ДУМКА КНИГОЛЮБА Вітання читачам СФ! Із цього випуску ми розпочинаємо нову рубрику під назвою «Думка книголюба», в якій певний читач буде описувати свої враження від останніх прочитаних ним фантастичних книг. Відкривати цю рубрику випало мені, Оксані Пронько, і я хотіла б зосередитись на цьогорічних новинках українського ринку. Огляд міститиме 5 книжок, досить різнопланових, на мою думку. Більшість із них були видані незадовго до Форуму, тож заразом ми матимемо змогу оцінити результати цього заходу. Крім того, мені хочеться розглянути не тільки текст, але й роботу наших видавництв, зокрема оформлення, адже книга — це не тільки текст, а й комерційний продукт. І пам’ятайте: скільки людей, стільки й смаків. Думка книголюба суб’єктивна, тож своє враження формуйте самі! До справи!
Володимир А р є н є в «Душниця»
П
овість — наче вдало кинута бомба, вражає вже з перших сторінок. Уявіть собі світ, де душі померлих залишаються з вами, скуті стінками повітряних кульок. Якщо з ними розмовляти, читати їм книжки і ставити улюблені платівки, то вони до вас неодмінно заговорять. Звісно, зробити це може геть не кожен. Тільки діти здатні достукатися до розгубленої душі, що опинилася сама-самісінька серед суцільної темряви. Та й таке спілкування триває недовго, згодом кульки передають до Душниці, величезної вежі-кладовища, де тримають усіх поневолених померлих. Однак цього звичаю дотримуються не всі. Не дотримувався його і дід головного героя, що після смерті також опинився в кульці. Колись він жив у «варварській» країні, де люди не ловлять душі і слідують своїм правилам. І згодом чоловік не змінився, лише приховав справжні думки між рядків своїх віршів. І тільки після смерті його онук Сашко починає розуміти діда. Чи вдасться підлітку осягнути все до кінця? Про це розкаже повість «Душниця». Маю сказати, що цей твір став свіжим ковтком повітря для мене та й для усієї української фантастики. Ти заглиблюєшся у цей світ, здавалося б, сірої повсякденності, але водночас розумієш, що надія є, що люди дорослішають, коли обирають для себе нелегкий шлях, що душу не скувати жодними путами. Повість можна розглядати з різних боків, і кожен знайде в ній щось для себе. Книга має тверду обкладинку і містить атмосферні ілюстрації Олександра Продана, тому навіть просто тримати
52
Поліна Кулакова «Я пам’ятатиму твоє обличчя»
К
нига, яка стала для мене розчаруванням і марнуванням грошей. Молоду письменницю Поліну Кулакову дуже рекламували в Інтернеті та порівнювали з Кінгом, тому в багатьох, як і в мене, могло скластися неправильне враження. Але почну я не з авторки, а з роботи видавництва. Текст абсолютно не вичитаний (у вихідних даних коректор не значиться). Ви уявіть собі книжку, де на кожній сторінці по 10 помилок, і час від часу зустрічається капс, що наводить на неприємні роздуми. Зате обкладинка гарна. І рекламна компанія проведена. Сюжет розповідає про хлопця на ім’я Андрій, в якого нещодавно загинула наречена. Пригнічений, він переїжджає до забутого Богом села, де збирається працювати його друг Борис, і одразу ж втрапляє у вкрай неприємну ситуацію. Поблизу тамтешнього озера таємничо зникають дівчата і трапляються вбивства, в одному з яких зовсім нелогічно звинувачують Борю. Слідчий поводить себе наче несповна розуму, Андрія тривожать дивні сни про наречену, але разом з тим він фліртує з місцевою дівчиною. До всього цього додаємо інтимну сцену Бориса із судмедекспертом Вірою — і стає взагалі незрозуміло, що відбувається. Можна вдатися в полеміку, сказавши, що авторці дуже подобались її герої Боря і Віра, тому вона залишила головного героя мучитися у бездіяльності і тільки спостерігати розв’язок подій. Однак це не додає книжці привабливості. Почитати можете, але купувати не рекомендую.
Дара К о р н і й «Щоденник Мавки»
У
котре пані Дара радує читачів прозою, яку просто приємно читати. «Щоденник Мавки» — це не оповідь про міфічних істот, як могло б здатися, а радше метафоричний роман з фантастичними елементами. Головна героїня Магда-Мавка, дізнається, що чоловік їй зраджує. Цей підлий Чугайстер заманив її у сіті кохання і скинув з високої скелі. Не в змозі знаходитися з ним під одним дахом, вона зі скандалом лишає його, навіть попри спільних дітей. У той же час успішний художник Олексій розуміє, що у своєму по-