Issuu on Google+

17 життя на людях

21 історія

пограбування у бродах

апельсини на снігу

З будинку однієї з лідерів ВО «Свобода» Ірини Сех викрали ювелірних прикрас на 50 тис. грн

Що стало причиною двох жахливих авіакатастроф у Львові на зламі 50-60-х років минулого століття? №11 22 березня 2012

рекомендована ціна 3,00 грн

04 розслідування

Микола Лавейкін попався на крадіжці 1,5 млн грн

Кінець реформи У Львові повернули стару транспортну схему 05 афера

14 особистість

любомир гузар Кардинал УГКЦ – про священиків, лжепророків і майбутню революцію

12 інфографіка

найвищі будівлі львова


новини 02

““ 

““ 

7,776 млн грн

Я не знаю, в кого повернеться язик сказати щось проти. Яка тут може бути опозиція?

отримали від приватизації об’єктів комунальної власності у Львові за два місяці 2012 року

Віктор Янукович, президент України, про свої соціальні ініціативи напередодні парламентських виборів

• Львівські право-

охоронці знищили понад 300 кілограмів вилучених наркотиків і психотропних речовин. Серед спаленого найбільше макової соломки та марихуани. До вогню потрапили наркотики, які були доказами у 810-ти кримінальних справах. Їх знищили на підставі судових вироків. Спалили також обладнання для виготовлення дурману (фото: ГУ МВСУ у Львівській області)

Л

Львівські поштарі купили запчастин до авто на майже 282 тис. грн

Л

дешевшими пропозиціями. Зокрема, ТОВ «Торговельно-комерційна фірма “Світ автозапчастин”» пропонувало поставити запчастини на 18 тис. грн дешевше. Однак чому не прийняли їх пропозицію, невідомо. На сайті тендерних закупівель відсутній

Коли приїжджаємо до Львова – сидимо у квартирах. Соромно вийти в місто.

Андрій Тлумак, воротар «Карпат», про відчуття футболістів після четвертої поразки поспіль

Андрій Садовий, мер Львова, придумав, як боротися з паркуванням автомобілів на площі перед Оперним театром

Митницю приберуть на півтора мільйона

ьвівська дирекція «Укрпошти» придбала 360 найменувань вузлів і деталей до автомобілів у ТОВ «Агроавтозапчастини» на майже 282 тисяч гривень. Запчастини мають надати до 30 червня 2012 року. На конкурс подавалися й інші компанії з

““ 

Якщо хоч один хам заїде сюди, то не починати вистави.

відповідний протокол. У тендерній комісії Львівської дирекції «Укрпошти» відмовилися пояснювати причини відхилення дешевших пропозицій. 2011 року ТОВ «Агроавтозапчастини» продало львівським поштарям запчастин на 330 тис. грн.

ьвівська митниця уклала договір на послуги з прибирання із ПП «Клінінг Про» на понад 1 млн 557 тис. грн. За ці кошти клінінгова компанія до кінця року дбатиме про чистоту на об’єктах митниці площею понад 27 тис. м2, а також надаватиме двірницькі послуги на площі більш як 35 га. На конкурсі змагалися три компанії. Зокрема, ТОВ «Імпел Гріффін Груп» пропонувало виконати ці роботи на 53 тис. грн дешевше, однак його пропозицію відхилили через одну довідку. Його банківська гарантія діє до 28 травня, а це 92 календарні дні з моменту розкриття пропозицій, водночас у документації конкурсних торгів зазначено, що вона повинна бути дійсною 120 днів. ПП «Клінінг Про» надало послуги з прибирання Львівській митниці 2009 року – на 770 тис. грн, 2010го – на 920 тис. грн.

Завод у Ставчанах добудують

Д

епутати Ставчанської сільської ради із другої спроби затвердили детальний план території розбудови другої черги заводу ПП «Оліяр». Як уже повідомляв ZIK, ставчанські депутати виступили проти розбудови заводу з екологічних міркувань. Але оскільки вони не висловили конструктивних зауважень до детального плану, підприємство подало скаргу у прокуратуру Пустомитівського району. Як наслідок, прокурор опротестував рішення ради. Варто зазначити, що частина громади села Ставчани, на території якого розміщене підприємство, й надалі проти розбудови. Мешканці мотивують це тим, що виробництво шкодить довкіллю.

Однак на ПП «Оліяр» запевняють: у рамках будівництва другої черги підприємства відбудеться реконструкція очисних споруд, яка має зняти всі питання щодо негативного впливу на екологію. ПП «Оліяр» засновано 2003 року. Підприємство виготовляє олію соняшникову рафіновану й нерафіновану під торговою маркою «Майола». Входить до п’ятірки найбільших виробників цього продукту в Україні. Торік підприємство виробило 170 тонн олії. Будівництво другої черги заводу має збільшити його потужності вдвічі, а також надати можливість витискати олію з ріпаку, рапсу та сої. Попередньо заплановано, що другу чергу будівництва мають здати ще цього року.

карикатура тижня

Фірма арештанта у справі «колядника» Зварича заробить на офісі для єврофутбольних клерків

ДП

«Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові» уклало угоду з ТОВ «Юридичне агентство “Юкон”» на послуги з оренди приміщення для розміщення офісу вартістю 1,22 млн грн. Про це повідом­ляють у «Віснику державних закупівель». Офіс орендовано з березня по грудень 2012 року. Тобто

єврофутбольне підприємство Львова не має наміру закінчувати свою роботу і по завершенні чемпіонату у червні. Відомо, що 2010 року Дирекція також сплатила ТОВ «ЮА “Юкон”» за оренду приміщення 108 тис. грн, а 2011го – майже 1 млн 594 тис. грн. Згідно з даними порталу «Наші гроші», станом на 2011 рік основним засновником

ТОВ «ЮА “Юкон”» був Володимир Косенко. Цей адвокат став відомий після затримання голови адміністративного суду Львівської області Ігоря Зварича у грудні 2008 року. Тоді суддя-«колядник» заявив, що знайдені в нього під час обшуку 1,9 млн доларів він позичив у «свого друга – бізнесмена й адвоката Володимира Косенка». Після

цього Косенка затримали й після кількох місяців утримання в СІЗО відпустили. До складу засновників «Юкону» також входять Стефанюк Андрій Богданович (син голови Галицького суду), Лейко Євген Вікторович (син ексзаступника голови Львівського Апеляційного суду), Сендега Тарас Романович, Данилевич Денис Орестович. • Ukrainian Media Service

Люди номера Бурковський Юрій 19 Василенко Олег 4, 17 Війтович Андрій 19 Вітренко Наталія 7 Вовк Анатолій 19 Вовк Сергій 7 Гаврилишин Богдан 15 Галин Василь 19 Геращенко Ірина 6 Герман Ганна 17 Герман Микола 17 Глузман Семен 15 Глушко Ігор 11 Головатий Василь 19 Гринда Іван 5 Груник Іван 17

Азаров Микола 6, 9 Айранджиоглу Февзі 3, 11 Андрухович Юрій 6 Антонов Олег 21 Артимович Іван 3 Атаманюк Олександр 3 Бабенко Валентин 7 Бабій Іван 3 Барбон Петро 12 Білоус Андрій 5 Боголюбов Геннадій 8 Богуцька Роксолана 17 Болдирєв Юрій 6 Борейко Сергій 19 Брюховецький В’ячеслав 15 Букіль І. 19

Горбулін Володимир 15 Гузар Любомир 14 Гузар Ольга 17 Ґонґадзе Георгій 6 Данилевич Денис 2 Данко Володимир 19 Данчівський Олександр 19 Дзюба Іван 15 Добреа Адріана 5 Єлизавета Баварська 12 Єфимов Павло 16 Задорожний Михайло 8 Зархін Марк 16 Зварич Ігор 2 Згурська Наталія 3 Івашків Володимир 19 Кавацюк Василь 19 Калуцький Ігор 19 Карасьов Вадим 6

Газета «Західна інформаційна корпорація» Засновник і видавець: ТОВ «Західна інформаційна корпорація», 79008, Львів, вул. М. Вороного, 3 Редакція: 79008, Львів, а/с 1537, тел.: 0 (32) 253-31-93 , тел.: 0 (32) 253-31-94 e-mail: gazeta@zik.lviv.ua Генеральний директор: Роман Любицький

№11 22 березня 2012 року

Каслер Фердинанд 13 Кендзьор Ярослав 7 Кіндер Роман 5 Кірєєв Родіон 7 Кісєльов Євген 6 Кіщак Іван 19 Клепач Ігор 19 Коломойський Ігор 8 Копняк Світлана 19 Косенко Володимир 2 Костюк Михайло 17 Корнякт Костянтин 12 Кравченко Юрій 7 Крайовський Володимир 3 Криворучко Юрій 12 Круглова Ірина 6 Куделя Володимир 7 Кужель Олександра 6 Кучма Леонід 7

Головний редактор: Олег Онисько; заступники редактора: Олександра Губицька, Наталя Онисько; арт-директор: Олег Слюсарчук. Директор з реклами: Аліна Чичкань Реклама: 0 (32) 247-50-45, tv_reklama@ziktv.com.ua Продаж газет: 0 (32) 253-31-94, sale@zik.lviv.ua

Лавейкін Михайло 4 Леді Ґаґа 17 Левченко Микола 6 Лейко Богдан 2 Лєсной Сергій 19 Лобода Роман 5 Луценко Юрій 7 Любачівський Мирослав 14 Лясковська Віра 4 Макар Оксана 6 Маринович Мирослав 15 Маркль Ю. 13 Мартинов Олексій 8 Мелешко Степан 19 Мельниченко Микола 6 Могильов Анатолій 6 Мороз Олександр 7 Мусієвський Євген 19 Назарук Микола 8

Наливайченко Валентин 7 Нестеренко-Ланько Петро 17 Новаківський Ярослав 12 Олійник Марія 6 Павлов Євген 7 Пайонкевич Тадей 19 Панькевич 19 Палько Остап 19 Партика Ірина 19 Платіні Мішель 3 Поліжак Федір 3 Понамарчук Дмитро 7 Попович Мирослав 15 Пришляк Василь 19 Пшонка Віктор 7 Римлянин Павло 12 Розенко Павло 9 Рудяк Олександр 17 Садовий Андрій 2

Передплатний індекс: 89805. Друкарня ТОВ «Експрес Медіа Груп». Замовлення № 14729. Тираж номера 12 400 прим. Підписано до друку 20.03.2012 р. Реєстраційне свідоцтво: ЛВ №1035/289р. Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори і рекламодавці. Передрук матеріалів без письмової згоди редакції заборонено. Матеріали з позначкою «Вибори-2012» друкуються на правах реклами.

Сверстюк Євген 15 Сендега Тарас 2 Сербін Ксенія 17 Сех Андрій 17 Сех Ірина 17 Сєдова Софі Марія 17 Симоненко Петро 7 Скіпальський Андрій 16 Сліпий Йосиф 14 Стефанюк Андрій 2 Табачник Дмитро 6 Тальовський Теодор-Мар’ян 12 Тимошенко Юлія 7, 9 Тігіпко Сергій 6 Тітова Ярослава 9 Тлумак Андрій 2 Трешер Ф. 13 Туровцев Віталій 3 Тягнибок Олег 17

Удовенко Геннадій 7 Франц-Йосиф І 12 Харчук Стефанія 12 Хрущов Микита 21 Чемберс Карла 3 Чистяков Віктор 21 Чорновіл В’ячеслав 6, 7 Чорнові�� Тарас 7, 16 Чупа Тарас 19 Шевчук Святослав 14 Шептицький Андрей 15 Шмиляг Дмитро 8 Шпрехер Йона 13 Шуміхін Сергій 9 Юрків Олег 19 Ющенко Віктор 7 Янукович Віктор 2, 3, 7, 9, 15 Янчак Ярослав 21 Яременко Олександр 19

для новин, зауважень, відгуків та скарг

м е д і а - х о л д и н г

0 800 500 945

всі дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні


новини 03

Конституційний Cуд дозволив чиновникам не декларувати витрат

Д • фото: Мартин Гусак

«Онур» не візьметься за нові дороги, поки не отримає гарантій оплати за попередні

У

турецькій компанії «Онур», перш ніж приступити до цьогорічних ремонтів доріг, чекають фінансових гарантій від Львівської міської ради про оплату зробленого торік. Тільки-но такі гарантії отримають, готові завершити вулицю Ряшівську, що веде до аеропорту, Вернадського – до стадіону, Сяйво, Городоцьку й інші, які почали ремонтувати до проведення фінальних матчів Євро-2012 у Львові. «Зараз чекаємо, коли місто вирішить питання оплати. Адже якщо ми почнемо роботи і грошей не буде, то нам доведеться купувати матеріали – щебінь, бітум, солярку й інші. Коли в нас постане питання браку коштів на закупівлю матеріалів, припинимо

роботи. А це спричинить незручності, позаяк недобудовані дороги під час проведення євроматчів не додадуть позитиву, – розповідає Февзі Айранджиоглу, керівник проекту реконструкції доріг у Львові й області ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл”. – Ми розуміємо, що місто не зробить одночасної оплати робіт і не покриє всіх боргів перед нами, адже потрібно вирішити питання надходження грошей із держбюджету у місцевий. Але якщо вони покажуть нам схему, яким чином ці кошти надходитимуть, а також терміни, коли закриватимуть борги, то ми готові реструктуризувати заборгованість. Коли буде такий календар оплат, ми продовжимо проекти».

Наразі на підприємстві звели видатки до мінімуму і вивчають документацію на шість ділянок, які виставили на тендер у рамках реконструкції вздовж трамвайних маршрутів №2 і №6 за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку. Щоправда, в компанії ще не знають, претендуватимуть на всі шість лотів чи тільки на вибрані. Це питання вирішуватиме рада правління «Онур Конструкціон Інтернешнл» у Туреччині. Як писала газета ZIK у матеріалі «Фокусники з Ратуші», управління капітального будівництва ЛМР порахувало, що торік підрядники виконали робіт орієнтовно на 175 млн грн. Зокрема левову частку – турецький «Онур».

Через зсув ґрунту зруйновано дорогу Львів-Добромиль

В

наслідок зсуву ґрунту в селі Гусаків, що в Мостиському районі, зруйновано 50-метровий відрізок автомобільної дороги. Про це повідомив начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Мостиської РДА Іван Бабій. «Зараз ситуація не є критичною, але якщо зсуви на цій ділянці триватимуть, може з’їхати й час-

тина ґрунту при місцевій річці Бухті. А це зумовить ситуацію, коли доведеться відселяти людей», – пояснив він. Наразі зруйновану частину дороги частково перекрито, проте водії автівок усе-таки умудряються нею їздити. Тому заплановано вже найближчим часом заборонити рух цією частиною траси.

Коротко

Стартує призов

Штрафи для вагітних

Із 1 квітня починається черговий призов на строкову службу у війську. Кожен призовник має відслужити один рік – так він виконує свій обов’язок перед країною. А у тих, хто готовий присвятити армії більше дванадцяти місяців, є інший вибір – вони можуть піти на військову службу за контрактом.

Депутати Верховної Ради пропонують карати 85 грн штрафу вагітну жінку чи батьків неповнолітньої дитини за випиту бляшанку пива чи викурену цигарку. У разі повторення правопорушення пропонують стягувати вже 200 гивень.

25 березня о третій годині ночі стрілки усіх годинників України буде переведено на одну годину вперед

е п у т а т и і д е р ж ­­ службовцi не декларуватимуть свої витрати та витрати членів родин за 2011 рік, хоча, відповідно до Закону «Про засади запобiгання та протидiї корупцiї», мали б зробити це до 1 квітня. Оскільки сам закон набув чинності в липні минулого року, а пункт «Прикінцевих і перехідних положень» закону, в якому йдеться про декларування витрат, – лише 1 січня цього року, Конституційний Суд дав згоду на те, аби депутати не звітували про витрати за період із липня по грудень 2011-го вже у квітні. Згідно з постановою суду, чиновники таки звітуватимуть про придбання нерухомості, транспортних засобів, а також речей, дорожчих від 150 тис. грн, – але

лише з наступного року. Крім того, відтепер вони зможуть брати участь у загальних зборах підприємств, а це означає, що за наявності корпоративних прав вирішуватимуть усі важливі питання особисто. «Можна сказати, що Конституційний Суд дозволив чиновникам робити бізнес, бо тепер їм не потрібно записувати на когось свої права. Маючи цю постанову суду, вони можуть брати участь у зборах і голосувати», – пояснює керівник Львівського центру юридичного захисту населення Олександр Атаманюк. Як відомо, 53 депутати попросили суд скасувати два положення цього закону. Перше з них стосувалося декларації, друге – управління підприємствами.

ДЗЕРКАЛО

Що про нас пишуть? TVNZ

Нова Зеландія Новозеландку Карлу Чемберс суд Сан-Дієго, Каліфорнія, засудив до п’яти місяців ув’язнення. Вона була ключовою ланкою мережі торгівлі дітьми, яку шість років розробляло ФБР. Колишня медсестра знайомилася з молодими жінками-американками на форумах із пошуку сурогатних матерів, літала з ними до клініки у Львові (Україна), де їм у матки переносили готовий ембріон, – і продавала ще ненароджених дітей у США тому, хто давав за них найбільшу ціну. Чемберс прагнула отримати дітей зі світлим волоссям та блакитними очима, використовуючи спеціально підібрану сперму та яйцеклітини від місцевих донорів. Оскільки у США дуже складно знайти для всиновлення білу дитину, вона намагалася таким чином заповнити цей дефіцит.

Bild

Німеччина

Трави спалили на два мільйони

Б

ільш як 2 млн грн – такі наслідки масового спалювання сухої трави на Львівщині лише за вихідні. Загалом за суботу й неділю на гасіння торішньої рослинності рятувальникам довелося виїздити 110 разів – палали поля, гаї та придорожні смуги. В одному з випадків полум’я перекинулося на житловий дерев’яношлакоблочний будинок (Жовківський район). У згарищі виявили труп 37-річного власника будинку. Доки «працьовиті» українці наводять лад на полях, пожежники підраховують збитки. Кожен підпал трави, який їм доводиться гасити, спричиняє непрямі збитки:

зазвичай на пожежу виїжджають два автомобілі, в кожному з яких по чотири особи. Окрім того, є ще витрати амортизаційні, на паливно-мастильні матеріали тощо. Загалом гасіння однієї пожежі, як повідомили в центрі зв’язків із громадськістю ГУ МНС у Львівській області, оцінюють у 19 тисяч гривень! «Минулої весни в сухий період також були підпали рослинності, однак цього року особливо багато загорань», – каже помічник начальника ГУ МНС у Львівській області Віталій Туровцев. Окрім виїздів на гасіння сухої трави, рятувальники Львівщини за вихідні загасили вісім невеликих пожеж.

Щоби подолати дефіцит готелів, у Львові зараз надають пристойного вигляду студентському гуртожитку «Львівської політехніки». Але навіть тут немає грошей. На підготовку кімнат до чемпіонату обіцяли виділити 270 000 євро. Ці гроші так і не надійшли, тому студенти самі беруть участь у ремонті. Попри все, до початку турніру все буде готово. Проректор Володимир Крайовський: «Ми в жодному разі не хочемо зганьбитися. Кімнати повинні бути закінчені до кінця травня». Якщо це спрацює, туристи платитимуть по 50 євро за ніч за місце у чотиримісній кімнаті – з душем і туалетом на поверсі. Шведським фанам проживання обійдеться дешевше, але так само буде не дуже зручним: їхня асоціація домовилася з владою Києва про будівництво наметового містечка для 16000 осіб.

Зброя на експорт

Обрали трьох голів сільрад

Відкриють новий аеропорт

Сало, борщ та деруни

Обсяг експорту Україною основних видів озброєнь торік, за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, становив 484 мільйони доларів. За цим показником наша держава посіла 12 місце у світовому рейтингу експортерів озброєнь – ту саму позицію, що й 2010 року.

У Львівській області відбулися позачергові вибори сільських голів, депутатів районної та сільських рад Золочівського, Радехівського, Самбірського та Старосамбірського районів. Головою Станинської сільради обрано Наталію Згурську, Лукавської – Івана Артимовича, Грозівської – Федора Поліжака.

Президент УЄФА Мішель Платіні 12 квітня прибуде до Львова і візьме участь у відкритті нового терміналу львівського аеропорту. До слова, це День авіації. Платіні у Львові також проведе робочу нараду з підготовки до Євро-2012. Ймовірно, відкривати летовище приїде й Віктор Янукович.

У межах конкурсу «Смакуй, країно!» визначили національне меню України до Євро-2012. Загалом обрали 10 найпопулярніших традиційних страв. Зокрема борщ, сало з часником, деруни, налисники з сиром. Сформоване національне меню буде представлено в мережі ресторанів – партнерів конкурсу.

№11 22 березня 2012 року


розслідування 04

Кінець земельного �� барона

Лавейкіна – він вирішив зекономити 1,5 млн грн.

Подробиці скандального арешту: Михайло Лавейкін попався на крадіжці 1,5 млн грн

Тарас Зозулінський

У

вечері 15 березня в Києві заарештували екс­-начальника обласного управління земельних ресурсів у Львівській області Михайла Лавейкіна, якого було оголошено в загальноукраїнський розшук. Цей арешт поставив проміжну крапку в історії одного з найбільш нахабних «земельних» аферистів України.

Безпрецедентна за розмахом спецоперація почалася у Львові ще 25 січня цього року, коли в місті водночас було проведено майже 30 обшуків – у приватних помешканнях, офісах. Усі ці обшуки були пов’язані з фігурою Михайла Лавейкіна, однак міліція відмовлялася будь-що коментувати. У пресу просочилися лише натяки, що справа пов’язана із так званою «земельною мафією». Відомо, що самого Лавейкіна допитали в обласній прокуратурі, взявши з нього підписку про невиїзд. Але відразу ж після того Лавейкін зник зі Львова. 16 березня новий прокурор Львівщини Олег Василенко підтвердив, що Лавейкіна звинувачують у заволодінні чужими коштами, однак подробиць не розголошують. Утім тижневику ZIK вдалося з’ясувати ці подробиці із власних джерел. Виявляється, Лавейкіна згубила… банальна жадібність.

• фото: www.landsurveyors.com

І

тиметься про три львівські фірми – «Земкомерц», «Лада-Плюс» і «Лендінвест», співзасновником яких є Михайло Лавейкін. У «Ленд­ інвесті» він навіть займає посаду президента. У червні 2010 року ці фірми продали одному з українських підприємств (учасником якого є німецька компанія) близько 35 га землі у Старосамбірському районі. Незадовго до цієї оборудки фірми Лавейкіна скупили цю землю у місцевих селян. Оперативність, із якою було вчинено комбінацію, вражає: упродовж місяця (!) сільрада села Дроздовичі виділяє наділи мешканцям, вони їх продають фірмам «Земкомерц», «Лада-Плюс» і «Лендінвест», а ті – підприємству з німецьким капіталом. Інша важлива річ – Дро­ здовицька сільська рада виділяла мешканцям земельні ділянки для ведення

сільського господарського виробництва. Однак німці купують у Лавейкіна землю з уже зміненим цільовим призначенням – під ведення бізнесу. Зміну цільового призначення провели службові особи Держкомзему у Старосамбірському районі. Описана схема не є новою. Простенько і нескладно: за зверненнями охочих сільради надають їм безкоштовно земельні наділи. У багатьох випадках прохачі – підставні особи, за якими стоять впливові бізнесмени. Потім змінюється цільове призначення землі і її успішно продають уже під бізнес. Усі дії відбуваються блискавично, впродовж короткого терміну. Можливо, ця історія із 35 га на Старосамбірщині, як і безліч інших, залишилася б невідомою широкому загалу й не викликала б зацікавлення правоохоронних органів, якби не жадібність самого Михайла

ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ

на рівень бакалавра за конкурсом середнього бала шкільного атестата та сертифікатів (українська мова та література, математика (профільний) і географія (історія, іноземна мова)) за галузями знань «Економіка і підприємництво» та «Менеджмент та адміністрування». Запрошуємо на навчання на рівень магістра (спеціаліста) за конкурсом на основі середнього бала додатка до диплома бакалавра (магістра, спеціаліста) та вступних іспитів зі спеціальності та іноземної мови за галузями знань «Економіка і підприємництво» та «Менеджмент та адміністрування»:  ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ (фінанси підприємств, державні фінанси, страхова справа);  ОБЛІК І АУДИТ (облік і аудит на підприємствах, у фінансових, бюджетних і комерційних установах, в контрольно-ревізійних та податкових організаціях);  ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА (виробничо-господарська діяльність, економіка проектів, інвестиційна діяльність, діяльність у сфері нерухомості);  МАРКЕТИНГ (маркетингові дослідження ринку товарів і послуг, товарна і цінова політика, реклама);  МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА (міжнародна інвестиційна та інноваційна діяльність, економіка міжнародного туризму);  МЕНЕДЖМЕНТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (управління митною діяльністю, управління міжнародною туристичною діяльністю);  УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ (системний аналіз і прогнозування розвитку конкурентного середовища, антимонопольна експертиза, захист економічної конкуренції);  ЛОГІСТИКА (управління матеріальними потоками, дистрибуція товарів, їх пакування, складування, транспортування);  МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (інноваційні проекти та програми);  МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ (виробничий менеджмент, менеджмент у сфері послуг, туризму, готельного господарства, інноваційної діяльності, адміністрування);  МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ (менеджмент персоналу та адміністрування);  УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (необхідний диплом бакалавра будь-якої спеціальності).

НАВЧАННЯ В ІНСТИТУТІ 10 ПЕРЕВАГ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ  високоякісна освіта та міжнародне визнання

диплома;

 магістратура, аспірантура та докторантура;  налагоджені міжнародні зв’язки: навчання,

стажування, обміни, практика за кордоном; безкоштовний доступ до Інтернету; поглиблене вивчення іноземних мов; повне забезпечення місцями у гуртожитках; мережа баз для повноцінного відпочинку (Алушта, Морське, Славське);  участь у колективах художньої самодіяльності за всіма видами творчості;  сучасні спорткомплекси, басейни, палаци спорту, спортивні майданчики тощо;  можливість військової підготовки.    

Ліцензія серія АБ №175530 від 07.09.2005р.

реклама

Перший в Україні

самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Якісні освітні послуги та відзначення високої підготовки студентів на національних та міжнародних олімпіадах та конкурсах, визнання диплома про вищу освіту у всіх країнах світу.

вул. Митрополита Андрея, 5, Львів-13, 79013, IV навчальний корпус, кімн. 410, тел.: 258-26-93, 258-22-10

№11 22 березня 2012 року

а нашою інформацією, покупець – підприємство з німецьким капіталом – окрім плати за землю, додатково переказало на фірми Лавейкіна близько 3 млн грн як сплату так званих «втрат сільського виробництва за земельні ділянки». Це цільові кошти, які «Земкомерц», «Лада-Плюс» і «Лендінвест» мали б відразу переказати на рахунки Держказначейства у Львівській області, оскільки без цієї оплати німці не могли користуватися придбаною землею. Але фірми Лавейкіна не поспішали перераховувати гроші. Німці почали хвилюватися і восени 2011 року таки змусили «Земкомерц» і «Ладу-Плюс» переказати частину коштів у Держказначейство. Але корпорація «Лендінвест», яку очолює безпосередньо Михайло Лавейкін, свою частку (1,5 млн грн) вирішила «зажати». У січні цього року терпець німцям урвався – і вони звернулися до правоохоронних органів.

З

а інформацією наших джерел у прокуратурі, вилучені під час обшуків документи свідчать, що 1,5 млн грн отримав особисто Лавейкін. Один із керівників «Лендінвесту» уклав із ним безвідсотковий договір позики, причому не як із президентом корпорації, а як із фізичною особою. Ці відомості підтверджують заяву прокурора області Олега Василенка, що кримінальну справу проти Лавейкіна порушено за фактом заволодіння чужими коштами. Обвинуваченим у справі проходить іще один керівник «Лендінвесту» – який уклав договір позики.

Земельні скандали Лавейкіна

М

ихайло Лавейкін опиняється в епіцентрі скандалу не вперше. Він, зокрема, є засновником фермерського господарства «Біля Рати». Саме цій організації Годовицько-Басівська сільрада 25 травня 2007 року надала ділянку площею близько 53 га в оренду на десять років. Не минуло й року, як ця земля неподалік Львова перейшла у приватну власність «Біля Рати», згідно з ухвалою Бродівського районного суду від 8 травня 2008 року. Однак 53 га землі були лише частиною від величезної площі – 365 га, які 2006 року було вилучено із землекористування державного дослідного господарства «Оброшине» Української академії аграрних наук. Офіційно ці землі передали Годо-

вицько-Басівській сільраді. А та, своєю чергою, мала надати громаді для ведення сільського господарства й індивідуальної забудови. Однак, як повідомляли у низці ЗМІ представники страйкового комітету сіл Годовиця та Басівка, понад 200 га було розподілено серед 158 людей, а в подальшому ці землі перейшли до ПП «Оліяр». Віра Лясковська розповіла тижневику ZIK, що Михайло Лавейкін був причетний і до фірм «Буддизайн» та «Новобуддизайн». Саме ці організації отримали близько 20 гектарів землі у Брюховичах. Також Лясковська стверджує, що Лавейкін мав стосунок до кооперативу «Ремонт», який намагався заволодіти 328 га лісопаркової зони у Брюховичах.

реклама

прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «НИВА – В.Ш.» (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 12 ) проводить прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: Лот №1. Однокімнатна квартира заг. пл. 22,1 кв. м за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 24, кв. 4. Початкова (стартова) ціна – 179 199,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 8 959,95 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 06.04.2012 р. о 14:00 за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 7/235. Кінцевий термін реєстрації для участі в ��оргах за всіма

лотами – за годину до торгів. Гарантійні внески вносити на р/р №26008228003200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 33668915, одержувач – ПП «Нива – В.Ш.». Ознайомитися з майном можна щодня, крім вихідних і святкових днів, за місцем його розташування, звернувшись до організатора торгів. Охочим узяти участь у прилюдних торгах необхідно звернутися для подачі заяв за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 7, к. 235. Довідки за телефонами: (044) 587-51-04, (032) 242-60-13.

прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ПП «Спеціалізоване підприємство “Юстиція”» (03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 8) проводить прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), а саме: Лот №1. Житловий будинок заг. пл. 215,3 м2 за адресою: м. Львів-Винники, вул. Стрілецька, 43-а. Початкова (стартова) ціна – 611 326,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 30 566,30 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №2. Приміщення першого поверху №№ 30, 31, 4, 5 заг. пл. 28,3 м2 та приміщення другого поверху №№ 39-66 заг. пл. 418,6 м2 за адресою: м. Львів, вул. Б. Котика, 4. Початкова (стартова) ціна – 2 143 323,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 107 166,15 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №3. Двокімнатна квартира заг. пл. 44,8 м2 за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 53, кв. 71. Початкова (стартова) ціна – 316 270,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 15 813,50 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Лот №4. Однокімнатна квартира з аг. пл. 40,2 м2 за адресою: м. Львів, вул. Бандери, 15, кв. 6. Початкова (стартова) ціна – 220 127,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 11 006,35 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 09:00 за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208.

Лот №5. Однокімнатна квартира заг. пл. 51,4 кв. м за адресою: м. Дрогобич, вул. Шевченка, 16, кв. 4. Початкова (стартова) ціна – 200 250,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 10 012,50 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Лот №6. Однокімнатна квартира заг. пл. 60,3 кв. м за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 447, кв. 7. Початкова (стартова) ціна – 235 600,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 11 780,00 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Лот №7. Нежитлова будівля заг. пл. 843,3 м2 за адресою: м. Стебник, вул. Дрогобицька, 61-а. Початкова (стартова) ціна – 163 150,00 грн без ПДВ. Гарантійний внесок – 8 157,50 грн без ПДВ. Прилюдні торги відбудуться 09.04.2012 р. о 14:00 за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 (приміщення ВДВС). Гарантійні внески вносити на поточний рахунок №26004176897 у «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 32277680, одержувач – ПП «СП “Юстиція”». Охочим ознайомитися та взяти участь у прилюдних торгах необхідно звернутися до організатора прилюдних торгів для подачі заяв за адресою: м. Львів, вул. Технічна, 1/208. Кінцевий термін подачі заяв – за годину до початку торгів. Довідки за телефоном: (032) 240-34-01.


транспорт 05

• фото: Василь Гузінський

У Львові повернули стару схему Крах транспортної реформи – 60% маршрутів нової транспортної мережі повернулися до попереднього вигляду Ірина Залецька

К

оли у січні після запровадження нової транспортної мережі в мерію почали надходити перші скарги невдоволених львів’ян, Андрій Білоус, заступник начальника міського управління транспорту, заявляв, що повернення до старої схеми неможливе. Адже якщо відбудеться корегування більш ніж на 20%, то це повністю нівелює ефект від її впровадження. На сьогодні корегування відбулося на 60% – а в мерії тепер кажуть, що це закономірний розвиток.

Міські депутати натомість заявляють, мовляв, нову транспортну схему запроваджували суто для відмивання грошей через іноземні фірми.

Нове – добре забуте старе

ZIK порівняв, як їздили автобуси до запровадження транспортної реформи і після її корегування. Ми виявили, що 30 маршрутів по-новому проїздили менше трьох місяців – і повернулися на звичні вулиці. Ще десяток і так частково дублювали старі маршрути. Суттєва зміна відбулася хіба в тому, що до 1 січня у Львові був 71 маршрут, тепер – 54. До речі, відкориговану схему ще не затвердили остаточно. Тож цілком ймовірно, що ближче до моменту остаточного затвердження поді-

бностей може виявитися ще більше. В управлінні транспорту, проте, мережею задоволені і стверджують, що її корегування цілком закономірне й логічне. Мовляв, аналізували скарги та запити львів’ян і максимально їм слідували. – Побудувати будинок на голому місці значно прос­тіше, ніж перебудовувати старий, – пояснює Андрій Білоус. – Насправді якби не нова схема, то не було б притоку такої кількості великих автобусів. Зараз ми маємо на лініях щодня 15-20% великих автобусів. Андрій Білоус тішиться, що кількість скарг, які надходять до управління, зменшилася. Тому вважає, що ситуація налагодилась і більшість людей уже сформували для себе способи пересування.

““ 

управлінні не знали про існування вузьких вулиць міста? До речі, у своїх рекомендаціях компанія Louis Berger, яка, власне, розробляла маршрутну мережу, чітко вказувала, що хордові маршрути повинні обслуговувати мікроавтобуси й автобуси середньої місткості.

Хтось «миє» гроші?

Депутати міської ради, які ще в січні активно відстоювали права своїх виборців і вимагали повернути то той, то інший маршрут, також помітили, що все повертається до старої схеми. Тепер вони вже не виштовхують чиновників із сесійної зали, а розшукують тих, хто «відмив» гроші на міському транспорті.

Депутатам доведеться шукати винного в «хаосі на вулицях міста» у стінах Ратуші. Поки що не знайшли...

Однак дати, коли транспортна схема стане остаточною, назвати не зміг. – Потрібно розуміти, що зараз пасажиропотоки все ще змінюються, – пояснює він, – оскільки триває комплектація хордових маршрутів великими автобусами. Відповідно, ми не застраховані від того, що деякі маршрути знову корегуватимуть. Ще одна цитата від Андрія Білоуса викликає щонайменше подив. Він сказав таке: «Є вулиці, де великі автобуси фізично не можуть проїхати, тому відбувається корегування маршрутів». Виникає логічне питання – а раніше в

– Зараз ми шукаємо, скі­ льки заплатили компанії Louis Berger за розробку нової маршрутної мережі та як ці гроші витрачали, – каже Іван Гринда, голова постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку. – У нас є підозра, що там пішло велике «відмивання» грошей через іноземні фірми. За таких умов практично неможливо перевірити, як витрачають кошти, адже фірми працюють згідно з нормами європейського законодавства, а не українського. Вперше таку схему застосували з ALPINE Bau GmbH, яка проектувала стадіон. Місто досі винне цій

фірмі 100 млн грн. А тепер хочуть те саме провернути з електронним квитком і латвійською фірмою Rigas karte. У своєму запиті до компанії Louis Berger депутати запитали компанію, хто ще, крім неї, був причетний до розробки нової маршрутної мережі, про умови проекту та кошти, які компанія за неї отримала. Адріана Добреа, регіональний менеджер компанії Louis Berger у країнах СНГ та Грузії, лаконічно відповіла: «Згідно з контрактом, укладеним між компанією та Львівською міською радою, розголошувати такі дані може лише безпосередній бенефіціар (одержувач визначених вигод, що виникають у результаті реалізації проекту. – ZIK)». І порадила звернутися до Львівської міської ради. Тож депутатам доведеться шукати винного в «хаосі на вулицях міста» у стінах Ратуші. Поки що не знайшли.

Схема наша – реалізація ваша

Роман Кіндер, представник компанії Louis Berger і кординатор проекту розвит­ ку громадського транспорту у Львові, оцінювати його впровадження та часткове повернення до старої схеми маршрутів відмовився. – Під час розробки концепції фахівці компанії враховували всі зауваження й побажання органів місцевого самоврядування, перевізників та інших дотичних структур, – каже він. – У наші обов’язки не входило

впровадження транспортної мережі – ми не маємо таких повноважень. Виконавчі органи міськради могли залучити компанії до технагляду за впровадженням проекту. Але такої ініціативи з їхнього боку не було, тож ми завершили проект 30 червня 2011 року. При цьому додав, що всі розробки компанії мали рекомендаційний характер. Louis Berger дослідив і створив базу, яку можна було використовувати і поступово впроваджувати. Адже транспортна реформа – це комплексний процес, який не обмежується лише маршрутною мережею. Сюди входить і система конт­ролю GPS, автоматизований конт­ роль руху транспорту на вулицях, система єдиного електронного квитка, який передбачає безкоштовні пересадки… Однак усе-таки один недолік, який суттєво вплинув на якість впровадження транс­ портної реформи, Роман Кіндер назвав. – Транспортна реформа потребує значних фінансових вливань і в «Львів­ електротранс», і в дорожню інфраструктуру. У наших розрахунках, наприклад, планувалось, що Львів матиме 60 нових тролейбусів та 90 великих муніципальних автобусів. На жаль, поки що зробити цього не вдалося, – резюмує Ром��н Кіндер.

Камізельки як відволікаючий фактор

З огляду на те, що нових машин знайти не вдалося,

у мерії вирішили хоча б водіїв одягнути в нову форму. До речі, це вже було – таке «нововведення» намагалися впровадити ще 2009 року, коли Роман Лобода, тоді керівник Асоціації «Львівський пасажирський транс­ порт», оголосив конкурс на пошиття єдиної форми для водіїв. Ще одне суттєве покращення, яке мають намір втілити, – всі низькопідлогові автобуси перефарбують, виконавши зовнішнє оформлення в єдиному стилі. Про це теж говорили не один рік. Також в управлінні беруться за формування чітких графіків руху автобусів та їх розміщення на зупинках. Хоча дотримання графіків та інтервалів руху було однією з умов, які ставили перед перевізниками, – за недотримання цих вимог управління транспорту мало намір карати й розривати угоди. Натомість головні проб­ леми, на необхідності розв’язання яких наголошувала і компанія Louis Berger, досі не вирішено. Мерія не має достатньої кількості власних муніципальних автобусів і рухомого електротранспорту. Ринок пасажироперевезень у Львові надалі обслуговують фірми-перевізники, які не мають власних машин, тому здебільшого орендують автобуси з водіями. Відсутня система контролю руху громадського транс­ порту через GPS. Немає системи розрахунку й обліку пасажирів через єдиний електронний квиток… То чи була реформа?

№11 22 березня 2012 року


коментарі 06

Хамська філософія

Антін Борковський

Солідарність ненависті

Ірина Геращенко Народний депутат України (НУ-НС)

Т

ут ідеться навіть не про інцидент, коли депутат-регіонал брутально скрутив мене на виборчій дільниці і спробував витурити з зали – тут ідеться про брутальне застосування сили і намагання принизити жінку.

Це стає філософією партії влади. Досі ніхто не вибачився перед пані Кужель, яку публічно принизив голова кримського уряду пан Могильов, – а все це відбувалося під гигикання й улюлюкання правлячої партії. Мене якось щиро по-людськи вразило, що у моїй ситуації діяв колега по парламенту, з яким ми до того привіталися у присутності камер і спостерігачів. Можу лише уявити, як ця людина, ректор Національного університету податкової служби, може діяти за зачиненими дверима у непублічній ситуації – наприклад, зі студентками чи викладачками свого ВНЗ.

Як на мене, таких людей просто не повинно бути в українській політиці. Хоча, можливо, у нас із ними просто різне розуміння моралі. Якщо так можна чинити зі мною, депутатом Верхов­ ної Ради – публічно принижувати жінку на виборчій дільниці, – то можна уявити, що ж вони будуть робити з людьми, які не зможуть отримати захисту в журналістів чи колег по парламенту. Зізнаюся, після цього я довго не могла заспокоїтися… Він кричав, що порядна жінка має бути вдома з чоловіком. Він хизувався своєю силою і ваговою категорією. Одразу після нападу я сказала йому, що «чекаю вибачень, бо ви – хам». І готова тисячу разів повторити, що це була хамська поведінка і такі люди не мають іншої назви, крім хама. Натомість із протидією складніше – насильницькі тенденції у політиці має зупиняти суспільство, бо на калашнікових немає законів.

Дилема Тігіпка: шлюб чи зґвалтування Вадим Карасьов Політолог

З

лиття Тігіпка із Партією регіонів чітко сигналізує про перетворення її на монопольну партію влади, до якої масово залучатимуть великих чиновників.

Ця тенденція свідчить про те, що в державі розбудовуватиметься основна партія влади, а реальні опозиційні політсили мають перебувати у стані постійної конкуренції суто між собою, а не об’єднуватися. А їх для центру та заходу України на виборах буде чимало: «Батьківщина», «Фронт змін», «Удар» Кличка, «Свобода», «Наша Україна». До цього додадуться і якісь суто технологічні структури. З іншого боку, в Партії регіонів бракує яскравих публічних спікерів. Порівняйте нудного, явно не молодого Азарова із підтягнутим спортивним Тігіпком, який, до того ж, займається фітнесом. Партія регіонів у цій виборчій кампанії наголошу-

№11 22 березня 2012 року

ватиме не на гуманітарних питаннях – про це свідчить її останній «соціальний наступ». Тож кому, як не Тігіпкові, відбиватися від опонентів на телебаченні й виступати на мітингах для пенсіонерів? Він погодився пожертвувати власною партією і своїм незалежним іміджем, певно, тому, що пропозиція була доб­ра – крім того, він просто і не міг від неї відмовитися. Зрештою, Партія регіонів – справді потужна машина (як би до неї не ставитися). Та й кортить вийти на перші позиції в президентській команді, аби з часом очолити і партію, і уряд. Не конче, що це станеться – але такі обіцянки і натяки, безперечно, були. Водночас Тігіпко і сам розуміє, що конкурувати на одній електоральній галявині з Партією регіонів просто небезпечно. Насправді вибору він як такого й не мав… Тож краще було зробити вигляд, що цей шлюб добровільний, аніж бути зґвалтованим.

• карикатура: Марек Рачковскі

Про Болдирєва, Андруховича і Донбас Марія Олійник Громадський діяч, заступник голови «Просвіти» на Донеччині

Д

онбас дуже неод­н орідний – і це слід розуміти. Варто зважати, як тут народ вирощували, модифікували й русифікували і в який спосіб це все відбувалося.

Хоча люди зараз ніби й голосують за Партію регіонів, але коли почали закривати школи, лікарні та згортати бюджетну сферу, тоді всі у Донецькій області й заверещали. Проти цієї ніби «своєї» влади почали виступати афганці, «чорнобильці» й пенсіонери. У нас сіл дуже мало – на відміну від Львівщини, регіон дуже урбанізований, але саме на селі українські школи ліквідувати не встигли. І хоча влада проводить активну русифікацію, зараз на Донеччині є 105 українських середніх навчальних закладів. Коли в Україні почали відроджувати українське шкільництво, наша влада діяла доволі хитро – робила це не в місті, а по селах. Однак зараз у Донецьку 26,5% школярів навчаються українською мовою, хоча до 1990 року їхня кількість дорівнювала нулю. А в Донецькій області 46,7% школярів навчаються українською, хоча 1989-го ми починали з 2,3%. Свого часу проти галичан включили пропагандистську машину – мовляв, це фашисти: донеччан свідомо на-

магалися залякувати. Подібне практикувалось, певно, і в зворотному напрямку. На сьогодні такого в Донецьку немає – натомість є в нас кілька персонажів, чиї заяви чомусь люблять ретранслювати на всю Україну, – скажімо, нардепа Юрія Болдирєва. Він продовжує тягнути стару напрацьовану пісеньку, протиставляючи Донецьк і Галичину. Але для мене залишається найбільшим питанням, чому Кісєльов на ефіри запрошує саме його?! У нас пропаганда Болдирєва вже нікого майже «не чіпляє». Та й, зрештою, живе він не в Донецьку, а у Києві. Щоправда, подають його і подібного йому діяча Ніколая Лєвченка власне як уособлення Донбасу... От зараз були суди, в яких донецькі батьки відстояли україномовну школу від закриття. Ці люди російськомовні, бо три покоління донеччан росли без української освіти. Але вони відстоюють право своїх дітей навчатися українською мовою, хоча влада і намагалася ці школи ліквідувати. Захищали державну мову в судах і чимало донеччан – росіян із походження. От, скажімо, росіянка Іра Круглова боронить право двох своїх дітей на українську мову. Болдирєву на його фразу «галичани повинні розуміти, що вони в цій країні нахлібники», варто нагадати, що влада

з кожного регіону забирає кошти до Києва, а потім вже розподіляє субвенції по регіонах. Нехай він ліпше пояснює, скільки мільярдів отримав Донецьк із бюджету, скільки пішло на вугільну промисловість. Нехай розповідає не скільки збирають з області, а кому ті гроші потім дають. Нема паплюження галичан і в наших газетах чи на місцевому телебаченні. Щоправда, тут такий момент, як і з оцінкою Табачника – його ніби не підтримують, але й виступати проти не хочуть. На українську мову пересічний донеччанин реагує абсолютно спокійно. Я об’їхала всю Донеччину, але жодного разу мені ніхто з російськомовних не сказав «пєрєйді на русскій». Найгірше ж – нам нав’язують те, у що потім змушують вірити. Коли виступає Болдирєв, я можу уявити, з якою метою він це робить. Але коли подіб­ не ляпає Андрухович – просто не знаю, що й думати! Стосовно ідеї, мовляв, нехай Донеччина від’єднується, я вже написала Андруховичеві, аби він бодай приїхав у Донецьк – інакше це можна назвати «рассуждєніямі старой дєви о половой жізні». Він розписався за населення Донеччини, якого добре не знає й про яке навіть не має чіткого уявлення!

Україна помалу пуска­ ється берега. Влада ніби підкеровує. Опозиція наче бореться. Туркменбаші – у цирку. Табачник – на посаді. Під облрадою у кнайпі комсомольський депутатик вишиваного розливу звітує своєму при­ бандиченому патронові… Ситуація в країні зависла. Лишень незрима напруга, як перед грозою, підказує – щось таки станеться. І тоді вже не допоможуть ні телепроповідники, ні «Беркут», ні мантри про загрозу мові солов’їній… Політика повинна роз­ вантажувати суспільство, чути його і помагати, а в Україні навпаки – напру­ жує й зраджує. Політики слухають лише себе і своїх спонсорів, а вибори стають єдиним приводом, аби обласні та столичні боси пригадал��, що ми, сірі й убогі, десь є. Вони забули одне – укра­ їнці по Майдані змінили­ ся. Тоді гнів у стільники збирався роками – вбиті Чорновіл і Ґонґадзе, плівки Мельниченка… Зараз точкою невороття стала справа Оксани Макар із Миколаєва – зґвалтованої, придушеної й заживо спа­ леної. Люди замислилися над навколишнім жахом, бо скільки ж таких ґвал­ тованих і не знайдених анонімних дівчат і хлопців спочиває у териконах не­ озорої Неньки. Обурення з’єднало і мілі­ цію, і студентів, і навіть «урок» у зонах – всі ви­ магають страшної помсти. Хтось із ментів «злив» відео допиту, точно зна­ ючи, що начальство за це з нього зірве погони. Кримінальні авторитети оголосили заочний смерт­ ний вирок ґвалтівникам. Навіть мер Миколаєва пообіцяв «кинути заяву» про своє звільнення, якщо гадів не засадять. А якщо навіть міський голова не тримається за посаду, у країні таки зріє щось недобре. Суспільство стало не просто ворожим до влади – безнадії від чорноти навколишньої повно, але страху нема. А це вже єгипетський чи лівійський синдром – людей почала єднати ненависть. І якщо вже почнеться, не послу­ хають наших кишенько­ вих політичних хлопчиків. Люди втомилися бути лише електоральним маслом, яке мастять на виборчу канапку. Люди втомилися бути цифрами у статистиці смертей. Люди з власного досвіду знають, що їх убивають, ошукують, обкрадають і пресують. Медицина безкоштовна, але платити мають усі. Міліція хабарів не бере, але всі «реальні» бандити чомусь досі на волі. Якщо миколаївських ви­ родків відпустять, українці таки застосують перевіре­ ний заатлантичний досвід – суд Лінча. Найшвидший. Без апеляцій і касацій. Маятник в один бік. Але що тоді?


розмови 07

Тарас Чорновіл: «Причетні до вбивства батька організовують нинішні вибори» • фото: Андрій Баштовий

25

березня 1999 року під Борисполем автомобіль В’ячеслава Чорновола врізався у «КамАЗ» із причепом, що починав розвертатися. Лідер «Руху» та його водій загинули на місці. Шофер «КамАЗа» Володимир Куделя давав суперечливі свідчення. Частина експертів і політиків одразу охарактеризувала справу як добре сплановане вбивство.

Підозрілих моментів було чимало: вантажівка, що зупинилася посеред шосе, перебувала в сусідньому селі впродовж попереднього дня, у Toyota не спрацювали подушки безпеки, а водій Чорновола, професіонал з екстремального водіння, не впорався з маневрами при лобовому зіткненні. Розбиту Toyota хутко розібрали, замітаючи сліди можливих несправностей. Минуло 12 років, а справа як зачарована – на тому ж місці. Про результати слідства та замовників убивства В’ячеслава Чорновола тижневику ZIK розповів син загиблого лідера «Руху» Тарас.

У

лютому відбулося перше попереднє засідання Бориспільського суду. Суддя поводиться цілком коректно і застережень до процедури я не маю – це не Вовк і не Кірєєв. Минулої середи відбулося перше засідання по суті справи. Прокурор зачитав звинувачувальний висновок, жодних обставин, котрі суперечать версії про аварію, які є в матеріалах справи (а це 91 том), нема. Відбувся цікавий допит водія «КамАЗа» Куделі – на абсолютну більшість питань, які бодай трошки виходили б за межі відпрацьованого чи ставили б якимось чином під сумнів версію звичайної аварії, Куделя відповідав завченою фразою «я не пам’ятаю». Поводився він упевнено, треновано, дуже добре орієнтуючись, що буде говорити, хоча вдавав із себе такого собі простого дядечка зі села. Це «не пам’ятаю» він відповів десь на 75% запитань. На наступне засідання, що відбудеться 29 березня, ми ще не подавали клопотання щодо заявлених нами свідків, але це буде довгий список.

небосхилу і Тимошенко, і Луценка, що виявилось абсолютною дурістю і завдало стільки шкоди. Якщо ці люди є, якщо в силових структурах є абсолютно віддані першим особам влади відморозки (які не думають про наслідки, а тільки виконують вказівки), то, на превеликий жаль, щось подібне може й повторитися. Мені здається, що всі ми трохи подорослішали, трошки виросли – і оцих варіантів прямих політичних убивств, можливо, більше й не буде. Хоча стопроцентної гарантії цьому дати не можна.

Суддя коректний, але я відчуваю – рішення вже написане. У кінцевому підсумку скажуть, що це була звичайна аварія, а термін справи минув, тож Куделя від відповідальності звільняється.

П

опередні експертизи довели факт, що батькова машина не перевищувала швидкості, що його водій Женя Павлов поводився саме так, як мав поводитися згідно із правилами, щоби врятувати машину від аварії. Усі проведені у справі експертизи свідчать: така аварія просто так трапитися не могла. Під час проведення слідства заплющували очі на очевидні невідповідності – наприклад, водій Куделя чотири рази давав свідчення, котрі абсолютно взаємовиключні: то він сидів у машині, то стояв на приступках у машині. Казав, що бачив фари автомобіля на відстані 120 метрів, хоча там насправді видимість 1200 метрів, тим паче вночі при ввімкнутих фарах. Ніби коли він побачив світло фар, то встиг зупинити «КамАЗ», вискочити з нього і ще пробігти назустріч машині. Цілковитий абсурд. З матеріалів справи виходить, що Куделя взагалі не був за кермом «КамАЗа», але що можна довести, коли досудове слідство нічого не хотіло бачити?! Ми пройдемо цей суд, апеляцію і касацію, але рішення вже написане, тож підемо у Європейський суд. Іншого шляху не бачу.

П

евно, це все вигідно комусь із впливових людей. Найбільше я був здивований різкою зміною поведінки генпрокурора Віктора Пшонки. Я з ним розмовляв про цю справу кілька разів, спочатку він за неї яро взявся, а потім різко охолов. Не знаю, у чому причина. Можливо, надалі діє кругова порука в органах прокуратури та міліції, адже, певно, є люди, котрі міцно у тій справі зав’язли. Може, не так у самому факті вбивства, як у подальших фальсифікаціях. Якби це було доведено, когось потягли б до криміналу. Людей, які заводили справу у глухий кут, миттєво підвищували на посадах, вони отримували нові ранги і звання. Можливо, просто не хочуть задалеко лізти в оточення Кучми. Хоча Януковичу, звісно, було би вигідно показати – мовляв, «я от розкрив справу Чорновола».

Н

е хочу називати прізвище, аби не нариватися на судовий процес, але дехто з тих, хто зараз формує передвиборну кампанію і логіку дій Адміністрації президента, тоді так само формував логіку дій біля Кучми у 1999 році. Ця людина зараз неймовірна впливова, хоча посад у виконавчій владі України не займає. 1999-го він вибудував концепцію, що Кучма може знову стати президентом тільки в тому разі, якщо вдасться усунути всіх супротивників – аби той був тільки проти Симоненка. Мороза затягнули у «канівську четвірку», дискредитувавши нібито через замах на Вітренко. Чорновола спробували нейтралізувати через розкол «Руху», а коли це не вдалося, тоді, певно, і вбили. Але ідея організувати двобій «Кучма – Симоненко» належала тій людині, яка сьогодні вибудовує концепцію наступних парламентських виборів для партії влади. Можливо, це він дав вказівку, аби у тій справі далі не йшли.

М

оє ставлення до генерала Кравченка у контексті справи мого батька всім відоме. Але на початку 2005 року, коли почалися перші переслідування у міліцейському середовищі, за лічені

дні до вбивства Кравченка, дуже багато людей тинялося в околицях кінотеатру «Зоряний», де був штаб Януковича. І Кравченко був серед них. Ми з ним зіткнулися в одному вузькому коридорі. Він мені подав руку, а я свою забрав за спину – не хотів подавати йому руки. Тоді він мені сказав: «Тарасе, ти мене звинувачуєш у вбивстві свого батька, але якщо я буду живий (чи “все буде нормально” – я не пам’ятаю цього дослівно), я тобі про це колись розповім. Ти за голову схопишся». Це все, що він сказав. Я тоді не був готовий із ним розмовляти, хіба подумав, що таки варто. Але через три дні його не стало.

Б

ог знає, чи збереглася тіньова структура, яка може бути причетною до політичних вбивств. На жаль, люди, котрі розроб­ ляли технології, люди, які врешті-решт потребували тих убивств, вони є у провладному середовищі і впливають. Логіка корегування політичного процесу – за принципом «ми побудували схему, а все, що їй заважає, має у будьякий спосіб бути усунуте». Ті люди формують логіку наступної передвиборної кампанії. Думаю, вони вирішили усунути з політичного

заявила, що не повернеться до розслідування, якщо не буде згоди на ексгумацію. Ексгумація відбулася. Безрезультатно. Я одразу не вірив у можливість добивання батька кастетом. Уся сторона автомобіля, де він сидів, була затиснута причепом, туди дістатися було неможливо, не те що замахнутися. Я наполягав на тому, що жодного добивання бути не могло і треба розслідувати інші обставини – чому, як і в який спосіб у цей момент там опинився «КамАЗ».

В

У

Е

Т

важати, що це вбивство відбулося в інший спосіб, – нісенітниця наших спецслужб періоду Ющенка. Їхало дві машини. У першій був Євген Павлов, який теж загинув, на задньому сидінні – Дмитро Понамарчук, котрий покалічився. Ззаду на відстані буквально одної-півтори хвилин їзди рухалося авто, в якому був Удовенко, охоронець з Управління державної охорони. Можна припускати різне – щось підігрували, десь притримували задню машину, хтось, можливо, до цього був причетний. Усе це можна розглядати, але припускати, що це було десь зроблено в іншому місці, в інший час й імітовано вже потім, – неможливо. ксгумація тіла В’ячеслава Чорновола у пошуках слідів від кастетів була цілковитим абсурдом. Ми всі стали заручниками цього нонсенсу через різних людей на кшталт Кендзьора. Під час слідства, яке затіяла після 2005 року Служба безпеки України, їхні представники доповіли «нагору» до Наливайченка, той – Ющенкові, а в його секретаріаті хтось вирішив здати інформацію двом дурням із «Нашої України». Ті ж, відповідно, і наробили з того всього шуму. Це була особиста думка одного з експертів, який досліджував останки Євгенія Павлова – водія. Експерт знайшов ознаки, які в нього викликали сумнів. Але він єдиний, хто висловив таку думку. Щоправда, не є спеціалістом із судової експертизи – він кінетик. Може, наприклад, оцінити напрямок, у якому рухатиметься внаслідок удару маса тіла і таке подібне. Припущення він висловив – і прокуратура за них ухопилася так, аж навіть

се має починатися з того, коли та машина виїжджала і як. Це стосується кримінальних справ проти Куделі, які зникли, щодо розкрадання зерна. Стосовно того, як вони їхали і якою дорогою. Щодо обставин повороту, який було здійснено у той момент, коли машину не можна було не побачити. Це ж не з-за повороту вона виїжджала – до нього було ще 1200 метрів. Це стосується того, що матеріали приховували, а докази знищували. Адже автомобіль, у якому їхав батько, хутко розібрали на запчастини і знищили, щоби не можна було перевірити, хто і яким чином відключив подушки безпеки, – а вони були відключені. е, що за тим могли стояти не лише українські, а й російські спецслужби або організації, інкорпоровані до них, я не відкидаю. Але для мене ця версія не така ймовірна, як головна. Версії різні, але з точністю можна стверджувати, що це не була звичайна аварія. Хто замовляв – не знаю. Це могли бути люди з одного зі штабів Кучми, зацікавлені в тому, щоби прибрати Чорновола. Або й російські спецслужби. Згаданий у кількох томах кримінальної справи свідок Бабенко за кілька тижнів до загибелі батька доволі детально повідомляв Службу безпеки України й інші структури про те, що готується вбивство В’ячеслава Чорновола. Він подав цю інформацію, яку проігнорували, з посиланням на російські спецслужби. Ця інформація є, але СБУ і її чиновники не захотіли з цим щось робити. Зрештою, версія російського сліду є, але вона так само не доведена до кінця, як і версія українська.

№11 22 березня 2012 року


економіка 08

Найбільші підприємства, що їх приватизували та розорили на Львівщині після розвалу СРСР, перетворилися на фірми зі здачі майна та землі в оренду

• фото: Василь Гузінський

Екс-промислові гіганти Христина Каспшишак

Т

ридцять років тому Львівська область була потужним промисловим регіоном – мала своє машинобудування, електроніку, приладобудування, нафтопереробну галузь. У процесі «великої» приватизації практично всі найбільші заводи та фабрики перейшли до приватних рук.

Як наслідок – виробництво зменшилося, промисловість занепала, а бюджет почали наповнювати за рахунок нових джерел. ZIK з’ясував, на що перетворилися приватизовані державні гіганти.

Чи була користь від приватизації?

2000 року Львівщину оголошено лідером в Україні за темпами приватизації державних і комунальних підприємств, а також за кількістю створених у процесі цієї приватизації відкритих акціонерних товариств – ВАТ. Причина такого швидкого роздержавлення – бажання влади наповнити місцеві та державні бюджети. Так, на початку 1990-х наша область сама забезпечувала всю країну автонавантажувачами, долотами, підвісними важконесучими конвеєрами та мопедами, майже всі українці їздили у львівських автобусах і користувалися сіркою, виготовленою на Львівщині. «Свого часу лише у Львові на 11-ти найбільших підприємствах міста – таких як “Електрон”, “Кінескоп”, Завод телеграфної апаратури, Львівський автобусний завод, “Колос” і т. д., працювало понад 100 тисяч людей, у середньому по 5 тисяч на кожному, – каже

№11 22 березня 2012 року

Микола Назарук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Коли провели приватизацію об’єктів, вони втратили своє значення, тепер більшість із підприємств не працює. Ця приватизація не принесла очікуваної користі». За весь час на Львівщині було роздержавлено понад 3000 об’єктів. Більшість із них після банкрутства перетворилися на індустріальні парки – там водночас розміщується кілька сотень невеликих підприємств. Частина приватизованих гігантів призупинили свою діяльність, ще інші частково або повністю змінили виробничий профіль, завдяки чому зуміли втриматися на ринку наприкінці скрутних 1990-х і працюють досі. За весь час приватизації на об’єктах державної власності Львівщини Фонд держмайна заробив лише трішки більше 20 млн грн, комунальної – понад 400 тис. грн.

Що з «приватизованими» об’єктами?

Найкрупнішими виробниками електроніки та приладобудування були «Електрон», Завод телеграфної апаратури, завод із виготовлення мікросхем «Мікроприлад», підприємства з виготовлення промислової трубопровідної апаратури «Прикарпатпромарматура», електроламп – «Іскра» та Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання. Потужними були хімічна й нафтова промисловість Львівщини – завод «Реактив», Лакофарбовий завод, нафтопереробний комплекс «Галичина», Дашавський завод технічного вуглецю. Так,завод«Прикарпатпром­ арматура» приватизовано 1995 року. Підприємство досі намагається втриматися на ринку,

проте ці спроби практично безуспішні. Сьогодні компанія переважно ремонтує підйомне і такелажне обладнання, монтує електрообладнання, займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах і, звісно, продає та здає в оренду власні приміщення. Така ж доля спіткала ще один завод із виробництва вимірювального обладнання – «Мікроприлад», якому належало 33 га землі, перейшов у приватні руки 1996 року, після чого темпи його виробництва різко впали. Коли 2006-го підприємство призупинило свою діяльність, частину приміщень заводу продали, а решту здали в оренду. «Після приватизації

““ 

нак заробляє підприємство менше 10 тис. грн у рік. 1996 року приватизували Завод телеграфної апаратури (ЛЗТА), після чого підприємство ввійшло у глибоку кризу. Аби покрити кредиторську заборгованість і борги із заробітної плати, власники також почали продавати та здавати приміщення в оренду. Так цей об’єкт став чи не найбільшим офісним парком в області – тут розмістилося понад 200 підприємств різного профілю, робочі цехи перетворилися на приватні склади, гаражі та супермаркет («Скриня»). Телефонну техніку тут досі виробляють, однак обсяги виробництва мізерні – підприєм-

заледве тримаються на ринку жовківський завод «Шляхіндустрія», стрийський «Металіст» і дрогобицький «Універсальна бурова техніка». Через нерентабельність Львівського заводу фрезерних верстатів, що розташований на 11 га, керівники підприємства також продають і здають в оренду частину його приміщень. Він надалі випускає гідроапаратуру для комбайнів, насоси для фермерських установок, культиватори, проте в мізерній кількості. Після приватизації підприємство не змогло стати на ноги. Однак територія заводу перетворилася на успішний бізнес-парк, де навіть розгорнулося нове виробництво

Свого часу лише у Львові на 11-ти найбільших підприємствах міста, таких як «Електрон», «Кінескоп», Завод телеграфної апаратури, Львівський автобусний завод, «Колос» і т. д., працювало понад 100 тис. людей – у середньому по 5 тис. на кожному.

ці та інші об’єкти не мали грошей для технічного переоснащення, обладнання було зношене, а сама продукція вже не витримувала конкуренції на ринку», – пояснює Микола Назарук. За його словами, таким чином безслідно зникли Львівський мехсклозавод, «Львівелектромаш», нафтомаслозавод, інструментальний завод, керамічний і лакофарбовий заводи у Львові та Бориславі, завод «Автомат», «Реактив», завод із виготовлення вуглецю, що в Дашаві. Дещо більше пощастило Стрийському заводу ковальсько-пресового обладнання, який на початку 1990-х забезпечував ножицями для порізки листового металу чверть від потреб усієї України. Після приватизації завод переживав скруту, проте завдяки інвестиціям (хоч і невеликим) сьогодні його продукцію можна знайти навіть у крамницях сусідньої Росії та Білорусі. Од-

ство заробляє виробництвом менше 30 тис. грн щороку. Безперечно, у сфері електроніки найкрупнішим підприємством був і залишається «Електрон», який приватизували 1991-го і котрий збанкрутував через шість років. Наприкінці 1990-х завод таки відновив роботу, розширивши спектр виробництва. Тож тепер «Концерн-Електрон» виготовляє, крім телевізорів, і побутову електротехніку, радіоапаратуру для авіаційної та бронетанкової техніки, системи сигналізації й управління високоточною зброєю, обігрівачі для авто. Також на підприємстві переробляють пластмасу, надають послуги з лізингу та навіть фасують крупи. Компанія володіє приміщенням площею понад 30 тис. м2 і здає їх в оренду більш ніж 500 орендарям. Львівське автомобіле- та машинобудування було відоме навіть за кордоном. Сьогодні ж

– один із орендарів виробляє керамічні, гіпсові та бетонні вироби. ЛАЗ, який ще на початку 1990-х випускав понад 14 тисяч одиниць техніки щороку, 2001-го приватизували, після чого темпи виробництва впали (для порівняння, 2009-го випущено лише 90 автобусів). І лише замовлення до Євро2012 зумовило певний розвиток ЛАЗу. Прикро за єдиний потужний у регіоні нафтопереробний завод. Впродовж п’яти минулих років у переоснащення «НПК-Галичина» інвестори вклали майже півмільярда гривень, але цього виявилося замало. На початку 2012 року підприємство призупинило роботу – чистий збиток становив понад 20 млн грн. «Дрогобицький нафтопереробний завод спеціально доведено до такого стану, аби він не міг конкурувати з іншими.

Це штучно розроблена схема, щоби призупинити тут виробництво, оскільки потенціал цього підприємства прос­то надзвичайний – він міг би забезпечувати нафтою весь регіон і на експорт вистачало б», – каже Михайло Задорожний, голова комісії з питань промисловості Львівської облради. До речі, 25% акцій досі перебувають у власності держави, решта – у групи «Приват», до якої належать бізнесмени Ігор Коломойсь­ кий, Геннадій Боголюбов та Олексій Мартинов.

Туризм усіх нагодує?

Якщо ще на початку української незалежності важка промисловість наповнювала близько 60% обласного бюджету, то, за словами начальника управління промисловості Дениса Шмиляга, сьогодні цей показник повністю заміняють туризм і харчова галузь. «Прибуток наших промислових підприємств області становить 19% надходжень. Це справді дуже мало». Частина приватизованих підприємств, які зуміли знайти гроші для модернізації виробництва, таки міцно закріпилася на ринку. Серед таких – завод «Іскра», лампочки якого користуються попитом за кордоном і який забезпечує роботою більше 2 тис. людей, Дрогобицький завод автомобільних кранів, Червоноградський завод металоконструкцій, компанія «Нестле», створена на базі шоколадної фабрики «Світоч», Львівський лікеро-горілчаний завод, Львівська пивоварня. За останні декілька років розгорнув потужне виробництво завод із виготовлення електричного обладнання для автомобілів «Леоні», виробництво абразивних матеріалів «Клінгспор» та дріжджів «Ензим».


економіка 09

«Вітіна» тисяча

У червні планують розпочати виплати вкладникам радянського «Ощадбанку», однак грошей на це немає Гроші шукатимуть в останній момент Павло Розенко, провідний експерт Центру Разумкова

Олександра Губицька

Н

а розширеному засіданні Кабміну президент доручив уряду забезпечити виплату українцям компенсації за вкладами в «Ощадбанку» СРСР. По тисячі гривень кожному вкладникові почала роздавати 2008-го Юлія Тимошенко, коли займала посаду прем’єр-міністра. Тепер її ініціативу підхопив і Віктор Янукович, хоча тоді він таких витрат не схвалював.

Головне – пообіцяти

Гроші планують виплачувати вкладникам уже з червня цього року. Однак де брати кошти, не знають навіть у Міністерстві фінансів. У відповідь на інформаційний запит ZIKу управління комунікацій міністерства повідомило, що

згідно з українським законодавством втрати від знецінення грошових заощаджень можна виплачувати лише за рахунок держбюджету країни на відповідний рік. А в цьогорічному бюджеті видатків на такі цілі не передбачували.

34,365 млн вкладників частково виплатили компенсацію

«У тритижневий строк Мінфін разом із Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку за участю Нацбанку повинен підготувати та подати Кабінету Міністрів пропозиції щодо повернення частини компенсаційних виплат за знеціненими заощадженнями у розмірі 1 тис. грн громадянам, які не скористалися таким правом у 2008 році», – сказано у відповіді. Де братимуть кошти, не знають також і в Мінсоцполітики, і в Нацбанку. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що Нацбанк

планує ввести спеціальні картки для виплати населенню компенсацій. Однак Нацбанк коментарів щодо цього не дає. «Ми ще нічого не знаємо. Як буде відомо, то повідомимо», – каже керівник прес-служби НБУ Сергій Шуміхін. Тож невідомо достеменно, про які картки йдеться і чи треба буде вкладникам за них платити. Зрозуміло лише, що перша конкретна інформація з цього приводу з’явиться не раніше середини квітня.

Зареєструватися і чекати

Аби отримати компенсацію, потрібно насамперед внести свої дані до реєстру вкладників. Як повідомили в «Ощадбанку», станом на 1 січня цього року до «Реєстру вкладників заощаджень громадян» внесено 11,8 млн осіб. Якщо ви не змінювали місця проживання й відділення «Ощадбанку» залишилося на тому ж місці, де відкривали

– Я і в 2008 році казав, і зараз кажу про те, що, в принципі, негативних наслідків від виплат по тисячі гривень очікувати не варто. Не було негативного впливу на економіку 2008-го, не буде й тепер. Виплати ж розтягнуть із червня до кінця року, вони не будуть одномоментними. Тому казати, що саме ця програма матиме негативний результат, не можна. Однак ідеться про те, що водночас із цією програмою відбуваються інші соціальні ініціативи, які запропонував президент, загалом десь на 18 млрд грн: підвищення пенсій, розмірів соцдопомоги тощо. І ось це в комплексі може мати наслідки, адже в держави зараз реально немає цих коштів на руках. Це дуже серйозне навантаження на економіку України. Вона не дасть цього ресурсу. Зростання економіки є плановим, а все планове вже зафіксоване в бюджеті. І доходи від цього зростання вже давно розписано. У цій ситуації найбільше викликає підозри те, що минув тиждень після оголошення про ці соціальні ініціативи, а чітко в деталях, цифрах, датах так і не почули від уряду, де братимуть гроші. Це лякає – бо означає, що в Кабміну немає чіткого плану реалізації соціальних ініціатив президента. Гроші шукатимуть в останній момент: щось надрукують, щось позичать... У мене немає чіткої відповіді на запитання, де, ймовірно, братимуть гроші. Вони кажуть, що візьмуть 11 млрд від зростання економіки – але ці кошти вже розписані в бюджеті на 2012-й. Друга можливість – розпіарений закон про податок на розкіш. Але дохід від нього передбачають у розмірі 800 млн грн в рік – це якщо вже зараз його приймуть і виконуватимуть. А потрібні мільярди. МВФ на такі цілі зараз грошей не дасть. МФВ не буде фінансувати виборчої кампанії – вони ніколи такого не робили і не робитимуть. І навряд чи тисяча гривень додасть рейтингу владі, адже широкомасштабних виплат насправді не буде.

ощадну книжку, зверніться туди – i вас внесуть до реєстру. Якщо відділення закрили або ви переїхали, звертайтеся до найближчої філії «Ощадбанку» і замовте безкоштовну послугу переведення рахунку у зручне вам відділення. Коли ви не пам’ятаєте, де i коли відкрита книжка, то можна замовити розшук вкладів. Якщо книжку втратили, то її можна поновити – також безкоштовно. Якщо ощадну книжку ви отримали у спадок, то перш ніж іти в

8,859 млрд грн виплачено компенсацій вкладникам радянського «Ощадбанку» з 1997 року

«Ощадбанк», навідайтеся до нотаріуса – він повинен завірити документи про право на спадок. Аби зареєструватися, із собою слід мати, крім ощадних книжок, паспорт, ідентифікаційний код і ксерокопії цих документів. Якщо ви особисто не можете принести до банку ощадну книжку, це можуть зробити ваші довірені особи. Питання оформлення довіреності повинен вирішувати у різних випадках або нотаріус, або голова сільради, або головний лікар. В «Ощадбанку» наголошують: процедура реєстрації може змінюватися.

3,701 млн

спадкоємців померлих вкладників отримали компенсацію на поховання «Наразі точніше говорити про конкретні строки виплат у 2012 році, а також як їх проводитимуть, ми зможемо після прийняття постанови Кабміну про виплату компенсації громадянам України», – каже Ярослава Тітова, прес-секретар «Ощадбанку».

реклама

№11 22 березня 2012 року


вибори 2012

БЮТ виключив Королевську із фракції

Схоже, що без відома самої Тимошенко Виключення Наталії Королевської з фракції «БЮТБатьківщина» поставило хрест на можливості об’єднання опозиційних сил. Таку думку висловив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, коментуючи події, що відбулися в парламенті у середу 14 березня. Нагадаємо, що саме цього дня парламентська фракція «БЮТ-Батьківщина» прийняла рішення про виключення зі своїх лав лідера УСДП, народного депутата Наталії Королевської. При цьому її звинуватили у всіх гріхах – починаючи від співпраці з Адміністрацією президента і закінчуючи мало не демонстративною відмовою голосувати за внесення до порядку денного проектів постанов щодо виконання рекомендацій ПАРЄ. І це при тому, що ще напередодні голосування всім небайдужим до політики користувачам мережі Інтернет було відомо про те, що картка Королевської пропала. Народний депутат особисто повідомила про це на власній сторінці в соціальній мережі. Згодом на брифінгу вона розповіла, що їй довелося зробити дублікат. Понад те, Королевська направила листа спікерові парламенту Литвину з проханням зарахувати її голос за внесення до порядку денного проектів постанов про заходи щодо реалізації рекомендацій і вимог ПАРЄ. Таким чином головний формальний привід щодо виключення з фракції виявився безпідставним. А якщо йдеться про гіпотетичну співпрацю з Адміністрацією президента, то це звинувачення взагалі виглядає смішно стосовно

Наталії Королевської, яка першою закликала до збору підписів за відставку уряду Азарова, критикує його економічну політику, вказуючи на те, що Кабмін системно знищує малий і середній бізнес. Понад те, після того, як вона підтримала ініціативу Арсенія Яценюка щодо імпічменту Януковичу, говорити про якесь співробітництво може тільки людина, абсолютно далека від політики. Крім того, саме Королевська виступила ініціатором збору підписів громадськості під зверненням до ПАРЄ про визнання Тимошенко та Луценка політв’язнями. Таким чином звинувачення в навмисному неголосуванні з цього питання розсипаються як картковий будиночок. Політологи вважають, що причина всьому – побоювання конкуренції, яку демонструє нинішній керівний тандем БЮТ в особі Турчинова і Кожем’якіна. «Королевська – це політик, яка володіє харизмою, вміє діяти на стику парламентської та вуличної політики, – вважає керівник центру “Третій сектор” політолог Андрій Золотарьов. – І для нинішнього керівництва БЮТ вона є небажаним конкурентом. Саме це лежить в основі її виключення з фракції, а не якісь об’єктивні причини. Скажімо, звинувачення в підкупі медіа з вуст Турчинова звучать щонайменше смішно. Формальні приводи можуть бути різними, але основа – це усунення конкурента, внутрівидова боротьба». При цьому політологи наголошують, що якби лідери «Батьківщини» не виключили Королевської з фракції, їм було б складніше маніпулювати списками кандидатів на парламентських виборах. Зокрема,

Тимошенко навряд чи знає про виключення Королевської з БЮТ

директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала стверджує, що вчинки, подібні до виключення Королевської, пояснюються лише «інтересами конкретних людей». «Про об’єднання не йдеться – йдеться про коло осіб, яких хочуть включити у виборчий список і представити їх як єдиних узгоджених кандидатів від партії», – зазначив Бала. За словами експерта, БЮТ мав би

подивитися на власну історію і сказати, якою вона була. «За допомогою деяких депутатів із БЮТ у нас було змінено і Конституцію, і форму правління в державі і, врешті-решт, прийнято закон про вибори, – каже політолог. – Тому ні Турчинов, ні будь-хто інший не мають права говорити громадянам, яка опозиція є реальною, а яка – ні. Тим паче, опозиція перебуває не тільки в парламенті, і лише громадяни України

можуть визначити, хто, на їхню думку, є реальною опозицією». За його словами, партія просто перетворюється на бюрократичну машину, яка проводить свою кулуарну боротьбу. У таких умовах виключення з лав БЮТ може стати для Наталії Королевської можливістю виходу на самостійну політичну орбіту. Понад те, Бала вважає, що після свого виключення з фракції «БЮТ-Батьківщина» На-

талія Королевська зможе стати популярнішим політиком: «Виключивши її з партії, їй дали можливість позиціонувати себе як лідера самостійної політичної сили». При цьому політолог високо оцінив перспективи Королевської – зокрема він наголосив, що у неї з’явилися шанси очолити політичну силу, яка в майбутньому може бути представлена на всіх рівнях влади. Катерина Коваль

Чому перепелині яйця?

Чому спіруліна?

Чому кукумарія?

Її додали в «Грін Капс 1» для підвищення біодоступності та поліпшення мікроциркуляції в судинах. Правильне засвоєння кальцію є важливим, адже з огляду на чорнобильське минуле нашої екології вільні місця в кістках заміщує стронцій. А це пряма дорога до раку.

Найважливішою властивістю кукумарії є швидке відновлення сполучної тканини, хрящів, що забезпечують роботу суглобів і хребта. Рекомендують «Грін Капс 1» також вагітним, щоб і майбутня матуся була здорова, і дитина правильно формувалася.

на правах реклами

Такі делікатні жінки… З віком у жінок проявляється прикра проблема – остеопороз. Виникає вона, бо з організму вимивається кальцій, а брак цього мікроелемента призводить до

ламкості кісток. Тому літні жінки значно частіше за чоловіків потерпають від вікових переломів. Найгіршим із них є перелом шийки стегна. Кульшовий суглоб влаштований таким чином, що коли не зробити спеціальної операції, то самозагоювання триває до шести місяців. Часто після таких травм літні люди не в змозі цілковито одужати.

Це сталося в Херсоні Консультант із методу «Грінізація» Олена Савчук

№11 22 березня 2012 року

Коли бабуся Кіля з Херсона впала й зламала шийку стегна, сусіди були впевнені, що їй уже

не підвестися на ноги. У віці 76 років провести півроку лежачи – такого організм літньої людини витримати не здатен. Коли ж лише півтора місяця по тому баба Кіля почала шкутильгати подвір’ям, а ще за кілька тижнів – копирсатися в городі, подиву не було меж. Виявляється, онучка Оленка привезла з Києва білочервоні капсули «Грін Капс 1» і цим урятувала бабусю. «Грін Капс 1» містить перепелині яйця, кукумарії та спіруліну. Такий склад сприяє відновленню кісткової та хрящової тканин у разі поліартриту, остеопорозу, артрозу, остеохондрозу, що підтверджують рентгенівські знімки.

Склад шкаралупи перепелиних яєць такий самий, як і склад кісток та зубів людини. Крім того, перепелині яйця мають антибактеріальні, імуномодулюючі й протипухлинні властивості. Вони містять вітаміни А, В1, В2, D3, а також фосфор, калій, залізо, мідь, кобальт.

Придбати «Грін Капс 1» можна 29 березня (чт.) у Будинку офіцерів (вул. Театральна, 22). Поч. о 10:00 та о 13:00 Спеціальна ціна для пенсіонерів – 100 грн за упаковку (звичайна ціна – 120 грн) Також реалізовуватимуть інші засоби методу «Грінізація» Зареєстровано в МОЗ України: ДСЕЕ №05.03.02-04/654 від 14.01.2009 р. (Не є лікарським засобом) Грінізація в аптеках Львова: «Фітон», просп. Червоної калини, 68; «Максимум», вул. КосАнатольського, 2; «Максимум», вул. Княгині Ольги, 106 (аптечні ціни можуть відрізнятися). Тел. для довідок: (044) 537-52-80 www.wgs.in.ua


скандал 11

Замість 10-12 см асфальту турки клали лише 3 см Колишній працівник турецької фірми «Онур» Ігор Глушко розповів, як насправді ремонтують львівські дороги і чому українці сиділи лише на задніх місцях в автобусі • фото: Василь Гузінський

Я

взагалі філолог, закінчив педагогічний інститут. Так склалося, що втратив роботу. На початку минулого року намагався працевлаштуватися через обласний центр зайнятості.

Близько двох місяців мене футболили з одного підприємства на інше. Десь вакансія була вже зайнята, десь зарплата не перевищувала 1200 грн. А в мене двоє дітей – обоє студенти. Тож довелося шукати кращих заробітків. Коли я зрозумів, що через центр зайнятості роботи не знайду, випадково від знайомих дізнався, що турецька фірма «Онур» набирає у штат працівників. Я звернувся туди – і мені запропонували йти робітником для укладання асфальту. Зарплата коливалася в межах 4 тисяч гривень. Я погодився, хоча тоді навіть не міг собі уявити, в які жахливі умови потраплю.

Черевики від попередників

Почав працювати 1 чер­ вня. Перше, що мене вразило, – нам не видавали жодних засобів захисту. Зокрема спеціалізованого жаростійкого взуття, щоби ходити по щойно укладеному асфальту, температура якого сягала 160-180 °С! Моє власне взуття роз-

хтось із попередників. На підприємстві була велика плинність кадрів, люди звільнялися, і після них залишалося взуття, яким ми могли скористатися. Так я собі його й роздобув. А зі мною працював хлопець, який так і ходив на роботу з обпеченими ногами до кінця контракту. У червні кількість відпрацьованого часу становила 388 годин. Це без жодного вихідного – 16-17-годинний робочий день. Жахливі умови праці. Робочий день починався о 07:00 – у цей час я вже мав бути на Рясному, де є їхній офіс, а закінчитися міг і за північ – о 00:30. Встигав тільки помитися, повечеряти, відіспатися – і знову на роботу.

Тропічна виразка біля Краковця

У другій половині серпня я випадково травмувався. Там була асфальто­ укладна машина, а одна зі сходинок не прикручена. Я оступився і поранив ногу до металу. Туди потрапила інфекція і почалося нагноєння. Я купив перекис водню, дезінфікував, але рана не гоїлася. Пізніше лікар поставив мені діаг­ ноз «тропічна виразка». Можливо, якби відразу вдалося правильно обробити рану, то обійшлося б. Однак до лікаря мене ніхто не відпустив. У середині жовтня випадково сталося так, що автобус

““ 

Моє власне взуття розповзлося за півдня і, як багато інших українських працівників, першого ж дня я отримав опіки стоп.

повзлося за півдня і я, як багато інших українських працівників, першого ж дня отримав опіки стоп. Туркам спеціальне взуття видавали, а для українців чомусь завжди не вистачало. Ми кілька разів підходили до керівників. Ті обіцяли, але нічого не змінювалося. Єдиний варіант отримати такі черевики – коли їх залишить

із траси з вантажем їхав до офісу. Там машину потрібно було розвантажити, а потім вона поверталася назад. Я скористався цим моментом, щоби потрапити до штатної медсестри. Вона скерувала мене в поліклініку, де рану почистили, але це ефекту не дало. Я повернувс�� назад на роботу і так мучився до 1 грудня. А далі вже не міг

терпіти. Нікому нічого не сказав, кинув усе і пішов до лікарні. Там мені зробили операцію. Однак я досі лікую цю виразку…

Февзі Айранджиоглу, керівник проекту реконструкції доріг у Львові й області ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» – Я не хочу зараз коментувати цю ситуацію. Наразі перекладачі компанії дослівно записують коментарі, які дав пан Ігор Глушко. Вони зроблять переклад і оригінальну версію його висловлювань. Пізніше ми передамо цю розшифровку нашим юристам. Ті, своєю чергою, вивчать і нададуть свої висновки. Щодо висловлювань про недотримання технології під час реконструкції, то в нас є контролюючий орган, який за цим стежить. Це Служба автомобільних доріг у Львівській області. Будь-якого моменту замовник приїжджає і у трьох місцях відбирає керни (циліндричний стовпчик, який отримують при бурінні свердловин). Схема відбору на дорозі – край, середина, край. За ними він бачить структуру і товщину асфальту. Їх можуть брати на будь-якій ділянці дороги. Прокуратура теж постійно тримає на контролі це питання. А пан Глушко про технологію нічого не знає, але стверджує, що ми її не дотримуємося. Те саме з оплатою праці. Для працівників застосовують певні коефіцієнти розрахунку: для України буде один, для Саудівської Аравії, Афганістану – інший. Якщо турецькі працівники у себе вдома отримують певну зарплату, то я не можу платити їм менше чи стільки ж, адже вони лишають свої родини і їдуть працювати в іншу країну. Це не є принцип компанії – платити турецьким робітникам більше. Нам вигідніше наймати місцевих українців, оскільки тоді не треба оплачувати переліт, слухати плачі, що вони хочуть побути вдома з дітьми, організовувати проживання, харчувати… Якщо працює місцева людина, то всі ці проблеми відпадають. Однак якщо я платитиму таку саму зарплату українським працівникам, то в нас зросте ціна на кінцевий продукт. Відповідно, ми будемо неконкурентоспроможні – і тоді доведеться згортати фірму та їхати деінде. Ми працюємо сезонно. Тож підписуємо з працівниками контракт лише на певний час. Закінчується цей термін – ми повідомляємо людей про завершення контракту. Ми й надалі працюватимемо на тих самих умовах, як і торік: базова зарплата, а якщо люди працюють додатковий час, то отримуватимуть додаткову оплату.

Турки попереду, українці позаду

Турки ставилися до нас жахливо. За характером вони взагалі дуже запальні. Наприкінці серпня стався такий випадок – один турецький працівник побив українського. Розбив йому лице, повибивав зуби. Ми практично не могли спілкуватися, бо вони нашої мови не знали. Можливо, турок щось не так зрозумів, але довго не з’ясовував і накинувся на хлопця. Після цього той хлопчина звільнився.

““ 

хідні. Ми працювали всі суботи й неділі, за які не отримували жодних подвійних оплат. Коли я почав працювати, то в бригаді було 22 чоловіків. Через кілька місяців із них не залишилося жодного. Одні йшли, на їхнє місце приходили інші.

Як платять, так і виконують

Переважно ми працювали на трасі Львів – Краковець і Львів – Рава-Руська. Я був здивований, що протягом півроку жодна з наших контролюючих служб навіть не поцікавилася, як виконують роботи і чому допускають грубі порушення технології. Особливо багато зло-

різниця, не розумію! Коли мені оплатили частину лікарняного, виявилося, що моя офіційна зарплата становить 1400 гривень. Питаю, чому? Я ж отримував 4500 грн. Так дізнався, що нам давали зарпла­ту «у конвертах». На фірмі працювало десь 300 українців – і всі отримували гроші в такий спосіб. Відповідно, так турки уникали сплати податків. Хто їх навчив такому, не знаю. Але, думаю, податкову це мало б зацікавити. Із 30 грудня 2011 року я звільнений, хоча досі перебуваю на лікарняному і жодної заяви на звільнення не писав. Але, як мені сказали, – всіх звільняли, і мене звільнили. Частину лікарняного мені все ж

Тропічна виразка – це специфічне зараження Borrelia vincenti, анаеробними бактеріями. До неї можуть призвести найменші поранення при недо­їданні, поганій гігієні та виснажливих захворюваннях. В автобусі діяло негласне правило: українці займали задні місця, турки – передні. Фірма зобов’язувалася годувати обідами. Це були п’ять-шість ложок супу, а на друге – зварений сухий рис без нічого – ні підливи, ні м’яса. Таке можна з’їсти раз чи два, але не постійно. Як можна було працювати 16 годин щодня на таких харчах? Тож люди втікали. Турки їли разом із нами, але, може, вони звикли до такої їжі… У процесі роботи завжди було багато незадоволених. Але оскільки довкола суцільне безробіття, то люди терпіли. Коли, наприклад, приїжджали журналісти, я пробував розказати, як є насправді. До мене підійшов турок і сказав: якщо хочеш працювати у фірмі «Онур», то припиняй будь-які розмови. Це було просто залякування. За ці півроку роботи я мав лише чотири ви-

вживань було за містом, бо в місті ще так-сяк робили якісно. Наприк­ лад, реконструюють стару дорогу. Вона має одну ширину, а згідно з європейськими нормами її слід розширити на 15-20 см. І ці додаткові сантиметри асфальту клали без підготовки, на звичайний пісок. Крім того, турки дуже занижували шар асфальту, який мали класти. Наприклад, замість 10-12 см залишали лише 3 см. Коли ми питали їх, чому вони так порушують технологію, ті пояснювали, що немає грошей – місцева влада не виділяє.

Турецьке працевлаштування

Зарплата українців коливалася у межах 4-4,5 тис. грн, туркам за ті самі обсяги роботи платили чомусь 2 тис. доларів плюс 500 грн на кишенькові витрати. Чому така

оплатили. А решту відмовилися – мовляв, ти вже місяць звільнений, то про яку оплату лікарняного може бути мова? Я кажу: якщо ви не берете в мене лікарняного, то віддайте трудову книжку, щоб я міг стати на біржу і мав хоч якісь гроші. А мені заявили, що віддадуть трудову книжку лише за умови, якщо напишу заяву на звільнення із 30 грудня. Я відмовився. Питання зависло в повітрі. Я звернувся до адвоката – і він надіслав офіційний запит до «Онуру» з вимогою надати контракт, згідно з яким я працював, довідку про доходи, повідомити причини звільнення. Коли отримаю документи, то буду звертатися до суду і вимагатиму поновити мене та відшкодувати збитки. Хоча працювати у цій фірмі вже не хочу. Другого сезону в «Онурі» не витримаю ні фізично, ні морально. Підготувала Ірина Залецька

№11 22 березня 2012 року


інфографіка 12

Повітряні

Хмарочосів у Львові не буде

У

Львові висота житлових будівель не може перевищувати 50 м, оскільки саме такою завдовжки є драбина міських пожежних машин. Забудовники кажуть: коли вони погоджують проекти із відповідними службами, то їм пропонують купити вертоліт – тоді можна будувати і вище. Однак наразі гвинтокрила у Львові ще ніхто не купив. №11 22 березня 2012 року

Ще одна причина обмеження висотності – наявність аеропорту в межах міста. Висотне будівництво обов’язково слід погоджувати з Державним управлінням авіації (Укравіація). І вони не дадуть дозволу на будівництво, якщо споруда заважатиме руху літаків. Тут також діє обмеження в 50 метрів, але, залежно від розташування будинку, його

Спочатку були дзвіниці абсолютна висота може бути більшою. Висоту новобудов у центральній частині міста обмежено 18 метрами. Проте навіть 18 м – рідкість. Тут висотність визначається насамперед візуальною складовою – чи не псуватиме новий будинок вигляду пам’яток архітектури. Зазвичай новобудова не може бути вищою від уже зведених кам’яниць.

За словами Юрія Криворучка, начальника міського управління архітектури й будівництва, головна причина того, чому у Львові не споруджують хмарочосів, – економічна. «Таке будівництво дуже дороге, – пояснює він. – Адже там дуже складна система комунікацій. Думаю, на сьогодні забудовникам просто невигідно зводити висотні споруди».

В

исотне будівництво в Україні опанували ще у XІV столітті. Першими спорудами-«хмарочосами» України були не будинки, а дзвіниці. Перша висотна дзвіниця на території сучасної України з’явилася у Львові – це була вежа Латинського кафедрального собору. На її будівництво (разом із самим собором) знадобилося 133 роки (13601493) – лише на фундамент витратили перші вісім років.

Вежа була майже вп’я­ теро вища за всі інші львівські будинки (її висота сягала 80-90 метрів); довго вона була найвищою спорудою на території сучасної України. Сьогодні споруда має зовсім інший вигляд і значно меншу висоту, оскільки впродовж 500 років існування декілька разів була зруйнована і перебудована. Нині це головний храм Львівської архідієцезії.


інфографіка 13

замки

Найвищі споруди Львова

Перша львівська «висотка»

П

ершим львівським «хмарочосом» був будинок нафтового магната Йони Шпрехера, побудований 1921 року, архітектор – Фердинанд Каслер. Мав він сім поверхів, а тепер відомий як Будинок книги, що на площі Міцкевича, 8. Будівництво супроводжували громадські протести – львів’янам не подобалася гігантська споруда, яка псує архі-

тектурне середовище старовинного міста. За ним не було видно Катедри, а ще забудовник порушив обіцянку, що будинок не буде вищим за пам’ятник Міцкевичеві. Цікаво, що у Львові з 1910 року діяла заборона на зведення будинків, вищих від чотирьох поверхів. Магнат Шпрехер обійшов цю норму – першого поверху в споруді не враховували, це був

ресторан «Монополь», зверху над ним збудували ніби антресолі, а насправді повноцінний поверх, а над четвертим вибудували величезну мансарду, яку теж не кваліфікували як поверх. Отже формально будинок мав чотири поверхи, хоча фактично – сім. До речі, тут вперше у Львові було встановлено два швидкісні електричні ліфти.

Було 73,5 метра — стало 100

В

УРСР було заборонено споруджувати житлові будинки з умовною висотою (рівнем підлоги останнього житлового поверху) вище 73,5 м. Стрибок у висотне будівництво почався наприкінці 1990-х, коли закон про антивисотне будівництво було визнано недійсним і економіка держави дала змогу зводити споруди великого масштабу. Відтоді в країні постало більше 30 будинків заввишки понад 100 метрів. Сьогодні найвищим хмарочосом в Україні є 141-метровий БФК «Gulliver». №11 22 березня 2012 року


особистість 14

Любомир Гузар: «Там, де є дрібочка Блаженніший кардинал Гузар у розмові з оглядачем тижневика ZIK Антоном Борковським розповів про Каїнів гріх, що мститься на Україні, про дріб’язковість конфесійного поділу та лжепророків, а також чому Господь допускає війни й за що українці мають добряче покаятися zzВаше Блаженство, як почуваєтеся, свідомо відмовившись від великої влади? Чи є жаль за нею? – Нема анітрошки. Бачте, приходить час, коли треба конкретно і практично передавати актуальну владу. Старша людина хоч і має, ясна річ, досвід і знання, але не має вже розмаху. Вже думається (цілком природно), скільки ж Господь Бог дасть ще років. Нема тої сили, щоби починати якісь триваліші проекти. Анітрохи не жалкую, що відійшов від свого колишнього уряду і все лишив у добрих руках – і Синод, і Церква працюють. Я не маю відчуття втрати – є й інші способи служіння. zzВи – чи не перший, хто в Україні відмовився від будьякої влади. – Завжди хтось має починати. Поняття «влади»… (всміхається. – ZIK). Влада – то є служіння. Ті ж, що так тримаються влади, не розуміють цього. До певної міри можна служити ефективно, пізніше можна служити в інші способи, більш питомі, скажімо, для старших людей. Але надходить час, коли владу треба передавати. Це як на господарстві – батько має все передати синові, бо нема сили пхати плуга. zzБлаженніший Любомире, як Ви оцінюєте рік урядування Блаженнішого Святослава? Нема, часом, розчарування? – Боже милий, яке розчарування?! Блаженніший Свято­ слав сповнений сили, енергії, розмаху, старається продов­ жувати ту працю, що почали наші попередники, – саме так і повинно бути. Є така приповідка – «якби молодість уміла, а старість могла». Безперечно, людина сорока років не має такого досвіду, як людина, якій майже 80 літ. Але не можна вимагати більше, ніж можливо: набрати досвіду – це не проб­ лема книжної науки, це проб­ лема, великою мірою, часу. Я абсолютно задоволений і не можу нарікати. zzКоли нам чекати церковної обнови? – Процес церковної обнови поступає. Його, може, не так дуже помітно – люди, які не є всередині церковної адміністрації, його, можливо, аж так і не спостерігають. На останньому Синоді, який відбувався у Бразилії, було сказано, що наша стратегія на найближчі десять років – удосконалити життя на парохії. Ми обрали цей шлях і я цьому дуже радий – це дуже природний спосіб.

№11 22 березня 2012 року

Якщо хочемо оживити суспільність, мусимо мати живу діючу родину – і вже з того виростає громада. Подібне і в Церкві. Основна одиниця, клітина Церкви – парохія. zzНе хотів би виглядати єретиком, але, як на мене, частина священиків є хворою на среб­ ролюбство і кар’єризм… – Священики – теж люди. І бувають різні, дуже різні… Я сам походжу зі священичої родини і навіть не знав, що стільки священиків було в нашому роді. Були взірцеві, які цілковито посвятили себе душпастирській праці, а були такі (всміхається. – ZIK), що не цілком підходили під норму з різних причин. Це, на жаль, наша дійсність. Пам’ятаймо – священики не впали з неба. То є люди, які живуть на землі і є частиною того суспільства, в якому виростали і виховувалися. Тож є ті відхилення, які є, – я не заперечую цього. Вони – показник нашого суспільства. Ми ще перебуваємо під впливом матеріалізму минулих десятиліть, і нам трохи часу візьме, заки з цього звільнимось. Якщо Бог дасть, таки звільнимося, якщо будемо працювати. Мене не менше, ніж сребролюбство, журить не надто високий рівень проповідництва нашого священства – це свідчить, що вони не приготовляються, не присвячують досить часу тій ділянці. Живе слово надзвичайно важливе – за ним, якщо воно щиро сказане, слідує й відповідна поведінка. В історії всіх Церков і релігійних організацій, на жаль, кар’єризм і сребролюбство трапляються. Я не виправдовую цього й не беруся заперечувати фактів. Можу лише з прикрістю ствердити – вони є. У виховних інституціях, у семінаріях маємо виховувати більш ревних, більш відданих священиків.

ста справа. Можу лише бажати Блаженнішому Свято­славу, аби йому все вдалося. Не кажу про 100%: якби йому при Божій помочі вдалося поправити ситуацію у цій ділянці на 50%, я вже був би надзвичайно задоволений. Ми не можемо себе обманювати, думаючи, що Бог зна що зробимо. Поконаємо те, що зможемо зробити, тільки цього треба прагнути. Якби ви мені на світі показали людину, якій із задуманого все стовідсотково добре вдалося б, я був би захоплений. Хоча ціляти слід високо, щоби поцілити. Я не хочу жити в уявному світі, думаючи, що все є дуже добре або все можна зробити дуже доб­рим за короткий час. Подібне з нашою державою. Ми думаємо, що за 20 років будемо мати ідеальну українську державу… На це піде щонайменше два покоління, заки не станемо бодай нормальною державою – вже не кажу про взірцеву. Треба бути реалістом, але не можна складати рук, бо, мовляв, нічого не вдіяти. Ні, так не повинно бути. Хто працює, той чогось осягає.

Кардиналові, архієпископуемериту Любомирові Гузару 79 років. Він народився у Львові. 1944-го з родиною виїхав до Австрії, згодом у США. У 1958-му був висвячений на священика, 1969го переїхав до Ватикану на богословські студії. 1972 року вступив до монастиря студитів в Італії. Викладав у Папському університеті в Римі. 1977-го Патріaрх Йосиф Сліпий висвятив його на єпископа. У 1993 році повернувся в Україну. 1996-го став єпископомпомічником Глави УГКЦ Мирослава Любачівського, 2001-го – Верховним архієпископом УГКЦ й кардиналом. У лютому 2011-го у віці 78 років добровільно відмовився від уряду Глави УГКЦ.

““ 

zzВаше Блаженство, як нам бути з владою, що лишається глухою до голосу народу? Чи має християнин коритися владі, яку вважає неправедною? – Бачте, він має старатися у першу чергу самому жити по-Божому – нарікати замало. Дуже багато людей скаржаться на корупцію, але збирають хабарі направо і наліво. Говорити – це одна річ, а робити – інша. Якщо хочемо щось направити, маємо зачинати з долини, від себе. І сказати собі – «я намагатимуся бути чесним громадянином». Загалом ми живемо у світі (назвімо його демократичним), де люди можуть змінити образ свого життя. Якщо ж є диктатура, тоталітаризм, тоді вже трудно щось зробити. Ми ще перебува-

““ 

Чому так багато людей говорить про рево­ люцію?! Вони думають, що то короткий і легкий шлях щось направити. Я не знаю, кот­ рій революції таке вдалося. Вона дає лише заміну людей – від жовтневої чи французь­ кої революцій потерпають і донині.

zzЧи вдасться Блаженнішому Святославу поконати це? Євген Сверстюк назвав таких священиків фальшивими, бо ж людина може формально носити сутану чи рясу, але лишатися негідною. – У Святому Письмі їх називають лжепророками (всміхається. – ZIK). Треба це викорінювати, але то непро-

ємо у такій фазі, що хоч у нашої влади є дуже велика спокуса до диктатури, але ця влада не є аж така сильна. Я навіть сказав би, що вона значно слабша, ніж робить враження, – її слабкості починають вилазити дуже виразно. Але і влада – то є тільки люди, які, як і ми всі, грішні. Людям треба допомагати ставати кращими. Іноді це вдається

Ми самі себе морально заганяємо в жахливий кут. І треба нам не лише добре працювати, а й добре каятися. Скільки невинної крові пролив комуністичний режим – мільйони і мільйони! А скільки невинної крові пролилося за часи неза­лежності – власне тих ненароджених, яким не дали можливості побачити світ їхні батьки.

посередньо, іноді Господь Бог сам, у безпосередній спосіб, направляє дуже багато речей, але працювати треба. Бачте, з цілковитим непослухом владі слід бути дуже обережним. Якщо ми підемо цим шляхом, тоді будь-кому при владі буде дуже трудно. Треба бути дуже рішучим, п’ятнувати те, що не є добрим, не боятися говорити, критикувати те, що робиться несумлінно й несправедливо. Але щодо радикальних способів потрібно бути обережним. zzЯк бути з революцією?

– Чому так багато людей говорить про революцію?! Вони думають, що то короткий і легкий шлях щось направити. Я не знаю, котрій революції таке вдалося. Вона дає лише заміну людей – від жовтневої чи французької революцій потерпають і донині. То дуже небезпечна річ, вона не дає добрих результатів. Значно ефективнішою є революція, але свідомо проведена. Вона м��сить мати ціль і людей, готових пожертвувати, інколи навіть власним життям, заради загального добра. І, живучи, працювати в напрямі добра. Багато людей думає, що революція є коротшим шляхом, але, на мою думку, вона не є жодною розв’язкою. Єдиний шлях – оздоровлювати, хоча це довгий процес.

zz Чи вдасться оздоровити українські політичні еліти? Змусити їх бодай примиритися заради країни? – Залежить від того, як буде нарід працювати (сміється. – ZIK). Саме по собі цього не станеться. Треба, щоби люди гуртувалися, формували відповідні громадські й політичні організації і працювали – успіх залежить від усіх нас. Ніхто з нас не є невинним у тому, що маємо. Чому така влада? Бо такий нарід. Не знати, чи в інших обставинах та влада мала би такий успіх, що має у нас. Може, якщо Бог дасть, наша громадськість почне трохи більше працювати. Дам прямий приклад: опозиція не може об’єднатися – я не кажу в одну партію, але духовно, політично. То чому ми нарікаємо? Це ж віддзеркалення нашого народу! З тої нездібності користають усі інші. Шкода такого прекрасного явища, як наша Помаранчева революція – це неповторна річ. Я не знаю, чи в світі колись було щось подібне до неї, однак ми якось не витримали до кінця. Є способи мирних, але ефективних акцій, які змушують конкретну владу щось міняти. Але треба бути дуже обережним, аби не замінити одну владу іншою подібною – мусить бути зміна не людей, а цілої системи.


особистість 15

ненависті, — Бога немає» не почнемо добряче бити себе в груди за те, що робимо і що діється у нашому народі. zz Популярною лишається думка, що ми – чи не найбільш стражденний народ в історії людства... – Я так не думаю. Цілком ні.

• фото: Росана Бісьмах zz Ви знаєте і нашу владу, й опозицію. Гадаєте, вони почують Вас? Гадаєте, Янукович, якого вже остаточно заганяють у кут, готовий прислухатися до голосу Церкви? – Церква говорить. І говорила. Маємо надію цей голос трішки скріпити при помочі акції «Першого грудня». Чи влада, чи опозиція нас послухає – дай, Боже. Але, бачте, тут є ще й інший момент – влада слухає чи не слухає, натомість реагує на силу. Я не кажу про революцію (повторюся – це не є жодна розв’язка), але про моральну силу. Якби наші громади на рівні сільської ради чи міської починали одна за одною дуже солідно працювати, воно дійшло б і до самої гори. І тоді слухати мусили б. Демократія є найтруднішим, але єдиним мудрим рішенням. Я, до речі, не бачу нашу ситуацію безнадійною. Якщо виникає брак надії, є побоювання, що люди, які багато говорять, нічого не зроблять. А якби щось робили, воно йшло би крок за кроком. Не треба думати, що ми раптом навернемо людей, які виростали впродовж 30-40 років у комуністичній системі, – вони легко не зміняться. Тому я кажу – потрібні одне-два покоління нових людей. zz Як гадаєте, чи не буде нашому народові кари за змарнований шанс? – Може бути. Воно вже є карою – те, що є. Я почну з іншого боку. Кара вже на народі є: нарід терпить через нездібність влади, яка могла використати цю прекрасну нагоду – вияв всенародної доброти. Ми від того терпимо, бо суттєвих змін на краще не прийшло. Хоча не скажу, що нічого не було

Ініціативу «Першого грудня» започаткували у 20-ту річницю референдуму за незалежність Українська православна Церква (МП), Українська православна Церква (КП) та Українська греко-католицька Церква. До неї долучилися В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк та ін. На думку учасників, Україна може вийти з кризи лише завдяки опертю на моральні цінності, самоорганізацію та солідарність.

zz Але спокутувати гріхів ми не хочемо. – У світі ми не є одинокими в цьому. Є така приповідка: чому бідний – бо нерозумний, а чому нерозумний – бо бідний. Ми не хочемо працювати, ми не хочемо підноситися – самого бажання замало. Ми ж багата країна – маємо безліч гарних людей. Але маємо і колосальну трудність ці таланти використати – таке лінивство… Ми призвичаїлися, що хтось нам дасть. За комуністів нас виховували, мовляв, держава все зробить, партія про все подбає. І ми подібно думаємо. Хто працює – той має, хто не працює – той не має. Ми не є гірші від інших, наша історична ситуація, напевно, не є гірша від багатьох інших народів впродовж історії. Мусимо закачати рукави і почати серйозно працювати. zz Як бути українським конфесіям за часів негласного панування Московського патріархату? Знову «в катакомби»? – Не думаю. Залежить від того, як будемо працювати. УПЦ (МП) є одною з гілок Київської Церкви, яка з різних причин перебуває під сильним впливом наших північних сусідів. Чимало залежить від політичних обставин. Але що найважливіше – наскільки наші Церкви (чи то церковні організації) будуть собою,

““ 

Шовінізм – це крайній націоналізм, це ненависть до всіх інших: люблю тільки своїх, а всіх решта ненавиджу. Для ненависті жодного виправдання нема.

зроблено. Але вповім вам те, що мене шокує: у нас є страшна практика абортів. Подумайте – пересічно говориться, що в Україні є близько мільйона абортів на рік. Помножте це на 20 років незалежності – майже 20 мільйонів дітей невинно загинуло, ненароджених. А ми хочемо благословення… Ми хочемо робити, що хочемо, і Господь Бог нам має так легко все давати!? Ми самі себе морально заганяємо в жахливий кут, і треба нам не лише добре працювати, а й добре каятися. Скільки невинної крові пролив комуністичний режим – мільйони і мільйони людей загинуло! А скільки невинної крові пролилося за часи незалежності – власне тих ненароджених, яким не дали можливості побачити світ їхні батьки! Не думаю, що буде причина до великої радості чи надії на благословення, якщо ми

будуть справді Церквами. Якщо підноситиметься духовний рівень усіх нас, тоді ми один до одного зближуватимемося, а головне – наближатимемося до Ісуса Христа, який є засновником Христової Церкви. Тоді будемо мати те, що належить. Знаєте, нічого не робити і сподіватися – так не можна. У тому то наша (і не наша) трудність. Ми знаємо з часів наших предків – князів, козаків – якісь світліші моменти нашої історії. Тобто коли нарід працював, то справи йшли добре. За останні 200 років наш нарід перебував під чиєюсь окупацією і ми, на жаль, втратили почуття нашої гідності й потреби працювати. «Від нас залежить наша майбутність!» – під цим оглядом треба перевиховувати нарід, аби він збагнув, що є відповідальним за своє існування. І нехай працює у тому напрямі, як інші сильні народи, може,

й не такі численні. Ті лиха, які сьогодні переживаємо, то ж не є щось питомо українське – то є питомо людське для тих, хто не працює й не старається. zz Ваше

Блаженство, як бути з ментальною кризою у християнстві, коли на перший план виходить конфесійність, а не сутність? Усі вважають себе насамперед католиками, грекокатоликами, православними чи протестантами, якось забуваючи, що всі є християнами. – Це дуже важливе питання. Мусимо зробити великий крок для розуміння, чому ж ми є такими, якими є, – бо нам так вигідно. І це під різними оглядами… Я заманіфестую невеличкий приклад. Уявіть собі колесо воза, що має металевий обруч, має шприхи, які ведуть до осі. Ці шприхи на обручі далеко одна від другої, а от біля осі вони всі сходяться разом. Ми, християни: католики, православні, протестанти – сидимо на обручі колеса далеко один від одного, але якби кожен з нас старався бути ближче до осі… А вісь – це Христос! Що ближчі шприхи до осі, то ближче вони одна до одної. Відтак і ми були би значно ближчими, якби об’єдналися в Ісусі Христі. Бачте, цей шлях дуже простий, але дуже трудний. Наші людські немочі, наші людські гріхи нам перешкоджають – і то не 22 роки, а багато століть. Ми мусимо схотіти наблизитися до Христа, бути кращими християнами, відтак будемо і ближчими один до одного. Ці різниці конфесійні, що зараз існують, у своїй суті є смішні. Коли на них подивимось об’єктивно, вони перестануть нас і тривожити, й існувати взагалі – будемо знову та одна Церква, яку заснував Ісус Христос. zz Дуже гостро питання зневіри постало по двох світових війнах – лунало навіть, що Бог нас полишив. Чому Господь не врятував людство від лиха? – Це люди вчинили. А від чого Він мав нас рятувати – від нашої дурноти? Господь Бог нам того не післав. Господь Бог дав нам розум і сумління, але люди вперлися. Чому Адам і Єва згрішили? Хто їх примушував? Адам і Єва є дзеркалом кожного з нас... Чому вони грішили, хіба їм було зле в раю? Чому ми грішимо, хіба нам зле в світі? Хіба Господь Бог не дав нам прекрасний світ, не дав братів і сестер? Усе нам дав... А що ми з тим робимо? Воюємо. Ми не маємо нарікати на Господа Бога, що Він у тому винен. Богу дякувати, що ми взагалі ще є. Як сказано у Псалмі, «якби Ти, Господи, карав нас за наші гріхи, – нас би вже не було». Бог завжди дає нам шанс навернутися. zz Як бути з відродженням націоналізму, чи заступає він християнські вартості?

– Націоналізм у дусі патріотизму добрий, коли він є любов’ю до своєї батьківщини. Нам треба боронитися від шовінізму. zz Але шовіністи ніколи не зізнавалися, що вони є шовіністами. Всі іменують себе націоналістами чи патріотами. – Шовінізм – це крайній націоналізм, це ненависть до всіх інших: люблю тільки своїх, а всіх решта ненавиджу. Для ненависті жодного виправдання немає. Пригадуєте, що написав Митрополит Шептицький у посланні «Не вбий»? Він писав до тих, хто вбивав один одного. Тоді була велика трагедія людей, котрих ми шануємо під іншими оглядами. Були бандерівці, мельниківці й інші – і всі один одного поборювали, навіть убивали. Митрополит Шептицький тоді пише: «Не вбивай, шануй свого брата», – бо до того доходило. Вони не були людожерами, вони боронили своє, рідне у дуже трудних обставинах. Я не скажу, що вони все робили як належить, може, часто переступали межу і робили навіть погані чи злочинні речі. Те, що Митрополит нап’ятнував – вбивали брат брата – це жахливий гріх, Каїнів гріх. І це на нас мститься до сьогодні – ми досі не годні одне одного любити й шанувати. Знаєте, як то у нас є: «До смерті любить Україну, але не любить українців». То є типовий наш псевдопатріотизм. Але треба любити українців, якими вони не були б, і старатися їм помагати бути добрими, а не громити чи бити по голові один одного. zz Як посполитим відрізняти націоналізм від шовінізму? Бо тези дуже часто підмінюють. – Це спільне завдання священиків, журналістів, учителів – виховувати наш нарід. Слід говорити, «націоналізм – то є то, шовінізм – то є то». Там, де є дрібочка ненависті до ближнього, – там Бога немає. Водночас коли наступають на мої права, я маю боронитись і боронити ближніх. Але слід бути свідомим, що не можна плекати ненависті і зверхньо ставитися до якогось народу. Надія наша у Бозі, що не буде напасті. Скажімо, найближчий сусід робить мені якусь прикрість – треба шукати способи, як це направити. Ми маємо виховувати людей у тому, що любити батьківщину – то не є гріх, це обов’язок і завдання. Але не маємо робити свідомої кривди, нікого свідомо не принижувати, нікому не заперечувати його прав. zz Але частина тодішніх священиків не розуміла позицію Митрополита Андрея? – Це правда. Але й сьогодні є подібне. Отже треба старатися, аби якнайбільше число розуміло. Хоча всіх, певно, не навернемо.

№11 22 березня 2012 року


розслідування 16

День останньої цигарки На думку народного депутата, «антитютюновий» закон лобіюють фармацевти і виробники алкоголю

Наталя Горбань

Д

о кінця 2012 року в Україні може не залишитися жодного бару, кафе чи ресторану, де можна буде курити. 13 березня президент підписав закон, що повністю забороняє рекламу, спонсорство та стимулювання продажу цигарок. Цього ж дня депутати Верховної Ради у першому читанні підтримали законопроект, який передбачає пов­ ну заборону куріння в кафе, барах, ресторанах і на стадіонах. Хтось називає таке нововведення «димовою завісою», інші – перемогою здорового глузду. Цікаво, що ресторатори не заперечують ймовірності того, що заборона куріння в їхніх закладах може сприяти… підвищенню прибутків.

Закон про заборону рек­ лами тютюну в Україні діє вже кілька років. Вона стосу­ ється телебачення, радіо та зовнішньої реклами цигарок. Відповідно ж до нового за­ конодавства, з 16 вересня не дозволені будуть і такі марке­ тингові ходи, як стимулюван­ ня продажів, дегустація і т. д. Тютюновим компаніям також буде заборонено спонсорува­ ти публічні заходи, політичні партії, спортсменів, артистів. Новий закон підтримує Андрій Скіпальський, керів­ ник громадської організації «Життя», яка пропагує вільне від тютюнопаління життя. Він стверджує, що повна за­ борона реклами цигарок дає

зменшення рівня куріння на 7%, натомість часткова – лише на 2%. Тобто якщо в Україні є 11 мільйонів курців, то за два-три роки завдяки повній забороні реклами тютюну 770 тисяч українців не по­ чнуть курити або ж позбудуть­ ся цієї звички. Вже сьогодні за допомогою навіть часткових заходів вдалося досягти чи­ мало: за останні роки наша держава із четвертого місця у світі за кількістю курців пересунулася на 22 позицію – у країні стало на 4 мільйони курців менше.

Тютюновий лобіст

Одним із найактивніших опонентів антитютюнових ініціатив є народний депутат Тарас Чорновіл. Торік він навіть отримав антипремію для лобістів тютюнового й алкогольного бізнесу «Зо­ лота коса – 2011» від Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» – його назвали найбільш дієвим захисником інтересів індустрії. Тарас Чорновіл вважає, що війну з цигарками розпочали фармацевтичні й алкогольні лобісти. Він переконаний – за­ кон таки пройде друге читан­ ня і його підпише президент. Втім, обіцяє, що вноситиме до нього чимало поправок або й домагатиметься його скасу­ вання в Конституційному суді. – Я теж вважаю, що курін­ ня – це шкідлива звичка, якої потрібно позбуватися, – каже Тарас Чорновіл. – Сам курю і планую кинути – щоправ­ да, вже після того, як піду з Верховної Ради, коли стресу буде менше. Але виступаю за те, щоби припинився маразм

у законодавчому процесі, особливо коли починається передвиборна кампанія або з’являються чиїсь інтереси. Чорновіл нагадує, що вже діє закон, який зобов’язує ділити заклади громадського харчування на зони для кур­ ців і тих, хто не курить, щоби тютюновий дим не заважав останнім. Цієї норми здебіль­ шого не виконують – легше заплатити контролюючим ор­ ганам хабар. Тепер же, якщо вимоги стануть жорсткішими і буде введено повну заборону куріння в барах і ресторанах, більшість їхніх власників на це не підуть, щоби не втратити клієнтів. Просто зросте розмір хабарів. А саме в цьому, на думку депутата, дехто «наго­ рі» дуже зацікавлений. – Система у нас працює, як у жарті: з кожної гривні, яку ви заплатили як хабар інспекторові ДАІ, 5 копійок іде особисто президентові, – сміється він. За словами народного де­ путата, антитютюнові закони активно почали «мусолити» після того, як з’явився ряд законопроектів і громадських ініціатив щодо боротьби про­ ти реклами фармацевтичних засобів і алкоголю. – Пояснення дуже просте – тютюнового лобі у Верховній Раді немає. Зате є дуже потуж­ не алкогольне й фармацев­ тичне лобі, – міркує депутат. – У мене є підстави вважати, що люди, причетні до анти­ тютюнового законодавства, зав’язані напряму на лобістах фармацевтичних компаній. У зв’язку з тим виникає питання – чи не з’являються такі зако­ ни для того, щоби відвернути увагу від значно серйозніших проблем?

Павло Єфимов, керівник львівського регіонального відділення організації «Київська асоціація офіціантів» – Зараз усе більше відвідувачів ресторанів приходять із дітьми. Часом це навіть малюки від двох років. І нерідко люди скаржаться на те, що навіть у залі для некурців їм заважає запах диму. Адже поділ залів для курців і некурців часто умовний, вентиляція нормально не працює або її може і взагалі не бути – встановлено лише муляжі (!). Непросто в таких умовах працювати й офіціантам, яким доводиться весь робочий день проводити у задимлених приміщеннях. Звідси й ціла купа «професійних» захворювань – хронічний кашель, головний біль, сльозяться очі. Окрім того, медики кажуть, що вже за рік-півтора легені офіціанта, який не курить, виглядають як легені курця. Депутат стверджує: він не проти законодавчого обме­ ження куріння. Але робити це слід розумно. Наприклад, за­ клади громадського харчуван­ ня повинні бути розділені на три категорії. Скажімо, закла­ ди для сімейного відвідання, де курити категорично забо­ ронено, могли б отримувати податкові пільги. Друга група мала б передбачати різні ка­ тегорії відвідувачів і забезпе­ чити повне розділення, як це прописано в чинному законі, між секторами для курців і некурців. Також можуть бути

паби чи сигарні клуби, у яких курити дозволено. Очевидно, ці заклади повинні платити певний додатковий податок, який ішов би, наприклад, на охорону здоров’я. Але на вході у такі ресторани мало б бути чітко написано, що тут курять – аби попереджати потенцій­ них відвідувачів-некурців. – Але наші борці з курін­ ням того не хочуть – їм треба хабарів, – переконаний Чор­ новіл.

Попрощатися буде неважко?

Однак експерти перекона­ ні в протилежному – закон про повну заборону куріння в кнайпах контролювати буде простіше. Скажімо, не доведеться вираховувати відсоток місць для некурців, проводити заміри, чи наявне забруднення димом у залі для тих, хто не курить. Адже саме через те, що забезпечити відсутність диму у залах там, де не палять, було технічно складно, власникам закладів справді виявлялося легше ре­ гулярно сплачувати штрафи й хабарі. Окрім того, передбачено штраф за куріння у недозволе­ ному місці розміром від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів. А власникові за­ кладу за «невжиття захо­ дів» доведеться сплатити до 10 тисяч гривень штрафу.

Горішки замість цигарок

Цікаво, що ресторатори до нововведення ставляться спо­ кійно. Пояснюють – до цього

закону вже давно готувалися, адже таким шляхом пішли у всьому світі. – Це одне з небагатьох розумних рішень Верховної Ради, – каже Марк Зархін, ресторатор і голова Львів­ ського туристичного альянсу. – Воно збереже українцям здоров’я. А стосовно при­ бутків, то наразі складно сказати, як вони зміняться. Скажімо, ресторани, особли­ во сімейні, від цього точно не постраждають. Кілька років тому ми заборонили ��уріння у всіх піцеріях «Челентано». Відтоді прибутки не те що не зменшилися, а й дещо зросли. Щоправда, трохи змінилися клієнти: поменша­ ло студентів, які приходили посидіти за пивом з цигар­ кою, натомість стало більше людей, що приходять поїсти зі своїми сім’ями. З барами справа дещо інша. Марк Зархін розповів, як намагалися заборонити ку­ ріння в кількох закладах. Зок­ рема, провели експеримент у «Кумпелі». Як відомо, люди туди здебільшого приходять випити пива. Як наслідок – упродовж тих кількох днів, що тривав експеримент, цілий поверх, де заборонили курін­ ня, був практично порожній. Тому зараз у цьому закладі обмежилися лише одним за­ лом для некурців, причім там клієнтів завжди менше. – Які прибутки матимемо у тому ж «Кумпелі», коли закон про повну заборону куріння набуде чинності, сказати складно. З одного боку, це вплине негативно. Водночас відомо, що їсти хочеться більше там, де не смердить сигаретами, – каже ресторатор.

реклама

Не встиг купити? Передплати! передплатний індекс 89805

№11 22 березня 2012 року


Родзинкою Lviv Fashion Week стануть дизайнери з Франції

Д

изайнер, в якого одягається Леді Ґаґа, через два тижні приїде на найстильніше свято Західної України – Lviv Fashion Week. Покази стартують останнього тижня березня – 27 числа. Родзинкою свята стане колекція з Парижа. У Франції дизайнерська група On Aura Tout Vu шалено популярна. Вона шиє одяг для всесвітньовідомого кабаре «Мулен Руж», їхнім клієнтом є також Леді Ґаґа. «Львів побачить откутюрну колекцію – 20 суконь. Її демонстрували на Паризькому тижні моди, дуже багато ручної роботи», – розповів організатор Lviv Fashion Week Петро Нестеренко-Ланько. А поки закордонні модельєри пакують торби, львів-

У Львові обрали найвродливішу дівчину

ські дизайнери активно дошивають останні сукні. «У своїй колекції я за основу взяла стиль нью-лук. Це яскраво виражена талія і розширені стегна. Така силуетна лінія буде проглядатись у всій колекції», – розповідає львівська дизайнерка Ксенія Сербін. Вона планує здивувати не лише одягом, а й аксесуарами – сумочками із шипами. Уже звичними для свята моди будуть благодійна колекція Роксолани Богуцької та показ наймолодшої дизайнерки України Софі-Марії Сєдової. Цін на квитки обіцяли не змінювали – вхід на показ однієї колекції вартуватиме від 100 до 300 гривень (розклад Lviv Fashion Week – на стор. 22).

• фото: «Українська правда»

Костюк розцілував руки Герман

Г Н

• фото: прес-служба ЛОО ВО «Свобода»

У Ірини Сех вкрали прикрас на 50 тис. грн

Д

о бродівського маєтку голови обласної «Свободи» Ірини Сех у неділю крізь вікно залізли невідомі. Вдома нікого не було. Крадії забрали лише ювелірні вироби. «Забрали тільки прикраси – більшість моїх, а ще чоловікову обручку. Прикрас доньки, які були у неї в кімнаті, не чіпали. Також не взяли запонок чоловіка, – розповіла ZIKу Ірина Сех. – Так само не забрали із дому техніки, яка стояла на видноті. Шафи з одягом, де люди часто зберігають гроші, теж не чіпали. Вони перетрусили все в кабінеті, в комодах, де були документи». Згідно з повідомленням прес-служби «Свободи», у них є підстави вважати, що зловмисники проникли в будинок депутата облради не з метою пограбування. «Ми розглядаємо всі версії, – каже Олександр Рудяк, начальник ГУ МВСУ у Львівській області. – У нас є заява постраждалої про крадіжку коштовностей. Вкрали на 50 тис. грн, хоча в будинку були цінніші речі. Свідків немає». На запитання, чи не розглядають версії, що крадіжка підставна, адже податківці проводять перевірку на під-

приємстві чоловіка Ірини Сех Андрія – і таким чином зручно заявити про зникнення документів, Олександр Рудяк сказав, що заяви про викрадення документів не було. «Наразі немає підстав вважати крадіжку підставною», – повідомив він. За словами Ірини Сех, у її будинку немає сигналізації, а собака був зачинений. Крадії діяли дуже оперативно (господарів не було тільки півтори години) і знали, що вдома нікого немає. Розслідуванням злочину займається Бродівський райвідділ міліції. Раніше Ірина Сех уже заявляла, що біля її будинку постійно «чергує» темний мікроавтобус Volkswagen. А 15 березня група із високопосадовців Державної податкової адміністрації прибула на позапланову документальну перевірку на малому приватному підприємстві «Топаз», власником якого є Андрій Сех – чоловік Ірини Сех. Лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок уже заявляв про те, що на Львівщину скеровано групу працівників силових структур із 76 осіб, яка працює по всіх опозиціонерах.

життя на людях 17

а сцені Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької відбувся конкурс «Міс Львів – 2012». Найкрасивішою дівчиною Львова стала учасниця під №3 – 26-річна Богдана Примак. Також дівчина здобула титул «Міс Добре серце» завдяки власному соціальному проекту. Вона провела… майстерклас із боулінгу для дітей з інтернатів. Богдана Примак навчається у «Львівській політехніці», здобуває фах економіста. Першою віце-міс стала Христина Яворська, яка вчиться на юридичному в ЛНУ ім. І. Франка, а титул другої віце-міс отримала Галина Кавка – студентка Української академії друкарства. «Міс глядацьких симпатій», за підсумками журі та інтернет-опитування,

• фото: Василь Гузінський (2)

дістався Вікторії Прокіпчук – студентці «Львівської політехніки». Загалом конкурс переплітався з темою Євро2012. Як постановки, так і декорації на сцені були присвячені футбольному чемпіонату. Дівчата старалися як могли. Під час виходу у купальниках було помітно підкладки, які візуально збільшують розмір грудей, або й бюстгальтери. Попри красу конкурсанток, дів­ чат затьмарила ведуча конкурсу – співачка Маша Собко, вдягнена у розкішну вечірню сукню з глибоким декольте. Між конкурсними виходами дівчат на сцені виступали, зокрема, гурт «НеАнгели», які зізналися, що у Львові здійснилася їхня дитяча мрія – вони побували на підприємстві, де виготовляють морозиво.

Груник покаже кабінет, як тільки купить нову люстру

І

ван Груник, заступник голови ЛОДА, пояснив, чому вирішив почати ремонт на робочому місці. Виявляється, там була антисанітарія. «Я зробив ремонт як депутат за свій кошт, бо кабінет був у антисанітарному стані», – сказав він ZIKу. Кабінет, який тепер займає Іван Груник, лише торік ремонтували для попереднього керівника апарату обласної адміністрації Ольги Гузар. Заступник

голови облдержадміністрації так і не сказав, скільки грошей витратив на ремонт. Іван Груник укотре пообіцяв журналістам показати свій кабінет – але після того, як отримає зарплатню і придбає нову люстру. Мовляв, зараз там нема на що дивитися. Як повідомили у прес-службі ЛОДА, кош­ тів на санітарні роботи в кабінеті Івана Груника адміністрація не виділяла.

убернатор Львівщини Михайло Костюк у суботу після з’їзду Партії регіонів потрапив у об’єктив столичних журналістів, коли цілував руку радниці президента України Ганні Герман. На запитання, чому він перебував на з’їзді регіоналів, аполітичний Михайло Костюк пояснив, що його туди запросили. Мовляв, його цікавив процес злиття «Сильної України» Сергія Тігіпка з Партією регіонів. Також губернатор додав, що зустрічатися з регіоналами потрібно, позаяк у парламенті їх більшість, і що

плани Києва проектуються на розвиток регіону. Проте наразі вступати до партії влади Михайло Костюк не планує. Раніше він заявляв – працюватиме на Львівщині багато і навіть у вихідні. До речі, відео, на якому губернатор виціловує руки Ганні Герман, з’явилося в Інтернеті як скандальне. Адже ці кадри син радниці президента Микола Герман намагався викупити в журналістів за 500 доларів. Пояснив це тим, що автомобіль не його, тому не хотів би, щоби ці кадри з’явилися у ЗМІ.

Новопризначений прокурор носить оправу до окулярів за 5 тис. грн

П

рокурор Львівщини Олег Василенко на свою першу пресконференцію одягнув окуляри, оправа до яких коштує від 3 тисяч гривень. Зокрема, на дужці аксесуара чітко видно логотип німецького бренду Cazal. Як повідомили ZIKу в мережі магазинів «Люксоптика», такі оправи коштують близько 5 тис. грн. Зар­ платня прокурорів області стартує від 10 тис. грн (без різноманітних доплат). Також Олег Василенко розповів, що зараз мешкає

в готелі і шукає квартиру. «Службовим житлом я забезпечений не буду, оскільки такого немає, – сказав він. – І можу запевнити, що прокурор області матиме помешкання тільки в тому випадку, коли буде вирішено житлові проблеми моїх підлеглих. Не раніше». На запитання журналістів, чи Василенко надовго до Львова, він відповів: «Якщо ви питаєте мене як людину, то я прожив би у Львові все своє життя, оскільки закоханий у це місто з першого погляду».

№11 22 березня 2012 року


споживач 18

Тестування тортів

Марка

Ми протестували сім найменувань вафельних тортів чотирьох виробників (трьох вітчизняних і одного російського) – оцінили маркування й упаковку, перевірили в

лабораторії та провели дегустацію. До упакування тортів зауважень не було – всі вони представлені в картонних коробках. Та й щодо маркування єдине зауваження – це

відсутність кодів Е при зазначених деяких харчових добавках у складі. Загалом результати тесту виявилися дуже і дуже позитивними. Із семи зразків три отримали «від-

мінно»: «Мамулин торт», «Шоколадний замок» і «Delice». Вафельні торти «Забодайка», «Капризуля», «Корівка» і «Мішка косолапий» оцінили на «добре».

«Мамулин торт» (Konti)

«Шоколадний замок» (Roshen)

Delice («Бісквіт Шоколад»)

«Забодайка» («Бісквіт Шоколад»)

«Капризуля» («Бісквіт Шоколад»)

«Корівка» («РотФронт»)

«Мішка косолапий» («Красный Октябрь»)

АТ «ПТ “Конти”»/ м. Донецьк

ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика»/ м. Вінниця

ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»/ м. Харків

ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»/ м. Харків

ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»/ м. Харків

ВАТ БКК «Срібний бір»/м. Москва

ВАТ БКК «Срібний бір»/м. Москва

200

220

500

200

260

200

250

Білки /жири/ вуглеводи, г у 100 г

5,4 /30,1 /59,8

6,4 /34,1 /57,4

9,3 /28,3 /55,4

5,7 /32,4 /56,9

5,2 /32,7 /57,3

6,3 /31,6 /57,4

6,7 /32,1 /56,2

Енергетична цінність, ккал у 100 г

526

557

510

540

544

536

538

До вказаної дати При (18±5)°С

8 місяців При (18±5)°С

До вказаної дати При (18±3)°С

До вказаної дати При (18±3)°С

До вказаної дати При (18±3)°С

До вказаної дати При 15…21°С

До вказаної дати При 15…21°С

Консистенція

Відмінно. Хрумка, начинка розподілена рівномірно

Відмінно. Хрумка, начинка розподілена рівномірно

Відмінно. Хрумка, начинка розподілена рівномірно

Добре. Хрумка, розслоюється

Добре. Хрумка, розслоюється

Добре. Хрумка, кришиться

Добре. Начинка нерівномірно розподілена, неоднорідна

Запах

Відмінно. Виражений горіхів

Відмінно. Приємний, виражений ванілі

Відмінно. Яскраво виражений шоколадний

Добре. Характерний, недостатньо виражений

Відмінно. Шоколадний

Добре. Пареного молока і просмажених вафель

Добре. Виражений кави

Добре. Солодкий, горіховий

Відмінно. Солодкий вершковий

Добре. Солодкий, з легкою гірчинкою

Добре. Трохи приторний, слабо виражений

Добре. Характерний, солодкий

Добре. Солодкий, просмажених вафель

Задовільно. Солодкий, маслянистий

Фізико-хімічний показник

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

Жирність, заявл. / Фактично, %

30,1 /29

34,1 /36

28,3 /28,8

32,4 /32

32,7 /30,8

31,6 /33,4

32,1 /32,7

Мікробіологічний показник

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

У нормі

Кишкова паличка, у 0,01 г не допускається

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Не виявлено

Маркування (10%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Упаковка (10%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Органолептика (80%)

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Відмінно

Відмінно

Відмінно

Добре

Добре

Добре

Добре

Виробник

Маса, г

Термін /Умови зберігання

Смак

Загальна оцінка (100%)

Як урвати хороший шматок? С вічки, мрії, свято… Кремова квіточка, пухке тісто, шоколадна глазур… Замурзане обличчя, щаслива усмішка – й абсолютна впевненість: усе буде добре. Торт – це вічне дитинство. А от вибір його, виявилося, – зовсім не дитяче завдання. Більшість скарг на торти – через неправильне зберігання. Свято псує або завіт­ рений вигляд смаколика, або на смак він виявляється кислуватим, або і взагалі –

№11 22 березня 2012 року

корж запліснявів. Зіпсований торт могли надто довго або неправильно зберігати на складі чи в магазині. Тому ретельно перевіряти термін придатності – настільки очевидне і зрозуміле правило, що спочатку навіть не хотіла на ньому зупинятися. Але ж скаржаться найчастіше саме на несвіжий товар! Тому уважно дивіться, чи етикетка з терміном фабрична, щоби не натрапити на товар із «перебитою» в магазині датою.

Скільки зберігатиметься торт, залежить і від того, з чого зроблений крем. Сметанкові, білкові та навіть масляні маси виробникам виготовляти невигідно, бо ж такий виріб треба реалізувати за кілька годин. Відтак креми зазвичай роблять на спредовій (читай – маргариновій) основі. Дієтологи б’ють на сполох – у шматку таких ласощів немає нічого корисного! Щоправда, і шанс отруїтися менший, ніж від продукту, що псується швидше…

Ольга Мовчан ведуча телепрограми «Книга скарг і пропозицій» на телеканалі ZIK knyga_skarg@ziktv.com.ua

Коли готували програму про торти, запросили дітей із ансамблю на дегустацію. Зйомка відбулася, маленькі артисти щасливі, все всім сподобалося. І лише згодом виявилося, що один із тортів не мав повної інформації про виробника. В інспекції захисту

прав споживачів журналістам пояснили: таке порушення маркування може означати, що виготовили його в антисанітарних умовах якогось підвалу. І ніхто цього не перевіряв! На щастя, діти після нашого експерименту здорові. Але для себе я запам’ятала

назавжди: хороший виробник розповість усе про себе на упаковці. Це ж природно: підписуватися під тим, що зробив якісно і з любов’ю. У «Київському» торті – арахіс замість горіхів, у «Бджілці» – сухий крем, а у «П’яній виш­ ні» ароматизатора стільки, що ніс пробиває… Та скільки б я не скаржилася на торти, свята без такої смакоти не уявляю. Бо хоч скільки тобі років, хоча б зрідка можна побути дитиною.


розслідування 19

Тарас Зозулінський

П

обиття та хабарництво, «дахування» і прикривання злочинів. А ще підробка документів, шахрайство, перевищення повноважень і зловживання службовим становищем. І це неповний перелік злочинів, вчинених співробітниками міліції на Львівщині за минулі три роки. Про затримання чергових «перевертнів у погонах» гучно повідом­ ляють усі ЗМІ, але що відбувається потім?

Розслідування ZIKу свідчить: екс-правоохоронцям практично завжди вдається уникнути відповідальності за скоєне. Допомагають їм у цьому… судді.

Д

ержавна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), як очевидно з її назви, покликана боротися з економічною злочинністю, зокрема з хабарництвом. Але з ким поведешся, як кажуть, від того й наберешся. Так сталося і з лейтенантом Василем Пришляком, тепер уже колишнім співробітником ДСБЕЗ Сихівського райвідділу міліції. Його арештували під час отримання хабара від пі­дозрюваного у шахрайстві в обмін на те, що він не порушуватиме кримінальної справи. За вироком судді Василя Головатого у Сихівському райсуді Пришляк отримав п’ять років позбавлення волі. Натомість Апеляційний суд Львівської області (судді Тадей Пайонкевич, Василь Галин та Анатолій Вовк) цей вирок скасували і скерували справу на повторний розгляд – до іншого судді. Суддя Сергій Борейко ніби й підтвердив вирок колеги – п’ять років в’язниці, але одночасно… взагалі звільнив Пришляка від ув’язнення, призначивши йому випробувальний термін. Тобто достатньо протягом цього терміну не вчинити ще одного злочину – і про ув’язнення можна забути. Прокуратура намагалася опротестувати цей вирок, але судді були послідовними. У квітні 2011 року з вироком Борейка погодилися судді апеляційного суду – Ірина Партика, Олександр Яременко та Володимир Данко.

У

квітні 2005 року у Личаківському райвідділі міліції двоє співробітників районного ДСБЕЗ (Качур і Панькевич) майже добу катували в кабінеті працівника АЗС. Били руками, ногами, підвішували на металевій вішалці – вибивали зізнання. Лише через шість років (!), у квітні 2011-го, у цій справі було винесено вирок. На той час Качур із Панькевичем уже звільнилися з органів за власним бажанням. Так-от, суддя Шевченківського райсуду

Ворон воронові…

• фото: Маріан Стрільців

Гучна боротьба з корупцією і зловживаннями у львівській міліції триває лише на папері. Чому судді виправдовують «перевертнів у погонах»? Василь Кавацюк, визнавши екс-міліціонерів винними у зловживанні службовим становищем і насильстві, за що передбачено не менше п’яти років позбавлення волі, також… звільнив їх від покарання, призначивши дворічний іспитовий термін.

П

оказовою є і справа капітана міліції Івана Кіщака, колишнього начальника підрозділу БНОН (боротьби з незаконним обігом наркотиків) Сихівського РВ. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем і шахрайстві. Кіщак вимагав дві тисячі доларів у неповнолітньої, яка проходила у кримінальній справі щодо грабежу як одна з потерпілих. Він погрожував дівчині, що перекваліфікує її у співучасники злочину. У березні 2010 року вироком Сергія Лєсного, голови Сихівського районного суду, Івана Кіщака (на той час уже пенсіонера МВС) звільнено від відбуття покарання з однорічним іспитовим терміном. Суддя Лєсной приймав рішення також і у справі колишнього «опера» карного розшуку Сихівського райвідділу міліції Остапа Палька, якого ще наприкінці 2009 року визнали винним у вимаганні й отриманні хабара. З легкої руки Лєсного Палько теж отримав вирок з іспитовим строком.

У

загалі серед львівських міліціонерів зловживання службовим становищем, схоже, поширене явище. Скажімо, начальник

Боротьба з корупцією по-львівськи За інформацією прокуратури, 2011 року суди Львівщини винесли обвинувальні вироки стосовно 26 співробітників правоохоронних органів, зокрема 18 міліціонерів, чотирьох податківців, двох митників, співробітника прокуратури і співробітника суду. Із 26 злочинців реально позбавлено волі лише вісьмох, причому четверо з них отримали покарання, менше від мінімального. 13 правоохоронців засуджено «умовно» – їх звільнено від ув’язнення з випробувальним терміном, п’ятеро відбулися штрафом. У прокуратурі Львівщини стверджують, що систематично оскаржують невиправдано м’які вироки правоохоронцям. міліції громадської безпеки Залізничного райвідділу підполковник Олександр Данчівський теж попався на такому. У райвідділі порушили кримінальну справу за фактом шахрайства. За оперативною інформацією, до злочину могла бути причетна одна жінка. Переконавши її, що кримінальну справу порушено проти неї (а не за фактом), Олександр Данчівський вимагав від жінки хабара в обмін на закриття справи. Попри зібрані слідством докази очевидного зловживання службовим становищем, суддя Галицького райсуду Олег Юрків визнав Дан-

чівського винним лише у хабарництві і звільнив його від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши трирічний іспитовий строк. Таке м’яке покарання підтвердив і апеляційний суд. Відтак Данчівський звільнився з органів – від гріха подалі.

У

Львові виправдовують не лише колишніх, а й теперішніх міліціонерів. Наприклад, лейтенант карного розшуку Залізничного РВ І. Букіль, розслідуючи справу про побиття, сам склав і від імені потерпілого підписав усі документи про відмову від судмедекспертизи та дачі свідчень, на основі чого відмовив у порушенні кримінальної справи. Лейтенант своєрідно пояснив причину своїх дій – мовляв, насправді потерпілий підписав усі документи сам, але він їх… загубив. Тому власноруч «по пам’яті» відновив і підписав документи. Голова Залізничного райсуду Євген Мусієвський, розглядаючи цю справу, повністю виправдав лейтенанта, зазначивши, що хоча факт підробки документів і був, але цими діями не завдано шкоди потерпілому.

Т

аке відбувається не лише у Львові. Скажімо, Кам’янсько-Бузький райвідділ останніми роками теж «лихоманить». І це не дивно – кількох високопо­ ставлених офіцерів звинувачували у вчиненні злочинів. До прикладу, 27 грудня 2011 року Червоноградський міський суд (суддя Степан Ме-

лешко) визнав винним С. Кончука, екс-першого заступника начальника цього райвідділу. Звинувачення – службова недбалість, складення та видача завідомо неправдивого документа. Покарання – штраф 5 тис. грн. А завдяки амністії міліціонера звільнили навіть від цього стягнення… Насправді дії підполковника Кончука підпадали під визначення «зловживання владою» – він майже три тижні відмовлявся реєструвати факт крадіжки 90 тис. грн, фактично покриваючи злочин. У результаті таких дій підполковника злодієві вдалося уникнути покарання. У липні 2008 року у Кам’янсько-Бузькому районі стався кричущий випадок – із вогнепальної зброї було поранено в живіт хлопчика. Але керівник місцевого райвідділу підполковник Ігор Калуцький та його підлеглий лейтенант Володимир Івашків, аби «не псути звітності», просто приховали цей злочин і відмовили в порушенні кримінальної справи. За даними слідства, це призвело до втрати слідів злочину та дало змогу особі, яка його скоїла, уникнути відповідальності. Слухали цю справу у Жовкві, де суддя Світлана Копняк звільнила Калуцького й Івашківа від покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши випробувальний термін на два роки…

М

’якість покарань призводить до очевидних наслідків – міліціонери й надалі вчиняють злочини. СБУ Львівщини,

органи прокуратури та відділ внутрішньої безпеки УБОЗ викривають чергових «перевертнів у погонах». Наприк­ лад, як повідомляла прокуратура Львівської області, у квітні 2011 року скеровано до суду кримінальну справу, порушену стосовно Ігоря Клепача, колишнього начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, за фактами зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень. Звинувачують його в організації незаконної реєстрації транспортних засобів, незаконному допущенні іноземців до складання іспитів на отримання водійських прав. Прокурори з’ясували, що внаслідок дій підсудного державний бюджет втратив понад 45 млн грн податків. Незабаром стане відомою доля міліціонерів карного розшуку на Львівській залізниці. «Транспортники» у складі організованої групи прикривали розтрату дизпалива працівниками ДТГО «Львівська залізниця». Під час слідства з’ясували‚ що міліціонери при виявленні та затриманні осіб, які крали пальне на залізничних об’єктах, за хабарі не притягували їх до передбаченої законом відповідальності. Задокументовано отримання міліціонерами 20700 доларів і 126 800 грн.

М

асовість призначення суддями Львівщини невиправдано м’яких покарань екс-міліціонерам вражає. І свідчить не про поодинокі випадки, а про загальну тенденцію, яка не перший рік триває в судочинстві. Здебільшого судді вважають за потрібне звільняти «перевертнів у погонах» від відбування основного покарання – позбавлення волі, призначаючи випробування з іспитовим терміном. У народі це називають «умовним» засудженням. Також поширеною практикою у судових справах щодо працівників міліції є призначення суддями покарання, м’якшого від найлегшого можливого. А таке аргументують низкою причин: маленька дитина чи старенькі батьки, котрі потребують догляду, захворювання (або інвалідність) членів сім’ї та самого підсудного, позитивні характеристики та нагороди, тривалий стаж роботи у правоохоронних органах та інше. Завдяки суддям «перевертні у погонах» отримують за злочин, який карається ув’язненням на 5-12 років, лише два роки. У випадку з організованою злочинною групою міліціонерів УБЗПТЛ Львівщини (у складі Юрія Бурковського, Андрія Війтовича і Тараса Чупи), котрі «дахували» повій, експравоохоронці отримали від 3,5 до 4 років, хоча тільки за один зі злочинів, у вчиненні яких їх визнано винними, передбачено від 8 до 12 років за ґратами!

№11 22 березня 2012 року


телебачення 20

• Ефір: 12 канал (Львів), 04:00-06:00, 12:00-16:00, 21:00-00:00 (у будні), 02:00-08:00, 21:00-24:00 (у вихідні та свята). Цілодобово у кабельних мережах Західної України та Києва. Супутник: АМОS 2 4W; частота – 11609.75 МГц.; FEC (корекція похибок) 3/4; символьна швидкість – 3600 Ксимв./сек.; поляризація – горизонтальна.

П’ЯТНИЦЯ, 23 березня

СУБОТА, 24 березня

06:00 Перевірка на вечірку 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 БудЕксперт 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:15 На всі 100 08:40 «Львівська політехніка» – європейський вибір 09:10 Художній фільм 11:15 Мультисвіт 11:35 Чеховські оповідання 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Прямим текстом 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Художній фільм 17:10 Хто тут живе? 18:50 Дрес-код 19:15 ПРАВОкація 19:40 Хіт-парад FM-TV 19:50 Дитяча трибуна 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗКУЛЬТУРА!

06:00 На всі 100 06:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:10 Особистий прийом 09:25 Чоловічі розваги 09:40 Чвертка з паном Марциняком 10:10 Художній фільм 11:40 Every day 12:00 Погода 12:05 Хто тут живе? 14:00 101. Служба порятунку 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Паті з FM-TV 14:45 Прямим текстом 16:20 КУЛЬТУРА 17:10 Художній фільм 19:15 Тема тижня 19:25 Чеховські оповідання 20:10 Вечірня казка 20:35 КУЛЬТУРА

06:00 Художній фільм 08:05 Чому не так? 09:05 Вектор 09:30 Погода 09:35 Скеля 10:00 Мультисвіт 10:20 Доміно 11:20 Художній фільм 13:30 Книга скарг і пропозицій 14:00 Погода 14:05 Хто тут живе? 16:20 Sundaynews 16:40 Чвертка з паном Марциняком 16:45 Фестиваль «УСАДЬБА. Джаз» 18:00 Хіт-парад FM-TV 18:40 Вектор 19:10 Чоловічі розваги 19:45 Чвертка з паном Марциняком 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗКУЛЬТУРА!

06:00 Особистий прийом 07:00 Мультисвіт 07:30 Погляд на тиждень 08:20 Книга скарг і пропозицій 08:50 Хіт-парад FM-TV 09:10 Художній фільм 11:15 Лісовий сектор 11:35 На всі 100 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Чому не так? 13:30 Вектор 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Дитяча трибуна 14:35 Хіт-парад FM-TV 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗКУЛЬТУРА! 15:20 101. Служба порятунку 15:40 Тема тижня 16:05 Художній фільм 18:10 Особистий прийом 19:20 Перевірка на вечірку 19:45 Тема тижня 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. ФІЗКУЛЬТУРА!

06:00 ПРАВОкація 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 Чоловічі розваги 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Вільний мікрофон 08:15 Паті з FM-TV 08:30 Дрес-код 09:10 Художній фільм 11:15 БудЕксперт 11:40 Власний бізнес 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 ПроКарпати 12:50 ПРАВОкація 13:15 101. Служба порятунку 13:35 Книга скарг і пропозицій 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна 15:20 Прямим текстом 16:05 Художній фільм 18:10 Доміно 19:10 На всі 100 19:35 «Львівська політехніка» 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

06:00 Книга скарг і пропозицій 06:55 Хіт-парад FM-TV 07:00 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні но��ини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:15 ПРАВОкація 08:45 Every day 09:10 Художній фільм 11:15 Перевірка на вечірку 11:55 Хіт-парад FM-TV 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! 12:45 Люстрація 13:15 Дрес-код 13:30 Власний бізнес 13:50 Тема тижня 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Обережно, діти! 15:20 Прямим текстом 16:05 Художній фільм 18:10 ПроКарпати 18:35 Тема тижня 19:15 Вечірня казка 19:35 КВК «Європа»

06:00 Чеховські оповідання 06:25 Хіт-парад FM-TV 06:30 БудЕксперт 06:50 «Львівська політехніка» 07:10 Мультисвіт 07:30 Огляд дня 07:55 Економіка зблизька. Спортивні новини 08:00 Погода 08:05 Чвертка з паном Марциняком 08:10 Твоє бачення. Вільний мікрофон 08:15 Власний бізнес 08:40 Every day 09:10 Художній фільм 11:15 Люстрація 12:00 Огляд дня 12:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 12:15 Погода 12:25 Хто тут живе? 14:00 Огляд дня 14:10 Економіка зблизька. Спортивні новини 14:15 Погода 14:25 Чвертка з паном Марциняком 14:30 Твоє бачення. Вільний мікрофон 14:35 Дитяча трибуна 14:40 Every day 14:50 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна 15:20 Об’єкт-2012. 15:40 Тема тижня 16:05 Художній фільм 18:10 Вектор 18:40 На всі 100 19:35 Чоловічі розваги 20:10 Вечірня казка 20:35 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з п. Марциняком 21:55 Вільний мікрофон 22:00 101. Служба порятунку Ексклюзивні новини від рятувальників, оперативне відео з надзвичайних подій, фахові поради експертів, відважні вчинки справжніх героїв, які живуть поруч із нами. 22:25 Особистий прийом У прямому ефірі ZIKу – головний лікар Львівського регіонального фтизіопульмонологічного клінічного лікувально-діагностичного центру Любомир Рак. Він пояснить, чому на туберкульоз частіше хворіють у в’язницях, чи вже створено реєстр хворих на цю недугу в Україні, яке лікування від туберкульозу передбачено і де пацієнти можуть його вимагати. 23:25 Тема тижня 23:35 КУЛЬТУРА

21:00 Книга скарг і пропозицій. Цікава ця кава. Заключна серія. Розчинна, з автомата, три в одному… Чи є серед цього всього справжня кава? Тести під наглядом лікарів, експеримент на швидкість бігу та шокуючі висновки експертів у «Книзі скарг і пропозицій» після тестування популярних кавових напоїв. 21:25 Погода 21:35 Чому не так? Ми створили умови владі, ми дали повноваження депутатам, ми платимо податки! Чому не так? Почуймо справжні причини, що руйнують права та закони, обмежують свободу та ставлять під загрозу національну безпеку! Ми маємо право спитати: «Чому не так?» 22:35 Вектор 23:00 Доміно

21:00 Погляд на тиждень Неупереджено, докладно, глибоко про найголовніші події. Хвилюючі теми, фахові коментарі й обговорення топ-теми тижня із запрошеним у студію гостем. 21:45 Погода 22:00 Власний бізнес Громадська діяльність і бізнес. Які ризики, можливості, перспективи для підприємництва несе участь у громадській діяльності? Відповіді на ці й інші запитання – у програмі «Власний бізнес». 22:20 БудЕксперт 22:45 Перевірка на вечірку 23:05 На всі 100 00:00 Художній фільм 02:00 Чеховські оповідання 02:20 Чоловічі розваги 02:50 Хіт-парад FM-TV 03:20 Вектор 03:45 Чвертка з п. Марциняком 04:00 Фестиваль «УСАДЬБА. Джаз» 05:00 Книга скарг і пропозицій 05:25 Перевірка на вечірку 05:50 Тема тижня

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 ПРАВОкація Прихована камера, відверті інтерв’ю, екстремальні ситуації, реакції відповідальних осіб. Розслідування, що обурюють, шокують і захоплюють, але найголовніше – допомагають. Журналісти викривають порушників і хабарників, долають корупцію та зловживання в усіх сферах, щоби захистити право кожної людини на гідне життя. 22:30 ПроКарпати 23:00 Прямим текстом 23:30 Хроніка надій та ілюзій. Радянська Україна

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з п. Марциняком 21:55 Вільний мікрофон 22:00 Об’єкт-2012. Уся правда про Євро! Невідомі подробиці, приховані деталі підготовки кожного об’єкта, приуроченого до Євро-2012 у Львові. Які покращення для міської інфраструктури принесуть ці змагання? Чи за призначенням використовують багатомільйонні державні кошти, виділені на підготовку до футбольного чемпіонату? 22:25 Люстрація Коли він керував державною компанією «Нафтогаз України», його називали «Льоша Мерседес». Він очолював КУН. Олексій Івченко – сміливий захисник інтересів держави Україна чи особа, яка вміло використовує політичну кон’юнктуру? 23:00 Прямим текстом 23:30 Обережно, діти!

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 Хто тут живе? Уся правда про чиновників, депутатів, суддів і правоохоронців. Для кого вони працюють – для народу чи власного добробуту? У прямому ефірі в студії оприлюднюють результати журналістських розслідувань про нерухомість, майно, бізнес та видатки запрошеного держслужбовця.

21:00 Огляд дня 21:25 Економіка зблизька 21:30 Спортивні новини 21:35 Погода 21:45 Чвертка з паном Марциняком 21:55 Твоє бачення. Вільний мікрофон 22:00 Прямим текстом Про політику – лише прямим текстом! До відвертої дискусії Остап Дроздов запрошує експертів, аналітиків та політичних діячів. Актуальні події, що відбуваються у суспільстві, стають темою для обговорення у студії. Це програма для вдумливих телегурманів, що змушує не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а мислити.

реклама

№11 22 березня 2012 року

НЕДІЛЯ, 25 березня

ПОНЕДІЛОК, 26 березня

ВІВТОРОК, 27 березня

СЕРЕДА, 28 березня

ЧЕТВЕР, 29 березня


історія 21

• Літак Ан-10 навесні 1969 р. відразу після прибуття до Львова (фото з колекції Ярослава Янчука)

Помаранчеві рейси

За три місяці Львову довелося пережити дві жахливі авіакатастрофи, що забрали життя 72 людей Ярослав Янчак, Богдан Білан

Н

априкінці березня 1959 року у львівському аеропорту відчувалося неабияке пожвавлення. Із дня на день тут чекали на прибуття десятка надсучасних літаків Ан-10 «Україна». Відомо, що ці літаки – нове слово в радянському авіабудуванні.

…Менш аніж за рік два з десяти нових пасажирських літаків розбилися під Львовом, забравши життя 72 людей. Лише тепер, 2012-го, історики змогли з’ясувати подробиці тих давніх, але так ретельно засекречених авіакатастроф.

У

грудні 1955 року конструктори київського КБ ім. Антонова розпочали проектування нового чотиримоторного турбогвинтового літака під шифром «У» («Україна»). На той час у СРСР експлуатували машини зі застарілою поршневою конструкцією двигуна, що могли перевозити не більше 40 пасажирів. Тому перед конструкторами поставили завдання спроектувати літак, що мав би суттєво більшу пасажиромісткість. Проектування та виробництво Ан-10, а пізніше й випробовування, проводили притаманними для того часу стаханівськими темпами. Новий літак злетів уже через 15 місяців після початку проект­ них робіт у березні 1957-го. У червні того ж року літак із гордим написом «Україна» презентували перед керівництвом СРСР на чолі з Микитою Хрущовим у московському аеропорту «Внуково». Головний конструктор Олег Антонов пояснив присутнім, що однією із беззаперечних переваг Ан-10 є те, що його можна водночас використовувати у цивільній і військовій авіації.

Серед іншого, цей літак мав одну унікальну характеристику – його можна було експлуатувати за позааеродромних умов, використовуючи злітні смуги навіть із ґрунтовим покриттям. До речі, тоді навіть планували користати з Ан-10 для постачання свіжих овочів і фруктів

““ 

ками на рівні ілюмінаторів отримали постійну прописку. На жаль, саме наше місто виявилося для них нещасливим… 26 листопада 1959 року при заході на посадку розбився новісінький Ан-10 із бортовим номером «СССР-11167» під управлінням командира

Прикметно, що одному пасажирові вдалося вижити у цій авіакатастрофі. В особистому архіві одного з авторів цієї статті Ярослава Янчака збереглося таке свідчення очевидця: «Він був страшенно п’яним і не міг сидіти в кріслі. Незадовго до катастрофи переповз у

Усе було погнуто й розбито, а чудо-пасажир обійшовся лише кількома подряпинами на лобі. Перше, що він зробив після того, як його витягнули, – «начал ругаться по-пьяному». Він ще не усвідомив, що сталося і чому його розбудили.

до Києва, оскільки він міг сідати безпосередньо близько до плантацій. Пілоти навіть дали Ан-10 промовисте прізвисько «всюдихід». Літак був розрахований на перельоти від 500 до 2000 кілометрів і, залежно від конфігурації, міг вмістити від 86-ти до 126 пасажирів. За рахунок високої рентабельності роботи, вартість квитка мала бути не більшою, ніж у плацкарті поїзда. Фактично Ан-10 став першою радянською «небесною маршруткою» – міг приземлятися на будь-якому більш-менш пристосованому злітному полі, а квитки продавали відразу ж у салоні.

Л

ьвів став одним із трьох українських міст, де з липня 1959 року білі красені з червоними смуж-

екіпажу М. Спіренкова. Літак, що летів із Москви, впав на полі поблизу села Зимна Вода, не дотяг��увши кількох кілометрів до посадкової смуги. Загинули всі 40 людей, що були на борту. За переказами очевидців – навколишніх селян, які першими дісталися до місця падіння літака, найбільше вразили розсипані по полю апельсини – тоді їх можна було купити лише у Москві. Рівно через три місяці – 26 лютого 1960 року – за таких самих обставин при посадці під Львовом розбився ще один Ан-10 із Москви (бортовий номер «СССР11180», командир екіпажу – П. Макаров). Упав поблизу залізничного «П’ятого парку» у білогорщівському лісі. Загинули 32 людини.

хвостову частину літака, скрутився калачиком і заснув. У момент вибуху хвіст літака відірвався разом із пасажиром. Коли його витягали рятувальники, то він ще не міг навіть справно

““ 

теж яскравіли жовтогарячі й такі бажані помаранчі…

О

бставини обох трагічних інцидентів відразу ж було засекречено. Можна собі лише уявити стан львів’ян, які знали про авіакатастрофи, чули про них, але через брак офіційної інформації живилися чутками і припущеннями. Експлуатацію всіх Ан-10 було призупинено. Слідчі разом із конструкторами, для яких дві поспіль катастрофи стали справж­нім професійним шоком, з’ясували, що основною проблемою були стабілізатори, які обмерзали. Відтак при заході на посадку літак на малій висоті робив різке просідання, так званий «клювок», що призводило до зіткнення із землею та вибуху.

надскладних умовах поганих і дуже поганих злітних смуг, велика кількість рейсів, недбалий сервіс – усе це призводило до поломок. Щодня один Ан-10 здійснював до шести польотів – у таких умовах на той час не міг працювати жоден інший літак у світі. Найгіршими вважали аеро­порт у Вінниці, який називали «пральною дошкою», та в Херсоні, де на піщаній злітній смузі було чимало ям і вибоїн. Ось як описує зліт із херсонського аеропорту у своїх спогадах один з пілотів Ан-10. «Спекотний літній день. Літак прийняв у своє черево 112 пасажирів, величезну кількість багажу і незлічимо кавунів та динь, трохи опустивши хвіст,

Навколишніх селян, які першими дісталися до місця падіння літака, найбільше вразили розсипані по полю апельсини – тоді їх можна було купити лише у Москві.

рухатись. Усе було погнуто і розбито, а чудо-пасажир відбувся лише кількома подряпинами на лобі. Перше, що він зробив після того, як його витягнули, “начал ругаться по-пьяному” – він ще не усвідомив, що сталося і чому його розбудили». …Поміж дерев на місці авіакатастрофи серед снігу

Конструктори зробили висновки – і на стабілізатори встановили автономний постійно діючий обігрів та вдосконалили конструкцію самих пристроїв. Ан-10 знову пішли в небо…

Т

а вже через кілька років почалися нові проблеми. Використання літака у

ревучи двигунами, починав розбіг. Заховавшись від проводжаючих за хмарою піску та гравію, літак час до часу підстрибував у вибоїнах аеродрому. Немовби призупинявся перед наступною перешкодою, потім знову набирав хід, наостанок ще раз підстрибнув і полетів. За літаком тягнувся густий шлейф пилюки. Екіпаж витирає спітнілі обличчя і повідомляє диспетчера про успішний зліт».

К

рапку у кар’єрі Ан-10 поставила трагедія 1972 року поблизу Харкова. Літак не долетів 25 кілометрів до аеродрому – відвалилося крило. У тій катастрофі загинув знаменитий радянський актор-пародист Віктор Чистяков. Ан-10 зняли з експлуатації. Усі літаки пішли на списання, окрім кількох найновіших, які передали міністерству авіації для термінових рейсів.

• Літак Ан-10 з бортовим номером «СССР-11180» безпосередньо перед катастрофою 26 лютого 1960 р. (фото: Михайло Гепнер)

№11 22 березня 2012 року


гумор, афіша, комікс 22

Замість заповідників – електростанції!

У

сьо, кохані мої, настав край моєму терпінню! Захланна рука бізнесу і влади вже дісталася й до моїх любих Карпат! Ви чули? У наших горах хочуть збудувати 550 гідроелектростанцій! Та за електрикою гір видко не буде! То особливо рознервувало, бо добре знаю і люблю гори. Вже нині там, де я мандрував полонинами, стоять зруби і прокладено дороги. Мені то не дуже подобається, але розумію – людям у горах треба жити і вони відкривають притулки для туристів. Най буде – най міщухи набуваються в горах здоровля і пізнають українську культуру. Але нині на гори насувається правдива катастрофа! Річечки-потічки, біля яких так файно було спочивати спекотної днини, запакують у рури, щоби вони крутили турбіни елєктро­ станцій! Ви собі то уявляєте? Краще не треба, бо то є правдива наруга над наразі найчистішим регіоном України. Замість розвивати туризм і рекреацію, вони хочуть зробити з Карпат Донбас! А Місько Кравець, який має особливі сентименти до гір, бо був два рази жонатий (раз на лемчисі, а другий на бойчині – обидві жінки брав з гір), слушно зауважує, що нахолєри нам загачувати Карпати греблями, якщо Україна й так виробляє достатньо електрики – навіть експортує її… до Молдови й Білорусі! Виходить, що вкотре на народному доб­ рі хтось хоче нагріти руки. І на що тоді житимуть горяни? Туристи ж не поїдуть милуватися трубами замість річок! Я вже мовчу про нищення природи. Якщо запхають річку в руру – риба в ній буде? Отож-бо і воно – навіть пані Стефа знає, що в трубі тече мертва вода! Ясна річ, якщо до Карпат ставитися як до сировинного придатку, то можна повирубати всі ліси, на горах поставити нафтові вишки, а воду загнати в труби. І будем мати пустелю… Коли вже той народ прокинеться, га? Страшно буде, коли зацофаний прогрес прийде в наймальовничіші місця. Як у Дземброню, де понад сто літ відпочивали знані українські письменники, художники. І навіть я… А теперка там замість річки труби будуть? Місько Кравець як то вчув, узяв бльочок на електричку до Старого Самбора. В лісах він знайшов стару криївку. Каже, буде боронив гори до остатнього набою. Може, він і має рацію? Хіба нє?

№11 22 березня 2012 року

Розмова про Осипа Куриласа

Вечірка з Paradox

Виставка «Чотири виміри»

Luna Алессандро Сафіни

24 березня, 23:30 22 березня, 18:30

Хмільний дім Роберта Домса (вул. Клепарівська,18)

Кав’ярня-галерея «Штука» (вул. Котлярська, 8) Клуб шанувальників Галичини проводить зустріч на тему «Художник-патріот Осип Курилас». Розповість про творчу біографію галицького маляра мистецтвознавець Андрій Крижанівський, який упродовж десяти років збирав нотатки, листи, репродукції робіт і світлини, пов’язані з життям митця.

Вхід вільний

27-29 березня: ТЦ «Інтерсіті» (просп. Чорновола, 67-г) 30 березня – 1 квітня: Виставковий центр Shuvar-Expo (Львів, вул. Хуторівка, 4-б) 27 березня 19:00 – Офіційне відкриття Львівського тижня моди. Презентація спеціального фотопроекту FASHION VIEW. 28 березня 18:00 – OFF schedule. Покази студентських колекцій (KATERYNA TIMO4KO, Крістіна Чєґодаєва, Настя Єфремова, Мирослава Петренко, Діана Говдій, Ольга Демків, Катя Дмитрів, Ірина Жугель, Юля Рибка, Анна Кашуба, Ліда Матвієнко, Інна Мілко, Юлія Стахів)

Живі виступи Paradox справляють незабутнє враження, адже він «грає» drum’n’bass наживо, використовуючи раритетний семплер AKAI, синтезатори, комп’ютер, багатоканальний мікшер та CD-player. За ім’ям Paradox ховається всесвітньовідомий музичний продюсер і breakbeat піонер Dev Pandya, кар’єра якого почалася із заснування проекту Mixrace.

40-60 грн

29 березня 18:00 – In AVANT GARDE. Показ авангардних колекцій молодих дизайнерів (Popsujko Viktoriya, Вікторія Буднік, Лілія Воробець, Анна Дідух, Оля Деревич, Вербовська Ельза, Мар’яна Ткачук, Наталя Чорній, Olga Kurbatova, Razova & Kuzjo). 21:00 – LFW Party / PLAY BAR (вул. Крива Липа, 6) 30 березня 19:00 – 19:30 Felix Rodionov 20:00 – 20:30 Христина Рачицька 21:00 – 21:30 LFW special 18:00 – 22:00 Шоурум Lviv Fashion Week

До 1 квітня

Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) «Чотири виміри» – це чотири різні жіночі погляди на світ та буття. Неповторність, несхожість художнього світу мисткинь, різноманітність творів і технік – очевидна, а філософсько-мистецькі роздуми про суть життя, чуттєвість та емоційність образів притаманні кожній.

Вхід вільний

21:00 Lviv Fashion Week Party. Офіційна вечірка Lviv Fashion Week

31 березня 16:00 – 16:30 ARTEM KOMAROV / Amina Gasem 17:00 – 17:30 Ivanna Yukhymchuk / Люба Чернікова / FOLTOVYCH& 18:00 – 18:30 Анна Яковенко 19:00 – 19:30 Alexandr Ocheretny 20:00 – 20:30 GOLDA 21:00 – 21:30 ROKSOLANA BOGUTSKA 16:00 – 22:00 Шоурум Lviv Fashion Week 21:00 LFW Party. Офіційна вечірка Lviv Fashion Week 1 квітня 17:00 – 17:30 Софі Марія Сєдова 18:00 – 18:30 Наталiя Петровська / Under Queen / Nedoshytko Uliana 19:00 – 19:30 Ksenia Serbin

24 березня, 19:00

(просп. Свободи, 28) Один із найкращих тенорів світу завітає до Львова. Аллесандро співав у дуетах із Сарою Брайтман, Елтоном Джоном та іншими відомими виконавцями. До прихильників цього співака належить і королева Великої Британії Єлизавета ІІ, яку він підкорив арією з мюзиклу «Привид опери» сера Ендрю Лойда Веббера.

300-1500 грн

20:00 – 20:30 vozianov (спеціальний гість) 21:00 – 21:30 ON AURA TOUT VU / Haute Couture Paris («Вогняна» колекція весна/літо 2012) 17:00 – 22:00 Шоурум Lviv Fashion Week 18:00 Софі Марія Сєдова Afterparty / ZanZibaRclub (вул. Липинського, 36) 21:00 LWF Closing. Офіційна вечірка Lviv Fashion Week / PLAY BAR (вул. Крива Липа, 6) Запрошення на Lviv Fashion Week з 15 березня можна придбати: – у бутіку Lviv Fashion Week (ТЦ «Інтерсіті», просп. Чорновола, 67-г) – у Виставковому центрі Shuvar-Expo (вул. Хуторівка, 4-б)

На покази і презентації 27-29 березня вхід вільний


театри, кросворд 23 •

Вшанування пам’яті Миколи Лисенка

«Пісні рідного краю» Степана Галябарди

Перлини української класики 25 березня, 18:00

24 березня 16:00, 19:00

Льві��ська філармонія (вул. Чайковського, 7)

Львівська філармонія (вул. Чайковського, 7)

Театр ім. М. Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1)

Галерея «Леміш» (вул. Ставова, 7-в)

В академії з нагоди 170-річного ювілею від дня народження Миколи Лисенка візьмуть участь Л. Посікіра, Е. Чуприк, О. Рапіта, О. Сидір, О. Лихач, а також лауреати міжнародних конкурсів капела бандуристів ЛНМА ім. М. Лисенка, хор студентів ЛНМА ім. М. Лисенка, хор та симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка.

У святковому концерті до 170-річчя Миколи Лисенка у Львові співатиме зірка світової оперної сцени славетна Вікторія Лук’янець у супроводі камерного хору «Глорія» та симфонічного оркестру Львівської філармонії. У програмі – арії та сцени із опер М. Лисенка, популярні романси, пісні на слова Т. Шевченка.

У Львові готуються святкувати ювілей поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв Степана Галябарди – з нагоди його 60-річчя буде концерт-бенефіс, участь у якому візьме сам ювіляр та низка виконавців, які співають його пісні. Зокрема Василь Зінкевич, Степан Гіга, Лілія Сандулеса, Мар’ян Шуневич.

В експозиції буде представлено близько 30 живописних полотен, виконаних олією, акрилом на полотні, та скульптури. Кожен твір має свою історію, але всі вони об’єднані темою весни, радості та кохання. А ще в експозиції будуть представлені картини, створені на дверцятах старих меблів.

40-120 грн

70-300 грн

По горизонталі:

1. Карагана. 4. Стародавній вишитий оберіг. 7. «Гойдалка» Тарзана. 9. Антигона для Едіпа.10. Розпорядження президента. 12. Супутниця Юпітера. 13. Наймальовничіше озеро Карпат. 14. Яїк у наші дні. 17. Псевдонім Гоголя.18. Онікс. 20. Цінна мандрівна риба. 21. Богиня полювання у давніх римлян. 22. Сафіна на естраді. 24. Джомолунгма. 28. Південноамериканська країна. 29. Так філософи називають світ, що нас оточує. 33. Суперник богів (міф.). 36. Східна кавоварка. 7. Плодове дерево. 38. Котяча м’ята. 39. Сьомий знак зодіаку. 40. Північна природна зона.

• реклама

По вертикалі:

1. ... Романович, галицький князь. 2. Народні збори на Русі. 3. Човен індіанця. 5. Білий ведмедик з м/ф. 6. Степова трава. 7. Бро­ нежилет у давнину. 8. Найдовша гірська система. 9. Батько Ікара. 11. І Вега, і Денеб. 15. «Співоча» комаха. 16. Веселка. 17. Катран. 19. Жанр японської поезії. 23. Дружина Адама, демон. 25. Дрібна водяна рослина. 26. Болотяна трава. 27. Сте­ повий птах. 30. Ліванець. 31. Богиня розбрату в еллінів. 32. Плодове дерево. 34. Легкий прохолодний ві­тер. 35. Африканська антилопа. реклама

КРЕДИТ

просп. Свободи, 28 22 березня 18:00 – «Наталка Полтавка». Опера на 3 дії 23 березня 18:00 – «Дон Кіхот». Балет на 3 дії 25 березня 12:00 – «Лебедине озеро». Балет на 3 дії. 18:00 – «Аїда». Опера на 4 дії 27 березня 18:00 – «Летюча миша». Оперета на 3 дії

«Розквітле листя» Петра Ряски

22 березня, 18:00

До 10 квітня, вт.- нд. •

«Голодні ігри» Із 22 березня •

Ж

анр: драма, трилер, фантастика, екшн. Режисер: Гаррі Росс. У ролях: Дженніфер Лоуренс, Джош Гатчерсон, Елізабет Бенкс, Стенлі Туччі, Вуді Гарельсон, Дональд Сазерленд, Іза­ бель Фюрман, Олександр Людвіг. Країна: США. Рік: 2012.

Дія фільму відбувається у світі після Апокаліпсису. Це тоталітарне суспільство, поділене на багате місто-державу Капітолій і 12 ізольованих округів-дистриктів, які забезпечують центр усім необхідним, а їхні мешканці є фактично рабами. Найстрашніше ж, що кожен з округів щороку в результаті жеребкування віддає одного хлопця та дівчину на так звані «Голодні ігри» – жорстоке реаліті-шоу, яке транслюють на всю країну. Його 24 учасники приречені вбивати одне одного, бо в живих у результаті мусить залишитися тільки один – він і буде переможцем. Здавалося б, звична вже антиутопія-трилер, від якої не варто сподіватися чогось нового. Однак цьому фільму прогнозують особливу долю. Річ у тім, що стрічка є екранізацією першої частини три-

Національний театр ім. Марії Заньковецької Велика сцена вул. Лесі Українки, 1 22 березня 18:00 – «Підступність і кохання». Міщанська драма 23 березня 12:00 – «Поліанна». П’єса на 2 частини. 18:00 – «Ромео і Джульєтта в кінці листопада». Лірична комедія 25 березня 13:00 – Ювілей з.а. України Юрія Брилинського 27 березня 18:00 – «Капустяний Оскар 2012» 28 березня 18:00 – «Блакитна троянда». Драма Камерна сцена, просп. Свободи, 26 23 березня 16:00 – «Дама з собачкою»

Вхід вільний

«Планета кіно», «Кінопалац»

Львівський національний театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької

Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» пл. Генерала Григоренка, 5 25 березня 18:00 – «Розбите серце». Музична мелодрама 29 березня 19:00 – «Весела корчма». Музична комедія

логії американської письменниці Сьюзен Коллінз, опублікованої 2008-го. Буквально за два роки книга стала бестселером, який вих­ валяють найвідоміші письменники і критики. Сам Стівен Кінг казав, що цей роман – його улюблений. Тому не дивно, що величезна армія шанувальників книжки з нетерпінням очікувала екранізації улюбленої історії. І коли Next Movie (ресурс MTV, присвячений кіно) провів голосування щодо найочікуваніших фільмів року, за його результатами «Голодні ігри» зайняли перше місце, випередивши останню частину саги «Сутінки», «Гобіта», «Темного лицаря» і «Нову людину-павука». За бюджету стрічки у 80 млн доларів передбачали, що «Ігри» зберуть 70100 мільйонів доларів у перший вік-енд прокату. Але передпродаж квитків показав, що сума перших зборів може перевищити 100 мільйонів доларів і навіть досягти 150 млн.

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса вул. Леся Курбаса, 3 22 березня 19:00 – «Лісова пісня». У трьох колядах 23 березня 19:00 – «Хвала еросу». Філософська комедія 24 березня 19:00 – «Наркіс». Катавасія 25 березня 19:00 – «Марко Проклятий, або Східна легенда». Драматична симфонія

Перший український театр для дітей і юнацтва вул. Гнатюка, 11 22 березня 15:00 – «Олівер Твіст». Вистава на 2 дії 23 березня 11:00 – «Лялька Реґґеді Енн». Музична казка на 2 дії 24 березня 14:00 – «Чарівне кресало». Лірична комедія на 2 дії 25 березня 11:00, 14:00 – «Лялька Реґґеді Енн». Музична казка на 2 дії Вечори дорослої сцени 23, 24 березня 18:00 – «Провина». Творча майстерня «Театр у кошику» 25 березня 18:00 – «Оскар». Маленька історія великої людини

№11 22 березня 2012 року


реклама

№11 22 березня 2012 року


ZIK #11