Project1:Layout 1 20.05.2010 16:42 Page 1
PocketBook - книга майбутнього стор. 6-7
Єгор Соболев: “Через декілька років журналісти “вимруть”!” стор. 4
Як ми “шухер” в мінюсті навели стор.2-3
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:42 Page 2
СКАНДАЛ ДНЯ!
Нова держава, старі проблеми Абсурдом почалася реєстрація видань в уявній країні. Міністерство юстиції,яке безспосерденьо займалось цією справою, ламало психіку новообраним засновникам. Олександра Сервецька
Е
2
підемію реєстрації ЗМІ супроводжувало масове невдоволення журналістів. Головною причиною цього стала робота працівників міністерства. Єдине, що було відсутнє, так це довгі черги, але мозок плавився й без того. Купа незрозумілих пунктів у правилах, документи, які невідомо звідки потрібно було брати ввели учасників у режим «ступор». Заповнення нагадувало свого роду квест: ти зібрав всі папірці, приходиш на фініш, а виявляється, що «тут допишіть, а там у вас неправильно вказано. Або переписуйте знову». Голова міністерства юстиції, Скринник Ірина Сергіївна, ніби навмисно знущалася над відвідувачами. На питання «Де зразки заповнення документів?» різко змінювала тему і натякала на нашу неграмотність. Своїми враженнями від пройдених операцій поділився з «Шухером» В’ячеслав Нагнибіда, співзасновник газети «Хуй». Ваша думка щодо роботи Міністерства юстиції? На мою думку міністерство веде незрозумілу політику. Мета її мабуть не дати молодим журналістам зареєструвати свої ЗМІ. Про це свідчить те, що досить багато пунктів, які висвітлені у заяві зовсім не розкриті. Невідомо стало звідки брати вказані документи. Чи мають ці документи існувати, чи можуть бути уявними. Також збираються копії паспортів, які малюються від руки. Я вважаю, що це являється ґвалтуванням будьякої державної системи керування. Труднощі у заповнені паперів — це лише частина плану міністерства у знущанні. Проблема у В’ячеслава виникла також із територіальним розміщенням. Переступивши поріг, йому вказали на те, що кабінет вже почався ,а він навіть не привітався із головою. Натомість постраждалий привітався спочатку з її головою, потім з рукою та ногою. Але після цього пані Ірина не захотіла розмовляти. В’ячеслава виставила за ті ж самі уявні двері. Також не лишився без уваги робочий графік. На думку відвідувачів, вони орієнтується на свій власний розсуд та не зважає на студентів. Віткалюк Аліна, постраждала від роботи чиновників, була невдоволена тим, що перерву панянки собі роблять коли заманеться.
Аби перевірити слова респонденти я вирушила за коментарями. У міністерстві на мене чекав приємний сюрприз — працівників на робочому місці не знайдено. Я негайно звернулася до організатора «країни», Олександра Дзюби. На що отримала відповідь, що у них чергова перерва. Конкретних коментарів почути не вдалося. Дівчина, що стояла поруч,(мабуть замісниця) швидко відчула небезпеку та почала розповідати, що ми можемо писати скарги. Дякуємо, що нагадали про наші права. За достовірним джерело у кулуарах міністерства відбувалася організація мітингу проти незадовільної роботи чиновників. Але, на жаль, акція так і не відбулася. У нашій уявній державі все по-справжньому: бланки, заяви, черги, сварки та нерви. Підмуровуючи, держава хоч і нова, але проблеми лишися старі.
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 3
3
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 4
Єгор Соболєв: «Журналістика зникає…» Журналіст, котрий відчув на собі особливості роботи майже в усіх видах українських мас-медіа, висловив свої думки про те, якою є професійна журналістика зсередини, яке майбутнє її чекає, та як журналісти можуть привести до влади нову генерацію політиків. Скотар Оксана
З
мінюються засоби передачі інформації. А власне журналістика трансформується?
-
Я зараз всіх залякую, що дуже
4
трансформується. Ми тільки на початку процесу. Я думаю, що вона взагалі зникає. Люди навчилися самостійно один-одному передавати інформацію через соціальні мережі, але не тільки передавати, а й відбирати і створювати її. Тому дуже велика частина журналістів скоро буде безробітною, як це сталося в Британії і США. І це ж чекає на нас. Я би на місці учасників фестивалю серйозно замислився, чим займатися в житті для заробляння грошей. Журналістика може залишитись покликанням, як у людей, які малюють і не отримують за це грошей. - Якщо зникне журналістика, то як же людям орієнтуватися в інформації, якої нині стає все більше і більше? - Річ у тім, що журналісти мало допомагають орієнтуватися в кількості інформації. Увімкніть будь-який канал і подумайте, чи те, що ви бачите, допомагає вам зорієнтуватися. Я думаю, що Web 3:0 - це буде система, яка буде за допомогою пошукових знань, знань про запити людини, про те, з ким вона листується, сама буде підбирати для людини необхідну інформацію. Друкованих ЗМІ взагалі не буде. Я буду тоді старий, ви не дуже. Будуть тільки як музей, а як популярний засіб інформації - не буде. Замість спеціалізованих ЗМІ, типу, журналів
про архітектуру, будуть групи в соціальних мережах, в яких будуть тусуватися всі, кого ця тема цікавить. І це будуть абалдєнні медіа. Але велике запитання, чи потрібні новим медіа професійні журналісти. Багато людей пишуть просто так, бо їм це цікаво. То чого за це платити комусь гроші? - Ви працювали в інформаційному агентстві. Мабуть, простежували, як змінюється новина, яку ви подали, після публікації в різних ЗМІ? - Чому, я думаю, журналістика вимре, бо вона була поганою. Журналісти писали постійно про речі, в яких не розбиралися, не дуже намагаючись розібратися. Тому була і є велика кількість помилок. Я і будьякий журналіст з досвідом зможе пригадати сотні прес-конференцій, які були на його очах, його вухами, і після чого він бачив, що хтось не розібрався і написав щось зовсім перекручене. - Час від часу дуже популярними для обговорення в ЗМІ стають певні теми: грип, Євро-2012, ГМО, криза… Що зазвичай є поштовхом до того, щоб якась тема розкрутилась? - Як правило популярними стають теми, про які люди справді хочуть знати. Свинячий грип не був інформаційною спецоперацією, вагітні жінки десятками вмирали, які ніколи не вмирають від грипу. Звісно, буває, що хтось починає розкручувати неіснуючу тему. Нещодавно це була виходка, яка почала через блоги розкручуватись. Хтось написав, що "Гетьман Сагайдачний", це флагманський головний корабель
українського флоту збунтував, підняв прапор НАТО і поплив до Грузії. Це дуже швидко, за півдня поширилося. Я знаю, що навіть колишній міністр оборони дзвонив черговому, і навіть було офіційне спростування Міністерства оборони. Настільки зараз багато людей не задоволені ситуацією в країні, що багатьом ця історія сподобалась і стала популярна, хоча її насправді не було. - Чи стикалися ви з цензурою з українських ЗМІ і якщо так, то в яких проявах? - З тиском власників. Зараз таких цензорів, які сидять і викреслюють щось прямо під рукою від імені влади немає. Система є набагато гірша, тонша. Влада домовляється з власниками, власники тиснуть на менеджмент, а менеджмент тисне на журналістів. Кажуть "це не цікава тема", або "у нас немає грошей на відрядження", або "ви не зібрали всі потрібні факти, тема не достатньо розроблена, тому вона не може піти в номер". Сучасні цензори придумують дуже хороші пояснення, щоб погані для них історії не з'являлися перед народом. І це велика проблема, яка існує зараз на українському телебаченні. Я свого часу змушений був з "П'ятого каналу" піти через цю ж проблему. - Нині якщо у ЗМІ критикують бездіяльність чи неправильну діяльність політиків, вони на це не реагують. То чи є сенс взагалі про це писати? - Я думаю, що є. Бо за політиків все одно продовжують голосувати. Хоча я думаю, що значно важливіше запитання зараз для суспільства, а значить і для журналістів - "Як нам
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 5
5
змінити цих політиків?", "Як привести іншу - я не кажу покоління, бо молоді політики зараз часто крадуть більше, ніж попередники - справді ідейну іншу генерацію політиків привести?" Що зробити, щоб українці почали обирати гідних людей? Що змінити в законодавстві? Що змінити нам, журналістам, у висвітленні виборів? Оце дуже важливі запитання. - А журналісти спроможні привести нову генерацію політиків? - Звісно! Зараз на виборах багато газет просто продають політичну рекламу. Це набір брехні від різних політичних сил. Як людина в цих умовах може вибрати собі політика? Якби журналісти сказали: "шпальту віддаємо під рекламу, а дві шпальти під критичні матеріали про кожного кандидата, щоб пояснити, хто він такий, хто його фінансує, що він зробив, чи виконав він минулі обіцянки. Якби журналісти взялися за такий аналіз, то люди би швидко почали
Єгор Соболєв працював у виданнях «Фемида-пресс» «City» «Киевские Ведомости», телеканалах «7х7», П’ятому каналі, в інформагентстві Українські новини. А два роки тому він створив Бюро Журналістських розслідувань «Свідомо». вибирати правильно. Або якби журналісти почали описувати мерів чи депутатів маленьких міст, які часто є дуже хорошими людьми, але про них ніхто не знає, бо вони не є героями для інших міст. Але журналістам ліньки за це братися, або вони просто не отримують свободи робити це. Хоча мені не подобається цей вислів "не отримують свободи". Я думаю, що свободу виборюють, а не отримують у подарунок. - Ви працювали на телебаченні, і мабуть, помічали, як відрізняється від звичайної поведінка політиків перед камерою? - Наші політики нагадують отих чуваків, які біля метро ходять з рекламою "МТС", "Лайв" на шиї. Потім
вони перевдягають ці таблички на інші і ходять собі далі. Насправді у нас немає політиків. Є зграя мародерів, які пилять бюджет. Це їхнє головне завдання. Там вони не конкуренти, а спільники. Просто комусь дається більше, а комусь менше, залежно від того, хто правляча коаліція. От, наприклад, Міністерство охорони здоров'я - це перше міністерство, яке стало поза політикою Там всі крадуть: і ті, кого Партія регіонів поставила, і ті, кого БЮТ, і ті, кого "Наша Україна". Це така аполітична діяльність по розкраданню грошей, які виділяються на ліки, на обладнання, на вакцини. А ми цих злочинців називаємо політиками, що, до речі, помилково.
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 6
За book - у pocket лізуть Кожен день я занурююсь у підземне павутиння метро. Так нудно. Навколо – сонні, похмурі обличчя людей, якось трохи пригнічують. Відволіктись би. Але чим його зайнятись? Музика? Ні, мр3 у метро не люблю слухати, бо треба гучність занадто сильну робити, а потім після навушників ходжу приглушена. От якби почитати щось… Вікторія Волик
6
К
нигу з собою не завжди хочеться тягти. 400 сторінок зайвої ваги на моєму хребті. Якби ж то тільки книга, а ще зошити, реферати, словники, підручники… І от, збираючи сумку в універ, розумієш: ще одне літературне видання і ти просто впадеш. Кожний день так - спокуса між тягарем і бажанням поринути у захоплюючий світ, який дарує тобі нова книга. У наш час безперервного технічного прогресу, знайшли вихід саме для таких як я. Подарунок долі! Електронна кишенькова книга - pocketbook – врятує зголоднілу душу людей, які не уявляють життя без літер, речень та захоплюючих історій. Гурмани літератури радійте! Тепер у вас є можливість завжди тримати при собі власну бібліотеку. Pocketbook – це справжня кишенькова електронна книга (з англ. «pocket»-кишеня,«book» - книга). Рідер, що має датчик положення, дозволяє комфортно читати текст, утримуючи книгу вертикально, або горизонтально. Така портативна книжкова полиця займає мінімум місця, вона досить легка у порівнянні зі звичайними друкованими книгами. Завдяки Pocketbook улюблені історії завжди з тобою. В електронній книзі може бути реалізований пошук по тексту, переходи по гіперпосиланнях, відображення тимчасових виділень і приміток. Не треба сильно напружуватися, щоб прочитати певне слово через маленькі літери – у Pocketbook в будь-яку хвилину можна змінити
розмір шрифту. Електронна книга дозволяє переглядати анімовані картинки, мультимедійні кліпи або програвати аудіо-книги. Окрім того, для затятих захисників природи і навколишнього середовища, це магічне відкриття матиме своє унікальне значення. Використання електронних книг (на відміну від друкарських аналогів) зменшує шкоду, що наноситься природі, оскільки для виробництва Pocketbook не потрібно знищувати велику кількість зелених насаджень. Зараз Pocketbook має лише деякі мінуси. Електронні книги чутливіші до фізичної дії (крихкі), ніж друкарські книги. Контрастність і чіткість зображення поки що нижче, від звичайного паперу. Електронна книга потребує підзарядки. Але на сьогоднішній день, це — найменш енергоспоживаючі пристрої, здатні на автономну роботу аж до місяця. Напевно найбільший недолік Pocketbook – це його ціна. Портативні тексти - іграшка не з дешевих. Проте якщо зважити, що купівля електронної книги збереже майбутні витрати на друкарські видання, то можна вважати це дуже вигідним капіталовкладенням. Більше ніяких погнутих сторінок, лише досконалість форм, зручність і портативність. Тепер не доведеться нудьгувати у транспорті, в мене є мій кишеньковий друг. Можливо, й тобі варто відкласти пару стипендій на це чудо техніки і насолоджуватися поглинанням світової літератури, яка буде завжди з тобою.
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 7
Книжка на батарейці, або як помістити бібліотеку в кишені Новітні технології швидко та впевнено захоплюють все більше сфер нашого життя. Освіта, наука, побут, розваги… Інтернет вже давно замінив нам бібліотеки. А наразі точаться дискусії про те, що найближчим часом така ж доля чекає і на звичайні книжки: паперові фоліанти замінить електронна книга. Тетяна Гребенік
А
7
вжеж будь-яку книгу можна скачати з Інтернету та перечитувати за комп’ютером. Але на навчання, роботу, або відпочинок на природі комп’ютер за собою не потягнеш, навіть, якщо це лептоп. У громадському транспорті ці зайві три кіло не окупить навіть думка про насолоду від улюбленого роману. Та й вчені давно довели шкідливість читання з екрану. Про усунення цієї проблеми подбали розробники Pocketbook. Візуально екран електронної книги виглядає як звичайний листок з надрукованим текстом. Не світиться, не мерехтить і не відбискує на сонці чи під лампою. Читання такої книги комфортно для очей: можна налаштувати зручний для тебе шрифт, рівень контрастності та підсвітки. Pocketbook розпізнає практично усі відомі фотмати від стандартного TXT до FB2. Але окрім цього PocketBook має ще багато різних можливостей. Калькулятор, календар, годинник, словники, замітки. Можна слухати музику і аудіокниги, дивитися фотографії. Грати в шахи, судоку, морський бій, пасьянс та інші. Pocketbook дуже зручна річ, особливо
для студентів. В неї можна завантажити одразу декілька підручників. Це звільнить місце у вічно заповненій вщент сумці. Набагато приємніше гризти граніт науки за допомогою розумної книжки, коли все під рукою, ніж корпіти над безмежною кількість паперових фоліантів. Отже позитивних якостей у електронної книги безліч. Єдиний мінус – звичайна паперова книжка не вимкнеться на найцікавішому. Як заявляли розробники в режимі читання електронна книга працює до 30 днів, але час від часу її все таки бажано підзаряджати). Та ще крихкість підводить. Навряд до ударів, падінь та затиснень вона віднесеться так само байдуже, як звичайна книга . Тому до цього «чуда техніки» слід ставитись бережливо. В будь-якому разі обирати читачеві. Дехто скаже , що ніколи не проміняє романтики паперових сторінок на «бездушну машину». Інші вважають ігнорування прогресу нерозумним. Але кожен погодиться, що з погляду на зручність Pocketbook набагато ефективніша у використанні. Яж же ще ти зможеш носити всю бібліотеку в кишені?!
Project1:Layout 1 20.05.2010 16:43 Page 8
АКЦЕНТуаЦIЯ Софіти, спалахи фотокамер, суміші парфумів у повітрі, розмови… Тепер – вся увага тільки на неї. Приїхала! Просто та, без якої не можна уявити сучасний світ. Королева спліток. Викликає бурю неоднозначних емоцій. Нею захоплюються, її цитують та критикують. Змінюється за власним настроєм і бажанням. Має багато імен та досвід роботи у численних галузях. Встаньте! До зали заходить вона – пані Мода. Вікторія Волик
8
Мода завжди пануватиме світом. Бути стильним – ніби збирати пазл. Починаючи від панчохів і закінчуючи лаком для нігтів. Дрібниці мають значення. Саме вони і створюють ідеальний та неперевершений образ кожного. Правильно розставлені акценти – головне. Аксесуари, як вишенька на кульках морозива. Вони доповнюють і посилюють бажання, роблять тебе завершеним. Тож, пропоную заглибитися у тенденції аксесуарів цієї осені. Першим важливим трендом є - головні убори. Дизайнери не обмежують у виборі фактури, вони залишили місце для прояву твоєї фантазії. Будь-яка модниця може знайти саме те, що відображає її: капелюхи, берети, пов’язки, кепі, ушанки… Можна створювати образи на кожний день. Особливу увагу слід звернути на в’язані або зроблені з хутра вироби. Вони зараз знаходяться в
особливій пошані. Також сміливо прикрашай речі різними брошками, аплікаціями або стрічками, щоб додати певну родзинку до образу. Темні окуляри. Відкиньте будь-які кліше у власній свідомості, щодо того, що окуляри треба носити лише влітку. Тепер це вчорашній день. Окуляри з пальтами, хутряними виробами та кожанками. Ось, що актуально! Осінь 2010 має свої фаворити: окуляри в товстій оправі, авіатори, окуляри незвичайної форми і окуляри з двобарвним склом. Рукавички. У цьому сезоні популярні вироби із замші, шкіри та хутра, а також в’язані. Вони наповнять ваш стиль жіночністю та шармом. Якщо обрати оригінальні моделі, то окрім збереження твоїх долонь у теплі, ще вигідно під-
”ШУХЕР“ №1 (1) фестивальний засновник і видавець ПП “Сервецька О.І.” Свідоцтво про реєстрацію № 000002 від 19.11.2010 року
креслять твою індивідуальність. Ремінь. Завжди варто пам’ятати про нього! Навіть звичайну, білу, буденну сорочку, можна перетворити на витвір мистецтва завдяки широкому ремінцю. Саме цей аксесуар якнайвигідніше розставить акценти і удосконалить твою власну фігуру. Вузькі чи широкі, з оригінальними чи звичайними застібками, різнобарвні або чорні – обирати тобі! Також у цьому сезоні маєш можливість експериментувати і застосувати пояс, як браслет або декор на сумці чи одязі. Панчохи, гольфи та шкарпетки. Обирай в’язані вироби під колір одягу. Можна носити з високими чоботами. Резинка гольфів повинна бути трохи вища - це фішка цієї
Редакція: Оксана Скотара Олександра Сервецька Тетяна Гребенік Вікторія Волик Верстка:
осені. Хочеш виділитися? Панчохи з незвичним графічним принтом або люрексом саме для цього. Краватка. Для жінок, цей елемент знов набирає обертів. Актуальні однотонні кольори, які слід прикрашати яскравою брошкою або застібкою. Дизайнери вважають найкращим вибором простий чорний галстук, який може бути розшитий камінням або стразами. Біжутерія. Під класичний комплект краще зупинитися на виробах з металу, грубих ланцюгах. Для інших – обирай прикраси у стилі хіпі: сережки-пір’я, різнокольорові дерев’яні браслети та буси прикрашені бісером,кожана стрічка на голову. Що ж, королева Мода надає нам, жінкам, проявити себе в усій красі. Не уникай цієї можливості, фантазуй із власним стилем та образами! Пам’ятай , які «правила» постановила пані HauteCouture та змінюйся разом з нею.
Тетяна Гребенік Надруковано: в коридорі 7 корпуса Адреса редакції: проїзд Сенсаційний 1