Page 1

№22 7 ЧЕРВНЯ 2012

рекомендована ціна 3,00 грн

СПАСИБО! УКРАЇНСЬКА МОВА † 05.06.2012

Партія регіонів: Андрос С.О Аркаллаєв Н.Г Ахметов Р.Л Баграєв М.Г Баранов-Мохорт С.М Барвіненко В.Д Бахтеєва Т.Д Бевзенко В.Ф Бережна І.Г Березкін С.С Білаш Б.Ф Білий О.П Богословська І.Г Богуслаєв В.О Болдирєв Ю.О Бондаренко В.В Бондаренко О.А Бондик В.А Борисов В.Д Борт В.П Бут Ю.А Васадзе Т.Ш Васильєв Г.А Васильєв О.А Васютін С.І Веревський А.М Вернидубов І.В Вечерко В.М Волков О.А Воропаєв Ю.М Гєллєр Є.Б Глазунов С.М Глусь С.К Глущенко І.М Головатий С.П Горбаль В.М Горбатюк А.О Горіна І.А Горошкевич О.С Грицак В.М

Гуменюк І.М Гуреєв В.М Гусаров С.М Дарда О.П Дейч Б.Д Демидко В.М Демчишен В.В Демянко М.І Деркач А.Л Євтухов В.І Єгоренко Т.В Єгоров О.М Єдін О.Й Єфремов О.С Журавко О.В Журавський В.С Забарський В.В Заблоцький В.П Засуха Т.В Зац О.В Зварич І.Т Звягільський Ю.Л Зубанов В.О Зубець М.В Зубик В.В Зубов В.С Іваненко В.Г Іванющенко Ю.В Ісаєв Л.О Калетнік Г.М Калюжний В.А Каракай Ю.В Кий С.В Киричок О.Е Кисельов В.О Ківалов С.В Кінах А.К Климець П.А Клімов Л.М Клюєв С.П Ковалевська Ю.С

Ковальова Ю.В Кожара Л.О Козуб О.А Колесніченко В.В Колоцей Ю.О Комар М.С Коновалюк В.І Корж В.П Корж П.П Коржев А.Л Кузьменко П.П Кузьмук О.І Кунченко О.П Ландик В.І Ландік В.І Лебедєв П.В Лєщинський О.О Лисов І.В Литвинов Л.Ф Личук В.І Літвінов В.Г Лук´янов В.В Луцький М.Г Льовочкіна Ю.В Майборода С.Ф Макеєнко В.В Малишев В.С Мальцев В.О Маньковський Г.В Мельник П.В Мельник С.А Мирний І.М Мироненко М.І Мірошниченко Ю.Р Момот С.В Мороко Ю.М Мошак С.М Мхітарян Н.М Надоша О.В Наконечний В.Л Нетецька О.А

Олійник В.М Омельянович Д.С Орлов А.В Павленко В.В Павленко Е.І Пачесюк С.Н Пінчук А.П Піскун С.М Плотніков О.В Плохой І.І Полунєєв Ю.В Попеску І.В Потапов В.І Прасолов І.М Пригодський А.В Притика Д.М Прутнік Е.А Пшонка А.В Рева Д.О Рибак В.В Романюк М.П Савченко І.В Савчук О.В Самойленко Ю.П Самофалов Г.Г Сандлер Д.М Святаш Д.В Селіваров А.Б Синиця А.М Сігал Є.Я Скубенко В.П Скудар Г.М Смітюх Г.Є Солошенко М.П Солтус П.С Стельмашенко В.П Степаненко А.А Столар В.М Стоян О.М Сулковський П.Г Супруненко О.І

04 тема

Сухий Я.М Табачник Я.П Тедеєв Е.С Толстенко В.Л Турманов В.І Федун О.Л Фельдман О.Б Хара В.Г Харлім В.М Хмельницький В.І Хомутиннік В.Ю Царьов О.А Цюрко П.І Черноморов О.М Чертков Ю.Д Чечетов М.В Шенцев Д.О Шкіря І.М Шпенов Д.Ю Щербань А.В Янковський М.А Янукович В.В Ярощук В.І Яценко А.В КПУ: Александровська А.О Алексєєв І.В Бабурін О.В Бевз В.А Волинець Є.В Гайдаєв Ю.О Голуб О.В Гордієнко С.В Даниленко В.А Дем´янчук В.О Кілінкаров С.П Кравченко М.В Лещенко В.О Мармазов Є.В Матвєєв В.Г

Матвєєв В.Й Найдьонов А.М Перестенко М.В Самойлик К.С Симоненко П.М Ткаченко О.М Храпов С.А Царьков Є.І Цибенко П.С Шмельова С.О НУНС: Василенко С.В. Харовський С.Ю. Народна партія: Гривковський В.О. Гриневецький С.Р. «Реформи заради майбутнього» Гейман О.А. Каплієнко В.В. Крук Ю.Б. Трайдук М.Ф. Гацько В.П. Константинов Є.С. Позафракційні: Грач Л.І. Лабунська А.В. Маліч О.В. Шепелев О.О. Буряк О.В. Воротнюк І.Б. Губський Б.В. Мартинюк А.І. Осика С.Г. Писаренко В.В. Черпіцький О.З. Шаманов В.В.


новини 02

БІЛЬШЕ НОВИН НА

““ 

234

Хочеться, щоби вона не вийшла з тюрми готовим президентом. Бо для мене що президент Тимошенко, що президент Янукович – щиро кажучи, невелика різниця. Ну, може, Тимошенко трошки хитріша й не настільки тупа.

депутати проголосували «за» прийняття у першому читанні мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова

Тарас Чорновіл про те, чому вніс до парламенту законопроект, який дозволяв би ув’язненим лікуватися за кордоном

Трамваї і тролейбуси стали дорожчими

В

• У Львові на проспекті Шевченка стартував оригінальний мистецький проект «В’язана Європа». Кленова алея впродовж місяця буде «євроконтинентом», у якому дерева одягнули в національні кольори країн-учасниць Євро-2012. Над втіленням проекту у стилі ярнбомбінг-арт кілька місяців працювали львівські майстрині Божена Городницька, Дарія Зав’ялова та Лариса Яремчук. Святкове вбрання для 25 кленів виготовляли спеціально до футбольного чемпіонату. В’язали спицями та гачком. Загальна довжина створеного полотна – 40 метрів, ширина – півметра (фото: Василь Гузінський)

Волонтери перецілували львів’ян

П

ід час акції «За поцілунок дітям подарунок» волонтери зібрали близько 10 тис. грн. Завдяки цим коштам у вихідні 2-3 червня добровольці громадської організації «Борець» привітали десять багатодітних сімей із Днем захисту дітей. Кошти збирали із 25 травня до 1 червня в обмін на поцілунок у щічку. Волонтерів можна було зустріти в центральній частині міста, а також у супермаркетах «Арсен» і ТЦ «Скриня». До акції також приєдналися учасники гурту «Хочу ЩЕ» і скрипаль Олександр Божик, Софія Федина та Назар Савко. Загалом пожертви збирали 58 волонтерів-цілувальників.

Люди номера Аборін Валерій 21 Августинович Іоан 19 Альтомонте Мартіно 5 Антоненко Борис 7 Ахметов Рінат 14 Бачмага Оксана 5 Бенедикт ХІV 19 Білокурий Олег 2 Білоус Андрій 2 Божик Олександр 2 Бомберг Томас 12 Бона Рішар 14 Бордун Галина 15

Брайчевський Михайло 7 Братунь Ростислав 7 Брежнєв Леонід 7 Бригинець Олександр 4 Вакарчук Іван 8, 15 Вакарчук Святослав 15 Василенко Сергій 4 Василь ІІ 19 Вижицький Микола 19 Вишневецька Теофілія 19 Вілсон Кассандра 14 Возницький Борис 5 Володимир Великий 19 Геращенко Ірина 4 Гетьман Олексій 4 Голуб Олександр 16 Гонтарев Роман 9

Охорона фан-зони коштуватиме 800 тис. грн

Л

КП «Агенція з підготовки Львова до Чемпіонату Європи з футболу 2012» уклало договір з Управлінням Державної служби охорони у Львівській області на послуги з охорони площі офіційної фан-зони чемпіонату. Про це повідомляє «Вісник державних закупівель». Загалом послуги служби охорони коштуватимуть 800 тис. грн. Переможця обрали за процедурою закупівлі в одного учасника, адже в попередніх двох закупівлях свої пропозиції подавало лише УДСО у Львівській області. Загальна площа офіційної фанзони – понад 30 тис. м², на її території розмістять торговельні

Горбаль Василь 16 Горинь Микола 7 Горовий Володимир 7 Горова Леся 7 Городницька Божена 2 Горохівський Олег 21 Гриневецький Сергій 16 Грицак Ярослав 6 Грицевич Роман 3 Губки Іван 7 Гуменюк Олесь 7 Гундяєв Кіріл 16 Ґудзяк Борис 14 Даль Володимир 8 Деркач Андрій 16 Дзюба Іван 7 Добоні Олександр 3

Газета «Західна інформаційна корпорація» Засновник і видавець: ТОВ «Західна інформаційна корпорація», 79008, Львів, вул. М. Вороного, 3 Генеральний директор: Роман Любицький Редакція: 79008, Львів, а/с 1537, тел.: 0 (32) 253-31-93 , тел.: 0 (32) 253-31-94 e-mail: gazeta@zik.lviv.ua

№22 7 червня 2012 року

ідповідно до рішення виконкому ЛМР, від сьогодні проїзд у електротранспорті коштуватиме 1,5 грн (пільговий – 0,75 грн). Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Раніше вартість квитка у трамваях і тролейбусах міста становила 1,25 грн і 0,60 грн відповідно. Ці тарифи затвердили у серпні 2011 року. Тариф за проїзд у розмірі 1,5 грн розрахований відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 р. №96 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту» із рівнем рентабельності 10%. Розрахунки тарифу погодили профільні міністерства.

намети з продуктами харчування та напоями, VIP-сектор, сцену й екрани, санітарну зону, площу для вболівальників, місця для людей з обмеженими фізичними можливостями. Загальна місткість фан-зони розрахована на майже 27 тис. осіб. Функціонуватиме вона з 7 червня до 1 липня 2012 року. Уся територія офіційної фанзони обмежується огорожею. Вхід забезпечуватимуть три основні входи, обладнані «тунельною системою», камерами схову, металошукачами, системою підрахунку вболівальників, інформаційними табло. Кожен відвідувач фан-зони повинен пройти контроль і перевірку на наявність заборонених речей.

Доній Олесь 4 Дроздов Остап 16 Зав’ялова Дарія 2 Засадний Олег 12 Заславський Віктор 5 Карпа Ірена 6 Каськун Софія 5 Кечур Роман 17 Ківалов Сергій 4 Клейтон Метью 12 Кличко Віталій 4 Ковальов Сергій 13 Козаченко В’ячеслав 7 Колесніков Борис 9, 14 Колесніченко Вадим 4 Костенко Юрій 7 Костюк Михайло 5, 6, 14

Головний редактор: Тарас Смакула; заступники редактора: Олександра Губицька, Наталя Онисько; арт-директор: Олег Слюсарчук. Директор з реклами: Аліна Чичкань Реклама: 0 (32) 247-50-45, tv_reklama@ziktv.com.ua Продаж газет: 0 (32) 253-31-94, sale@zik.lviv.ua

Кузьма Роман 17 Кулиняк Микола 5 Курпіль Степан 7 Лев Данилович 19 Литвин Володимир 4 Любачівський Мирослав 7 Маклафлін Джон 14 Мендонса Вітор 12 Могитич Іван 7 Мороз Валентин 7 Неберикут Олександр 17 Небоженко Віктор 4 Ніколаєнко Станіслав 8 Нільсен Йєнс 12 Опільський Владислав 19 Павлюк Василь 15 Пасічник Володимир 3

zik.ua

““ 

Не хватило розуму, може, проголосувати “проти”. У залі було таке сум’яття… Я заявляв публічно не раз свою позицію, що я проти того закону. Яке то має значення, як я проголосував?!» Нардеп від Партії регіонів Петро Писарчук про те, чому не голосував «проти» мовного законопроекту

Через фан-зону не поїде тролейбус №13

Т

ролейбус №13 не їздитиме через встановлену в центрі міста фан-зону – повідомляє «Огляд дня» телеканалу ZIK. Ще до суботи тролейбус їздив вулицею Зерновою до вулиці Грінченка. Однак щоби потрапити з депо на кінцеву біля готелю «Львів», він мав проїжджати вулицею Гнатюка та проспектом Свободи. Відтак без єдиного тролейбуса цілий «спальний» район може залишитися майже на місяць – до 2 липня, коли обіцяли почати демонтаж фан-зони. У «Львів­ електротрансі» бідкаються: «тринадцятка» – найприбутковіший маршрут. Збитків наразі не підрахували, сказав заступник директора з руху «Львівелектротрансу» Олег Білокурий. Втім, вважає він, становитимуть вони десятки тисяч гривень: «Зараз ми ще шукаємо мож-

ливість таки перетягнути хоча б кілька тролейбусів на маршрут», – сказав він. Про те, що десять тролейбусів, які обслуговували маршрут №13, не зможуть працювати, управління транспорту та зв’язку міськ­ ради повідомило керівництву «Львівелектротрансу» ще минулого тижня. Втім, куди має подітися пасажиропотік із цих тролейбусів, в управлінні станом на вів­ торок 5 червня так і не вирішили. «Ми працюватимемо над цим питанням і, думаю, найближчим часом там будуть додаткові автобуси», – сказав газеті ZIK заступник начальника управління транс­ порту ЛМР Андрій Білоус. Доки чиновники думають, мешканці вул. Грінченка, Миколайчука та просп. Чорновола відчайдушно штурмують маршрутки…

карикатура тижня

• Ukrainian Media Service

Петерсен Денніс 12 Петрус Єжи 5 Писарчук Петро 2 Повалій Таїсія 15 Поваляєва Світлана 4 Поготов Сергій 13 Порошенко Петро 14 Потоцька Людовіка 19 Потоцький Йосип 19 Путін Володимир 4 Радзивіл Міхаіл 19 Рибаков Ігор 16 Рьодер Том 12 Садовий Андрій 14 Савко Назар 2 Садоха Павло 13 Салюта Михайло 8

Передплатний індекс: 89805. Друкарня ТОВ «Експрес Медіа Груп». Замовлення № 15175. Тираж номера 10 500 прим. Підписано до друку 05.06.2012 р. Реєстраційне свідоцтво: ЛВ №1035/289р. Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори і рекламодавці. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонено. Матеріали з позначкою «Вибори-2012» друкуються на правах реклами.

Сверстюк Євген 4 Сегнал Властіміл 17 Сикст V 19 Слюсарчук Андрій 3 Собеський Ян III 5 Сталін Йосип 7 Старинчук Ліна 21 Стецько Слава 7 Струк Євген 3 Табачник Дмитро 8 Тарасюк Борис 7 Тимошенко Юлія 2, 16 Титаренко Олексій 21 Турчинов Олександр 4 Уляновський Лев 19 Фалюта Ігор 3 Федина Софія 2

Франков Артем 12 Фрідман Міхаіл 14 Фролов Павло 17 Хадкевич Климент 19 Харовський Сергій 4 Червоненко Євген 15 Чорновіл В’ячеслав 4, 7 Чорновіл Тарас 2 Швайнштайґер Бастіан 13 Шевчук Святослав 16 Шептицький Лев 19 Шпек Роман 14 Юраш Андрій 16 Ян-Казимир, король 19 Янукович Віктор 2, 5, 6, 16 Яремчук Лариса 2 Яресько Анатолій 7

для новин, зауважень, відгуків та скарг

м е д і а - х о л д и н г

0 800 500 945

всі дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні


новини 03

Пасічника знову обрали професором

У • фото: Василь Гузінський

Пасічну відкрили, але ще дороблятимуть Ц

ього тижня для руху транспорту нарешті відкрили перехрестя вул. Личаківська-Пасічна. Дорожники встановили ознакування, нанесли розмітку, а от грошей на тротуари не вистачило. Подібна ситуація – на відремонтованих ділянках вулиць Городоцької, Зеленої, Пасічної. Щоправда, як визнає Олександр Добоні, представник підрядної компанії «Онур», на ділянці потрібно ще прокласти третій шар асфальту. Однак це робитимуть пізніше. «Уже є два шари асфальту, що дозволяє автомобілям

рухатися вулицею. Останній шар буде влаштовано згодом. Працівники вже виконали роботи із благоустрою: облаштували клумби, тротуари, встановили світлофори, зробили розмітку на пішохідному переході», – каже Олександр Добоні. Щоправда, журналісти ZIKу застали на місці трохи іншу картину: якщо дорогу для автомобілів заасфальтували, то на тротуарі залишили купи сміття і ями. Також продовжували встановлювати знаки та наносити дорожню розмітку. Ігор Фалюта, директор управління капітального

Митники почали працювати у режимі Євро-2012

У

країнські та польські митні й прикордонні служби почали працювати в режимі чемпіо­ нату Європи з футболу Євро-2012. Про це IA ZIK повідомила прес-служба Львівської митниці. Відтак у міжнародних пунктах пропуску для автомобільного сполучення, розташованих на ділянці кордону в ме­ жах Львівської області, перевірку й українські, і польські митники здій-

снюють один раз на пунктах пропуску на території Республіки Польщі. Себто треба долати не два прикордонні пости, а лише один. Такий спосіб перевірки застосовують на всіх смугах легкового руху в обох напрямах. Це зроблено для максимального скорочення часу та спрощення формальностей при перетині кордону. Триватиме спільний контроль до 4 липня 2012 року.

будівництва Львівської міської ради, визнає – благоустрою об’єкта до кінця не зроблено. І до початку єврочемпіонату, ймовірно, його завершити не вдасться: «Вздовж вул. Пасічної потрібно замостити більш ніж 134 тисячі квадратних метрів тротуару. Наразі грошей на ці роботи немає. Як тільки з’явиться фінансування, ми їх завершимо. Подібна ситуація і на відремонтованих раніше ділянках вулиць Городоцької та Зеленої». Не ремонтуватимуть до чемпіонату і вул. Чернівецьку та пл. Двірцеву перед головним залізничним вокзалом. Єдине, на що в міськради вистачило грошей, – це реконструкція та будівництво трамвайної розв’язки на вул. Городоцька-Чернівецька (Привокзальна).

чена рада НУ «Львівська політехніка» під час конкурсу проголосувала «за» обрання Володимира Пасічника професором цього навчального закладу. Про це газеті ZIK повідомив Євген Струк, доцент кафедри АСУ, заступник директора з виховної та організаційно-господарської роботи ІКНІТ університету. Як відомо, професор «ЛП» Володимир Пасічник торік виявився причетним до гучного скандалу навколо Доктора Пі (псевдолікаря Андрія Слюсарчука). Наприкінці листопада він звільнився з посади завідувача кафедри інформаційних систем і мереж. Як розповів Євген Струк, кожні 5 або 7 років відбувається конкурс на обрання професорів і

доцентів. У Володимира Пасічника саме спливав 7-річний термін конт­ ракту. Перед таємним голосуванням вченої ради університету він пройшов голосування кафедри та інституту. Як повідомляє джерело ІА ZIK, на засіданні кафедри Пасічника підтримали одноголосно 29 її працівників, а під час голосування інституту «за» проголосували 15 осіб, лише один голос був проти обрання його професором. Але поіншому сталося на вченій раді університету – зі 90-та присутніх 58 проголосували «за», 30 були «проти» і двоє утрималися. Це стало несподіванкою, адже, як стверджують старожили закладу, на таких голосуваннях стількох «проти» ніколи раніше не було.

Нова іграшка до Євро

У

Львові презентували автентичну іграшку, створену спеціально до чемпіонату, – українську калаталку. Її презентував депутат ЛМР Роман Грицевич. «На Чемпіонаті світу у Південній Африці були популярними вувузели. Торік у листопаді в нас з’явилася ідея створити щось своє українське, якусь свою іграшку пристосувати до Євро-2012. Відтак виникла пропо-

зиція щодо калаталки», – розповів Грицевич. За його словами, ця іграшка походить ще з часів трипільської культури. Вона з натурального дуба, виготовлена народними майстрами. На футбольній калаталці зображено футбольне поле, тож м’ячик перелітає з однієї його частини на іншу. На ній також намальовано польський і український прапори.

ДЗЕРКАЛО

Що про нас пишуть? Stuttgarter Zeitung Німеччина

Два десятки людей працюють лопатами на узбіччі там, де невдовзі буде хідник. За ними стоять палети з хідниковою бруківкою. Трохи далі, перед розтяжкою, із землі ростуть квіти. У суботу на «Арені Львів» на матчі Німеччина-Португалія побувають тисячі футбольних фанів. Проте ті, хто приїдуть автобусами чи своїми авто, могли б нині запаркуватися лише на невтрамбованому гравію або просто на землі. Усіх паркінгів поки що не заасфальтували. Навіть 9 червня бульдозери й інша техніка можуть працювати аж до останньої хвилини, до першої гри на стадіоні. Можливо, роботи закінчать до другого матчу між Данією та Португалією 13 червня.

The Guardian Великобританія

У Львові, в Західній Україні, в місті, де я ніколи раніше не був, я знайшов темряву у людських душах. Місто пережило найгіршу з воєн. Його чудово збережене середньовічне серце обгорнуте у стрічку з австроугорських імперських бульварів і такої самої архітектури. Але розмова за розмовою з людьми із різних середовищ відкривають, наскільки вони зосереджені на похмурих часах минулого.

реклама

реклама

тижневик

№22 7 червня 2012 року


тема 04

Л

ьвівські сутички на 9 травня можуть виявитися дитячими пустощами після вівторкового прийняття Верховною Радою закону про засади мовної політики. На вулицях Києва почалися сутички.

Законопроект фактично впровадить російську мову в офіційне життя низки регіонів. Якщо голосування з мовного питання триватимуть у такому ж режимі, подальшу долю української мови на сході та півдні України визначатиме вето Януковича. Наразі ж «мовне протистояння» може перерости в масові побоїща, адже яскравих силових акцій напередодні парламентських виборів потребує і влада, і опозиція. Опозиціонери просто проґавили можливість заблокувати мовний проект. Як визнав згодом на брифінгу Олександр

Турчинов, депутати не встигли зорієнтуватися, коли Литвин раптово переніс розгляд цього питання. «Литвин за домовленістю зі своїми господарями переставив це питання на друге – і депутати просто не зрозуміли, що почався його розгляд», – виправдовувався Турчинов. «За» проголосували 187 регіоналів, двоє членів «НУ-НС», 25 комуністів, двоє членів Народної партії, шестеро членів групи «Реформи заради майбутнього» і 12 позафракційних. «БЮТБатьківщина» не голосувала. Після провального голосування «НУ-НС» притьмом виключила зі своїх лав мовних колаборантів Сергія Василенка та Сергія Харовського. Поки опозиція шукала пояснень, «як воно так сталося», у центрі Києва почалися сутички між прихильниками та противниками законопроекту. Ще у понеділок регіонали почали звозити під Раду «своїх» мі-

реклама

Назва, розташування

Дати заїздів

К-ть днів

№ з/п

К-ть місць

ПЕРЕЛІК ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ, ЯКІ ФУНКЦІОНУВАТИМУТЬ УЛІТКУ 2012 РОКУ І ЧАСТКОВО ФІНАНСУВАТИМУТЬСЯ ОБ’ЄДНАННЯМ ПРОФСПІЛОК ЛЬВІВЩИНИ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ Вартість Повна людино- вартість дня / /грн грн

У т. ч. за рахунок У т. ч. коштів соц- доплата страху

ОСТ «Маяк» Львівського НАУ (с. Коблево, Березанський район 1 Миколаївської області) тел.: (05153) 97-327, (0322)98-07-64 (032)261-50-22; 261-50-76

18.06 – 01.07 03.07 – 16.07 14 250 120.00 1680.00 560.00 1120.00 18.07 – 31.07 08.08 – 22.08

ОТДП «Дружба» (с.Свірж, Перемишлянський р-н Львівської обл.) 2 тел.: (0263) 551-67, (032)261-50-22; 261-50-76

20.06 – 03.07 06.07 – 19.07 22.07 – 04.08 14 150 110.00 1540.00 560.00 07.08 – 20.08

Санаторій «Київ плюс», курорт Моршин (с. Баня –Лисовецька, Стрийський р-н 3 Львівської обл.) тел.: (03245) 66-401, (032)261-50-22; 261-50-76

06.06 – 19.06 14 1820.00 560.00 1260.00 20.06 – 03.07 100 130.00 04.07 – 17.07 18.07 – 07.08 21 2730.00 840.00 1890.00

ОСТ НЛТУУ «Лісотехнік» (с. Рибаківка, 4 Березанський р-н Миколаївської обл.) тел.: (032)235-70-70; 242-16-18

22.06 – 05.07 14 270 118.00 1652.00 560.00 1092.00 06.07 – 19 .07 14 270 118.00 1652.00 560.00 1092.00 15.08 – 28.08 14 150 118.00 1652.00 560.00 1092.00

СОТ НУ «ЛП “Політехнік” – 2» (с. 5 Славське, Сколівський р-н, Львівської обл.), тел.: (032) 237-49-33

14.06 – 04.07 21 90 07.07 – 20.07 14 90

ДЗСТ «Світанок» (урочище Помірки, м. Трускавець, Дрогобицький р-н 6 львівської обл.) тел.: (03247) 541-57, (032)261-35-41; 261-35-46

25.06 – 15.07 21 155 131.00 2751.00 840.00 1911.00 18.07 – 07.08 21 155 131.00 2751.00 840.00 1911.00 10.08. – 30.08 21 155 131.00 2751.00 840.00 1911.00

ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля» (с. 7 Комарів, Сокальський р-н Львівської області) тел.: (0249) 231-13, 255-45

17.06 – 30.06 01.07 – 14.07 14 115.00 1610.00 560.00 1050.00 15.07 – 28.07 29.07 – 11.08 450 12.08 – 25.08 03.06 – 23. 06 24.06 – 14.07 21 122.00 2562.00 840.00 1722.00 15.07 – 04.08 05.08 – 25.08

ПДТОВ «Карпати» АТ «ДЗАК» (с. Дрогобицький р-н Львівської 8 Рибник, обл.) тел.: (244) 963-07, 744-78

08.06 – 21.06 24.06 – 07.07 10.07 – 23.07 14 165 110.00 1540.00 560.00 26.07 – 08.08 11.08 – 24.08

ДОТ «Веселка» (c. Кропивник, 9 Дрогобицький р-н львівської обл.) тел.: (024) 474-485, 066 95139-04

23.06 – 13.07 15.07 – 04.08 21 130 115.00 2415.00 840.00 1575.00 06.08 – 26.08

ЛОК «Джерела Карпат» 10 (с. Розлуч, Турківський р-н Львівської обл.) тел.: (0269) 375-86

20.06 – 10.07 12.07 – 01.08 21 60 03.08 – 23.08

125.00 2625.00 840.00 1785.00

12.06 – 25.06 НСБ «Динамо» (смт Славсько, Львівська 28.06 – 11.07 11 обл.) 14.07 – 27.07 14 50 тел.: (03251) 424-71, 30.07 – 12.08 (032) 63-43-29, 63-30-36 15.08 – 28.08

118.00 1652.00 560.00 1092.00

980.00

110.00 2310.00 840.00 1470.00 110.00 1540.00 560.00 980.00

Рада здала мову Неправильно виправдовувати опозицію Ірина Геращенко Народний депутат («НУ-НС») Очевидно, що це голо­ сування – формально ніби зненацька – відбулося через непослідовність Володимира Литвина, який ще вчора на всіх каналах рвав вишиванку на грудях і кричав, що не до­ пустить голосування, що цей закон не має пройти через парламент… Але є й вина опозиції, і було б неправильно її виправдовувати. На жаль, під парламентом опозиція захищалася жвавіше, ніж у

сесійній залі. Противники вла­ ди мусять визнати, що мають діяти більш консолідовано й жорстко, зокрема мати чіткий план захисту української мови та не допускати проходження у наскрізь купленому парла­ менті таких провокаторських питань. Колись блокували «щитові», вимикали світло… Є моменти, коли просто мусиш вдаватися до ради­ кальних кроків. Опозиція повинна налагодити діалог із виборцями та позапарламент­ ськими силами. Захищати мову треба всім разом. Голо­ вне – бути активними. Не

можна спостерігати за цим в Інтернеті, а потім побиватися: «Як це трапилося?!» Мене вразив контраст між мітингами опозиції та за­ хисників «многоязичія», між активістами, які прийшли на протест за покликом серця, та проплаченими демон­ странтами. Мене вразило, що партія «УДАР» Кличка, котра не є парламентською, відразу зреагувала і вийшла до Верховної Ради. Я була свідком, як їхала машина об’єднання «Остання бари­ када», з котрої виступали лі­ дери опозиції, а цю машину

вмить оточили міліціонери. Причепилися до депутата Олеся Донія й годину його тримали. Натомість на­ передодні працівники МВС великими силами, викорис­ товуючи навіть мигалки, допомагали в організації мітингу регіоналів – усіляко їм сприяли і забезпечували захист. Я вже не кажу про те, що проти опозиції за­ стосували сльозогінний газ… Насправді ми живемо не за подвійними стандартами, а за одним: «Для влади – все відразу». Інші для неї просто не існують.

Загравання з владою призводить до страшних речей Віктор Небоженко Політолог Для української опозиції це черговий сумний приклад, що не потрібно вступати у жодні потаємні переговори із вла­ дою. Свого часу БЮТ і «Фронт змін» встряли у закулісні перемовини й проголосували «за» закон про вибори народ­ них депутатів, сподіваючись на чесне слово влади та президента. А через кілька місяців ті, використовуючи Конституційний Суд, змінили деякі норми закону… Те саме тут. Влада й опозиція домовлялися про мовний про­ ект. Вони орієнтувалися, що це буде гра для своїх електоратів: кожен мобілізовуватиме своїх

виборців через сутички, конф­ лікти. Але виявилося, що це гра в одні ворота. Сподівання опозиції, що йдеться лише про піар-гру, котра дозволила б наростити рейтинги, не справдилися. Насправді це гра проти української держав­ ності, культури, незалежності. Байдуже, що голосування не остаточне, а лише у першому читанні. «Донецькі» знову обманули нашу опозицію. Замість боротися, як колись це робив В’ячеслав Чорновіл (тоді Народна рада ефективно протистояла комуністич­ ній більшості у Верховній Раді; хоча комуністи мали більшість, це не завадило демократам просувати по­ трібні для держави рішення, в тому числі й Декларацію про

незалежність), опозиція про­ явила слабкість. Небажання сваритися та загравання з владою призводять до таких страшних речей. Коли цей закон набуде чинності, почнеться втілення потаємного плану Росії щодо подальшого наступу на Україну. І тоді навіть нинішній більшості буде складно протистояти вимогам, які висуватиме Кремль. За росій­ ською мовою може постати і питання про національнокультурну автономію. Хитрість влади у наступному: закон ухвалили для того, аби мати привід для «маркуван­ ня» фальсифікацій. Вони завжди зможуть сказати: «У нас було 10-12 відсотків, а тепер ми маємо до 35%, бо

нас підтримує вдячне росій­ ськомовне населення». Вето з боку президента не буде. Янукович готується підписати закон – як завжди, вважаючи, що контролює ситуацію. Він переконаний, що це дрібниці. Захотів – при­ йняв, захотів – не прийняв. На Януковича чекатиме розчару­ вання. Наступного ж дня після ухвалення закону постане питання про формування російськомовної політичної сили. Після «харківських угод» і решти домовленостей йому скажуть: «Якщо половина України розмовляє росій­ ською – давай їй автономію!» Це ж логічно – саме таким шляхом ідуть сепаратистські процеси у всьому світі: спочат­ ку – мова, потім – Церква.

Ми програємо не у Верховній Раді Євген Сверстюк Письменник, політв’язень

16.06 – 30.06 ДОЦ «Дніпро» (смт Лазурне, Херсонська 01.07 – 15.07 12 обл.) 16.07 – 30.07 15 100 140.00 2100.00 600.00 1500.00 тел.: (0322) 235-57-51 31.07 - 14.08 15.08 – 29.08 10.06 – 23.06 23.06 – 06.07 06.07 – 19.07 14 700 130.00 1820.00 560.00 1260.00 19.07 – 01.08 01.08 – 14.08 14.08 – 27.08

Дитячі оздоровчі заклади АР Крим ДОЦ «Чайка» (м. Алушта) 14 тел.: (0322) 235-57-51

07.07 – 23.07 25.07 – 10.08 17 12.08 – 28.08

45

235.00 3995.00 680.00 3315.00

“Чайка” 15 (м.Судак) тел. (0322) 235-57-51

29.06 – 12.07 13.07 – 26.07 14 27.07 – 11.08 12.08 – 25.08

20

187.00 2618.00 560.00 2058.00

Сан. ім.Крупської 16 (м.Євпаторія) тел. (0322) 235-57-51

14.06 – 01.07 02.07 – 19.07 18 20.07 – 06.08 07.08 – 24.08

36

190.00 3420.00 720.00 2700.00

№22 7 червня 2012 року

• фото: Сергій Полежака

980.00

Дитячі оздоровчі заклади Херсонської, Миколаївської, Одеської областей

ДОТЦ«Прибрежний» Лазурне, Cкадовський р-н 13 (смт Херсонської обл.) тел.: (0322) 235-57-51

тингувальників – за чутками, платили за акцію 135 гривень. Не обійшлося й без провокаторів – бійку між спецназом і опозицією спровокували два десятки невідомих активістів. Опозиціонерові Олексію Гетьману зламали ребра, а письменниця Світлана Поваляєва під час колотнечі отримала від «беркутівця» по голові кийком.

Я був того дня під стінами Верховної Ради. Чув комен­ тарі, якими виправдовували «боротьбу за рівність» мов. Це все брутально й цинічно, це грубий виклик націо­ нальній гідності українців. І найбільше мене дивує, що так мало людей на це образилося, що громадяни на це не реагують. Адже це переступ Конституції, моралі й елементарної політичної порядності. Виступати фактично за знищення державної мови у незалежній державі – таке можливо тільки з подачі полковника Путіна. Цілком

ясно, що це його ідея і що він її просуває. За рівнем нахаб­ ства, брутальності й цинізму це його почерк. Путін, відпо­ відно, має холуїв в Україні в образі президента і його Пар­ тії регіонів, котрі його бояться та, як і личить справжнім лакеям, йому служать. Вони виконують і виконуватимуть його настанови, бо в них нема жодної моральної межі, не може бути ні морального спротиву, ні жодного сорому. Я думаю, що кожен повинен сприйняти це як ганьбу для себе. Верховна Рада не під­ готувалася належним чином. Група осіб, котра мала б чи­ нити опір, продумати форми спротиву, не була активною й підготовленою. Найбільше претензій до інтелігенції та

народу – битва за українську мову триває не у Верховній Раді. Найприкріше, що в нашому суспільстві мало бо­ ротьби за честь і гідність на­ ції, відповідно, мало боротьби за українську мову в Україні. Ми програємо не у Верховній Раді – ми програємо через те, що не боремося за збере­ ження честі, свого обличчя й свого місця під сонцем. Ми часто посилаємося на поляків. Смішно уявити, що вони дали би проковтнути організаторам подібний проект. Це натрапить на опір кожного, на опір кожного вчителя й учня. Думаю, українці забувають, що життя – це боротьба за збереження обличчя і честі. Без цього ми не можемо

бути людьми. Наші ледачку­ ваті інтелігенти, які граються в постмодернізм, займа­ ються не тим, чим слід. Ці ігри є антиморальними та згубними, вони мають червиву основу. Люди, котрі провадять ці ледачкуваті та блюзнірські ігри, є ворогами життя. Вони не лікарі – вони носії хвороби. На жаль, цьо­ го вірусу дуже багато. Ми програємо, бо в нас мало цілителів. Ми їх не множи­ мо й не працюємо на цьому полі належним чином. Зараз триває велика бороть­ ба, напружена і щоденна, на кожному кроці. І кожен, хто, виходячи зі свого дому, пристосовується до юрби й говорить її мовою, завдає удару Україні.


культура 05

Наталя Онисько

Д

оля двох батальних полотен XVII століття «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами» стала предметом дискусій на найвищому державному рівні. Саме чиновники вирішують, бути картинам у музеї чи в Жовківському римо-католицькому соборі св. Лаврентія.

Микола Кулиняк, український міністр культури, навіть приїхав до Львова, щоби вивчити питання, де повинні висіти ці полотна. Львівські музейники і реставратори прийшли з пікетом під стіни обласної ради. Проте рішення наразі не прийнято... Найбільше експертів дивує поспіх у вирішенні цього питання. Адже тоді не минуло навіть дев’ять днів після смерті людини, завдяки їй вдалося зберегти ці полотна. Саме Борис Возницький як директор Львівської картинної галереї зумів їх врятувати і знайшов кошти на їх відновлення – 4 мільйони євро виділив Європейський Союз. Реставрація відбувалася у Варшаві.

Проблема пам’яті

Львівські мистецтвознавці та музейники не мали одностайної думки щодо того, де слід експонувати картини. Ще до повернення полотен в Україну після їх реставрації в Польщі деякі музейники піднімали питання про те, що, можливо, не варто їх виставляти у замку – хоча в Олеському замку спеціально під полотно «Битва під Віднем» було піднято стелю. Висловлювали навіть пропозиції про створення Музею чотирьох картин. – Я проговорювала ідею інтерактивного Музею чотирьох картин у Жовкві з Борисом Возницьким, – розповідає Софія Каськун, директор музею «Жовківський замок». – Вважаю, що знайшлися б люди, які підтримали б це фінансово. Проте Борис Григорович був проти. Він мав чітке бачення – хотів, щоби в кожному замку було полотно. Це давало б можливість привабити туристів.

Софія Каськун визнає: попри те, що це питання сьогодні точно не на часі, саме поспіх, із яким міністр культури намагається вирішити майбутнє картин, викликає багато запитань і припущень. Понад усе громадськість непокоїть брак чіткої інформації. Люди хвилюються, що коли полотна передадуть костелу, то це автоматично означатиме, що їх віддали у власність католицькій громаді жовківського храму. Наприклад, реставратор Оксана Бачмага, яка була однією з тих, хто прийшов під стіни ЛОДА, пов’язує ситуацію, яка склалась, із візитом Віктора Януковича до Польщі. – Звісно, це лише домисли, – але чи не стане передача картин таким собі жестом лояльності нашого президента? – припускає вона. Тим паче, що Михайло Костюк, голова Львівської облдержадміністрації, який вийшов до пікетувальників, не лише не роз’яснив ситуації, а вніс ще більше сум’яття. Він заявив, що міністр перебуває на Львівщині з візитом як приватна особа. На запитання музейників, чи може керівник області гарантувати, що не відбудеться передача цих картин Польщі, Костюк сказав: «Я можу гарантувати лише те, що моя позиція у цій справі не зміниться». Але власне своєї позиції він і не озвучив…

Незрозуміла дискусія

Цікаво, що міністр культури стверджує – щодо передачі картин храму було одразу кілька звернень польських колег. Проте назвати, хто саме звертався і коли, міністр не може. Натомість представники польської сторони в офіційних коментарях кажуть протилежне – що вони ні на чому не наполягають. – Ця дискусія не зовсім зрозуміла, адже польська сторона не може і не хоче наполягати на якомусь рішенні щодо даного питання, – дивується Єжи Петрус, заступник директора краківського музею «Королівський замок на Вавелі». – Немає жодних підстав, щоби ми тут щось вирішували. Рішення щодо цих картин може при-

• У соборі св. Лаврентія (м. Жовква) є місце для полотен (фото: ZIK)

Битва під кабінетами Спадщина Возницького стала розмінною монетою в руках чиновників від культури йняти лише Україна. І воно повинно бути узгоджене із Львівською галерею мистецтв, адже саме їй належать полотна. Єжи Петрус розповів – свого часу польські реставратори пропонували, щоби картини хоча б якийсь час були експоновані в храмі св. Лаврентія в Жовкві. Лише тому, що саме для цього костелу Мартіно Альтомонте, придворний художник короля Яна Собеського, їх і написав. Та й сам костел сьогодні у прекрасному стані. Єжи Петруса дивує, що саме полякам приписують нагнітання ситуації. Він каже, що ніколи не йшлося про передачу картин римо-католицькій громаді. – Думаю, було б доречно, якби ці полотна якийсь час були в костелі як на виставці, – каже Петрус. – Тривати вона могла б півроку-рік. На нашу думку, з огляду на стан костелу, ці картини цілком можуть там висіти. Але, очевидно, треба визначитися з

питаннями сигналізації, пожежної охорони тощо. Розумію, що Львівська галерея не має коштів для того, щоби це зреалізувати, – і тут Польща готова надати допомогу. Підтримує ідею експонування картин у Жовкві й екскурсовод місцевого «Туристично-інформаційного центру» історик Віктор Заславський. Він переконаний, що це сприяло б туристичному пожвавленню у місті. – Собор св. Лаврентія будували насамперед як пантеон лицарської слави, – каже історик. – Тому коли говорять, що в храмі немає місця для батальних полотен, це не зовсім коректно. Для Жовкви було б добре, щоби вони були тут – це підсилило б туристичний потенціал міста. Натомість львівські музейники переконані, що передача картин собору призведе до занепаду музею Олеський замок – адже для нього це стрижень експозиції й одна з його візитівок.

Мартіно Альтомонте (16591745) – німець за походженням, народився у Неаполі. Його рекомендували Яну III Собеському для створення двох величезних за розміром баталій. У баталіях «Битва під Віднем» та «Битва під Парканами» відображено блискучу перемогу короля над турецькою армією. Дві баталії доповнювали поперед­ньо намальовані дві битви; картини розміщувались у жовківському костелі св. Лаврентія, що став храмом слави роду Жолкевських-Собеських. Упродовж майже двох десятиліть Альтомонте був пов’язаний із українською культурою. Ці два твори – найславетніші у численній творчій спадщині художника. До такого конкретного завдання Альтомонте ніколи більше не повертався. 1702 року він виїхав до Австрії, де мешкав до кінця життя.

Що спільного між Альтомонте та УПЦ МП?

Усі розуміють, що якби був живий Борис Возницький, то жодної дискусії просто не виникло б. Що не договорює Микола Кулиняк? Брак інформації породжує багато припущень. Один з експертів висловив цікаву думку – картини необхідно передати римо-католицькій громаді для… створення прецеденту. Прецеденту передачі мистецьких цінностей церковній громаді. А потім можна буде знову підняти питання про передачу Києво-Печерської лаври у власність релігійної громади Української православної церкви Московського патріархату. До цієї теми УПЦ МП повертається вже не перший рік. Проте на початку цього року питання набуло певних законотворчих форм.

12 січня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №9690 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)». У цьому законі подано перелік сакральних об’єктів, із яких спочатку знімуть заборону про приватизацію, а потім передадуть релігійним громадам. Серед них і Києво-Печерська лавра. Гостра дискусія триває також довкола Почаївської лаври, яку також хочуть приватизувати священики УПЦ МП. Міністр культури України під час візиту до Львова запевнив, що йдеться не про передачу мистецьких творів громаді, а лише про можливість експонування їх у соборі. – Ці картини є музейним надбанням, – каже він. – Жодних передач із музейних фондів бути не може. Міністр має намір повернутися до Львова у кінці червня і знову зібрати нараду, яка заслухає висновки спільної комісії з польських і українських фахівців, які «вивчать усі аспекти звернення польської сторони. Після того ми зберемося широким загалом і заслухаємо фахівців». Хоча спеціалісти вже сказали своє слово. – Мені йдеться про те, щоби твір мистецтва не був замкнений, бо тоді він мертвий! – каже заступник директора краківського музею «Королівський замок на Вавелі». – Я чув про те, що хочуть організувати виставку в Києві. Прекрасно! Треба робити виставку в Києві, у Жовкві, в Олеському замку тощо – тоді ці картини будуть жити і служити людям. Як мистецтвознавець я власне в цьому зацікавлений. Зацікавленість Єжи Пет­ руса цілком зрозуміла. А от якими насправді є мотиви українських чиновників, невідомо.

реклама

реклама

№22 7 червня 2012 року


коментарі 06

Візи для курвів і політиків

Антін Борковський

Ірена Карпа Письменниця, журналістка

Ч

асто виникає враження, що в Європі до українців ставляться гірше, ніж до африканців чи азіатів. Моя подруга, котра зараз у Франції, коли виходила там заміж, мусіла перейти через безліч принизливих процедур – її ледь не питали, «якого кольору нині майтки вашого чоловіка?»

Усі шлюби сприймають автоматично як фальшиві, а всю роботу – як кримінальну, хоча українці тихо й дисципліновано працюють на роботах, яку «великі європейські пани» виконувати не будуть. У мене ціла колекція історій про те, як українців за кордоном безкарно обливали окропом, закривали без світла й годували самими макаронами. Можна бути письменницею, як я – і однаково отримати візову відмову у німецькому посольстві. Мене образило, коли, взявши копії моїх документів, гидливо повернули обкладинки моїх книжок – мовляв, знаємо ми вас, усі проститутками хочете в нас бути. Культурний аташе потім спитав: «А чому Ви одразу не йшли до мене?» А тому, що я хотіла йти не з якоюсь протекцією, а як звичайна громадянка України, у котрої

все гаразд із документами! Виявляється, якщо за тебе не замовили словечко, то їм байдуже, чи ти письменниця, чи журналістка. Мені не важливо довести, що я суперважлива, – просто із цим стикаються й інші. Дуже багато шанованих в Україні людей сприймають в ЄС автоматично як «потенційну загрозу», а це просто принизливо. У них достатньо і своїх убивць, злодіїв та бандитів. Не скажу, що всі наші земляки святі й Божі, але до українців справді є упереджене ставлення і порушуються усі можливі права та хартії. Коли відмовляють у візі, цим демонструють, що ти для них ніхто, що в тебе ні імені нема, ні адреси. Водночас чомусь дівчата, котрі працюють в ЄС повіями, опиняються там пачками, – візи купуються й про все домовляється. Не гірше з візами у наших прекрасних політиків, хоча всі знають про тутешній рівень корупції і про те, звідки в них гроші. Вони легко реєструють на Заході свої підприємства та відкривають рахунки у європейських банках. А от усі решта – «бидло й бомжі». Невже крім паспорта пересічному українцеві доведеться виробляти окрему довідку, що він… людина?!

Копійчане здешевлення бензину Олександр Тодійчук Президент Київського міжнародного енергетичного клубу

Я

маю сумніви в суттєвому падінні ціни на бензин – коливання будуть незначні. На щастя, малоймовірне й подорожчання. Ціна ж на бензин залежить від ціни на нафту.

Заповідається, що вона залишатиметься сталою, якщо не буде політичних потрясінь і негараздів у країнах-постачальниках. Певного здешевлення бензину сподіватися можна, але, якщо, скажімо, уряд вимагав зменшити ціну ніби на 40-50 копійок, то наразі дійшли згоди лише на 20 копійок: на 10 копійок знизили вже, ще на десять планують найближчим часом. Наш ринок значною мірою узалежнений від Росії. Вона, аби лобіювати інтереси власних нафтопереробних заводів, мито на нафту тримає вищим, аніж на нафтопродукти: мовляв, переробляйте нафту на нашій території – і матимете невеличкі пільги, аби продавати за межі Росії нафтопродукти.

№22 7 червня 2012 року

Крім російського чинника, на ціну бензину впливають і українські групи лобінгу, котрі радо використовують усі можливі причини для виправдання подорожання. Дивно, але наші «Укрнафта», «Чорноморнафтогаз», видобуваючи нафту на території України за низькою собівартістю, продають її за ціною закордонної, відтак просто збільшуючи свої прибутки. Водночас українське «бензинове питання» лежить не тільки у площині цін. Не варто порівнювати «дорогий» західний бензин і «дешевший» український. Годі порівнювати українські та європейські нафтопродукти через їхню якість – 75-80% нашого бензину просто не відповідає західним стандартам. У всьому світі різниця ціни залежить від купівельної спроможності: що багатша країна, то пальне дорожче. Водночас там вартість якіснішого пального не забирає половини родинного бюджету, як у нас, скажімо, коли сім’я активно використовує автомобільний транспорт.

Чи є життя після Євро

• карикатура: Марек Рачковскі

Синдром колорадського жука Ярослав Грицак Історик, професор

М

етафори завжди небезпечні, але українська влада нагадує колорадських жуків, котрі усього врожаю з’їсти не можуть, натомість спроможні його суттєво понадгризати. Україну ця влада повністю підкорити не може, хоча зіпсувати здатна сильно.

Зграя сарани може знищити все, але наша влада – далеко не сарана. Наша влада не є маневреною і великою, вона є властиво колорадськими жуками, недалекими й неповороткими – з великою головою і крихітним мозком. Думаю, що в Януковичеві і його режимі є певна користь: це як запізніла дитяча хвороба, котру не переніс у належному віці, тому зараз вона така тяжка й затяжна. Імунітет проти цього режиму в українському організмі наразі лише виробляється. Щоби його прискорити, потрібна вакцина. Цією вакциною має бути новий сценарій розвитку країни. Його мала би запропонувати зараз опозиція. Але нині вона слабка й малоефективна. Її слабкість – не в кількості депутатських голосів, а в нездатності запропонувати гідну альтернативу. Вона думає про реванш, але після своєї поразки нічого не забула й нічого не навчилася. І це мене найбільше тривожить. Хтось має

виконати домашнє завдання: передумати причини поразки, щоби не просто перемогти знову, а й змінити країну. Так, як це робила польська опозиція після поразки 1981 року, під час воєнного стану 1980-х, поки знову прийшла до влади у 1989-му. Синдром зневіри українського народу об’єктивний. Не забуваймо: кожна революція пробуджує надто великі сподівання, а багато революцій переростають у контрреволюції. Але на контрреволюціях процес не закінчується. Влада Януковича не може тривати вічно. Тим паче, що зараз він усе робить для того, щоб його якнайскоріше скинули. Я боюся, що його влада може впасти занадто швидко – ще до того часу, як опозиція підготується інтелектуально до перебирання влади. Якщо цього не станеться, ми можемо вкотре піти по колу, бо перестановка юль на вікторів нічого не змінює. Для України переміна еліт – це не самоціль, а лише механізм для більшої цілі. А ця ціль – подолання слабкості та відсталості. Одне слово – модернізація. Польщі це вдалося, Грузія зараз іде тим шляхом. Не вдалося це Росії і Білорусі, і невідомо, коли для них настане новий шанс. Україна, на мою думку, все-таки ближче до Польщі та Грузії, аніж до Росії і Білорусі. Історична й політична траєкторія у нас не та,

що у наших північних сусідів. Там таки не було чогось схожого на регулярну зміну влади через більш-менш нормальне змагання: сьогодні ти у владі, завтра в опозиції. Звісно, Януковичеві було би зараз набагато легше, якби йому вдалося перемогти у 2004-му. А так Помаранчева революція хоча й закінчилася провалом, однак зробила своє – дала нову країну і нове суспільство, для якої Янукович виглядає таки чужим. Я сказав би, що наші шанси повернутися до старої траєкторії розвитку – 50 на 50. Питання, чи нам вдасться скоріше скористатися з того шансу, чи колорадський жук нас таки догризе. Не певен, чи слід сподіватися на приморозки, – надія лише на суспільство. Бачу дві групи людей, до яких особливо треба зараз придивлятися. Перша – це молодь, глобалізоване покоління Y, для якого режим Януковича виглядає як сідло для корови. Друга – це середній бізнес, який у нас безнастанно зростає від кінця 1990-х попри кризи й державну політику. Зараз для нього настав час дозрівання, прощання з інфантильним станом, коли була надія, що все буде добре і вирішиться само собою. На жаль, не вирішиться. Треба йти забирати цих колорадських жуків з поля, яким є Україна. Бо що пізніше це трапиться, то вищою буде ціна.

Відчуття – що настає соціа­ лізм. Нехай лише футболь­ ний. Влада облизує іноземні делегації, запевняючи, що до пахової грижі борони­ тиме закордонний бізнес. Міліція вчиться посміхатись і не ламати щелепи погля­ дом. Львовом розкидають самохвальні газетки, в яких долдонять, наскільки ми привітні європейці. Заступник губернатора Костюка радісно щебече: на львівську підготовку до Євро вгаратали 12,4 міль­ ярда гривень, включно з аеростадіоном. А це ж три обласні бюджети! На доро­ ги Львівщини пішло майже півмільярда гривень. Чого ж то галичани невдоволені? Їм готелі та фан-зони – а вони людської медицини та чесного правосуддя ви­ магають. Та ж бо нам укотре збуду­ вали потьомкінський театр – привітний усміхнений банер, яким прикрили убогість нашу тотальну й похмурих упирів з волохатими лапами. Наразі вони хором обіцяють бізнес захищати й інвестиції за­ лучати. І все б добре, але ж справи вони й далі ведуть за каноном Золотої орди, живучи у ритмі Дикого Заходу. По-інакшому про­ сто не вміють, а мінятися виховання не дозволяє. І лише жовна на мордах ви­ дають усі внутрішні шторми чиновного темпераменту. Днями колєга розповів, що один із львівських бого­ мольних патріотів регуляр­ но загулює в дорожезній ресторації, «у дрова» впо­ юючи курвів із місцевого стриптиз-бару. Питаю, як йому вдається суміщати радикальну побожність із освинілим гусарством. Товариш приголомшив: «Та ж не може він увесь день молитися! Ввечері треба відпочити, сил набратися. Цілий день себе стримує, аби потім “відірватися”. Він теж людина». Якщо збагнути цю універсальну формулу, все стає на місця. Вони ж до Євро себе стримували – брали за вуха власних державних опри­ чників, глаголили про євро­ пейські умови для бізнесу та загальне сестробратіє. Втомилися. Ще пару тижнів протриматись, впрошують вони себе, – і «знову за­ живемо по-нормальному». Навурдалачені тролі наре­ шті зітруть голлівудську по­ маду з іклів. Уболівальники й закордонні журналюги поїдуть – тоді вони скинуть краватки. І наголяса з сокирою і нагаєм, під баян! Бо ж не можна постійно молитись європейським богам футболу – треба й відпочити.


розмови 07

В

иховання у школі було відомо яке – «партія і Сталін вперед нас поведе». Десятий клас я закінчив 1954 року. Тоді ідеологія мене не цікавила – хотів бути астрономом. Навчатися цього можна було або у Московському університеті, або у Львівському. Народився я на Чернігівщині, тож поїхав до Галичини. Коли пере­ йшов на другий курс, цю спеціальність, на жаль, закрили. Водночас у нас виникло таке собі неформальне товариство – хлопці були переважно місцеві, ми разом відкривали очі на навколишню дійсність. Офіційно казали: «Бандерівці дітей у криниці кидали, вчительок різали», – а було зовсім не так.

Хрущовська «відлига» була потугою. Скажімо, після ХХІІ З’їзду партії приїжджав секретар обкому в університет і ми в нього запитували: «А як Ви ставитеся до вірша “Любіть Україну”?» «Прекрасний вірш», – відповідав той. За одну ніч без сліду зникли всі пам’ятники Сталінові включно з величезним у Парку культури. І жоден комуніст тоді крику не здіймав, що «вождя» зносять. Тоді ми тішилися, що Україну вивели з-під заборони. Але як 1964 року прийшов Брежнєв, знову почалось… І стало відчутно, що всьому кінець. Однак із колін ми вже встали.

Н

ами рухало бажання зберегти все, що можна, для наступних поколінь – інакше все згине. Покоління росте, але комуністи його зомбують. Ми боролись із небуттям. Наприкінці 1960-х і в 1970-ті ми почали збирати літературу, переписували фольклор і повстанські пісні на плівку – тоді з’явився перший касетний магнітофон «Десна». Копіювали твори В’ячеслава Чорновола та Валентина Мороза. У себе в підвалі я зорганізував фотолабораторію, бо займався фотографією із 8 класу. От хтось на один день дістав книжку «Листопадові дні у Львові» про 1918 рік чи про УГА – її ж за день не прочитаєш. То я брав фотоапарат: цик-цик, сторінки перезняв – плівка була високої конт­ растності. Таких книжок траплялося море. Діставали літературу з Польщі – там було більше свободи, видавали українську газету «Наше слово». Слухали «ворожі голоси» – я ж фізик за освітою, тож «глушилки» вдавалося трохи обходити. Після університету працював у конструкторському бюро заводу «Кінескоп». І там також траплялися люди, яким можна було щось передавати. Але про незалежність тоді було годі мріяти.

• фото: ZIK

КДБ, сексоти, самвидав Політв’язень Володимир Горовий у розмові з оглядачем тижневика ZIK Антоном Борковським розповів, як від астрономії дійшов до «антирадянщини», які прийоми використовував КДБ проти нього і яка доля спіткала тих, хто його посадив

З

а це все і «загримів». Арештував мене КДБ, хоча працювали ми дуже конспіративно: якщо вже комусь щось давали, то мали гарантію, що людина не видасть. Це вже потім я довідав­ ся, що за мною стежили. «Стукач» був, хоча я його так не назвав би. Цей Боднар, грубо кажучи, просто наклав у штани, хоча протримали його лише одну ніч. Він уже помер, пухом йому земля. Коли ми щось сфотографувати не могли (наприклад, плівки не було), то переписували від руки, бувало, й цілу ніч. Серед тих писарів був і Боднар. Він зізнався у всьому, сказавши навіть те, чого не було. А взяли його, бо ляпнув щось про «партизанку» на туристичному виїзді у Карпатах, – він собі таке дозволяв. Ми ж, крім усього решта, й просто дружили, їздили в гори. Його відпустили, а за мною почали стежити.

Вилучили в мене три мішки забороненої літератури – наприклад, працю Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», Брайчевського «Возз’єднання чи приєднання» і так далі. Обшук робили цілу ніч, перерили все, кожен клаптик.

П

ід час слідства в камеру підсаджували провокаторів і підбирали фальшивих «свідків». Особливо запам’ятався спортсмен Хрущак (він займався веслуванням на байдарках), який давав проти мене неправдиві свідчення, просто брехав. Ми в ширшому товаристві якось їздили на Козацькі могили, і той Хрущак теж був. На слідстві він наплів, скажімо, що я співав антирадянщину, в тому числі «Ще не вмерла Україна». Але ж ми не були такі дурні! Хоча щось стрілецьке могли заспівати. На очній ставці я все це почув і все заперечував.

Володимирові Горовому 75 років, народився на Сумщині. 1954-го вступив на фізичний факультет Львівського університету. Після закінчення вузу працював техніком, згодом інженером і провідним конструктором, керівником групи в СКБ Львівського електролампового заводу (пізніше заводу «Кінескоп»). Був нагороджений медаллю ВДНХ. Водночас із групою однодумців займався самвидавом. У 1976 році був заарештований КДБ і засуджений на шість років. Після виходу на волю працював на заводі «Електрон» креслярем. У часи перебудови був активістом Товариства української мови. Працював у газеті «Шлях перемоги», яка переїхала з Мюнхена до Львова. Зараз очолює обласне Товариство політв’язнів і репресованих. Донька – заслужена артистка України Леся Горова. Постійно намагалися вивідати щось додаткове. Коли я перебував під слідством, підсадили одного, а він усе розповідав, як служив у військовій частині і як вдало десь сховав пістолет. Йшло промацування, чи ми, бува, не мали зброї. Література – це добре, а от якби ще зброя фігурувала… Інший випитував, де я книжку про УПА сховав (мені її з Польщі привезли). Я одразу збагнув, що це «підсадки». Інший каже: «Я з Волині, але мій дядько був в УПА і розповів, де він змащену зброю у брезенті сховав». Хоча розкусити подіб­ не було елементарно.

С

лідство провадив Анатолій Яресько з КДБ. Мене він допитував, де я взяв літературу, хто дав. Він просто скаженів на допитах. От вилучили в мене статтю Валентина Мороза «Репортаж із заповідника імені Берії», то він сичав: «Ми тебе запакуємо в заповідник імені Берії, аж загудеш». Допитували на Миру, 1 (зараз Бандери, 1. – ZIK). Не били – мали інші методи. Усе зробили, аби розпалася моя сім’я. Скажімо, вилучили в мене записник із купою прізвищ, не тільки чоловічих, а й жіночих, але ж інженерами не тільки чоловіки бувають. І давай дружині запускати: «От, Ваш чоловік був і в тої, і в тої…» Поширювали про мене й інші плітки: «Коли арештували інженера з “Кінескопу”, в його підвалі було виявлено передавач, що передавав за кордон секретну інформацію». Допитували не лише дружину і друзів, їздили й до батьківського села. Сестру допитували й маму, навіть до школи та сільради ходили.

Л

юди, котрі мене посадили, десь є. Я хотів би з прокурором Борисом Антоненком і з моїм слідчим із КДБ Анатолієм Яреськом зустрітися – аби просто поговорити. Навіть не знаю, чи

чекаю вибачень від нього. Нехай би просто на розмову прийшов, в очі глянув. Я ж на нього не кидався б. Але вони досі засекречені, навіть телефону не вдалося дізнатися. 2002 року прокуророві Антоненку виповнилося 90 років – і його вітає газета «Високий замок». Статтю написав Степан Курпіль (зараз депутат БЮТ. – ZIK). Пишуть як про ветерана Cпілки журналістів України і заслуженого юриста. Хоча, може, він і журналіст – певно ж, випускав книжки, як судили націоналістів. Або уявіть, 1992 року відкриваю «Високий замок» – і дізнаюся, що Яресько вже працює в СБУ, передає УГКЦ булли Папи Римського. Тут і кардинал Любачівський, і Микола Горинь. Усі тішаться. Я дізнався, що він працював на розі Пушкіна і Київської, згодом був начальником охорони в банку. Пішов туди, а там кажуть: «Він уже не працює». Я навіть запит в СБУ давав – нічого, мовляв, не знають. Коли почалася реабілітація «політичних», то підписував мою справу теж Яресько. Парадокс: той кадебіст, котрий мене садив, мене і реабілітовував. Я думав, раз ти в СБУ працюєш, тож і присягу на вірність Україні склав. Наївний – досі чекаю, коли він мені зателефонує.

С

уд відбувся за сценарієм. Замість громадського захисника призначили громадського обвинувачувача – В’ячеслава Козаченка, він зараз працює в якійсь юридичній конторі. «Народні засідателі» Хомик і Пташкін сиділи набравши в рот води, а прокурор розпинався, що Горовий – «волк в овєчьєй шкурє». Суддя Заярна просто реалізовувала сценарій того фарсу.

С

удили мене 1976 року, тоді вже «політичних» у табори не відсилали. Було усне розпорядження віддавати нас у звичайні зони, аби ми не навчались у «других університетах». Мене кинули в зону загального режиму у Райківцях на Хмельниччині – ґвалтівники, злодії, всі на купу. Там були цехи для Тернопільського комбайнового заводу. Умови праці жахливі, колосальний травматизм – школу життя я там чималу пройшов. Погодився піти майстром у цех штампування – як там пальці летіли... Коли відрізає палець, крові спочатку нема – лише потім, помаленьку… Так звані «путьові» працювати не хотіли, а «план» їм треба було вписувати, інакше могли зарізати. Одного разу я пережив бунт у зоні – це страшна річ. «Розбірки» були між урками, для розгону прислали війська, але, на щастя, майже не стріляли. Хоча одного куля зачепила на смерть. Навіть там були підіслані, так звані «ссучені», питалися:

«А чи знаєш ти Дзюбу?» і так далі. Але я навчився розпізнавати, хто є хто. Та й кадебісти мене не забували – на зону приїжджали. Не те що хотіли завербувати – просто «не відпускали», натякали на помилування. Після виходу я певний час не міг ніде влаштуватися на роботу. Згодом таки взяли на «Електрон» креслити за кульманом, хоча креслярем я ніколи не був. Там перебував під наглядом – на «Електроні» сексотів було багато. Зустрів і того, хто мене здав: «Знаєш, та були такі часи». То-сьо... Я відрізав: «Між нами все».

В

оточенні В’ячеслава Чорновола, безперечно, були люди, приставлені КДБ, – комітет відстежував політичні процеси. Тоді ж діяли за принципом «якщо п’янку не можна зупинити, її слід очолити». Чимало «п’янок» так було очолено... У час перебудови в нас була своя група, але ми сподівалися, що все піде добре, що осьось буде нормальна Україна. Думали, «Рух» візьметься за це. Я вірив «Рухові» до його розколу, у якому і Тарасюк, і Костенко зіграли свою роль. Були агенти і в оточенні Слави Стецько. Це окрема тема. Була така кадебістська розробка «Бумеранг» – вони організували фіктивне бюро ОУН, там був такий «хірург» і «журналіст». Зв’язалися з Лондоном, який почав гроші і літературу слати. Не знати, чи там по дурості в це повірили, чи, може, хтось сидів у організації. Це було вже перед самим розвалом Союзу. Нечисто було й із переїздом ОУН із Мюнхена в Україну. Траплялися дивні люди... Цікаво, де ж ОУН зникла? Конгрес українських націоналістів є, натомість ОУН нема. Висувалися якісь дитячі пояснення: «А як ми людей зберемо? Як вони доведуть своє членство?» Та якщо людина 25 років відсиділа, то не просто так, а про членство і в кримінальній справі є. Питань море, а маємо те, що не повинні мати. Було вироблено технологію, хто повинен очолювати політичні процеси… От, скажімо, до того, як Братство вояків УПА очолив справжній повстанець з автоматом Гуменюк, там заправляв офіцер Червоної армії. Якось хтось йому тим дорікнув, а він відповів: «Я – червоноармієць, а не такий, як ти, що по кущах ховався». То хто його поставив? Система, на жаль, не надто змінилася. Люди лишилися ті самі. Абстрактними винуватцями у нас полюбляють називати Сталіна чи ще когось, але не конкретних виконавців, своїх доморощених. Водночас не скажу, що лише комуністи в усьому винні. Наприклад, в Івана Губки зв’язковим був комуніст Іван Могитич. А ще був Ростислав Братунь...

№22 7 червня 2012 року


свідомо 08

Університети брехні Які ВНЗ запрошують на навчання, не маючи відповідної ліцензії Максим Опанасенко

З

листопада до січня студенти київського приватного Інституту екології та медицини воювали з ректором, намагаючись забрати свої документи з вузу, котрий Державна акредитаційна комісія позбавила ліцензії. Проте «капітан» уперто не хотів покидати корабля, і тільки після втручання «Свідомо» Міносвіти змусило адміністрацію ВНЗ віддати охочим їхні документи, а решту влаштувати на аналогічні спеціальності в інші вузи. Щоби такого не сталося з вами або вашими дітьми – ми провели розслідування про те, які університети напередодні вступної кампанії запрошують до себе на навчання, не маючи на це жодного права.

Кого позбавили ліцензії

Державна акредитаційна комісія робить це щомісяця. Війну з засиллям вузів, кот­ рих у нас більше, ніж у всій Західній Європі, ще 2005-го оголосив тодішній міністр Станіслав Ніколаєнко. Його справу продовжив Іван Вакар­ чук. Нинішній міністр освіти Дмитро Табачник підтримав. «Я обіцяю, що ДАК збирати­ меться частіше, сидітиме до ночі, але університети, котрі не мають достатніх умов для навчання, буде закрито», – пообіцяв він одразу після свого призначення на посаду. У 2011-му Міносвіти ану­ лювало ліцензії – повністю чи на окремі спеціальності – й відмовило у ліцензуванні 34 університетам. За п’ять мі­ сяців 2012-го – уже 19 вузам. Ось типовий приклад. «Загальна площа на одного студента в розрахунку до при­ веденого контингенту денної форми навчання становить лише 2,6 кв. м (рекомендо­ вана норма для навчальних закладів медичного профілю – 22 кв. м)», – ідеться у звіті Міносвіти про порушення в київському Міжнародному медичному коледжі. Крім цього – недостатня кількість дипломованих викладачів, порожня бібліотека, відсут­ ність навчального реквізиту. Після того, як ВНЗ по­ збавляють ліцензії чи відмов­ ляють у ліцензуванні, ректор може подати апеляцію, яку ДАК розглядає на найближ­ чому засіданні. Негативне рішення стосовно апеляції означає, що знову просити

№22 7 червня 2012 року

про ліцензування вуз може не раніше, ніж за рік. Пози­ тивне – ДАК дає три місяці на виправлення недоліків. Таких вишів також варто остерігати­ ся (Див. табл.)

Хто запрошує на навчання без ліцензії

«Вибачте, але нас закрива­ ють із липня», – секретар при­ ймальної комісії Кримського відділення Східноукраїнсько­ го національного університету Володимир Даль телефоном чесно зізнається у відсутності права на навчання. Проте більшість універси­ тетів, котрі втратили ліцензії, продовжують активно агітува­ ти за вступ до своїх лав. «Звісно, набір буде! При­ ходьте до нас, я вас додатково проконсультую щодо вступу», – радісно повідомляє праців­ ник приймальної приватного Західнодонбаського інституту економіки й управління. Із 1 липня 2012 року цей вуз не має права набирати бакалав­ рів і спеціалістів за напрямами «Фінанси та кредит», «Еконо­ міка підприємства» і «Мар­ кетинг». Але запрошує на всі. Так само до себе нечесно заманюють приватний Запо­ різький інститут економіки й інформаційних технологій – на «Банківську справу» та Міжнародний медичний коледж – на «Сестринську справу» і «Стоматологію». «Нууу… Я от просто за­ раз не можу точно вам від­ повісти. Зателефонуйте че­ рез тиждень», – почули ми у приймальній Київського економічного інституту ме­ неджменту. Їм відмовили у ліцензуванні «Маркетингу» наприкінці квітня. «Шановні викладачі та студенти! Не вірте замовним публікаціям окремих ЗМІ про нібито анулювання наших ліцензій…» Красива реклама на сайті доволі популярного серед абітурієнтів Київського славістичного університету за­ кликає випускників шкіл чим­ дуж бігти до його приймальної комісії з документами. 22-річний студент магі­ стратури цього вузу Сергій, читаючи це, голосно сміється. «Ми мали би вчитися півтора року на магістратурі. Але з 6 червня, через рік після нашого вступу, “лавочка” прикривається. Диплом по­ обіцяли дати, але тільки в тому разі, якщо ми заплатимо за півроку, які теоретично ще мали би вчитися. Студенти всі злі. Але що робити? Ми вже більше заплатили за той диплом, ніж треба доплатити. Тому мусимо». Зараз розгалужений ко­ лись ВНЗ із великою кількіс­

тю філій залишив за собою право навчати лише в Києві й лише за окремими спеці­ альностями. Щоправда, і на них перевірка з Міносвіти знайшла порушення й дала на виправлення ситуації три місяці. Чи виправилася адміністрація, наразі не­ відомо. Така ж об’ява про «чорний піар» журналістів висить на сайті Українського фінансо­ во-економічного інституту. Ще торік у вересні їм заборо­ нили вчити бакалаврів, спеці­ алістів і магістрів на «Фінан­ сах і кредиті» та бакалаврів і магістрів на «Економічній кібернетиці». «Так, набір буде, приходь­ те з 1 липня», – втомлено

повідомляє секретар при­ ймальної комісії УФЕІ. Запрошує до себе й Ін­ ститут екології та медицини, про який ми вже сказали вище. Щоправда, тепер він має іншу назву – Міжна­ родна академія медицини й екології. Засновано її восени минулого року. Відчувши небезпеку від ДАК, це зробив ректор Інституту екології та медицини Михайло Салюта – той самий, котрий втікав від невдоволених студентів через чорний вхід. Відповід­ но, засновник, спеціальності, викладачі, частина студентів, приміщення і навіть веб-сайт у вузу залишилися ті самі. «Приходьте, у нас уже все втряслося, ми оголосили

набір», – запевняють у при­ ймальній комісії академії. У підпорядкуванні цього інституту був іще один вузпорушник – Міжнародний медичний коледж. За три роки – із 2008-го – Мінос­ віти перевіряло його чотири рази – і щоразу виявляло порушення. «Перевищен­ ня ліцензованого обсягу студентів, відсутність дого­ вору на оренду приміщень, неправдива реклама, від­ сутність фахових виклада­ чів…» – ідеться в поясненні міністерства після перевірки. Ліцензії на «Сестринську справу» і «Стоматологію ортопедичну» було анульо­ вано. З’ясувати, чи продов­ жуватиме ВНЗ навчати сту­

дентів, «Свідомо» не вдалося – протягом тижня ніхто не брав слухавки. Чим загрожує вступ до університету, котрий не має ліцензії? За чотири роки бакалаврату і за два роки ма­ гістратури є шанс, що такому ВНЗ вдасться виправити помилки й повернути пра­ во навчати. Якщо цього не станеться (а так трапляється найчастіше), то найменша проблема, якої варто чекати, – пошук іншого місця для на­ вчання, коли ваш вуз закри­ ють остаточно. Найбільша – наприкінці навчання вам просто не видадуть диплома.

Бюро журналістських розслідувань «Свідомо», спеціально для ZIKу

Відмовлено у ліцензії (станом на 24.05.2012 р.)

Назва ВНЗ

Відкликано ліцензію (станом на 24 травня 2012 року)

Полтавський педагогічний університет ім. Короленка

Здоров’я людини – бакалаври

Південнослов’янський інститут КСУ

Фінанси та кредит, облік і аудит, менеджмент – бакалаври та спеціалісти

Київський економічний інститут менеджменту

Маркетинг – магістри

Чернігівська філія КСУ

Запорізький інститут економіки й інформаційних технологій

Банківська справа – магістри

Фінанси та кредит, менеджмент – бакалаври та спеціалісти

Закарпатська філія КСУ

Облік і аудит, менеджмент – бакалаври та спеціалісти

Прикарпатський національний університет ім. Стефаника

Комп’ютерні науки – бакалаври

Васильківська філія КСУ

Менеджмент – бакалаври

Обухівська філія КСУ

Фінанси та кредит, облік і аудит – бакалаври

Харківська гуманітарнопедагогічна академія

Інформатика – магістри

Бориспільська філія КСУ

Фінанси та кредит, менеджмент – бакалаври

Дніпропетровський національний університет ім. Гончара

Технології харчування – магістри

Хорольський агропромисловий коледж

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Готельна та ресторанна справа – магістри

Кримська філія Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури

Херсонський економічно-правовий інститут

Фінанси та кредит – бакалаври

Назва ВНЗ

Відкликано ліцензію (станом на 24 травня 2012 року)

Відмовлено у ліцензії (станом на 24.05.2012 р.)

Будівництво й архітектура – молодші спеціалісти Образотворче мистецтво – бакалаври

Поліцейська фінансовоправова академія

Фінанси та кредит – бакалаври, спеціалісти; правознавство – молодші спеціалісти

Інститут екології та медицини

Лікувальна справа, стоматологія – спеціалісти; фармація – молодші спеціалісти

Луцький національний технічний університет

Державна служба –бакалаври, спеціалісти, магістри

Міжнародний медичний коледж

Сестринська справа, стоматологія – молодші спеціалісти

Чорноморський університет ім. Петра Могили

Облік і аудит – бакалаври, спеціалісти, магістри

Рівненське відділення МАУП

Право, управління персоналом і економіка праці, фінанси і кредит – бакалаври, спеціалісти; менеджмент – бакалаври

Ужгородський національний університет

Лісове господарство

Білоцерківський національний аграрний університет

Харчові технології

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту

Державна служба – магістри

Уманський національний університет садівництва

Економічна кібернетика – бакалаври

Сумський національний аграрний університет

Архітектура – бакалаври

Інститут патології хребта та суглобів ім. Ситенка

Будівництво – бакалаври

Тернопільський медичний коледж

Сестринська справа – бакалаври

Західнодонбаський інститут економіки й управління

Фінанси та кредит, економіка підприємства – бакалаври та спеціалісти; маркетинг – бакалаври

Коледж Західнодонбаського інституту економіки й управління

Економіка підприємства, фінанси та кредит – молодші спеціалісти

Львівський інститут менеджменту

Управління персоналом та економіка праці (лише заочна форма) – бакалаври; маркетинг – магістри

Східноукраїнський національний університет ім. Даля Київський славістичний університет

Український фінансовоекономічний інститут

Фінанси та кредит, економічна кібернетика – бакалаври, магістри

Київський інститут соціальних і культурних зв’язків ім. Княгині Ольги

Культурологія, психологія – бакалаври, спеціалісти

Економічна кібернетика, облік та аудит, транспортні системи – бакалаври та спеціалісти

Київський економічний інститут менеджменту

Фінанси та кредит, комерційна діяльність, ресторанне обслуговування – молодші спеціалісти

Фінанси та кредит, облік і аудит, менеджмент – бакалаври; облік і аудит, менеджмент організацій та адміністрування – спеціалісти і магістри; маркетинг – спеціалісти

Донецький коледж радіоелектроніки й управління

Усі напрями

Київський університет «Східний світ»

Усі напрями


розмови 09

Нагляд до зимової олімпіади Роман Гонтарев розповів про те, як він став директором найбільшого аеропорту в Західному регіоні, хто його просував і чому у Львові його називають «смотрящим»

У

• фото: Юлія Ляліна

же рік львівський аеропорт очолює ставленик із Донецька Роман Гонтарев. Протягом цього часу довкола львівського летовища вже було кілька скандалів і назріло дуже багато запитань. На деякі з них ZIK попросив відповісти директора.

ніший. Скрізь є люди, з якими можна співпрацювати, – і з львівським бізнес-середовищем теж. Сподіваюся, я вже вивчив місцеву специфіку, але вдосконаленню немає меж. Щодо сприйняття мене, то, думаю, подібно сприймають кожну нову людину. Якщо навіть хтось і був проти, то зовні цього не показував.

До Львова на виклик

Пане Романе, розкажіть, як Ви потрапили до Львова і хто були Ваші конкуренти? – Мене просто запросили на роботу до Львова. У кожної амбітної людини є таке поняття, як виклик. Я його прийняв. А чого боятися? Завжди вважав, що Україна – єдина, тому регіон Південь, Центр, Схід чи Захід, значення не має. Я пройшов співбесіди із заступниками міністра. Остаточне рішення приймав віце-прем’єр Борис Колесніков. А от хто були мої конкуренти, я не знаю.

zz

zz Де Ви працювали до цього призначення? – Я прийшов в авіацію 2003-го – через рік після закінчення університету. Спочатку працював у міжнародному аеропорту «Донецьк». Починав з дрібного – коли є купа паперів, потрібно все якось звести і автоматизувати. До моїх обов’язків входили впровадження, підтримка й адміністрування цих проектів. Далі перейшов працювати у базову «Донбасаеро». Це два підприємства, які працюють на одному технологічному майданчику і ділять спільний офіс. В «Донбасаеро» я вже очолював центр інформаційних технологій. Потім у нас почалося зближення з компанією «Аеросвіт» – і я перейшов туди. Тут почав більше займатися комерційними технологіями. zz У Львові швидко адаптувалися? – Гадаю, я тут уже прижився. Хоча спочатку було складно сприйняти ментальність тутешніх людей. Київ динаміч-

Роман Гонтарев, 31 рік. Народився у Донецьку. Закінчив Донецький національний технічний університет за спеціальністю «інформаційні управляючі системи та технології». Мама – бухгалтер на пенсії, батько – механік, зараз приватний підприємець. В авіацію потрапив 2003-го. Відповідав за сферу інформаційних технологій та автоматизацію процесів в аеропорту «Донецьк». Через рік перейшов у авіакомпанію «Донбасаеро». Там очолював центр інформаційних технологій. 2009 року після об’єднання «Донбасаеро» з «АероСвітом» перейшов працювати туди, однак уже займався комерційними проектами. 2011 року став спочатку в. о. директора ДП «Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького», згодом директором.

Галицьке «не так»

zzЩо Вас найбільше вразило у Львові з погляду ментальності? – Люди тут завжди з усім не згодні. Тож найбільша проблема, з якою я тут стикнувся, – це галицьке «не так». Це я побачив під час проведення комерційних конкурсів до Євро2012. Ми їх проводили дуже швидко, щоби встигнути до чемпіонату. Ці конкурси взагалі можна не проводити, сказати: тут стає той, а тут – той. Але ж мені тоді дорікнуть, що все було непрозоро! Тому ми розробили правила й оголосили конкурси. Те саме з працівниками, яких набирали на роботу в аеропорт. На співбесіду прийшло понад 4,5 тис. людей. Ми могли взяти лише 50. У результаті на адресу аеропорту лунають закиди, що на роботу брали лише «по знайомству». Ну не переробиш людей, якщо вони хочуть мислити так негативно! Впевнений: якщо хтось мислить такими категоріями, то сам до того дуже схильний. І якщо він матиме такі ж повноваження, то працюватиме саме за цією моделлю. zzВважаєте, що громадськість занадто втручається у Вашу роботу? – Йдеться не про це. Нещодавно я був у Відні, там вісім років будували термінал – і досі відкладають відкриття, оскільки він технічно не готовий. У Берліні нове летовище мало запрацювати другого червня, але виникли технічні проблеми – відкриття відклали. І ніхто не казав, що у всьому винен уряд. Натомість у Львові сучасний термінал

збудували за два роки, однак чомусь усі хочуть оцінити цей процес з негативної точки зору.

Латвійське таксі в нас не працюватиме

zzЧим завершився скандал із латвійським таксі, яке перемогло у конкурсі на визначення агента з обслуговування аеропорту? – Вони відмовилися від співпраці. Фірму дуже занепокоїв клімат, який панує у регіоні, в який вони збиралися заходити. Бізнес любить тишу, а не так, що кожен пхає носа у справи конкретної фірми. Конкурс був внутрішній, інвестори подали нам усі документи, які ми вимагали. Ви кажете – одна машина, а я бачив зовсім інше. Автомобілі вже були в дорозі, на них узяли кредит. У них було багато пропозицій щодо обслуговування… zz Чому Ви не оприлюднили інформації щодо пропозицій фірми? – Це приватна інформація власників і вони мають право її не надавати. zz А чи є нормальним для

держпідприємства приховувати відомості? – Ми не приховуємо. Багато договорів, які укладають держпідприємства, мають пункти про конфіденційність

інформації. Тобто це не приховування, а збереження конфіденційної інформації партнерів. zzІз Ваших слів видається, що розглядаєте державне підприємство як приватну структуру… – Це не так, проте я повинен вести бізнес за правилами. Погляньте на більшість держпідприємств – що вони собою являють? Як був Радянський Союз, так він і лишився… Я ж намагаюсь у держвласності зробити сучасне комерційно привабливе підприємство. Форма власності визначає, кому воно належить, а ведення бізнесу однакове для всіх. А у нас чомусь думають, що коли ми державні, то про все маємо відповісти. zzАле новий термінал і решта майна підприємства збудовано й оснащено коштом держбюджету, тобто за гроші платників податків. Невже вони не мають права знати, що тут відбувається? – Так, я розумію, що основ­ні засоби я отримав за кошти платників податків, – але надавати їм усієї інформації не можу.

Заробити на аеропорту

zz Сьогодні практикують розробку бізнес-планів для державних установ. У Вас такий є? – Звісно. Ми розробили декілька напрямів розвит­ ку, але наразі не можу стверджувати, що він у якомусь сталому стані. Ми його доопрацьовуємо. Це пов’язано із законодавством, яке постійно змінюється. З’явився Повітряний кодекс України, де є дуже багато позитивних нововведень. Однак діють багато інших законів, за якими ми повинні жити, – і вони далеко не досконалі.

На чому плануєте заробляти і чи вдасться окупити новий термінал? – Хочу досягнути співвідношення, за якого аеропорт зароблятиме більший відсоток на комерційній діяльності, а менший від основної – на

zz

здійсненні перельотів. Адже таким шляхом пішли більшість європейських аеропортів. Зараз співвідношення 20% на 80%. Йдеться про розвиток комерційних зон. Раніше приходив хтось в аеропорт і казав: «Я хочу тут щось продавати», – і йому давали місце. Нова філософія ведення бізнесу на летовищах передбачає, що підприємець не лише платить оренду, а й сплачує відсотки зі свого обороту. Тому ми всіх повідомляли: якщо хочете з нами співпрацювати, то маєте офіційно підписати договір про те, що частина вашого обороту сплачується аеропорту. zz Дуже багато шуму наробила інформація про можливу передачу львівського летовища в концесію. Яка Ваша позиція? – На мою думку, передати управління аеропортом компанії, яка, наприклад, управляє Франкфуртським аеровокзалом, було б безцінним досвідом. Адже в Україні авіаційна галузь за минулі 20 років не розвивалася з точки зору інновацій. Але наразі регіональні аеропорти не викликають такого інтересу для великих управляючих компаній – на відміну від Бориспільського, де є 8 млн пасажирів щороку. А варіанта віддати в управління львівський аеровокзал маленьким компаніям, які мають сумнівний досвід, не розглядаємо.

У найближчому майбутньому Львівський аеропорт може стати конкурентом Бориспільському? – Десь за п’ять років ми повернемося до того питання. Щоправда, потрібно розуміти, що навіть тоді в нас буде різна специфіка пасажиропотоку. Київ – столиця, там більшість – це бізнес-пасажири. Тут Львів конкурувати не зможе. Натомість у нас значно більший туристичний потік. І саме цей сегмент пасажирів має повністю перейти на Львів. Адже це єдиний потужний аеропорт на весь Західний регіон, а він – як пів-України, якщо не за кількістю населення, то за територією.

zz

zzЧи плануєте розширити географію авіасполучень зі Львовом і які рейси запровадите насамперед? – Із 15 травня ми отримали можливість приймати трансатлантичні рейси. Згідно з опитуваннями, найцікавіший рейс для львів’ян – Львів-Торонто (Канада). У мене там теж родичі. Тож ми над цим працюємо. Окрім цього, працюємо над напрямками, які цікавлять туристичну галузь, – це Китай і Японія. Там заможне населення, яке готове подорожувати, а Західна Європа їм уже приїлася. Торік рейс із Японії мали починати з Києва, але сталася трагедія на атомних станціях і цей процес призупинився. Цього року ми знову повертаємося до цієї розмови, але вже зі Львова. Можливо, ці рейси будуть не надто інтенсивними, але потрібно з чогось починати.

Донецький наглядач

zz Неофіційно Вас тут називають «смотрящим». Прокоментуйте це твердження. – У мене єдина мета – побудувати тут сучасний, відповідно до світових стандартів, аеропорт. З цієї точки зору мене можна назвати своєрідним «наглядачем». Доки буду тут? Є певні етапи. Перший я вже майже пройшов – аеропорт вчасно здали і підготували до Євро. Наступний етап – злагоджено відпрацювати під час чемпіонату. Головною стратегією опісля буде втримати приріст нових авіаперевізників на рівні 15-20%, переважно це мають бути бюджетні авіалінії. Потім слід налагодити роботу аеропорту за транзитною схемою, тобто зробити його пересадочним пунктом між Сходом та Європою. Далі в мене взагалі амбітні плани – створити тут універсальний пункт пересадки із альтернативними шляхами подальшого пересування автобусом і потягом. А там і гостей Зимової Олімпіади-2022 приймемо… Розмовляла Ірина Залецька

№22 7 червня 2012 року


репортаж 10 політикум

Партія регіонів придумала план, як одурити Україну

Програму розвитку країни, яку розробила Об’єднана опозиція, експерти почали обговорювати під час недавнього «круглого столу» в Києві. Тривають і громадські обговорення в регіонах, у ході яких із місцевими жителями зустрічається лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. 31 травня настала черга Львова. Арсеній Яценюк і Микола Томенко зустрілися з львів’янами в кінотеатрі ім. Довженка, щоби почути думки людей із ключових питань розвитку України. «Для нас дуже важливо донести свою програму до кожного українця, до кожного львів’янина, а також почути пропозиції, після чого остаточну редакцію затвердимо на з’їзді Об’єднаної опозиції 30 липня», – наголосив лідер «Фронту змін». Особливість програми Об’єднаної опозиції в тому, що її не спускають згори, а пишуть знизу, залучаючи найширші кола експертів і громаду. Під кожен пункт програми готують зміни до законодавства, які ухвалять одразу після формування демократичної більшості у ВР. Партія регіонів розуміє, що програє вибори, а тому розробила хитромудрий план. Про нього на прес-конференції львів’янам розповів Арсеній Яценюк. Першим пунктом цього плану є оголошення соціальних ініціатив президента. «Янукович замість того, щоби доплачувати 334 грн до пенсії, як передбачала поправка опозиції, внесена торік у вересні, зараз вирішив доплатити 100 грн. Проте він сподівається, що це додасть 2-3 відсотки до рейтингу Партії регіонів». Намагаючись сподобатися людям, влада вхопилася за по-

№22 7 червня 2012 року

пулярне гасло про скасування депутатської недоторканності. Лідер «Фронту змін» нагадав, що, перебуваючи на посаді голови ВР, він ставив на голосування такий закон, проте регіонали не дали за нього жодного голосу. «Ми вимагаємо проголосувати за скасування недоторканності тільки пакетом: зняття недоторканності з президента, суддів та закон про порядок імпічменту президента», – наголосив Арсеній Яценюк. Наступний пункт передвиборчого плану Партії регіонів – ухвалення закону про мови, щоби додати до рейтингу ще 3-5 відсотків. Їм байдуже, що в такий спосіб вони розколюють Україну. Останнім і вирішальним акордом має стати дочасний розпуск парламенту. «Вони розуміють, що не дотягнуть до 28 жовтня, і хочуть отримати максимальну кількість голосів на піку – після Євро-2012. Вони думають, що таким чином можуть перемогти на виборах», – сказав Арсеній Яценюк. За його словами, владі не вдасться одурити народ політичними технологіями – план розшифровано. Відповідно до Конституції, яку Партія регіонів прийняла торік, дата парламентських виборів визначена в Перехідних положеннях – 28 жовтня 2012 року. «Ми переможемо на виборах і притягнемо до відповідальності тих, хто причетний до свавілля впродовж двох минулих років», – наголосив лідер «Фронту змін». У ході прес-конференції Арсеній Яценюк також повідомив, що передвиборчий штаб Об’єднаної опозиції у Львівській області очолив голова територіальної організації «Фронту змін», депутат Львівської облради Степан Кубів. Валентин Боровик

К

упуючи квиток на Євро у Львові, можна зненавидіти футбол і втратити роботу. Черга – як у радянські часи, вкрай незручний час продажу, тривале оформлення… А потім ще й «подарунковий набір» мусиш придбати, якщо занесла лиха година до «Укрсоцбанку».

А все почалося з того, що надумали ми з сестрою зробити татові сюрприз. Він у нас той іще футбольний уболівальник. Один варіант придбати квиток – через сайт УЄФА. Але для нас це виявився зовсім не вихід, бо квитки там продавали за євровалюту та безготівковим розрахунком. І хоча кредитні картки в сім’ї є, проте потрібної суми на них не було. Тож коли ми дізналися, що перепустки на Євро реалізовують через мережу філій «Укрсоцбанку» за готівку, зраділи. До того ж потрібна установа розташована неподалік роботи. Натомість сюрприз нам утнули банкіри, довівши до стадії, коли від злості аж у голові паморочиться. Отож, продаж квитків проводили в будні із 09:00 до 18:00. Квитки на «Арену Львів» 30 травня були по 700-1200 грн. Проте навіть якщо ви відпросилися на годину з роботи, годі було сподіватися, що процедура займе небагато часу. Покупців обслуговував один (!) оператор, заповнював документи на кожного 2030 хвилин, а то й більше. Авторка цих рядків спочатку зайшла перед десятою, просиділа близько 45 хвилин – і таки була змушена повернутися на роботу. Потім була спроба номер два – приблизно об 11:20. Знову більш як година просто сидіння в черзі, а потім ще тривала процедура купівлі (до неї ми 30 травня таки не дійшли)… Інформаційного стенда, де був би перелік необхідних для придбання квитків документів, не розміщено. Тож не одна людина, посидівши в черзі, за якийсь час розвернулась і пішла геть, бо дізналася, що в неї чогось нема (потрібні були паспорт та ідентифікаційний код). Остаточно вбила інформація від працівників «Укрсоцбанку»: людина, яка купує квиток, має йти на чемпіонат. Якщо купує два чи більше квитків – повинна бути в групі, інакше на стадіоні можуть виникнути проблеми. Добре, подумали ми з сестрою, нехай так! Зателефонували татові, попросили приїхати зі своїм паспортом та ідентифікаційним кодом, аби потім не було проблем. Тато приїхав зранечку 31 травня. Трохи швидше, ніж о 09:00, ми були під банком. І знову всі кола пекла. Чекання у черзі, напружені люди, яким потрібно на роботу. Спочатку обслугову-

Перейти пекло за квитки до футбольного раю Купити квиток на Євро у Львові не можна без колекційних монет за 200 грн

““ 

При купівлі квитка в «Укрсоцбанку» ми автоматично стаємо їхніми клієнтами і мусимо придбати подарунковий набір. «Подарунок» від «Укрсоцбанку» нам не віддали, хоча 200 грн узяли.

вали двоє операторів, потім знову продажем займалася одна людина. Загалом нам із татом довелося чекати своєї черги дві години. Але коли дійшла справа до власне купівлі (квитки були вже тільки по 300 грн), почалися нові сюрпризи. Так, кожен клієнт має підписати документ, що він ознайомився з «Умовами продажу квитків УЄФА», та залишити підпис, що із ними погоджується. Це більш як десяток аркушів, а позаду ж черга, в якій нервують люди. Тому хочеш отримати квиток – підписуй, що дають,

і швидко. Банківські працівники, звісно, не кваплять, але за таких обставин скористатися правом на ознайомлення з «Умовами…» вкрай складно. Далі оператор повідомила нам, що при купівлі квитка в «Укр­соцбанку» ми автоматично стаємо їхніми клієнтами і мусимо придбати подарунковий набір. Я кажу, мовляв, не треба нам подарункового набору – нам потрібні квитки. На що оператор ввічливо пояснила, що відмовитися від «подарунка» не можна. Оформляючи документи на добровільно-примусовий

подарунковий пакет, питаю вже іншого оператора: «Ви ж розумієте, що це те саме, як колись кільку примусово в радянських гастрономах довішували до кожної покупки, незалежно від того, потрібна вона чи ні?» Він мені: «Я тоді не жив – не знаю, що там довішували»... Так із дев’ятої ранку й до обіду купляли ми з батьком квитки. До речі, той «подарунок» від «Укрсоцбанку» нам не віддали, хоча 200 грн узяли. Нема його ще в них на руках, тому пообіцяли передзвонити, коли з’явиться. Василина Думан, ІА ZIK


репортаж 11

• Уже за 50 метрів гостей зустріне страшенно запущена територія південної частини площі Галицької. Руїна Палацу Бесядецьких уже давно перетворилася на вбиральню для безхатченків і продавців квітів. До офіційної фан-зони – 300 м.

Львів готовий до Євро?

• Пройшовши повз новенький пам’ятник Івасюкові, потрапляємо на вул. Нижанківського. Вікна кількох кафе виходять на загиджений двір, що виконує функцію паркінгу й автостоянки. До головної фан-зони – 250 м.

• Руїни синагоги на вул. Староєврейській уже заросли деревами. Навколо обписані й облуплені будинки площі Арсенальської. Не допомагає навіть те, що тут проходить один із найжвавіших екскурсійних маршрутів, а густота кафе менша хіба що на площі Ринок. До офіційної фан-зони – 500 м.

Рейтинг «найпривабливіших» для євротуристів місць і будинків текст і фото Роман Балук, ІА ZIK

В

ізитівкою Львова, безперечно, можна вважати центральну частину міста. Адже саме тут чарівна архітектура, старенькі гарні будинки, кавовий аромат поміж вузенькими вуличками… Очевидно, що після кількох десятків хвилин в аеропорту і близько двох годин на стадіоні саме в центрі міста гості Євро-2012 перебуватимуть найдовше. На жаль, не менш очевидно, що в часі підготовки

до футбольного турніру влада просто забула про те, чим ми найбільше пишаємося. Після уважної прогулянки центром приймаючого міста виникає враження, що спадщину ЮНЕСКО віддали на поталу власникам кафе і псевдоархітекторам. А про окремі проблемні місця чиновникам не нагадало навіть Євро-2012. Ця сторінка вмістила лиш маленьку частину того, чим з ранку до вечора Львів «хвалитиметься» перед гостями. А кількість таких забутих об’єктів за межами центру годі й порахувати…

• Цікаво, де той закон, який охороняє цю пам’ятку архітектури на вул. Староєврейській? Можливо, з вікон готелю, що навпроти, вона виглядає не так страшно?! До офіційної фан-зони – 400 м.

• Руїни на вулиці Федорова давно перетворилися на суцільний смітник. Згідно з паспортом, будівництво тут мали закінчити у грудні 2011-го. А якихось два роки тому на цьому місці гарно пахло кавою із «Золотого дуката». До офіційної фан-зони – 400 м. • Будинки на історичній вулиці Вірменській уже ледве стримують натиск історії. Часом здається, що вони не доживуть навіть до наступного дня! До офіційної фан-зони – 400 м.

• Паркінг на вулиці Гнатюка. Від людей цей двір захищає не-

великий паркан, брама у якому зазвичай відкрита. Коли зайдеш усередину, виникає враження, що війна у Львові закінчилась учора. До офіційної фан-зони – 50 м.

• Колиш-

• Центральний універмаг на площі Ринок регулярно перевдягають уже майже рік. Мабуть, мати таку рекламну площу вигідніше, ніж відремонтований будинок… До офіційної фан-зони – 200 м.

• Проїзд Крива липа ще з 1990-х був місцем, куди гостей вести не варто. Остаточно руїни так і не відбудували. До офіційної фанзони – 100 м.

ній пасаж Андреоллі – «найпахучіший» шлях від вулиці Те­ атральної до площі Ринок. Ним щодня проходять сотні туристів. До офіційної фан-зони – 50 м.

• Фасад театру ім. Заньковецької нашвидкуруч прикрили риштуванням, а от задня частина будівлі продовжує «милувати» око туристів. За час, поки у Львові збудували стадіон, аеропорт, із десяток готелів і торгових центрів, ця споруда нітрохи не змінилася. До офіційної фан-зони – 50 м. №22 7 червня 2012 року


топ-тема 12

Володимир Семків

Ї

х уже можна побачити на вулицях Львова. Що ближче до офіційного відкриття Євро-2012, то іноземних уболівальників стає все більше. Перший матч чемпіонату Європи з футболу відбудеться тут 9 червня: дуель збірних Португалії та Німеччини є одним із найочікуваніших поєдинків турніру. Львів мав чудову нагоду стати привабливою атракцією для іноземних уболівальників. Однак багатьох фанів відштовхнули ціни на житло та політичні негаразди – і вони вирішили мешкати у інших містах. А дехто взагалі «прописався» у Польщі…

Футбол, кава і пиво

Данець Йєнс Нільсен приїде до Львова на два матчі своєї команди – зі збірними Німеччини та Португалії. Нільсен хотів би побачити ще й матч із голландцями у Харкові, однак має справи у рідному Есб’єргу. У компанії данця – ще троє осіб, котрі вирішили мандрувати маленькою групою. – У Львові ми винайняли дві квартири біля площі Ринок. Мусили переплатити втричі більше, ніж вони коштують зазвичай. Типова ситуація для міст, які приймають матчі чемпіонатів… Але коли ми подивилися на ціни готелів і хостелів, то зрозуміли, що краще мешкати все-таки у окремому помешканні. Саме ціни – причина того, чому багато фанів відмовилися їхати в Україну, – розповів Йєнс Нільсен кореспондентові ZIK. У Нільсена – великий досвід футбольних мандрів. Разом із друзями він їздив уболівати за свою команду в Португалію, Норвегію, Угорщину, Ісландію, Із-

на – Португалія (9 червня), Данія – Португалія (13 червня) і Данія – Німеччина (17 червня). На матчах, котрі відбудуться на львівському стадіоні, побуває 40-50 тисяч іноземних уболівальників, прогнозує керівник департаменту «Євро2012» Львівської міськради Олег Засадний. – Про кількість уболівальників можемо судити, виходячи з інформації про продаж квитків. На кожному матчі у Львові буде 8-9 тисяч німецьких уболівальників, по 3,5-4 тисячі – данських і португальських. Ще 2,5 тис. – це мешканці Польщі. Щоправда, ми не знаємо, вони мали намір самі приїхати на футбол чи перепродати квитки, – розповів ZIKy Олег Засадний. Водночас у консульстві Федеративної Республіки Німеччини у Львові ZIKy повідомили, що німецьких уболівальників буде дещо більше – 11 тисяч на матч, тобто третина «Арени Львів». Однак більшість «футбольних туристів», які побувають у Львові під час чемпіонату Європи, все-таки будуть із України, – близько 400 тисяч. За словами Засадного, переважно йдеться про приїжджих без квитків, які приїдуть подивитися на місто, відчути атмосферу Євро-2012, побувати у фанзоні. Але й на стадіон піде багато львів’ян. – Відповідно до квоти, 2 тисячі квитків продали лише львів’янам і мешканцям Львівської області – за поштовими кодами під час жеребкування. Згодом продали ще 10 тисяч квитків – із них 2,5 тисячі купили мешканці Польщі, решта дісталася українцям. Гадаю, 2,5 тис. з них – це львів’яни. Тому очікую, що на кожному матчі на «Арені Львів» буде по 5 тисяч львів’ян, – переконує Засадний. Іще кілька днів тому у вільному продажі були квит-

цих людей. Вважаю, Україні останнім часом спеціально «гидили у тарілку» для того, щоби перехопити уболівальників. Та якщо у грудні, відразу після жеребкування групового раунду, експерти передбачали, що Україну мало б відвідати більше фанів, аніж сусідню Польщу, то ближче до турніру виявилося, що відвідуваність у двох країнах буде приблизно однаковою. – Ситуація дещо змінилася. Вона пов’язана передусім із політичними розмовами чи якимись дискусіями, – коментує Олег Засадний.

А якщо поб’ють?..

Уболівальників відлякує не лише політична ситуація, а й високі ціни на житло, криміногенна ситуація та повідомлення про ксенофобію. Приміром, офіційний фан-клуб збірної Данії житиме не у Львові й навіть не в Україні – а в польському Кракові, де данці не гратимуть жодного матчу. Невеличка відрада для Львова: якщо «офіційні» фанати принай-

Німці наступають!

Як відомо, на «Арені Львів» зіграють Німеччи-

№22 7 червня 2012 року

Поділити фанів

– Україна отримала просто божевільну групу: Португалія, Німеччина, Голландія, Данія. Це шалені команди! – коментує ZIKy футбольний експерт Артем Франков. – Це не тільки імена на футбольному полі – це вболівальники, які приїдуть дивитися футбол. Польща заздрить, що нам випала така група. Полякам будь-якою ціною треба було перехопити

Львів зустрічає футбольних уболівальни

Український міф

У непростій ситуації в Україні знайшлися захисники. Багатьох іноземців шокує те, що їм доводиться чути у власних медіа про нашу державу… Ні, вони не лякаються цих повідомлень,

““ 

мні побувають на «Арені Львів», то до Харкова вони взагалі бояться їхати. – Надто великий ризик, щоби подорожувати такими місцями. Ми також бачили відеоролик, на якому було видно, як втрачає глузд українська поліція. Про жорстокість правоохоронців чули і з інших джерел, – розповів в інтерв’ю данській газеті Ekstra Bladet представник уболівальників Денніс Петерсен. Португальських фанів теж хвилюють питання безпеки.

““ 

ки лише на один матч – Данії й Португалії. У міськраді запевняють, що й ці перепустки продадуть – «Арена Львів» буде переповнена.

Вони ї

Виявилося, що винайняти житло у Кракові й купити квиток на літак до Львова дешевше, ніж просто замешкати тут. Втім, ми чули, що в Україні низькі ціни на напої та їжу.

Якщо у грудні, відразу після жеребкування групового раунду, експерти передбачали, що Україну мало б відвідати більше фанів, аніж сусідню Польщу, то ближче до турніру виявилося, що відвідуваність у двох країнах буде приблизно однаковою.

раїль, Албанію, Мальту. Український Львів вабить Йєнса не лише футболом, а й архітектурою. – Зізнаюся, поки не виявилося, що наша команда гратиме у Львові, я мало знав про нього. Звісно, чув, що є таке місто, але не здогадувався, що воно настільки привабливе. Кажуть, Львів схожий на Прагу, але тут менше туристів. Читав, що у вас багато хороших ресторанів, смачні страви. Неодмінно спробую шоколад, каву, пиво, – ділиться Нільсен.

вибачать українці… Виявилося, що винайняти житло у Кракові й купити квиток на літак до Львова дешевше, ніж просто замешкати тут. Втім, ми чули, що в Україні низькі ціни на напої та їжу. Сподіваюся, так і є, – міркує Вітор Мендонса. Декотрі вболівальники «втікають» зі Львова й у іншому керунку. Група німецьких уболівальників із Північної Рейн-Вестфалії їздитиме на матчі збірної… аж із Полтавщини. – На жаль, не можемо замешкати у Львові, бо ціни у готелях надто високі. Зупинимося за 300 кілометрів на південь від Києва у місті Кременчук, у гарному готелі за розумною ціною, – розповів ZIKy Том Рьодер, керівник групи.

– Справді, у Португалії багато говорять про політичну ситуацію в Україні: справу Тимошенко, бійки у парламенті… Але це впливає на малу частину вболівальників. Головні проблеми, які відштовхують фанів, – це безпека, проблеми із житлом, транспортом і відстані, – розповів ZIKy Вітор Мендонса. Вітор разом із товаришем теж вибрали своєю «резиденцією» Краків. У Львові житимуть лише у дні, коли тут гратиме команда Португалії. – Ціни на житло надто високі. Я зарезервував кімнату в хостелі за 120 євро! Це та причина, через яку ми вибрали Краків. І питання безпеки, звісно, – нехай мене

а навпаки – обурюються. Бо вважають Україну красивою, а людей – привітними. – Я розгубився, коли прочитав у данських газетах про те, що мої земляки не хочуть їхати в Україну, – зізнається Томас Бомберг. Томас живе в Україні з 2007-го, а мандрує нашими краями близько 15 років. Чоловікові пропонували повернутися в Данію, але йому наразі подобається у нас. Бомберг започаткував власний бізнес і консультує західноєвропейські фірми, котрі хочуть налагодити співпрацю з Україною у сфері комп’ютерних технологій. Начитавшись «страшилок» у данській пресі, Томас започаткував у мережі Facebook сторінку для вболівальників, на якій намагається розвіяти міфи про Україну та всіляко допомагає землякам із пошуком житла, транспорту тощо. – На данському телебаченні показували відео про жорстокість поліції – це налякало людей. До цього, звісно, треба додати і високі ціни, й політичну ситуацію… На жаль, Україна здобула негативну репутацію за кількома напрямами. Я намагаюся переконати земляків, що про українців не можна судити, виходячи з того, що демонструють на телебаченні. На мою думку, Данії пощастило, що вона гратиме два матчі у Львові – найцікавішому місті України, – каже Томас Бомберг. Метью Клейтон, який працює у німецькій туристич-

ній фірмі Otevs, яка є одним із офіційних туроператорів Євро-2012, теж агітує земляків їхати в Україну. Він не раз бував на батьківщині Тараса Шевченка (хоча в цьому контексті можна казати і про Андрія Шевченка) і привозив додому хороші враження. – Сподіваюся, що після Євро-2012 отримаємо

позитивні новини й уболівальники збагнуть – як і я – наскільки це чудова країна! Доля пов’язує мене з Україною більш ніж 12 років. Наша фірма є офіційним тревел-партнером ФК «Шахтар». Я бував у вас багатобагато разів! Коли чую якусь критику, то завжди стаю на захист України, бо до мене


топ-тема 13

їдуть!

иків, які, на жаль, бояться тут жити

Німці

Я

кось у Бремені довелося спостерігати, як німці влаштували ритуальний танок довкола майки одного з гравців збірної, Бастіана Швайнштайґера, уславлюючи футбольний талант кумира піснями і криками. Потім уболівальники звідкись дістали тазик і почали прати ту футболку. Певно, вони мили б футболістам і ноги, лиш би ті перемагали. За спостереженнями редактора журналу «Футбол» Артема Франкова, німецькі вболівальники стали розкутими порівняно недавно. «Німці трималися стримано аж до чемпіонату світу, який вони приймали 2006 року. До того вони боялися проявів патріотизму чи затятого фанатизму, бо над ними нависав тягар минулого… Але 2006 року душа розгорнулася. Виявилося, що можна безкарно стрибати, кричати і

Якими є вболівальники?

доводити всім: німці – це круто», – вважає Франков. Українська міліція очікує на чемпіонаті найбільше проблем саме від німецьких гостей. «Ми маємо поперед­ ню інформацію про те, що до України планують прибути певні вболівальники з Німеччини, які полюбляють

провокувати фанів інших країн», – повідомив на брифінгу начальник департаменту громадської безпеки МВС Сергій Поготов. Водночас представник фан-клубу бундестіму Том Рьодер запевнив ZIK, що хлопці їдуть в Україну розважитися, а найбільших

забіяк узагалі залишать удома. «Поліція заборонила футбольним хуліганам виїжджати з країни. Не думаю, що будуть якісь проб­леми із уболівальниками, котрі мандруватимуть Україною. Ми очікуємо мирних і легких днів», – зазначив Рьодер.

складно розповісти, що тоді відбувалося в країні… Для них то була визначна подія. Навіть подальше економічне зростання частково пов’язують із піднесенням

після тієї перемоги», – зазначив Ковальов. Артем Франков називає вболівальників Данії хорошими хлопцями. «Данці дуже доброзичливі, з по-

зитивним настроєм. Навіть після поразки вони поводяться спокійно. Англійці могли би влаштовувати погроми, а данці переживають невдачі спокійно», – вважає Франков.

Данці

Д

ля уболівальників збірної Данії футбол без пива – не футбол. «Данські вболівальники, як і місцеві загалом, полюб­ лять випити. Але вони не вдаються до агресії так, як, наприклад, англійці, – розповів ZIKy Сергій Ковальов, який працює в Данії у сфері комп’ютерних технологій. – Два роки тому я був на центральній площі Копенгагена, коли транслювали матч чемпіонату світу між Данією і Камеруном. Тоді Данія перемогла – це була єдина звитяга команди у своїй групі. Але святкували так, начебто перемогли у чемпіонаті». Найбільшу ейфорію данські вболівальники пережили 1992 року, коли збірна перемогла на чемпіонаті Європи з футболу. «Мені

Португальці

П вона завжди була прихильною. А борщ – узагалі щось неймовірне, – стверджує Метью. Туристична фірма, у якій працює Клейтон, «рекрутувала» на чемпіонат Європи 1100 осіб. 650 із них – це німці. Але є клієнти і з Таїланду, Малайзії, Казахстану та Гонконгу.

ортугалія у футбольному вимірі – це європейська Бразилія. Недарма португальських гравців називають європейськими чарівниками м’яча, а саму державу – футбольною країною. «Діти змалечку починають ідентифікувати себе з тим чи іншим футбольним клубом. Деколи здається, що економічна криза менше хвилює португальців, ніж футбольні баталії. На мою думку, це вже частина їхньої культури», – розповів ZIKy голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха. За словами Садохи, португальські вболівальники теж полюблять погуляти,

але знають міру. «Вони не проявляють якоїсь надмірної агресії до супротивників. Іноді у пресі з’являється інформація про певні інциденти... Але порівняно з англійськими хуліганами, за якими я спостерігав під час Євро-2004 у Португалії, це невинна підтримка. Мені, наприклад, імпонує, коли в національному чемпіонаті перемагає один із лісабонських клубів і фани, святкуючи, заповнюють цент­ ральний проспект Лісабона. Панує загальний святковий настрій, який минає без агресії, зловживання алкоголем, без втручання поліції», – розповів Садоха.

№22 7 червня 2012 року


фоторепортаж 14 • Під час виступу уславленого Рішара Бона було холодно і вогко. Та й організатори підпсували свято – цього року тент наглухо відгородив сцену від «фан-зони» – безкоштовних галявин, де можна було дивитися виступ у режимі прямої трансляції. Натомість під час виступу квартету Гарретта трансляцію просто припинили й люди, закутані через негоду в дощовики, споглядали лише телезаставку фестивалю.

Alfa Jazz Fest: у кожного свій джаз • фото: Роман Балук, Юлія Ляліна

• На львівському

джазфесті Джонові Маклафліну вручили премію, відзначивши його колосальний доробок у розвитку музики. У відповідь Великий Джон сказав: «Музика є у будь-якому серці... Зрештою, музика теж любить нас, адже без нас її не стане й не буде кому її слухати. Мій висновок: любов і музика ідуть пліч-опліч. Сьогодні з готовністю кажу: я люблю вас. Чому? Тому що я люблю музику, і ви її любите, а це означає, що ми маємо любити одне одного».

Д

ля частини візитерів Alfa Jazz Fest лишається справою статусу, що подібний до коштовного годинника, потрібного лише для демонстрації крутизни, – саме тут середній бізнесмен може поручкатись із Садовим чи московським мільярдером Фрідманом. На щастя, більшість сприймає джазове свято як унікальну можливість просто послухати метрів високого мистецтва.

• Губернатор Костюк укотре здивував, бо слабо віриться, що залізничники люблять музику, альтернативну до шлягеру «наша львівська залізниця». Можливо, поджазувати Костюка сподвигла лише зустріч із колишнім віце-прем’єром Романом Шпеком, котрий впродовж минулих років активно працював на «Альфа-Банк». • Кассандра Вілсон співала босоніж. Люди під час її виступу просто плакали, а це, певно, найвища відзнака для артиста.

• Музику можна слухати на травнику і у VIP-ложі, але джазово підобідати можна лише на галявині. Бо джаз був і лишається музикою вільних людей. А цього не купиш. №22 7 червня 2012 року

Торік імпрезі музичної свободи мало відповідала публіка, що придбала недешеві квитки у платний павільйон. Жінки у вечірніх сукнях і чоловіки у напрасованих до хрускоту класичних костюмах, придушені краватками, штивно «вкушали» мистецтво, ніби на прийомі в архієрея. Цьогорічна публіка стала «простішою», хоча фестиваль відвідали і міністр еко-

номіки Петро Порошенко, і два покоління Вакарчуків, і ректор УКУ Борис Ґудзяк. У фан-зоні організовували навіть імпровізовані концерти на принесених музичних інструментах. За периметром платної сцени атмосфера була вільніша. Зрештою, «блатних» квитків часто не купували принципово – джаз є музикою свободи, а свобода і гроші не повинні бути поруч.

• Російський олігарх Міхаіл Фрідман, творець «Альфа-груп», до якої входить низка потужних підприємств, народився у Львові. Він багатший від Ахметова, впливовіший за Бориса Колеснікова і щиро любить джаз. Попервах, будучи московським студентом, торгував театральними квитками, влаштовував концерти й дискотеки. І от Фрідман, який 2006 року посідав шосте місце серед найзаможніших росіян, вдруге зафундував Львову джазовий фестиваль. Зрештою, без «блудного сина» ця імпреза просто не відбулася б.


життя на людях 15

• Не знати, наскільки міністр Петро Порошенко та ректор Іван Вакарчук є щирими джазменами. Але на імпрезу чемно прийшли, особливих «понтів» не демонструючи.

Кілограм «Океану Ельзи»

У

львівських крамницях можна придбати печиво з оригінальною назвою «Океан Ельзи». Випічка коштує трохи більш як 31 гривню за кілограм. Виріб має ніжний молочний смак. Форма – два невеличкі коржики, напов­ нені кремом; з одного боку печиво суцільно полите глазур’ю, а з іншого декороване сіточкою.

Виробником смаколика є харківське підприємство «Чарівна мозаїка». Керівництво фірми від коментарів відмовляється. Під час однієї з розмов із кореспондентом ZIKy кондитери зауважили: «А чому ви зацікавилися печивом? Ми його випускаємо давно». У прес-службі «Океану Ельзи» розповіли,

що про печиво раніше не чули. Водночас особа, котра колись працювала зі Святославом Вакарчуком, повідомила: співак знає про кондитерську іпостась гурту. Він спокійно відреагував на витвір харківських кондитерів і до суперечки за авторські права діло не дійшло. Співрозмовник ZIKy розповів, що лідер «ОЕ» прокоментував цю

випічку в мережі Twitter словами: «Усе життя до цього йшов!» Українські «зірки» зазвичай болісно реагують на експлуатацію своїх брендів. Якось Таїсія Повалій довго судилася з макаронною фабрикою, котра випускала вироби під назвою «Тая». Утім краще вже печиво, ніж вермішель.

• Євгенові Червоненку закони про заборону куріння у громадських місцях не указ – можна, якщо дуже хочеться. Не знати, чи дівчата, котрі супроводжували колишнього «помаранчевого маршала», належать до джаз-клубу, чи є просто тілоохоронницями екс-міністра транспорту. Зрештою, одне іншому не заважає.

• фото: Василь Гузінський (2)

Павлюк отримав «червоний» диплом із рук Цимбалюка

С

екретар Львівської міської ради закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ із «червоним» дипломом. Цю інформацію він підтвердив газеті ZIK особисто. «Я навчався заочно один рік на менеджменті організації державного управління. Здобував другу вищу освіту», – сказав Василь Михайлович. Диплом Василь Павлюк писав про місцеве самоврядування на основі роботи Львівської міської ради. «Про те, що треба

вдосконалити у місцевому самоврядуванні», – сказав він. На запитання, чи сильно «валили» на захисті, Павлюк відповів, що запитання йому ставили: «Багато питали, комісія була вимогливою». Схоже, секретар ЛМР планує вчитись і далі. «Ніколи не пізно вчитися. Я всім раджу: поки живете, вчіться. Якщо думаєте, що багато знаєте, то помиляєтесь», – зазначив він. Як відомо, ще на початку року начальник відділу кадрів міськради Галина Бордун, коментуючи ре-

зультати загальної перевірки справжності дипломів працівників мерії, повідомила, що вищої освіти не має також і секретар ЛМР. Комісія змогла підтвердити лише дві середні спеціальні освіти Василя Павлюка – слюсаря-дизеліста й актора. Однак, як писала газета ZIK, ще торік на офіційному сайті ЛМР у біографії Василя Павлюка було чітко зазначено – «освіта вища»: «У 1980-1985 роках отримав економічну освіту у Львівському торговоекономічному інституті». Ректор нині вже Львівської

комерційної академії спро­ стував цю інформацію. Сам Павлюк каже, що не знає, як ці дані потрапили на сайт. Однак сайт ЛМР виявився не єдиним носієм неправдивої інформації. Аналогічні відомості було розміщено у постанові ЦВК №91 ще за 2007 рік. У даних Василя Павлюка (№13 у списку) вказано: «освіта вища». Та якщо наявність диплома про вищу освіту для депутата міськради не є обов’язковою, то ситуація з неправдивою інформацією, поданою в ЦВК, – уже інша річ.

№22 7 червня 2012 року


розмови 16

«Теза про тріумф Кіріла в Україні абсолютно не відповідає дійсності» zzЯк сприймати передачу Московському патріархату святинь Почаївської та Києво-Печерської лавр? – Це друга спроба колишнього львів’янина нардепа Василя Горбаля винести це питання на обговорення у Верховній Раді. Причому теперішня є набагато краще підготовленою і організаційно, і в плані медійному. Розгорнуто цілу кампанію, проведено соціологічні дослідження, долучено кілька впливових депутатів (Гриневецький, Голуб, Рибаков). До слова, саме Рибаков, колишній б’ютівець, відомий своїми зв’язками із Київською митрополією УПЦ МП й особистими зв’язками з Митрополитом Володимиром.

Релігієзнавець Андрій Юраш у розмові з політичним оглядачем ZIKу Остапом Дроздовим поділився міркуваннями про те, наскільки високою є ймовірність приєднання до УПЦ МП Почаївської та Києво-Печерської лавр і як це вплине на міжконфесійну ситуацію в Україні орієнтуються на києвоцентричність, у релігійному сенсі – на києвоцентричну Церкву, на православ’я Київського патріархату, яке є справді українофільним. Тих, котрі декларують себе вірними Київському патріархату, вдвічі більше, ніж прихильників Московського. При тому, що парафій КП є втричі менше. Навіть у Києві 54% населення належить до Київського патріархату і тільки 19% – до Московського. Це дуже промовисті факти. Розуміючи ці тенденції, московська Церква через свого дуже доброго менеджера Патріарха Кіріла задіює всі можливі важелі, щоби зреалізувати своє стратегічне прагнення утримати юридично на правах власності знакові для української свідомості символи – Почаїв і Печерську лавру.

zzЦе правда, що Василь Горбаль – основний промоутер Патріарха Кіріла в Україні? – Василь Горбаль – член Міжсоборного присутствія Московського патріархату. Це такий орган у Москві, який було засновано на помісному соборі Московського патріархату, і туди входять найповажніші ієрархи, керівники всіх структур МП й окремі політики, які є його офіzzЧи йдеться про відкриту ційними лобістами. Від Української православної експансію Московського Церкви з числа мирян у це патріархату в Україні? – У певному сенсі так. Це високоповажне Міжсосправді поступальні рухи борне присутствіє входять Московського патріархадвоє осіб – Василь Горбаль ту щодо відвойовування і Андрій Деркач. Відтак нових територій в Україні. вони наділені дуже висоЯк мінімум – юридичне кими повноваженнями закріплення того, що вони від імені Патріарха Кіріла. вже мають. Але, з іншого Зрозуміло, що Горбаль вибоку, треба сказати відкористовує свої можливосверто, що нічого нового ті як народного депутата не відбувається. Усі ці три для лобіювання інтересів об’єкти більш ніж 20 років, своєї Церкви. Мета проста а Почаївську лавру – без – закріпити основні, наперерви з післявоєнних чавіть знакові монастирі та сів незмінно використовує храми України (Києво-ПеМосковський патріархат. черська лавра, Почаївська І це головний аргумент, лавра і Богоявленський який називають церковні монастир у Кременці) діячі: мовляв, це просто власне за Московським формалізація того, що патріархатом. де-факто існує всі ці роки, zzЦе давні інтенції Кіріла. звичайна легалізація. Але чому вони активізуваАле на це треба дивитися лися саме зараз? ширше – у контексті цер– Тому що Патріарх Кіріл ковної власності в Україні. дуже дієвий, активний Як її повертати? Кому? На і прагматичний ієрарх, яких умовах? Адже ніхто який намагається задіяти не говорить про системне всі важелі, щоби зміцниповернення всім і вся. Нати позиції своєї Церкви приклад, чому б не легалів Україні. Він бачить зувати всі храми за тими соціологію, яка показує, конфесіями, в користуванщо упродовж минулих ні яких вони перебувають? 15 років постійно зростає Отож бо! Насправді йдетьвідсоток тих громадян ся про виняток, про окремі України, які свідомо церкви й тільки для однієї

№22 7 червня 2012 року

конфесії. Питання не вирішується системно. Автори законопроекту не дивляться вглиб. zzЯкби ця ініціатива пройшла, то чи не спричинило б це ефекту доміно? Інші конфесії також претендуватимуть на храми. – Уже є такі ідеї. Проте питання церковної власності не є уніфіковане в Україні. Основні пам’ятки архітектури залишаються у власності держави і їх передають в оренду церковним організаціям. Московський патріархат міркує так: завтра влада може змінитися й захотіти забрати собі святині, тож треба це унеможливити вже зараз. У відповідь глава УГКЦ владика Святослав, наприклад, запропонував щодо собору Софії ідею забезпечити в ній почергове

мешканців західного регіослужіння. ну не враховуватимуть. Отже, ми бачимо, що законопроект Горбаля породжує чимало наступ- zzЯка роль Януковича в них дискусійних проектів. експансії Московського Якщо храм не є пам’яткою патріархату? – У президента є своя архітектури, то його без схема церковно-державжодних питань може бути них стосунків. На самому передано у власність. Тому початку його урядування мета Горбаля – вилучити загальна думка була така: знакові святині з державдуже скоро почнуться ного реєстру пам’яток, які репресії в церковному в жодному разі не можна середовищі, розпочнеться передавати у власність. грубе втілення російської zzГіпотетично: це стаєтьмоделі стосунків держави ся. Що далі? та Церкви. Цілий рік Яну– Не думаю, що буде якесь кович не зустрічався ні з заворушення чи щось катаким, крім представників строфічне. Але це матиме Московського патріарідеологічно-символічне хату. А зараз ми бачимо значення – Московський все частіші його зустрічі патріархат невидимими з главами різних Церков, прапорцями позначить навіть із тими, які підписвою територію. Кордони салися за звільнення Юлії «руского міра» на Заході Тимошенко. Отже, від України будуть занесені катастрофічних очікувань аж до Почаївської лаври. президент і його оточення Причому думку починають поступово еволюціонувати до більш плюралістичної моделі. Зараз ми маємо таку ситуацію, коли особисті переконання Януковича однозначно є в руслі УПЦ МП, але офіційну його політику я назвав би саме плюралістичною. zzЗ огляду на це, чим закінчиться ініціатива Горбаля?

Андрій Юраш, соціолог релігії. Доцент факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. Кандидат політичних наук. Один із найвідоміших українських релігієзнавців, автор ґрунтовних публікацій не тільки в Україні, а й за кордоном, причому в дуже поважних спеціалізованих виданнях. Автор книжки «Папа Іоанн Павло ІІ». Представник молодої генерації вчених-релігіє­ знавців. Також є викладачем, окрім Львівського національного університету, у Католицькій духовній академії, Православній та Греко-католицькій семінаріях. П’ять років тому став членом правління міжнародної наукової організації Асоціація з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі. Брав участь у кількох програмах наукового стажування у США, Польщі, Голландії, Росії. Від 1996 року виступав майже на 40 міжнародних конференціях і семінарах. Його наукове кредо – утверджувати такі підходи й концепції до вивчення релігії, які відповідали б західним стандартам.

– Гадаю, що питання буде винесено на обговорення. Будуть різні погляди й категоричне несприйняття з боку опозиції. Але і в середовищі провладних фракцій також не побачимо одностайності. І зараз я даю 50 на 50 щодо прийняття цього закону. Бо тверезомислячих людей, котрі розуміють, яку хвилю дискусій та опозиціонування це спричинить, у владі достатньо. zzНемає

зла, щоб на добре не вийшло. У Вас є відчуття, що чим більше Кіріл та його адепти здійснюють експансію, то більше українофільство це породжує? – Я колись спробував за підсумками офіційного приїзду Патріарха Кіріла порахувати кількість віруючих, які приходять на такі заходи. Виявляється, теза про тріумф і сотні тисяч людей абсолютно не відповідає дійсності. Навіть в Одесі, яка є фортецею русофільських настроїв, у храм, який вміщає сім тисяч віруючих, за міліцейськими зведеннями, до Кіріла прийшло дві тисячі, включаючи міліцію і працівників спецслужб. Ось і відповідь.


люди 17

Не останній

Влада перестала реагувати на протести громадян. Мовляв, пошумлять – і перестануть Ірина Залецька

З

а місяць до початку Чемпіонату Європи з футболу Євро2012 центральні політики та пересічні громадяни вирішили скористатись цим фактом як останнім механізмом впливу на владу задля досягнення своєї мети. Мовляв, хочете гідно провести чемпіонат – прислухайтеся до наших вимог, інакше вам роками не відмитися перед євроспільнотою.

Євро-2012 як останній аргумент

Першими на місцевому рівні використали фактор Євро2012 для тиску двоє львів’ян із вул. Польової. У середині травня під стінами Львівської обласної державної адміністрації Ольга Кузьма з чоловіком Романом оголосили безстрокове голодування, вимагаючи відремонтувати їм квартиру. Роман Кузьма 30 років пропрацював кранівником на 2-му Львівському залізобетонному заводі. 1968-го став у чергу для отримання помешкання. Однак одержав його лише у 2001 році, коли разом із дружиною вийшов протестувати акурат перед приїздом Папи Римського Івана Павла ІІ. – Тоді до Львова мав приїхати Папа. Ми вийшли на протест. То повстидалися – і дали нам п’ятикімнатну квартиру в новобудові на вулиці Тракт Глинянський, – каже пан Роман. Щоправда, вселитися у нове помешкання сім’я не

змогла. У новобудові були лише голі стіни: вікна та двері повибивані, ні опалення, ні води. Пенсіонери, інваліди другої групи, разом із дочкою, сином та двома онуками мешкають в однокімнатній квартирі на вулиці Польовій. Грошей на ремонт їм не вистачає. Тож зараз родина вирішила знову тиснути на совість місцевої влади перед Євро-2012. Наразі губернатор пропонує їм звернутися до спонсорів. Наступними заворушилися мешканці трьох сіл довкола Грибовицького звалища – Дублян, Малехова та Великих Грибовичів. Ті пообіцяли 1 червня перекрити дорогу й заблокувати вивіз сміття зі Львова. Селяни зазначили, що під час виїзної сесії Львівської міської ради щодо проблем Грибовицького звалища не почули жодних конкретних пропозицій від міської влади – і якщо так триватиме, то пообіцяли влаштувати «веселе» Євро-2012. А вже 30 травня мешканці села Раденичі, що в Мостиському районі Львівщини, заявили: вони готові перекривати трасу, оскільки їм не відремонтували дорогу, яка веде до села. Під гаслом «зірвемо Євро» протягом дня перекривали перехрестя Личаківської та Колумба мешканці вулиці Богданівської, які вже дев’ять місяців живуть без нормальної дороги та постійно нюхають сморід із відкритої каналізації. Жителі села Муроване, що біля Львова, теж попереджають: «Не буде дороги – не буде Євро». Люди пообіцяли під час першого матчу єврочемпіонату заблокувати в’їзд до міста, якщо обласні чиновники не виконають своїх обіцянок і не відремонтують центральної

дороги в селі. Ті ж запевняли, що її полагодять, іще півроку тому. Жодна із цих погроз наразі не виконана. Однак ніхто не може передбачити, чи доведені до відчаю люди таки не наважаться втілювати їх під час матчів, адже влада до виконання своїх обіцянок не береться. До Юлії Тимошенко також прикута додаткова увага завдяки проведенню Євро-2012. Голодування опозиційного політика, яке всередині держави часто трактували як застосування політичних технологій, для світової спільноти стало сигналом, аби звернути увагу на політичну ситуацію в Україні. У Євросоюзі лунали заклики до фанатів футболу не відвідувати Україну через політичні репресії. Колишній чеський сенатор від Громадянсько-демократичної партії Властіміл Сегнал навіть почав голодування на підтримку колишнього прем’єра України. Нещодавно Тимошенко припинила акцію протесту. Тепер її лікуванням займаються провідні німецькі фахівці, а європейська спільнота пильно стежить за цим процесом.

Акції протесту чи політична технологія

Натомість в Україні акції протесту із застосуванням крайніх засобів, як-от голодування чи перекриття вулиць, стали вже чимось звичним і навіть не викликають особ­ ливого співчуття. Як пояснює Павло Фролов, завідувач кафедри соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології Національної академії

Роман Кечур, лікар-психіатр: – Поріг сприйняття нега­ тиву постійно піднімаєть­ ся. Якщо ви бачили одну аварію на дорозі раз у п’ять років – це одна істо­ рія. А коли бачите щодня по три катастрофи – то інша. Люди звикають до болю й несправедливос­ ті. На жаль. Того, що ми робили у 2004 році, зараз мало. До того ж проявля­ ється ефект колективної пам’яті. У нас було дуже багато катастроф, фактів і подій, які досі не ос­ мислено. Тому зараз це працює як симптом не­ врозу – хвороба постійно повертається у вигляді симптомів. педагогічних наук України, сьогоднішня черствість українського суспільства виникла через відчуття безкарності політиків і колективну безвідповідальність виконавчих структур. Адже наразі далі емоційних сплесків та обговорення проблеми нічого не просувається. – Доля окремих людей нікого не цікавить. У політиків є перевірені способи впливу на електорат – адмінресурс, наприклад, – каже Фролов. – У них усе пораховано наперед. У них з’явилося стійке відчуття, що можна не враховувати інтересів громадян – і за це нічого не буде. Пошумлять – і перестануть. А ще завжди можна сказати, що це проплачена акція. Адже більшість наших політиків мають власні засоби масової інформації, які подадуть усе так, як їм хочеться. Ми ж живемо в інформаційному суспільстві

і сприймаємо факт таким, яким нам його повідомляють. А як воно є насправді – це вже інше питання. Проте психолог вважає, що це спрацьовує лише до того часу, поки не стаються події, які виходять за рамки правил. І тоді політики не знають, як реагувати. 1991 року це був живий ланцюг між Львовом і Києвом, масові мітинги на Хрещатику з українськими прапорами. 2004-го – Помаранчева революція. Підтримує ці твердження й Олександр Неберикут, член координаційної ради громадської мережі «Опора». – Якщо говорити про представників європейської еліти, то вони змушені реагувати на будь-які мітинги чи акції протесту. Вони чудово розуміють: якщо не прореагують, то на наступних виборах їх не оберуть, – каже Неберикут. – Ми ж можемо сьогодні голосувати за цих людей, а завтра проводити мітинг і вимагати їх відставки. Потім знову щось помінялося – і ми знову за них голосуємо. Як наслідок, політики цинічно ставляться до протестів свого електорату. З іншого боку, на думку громадського діяча, люди самі помилково сприймають мітинг чи акцію протесту як кінцевий результат і ставлять нереальні вимоги. Він каже, що справді дієвими протести можуть бути, якщо люди організувались і хочуть, аби влада відремонтувала їм будинок чи подвір’я. Але тут важливо, щоби це був власне крайній метод, коли інші вже не діють. Натомість у нас кожен другий мітинг проходить із вимогами відставки уряду чи місцевої влади. Такі вимоги потрібно ставити дуже рідко – і це не

справа сотні людей чи навіть кількох тисяч. – А ще проблема українських протестів – відсутність альтернативи, – каже Неберикут. – Головне – скасувати, відмінити, відправити у відставку, а що натомість – ніхто не знає.

Повернення до силових методів?

Громадських діячів і соціологів непокоїть систематичність застосування такого способу впливу, як голодування. Ще донедавна це був крайній захід, до якого вдавалися поодинокі люди. Сьогодні цей спосіб тиску прирівняли до політичної технології. – Голодування і самоспалення – це акт відчаю, а не протесту, – каже Олександр Неберикут. – До таких дій дуже рідко вдаються в демократичних державах. Це характерно для країн, де є проблеми з правами людини, авторитарні режими і тому подібне. Дуже небезпечно, що таке явище є в Україні, яка формально є демократичною. Підтверджує такі спостереження і Павло Фролов. За його словами, систематичність застосування масових протестних акцій вже сьогодні викликає у психологів занепокоєння, оскільки це сприймається владою як загроза, котру потрібно нівелювати. – Люди переконуються, що уряд іде на поступки лише тоді, коли вони починають поводитися дуже агресивно. Але, з іншого боку, влада теж активно готується до силових сценаріїв дій, – упевнений Павло Фролов.

реклама

прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «Спеціалізоване підприємство “Юстиція”» (03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 8) проводить прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), а саме: Лот №1. Двокімнатна квартира заг. пл. 39,6 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Святого Теодора, 4/28. Початкова (стартова) ціна – 308 167,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 15 408,35 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 22.06.2012 р. о 09:00 за адресою: м Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №2. Земельна ділянка пл.

0,2662 га за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Суховоля, вул. Залізнична, 1-г. Початкова (стартова) ціна – 266 386,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 13 319,30 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 22.06.2012 р. о 10:30 за адресою: м. Городок, вул. Львівська, 1-а (приміщення ВДВС). Лот №3. Трикімнатна квартира заг. пл. 69,4 кв. м за адресою: Львівська область, м. Мостиська, вул. 16 Липня, 19/21. Початкова (стартова) ціна – 259 776,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок –

12 988,80 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 22.06.2012 р. о 12:00 за адресою: м. Мостиська, вул. Галицька, 7 (приміщення ВДВС). Лот №4. Земельна ділянка заг. пл. 0,25 га за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт Івано-Франкове, вул. Залізнична, 9. Початкова (стартова) ціна – 161 791,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 8 089,55 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 25.06.2012 р. об 11:00 за адресою: м. Яворів, вул. Львівська, 2 (приміщення ВДВС).

Лот №5. Комплекс нежитлових будівель заг. пл. 6534,5 кв. м за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Ралівка, вул. Шевчука, 33. Початкова (стартова) ціна – 715 107,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 35 755,35 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 22.06.2012 р. в 15:00 за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Чорновола, 36 (приміщення ВДВС). Лот №6. Нежитлова двоповерхова будівля заг. пл. 348,2 кв. м за адресою: м. Дрогобич, вул. Солоний Ставок, 15. Початкова

(стартова) ціна – 407 200,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 20 360,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги призначено на 22.06.2012 р. о 17:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Лот №7. Однокімнатна квартира №10 посімейного заселення заг. пл. 38,4 кв. м, житловою площею 18,1 кв. м за адресою: м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, 78/1. Початкова (стартова) ціна – 152 700,00 без ПДВ. Гарантійний внесок – 7 635,00 грн без ПДВ. При-

людні торги відбудуться 22.06.2012 р. о 17:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Гарантійні внески вносити на поточний рахунок № 26004176897 у «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 32277680, одержувач: ПП «СП “Юстиція”». Охочим ознайомитися та взяти участь у прилюдних торгах необхідно звернутися до організатора прилюдних торгів для подачі заяв за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Кінцевий термін подачі заяв – за 1 годину до торгів. Довідки за телефоном: (032) 240-34-01. №22 7 червня 2012 року


споживач 18

Тестування підгузків

Х

ороші підгузки – запорука міцного сну, необхідного для здоров’я

Марка

та розвитку дитини. Але чи гарантують вироби, які продають в Україні, спокійний сон не тільки малюкам, а і їхнім батькам? Адже мами і тати хочуть бути на 100%

упевненими в тому, що продукція, призначена для їхніх дітей, – якісна та безпечна. Тим паче, що у підгузках більшість карапузів перебуває чи не постійно.

Ми взялися перевірити, як сьогодні справи з цією категорією товарів. На жаль, в Україні стандарту на підгузки немає, тому довелося скористатися нормами і по-

казниками, прописаними в російському ГОСТ Р 525572006. А ще ми перевірили зворотну сорбцію та повітропроникність – два дуже важливі параметри підгузків.

Huggies Ultra Comfort

Libero Comfort Fit

Pampers active baby

Pampers Premium Care

Merries

4 = 8-14 кг

4 = 7-14 кг

4 = 7-18 кг

4 = 7-18 кг

9-14 кг

ТзОВ «Кімберлі-Кларк»/ Росія

«ЕйСіЕй Хайджин Продактс»/ Польща

«Проктер енд Гембл»/ Польща

«Проктер енд Гембл»/ Польща

орієнтовно Японія

3 роки/ у сухому місці

3 роки/ у сухому місці

3 роки/ у сухому місці

3 роки/ у сухому місці

Немає інформації доступною мовою

Розпушена целюлоза, матеріал, що поглинає вологу, неткані матеріали

Не вказано

Склад бальзаму: вазелін, стеариловий спирт, мінеральна олія, алое барбадоське, барвник Cl 61565

Склад бальзаму: вазелін, стеариловий спирт, мінеральна олія, алое барбадоське

Немає інформації доступною мовою

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

Не виявлено

0,1

0,01

0,025

0,03

96,0

98,6

100

93,5

95,5

Менше 13,8

Менше 13,8

Менше 13,8

Менше 13,8

Менше 13,8

Повне поглинання вологи, г (не менше 270)

382,25

375,92

377

345,23

285,97

час вбирання, с (не більше 3)

1,0

2,4

1,0

1,4

2,2

Практичні випробування (80%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Відмінно

зручність одягання

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Відмінно

Добре

Добре

Відмінно

Добре

Добре

розтягування

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Відмінно

протікання

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Відмінно

Добре

Задовільно

Задовільно

Задовільно

Дуже погано

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Задовільно

Розмір, на вагу дитини Виробник Термін/ умови зберігання Склад

Фізико-хімічні показники формальдегід, мг/л (не більше 0,1) індекс токсичності, норма 70-120 повітропроникність, (дм3)/ (м2•с)

липучки

Маркування (15%) Упаковка (5%) Загальна оцінка

Спасіння для мам – ворог для дітей?

П

ро підгузки міфів іще більше, ніж я думала, коли бралася за програму про них. Хоча цей засіб гігієни надійшов у продаж іще півстоліття тому, людей, котрі досі вважають підгузки винаходом злих геніїв, що тільки й думають, як підзаробити на немовлятах, не меншає. І причини не такі вже й безглузді. Організації, що пропагують так звану «натуральну гігієну», забобонні бабусі та захисники природи – основні вороги підгузок. У перших чітке переконання: мама, котра проводить багато часу

№22 7 червня 2012 року

з дитиною, може розрізнити сигнали малюка з самісінького народження. Міміка, жести, звуки – турботлива мама, мовляв, знатиме, що немовля хоче в туалет, і підгузки їй в принципі не потрібні. Друга ж група ворогів підгузок апелює простим твердженням: покоління виростали без тої хімії – і всі здорові. Тут можна, звісно, запідозрити елементарні заздрощі: мовляв, чого то Танька з другого під’їзду не пере пелюшки весь день? Я ж прала! Треті ж наводять упертий аргумент: тривале розкладання цього

засобу начебто шкодить навколишньому середовищу. Реальні ж застереження щодо підгузок виникають у всіх уважних батьків. Адже склад засобу гігієни виробники тримають у таємниці, причому завзятіше від військової. На всіх чотирьох протестованих «Книгою скарг і пропозицій» зразках підгузок задовільного переліку складників ми так і не побачили. Хіба загальні назви «повітропроникний верхній шар» чи «суперадсорбент», із яких не зрозуміло, з чого ж цей чудо-виріб зробили, або

детальний склад лише бальзаму, що входить у підгузки, або інформація про складники узагалі відсутня. Ну як тут не запідозрити виробника в нечесності?! Матусі, котрі допомагали зорієнтуватись в асортименті, не соромлячись нюхали підгузки. І вибирали ті, що або нічим не пахнуть, або не мають явного хімічного аромату. Другий цікавий момент – рекламні обіцянки. Вбирають, не перетікають, дихають… Більшість зразків впорались із тестами, але зовсім не так блискавично,

Ольга Мовчан ведуча телепрограми «Книга скарг і пропозицій» на телеканалі ZIK knyga_skarg@ziktv.com.ua

як обіцяють виробники. І здатність пропускати повітря в деяких розрекламованих виробів аж ніяк не можна назвати «диханням». Максимум – останнім видихом. Зате педіатри й сексопатологи заспокоїли. Міф, що від підгузків у діток викривлюються ніжки, – абсолютна бздура. Друга страшилка, що у хлопчиків підгузки можуть

викликати безпліддя, натомість, має щось від правди. Бо коли цей засіб гігієни рідко замінювати або ж використовувати його з домашніми «вдосконаленнями», проблеми справді можуть виникнути. Та якщо все робити так, як пише інструкція, проблем бути не має. Благо, правила використання на пачках можна частіше знайти, ніж склад.


історія 19

Богдан Білан

Л

ьвів переживав несамовите релігійне піднесення. У храмах усіх християнських конфесій відбувалися врочисті служби, що супроводжувалися спеціальними проповідями. Прикрашеними вулицями і площами міста ходили багатолюдні процесії. 1 липня 1751-го вперше в історії Львова мала відбутися пишна урочистість – коронація старовинної чудотворної ікони Богородиці Провідниці (Одигітрії).

За переказами, це одна із сімдесяти ікон, які намалював з Матері Божої ще за її життя євангеліст Лука – перший християнський іконописець. Образ із Царгорода привезла 988 року сестра візантійського імператора Василя ІІ Анна, коли одружилася з князем Володимиром Великим. Богородиця Провідниця стала родовою святинею князів та однією з перших ікон на Русі. 1270 року Лев Данилович привіз ікону спочатку до Галича, а згодом до Львова. Через сто років 1377-го образ перейшов до рук католиків – домініканцям його подарував князь Владислав Опольський, що тоді був намісником у Галичині та всіляко сприяв її окатоличенню. За іншою версією, ікону князь Лев подарував своїй дружині Констанції, угорській принцесі, котра згодом стала черницею ордену домініканок.

було забезпечувати порядок, встановити почесну варту, а також салютами та феєрверками створювати додаткову святкову атмосферу для численних вірних.

О

бряд відбувався під керівництвом восьми католицьких єпископів латинської, грецької та вір­ менської конфесій на чолі з римо-католицьким митрополитом Львова архієпископом Миколою Вижицьким, греко-католицьким – Левом Шептицьким та вірменським – Іоаном Августиновичем. Активну участь узяли також священнослужителі згаданих Церков, брати та сестри численних монастирів, церковні братства та парафії. Шлях корон, спеціально виготовлених у Римі та по-

• Львівська ікона Богородиці Провідниці (Одигітрії)

Ікона євангеліста Луки Іншого такого релігійного піднесення Львів не знав: 1751 року відбулася коронація чудотворної Богородиці Провідниці (Одигітрії) У Римо-Католицькій Церкві коронування ікон є особ­ ливим актом відзначення найшанованіших чудодійних зображень Богородиці. Літургійний акт коронування здійснює Папа або делегований єпископ. Освячені корони називають «папськими» або «римськими». Першою коронованою іконою на українських землях став образ Ченстоховської (Белзької) Божої Матері. Її також привіз на Галичину князь Лев і тільки згодом той же Владислав Опільський передав її новозбудованому монастирю в Ченстохові. Ця ікона удостоїлася коронації 1717 року і тепер є найбільшою святинею Польщі та одним із найшанованіших образів Богородиці у світі.

І

кона Богородиці Провідниці була найстарішою та найшанованішою у Львові. Її однаково вшановували всі християни міста незалежно від конфесій та вважали своєю покровителькою. Причина цього – численні чуда, які відбувалися з віруючими після щирих молитов до неї. У 1749 році папа Бенедикт ХІV видав бреве (breve – дек­ рет) на коронацію ікони Богородиці Одигітрії. Впродовж двох років докладно вивчали усі чудесні події, пов’язані з образом, та готувалися до урочистостей. 30 червня 1751 року, опівдні в середу, дзвони всіх храмів Львова сповістили про початок свята. Оскільки собор домініканців ще не був завершений, то коронація, за особистим дозволом Папи, відбувалася поза межами храму. Місцем проведення дійства обрали поле при городоцькій дорозі, на якому згодом відкрили Городоцький цвинтар, а тепер там Приміський вокзал. На самому полі пишно оздоблений намет встановив Великий литовський князь Міхал Радзивіл. Неподалік, у районі Білогорщі, Великий коронний гетьман Йосип Потоцький розмістив військові підрозділи. Їхнім завданням

Очевидно, ці постаті не викликали якогось здивування, бо всі вони не­о дноразово відвідували Львів у справах торгових. Вулицю при в’їзді на площу Ринок прикрашала чудова тріумфальна арка – перша з восьми встановлених із цієї нагоди (до прикладу, з приводу приїзду коронованої особи встановлювали одну, максимум дві такі споруди). Увінчувала арку скульптура Матері Божої в оточенні ангелів, якій генії підносять корони. Друга арка виросла перед Ратушею й була оформлена в комплексі з фасадом магіст­ рату емблемами та зображеннями з історії міста – тут і князь Лев, і його дружина Констанція в одязі монахині домініканського ордену.

• Художник невідомий. Львів, 1851 (з колекцій Львівського музею історії релігії) ілюстрації: museum.lviv.ua (2)

свячених Папою, пролягав від костелу святого Антонія на Личакові, попри недобудований костел Домініканів, через площу Ринок, Галицьку браму (зараз вул. Галицька), вулицею Коперника біля монастиря Домініканок (зараз музей «Русалки Дністрової» та Головна пошта), шпиталю Святого Лазаря, костелу Марії Магдалини – на городоцькі поля до місця зі спеціально зведеним вівтарем і наметом. Уранці 1 липня Львівську Одигітрію було поміщено у вівтарі на поставленому серед поля висотою у 30 стіп помості – там після Служби Божої у супроводі артилерійських салютів і відбувся акт коронування Божої Матері Провідниці. Потім хресним ходом через вісім тріумфальних арок її було внесено у нову каплицю Домініканського монастиря (зараз – церква Пресвятої Євхаристії та Музей

історії релігії, пл. Музейна, 1). Після закінчення будівництва костелу ікону помістили у головному вівтарі.

Д

одаткову святкову атмосферу події надавали декорації міста, що були, напевно, найпишнішими і найцікавішими за всю його історію. Жоден король, імператор чи воєвода не удостоївся таких почестей і щирих людських поривів. Святкове оформлення складалось із тріумфальних арок, багато оздоблених скульптурами, геральдичними знаками, портретами й малюнками. Додатково у місті були прикрашені Ратуша, будинки багатих міщан і релігійні установи. Багато оздобленою була дорога від Домініканського монастиря до площі Ринок (зараз вулиця Ставропігійська). Докладний опис історії ікони, врочистих промов під

час коронації й оформлення міста було вміщено у виданій домініканцями 1754 року спеціальній книзі під назвою «Гасло слова Божого» («Haslo slowa Bozego»). Автори збірки – о. Климент Хадкевич і о. Лев Уляновський. Це був чи не перший у нашому місті ілюстрований підсумковий буклет про чудово проведений захід. Опис починається з вулиці Ставропігійської, на якій розміщено 26 живописних панно, що зображали історію ікони Богоматері та чудеса, пов’язані з нею. Кожен малюнок підписаний іншою мовою та, відповідно, зображав певний національний тип. Тут були візантійський імператор, татарин, турок, араб, вірменин, француз, німець, англієць, італієць, угорець, іспанець, швед, литовець, іспанець і навіть перс, індіанець та мурин (негр).

А ще король Ян-Казимир, який надав місту значні привілеї, і Папа Сикст V, який додав до герба Львова три пагорби та восьмикутну золоту зірку з папського герба. У вікнах Ратуші вміщувались 10 майстерно виконаних картин із зображенням Богоматері та символу міста Лева у різних варіаціях. Третю арку розмістили біля Катедри та декорували зображеннями Матері Божої з левом біля її ніг, ангелів, апостолів Петра та Павла і святих домініканського ордену. У формі тріумфальної арки були прикрашені Галицька та Краківська брами. На одній домінувала панорама міста з Богородицею, яка прикриває місто своїм плащем (омофором). На другій – зображення сцени перевезення ікони з Галича до Львова. Також на ній зобразили представників знатних львівських родів, що

схиляються перед образом Діви Марії. Уздовж шляху, яким прямувала урочиста хода, на теперішніх проспекті Свободи та вулиці Коперника, прикрашені будинки демонстрували картини з біблійними сюжетами та 25 панно з емблемами Матері Божої. Шоста споруда постала поблизу Галицької брами на кошти Теофілії Вишневецької – багатої львівської міщанки, родички польських королів і литовських гетьманів, яка була фундаторкою монастиря домініканок і на схилі літ пішла у черниці. На арці розмістили сцену коронації ікони, портрети Папи Бенедикта ХІV та святих монахинь домініканок. Теофілія Вишневецька прикрасила також і монастир домініканок на вулиці Коперника. На ньому було встановлено малюнки зуб­ рів, які везуть Ковчег Завіту, портрет самої фундаторки з її гербом та образ Непорочного Зачаття. Сьома арка розміщувалась біля шпиталю Лазаря. Її увінчувала Матір Божа, яка височіла над різними військовими й тріумфальними символами, тим самим демонструючи вищість віри над земними перемогами. Неподалік, біля костелу Марії Магдалини, було зведено останню, восьму арку. На ній вміщено зображення костелу, Папи Бенедикта та домініканських символів – зокрема собаки, що смолоскипом обпалює землю. Прекрасним оформленням відзначалася і каплиця при Домініканському соборі, куди після акту коронації було перенесено ікону, обвішану золототканими драпіруваннями, оксамитовими та кармазиновими тканинами. Також у «кружганках» – галереях монастиря – розміщено 31 портрет усіх осіб, причетних до коронаційних урочистостей. Удекоровані й ілюміновані були також усі вежі міста. Як відзначає один із сучасників, «Львів здавався єдиним тріумфом на честь Діви Марії».

Н

а пам’ять про коронацію викарбовано золоті, срібні та мідні медалі, які роздавали учасникам свята. 1753 року краківська каштелянова Людовіка з Мнішків Потоцька поставила кам’яну колону на місці коронації, котра, на жаль, не збереглася. 1946 року домініканці, покидаючи місто, забирали з собою найцінніше – в тім числі й короновану ікону. Вони відвезли її до Польщі та помістили у храмі св. Миколая монастиря проповідників у Ґданську. У Львові залишилася копія ікони. У радянський час її зберігали в Музеї історії релігії й атеїзму. Коли у Домініканському соборі відновили богослужіння, копію помістили у вівтар на місце оригіналу.

№22 7 червня 2012 року


телебачення 20 П’ятниця, 8 червня

• Ефір: 12 канал (Львів), 04:00-06:00, 12:00-16:00, 21:00-00:00 (у будні), 02:00-08:00, 21:00-24:00 (у вихідні та свята). Цілодобово у кабельних мережах Західної України та Києва. Супутник: АМОS 2 4W; частота – 11609.75 МГц.; FEC (корекція похибок) 3/4; символьна швидкість – 3600 Ксимв./сек.; поляризація – горизонтальна.

Субота, 9 червня

Неділя, 10 червня

Понеділок, 11 червня

Вівторок, 12 червня

Середа, 13 червня

Четвер, 14 червня

06:00 Перевірка на вечірку 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 Книга скарг і пропозицій 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:05 Погода 08:10 Чвертка з паном Марциняком 08:15 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:20 БудЕксперт 08:40 Every day 08:55 Телемагазин 09:15 Художній фільм 11:15 Програма захисту 11:35 На всі 100 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Прямим текстом 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Твоє бачення. Вільний мікрофон 14:35 Здоров будь! 14:50 Художній фільм 16:50 Телемагазин 17:05 Хто тут живе? 19:00 Дрес-код 19:15 ПРАВОкація 19:40 Хіт-парад FM-TV 19:50 Телемагазин 20:05 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗ КУЛЬТ УРА!

06:00 На всі 100 06:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:05 Погода 08:10 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:15 Чвертка з паном Марциняком 08:20 Чоловічі розваги 08:35 Паті з FM-TV 08:55 Телемагазин 09:10 Особистий прийом 10:10 Художній фільм 12:00 Погода 12:05 Хто тут живе? 13:50 Твоє бачення. Вільний мікрофон 14:00 Погода 14:05 101. Служба порятунку 14:25 Чвертка з п. Марциняком 14:30 Паті з FM-TV 14:50 Художній фільм 16:55 Телемагазин 17:10 Прямим текстом 19:00 Тема тижня 19:15 Чеховські оповідання 19:35 Чвертка з п. Марциняком 19:40 Твоє бачення 19:50 Телемагазин 20:10 Вечірня казка 20:35 КУЛЬТ УРА!

06:00 Художній фільм 08:00 Погода 08:05 Мультисвіт 08:30 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! 08:55 Телемагазин 09:10 Спільна правда 10:05 Художній фільм 12:00 Погода 12:05 Доміно 13:05 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗ КУЛЬТ УРА! 13:30 Книга скарг і пропозицій 14:00 Погода 14:05 Хто тут живе? 15:50 Телемагазин 16:05 Тема тижня 16:20 Sundaynews 16:40 Чвертка з паном Марциняком 16:45 Концерт «Пісні моря», 4 ч. 17:40 Дрес-код 18:00 Хіт-парад FM-TV 18:40 Чоловічі розваги 18:55 Телемагазин 19:10 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! 19:45 Чвертка з п. Марциняком 19:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 20:00 Дитяча трибуна 20:10 Вечірня казка 20:30 Обережно, діти!

06:00 Особистий прийом 07:00 Мультисвіт 07:30 Погляд на тиждень 08:15 Погода 08:20 Книга скарг і пропозицій 08:50 Хіт-парад FM-TV 08:55 Телемагазин 09:10 Художній фільм 11:15 Лісовий сектор 11:35 На всі 100 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Особистий прийом 13:25 Програма захисту 13:50 Тема тижня 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Дитяча трибуна 14:35 Хіт-парад FM-TV 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗ КУЛЬТ УРА! 15:20 101. Служба порятунку 15:40 Чвертка з паном Марциняком 15:50 Телемагазин 16:05 Художній фільм 18:10 Програма захисту 18:30 Sundaynews 18:55 Телемагазин 19:15 Хіт-парад FM-TV 19:20 Перевірка на вечірку 19:45 Тема тижня 19:55 Хіт-парад FM-TV 20:00 Дитяча трибуна 20:05 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗ КУЛЬТ УРА!

06:00 ПРАВОкація 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 На всі 100 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:05 Погода 08:10 Чвертка з п. Марциняком 08:15 Твоє бачення 08:20 Every day 08:30 Дрес-код 08:55 Телемагазин 09:10 Художній фільм 11:10 БудЕксперт 11:30 Здоров будь! 11:45 Власний бізнес 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 ПроКарпати 12:50 ПРАВОкація 13:15 101. Служба порятунку 13:35 Книга скарг і пропозицій 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з п. Марциняком 14:30 Твоє бачення 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій 15:20 Прямим текстом 15:50 Телемагазин 16:05 Художній фільм 17:55 Доміно 18:55 Телемагазин 19:10 На всі 100 19:35 БудЕксперт 19:55 Здоров будь! 20:05 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій

06:00 Книга скарг і пропозицій 06:55 Хіт-парад FM-TV 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:05 Погода 08:10 Чвертка з п. Марциняком 08:15 Твоє бачення 08:20 ПРАВОкація 08:45 Every day 08:55 Телемагазин 09:15 Художній фільм 11:05 Хіт-парад FM-TV 11:15 Перевірка на вечірку 11:50 Тема тижня 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! 12:45 Люстрація 13:20 Лісовий сектор 13:35 Програма захисту 13:50 Здоров будь! 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з п. Марциняком 14:30 Твоє бачення 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Обережно, діти! 15:20 Прямим текстом 15:50 Телемагазин 16:05 Художній фільм 17:50 Телемагазин 18:00 Особистий прийом 19:05 КВК «Європа» 20:05 Вечірня казка 20:35 Обережно, діти!

06:00 Чеховські оповідання 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 БудЕксперт 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:05 Погода 08:10 Чвертка з п. Марциняком 08:15 Твоє бачення 08:20 Власний бізнес 08:40 Every day 08:55 Телемагазин 09:10 Художній фільм 11:15 Люстрація 11:55 Хіт-парад FM-TV 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Хто тут живе? 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з п. Марциняком 14:30 Твоє бачення 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна 15:20 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! 15:40 Тема тижня 15:50 Телемагазин 16:05 Художній фільм 18:05 ПроКарпати 18:40 Чоловічі розваги 18:55 Телемагазин 19:15 Лісовий сектор 19:35 На всі 100 20:05 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 101. Служба порятунку Ексклюзивні новини від рятувальників, оперативне відео з надзвичайних подій, фахові поради експертів і правила безпеки, а також відважні вчинки справжніх героїв, які живуть поруч із нами і не бояться рятувати людські життя. 22:25 Особистий прийом Телеприймальня ZIK, яка допомагає прибрати невидимі бар’єри між людьми та чиновниками. Щоп’ятниці керівники області й міста у прямому ефірі відповідають на запитання глядачів і допомагають вирішувати їхні проблеми відповідно до своїх повноважень. 23:35 Студія «МАГАРИЧ передЄвропаті»

21:00 Книга скарг і пропозицій Ловись, рибко… Свіженька і не дуже. Як відрізнити рибу, що справді буде корисною, як приготувати найсмачнішу уху та назавжди запам’ятати правила пошуку на прилавку якісної риби? У «Книзі скарг і пропозицій» – як не впійматися на гачок браконьєрів. 21:25 Погода 21:35 Тема тижня 21:45 Програма захисту 22:00 Доміно Троє гостей ігрової телепрограми дадуть свої оригінальні експрес-відповіді на 28 каменів-запитань журналіста Романа Шостака. Хвилина для відповіді – це замало часу для того, щоби вигадувати, і водночас дуже багато, щоби говорити по суті. 23:00 Дрес-код 23:30 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗ КУЛЬТ УРА!

21:00 Погляд на тиждень Неупереджено, докладно, глибоко – про найголовніші події. Хвилюючі теми, фахові коментарі й обговорення топ-теми тижня із запрошеним у студію гостем. 21:45 Погода 22:00 Лісовий сектор 22:20 БудЕксперт 22:45 Перевірка на вечірку 23:00 КВК «Європа»

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 ПРАВОкація Прихована камера, відверті інтерв’ю, екстремальні ситуації, реакції відповідальних осіб. Розслідування, що обурюють, шокують і захоплюють, а найголовніше – допомагають. Журналісти викривають порушників і хабарників, долають корупцію та зловживання в усіх сферах, щоби захистити право кожної людини на гідне життя. 22:20 Здоров будь! 22:30 ПроКарпати 23:00 Прямим текстом 23:30 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з п. Марциняком 21:50 Без цензури 22:00 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! Невідомі подробиці, приховані деталі підготовки кожного об’єкта, приуроченого до Євро-2012 у Львові. Які покращення для міської інфраструктури принесуть ці змагання? Чи за призначенням використовують багатомільйонні державні кошти, виділені на підготовку до футбольного чемпіонату? 22:25 Люстрація Син колгоспного водія. Цей галичанин – один із найбагатших людей у Європі і впливова у вітчизняній політиці постать, хоча членом жодної української партії він не був. Дмитро Фірташ – просто олігарх чи ляльковод у політиці? 23:00 Прямим текстом 23:30 Обережно, діти!

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 Хто тут живе? Уся правда про чиновників, депутатів, суддів і правоохоронців: для кого вони працюють – для народу чи для власного добробуту? У прямому ефірі в студії оприлюднюють результати журналістських розслідувань про нерухомість, майно, бізнес і видатки запрошеного держслужбовця.

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:50 Без цензури 22:00 Прямим текстом Про політику – лише прямим текстом! До відвертої дискусії Остап Дроздов запрошує експертів, аналітиків і політичних діячів. Актуальні події, що відбуваються у суспільстві, стають темою для обговорення у студії. Це програма для вдумливих телегурманів, що змушує не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а мислити.

реклама

№22 7 червня 2012 року


здоров’я 21

Вода не винна • фото: Сергій Федоров

«Надзвичайники» назвали найнебезпечніші водойми «Львівщини, а також причини, чому там гинуть люди Наталя Горбань

з

початку року на Львівщині втопилися 22 особи. Як показує досвід, улітку це число суттєво зросте. Одна з основних причин – мешканцям нашої області просто ніде безпечно та цивілізовано купатися.

Загалом органи місцевого самоврядування подали список із менш як двох десятків об’єктів, які, на їхню думку, «придатні для масового відпочинку на воді». Втім, як повідомили в головному управлінні з питань надзвичайних ситуацій Львівської ОДА, наразі в області лише одна водойма офіційно має право приймати відпочивальників – це озеро «Колиба» в Брюховичах. У решті місць купатися поки заборонено!

Водні ризики

Попри те, що зазвичай заборону купатися пов’язують із поганою якістю води, насправді це далеко не основна причина дозволу чи заборони. Безсумнівно, перебування у брудній воді може спричинити шкірні або кишкові захворювання, пояснила Ліна Старинчук, лікар відділення комунальної гігієни Львівської обласної санітарно-епідеміологічної служби. Втім, за її словами, водойми Львівщини здебільшого чисті і купатися

там, відповідно до санітарногігієнічних норм, можна: «Ми відібрали 28 проб із водойм, які торік використовували як місця масового відпочинку. Згідно з отриманими результатами, відхилення від вимог санітарного законодавства щодо якості води виявили тільки в пробах із озера “Жовтневе” (Золочівський міський став). В інших місцях якість води відповідає вимогам санітарного законодавства. Окрім того, фахівці СЕС відібрали проби у тих водоймах, які можна стихійно використовувати для купання, але які не є обладнаними: зокрема це декоративні озера (вул. Володимира Великого, Кульпарківська, перехрестя Стрийської та Наукової, Піщані озера). Якість води у цих водоймах не відповідає вимогам – як і вода з рік Західний Буг та Рата у межах міста Червонограда». Однак лише чистої води для безпечного купання замало: окрім СЕС, водойму має перевірити Центральна водолазно-рятувальна служба (вони обстежують дно, щоби переконатися, що воно чисте), головне управління державного нагляду з питань техногенної безпеки (на них покладений обов’язок з’ясувати, чи працівники пляжу вміють надавати першу допомогу, чи є тут засоби для порятунку – такі як, скажімо, рятувальні жилети й аптечка, а також перевірити, чи найняв власник (орендар) рятувальників). Лише за цих умов місце можна вважати таким, де дозволено купання.

Власне останній пункт, за словами «надзвичайників», є каменем спотикання. Адже щоби отримати офіційний дозвіл на купання у водоймі, підприємцеві, який її орендує, потрібно найняти людей, що стежитимуть за безпекою на воді, – відтак доведеться платити їм зарплату. – Сьогодні сезон ще не почався – середньодобова температура недостатньо висока, тому підприємці ще не найняли рятувальників. Тож

нічну водойму, ще хтось – для рекреаційних потреб. – У всіх цих випадках відповідальність за безпеку людей на воді повинен нести орендар. Однак чимало підприємців цієї відповідальності намагаються уникати, – каже Олег Горохівський, начальник управління державного нагляду з питань техногенної безпеки. Як прик­лад він наводить озеро «Залісся», що у Дрогобичі: «Під час перевірки озера “Залісся”, яке

техногенної безпеки звертатиметься до прокуратури щодо невиконання орендарем своїх обов’язків із безпеки на воді. А також до міської ради, яка надала це озеро в оренду «для рекреаційних цілей та культурного відпочинку людей», щоби таким чином вплинути на підприємця. – Часто орендарі встановлюють табличку «купатися заборонено», але при тому проводять господарську роботу, беруть кошти за відпочи-

““ 

Однією з основних причин загибелі людей на воді є купання в непристосованих для цього місцях. Уже після цього – купання у стані сп’яніння та те, що батьки не стежать за своїми дітьми, які йдуть у воду.

і не поспішають кликати до себе Держтехнагляд, адже перевіряти наразі немає кого, – пояснює Валерій Аборін, зас­ тупник начальника головного управління з питань НС. Це є основною причиною того, чому на Львівщині наразі офіційно дозволено купання лише в одній водоймі.

(Без)відповідальні орендарі

Більшість водойм, придатних для купання, що перебувають на балансі органів місцевого самоврядування або управління водних ресурсів, свого часу передали в оренду. Це робили з різною метою: одні – для риборозведення та рибальства, інші – як тех-

ТзОВ “Тандем” узяло в оренду в Дрогобицької міської ради на 15 років, виявилося, що орендар вирішив водойму для відпочинку не використовувати – вона начебто має слугувати тільки як елемент ландшафту для людей, що відпочиватимуть на березі, а саме плесо та пляж для відпочинку не заплановане. Це зроблено для економії коштів, щоби не виконувати тих заходів, які передбачені приписами: там немає ані рятувальних засобів, ані рятувальників. Водночас у Дрогобичі немає жодного об’єкта для відпочинку на воді. Як наслідок, уже цього року маємо потопельника на озері “Залісся”». За словами Олега Горохівського, управління державного нагляду з питань

нок. А безпеці не приділяють жодної уваги. Це порушення вимог договору оренди – і ми намагатимемося спільно з представниками обласної адміністрації, головного управління надзвичайних ситуацій держадміністрації це питання зрушити з мертвої точки, – наголосив Олег Горохівський.

Ціна питання

– 11 водойм сьогодні частково готові – вони вже розпочали роботу для отримання дозволу, – пояснив Олексій Титаренко, начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій ЛОДА. Тож найімовірніше, що купатися там таки дозволять. «Якщо ж під час

перевірки там виявлять якісь порушення чи недоопрацювання, контролюючі служби на них вкажуть і дадуть час для того, щоб їх виправити», – пояснює він. Навіть якщо орендарі всіх водойм отримають дозволи, це далеко не та кількість пляжів, яка може задовольнити потребу населення жителів Львівщини у відпочинку на воді. Однак відсутність цивілізованих і відповідно обладнаних пляжів українців не зупинятиме – вони таки будуть купатися. Щоправда, у місцях, де це заборонено, – тобто там, де водойми надзвичайно глибокі, де немає рятувальників, а отже нікому у разі загрози буде прийти на допомогу, або ж там, де вода брудна. – Однією з основних причин загибелі людей на воді є купання в непристосованих для цього місцях, – наголошує Олексій Титаренко. – Вже після цього – купання у стані сп’яніння та те, що батьки не стежать за своїми дітьми, які йдуть у воду, – пояснює керівник управління надзвичайних ситуацій. – Найбільшу небезпеку становлять ріки. Лише за три минулі роки 31 життя забрала річка Стрий, 26 – Дністер, 13 – Західний Буг, – каже Валерій Аборін. – Ріки небезпечні стрімкою течією. За три роки в затопленому кар’єрі Роздолу загинуло четверо людей, у Яворові – двоє, у Подорожньому – двоє. В меліоративних каналах області, які небезпечні стрімкими берегами, загинуло 59 осіб. Ризиковано купатися і в невеличких кар’єрах, із яких місцеве населення несанк­ ціоновано забирало глину чи пісок, а згодом вони наповнилися водою, – у них зазвичай дуже стрімкі береги та холодна вода, що і стає причиною нещасних випадків. Цих трагедій можна було б уникнути, якби до купання ставилися відповідальніше. Як позитивний приклад Олексій Титаренко наводить м. Стрий: – Стрийська міська рада взяла 500 метрів берега ріки Стрий – там зробили всі умови, довели до відома населення, що купатися слід саме там, тож сьогодні люди масово там відпочивають. Натомість інші райони цього не роблять, – нарікає Олексій Титаренко. – Не на всіх адміністративних територіях до цього питання ставляться серйозно. У шести містах обласного значення відсутні пляжі, де люди можуть відпочити, – зокрема це Дрогобич, Борислав, Новий Розділ, Самбір, Моршин і Трускавець. Така ж ситуація і в десяти районах області: Бузькому, Городоцькому, Жидачівському, Кам’янськоБуському, Радехівському, Самбірському, Сколівському, Сокальському, Старосамбірському і Турківському. У всіх цих районах люди купатимуться у необладнаних місцях і наражатимуться на небезпеку.

№22 7 червня 2012 року


гумор, афіша, комікс 22

У Львові – зона!

В

сьо, кохані мої, – перед Львівською оперою вже стоять ґрати. Як нам кажуть – зона. Тобто фан-зона. Дожилися – у центрі Львова зону відкрили! Пані Стефа певна, що той концтабір для вболівальників Євро може цілком залишитись і на довше – для тих, хто неправильно голосуватиме на виборах восени… Але я в то не вірю, бо не хочу вірити. Я ж про те, що наша дурнувата психологія таки робить із нас бидло. Ну чому ми вважаємо, що то вершина ввічливості, коли гість спатиме в нашому ліжку із нашою ж жінкою, а господар – у стайні? Якої холери треба було ту фан-зону ставити в самісінькому серці Львова, на прос­ пекті Свободи? Агов, владо! А ви львів’ян запитали, чи їм то пасує? Га? Я розумію, що іноземцям файніше дивитися футбол у самому середмісті, милуватися львівськими пейзажами і попивати пивце. Але Львів – то не декорації. Це чималеньке місто, де живуть люди! Не заздрю тим, чиї вік­ на виходитимуть на фан-зону, – тут же щодня концерт буде! Хоч бери і на місяць з міста виїжджай… А що вже казати про перекритий для транспорту центр! Як той місяць пережити? Треба буде пожичити в мого кумпля Міська Кравця ровер, бо теперка в місті з транспортом біда. Можна було б крикнути – геть зі Львова чужинців! Євро – геть! Того хтіли би наші вороги. Просто, кохані мої, до кожної справи треба мозок підключати, а не тільки кишеню. Можна ж було спокійненько організувати ту фан-зону в Парку культури чи на Погулянці… Тоді нічого не перекривали б і місто нормально жило б! Але хто буде про наші інте­ реси дбати? В Ратуші лиш про своє думають, їм не до львів’ян. У нас часто так буває – щось прий­ муть, а потім дивляться, що з того вийшло. Верховна Рада заборонила куріння майже всюди. І що? Курять всі і скрізь – разом із міліціонерами і чиновниками! Ми другі в світі за викуреними цигарками! Щось мені підказує, що в нас треба діяти за принципом «одна біда другу гонить». Як каже Місько Кравець, у нашому домі наркоманів нема – вони алкоголіків бояться! Хіба нє?

№22 7 червня 2012 року

Мадагаскар-3 із 7 червня

Фестиваль FUN Fest

Фестиваль «Козацька варта»

«Описане слово» Костя Марковича

9, 13, 17 червня, 12:00-04:00

Планета кіно (с. Сокільники, вул. Стрийська, 30)

Львівський іподром (вул. Стрийська, 119)

Пригоди мадагаскарського квартету тільки починаються. Цього разу лев Алекс, жираф Мелман, зебра Марті та бегемотик Глорія намагаються покинути африканський континент і повернутися у центральний зоопарк НьюЙорка. Та здійснити це аж ніяк не просто. Друзям доведеться пережити подорож Європою, приєднавшись до мандрівного цирку. На шляху до дому їх чекає безліч карколомних пригод, а ще вони зустрінуть нових друзів.

Фестиваль пройде за 600 м від головної футбольної події року. У дні матчів відбуватимуться такі концерти: 9 червня о 22:00 – Lama, «Друга ріка»; 24:00 – танцмарафон за участю DJ’s Veronika, Zaiceff, Nimoff. 13 червня о 22:00 – «Скрябін», «Антитіла»; 24:00 – танцмарафон за участю DJ’s Derrick & Tonika, Gooch, T-One. 17 червня о 22:00 – ТНМК, С.К.А.Й; 24:00 – танцмарафон за участю DJ’s Bald Bros, Buratino, Paul Wheaten та ін.

Ціна: 25 грн

9-10 червня, 12:00-20:00

До 7 липня

Музей «Шевченківський гай» (вул. Чернеча гора, 1)

«ICONART» (вул. Вірменська, 26) Ікони Костя Марковича надзвичайно графічні: здається, немов виразний рисунок диктує не лише композицію, а й колористику робіт. Межа між графікою та іконописом тут зведена до мінімуму – саме це дозволяє насолоджуватися лінією та її поступовим перетворенням у вишукану композицію. Маркович не пориває радикально з традицією, радше намагається представити її у новому світлі.

Під час фестивалю відбудеться відтворення битви XVI-XVII ст., турнір лучників, дитячі забави, виступатимуть фолькові колективи. Це спроба перенестися у минуле, під відлуння пострілів і дзвін шабель узяти участь у козацьких забавах, відчути себе ремісником, посмакувати кулішем, медом й іншими стравами. Хедлайнери фестивалю – «Ойкумена», «Тарасова ніч», «На перший погляд», «ILLUSIONS».

Вхід вільний

ЄВРОАфіша •

Фан-зона до Євро-2012 (просп. Свободи)

7 червня 18:00-18:55 – урочисте відкриття офіційної фан-зони 18:55-19:00 – піротехнічне шоу 19:00-20:00 – L’avion Rose (Франція) 20:00-21:00 – Chefket (Німеччина), «ФлайzZza» 21:00-22:00 – Олександр Божик у супроводі «Божик Бенду» та симфонічного оркестру 8 червня 14:25-14:45 – DJ Zaiceff 15:25-15:45, 16:25-16:45 – «Тарасова ніч» 17:40-18:40 – «Мандри» 19:00-20:45 – матч Польща-Греція

21:45-23:30 – матч РосіяЧехія 9 червня 14:25-14:45 – DJ Nimoff 15:25-15:45, 16:25-16:45 – «Ойкумена» 17:40-18:40 – Mad Heads XL 19:00-20:45 – матч Нідерланди-Данія 21:45-23:30 – матч НімеччинаПортугалія 10 червня 14:25-14:45 – DJ Nimoff 15:25-15:45, 16:25-16:45 – «Дикі серцем» 17:40-18:40 – «Антитіла» 19:00-20:45 – матч ІспаніяІталія 21:45-23:30 – матч ІрландіяХорватія

7-13 червня 11 червня 14:25-14:45 – DJ Nimoff 15:25-15:45, 16:25-16:45 – Cherry Band 17:40-18:40 – ТНМК 19:00-20:45 – матч ФранціяАнглія 12 червня 14:25-14:45 – DJ Elvis 15:25-15:45, 16:25-16:45 – «Ретро-гурт» 17:40-18:40 – AtmAsfera 19:00-20:45 – матч Греція-Чехія 21:45-23:30 – матч ПольщаРосія 13 червня 14:25-14:45 – DJ Buratino 15:25-15:45, 16:25-16:45 – «Йорий Кльоц» 17:40-18:40 – «Гайдамаки»

19:00-20:45 – матч Данія-Португалія 21:45-23:30 – матч НідерландиНімеччина

вул. Валова, 18-а

9-30 червня 11:00-24:00 – трансляція матчів. Інтерактивне шоу: музика і кухня країн-учасниць Євро2012 12:00-19:00 – Фестиваль «Львів – столиця ремесел»

Храм святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 13)

10 червня 15:00-17:00 – духовний концерт чоловічої хорової капели «Дударик» та Муніципального центру «Слово і голос»


кросворд, знижки 23

Усі знижки Львова •

Дві виставки про футбол

«Про квіти» з Волині

Аркадій Шилклопер знову у Львові!

До 10 червня знижки на одяг, пляжні товари, білизну та піжамки у Marks & Spencer До 16 червня 50% на другу пару взуття Blowfish у «Інтертопі» До 17 червня 40% на босоніжки та сумки у Steve Madden («Кінг Кросс Леополіс») До 30 червня до 30% на нову колекцію взуття у Antonio Biaggi («Кінг Кросс Леополіс»); до 50% на кеди у «Тракторі»; до 30% на одяг у Levi’s; 30% на весняно-літню колекцію взуття у «Інтертопі» До 1 липня до 30% на взуття у Chester; до 50% у мережі «Мега­ спорт» До 7 липня до 50% на окремі речі у Colin’s До 15 липня акція «Ідеальна пара» у Welfare.ua До 31 липня до 70% на весняну колекцію у SELA

Виставка «Код Трипілля»

До 15 червня, 10:30-19:00 До 30 червня

Арт-салон «Сливка» (вул. Театральна, 24)

Кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8)

Тетяна Наумович-Сензюк народилася у місті Луцьку в родині художника. Любов до мистецтва з раннього дитинства виховував дідусь Петро Сензюк – відомий український художник, педагог, засновник Луцької художньої школи. З 2001 року Тетяна Наумович є активним учасником художніх виставок. Мисткиня активно працює у техніці олійного живопису. Жанровий діапазон – пейзаж, натюрморти.

«Футбольні зірки на вістрі олівця» – 20 шаржів із колекції Івана Яремка, львівського спортивного журналіста. На виставці представлено шаржі на футбольних зірок. «Минуле львівського футболу в кадрах» – нагода побачити те, що розгорталося перед очима вболівальників клубу «Карпати» 20, 30 і 40 років тому. Авторами більшості фотографій, які надала прес-служба клубу, є В. Дубас та Є. Кравс.

Вхід вільний

Львівський палац мистецтв (вул. Коперника, 17)

8, 11 червня 12:00-15:00 – дитячий пленер. Виставка-продаж дитячих робіт ЛДХШ ім. О. Новаківського

Площа біля Порохової вежі

11-30 червня 12:00-20:00 – флорбол 8, 12, 13 червня 12:00-19:00 – «Як козаки куліш варили...»

пл. Музейна

8, 12 червня 19:00-20:00 – концерт Львівського муніципального хору «Гомін»

Вхід вільний

області, танцювальних колективів та концерти класичної музики за участі кращих колективів міста, вокально-хореографічних колективів, симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії.

7 червня 18:00-19:00 – шоу-дефіле оркестру Центру військовомузичного мистецтва 09:00-19:20 – шоу-дефіле оркестру дитячої львівської школи мистецтв №5 «Львівські фанфари» 7, 8, 10 червня 21:00-22:00 – вогняне шоу 12 червня 19:00-22:00 – фестиваль «Живих скульптур», а також: виступи народних колективів Львова та

До 31 грудня, 10:00-16:00

Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

Палац Потоцьких (вул. Коперника, 15)

До Дня Росії філармонії запрошує на концерт валторніста-імпровізатора Аркадія Шилклопера. Виступатиме він із трубачем Олександром Потієнком та Молодіжним академічним оркестром INSO-Львів під батутою Юрія Бервецького. У програмі – сюїта з «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна-Маркіна, «Альпійська історія», «Присвята» та «Фіґґа» А. Шилклопера, «Концертна сюїта» та «Нігун ієхуді» О. Потієнка.

Колекція належить до приватного зібрання Благодійного фонду «ПЛАТАР» і налічує близько 400 речей, які можуть бути датовані 4500-3000 рр. до н. е. Це посуд, антропоморфна та зооморфна пластика, моделі храмів, інструменти та зброя з міді, каменю, кістки. Деякі вироби не мають аналогів серед знахідок, зроб­ лених за останні 130 років. Виставка присвячена пам’яті Б. Возницького.

10-20 грн

Кросворд

8 червня 24:00-01:00 – вулична вистава «Зустріти Просперо» Духовного театру «Воскресіння» 9 червня

14:00-15:00 – вулична вистава «Фієста» Духовного театру «Воскресіння» 15:30-17:00 – міжнародна зустріч духових оркестрів MusicEuro 2012 24:00-01:00 – вогняне шоу клубу «Пантера»

17:30-18:00 – барабанне шоу Drum Force 16:30–18:00 – Міжнародна зустріч духових оркестрів MusicEuro 2012 13 червня 24:00-01:00 – вулична вистава «Вишневий сад» Духовного театру «Воскресіння» 17:00-18:30 – Міжнародна зустріч духових оркестрів MusicEuro 2012, а також концерти вокально-хореографічних колективів Львова, духових оркестрів, Симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії

Діти До 7 червня 20% на дитячий одяг з нової колекції у Chicco («Магнус») До 10 червня знижка на конструктори LEGO у «Будинку іграшок» («Південний») До 17 червня знижки за хороші оцінки в «Будинку іграшок» («Південний»); до 20% на машинки Nіkko та Maіsto; До 23 червня 25% на машинки «Тачки» в «Будинку іграшок» та «Антошці» До 30 червня до 50% на ляльок Moxie і Bratz та іграшки Hasbrо у «Будинку іграшок»; дитячі велосипеди за акційною ціною До 15 липня 25% на найпопулярніші іграшки Fisher Price в «Будинку іграшок»

площа Адама Міцкевича

9 червня

пл. Ринок

12 червня, 19:00

Гардероб

Дім До 30 червня каскадні знижки на вбудовану техніку, на витяжку Piramida в «Ельдорадо». Подарунок при покупці товарів у кредит у «Технополісі» До 31 червня 20% на дивани у «Меблі-Стиль» (вул. Наукова, 10)

По горизонталі:

5. Сукупність коштів, що приносять прибуток. 6. Цінна рідкісна річ. 9. Подарована річ. 12. Жінки багатого мусульманина. 13. Контрольний квиток. 14. Південна трав’яниста рослина родини мальвових. 17. Місце для проїзду, проходу. 18. Електровимірювальний прилад. 19. Моносахарид класу пентоз. 21. Мінерал, різновид вуглецю. 24. Поплавець на якорі, що встановлюють на річках. 25. «Олів’є». 26. Суцвіття злаків. 29. Апарат для приготування кави. 30. Сигнальний залізничний пристрій. 31. Ручне знаряддя ударної дії.

По вертикалі:

1. Вище військове звання. 2. Старовинний швидкий бальний танець. 3. Церковне правило. 4. Великий водоплавний птах із довгим гачкуватим дзьобом. 7. Цінний оселедець. 8. Місцевість з природними лікувальними факторами. 10. Двоколісна машина, що рухається під дією сили їздця. 11. І «Електрон», і «Рубін». 15. «Сторож» пляшки. 16. Радіоактивний хімічний елемент. 20. Подібність, схожість предмета, явища. 21. І фрукт, і коштовний камінь. 22. Людська фігура з дерева для показу одягу. 23. Пральний … . 27. Дворянський титул. 28. Виконавець ролі в театральних виставах.

Спорт До 30 червня 25% на туристичне спорядження у «Спортеку» 20% на туристичне спорядження у мережі «ДрайвСпорт» 15% на велосипеди у мережі «Драйв-Спорт» 40-50% на гірськолижне спорядження Fischer та 20-30% на спортивний одяг і взуття у «Пан Спортсмен» (вул. Озаркевича, 2) Колонка підготована спільно з львівським онлайн-журналом

Надсилайте знижки на editor@zakupy.lviv.ua

№22 7 червня 2012 року


ZIK #22  

Тижневик ZIK

Advertisement