Газета жива надія 70 2013

Page 1

«Бог з великої Своєї милості відродив нас до Живої Надії через воскресіння Ісуса Христа» 1 Петр. 1:3

ЖИВА НАДІЯ

Січень - березень 2013 р.

Я

кщо запитати людей про зміст Свята Різдва, то багато хто розкажуть нам про різдвяну ялинку, урочисту атмосферу свята, таємниче світло і тепло. Інші згадають про святковий стіл і подарунки. В Англії провели опитування і з’ясували, що тільки вісім відсотків дітей пов’язують Різдво з днем народження Ісуса Христа. Дев’яносто два відсотки дітей навіть не назвали імені Ісуса у своїй відповіді. Більшість сторінок з Інтернету та ЗМІ на тему Різдва розповідають про Ісуса Христа тільки мимохідь чи узагалі не згадують, а наголошують на особливості різдвяної кухні, які страви приготувати, як правильно прикрасити святковий стіл і які тости вимовити. Світські журналісти роблять наголос у статтях на народні повір’я, прикмети, ворожіння на Різдво. Якось на одному різдвяному богослужінні дітей запитали: «Яких особливих гостей ми запросимо до нас на Різдво?» Як ви думаєте, що відповіли діти? «Діда Мороза та Снігуроньку!» Але ж проповідник, що поставив запитання, очікував, що діти запросять мудреців, які, згідно євангельського оповідання, прийшли відвідати народженого Ісуса (Мт. 2:10-11). Напередодні цьогорічних різдвяних свят християнська співачка Оксамита відвідала ряд європейських країн із програмою «Різдвяний марафон». Вона висловила стурбованість із приводу того, що в європейських країнах спостерігається масова відмова від християнських різдвяних традицій: «Я глибоко схвильована подібними повідомленнями преси. Нездоровий гуманізм у Європі оспівується. Виникає відчуття, що християнство стає якимось образливим віросповіданням. Нещодавно я спілкувалася з одним адвокатом з Лондона, він розповів про жінку, що працювала в медичній установі, і їй заборонили носити хрестик, тому що

Безкоштовна християнська газета

У ЧОМУ ЗМІСТ СВЯТА РІЗДВА?

№1 (70)

і відступають перед натиском невір’я, релігійної лояльності, гуманізму. Мало політиків подають голос на захист основ християнства. Наприклад, таких, як Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, буквально одиниці. Політик вважає, що Європа повинна негайно повернутися до християнських цінностей: «Криза в Європі не є безпричинною. Вона спричинена легковажністю і недбалістю лідерів, які поставили під сумнів наші християнські корені. Саме ці корені згуртували Європу, зміцнили її сім’ї та робочі місця. Християнські цінності були старою континентальною економічною силою»2.

Дорогий читачу, у чому ж для тебе зміст Різдва?

це мовби негативно впливає на духовне здоров’я пацієнтів. У Росії й Україні, на щастя, таких тенденцій я не спостерігала. Наша команда музикантів має за мету зміцнювати християнські традиції у суспільстві. Особисто я чекаю Свята Різдва, щоб у цей благословенний час наблизитися до Господа, почути, що Він хоче сказати мені, що я повинна зробити від Його Імені на цій землі»1.

Дорогий читачу, що ти очікуєш від Свята Різдва?

Нехай цей святковий день усе-таки стане для тебе Святом з великої букви. І щоб ти наблизився до розуміння таїнства народження Ісуса. Для чого прийшов Христос у цей світ?

Нажаль, нині спостерігаються дуже тривожні тенденції в усьому світі у відношенні християнських свят і всього християнства в цілому. У супротивників християнства для цього є небезпідставні зачіпки, їм є за що критикувати християнські свята, які перетворилися в бучні веселощі, втративши своє першорядне значення. Наприклад, атеїсти США настільки осміліли, що подають позови до суду з вимогою забрати з інаугураційної присяги Президента США слова «нехай допоможе мені Бог». У 2009 р. федеральний суддя відмовив групі атеїстів і агностиків у їх (більш ніж нахабній) вимозі, а який результат буде цього року? Нажаль, самі християни поступово йдуть на компроміси з різномастими безбожниками

«Чи знаєш ти народженого Сина Божого з Віфлеєму особисто? Чи зауважуєш Його? Підійди до Нього поближче в Його день народження. Це Його свято! Різдво дане нам для того, щоб, дивлячись на Сина Божого, ми пом’якшали серцями, стали добрішими, радіснішими і щасливішими. Різдво (Chrіstmas) – це народження Ісуса Христа (Chrіst), і ніщо інше. Це виповнення надій і здійснення сподівань багатьох поколінь. «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру!» (Іс. 9:5) Дитя дане нам, щоб допомогти нам знайти себе, заблукалих у гріхах і беззаконнях. Ісус – Божий подарунок для тебе! Дивно, що інколи ми забуваємо про Божий дар навіть у це чудове свято. Різдво – воно, насамперед, про Ісуса Христа, і про Нього тільки. А все інше не має цінності, якщо не промовляє про Ісуса Христа. Спонукаймо ж людей, що оточують нас, задуматися про зміст Різдва!»3 1 - Повідомляє християнський мегапортал invictory.org. 2 - З православного порталу “Экклезия”, ekklezia.ru. 3 - Зі статті Олега Турлака: http://www.istina.info.

В день Різдва «Пам’ятай про Христа…»

Роздуми про Свято Різдва Христового з біблійної точки зору. Автор статті Володимир Бобик, священнослужитель, м. Пирятин. Тел. 050-16-08-732, 067-25-97-689.

Я

пригадую своє дитинство: коли до нас приходило Свято Різдва Христового – для мене й усієї нашої родини це була особлива радість, справжнє та неповторне свято. У Святвечір мама готувала багату й смачну вечерю, батько розповідав нам, дітям, з Євангелії про прихід Ісуса на цю землю. Наша святкова вечеря завершувалась різдвяними піснями в родинному колі. Усе це допомогло ме-ні в подальшому житті зробити правильний вибір: надбати живу віру в Господа Ісуса Христа. Я особисто пересвідчився, як добре бути з Ісусом, Христос приніс в моє життя мир, спокій, радість, спасіння. Я не уявляю свого життя без Ісуса Христа! Якщо сьогодні мене запитають, чи варто святкувати Різдво Христове, такій людині я дам відповідь словами апостола Павла з послання до Тимофія, 2:8: «Пам’ятай про Ісуса Христа з роду Давидового…». Одразу наголошу, що тим, хто називають себе християнами, варто пам’ятати й згадувати Ісуса Христа не лише на Свято Різдва! Але не дивно, що багато сучасних людей не бажають святкувати Різдво згідно Євангелії. По суті декотрі мої сучасники навіть серйозно не задумуються, що Свято Різдва пов’язано саме з народженням Ісуса Христа – Спасителя грішних людей. Коли ми читаємо з Євангелії історію народження Ісуса, то бачимо, що вже тоді Він не був прийнятий у своєму народі: «І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них…» (Лк. 2:7). Прийшов на планету Земля Цар над царями, але народився в брудному хліву, покладений був Марією у годівницю для худоби. Крім того, що народженого Сина Божого не прийняли належним чином, як личить цареві, впродовж усього Його земного життя (від самого народження) багато хто шукав Його смерті, зокрема цар Ірод, фарисеї, старійшини в народі,

первосвященики Ізраїлю. Вони не впізнали в ньому Месію (спасителя Ізраїлю), Сина Благословенного: «У світі був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав. До своїх прийшов – і свої Його не прийняли» (Ін.1:10-11). Євреї з дитинства слухали пророцтва про прихід Ісуса Христа (месії), але не впізнали в Ісусі з Назарету свого месії, то що казати про нас, що й Біблію не читали так, як слід, або й взагалі не читаємо. Але якщо ми називаємося християнами, то варто читати Біблію, важливо її знати й досліджувати, пам’ятати й згадувати народження Ісуса Христа. Для тих, хто святкує Різдво, хотів би виділити сім опорних пунктів, які можна покласти в основу нашого Свята Різдва. 1) Різдво – це той день, коли Сам Ісус прийшов, щоб говорити до нас: «…І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Єдинородженого від Отця» (Ін.1:14). «Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив» (Євр. 1:1,2). 2) Пам’ятаймо, що день Різдва – це день, коли Світло прийшло в цей світ, щоб кожна людина, яка перебуває в темряві, побачила Світло Боже: « І життя було в Нім, а життя було Світлом людей» (Ін. 1:4). «Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерті, Світло засяє над ними!» (Ісаї, 9:1). 3) Варто пам’ятати, що Ісус називав Себе й Сином Людським. І в день Різдва Бог подарував всім нам Свого Сина, як відповідь на наші життєво необхідні людські потреби: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру» (Ісаї, 9:5). 4) Різдво – це день особливого прославлення і поклоніння Христу: «…І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі» (Євр.1:6). Пастухи, які побачили це прославлення, прийшли і поклонились Новонародженому

(Лк. 2 розділ). Так само мудреці поклонилися Ісусу, визнавши Його Царем, Священиком і Пророком (Мт. 2:11). Так само повинні робити нині й сучасні християни! 5) Різдво – день народження Доброго Пастиря: «...І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський» (Мт. 2:6). В народі кажуть: «Пастир – це той, хто пахне вівцями». Будучи Богом, Ісус став одним із нас, щоб розуміти наші слабкості. Адже всі ми були розпорошені, як вівці без пастуха, лише Ісус Христос зібрав нас в одне стадо, ставши для нас Добрим Пастирем. 6) Різдво – це день, коли з неба зійшов Хліб живий: «Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити» (Ін. 6:51). Марія поклала Новонародженого в ясла, місце, куди зазвичай клали їжу для худоби. Сама назва міста Віфлеєм, в якому народився Ісус, означає «Дім хліба». Це прообраз для нас того, що кожен християнин може приймати духовну їжу від Самого Ісуса Христа. 7) Різдво – це день, коли збулися старозавітні пророцтва: «Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог» (Мт. 1:23). Нажаль, багато хто й нині чекає іншого месію (не того Ісуса, про Якого оповідає “Новий Завіт”), але Сам Христос наголосив, що все пророче Писання (Старий Заповіт) говорить про Нього (Ін. 5:39). Головна радість Свята Різдва для нас в тому, що збулися старозавітні пророцтва і нам дарований Божий Син! Коли роздумуєш над цими місцями Священного Писання, приходить радість, що ти – житель планети Земля, і саме для тебе й був народжений Ісус Христос! У наш час дехто пропонує альтернативу Христу та ігнорує Святом Різдва Христового, але Дух Святий нам нагадує про Христа, Який прийшов у людському тілі. Отож, дорогі християни, як ми з радістю пам’ятаємо про Його народження, так само з радістю чекаймо Його другого приходу!


«ЖИВА НАДIЯ»

2

СІЧЕНЬ - БЕРЕЗЕНЬ 2013 р., №1

Відкритий сайт hve.poltava.ua в Інтернеті Полтавського Об’єднання Церкви Християн Віри Євангельської. Пропонуємо нижче декілька нових свідчень з цього сайту. Там ви зможете знайти багато цікавої й корисної інформації, зокрема газету «Жива Надія» (всі випуски в кольорі з 2009 р.). Приєднуйтеся до праці й розвитку сайту Церкви ХВЄ Полтавщини. Адреса cайту така: www.hve.poltava.ua

Я прийшла до віри в живого Бога, читаючи Біблію для атеїстів…»

«

Я

Алла КРАПИВНА, с. Вікторія, Пирятинський р-н. Тел. 096-62-83-907. народилась в сім’ї, де здивування, коли я не могла не вірили в Бога. Мій прочитати в ній більше сторінки батько і вся його родина були в день. Я намагалась відвідувати запеклими атеїстами, але мені Православну Церкву, але пощастило мати віруючу бабусю побачене там в моєму розумінні по материній лінії. На той час не відповідало тому, що я тяжких гонінь проти християн, читала в Слові Божому, я вона не була членом жодної з також спілкувалась із Свідками церков, але щодня молилася й Ієгови, але знову ж бачила в читала Слово Боже. Мої перші цій релігійній організації повну питання до неї про Бога були невідповідність прочитаному в з простої дитячої цікавості, Біблії. але бабуся мені розповіла про На той час у мене вже Ісуса Христа і навчила молитві підростали дві дочки. І ось «Отче наш», якою я молилася менша Оксанка спочатку пішла в скрутних обставинах свого на євангелізаційне зібрання, життя. Але потім світське життя яке провадили євангелісти, а закрутило мене так, що я не думала про Бога й потім почала ходити до християнської недільної молитву. Усе це тоді мені здавалось непотрібним. школи, принесла звідти додому спершу «Дитячу Я думала: «Усі так живуть, а чому я повинна жити Біблію», яку я перечитала запоєм за два дні. Після інакше?» Я намагалася заспокоїти своє сумління прочитання дитячої Біблії я стала більше розуміти цією оманливою думкою. звичайну канонічну Біблію російською мовою. Коли ж мені виповнилося 19 років, я стала Потім я стала читати Біблію українською мовою. думати про Бога і мені захотілося почитати Біблію. Я слухала розповіді дочки про те, що її навчають Але де ж її взяти? Бабусине зашарпане Євангеліє у недільній школі і розуміла, що все те співзвучне невідомо куди поділося, та й написане воно було моєму серцю, моєму розумінню того, що я церковнослов’янською мовою, в якій я мало прочитала в Слові Божому. Але сама я чомусь не що розуміла. Саме тоді мені до рук потрапила могла прийти на богослужіння в дім молитви аж атеїстична книга Зенона Косідовського «Біблія цілих три роки. Аж нарешті Господь достукався до для невіруючих». Але ж там були цитати з Біблії! мого серця! Я вдома щиро помолилась і попросила Ось так я почала читати Біблію від цитати до Бога: «Господи, дай мені твердо знати, чи я на цитати, пропускаючи коментарі автора. Уявляю вірному шляху?!» Я прийшла до церкви і почула як би здивувався автор, дізнавшись, що його проповідь про людей, які довго збираються йти до книга послужила для мого утвердження в вірі в Бога. Я зрозуміла, оце і є той знак, що я на вірному Ісуса Христа. Потім потягнулися довгі роки моїх шляху. Потім було моє покаяння, моє Святе водне подальших пошуків істини, і тільки після тридцяти хрещення, а зовсім недавно я отримала величезну років мого життя я нарешті дістала повний текст Божу благодать: хрещення Святим Духом — про Біблії російською мовою. Я сподівалася, що це можна багато розповідати, але це вже окрема прочитаю Біблію дуже швидко. Яке ж було моє розмова.

Я отримала істинну ціль свого життя!» Я «

Галина ТОКАРЄВА, м. Гребінка. Тел.: 066-996-03-99

народилась і виростала в сім’ї, яка дотримувалась православних традицій. Вірування моїх батьків полягали лише в тім, що на великі релігійні свята вони не працювали. Фактично вони не вірили в Бога і не знали живого Ісуса Христа. Так само й я з самого дитинства нічого не чула про Бога. Біблії у нас в сім’ї не було, цю Божу Книгу я почала читати лише тоді, коли стала відвідувати євангельську церкву. Через недолік уваги й любові до себе з боку батьків я виросла дитиною з замкненим характером і з заниженою самооцінкою. Саме ці риси характеру я перенесла з дитинства в доросле життя. У ньому я сіяла лише крик, гнів, сварки, образу (і багато інших речей), які з кожним роком намножувалися й все більше погіршували моє становище. Гріховна темрява наповнила моє життя так, що одного разу я відчула, що воно цілком розбите. Я не знала тоді, що в житті кожної людини діє Божий закон: «Що посієш, те й пожнеш». Не знаючи живого Бога, я сіяла лише те, що призвело мене до розбиття мрій, планів, надій. Втративши мету, до якої можна було цілеспрямовано йти, я опинилася в глухому куті, хоч підсвідомо відчувала, що вихід з нього є, але де його шукати – не знала. Це був 2010 рік, тоді мені було 36 років. І Господь в той момент показав мені цей вихід, промовивши до мене через одну щиру християнку, з якою я працювала на підприємстві. Я пожалілася їй на своє життя, і вона мені дала пораду, сказавши: «Прийди до церкви. Якщо сподобається – залишишся. Якщо ж ні, то ніхто тебе не триматиме…». І я пішла. Здавалося б, що тут такого – прийти до

церкви? Але то був мій перший свідомий крок до Бога і мій відгук на Божий поклик. Я почала відвідувати євангельську християнську церкву в місті Гребінка. Через проповіді служителів церкви, які я слухала з великою спрагою в серці, Господь почав відкриватись мені. Так само мені дуже сподобалися християнські пісні, що лунали в церкві. Поступово, через слухання Слова Божого, до мене прийшла віра в Бога. Вперше в житті я почала самостійно вивчати Біблію. Саме через уважне читання Слова Божого Господь по-особливому торкався мого розбитого серця, поступово зцілюючи його. На моєму серці лежав великий тягар гріха образи на рідного брата. Так само інші гріхи гнітили мою душу. 8 серпня 2010 року було служіння в церкві, і я чітко відчула, як Бог знімає гріховні тягарі, я покаялась у всіх своїх гріхах, поклавши їх до ніг Спасителя Христа, на душі мені стало легко й радісно. В той же місяць я прийняла святе водне хрещення, пообіцявши служити Богові з чистою совістю до кінця свого життя. Тепер я намагаюся духовно зростати й пізнавати Божу волю в своєму житті. Я хочу йти по тій дорозі, яку призначив для мене Господь! Довший час свого життя я не мала цілі, тепер я маю за мету стати образом і подобою Ісуса, пройти освячення, через яке веде мене Дух Святий. Я маю велике бажання наближатись до Бога й ходити дорогами віри в чистоті свого нового серця й думок. Я вірю, що усі ці бажання від Господа! Він направляє мене й Він веде, укріпляє й підтримує в усьому. Я немічна, але всесильний Господь, і Він допоможе мені ні на крок не відійти від наміченої цілі!

Я хочу більше служити Богу!» «

С

Олександр ГРЕБЕНЕВИЧ, м. Пирятин. Тел.: 099-55-37-835.

лава Богу! Мене звати Олександр, мені 21 рік, народився і проживаю в м. Пирятин, Полтавської області. З самого дитинства я чув і знав про Бога. Мої батьки прийняли Ісуса Христа, як свого особистого Спасителя, ще коли мені було сім років. До того ми жили так, як багато людей в нашій місцевості: мій тато зловживав алкоголем, і через це нам всім було дуже тяжко. Хоч я був малим, але брав приклад з тата: він палив цигарки, став і я пробувати курити. Але, слава Богу, що моя мама пішла до церкви. Пізніше пішов до церкви й тато, а потім і я з меншою сестрою. Якби мої батьки не пішли до церкви, не стали віруючими, як би склалося моє життя? Я не можу сказати, що воно склалося б добре. Отже, коли мої батьки пішли до церкви, відтоді розпочалося й моє навернення до живого Бога. Я відвідував християнську недільну школу, де й дізнався більше про Ісуса Христа, що Він живий і реальний. Дивлячись на своїх батьків, порівнюючи їхнє життя до і після їхнього покаяння, мені подобалося життя з Богом. У школі більшість моїх товаришів не знали, що я ходжу до церкви. Ці шкільні роки диявол ніби вирвав з мого життя. Ні, я не пішов у світ, я не грішив так, як усі мої однолітки, які не вірили в Бога, але період моїх шкільних років був для мене своєрідним випробуванням моєї віри в Бога. Нажаль, я боявся говорити шкільним товаришам про живого Бога, про те, що я ходжу до помісної церкви християн віри євангельської. Незважаючи на це, Ісус Христос був близько біля мене, Він не залишав мене. Я це постійно відчував! Мені дуже подобалося розмовляти з Богом в особистій молитві. Спілкування з Ісусом Христом давало мені більше впевненості у подальшому житті. Я також розумів, що мені потрібно покаятися перед Богом в

гріхах і просто цілком довіритись Йому. І тому одного разу я прийняв для себе найважливіше рішення свого життя: я вирішив заключити Заповіт з Ісусом Христом згідно Господньої Заповіді, яка записана в Євангелії від Марка (16:16). У 2009 році я прийняв святе водне хрещення по вірі, обіцяючи сумлінно служити Богу, і став членом помісної церкви ХВЄ м. Пирятин. Після закінчення загальноосвітньої школи я поступив до коледжу, де мої однокурсники дізнались, що я віруючий. Мені задавали багато запитань, на які я намагався давати зрозумілі відповіді. Не один раз приходилось вести з ними дискусії щодо мого віросповідання. Слава Богу, я ніколи не був посоромлений – Бог давав мені потрібне слово для моїх товаришів. Ось так я почав говорити про Бога, ділитися Словом Божим з іншими! Рішення служити Богові для мене означає цілком довірити Богові своє життя, мати повну надію на Бога, що Він тримає моє життя в Своїх руках. Я щодня переконуюсь, як Бог нас любить, і Дух Святий навчає мене через Священне Писання – Біблію. Я аналізую кожний прожитий рік свого життя: наскільки я викладаюсь в служінні Богові. Не можу сказати, що я зараз повністю віддався Господу для праці на Його ниві. Щоб виправити це, я вирішив (і взяв собі за мету) удосконалювати свої християнські навички і вміння, щоб говорити до людей про Євангелію зрозумілою для них мовою. На даний момент я стараюся допомагати братам в церкві під час служіння, в організації молодіжних служінь, з молоддю ми провідуємо стареньких братів і сестер, які не в силі ходити до церкви, також я займаюсь медіа-служінням (фото та відеозйомка, звукооператор). Я маю бажання поступити до Полтавської Богословської Семінарії, щоб тим самим ще більше вникнути в життя церкви, ще більше служити Богу та людям.

Строки из писем заключённых.

«Мне 44 года. Шесть лет в тюрьме. Только в заключении, в лишениях, я вспомнил о нашем Спасителе – Иисусе Христе. Мой друг, освобождаясь, вручил мне целую пачку христианских газет и сказал: «Веруй в Господа Иисуса Христа, и ты спасёшься, даже находясь в неволе». Живой Бог видит сердце каждого грешника и по милости Своей даёт бесценный дар покаяния даже закоренелым преступникам!» Александр Довбыш, ул. Низгурецкого, 1, БИК-70, г. Бердычев, Житомирская обл., 13306. «Мне 53 г., тринадцать из которых нахожусь на пожизненном заключении. Причина этого – моя прошлая жизнь без живой веры в Бога. Но то, что я переживаю теперь, в заключении, на самом жёстком режиме содержания, уверовав в Иисуса Христа, я никогда того не чувствовал на свободе! Убеждаюсь, что истинную свободу дарует Господь Иисус Христос! В это смутное время, когда тяжело жить и на свободе, то каково стало в тюрьме! Заключённые в основном выживают за счёт того, что получают от родственников и сердобольных людей со свободы. Многие не имеют родственников – им особенно трудно. У меня никого из родных не осталось, но я полагаюсь на Господа, ищу прежде Царства Божьего и правды Его. Пусть всем вам будет хорошо! Будет, что есть и пить, во что одеться! Пусть будет уютно, светло и тепло в ваших домах! Когда вам будет очень хорошо, вспомните о нас: прошу помолиться искренних детей Божьих в канун праздника Рождества Христова за меня и моих троих сокамерников (двое из них также веруют в Бога)» Юрий Лопатин, пос. Еленовка, ЕИК-52, Донецкая обл., 86489.


СІЧЕНЬ - БЕРЕЗЕНЬ 2013 р., №1

«ЖИВА НАДIЯ»

3

«Любить и быть любимой» устами: «Я остаюсь!» Он рухнул на — с этим живут, об этом колени предо мной, уцепился в мои мечтают и к этому стремятся ноги и горько заплакал. Плакала и многие девушки, женщины. Свидетельство Ольги Левчук, с. Приморское, Одесская обл. Тел. 097-493-94-21. я… Я не знала, что за моё отсутствие, Этого искала и я многие годы. верующие посещали моего мужа, Но меня постигали неудачи, в мою жизнь приходили Бога. Они все дружно помогали мне и молились обо мне, и он сказал: если я вернусь к нему, он поверит, что есть горькие разочарования. Я мечтала (как наверняка мечтает детях и о моём непутёвом муже. Мне также хотелось так живой Бог: «Но она никогда не вернётся, и детей я никогда каждая женщина) устроить уютное семейное гнёздышко, научиться молиться, как Аллочка и её семья… не увижу!» — такое заключение сделал муж. Но Бог внёс в Потом я вернулась к мужу. В моей семье наступило его слова существенную корректировку. Если не реальный чтобы в нём было всем удобно и тепло. Желания благого, доброго, чистого несомненно присущи каждой женщине, затишье, но временное. Я понимала, что муж не может Бог, то кто же мог сделать такое чудо? Господня Любовь но сколько вокруг покалеченных судеб, разбитых сердец, побороть свою пагубную страсть – пристрастие к алкоголю. жертвенная и всепрощающая! Мой Олег бросил пить, стал семей, неудавшихся браков! Были моменты, когда и мне А когда он напивался, становился невменяемым. Потом он вместе со мной посещать церковь, но курить продолжал. просто не хотелось жить. Теперь-то я понимаю, что искала каялся и даже просил прощения. Но всё повторялось опять. Я сомневалась в его искренности покаяния, упрекала его, не там, строила без главного связующего, и поэтому Это был замкнутый круг, который разорвать мог только он говорил, что не может бросить, это выше его сил. Я обречена была на неуспех. Без Бога, без Духа Святого, без Бог. В нашем селе поселился священник церкви с семьёй. пожаловалась старенькому служителю церкви, который Иисуса Христа, без Божьего благословения практически Однажды, после очередного дебоша пьяного мужа, я посещал мужа, он сказал, чтобы я его не упрекала, а решила обратиться к участковому, но ноги сами пошли к молилась. Через неделю после этого я не почувствовала невозможно построить счастливую семейную жизнь. С детства мне о Боге никто не рассказывал, не учил, как дому служителя церкви. Он предоставил мне приют, и опять запаха табака: «Что ты принюхиваешься? Я не курю, нужно правильно строить свою жизнь. И молиться меня же, как в доме Аллы, его семья молилась обо мне, склонив Господь меня освободил от этого!» — засмеялся Олег. никто не учил. А с 16 лет я вообще была предоставлена колени перед невидимым (но таким реальным для них) Мы привели в порядок запущенный дом, огород, по себе самой. Изрядно намотавшись за свою жизнь, не Богом. Я не понимала силы и значения молитвы, но явно пояс заросший сорняками. Когда сжигали груды мусора обретя покоя и счастья, я однажды посмотрела в небо, и ощутила её результаты на себе. Я возвратилась домой, и тряпья, я думала, что сжигаю наше грязное прошлое, моя душа завопила: «Боже! Ты есть, я знаю. Помоги мне!» муж был спокоен (что обычно никогда в такие моменты а теперь настанет новая жизнь, наше новое будущее с Это был первый крик моей души к Богу. И помощь пришла. не наблюдалось), и мы спокойно спали всю ночь. Я стала Господом! Верующие помогли нам с семенами, живностью. Не сразу (как хочется нам, людям), но она пришла. На самостоятельно молиться к Богу, также стала посещать Бог давал мудрости управляться по хозяйству, в доме, с тот момент я была с двумя малолетними детьми на руках богослужения церкви. Потом я заключила Завет с Богом детьми. На моё удивление, муж стал проповедовать Слово и с вечно пьяным буйным мужем, который постоянно посредством водного крещения согласно Заповеди Иисуса Божье. Вечерами мы всей семьёй разучивали христианские Христа (Мрк. 16:1 6). Муж в своих издевательствах нашёл издевался надо мной и детьми. песни, муж аккомпанировал на гитаре. Олег со старшим Я родила второго сына, он появился на свет обвитым новую «вескую» причину издевательств: теперь он кричал, сыном стал зарабатывать на ремонте и строительстве пуповиной, не дышал. Когда он, наконец, подал признаки что я его позорю, потому что стала «сектанткой». После многих попыток что-то изменить в семейной коттеджей. Но очевидно сказалась прошлая греховная жизни, акушерка воскликнула: «Очень сложный случай! жизнь, у него открылось сильное кровотечение, началась Этого сына тебе Сам Бог дал!» Находясь в состоянии жизни, я всё же вынуждена была развестись с непутёвым прогрессировать тяжёлая болезнь. Но он не падал духом: шока, я была далека от понимания её слов. Рядом со мужем-пьяницей. Вспоминала о своей семейной жизни с «Господь со мной, а это главное!» — успокаивал меня, мной лежала молодая женщина Алла, которая родила содроганием, как о страшном сне. Но молиться о бывшем когда я плакала. В больнице он свидетельствовал другим двойню. Её дети кричали и просили есть, но у мамы не муже не переставала. Прошло время. Я жила отдельно. пациентам о живом Боге, о том чуде, что Иисус Христос Дети были в интернате. Я решила уехать в Москву на было молока. И случилось так, что я кормила грудью и совершил в его жизни. Старые знакомые не узнавали своего сына и её деток. Так продолжалось все шесть дней, заработки, мысленно видела себя в поезде «Одесса пока мы были в роддоме. Потом я получила от неё письмо – Москва». Зашла на минуту в общий коридор, чтобы моего Олега, он полностью изменился. Бог через Олега с благодарностью, она также приглашала меня приехать навсегда запереть свою половину дома (после развода также подкреплял и меня духовно. К сожалению, наша к ним в гости. Я вспомнила об этом письме, когда стояла наш дом разделили на две половины) и увидела бывшего новая семейная жизнь продлилась недолго. Два года посреди просёлочной дороги поздно вечером с двумя мужа, опухшего и грязного. Ни при каких обстоятельствах — это так ничтожно мало, но они затмили всё прошлое. детьми в одной коляске после того, как пьяный муж выгнал я даже на секунду помыслить не могла, чтобы иметь что- Мои воспоминания о моём упокоившемся во Христе муже нас из дому. Возле меня притормозила легковушка. «Куда то общее (после всего пережитого!) с этим человеком. Вся только светлые и самые тёплые. Дорогие женщины, матери, жёны, пусть любящий и подвезти?» — спросил водитель. «В район!» — машинально моя любовь к нему до последней капли была вытравлена милосердный Бог благословит вас и ваши семьи, ваших годами его постоянных издевательств и унижений. Но во сказала я, лишь бы подальше от издевательств мужа. Я вспомнила адрес Аллы, куда меня с детками любезно мне уже была Любовь Божия! Я посмотрела на сникшего мужей, даст вам мудрости устраивать ваш семейный очаг. доставил сердобольный водитель. Семья Аллы оказалась человека (неужели этот дряхлый старик когда-то был моим Боритесь за своё счастье! Оно возможно, но только с христианами веры Евангельской, верующими в живого мужем?) и сама того не осознавая, сказала онемевшими Господом Иисусом Христом. Аминь.

А СЧАСТЬЕ ТАК ВОЗМОЖНО!

РЕЦЕПТ НАСТОЯЩЕГО СЧАСТЬЯ

П

олучил письмо от мужчины из тюрьмы, он просит разместить в газете объявление о своей сестре, чтобы Бог дал ей мужа. Он написал: «Я хочу, чтобы она нашла своё счастье! Пусть мне не везёт, так хоть сестре повезёт!» – такой вывод сделал автор письма. Многие люди смысл счастья ассоциируют с тем, что найдут достойного спутника жизни. Бывает, что ищут всю жизнь, сменяя партнёров через какое-то время, мотивируя тем, что он (она) не подходит для обретения полноты счастья. Уже и дети взрослые, а он (она) всё ищет «вторую половинку». Другие говорят, что обретут счастье, когда будут иметь достаточное материальное благосостояние. А потом замечают, что с увеличением достатка увеличиваются заботы, переживания, нет покоя, мира. Иные утверждают, что главное в том, чтобы было здоровье, а всё остальное приложится... Опыт и мудрость тысячелетий показывают, что счастье не зависит от материального богатства. Надежда на то, что другой человек вам предоставит счастье, также нелепа. И даже здоровье не есть показателем счастья. Несомненно, семейная жизнь (с самого начала согласующаяся с духовными законами, Заповедями Иисуса Христа) способствует обретению полноты счастья. Не случайно в народе жениху и невесте, в первую очередь, желают счастья. И в Библии написано: «Кто нашёл добрую жену, тот нашёл благо и получил благодать от Господа» (Прит. 18:23). Но даже если твоя семейная жизнь не удалась, есть возможность стать вполне счастливым.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ СЧАСТЬЯ.

Счастье – это в первую очередь не жизнь без печали и забот, а внутреннее состояние души. Согласно толкового словаря: «Счастье – состояние человека, которое соответствует наибольшей внутренней удовлетворённости условиями своего бытия, полноте и осмысленности жизни, осуществлению своего человеческого назначения»; «Счастье – чувство и состояние полного, высшего удовлетворения». Видя несчастного человека, люди говорят, что Бог не дал ему счастья. Действительно, счастье приходит от Бога. Если это так, то почему одни люди несчастнее других? Разве это справедливо? Но если Бог даёт счастье, то его нужно получить. По сути, если кто-то несчастен, значит он не искал счастье там, где нужно, не получил от Бога, а избрал свой путь к благополучию, удовлетворению исканий души, достижению

«Этот стих я нашла на сайте у своей знакомой. Через этот стих я узнала от неё, что она больна раком, а у неё четверо сыновей, и ей 46 лет. Этот стих – крик души матерей…» (сестра Татьяна, Норд Порт, Флорида, США).

счастья. Если согласиться, что счастье от Бога, то оно должно быть доступно для каждого человека одинаково, независимо от его положения в обществе, его статуса, образования, места жительства, здоровья, материального состояния. И это так! Часто человек не понимает, что он именно сейчас счастлив и стремится куда-то в поисках нового счастья, о чём потом МАТЕРИНСКАЯ МОЛИТВА жалеет. Понимание счастья часто приходит к человеку путём О, Господи, как краток путь земной... сравнения. «Что имеем – не ценим, потерявши – плачем…». Сколько людей хотели бы вернуть утраченное по глупости, но Свечу мою задуть стремится ветер... поздно. Но и для таковых, с исковерканными судьбами, есть Молю, Ты смерть не посылай за мной, Пока во мне нуждаться будут дети. возможность обрести счастье! Никто не хочет быть инвалидом (естественно, лучше быть Ты можешь хворь любую исцелить, здоровым), но я встречал тяжело больных людей, которые Простишь меня и примешь покаянье. могли поддержать морально здоровых людей, ибо они Лишь только Ты умеешь так любить обрели истинное счастье у ног Иисуса Христа, они взяли за И понимать телесные страданья. основу рецепта счастья слова из Библии. «Несчастье помогло им стать счастливым!» – это изречение оправданно для Ты путь прошёл от ясель до креста, людей, очутившихся в стеснённых обстоятельствах (то ли Господь, принявший облик человечий... через болезнь, то ли через тюрьму). Ибо это способствовало Твоя непостижима доброта, таковым людям, наконец, протянуть свои руки к божественной Ты был и есть, и неизменно вечен! руке Христа, предлагающей рецепт истинного Счастья. Храни детей моих среди невзгод, «Ищите же прежде Царства Божия и правды Его!» Не допусти угрозы смертной битвы! – именно таков рецепт (путь) к счастью даёт людям Слово И верю я, от зла их сбережёт Божье (Иисус Христос). А всё остальное, материальное, что Моя слезой умытая молитва... также необходимо для нашего существования, «приложится вам» (Матф. 6:33). «Великое приобретение – быть О, Господи, как краток путь земной! благочестивым и довольным» (1Тим. 6:6). Иными словами: Свечу мою задуть стремится ветер. нужно научиться довольствоваться тем, что у тебя есть и Молю, Ты смерть не посылай за мной, поставить обретение благочестия (праведности во Христе) на Пока во мне нуждаться будут дети… первое место в своей повседневной жизни. По сути, счастье заключается не в том, чтобы быть любимым, а в том, чтобы РЕЦЕПТ СЧАСТЬЯ: любить. Иными словами: чтобы отдавать, жертвовать. Эгоист Возьмите чашу Терпения, влейте туда никогда не будет счастливым, ибо он привык только получать, полное сердце Любви, бросьте две пригоршни только брать. Кто вполне испытал это в своей жизни – обрёл Щедрости, плесните туда же немного Юмора, истинное счастье, независимое от внешних обстоятельств. обильно посыпьте Добротой, добавьте по-

Дорогие читатели, в канун Нового 2013 Года и Рождества Христова, желаем вам Счастья от Бога! Будьте счастливы и благословенны Господом Иисусом Христом!

больше Веры и Надежды. Всё это тщательно перемешайте, затем полученный состав намажьте на кусок отведенной Вам жизни и щедро делитесь со всеми, кого встретите на Пётр Украинец. своём пути, и Вы наверняка будете Счастливы!


4

«ЖИВА НАДIЯ»

СВЯТКУВАТИ ЧИ НІ?

Щ

Пропонуємо Вам відвідати богослужіння християн в Полтавській області, що відбуваються ЩОНЕДІЛІ: м. Глобине: з 1000 та 1700, вул. Четверикова, 5, дім молитви; м. Гадяч: з 1000, вул. Вокзальна, 1А, дім молитви; м. Градизьк: з 10-00, вул. Проектна, 23, церква «Христа Спасителя»; м. Гребінка: з 1400, вул. Жовтнева, 52, церква «Жива Надія»; смт. Диканька: з 1400, вул. 40 Років Жовтня, 22; м. Зіньків: з 1500, вул. Гоголя, 33, церква «Віфанія»; смт. Котельва: з 10-00, вул. Жовтнева, 251; м. Кременчук: з 900, вул. Маршала Жукова, 104, церква «Віфанія»; м. Лохвиця: з 15-30, вул. Леніна, 1-а, актова зала будинку дитячої та юнацької творчості; м. Лубни: з 1000, вул. Драгоманова, 33, церква «Ковчег»; смт Машівка: з 1000, вул. Нестерця, 8, Церква Христа Спасителя; м. Миргород: з 1000, вул. Гоголя, 159, церква «Жива Надія»; с. Новаки Лубенського р-ну: з 15-00, приміщення колишньої школи, церква «Ковчег»; смт Нові Санжари: з 14-00, вул. Ветеринарна, 2, церква «Нове Життя»; с. Оболонь Семенівського р-ну: з 1000, вул. Котляревського, 9А; м. Оржиця: з 900, вул. Леніна, 87, дім молитви, церква «Ковчег»; м. Полтава: з 1000, бульвар Б. Хмельницького, 19, (Зуп. «Вавілова»), церква «Нове Життя»; м. Пирятин: з 900, пл. Борців Революції, 16, церква «Жива Надія»; cмт Решетилівка: з 1000, вул. Горького, 105А, дім молитви; смт Семенівка: з 1300, вул. Чапаєва, 6, церква «Жива Надія»; м. Хорол: з 1000, вул. Крилова, 16, дім молитви; смт Чутове: з 10-00, вул. Комсомольська, 45, церква «Голос Спасителя»; м. Чорнухи: з 1000, вул. Сковороди, 11; дім молитви; смт Шишаки: з 900, вул. Корніліча, 27, дім молитви.

Запрошуємо:

відрізняє дні, для Господа важливо, то про це безперечно відрізняє, а хто не відрізняє, було б написано в Новому той для Господа не відрізняє» Заповіті. Це важливий аргумент (Рим. 14:5-6). Ці слова апостола для тих, хто ніяк не зауважує на Павла, що звернені до християн, святкові дати. Щодо тих, хто святкує, я наводять на думку, що вже тоді існували дві категорії віруючих: бажаю звернути увагу на думку одні дотримувалися свят, а апостола: якщо хто святкує, інші ні. Апостол Павло вважав той для Господа святкує (Рим. однаково християнином і то- 14:6). Але якщо ви вирішили го, хто дотримувався днів святкувати той чи інший день, (празників), і того, хто про кожен то не для того, щоб «нічого не день судив однаково. Лише той, робити». Християнське свято тахто дотримується днів, на думку кож ні в якому разі не повинно апостола, немічний у вірі (Рим. бути мотивом для гульні, пиятики, гріха. Якщо свято, то потрібно по14:1-2). «Нехай же ніхто не судить особливому провести цей день: у вас за їжу чи за пиття, молитві; роздумах над Словом чи за якесь свято, чи за Божим (подіями, що лягли в новомісяччя, чи суботи, бо основу свята); бажано відвідати це – тінь майбутнього, а тіло богослужіння в церкві. Лише тоді в Христі» (Кол. 2:17). Що цим свято має сенс для християнина. хотів сказати апостол Павло? Дехто стверджує: «Сьогодні Нехай ніхто не судить вас за свято – нічого робити не можна, те, що дотримуєтеся свят, чи бо це гріх!» Таке твердження навпаки: не дотримуєтеся? схоже на язичницький забобон, Читаємо далі це послання: «як а не християнство. Якщо хрисви померли з Христом для тиянин відзначає свято, то звичайно відкладає повсякденну стихій світу, то чому ви, як ті, працю, але не потрібно ставити що живуть у світі, тримаєтесь «нічого робити не можна» в постанов: «не дотикайся, не релігійний ритуал чи якусь їж, не торкайся» (Кол. 2:20заслугу перед Богом. Для Бога 21). Ці слова апостола звучать це не має значення. докором. Як підтвердження Отже, хтось святкує неділю, цьому інше послання ап. Павла хтось суботу, хтось святкує до Галатів: «А тепер, коли ви всі дати, пов’язані з історією пізнали Бога, чи вірніше, як християнства, а хтось нічого Бог вас пізнав, для чого ви не святкує – не будемо сувертаєтесь до тих немічних дити нікого (за порадою апоста вбогих стихій і хочете тола). На закінчення зауважу, знову поневолити себе їм? Ви що перші християни подотримуєтеся днів і місяців, особливому відносилися до сезонів та років!» (Гал. 4:9- неділі (воскресенья – русск.): 10) Це пряме зауваження першого дня в тижні. Саме в цей християнам, що не потрібно день воскрес Ісус Христос. Я дотримуватися тих багатьох впевнений, що перші християни «постанов людських» (у даному саме в цей день з самого ранку випадку – святкових днів) (Кол. збиралися на молитву, бо2:22). гослужіння. Особисто я саме Може прийти думка, що ці в цей день відкладаю буденні зауваження апостола стосуються справи і зранку йду до церкви. лише свят, які відзначали Щодо інших свят, то я згадую євреї згідно Старого Заповіту? лише головні події, пов’язані з Декотрі з них увірували в Христа земним життям Ісуса Христа та і хотіли так само дотримуватися Церкви: Різдво, Пасху, Трійцю. старозавітних постанов. Апос- А якщо ще конкретніше, то для тол Павло навчав, що цього істинного християнина свято робити не потрібно. А сучасні тоді, коли він перебуває в мирі з християни, мовляв, святкують Богом, переживає близькість з лише ті дні, що пов’язані з життям Господом у молитві. Ісуса Христа та апостолів. Але Геннадій Андросов. жодної вказівки щодо цього не давали ні апостоли, ні Ісус Щиро запрошуємо всіх бажаючих Христос. Якщо б це було для вивчення Біблії за адресою: м.

УВАГА!

Слухайте християнську радіопередачу

«ЖИВА НАДІЯ»

щотижня, у понеділок, з 21 год. 30 хв. на першому каналі Українського Національного Радiо.

ДОЛИНСЬКА, вул. Шевченка, 119. Щонеділі з 9:00 та 16:00, щосереди та щоп’ятниці з 18:00. Ви можете особисто зателефонувати священнослужителю церкви: тел. 098-26-86-015.

Читайте газету «Жива Надія» в електронному варіанті (всі випуски з 2009 р. в кольорі) на сайті: www.hve.poltava.ua (розділ: Газета), або ж на сайті: www.lifeinjesus.info (розділ: Преса).

Дорогі читачі, ця газета друкується лише завдяки Вашим добровільним пожертвам! Якщо Ви вважаєте, що це видання корисне для людей, наближає їх до пізнання Божої правди, то візьміть у цьому служінні посильну участь своїми коштами, пам’ятаючи слова Євангелії: «Кожен нехай дає, як постановив у серці своєму, не з жалем і не з примусу, бо Бог любить того, хто дає охоче» (2 Кор. 9:7). Добровільні пожертвування на газету надсилайте на картковий рахунок: Приватбанк, картка № 4405 8858 2152 7022 (на прізвище Андросов), або поштовим переказом на адресу редакції газети. Компенсувати витрати по пересиланню газети можна, надіславши поштові марки, які вкладіть в конверт з вашим листом замовлення (кількість – на ваш розсуд). Чистих конвертів надсилати не потрібно.

СІЧЕНЬ - БЕРЕЗЕНЬ 2013 р., №1

РОЗДУМИ НАД СЛОВОМ БОЖИМ

ПОСТАТЬ МАРІЇ МАТЕРІ ІСУСА «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний!» (Лук. 1:48). Ці слова належать Марії, матері Ісуса, яку шанують (вважають блаженною) в усіх християнських церквах. В деяких конфесіях до Марії моляться, складають їй молитви нарівні з Богом. Варто об’єктивно подивитися на постать Марії не з погляду якоїсь окремої конфесії, а з погляду Біблії, Нового Завіту. Чи це правильно – молитися до Марії? Слово Боже – найвища інстанція для кожного християнина. Що на рахунок поклоніння й молитви Богу написано в Новому Завіті? Як заповідав молитися Ісус Христос? Що записали апостоли? Врешті – що сказала Марія? Насамперед, сама Марія (згідно її вищезгаданої молитви від Лук. 1:48) визнала своїм спасителем Бога. А апостол Павло підтверджує цю думку, що «нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії, 4:12). Попередній вірш (4:10) стверджує, що це Ймення Ісуса Христа. Нікого іншого! Було весілля в Кані Галілейській, де були запрошеними (серед багатьох інших гостей) Марія та її син – Ісус. Коли забракло вина, Марія не сама вирішувала цю проблему, а одразу звернулася до свого Сина. Ісус же відказав їй: «Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!» Але Марія не розгубилася і все одно сказала слугам, щоб у всьому слухалися саме Ісуса: «А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!» (Ін. 2:5). Ніхто не може вирішити твою й мою проблему, крім Ісуса Христа! Це розуміла Марія, мати Ісуса, чи розуміємо ми? З самого малку Ісус був зразком послуху у земних батьків (Марії та Йосипа), але Його звернення до них було особливим. Слід зауважити, що Він, на противагу іншим дітям, жодного разу не назвав Марію матір’ю, а в Новому Завіті скрізь написано, що Він називав її «жоно» (Ін. 2:4, 19:26). Коли Ісусу було 12 років, Йосип і Марія прийшли з ним до Єрусалиму, на зворотному шляху вони побачили, що з ними нема Ісуса, лише третього дня вони знайшли його в храмі: «Чому ти так з нами зробив? Ось твій батько, та я з великою журбою шукали тебе…» А Він їм відказав: «Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» (Лк. 2:49). З самого дитинства Ісус давав зрозуміти Марії, хто Його батько. Але тоді ні Марія, ні Йосип не зрозуміли слів Ісуса. Одного разу прийшли родичі до Ісуса, за натовпом (який зібрався біля Нього) вони не могли протиснутися до Нього, коли ж Йому учні сказали, що ззовні стоять Його мати та брати, то Ісус дав відповідь, вказавши на учнів Своїх: «Ото Моя мати та браття Мої! Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!» (Мт. 12:50). Здається, на перший погляд, досить суворий вислів сина у відношенні до матері. Але це ще раз доводить, що Слово Боже, воля Отця небесного були і є найголовнішими в земній місії Сина Божого. Це пряма вказівка й для нас, що Слово Боже, Його Заповіді в житті християн повинні бути непорушними ніким і нічим! Після вознесіння воскреслого Ісуса Христа, по вказівці Господа, учні слухняно перебували в горниці, там були також жінки й Марія: «Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір’ю Ісусовою, та з братами Його» (Дії, 1:14). Марія так само мала потребу в Дусі Святому нарівні з апостолами! Вона через благодать по вірі (як і інші апостоли) отримала Духа Святого. Зрозуміймо одну важливу річ: у Бога, у Євангелії нема рідні, панібратства, скидки – і ніколи не буде! Сама мати Ісуса отримує Дух Святий і благодать в день П’ятидесятниці і відтоді вона стала найближчою ріднею Ісуса Христа – Господа нашого, через жертву Якого всі ми стали також рідними і близькими і називаємося братами та сестрами по вірі. Написано в Біблії, що Господь Своєї слави не віддасть нікому, бо Боже є царство, і сила, і слава. Ніякій людині слава Божа не належить! Так, справді велике вчинив Господь для Марії, саме на її смирення споглянув Бог, але не для того, щоб прославилася Марія, а щоб прославився Отець Небесний. Ісус Христос – єдиний Заступник, Який єдиний прощає гріхи, Який єдиний дає Святого Духа, Який єдиний всиновляє нас усіх і всі народи! Ми очищені й омиті в Його Святій крові, і ми стали однією великою родиною по Його благодаті! Амінь. Микола ЛЕЩИК, м. Сакраменто.

ЖИВА НАДIЯ СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 2013 р., №1 Газета (християнського змісту) друкується за рахунок добровільних пожертвувань і розповсюджується безкоштовно. Засновник газети: Церква християн віри Євангельської «Жива Надія», м. Миргород, Полтавська обл. Реєстраційне свідоцтво: ПЛ №386 від

20. 11. 2000. Віддруковано: ТОВ Вид. «Миргород», Зам. №1031. Тираж 30 000 екз.

Редактор: Андросов Г. М. Тел.: 050-2813256; 067-1050282.

Email: giva.nadiya@gmail.com Адреса редакції: Геннадій Миколайович Андросов, вул. Колгоспна, 44, м. Миргород, Полтавська обл., 37600, Україна  Ukraine.


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.