Шановні жителі Калущини! Ми дуже часто задаємо собі такі запитання: Чому люди працездатного віку покидають села? Чому умови навчання у сільській школі, умови обслуговування сільського жителя гірші, ніж у місті? Чому сільську дорогу неможливо порівняти з міською, чому проблеми благоустрою села перетворилися в особисті проблеми кожного сільського жителя? Чому любому жителю села, щоб отримати документи про свої соціальні, земельні чи майнові права, потрібно їхати до міста? І таких «чому» виникає безліч. Але на них є відповідь, яка зводиться до єдиного система управління територіями, що дісталася нам у спадок від Радянського Союзу, нищить та добиває село. Тому, потрібно щось робити. Маємо два варіанти. Варіант перший - сидимо і чекаємо ще двадцять років, коли щось зміниться само по собі - Верховна Рада України прийме новий закон, який відродить село, і ми заживемо по-новому. Варіант другий. Громади міста і району самі запропонують державі, як вони хочуть облаштувати своє громадське життя та покажуть на власному прикладі, як поновому управляти громадами, щоб витягнути села з убогості і деградації. Тому не будьмо байдужими, повною мірою використаймо шанс, щоб бути першими, хто продемонструє Україні розуміння, бажання та вміння по-новому, поєвропейськи облаштувати життя територіальної громади.
З повагою, Міський голова
Ігор Насалик
Запитання 1. Однією із загальнодержавних проблем, яка за час незалежності країни практично ніколи не перестає обговорюватися у високих чиновницьких кабінетах, експертному середовищі, серед громадськості, є тема адміністративно-територіальної реформи. Чому ця проблема є постійно актуальною і в чому її суть? Відповідь. Актуальність проблеми діяльності самоврядування випливає з таких засадничих визначень: 1. Місцеве самоврядування становить фундамент організації суспільства. 2. Його якість визначає Європейська хартія місцевого самоврядування, філософія якої полягає у тому, що громади самі повинні створювати для себе комфортне життя шляхом самоорганізації та самоуправління, а держава мусить їм для цього створити необхідні умови. 3. Наше місцеве самоврядування повністю вичерпало усі свої внутрішні ресурси, у ньому нагромадилася критична маса проблем, які можуть вибухнути в будь-який час. 4. Реалізація справжньої реформи місцевого самоврядування в нинішніх умовах є єдиною адекватною відповіддю на загрози унітарності та територіальній цілісності України. 5. В Україні місцеве самоврядування перетворене на керовану владою місцеву «демократію», що існує сама по собі, а народ у формальних територіальних громадах - сам по собі. 6. Ні у держави, ні у громад немає дієвих механізмів контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування - на місцях вони є практично безконтрольні та безвідповідальні під час виконання власних повноважень. Такий стан місцевого самоврядування змушував всіх попередників В. Януковича імітувати прагнення реформ місцевого самоврядування. Варто нагадати спроби проведення адміністративної реформи у 1998-2000 роках; так званого другого етапу конституційної реформи 2004 року. Цілий пакет документів, які включали концепцію адміністративнотериторіальної реформи та реформи місцевого самоврядування був розроблений і Кабінетом міністрів Тимошенко. Фактично декларовані імітації реформ та практичні дії влади привели до різкого погіршення стану самоврядування. Так, тільки за останні два роки було прийнято понад два десятки законів України, які істотно обмежують права органів місцевого самоврядування, суперечать державному курсу на децентралізацію управління, а ще більше — зареєстровано у вигляді законопроектів та активно лобіюються окремими посадовими особами і народними депутатами. До їх переліку можна віднести і те, що обласні та районні ради більше не мають права затверджувати правила благоустрою на своїй території, і закінчуючи тим, що ці представницькі органи місцевого самоврядування позбавляються права участі у формуванні пропозиції до програм і заходів, включно з інвестиційними програмами (проектами), котрі можуть реалізовуватися за кошти державного фонду регіонального розвитку у наступному бюджетному періоді. Показовий у цьому контексті був минулорічний законопроект, який передбачав затвердження урядом штатних розписів міськвиконкомів! Запитання 2. Якою є зараз ситуація на загальнодержавному рівні та якими напрямками могла б піти реформа? Відповідь. В урядових кулуарах точаться серйозні розмови про майбутній колапс державного управління. Держава більше не здатна «тягнути» території.
З весни минулого року Україна знову перебуває під моніторингом з боку Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи щодо стану місцевого самоврядування. Останній такий комплексний моніторинг системи регіонального та місцевого управління й стану місцевої та регіональної демократії в Україні було проведено у 2001 році. За результатами моніторингу ухвалено Рекомендацію №102 (2001) Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи «Щодо стану місцевої та регіональної демократії в Україні», яка містила критичну оцінку стану місцевої демократії в Україні та комплексний перелік заходів, рекомендованих нашій державі для виправлення ситуації. Попри окремі зроблені кроки, ситуація за останні 10 років не змінилася. Як кажуть, «віз і нині там». До осені цього року Україна має здійснити конкретні кроки, спрямовані на виправлення ситуації. Глава держави на зустрічі з Головою Європейської Комісії 5 лютого наголосив, що найближчим часом в Україні буде реалізовано чіткий план заходів їз реформування місцевого самоврядування. Відповідальність за це на себе повинні взяти органи державної влади, місцевого самоврядування та суспільство. Нещодавно голова Комітету з державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України Давид Жванія також заявив, що сьогодні ми як ніколи маємо шанс зрушити з місця реформування місцевого самоврядування. 5 лютого цього року у Мінрегіоні відбулося засідання Наглядової Ради Програм Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні», на якому були підведені підсумки реалізації зазначених програм у 2012 році та означені плани на поточний рік. Анатолій Ткачук, який є провідним експертом Програми РЄ, у своєму виступі висловив пропозиції щодо необхідності зміни парадигми роботи програм технічної підтримки та експертів над реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади, виділивши декілька практичних напрямків, у яких доцільно прикласти зусилля. Серед пріоритетів було наголошено необхідність підтримати ініціативу в тих територіях, де є бажання провести оптимізацію системи управління на рівні громад та районів, через ухвалення законів про державно-правові експерименти на окремих територіях зокрема в Калуському районі Івано-Франківської області. Що ми маємо у підсумку сьогодні? Маємо визначену загальну модель реформи, останній проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, розроблений асоціацією міст України отримав у цілому позитивний висновок, у тому числі Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи, Генерального директорату з питань демократії та політичних справ, Конституційної асамблеї, Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. В більшості областей проводилося моделювання спроможних територіальних громад. За результатами проведених робіт очікувана кількість спроможних територіальних громад в Україні складе біля 1400 громад (скорочення орієнтовно у 8 разів), а число районів – з 490 до 150. Райони можуть утворюватися у складі 10-20 спроможних територіальних громад. Сьогодні є два варіанти проведення реформи: А) реформа «згори»: Б) підтримка місцевих ініціатив, реформа в окремо взятих громадах, її апробація з послідуючим поширенням на всю Україну.
Запитання 3. У свідомості пересічного громадянина словосполучення «адміністративно територіальна реформа» асоціюється з простим перекроюванням території, що окрім незручностей, до нічого доброго не приведе. Наскільки визначальним у цьому процесі є складова «перекроювання території»? Відповідь. Зведення реформи до простого «перекроювання території» є надзвичайно шкідливим. Саме це і відштовхує людей від підтримки реформи. Тому хочу ще раз пояснити – дане поняття включає в себе дві складові: - адміністративно-територіальну реформу, що означає створення нової територіальної основи економічно та соціально самодостатніх громад; - реформу місцевого самоврядування, яка передбачає передачу цим громадам владних і фінансових повноважень, необхідних для розвитку. Точніше, йдеться про децентралізацію влади. Перше означає збалансувати межі громад, об’єднавши розрізнені та бідні села навколо більш розвинених центрів економічної активності, забезпечивши людям доступ до основних послуг (дороги, лікарні, школи тощо); Друге – віддати їм повноваження, щоб вони мали можливість розвивати свої громади – економічно (розпочинаючи власні бізнес-проекти), соціально (вкладаючи зароблені кошти в інфраструктуру). Наприклад, як можна вести мову про повсюдність юрисдикції самоврядування базового рівня, коли його територія перекроєна вздовж і впоперек та закінчується там, де закінчується земля населеного пункту. Тому тільки реформа зможе запровадити принцип повсюдності місцевого самоврядування. Це означає, що земля за межами населених пунктів має бути передана місцевим громадам (а не перебувати в ручному управлінні державних структур, як тепер). Території мають перебувати під юрисдикцією громади базового рівня. Для цього потрібно визначити в натурі та закріпити межі юрисдикції громади. У підсумку це зміцнить фінансово-матеріальну основу місцевого самоврядування; підвищить ефективність використання земель; наблизить послуги до людей. Реформа дозволить повернути повноцінне самоврядування на рівні районів та областей. Надасть право обласним, районним радам формувати власні виконавчі органи, самостійно розробляти і виконувати перспективні, а не тільки щорічні програми соціальноекономічного, культурного розвитку та районні і обласні бюджети. У разі здійснення такого перерозподілу повноважень можна очікувати формування дієздатного самоврядування на рівні регіону, району та зменшення кількості глибоко дотаційних територіальних громад. Пройде реорганізація місцевих держадміністрацій в органи з контрольно-наглядовими функціями. Невластиві місцевим держадміністраціям повноваження повинні бути передані до повноважень органів місцевого самоврядування базового, районного та регіонального рівнів; місцеві держадміністрації повинні виконувати виключно контрольно-наглядові функцій (зокрема, зупиняти дію актів органів місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду).
Запитання 4. Ситуація управління територіями, яку Ви змалювали, дійсно складна. А якщо нічого не робити, а просто чекати, як більшість? До чого це приведе (адже 20 років ми прожили без реформ, то проживемо ще 20)? Відповідь. Якщо нічого не робити, то через 2-3 роки місцеве самоврядування у визначенні Європейської хартії де-факто перестане існувати як інститут самоврядності. Бо воно: А) залишиться без повноважень, які у нього стабільно, безперервно та безцеремонно відбирають – 80% повноважень місцевого самоврядування уже сьогодні дублюються такими ж самими повноваженнями місцевих державних адміністрацій. Б) залишиться без фінансових ресурсів, бо якщо у 2010 році по Україні місцевим бюджетам було недодано 12 мільярдів гривень, у 2011 році-18 мільярдів гривень, то за інформацією Асоціації міст України в 2012 році недофінансування склало більше 32 мільярдів гривень. При таких темпах за два-три роки власні фінансові ресурси громад буде вимито і спрямовувати на розвиток територіальних громад буде нічого. Зокрема, якщо в 2010 році на забезпечення делегованих повноважень по Україні було переадресовано 27% власних коштів місцевих бюджетів, в 2011 – 34%, то на 2012 рік цей показник перевищив 60%. Якщо витримаємо, то через 2-3 роки матимемо ситуацію, коли громади на 80-90% фінансуватимуть вирішення державних проблем. Це – теоретично. Бо практично вони цього зробити не здатні. Уже сьогодні питома вага бюджетів сіл, селищ, міст районного значення у зведеному бюджеті району складає тільки 15-20 відсотків. При цьому в селах, селищах, малих містах проживає понад 60% населення України. Сьогодні більшість громад із населенням до 500 осіб не має бюджетних установ, які надають послуги населенню. Відповідно – послуги недоступні або неякісні. Поглиблюється криза муніципальної інфраструктури, виникають загрози техногенних катастроф на тепломережах та каналізації. Вакханалія у системі стала наслідком відсутності нормативів публічних послуг та методології визначення їхньої вартості. Наступне. У нас досі немає базового закону про засади адміністративнотериторіального устрою. Діє Положення Ради УРСР від 1981 р. «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою», яке багато в чому суперечить чинному Основному Закону України. «Система адміністративно-територіального устрою базується на поселенській мережі…». Відповідно, категорії поселень визначаються на основі кількості населення, рівня урбанізації, характеру економічної діяльності тощо. Немає єдиних стандартів для визначення «базової одиниці адміністративно-територіального устрою – громади». Містобудування ґрунтується на радянській експлуатаційно-споживчій моделі, отриманій нами у спадок від радянської індустріальної епохи, яка щодня морально і технологічно застаріває. Розвиток міст та поселень було підпорядковано принципу виробничої доцільності, а сама територіальна громада розглядалася з точки зору обслуговування економічних об’єктів. Структурні реформи (освіти, медицини, адміністративна тощо) не пов’язані між собою у часі та просторі. У підсумку ми постійно зіштовхуємося як із неефективністю, так і з несприйняттям людьми цих реформ. По суті, лише реформа місцевого самоврядування на низовому рівні може вирішити питання прив’язки решти соціально-економічних реформ до конкретної громади та конкретної людини. У територіальних громадах зростає дефіцит місцевої демократії, відчувається відчуженість місцевої влади від населення, закритість і непрозорість діяльності, високий
рівень корупції. З іншого боку, у жителів територіальної громади немає навичок самоорганізації, безпосередньої і постійної участі у вирішенні питань місцевого значення. Запитання 5. Як Ви оцінюєте калуську ініціативу стосовно адміністративно-територіальної реформи? Відповідь. По-перше. Значна частина нормативно-правових новацій у цій сфері, запропонованих як урядовцями, так і окремими народними депутатами, не відповідали та не відповідають пріоритетам самоврядної реформи і з високою ймовірністю можуть розбалансувати систему самоврядування. По-друге. Останні десять років ми постійно говоримо про необхідність реформи. Сьогодні проти неї ніхто відкрито не виступає. Однак насправді чиниться жорсткий чиновницькій спротив. Це підтвердять усі, хто на науковому, експертному рівні у різні часи був причетний до генерування реформи місцевого самоврядування. Або реформа «заговорюється», або більшість її заходів відверто імітуються. Сьогодні ми свідомі того, що частина бюрократичного апарату панічно боїться самої ідеї реформування системи органів місцевого самоврядування. Оскільки це призведе до втрати ними повноважень, руйнування «сірих» схем землекористування та припинення безперешкодного доступу до бюджетів різних рівнів. Інша частина державних чиновників також не хоче реформи, бо після трансформації системи їм доведеться справді забезпечувати якість публічних послуг населенню, а не продавати довідки та дозволи. Також очевидно, що пропоновані зміни у сфері місцевого самоврядування зазнавали поразок через відсутність чіткої однозначної політичної волі вищого керівництва, несистемність і половинчастість рішень, непрозорість та відсутність справжньої відкритості, брак постійного діалогу з проблемних питань. Одночасно, так потрібні реформи не мають ініціативи знизу, від громад. При цьому, найслабшою ланкою цього процесу є громадяни, які або не знають своїх можливостей щодо управління розвитком громади, не знають власних прав та механізмів їх реалізації, або й взагалі не відчувають потреби у цьому. Тому реформа «знизу» є досить проблематичною. Для цього є низка аргументів, як психологічного так і суто юридичного характеру. Психологічно, кожне село хоче мати власну сільраду. І питання тут не тільки у тому, що наявність сільради дає змогу працевлаштувати декілька сільських мешканців на державну службу, а в самому бажанні «мати свою владу». До того ж своя сільрада дає змогу мешканцям села швидше розв’язати свої господарсько-побутові чи земельно-будівельні проблеми, включаючи різні між сусідські конфлікти. Сільський голова, який не має реального бюджету, комунального підприємства, часто навіть бюджетних установ, завжди на будь-які запити громадян має змогу сказати, що нічого зробити не може, оскільки не вистачає грошей. Тобто отримана на виборах сільським головою влада не накладає на нього жодної відповідальності. Відтак навіть сільрада не спасає такі села від занепаду і знелюднення. Тому, єдиною силою, єдиним способом, який підштовхне керівництво держави до початку реформи місцевого самоврядування має стати ініціатива знизу, яка, до речі, надзвичайно серйозно підтримується структурами Ради Європи. Сьогодні наша ініціатива привела до зміни стратегії роботи в Україні Наглядової Ради Програм Ради Європи
«Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні», яка переходить на безпосередню співпрацю з громадами, які хочуть змін. По-третє. Хто, як не ми, розуміє усю глибину проблем місцевого самоврядування. Скажіть, чому практично провалюється більшість реформ, ініційованих зверху. Для прикладу ходити далеко не потрібно: - Реформа медицини по-калуськи та по-вінницьки чи Ірпінський експеримент з реформи місцевого самоврядування. У наших умовах ні чиновник, який сидить у найвищих кабінетах ні вчений-теоретик реформу, яка потрібна громадам не дадуть. Реформа буде дієвою і такою, що потрібна людям, якщо вона буде зініційована самими громадами. Проявивши ініціативу, запропонувавши своє бачення, розробивши свою модель, ми, висловлюючись спортивним терміном, граємо на своєму полі - ми можемо нав‘язувати своє бачення, відстоювати свою точку зору, формувати цілісну модель реформи. Чи матимемо ми таку можливість, якщо реформу нав‘яжуть «зверху»- однозначно-ні. Тому калуська ініціатива повинна стати каталізатором глибоких системних реформ. Запитання 6. Що ви вкладаєте в суть реформи, чого ви від неї хочете – назвіть мету? Відповідь. Усі складові нашої моделі реформи спрямовані на створення на калущині сприятливого життєвого середовища, необхідного для нормального життя людини. А це стане можливим тільки після створення реальної організаційної та фінансової самостійності територіальної громади і її місцевого самоврядування, наближення їх можливостей та якості діяльності до європейських стандартів. Як цього досягти? Варіант 1. Перерозподіл повноважень та відповідальності без укрупнення та об’єднання громад. Варіант 2. Укрупнення шляхом добровільного об’єднання громад та перерозподіл функцій в залежності від наявних договірних відносин Варіант 3. Укрупнення громад шляхом централізованого об’єднання, в тому числі примусово. Варіант 4. Створення нової моделі управління шляхом проведення адміністративнотериторіальної реформи на експериментальних територіях. Чому ми є прихильниками четвертого варіанту? Тому, що ризики наробити концептуальних помилок та стратегічних прорахунків надзвичайно високі. Адже результати реформи або справдять очікування суспільства, або відкинуть самоврядування на багато років назад і навіть можуть бути використаними для його дискредитації та згортання демократії. Є загально визнані вимоги для цієї реформи: - для держави важливо аби вся територія держави мала порівняльні адміністративнотериторіальні одиниці базового рівня і щоби не було «сірих зон», тобто різко поляризованих бідних та багатих громад; - необхідні нові методологічні засади для сучасної системи законодавства про місцеве самоврядування. Нові закони мають бути цілісними, комплексними, спрямованими на розвиток громад; - реформоване місцеве самоврядування має ґрунтуватися на новій територіальній основі, сформованій в ході адміністративно-територіальної реформи. Тут необхідні дещо ширші пояснення. Найголовніша проблема місцевого самоврядування в Україні полягає у розмитості його стосунків з державою. Що це означає?
Сьогодні навряд чи знайдеться фахівець, який би чітко розмежував де самоврядування виконує власні повноваження, а де державні. Вісім десятків цих повноважень дублюються з повноваженнями РДА. Стандартів цих повноважень немає, тому розрахувати справедливе їх фінансування неможливо. Та й держава не дуже старається, бо вигідніше бюджетними коштами розпоряджатися в ручному режимі. Коли готувався законопроект по реформі на Калущині, який зареєстрований у Верховній Раді, він був сконцентрований на управлінськоструктурних проблемах. Це оправдано, бо не вирішивши цих проблем, реформу розпочати неможливо. Сьогодні, ми хочемо йти дальше. Наші підходи до реформи дають нам можливість багато структурно-управлінських положень із законопроекту перенести у Статут громади. Тому сьогодні завершується робота по написанню нового законопроекту по реформі, у який ми хочемо внести розв‘язання 5 таких проблем: 1. Чітке розмежування власних і делегованих повноважень. 2. Зміна способу формування бюджету громади, у якому витрати на делеговані повноваження були б враховані на 100%. (збільшення розрахункового обсягу видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів з державного бюджету, щонайменше на 30%). Включення у цей процес державних соціальних стандартів і оптимізованих фінансових нормативів суспільних послуг; 3. Встановлення механізму формування бюджету розвитку, передачі для цього частини податків, які зараховуються до державного бюджету. 4. Встановлення повсюдної юрисдикції територіальної громади за землями. 5. Законодавче визначення порядку відносин громади з органами державної виконавчої влади. Зрозуміло. Що ламати такий масив проблем у межах цілої держави дуже ризиковано можна отримати як фінансовий так і управлінський колапс. Тому. щоб уникнути, або в крайньому разі мінімізувати наявні ризики, потрібно модель реформи випробувати на окремих громадах. При цьому, є надзвичайно важливим підібрати такі громади, які стали б типовими для України. А їх умовно можна поділити на дві групи: А) ті, що на своїх територіях мають декілька центрів економічної активності; Б) території з одним центром економічної активності. Класичним представником першої групи є Жмеринський район Вінницької області, друга група-місто Калуш та Калуський район. Довідково по Жмеринці: Жмеринка має територію вдвічі більшу, ніж Калуський район - 1,13 тис кв. км. Населення - 36 тис. чол, в т. ч. у селах-30 тис. чол. Інфрастуктура: 9 промислових підприємств, які розкидані по району, у сільському господарстві реалізується 5 значних інвестиційних проектів включаючи уже розпочате будівництво 2-х комплексів по промисловому виробництву молока на 1500 корів кожен в селах Станіславчик та Сьомаки та в поточному році розпочне будівництво ще 2-х аналогічних комплексів в смт. Браїлів та с. Людавка. Зведений бюджет - 121667, 9 тис. грн. , власних надходжень - більше 15 мільйонів гривень. Демографічна ситуація складна - смертність протягом останніх п’яти років вдвічі перевищує народжуваність (362-723) - (в Калуському районі - в межах 25%). Модель - 5 громад. Запитання 7. Що ми маємо зробити у процесі реформи?
Відповідь. Систематизувати та впорядкувати систему надання публічних послуг населенню органами місцевого самоврядування. За допомогою фахівців нам потрібно уніфікувати (запровадити нормативи) та стандартизувати публічні (адміністративні, соціальні та комунальні) послуги, що надаються населенню органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади. Визначити на законодавчому рівні власні повноваження, функції, права, обов’язки та відповідальність органів місцевого самоврядування. Врегулювати питання міжбюджетних відносин та розмежування повноважень державної регіональної влади і органів місцевого самоврядування. Законодавчо закріпити доступ місцевих бюджетів до кредитних ресурсів, удосконалити механізм розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом здійснення розрахунку видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, на основі нових стандартів та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Запустити систему зміни адміністративних функцій місцевих рад на управлінські. Оживити самоорганізацію населення, без якої сьогодні у Європі не працює місцеве самоврядування жодної громади. Виконавши вищенаведене, ми зможемо запустити механізм розвитку сільських територій, тобто досягти мети реформи. Адже кінцевою метою реформ є поліпшення умов життєдіяльності людей, захист територіїї від деградації, відродження на ній ділового, та культурно-громадського життя. Ми шукаємо інвесторів за кордоном, при цьому забуваючи, що фактично інвестор є сусідом громад району – це населення міста Калуша. Сьогодні за один календарний рік жителі міста орієнтовно, виходячи з мінімальних норм споживання, потребують найнеобхідніших продуктів харчування у таких обсягах. № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
Найменування продукту Борошно (житнє, пшеничне) Хліб (житній, пшеничний) Макаронні вироби Рис Пшоно Гречана крупа Вівсяна крупа Бобові інші Картопля Капуста Помідори, огірки Морква, бур’як Цибуля, часник Баштанні інші Фрукти і ягоди свіжі Сухофрукти Цукор Кондитерські вироби Олія Маргарин Яловичина Баранина Кріль
Кількість в кг. 634500 6817500 270000 168750 67500 135000 74250 128250 33750 6412500 1890000 1687500 1215000 675000 1080000 877500 4050000 270000 1620000 877500 479250 135000 945000 135000 135000
На суму 1837512 30678750 1431000 995625 286875 1161000 467775 1808325 354375 14107500 6426000 13500000 3037500 2092500 2160000 3510000 48600000 8100000 10368000 26325000 7476300 702000 58873500 8802000 8140500
26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Свинина Субпродукти Птиця домашня Сало Ковбасні вироби Риба свіжа Оселедці Інші Молоко незбиране Молоко з малим вмістом жиру Масло вершкове Сир твердий Сир м’який Сметана Яйця, штук Всього:
540000 270000 810000 135000 607500 472500 270000 135000 4050000 4387500 337500 236250 675000 337500 14850000
24300000 5400000 24300000 3240000 27337500 13702500 6750000 3645000 36450000 44752500 21093750 11741625 25312500 5568750 10395000 525 231 162
Це означає, що більше півмільядра гривень коштів розходяться по всіх напрямках – калушани, купляючи продукти харчування, інвестують поляків, білорусів, росіян та інших, при цьому поля калущини використовуються не раціонально, люди в селах не мають роботи. Очевидно, це найважливіший аргумент до того, що реформа має бути і ми маємо бути разом. Запитання 8. Ми зійшлися на тому, що реформа потрібна, з метою мінімізації ризиків, її доцільно провести на окремо визначених територіях у порядку експерименту. Надзвичайно позитивним у цьому процесі є ініціатива знизу. Якою ви бачите реформовану Калущину? Відповідь. 1. Буде створено нову самоврядну систему управління. 2. Запуск цієї системи управління дозволить залучити додаткові фінансові ресурси для: - приведення до порядку існуючої та розбудова нової інфраструктури ( дороги, соціально-культурні установи); - створення сільських комунальних сільськогосподарських кооперативів, підприємств з переробки с/г продукції; - розв‘язання комунально-побутових проблем сіл (централізоване водопостачання, сільські комунальні служби). 3. Переконаний, що на першому етапі реформи бюджет громади мав би скласти біля 700 мільйонів гривень. Стратегічне завдання після закінчення реформи – довести бюджет розвитку до 100 мільйонів гривень. Запитання 9. Сьогодні громаді Калущини запропоновано два підходи до реформи управління територією. Назвіть слабкі та сильні сторони обох варіантів. Відповідь. Найслабкішою стороною нашої моделі бачимо значні труднощі зі становленням діяльності такого важливого елементу самоврядування як формування дієздатних органів самоорганізації населення. Без ефективної роботи органів самоорганізації населення повноцінного місцевого самоврядування не буде.
Стосовно варіанту Калуської районної державної адміністрації, то він на нашу думку містить такі серйозні недоліки: Спроможність новоутворених укрупнених сільських рад не зросте, а впаде. Калуський район випадає із загальноприйнятих в експертному середовищі висновків, що спроможність громади зростає з кількістю жителів. Не ліквідується громіздка управлінська машина. Сільські ради не замінять свою адміністративну природу на управлінську. Не підніметься рівень відповідальності за розвиток території. Новостворені ради у збільшеному вигляді копіюють існуючу сьогодні територіальну та фінансову основу місцевого самоврядування району. Запитання 10. Як забезпечити, щоб реформа на Калущині була успішною? Відповідь. Перш за все, щоб перетворення у місцевому самоврядуванні були ефективним, вони повинні бути системними, що ніяк не вписується у чинне законодавство. Тому на період експерименту пріоритет надаватиметься тільки Конституції України та законові про експеримент. Усі інші законодавчі і нормативні акти мають діяти тільки в частині, що не суперечать законові про експеримент. Ми мусимо це використати і включити в законопроект усі найболючіші проблеми життя громад, прав та повноважень органів місцевого самоврядування. Тільки тоді отримаємо краще управління, кращий бюджет, а звідси і значно краще фінансування освіти, культури та охорони здоров‘я. До участі в експерименті уже напрацьовано пропозиції стосовно реформування системи місцевих податків, закріплення за органами місцевого самоврядування значної частини загальнодержавних податків, запровадження механізмів, за яких державна податкова служба була б більш мотивована на збирання місцевих податків і зборів. Ми хочемо також набути права на особливий режим справляння податків. Зокрема, зарахування до місцевого бюджету сум перевиконання планових доходів, врегулювання сплати на місці податків філіями та представництвами, зміни режиму оподаткування комунальних підприємств, зняття цілого масиву перепон у казначейському обслуговуванні місцевого бюджету. На час експерименту ми докладемо усіх зусиль, щоб на нашій території діяли зміненні норми чинного земельного, житлового, містобудівного законодавства. До речі, сьогодні ми уже маємо такі систематизовані пропозиції, частину з яких ми передали народному депутату по нашому виборчому округу для ініціювання ним відповідних законодавчих змін. На початку цього року ми запропонували громадам міста і району для обговорення Концепцію проекту закону «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі ІваноФранківської області». Усі пропозиції депутатів міської ради, громадських організацій, окремих громадян направлено провідним фахівцям, які уже практично закінчили написання проекту Закону України про реформування Калущини. Тому, маємо його зміст, його суть довести до розуміння усіх громад міста та району. Тільки тоді реформа буде успішною.
Додаток №1 Модель реформування територіальних громад міста Калуша та Калуського району. Над проблемами розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади Калуська міська рада працює уже протягом тривалого часу. Проміжним етапом нашої діяльності у цьому напрямку стало внесення у Верховну Раду законопроекту № 11171 «Про експеримент з проведення адміністративнотериторіального реформування на території Калуського району та міста Калуша ІваноФранківської області». Не зважаючи на те, що внаслідок цілого ряду об’єктивних обставин уже включений до порядку денного законопроект залишився нерозглянутим, ми продовжували працювати над проблемами пошуків шляхів зміцнення місцевого самоврядування. Сьогодні ми пропонуємо для широкого фахового та громадського обговорення проект Концепції проекту закону «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі Івано-Франківської області». Даний проект нами розроблено спільно з фахівцями неурядової організації «Інститут громадянського суспільства», яка має десятки наукових досліджень з проблем адміністративно-територіального устрою, регіональної політики та діяльності місцевого самоврядування, понад сотню видань на теми економічної та правової просвіти населення, аналітичних досліджень. Пропонуючи своє бачення пілотного проекту реформи на території міста Калуша і Калуського району, ми виходили з наступного. 1. Загальну модель реформи визначено, проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні отримав у цілому позитивний висновок, у тому числі Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи, Генерального директорату з питань демократії та політичних справ, Конституційної асамблеї, Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. 2. В більшості областей проводилося моделювання спроможних територіальних громад. Ці дані на сьогоднішній день є актуальними та в основному відповідають вимогам Концепції, яка в даний час широко обговорюється. За результатами проведених робіт очікувана кількість спроможних територіальних громад в Україні складе біля 1400 громад (скорочення орієнтовно у 8 разів), а число районів – з 490 до 150. Райони утворюватимуться у складі 10-20 спроможних територіальних громад. Прогнозно Івано-Франківська область складатиметься з трьох-чотирьох районів. Змодельована профільна модель району повинна мати 15 громад, 380 тис. жителів, площу 6325 кв. км. У територію новоутвореного Калуського району ввійдуть місто Калуш, Калуський, Рожнятівський, Долинський, Рогатинський райони та місто Болехів. Ми пропонуємо, щоб Калуський район, маючи територію біля ¼ Івано-Франківської області, складався б з 12 рад базового рівня, замість 90 нині діючих у цих районах органів місцевого самоврядування, він матиме 315 тис. жителів, площу 4010 кв.км. Пропонована нами кількість громад: Калуський
район –1 громада, Рогатинський район – 3 громади, Долинський район – 4 громади, Рожнятівський район – 4 громади. Новоутворений Калуський район.
Такий формат новоутвореного Калуського району відповідав би профільній моделі та вимогам Концепції про обґрунтовану територіальну основу для діяльності органів місцевого самоврядування.
Чому найдоцільніше, щоб Калуський район та місто Калуш в новоутворений район ввійшли однією громадою? По-перше. Специфікою Калуського району є те, що окрім Калуша він не має інших центрів економічної активності (Рожнятівський район має Брошнів, Рожнятів, Перегінське, гірську зону з туристичними можливостями – Ясень, Луги, Долинський – Долину, Вигоду, Болехів). Тому саме між містом Калушем та Калуським районом у даний час найбільші диспропорції у розвитку територій. Ці диспропорції можна ліквідувати тільки за рахунок об’єднання майнових, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів міста та району. По-друге. Територія Калуського району відноситься до найменших в області і становить 647 квадратних кілометрів, тоді як Рожнятівського – 1300, Долинського – 1248, Рогатинського – 1000 квадратних кілометрів. Тому, при поділі цих районів на 3-4 громади значних територіальних диспропорцій між новоутвореними радами та калуською громадою в укрупненому районі не буде. По-третє. На території Калуського району не діє правило про збільшення фінансової спроможності громад пропорційно росту кількості населення.
Фінансове забезпечення сільських рад відносно кількості жителів
При утворенні на території Калуського району шести нових укрупнених рад базового рівня (пропозиція Калуської районної державної адміністрації) також збережуться та посиляться диспропорції у території новоутворених рад та кількості населення.
Значно ослабляться фінансові можливості новоутворених громад, збережуться та посиляться бюджетні диспропорції. Доходи бюджету на 1 жителя новостворених рад (пропозиція РДА) На 1 жителя На 1 Бюджет Населення (Є) жителя (П) Войнилівська сільська рада 2416448 4830 500,30 386,45 Верхнянська сільська рада 1386304,4 2607 531,76 362,8 Вістівська сільська рада 794835,88 1410 563,71 463,9 Копанківська сільська рада 1867836,9 1976 945,26 510,63 Голинська сільська рада 2082435,2 5260 395,90 690,89 Новицька сільська рада 5191738,3 3837 1353,07 609,31
При утворенні єдиної громади розміри ослаблення бюджету не будуть такими загрозливими.
Доходи бюджетів на 1 жителя обласних центрів 3. З метою ліквідації адміністративної (колишньої радянської) основи місцевого самоврядування та переведення його з адміністративних на управлінські функції ми пропонуємо нову структуру самоврядування громади. Відповідно до цієї структури управлінські функції у селах здійснюватимуть територіальні виконавчі органи – сільські, селищні управи на чолі з війтом, чи старостою. З метою збереження балансу впливу на інтереси села, селища (особливо майнові) у селах діятимуть органи самоорганізації населення – ради старійшин. Радам старійшин будуть передані найчутливіші майнові, земельні та фінансові повноваження (планування території, виділення землі, встановлення місцевих податків, надання згоди на розміщення промислових та інших об’єктів). Впроваджуються два способи реалізації цих повноважень – через рішення ради старійшин та колегію ради старійшин, яка функціонуватиме при голові громади. Систему виконавчих органів самоврядування громади складатимуть управа громади (виконавчий комітет), департаменти (фінансів і бюджету, інфраструктури та інвестицій, управління територіями, гуманітарного розвитку), а також уже вищеназвані територіальні виконавчі органи (сільські, селищні управи. 4. Наші пропозиції та концепція проекту закону по реалізації пілотного проекту повністю базуються та відповідають меті Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні стосовно: - забезпечення доступності та якості адміністративних, соціальних та інших та визначено способи внесення змін до такого Закону; - обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади; - створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень; - максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень з питань місцевого значення та сприяння розвитку форм демократії участі; - встановлення механізмів державного контролю за законністю та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг. Законопроектом про пілотний проект буде також передбачено досить детальне регулювання процедури змін системи управління територією нової громади на період з моменту прийняття Закону до проведення виборів на новій територіальній основі. Також буде передбачено внесення змін до цілої низки інших законів та визначено способи внесення змін до такого Закону у випадку прийняття рішення щодо змін територіальної основи нової громади, її повноважень чи припинення експерименту. Це буде зроблено для того, щоб не допустити виникнення правових прогалин, які могли б мати негативний вплив на організацію надання публічних послуг чи створити інші обтяження соціально-економічного характеру.
Додаток №2 КОНЦЕПЦІЯ проекту закону «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі Івано-Франківської області» В Україні закладені конституційні засади місцевого самоврядування, ратифікована Європейська хартія місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи його діяльності. Проте, від часу ухвалення Конституції України та базових для місцевого самоврядування нормативно – правових актів, розвиток місцевого самоврядування фактично зупинився на рівні територіальних громад – міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу виявилась не спроможною до виконання усіх повноважень місцевого самоврядування. Функціонування місцевого самоврядування не спрямовано на реалізацію його головного призначення – створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади. В територіальних громадах зростає дефіцит місцевої демократії, відчувається відчуженість місцевої влади від населення, що призводить до закритості і непрозорості діяльності. З іншого боку, у жителів територіальної громади немає навичок самоорганізації, безпосередньої і постійної участі у вирішенні питань місцевого значення Місцеве самоврядування в Україні сьогодні повністю вичерпало усі свої внутрішні ресурси, у ньому нагромадилася така критична маса проблем, яка в будь-який час може привести до непередбачуваних наслідків. Через 2-4 роки, якщо не проводити жодних реформ, місцеве самоврядування у визначенні Європейської хартії де-факто перестане існувати як інститут самоврядності. З весни минулого року Україна знову перебуває під моніторингом з боку Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи щодо стану місцевого самоврядування. З урахуванням вищенаведеного, за останні роки в Україні з достатнім ступенем готовності було підготовлено цілу низку концептуальних документів щодо способів реформування системи місцевого самоврядування, де головним елементом має стати утворення на обґрунтованій територіальній основі нових територіальних громад спроможних у повному обсязі виконувати повноваження органів місцевого самоврядування. Проте, неоднозначність сприйняття глибокої та системної реформи місцевого самоврядування та територіального устрою стримує громадян від участі та сприяння у проведенні такої реформи. Попри те, у різних регіонах України сформувалось позитивне сприйняття необхідності такої реформи і є висока готовність стати територією, де може бути апробовано таку реформу. Однією з таких територій є Калуський район разом із містом обласного значення Калушем. Калуш – місто обласного значення (площа 6453, 5 га – 0, 5% території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру. Будучи населеним більш ніж 67 тис. мешканців, Калуш є індустріальним центром Прикарпаття з високим рівнем життя громадян, комфортним та безпечним місцем для проживання. Однією з головних переваг міста є його
вигідне географічне розташування та наявність добре розвинутої транспортної мережі, що поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через залізницю та автомобільні дороги. Мережа автомобільних доріг з'єднує Калуш з іншими містами, такими як Львів (130 км), Ужгород (280 км), Київ (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею. В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км), що дає легкий доступ до країн Центральної та Східної Європи. Калуський район (площа 64, 7 тис. кв. м, населення 60, 4 тис. мешканців) розташований в північно-західній частині Івано-Франківської області в зоні Прикарпаття. Межує Калуський район з Галицьким і Тисменицьким на сході, з Долинським на заході, з Богородчанським та Рожнятівським на півдні та на південному заході, з Рогатинським та Жидачівським районами Львівської області на півночі і північному заході. До складу Калуського району входить Войнилівська селищна рада та 27 сільських рад (всього - 54 населені пункти). Промисловий потенціал району складають 10 підприємств, з яких 9 – обробної промисловості, 1 – надання послуг з теплопостачання. Провідними галузями промисловості є харчова та переробна. Провідна галузь сільського господарства - м'ясо-молочне тваринництво. Традиційними та перспективними напрямками є вирощування льону-довгунця та ріпаку. На території району функціонують 38 фермерських господарств. Площа сільгоспугідь складає 39072 га, у т. ч. 28608 га в приватній власності. Специфіка Калуського району полягає в тому, що його територія є однією з найменших в області і становить 647 кв. км. Окрім Калуша, район не має інших центрів економічної активності. Сусідні ж Рожнятівський та Долинський райони мають територію вдвічі більшу. Тому, саме між містом Калушем та Калуським районом у даний час існують найбільші диспропорції у розвитку територій. Якщо місто Калуш, маючи відповідні матеріальні, фінансові, інфраструктурні та інші ресурси, здатен в основному протистояти наявним проблемам, то в районі вони тільки загострюються. Реальна фінансова, матеріальна та організаційна спроможність громад району з кожним роком погіршується. Громадськопобутове життя сільського населення перебуває у стані стагнації і без потенціалу міста було б просто паралізоване. Так, обсяги реалізованої продукції на одного жителя у місті Калуші в 518 разів вищі, ніж в районі. Доходи сільських бюджетів з розрахунку на одного жителя в середньому по району становлять 546 грн. , тоді як у місті Калуші перевищують 5000 грн. При утворенні в районі декількох (від 4 до 8) нових територіальних громад ситуація практично не зміниться, оскільки доходи сільських бюджетів цих громад у середньому становитимуть ~ 503 грн. і коливатимуться по окремих громадах від 360 до 690 грн. , тоді, як при утворенні однієї громади спільно з містом Калушем цей показник буде становити більше 3800 грн. на одного жителя об’єднаної громади. Сьогодні, будучи організаційно та юридично розділеними, громади міста і району фактично є єдиним цілим громадським організмом, який реально розв’язує абсолютну більшість спільних проблем свого життєзабезпечення через спільне використання ресурсів міської інфраструктури, аграрного та трудового потенціалу села. Особливості юридичного змісту закону 1. Закон «Про державно-правовий експеримент в Калуському районі ІваноФранківської області» (далі – Закон) матиме універсальний характер і регулюватиме особливості здійснення місцевого самоврядування, виконавчої влади в межах Калуського району включно з територією міста Калуша, і діятиме разом із загальними законами, якими
визначаються матеріальні, процедурні та інші норми для органів та посадових осіб у районі чи щодо району. 2. Законом буде визначено склад територіальної громади, її межі, структуру органів влади, що діятимуть на її території, порядок їх обрання або утворення, а також призначення посадових осіб. 3. Законом буде визначено порядок передачі повноважень від нині чинних органів та посадових осіб до новоутворених органів та призначених посадових осіб, а також строки проведення виборів до новоутворюваних органів місцевого самоврядування. 4. Закон визначить власні повноваження, функції, права, обов’язки та відповідальність міської ради за надання населенню якісних адміністративних та соціальних послуг. 5. Закон розмежує повноваження щодо вирішення земельних та майнових питань в межах території району (земля, надра, лісові та водні ресурси, нерухоме майно тощо). 6. Закон визначить порядок створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення базовим рівнем місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень 7. Закон встановить достатню податкову базу, що забезпечує виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень та встановлює ґрунтований на об’єктивних критеріях рівень фінансування державою делегованих повноважень. 8. Закон удосконалить систему залучення громадськості до розроблення управлінських рішень та контролю за їх реалізацією. 9. Закон регламентуватиме механізми державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг. 10. Закон встановить порядок надання упродовж трьох років державної підтримки новоутвореній об’єднаній територіальній громаді для поліпшення інфраструктури надання послуг та транспортної доступності. Територія державно-правового експерименту (ДПЕ) Територією ДПЕ є територія міста Калуша та Калуського району на момент ухвалення відповідного закону. Склад об’єднаної територіальної громади До Калуської міської територіальної громади входитиме територіальна громада міста Калуша, територіальна громада Войнилівської селищної ради та територіальні громади 27 сільских рад, а саме: Боднарівської, Верхнянської, Вістівської, Голинської, Довговойнилівської, Завадківської, Завійської, Зборянської, Кадобнянської, Копанківської, Кропивницької, Луківської, Мостищенської, Негівської, Новицької, Перевозецької, Підмихайлівської, Пійлівської, Ріп'янської, Середньоугринівської, Сівко-Войнилівської, СівкоКалуської, Студінської, Станьківської, Томашівської, Тужилівської, Добровлянської. Система органів місцевого самоврядування об’єднаної Калуської громади 1. Калуська міська рада (назва відповідає Конституції України, але територією діяльності ради є весь район і рада формується на основі виборів в межах території району). 2. Калуський міський голова. 3. Виконавчі органи Калуської міської ради (у т. ч. територіальні підрозділи виконавчих органів у різних населених пунктах, які очолюють сільські старости (війти);
4. Органи самоорганізації населення (ради старійшин). При міському голові утворюється колегія у складі представників рад старійшин, яка наділяється певними повноваженнями щодо попереднього розгляду тих питань, що зачіпають інтереси окремих населених пунктів: - планування території; - виділення землі; - встановлення місцевих податків; - надання згоди на розміщення промислових та інших об’єктів. Статут об’єднаної Калуської територіальної громади Калуська міська рада відповідно до нового Закону повинна ухвалити статут об’єднаної територіальної громади, яким має бути врегульовано взаємовідносини між радою та її виконавчими органами, територіальними підрозділами, створення органів самоорганізації населення, наділення їх повноваженнями для реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні (демократія участі) тощо. Способи формування органів місцевого самоврядування Міська рада обирається прямими виборами за мажоритарною виборчою системою у багатомандатних округах. Склад ради – 90 депутатів, які обираються у 90-ти виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців. В кожному окрузі обирається один депутат. Обраним вважається той кандидат, який набрав відносну більшість голосів, порівняно з іншими кандидатами. Міський голова обирається прямими виборами на основі абсолютної більшості голосів виборців. Виконавчі органи ради формуються відповідно до закону «Про місцеве самоврядування в Україні» з уведенням та врахуванням норми щодо створення територіальних підрозділів виконавчих органів у різних населених пунктах в межах території громади. Повноваження міської ради Міська рада об’єднаної Калуської територіальної громади здійснює повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для міської ради міста обласного значення та районної ради. Здійснення окремих повноважень відбувається за спеціальними процедурами, які враховують складний характер громади. Діяльність Калуської районної ради припиняється. Районна рада в майбутньому не обирається. Органи виконавчої влади Калуська районна державна адміністрація (РДА) припиняє свою діяльність (ліквідовується). Основні повноваження РДА передаються для виконання виконавчим органам Калуської міської ради (освіта, медицина, культура, соціальний захист, дозвільні процедури тощо). Повноваження територіальних органів центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) за винятком податкових органів, державних служб (інспекцій), а також органів міліції, прокуратури, передаються виконавчим органам міської ради.
Наглядова функція Калуської РДА щодо органів місцевого самоврядування передається Івано-Франківській обласній державній адміністрації. Калуський міський голова отримує повноваження погодження призначення керівників територіальних підрозділів ЦОВВ, що діють в межах громади. Бюджет та податки Калуська міська рада встановлює місцеві податки в межах громади та здійснює відповідне зонування території для визначення ставок податків. В межах об’єднаної Калуської громади діятиме єдиний міський бюджет, який формується відповідно до Бюджетного кодексу, як для міста обласного значення. На час ДПЕ: - проводитиметься зарахування до бюджету громади 100% податку з доходів фізичних осіб; - податок на землю відноситиметься до місцевих податків; - кошти міського бюджету, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, обліковуються на окремому казначейському рахунку; - делеговані повноваження фінансуються відповідно до нових соціальних стандартів у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, фізкультури та спорту; - джерелом фінансування управління праці і соціального захисту населення, відділу ведення Державного реєстру виборців, управління державної реєстрації визначаються кошти державного бюджету; - зі складу видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, виключаються програми і заходи, що належать до загальнодержавних повноважень; - з державного бюджету надається додаткова дотація на суму невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів міського бюджету, визначених у законі про Державний бюджет України; - Калуській міській раді надається право регулювати ставки місцевих податків і зборів, залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а також встановлювати пільги щодо їх сплати; - кошти казначейського рахунку, на якому обліковуються доходи та видатки міського бюджету, для покриття дефіциту фінансових ресурсів Державного бюджету України використовуються тільки на договірній основі між Міністерством фінансів України та міською радою. У такому ж порядку використовуються кошти для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України. Земля та інші природні ресурси Юрисдикція Калуської міської ради поширюється на всю територію об’єднаної громади. Визначаються повноваження органів місцевого самоврядування у здійснені самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Земля, яка станом на день ухвалення Закону не є у державній чи приватній власності оголошується комунальною власністю. Розпорядником земель комунальної власності є Калуська міська рада з урахуванням певних обмежень, визначених новим Законом. Зокрема, міська рада передає безкоштовно землі у державну власність для виконання державних функцій. Відчуження чи передача земель в оренду навколо населених пунктів, що входять до складу об’єднаної громади здійснюється з урахуванням потреб цих населених пунктів та позиції колегії ради старійшин.
На період дії ДПЕ на території об’єднаної територіальної громади діятиме ухвалений Калуською міською радою Тимчасовий порядок використання надр, водних та лісових ресурсів. На території громади діє автоматичне внесення змін до договорів оренди землі в частині встановлення орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земель населених пунктів після затвердження її у встановленому порядку. Плата за землю запроваджується на рівні орендної плати для землекористувачів – власників розташованого на земельних ділянках нерухомого майна, що не мають належно оформленого права на землю, а також для землекористувачів, які мають земельні ділянки в постійному користуванні та використовують їх для провадження господарської діяльності. Органам місцевого самоврядування надається право доступу до відомостей Державного земельного кадастру у режимі, що встановлений для нотаріусів та осіб, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт тощо. Будівництво, житлово-комунальне господарство Новостворена громада забезпечується схемою планування території та генеральними планами. Міській раді повертаються функції здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (видача дозволів на початок будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, недопущення самовільної забудови). У тарифах на комунальні послуги враховуються витрати на впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективного обладнання, враховуючи терміни окупності таких проектів. Виділення субвенцій місцевому бюджету з державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення заміняється виділенням коштів з державного бюджету безпосередньо енергетичним компаніям, які постачають природний газ та електроенергію. Перехідні положення Законом буде передбачено досить детальне регулювання процедури змін системи управління територією нової громади на період з моменту прийняття Закону до проведення виборів на новій територіальній основі. Також Законом передбачатиметься внесення змін до цілої низки інших законів та визначено способи внесення змін до такого Закону у випадку прийняття рішення щодо змін територіальної основи нової громади, її повноважень чи припинення експерименту. Це необхідно, аби не допустити виникнення правових прогалин, що зможуть негативно вплинути на організацію надання публічних послуг громадянам чи створити додаткові обтяження на підприємництво. Концепцію розроблено фахівцями Інституту громадянського суспільства (м. Київ).
Найчастіші критичні зауваження до пропозицій Калуської міської ради стосовно реформування місцевого самоврядування № з/п 1.
Проблеми в розумінні Концепції Чому міська рада, а не районна. Ліквідація РДА, це порушення Конституції та руйнація вертикалі влади.
Тезові пояснення. Міська рада не може бути районною, тому, що: відповідно до п. 2. 1. Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні адміністративно-територіальний устрій складається з трьох рівнів: базового, районного та регіонального. Ми пропонуємо Концепцію проекту Закону реформування самоврядування базового рівня, а не районного; -
наш проект є тільки першим етапом у майбутньому створенні нового Калуського району в складі Рогатинського, Рожнятівського, Долинського районів. В цьому районі Калуська громада буде рівнозначною Брошнівській, Перегінській, Болехівській, Вигодській та іншим громадам. У цьому новоутвореному районі функціонуватиме єдина районна державна адміністрація. Тобто, ніяких порушень Конституції немає. -
2.
Ліквідація 27 сільських та селищної рад - це не поглиблення демократії, а узурпація влади.
3.
У Концепції, запропонованій міською радою,
Прогнозно, виходячи з положень нової Концепції, ІваноФранківська область складатиметься з чотирьох районів. Новоутворений Калуський район складатиметься з 12 громад, він матиме 315 тис. жителів, площу 4010 кв. км. , що фактично в ідеалі відповідатиме модельному району. Сьогоднішній Калуський район матиме 1 громаду, Рогатинський район – 3 громади, Долинський район – 4 громади, Рожнятівський район – 4 громади. Тобто, новоутворений Калуський район, маючи територію біля ¼ Івано-Франківської області, складатиметься з 12 рад базового рівня, замість 90 нині діючих у цих районах органів місцевого самоврядування. Тому, мова не йде про якусь узурпацію влади, а виконання вимоги загальнодержавної Концепції про «запровадження обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування». Тим більше, що на місці теперішніх сільських рад діятимуть виконавчі органи того ж місцевого самоврядування базового рівня та наділені самоврядними повноваженнями ради старійшин, які є органами самоорганізації населення, що є сьогодні найважливішим елементом поглиблення демократії.
багато утопії і казусів, зокрема: чому бюджет буде формуватися на основі показників як для міста обласного значення; -
Тому, що: - відповідно до ст. 140 конституції України органами місцевого самоврядування є сільські, селищні та міські ради; - інші варіанти просто неможливі, тому що: - у міста найширша та найміцніша база оподаткування, яку в умовах реформи можна перерозподіляти;
- громада, не віддавши у державний бюджет ні копійки, хоче великі мільйони. Освіта, охорона здоров’я, культура, соціальне забезпечення та інші фінансуються з державного бюджету; -
- обслуговування коштів казначейського рахунку пропонується проводити у стилі Остапа Бендера; - націоналізація, експропріація, розкуркулення землі; - розділ «Будівництво, житлово-комунальне господарство» ще більше дивує своєю наївністю.
- центром громади буде місто.
Зарахування до бюджету ПДФО та земельного податку – це основа зміцнення фінансової бази об’єднаної громади, що повністю відповідає Урядовій Концепції, де вказано, що «фінансову основу здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень становлять податки і збори, які за своєю природою зв’язані з територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці». Освіта, культура, охорона здоров‘я, соціальне забезпечення – це делеговані повноваження, які ми хочемо, щоб фінансувалися державою повністю і прозоро, на основі прийняття нових державних галузевих соціальних стандартів.
Ці «аргументи» свідчать про повне нерозуміння і не володіння ситуацією стосовно проблем місцевого самоврядування. Запропоновані нами механізми зміцнення фінансової бази, відносин з органами Казначейства, способи врегулювання земельних, будівельних, житлово-комунальних та інших проблем не є нашою видумкою чи «утопією», а напрацьовані фахівцями Асоціації міст України та Асоціацій органів місцевого самоврядування. Вони широко підтримуються міжнародним експертним середовищем. За їх, хоча б часткове впровадження точиться жорстка боротьба місцевого самоврядування з центральними органами виконавчої влади.
4.
Ігнорується все законодавство України.
Радимо переглянути на сайті Верховної Ради України чинні закони стосовно реформ (Ірпінь, Вінниця і т. п.). Спільним для них є теза, що на території експерименту діють закони в частині, що не суперечить закону про експеримент. На те він і є експериментом, щоб змінювати чинне законодавство. Бо реформа апріорі є неможливою без змін законодавства.
5. Для Калущини доцільнішим є створення 4-6-8 громад. Такі пропозиції не ґрунтуються на вимогах урядової Концепції з наступних підстав: зі збільшенням території громад у запропонованому РДА варіанті (6 громад) не усуваються територіальні диспропорції, які сьогодні є між сільськими радами, які стануть базовими для укрупнених рад. Нова територія укрупнених рад тільки калькою віддзеркалює теперішню територію: -
-
такі ж диспропорції збережуться і стосовно кількості населення в новоутворених громадах: -
-
на території Калуського району не діє загальне правило, за яким доходи сільських бюджетів ростуть прямо пропорційно кількості населення (тобто спроможність громади зростає разом з ростом території та населення - нижня крива показує доходи сільських бюджетів на одного жителя): -
Суть цього концептуального положення полягає у тому, що населення концентрується у центрах економічної активності (Брошнів, Вигода). Оскільки на Калущині такого немає, то будь які конфігурації типу 2-4-5-6-8 громад диспропорцій у їх розвитку не усунуть, а навпаки - загострять (нижня крива - доходи базових рад, на основі яких утворюватимуться нові громади, верхня крива - прогнозні доходи укрупнених рад):
6. Як у варіанті міської ради, так і у варіанті РДА є ризики того, що при об‘єднанні громад різко впадуть доходи їх бюджету, що приведе до повної неспроможності виконувати завдання, які вимагає реформа При варіанті РДА суть ризиків полягає в тому, що при об‘єднанні декількох сільрад в одну податкову базу на цій території змінити практично неможливо – податків додатково назбирати не вдасться.
При варіанті міської ради перерозподіл наявної податкової бази дасть значні додаткові ресурси. Так, тільки передача об‘єднаному бюджету тільки 30% податку на прибуток дасть щорічно біля п‘яти мільйонів гривень. Навіть якщо не провести бюджетну реформу, то за варіантом міської ради рівень доходів на одного жителя об‘єднаної громади буде вищим ніж у багатьох обласних центрах і становитиме 3837 гривень при 5094 гривні зараз, тоді як при варіанті РДА ситуація буде діаметрально протилежною – будуть дві дуже бідні сільські ради, два «середняки» та дві ради з доходами майже вдвічі вищими, що надалі намертво закріпить диспропорції у розвитку територій.
Доходи бюджету на 1 жителя новостворених рад (пропозиція РДА)
Войнилівська сільська рада Верхнянська сільська рада Вістівська сільська рада Копанківська сільська рада Голинська сільська рада Новицька сільська рада
Бюджет
Населе ння
На 1 жителя (факт)
На 1 жителя (після об‘єднання)
2416448
4830
500, 30
386, 45
1386304, 4
2607
531, 76
362, 8
794835, 88
1410
563, 71
463, 9
1867836, 9
1976
945, 26
510, 63
2082435, 2
5260
395, 90
690, 89
5191738, 3
3837
1353, 07
609, 31
Доходи бюджетів на 1 жителя обласних центрів
СИСТЕМНА РЕФОРМА І ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства (м. Київ) Про необхідність децентралізації влади в Україні говорять уже давно, але насправді ситуацію потроху рухається в інший бік, відбувається все більше і більше централізація повноважень та ресурсів у вертикалі органів виконавчої влади. Проте, така централізація не вирішує проблем людини у конкретному селі, селищі чи місті. Виконавча влада стверджує, що це відбувається через те, що місцеве самоврядування є неспроможним виконувати покладені на нього функції і знову частина функцій перебирається на органи виконавчої влади. Коло замикається. Уже більшість політиків та й простих людей починає розуміти, що це порочне коло можна розірвати винятково не через централізацію, а навпаки – децентралізацію влади, передачу повноважень та ресурсів на нижчі рівні публічного управління.
Але відразу виникає запитання: а на які рівні управління мають бути передані ці повноваження та ресурси, аби вони були використані максимально ефективно? Адже дійсно, якщо у селі проживає 300 чи навіть 1000 осіб, то там не забезпечиш діяльності комунального підприємства, яке б збирало та утилізовувало сміття, підтримувало в належному стані вулиці, організувало водопостачання та водовідведення, тут важко отримати повноцінну якісну середню освіту і неможливо забезпечити існування повноцінної лікарні. Отож слід дуже чітко визначити на якому рівні і які послуги від органів влади мають отримувати місцеві мешканці аби з одного боку ці послуги були якісні, а з іншого - не надто обтяжливі для місцевого бюджету. Коли ми подивимось на українські реалії та досвід сусідів, ми маємо змогу побачити дуже прості, але зрозумілі речі: початкові школи, де маленькі дітки навчаються основам письма, читання та арифметики – знаходяться якомога ближче до дитини, у маленьких селах, селищах, середні школи – де вчать усьому і де якість освіти дуже сильно залежить від кількості учнів, вчителів, наявності комп‘ютерів та Інтернету і де дітки уже більші і мають більше сил, розміщуються у більших селищах чи містечках і діточок туди довозять з навколишніх місць (що цікаво – так відбувається і у багатій Америці, і у бідній Африці, адже для якісної освіти має бути достатньо учнів, вчителів та грошей). Аналогічна ситуація і у сфері медицини. Добрий хірург лише той, хто постійно оперує. А для постійного оперування потрібна відповідна кількість пацієнтів, яка прямо залежить від кількості населення. Таким чином, виходить, що добра лікарня з кваліфікованим персоналом, де лікують, а не роблять вигляд, що лікують, може бути на території, де живе 120-150 тисяч населення. При цьому на цій території має бути достатня кількість поліклінік та добра доступність швидкої допомоги. Отже хочемо ми чи не хочемо визнавати, але об‘єктивна сторона, яка спонукає до впорядкування місцевої влади та місцевої мережі органів та установ, що надають послуги місцевому населенню є і від неї нікуди не дітися. В нормальних державах з нормальною політичною системою, періодично, з загостренням тих чи тих проблем уряди проводять системні реформи, які пов‘язані із визначенням просторової основи для діяльності органів місцевої влади відповідно до нових потреб. (Так було в Швеції, Данії, Польщі, Молдові, Грузії, Південно-Африканській республіці…) Але не в Україні. Зараз вкотре знову заговорили про реформу. Є відповідні доручення Президента, є черговий проект концепції реформи. Проте сподіватись на те, що у найближчі роки буде зроблено системні зміни не доводиться. Центральна влада боїться випустити з рук ручне управління всім і всіма. Але й потреба у реформі з кожним роком лише зростає. В цих умовах з‘являється можливість в територіях, де люди уже дозріли до змін, де хочуть не просто весь час випрошувати подачки на елементарні потреби місцевого життя, а прагнуть самим будувати свій життєвий простір, спробувати розпочати локальну реформу. Яким чином? Через ініціювання та просування державно-правового експерименту. В чому суть такого експерименту? Сформувати нову, повноцінну громаду на основі міста та навколишніх сільських громад, що дасть змогу зменшити бар‘єри для економічного розвитку, формування мережі ефективних шкіл, закладів охорони здоров‘я, внутрішньої мережі доріг. Сільські території отримують доступ до фінансових ресурсів міст, міста до простору сіл. Чи просто тут досягнути успіху? Не просто. Але з‘являється реальний шанс на зміни у середньостроковій перспективі. Зміни, які суттєво залежать від місцевого люду. Кого вони обрали у свої керівники, як вони контролюють обраних і чи хочуть хоч щось робити самі. Місто Калуш та Калуський район – просто ідеальна територія для започаткування
таких змін. Компактна територія, розвинуте центральне місто, європейський досвід багатьох мешканців, бажання змін, що присутнє у словах керівників місцевої влади та громадських активістів. Концепція творення нової системи територіального устрою на основі Калуша та району повністю відповідає політичним рішенням державної влади, європейському досвіду та українській юридичній практиці. Для її реалізації потрібно кілька речей: сприйняття ідеї якомога більшою кількістю мешканців міста та району; розуміння важливості цих змін для політичного середовища місцевих політиків і не торпедування реформи; підтримка ідеї та її законодавче оформлення на київських пагорбах. Звичайно досягнути цього буде складно, але варто спробувати. Адже хто розпочне ці перетворення першим, отримає перевагу перед іншими. ХТО РАНО ВСТАЄ, ТОМУ БОГ ДАЄ!