Page 1

11 грудня 2014 року, №14 (58)

Злочин

У номері «Депутат Парасюк не підтримав обрання Яценюка прем›єром». Аналіз перших голосувань народного депутата України від округу №122. Ст. 2. «Сумнозвісний поворот у Раві забрав життя подружжя зі Жовкви».

міський голова стала жертвою грабежу

Жахлива аварія сталася при виїзді з Рави-Руської неподалік державного кордону. Ст. 2. «Тарифи на воду та сміття зросли на 20-50%». З 1 грудня за комунальні послуги равчани платитимуть по-новому. Ст. 3. «У музичній школі лунала музика французьких композиторів». Участь у лекції-концерті взяли як учні музичної школи, так і студенти вищих музичних навчальних закладів. Ст. 3. «Рейтинг району».

шкіл

Жовківського Ст. 4.

«Голод - страшніше ніж війна».

Розмова з очевидцем Голодомору 1932-33 рр. Раїсою Дєдик. Ст. 5. «Діти повинні знати, що їх люблять, що їхнім успіхам радіють - це додає сил і наснаги».

У рубриці «Сусідонька» - розмова з равчанкою Оленою Кунтій. Ст. 6. «Золотий дубль» Рави».

Ст. 7.

Ірина Верещук огляадає розбите злодіями вікно. Фото прес-служби Рава-Руської міської ради

Невідомі особи пограбували автомобіль міського голови Рави-Руської Ірини Верещук. Інцидент трапився у вівторок, 2 грудня, близько 10 години ранку поблизу дошкільного навчального закладу №1 м. Рави-Руської, куди міський голова прибула у службових справах. Двоє невідомих осіб, дочекавшись, поки мер відійде від автомобіля і зайде у приміщення дошкільної установи, підбігли до автомобіля, розбили переднє вікно біля пасажирського сидіння і викрали сумку Ірини Верещук. Після цього вони на автомобілі «Ауді» на польській реєстрації втекли з місця пригоди. - Мене не було буквально кілька хвилин, - розповіла Ірина Верещук. – Коли я поверталася до свого автомобіля, равчани, які були поруч, повідомили що трапилося. Свідками пограбування автомобіля міського голови Рави-Руської були равчани, які в цей час перебували поруч. Вони і повідомили меру Рави-Руської марку та номерні знаки автомобіля. За словами Ірини Верещук, у сумочці, яку викрали злодії, були її особисті документи та гаманець. Міський голова одразу після пограбування звернулася до правоохоронних органів з відповідною заявою. Ірина Верещук не вважає, що пограбування було сплановане саме проти неї. - Свідки, які все це бачили, повідомили, що ті молодики, які здійснили пограбування мого автомобіля, перебували біля будівлі дитячого садка ще до мого приїзду, - зазначила міський голова. – Мій же приїзд туди був спонтанним, ніхто заздалегідь про нього не знав.

Ірина Верещук переконана, що вона стала випадковою жертвою грабежу. Водночас вона зазначає, що подібні ситуації є неприпустимими у прикордонному містечку. - В останні місяці випадки грабежів у Раві-Руській почастішали. Крадуть як з машин, так і з магазинів і з помешкань людей. Це є систематично і свідчить про діяльність окремих банд злодіїв, яких так і не знайшли, - зауважила Ірина Верещук. За словами міського голови, люди у Раві-Руській почуваються беззахисними у подібних ситуаціях. - Рава-Руська міська рада уже багато років звертається до правоохоронців та вищих органів влади з проханням про відкриття у місті відділення міліції. Однак нам відмовляють, незважаючи що тут – прикордоння зона, - розповіла Ірина Верещук. – Якщо такі грабежі відбуваються зранку, серед білого дня, біля дитячих установ, на очах у десятків людей, то це говорить про те, що зловмисники почуваються безкарними, а люди – у небезпеці. Так продовжуватися не може! Ірина Верещук додала, що доклала і докладатиме всіх зусиль, аби злодіїв знайшли, а у Раві-Руській таки було відкрито відділення міліції. Натомість вона звертається до усіх равчан з проханням бути пильними. - Кожен з нас повинен розуміти, що лише від нього залежить безпека та порядок. Непотрібно бути байдужими до того, що відбувається у місті. Якщо ви бачите невідомих осіб, які себе підозріло поводять, чи авто, яке припарковано так, що викликає підозру, не будьте байдужими – запишіть його номер, повідомте правоохоронців, міську раду. Лише тоді, коли ми будемо уважними до всього, що

відбувається навколо нас, біля наших будинків, на наших вулицях, у нашому місті, ми зможемо застрахувати себе від крадіжок чи інших злочинів і злодії будуть боятися сюди приходити, - зауважила Ірина Верещук. Натомість Рава-Руська міська рада почала розглядати питання щодо можливості забезпечення правопорядку на території міста. Так, ще на початку року, депутати обговорювали питання про створення муніципальної міліції. Крім того, міський голова внесла пропозицію на сесію міської ради щодо передбачення коштів у міському бюджеті на 2015 рік щодо встановлення на вулицях міста

Невідомі особи близько десятої години ранку на очах у багатьох людей розбили вікно автомобіля і витягли звідти сумку

камер зовнішнього відеоспостереження. Зокрема, для початку планується, що вони будуть встановлені біля державних закладів та установ, підпорядкованих Рава-Руській міській раді, а також у місцях найбільшого скупчення людей - на площі, біля ринку, на центральних вулицях. Щоправда, чи буде реалізовано ідею зі встановленням камер відеоспостереження, як і те, чи буде створен муніципальну міліцію, наразі невідомо. Захар Негода


2 Аварія

Слуга народу

депутат парасюк не підтримав обрання яценюка прем’єром Верховна Рада України восьмого скликання почала працювати. Лише кілька тижнів, як новообрані народні депутати приступили до роботи, однак вони вже встигли прийняти кілька важливих рішень. Зокрема, обрати прем’єр-міністра та Кабінет Міністрів, а також – керівництво парламенту та комітетів Верховної Ради. Очевидно, для равчан, як в цілому для мешканців Жовківщини та Яворівщини, цікаво буде спостерігати за діяльністю народного депутата, який представляє інтереси цих двох районів у законодавчому органі влади. Нагадаємо, на виборах 26 жовтня більше половини тих, хто взяв участь у виборах у жовківсько-яворівському окрузі, проголосували за Володимира Парасюка, більш відомого як «сотника, який змінив хід історії». Саме тому ми вирішили розпочати нову рубрику на сторінках «Прикордоння» - «Слуга народу», у якій відслідковуватимемо депутатську діяльністю обранця 122 виборчого округу.

Фото «Української правди»

Володимир Парасюк, який йшов на вибори самовисуванцем і дистанціювався від будьякої з політичних сил, уже найближчим часом може увійти до складу міжфракційної групи «Укроп». За його ж словами, у складі цієї групи буде щонайПоки що Володимир Парасюк як народний депутат, мабуть, найбільше запам’ятався тим, що причетний до першої бійки у новій Верховній Раді менше 20 осіб, серед яких, окрім самого Парасюка, будуть Дмитро Ярош, Борислав Береза, Андрій Білецький, Борис Філатов. Останній, до речі, до обрання народним депутатом працював заступником Ігоря Коломойського у Дніпропетровській облдержад-

міністрації. Саму ж групу «Укроп» дуже часто пов’язують саме з Коломойським. Поки що Володимир Парасюк як народний депутат України, мабуть, найбільше запам’ятався тим, що причетний до першої бійки у новій Верховній Раді. Сталося це 4 грудня, коли розглядалося питання про призначення на керівні посади парламентських комітетів тих депутатів, які голосували за сумнозвісні «диктаторські закони» 16 січня. Парасюк підбіг до депутатів фракції «Блоку Петра Порошенка», які дали максимальну кількість голосів за постанову і почав кричати їм, що їх в Раду «привів Майдан». Потім хтось із депутатів «БПП» крикнув у відповідь, що сам 3 місяці стояв на Майдані. Після суперечки почалася бійка. Поки що Володимир Парасюк був зареєстрований на усіх засіданнях Верховної Ради. Серед усіх голосувань, виокремимо найбільш цікаві, на нашу думку. Володимир Парасюк не голосував за обрання Головою Верховної Ради Володимира Гройсмана, а також утримався при голосуванні за обрання Прем’єрміністром Арсенія Яценюк та за склад Кабінету Міністрів в цілому. Крім того Володимир Парасюк проголосував проти обрання керівного складу та членів комітетів Верховної Ради восьмого скликання. Останнє, очевидно, пояснюється позицією народного депутата щодо недопущення до керівництва окремим комітетами тих, хто голосував за згадані «закони 16 січня».

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» - 27 - 30 грудня 2014 року. Детальніше про графік виходу наступних номерів читайте на сайті prykordonnya.info, починаючи з 22 грудня 2014 року.

сумнозвісний поворот у раві забрав життя подружжя зі жовкви 5 грудня, близько 06.15 год, на дорозі Львів-Рава-Руська сталася аварія за участю двох автомобілів. В результаті ДТП семеро осіб отримали травми, двоє – загинули на місці пригоди. Так, аварія сталася при виїзді з Рави-Руської в сторону Державного кордону. Зіштовхнулися автомобілі марки «Opel Vivaro» та «Fiat Doblo». Водій першого виїхав на зустрічні смугу та скоїв зіткнення з другим автомобілем. У першому пасажирами були мешканці Закарпаття, які поверталися із заробітків у Калінінградській області Росії. У другому – подружжя із Жовкви, яке від отриманих травм загинуло на місці. - До нас поступило семеро осіб, які постраждали у ДТП. Стан трьох з них – середньої важкості, - повідомив головний лікар РаваРуської районної лікарні Ігор Музика. Нагадаємо, що це вже не перша аварія у згаданому місці. Так, остання відома аварія трапилася у минулому році, коли водій вантажного автомобіля з’їхав з дороги і зніс огорожу та господарські будівлі мешканців будинку, який розташовується по вул. Коновальця біля дороги. Тарас Левко

Фото «Прикордоння»

Злочин

грабіж у супермаркеті У Рава-Руській безробітний вкрав зі супермаркету продукти. Про це повідомляє Galnet з посиланням на ВЗГ ГУ МВС України у Львівській області. До Жовківського райвідділу міліції 20 листопада надійшло повідомлення від 25-річного працівника одного зі супермаркетів міста Рава-Руська. Чоловік роз-

повів, що близько другої години дня з приміщення супермаркету викрали продукти харчування. Сума завданих збитків становить 250 гривень. Встановлено, що до скоєння крадіжки причетний 50-річний мешканець Яворівського району, який ніде не працює. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.185 КК України (крадіжка).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Galnet

Новини з кордону

Прикордонники у автомобілі знайшли зброю Рава-руські прикордонники виявили пістолет з глушником, боєприпаси та медпрепарати. 4 грудня в пункті пропуску «Рава-Руська» увагу співробітників Держприкордонслужби та працівників митниці привернув автомобіль «БМВ» під керуванням громадянина України. Адже в ході перевірки на автомобіль спрацював службовий собака,

натренована на виявлення зброї. Під час більш детального огляду автівки у дверцятах та багажнику були виявлені набої калібру 9 мм та таблетки «Fenezepam». Відразу ж про дане затримання були повідомлені співробітники СБУ та МВС. В подальшому правоохоронці помітили, що 37-річний водій намагався непомітно викинути якийсь пакунок. Виявилося, що в ньому знаходилися ще 44 набої травматичної дії. Згодом серед

особистих речей порушника також виявили 11 поліетиленових пакунків з білою кристалічною речовиною та чималу кількість медпрепаратів, а в салоні автомобіля знайшли прихований бойовий пістолет Стечкіна з глушником та 5 магазинів з набоями до нього. Виявлені речі, автомобіль та водія передали співробітникам СБУ у Львівській області. Прес-служба ДПСУ

поляк намагався перевезти через кордон 60 тисяч євро 4 грудня у пункті пропуску «Рава-Руська» прикордонники Львівського загону спільно з працівниками митниці виявили незаконну валюту. Додому із України автомобілем «Лексус» повертався грома-

дянин Польщі. Під час перевірки документів громадянин сусідньої країни був дещо схвильований, на що звернув увагу прикордонний наряд та вивів його авто для додаткової перевірки. Спільна з працівниками митниці перевірка відразу дала результат – серед

його особистих речей було виявлено 60 тисяч євро. У гривневому еквіваленті сума вилученої валюти склала понад 1 мільйон 100 тисяч гривень. Прес-служба ДПСУ


3

11 грудня 2014 року, №14 (58)

Тарифи

Мистецтво

тарифи на воду та сміття зросли на 20-50% Виконавчий комітет Рава-Руської міської ради завтердив підвищення тарифів на водопостачання, водовідведення, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Таке рішення було прийнято на його засіданні, яке відбулося 19 листопада. Так, відповідно до рішення виконкому, тарифи на водопостачання та водовідення для населення зростуть на 20% і 50% і складатимуть 4,5 грн. і 5,52 грн. за куб м. відповідно, а за вивезення та утилізацію твердих побутових відходів - на 23% - до 6,14 грн. на особу. Для бюджетних та приватних організацій, тарифи на водопостачання та водовідведення зросли на 33%, а за вивезення та утилізацію ТВП - на 23% Так, для перших - до 10,5 та 11,82 грн. за куб. м, а на вивезення та утилізацію ТВП - на 23% - до 35,56 грн. за куб м., а для других - до 16,68 грн. за куб. м за водовостачання,

У музичній школі лунала музика французьких композиторів 24 листопада у Рава-Руській дитячій музичній школі відбувалась лекція-концерт на тему «Музика французьких композиторів». Її підготувала викладач Лариса Кожушко.

до 15,39 грн. - за водовідведення і до 35,56 грн. за куб. м - за вивезення та утилізацію ТВП. Нові тарифи почали діяти з 1 грудня. Нагадаємо, востаннє тарифи переглядались у 2007 та 2008 роках. З того часу, попри ріст заробітної плати, тарифів на електроенергію та цін на пальне, їх не

переглядали. Спершу тарифи мали намір підвищити на 100%, однак через обурення мешканців військового містечка їх відправили на доопрацювання, результатом якого стало затвердження збільшення нових тарифів на 20-50%. Захар Негода

Духовність

Сила дитячої молитви

- Думка провести захід на тему «Музика французьких композиторів» виникла давненько, - розповіла Лариса Кожушко. – Декілька років тому я придбала у букініста книжку польського видавництва, яка так і називалася. За словами Лариси Кожушко, підготовка до лекції-концерту тривала близько двох місяців. - За цей час відбувався і пошук теоретичних матеріалів - у книгах, в Інтернеті, розучування п’єс із учнями тощо, - додала викладач.

викладач Лариса Кожушко – «Дрезден» із циклу «світлини Німеччини», композитора Флорента Шмітта. Пізніше вони ж виконали «Арію» і «Образ» ,але виконавця Ежена Боцца. Для викладача Лариси Кожушко лекція-концерт про французьких композиторів була далеко не першою. За понад 20 років її роботи у дитячій музичній школі подібних було близько 30. - В основному ці лекції присвячувались конкретним композиторам, як от Щуровський, Барвінський, Майкапар, Гріг, Шопен. Значно пізніше виникла думка тематично об’єднувати творчість композиторів. Так з’явилися лекції на теми «Композитори-романтики: Ф.Шуберт, Р.Шуман, Ф.Шопен», «Танець як форма в музиці», «Барвистий метелик

З початку цього навчального року школами та дитячими установами Жовківського району мандрує молитовна ікона Божої Матері. Мета цього заходу – устами дітей, їхніми молитвами за Україну відвернути загрозу війни, виростити у Божої Матері ласки і милосердя для України і її народу. Через села України Іде Божа Мати. Завітала у Потелич Дітей в молитві поєднати. Фото Лариси Кожушко

Вона прийшла, поєднала Дітей України, Щоб всі разом заспівали: «Радуйся, Маріє» Саме так, словами цієї побожної пісні можна охарактеризувати те, що відбувалося 2 грудня у Потелицькій школі. Стежечкою із вишитих рушників, квітами, запаленими лампадками, які потім складуть біля ікони у формі сердечка, зустрічали всі учні та вчителі школи одинадцятикласників, які, прийнявши від учнів початкової школи у с. Боброїди ікону Божої Матері, призвели її до нас, у школу, щоб ми всі разом та поодинці складали свої молитви до Богородиці, благаючи заступництва, ласки для наших батьків, братів, рідних, сусідів, які воюють в АТО, а також за мир в Україні. Саме про це говорила у вступному слові вчитель християнської етики Н.В. Дева. - Зараз ми перегортаємо сумні сторінки незалежності нашої держави. Кожного дня на сході України гинуть наші рідні, багато наших односельчан є на службі в АТО, є навіть тяжко поранені, але вони мужньо захищають нашу державу. Саме вони захищають нас силою зброї. А як ми, діти, маємо зупинити ворога, що шматок за шматком захоплює нашу землю? Як можемо стримати ворога, коли не маємо права тримати в руках зброю? Тільки силою спільної молитви і зусиллями військовиків ми зможемо зупинити агресора, відстояти цілісність держави. У Святому Письмі читаємо: «Моліться, і кожна ваша молит-

Фото Миколи Слотвінського, слухачів гуртка «Юний журналіст» Потелицької ЗОШ

ва буде вислухана». Тому ми, як колись козаки, вирушаючи у походи, звертались по опіку до Діви Марії, бо її завжди вважали захисницею в часи світових воєн, спільно молилися до Богородиці на Майдані Незалежності у Києві, де часто під свист куль, ми чули звернення: «Богородице Діво, змилуйся!» Сьогодні кожен з нас буде мати можливість долучитися до молитовної естафети і принести свою молитву до Матері Божої з проханням відновлення миру, спокою та цілісності у нашій державі. Я переконана, що сила дитячої молитви, велика любов до нашої Батьківщини, патріотичний дух, зможуть перемогти ворога та об’єднати нашу Україну», - зазначила вчитель. Молитовно і душевною отці Степан Сирота та Роман Семенюк разом з сестрою Згромадження св. Йосафати та дітьми відслужили Молебень до Богородиці. У тиші шкільних коридорів звучали дитячі голоси: «Не замовкнемо ніколи, Богородице, про силу Твою говорити ми, недостойні; бо коли б Ти не предстояла благаючи, хто б нас врятував від стільки бід? Хто ж би охоронив нас нині вільними? Не відступимо від Тебе, Владичице; Твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої

біди». Спільна молитва за Україну звучала з уст дітей як обітниця любові до Вітчизни, готовності до її захисту, закликом до миру і спокою. Звучала також пісні до Богородиці: діти у своїх віршиках прославляли нашу Заступницю, а на завершення заспівали духовний гімн українців «Боже, великий, єдиний» Цього дня і весь наступний, двері школи були відкриті для всіх: і дітей, працівників школи, і батьків, бо саме стільки ікона знаходилась У нашій школі і кожен мав можливість скласти свою особисту молитву Пречистій, приклонитись до неї, попросити про своє сокровенне, покласти образочок біля ікони, щоб він набрався духовної сили, а потім, разом з подарунками, був переданий односельчанам, які перебувають в зоні АТО, щоб вони були оберегами нашим захисникам. - І як хочеться щоб діти винесли з цього заходу якнайбільше позитиву, щоб їхні серця сповнилися вірою і надією у світле майбутнє України, - сказала у заключному слові директор школи Ковальчук С.Г.. Юлія Школик

Участь у лекції-концерті разом з учнями дитячої музичної школи взяли також і виконавці зі Львова – студенти вищих музичних навчальних закладів. - Вони підготувалися до виступу десь за два тижні, що й не дивно, адже вони – професіонали і вже мали ці твори в репертуарі, - зауважила Лариса Кожушко. Концерт відкрив ансамбль гітаристів у складі Руслана Лончинського, Маркіяна Новосада, Віталія Шандри та викладача Богдана Кожушка, які виконали два менуети композитора Жана-Філіппа Рамо. У перерві між виступами Лариса Кожушко розповіла про музичну культуру Франції у XIX ст., а також і про композитора Жоржа Бізе, життєвий і творчий шлях якого висвітлювалися на слайдах. Лекцію-концерт продовжила Софія Чир. Вона виконала твір «Будильник» із циклу «Дев’ять коротких п’єс» композитора Жоржа Оріка. Викладач коротко розповіла про цього видатного композитора. Лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Наталія Кожушко та Ірина Кірчанова виконали сонату для флейти та фортепіано композитора Франсіса Пулєнка. Христина Горбач виконала твір із циклу «Дев’ять коротких п’єс», а Василина Харко та

Пуччіні», «Галицька фортепіанна школа: К.Мікулі, Г.Левицька, М.Крушельницька», «Кобзарство як явище музичної культури українського народу» тощо. У комплексі цих заходів організовувала для учнів Магерівської філії поїздки на вистави у Львівський театр опери та балету ім. С.Крушельницької, на «Симфонічні ранки» у Львівську обласну філармонію, на екскурсії в меморіальний му-

Участь у лекціїконцерті взяли як учні дитячої музичної школи, так і студенти вищих музичних навчальних закладів зей Соломії Крушельницької, розповіла Лариса Кожушко. Викладач додала, що тепер планує низку інших заходів, щоправда, наперед про них ніколи не говорить. Руслана Матушик, член гуртка журналістики Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості


4 Рейтинг шкіл Жовківського району зайняв НВК «РаваРуська школа-гімназія». Його загальний середній результат з п’яти предметів ЗНО склав 178 балів. До слова, учні «РаваРуської школи-гімназії» Так, при укладанні у 2014 році показали загальний Рейтингу ми взяли до ува- найкращий ги середні результати зо- середній результат з човнішнього незалежного тирьох предметів, які ми оцінювання, які здобули враховували у рейтингу. Другою у Рейтингу учні загальноосвітніх середніх шкіл І-ІІІ ступенів шкіл району стала Жовківська школа №1 з зау 2014 році. Рейтинг складали на гальним середнім балом основі результатів ЗНО 173,56. Результат чотиз української мови та лі- рьох предметів з п’яти, тератури, математики, які показали учні цієї історії України, біології школи на ЗНО, є у трійці та географії. Саме з цих найкращих у районі. Замикає трійку Рейпредметів брали найбільше участі учнів з усіх шкіл тингу Дублянська шко(за винятком участі в ЗНО ла, у якої загальний середній результат 166,94 бали. Найвищий сеУчні «Рава-Руської редній результат з одного предмета у школи-гімназії» показаЗНО зафіксований ли найкращі результати у вже згаданої Жовз чотирьох предметів ЗНО ківської школи №1, а також – у Потелицької. З географії з географії учнів з НВК цей показник у обох ста«Рава-Руська школа-гім- новить 183 бали. Загалом же, загальназія» та Новокам’янської ний середній результат ЗОШ). Зі суми середніх ре- зі згаданих предметів зультатів з кожного пред- на ЗНО у Жовківському мета ЗНО ми вивели за- районі у 2014 році склав гальний середній бал, від 160 балів. Найвищий якого і відштовхувалися середній результат – з при укладанні Рейтингу. української мови та літеМаксимально можливий ратури. Він склав 162,6 бали. Найгірший же побал – 200. Так, за підсумками зо- казник з біології – 156,5 внішнього незалежного балів. оцінювання у 2014 році, Тарас Левко перше місце у Рейтингу У сьогоднішньому номері ми вперше публікуємо Рейтинг шкіл Жовківського району за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.


5

11 грудня 2014 року, №14 (58)

Пам’ять

«Голод - страшніше ніж війна» Наприкінці листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору та політичних репресій. Ми поспілкувались з равчанкою, уродженцею села Малі Канівці, що на Черкащині, Раїсою Данилівною Дєдик. Під час Голодомору вона була дитиною – їй було лише шість років. - Раїсо Данилівно, що пам’ятаєте про свою малу Батьківщину, родину до початку Голодомору? – Я народилася в Центральній Україні на Черкащині у мальовничому селі Малі Канівці у 1926 році. Це було козацьке село, сюди переселилися козаки із Канева. Тут жили прекрасні люди, які прагнули освіти. Вони були патріотично налаштовані. Мої батьки були ремісниками, садівниками-бджоловодами, а також вміли будувати українські печі, а з 1929 року – колгоспники. У мене була сестричка Ніна – на 5 років молодша від мене. «Якщо людина їла один раз на день, то це вже вважалось, що вона наїлась і була сита» У нашому селі було 500 дворів і багато багатодітних сімей. І скільки я там жила, то жодного разу не чула, щоб там було пияцтво або хуліганство. У нас у селі були прекрасні люди, добре господарювали. Голодомор у нашому селі почався, коли мені було шість років – у 1932-му. Тоді влада вивозила зі села продукти харчування. - Який перший спогад про Голодомор? - Пам’ятаю, до нас прийшли троє чоловіків і почали обшук – стукали залізними шомполами

по глиняній долівці – чи, бува, там щось не заховано. Коли почалися обшуки, я найбільше боялася за свою однорічну сестричку Ніну. Вона тоді лежала у колисці, закутана шерстяними хустина. Їх могли відібрати, адже окрім їжі забирали цінні речі, якими і були шерстяні хустини. Цей момент мені найбільше запам’ятався. Я тоді сиділа на припічку і плакала, адже боялася що Ніну заберуть. - Як виживали під час голоду? - Мій батько був дуже організований. Він їздив на Кубань і обмінював цінні речі на харчі. Голод був жахливий. Ми терли кукурудзяні качани і робили коржики з кропиви. Весною нас рятувала річка, на березі якої ріс молодий очерет, спичаки, з якого ми висмоктували солодкий сік, а також горобинець і рогіз їли. Ми збирали інші різні рослини, якими харчувалися. Важко було великим сім’ям. Також забороняли людям виїжджати з села. Вдавалось вибиратись лише крадькома. Під час голоду люди були слабкі. Наприклад, одного разу один чоловік з необережності вдарив хлопчика, після чого останній помер. А ще тоді люди були скупі і берегли їжу лише аби прогодувати свою сім’ю. Дуже багато людей померло. А в 1941-му році почалась війна… - Раїсо Данилівно, ви пережили Голодомор і війну. А що було страшнішим? - Страшнішим був голод. Якщо людина голодна, то вона тане наче свічка. Тому я завжди, коли до мене хтось прийде, не зможу не запропонувати поїсти. Бо вважаю, що той хто приходить хоче їсти. В мене таке відчуття залишилось після Голодомору. - Під час Голодомору вам було лише шість років. Чи усвідомлювали ви те, що відбувалося? - Я добре знала і розуміла, що

відбувається, адже сама бачила і мені все пояснювала мама. Людей просто хотіли винищити. - Ви пережили ще й другий голод, який відбувся у 1946-47 рр., після завершення війни… Порівняйте його з Голодомором 1932-33 рр. - Другий голод був не таким страшним, але виник через війну. Німці, коли відступали, спалювали комори із зерном, худобу постріляли. І через це землі були неродючими. Знарядь праці, техніки не було. Тому люди не мали чим посіяти і що посіяти. Але від цього голоду смертей не було – люди якось давали собі раду. – Смертей не було через те, що люди знали як діяти, були навчені досвідом попереднього голоду? – Не знаю. Можливо, післявоєнний голод вдалося пережити тому, що у людей влада не відбирала їжі й інші цінні речі. – Як часто ви вживали їжу під час голоду? – Ми їли нечасто. Якщо людина їла один раз на день, то це вже вважалось, що вона наїлась і була сита. Всі були тоненькі і щупленькі. Нам найбільше допомагала молода кропива. Кожен їв що міг. - Попри те, що у кращому випадку доводилось їсти лише раз на день, яка їжа вам найбільше смакувала? – Найбільше мені подобалась салатка та починки. І ще мені запам’ятались чорні оладки, правда, не знаю, з чого вони були зліплені. Лушпинки з картоплі ми не викидали, а їли. Іноді картоплю могли на драники перетерти. То мені це смакувало. - Чи бентежать вас спогади про жахливі роки Голодомору? – Так. Часто, коли лягаю спати, все це згадую, передумую. Воно мені іноді не дає спати. Тому я це дуже добре пам’ятаю. – Що для вас було символом віри у той час? – Я дуже хотіла, щоб ситуація

Фото «Прикордоння»

змінилася. Щоб всі могли добре поїсти. І я в це вірила. Також ми просили у Бога пережити цей важкий час. – Чи були ви змушені жебракувати? – Не було в кого просити, бо ніхто й сам не мав. Хіба трішки чогось більше мав, то тоді приго«Ті, що не відчули голоді, ті й не сприймали Голодомору як трагедії»

щав. А так всі були рівні. А до міст не пускали, бо селяни не мали паспортів. - А ви не були свідком голодної смерті? - Ні, я не бачила голодної смерті. Мабуть, мене батьки від

цього ізолювали, щоб я не злякалась. Коли як їхали повозки, на яких перевозили мертвих людей на цвинтар, мене тримали від неї якнайдалі. – Чи змінив Голодомор людей, яких ви знали? – Змінилось хіба що ставлення до тих, які відбирали їжу. - Раїсо Данилівно, – Як вважаєте, чи люди зараз розуміють і мають співчуття щодо тих жахливих років? – Зараз і розуміють, і співчувають. За часів радянської влади не можна було про це розказувати. Ті, що не відчули голоду, ті й не сприймали Голодомору як трагедії. Михайло Левандовський, член гуртка журналістики Рава-Русього МБДЮТ

Подорож

Зустріч з прекрасним Цього суботнього ранку всіх потеличан цікавило, чого так спішать діти до школи, адже-вихідний. Але причина на те була. Так, і дуже приваблива причина. Ми їхали на екскурсії до Львова. Як завжди, слухачі факультативу українознавства разом з керівником Потопляк Н. В. та вчителями школи їхали на зустріч із прекрасним. Найперше, нас гостинно зустріли парки і вулиці Львова, які полонили учніі кольоровим різнобарв’ям, а килими опалого листя, як пухнастий сніг, купали наші ноги. Саме таке враження

справляли на нас стежки парку біля університету, де ми не лише милувалися красою львівської осені, а й зробили на пам’ять багато світлин біля університету та пам’ятника Івану Франку. Наступною прекрасної сторінкою, яку ми відкрили для себе була вистава Театру для дітей та юнацтва «Троє поросят». Здавалося, здавна відома нам казка, але музичне шоу, у яке актори перетворили цей твір, полонив не тільки наші дитячі серця, а й зацікавило і сподобалося всім дорослим. Ми були у захваті від чудової

гри акторів від музики, яка лунала під час вистави. Взагалі, враження чудові! Та зустріч з прекрасним продовжувалася, бо нас чекала приємна несподіванка – зустріч із поетом Зеновієм Філіпчуком та екскурсія залами Народного музею Тараса Шевченка при Палаці мистецтв. Ми, здавалося, багато вже знаємо про життя Шевченка, але ті картини львівських художників, які відображають місця, де жив Шевченко, перебував на засланні, провів останні роки життя, дуже вразили нас своєю художньою правдою, непідкупним трагізмом долі поета, що ми ще довго ділилися враженнями від побаченого і почутого. Ми щиро вдячні Зеновії Миронівні Філіпчук, екскурсоводу музею, за цікаву і змістовну розповідь. Саме ці знання ми використаємо на уроках у школі. Із захопленням ми слухали вірші поета Зеновії Філіпчука частого гостя у нашій школі, а ще більше зраділи його подаруночками: книжечками його поезій з автографами. Враження – незабутні! А тоді, хоча вже стомлені, ми таки вирішили побувати у львівських майстернях шоколаду. І хоча цього суботнього дня ми

Фото Миколи Слотвінського та слухачів гуртка «Юний журналіст» Потелицької ЗОШ

там було дуже багато відвідувачів, ми мали змогу поспостерігати за виготовленням шоколадних виробів, а також попродувати ті вироби, які нам сподобались, хоча хотілося купити набагато більше. Запах шоколаду, кави, осіннього Львова супроводжував нас до самого Потелича. Так, шановні друзі, їдьте до

Львова, прогуляйтесь історичними місцями цього древнього міста, вуличками встеленими бруківкою, пропахлими вічністю, побувайте у серці Львова – площі Ринок – насолодіться смаком і запахом шоколаду та львівської кави. Це вражає і запам’ятовується! Оксана Сичак


6 Літературна Равщина

«Сусідонька»

Поет з 1000-ма «Діти повинні знати, що їх віршами люблять, що їхнім успіхам радіють — це додає сил і наснаги»

Фото Олени Кунтій

Сьогодні знайомимось із викладачем вокалу, завідувачем вокального відділу Рава-Руської дитячої музичної школи, равчанкою Оленою Кунтій. - п. Олено, ви проживаєте у Раві-Руській. Це Ваше рідне місто? - Ні, я народилася в Карпатах. Мій батько — Юрій Аркадійович Топоров — служив на прикордонній заставі у с. Губичах Старосамбірського району. Через деякий час

«Гармонія подружніх стосунків, є запорукою щасливого сімейного життя» ми переїхали до Львова — жили на вул. Личаківській. Пізніше батько служив у комендатурі міста Володимира-Волинського і лише коли мені виповнилося вісім років ми переїхали у Раву-Руську, де жили на заставі ім. Ф. Моріна. - Яким було життя на заставі? - Воно було непростим, адже застава розташовувалась поза межами міста. Скажімо, до школи у Раву-Руську нас (дітей прикордонників) відвозив УАЗик — це було весело. Пізніше ми їздили на навчання вантажним автомобілем ГАЗ-66, якого між собою називали «шишига». - А як познайомилися ваші батьки? - Родина моєї мами — Надії Володимирівни — переселенці з Польщі. Знаю, що це була дуже заможна родина і вдома мали навіть фортепіано. Мабуть, тому так люблю цей інструмент — генетична пам’ять дається взнаки. Шкода, що у нашому будиночку на заставі, де ми жили, не було місця, щоб його поставити, тож у дитинстві я на ньому не намузикувалася. Компенсую тепер (Сміється – Авт.). А мої батьки познайомились у містечку Турці, де мама у той час проживала і працювала. Батько закохався, як кажуть, «із першого погляду». Він все своє життя дуже її любив. - Яка ваша музична освіта?

- Мій перший музичний заклад — це Рава-Руська дитяча музична школа. Пізнішея поступила на навчання у Львівське училище культури і мистецтв на відділення хорового диригування. Саме у цьому закладі і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Тарасом. Продовжила своє навчання у Харківській державній академії культури і мистецтв (відділ історії та теорії культури). Я люблю вчитися, тому вирішила не зупинятися у цьому процесі. Наступний мій навчальний заклад, який закінчила декілька років тому, — це Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка (кафедра «оперний спів»). Там я навчалась у класі заслуженого артиста України Володимира Ігнатенка, а пізніше — у класі народного артиста України Стефана П’ятничка. - Думаю, із пошуком роботи проблем у вас не виникало? - Кажуть, хто хоче працювати — без роботи не сидітиме. Погоджуюся із цією думкою. Спочатку працювала у Рава-Руському будинку школяра — була керівником вокального гуртка. Однією із найздібніших гуртківців була моя учениця Ольга Держипільська. Тішуся, що її перші кроки у навчанні мистецтву співу були вдалими. Тож згодом вона закінчила Львівське державне музичне училище ім. С. Людкевича і тепер працює викладачем вокалу в нашій Рава-Руській ДМШ. - Тобто, тепер ви – колеги? - Так, тепер ми разом працюємо. Та я не одразу прийшла на роботу в музичну школу — ще працювала вчителем історії у Рава-Руському професійному ліцеї. - Яка історія вам подобається? - У ліцеї я викладала предмети «Історія України» та «Всесвітня історія». Люблю читати історичні книги, як науково-публіцистичні, так і художні на основі історичних подій. Також мені є цікавими події Другої світової війни. - А кому з письменників надаєте перевагу? - Дену Брауну. - Ви здобули ґрунтовну музичну освіту, навчалися у визнаних в Україні та світі співаків. Кого зараз любите слухати?

Рецепт домашнього хліба від Олени Кунтій 50 г дріжджів посипати цукром (три чайні ложки) та дрібкою солі. Коли розтануть, влити 0,5 л води. Поступово додати борошно та замісити, але щоб тісто не було ні тугим, ні надто рідким. Додати 1 ст. ложку олії, знову вимісити. Поставити на годинку в тепле місце, щоб підійшло. Сформувати хліб та поставити його в гарячу духову шафку. Випікати 45 хв при температурі 180 градусів за Цельсієм. Скоринку випеченого хліба одразу змочити холодною водою. Смачного!

- Якщо є вибір між інструментальною та вокальною музикою, слухатиму вокальну. А зі співаків — це Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Андреа Бочеллі, Джош Гробан, Чечілія Бартолі, Анна Нетребко, Юлія Лєжньова. - А ваші діти співають? - У мене їх двійко — син Андрій та донька Анна. Андрійко цікавиться спортом, особливо боротьбою, а також навчається у художньому класі школи, де я працюю. Анна також малює, але бачу, що хоче співати. Вже розучили пісеньку “Ой, колядочко моя”. Також мої діти відвідують танцювальний гурток в міському будинку творчості. - п. Олено, чи схожа донька на Вас? - Думаю, що так. Така ж творча особистість (Усміхається – Авт.). Втім, є одна відмінність: якби була можливість, я б тримала вдома собаку. Моя ж Аня любить котів. - Поділіться, будь ласка, своїми думками щодо виховання дітей у сім’ї… - Вважаю, що з боку батьків до дітей повинна бути постійна увага. Цікавитись, що дитині подобається, чим би вона хотіла займатись. Розвивати її здібності та усіляко підтримувати. Діти повинні знати, що їх люблять, що їхнім успіхам радіють — це додає сил і наснаги. - Яке ваше улюблене свято? - З дитинства люблю свято Миколая. Пригадую як малою тішилась подарунками. Як, одягнувши святкову сукню та з кульком мандаринок, крутилась біля дзеркала і наспівувала подячну пісню Миколаю. Це була щира дитяча радість. - Повернімося до вашої педагогічної діяльності… - Я люблю свою роботу, інакше б не пішла в педагогічну сферу працювати. Для мене мої учні, як мої діти — усіх люблю. Водночас є вимогливим вчителем. Я є керівником вокального класу та хору учнів старших класів Рава-Руської ДМШ. Мої вихованці вже двічі брали участь в обласному огляді-конкурсі хорів. Наш здобуток — третє місце та виступ у гала-концерті хорів у Львівському Будинку органної та камерної музики. До речі, я і сама є хористкою церковного хору УГКЦ св. Юрія (керівник — Микола Солтис).

«Доба має лише 24 години, тож з них певний час кожна жінка обов’язково має знайти для себе» - Ви є завідувачем вокального відділу Рава-Руської ДМШ. Чи важко поєднувати таку інтенсивну викладацьку та організаційну роботу із сімейними обов’язками? - Ні, бо звикла усе планувати заздалегідь, тому все встигаю. - Чи є час для себе? - Доба має лише 24 години, тож з них певний час кожна жінка обов’язково має знайти для себе. Адже вона має бути не лише мамою своїм дітям, господинею дому, хорошою працівницею на роботі, а ще й привабливою дружиною. Перефразую відомий вислів: «красива людина — красива у всьому». Саме гармонія подружніх стосунків є запорукою щасливого сімейного життя. - Що б ви побажали молодим подружнім парам? - Поваги один до одного, любові. Вважаю, що чоловік обов’язково має відповідати не лише за свої слова, а й вчинки. Це ж стосується і дружини. Тоді у сім’ї буде мир і злагода. Маргарита Чайка

У рубриці «Літературна Равщина» цього разу друкуємо вірші Михайла Чира. Йому 62 роки, народився він у селі Погариську, а проживає у селі Думичах. Перші свої вірші Михайло Чир написав ще в юні роки, в армії, проте їх було небагато. Новий етап творчості Михайла Васильовича розпочався після того, як йому виповнилося 50. Зараз він є автором понад тисячі віршів, серед яких - і патріотичні. Подаємо кілька з них.

Фото Михайла Чира

* * * Нехай нам сняться сни Не кольору війни, А кольору веселки, що небо прикрашає. І в тих щасливих снах Нам явиться весна, Що квіткою барвистою у полі розквітає. Не треба нам біди, Нехай квітуть сади, А потім яблука під осінь достигають. Хай в полі колоситься Для нас щедра пшениця І пишний коровай нас завжди зустрічає. Гроза хай будить нас У цей незвичний час, Не постріли гармат десь поряд із домами. Де танки догоряють, Там маки розцвітають, Там син ніколи не вернеться до мами. Прокляття війнам всім, Що входять у наш дім І тим усім хто їх розпочинає. І вічна слава тим, Лиш воїнам святим, Хто кров свою за волю проливає. Ще вернеться весна, Ще прийдуть до нас в снах, Над ким вічний вогонь назавжди запалає. Не раз розквітнуть квіти, Щоби життю радіти, Усім смертям на зло нехай воно триває. 30.07.2014 * * * Минає осінь. А зима Десь там блукає поза гаєм. Більше півроку йде війна, Кінця і краю їй немає. Димлять степи, горять степи Лиш за соборну Україну. У тім житті так мало встиг, Там у степу упав й загинув. Лиш друзі поряд там були, Не було матері, ні брата. В останню путь його несли, Останню шану, щоб віддати. Могила в квітах потонула, «Героям слава!» - пролунало. Щоб Україна не забула Скільки синів життя віддало. 17.11.2014


7

11 грудня 2014 року, №14 (58)

Футбол Футзал. Чемпіонат Жовківського

району.

Вища ліга

Результати зіграних матчів станом на 07.12.2014. Жовква-1 - Любеля - 7:2, ДЮСШ Жовква - Бишків - 5:2, Добросин-1 - Гійче - 5:3, Добросин-2 - Зашків - 4:3;Жовква-1 - Бишків (перенесено), Любеля - Гійче - 9:15, ДЮСШ Жовква - Зашків - 4:5, Жовква-1 - Гійче 8:2, Добросин-1 - Добросин-2 - 8:0, Бишків - Зашків - 3:6, Любеля - Добросин-2 - 8:10, Добросин-1 - ДЮСШ Жовква- 3:2; Жовква-1 - Зашків - 1:2, Добросин-2 - Гійче - 3:4, Артасів - Зашків - 4:14, Любеля - ДЮСШ Жовква - 6:14, Артасів - Добросин-2 - 3:11, Добросин-1 - Бишків - 6:2, ДЮСШ Жовква - Гійче - 8:5, Бишків - Любеля - 5:9. Кращі бомбардири станом на 07.12.2014. Сідельник Петро (Гійче) - 14 голів; Маслюк Роман (Добросин-2) - 13; Скіряк Андрій (ДЮСШ Жовква) - 10; Вінніков Ігор (Любеля) - 9; Стецеко Василь (Любеля) - 9; Когут Михайло (Добросин-1) - 8; Цюпка Андрій (Добросин-2) - 8; Цюпка Назар (Зашків) - 7; Цюпка Олег (Зашків) - 7; Мізерник Олег (ДСЮШ Жовква) - 7. Турнірна таблиця Команда 1. Добросин-1 2. Зашків 3. ДЮСШ Жовква 4. Добросин-2 5. Жовква-1 6. Гійче 7. Любеля 8. Бишків 9. Артасів

І 4 5 5 5 3 5 5 4 2

В 4 4 3 3 2 2 1 0 0

Н 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Футзал. Чемпіонат Жовківського

П 0 1 2 2 1 1 4 4 2

М 22-7 30-16 33-21 28-26 16-6 29-33 34-51 12-26 7-25

району.

О 12 12 9 9 6 6 3 0 0

Перша ліга

Результати зіграних матчів станом на 04.12.2014. Жовква-2 - Рата/Рава-Руська - 3:2, Волиця - Лавриків - 3:3, Крехів - Городжів-1 - 7:5, Крехів - Туринка - 4:4, Туринка - Городжів-1 - 9:4, Гряда - К.Липник/Рава-Руська - 3:3, Гряда - Глинськ - 3:8, К.Липник/РаваРуська - Сопошин - 2:4, Сопошин - Глинськ - 2:6, Городжів-1 - Волиця - 0:3, Городжів-1 - Лавриків - 0:3, Волиця - К.Липник/Рава-Руська - 6:7, К.Липник/Рава-Руська - Лавриків - 6:4, Глинськ - Рата/Рава-Руська - 5:2, Рата/Рава-Руська - Сопошин - 5:2, Стара Скварява - Крехів - 1:5, Крехів Жовква-2 - 1:2, Жовква-2 - Гряда - 6:4, Гряда - Туринка - 3:16, К.Липник/ Рава-Руська - Рата/Рава-Руська - 7:5, Гряда - Лавриків - 5:8, Туринка К.Липник/Рава-Руська - 5:4, Глинськ - Туринка - 2:4, Стара Скварява Волиця - 2:3. Кращі бомбардири станом на 04.12.2014. Вивроцький Павло (К.Липник/Рава-Руська) - 11 голів, Грубий Мар’ян (Туринка) - 10, Великий Андрій (Туринка) - 8, Великий Володимир (Туринка) - 8, Стефаник Роман (Глинськ) - 8, Демчишин Іван (Крехів) - 7, Кирисюк Олександр (Лавриків) - 7, Бойко Назар (К.Липник/Рава-Руська) - 5, Юнко Олександр (Рата/Рава-Руська) - 5, Смілка Ростислав (Сопошин) - 5. Турнірна таблиця Команда 1. Туринка 2. К.-Липник/Р.-Руська 3. Глинськ 4. Волиця 5. Жовква-2 6. Крехів 7. Лавриків 8. Стара Скварява 9. Рата/Рава-Руська 10. Сопошин 11. Гряда 12. Городжів-1

І 5 6 4 4 3 4 4 3 4 4 5 4

В 4 3 3 3 3 2 2 1 1 1 0 0

Н 1 1 0 0 0 1 0 0 0 0 1 0

Футзал. Чемпіонат Жовківського

П 0 2 1 1 0 1 2 2 3 3 4 4

М 38-17 29-27 21-11 15-11 11-7 17-12 17-14 10-9 14-17 9-20 18-41 9-22

району.

О 13 10 9 9 9 7 6 3 3 3 1 0

Друга ліга

Результати зіграних матчів станом на 07.12.2014. Замочок - Городжів-2 - 3:6, Замочок - В’язова - 3:10, Городжів-2 В’язова - 2:6, Нове Село - Ст.Скварява - 4:5, Нове Село - Бір Кунинський - 5:6, Бір Кунинський - Ст.Скварява - 2:1, Зарудці - Мокротин - 10:4, Зарудці - Доброин-3 - 7:5, Мокротин - ДЮСШ Добросин - 3:3, Добросин-3 - ДЮСШ Добросин - 5:3, Кулява - ДЮСШ Добросин - 9:3, Кулява - Нова Кам’янка - 2:2, Нова Кам’янка - Бір Кунинський - 0:3, Добросин-3 В’язова - 2:4, Мокротин - Ст.Скварява - 1:3, Зарудці - Кулява - 7:3, Зарудці - Городжів-2 - 9:4, Нова Кам’янка - Мокротин - 2:7, Замочок - ДЮСШ Добросин - 1:6, Добросин-3 - Ст.Скварява - 3:3, Городжів-2 - Нове Село - 4:4, Нове Село - Мокротин - 3:3, Городжів-2 - Мокротин - 2:5, Кулява Бір Кунинський - 3:5, Замочок - Бір Кунинський - 2:8, Замочок - Кулява - 8:7, ДЮСШ Добросин - Зарудці - 5:11, Зарудці - Нова Кам’янка - 4:7, ДЮСШ Добросин - Зарудці - 5:11, Зарудці - Нова Кам’янка - 4:7, ДЮСШ Добросин - В’язова - 9:4, В’язова - Ст.Скварява - 3:5, Нова Кам’янка Ст.Скварява - 1:5. Турнірна таблиця Команда 1. Зарудці 2. Бір Кунинський 3. Стара Скварява (ю) 4. В’язова 5. Мокротин 6. ДЮСШ Добросин 7. Кулява 8. Добросин-3 9. Городжів-2 10. Нова Кам’янка 11. Замочок 12. Нове Село

І 5 5 6 5 6 6 5 4 5 5 5 4

В 5 5 4 3 2 2 1 1 1 1 1 0

Н 0 0 1 0 2 1 1 1 1 1 0 2

П 1 0 1 2 2 3 3 2 3 3 4 2

М 48-28 24-11 22-14 27-21 23-23 29-33 24-25 15-17 18-27 12-21 17-37 16-18

О 15 15 13 9 8 7 4 4 4 4 3 2

«Золотий» дубль рави Суперкубок Жовківського району з футболу. 23 листопада. Рава-Руська. Стадіон «Локомотив». Рава-Руська – Стара Скварява – 2:1 (1:0). Рава: Старчак В., Старчак Я. (Заблоцький М., 89), Винницький, Чорний, Фурса, Бойко (к) (Зінько, 87), Щигол, Кобринець (Богуш, 46), Кіщук (Стельмах, 90+1), Вивроцький, Дацишин. Стара Скварява (стартовий склад): Бубняк, Мариняк І., Бучак, Собко, Пукиньський, Дзюб, Назарко, Мариняк Я., Герещук, Мариняк Р., Купка. У матчі за суперкубок району зустрілись чемпіон серед команд вищої ліги команда з Рави-Руської та володар Кубка району – команда зі Старої Скваряви. Для Рави цей титул мав принципове значення, адже за весь рік вони, вигравши чемпіонат, не змогли допитись успіху в жодних кубкових змаганнях. Та й сам матч за суперкубок проходив у Раві-Руській, тому програвати перед рідними вболівальниками равчани не хотіли. На гру тренер чемпіона Роман Самчук виставив дещо незвичний склад. Якщо лінія захисту виглядала звично, то побачити Вивроцького на вістрі атаки, а Кіщука – на фланзі півзахисту було дещо дивно. Проте, як виявилось пізніше, тренер зробив усе правильно. Гра розпочалася з атак господарів, які міцно зайняли центр поля. Перший момент виник вже на другій хвилині. Дацишин вискочив на побачення з воротарем, але пробити останнього не зумів. Через сім хвилин все той же Дацишин таки пробив Бубняка, але на цей раз відкрити рахунок йому завадив боковий арбітр, який зафіксував положення поза грою. Після потужного початку равчан дещо оговтались гості, які створили доволі непоганий момент щоб відзначитись. Мариняк віддав хороший пас на Купку, який пробив в один дотик, але на щастя господарів м’яч пролетів у сантиметрах від стійки воріт. Другу хвилю атак на ворота

Фото групи «ФК Рава» у соціальній мережі «Вконтакті»

суперника Рава розпочала наприкінці третьої десятихвилинки гри з контратаки у виконанні Щигола та Кіщука. Перший віддав вивірену передачу ледь не через півполя точно в ноги Кіщуку, який, опинившись в ідеальній позиції для ураження воріт суперника, не зумів пробити воротаря Старої Скваряви. А вже у наступній атаці рахунок було відкрито. Щигол знову продемонстрував свої диспетчерські якості, віддавши відмінну передачу на Дацишина, котрий вміло звільнився від опікуні і пробив повз голкіпера. 1:0 на користь Рави. Після забитого гола команда Старої Скваряви пішла відігруватись. Попри створення чималого тиску на захисні редути равчан, насправді до небезпеки діло дійшло лише один раз. На 36-й хвилині Пукінський гарно пройшов правим флангом і прострілив у штрафний майданчик равчан, але у цьому тут здорово зіграв гравець Рави Ярослав Старчак, який у підкаті вибив м’яча з-під ніг нападника. Рава ж відповідала гострими контрвипадами. Так, момент відзначитись мав Кобринець, який не зумів переграти воротаря, Дацишин пробив вище, а Щигол з «вбивчої» позиції поцілив в поперечку воріт суперника. Другий тайм матчу розпочався доволі несподівано. Стара Скварява провела класичну контрата-

ку. Мариняк вивів довгим пасом на ворота Купку і він холоднокровно переграв Старчака. 1:1. Цей гол був настільки несподіваним для обох команд, що наступні 10-15 хвилин вони не створили бодай одної небезпечної атаки. Першими оговтались господарі. Чорний вийшов на ударну позицію і метрів з 20-ти сильно пробив у кут воріт. Проте воротар староскварявців у карколомному стрибку перевів м’яча на кутовий. А через хвилину Вивроцький пробивав головою трошки вище перекладини. На 76-й хвилині своїм непрофесіоналізмом відзначився лінійний арбітр, який підняв прапорець у ситуації, коли офсайду і близько не було, а Богуш у цьому моменті вийшов на побачення з воротарем і забив гол. Однак вже через хвилину арбітр призначив пенальті у ворота гостей. Після потужного удару з-за меж карного Щигола м’яч потрапив у руку комусь з захисників Старої Скваряви. Одинадцятиметровий бездоганно виконав Чорний. Після матчу голова Федерації Футболу Жовківщини нагородив обидві команди кубком і пам’ятними медалями. А також в цей день відбулось нагородження молодіжної команди Рави, які стали срібними призерами чемпіонату. Ігор Брик

Футбол. Ліга чемпіонів Львіської

області

Синьковичі та гійче у плей-офф ліги чемпіонів? Команди Синьковичів та Гійче, які виступають у Лізі чемпіонів Львівської області, за підсумками групового етапу у своїх групах зайняли другі місця. Так, Синьковичі двічі обіграли Ясниська з рахунком 6:2 вдома та 3:1 - на виїзді, а також двічі, програли Гончарівці - 1:3 та 2:3 вдома та на виїзді відповідно. Таким чином, пропустивши вперед на перше місце у тріо своєї групи команду Гончарівки, синьківчани зі шістьмома очками стали другими. Гійче, набравши сім очок, пропустив на першу сходинку, яка гарантувала вихід в 1/4 фіналу, команду зі Судової Вишні. Гійченці вдома зіграли зі судововишнянцями у результативну нічию 1:1, але на виїзді зазнали

від них розгрому - 0:3. Крім того, дві перемоги над командою Щирця дозволило Гійче фінішувати другим. Таким чином, команди Синьковичів та Гійче, які зайняли другі сходинки у своїх групах у Лізі чемпіонів Львівської області, мають шанс потрапити до чвертьфіналу змагань. Якщо якійсь з них пощас-

тить, то вона потрапить на пряму у плей-офф шляхом жеребкування. У іншому випадку, командам доведеться змагатися з іншими командами у стикових матчах за право грати далі. Роман Швець


8 Історія

Посміхнімося :-) - Коханий! Я спізнююсь. Завари собі чай сам. - Нема проблем. А скільки ложок цукру я люблю? *** — Діду, чого Вас вовком кличуть? — Та хто його зна… — А дівок багато мали? — Уууууууууу!!! *** Якщо запити шпроти молоком, то абрикоси можна вже не мити. *** - Фахівці кажуть, що наш народ став жити краще. - А люди стверджують, що нічого не відчувають. - Але ж вони не фахівці. *** Чоловік дивиться телевізор і вголос каже: - Не йди туди. Ну не йди дурень ... Дружина запитує: - Що дивишся? Чоловік: - Наше весілля. *** Під час перехідного віку в Буратіно на обличчі з’явились опеньки. *** Прийшов чоловік до психіатра: - Лікарю, у мене все погано: здоров’я немає, грошей немає, ніхто мене не любить! - Ну, зараз ми це поправимо. Сідаєте зручніше, закрийте очі і повторюйте за мною: «У мене все добре, я здоровий, багатий і благополучний. Я люблю і улюблений...» Чоловік розплющує очі: - Я радий за вас, лікарю! *** — Назвіть Ваші сильні сторони. — Наполегливість! — Дякую, ми Вам зателефонуємо. — Я зачекаю тут. *** Сім смертних гріхів: комунікабельність, активність, бажання працювати в команді, цілеспрямованість, наполегливість, старанність, стресостійкість. *** У дитячому садку : - А мама мені плаття купила. Вгадай яке, на букву «Ф» . - Фіолетове? - Ні! - Фіалкове ? - Ні! - Ну яке тоді? - Фклітинку!

Вiдомий композитор з Новоi кам’янки 16 грудня 1994 року у Філадельфії, США, помер Зенон Злочовський - всесвітньо відомий діаспорний композитор в царині духовної музики. Злочовський народився 12 квітня 1916 р. у Новій Кам’янці в сім’ї вчителів Івана та Францішки Злочовських. У 1935 - поступив до грекокатолицької духовної семінарії в

Перемишлі, а у 1939 р. - прийняв Тайну священства з рук перемиського єпископа Йосафата Коциловського. У середині 1940-х Зенон Злочовськй емігрував спершу в Канад, а потім - у США. У 1979 р. від патріарха Йосипа Сліпого грамоту на завідування парафії Церкви святого Архистратига.

Творчий доробок Зенона Злочовського налічує 40 томів рукописів, серед яких літургії, тропаки, тріодь, мінея, похорон, антифони, причасні, світські твори, народні пісні, твори на слова Т. Шевченка тощо. Літургії писав церковнослов’янською і українською мовами. За матерілами «Вікіпедії»

вулицi, яких не перейменовували столiття ЗІ 119 вулиць Рави-Руської, на яких зведені будівлі, лише дві не змінили своєї назви з часів входження міста до складу Речі Посполитої майже 100 років тому. Так, чимало вулиць змінювали свою назву відповідно до ідеології, яка панувала в державі, чия влада була встановлена у Раві-Руській. Найперше, стосувалося це тих, які були названі на честь національних героїв чи історичних подій. Так, наприклад, сучасна вулиця 1-го Листопада у часи польської влади носила почергово дві назви - спочатку вона називалася Потелицьокою, а згодом була перейменована на 3-го Травня (на честь польської конституції 1791 року). У радянський період вона називалася 1-го Травня. Чи, до прикладу, центральна вулиця Рави-Руської, Львівська, яка не змінювала своєї назви ще з радянських часів, за Польщі називалася Грюнвальдською - на честь перемоги польсько-русько-литовських військ над Тевтонським оредном 1410 року. А вулиця Адама Міцкевича, яка існувала у Раві-Руській у міжвоєнний період, зі встановленням радянської влади отримала назву Леніна. Тепер же це - вулиця Грушевського. Незважючи на те, що практично всі вулиці Рави-Руської за

останні майже 100 років бодай одного разу були перейменовані, у місті залишилося дві, які не змінювали своєї назви. Як не дивно, але як і у 1920-х роках, так і дотепер, незмінною у назві залишилась вулиця Тараса Шевченка (на фото). До початку Другої світової війни район довкола сучасного лісгоспу був українським. На сучасній вулиці Володимира Великого колись розташовувалася будівля товариства «Просвіта». Тому, закономірно, що одна із вулиць у тому районі отримала назву, яка б говорила про те, що там мешкають українці - Тараса Шевченка, хоча і пролягає вона відносно далеко від центру міста. Радянська влада, яка творчості Шевченка не забороняла, не стала перейменовувати цієї вулиці. А зі здобуттям Україною

Незалежності вулиця Тараса Шевченка у західноукраїнському місті зниктути не могла. Однак, на відміну від більшості міст в Західній Україні, вулиця Тараса Шевченка у Раві-Руській, попри те, що залишалась так названою десятиліттями, нічим особливо не відрізняється: тут немає ні пам’яток архітектури, вона не є протяжною чи центральною. Інша вулиця, яка незмінно називається вже маже століття, розташовується у кварталі між сучасними Вокзальною та Львівською. Це - вулиця Замкнута. Назва, як бачимо, не має жодного ідеологічного значення. Тому, очевидно, це і вберегло її від перейменувань різними владами. Дослідив Андрій Бучко

ШАНОВНІ ЖОВКІВЧАНИ! У зв’язку з ситуацією, що склалася в державі, Жовківський РВК проводить відбір громадян України з числа призовників, військовозобов’язаних запасу, придатних до військової служби за станом здоров’я, яким не байдужа доля свого народу та України та які мають бажання проходити військову службу за контрактом для укладання короткострокових контрактів на час загрозливого періоду, мають відповідний рівень професійних і моральних якостей до проходження служби в ЗСУ . Також проводиться відбір медичних працівників для проходження військової служби за контрактом . За більш детальною інформацією потрібно звертатись до Жовківського районного військового комісаріату, який розташований за адресою м.Жовква, вул. Дорошенка, 9, тел.: 21-373. Прийом з питань проходження військової служби в ЗСУ на контрактній основі проводиться з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00. Звертатись до старшого офіцера мобілізаційного відділення Жовківського РВК молодшого лейтенанта Лособика Н.М. старший офіцер мобілізаційного відділення Жовківського РВК молодший лейтенант ЛОСОБИК Н.М.

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

Прикордоння №14 (58) від 11 грудня 2014 року