Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної у місті Києві держадміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини
«Повчання Володимира Мономаха дітям» як порадник батькам для доброго виховання дітей Бібліографічний список-порада
В 2016 році виповнюється 910 років (1106) як князь Володимир Мономах уклав перший дидактично – художній твір Київської Русі ―Повчання‖ З літературного погляду — це зразок популярного в античній та середньовічній літературі жанру повчань і одночасно перша в давній українській літературі спроба життєписної розповіді. «Повчання» — оригінальний твір, у якому Володимир Мономах висловлює думки загальнодержавного, політичного та морального характеру, повчає своїх дітей бути розумними правителями, захищати інтереси Русі, боротися з князівськими міжусобицями, самим учитися й поширювати освіту, власною поведінкою подавати приклад іншим. Свої настанови він підкріплює прикладами із власного життя, розповідає про численні походи, викликані необхідністю зміцнення єдності Русі та її захисту від зовнішніх ворогів. Вперше текст «Повчання» Володимира Мономаха був опублікований графом О. Мусіним-Пушкіним 1793 р. Основні тези, викладені в “Повчанні…”, не втратили свою актуальність і сьогодні. Вони будуть корисними для батьків як порадник для доброго виховання дітей. Вони будуть корисними і для молоді як настановасвоєю власною поведінкою подавати приклад оточуючим, намагатися жити не тільки для себе, а і для інших, не забуваючи ні свої, ні їх потреби. Тоді життя ваше принесе вам тільки радість та спокій.
© ЦРБ ім. П.Тичини, 2016 2
Володимир Мономах, який народився 26 травня 1053 року, був великим князем київським. Він був чудовим державним та політичним діячем, а ще й непоганим письменником. За часів князювання Володимира було набагато покращено політичне й економічне становище Київської Русі. Морально-етичні учення Володимира Мономаха базуються на християнських підґрунтях і мають за ціль війну зі Злом через приборкання своєї гордовитості та уникнення гріхів, стальне дотримання праведності, здатне подолати все неправедне, що є у світі. Найголовнішою його працею було написання літопису «Повчання Володимира Мономаха дітям». В ―Повчанні‖ Володимир показав себе не тільки як видатний державний діяч, а й як талановитий письменник. У невеликому за обсягом творі він зміг розповісти про найважливіші моменти власного життя і своєї доби. Своє "Повчання дітям‖ князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: “Хай діти мої, чи інший хто, слухаючи сю грамотицю, не посміються, а кому із дітей моїх вона буде люба — хай прийме її в серце своє і, не лінуючись, почне, як і я, трудитися”. ‖Повчання‖ – цілісний твір, воно написане за певним планом.
На початку іде коротенький вступ. Перша частина – релігійноморального характеру - містить уривки текстів св. Письма та релігійних цитат. Друга частина подає світські поради, переважно щодо політичної моралі. Тут йдеться спочатку про князівські обов’язки (дома, під час подорожей – військових виправ, об'їзду земель) та обов'язки загальнолюдські. Нарешті, третя частина пояснює попередні поради князя на прикладі власного життя.
3
Перша частина насичена виписками з богослужебних книг, якими автор не тільки передає бентежний стан своєї душі, а й прагне уславити Бога, показати, що божої ласки можна домогтися трьома добрими ділами: ―покаянієм, сльозами і милостинею‖, частина також має повчальні моменти. Цікаво, що хоч власне поради Володимир розміщує у другій частині, перша релігійна частина також має повчальні моменти. Автор дає уривки з Псалтиря, намагаючись налаштувати читачів на вдумливе читання, адже у Біблії – священній книзі християн – таких моментів чимало. Наприклад, Псалом ХХХVІ: ―Не наслідуйте лиходіїв, не завидуйте тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею‖. Ісайя І, 17, 18: ―Визволіть зобидженого, захистіть сироту, вступітеся за вдовицю‖. У першій частині вміщені уривки із ―Слова про подвижництво‖ та ―Слова про доброчинність‖ Василія Великого, який повчав юнаків: “...мати душу чисту й незаплямовану, тіло худокосте, розмову лагідну і дотримуватись слова Господнього: «їжа і питво має бути без шуму великого, при старших мовчать, премудрих слухать, старшим коритися, з рівними і меншими в любові бути,— розмовляти без лукавства, а розуміти багато; не лютитися словом, не хулити мовою, не багато сміятися, соромитись старших, з жінками безпутними не розмовляти, очі долу опускати, а душу д’горі, уникаючи їх. Не ухилятися наставляти падких до влади, ні в що ставити, що від усіх честь. Коли ж хтось із вас може іншим корисне зробити, від Бога на віддяку і насолодження вічними благами — хай надіється». «О Владичице Богородице! Відведи від убогого серця мого гордість і буйство, щоб не величався марнотами світу цього у нашім пустотнім житті”
Мономах підкреслює, що потрібно прощати навколишніх, адже “... діти мої, зрозумійте, який до тебе чоловіколюбивий Бог милостивий і премилостивий… Господь наш показав нам, як ворогів перемагать, як трьома добрими ділами позбуватися від них і перемагати їх: покаянням, сльозами і милостинею. І це вам, діти мої, не тяжка заповідь Божа, як тими ділами трьома позбутися гріхів своїх і царства [небесного] не лишитися”.
4
“Навчися, праведний чоловіче, поступати благочестиво, навчися, за євангельським словом, «очима управлять, язик стримувать, ум упокорювать, тіло поневолювать, гнів погублять, помисли чисті мати, спонукаючись на добрі діла ради Господа; позбавлений — не мсти, зненавиджений — люби, гнаний — терпи, підданий хулі — моли, умертви гріх” Поступово релігійна частина переходить у світську, на початку якої Мономах підкреслює, що його робота – ― се мізерного, слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину‖. Світські поради‖, які вміщенні у другій частині, витримані у дусі християнської гуманності. Володимир малює образ ідеального князя-правителя, перелічуючи його обов'язки перед підданими, церквою, самим собою. Мономах дає такі поради дітям: ―Не забувати убогих та
якщо можете, по силі нагодуйте їх і подавайте милостині безбатченкам. Та вдову обороніть, не дайте більш дужим згубити людину. Ким би він не був, невинний чи винуватий перед вами, не губіть та не веліть позбуватися його; якщо і провинився хто в смерті, не плюндруйте християнської душі”
Прийнявши якесь рішення та пообіцявши щось собі чи комусь іншому, потрібно цього дотримуватись і виконувати.
5
Не важливо від ситуації, роду, положення у суспільстві, потрібно завжди залишатися людиною, допомагати оточуючим! У нашому житті все підвладно закону «бумеранга»
“Якщо, все ж таки, вам прийдеться цілувати хрест перед братами рідними або перед будь-ким, то насамперед запитайте власного серця, на чому ви спроможетеся стояти непохитно, і тільки-тільки після цього цілуйте. А давши клятву, не переступайте її, бо ви згубите душу свою”
“Повік-віків не майте гор-
дощів у серці своєму і у розумі, а проголосіть : сьогодні я живий, а завтра помру; усі ми смертні”
Зараз людей похилого віку, які декілька літ тому назад творили наше майбутнє, намагаючись зробити все, щоб нам жилось добре, багато з молоді не поважають і відносяться байдуже
Завжди дотримуватись правила убивати в собі гордість, особливо по відношенню до близьких та рідних, вона ні до чого тобі буде, коли ти залишишся самотнім!
“Старих поважайте, неначе батька, а молодих, як братів своїх рідних”
“Пам’ятайте, як повчав
мудрий Василь,підтягнувши коло себе юнаків: при старших варто помовкувати, премудрих уважно слухати, старшим підкорятися, із однаковими і юними мати одностайність і розмови вести без лицемірства, та якнайбільше розумом вбирати буцімто губка. Не лютувати словом, не паплюжити нікого в розмові, не сміятися забагато. Очі держати додолу, а душу ввись”
6
Поважати старших, прислухатися до їх порад, з однолітками бути чесним і ставитися як до себе! Тоді тебе будуть поважати і ти досягнеш успіху у житті!
“В домі своєму не лінитесь, та за всім пильнуйте самі, не покладайтесь на Бога чи на отрока, аби не насміялися люди ні над оселею вашою, ні над вашим обідом”
Брехня, пияцтво, блуд не приносиять нічого гарного. У брехні ти путаєшся та з часом забуваєш, що є справжнім, а що ні. Пияцтво та блуд знищують твоє здоров’я, що не робить тебе щасливішим.
“Куди б ви не вертали стежину рідною землею, не давайте творити зло та шкоду отрокам своїм ні у селах, ні у посівах, щоб люди не проклинали вас. А куди б не прийшли та де б не затрималися, наситьте та напийте нужденного”
7
Місце,де ти живеш—твій показник тебе для оточуючих. Не потрібно на когось сподіватись, чогось чекати, а робити треба все самому. Безлад не дає змоги вільно пересуватися, відчувати себе у затишку.
“Обману остерігайтесь та пияцтва, та облуди, від того душа ваша гине і тіло”
Де не був би ти - не має значення, чи твоє це рідне село, чи чуже, допомагай людям і вони допоможуть тобі. Тоді у будь-якому місці будеш почувати себе в затишку та теплі
“Хвору людину провідайте. Небіжчика проведіть в послідню дорогу, адже усі ми смертні”
Не потрібно залишатися байдужим до людей з проблемами, бо ви теж можете опинитися у такій ситуації і залишитись самотнім у ній!
“Щонайбільше пова-
Потрібно з повагою та обережність ставитися до незнайомих людей. Адже відомо, що слава завжди йде попереду людини.
жайте гостя, звідкіля б він до вас не прийшов: простий або вельможний, або посол; якщо не маєте змоги пошанувати його подарунком, то хоча б пригостіть його їжею та питтям, адже він, пересуваючись далі, возвеличить вас у всіх землях доброю або злою людиною”
“Якшо почнете забувати це, то частіше перечитуйте: і мені не буде соромно, і вам буде добре” Володимир Мономах
Володимир далі описує обов’язки князя: не покладатися на підданих, а все перевіряти самому. У поході князь повинен забути про сон, їжу і воду. Не можна давати дозволу війську грабувати мирне населення. Князь – керівник держави – має вшановувати гостя, незважаючи на його статус.
8
Володимир Мономах підкреслює, що потрібно постійно працювати над собою: “Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, тому навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п’ять мов, у тому честь мав від інших країн. Лінь-бо — мати всьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається. Добро діючи, не лінуйтеся ні на що добре, найперше — до церкви: хай не застане вас сонце в постелі. Так і отець мій блаженний робив, і всі знатні мужі славетні”
Світські повчання закінчує Володимир програмою князівського дня: вставати до схід сонця, найперше йти до церкви, потім радитися (―думати‖) з дружиною, судити людей, їхати на лови, в полудень спати і т. д. Після такої дидактичної частини автор поступово переходить до автобіографічної. Настанови дітям Володимир підкреслює прикладами з життя – саме в цьому важливість твору, адже самі по собі настанови не будуть мати впливу на читачів. Ця частина – спогади про численні походи, в яких Володимир брав участь. Автор говорить про вісімдесят три великі походи, ―а решти не пам’ятаю, менших‖. Очевидно, при написанні твору він користувався якимось щоденником, чи літописом – дивує точність, з якою автор пише автобіографію. Прикладами з свого життя автор ілюструє поради, подані в середній частині твору: “Те, що треба було робити отроку моєму, сам робив, на війні і на ловах, вночі і вдень, у спеку і в мороз, не даючи собі спокою. На посадників, ні на биричів не оглядався, сам робив, що було потрібно, весь наряд, і в домі своєму робив так само. І для ловчих ловчий наряд сам давав, що стосувалося і конюхів, і соколів, і яструбів”
9
“А ще і бідного смерда, і вбогу удовицю не давав сильним обідити, і це-
“Тож не осуджуйте мене, діти мої чи хто інший, коли прочитає це: бо не хвалю себе, ні відваги своєї, а хвалю Бога і прославляю милість його, що мене, грішного і мізерного, стільки літ оберігав від того смертного часу, і не лінивим створив мене, бідного, а на всі діла людські потрібним”
“Тож не осуджуйте мене, діти мої чи хто інший, коли прочитає це: бо не хвалю себе, ні відваги своєї, а хвалю Бога і прославляю милість його, що мене, грішного і мізерного, стільки літ оберігав від того смертного часу, і не лінивим створив мене, бідного, а на всі діла людські потрібним”
“ Цю грамотицю прочитаючи, подвигніться на всі добрі діла, славлячи Бога і святих його” Володимир Мономах
―Повчання‖ дуже цікаве ще й тим, що це перший оригінальний твір такого жанру на Русі. Безперечно, що жанр батьківських повчань був поширений у середньовіччі, і Володимир міг, взявши їх за основу, написати схоже. Зокрема, популярними були ―Повчання Соломона синові‖, ―Заповіді дванадцяти патріархів‖. З Візантії прийшли два повчання синам, вміщені в ―Ізборнику Святослава‖ 1076 року – Ксенофонта і Теодори. У VІІІ ст. були створені англосаксонські ―Батьківські повчання‖. Немає сумнівів, що Мономах використав ці твори. Прямими ж джерелами ―Повчання‖ є ―Псалтир‖, ―Шестоднєв‖ Василія Великого, ―Пролог‖, ―Тріодь пісна‖, ―Фізіолог‖ і інша богослужебна література. 10
Але ―Повчання‖ не є класичним батьківським повчанням, цей твір самостійний. Володимир Мономах викладає від себе образно і чітко, спираючись на факти історії та власного життя. З усіх цих повчань великого князя київського Володимира Мономаха можна зрозуміти, чому він так довго і чудово правив, роблячи життя людей кращим. Тож намагаймося жити не тільки для себе, а і для інших, не забуваючи ні свої, ні їх потреби. Тоді життя ваше принесе вам тільки радість та спокій.
Список літератури Володимир Мономах [Повчання] // Пелешенко, Ю.В. Історія української літератури у дванадцяти томах./ Ю.В.Пелешенко, В.І.Сулима, П.В.Білоус - К.: Наукова думка, 2014. - Т.І Давня література (Х - перша половина ХУІ ст.).- С.386-394. Мономах Володимир. Повчання дітям // Перлини духовності. Твори української світської літератури від часів Київської Русі до ХУІІ ст.:навч. посібник. Кн.І. / упоряд. В.В. Різун.— К.: Грамота, 2003.— С.34-41. Мономах Володимир. Поучения: (уривки) / перекл. Л.Махновця // Джерела дружно б'ють: хрестоматія з української літератури для 9-го класу / уклад. Борис Степанишин.—2-ге вид. - К.: Освіта, 1998.—С.3032. Мономах Володимир. Поучения: (уривки) / перекл. Л.Махновця // Хрестоматія з української літератури / укладачі І.І.Жебка, М.В.Жебка. К.: Наукова думка, 1997.—С.241-245.- Т.І. ―Повчання‖ Володимира Мономаха // Довідник з історії України. А-Я.—К.: Генеза, 2001.—С.585-586. Скляренко, В.М. Володимир Мономах // 100 знаменитих людей України / В.М.Скляренко, Т.М.Харченко, О.Ю.Очкурова, І.А.Рудичева. - Харків, Фоліо, 2005.– С.86-90. Скляренко, В.М. Мономах Володимир. Повчання дітям та його лист до Олега Святославовича // Література України для дітей середнього шкільного віку / В.М.Скляренко, Я.О.Батій; худож.-оформлювач Л.Д.Киркач-Осипова.—Харків: Бібколектор, 2015.—С.35-41. Чижевський, Дм. Володимир Мономах // Історія української літератури (від початків до доби р6еалізму) Дм. Чижевський; худож. Оформлю. В.М.Штогрина.—Тернопіль, Презент, 1994.—С.106-111. 11
Використані Інтернет-джерела «Повчання Володимира Мономаха дітям» як порадник батькам для доброго виховання дітей [Електр. ресурс] // Самбірсько-Дрогобицька єпархія: [сайт]. – Текст.і граф. дані. – Режим доступу: http:// http:// www.sde.org.ua/zmi/zlus/item/2124-povchannya-volodymyra-monomakhadityam-yak-poradnyk-batkam-dlya-dobrogo-vykhovannya-ditej.html (22.02.16). – Назва з екрану. Основне у літописі «Повчання дітям» Володимир Мономах [Електр. ресурс] // Етика сьогодні : [сайт]. – Текст.і граф. дані. – Режим доступу: http://www.etica.in.ua/volodimir-monomah/ (22.02.16). – Назва з екрану. Повчання Володимира Мономаха [Електр. ресурс] // Україна. Історія держави : [сайт]. – Текст.і граф. дані. – Режим доступу: http:// www.kampot.org.ua/history/litopusu/Povchana_Monomaha/index.shtml/ (22.02.16). – Назва з екрану.
Упорядник зав. відділу довідково-інформаційної та організаційно-методичної роботи -
Осипенко В.М.
Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. А.Луначарського, 24 м. Київ 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprоlib.com.ua Тел. (044)517-42-38
12