Page 1

2010 год

#5

02 (05) 03

Вінницька міська влада активно розвиває комунальний транспорт – і вже досягла в цьому значних успіхів

распространяется бесплатно

Более ста национальных общин проживают на ñтр 2 Житомирщине Проект создания завода по переработке мусора вышел в практическую ñтр 3 плоскость Коростень создал свой рецепт выхода из духовного кризиса ñтр 4

Газета «Відродження Житомира» продовжує висвітлювати події навколо аварійної греблі по вулиці Жуйка. Як стало відомо, компанія «Енергоінвест», що орендує споруду, зараз вимагає негайно розірвати угоду. Наша газета вже

Жити в Житомирі скоро ñтр 6 стане модно

Зустріч з письменником ñтр 6 В. Даниленком Акумулятори: винахід родом з Житомира ñтр 7

Посмотри на Житомир ñтр 7 по-новому!

Живая история Житомира История страны и судьба человека ñтр 8 «Мої казки – це моя ñтр 8 спадщина» «Єдине, що зараз добре, – це незалежність» ñтр 8 «В 1941 году мы были ñтр 8 готовы к войне» «Откопаем Брежнева – будем жить по-прежнему» ×итаéте на ñтр 8

писала про те, що споруда може не витримати цьогорічного паводка. Схоже, що до такого ж висновку прийшли орендарі. За таких умов ніхто не хоче нести відповідальність за цілком ймовірну катастрофу. ñтр 2

Михаил Заславский: «Как победить коррупцию»

«Оксия-2009» уже в библиотеках ñтр 6

Житомирські історії ñтр 7

Велика проблема великої води

Економічні, екологічно чисті і комфортні трамваї та тролейбуси набагато краще вирішують транспортні проблеми міста, ніж маршрутки. Вінничани в ñтр 4 цьому переконалися на власному досвіді.

Урбаністика

Стратегія розвитку «Великого Житомира» За сприяння благодійного Фонду Михайла Заславського в Житомирському національному агроекологічному університеті відбувся науковопрактичний семінар. Виявилося, що зараз місто буквально задихається на клаптику землі. Фонд закликає житомирських науковців приєднатися до розробки стратегії розвитку міста і регіону. Найкращі розробки на тендерній основі будуть підтримуватися Благодійним фондом Михайла Заславського. ×итаéте на ñтр 3

На прошлой неделе житомиряне получили наглядное подтверждение того, что Украина находится на 146 месте в мире по уровню борьбы с коррупцией. Так, представители голландской компании «Next Care Invest B.V», которая планирует строительство мусороперерабатывающего завода в Житомире, главным препятствием для реализации этого проекта

назвали именно коррупцию. О том, как бороться с коррупцией, читайте в интервью Михаила Заславского.

Жити в Житомирі скоро стане модно

Мова Стартовал як прояв проект національної НеравНодушНый ідентичності Житомир

НА МОЛОДІЖНОМУ форумі в міському Палаці культури М.Заславський висловив свою позицію щодо пріоритетів роботи Фонду. Головне завдання – зробити так, щоб молодь не виїжджала з Житомира, мала можливість для самореалізації на батьківщині. З’ясувалося, що у М.Заславського є бізнеспроекти для молоді та людей старшого покоління, які мають бажання працювати.

У ПОЛÜСÜКОМУ ДОМІ Житомира відзначено Міжнародний день рідної мови,

×итаéте на ñтр 6

Культурный слой

ñтр 5

одним з організаторів якого став Фонд М.Заславського. Захід привернув увагу до питання підтримки мови та культури представників більш як ста національностей, які живуть у місті. ×итаéте на ñтр 2

Фокус

П О З Н А К ОМ ÜТ Е С Ü с историями людей, которые обратились в наш Благотворительный фонд. Возможно, вы поймете, что в силах им помочь. Ведь часто людям нужны не столько деньги, сколько поддержка при попытке найти свое место в жизни. Например, предложение работы или просто общение. Мы надеемся, что житомиряне не останутся равнодушными к беде тех, кто живет рядом. ×итаéте на ñтр 6

Культурный слой


фокус

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua

2

# 5  |  2 марта  Возрождение Житомира

Велика проблема

великої больова точка

Ніхто не хоче нести відповідальність за аварійну споруду Вінницька  компанія «Енергоінвест», яка брала греблю на вулиці Жуйка в довготермінову оренду, вимагає розірвати угоду. Як відомо, гребля сьогодні перебуває в

Якщо гребля не витримає, котельня по вул. Жуйка постраждає першою.

аварійному стані. За свідченнями високопосадовців (серед яких і заступник міністра України з надзвичайних ситуацій В.Третьяков), споруда

може не витримати цьогорічного паводку. Схоже, що в таких умовах ніхто не хоче нести відповідальності за цілком ймовірну катастрофу. Формальною причиною для розриву договору став конф­лікт між орендарями (він­ни­цькою компанією «Енер­го­інвест») та власниками греблі (міськрадою). За словами вінничан, нещодавно вони виконали на греблі підводні роботи вартістю 28 тисяч гривень. Представивши власнику відповідний акт виконаних робіт, вони почали вимагати повернення витрачених на це грошей. Однак міська рада та комунальне підприємство з експлуатації штучних споруд відмовилися виділити кошти, адже їх представники не були поінформовані про виконання робіт і, відповідно, не бачили, скільки реально грошей «пішло під воду». Зрештою  компанія «Енергоінвест» відмовилася проводити будь-які подальші роботи і почала вимагати

Фото Сергій Роздум

води Реальне вирішення проблеми житомирської греблі стане можливим лише в рамках відродження малої гідроенергетики.

розриву договору оренди. 4 березня (в четвер) це питання буде розглянуто на засіданні міськвиконкому. Реальне вирішення проблеми житомирскої греблі стане можливим в рамках відродження малої гідроенергетики. Якщо гребля функціонуватиме як ГЕС, буде виробляти електроенегрію та приносити стабільній прибуток – питан-

ня обслуговування об'єкту знімається автоматично. Власник зароблятиме на експлуатації греблі та, відповідно, буде зацікавлений в утриманні її в належному стані. Наразі в Житомирській області  працюють  лише п’ять малих ГЕС загальною потужністю 1,5 мВт. У минулому році ними вироблено близько 4,5 млн. кВт/год.,

або 0,2% від загального обсягу електроспоживання області. Також наближаються до завершення роботи на малій ГЕС потужністю 140 кВт у селі Млинище Житомирського району. Існує ще понад 20 гребель у семи районах області та містах Житомирі і НовоградіВолинському, на яких можна відновити малі гідроспоруди з

досить незначними витратами. За попередніми підрахунками, застосування сучасних гідротурбін, електротехнічного обладнання, засобів автоматики і диспетчеризації дозволить забезпечити практично автономне функціонування цих об’єктів та виробництво 100120 млн. кВт/год. електроенергії щорічно.

Наталія Міжигурська

Відродженню малої гідроенергетики заважає корупція Малі ГЕС є одним з найбільш перспективних напрямів альтернативної електроенергетики. У 50-60 роки минулого століття мала гідроенергетика зробила значний внесок в електропостачання сільських населених пунктів та сільгосподарських об’єктів Житомирщини. На території нашої області в той

час працювали 53 малі гідроелектростанції. Як зазначив начальник відділу енергетики та енергозбереження головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Євген Дідовський, особливо важливе соціальне значення має відродження малої гідроенергетики в районах,

що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, оскільки ремонт та відновлення розгалужених електричних мереж на радіаційно забруднених територіях є економічно невиправданим. Відродженню малої гідроенергетики заважає надмірна бюрократизація та корупція, які відляюкують потенційних

інвесторів. Всього по Україні працює біля 50 малих ГЕС. Лідером у використанні ресурсів малої гідроенергетики є Вінницька область (11 малих ГЕС) в якій, незважаючи на рівнинний характер території і відносно невеликий потенціал енергії річок, створені привабливі умови для роботи інвесторів.

Фото Ким Стецюк

Житомирщина – область ста национальностей.

культура

Представители различных национальных общин области будут работать над совместными проектами Круглый стол под названием «Общий дом – общие культуры» состоялся в Житомирском  драмтеатре

им. Ко­черги.  Инициаторами мероприятия выступили объединения, представляющие различные этнические группы  Житомирщины. Среди выступающих были руководитель немецкого товарищества  «Видергебурт» Владимир Пиньковский, директор еврейского благотворительного фонда София Зайцева, руководитель Польского теа-

тра им. Крашевского Йоланта клей театральный процесс Платек. В зале присутствова- не затих – и в конце февраля ли также члены российской, житомиряне смогли посмочешской, белорусской, азер- треть новый спектакль житомирского Польского театра. байджанской общин. Местом проведения круНа круглый стол были глого стола неслучайно был приглашены и представитевыбран театр. Предста- ли Фонда Заславского. Ковители различных нацио- ординатор  гуманитарных нальных групп нашего ре- проектов Николай Гоманюк гиона решили предложил отНациональные к а з а т ь с я   о т объединиться общины ставят термина «нана культурном совместные поприще. Уже циональные спектакли, готовится сцеменьшинства» нарий совместпо отношепривлекают ного польсконию к этничетуристов и еврейского ским общинам занимаются спектакля, сугорода. «Мы бизнесом ществует провсе – украинект «Родной язык» и мно- цы, русские, поляки, евреи, гие другие. армяне, греки, азербайджанПриятно, что начинания цы  – равноправные граждаФонда Заславского имеют не Украины. Мы все в одисвое продолжение в про- наковой мере любим свой ектах других общественных город, работаем для его проорганизаций. Не так давно цветания, и называть кого-то в город приезжали театраль- «меньшинствами», по меньные коллективы Львова и шей мере, некорректно». Светлана Бало Люблина. После их спекта-

Фото Юлия Дрымба

Житомир многонациональный Катерина Сарабанович і Каріне Овакем'ян співали на святі грецьких та вірменських пісень.

День мови У житомирському Польському домі відзначено Міжнародний день рідної мови, одним з співорганізаторів якого став Благодійний фонд Михайла Заславського. «Всі національності, які проживають у Житомирі, роблять свій внесок у розвиток культури», – зазначила виконавчий директор Польського наукового товариства Анастасія Циганюк. На святі лунали вірші та пісні польскою, чеською, грецькою, вірменською, єврейською мовами. Особливе враження на слухачів спра-

вив музичний виступ Катерини Сарабанович – активістки грецької громади і студентки музучилища ім.Косенка. Після дитячих виступів відбулося нагородження учасників конкурсу «Лист святому Миколаю», який проходив з ініціативи видання «Газета Польська». Подарунки переможцям передав Фонд Заслав­ ського. «Святий Миколай опікується дітьми не тільки у грудні, а протягом усього року!» – сказав представник Фонду Микола Гоманюк.

Ольга Литовченко


акценты

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua # 5 | 2 марта Возрождение Житомира

Фото Виктор Галанин

3

Фото Юлия Дрымба

Фото Юлия Дрымба

Стратегія розвитку

економіка

За сприяння Фонду Заславського в Житомирському національному агроекологічному університеті відбувся науково-практичний семінар У рамках семінару з узагальненою темою: «Урбоекосистема Житомира: проблеми, перспективи, шляхи вирішення» пройшло перше засідання із залученням відомих науковців. Зокрема заслуженого діяча науки і техніки, доктора наук, професора, завідувача кафедри економічної та соціальної географії Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова Олександра Топчієва та завідувача кафедри соціально-економічної географії Õерсонського державного університету Ігоря Пилипенка. Запрошені Фондом Заславського науковці з Півдня мають чималий досвід практичної діяльності: професор Топчієв брав участь у розробці Генерального плану «Великої Одеси», до якої входять прилеглі міста Іллічівськ та Южний. Працював заступником губернатора Одеської області, а завдяки доценту Пилипенку на мапі

«Великого Житомира»

му і ту програму, яку пропонував суспільству Роман Завдяки Ігорю Пилипенку Безсмертний. Ми – єдина на мапі Херсонщини серед країн Центральноз'явився ще один парк . Східної Європи, яка не проОлександр Топчієв вела адміністративно-темає досвід розробки риторіальної реформи. Генерального плану Одеси. Підкреслюю – єдина. МолÕерсонщини з’явився ще довани провели, румуни – один Національний парк. Гос- теж, поляки – навіть двічі, ті доповіли про проблеми ре- Росія дещо змінила – було організації адміністративно- створено федеральні округи. територіального устрою Нова країна – нова рефоркраїни та зокрема Житомира. ма, новий адміністративноНа їхню думку, наразі Жито- територіальний устрій, – так мир перебуває в дуже склад- має бути», – зазначив профеній ситуації, вийти з якої без сор Топчієв. кардинальних змін та кропітУ розрізі дослідження кого планування неможливо. перспектив Житомира фахівці, звичайно, не могли Житомир «задиõається» на оминути питання соціальноклаптику землі економічного розвитку. За Ùоб надати глибокої та словами Ігоря Пилипенка, всебічної характеристики Жи- Житомир вже не зможе стати томира, науковці першочер- таким, яким був наприкінці гово розглянули питання 80-х, коли місто працювало місця Житомира в системі на економіку всього СРСР. міст України. На Для прикладу думку професора пан Пилипенко Стратегія Топчієва, говоринаводить ситукерування ти про Житомир ацію в Õерсоні містом має можна довго, але – місті, яке не виходити якщо не розглямає можливості з чіткої нути його місце забезпечити роконцепції в країні цілком, в бочими місцями бачення регіоні і області, населенмайбутнього чверть (варто зазначити, ня, і причина міста що регіон та обне в банальній ласть – поняття абсолютно відсутності роботи, а в його різні), в системі розселення перенаселенні. «В Õерсоні України, не можна визначи- припадає 1200 населення на ти пріоритети розвитку міста. квадратний метр, а в Жито«Сьогодні через адміністра- мирі ця цифра – 4370! Місто тивну плутанину і нерівність просто задихається на своєму діє старий територіально- клаптику землі. Звідси і проадміністратив ний устрій. цеси локальної еміграції – Давайте згадаємо адміністра- люди переселяються в петивно-територіальну рефор- редмістя, а це зачіпає якість

обслуговування. За існуючими правилами, хвору людину з Довжика в реанімацію повезуть в Станишівку – бо саме там районна лікарня», – розповідає Ігор Пилипенко. Як альтернативне розв’язання проблеми він пропонує користуватися новим поняттям – «зона спільних інтересів», яке дає можливість «накладання» функцій міста

чає розвиток міста в чіткій стратегії і вирішенні проблем галузевої модернізації його господарства. На його думку, стратегія керування містом має виходити з чіткої концепції бачення майбутнього міста. «Весь господарський комплекс Житомира складається з двох основних складових: перша – споживча, друга – інвестиційна. З

Наразі Житомир перебуває у дуже складній ситуації, вийти з якої без кардинальних змін неможливо на приміські райони. І це визначення передмістя, вважає пан Пилипенко, обов’язково має взяти на озброєння кожен, хто займається розробкою адміністративнотериторіального устрою.

Êонцепція майбутнього Олександр Топчієв вба-

одного боку, у нас таке становище, що ми готові дякувати будь-якому інвестору з будь-якими інвестиціями. З іншого – міській владі необхідно розробити концепцію та надати характеристику господарського комплексу Житомира за сучасною методологією регіональної

економіки», – відзначає науковець. Не менш важливою на засіданні стала і тема впливу Києва на Житомир, оскільки останній потрапляє в зону прямого впливу столиці і повинен обрати для себе шляхи співробітництва з Києвом. На сьогоднішній день для Житомира існує виклик: або ставати містом-супутником, виконуючи функцію «спального району Києва», або серйозно замислитися над економічним майбутнім міста. Проблем, на які міські чиновники закривають очі, в місті дійсно багато, тому цілком логічною реакцією на доповіді гостей був виступ архітектора Валерія Головатенка. Він наголосив, що всі проблеми, про які розповідали науковці, вже давно «нависають» над нами, проте нинішня влада не збирається їх вирішувати.

Þліß Макаренко

сучасний житомир не обмежується адміністративними кордонами Êоординатор гуманітарниõ програм Ôонду Ìиõайла Çаславського Ìикола Ãоманюк наголосив, що цей захід є першим з низки науковопрактичних семінарів провідних українських вчених у галузі економіки, соціальноекономічної географії, екології, урбаністики, управління, соціології та тих наук, які безпосередньо або опо-

середковано пов’язані з містом. Метою таких заходів є залучення широкого кола експертів до розробки стратегії розвитку міста Житомира і житомирського регіону – «Великого Житомира», межі якого ще остаточно не визначено. Проте вже зараз зрозуміло, що сучасний Житомир не обмежується адміністративними кордо-

нами, оскільки навколишні території тісно пов’язані з його соціально-економічним комплексом. Микола Гоманюк закликав житомирських науковців приєднатися до розробки стратегії розвитку міста і регіону, тим більше, що найцікавіші розробки на тендерній основі будуть підтримуватися Фондом Заславського.

От успешности реализации проекта по переработке отходов зависит имидж Житомира на мировом уровне Ýдуард Êругляк, ïðåäñåäàòåëü ïðàâëåíèÿ Æèòîìèðñêîãî ãîðîäñêîãî áëàãîòâîðèòåëüíîãî ôîíäà Ìèõàèëà Çàñëàâñêîãî, çàìåñòèòåëü ìýðà Æèòîìèðà, îòâå÷àâøèé çà ñîñòîÿíèå äåë â æèëèùíî-êîììóíàëüíîì õîçÿéñòâå â àâãóñòå 2007 ã. – íîÿáðå 2009 ã. «Житомирский городской благотворительный фонд Михаила Заславско-

го совместно с голландской фирмой NextCare Invest B.V продолжают реализацию проекта «Технологический парк возобновляемой энергии и переработки отходов». Должен отметить, что проект демонстрирует довольно высокую динамичность: наши первые встречи с инвесторами состоялись в декабре прошлого года, а уже подписан протокол о намерениях

с Житомирской облгосадминистрацией и городским головой, мы обсуждаем практические аспекты начала работ. Наибольшие опасения у наших голландских партнеров вызывают, конечно же, высокие риски, которые свойственны ведению бизнеса в Украине, в первую очередь уровень коррумпированности. По мнению представителей правитель-

ства Голландии, это может помешать эффективной работе над проектом и даже сорвать ее. Житомирский фонд Михаила Заславского прилагает значительные усилия, чтобы оградить представителей компании NextCare Invest B.V от вовлечения их в коррупционные схемы, помочь им адаптироваться в нашей непростой бизнес-среде. Мы прекрасно понимаем, что

от успешности этого проекта зависит не только решение одной из самых сложных для Житомира проблем – проблемы переработки отходов и энергетической безопасности, но и в целом мнение о нашем регионе на всеукраинском и миро- «Проект создания завода по переработке вом уровне». мусора динамично реализуется».


опыт соседей

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua

4

Фото Сергій Роздум

# 5  |  2 марта  Возрождение Житомира

«Відродження Житомира» продовжує знайомити читачів з кращим досвідом міст, які досягли успіху і зробили крок вперед задля вирішення непростих соціально-економічних проблем.

«Ми вже давно забули, коли купували ресори» – Та все ж рано чи пізно трамвайно-тролейбусний парк потребуватиме оновлення?

Володимир Бугайчук розповів, як вінницькому ТТУ вдалося стати найкращим в Україні.

– Це стало можливим завдяки правильно організованій роботі. Ми відчуваємо постійну підтримку з боку нинішньої міської влади, співпрацюємо і разом втілюємо в життя поставлені завдання. Але керівництво міста ставить перед нами свої вимоги, згідно з якими ми не можемо надавати неякісні послуги, бо в першу чергу це не вигідно самому ТТУ. Та й економічно недоцільно. Наприклад, для запуску тролейбусних маршрутів було прокладено 4,5 кілометри нової тролейбусної лінії. А гроші на її прокладання, ремонт дороги і тротуарів – більше п'яти мільйонів гривень – спільно виділяли як міський бюджет, так і ТТУ. Завдяки нашій співпраці з мерією в

Фото Сергій Роздум

– Володимире Івановичу, завдяки чому в непростий період економічного життя країни вінницьке трамвайнотролейбусне управління продовжує розвиватися? місті капітально відремонтовано всі дороги, якими їздять наші тролейбуси. Ми вже забули, коли востаннє купували ресори. І хоч парк рухомого складу є доволі зношеним, все ж завдяки ремонту електроліній транспорт перебуває у доглянутому стані. А це дозволяє нам зекономити на недешевих транспортних ремонтах.

– Порятунком для нас стала співпраця зі швейцарцями. У 2006 році було підписано відповідну угоду і розпочата співпраця в межах проекту «Цюріхські трамваї для Вінниці». Завдяки цьому ми отримали вже 54 трамваї типу «Karpfen» та «Mirage», які належали цюріхському транспортному підприємству (VBZ). У березні отримаємо ще 16. Якщо вдасться домовитися про поставку ще 40 трамваїв, ми повністю відмовимося від зношених чеських вагонів. Доставлені нам трамваї до цього експлуатувалися вже 30 років, але вчасно ремонтувалися і проходили техогляд. Тому перебувають у набагато кращому стані за новіші чеські трамваї, якими зараз користу-

ється наше ТТУ. Більше того, швейцарська сторона взяла на себе транспортні витрати і додатково передала запчастини та комплектуючі на суму 10 мільйонів гривень. Тож це суттєва допомога.

управління?

– Тролейбуси і трамваї – це комфортний, економічний і екологічно чистий вид транспорту. Більше того, один трамвай з двох вагонів може одночасно вмістити по– А чому швейцарці обрали над 200 чоловік. По­рахуй­те, саме Вінницю для реалізацї скільки маршруток потрібцього проекту? но, щоб перевез– Знову ж ти таку кількість Тролейбуси таки все залеі трамваї – це пасажирів. І не жить від ставкомфортний, слід забувати, що лення до подіекономічний маршрутки  не бних проектів лише забруднюі екологічно міської влади. ють екологію, а й чистий вид Усі переговори ускладнюють рух транспорту здійснює мерія. усім учасникам До того ж, наша ремонтна дорожнього руху. Нинішня база дозволить ще довгий влада чудово це розуміє. В час підтримувати подарова- результаті ми жодного разу ні вагони у робочому стані. не лишилися один на один зі – Чому, на Вашу думку, своїми проблемами. Навпачиновники виявляють за- ки, чиновники щоразу намацікавленість у модернізації гаються шукати нові можлитрам­в айно-тролейбусного вості для розвитку.

ВинницкиЕ властИ РАЗВИВАЮТ городской транспорт За последние несколько лет коммунальный транспорт в Виннице преобразился. Были построены две новые троллейбусные линии. Идет активная прокладка новых трамвайных путей. Проводится полная замена трамвайного парка. Вин-

ничане уже начали ездить на швейцарских трамваях. Город запустил шесть больших комфортабельных маршрутных автобусов. Все эти изменения являются результатом политики городской власти, которая сде-

лала ставку на коммунальный, а не частный маршруточный транспорт. Сегодня на первое место в планах винницких чиновников выходят создание в городе комфортной и экономичной транспортной сети, улучшение экологической си-

туации, повышение безопасности движения на дорогах. А маршруткам винницкие транспортники уже в ближайшем будущем отводят место перевозчиков из отдаленных районов города к остановкам муниципального транспорта.

Фото Сергій Роздум

Інтерв'ю

Трамвай з двох вагонів може вмістити понад 200 пасажирів.

– Які ж функції повинні виконувати маршрутки? – На мою думку, приватні перевізники повинні доставляти пасажирів до зупинок громадського транспорту з віддалених районів міста, і поступово ми до цього прийдемо. Додам, що на базі ТТУ створено муніципальний автобусний парк. А вулицями міста курсують шість великих комфортабельних автобусів загального користування. Якби не криза, їх було б придбано набагато більше. Всього ж, тільки за приблизними підрахунками, було б зовсім непогано придбати близько 40 таких автобусів. Тож до праці, а розуміння і підтримка з боку влади та консолідація наших зусиль допоможуть у розвитку спільної справи на користь вінницької громади.

Андрій Граменко

У города Коростеня есть свой рецепт выхода из духовного кризиса. Власть и представители бизнеса давно поняли, что значительную роль в развитии города играют культурные ресурсы: история Коростеня, достопримечательности, народные традиции. Именно они и стали одним из наиболее действенных средств для возрождения интереса туристов к городу.

Фото Сергій Роздум

Коростень: туризм и культурное возрождение

На фестиваль дерунов приезжают гости из разных стран.

Результат не замедлил сказаться. Нигде, например, с таким размахом, как в Коростене, не празднуют Масленицу. В прошлом году горожане порадовали своих гостей вкуснейшими угощениями из простого картофеля на Международном фестивале дерунов. В рамках фестиваля был открыт первый в мире памятник деруну, что привело в восторг не только

местных жителей, но и гостей и отдыха им. Н.Островского. из других украинских горо- Именно этот оазис в центре дов и зарубежья. города привлекаОсобое вниет и завораживаКоростень мание коростен­ создал свой ет своей красотой ская мэрия удемножество гостей. рецепт ляет развитию За вклад в развитие выхода из туристической культурного родного города мэр инфраструктуКоростеня Владикризиса ры. По ее инимир Москаленко циативе были изысканы попал в рейтинг «Лучшие средства на реконструкцию люди своей страны». Ольга Литовченко Центрального парка культуры


прямая речь

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua # 5 | 2 марта Возрождение Житомира

5

«Или мы уничтожим коррупцию,

или она уничтожит Житомир» интервью

По мнению Михаила Заславского, действия власти должны стать прозрачными и понятными для граждан – Чем так страшна украинская коррупция, что голландские инвесторы, недавно приеõавшие в Житомир, назвали ее главным препятствием для ведения бизнеса? – Люди со стороны совершенно четко определили нашу самую проблемную точку. Они приехали в Украину, хотят вложить деньги в серьезное дело, а не потратить их на взятки. Так и предупредили. Если столкнутся с вымогательством чиновников – разворачиваются и уезжают.

– È как? Åùе не столкнулись? – И не столкнутся. Наш фонд выступает гарантом того, что инвестиционный проект голландской компании по строительству завода по переработке мусора в Житомире будет реализован без коррупционных схем. В конце концов все мы в этом заинтересованы. Житомиру нужен этот завод, и он будет построен.

– Ìиõаил Витальевич, в чем все-таки причина тотальной коррумпированности нашиõ властей? Ìожет, коррупция – ýто особенность украинского менталитета? – Нет, менталитет здесь ни при чем. У коррупции есть вполне объяснимая экономическая причина. Если мы даем чиновнику зарплату в тысячу гривен и хотим, чтобы он принимал решения на миллионы, то на выходе практически наверняка получим коррупционера. Вместо того чтобы работать на страну, человек по вполне понятным причинам будет работать на себя. А то, что Вы называете ментальностью, скорее привычка и попустительское отношение к взяточничеству. Люди привыкли давать, а чиновники привыкли брать.

– Áерут не только чиновники, но и учителя, врачи… – Знаете, это незаконно, однако я не могу их осуждать с точки зрения морали. Да, те же врачи берут деньги. Но Вы ведь сами прекрасно знаете, почему они это делают и какие у них зарплаты. А у людей есть семьи, которые нужно кормить. И давайте будем откровенны до конца – и врачи, и педагоги неплохо справляются со своей работой. Если бы у нас во всех отраслях была такая же ситуация, как в системе образования и здравоохранения, то проблем в стране стало бы вдвое меньше. Да, есть проблема, но все-таки самое больное место у нас не здесь. Коррупция в сфере управления – вот что мешает нам нормально развиваться.

Михаил Заславский: «Бизнес должен видеть, куда идут уплаченные им налоги. В конце концов у всех нас одна цель. Давайте определимся, что мы будем богатеть вместе с городом, а не за счет него».

– Вы действительно считаете, что повышение зарплат чиновникам решит проблему коррупции? – Нужна не только достойная зарплата. Чиновник должен понимать, что наказание за коррупционное деяние будет суровым и неотвратимым. И по-другому нельзя. С таким уровнем коррупции у страны просто нет будущего.

– Ìожет, в Êиеве и получилось бы повысить чиновникам зарплаты, но в бюджете Житомира на ýто просто нет денег…

бюджет. Есть коррумпированный чиновник, который делает перерасчет. После этого город с предприятия не получает ничего. Понятно, что чиновник делает это не безвозмездно. К сожалению, такие вещи происходят сплошь и рядом. Если не сломать коррупционные схемы, городской бюджет на-

Чем выше уровень коррупции, тем меньше городской бюджет – А Вы задавались вопросом, почему денег в бюджете нет? Здесь же прямая связь. Чем выше коррупция, тем меньше бюджет. Потому что деньги до бюджета просто не доходят. Есть, к примеру, предприятие, которое должно платить за землю арендную плату в

полнить невозможно. И проблема не только с бюджетом. Коррупция уничтожает всякую мотивацию к развитию. Зачем модернизировать производство, развивать бизнес, если твоя прибыль зависит лишь от того, насколько успешно ты «договорился» с чиновником.

– А могут ли вообùе бизнес и власть взаимодействовать без того, чтобы не вступать в коррупционные отношения?

– К счастью, это не так. Многие люди на государственной службе честно выполняют свою работу, так что на самом деле есть на кого опереться. Не нужно на всех чиновников клеить ярлыки взяточников. Ýто не только несправедливо, но и просто абсурдно. У нас же люди настолько привыкли к коррупции, что, бывает, даже не пытаются решить вопрос без взятки. Õотя иногда в этом нет никакой необходимости.

– Могут, конечно. Но для этого нужно предоставить бизнесу возможность работать и зарабатывать в городе. Использование бюджетных средств следует сделать максимально прозрачным, чтобы бизнес видел, куда идут уплаченные налоги. В конце концов, у бизнеса и власти одна цель. Давайте определимся, что мы будем богатеть вместе с городом, а не за счет него. Если мы не уничтожим коррупцию, она уничтожит Житомир. Ýто четко нужно понимать.

– Íо ведь чаùе, к сожалению, происõодит наоборот. Вы знаете циничное выражение чиновника-коррупционера: «Ìне нужна лишь печать и живая очередь»?

– Êак бороться с коррупцией, если она – буквально на каждом ýтаже государственной власти?

– Правильно, поэтому нужно не дать чиновнику возможности создать очередь из посетителей. Очередей вообще

не должно быть! Тогда не будет почвы для злоупотреблений, не будет взяток «за срочность» решения вопроса. В этом смысле интересен опыт «Прозрачного офиса» в Виннице. Система автоматизирована, все вопросы решаются за считанные минуты. И дело ведь не только в экономии времени. Ýто другой подход, который исключает коррупционные отношения между чиновником и посетителем. И такую же систему уже давно пора создать в Житомире. Причем не только в режиме приема посетителей. В целом действия власти должны стать прозрачными и понятными для горожан. Так – и только так – действительно можно победить коррупцию.

Сергей леонов

Контакти: До нас Ви можете завітати у робочі дні за адресою:

вул. Пушкінська, 25. У Фонді на Вас завжди чекають гарячий чай та наша гостинність. Телефон гарячої лінії проекту «Жива історія»: 42-06-08 Інтернет-сайт:

http://zaslavskiy.com.ua


КУЛЬТУРНЫЙ СЛОЙ

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua

6

# 5  |  2 марта  Возрождение Житомира

форум Михайло Заславський обіцяє поділитися досвідом з житомирською молоддю як заробляти гроші, та закликає власноруч будувати своє майбутнє

Фото Виталий Кичкирук

Жити в Житомирі скоро стане модно

У Михайла Заславського є бізнес-проекти для молоді та людей старшого покоління, які мають бажання працювати.

Фото Виктор Мельниченко

В

міському Палаці культури відбувся молодіжний форум, де зустрілися Михайло Заславський та представники житомирської молоді. Учасники форуму обмі­нялися думками щодо проблем міста та шляхів їх вирішення. За словами Михайла Заславського, «головне завдання – зрозуміти, що потрібно зробити, аби молодь не виїжджала з Житомира, могла самореалізуватися на батьківщині». Затишний зал налаштовував на щиру, відверту розмову «без краваток». На форум зібралися лідери громадських рухів, мистецьких, спортивних організацій. В той же час в стінах ЖДУ імені Івана Франка проходили змагання Клубу веселих та кмітливих (кубок Житомира) – культова молодіжна гра, з якою майже неможливо змагатися в популярності. І той факт, що найактивніша молодь віддала перевагу спілкуванню про насущні проблеми, свідчить про актуальність питань, піднятих на форумі. «Для мене образливо звучить, коли Житомир з його багатовіковою історією називають сателітом, таким собі «селом» під Києвом, – почав з обурення Михайло Заславський. – Житомир на сьогодні  – надзвичайно перспективне місто. Я хочу, щоб тут жили й працювали мої діти. Наша команда вже зараз робить усе, що в наших силах, аби місто було квітучим». Житомир називають «Поліською  Швейцарією»  за його неповторну природу. Це благодатний край для фестивального життя. Але, якщо порівнювати з іншими регіо-

Михайло Заславський пояснив молоді, що будь-яку проблему можна вирішити.

нами, фестивалів у нас проводять мало. Про це говорив організатор фестивалів «Поліське весілля» та «Зоряна Україна», знаний майстер Олег Земнухов. Лідер громадського об’єднання «Оксія» Костянтин Куліков також торкнувся теми фестивалів, але вже поетичних. Спортивний журналіст Сергій Роздум піднімав питання відсутності в місті професійної футбольної команди, незадовільного стану стадіонів. Не оминули

Неравнодушный Житомир В прошлом номере нашей газеты мы рассказали о том, что благотворительный Фонд Михаила Заславского начинает проект под названием «Неравнодушный Житомир». Цель проекта – конкретная помощь тем жителям нашего города, которые в этом нуждаются. Конечно же, Фонд примет всевозможное участие в решении проблем, с которыми к нам уже приходят люди. Но мы надеемся, что и сами житомиряне не останутся равнодушными к беде тех, кто живет рядом. Ознакомьтесь с историями наших героев. Возможно, вы поймете, что в силах помочь им. Ведь часто людям нужны не столько деньги, сколько поддержка при попытке найти свое место в жизни. Например, предложение работы, помощь в получении образования или просто общение. Если вы решите помочь людям, о которых мы пишем, за информацией просим Вас обращаться в Фонд М.Заславского.

Изначально Татьяна Марченко обратилась к нам с просьбой помочь с заменой водопровода. Женщина живет в старом, требующем ре-

монта частном доме. В январе водопроводная труба, которой уже почти 50 лет, не выдержала – лопнула. Сегодня Татьяна и ее дети живут без воды и тепла. Позже оказалось, что Татьяна нуждается в помощи для решения не только технических проблем. Несколько лет назад она потеряла мужа, а затем и старшего сына. Из-за отсутствия денег дочери Татьяны пришлось бросить институт. Кроме этого, старший из детей Татьяны, сын Андрей, инвалид. Сегодня семья существует на пенсию, их единственная надежда – госпремия, 6 тысяч гривень, которые положены Татьяне как матери-героине.

Юра

Фото Юлия Дрымба

Фото Юлия Дрымба

Татьяна

Юре Смашнюку 20 лет. Он живет с родителями, братом и двумя сестрами (одна из которых замужем), в доме из трех комнат. Зимой кры-

ша дома обвалилась, и из-за ремонта семья едва сводит концы с концами, потому что работает только отец. Сам Юра – инвалид детства. Он слесарь-электрик, но найти работу не может. Еще Юре очень нужна специально для него сшитая одежда, зимняя и летняя. Несмотря на все свои сложности, Юра – обычный человек. Его часто можно увидеть проезжающим на велосипеде в районе железнодорожного вокзала. И его желания ничем не отличаются от желаний других людей: иметь свое жилье, работу, семью. Просто для этого ему нужно больше помощи, чем другим.

присутні й таку «немолодіжну» проблему, як руйнацію житомирської промисловості та заводів, колись знаних у всьому світі. Над багатьма озвученими проблемами команда Михайла Заславського вже працює. Михайло Віталійович пояснив принципову позицію роботи Фонду. Не варто давати людям рибу, краще дати вудки. Він пообіцяв навчити житомирську молодь ­заробляти гроші.

– Я не займаюсь благодійністю на кшталт роздачі гречки чи якихось грошей, – висловив свою позицію Михайло Заславський. – Моя робота – розвиток рідного міста. Я хочу дати молоді можливість навчитись заробляти гроші. Тільки в такій позиції є перспектива. Пріоритетами нашої роботи є не лише культурний, спортивний розвиток. Велика увага приділятиметься відродженню потужностей агропромислового  комплексу, знаного колись житомирського виробництва. В цих галузях будуть створені бізнес-проекти із залученням молоді та людей старшого покоління, які мають бажання працювати. Михайло  Віталійович чітко і відкрито відповідав на всі поставлені питання. Зокрема він відзначив, що не приєднався до жодної політичної партії і не збирається цього робити. А на питання, чому, відповів, що керівник має бути господарником, а не політиком. «Я – небідна та успішна людина, патріот України. Виїжджати нікуди не збираюся, весь свій потенціал хочу реалізувати тут. Зрештою, жити в Житомирі скоро буде модно», – впевнено заявив М.Заславський. Один з постулатів Фонду Заславського звучить як «зухвалість надії». На запитання студентського мера Житомира Дмитра Скоропада Михайло Віталійович відповів: «Зухвалість надії  – це, передовсім, впевненість. Впевненість у тому, що будь-яку проблему можна вирішити».

Віктор Мельниченко

Житомирские новости

«Оксия-2009» уже в библиотеках Альманах «Оксия-2009», издание которого инициировал Житомирский благотворительный фонд М.Заславского, был представлен библиотекарям средних школ города. «Именно эти люди являются посредниками между школьниками и книгой. В наше время очень важно по-

пуляризировать поэзию. Пора вывести ее на такой уровень, чтобы поэтическое слово было не менее популярным, чем кино или поп-музыка. Мы и в дальнейшем будем продолжать поддерживать такие проекты», – сообщил координатор гуманитарных программ Фонда Николай Гоманюк.

4 березня Запрошуємо Вас на зустрічі з укра­ їнським прозаїком, літературо­ знавцем, критиком Володимиром Даниленком, однією з найяскраві­ ших зірок української літератури.

Перша зустріч Друга зустріч

12.00 15.00

Житомирський державний університет, 120 аудиторія

Житомирський музей космо­ навтики ім. С.П. Корольова


житомирский глобус

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua # 5 | 2 марта Возрождение Житомира

7

Я

Фото из архива автора

кби наші мобільні телефони, фотоапарати (та інша подібна техніка) розмовляли – перш за все, мабуть, подякували б маленьким скромним акумуляторам, в яких схована потрібна їм енергія. А ті «проспівали б оду» академіку Михайлу Уса-

Михайло Усанович – юний гравець футбольної команди. Житомир, 1911 р.

новичу – талановитому вченому, творцю революційної теорії, що принесла практичні плоди у вигляді новітніх технологій і наденергоємних акумуляторів. Життєвий шлях Михайла Ілліча починався на всім відомій пішохідній Михайлівській вулиці. Тут, у будинку ¹5 (де донедавна знаходи-

лася музична школа ¹ 1), теплого червневого дня 1894 року у родині шанованого житомирського дантиста Іллі Ілліча Усановича та його дружини Євгенії Мусіївни з’явися на світ хлопчик, якого нарекли Михайлом. З раннього дитинства Мишко виявив неабиякі здібності – вже у три рочки навчав грамоті... свою няню! Потім – Перша житомирська чоловіча гімназія, яку закінчив із золотою медаллю, Київський університет. Перед юнаком відкривалися чудові обрії. З перших днів створення Всеукраїнської академії наук (за гетьмана Скоропадського) Михайло Усанович плідно працює у хімічній лабораторії під керівництвом самого Президента академії Володимира Вернадського. Пер спективного молодика приймають кандидатом у дійсні члени академії наук. Але революційна хвиля змела Гетьманат і змінила життя молодого вченого. Михайло Усанович повернувся до Житомира. Працював у різних губернських установах, щоб заробити на хліб. Наукою тут і не пахло. Нарешті влаштувався на кафедру хімії Житомирського інституту народної освіти. Потім були посади технічного директора фармацевтичної фабрики в Києві, викладача Військовополітичної школи Українського військового округу, професора Томського університету. Згодом – Ташкент, де професор Усанович очолив Академічний інститут хімії. Нарешті, опинився в Алма-Аті, де з 1944 року до самої смерті

Фото из архива автора

історія Відкриття житомирянином Михайлом Усановичем нової теорії лугів та кислот відкрило шлях для створення новітніх технологій і наденергоємних акумуляторів

Будинок Усановичів на Михайлівській, 5 у Житомирі був знесений для відбудови з сучасних матеріалів. Будівництво триває…

Акумулятори: винахід

родом із Житомира майже сорок років пропрацював в університеті. Головне ж в біографії вченого-житомирянина – відкриття, до якого він йшов майже десятиріччя. У 1938 році він вперше у світі висунув нову теорію кислот і

жали відмовлятися від усталених концепцій. Теорія Усановича «запрацювала» пізніше – тільки наприкінці ÕÕ ст. Але – на повну потужність! Космос, наденергоємні акумулятори, нові матеріали, технології. А

досье Ì.Óсанович – физик и õимик, автор обобùенной теории кислот и ùелочей. Ðодился в 1894 г. в Житомире. Академик АÍ Êазаõской ÑÑÐ (с 1962 г.) В 1917 г. окончил Киевский университет. В 1919–1921 гг. работал в руководимой академиком В.И. Вернадским химической лаборатории. С 1924 по 1929 г. был техниче-

Житомирські історії

ским руководителем химикофармацевтического завода. С 1930 г. – профессор Томского, с 1935 – Среднеазиатского университетов. С 1944 г. и до самой смерти заведовал кафедрой Казахского университета. Награжден тремя орденами Трудового Красного Знамени, медалями и Почетными грамотами Верховного Совета Узбекской и Казахской ССР.

тоді, у 1930-х, за високою стіною секретності, якою був огороджений Радянський Союз, ніхто не побачив наукові дослідження нашого вченого. Багато десятиліть славу цього відкриття приписували американцю Льюісу. Крапки над «і» розставив німецький вчений Карл Õайнінг, який у книжці «Біографії видатних хіміків» розповів про пріоритет Усановича. Про відкриття абсолютно нової, нестандартної, сміливої і блискучої теорії, яка перевертала усталені уявлення про кислоти і луги. А відтак – відкрила широкий шлях для науковотехнічного прогресу в багатьох галузях і країнах світу.

георгій МокриÖький

Ïоñмотри на Житомир ïо-ноâомó!

Без жінок і без бензину

Фонд Михаила Заславского вместе с Житомирским клубом фотографов «Фотосфера» и ЖОО НСФУ объявляют конкурс фотографий «Посмотри на Житомир по-новому!»

Е

сли на минуту остановиться и посмотреть вокруг, можно увидеть, как прекрасен наш город и его люди. Архитектура, природа и пейзажи Житомира, исторические места, интересные лица житомирян – всё это нужно запечатлеть. В течение двух месяцев мы будем собирать снимки, которые отражают дух нашего города, чтят его историю, передают характер его жителей. Конкурс проводится в четырех номинациях:

Фото из архива автора

У 1919 році в Україні дуже не вистачало бензину. І от, щоб «вирішити» проблему, Микола Ùорс видав наказ по Житомирському гарнізону. У ньому суворо зазначається, що, оскільки «некоторые лица позволяют себе роскошь раскатывать на автомобилях с женщинами, приказываю всем командирам частей дивизии арестовывать автомобили с женщинами и препровождать их в дивизию, где автомобиль подлежит конфискации авторотой, какому бы учреждению он ни принадлежал». Оскільки у наказі начдива не пояснювалося, про яких саме жінок йдеться, не обі-

лугів. За це відкриття йому було присуджено вчений ступінь доктора наук без захисту дисертації. Але точка зору професора Усановича викликала бурхливу реакцію з боку колег-хіміків, оскільки більшість вчених не ба-

У 1919 році був виданий наказ по Житомирському гарнізону арештовувати автомобілі з жінками.

йшлося без курйозів. Якось патруль конфіскував авто, в якому їхала Житомиром член Волинського губвиконкому тов. Лєсная... І лише звернення губернської влади до ВУЦВК змусило останній

«народити» директиву, в якій пропонувалося «указать начальнику дивизии т. Ùорсу на необходимость перередактировать приказ об аресте автомобилей с проезжающими женщинами»...

природа Житомира и его окрестностей

архитектура, исторические места Житомира

жизнь города, репортажные фотографии

Условия конкурса: Фотографии принимаются в цифровом виде на e­mail: photosphere@rambler.ru, либо в бумажном варианте по адресу ул. Пушкинская, 25. Приём работ – по 15 марта 2010 года включительно.

жанровый портрет людей нашего города


живая история

Газета Фонда Михаила Заславского http://zaslavskiy.com.ua

8

# 5 | 2 марта Возрождение Житомира

История страны и судьба человека проект

Мы продолжаем собирать живые истории житомирян

Уважаемые житомиряне, мы продолжаем публиковать ваши воспоминания в рамках проекта «Живая история Житомира». Истории на страницах нашей газеты – это лишь небольшой фрагмент тех свидетельств, с которыми к нам пришли люди. К сожалению, ограниченный объем газеты не позволяет вместить все.

Просто физически нет места, чтобы рассказать о дружбе Галины Чепорнюк со своим соседом по даче писателем Валентином Грабовским. Точно так же нет возможности рассказать о том, как офицер танковых войск Валентин Дубовик в санатории ставил спектакль по мотивам поэмы Тараса Шевченко «Катерина».

Кто-то может нас упрекнуть в том, что некоторые истории похожи друг на друга – и отчасти это будет правдой. Судьбы наших героев во многом предопределены эпохальными событиями. Голод, оккупация, послевоенное строительство, распад СССР и независимость Украины – все это не могло не отразиться на каждом конкретном человеке. Сквозь бытовые и в чем-то прозаические эпизоды из жизни житомирян просматривается история эпохи, живая история Житомира.

«Откопаем Брежнева

– будем жить по-прежнему» спогади

Антоніна Гоша бачила, як будувався комунізм у Житомирі «Вперше я потрапила до Житомира ще дитиною. З Троянова, де ми жили, добиралися до міста попутками, бо автобусів не було. Найбільше мене вразив трамвай (тоді була тільки одна лінія від льонокомбінату до Музикалки). Пам’ятаю, як побачила цього трамвая, і кричу: «Поїзд, мамо!». І ще було таке дитяче враження, що людей дуже багато. «Ой ні, – кажу, – мамо, мабуть ніколи я не буду в місті жити, бо що то таке, коли люди йдуть і позаду, і спереду». Я себе питала, як тут всі живуть, коли такий галас. І машини туди-сюди! Õоч їх тоді й менше було. Потім уже у шістдесят дев’ятому, після закінчення школи, я приїхала до Житомира вчитися на ткалю. Тоді я знімала з подружкою врем’яночку за 12 карбованців. В нас не було опалення,

була тільки грубка, і ми палили, як в селі. А на керосинці їсти варили. Але вже були щасливі, що попали в місто, ніби дорослі, і самі можемо собі їсти приготувати. А ще при Õрущові і хліб самі пекли, і навіть олію били. Я пам’ятаю, як бабця сіяла коноплі, як їх мочила. У нас була така копанка, то зерно здавали на олію, а коноплі вона відбивала пательнею, і виходило волокно. Потім з нього ткали полотно, і баба шила руками, як вона казала, «рядно». Ùе ж не було простирадел, то підстеляли рядно полотняне… А вже у 1979 ми з чоловіком та дітьми отримали ключі від квартири. І наче потрапили у рай: трикімнатна квартира зі зручностями: газ, вода, всі кімнати окремі! Тоді, при Брежнєві, казали, що ми доходимо до комунізму, але, мабуть, то вже й був комунізм. В магазинах і хліб з’явився, і мука, і олія – було все, що їсти та пити. Було дуже добре жити. Варе-

ної ковбаси ніхто їсти не хотів, бо є «Краківська». У мене колись зошит був, куди я різне записувала, так в той час анекдот такий смішний ходив: «Откопаем Брежнева, будем жить по-прежнему». Пам’ятаю, як Брежнєв помер, плакали люди, і я плакала».

Вчителька Галина Чепорнюк відстоювала українську незалежність «Ми дуже ждали розпаду СРСР, всі ходили на референдум, маючи надію на те, що станемо добре жити. І коли вже почались оці заворушення й люди робили «ланцюг єднання», ми вийшли всі. Прогресивні вчителі вийшли, і ми приєдналися. Я, наприклад, стояла там, де Преображенський собор. Голова йшла обертом, стояли всі і трималися за руки. Це було єднання, ми всі сподівалися на краще. Õотілось мати щось своє. Чому я про це говорю з болем? Бо я весь час працю-

Валентин Дубовик помнит, как ловили немецких шпионов под Êоли в 1979 році Антоніна Ìиколаївна отримала ключі від Житомиром трикімнатної квартири, то думала, ùо потрапила у рай.

спогади

Для Марії Пономаренко «жива історія» її родини стала джерелом творчості Житомирська письменниця Марія Пономаренко є автором великої кількості дитячих книжок. Це і казки, і п’єси, і вірші. Лише про котів у пані Марії три сотні віршиків. Проте сюжети своїх творів пані Марія не вигадує. Вони приходять до неї зі спогадів та історії її родини. «Жінки у нашій родині завжди були талановитими, небуденними і мудрими. Моя прабабуся – звичайна, неписьменна сільська жінка була повитухою і, кажуть, вміла пророкувати долю новонародженому. Бабусю мою

вала в україномовній школі, а в місті їх було небагато. Але вся література, яку я використовувала на уроках, була російськомовна. Всі методики і будь-які цікаві методичні розробки – все було російською мовою. І тому, коли зараз говорять, що в нас принижується російська мова, чому ж ніхто не каже про те, що українська мова тоді в нас принижувалась? Ми сподівались на краще, але дуже важко стало після того, коли переходили на свою валюту – купони, гривню. А коли вже стали 1996-1997 роки і в нас почалися затримки по оплаті на три місяці, а потім не давали ніяких надбавок – то були дуже важкі часи. Я колись мріяла, що тільки дороблю – піду на пенсію. Як раніше було за Радянського Союзу: 132 карбованці отримували і могли ще дітям відкласти. На жаль, я вже пенсіонерка, але зараз працюю, бо на цю пенсію прожити не можна. Єдине, що зараз добре, якщо проаналізувати, – незалежність. Я – за неї…».

«В 1941 году мы были готовы к войне»

«Мої казки – це моя спадщина»

Жінки в родині Ïономаренків завжди були небуденними, мудрими і, кажуть, могли пророкувати долю.

«Ми чекали на зміни»

і досі пам’ятають у Левкові, де жила наша сім’я. Вона вміла і знала так багато, що навіть лікувала людей у селі замість лікаря. Мама моя теж була народною цілителькою. Я досі пам’ятаю як на Різдво в нашій хаті збирались молодиці з усього села, в яких моя бабуся приймала пологи. Кожна несла подарунок у вузлику, і потім в хаті ще довго не затихали пісні та жарти. Тому я зовсім не дивуюся, звідки до мене приходять мої казки. Вони дістались мені як спадщина від прабабусі, бабусі, мами. Це справжня пам’ять поколінь. Я сама була вихована на народних казках, в яких добро завжди перемагає зло і, сподіваюся, мої твори можуть зробити світ хоч трішечки кращим».

«Еще до начала войны население было настроено на нее. Все готовились. Даже фильм транслировали «Если завтра война». Все люди были под впечатлением от этого фильма. Мы в школе изучали противохимическую защиту, как противогазы надевать. Психологически настраивали все газеты, чтобы мы вычисляли шпионов, диверсантов. И они были, эти шпионы! На поле в Заречанах, за Тетеревом, появлялись ракетчики, которые давали сигналы

Газета «Возрождение Житомира» Выходит каждый вторник Тираж 20 000 Свидетельство о регистрации: серия ЖТ №61/438Р от 26.01.2010 Учредитель: Житомирский городской благотворительный фонд развития громады Михаила Заславского

самолетам. А у нас организовывались комсомольские отряды, которые ходили их ловить, но никак не могли найти… Подготовка к войне шла с начала 1940 по июнь 1941-го. К войне мы психологически были готовы. Я хорошо запомнил начало войны. Шел второй или третий день после объявления войны нашим правительством. Было чистое небо – хорошо видно, как прилетели три немецких самолета. Ýто были юнкерсы – такие серебристые, и гул у них особенный. Они полетели в сторону вокзала и там сбросили бомбы. А там же нефтебаза была, и клубы дыма от взрывов видел весь город. Но не было ни одного нашего самолета. А потом немцы без боя вошли в Житомир. Мы с товарищем спрятались в землянке недалеко от взорванного моста и видели, как шла колонна. Наши мирно их встретили, даже начали разговаривать с солдатами. Один немец говорил по-польски, показывал свои медали».

Адрес редакции-издателя: 10014, Житомир, ул. Пушкинская, 25 Телефон: (0412) 42-06-08 Главный редактор: Байша И.В. Заместитель главного редактора: Журба А.Г. Дизайн и верстка: Садковский Н.В. Друк ТОВ «Мега-Поліграф», 04073, Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14, тел: (044) 581-68-15, зам №

Vozrozhdenie Zhitomira #5 vid 02/03/2010  

Vozrozhdenie Zhitomira #5 vid 02/03/2010

Advertisement