Issuu on Google+

1.КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ Ця Концепція визначає правові, економічні та організаційні засади національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України. Під національною інформаційною політикою Концепція розуміє стратегію, напрями діяльності та завдання держави в галузі творення, збирання, обробки, зберігання, використання та поширення інформації в суспільстві. Метою Концепції є створення умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства як органічного сегмента глобального інформаційного співтовариства, забезпечення пріоритетного розвитку інформаційних ресурсів та інфраструктури, впровадження новітніх інформаційних технологій, захисту національних моральних і культурних цінностей, забезпечення конституційних прав на свободу слова та вільний доступ до інформації. Дія

цієї

інформаційної

Концепції

поширюється

діяльності,

на

на

суспільні

формування

і

відносини

здійснення

у

сфері

збалансованої

інформаційної політики як складової частини соціально-економічної політики держави з пріоритетом національних інтересів України, та стратегії розвитку і використання

національних

інформаційних

ресурсів.

Дія

Концепції

не

поширюється на інформаційні відносини, що виникають у процесі побутового спілкування, літературно-мистецької та науково-творчої діяльності, на зміст інформації, що є продуктом художньої творчості. Основні напрями національної інформаційної політики Основними напрямами національної інформаційної політики є: у сфері суспільних відносин: -забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова та діяльності в інформаційному просторі України, недопущення втручання у зміст і внутрішню організацію інформаційних процесів, окрім випадків, визначених Конституцією України; -створення розвиненої інформаційно-комунікаційної інфраструктури для творення,

збирання,

обробки,

інформаційних ресурсів;

зберігання

та

використання

національних


-збереження

вітчизняного

(національного)

інформаційного

продукту,

національно-культурних і духовних цінностей України, її інформаційна та національно-культурна ідентифікація у світовому інформаційному просторі; всебічна державна підтримка засобів масової інформації та забезпечення соціально-правового захисту журналістів, інших творчих працівників, які займаються інформаційною діяльністю; -забезпечення вільного функціонування засобів масової інформації;створення умов для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства, зростання ролі засобів масової інформації у розвитку українського суспільства. в економічній сфері: -збереження та ефективне використання державної та комунальної власності на підприємства, інші обєкти національного інформаційного простору України, які в установленому законодавством порядку визнаються обєктами стратегічного значення; -сприяння

конкуренції,

недопущення

монополізації

ринків

у

сфері

інформаційної діяльності, в тому числі рекламної; -розвиток ринку інформаційних ресурсів у поєднанні з державним регулюванням інформаційної діяльності, створення умов для комерційної діяльності в інформаційній сфері; -економічна підтримка державою розвитку інформаційної інфраструктури та інформаційної системи України в цілому незалежно від форм власності на об’єкти, що будуються і розвиваються, сприяння розробці і впровадженню новітніх інформаційних технологій; -підтримка

вітчизняного

виробника

інформаційного

продукту;

-

в

організаційній сфері: -створення умов для своєчасного, якісного і ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування, об ´єднань громадян; адміністративний, технічний, правовий захист вітчизняного (національного) інформаційного продукту України, інформаційних ресурсів у цілому;


-дотримання принципів Європейської Конвенції про права людини, міжнародних договорів та угод у галузі міжнародного інформаційного співробітництва, згода на обов’язковість яких надана Україною; -інтеграція України в міжнародний інформаційний простір, сприяння створенню конкурентноспроможної інформаційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках; -забезпечення ефективної присутності України в світовому інформаційному просторі шляхом розвитку транскордонного мовлення, поширення у світі вітчизняної культурно-мистецької і друкованої продукції; -послідовне здійснення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, вдосконалення, використання та заохочення творчих кадрів в інформаційній сфері.


2.ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Висока напруженість і специфіка праці фахівців в області інформаційно аналітичної роботи (ІАР) вимагає спеціальних заходів і прийомів, націлених на забезпечення їх особистої інформаційно-психологічної безпеки (ІПБ). Однак, оскільки в більшості випадків ці люди, що мають найвищу кваліфікацію у своєї предметної

області,

не

проходили

спеціальної

підготовки,

а

прийоми

інтелектуальної діяльності вивчали самостійно і безсистемно, остільки в питаннях захисту від різноманітних загроз, виявлених у інформаційно-психологічній сфері, вони виявляються фактично безграмотними. Стан безпеки можна розглядати як результат або готовність суб'єкта до адекватної реакції на існуючі або потенційні загрози, які виходять від зовнішнього

середовища.

Будь-які

реакції

щодо

забезпечення

безпеки

здійснюються завжди з метою збереження цілісності системи та підтримки стійкості її стану в певному коридорі життєвих проявів. Забезпечення безпеки припускає, перш за все, наявність у суб'єкта знань про наявні та можливі загрози, а також про методи реагування на них. Перш, ніж говорити про загрози інформаційно-психологічного характеру, яким піддається аналітик при здійсненні своєї професійної діяльності, необхідно виділити об'єкт, який піддається їх впливу. Поза сумнівом, що в даному випадку цим об'єктом є свідомість аналітика. Розглянемо свідомість аналітика як цілісну систему, здійснюючу аналітичні операції над розрізненими фрагментами різноякісні і різнорівневої інформації. Перш за все, відзначимо, що будь-яка аналітична робота передбачає наявність мети, яку можна визначити як бажаний результат здійснюваного аналізу (наприклад: здійснення прогнозування поведінки об'єкта аналізу, виявлення тенденцій, діагностики стану об'єкта в реальному часі та ін.) Однак, у більшості випадків, має сенс апелювати до мети більш високого ієрархічного рівня -- мети діяльності, дослідження.

в

інтересах Для

інформаційного

досягнення

забезпечення

поставленої

мети

якої

аналітику

проводиться доводиться

здійснювати ряд розумових операцій, в ході яких первинна інформація і модельні


світи аналітика зазнають специфічні трансформаціі1, причому різні операції потребують перемикання свідомості у відповідні режими та стану. Відзначимо також, що свідомість кожного аналітика при цьому відрізняється від свідомості іншого, як структурними, так і функціональними особливостями, які залежать як від пристрої розумового апарату, що визначає логіку оперування інформацією, так і від відмінностей у «наповнення» модельних міров2, сформувалися у свідомості аналітика. Ці особливості, викликані відмінностями у соціальний досвід, освіту й виховання, якими в основному і визначається специфіка підходів до роботи з інформацією. Свідомість будь-якого аналітика це, перш за все - людська свідомість, а не «над-розум», що володіє властивостями «Універсуму» та ідеальним «апаратом» обробки інформації. Цілісність людської свідомості (у сенсі незмінності його змісту) взагалі видається проблематичним, тому що свідомість є відкритою системою, за допомогою якої людина здійснює процес пізнання, а значить -постійно піддає дану систему впливів зовнішнього середовища і змін. Відповідно, система заходів щодо забезпечення безпеки аналітичної роботи, повинна неодмінно включати в себе заходи, спрямовані на вирішення завдань свідомого (за рівнем) і одночасно - автоматизованого (за способом) управління своєю свідомістю як інформаційною системою. У ході ІАР ця інформаційна система через піддаються аналізу інформаційні продукти взаємодіє з іншими інформаційними системами такого роду, які виступають в якості цілеспрямовано функціонуючих джерел інформації (формують т.зв. «поле аналізу »). Іншими словами - перед аналітиком завжди стоїть завдання управління процесом взаємодії (відносинами) складних інформаційних систем. Об'єктивно описати процес такої взаємодії (а значить - створити передумови для

побудови

дієздатної

концепції

інформаційно-психологічної

безпеки

аналітичної роботи) можна тільки на основі адекватних даними об'єктів моделей.


3.ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВЕЛИКОМАШТАБНОЮ АКТИВНОЮ СИСТЕМОЮ. Ринкова економіка не може існувати без розвинутої інформаційної інфраструктури, без інформатизації бізнесу. Жорсткі й мінливі вимоги ринку ставлять перед менеджерами високі вимоги, тому що саме вони ухвалюють і організовують р��алізацію ухвалених рішень, несуть відповідальність за успіх свого підприємства. Важливу роль відіграють і такі фактори, як інформація та комунікації. Усвідомлення ролі інформації в управлінській діяльності невід'ємне від з'ясування ролі інформації в розвитку економіки та суспільства в цілому. В історії розвитку людства виділяють дві епохи розвитку процесів інформаційного уречевлення знань: доіндустріальну та індустріальну. Якщо феномен першої інформаційної революції пов'язаний з появою друкарського верстата, то другий — із появою в середині XX ст. ЕОМ як підсилювача інтелектуальних можливостей людини. Джерелом інформатизації є знання. Фактори та результати економічної діяльності людей: товари, послуги, нові технології, методи організації праці й виробництва, нові підготовлені фахівці — являють собою певне (уречевлене або персоніфіковане) наукове знання, тобто певним чином перероблену, зафіксовану й закодовану в продуктивних силах суспільства інформацію. Усі продукти людської діяльності є носіями втіленої в них інформації в процесі їхнього безпосереднього створення. Управлінську діяльність можна подати у вигляді цілісно існуючої системи інформаційних взаємодій персоналу фірми. Оволодіння і управління механізмом уречевлення та персоніфікації відношень — це ключ до управління не тільки поведінкою окремої людини, а й до управління різноманітними процесами міжособової взаємодії людей. Мета управлінської інформації — забезпечення інтегрованої системи звітності, котра дає кожному рівню управління необхідну інформацію в потрібний час. Рішення мають ґрунтуватися на кращій наявній інформації в тих межах, у яких забезпечення такою інформацією виправдано економічно.


Інформація як сукупність необхідних даних для успішного проведення аналізу, контролю, прийняття й організації виконання управлінських рішень виступає

невід'ємним

елементом

ефективного

управління

організаційно-

економічними процесами взагалі й підприємницькою діяльністю зокрема. З одного боку, вона відбиває умови, властивості, закономірності, особливості функціонування як об'єкта, так і системи його управління. З іншого — опосередковує трудову діяльність людей, конкретні форми відносин між ними, постійно використовується в управлінні виробництвом, розподілом, обміном та використанням виготовленого продукту. Існує два основних канали інформаційного забезпечення керівників: формалізований (ним циркулює регламентована за формою, змістом і часом надання інформація з достатнім ступенем достовірності) і стихійний (ним керівникам

хаотично

надходить

величезна

кількість

найрізноманітніших

відомостей, які далеко не завжди об'єктивно відбивають справжній стан речей: телефонні дзвінки, усні звернення або відповіді, службові записки, інформація численних нарад). Високоефективного інформаційного забезпечення керівництва сучасної фірми досягається шляхом створення управлінських інформаційних систем, які охоплюють усі рівні управління. Склад і структура створюваних інформаційних систем значно залежать від розміру організації. Складність управління великими фірмами визначається залежністю між кількістю персоналу в компанії і кількістю можливих взаємодій між ним. Маркетингові дослідження - це систематичне збирання та аналіз даних, пов'язаних з наявною ситуацією щодо маркетингової діяльності підприємства чи організації. Мета маркетингових досліджень - виявити можливості фірми посісти конкурентні позиції на конкретному ринку, знизити міру невизначеності і ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності. Маркетингова інформація - вихідний момент маркетингових досліджень. Вона необхідна для отримання фірмою конкурентної переваги на ринку,зниження ступеня ризику, визначення і запобігання змінам у навколишньому середовищі.


12 26 40