It&o_7(14)_07_14 by ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН УКРАЇНИ

http://metaltechcomua.blogspot.com/

КОНСТИТУЦІЯ І ПРОФСПІЛКИ

Голова профспілки працівників НАН України А. І. Широков

ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ  ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ Конституція і профспілки_ _с. 2, 15  ВИСТАВКИ Механіка руйнування: успіхи та проблеми _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с. 3  НАУКА-ВИРОБНИЦТВУ Львів перетворять на "розумне місто"_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с. 6  МАТЕРІАЛИ Полімерні матеріали _ _ _ _ _ _ _ с.9  КОРОТКО ПРОЛ РІЗНЕ Рослина харчується металом _с. 18  ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ Краудфандинг і екологічні проекти в Україні_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с. 20  ВИСТАВКИ – 2014 _ _ _ _ _ _ с. 23

19 червня 2014 року проведено круглий стіл на тему: «Зміни до Конституції України - бачення профспілок» за участю представників Міністерства соціальної політики України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Держпраці України, Держгірпромнагляду України, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, членських організацій ФПУ, національних репрезентативних профоб'єднань. Напередодні, Голова профспілки працівників НАН України Анатолій Іванович Широков звернувся до Президента України із листом, навівши конкретні проблеми вітчизняних науковців і запропонував шляхи їх вирішення. Приведений нижче текст листа подаємо без скорочень і правок. Шановний Петре Олексійовичу! “Профспілка працівників Національної академії наук України звертається до Вас з приводу критичного стану, в якому перебуває вітчизняна наука і науково-технічна сфера, що загрожує основам національної безпеки України. Вкрай обмежене фінансування науки призводить до швидкого старіння і руйнації її матеріально-технічної бази, падіння престижу наукової праці, різкого скорочення чисельності наукових кадрів. Сьогодні у загальній кількості зайнятого населення України частка вчених становить 0,49%, що у 3.5 рази менше ніж 20 років тому. Питома вага загального обсягу витрат на науковотехнічну сферу в Україні у 2013 р. становила 0.77% ВВП, у т.ч. за рахунок коштів державного бюджету – 0.33%. В той же час середній рівень обсягу витрат на наукові дослідження та розробки країн ЄС становить понад 2%, а деякі європейські країни перевищують рубіж і у 3% ВВП. Спостерігається стійка тенденція до зменшення частки ВВП на витрати вітчизняної науки, особливо за рахунок коштів державного бюджету. Так на 20104 рік на науку заплановані видатки на рівні – 0.27%. Це найнижчі показники за всі часи існування України!!! Протягом останніх років наукова спільнота неодноразово чула з боку Президентів України та Урядів України запевнення щодо інноваційної моделі розвитку, необхідності структурної перебудови економіки, зміцнення її конкурентоздатності, посилення енергетичної безпеки і т.п. Проте, всі ці декларації не мали нічого спільного з реальністю. Адже реалізувати зазначені наміри без опори на науку неможливо. Сьогодні Україна через російську агресію і неоголошену війну з боку північно-східного сусіда переживає найбільш критичний етап своєї сучасної історії. У цих умовах існування України як суверенної держави залежить від створення сучасної, у повному розумінні цього слова, армії, озброєної новітніми системами ведення бойових дій. Вирішення зазначеної задачі можливе лише за допомогою потужного військово-промислового комплексу, який у свою чергу базується на передових науково-технічних досягненнях і розробках. Продовження на стор. 15

http://metaltechcomua.blogspot.com/

МЕХАНІКА РУЙНУВАННЯ: УСПІХИ ТА ПРОБЛЕМИ Створення і вдосконалення нової техніки, розробка високоефективних, надійних машин і споруд є важливою ланкою науково-технічного прогресу та соціальноекономічного розвитку суспільства. А він, як відомо, з одного боку тісно пов'язаний із розробленням, обробкою і раціональним використанням матеріалів різного типу – металевих сплавів, головним чином сталей, полімерів, композитних матеріалів, зварних з'єднань тощо. З іншого боку, створення та вдосконалення техніки постійно висуває перед наукою про міцність матеріалів і зварних з'єднань (конструкцій) нові завдання, пов'язані з підвищенням надійності та довговічності машин і споруд, що працюють у певних екстремальних умовах, а саме: під дією високих питомих навантажень; при значних теплозмінах в енергетичних установках; у випадку наявності гострих концентраторів напружень в елементах конструкцій, зокрема дефектів типу тріщин; в агресивних середовищах (передусім корозійних і водневмісних), під дією радіаційного опромінення тощо. Для розв'язання цих проблем слід вміти правильно визначати фізико-механічні властивості матеріалів, тобто їх міцність, пластичність, витривалість, жаростійкість, трішиностійкість. Визначенням та встановленням взаємозв'язку цих характеристик з особливостями структурного і фізичного стану конструкційних матеріалів із урахуванням наявності в них концентраторів напружень і дії екстремальних експлуатаційних умов, розробленням критеріїв застосування цих даних для визначення ресурсу роботи деталей машин в конкретних умовах їх експлуатації й займається така галузь науки, як механіка руйнування матеріалів. Термін "механіка руйнування", загалом незвичний. Як правило, мова йде про "міцність", про "опір матеріалу руйнуванню", тобто про корисну властивість матеріалів чи конструкцій. А механіка руйнування ніби зв'язана з некорисним процесом (хоча проблема обробки матеріалів здебільшого стосується саме його руйнування). Але, по-суті, власне для забезпечення міцності матеріалу або конструкції необхідно знати причини та умови, при яких можливе їх руйнування. Для того, щоб усунути в процесі експлуатації машин чи споруд ці причини й умови, слід з'ясувати фактори, що визначають процес руйнування матеріалів. Механіка руйнування як науковий напрямок власне й ставить перед собою цю мету. Галузь сформувалася на початку XX століття на стику класичної механіки деформівного твердого тіла, фізики твердого тіла та хімії поверхневих явиш і націлена на розробку загальних підходів розрахунку на міцність і довговічність елементів конструкцій на основі даних про опір матеріалу зародженню й поширенню в ньому тріщини та з урахуванням характеру самого процесу руйнування в заданих умовах. Науковий і практичний інтерес до цієї галузі науки неперервно зростає. Це обумовлено значимістю її концепцій для пошуку методів оцінки працездатності матеріалу конструкції в екстремальних умовах експлуатації, а також для створення конструкційних матеріалів з високими фізико-механічними характеристиками. Проблеми руйнування конструкційних матеріалів і довговічності конструкцій, а також пов'язані з цим проблеми надійності та експлуатаційної довговічності машин і споруд, завжди були і залишаються актуальними для науково-технічного та економічного розвитку суспільства. Над розв'язанням цих проблем працює велике коло науковців та інженерів. Завдяки їхній невтомній праці створюються фізично повніші розрахункові моделі деформування і руйнування матеріалів та елементів конструкцій, які не протиставляються класичним підходам, а доповнюють їх, пропонуються шляхи цілеспрямованого конструювання або відбору матеріалу для конкретних конструкцій, а також аргументованіші оцінки довговічності та залишкової міцності конструкцій з урахуванням можливої дефектності структури матеріалу. У різних країнах світу вже сформувалися відомі наукові центри та школи з цієї проблематики. http://metaltechcomua.blogspot.com/

В Україні також сформувалися та функціонують такі осередки, зокрема Львівський осередок з цієї проблематики – Львівська наукова школа механіків-матеріалознавців.

Вона почала формуватися ще у першій половині 20-го століття групою дослідників під керівництвом відомого вченого, ректора Львівського політехнічного інституту професора М. Губера, який сформулював відомий критерій пластичного течіння пружно-пластичних тіл. У роки повоєнні рівень світових досягнень у цій галузі науки фактично визначали школи львівського професора Г.Савіна та німецького професора О. Нойбера. На базі «савінської» групи львівських науковців у 1951 році було сформовано Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР (який згодом перейменовано на Фізико-механічний інститут АН УРСР, ФМІ). Першим його директором став професор Львівської політехніки М.Шумиловський. У 1952 році інститут очолив відомий вчений, д.т.н. (згодом академік АН УРСР) Г.Карпенко, який і започаткував новий матеріалознавчий напрям досліджень – фізико-хімічну механіку матеріалів (ім’я видатного вченого Інститут носить із 1980 року). Цей напрям й донині є важливою компонентою Львівської школи механіків-матеріалознавців. Тоді ж у ФМІ під керівництвом професорів Г.М.Савіна та М.Я.Леонова започатковано дослідження з механіки деформівних твердих тіл з гострокінцевими концентраторами напружень – тріщинами, підготовано групу молодих науковців, які почали активно працювали у цій галузі науки. Низка одержаних фахівцями інституту вагомих фундаментальних і прикладних результатів дала змогу за підтримки НАН України, зокрема її президента академіка Б.Патона, провести у 1993 році в Києві 8-му міжнародну (світову) конференцію з проблем механіки руйнування (ICF-8). Це на сьогодні перша (і поки що єдина!) така конференція у Східній Європі. Сформований у ФМІ науковий колектив фахівців з проблем теорії та методів розв'язування задач впливу температури та інших фізичних полів на деформування та руйнування твердих тіл, виокремився під керівництвом професора Я. Підстригача у Інститут прикладних проблем механіки та математики НАН України (ІППММ). Значний вклад у розвиток і формування Львівського осередку механіківматеріалознавців вніс академік НАН України Володимир Панасюк – відомий український учений у галузі механіки та міцності матеріалів і конструкцій, директор ФМІ. Під його керівництвом Львівський осередок механіків-матеріалознавців, основою якого є ФМІ ім. Г. В. Карпенка, ІППММ, НУ "Львівська політехніка" та ЛНУ ім. Івана Франка інтенсивно працює над

http://metaltechcomua.blogspot.com/

розв'язанням різних аспектів науково-технічних проблем механіки матеріалів і міцності конструкцій. Цьогоріч зусиллями цих закладів організовано V Міжнародну конференцію "Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій". Такі конференції проходили у Львові в 1987, 1999, 2004 та 2009 роках. В них, окрім українських, приймали участь провідні науковці із Великобританії, Франції, Німеччини, Росії, США, Іспанії, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Словенії, Мексики, Хорватії тощо. «Організація та проведення у Львові – відомому осередку наукової школи механіків-матеріалознавців Міжнародних конференцій є вагомою науковою подією для дослідників та інженерів-практиків у цій галузі знань. Впевнений, що всебічний обмін сучасними досягненнями в галузі механіки руйнування і міцності конструкцій сприятиме розв’язанню важливих практичних задач, отриманню нових фундаментальних і прикладних досягнень, зміцненню міжнародної науково-технічнї співпраці та встановленню нових ділових контактів» – наголосив у своєму вітальному посланні Президент НАН України академік Борис Патон. Досягнення вчених та інженерів-механіків починаючи з 1965 р., розглядались та обговорювались на міжнародних конференціях з механіки руйнування, а також у літніх польсько-українсько-німецьких школах, що регулярно проводяться із 1995 року. Саме на цей факт звернула увагу Президент Європейського товариства з цілісності конструкцій (European structural integrity society — ЕSIS) професор Л. Банкс-Сіллс відзначивши у своєму зверненні до учасників конференції ініціативу українських науковців щодо передачі знань молодому поколінню. «Мені приємно, – сказала професор Л. Банкс-Сіллс, – що ESIS здатна підтримувати довготривалі і міцні зв'язки з Українським товариством з механіки руйнування. Зокрема, я хотіла би особисто подякувати професору В.Панасюку за підтримку ESIS та його діяльність в галузі механіки руйнування, що робить ваше Товариство одним з найсильніших у ESIS». «Головна мета цих конференцій, очевидно, і нинішньої також – це аналіз і синтез одержаних за останні роки наукових результатів, обговорення нових ідей і підходів щодо прогнозування надійності та довговічності машин і споруд тривалої експлуатації (енергоблоків, магістральних трубопроводів, мостів, будівельних конструкцій, технологічного устаткування тощо) у заданих експлуатаційних умовах, формування пріоритетних напрямів подальших досліджень», – відзначив у своєму вітальному слові до учасників конференції академік В. Панасюк. Під час конференції відбулася спеціальна сесія та круглий стіл, присвячені актуальним проблемам дослідження впливу водню на процеси руйнування та міцність конструкційних матеріалів. За словами академіка В.Панасюка: «Вивчення впливу водню на зміну властивостей конструкційних матеріалів актуальне для енергетики, хімічної промисловості, трубопровідного транспорту, космічної техніки тощо. Актуальність проблеми зростає ще й тому, що з'явилась інформація про те, що вже знайдено недорогий спосіб виробництва водню з води (відомі донині способи є надто затратними). Отже стає реальною перспектива ррозвитку водневої (екологічно чистої) енергетики та економіки, що вимагатиме всебічних досліджень взаємодії водню з металами». В роботі конференції взяли понад 100 учасників, серед яких 34 доктори і 37 кандидатів наук. Подано та обговорено 29 пленарних, 47 секційних та 58 стендових доповідей. Учасники конференції намітили низку пріоритетних напрямків подальших фундаментальних і прикладних досліджень з механіки руйнування матеріалів і міцності конструкцій та виступили з ініціативою організувати спеціальні навчальні школи-курси з метою підготовки фахівців у галузі механіки руйнування за європейськими стандартами. В ухвалі учасники конференції звернулися до керівників університетів, які готують спеціалістів у цій галузі, всіляко сприяти в організації та функціонуванні таких спеціалізованих шкілкурсів для молодих спеціалістів. Наступну конференцію вирішено через 5 років традиційно провести у місті Лева.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Львів перетворять на "розумне місто" Львів стане розумним містом. У цьому йому допоможе компанія Microsoft Україна, яка займеться впровадженням електронного управління в місті. У червні генеральний директор компанії Дмитро Шимків і мер Львова Андрій Садовий підписали меморандум про співпрацю, у рамках якої запустять декілька інноваційних проектів. На конференції iForum генеральний директор Microsoft Україна Дмитро Шимків розповів про успішний досвід різних країн світу із впровадження електронного уряду. Виявляється, це не так вже й дорого і довго, як люблять стверджувати українські чиновники. Зате один місяць роботи держави в цифровому вимірі дасть змогу заощадити нашій країні сотні мільйонів доларів. "Весь світ до цього йде. І в Україні не сталося багато з того, що повинно було статися вже давно. Але не можна вимагати від чиновника впровадити в країні електронний уряд, якщо на столі в його кабінеті – телевізор, шредер і мобільний телефон Nokia застарілої моделі. Проте, сьогодні в уряд приходять люди, які користуються новітніми технологіями. Вони розуміють, що це треба в повсякденній роботі. Тому я вірю, що впровадити електронний уряд в Україні вийде. Держава повинна залучити на конкурентній основі, тих фахівців, які знають як і займуться реалізацією електронного уряду, а не намагатися створювати його самостійно з нуля». Чому Львів? Львів – найтуристичніше місто в Україні. Щоб закріпити це реноме, місцева влада запустить проект "Панель управління містом", розроблений на основі технологій Microsoft. Місто створить інтерактивний туристичний портал, який дозволить гостям Львова отримувати якісні послуги і необхідну інформацію, а також портал міської ради, яка допоможе владі міста швидше реагувати на проблеми і потреби міста. Також у Львові планують впровадити низку сервісів для місцевих жителів, зокрема, електронну картку громадянина, мобільні застосунки для оплати комунальних і інших послуг, перехід на електронний документообіг, об'єднання інформаційних систем усіх державних установ і комунальних служб. Львів є одним з найрозвиненіших українських міст по проникненню IT-компаний, а за даними компанії KPMG, він входить в 30 найбільш перспективних міст світу для розвитку IТтехнологий. "Ми визначили сферу ІТ як один з пріоритетних напрямів розвитку Львова. Використовуючи сучасні технології, ми плануємо організувати краще обслуговування жителів і гостей міста, полегшити взаємодію громадян з органами державної влади і зробити Львів комфортним сучасним містом, яке розвивається в ногу з часом", - заявив Андрій Садовий. Восени 2013 року Microsoft оголосила про запуск в Україні ініціативи із розвитку CityNext ("розумних міст"). Раніше до неї приєдналися багато іноземних міст: Тель-Авів, Окленд, Барселона, БуеносАйрес, Гамбург, манчестер, Москва, Філадельфія, Чжэнчжоу й інші. Львів стане першим українським містом, підключеним до CityNext. "Приєднавшись до ініціативи, Львів став на шлях технологічного розвитку, який покладе початок впровадженню електронних проектів в регіоні і дозволить залучити громадян до процесів управління і розвитку міста", – прокоментував Дмитро Шимкив. В Україні вже є приклади використання сучасних технологій населенням. Наприклад, міська рада Вінниці успішно впровадила низку технологій Microsoft для ефективної взаємодії з жителями міста. Про те, як зробити "розумним містом" столицю України Київ думають і в столиці.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Яким же ж має бути електронний уряд в Україні? Електронний уряд складається з трьох складових: держава, громадяни і бізнес. Усі ці компоненти взаємодіють між собою.

Про електронний уряд багато говорять, хоч Європейський Союз давно усе склав і описав. Є 20 послуг, які мають бути впроваджені і вони мають бути цифровими. Це директива ЄС і вона стоїть перед усіма країнами: – до 2015 року 50% усіх адміністративних послуг мають бути цифровими в країнах Євросоюзу. – до 2015 року, 50% громадян і 90% підприємств спілкуватимуться з адміністративними органами через інтернет.

Коли перед чиновником повстає питання, що треба зробити, щоб впровадити в Україні цифровий уряд, відповідь насправді дуже проста – опублікувати таблицю цих сервісів з датами їх впровадження. І усе. Далі, власне, починати їх впроваджувати. У ЄС і США є організації, які відповідальні за впровадження цих електронних сервісів. В Україні такої організації немає.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Як це робили у світі VS. Як це роблять у нас? У Чилі електронний уряд впровадили ще в 1999 році. У Сінгапурі за допомогою egovernment стимулюється малий і середній бізнес і за усе це у них відповідає всього одне міністерство. А у нас міністерств тьма-тьмуща і усі вони дуже люблять будувати собі датацентри. Причому не завжди розуміють, навіщо, але будують. І навіть окремі підрозділи одного міністерства теж будують собі окремі дата-центри. Важлива складова електронного уряду – це державний портал. Єдиний вхід для громадян і бізнесу, в якому вони роблять державі запит, а що відбувається далі – їх не хвилює. У Чехії такий портал створили ще в 2005 році, і до 2006 року з його допомогою обробили понад 11 млн. електронних пенсійних і страхових форм. Якщо роздрукувати їх усе на папері і скласти разом, від вийде стопка заввишки в 1760 метрів (висота китайського хмарочоса Тайпей складає всього 508 метрів). Це заощадило Чехії більше $5 млн. А почали вони з того, що запровадили отримання через інтернет свідоцтва про народження. Ті, у кого є діти, чудово знають, який це захоплюючий процес в Україні: ви приходите у відомство, заповнюєте папірець, який потім секретар вводить в комп'ютер, потім вам говорять, щоб ви прийшли коли-небудь ще і заразом принесли з собою купу різних довідок, за якими теж треба кудись сходити. При цьому, насправді, бігати ніби як повинні вони, а не ми, тому що це треба їм, а не нам. У Україні є ще одна велика проблема – податкові ями. У Мексиці її вирішили ще в 2011 році, впровадивши обов'язкові електронні рахунки. Коли виставляється будь-який рахунок, єдина система повинна видати електронний ідентифікатор цього рахунку. Це дозволяє відстежувати кругообіг грошей в країні – бачити, куди тікають гроші, і усувати ці діри. Проект впроваджений всього за 4,5 місяці за допомогою «хмаринних» технологій і заощадив уряду більше $100 млн. На тлі мексиканського досвіду стандартні відмовки українських чиновників, що на такі рішення буде потрібно роки, звучать просто дивно. Ще у нас люблять нарікати на відсутність грошей в бюджеті, але на запуск електронних сервісів не потрібно багато грошей, і у Мексики їх не було. Вони просто стартували, а потім на заощаджені гроші змогли розвиватися далі. Електронна карта громадянина – це ще одна обов'язкова складова електронного уряду. Вона потрібна людям для взаємодії з системами. Нічого тут надрозумного немає – є єдині принципи і стандарти, які існують у світі. Багато країн давно вже впровадили електронні ID, а в Україні багато років ведеться боротьба між різними структурами зі своїми інтересами. Та усі ці проблеми надаються до вирішення, було б бажання! За матеріалами: http://ain.ua/

http://metaltechcomua.blogspot.com/

ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ Полімери – неорганічніі органічні, аморфні та кристалічні речовини, що складаються з мономерних ланок, з’єднаних в довгі макромолекули хімічними або координаційними зв’язками. Полімер – це високомолекулярна сполука: кількість мономерних ланок у полімері (ступінь полімеризації) повинна бути достатньо велика. У багатьох випадках кількість ланок може вважатися достатньою, щоб віднести молекулу до полімерів, якщо при додаванні чергової мономерної ланки молекулярні властивості не змінюються. Як правило, полімери – це речовини з молекулярною масою від декількох тисяч до декількох мільйонів. Якщо зв'язок між макромолекулами здійснюється за допомогою слабких сил Ван-Дер-Ваальса, вони називаються термопластами, якщо за допомогою хімічних зв’язків реактопластами. До лінійних полімерів відноситься, наприклад, целюлоза, до розгалужених, наприклад, амілопектин. Є полімери зі складними просторовими тривимірними структурами. У будові полімеру можна виділити мономерну ланку – повторюваний структурний фрагмент, що включає кілька атомів. Полімери складаються з великого числа повторюваних ланок однакової будови, наприклад полівінілхлорид (-СН2-CHCl-)n, каучук натуральний та ін. Високомолекулярні сполуки, молекули яких містять кілька типів повторюваних угруповань, називають співполімерами або гетерополімерами. Полімер утворюється з мономерів в результаті реакцій полімеризації або поліконденсації. До полімерів відносяться численні природні сполуки: білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди, каучук та інші органічні речовини. У більшості випадків поняття полімер відносять до органічних сполук, однак існує і безліч неорганічних полімерів. Велику кількість полімерів отримують синтетичним шляхом на основі найпростіших сполук елементів природного походження шляхом реакцій полімеризації, поліконденсації і хімічних перетворень. На основі полімерів розроблено багато різних полімерних матеріалів, які отримали широке застосування в народному господарстві через свої корисні властивості. Зокрема в них цінується стійність до корозії, міцність, стійкість до дії агресивних середовищ, тривалість служби та ін. Безперечно полімерні матеріали володіють і рядом недоліків, найбільшим з яких є тривалість їхнього розкладу в природі, що зумовлює накопичення різних відходів та їх шкідливий вплив на навколишнє середовище. Частину полімерних матеріалів можна використати як вторинну сировину, однак більшість непридатні до повторної переробки через втрату своїх властивостей. Всі полімерні матеріали унікальні за своїми властивостями, тому в цій статті варто поговорити про різні їх види окремо. Розглянемо найбільш поширені з них, а саме: АБС-пластик; пінопласти; поліаміди; полівінілхлорид; полікарбонат; поліметилметакрилат;

http://metaltechcomua.blogspot.com/

поліпропілен; полістирол; поліуретан; поліетилен; поліетилентерефталат; фторопласти. АБС-ПЛАСТИК Про цей полімерний матеріал розповімо окремо у наступному номері. ПІНОПЛАСТИ – це спінені або комірчасті пластмаси, газонаповнені полімери, що представляють собою композиційні матеріали з каркасом (матрицею) з полімерних плівок, що утворюють стінки і ребра осередків (пор), заповнених газом. Об’ємне співвідношення газової та полімерної фаз в пінопласті становить зазвичай від 30: 1 до 1:10. Відповідно до виду полімерного матеріалу, що використовується для отримання пінопластів, розрізняють пінопласти на основі полівінілхлориду, пінополістиролу, пінополіуретану, пінопласти на основі фенолоформальдегідних смол, поропласти на основі сечовиноформальдегідних смол, спінені синтетичні каучуки, пінополіетилен. За реакцією на тепловий вплив пінопласти поділяються на термопластичні, які мають властивість розм’якшуватися при нагріванні і тверднути при охолодженні, наприклад, пінополістирол, пінопласти на основі полівінілхлориду; і термореактивні, які затверднувши (заполімеризувавшись), не здатні знову розм’якшуватися при підвищенні температури, наприклад, пінополіуретани, пінопласти на основі фенолформальдегідних смол. Спінені пластмаси, що містять переважно автономні (закриті) осередки, називаються власне пінопластами, на відміну від поропластів – полімерних матеріалів, в яких переважають відкриті осередки або тупикові капіляри-пори. Типові представники пінопластів – пластики з порожнистим сферичним наповнювачем, так звані синтактні (синтактичні) пінопласти, або сферопласти. Повністю відкриту пористу структуру мають сітчасті пінопласти. Пінопласти з модулем пружності вище 1000 МПа відносять до еластичних, нижче 100 МПа – до жорстких пінопластів. Проміжне становище займають напівтверді пінопласти. В особливу категорію виділяють інтегральні пінопласти – газонаповнені полімерні матеріали та вироби анізотропної структури, які з легкої пористої серцевини (власне пінопласту), поступово переходить в монолітну поверхневу кірку. Розрізняють однокомпонентні інтегральні пінопласти (серцевина і кірка виконані з полімеру одного типу) і багатокомпонентні інтегральні пінопласти (серцевина і кірка виконані з двох або трьох різних полімерів). ПОЛІАМІДИ – синтетичні термопластичні полімери конструкційного призначення. До конструкційних або інженерно-технічних полімерів прийнято відносити ті полімерні матеріали, які забезпечують працездатність деталей при підвищених механічних і теплових навантаженнях, мають високі електроізоляційні характеристики і доступні ціни: поліаміди, поліформальдегід, полібутилентерефталат, поліетилентерефталат, полікарбонат, АБСпластики. Поліаміди – найбільш затребувані серед них. Відмінною рисою поліамідів є наявність в основному молекулярному ланцюзі повторюваної амідної групи -C (O)-NH-. Розрізняють аліфатичні і ароматичні поліаміди. Відомі поліаміди, які містять в основному ланцюзі як аліфатичні, так і ароматичні фрагменти. Широко застосовуються склонаповнені поліаміди. Вони представляють собою композиційні матеріали, які складаються з поліамідів, наповнених короткими відрізками комплексних скляних ниток, що випускаються у вигляді гранул неправильної циліндричної форми.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

ПОЛІВІНІЛХЛОРИД – синтетичний термопластичний полярний полімер. Продукт полімеризації вінілхлориду. Тверда речовина білого кольору. Випускається у вигляді капілярно-пористого порошку з розміром часток 100-200 мкм, який отримують полімеризацією вінілхлориду в масі, суспензії або емульсії. Порошок сипкий і добре переробляється. На основі полівінілхлориду одержують жорсткі (вініпласт) і м’які (пластикат) пластмаси, пластизолі (пасти), полівінілхлоридне волокно. Вініпласт використовується як жорсткий конструкційний матеріал, що використовується в будівництві у вигляді погонажу, профілів, труб. Пластикат застосовується для виготовлення плівок, шлангів, клейонки, лінолеуму. Звичайне позначення полівінілхлориду – ПВХ, PVC (полівінілхлорид), PVC-P або FPVC (пластифікований полівінілхлорид), PVC-U або RPVC або U-PVC або UPVC (непластифікований полівінілхлорид), CPVC або PVC -C або PVCC (хлорований полівінілхлорид), HMW PVC (високомолекулярний полівінілхлорид). ПОЛІКАРБОНАТ – синтетичний термопластичний полімер, один з видів складних поліефірів вугільної кислоти і дигідроксисполук. Продукт полімеризації полібісфенол-Акарбонату. Твердий прозорий аморфний полімерний матеріал. Випускається у вигляді прозорих гранул. Звичайне позначення полікарбонату – ПК або PC. Високотермостойкій полікарбонат іноді позначається як PC-HT. ПОЛІМЕТИЛМЕТАКРИЛАТ – це синтетичний полярний термопластичний полімер, один з видів полімерів ефірів метакрилової кислоти. Продукт полімеризації метилметакрилату. Це твердий жорсткий прозорий полімерний матеріал. Випускається у формі гомополімерів або співполімерів метилметакрилату з акрилонітрилом, бутадієном або стиролом. Суспензійною полімеризацією отримують формувальний поліметилметакрилат у вигляді гранул розміром 3-5 мм. Блоковою полімеризацією отримують листовий поліметилметакрилат товщиною 0,8-200 мм. Звичайне позначення поліметилметакрилату – ПММА або PMMA. Співполімер метилметакрилату і акрилонітрилу позначається як A/MMA. Співполімер метилметакрилату,

http://metaltechcomua.blogspot.com/

акрилонітрилу, бутадієну і стиролу, що зветься прозорим АБС – MABS. Співполімер метилметакрилату, бутадієну і стиролу – MBS. Співполімер метилметакрилату і стиролу – MS. Даний полімерний матеріал володіє хорошою прозорістю, що і зумовлює одну з основних областей його застосування – у вигляді органічного скла. 3

ПОЛІПРОПІЛЕН – синтетичний термопластичний неполярний полімер, що належить до класу поліолефінів. Продукт полімеризації пропілену. Твердий полімерний матеріал білого кольору. Випускається у формі гомополімерів і співполімерів, які одержуються співполімеризацією пропілену та етилену в присутності металоорганічних каталізаторів при низькому і середньому тиску, у вигляді забарвлених чи незабарвлених стабілізованих гранул. Звичайне позначення поліпропілену – ПП, але можуть зустрічатися і інші позначення: РР (поліпропілен), PP HO або PP homopolymer (поліпропілен гомополімер), HIPP (високоізотактичний поліпропілен гомополімер), РР-Х, PP-XMOD (зшитий поліпропілен), PPCP або PP/Co або PP block-copolymer або PP impact copolymer (поліпропілен блок-співполімер, блок-співполімер пропілену та етилену), PPМ (блок-співполімер пропілену та етилену з низьким вмістом поліетилену), PPR (блок-співполімер пропілену та етилену із середнім вмістом поліетилену), PPU (блок-співполімер пропілену та етилену з високим вмістом поліетилену), PPH (блок-співполімер пропілену та етилену з дуже високим вмістом поліетилену), PP random copolymer (статистичний співполімер пропілену та етилену), PPEPDM або PP/EP (суміш поліпропілену і потрійного співполімеру етилену, пропілену та дієну), EPP (спінюваний поліпропілен), EMPP (поліпропілен, модифікований каучуком), mРР (металоценовий поліпропілен). ПОЛІСТИРОЛ – синтетичний термопластичний твердий, жорсткий, аморфний полімерний матеріал. Продукт полімеризації стиролу. Масово випускається у формі полістиролу загального призначення та ударостійкого полістиролу. Полістирол загального призначення – прозорий полімер, що представляє собою продукт полімеризації стиролу в масі або в суспензії, або в емульсії, і призначений для виготовлення виробів різними методами термоформування. Цей полімерний матеріал легко переробляється. Ударостійкий полістирол – непрозорий безбарвний матеріал, продукт прищепленої кополімеризації стиролу з бутадієновим або бутадієн-стирольним каучуком, який має двофазну структуру. Безперервна фаза (матриця) утворена полістиролом. Дискретна фаза (мікрогель) – частинками каучуку овальної форми з розмірами 2-5 мкм. Каучукові частинки оточені тонкою плівкою прищепленого співполімеру стиролу на каучуку, а всередині частинок міститься також оклюдований полістирол, в результаті чого збільшується ефективний об’єм каучукової фази. Від об’єму останньої багато в чому залежать властивості ударостійкого полістиролу. Ударостійкий полістирол випускається стабілізованим, у вигляді білих гранул. Основні методи переробки – лиття під тиском і екструзія листа з наступним пневматичним або вакуумним формуванням. Звичайне позначення полімерних матеріалів на основі полістиролу: ПС, PS або GPPS або PS-GP або XPS або Crystal PS (полістирол загального призначення), УП чи УПС або HIPS або PS-HI або PS-I (ударостійкий полістирол) , MIPS або IPS або PS-I (ударостійкий полістирол середньої ударної міцності), SHIPS (ударостійкий полістирол надвисокої ударної міцності). Крім полістиролу загального призначення та ударостійкого полістиролу промисловістю випускається широка різноманітність модифікацій і співполімерів стиролу. Зокрема, еластомери, що володіють здатністю до великих оборотних деформацій за рахунок часткового розгортання хаотично згорнутих ланцюгових молекул полімеру, і синдіотактичний полістирол, що отримується на металоценових каталізаторах і володіє дуже високою

http://metaltechcomua.blogspot.com/

жорсткістю і термостійкістю. ПОЛІУРЕТАН – синтетичні гетероланцюгові полімери. Поліуретани можуть сильно відрізнятися один від одного за будовою ланцюга, хімічною природою і властивостями, але їх об’єднує наявність в основному ланцюзі макромолекули уретанових груп -NHCOO-. Так само і полімерні матеріали, виготовлені на їх основі, відрізняються за своїми властивостями. Кількість уретанових груп залежить від молекулярної маси конкретного поліуретану і співвідношення вихідних компонентів при його синтезі. В залежності від природи останніх в макромолекулах поліуретанів можуть міститися й інші функціональні групи: прості ефірні і складноефірні (поліефіруретани), сечовини (поліуретансечовина), ізоціануратні (поліуретанізоціанурати), амідні (поліамідоуретани), подвійні зв’язки (полідієнуретани), які поряд з уретановою групою визначають комплекс властивостей полімерів. При збільшенні числа функціональних груп в молекулах одного або обох компонентів до трьох або більше виходять розгалужені або зшиті полімери. Структуру і властивості поліуретанових полімерних матеріалів можна змінювати в широких межах шляхом підбору відповідних вихідних речовин. Вони відносяться до числа тих небагатьох полімерів, у яких можна направлено регулювати число поперечних зв’язків, гнучкість полімерних молекул і характер міжмолекулярних взаємодій. Це дає можливість отримувати з поліуретанів найрізноманітніші матеріали – синтетичні волокна, тверді і м’які еластомери, жорсткі та еластичні піноматеріали, різні термореактивні покриття та пластичні маси. Звичайне позначення поліуретанів – ПУ або PU. Але можуть зустрічатися і інші позначення: PUR (поліуретан), TPE-U або TPU або TPUR або TP Urethane (термопластичний поліуретан), RTPU (жорсткий термопластичний поліуретан), ППУ – пінополіуретан. ПОЛІЕТИЛЕН – синтетичний термопластичний неполярний полімер, що належить до класу поліолефінів. Продукт полімеризації етилену. Твердий полімерний матеріал білого кольору. Випускається у формі поліетилену низького тиску (поліетилену високої густини), який отримують суспензійним методом полімеризації етилену при низькому тиску на комплексних металоорганічних каталізаторах в суспензії або газофазним методом полімеризації етилену в газовій фазі на комплексних металоорганічних каталізаторах на носії, і поліетилену високого тиску (поліетилен низької густини), який отримують при високому тиску полімеризацією етилену в трубчастих реакторах або реакторах з перемішуючим пристроєм із застосуванням ініціаторів радикального типу. Крім того, існує декілька підкласів поліетилену, що відрізняються від традиційних вищими експлуатаційними характеристиками. Зокрема, надвисокомолекулярний поліетилен, лінійний поліетилен низької густини, поліетилен, що отримується на металоценових каталізаторах, бімодальний поліетилен. Як правило, поліетилен випускають у вигляді стабілізованих гранул діаметром 2-5 міліметрів в забарвленому і незабарвленому вигляді. Але можливий і промисловий випуск поліетилену у вигляді порошку. Звичайне позначення поліетилену – ПЕ, але можуть зустрічатися і інші позначення: PE (поліетилен), ПЕВТ або LDPE або PEBD або PELD (поліетилен високого тиску), ПЕНТ або HDPE або PEHD (поліетилен низького тиску), MDPE або PEMD (поліетилен середньої густини), ULDPE (поліетилен наднизької густини), VLDPE (поліетилен дуже низької густини), LLDPE або PELLD (лінійний поліетилен низької густини), LMDPE (лінійний поліетилен середньої густини), HMWPE або PEHMW або VHMWPE (високомолекулярний поліетилен). HMWHDPE (високомолекулярний поліетилен високої густини), PEUHMW або UHMWPE (надвисокомолекулярний поліетилен), UHMWHDPE

http://metaltechcomua.blogspot.com/

(ультрависокомолекулярний поліетилен високої густини), PEX або XLPE (зшитий поліетилен), PEC або CPE (хлорований поліетилен), EPE (поліетилен, що спінюється), mLLDPE або MPE ( металоценовий лінійний поліетилен низької густини). Але на ринку присутні й інші марки поліетилену, оскільки більшість виробників працює відповідно до власних ТУ, що відображають розвиток індустрії полімерних матеріалів, за якими система стандартизації не завжди встигає. ПОЛІЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТ – синтетичний лінійний термопластичний полімер, що належить до класу поліефірів. Продукт поліконденсації терефталевої кислоти і моноетиленгліколю. Поліетилентерефталат може експлуатуватися як в аморфному, так і в кристалічному стані. Аморфний поліетилентерефталат – твердий прозорий полімерний матеріал, кристалічний – твердий непрозорий, безбарвний. Ступінь кристалічності може бути відрегульований випалюванням при температурі між температурою склування і температурою плавлення. Товарний поліетилентерефталат випускається зазвичай у вигляді грануляту з розміром гранул 2-4 міліметри. Звичайне позначення поліетилентерефталату – ПЕТ, але можуть зустрічатися і інші позначення: ПЕТФ або PET або PETP (поліетилентерефталат), APET (аморфний поліетилентерефталат). У промисловому масштабі ПЕТ почав випускатися як волокноутворюючий полімер, але незабаром зайняв одне з провідних місць і в індустрії полімерної упаковки. За темпами зростання споживання в даний час поліетилентерефталат є найбільш швидкозростаючим полімерним матеріалом. Волокноутворюючий поліетилентерефталат відомий на ринку під торговими марками лавсан або поліестер. ФТОРОПЛАСТИ – синтетичні термопластичні полімери, що належать до класу фторолефінів. Продукти полімеризації фторпохідних олефінів. Найбільше застосування в промисловості знаходять: політетрафторетилен, відомий під торговими марками фторопласт-4, тефлон (США); політрифторхлоретилен, відомий під торговими марками фторопласт-3; полівініліденфторид, відомий під торговими марками, фторопласт-2; співполімер тетрафторетилену з етиленом, відомий під торговими марками фторопласт-40; співполімер тетрафторетилену з вініліденфторидом, відомий під торговою маркою фторопласт-42; співполімер тетрафторетилену з гексафторпропіленом, відомий під торговими марками фторопласт-4МБ; співполімер тетрафторетилену з перфторвінілпропіловим ефіром, відомий під торговими марками фторопласт-50, тефлон PFA (США). Широко застосовуються також композиції на основі фторопластів, коли під фторполімери вводяться наповнювачі, що підвищують зносостійкість, міцність, твердість або пружність полімерних матеріалів. В якості наповнювачів для фторопластових композицій застосовують матеріали, що витримують температуру спікання фторопласту. Найбільш поширені наповнювачі можна розділити на наступні групи: Порошкоподібні:

http://metaltechcomua.blogspot.com/

металеві – мідь, срібло, свинець, нікель, бронза, олово, алюміній; мінеральні – кварц, стклопорошок, сита, кераміка, слюда, каолін; органічні – графіт, сажа, вугілля, кокс. Волокнисті (армувальні наповнювачі): неткані – скловолокно, азбестове, графітове, кварцове, базальтове волокно, металеві вуса; тканини – склотканини, графітові, азбестові і базальтові тканини. Армувальні наповнювачі каркасного типу: металева зім’ята сітка; зім’ята фольга. Наповнювачі можна вводити під фторопласт кожен окремо або в різних поєднаннях (комбіновані наповнювачі) залежно від призначення композицій. Внесення у фторопласти таких наповнювачів, як скловолокно, графіт, бронза, коксова мука, дисульфід молібдену, силіциди металів, дозволяє в 200-1000 разів зменшити знос ущільнювального елементу, в кілька разів збільшити теплопровідність, в 5-10 разів збільшити міцність при стисненні і твердість, зменшити тертя. Зокрема: введення графіту використовують в тих випадках, коли треба підвищити механічну міцність і зберегти стійкість; введення бронзи підвищує теплопровідність, твердість, стабільність розмірів, в 450 разів збільшує зносостійкість композиції; введення дисульфіду молібдену збільшує твердість і міцність, знижує коефіцієнт тертя; введення скловолокна підвищує зносостійкість, стабільність розмірів при водопоглинанні і усадки, теплостійкість, зменшує коефіцієнт лінійного розширення і холодотекучість; композиції зі скловолокном і 5% дисульфіду молібдену використовують для отримання деталей, що працюють в умовах глибокого вакууму, сухого і вологого повітря та газів; введення вуглецевого волокна підвищує зносостійкість, твердість і питому теплопровідність, опір повзучості, знижує деформацію при навантаженні, підвищує модуль пружності при стискуванні і модуль пластичності; введення колоїдного графіту підвищує жорсткість і зменшує холодотекучість матеріалу. При використанні як наповнювачів скловолокна, кремнезему, азбестової тканини, металевої вати збільшується жорсткість композиту, зменшується відносна деформація при невисоких коефіцієнтах тертя. Серед самих фторопластів найбільшого поширення набув фтропласт-4 і композиції на його основі, завдяки винятковій хімічній інертності цього полімерного матеріалу по відношенню практично до всіх агресивних середовищ.

За матеріалами: polymerbranch.com

http://metaltechcomua.blogspot.com/

КОНСТИТУЦІЯ І ПРОФСПІЛКИ Продовження, початок на стор. 2 Таким чином, доля обороноздатності країни органічно поєднана з розвитком науково-технічної сфери. Необхідно зазначити, що за роки панування попереднього режиму найбільш дискримінованими у Державних бюджетах України були Міністерство оборони та Національна академія наук України, фінансування яких здійснювалось не просто за залишковим принципом, а балансувало на межі виживання. Зараз ситуація з фінансуванням армії починає поступово покращуватись. Будемо сподіватись, що гіркі уроки у сфері національної безпеки чомусь навчать українську владу. Проте у відношенні до науки і, насамперед, провідної організації держави – НАН України, на жаль, позитивних змін не відбувається. Варто нагадати, що видатки для НАН України у Державному бюджеті на 2014 р. затверджені у обсязі, який лише на 65,7% відповідає бюджетному запиту Академії, що не забезпечує наймінімальніші видатки Академії, насамперед з виплати заробітної плати та оплати комунальних послуг. У зв’язку з цим протягом останніх років багато наукових установ змушені вдаватись до запровадження режиму неповного робочого часу або відпусток без збереження заробітної плати. Як це не прикро, але є всі підстави констатувати про продовження політики фактичного геноциду по відношенню до інтелекту нації, що неминуче виштовхуватиме Україну на узбіччя світової цивілізації. За попередніми даними Міністерство фінансів України планує видатки для НАН України по загальному фонду Державного бюджету на 2015 рік на 29 млн. грн. менше за аналогічний показник 2014 року! Крім того, Міністерство фінансів вдалося до безпрецедентної акції, самочинно позбавивши НАН України статусу головного розпорядника бюджетних коштів. При цьому міністерство посилається на те, що «згідно з прийнятим у першому читанні Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. №4160) Національна академія наук та галузеві національні академії наук не будуть мати статус головних розпорядників коштів». Проте у документі, прийнятому у першому читанні, цього якраз і не було. Користуючись такою «логікою», Міністерство фінансів не вважає за потрібне доводити НАН України граничні обсяги її видатків на 2015 рік для формування бюджетного запиту, а враховує їх у граничних обсягах Міністерства освіти і науки. За Національною академією наук і галузевими національними академіями наук милостиво закріплюють невизначений статус «відповідальних виконавців». В Україні є сили, які, виходячи з різних міркувань, поставили собі за ціль якщо не ліквідацію НАН України, то обмеження її можливостей, зазіхання на академічний майновий комплекс, поглинання Академії Міністерством освіти і науки, яке не може дати ради навіть освітянській галузі. Саме у цьому контексті необхідно розглядати і спробу позбавити НАН України фінансової самостійності, якою Академія користувалась завжди, ще з моменту свого заснування за часів гетьмана П. Скоропадського. Минулого року Уряд Азарова на виконання доручення «видатного реформатора» Януковича вже робив спробу позбавити Академії наук статусу головних розпорядників бюджетних коштів. Але навіть у тієї, не надто інтелектуальної влади, вистачило здорового глузду дослухатись до аргументації наукової спільноти, видатних вчених, керівників НАН України та галузевих академій і відмовитись від задуманого. Шановний Петре Олексійовичу! Профспілка працівників НАН України сподівається на Вашу особисту участь у вирішенні порушених проблем, на

http://metaltechcomua.blogspot.com/

розуміння Вами всієї важливості науки для нашої держави і її майбутнього. Одночасно інформуємо, що трудові колективи академічних наукових установ у всіх регіонах України з великим обуренням дізналися про останні «новації» від Міністерства фінансів. На фоні і так убогого соціального становища науковців масштабні акції протесту неминучі. Багатотисячна академічна громада, як складова частина громадянського суспільства, просто змушена буде дати рішучу відсіч новоявленим геростратам.”

З повагою, Голова профспілки працівників НАН України А. І. Широков. Результатом роботи круглого столу на тему: «Зміни до Конституції України - бачення профспілок» стали Рекомендації за підсумками дискусії і обговорення та відповідного опрацювання. Ось вони: РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ «ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЩЇ УКРАЇНИ - БАЧЕННЯ ПРОФСПІЛОК» Учасники круглого столу відзначають, що сучасні суспільно - політичні процеси в Україні потребують розширення конституційного регулювання суспільних відносин; конституційна реформа має бути спрямована передусім на гарантоване забезпечення прав і свобод людини, як вищої суспільної цінності. Одним з ключових питань конституційного процесу має стати вдосконалення механізмів реалізації влади народом, розвиток народовладдя, формування й удосконалення системи організації публічної влади й механізмів контролю над органами влади з боку громадянського суспільства. Необхідно усунути існуючі недоліки у забезпеченні прав і свобод, недостатність механізмів їх гарантування; вади в організації та функціонуванні державного механізму; неефективність існуючої територіальної влади. Суспільно доцільним вбачається запровадження інституту народної законодавчої ініціативи, коли на вимогу певної кількості громадян, які мають право голосу, наприклад, від 100 до 200 тис., законопроект вноситься до парламенту та розглядається ним позачергово. За народною ініціативою (на вимогу не менше 1,5 млн. громадян України, які мають право голосу) може бути подано законопроект про внесення змін до Конституції України або про нову редакцію Конституції України. Важливо розширити коло суб'єктів законодавчої ініціативи, надавши таке право, зокрема, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, профспілкам та їх об'єднанням, що захищають і представляють інтереси значної кількості громадян України. Назрілим також є конституційне унормування скасувального референдуму (народного вето) та права на конституційну скаргу. Доцільно істотно конкретизувати права інститутів громадянського суспільства, зокрема, профспілок на участь в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за дотриманням соціальних і трудових прав і реалізацією відповідних державних програм. Потрібно встановити прямий конституційний обов'язок держави, конкретних органів виконавчої влади забезпечувати та захищати трудові, соціально-економічні права громадян. Основний закон повинен містити дієві механізми відповідальності органів влади, посадових осіб, в т.ч. народних депутатів України, за прийняті рішення, якими порушується або обмежується конкретне право громадян. Зміни до Конституції України мають сприяти досягненню головної мети, пов'язаної з розвитком і зміцненням демократичної, соціальної, правової держави, створити конституційну основу для реформування, судової системи, перетворити суди й правосуддя в дієвий механізм гарантування прав людини й громадянина. Учасники круглого столу переконані: для того щоб конституційна реформа отримала народну підтримку, вона має проводитись прозоро та відкрито за участю широкого кола організацій громадянського суспільства, передусім профспілок і науково-експертного

http://metaltechcomua.blogspot.com/

товариства. Водночас, створена Верховною Радою України Тимчасова спеціальна комісія з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України, не дивлячись на те, що відповідні пропозиції були надіслані їй як науковцями, так і Федерацією профспілок України, фактично закрила процес підготовки змін від представників суспільства, що в демократичній країні неприпустимо. УЧАСНИКИ КРУГЛОГО СТОЛУ: – підтримують принципову позицію вчених- конституціоналістів, експертів щодо необхідності створення Президентом України Конституційної комісії, більшість у якій мають становити представники наукового та експертного середовища, організацій громадянського суспільства; – висловлюють готовність профспілок України, як законних представників трудящих і наймасовіших організацій громадянського суспільства, долучитися до реформування Основного Закону в інтересах гарантованого забезпечення й захисту прав трудової людини, студентства, ветеранів праці; – закликають всіх учасників конституційного процесу до відкритого, конструктивного діалогу задля майбутнього України, формування нової людиноцентричної Конституції, яка стане в основі законодавства правової, демократичної та соціальної держави, дасть надійні правові механізми для розвитку особистості, реального забезпечення владою законних прав, демократичних свобод і загальнолюдських цінностей. За матеріалами http://www.nas.gov.ua/tradeunion/ Рослина харчується металом

Вчені з Університету Філіппін, Лос Баньос (Los Baños) виявили новий вид рослин із дуже незвичайним способом життя – для підтримки своєї життєдіяльності рослини поглинають нікель – накопичуючи до 1/18000 металу від загальної маси у своєму листі. "Цікаве те, що самі рослини не отруюються", говорить професор Едвіно Фернандо (Edwino Fernando), автор знахідки. "Кількість металу, що міститься в цих рослинах, в сотні і навіть тисячі разів перевищує вміст його у інших їм подібних". Дослідження було опубліковане в журналі з відкритим доступом PhytoKeys.

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Новий вид рослин називається Rinorea niccolifera, ім'я відображає здатність поглинати нікель в дуже великих кількостях. Гіпернакопичення нікелю дуже рідкісне явище, лише близько 0,5-1% видів рослин зростаючих на багатих нікелем грунтах, можуть проявляти цю здатність. У всьому світі з цією незвичайною рисою відомі всього біля 450 видів, що є зовсім невеликою частиною із близько 30 000 видів подібних рослин. Новий вид рослин, згідно із повідомленням доктора Мерилин Куімадо (Dr Marilyn Quimado), одного з провідних вчених дослідницької групи, був виявлений на західній частині острова Лусон, Філіппіни, чиї грунти, як відомо, багаті важкими металами. "Рослини з гіпернакопиченням мають великий потенціал для розвитку технологій, таких як наприклад фіторекультивація і видобуток корисних копалин із рослин - фітомайнінг (phytomining) ", пояснює доктор Августін Дороліна (Dr Augustine Doronila) з Школи хімії, Університету Мельбурну, який також є співавтором опублікованих результатів. Фіторекультивація є методом вирішення екологічних проблем за допомогою рослин, які нівелюють шкідливий вплив, без необхідності видалення забруднюючого матеріалу і повторної утилізації його у іншому місці. Фіторекультивація полягає в зниженні концентрації шкідливих речовин у забруднених грунтах, воді або повітрі рослинами, які здатні поглинати, перетворювати або видаляти важкі метали, пестициди, розчинники, вибухові речовини, сиру нафту і її похідні, та інші забруднювачі із забрудненого ними середовища. Деякі рослини поглинають сполуки міді корінням. В результаті, вони концентрують в собі ці сполуки. Рослини ж можуть бути спалені для отримання золи, яка містить в собі мідь. Цей метод екстракції називається видобутком корисних копалин за допомогою рослин - фітомайнінг (phytomining). Учені вважають, що рослини, в буквальному розумінні, в змозі "висмоктувати" токсини з грунту. Аналогічний процес вже застосований в штаті Мериленд, де дерева повільно утилізують токсичні речовини з грунту, що накопичились там після захоронення хімічної зброї і промислових хімікатів до 1970 року, коли цей район використовувався як "полігон". Проведення польових і лабораторних досліджень є частиною дослідницького проекту, що фінансується Департаментом науки і технології філіппінської ради промисловості і енергетики. (Emerging Technology Research and Development) За матеріалами pensoft.net

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Краудфандинг і екологічні проекти в Україні П’ятого червня відзначаємо Всесвітній день навколишнього середовища – свято, яке нагадує нам людям про степінь та характер негативного, чи (буває й таке) позитивного впливу діяльності суспільства на компоненти довкілля. На порозі XXI ст. екологічні проблеми набули глобально небезпечного характеру, високих темпів зростання та досягли критично допустимих обсягів. Ми, «homo sapiens» розуміємо, що в процесі довготривалого впливу забруднювачів погіршуються або й порушуються основні природні, а відтак і соціально-економічні функції природного середовища, що веде до погіршення життя та здоров’я всього живого на Землі, і особливо людини – бо «брати наші менші» адаптуються до навколишніх чинників значно швидше. Однак почуття тривоги за якість довкілля притаманне не кожному з нас, мешканцю міста та села, де знаходяться основні джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод чи землі. Достатньо подивитися на лісопаркові зони, водойми, узбіччя доріг, що знаходяться поруч з нашими оселями. Останнім часом багато нарікань з’явилося в засобах масової інформації щодо господарювання людини на свинарниках, комплексах із вирощування свійської птиці та великої рогатої худоби. Ці нарікання стосуються перш за все якості атмосферного повітря, іншими словами смороду, який поширюється до приватних помешкань людей і в тому числі працюючих на цих комплексах. Як вже говорилося: «Забруднення повітря є однією з найважливіших екологічних проблем, що особливо критично впливає на зменшення імунітету та збільшує шкоду здоров’ю». Цей постулат було озвучено директором департаменту ВООЗ із охорони здоров ’я і довкілля Марією Нейрою на одному з корпоративних засідань цього відомства. На нашу думку, для розв’язання цих проблем пріоритетне значення будуть мати, насамперед, інженерні рішення – вдосконалення технологічних процесів очищення повітря та води. Перехід на безвідходні технології, розроблення та впровадження нових очисних пристроїв і споруд, які ослаблювали б, чи й усували вплив небажаних негативних чинників на компоненти навколишнього середовища. Ось приклад екологічної ідей розробленої інженерамиінноваторами із Перу – дослідники інженерно-технологічного університету (ІТЕС) пропонують виготовити та встановити (дослідний зразок вже продемонстровано див. минулий шостий номер видання «ІТ&О») рекламний щит, що має функцію очищення атмосферного повітря на узбіччях доріг і трас з інтенсивним автомобільним рухом. У релізі зазначено, що ця установка може очищувати до 100000 куб. метрів міського повітря в день від пилу, важких металів, а також здатна знищити близько 99% хвороботворних мікробів та бактерій. Як стверджують розробники цієї установки, вона не тільки енергоощадна (2,5 кВт/год), але й замінює «роботу» 1200 великих дерев. (Інформація на «Facepla.net» від 20.05.2014 р.). Зрозуміло, що екологізація бізнесу – це не просто тренд, а об ’єктивна вимога часу. Якщо за кордоном інженери-дослідники з відомих навчальних закладів вже починають комерціалізувати екологічні та соціальні проекти та напрацювання, то в Україні Міністерство освіти та науки не цікавиться розвитком інноваційного інжинірингу як системного, цілеспрямованого та узгодженого процесу взаємодії всіх учасників інноваційного процесу. В Україні є багато талановитих та ініціативних людей, готових до впровадження

http://metaltechcomua.blogspot.com/

інновацій, які в стані вирішувати складні задачі інноваційного інжинірингу. Як зауважив академік Олег Фіговський (США), двадцять перше сторіччя стає віком боротьби за індивідуальність і що для України шлях створення оригінальних ідей і проривних технологій у всіх галузях життєдіяльності найбільш вірогідний і прийнятний. 27.09.2012 року в одній з регіональних газет Західного регіону України була анонсована стаття щодо пропозиції методу боротьби з забрудненням атмосферного повітря у центральній частині міста Львова. У статті практично була озвучена методологія проведення очисної процедури, а також механізм можливого процесу комерціалізації цієї бізнеспропозиції. В подальшому згаданий проект і створена в його рамках установка була виготовлена на одному з Львівських підприємств та встановлена в трихповерховому терміналі реалізації м’ясо-молочної продукції торговельновиставкового комплексу «Шувар» у Львові. Реакції ані з боку регіональних органів управління, ані з боку центральної влади немає й донині. Це свідчить про нескоординованість дій громадських організацій екологічного спрямування, яких у Львові величезна кількість і які, здебільшого, «варяться у власному соці». В той же час, й зрозуміло чому, відсутнє фінансування для реалізації міських проектів і бізнес-ініціатив із боку муніципальної влади. Враховуючи це, ми, члени громадської організації, пропонуємо скористатися відпрацьованими у США та Західній Європі механізмами фінансування різних бізнес-ініціатив за допомогою «краудфандинга» або «народного колективного фінансування». Ідею краудфандинга використовують вже доволі давно, нагадаємо, що таким чином було свого часу профінансовано будівництво фундаменту статуї Свободи у Нью-Йорку (США). Як свідчать історики, статуя Свободи була подарована Францією мерії міста НьюЙорк. Але на той час фінансових ресурсів в бюджеті міста на побудову п ’єдесталу не знайшлося. Тоді невідомий громаді міста керівник однієї з газет Пулітцер звернувся до читачів з пропозицією зібрати кошти на будівництво п’єдесталу – основи статуї Свободи. Ініціатива була підтримана більш ніж 100 тис. мешканцями і п’єдестал було побудовано. Слід зауважити, що методом колективного фінансування були побудовані також Собор Парижської Богоматері та Ейфелева Вежа. Маємо такі приклади й в Україні – багато церков різних конфесій були побудовані за рахунок колективного фінансування. Останній яскравий приклад – Патріарший собор УГКЦ – Храм Воскресіння Христового у Києві. Як свідчать ЗМІ, за останні 5 років ринок краудфандинга зріс на 557% і за прогнозами Всесвітнього банку народне фінансування дасть змогу ринкам, що розвиваються, обігнати держави з усталеною економікою. За словами Міхаеля Морковскі (Michael Markowski), на першій конференції «Сrowdfinance», яка проходила 17 грудня 2013 року у Нью-Йорку: – «ринок краудфандинга в наступні 5 років очікує інтенсивне зростання, яке можна порівняти з зростанням користувачів інтернету. За його оцінками об’єм доходів учасників ринку досягне 198 млрд доларів США, а кількість учасників краудфандингу буде еквівалентна кількості користувачів смартфонів у світі».

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Однією із останніх бізнесініціатив реалізованих за допомогою механізму краудфандинга є будівництво 350метрового пішоходного мосту Luchtsingel в Роттердамі (Голландія). Ця споруда поєднуватиме два райони міста, які поділені восьмисмуговим «хайвеєм» (проспектом). За три місяці підготовчої роботи в бюджет проекту було зібрано понад 100 тис. євро. На сьогодні проводяться роботи із будівництва третьої фази. Друга фаза була завершена в липні 2012 року. Також відомо, що президентська кампанія Барака Обами проводилась на кошти (275 млн доларів), що були зібрані його командою у 2008 році із використанням методології «краудфандинг». Які перспективи краудфандинга в Україні? Зацікавленість ділових кіл, а особливо молодого його поповнення методологією краудфандинга активно розпочалося у 2008-2009 рр., в той час коли фінансова криза призупинила банківське кредитування інноваційних бізнес-проектів. Внаслідок цього ініціативні підприємці засобами інтернету створили добре організовану індустрію формування капіталу для реалізації своїх бізнес-ініціатив: в США виникло 344 онлайнмайданчиків збирання народних коштів; в Британії – 87; в Бразилії – 17; в Росії – 4. В Україні на той час такі онлайн-майданчики не були створені, маємо інформацію, що в Україні існує один чи два стартапи (проекти), але ця інформація датована початком року. Натомість інтернет портали поширюють інформацію про масоване використання краудфандинга. Фахівці прогнозують, що через 10-12 років інтернет-майданчики із використанням можливостей народного фінансування будуть «вливати» в стартапи та бізнеспроекти близько 96 млрд доларів щорічно. Це вдвічі більше, ніж фінансування бізнеспроектів венчурними фондами, банками, іншими фінансовими установами. За статистикою Всесвітнього банку практично більша половина ринку краудфандингу буде здійснюватись у Китаї, а це 46-50 млрд. доларів із згаданої суми. Краудфандери стверджують, що краудфандинг зарекомендував себе прекрасним інструментом для стимулювання інновації та створення робочих місць. Проте на державному рівні (окрім США) не забезпечується захист прав власності на проект та не сформована культура підтримки підприємницької активності. Ми звертаємося до всіх небайдужих, в першу чергу до громади міста Лева, що проживає нині в цій європейській перлині і бачить тут своє майбутнє процвітання разом з містом взяти участь у збиранні коштів для реалізації пілотного проекту побудови в центральній частині Львова та на найбільш жвавих перехрестях постів очищення атмосферного повітря (ПОАП). Ми розуміємо, що впровадження такого проекту достатньо серйозна і копітка праця, пов’язана з організаційними заходами щодо реалізації ідеї й перетворення її у комерційний проект. Та ми впевнені, що в недалекій перспективі, спираючись на вашу допомогу, розуміння і, головне, бажання жити у екологічно чистому і по-європейськи привабливому місті, разом зможемо спонсорувати будівництво окремих «зелених» паркових зон, а, з часом, й цілих мікрорайонів, де головними критеріями оцінки привабливості для проживання будуть не лише соціально-економічні умови, але й екологічні чинники. Олександр Таряник, голова правління ГО «Чисте повітря, чисте довкілля – запорука здоров`я нації»

http://metaltechcomua.blogspot.com/