Page 1

30 серпня 2014 року, №10 (54)

Скандал

У номері «Депутат мобілізації?»

ухиляється

від

директорів рава-руських лісгоспу та шпалозаводу хочуть звільнити

Депутат Рава-Руської міської ради Юрій Горечий відмовився отримувати повістку до військкомату. Ст. 2. «День Незалежності у Раві відзначили біля пам›ятника Тарасові Шевченкові». У місті відзначили 23-у річницю Незалежності України. Ст. 2. «Равчани та томашівці разом водили гаївки та ворожили». У рамках міжнародного проекту Раву-Руську вдруге відвідала делегація з Томашова-Любельського. Ст. 3. «ПП «Рава-Руська» замінували». Невідома особа повідомила про замінування митного пункту пропуску. Ст. 3. «У Старому Селі відбулося свято урочистого святого причастя». Ст. 4. «Потелицькі діти провели «Канікули з Богом». Ст. 4. «Старенька бабуся без жодних вагань та запитань одразу пожертвувала на військо 50 гривень». Репортаж зі збору коштів для українського війська у Раві-Руській. Ст. 5. «Чоловік не має морального права хитрувати, брехати, він повинен бути щирим і ні в якому разі не перетворюватися на егоїста». У рубриці «Сусідонька» розмова з мешканкою села Волиці Світланою Сідельник. Ст. 6. «Ігор Артимович: «Хочу зробити зі своїх вихованців гравців команд майстрів». Розмова з колишнім тренером ФК «Рава» та теперішнім тренером рава-руських дітей з футболу. Ст. 7. «Синьковичі Незалежності».

здобули

Кубок Ст. 7.

Працівники рава-руських заводів перекрили автодорогу міжнародного значення Львів-Рава-Руська. 22 серпня. Фото «Прикордоння»

Равчанам знову доводиться воювати за свої підприємства. Після кількамісячної епопеї довкола директора Рава-Руського спиртзаводу, якого, попри підтримку трудового колективу, намагалися усунути від керівництва, у схожій ситуації опинилися й очільники інших двох великих підприємств – Рава-Руського лісгоспу та Рава-Руського шпалопросочувального заводу. Чи то за дивним збігом обставин, чи то у зв’язку зі зміною керівництва у державі, чи, можливо, ще через якісь причини, але майже одночасно лісівники та шпалозаводівці Рави-Руської заявили, що їхніх керівників хочуть звільнити. Форму такого звільнення обрали просту – не продовжувати терміну дії трудових угод. Так, у директора шпалозаводу Юрія Чорного він закінчувався 22 серпня, у а керівника лісгоспу Андрія Савченка – 3 жовтня. У обох випадках вище керівництво не поспішало з продовженням дії контрактів. Як наслідок, працівники підприємств почали бити на сполох – їхніх керівників хочуть позбутися. Продовжити контракт Юрія Чорного, який три роки тому став першим директором Рава-Руського шпалопросочувального заводу, що народився і виріс у Раві-Руській, і працює на заводі більше 10 років відмовилося нове керівництво «Укрзалізниці», якій і підпорядковується підприємство. На його місце тимчасово керувати заводом призначили 30-річного молодого спеціаліста, який, як нам стало відомо, родом з Івано-Франківщини і, за його ж словами на запитання працівників заводу, лише один раз раніше бував у Раві-Руській. Погодити кандидатуру Андрія Савченка на посаді директора, незважаючи

на те, що він очолює Рава-Руський лісгосп вже 25 років, відмовлявся голова Жовківської райдержадміністрації Богдан Юрдига. Більше того, попри те, що контракт Савченка розрахований до початку жовтня, Андрія Аркадійовича звільнили за більш як місяць до закінчення дії трудової угоди з ним. Як і випадку з Юрієм Чорним, на місце Андрія Савченка, як нам стало відомо, вже є кандидат. Щоправда, він народився приблизно у той же час, коли Андрій Аркадійович очолив Рава-Руський лісгосп – «майбутньому» керівникові, за неофіційною інформацією, 25 років. І Юрій Чорний, і Андрій Савченко користуються беззаперечною підтримкою трудових колективів підприємств, які очолюють. Вони є авторитетними особами серед інших равчан, їх підтримує місцева влада. Обидва заводи не є збитковими: економічні показники лісгоспу з року в рік зростають, а шпалозавод, незважаючи на борг перед ним «Укрзалізниці» у 7,6 млн. грн., також не є збитковим. Спокійно, тихо та мирно вирішити проблеми з директорами одних з найбільших підприємств Жовківщини трудові колективи спільно з Рава-Руською міською радою намагалися з початку серпня. Профспілкові організації, міський голова надіслали низку листів-звернень із підтримкою Андрія Савченка та Юрія Чорного керівництву району, області, профільним міністрам тощо. Однак ситуація не змінилася. Побоюючись, що замість досвідчених керівників керувати заводами прийдуть малодосвідчені немісцеві директори, працівники Рава-Руського лісгоспу та Рава-Руського шпалопросочувального заводу 22 серпня вийшли на попереджувальну акцію з вимогою дослухатися до їхніх вимог щодо продовження терміну

дії трудових угод з теперішніми директорами. Вони більш як на годину перекрили рух по автотрасі міжнародного значення «Львів – Рава-Руська» та вимагали від голови Жовківської РДА дослухатися до їхніх вимог. Після півтора годинного мітингу, працівники рава-руських заводів, міський голова Рави-Руської та голова Жовківської РДА дійшли згоди щодо вирішення ситуації. Так, останньому дали час на погодження кандидатури директора Рава-Руського лісгоспу Андрія Савченка до середи, 27 серпня. А працівники ж шпалозаводу попередили, що якщо до їхніх вимог продовжити контракт з керівником їхнього підприємства Юрієм Чорним не дослухаються, то вони вдадуться до більш радикальних дій ніж перекриття дороги. Однак до 27 серпня ситуація жодним чином не змінилася. Попри домовленості, голова Жовківської РДА Богдан Юрдига не погодив кандидатури Андрія Савченка на посаді директора Рава-Руського лісгоспу. Він заявив, що 22 серпня отримав два листи від вищого керівництва лісового господарства, які суперечать один одному. Так, у першому обласне Управління лісового та мисливського господарства просить голову РДА погодити кандидатуру Андрія Савченка. А у іншому листі від Державного агентства лісових ресурсів, який надійшов вже після того, як закінчилася попереджувальна акція 22 серпня, йдеться про те, щоби голова РДА погодив звільнення директора ДП «Рава-Руське лісове господарство» Андрія Савченка через начебто «одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов’язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні Закінчення на 4 ст.


2 Громадянський обов’язок

Дата

депутат ухиляється від мобілізації? Депутат Рава-Руської міської ради від ВО «Свобода» Юрій Горечий відмовився отримувати повістку з вимогою з’явитися у військкомат. Про це повідомили у Рава-Руській міській раді.

Так, після засідання позачергової 39 сесії, яка відбулася на початку серпня, депутату намагалися вручити повістку з військкомату. Однак Юрій Горечий відмовився її приймати, начебто заявивши, що перебуває… у відпустці. Юрій Горечий начебто Крім того, як повідомили у не взяв повістки через міській раді, після засідання сете, що... перебував сії Юрію Горечому кілька разів намагалися вручити повістку за у відпустці (!) місцем проживання. У коментарі «Прикордонню» депутат-«свободівець» не пояснив, чому вирішив не брати повістки. Також невідомо, чи вдалося все таки йому її вручити згодом. Додамо, інший депутат Рава-Руської міської ради від партії «Захисників Вітчизни» Степан Хир нещодавно був мобілізований і вже проходить службу в українському війську. Захар Негода

Фотофакт

комуністичний напис перетворили у патріотичний

день незалежності у раві відзначили біля пам’ятника тарасові шевченкові 24 серпня у Раві-Руській відбулися урочистості з нагоди 23-ї річниці Незалежності України. Цього року державне свято у місті відзначали у парку імені Тараса Шевченка, біля пам’ятника Кобзареві. - У ситуації, коли країна фактично перебуває у стані війни, коли громада збирає кошти на допомогу військовим та армії, коли щодня гинуть десятки українців, проводити гучні святкування, концерти є недоцільно. Тому було вирішено цьогорічне свято Незалежності провести біля пам’ятника Тарасові Шевченкові, у парку, у формі віче та виступів кількох місцевих колективів, - зазначили організатори урочистостей. На урочистому віче виступили священики Української ГрекоКатолицької Церкви, Української Православної Церкви Київського Патріархату та Римо-Католицької «Нехай вигуки «Слава Україні! Героям Слава!» будуть наповнені реальним змістом і конкретними справами» Церкви – о. Роман Улицький, о. Юрій Мигалюс та о. Ян Весельський відповідно. Декан Рава-Руського деканату УГКЦ о. Роман Улицький зачитав звернення Блаженнійшого Святослава з нагоди Дня Незалежності України. - Воскресіння Церкви-муче-

ниці серед хаосу комуністичного режиму... стало доброю новиною про близьке воскресіння України. У воскресінні України можемо збагнути значення та ціну тих жертв, які сьогодні кладуть на вівтар Батьківщини найкращі сини й дочки, - йщлося у зверненні. - Коли Україна здобула Незалежність, то вона це зробила легко, в мирі, без жертв. Пройшло 23 роки, а сусідній агресор хоче посіяти між нами ворожнечу, зазначив о. Юрій Мигалюс. - Якби в підручниках історії місця розподіляли відповідно до страждань народів, Україна була у числі перших, - зазначила міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. Мер подякувала воїнам, прикордонникам, равчанам, які сьогодні несуть службу, воюють за мир та безпеку в Україні. Ірина Верещук висловила впевненість у обов’язковій перемозі українців. - Ми довели, що наші люди, народ – є нацією, - додала міський голова. Член виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Василь Долішний зазначив, що власні держава та незалежність не є даністю, даною раз і назавжди, а їх треба відстоювати і оберігати. - Бажаю всім нам, аби вигуки «Слава Україні! Героям Слава!»

були наповнені реальним змістом і конкретними справами, побажав Василь Долішний. Також на урочистому віче було зачитано звернення начальника відділу ДПСУ «Рава-Руська». Під час відзначення Незалежності України перед равчанами виступили солісти, вокальні колективи, читці. Так, вокальний ансамбль «Елегія» виконав пісні «Вкраїнська родина» та «Над землею тумани». Сумний мотив останньої, свічки у руках учасниць колективу розчулили усіх присутніх, підсилили розуміння того, яка загроза на сьогодні нависла над Україною. Патріотичні й водночас сумні вірші читали учні місцевих шкіл – Єлизавета Зубець, Тетяна Обухова, Андрій Рубанський, Володимир Басай, Владислава Ковальчук. Дуети «Арніка» та «Ручай» виконали пісню «Молитва за Україну» та «Молитва», Святослав Грицак – «Ангели» та «Аве Марія», Валентина Шокало – «Свіча», Юлія Білан – «Київська Русь». Тарас Левко

Земля

10 земельних ділянок виділили по вул. драгоманова На четвертому пленарному засіданні 38 сесії Рава-Руської міської ради шостого демократичного скликання депутати проголосували за затвердження детального плану кварталу території індивідуальної житлової забудови по вул. Драгоманова. Також, на згаданому засіданні було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у згаданому кварталі. Так, земельні ділянки отримали 9 громадян. Подаємо їх перелік:

Жуковська Марія Мироніка, вул. Драгоманова, 22, площа 0,08 га. Старчак Галина Михайлівна, вул. Драгоманова, 24, площа 0,08 га. Гнідець Дмитро Михайлович, вул. Драгоманова, 18, площа 0,08 га. Березінська Світлана Андріївна, вул. Драгоманова, 26, площа 0,09 га. Шандра Мирослава Степанівна, вул. Драгоманова, 32, площа 0,09 га. Саламаха Степан Федорович, вул. Драгоманова, 28, площа 0,09 га. Чернецький Юрій Васильович, вул. Драгоманова, 16, площа 0,08

га.

Войтович Мар’яна Василівна, вул. Драгоманов, 20, площа 0,08 га. Шабат Олег Орестович, вул. Драгоманова, 30, площа 0,09 га. Також ще одну земельну ділянку у згаданому кварталі по вул. Драгоманова на засіданні 36 сесії було виділено для будівництва дитячого будинку сімейного типу для проживання та виховання дітей сиріт. Так, дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою надано Управлінню архітектури містобудування та інфраструктурних проектів Львівської ОДА. Захар Негода

Спокій

Напередодні 23-ї річниці Незалежності України на багатоквартирному будинку по вул. Є.Коновальця, 12, що у місті Рава-Руська, ліквідували напис «Слава КПРС». Так, напис було зроблено з червоних цеглин, які відповідним чином були вмуровані у стіну будинку. Сам будинок зведений з цегли білого кольору у 1975 році. Напис «Слава КПРС» був розміщений у верхній частині сторони будинку з вулиці Грушевського. Слово «Слава» працівники комунальної служби розмалювали у жовто-блакитні кольори. Такими ж кольорами було зафарбовано абревіатуру «КПРС». Таким чином, тепер колишній напис «Слава КПРС» трансформувався у «Слава» зі зображенням жовто-блакитного прапора поруч.

у раві заборонили використовувати піротехіку Міський голова Рави-Руської Ірина Верещук видала розпорядження, яким заборонила використання піротехніки на території міста. Так, заборона діє на період проведення Антитерористичної операції на Сході України. - До міської ради звертаються мешканці міста зі скаргами на те, що посеред ночі у місті луна-

ють феєрверки, - розповіла Ірина Верещук. - У час, коли внаслідок військових дій щодня гинуть багато людей, робити гучні святкування щонайменше недоречно. Крім того, чимало людей, прокинувшись серед ночі від звуку петард та феєрверків, починають лякатися, переживати чи бува обстріли не розпочалися і тут. Переглядаючи новини зі зони АТО, багато людей перебувають у важкому психологічном стані, у постійному

стресі та нервовому збудженні. А використання піротехнічних засобів може лише нашкодити. Відповідно до розпорядження, на власників розважальних закладів міста покладено персональну відповідальність щодо його виконання. Воно є обов’язковим до виконання і перебуває під особистим контролем міської голови. Тарас Левко


3

30 серпня 2014 року, №10 (54)

Співпраця

Кордон

равчани та томашівці разом водили гаївки та ворожили 23-24 серпня у рамках реалізації міжнародного проекту «Транскордонні Барви Розточчя – співпраця Томашова-Любельського та Рави-Руської» Раву-Руську вдруге відвідала делегація з Томашова-Любельського.

учнями місцевої школи навчали учасників проекту водити гаївки, розповідали про забобони, які існують в Україні, загалом, та на Львівщині, зокрема, ворожити. Окрім навчання, учасники проекту оглянули Меморіал загиблим у роки Другої світової війни французьким військовополоне-

кої став другим і останнім у рамках проекту «Транскордонні Барви Розточчя». Вперше делегація з Томашова-Любельського побувала в українському місті наприкінці червня, взявши участь у майстер-класі з українських народних танців. Крім того, равчани двічі побували у Томашові-Любельському, де ознайомились з польськими традиціями гончарства та різьблення. У рамках проекту 6-7 вересня відбудеться остання спільна зустріч равчан та томашівців. Вони візьмуть участь у конференції, яка відбудеться у Томашові-Любельському. На конференції підсумують результати реалізації проек-

ПП «Рава-Руська» «замінували» 21 серпня о 14.45 до чергового пункту пропуску міжнародного автомобільного сполучення «Рава-Руська – Хребене» зателефонувала невідома особа і повідомила про замінування території пункту пропуску. Про це повідомила пресслужба Департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА.

ді 55 осіб та 9 од. техніки (з них 4 особи та 1 од. техніки від ГУ ДСНС України у Львівській області). На місці події було виставлено охорону та припинено доступ сторонніх осіб, припинено рух автотранспорту через пункт пропуску. Вибухотехніки разом з кінологом провели обстеження приміщень та прилеглої території пункту пропуску. Пошукові роботи завершено о 18.15 – вибухового пристрою

Учасники майстеркласу водили гаївки, ворожили, вивчали забобони

На цей раз головною метою візиту представників Польщі була спільна участь разом з равчанами у майстер-класі з українських народних вірувань та магії. Так, у селі Потеличі біля церкви Святого Духа Надія Потопляк разом з

ним у Раві-Руській, відвідали джерело «Маруся» у Заглині, церкву Святого Духа у Потеличі. Також група українців та поляків побували на екскурсії у Жовкві. Приїзд поляків до Рави-Русь-

ту, буде презентовано сувенірну продукції про його проведення, а також українсько-польський туристичний путівник місцями українського та польського Розточчя. Тарас Левко

Духовність

13 вересеня - проща на заглині 13 вересня у селі Заглині відбудеться всенародна проща до цілющого джерела «Маруся».

У цей день о 10:00 годині Святійший Патріарх Філарет звершить Божественну Літургію на джерелі. Його Святості співслужитиме собор ієрархів, а також духовенство єпархії.

Нагадаємо, цього року Патріарх Філарет вже втретє візьме участь у прощі на Заглині. За матеріалами «Вголосу»

Фотофакт

на кладовищі у раві-руській закінчують викладати бруківку

Невідомий повідомив про імовірний вибух через 2 години, проте вимог, виконання яких могло б відвернути вибух, не висував. На місці події працювали основні підрозділи сил ЦЗ області згідно з „ Планом дій …” у скла-

не виявлено. Проводяться заходи з встановлення особи, яка надала фальшиве повідомлення про замінування. varianty.net

рава-руські прикордонники виявили одну з найбільших партій наркотиків Увечері 23 серпня на українсько-польському кордоні у Рава-Руській Львівської області затримано рекордну партію наркотиків вартістю 100 мільйонів доларів. Як повідомила помічник начальника Львівського прикордонного загону Ярослава Мельник, на міжнародний автомобільний пункт пропуску «РаваРуська» Львівського прикордонного загону зі сторони України прибув мікроавтобус Mercedes. Під час проведення контролю інспектор прикордонної служби звернув увагу, що водій мікроавтобуса - мешканець Львівщини - перетинає цей пункт пропуску

вперше. Прикордонники вирішили провести спільний з митниками огляд мікроавтобуса. Вони виявили в ньому фасовану в поліетиленові пакети речовину сіро-зеленого кольору загальною вагою 257 кг 400 грам. Експрес-аналіз показав, що знайдена речовина – це гашиш. Загальна вартість затриманої партії наркотиків може сягати понад $100 млн. За даними прикордонної служби, цього року це одна з найбільших контрабандних партій наркотичних речовин, яку вдалося попередити. Розслідуванням обставин справи займається управління СБУ. press-centr.com

бандероль «на згадку» з війни Військовослужбовець зі Жовкви, мобілізований у зону АТО, відправив своєму братову боєвприпаси зі Сходу.

На початку серпня на міському кладовищі Рави-Руської розпочали викладення бруківки на центральній алеї. Відповідно до затвердженого бюджету Рава-Руської міської ради на 2014 рік, на капітальну реконструкцію центральної алеї на міському цвинтарі передбачено 142 тис. 300 грн. Це найбільший показник серед об’єктів благоустрою міста у 2014 році та третій серед всіх, на які передбачено фінансування з міського бюджету. Станом на кінець серпня, об’єм робіт з реконструкції центральної алеї на міському кладовищі виконаний майже повністю.

Працівники міліції виявили та вилучили ручну гранату та патрони до автомата Калашникова, які боєць з зони АТО надіслав до Жовкви поштою своєму брату. Про це повідомила пресслужба Львівського обласного управління міліції. «Ми виявили та перекрили канал постачання боєприпасів із зони проведення антитерористичної операції на територію Львівської області. Після проведених оперативних заходів, було встановлено, що посилку запакували у зоні АТО і експрес-поштою переслали на Львівщину» - розповів начальник відомства Дмитро Загарія. Окрім тридцяти патронів та ручної гранати, у посилку були спаковані сигнальний патрон, підствольний ліхтарик, мобіль-

ний телефон та камуфляж. Відправник – 33-річний військовослужбовець, недавно мобілізований для проходження служби у зоні АТО. Одержувач – його 34-річний рідний брат, мешканець міста Жовква, непрацюючий. «Правоохоронці затримали чоловіка, після того як він отримав посилку. Як пояснив одержувач, йому надіслав її його рідний брат і просив до його повернення з зони АТО нічого з відправленими речами не робити», - розповів замначальника міліції Львівської області Руслан Домніцак. За фактом злочину відкрито кримінальне провадження за ч1. ст.263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Українська правда


4

Духовність

Скандал

У СТАРОМУ СЕЛІ ВІДБУЛОСЯ СВЯТО УРОЧИСТОГО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ Нещодавно у парафії Воскресіння Господнього с. Старе Село відбулося свято Першої Сповіді та Урочистого Святого Причастя. - Декілька місяців наші діти готувалися до урочистого Святого Причастя. Кожної неділі від-

відували Богослужіння, після якого в них була підготовча наука. Навчання проводив отець Василь Дацків, настоятель храму Воскресіння Господнього, який пояснював дітям як правильно хреститися, молитися та не зійти з Божої дороги, - розповів голова батьківської групи Володимир Савчак. Урочистість розпочалася 19 липня, коли діти приступили до Святої Сповіді. Спочатку о. Василь благословив дітей та дав їм настанову на подальше життя. Опісля діти приступили до Таїнства Сповіді. 20 липня, у неділю, день розпочався святково. Дівчата одягнули білі пишні суконки, а хлопці сорочки та костюми. Відтак ра-

зом зі своїми рідними прибули на Святу Літургію. На церковному подвір’ї дітей чекав отець Василь і урочисто ввів їх до храму Божого. Діти заходили під дзвін дзвонів, тримаючи білі лілеї в руках і їх супроводжували дівчата з фанами. Діточки вишикувалися півколом перед Царськими вратами і зі свічками в руках слухали та м ол и л и с ь чекаючи найурочистішого моменту. Коли підійшов час вони дружньо виголошували Символ Віри і молитву покаяння, після цього зі своїми хресними батьками підходили до священика і приймали Тіло і Кров Ісуса Христа, під видом хліба і вина. Після закінчення Святої Літургії, о. Василь Дацків привітав причасників з їхнім «першим важливим екзаменом у житті». Священик вручив кожній дитині Пам’ятки про Першу Сповідь і Урочисте Причастя. Далі був виступ дітей з віршами для парафіян, гостей, родичів та о. Василя. Продовжилося свято в дома, у колі рідних та близьких». СокальськоЖовківська єпархія

потелицькі діти провели «КАНІКУЛИ З БОГОМ» З 28 липня по 1 серпня для наймолодших парафіян с. Потелич Рава-Руського деканату проведено «Веселі канікули з Богом». Учасниками були понад шістдесят дітей (5 - 12 років) із трьох парафій с. Потелич.

Канікули проходили під керівництвом о. Романа Семенюка, настоятеля парафії Зіслання Святого Духа. Допомагали: сестра Григорія зі Згромадження Св. Йосифа та волонтери Наталя і Каріна з Національного Університету імені Івана-Франка. Кожен день розпочинався зі спільної молитви. Учасники брали участь у Божественній Літургії, молилися Молебен. Священик щоденно молився за дітей, благословив їхні подорожі та споживання їжі. Під час духовних наук, діти роздумували про добро і зло, про чесноти, про любов до ближніх. Учасники вивчали християнські пісні, бавилися ігри, змагалися у конкурсах та вправлялися у бансах.

В перший день діти відвідали капличку Вознесіння Господнього на горі с. Потелич і там мали відпочинкову програму. Наступним днем була поїздка-проща до відпустового місця у Крехів, де помолилися, зачерпнули води та відвідали давні печери ченців. Потім завітали до монастирсько-

го храму в м. Жовква. Подальшою прощею була піша хода до Марійського духовного центру в Заглині (4 км). Там спільно молилися вервицю, бавилися ігри, малювали і робили витинанки. Останнього дня канікули проходили біля храму Зіслання Святого Духа. Діти пізнавали цікаві ігри. Закінчилися канікули концертом, на який зійшлися бажаючі, щоб послухати чого навчилися діти. Отець Роман Семенюк подякував сестрі-монахині і волонтерам за проведення християнсько-відпочинкових заходів. Відтак настоятель поблагословив і вручив пам’ятні листівки з Крехова та наліпки. Сокальсько-Жовківська єпархія

директорів рава-руських лісгоспу та шпалозаводу хочуть звільнити Початок на 1 ст. наслідки». Попри такий негативний для Андрія Савченка лист з Держлісагенства, який, як стало відомо, базується на результаті лише аудиту, саме на нього, а не перший лист, у якому Управління лісового та мисливського господарства просить погодити кандидатуру Савченка, і звернув увагу Богдан Юрдига. Понад 4 години трудовий колектив лісгоспу та міський голова Рави-Руської Ірина Верещук у прмиіщенні Жовківської РДА вимагали від керівника району «дослухатися до людей» і погодити кандидатуру Андрія Савченка. Однак Юрдига заявив, що цього робити не буде, посилаючись на «порушення», які зазначені у листі Держлісагенства. При цьому, як повідомили його підопічні з економічного відділу РДА, у роботі ДП «Рава-Руське лісове господарство» постійно відбувається зростання економічних показників. Міський голова у присутності голови РДА, трудового колективу, правоохоронців телефонувала на «гарячу лінію» Львівської облдержадміністрації, спілкувалася з першим заступником та тимчасово виконуючим обов’язків голови ОДА, а також пояснила ситуація і вимагала розібратися у ній керівника Державного агентства лісового господарства. Однак жодна з таких розмов не дала результату. У цей же день, 27 серпня, працівники Рава-Руського шпа-

Працівники шпалозаводу не допускають на територію підприємства нового керівника. Фото «Прикордоння»

лопросочувального заводу відмовилися допускати на територію підприємства новопризначеного тимчасово виконувача обов’язків директора. Вони заблокували в’їзд на територію підприємства, пояснили представнику «Укрзалізниці» свою позицію, повідомили, що нікого керувати заводом не допустять, допоки не буде продовжено трудової угоди з Юрієм Чорним. Новий керівник шпалозаводу, за його ж словами, не хотів йти проти народу, тому без спроб «прорватися» на територію підприємства поїхав назад. Як стало відомо, справжньою причиною того, що колишніх керівників рава-руських підприємств намагаються позбутися, може бути фінансове питання. Так, міський голова Рави-Руської

Ірина Верещук у згаданих телефонних розмовах з чиновниками, перед трудовим колективом заявила, що «ціна керівництва» підприємствами складає 50-60 тис. американських доларів. Крім того, частину грошей від виготовленої продукції необхідно регулярно «неофіційно сплачувати». Представники ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» та ДП «Рава-Руське лісове господарство» у понеділок, 1 вересня, поїдуть до Києва домагатися аби їхні вимоги почули. За їхніми словами, якщо цього не станеться, вони готові знову перекрити міжнародну автотрасу і не допускати на підприємства тих керівників, яких не підтримують трудові колективи. Андрій Бучко

Звернення до всіх, хто хоче закривати лікарню У газеті «Жовківчанка» №4 від 17.07.2014 року надрукована стаття з посиланням на депутата обласної ради Богдана Каспера про необхідність виконання «медичної реформи» в частині закриття медичних закладів. Згадана публікація не могла бути залишеною без уваги, так як головним об’єктом для критики у ній стала Рава-Руська районна лікарня. У нашій лікарні працює 284 працівники, із них – 43 лікарів, 114 медсестер і 68 молодших медсестер. Переважна більшість лікарів і медсестер атестовані на вищу і першу категорії, тому свою роботу знають і сумлінно її виконують. І це, незважаючи на перешкоди, які існують. Одна з найголовніших – фінансування лікування хворого. Так, на лікування одного хворого на один день виділяється 3,24 грн., а на харчування – 5,25 грн. Реалії такі вже багато років – пацієнти самі забезпечують своє лікування на 90-95%. І це повсюди. А хворими бувають всі: і депутати, і лікарі, і чиновники. Так, що не дай Боже захворіти. І ніхто цього питання не вирішить. Не виділяться гроші на медапаратуру, інструменти, м’який інвентар, меблі, обмежено на бензин. Незважаючи на це, ми лікуємо хворих. І не тільки своїх, але і з Яворівського, Сокальського районів. Їм сюди ближче і, мабуть, їх задовольняє якість лікування. Ми однаково намагаємося турбуватися про всіх, незважаючи на вік, соціальне становище, тип захворювання тощо. Не всі хворі можуть і хочуть лікуватися далеко від місця проживання. Гостра патологія серця, головного мозку, кровотечі внутрішніх органів, термінові пологи, шок різної етіології, важкі травми: переломи, рани, електротравми, опіки, отруєння, алергії на хімічні реагенти і на укуси комах і інше потребує негайної допомоги в усякий час дня і ночі, вихідний чи святковий день, незважаючи на бездоріжжя, сніг, ожеледицю, мороз, віддаленість населених пунктів. Дуже часто трапляються пацієнти, які не мають часу аби дістатися іншої найближчої лікарні – у Жовкві, куди їм доводиться долати 40-50 км. За нашими даними, більше двадцяти хворих без термінової допомоги, яку надали їм у Рава-Руській районній лікарні, могли б померти, або були б доставлені в Жовківську центральну районну лікарню або у Львівську обласну лікарню у край важкому або агональному стані. І, навпаки, хворі з легшими захворюваннями чи травмами, які можуть лікуватися у Рава-Руській районній лікарні, якби останньої не було, були б вимушені діставатися до Жовківської лікарні, змушені б були нести додаткові матеріальні витрати, пов’язані із транспортуванням до медзакладу. Більшість медпрацівників отримує зарплату на рівні прожиткового мінімуму. Крім того, у сім’ї багатьох з них є діти, безробітні, які взагалі не отримують жодної матеріальної допомоги, тому часто такі сім’ї живуть на зарплату того медпрацівника, який міг би позбутися роботи, якби до Рава-Руської районної лікарні було застосовано згадану «медичну реформу». Додамо, медперсонал за власні кошти купує будівельні матеріали і проводить ремонти у відділенням. Крім того, медичні працівники Рава-Руської райлікарні зібрали більше 10 тисяч гривень на допомогу армії, щороку заготовляють необхідну кількість картоплі і овочів для харчування хворих. Згідно прогнозу Всесвітньої організації здоров’я (ВОЗ), у випадку збереження тенденції останніх років щодо зменшення народжуваності і збільшення смертності, в умовах війни, то у 2050 році українців буде 25 мільйонів. А хто гарантує, що в нашому регіоні не станеться чогось такого? Де і ким буде надаватися медична допомога? У таких умовах говорити про доцільність «медичної реформи», яка насправді виллється у скорочення штату медпрацівників Рава-Руської райлікарні й часткове або повне її закриття, очевидно, не варто. Потрібно лише зважити бодай на ті факти, які тут були викладені, і об’єктивно оцінити ситуацію, яка склалася у системі охорони здоров’я. А, найголовніше, спільними зусиллями робити все для того, аби равчани, жовківчани й українці були здоровими та жили багато-багато років. Медики Рава-Руської районної лікарні


5

30 серпня 2014 року, №10 (54)

Репортаж

Старенька бабуся без жодних вагань та запитань одразу пожертвувала на військо 50 гривень Війна України з Росією на Сході України триває вже понад чотири місяці. За цей час українці перерахували на потреби армії понад 135 мільйонів гривень, десятки тонн харчів, чимало одягу, засобів гігієни, особистого захисту тощо. Рава-Руська також не стала винятком. У середині минулого місяця стало відомо, що 17 липня зі Львова у зону бойових дій відправляється спецбатальйон, командиром якого є равчанин. На потреби цього батальйону бракувало грошей для закупівлі тепловізора. Таким чином, члени організаційного комітету з підтримки Збройних Сил України на чолі з членом виконкому Василем Долішним протягом трьох днів збирали необхідну суму. Ми вирішили описати один день зі збору коштів на підтримку українського війська.

Понеділок, 14 липня. Про те, що потрібно терміново зібрати кошти для спецбатальйону «Львів», командиром якого є равчанин, нам стало відомо близько десятої години ранку. Вже за півтора години ми разом з Василем Долішним, який у березні на громадських зборах ініціював створення відповідного оргкому, відправилися шукати благодійників серед підприємців. На вулиці спека – 30 градусів вище нуля. Перше місце, куди заходимо, магазин з продажу лотерей. - Доброго дня, - привітався Василь Долішний. – Ми з РаваРуської міської ради, збираємо кошти на підтримку українського війська. У четвер хлопців зі Львова відправляють на Схід. Там командиром є равчанин. Можливо, можете чимось допомогти? Продавець лотерейних білетів, трохи зніяковівши, відповіла, що вона від магазину не може давати грошей. - Потрібно говорити з власником, - відповіла вона. - Ну, то дзвоніть, - попросив Василь Дмитрович. - До них у такий час важко додзвонитися, вони не беруть слухавки, - викрутилась продавець. Ось так. Перша спроба допомогти захисникам Вітчизни виявилася невдалою. Рушаємо далі. Заходимо в одну з аптек у центрі міста. - Це вирішує власник, - говорить одна з провізорів. – Він буде тут після другої години, зайдіть тоді. - А ви можете подзвонити і поцікавитися, чи є сенс приходити згодом? – наполягаємо. – Щоби знати, допоможете чи ні.

одягом, повертаємося зі сімдесятьма гривнями. З трьох продавців одна відмовила, інша дала від себе особисто 20 грн., третя подзвонила до власника, який дозволив пожертвувати 50. Півгодини, а вдалося зібрати лише 285-у частину від необхідної суми. - Це немає жодного сенсу. Так ми не зберемо навіть четвертої частини, - кажу Василеві Дмитровичу. На це він не відповів, навіть не зупинився у сумнівах. Йдемо далі. В універмазі з семи магазинів гроші на армію дали лише в одному. Ще в одному п’ять гривень добровільно пожертвувала продавець особисто від себе. Виходимо на вулицю і подумки навіть не хочеться рахувати, яку смішну суму зібрали за 45 хвилин. У одному з магазинів ритуальних послуг продавець, жінка близько 60 років, дзвонить до власника. Почуваємось ледь не жебраками. - Казав дати 50 гривень, - кладе слухавку і тягнеться до грошей. – Скажіть, а їм шкарпеток не треба? – питає. - Наразі цього у них достатньо, - відповідаємо. – Зараз хлопцям не вистачає грошей на тепловізор. Пропонуємо передати шкарпетки біженцям зі Сходу, які оселилися в Раві. - У мене знайома торгує секонд-хендом. Розповідала, що недавно приходив один такий, понабирав цілу купу речей і нумо претензійним тоном: «Давайте мне скидку! Я – беженец!», - обурюється продавець. – То скажіть, це – нормально? Наші хлопці там гинуть, бо вони хочуть в «Рассєю», а їхні хлопи звідти будуть сюди втікати, «Беріть гроші, але щоби а ми ще маємо їх вдягати і передали тим хлопцям, які годувати? Нехай жінок і діслужать, а не «рагулям-гетей відправляють, а самі – нералам», що на «мерседеавтомат у руки і вперед, на передову! сах» їздять» Таких розмов за час, що ми збирали кошти, доводилось слухати майже щоразу. Провізор робить спробу до- У мене брат служить на Сході дзвонитися, але каже, що ніхто вже три місяці! Йому ці гроші діне піднімає слухавки. Йдемо з йдуть? – емоційно цікавиться чоаптеки знову ні з чим. Надію на ловік 35 років у магазині, куди ми те, що вдасться зібрати бодай по- прийшли збирати гроші. ловину суми, швидко починаємо - Ми збираємо гроші на конвтрачати. кретні речі і передаємо їх адресЗ торгового пасажу, у якому но – у спецбатальйон «Львів», розміщується кілька магазинів з відповідаємо.

Речі, закуплені на кошти, які зібрали равчани для українського війська у квітні 2014 року. Фото з Facebook-сторінки Богдана Підчехи.

- Якщо адресно, то так, це зовсім інша справа, - відповідає і дає 50 грн., хоча до нього за пожертвами не зверталися. Першу серйозну пожертву зробили у магазині автотоварів. 200 грн. продавець пожертвував знову ж таки після дзвінка власникові. Таку ж суму пожертвували і кілька магазинів, які торгують алкоголем і тютюном. У двох з них – власник один і той же, але ми про це не знали. Так, у обох випадках до нього телефонували і обидва рази він сказав пожертвувати по 200 грн. У магазині в центрі Рави, який стоїть поруч із колишньою автобусною зупинкою і працює цілодобово, власниця, коли до неї зателефонували, одразу відповіла категоричною відмовою щодо пожертви на армію. - Сказала нічого не давати, відповів продавець. Як виявилось, власником цього магазину на одному із найкращих для торгівлі місці, є колишній депутат Рава-Руської міської ради. У одному з найбільших магазинів одягу у центрі Рави-Руської зустрілися з ще одним категоричним небажанням пожертвувати кошти на потреби учасників війни на Сході. - У мене гаманець пустий, не маю зараз ні копійки, - одразу відповіла дружина власника магазину, яка в цей час перебувала у магазині. - Ми збираємо гроші з підприємців, - говоримо ми. - Ну, то треба дзвонити до власника. Якщо ви з міської ради, то повинні мати його номер телефону. Він – депутат, - відповіла дружина. Зрештою, продавець диктує нам його номер і ми самі до нього телефонуємо. У підсумку, виходимо із цього магазину з нічим. Також з нічим виходимо з іншого великого магазину, де торгують дорогими товарами: постіллю, іграшками, предметами декору, аксесуарами. - Власники закордоном і

зв’язатися з ними ніяк не можна, - відповіла продавець. Також закордоном виявилися власники ще двох магазинів в центрі Рави. Мабуть, відпочивають… У магазині з продажу комп’ютерів офіційному листовізверненню за підписом міського голови, зошиту з печаткою для запису пожертв не повірили і сказали, щоби їм надати банківський рахунок. - У мене два племінники на Сході, - говорить бармен у одному з барів неподалік ринку. – Ми їх повністю одягли, купили бронежилети. На місцевому малому ринку розмова з продавцями, як правило, займала не більше однієї-двох хвилин і була більш продуктивною. Можливо, у цьому допоміг один із підприємців, який має тут свій павільйон. Він люб’язно погодився бути нашим проводирем, аби результат збору коштів був більш відчутним. - За 20 років армію розвалили, тепер треба її піднімати, - дає 50 грн. інший чоловік. Бабуся, на вигляд близько 70 років, яка торгує шкарпетками, нижньою білизною та футболками, без жодних запитань та вагань одразу пожертвувала 50 грн. Таку ж суму без вагань і одразу дав чоловік, який все торгує годинниками, батарейками, ліхтариками, мабуть, весь час, що я себе пам’ятаю. Майже всі на ринку, незважаючи на те, що він був вже наполовину зачиненим, зробили добровільну пожертву українському війську. - А по скільки в середньому дають? – найчастіше чули запитання. - По-різному: хто 20, хто 50, є і такі, що і по 200 грн. давали, - відповів Василь Долішний. Зрештою, найбільш прийнятною для більшості стала сума саме із зображення Михайла Грушевського. Стільки ж дав й інший підприємець, з яким ми випадково зустрілися вже біля виходу

з ринку. - Зараз ще гляну в автомобілі, бо з собою більше не маю, - відповів і через хвилину повернувся і пожертвував ще… 500 грн.! Таку ж суму без жодних вагань пожертвував і власник ринку. - Беріть гроші, але щоби передали хлопцям, які воюють, а не тим рагулям-генералам, що на «мерседесах» їздять, - говорить одна із власників павільйону з побутовою хімією, яка водночас у ньому і торгувала. - Минулого тижня подарував хлопцям дві пари гумових чобіт, - говорить чоловік 30 років, який торгує засобами для польових робіт. – Тому символічно даю 20 грн. Відчуття того, що цілий день на тридцятиградусній спеці ми проходили недаремно закріпив власник однієї з аптек у центрі міста, куди ми навідувалися ще вранці. Послухавши нас, прочитавши лист-звернення міського голови, він спокійно закликав провізора і попросив її приготувати 1 тис. грн. - Якщо забракне, то звертайтеся ще, - зазначив він. Як це не дивно, але більшість коштів, які ми зібрали у цей день для спецбатальйону «Львів», пожертвували підприємці з малого ринку міста. Очевидно, саме там, а не у центрі Рави, сьогодні більш вигідно займатися торгівлею. Справді, прибуток вже згаданої сімдесятирічної бабусі, яка на ринку торгує шкарпетками, буде в рази більшим, ніж у власників магазинів одягу у центрі «Власниця сказала нічого не давати»

міста чи комп’ютерної техніки, адже їй непотрібно покривати свій стіл та лавку, на яких вона торгує, мармуровою плиткою, немає сенсу встановлювати позолочену люстру, камери спостереження, наймати охорону і їздити за товаром в Європу, лікуватися на березі моря в Болгарії чи Туреччині. Саме тому така «велика» пожертва у розмірі 50 грн. для неї не буде відчутною. 14 липня підприємці РавиРуської пожертвували майбутньому українців та Української держави 4 тис. 965 грн. Багато це чи мало – значення має. Важливо те, що, незважаючи на ті жорсткі і великі податки, які вони змушені платити державі, підприємці розуміють необхідність підтримки війська держави, у якій вони займаються своєю справою. Інакше, невідомо чи матимуть вони можливість це робити і надалі і чи існуватиме держава, яка створила для них умови для цього, у майбутньому. Андрій Бучко

Допомога

80 тис. грн. для українського війська від равчан З 21 березня до 25 липня загальна сума зібраних коштів на підтримку українського війська складає 79 тис. 946 грн. Про це на засіданні виконавчого комітету Рава-Руської міської ради 25 липня повідомив його член Василь Долішний. З цієї суми, на кінець липня було витрачено 67 тис. 33 грн. Так, було закуплено 7 штук рацій на загальну суму 15 тис. 120 грн.,

8 планшетів (14 тис. 827 грн.). 3 тис. 400 грн. було витрачено на придбання обладнання для військової частини у Раві-Руській

(«локаторів»). На 21 тис. 660 грн. було закуплено 300 штук підсумків для 79-ї аеромобільної бригади. Також,

1 тис. грн. було перераховано на господарські потреби вертолітного загону. 10 тис. грн. було передано спецбатальйону «Львів» для купівлі тепловізора. На послуги з доставки обладнання та інших речей витрачено 106 грн. в Одеський прикордон-

ний округ. На господарські потреби рава-руських прикордонників витрачено 720 грн., військовослужбовців з «локаторів» - 200 грн. Станом на кінець липня на зібраних коштів залишилось 12 тис. 913 грн. Василь Волокуша


6 «Сусідонька»

Літературна Равщина

«Чоловік не має морального права хитрувати, брехати, він повинен бути щирим і ні в якому разі не перетворюватись на егоїста» ринку щодня у будь-яку погоду. Чи не важко бути на вулиці в лютий мороз, спекотний день, негоду? - Я – оптимістка. Мені подобається справа, якою займаюсь. Крім цього, маю почуття відповідальності перед покупцями. У життєвих ситуаціях ніколи не шукала чорної сторони, до негараздів ставилась пофілософськи, бо впевнена, що усе - п. Світлано, коли виникло минеться. Щодо негоди, скажу, бажання розпочати власну що для мене немає поганої справу? погоди. - У житті кожної людини - Коли я запитала вашого буває момент, коли вона постає сусіда на ринку його думку про перед вибором – яким шляхом вас, він відповів коротко: «Не зла йти далі. Так було і в мене. 2000 баба, а справжня людина». Як рік видався для нашої сім›ї дуже думаєте, інші люди відзиваються скрутним – роботи не було, про вас так само? грошей не вистачало, а діти - Я жива людина і, як усі, потребували. Ось тоді ми разом роблю помилки. Але одне, про що з чоловіком вирішили розпочати говорю із впевненістю, такі слова власну справу. як підлість, злість та заздрість – не - Як так сталося, що нею стала про мене. саме реалізація преси? Щодо того, що говорять люди, - Коли постало питання про те, скажу: скільки людей – стільки й чим займатися, ми з чоловіком думок і кожен має на це право. почали шукати діяльність, якою Сподіваюся лише на те, що моє ще ніхто не займався. Написали близьке оточення, знайомі, друзі, список і почали виключати усе, сусіди не дозволяють собі судити що вже хтось активно розвиває. мене позаочі. Таким чином, перелік зменшився Взагалі, я дуже люблю до трьох записів. З них чоловік життя, ні з чого не роблю проблеми, ніколи нічого не ускладнюю, сприймаю його «У житті кожної людини таким, як воно є. буває момент, коли вона по- п. Світлано, як Вам стає перед вибором – яким вдається усе встигати? шляхом йти далі» - Сказати, що усе встигаю, буде невірно, тому що навіть при умові, що я детально розплановую свій обрав реалізацію преси. На мою день, життя все одно вносить думку, він не помилився, адже свої корективи. Я навчила себе, потреба людей в отриманні в першу чергу, робити головне, інформації і до сьогодні дуже а другорядні справи, якщо не велика. встигаю, переношу на інший день. - Як обрали місце торгівлі? А день в мене розпочинається - Спочатку поставили перед о пів на шосту ранку. На ринок собою три запитання: для кого, приїжджаю на восьму годину і яким чином і де? Отримавши зазвичай торгую до четвертої. на них відповіді, зрозуміли, що Вдома, як будь-яка жінка, берусь найбільше скупчення покупців на за хатню роботу – перу, готую, міському ринку. - Якими були Ваші наступні кроки? «Жінка виходить заміж, Спочатку їздили щоб бути дружиною, а не маршрутками, возили газети прислугою» та журнали у сумках. А потім знайома жінка Ганна побачила як нам важко, в один день постановила, прибираю. Спати лягаю рано, не що подарує нам автомобіль, аби пізніше десятої вечора. допомогти. Завдяки їй ми стали - Як торговця пресою, які мобільнішими, змайстрували ваші улюблені видання? переносний столик та стелаж для - У кожному виданні знаходжу преси і розширили асортимент. щось цікаве для себе, люблю - Вас можна побачити на читати розповіді про людей, Світлана Сідельник – мешканка села Волиці. Народилась в сім’ї будівельника та вчительки, виховує синів. Люб’язно погодилась поділитися секретами своєї стрункості та розповісти про те, як розпочала займатися своєю власною справою – продажем преси на ринку у Раві-Руській.

нашу місцевість, поради фахівців. Радію, коли люди між собою у черзі обговорюють ту чи іншу новину, висловлюють свої думки, сперечаються. - Чим захоплюєтесь? - Обожнюю шити – навчилася цьому з журналів. Зараз більшість суконь, в яких мене можна побачити, пошила сама. Усі в’язані светри, які ношу, теж зробила своїми руками. Навчила цьому ремеслу мене моя двоюрідна сестра. Нещодавно відкрила в собі нове захоплення – це швидкість, дорога, автомобіль. - Який найбільший страх у Вашому житті? - Я, як будь-яка мама, завжди хвилююся за своїх дітей. Хоча завжди собі кажу, що усе з ними буде добре. - Ваші сини… Які вони? - У мене їх двоє – старшому Ігорю 26 років, молодшому Павлові – 23. Для мене вони найрідніші. Люблю їх усім серцем. Намагаюсь завжди бути поруч із ними. За характером та уподобаннями вони зовсім різні – Юра ще в дитинстві, коли я йшла з дому, брався господарювати на кухні. Зараз працює кухарем у одному з львівських ресторанів. Павло вже другий місяць проходить службу на Яворівському полігоні – бути військовим хотів, тому, коли отримав повістку зрадів. За освітою він майстер друкарської справи. - Які поради даєте своїм синам? - Бути чоловіками – велика відповідальність перед дружиною, дітьми. Саме голова сімейства зобов’язаний турбуватися про них. Чоловік не має морального права хитрувати, брехати, він повинен бути щирим і ні в якому разі не перетворюватись на егоїста, який цілими днями лежить на дивані, забувши, що жінка виходить заміж, щоб бути дружиною, а не прислугою, яка виконує його забаганки. - У вас є правило за яким живете? - Якось прочитала вислів великої провидиці з Болгарії Ванги, яка радила: «Починай день з усмішки і тоді він принесе радість». Так і живу – радію кожній хвилині, подарованій мені Богом. Олена Криниця

Кулінарні рецепти від Світлани Сідельник «Оселедець домашній». 1 кг риби з головами чистимо, додаємо 300 грам води, 300 грам олії, 1 ложку солі, 1 ложку цукру, перець чорний духмяний, лавровий листок, різану півкільцями стару цибулю і ставимо на вогонь. Оцту додаємо: якщо хочемо рибу «на завтра», тоді 50 грам, якщо за три дні, тоді 1-2 ложки. Подаємо оселедець нарізаний тонкими шматками. «Дієтична риба». Скумбрію солимо і залишаємо на 20 хвилин, щоб просочилася. Потім викладаємо на ємкість для запікання і при температурі 100 градусів ставимо у духовку.

Лариса Кожушко. Озеро У сьогоднішньому номері у рубриці «Літературна Равщина» друкуємо есе магерівчанки Лариси Кожушко «Озеро». Воно увійшло до збірки «100 творів, які варто прочитати цього літа» (Хмельницький, видавництво «Лілія». – 2013). Альманах було видано як результат проведеного конкурсу, він містить 100 публікацій із найвищим рейтингом та 7 творів обраних видавцем. Серед останніх було й «Озеро».

Перше, що вразило і змусило частіше битись моє серце – це два великі дуби на подвір’ї які, наче охоронці, височіли коло брами… Дубам було майже сто років. Вони символізували силу, достаток і довговічність роду Стібішів. Їхні пишні зелені крони затінювали подвір’я у спекотні липневі дні. Із правого боку милувалась затишна хатинка із віконницями, помальованими блакитною фарбою. Одразу біля будинку квітував літньо-пахучий жоржиновий рай: жовті і малинові – мали дрібні суцвіття, бордові та червоні – із великими пелюстками як у соняха, а між ними – стрункі гладіолуси, чорнобривці та мальви. І все те буяло, збиваючи неймовірно-солодкі пахощі літа. З лівого краю оксамитово-зеленого подвір’я стояв почорнілий від часу і дощів дерев’яний хлівець – у ньому вже давно нічого не тримали. Стежка, звиваючись, вивела у старий яблуневий сад – круглі жовті плоди вгинали гіляччя присадкуватих яблунь аж до землі. За садком виднілись акуратні грядочки картоплі та іншої городини… Обійшовши господарку навколо, знову опинявся коло хати. Тепер погляд наче заворожувала блакитносиня вишукана церковця, яка виднілась навпростець через сусідські подвір’я. Аж ось весело задзвеніли – заспівали дзвони, скликаючи мирян на службу Божу. Тітка Лариса вийшла з хати у накрохмаленій вишиванці з намаяним кошиком, повним яблук. З посмішкою на обличчі, вдоволена, вийшла за браму свойого двору. Ступала легко, наче молода дівчина, не відчуваючи років, які пригинали додолу. З усіх усюд йшли святково вбрані люди до церкви, і цей нестримний потічок вливався у повноводну людську ріку. Зліва від церкви виднілись верби, вказуючисвою близькість до води. А й справді, підійшовши ближче, знову дивувався,які то ще несподіванки побачиш у цьому поліському селі! З-за дерев розгорталось широке плесо великого озера, обрамленого вербами та комишами. Легкий вітерець зрухував його поверхню і вона мерехтіла міріадами сяючих зірок. Нічого, здавалося, вже й не нагадувало про те, що цей край (хотілося сказати – рай) оголошено «зоною чорнобильського лиха». Після служби озерчани розійшлися по домівках. Неділя… Завтра буде новий день, такий же сонячний і спокійний… Дай Боже! 19. 03. 2013.


7

30 серпня 2014 року, №10 (54)

Футбол

Ігор Артимович:

Вища ліга

«хочу зробити зі своїх вихованців гравців команд майстрів» Ігор Артимович добре відомий в Раві-Руській тренер. Він двічі очолював ФК «Раву», а зараз на базі СДЮШОР «Карпати» тренує дітей у Раві-Руській 2005-2006 та 2003-2004 рр. н. Ми вирішили поцікавитись, як сьогодні справи у місцевому дитячому футболі, спогадами тренера про ФК «Рава».

Статистика 12 туру (дорослі; юнаки) Рава-Руська - Зубейки - 2:3, 2:1; Городжів - Магерів - 0:4, 6:1; Кам’янка Липни - Гійче - 0:4, - ; Волиця - Бишків - 1:1, 5:0; Стара Скварява - Синьковичі - перенесено. Турнірна таблиця (дорослі склади) Команда 1. Рава-Руська 2. Зубейки 3. Магерів 4. Гійче 5. Синьковичі 6. С.Скварява 7. К.-Липник 8. Городжів 9. Бишків 10. Волиця

- Ігоре Климовичу, як вам працюється з равськими дітьми? Чи є серед них таланти? - Діти мають бажання грати у футбол, чогось навчитись. А щодо талантів, то тут усе просто: у футболі талант – це лише 20% успіху, а решту 80% – важка праця. Але я своїми підопічними задоволений, усі вони прагнуть грати в футбол на високому рівні і добре ставляться до навчання і тренувань. Тому, думаю, з них будуть непогані гравці.

І 12 12 11 11 10 11 12 11 11 11

В 7 7 7 7 6 5 5 3 2 1

Н 3 1 1 0 0 2 1 1 2 1

П 2 4 3 4 4 4 6 7 7 9

М 38-24 31-24 34-19 32-22 33-21 30-26 18-23 16-26 18-35 11-41

О 24 22 22 21 18 17 16 10 8 4

Турнірна таблиця (юнацькі склади) Команда 1. Рава-Руська 2. Гійче 3. Волиця 4. Синьковичі 5. Ст. Скварява 6. Городжів 7. Бишків 8. Зубейки 9. Магерів

І 11 9 10 9 10 10 10 10 9

В 9 8 6 6 5 3 1 1 0

Н 0 1 2 1 1 2 2 1 0

П 2 0 2 2 4 5 7 8 9

М 15-6 25-6 28-10 20-9 19-16 20-21 12-25 8-23 6-37

О 27 25 20 19 16 11 5 4 0

У 13 турі зустрічаються (7 вересня): Стара Скварява - Рава-Руська, Синьковичі - Волиця, Бишків - Кам’янка Липник; Гійче - Городжів, Магерів - Зубейки. Перенесений матч 3 туру (31 серпня): Магерів - Городжів. Пересений матч 10 туру (31 серпня): Бишків - Синьковичі. Перенесений матч 11 туру (31 серпня): Гійче - Волиця.

«Кожен з дітей гордиться, що він з Рави-Руської» Ми часто беремо участь в різноманітних турнірах і це неабияк стимулює дітей – вони прагнуть перемагати, а це важлива риса у футболі та спорті загалом. - Чи є якісь спортивні успіхи у ваших підопічних? - Ми завжди намагаємось брати участь у якомога більшій кількості турнірів, переважно це змагання на Львівщині. Але бувають і міжнародні турніри. Так, наприклад, цього року ми брали участь у змаганнях у сусідній Польщі. Щодо здобутків, то мої вихованці виграли турнір у Жовкві серед дітей 2003-2004 років народження, а в турнірі який проходив в Раві серед 12 команд області, зайняли друге місце, поступившись у фіналі львівському «Кардиналу» у серії післяматчевих пенальті. Та й неодноразово наших гравців на різноманітних турнірах визнавали кращими у їхніх амплуа. - Чи можете назвати юних гравців, які є найкращими і у майбутньому претендуватимуть на місця в командах майстрів? - Називати імена чи прізвища, звичайно, не буду – це недобре впливає на дітей. Всі мої підопічні мають хороші футбольні перспективи, практично кожен, я впевнений, у майбутньому отримає шанс голосно заявити про себе у різноманітних футбольних змаганнях. На кожному турнірі, де б ми не брали участі, тренери команд-суперниць визначають кращих гравців у кожній команді і дуже рідко таке буває, щоб двічі поспіль один і той самий гравець був кращий. Та й на певних етапах тренувальних процесів деякі гравці можуть виглядати краще, а деякі – гірше. - На вашу думку, чи допоможе хтось з ваших підопічних у майбутньому рава-руським командам? Чи є в дітей певний місцевий патріотизм?

зубейки і магерів впритул наблизились до рави

Перша ліга. Західна зона. Фінальний етап Турнірна таблиця - Звичайно, патріотизм у дітей є. Кожен з них годиться, що він – з Рави-Руської. Але тут, як кажуть, палка має два кінці: з однієї сторони хочеться, щоб вони грали вдома, але з іншої – це не той рівень, на якому мали б грати наші вихованці. Я хочу зробити з них гравців команд майстрів, щоб вони претендували на місця в командах Премєр-ліги чи Першої ліги. Проте, за статистикою, лише близько 50% дітей, які займаються футболом, у майбутньому пов’язують з ним своє життя. Тому цілком можливо, що якась частина моїх вихованців приміряє футболку місцевої команди. Звичайно, якщо в Раві-Руській відродиться команда майстрів, то, думаю, кожен з превеликим задоволенням буде грати вдома. - Ви багато часу присвятили ФК «Рава», двічі були його головним тренером. Що можете розповісти про цей клуб зараз, через майже десять років після його зникнення? - «Рава» завжди залишиться у моєму серці. Це команда, з якою я пройшов великий футбольний «Серед гравців «Раві» панував дуже хороший мікроклімат» шлях, – від аматорського колективу до команди, яка завоювала місце серед команд Першої ліги. Засновники клубу в той час зробили все можливе, щоб команда ні в чому не відчувала потреби, щоб були всі умови для її розвитку загалом і кожного гравця зокрема. Відзначу дуже хороший мікроклімат, який панував всередині команди. Гравці були дійсно командою і це було одним

з передумов успішних виступів. - Як ви вважаєте, чи були б успішними виступи «Рави» в Першій лізі? - Впевнений, що задніх ми б не пасли! І це не пусті слова. Після «Рави» я тренував команду з Білої

«З тим складом, який був у «Рави», можна було замахнутися на високі місця у Першій лізі»

Церкви, яка там виступала, і можу порівняти. З тим складом, який у нас був, могли б і замахнутись на високі місця, адже практично кожен мав хорошу футбольну школу, а багато хто – й досвід виступів на найвищому рівні. Ну і, звичайно, керівники нашого клубу були дуже амбітні і не дозволили б грати з опущеними руками. - Що стало причиною вашого відходу з команди? - Команда почала занепадати і не було впевненості у завтрашньому дні. Та й пропозиція від «Оболоні» була така, від якої, як кажуть, не відмовляються. Звичайно, якби я бачив перспективу розвитку тут, то нікуди б не пішов. - Яка причина занепаду команди і чи є можливість її відновлення? - Причина проста – фінанси. Футбол став дорогим і спонсори просто не витримали навантаження. А щодо відновлення, то тут знову ж таки просто: будуть гроші - буде команда. Ігор Брик

Команда 1. Лавриків 2. Сопошин 3. Нова Кам’янка 4. Крехів 5. Річки 6. Мокротин 7. Глинськ 8. Забір’я

І 7 7 6 6 7 7 7 7

В 5 4 3 2 2 1 1 0

Н 1 3 1 3 2 3 3 2

П 1 0 2 1 3 3 3 5

М 15-4 17-10 13-9 10-7 9-10 6-13 11-14 7-21

О 16 15 10 9 8 6 6 2

Результати матчів 7 туру Сопошин - Забір’я - 6:3; Крехів - Нова Кам’янка - перенесено; Глинськ - Річки - 3:2; Мокротин - Лавриків - 0:4. У 8 турі зустрічаються (31 серпня): Лавриків - Крехів; Річки - Сопошин; Нова Кам’янка - Мокротин; Забір’я - Глинськ. У 9 турі зустрічаються (7 вересня): Сопошин - Нова Ка’мянка; Крехів - Забір’я; Глинськ - Лавриків; Мокротин - Річки. У 10 турі зустрічаються (14 вересня): Лавриків - Сопошин; Річки - Крехів; Нова Кам’янка - Глинськ; Забір’я Мокротин.

Кубок Незалежності. Вища ліга

синьковичі здобули кубок незалежності

Група А: Бишків - Зубейки - 0:2; Рава-Руська - Магерів - 0:2; Зубейки - Рава-Руська - 1:4; Бишків - Магерів - 3:3; Рава-Руська - Бишків - 0:1; Магерів - Зубейки - 1:3. Турнірна таблиця Групи А: Зубейки - 6 очок; Магерів - 4; Бишків - 4; Рава-Руська - 3. Група Б: Синьковичі - Волиця - 4:2; Гійче - К. Липник - 4:0; Синьковичі - Городжів- 1:1; К. Липник - Волиця - 0:4; Городжів - Гійче - 0:2; К.Липник - Городжів - 3:3; Гійче - Синьковичі - 4:4; Городжів - Волиця - 3:0; Синьковичі - К.Липник - 3:0; Волиця - Гійче - 3:5. Турнірна таблиця Групи Б: Гійче - 10 очок; Синькович - 8; Городжів - 5; Волиця - 3; Кам’янка Липник - 1. Півфінали: Гійче - Магерів - 0:1; Синьковичі - Зубейки - 4:2. Фінал: Синьковичі - Магерів - 3:1.


8 Увага! Шановні мещканці Рави-Руської! КП «Рава-Руське будинкоуправління №2» спільно з Рава-Руською міською радою звертаються до вас з проханням погасити заборгованості за вивіз сміття, водопостачання та водовідведення та квартплату. Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку непогашення заборгованості перед комунальним підприємством, згадані послуги надаватися не будуть, а боржники притягатимуться до адміністративної відповідальності. Вдячні за розуміння! З повагою, КП «Рава-Руське б/у №2»

Оголошення ГО «Нова ініціатива» пропонує пасажирам автобусів безкоштовну юридичну допомогу З серпня по грудень 2014 року правозахисна громадська організація «Нова ініціатива» надаватиме безкоштовну юридичну допомогу пасажирам, яким було заподіяно шкоду під час проїзду автобусами, що здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Звернутись до громадської організації може кожен мешканець Львівської області, що користується послугами автобусів міського, приміського та міжміського сполучення. Юристи громадської організації допоможуть поскаржитись на: - недотримання автобусами часу прибуття/відправлення; - відмову водія в проїзді особі, що має право на пільговий проїзд; - травмування пасажира під час проїзду з вини водія (внаслідок притискання кінцівок дверима транспортного засобу, травмування внаслідок різкого гальмування автобуса; - бруд в салоні автобуса; - хамське поводження водія; - куріння водія в салоні автобуса; - здійснення перевезення пасажирів водієм у нетверезому стані тощо. Юридична допомога полягатиме в підготовці звернень (заяв, скарг, пропозицій) на адреси перевізників, що обслуговують маршрут, на якому було порушено права пасажира, контролюючих органів влади у сфері транспорту, а також позовів до суду з вимогою відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, завдану пасажиру тощо. Чекаємо Ваших звернень за телефоном або на електронну адресу організації: Тел. (096) 82 59 512; E-mail організації: nova.initsiatyva@gmail.com; Контактна особа – Галина Кунька. Законодавство гарантує кожному громадянину право на якісне та безпечне перевезення. Надання безкоштовної юридичної допомоги пасажирам здійснюється за підтримки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської облдержадміністрації в рамках виконання Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки.

Історія

Енкаведисти спалили половину села синьковичiв

28 серпня 1944 року

енкаведисти спалили половину села Синьковичів. Це була їхня реакція на дії українських повстанців. Останні у цей день вбили усе начальство, яке їхало у лімузині на чолі колони з вантажними автомобілями військових. Приводом до вбивства енквадестів упівцями стало затримання їхньої зв’язкової, яка везла продукти до лісу. Енкаведисти довідалися, що курінь сотника Емма був основною силою в боях з більшовиками. На Раву-Руську поїхало декілька вантажних автомобілів з військовими. Попереду їхав лімузин з високим начальством. Як тільки кортеж виїхав за село, як загуркотіло, засвистіло – на них чекали українські повстанці. Начальство у лімузині було вбито, а військових повстанська пуля ловила на лету. Пізніше стало відомо, що засідку організувала сотня «Тихоліса» та

боївка «Грізного», які після бою пішли в Карпатські ліси. Через годину з Рави-Руської над’їхала тьма-тьмуща військових. На той час вони вже навчились палити українські села. Горіли хати та господарські споруди, ревла худоба. Дим роз’їдав очі, щоб хоч щось спасти з нажитого – не було

й мови. Усіх чоловіків зігнали на дорогу, яка вела на Гійче, положили долілиць, попередивши: хто підніме голову, буде розстріляний. Згоріло біля 100 господарств, загинуло 33 мирних жителів села. Ольга Мазан

65 рокiв тому було закатовано вiдомого рава-руського священика 28 серпня 1949 року у в’язниці поблизу Полтави загинув письменник, теолог, педагог Осип Лещук. На той час йому було 55 років. До початку Другої світової війни Осип Лещук був греко-католицьким священиком у РавіРуській. Тут він також викладав предмет релігії у місцевих середніх школах, був катехитом і професором у місцевій Державній гімназії. Крім того, Осип Лещук був парохом у селах Річках та Стаях, головою філії «Просвіти» у Раві-Руській, офіційним опікуном знедолених, головою Марійської дружини молоді та жіноцтва. Його дружина Ольга Лещукова з роду Князів, померла у 1934 році. Вона була вчителькою, громадським діячем, засновником філії «Союзу Українок» у РавіРуській. У Раві-Руській сім’я Лещуків жила на вулиці Реймонта. Тепер вона носить ім’я його родини – Лещуків. Будинок, де мешкала сім’я, майже без змін зберігся

дотепер – він розташовується навпроти місцевого будинку творчості. Осип Лещук був старшиною Української Галицької Армії, членом українського правління в Угнові. Він залишив низку

художніх творів, повістей і оповідань, та релігійних праць, деякі з яких уперше українською мовою («Етика», «Апольогетика», «Догматика»). Андрій Бучко

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Гійче, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

Прикордоння №10 (54) від 30 08 2014