Page 1

15 серпня 2015 року, №9 (68)

У номері «Дах дитячої перекрили».

Рейтинг бібліотеки Ст. 2.

рава-руська гімназія у «десятці» найкращих шкіл україни!

«Гімназія та дисадок «Вишенька» будуть з теплом». За кошти інвесторів у Раві реконструюють ще одну котельню і теплові мережі. Ст. 3. «12,5 тонн цілющої води відправили в АТО». Рава-руські волонтери відправили черговий вантаж із водою з джерела «Маруся». Ст. 3. «У Народному домі ремонт зробили, але не закінчили». Що зроблено і що буде зроблено у головному громадському будинку Рави-Руської. Ст. 4. «Волонтери передали захисним авто та тепловізор». Равчани та мешканці навколишніх сіл продовжують допомагати своїм землякам. Ст. 3. «Друге коло чемпіонату буде набагато складнішим від першого». Розмова з гравцем ФК «Локомотив» (Рава-Руська) Олегом Мізерником. Ст. 6.

НВК «Рава-Руська школа-гімназія»

Український Центр Оцінювання Якості Освіти склав рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів. У першу «десятку» рейтингу потрапила і НВК «Рава-Руська школа-гімназія». В основі рейтингу – результат випускників шкіл зі всієї України на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО) з української мови та літератури. Рейтинг побудовано з урахуванням середнього тестового балу, які отримали випускники шкіл, відношення середнього тестового бала випускників закладу до середнього бала випускників району, де розта-

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 5-9 вересня 2015 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

Усі чотири рава-руські школи у рейтингу потрапили у «п’ятірку» найкращих серед усіх загальноосвітніх закладів Жовківського району шований навчальний заклад, кількість випускників навчального закладу, максимальний тестовий бал, який отримали випускниками навчального закладу. Для участі в рейтингу було обрано 7 тис. 764 школи з усієї України. Так, у рейтингу шкіл, Рава-Руська гімназія опинилася на дев’ятій сходинці поруч із навчальними закладами Києва, Львова, Івано-Франківська та Дніпропетровська. До слова, у першій «десятці» Рава-Руська гімназія, а також гімназія Калуша – єдині навчальні заклади, які

розташовані у містах, що не є обласними центрами. Зазначимо, що гімназія з Рави стала кращою від таких закладів, як, зокрема, київський ліцей «Наукова зміна» (10 місце), Львівський фізико-математичний ліцей (12 місце), Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка (18 місце). Директор Рава-Руської гімназії Іванна Данкевич зізналася, що була шокована, коли дізналася про те, що її школа зайняла таке високе місце у рейтингу, однак результат, які показали учні гімназії, за її словами, для неї був очікуваним. - Гімназія ніколи не мала нижчого показника здачі ЗНО з української мови, ніж 9,1 бала, ну, а цього року він становить 9,6. Це не може не тішити, - зазначила Іванна Володимирівна. Іванна Данкевич розповіла, що п’ятеро учнів гімназії склали ЗНО з української мови на 11 балів, а шестеро - на 10. Це, за її словами, досить високий показник. Директор також поділилась секретом успіху своїх випускників. - Високого результату було досягнуто завдяки спільним зусиллям. Не можу виділити чиюсь працю в меншій чи більшій мірі. Випускники старались. Вчитель української мови та літератури – Мирослава Борейчук, батьки та в окремих учнів репетитори, спостерігаючи за їхньою наполегливою працею, всіляко підтримували та допомагали у підготовці до тестування з української мови. Велику роль також зіграло й те, що учні працювали за філологічним профілем, тобто 4 уроки української мови та 4 уроки української літератури в тиждень, - зазначила Іванна Володимирівна. Що цікаво, у «п’ятірку» найкращих

шкіл Жовківського району у рейтингу потрапили всі чотири школи Рави-Руської! Так, Рава-Руська школа №2 зайняла 171 місце, Рава-Руська школа №1 - 620, РаваРуська школа-інтернат - 1096. Влада Ковальчук


2 Рішення

Ремонт

Військові не зможуть купувати алкоголь на території рави-руської У Раві-Руській заборонили продавати алкоголь та слабоалкогольні напоїв військовослужбовцям. Про це йдеться на офіційній сторінці Рава-Руської міської ради в мережі Інтернет. Причиною ухвалення такого рішення стало звернення керівництва одного з військових формувань до Рава-Руської міської ради. Це пов’язано із складною суспільно-політичною ситуацією в державі, а також із зростанням випадків травматизму, порушень правил несення служби, конфліктних ситуацій у службовий та позаслужбовий час внаслідок зловживання алкогольними на-

поями. Так, відповідно до рішення виконавчого комітету від 24 липня, алкоголь та слабоалкогольні напої заборонено продавати особам, які мають ознаки належності до будь-якого військового формування. Ознакою військовослужбовців буде військова форма, у яку особи будуть одягнуті коли намагатимуться придбати алкоголь, а також озброєння. Алкоголь заборонено продавати у всіх торговельних закладах, кафе-барах, магазинах та автозаправках, які розташовані на території Рави-Руської. Захар Негода

Бюджет

равчан закликають заправляти авто на заправках міста Рава-Руська міська рада закликає равчан заправлятися на автозаправних станціях, які розташовані на території міста. На офіційній веб-сторінці Рава-Руської міської з’явилася інформація про те, що при купівлі палива на автозаправних станціях, розташованих на території міста Рави-Руської, 5% коштів від витраченої суми громадяни автоматично сплачують у міський бюджет. Так, відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) з 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби, нафто-

продукти та інше паливо). Це означає, що кожен равчанин, підприємство та організація, заправивши автомобілі на АЗС Рави-Руської, вносять свою частку у розвиток міста – ремонт міських доріг, дитячих садків, громадських установ, комунальних будинків, будівництва дитячих майданчиків тощо. Таким чином, равчани самі можуть подбати про розвиток міської інфраструктури. Додамо, на території РавиРуської діють такі автозаправні станції: • АЗС «Укр-Петроль» - вул. Львівська, 121. • АЗС «ОККО» - вул. Львівська, 146а. • АЗС «Ірена» - вул. Львівська, 192. • АЗС «WOG» - вул. Є.Коновальця, 33. Тарас Левко

Благоустрій

на міський цвинтар підвели воду На міський цвинтар РавиРуської підвели воду. Роботи із прокладання трубопроводу на міське кладовище розпочалися 5 серпня. А вже через кілька днів вода вже була підведена і текла по трубах.

- Для равчан протягом багатьох років відсутність можливості набрати води на цвинтарі ство-

рювала суттєві незручності для догляду за могилами померлих родичів, - розповів в.о. керівника Рава-Руського будинкоуправління №2 Юрій Сенецький. - Крім того, вода потрібна і для працівників комунальної служби під час благоустрою кладовища. На цвинтарі буде доступний один кран, з якого відвідувачі кладовища зможуть набирати воду. Він розташований біля центральної алеї кладовища на повороті стежини, яка веде до могил січових стрільців. У найближчий час точку, з якої набиратимуть воду, буде обгороджено. Василь Волокуша

дах дитячої бібліотеки перекрили Приміщення міської бібліотеки для дітей у Раві-Руській відремонтували. Так, наприкінці липня розпочалося перекриття даху дитячої читальні, яка розташовується по вул. Грушевського, 23. З 2003 року, відколи туди переселили книгозбірню з іншого приміщення по вул. Грушевського, 16, тут постійно були проблеми з дахом – він протікав. Як наслідок, в приміщенні бібліотеки було постійне підвищення вологості, а у окремих місцях, особливо в коридорі, навіть з’явився грибок. Ремонт передбачав також створення невеликого дашку над коридором ганку. Вартість ремонту бібліотеки складає майже 100 тис. грн. Кошти на ці роботі були передбачені у бюджеті Рава-Руської міської ради ще на початку року. - Ми дуже вдячні депутатам міської ради, особливо, членам

Фото «Прикордоння»

бюджетної комісії, які підтримали нас і допомогли передбачити кошти на ремонт у бюджеті міської ради, - розповіла завідувач Рава-Руської дитячої міської бі-

бліотеки Лідія Стецина. Василь Волокуша

Інвестиції

Гімназія та дитсадок «Вишенька» будуть з теплом У Раві-Руській будуть реконструювати котельню та теплові мережі двох навчальних закладів – школи-гімназії та дитсадка №1 «Вишенька». Нагадаємо, у грудні минулого року у місті відкрили дві сучасні котельні – на території дитсадка №3 та професійного ліцею. Перша працює завдяки теплоті, взятої з навколишнього середовища, друга – на подрібненій деревині. Саме на зразок котельні Рава-Руського професійного ліцею, але меншу, облаштують нову котельну на території дитсадка №1 «Вишенька», яка і обігріватиме дошкільний навчальний заклад. Як і у першому випадку, роботи з реконструкції котельні відбуватимуться за кошти інвесторів. Наразі Рава-Руська міська рада ухвалила відповідне рішення, відповідно до якого повинен бути проведений конкурс на право отримання об’єкта теплопостачання в оренду після проведення відповідної організаційно-технічної підготовки об’єкта. - Зараз наші юристи працюють над оцінкою вартості робіт, але ми вже замовили котли.

Крім того, старе майно котельні потрібно списати. Як тільки ці питання будуть вирішені, розпочнемо роботи – зробимо ремонт, замінено труби і почнемо монтувати обладнання, - розповів інженер ТЗОВ «Рава-Руська телпостанція» Мирон Терех. Котельню планують запустити до 1 жовтня. Садочок, за словами інвесторів, без тепла не залишиться. Реконструкція котельні ж обійдеться у 600-800 тис. грн. Усі роботи відбуватимуться за кошти інвестора. У майбутньому до котельні можуть підключити так звані «шпалозаводські будинки» по вул. Драгоманова. Але, за словами інвесторів, все залежить від їхніх мешканців. Окрім реконструкції котельні у дитячому садку №1, інвестори також реконструюють теплові мережі Рава-Руської школи-гімназії та підключать її систему опалення до котельні професійного ліцею, яка розташовується поряд. - Діюча котельня школи-гімназії працює на вугіллі, є зношеною, не відповідає державним будівельним нормам та потребує реконструкції, - йдеться у пояснювальній частині рішення РаваРуської міської ради.

Інвестори розповіли, що вже замовили труби і робитимуть повну реконструкцію мереж і до ліцею, і до гуртожитку. - Хочемо повністю замінити труби на сучасні ізольовані, щоби були менші тепловтрати і надійне теплозабезпечення, розповів Мирон Терех. – Також вже розроблений проект, який потрібно погодити. Тоді приступимо до робіт. Почнемо зі сторони гімназії аби до 1 вересня завершити роботи на її території. Інвестори запевняють, що до опалювального сезону всі робити завершать. У наступному році вони планують підключити до котельні Рава-Руську школу №2. - У кількох корпусах школи №2 стоять п’єци, там, всередині, потрібно зробити розводку, тобто провести труби і поставити батареї. Це в компетенції відділу освіти. Тоді зможемо підключити і цей навчальний заклад до нашої котельні, - додав Мирон Терех. Нагадаємо, котельні РаваРуського професійного ліцею реконструювали у минулому році за 2,5 мільйона гривень грошей інвесторів. Захар Негода

Рішення

800 ГРИВЕНЬ ДОПОМОГИ - НА ПОХОВАННЯ Рава-Руська міська рада ухвалила рішення про надання матеріальної допомоги на поховання жителям міста, які не працюють. Так, відповідно до рішення, розмір допомоги на поховання померлого складатиме 800 гривень. Раніше допомога на поховання для непрацюючих мешканців міста складала 150 гривень. Крім того, депутати затвердили положення про порядок надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення або особі, яка зобов’язалась поховати померлого. Відповідно до поло-

ження, допомога на поховання таких осіб надається за останнім місцем проживання померлого протягом трьох місяців після її смерті, встановленому на день її смерті. Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі), крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов’язалася поховати померлого. Для того, щоб отримати допомогу на поховання, потрібно подати особисту заяву, довідку про смерть для отримання одноразової допомоги на поховання, копії свідоцтва про смерть, копії сві-

доцтва про поховання, довідки з останнього місця проживання померлої особи з підтвердженням факту її проживання на території Рава-Руської міської ради до дня смерті, розрахунково-грошові документи, що підтверджують факт здійснення оплати (товарний чек, прибутковий касовий ордер та інші), паспорт чи інший документ, що підтверджує особу виконавця волевиявлення померлого, копії ідентифікаційного номера особи, що звернулася по допомогу. Рішення про надання матеріальної допомоги ухвалюватиме виконавчий комітет Рава-Руської міської ради. Захар Негода


3

15 серпня 2015 року, №9 (68)

Допомога

12,5 тонн цілющої води відправили в АТО Чергову партію цілющої води з джерела «Маруся» на Заглині рава-руські волонтери відправили равчанам-воїнам АТО.

Волонтери передали захисникам авто та тепловізор

Так, у червні-липні було зібрано допомогу на суму 53 тис. 38 грн., 10 доларів США, 40 євро та 50 злотих на потреби воїнів АТО. З них равчани, потеличани та монастирчани зібрали 22 тис. 271 грн. та 20 євро. Парафіяни Рава-Руського декананату УГКЦ зібрали 25 тис. 92 грн., 20 євро, 10 доларів та 50 злотих.

крема, А.Бакун передав рулон плівки, цвяхи, відра, лопати, плин для посуду, В.Федик організував випічку хліба для воїнів. Представники Союзу українських організацій Австралії закупили тепловізор «Пульсар» для 2-го батальйону 24 механізованої бригади, який 15 липня було передано в м. Лисичанськ прапорщику Дяченку. Також представники Союзу українських організацій Австралії передали 18 тис. 700 грн. для придбання автомобіля «Mitsubishi Pajero», вартістю 1 тис. 900 доларів, який було відповідно облаштовано та пофарбовано в захисний колір. Автомобіль було завантажено про-

Крім того, 3 тис. 270 грн. було зібрано 12 липня у м. Новояворівську, а також 2 тис. 405 грн. під час різноманітних акцій та заходах у Раві-Руській. На зібрані кошти було закуплено продуктів на суму 1 тис. 272 грн. 32 коп, 40 євро, 10 дол. та 50 злотих. Крім того, на придбання військової форми та білизни витратили 10 тис. 300 грн., берців – 800 грн., побутових товарів (посуд, миючих засобів) – 2 тис. 130 грн., предметів гігієни – 500 грн. 1 тис. 587 грн. 13 коп. витрачено на купівлю медикаментів,

дуктами та іншими засобами і 14 липня передано в Сєврєдонецьк командиру розвідувальної роти 2 батальйону 24 механізованої бригади І.В.Баришеву. Продукти, військову форму, білизну та інші речі та засоби були розподілені серед блокпостів 24 механізованої бригади. Частину – залишено у волонтерському пункті в Лисичанську. Станом на 23 липня на залишку у рава-руських волонтерів – 385 грн. 46 коп. Волонтери висловлюють особливу подяку О.Грабас, В.Доліновському, В.Басай,

Рава-Руські волонтери разом з равчанами та мешканцями навколишніх сіл продовжують допомагати своїм землякам-бійцям 24-ї окремої механізованої бригади, які беруть участь в проведенні АТО.

Так, волонтери зібрали 2 тис. 500 п’ятилітрових пляшок, у які набрали воду з джерела. Це – 12,5 тонн води. Їх відправили бійцям 24 механізованих бригади у Сєвєродонецьк. - Це вже втретє ми відправляємо пляшки з водою. Їх збирали власними силами, а також закликали до цього равчан, - розповів ініціатор акції Юрій Пилипишин. – Спершу ми відправили 400 пляшок, згодом – 1 тис. 400, тепер – 2 тис. 500. Загалом, за останні три місяці волонтери відправили 21 тис. 500 літрів цілющої води. Загалом рава-руські волонтери відправили двадцять одну з половиною тонни джерельної води Фото волонтерів

- Першого разу ми дуже довго збирали пляшки – майже два місяці. Тому були дуже здивовані, що всього за місяць вдалось зібрали в шість разів більше! – розповів Юрій Пилипишин. Організатори подякували найактивнішим громадянам, які долучились до акції: Юрію Семочку, Ярославові Климку, Васи-

лю Войтовичу, Василеві Янушку, Романові Брику, Андрій Матушику, Володимиру Титлі, Юрію Солтису, Петрові Бурді, Олегу Казимировичу, Дмитрові Кіщаку, Юрію Летію, Вікторові Гнідцю, Петрові Стецині, Андрію Асапову, Романові Климку, Андрію Осяку, Юрію Мазолі, Іванові Довбушу, Максимові Матушику, Богдано-

ві Янушку. Вони закликають усіх равчан та мешканців довколишніх сіл долучатися до підтримки військових і приносити пусті п’ятилітрові пляшки з водою у пункт збору – кафе «Гарбузова хатка» у м. Раві-Руській поруч зі старою «Рукавичкою». Тарас Левко

Пам’ять

Ім’я загиблого Миколи Федуса викарбували на пам’ятному знаці

2 серпня, з нагоди Дня високомобільних десантних військ України, на території 80-ї аеромобільної бригади урочисто відкрили пам’ятний знак на честь загиблих під час АТО десантників. Пам’ятний знак,містить емблему десантників та їхній лозунг: «Ніхто крім нас». На меморіальній плиті викарбувані імена 92 десантників 80 аеромобільної бригади, які загинули в АТО. Серед них – ім’я Миколи Федуса – 19-річного мешканця села Йоничів, випускника раваруських школи №1 та ліцею. Нагадаємо, Микола Федус загинув 5 вересня 2014 році у селі Цвітних Пісках Луганської області і певний час його тіло не було ідентифікованим. Лише 15 липня цього року героя-юнака перепоховали на Малій Батьківщині у Старому Селі Жовківського району (див. №8 (67) від 18 липня 2015 року. Тарас Левко, за матеріалами ZIK, espreso.tv фото Миколи Галаня

Фото Раїси Тітової (2)

1 - Батьки загиблого Миколи Федуса біля встановленого стенду з фотографіями загиблих військовослужбовців 80 аеромобільної бригади; 2 - Пам’ятний знак на честь загиблиз під час АТО десантників; 3- Викарбоване ім’я Миколи Федуса на пам’ятному знаці на честь загиблих під час АТО десантників. Фото Миколи Галаня

919 грн. 8 коп. – будівельних матеріалів, 1 тис. 400 грн. – мобільних рацій, 8 тис. 144 грн. 1 коп. – на заправку автомобілів. Крім того, 2 тис. 500 грн. було передано на поховання загиблого в АТО мешканця Йоничів Миколи Федуса. Мешканці Потелича та Монастирка зібрали продукти та свіжі овочі. Чималу допомогу товарами надали місцеві підприємці. Зо-

В.Когуту, М.Менжосі, А.Іванко, І.Омеляш, О.Осьмак, Г.Осьмак, Л.Долінкіной, Б.Білецькому, Н.Станіславській, В.Цимбалюк, власнику магазину «Попелюшка» та всім небайдужим мешканцям Рави-Руської, які долучилися до збору допомоги для воїнів Збройних Сил України. Василь Волокуша


4 Пам’ять

Ремонт

концерт духовної пісні, присвячений Митрополиту Андрею 26 липня у Народному домі Рави-Руської відбувся концерт духовної музики, присвячений 150-річчю від дня народження преосвященного Митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. «Неначе праведних дітей, Господь, любя своїх людей, Послав на землю їм пророка Свою любов благовістить..», - з таких рядків у виконанні Андрія Рубанського розпочався концерт. Перед глядачами виступив хор церкви Вознесіння Христового у Раві-Руській, який вико-

можна вірно і жертовно служити Божому народові, - виступив на концерті декан Рава-Руського деканату УГКЦ отець Роман Улицький. Ансамбль «Елегія» виконав пісню «Сумна легенда», Андрій Рубанський зачитав вірш Юстини Чуб «Заповіт владики». Хор церкви св. Юрія у м. Раві-Руській виконав духовні пісні «Хваліте Господа з небес», «Херувимська», «Нехай дзвенить». - Дякую усім присутнім, учасникам та глядачам заходу та бажаю бути гідними послідовниками Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та своєю гідною працею підтверджувати любов до України, - зазначив працівник Рава-Руської

Фото Лілії Ненастіної

нав релігійні пісні «Всевишній господи», Ірмос до Вознесіння, «Припадаю до Тебе, мій Христе». - Народ усвідомив, що має у своїх руках великий скарб. Ніби та піщинка в мушлі, що обростає перламутром і врешті стає перлиною, так і постать митрополита Шептицького, огорнута добрими ділами, опоясана безцінними письменами, стала перлиною нашого християнського благочестя… Він – приклад для всього духовенства, як

міської ради Володимир Кожушко. Завершальним акордом концерту став музичний твір «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» у виконанні хору церкви Юрія. Влада Ковальчук, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ

У Народному домі ремонт зробили, але не закінчили 28 червня Народний дім у Раві-Руській вперше за рік відчинив двері для мешканців та гостей міста. Там були проведені урочистості з нагоди Дня Конституції України. У червні минулого року у Народному домі розпочався ремонт всередині приміщення. Останнім заходом у Народному домі перед закриттям його на ремонт було святкування Дня матері. Спершу відкриття будинку культури було заплановане ще наприкінці 2014 року. Однак цього не відбулося через затримку із перерахунком коштів. Частково бачити результат ремонту равчани могли під час парламентських виборів 25 жовтня. Одна із виборчих дільниць міста розташовувалась саме у будинку культури. Тоді мешканці міста побачили побілений зал Народного дому, більш як наполовину постелений ламінат також у залі. Тривали роботи над створенням візерунків у верхній частині залу. «Родзинкою» оновленого Народного дому повинен був стати малюнок колишньої пожежної вежі, так званої «ратуші». Його контури вже були намальовані на лівій стіні залу Народного дому. Попри те, що з часу закриття Народного дому на ремонт пройшло більше року, а в червні там вже проводили урочистості з нагоди Дня Конституції, завершеним ремонт вважати ще не можна. Зокрема, як вдалось довідатись, невеликі роботи потрібно завершити на балконі в залі. Розпис залу візерунками завершений не до кінця. Також над частиною балкону вони не розмальовані фарбами. Майже не змінилась ситуація і з малюнком головного символу Рави-Руської – пожежної вежі. Чи завершать його – невідомо, адже у кошторисі на ремонт Народного дому грошей на такі роботи не було передбачено. Пошуком позабюджетних коштів на купівлю фарби та на оплату роботи художника займалася особисто ще донедавна міський голова Ірина Верещук. Відповідно, після того, як вона склала повноваження мера, роботи припинились і неві-

Фото «Прикордоння»

домо, коли малюнок буде завершено і чи його завершать взагалі. У найближчий час у Народному домі з’явиться новий одяг сцени та штори. Кошти на це майже повністю виділені з бюджету Рава-Руської міської ради. Крім того, незабаром повинен бути розпочатий ремонт у кімнаті, з якої відбувається вихід на сцену. Там повинні викласти плитку на підлогу, зробити ремонт стін і перекриття. Ламінат же, яким спершу майже повністю застелили зал Народного дому, замінили на паркетну дошку і згодом планують застелити у інших кабінетах будинку культури. За словами в.о. міського голови Миколи Зінька, можливо буде закуплено нову апаратуру,

оскільки в залі Народного дому – погана акустика. Однак бюджетних грошей на це також не передбачено, тому, очевидно, проситимуть допомогти меценатів. За допомогою спонсорів у залі Народного дому також планують зробити сходи на сцену. А от коштів на нові крісла у залі Народного дому наразі не передбачено. Чи буде це зроблено у бюджеті Рава-Руської міської ради на наступний рік – невідомо. Кошторисна ж вартість цього ремонту Народного дому складає 955 тис. грн. Усі кошти – з бюджету міської ради. Василь Волокуша

Скандал

біля стін міської ради самовільно загородили частину парку Частину парку по вул. Ярослава Мудрого у Раві-Руській самовільно загородили парканом. Так, ще 12 червня довкола будівель, які розташовані по вул. Ярослава Мудрого, 3а (за баром «Гроно), поруч із будівлею Рава-Руської міської ради, бетонним парканом було загороджено частину парку. Як виявилося, загородження відбулося самовільно, без відповідних дозволів та рішень. Про це повідомили у Рава-Руській міській раді. Працівники міської ради, аби з’ясувати ситуацію, викликали на місце власника будівлі, після чого останній написав заяву до Рава-Руської міської ради про надання дозволу на розробку необхідних документів. - Ми звернулись до власника із листом щодо термінового припинення облаштування бетонної огорожі та демонтажу її, -

прокоментував в.о. міського голови РавиРуської Микола Зінько. У свою чергу власник будівель розповіла, що має рішення, відповідно до якого вона володіє земельною ділянкою, площею 0,628 га, в яку, за її словами, все входить. - Змінилось законодавство, спеціалісти виїздили, вирішували чи потрібно там землевідведення, чи не потрібно. Спершу казали, що потрібно, згодом – що ні. А в результаті виявилось, що таки потрібно, розповіла власниця будівель Наталія Нестер. За словами власниці, парканом вона змушена була загородити доступ до самих будівель. - Там, якщо не загородити, то нічого не зробиш. Там крадуть ринви, побили камінням піддашки, незважаючи на те, що поруч – охорона, - додала Наталія Нестер. Вона додала, що готова розгородити

паркан, якщо буде необхідність, але в той же час запевнила, що це – вимушений крок. - Можливо, я поспішила з тим, що загородила, але якби я зробила ремонт фасаду, то мені його обмалювали б, і надалі крали б ринви. Тому і обгородила. Однак я не вважаю, що зробила щось поганого. Також Наталія Нестер зазначила, що чекає на відповідне рішення сесії і як тільки воно буде ухвалене, вже через місяць виготовить всі документи. Однак станом на 12 серпня відповідного рішення міська рада так і не ухвалила, а власник будівель по вул. Ярослава Му-

дрого, 3а так і не демонтувала бетонної огорожі. Захар Негода


5

15 серпня 2015 року, №9 (68)

Літературна Равщина

«ПЕРЕЖИТИЙ БІЛЬ ТРАГЕДІЇ ГОЛОКОСТУ. МОЯ ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ…» У рамках проекту «Захистимо пам’ять: захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України періоду Другої світової війни» у Раві-Руській відбувався конкурс на кращі художній твір, малюнок та вірш. У цьому номері публікуємо твір переможця конкурсу - учениці 11 класу Рава-Руської школи №1 Влади Ковальчук. Історія ніколи не була мені байдужою. Я з дитинства намагалась дізнатись щось нове, відкривати сторінки чогось незвіданого та невідомого, відчуваючи себе мандрівником у часі. Зізнаюсь чесно, історією свого міста я цікавилась мало, адже вважала, що нічого вартого моєї уваги тут не відбувалось. Рава-Руська, одне з багатьох міст в Україні, туристів тут небагато, кожен житель поринає у буденні справи, не помічаючи «справжнього життя» міста, його багатої історії, власної атмосфери. Жителем, який намагався втекти від історії Рави-Руської, була і я. Як я помилялась, я зрозуміла значно пізніше. На вихідних я завжди гостюю у бабусі та дідуся. Якось я натрапила на фотокартку свого прадідуся з якоюсь дівчинкою. Одразу ж почала розпитувати, хто це на фото. На жаль, прадідуся уже немає в живих, тому я звернулась за допомогою до бабусі. Вона відповіла, що ця дівчинка єврейка, звали її Сара. Я дуже здивувалась, бо не розуміла, яке відношення вона мала до моєї сім’ї, і чому я ніколи не чула про неї. Бабуся розповіла лиш, що в період Голокосту, моя сім’я переховувала Сару у себе, аби врятувати дівчинці життя. У моїй голові виникло безліч запитань: хіба євреї проживали у Раві-Руській? Що таке Голокост? Врятувати життя? Йдеться справа про смерть? Наступного дня я пішла в бібліотеку, щоб знайти відповіді на свої запитання. Гортаючи сторінки запилених книг, все частіше зустрічала згадки про перебування єврейського населення у Раві-Руській. Ці розповіді, неначе взяли мене у полон, я не могла відволіктися ні на хвильку. Щоб ще більше поринути у вир єврейського життя, я вирішила прочитати роман «Анна Франк». Я відчула жах перед нелюдськістю антисемітизму. У той момент, коли я закінчила читати роман, відчувала себе так, ніби втратила членів власної родини, розділивши важкий біль з головною героїнею. Зізнаюсь, під час читання, крадькома втирала сльози, які наповнювали очі. Весь жах, який пережив єврейський народ, я почала розуміти, коли на сторінках книг зустрічала слово Голокост. Голокост - що я розумію під цим словом? Які емоції викликає оте, здавалось, просте поєднання літер? Співчуття чи жаль, скорботу чи страх? А може, лише байдужість в наших серцях і намагання закрити очі й вуха і мовчати. Ця трагедія, ніби стала конвеєром смерті. Голокост - біда не лише єврейського населення, це частина всесвітньої історії. Це було не просто вбивство величезної кількості населення, а спроба знищити єврейство, як таке.

Саме по собі знищення шести мільйонів невинних людей здається діянням, яке переходить усі виміри людського розуму. Людська здатність до співпереживання має межі. Але згадки про цю трагедію змушують розсунути ці межі. Мені, сучаснику, здається неможливо протистояти тому болю та жаху, який віє на мене з минулого. Жаху людини на останній дорозі, помноженому на шість мільйонів. Яка жахлива цифра! Безсилі пережити і відчути, ми вдаємося до цифр, і в цьому є щось принизливе, що підкреслює нашу нездатність прозріти і жахнутися реальності того, що сталося. Ми говоримо «шість мільйонів євреїв», неначе хочемо уразити величиною числа. Але хто здатний зрозуміти, що таке смерть півтора мільйонів дітей, в яких життя було попереду? Жаху батьків, які не в силах захистити своїх дітей. Жаху дітей, яких відривають від батьків. Жаху суспільства, що стоїть на порозі знищення. Будь-якого із цих жахів вистачає, щоб звести з розуму. Важко зрозуміти те, що народовбивство здійснювалось за наказом обраного лідера, чия політика мала підтримку серед народів. Тактику обману акту обману жертв, технологію масового вбивства розробили державні установи. І концтабори стали знаряддям приведення цього завдання у виконання – «фабриками смерті». Нацисти до кінця знущалися зі своїх жертв: вони заставляли їх знімати одяг перед смертю, щоб востаннє принизити людей. Вони заставляли прибирати трупи вже убитих. Вони грабували навіть трупи своїх жертв. І чим більше втрачали людську особу нацисти, знущавшись з людей і мучивши їх, тим виразніше ця особа проступала у їх жертв, які, навіть дивлячись в очі смерті, не відводили погляду, а з жаром виголошували слова про відплату катам. У концтаборах були знищені мільйони людей. Мільйони! Це число важко представити. Адже за кожною одиницею приховано чиєсь поламане, понівечене життя, чиєсь світле майбутнє, що не відбулося. Голокост - це декілька мільйонів життів. Знову і знову ми слухаємо розповіді тих, кому удалося врятуватися, розповіді очевидців. Ми бачили фотографії таборів смерті, інші документи цього часу. Проте масштаби Катастрофи настільки жахливі, що людський розум відмовляється вірити в її реальність. Підсвідомо Катастрофа сприймається як щось неможливе, фантастичне навіть тими, хто пережив її. «Сотні тисяч людей були представлені насильству, у них забирали майно, їх виганяли з будинків. Це переслідування відбувалося лише тому, що ці люди були

Євреї Рави-Руської. Фото holocaustresearchproject.org

єврейської національності. Політичних противників режим відправляв в табори, інваліди просто знищувалися. З 1941 року масові вбивства стали систематичними, мільйони людей знищувалися практично промисловим способом», – сказав Крістіан Шененбергер. Найважче мені було читати про нелюдські розправи із дітьми, адже я ще сама дитина, ці жорстокі розправи здавались мені страшною розповіддю, хотілось вірити, що це чиїсь вигадані казки, щоб лякати інших. Діти втрачали батьків, рідних, друзів, згодом й самі помирали в муках. А вони так хотіли жити, так хотіли усміхнутися світу і йти на зустріч майбутньому! «Незадовго до того, як мені виповнилось 6 років, нас відправили до Освенциму. Там я дістала свій номер 70917. Мене забрали від брата та матері і відправили у госпіталь, де з мене знімали мірки, робили рентген і брали кров із шиї. Одного разу мене прив’язали до столу і різали ножем. Мені робили уколи, від яких я втрачала свідомість.» (спогади Ренате Гуттман) Мою увагу привернуло свідчення Іди Клейнер–Лев. У них розповідається про єврейку, яка під тиском родини була змушена покинути гетто у Раві-Руській і під вигаданою особою української дівчинки Катерини тікати й рятувати своє життя. «І ось цього дня Єва з рожевими щоками, її чорне волосся зачесане вздовж обличчя, як це роблять сільські дівчата, вона одягла широку сільську спідницю, а в її руці гаманець з підробленими документами. Єва стала Катериною.» Я захоплююсь відвагою, витримкою, душевною силою Єви. Частково вона стала героїнею власного твору, жертвуючи майже всім. Дівчинка відривала від серця найдорожчих людей, покидала рідний дім, вона хотіла жити! У пам’яті очевидців життя та смерть співіснують нероздільно, страх, відчай та

порожнеча безжально охопили людську сутність, розщеплюючи її на дрібні частинки. Всі вони відчули найбільше зло на собі. Ця трагедія показує нам, що світ дуже крихкий і зло може його зруйнувати, якщо мовчати і не боротися, не протистояти злу, мовчазно поглядати на страждання інших. Ми ніколи не зможемо пізнати всього, що входить в поняття «Катастрофа». Жодне слово не в силах передати сенс того, що сталося. Жодна назва не буде досить ємкою. Емоційно і психологічно Катастрофа залишиться позамежним поняттям. Навіть повністю розкривши свою душу, на межі зриву, ми здатні впустити в себе лише нікчемну частинку пекла, яку пережив єврейський народ. Велика спокуса вивести Катастрофу за рамки історичного процесу, оголосивши її справою рук божевільних. Так, злочинні цілі вбивць були позбавлені ясної логіки, але вбивці йшли до них при повному розумі і з дотриманням строгого порядку. Якщо нацизм і виявляє собою безумство, то це безумство загальнолюдське, хвороба, від якої світ не застрахований і сьогодні. Ця хвороба зачаїлася усередині кожного, обіцяючи легке вирішення особистих і суспільних проблем. Усі люди на землі мають право на життя і свободу і ніхто не повинен вбивати іншого, навіть якщо хтось комусь не подобається. «Ми усі рівні під небом і на землі, незалежно від кольору шкіри, релігії, нації» - справедливо говорив академік Д.С. Ліхачов. Земля - наш спільний дім для усіх різних націй і вір, ми повинні бути терпимі і шанобливі один до одного. Голокост - це біль, страх, катастрофа. Іноді, здається, що усе це залишилося далеко, що це було не в нашому з вами життя, але це назавжди повинно залишитись в нашій пам’яті. Жертв Голокосту «мучив і вбивав не тільки ворог, а й те,

що ми називаємо мовчанням й байдужістю світу» - свідчив колишній в’язень Освенціму, лауреат Нобелівської премії Елі Візель. Нам не відмолити гріхів, не викупити злочинів, здійснених нацистами. Ми можемо сто разів вмирати, коли голову розриває думка про муки їх жертв, можемо захлинатися в сльозах, можемо давитися словами виправдань, можемо сходити з розуму від ненависті і сорому. Але ми можемо ще одне - пам’ятати, боротися, говорити, пробивати стіни нерозуміння. Можемо зробити все можливе, щоб їх нащадки, та і ми самі, нарешті, зрозуміли і прийняли, що гідність має кожна людина і будь-який народ, незалежно від того, як ми оцінюємо його якості. Поки світ пам’ятає Голокост, він чинитиме опір будьякій новій спробі зробити геноцид проти євреїв або іншої групи людей. Я, дізнавшись про всі жахи подій Голокосту, вважаю, що сучасна людина повинна добре знати себе і визнавати інших, проявляти співчуття, адже співчуття - найважливіша цінність толерантного суспільства і риса толерантної людини. Ми повинні витягувати уроки з минулого і не допустити нових помилок. Ми всі рівні і однаково вільні. І я щиро бажаю, щоб діти Землі ніколи не стали жертвами, не стали самі катами. І мені так хочеться крикнути, щоб почула вся планета: «Давайте жити в ім’я світу на Землі!». Переконливо закликаю всіх всіх зберігати пам’ять про Голокост - трагедію минулого всього людства і не повторювати таких помилок! Світ живе в новому часі, немов поставив печать двома хрестами –XX –століття -на ті страшні події. Люди вірять, що людський розум переможе, що страшна трагедія Голокосту не повториться. Люди вірять! І я вірю! Влада Ковальчук


6

Обличчя

Літературна Равщина

Три виміри-одне життя У сьогоднішній рубриці «Літературна Равщина» публікуємо уривок з твору молодої рава-руської письменниці, 23-річної Іванни Пиглюк. У 2008 році вона закінчила РавуРуську загальноосвітню середню школу №1 і поступила на перший курс Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» у місті Івано-Франківську. За період навчання зацікавилася письменницькою діяльністю, її роботи були надруковані в газетах «Зоря Прикарпаття» та «Дзвони Підгір’я», вона продовжує писати прозові твори. З 2013 року Іванна Пиглюк працює на посаді викладача Рава-Руського професійного ліцеї. Любить свою роботу, читати, фантазувати, а також фотографію і театр. Ця історія – придумана реальність. Розділ І. Земля-Космос Мені було тринадцять, коли я вперше пізнала істину. Тоді я ходила до школи. Одного дня, повернувшись додому в поганому настрої, я прилягла на диван і задумалась... як не дивно – про життя, про суть існування. Мені здається, більшість дітей, які ходять в одноманітну і зазвичай нецікаву школу, думають про це. Думаючи, я заплющила очі і одразу ж завмерла від подиву: навкруги синє море.... Хоча ні, це не море, а – небо! Я сиджу в Раптом стає холодно. На синьому просторі щось з’являється. Стає страшно. Біля човна починають виринати страхітливі пащі чудовиськ з велетенськими білими зубами. Вони – зеленого кольору. Це – єдине, що я змогла побачити, окрім зубів. Їх стає все більше і більше, вони не хочуть перекинути човен, здається, їм потрібна я. Вони підстрибують, намагаючись дотягнутись до мене. Та це ще не все. Попереду стає видно якусь чорну діру, повітря не вистачає... Я задихаюсь... втрачаю свідомість... До тями я прийшла на галявині, яка була оточена велетенськими квітамикущами, а далі – дерева. Здається через ці хащі вибратися неможливо. Я підвелася і роззирнулася. Де це я? Всюди невідомі науці квіти та рослини і не видно нікого живого. Мою увагу привернула малесенька червона квіточка. Її листочки були прозорими, а по краях – прикрашені кольоровими смужками. Задивившись на квіточку, я не почула, що хтось підійшов. Їх було декілька і вони тихо перешіптувались. Не без страху я озирнулась. Хто це? Люди, тварини? Подумки я перебирала ідеї що робити і куди втікати. Дивно, але вони вміли читати думки. Той, що стояв посередині сказав: - Не бійся. Ти вдома! Він був рожевого кольору, з зеленими очима, одягнутий в червону мантію. У нього були дві руки і дві ноги, смішний ніс і вуха. - Вдома?- тільки й змогла запитати я. - Так. Ти на своїй рідній планеті. Ми все про тебе знаємо і давно чекали коли тобі виповниться тринадцять земних років, щоб розповісти правду. - Але хто ви? І як я сюди потрапила? Я була вдома, а потім опинилась в човні, де на мене напали страшні чудовиська, а потім мало не задихнулась! - викрикнула я. - Човен - це поки що єдиний спосіб потрапити до нас, - сказав той, що стояв праворуч від мешканця зеленого кольору. - Чудовиська - це космічні крокодили, вони не могли заподіяти тобі зла на нашому міжгалактичному човні, - додав дивний мешканець синього кольору зліва. Очевидно вони хотіли ще щось сказати, але їх перебив рожевий мешканець. - Ми відповімо на всі твої запитання, але трішки згодом. Для початку дозволь відрекомендуватись. Я - Ксальмано, оракул. Це – мої помічники - Хел і Ел. Давай трішки прогуляємось. Я нічого не встигла відповісти, як Ксальмано провів рукою і хащі розступились. Ми вийшли і потрапили в якесь місто. Це не будинки, а палаци різних розмірів в різних стилях. Я помітила, що над деякими з них завжди була хороша погода, світило сонце, а над деякими було похмуро, падав дощ чи сніг. - Як це? Де ми?- запитала я. - Ми у центрі планети Фоміена, в місті Ландсід. Нашу планету населяють жерці та оракули. Ми вміємо перетворюватись в будь-що чи в будь-кого. На моїх очах вони перетворилися в червоні квіти, які ще на галявині привернули мою увагу, а потім – в мене, після чого знов стали якими були. - А як ви виглядаєте насправді? - запитала я. - Ми – енергія і можемо бути ким захочемо. Ти також енергія, озвався Хел. - Спробуй і ти, - підтакнув Ел. Я відразу захотіла стати кицькою, але нічого не вийшло. - Не засмучуйся, - сказав Ксальмано. Згодом ти навчишся, - і строго подивився на своїх помічників) Ми пішли далі, а Ксальмано продовжував: - Усі мешканці Землі - інопланетяни, які змушені були за певних обставин покинути рідну планету. Земля - це своєрідний захисний табір. Всім, хто має потрапити на Землю, заморожують пам’ять. Це потрібно для їхньої ж безпеки. - Але ж як Земля може бути захисною, коли на ній панує зло та ворожнеча? - запитала я. – І як це пам’ять можна «заморозити»? - Земля була створена для того, щоб її мешканці могли знайти там прихисток. Зло, війни, ворожнеча – це все творіння людей. Пам’ять енергії (як ти знаєш всі ми енергія) знищити чи стерти неможливо, вона зберігається вічно. Але її можна заморозити. Та дуже часто бувають випадки, коли людина пригадує минуле життя і не завжди робить правильні висновки. Це – дуже небезпечно, але, нажаль, вибору немає.

- Дуже багато запитань, - не витримав Хел. - Справді,- сказав Ксальмано. - Ти напевне зголодніла. Нам потрібно відсвяткувати твоє повернення додому. А розмову ми продовжимо пізніше. З Ксальмано було важко сперечатися, незважаючи на дивний вигляд, він викликав повагу. Тож я не сперечалась. Ми саме підійшли до велетенського палацу. Бездоганні статуї, сад з тими ж незвичайними рослинами, фонтан у вигляді великого червоного шару, в якому текла не вода, а золотий пісок. На вході стояла охорона та, побачивши нас, ввічливо вклонилась і розступилась. Те, що я побачила в палаці, викликало захват! У ньому все було з енергії. Всі речі мали звичайну форму, але вони світилися і деякі були напівпрозорі, інші – щільні. Метушилися слуги, одні з них були сумні, а інші – усміхнені. Стояли красиві накриті їжею столи, де були тільки мої улюблені земні страви. Я не встигла все до кінця оглянути, бо задзвонив дзвоник - запрошення до столу. Коли всі гості (які невідомо звідки з’явилися) зайняли свої місця, Ксальмано підвівся і сказав: - Друзі мої, вона повернулась! Миттєво обличчя у всіх стали радісними, вони закричали «Ура!» і почалося свято з танцями, піснями. Я не знала скільки пройшло часу. Мені здалося, що бенкет тривав більше тижня. Згодом Ксальмано зі своїми помічниками підійшов, сказав, що нам потрібно йти. Хел і Ел взяли мене за руки і ми опинилися в якійсь пустці. Я хотіла щось сказати, але Ел подав мені знак мовчати. Ксальмано почав говорити. - Дуже скоро тобі доведеться повернутися на Землю, у нас дуже мало часу, тому я буду говорити швидко і найважливіше, інше ти сама зрозумієш. Ми дуже раді, що нарешті зустрілися і тепер настав час розповісти нашу історію. Планета Фоміена існувала завжди. Її населяють дуже добрі мешканці, які ніколи нікому не заподіяли зла. Усі мешканці діляться на два типи. Ти напевне звернула увагу, що деякі завжди радісні, а інші сумні і те ж саме відбувається з погодою над їхніми будиночками. Ті, що веселі, раса Тамульок. Ти належиш до них. Інші сумні - Радейли. Як тобі вже відомо, всі ми – енергія і можемо набувати будь-якого вигляду. Зараз ми виглядаємо саме так, бо ти уявляла нас такими. Спробуй, коли будеш на Землі, пригадати ці сни. Енергія – вічна. Ми всі були і будемо існувати вічно. Неважливо в якому вимірі чи тілі, ми - енергія. Наша планета не єдина в Космосі, деякі з них земляни вже можуть побачити, але це – лише мізерна частинка Космосу. Існують планети-загарбники, де живуть жахливі створіння. Вони захоплюють енергію і знищують. Ми не знаємо яким способом, поки не досліджено. Так сталося і з Фоміеною... Після цих слів настала довга пауза, а Хел схлипнув. - Незважаючи на захист попереднього оракула Ардона, нашу планету знайшли загарбники. Вони безжалісно нищили все, що бачили на своєму шляху. Тебе врятував твій підданий Отавор, який відразу ж загинув. Запам’ятай, ти – Верховна Жриця і єдина спадкоємиця престолу Фоміени. Саме ти повинна в майбутньому врятувати Космос від загарбників, які скоро винайдуть страшну зброю. На місці, де ми зараз перебуваємо, стояв твій палац. Його за пророцтвом побудують через багато років і ти знову до нас прилетиш. Після цих слів ми знову опинилися на галявині. - Тобі пора! - сказав Ксальмано. – Я залишу тобі цей рукопис, де ти прочитаєш всю історію повністю. Як тільки ти закінчиш читати останнє речення, рукопис зникне. Але пам’ятай! Ти повинна прочитати його в шістнадцять земних років. Не раніше! - Але я не хочу на Землю! Будь ласка! закричала я і сльози самі полилися рікою. Я впала на зелену шовкову траву і гірко ридала. Вже потім не могла зрозуміти, чому так не хотіла покидати це місце. Може, вони говорили правду? Ксальмано підійшов, поклав мені руку на плече і сказав. – Не плач, ти обов’язково сюди повернешся. На тобі лежить висока місія... Ми будемо сумувати. Хел і Ел також здавалось ось-ось заридають. Не встигла я нічого сказати як відчула, що лечу зі швидкістю світла. Я заплющила очі, а коли відкрила, побачила свою кімнату, але побачила по-особливому. Усі предмети світилися, а деякі були напівпрозорими. Я зрозуміла суть речей... Витерши сльози рукавом, я випадково на щось натрапила. О, диво! Переді мною лежав той самий рукопис. Отже це був не сон?! Я не знала читати мені його чи ні. Я потягнулась рукою, щоб розгорнути його, але виразно почула голос Ксальмано: «У шістнадцять років!». Незнаючи що робити, я заховала дивний сувій. Через деякий час забула про всі події, які пережила і стала знову жити нормально.

«Друге коло чемпіонату буде набагато складнішим від першого» Перед початком чемпіонату в одному зі своїх інтерв’ю тренер раваруського «Локомотива» Роман Самчук наголосив, що команда потребує підсилення у всі ланки. Керівництво футбольної команди задовольнило вимоги тренера і запросило в команду низку кваліфікованих гравців. Серед них був нападник, який свого часу вже приміряв футболку різноманітних юнацьких команд з Рави-Руської, – Олег Мізерник. Статистика виступів Олега Мізерника у першому колі не надто вражаюча (4 голи у 7 матчах), але ті, хто побував на матчах «Локомотива», з упевненістю скажуть, що він – один з найкращих гравців не лише своєї команди, а й чемпіонату загалом. Своїм стилем гри, а саме наполегливістю, швидкістю, трудолюбством він чимось нагадує відомого українського нападника Романа Зозулю. Тож ми вирішили - Олеже, розкажи, будь-ласка, як ти розпочав займатись футболом? - Як і всі діти перші ази футболу я пізнавав на шкільному подвір’ї Магерівської школи. Наша команда брала участь у загальноукраїнському дитячому футбольному турнірі «Шкіряний м’яч», один з етапів якого проходив у Жовкві. Там мене помітив тренер районної ДЮСШ Василь Романович Скіряк і запропонував займатися у своїй команді. Потім довелось пограти за молодіжну команду з Рави-Руської. А згодом були дорослі команди Магерова та «Стандарт» з Артасова. - Чи одразу ти обрав амплуа нападника? - Я завжди грав в атаці – це могло бути і на позиції крайнього півзахисника, і – нападника. А «чистого» нападника я почав грати в «Стандарті». Ну, і тепер, в «Локомотиві», також дію на вістрі атаки. - Розкажи про свій перехід в «Локомотив». Хто був його ініціатором? - У Раву мені запропонував перейти екс-капітан команди, мій друг, Олег Зінько. Також не останню роль у цьому переході зіграв тренер команди Роман Самчук – він запевнив мене, що я не пошкодую, одягнувши футболку «Локомотива». - Чи одразу погодився перейти у РавуРуську? - Ні, хотів залишитись в Артасові – там був зібраний хороший футбольний колектив і якби ця команда не «розпалась», я би стовідсотково там залишився. - А зараз не шкодуєш про прийняте рішення про перехід у «Локомотив»? - Ні, тут мене все влаштовує – команда, тренер, вболівальники, стадіон. - Що можеш сказати про цьогорічний «Локомотив»? - У нас зібрався прекрасний колектив як на футбольному полі, так і поза ним. Вважаю, що з цим підбором гравців ми можемо вирішувати всі поставлені завдання. І якщо кожен з гравців буде викладатися на тренуваннях і на полі на всі сто відсотків, то все у нас вийде. - З ким із гравців тобі найлегше взаємодіяти на футбольному полі? - Звичайно, з Олегом Марчуком. Ми з ним грали разом в «Стандарті» і зараз, як то кажуть, розуміємо один одного з півслова. - Яким для команди видалось перше коло цьогорічних змагань? - Якщо дивитися в цілому, то першу частину чемпіонату ми провели добре: перше місце і впевнений вихід у наступний етап кубка є цьому беззаперечним підтвердженням. Але вона не була настільки легкою, як

Фото групи ФК «Рава» у соціальній мережі «Вконтакті»

Олег Мізерник – футболіст. Народився 14 вересня 1995 року у Магерові, де проживає і зараз. За амплуа – нападник. Кар’єра: 2010 – «Покрова» (Львів), 2011 – «Гарай» – юн. (Жовква), ДЮСШ (Жовква), 2012 – ФК «Рава» - юн. (Рава-Руська), 2013 – ФК «Куликів» - юн., 2013-2014 – «Лісовик» (Магерів), 2014 – «Стандарт» (Артасів). З 2015 року грає за «Локомотив» (Рава-Руська), за який забив 6 голів у другій лізі чемпіонату Львівської області з футболу

видалось деяким вболівальникам. Кожен матч потребував багато зусиль, адже рівень команд в районній першості і в обласних змаганнях дуже різниться. Підтвердженням цього є матчі в Дорошові і в Грибовичах, в яких ми, здавалось би, були абсолютними фаворитами, але програли. - До речі, що трапилось у цих матчах? - Як на мене, то тут була банальна недооцінка суперника. У Грибовичі ми їхали з впевненістю, що три очки у нас в кишені. Те саме було з «Галичиною». Дорошів ми перед цим перемогли в кубку і були переконані, що теж зробимо і в чемпіонаті. Результати ж матчів ви знаєте самі. - А як оціниш свою особисто гру в першому колі? - Не мені оцінювати свою гру, нехай це роблять тренери і вболівальники. Одне можу сказати, що я не задоволений тим, що мало реалізував гольових моментів. - Яким, на твою думку, буде друге коло для тебе і команди загалом? - Думаю, воно буде набагато складніше від першого. Всі суперники досконало вивчили нашу манеру гри, на нас будуть налаштовуватись як на лідерів, прагнутимуть відібрати очки. Та і особисто мою гру багато захисників вивчили, тому і обіграти їх буде значно важче. Але, надіюсь, нам вдасться втримати лідируючу позицію в чемпіонаті. Ну, і, звичайно, ми хочемо покласти золоті медалі чемпіонату в кубок. - Як вважаєш, чи є перспектива, граючи в «Локомотиві», потрапити «на олівець» до команд вищих за рангом? - Звичайно, що є. Скаути команд часто спостерігають за гравцями, які добре себе проявляють у всіх без виключення лігах. Роман Самчук, головний тренер «Локо- Який стиль гри тобі найбільш до мотива», про Олега Мізерника: вподоби? Чи є в тебе улюблені гравець - Олег вдало влився в колектив і став одним із лідерів команди. Він виконує великий та команда в світовому футболі? - Мені найбільш імпонують команди, об’єм роботи, активний, відповідально ставиться до матчів та тренувань. Хо- де немає індивідуалістів, а ті, де вся кочеться тільки побажати йому кращої реа- манда грає, так би мовити, «всі – у налізації, але, думаю, у другому колі він з цим пад, всі – у захист». - Чи є у тебе футбольна мрія? впорається. Адже та робота, яку він ви- Так. Мрію пограти у закордонній коконує на тренуваннях, не проходить марно і голи – це лише справа часу. У нього ще все манді. попереду! Дуже радий, що гравець такого рівня захищає кольори нашого клубу! Ігор Брик


7

15 серпня 2015 року, №9 (68)

Футбол

Чемпіонат Львівської

області.

Друга ліга. Група «А»

Равчани напівосновним складом розгромили суперника 2 серпня. Батятичі. 8 тур чемпіонату Львівської області з футболу серед команд другої ліги. Група А. «Старт» Батятичі – «Локомотив» Рава-Руська - 1:6 (0:3) «Локомотив» (Рава-Руська): Чорнобай (Старчак В., 81), Занько, Чорний, Фурса (Зінько., 70), Стельмах, Марчук (Дуркалевич, 80), Щигол (Старчак Я., 69), Дацишин, Кобринець, Мізерник, Дума. Голи: Занько (авт., 80) – Кобринець, 12, Мізерник , 25, 57, Марчук, 32, 76, Дацишин, 86. Молодіжні склади - 1:2. Перед початком матчу тренер «Локомотива» зіштовхнувся з неабиякими кадровими труднощами – з різних причин у ньому не змогли взяти участь відразу чотири основні гравці: Білий, Дещиця, Бойко, Вивроцький. Заміни їм довелось шукати як серед новачків команди, так і серед внутрішніх резервів. Так, місце у воротах довірили Мар’яну Чорнобаю, в центр захисту доволі несподівано вийшов молодий Григорій Занько, на флангах півзахисту – Іван Кобринець і Олег Марчук. Останнього перевели з центральної зони, а на його місце в центрі вийшов новачок команди Ігор Дума. Зважаючи на ці обставини, переживати за результат гри у рава-руських уболівальників були підстави. Початок матчу був за господарями, які більше контролювали м’яч проте створити більш-менш небезпечний момент біля воріт Чорнобая їм не вдавалось. А ось контрвипади «Локомотива» були справді хорошими. І один з таких приніс перший гол. Після проходу по лівому фланзі Марчук про-

стрілив на Щигола, який у боротьбі з захисником здобув право на кутовий. Після подачі стандарту Кобринець чи-то грудьми, чи животом, проштовхнув м’яч в ворота. Пропущений гол змусив гравців «Старту» піти в атаку більшими силами, внаслідок чого почали з’являтися вільні зони у нападників гостей. Цим просто був користатися Дацишин, якого на «вбивчу» позицію вивів Щигол. Однак удару першого не вистачило точності. Через хвилину свій перший момент відзначитись «запоров» Мізерник, не зумівши переграти воротаря. Але, як кажуть, це був його день і вже на 25-й хвилині він виправився. Описуючи цей гол, на думку спадає одне слово – елегантно. Олег на лінії карного майданчика прийняв м’яч і другим дотиком переправив «смугастого» в ліву від воротаря «дев’ятку». Удар був настільки несподіваний і точний, що навіть якби на воротах у господарів стояв найкращий голкіпер світу, він на нього точно не зреагував би. А через сім хвилин посперечатись за звання автора найкрасивішого гола матчу з Мізерником вирішив його тезка Марчук. Він пройшов по своєму фланзі і, обігравши захисника господарів, пробив над голкіпером господарів, який дещо вийшов з воріт. Третій гол зовсім вибив з колії батятичівців і усі їхні наступні атаки до кінця тайму носили лише формальний характер, адже жодної загрози воротам «Локомотива» вони не несли. Чи не найголовнішу роль в цьому відіграв молодий захисник равчан Григорій Занько. Який в свої 16 (!) років провів дуже хорошу гру і ще

Чемпіонат Жовківського

району.

раз довів, що інтерес до нього від низки професійних команд небезпідставний. Початок другого тайму був як дві краплі води схожий на початок першого – господарі пішли в атаку забивати, але пропустили. Марчук з Мізерником познущались з захисту господарів. Перший, ввійшовши з м’ячем в карний майданчик, буквально на двох метрах обіграв чотирьох (!) захисників і віддав точну передачу на свого тезку. Мізерник, перебуваючи в оточені ще двох оборонців, першим дотиком зупинив м’яч, а другим – пробив між ногами захисника у кут воріт. 0:4. Після цього голу місцеві вболівальники потягнулись на вихід зі стадіону, що не дозволи їм побачити ще три голи в матчі. П’ятий гол в грі провів Марчук, який вийшов на побачення з воротарем «Старту» та без проблем його переграв. На 80-й хвилині гри гол престижу провели господарі. Хоча, якщо бути точним його теж забили гравці «Локомотива», - авто голом відзначився равчанин Григорій Занько, нога якого останньою торкнулась м’яча в хаосі біля воріт Чорнобая. Останнє ж слово в матчі було за «Локомотивом» - Дацишин використав свій вихід один-на-один з голкіпером. У підсумку – розгромна виїзна перемога равчан у першому матчі другого кола, яка дає хороші перспективи у чемпіонаті. Крім того, цей матч викликав багато приємного головного болю у тренера «Локомотива» Романа Самчука, адже всі гравці відіграли на «відмінно», незважаючи на напівосновний склад. Ігор Брик

Матчі 10 туру (2 серпня): Липник/Потелич - Бишків - 2:0 (перенесено), Синьковичі - Волиця - 4:2 (-).

Результати матчів 13 туру (19 липня): Жовква - Магерів - 1:3 (3:0). Волиця - Липник/Потелич - 3:0 (5:1). Поріцьки - Городжів - 1:2 (-). Річки - Забір’я - 2:1 (-). Замок - Синьковичі - 2:3 (-).

У 17 турі (30 серпня) зустрічаються: Жовква - Волиця, Бишків - Городжів, Магеів, Річки, Лавриків - Замок, Липник/Потелич - Синьковичі, Поріцьки - Забір’я. За інформацією групи «Футбольна Жовківщина» у соціальній мережі

Результати матчів 9 туру серед дорослих складів: Легенда - Красне - 2:3 Локомотив - Нива - 1:1 Збиранка - Старт - 1:0 Галичина - Яричів - 3:2 У 10 турі (16 серпня) зустрічаються: Локомотив - Збиранка, Старт - Легенда, Красне - Галичина, Яричів - Нива

Турнірна таблиця чемпіонату Львівської області серед команд другої ліги групи «А» серед дорослих команд Команда 1. Локомотив (Рава-Руська) 2. ФК Красне 3. Збиранка (Грибовичі) 4. Галичина (Великий Дорошів) 5. Нива (Жовтанці) 6. Старт Батятичі 7. СК Легенда (Сілець) 8. ФК Яричів (Новий Яричів)

І 9 9 9 9 9 9 9 9

В 6 6 4 4 4 3 1 1

Н 1 1 3 3 2 0 2 2

П 2 2 2 2 3 6 6 6

М 23:12 19:10 11:7 18:14 15:13 8:15 12:19 12:28

О 19 19 15 15 14 9 5 5

Результати матчів 8 туру серед молодіжних команд: Нива - Галичина - 0-3 Яричів - Легенда - 1-2. Старт - Локомотив - 1:2. Збиранка - Красне - 1:2. Результати матчів 9 туру серед молодіжних команд: Збиранка - Старт - 0:6 Легенда - Красне - 0:1 Галичина - Яричів - 5:0 Локомотив - Нива - 0:0

Турнірна таблиця чемпіонату Львівської області серед команд другої ліги групи «А» серед молодіжних команд Команда 1. Галичина (Великий Дорошів) 2. Локомотив (Рава-Руська) 3. Нива (Жовтанці) 4. Легенда (Сілець) 5. ФК Красне 6. Яричів (Новий Яричів) 7. Старт (Батятичі) 8. Збиранка (Грибовичі)

І 9 9 9 8 8 7 9 11

В 7 5 4 5 4 2 2 2

Н 0 2 3 0 1 1 1 0

П 2 2 2 3 3 4 6 6

М 30:10 16:13 14:7 17:8 9:13 8:20 14:16 11:32

О 21 17 15 15 13 7 7 6

добросин перше коло завершив без перемог, гійче у нижній частині таблиці Результати матчів 7 туру (13 червня): Шахтар - Яворів - 2:0, Рата - Добросин - 1:0, Богун - Гірник - 1:2, Муроване - Енергетик - 4:1, Думна - Юність - 3:1. Результати матчів 8 туру (21 червня): Яворів - Гірник - 2:1, Добросин - Богун - 3:4, Юність - Рата - 6:1, Сокіл - Думна - 1:3, Шахтар Муроване - 3:2. Результати матчів 9 туру (28 червня): Думна - Енергетик - 8:0, Рата - Сокіл - 0:1, Богун - Юність - 2:1, Гірник - Добросин - 2:1, Муроване - Яворів - 3:1. Результати матчів 10 туру (5 липня): Енергетик - Рата - 1:1, Яворів - Добросин - 2:0, Юність - Гірник - 0:1, Сокіл - Богун - 2:3, Шахтар - Думна - 0:2. Результати матчі 11 туру (11-12 липня): Рата - Шахтар - 0:3, Думна - Муроване - 2:2, Богун - Енергетик - 2:0, Гірник - Сокіл - 0:1, Добросин - Юність - 1:1. Результати матчів 12 туру (2 серпня): Добросин - Сокіл - 0:1, Богун - Шахтар - 1:1, Рата - Муроване - 3:4, Яворів - Юність (19 серпня). Результати матчів 13 туру (9 серпня): Думна - Яворів - 4:2, Муроване - Богун - 3:1, Сокіл - Юність - 2:1.

Матч 13 туру (2 серпня): Зубейки - Лавриків - 1:4.

У 16 турі (23 серпня) зустірчаються: Річки - Лавриків, Синьковичі - Поріцьки, Волиця - Бишків, Липник/Потелич - Замок, Городжів Магерів, Зубейки - Жовква.

Результати матчів 8 туру серед дорослих складів: Яричів - Легенда - 3:2. Нива - Галичина - 2:0. Збиранка - Красне - 1:1. Старт - Локомотив - 1:6.

Чемпіонат Львівщини. Перша ліга. Група А

Вища ліга

Річки піднімаються на дві позиції, забір’я - опускається на три

У 15 турі (16 серпня) зустрічаються: Поріцьки - Замок, Бишків - Зубейки, Магерів - Волиця, Лавриків - Городжів, Липник/Потелич - Річки, Синьковичі - Забір’я.

«МОЛОДІЖКА» РАВИ ПОВЕРНУЛАСЯ НА ДРУГУ СХОДИНКУ

ФК «Річки». Фото 2014 рокугрупи ФК «Річки» у соціальній мережі «Вконтакті»

Турнірна таблиця чемпіонату Жовківського району серед команд вищої ліги Команда 1. Синьковичі 2. Магерів 3. Лавриків 4. Жовква 5. Річки 6. Поріцьки 7. Бишків 8. Городжів 9. Липник/Потелич 10. Волиця 11. Забір’я 12. Замок 13. Зубейки

І 12 12 12 11 12 12 12 12 11 12 12 12 12

В 10 7 6 6 5 5 5 4 4 3 4 3 1

Н П М О 1 1 41-17 31 2 3 35-23 23 3 3 27-18 21 2 3 26-21 20 3 4 28-27 18 2 5 16-15 17 1 6 17-19 16 3 5 24-18 15 2 5 11-21 14 4 5 20-25 13 1 7 19-27 13 3 6 20-23 12 1 10 5-35 4

Турнірна таблиця чемпіонату Львівської області серед команд першої ліги групи А Команда 1. Думна (Ременів) 2. Сокіл (Золочів) 3. Богун (Броди) 4. Гірник (Новояворівськ) 5. Муроване 6. Шахтар (Червоноград) 7. Яворів 8. Юність (Гійче) 9. Енергетик (Добротвір) 10. Рата (Великі Мости) 11. Добросин 12. Спиртовик (Лопатин)

І 11 12 12 10 12 11 11 11 10 11 11 0

В 8 8 6 5 5 4 5 3 2 2 0 0

Н 3 2 2 3 3 4 0 2 3 1 3 0

П 0 2 4 2 4 3 6 6 5 8 8 0

М 35-9 18-11 19-17 14-9 25-22 18-12 11-15 16-19 15-26 8-26 11-24 0-0

О 27 26 20 18 18 16 15 11 9 7 3 0

За інформацією сайту Футбол.lviv


8 Посміхнімося :-) З лікарні втекли хворі з розладом кишечника. Але їх швидко спіймали за гарячими слідами. *** - Ваші документи? - Мої документи. - Пред’явіть документи! - А нашо вам? - Хочу подивитись. - Купіть собі і дивіться. - Ви що хворий? - А ви що лікар? - Я інспектор ДАІ. - А я електрик. - Ви що пили? - Пив і їв, а що не можна було? - Ви що клоун? - А ви хочете в цирк? - Хочу ваші документи перевірити! - А я хочу на море. - У вас всі вдома? - А ви хочете в гості?.. - Я вам зараз штраф випишу! - А газету теж можете виписати? - Та ви псих! Їдьте звідси щоб я вас не бачив! *** Самотність - це коли ти сидиш в туалеті, а двері відкриті. *** Професор на лекції питає: «Якби перед бараном поставили відро з водою і відро з горілкою, щоб почав пити баран?» - Воду!! - відповідає студент - А чому? - Бо баран! *** Розмовляють песиміст і оптиміст. Песиміст: — От дідько! Дні летять зі страшною силою! Не встигнеш обернутись, як місяць пролетів! Оптиміст: — Ага! І знову зарплата! *** Жінка прокидається вночі і бачить, що її чоловіка немає в ліжку. Вона вдягла халат і пішла його шукати. Знайшла вона його на кухні - він просто сидів із задуманим обличчям, дивився на стіну і пив каву. Дружина побачила, як він витирає сльозу, і запитала: - Що трапилося, коханий? - Пам’ятаєш 20 років тому, коли ми почали зустрічатися, то нам було всього по 16? - Пам’ятаю. - А пам’ятаєш, коли твій батько зловив нас в машині? Ми тоді займалися коханням на задньому сидінні. - Звичайно, пам’ятаю. - А ти пам’ятаєш, коли він, підставивши мені пістолет до голови сказав: або я на тобі одружуся, або сідаю у в’язницю на 20 років? - Пам’ятаю. Чоловік, знову витираючи сльозу: - А сьогодні б я вийшов ...

День в історії Рави-Руської *** Чому жінок не беруть в армію?- Тому, що по команді лягай,вони падають на спину... Хлопець запитує у двох дівчат: - Дівчата, а як вас звати? - Не кажи! - Добре, Ань! - Ну Іра!!! *** Я не матюкаюся, а лише вживаю ненормативну лексику в цілях більш повного вираження своїх емоцій. При прийомі на роботу у жінки запитують: - Скільки вам років? Та кокетливо відповідає: - Мені ближче до тридцяти, ніж до двадцяти. - А точніше? - П’ятдесят. *** 3 головні брехні, які ви почуєте у своєму житті: - Я тебе кохаю. - Ми з тобою будемо разом вічно. - Алгебра знадобиться вам у майбутньому. *** - Ні-і, я через балкон не полізу. У мене клаустрофобія! - Клаустрофобія - це боязнь замкнутого простору. Де ти тут бачиш замкнутий простір? - В гробу! В гробу замкнутий простір! *** - Мила, ти спиш? - Ні. - То добре! Тоді повернись обличчям до мене. - Не хочу, ти цибулю їв. - А ти горох! *** Народні прикмети: 1.якщо вже третій день не хочеться працювати, значить сьогодні середа. 2.якщо ви рано проснулись і вам не треба вставати, це означає, що ви спали стоячи. 3.якщо добре випив, то зранку погано. Якщо зранку добре, то випив погано. 4.якщо ви їдете в авто і вас сильно вдарили, вийдіть і подивіться з якого боку: якщо ззаду-до приходу грошей, спереду-до витрат. 5.якщо болить голова, значить вона все ж таки є. 6.якщо чоловік відкриває жінці двері машини, то це або нова жінка, або нова машина. 7.якщо навколо сонця з»явились якісь круги, то пора вимити вікна. 8.голуби, що низько літають над головою-до прання. 9.якщо лупа на голові ворушиться- це воші. 10.якщо дівчина в ніч на 7 липня побачила лице свого нареченого, значить цей наречений в ніч на 6 липня невдачно нирнув.

15 серпня 1897 року у міській ратуші відбувся перший руський (український) концерт хору «Бояна» з Перемишля. Про цю подію газета «Діло» писала: «Зал переповнений, від гаряча свічки таяли, прийшли і поляки.» 16 серпня 1890 року

народився Данило Богачевський – юрист, громадський діяч. У 1930-1944 рр. працював у Раві-Руській адвокатом, очолював низку товариств і організацій.

16 серпня 1923 року у залі «Сокола» (тепер - Народний дім) в РавіРуській відбувався вечір, присвячений 62-ій річниці смерті Т.Г.Шевченка. 18 серпня 1936 року щоденна українська газета «Свобода» (США) вмістила інформацію про відкриття

у Раві-Руській пам’ятника Полеглим за волю України у 1918-1919 рр. під назвою «Величаве свято в честь Поляглих».

19 серпня 1929 року при філії товариства «Просвіта» у Раві-Руській створена секція українського студентства Равщини. 20 серпня 1884 року пожежа зни-

щила 243 будинки міста.

20 серпня 1898 року народився Омелян Богачевський – інженер, активний діяч УВО та ОУН, брат Данила Богачевського. У 30-их роках ХХ ст. проживав у Раві-Руській. 22 серпня 1862 року під час пожежі у Раві-Руській згоріло 329 будинків, ратуша і всі громадські установи. 24 серпня 1929 року повітовий староста повідомив, що в місті існує новий повітовий комітет КПЗУ (Комуністичної партії Західної України). 25 серпня 1957 року драматичний колектив районного будинку культури показав виставу-комедію на 4 дії А.Макайонка «Вибачайте, коли ласка». Ярослав Серкіс, краєзнавець

* Копіювання чи будь-яке відтворення матеріалів та інформації про історію Рави-Руської, опублікованої на шпальтах газети «Прикордоння» у рубриках «Постаті Равщини» та «День в історії Рави-Руської», можливе лише з письмового дозволу авторів та редакції.

ДП «Рава-Руське лісове господарство» РЕАЛІЗУЄ фізичним та юридичним особам дрова паливні за ціною (без навантаження): Хвойна порода (сосна, ялина, модрина) – 261.00 грн. за кубометр; Твердолистяна порода (дуб, бук, граб, береза, акація, берест, клен) – 261.00 грн. за кубометр; М’ягколистяна порода (вільха, осика, липа, верба) – 201.00 грн. за кубометр. Детальніше за телефоном: 067 37 16 900. Продам мотор МеМз968 (40 к.с.) до «Запорожця». Ціна договірна. Детальніше за телефоном: 098 37 97 292

Повідомляємо про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та облаштування автомийки у місті Раві-Руській, що по вул. Львівській. Продається 3-кімнатна квартира в 5-му ДОСі у місті Раві-Руській. Детальніше за телефонами: 098 49 91 953; 097 47 46 487.

Продається будинок у місті Раві-Руській Жовківського району Львівської області по вул. Березовського. Має хороше розміщення, недалеко від залізничного вокзалу. Документи на право власності загальною площею 100 кв. метрів. Своє подвір’я, всі комунікації. Житловий стан. Вартість - 30 тис. дол. Всі питання - за телефоном 0979041872.

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Новій Кам’янці, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№9 (68) від 15 серпня 2015 року