Page 1

04 розслідування

12 рейтинг

РЕЙТИНГ РАЙОНІВ Найкращі та найгірші голови райдержадміністрацій Львівщини

плата за довіру На закордонних паспортах МВС незаконно заробляє мільйони

№13 5 квітня 2012

рекомендована ціна 3,00 грн

Перші весняні Де у Львові можна купити ранню городину без нітратів? ZIK перевірив усі базари, гуртові ринки та супермаркети 19 дослідження

реклама

17 особистість

13 релігія

МІК УСЕМОГУТНІЙ

СЕКТА ДОГНАЛІТІВ

Джаґґер 50 років грає рок-н-рол – і йому все ще не набридло

Ватикан поставив офіційну крапку на «правовірних греко-католиках»


новини 02

БІЛЬШЕ НОВИН НА

““ 

““ 

7066 грн

Ситуація паскудна. Я такої ще в житті не бачив.

Володимир Фірман, міський голова Борислава, про критичний рівень загазованості у місті

““ 

Я вважаю, що собаки – останні ангели на Землі.

Звичайній людині з п’ятьма дітьми вже байдуже – п’ятеро їх чи п’ятнадцять.

Михайло Чечетов, народний депутат і власник собаки породи чау-чау

за тисячу кубометрів газу заплатить львівський «Охматдит» у Львові

• На вулиці Богданівській у Львові під землю провалилася вантажівка. За словами місцевих мешканців, у вересні 2011-го тут розпочали заміну каналізаційних труб. Роботи обіцяли завершити до кінця року, однак так і не зробили цього. Люди скаржаться, що труби проклали, однак каналізації як не було, так і нема. (фото: Тетяна Жежнич)

Андрій Шкіль, бездітний народний депутат, про свій законопроект щодо заборони абортів в Україні

У Львові запрацюють фонтани

Розкрито вбивство головного лікаря Пустомитівської райлікарні

І

«Карпати» не міняють власника

Портрет Шевченка замінили Януковичем

У

школі села Мишковичі поблизу Тернополя зняли портрет Шевченка, а натомість почепили фото Януковича. Громада запротестувала. Майже два десятки років портрет Кобзаря ніхто не чіпав, але тепер усе змінилося. Керівник навчального закладу вважає зміну портрета вдалою.

Ф

К «Карпати» спростовує неправдиву інформацію. 2 квітня 2012 року на веб-порталі «Обозреватель» з’явилась інформація про те, що буцімто у ФК «Карпати» відбулася зміна власника. ФК «Карпати» офіційно спростовує таке припущення, що не має жодного підґрунтя, і закликає ЗМІ не поширювати неправдивої інформації.

Однак жителі Мишковичів обурені ситуацією і хочуть повернути Шевченка. Змусити «директора-реформатора» повернути на старе місце портрет Кобзаря мають намір і депутати райради. За словами директора, якщо буде рішення сесії районної ради зняти портрети президентів, то він так і зробить.

Маршрутки стали незаконними

М

аршрути 47А, 48, 49, 50, 51, 1001,1002, які обслуговує ТзОВ «Успіх-БМ», – поза законом. У підприємства завершилися тимчасові договори на їх обслуговування, а суд заборонив проводити новий конкурс. Нагадаємо – на початку 2012 року між ТзОВ «УспіхБМ» та Департаментом житлового господарства й інфраструктури Львівської міської ради укладено тимчасові договори з перевезення па-

сажирів тривалістю на три місяці. Цього тижня термін дії договорів завершився, але виставити їх на конкурс департамент не може через заборону суду. Галицький районний суд м. Львова заборонив проводити конкурс із перевезення пасажирів у автобусах загального користування, поки не прийме остаточного рішення про те, чи були порушення під час конкурсу в грудні минулого року. Суд має визначити, чи були до-

zik.ua

з бюджету Львова виділено 238 тис. грн на утримання фонтанів із квітня до листопада. І ще 30 тис. грн – на очистку й підготовку водограїв до запуску. Про це ZIKу повідомив начальник відділу комунального господарства Галицького району Роман Белень. За його словами, фонтани працюватимуть уже у Вербну неділю. Із 30 березня почалася очистка й підготовка до запуску фонтанів на площі Ринок і біля Оперного театру. Чаші водограїв очистять і відполірують, зніматимуть наліт, що утворився на граніті, встановлять форсунки, через які циркулює вода, та світильники. Цієї п’ятниці планують провести пробний запуск. Фонтани на площі Ринок працюватимуть цілодобово, біля Оперного театру – з 08:00 до 24:00.

П

равоохоронці знай­шли вбивць Ярослава Федини, головного лікаря Пустомитівської районної лікарні, депутата райради. Про це ZIKу повідомив начальник Головного управління МВСУ у Львівській області Олександр Рудяк. Як відомо, 2 вересня 2010 року о 22:00 стався розбійний напад на будинок Яро­ слава Федини, котрий саме заїжджав автомобілем на власне подвір’я у Зимній Воді біля Львова. Нападники замотали руки та рот депутата скотчем. Першим тіло лікаря помітив сусідський

хлопчик. У той же час повз подвір’я проїжджав сусід, який побачив убитого у світлі фар. За фактом убивства Ярослава Федини було порушено кримінальну справу за ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). На момент підготовки номера міліція готувалась арештувати двох чоловіків, проти яких зібрала чимало доказів. «Докази такі, що їх украй складно спростувати. Чоловіки вже були засуджені, у 1990-х роках входили до злочинного угруповання», – розповів Олександр Рудяк.

реклама

тримані всі процедури проведення громадських слухань перед впровадженням у Львові нової маршрутної мережі. Позов подав керівник фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді Руслан Кошулинський. Проте як зазначив Володими Будзан, заступник директора департаменту житлового господарства й інфраструктури ЛМР, зважаючи на те, що «людей возити потрібно», ТзОВ «Успіх-БМ» й надалі обслуговуватиме ці маршрути.

Не встиг купити? Передплати! передплатний індекс 89805

СПРОСТУВАННЯ. У минулому випуску ZIK опублікував коментар екс-начальника ГУОЗ Львівської ОДА Сергія Федоренка, де йому, з вини молодої журналістки, помилково були приписані слова про те, що новий начальник «матиме “дах” в адміністрації». Просимо вибачення у читачів та пана Федоренка.

Люди номера Бурий Тарас 19 Бурій Володимир 12 Бурик Мирослав 9 Вакарчук Іван 7 Вачков Орест 8 Візняк Юрій 12 Волошин Володимир 12 Воргол Енді 17 Воттс Чарлі 17 Гавел Вацлав 7 Гамсун Кнут 7 Ганді Махатма 7 Гітлер Адольф 7 Гітюк Маркіян 13 Гнатишин Михайло 12

Андрухович Юрій 7 Антонов Віталій 15 Антошевський Тарас 13 Арзуманян Вардкес 3 Ахметов Рінат 8 Бандера Степан 7 Белень Роман 2 Білак Іван 12 Білозір Оксана 14 Білостоцький Степан 21 Богіра Мирослав 12 Богуцька Роксолана 14 Бойко Леонід 10 Борис Світлана 5 Будзан Володимир 2

Гонтарєв Роман 10 Горбаль Василь 15 Горинь Михайло 7 Гребенюк Володимир 12 Гриценко Анатолій 6 Гуменюк Ігор 8 Гюго Віктор 22 Джаґґер Мік 17 Джонс Марсель Ель 14 Дзюба Іван 7 Догнал Ілля 13 Досяк Степан 10 Дрозд Анжей 10 Дубневичі, брати 15 Дуда Володимир 5 Дюма Олександр 7 Єлизавета II 17 Єфремова Анастасія 14 Жук Микола 9

Газета «Західна інформаційна корпорація» Засновник і видавець: ТОВ «Західна інформаційна корпорація», 79008, Львів, вул. М. Вороного, 3 Генеральний директор: Роман Любицький Редакція: 79008, Львів, а/с 1537, тел.: 0 (32) 253-31-93 , тел.: 0 (32) 253-31-94 e-mail: gazeta@zik.lviv.ua

№13 5 квітня 2012 року

Жук Сергій 9 Загребельний Павло 7 Замула Петро 12 Захер-Мазох Леопольд 7 Збитовський Любомир 12 Зиморович Бартоломей 21 Іваничук Роман 7 Івановський Василь 3 Йосиф ІІ 21 Канцір Ігор 3 Качмарик Ярослав 8 Кіпіш Роман 5 Клин Михайло 11 Кличко Володимир 22 Кміть Микола 15 Коваль Сергій 12 Козицький Андрій 21 Козловський Григорій 3 Колесніков Борис 3, 8

Головний редактор: Олег Онисько; заступники редактора: Олександра Губицька, Наталя Онисько; арт-директор: Олег Слюсарчук. Директор з реклами: Аліна Чичкань Реклама: 0 (32) 247-50-45, tv_reklama@ziktv.com.ua Продаж газет: 0 (32) 253-31-94, sale@zik.lviv.ua

Копиляк Тарас 15 Кошулинський Руслан 2 Краєвський Орест 12 Крашевський Юзеф 7 Крип’якевич Іван 21 Курчик Тарас 8 Леськів Володимир 5 Логін Василь 4 Луговик Оксана 11 Любомир (Гузар) 13 Мазепа Іван 7 Мазурик Зиновій 6 Макогон Степан 19 Масарик Томаш 7 Мисак Михайло 12 Мисяк Семен 9 Мулявка Галина 5 Надрага Богдан 15 Наконечна Олена 19

Насалик Ігор 6 Оберхаузер Робер 13 Огризко Володимир 6 Окрепкий Ярослав 12 Олдхем Ендрю 17 Онищенко Лілія 3 Осаульчук Олег 3 Паші Джон 17 Петлюра Симон 7 Пілка Ігор 12 Пілсудський Юзеф 7 Прич Мар’яна 11 Путін Володимир 6 П’ятак Валентина 8 П’ятак Валерій 8 Річардс Кіт 17 Романюк Микола 12 Рудяк Олександр 2 Садовий Андрій 10

Передплатний індекс: 89805. Друкарня ТОВ «Експрес Медіа Груп». Замовлення № 14815. Тираж номера 11 600 прим. Підписано до друку 03.04.2012 р. Реєстраційне свідоцтво: ЛВ №1035/289р. Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори і рекламодавці. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонено. Матеріали з позначкою «Вибори-2012» друкуються на правах реклами.

Сай Володимир 12 Святослав (Шевчук) 15 Семчук Остап 4 Сендак Михайло 12 Сєдова Софі-Марія 14 Скорсезе Мартін 17 Скотт Вальтер 7 Спіржик Методій 13 Сталін Йосиф 7 Степанів Олена 4 Стронський Василь 12 Табачник Дмитро 6, 22 Терлецька Уляна 8 Тимошенко Юлія 6 Ткачук Дмитро 5 Торський Іван 15 Турчинов Олександр 6 Федина Ярослав 2 Фейсфул Маріанна 17

Фіннін Рорі 6 Фірман Володимир 2 Фірташ Дмитро 6, 15 Франц-Йосиф 7 Хом’як Мирослав 15 Цегенько Володимир 12 Ціолковський Степан 12 Червоненко Євген 15 Чечетов Михайло 2 Чопко Ігор 12 Чорновіл В’ячеслав 7 Шевченко Тарас 2 Шкіль Андрій 2 Шмигаль Дмитро 8 Шпіржік Ричард-Методій 13 Шульц Бруно 7 Ющенко Віктор 6, 7 Янукович Віктор 2, 7 Яценюк Арсеній 6

для новин, зауважень, відгуків та скарг

м е д і а - х о л д и н г

0 800 500 945

всі дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні


новини 03

Під носом у Галицької райадміністрації підприємці самовільно встановили кіоск

30

березня на проспекті Шевченка з’явилася невідома мала архітектурна форма, яка зайняла половину хідника з парного боку проспекту. Як зазначили газеті ZIK у Галицькій райадміністрації, дозволу на її розміщення ніхто не давав. «Цей МАФ є у перспективній схемі, затвердженій депутатами Львівської міської ради. Однак щоби його встановити, підприємцям потрібно надати райадміністрації так звану “ситуаційну схему”, в якій має бути зазначено точне місце розташування та зовнішній вигляд МАФу. Це погоджують інші управління

• фото: Василь Гузінський

У мерії не знають, хто перед їхніми вікнами знищує історичні пам’ятки

У

внутрішньому дворику площі Ринок і вулиці Староєврейської нав­ проти входу до Ратуші побудували будинок і викопали двометровий котлован. Дов­ кола нього розкидано рештки старовинних порталів – як припускають спеціалісти, приблизно XVI століття. Жодних археологічних досліджень тут не проводили, що є грубим порушенням пам’яткоохоронного законодавства. В мерії кажуть, що не знають, хто веде перед вікнами магістрату будівельні роботи, хоча ті тривають уже три місяці. Понад те, співробітники НДІ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України склали акт про порушення і скерували його в мерію ще 30 грудня 2011 року. – Ми не знаємо, хто це робить, – стверджує Лілія Онищенко, начальник міського управління охорони історичного середовища. – Будинок звело ОСББ «Староєврейська 9». Побудувало його без погодження нашого управління. Дозвіл їм надали

в Міністерстві культури, яке, згідно з новим законодавством, може це робити. Котлован поруч. Ми звернулися до власників будинку, але вони сказали, що нічого не розкопували, лише проклали труби. Тоді ми звернулися в міліцію, щоби з’ясувати, хто це робить, але поки що ніхто нічого не з’ясував. Натомість журналістові ZIKу вдалося зробити це за кілька хвилин, просто спитавши в охоронця будинку. Він розповів, що новозбудований дім і котлован поруч належать Григорієві Козловському, колишньому депутатові міської ради і власникові «Гранд Готелю» та готельного комплексу «Святослав» у Винниках. Щоправда, коли охоронець помітив фотографа ZIKу, то заборонив фотографувати – мовляв, це приватна власність. На жаль, зв’язатися з Григорієм Козловським протягом кількох днів нам так і не вдалося. Хто збудував будинок перед Ратушею, не знав і Василь Івановський, начальник обласного управ-

ління охорони культурної спадщини. Проте це саме він зупинив земельні роботи поруч із новобудовою, які тут почали ще в грудні минулого року. – Там розкопали траншею і я особисто це зупинив, – розповів Івановський. – Але хто копав, не знаю. Я не знав, що там продовжили роботи. Зараз піду подивлюся. Лілія Онищенко каже, що потрапити у внутрішнє подвір’я непросто. Хоча насправді воно відкрите з боку площі Ринок, 15 – та й специфічний запах у брамі свідчить про те, що потрапити туди не становить труднощів ні для кого, крім чиновників. – Я не знаю, хто це робить! – каже Онищенко. – А коли з’ясуємо, то щоби оштрафувати, нам треба, аби ця людина прийшла з паспортом! Тому це має з’ясувати міліція. А поки з’ясовує міліція, Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба», стверджує, що безповоротно втрачено ще одну частину історичного Львова…

міськради. Такого документа підприємці нам не надали, тому в мене є доручення від голови адміністрації його демонтувати», – зазначив Ігор Канцір, начальник відділу соціально-економічного розвитку Галицької РА. Щоправда, коли це буде зроблено, чиновник сказати не зміг. Мовляв, для цього необхідне спеціальне обладнання, зокрема тягачі. Варто зазначити, що з ухвали Львівської міської ради зрозуміло: МАФ належить ТзОВ «Авангардплюс» і депутати надали дозвіл на його розміщення на проспекті Шевченка упродовж наступних п’яти років.

ДЗЕРКАЛО

Що про нас пишуть? Süddeutsche Zeitung Німеччина

Стадіон, відомий як «Арена Львів», є одним із проб­ лемних дітей польськоукраїнського чемпіонату. Тепер, коли до початку Євро-2012 залишилося небагато часу, це місце виглядає дуже дивно: будівництво наче і закінчене, а водночас ні. До стадіону досі немає асфальтованих доріг, але поруч із входом для ВІПів уже стоять меблі. Мабуть, лише невдалим збігом обставин є те, що арена чемпіонату у Львові стала втричі дорожчою, ніж звичайні стадіони цієї категорії – а інтер’єр роздягальні виглядає так, наче його забрали з базару.

Stuttgarter Zeitung

Німеччина У Вардкеса Арзуманяна, власника трьох ресторанів у Львові, нульові очікування щодо чемпіонату: «Туристи з України утримаються від поїздок до нас, а вболівальників з-за кордону, які ночуватимуть у Львові, не буде багато. Крім того, чимало підприємців бачать у чемпіонаті лише швидкі гроші». Віцепрем’єр Борис Колесніков порадив іноземним уболівальникам не залишатися на ніч в Україні через високі ціни в готелях, а прилітати лише у день матчу та повертатися після нього додому.

• фото: Ірина Залецька реклама

ВОЛЯ запускає у Львові телебачення високої чіткості

За словами Аліни Сігди, керівника зі зв’язків із громадськістю ВОЛІ, пакет «ВОЛЯ HD» у перерахованих вище містах включатиме такі канали: National Geographic HD, Телебачення високої чіткості стає доступним і в Україні: відтепер абоненти ВОЛІ у семи містах України Nat Geo Wild HD, Viasat History HD/ можуть користуватися всіма перевагами новітнього телевізійного стандарту. Про офіційний запуск теле- Viasat Nature HD, Outdoor Channel бачення у форматі високої чіткості (HDTV) у Львові, Києві, Харкові, Полтаві, Сумах, Дніпропетровську та HD, Travel Channel HD, MyZen.TV HD, Севастополі 2 квітня ішлося на офіційній прес-конференції компанії ВОЛЯ у Львові. Fashion One HD, «HD Тоніс», а також «Футбол HD», який буде запущено одночасно зі стартом чемпіонату Євро-2012. Аліна Сігда розповідає: формат HD має розширення 1920x1080, що практично у п’ять разів більше, ніж у стандартної телевізійної картинки. Зображення транслюється у широкоекранному форматі 16:9 (а не 4:3), а звук DolbyDigital 5.1 дозволяє створити ефект присутності безпосередньо вдома прямо біля екрана телевізора. «Із квітня до кінця травня 2012 року будь-який новий або нинішній абонент ВОЛІ у цих містах, зокрема й у Львові, зможе підписатися на пакет “ВОЛЯ HD” й користуватися ним до трьох місяців без додаткової плати, – роз’яснює директор львівсько-

го регіонального підприємства компанії ВОЛЯ Микола Музала. – Постійна ж вартість пакета “ВОЛЯ HD” становить 40 гривень на місяць. Замовити його можна на додаток до будь-якого цифрового пакета, починаючи з базового “Україна і світ”». Аби дивитися телеканали з HD-якістю, потрібні: сучасний телевізор із підтримкою MPEG-4 і HD-формату із вбудованим ТВтюнером стандарту DVB-C, придбаний у компанії ВОЛЯ, модуль умовного доступу (CAM) вартістю 299 гривень і картка умовного доступу. Микола Музала також розповів, що зі середини квітня абоненти, які підключають пакет «ВОЛЯ HD», зможуть також за бажання узяти в користування нові HD-тюнери.

Для абонентів, котрі виберуть послугу «ТБ+Інтернет», вартість користування обладнанням становитиме 10 грн/міс. А для тих, хто підключить тільки телебачення, − 19,90 грн/міс. «Впровадження інноваційного HD-стандарту – це інвестиції ВОЛІ не тільки в розвиток телекомунікаційних послуг в Україні, а й в імідж країни та її майбутнє, – переконаний генеральний директор компанії ВОЛЯ Ерік Франке. – Упродовж цього року телебачення в форматі високої чіткості (HDTV) з’явиться практично в усіх цифрових містах ВОЛІ, зокрема в тих, де проходитимуть матчі Євро-2012. Серед кабельних операторів компанія ВОЛЯ єдина на сьогоднішній день впровадила технологію HDTV в Україні».

Замовити пакет «ВОЛЯ HD» можна, подзвонивши за єдиним всеукраїнським номером 0 (800) 212-800, або прийшовши у відділення ВОЛІ за адресою: вул. Виговського, 29-а (2-й поверх), вул. Сихівська, 4 (1-й поверх, вхід із вулиці), вул. Пасічна, 43. Детальніша інформація на сайті www.volia.com.

№13 5 квітня 2012 року


розслідування 04 Наталя Горбань

Н

е менше 4 млн грн щороку незаконно заробляють у Львівській області на оформленні закордонних паспортів. Журналіст тижневика ZIK зібрала докази того, що в державних установах, котрі належать до системи правоохоронних (!) органів України, працює налагоджена схема збору абсолютно незаконних платежів із пересічних громадян.

Попри те, що Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ВГІРФО, або «паспортний стіл») – державна установа у структурі МВС, ситуація з отриманням тут закордонного паспорта більше схожа на дрімуче село, де найбільше вірять забобонам, а не законам, де основним джерелом інформації є не офіційні повідомлення або чиновники, а «сусідка сказала», а відвідувачі установи про всяк випадок сплачують зайві квитанції, навіть не запитуючи за що: аби не зурочити...

Маєш зайві гроші? Подаруй їх ДП «Документ»

Насправді багато хто з відвідувачів ВГІРФО «десь чув», що тут змушують переплачувати. Утім люди побоюються: якщо не заплатити «необов’язкових платежів», паспорт доведеться вироб­ ляти довше, клопоту буде більше або документа взагалі не дадуть. Щоби спростувати таку думку, кореспондент газети ZIK вирішила сама спробувати отримати закордонний паспорт без переплат. Ще однією обов’язковою умовою було не повідомляти працівників ВГІРФО про свій фах та редакційне завдання, а як звичайна громадянка відстояти свої права.

Плата за довіру

• Щодня з документами для виготовлення закордонного паспорта у ВГІРФО Сихівського району приходять приблизно 100 людей (фото: Василь Гузінський)

На Львівщині людей вводять в оману не лише на базарах, а також в офіційних державних установах

«Скаржаться нечасто, 80% людей платить»

тут із самого ранку, за дві години до відкриття цієї установи. – Я прийшла о сьомій – і вже третя, – каже пенсіонерка Олена Степанів. – Зайняла чергу для своєї онуки, яка прийде ближче до дев’ятої години. Щодня сюди приходить приблизно сотня львів’ян. Протягом дня прийняти документи встигають не більше ніж у половини з них. – Та це прогрес! Раніше, щоб отримати закордонний паспорт, треба було тиждень у черзі стояти. І відійти не можна, бо о другій

• Коду львівського ДП «Документ», яке отримує добровільні платежі, в Єдиному державному реєстрі чомусь немає (фото: Наталя Горбань)

Стартові умови: я знаю, що обов’язковий платіж має бути один – це держмито у розмірі 170 грн. Знаю також, що мають право брати ще два платежі – за бланк паспорта та послуги ВГІРФО (150 грн та 87,15 грн відповідно). Тобто загалом 407,15 грн. Усе решта – від лукавого…

Шахрайство в системі МВС

Перші відвідувачі під стінами ВГІРФО Сихівського райвідділу міліції на вулиці Зеленій, 150 з’являються

№13 5 квітня 2012 року

годині ночі могли зробити перекличку – і кого немає, зі списку викреслювали, – тішиться 69-річний Остап Семчук. На стінах коридору висять оголошення з переліком документів, які треба мати для отримання закордонного паспорта. Крім внутрішнього паспорта й ідентифікаційного коду, слід принести чотири квитанції про сплату: держмито (170 грн), «послуги служби» (30 грн), послуги ВГІРФО (87,15 грн) і бланк паспорта (150 грн). Ще один платіж у 30 грн не пе-

у ВГІРФО ці платежі зазначено в переліку обов’язкових? — Можливо.

zz Скільки закордонних паспортів видають на Львівщині? — Минулого року ми видали 87 тисяч паспортів, десь 7-8 тис. щомісяця.

zz Це ж порушення…

zz Чому людей змушують сплачувати «не­ обов’язкові» платежі? — Це консультаційні послуги ДП «Документ». Тобто гроші за оформлення документів – там роблять копії, надають консультацію. Їх сплачувати не обов’язково.

““ 

Те, що людина повинна приносити довідку про несудимість або ж платити за те, щоби її хтось готував, не передбачено жодним нормативним документом.

Василь Логін, начальник відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ МВСУ у Львівській області

редбачений жодним законом, але вказаний в одному переліку з обов’язковими сплатами. Насправді ці 30 грн тут трактують як «добровільний платіж», але нікого про це не попереджають. Іншими словами, вводять в оману – очевидне шахрайство у стінах держустанови системи МВС! На оголошенні вже від руки написано: «Платити у “ПриватБанку”». Хоча насправді це право платника обирати банк і, відповідно, відсоток комісійних,

які беруть банкіри за свої послуги.

«Я не хочу про це говорити»

На кожен платіж вказано окремий розрахунковий рахунок. Я переписую їх собі на листочок. Відділення «ПриватБанку» розташоване поруч, за сто метрів. Більшість із тих, хто підходить до віконечка касира, кажуть просто: «Хочу заплатити за закордонний паспорт»,

zz Скільки часу ви спів­ працюєте з ДП «Документ»? — Протягом семи років. zz А на яких засадах?

— Працівники ДП «Документ» працюють у ВГІРФО в кожному районі. Вони підпорядковані нам.

zzКуди йдуть гроші за консультації? — Їх скеровують на матеріальне забезпечення цієї служби. Але ще раз наголошую: сплачувати їх не обов’язково. zz Вам відомо, що на інформаційних таблицях

— Чому порушення? Працівник мусить усе пояснити людині.

zz Чому ж Роман Кіпіш, головний спеціаліст Міжрегіонального центру Держдепартаменту ГІРФО МВС, який мав би це пояснювати, змушує оплачувати зайві 60 грн? — Та його нещодавно призначено на цю посаду. Він не в курсі справи. У кожній роботі такі випадки бувають. Ми проведемо з ним роботу, навчимо. zz Чому беруть два рази по 30 гривень? — 30 грн за послуги – це необов’язковий платіж. А за довідку про несудимість платити потрібно. Або треба виробити її самостійно на вул. Липинського. zz До вас зверталися зі скаргами на те, що службовці вимагають сплачувати не­обов’язкові платежі? — Бували випадки, що люди приходили. Але нечасто. Переважно 80% людей платить.


розслідування 05 наполягають на 30 грн (хоча якщо не запитати, то візь­ муть 60 грн), у Личаківському ВГІРФО – лише 30 грн, а от у Міжрегіональному центрі Держдепартаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України (вул. Залізнична, 56) усім вручають чіткий перелік, де вказано два додаткові платежі по 30 грн кожен. До того ж тут, на відміну від Сихівського ВГІРФО, уникнути зайвих витрат не вдасться – головний спеціаліст цього центру Роман Кіпіш гроші для ДП «Документ» відстоював як власні.

– Тут можливі два варіанти: або такого підприємства немає взагалі, або вони не виконали вимог закону й не отримали нового свідоцтва та діють за старим, – сказав у інтерв’ю ZIKу Володимир Дуда. – Але тоді банк мав би перекрити їм можливість отримання платежів після 3 березня. Якщо ж ваш платіж був здійснений 15 березня і кошти перераховано за цим кодом, пояснити цього не можу. У «ПриватБанку» також відмовилися пояснити ZIKу, на яких підставах тут беруть додаткові 30 грн і куди йдуть ці кошти.

““ 

Щодня до ВГІРФО Сихівського райвідділу приходить приблизно сотня львів’ян. Протягом дня прийняти документи встигають не більше, ніж у половини з них.

• Тут розташовано офіс ДП «Документ», однак його вивіски немає (фото: Наталя Горбань)

– не вказуючи рахунків. Як виявиться згодом, за таку довірливість їм доведеться віддати ще 30 грн. Галина Мулявка, касир «ПриватБанку», всім видає рахунки на 481,15 грн, хоча визначений законом платіж становить 407,15 грн. У квитанції вказано, що два (!) платежі по 30 грн кожен перераховано ДП «Документ». Плюс 14 грн комісії «ПриватБанку». Ніхто не дивується, що сума загального платежу вища, ніж мала б бути. Даю касирові рахунки трьох обов’язкових платежів і попереджаю, що решту платити не буду. – Чому ви берете в людей зайві 60 грн? – Я не хочу про це говорити, в мене інструкція, – каже

касирка, даючи мені мої квитанції.

Або платіть, або…

Повертаюся до будівлі ВГІРФО. Після годинного очікування у черзі потрап­ ляю у кабінет №1. – Ви забули оплатити рахунок на 30 гривень, – каже мені чиновниця, переглядаючи квитанції. – Я сплатила всі необхідні платежі, нічого не забула, – пояснюю. – Тоді вам доведеться йти на Липинського, 44 й отримувати там довідку про несудимість. Пояснюю, що відповідно до наказу МВС я не повинна ні платити нічого додатково,

ні за довідками ходити – це робота самих працівників «паспортного столу». Світлана Борис, спеціаліст першої категорії, у кабінеті №2 вислуховує мої аргументи, але має свою думку. – Так було раніше, – каже вона. – Тепер є новий Закон «Про захист персональних даних», згідно з яким ми не можемо без вашого дозволу перевіряти ваші дані про судимість. Тому або платіть, або отримуйте довідку на Липинського самостійно. Після десятихвилинної суперечки, у якій я наполягаю, що нічого із запропонованого нею робити не мушу, Світлана Борис «згадує» про ще одну можливість. Вона пропонує мені заповнити бланк під назвою «Згода

«Сподіваємося, це стане початком масових відмов від “додаткових” платежів» Дмитро Ткачук, Всеукраїнська громадська організація «Демократичний альянс» – Гроші, які сплачують ДП «Документ», – це посередницькі послуги, розмір яких не врегульовано жодним нормативним документом. Завтра ви можете прийти, а вони вже коштуватимуть не 30 гривень, а 200. Невідомо, куди йдуть ці гроші. Якби вони надходили до бюджету, то просто збільшили б розмір держмита, а не вигадували б «додаткових платежів» та підприємств, які надають незрозуміло які послуги. zz ДП «Документ» нібито виготовляє довідки про несудимість. Навіщо це? – Те, що людина повинна приносити довідку про несудимість або ж платити

за те, щоби її хтось готував, не передбачено жодним нормативним документом. У наказі МВС №1603, пункт 12, чітко зазначено, що таку перевірку здійснюють самі працівники ВГІРФО. І там жодним чином не вказано, що за це потрібно додатково платити або самому приносити таку довідку. zz Ви стверджуєте, що закордонний паспорт має коштувати не більш ніж 407,15 грн. Тобто він може обійтися й дешевше? – Єдиний обґрунтований платіж, що передбачений постановою уряду, – це держмито у розмірі 170 грн. Натомість послуги ВГІРФО і плата за бланк паспорта – це не зовсім обґрунтовано. Послуги ВГІРФО можуть надаватися, але винятково за вашою заявою. Якщо людина сама принесе фотографії, самостійно запов­

на обробку персональних даних», що дозволить міліціонерам самостійно перевірити, чи є в мене судимості. – Заповніть це і здавайте документи, – каже Світлана. – І нічого більше не треба? А чого ж тоді всі стоять у черзі до кабінету №1? – Не знаю. У кабінеті №1 претенденти на закордонний паспорт заповнюють бланки заяв про надання «послуг» , за які вони вже наперед заплатити зайві 60 грн…

Кіпіш за наші гроші

Парадоксально, але в різних «паспортних столах» Львова сума незаконних поборів різниться. На Сихові

– Я не мушу платили за ці «консультаційні послуги» і довідку про несудимість. Це ваша робота. – Тоді йдіть у той центр, де ви не повинні за це платити.

Таємний «Документ»

Львівське ДП «Документ», яке отримує всі ці незаконні платежі, чомусь не зазначене в Єдиному держреєстрі. Код одержувача, вказаний на квитанції, теж ніде не значиться. «За цим реєстраційним кодом жодного підприємства немає», – підтвердив нам начальник управління державної реєстрації Львівської міської ради Володимир Дуда.

Офіс Львівської філії державного підприємства «Документ», розташований на вулиці Окуневського, 1, більше подібний на комірчину. Не схоже на підприємство, що заробляє 4 мільйони гривень у рік на своє «матеріальне забезпечення». Спроба щось з’ясувати відразу ж наштовхується на спротив якогось клерка: «Ніякої інформації надавати не буду – я підписав розписку про нерозголошення, дзвоніть до директора…» Протягом двох тижнів, які пішли на збір інформації для цієї статті, директор львівського державного підприємства «Документ» Володимир Леськів так і не зміг (чи не захотів) поговорити із ZIKом…

реклама

нить анкети – відповідно, жодних консультацій і додаткових послуг їй не потрібно. А бланк паспорта за 150 грн… Та ж паспорт не належить громадянину, це власність держави і вона будь-якого моменту має право його вилучити. Тому плата у 150 грн за те, що належить не вам, а державі, – теж дивно. zz Іншими словами, закордонний паспорт мав би коштувати громадянину лише 170 грн держмита? – Активісти «Демократичного альянсу» спробували подати документи на отримання закордонного паспорта лише зі сплатою держмита. Наразі отримали відмову, яку будемо оскаржувати у суді. Ми сподіваємося, що це стане прецедентом і початком масової відмови українців від зайвих доплат.

№13 5 квітня 2012 року


коментарі 06

Чому я помагаю УКУ і Кембриджу

Антін Борковський

Дмитро Фірташ Український бізнесмен, голова Ради Федерації роботодавців України

Я

пожертвував гроші на Український католицький університет і на Кембридж, бо для мене, українця, важливо, щоби в Україні та за її межами були збережені наші традиції, мова та культура.

Це можна зробити, лише якщо є люди, для котрих збереження українських традицій – справа честі й патріотизму. Такі люди є і в Католицькому університеті, і, як не дивно, у Кембриджі. Керівництво УКУ та його викладачі роблять велику справу, передаючи своїм студентам не тільки знання, а й людські цінності, а це надзвичайно важлива річ. Католицький університет швидко розвивається, і сподіваюся, що до 2015 року будівництво студмістечка буде завершено.

У Кембриджському університеті Програмою україністики керує ірландець Рорі Фіннін, який в Україні вивчив нашу мову. Зараз він там викладає українську мову й літературу і навіть кінематограф для півсотні місцевих студентів. Фактично це неофіційне українське посольство у найкращому університеті світу. Там, окрім програми україністики, що діє вже чотири роки, з минулої осені запрацювала і стипендіальна програма для талановитих студентів з України. Зрозуміло, це не вирішує всіх проблем, пов’язаних із присутністю України у світі, але ми повинні готувати як українців до глобалізованого світу, так і світ до України. Як на мене, і УКУ, і Кембридж є добрими майданчиками для цього.

Євросоюз: бути чи не бути Володимир Огризко Міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр.

П

арафування угоди між ЄС та Україною означає, що переговори завершено і до тексту документа не можна вносити змін. Це важливий технічний момент, але водночас лише перший крок із кількох.

Попереду ще підписання угоди, після якої має відбутися її ратифікація у парламенті. Після парафування наступних кроків Європейський Союз робити не буде – там чекатимуть на підготовку і перебіг парламентських виборів в Україні. Якщо вони відбудуться на належному рівні, то шанс підписання угоди різко зростає й це може відбутися навіть до кінця поточного року чи на початку наступного. Самого тексту не оприлюднюють через міжнародну процедуру. Наприклад, скільки вже говорять про зону вільної торгівлі СНД, але ніхто цього документа не бачив. Причина проста – це можуть використати, аби завадити процесу. І справді, з оприлюдненням тексту не слід поспішати, аби вберегти парафовану угоду з ЄС від політичних нападок чи спроб виклика-

№13 5 квітня 2012 року

ти до неї суспільний скепсис. Лист п’яти міністрів закордонних справ ЄС, у якому вони застерігали українську владу, свідчить про одне: якщо Україна хоче реального просування до Європейського Союзу, слід дотримуватися його правил – як економічних, так і політичних. Щодо економічних ми начебто домовилися, і це дуже важливо, бо якщо запрацює економічна складова, ми будемо реально інтегруватися і діяти за правилами гри ЄС. Але є й не менш важлива політична складова – спів­ праця не може бути лише економічною й іти окремо від політики. Не можна успішно співпрацювати з ЄС і паралельно згортати демократичні процеси в Україні. Цей лист – останнє попередження: якщо не буде змінено внутрішньополітичних реалій, шанси, аби парафована угода запрацювала, марні. Якщо ж це проігнорують, ЄС просто не підписуватиме угоди з чинними українськими можновладцями. У Європі просто будуть чекати зміни влади.

Парадокси шизократії

• карикатура: Марек Рачковскі

Замість нальотів — підкуп і шахрайство Зиновій Мазурик Голова Асоціації музеїв і галерей, віце-президент Національного комітету Міжнародної ради музеїв

Д

ля злочинця музей – не більше, ніж сховок мільйонів, котрі можна перевести у грошовий еквівалент, якщо їх винести. Раніше працювали грубо і цинічно – були пограбовані фондосховища на Вірменській, в Олеську, у Картинній галереї.

Колись просто чинили напади, а зараз в Україні знаходять інші, непрямі способи. Бо ж поважні колекціонери є й серед депутатів Верховної Ради,

““ 

ці предмети попервах і лишалися в Україні, то це однаково спрощувало б можливість переміщення їх через кордон. Знаючи ж натуру наших прикордонних служб... Тут міг би спрацювати чинник живої людини, яка завжди є найслабшою ланкою. Був і інший трюк, як-от оренда держустановами картин для прикрашання кабінетів. Коли у музеях відчували небезпеку, вимагаючи повернення (бо ж відповідатимуть за зникнення

В Умані картини брала для виставки місцева міліція – копії повертали до музею, а оригінали збували.

і в урядових колах. Зрештою, в Україні на артринку, попри фінансову кризу, ціни не падали. Спокуси бувають справді великі. Скажімо, одну з найцінніших львівських картин художника де Латура оцінюють у 5 мільйонів доларів. Уже була спроба дозволити музеям продавати так звані нераритетні речі. Але ж музей не повинен нічим торгувати – знаючи наші реалії, «нераритетними» можуть виявитись унікальні витвори. Була й спроба провести монетарну оцінку музейних колекцій і зарахувати їх до національних активів. Але якщо їх внести до активів, скажімо, Нацбанку, то ними можна й гасити заборгованості. Навіть якби

експоната саме музейники), з’ясовувалося, що повертаються не всі або навіть не ті предмети мистецтва. Ясна річ, подібні ницості не були повсюдні, але навіть у Міністерстві закордонних справ якось зникла картина – з кабінету з обмеженим доступом і кодовим замком. І хоча гроші за неї музею повернули, але ж вона зникла! В Умані картини брала для виставки місцева міліція – копії повертали до музею, а оригінали збували. І директор, звісно, не знати про це не міг. Наскільки часто підміняють раритети в музеях України, можна лише здогадуватися, це необ­ ліковане явище. Працівники музеїв не завжди

оголошують про махінацію, бо притягають до відповідальності саме їх, тож іноді вигідніше мовчати, ніж здіймати бучу. Якщо ж музейник раз переступив через моральні норми і закон – тоді він на гачку. Для створення якісної фальшивки фахівців не бракує. Коли є велика спокуса, росте й хитрість. У Німеччині викрили цілу групу – підробки малював доволі амбітний художник, син відомого реставратора. Він оволодів необхідними техніками малювання, вивчив хімічну рецептуру пігментів. На «блошиному» ринку купували старі рами і картини, фарбу з яких змивали, аби потім використати полотно. Ці роботи під іменами відомих художників продавали спеціально проінструктовані дилери. Зрештою, чого дивуватися зникненню з музеїв витворів мистецтва? Навіть із міліцейського інституту викрали цілий арсенал зброї, включно зі снайперськими гвинтівками. Нинішня ситуація не просто загрозлива, вона стає ще загрозливішою! Й убезпечитися від цього можна лише максимальною публічністю. Слід якнайшвидше оцифрувати фондосховища: якщо все буде у базах даних, тоді не крастимуть на замовлення – шансів продати відомі твори мало. Бо ж надія на сигналізацію і міліцію не надто сильна, особливо коли ростуть ставки.

Тимошенко далі на нарах. Президент ґонорово накидає по 5 доларів до пенсій. Опозиція досі марить об’єднанням, ситуативно вправляючись в екзотичних союзах. Безсрібник Гриценко партійно злився з мільйонером Насаликом, Турчинов – із малолюдною «Самообороною». А чому не зі «Свободою» і Яценюком!? Лише по виборах єднатиметься Кличко. Усі сурмлять: от прийдемо до влади – і тоді як покажемо… Якось уже «Наша Україна» перемогла на парламентських. Згодом ми зробили президентом Ющенка. І що? А ніц – система не змінилася. Закони та поправки приймають, а в сухому залишку хіба бульба дорожчає. Рік по Помаранчевій революції помічник одного нардепа, жеручи шпроти просто з бляшанки, щиро бився у шаріковській істериці: «Треба було їх усіх вішати!» Це тривало до уточнення, чого ж то, власне, він і «не вішав»? Зараз «вішатель» стиха працює на того ж нардепа, котрий став негордою «тушкою». Лише, може, замість шпротів наярює кав’яр. Але теж із банки. Полум’яні трибуни вкладаються під похмурих олігархів, від яких і звільняють країну. Політактив твердо поборює фантоми нашої запаленої суспільної уяви – жидо-комуну, євразійців і лапи Луб’янки. Але не безробіття, ментовські тортури, епідемію туберкульозу і власну продажність. Гроші ж на віртуальну боротьбу видобувають із легендарної «тумбочки». – Звідкіля гроші на двобій з олігархами у вашої найчеснішої партії? – Люди приносять. – А де беруть? – У тумбочці. У великій тумбочці української політики, розташованій на Банковій… Провину за нашу «безнадьогу» роками дружно валять на манкуртів і п’ятиколонників. Але хто заважає самим ставати послідовними валенсами та рейганами? Хто нав’язує безсовісність і нездатність об’єднатися? Табачник? Путін? Закуліса? Політиками хоч греблю гати, але рятівні рецепти дають хіба ворожки. Ніби шукають стабільності, а моделюють громадянську війну, замість примирення – екстремізм. Комуноїди роздмухують рейтинги фашизоїдів і навпаки, але все драглиться у межах 3%. Трипільський наш народ роками не збагне, чого ж воно так зле, якщо все так добре? І, певно, проблеми не в олігархаті, не в парламентській чи президентській формі, не в поправках до Конституції, а в нашому політичному устрої – шизократії.


розмови 07

Роман Іваничук про сепаратизм, «страшних червоних босів» і каяття • фото: ZIK

Легендарний український письменник Роман Іваничук у розмові з оглядачем тижневика ZIK Антоном Борковським розповів, як на городі обрав шлях Вальтера Скотта, чому не залишився у великій політиці та як у 1990-х змусив «донецьких» замислитися

Я

став історичним романістом зі спонуки. Наприкінці 1960-х уже написав «Мальви» – били мене за нього довго, це був час русифікації... З покійним професором Нудьгою ми мали городи на Майорівці, то, спираючись на лопати, щось таке собі балакали. Він мені й каже: «Слухай-но, Романе, спецфонди закриті, в школах і вузах української історії не читають, люди втрачають історичну пам’ять… А ти показав, що щось таки можеш, – то напиши десять романів, може, щось через цензуру й пройде». Я відповів, що на десяток книжок мені життя не вистачить, бо на одну витрачаю кілька років. Однак вдалося, як казав Нудьга – ще навіть трохи мені лишилося (сміється. – ZIK). Якщо порахувати всі мої книжки, включно з маленькими, буде їх, певно, з сімдесят. У тім числі 21 історичний роман. З історичних романістів так багато писали Дюма, Вальтер Скотт і Крашевський (сміється. – ZIK).

У

1947 році я вперше вступив в університет. Виключали мене двічі за антирадянську поведінку – я був неслухняний, такий собі українець у вишиваній сорочці протестував проти навколишнього комсомольського абсурду. Пішов в армію на чотири роки – вона дала мені матеріал, котрого не можу вичерпати і донині. Служив на Кавказі, в Азербайджані, в Грузії. Там знайшов сліди забутого Гулака – згодом написав «Четвертий вимір», за що й отримав Шевченківську премію. Потім я сміявся, що якби мене не виключили з університету, роману не було б… В університеті мене поновив уже академік Лазаренко за «відлиги» Хрущова – а виключав за Сталіна ректорукраїнофоб Савін. Тож почав я студії 1947 року, а закінчив аж у 1957-му.

З

а СРСР я не написав жодної книжки, де прославляв би радянську систему

чи засуджував «український буржуазний націоналізм». До цього вдавалися дуже поважні письменники і я їх ще тоді за це лаяв: «Не робіть цього, за це вам колись буде стидно». У 1970-х почалися повальні арешти інтелігенції – чекав арешту і я. Горині й Чорновіл були моїми однодумцями й друзями. Ми зустрічались, обмінювалися літературою і не мали світоглядних розбіжностей. Коли у 1972 році вдруге посадили Михайла Гориня, я поїхав в Коломию прощатися з мамою, сказав їй: «Вийду з тюрми таким, як зайшов, – пощади не проситиму». Арешт мене оминув – врятувало літературне ім’я. Телефон «слухали». В КДБ не викликали – боялися розголосу, а ще побоювалися, що можу плюнути в очі. Там знали – я не боюся, що мене посадять. Вони ж садили особливо небезпечних, а «опрацьовували» боягузів. Я не був ані одним, ані іншим. Крім того, мене не «підловили». От якби впіймали з твором Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», котрий я переносив, то мали б підстави. Але ж не зловили… Мене почали купувати якимись «пряниками» – то послали делегатом в ООН, то дали квартиру, то не заперечували, щоби я отримав Шевченківську премію... Але казали: «Ми йому і те, і те – а він далі про своє пише». Вони мене по-своєму ненавиділи, але вдіяти нічого не могли. Натомість коли в СРСР все розвалювалось, як вони, нужденні, запобігали переді мною, оті «страшні червоні боси»! «Романе Івановичу, а може, ви нам щось порадите…» Знаєте, ця система не відійшла – вона перейшла у нинішню владу. На своїх виступах я повторюю фразу: коли пережив і Пілсудського, і Гітлера, і Сталіна, то й Януковича переживу. Я їх не боюся. Свідомий, що вони можуть мене з-за рогу побити чи вбити, – але просто не боюся.

Романові Іваничуку, одному з найіменитіших українських письменників, 82 роки. Народився на Коломийщині. Перший історичний роман письменника «Мальви» (перша назва – «Яничари»), опублікований 1968-го, приніс йому величезний успіх у читачів й нищівну компартійну критику. Впродовж 1963-1990 pоків працював у редакції журналу «Жовтень», з 1990-го – у журналі «Дзвін». Стояв біля витоків Товариства української мови імені Шевченка та Народного Руху України. Депутат Верховної Ради України І скликання (1990-1994 рр.). Написав 21 історичний роман.

ту», що існує досі, хоч вона й ослабла. Згодом мене запросив в університет викладати ректор Іван Вакарчук. Коли мені виповнилося вісімдесят, звільнився – сказав, що не хочу, аби мене звідти виносили (сміється. – ЗІК).

Я

отримував премії й ордени і від радянської влади, і від цієї, але був якийсь внутрішньо байдужий до цих нагород. Премія Шевченка – інше: це велика честь, я її прийняв серцем. З Ющенком був у добрих стосунках, але він зрадив всіх нас і мене тим, що з різними кендзьорами і хмарами фактично привів на престол Януковича. У мене лише один

““ 

Після проголошення незалежності у Верховній Раді я не був потрібен – натиснути ґудзик може й робот, запрограмований на національну свідомість.

С

воє депутатство я насилу добув. До проголошення незалежності знав, що потрібен у парламенті, – і що міг, те робив. Розумів, що не юрист, не економіст і не політик: я літератор, а такої посади у парламенті не було (сміється. – ZIK). Хоча тодішні депутати ще читали, а нинішні – ні. Мою «Орду» продавали у Верховній Раді – депутати її розхапали. Хтось побачив у книзі себе, хтось сусіда... Після проголошення незалежності у Верховній Раді я не був потрібен – натиснути ґудзик може й робот, запрограмований на національну свідомість. Я порвав із депутатством – більше просто не хотів обиратися. Моя пасія – творчість, влада – не моє. Кожен має бути свідомий свого вибору. Я лише раз був першою особою, коли мене обрали головою «Просвіти». Але тоді тривало національне збудження, і то не була аж така влада – хтось мусив це робити. Прийшли до мене і сказали: «Іваничук, ти мусиш». Я пояснював, що ніколи не керував. Кажуть – «головне, аби було твоє ім’я». Тоді ми зробили ту «Просві-

політичний роман «Країна irredenta» – про історичний український Майдан (не про площу). Вся Україна є майданом, на якому борються за незалежність багато років. Раптом мене викликають до Києва – кажуть, будуть нагороджувати. Подумав, якусь чергову бляшку начеплять. А тут Ющенко вручив мені Героя України – найвища нагорода, що й скажеш… Павличко її отримав із рук Кучми – то нарікали, чого він її приймає. Я тоді казав: приймати треба: то ж не Кучма дає – це Україна вшановує. У мене, на щастя, такої дилеми не було, хоча Ющенко і тоді наробив чимало помилок. Я її прийняв з пишнотою. Хоча від Януковича не взяв би жодної нагороди і руки не подав би йому…

У

гіршу якість, як свого часу після Хрущовської відлиги, все перейшло по Майдані. Це ж був здвиг, якого в Україні не траплялося, певно, з часів Хмельницького, – зійшлися люди звідусюди! Не використав цього Ющенко і його команда… А головне, що люди змінилися – набули

нової якості. Другий Майдан, мабуть, не повториться – хіба вже з вилами. І цього я боюся: не дай нам, Боже, кровопролиття – воно було б страшне. Водночас і нахабству має бути межа. Сподіваюся, влада прожене табачників, спам’ятається і послухається Європейського суду, сховає пазурі й випустить на волю тих, кого треба… Янукович тимчасовий, Україна – вічна. Навряд чи ще якась країна, крім Шотландії, дала стільки культурних явищ у неволі.

П

равління нинішніх українофобів маємо пережити як кір чи як грип. Вже підросли молоді, серед них мусять знайтися наші Гавел чи Масарик. Україна ж – велика нація. Вона народила і Мазепу, і Петлюру, і Бандеру. Не може бути, щоби Україна вичерпала свої можливості. Нинішній стан – як гарячка під час хвороби, коли людина переживає кризу, виробляє імунітет і вдруге не захворіє. Рятівним був би для України не радикалізм, а шлях Ганді чи Гавела. Для цього має постати лідер, котрий спромігся б не тільки створити свою команду, а й зробити так, аби весь народ став його командою. Наразі у нас люд розполовинений. Нинішні яничари досі озираються на Москву, але одного не розуміють – та проковтне їх першими. За моєї депутатської каденції якось обступили «донецькі» депутати, затяті москвофіли, і кажуть: «Що Ви нам накидаєте незалежність? Маєте Галичину – будуйте там свою державу, а нам дайте спокій». Я відповідаю: «От дивіться – Галичина більша за Литву вп’ятеро і вдесятеро за Естонію, має люд, що прагне державності. Але ж куди подінетеся ви? До Росії пристанете?» Вони знизали плечима: «Нас там ніхто не жде».

І

дея сепаратизму чи розколу, певно, крізь всіх перейшла: доки нам мучитися із тим Донбасом, мовляв, най собі мають свою державу, а ми будемо мати Україну – Львів, Київ, Волинь і

Суми. Але Україна – єдиний організм. От якщо людині, навіть великій за зростом, відтяти руку, однаково болітиме. Україна – той організм, котрий ділити не можна. Коли Андрухович чи інші кажуть, що Галичина може відділитися, то це гра на руку Кремля. Там давно схопилися за цю ідею – «пусть Галіція отойдьот» і буде спокій. Гадаю, за пару поколінь, якщо все йтиме як іде, про Росію як імперію згадуватимуть у минувшині. Зрештою, вона якось уже розпалася – 1991 року, просто у нас на очах. Зараз Кремль цькує Україну то газом, то сиром – але то дурниці, вони вже програли. Коли Башкортостан, Татарстан і Якутія бути з росіянами разом не схочуть, а схочуть під владу китайську, отоді вони замисляться, а що ж таке Росія і де вони – всюди і ніде.

І

Бруно Шульц, і Леопольд фон Захер-Мазох, і ФранцЙосиф – вони ніби всі різні, але наші, елементи тутешньої культури. І хоча Франко воював з Францом-Йосифом, але слід усвідомлювати, що велич Каменяра проявилася саме за цісаря – імперія давала таку можливість. Бруно Шульц – справді великий письменник, він писав польською мовою, але про Дрогобич. А щодо Леопольда фон Захер-Мазоха Павло Загребельний мені якось писав: «Чого твоя донька його перекладає? Може, вже Гамсуна переклала!? Навіщо нам Мазох?» Я відповів: «Гамсуна переклала. А Мазох – частина нашої культури. Він писав про нас, хоч і німецькою мовою». Ця культура і польська, і австрійська – але вона і наша.

К

олись я виступав у Коломиї. Й мені сказав один унсовець: «Ви так говорите, ніби гріхів не маєте…» А я відповів: «Хлопче, не маю великих гріхів, маю хіба провини перед жінкою – ось вона у залі сидить». Україні нема за що каятися – вона повинна усвідомлювати, де чинила кривду. Але каятися?! Україна вже відбула і чистилище, і пекло.

№13 5 квітня 2012 року


економіка 08

• фото: Віталій Грабар/LUFA

Інвестиції… в економічний форум Хто заробляє на організації Міжнародного економічного форуму: область чи підприємливі депутати?

Олександра Губицька

Т

орішній Міжнародний економічний форум обійшовся обласному бюджету приблизно у 750 тис. грн. Тоді депутати Львівської облради пообіцяли перевірити, чи мав цей захід очікувані результати у вигляді інвестицій в область. Минуло півроку, а про них ні слуху ні духу. Зате на проведення нового форуму 2012-го планують виділити близько 600 тис. грн.

Усі закупівлі – без конкурсу

Закупівлю послуг і товарів для проведення форуму 2011 року проводили без конкурсу, адже законодавство дозволяє не проводити тендера, якщо сума закупки не перевищує 100 тис. грн. Фактично більшість закупівель підтягували до цієї цифри. Наприклад, оренда залів у розкішному курортному комплексі «Ріксос-Прикарпаття» у Трускавці обійшлась у 99,9 тис. грн, оренда звукопідсилювального обладнання – у 99,8 тис. грн, координаційно-методичне забезпечення підготовки та проведення форуму – у 99,48 тис. грн, переклад – у 99 тис. грн, перевезення учасників та гостей – у 98 тис. грн. Що насправді дуже зручно, адже адміністрація не влізає в складні тендерні процедури.

№13 5 квітня 2012 року

«Ми надсилали пропозиції громадським організаціям і компаніям, а потім порівнювали їхні відповіді. Надавачів послуг обирали за двома критеріями: найнижча ціна і гарантії якості послуги. Також враховували їхній досвід у проведенні подібних заходів і співпраці з органами влади», – пояснює вибір Дмитро Шмигаль, керівник головного управління економіки ЛОДА. Вибір надавачів послуг виглядає не менш дивно. Наприклад, готель «РіксосПрикарпаття». Як розповів в інтерв’ю одному з місцевих телеканалів віце-прем’єрміністр, міністр інфраструктури Борис Колесніков, цей курортний комплекс належить партнерові народного депутата Ріната Ахметова Ігореві Гуменюку, який є членом Партії регіонів. Майже сотню тисяч гривень заплатили за оренду звукопідсилювального обладнання приватному підприємцеві Тарасові Михайловичу Курчикові, який також є депутатом Львівської облради. Громадська організація «Інститут регіонального розвитку» відхопила аж два договори. Їй сплатили 50 тис. грн за організацію та проведення окремих заходів і ще 40 тис. грн за збирання й просування інформації про форум в Інтернеті, українських і зарубіжних медіа, організацію прес-турів. Останній договір узагалі збиває з пантелику. Про форум щороку безкоштовно пишуть усі ЗМІ України. Та й за кордоном його не оминають увагою. Тоді навіщо

за це платити? Пікантності ситуації додає той факт, що головою правління ГО «Інститут регіонального розвитку» був Валерій П’ятак – тепер депутат і заступник голови Львівської обласної ради. А нині там експертом із регіонального розвитку працює дружина Валерія Альбертовича – Валентина. Центр підтримки бізнесу «НюБізнет» за розробку й виготовлення промоційних матеріалів отримав 55 тис. грн. До нього теж має причетність Валерій П’ятак.

майже 99,5 тис. грн – Львівській торгово-промисловій палаті за координаційнометодичне забезпечення підготовки і проведення, 40 тис. грн – компанії «Фрешпіар» за популяризацію форуму. «Кошти витрачали на розміщення реклами та виготовлення інтер’єрів для залів, де відбувався форум, – розповідає керівник компанії “Фрешпіар” Орест Вачков. – Зокрема, була реклама в медіа, близько 60 сітілайтів, кількадесят білбордів. Також ми винаймали автобуси для

““ 

Приємно, що збирається багато підприємців. Але якби форум був такий ефективний, то знайшлися б спонсори, організатори, які могли б ще фінансові дивіденди з цього мати.

Втім, за його словами, свою частку в компанії він передав синові Євгену. Також 30 тис. грн заплатили «ПП Терлецька Уляна Ярославівна» за підготовку експертів і забезпечення доповідачів на форумі. Пані Уляна Терлецька є… знову ж таки керівником навчального відділу «НюБізнет». «Я особисто не лобіював інтересів “Інституту регіонального розвитку” та “НюБізнет” – і ніколи не збирався. Я навіть на форумі був тільки першого дня. Це їхні відносини, і вони мають право надавати такі послуги», – каже Валерій П’ятак. Серед інших витрат: 98 тис. грн заплатили приватному підприємцеві за перевезення учасників і гостей,

перевезення журналістів, виготовляли промоційні роздаткові матеріали». За словами Дмитра Шми­г аля, на проведення торішнього форуму виділили 850 тис. грн, однак витратили на 100 тис. менше. Нічого дивного у виборі конкретних фірм і організацій він не вбачає. Мовляв, головне – аби якісно й дешево.

Майданчик для дискусій за кошти платників податків

«В обласному бюджеті передбачено фінансування Програми розвитку інвестиційної діяльності Львівської області (у розмірі 1 млн грн. – ZIK), з якої мали б фінансува-

ти цьогорічний форум, – розповідає Ярослав Качмарик, голова депутатської комісії облради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності. – Однак ще не затверджено фінансування заходів цієї програми. Відтак невідомо, скільки точно коштів витратимо. Хоча плануємо фінансування форуму на суму 600 тис. грн». За словами Ярослава Качмарика, депутати виконають свою обіцянку й заслухають звіт про результати торішнього форуму вже незабаром. «Але, на жаль, проаналізувати наслідки складно, – каже він. – Точної кількості інвестиційних угод, які було підписано саме завдяки форуму, ніхто не назве. Першого дня заходу взагалі обговорювали якісь макроекономічні речі... Це приємно, що збирається багато підприємців. Але якби форум був такий ефективний, то знайшлися б спонсори, організатори, які могли б ще й фінансові дивіденди з цього мати. Було б добре, якби форум фінансували самі інвестори». Загалом фінансування відбувається не лише з бюджету. «Собівартість проведення такого заходу – приблизно 2 млн грн. Залучаємо інші джерела – наприклад, кошти спонсорів. Торговопромислова палата збирає внески тощо», – каже начальник головного управління економіки області Дмитро Шмигаль. Однак, за його словами, для організації форуму потрібні кошти бюджету: «Вони виступають каталізатором, це

необхідний мінімум. І проводити форум потрібно – це основна економічна подія на Львівщині. Ми аналізували ефективність заходу. Прямої залежності між форумом та інвестиціями немає, але помітили: ті компанії, які були присутні на перших інвестиційних ярмарках, тепер працюють на львівському ринку. Спілкувався з учасниками торішнього форуму – вони дякували. Казали, що провели зустрічі, організація яких поза межами форуму зайняла б не менш як півроку». «Складно оцінити ефективність заходу. Не буває результату вже завтра. Форум може дати поштовх до переговорів, які триватимуть рікпівтора. А потім ще кілька років відбуватиметься реалізація проекту. Тому говорити про результат торішнього заходу зарано», – каже заступник голови Львівської облради Валерій П’ятак. За його словами, зараз форум – це радше майданчик для дискусій. «Така результативність – це не вина самого форуму, – пояснює Валерій П’ятак. – Питання, наскільки область готова презентувати свої інвестиційні проекти та напрями. Важливо пропонувати на форумі 10-15 проектів». «Немає системи управління інвестиційними проектами, нема їх бази, – каже Ярослав Качмарик. – На форумі немає презентацій конкретних інвестиційних проектів. Якби таке було, то можна було б аналізувати після форуму, які проекти інвестори розібрали, а які не викликали уваги».


транспорт 09

Ірина Залецька

запускатимуть на стоянку, а при виїзді надаватимуть касовий чек, де буде зазначено час перебування машини на стоянці і суму до оплати.

Ц

ього тижня на вулицях Львова мали з’явитися паркомати і зникнути паркувальники. Натомість перших ніхто так і не побачив, а другі ще в понеділок були і гроші з водіїв брали. Щоправда, лише з тих, хто давав…

Із 1 квітня 2012 року набула чинності норма урядової постанови «Про затвердження Правил паркування транс­ портних засобів», ухваленої ще у грудні 2009-го (докладніше про це ми писали у минулому номері). Тепер паркувальникам заборонено брати гроші безпосередньо у водіїв – розрахунки мають вести у безготівковій формі, а всі паркувальні майданчики повинні бути обладнані паркоматами й автоматичними в’їзнимивиїзними терміналами. Паркувальники мали більше двох років, аби втілити задумане урядом. Діяти новація мала б із 1 січня 2012-го, але уряд дав паркувальникам іще три місяці. Безрезультатно – ніхто нічого так і не зробив.

Доброчинні внески муніципалам

Зрештою, львівських муніципалів, які займаються вуличним паркуванням у центральній частині Львова, постанова уряду, схоже, не особливо хвилює. У понеділок 2 квітня вони продовжували збирати гроші з водіїв, зокрема на вул. Чайковського, біля філармонії. – Приходять люди, платять та й усе, – пояснив ZIKу Семен Мисяк, начальник ЛКП «Муніципальна дружина». – Хто не запере-

Parking free!

• фото: Василь Гузінський

Чергова урядова реформа провалилася під бурхливі оплески автомобілістів – скасовано плату за паркування на вулицях чує, може сплатити гроші за паркування паркувальнику – й отримає квитанцію через касовий апарат. Хто відмовляється, тому паркувальник дає номер рахунку в банку – і можна оплатити там, а потім показати чек. Практично в усіх зонах паркування є банки… При цьому Мисяк визнає, що через банк за парковку ще ніхто не платив. В управлінні транспорту і зв’язку Львівської міськради підтвердили, що законна лише безготівкова форма

оплати за паркування. І, оскільки паркоматів немає, то наразі платне паркування у Львові призупинено. Доки? У мерії цього не знають. – Наше юридичне управління працює над тим, щоби якось вирішити законно питання вуличного паркування, – каже Микола Жук, начальник управління транс­ порту і зв’язку ЛМР. – Діяльність «Муніципальної дружини» у цій сфері призупинено. Решті операторів уже надіслали листи про те, що вони мають паркувати

безкоштовно або через в’їзні термінали та паркомати. Понад те, як зазначив Сергій Жук, головний спеціаліст управління транспорту та зв’язку ЛМР, у «Муніципальної дружини» взагалі 1 квітня завершилися договори на обслуговування вуличних парковок. – Договори було продов­ жено до часу введення в дію норми постанови Кабміну про застосування паркоматів. А оскільки їх не закупили, то працювати вони не можуть і укласти нову угоду теж не-

можливо, – каже Сергій Жук. – Паркування у центрі вже безкоштовне. На околицях міста, де є невеликі оператори, ще паркуються платно. Знаю, на площі Двірцевій перед залізничним вокзалом паркують за гроші, хоча в них теж закінчився договір. Сергій Жук запевняє, що водії мають платити лише за спеціально обладнані стоянки, які беруть плату помісячно. На тих, які мають погодинну чи поденну оплату, повинні бути спеціальні термінали зі шлагбаумом, які

Паркування подорожчає?

Своєю чергою, приватні оператори паркування запевняють: без збільшення плати за паркування встановлювати паркоматів ніхто не буде. Підприємці, які займалися вуличним паркуванням, відмовилися від ідеї паркоматів і здійснення своєї діяльності через банківські рахунки. – Вважають, що витрати на їх запровадження несумісні з тим рівнем дохідності вуличного паркування, яке зараз існує у Львові та решті міст України, – пояснює Мирослав Бурик, секретар Спілки власників автостоянок та операторів зон паркування Львова. – Рентабельність вуличного паркування фізично не дозволить цього запровадити. Фактично для того, щоби виконати всі вимоги Кабміну, потрібно встановити ціну за годину паркування у центрі міста приблизно у 15-20 грн. Натомість сьогодні вартість години паркування у центрі Львова становить 4 грн, у Києві є і по 10 грн за годину. – Нам хотілося б, щоби був якісний ривок у сфері паркування, але на практиці його нічим забезпечувати, – каже Бурик. – Зараз триває усвідомлення становища у центральних органах влади, яка бачить, що підприємства, котрі здійснювали паркування, припиняють свою діяльність. Упродовж тижня сподіваємося на рішення, яке врегулює ситуацію.

реклама С А Л О Н Б О ГД А Н - А ВТ О Л Ь В І В

10

м. Львів вул. БОГДАНІВСЬКА ,15 Салон 291-80-01 291-80-10 СТО 291-80-15 ОФІЦІЙНИЙ ДИЛЕР У ЛЬВОВІ

Купуй Hyundai* в салоні Богдан-Авто Львів та отримуй до 5000 грн на додаткове обладнання!*

КРЕДИТ

№13 5 квітня 2012 року


економіка 10

Львівські таксисти проти прибалтійських Ірина Залецька

У

професійному середовищі фірм-таксі Львова ширяться чутки про прибалтійське підприємство, якому віддадуть обслуговування нового термінала аеропорту.

Ситуацію «підігрів» міський голова Львова Андрій Садовий, коли у коментарі інформаційній агенції Zaxid. net заявив – львівський аеро­ порт отримав пропозицію від прибалтійської компанії щодо обслуговування. Мер розповів, що саме тривають перемовини між керівництвом летовища і підпри-

ємцями – має бути 50 легкових автомобілів і вісім 8-14-місних. Планують, що це будуть авто марки «Тойота» та «Фольксваген», а їх стоянку розмістять біля нового термінала. Львівські таксисти обурені такими перемовинами, що тривають за їх спинами. – На нарадах із підготовки до Євро-2012 цього не обговорювали, – обурюється Степан Досяк, голова львівського осередку ВГО «Українська таксомоторна асоціа­ ція», гендиректор фірмитаксі «Софія». – Все роблять тихо, без нашого відома. Ми вже чули, що спочатку вони «кинуть» сюди 10 машин, а потім добиратимуть.

Дирекція львівського летовища коментувати заяву міського голови відмовилася. Ми відправили інформаційний запит із проханням підтвердити чи спростувати інформацію про можливу появу в місті фірми-перевізника з Прибалтики та зазначити, чи буде проведено конкурс на визначення фірми-таксі, яка обслуговуватиме клієнтів аеропорту, й коли. Роман Гонтарєв, директор ДП «Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького», сухо відповів: «На сьогодні аеропорт не укладав жодних угод з іноземними чи вітчизняними компаніями – перевізниками таксі». Посилаючись на

цей факт, Роман Гонтарєв вважає, що немає потреби говорити про те, чи буде конкурс на перевезення, про його умови та час проведення. Натомість львівські таксисти запевняють: якщо перевізника, який обслуговуватиме аеропорт, визначать без відкритого конкурсу, то вони звертатимуться до суду. – Аеропорт «Львів» – не приватна структура, а державна, – заявив Леонід Бойко, голова правління ВГО «Українське таксі», голова ГО «Асоціація львівське таксі». – Якщо він хоче надавати послуги чи укладати угоди, зокрема щодо надання послуг із таксоперевезень, то

повинен бути проведений тендер, на який мають податися всі охочі. І він має бути відкритим. Місцеві таксоперевізники бояться, що у львівському аеропорту застосують дос­ від Борисполя. Адже торік у грудні в Києві стартував пілотний проект «Таксі нового покоління». Служба отримала назву «Скай таксі». Автопарк представлений автомобілями Hyundai Sonatа. Салони обладнані кондиціонерами, у машинах є таксометри. У Борисполі «Скай таксі» отримало окреме місце стоянки – так звану «першу лінію» біля виходу з аеропорту. Для них поставили окремий шлаг­

Шенгенська віза: пояснення

Я

к повідомив ZIKу Анжей Дрозд, заступник генерального консула Республіки Польща у Львові, вже зараз запроваджують практику спрощеного отримання візи для футбольних фанатів. Перші документи з проханням надати візу для відвідин чемпіонату вже є, проте ажіотажу в консульстві не спостерігають. Аби уникнути зайвих черг і в подальшому, тут вирішили збільшити термін дії візи на період проведення чемпіонату.

– Навіть якщо, звертаючись по візу, люди вказують іншу мету подорожі, ніж футбол, але термін є близьким до часу проведення чемпіонату, ми продовжуємо термін дії візи на період Євро, – пояснює Анжей Дрозд. – Робимо це для уникнення зайвого ажіотажу. На думку консула, повторення ситуації з українськими туристами в Німеччині не буде. Нагадаємо, українців затримала німецька поліція через те, що в туристичну поїздку вони поїхали з бізнес-візою. У консульстві кажуть, схожих непорозумінь у Польщі не виникатиме, адже всі, в тім числі тамтешня поліція, зацікавлені у якісному проведенні чемпіонату.

№13 5 квітня 2012 року

Документи, необхідні для отримання візи:

– візовий формуляр із приклеєною фотографією, заповнений латинськими літерами; – одне кольорове фото; – закордонний паспорт і копія першої сторінки закордонного паспорта. Паспорт повинен містити підпис та бути дійсним щонайменше 3 місяці від дати закінчення дії візи; – внутрішній паспорт (оригінал і ксерокопія); – страховий поліс. Для студентів: довідка з навчального закладу. Для пенсіонерів: пенсійне посвідчення (оригінал і ксерокопія). Якщо заявник є неповнолітньою особою та подорожує сам або в супроводі одного з батьків, то необхідні оригінал і ксерокопія письмової заяви – згоди другого з батьків або опікуна. У випадку, коли отримання згоди є неможливим, слід подати документ, який пояснює причину відсутності згоди (наприклад, довідка матері-одиночки або інший документ). Необхідні також: свідоцтво про народження (оригінал і ксерокопія); ксерокопія внутрішніх паспортів батьків або опікуна, а також копії дійсних віз у разі спільної подорожі. Консульський збір за прийняття та розгляд візових документів становить для громадян України 35 євро.

Як розшифрувати шенгенську візу

Територія, для якої дійсна віза Заповнюється мовою держави, консульство якої видає візу.

Тип візи А – транзитна, С – короткострокова, D – тривалого перебування.

Дата відкриття візи

Кількість в’їздів 01 та 02 або MULT, що дає право більш ніж на два в’їзди. Якщо загальна кількість виїздів дорівнює кількості дозволених, то віза втрачає дію, навіть якщо термін її дії ще не завершився. Дата закриття візи

Місце видачі візи Зона для автоматизованого зчитування даних Включає всю попередню інформацію в закодованому вигляді.

Номер вашого паспорта Примітки На шенгенських візах, виданих консульствами Польщі, написано «cel wydania» (мета видачі) та код. Під час перетину кордону прикордонник має право пересвідчитися, чи відповідає мета поїздки коду, зазначеному у візі.

Термін перебування Максимальна кількість днів – 90, якщо віза дійсна на термін більше шести місяців, тривалість перебувань становить 90 днів у кожен шестимісячний період.

баум. Інший таксоперевізник може туди заїхати лише щоби висадити пасажира, натомість узяти пасажира з-під аеропорту вже не може. При цьому проїзд у «Скай таксі» коштує 6,5 грн/км із Борисполя до Києва, натомість інші перевізники беруть по 3,5 грн/км. – Якщо у Львові таке повториться, то наша громадська організація через суди з’ясовуватиме, яким чином хтось приватно «зайшов» в аеропорт, – каже Леонід Бойко. – До речі, експеримент у Борисполі фактично провалився. Сьогодні бізнесмени, які купували Hyundai Sonatа для летовища у лізинг, повертають ці машини.

Що означає «cel wydania»: «01» – туристична поїздка «02» – гостьова «03» – участь у спортивних заходах «04» – здійснення підприємницької діяльності «05» – робоча віза за викликом «06» – для водіїв, що здійснюють міжнародні рейси «07» – робоча віза «08» – культурна діяльність і участь у міжнародних конференціях «09» – службова віза для представників міжнародних організацій «10» – студентська віза «11» – навчання для підвищення кваліфікації «12» – для здобуття освіти «13» – навчальна віза «14» – для проведення наукових досліджень «15» – для лікування «16» – для реалізації дозволу на простійне мешкання або на тривале перебування «17» – для об’єднання родини з громадянином ЄС «18» – участь у програмах культурного чи наукового обміну «19» – для участі в міжнародних гуманітарних програмах «20» – інша віза Проте в консульстві завжди попереджають, що саме прикордонна служба приймає остаточне рішення про право перетину кордону. І прикордонник має право пересвідчитися, чи відповідає мета поїздки тій, яку зазначено при оформленні візи. Тому подібні непорозуміння можуть виникати у власників багаторазової візи – і не лише при перетині кордону, а й під час перебування на території Шенгенської зони. Наприклад, коли, отримавши півроку тому річну багаторазову візу для здійснення підприємницької діяльності, людина їде на футбольний матч. У разі виникнення подібної ситуації експерти радять посилатися на Візовий кодекс ЄС, який не передбачає можливості оформлення іншої шенгенської візи на той самий період, протягом якого триває дія існуючої візи.


репортаж 11 загинула не від інфекційного захворювання. В іншому випадку утилізувати таку трупну сировину не можемо.

Наталя Горбань

Г

ора зіпсутих, здебільшого побитих яєць, ребра, з яких звисають клапті шерсті, і трупи собак, присипані напівзогнилим фаршем. Приблизно так виглядає місце вивантаження «сировини» на Жовківському заводі із виробництва м’ясо-кісткового борошна. Завод виконує роль санітара області. На самому ж підприємстві панує антисанітарія.

М’ясо та кістки, які привозять на завод, варять при температурі +130 градусів і підвищеному тиску впродовж шести годин. За цей час подрібнюються кістки, маса стає стерильною і висихає. Із п’яти кілограмів сировини виходить від 800 грамів до кілограма м’ясо-кісткового борошна, яке використовують або як органічне добриво, або ж як харчову добавку для відгодівлі тварин.

Ворожіння на кістках

Аби потрапити на завод, неподалік Жовкви з’їжджаємо на розбиту дорогу обабіч траси Львів – Рава-Руська. Приблизно два кілометри їдемо вздовж городів: трава при дорозі випалена, на пожарищі лежать купи скляних пляшок і металеві банки – сміття, що не згоріло. Біля шляху – зграя безпритульних собак. Далі дорога тягнеться до невеличкого соснового лісу. Утім лісовою свіжістю тут і не пахне: що ближче до заводу, то виразнішим стає специфічний солодкуватий запах. Костомельня – саме так називають завод місцеві мешканці. До найближчої хати у Волі-Висоцькій – 5 кілометрів (саме на території цього села розташоване підприємство). До найближчого житлового будинку міста Жовкви – 3 кілометри. Відстань, здавалося б, більш ніж достатня, щоби місцевим мешканцям не дошкуляв неприємний запах. Та жителі довколишніх населених пунктів добре знають, «як пахне костомельня». «Коли дме вітер від заводу, сморід чути навіть у центрі Жовкви. Найчастіше запах діймає влітку», – каже 43-річна Мар’яна Прич. За словами жінки, літні люди навіть визначають за смородом погоду: сильно відчутно «аромати» з костомельні – до дощу. Утім люди не нарікають – за роки існування заводу (із 1988-го) до специфічного запаху звикли. Насамперед директор державного підприємства «Жовківський завод із виробництва м’ясо-кісткового борошна» Михайло Клин показує нам територію: з одного боку – гора кісток, з іншого – «полігон» заповнених білих мішків, усередині яких кишкова сировина та пір’я. – Тут утилізують відходи тваринного походження: рештки від забою тварин, від переробки м’яса (зокрема кишкову сировину, кров і пір’я), мертвих тварин, а також неякісну та небезпечну продукцію тваринного походження, – пояснює директор. У приміщенні за роботою застаємо двох чоловіків, котрі пересівають м’ясо-кісткове борошно – чорну речовину, схожу на торф. Щоправда, зі специфічним запахом і високим вмістом протеїнів. Люди

Планово збиткове борошно

– містять мікро- та макроелементи, хімічні додатки тощо. На заводі кажуть, що могли б робити і сухі корми для котів та собак. Такий бізнес був би прибутковим. Та для цього потрібні значні капіталовкладення. Натомість станом на сьогодні Жовківський завод із виробництва м’ясо-кісткового борошна планово збитковий. – Минулого року отримали із бюджету 400 тисяч гривень за потреби у 650 тис. грн. Економимо на всьому, – знизує плечима директор. Один із найближчих планів, аби вийти із зони планової збитковості, за словами Михайла Клина, – перейти з газу на електроенергію і встановити лінію для фасування у меншу тару – сьогодні м’ясокісткове борошно фасують лише в упаковки по 30 кілограмів. Якщо ж пакувати по 2-5 кг, продукт стане цікавим для невеликих індивідуальних господарств.

Неприємний запах від заводу розноситься на декілька кілометрів

Фабрика смерті

• фото: Василь Гузінський

працюють у високих гумових чоботах, утім без рукавиць і респіраторів. – Загалом у нас трудяться 19 осіб. Платня – від 1,5-2 тисяч гривень, – продовжує Михайло Клин. – Звісно, робота в нас не з приємних. До мого приходу за рік тут змінилося троє директорів. До такого смороду не можна звикнути. Це вам не ковбасний цех чи парфумерна фабрика. Але й таку роботу хтось повинен виконувати. І додає: хоча робота й не надто престижна, коли з’являється вакансія, заміну знайти не складно. Людям потрібні гроші.

У центрі міжнародного скандалу

Серед місива мертвих тварин на місці вивантаження сировини помічаю кількох собак, скинутих на купу. Саме

пси не так давно «втягнули» завод, надійно захований від сторонніх очей у лісі, у центр міжнародного скандалу. Розслідуючи варварське винищення безпритульних псів в Україні напередодні Євро, польська журналістка побачила вантажівку із, за її словами, приблизно семистами кілограмами (приблизно 50-70 тварин) мертвих собак, що заїжджала до заводу. Отримати достовірну інформацію стосовно того, що це були за собаки та звідки їх везли, знімальна група не змогла. Зате недалеко від заводу знайшли мертвого пса з розбитою головою. Тож припустили – інших тварин убивали в такий самий негуманний спосіб. Обурена журналістка звернулася до місцевих правоохоронців. Утім, на її думку, адекватної реакції – обурення чи здивування – української міліції не побачила.

– Щодо тієї заяви, то мене викликали в міліцію, – пригадує директор. – Я написав пояснення, що нічого не знаю про собаку, яку знайшли неподалік заводу. Ми до неї жодного стосунку не маємо. А от того, що вантажі із псами вагою до 500 кілограмів отримуємо раз на два місяці, я не заперечую. Маємо угоду із Львівським комунальним підприємством «Лев» на утилізацію тварин. Псів до нас привозять і з інших міст області. Михайло Клин зізнається: те, що їм привозять, на заводі «не досліджують». – Якось до нас приїздили з СБУ – запитували про собаку якоїсь певної породи, – продовжує директор. – Я пояснив, що ми не звертаємо уваги на такі речі – просто приймаємо сировину на кілограми. Єдина вимога – має бути супутній лист від ветеринарного лікаря, який підтверджує, що тварина

Сировину привозять на жовківський завод з усієї області. За добу тут перероб­ ляють приблизно 9 тонн. Це здебільшого відходи господарств, що вирощують тварин, м’ясокомбінатів або фірм, що переробляють м’ясо. Утім мертву свійську худобу привозять і селяни. Щоправда, не часто. Адже утилізація на заводі коштує 51 копійку за кожен кілограм трупної сировини. Тож аби здати на переробку, скажімо, корову, доведеться заплатити приблизно 150 грн. За словами керівника заводу, собівартість м’ясокісткового борошна становить близько 3 тисяч гривень за тонну. А продають його по 800-1000 гривень – дорожче ніхто не купить. Продукція наразі не може конкурувати з польськими преміксами. Адже вони, на відміну від жовківських, збалансовані

Щуряче царство

Із директором заводу підіймаємося на другий поверх будівлі. Дорогою переступаємо через саморобні хідники – дошки, обтягнуті мішковиною. До приходу журналістів на заводі, схоже, готувалися: біла мішковина переважно нова і не забруднена. Натомість будівля, як і м’ясо, яке тут переробляють, прогнила: відбита плитка, потьоки іржі, понищена вологою чи грибком цегла. У коридорах і приміщеннях безлюдно. – А де всі працівники? Заховалися перед приходом журналістів? – жартома запитую директора. – Та ні, просто кожен займається своєю справою, – знизує плечима керівник. Заходимо у приміщення, де з підлоги виступають дві труби діаметром приблизно півметра. Сюди вкидають для переробки тваринні рештки. З однієї із труб мляво здіймається пара. У приміщенні порожньо – завантаження сировини, пояснює директор, відбувається лише раз на день. Сьогодні котли вже заповнювали. Запах – нестерпний. Трохи далі на підлозі лежить купа напівзогнилого м’яса і мертвих тварин. Дещо вже практично розклалося – стирчать лише ребра. По смердючому місиву, не надто й лякаючись людей, бігають щури. – На даний час завод і фінансово, і технічно перебуває не в кращому стані. Скарг від населення на його роботу ми не отримуємо. Утім регулярно накладаємо штраф на керівництво підприємства та пишемо приписи для усунення порушень, – каже завідувач відділення гігієни праці Жовківської районної СЕС Оксана Луговик. – Одне з основних порушень – це накопичення непереробленої сировини та готової продукції. Та попри все, завод виконує важливу санітарну функцію в області й аналогів йому на Львівщині немає.

№13 5 квітня 2012 року


рейтинг 12

Провал Сендака Рейтинг розвитку районів Львівської області

Економічний розвиток

Інвестиційна Державні фінанси діяльність

Споживчий ринок

Населення і ринок праці

Будівництво

дитсадки

ЖКГ

охорона здоров’я

РІВЕНЬ ЗЛОЧИННОСТІ

ЕКОЛОГІЯ

підсумок, балів

1

11

Володимир Бурій

Стрийський

51

6

9

3

19

-1

14

-2

4

9

13

125

2

3

Петро Замула

Кам’янсько-Бузький

16

27

2

11

32,5

13

-6

21

-2

-8

-3

103,5

3

1

Сергій Коваль

Жидачівський

53

-3

23

-9

8

-13

19

8

-1

4

1

90

4

12

Василь Стронський

Бродівський

21

-12

-7

23

20

7

11

6

-10

14

-1,5

71,5

5

2

Ігор Чопко

Пустомитівський

-31

22

10

30

30

10

-7

-13

-3

11

3,5

62,5

6

7

Михайло Гнатишин

Сколівський

-30

12

46

15

15

8

-21

-3

7

5

-0,5

53,5

7

6

Микола Мисак

Сокальський

31

8

-21

4

28,5

-4

-9

22

1

-8

-2,5

50

8

16

Микола Романюк

Яворівський

-4

5

-11

-1

24

13

-12

-5

2

4

21

36

9

4

-

Городоцький

31

16

36

-7

-5,5

-3

-2

-7

-9

-11

-3,5

35

10

10

Мирослав Богіра

Радехівський

17

4

9

-17

14

-19

13

25

3

1

-16

34

11

18

Ярослав Окрепкий

Золочівський

22

-12

-23

7

7

-2

10

-7

-7

5

33,5

33,5

12

8

Володимир Сай

Буський

13

17

3

-12

13

2

-24

1

8

7

0

28

13

14

Орест Краєвський

Перемишлянський

-5

-13

19

-2

5

9

7

3

5

1

-2,5

26,5

14

5

Ігор Пілка

Миколаївський

-7

2

-16

23

-1

-1

-15

-6

10

-17

17,5

-10,5

15

13

Любомир Збитовський

Мостиський

10

-9

-43

-6

9

-9

0

-3

6

2

16

-27

16

15

Володимир Гребенюк

Турківський

-33

-25

7

-3

14,5

-7

32

-17

-5

0

5

-31,5

17

20

Володимир Цегенько

Старосамбірський

-14

-21

4

-9

-8,5

-6

24

-26

-8

-11

18

-57,5

18

17

Степан Ціолковський

Жовківський

-61

-8

15

-8

-15,5

18

-21

13

-6

-4

19

-58,5

19

19

Іван Білак

Самбірський

11

-23

-10

-14

-1

-19

-1

-1

9

-5

-10

-64

20

9

Михайло Сендак

Дрогобицький

-42

7

-32

-27

-16

6

20

-9

-4

1

9

-87

З

а три місяці, що минули з часу першої публікації (ZIK, №3 від 26 січня 2012 р.), рейтинг розвитку районів Львівщини зазнав знач­ них змін. Змінилися як лідери, так і аутсайдери.

Серед 20 голів райдерж­ адміністрацій Львівщини найбільшого успіху за мину­ лі три місяці досягнув Володимир Бурій (Стрийський район), який, стартувавши з другої половини рейтингу, зміг відразу ж його очолити. Натомість голові Дрого­ бицької РДА Михайлові Сендаку вдалося здійснити схожий карколомний стри­ бок, тільки у протилежному напрямі, опустившись із 9-го на останнє 20 місце. Стрийщина виграла за рахунок того, що, зберігши першість як лідер «еконо­ мічного розвитку» серед інших районів Львівщини, покращила свої показники у розвитку на споживчому ринку, хоч і втратила темп у залученні іноземних інвес­ тицій. Додатковим плюсом стали пристойний стан ЖКГ та порівняно низький рівень злочинності. Тут також пла­ тять найбільше податків із розрахунку на одного меш­ канця (майже 963 грн у рік) – у чотири з половиною рази більше, ніж у сусідньому Дрогобицькому районі.

№13 5 квітня 2012 року

Середня зарплата в районах, грн 2943

Сокальський

2793

Стрийський

2657

Кам’янсько-Бузький Миколаївський

2216

Сколівський

2194

Перемишлянський

2113

Бродівський

2046

Пустомитівський

1990

Жидачівський

1925

Золочівський

1923

Яворівський

1909

Турківський

1884

Буський

1852

Городоцький

1837

Радехівський

1806

Жовківський

1782

Мостиський

1766

Старосамбірський

1759

Дрогобицький

1709

Самбірський

1700

• Середньомісячна номінальна зарплата штатних працівників за 2011 р. Джерело: ЛОДА

Значний прогрес по­ казали Василь Стронський (Бродівський район) і Микола Романюк (Яворівщина), які піднялися в рейтингу відразу на вісім позицій. Голові Золочівської рай­ держадміністрації Яро­ славові Окрепкому за три місяці теж вдалося з аутсайдерів рейтингу під­ нятися до середини. Лідер минулого рей­ тингу Сергій Коваль, голова Жидачівської РДА, втратив дві позиції, як і його колега Ігор Чопко, який очолює найбільш «привілейований» район області – Пустомитів­ ський. Регрес Коваля зу­ мовило зниження темпів будівництва і погіршен­ ня ситуації у сільському господарстві, зокрема в рослинництві. На Жида­ чівщині також фіксують значні темпи скорочення населення – понад 0,8% за рік (гірше тільки у Пе­ ремишлянському районі). Натомість у Пустоми­ тівському районі дедалі більше знижуються темпи сільськогосподарського

““ 

виробництва, руйнуються дороги, зате зростають інвестиції – переважно в торгівлю. Чопку також варто закинути найбільше в області зростання за­ боргованості з оплати по­ слуг ЖКГ на 18%, хоча всі інші райони, за винятком Бродівщини (зростання на 12%), зменшують свої борги. Окремо слід відзна­ чити зниження на п’ять позицій Городоцького району, який залишився без голови. Попереднього – Юрія Візняка, який керував Городоччиною майже два роки, прези­ дент звільнив 21 березня. Серйозне падіння тем­ пів розвитку зафіксоване на Миколаївщині. Там­ тешній голова РДА Ігор Пілка втратив дев’ять позицій, опустившись на 14 місце, зокрема через поганий стан ЖКГ і най­ вищий в області рівень злочинності. Серед аутсайдерів рей­ тингу теж точиться бо­ ротьба, хоча райони про­ довжують деградувати. Голові Старосамбірської

Методологія рейтингу Рейтинг ґрунтується на статистичних даних обласного управління статистики та ДПА у Львівській області за чотири квартали 2011 року. Загалом враховано 60 різних показників, за кожним з яких експерти Львівської ОДА визначили місце в рейтингу (від першого до двадцятого) кожного району. Своєю чергою, експерти тижневика ZIK нараховували кожному району за кожним показником певну кількість балів (залежно від його місця, від +10 до -10 балів; якщо показники збігаються, то нараховували 0,5 бала). Задля зручності сприйняття ми згрупували 60 різних показників у 11 категорій. Загальна оцінка в кожній із них складається із суми балів. Підсумковий показник, за яким і визначали загальний рейтинг району, є сумою балів, отриманих у категоріях.

Серед 20 голів райдержадміністрацій Львівщини найбільшого успіху за минулі три місяці досягнув Володимир Бурій (Стрийський район), який, стартувавши з другої половини рейтингу, зміг відразу ж його очолити.

РДА Володимирові Цегеньку вдалося з остан­ нього місця піднятися на три позиції, випередивши нарешті свого колегу із Самбірщини Івана Білака, який залишився на «почесному» передостан­ ньому місці. Продовжує знижува­ тися Жовківський район, нового голову якого Степана Ціолковського призначили лише 14 січ­ ня. Район посідає останнє місце в області за темпами економічного розвитку. До речі, попередника Ціол­ ковського – Володимира Волошина, який у червні 2011-го попався на хабарі у $2,5 тис., минулого тижня засудили на п’ять років із конфіскацією… Але справжнім «антиге­ роєм» весняного рейтингу став Михайло Сендак, голова Дрогобицької РДА. Тут просто катастрофічна ситуація з промисловим і сільськогосподарським ви­ робництвом, найнижчий рівень сплати податків і витрат на охорону здоров’я та культуру, складна ситуа­ ція на споживчому ринку, а також одна з найнижчих в області середніх зарплат – 1709 грн (менше заробля­ ють тільки на Самбірщині – 1700 грн). При цьому за­ боргованість із зарплат на Дрогобиччині зросла за рік на 565 тис. грн.


релігія 13

Тарас Антошевський*

Д

нями у Ватикані оприлюднено «Декларацію Конгрегації віровчення щодо канонічного статуту “самозваних греко-католицьких єпископів із Підгірців” Іллі Догнала, ЧСВВ, Маркіяна В. Гітюка, ЧСВВ, Методія Р. Спіржика, ЧСВВ, і Роберта Оберхаузера». У документі найвищого органа Апостольської столиці, що стосується питань віри (колись ця конгрегація мала у назві слово «інквізиція»), засуджують діяльність цієї групи колишніх василіян і погоджуються, що Конгрегація «не визнає дійсності їхніх єпископських свячень і всіх свячень, ними уділених чи які будуть уділені».

Таким чином було поставлено крапку у справі цієї групи, яку тепер усе частіше називають сектою, котра вже кілька років намагається розколоти УГКЦ, а також проникла в інші Церкви, зокрема до РКЦ і деяких православних. Про цю групу говорять уже роками, неодноразово УГКЦ виносила свої вердикти у цій справі, зверталася із застереженнями до вірних і влади. Декілька разів представників групи Догнала затримували за протиправну діяльність. Суд приймав рішення про заборону їх реєстрації як релігійної організації. Проте ця група надалі діє, її лідер, якого мали депортувати, надалі перебуває, за певними даними, на території України, причому відомо, де основний осере­ док догналітів. Сьогодні ця група діє насамперед на території Львівщини, проте її активні осередки є в інших західних областях. А певну активність зафіксовано у столиці та центральних областях.

І

сторія групи Догнала (її ще називають «підгорецькі отці») цікава сама по собі. Її засновник – громадянин Чехії Антонін Ілля Догнал – спочатку був римо-католицьким священиком, працював парохом у селі, пізніше захопився рухом харизматичної онови, зацікавився східною духовністю та вирішив змінити обряд на східний. Із цією метою Догнал вступив до новіціату Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) у Польщі. Уже там почали здійснювати окремі від інших братів молитовні практики, що не могло подобатися керів­ ництву василіян. 2003 року Догнал спробував зареєструвати окрему громаду УГКЦ у Чехії без погодження з церковною владою. Серед української громади Праги тоді твер-

Кінець секти догналітів Ватикан офіційно поставив крапку у справі «Української правовірної греко-католицької церкви» дили, що Догнал сам хотів стати єпископом, тому підняв цей бунт. Проте саме як захисники УГКЦ в Чехії о. Догнал і його прихильники з’явилися наступного року в Україні, і тому на початках він навіть здобув певний авторитет у колах УГКЦ. У селі Підгірці до них із різних куточків Галичини приїздили групи вірян. Проте вже скоро стало зрозуміло, що, використовуючи харизматичні здібності лідера, Догнал і К° почали вести антицерковну пропаганду, бунтувати вірних проти проводу УГКЦ. Тому ще 2004 року тодішній Глава УГКЦ Патріарх Любомир Гузар звернувся до керівництва Львівської ОДА з проханням «заборонити в’їзд в Україну чи перебування в Україні» цим монахам, які ведуть тут деструктивну діяльність. Із подібним проханням Глава

УГКЦ звертався і до вищих державних органів. На початку 2005 року їх було остаточно виключено з ЧСВВ і це рішення затвердила Конгрегація для східних Церков. Понад те, у декреті про виключення констатовано, що вони, відповідно до церковних законів, самі позбавили себе єдності з католицькою Церквою, тобто перестали бути католиками. Натомість діяльність групи Догнала стала ще більш агресивною і скерованою проти керівництва УГКЦ. До них у Підгірці продов­жували їздити автобуси з вірними, а їх організацією займалися навіть особи, які працювали в УГКЦ. Зважаючи на те, що інформації про реальну антицерковну діяльність групи було мало, а активності та харизматичності в проповідях їм не бракувало, кількість прихильників швидко зростала. У центрі

проповідей було засудження «духу цього світу», керівництво УГКЦ вони пов’язували із цим «духом», а себе вважали рятівниками людства. Особливо активно догналіти нападали на владику Любомира (Гузара) за його думки, висловлені у книзі-інтерв’ю. Слова були вирвані з контексту, перекручені й подані так, що нібито Глава УГКЦ захищає гомосексуалізм. Ці фальсифікації лягли в основу численних листів і звернень, які продукували «отці з Підгірців». Під вплив групи Догнала потрапили не лише групи вірних у різних куточках Галичини, а й цілий монастир сестер василіянок у Брюховичах під Львовом. Сьогодні тут діє неформальний центр групи.

О

статочно стало зрозуміло, що догналіти творять розкол, коли

23 березня 2008 року чотири очільники групи – А.Догнал, Ричард-Методій Шпіржік, Роберт Обергаузер та єдиний серед них українець Маркіян Гітюк – проголосили себе католицькими єпископами. В УГКЦ й у Ватикані чітко заявили, що їх ніхто не номінував на єпископів. За такі дії, відповідно до канонічного права, їх визнали такими, що відпали від Церкви. У відповідь догналіти «відлучили» провід УГКЦ, провідних мирянських активістів, навчальні заклади, журналістів і редакції видань, які про них уже тоді писали. Вони «відлучили» від католицької Церкви кардиналів, цілі національні єпископські конференції з усього світу. Вони намагалися і досі намагаються проникнути у церковні, переважно римо-католицькі, кола в різних країнах Європи. Рік тому випливла інформація, що догналіти через своїх засланих агентів намагалися захопити один із найстаріших монастирів в Італії, навіть висували ультиматум керівництву монастиря віддати їм усе своє майно і кошти. Ще скандальнішою була діяльність групи Догнала в Україні. Відомо, що Догнал та його однодумці перебували тут без спеціальної візи з правом на релігійну діяльність. Проте вони знайшли хороших покровителів серед політиків і урядовців. За словами очевидців, у Підгірці до них приїздили відомі політики, серед них найчастіше згадують народного депутата Оксану Білозір. Вони продовжують утримувати у селі храм, який є частиною комплексу Підгорецького замку і юридично належить Львівській картинній галереї. Варто зауважити, що їм неодноразово було відмовлено у держреєстрації, а тому вони як релігійна група (власна назва – Українська правовірна греко-католицька церква) не можуть володіти жодним майном. Відчувши підтримку, дог­ наліти почали вдаватися до активних публічних заходів. Вони спробували захопити приміщення Стрийського єпархіального управління УГКЦ, парафії на Львівщині та Тернопільщині. Із Дрогобича й інших міст надходила інформація, що опрацьовані ними адепти записують на лідерів секти своє майно. Набуло розголосу аматорське відео, на якому догналіти постригають у монастир дівчину всупереч волі батьків. Потім виявилося, що ця дівчина з дуже заможної сім’ї і на неї оформлено багато родинного майна. Минулого року особливого розголосу набула інформація, коли три сестри василіянки з догналітського монастиря купили у приватної фірми приміщення колишньої каплиці на Збо-

їщах у Львові і почали там незаконну перебудову. Це приміщення ще з початку 1990-х намагалися повернути собі отці редемптористи, законні власники майна. Місцеві мешканці, зрозумівши, хто це, почали протидіяти догналітам. Ця справа дала поштовх активнішим виступам проводу УГКЦ і звичайних мирян проти діяльності групи Догнала. Восени 2011 року з’явилася інформація, що в Догнала закінчився термін візи, а СБУ не планує більше впускати його в Україну. Проте немає достовірної інформації, де зараз перебуває А. І. Догнал, чи не переховується в монастирі у Брюховичах.

Н

ині фахівці-релігієзнавці та богослови говорять, що вчення догналітів є сумішшю хри­ стиянства і східних практик. Лікарі-психіатри, які особисто побували на служіннях догналітів, констатують практики зомбування і гіпнозу, які там використовують. Люди, які побували на реколекціях у догналітів і не потрапили під їх вплив, згадують про них як про пекло. Коли діяльність догналітів стала публічнішою, виявилося, що під час процесу люстрації в Чехії випливло й ім’я Антоніна Догнала, який був завербований ще чехословацькою комуністичною спецслужбою під іменем «Тонек».

Д

огналіти спекулюють на боротьбі з «гомодиктатурою» і ювенальною юстицією (відповідні наклейки у громадському транспорті вже всі мали змогу бачити), тим самим маніпулюють поглядами вір­них і намагаються у цьому питанні вийти на депутатські кола. Рік тому низка західноукраїнських місцевих рад (депутати яких регулярно отримують прес-пакети від догналітів) прийняли популістські звернення проти пропаганди гомосексуалізму, витримані в дусі ідей догналітів. При тому, що дог­ наліти відверто обманюють своїх послідовників і суспільство загалом, кажучи, що ні УГКЦ, ні РКЦ не виступають із осудом цього явища. І якщо колись УГКЦ намагалася не надавати догналітам публічно великої уваги, то саме висвітлення їх діяльності у ЗМІ за останні рік-два стало однією з причин того, що активність секти в Галичині пішла на спад. Тому не дивно, що за цей рік було зафіксовано кілька їхніх спроб вийти на центральний рівень. І саме там можуть виникнути нові центри діяльності групи на чолі з громадянином Чехії Антоніном Іллею Догналом, який уже рік іменує себе патріархом, а свою групу – католицько-візантійським патріархатом. • *Автор – директор Релігійно-інформаційної служби України (РІСУ); стаття публікується зі скороченнями

№13 5 квітня 2012 року


фоторепортаж 14

• Відкривали показ Роксолани Богуцької діти в масках. Разом із благодійною організацією «Я не один» дизайнерка передасть усі зібрані кошти на операції дітям, які проведуть європейські лікарі.

• Гучна музика та натовп не налякали чотирилапого друга модного критика з Франції Марселя Ель Джонса (він також є головним редактором видання Fashion insider). Песик у рожево-салатовій сукенці та мініатюрному підгузку поводився дуже спокійно.

• Колекція Роксолани Богуцької була зроблена у стилі 1930-40-х років. Здається, дизайнерка поєднувала непоєднуване. Характерно для часів кризи – що є, те й одягнув.

Lviv Fashion Week Без захвату і несподіванок текст: Анастасія Чекірда фото: Василь Гузінський

З • Кожен міг скуштувати різні види печива, яблука та соки. Охочих було так багато, що дівчата не встигали поповнювати свої запаси на підносах, адже все це було безкоштовно.

акінчився IX Львівський тиждень моди. Більш ніж 40 дизайнерів з України, Росії та Франції презентували свої колекції осінь/зима 2012. Традиційно показали себе молоді дизайнери, вперше на Lviv Fashion Week колекцію привіз французький дует ON AURA TOUT VU, які співпрацюють із Lady Gaga, DIOR та Valentino. Утім більшість колекцій неможливо назвати «носибельними», а тим паче вражаючими. Попри це, відвідувачів заходу було справді багато.

• Бурну реакцію у глядачів, особливо чоловічої статі, викликала ось ця нескромна сукня. Як кажуть, перше враження оманливе. Дизайнер – Анастасія Єфремова (Росія).

• У шоурумі можна було придбати дизайнерські прикраси й одяг. Деякі гості, на відміну від моделей на подіумі, приємно дивували своїми стильними образами, на які всі звертали увагу.

• Колекція дизайнерки Amina Gasem поєднувала піджаки з усім, із чим тільки можна було придумати. Загалом нагадувало стиль а-ля «шкільна вчителька». №13 5 квітня 2012 року


життя на людях 15

Мер Самбора орендує у водія за 1 грн Toyota Land Cruiser Prado

Богдан Надрага відсвяткував своє 90-річчя

Ф

Л

ігурант проекту журналістських розслідувань «Хто тут живе?» міський голова Самбора Тарас Копиляк підтвердив, що справді їздить позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado. Щоправда, каже: орендує машину у свого водія за 1 гривню.Попри те, що на балансі Самбірської міськради є два автомобілі – «Волга» та Volvo, очільник міста, як повідомили глядачі програми, пересувається на позашляховику преміум-класу Toyota Land Cruiser Prado. Ціна такого авто на ринку – 50-80 тис. доларів.

Керманич Самбора розповідає, що «Волга» вже дуже стара, а на Volvo треба витратити з бюджетних коштів щонайменше 100 тис. грн, аби авто нарешті поїхало. Тому й пересувається «скромною» Toyota Land Cruiser Prado, адже машина, за словами Тараса Копиляка, обходиться йому всього в одну гривню на місяць. «Власник цього авто – мій водій. У мене з ним є договір!» – запевнив Копиляк. На запитання, скільки заробляє особистий водій, мер відповів: «Не знаю, приблизно 2,5 тис. гривень».

ікаря Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» Богдана Надрагу, якому виповнилося 90 років, урочисто привітали в Українському лікарському товаристві. Богдан Олександрович народився у Львові, навчався на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту. По-

• фото: Василь Гузінський

• фото: Маріан Стрільців (2)

Червоненко носить годинник за 175 тис. дол.

Є

вген Червоненко у Львові на зустрічі з Дмитром Фірташем показав свій недешевий швейцарський годинник Bovet із турбійоном. Хронометр Черво­ ненка – з колекції Fleurier, виготовлений із 18-каратного рожевого золота. Як повідомили ZIKу в одному зі столичних магазинів, це стара модель і в такому виконанні її вже не виробляють. Кош­ тував такий годинник 175 тис. дол. У магазині запропонували придбати нову подібну модель Fleurier Amadeo Grand Complications ціною 227,5 тис. дол.

Нещодавно свій новий годинник показав і Глава Української греко-католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук). Коштує він близько 150 євро. Про це Блаженніший сказав сам: «Завдяки вам, журналістам, мої приятелі в Італії подарували мені новий годинник. Я довго вагався, одягати його чи ні. Це такий простенький “Касіо”, який коштує близько 150 євро. Я бачив, що в Італії більшість українських священиків мають такий годинник. Він вигідний тим, що заряджається від сонця, тому не потрібно міняти батарею».

• фото: ZIK

Н

охорони навколишнього природного середовища Мирослава Хом’яка на толоці, яку проводили «з метою формування у громадян таких якостей, як почуття соціальної відповідальності, небайдужості, прагнення до активних дій із впорядкування й оздоровлення довкілля», не було. Попередньо у коментарі газеті ZIK Мирослав Хом’як на толоку обіцяв прийти: «Фізичної роботи я не боюся. Приїду в п’ятницю з відрядження і в суботу піду на толоку», – сказав керівник управління. Натомість через кілька днів у своїх намірах узяти участь у толоці й власними руками рятувати довкілля засумнівався: «Я не знаю, чи зможу прийти. Адже лише кілька годин як повернувся з відрядження», – сказав Мирослав Хом’як у п’ятницю. І на толоку таки не прийшов.

На реп-батлі у Львові перемогла група з Хмельницького

Н

Хом’як побоявся вимастити руки? а Львівщині відбулася загальнообласна толока. Працівники Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області спільно з представниками екологічних громадських організацій та Львівського обласного управління лісового й мисливського господарства цього дня «облагородили» зону відпочинку неподалік траси Львів-Брюховичі біля повороту на Збиранку. Зокрема, кілька годин у суботу під дощем збирали сміття, встановлювали «лісові меблі» (лавки та дерев’яні столи) й урни для сміття. За різними даними, з управління екології на толоку прийшло від 10 до 20 чиновників. З лісу вивезли вантажівку та причеп сміття. Натомість головного еколога Львівщини, начальника Державного управління

тім працював аспірантом кафедри нормальної фізіології ЛДМІ. У 1947 році разом із батьками та сестрою був депортований до Сибіру. Після звільнення зі спецпоселення 1957 року, не маючи дозволу на працевлаштування у Львові, працював у Самборі. Лише 1989-го реабілітований. Із 1993 р. живе і працює у Львові.

Cеред 200 найбагатших українців – п’ятеро львів’ян

З

а версією тижневика «Фокус», що оприлюднив свій щорічний рейтинг багатіїв, найзаможнішим львів’янином є Віталій Антонов – президент концерну «Галнафтогаз», активи якого становлять $477,0 млн. У рейтингу «Топ-200 найбагатших людей України» він посів 33-тє місце. На 46-й позиції в рейтингу – Іван Торський, генеральний директор холдингу «ТКС» із активами $337,0 млн.

Екс-голова Львівської ОДА, президент IDS Group Микола Кміть опинився на 146-й сходинці (активи – $56,8 млн). 175-те місце серед найбагатших українців посіли брати Дубневичі. Особисті статки власників скандально відомої корпорації «Колійні ремонтні технології» оцінили у $38,2 млн. У рейтинг із $32,4 млн також потрапив Василь Горбаль (190-те місце) – екс-голова Львівської ОДА, колишній власник «Укргазбанку».

а вихідних у Львові пройшов реп-батл у клубі Rock-garage за адресою вул. Городоцька, 285, що зібрав близько 200 шанувальників репу з України та Росії. Реп-батл – це словесний поєдинок, у якому супротивники по черзі перекидаються римованими рядками під заданий ритм. Для участі конкурсанти повинні привести зі собою хоча б п’ятеро людей (вартість квитків, якщо купувати завчасно, становила 30 грн, у день виступу – 40 грн). У змаганні могли брати участь усі охочі незалежно від віку, стилю одягу чи виконання. Загалом назбиралося приблизно 30 конкурсантів. У ролі журі сиділи: «Полован» (колишній учасник групи Alco brothers, м. Львів), Mis Mc (Тернопіль), LMT (Саша і Паша, переможці минулого такого батлу). Усі вони – представники від P.P.R. Concert agency, які були організаторами.

Конкурс поділявся на три етапи і фінал. Протягом усіх етапів репери просто виконували свої пісні, а журі обирало тих, хто пройде до наступного туру. Врешті у фіналі репбатлу зійшлося четверо осіб, серед яких і визначали переможців. Третє місце зайняв «Васапенко» з Дрогобича, який у подарунок отримав одяг від магазину «Фішка», друге – «Мічіган» із Хмельницького, котрого відзначили таким самим подарунком. А перемогла група «Битами убитые» з Хмельницька, котра й отримала головний приз – 1,5 тис. грн. Між етапами виступали львівські гурти: група «322», «Франик», «The A-Ghost», а також організатори проекту. Попри велику кількість людей, у залі панувала дуже дружня атмосфера, ніби всі знали одне одного. Зі слів організаторів, вони собою задоволені і планують провести у Львові ще не один реп-батл.

№13 5 квітня 2012 року


Богдан Козак – успішний підприємець, політик, депутат Львівської обласної ради. У 2007 році Указом Президента удостоєний звання «заслужений працівник сфери послуг України». Очолює ТзОВ ТВК «Львівхолод» – одну з провідних українських рітейлингових компаній. Потужності підприємства - це 50 магазинів самообслуговування торговельної мережі «Рукавичка» (що розміщені практично в кожному з районних центрів Львівщини), гіпермаркет із власною пекарнею, гуртівня продовольчих товарів для представників малого бізнесу, м’ясопереробний та фасувальний цехи, технологічна атестована Укрдержстандартом харчова лабораторія, логістичний центр, а також власна торгова марка «Кухарочка». Сьогодні «Львівхолод» є одним з найбільших роботодавців та платників податків на Львівщині, що має величезне соціально-економічне значення для розвитку регіону. Докладніше про це у розмові з Богданом Козаком. – Пане Богдане, як минув рік для Вашого підприємства, чого вдалося досягнути? – У минулому році нам вдалося створити 225 робочих місць. Дуже знаковим було те, що 2012 рік

подякувати всім за відданість своїй справі та високий професіоналізм. – Як складаються стосунки такого великого підприємства з податковою та іншими фіскальними органами? – Наші стосунки з податковою суто прагматичні та ділові. Підприємство справді дуже велике, тут працює понад 1700 людей. При цьому в компанії ніколи не було і немає такого поняття, як зарплата «у конверті». Ми завжди працювали «по-білому», чесно виконували свої зобов’язання перед державою, і податкова не мала підстав нам шкодити. Водночас, можу сказати, що сьогодні є хороша ініціатива створити єдиний загальнонаціональний податковий офіс для великих підприємств, як є у більшості розвинених країн. Нам обіцяють, що буде краще, якщо податкова дистанційно надаватиме допомогу в адмініструванні податків, здійснюватиме електронний аудит. Я лише вітаю такі ініціативи – але найголовніше, щоби вони не розходилися з реальними справами. – Скільки податків до бюджету сплачує «Львівхолод» і чи багато таких підприємств на Львівщині? – Станом на сьогодні у Львові та Львівській області зареєстровано

лод» став переможцем у номінації «Сумлінний платник податків у сфері торгівлі та послуг». Урочиста церемонія нагородження відбудеться вже у третій декаді квітня. – Скільки постачальників товару сьогодні працює з компанією? – Успішно працюємо з понад 550-ма постачальниками. В асортименті мережі представлено понад 100 груп товарів і понад 15 тисяч найменувань продукції, серед яких і товари під власною торговою маркою «Кухарочка». У виборі постачальників компанія завжди стояла на захисті місцевого та вітчизняного товаровиробника, бо вважаємо, що це є здоровим не лише для людей, але й для економіки держави. Мережа магазинів «Рукавичка» неодноразово проводила акції під гаслами «Купуй львівське», «Купуй українське». Крім того, компанія постійно намагається пропагувати українські національні цінності всіма можливими засобами: від назви магазинів і оздоблення в етнічному стилі торгових площ до музичного супроводу й акцій. – Чи важко виживати в умовах конкуренції? – Конкуренція спонукає компанію до постійного розвитку. Звичайно, успіх залежить від правильної стратегії й тактики,

Богдан Козак – успішний підприємець, політик, депутат Львівської обласної ради. У 2007 році Указом Президента удостоєний звання «заслужений працівник сфери послуг України». Очолює ТзОВ ТВК «Львівхолод» – одну з провідних українських рітейлингових компаній. Потужності підприємства – це 50 магазинів самообслуговування торговельної мережі «Рукавичка» (що розміщені практично в кожному з районних центрів Львівщини), гіпермаркет з власною пекарнею, гуртівня продовольчих товарів для представників малого бізнесу, м’ясопереробний та фасувальний цехи, технологічна атестована Укрдержстандартом харчова лабораторія, логістичний центр, а також власна торгова марка «Кухарочка». Сьогодні «Львівхолод» є одним з найбільших роботодавців та платників податків на Львівщині, що має величезне соціально-економічне значення для розвитку регіону. Докладніше про це – у розмові з Богданом Козаком. компанія розпочала з відкриття нового магазину «Рукавичка», який став десятим у Львові та 50-м у мережі. Враховуючи, що ми не працюємо із зовнішніми інвесторами, а залучаємо кредитні ресурси, 50 магазинів – це дуже великий здобуток для мережі, якій усього сім років. Крім того, попри складність року як для підприємства, так і для економіки України в цілому, компанія, як дисциплінований платник податків, повною мірою виконала свої зобов’язання перед державою. Звичайно, цього не вдалося б досягнути без наполегливої праці колективу «Львівхолоду». Хотів би

№13 5 квітня 2012 року

38 великих платників податків. За минулий рік до бюджетів усіх рівнів ми сплатили 36 мільйонів гривень. Із року в рік є позитивна динаміка у сплаті податків: так, порівняно з 2010 роком приріст сягнув близько 21%. Це гроші, вкладені в українську економіку та соціальну сферу: пенсії, стипендії, зарплати лікарям і вчителям, інші бюджетні виплати. Приємно, що наші старання не залишаються поза увагою. Цього року в обласному турі «Всеукраїнського рейтингу “Сумлінні платники податків – 2011”», відповідно до рішення обласної рейтингової комісії від 19 березня 2012 року, «Львівхо-

вміння зорієнтуватися на ринку. Намагаємося мінімізувати ризики й працювати так, щоби не було, як у старому галицькому анекдоті: «Тату, закінчуємо торгувати, бо вже немає чим решту давати». Торгівля є серйозною галуззю народного господарства, і тут як ніде треба мислити на кілька ходів уперед, а саме: запропонувати правильний якісний товар за конкурентоспроможною ціною, постійно покращувати сервіс, а також через впровадження інноваційних рішень наближатися до європейських стандартів. У цьому аспекті дуже важливою для забезпечення чесної

Людина справи конкуренції та рівних стартових умов є роль держави. Щоби не було так, що хтось несе повне податкове навантаження, а хтось торгує «контрабандою» і виступає «великим меценатом». – Що спонукає Вас відкривати магазини не лише у великих, а й у маленьких містечках і селищах області? – Звичайно, Львів – це культурний центр України, сюди приїжджає багато туристів, але я вважаю, що мати сучасний магазин заслуговують навіть такі невеликі населені пункти, як Красне, Хирів, Новий Калинів. У нас немає кращих чи гірших магазинів – всі як один. Переконаний, що впровадження європейських стандартів у поєднанні з галицькою гостинністю й українським колоритом – це те, що може стати візитівкою Львівщини. Реалізація цих принципів великою мірою залежить від кожного з нас. Разом ми спроможні зробити дуже багато: від ошатних вулиць – до відмінного сервісу в магазинах. Потрібно тільки менше байдужості, менше заяв – і в рази більше конкретних справ. Якщо порівняти будь-яку з країн Європи, то там такі магазини є в кожному невеличкому містечку. Чому так не має бути в Україні? Чому так не може бути на Львівщині? Моя мрія – щоби сучасний магазин із новітніми технологіями був у кожному містечку та селищі нашої області. – Поділіться своїми планами щодо подальшого розвитку компанії.

– У 2010 році на стратегічній сесії компанії «Львівхолод» був затверджений план її подальшого розвитку до 2016 року. Відповідно до нього, наші пріоритети незмінні: відкриття магазинів, створення нових робочих місць, підвищення середнього рівня заробітної плати в колективі та збільшення відрахувань до бюджету. Запорукою для реалізації цих ініціатив має стати створення більш сприятливих умов у банківській сфері. Тож якщо фінансове середовище буде комфортнішим, вищою стане й ефективність бізнесу. – Розкажіть про свою діяльність як депутата ЛОР – це для Вас уже друга каденція. – Хоча депутатом я став вдруге, але вперше був обраний на мажоритарній основі. Хочу сказати, що це принципово різні відчуття. Адже якщо депутатам, обраним за партійними списками, достатньо озвучувати гучні лозунги в унісон із позицією своєї політичної сили, то депутат-мажоритарник повинен робити конкретні справи, бо має зобов’язання перед своїми виборцями. Це дуже велика відповідальність і постійна робота не лише до, але й після виборів. Я

вдячний своїм виборцям за довіру і нагадую, що зі своїми проблемами вони завжди можуть звернутися до моєї громадської приймальні. Пріоритетними для мене були й є турбота про соціально незахищених і неповносправних, підтримка церков, відродження української культурної та історичної спадщини, а також допомога в реалізації ініціатив місцевих громад. – Як Ви могли б оцінити якість нинішньої політики та політиків? – Серед політиків зараз є багато популістів, які звикли маніпулювати свідомістю та настроями людей. Завжди можна знайти те, що комусь не подобається, і мати чимало прихильників. Але турбує те, що ці політики здебільшого не роблять реальних справ, а лише засуджують і критикують, не пропонуючи нічого натомість. Одначе патріотизм – це не слова, а дії. Не треба говорити про те, що хтось робить не так, поки ти сам нічого не зробив. Я хотів би, щоб люди менше уваги звертали на слова «політиканів», а більше на реальні справи політиків, для яких соборна незалежна Україна є змістом їхнього життя. Тетяна Паркасевич

У 2009 році компанія «Львівхолод» отримала Гран-прі дев’ятого щорічного конкурсу «Обличчя міста – 2009». Восени 2010 року Богдана Козака нагороджено відзнакою золотого герба Львівської міської ради та срібною монетою «Кращий підприємець Львівщини 2010 року» від Львівської обласної державної адміністрації. А за підсумками 2010 року ТзОВ ТВК «Львівхолод» визнано переможцем у рейтингу «RIAЛьвів» у номінації «Торговельна компанія року».


особистість 17

Мік всемогутній Легендарний Мік Джаґґер уже майже 50 років грає рок-н-рол – і йому це досі не набридло. Мистецтвознавець і кінокритик Катерина Сліпченко спробувала узагальнити свої враження від зустрічей із Міком і зрозуміла – вся річ у тім, що він так і не подорослішав

• фото: Катерина Сліпченко

– На скільки вас ще може вистачити? – Думаю, ще років на два. • З телеінтерв’ю Міка Джаґґера 1962 року

Секс

У молодості я думав: день без сексу витрачений даремно. Але з віком зрозумів, що в усьому важлива поміркованість. Так і з концертами. Сцена – чудова річ, але не можна стирчати на ній цілодобово. Я все життя танцюю під пісні «роллінгів», до того ж завжди був упевнений, що будь-який танець заміняє секс. Але за свою прекрасну фізичну форму маю дякувати німецьким літакам, які бомбардували Англію, коли я був малим. Вони забезпечили мені найкращу дієту. Я слабо собі уявляв, як виглядає цукор, а стейк уперше побачив, коли мені було вже 14 років. Із міркувань політкорект­ ності у документальному фільмі Мартіна Скорсезе про нас із пісні Some Girls вирізали рядок про темношкірих дівчат. Там були такі слова: «Чорні дівчатка просто хочуть трахатись усю ніч». Довелося прибрати. Я, звісно, лаявся шалено. Виходить, можу спокійно ображати англійок, француженок, китаянок – але тільки не афроамериканок!

Наркотики

1967 року мене заареш­ тували за вживання наркотиків, три місяці провів у в’язниці. Довелося знайти для себе інші стимулятори. Тепер ми залежимо від публіки. Не можемо без неї.

Це як наркотик – звикання дуже сильне. Найбільше люблю Амстердам, де досі живе запаморочливе гасло 1960-х «Sex, drugs & rock-n-roll». Тривалий час і я жив на пов­ ну рок-н-рольну програму. Нині я вже не той – вік дає про себе знати. Але продов­ жую любити Амстердам. Тоді, у 1970-х, надмірність була нормою. Рок-н-рол замішаний на надмірності, яка була частиною життя багатьох рок-музикантів. Тепер люди теж схильні до надмірностей. Тільки нині це переважно надужиття суспільства споживання. Всі хочуть урвати якнайбільше. Невже це краще? Вважаю, що легалізувати потрібно всі наркотики. Подивіться, скільки насильства довкола них – поліція будьякої країни скаже про те, що вся злочинність так чи інакше пов’язана з наркотиками. Насильство з боку покупців, насильство з боку

Мік Джаґґер, 68 років, рок-музикант, актор, продюсер, мультимільйонер. Лідер створеної 1962 року групи Rolling Stones, яка успішно виступає і нині. Концертний тур у підтримку альбому A Bigger Bang (2005 р.) став найприбутковішим в історії музики.

Ендрю Олдхему, прийшла в голову ідея протиставити нас «Бітлз» – зробити нашу групу такою, що шокує широку громадськість. Коли я був молодим, то казав, що ніколи не виконуватиму Satisfaction (найвідо-

““ 

Колись ми були гарні, молоді та дурні, а тепер лишилися просто дурними.

продавців... Люди крадуть і вбивають заради наркотиків...

Рок-н-рол

Коли вийшов наш перший альбом (1964-го. – ZIK), який мав ту ж назву, що і група, весь світ божеволів від «Бітлз». Вони були обличчям 1960-х, ми не могли зрівнятися з ними. І тоді нашому першому продюсерові, 19-річному публіцистові

своїх місцях. Зрештою, колись ми були гарні, молоді та дурні – а тепер лишилися просто дурними. Ми завжди намагалися експериментувати зі звучанням, з текстами, з обробками та з нашими шоу-програмами. Було б нерозумно або принаймні нескромно мені стверджувати, що ми – найкраща рок-н-рольна група у світі. Я ж англієць, а англійці не вихваляються власними досягненнями.

міша пісня Rolling Stones, написана 1965 року. – ZIK). Відтоді минуло багато часу. Бачите, це концепція рокн-ролу: коли ви молоді, вам здається, що в майбутньому точно доведете, який ви інтелектуал і як багато зрозуміли в житті. І ви, перебуваючи у творчому пошуку, весь час невдоволені досягнутим результатом. Але з роками стаєте терпимим і розумієте, що ніколи не потрібно зарікатися, бо тільки час може розставити все по

Бог і Воланд

Порівняно з моїми предками, які були вкрай побожними людьми, я дуже скупий в уявленнях про Бога. У дитинстві співав у церковному хорі. З іншого боку, і моя пристрасть до чортівні сильно перебільшена. Маю симпатії радше не до диявола, а до Воланда. Наприкінці 1960-х у перекладі на англійську мову в Америці вийшов роман «Майстер та Маргарита» і моя подруга Маріанна Фейсфул подарувала мені його.

Бізнес

Я вчився у Лондонській школі економіки, але єдине, що мені подобалося, – це уроки співу. Завжди намагався співати якомога голосніше. Якось настільки захопився, що відкусив собі кінчик язика. Для мене музика ніколи не була бізнесом. Більшість музикантів у цьому зі мною солідарні. На початку існування групи мені справді доводилося вирішувати фінансові питання. Але я

щасливий, що це не стало справою мого життя. Передусім я – музикант. 1971-го нам довелося кілька місяців провести у Франції. Оподаткування в Англії мало якийсь каральний характер – державі треба було віддавати 90 пенні з кожного

вав нам обкладинку Sticky Fingers із відомою «блискавкою» на джинсах, а язик – робота Джона Паші (John Pasche). Але ідея належала мені. Я знав Енді настільки добре, наскільки його взагалі хтось міг знати! Воргол

““ 

Виходить, я можу спокійно ображати англійок, француженок, китаянок – але тільки не афроамериканок!

фунта. Тож ми були банкрутами. Але гроші, які заплатила за новий альбом компанія звукозапису, дозволили нам приїхати на Лазурний берег і безтурбот­н о жити тут у своє задоволення, попри шлейф боргів і несплачених податків. Не те, щоби нас змушували виїхати, але це був найзручніший варіант із усіх можливих. Адже записувати музику можна де завгодно.

Діти

Маю семеро дітей від чотирьох дружин. Якщо хтось із моїх дітей прагнутиме музичної кар’єри, заперечувати не буду. Але доньці раджу: не сприймай шоу-бізнес надто серйозно. І життя загалом надто серйозно теж не сприймай. Пам’ятай, що життя – це сон. Але не думаю, що вона дослухається до моїх порад…

Воргол

Червоний висолоплений язик намалював для нас не Енді Воргол. Він намалю-

був дуже закритою людиною. Я чув, він збирався відкрити ресторан, у якому було б заборонено розмовляти. Я прекрасно копіював його голос. Якось навіть дав інтерв’ю по телефону за Енді. Це було просто – на всі питання відповідав у його манері: «О!» або «Та ну?»

Лицар

Коли королева Єлизаве­ та ІІ зробила мене лицарем, наш ударник Чарлі Воттс сказав із цього приводу: «У Міка 18 дружин і 20 дітей! Будь-кого іншого вже давно лінчували б, а його посвятили в лицарі!» Кіт Річардс присягнув, що більше ніколи не вийде зі мною на сцену. Але виходить… Думаю, йому самому хотілося стати сером. Розумієте, з моїм орденом вийшло, як із морозивом. Припустимо, у вас багато дітей, а ви купуєте морозиво тільки одному з них. Решта теж хочуть. Ми ж із Кітом знайомі з чотирьох років! Іншого такого тривалого союзу в рок-музиці, напевно, не було.

№13 5 квітня 2012 року


споживач 18

Тестування горілки Марка

Мабуть, жоден інший продукт, вироб­ лений в Україні, так не радує результа­ тами тестувань, як горілка. За багато­ річну історію дослідження у Центрі експертиз «Тест» цього міцного напою

жодна марка не отримувала оцінки «погано». Та й «задовільно» останнім часом у горілчаних тестах – радше виняток, ніж правило. А все тому, що виробники оковитої намагаються

поліпшувати якість своєї продукції різними способами: постійно розши­ рюють асортимент, експериментують із добавками й очищенням готового продукту, з підготовкою води.

«Істинна прозора»

«Мороша джерельна»

«Хлібний дар на пророщеному зерні»

«П’ять озер»

Nemiroff Distinct

«Хлібна сльоза»

Medoff Winter

ТзОВ «Лікерогорілчаний завод “Прайм”» / смт Малинівка, Харківська обл.

ТзОВ НВП «Гетьман»/ м. Львів

ТзОВ «Національна горілчана компанія» / с. Степанки, Черкаська обл.

ТзОВ «Омськвинпром» / Росія

ДП «Українська горілчана компанія Nemiroff» / м. Немирів, Вінницька обл.

ТзОВ «Лікерогорілчаний завод “Карат”» / смт Щорськ, Дніпропетровська обл.

ТзОВ «Кримська горілчана компанія» / м. Сімферополь

0,375

0,5

0,5

0,5

0,7

0,5

0,5

Термін /Умови зберігання (за даними на етикетці)

24 місяці /При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

24 місяці /При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

24 місяці /При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

Необмежений / При температурі -15…30°С і вологості не більше 85%

24 місяці /При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

12 місяців /При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

12 місяців/ При температурі -5…25°С і вологості не більше 85%

Склад (дані етикетки)

Вода питна підготована, спирт етиловий ректифікований «Люкс», настій зерен пшениці

Вода питна підготована, спирт етиловий ректифікований «Люкс», цукровий сироп, концентрат лактулози, кислота винна

Вода артезіанська питна підготована, спирт етиловий ректифікований «Люкс», настій пророслого зерна жита, цукор, глюкоза

Вода питна виправлена, спирт етиловий ректифікований з харчової сировини «Люкс», цукровий сироп, настій пшениці, сода, лимонна кислота

Вода питна підготовлена, спирт етиловий ректифікований «Люкс», екстракт алое, концентрат лактулози «Лактусан-2»

Вода питна підготовлена, спирт етиловий ректифікований «Люкс», екстракт елеутерококу, глюкоза, олія ефірна лимонна

Вода питна підготовлена, спирт етиловий ректифікований «Люкс», мед натуральний, глюкоза, ароматний спирт прополісу

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

40 /40

40 /40

40 /40

40 /40,05

40 /40,05

40 /41

40 /40

Масова концентрація сивушних масел, норма, мг/ факт. дм3

н.б. 2,0 /0,68

н.б. 2,0 /0,78

н.б. 2,0 /1,08

н.б. 2,0 /0,78

н.б. 2,0 /0,98

н.б. 3,0 /1,18

н.б. 3,0 /1,18

Масова концентрація альдегідів, норма, мг/ факт, дм3

н.б. 4,0 /менше 2,0

н.б. 4,0 /2,0

н.б. 4,0 /менше 2,0

н.б. 4,0 /2,0

н.б. 4,0 /менше 2,0

н.б. 6,0 /2,0

н.б. 6,0 /2,1

Маркування (10%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Упакування (10%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Органолептика (80%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Органолептика (спеціалісти)

Добре

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Відмінно

Добре

Органолептика (пробанди)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Вигляд

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Запах

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Смак

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Виробник

Об’єм, л

Фізико-хімічні показники згідно з ДСТУ 4256:2003 Міцність, % (40±0,3)

Загальна оцінка (100%)

Горілка: гонимо і перегонимо! Ч и горілка пасує до релі­ гійного свята – питання риторичне. Але галицьке застілля навряд чи обійдеться без оковитої. Тому кілька основних правил вибору кра­ ще знати навіть непитущим. Кілька нехитрих маніпуля­ цій в супермаркеті чи спеціа­ лізованому магазині – і маєте гарантію, що на святковому столі не опиниться «паленка» й ви «не спозоритеся» перед дорогою родиною. Ставите

№13 5 квітня 2012 року

кілька пляшок у ряд і дивите­ ся, чи однаковий рівень нали­ ву. Різниця більше міліметра – переходьте до продукції іншого виробника. Ця не­ хитра, зреш­тою, маніпуляція допоможе обрати будь-який алкогольний напій, бо явно демонструє, в підвалі його роз­ лили чи на заводі. Не сором­ теся прокрутити дно пляшки на руці – має залишитися невеличкий слід від конвеєра, якщо пляшка дійсно з ньо­

го з’їхала. Далі перевертаєте пляшку і дивитеся, чи герме­ тично вона закрита – це теж показник заводського розливу. Принагідно спостерігаєте за бульбашками: у якісної горіл­ ки вони будуть дрібними, у менш якісної – більшими. На етикетці шукайте тор­ гову марку, назву виробни­ ка, назву напою, товарний знак, місткість і міцність. На контретикетці (тій, що ззаду пляшки) сумлінний вироб­

ник вкаже повну поштову адресу, імена дистриб’юторів, штриховий код і знак від­ повідності. І, звісно, склад. Якщо всі ці речі є – перед вами заводська пляшка горілки. А вже склад підкаже, наскільки вона якісна. Виявляється, ціна – куди менш вагомий показник. Під час зйомок програми про горілку ми віддали у лабора­ торію два зразки товару одно­ го виробника, причому одна

Ольга Мовчан ведуча телепрограми «Книга скарг і пропозицій» на телеканалі ZIK knyga_skarg@ziktv.com.ua з пляшок коштувала вдвічі дорожче за той самий об’єм. І з’ясували – люди платять за гарну тару. Бо всі показники були однаковими, а спирт для виготовлення використовува­ ли одного рівня якості – «Екс­ тра». Про цей момент кожен

уважний покупець міг би ді­ знатися ще в магазині: великі виробники не приховують ґатунку сировини і вказують його на звороті пляшки. Так, із найпопулярніших: «Люкс» – найвищий клас спирту, «Екс­ тра» – середній.


розслідування 19 •

Ринки

Найменування зразка

Норма (вміст нітратів, мг/кг)

Результати досліджень

Відмітка про відповідність

огірок

400

174

відповідає

помідор

200

33

відповідає

цибуля (перо)

800

710

відповідає

«Шувар»

«Привокзальний»

• фото: Василь Гузінський

Де купити безпечні овочі? ZIK тестував на нітрати городину з 14-ти найпопулярніших торгових точок Львова Роман Білан

«П

ідсипані» огірки, нашпиговані помідори, отруєна цибуля… Чи правда це? Журналісти ZIKу не повірили продавцям овочів на ринках та в супермаркетах Львова і провели власне споживче розслідування. Ми провели тести помідорів, огірків і цибулі з чотирнадцяти найпопулярніших торгових точок міста і з’ясували, де продають городину з перевищеним вмістом нітратів.

Журналісти ZIKу здійснили анонімну покупку овочів, озброївшись прихованою камерою та мобільним холодильником. Ані базари, ані супермаркети не здогадувалися про рейд. Така таємничість дозволила не хвилюватися, що продукцію замінять на справді безпечну. Союзником у перевірці виступив заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини у

Львові Тарас Бурий. Саме його відомство контролює якість овочевої продукції на ринках міста. Серед овочів ми обрали помідори, огірки та цибулю – їх зараз чи не найбільше купують. На базарі продавці не агітували нас купувати саме їхній товар. Хоч би хтось підманув: «Бери, синку, огірочок – щойно з грядки зірвала!» Ніхто навіть і не приховує, що товар не місцевий. Байдужі продавці неохоче відриваються від розмов і «здають» походження ранніх вітамінів: Туреччина, Єгипет, Польща або й загадковий варіант «закордон». Таку ж закупівельну операцію провернули і в супермаркетах. Поки ми об’їздили чотирнадцять точок, минув день. Справу зроблено: «заручники» в холодильнику. Щоби перевірити кількість нітратів у овочах з базарів і супермаркетів, ми віднесли їх у львівську лабораторію ветеринарної медицини. Тут їх спочатку розрізали, потім натерли, далі зважили – процес чимось схожий на приготування повидла,

тільки замість фруктів пахне цибулею. І «спеції» трохи інші: «Для дослідження нам знадобиться 50 мг екстрагуючого розчину, щоби виділити нітрати», – розповідає Степан Макогон, інженер-хімік лабораторії. І нарешті – вимірювання кількості нітратів. Спеціальний прилад, декілька секунд – і вуаля: результат на екрані. Перша проба – й одразу перевищення. Загалом 42 аналізи, аби перевірити всі зразки. «Найбільш нітратні овочі виявили на ринках “Левандівський” та “Іскра”. На “Левандівському” перевищення вмісту нітратів зафіксували у зразку огірка – 792 мг/кг при нормі до 400 мг/кг. А на “Іскрі” – 1220 мг/кг нітратів у цибулі при нормі до 800 мг/кг», – підсумувала завідувач хімікотоксикологічного відділення лабораторії ветеринарної медицини Олена Наконечна. Загалом лише три базари з семи («Шувар», «Привокзальний» і «Винниківський») продали нам овочі без надлишку отруйних речовин. А от із супермаркетами

ситуація куди ліпша. Усі зразки – в межах норми. Лише в «Сільпо» вміст нітратів в огірках не відповідав нормі – перевищення на 27,5%. На жаль, немає впевненості, що у точках продажу, які виявилися чистими під час нашої перевірки, наступного разу ви придбаєте овочі без нітратів. Однак це показує, наскільки сумлінно ставляться в певних точках продажу до допуску городини на прилавки. У той же час порушників, яких виявив ZIK, пообіцяли покарати: «Будуть повторно відібрані зразки і проведено розслідування щодо кожного випадку позитивної проби. А також приділятиметься пильна увага щодо здійснення державного контролю на тих продовольчих ринках, на яких було виявлено позитивні проби», – запевнив Тарас Бурий. І наостанок – якщо маєте сумніви щодо придбаних овочів, сміливо звертайтеся до ветлабораторії, яка має бути на кожному ринку. Тут на вимогу для вас і при вас зобов’язані перевірити овочі.

реклама

торги з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «НИВА – В.Ш.» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 12) проводить прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: Лот №1. Нежитлова будівля (бокси) заг. пл. 947,6 м2 за адресою: м. Жовква, вул. Набережна, 12. Початкова (стартова) ціна – 393 826,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 19 691,30 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 26.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 35 (ВДВС). Лот №2. Житловий будинок заг. пл. 120 м2 і земельна ділянка пл. 0,0632 га за адресою: Жовківський район, м. Дубляни, вул. Сагайдачного, 24-а. Початкова (стартова) ціна – 689 647,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 34 482,35 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 26.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 35 (ВДВС).

Лот №3. Житловий будинок заг. пл. 251,0 м2 і земельна ділянка пл. 0,0879 га за адресою: Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Шевченка, 27-б. Початкова (стартова) ціна – 935 400,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 46 770,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 26.04.2012 р. о 16:00 за адресою: Львівська обл., м. Пустомити, вул. Кандиби, 3 (ВДВС). Лот №4. Нежитлові приміщення за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків, 1, та земельна ділянка (не в іпотеці) площею 0,3959 га за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків, 1. Початкова (стартова) ціна – 433  200,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 21 660,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 27.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, 5 (ВДВС).

Лот №5. Нежитлова будівля заг. пл. 509,1 м2 за адресою: м. Стрий, вул. Болехівська, 28-а. Початкова (стартова) ціна – 1 691 002,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 84 550,10 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 27.04.2012 р. о 16:00 за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Болехівська, 27 (ВДВС). Лот №6. Житловий будинок заг. пл. 71,2 м2, розташований на земельній ділянці пл. 364 м2 за адресою: м. Стрий, вул. Лесі Українки, 35-а. Початкова (стартова) ціна – 280 455,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 14 022,75 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 27.04.2012 р. о 16:00 за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Болехівська, 27 (ВДВС). Лот №7. Нежитлова будівля цегляного кафе заг. пл. 180,1 м2, будівля для сторожа, цегляна вбиральня за адресою: Стрий-

ський район, с. Стрілків, вул. Фіцика, 3-а. Початкова (стартова) ціна – 366 328,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 18 316,40 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 27.04.2012 р. о 16:00 за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Болехівська, 27 (ВДВС). Кінцевий термін реєстрації для участі в торгах щодо всіх лотів – за годину до торгів. Гарантійні внески вносити на р/р №26008228003200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 33668915, одержувач: ПП «Нива – В.Ш.». Ознайомитися з майном можна щодня, крім вихідних і святкових днів, за його місцезнаходженням, звернувшись до організатора торгів. Охочим узяти участь у прилюдних торгах необхідно звернутися для подачі заяв за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 7, к. 235. Довідки за телефонами: (044) 58751-04, (032) 242-60-13.

огірок

400

239

відповідає

помідор

200

25

відповідає

цибуля (перо)

800

280

відповідає

«Винниківський» огірок

400

285

відповідає

помідор

200

30

відповідає

цибуля (перо)

800

415

відповідає

400

570

не відповідає

«Добробут» огірок помідор

200

20

відповідає

цибуля (перо)

800

674

відповідає

огірок

400

587

не відповідає

помідор

200

19

відповідає

цибуля (перо)

800

70

відповідає

огірок

400

620

не відповідає

помідор

200

30

відповідає

цибуля (перо)

800

1220

не відповідає

«Стрийський»

«Іскра»

«Левандівський» огірок

400

792

не відповідає

помідор

200

20

відповідає

цибуля (перо)

800

1100

не відповідає

Результати досліджень

Відмітка про відповідність

Супермаркети

Найменування зразка

Норма (вміст нітратів, мг/кг)

«Фуршет» огірок

400

220

відповідає

помідор

200

30

відповідає

цибуля (перо)

800

154

відповідає

огірок

400

246

відповідає

помідор

200

35

відповідає

цибуля (перо)

800

220

відповідає

огірок

400

244

відповідає

помідор

200

25

відповідає

цибуля (перо)

800

448

відповідає

огірок

400

320

відповідає

помідор

200

27

відповідає

цибуля (перо)

800

223

відповідає

огірок

400

345

відповідає

помідор

200

28

відповідає

цибуля (перо)

800

500

відповідає

огірок

400

318

відповідає

помідор

200

21

відповідає

цибуля (перо)

800

580

відповідає

«Барвінок»

«Вопак»

«Рукавичка»

«Ашан»

«Арсен»

«Сільпо» огірок

400

510

не відповідає

помідор

200

38

відповідає

цибуля (перо)

800

550

відповідає

Нормативний документ щодо вмісту нітратів – ДСТУ 4948

№13 5 квітня 2012 року


телебачення 20 П’ЯТНИЦЯ, 6 квітня

06:00 Перевірка на вечірку 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 БудЕксперт 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:15 На всі 100 08:40 «Львівська політехніка» – європейський вибір 09:10 Художній фільм 11:15 Мультисвіт 11:35 Чеховські оповідання 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Прямим текстом 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Здоров будь! 14:40 Every day 14:50 Художній фільм 17:10 Хто тут живе? 18:50 Дрес-код 19:15 ПРАВОкація 19:40 Хіт-парад FM-TV 19:50 Дитяча трибуна 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Фізкультура! 21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 101. Служба порятунку. Ексклюзивні новини від рятувальників, оперативне відео з надзвичайних подій, фахові поради експертів і правила безпеки, а також відважні вчинки справжніх героїв, які живуть поруч із нами і не бояться рятувати людські життя. 22:25 Особистий прийом Телеприймальня ZIKу, яка допомагає прибрати невидимі бар’єри між людьми та чиновниками. Щоп’ятниці керівники області й міста у прямому ефірі відповідають на питання глядачів і допомагають вирішувати їхні проблеми відповідно до своїх повноважень. 23:25 Тема тижня 23:35 КУЛЬТУРА 00:00 Художній фільм

• Ефір: 12 канал (Львів), 04:00-06:00, 12:00-16:00, 21:00-00:00 (у будні), 02:00-08:00, 21:00-24:00 (у вихідні та свята). Цілодобово у кабельних мережах Західної України та Києва. Супутник: АМОS 2 4W; частота – 11609.75 МГц.; FEC (корекція похибок) 3/4; символьна швидкість – 3600 Ксимв./сек.; поляризація – горизонтальна.

СУБОТА, 7 квітня

НЕДІЛЯ, 8 квітня

ПОНЕДІЛОК, 9 квітня

ВІВТОРОК, 10 квітня

СЕРЕДА, 11 квітня

ЧЕТВЕР, 12 квітня

06:00 На всі 100 06:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:10 Особистий прийом 09:25 Чоловічі розваги 09:40 Чвертка з паном Марциняком 10:10 Художній фільм 11:40 Every day 12:00 Погода 12:05 Хто тут живе? 14:00 101. Служба порятунку 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Паті з FM-TV 14:45 Прямим текстом 16:20 КУЛЬТУРА 17:10 Художній фільм 19:15 Тема тижня 19:25 Чеховські оповідання 20:10 Вечірня казка 20:35 КУЛЬТУРА

06:00 Художній фільм 08:05 Мультисвіт 08:30 Вектор 09:10 Чому не так? 10:10 Погода 10:15 Доміно 11:20 Художній фільм 13:30 Книга скарг і пропозицій 14:00 Погода 14:05 Хто тут живе? 16:20 Sundaynews 16:40 Чвертка з паном Марциняком 16:45 Концерт Земфіри 17:40 Лісовий сектор 18:00 Хіт-парад FM-TV 18:40 Вектор 19:10 Чоловічі розваги 19:45 Чвертка з паном Марциняком 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Фізкультура!

06:00 Особистий прийом 07:00 Мультисвіт 07:30 Погляд на тиждень 08:20 Книга скарг і пропозицій 08:50 Хіт-парад FM-TV 09:10 Художній фільм 11:15 Лісовий сектор 11:35 На всі 100 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Чому не так? 13:30 Вектор 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Дитяча трибуна 14:35 Хіт-парад FM-TV 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій 15:20 101. Служба порятунку 15:40 Тема тижня 16:05 Художній фільм 18:10 Особистий прийом 19:20 Перевірка на вечірку 19:45 Тема тижня 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій

06:00 ПРАВОкація 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 Чоловічі розваги 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Вільний мікрофон 08:15 Паті з FM-TV 08:30 Дрес-код 09:10 Художній фільм 11:10 БудЕксперт 11:30 Здоров будь! 11:45 Власний бізнес 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 ПроКарпати 12:50 ПРАВОкація 13:15 101. Служба порятунку 13:35 Книга скарг і пропозицій 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з п. Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій 15:20 Прямим текстом 16:05 Художній фільм 18:10 Доміно 19:10 На всі 100 19:35 «Львівська політехніка» 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій

06:00 Книга скарг і пропозицій 06:55 Хіт-парад FM-TV 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Вільний мікрофон 08:15 ПРАВОкація 08:45 Every day 09:10 Художній фільм 11:15 Перевірка на вечірку 11:55 Хіт-парад FM-TV 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Об’єкт-2012 12:45 Люстрація 13:15 Дрес-код 13:30 Власний бізнес 13:50 Тема тижня 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Обережно, діти! 15:20 Прямим текстом 16:05 Художній фільм 18:10 Чому не так? 19:15 ПроКарпати 19:45 Здоров будь! 20:10 Вечірня казка 20:35 Обережно, діти!

06:00 Чеховські оповідання 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 БудЕксперт 06:50 «Львівська політехніка» 07:10 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Вільний мікрофон 08:15 Власний бізнес 08:40 Every day 09:10 Художній фільм 11:15 Люстрація 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Хто тут живе? 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна 15:20 Об’єкт-2012 15:40 Тема тижня 16:05 Художній фільм 18:10 Вектор 18:40 На всі 100 19:35 Чоловічі розваги 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

21:00 Книга скарг і пропозицій Наймасштабніший споживчий проект Західної України перевіряє популярні товари та продукти: що ми насправді їмо і чим користуємось у побуті? Шокуючі результати лабораторних досліджень, безпрецедентні експерименти й невідомі подробиці виробництва, аби ви завжди могли зробити правильний вибір. 21:25 Погода 21:35 Чому не так? Ми створили умови владі, ми дали повноваження депутатам, ми платимо податки! Чому не так? Почуймо справжні причини, що руйнують права та закони, обмежують свободу і ставлять під загрозу національну безпеку! Ми маємо право спитати: «Чому не так?» 22:35 Вектор 23:00 Доміно 00:00 Художній фільм

21:00 Погляд на тиждень Неупереджено, докладно, глибоко про найголовніші події. Хвилюючі теми, фахові коментарі й обговорення топ-теми тижня із запрошеним у студію гостем. 21:45 Погода 22:00 Власний бізнес 22:20 БудЕксперт 22:45 Перевірка на вечірку 23:05 На всі 100 00:00 Художній фільм

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 ПРАВОкація Прихована камера, відверті інтерв’ю, екстремальні ситуації, реакції відповідальних осіб. Розслідування, що обурюють, шокують і захоплюють, а найголовніше – допомагають. Журналісти викривають порушників і хабарників, долають корупцію та зловживання в усіх сферах, щоби захистити право кожної людини на гідне життя. 22:20 Здоров будь! 22:30 ПроКарпати 23:00 Прямим текстом 23:30 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна 00:00 Художній фільм

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Вільний мікрофон 22:00 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! Невідомі подробиці, приховані деталі підготовки кожного об’єкта, приуроченого до Євро-2012 у Львові. Які покращення для міської інфраструктури принесуть ці змагання? Чи за призначенням використовують багатомільйонні державні кошти, виділені на підготовку до футбольного чемпіонату? 22:25 Люстрація Керівник легендарного Народного Руху України, який колись вірно служив на благо CРСР. Він критикував Тимошенко, а тепер планує здобути мандат депутата парламенту у складі БЮТ. Борис Тарасюк – чи має цей дипломат політичне майбутнє? 23:00 Прямим текстом 23:30 Обережно, діти! 00:00 Художній фільм

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 Хто тут живе? Уся правда про чиновників, депутатів, суддів і правоохоронців: для кого вони працюють – для народу чи для власного добробуту? У прямому ефірі в студії оприлюднюють результати журналістських розслідувань про нерухомість, майно, бізнес і видатки запрошеного держслужбовця. 00:00 Художній фільм

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 Прямим текстом Про політику – лише прямим текстом! До відвертої дискусії Остап Дроздов запрошує експертів, аналітиків і політичних діячів. Актуальні події, що відбуваються у суспільстві, стають темою для обговорення у студії. Це програма для вдумливих телегурманів, що змушує не просто слухати, а чути, не просто дивитися, а мислити. 00:00 Художній фільм

реклама

ІНТЕРВ’Ю З ПРОВІДНИМИ МЕДИКАМИ РЕЦЕПТИ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ КОРИСНІ ПОРАДИ НА ЩОДЕНЬ ЗУСТРІЧІ З ЛЮДЬМИ, КОТРІ ПРОВАДЯТЬ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ІСТОРІЇ ГАЛИЦЬКИХ МЕДИЧНИХ ТРАДИЦІЙ

Ефір: 12 канал. Кабельні оператори Західного регіону України, Києва та області. Супутник AMOS 2 4W 11610 H 3600 №13 5 квітня 2012 року

ZIK.UA


історія 21

Богдан Білан

Ж

ебрацтво вважають одним із найдавніших людських занять. В усі часи існували особи, які з різних причин не могли чи не хотіли заробляти собі на життя, сподіваючись на одвічну людську рису – милосердя. Старці становили важливий елемент міського життя у всі часи. Ними можна було нехтувати, їх можна було ненавидіти чи жаліти – але неможливо не помічати.

У

часи Середньовіччя жебраки, за зразком тодішніх професійних об’єднань, також самоорганізовувалися. Уже на початку XVI ст. вони створили у Львові свій цех, мали власну емблему і цехову книгу. Відомий львівський історик Іван Крип’якевич вважав «дідівський цех» єдиним міським професійним об’єднанням, в якому не існувало дискримінації за релігійною чи національною ознакою. Вступити туди міг кожен – католик і православний, поляк, українець, єврей і вірменин. Жебраки селилися переважно в районі теперішньої вулиці Київської, «на Байках». Біля костелу Марії Магдалини (нинішній органний зал) вони збиралися для нарад. Тут під колоною каплички Мук Господніх сидів глава цеху, котрого звали «Трясиголова». Обирали його жебраки загальним

““ 

• Кімната Дому убогих (фото: з книжки І. Котлобулатової «Львів на фотографії»)

Дайте, не минайте! Львів жебраючий та милосердний

обвішані образками та хрестиками, обіцяли молитися за благодійника, а за окрему винагороду могли продати святу воду з Єрусалима чи трісочку з хреста Господнього. «Кожен жебрак, який себе поважав, мусив відбути кілька прощ, знати головні церковні співи, орієнтуватися в питаннях релігійної догматики та навіть бути трохи містиком»*. Серед них було багато психічнохворих. Наприклад, легендарний львівський жебрак кінця XIX ст. «дурний Ясьо» попереджав перехожих під готелем «Жорж», аби вони не купували борщ у його матері, бо там, мовляв, втопився

На верхньому Личакові існувала справжня жебрацька республіка. За якийсь час її мешканці так розперезалися, що розганяти «республіку» довелося поліції.

голосуванням цеховиків. Він мав за обов’язок забезпечувати порядок серед «своїх», а «чужих» прохачів виганяти з міста. Доповідав також у магістрат про побачені жебраками злочини, за що навіть отримував офіційну платню. Члени цеху «працювали» поблизу костелів, церков і монастирів, біля придорожніх хрестів і на міських рогачках. У поминальні дні багато їх було на цвинтарях, а у святкові – неподалік «празничних» місць. Зрештою, як і тепер...

щур. І хоча його мати вже давно померла, історія так і не змінювалася. Прикметно, що Ясьо іноді давав решту. Ці монети вважали щасливими – вони притягували багатство й успіх. «Поширеним було повір’я про те, що, не подавши милостині прошакові, можна було захворіти. Інша легенда твердила, що після смерті кожен може сподіватися відплати, пропорційної до розданого при житті старцям»*.

Потрапити «до Лазаря» У Львові було декілька притулків для жебраків та вбогих. Окремо слід виділити шпиталь Святого Лазаря, який став одним із перших і безперервно функціонував понад 300 років. До речі, поняття «лазарет» походить саме від імені Св. Лазаря, яким часто називали благодійні шпиталі. Мешканцям шпиталю було заборонено пити, ворожити та жебрати, інакше виганяли. Проте потрапити «до Лазаря» вважалося серед жебраків великою удачею. Там було лише 50 місць, а оскільки жебраків у місті були сотні, претендентів відбирали безпосередньо у магістраті. Заповісти шпиталю частку свого майна вважалося за честь серед знаних львів’ян. Патроном «Лазаря» був навіть один із найвідоміших львівських бургомістрів Бартоломей Зиморович. 1845 р. шпиталь розділено на дві установи: на власне лазарет та на Дім убогих. Для останнього збудували два будинки на вул. Колесси, 2 і 4. У Домі щорічно отримували допомогу 150 вбогих чоловіків та 200 жінок. Пізніше добудовано ще споруди попри вулицю Коперника та влаштовано сад у подвір’ї.

Ж

ебраків часто годували при монастирях. Іноді такі благодійні

го Личакова якийсь час існувала справжня жебрацька республіка. Старці мешкали та вели господарство спільно, а оскільки їх халупки були на землі Кривчиць, то львівська поліція довго заплющувала на це поселення очі. Жебраки почувалися щораз певніше й почали докучати навколишньому населенню. Тільки коли їх оргії перейшли всі мислимі межі, втрутилася поліція»*. У 80-х роках XIX ст. жебраки облюбували для ночівлі склад сіна, що призначався для потреб армії і був розташований за Янівською рогачкою. Склад був величезним і легкодоступним, ще й недалеко від міста. Та все закінчилося трагедією – січневої ночі, вже під ранок, будівля спалахнула. Тоді згоріли кілька десятків жебраків. «Серед тих, хто загинули, був відомий жебрак Юліан Ш., що походив із багатої та шанованої в місті родини... Юліан був офіцером австрійської армії. Отримавши колосальний багатотисячний спадок, він розпочав розгульне та бурхливе життя. Швидко проциндривши батьківські гроші, загруз у боргах, а через участь у пос­ тійних скандалах був звільнений зі служби. Втративши всі засоби до існування, збанкрутілий офіцер змушений був жебрати на вулицях»*.

Д • Жебрак із лірою (мал. В. Шолгіні з книги «Кримінальний світ старого Львова»)

““ 

«Дурний Ясьо» всім розказував, аби не купували борщ у його матері, бо там, мовляв, втопився щур. І хоча мати вже давно померла, історія так і не змінювалася.

обіди готували й у приватних помешканнях. Кмітливі старці навіть могли скласти графік, де і коли вони можуть поїсти. Особливо жебраки цінували мешканців Личакова, де був поширений такий звичай – за аналогією до біблійних звичаїв, господар різав свиню і готував для людей «з-під парканів» бенкет на 12 осіб, на якому сам же і прислуговував. Обов’язковими атрибутами трапези мали бути горілка та пиво. Прийом закінчувався

Л

ьвівські жебраки, особливо з фізичними вадами, мотивували свої прохання до перехожих тим, що, мовляв, вони зазнали тортур за Христову віру чи поранень у ході численних воєн. Нерідко просили грошей для викупу своїх близьких або і себе з турецької неволі. На підтвердження демонстрували листи, написані чудернацькими письменами, або кайдани на руках і ногах. Старці іншої категорії – «прочани», • Шпиталь Святого Лазаря (фото: з книжки І. Котлобулатової «Львів на фотографії»)

тоді, коли всі «запрошені» опинялися під столами.

О

собливо кількість жебраків у Львові зросла у XVIII ст., в період занепаду польської держави. Дати лад міським проблемам взялася нова австрійська влада. Зокрема це стосувалося і жебрацтва. Цим питанням особисто зацікавився під час візиту до Львова 1787 року сам імператор Йосиф ІІ. Він відвідав притулки та шпиталі й у результаті видав указ, яким розпорядився на кожного пацієнта виділяти по три крейцери денно, а також створювати при костелах і монастирях громадські комітети допомоги потребуючим. Міську службу допомоги жебракам було реорганізовано. Всі зак­ лади об’єднано в одну мережу під егідою Святого Лазаря. Взимку відкривали спеціальні нічліжки, де можна було зігрітися й отримати теплу їжу. Також створили Дім праці, де мешканці притулків могли заробляти на своє утримання. «У другій половині XIX ст. за міською рогачкою верхньо-

еякі жебраки намагалися підробляти. Одні грали на катеринці, інші на лірі. Дехто виконував певні дрібні доручення та послуги. На початку XX ст. у Львові виділявся літній жебрак, що мешкав у печері неподалік собору Святого Юра. «Мальовничий дід працював натурником. Студенти з Академії мистецтв постійно сварилися з “політехніками” за те, хто портретуватиме жебрака. Пишна біла борода, високий гладенький сократівський лоб, постійна посмішка в пишних вусах визначили для діда його “творче амплуа” – зі старого малювали святих»*. Збереглась в історії міста оповідь про ще одного колоритного старця, вже міжвоєнного періоду. Звали його теж Ясьом, він став символом Порохової вежі. Сидів тихо на її сходах і просив милостиню. Причому міг жебрати там і у найбільші морози. Вся справа була в штанях, до яких він нашив подушечки-«яськи» з грубої тканини. Притулку Ясьо не потребував, бо мав кімнатку на вул. Руській, 8. Коли він помер, туди прийшла з обшуком поліція. Тоді і з’ясувалася велика таємниця старця – нажебрані гроші він не витрачав, а старанно складав. Знайшли більше десяти великих бляшанок, мабуть, з-під цукерок, заповнених монетами номіналом по 20 доларів США кожна.

* Усі цитати взято з книги Андрія Козицького та Степана Білостоцького «Кримінальний світ старого Львова».

№13 5 квітня 2012 року


гумор, афіша, комікс 22

Вмирають книгарні у місті…

Х

оди, моя кохана старенька книжко… Але ж подалася… Та однаково люблю тебе понад усе! Хіба пані Стефу більше. Я часто беру цей томик до рук, бо купив дуже давно – 1976-го, ще дітваком! «Собор Паризької Богоматері» Гюго українською мовою і з чудовими ілюстраціями… Купив у Будинку книги, що за пам’ятником Міцкевичу. Книжка мені відразу сподобалася і я дуже хотів, аби хтось так само написав про моє місто, як Гюго про Париж. І коли вийшов «Манускрипт із вулиці Руської» Іваничука, я мало не плакав від щастя! І купив його – теж у Будинку книги… Згадав собі про це, бо проходив нині тією дільницею і був шокований вивіс­ кою на фасаді – «Дім книги»! Ганебна аляповата шильда світилася всіма барвами веселки, наче тут продають не книги, а костюми для гей-параду! Найгірше ж інше – з кількох великих магазинів, у яких продавали книжки, лишилися одиниці. З тією прикрою вивіскою. Тепер тут торгують електронікою, модними лахами і сувенірами. А в яких чергах ми вистоювали там за книжковими новинками, будучи ще студентами університету! Нема вже того… Пан мер обіцяв, що книжкові магазини не зникнуть з історичного середмістя. І що? Обіцяв пан кожух, і слово його тепле! Будинок книги перетворився на будинок бутіків, колишня книгарня «Молодість» навпроти пам’ятника Міцкевичу – на філію банку, «Технічна книга» на Ринку – на… «копальню кави», а «Медичну книгу» навпроти Ратуші зачинено на вічний ремонт… Культурна столиця України позбувається книгарень… Нове покоління не потребує книжок? Воно вивчатиме історію України з підручників Табачника і комп’ютерної гри «Козаки»? А що на то наші депутати-патріоти, яких більшість в обласній і міській радах? Ніби їм до рота шинки напхали – мовчать і румигають. Де «Свобода»? Народний рух? Кличкові «ударники»? Розумію, що на культурі не дуже заробиш. На горілці більше, її й рекламують як надбання України. Але без культури старий Львів перетвориться на величезну нічліжку – без історії і легенд, описаних у книжках. Яких ніде вже продавати… Хіба нє?

№13 5 квітня 2012 року

«Атлантида. Місяцева земля» Анджея Хцюка 6 квітня, 18:00

Prima inter pares Володимира Липового 2-30 квітня, 09:00-22:00

Виставка «Перехід» До 22 квітня, 12:00-19:00, крім пн.

Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)

Кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8)

Галерея «IСONART» (вул. Вірменська, 26)

Мемуарні напівоповідання-напівесеї польського письменника і журналіста Анджея Хцюка (учня, а згодом молодшого товариша Бруно Шульца) – це зворушливі та барвисті розповіді про «Велике князівство Балаку» (тобто міжвоєнну Галичину). Для українського видання дрогобицько-львівські спогади віртуозно витлумачила й ретельно прокоментувала Наталка Римська.

Повна назва виставки – «Prima inter pares, Львів епохи Соломії Крушельницької». Prima inter pares перекладається з латинської як «перша серед рівних». Роботи Володимира Липового є збіркою ілюстрацій міста та його околиць у ті роки, коли слава співачки була в зеніті, й повертають нас у часи, знані здебільшого із лаконічних хронологічних описів і пожовклих фото.

Переосмислюючи по-новому події Страстей та Воскресіння Христового, художники Оля Кравченко, Остап Лозинський та Уляна Нищук-Борисяк розвивають ідею зміни, процесу, розвитку, іншими словами – тему руху від одного стану до іншого. А «перехід» у контексті великоднього часу означатиме передусім процес звільнення від страху – тобто свободу, вдосконалення, відновлення.

Вхід вільний

Вхід вільний

Вхід вільний

Ірмос. Лабораторія духовного напіву 6-13 квітня Лабораторія – це цілоденна активна участь протягом восьми днів у процесі, що передбачає щоденну службу у храмі, роботу з давніми духовними напівами Великого посту та Пасхи, лекції богословів, священиків, мистецтвознавців. По завершенні студій учасники співатимуть біля Плащаниці у Велику п’ятницю у храмах Львова. Контакти: (096) 250-99-61, (032) 22 57 709, slovo.i.golos@gmail.com

700 грн

«Брюссель» Святослава Вакарчука 7 квітня, 20:00

Палац спорту «Україна» (вул. Мельника, 18)

О

днойменний альбом гурт «Брюссель» записав у серпні 2011 року в м. Брюссель (Бельгія) на студії ICP Recording Studios. До нього ввійшли 12 композицій україн-

ською та англійською мовами. Разом зі Славком Вакарчуком над новим матеріалом працювали: Сергій Бабкін (флейта, гітари, вокал) – музикант, актор, автор і виконавець власних пісень; Дмитро Шуров (рояль, електропіаніно, електрооргани, металофон) – екс-учасник «Океану Ель-

зи», працював із Земфірою над альбомом «Спасибі», а останнім часом займається власним сольним проектом Pianобой; Макс Малишев (барабани, перкусія) – мабуть, найкращий із українських барабанщиків на сьогоднішній день, брав участь у записі альбомів більшості відомих українських виконавців; Петро

Чернявський (бас-гітара, гітари) – передусім відомий як гітарист «Океану Ельзи», а в цьому проекті він уперше експериментує із бас-гітарою. Музичними продюсерами проекту стали Мілош Єліч, клавішник «ОЕ», та Петро Чернявський. Музичні критики вже назвали «Брюссель» най-

кращим репрезентантом української музики останнього десятиліття. Диск наповнений потенційними хітами – треки «Адреналін», «Come To Me Baby», «Дощ», «Зелений чай», «Де я» «Заплети» і «Цунамі» відверто претендують на таке звання, а заголовний «Airoplane» уже став ним.

160-950 грн


театри, кросворд 23 •

Дві виставки родини Отковичів

Виставка живопису Валентина Тишецького

Концерт гурту port-royal

До 30 квітня

«Фабрика повидла» (вул. Б. Хмельницького, 124)

У Львові під одним дахом водночас відбуваються мистецький проект «1000 років Собору святої Софії Київської» народного художника України Мирослава Отковича та виставка живопису і графіки Мирослава, його сина Тараса й племінниці Наталі Отковичів, які сформували спільний експозиційний простір, де кожен постає у своїй емоційній і професійній самодостатності.

Гурт port-royal з італійської Генуї існує близько дванадцяти років. У заплутану конструкцію синтетичних барабанів музиканти вплітають елементи награних наживо ударних та мінімалістичної електроніки, і все це завершується простими, тягнучими і трохи наївними мелодіями. Їх музика – це ностальгія за тим, що пройшло, і чого, можливо, ніколи не буде.

40-60 грн

Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

Картини Валентина Тишецького, члена Національної спілки художників, захоплюють своєю простотою, правдивістю, м’якістю, що надає їм непідробної притягальної сили. Працює художник у галузі станкового живопису й мимоволі створює той світ, у якому йому самому хотілося б жити.

Прославлені фантастичною виконавською технікою японські музиканти виступатимуть у Львівській філармонії з Молодіжним академічним симфонічним оркестром «INSO-Львів». У програмі – твори Жоржа Бізе, Джакомо Пуччіні, Йошінао Накада, Хісатада Отака, Л. ван Бетховена, П. Чайковського.

Вхід вільний

тижневик

По горизонталі:

По вертикалі:

1. Німфетка Набокова. 2. Візерунок. 3. Манеж у цирку. 4. Шатро. 5. Душевний біль. 6. Вітрозахисна куртка. 7. Відкріпний … . 9. … Крісті. 11. Театральний художник. 5. Попереднє оголошення про концерт. 16. Широка чашка для першої страви. 18. Образ святих. 19. Інструмент скульптора. 20. Символ України. 22. Офіцерський чин у кавалерії. 23. Освоєння на практиці. 24. Спосіб гравірування на металі. 26. Архітектурний елемент. 27. Радикал енанту.

Лот №6. Нежитлове приміщення (ремонтна майстерня) заг. пл. 427,9 м2 за адресою: м. Самбір, вул. Клинівка, 2-з. Початкова (стартова) ціна – 191 450,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 9 572,50 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 23.04.2012 р. об 11:00 за адресою: Львівська обл., м. Самбір, вул. Чорновола, 36 (приміщення ВДВС). Лот №7. Нежитлова будівля (механічна майстерня) заг. пл. 925,8 м2 за адресою: Турківський район, с. Верхнє Висоцьке, вул. І.Франка, 15. Початкова (стартова) ціна – 199 705,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 9 985,25 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 23.04.2012 р. о 12:30 за адресою: Львівська обл., м. Турка, майдан Шевченка, 26-б (приміщення ВДВС). Лот №8. Нежитлові будівлі: адміністративний корпус заг. пл. 712,4 м2; деревообробний цех заг. пл. 1 217,6 м2; лісопильне відділення заг. пл. 209,2 м2; будівля складу заг. пл. 44,6 м2; будівля ремонтної

майстерні із з/бетонним цехом заг. пл. 1 401,9 м2; будівля гаражу заг. пл. 687,4 м2; будівля складу заг. пл. 247,6 м2; будівля складу заг. пл. 353,2 м2, що розташовані за адресою: м. Дрогобич, вул. Пластунів, 44/1. Початкова (стартова) ціна – 1 907 631,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 95 381,55 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 24.04.2012 р. об 11:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Гарантійні внески вносити на поточний рахунок №26004176897 у «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 32277680, одержувач: ПП «СП “Юстиція”». Охочим ознайомитися та взяти участь у прилюдних торгах необхідно звернутися до організатора прилюдних торгів для подачі заяв за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Кінцевий термін подачі заяв – за 1 годину до торгів. Довідки за телефоном: (032) 240-34-01.

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса вул. Леся Курбаса, 3 7 квітня, 19:00 – «Театр злочину». Прем’єра!!! Перша режисерська робота Миколи Берези – актора театру. 9 квітня 19:00 – «MA-NA HAT-TA». Судовий експеримент 10 квітня 19:00 – «Де поділася душа?» Драматичні замальовки 11 квітня 19:00 – «Формули екстази». Поетична інсталяція

прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна кв. 6-а. Початкова (стартова) ціна – 508 456,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 25 422,80 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 20.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №4. Двокімнатна квартира заг. пл. 77,8 м2 за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 36, кв. 57. Початкова (стартова) ціна – 448 249,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 22 412,45 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 20.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №5. Земельна ділянка площею 0,1246 га для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована за адресою: Пустомитівський район, с. Давидів. Початкова (стартова) ціна – 126 830,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 8 420,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 20.04.2012 р. об 11:00 за адресою: м. Пустомити, вул. Кандиби, 3 (приміщення ВДВС).

Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» пл. Генерала Григоренка, 5 6 квітня 19:00 – «Весела корчма». Музична комедія 7, 8 квітня 18:00 – «Весела корчма». Музична комедія 10 квітня 18:00 – «Йов». Хоральна притча 11 квітня 15:00 – «Йов». Хоральна притча

реклама

ПП «Спеціалізоване підприємство “Юстиція”» (03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 8) проводить прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), а саме: Лот №1. Двокімнатна квартира заг. пл. 50,5 м2 за адресою: м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича, 9, кв. 112. Початкова (стартова) ціна – 271 155,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 13 557,75 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 20.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №2. Двокімнатна квартира заг. пл. 50,4 м2 за адресою: м. Львів, вул. Антоненка-Давидовича, 1, кв. 70. Початкова (стартова) ціна – 276 808,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 13 840,40 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 20.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №3. Двокімнатна квартира заг. пл. 72,2 м2 за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 44,

Національний театр ім. Марії Заньковецької вул. Лесі Українки, 1 5 квітня 18:00 – «Ісус, Син Бога живого». Містерія на 2 дії 6 квітня 18:00 – «Останній гречкосій». Гірка комедія 7 квітня 18:00 – «Ісус, Син Бога живого». Містерія на 2 дії 9 квітня 18:00 – «Поліанна». П’єса на 2 частини 10 квітня 18:00 – «Ісус, Син Бога живого». Містерія на 2 дії 11 квітня 18:00 – «Бояриня». Драматична поема

40-80 грн

1. Неглибока морська затока. 4. Засідання. 7. Фігурний елемент у парному катанні. 8. Марні надії, сподівання. 10. Син Дедала. 12. Копійка Ізраїлю. 13. Взяття під варту. 14. Південне плодове дерево. 16. Клубок ниток. 17. Не є прихильником традиційного класичного мистецтва. 20. «Дитина» пальми. 21. Дитячий курорт у Криму. 23. Метал для паяння. 25. Відбитий звук у горах. 27. Геодезичний інструмент. 28. Горілка з пальмового соку. 29. Установа, яка пересилає і доставляє адресатам листи, грошові перекази. 30. Колона у вигляді чоловічої постаті. 31. Хист, обдаровання.

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17)

реклама

11 квітня, 19:00

Галерея «Яровіт» (вул. Героїв УПА, 72)

6-20 квітня, щодня, крім пн., 11:00-18:00

10 грн

«Схід – Захід: музичне сходження на Фудзіяму»

До 17 квітня

Весняний салон

В українців прийнято впродовж зими займатися підготовкою до нового сезону. І коли приходить весна, всі збираються, аби похвалитися створеним. Подібної традиції дотримуються і львівські художники. Щороку, починаючи з 2008-го, вони проводять Весняний салон – найбільшу художню виставку Львова. Ініціатором і організатором заходу є ЛОО Національної спілки художників України. Митці, члени спілки, демонструють свої роботи за минулий рік – й у 13-ти номінаціях визначають найкращих. Переможці отримують статуетку Святого Луки – зменшену копію горельєфа з фасаду Палацу мистецтв.

просп. Свободи, 28 5 квітня 18:00 – «Весела вдова». Оперета на 3 дії 6 квітня 18:00 – «Баядерка». Балет на 3 дії 7 квітня 18:00 – «Любовний напій». Комічна опера на 2 дії 8 квітня 12:00 – «Лебедине озеро». Балет на 3 дії; 18:00 – «Cavallеria rusticana». Опера на 1 дію 10 квітня 18:00 – «Наталка Полтавка». Опера на 3 дії 11 квітня 18:00 – «Лілея». Балет на 2 дії

10 квітня, 20:00

Палац мистецтв (вул. Коперника, 17)

Львівський національний театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької

Перший український театр для дітей і юнацтва Вул. Гнатюка, 11 5 квітня 11:00 – «Лялька Реґґеді Енн»; 15:00 – «За двома зайцями» 6 квітня 12:00 – «Попелюшка» 7 квітня 14:00 – «Загадки лісу» 8 квітня 14:00 – «Зайчикхвалько» 10 квітня 15:00 – «Олівер Твіст» 11 квітня 13:00 – «Загадки лісу» Вечори дорослої сцени 6 квітня 18:00 – «Скляний звіринець» 7 квітня 18:00 – «Оскар...» 8 квітня 18:00 – «Пісня про равликів». Творче об’єднання «Театр у кошику» №13 5 квітня 2012 року


реклама

№13 5 квітня 2012 року

zik #13  

Тижневик ZIk

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you