Газета жива надія 74 2013

Page 1

«Бог з великої Своєї милості відродив нас до Живої Надії через воскресіння Ісуса Христа» 1 Петр. 1:3

ЖИВА НАДІЯ

Листопад - грудень 2013 р.

Безкоштовна християнська газета

Л

юбі друзі, брати та сестри за спільною вірою в Ісуса Христа – Господа й Спасителя нашого! Мир вам нехай примножиться! З ласки Божої проминув ще один благословенний рік Господнього змилування. В переддень Нового 2014 Року та Різдва Христового не хочеться говорити про негаразди. Нехай вони усі залишаться в минулому. Тим більше, що Слово Боже заповідає християнам згадувати Господні благословіння: «Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!» (Пс. 88:2). «Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! Господь це мій спадок, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!» Нам усім є за що дякувати Богові. В Україні вільно лунає проповідь Євангелії, кожна душа має чудову нагоду не лише почути, а й прийняти до свого серця Слово про спасіння. Не зважаючи на те, що звучить багато іншої (недоброї) інформації, якою ворог людської душі хоче заглушити Слово Боже, звістка про спасіння жива й дієва, вона дає надію на майбутнє. Не матеріальний статус і стан людини у суспільстві, а лише Слово Боже (віра в обітниці Божі) дає людині упевненість у завтрашньому дні. У вищезгаданих псалмах зроблений наголос саме на вірності Божій. Бог не людина, щоб обманювати, Його Слово незмінне. Нам треба лише повірити (що може бути простіше?). І цього року народ України відзначає Свято Різдва Христового. Дякувати Богу, що в Україні лунають різдвяні вітання: з уст Президента і звичайного робітника, селянина лунає ця радісна новина:

№ 5 (74)

ВЫСКАЗЫВАНИЯ О РОЖДЕСТВЕ:

Дэйл Эванс: «Всякий раз, когда мы любим, и всякий раз, когда мы отдаём – это Рождество». Рой Смит: «Если нет Рождества в твоём сердце, ты не найдёшь его и под ёлкой». Эдмунд Уайт: «С каждым годом всё труднее разглядеть Рождество Господа нашего Иисуса Христа сквозь все слои его упаковки». Симеон Афонский: «Трудно описать: 1) удивление сына, у которого много лет лежал на полке большой камень, оставшийся по наследству от отца, когда он случайно обнаружил, что это – золото; 2) ощущение человека, у которого вся жизнь ушла на поиски истины, а под конец она сама открылась в его сердце...».

«Христос народився! Славімо Його!» І це чудове почуття: відчувати себе причетним до цієї знаменної події, яка докорінно змінила історію усієї Землі! І для мене народився Христос! І заради твого спасіння прийшов на цю землю Спаситель світу! Щоб ти і я (кожен віруючий) отримав живу надію на спасіння, на щасливу долю, на щасливе майбуття. Христос сьогодні через вуста проповідників Євангелії, через християн (і цю газету також) кличе кожного мешканця нашої країни розділити з Ним це блаженне свято вічного торжества! Не відкиньмо, не злегковажмо, Господар кличе на звану вечерю усіх. Чи ти будеш у числі вибраних (?) – залежить від твого рішення сьогодні (читайте про це в Євангеліях від Матвія, 22:14; Луки, 14:16-24).

Архим. Кирилл Павлов: «Очистим себя покаянием и исправимся, чтобы праздник Рождества Христова встретить с чистой совестью и духовной радостью и от полноты радости и чувств воспеть рождённому в Вифлееме Богомладенцу: «Слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!» (Лк. 2:14). Александр Мень: «Не нужно думать, что праздник Рождества Христова – это просто приятное время, когда мы можем порадоваться, поздравить друг друга, утешиться в своих печалях! Нет, праздник Рождества Христова – это напоминание о том, что Господь пришёл на землю умереть и страдать вместе с нами, чтобы каждый из нас получил вечную жизнь, чтобы каждый из нас приобщился к спасению. И этот праздник есть день выбора: кто-то принимает Его, а кто-то отвергает».

Чому віруючих в Ісуса Христа називають християнами?

Н

а початку створення Церкви Ісуса Христа (про що розповідається в Новому Заповіті, зокрема – в Діях Апостолів) згадується момент, коли вперше учнів Ісуса назвали християнами. Спочатку послідовників вчення Христа називали просто учнями. А потім: «І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперше християнами названо учнів» (Дії, 11:26). Апостоли Варнава і Павло цілий рік збиралися в місті Антіохія з групою людей, які слухали науку Євангельську, тобто вчення Ісуса Христа, і жителі міста назвали їх християнами. Безперечно, той, хто називається християнином, повинен відображати якості характеру Ісуса Христа. Якщо перших учнів Христа так назвали, то напевно вони цілком виправдовували своє нове звання. Тобто звання «християнин» не визначають якісь зовнішні атрибути християнства (натільний хрестик, хустинка тощо), а, насамперед, визначають внутрішні якості послідовника вчення Ісуса Христа. У 8 розділі послання ап. Павла до Римлян категорично протиставлені тілесні (зовнішні) атрибути і духовні (внутрішні): «Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом – про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна – життя та мир, думка бо тілесна – ворожнеча на Бога…» (Рим. 8:5-7). Звичайно, «тілесні думки» означають якості тілесної (плотської) людини з її гріховними бажаннями. Про це докладно написано

в посланні до Галатів: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослужіння, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджаю вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!» (Гал. 5:19-21). Отже, ключовою ознакою звання християнина є Дух Христів: «А коли хто не має Христового Духа, той не Його» (Рим. 8:9). «Не Його» означає – не належить Ісусу Христу. Іншими словами – не є християнином. У тому ж посланні до Галатів апостол перераховує якості Духа Христового: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22-23). На першому місці апостол поставив саме любов. Нажаль, сучасні люди під любов’ю розуміють суто тілесні бажання до особи протилежної статі. Тут же йдеться про любов Божу (любов, що походить від Ісуса Христа). Іншими словами: любов, приклад якої нам подав безпосередньо Сам Син Божий: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8). Ознаки божественної любові (які повинні бути в житті християн) якнайкраще перераховані в Посланні ап. Павла до Коринтян: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» (1 Кор. 13:4-8). Усі ці 15 якостей любові потребують окремого ретельного розгляду (якщо Бог дозволить, то зробимо й це). На закінчення хотілося б підкреслити: 1. «Християнин» означає характер людини в її повсякденному житті, вчинках: «А хто додержує Його Слово (тобто Слово Ісуса Христа), у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім перебуваємо. А хто каже, що в Нім перебуває, той повинен поводитись так, як поводився Він» (1 Іоанна, 2:5-6). 2. Люди живуть у грішному тілі і напевно, що кожному з християн в чомусь таки можна докорити. Питання в іншому: чи ми прагнемо поводитися так, як Христос? Чи ми щоденно вчимося від Христа через Духа Святого, досліджуючи Євангелію? Чи наше сумління докоряє нам, коли ми щось зробили не по Духу Христа (навіть в дрібниці)? Чи каємося ми в наших провинах? Чи ти віддаляєшся від усього гріховного, від зла в будь-якому вигляді, чи навпаки – шукаєш гріха і смакуєш гріх? Якщо ти називаєшся християнином, чи ти освячуєшся, чи занапащаєш свою душу? Чим наповнене твоє серце, твій розум? Даймо кожен перед власним сумлінням чесну відповідь і стараймося в щоденному житті виправдати почесне звання Християнина.

1-й МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС ЦЕРКВИ ХВЄ У ЛЬВОВІ.

П

онад дві тисячі учасників з України і 14-и інших країн світу зібрав упродовж чотирьох днів конгрес християн віри Євангельської, який проходив 10-13 жовтня 2013 р. у Львові, домі молитви церкви «Голгофа». Девізом конгресу були слова з Біблії: «Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот» (Зах. 4:6). Спікери з’їзду акцентували увагу на дії Духа Святого в Церкві. Саме присутність Духа Святого в церкві дає життя, якісне духовне та кількісне зростання церкви. Учасники конгресу звернулися до християн усього світу з заявою. Зокрема в ній йшлося про те, що присутність і дія Святого Духа завжди приводять церкву до поклоніння Ісусу Христу, а не людині. Дух Святий завжди веде кожного віруючого до перебування в страху Божому, освячення. «Розвиток Божого Царства може бути заснований тільки на дії Бога в нас і серед нас, а людські таланти, енергія і стратегії нехай будуть лише проявом нашого скромного служіння Всевишньому. Тому, із усією ретельністю у всіх церквах, ми повинні шукати реальності Божого Духа, у постах і молитвах, активно очікуючи виконання обіцяного від Отця Небесного, ревно і безкомпромісно проповідуючи Євангелію у всій її повноті» – йшлося у заяві. Доповідачі

конгресу зауважили, що Церква Ісуса Христа повинна мати повноту дарів і плодів Духа Святого. Їхній брак, нажаль, сьогодні в багатьох церквах замінюється методами і формами, які не є від істинного Бога. Для своєї власної безпеки і розвитку Церква повинна безкомпромісно захищати святість і істинність духовного євангельського досвіду. Учасники конгресу дійшли висновку, що час Господніх рясних жнив ще не завершився. Але цей врожай неможливо буде зібрати без повноти дії Святого Духа. «Ми не можемо бути пасивними, але з вірою і відкритістю до Бога бажаємо дати Йому волю, щоб змінювати серця, долі і методи служіння» – заявили учасники з’їзду. Спікери конгресу закликали до об’єднання церков в послуху Істині. Так само були пророцтва і декотрі учасники висловлювали сподівання, що саме Україна має особливе значення і роль у Божих планах. Зокрема саме Церкву України Бог вживає (і далі ця праця буде розширюватися) для євангельської просвіти та утворення церков в Росії, інших країнах пострадянського простору, а також (саме на цьому був наголос) для проповіді Євангелії в Європі. Країни Європи багато років слугували для розповсюдження Слова Божого в усьому світі, але в

останні роки духовний стан Європи зазнав тяжкого занепаду. Церкви України покликані послужити для проповіді здорової євангельської науки в країнах Європи.


2

Й

«ЖИВА НАДIЯ»

ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р., №5

Що кажуть люди, а що каже Бог?

дучи з речового ринку, я порівнявся з жінкою. Вона насилу утримувала в руках велику картину, яку поривчатий вітер намагався обернути в вітрило. Підтримавши картину, мимоволі звернув увагу, що з полотна дивилася пара вовків. Привітавшись, запитав жінку про причину такого (як на мій погляд) неординарного вибору для прикраси оселі. «Люди кажуть, що вовки служать оберегом...» – пролунала сумна (як мені здалося) відповідь жінки. Коли ж я став пояснювати, що це темні забобони, і так не варто робити, вона сказала: «Ой, чоловіче, не завдавайте мені суму ще більше, я вже й так не знаю, що робити...». Хочу зауважити на фразу у відповіді жінки: «Люди кажуть...». Ми дуже легко переймаємося неперевіреною інформацією і віримо тому, що хтось десь щось сказав. Приймаємо цілком абсурдні поради, які починаємо одразу практикувати у своєму житті (бо сусідка казала, що їй допомогло). Ми згодні що завгодно їсти, пити, кудись далеко їхати, витрачати чималі кошти, виконувати якісь магічні маніпуляції самі чи підставляти свою голову (настільки у нас велике бажання отримати здоров’я і змінити щось на краще в житті). Те, що кажуть некомпетентні люди, ми готові приймати, а те, що каже Євангелія, Ісус Христос, залишається, нажаль, часто поза нашою увагою. «Бог не людина, щоб неправду казати, ... Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?» (Числа, 23:19). Так написано в Біблії. Ще в Біблії (книга пророка Ісаї) сказано, що Боже Слово – то правда, слово, яке не змінюється (Іс. 45:23). Люди обманюють, не дотримують даної обіцянки, слова (кожен з нас на цьому вже не раз обпікся). Досвід підказує, що нам, насамперед, варто звернутися до вічного й незмінного Слова Божого. Але тут ми знову починаємо крутити: «А хто його знає...», «А чи це справді так?», «Того ніхто не знає...»,

«Я вже зверталася (молилася), мені не допомогло...» тощо. Причина людських відмовок (іншими словами: фактично нерозпочатих відносин з Богом) в тім, що люди залишаються закоренілими егоїстами, тобто бажають використовувати Бога, як своєрідну чарівну паличку, або слугу, який би одразу виконував їхні бажання: «Боже, ти мені дай, зроби те й інше, але я з Тобою нічого спільного мати не хочу, Твоє Слово я не читаю і знати не хочу...». Стосовно Слова Божого (Євангелії, Біблії) у нас так само «аргумент»: «Я пробував читати, і нічого там не зрозумів...». Відверто кажучи: це все наші відмовки. Я не вірю, що люди, які кажуть, що читали Біблію, нічого не зрозуміли в ній. Певно, що ви мали лише спробу читати й одразу покинули. Той, хто серйозно, не поспішаючи, прочитав усю Біблію, щось та-таки зрозуміє важливе для себе особисто. У Бога ж є конкретні (й незмінні) умови Його відносин з людиною! У Біблії про це дуже багато написано. Моя двоюрідна сестра на мою пораду звернутися її брату до Бога, сказала: «А навіщо йому Бог? У нього все гаразд, і він не хворий...». Люди фактично не розуміють: навіщо потрібні стосунки з Богом, навіщо потрібні молитви? Часто доводиться бачити, як люди замовляють священика виконати той чи інший церковний обряд (наприклад, вінчання, поховання, молитву над дитиною, автомобілем, хатою (цей перелік можна довго продовжувати)). При цьому вони, заплативши певну суму коштів священику, вважають, що зробили правильно і продовжують далі жити так, як жили раніше. Тобто Словом Божим не цікавляться, особисто не моляться, церкву не відвідують (хіба що по великих святах раз чи двічі на рік), і гірше за все – живуть по суті безбожно, щоденно грішачи (тобто поступають проти Заповідей Божих і вчення Ісуса Христа). Подібні релігійні обряди та молитви (коли платять гроші за виконання релігійного обряду) по суті можна сміливо поставити в розряд забобонів і поганських

маніпуляцій, далеких від християнської віри та служіння Богу. Ми бажаємо щось отримати від Бога, але Бог так само бажає – і Він бажає більшого, ніж суто виконання наших прохань (молитов). Чи буде для вас несподіванкою і чимось незрозумілим, якщо я скажу вам, дорогий читачу, що Господь бажає простого спілкування саме з вами? «Бог высоко...» – дав мені відповідь один росіянин з виглядом людини, тямучої в питаннях християнської віри. Але згідно Слова Божого Бог не високо й не далеко, а близько (Дії Ап. 17:27). І більше того, Бог бажає Духом Святим поселитися в вашому серці! Для цього Христос закликає людей вірити Його словам, переданим нам на сторінках Святої Євангелії. Повірте Богу, а не людським забобонам! Повірте, що Слово Боже – це саме те Слово, що звернене до вас. Невже ви думаєте, що це для когось, а не для вас особисто? Я з упевненістю скажу, що саме вас так полюбив Отець Небесний, що віддав на тяжкі страждання й муки Сина Божого Ісуса Христа, щоб ви увірували в це й увійшли в число спасенних дітей Божих (Єв. від Іоанна, 3:16). Ще одна типова на сьогодні відповідь-відмовка: «Нині так багато різних вір, сект. Я не хочу бути ошуканим». Справді, нажаль, зараз багато релігійних організацій (окультних у тому числі) і їхніх лідерів (користуючись безкарністю і духовним невіглаством парафіян) дискредитували себе і показали, що вони такі ж егоїсти, як і інші люди, які шукають лише матеріальний зиск та задоволення своїх тілесних пожадливостей. Але я не закликаю вас до церкви і щоб ви кудись негайно їхали (в монастир чи палац спорту в Києві)! Помилки інших не можуть бути аргументом нашого невірства Богові! Який би нині не складався стан речей щодо устрою церкви на рівні держави, від цього Слово Боже не зміниться. Тому відкрийте для себе особисто Слово Боже! Нехай Слово Боже і Христос стане для вас щоденним хлібом. Божественний учитель Ісус Христос сказав так: «Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити!» (Ін. 6:51). Петро Українець.

Бабки-шептухи, магія – добро чи зло?!

У

сусідки захворіла старенька матір (якась виразка на нозі вийшла). Лікарі щось прописали, не допомогло. І тоді вона на всю вулицю заявила: «Хай хоч гріх, хоч сто, поведу матір до бабки...». У цьому б не було нічого дивного, якби та сусідка не хвалилася тим, що вона вірить в Ісуса Христа. І вона прекрасно розуміла, що, звертаючись до бабкишептухи, вона чинить проти Заповідей Божих, але вона «аргументувала» так: «А що мені робити, якщо нічого не допомагає? А ворожка точно допоможе...». У Біблії написано: «Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. Я – Господь, Бог ваш!» (Лев.19:31). Хоч це цитата зі Старого Заповіту, але стосується й сучасних людей. У Новому Заповіті ж конкретно сказано про те, що потрібно робити з чародійними книгами (чорної чи білої магії (нема різниці), гороскопами, сонниками, екстрасенсорикою, посібниками з гадання, астрології тощо): «І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п’ятдесят тисяч драхм. Так могуче росло та зміцнялося Боже Слово!» (Дії, 19:19-20). Дехто в себе вдома зберігає книги з магії і стверджує, що вірить в Бога. Така людина не має з істинним Богом нічого спільного (доки не покається і не спалить чародійні книжки)! Деякі люди, що звертаються до ворожок, аргументують тим, що ті ж бабки молитви читають, до Бога звертаються... Написано в Біблії й про таких людей: «Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім’я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!» (Дії, 19:13). Тобто ворожбити прикликували ім’я Ісуса Христа. Люди, які не мали покаяння, чистого серця, повеління від Бога, вершили свою волю, заробляли гроші і робили собі славу, але не Богу. Сьогодні безліч маститих і дипломованих чаклунів, ворожок, екстрасенсів, чародіїв, магів, священиків, пасторів, які використовують ім’я Ісуса

З чим порівняти наше служіння й життя?

А

йсберг – льодовик, який плаває в океані, менша його частина (видима) над водою, більша (невидима) – під водою. Якщо наше духовне життя порівняти з айсбергом, то видима його частина повинна бути значно меншою. Наприклад, це стосується нашої діяльності у церкві, на очах у людей(проповіді,пісні,євангелізації). Наприклад, щодо молитви в церкві (на людях), то потрібно молитися мало, але вдома (таємно) важливо молитися багато. Якщо проповідник виголосив проповідь на десять хвилин, то цьому повинна передувати її невидима частина (підготовка), яка потягне набагато більше показних (прилюдних) десяти хвилин.

Христа (у них і Біблія на столі), але про таких Христос каже так: «Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Мт.7:22-23). Чи допомагають подібні «цілителі»? Якщо взяти кінцевий результат, то вони лише шкодять. Може минутися якась хвороба на той момент, але через якийсь час повертається в гіршій формі, або ж звідкілясь з’являються інші болячки. А найгірше те, що людина, яка зверталася до подібних ошуканців, не лише втрачає гроші й здоров’я, головне – вона підпадає під тяжку окультну залежність від духів злоби піднебесної, демонів, диявола. Першою ознакою ошуканства є гроші, які з вас вимагають, або мовби (як вам здається) ви даєте їх добровільно. Той, хто від істинного Бога, за свої молитви ні під яким приводом грошей брати не буде: «Даром одержали – даром давайте!» (Мт. 10:8). Так само, якщо людина після подібних сеансів починає боятися, її переслідує панічний страх – це певна ознака того, що цю людину ошукали. Потрібен неабиякий духовний досвід, щоб розумітися в цих духовних речах: хто від істинного Бога, а хто ж – ні: «А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою (досвідом) розрізняти добро й зло» (Євр. 5:14). Тому будьте пильними і не поспішайте звертатися до осіб, ким би вони себе не називали, які провадять якісь незрозумілі для вас магічні дії, маніпуляції, навіть якщо це все робиться під християнською личиною. Найкраще, що ви можете спочатку зробити: особисто для себе відкрити Євангелію, щоденно вникати в Слово Боже і молитися самому, або в колі своєї родини: «Бо де зійшлося двоє або троє, зібрані заради Мене, там і Я серед них» (Мт. 18:20). Відповідь від Бога неодмінно прийде! Якщо ви отримаєте особисте керівництво Духа Святого, Господь підкаже вашому серцю, як вам далі бути: «Коли ж прийде він, Дух правди, наставить вас на всяку правду...» (Ін.16:13).

Але є й такі люди, про яких і Христос сказав (Мт. 23:14), що вони люблять показні молитви, люблять покрасуватися перед народом, щоб їх люди побачили й похвалили. Але в такому випадку до таких людей ніяк не стосується порівняння з «айсбергами», вони схожі на «картонні коробки», які так само плавають у воді, але невидимої частини там нема, уся коробка плаває зверху. Вона здається такою громіздкою, великою, але там все лише показне, а невидимої боротьби, сили, підготовки (не про людське око) там нема. Коробка розкисла у воді і розлізлася по її поверхні. Минув невеликий час і її не стало. Все, що робили такі люди (картонні коробки) розлізеться від води й нічого не залишиться доброго: ні для людей, ні тим більше – для Божого Царства. Тож берімо приклад з айсбергів, а не з паперових коробок.

СМІЯТИСЯ чи ПЛАКАТИ?

Проповідники підкреслюють думку, що не можна глузувати з грішника, це справді так. Виявляється, не можна сміятися не тільки з грішника, але й над гріхом: «Нерозумні сміються з гріха...» (Притчі, 14:9). Гріх – це не жарт, це проказа, мерзота, те, що огидно Божій святості! Якщо ми глузуємо з гріха, це не означає, що ми вище гріха, і до гріха абсолютно не причетні. По суті, ті, що глузують з гріха, таким чином допускають (шляхом сміху, глузувань) цей гріх до себе. Це порівняно з тим, якщо хтось грається з вогняним факелом, виробляючи з ним усілякі трюки біля відкритої цистерни з пальним, переконуючи глядачів, що він настільки спритний, розумний і сильний, що нічого страшного не трапиться. Гріх не повинен мати нічого спільного з народженим згори християнином – де б він не був! Якщо, наприклад, жiнка-християнка у своєму зовнішньому вигляді і поведінці нічим не відрізняється від світської модниці (крім усього іншого) це є виклик гріхові (на зразок чоловіка, що крутить палаючим факелом над цистерною з бензином). Копіювання цього світу у вчинках (у вульгарності, насмішкуватості), поведінці, зовнішності не є відсутністю комплексів (як нині модно говорити), а ознакою відсутності цнотливості, побожності, страху Божого.


ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р., №5

ВІД РЕДАКЦІЇ.

«ХРИСТИЯНСЬКА СIМ’Я»

Як бездиханне тіло це моє

Покриється холодною землею, Перечитуючи листи, що регулярно надходять до редакції, з свідченнями того, як Бог явив милість та Ввійду я в небо ріднеє моє, Зустрінуся з щасливою ріднею. любов, хочеться безмежно дякувати Богу. Разом з апостолом Петром дякуємо Богу за те, що Господь Я буду вдома, дома в небесах! не дивиться на людину згідно її матеріального Не буду більше горя я терпіти, статусу, освіти, положення в суспільстві. Бог не І буду вас чекати при вратах, дивиться на лице (нелицеприятен – рос.): «А Петро Щоб разом з Господом у радощах зустріти. відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, Оксана Гудзь, с. Буглів, Лановецький р-н, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі Тернопільська обл., 47443. приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду». Читаючи листи колишніх злодіїв, що перебувають БОЖИЙ ПОКЛИК у в’язниці, переконуєшся у справедливості Божого Я народилася в 1959 р. в с. Золотухи Оржицького Слова: «Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і багатомилостивий та прав- р-ну, де проживаю й донині. У нашій родині віруюдивий, що дотримує милість для тисяч, що виба- чою була моя бабуся. Незважаючи на те, що вона була чає провину й переступ та гріх…» (Вих. 34:6-7). неграмотною (я ніколи не бачила, щоб вона читала Якою б грішною не була людина, якщо вона Біблію), але Бог чув її молитви. Моя бабуся молилася щиро приходить в покаянні до Бога, то над нею за нас, і Бог дав їй відповідь. Змолоду я вірила, що збуваються слова Ісуса Христа: «а того, хто до Бог є, йдучи по справах, завжди промовляла: “Боже, Мене приходить, Я не вижену геть» (Ін. 6:37). допоможи!”. Та далі цієї фрази моя віра не йшла, по Багато християн (зі стажем) розчарувалися в суті я Бога зовсім не знала. Вперше почула свідчення декотрих людях (і навіть церквах). Справді, нині про живого й реального Бога від завідуючої поштою, є багато людей, що називають себе віруючими, де я стала працювати листоношею. Мені глибоко в але не чинять згідно правди Божої. Нажаль, так серце запали її слова про те, як Ісус Христос любить трапляється і це є основною ознакою останнього нас, як Він пролив Свою пречисту кров, щоб омити часу, що багато хто будуть називати себе іменем наші гріхи. Так пройшло декілька місяців. Щонеділі Христа, але по суті такими не будуть. Це не повинно вона їхала в Оржицю на богослужіння. Постійно стати приводом поставити загальне клеймо на всіх кликала й мене. Я все не наважувалася, мала інших віруючих. Є також певна категорія людей, які відмовки, що мені ніколи, але одного разу, в неділю, вважають, що до Ісуса Христа можна прийти лише я прокинулася о 6-й годині ранку і відчула в своєму тоді, коли станеш кращим, але Господь бажає, щоб серці щось особливе. То був поклик Божий. Я сама до Нього людина приходила такою, як є (лише б не зателефонувала завідуючій і сказала, що сьогодні лукавила, а щиро визнавала свій жалюгідний стан). хочу обов’язково потрапити до церкви. “Чим і як Свого часу верхівка Ізраїлю вважала, що Христос ми будемо добиратися?” – запитала. “Збирайся – повинен лише їх шанувати Своєю присутністю: відповіла вона – у Бога транспорт знайдеться...”. «Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він Через розповіді завідуючої я вже мала уяву про те, їсть із грішниками та з митниками, то сказали як відбувається богослужіння. Я охоче вислухала до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та проповідь служителя церкви, потім вийшла вперед, з грішниками? А Ісус, як почув, промовляє до щоб за мене помолилися. А 11 серпня 2007 р. я них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не заключила Завіт з Богом через святе водне хрещення. прийшов кликати праведних, але грішників – до Служу в церкві віршами, що Бог мені дає складати. покаяння» (Мрк. 2:16-17). Ця обіцянка Христа й Ганна Симоненко, с. Золотухи, Оржицький р-н, сьогодні діє, Бог вірний тому, щоб її виконувати. Полтавщина, 37732. То чому ж ми буваємо лицемірами (дивимося 1. Мені 62 р. Ще досі працюю комендантом у на лице): цей достойний, а цей – ні? Особливо сильно простежується упереджене відношення до гуртожитку. Мій чоловік помер три роки тому. в’язнів-християн. Не варто відкидати їх і ставити на Життя було складним, особливо у відношенні нижчий щабель в церкві. Бог бачить серце людини, сина, якого ми взяли з дитбудинку (своїх дітей не і Бог – суддя. Нам же не варто судити. Тому в було). Було й так, що ворог душі нашіптував мені, цьому випуску читайте виписи з листів, отримані щоб я кинулася під поїзд. Але тоді зі мною в ліцеї працювала одна віруюча жінка, яку я поважала. Саме редакцією, й з в’язниці. Головне для кожного християнина: самому бути в той момент я зустрілася з нею і все їй розповіла, вірним Богові, а не судити, що хтось не такий. бо вважала, що вона зрозуміє мій крик душі. Вона Головне: самому любити, а не показувати пальцем, мене заспокоїла, як могла, і порадила не під поїзд що хтось не любить. Можливо тебе багато раз кидатися, а негайно йти до Бога в молитві. Вона обманювали, але головне – самому не обманювати. мене запросила на святкове відкриття нового дому Можливо тебе не один раз ображали, головне: молитви. Прийшовши на богослужіння, я відчула самому не ображати й не таїти образи. Важливо сором через те, що на вигляд була побожною, але прощати й благословляти! Якщо ти, дорогий друже, ніколи Богу не служила. Я покаялася в своїх гріхах, а в 1995 р. прийняла святе водне дихаєш, хоч і здоров’я твоє бажає кращого, і можливо ти «Якщо Ви думаєте, що для хрещення. Відтоді я з Господом в мирі. Мій чоловік, нажаль, ледве зводиш кінці з кінцями, щастя вам потрібна інша не спішив прийти до Бога, все але ти живеш в прекрасний час і ти – щаслива людина, людина – ви помиляєтеся. казав, що зробить це пізніше. бо в тебе є чудова нагода Інша людина потрібна для А потім він раптово захворів і помер. Син одружився, живе наближатися до Ісуса Христа, ти можеш духовно зростати й того, щоб розділити з нею окремо. Хоч і був зі мною декілька раз в церкві, але так і своє щастя». стати досконалим. Ти можеш не став християнином. Я живу вповні використати час свого життя, щоб приготуватися до гідної зустрічі з самотньо в квартирі, але веду активне християнське Ісусом Христом. Рясного Божого благословення життя: крім служіння в місцевій церкві, з групою тобі й успіхів у вірі – доланні усіх перешкод на євангелістів їжджу на служіння в сільські общини. Прославляю Бога співом і віршами. Пишу цей лист земній дорозі в напрямку до Святих Небес. в надії зустріти чоловіка, з яким би ми спільно служили Богу – скільки нам Бог ще дасть років ПЕРЕПОВНЕНІ ЧАШІ Вісім років тому одного прекрасного зимового життя, тут, на землі. Ющук Валентина Василівна, дня у нашій дружній християнській сім’ї захворіла м. Здолбунів, Рівненщина, тел.: 096-006-89-86, мама Мирослава. Спочатку вона поскаржилася на дом (03652)24004. сильний головний біль. Моя старша сестра дала їй таблетку, але мамі від неї стало гірше, з носа 2. Мені надіслали газету «Жива Надія» з Києва, почала текти кров, яку ми нічим не могли зупинити. яка мені дуже сподобалася. Мені всього 20 років, «Швидка допомога» відвезла маму до лікарні. Але й але вже чотири роки я не можу ходити ногами. там впродовж декількох годин кров не зупинялася. Мені дуже хочеться спілкуватися з християнами. Нам сказали, що її життя в небезпеці. Я і мої дві Марія Жигайло, с. Снігурівка, Ланівецький р-н, рідні сестри молилися за її здоров’я. Ми благали Тернопільщина, 47411. Бога залишити її при цьому житті, бо ми не уявляли 3. Мені 26 р., інвалід, незрячий, християнин, живу нашого подальшого життя без матусі. Молилися і в на Волині, в сільській місцевості з мамою – вона церкві. Одного разу, після недільного богослужіння, віруюча. Бажаю познайомитися з дівчиною для до мене підійшла сестра, яка має дар пророкування, створення сім’ї. Сергій, Тел. 097-61-39-588. і сказала, що під час молитви вона бачила три чаші, які наповнювалися, а потім їхня місткість почала ВИПИСИ З ЛИСТІВ ВІД УВ’ЯЗНЕНИХ. вихлюпуватися через край. Тоді з’явився ангел і 1. Только находясь в заключении за совершённое сказав: «Це молитви дітей Мирослави!». Він взяв мною тяжкое преступление, я искренне обратился ко чаші і поніс їх до престолу Божої благодаті… Христу через своего сокамерника Руслана, который Справді, наші молитви були почуті Господом, і через мне засвидетельствовал о живом Боге, прощающем деякий час мама повернулася додому здоровою. грехи. Я грешен безмерно перед Богом и пред людьми, Друже, можливо тобі потрібно ще один- сокрушаюсь и каюсь. Пока я был в одной камере с єдиний раз помолитися, щоб твоя чаша молитов Русланом, я возгорелся к познанию истины, но его переповнилася і прийшла очікувана відповідь від перевели в другую камеру и я стал замечать, что уже Бога на твої молитви. меньше читаю Библию, моё рвение стало угасать. ***

Коли моє закінчиться життя, І перестане серце в грудях битись, То ви не плачте – буду дома я З спасенними у небі веселитись. Коли мене не стане на землі, І знатимуть усі, що я померла, Для мене ж це будуть найкращі дні – Христа рука від сліз мене утерла.

Но потом по милости Божьей меня перевели к двум братьям-христианам. Я обновил своё покаяние – слава милосердному Господу! «Скрывающий свои преступления не будет иметь успеха; а кто сознаётся и оставляет их, тот будет помилован» (Притчи, 28:13). Господь – сердцеведец, Он видит: искренно ли мы каемся, лицемерим или искренно открываем все свои грехи и грешки (ничего не скрывая и не тая). Я немощен, но силен Бог восстановить и укрепить! Искренне нуждаюсь в общении, духовном

3

наставлении, обличении. Виталий Кошик, РИК-56, с. 8. Мне 33 г, уже 9 лет, как моего сердца коснулся Перекрёстовка, Роменский р-н, Сумская обл., 42073. Дух Святой. Отбываю пожизненное наказание. Было всякого за эти 9 лет: и страхи, и сомнения. Дьявол 2. Как бы ни была тяжела ситуация, в которой я сейчас всячески старался пошатнуть мою веру. Благодарю нахожусь (я на пожизненном заключении), радуюсь, Господа, что поддерживает меня вовремя. Также что именно в этих мрачных стенах я преклонил через вашу газету обрёл общение с сестрой во Христе, колени и покаялся перед Господом. Теперь моя жизнь которую я называю духовной мамой. Несомненно наполнилась смыслом и этот смысл – служение Господу. – это великая милость Божья ко мне в лице этой драЯ ликую оттого, что пережил в своей жизни эту Божью гоценной сестры. Много трудностей в тюрьме (на то любовь, она переполняет моё сердце до краёв. Я не она и тюрьма), но главная из них в том, что такие, как могу эту любовь держать в себе. Мне всем хочется я, сидят в камерной системе, а это, в первую очередь, свидетельствовать, что Господь Иисус жив, Он любит, лишение свободного общения. Человек, каким бы Он прощает грехи! Буду рад, если кто откликнется ни был преступником, не может жить без общения. для общения со мной. Александр Макаренко, ул. Поэтому, если кто откликнется на моё письмо, буду Гагарина, 2, ЗВК-58, г. Изяслав, Хмельницкая обл., благодарен Богу и вам. За всё слава Богу! Андрей Ищенко, УИН-1, ДУ, ул. Островского, 2, г. 30300. Винница, 21001. 3. Мне 27 л. С самого детства моя жизнь пошла наперекосяк. Когда мне было 13-ть, мои родители 9. Мені 38 р. Народився у звичайній сільській сім’ї, де в Бога не вірили. Батько зловживав спиртним, коли разошлись. Отец выписал меня и мать из дома, мы мені було 5 р., батьки розлучилися. Я не тільки не читав вынуждены были скитаться по съёмным квартирам. Біблії, а навіть не уявляв, що є Слово Боже, і Господь Мать не имела работы, денег не было, я вынужден пильнує над Своїм Словом, щоб воно виконувалося. был пойти воровать. Первый раз я был осуждён в 17 Коли мені було 12 р., моя мама померла, я залишився лет. После трёхлетней отсидки снова пошёл воровать, жити з бабусею. Вона вже тоді була старенькою і їй потому что за мою судимость меня нигде не хотели було важко зі мною мати лад. Мене виховувала вулиця брать на работу. Снова получил срок. После отбытия і незабаром мені казали вслід, що за мною тюрма наказания решил наладить личную жизнь. Работал плаче. Я не пиячив і не вживав наркотики, займався на стройке, стал сожительствовать с женщиной, она самбо. Спортивна підготовка сприяла тому, що я часто забеременела, положили в больницу на сохранение, вирішував проблеми завдяки силі і інколи – зброї. срочно нужны были деньги, которых на тот момент не Коли мені було 20 р., мене посадовили на 6 років было. И я снова преступил закон и получил срок – пять посиленого режиму за крадіжку держмайна в особливо лет. В тюрьме узнал, что жена бросила ребёнка на мать, великих розмірах. Був звільнений по амністії. Відкрив а сама ушла к другому, хоть и обещала меня ждать. власну майстерню по ремонту годинників. Справи Именно в это время я встретил верующего сокамерника. йшли добре, але місцеві «авторитети» вирішили, що Он сказал, что Бог мне сможет помочь. Я не очень я повинен, крім податку державі, ще платити їм. Я ж этому верил, но всё же пошёл в церковь на зоне, за меня так не вважав. Вони прийшли вибивати з мене гроші. все молились. Через неделю я разговаривал с мамой, Все сталося миттєво: суперечка, стрілянина, вибух она обещала, что будет заботиться о моём сыне, пока гранати, загинуло двоє людей. Після цього я злякався я вернусь с тюрьмы, а потом отдаст его мне. После і втік до Росії, бо боявся, що мене посадять. Це було этого я покаялся пред Богом. Я теперь точно знаю, что моєю фатальною помилкою. В Ростові на Дону (де впереди у меня всё будет в порядке, только бы сохранять я опинився) я порушував закон, чинив крадіжки, але верность Богу. Молюсь Господу, чтобы Он усмотрел вже для того, щоб якось вижити. Мене затримали достойную мать моему сыну. Андрей Немировский, по міжнародному розшуку, засудили до довічного ул. Белокоровецкое шоссе, 4, КИК-71, г. Коростень, ув’язнення. Спочатку мене помістили в ізолятор для смертників. Психологічно було дуже тяжко. Із сусідньої Житомирская обл., 11500. камери мені передали «Новий Заповіт», запевнивши, 4. Мне 21 г. Когда мне было 9 лет, я ушёл от родителей що ця книга облегшить мої страждання. Спочатку почав и уехал в Киев. Бродяжничал. В 16-летнем возрасте читати Євангелію, як звичайну історичну книгу. Коли меня посадили за кражу, после освобождения снова дійшов до настанов Ісуса, як треба правильно жити, стал воровать и употреблять наркотики. И вот я снова в відкинув геть книгу, бо думав, що так жити неможливо. тюрьме. Ко мне подошёл земляк и рассказал о том, как Почав не погоджуватися з прочитаним, шукав (на мій меня любит Бог, о том, как Иисус Христос умирал за погляд) суперечливі місця з Нового Заповіту, щоб меня на кресте ради моего спасения. В церкви на зоне тільки заспокоїти свою совість. Але не мав спокою. я покаялся и принял верой Иисуса Христа как своего Почав думати про все своє земне життя і зрозумів, спасителя. Молюсь об устройстве дальнейшей жизни що мені потрібно невідкладно визначитися і зробити в мире с Богом, также – об устройстве моей семейной свій якісний вибір у житті: повернутися до Бога та жизни. Иван Мельниченко, ул. Белокоровецкое Євангелії чи залишитися в стані безбожного грішника, шоссе, 4, КИК-71, г. Коростень, Житомирская обл., служачи богу світу цього – дияволу. Пройшовши через великі й складні випробування на етапах, я по милості 11500. Божій нарешті надбав найдорогоцінніший скарб у 5. Мне 37 лет. Господь не один раз стучал Духом Свя- житті – віру в Ісуса Христа. Руслан Загреба, ЗВК-58, тым в моё сердце, но я этого не слышал и не понимал. вул. Гагаріна, 2, м. Ізяслав, Хмельниччина, 30300. Я выжил после аварии, положившись на волю случая. Теперь понимаю, что Господь явил мне милость, чтобы я не умер без покаяния. И только в тюрьме я остановился на грешном пути в ад и обратился к Господу. Что удивительно: когда у меня была свобода для тела – моя душа томилась, теперь же, когда моё тело в замкнутом и весьма ограниченном пространстве, я получил чудесную возможность обрести свободу для души. Живая любовь Иисуса Христа оживила меня к жизни, вселила веру Божью, дала надежду! Теперь я переживаю об одном: сохранить любовь Господа. Также подходит к концу срок моего 3-летнего заключения, я переживаю о том, чтобы влиться в семью детей Божьих. Тем более, что родных и близких у меня уже нет, и своего жилья, к сожалению, тоже нет. Прошу церковь помолиться обо мне. Максим Илюхин, ул. Низгурецкая, 1, БИК-70, 30-бк, г. Бердичев, Житомирская обл., 13306.

10. Я азербайджанец, мне 33 года. Отказался от мусульманства в 2004 г., принял единую истинную веру в Отца и Сына и Святого Духа, покаялся во всех своих грехах и очистился, вступил в Завет с Богом, приняв водное крещение. Нахожусь на пожизненном заключении, остро нуждаюсь в помощи. Мурат Мустафаев, ул. Ватутина, 172, УИН-18, г. Житомир, 10001.

11. Мне 39 л. С Богом недавно. Пересмотрев свою прошлую жизнь, понял, что если бы Бога не было (как некоторые говорят), то смысла жить вообще не было бы никакого. О своей жизни и судьбе, я мог бы написать многое. Если кому интересно – пишите, буду рад общению. Как у всех заключённых, у меня есть и материальные нужды, но сейчас в первую очередь, согласно Заповеди Иисуса Христа (Мтф. 6:33) прежде всего ищу Царствия Небесного, надеясь, что всё остальное приложится. Я ежедневно восхваляю 6. Мне 24 г., почти все эти годы прожил во грехе. С Господа и прошу в своих молитвах о спасении своей шестилетнего возраста остался без матери, стал жить души. Андрей Высоцкий, ЗВК-58, г. Изяслав, в интернате. Начал рано воровать. Потом появились Хмельницкая обл., 30300. другие грехи. Первый раз меня осудили на полгода, и 12. Мне 30 л. Нахожусь на пожизненном заключении. я первый раз услышал Благую Весть о Господе нашем Лишь недавно встал на путь Божий, моя вера слаба, Иисусе Христе, но тогда не придал тому особого внибоюсь впасть в грех и при этом навсегда потерять мания. Потом меня осудили второй раз, я пустился любовь и милость Господа. Ищу духовного общения в бега. Жил в Киеве на квартире у наркоманов. И в с братьями и сёстрами по вере. Анатолий Никитин, этом же подъезде жил верующий, он раз или два раза ВТ-1(ДУ), ул. Островского, 2, г. Винница, 21001. в неделю говорил нам об Иисусе Христе, или точнее – пытался говорить, потому что его никто не слушал, мы 13. Мне 51 г. Сел в тюрьму в возрасте 36 л. Как его только ругали. Но что-то таки я услышал от него, многие некомпетентные люди, раньше сам считал, потом я об этом вспомнил, Слово Божье все-таки было что в тюрьме сидят только «отморозки». Но воочию посеяно в моё ещё грубое тогда сердце. Я нашёл работу убедился в обратном. Также убедился, что за решётку и уехал на некоторое время, задержался, когда же многие попадают несправедливо (не было адвоката, вернулся, хозяева квартиры уже умерли. Я был сильно не было денег – другие причины), через безпредел удивлён тем, что они так быстро умерли. Сколько раз они правоохранительных и исполнительных органов. слышали евангельскую весть о спасении, но отвергли и не успели придти в покаянии ко Христу. Я не лучше их, Через три года конец моего срока заключения, но теперь могу сказать, что я спасён от геенны огненной. содрогаюсь от мысли, что мне некуда пойти, потому По возвращению в Киев меня в течение месяца поймали что соответствующие власти лишили меня дома и и вот я в колонии. Здесь я каждое воскресенье посещаю квартиры, оформив на меня «похоронку». Я к Господу христианские собрания. Такое ощущение, что только обратился 4 года назад, закончил несколько заочных сейчас я начал жить по-настоящему. Буду рад общению библейских школ. Ищу христианский ВУЗ с заочной с единомышленниками. Дмитро Швець, ПВК-76, с. формой обучения. Ищу также организацию, что может Іванчи, Володимирецький р-н, Рівненщина, 34375. мне выслать безплатно юбилейную Библию. Буду рад общению с христианами. Валерий Тесленков, 7. Мене звати Віктор. Мені 53 р., відбуваю довічне ПИК-49, с. Новый Стародуб, Петровский р-н, покарання в колонії м. Ізяслава. Прийшов до Господа Кировоградская обл., 28310. і щиро розкаявся у своїх злочинах. Спілкуюся з декількома сестрами-інвалідами. Прошу помолитися 14. Лише у в’язниці (на довічному ув’язненні) я за сестру, вона така молода, але не пересувається прийняв вірою Господа Ісуса Христа своїм Спасителем. самостійно, вона живе в інтернаті серед людей, які Мені дуже бракує духовного спілкування. Мені 34 р. мають психічні розлади (іншого варіанту у неї не було, Дуже подобається ваша газета, дякую Богу, що є люди, вона – сирота і свого житла не має). Я відчуваю, що які турбуються за таких, як я. Господь благословить вона потребує молитви. Її № тел. 099-314-98-06, Валя вас. Віктор Харченко, вул. Гагаріна, 2, ЗВК-58, Оніщук. ДУ, м. Ізяслав, Хмельниччина, 30300.


4

Д

«ЖИВА НАДIЯ» НАЙКРАЩА ДОЛЯ - З БОГОМ!

ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р., №5

алеко не все в нашому житті подрузі, і ми разом молимося і на складається так вдало, як ми серці стає затишніше, приходить собі це плануємо чи того бажаємо. мир і спокій. Нам хочеться бути здоровими, а Господь дає відповіді на молитви. CВІДЧЕННЯ. Майя Хом'як, 26 р., с. Жорбин, Рівненщина. Тел. 098-61-34-236. приходять хвороби. Ми шукаємо Одного разу мені робили операцію, щастя, а воно, як те марево, наче й наздогнав вже, за що саме мені таке горе? Я вважала себе не гіршою за від великої дози наркозу у мене раптово зупинилося серце, дивишся, а його нема. Ми очікуємо взаємної любові, а інших, але інші веселилися і були здоровими, а я... але милостивий Спаситель дарував мені ще тут життя, щоб замість неї приходять зрада й розчарування. Але людина Старі друзі дуже швидко всі покинули мене (кому славити Його. Я прийшла до тями і швидко одужала. Але все ж до останнього не втрачає надію й очікує доброго! потрібна хвора й немічна каліка?) Їм стало нецікаво зі найбільше чудо в тім, що увірували в живого Бога моя Так і проходить все життя в очікуванні кращих перемін, в мною проводити час. До всього: я замкнулася в собі і мама, моя сестричка, тітка! Хіба це не дарунок Божий і не сподіванні щастя, справедливості, любові... стала жити в своєму обмеженому світі. велика радість, коли бачиш, як твої родичі відрікаються Мої батьки в Бога не вірили, але я часто бачила, як від гріховного життя і обіцяють служити Богові в чистій і Я також мріяла про щасливе майбутнє, малювала його в своїй уяві, але доля розпорядилася інакше: усі мої повітряні моя бабуся молиться і співає духовні псалми. Мені добрій совісті? замки були вщерть зруйновані. Донині я би вважала себе дуже подобалися ті пісні. У нашому селі неодноразово Я намагаюся не пропускати жодного служіння в церкві, найнещаснішою людиною в світі, якби Бог (Який знав про провадилися християнські євангелізаційні зібрання, на які влітку відвідую табори, де маю спілкування з іншими мене все ще до мого народження і у Кого записані всі дні мене також запрошували. Коли я була здоровою, то мала інвалідами. Такі зустрічі дуже багато значать для кожного інші інтереси і мені до всього того було якось байдуже. Але з нас. Ми залюбки ділимося один з одним пережитими мого життя) не явив до мене Своєї милості і любові. До 20-річного віку я не знала, що Бог живий і реальний, страждання зуміли змінити моє мислення. Я побачила світ з благословеннями впродовж року, це зміцнює нашу віру і і головне: не знала, що Він мене любить і Богові є до мене іншого боку, почала задумуватися про сутність людського спонукає до духовного зросту. Я хоч і немічна в тілі, але справа. Я жила, як більшість молоді: любила повеселитися життя. І одного разу виявила бажання відвідати таке можу сказати разом з апостолом Павлом: «Я все можу в з друзями, розважитися на дискотеці, курила цигарки, зібрання християн. Напевно, що на той момент моє серце Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі!» (Флп.4:13). вживала спиртне, і робила це швидше через те, щоб бути, було приготовлене до сприйняття Слова Божого, бо мені Людям з фізичними вадами Бог дає якісь особливі все сподобалося, навіть не хотілося повертатися додому, як усі. Я боялася стати «білою вороною». таланти, якими душа приносить Йому славу. Хтось пише Одного разу, повертаючись пізно ввечері з дискотеки, я так мені було затишно. Деякі мої односельці на заклик вірші, хтось малює картини, а я люблю виготовляти квіти спіткнулася і впала. Друзі допомогли мені підвестися, але проповідника виходили вперед до молитви покаяння. Я з паперу. Так приємно їх дарувати своїм друзям і бачити розуміла, що теж грішниця, але щось тоді стримало мене самостійно далі йти я вже не змогла... добрий настрій на їхніх обличчях! Спочатку вдома думали, що це моє недомагання мине, зробити такий крок. Але думки про це не давали мені Я вдячна Господу за свою долю, за те, що не загинула але мені ставало все гірше. Мене обстежили в багатьох спокою, і я вирішила наступного разу покаятися і нарешті в гріху. Я не знаю, чи стану тут здоровою фізично, але лікарнях. Лише в Києві поставили правильний діагноз: цілком довірити свою долю Господу. Після мого покаяння і навернення до Ісуса Христа моя знаю, що будь-яка хвороба не повинна бути приводом розсіяний склероз. Це прозвучало, як вирок, батьки були у душа стала поступово оживати, у мене також з’явилося для нарікання Богові чи зневіри. З Господом можна великому розпачі. Я ж наївно думала, що моя хвороба скоро минеться (бо я ще ж така молода!). Я не хотіла змирятися багато нових друзів по вірі. Тепер, коли мені буває погано, здолати всі перипетії долі! Бог Сам поведе тебе через з тим, що стала інвалідом, а мені призначили першу групу я не замикаюся в собі, а все розповідаю Ісусу в молитві. долину скорботи і болю, лише треба довіритися Йому. інвалідності. Хто ніколи не страждав, не зрозуміє, що тоді Особливо добре спілкування я маю з людьми подібної долі: Бажаю усім, хто знає ціну страждань, рясного Божого робилося в моїй душі. Моя душа кричала: чому саме я? тобто також інвалідами. У важкі хвилини я телефоную своїй благословення, і ніколи не занепадати духом.

Я ЩАСЛИВА, БО МАЮ НАДІЮ НА ВІЧНЕ ЖИТТЯ!

Д

Надія Гребeневич, м. Пирятин, Полтавщина, тел. 099-223-19-81.

орогі друзі! Маю велике бажання поділитися з вами новиною, в якій я особисто пересвідчилася, що це абсолютна правда: мене і тебе (кожну людину зокрема) любить Бог! У Біблії написано: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, віруючий в Нього, не загинув, але мав вічне життя» (Ів. 3:16). Я щаслива, тому що 14 років назад Господь явив до мене і до моєї сім’ї велику милість. Бог увійшов у моє серце і в мій дім. Слава Йому за це! Господь подарував мені все

те, що називається щастям: спасіння для душі, мир у серці і в сім’ї, любов до тих людей, які мене оточують. Я з моїм чоловіком заключили Заповіт з Богом через святе водне хрещення. Слава Богу за це! Відтоді я постійно бачу Божу милість до мене і моєї сім’ї. Господь охороняє, оздоровляє, піклується про нас. Я вдячна Богу, що Він чує мої молитви і дає відповідь на них. Я вдячна Господу за те, що в нього немає окремої години прийому, Він цілодобово є на зв’язку. Я маю двох дорослих дітей. Син Саша (21 рік) і донька Женя (19 років). 2 роки назад мої діти також заключили Заповіт з Господом через святе водне хрещення. Там де ми, батьки, не можемо захистити своїх дітей, Господь є з ними. Шановні читачі, я цілком впевнена, що якби ви спитали моїх дітей чи вони щасливі, вони б сказали, що це дійсно так. Мої діти виростали в любові і мирі. З малих років Саша і Женя відвідували недільну християнську школу при

церкві і це принесло великі духовні плоди і сприяло їхній добрій поведінці. Шановні батьки! Звертаюсь до вас: приводьте своїх дітей (маленьких чи дорослих) до церкви і будете бачити їх щасливими і здоровими. Наша сім’я є членами церкви християн віри Євангельської м. Пирятин. Я дуже вдячна Богу за цю церкву! Дякую Богу за служителів церкви, які (маючи свої великі сім’ї) постійно служать Богу і людям. Дякую Богу за кожного брата і сестру в Господі! У нашій церкві проходить багато різних служінь: молитовне, сестринське, молодіжне, дитячі недільні школи, служіння «Золотой век», євангельські служіння. В недільній школі є близько 40 діток. Моє серце наповнює велика радість, коли щонеділі батьки ведуть своїх діток до Господа. Дякую Богу за вчителів недільної школи, які свої молоді роки присвятили служінню Богу!

«Рука Божья спасла меня от смерти!»

МОЛИТВА ПОКАЯННЯ «Отче Небесний, я згрішив перед Тобою і Твоєю святістю. Я розумію, що заслуговую смерть і пекло через свої гріхи, але я прошу милості в Тебе і вірю в Ісуса Христа як cвого Спасителя. Вірю, що Його смерть і воскресіння забезпечили мені прощення гріхів і спасіння моєї душі від прокляття та вічної загибелі. Я довіряю своє життя Ісусу Христу, і тільки Йому, як своєму особистому Господу і Спасителю. Дякую Тобі, Отче Небесний, за те, що Ти спасаєш і прощаєш мене! В ім’я Ісуса Христа. Амінь!»

тупную жизнь, не видя смысла в своей непутёвой жизни. Я и вновь очутился в тюрьме, где и сейчас нахожусь. Бог снова травился, резал себе вены, меня вывозили в поле и избивали дал мне время остановиться и серьёзно подумать о своей до полусмерти. Только оказавшись в колонии, я встретил жизни. Сейчас я опять посещаю церковь в зоне, собрания Из письма в редакцию. христиан, которые мне засвидетельствовали о живом Боге. Я христиан. Я верю, что Иисус рядом, но взыскать Господа родился в селе Киевской области, в обычной семье, стал посещать христианские собрания, стал читать Библию, мне стало как-то сложнее, чем раньше. Мне 30 лет, я не где преобладала формальная православная вера. даже покаялся. Когда освободился, то думал, что я такой имею своей семьи, родственники почему-то не отвечают на То есть о Боге вспоминали только на праздники. Когда мне сильный в вере и теперь у меня будет полностью новая жизнь. мои письма. Я желаю обрести мир и покой, хочу жить только было восемь лет, умер мой отец. Мать потеряла над детьми Но меня хватило ненадолго, пришли искушения, испытания, согласно воле Божьей. Прошу поддержать меня в молитве об контроль. Я был младшим из четырёх братьев, после трёх я не устоял и вскоре стал снова жить жизнью нераскаянного этом. Евгений Пархомович, ул. Незгурецкого, 1, 9/25, классов бросил школу, пошёл работать на ферму, а улица грешника. Я отступил от Бога, но Бог не отступил от меня, БИК-70, г. Бердычев, Житомирская обл., 13306. стала моим вторым домом. С 14-летнего возраста меня Он останавливал меня на погибельном пути. Дорогі читачі, ця газета друкується лише завдяки Вашим добровільним поставили на учёт в милиции, а в 17 лет я уже был в колонии Однажды я с братом пилил деревья, пилу запожертвам! Якщо Ви вважаєте, що це видання корисне для людей, жало, брат выдернул её при работающем усиленного режима. наближає їх до пізнання Божої правди, то візьміть у цьому служінні Я не знал Бога, но Бог неоднократно спасал меня от смерти. двигателе, пила соскользнула и прошла мне посильну участь своїми коштами, пам’ятаючи слова Євангелії: «Кожен Однажды я пас коров, увидел, как в трансформаторную будку по ногам. Вызвали «скорую помощь», но мед- нехай дає, як постановив у серці своєму, не з жалем і не з примусу, залетел воробей. И мне надо было полезть за тем воробьём. работники отказались приехать, потому что не бо Бог любить того, хто дає охоче» (2 Кор. 9:7). Как всё произошло – знает только Бог. Помню только, как было бензина. Тогда я подумал, что смерть моя Добровільні пожертвування на газету надсилайте на картковий шагнул в будку, но очнулся в нескольких метрах от неё. Чудом пришла. Я воззвал к Богу и потерял сознание. рахунок: Приватбанк, картка № 4405 8858 2152 7022 (на прізвище остался жив, получив только ожог руки. Все говорили, что мне Очнулся в автомобиле по пути в больницу. Брат Андросов), або поштовим переказом на адресу редакції газети. Компенсувати витрати по пересиланню газети можна, надіславши повезло, я «родился в рубашке». Теперь я понимаю, что рука вызвал знакомого, у которого был автомобиль. поштові марки, які вкладіть в конверт з вашим листом замовлення (кількість Операция длилась три часа, я остался жив, ибо Божья спасла меня от смерти. – на ваш розсуд). Чисті чи підписані конверти надсилати не потрібно. Я не воздал Богу славу, оставался жить, но в Божью Божья милость была надо мной. Но этот случай не Щира подяка Богові за християн, які жертвують кошти сторону не смотрел и даже не вспоминал о Боге, а вёл прес- вразумил меня. Вскоре я совершил преступление на друк газети “Жива Надія”! Нехай милосердний Господь рясно поблагословить кожного жертводавця, кожного, хто Запрошуємо: СЛУХАЙТЕ християнську ЧИТАЙТЕ газету«Жива молиться за друк і розповсюдження газети “Жива Надія”! радіопередачу «ЖИВА Надія» в електронному НАДІЯ» щотижня, у варіанті (всі випуски з понеділок, з 21 год. 30 хв. Віддруковано: ТОВ Вид. «Миргород», 2009 р. в кольорі) на сайті: на 1 каналі Українського Зам. №540. Тираж 30 000 екз. www.hve.poltava.ua Національного Радiо. Редактор: Андросов Г. М. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2013 р., №5 Тел.: 050-28-13-256, Газета (християнського змісту) Щиро запрошуємо всіх бажаючих для вивчен096-34-100-75, 067-1050282. друкується за рахунок добровільних пожертвувань і розповсюджується безня Біблії за адресою: м. ДОЛИНСЬКА, вул. ШевEmail: giva.nadiya@gmail.com коштовно. Засновник газети: Церква ченка, 119. Щонеділі з 9:00 та 16:00, щосереди Адреса редакції: Геннадій Михристиян віри Євангельської «Жива та щоп’ятниці з 18:00. Ви можете особисто затеколайович Андросов, вул. КолгоспНадія», м. Миргород, Полтавська обл. лефонувати священнослужителю церкви за тел.: Реєстраційне свідоцтво: ПЛ №386 від на, 44, м. Миргород, Полтавська 20. 11. 2000. обл., 37600, Україна  Ukraine. 098-26-86-015.

Я

ЖИВА НАДIЯ


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.