Page 7

На ринку Дубна селяни Варкович одного дня випадково зустріли свого вчорашнього попа-автономіста Івана Гайденка. В офіцерському кітелі та галіфе, при зброї цей, як виявилось, енкаведист обіцяв їм «невдовзі відвідати бандерівські Варковичі і навести в селі суворий більшовицький порядок». Першочергове завдання у відродженні сталінської «свободи совісті» на відвойованих у нацистів українських землях більшовики бачили в т ому, щоб «очистити» церкви від священиків УАПЦ, особливо від тих, хто був рукоположений в часи німецької окупації. В хід було запущено дезінформацію, наклепи, а то й неприкриту брехню. Найбільшого поширення набули звинувачення сільських священників у співпраці з окупантами, у допомозі УПА, у шпигунстві, у антирадянській пропаганді, власне, у всіх розділах сумнозвісної статті 54 Кримінального Кодексу УРСР. За різні аспекти «зради батьківщини» вже в 1944-45 роках до максимально можливих термінів ув’язнення були засуджені десятки рівненських православних священників і серед них: Д. Шандрук, П. Міцевич, Н. Пашкевич, А. Ковалевський, М. Федорчук, О. Сатаневич, А. Палецький. Їхні сімї на підставі злочинної інструкції Л. Берії були невідкладно депортовані у віддалені регіони СРСР. Чимало священиків загинули від чекістських куль у себе вдома як «пособники бандформирований ОУН-УПА». В ніч на 30 жовтня 1944 року в с. Смордву, що на Млинівщині, була відряджена група енкаведистів, щоб «перевірити», чи відвідують вояки УПА будинок місцевого священика О. Прибитковського. Оточивши садибу священика та здійнявши галасливу стрілянину, погромники увірвались до нього в будинок. Нікого, крім членів сім’ї Прибитковського там не виявилось. Тоді чекісти вивели отця Олексія, його дружину, дочку, сина та престарілого батька у двір, поставили на коліна і змусили дивитися, як руйнуватимуть все, що можливо. Під виглядом пошуку бандитів енкаведисти кинулись грабувати майно господарів. А уповноважений райвідділу НКВС Клименко повів священика за будинок, де холоднокровно його розстріляв. Іншого священика – Івана Тарнавського, підло вбитого в червні 1944 року теж на власному обійсті, енкаведисти вже мертвого переодягли в однострій повстанця, поклали поруч гвинтівку, щоб фотографічно задокументувати його належність до УПА. Труп священика було виставлено напоказ селянам на декілька днів. В травні сорок п’ятого під спільними ударами союзників впала гітлерівська Німеччина. Закінчилась найбільш кровопролитна в історії людства війна. Та в Західній Україні вона тривала ще майже десять років. Війна жорстокого злочинного режиму з народом. По-різному називають її сьогодні історики, одні – «розгулом бандерівщини», другі – громадянською війною, треті – національно-визвольними змаганнями. Дике свавілля антинародної влади продовжувалось в усіх сферах людського життя, в тому числі, і на ниві духовного. У 1946-1950 рр. і , навіть пізніше, йшли під червоним конвоєм на свою Голгофу рівненські священики. Сатанинські «особые совещания» все по тій же 54 статті КК УРСР відправляли в сибірські каземати ГУЛАГу «бандеровцев-автокефалистов» на десятки років ув’язнення. На 25 років тюрем і таборів в ті роки були засуджені рівненські священики Н. Максимов, Ф. Данкевич, В. Кульчицький, Ф. Сакович. Десятирічне перебування в місцях ув’язнення відбували священики Г. Вижевський, А. Нечипорук, В. Калинчук, Д. Соловей, М. Соболевський, Ф. Фірковський, М. Солтис. На превеликий жаль,

Тернистий шлях служіння богові та україні  
Тернистий шлях служіння богові та україні  
Advertisement