Page 1

19 серпня 2017 року, №7 (87)

Освіта

Реклама

Напередодні 2016/2017 навчального року «Прикордоння» знову уклало рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів Жовківського району. Це вже третій подібний рейтинг, який ми публікуємо на шпальтах газети. Закінчення на 4 сторінці З Днем знань! Щодня тягніться спрагло ви до знань, Як наші горді соняхи до Сонця! Шукайте відповідь на гори запитань І відкривайте до наук віконця.

Завжди вникайте в суть до глибини, Черпайте з книг, джерел та Інтернету І вчіться до самої сивини, І спорудіть зі знань свою планету!

З глибокою повагою – колишній доцент кафедри українознавства УАД Ярослав Серкіз


2 Інфраструктура

Наймолодші учні Річок навчатимуться в оновленій школі У Річківській школі триває ремонт у одному із корпусів. Він розпочався на початку серпня. Так, ремонт відбувається у приміщеннях, де навчаються учні 1-х – 3-х класів. - У цих приміщенням підлога була у дуже поганому стані – гнилою, вражена грибком, - розповів сільський голова Річок Роман Зінько. – Тому з бюджету сільської ради було виділено 135 тис.

грн. на їхній ремонт. Ремонт у школі передбачає заміну підлоги, стяжки, оброблення їх антисептиком, а також заміну дверей. Окрім ремонту приміщень, для початкових класів також буде закуплено інтерактивну дошку. На це передбачено 25 тис. грн. з бюджету Річківської сільської ради. Василь Волокуша

Суд

Бюджет Рави втратив майже 40 тис. грн. Рава-Руська міська рада програла суд через те, що не заплатила гроші фірмі-підряднику, яка проводила роботи на міському кладовищі. У 2014 році центральну алею цвинтаря у Раві-Руській було замощено бруківкою. Кошторис робіт передбачав 142 тис. 300 грн. Їх повинні були заплатити з Депутатам на сесії довелося вносити зміни до бюджету, аби сплатити борг за виконання робіт, а також пеню та судовий збір

міського бюджету. Однак тоді виконавцю робіт у повному обсязі кошти не було перераховано. Через це він подав до суду на РаваРуську міську раду, аби остання таки перерахувала решту коштів.

у Рава-Руській міській раді цього не поспішали робити, оскільки, мовляв, щебеню, який повинно було бути використано при проведенні робіт, не було взагалі. Тому там заплатили кошти без врахування вартості щебеню, - розповів міський голова Рави-Руської Микола Зінько. У результаті судової тяганини, суд задовольнив позов виконавця робіт, оскільки, як розповів Микола Зінько, начебто минув термін давності, і зобов’язав Рава-Руську міську раду не лише заплатити підряднику решту коштів у сумі 71 тис. 60 грн., а й пеню та судовий збір. Розмір останніх – 37 тис. 794 грн. Таким чином, депутатам на ХХІІІ сесії, яка відбулася 6 липня, довелося вносити зміни до бюджету міста, аби, зокрема, РаваРуська міська рада змогла виконати рішення суду. Захар Негода

Земля

У Жовкві продадуть три земельні ділянки Жовківська міська рада на аукціоні вирішила продати три земельні ділянки. Відповідні рішення ухвалили депутати міської ради на засіданні ХХ сесії 14 липня. Усі три земельні ділянки розташовують на околицях міста. Продати у власність на земельних торгах вирішили земельну ділянку по вул. Равській, кадастровий номер якої 4622710100:01:017:0209. Вона передбачена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Цю земельну ділянку оцінили у розмірі 147 тис. 825 грн. Її площа – 0,1199 гектара. Крок на аукціоні для її купівлі становить 5% від стартової ціни, що становить 7 тис. 391 грн. Друга земельна ділянка, яку пропонують до продажу, також розміщена на вул. Равській (кадастровий номер 4622710100:01:017:0208) і теж

передбачена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Однак, на відміну від сусідньої земельної ділянки, ця – майже вчетверо більша. Її площа становить 0,4664 гектара. Відповідно, оцінили її теж дорожче – у 516 тис. 911 грн. Крок аукціону з її продажу теж складає 5% від стартової ціни продажу, що становить 25 тис. 845 грн. 55 коп. Пропонують на продаж і земельну ділянку по вул. Журавлиній (кадастровий номер 4622710100:01:010:0334), площею 0,43 гектара. Покупець на ній зможе розмістити і експлуатувати будівлі і споруди додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Стартова ціна продажу цієї земельної ділянки складає 729 тис. 194 грн., а крок аукціону, визначений у 5%, становить 36 тис. 459 грн. Торги із продажу земельних ділянок розпочнуться 31 серпня об 11.00 год. Захар Негода

За півроку на поточний ремонт доріг у Раві витратили… п’яту частину річного бюджету У цьому році у Раві-Руській провели поточний ремонт тринадцяти доріг. Поточний ремонт було проведено на вулицях Грушевського (198 тис. 43 грн.), Володимира Великого (196 тис. 331 грн.), Сагайдачного (14 тис. 360 грн.), Мо-

гильницького (20 тис. 173 грн.), Куліша (14 тис. 18 грн.), Пекарській (17 тис. 436 грн.), Ярослава Мудрого (49 тис. 942 грн.), Залізної Дивізії (69 тис. 951 грн. та 123 тис. 235 грн.), Березовського (194 тис. 943 грн.), Лещуків (197 тис. 479 грн.), Драгоманова (197 тис. 305 грн.), Григоренка (193 тис. 277 грн.) та Бічній Володимира

Великого (197 тис. 665 грн.). Усього на поточний ремонт доріг з міського бюджету уже витрачено… 1 млн. 684 тис. 158 гривень! Це – близько п’ятої частини від усіх грошей, які закладені у бюджеті Рави-Руської. Захар Негода

Аварія

Трагічно загинув депутат місцевої ради У Магерові, внаслідок аварії, загинув депутат Магерівської селищної ради. 2 серпня, о 22.45 год, на вул. Пушкіна у Магерові трапилося зіткнення мотоцикла «Іж» під кернуванням 24-річного мешканця одного зі сіл району та велосипедиста. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди останній потрапив у реанімацію з відкритою черепно-мозковою травмою, однак врятувати чоловіка не вдалося.

Загиблим виявився депутат Магерівської селищної ради Богдан Сало. Цю інформацію «Прикордонню» підтвердили у раді. Про обставини аварії наразі не повідомляється. Богданові Салу було 51 рік. Він був магерівчанином, працював вчителем у Новокам’янській школі. Богдан Сало був обраний депутатом Магерівської об’єднаної територіальної громади, набравши 20% голосів виборців на виборах 30 квітня цього року. Депутатський корпус, керів-

ництво, колегія та виконавчий комітет Магерівської селищної ради висловили щирі співчуття рідним та близьким сім’ї Богдана Сала. «У ці сповнені невимовним сумом скорботні дні ми поділяємо біль і тугу рідних та близьких загиблого. Світлий, добрий спомин про Сала Богдана Ярославовича назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав, любив та поважав», - йдеться у повідомленні на сайті Магерівської ОТГ. Василь Волокуша

Гроші

Рава-Руська та Жовква перевиконали бюджет на 110% За підсумками першого півріччя 2017 року надходження до бюджетів РаваРуської та Жовківської міських рад склали по 110%. До бюджету Рави-Руської за півроку надійшло 5 млн. 879 тис. 602 грн. по загальному фондові. Це на понад півмільйона гривень більше, ніж було заплановано раніше. Так, скарбниця міста отримала близько 2 млн. грн. коштів від сплати єдиного податку, майже 1 млн. 400 тис. грн. коштів від продажу пального, майже 1 млн. грн. – від сплати земельного податку, понад 860 тис. грн. – від сплати акцизного податку, близько 440 тис. грн. – орендної плати. Загалом, дохід міста по за-

гальному фонду визначений на рівні 8 млн. 840 тис. грн. за підсумками 2017 року. По спеціальному фондові доходи Рава-Руської міської ради склали 376 тис. 671 грн. від 437 тис. 851 грн., які заплановано отримано за підсумками року. Доходи Жовківської міської ради за перше півріччя склали 13 млн. 215 тис. 770 грн. Найбільше коштів по загальному фонду до скарбниці Жовкви надійшло від сплати єдиного податку – понад 3 млн. 843 тис. грн. Також понад 1,5 млн. грн. бюджет міста отримав доходу від продажу пального на території міста, понад 870 тис. грн. – акцизного податку, понад 877 тис. грн. – плати за надання інших адміністративних послуг, майже 640 тис. грн. – від

сплати земельного податку, понад 530 тис. грн. – від сплати орендної плати, понад 150 тис. грн.. – адміністративного збору за держреєстрацію речових прав на нерухоме майно. Бюджет Жовкви у дохідній частині визначений на рівні 19 млн. 415 тис. 350 грн. за підсумками 2017 року. По спеціальному фонду бюджет Жовкви виконаний на 32%. За перших півроку місто отримало 4 млн. 28 тис. 260 грн. від запланованих близько 12,5 млн. грн. за підсумками року. З цих коштів найбільше поступило від загального фонду у розмірі 1 млн. 944 тис. 932 грн. та від продажу комунального майна у розмірі 1 млн. 547 тис. грн. Захар Негода

Влада

Новообраний депутат Магерівської ОТГ відмовилась від мандата У Магерівській селищній раді замість 22 повноваження отримав лише 21 депутат, обраний на виборах Магерівської об’єднаної територіальної громади 30 квітня цього року. Новообраний депутат Любов Кожушко не отримала депутатського мандата, оскільки віддала перевагу працювати у структурі апаратура Магерівської селищ-

ної ради на посаді спеціалістаземлевпорядника. - Відповідно до законодавства, депутат не може працювати у апараті ради. Любов Федорівна – кваліфікований спеціаліст, вирішила, що багато користі принесе громаді, працюючи на цій посаді і надалі, - розповів селищний голова Петро Домінік. Таким чином, на першій сесії Магерівської селищної ради визнано повноваження 21 депутата, заміста 22. Про те, чи будуть

довибори одного депутата, у Магерівській селищній раді не можуть сказати. - Це додаткове навантаження на бюджет громади, тому окремих виборів, мабуть, не буде, додав Петро Домінік. Додамо, Любов Кожушко на перших виборах Магерівської ОТГ 30 квітня балотувалась від партії «Народний фронт» і отримала 19% голосів виборців. Захар Негода

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 7 вересня 2017 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info


3

19 серпня 2017 року, №7 (87)

Пам’ять

Інфраструктура

Богданові Юнку освятили пам’ятник 5 липня на міському кладовищі Рави-Руської відбулося освячення пам’ятника загиблому під час Грибовицької трагедії рятувальнику Богданові Юнку.

Богдан Юнко проживав у селі Раті, неподалік Рави-Руської. Там, у церкві Преображення Господнього, відбулася Божественна Літургія. Після її закінчення на цвинтарі у Раві-Руській, на могилі загиблого рятувальника, отець Ігор Паламар освятив пам’ятник. Пам’ятник виконаний з червоного, чорного та сірого граніту. Він складається з двох вертикальних плит, розділених хрестом, на якому встановлено розп’яття. Сама могили – теж закрита плитами. На правій плиті зображено Богдана Юнка у формі рятувальника у повний ріст, а під ним – напис: «Спустіться тихо на коліна / і сумно голову схиліть / Прийдіть до мене на могилу / і свіжу звістку принесіть». На лівій плиті зображено емблему Державної служби з надзвичайних ситуацій, під якою викарбувано прізвище, ім’я та по батькові рятівника, роки його життя, напис «Вічная пам’ять» та слова: «Пішов з життя ти дуже рано, Ніхто не зміг тебе спасти, Глибока в серці нашім рана, Поки живі ми – з нами ти». Тарас Левко

Річківці вшанували пам’ять загиблого односельчанина

6 серпня у селі Річках вшанували пам’ять загиблого військовослужбовця Андрія Панечка. Андрій Панечко був молодшим сержантом, командиром відділення БМП-2, військовослужбовцем 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, що дислокується у Яворові. До лав Збройних Сил України його мобілізували у травні 2014 року, а з червня того ж року він перебував у зоні проведення АТО. Андрій Панечко загинув 1 серпня 2014 року у зоні бойових дій під час виконання бойового завдання. Раніше він закінчив Річківську школу, Рава-Руський професійний ліцей. Андрій захоплювався спортом, грав за сільський футбольний клуб. - 6 серпня – третя річниця поховання Андрія на цвинтарі у Річках. Тому саме у цей день ми вирішили освятити і підняти прапор на флагштоці, встановленого на могилі нашого Героя. Батьки Андрія погодилися також і на освячення пам’ятника у цей день, який встановили на могилі сина незадовго до цього, - розповіла одна з організаторів вшанування пам’яті Андрія Панечка Мирослава Панечко. Перед освяченням

пам’ятника у місцевій церкві Успіння Пресвятої Богородиці Річок о. Іван Пігура провів Божественну Літургію. Участь у ній взяли як місцеві жителі, так і гості села, представники сільської та районної влади, військовослужбовці. Під час Служби Божої у церкві освятили жовто-блакитний прапор, який у руках тримали однокласники Андрія Панечка. З храму процесія вирушила на сільський цвинтар. У дорозі учасники місцевого церковного хору та ансамблю «Водограй» співали повстанських пісень. На могилі Андрія Панечка священик провів панахиду освятив пам’ятник. Під звучання Державного гімну України на флагшток, встановленому біля могили Андрія Панечка, підняли посвячений у церкві прапор. У пам’ять про Героя було продекламовано два патріотичних вірші, виконано патріотичні пісні. - Найбільшою заслугою перед Богом є віддати своє життя за друзів, - зазначив у поминальному слові о. Іван Пігура. Вшанування пам’ять Андрія Панечка завершилося виконання церковного гімну українців – «Боже великий, єдиний…». Василь Волокуша

«Кожен етап виконання робіт у Жовкві контролюють європейські експерти» У Жовкві активно відбувається втілення проекту «Реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що нею опалюється». Його, нагадаємо, реалізовують в рамках програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» за кошти Європейського Союзу. Вартість проекту становить 860 тис. євро, з яких 688 тис. євро – це кошти Європейського Союзу. Про те, як відбувається реалізація проекту, ми розпитали у його координатора Світлани Підсосної. - Світлано, назва проекту, який втілюють у рамках «Угоди мерів – Демонстраційні проекти», доволі довга. Що він взагалі передбачає? - Справді, проект звучить «Реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що нею опалюється». Однак, це, по суті, три міні-проекти у одному. Так, окрім модернізації власне котельні по вул. Лесі Українки, 5, яка передбачає заміну старих котлів на нові, проект передбачає заміну частини теплотраси від котельні до п’яти комунальних житлових будинків по вул. Тарнавського, 3, Грушевського, 8, Яворницького, 4/6, 8, встановлення в останніх індивідуальних теплових пунктів, а також повну реконструкцію дитсадка №2 «Калинонька», який розташовується неподалік. - На якому етапі зараз перебуває втілення проекту? - Роботи із заміни тепломережі фактично закінчено. Труби вже прокладено, під’єднано і проведено перше випробовування тепломережі повітрям. У найближчий час буде проведено ще й випробовування водою. Після того, як всі випробовування тепломережі пройдуть успішно, розпочнемо відновлення поверхні дороги. Щодо робіт у котельні, то вже закінчено роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації. Її ми змушені були переробляти, оскільки європейські експерти порекомендували встановлювати не два твердопаливних котли, як було заплановано раніше, а один – газовий і один – твердопаливний. Так буде економічно вигідніше, оскільки використовуватися постійно буде лише останній, а газовий буде задіяний лише тоді, коли температура повітря буде дуже низькою. Тобто, останнім підтримуватимемо температуру у тепломережі в найбільш холодні дні. Реконструкція ж дошкільного навчального закладу уже наближається до завершення. - Щодо реконструкції дитсадка – вона триває вже три місяці. Чому так довго? - Мусимо розуміти, що об’єм робіт лише там – доволі великий, не кажучи загалом про ті, які передбачає увесь проект. Так, роботи у останньому передбачають, зокрема, заміну даху, вікон, системи опалення та електропостачання, ремонт фасаду та внутрішні роботи. Зробити все це протягом місяця – двох – нереально. Більше того, європейські експерти зазначають, що, в середньому, на такі роботи передбачено від чотирьох до шести місяців. - Якщо реконструкція дитсадка відбудеться протягом трьох місяців, а не чотирьох – шести, то чи не позначиться це на якості робіт? - Про це переживати непотрібно. По-перше, європейські

Випробовування нової тепломережі. Фото автора

експерти постійно контролюють виконання робіт – щодватижні навідуються на об’єкт, ми, у свою чергу, кожен етап робіт фотографуємо. Наразі серйозних зауважень від них не було. А, по-друге, фірма-підрядник, яка виконує ремонтні роботи, залучила додаткових робітників, що дозволить прискорити цей процес. - Як батьки дітей, які відвідують «Калиноньку», сприйняли звістку про те, що садок три місяці не працюватиме? - Справді, мабуть, батьки і діти відчули найбільші незручності від проведення ремонтних робіт. Ще до початку робіт у дитсадку ми з ними провели інформаційні зустрічі, де пояснили як все відбуватиметься, до яких незручностей їм варто готуватися. Батьки мали змогу поспілкуватися з експертами, представниками фірми-підрядника, технічного нагляду, міським головою, поставити усі питання щодо реконструкції.

початку опалювального сезону? - Очікуємо, що до кінця року лише зможемо провести тендер на їхню закупівлю і, власне, придбати їх. Заміну ж котлів будемо проводити лише після закінчення опалювального сезону, тобто, ЄС надасть кошти після того, як впевниться, що всі роботи виконані відповідно до вимог та стандартів навесні наступного року, щоби взимку, через проведення робіт, не залишити мешканців без тепла взагалі. - Проект триває вже третій рік і повинен бути закінчений до 31 березня 2018 року. Чи встигнете реалізувати його вчасно? - Кошторис бюджету на реалізацію проектів на 80% скла-

Реконструкція у дитячому садочку. Фото автора

Щиро вдячні батькам, які з розумінням поставилися до призупинення роботи дитсадка на такий тривалий період, а також директорам інших дитсадків, які прийняли частину дітей на цей час у свої установи. - Ви згадали про індивідуальні теплові пункти, які встановлені у будинках та дитсадку. Що це таке? - Індивідуальні теплові пункти – це автоматизована модульна установка, що передає теплову енергію від котельні до системи опалення. Переваги ІТП полягають у тому, що вони дозволяють економити тепло. Це стає можливим завдяки системі автоматики та контролю, яка регулює теплопостачання – підтримує оптимальний рівень тепла незалежно від того, яка температура повітря ззовні. - Проектно-кошторисну документацію для встановлення котлів у котельні лише виготовили. Чи встигнуть їх встановити до

дається з коштів Європейського Союзу. Однак Єврокомісія їх виділяє частинами. Відповідно до умов контракту на реалізацію проекту, кошти третього року від ЄС надійдуть лише після успішної реалізації проекту. Тобто, Жовківська міська рада у цьому році повинна всі роботи з реалізації проекту фінансувати з власного бюджету. Наразі це – близько 86 тис. євро. Їх Європейський Союз поверне, однак лише тоді, коли його представники впевняться, що роботи виконані відповідно до їхніх вимог та стандартів. Бюджет Жовківської міської ради не дозволяє усю передбачену суму на закінчення проекту виділити у цьому році. Тому частина цих коштів надійде у 2018. Через це існує велика ймовірність, що проект «Реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що нею опалюється» буде продовжено на кілька місяців. Андрій Бучко


4 Рейтинг

Випускники шкіл Рави-Руської найкраще склали Зовнішнє Незалежне Оцінювання Напередодні 2016/2017 навчального року «Прикордоння» знову уклало рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів Жовківського району. Це вже третій подібний рейтинг, який ми публікуємо на шпальтах газети. Як і минулорічний, цьогорічний рейтинг було укладено на основі регіональних даних результатів Зовнішнього Незалежного Оцінювання, які опубліковані на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. До рейтингу увійшли школи І-ІІІ ступенів Жовківського району. Усього у рейтингу їх 30. До уваги було взято результати з трьох предметів – української мови та літератури, історії України та математики, з яких найбільше учнів Жовківщини складали ЗНО. За результатами ЗНО для кожного з цього предметів укладено окремий рейтинг. Для визначення місця у попредметовому рейтингу враховано лише найвищі результати випускників шкіл - від 180 до 200 балів. У тій школі, де відсоток випускників, які склали ЗНО у цих межах, найбільший, місце у рейтингу найвище. Якщо цей показник однаковий для кількох шкіл, до уваги береться додатковий показник – відсоток учнів, які склали у межах від 160 до 180 балів, від 140 до 160 і т.д. за тим же принципом, що й найвищі бали. Показник «0%» означає, що жоден випускник школи не отримав найвищого балу. У кожному рейтингу таких шкіл є кілька, тому їхнє місце визначено за додатковими показниками – за нижчою шкалою балів. У рейтингу ЗНО з математики такі результати позначені «*», де цифра поруч – відсоток нижчих балів за 200-бальною шкалою. Оскільки за результатами ЗНО з математики випускники 2/3 шкіл не набрали найвищого балу, для кращого розуміння у дужках опубліковано відсоток нижчої шкали – від 160 до 180 балів. Загальний рейтинг укладено на основі суми місць окремих рейтингів з української мови та літератури, історії України та математики. Чим менша сума балів – тим вище місце у рейтингу. При однаковій сумі балів у загальному рейтингу вище місце отримала школа, чиї учні показали кращий результат з української мови та літератури. Отож, цьогорічні результати ЗНО з української мови та літератури, історії України та математики очолили два на-

вчальні заклади з Рави-Руської – школа-гімназія та школа №2. Остання – була переможцем минулорічного рейтингу. Набравши однакову кількість балів, перше місце ми віддали Рава-Руській школігімназії, оскільки у них більший відсоток учнів, які склали ЗНО з української мови та літератури на найвищі бали. Загалом, ЗНО з української мови та літератури у всьому Жовківському районі склали саме рава-руські випускники. Як результат, перші чотири місця у рейтингу з цього предмету посіли усі чотири раваруські школи. Крім того, учні Рава-Руської школи-гімназії найкраще склали ЗНО і з історії України, а за ними фінішували учні Рава-Руської школи №1. Більш-менш рівний результат з трьох предметів показали учні Рава-Руської школи №2. У трьох попредметових рейтингах цей заклад посів третє, четверте та п’яте

місця. Високий результат на цьогорічному ЗНО показали учні Рава-Руської спеціалізованої школи-інтернату. У минулорічному рейтингу цей заклад зайняв двадцять перше місце, а цього року – сьоме. Загалом, усі чотири рава-руські школи, дві з трьох жовківських потрапили у першу «десятку» рейтингу. У порівнянні з минулим роком, поза «ТОП-10» опинилися Зашківська та Жовківська школа №3. У порівнянні з минулорічним рейтингому, у цьогорічному Новоскварявська та Новокам’янська школи опустилися з одинадцятого та п’ятнадцятого на двадцять сьоме та двадцять дев’яте місця відповідно. Останнє місце у рейтингу було віддано Староскварявській школі. Її випускники складали ЗНО лише з української мови та літератури й історії України. Однак їхній результат у обох випадках був найгіршим.

Загалом, участь у ЗНО з української мови та літератури взяло 680 учасників, з яких 18,09% склали його на бали в межах від 180 до 200, 19,56% - від 160 до 180, 17,21% - від 140 до 160, 16,47% - від 120 до 140, 18,24% - від 100 до 120. Не подолали поріг 10,44% учасників ЗНО. ЗНО з історії України складали 535 випускників. З них – 8,04% набрали найвищі бали, 13,46% - від 160 до 180, 17,2% - від 140 до 160, 18,69% - від 120 до 140, 25,05% - від 100 до 120 балів, а 17,57% не змогли подолати поріг. Математику на ЗНО цього річ складали 289 випускників. 4,84% з них набрали найвищі бали, 19,03% - від 160 до 180, по 20,07% - від 140 до 160 і від 120 до 140 балів, 21,8% - від 100 до 120 балів. 14,19% випускників не змогли справитись зі завданнями.


5

19 серпня 2017 року, №7 (87)

Культура

Обличчя

У Забір’ї відбудеться перший фестиваль пісні та танцю У День Незалежності України, 24 серпня, у селі Забір’ї відбудеться перший пісенний фестиваль «Забір’я скликає друзів». Програма фестивалю передбачає урочисту Літургію до Дня незалежності України, яка розпочнеться о 9.30 год. Об 11 годині відбудеться панахида і покладання квітів до Могили борцям за волю України. Спеціально до проведення фестивалю у Забір’ї підготували Співоче поле, на якому встановили сцену. Вона встановлена на території майбутнього християнського культурно-спортивногооздоровчого центру.

- Ця сцена слугуватиме не лише для проведення фестивалю, а й для усіх інших заходів, які проводитимуться у селі, - розповів голова Забірської сільської ради Зіновій Сеньків. - Неподалік розташовуються школа та дистадок, тож діти зможуть тут займатися і звикати до сцени. О 16.30 год запланове освячення сцени і Співочого поля. А вже за півгодини, о 17.00 год, з привітань друзів Забір’я розпочнеться фестиваль української пісні та танцю. Учасниками фестивалю будуть вихованці Рава-Руської дитячої музичної школи та Жовківської школи мистецтв – неодноразові переможці міжнародних і всеукраїнських пісенних

Ярослав Серкіз:

і танцювальних конкурсів, вихованці будинку та центру творчості у Раві-Руській та Жовкві, вихованці дитсадка села Забір’я, учасники художньої самодіяльності довколишніх сіл. Крім того, під час фестивалю буде організовано музей під відкритим небом, на якому відбуватиметься виставка-продаж літератури львівського видавництва «Каменяр», а також атракціони – гірки та батути, українська кухня. Біля святого джерела забірчани та гості села проведуть тиху молитву за Україну. Фестиваль завершиться молодіжною дискотекою, початок якої запланований на 22.00 год. Василь Волокуша

Патріотичне виховання

Равчани представляли Жовківщину на Всеукраїнському прикордонному вишколі З 20 до 29 липня у місті Оршанці Черкаської області відбувся всеукраїнський вишкіл «Джура – Прикордонник». Вишкіл проходив на базі Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Держприкордонслужби імені генерал-майора Ігоря Момота. Метою вишколу є, серед іншого, закладення фундаментальної і раціональної системи національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання у прикордонних районах. Участь у вишкільно-виховних заходах взяли понад триста школярів зі всіх прикордонних районів України. Жовківщину представляли учні Рава-Руської школи №1 – одинадцятикласник Тарас Корнега та восьмикласниця Віталія Гринюка, а також керівник – вчитель Захисту Вітчизни Микола Смолинець. Протягом десяти днів школярі у таборі жили за чітким графіком

– вранці та ввечері збиралися у кола, проводили руханки, брали участь в екскурсіях, вікторинах, літературних вечорах, концертах, а вчителі – у семінарах. Перебування у таборі передбачало і участь у прикордонних вишколах. Так, школярі вивчали слідопитство, долали смугу перешкод, брали участь у змаганнях з долікарської допомоги та рятувальних робіт. Так, равчанин Тарас Кор-

нега зайняв третє місце у конкурсі «Впоряд» - змаганнях з військово-стройових вправ. А Віталія Гринюка, яка перед участю у «Джурі-Прикордоннику» стала третьою у змаганнях зі стрільби під час злету клубів «Юних друзів прикордонників», який відбувався на території відділу ДПСУ «Рава-Руська», отримала грамоти за участь. Тарас Левко

За добробут жителів у Гійчому молилися представники трьох церков 30 липня у селі Гійчому відбулося святкування Дня села. Основні заходи святкувань відбувалися на стадіоні місцевої школи. Священнослужителі Української Греко-Католицької Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви та Церкви Євангельських Християн Баптистів провели спільну молитву за добробут жителів села Гійчого. Офіційна частина святкувань передбачала урочисте підняття прапорів – Державного та села. Так, перший підняли депутат Жовківської районної ради Володимир Федюк та директор Гійченської школи Михайло Мисько, а другий – сільський голова Гійчого Іван Івануса та жителька села Наталія Велика. Голова Жовківської районної державної адміністрації Надія Щур привітала гійченців зі святом. Іван Івануса вручив відзнаки почесних громадян Гійчого Миколі Дроботію та Галині Заваді. Під час святкового концерту на сцені виступили творчі ко-

Фото Жовківської РДА

лективи та виконавці Народного дому Гійчого – ансамбль «Живоцвіт», тріо «Мелос» та соліст Богданна Пелешко. Серед запрошених гостей участь у концерті взяла соліст Аліна Дем’янець зі Жовкви. У День святкування Дня села у Гійчому відбулися два товариських матчі – між молодіжни-

ми та дорослими командами Гійчого та Рави-Руської. У першій грі господарі перемогли з рахунком 2:0, а їхні старші товариші поступилися гостям – 1:7. День Гійчого завершився масовими гуляннями. Тарас Левко

«Ще жоден науковець не ставив перед собою завдання написати об’єктивну, науково обґрунтовану історію Рави-Руської…» У сьогоднішньому номері газети публікуємо інтерв’ю з нашим земляком, істориком та краєзнавцем, багаторічним дослідником історії Равщини, передусім, Рави-Руської, Ярославом Серкізом. Протягом останніх більш як п’ятдесяти років він зібрав величезний масив інформації з історії міста. Невелику її частину ми публікуємо на шпальтах «Прикордоння» з 2015 року. Це – й історична хроніка, й нариси про відомих людей, чиє життя та діяльність було пов’язане з Равою-Руською. Більша частина їх ще очікує на публікацію, в тому числі, і у вигляді книг. Ярослава Серкіза сміливо можна назвати головним претендентом на звання літописця Рави-Руської. Нещодавно він відсвяткував 80-річний ювілей. З цієї нагоди ми поспілкувалися з ним про минуле, сучасне та майбутнє Рави-Руської в контексті історії. - Ярославе Івановичу, якою пригадуєте Раву-Руську у часи вашого дитинства? Що найперше згадується? - У пам’яті виринає 1944 рік, коли у вересні пішов у перший клас Рава-Руської середньої школи №1. По дорозі до школи гнітюче враження справляв зруйнований центр міста, який рік перед цим зруйнували гітлерівці: міська ратуша, божниця, навколишні будинки. У повоєнні роки велике задоволення отримував, спостерігаючи за матчами футбольного турніру на старому міському стадіоні (поруч біля сучасної міської алеї, - Авт). Запам’ятався вислів одного з тренерів, коли його запитували про майбутній результат матчу його команди: «М’яч круглий, земля рівна». Десь у 1951 році на цьому ж стадіоні щороку відбувалася районна сільськогосподарська виставка, де можна було оглянути досягнення хліборобів і тваринників району. Згадуються черги за хлібом під час дії карткової системи і грізний з вигляду старшина міліції Ганзенко, який намагався навести порядок у черзі. А ще пам’ятаю (смак і досі на язиці) смачну гречану кашу з підсмаженою цибулею в їдальні міської пожежної команди і оглядини міста з балкону пожежної вежі (зараз – вежа з годинником по вул. Грушевського, - Авт.), де батько, дядько і тесть працювали, як тоді казали, «стражпожарниками». - Мені відомо, що ви володієте великим масивом інформації з історії, в тому числі, Рави-Руської. Як його зібрали? З яких джерел отримали? З чого розпочинали? - Під час навчання у школі одним з моїх улюблених предметів була історія (вчитель Галина Іванівна Моргун) та німецька мова (вчитель Богдан Йосипович Куриляк). І хоч сталося так, що за базовою освітою я став філологомславістом і вчителем української мови, через якийсь час перекваліфікувався і став істориком. Пам’ятаю, як під час вступного іспиту (тоді з історії СРСР) екзаменатор зауважив: «Юначе, ви помилились у виборі факультету. Вам потрібно було вступати на історичний». Історією нашого міста я почав займатися у 1963 році, коли працював учителем української мови і літератури Рава-Руської школи-інтернату. Разом зі своїм однокласником Василем Віхтем написав коротку історію міста, використавши для цього опубліковану літературу та матеріали львівських архівів. Варіант цієї іс-

торії, який дещо доповнив львівський історик Павлюк, був опублікований у 1968 році в окремому томі «Історії Української РСР» «Львівська область». Правда, мого прізвища під нарисом не було. Пояснення було банально простим: під ним не може бути більше двох прізвищ. І це тоді, коли, наприклад, під нарисом про Дрогобич стояло сім прізвищ! - Чи був збір інформації з історії Рави-Руської ціллю, чи це відбувалося мимоволі, в контексті Вашої роботи як краєзнавця, науковця? - Перефразовуючи шевченківські рядки, я б сказав: «Неначе цвяшок в мозок вбитий цю РавуРуську я ношу». На жаль, після написання короткої історії РавиРуської у 1963 році була велика перерва у зборі матеріалів. Лише після відновлення незалежності України збір інформації став більш-менш систематичним. Я склав бібліографію до історії міста, почав вести хроніку, опрацьовувати опубліковану літературу. Особливий акцент зробив на збір матеріалів до життєписів людей, що народилися, працювали, поховані у Раві-Руській. На сьогодні підготовлено понад 100 біографічних довідок до майбутнього видання «Рава-Руська в іменах». До цього «воза» запряг автора інтерв’ю. Хочемо спільними зусиллями і при сприянні благодійників видрукувати цей біографічний довідник. - Як використовуєте чи плануєте використовувати цю інформацію? - Тут «у пригоді» стала газета «Прикордоння» - на її шпальтах вже опубліковано 10 біографічних нарисів про маловідомих равчан, статті «Був колись Потелич гончарною столицею», «Слідами потелицьких гончарів», «Іван Франко і Равщина, «Що Ти навіки звешся Руська Рава!», добірку дат і подій під рубрикою «День в історії Рави-Руської». Готовий продовжувати і надалі. - Чи є планах написати історію Рави-Руської? - Сьогодні підготувати до видання об’єктивну і наукову історію міста одній людині практично неможливо. Для цього потрібно створити творчий колектив, залучивши до нього равських істориків і краєзнавців та працівників львівських архівів, розробити концепцію і структурний проект історії, визначити конкретні завдання кожного члена колективу і… до 415-ої річниці – у 2019 році заснування міста з допомогою благодійників-патріотів РавиРуської реалізувати проект. Закінчення на 6 сторінці


6 Обличчя

Ярослав Серкіз: «Ще жоден науковець не ставив перед собою завдання

написати об’єктивну, науково обґрунтовану історію Рави-Руської…»

Початок на 5 сторінці - Ви сказали – до 415-ї річниці… Нещодавно на шпальтах нашої газети була опублікована ваша стаття, у якій ви розвінчали міфи з історії Рави-Руської. Зокрема, і про першу згадку про місто, яка, як ви стверджуєте, майже на 150 років пізніша, ніж вважається… - Цю статтю я «виношував» тривалий час. Її написанню передували прискіпливий аналіз публікацій в українській і польській історіографії, консультації з львівськими вченими – і професором Миколою Крикуном, доцентом Андрієм Зайцем, варшавським істориком професором Анджеєм Янечеком, дослідження якого використані у цій статті. А приблизну дату заснування Рави-Руської, 1604 рік, вдалося встановити за допомогою праць відомого польського історика Мавриція Горна. Її він вивів на підставі документів міського белзьского суду та коронної метрики. - Чи багато неточностей містить «офіційна» історія міста? Чому, на Вашу думку, вони виникли і виникають? - Міфи творять люди, далекі від історії нашого міста. Вони сліпо вірять у те, що вже надруковано, не задумуються і не прагнуть перевірити чи той, чи інший факт, дата відповідають дійсності. А дехто просто фантазує, видумує і обнародує. Як, наприклад, про дату заснування Рави-Руської в неіснуючих хроніках і навіть літописах. Або, що перша церква у місті споруджена у 1386 році (ця дату в Інтернеті називає один з мандрівних туристів). Хоч в тому ж Інтернеті вміщена інформація про те, що це ніщо інше як охоронний номер церкви св.Юрія у Раві-Руській, під яким вона занесена як пам’ятка архітектури до Державного реєстру України. Дослідники історії церкви давно встановили, що перша дерев’яна церква і перший дерев’яний костел споруджені у 1612 році для парафіян обох конфесій, що заселили недавно «народжене» місто. А пожежну вежу вперто називають ратушею Рави-Руської, хоч відомо, що двоповерхову ратушу (її фото є на старих фотографіях в Інтернеті і статті), як я вже розповідав, зруйнували гітлерівці у 1943 році. - Рава – досить давнє місто. Чому, на Вашу думку, воно досі немає фахово написаної з наукової точки зору? - Та тому, що ще жоден науковець не ставив перед собою такого завдання. А для її написання потрібно чимало часу та й, зрештою, коштів. Необхідно сумлінно опрацювати відповідні документи, що відклалися в архівах Києва, Львова і Польщі, проаналізувати праці польських вчених, які займалися дослідженням історії Белзького воєводства, до якого до 1793 року входила Рава-Руська. Не обійтися без вивчення документів, що зберігаються в архівах Служби безпеки України в Києві та Львові, пошуку публікацій про Раву-Руську у виданнях української діаспори, в Інтернеті, в газетах, що виходили у Раві-Руській, Яворові, Жовкві. - Також у Раві немає музею. Ви колись організували музей бойової слави у Рава-Руській школі-інтернаті. Крім того, Ви написали замітку про необхідність створення у місті музейного осередку, у якій, зокрема, описали і історію музеїв, які тут існували раніше. Чи реально, на Вашу думку, через десятиліття відсут-

ності музею у місті, його тут організувати? Як це зробити, з чого почати? - У 1935 –1940 роках у місті був краєзнавчий музей. У 1940 році його ліквідували, скоріше всього тому, що в ньому були експонати, які не подобалися новій владі. Частину з 600 експонатів «профільтрували» і передали Львівському музею етнографії і художнього промислу. Відомо, що музей – це скриня, наповнена речами, документами, фотографіями тощо. Тому потрібно звернутися до мешканців міста з проханням дарувати майбутньому музеєві експонати (у зверненні слід вказати, які предмети, речі, документи потрібно дарувати, зазначити, що під експонатами стоятиме прізвище дарувальника, просити заможних равчан зробити грошові пожертвування для створення фонду музею, кошти з якого будуть спрямовані на створення та утримання музею). Потрібен правовий документ, тобто рішення міської ради, яким буде визначення приміщення під музей, створено організаційний комітет, визначено відповідальну особу, яка буде приймати на збереження майбутні експонати, вказати кошти на встановлення сигналізації, виготовлення вітрин, стендів та іншого обладнання, придбання технічних засобів, відкрито рахунок в міському банку для формування фонду музею. На допомогу у створенні музею варто запросити наукових працівників Львівського історичного музею, укласти договір з Музеєм етнографії і художнього промислу про передачу окремих експонатів на тимчасове зберігання равському музею. Але новостворений музей (потрібно визначити його офіційну назву) не повинен «оживати» лише під час екскурсій. Він має займатися в міру можливостей науковою і видавничою діяльністю, організовувати відзначення ювілеїв видатних українців, проводити зустрічі з письменниками, митцями, відомими равчанами тощо. - Повертаючись до музею бойової слави. Зі здобуттям Незалежності його було знищено. Чи варто було це робити? Невже цінності надалі, відкинувши комуністичну пропаганду, він не мав? - Щоб знищити, великого розуму не треба. Без сумніву, окремі експонати цієї кімнати-музею могли б зайняти своє місце у новоствореному музеї історії міста. - Свого часу ви ініціювали перейменування у Раві-Руській кількох вулиць. Назвіть, які пропонуєте назвати по-іншому? - Не так давно попередньому складу міської ради я пропонував повернути історичну назву вулиці Папірна (бічна вулиці Богдана Хмельницького, нині – Івана Богуна, раніше –Зелена). Назва свідчила про те, що вона була останньою перед паперовою фабрикою (папірнею), яка діяла в місті у 1618 – 1812 роках і постачала високоякісний папір видавництвам Львова для друку богослужебних книг. На мою думку, слід змінити назву вулиці Богачевської на вулицю Богачевських. У газеті «Прикордоння» можна прочитати нарис «Равський слід родини Богачевських» (див. №2 (61) від 14 лютого та №3 (62) від 12 березня 2015 року, - Авт.). На виконання Закону Верховної Ради України про декомунізацію слід перейменувати щонайменше чотири - вулиці 91-го

прикордонного загону, 41-ої стрілецької дивізії, Залізної дивізії, Перемоги. Натомість можна запропонувати назвати іменами видатних уродженців Рави-Руської: Євгенії Зарицької – співачки світової слави, Володимира Божика – відомого хорового диригента, композитора, бандуриста, співака, Михайла Климкевича – правника, військового і громадського діяча, сотника УГА, майора дивізії «Галичина», Романа Пачовського – художника, мистецтвознавця, мецената. Найближчим часом я надішлю міській раді список і біографічні довідки равчан (понад 20 осіб), імена яких можна присвоїти новим вулицям або тим, які підлягають перейменуванню. Цілком підтримую пропозицію про те, що потрібно розробити і затвердити положення про порядок найменувань і перейменувань вулиць міста. - Загалом, чи можна РавуРуська вважати історичним містом, адже, виходить, що ні точної дати заснування невідомо, ні достовірних відомостей про виникнення міста немає, ні науково написаної історії, ні збережених достатньої кількості наукових пам’яток тут немає? - Кожне місто історичне, має той чи інший вік, багату чи менш багату історію, видатних уродженців, відомі або маловідомі події. Наше місто не перестає бути історичним, хоч засноване не близько 1455 року, а близько 1604 (ця дата встановлена на підставі архівних документів, а не припущень, здогадів). - У чому особливість, неповторність історії Рави-Руської? - Насамперед, у його назві, особливо у другій частині – Руська. Адже, як відомо, «руси», «русини» (від Русь, Руська земля – перше українське державне утворення) – це самоназва українців і свідчить про те, що місто засноване на території Червоної (Галицької ) Русі. А ще місто особливе і тим, що з нього пішли «у світ незнаними шляхами» чимало українців, поляків, євреїв – знаних державних і політичних діячів, вчених, письменників, митців, спортсменів. Не у кожному українському місті побували наші гетьмани (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа), королі й царі інших держав, (Август ІІ, Станіслав Ліщинський, Ян Собеський, Карл ХІІ, Петро І), письменники (Іван Франко, Лесь Мартович, Микола Угрин-Безгрішний, Ірина Вільде, Ростислав Братунь), релігійні діячі (Філарет), режисери і актори (Лесь Курбас, Катерина Рубчакова, Валерій Маренич), космонавти (Валерій Севастьянов), тренери

і футболісти (Андрій Шевченко, Мирон Маркевич). - Ви – уродженець села Річок. Чи маєте праці з історії цього села? Можливо, плануєте підготувати? - Вважаю себе боржником перед рідним «гніздом» - Річками. Але дещо роблю, щоб «сплатити» борг – складаю літопис села, починаючи від першої писемної згадки 1531 року. Його після завершення передам землякам. Також я підготував до друку нарис про уродженця села Михайла Янчука – педагога і громадського діяча, іменем якого названа вулиця у польському місті Поланець (тут він був директором школи впродовж 25 років). Я зібрав біографічні дані про інших земляків – поета Володимира Бриня, полковника Станіслава Зелінського, церковного діяча Лукаша Макольондру, професора, доктора наук Броніслава Янчука, склав список воїнів УПА з Річок, жертв сталінських репресій, список публікацій про село. - Який власний доробок, як науковця загалом, і як історикакраєзнавця, зокрема, для Вас є найбільш цінним? - Серед них – навчально-методичний посібник «Історичне краєзнавство», «Короткий український дипломатичний словник», «Історія міжнародних відносин України» у двох частинах (керівник колективу), навчальний посібник «Нарис історії культури Львова», статті про Михайла Грушевського, його учня професора Мирона Кордобу, підготував до

друку його щоденник. - Чи хотіли б ще щось втілити, реалізувати, написати? - У домашньому архіві припадають пилом рукописи статей «Іван Мазепа і Галичина», «Тарас Шевченко і Галичина», «Лесь Мартович і наш край», «Вшанування першодрукаря Йоганна Гутенберга в Україні», «Львів» на суші і на морі», «Іван Франко і Симон Петлюра», « Іван Франко й Олександр Коваленко», «Михайло Грушевський – меценат», «Відень у житті професора Мирона Кордуби», «Іларіон Свенціький – видатний український музеолог», «Чеські вчені у Львівському університеті», Історичне краєзнавство і національне виховання»,«Жіночий рух на Равщині», «Вулиці Львова: історико-краєзнавчий і політичний аспекти», «Чи потрібен Раві-Руській музей? «Ода Равській ратуші» (зруйнованій), збірники «Зарубіжні українці сміються», «Родзинки» Львова», «Видатні наддніпрянці і Галичина». Над цим ще варто попрацювати. - Яка ваша мрія як історика? - Ще за життя тримати в руках і читати історію славного українського (руського) міста РавиРуської. Разом з отцем Іваном Іваничком підготувати і видати історію храму св.Юрія у Раві-Руській. А ще – виступити перед равчанами з бесідою «Що Ти навіки звешся Руська Рава». Як дасть Бог здоров’я, ці наміри можна втілити в життя! Андрій Бучко

Ярослав Іванович СЕРКІЗ - народився 24 квітня 1937 року в мальовничому селі Річках, яке у ті часи входило до Рава-Руського повіту. У 1944 – 1954 роках навчався у Рава-Руській середній школі №1. Впродовж 1954 – 1959 років вивчав українську, чеську, польську й німецьку мови на слов’янському відділенні філологічного факультету у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Отримав кваліфікацію філолога-славіста, вчителя української мови. За державним розподілом був скерований на посаду вчителя української мови та літератури у Гійченську восьмирічну (нині – середню) школу, де викладав українську, російську та німецьку мови протягом 1959 – 1962 років. Згодом переведений на посаду вчителя української мови та літератури Рава-Руської школи-інтернату і працював у ній у 1962 – 1965 роках. У наступні роки, 1965 – 1974, перебував на партійній роботі у Жовкві та Мостиськах. У 1974-1977 рр. – аспірант Львівського державного університету. У 1978 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук. У 1982 році отримав вчене звання доцента. У 1979 – 1996 рр. – асистент, доцент, завідувач кафедри політичної історії (тепер - історичного краєзнавства історичного факультету). В 1996 – 2004 рр. – доцент кафедри новітньої історії цього ж факультету. Читав нормативний курс історії України та проводив семінарські заняття на різних факультетах університету, а на факультеті міжнародних відносин викладав два курси – зовнішньої політики України та української дипломатії. З 2004 до 2014 року – доцент кафедри українознавства Української академії друкарства, де викладав курс світової та української історії. У 1979 – 1986 роках обирався головою профспілкового комітету Франкового вузу, членом Вчених рад університету та історичного факультету, членом ревізійної комісії Львівської обласної ради профспілок


7

19 серпня 2017 року, №7 (87)

Футбол Чемпіонат Львівської області. Прем’єр-ліга

Кубок Львівської області

Гійче не скористалося шансом Розпочалося друге коло чемпіонату Львівської області з футболу серед команд прем’єр-ліги. Команди вже встигли зіграти по два матчі. Становище гійченської «Юності», у порівнянні з заключним туром першого кола, не змінилося - команда і надалі перебуває на четвертій сходинці, на кільках очок відстаючи від лідерів і їй «у спину дихають» переслідувачі. Щоправда, у першу випадку відставання вдалося скоротити, а у другому - дещо збільши відрив.

Попри це, команда з Жовківщини втратила нагоду зрівнятися з очками з командами з другої та третьої сходинок. Демня програла матч за перше місце Миколаєву і опустилася на друге місце, однак в тому ж турі гійченці «розписали» домашню нічию з одноклубниками із Верхньої Білки. Як наслідок, гійченці не зрівнялися з лідерами, а й відпустили команду з Підмонастиря, яка перебуває на третьому місці і з якими ще донедавна у «Юності» була

Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Миколаїв Демня Фенікс-С. (Підмонастир) Юність (Гійче) Рочин (Соснівка) Погонь (Львів) Юність (Верхня Білка) Самбір Кар’єр (Торчиновичі) Гірник (Новояворівськ) Кордія (Муроване) Галичина (В. Дорошів) Енергетик (Добротвір) Яворів

І 15 15 15 15 14 14 14 14 14 15 15 15 15 14

В 11 10 10 9 8 8 6 5 5 5 4 2 2 1

Н 2 2 2 3 4 2 2 4 3 1 1 4 2 0

П 2 3 3 3 2 4 6 5 6 9 10 9 11 13

«Юність» вийшла у півфінал

однакова кількість очок. У іншому матчі другого кола гійченці здобули важку перемогу над одним із аудсайдерів - добротвірським «Енергетиком». Результати команди вказують на її спад, у порівнянні зі стартом чемпіонату. Наскільки тривалим він буде і як це вплине на розташування Гійче у турнірній таблиці спрогнозувати наразі важко.

О 35 32 32 30 28 26 20 19 18 16 13 10 8 3

14 тур (6 серпня): Миколаїв - Демня - 2-0, Енергетик - Муроване - 1-3, Юність В.Б. - Юність Г. - 1-1, Галичина В.Д. - Погонь - 0-3, Гірник - Фенікс - 0-3. 15 тур (13, 16 серпня): Гірник - Самбір - 1-1, Фенікс - Галичина В.Д. - 4-1, Юність Г. Енергетик - 2-1, Муроване - Миколаїв - 1-4, Кар’єр - Яворів - 1-0, Демня - Рочин - 1-4.

Чемпіонат Львівської області. Перша ліга. Група «Б»

Магерів і надалі аутсайдер

тівщини теж переміг. У підсумку, для «Локомотива» та «Сокола» ці перемоги означали хіба що відрив на одне очко від ще одного претендета на перше місце - ременівську «Думну». Остання вдома зіграла унічию із «Будівельником» зі Запитова. Якщо команди з Рави-Руської та Борщович ітимуть «нога в ногу» і надалі, то доля першого місця може вирішитися у очному

Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Команда Сокіл (Борщовичі) Локомотив (Рава-Руська) Думна (Ременів) Сокіл (Золочів) Богун (Броди) Пісочна Городок Будівельник (Запитів)

І 11 11 11 11 11 10 10 11

В 7 7 5 3 3 3 3 2

Н 2 2 4 3 3 2 1 3

протистоянні між цими командами. Тут равчанам треба буде підійти особливо уважно, адже у матчі першого кола вони розгромно програли своєму головному супернику. Щоправда, тоді гра для «Локомотива» відбувалася «на виїзді». Роман Швець

Результати матчів:

П 2 2 2 5 5 5 6 6

М 27-10 24-15 20-11 23-25 17-19 21-26 7-17 14-30

О 23 23 19 12 12 11 10 9

11 тур (13 серпня): Богун (Броди) - Локомотив (Рава-Руська) - 1-3; Сокіл (Борщовичі) - Сокіл (Золочів) - 5-1; Думна (Ременів) - Будівельник Запитів) - 1-1.

Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

вний суперник - команда зі Синьковичі, має матч у запасі. Головними переслідувачами лідерів є дво «Сокола» - з РяснеРуської та вже згаданого Ямполя. Команди у турнірній таблиці розділяють лічені очки. Тож друге коло обіцяє бути насиченим та цікавим. Роман Швець

І 12 11 11 12 11 12 12 11 12

В 8 7 7 5 5 4 4 3 1

Н 2 2 1 4 3 2 0 2 0

П М О 2 36-13 26 2 26-13 23 3 21-11 22 3 18-16 19 3 13-11 18 6 13-17 14 8 15-21 12 6 11-16 11 11 10-45 3

В 9 8 7 7 4 2 2 2 2 2

Н 0 2 2 2 1 4 4 1 1 1

П 2 1 2 2 5 5 5 8 7 8

О 27 26 23 23 13 10 10 7 7 7

Річки - три перемоги поспіль Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Сопошин Малехів Стара Скварява Глинсько Хитрейки Рава-Руська Річки Руда Крехівська Малі Підліски Дубляни Кунин Добросин

Результати матчів: 12 тур (6 серпня): Малехів - Кунин - 4-2, Сопошин - Малі Підліски - 5-3, РаваРуська - Хитрейки - 3-1, Стара Скварява - Річки - 7-1.

І 15 15 14 14 15 14 15 15 15 14 15 15

В 12 10 9 9 9 8 7 5 5 5 4 2

Н 1 3 4 2 2 1 1 1 1 0 4 1

П 2 3 1 2 4 5 8 9 9 9 9 12

О 37 32 31 30 29 25 21 16 16 15 13 7

13 тур: Дубляни - Річки - 0-2, Хитрейки - Сопошин - 4-0, Малі Підліски - Кунин - 0-1, Глинсько - 0-2.

Дві нічиї позбавили Нову Кам’янку лідерства Турнірна таблиця дорослих команд

Турнірна таблиця дорослих команд Замок Синьковичі Сокіл (Рясне-Руське) Сокіл (Ямпіль) Карпати (Кам’янка-Бузька) Радехів Давидів Гамаліївка Грибовичі

І 11 11 11 11 10 11 11 11 10 11

Чемпіонат Жовківського району. Перша ліга

Для Замку і Синьковичів нічого не змінилося

М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Команда Городжів Поріцьки Бишків Волиця Жовква Гійче Лавриків Скеля-КФМ Магерів Зубейки

Чемпіонат Жовківського району. Друга ліга. Група «Б»

Чемпіонат Львівської області. Друга ліга. Група «А». У першому після екватора змагань турі серед команд другої ліги у групі «А» з двох колективів, які представляють Жовківщину. матч зіграв лише один - Замок. У «домашньому» матчі жовківчани мінімально перемогли ямпільський «Сокіл». Ця перемога дозволила замківчанам тимчасового одноосібно закріпитися на вершині турнірної таблиці. Голо-

11 тур (13 серпня): Городжів - Гійче - 3-0, Бишків - Волиця - 0-0, Зубейки - СкеляКФМ - 1-5, Поріцьки - Лавриків - 3-1.

Результати матчів: 10 тур (6 серпня): Городжів - Бишків - 3-4, Волиця - Зубейки - 3-0, Скеля-КФМ - Жовква - 2-3, Магерів - Поріцьки - 0-4, Гійче - Лавриків - 1-1.

Рава і Борщовичі - у лідерському тандемі Після короткої перерви у першій лізі чемпіонату Львівщини з футболу команди зіграли вже по одному матчі. Для рава-руського «Локомотива» він виявився вдалим - команда «на виїзді» доволі перемогла «Богун» з Бродів - 3-1. Попри стартову у другому колі звитягу, турнірне становище для равчан не змінилося: головний суперник за лідерство, борщовицький «Сокіл» з Пустоми-

Таким чином, вона вийшла у півфінал Кубку, де зіграє з іншою «Юністю» - з Верхньої Білки. До слова, 6 серпня, між цими командами гра у чемпіонаті закінчилася унічию - 1-1. А у першому колі гійченці здобули мінімальну перемогу у «домашній» грі.

Чемпіонат Жовківського району. Вища ліга

Роман Швець Результати матчів

М 35-13 38-15 35-14 27-17 29-10 23-16 19-16 14-15 18-20 14-23 19-33 10-34 23-43 8-43

9 серпня відбулися матчі чвертьфіналу Кубку Львівської області з футболу. На цьому етапі змагань гійченська «Юність» зустрілася з добротвірським «Енергетиком», з яким разом виступає у прем’єр-лізі. Команда з Гійчого розгромила суперника з рахунком 4-0.

Результати матчів: 13 тур (12 серпня): Радехів - Карпати (Кам’янкаБузька) - 0-0 Сокіл (Рясне-Руське) - Давидів - 1-0; Замок - Сокіл (Ямпіль) - 2-1

М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Місце Погарисько Нова Кам’янка Кулява Мокротин Панчишини Купичволя В’язова/Замок Дев’ятир Підлісся Кам’яна Гора Думичі

Результати матчів: 12 тур (6 серпня): Купичволя - Кулява - 3-1, Думичі - Погарисько - 0-2, Мокротин - В’язок/Замочок - 6-0, Нова Кам’янка - Панчишини - 3-3, Підлісся - Дев’ятир - 4-2.

І 12 12 12 12 12 12 12 11 12 11 12

В 9 8 7 7 7 6 4 3 3 1 0

Н 2 3 3 3 2 2 3 0 0 1 1

П 1 1 2 2 3 4 5 8 9 9 11

О 29 27 24 24 23 20 15 9 9 4 1

13 тур (13 серпня): Купичволя - Кам’яна Гора 7-0, Кулява - Думичі - 4-1, Погарисько - Мокротин - 1-0, В’язова - Нова ам’янка - 1-1, Панчишини - Пілісся - 3-1.


8 Оголошення Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про надання дозволу на розроблення містобудівної документації – детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Потелич по вул. Шевченка біля домогосподарства Мацелко М.М. Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про початок процедури обговорення детального плану території по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої у власність для ведення ОСГ під будівництво та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в селі Потелич по вул. І.Франка біля домогосподарства гр.Грицак Г.Т. Жовківського району Львівської області. Із зазначеною містобудівною документацією можна ознайомитися у приміщенні Потелицької сільської ради. Пропозиції та зауваження просимо подавати до виконавчого комітету Потелицької сільської ради впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення.

На роботу на автомийку у Раві-Руській по вул. Пушкіна, 9 (район колишнього маслозаводу) потрібні працівники – автомийники. Пропонуємо достойну заробітну плату. Тел.: (067) 67 022 21 – Андрій. 20 вересня 2017 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (магазину-бару) по вул.Львівська, 71а в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 13.03.2017 року № 47 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

20 вересня 2017 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для на розташування та будівництво об’єктів у сфері енергетичної інфраструктури (сонячна електростанція) по вулиці Львівська в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 06.07.2017 року № 25 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

Продається ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА У МІСТІ РАВІ-РУСЬКІЙ. Ділянка, площею 0,09 га, розташована у кварталі по вул. Лісній. Документація на ділянку виготовлена. Ділянка - на відстані 300 метрів від електростанції, 50 м - приватних будинків, 100 м - території колишньої військової частини. Ціна - договірна. Деталі за телефоном: 096-315-5662

Інформаційно-аналітична газета Жовківського району. Видається з липня 2009 року. Виходить один раз на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Жовкві, Магерові, Потеличі, Річках, Гійчому, Забір’ї.

Засновник, редактор і видавець Андрій БУЧКО

Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884.

Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

№7 (87) 19 серпня 2017  
№7 (87) 19 серпня 2017  
Advertisement