Page 1

1 серпня 2014 року, №9 (53)

Скандал

У номері «Як допомагати біженцям?» Ми поцікавились у мешканців прикордоння як вони ставляться до біженців, які сюди прибувають, та що з ними робити, чи варто їм допомагати. Ст. 2.

боротьба за спиртзавод триває

«Війт села попався на хабарі?» Голову Липницької сільської ради затримали при спробі отримати неправомірну грошову вигоду. Ст. 3. «У Гійче зібрали понад 14 тис. грн. на підтримку війська». Ст. 3. «Українці вчили поляків народних танців». Делегація з Томашова-Любельського відвідала Раву-Руську у рамках реалізації міжнародного проекту. Ст. 3. «Равчанин перебуває у полоні на Сході України». Близько двох тижнів Валерія Виноградова утримують сепаратисти. Ст. 4. «Депутат облради «воює» проти всіх на Жовківщині?»

Низка публічних осіб району стала обєктами «викривальних» публікацій у газеті, яка належить обласному обранцю. Ст. 4. «Водій, який збив на смерть чотирирічного хлопчика, не визнає, що був п›яним». Репортаж із судового засідання у справі Михайла Дзюньки. Ст. 5. «Власники аптек ігнорують питання їхньої цілодобової роботи». На засідання виконавчого комітету не з›явилось більшість із власників аптечних установ міста. Ст. 5-6. «Успіх приходить лише до активних людей, які вміють мріяти та діяти».

Розмова з магерівчанкою Кожушко у рубриці «Сусідонька».

Ларисою Ст. 6.

фото з архіву газети

Після того, як протягом місяця трудовий колектив Рава-Руського спиртового заводу відстоював колишнього керівника підприємства Романа Лянгера і таки добився його поновлення на посаді, через певний час на заводі влаштували диверсію – прокопали дамбу очисних споруд. Внаслідок останньої близько 2000 кубометрів нечистот потрапило у ріку Рату, де загинуло багато риби. Незадовго після цього на Рава-Руському спиртзаводі почалися перевірки, підприємство от-от може опинитися на межі закриття.

Після того, як 27 червня на спиртзаводі було вчинено диверсію, його працівники припустили, що найближчим часом на підприємство почнуть приїздити перевірка за перевіркою. І у цьому вони були праві. Як і у тому, що цю ситуацію обернуть проти заводу і намагатимуться зробити його керівництво винним у потраплянні нечистот у ріку. 14 липня, о третій годині дня, на завод прибула делегація у складі голови Жовківської РДА Богдана Юрдиги, депутата Львівської обласної ради Олексія Балицького, представників прокуратури, Держекоінспекції, Служби Безпеки України. Одночасно з приїздом чиновників біля стін заводу люди, які назвали себе «мешканцями Рави-Руської», влаштували пікет проти засмічення ним довкілля токсичними відходами. Принаймні про це повідомляв один з інтернет-сайтів за… 20 хвилин до початку мітингу. Крім того, усе це зафіксувати приїхало одразу дві знімальні групи телеканалів. Коли керівництво та члени делегації сіли за стіл переговорів обговорити мету візиту останніх, то виявилося, що справжньою причиною такого шуму був начебто недопуск представників Держекоінспекції на територію заводу для проведення перевірки. Керівництво підприємства пояснило, що воно не є окремою юридичною особою і рішення про допуск чи недопуск приймає керівництво ДП «Укрспирт», якому Рава-Руський спиртзавод і підпорядковується. Тому, доки відповідного

листа з дозволом звідти не отримають, нікого до жодної перевірки допускати не будуть. Крім того, на заводі не розуміють для чого робити подібну перевірку, якщо нечистоти у ріку потрапили через втручання у роботу очисних споруд. Його представники дотримуються думки, що перевірка була б логічнішою, коли правоохоронні органи завершать розслідування по цьому факту і лише у тому випадку, якщо буде встановлено вину спиртзаводу. На Рава-Руському спиртзаводі не виключають того, що перевірка робиться з метою знайти якнайменші порушення аби була підстава для звільнення його керівника, частини трудового колективу чи навіть для призупинення або повного закриття Рава-Руського спиртзаводу. Мовляв, немає такого підприємства, де все ідеально, тому при бажанні можна знайти будь-яку невідповідність чи порушення, з якого наслідки можуть бути непередбачувані. Згодом на інтернет-сайті, який повідомляв, що «мешканці Рави-Руської» мітингували проти забруднення спиртзаводом навколишнього середовища, інформацію про цю подію подали як акцію людей з метою допуску на підприємство інспекторів екологічної інспекції для вивчення ситуації навколо утилізації відходів виробництва заводу. Міська влада Рави-Руської вважає, що події 14 липня біля підприємства були нічим іншим як спланованою акцією, організованою певною політичною силою в інтересах окремих зацікавлених у контролі над підприємством осіб. З цим погоджується і керівництво Рава-Руського спиртзаводу. Незважаючи на те, що про мітинг та прибуття інспекції для перевірки підприємства знали ледь не всі у області, однак ні керівництво заводу, ні міську владу Рави-Руської не повідомили про те, що щось подібне відбуватиметься. Більше того, напередодні, 13 липня, у селі Раті відбулися громадські збори за участю голови Річківської сільської ради, представників Рава-Руського спиртзаводу, Рава-Руської міської ради, Держекоінспекції, на яких і обговорювалося питання витоку нечистот у ріку Рату. Про

жодні акції протесту, мітинги, пікети тоді не йшлося. Учасники зборів дійшли згоди щодо вироблення стратегії та кроків як вберегти підприємство від закриття та зробити його роботу більш екологічно чистою. Крім того, серед «мешканців міста», які нібито пікетували завод, його працівники впізнали чимало немісцевих жителів. Серед учасників «мітингу» було і чимало осіб, які мають стосунок до ВО «Свобода». Зокрема, серед них був і депутат Рава-Руської міської ради Юрій Горечий. Зазначимо, що і голова Жовківської РДА Богдан Юрдига також належить до ВО «Свобода», і депутат Львівської обласної ради Олексій Балицький, який прибув на завод, також є членом цієї політичної партії. Він також є і директором департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, і головою екологічного комітету у Львівській облраді. «Свободівці» увійшли і до складу робочої групи для перевірки дотримання екологічний норм у у діяльності спиртзаводів на Львівщині (фактично – РаваРуського – Авт.). З чотирьох депутатів, На Рава-Руському спиртзаводі не виключають, що перевірка на підприємстві робиться з метою знайти якнайменші порушення аби була підстава для звільнення його керівника

про яких відомо, що вони увійшли до її складу, троє представляють ВО «Свобода», серед яких і Володимир Тістик – голова Жовківської районної організації об’єднання. Згадані голова РДА, депутат обласної ради, прокурор району, а також представники екоінспекції, обласної міліції та Початок. Закінчення на 2 ст.


2 Думки

як допомагати біженцям? За підрахунками Організації Об’єднаних Націй в Україні сьогодні 230 тис. біженців. На Львівщині їх кількість складає понад 3 тис. 200 осіб. На кінець червня відомо про перебування 22 сімей біженців у Жовківському районі, з них 4 – у РавіРуській. Вони прибули для тимчасового проживання з Автономної Респубілки Крим та Донецької області. Переважно у них обмежена кількість грошей, одягу, побутових речей, вони не мають де жити та працювати. Людей закликають зголошуватися для допомоги біженцям. Ми поцікавились у мешканців прикордоння як вони ставляться до біженців, які сюди прибувають, та що з ними робити, чи варто їм допомагати. - Ще півроку тому здавалося, що війна, біженці, терористи – це щось дуже далеке і жодним чином не може стосуватися нас. І ось ці страшні зола увірвалися у наше життя, стали буденними. Ще донедавна мирна, сонячна країна – оповита темрявою. Україна знову у вогні. За кілька місяців кривавої бійні число жертв вже зіставне з втратами, які понесли українці у десятирічній афганській війні. Українські діти розплачуються своїми життями за бездарне керівництво продажних генералів і політиків. Оголошено третю хвилю мобілізації. Навряд чи варто сподіватися, що мобілізують до війська і направлять в зону АТО президентського сина Олексія чи громадянина Рената Ахметова. Як і раніше, Сергій МАКСИМІВ, захищати Україну і її олігархів доведеться переважно Рава-Руська дітям робітників та селян. Що стосується біженців, то, звичайно, люди, які поза своєю волею у вкрай складній ситуації, потребують матеріальної та моральної підтримки, можливо, за винятком молодих і здорових чоловіків, які мали би зі зброєю у руках охороняти свої домівки від терористів. Однак потрібно розуміти, що державна скарбниця порожня, стан економіки критичний. Тому ні держава, ні органи місцевого самоврядування реально не зможуть надати допомоги біженцям. Хіба що – посприяти в наданні дітям місць в садочках і школах, а родин розселяють по гуртожитках в тих містах, де вони розташовані. Крім того, варто очікувати зростання числа біженців. Тому їм потрібно розраховувати, в першу чергу, на власні сили. Незабаром слід очікувати появи нового типу «біженців»: молоді, здорові чоловіки, за наполяганням батьків, дружин, дітей, можуть почати масово виїздити за кордон, щоби уникнути мобілізації. Адже, незважаючи на ура-патріотичну риторику, в країні швидко наростають антивоєнні настрої. У будь-який момент черговий «вантаж 200», привезений згорьованій матері, може спричинити масові жіночі бунти, які здатні будуть повалити й існуючу владу, а разом з нею і залишки української державності. Потрібно бути реалістами: ситуація вкрай складна і має тенденції до стрімкого погіршення. В українському хаосі та мороці, схоже таки, розгоряються іскри Великої Війни. Дай Боже не наврочити.

Юрій СЕМОЧКО, Магерів - На початковому етапі, коли виникла така непередбачувана ситуація, однозначно повинна бути людська допомога. Ми до певного часу можемо допомогти з харчуванням, одежею і житлом. В подальшому допомога біженцям повинна надаватися на державному рівні: лікування, соціальний захист, робота. Це повинно гарантуватися не лише на папері, а й на практиці.

- Щиро співчуваю всім тим, хто змушений залишати свої домівки в небезпечний для власного життя час, і схиляю голову перед українськими Мирослава КУЛІЄВИЧ, хлопцями, Нова Кам’янка що сьогодні воюють за визволення Східної України від сепаратистів. Мабуть, люди втікають до нас, на Захід, тому, що рівень життя галичан є трішки вищий, ніж на Сході або в Криму. А можливо, це пов’язано з тим, що саме Західна Україна найактивніше і найщиріше запрошувала біженців з метою утвердження єдності України та її народу. Як християни, ми повинні допомагати всім, хто цього потребує. А ще в народі кажуть, що краще давати милостиню, ніж самому її просити. Але при цьому треба зважати на корінних жителів Жовківщини, зокрема у сфері працевлаштування. Наприклад, ширяться чутки, що люди зі соціальним статусом біженців мають бути обов’язково працевлаштовані, натомість наших жителів можуть звільняти з робочих місць. Мене це обурює, адже жовківчани так само повинні утримувати сім’ї і перебувають в ненайкращих матеріальних умовах. Допомогу потрібно надавати передусім жінкам, дітям та людям похилого віку, забезпечувати їх житлом, елементарними побутовими речами для проживання. Якщо бойові дії на Сході України не припиняться до початку навчального року, то, звичайно, дітей треба прийняти в місцеві садочки та школи, але при цьому збільшити державне фінансування тих регіонів, де зареєстровані біженці. Дуже хотілося, щоб усі молоді чоловіки зі Сходу не втікали разом зі своїми жінками та дітьми на Захід, а залишалися мужньо захищати свій рідний Донбас поруч з нашими галичанами, адже передусім це їхня маленька батьківщина. А очевидним нині залишається те, що наш регіон буде змушений приймати та утримувати втікачів зі Сходу до тих пір, поки не закінчаться там бойові дії, адже ми одна держава, і якщо самі собі не допоможемо, то на допомогу збоку не варто надто сподіватися. Думаю, що більшість українців уже це збагнула.

- Чоловіки зі Сходу зараз мали б захищати свій край, місто чи село, будинки від сепаратистів, а не втікати разом з дітьми та жінками. Чому саме Ольга МАЗАН, хлопці і чолоСиньковичі віки із Західної України мають за них боротися? Де справедливість? Чому мої племінники не можуть бачити свого тата, якого немає вдома вже п’ять місяців, говорити з ним, сміятися разом з ним? Чому саме наші матері, жінки і діти мають втрачати своїх рідних? Чому я маю переживати за свого чоловіка, якого в будь-який момент можуть забрати захищати східні кордони, а чоловіки-біженці у цей час будуть просиджувати тут штани? Не розумію як люди приїхали без грошей, посуду і навіть одягу? Тоді як же вони жили на Сході? Неодноразово чула про те, що не всі біженці є біженцями. Декотрі втікають аби тут повеселитися і навіть на своєрідні заробітки. Через це моє ставлення до біженців нейтральне.

Андрій ІВАНЮРА, Рава-Руська - Моя думка співпадає з думкою мера Дрогобича. Жінок і дітей варто поселити і забезпечити усім необхідним для прожиття. А чоловіків відправити назад відвойовувати свої землі. Виходить так, що наші хлопці гинуть за них, а вони собі тут спокійно відсиджуються. Так не можна.

- Розумію ситуацію, у якій опинилися люди зі Сходу. В них не так багато варіантів, куди податись. Маю інформацію, що зараз у Києві важко знайти і орендувати квартиру, оскільки багато винаймають переселенці. Я б не робив акцент на тому, що до нас якось особливо багато втікають. Мені здається, люди їдуть, в першу чергу, до родичів, друзів, знайомих. Навмання мало хто їде. Жовківщині варто приймати біженців, але після попереднього відсіювання. Вважаю, що допомагати консультативно треба усім, хто звертається, а матеріально чи фінансово лише тим, хто готовий працювати або захищати Україну. Тобто якщо хтось із членів сім’ї був мобілізований в українське військо чи пішов у батальйони самооборони звільняти Донбас, то таким обов’язково треба допомагати. Так само як і тим, хто готовий тут працювати і допомагати іншим. Тим, хто приїхали цілими сім’ями і вимагають комфорту, виставляють претензії – давати газету оголошень і нехай самі про себе дбають. Вони все одно не оцінять тої допомоги, яку ми їм дамо. Виняток – одинокі матері, багатодітні сім’ї, пенсіонери. Щодо виду допомоги, то, у першу чергу, треба послухати самих людей і проаналізувати їх потреби. Далі – відфільтрувати на предмет їхньої соціальної активності та готовності самим щось для себе робити. А вже потім, в індивідуальному порядку, надавати допомогу з пошуком житла, роботи, забезпеченні речами першої необхідності. Так ці люди не будуть конфліктними та обузою для господарів, які надають їм житло. Хочеться, щоб це все завершилось до «першого снігу», але, як на мене, треба вже зараз готуватися, що проблема може затягнутись на роки. Відповідно, така допомога не може надаватися волонтерами та небайдужими людьми. Це має бути організовано на рівні держави.

Іван ІВАНУСА, Гійче

Скандал

Боротьба за спиртзавод триває Закінчення. Початок на 1 ст.

СБУ 18 липня перебували на зборах трудового колективу Рава-Руського спиртзаводу. Однак переконати останніх у тому, що вони відстоюватимуть інтереси підприємства, не змогли – люди не повірили їхнім словам. На думку міського голови Рави-Руської Ірини Верещук, причетність такої великої кількості представників ВО «Свобода» свідчить не про бажання розібратися з ситуацією довкола спиртзаводу, а навпаки, про певний інтерес цієї політсили у ній. Теперішню ситуацію довкола підприємства

Міська влада Рави-Руської вважає, що колишній директор заводу та екс-голова Жовківської РДА Степан Ціолковський надалі робить спроби повернутися на роботу на заводі, використовуючи тепер адмінресурс та окрему політичну силу

вона і надалі пов’язує з колишнім керівником спиртзаводу і головою Жовківської РДА Степаном Ціолковським, який хоче якщо не сам повернутися на підприємство, то аби ним керували підконтрольні йому особи. На її думку, раніше це робилося шляхом кадрових призначень, а тепер справа дійшла до диверсій та тиску з боку адмінресурсу, окремої політичної сили. Працівники Рава-Руського спирзаводу, мешканці міста, міська влада закликають чиновників, які побували на підприємстві, вжити всіх необхідних заходів і зупинити спроби примусової зміни керівника РаваРуського спиртзаводу, припинити чинити

тиск на нього та трудовий колектив. Якщо ж і надалі робитимуться дії з метою призупинення роботи, зменшення обсягів виробництва чи закриття заводу, вони запевняють, зл вдадуться до рішучих та радикальних дій аби зберегти бюджетоутворююче підприємство міста, на якому працює понад 100 осіб і рентабельність якого складає понад 70%. Досвід у цьому равчани мають достатній, адже брали безпосередню і активну участь у революційних подіях на Майдані і готові на все, аби довести, що правда – за ними. Захар Негода


3

1 серпня 2014 року, №9 (53)

Співпраця

Скандал

українці вчили поляків народних танців

війт села попався на хабарі?

У рамках реалізації культурного проекту «Транскордонні Барви Розточчя», до Рави-Руської завітала делегації з польського міста ТомашоваЛюбельського.

Голову Липницької сільської ради затримали при спробі отримання хабара. Про це «Прикордонню» стало відомо з власних джерел.

Приїзд поляків до Рави став першим з двох запланованих у рамках згаданого проекту. Так, серед членів делегації були бурмістр Томашова-Любельського, його заступник, інші працівники польського органу місцевого самоврядування, освіти, культури. Під час перебування у Раві-Руській польські гості взяли участь у майстер-класі з народного танцю. Так, вони переглянули фото- та відеопрезентацію про українські народні танці, костюми, дізналися історію їх виникнення та використання в обрядовості. Після цього під час майстер-класу вони спробували вивчити та повторити основні елементи українських народних танців.

За непідтвердженою інформацією, голову сільради затримали при спробі отримати неправомірну вигоду за вирі-

Під час майстер-класу з українських народних танців. Фото «Прикордоння»

книзі відвідучачів. До слова, бурмістр Томашова-Любельського став першим, хто зробив запис у новій книзі відвідувачів музею.

Наступна поїздка делегації з Томашова-Любельського до Рави-Руської в рамках проекту «Транскордонні Барви Розточчя»

Гості з Томащова-Любельського залишають відгуки у книзі відвідувачів музею відділу ДПСУ «Рава-Руська». Фото «Прикордоння»

Після екскурсії до музею прикордонників, делегація з Томашова-Любельського взяла участь в урочистій академії та святковому концерті з нагоди Дня Конституції України.

запланована на кінець серпня. Тоді вони повинні взяти участь у майстер-класі з народних вірувань та традицій. Василь Волокуша

великогабаритні автобуси повернуться на маршрути восени

Так, вартість проїзду з РавиРуської до Львова зросла на 20%. Тепер вона становить 20 грн. 50 коп. Проте, як відзначають перевізники, підняття тарифів не є таким, який би їх задовольняв. - Це є краще, ніж було раніше, але той відсоток підняття тарифів не дає змоги нам працювати так, аби мати змогу продовжувати оновлювати наш автопарк, - зазначив директор фірми-перевізника ТзОВ «Автосвіт», яка обслуговує маршрут Рава-Руська – Львів, Юрій Семочко. – Але в тій складній економічній ситуації, в якій перебуває країна зараз, 20-відсоткове підняття тарифів дозволить принаймні не працювати перевізникам у збиток. Юрій Семочко також розповів, що повернення великогабаритних автобусів на маршрут Рава-Руська – Львів у повному складі відбудеться ближче до по-

у гійче зібрали понад 14 тис. грн. на підтримку війська Станом на 29 липня мешканці Гійче зібрали 14 тис. 504 грн. на підтримку українського війська. Про це повідомляє офіційний сайт села. 15 волонтерів зібрали 13 тис. 474 грн. З них 2 тис. 458 грн. було витрачено на закупівлю необхідних речей для гійченця, який наразі перебуває у зоні бойових дій. Так, було придбано штани, кітель, майку, кепку, сигарети, берці. Також 500 грн. передано на побутові витрати, а 82 грн. – за послуги за доставку. Крім того, 1 тис. 30 грн. зібра-

Тарифи

З 8 липня, відповідно до розпорядження Голови ЛОДА №250/0/5-14 від 20 червня 2014 роки, зросли тарифи на міжміські автобусні перевезення. Подорожчання торкнулося і маршрутів у рава-руському напрямку.

Захар Негода

Звіт

Бурмістр ТомашоваЛюбельського став першим, хто зробив запис у новій книзі відвідувачів музею прикордонників

Окрім участі у майстер-класі, томашівці відвідали римо-католицький костел св. Йосипа, де настоятель храму о. Ян Весельський розповів історію парафії та будівництва костелу. Під час зустрічі з українськими прикордонниками, поляки побували на екскурсію у музеї відділу ДПСУ «Рава-Руська». Там вони дізналися про історію раваруського прикордонного загону, переглянули експонати, виставлені в музеї, залишили відгуки у

шення або сприянні у вирішенні земельних питань. У Жовківському райвідділі міліції поки що офіційної інформації щодо цього факту не надають. Нагадаємо, з 2010 року головою Липницької сільської ради є Ярослав Кушта.

чатку осені. - Зараз, по суті, є мертвий сезон, багато людей перебувають у відпустках. Тому ми вирішили відтермінувати повернення великогабаритних автобусів на кінець серпня. Саме тоді більшість людей повернуться з відпусток, студенти почнуть їздити на навчання і курсування таких машин не буде збитковим. Нагадаємо, востаннє тарифи на перевезення пасажирів на маршруті Рава-Руська – Львів зростали у лютому 2011 року. З того часу вартість квитка становила 17 грн. Нова вартість проїзду на раваВартість проїзду зросла в середньому на 20% руському напрямкові (у дужках вказано тариф до Жовкви): Волиця - Львів - 23,5 грн. (14,5 грн.), Гійче - Львів - 20,5 грн. (12 грн.), Дев’ятир - Львів - 25 грн. (16,5 грн.), Дубрівка - Львів - 23,5 грн. (15 грн.), Забір’я - Львів - 23,5 грн. (15 грн.), Синьковичі - Львів - 22 грн. (13,5 грн.), Замок - Львів

- 22 грн. (13 грн.), Зубейки - Львів - 19 грн. (10 грн.), Клебани - Львів - 26 грн. (17 грн.), Потелич - Львів - 23,5 грн. (15 грн.), Річки - Львів - 23,5 (15 грн.), Кам’янка-Липник - Львів - 19 грн. (10 грн.), Добросин - Львів - 14,5 грн. (5,5 грн.), Кам’яна Гора - Львів - 20,5 грн. (11,5 грн.), Замок - Львів - 20,5 грн. (11,5 грн.), Старе Село - Львів - 22 грн. (13,5 грн.), Магерів Львів - 18 грн. (9 грн.), Монастирок - Львів - 22 грн. (13, 5 грн.), Лавриків - Львів - 16,5 грн. (7,5 грн.). Також зросли тарифи і на маршруті Рава-Руська - Червоноград. Відтепер, варість проїзду є такою: Рава-Руська - Червоноград - 20,5 грн., Гійче - Червоноград 16,5 грн., Волиця - Червоноград - 15 грн., Синьковичі - Червоноград - 20,5 грн. З Рави-Руської до Синьковичів відтепер пасажири їздитимуть, заплативши 3 грн., до Гійче - 4 грн., Волиці - 5,5 грн., Потелича - 3 грн., Дев’ятира - 4 грн., Кам’янки-Липника - 3 грн., Добросина - 6,5 грн., Монастирка - 5 грн., Магерова - 6,5 грн. Тарас Левко

ли під час проведення дискотеки у сільському будинку культури 26 липня. Станом на 29 липня, залишок коштів складає 12 тис. 46 грн. Ініціатори збору грошей на підтримку українського війська закликають односельчан висловлювати свої пропозиції задля ефективного їх використання. Тарас Левко P.S. У наступних номерах читайте репортаж та звіт зі збору коштів на підтримку української армії у Раві-Руській.

Пам’ять

У раві з’явився парк імені героїв майдану 9 липня на четвертому пленарному засідання XХХVIII сесії депутати РаваРуської міської ради з другої спроби проголосували за те, аби назвати парк імені Мікушева іменем Героїв Майдану. Так, нагадаємо, у лютому цього року на громадському віче равчани вирішили назвати парк, який розташовується на розі вулиць Грушевського та Ярослава Мудрого у Раві-Руській, іменем Героїв Майдану. 3 березня проект рішення з цього питання було винесено на засідання сесії Рава-Руської міської ради, але тоді депутати вирішили додатково ще раз обговорити його на громадських слуханнях. На них 23 березня громада знову вирішила присвоїти парку ім’я Героїв Майдану. Відповідне рішення у липні прийняли депутати Рава-Руської міської ради. Міський голова Рави-Руської Ірина Верещук розповіла, що у міській раді працюють над концепцією розвитку парку. - Концепція передбачатиме облаштування парку таким чином, щоби у ньому можна було не лише відпочивати, а й водночас пізнавати і не забувати трагічні сторінки історії України, - розповіла Ірина Верещук. Мер додала, що на початку квітня тут було висаджено понад 100 саджанців смереки. Цю посадку назвали Алеєю Небесної Сотні. Крім того, на місці зруйнованого у серпні минулого року вандалами пам’ятника Вої-

нам УПА, який був встановлений у цьому ж парку, планують встановити новий. - У зв’язку з революційними подіями та війною в Україні робота з відновлення пам’ятника була призупиненою. Зараз триває процес розроблення ескізу нової статуї. Вона буде символізувати боротьбу українців за Незалежність України, - додала Ірина Верещук. За словами міського голови Рави-Руської, міська рада має попередню домовленість з однією з організацій, яка візьме на себе половину витрат із облаштування пам’ятника та парку. Додамо, раніше парк імені Героїв Майдану носив ім’я радянського воєначальника, гене«Концепція облаштування парку передбачатиме не лише відпочинок у ньому, а й пізнання історії боротьби за Незалежність України та права українців» рал-майора Георгія Мікушева, який командував 41-ю стрілецькою дивізією. Завдяки її діям, входження німецьких військ у Раву-Руську, яка була перший містом на їхньому шляху після нападу на СРСР 22 червня 1941 року, відбулося лише через п’ять днів – 27 червня. Прес-служба Рава-Руської міської ради


4 Проект

Війна

у дитсадку на 70% реалізовано проект зі заміни опалення У дошкільному навчальному закладі №3 Рави-Руської «Орлятко» продовжуються роботи з реконструкції системи опалення. - Станом на сьогодні проект реалізовано на 70%, - розповіла його координатор Наталія Басай. – Вже замінено внутрішню систему опалення на сучасну, встановлено тепловий насос шведської фірми «Nibe», яка є лідером продажів геотермального опалювального обладнан-

ня у Європі. За словами координаторів, проведено буріння 9 з 12 геотермальних свердловин для теплового насосу. Для підігрівання у закритому контурі рідини, що циркулює, використовуються змонтовані у свердловину пластмасові труби. На нижньому кінці вони надійно з’єднані між собою і теплоносій проходить спершу вниз, до забою, а потім піднімається вгору, до устя, нагрівається по дорозі та віддає отримане тепло у тепло-

насосі. Для покращення теплообміну порожнину свердловини із змонтованим у ній контуром або заливають спеціальними розчинами, або замивають глинами. - Особливістю (і одночасно складністю) при бурінні таких свердловин є вимога повної ізоляції усіх горизонтів підземних вод, оскільки перетікання вод у нижчий горизонт є його забрудненням, а потрапляння у підземні води теплоносія може призвести до дуже серйозних екологічних наслідків, - додала Наталія Басай. Завершення реалізації проекту, за її словами, планується у першій половині серпня. Нагадаємо, реконструкція системи опалення у дошкільному навчальному закладі №3 відбувається у рамках реалізації другої фази міжнародного проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ). По його завершенні у дитячому садку буде реконструйовано автономне опалення і встановлено сучасний тепловий насос, який використовуватиме тепло ґрунту. Тарас Левко

равчанин перебуває у полоні на сході україни Мешканець Рави-Руської Валерій Виноградов перебуває у полоні на Сході України. За інформацією Львівської облдержадміністрації, Валерія Виноградова разом з іншим військовослужбовцем Львівського прикордонного загону Тарасом Матвісівим впізнали у відеоролику про полонених на Сході України. Як йдеться у зверненні, Тарас Матвісів був скерований в розпорядження Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ для подальшого проходження служби та не прибув до місця призначення. Зі слів сестри військовослужбовця, невідомі особи зняли його з поїзда у Донецьку під час слідування до нового місця служби. Після чого сестра Тараса Матвісіва впізнала брата на відеоролику, розміщеному на відеохостингу YouTube (Пленные украинской армии: «С нами в плену обращаются лучше, чем в армии»). 16 липня до облдержадміністрації звернувся Виноградов В.Б. з проханням допомогти розшукати військовослужбовця Виноградова Валерія Борисовича, який 15 червня 2014 року

був направлений з військового госпіталя (ВМКЦ Західного регіону, м.Львів) у свою військову частину (м.Калинів Самбірського району Львівської області). Валерій Виноградов повинен був взяти особисті речі та повернутись назад у госпіталь для лікування. 17 червня рідного брата військовослужбовця було поінформовано, що останній не повернувся і щодо нього порушено кримінальну справу. Брат впізнав Валерія Виноградова на цьому ж відео. Голова облдержадміністрації Ірина Сех скерувала звернення щодо розшуку та порятунку військовослужбовців Матвісіва Т.М. та Виноградова В.Б. голові СБУ Валентину Наливайченку, міністру МВС Арсену Авакову, прокурору Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Миколі Лисому, начальнику управління СБУ у Львівській області Віктору Андрейчуку та начальнику УМВС України у Львівській області Дмитру Загарії. За інформацією Львівської ОДА

Скандал

депутат облради «воює» проти всіх на жовківщині? Рава-Руські медики та міський голова стали об’єктами публікацій газети «Жовківчанка». У №4 (85) від 17 липня та №5 (86) від 24 липня з’явилося два матеріали з неоднозначними заголовками. Так, у першому у публікації «У Рава-Руському роддомі на породіль із грішми чекають з нетерпінням» (правопис збережено – Авт.) її автор поставив питання про доцільність подальшого утримання медичних працівників Рава-Руської районної лікарні, які, на його думку, обслуговують «порожні ліжкомісця». У публікації автор активно посилається на депутата Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Богдана Каспера, який, до слова, також є шеф-редактором «Жовківчанки». Зокрема, йдеться про те, що обласний обранець завітав у лікарню і виявив, що черговий лікар, за його словами, начебто не знає про те, скільки пацієнтів перебуває у лікарні. Видання наводить дані з «матеріалів дослідження» Богдана Каспера. Так, зокрема, у них йдеться про те, нібито кількість зареєстрованих пацієнтів суттєво менша від тих, які фактично перебувають у медзакладі. Міського голову Рави-Руської звинуватили у тому, що вона... завербований агент контррозвідки під позивним «Щука» Богдан Каспер у коментарі своєму виданню говорить про нехтуванням окремими пацієнтами у лікарні. Крім того, він «пожартував» над пологовим відділенням Рава-Руської райлікарні. Зокрема, депутат зазначив, що

воно – «одне з найкращих по етичному вигляді і найрідше відвідуване». Богдан Каспер також фактично звинуватив у корупції медперсонал пологового відділення. «Персонал приблизно раз в три дні щиро чекає оту породіллю, яка з дитиною у животі та грошима в кишені завітає у відділення», - цитує Каспера «Жовківчанка». Медичні працівники пологового відділення Рава-Руської районної лікарні обурені публікацією у газеті «Жовківчанка» і звернулися із листом-спростуванням до редакції газети «Прикордоння». «Медичний персонал пологового відділення Рава-Руської районної лікарні обурений публікацією «У Рава-Руському роддомі на породіль із грішми чекають з нетерпінням», яка була розміщена у №4 від 17 липня 2014 року газети «Жовківчанка». Депутат Львівської обласної ради Богдан Каспер зробив висновки про стан пологового відділення на основі короткотривалого перебування у медичному закладі у вечірній час тоді, коли робочий день у його керівництва був закінчений. Він фактично звинуватив медперсонал пологового відділення у корупції, хоча на момент його перебування у лікарні вагітних жінок та породіль там не було. Тому для нас залишається незрозумілим, на основі чого депутат зробив висновок, що «персонал приблизно раз на три дні щиро чекає оту породіллю, яка з дитиною у животі та грошима у кишені завітає у відділення». У Рава-Руському пологовому відділенні вагітним жінкам і породіллям надають психологічну і моральну допомогу, дбають про них, як і про новонароджених дітей. Про рівень роботи медперсоналу породілля відгукується зі словами вдячності. Невелика кількість пологів

у Рава-Руській райлікарні, на нашу думку, є провиною депутатів Жовківської районної ради та керівництва Жовківської РДА, які неодноразово робили спроби закрити пологове відділення, постійно недофінансовуючи лікарню. Таким чином, вважаємо згадану публікацію і слова депутата Львівської обласної ради Богдана Каспера наклепом і вимагаємо спростування наведених у ній «фактів». У іншому випадку, ми будемо змушені звертатися до суду». У №5 (86) від 24 липня об’єктом для «критики» стала вже міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. У публікації під заголовком «А Рава-Руська в Європі чи в…?» йдеться про те, що вона, починаючи з 2007 року, начебто є… завербованим агентом контррозвідки під позивним «Щука» (!). Крім того, Ірину Верещук звинуватили у тому, що вона «розбила сім’ю молодого офіцера», працюючи юристом РаваРуської міської ради «підім’яла під себе міського голову, яким на той час була слабовольна жінка» (попередником Ірина Верещук була Алла Сопрун – Авт.) і продажі низки об’єктів за заниженою ціною, грабежі громади, дерибані землі та ще багатьох «злочинах». У свою чергу, Ірина Верещук також звернулася до «Прикордоння» і прокоментувала появу згаданого матеріалу. - Нічого спільного з якісною та об’єктивною журналістикою публікації у газеті «Жовківчанка» не мають. Більше того, про саме видання півроку ніхто й не чув, аж тут раптом її номери почали виходити один за одним, при чому з опублікованими у них скандальними матеріалами проти ледь чи не кожного високопосадовця у районі, керівника громади чи установи. Якщо так піде і далі, то зовсім скоро особа-

Богдан Каспер. Фото ZIК

ми, які фігуруватимуть у «журналістських розслідуваннях» «Жовківчанки» і депутатських Богдана Каспера будуть двірники, яких, мабуть, викриють у шпигунстві на користь сепаратистів. Головне, аби об’єктом «викривальних» публікацій не став сам Богдан Каспер. Мабуть, таку плідну роботу журналістів «Жовківчанки» та депутата Каспера можна пояснити виборами, які наближаються. А для того, щоби вони мали тему для чергового «розслідування», зазначу, що я вже 10 років живу разом з жінкою і жодної сім’ї молодого офіцера не розбивала. Крім того, мене обурює факт того, що як агента контррозвідки мій позивний вказали неправильно. Невже міський голова така некрасива, щоби мати позивний «Щука»? Зауважимо, у останньому номері газети «Жовківчанка», окрім згаданої публікації про Ірину Верещук, у схожому контексті у інших матеріалах йдеться про голову Жовківської райради Тадея Швая, її депутатів Ярослава Конопку, Антона Харука, Василя

Пущинського, Остапа Голінку, голову Жовківського осередку партії «УДАР» Андрія Умрихіна, мешканця Жовкви Михайла Коляду, керівника Рава-Руського спиртового заводу Романа Лянгера, депутата Львівської обласної ради Івана Бокала, колишнього голову Богдан Каспер фактично звинуватив у корупції медперсонал пологового відділенна Рава-Руської райлікарні

Жовківської РДА Володимира Волошина, колищнього голову Асоціації місцевих рад Жовківського району та депутата Жовківської райради Костянтина Орловського, головного лікаря Жовківської центральної районної лікарні Ігоря Шевціва, підприємця Романа Демчину. Захар Негода


5

1 серпня 2014 року, №9 (53)

Із зали суду

Водій, який збив на смерть чотирирічного хлопчика, не визнає, що був п’яним свідчення його учасників, через що суддя неодноразово робив слухачам зауваження і попереджав, що видалить із залу. Під час перерви засідання між слухачами з обох сторін навіть виникла словесна перепалка. Втім, загалом судове засідання проходило спокійно, хоча і відчувалася певна напруженість. Після всіх формальностей, які передбачені на початку судового засідання, було зачитано матеріали досудового розслідування. Так, під час останнього було встановлено, що 22 квітня Михайло Дзюнька грубо порушив Правила дорожнього руху, перебував у стані алкогольного сп’яніння – концентрація алкоголю у його крові складала 1,9% проміле (максимально допустима – 0,2% - Авт.). Було зачитано перелік травм, які отримав і чотирирічний хлопчик, і його батько. Їх перелік, особливо у першого, виявився таким великим, що конвоїр, який сидів поруч із обвинуваченим, постійно похитував головою, мовляв, як таке могло статися. Під час судового засідання виявилося, що Михайло Дзюнька раніше вже був судимий. На початку цього року він був засуджений на один рік умовно за ст. 185 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає вчинення крадіжки. Адвокат Емми Вивроцької повідомив, що позивач просить стягнути з Михайла Дзюньки 500 тис. грн. як компенсацію за моральну шкоду, яка була завдана їй та її родині. На запитання чи пробачає вона обвинуваченому аварію, Емма Вивроцька відповіла, що не пробачає. Сам же Михайло Дзюнька визнав себе частково винним, зокрема, що порушив Правила дорожнього руху. Однак він не визнає, що зробив це у стані алкогольного сп’яніння. На запитання судді він відповів, що має намір відшкодувати збитки, які заподіяв, щоправда не 500 тис. грн., як того просять потерпілі, оскільки такої суми у нього та його сім’ї немає.

25 червня відбулося друге судове засідання у справі обвинуваченого Михайла Дзюньки – водія, який був за кермом автомобіля, що 22 квітня цього року здійснив наїзд на молоду сім’ю равчан, внаслідок чого чотирирічний хлопчик Олежик Вивроцький одразу загинув, а його батько зазнав численних травм середньої тяжкості, серед яких – перелом обох ніг. На попередньому судовому засіданні, яке відбулося 13 червня, Михайло Дзюнька попросив суддю перенести його, так як у нього не було адвоката. Таке прохання було зрозумілим, але дещо несподіваним, адже на досудовому засіданні він відмовився від послуг захисника. Мати хлопчика, що загинув, Емма Вивроцька, була проти того, щоб судове засідання було перенесено, однак суддя вирішив задовольнити клопотання обвинуваченого, так як він має право на захист Зрештою, 25 червня Михайло Дзюнька був у суді вже з адвокатом. Його обвинувачують за ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України. За нею Дзюньці загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. На суді Михайло Дзюнька поводився спокійно, дещо навіть розгублено. Склалося враження, що після аварії він і досі перебуває у шоковому стані. Емма Вивроцька, чия сім’я постраждала внаслідок аварії, також виглядала спокійною. На засіданні перебувало близько десятка слухачів. Серед них була і дружина Михайла Дзюньки, і, очевидно, інші його родичі, як і родичі Емми Вивроцької. Виглядало так, наче найбільше перебігом судового засідання стурбовані саме родичі обвинуваченого і потерпілої: протягом судового засідання кілька разів вони емоційно коментували

Михайло Дзюнька розповів свою версію подій 22 квітня. Так, за його словами, у той день зранку він пішов на роботу, з якої повернувся додому і відпочивав. У той час у його батьків на Шабельні перебував гість. Останні сиділи, випивали. Михайло Дзюнька запропонував відвезти гостя додому (автомобіль був не його – Авт.). Вони двоє сіли у автомобіль і Дзюнька повіз останнього до Рави. У центрі міста вони зупинилися аби купити сигарети. Як розповів обвинувачений, гість, якого він хотів відвезти додому, вирішив повернутися назад на Шабельню. Михайло Дзюнька погодився. За словами обвинуваченого, коли він з гостем поверталися з центру Рави-Руської, падав дощ, асфальт був мокрим. Пасажир заснув. Дзюнька на повороті біля церки (св. Юра – Авт.) побачив якусь тінь, вильнув кермом вліво, а потім вправо і автомобіль почало заносити. Прокурор зазначив, що на досудовому розслідуванні обвинувачуваний не згадував про тінь, яка стала перешкодою для нормального руху автомобіля. На це Михайло Дзюнька відповів, що деталі того епізоду почав пригадувати згодом, коли перебував у СІЗО. На запитання щодо швидкості руху автомобіля, Дзюнька відповів, що вона складала 60 – 80 км/год, а фари були увімкненими. На запитання судді, чи на його думку він обрав відповідну швидкість у згаданих погодних умовах, Дзюнька невпевнено відповів, що, «мабуть, так». Після того, як автомобіль почало заносити, Дзюнька начебто нічого не пам’ятає, так як перебував у шоковому стані, і до тями повернувся вже у лікарні, де у нього брали аналіз крові. На запитання адвоката потерпілої чому Дзюнька не пам’ятає того, що сталося, останній відповів, що після аварії його почали бити і він отримав травму голови. Але ні хто наносив удари, ні кількість осіб, які його начебто били, Дзюнька не зміг назвати. Присут-

ність же великої частки алкоголю у своїй крові Михайло Дзюнька пояснив тим, що вже після аварії його знайомі, які проходили поруч, мали зі собою горілку. Вони і дали йому її випити вже після ДТП, аби привести Михайла Дзюньку до тями. Однак сам обвинувачений цього, за його словами, не пам’ятає. Про це йому повідомила не то дружина, не то самі знайомі. Прокурор запитав обвинуваченого, чому він раніше говорив, що вжив 150 грам алкоголю (до аварії – Авт.). На це Дзюнька відповів, що міг сказати що завгодно, мовляв, перебував у шоковому стані, а слідчий нав’язав йому свою думку. - Коли 22 квітня мене допитували, я перебував у важкому психологічному стані, - сказав на суді Михайло Дзюнька. - Мене все боліло, у мене були поламані ребра. Потерпіла Емма Вивроцька, яка у аварії втратила маленького сина і чоловік якої отримав травми, на судовому засіданні трималася спокійно. Все змінилося, коли вона почала давати свідчення. Вона заледве стримувала сльози, їй було важко говорити. Деякі слухачі у залі також плакали. За словами потерпілої, Дзюнька втік з місця аварії і він, на її думку, був п’яним. - Дзюньку не били, бо його на місці аварії вже не було, - зазначила Емма Вивроцька. – Пасажир з боку сидів п’яний-п’яний і навіть не розумів, що трапилося, розповіла потерпіла. Емма Вивроцька заперечила слова Михайла Дзюньки про те, що фари в автомобілі були ввімкненими. В якості свідків викликали матір Емми Вивроцької Світлану та брата Сергія, які також були на місці аварії. Мати зайшла і презирливо дивилася на Михайла Дзюньку, здавалось, ледь-ледь стримує емоції, нервово тупала ногою. Мати підтвердила слова доньки, що фари автомобіля, яким кермував Дзюнька, не були

увімкненими. - Автомобіль виїхав на тротуар боком, його розвернуло, - розповіла Світлана Вивроцька. Вона, як і її син, не бачили Дзюньку на місці події, як і того, що його хтось бив. Сергій Вивроцький також розповів, що асфальт на дорозі був сухим, чим заперечив слова обвинуваченого. … Засідання у справі Михайла Дзюньки тривало дві з половиною години. Його адвокат просив суд на наступне засідання викликати експертів, які проводили експертизу крові Дзюньки. Також він клопотав витребувати з районної лікарні довідку щодо забору крові (одразу після аварії – Авт.), а також історію хвороби у лікарні, де Михайло Дзюнька проходив лікування після аварії. Прокурор та адвокат потерпілої висловили думку, що виклик експертів є нічим іншим як затягуванням кримінального провадження. Зрештою, суддя вирішив останніх таки викликати. Також за клопотанням адвоката Михайла Дзюньки на наступне судове засідання викликаються «знайомі», які начебто одразу після аварії давали алкоголь Дзюньці аби привести його до тями. Емма Вивроцька не підтримала цього. - Вони є друзями Дзюньки і можуть підтвердити все, що завгодно, - зазначила вона. У свою чергу, прокурор висловив клопотання продовжити термін запобіжного заходу для Михайла Дзюньки у вигляді утримання у СІЗО терміном на два місяці, до 14 вересня, оскільки обвинувачений може здійснювати тиск на свідків чи потерпілих, залякувати їх або ж переховуватися. Суддя це клопотання також задовольнив. Таким чином, після двох з половиною годин судового засідання у справі Михайла Дзюньки суд оголосив перерву до 21 серпня, коли і відбудеться наступне судове засідання. Андрій Бучко

Актуально

власники аптек ігнорують питання їхньої цілодобової роботи Опублікований у минулому номері «Прикордоння» матеріал «Вісім аптек, але жодної цілодобової» підняв хвилю обговорень щодо доцільності існування бодай однієї аптеки, яка працюватиме і вночі. Нагадаємо, у матеріалі йшлося про те, що нещодавно у Раві-Руській відкрито дві нових аптеки, але разом з іншими шістьма, які вже давно існують, немає жодного аптечного закладу, в якому б люди могли придбати ліки в будь-який час доби, тобто – і вночі. У згаданому матеріалі ми запропонували схему, за якою б аптеки почергово працювали один раз на тиждень вночі, схему повідомлення мешканців Рави-Руської та навколишніх сіл щодо того, в які дні і у якому закладі можна буде придбати ліки і вночі. Зрештою, про необхідність обговорення згаданого питання ще до виходу матеріалу було сказано на «червневому» засіданні ви-

конавчого комітету Рава-Руської міської ради. Його члени вирішили запросити на наступне засідання власників аптек для того, аби разом спробувати розібратися у ситуації. Однак на засідання виконкому, яке відбулося 25 липня, зі всіх восьми запрошених власників аптек прибуло лише двоє. І то це були провізори. І якщо власників ще інших двох аптек лише за день до проведення засідання хоча б надіслали листа, у якому повідомили, що не зможуть перебувати на ньому, то ще чотири повністю проігнорували виклик Рава-Руської міської ради. Більше того, як нам стало відомо, не факт, що і ті представник двох аптек, які з’явилися, прийшли б на виконком, якби заклади, в яких вони працюють… мали б ліцензію (!). Якщо це справді так, то їхню появу можна пояснити не бажанням спільно подбати про здоров’я, а лише намаганням не привертати зайвої уваги через фактично незаконну роботу таких аптек. ФОП Цимбалюк Валентина

Василівна, яка представляє аптеку «Арта» (вул. Львівська, 3), повідомила, у листі до міської ради повідомила, що її заклад уже рік працює до 22 години. Також вона зауважила, що протягом цього періоду між 20 та 22 годинами неодноразово виникали різного роду інциденти, які межували з хуліганством. За її словами, наявність тривожної кнопки і сигналізації не дає стовідсоткової гарантії безпеки провізора. Власник аптеки зауважила, що Рава-Руська є транзитним містом, тому робота в нічний час є небезпечною для персоналу аптеки. Валентина Цимбалюк також повідомила, що аптечний пункт аптеки «Арта», який розташовується у приміщення лікарні у Раві-Руській, «працює у взаємодії з лікарнею в ургентному режимі з травня минулого року», що «дозволяє забезпечувати медикаментами хворих при термінових нічних зверненнях». А от ТзОВ фірма «Гетьман», якій належить аптека по вул. Грушевського, 36, поруч із полікліні-

кою, повідомила про «неможливість роботи… у нічний час через відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців та технічних можливостей». Провізори нещодавно відкритих аптек повідомили, що, так як їхні заклади нещодавно відкрилися, у них немає можливості найняти додатковий персонал для торгівлі у нічний час. Іншими словами, на членів виконавчого комітету, міського голову, як і равчан загалом, власникам аптек наплювати. Вони навіть не вважають за доцільне обговорити питання цілодобової почергової роботи аптек і особисто висловити свої думки. Член виконкому Віра Бігун звернула увагу на те, що графік роботи аптек погоджує міська рада. - Пропоную на початку наступного року, коли ми знову затверджуватимемо графік роботи аптек, добряче подумати, - зауважила вона. – Вважаю, що працівники аптек, які на сьогодні працюють в Раві, абсолютно не хочуть

реагувати на потреби звичайних людей. - Варто спробувати поговорити з власниками аптек, які працюють вже довший час, аби ті певний період спробували працювати в ночі. Побачимо, що з цього вийде, - запропонував Василь Долішний. - Є багато медсестер, які допомагають людям вдома, до них телефонують серед ночі, оскільки у них можуть бути і необхідні ліки, і вони нададуть допомогу інколи швидше, ніж приїде швидка допомога, - зазначив виконкомівець Богдан Матвіяс. Серед членів виконкому знайшлися такі, які фактично підтримали позицію власників аптек. Так, зокрема, Тетяна Сіннікова повідомила, що у лікарні проблем з діяльністю аптечного пункту, який розташовується у її приміщенні, немає. - Коли нам термінового необхідні певні ліки, ми телефонуємо Початок. Закінчення на 6 ст.


6 «Сусідонька»

Актуально

«Успіх приходить лише до активних людей, які вміють мріяти і діяти» Сьогоднішня наша розмова із дуже цікавою, неординарною, творчою та захоплюючою жінкою – магерівчанкою Ларисою Кожушко. Вона працює викладачем у Рава-Руській дитячій музичній школі, є учасником народного сімейного ансамблю «Кожушки», письменницею. - п. Ларисо, ви народились і виросли у Миколаєві, навчались у Львові, працюєте у Раві-Руській, а проживаєте у Магерові. Який висновок за цей час зробили про людей? - Люди – це маленькі гілочки величезного дерева, які без коренів не можуть існувати. Між рідними людьми повинен бути міцний зв’язок як клітковина у стовбурі того ж дерева, тому у житті кожної людини сім’я та родина – це основа. Людина народжується для щастя, а вже потім час вносить свої корективи і тоді ми маємо те, на що заслуговуємо. Якось прочитала історію про акушерку з концтабору, яка бачила дітей, народжених виснаженими та немічними полоненими жінками. На її подив, усі діти були з нормальною вагою. Це означає, що на цей світ ми всі приходимо майже однакові, а вже потім починаємо змінюватися. - Як у вас з’явилась любов до музики? - Мій тато колись грав на балалайці в шкільному оркестрі народних інструментів, і зараз співає у церковному хорі. Бабця Барбара (полька) по материній лінії знала безліч повстанських пісень. Дідусь Платон (українець) залюбки їй підспівував. Музика – наша спільна сімейна справа. Зараз, коли у мене вже є власна сім’я, я граю на фортепіано, чоловік не розлучається з гітарою, діти як фах обрали флейту та акордеон. Наше спільне музикування об’єднує сім’ю та тішить оточуючих. - Як познайомились зі своїм чоловіком? - Що Богдан – моя половинка, відчула, як то кажуть, на енергетичному рівні. Ми познайомились з ними ще у студентські роки, під час поїздки у колгосп на збір урожаю картоплі. Богдан гарно впадав за мною (Сміється. – Авт.). Ми годинами розмовляли і не припиняємо робити це і зараз. - Як би ви описали відносини у своїй сім’ї? - Вони є демократичними. Ми усі між собою завжди знаходимо спільну мову. Незважаючи на те, що характер у мене, так би мовити, «авторитарний», я часто йду на поступки чоловікові. У нашій сім’ї ми не перестаємо дивувати і захоплювати одне одного. - Чи є у вас якісь особливі підходи у вихованні дітей? - Ні. Вважаю, що основний підхід — це любов.

власники аптек ігнорують питання їхньої цілодобової роботи Закінчення. Початок на 5 ст.

Фото Лариси Кожушко

- У кожної людини є свій спосіб робити душевну розрядку. Який він у вас? - Якщо чоловік захоплюється написанням й аранжуванням пісень, то я обрала для себе інший спосіб висловлювати свої емоції – літературний. Свої твори намагаюся писати швидко й водночас лаконічно, не роблячи глобальних виправлень. - Чи є у вас сімейна пісня? - Так, вона називається «Мине розлука». Вперше цю пісню ми виконали у 2003 році на фестивалі «Родинні скарби України», лауреатами якого стали. Усі учасники фестивалю, почувши цю пісню, потім наспівували її приспів: «Будем любитись, / Будем сваритись, / Будем мирись / Разом з тобою!». Ці слова, автором яких є мій чоловік, відображають увесь сенс спільного життя – тут стільки правди і любові! Богдан написав цю пісню за два дні моєї відсутності вдома, коли я поїхала відвідати своїх батьків. - Як вважаєте, чому розпадаються сім’ї? - Люди перестають спілкуватися і, як наслідок — розуміти одне одного. У сім’ї повинні бути спільні традиції, зацікавлення. Якщо цього немає, то коли минає період закоханості, оголюються існуючі проблеми, на які не звертали уваги, – різниця у вихованні, традиціях, культурі... - п. Ларисо, чому батьки обрали вам таке ім’я? - Ларисою мене назвали на честь нашої тітки, яка, незважаючи на заметіль та далеку дорогу, першою приїхала привітати моїх батьків з народженням доньки. Безумовно, ім’я закладає у життя людини певний код. «Лариса» у перекладі з грецької означає «чайка». Цей птах – відважний, з норовливою вдачею, який не боїться долати великі відстані крізь шторми. Можливо, саме тому свої літературні доробки підписую псевдонімом «Чаєчка». Я б не змогла жити, як птаха в клітці. Мені потрібні свобода та відчуття вільного польоту. - Зауважила, що ви не носите годинника…

- Справді. Це я роблю навмисно, аби не хапатися за час, хоча ніколи нікуди й не запізнююся й усе встигаю. - Яке значення для вас відіграє одяг? - Життя повинне бути яскравим, тому одяг і відображає життєву сутність людини, настрій, рівень культури. Щодо себе, то в одязі намагаюся поєднувати народний стиль із сучасними елементами, полюбляю прикраси. Вважаю, що це жіночно. Мені легко змінити свій образ. - Що вважаєте найбільшим своїм недоліком? - Мабуть, прискіпливість. Це стосується чи то фарбування стін, чи облаштування квітника або ж виступу на відповідальному концерті. Усе повинно бути бездоганно. Починаючи нову справу, вивчаю усе досконало. Лекцію з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка ґрунтовно готувала протягом шести місяців. Як результат – протягом години слухачі почули цікаву інформацію: про становлення Тараса Шевченка як митця, історію виникнення кобзи-бандури, а також про відомих українських кобзарів — Гната Хоткевича, Остапа Вересая. Музичне оформлення заходу забезпечили учні-бандуристи нашої школи. Також я буваю нестримною, або ж занадто принциповою, але ніколи не лукавлю, щоб справити враження на оточуючих. - Чим для вас є гроші? - Гроші для мене не самоціль, хоча їх відсутність відбирає свободу вибору. - Чи мрієте ви? - Так, при чому роблю це завжди. Але свої мрії плекаю і не кричу про них на увесь світ. Саме через мрії успіх приходить до людей, але обов’язково разом з діями. - Який ваш рецепт щастя для людей? - Любіть себе, життя, тоді хороший настрій не покидатиме вас ніколи.

до власника, нам відкривають аптечний пункт і навіть можуть дати необхідні ліки в борг, - зазначила вона. – Вважаю, що аптекам недоцільно працювати у нічний час. Тетяна Сіннікова апелює до того, що коли людям стає погано, то варто одразу викликати швидку допомогу. Її підтримав і Віктор Шандра. Натомість вона не уточнила, чи доцільно викликати карету швидкої, гнати її 2 км до міста по розбитій дорозі, якщо, скажімо, людину мучить кашель, а сиропу немає під рукою, чи раптового виник нежить, чи закінчилися ліки, виписані за рецептом. Зрештою, члени виконкому зійшлися на думці розробити схему, за якою б повинні були працювати аптеки Рави-Руської у нічний час, і запропонувати її на наступному засіданні їх власникам, яких знову будуть викликати. Міський голова Ірина Верещук запевнила, що у випадку подальшого ігнорування власниками аптек виклику на засідання виконкому, вона звертатиметься у відповідні органи для позбавлення таких закладів ліцензії. - Ми говоримо про якісне надання послуг для населення, а не про вигоду. Те, що раз на тиждень кожна аптека працюватиме цілодобово, не зробить її банкрутом, - підкреслила Ірина Верещук. Щоправда, мало віриться у те, що не буде чергового ігнорування з боку власників. Якщо ж це станеться, то своє слово у питанні цілодобової діяльності аптек по-

винна сказати громада. Очевидно, що про прибутки від діяльності аптек у нічний час говорити не доводиться. Аби ефективність (а не прибутковість) цього була відчутною, як ми вже писали у минулому номері, варто провести рекламну кампанію серед мешканців Рави та околиць. Газета «Прикордоння» готова у цьому допомогти. Коли люди знатимуть, що матимуть можливість купувати ліки вночі, то вони не турбуватимуться про те, що необхідно робити кількамісячні запаси наперед часто дорогих ліків, які, в кінцевому результаті, можуть і не знадобитися, але термін придатності втратять. Через певний час графік черговості роботи аптек у нічний час приживеться і за ліками до Рави їхатимуть з околиць, і, не виключено, її послугами користуватимуться ті, хто перетинає кордон. Адже часто буває, що у водіїв розболілася голова, а тут буде можливість позбавитися від болю. Звісно, можна не сумніватися, що власники аптек, погодившись на, скажімо, тимчасовий експеримент, спробують його завалити, показати, що вони зазнають шалених збитків. Однак насправді це не так. За нашими підрахунками, кожна з аптек додатково понесе не більше 2-3 тис. грн. витрат на місяць. Чи багато це, враховуючи вартість ліків і ціну людського здоров’я? Андрій Бучко

Шахи

Юні равчани - серед призерів міжнародного шахового турніру У Томашові-Любельському завершився міжнародний шаховий турнір “Grand Prix –2014”. Серед 150 його учасників була і збірна команда Жовківського району, у складі якої виступають равчани і тренером якої є керівник шахового гуртка Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості Тарас Горячий.

2005 р.н. За підсумками змагань, юні равчани зайняли призові місця. Так, другі місця у віковій категорії 2002-2004 рр. виборов Роман Сиротов та у 2005 р.н. – Денис Кушнір. Третіми на турнірі у своїх вікових категоріях стали Микола Пашковський та Богдан Товарянський. За результатами змагань наші спортсмени отримали відповідні

Олена Криниця

Кулінарні рецепти від Лариси Кожушко «Правдивий китайський салат». Філе курки нарізаємо дрібними шматочками, додаємо трохи олії і підтушковуємо на пательні. Тоді вкидаємо подрібнені шампіньйони, продовжуючи тушкування. Пасеруємо порізану цибулю та натерту моркву на іншій пательні. До них додаємо нарізані кубиками перець та помідори і продовжуємо тушкувати. Усе це солимо до смаку. Змішуємо готові продукти, додаємо одну ложку соєвого соусу та зелень. «Літній десерт». Будь-які ягоди (малина, порічки, чорна смородина, полуниця) миємо і трохи підсушуємо на серветці. Окремо готуємо желе: розмішуємо 25 грамів желатину на півлітра гарячої води, всипаємо дві склянки цукру, а коли вистигне, додаємо стандартну пачку сметани і добре розмішуємо. Ягоди кладемо в посудину та заливаємо желатиново-сметанковою сумішшю. Ставимо в холодильник на декілька годин.

Турнір проходив з вересня 2013 до липня 2014 року. Його етапи проходили як у ТомашовіЛюбельському, так і у інших населених пунктах Томашівського повіту. У змаганнях брали участь спортсмени-шахісти чотирьох вікових груп: 1996-98 рр. н., 19992001 рр. н., 2002-2004 рр. н. та

Фото Жовківської РДА

кваліфікаційні розряди. Переможців та призерів шахових змагань нагородили кубками, медалями, дипломами та подарунками. За матеріалами Жовківської РДА


7

1 серпня 2014 року, №9 (53)

Футбол

Історія

городжів не захотів поступатися лідеру Чемпіонат Жовківського району. Вища ліга. 10 тур. 21 липня. Городжів, сільський стадіон. Городжів – Рава 2:2 (0:1). Юнацькі склади: 0:2. Рава: Старчак В., Фурса, Стельмах, Заблоцький І., Чорний, Щигол, Вивроцький, Яворів, Бойко, Кобринець (Богуш 70), Дацишин (Самчук 85). Голи: Гоцій 53, Швед 82 (пен.) – Дацишин 7, Чорний 80 (пен.). Рава приїхала в Городжів у статусі беззаперечного фаворита. Це засвідчували як турнірна таблиця, так і матч першого кола, в якому вона здолала городжівців з рахунком. 8:3. Але як показала сама гра – статистика у футбол не грає. Матч розпочався з атак гостей і вже на 7-й хвилині гри рахунок був відкритий. Щигол, пройшовши по лівому фланзі, віддав точну передачу у середину карного майданчика на Дацишина, якому залишалося лише поцілити у во-

рота. Відкривши рахунок, Рава дещо заспокоїлась і більше контролювала м’яча в середині поля ніж атакувала. На 23-й хвилині гри нагоду відзначитись мав новачок Рави Олександр Яворів, але його удар по воротах парирував воротар. А наприкінці тайму подвоювати рахунок зобов’язаний був Щигол. Пройшовши лівим флангом, він обіграв захисника і пробив уближній кут воріт, але удару забракло влучності. З початком другого тайму помітно активізувались господарі. Так, на 47-й хвилині на пильність Старчака перевірив Швед. Віталій, хоч і не без проблем, перевів м’яч на кутовий. А вже через 6 хвилин все той же Швед заробив штрафний у декількох метрах від лінії штрафного майданчика. Пробивати стандарт взявся Гоцій. Удар у нього вийшов хоч і не сильний, але на диво точний – Старчак не мав жодних шансів.

Після пропущеного голу гості активізувались і знову, як і на початку матчу, затисли суперника на їхній половині поля. Проте забити ніяк не виходило. На 80-й хвилині гри перевагу все ж таки вдалось реалізувати. Щигол ввійшов у штрафну Городжева, де на ньому порушив правила захисник господарів. Пенальті реалізував Чорний. Однак раділи гості не довго. Через дві хвилини їхні захисники зробили низку помилок. Стельмах, перериваючи передачу нападників, головою віддавав м’яча воротарю, але зробив це настільки сильно, що Старчак ледь дістав смугастого з кута воріт та відбив прямо на ногу нападнику, якийсь чомусь опинився один безпосередньо близько біля воріт. На ньому сфолив воротар Рави. Пенальті. Швед пробивши точно і сильно, зрівнявши рахунок. Ігор Брик

синьковичі завдали раві першої поразки Чемпіонат Жовківського району. Вища ліга. 11 тур. 27 липня. Синьковичі. Синьковичі - Рава - 6:3 (3:2) Рава: Старчак, Фурса, Стельмах, Старчак Я., Заблоцький М. (Богуш, 46), Щигол, Бойко, Яворів, Вивроцький, Дацишин (Заблоцький І., 75), Зінько – к (Кобринець, 54) . Голи: Лень, 9, 20, Барановський, 12, ?, 47, ?, 78, ?, 82. – Щигол, 22, 42, 65. Юнацькі склади: 0:1. Беззаперечний лідер чемпіонату району з футболу «Рава» у двох матчах підопічні Самчука не здобули жодної перемоги. Натомість пропустили аж вісім м’ячів, шість з яких влетіло у сітку воріт равчан у матчі зі Синьковичами. Таким чином, Рава вперше пішла з поля бою «на

щиті». На 7-й хвилині гри м’яч після удару Яворіва перевірив на міцність стійку воріт господарів. А через дві хвилини равчанин Лень, який виступає за Синьковичі, зі штрафного відкрив рахунок. 1:0. Знову «арматуру» воріт господарів випробував на 11-й вже Щигол, а через хвилину «Рава» знову пропустила. 2:0 «робить» Барановський. Черговий штрафний у виконанні Леня і черговий гол у ворота «Рави» трапився на 20-й хвилині. Равчанам у цьому матчі відверто не щастило. Третій небезпечний момент біля воріт Синьковичів, і Бойко… теж влучив у поперечину! Зрештою, на 22-й хвилині гостям нарешті вдалося відквитати один м’яч – відзначився Щигол.

На 42-й хвилині Щигол замкнув м’яч після пасу Вивроцького. 3:2. А одразу після перерви синьківчани забивають четвертий гол. «Рава» на 65-й хвилині відповіла влучним пострілом Щигола. 4:3. Ще через дві хвилини «Рава» могла зрівняти рахунок, але суддя матчу не зафіксував стовідсоткового порушення у штрафному майданчику господарів. Розгром «Рави» було оформлено на 78-й і 82-й хвилинах, коли п’ятий та шостий м’ячі влетіли у ворота Старчак. У підсумку, попри рівну гру, але через провали у захисті та невпевнену гру воротаря Рава зазнає першої і одразу розгромної поразки у чемпіонаті.

Статистика 11 туру (дорослі; юнаки) Зубейки - Городжів - 2:1; 1:5; Синьковичі - РаваРуська - 6:3; 0:1; Бишків - Стара Скварява - 1:1; 1:2; Гійче - Волиця - матч перенесено; Магерів - Кам’янкаЛипник - 0:2; - .

Турнірна таблиця (дорослі склади) Команда 1. Рава-Руська 2. Зубейки 3. Магерів 4. Синьковичі 5. Гійче 6. С.Скварява 7. К.-Липник 8. Городжів 9. Бишків 10. Волиця

І 11 11 10 10 10 11 11 10 10 10

В 7 6 6 6 6 5 5 3 2 1

Н 3 1 1 0 0 2 1 1 1 0

П 1 4 3 4 4 4 5 6 7 9

М 36-21 28-22 30-19 33-21 28-22 30-26 18-19 16-22 17-34 10-40

Турнірна таблиця (юнацькі склади) О 24 19 19 18 18 17 16 10 7 3

Команда 1. Гійче 2. Рава-Руська 3.Синьковичі 4. Волиця 5. Ст. Скварява 6. Городжів 7. Бишків 8. Зубейки 9. Магерів

І 9 10 9 9 10 9 9 9 8

В 8 8 6 5 5 2 1 1 0

Н 1 0 1 2 1 2 2 1 0

П 0 2 2 2 4 5 6 7 8

М 25-6 13-5 20-9 23-10 19-16 14-20 12-20 7-21 5-31

О 25 24 19 17 16 8 5 4 0

У 12 турі зустрічаються (3 серпня): Рава-Руська - Зубейки, Городжів - Магерів, К.-Липник - Гійче, Волиця - Бишків, Ст. Скварява - Синьковичі. Статистика 15 туру. Потелич - Забір’я - 1:2, Лавриків - Нова Кам’янка - 2:0, Замок Кунин - 3:1, Панчишини - Хитрейки - 3:2, Річки - Погарисько - 8:1. Статистика 16 туру. Річки - Потелич - 7:0, Погарисько - Панчишини - 4:2, Хитрейки - Замок - 7:0, Кунин - Лавриків - 0:3, Нова Кам’янка - Забір’я - 3:2. Статистика 17 туру. Потелич - Нова Кам’янка - 0:1, Забір’я - Кунин - 0:1, Лавриків - Хитрейки - 0:1, Замок - Погарисько 2:0, Панчишини - Річки - 1:11.

Чемпіонат Жовківського району з футболу. Перша ліга. Західна зона. Група Б. Турнірна таблиця Команда 1. Лавриків 2. Річки 3. Нова Кам’янка 4. Забір’я 5. Хитрейки 6. Замок 7. Кунин 8. Погарисько 9. Панчишини 10. Погарисько

І 17 17 17 17 17 17 17 17 17 17

28 липня 1806 року народився Франц Зераф Штадіон, граф фон Вартгаузен і Таннгаузен, губернатор Галичини у 1847 1848 рр., а також міністр фінансів Австрійської імперії. У 1848 році Франц Штадіон був був також послом у Райхстазі від Рави-Руської. Він відіграв важливу роль у скасуванні панщини в Галичині, ставився прихильно до Головної Руської Ради і підтримував змагання галицьких українців за вживання рідної мови у шкільництві й адміністрації проти сильної опозиції з боку поляків, які обвинувачували його в розпалюванні україно-польської ворожнечі. Обороняв від нападок о. Григорія Шашкевича від польських шовіністів після призначен-

ня його радником міністерства освіти у Відні. Франц Штадіон помер 8 червня 1853 року.

вояки упа втратили 18 воякiв, знищивши 300 радянських

Ігор Брик

Чемпіонат Жовківського району з футболу. Вища ліга Статистика 10 туру (дорослі; юнаки) Городжів - Рава-Руська - 2:2; 0:2; Зубейки Кам’янка Липник - 6:3; -; Бишків - Синьковичі - матч перенесено; Волиця - Магерів - 0:3; 6:1; Стара Скварява - Гійче - 2:1; 2:2.

губернатор, який представляв раву у австрiйському парламентi

В 13 12 9 8 7 6 7 2 2 1

Н 2 3 5 5 4 6 3 2 2 4

П 2 2 3 4 6 5 7 13 13 12

М 51-15 63-14 32-18 46-23 38-24 36-25 25-32 22-56 22-68 15-65

О 41 39 32 29 25 24 24 8 8 7

У 18 турі зустрічаються (3 серпня): Панчишини - Потелич, Річки - Замок, Погарисько - Лавриків, Хитрейки - Забір’я, Кунин - Нова Кам’янка.

19 серпня 1944 року курінь Дмитра Пелипа, військового діяча УПА, поблизу села Пирятина вступив у бій з каральними загонами НКВС, 1-го Українського Фронту та прикордонників. Загалом суперників упівців налічувалося близько 3 тис. Радянських силовиків було розгромлено. Так, близько 300 з них

загинуло. Серед них був і генерал-лейтенант, заступник командувача 1-го Українського Фронту). Крім того, декілька сотень енкаведистів було поранено, а також знищено кілька танків та літак. Зі сторони вояків УПА втрати були набагато меншими – 18 загиблих. Богдан Жигало «Волиця…»

перша поIздка короля польщI до потелича У серпні 1675 року у Потеличі

побував король Речі Посполитої Ян ІІІ Собєський. Тут він зупинився, коли був у дорозі на війну з Туреччиною, їхав до військового табору. З Потелича він написав дружині листа, у якому розповідав про перші сутички з турками військового стражниками Зброжка, якого направив під Кам’янець-Подільський. Втім, у 1675 році Ян Собєський не вперше і не востаннє був у Потеличі. Тут він зупинявся досить часто, подорожуючи до своїх маєтків у Жовкві, Яворові і Пилашковицях. Так, відомо, що

Ян Собеський побував у Потеличі у 1672 та 1681 роках. Однак саме у серпні 1675 року у Потеличі він побував вперше як король Речі Посполитої.


8 Повідомлення ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням Виконавчого комітету Рава-Руської міської ради №56 від «27» червня_2014 року Міський голова_________І.А.Верещук

21 травня 2014 року «Ощадбанк» розпочав продаж казначейських зобов’язань «Військові» серії В номінальною вартістю 100 гривень, кошти від реалізації яких будуть спрямовані на підтримку української армії. Проект ПОЛОЖЕННЯ про порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцем для розташування об’єктівзовнішньої реклами у м. Рава-Руська

Потрібен на роботу Кредитний експерт на магазин для видачі кредитів в м.Рава-Руська. Освіта середня, вища. бажано зі стажом роботи у банках. Зарплата — ставка+бонуси. Контактна особа Юрій 0671000021, 0504408917

Посміхнімося :-) Вийшов український аналог ляльки Барбі - «Маруся». У комплект входять: її друг Іван, хата, літня кухня, 2 гектари поля, собака Бобік, труйка від жуків і Чупакабра. *** Вночі міліція зупиняє п’яненьку дамочку: - Куди поспішаємо? - На лекцію. - Хто ж в такий час лекції читає? - Чоловік! *** А знаєте, чому свекрухи не люблять своїх невісток? Думають, що у нас в думках тільки п’янки, гулянки й чоловіки... Пам’ятають, мабуть, свою молодість... *** Чоловіки не зраджують - вони переконуються, що їхні дружини найкращі. *** - Знаєш, що робити, коли ти йтимеш з дівчиною вночі з дискотеки, і до неї почнуть чіплятись? - Що? - Тікай! І пам’ятай: гарних дівчат багато, а ти у мами - один! *** Підходить на ринку чоловік до бабці, яка продає картоплю. - Бабуся, у вас картопля на посадку? - Ні, на ЗЛІТ! *** Зустрічаються дві подруги: одна - товста, інша - худа. Товста: - Дивлячись на тебе, можна подумати, що у нас в країні голод! - А дивлячись на тебе, можа подумати що ти тому причина... *** Ми з нашими дітьми в майбутньому: - Тату, тату, а як ви з мамою познайомилися? - Ну, починалося все так... значить, сиджу я в контакті, а тут опааа, і твоя мама лайки ставить! *** Дитяча мудрість: якщо мама сміється над жартами тата, значить вдома є гості. *** — Тату, тату, ти обіцяв мені сходити в зоопарк! — Тато обіцяв? Тато сходив!

1. Загальні положення 1.1. Дане Положення розроблене відповідно до пунктів 32, 33 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067. 1.2. Місця для розташування об’єктів зовнішньої реклами у м. Рава-Руська (певна площа будинків, інженерних споруд, окремих елементів благоустрою: тротуари, газони, майданчики та інші), що знаходяться в комунальній власності міста і не передані в оренду іншим фізичним чи юридичним особам (надалі – місця для розташування об’єктів зовнішньої реклами) надаються розповсюджувачам реклами на підставі договору про тимчасове користування місцем для розташування рекламних засобів, який укладається з Рава-Руською міською радою. 1.3. Підставою для укладення договору про тимчасове користування місцем для розташування рекламних засобів є дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, виданий в установленому законодавством порядку. 2. Визначення площі місця для розташування об’єктів зовнішньої реклами 2.1. Площа місця для розташування наземних та дахових об’єктів зовнішньої реклами визначається як сума площі їх горизонтальної проекції на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра по периметру горизонтальної проекції цієї конструкції. 2.2. Площа місця для розташування не наземних та не дахових об’єктів зовнішньої реклами дорівнює площі їх вертикальної проекції на уявну паралельну площину. 3. Визначення розміру плати за тимчасове користування місцем для розташування об’єктів зовнішньої реклами 3.1. Розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування об’єктів зовнішньої реклами – рекламних засобів визначається в договорі про тимчасове користування місцем для їх розташування і складається з базового тарифу, площі місця розташування та коригуючих коефіцієнтів, на які послідовно перемножується базовий тариф. 3.2. Плата за тимчасове користування місцем для розташування рекламних засобів обчислюється за наступною формулою: Пм = Бр х S х Кф1 х Кф2, де Пм – місячна плата за тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу; Бр – базовий розмір плати за 1 кв.м. площі місця розташування рекламного засобу, який визначається згідно даного Положення; S – площа рекламного засобу, визначена відповідно до розділу 2 даного Положення; Кф1 – коефіцієнт функціонального призначення. Кф2 – коефіцієнт територіального розміщення Базові розміри плати за розташування рекламного засобу №п/п 1. 2. 3. 4. 5.

Вид засобу зовнішньої реклами Щит, що стоїть на землі (сітілайти, бігборди) Щит на фасаді будинку, інженерній споруді Щит на опорах вуличного освітлення Рекламна вивіска, напис на будівлі Дахові конструкції

Одиниця виміру кв.м. кв.м. кв.м. кв.м. кв.м.

Плата за місяць, грн., без ПДВ 20 25 20 5 20

Коефіціенти функціонального призначення (Кф1) № п/п 1. 2. 3.

Функціональне призначення реклами Комерція Соціальна реклама Політична реклама

Коефіцієнт 1 0,5 2

Коефіцієнт територіального розміщення(Кф2) № п/п Місце розташування рекламних засобів 1. Уздовж автомобільної дороги М-09 (Е-372) та прилягаючих території відстанню до 50 метрів 2. Уздовж автомобільної дороги Р-40 та прилягаючих території відстанню до 50 метрів 3. В інших місцях

Коефіцієнт 1,3 1,2 1

4. Використання коштів від плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів 4.1. Плата за розміщення об’єктів зовнішньої реклами сплачується розповсюджувачами реклами з моменту підписання договору про тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу,починаючи з наступного дня після підписання договору. 4.2. Розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу не залежить від змісту реклами. 4.3. Розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу у разі відсутності рекламного засобу. 4.4. Рава-Руська міська рада може переглядати базові тарифи та коефіцієнти, встановлені цим Положенням, залежно від умов розвитку рекламного ринку у м. Рава-Руська, але не частіше одного разу в рік. 4.5. Плата за користування місцями для розміщення рекламних засобів перераховується розповсюджувачем реклами на розрахунковий рахунок Рава-Руської міської ради щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній місяць.

Юрист міської ради

О.Л.Матвійчук

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Гійче, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 2000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лище з дозволу газети.

№9 (53) 1 серпня 2014 року