Page 1

21 вересня 2016 року, №6 (78)

У номері «На сміттєзвалищі планують встановити сортувальну лінію». Міська рада вже ухвалила рішення про розробку детального плану. Ст. 2.

Освіта

РАВА-РУСЬКА ШКОЛА №2 – НАЙКРАЩА НА ЖОВКІВЩИНІ!

«42 земельні ділянки виділили у новому кварталі». Земля у Раві дісталася учасникам АТО. Ст. 2. «Біля поліклініки облаштують парковку». Частину тротуару «перемістять» в парк. Ст. 2. «День міста у Раві відмінили і хочуть перенести». Чому відмінили і коли можуть святкувати - у рубриці «Свято». Ст. 3. «Найдавнішу пам›ятку Рави готують до ремонту!» У костелі св. Михаїла розпочалися підгтовчі ремонтні роботи. Ст. 3. «Наречені у Раві-Руській одружуватимуться по-новому». У місті облаштовують новий зал урочистих подій. Ст. 3. «Прикордонники придумали як зменшити черги на кордоні». Ст. 3. «Пам›ятник Небесній сотні не повинен стати звичним місцем для покладання квітів». Про те, де може бути встановлений і як виглядатиме пам›ятник загиблим на Майдані. Ст. 4.

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 22 жовтня 2016 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

Закінчення на 5 сторінці

Культура

РАВА-РУСЬКА ПРОІГНОРУВАЛА ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЇВ ДЕРЖАВНИХ СВЯТ Цього року Україна відзначила два найбільші ювілеї – 20 років Конституції і 25 років Незалежності. Однак у той час, коли у багатьох містах підготовка і відзначення цих свят, по суті, стала головними культурними заходами року, у Раві-Руській вони фактично стала черговою формальною урочистістю, яка, по суті, мало чим відрізнялася від інших подібних заходів, присвячених відзначенню державних свят. Тому склалося враження, що відзначення цих дат у Раві проігнорували. Якщо говорити коротко, то у РавіРуській чомусь вже стало «традицією» державні свята відзначати формально за стандартним сценарієм – заходи у Народному домі, які передбачають урочисту академію, на якій, як правило, виступають представники міської влади, та концерт за участю місцевих виконавців та художніх колективів. На таких заходах у напівпорожньому залі зазвичай перебувають працівники бюджетних установ, яких відправили з роботи ледь не у добровільно-примусовому порядку на запрошення міської влади, аби створити видимість наповнення залу. Словом, підхід до відзначення свят нової, незалежної, України, по суті, залишився старим, радянським. Такий принцип проведення

святкувань за роки Незалежності майже не змінювався. Парох церкви св. Юрія у Раві-Руській о. Іван Іваничко в останні роки напередодні і в День Незалежності України під час Божественних Літургій неодноразово наголошує про те, що равчанам необхідно змінити своє ставлення до цього дня. Він говорить про те, що День Незалежності у Раві виглядає не як свято, а як будень – на вулицях гамірно, люди зайняті виконанням своєї роботи, торгові заклади продовжують працювати. - День Незалежності – це український Великдень, - говорить о. Іван. – Бо як славно Христос Воскрес із мертвих, так і славно стала на ноги наша Батьківщина – рідна Україна. Справді, День Незалежності для равчан, як і для багатьох невеликих міст, став звичним вихідним, а не святковим днем. На Великдень, Різдво, Спаса, Марії, Ольги і ще низку церковних свят люди більш стримані щодо виконання певної роботи, зокрема, по господарству. Натомість нічого поганого у тому, аби робити це у День Незалежності та День Конституції вони не бачать. А у випадку із перетинанням кордону равчани і взагалі свідомо чи підсвідомо демонструють своє відповідне ставлення до Незалежності України. А згодом дивуються, чому до них, українців, закордоном часто зневажливо ставляться… Не в останню чергу ставлення равчан до відзначення Дня Незалежності та Дня

Конституції, вбачаємо, у тому, що за 25 років місцева влада фактично не займалася вихованням громадської свідомості у своїх мешканців. Зокрема, формальне святкування, описане вище, викликає відповідне формальне ставлення до цих свят. Підготовка до відзначення вже згаданих державних свят у Раві-Руській розпочинається, по суті, за тиждень чи за десять днів до їхнього проведення з «узгодження» з міською владою. Узгоджують не лише програму святкувань, а й… дату! Нерідкістю було те, що святкування переносилося на день-два, пояснюючи це зручністю для людей, а насправді, можливістю залучити вже згаданих працівників бюджетних установ. Хоча практика показує, що кількість глядачів у залі від цього не збільшується. Виходить, що на іншу категорію равчан, окрім «бюджетників» і, до певної міри, пенсіонерів, не сподіваються. Перенесення святкування Дня Незалежності відбулося і цього разу. Так, замість вихідного 24 серпня, урочистості в Народному домі відбулися на день раніше, 23-го. Натомість офіційних заходів у місті, окрім святкового молебню біля каплиці Благовіщення, у День Незалежності не було. От і виходить, що фактична відсутність урочистостей, концертів у День Незалежності підштовхує равчан до того, аби вони себе чимось зайняли. Так вихідний перетворюється у будень. Закінчення на 6 сторінці


2 Благоустрій

Земля

НА СМІТТЄЗВАЛИЩІ ПЛАНУЮТЬ ВСТАНОВИТИ СОРТУВАЛЬНУ ЛІНІЮ Міська влада Рави-Руської дала дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки для встановлення сортувальної лінії в районі вулиці Липник. Відповідне рішення ухвалили депутати міської ради на засіданні Х сесії 16 серпня. - Після Грибовицької трагедії було багато розмов щодо встановлення на Рава-Руському сміттєзвалищі сортувальної лінії. У планах міської влади разом депутатами у найближчий час здійснити поїздку в Золочів (Львівська обл., - Авт.) і на власні очі побачити як там працює сортувальна лінія, аби потім мати змогу пояснити людям суть ідеї. - Потужностей сортувальної лінії розраховуємо на власні потреби. Тобто на те, аби сор-

тувати сміття з Рави-Руської, а також довколишніх сіл, яке ми і так вивозимо і з якими у нас укладено угоду. Маю на увазі Річківську сільську раду, а також сміття з кордону, - розповів під час засідання сесії міський голова Микола Зінько. – Крім того, передбачимо можливість вивозу сміття з тих сіл, з якими Рава може об’єднатися і утворити територіальну громаду. Депутати міської ради доручили виконавчому комітетові замовити документацію на розробку детального плану території земельної ділянки «під сортувальну лінію». Після цього, відповідно до рішення, цей документ повинен бути погоджений у встановленому порядку і затверджений у Рава-Руській міській раді. Тарас Левко

Дороги

100-МЕТРОВУ ВУЛИЧКУ «ЗАЛИЛИ» АСФАЛЬТОМ У серпні завершився поточний ремонт дороги по вул. Гетьмана Полуботка. Вул. Гетьмана Полуботка прилягає до вул. Грушевського і з’єднує останню з вул. Пушкіна. Асфальту там практично не було,

тому «поточний ремонт» виглядав скоріше як «капітальний». Загалом, як вдалося спостерігати, відремонтовано було близько 90 метрів дороги. На це з бюджету міста було витрачено 96 тис. 586 грн. Тарас Левко

42 ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ВИДІЛИЛИ У НОВОМУ КВАРТАЛІ Депутати Рава-Руської міської ради виділили перші земельні ділянки учасникам Антитерористичної операції у новому кварталі по вул. Лісній – Грушевського. На засіданні Х сесії від 16 серпня місцеві обранці надали дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 40 громадянам, а також переселенцю та родичу загиблого учасника АТО. Загалом – 42 земельні ділянки. Земельні ділянки виділили по вул. М. Федуса та В. Збишка. Площа кожної земельної ділянки складає 0,08 га. Перелік громадян, яким виділили земельні ділянки: Плесак Віктор Степанович, вул. М. Федуса, 1; Виноградов Валерій Борисович, вул. М. Федуса, 3; Петришин Андрій Михайлович, вул. М. Федуса, 5; Романишак Ростислав Мар’янович, вул. М. Федуса, 2; Кушнір Петро Ігорович, вул. М. Федуса, 4; Тихонович Юрій Любомирович, вул. М. Федуса, 6; Шпага Сергій Миколайович, вул. М. Федуса, 8; Федус Марія Олексіївна, вул.

вул. В. Збишка, 17; Смаглюк Анатолій Володимирович, вул. В. Збишка, 23; Кожушко Олександр Сергійович, вул. В. Збишка, 25; Збитковський Ігор Ігорович, вул. В. Збишка, 27; Горечий Олег Ярославович, вул. В. Збишка, 29; Вовк Андрій Григорович, вул. В. Збишка, 31; Сікорський Степан Леонідович, вул. В. Збишка, 4; Никончук Олександр Георгійович, вул. В. Збишка, 8; Рачок Валерій Вікторович, вул. В. Збишка, 12; Кулик Андрій Анатолійович, вул. В. Збишка, 14; Опіц Любов Богданівна, вул. В. Збишка, 16; Задолинний Володимир Андрійович, вул. В. Збишка, 18; Прокопович Богдан Іванович, вул. В. Збишка, 20; Кожухар Юрій Вікторович, вул. В. Збишка, 24; Білецький Андрій Ігорович, вул. В. Збишка, 26; Кожан Мар’ян Володимирович, вул. В. Збишка, 28; Мельник Василь Васильович, вул. В. Збишка, 30. Захар Негода

Допомога

РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ РАВЧАН НАДАДУТЬ ФІНАНСОВУ ДОПОМОГУ ВІД МІСЬКОЇ ВЛАДИ Депутати Рава-Руської міської ради внесли зміни та доповнення до Програми соціального захисту населення на 2016 рік.

Вул. Гетьмна Полуботка. Фото Рава-Руської міської ради

М. Федуса, 10; Цацулін Віталій Васильович, вул. М. Федуса, 12; Могилевська Лайне-Марина Вольдимарівна, вул. М. Федуса, 16; Федик Григорій Михайлович, вул. М. Федуса, 18; Ярмола Богдан Ярославович, вул. М. Федуса, 20; Гнідець Віталій Юрійович, вул. М. Федуса, 24; Мудрик Тарас Володимирович, вул. М. Федуса, 26; Зинтик Іван Васильович, вул. М. Федуса, 28; Плесак Іван Ігорович, вул. М. Федуса, 30; Банах Павло Андрійович, вул. М. Федуса, 32; Віхоть Роман Ярославович, вул. В. Збишка, 1; Пінчук Станіслав Станіславович, вул. В. Збишка, 3; Нечай Сергій Павлович, вул. В. Збишка, 5; Бакай Роман Мар’янович, вул. В. Збишка, 7; Сасадеуш Дмитро Романович, вул. В. Збишка, 9; Сідельник Василь Іванович, вул. В. Збишка, 11; Безкоровайний Володимир Васильович, вул. В. Збишка, 13; Резніков Костянтин Васильович, вул. В. Збишка, 15; Савуляк Юрій Ярославович,

Зазначимо, Програма передбачає надання соціальної допомоги від міської ради малозабезпеченим людя та сім’ям, одиноким громадянам похилого віку, інвалідам війни та праці, членам сімей загиблих, одноразової матеріальної допомоги на поховання безробітних грома-

Право

дян. Фінансування Програми збільшено на 60 тис. грн. Саме таку суму Рава-Руська міська рада виділила родинам загиблого учасника АТО Володимира Збишка і рятувальника Юрія Рудого. - На попередній сесії ми додали кошти родині загиблого Володимира Збишка на встановлення пам’ятника, а також родині загиблого під час Грибовицької трагедії пожежника Юрія Рудого у сумі 10 тис. і 50 тис. грн., - зазначив на засіданні сесії міський голова

Микола Зінько. Аби виділення коштів згаданим родинам стало можливим, у Програму соціального захисту населення і внесли зміни, доповнивши перелік категорій громадян, які можуть претендувати на кошти, членами сімей загиблих учасників АТО та членами сімей загиблих при виконанні службових обов’язків. Після внесених змін загальний обсяг фінансування Програми у цьому році складе 190 тис. грн. Тарас Левко

Дороги

РАВЧАНИ МОЖУТЬ ОТРИМУВАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВОУ ДОПОМОГУ З 1 вересня у Раві-Руській запрацювало бюро безоплатної правової допомоги. Рава-Руське бюро - одне із 24, які запрацювали з початку осені у Львівській області. Зокрема, у Жовківському районі бюро відкрили у Раві-Руській за адресою вул. Я. Мудрого, 8 (приміщення Народного дому). Крім того, таке ж бюро запрацювало і у Жовкві по вул. Запорізькій, 4. Бюро правової допомоги є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад та соціально вразливих суспільних груп. Бюро правової допомоги є самостійними відділами місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Гал-Інфо

БІЛЯ ПОЛІКЛІНІКИ ОБЛАШТУЮТЬ ПАРКОВКУ У районі Рава-Руської поліклініки на дорозі по вул. Грушевського облаштують місце для паркування автомобілів. Зроблять це завдяки розширенню дороги. Керівництво Рава-Руської районної лікарні вже кілька років порушувало питання про розширення дороги навпроти поліклінічного відділення. Мовляв, через відсутність місця для паркування його пацієнти змушені припарковувати свої автомобілі на дорозі, через що там ускладнюється одночасний рух автомобілів у дві сторони. Як стало відомо «Прикордонню», існувала пропозиція створити майданчик для автомобілів на території парку Героїв Майдану, що якраз навпроти поліклініки. Однак це би означало необхідність здійснити вирубку частини дерев там. Тому було вирішено «перенести» тротуар на ділянці в районі поліклініки на кілька метрів далі від дороги – вглиб парку, де створити нову алею. Таким чином, завдяки «старому» тротуару з’явиться місце для паркування автомобілів, що розвантажить там дорогу. Роботи з облаштування тротуару у парку Героїв Майдану вже тривали і на момент підготовки номера наближались до закінчення. Тарас Левко

Через парк пролягатиме алея, яка виконувати роль тротуару. Фото «Прикордоння»


3

21 вересня 2016 року, №6 (78)

Свято

Ремонт

ДЕНЬ МІСТА У РАВІ ВІДМІНИЛИ І ХОЧУТЬ ПЕРЕНЕСТИ

НАРЕЧЕНІ У РАВІ-РУСЬКІЙ ОДРУЖУВАТИМУТЬСЯ «ПО-НОВОМУ» У Народному домі РавиРуської планують відкрити зал урочистих подій, де наречені зможуть укладати шлюб. Найближчим часом у одній з кімнат Народного дому на другому поверсі розпочнуться ремонтні роботи. Саме там колись вже існував зал урочистих подій. Однак, як стало відомо «Прикордонню», востаннє шлюб там було укладено близько 15 років тому. - Наприкінці 90-х – початку 2000 років тенденція урочисто укладати державний шлюб поступово відійшла на другий план, поступившись урочистістю шлюбу церковному, - розпові-

ла секретар виконкому РаваРуської міської ради Людмила Домарецька. – Крім того, стали популярними виїзні церемонії, переважно у ресторанах перед святкуванням весіль. З того часу зал урочистих подій у Народному домі не працював, а розписувались наречені у приміщенні Рава-Руської міської ради. В останні 5 років тут навіть облаштували спеціальну кімнату урочистих подій. Тепер мода на урочисте укладання державного шлюбу знову повернулась поруч із традиційним церковним шлюбом, церемонії яких переважна більшість наречених проводять у різні дні. Крім того, апарат Рава-Русь-

кої міської ради гостро відчуває необхідність у додаткових приміщеннях. Тому, провівши ремонт залу урочистих подій у Народному домі, у Рава-Руській міській раді вдасться вивільнити один кабінет, у якому зможуть надалі працювати спеціалісти її апарату. Ремонтні роботи планують закінчити до кінця цього року. Кошти на їх проведення виділено з бюджету Рава-Руської міської ради у сумі 100 тис. грн., які перерахують на рахунок районного відділу культури, де вже і будуть шукати виконавця робіт. Василь Волокуша

Пам’ятка Передостанній День міста. Вересень 2012 року. Фото з архіву «Прикгордоння»

У 2016 році у Раві-Руській знову не відзначали День міста. Таке рішення ухвалили члени виконавчого комітету РаваРуської міської ради. Причиною такого рішення стало «побажання громади не проводити День міста», оскільки 11 вересня (саме на цей випадало святкування, - Авт.) «строгий піст». Крім того, в ухваленні рішення члени виконавчого комітету також взяли до уваги «складну суспільно-політичну ситуацію у державі», - йдеться у рішенні виконавчого комітету. Також члени виконкому звер-

татимуться до депутатів міської ради з пропозицією перенести святкування Дня міста на весняний або літній періоди. Додамо, що через «складну суспільно-політичну ситуацію у державі» святкування Дня міста у Раві-Руській не проводилося у 2014 та 2015 роках. У минулому році місто повинно було відзначати ювілей - 560 років. У той же час, у селах неподалік Рави-Руської подібні святкування цьогоріч відбулися. Зокрема, на початку серпня День села відбувся у Волиці, а наприкінці вересня подібне заплановано у Гійче. Василь Волокуша

Житло

ДАХ ЩЕ ОДНОГО БУДИНКУ ВІДРЕМОНТУВАЛИ У Раві-Руській відремонтували дах ще одного багатоквартирного будинку. Цього разу це будинок по вул. Вокзальній, 44/46. Ремонтні роботи щодо капітального ремонту покрівлі тривали протягом серпня – вересня. На їх проведення з міського бюджету було виділено 179 тис. 971 грн. Будинок по вул. Вокзальні, 44/46 перебуває на балансі комунального підприємства «Ра-

ва-Руське будинкоуправління №2». Подібні роботи тут стали вже другими у цьому році. Нагадаємо, раніше було капітально відремонтовано дах будинку по вул. Львівській, 5, який належить ОСББ «Виклик», головою якого є один депутат Рава-Руської міської ради Юрій Горечий. Крім того, у цьому році заплановані також ремонти дахів багатоквартирних будинків по вул. Коновальця, 32 та Вокзальній, 3. Захар Негода

Будинок по вул. Вокзальній, 44/46. Фото Рава-Руської міської ради

НАЙДАВНУ ПАМ’ЯТКУ РАВИ ГОТУЮТЬ ДО РЕМОНТУ! Монастирський комплекс отців реформаторів у Раві-Руській готуються відремонтувати. Так, нещодавно територію найдавнішої збереженої архітектурної пам’ятки міста було обгороджено бетонним парканом, а самі будівлі, як стало помітно, починають очищувати від сміття. Минулого року стало відомо, що монастирський комплекс було безоплатно повернуто у власність Львівської метрополії Римо-католицької церкви. На запит «Прикордоння», у Львівській Архідієцезії РКЦ в Україні повідомили, що у їхніх планах здійснити ремонт храму св. Архангела Михаїла із дотриманням будівельних норм. При цьому первісна архітектура і зовнішній вигляд будівель буде збережено! Найцікавіше, що костел планують використовувати… як культову споруду! Тобто згідно цільового призначення! Якщо це справді станеться, то найстаріша архітектурна пам’ятка Рави-Русь-

Костел і монастир загородили парканом. Фото «Прикордоння»

кої вперше за багато десятиліть знову буде відновлена і виконувати свою безпосередню функцію культової споруди. Монастир же буде використовуватись для благодійної діяльності, а саме – для створення будинків сімейного типу.

Наразі, як повідомили у Архідієцезії, там займаються підготовкою технічної документації. Про терміни виконання ремонтних робіт «Прикордонню» не повідомили. Василь Волокуша

Кордон

ПРИКОРДОННИКИ ПРИДУМАЛИ ЯК ЗМЕНШИТИ ЧЕРГИ НА КОРДОНІ У пунктах пропуску «РаваРуська» та «Краківець» тимчасово розмежують смугу руху. У пунктах пропуску «РаваРуська» та «Краківець» тимчасово розмежують смугу руху. Мова йде про відокремлення смуги руху для транспортних засобів громадян України, які їздять на автомобілях іноземної реєстрації та вимушені перетинати кордон кожні 5 днів, від інших учасників прикордонного руху. Для цієї категорії передбачено виділення окремої смуги. Повідомляється, що в рамках проведення активних робіт за цим напрямом представники Національної поліції подадуть губернатору Львівської області пропозиції про встановлення інформаційних знаків, а служба автомобільних доріг – парапетів. «Запроваджена апробація щодо врегулювання руху транспортних засобів на під’їздах до

пунктів пропуску через державний кордон триватиме протягом одного місяця. Після запровадження експерименту, буде проведено аналіз який покаже актуальність та доцільність цієї ї новації, адже через ці пункти пропуску щодня слідує близько 10 тисяч осіб. У разі позитивно-

го результату, Держприкордонслужба буде ініціювати перед відповідними органами створення постійно діючої смуги руху», -повідомлять прикордонники. Львівський портал, за матеріалами ДПСУ


4 Актуально

ПАМ’ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ НЕ ПОВИНЕН СТАТИ ЗВИЧНИМ МІСЦЕМ ДЛЯ ПОКЛАДАННЯ КВІТІВ У минулому, №5 (77) від 13 серпня, на шпальтах «Прикордоння» ми розповіли про те, як відбувається перебіг реалізації проекту пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській. У публікації ми звернули увагу на фактичне ігнорування у цьому процесі ролі громади міста з боку міської влади, недоліки самого процесу організації обговорення і визначення місця та проекту пам’ятника, а також негативний результат, який може наступити, якщо ці недоліки не усунути. У публікації, а також у зверненні до міського голови, ми запропонували не ухвалювати поспішних рішень щодо встановлення пам’ятника, як і щодо вибору місця під нього, і залучити до розроблення проектів відповідних фахівців, в першу чергу, архітекторів та скульпторів. Також ми обіцяли опублікувати власне бачення того, де може бути встановлений і як виглядати пам’ятник Небесній сотні. Щиро сподіваємось, що наші пропозиції будуть розглянути на засіданнях профільної депутатської комісії, винесені на загальноміське громадське обговорення, і при остаточному ухваленні рішення взяті до уваги. За роки Незалежності у РавіРуській ні громада, ні влада, ні меценати не спромоглися звести на її території жодного пам’ятника, який би мав як художню, так й історичну цінності. Причин у цьому, на нашу думку, три: відсутність відповідного фінансування, практичне незалучення до процесу розроблення і встановлення пам’ятників відповідних фахівців, а також фактична байдужість до цього процесу громади і влади, які часто діяли автономно одне від одного. Значення в новітній історії України героїв Небесної сотні змушує громаду і владу РавиРуської набагато відповідальніше підійти до реалізації відповідного проекту з його встановлення. Пам’ятник Небесній сотні повинен нести у собі як історичну, так і культурну і вже згадану художню цінності. І, найголовніше,

проживаючи у місті, яке є світовою спадщиною ЮНЕСКО, площа Ринок, центральна частина Львова є не більше як можливістю, в першу чергу, відпочити і здійснити покупки. У музеях, поруч із пам’ятниками архітектури у Львові львів’ян помітити дуже важко. Інший важливий момент – місце встановлення пам’ятника. Очевидно що пам’ятник певній події потрібно встановлювати там, де ця подія відбулася. У Києві пам’ятник Небесній сотні варіантів для його встановлення не залишає – це вул. Інститутська, де і загинула більшість її героїв. У інших же містах, в т. ч. і Раві-Руській, місце пам’ятника можна обирати ледь не на території всього міста. У випадку Рави-Руської варто розглядати і те, що місця для встановлення такого важливого пам’ятника як Небесній сотні у центральній частині міста немає. Це наслідок не лише земельного дерибану і фактичної відсутності стратегії розвитку міста у попередні роки, а й специфікою містобудування Рави. Площа Вічева для пам’ятника Небесній сотні не годиться, зважаючи на те, що її, як правило, використовують для концертів і святкувань. Члени комісії з встановлення пам’ятника погодились з тим, що на його фоні святкування буде виглядати щонайменше неетично. Попередньо комісія вирішила встановити пам’ятник Небесній сотні поруч із каплицею Благовіщення Пресвятої Богородиці у центрі міста. Цю ідею начебто підтримали і священики. Вибір цього місця можна зрозуміти: капличка фактично уособлює Поставити пам’ятник у цен- святе місце, а тому тральному, а, отже, гамірному пам’ять загиблих за волю України наймісці, означає зробити не- краще вшановувати можливим обдумування його саме тут. Однак місце ідеї, подій і людей, яким він присвячений. Пам’ятник, повз на території каякий щодня проходитимуть со- плички, де може бути встановлений тні людей, для них вже зовсім пам’ятник, є доволі скоро стане непомітним малим як для такого пам’ятника і належного доступу до нього там теж пам’ятник повинен бути не про- немає. Крім того, пам’ятник Несто статичним об’єктом, а нести у бесній сотні фактично може описобі виховну функцію. нитися «у тіні» самої каплички, Помилково вважати, що аби яка у скверику в центрі міста таки пам’ятник «працював» він по- займає основне місце. Більшість винен бути встановлений у цен- людей там помічатимуть, найпертральній частині міста, там, де ше, саме капличку, а не пам’ятник його могла б бачити якомога Небесній сотні. У такому випадку, більша кількість людей. Така дум- останній під загрозою перетворика зараз переважає як серед тих, тися саме на статичний об’єкт і не хто займається розглядом питан- виконуватиме своєї функції. ня про пам’ятник Небесній сотні у До реалізації проекту Раві-Руській, так і серед багатьох пам’ятника Небесній сотні у Рамешканців міста. Однак це дуже ві-Руській, вважаємо, необхідно помилково. підходити комплексно – не заПоставити пам’ятник у цен- циклюватися лише на створентральному, а, отже, гамірному ні пам’ятника. Добре обдумана місці, означає зробити неможли- ідея, поставлені цілі і завдання, вими обдування його ідеї, подій які він повинен виконувати, а і людей, яким він присвячений. також розгляд шляхів їхньої реаПам’ятник, повз який щодня про- лізації вже само по собі підкаже ходитимуть сотні одних і тих же можливі варіанти. До прикладу, людей, для них вже зовсім ско- у Раві-Руській є прекрасний з точро стане непомітним і звичним і ки зору перспективи для цього вони його, відповідно, не поміча- колишній парк Мікушева на петимуть. Це так як для львів’ян, які, рехресті вул. Ярослава Мудрого

Пам’ятник Небесній сотні у Козові Тернопільської області. Фото «Агропродсервіс»

і Грушевського. Вже два роки як його було перейменовано у парк Героїв Майдану, однак у офіційних документах міської влади, в розумінні громадян це є просто «парк по вул. Ярослава Мудрого» чи «парк біля міської ради». Тобто, незважаючи на те, що парк носить таку важливу назву, її досі не використовує навіть офіційна влада! Однак вже навіть сама назва, парк Героїв Майдану, підказує равчанам що кращого місця для вшанування пам’яті загиблих на Майдані, не кажучи вже про місце встановлення відповідного пам’ятника, у Раві-Руській, мабуть, немає. У парку Героїв Майдану вже понад три роки стоїть пошкоджений постамент зручного пам’ятника Борцям за волю України, питання про який також потрібно вирішити. Сам парк Героїв Майдану має доволі зручне місцерозташування – поруч із міською радою та Народним домом, неподалік школи №1 та школи-інтернату, будинку творчості, бібліотеки, а також поліклініки. Найголовніше, поруч немає жодного з барів, нічних клубів чи місця для розваг. Тобто парк розташовується поруч із місцями та установами, які відвідують як дорослі равчани, так і, найголовніше, діти. Встановлення тут пам’ятника Небесній сотні спростило б організацію офіційних заходів як за участі міської влади, так і школярів. А поминальна хода від каплички до парку Героїв Майдану і покладанням квітів та встановлення свічок біля пам’ятника Небесній сотні мали б потужний виховний ефект. Площа парку Героїв Майдану дозволяє перетворити його на своєрідний «парк пам’яті». Окрім пам’ятника Небесній сотні, у майбутньому, тут можна було б створити алею з іменами загиблих на Майдані. Їх, приміром, можна було б викарбувати на самих алеях – таким чином у свідомості перехожих через парк запам’ятовувалась б частина цих імен, більшість інших просто була б знайомленою. Ще один виховний ефект і приклад того, як парк буде місцем, що «працюватиме» на виховання пам’яті про тих, хто віддав своє життя за волю та свободу в Україні.

Концепція «парку пам’яті» могла б бути доповнена у майбутньому і вшануванням загиблих в зоні проведення Антитерористичної операції на Донбасі, рятувальників під час Грибовицької трагедії тощо. Тобто в одному місці можна було б зберегти пам’ять про найважливіші події в історії України та міста сучасності. Лише в одному парку, найперше, діти дізналися б одночасно про кілька трагічних сторінок в житті Україні, про які не можна забувати і які змушують робити відповідні висновки. Іншим місцем для встановлення пам’ятника Небесній сотні міг би стати неназваний сквер поруч із школою №2, навпроти церкви св. Юрія з однієї сторони і костелу св. Йосифа – з іншої. Це місце між двома святинями греко-католиків і римо-католиків у Раві-Руській, поруч з навчальним закладом, безумовно, варте того, аби розглядати його як один із варіантів. Розважальних закладів поруч тут, як і першому випадку, теж немає. Крім того, пам’ятник тут був би чи не першим об’єктом, який впадав би ввічі іноземцям, які прямують в Україні. Для них пам’ятник Небесній сотні у цьому місці, безумовно, не залишився б непоміченим. А перше враження про Раву-Руську у них склалося б не як про «місто контрабандистів», а як про місто, де пам’ятають і шанують своїх співвітчизників. Після обрання місця встановлення пам’ятника можна говорити про те, як виглядатиме сам пам’ятник. Однак не навпаки, адже будуючи будинок, ми спершу вибираємо земельну ділянку, де його можна спорудити, а не будуємо будинок, який згодом «встановлюємо» на землю. Так і з пам’ятником Небесній сотні – спершу необхідно визначитися з місцем, згодом – з пам’ятником. На жаль, у більшості представників громад, не лише Рави-Руської, бачення пам’ятників подібних Небесній сотні чомусь зосереджується, як правило, на стилі «чорного мармуру» або у вигляді хреста. Тому перше враження від споглядання такого пам’ятника виникає гнітюче. Мусимо розуміти, що пам’ятник у місті – це не надгробок на цвинтарі. Відповідно будувати перші за принци-

пом «могильних плит» не лише неправильно, а й – некоректно. По-перше, споруджуючи «надгробки» замість пам’ятників ми автоматично перетворюємо вулицю, площу чи парк на кладовище. По-друге, «надгробки» будують на місці останнього спочинку померлих, в той час як пам’ятники на кшталт Небесної сотні такими не є, а мають за мету, в першу чергу, вшанувати пам’ять про померлих. Це – різні речі, тому однаково реалізовувати їх не можна. Проект пам’ятника Небесній сотні, безумовно, повинні розробляти фахівці – архітектори, скульптори. І їх обов’язково повинно бути кілька. Ескізи повинні містити у собі вже згадану концепцію, символізм і логічне пояснення використання певних елементів у ньому. Роль влади у цьому – оголосити відповідний конкурс, організувати його проведення і запропонувати громаді варіанти. А роль самої громади - вибрати один з них і запропонувати обґрунтовані пропозиції. Проведення дискусій – невід’ємна частина цього процесу, який, звісно, некороткотривалий і може затягнутися на роки. Однак більше обговорень зроблять сам пам’ятник ціннішим з усіх точок зору: виховної, художньої та історичної. На сьогодні в Україні відкрито не один пам’ятник Небесній сотні. У всесвітній мережі ознайомитися з ними не є проблемою, задавши відповідний пошуковий запит. Прикладами пам’ятників Небесної сотні є скульптури і стели у Миколаєві, Козові, Вінниці. У мережі викладено безліч проектів таких пам’ятників, які обговорюють у різних містах. Звідси і можна черпати ідеї для пам’ятника у РавіРуській. Головне – аби цей процес був відкритим, публічним і щоби до нього було залучено якомога широке коло громадськості. Пам’ятник Небесній сотні у Раві-Руській повинен стати не звичним місцем для покладання квітів, не черговою скульптурою, вразливою до вандалізму, а місцем, яке виховуватиме наступні покоління равчан і змушуватиме переосмислити світогляд теперішнього задля того, аби Небесна сотня більше не поповнювалась. Андрій Бучко


5

21 вересня 2016 року, №6 (78)

Освіта

РАВА-РУСЬКА ШКОЛА №2 – НАЙКРАЩА НА ЖОВКІВЩИНІ!

1 вересня в Україні розпочався новий навчальний рік. З цієї нагоди редакція газети «Прикордоння» уклала рейтинг шкіл Жовківського райоРейтинг шкіл Жовківського району «Прикордоння» уклало вдруге. Вперше це було у 2014 році і тоді найкращим загальноосвітнім навчальним закладом став навчально-виховний комплекс «Рава-Руська гімназія». Тоді рейтинг ми уклали на основі середніх результатів зовнішнього незалежного оцінювання учнів з української мови та літератури, математики, історії України, біології та географії. Цього разу ми дещо змінили принцип укладання рейтингу і взяли до уваги результати лише з трьох предметів – української мови та літератури, яка є основним для всіх учасників ЗНО, а також історії України та математики, які також складали більшість випускників Жовківського району.

Рейтинг було укладено на основі регіональних даних ЗНО2016, які оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти. До уваги було взято лише відсоток найвищих результатів, які отримали учні кожної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовківського району. Тобто, було враховано лише результат учнів від 180 до 200 балів (з 200 можливих). При однаковому результаті кількох шкіл їхнє місце у рейтингу визначали, враховуючи також й інші результати їхніх випускників за спаданням: спершу ті, де більший відсоток учнів набрав від 160 до 180 балів, тоді – від 140 до 160, від 120 до 140, від 100 до 120 і які не подолали прохідний поріг. До прикладу, по 22,22% випускників Потелицької, Жовківської №1 та Зіболківської шкіл склали ЗНО з української мови та літератури з результатом від 180 до 200 балів. Однак серед учнів Потелицької школи, крім того, 22,22% склали тестування з результатом від 160 до 180 балів,

в той час як Жовківської школи №1 такий результат показали 19,44%, а Зіболківської школи – 16,67%. Тому Потелицька школа у рейтингу зайняла вище місце. Загальний рейтинг укладено на основі додавання місць шкіл у кожному з трьох рейтингів. Менша сума балів означала вище підсумкове місце. До прикладу, загальна кількість балів Новоскварявської і Сопошинської шкіл становить по 35. У першому випадку, школа зайняла 11 місце у ЗНО з української мови і літератури, 1 – з історії України і 23 – з математики (11+1+23=35), а у другому – 13, 14 та 8 відповідно (13+14+8=35). У випадку однакової суми балів у підсумковому рейтингу вище місце віддано тій школі, яка зайняла вище місце у рейтингу ЗНО з української мови, оскільки цей предмет є основним. За результатами ЗНО з української мови у рейтингу перше місце посіла Рава-Руська школа №2, половина випускників якої склали тестування на найвищі бали.

Друге місце також дісталося равчанам– Рава-Руській школі-гімназії. Третя рава-руська школа, №1, також увійшла в «десятку» і посіла шосте місце. Відзначимо, що у топ-10 шкіл за результатами ЗНО з української мови та літератури потрапила ще одна школа з Равищини – Потелицька, яка зайняла сьоме місце. Дві рава-руські школи також потрапили і у першу «десятку» найкращих шкіл Жовківського району за результатами ЗНО з історії України – Рава-Руська школа №2 зайняла тут друге місце, Рава-Руська школа-гімназія – шосте. А найкращою школою за підсумками ЗНО з історії України у Жовківському районі стала Новоскварявська школа, третьою – Жовківська школа №2. Найкращі результати на ЗНО з математики показали учні Великогрибовицької школи, Жовківської школи №2 та Зашківської школи. Рава-руські школи №2, №1 та Потелицька школа зайняли шосте, дев’яте та десяте місця

відповідно. У загальному рейтингу найкращим загальноосвітнім навчальним закладом Жовківського району, за версією «Прикордоння», стала Рава-Руська школа №2, учні якої показали високі результати за підсумками ЗНО з усіх трьох предметів – української мови та літератури, історії України та математики. Друге місце у рейтингу шкіл Жовківського району посіли Великогрибовицька школа, третє – Жовківська школа №2. Ще дві рава-руські школи посіли четверту та дев’яту сходинки – школа-гімназія та школа №1 відповідно. Юні равчани, за результатами ЗНО, українську мову знають краще, ніж їхні ровесники-жовківчани. Так, 30,53% учнів Рави-Руської склали відповідне тестування у межах 180 – 200 балів, в той час як такий результат показали 24,17% школярів Жовкви. У той же час дещо гірше від юних жовківчан юні равчани склали ЗНО з історії України. Якщо серед перших високий результат показали 12,22%, то серед других він складає 10,26%. Проте випускники Рави-Руської у 2016 році погано справилися з тестуванням з математики. Тут їхні результат склав 4,55% на високому рівні, тоді як відповідний результат учнів Жовкви – 11,11%. Загалом, у Жовківському районі ЗНО з української мови у 2016 році складали 759 учасників, з яких 17,52% показали високі результати. 7,92% з них – не справилося із завданнями. Участь у тестуванні з історії України взяв 591 учень, з яких 7,45% одержали результати у межах 180 – 200 балів. Шоста частина з них, 15,4% не набрали необхідної мінімальної кількості балів. Математику складали 314 випускників шкіл Жовківського району, 6,05% з яких показали високі результати, в той час як 12,1% з них не подолали прохідний бар’єр.


6 Місто

Посміхнімося :-)

РАВА-РУСЬКА ПРОІГНОРУВАЛА ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЇВ ДЕРЖАВНИХ СВЯТ Початок на 1 сторінці Також «підготовка» до державних свят у Раві-Руській передбачає «зобов’язання» керівників установ і підприємств вивісити державні прапори на їхніх будівлях, а також вивішування кількох оголошень непримітного вигляду про те, що якийсь захід відбудеться. По суті, організаційна робота з відзначення державних свят на цьому закінчується. А те, якою буде програма, по суті, вже має невелике значення, оскільки вона нівелюється вже згаданим організаційним етапом. От і виходить, що старання учасників святкувань великі, а ефект від них – мінімальний, оскільки виступати майже немає перед ким. Останнє, відповідно, породжує зворотну реакцію, коли відсутність глядачів автоматично відкидає потребу в урізноманітненні програм святкувань. Відзначення 25-річчя Незалежності України у Раві-Руській виглядає не те, що скромним, а дріб’язковим, у порівнянні з тим, яка програма святкувань була у іншому місті району, Жовкві. Відзначення ювілею України там тривало з 19 серпня і передбачало проведення фольклорного фестивалю (у його програмі – виставка товарів Жовківщини, презентація регіональної кухні, вишивки, виставка майстрів художніх промислів, конкурси, виступи фольклорних колективів не лише району, а й області), виставки, святкової ходи, урочистого посвячення і підняття прапорів, міжнародного футбольного турніру, флешмоби, майстер-класи. Звісно, велике значення у такій різноманітності і помпезності, у порівнянні з Равою, у Жовкві має статус останньої як районного центру, де організація подібних святкувань відбувається, фактично, на районному рівні. Однак чи це є виправданням? Що заважає у Раві-Руській відродити фестиваль «Галицькі перехрестя», який за своїм масштабом був набагато більшим, ніж фестиваль у Жовкві, чи створити новий? Або ж чому не провести будь-який спортивний захід, без партійної символіки, участь у якому зможуть взяти всі равчани? Або ж організувати флешмоб чи святкову ходу? Чому бачення відзначення державних свят у Раві-Руській обмежується лише стінами Народного дому або, в кращому випадку, задимленою від шашликів площею поруч із зруйнованим радянським пам’ятником і пророслою крізь асфальт травою? Як це не дивно, але в останні два роки фінансовий стан Рави-Руської суттєво покращився. Навантаження на бюджет міста значно зменшилося завдяки передачі фінансування дошкільних установ до району, а доходи збільшилися завдяки надходженням від сплати акцизного податку. Тобто грошей у міста достатньо і навіть більше (за підсумками першого півріччя до бюджету Рави надійшо на 31,5% грошей більше, ніж було заплановано, - Авт.) аби у міській скарбниці передбачити певну суму на святкування державних свят. Крім того, завжди фінансово у цьому допомагали все ті ж підприємці та підприємства. До речі, в останні кілька років у бюджеті міста кошти на подібні святкування були передбачені,

як і цього року, але їх не використовували, оскільки не було ухвалено відповідної програми. Зокрема, цього року на це було передбачено 30 тис. грн. Підготовка до самих святкувань, особливо таких, як 20 років Конституції і 25 років Незалежності, там, де їх хочуть відзначити на належному достойному рівні, розпочинається не за тиждень до події, а принаймні за кілька місяців. Цього часу достатньо аби детально продумати програму їх проведення і відпрацювати її, залучити спонсорів, домовитися з артистами, запросити гостей і провести відповідну інформаційно-рекламну роботу. Тоді і «бюджетників» не потрібно буде змушувати добровільно-примусово відвідувати заходи, і саме державне свято буде справді святом, а не черговою можливістю «поїхати за товаром до Польщі». Така сама ситуація і з святкуванням Дня міста. В останні роки його взагалі не проводять, пояснюючи це недоречністю у зв’язку з війною на Донбасі. Справді, таке проведення було недоречним у 2014 році, коли війна тільки-но розпочалася. Але невідомо скільки вона триватиме, а психологічне розвантаження людям зараз особливо потрібне, зокрема і тому, аби вони не забували, що окрім страждань, болю та смертей, є ще й інші, радісні та позитивні моменти. Зрештою, незважаючи на війни, і тоді, і зараз, весілля, хоч і скромно, але люди не припиняли святкувати. Крім того, День міста – це чудовий привід зібрати все ті ж кошти для допомоги учасникам та постраждалим у війні, вшанувати пам’ять героїв АТО і показати равчанам тих, хто щасливо повернувся з війни і захищав їхній спокій. Іншими словами, День міста та інші святкові заходи – це якраз і є можливість та спосіб виховання нових цінностей равчан, в першу чергу, поваги до себе та своєї Батьківщини. Однак хто винен у тому, що у місті останнім часом відбувається відвертий культурний застій? Міська влада? Народний дім? Відділ культури і туризму, якому підпорядковується Народний дім? У міській раді говорять про те, що «скромність» у відзначенні згаданих свят була усвідомленою. - Цього року було ухвалено таке рішення, можливо, на наступний рік буде по-іншому, - пояснив міський голова Микола Зінько. На наше запитання щодо того, хто мав би ініціювати проведення згаданих святкувань, мер зазначив, що найперше це мали б робити працівники Народного дому. - Будинок творчості, музична школа тощо звертаються до нас з пропозиціями провести у певний день конкретний захід. Однак Народний дім повинен робити це в першу чергу – запропонувати план роботи на якийсь період, в якому обов’язково передбачено відзначення Дня Конституції і Дня Незалежності, - розповів Микола Зінько. Міський голова зазначив, що колись схожі питання було легше вирішувати, оскільки Народний дім підпорядковувався безпосередньо міській раді. Зараз же заклад культури перебуває у віданні районного відділу культури і туризму.

У свою чергу, у Народному домі Рави-Руської погоджуються, що підготовка до проведення будь-якого заходу не може розпочинатися і тривати кілька днів. Однак наголошують, що без фінансування вийти за рамки того, як це відбувається зараз, неможливо. А про те, що у міському бюджеті передбачено кошти на проведення різноманітних святкувань та відзначень, там не знали. - Звичайно, підготовка до різноманітних заходів, в тому числі, і відзначення Дня Незалежності чи Дня Конституції, потребує певного часу на підготовку – цього не можна зробити за день-два до самої події. Але нам ніхто не повідомляв, що у бюджеті міста передбачено кошти на святкування загалом чи на конкретні заходи зокрема, - прокоментував ситуацію директор Народного дому Рави-Руської Микола Обухов. У відділі культури і туризму підтримали міську владу Рави і відзначають, що хотіли б, аби ініціатива щодо проведення різноманітних заходів виходила саме від Народного дому, а не від шкіл та від самого відділу. Зараз там оголосили конкурси на заміщення вакантних посад керівників кількох закладів культури, в тому числі і директора рава-руського Народного дому, про що ми повідомляли у №5 (77). Громаді Рави-Руської, по суті, значення немає хто організовує різноманітні святкування. Цього року багатьом з равчан, схоже, набридло, що «свята у Раві нема». Особливо помітно це було саме після Дня Незалежності. На сайті prykordonnya.info ми провели опитування щодо того, чи сподобалося святкування Дня Незалежності у Раві-Руській. 60% відвідувачів сайту святкувань у місті не побачили, проголосувавши за варіант «а воно було?». Ще 12% святкування не сподобалося, 10% вважають, що «могло бути і краще». І лише 16% святкування Дня Незалежності у Раві-Руській сподобалося (дані не є соціологічним опитуванням, - Авт.). Як виправити ситуацію? Очевидно, що пошук «крайніх» змін на краще не принесе і Рава не стане культурним осередком бодай у західній частині Жовківського району. Міська влада повинна контролювати відзначення державних свят, адже саме під час таких заходів як День Конституції та День Незалежності, а особливо, День міста не в останню чергу і створюється образ для міського голови та міських депутатів. Народний дім повинен стати двигуном культурного життя міста і «засипати» міську раду та відділ культури ідеями щодо проведення культурних заходів – концертів, масових гулянь, вистав, тематичних вечорів тощо, а також шляхів їхньої реалізації. Відділ культури зі свого боку, очевидно, впливатиме на ситуацію ще кілька років, допоки територіальні громади не об’єднаються і заклади культури не стануть контролюватися безпосередньо «на місцях». І, звісно, громада Рави-Руської повинна показати, що вона не є глухою провінцією та постійно у різних формах стимулювати і владу, і Народним дім, і чиновників на те, аби вони дбали про культурний розвиток міста. Андрій Бучко

*** -Кохана, а скільки в тебе було чоловіків? -7. -О, то я сьомий? -Ні, любий, ти четвертий) *** — Любий, у мене дві новини. Одна хороша, інша погана. — Давай з хорошої. — Я більше так не буду. *** Дівчинка роздивляється вагітну жінку. - Що це у вас? - показує пальчиком на живіт. - Це моє дитятко… - посміхається майбутня мама. - А ви його любите? - Звичайно, дуже люблю! - Тоді навіщо ж ви його з’їли? *** Один дуже культурний хлопчик написав на стіні в під’їзді: «Настя не постійна». *** Інспектор даі зупинив священика. - Пане отець, ви порушили... але я не буду вас оштрафовувати, якщо ви чесно мені скажете... - Що сказати? - Чи є бог? - Звичайно є. - А pай? - І рай є. - А пекло? - А от пекла немає. - Чому? - Всю смолу взяли на асфальт, а вас - чоpтів - на дороги поставили... *** Француз розмовляє з українцем: - А це правда, що у вас в Україні гречку їдять? - Так, а що? - А у нас у Франції цю гидоту тільки худобі дають. Українець, почухавши потилицю, запитує у француза: - Мсьє, це правда, що у вас у Франції жаб їдять? - Так, а що? - А у нас в Україні цю гидоту навіть худоба не їсть. *** Чоловік пробив колесо, припаркувався на узбіччі, дістає домкрат і починає знімати колесо. Тут підходить інший чоловік: - Ти що робиш? - Так от, колесо знімаю Другий чоловік дістав монтировку, як дасть по лобовому склу: - А я, мабуть, магнітолу візьму. *** На іспиті з німецької мови. Викладач: — Складіть речення німецькою мовою: “Жаба стрибає болотом”. Студент: — Айн момент! Дер квакер дер болото дер хлюп, дер хлюп, дер хлюп! *** Приїхали американці подивитися і побільше довідатися про наші школи. Ходять, дивляться. Один з них запитав: Ви використовуєте комп’ютери в школах? - Так, з першого класу Заходять у клас, бачать: стоять на підвіконні 4 комп’ютери. Учителька говорить: - Сидоренко, візьми 1 комп’ютер і постав його на стіл. Діти, скільки комп’ютерів залишилося на підвіконні? *** 4:30 ранку. Дзвінок телефону: - Алло, це товариство із захисту тварин? - Це хто ж тебе, козла, в таку

рань образив? *** Як вибирають морозиво: 1. Чоловік: - У вас є морозиво? - Є. - Давайте. 2. Жінка: - У вас є морозиво з вишневою начинкою в шоколадній глазурі, зверху посипане кокосовою стружкою? - Нема. - Будемо шукати. 3. Дитина: - У вас є морозиво за 2 грн.? *** Блондинка в пологовому будинку плаче. Медсестра питає: - Чому ви плачете? - У мене двійня, - схлипуючи, відповідає блондинка. - І що? - Що я чоловікові скажу, звідки друга дитина? *** Учитель запитує: - Петрику, якою на твою думку має бути ідеальна школа? - Зачиненою! *** - Микола, ти знаєш, я розводжуся із дружиною. Вона вже шість місяців із мною не розмовляє. - Ну, що ти, Іван, одумайся! Де ти ще знайдеш таку дружину? *** Екзамен. Викладач уважно стежить за учнями і, час від часу, виганяє тих, у кого помітив шпаргалки. В аудиторію заглядає декан: - Що, пишемо? Тут, напевно, повно любителів посписувати! Викладач відповідає: - Ні, любителі - за дверима. Тут - тільки професіонали. *** - Ти зовсім не звертаєш на мене уваги! - Звертаю, перестань! - Ну звичайно, ось сьогодні ти помітив, що я пофарбувала волосся? - Помітив! - А я не пофарбувала... *** Балакають два викладачі: - Приснилося мені, що я заснув на лекції прямо за трибуною. - І що далі? - Просинаюсь - дійсно заснув. *** Повернувшись у гуртожиток, студентка застає свою сусідку по кімнаті всю в сльозах. - Що трапилося, чому ти плачеш? - Розумієш, я написала лист батькам із проханням надіслати мені грошей на комп’ютер... - Напевно, вони тобі відмовили, так? - Гірше. Вони надіслали мені компютер. *** Випадок в маршрутці: - Чоловіче, заберіть свою собаку!..А то по мені блохи скачуть!.. - Тузік відійди, не бачиш – в жінки блохи .. *** - Мам! - Що синку? - Я сьогодні таксиста обдурив! - Як? - Заплатив і не поїхав... ***


7

21 вересня 2016 року, №6 (78)

Футбол Чемпіонат Львівської області. Перша ліга. Група А

«ЮНІСТЬ» ЗДОБУЛА ПЕРШУ ПЕРЕМОГУ... ТЕХНІЧНУ

«ЛОКОМОТИВ» ПРОГРАВ ТРИ МАТЧІ ПОСПІЛЬ І ОПУСТИВСЯ НА ТРЕТЮ СХОДИНКУ...

Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Команда СКК Демня Гірник (Соснівка) Кар’єр (Торчиновичі) ФК Самбір Рух (Винники) ФК Миколаїв Погонь (Львів) Гірник (Новояворівськ) ФК Мостиська ФК Острів (Чорний Острів) Юність (Гійче) ФК Бори (Бориничі)

І 15 15 14 16 16 13 15 16 15 16 15 0

В 13 12 9 8 7 6 5 5 3 3 1 0

Н 0 1 3 3 2 1 3 1 2 3 5 0

П 2 2 2 5 7 6 7 10 10 11 9 0

М 39:15 42:10 25:14 21:18 20:7 19:16 18:22 16:32 13:28 21:47 8:33 0:0

О 39 37 30 27 23 19 18 16 11 9 8 0

Результати матчів 13 тур (13 серпня): Рух - Самбір - --+, Юність - Погонб - 1:1, Мостиська - Острів - 1:0, Демня - Гірник С - 3:0, Гірник Н - Миколаїв - 2:1. 14 тур (17, 28 серпня): Гірник С - Погонь - 4:1, Юність - Рух - +--, Самбір - Гірник Н - 4:1, Острів - Демня - 1:4. 15 тур (3-4 вересня): Погонь - Острів - 5:1, Кар’єр - Самбір - 1:0, Гірник Н- Рух - +--, Гірник С - Юність - 2:0. 16 тур (10 - 11 вересня): Самбір - Мостиська - 2:1, Рух - Кар’єр - --+, Острів - Гірник С - 1:3. 17 тур (18 вересня):Погонь - Миколаїв - 0:2, Демня - Самбір - 2:0, Мостиська - Рух - +--, Кар’єр - Гірник Н - 4:1, Острів - Юність - 3:0. 18 тур (3 вересня): Гірник Н - Мостиська - 1:2. 19 тур (11 вересня): Демня - Гірник Н - 3:0

Футбол. Чемпіонат Львівської області. Третя ліга

СИНЬКОВИЧІ ПРОДОВЖУЮТЬ ЛІДИРУВАТИ Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Команда Синьковичі Солонка Фенікс-Стефано-2 (Підмонастир) Леоні (Нежухів) Слава (Торки) Лео-Кераміка (Неділиська) Легінь (Брюховичі) ФК Берізка (Підберізці) Рудно Галичина (Щирець) Золота Липа (Чемеринці) Дубляни

І 13 13 11 13 13 13 12 13 13 13 13 14

В 10 9 8 7 6 5 5 5 5 3 2 2

Н 2 1 1 2 2 3 2 2 1 2 2 0

П 1 3 2 4 5 5 5 6 7 8 9 12

М 46:15 30:15 34:14 28:22 32:20 23:22 29:26 27:30 24:28 22:33 20:36 13:67

О 32 28 25 23 20 18 17 17 16 11 8 6

Результати матчів 12 тур (21 серпня): Рудно - Підмонастир-2 - 2:3, Золота Липа - Леоні - 1:2, Слава - Лео-Кераміка - 1:1, Галичина - Легінь - 2:4, Синьковичі - Дубляни - 10:1, Підберізці - Солонка - 2:4. 13 тур (28 серпня): Дубляни - Галичина - 1:4, Лео-Кераміка - Золота Липа - 3:0. 14 тур (10 вересня): Слава - Дубляни - 10:1, Галичина - Солонка - 0:2, Рудно - Лео-Кераміка, Синьковичі - Підберізці - 5:1, Підмонастир-2 - Леоні - 2:1. 16 тур (10 - 11 вересня): Самбір - Мостиська - 2:1, Рух - Кар’єр - --+, Острів - Гірник С - 1:3. 17 тур (18 вересня): Погонь - Миколаїв - 0:2, Демня - Самбір - 2:0, Мостиська - Рух - +--, Кар’єр - Гірник Н - 4:1, Острів - Юність - 3:0. 18 тур (3 вересня): Гірник Н - Мостиська - 1:2. 19 тур (11 вересня): Демня - Гірник Н - 3:0

Футбол. Чемпіонат Львівської області. Третя ліга

БОРОТЬБА ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Замок Волиця Поріцьки Бишків Магерів Гійче Стара Скварява Лавриків Городжів Зубейки Річки Жовква

Команда

І 16 16 16 16 17 16 16 17 17 16 16 15

В 12 9 9 9 9 6 5 5 4 3 2 2

Н 2 5 5 4 2 3 5 3 5 2 4 4

П 2 2 2 3 6 7 6 9 8 11 10 9

М 55:22 41:24 28:14 38:29 46:26 32:36 27:28 32:44 31:38 22:51 26:50 31:47

О 38 32 32 31 29 21 20 18 17 11 10 10

Результати матчів 12 тур: Річки - Замок - 1:3, Городжів - Бишків - 1:2, Магерів - Поріцьки - 1:2, Зубейки - Лавриків - 1:1, Гійче - Волиця - 3:6, Жовква - Ст. Скварява - 2:2. 13 тур: Замок - Магерів - 2:1, Бишків річки - 2:0, Лавриків - Гійче - 1:1, Поріцьки - Зубейки - 3:0, Городжів - Ст. Скварява - 0:0; 14 тур: Поріцьки - Волиця - 1:1, Жовква - Гійче - 0:3, Лавриків - Бишків - 1:4, Замок - Городжів - 1:2, Магерів - Зубейки - 3:1; 15 тур: Гійче - Річки - 4:3, Городжів - Волиця - 1:3, Замок - Лавриків 5:0, Ст. Скварява - Магерів - 0:0; 16 тур: Поріцьки - Городжів - 0:3, Зубейки - Ст. Скварява - 1:4, Волиця - Бишків - 3:0, Лавриків - Магерів - 2:4, Жовква - Річки - 4:4; 17 тур: Бишків - Поріцьки - 0:0, Магерів - Гійче - 2:1, Зубейки - Волиця - 1:1, Лавриків - Жовква - 6:1, Річки - Городжів - 2:2, Ст. Скварява - Замок - 2:2.

Турнірна таблиця дорослих команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Команда Думна (Ременів) СФК Муроване Локомотив (Рава-Руська) Корона (Львів) Богун (Броди) Шахтар (Червоноград) Галичина (В.Дорошів) Енергетик (Добротвір) ФК Добросин ФК Рата (В.Мости)

І В 14 10 14 7 15 7 15 6 15 6 15 5 15 4 13 3 14 1 0 0

Н 3 4 4 5 4 1 1 3 7 0

П 1 3 4 4 5 9 10 7 6 0

М 37:13 26:18 26:14 22:20 28:25 17:25 20:31 19:36 17:30 0:0

О 33 25 25 23 22 16 13 12 10 0

Результати матчів 10 тур (7 серпня): Думна – Шахтар – 1:0, Добросин – Муроване – 2:2, Богун – Галичина – 2:1 11 тур (13 серпня): Корона – Добросин – 2:1, Галичина – Локомотив – 0:5, Шахтар – Богун – 0:1 12 тур (19, 21 серпня, 7 вересня): Думна – Корона – 6:2, Локомотив – Шахтар – 2:1, Богун – Муроване – 4:2 13 тур (24 серпня): Енергетик – Думна – 2:5, Корона – Богун – 0:2, Муроване – Локомотив – 3:2, Шахтар – Галичина – 2:0 14 тур (27-28 серпня): Локомотив – Корона – 0:1, Галичина – Муроване – 0:2, Богун – Енергетик – 4:3, Думна – Добросин – 4:0 15 тур (3-4 вересня): Корона – Галичина – 3:0, Добросин – Богун – 3:3, Енергетик – Локомотив – 2:1, Муроване – Шахтар – 3:1 16 тур (11 вересня): Корона – Шахтар – 4:1, Галичина – Енергетик – 5:0, Локомотив – Добросин – 5:1, Богун – Думна – 1:4. 17 тур (18 вересня): Думна – Локомотив – 1:0, Добросин – Галичина – 2:1, Енергетик – Шахтар – 3:0, Корона – Муроване – 1:1

... А «МОЛОДІЖКА» РАВИ НЕ ПРОГРАЄ ШІСТЬ МАТЧІВ Турнірна таблиця юнацьких команд М 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Команда Корона (Львів) Галичина (В. Дорошів) ФК Добросин Локомотив (Рава-Руська) Шахтар (Червоноград) Енергетик (Добротвір) Богун (Броди) СФК Муроване Думна (Ременів) ФК Рата (Великі Мости)

І В 14 10 15 9 14 9 14 6 15 6 13 4 15 3 13 3 13 1 0 0

Н 3 3 2 5 4 3 2 1 1 0

П 1 3 3 3 5 6 10 9 11 0

М 39:9 47:21 24:14 22:16 36:22 17:27 23:42 9:42 14:38 0:0

О 33 30 29 23 22 15 11 10 4 0

Результати матчів 10 тур (7 серпня): Думна – Шахтар – 1:2, Добросин – Муроване – 2:0, Богун – Галичина – 2:4 11 тур (13 серпня): Корона – Добросин –5:0, Галичина – Локомотив – 2:1, Шахтар – Богун – 5:0 12 тур (19, 21 серпня, 7 вересня): Думна – Корона – 1:3, Локомотив – Шахтар – 2:2, Богун – Муроване – 3:0 13 тур (24 серпня): Енергетик – Думна – 2:0, Корона – Богун – 4:0, Муроване – Локомотив – 0:5, Шахтар – Галичина – 0:1 14 тур (27-28 серпня): Локомотив – Корона – 1:1, Галичина – Муроване – 8:0, Богун – Енергетик – 2:1, Думна – Добросин – 0:0 15 тур (3-4 вересня): Корона – Галичина – 2:1, Добросин – Богун – 2:0, Енергетик – Локомотив – 1:1, Муроване – Шахтар – 0:2 16 тур (11 вересня): Корона – Шахтар – 1:1, Галичина – Енергетик – 6:2, Локомотив – Добросин – 2:1, Богун – Думна – 1:4. 17 тур (18 вересня): Думна – Локомотив – 0:1, Добросин – Галичина – 0:4, Енергетик – Шахтар – 2:2.


8 Історія

Оголошення 26 жовтня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул.Наливайка, 47 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 10.06.2016 року № 16 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення. 26 жовтня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці 91-го Прикордонного загону в місті Рава-Руська, для продажу на земельних торгах. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 22.04.2016 року № 16 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення. 26 жовтня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул.Немирівська, 27 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 10.06.2016 року № 17 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення. Потелицька сільська рада повідомляє про проведення громадського обговорення детального плану ділянки під забудову по вул. Касіяна-Саковича. Обговорення відбудуться в 10-денний термін після опублікування оголошення в газеті у приміщенні Потелицької сільської ради. Потелицька сільська рада повідомляє про початок процедури розгляду проекту «Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Лісна у с. Потелич Жовківського району». З пропозиціями та зауваженнями просимо звертатися в письмовій формі у Потелицьку сільську раду за адресою с. Потелич, вул. Центральна, 118г впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення.

IВАН ФРАНКО I РАВЩИНА У сьогоднішній публікації, присвяченій 160-річчю з дня народження видатного українського письменника, розповімо про місця Равщини, у яких побував Іван Франко: Раву-Руську, Магерів, Угнів, Карів, Вільки Мазовецькі, Гребенне. Усі вони у роки життя письменника входили до складу єдиної адміністративно-територіальної одиниці – РаваРуського повіту. Ще в дитячі та юнацькі роки Іван Франко захопився записами народних пісень. Відомо, що загальний обсяг його записів складає близько 400 пісень і 1300 коломийок. Народні пісні він записував у рідному селі Нагуєвичах, на Коломийщині, Рогатинщині, Дрогобиччині, Тернопільщині, у Косові і в… Раві-Руській (це могло бути у 1889 р.). Одну із записаних пісень у нашому місті Каменяр використав у своїй статті «Дівоча воля»: «Той сам мотив (про дівочу неволю – Я.С.), хоч більше оброблений (очевидно, з становища мужчини, а не женщини), стрічаємо в слідуючій польській пісні, котра співається декуди й нашим народом: «Zielona ruta jałowiec, lepszy kawaler, jak wdowiec, Bo wdowiec będzie narzekał Że pierwszę żonę lepszę miał. Za pierwszej żony nieboszki Pływały w maslie pierożki. Hej a za drugiej niebogi Pływają w barszczu stonogi (Рава-Руська)». Не оминув наш край Іван Якович і в своїх наукових працях, і в художніх творах. У нинішньому найменшому місті Угнові (тепер Сокальського району, 999 мешканців) він побував аж тричі і докладно описав і знамениті угнівські чоботи, і процес їх виробництва у своїй статті «Домашній промисел в Угнові». Місцеві краєзнавці стверджують, що Іван Якович купував угнівські вироби, що славились на всю Галичину. Уродженець Угнова, доктор економічних наук, професор Юрій Габені розмістив в Інтернеті свої дві статті «Іван Франко про Угнів», «Ще одна згадка Івана Франка про Угнів». Додамо, що про угнівських майстрів славного взуття йде мова і у Франковій статті «Галицькі шевці». В архіві Інституту літератури ім.. Т.Шевченка у Києві зберігається лист, підписаний «Елена Коростенска изъ Угнова», датований 10 січня 1877 р. до редактора журналу «Друг», який у той час редагував Іван Франко. Лист написаний язичієм. Кореспондентка пише, що «русскіи Красавицы» з теплим серцем прийняли журнал «Друг». Але, на думку, абонентки, з третього числа, часопис «то істинна карікатура». Їй не подобається написання окремих слів, вживання незрозумілих виразів. А через вислів «Их лица пожовкли…» в одному з надрукованих в журналі творів «кожда добре выхована и моральна девица кине Друга съ соромомъ, встыдомъ и презреніемъ и другой разъ читати не схоче». І завершує листа моральна «дєвіца» Коростенска з Угнова проханням не висилати на її адресу «того не-Друга». Цей «розрив» передплатниці з журналом цілком логічний... Висока оцінка москвофілкою перших чисел журналу пояснюється тим, що журнал почав виходити навесні 1874 р. язичієм як орган москвофільської студентської організації «Академический кружок» при Львівському університеті (до гуртка деякий час належав і Франко). Починаючи з зими 1876 р., Франко і його однодумці виступають за народну мову в журналі, а з середини 1876 р. «Друг» оголосив офіційну відмову від язичія. Удостоїлись честі бути згаданими Франком Рава-Руська і Магерів. У вірші «Часто я відтак до Штенгля…» читаємо: «Не такий був мій Шая-Ляйб! . Сам він руки засукав І шпиталь для бідних в Жовкві Своїм коштом збудував. Далі лазні дві жидівські: В Кристинополі (Червонограді-Я.С.) одну,

Головний редактор Андрій БУЧКО Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській.

Наклад 400 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Другу в Раві, і в них мікви, Все, що там потрібно». Інша згадка про Рава-Руську вміщена у примітці до статті Франка «Король Собєський і жовківські жиди»: «від жида Гершона з РавиРуської в р. 1889 записав І.Франко». Згадує Іван Франко Рава-Руську і в уже згадуваній статті «Домашній промисел в Угнові», де він зазначає, що староста Рави-Руської дещо неправильно оподаткував деяких угнівських шевців-рільників, які займаються ремеслом та рільництвом». Через наш край пролягав шлях хитромудрого Лиса Микити з Франкової казки «Лис Микита». Від ненаситної і голодної Вовчиці його рятує криниця ХVІІІ ст. у селі Лаврикові (збереглася донині), яка має два відра: одно на дні, друге – зверху «при цямброваній криниці висіли два відра з криці на валу на ланцюзі»). Лиса, що опинився на дні криниці, визволила Вовчиця, яка стрибнула у верхнє відро: «Вниз пішло відро Вовчиці, Вверх пішло зо дна криниці Те відро, де Лис сидів. «Ну, тітусю, будь здорова! Я спішу до Магерова!» Чимало наших земляків були особисто знайомі з Іваном Франком, одержали від нього підтримку, зазнали впливу на формування особистості. Неодноразово зустрічався з поетом, листувався з ним Віктор Матюк - композитор і священик з Карова (нині Сокальського району). Іван Якович добре знався на народній і церковній музиці, тому любив на цю тему дискутувати з ним, заохочувати до творчої праці. Матюк високо цінував творчість Івана Франка, написав музику до драми «Три князі на один престол». Можна навести багато прикладів того, як вчений добрим словом, цінними порадами підтримував науковців- і поетів-початківців. Він одним з перших проаналізував наукові публікації майбутнього академіка, уродженця села Вільки Мазовецькі (тепер Волиця Жовківського району) М. Возняка. Він відзначив надзвичайну працьовитість молодого дослідника, високо оцінив його перші наукові розвідки. Разом з тим статтю М.Возняка про себе «Життя і значення Івана Франка» (1913) охарактеризував як таку, що «дуже багата на помилки, непорозуміння та стилістичні й речові незручності». З висоти часу можемо констатувати, що молодий вчений врахував критичні зауваження, бо став найбільшим українським франкознавцем, присвятив Велетню думки і праці – Іванові Яковичу Франку понад 160 праць. Одним з молодих українських поетів, який зазнав на собі впливу і батьківського піклування Каменяра був Олександр Костянтинович Козловський (помер на 22 році життя, похований у с.Гребенному (нині Польща). Іван Франко був першим і єдиним редактором і видавцем його творів, першим популяризатором його поезії. Ярослав Серкіз, краєзнавець

Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№6 (78) від 21 вересня 2016 року