Page 1

22 грудня 2016 року, №8 (80)

У номері «Гійче, Липник та Волиця не хочуть об›єднуватися з Равою». У Жовківському районі може виникнути ще одна об›днана територіальна громада. Ст. 2. «У школі-інтернаті урочисто відкрили «дитячий садок»». Ст. 3. «ТЕМНИЙ» квартал вул. ЛІС(ної)». Власники земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній не можуть перейти жити у новозбудовані будинки через відсутність... електрифікації». Ст. 3. «Дитячий ансамбль дав два грандіозних передноворічних концерти». Колектив «Ексклюзив» під керівництвом Романа Жолобка вразив равчан неймовірним музичний театралізованим дійством. Ст. 4. «У Раві встановили пам›ятник Небесній сотні». На території школи-інтернату з›явився перший у Раві об›єкт вшанування пам›яті Героїв Майдану». Ст. 4. «У Раві-Руській протягом місяця працювала вчитель з Луганщини». Гостя зі Сходу України завітала до Рави-Руської у рамках програми обміну. Ст. 7. «Славне бойове подружжя». У рубриці «Історія» розповідь про Михайла Климкевича та Ірину Шмигельську. Ст. 7.

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 26 січня 2017 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

Влада

ЯКИМ БУВ ПЕРШИЙ РІК РОБОТИ НОВОЇ ВЛАДИ РАВИ-РУСЬКОЇ 18 листопада виповнився рік Рава-Руській міській раді сьомого демократичного скликання. Це – перший період, за який можна робити певні підсумки діяльності нової міської влади – міського голови та депутатів. Місцеві вибори 25 жовтня 2015 року, за підсумками яких і була сформована теперішня влада, принесли чималий успіх партії ВО «Свобода», яка перемогла на виборах депутатів до Рава-Руської міської ради сьомого скликання і представник якої став міським головою. «Свобода» у Рава-Руській міській раді сьомого скликання представлена вісьмома депутатами, одним з яких є секретар міської ради, а також міським головою, який теж бере участь у голосуваннях. Нагадаємо, «свободівці» очолюють 4 з 6 постійних депутатських комісій. Відповідно, ті рішення, які будуть розглядатися на сесії, до прикладу, щодо питань щодо ремонту багатоквартирних будинків чи доріг, прибирання вулиць, виділення земельних ділянок, розвитку освіти і спорту спершу повинні пройти розгляд та обговорення у комісіях, які очолюють «свободівці». І хоча рішення членів депутатських комісій можуть відрізнятися надалі від кінцевого рішення, які депутати ухвалююит на засіданнях сесій, і мають хіба що рекомендаційний характер, нерідко трапляються випадки, що саме від перших залежить те, чи взагалі питання виноситимуть на розгляд сесій. Попри те, що «Свобода» у Рава-Руській міській раді сьомого демократичного скликання має менше третини депутатських мандатів, це аж ніяк не означає, що міський голова має проблеми із ухваленням рішень. По-перше, можемо говорити про фактичну приналежність до фракції «Свобода» ще одного депутата – представника «Батьківщини» Андрія Кольбуха, який голосує майже синхрон-

Міський голова Рави-Руської Микола Зінько. Фото «Прикордоння»

но зі «свободівцями». Прикладом цього є голосування щодо затвердження документації земельних ділянок у скандальному кварталі по вул. Драгоманова, під час якого він був єдиним не-«свободівцем», який не підтримав цього рішення. По-друге, участь у голосуваннях, як вже було сказано, бере і сам міський голова. Таким чином, фактично у «Свободи» з 27 голосів у Рава-Руській міській раді є понад третина – 10. З 26 депутатів Рава-Руської міської ради сьомого скликання 17 – обрані вперше, з них 14 – це не-«свободівці» і не належать до їхнього впливу. Депутатського досвіду у них немає, а, відповідно, у багатьох питаннях вони ще або взагалі некомпетентні, або мало у них розбираються. Крім того, партій-

ної підтримки від політичних сил, від яких вони обрані, у таких депутатів немає, адже більшість з них не є членами політичних партій, які представляють. До того ж, серед депутатів є такі, які воліють не вступати у конфлікт з діючим мером, розраховуючи на його лояльне ставлення і підтримку ради під час розгляду особистих питань. Тому дуже часто на сесіях трапляються ситуації, коли пояснення про необхідність проголосувати «за» певний проект рішення такі депутати сприймають «на віру» або навіть і не ставлять зайвих запитань. Враховуючи це, набрати хоча б міні-

Початок. Продовження на ст. 5

Освіта

РАВА-РУСЬКА ШКОЛА №1 СТАНЕ ОДНИМ З ГОЛОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У РАЙОНІ У Жовківському районі офіційно запустили процес децентралізації середньої освіти. Районна рада на засіданні 9 сесії сьомого скликання, яке відбулося 24 листопада, ухвалили рішення, за яким визначила першу опорну школу. Нею стала Рава-Руська школа №1.

Створення опорних шкіл – це одна з головних засад реформування системи освіти в Україні. Їхня суть полягає у тому, щоби створити середні навчальні заклади, яким будуть підпорядковані менші школи на території відповідної громади чи району. До прикладу, як правило, у невеликих селах існуватимуть лише школи, де навчатимуться учні 1-4-х класів, у більших населених пунктах – ті, де навчатимуться учні 5-9-х класів, і, зокрема, в центрі майбутньої об’єднаної територіальної громади – опорна школа, де навчатимуться учні 10 – 12-х класів. Опорна школа буде головною, а всі інші

– її філіями. Після закінчення початкової ланки школи учнів з населених пунктів, де немає школи для 5 - 9-х класів, довозитимуть до такого навчального закладу, а і по її закінченні, відповідно, і до опорної школи, де навчатимуться старшокласники. Станом на 1 вересня 2016 року в Україні запрацювало 142 опорні школи. У Львівській області на сьогодні їх – 5. Вони отримали серйозне фінансування з обласного бюджету на покращення матеріально-технічної бази. - Коли ми розглядали питання про опорні школи у Жовківському районі, то визначали, у яких населених пунктах будуть ті з них, які виконуватимуть функції навчальних закладів третього ступеня (10 – 12 класи, - Авт), - розповів головний спеціаліст відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Юрій Бірбан. – Враховуючи географічне розташування населених пунктів, такі школи можуть бути у Раві-Руській, Жовкві та Дублянах. Як розповіли у відділі освіти, серед критеріїв відбору шкіл у цих трьох містах була

і матеріально-технічна база навчальних закладів. - Ми враховували те, що у Дублях школа є найновішою, добре укомплектованою, а Жовква – це районний центр і, відповідно, школи тут також отримували непогане матеріальне забезпечення. Тому у цьому плані увагу варто було звернути на РавуРуську, - додав Юрій Бірбан. – Протягом багатьох років привілеї надавалися сільським школам, оскільки, вважалося, що там діти не мають відповідних умов до навчання тощо. Однак якщо глянути на результати зовнішнього незалежного оцінювання, призерів олімпіад, то тут попереду були учні міських шкіл. Визначення опорних шкіл, як вже зазначалося, дало б таким навчальним закладам потужне фінансування на покращення матеріально-технічної бази, зокрема, на закупівлю сучасного обладнання, серед яких виокремлюють інтерактивні дошки. Початок. Закінчення на ст. 5


2 Децентралізація

Колонка редактора Дорогі читачі! Ми разом з вами прожили черговий рік. Для нашого видання він став вже восьмим. Відверто кажучи, для «Прикордоння» цей рік був непростим. Як і, зрештою, для більшості з вас. Втім, попри різні труднощі, ми і надалі залишаємось з вами. «Прикордоння» на сьогодні залишається єдиним рава-руським друкованим засобом масової інформації і одним з двох у Жовківському районі, які регулярно виходять у світ. Саме тому справа, яку ми робимо, видання газети, для нас є дуже важливою. «Прикордоння» продовжує зберігати статус незалежного видання. Багато чинників роблять це можливим – невеликий тираж, робота дописувачів на громадських засадах, невелика періодичність виходу. Ми відчуваємо, що цього замало і читач потребує більшого. Підтримку останнього, вашу підтримку, у цьому році ми відчули, мабуть, чи не найбільше за весь час існування «Прикордоння». Ми не женемося за дешевими сенсаціями, намагаємось не допускати маніпуляцій за допомогою газети. Найголовнішими принципами для нас є правди-

вість, точність, неупередженість та незалежність. На жаль, сьогодні це не цінується так, як повинно у демократичних державах та громадському суспільстві. Втім, саме таку мету, побудову громадянського суспільства на демократичних засадах, ми і ставимо перед собою. Для нас важливо долучитися на виховання свідомих, мислячих громадян, здатних критично оцінювати події, які відбуваються, бути інформаційно-грамотними. У новому році ми не відступимо від наших принципів і сподіваємось, що зможемо хоча б трішки наблизитись до нашої мети. І у цьому дуже розраховуємо на вашу допомогу. Нехай новий, 2017-й рік, буде для вас добрим. Саме добро у непрості часи здатне творити дива, відсіювати брехню від правди і давати сили та наснаги не опускати руки. Андрій Бучко, засновник та редактор газети «Прикордоння»

Інфраструктура

НОВУ КАМ’ЯНКУ ГАЗИФІКУВАЛИ У суботу, 17 грудня, в Новій Кам`янці урочисто ввели в експлуатацію новозбудований підвідний газопровід до села. Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА. Будівництво підвідного газопроводу тривало понад 7 років.

Реалізація цього проекту відбулася у рамках програми газифікації населених пунктів Львівської області. Загальна вартість робіт становила понад 1,4 млн грн. Захар Негода

ДОРОГУ РАВА-РУСЬКА - СУДОВА ВИШНЯ ВІДРЕМОНТУЮТЬ Дорогу Рава-Руська - Судова Вишня, яка пролягає, зокрема, через село Потелич, селище Немирів, місто Яворів, відремонтують. Про це йдеться у інформації Жовківської РДА. Зокрема, буде відремонтовано 55 км дороги, на що передбачено 660 млн. грн. Цього року

буде відремонтовано 5 км, на що витратять 62 млн. грн. Наразі ремонтні роботи вже тривають. Фінансування відбувається за рахунок коштів інвестиційного проекту державного бюджету. Нагадаємо, дорога Рава-Руська - Судова Вишня потрапила до переліку найгірших у Львівській області. Тарас Левко

ГІЙЧЕ, ЛИПНИК ТА ВОЛИЦЯ НЕ ХОЧУТЬ ОБ’ЄДНУВАТИСЯ З РАВОЮ У Жовківському районі може виникнути ще одна об’єднана територіальна громада (ОТГ) – з центром у селі Новій Кам’янці.

Нагадаємо, відповідно до затвердженого проекту перспективного плану спроможних територіальних громад Жовківського району, на його території мало б бути створено сім ОТГ з центрами у Раві-Руській, Жовкві, Добросині, Магерові, Туринці Дублянах та Куликові. Однак вже після того, як відповідне рішення було ухвалено на засіданні сесії Львівської обласної ради, на Жовківщині місцеві громади ініціюють створення ще однієї ОТГ, восьмої. До складу Новокам’янської ОТГ можуть увійти Нова Кам’янка, Бишків, Волиця, Гійче та Липник. Зараз, відповідно затвердженого проекту перспективного плану, перші дві мали б увійти до Добросинської ОТГ, а інші три – до складу Рава-Руської ОТГ.

Так може виглядати Новокам’янська об’єднана територіальна громада. Графічне зображення «Прикордоння»

п’яти осіб з кожної, які протя- Новокам’янської ОТГ не ввагом кількох тижнів повинна ви- жають, що проект перспекзначити центр громади, де мо- тивного плану Жовківського жуть розташовуватися району, який два місяці тому відповідні структури та було затверджено, стане перепрацівники. Тоді буде шкодою у створенні ще однієї У Жовківському районі визначено яке село ста- ОТГ, адже законодавство наразі може виникнути об’єднана не центром об’єднаної дозволяє об’єднуватися добротериторіальна громада з громади, - додав Ярос- вільно. Вони сподіваються, що своїм досвідом у підготовці до центром у Новій Кам’янці лав Федорович. Подібна ініціативна створення ОТГ поділяться у Магрупа вже створена у герові, де вже підготували усі Гійче. Там питання ство- необхідні документи для цього. рення Новокам’янської Таким чином, це дозволить при- Коли два роки тому роз- ОТГ і можливого входження до швидшити процес і наприкінці почалася децентралізація, у неї села розглянули 18 грудня січня усі необхідні документи нас було багато думок щодо на громадських об’єднання, - розповів голова зборах. Новокам’янської сільської ради - Ми порушиЯрослав Ребець. – Спершу ми ли питання перед До кінця січня наступного думали створити ОТГ у скла- громадою чи вони року ініціатори планують підгоді Липника, Нової Кам’янки та хочуть, аби Гійче тувати усі необхідні документи Бишкова. Це – споріднені насе- об’єдналося до лені пункти, які колись належа- Рави. Мешканці ли до одного села. Тому ми хо- відповіли, що хотіли знову їх об’єднати. Однак чуть щось «своє», виявилося, що цих населених аби наша громада увійшла у для створення Новокам’янської пунктів замало, тому вирішили сільську ОТГ. А Нова Кам’янка є ОТГ, сподіваються ініціатори, долучити до об’єднання і Гійче. географічним центром між се- будуть підготовлені і через Ярослав Ребець зауважує, лами, які хочуть створити ОТГ. кілька місяців вже відбудуться що говорити про те, що центр Хоча, зазначу, питання того, яке вибори до такої громади. ОТГ буде у Новій Кам’янці, на- село буде центром громади, не разі не варто. є проблемним, - розповів сільЗахар Негода - У кожному зі сіл буде ство- ський голова Гійче Іван Івануса. рено ініціативні групи у складі Ініціатори створення

Говорять читачі

«РАВА - ЦЕ ВЕЛИКЕ СЕЛО» У сьогоднішньому номері ми започатковуємо нову рубрику «Говорять читачі», у якій публікуватимемо відгуки читачів «Прикордоння». Ваші відгуки ви також можете надсилати за адресою: 80316, м. Рава-Руська, а/с-1 або на електронну скриньку prykordonnya@ meta.ua. У публікації «Не площа, а… пасовисько!» було опубліковано фото площі Вічевої у Раві-Руській, на якій паслися гуси і купалися в калюжі. Олена Грабас-Головатюк. Дуже легко з’ясувати чиї це гуси!!! Вул. Є. Коновальця, 7, номер квартири не знаю. Власники гусей живуть на другому поверсі, обоє (чоловік та жінка) вчителі пенсіонери. Вони окупували підвал, подвір’я, парк і решта прилеглої території до будинку. А ви можете уявити як ходити по подвір’ї, де море гусей курей та

ін.? Кури деруть де попало. Парк – передертий. Двірники жаліються, що тільки підметуть доріжки для пішоходів, а кури за своє.. Але на ці скарги ніхто уваги не звертає. Кому цікаво, яка важка робота у двірників! Igor Nykin. Мали б ці люди європейські (достойні для проживання) пенсії, не тримали б вони підсобного господарства, тим більше в центрі міста…. Зараз українські селища, містечка перебувають на такій стадії розвитку, де місце газонів ще займа-

ють грядки, де попід будинками стоять ржаві, різнокаліберні металеві гаражі з прибудованими до них сараями, де в центрі міста пасуться гуси, де... Багато чого можна ще перераховувати, бо така дійсність :-(. Oleksandr Kuliievych. А як ви хочете щоб так не було? випасати гусей на центральній площі? дозволити там паркувати авто? що ще там дозволити? Марія Павлюк. Нічого дивного. Рава – це велике село. Nazarii Fimyar. Те, що там калюжа, в які можна і самому купатися - це в межах норми, а гуси всіх бентежать. Нічого дивного скажу вам, гуси - водоплавна птиця.... Проти еволюції не попреш! У матеріалі «Пам’ятник Не-

бесній сотні не повинен стати звичним місцем для покладання квітів» викладено бачення реалізації проекту щодо місця встановлення та вигляду пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській». Ігор Чобіт. На мою думку, не головне помпезність, а те, щоб там були квіти і завжди горіла свічка... І не обов’язково, щоб це був пам’ятник Небесній сотні - а всім, хто загинув за волю і щасливе майбуття України! Переробити пам’ятник в парку (в минулому – Мікушева), добавити освітлення, гарні тротуарні доріжки і лавочки ... Головне, щоб це не було «показухою», а місцем віддання пошани героям! У публікації «Рейтинг шкіл Жовківського району» за 2016 рік наведено результати випускників загальноосвітніх на-

вчальних закладів району на зовнішньому незалежному оцінюванні. Мар’яна Жилик. Рейтинг - це не тільки заслуга школи, а швидше заслуга репетиторів, які готують учнів до ЗНО. Nadija Pushkar. Якщо школа не дасть основи, то ніякий репетитор не поможе! Мар’яна Жилик. Колись школярі поступали у ВУЗи без репетиторів. А зараз школи дають тільки основу? Nadija Pushkar. І тепер поступають... Знаю дітей, які поступили у престижні ВУЗИ без жодного репетитора... бо старалися і дуже прагнули цього. А теперішні діти на уроки не ходять, бо їх навчить репетитор...


3

22 грудня 2016 року, №8 (80)

Дошкілля

Актуально

У ШКОЛІ-ІНТЕРНАТІ УРОЧИСТО ВІДКРИЛИ «ДИТЯЧИЙ САДОК» 2 грудня у Рава-Руській спеціалізованій школі-інтернаті відбулося урочисте відкриття дошкільної групи «Вулик». На початку цього навчального року у школі-інтернаті було відкрито дошкільну групу – прототип дитячого садку. Для потреб дошкільнят було повністю проведено ремонт у двох кімнатах, завезено нові меблі, іграшки, приладдя для навчання. Дошкільну групу відвідує 25 дітей, віком 4 – 5 років. Разом

ціалізованої школи-інтернату Андрій Солтис та секретар РаваРуської міської ради Володимир Кожушко урочисто перерізали дві стрічки, що символізувало відкриття дошкільної групи. Після цього гості разом з дітьми, вихователями та батьками змогли оглянути клас, в яких навчаються та забавляються діти, а також спальню. - Через відсутність коштів і фінансування важко було розпочатку роботу дошкільної групи, розповів Андрій Солтис. – Однак дякую керівництву міста, яке допомогло вирішити цю проблему,

Директор Рава-Руської спеціалізованої школи-інтернату Андрій Солтис (другий ліворуч) та секретар Рава-Руської міської ради Володимир Кожушко перерізають стрічку з нагоди відкриття дошкільної групи. ФОто «Прикордоння»

з вихователями вони протягом перших двох місяців навчання, зокрема, вони підготували святковий концерт для своїх батьків, педагогічного колективу, учнів та вихованців школи-інтернату та гостей, які завітали на відкриття їхньої другої домівки. Концерт відбувався у актовому залі школи-інтернату. Діти зачитували віршики, співали пісень, танцювали. На завершення виступу одержали подарунки від дирекції школи-інтернату та від спонсорів. Керівник Рава-Руської спе-

і колективу школи-інтернату за розуміння. Директор школи-інтернату також привітав вихователів, музичного керівника та усіх присутніх з урочистим відкриттям. У найближчих планах – облаштувати дитячий ігровий майданчик для дошкільнят на території школи-інтернату. Василь Волокуша

Подяка

ДЯКУЄМО ЮНИМ ВОЛОНТЕРАМ!

На фото - учні Рава-Руської школи №2 разом зі зібраною доомогою для учасників АТО. Фото Раїси Тітової

Рава-Руські волонтери щиро дякують учням рава-руських школи №1, школи №2, школи-інтернату, школи-гімназії, Новокам’янської школи та усім дітям і школярам за активну підтримку і допомогу українським Захисникам Вітчизни, які перебувають у зоні проведення АТО! Ваша підтримка є особливою та неоціненною, найбільш щирою та просякнута непідкупною любов’ю! Саме ви надихаєте наших воїнів на подвиги і на здійснення героїчних вчинків! Саме заради вас і вашого майбутнього вони обов’язково виживуть і переможуть! Слава Україні! Героям Слава!

«ТЕМНИЙ» квартал вул. ЛІС(ної)» Поки у Раві-Руській триває виділення земельних ділянок у новорозробленому кварталі по вул. Лісній – Грушевського, власники земельних ділянок у іншому, сусідньому, кварталі, по вул. Лісній, шукають вирішення проблеми, яка, по суті, нівелює сенс володіння ними. Квартал по вул. Лісній, нагадаємо, налічує близько 400 земельних ділянок. Його було розроблено під час каденції Рава-Руської міської ради шостого скликання і виділення наділів там відбувалося у 2013 – 2015 рр. Також цей квартал запам’ятався так званою «справою 139», коли депутати фактично безпідставно не виділили 139 громадянам земельних ділянок. Це спричинило до конфлікту між тодішнім міський головою Іриною Верещук та найбільшою депутатською фракцією у тодішній міській раді ВО «Свобода». Виділення земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній стало чи не найбільш масовим у сучасній історії Рави-Руської і на найближчі кілька років, по суті, зняло цю проблему, яка існувала до того, адже більшість равчан, які звернулися з заявою про виділення їм земельних ділянок, тоді їх і отримали. Це, у свою чергу, зокрема, «обвалило» вартість земельних ділянок на території Рави-Руської. Раніше їх у Раві купували, як правило, ті, хто незабаром збирався зводити на них індивідуальний житловий будинок. Пропозицій було недостатньо, але попиту – більше. Землю у кварталі по вул. Лісній більшість громадян «взяли», так би мовити, «на перспективу», як то кажуть, «брали, поки давали». Якщо до моменту роздачі земель під індивідуальне житлове будівництво ділянки у кварталі по вул. Лісній у місті їхня вартість складала, в середньому, 6 тис. дол., то зараз вона коливається, в середньому, у межах 3 – 4 тис. доларів. Бували і випадки, коли можна було натрапити на оголошення про продаж земельної ділянки навіть за 2 тис. дол. Земельні ділянки у кварталі по вул. Лісній намагалися виділяти за негласним принципом – ті, хто збирається зводити будинки вже у найближчий час, писали заяви і отримували землю ближче до вул. Львівської, тобто, до вже існуючої забудови. А ті, хто земельну ділянку «брали» аби скористатися своїм правом отримати таку і не збирався, принаймні, у найближчі роки, зводити там будинок, отримували їх, відповідно далі. Це робилося для того, аби потім легше було займатися підводом необхідних комунікацій, в першу чергу, електрифікації. Адже якщо звести будинок, приміром, поруч із лісом, то власнику земельної ділянки там буде фінансово невигідно самотужки прокладати лінію електропередач через увесь квартал. Зараз, через майже чотири роки після виділення перших земельних ділянок, у кварталі по вул. Лісній вже зведено або триває будівництво близько двох десятків будинків, ще більше – залито фундаментів під них. Більшість з них – на початку кварталу, ближче до електростанції а вул. Львівської. Втім, це доволі мала частина у порівнянні з майже чотирма сотнями земельних ділянок, які загалом налічує квартал. Серед причин низького будівництва на цих земельних ділянках можна назвати три найголовніші: перша, про яку вже згадували, це

Квартал вул. Лісної. Березень 2015 року. Фото «Прикордоння»

те, що земельні ділянки равчани брали, поки, за їхніми словами, була така можливість; друга – це значне погіршення фінансових можливостей у зв’язку з інфляцією та знеціненням гривні; третя – відсутність комунікацій. Власники земельних ділянок, які вже звели, будують будинки або планують це зробити у найближчий час, говорять про те, що найбільшою перешкодою у цих їхніх планах є відсутність електрифікації. - Свій будинок я почав будувати за допомогою дизельного генератора, - розповів один із власників земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній Павло Горечий. – Продовжую так робити і надалі, оскільки ні трансформатора, від якого можна було б провести електрику до будинку, ні електричних опор у кварталі немає. Відповідно, навіть якщо за допомогою генератора і збудую весь будинок, без електрики жити у ньому буде неможливо. За словами пана Павла, зараз у кварталі вже збудовано близько 20 будинків і закладено близько 100 фунадментів. Щороку тут зводять по 2-3 будинки. - Тут вже навіть є такі сім’ї, які не лише збудували будинок, а й провели там проводку, встановили систему опалення, зробили ремонти і готові перейти туди жити. Втім, через відсутність електрики, зробити цього не можуть, - додав Павло Горечий. Власники земельних ділянок кілька разів зверталися до міського голови Рави-Руської Миколи Зінька щодо електрифікації кварталу, однак поки безрезультатно. - Ми проводили збори, однак одного разу міський голова проігнорував їх, не попередивши нас, що його не буде. Надалі він розповідав, що електрифікацією повинне займатися обленерго і що коштів, необхідних для цього, у міської ради немає, - розповіли громадяни. Люди звернулися з листом до ПАТ «Львівобленерго» аби там дали роз’яснення хто повинен займатися електрифікацією кварталу, за чиї кошти це може відбуватися і яка документація необхідна. У відповідь, у компанії зазначили, що з відповідним зверненням та документацією Рава-Руська міська рада повинна звернутися до них. Надалі «Львівобленерго» надасть технічне завдання на проектування електромереж згаданого кварталу комплексної забудови, після чого Рава-Руській міській раді необхідно виготовити та надати проектно-кошторисну документацію (ПКД) на електропостачання кварталу індивідуальної забудови погоджену з усіма зацікавленими організаціями, а також передбачити кошти на виготовлення землевпорядної та містобудівної документації. Іншими словами, для того, щоб електрифікувати квартал по вул. Лісній, міська влада Рави-

Руської повинна передбачити кошти на виготовлення документації і звернутися з цього приводу до «Львівобленерго». Міський голова Рави-Руської Микола Зінько запевнив, що Рава-Руська міська рада підтримує листування з цього питання з «Львівобленерго», однак є проблеми із необхідною документацією. - Існують проблеми з графічними матеріалами, адже при розробці цього мікрорайону не було нанесено схеми ліній електропередач не лише на карту детального плану, а й не позначено того, як повинна пролягати сама мережа, підстанція тощо, - зазначив мер. Микола Зінько додав, що міська рада не спроможна за власний кошт профінансувати такі робити. - Попередньо ми порахували, що для того, аби електрифікувати 30 земельних ділянок, необхідно приблизно 600 тис. грн., не кажучи вже про майже 400. Але вони повинні бути розміщені більш-менш компактно, чого наразі немає, - додав мер. У листі «Львівобленерго» сказано, що вартість лише розроблення необхідної документації коливатиметься від 2 до 10 млн. грн., не враховуючи ПДВ. Тобто, у першому варіанті – майже половина усього річного бюджету міста, у другому – майже два річних. Мер радить людям зібратися і самостійно придбати трансформатор, а згодом – взяти його на власний баланс. А міська рада, як він запевняє, може долучитися до цього процесу. Однак проблема не лише у купівлі трансформатора, у й встановленні електричних опор, виготовленні необхідної документації. Крім того, залучити до цього процесу власників усіх 400 земельних ділянок, на думку громадян, нереально. По-перше, чимало з них вже продали їх, по-друге, у більшості наразі немає інтересу для будівництва. А по-третє, спільно діяти тим, хто зараз зацікавлений у електрифікації, теж фактично неможливо, оскільки їхні земельні ділянки не розміщені поруч, а «розкидані» по значній частині кварталу. Варіантом вирішення проблеми міський голова називає участь в інвестиційному проекті. Для цього потрібно надати графічні матеріали, проектно-кошторисну документацію. За його словами, Рава-Руська міська рада подала відповідну заявку, однак яким буде результат він не береться прогнозувати. А власники земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній стали заручниками ситуації. З одного боку, вони планують, будують або ж вже звели будинки. Проте, з іншого, коли вони зможуть у них жити – невідомо нікому. Хіба що без електрики… Захар Негода


4 Культура

ДИТЯЧИЙ АНСАМБЛЬ ДАВ ДВА ГРАНДІОЗНИХ ПЕРЕДНОВОРІЧНИХ КОНЦЕРТИ У Раві-Руській напередодні новорічних та різдвяних свят відбулося велике театральне музичне дійство «Святий Миколай іде Різдво веде». Святковий зимовий мюзикл відбувся за участю ансамблю естрадного та бального танцю «Ексклюзив» під керівництвом Романа Жолобка. Його учасниками було 80 дітей від 3 до 14 років, які виконали різні ролі. Сюжет дійства полягав у тому, що «злі сили» вирішили зіпсувати дітям свято Миколая і вкрали Місяць. «Добрі сили», у свою чергу, намагалися його знайти. Під час мандрівки обидві сторони потрапляли у різні пригоди, зустрічалися з різники казковими та реальними героями. Однак, у кінцевому результаті, Святий Миколай, який з’явився наприкінці мюзиклу, повернув Місяць назад, на небо, і, таким чином,

чортам не вдалося зіпсувати дітям свято. Як і передбачає мюзикл, дійство «Святий Миколай іде Різдво веде» включало і діалоги його учасників, і танці, і виконання пісень. Усього відбулося два концерти – напередодні та у День Святого Миколая, 18 та 19 грудня. Обидві постановки зібрали повний зал глядачів. У другий день на нього було спеціально запрошено дітей-учасників проведення АТО, дітей-інвалідів, напівсиріт та інших соціально-незахищених категорій. Останні також отримали загалом близько 300 подарунків. Під час виступу зал кілька разів переривав його оплесками. Музичне дійство вразило як самою постановкою, так і підходом до її організації: було дуже добре відпрацьовано сценарій мюзиклу та елементи танцю, кожна дитина-учасник знала

своє місце на сцені, а втручання керівника з-за лаштунків у виступ, як це традиційно буває під час концертів за участі дітей, взагалі не було. Також було залучено професійну музичну та освітлювальну апаратуру, димову та снігову машини, встановлено феєрверки, було спеціально пошито або залучено близько півдесятка комплектів костюмів. Зокрема, костюм Святого Миколая був освяченим і спеціально привезений з церкви Св. Юрія у Львові. Самі ж костюми, які були пошитими спеціально до мюзиклу, були яскравими, оригінальними і продуманими до дрібниць. Деякі учасники дійства навіть були спеціально загримовані. Зал був святково прикрашений гірляндами, а на його панелях навіть спеціально було намальовано різні картинки новорічної тематики – ялинки, сніжинки, місяць, подарунки. Фактично, мюзикл було організовано завдяки зусиллям керівника і батьків дітей-учасників ансамблю, які взяли на себе основні витрати на його підготовку, а також завдяки залученню спонсорської допомоги. - Це був задум Романа Романовича. Він – і режисер, і фантазер, і танцюрист, тому йому щире-щире спасибі! – зазначила у своєму виступі директор РаваРуського міського будинку дитячої та юнацької творчості Любов Товарянська. - Сьогодні напевно не тільки діти, а й усі ми потрапили у казку – чудову та гарну, яка подарувала нам чудові емоції, гарний настрій і зробила нас трішки добрішими, - додав міський голова Рави-

Руської Микола Зінько. Сам Роман Жолобко наприкінці виступу подякував усім, хто вклав хоч частинку своєї допомоги у його організацію: дітям, батькам, спонсорам, владі. - Підготовка мюзиклу тривала 4 місяці – від 1 вересня, - розповів Роман Жолобко. – Трохи ідей було взято з подібних концертів, опублікованих у всесвітній мережі. Постановку танцювальних Костюм Святого Миколая був освячений і привезений з церкви св. Юрія у Львові

номерів, звісно, робили ми самі, фонограму для пісень також використали вже готову, костюми пошили за допомогою батьків.

Це вже другий схожий різдвяно-новорічний мюзикл, який відбувся за участю ансамблю «Ексклюзив». Його керівник Роман Жолобко зумів підняти заходи не лише за участю дітей, а й загалом, на якісно новий рівень – набагато вищий, аніж, традиційно, подібне відбувається у невеликих містах та селах. Сценарій, костюми, рівень організації, продуманість усіх найменших дрібниць свідчить про те, що керівник, а разом з ним – і діти, вклали усю душу і віддали всі сили для того, щоби по-доброму вразити равчан. У підсумку, останні змогли побачити сучасний, якісний та цікавий захід, який зарядив позитивним настроєм напередодні Дня Святого Миколая та новорічно-різдвяних свят! Оцінка цьому – гучні оплески та скандування «Молодці!» від глядачів наприкінці музичного дійства. Тарас Левко

Пам’ять

У РАВІ ВСТАНОВИЛИ БАНЕР НЕБЕСНІЙ СОТНІ 31 жовтня у Раві-Руській відкрили і освятили банер пам’яті Героїв Небесної сотні. Банер, розміром 2,5х3 метри, відкрито на території Рава-Руської школи-інтернату - між першим та другим навчальними корпусами. На банері під написом «Пам’ятаємо...» розміщено фотографії та короткі відомості про загиблих на Майдані, які розділені на дві колонки. Між ними - вірш «Мамо, не плач...». Також до банера прикріплено менший банер із фотографіями загиблих в АТО равчан Володимира Збишка та Віталія Кравченка, а також випускників рава-руських шкіл - Миколи Федуса, Василя Богуша, Тараса Карпи. Перед банером, на постаменті, де раніше стояв пам’ятник прикордоннику з собакою, встанов-

Наступного року поруч із банером планують викласти бруківку і висадити живопліт

лено статутую ангела. Останню встановили за допомогою батьків та дітей 2-А та 3 класу, які зібрали кошти і придбали скульптуру. Ініатором встановлення банера є депутат Рава-Руської міської ради Ірина Була. У цьому її

Відкриття банера Небесній сотні на території Рава-Руської спеціалізованої школи-інтернату. 31 жовтня 2016 року. Фото «Прикордоння» (2).

підтримали колеги-депутати Раїса Тітова, Галина Зирянова, Леся Булат, Ігор Зінько, Світлана Кохан, а також Тарас Діденко та Олена Березанцева. - Ми кілька разів зверталися до міського голови з пропозиціями встановити пам’ятник Небесній Сотні у Раві-Руській, створити для цього відповідну комісію. Однак до нас не дослухалися, розповіла Ірина Була. - Вже скоро вшановуватимемо третю річницю пам’яті загиблих, а у місті з цієї нагоди немає де свічок і квітів поставити. Тому і вирішили на території

школи-інтернату. Нас підтримали і директор, і керівництво районного відділу освіти. До слова, ані міського голови Рави-Руської, ані секретаря РаваРуської міської ради на відкритті банера не було. Роботи з проектування, виготовлення і встановлення тривали близько місяця. Відкриття і освята банера відбулася у першу річницю загибелі в зоні АТО равчанина Віталія Кравченка. Саме 31 жовтня 2015 року в Авдіївці Донецької області капітан, заступник командира 2 батальйону

53 механізованої бригади Віталій Кравченко загинув, підірвавшись на розтяжці. Банер освятили священики місцевих церков різних конфесій - о. Роман Улицький, о. Михайло Гнідець, о. Юрій Магалюс та о. Ян Весельський. Директор школи-інтернату Андрій Солтис, який зазначив важливість Героїв Небесної сотні в історії України, підкреслив їхній внесок у боротьбу за свободу та демократію в Україні. Біля банера також відбувся виступ пам’яті за участі учнів та вихованців Рава-Руської школи-

інтернату. Свої вірші зачитали члени філії громадської організації «Союз українок» у Раві-Руській. Після завершення церемонії відкриття та освячення пам’ятника присутні запалили і встановили свічки. - Навесні наступного року плануємо також викласти бруківку, насадити живопліт з туй поруч із банером, - додала Ірина Була. Тарас Левко


5

22 грудня 2016 року, №8 (80)

Осіта

Влада

РАВА-РУСЬКА ШКОЛА №1 СТАНЕ ОДНИМ З ГОЛОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У РАЙОНІ Закінчення. Початок на ст. 1 Кошти на це наразі виділяє Львівська обласна рада. Тому рішення про визначення школи у РавіРуській опорним навчальним закладом було ухвалено, зокрема, і з метою того, аби покращити тут стан матеріально-технічної бази, «вирівняти» ситуацію у місті, у порівнянні з іншими населеними пунктами, - пояснили у відділі освіти Жовківської РДА. Нагадаємо, у Раві-Руській існують чотири школи: школи №1 та №2, школа-гімназія і школа-інтернат. - Школа-інтернат є специфічним навчальним закладом і, фактично, надалі фінансуватиметься з районного бюджету. Ми її перепрофілювали у спеціалізовану. Гімназія є школою, яка повинна обслуговувати велику частину району, але маємо її фактично лише для Рави-Руської, і вона з малою

кількістю учнів не виконує функції гімназії, - додав Юрій Бірбан. – У Раві-Руській одну школу потрібно було б виділяти як школу третього ступеня, тобто для учнів 10 – 12-х класів. Така школа повинна бути у зоні найбільшої доступності. Теоретично, школою третього ступеня могла б бути школа №1, оскільки там є найменше класів. У школі №2, допустимо, могли б навчатися учні середньої ланки – 5 – 9-х класів. Можливо, навіть і школа-інтернат могла б використовуватися для проживання (учнів з навколишніх сіл, - Авт.). Це вирішуватиме об’єднана територіальна громада, яка повинна бути створена у Раві-Руській. Логіка керівництва району полягала у тому, аби «підтягнути» школу №1. А наступного року повернемось до школи №2 (там заплановано ремонт фасаду та реконструкцію опалення, - Авт.). - Нам запропонували взяти участь у конкурсі на визначення опорної школи. Ми написали свою програму розвитку, виклали, як ми це бачимо, кого можемо до школи приєднати у майбутньому. Спільно з відділом освіти зробили відповідні напрацювання, – розповіла директора Рава-Руської школи №1 Ірина Грицишин. До слова, як для опорної, Рава-Руській школі №1 вже надали 4 інтерактивні дошки для обладнання кабінетів фізики і хімії, 3 телевізори, створили ще один комп’ютерний клас, також планується встановлення відеонагляду і безпровідного доступу до мережі. Попри те, що відділ освіти Жовківської РДА вніс пропозицію із створення трьох опорних шкіл, департамент освіти і науки Львівської ОДА школи у Дублянах та Жовкві (школа №1) наразі не за-

твердив. Тому Жовківська районна рада опорною визначила наразі лише Рава-Руську школу №1. Якщо відбуватиметься об’єднання територіальних громад, то опорних шкіл у районі буде більше – щонайменше сім, відповідно до кількості громад, а, можливо, й більше. Велика громада може мати й дві опорні школи, - розповів керівник відділу освіти Жовківської РДА Михайло Коваль. – Наразі запущено процес лише щодо однієї школи, на потреби якої було виділено певне фінансування для її матеріального забезпечення. За словами Михайла Коваля, у Раві-Руській, зокрема, окрім опорної школи та її філій можуть існувати ще й спеціалізовані школи, як, до прикладу, вже згадана школа-інтернат, яка отримала такий статус напередодні цього навчального року. Також можливе і перепрофілювання шкіл.

- Це рухомий процес, важко сказати зараз однозначно, - додав керівників відділу освіти. Додамо, що наразі ні положення, ні нової редакції Закону «Про освіту» в Україні ще не затверджено та не ухвалено. Однак, відповідно до проектів, їхнє створення передбачатиме, окрім поліпшення матеріального стану таких шкіл і довезення учнів шкілфілій до них, і пониження ступеня або закриття наближених шкіл. Опорна школа повинна мати статус юридичної особи, у ній повинні навчатися не менше ніж 360 учнів і вона не може мати менше, аніж 3 школи-філії. Також у опорній школі повинна бути відповідна матеріально-технічна база, яка включає спортивні об’єкти, кабінети фізики, хімії, біології, географії, лабораторії тощо. Підвезення учнів до опорної школи повинне відбуватися шкільним автобус, а на дорогу учні повинні втрачати не більше ніж 45 хвилин в один бік. Директор опорної школи повинен бути досвідченим і призначатися за результатами відкритого конкурсу. Він призначатиме усіх працівників як опорної школи, так і філій, в тому числі і завідувачів шкіл-філій. Такий керівний також ухвалювати рішення, зокрема, щодо обсягу педагогічного навантаження, режиму роботи закладу, розкладу занять, навчальних планів тощо. У свою чергу, завідувач школифілії буде лише відповідальним за організацію навчально-виховного процесу й належних умов навчання у філії. Рішення про те, які школи будуть опорними, повинна ухвалювати громада. Андрій Бучко

ЯКИМ БУВ ПЕРШИЙ РІК РОБОТИ НОВОЇ ВЛАДИ РАВИ-РУСЬКОЇ Продовження. Початок на ст. 1 мальну необхідну кількість голосів депутатів для ухвалення потрібного рішення у провладній силі у Рава-Руській міській раді, загалом, і міському голові, зокрема, не складає труднощів. Зазначимо, під час останніх голосувань щодо затвердження технічної документації земельних ділянок у вже згаданому кварталі по вул. Драгоманова, вперше за рік діяльності Рава-Руської міської ради сьомого скликання депутати від всіх політичних партій пішли проти мера і «Свободи». Миколі Зіньку навіть довелося накласти «вето» на рішення, яке його не влаштовувало. І хоча мер вважає, що 17 голосів – це недостатньо для його подолання, депутати вважають, що «вето» вони все ж подолали. Останнє слово тут може бути за рішенням суду. Наразі ще зарано говорити про формування стабільної опозиції і опозиційної більшості до чинного мера і «Свободи». Принаймні причин для цього поки непомітно. Проте згадане голосування було несподіваним для міського голови і, як розповіли свідки голосування, змусили його нервувати. Наразі серед цих 17 депутатів важко виокремити того, хто був би готовий і хотів би стати лідером і, відповідно, головним опонентом міського голови на засіданнях сесій міської ради і поза ними, згуртувати навколо себе усіх інших не-«свободівців». Втім, сам факт того, що рада вперше проголосувала не так, як хотів мер, дає підстави говорити, що Микола Зінько у майбутньому може зіштовхнутися зі серйозними труднощами в управлінні містом, а саме – в ухваленні важливих рішень на засіданнях сесій. Не виключено, що ці труднощі можуть бути ще більшими, аніж мала його попередник Ірина Верещук, коли на той момент опозиційна до мера «Свобода» фактично блокувала ухвалення деяких рішень. Адже якщо суд визнає, що 17 голосів достатньо для подолання «вето», а отже, це – 2/3 голосів депутатів, у випадку конфлікту між мером і депутатами, приміром, як це було у попередньому скликанні Рава-Руської міської ради, цього може бути достатньо навіть аби відправити у відставку міського голову. Втім, на нашу думку, такий розвиток подій виглядає дуже малоймовірним з огляду на чималі успіхи самого міського голови на посаді і відсутності досвіду більшості депутатів у їхній діяльності. До слова, скандал довкола земельних ділянок по вул. Драгоманова був чи не єдиним за рік роботи нової влади Рави-Руської. Загалом, станом на 9 грудня 2016 року відбулося 16 сесій Рава-Руської міської ради сьомого скликання. Двоє депутатів показали 100-відсоткове відвідування їхній засідань – Ірина Горяча (Радикальна партія Олега Ляшка) та Михайло Чорний (ВО «Свобода»). Водночас лише одного разу (!), на засіданні першої сесії, перебував Назар Оливко (ВО «Свобода»). Також мало разів з’являвся на засіданнях сесій Ярослав Смик (Радикальна партія Олега Ляшка) – 5. Перший рік діяльності РаваРуської міської ради сьомого скликання і перебування на посаді міського голови Миколи Зінька для багатьох равчан, які навіть є далекими від політики, мабуть, найбільше запам’ятався чи не наймасштабнішими ремонтними роботами, в першу чергу, комунальних доріг і дахів будинків. До

цього додамо також і ремонт будівлі міської бібліотеки для дітей, і ремонт окремих приміщень у Народному домі, і частковий ремонт тротуарів по вул. Ярослава Мудрого, Грушевського та Драгоманова, і співфінансування встановлення системи опалення у школі №1. Важко пригадати, аби за такий короткий період в Раві-Руській було зроблено таку велику кількість ремонтних робіт. Тому це можна вважати чи не найголовнішим результатом діяльності цієї міської ради на чолі з міським головою Миколою Зіньком. Втім, є певні застереження. Вже зараз від мешканців окремих комунальних будинків лунають невдоволення щодо принципу визначення об’єктів ремонту, в першу чергу, дахів, мовляв, вони не завжди проводяться там, де ситуація є найгіршою. Також доволі сильно збурила окремих равчан інформація проте, що бюджетні кошти спрямовують на ремонт будинків, які вже не перебувають на балансі міської ради, ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Яскравим таким прикладом останнього є капітальний ремонт даху будинку по вул. Львівській, 5. Ремонт доріг у Раві-Руській, який відбувся протягом останнього року, став найбільш масштабним не лише за останнє десятиріччя, а й, можливо, за усі роки Незалежності. Наразі можна говорити про усунення найбільших проблем з дорогами, а саме – ліквідацію ям, які у деяких місцях були по кілька десятків сантиметрів в діаметрі та в глибину. У результаті, можна сміливо говорити про те, що стан асфальтованих доріг міста вже не є таким кричущим, яким був до цього, хоча і стверджувати, що вони перебувають в ідеальному стані, також не можна. Втім, якщо така тенденція продовжиться і у наступні роки, цілком ймовірно, що до завершення цієї каденції міської ради Рава-Руська матиме нові дороги і це буде одним із головним досягнень Миколи Зінька на посаді міського голови та аргументів на його користь наступних місцевих виборах, якщо він братиме у них участь. Чи не вперше у Раві-Руській, окрім ремонту доріг, взялися і за ремонт тротуарів. У 2016 році часину з них відремонтували – по вул. Ярослава Мудрого та Драгоманова, а також проклали новий – по вул. Грушевського. Втім, доцільність витрат бюджетних коштів саме на такі роботи і саме зараз, коли залишаються невирішеними ще багато проблем, у багатьох равчан викликає сумніви. Якщо прокладання тротуару у парку Героїв Майдану по вул. Грушевського можна зрозуміти бажанням розвантажити дорогу біля поліклініки, перетворивши частину старого тротуару на стоянку для автомобілів, а ремонт тротуару по вул. Драгоманова – необхідністю створити безпечні умови для пересування до дитсадка, в першу чергу, батьків з дітьми, то для чого було викладати бруківку на тротуарі від вул. Грушевського до міської ради – незрозуміло. Звісно, тротуар там перебував не в найкращому стані, але і не був найгіршим. До прикладу, по вул. Вокзальній та Могильницького є не один десяток метрів, де тротуар виглядає гірше, по вул. Володимира Великого, яка у центральній частині міста, та по вул. Шухевича, яка веде до міського цвинтаря, – взагалі тротуарів немає і дорога там ґрунтова. Під час дощу, снігу

чи відлиги йти там дуже важко. І цей перелік можна продовжувати. Подібне незрозуміле рішення відремонтувати дорогу по вул. Гетьмана Полуботка, довжина яка з’єднує вул. Грушевського та Пушкіна. Більшість равчан, ймовірно, навіть не знає де ця вулиця і вкрай важливого значення вона не відіграє. Натомість замість її ремонту можна було б продовжити ремонт вул. Пушкіна, який розпочато у 2015 році, або відремонтувати ділянку від вул. Ярослава Мудрого до будинку дитячої та юнацької творчості по вул. Лещуків, де, до слова, частини тротуару взагалі немає. Однак, незважаючи на це, наразі тривають роботи з облаштування тротуару по вул. Данила Галицького, яка веде до найбільшого мікрорайону міста – ДОСів. Враховуючи, що тротуару там немає, а дорога, яка там пролягає, ґрунтова, рішення прокласти там тротуар є важливим і з точки зручності, і з точки комфорту для перехожих. У 2016 році було вирішено одну із найболючіших проблем – встановлено систему опалення у школі №1. Багато десятиріч класи там були холодними через неефективність пічного опалення. І, врешті-решт, два місяці тому усі будівельно-ремонтні роботи там було завершено і у школі нарешті стало по-справжньому тепло. Вчительський колектив навчального закладу, оббиваючи пороги районної та обласної державних адміністрації, зміг добитися від керівників останніх сприяти і допомогти у втіленні багаторічної мрії. І хоча Рава-Руська міська рада забезпечила лише співфінансування у розмірі близько 300 тис. грн., що складає приблизно третину від загального кошторису, без її участі проект навряд чи було б реалізовано як і, зрештою, вона сама б теж не змогла цього зробити. Решта коштів – це гроші районного та обласного бюджетів. Однак такий успіх має й іншу сторону медалі. Зокрема, міська влада у 2016 році повністю провалила участь у обласному конкурсів мікропроектів, за яким частка міського бюджету у встановленні системи опалення у школі №1 повинна була складати лише 90 тис. грн. Однак заявка, яку підготувала Рава-Руська міська рада, у конкурсі програла, тому з міського бюджету довелося виділяти ще додатково понад 200 тис. грн. аби обіцянки про те, що «у школі буде тепло» не залишилась лише обіцянкою. І хоча сам міський голова запевнив, що додаткові кошти на це у міській казні були передбачені, все ж, якби заявка РаваРуської міської ради перемогла у конкурсі, 200 тис. грн. можна було спрямувати на реалізацію інших проектів, до прикладу, все тих же ремонтів дахів комунальних будинків чи міських доріг, або ж виділити їх на потреби інших навчальних закладів міста. Пропозиція Рава-Руської міської ради на участь у обласному конкурсі мікропроектів щодо встановлення системи опалення у школі №1 не була єдиною, яку не відібрали як переможця. Проект реконструкції вуличного освітлення по вул. Липник також не було відібраною для реалізації. За умовами заявки останнього, якби вона перемогла у конкурсі, з 200 тис. грн., необхідних на його фінансування, частка міської рада

Закінчення на ст. 6


6 Влада

ЯКИМ БУВ ПЕРШИЙ РІК РОБОТИ НОВОЇ ВЛАДИ РАВИ-РУСЬКОЇ

Закінчення. Початок на ст. 1, 5 склала б лише 50 тис. грн. Однак так як цей проект не було відібрано для реалізації, міській владі доведеться витратити всі 200 тис. грн. з бюджету Рави-Руської. Більше того, відповідно до інформації Рава-Руської міської ради, вона вже почала самостійно втілювати цей проект, вартість якого вже складає на 100 тис. грн. більше, ніж це було передбачено раніше у заявці обласного конкурсу, - 300 тис. грн., з яких з бюджету міста у 2016 році виділено 100 тис. грн. для реалізації першого етапу з реконструкції вуличного освітлення. Скоріше за все, й інші кошти на втілення цього проекту теж будуть виділені з бюджету міста, якщо міська влада не знайде інвесторів чи додаткові джерела для співфінансування. Таким чином, Рава-Руська міська рада могла зекономити від 150 тис. до 210 тис. грн. на останньому проекті, а, загалом, у 2016 році сума економії могла скласти понад 300 тис. грн. Попри масштаби, в першу чергу, будівельно-ремонтних робіт, фінансування яких у 2016 році відбувалося за кошти Рава-Руської міської ради, у місто, її інфраструктуру фактично не відбулося залучення інвестицій. Кошти, які виділили обласний та районних бюджети на співфінансування встановлення системи опалення у вже згаданій школі №1, інвестиціями назвати важко, оскільки такі роботи не фінансувалися з позабюджетних коштів. Відсутність інвестицій можна вважати великим недоліком нової міської влади, враховуючи той факт, що Рава-Руська мала подібний позитивний досвід у попередні роки і має підписаних кілька угод про співпрацю з населеними пунктами у Польщі. Залучення інвестицій дозволяють економити бюджетні кошти міста і спрямовувати їх на вирішення різних проблем. Втім, можливо, щодо цього і зарано робити якісь висновки, адже, не виключено, що протягом 2016 року нова міська влада в особі мера Миколи Зінька робила певні напрацювання у цьому напрямкові, результати яких побачимо вже у році наступному. Бентежить те, що, попри наявність великої кількості грошей, яких не було у попередні роки у міста, рава-руська влада фактично не створила жодного робочого місця і не вклала бюджетні кошти так, аби у майбутньому отримувати з них дохід. Адже відремонтовані дороги і дахи прибутку не принесуть, а є лише безповоротним вкладенням коштів. Можливість самостійно ремонтувати дороги, будинки і роз-

поряджатися більшою кількістю коштів Рава-Руська, як і всі інші міста та села, отримали в останні два роки у зв’язку з бюджетною децентралізацією. Тепер їх значна частина в місцеві бюджети надходять від сплати акцизного податку від продажу тютюнових і алкогольних напоїв та палива, від сплати податку за землю, єдиного податку, податку на прибуток підприємств, державного мита, плати за надання адміністративних послуг, екологічного податку, плати за надра, податок на майно, податок на прибуток комунальних підприємств, місцевих зборів тощо. Крім того, якраз в останні два роки Рава-Руська міська рада не фінансує утримання дошкільних навчальних закладів, на які спрямовувалася значна части коштів. Тепер їх утримують за кошти районного бюджету. Відповідно, міська влада отримала більше можливостей залучати кошти, які раніше виділяла на зарплату вихователям та харчування дітей, на інші потреби, зокрема, і на ремонти доріг, і на ремонти дахів будинків. Однак вже з наступного року ситуація для місцевих бюджетів може погірнитися, адже з 2017 року, до прикладу, останнім передадуть фінансування заробітної плати працівників навчальних закладів, окрім педагогів, які розташовуються на території села, селища чи міста. Це означає, що зарплату, до прикладу, прибиральницям, кочегарам, сторожам, іншим технічним працівникам, кухарям тощо, які працюють у дитсадках та школах Рави-Руської зарплату платитимуть з міського бюджету. Фінансування ж зарплат вчителів та вихователів і надалі відбуватиметься за кошти районного бюджету. Чи вистачатиме, у такому випадку, коштів на те, аби продовжувати все ті ж ремонти доріг та дахів принаймні у тому обсязі, в якому це було у 2016 році? У пасив нової влади міста у 2016 році можна віднести культурну сферу. Попри фінансування ремонтних робіт у міській бібліотеці і Народному домі, значних культурних подій, які б організувала міська рада, або які відбулися за її сприяння у місті, важко назвати, незважаючи на те, що у цьому році Україна відзначала два важливі ювілеї – 20-річчя Конституції і 25-річчя Незалежності. Крім того, вже втретє поспіль у Раві не відбулося святкування Дня міста не те що великим концертом на площі, але й навіть все тією ж банальною урочистою академією у Народному домі. На фоні святкувань днів села у сусідніх з Равою селами Гійче, Волиці, Річках та Забір’ї відсут-

ність подібних заходів у Раві-Руській виглядає як неготовність або небажання їх проводити. Незважаючи на те, що в Україні – війна, яка і стала одним із головних причин несвяткування Дня міста, фактично жодних заходів ні до Дня захисника України, ні до Дня Збройних Сил у Раві-Руській за участю і за підтримки міської влади також не було проведено. Незрозумілою є і позиція РаваРуської міської ради щодо встановлення пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській, про що «Прикордоння» неодноразово писало. Крім того, доволі дивною була відсутність керівництва Рава-Руської міської ради, міського голови і секретаря ради, на відкритті банера Небесній сотні на території школи-інтернату у Раві-Руській. Таке враження, що питання пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській стало яблуком розбрату між волонтерами і міською владою. На фоні, в цілому, незадовільної культурної ситуації у місті певним позитивом можна вважати фінансування позашкільних гуртків з боку Рава-Руської міської ради. Зокрема, з міського бюджету було виділено доволі велику суму, 20 тис. грн., на сценічні костюми для гуртківців танцювального гуртка міського будинку дитячої та юнацької творчості. Попри фактичну відсутність культурних заходів належного рівня у Раві-Руській, спорт тут, навпаки, без уваги міської влади не залишається. Спортивних заходів у місті, переважно футбольних, навпаки, було хоч відбавляй, особливо, у першій половині року. Організатором таких змагань, як правило, було КП «Рава-спорт для всіх», яке очолює вже згаданий депутат Рава-Руської міської ради Юрій Горечий. Цьому підприємству у травні цього року Рава-Русь-

ка міська рада безплатно надала у довгострокове користування напівпідвальне приміщення у будівлі міської бібліотеки по вул. Грушевського, 23. Також з міського бюджету навіть було виділено кошти на купівлю форми для футбольної команди «Локомотив». Не все гладко у 2016 році було і з міським господарством, особливо, з благоустроєм. Стан останнього, особливо у веснянолітній період, викликав багато запитань. Дійшло навіть до того, що на забруднення вулиць та парків звернула увагу голова Жовківської РДА, яка досить різко порушила питання про приведення міста до належного стану. Втім, попри «наганяй» від керівництва району, ситуація надалі не сильно змінилася. Зокрема, восени опале листя у парках і на вулицях фактично так і залишилося незгромадженим і невивезеним, а міське кладовище – нескошеним і неприбраним. Принаймні, протилежного не особливо помітно. Схожою ситуація була і після випадання першого снігу, і через два тижні, коли він випав знову – тротуари піском посипалися невчасно навіть на центральних вулицях. Однак найбільшим промахом у питанні благоустрою став дозвіл міського голови звозити на РаваРуське сміттєзвалище тверді побутові відходи з району, найперше – зі Жовкви. Таке рішення, яке Микола Зінько ухвалив без членів виконавчого комітету чи депутатів міської ради, а також не обговоривши його з громадою міста, збурило равчан, які перекрили дорогу на сміттєзвалище сміттєвозам зі Жовкви. Уже через кілька днів мер Рави змушений був відмовити своєму колезі зі Жовкви возити тамтешнє сміття сюди. Важливим питанням для місцевих громад у 2016 році була децентралізація та об’єднання. Тут Рава-Руська особливо нічим не вирізнялася. Якщо, до слова, Магерів вже за крок до створення ОТГ, тамтешні депутати і селищний голова ухвалили відповідні рішення, звернення, провели необхідні громадські обговорення, зустрічі тощо, то Рава-Руська міська рада і міський голова за рік своєї діяльності лише у серпні цього року, за наполяганням Жовківської районної державної адміністрації, ухвалила перше рішення у цьому напрямкові – про затвердження порядку громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад. Втім, з того часу ні громадських обговорень, ні контактів з сільськими радами, які мали б увійти до складу РаваРуської ОТГ, наскільки нам відомо, з боку Рава-Руської міської ради не відбувалося. Принаймні, на момент написання цього матеріалу. Хоча сільські голови ледь не

Р ЕЙТИНГ

публічно заявляють про готовність об’єднатися з Равою-Руською і чекають на перші кроки з пропозиціями від її міської влади, а уряд України неодноразово заявляв, що ті громади, які об’єднаються першими, отримають значні фінансові, інфраструктурні, кадрові та інші вигоди. Іншими словами, - ще більше грошей та можливостей. Заради справедливості відзначимо, що у Жовківському районі подібно до Рави-Руської, майже жодна з місцевих рад та її голів не проявляють ініціативи у цьому питанні. За перший рік роботи нової влади Рави-Руської склалося враження, що вона приймає рішення ледь не односторонньо, намагаючись до цього процесу не залучати представників громади, громадських організацій тощо. Зокрема, про це свідчить фактична відсутність загальноміських громадських слухань з таких важливих питань як обговорення вже згадані про встановлення пам’ятника Небесній сотні, про надання дозволу на вивезення сміття з Жовкви та інших населених пунктів на міське сміттєзвалище. Протягом року не відбулося жодного загальноміського громадського слухання, на яких би обговорили важливі для міста питання, не враховуючи зустрічі із головою Львівської ОДА Олегом Синюткою у березні. Перший рік діяльності Рава-Руської міської ради сьомого скликання на чолі з міським головою Миколою Зіньком, в цілому, не можна вважати однозначно успішним чи провальним. Успіхи у певному напрямку роботи нівелюються провалами у іншому і - навпаки. Важко помітити збалансований підхід до вирішення різного роду питань, помітний певний суб’єктивний фактор і навіть елементи волюнтаризму при ухваленні рішень, які одним ідуть на користь, інших – залишають поза увагою. Втім, вважати цей рік не те що найгіршим, а й просто поганим для міста, мабуть, не варто. Чимало недоліків у роботі можна пояснити і молодим віком керівництва Рава-Руської міської ради, яке є наймолодшим в історії міста, а також відсутністю належного досвіду, який воно лише здобуває. Великим позитивом є те, що ресурси та можливості, якими володіє Рава-Руська міська рада, хоч і не сповна, але використовуються. Якщо тенденція збережеться і міська влада більше прислухатиметься до думок не лише представників свого оточення, її робота може стати не просто доброю, а й – успішною. Втім, час покаже.

ВІДВІДУВАНОСТІ ЗАСІДАНЬ СЕСІЙ ДЕПУТАТІВ Горяча Ірина 16 (з 16) Пелешко Петро 14 Чорний Михайло 16 Галань Микола 13 Булат Леся 15 Галуха Олена 13 Зирянова Галина 15 Кохан Світлана 12 Кожушко Володимир 15 Леськів Роман 12 Осмачко Марія 15 Лявтошлягер Владислав 11 Пархоменко Олександр 15 Данкевич Іванна 10 Нестер Роман 15 Зінько Ігор 10 Чобіт Андрій 15 Пилипишин Юрій 10 Була Ірина 14 Тітова Раїса 10 Вовк Назар 14 Якимець Ірина 10 Горечий Юрій 14 Смик Ярослав 5 Кольбух Андрій 14 Оливко Назар 1

Андрій Бучко


7

22 грудня 2016 року, №8 (80)

Схід і Захід - разом

Історія

У РАВІ-РУСЬКІЙ ПРОТЯГОМ МІСЯЦЯ ПРАЦЮВАЛА ВЧИТЕЛЬ З ЛУГАНЩИНИ У жовтні – листопаді, в рамках програми «Змінимо Україну разом», Рава-Руську спеціалізовану школу-інтернат відвідала вчитель з Луганської області – Ольга Забайрачна. Близько місяця вона проживала у місті, працювала у місцевому навчальному закладі. Ми розпитали її про враження від школи, міста і Західної України в цілому. Ольга Забайрачна – вчитель української мови та літератури, викладає її у 5 – 9-х класах Шапарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Білокурівського району Луганської області. Там, у сусідньому селі Бунчаківці, вона народилася. - Школа-інтернат у Раві-Руській мені дуже сподобалася, як і діти, які тут навчаються, - розповіла Ольга Вікторівна. Діти – слухняні, поставились до мене не як до гостя, а – як до вчителя. Всі співпрацювали зі мною, відповідали на мої поставлені запитання. Загалом, я задоволена і вчителями, і учнями. Також сподобались уроки ваших вчителів – справді, можна взяти від них чогось для себе і запроваджувати у своїй практиці. - Чи помітні якісь відмінності між дітьми та їхнім ставленням до навчання? - Мабуть, ні. Так як у нас, так і тут діти, які хочуть навчатися, вчаться, а хто не хоче, той і не вчиться. Так само хто знає, той показує свої знання, а хто не знає, відповідно, не показує. Діти всюди однакові, де б ми не були. - Ви приїхали до Рави-Руської

за програмою обміну. Чи брали участь раніше в таких проектах? - Ні, це вперше. В принципі, не шкодую, що взяла участь у цьому проекті, оскільки я багато чого довідалась нового від ваших вчителів, від звичайних людей, з якими зустрілася, про історію вашого краю, про ставлення до держави та країни. Також я поділилась своїми думками. - Чи важко було змінювати обстановку? - Так, але це, перш за все, як говорив наш куратор, можна вважати якоюсь життєвою пригодою. Ми так і ставились – як до пригоди. Але дуже важко без сім’ї, без рідних дітей. Думаю, що це було необхідно для мене, тому що я відволіклася від своїх домашніх справ, побачила та почула щось нове – це було цікаво. - Як вам вчительський колектив і чи є відмінності, у порівнянні, з колективом у школі, де ви

працюєте? - Ні, вони не відмінні, такі ж як і в моїй школі. Можливо, відмінність у тому, що кожен вчитель намагається донести до дітей щось і ваші вчителі – не є винятком: любов до Батьківщини, патріотизм, ставлення до народу. В нас цього трішки менше, але б і це я хотіла донести до своїх дітей. - Які враження від міста? Чи були раніше на Західній Україні? - На Західній Україні не була. Місто мені сподобалося, тут багато цікавих культурних й історичних споруд. Була я в кожному куточку вашого міста, мені все показали. Дуже сподобалась історія, у Раві – дуже привітні люди. - Ви – з Луганської області. Чи не страшно жити поруч із зоною проведення АТО? - Я проживаю за 150 км від Луганська і приблизно за 70 км від «сірої» зони. Жити там спершу було страшно, тому що кожного дня чути вистріли, вибухи, все це бачили по телебаченні. Це - дійсно страшно, але згодом, коли пройшло трохи часу, розумієш, що вони – далі і нас не зачепить. Але це така слабка надія. Незрозуміло чим це закінчиться. Є бажання переїхати, але, самі розумієте, все це покинути – будинок, роботу, дітей, висмикнути з середовища, в якому вони живуть, надзвичайно складно. Руслана Матушик, член гуртка журналістики Рава-Руської спецілізованої школи-інтернату

МЕХАНІЗМ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В ЖОВКІВСЬКОМУ РАЙОНІ (ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ) Що таке безоплатна правова допомога і хто має на неї право? Це правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Особа за надання правової допомоги не платить! Безоплатна правова допомого в України поділяється на 2 види: - Первинна правова допомога, яка включає в себе надання консультацій з питань застосування законодавства, інформації про діяльність органів державної влади, послуги, які ними надаються. Ця допомога не включає судове представництво; - Вторинна правова допомога, яка полягає в захисті, представництві інтересів особи у суді і складанні процесуальних документів. Ці послуги надаються професійними адвокатами. Ким надається безоплатна правова допомога в Жовківському районі? Завдяки спільним зусиллям Другого львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Міжнародного Фонду «Відродження», громадської організації «Центру досліджень місцевого самоврядування» та Жовківської міської ради сьогодні безоплатна первинна і вторинна правова допомого для мешканців Жовківщини надається в офісі Жовківського Бюро правової допомоги за адресою: м. Жовква, вул. Запорізька, 4.

Також безоплатна вторинна правова допомога надається Рава-Руським Бюро правової допомоги за адресою: м. Рава-Руська, вул. Ярослава Мудрого, 8. Хто має право на безоплатну правову допомогу? Безоплатну первинну правову допомогу (консультацію) має кожен. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають: 1) особи, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; 2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; 3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання; 4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт; 5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; 6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення

захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі; 8) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення; 9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; 10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; 12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією. Експерти ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування» Христина Тибінка та Іван Оленин

СЛАВНЕ БОЙОВЕ ПОДРУЖЖЯ Не знаємо коли і де (скоріше за все у Львові під час студій) познайомилися і закохалися одне в одного Михайло та Ірина. Зате знаємо, що обоє в перших числах листопада 1918 року записалися як добровольці до Козацького загону ім. Гонти, який у складі 45 вояків під командуванням полковника Армії УНР Андрія Долуда (1893-1976) прибув з Наддніпрянської України на допомогу Українській Галицькій Армії.

них діячів Українського педагогічного товариства «Рідна школа», правовий радник, членом товариства «Молода громада» - це об’єднання ветеранів УГА і Армії УНР. Михайло був одним з організаторів відкриття пам’ятника Іванові Франку на Личаківському цвинтарі у Львові (скульптор Сергій Литвиненко, автор пам’ятника Героям УГА у Раві-Руській, - Авт.), що відбулося 28 травня 1933 р. Він брав участь у формуванні дивізії СС «Галичина» і був у ній майором. Загинув у липні 1944 р. в боях під Бродами.

Михайло Григорович Климкевич - народився 25 вересня 1889 р. у Раві-Руській. Закінчив Академічну гімназію у Львові (товаришував з Євгеном Коновальцем) і правничий факультет Львівського університету. Служив в чині обер-лейтенанта в 30-му полку австрійської армії. Влітку 1914 року потрапив на італійський фронт, воював в Альпах, де був поранений. Службу в УГА почав сотником названого загону, а після відходу А.Долуда (січень 1919 р.), очолив його (загін увійшов до складу Десятої Янівської бригади УГА як перший курінь). Деякий час командував бригадою. Курінь відзначився в боях за Львів, Тернопіль, у серпні 1919 р. брав участь у поході на Київ. Про один з бойових епізодів куреня згадує ад’ютант командира поручник Степан Шах: «Навесні 1919 р. курінь отримав завдання зайняти село на Яворівщині Волю Добростанську (зі свердловин цього села водогоном довжиною 34,7 км з березня 1901 р. Львів отримував питну воду) і перекрити подачу води до окупованого Львова. Воїнам УГА порівняно легко вдалося виконати це завдання (правда, при цьому загинули два воїни). Однак змусити поляків здатися добровільно через брак води не вдалося. Їх врятували… міські артезіанські криниці (помпи), що збереглися на площах і вулицях міста. Окупаційна влада навіть прийняла ухвалу поставити на Стрілецькій площі (тепер площа Данила Галицького) пропам’ятну таблицю з відповідним написом і погруддям колишнього президента Львова М.Міхальського, який у 1906 р. виступив проти ліквідації криниць і ними ще довго користувалися львів’яни…» У повоєнний період сотник Климкевич був одним із актив-

Ірина Шмігельська народилася у 1893 році у селі Балинцях Коломийського повіту. Педагогічну освіту здобула в учительській семінарії у Львові. Очолила санітарну службу в загоні ім.Гонти в ранзі санітарного хорунжого з перших днів листопада 1918 р.. Була одним з організаторів польового шпиталю. Восени 1919 р. повінчалася з сотником Михайлом Климкевичем. Була інтернована поляками і в таборі для полонених УГА у Фридрихівці біля Проскурова 9 травня 1920 р.народила сина Романа, який згодом став відомим вченим, істориком-геральдиком, публіцистом, перекладачем, письменником, доктором наук з політології в США (помер 21 серпня 1993 р. в м.Майямі, штат Флорида). У міжвоєнні роки Ірина Климкевич-Шмігельська вчителювала у школах Львова. Написала і опублікувала низку оповідань та споминів, зокрема:«З моїх споминів (Виїмок з історії козацького загону ім..Гонти», «З великих днів: воєнні спомини», «Мітинг: воєнний спомин», «Святий Вечір в окопах на Лисій Горі», «Низка споминів про отамана Кирила Карася», «Під Городком та Яновим». В журналі «Жіноча доля» (1937) опублікувала «Список померлих жінок, членів УГА» В статті «Вірна служба», присвяченій жінкам-воїнам Української Галицькій Армії, пригадувала: «В ряди УГА зголосилося теж дуже багато жінок, але тільки деяким удалося вибороти собі права чинної служби. А шкода! Участь жіноцтва в УГА та осадження ним цілого Запілля були б збільшили число фронтовиків. А чейже борців не було в нас багато»/ Славна українка-воїн Ірина Климкевич - Шмігельська відійшла у вічність у Відні 28 листопада 1955 р. Ярослав Серкіз

* Копіювання чи будь-яке відтворення матеріалів та інформації про історію РавиРуської, опублікованої на шпальтах газети «Прикордоння» у рубриках «Постаті Равщини» та «День в історії», можливе лише з письмового дозволу авторів та редакції.


8 Посміхнімося :-) *** Дружина каже чоловікові: - Нам потрібно негайно повернутися додому: я забула вимкнути праску! Буде пожежа. - Не треба. Не буде. - Чому? - Тому, що я забув закрити кран у ванній. *** Петро, приберіть руку з заду моєї дочки! - Але їй подобається! - А мені не подобається! - Так я на ваш і не кладу... *** Лікар до пацієнта: - Ви кашляєте? - Так. - Кашель сухий чи мокрий? - Кашель то сухий, але труси мокрі. *** Маленький Петрик дивиться, як тато фарбує стелю. Мама каже йому: - Дивись, Вовочка, і вчися, підростеш і татові допомагати будеш. - А що, він до того часу сам не пофарбує? *** Заходить жінка в кімнату, де перебуває чоловік і каже: - Коханий, винеси сміття! Чоловік (з важкістю в голосі) - Я тільки сів! Жінка (з розумінням і співчуттям): - А що ти робив? Чоловік: - Лежав! *** Прийом у лікаря психіатра. Лікар: - Наступний! Входить пацієнт. Лікар: - Що у вас? Пацієнт: - Лікарю, у мене по ночах в квартирі крокодили кашляють! Лікар: - Це вам до ветеринара, наступний! *** Слово чоловіка — це слово тверде і непохитне. Якщо він сказав «завтра», то його рішення не змінюється. І не треба перепитувати кожного дня. *** - Скільки ви мов знаєте? - Три: російську, німецьку та французьку. - Тоді скажіть що-небудь пфранцузькою. - Пліз. - Але це ж англійською! - Аааа, ну тоді я знаю чотири мови. *** Син запитує у батька: - А як змія розмовляє? Батько, дивлячись на тещу: - Ну, чого же ви мовчите? Внук цікавиться! - Куме?

***

Допомога - Агов? - А шоб ви робили, якби на вашу жінку напав тигр? - Та ніц би не робив... - Та як? Куме?! - А я шо винен - сам напав, нехай сам і обороняється! *** Чебурашка знайшов копійку і пристає до Гені: - Копійка — це багато? - Відчепись. - Багато чи мало? - Відчепись. - Ну багато чи мало? - Багато. Чебурашка пішов у магазин. Набрав купу іграшок, підходить до продавщиці: вона на нього вилупилася. А він подає копійку і каже їй: - Чого вилупилася, здачу давай! *** Учитель - учителю: - Ну і клас мені попався тупий! Пояснюю теорему - не розуміють. Пояснюю вдруге. Не розуміють! Втретє пояснюю. Сам вже зрозумів. А вони не розуміють. *** - Ось народився я взимку. Тепер поясніть звідки я взявся? Лелеки не літають, капуста не росте... - Сніговики зліпили. *** На фермі захворів кінь. Ветеринар: - Якщо вранці він не встане, я його присплю. Вранці кінь не встав. Поруч лежав баран: - Ну давай вставай або ти помреш! Кінь підвівся. Фермер: - Це диво! Це треба відсвяткувати! З такої нагоди ми заріжемо барана! Мораль - не лізь не в свої справи! *** - Що спільного між даішниками і китайцями? - І тих, і інших дуже багато і годуються вони паличками ... *** Мама навчила мене долати неможливе: «Закрий рот і їж суп». Мама навчила мене поважати чужу працю: «Якщо ви зібралися повбивати одне одного, йдіть на вулицю, я тільки що підлогу вимила». Мама навчила мене вірити в бога: «Молися, щоб ця гидота відіпралася». Мама навчила мене мислити логічно: «Тому що я так сказала, ось чому». *** Студент здає екзамен в інституті сільського господарства. Екзаменатор: - Ви директор колгоспу. І у вас неврожай. Які обєктивні причини ви висуните на своє виправдання? - Ну... погані погодні умови... - Так, а ще що-небудь? - Ну... забули посадити.

Оголошення Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про початок процедури обговорення детального плану території земельної ділянки для будівництва ідивідуального житлового будинку по вул.І.Франка(біля домогосподарства гр. Якимець Г.Р)в с.Потелич Жовківського району Львівської області. Із зазначеною містобудівною документацією можна ознайомитись у приміщенні Потелицької сільської ради. Пропозиції та зауваження просимо подавати до виконавчого комітету Потелицької сільської ради впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення.

Головний редактор Андрій БУЧКО Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській.

Наклад 400 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№8 (80) від 22 грудня 2016 року