1
Керівник проекту: Лампіга А.В., методист ММК
Рецензент: Нарольська К.В., методист ММК
Укладачі: Кирилова С.М., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів №22 ВМР» Бернацька Г.М., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 ВМР» Іванова Н.Ю., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 ВМР» Поджара Т.А., зав. бібліотекою закладу: «ЗОШ І-ІІІ ступенів №21 ВМР» Чебишева Л.Д., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 ВМР» Шмоняк С.Ф., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 ім. Д.І. Менделєєва ВМР» Відповідальний за випуск: Кирилова С.М., зав. бібліотекою закладу «ЗОШ І-ІІІ ст. №22 ВМР»
2
Зміст 1. Лампіга А.В. Вступ …………………………………………………..…. 4 2. Кирилова С.М. Шкільна медіатека – ресурсний центр забезпечення навчального процесу ………………………………………………….... 6 3. Поджара Т.А. Медіатека як структурний підрозділ бібліотеки. Дослідження веб-сайтів обласних бібліотек України для дітей та юнацтва ……………………………………………………………… .… 15 4. Чебишева Л.Д. Досвід створення медіатек: освітні заклади міста .… 21 5. Іванова Н.Ю. Створення шкільної медіатеки – інформаційного центру навчального закладу …………………………………….…...…. 25 6. Бернацька Г.М. Медіатека шкільного бібліотечно-інформаційного центру – вимога часу …………………………………………………… 28 7. Шмоняк С.Ф. Досвід роботи медіатек у бібліотеках різних типів …... 34 8. Лампіга А.В. Заключення…………………………………………….… 37 Додатки Додаток 1 Формування бази даних мультимедійних документів. Поради ЮНЕСКО …………………………………………………….… 41 Додаток 2 Примірне положення про медіатеку ……………………... 42 Додаток 3 Посадові інструкції працівників медіатеки ……………… 44 Додаток 4 Правила користування медіатекою ……………………….. 46 Додаток 5 Стандарти щодо діяльності медіатек ……………………... 48 Список використаної літератури ……………………………………………... 49
3
ВСТУП А. В. Лампіга, методист ММК Національною
доктриною
пріоритетним шляхом
розвитку
освіти
України
у
ХХІ
сторіччі
визначено формування високого рівня інформаційної
культури кожного члена суспільства, упровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу, що передбачає обов’язкову комп'ютеризацію освіти. В даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Шкільна ж бібліотека як невід’ємна структурна складова навчального закладу є безпосереднім учасником навчально-виховного процесу і разом зі школою проходить непростий шлях реформ. Тому такі поняття як модернізація, інноваційний підхід є тими реаліями, навколо яких будується повсякдення робота шкільного бібліотекаря. Модернізація бібліотеки передбачає в тому числі й активне застосування інформаційно-комунікативних технологій. Оснащення комп'ютерною технікою бібліотек освітніх закладів, наявність сучасних програмних засобів безперечно дозволяє по-новому підійти до організації бібліотечних процесів. Якщо ще декілька років тому питання застосування персонального комп’ютера в роботі шкільного бібліотекаря зводилося до використання його (ПК) в якості друкарської машинки, то сьогодні комп’ютеризація шкільних бібліотек міста, підключення їх до мережі Інтернет, наявність сторінок «Шкільна бібліотека» на Web-сайтах навчальних закладів та персональної електронної пошти створили реальні умови для трансформації шкільних бібліотек у медіатеки. Термін «медіатека» пов’язаний, перш за все, зі збагаченням видової структури бібліотечних фондів електронними носіями інформації – мультимедіа, а саме: колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією
та
іншими
аудіовізуальними
ефектами,
враховуючи
інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління; 4
з новими формами обслуговування учасників навчально-виховного процесу. Шкільні бібліотеки тільки-но розпочинають свою діяльність в цьому напрямку, бібліотекарі
шукають
нові
підходи
щодо
покращення
інформаційного
обслуговування, адже чудово усвідомлюють, що переваги медіатеки для користувачів суттєві: - використання безмежних документальних ресурсів (тільки інформаційні ресурси мережі Інтернет сьогодні складають понад 10 мільярдів документів (вебсторінок), до яких практично можливий вільний доступ користувача; - якісно нове забезпечення умов роботи для кожного відвідувача ( у медіатеці відвідувач залучається до нової для нього самостійної діяльності з отримання різних видів інформації (вербальної, образної, текстової, слухової, графічної) за короткі проміжки часу; - змога скористатися різними інформаційними засобами для створення творчих продуктів у процесі навчальної діяльності, організація корпоративної або власної веб-сторінки з будь-якої теми; - участь у он-лайн конференціях, форумах, диспутах; - збільшення питомої ваги самостійності користувача у виборі джерел та організації власної навчальної діяльності. Звісно, створення медіатеки як багатофункціонального структурного підрозділу на базі шкільної бібліотеки неможливе без підтримки як адміністрацією закладу, так і всього колективу вчителів та учнів-активістів.
5
Шкільна медіатека – ресурсний центр забезпечення навчального процесу Кирилова С.М., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 ВМР»
ХХІ сторіччя – це час переходу до високотехнологічного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіти і культури всього населення набуває ваги для економічного і соціального розвитку держави. Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти і виховання, зорієнтованих на входження у світовий освітній простір. Навчально-виховний процес школи спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа повинна забезпечувати духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчати вихованців мистецтву жити і технології життєтворчості. І саме в цьому процесі найактивнішу участь має брати шкільна бібліотека. Шкільній бібліотеці належить особливе місце в бібліотечному просторі. Насамперед,
вона,
звичайно,
учбова
бібліотека,
оскільки
повинна
забезпечувати інформацією і відповідними документами учбовий процес. У той же час вона виконує одночасно функції спеціальної бібліотеки, обслуговуючи педагогічний колектив школи, та публічної, надаючи учням позапрограмні матеріали, підтримуючи позакласну та позашкільну роботу. При цьому, на відміну від публічної та спеціальної, шкільна бібліотека не самостійна, а є структурним підрозділом школи. Сьогодення диктує нову модель бібліотеки, вимагає наповнення її новим змістом, що відповідав би новим запитам педагогічного процесу і розвитку нових інформаційних технологій[6;145]. Щоб швидко і ефективно забезпечити та задовольнити інформаційні потреби учнів та педагогів у сучасних умовах, бібліотека повинна стати бібліотечно-інформаційним медіа центром, а простіше – медіатекою. 6
Існують різні думки з приводу означення медіатеки. Одні вважають, що медіатека – це складова бібліотеки, інші, що це – органічне поєднання різних видів
носіїв
інформації
(паперових,
цифрових,
магнітних,
телекомунікативних). Питання функціонування медіатеки досліджують українські та зарубіжні вчені й практики: Н. Бірюкова, О. Громова, Л. Колосай, Г. Клімашина, А. Малько, В. Мозгова, О. Матвійчук, К. Озеров, П. Рогова, О. Ястребцева. Одним із перших розробників проекту шкільної медіатеки є О. Ястребцева. Бібліотека - медіатека, на її думку, збирає і каталогізує матеріали на всіх видах носіїв, що забезпечує можливість користувачам для індивідуальної роботи і максимально можливий доступ до інформації [8;119]. Шкільна медіатека являє собою централізований збір друкованих і аудіовізуальних матеріалів
в
школі,
які
організовують
спеціалісти
відповідної професійної кваліфікації. Складові медіатеки: комп’ютерна зона: комп’ютери, фонд комп’ютерних програм, CDROM-дисків, інформаційний банк даних, комп’ютерні мережі, зокрема Інтернет, принтери, сканери; відеотека: фонд відеозаписів, телевізор, відеомагнітофон, відеокамера (бажано цифрова); бібліотека: фонд книг, підручників, навчальних посібників, періодика; фонотека: фонд фоно- і магнітних записів, апаратура і комплекти навушників для прослуховування; діатека:
фонд діафільмів і діапозитивів (слайдів), апаратура для
перегляду, цифровий фотоапарат; ксерокопіювальна техніка (ксерокс). Медіатека повинна мати обладнання не тільки для пошуку і перегляду різноманітних матеріалів, але і для їхнього створення. [6;145].
7
Шкільна медіатека містить максимально можливий об’єм ресурсів і надає доступ засобами комп’ютера чи інших засобів зв’язку до додаткових джерел інформації та матеріалів. Термін «шкільна медіатека» використовують для того, щоб підкреслити, що вона функціонує одночасно бібліотека з друкованими виданнями, та як матеріалів.
як
традиційна
центр аудіовізуальних
Її ще називають шкільною бібліотекою, центром навчальних
ресурсів, центром навчальних матеріалів, ресурсним центром бібліотеки навчального закладу.[8;120] У процесі формування бази даних мультимедійних документів доцільно керуватися порадами ЮНЕСКО (додаток 1). Суттєва ланка роботи медіатеки – створення її довідково-бібліографічного апарату (ДБА). Дане питання потребує окремого розгляду. Звернемо увагу лише на склад довідково-бібліографічного апарату: тематична картотека, алфавітно-видові картотеки, довідково-бібліографічний
апарат
віртуального
ресурсу.
Тематична картотека створюється на основі аналітичного опису і повинна розкрити фонд з точки зору його змісту, незалежно від того, на якому із носіїв знаходиться інформація. Вона формується на основі розробленого рубрикатора. Бібліографічний опис документів, що мають політематичний зміст, дублюється в усіх необхідних рубриках тематичної картотеки. Алфавітно-видова картотека відображає документ у цілому. Її функція – розкрити фонд медіатеки з усіма видами недрукованих носіїв інформації, що входять до його складу: аудіокасетами, відеокасетами, дискетами, діафільмами, СD/DVD, слайдами, мікрофішами, віртуальними ресурсами. Усередині кожного виду документи мають бути розташовані за алфавітом назв. Дублювання бібліографічного опису у цій картотеці не передбачається. Віртуальний
довідково-бібліографічний
апарат
складається
з 8
посилань, наприклад, на веб-сайти бібліотек, навчальних закладів, музеїв, мистецьких, інформаційних центрів, електронні адреси з довідковими, повнотекстовими,
бібліографічними
джерелами,
електронними
підручниками, енциклопедіями, словниками тощо, які знаходяться за межами даної бібліотеки. Використовується в режимі віддаленого доступу і є доповненням
до
традиційного
ДБА.
Щодо нормативно-методичної бази каталогізації бібліографічного опису електронних ресурсів існують спеціально розроблені організацією ІФЛА рекомендації під назвою: “Міжнародний бібліографічний опис електронних ресурсів”
–
ISBD
(CF).
Також
можна
використовувати
методичні
рекомендації Російської державної бібліотеки [1]. На жаль, на національному рівні відповідні документи наразі не існують. Обов’язкові документи медіатеки Працівники
медіатеки мають складати планово-звітну документацію,
вести журнал інформаційних запитів користувачів, виконаних довідок, керуватися нормативною, регламентуючою і технологічною документацією: - положенням про медіатеку (відділ) [додаток 2]; - посадовими інструкціями [додаток 3] - положеннями і паспортами каталогів (картотек ); - правилами користування медіатекою [ додаток 4] - інструкціями, що визначають шляхи користувача і документа; - існуючими стандартами [ додаток 5] Важливим завданням бібліотеки залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів за допомогою сучасних технологій, але й виховання відповідної інформаційної культури. Сьогодні інформаційна культура та медіа-освіта розглядається як спосіб життєдіяльності особистості в інформаційному суспільстві і як 9
складова
процесу
формування
загальної
культури
людини.
Можливості медіатеки доцільно використовувати для підготовки масових заходів (читацьких, аудіо - та відео конференцій, диспутів, усних журналів, тематичних вечорів, прем’єр книг, вечорниць, аудіопрослуховувань художніх творів, творчих зустрічей з письменниками, музикантами, художниками), підбираючи за допомогою наявних мультимедіа
звуковий супровід,
відеоряд, фрагменти кінофільмів, уривки текстів у виконанні артистів, створюючи фонд телевізійних трансляцій концертів, спортивних змагань,
важливих
суспільно-політичних
акцій
тощо.
Медіа-освіта має бути спрямована на допомогу учасникам навчальновиховного процесу в активному використанні можливостей телебачення, радіо, відео, кінематографу, Інтернету і кращому розумінні мови медіа культури. Медіатека буде важливим помічником педагогам, які на її базі зможуть і самі готуватися до уроків, лекцій, розробляти ігрові навчальні програми, у своїх «папках» збирати методичні рекомендації, повнотекстові, ілюстративні БД, а також проводити заняття із застосовуванням технічних засобів, організовуючи самостійну діяльність учнів за конкретною темою
з
використанням
книг
і
мультимедійних
ресурсів.
Медіатека повинна здійснювати рекламу своїх документальних фондів, інформаційних можливостей, індивідуальної, групової та масової роботи, послуг, нових надходжень, проектів на сторінках сайту навчального закладу. Створення бібліотечної медіатеки як сучасного центра інформаційної служби – справа тривала і потребує матеріальних витрат та творчості всього колективу навчального закладу. Головним принципом її роботи повинно стати сприяння пошуку гармонії між новими формами доступу до інформації, знань, з одного боку, і гуманістичними основами бібліотечної справи і спрямованістю шкільної бібліотеки на формування моральних якостей через популяризацію друкованого слова, читання кращих творів вітчизняної та світової літератури – з іншого.[2] 10
Слід зазначити, що шляхи організації медіатеки досить різноманітні. Ми пропонуємо теоретично-практичні поради щодо створення медіатеки як багатофункціонального структурного підрозділу на базі шкільної бібліотеки у контексті інформаційної підтримки офіційним сайтом Департаменту освіти Харківської
міської
ради
(розділ
«Бібліотека»).
По-перше, для медіатеки необхідно виділити окреме приміщення, де розміщено відповідний фонд на різних носіях інформації та сучасні технічні засоби для користування ним, користувачам забезпечено прямий доступ як до віртуальних ресурсів самої бібліотеки (її електронних баз даних, каталогів або картотек, власної сторінки веб-сайту школи), так і до зовнішнього електронно-інформаційного простору за допомогою Інтернет (освітні вебсайти і портали, дистанційні форми навчання, електронні бібліотеки художньої літератури, наукові тексти, енциклопедії, словники, бібліографічні та фактографічні бази даних і електронні каталоги інших бібліотек тощо). По-друге, фахівець, який працює у бібліотеці - медіатеці, повинен бути здатним надавати допомогу користувачам у пошуку друкованої та електронної інформації, навчати навичкам її ефективного використання, забезпечувати індивідуальне або групове обслуговування відвідувачів медіатеки. Він повинен постійно доукомплектовувати фонд медіатеки друкованими та електронними документами (відеокасетами, аудіо, СD/DVD), здійснювати його облік, забезпечувати надійне зберігання, накопичувати відповідні ресурси з мережі Інтернет, враховуючи інформаційні потреби користувачів. По-третє, слід чітко визначити соціальні функції та завдання медіатеки, розподілити зони роботи користувачів з окремими носіями інформації (місця для
читання
книг
телерадіокомунікаційний
і
періодичних блок,
видань,
фоно-відео-тека),
комп’ютерний напрацювати
та
форми
індивідуального, масового та інформаційного обслуговування користувачів, впровадити нові форми послуг, постійно займатися навчанням і підвищенням 11
кваліфікації, організувати партнерську взаємодію з освітніми закладами, бібліотеками, музеями, благодійними організаціями та фондами. Можливі послуги:
Надання комп’ютерного часу;
Користування електронною поштою;
“Скачування” або запис інформації на дискету, CD/DVD;
Друк на принтері;
Сканування текстів, фотозображень, ілюстрацій;
Копіювання документів;
Консультації з використання програм Word (редагування текстів), Excel
(складання таблиць і графіків), Paint (редагування малюнків та зображень), Flash (перегляд відеоматеріалів), Mediaplayer (прослуховування музики) тощо;
Виконання віртуальних довідок;
Складання вебліографії на задану тему;
Перегляд
відеокасет,
DVD,
прослуховування
CD/DVD,
перегляд
супутникового та кабельного телебачення;
Перекодування в формат CD/DVD грамплатівок, відео та аудіокасет;
Видача електронних видань;
Виставки з демонстрацією мультимедійних документів;
Навчання користувачів мультимедійним технологіям;
Масові заходи з використанням мультимедійних засобів;
Дозвіллєві послуги.[7]
Медіатеки у складі технологічних центрів освітньої мережі World ORT Union World ORT Union розшифровує свою назву, як Organization for Educational Resources and Technology Training ( Освітні ресурси та технологічний тренінг). 12
ОРТ – це найбільша неурядова некомерційна освітня мережа, яка має досвід роботи більш як у 70-ти країнах. Щорічно в школах і коледжах, інститутах і освітніх центрах ОРТ навчається більше чверті мільйона осіб, а чисельність викладачів досягає 10 тисяч. У Києві було відкрито акредитоване представництво ОРТ-Україна. Представництво координує роботу центрів ОРТ і розробку методичних матеріалів, займається організацією семінарів та тренінгів. В Україні центри ОРТ є в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Сімферополі, Макіївці. Сформувались основні напрямки роботи ОРТ: - технологічна робота в освітній школі; - початкова і середня професійна освіта; - професійна підготовка і перепідготовка дорослого населення в області нових інформаційних технологій і підприємництва; - професійно-педагогічна освіта і підвищення кваліфікації педагогічних працівників. ОРТ створює в середніх школах, ліцеях технологічні центри, в які обов’язково входять: лабораторія інформатики, лабораторія інформаційних технологій та медіатека. Всі комп’ютери в лабораторіях та медіатеці підключені до локальної мережі Інтернет. У центрі є магнітофон, музичний центр, телевізор, відеомагнітофон, цифрова відеокамера, цифровий фотоапарат, мультимедійний проектор, принтери, сканери, ксерокс, музичний синтезатор. Медіатека не існує сама по собі, а є складовою центру, хоча й виконує всі функції шкільної бібліотеки і створюється на її базі. В медіатеці фонд підручників та книг, періодики, відео- та аудіокасет, CD-ROM- дисків ведеться електронним каталогом. Вирішена проблема приміщення. Коли вчителю потрібно провести урок із засобами інформації: взявши CD-ROM- диски, відеоматеріали, слайди з 13
окремої теми навчальної програми в медіатеці, їх цілою групою можна переглянути в інформаційних лабораторіях. В медіатеці учні та вчителі можуть не тільки отримати інформацію, а й створити новий інформаційний ресурс на основі матеріалів, які тут знаходяться. Користувачі медіатеки під наглядом медіатекаря або викладача можуть працювати з усією оргтехнікою та апаратурою, яка є в центрі. Тут навіть передбачено наявність ламінатора та біндера, щоб створений паперовий інформаційний ресурс був належно оформлений. Така модель медіатеки вирішує багато проблем, які можуть виникнути в навчальному закладі: -
площа та кількість приміщень під медіатеку,
-
обслуговування комп’ютерної техніки та апаратури,
- робота мережевого адміністратора, наявність спеціалістів (учителів інформаційних технологій та медіатекаря), які можуть надати учням та вчителям консультації, як правильно користуватися технікою. [ 6;147] Поєднання традиційної культури спілкування через книгу та нових інформаційних технологій – це реальне майбутнє шкільних бібліотек. Попереду ще досить великий об’єм роботи, зі значними витратами: матеріальними, часовими, фізичних сил та інтелектуальних можливостей. Але це єдино правильний шлях у сучасних умовах.
14
Медіатека як структурний елемент бібліотеки. Дослідження веб-сайтів обласних бібліотек України для дітей та юнацтва Поджара Т.А., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21 ВМР» У сучасному інформаційному суспільстві бібліотеки відіграють не останню роль, тому головними завданнями бібліотек став доступ до найсучасніших інформаційних джерел та до інформації на електронних носіях. Не секрет, що шкільні бібліотеки не мають такої можливості повністю
відповідати
інформаційним
потребам
учасників
освітнього
процесу, тому основна увага звертається до можливостей міських, обласних бібліотек, що можуть мати окремі підрозділи, які займаються збереженням та пошуком
інформації
на
електронних
джерелах.
Шкільні
бібліотеки
запозичують досвід міських та обласних бібліотек та впроваджують у свою діяльність. Сьогодні бібліотеки намагаються відповідати сучасним інформаційним потребам користувачів у отриманні освіти, професійному самовдосконаленні та культурному збагаченні і саме тому створюють структурні підрозділи, які за своїм обладнанням, ресурсним фондом, змістом роботи і сервісом мають відповідати цим вимогам. Одним із різновидів таких підрозділів є медіатека.
15
У бібліотечній практиці є приклади трансформації на медіатеки відділів мистецтв, (наприклад, відвіданий бібліотекарями нашого міста відділ мистецтв Обласної дитячої бібліотеки ім..І.Я.Франка), адже саме їх зібрання є тим системостворюючим фондовим ядром, навколо якого останнім часом активно концентруються сучасні мультимедіа (нагадаємо, що у бібліотеках усе ще зберігаються значні ресурси кіно-фото-фоно-документів: кінострічки, слайди, кіноафіші, грамплатівки, діафільми, фотографії тощо, початок комплектування яких припадає ще на 60-ті роки минулого століття. До речі, всі ці документи і зараз мають велику історичну, краєзнавчу, художню, естетичну, дослідницьку цінність і їм за допомогою сучасного технічного обладнання можна надати «друге» життя).
Сьогодні найбільше поширення знаходить практика надання відповідних функцій бібліотечним Інтернет - центрам (оскільки в їх розпорядженні є певне технічне і комп’ютерне оснащення), поєднання традиційних та непаперових носіїв інформації. Звичайно,
значення освіти та самоосвіти, у тому числі електронної,
сьогодні зростає в усьому світі і є одним із суттєвих факторів формування сучасного суспільства, яке дедалі більше звертає увагу на знання та підвищення рівня та якості їх здобування. Наведем
приклад
розподілу 16
освітніх електронних ресурсів за групами, що пропонує науковий працівник Державної бібліотеки України для юнацтва Ворона Ю.А. [3] : 1. Навчальні програми, тренажери. 2. Предметні електронні бази даних. 3. Довідники, енциклопедії, програми, бібліотечки з аудіо - або відео відтворенням. 4. Інтернет-ресурси. Технічне обладнання сучасної медіа теки, передбачає: системний сервер з Raid- масивом; базовий сервер, на якому зберігатиметься інформація з мережі Інтернет; комп’ютерне обладнання з можливостями використання дискет, СD та DVD; спеціальні секційні меблі; відеомагнітофони (або записуючі відеоплеєри); музичні центри; телевізори; радіоприймачі; кіно та відеокамери; цифрові фотоапарати; проектори; сканери; принтери; ксерокси; засоби для роботи з мікроформами; електрофони або програвачі для платівок; навушники; звукові колонки; диктофони; екрани; мікрофони. Важливим завданням бібліотеки залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів за допомогою сучасних технологій, але й виховання відповідної інформаційної культури. Сьогодні інформаційна культура та медіа-освіта розглядається як 17
спосіб життєдіяльності особистості в інформаційному суспільстві і як складова процесу формування загальної культури людини. Нагадаємо, що підґрунтям інформаційної підготовки користувачів є їх читацька культура, вміння грамотно формувати свої потреби в інформації, ефективно вести її пошук, перш за все, в наявному ДБА бібліотеки (каталогах, картотеках, енциклопедіях,
довідниках,
словниках,
бібліографічних
посібниках),
оцінювати і використовувати. А відтепер це й уміння користуватися комп’ютером, електронними каталогами, мережами, їх інформаційними пошуковими системами (ІПС), банками даних, програмними засобами, створювати і підтримувати веб-сторінки тощо. Робота з комп’ютерними ІПС потребує від користувача вміння: вибирати області пошуку; користуватися ключовими словами; дотримуватися відповідних правил у виборі інформації, працювати з окремими програмами тощо; користуватися електронною поштою, електронними носіями (CD/DVD, відео- та аудіокасетами). Яскравою ілюстрацією можливостей Інтернету, наприклад, для самоосвіти та
формування
мотивації
користувачів
до
навчання
в
цілому,
їх
інформаційної культури, може бути демонстраційний сайт російської електронної мегаенциклопедії «Медиатека Кирилла и Мефодія» [9]. «Медиатека Кирилла и Мефодія» – це унікальне зібрання медіа об’єктів: високоякісні фотоілюстрації, унікальна підбірка аудіо- і відеоінформації, 2-х та 3-х мірні анімаційні моделі, інтерактивні панорами, таблиці, географічні карти тощо. Така «Медіатека…» є складовою частиною гігантської електронної БД – Мегаенциклопедії Кирила і Мефодія (mediateka.km.ru). Загальний обсяг «Медиатеки КМ» на сьогодні складає 24 Гб і забезпечує доступ
до
унікального
енциклопедичного
комплексу
Росії,
інших
мультимедійних об’єктів.
18
Московський центр освіти з медіатекою Дослідницька робота Нами було проведено дослідження двадцяти
веб-сайтів дитячих
бібліотек України обласного рівня. У процесі дослідження
виявлено
наступне: Тільки Національна бібліотека України для дітей та юнацтва має окремий відділ – власне медіа теку. [10] Деякі бібліотеки подають переліки-посилання на
популярні інтернет-
ресурси: Волинська, Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Кримська, Хмельницька, Черкаська. Багато бібліотек мають розділ Віртуальна довідка, де кожен зареєстрований може скористатися послугами бібліотеки сидячи вдома, поставивши різні питання бібліотечному працівнику, який надасть потрібну інформацію або вкаже місце, де цю інформацію можна знайти; тобто це бібліотечна служба, черговий оператор якої допомагає знайти інформацію про книги, статті, інтернет-ресурси, а також підібрати список літератури за конкретною темою. Це : Донецька, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Хмельницька.
19
Кілька бібліотек презентують електронні каталоги своїх фондів : Житомирська,
Львівська,
Миколаївська,
Херсонська,
Хмельницька,
Черкаська. У багатьох бібліотеках представлено календарі знаменних дат на поточний рік та на попередні: Волинська, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Кримська, Чернівецька. Кілька бібліотек представляють просто бібліографічні списки літератури за певними темами: Дніпропетровська, Рівненська. Наприклад, «Найкраще – дітям», «Класика української літератури». Представлені також анотації книг та дисків або віртуальні виставки: Житомирська, Кіровоградська, Кримська, Львівська, Рівненська. Досить цікавими є інші посилання: наприклад, Хмельницька та Житомирська бібліотеки пропонують читачам Каталог періодичних видань з Інтернет посиланнями та анотаціями. Дніпропетровська бібліотека пропонує показ мультфільмів для юних читачів у відділі мистецтв по певних днях. Волинська бібліотека представляє також презентації до бібліотечних занять та бесід та веб-уроки. А Дніпропетровська бібліотека пропонує заходи та аудіо книги на електронних носіях. Як ми можемо побачити, хоча бібліотеки в основному не виділяють медіа теку, як окремий відділ роботи з фондами, але основні ресурси медіатеки, відповідно
розподілу освітніх електронних ресурсів за групами, що
пропонує науковий працівник Державної бібліотеки України для юнацтва Ворона Ю.А. [3] , використовуються багатьма дитячими бібліотеками. Створення таких інформаційних центрів у закладі відіграє особливу роль у навчанні, сприяє росту учнівських досягнень, створюються умови учням і вчителям для самопізнання та самовдосконалення, що впливає на позитивний імідж навчального закладу. 20
Досвід створення медіатек: освітні заклади міста. Чебишева Л.Д., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34 ВМР»
Сучасний розвиток інформаційних технологій і використання їх у роботі шкільної бібліотеки забезпечує юним читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів й одночасно є центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління , що значно покращує й полегшує формування любові до читання та виховання засобами книги, а також допомагає зробити крок уперед в інформатизації шкільних бібліотек. Для допомоги в самопідготовці учнів, формування інформаційної культури, сприяння підвищення кваліфікації вчителів бібліотека повинна стати бібліотечно – інформаційним медіа центром, а простіше медіатекою. Завдання шкільної медіатеки – надати фізичний простір і створити комфортне середовище для задоволення інформаційних потреб користувачів Медіатекою може користуватися кожен відвідувач бібліотеки, який володіє елементарними навичками роботи на комп’ютері. Учні в медіатеці мають змогу отримувати інформацію з дисків, використовуючи матеріал для підготовки до уроків. Одночасно вони вчаться працювати з предметними базами даних, електронними енциклопедіями та довідниками, відео матеріалами, читати повнотекстові художні твори за новою програмою, набуваючи досвіду роботи з новими технологіями. Вчителі в медіатеці отримують інформацію про педагогічну та методичну літературу, нові засоби навчання та нові електронні ресурси, мають змогу користуватися цікавими посиланнями на освітні сайти й електронні бібліотеки. Досить часто користувачі - вчителі під час підготовки до уроків звертаються до інформаційних паспортів з різних предметів із журналу 21
«Шкільний бібліотечно – інформаційний центр», які знаходяться у бібліотеці школи № 18. Матеріали подаються у вигляді невеликої бази даних, яка має свій довідково-пошуковий апарат.
Медіа тека стає важливим помічником педагогам, які на її базі зможуть самостійно готуватися до уроків, лекцій, розробляти ігрові навчальні програми, у своїх папках збирати методичні рекомендації, повнотекстові, ілюстративні бази даних, а також проводити заняття із застосуванням технічних засобів, організовуючи самостійну діяльність учнів за конкретною темою з використанням книг і мультимедійних ресурсів. Цікавий досвід по створенню медіатеки у вищому навчальному закладі можливо
отримати,
відвідавши
бібліотеку
Вінницького
державного
педагогічного університету мені Михайла Коцюбинського. В
бібліотеці
функціонують
6
структурних
підрозділів,
які
організовують і проводять весь комплекс робіт бібліотеки. Доступ до баз даних електронного каталогу надається в залі електронної інформації бібліотеки та в мережі бібліотеки. До організації вільного пошуку в електронному каталозі через сайт бібліотека надає добірку інформаційних та бібліографічних списків за основними базами даних та розділами знань. 22
ВІДДІЛ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА КОМП’ЮТЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЦЕСІВ :
організаційно забезпечує запровадження бібліотечної системи ІРБІС;
формує електронну бібліотеку університету та проводить ретроконверсію активних фондів читальних залів;
формує Web-сторінку бібліотеки на сайті університету;
проводить навчання користувачів правилам експлуатації бібліотечної системи ІРБІС.
здійснює обслуговування користувачів .
У відділі обслуговування навчально-методичною літературою представлено оптичні видання на CD-ROM та DVD-R. Серед них:
електронні видання;
електронні додатки до книг;
електронні додатки до журналів;
автореферати й дисертації.
23
Продовжено формування комплекту регламентуючої документації, редагування документів відділу, розробку інформаційних та методичних документів.
Бібліотеки починають поступово перетворюватися на медіатеки як предметно – інформаційне середовище, що дозволяє працювати з будь – якою інформацією. Поєднання традиційної культури спілкування через книгу та нових інформаційних технологій це сьогодення шкільної бібліотеки.
24
Створення шкільної медіатеки інформаційного центру навчального закладу. Іванова Н.Ю., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 ВМР»
Комп’ютеризована шкільна бібліотека є центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління. В результаті підключення шкіл до комп’ютерних мереж у дітей відкривається доступ до необмеженої кількості інформаційних джерел як традиційних (книг,газет, журналів), так і нетрадиційних для бібліотек (відеоматеріалів, комп’ютерних програм, баз даних). Діти прагнуть розвивати свої творчі здібності, вони хочуть прийти в бібліотеку і отримати те, що їх цікавить, а це можливо тільки за впровадження мультимедійних технологій, розвитку мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. В шкільній бібліотеці створено медіа-центр. Мета центру – забезпечити інформаційні потреби користувачів через своєчасне доведення інформації. Бібліотека нашого закладу укомплектована
комп’ютером, принтером,
сканером, копіювальною технікою. Також створена медіатека «Шкільний бібліотечно – інформаційний центр». Були закуплені
50 електронних
навчальних посібників, художніх фільмів які ефективно використовуються на уроках історії, географії, фізики, української літератури, зарубіжної літератури, художньої культури. Вчителі в медіатеці отримують відомості щодо педагогічної та методичної літератури про нові засоби навчання та їх використання. В бібліотеці створено умови для індивідуальної
роботи вчителя з перегляду, оцінки,
відбору засобів навчання, потрібних безпосередньо на уроці або в позаурочний час. Це: електронні носії інформації ( CD-диски та DVD-диски), 25
INTERNET, електронна база даних «На допомогу вчителю - предметнику» та «На допомогу учням», «Електронна база підручників». У 2010 році ми зробили в шкільній бібліотеці базу даних навчальної літератури. Вона створена з використанням
програми Microsoft Access і
виглядає як сукупність таблиць та системи запитів. Електронний каталог підручників містить 282 бібліографічні записи, електронний каталог художньої та методичної літератури містить 1253 бібліографічні записи. Завдяки електронним каталогам ми маємо можливість знаходити необхідне джерело інформації, давати вичерпну відповідь на той чи інший запит, проводити інформаційну та довідково – бібліографічну роботу, пропагувати літературу. Бібліографічні бази даних спрощують роботу з пошуку інформації до проведення педрад, методичних об’єднань вчителів, семінарів, конференцій, підготовки атестаційних робіт. Вони дають можливість оперативно зробити аналіз стану укомплектованості підручниками, відібрати і видрукувати інформаційний список літератури на будь-яку тему. Варто визначити, що медіатека – це якісно нове, методично обґрунтоване забезпечення можливостей для самопідготовки учнів та учителів. Сьогодні бібліотека має можливість задовольнити запити наших користувачів. Працюючи з медіатекою вчителі та учні мають можливість використовувати не тільки книги, періодику, але і отримувати інформацію з дисків, користуватися світовою системою Інтернет, переглядати відеофільми. Використовувати все для написання творів, рефератів,уроків, проектів. До послуг користувачів у бібліотеці створена медіатека «Шкільний бібліотечно – інформаційний центр»
26
У бібліотеці є в наявності 52 електронних диска різноманітної тематики: довідники, підручники, розвивальні ігри, учбові фільми. Бібліотека
Література
Музика
27
Медіатека шкільного бібліотечно-інформаційного центру – вимога часу Бернацька Г.М., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 ВМР» Комп’ютеризація є нововведенням, що кардинально змінило стиль життя та інтереси осіб різного віку. Створення
й
використання
в
освітньому
процесі
навчальних
комп’ютерних програм, які спрямовані на креативний розвиток особистості, одна з актуальних проблем сьогодення, якою переймаються вітчизняні та зарубіжні педагоги. Важливим завданням нашої шкільної бібліотеки залишається не тільки
створення
і
забезпечення
можливостей
доступу
читачів
до
інформаційних ресурсів за допомогою друкованих видань та сучасних технологій, але й виховання відповідної інформаційної культури. Підґрунтям інформаційної підготовки користувачів є їх читацька культура, вміння грамотно формувати свої потреби в інформації, ефективно вести її пошук, перш за все, в наявному ДБА бібліотеки енциклопедіях,
довідниках,
словниках,
(каталогах, картотеках,
бібліографічних
посібниках),
оцінювати і використовувати. А відтепер це й уміння користуватися комп’ютером, електронними каталогами, мережами, їх інформаційними пошуковими системами, банками даних, програмними засобами, створювати і підтримувати веб-сторінки тощо. Робота з комп’ютерними пошуковими системами потребує від користувача вміння: вибирати області пошуку; користуватися ключовими словами; дотримуватися відповідних правил у виборі інформації з наданого масиву веб-адрес, її організації в окремі масиви з наступним управлінням ними (редагуванням); працювати з окремими програмами тощо; користуватися електронною поштою, електронними носіями (дискетами, CD/DVD, відео- та аудіокасетами). 28
Але без стратегічної державної підтримки нам вкрай важко стати тим сам базовим ядром інформаційного середовища навчального закладу. Насамперед це має бути підвищення статусу шкільних бібліотек, їх модернізація, забезпечення доступу до інформації через бібліотечноінформаційні ресурси на різних носіях, виховання недійної та інформаційної культури учнів, удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій. Бібліотекарі самотужки намагаються вирішити ці важливі питання. Але на перепоні багато факторів, головні: відсутність інформаційних ресурсів та
недостатня професійна готовність шкільного бібліотекаря до
формування інформаційної культури учнів.
Для недосвічених користувачів Інтернету розроблено певний план засвоєння способів пошуку необхідної інформації. Рекомендації щодо пошуку інформації: 1. Перед початком пошуку користувачеві треба чітко визначитись, з якої теми він хоче знайти інформацію, записати цю тему на аркуші та покласти перед собою – це допоможе не перейти на якийсь інший ресурс мережі. 2. Щоб знайти потрібну інформацію на різних сайтах, бібліотекар разом з користувачем повинен: 29
· підібрати ключові слова або сполучення слів, що найбільше підходять до обраної теми; · скласти список сайтів, пошукових систем і каталогів за темою; · підібрати інформацію за темою; · користувачу, який визначився з інформацією в Інтернеті, доцільно також запропонувати інші джерела, що можуть змістовно збагатити його матеріал: назви теле- та радіопередач, друкованих джерел, відео або аудіо документів. 3. У процесі роботи потрібна концентрація уваги саме на обраній темі, оскільки обов’язково будуть зустрічатися або «випливати» зайві цікаві посилання. Їх потрібно проігнорувати або додати до списку «закладок» і в наступному сеансі роботи передивитися. Якщо реагувати на всі джерела, то можна «заблукати» в мережі. Звичайно ми звертаємо увагу користувачів на те, що не вся інформація, що була знайдена на сайтах мережі може бути об’єктивною чи достовірною. Тому необхідно критично оцінювати зміст знайденої інформації за допомогою двох-трьох альтернативних джерел, у т.ч. довідкової, науковопопулярної, художньої літератури, журнальних публікацій. За допомогою таких заходів користувачі навчаються працювати з пошуковим апаратом, з навігаційними засобами в Інтернеті, уважніше ставляться до інформаційних джерел. У процесі розвитку мислення та формування креативної особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, а й характер ігрової діяльності. Останнім часом з’явилося
чимало комп’ютерних ігор,
розроблених спільно програмістами, методистами і бібліотекарями, що враховують вікові особливості дітей, закономірності їхнього розвитку, виховання і навчання. І сьогодні стало нормою використання комп’ютерних ігор, інших засобів ІКТ під час проведення бібліотечних занять, масових заходів. 30
Завдання шкільної медіатеки – надати фізичний простір і створити середовище для задоволення інформаційних потреб користувачів. Звичайно такі питання бібліотекарям самотужки не вирішити, тут важлива підтримка адміністрації закладу, батьківської опікунської ради. Саме завдячуючи батькам
школа змогла передплатити журнал-
інновацію «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», що є фактично основним «постачальником» медіа ресурсу шкільної бібліотеки, а фахова інформація користується неабиякою зацікавленістю та популярністю серед педагогів школи.
31
Підвищенню професійного рівня бібліотекарів сприяють проведення міським методичним кабінетом
семінарів, навчань-практикумів, майстер-
класів, а також обмін досвідом з цього питання з бібліотекарями міста. Співпраця з центральною міською дитячою бібліотекою в проведенні спільних масових заходів знайшла своє продовження в обміні досвіду роботи медіатек, обміні медіа ресурсів.
Бібліотекарі центральної міської дитячої бібліотеки Ольга Микитівна та Лариса Валентинівна демонструють нові диски. Наші читачі, самостійно працюючи в медіатеці, мають змогу читати об’ємну інформацію з Інтернету та наявних дисків, переглядати
прослуховувати і
відеоматеріали, використовувати все це для підготовки до
уроків та позаурочної
роботи. Але
одного ПК для користувачів нашої
бібліотеки недостатньо, також відсутня копіювальна техніка. Користування наявними засобами шкільного інформаційного центру дає можливість учням та вчителям розширити можливості самостійного пошуку та вибору інформації на базі ключів медіатеки: комп’ютерного каталогу, електронної бази даних фонду художньої літератури та фонду підручників, електронних каталогів, посилань веб-ресурсів, картотек, енциклопедичних видань. 32
Мультимедіа є одним з видів креативних технологій, вона передбачає активну розумову діяльність учнів. Використання мультимедійних засобів шкільними бібліотеками відкриває нові можливості та перспективи у формуванні естетичних смаків, патріотичному вихованні, популяризації української мови, культури, здорового способу життя, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей шляхом прослуховування літературних творів, шедеврів класичної музики, перегляду художніх, науково-популярних, мистецьких кінострічок, театральних постанов, колекцій музеїв, спортивних змагань, вивченні іноземних мов тощо. Отож підвищити рівень читацької культури, інформаційної культури сьогодні неможливо без модернізації шкільних бібліотек.
33
Досвід роботи медіатек у бібліотеках різних типів. Шмоняк С.Ф., завідуюча бібліотекою закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 ВМР»
Сектор медіа-ресурсів Вінницької обласної наукової бібліотеки ім.. К.Тімірязєва входить до складу відділу Інтернет – центр та надає користувачам доступ до віртуальних інформаційних ресурсів бібліотеки (її електронного каталогу, електронних баз даних, web-сайту), всесвітньої мережі Інтернет, фонду документів на електронних носіях. Основні функції сектору: -
консультує користувачів щодо правил користування електронними
базами даних бібліотеки, пошуку необхідної інформації в мережі Інтернет; -
проводить тренінги, Дні інформації;
-
надає допомогу користувачам у записі інформації на різні носії
(диски, флеш-карти). На базі сектору функціонує «Пункт доступу громадян до офіційної інформації органів державної влади» (ПДГ). ПДГ – це інформаційний центр, де громадяни мають можливість отримати інформацію органів державної влади та дізнатися, яким чином можна долучитися та впливати на законодавчий процес та ін. У центрі користувачам можна брати участь у відповідних тренінгах. Основну частину фонду сектора медіа-ресурсів складають компакт-диски з різних галузей знань, зокрема: соціології, права, економіки, охорони праці, історії України, біології, математики та інших. Сектор бере участь у поповненні електронного каталогу, проведенні соціокультурних заходів, створенні відео презентацій, організації виставок, переглядів, оглядів нових надходжень, тренінгів тощо. 34
Медіатека Державної бібліотеки України для юнацтва була створена і введена в структуру відділу мистецтв в 2005 році. В даний час медіатека надає наступні види безкоштовних послуг: перегляд CD-дисків з фонду медіатеки; перегляд відеофільмів. Фонд медіатеки налічує більше 100 CD ROM-ів та 70 відеокасет, серед яких: електронні підручники для учнів та абітурієнтів з усіх галузей знань; інтерактивні видання з культури і мистецтва; енциклопедичні та довідкові видання, путівники; комп ’ютерні програми; тести; словники і перекладачі; твори української, російської та зарубіжної літератури; сучасний інтер'єр; колекція світової класичної музики; шедеври світової опери; відеофільми-науково-популярні, науково-пізнавальні. 35
Фонд медіатеки продовжує поповнюватися новими CD-ROM-дисками. Медіатекою може користуватися кожний відвідувач бібліотеки, який має читацький квиток і який володіє елементарними навиками роботи на комп'ютері.
36
Заключення А. В. Лампіга, методист ММК
Як засвідчив аналіз літератури з даного питання, модернізація освіти в Україні передбачає
створення
інформаційного
освітньо - наукового
простору, який в свою чергу веде до інформатизації бібліотек країни, забезпечення повного доступу до всіх інформаційних матеріалів. Шкільні медіатеки,
як
нова
модель
шкільної
бібліотеки мають
і повинні
відігравати особливу роль у навчанні. Вони концентрують позитивний досвід шкільного розвитку, сприяють росту учнівських досягнень. Шкільні медіатеки створюють умови учням і вчителям щодо самопізнання, самостійності, впливають на позитивний імідж навчального закладу. Розвиток
медіатеки передбачає чітке виконання основних функцій
бібліотеки, як
інформаційного центру, візуальне
враження,
яке
вона
справляє, її комунікації, манера поведінки та спілкування працівників бібліотеки відносно користувачів. Доцільно в рамках медіатеки створювати також свої електронні бази даних. Систематизація усієї наявної в бібліотеці інформації шляхом створення
електронних
каталогів
навчальної,
художньої,
методичної
літератури дозволить у подальшому максимально полегшити бібліотекарю пошук необхідних джерел і покращити обслуговування користувачів. Для шкільних медіатек насамперед це створення електронних бази підручників. Розглянемо це питання детальніше. Роботу над її створенням більшість наших бібліотекарів розпочали ще у 2010 році. Наведемо приклад електронного каталогу підручників на базі програми Microsoft Excel. Такий каталог може активно використовуватися у повсякденній роботі. Він має містити детальну інформацію про всі наявні в бібліотеці підручники 37
(відомості про автора, ціну, номер та дату документу, за яким підручник надійшов, рік видання тощо). Для зручності електронну книгу каталогу слід розбити на 11 аркушів, на кожному з яких розташувати інформацію про підручники
окремого
класу.
Така
структура
каталогу
зручна
для
повсякденної роботи. За допомогою фільтрації та сортування швидко та без зусиль можна отримувати необхідні дані про будь-який підручник чи їх сукупність. Такий каталог незамінний для складання звітів, формування замовлень, адже фонди підручників шкільних бібліотек нараховують десятки тисяч екземплярів навчальної літератури, тож, працюючи з такими цифрами, без автоматизації підрахунків не обійтись. Каталог же поєднує в собі як пошукові, так і розрахункові функції. Але для швидкого отримання інформації про підручники у будь-якому розрізі такого каталогу недостатньо. Наприклад, якщо нам треба дізнатися, скільки підручників з математики для початкової школи надійшло у період, скажімо, з березня 2004 року по вересень 2012 року, ми змушені будемо отримувати потрібні дані у декілька етапів. Легко справиться зі складним пошуком програма управління базами даних, зокрема Microsoft Access. Саме в цій програмі доречно створити ще один електронний каталог підручників. Завдяки спроможності програм пакету до взаємного обміну даними, дані з таблиці Excel можна перенести до файлу програми Access. Для виконання пошуку інформації, який містить багато умов, в такій базі достатньо просто скласти відповідний запит і програма миттєво видасть необхідні дані. Але цим можливості програми не вичерпуються. Access – це потужна система для управління складними багатокомпонентними базами, яка дозволяє повністю автоматизувати робоче місце бібліотекаря. Фактично, грамотно створена, продумана за структурою база даних дозволяє вести всю документацію, підтримувати базу читачів, здійснювати в кінці року їх автоматичне переведення з класу до класу, виконувати пошук літератури за назвою, ключовим
словом
тощо,
проводити
списання,
готувати
звіти
для 38
адміністрації, довідки для вчителів - предметників та виконувати ряд інших операцій. Важливим напрямом роботи медіатеки є популяризація і стимулювання серед юних користувачів за допомогою Інтернет - технологій читання художніх, науково - популярних книг. Першим кроки на цьому шляху наша творча група бачить створення власної сторінки шкільної бібліотеки на сайті школи і заповнення її корисною для читачів інформацією, мультимедійними презентаціями різного характеру тощо. Користувачі сайту і читачі матимуть змогу залишити свої враження від прочитаних книг у віртуальній «Книзі відгуків», тим самим привертатимуть увагу до книг та інших друкованих видань, сприятимуть їхній прочитуваності. Вчителі ж зможуть ознайомитись із новинками методичної літератури та користуватимуться цікавими посиланнями на освітні сайти і електронні бібліотеки. Також за допомогою Інтернету молоді бібліотекарі можуть здобувати корисний досвід у старших колег, обмінюватись методичними надбаннями, знаннями і вміннями грамотно організувати навчально-виховний процес. Саме так активно використовується сторінка шкільної бібліотеки в ФМГ - гімназії №17 м. Вінниці.
Поступово долучаються до цієї діяльності й інші шкільні
бібліотеки Вінниці, зокрема є своя сторінка у шкільної бібліотеки на сайті школи №10. Грамотне ведення електронної сторінки неабияк сприятиме впровадженню
книги
та читання
серед
сучасної
молоді.
Постійно
поновлювана сторінка може надати ідеї та інформацію набагато більшій кількості людей, ніж роботи
традиційні масові заходи. Пропонуємо такі форми
для заохочення читання через електронні сторінки шкільних
медіатек: - електронна виставка; - «Книга дня»; - електронний огляд; - електронний рекомендований перелік літератури; 39
- поради однолітків; - нові надходження до бібліотеки; - путівник по фондах бібліотеки; - конкурси тощо. Наприклад, форма роботи, яка не вимагає багато часу, але дозволяє постійно оновлювати інформацію на сторінці та допускає використання багатьох варіантів – «Книга дня». Суть її в тому, що кожного дня на електронній сторінці викладається нова книга (сканована ілюстрація обкладинки) із: - стислим змістом; - запрошенням написати відгук усім бажаючим; - запрошенням до конкурсу на кращий відгук по книгу; - стислим змістом та посиланням на текст книги в електронній Бібліотеці; - запрошенням до її обговорення на форумі чи блозі бібліотеки. Одна з ідей щодо популяризації читання – створення розділу з умовною назвою «Канапа, або між нами, читачами». Тут можна радити книги для читання, обговорювати прочитане, ділитися думками про художні твори, авторів, викладати для прочитання власні твори тощо. Безперечно, участь у роботі шкільного сайту дає шкільному бібліотекарю змогу популяризувати роботу медіатеки, здійснювати рекламу своїх документальних
фондів,
інформаційних
можливостей,
індивідуальної,
групової та масової роботи, послуг, нових надходжень, проектів. Перевагами медіатеки поруч із шкільною бібліотекою є те, що вчитель і учень має максимально більше вибору форм і методів роботи з інформацією, що сприяє відкритості навчання, наповнює інформаційний освітній простір новим змістом
і допомагає
їм у цьому фахівець
бібліотечної справи, педагог, медіа спеціаліст, який досконало володіє навиками роботи із сучасними інформаційними технологіями. 40
Додаток 1
Формування бази даних мультимедійних документів Поради ЮНЕСКО: зібрання мультимедіа: дотримуватися видового, кількісного і тематичного балансу масиву документів; чистота зібрання: уникати непрофільних документів при формуванні медіатеки; внутрішня цінність: збирати документи, що не втратять своєї цінності протягом певного часу; обставини, пов’язані з авторським правом: якщо документ має якісь обмеження щодо надання користувачу послуги копіювання, то варто вирішити, чи потрібен він узагалі для медіатеки; термін зберігання: документи потребують періодичної переоцінки, порівняння з новими надходженнями та зіставлення із загальною стратегією розвитку зібрання.
41
Додаток 2 ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕДІАТЕКУ 1. Загальні положення 1.1. Медіатека (відділ) є окремим структурним підрозділом бібліотеки і входить до її єдиного інформаційно-бібліотечного простору. 1.2. Медіатека створюється як ресурсний центр документів на різних носіях інформації для диференційованого інформаційного забезпечення соціокультурних потреб користувачів бібліотеки і виконує функції, що характерні для вирішення загальних завдань бібліотеки щодо інформаційно-бібліотечного обслуговування юнацтва, формування освіченої, інтелектуальної, культурно і духовно розвинутої особистості. 1.3. Відділ у своїй діяльності керується відповідними державними законами, постановами, програмами, нормативно-регламентуючою документацією бібліотеки, цим положенням, поточними розпорядженнями директора бібліотеки. 1.4. Медіатека координує свою роботу з іншими відділами установи, співпрацює з бібліотеками різного підпорядкування, що обслуговують юнацтво, навчальними, культурно-освітніми закладами, медіа центрами, засобами масової інформації. 2. Функції медіатеки 2.1. Вивчення інформаційних потреб різних категорій юних користувачів у сфері освіти, культури та інших сферах соціальної життєдіяльності молоді, проведення маркетингових досліджень щодо подальшого поповнення електронного, мультимедійного та друкованого документного ресурсу відділу, його систематизація, зберігання та організація комфортних умов для роботи користувача з ним;
2.2. Створення власних інформаційних продуктів, баз даних і надання вільного доступу до інформаційних ресурсів Інтернет, мультимедійних засобів з метою найбільш повного задоволення попиту на інформацію, соціокультурних і дозвіллєвих потреб, підвищення ефективності та оперативності обслуговування користувачів, надання їм відповідних послуг; 2.3. Технічна і ресурсна підтримка прагнень внутрішніх і зовнішніх користувачів медіатеки залучитися до знань, духовного розвитку, збагачення інтелектуального потенціалу, знайти застосування своїм професійним умінням, реалізувати творчий потенціал тощо; 2.4. Використання реальних і віртуальних масивів документів для самостійної роботи користувачів, проведення масових, камерних, групових заходів, спрямованих на формування у користувачів правової, політичної, екологічної, естетичної культури, заохочення до фольклорних, мистецьких, літературних, духовних скарбів України і світу, правдиве відтворення історичного минулого країни (окремого краю) тощо; 42
2.5. Формування читацької інформаційної та медіа культури, що передбачає розвиток рис і навичок, характерних для осіб, які вільно володіють комп’ютером, іншими медійними технічними засобами, грамотно й оперативність шукають інформацію; закріплення набутих знань, розвиток самостійності мислення, вміння зіставляти, аналізувати факти, стійкого інтересу до книги та читання; 2.6. Створення довідково-бібліографічного апарату відділу; 2.7. Формування асортиментної і цінової політики щодо послуг відділу (перелік платних послуг та розподіл позабюджетних прибутків медіатеки регламентується додатковим Положенням). 2.8. Науково-дослідне і науково-методичне забезпечення роботи відділу, надання відповідної організаційно-консультаційної допомоги зацікавленим установам та спеціалістам; 2.9. Підтримка в робочому стані комп’ютерного та іншого медіаобладнання. 3. Структура медіатеки 3.1. Відділ надає доступ до своїх документних ресурсів у спеціально призначених для цього зонах (секторах): - зоні, що облаштована комп’ютеризованими робочими місцями; зоні для роботи з друкованими документами; - зоні для роботи з мультимедійними і фотодокументами: CD/DVD, відеокасетами, аудіокасетами, платівками, слайдами, фотографіями, діапозитивами;
4. Управління відділом 4.1. Відділом керує завідувач, призначений директором бібліотеки. 4.2. Завідувач відділу визначає напрями його діяльності і несе відповідальність перед керівництвом бібліотеки за організацію і стан роботи у відділі, якість обслуговування користувачів, своєчасне виконання плану. 4.3. Планування роботи відділу, облік, звітність, підготовка нормативно-виробничих та регламентуючих документів, матеріально-технічне оснащення, забезпечення належного санітарного і протипожежного стану здійснюються завідуючим відділом.
43
Додаток 3 Посадові інструкції 1. Права й обов'язки шкільної медіатеки 1.1. Права шкільної медіатеки відповідають правам будь-якого зі структурних підрозділів навчального закладу, зафіксованими у Статуті навчального закладу. 1.2. Шкільна медіатека повинна мати окреме приміщення, розміри, освітлення, температурний режим якого відповідають чинним санітарногігієнічним, протипожежним і будівельним нормам і правилам. 1.3.Працівники шкільної медіатеки мають право: визначати джерела комплектування інформаційних ресурсів; встановлювати у відповідності з правилами користування шкільної медіатеки та за погодженням з керівництвом навчального закладу розміри компенсації за збитки, причинені користувачами; вносити пропозиції щодо компенсаційних заходів, пов'язаних зі шкідливими умовами праці (бібліотечний пил, перевищення нормативів роботи за комп'ютером тощо); надавати пропозиції керівництву навчального закладу щодо преміювання та нагород працівників шкільної медіатеки ; мати щорічну відпустку 24 календарних дні за відпрацьований рік відповідно до Закону України «Про відпустки» та додаткову щорічну відпустку (до семи календарних днів), відповідно до колективного договору між працівниками та керівництвом навчального закладу ; підвищувати свій професійний рівень на курсах, конференціях, семінарах, практикумах тощо; проходити атестацію.
44
1.4. Працівники шкільної медіатеки зобов'язані: забезпечити вільний доступ користувачів до інформаційних ресурсів шкільної медіатеки ; забезпечити наукову організацію фондів шкільної медіатеки; формувати фонди шкільної медіатеки відповідно до інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; удосконалювати інформаційно-бібліографічне та бібліотечне обслуговування користувачів; забезпечити захист електронних ресурсів, зокрема від несанкціонованого доступу до комп'ютерів і комп'ютерної мережі; забезпечити належне розміщення, збереження, систематизацію та використання документів на різних носіях інформації; забезпечити режим роботи шкільної медіатеки відповідно до потреб користувачів і режиму роботи навчального закладу; звітувати про свою діяльність перед завідувачем шкільної медіатеки , а він у свою чергу, за роботу шкільної медіатеки перед керівництвом навчального закладу.
45
Додаток 4 ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ МЕДІАТЕКОЮ 1. Користувачами медіатеки є учні, вчителі, працівники школи, батьки, які мають навички роботи з комп’ютерною технікою та потребують додаткових ресурсів, яких нема в бібліотеці. 2. З матеріалами медіатеки користувач працює на у комп’ютерному класі. 3. Вмикання та вимкнення будь-якого обладнання здійснюється керівником медіатеки. 4. За одним комп’ютером у медіатеці може працювати не більше 2-х осіб. 5. Копіювання, сканування, друк матеріалів і відправка повідомлень електронною поштою здійснюється за згоди керівника медіатеки. 6. Усі питання, що виникають у процесі роботи користувача, вирішуються з керівником медіатеки. Користувач має право: 1. Познайомитися з можливостями медіатеки та її фондами. 2. Отримати консультацію з роботи з каталогом медіатеки. 3. Отримати для роботи матеріали медіатеки. 4. Зберегти , створені у процесі роботи документи на жорстких дисках комп’ютерів медіа теки у спеціально створених для таких цілей каталогах терміном до двох діб. 5. Користуватися послугами Інтернет. Користувач зобов’язаний: 1. Познайомитися з правилами користування медіатекою під час першого відвідування. 2. Дотримуватися порядку та тиші у медіатеці. 3. Дотримуватися техніки безпеки. 4. Не залишати свого робочого місця без повідомлення про це. 5. Обережно користуватися отриманими для роботи ресурсами. 6. Повідомити про закінчення роботи. 7. Відшкодувати вартість ремонту або повної заміни обладнання або носія у випадку навмисно здійснених або некомпетентних дій, у результаті яких були зіпсовані техніка або програмне забезпечення (процедура відшкодування обговорюється з адміністрацією школи).
46
Забороняється: 1. Працювати з будь-якими принесеними програмними продуктами без дозволу керівника медіатеки. 2. Запускати програми,завантажені з мережі Інтернет. 3. Змінювати конфігурації файлів DOS та Windows, видаляти або змінювати інформацію на жорсткому диску комп’ютерів. 4. Виносити з приміщення медіатеки ресурси,надані для роботи.
47
Додаток 5 Стандарти щодо діяльності медіатек ГОСТ 7.34-81 Библиографическое описание изоизданий // Стандарты по библиотечному делу: Сборник / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Изд-во “Профессия”, 2000.– С.158-188; ГОСТ 7.40-82 Библиографическое описание аудиовизуальных материалов // Стандарты по библиотечному делу: Сборник / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Изд-во “Профессия”, 2000.– С.189-228; ГОСТ 7.69-95 (ИСО 5127-11-87) Аудиовизуальные документы. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу: Сборник / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Изд-во “Профессия”, 2000.– С.308-316; ГОСТ 7.68-95 СИБИД. Фоно - и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению // Науч. и техн. б-ки.– 1996.– № 9.– С.54-55. ГОСТ 7.70-96. Описание баз данных и машиночитаемых информационных массивов. Состав и обозначение характеристик. Межгосударственный стандарт // Стандарты по библиотечноинформационной деятельности / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Изд-во “Профессия”, 2003.– С.268-299. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления. Межгосударственный стандарт // Стандарты по библиотечно-информационной деятельности / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Профессия, 2003.– С.430-461. ГОСТ.7.83-2001. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения. Межгосударственный стандарт // Стандарты по библиотечноинформационной деятельности / Сост.: Т. Захарчук, О. Зусьман.– СПб: Изд-во “Профессия”, 2003.– С. 462-474.
48
Список використаної літератури 1. Библиографическое описание электронных ресурсов: Метод. рекомендации [Текст] / Рос. гос. б-ка; Сост.: Т. Батурина, И. Дудник, Н. Кулыгина. – М., 2001. 2. Бут-Гусаїм Н.В., Шкільна медіатека – ресурсний центр забезпечення якості освітнього процесу [ Електронний ресурс] – Режим доступу:http://do.gendocs.ru/docs/index-26134.html#897794 3. Ворона Ю.А. Медіатека як структурний підрозділ бібліотеки (Концептуально-методичні поради щодо організації) [Текст] / Ю.А. Ворона – К. – 2009. 4. Захарова Р.І. Комп’ютерні технології у шкільній бібліотеці: сьогодення й майбутнє [Текст] / Р.І. Захарова // Шкільний бібліотекар. – 2012. - №11(23). – С.35-38 5. Иванова Е.В. Электронные информационные ресурсы в школьной библиотеке [Текст] / Е.В. Иванова // Шкільна бібліотека плюс. – 2009. - №22 (154). – С.2 6. Круц С.О. Шкільна медіатека в сучасному бібліотечно-інформаційному просторі [Текст] / С.О. Круц // Шкільна бібліотека. - 2007. - №10. – С. 145. 7. Ласкова Н.О., Матеріали методичної консультації щодо створення та функціонування шкільної медіатеки [Текст] / Н.О. Ласкова // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. - №8 (164). – С.8-9. 8. Матвійчук О.Є. Шкільний бібліотечно-інформаційний центр теоретичний аспект [ Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // archive.nbuv.gov.ua /Articles/KultNar/knp100/pdf/100t2/knp100t2_117-121.pdf 9. Матеріали мегаенциклопедії “Медиатека Кирилла и Мефодия” [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://edu.km.ru/projects/mediateka/ 10. Національна бібліотека України для дітей та юнацтва [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://chl.kiev.ua 11. Облік користувачів електронних інформаційних мереж / Держ. б-ка України для юнацтва; Авт.: Т. Нікітінська, Т. Якушко. – К., 2004.– 28 с. 12. Пашкова В. Роль бібліотек в організації дистанційного навчання // Бібл. планета.– 2003.– № 1.– 20-21. 49
13. Плахина Г. От фонотеки к медиатеке: история прогресса // Новая бка.– 2004.– № 9.– С. 32-34 14. Пранулис Ю. Графотека, медиатека и другие чудеса Штутгардта // Бка.– 1997.– № 1.– С. 86-87. 15. Шрайберг Я. Л. Библиотеки и университеты в электронноинформационной среде: первые шаги на пути от информационного общества к обществу знаний: Ежегодный Доклад Конференции “Крым 2005” // Науч. и техн. б-ки.– 2006.– № 1.– С. 27-42. 16. Шрайберг Я. Л. Библиотеки и электронная информация и меняющееся общество в информационном веке: Ежегодный Доклад Конференции “Крым” год 2006. – Судак; М., 2006.– 36 с.
50