Page 1

6 червня 2015 року, №6 (65)

У номері «Рава залишилась без «завгоспа»». Начальника КП «Рава-Руське будинкоуправління №2 Миколу Кеца звільнили. Ст. 2 «За гаражі та сараї податку равчани не платитимуть». Депутати Рава-Руської міської ради таки ухвалили рішення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ст. 2. «Рава-руські медсестри - серед кращих у області!» Відбувся обласний конкурс «Медична сестра - це звучить гордо!», Ст. 2. «Бійці АТО з Рави питимуть воду, привезену з їхньох малої Батьківщини». На Схід волонтери відправили 2 тис. літрів цілющої води з джерела Маруся у Заглині. Ст. 3. «Равчани та гості міста тепер знатимуть про Раву більше». У місті встановили стенди про історію єврейської громади Рави. Ст. 3. «Юний равчанин - другий у Європі з карате!». 13-річний Назар Івахів зайняв призове місце на чемпіонаті Європи з кіокушинкай карате. Ст. 3. «Магерівській філії РаваРуської дитячої музичної школи чверть століття! Ст. 4. «Люди пиходять не лише книгу взяти, а й поспілкуватись». У рубриці «Сусідонька» розмова із замківчанкою Любов›ю Білик. Ст. 5.

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 27 червня - 4 липня 2015 року. Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

Пам’ять

У раві встановили меморіальну дошку володимирові збишку 25 травня, у Раві-Руській відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки равчанину Володимиру Збишкові, який загинув під час війни на Сході України 21 січня цього року. Так, меморіальну дошку встановлено на будівлі головного навчального корпусу Рава-Руської загальноосвітньої школи №1. Саме тут свого часу навчався Володимир Збишко. На відкритті меморіальної дошки перебували учні та вчителі школи, представники місцевої та районної влади, мешканці міста, учасники АТО, священики УГКЦ, УПЦ КП та РКЦ, а також батьки та родичі загиблого равчанина. Загалом – близько 150 дітей та дорослих. Вчителі та учні Рава-Руської школи №1 зачитали вірші та виконали пісні у пам’ять про загиблого Володимира Збишка. Перед присутніми виступили його однокласник та товариші по зброї, в.о. міського голови Рави-Руської, секретар Рава-Руської міської ради Микола Зінько, заступник голови Жовківської районної ради Богдан Юрдига. Учасники урочистостей хвилиною мовчання вшанували пам’ять Володимира Збишка. - Ми пам’ятатимемо Володю таким, яким він був, - добрим, справедливим, життєрадісним. Одним словом, справжнім другом, патріотом і захисником нас усіх та нашої рідної землі, - зазначив однокласник Володимира Збишка Володимир Блащак. Меморіальну дошку відкрили учасники АТО, колеги по зброї Володимира Збишка, зокрема, равчани Віктор Кожухар та Василь Мельник. Це відбувалося під постріли з автоматів та жалобної мелодії у виконанні військового оркестру. - З Володею ми три місяці жили в одних окопах, в одному бліндажі. Жодна людина з нашого підрозділу про нього ніколи поганого нічого не сказала. Він загинув як воїн – з автоматом у руках, - розповів старшина 15 роти Олег Бернада. Після завершення урочистостей діти та дорослі поклали квіти до стіни, на якій встановлена меморіальна дошка загиблому равчанину. - Згадуючи Володю, він постає перед нами завжди під обстрілами та з усмішкою. Усмішка з його обличчя ніколи не зникала, - пригадав начальник штабу 24 бригади підполковник Олександр Ковтун. Меморіальна дошка Володимирові Збишку складається з двох чорних мармурових плит. На одній з них – портрет Володимира Збишка, під яким слова «Герої не вмирають», а праворуч – уривок з вірша «Я знаю: рани заживуть, степи одужають. Вкраїни лицарі-сини орду подужають!». На іншій плиті – герб України золотистого кольору, під яким напис «Наш випускник, який загинув на Сході України в боротьбі з російськими окупантами Збишко Володимир Іванович 3.11.1977 – 21.01.2015», а також ще чотири віршовані рядки: «За журавлями – у вічність шлях аж в безсмертя проліг. Пам’ять не знає втоми ти не даремно поліг». Вартість виготовлення меморіальної дошки склала близько 4 тис. грн. Ініціаторами її виготовлення та встановлення є вчителі та учні школи №1, а кошти

Фото «Прикордоння»(2)

були зібрані зусиллями волонтерів. Додамо, Володимир Збишко загинув 21 січня цього року у Луганській області неподалік 31 блокпоста, намагаючись вивезти з-під обстрілу тіла загиблих товаришів. Йому було 37 років. У нього залишились батьки, сестра та дружина. Він є першим і єдиним мешканцем Рави-Руської, який загинув у війні на Донбасі.

На похороні Володимира Збишка перебувало близько 2 тис. людей. Його поховали на міському цвинтарі у РавіРуській біля могил вояків Української Галицької Армії та Української Повстанської Армії. Андрій Бучко


2 Комунальна служба

Податки

рава залишилась без «завгоспа» Новий секретар Рава-Руської міської ради, а разом із цим і в.о. міського голови Микола Зінько, вдався до перших кадрових рішень. Так, він звільнив начальника комунального підприємства «Рава-Руське будинкоуправління №2».

Миколу Кеца, який очолював підприємство з 28 травня минулого року, звільнили у зв’язку із закінчення терміну дії контракту. Про це йдеться на офіційному сайті Рава-Руької міської ради. Однак чому контракту не було продовжено не повідомляють. Попри те, що, за спостереженнями багатьох і равчан, і депутатів міської ради, за останній рік вулиці міста стали помітно чистішими і охайнішими, в той

час як тарифи на комунальні послуги не змінювали 6-7 років, а Рава-Руська три місяці була без міського голови, будинкоуправління своєї роботи не зупинило і, по суті, самотужки провело благоустрій напередодні цьогорічних Великодніх свят, з керівником комунального підприємства все ж вирішили не продовжувати

термін дії контракту. Натомість тимчасово виконувати обов’язки начальника «Рава-Руського б/у №2» з 29 травня призначено Юрія Сенецького – заступника керівника з житловокомунального господарства. Коли ж буде призначено нового очільника підприємства – невідомо. Повідомляється, що це відбудеться у найближчих час. Тарас Левко

Дистадки

ВАРТІСТЬ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ДИТСАДКАХ - ЗРОСЛА У дошкільних навчальних закладах Рави-Руської зросла плата за харчування у них дітей. Відповідне рішення було затверджено на засіданні виконавчого комітету ще 29 квітня. Так, з 1 травня розмір батьківської плати за харчування дітей у дитсадках міста встановлено на рівні 60% харчування дітей на день, тобто 15 грн. –

Від сплати за харчування дітей у дитсадках звільнено також батьків у сім’ях, сукупний дохід яких на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Крім того, на 50% менше за харчування дітей у дитсадках платитимуть батьки, які мають троє та більше дітей. Тарас Левко

ЗА ГАРАЖІ ТА САРАЇ ПОДАТКУ РАВЧАНИ НЕ ПЛАТИТИМУТЬ Депутати Рава-Руської міської ради з другої спроби таки ухвалили рішення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Нагадаємо, на 43 сесії 17 лютого для ухвалення цього рішення депутатам не вистачило голосів. Тоді лише 11 місцевих обранців з щонайменшої необхідної кількості 16 підтримали це рішення. На першому засіданні 47 сесії, яке відбулася 22 травня, рішення про податок на нерухоме майно підтримали всі депутами, які перебували у залі. Так, відповідно до рішення, об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка. В той же час до цієї категорії не належать об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцеЯкщо загальна площа квартир не більша 60 кв. м, а приватних будинків - 120 кв. м, то податок на на нерухоме майно не потрібно сплачувати вого самоврядування, а також організацій, створених ними, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими. Крім того, до об’єктів оподаткування не належать об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки) житлова нерухомість непридатна для про-

живання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом. Не підпадає під оподаткування і житлова нерухомість, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину. Об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств також не є об’єктами оподаткування. Крім того, пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено для релігійних та культових споруд. До них належать храми Вознесіння УГКЦ, св. Юрія УГКЦ, св. Йосифа РКЦ, св. мч. Бориса та Гліба УПЦ КП, Святої Трійці УПЦ МП, товариства Свідків Єгови та Євангельських Християн-Баптистів. Також пільгами з податку на нерухоме майно користуватимуться учасники бойових дій, інваліди та учасники війни, учасники АТО та члени сім’ї загиблого учасника АТО, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС та ветерани війни в Афганістані. Мешканці Рави-Руської не

Фото http://kyiv.sfs.gov.ua

сплачуватимуть податку за гаражі, господарські та допоміжні споруди. Якщо загальна площа квартир, які перебувають у власності равчан, не більша 60 кв. м., приватних будинків – 120 кв. м, то податок також не потрібно сплачувати. Якщо вони є власниками і квартири, і будинку, то така площа в сумі складає 180 кв. м. Якщо ж загальна площа є більшою, то громадянам потрібно буде сплачувати 0,1% від розміру мінімальної зарплати за кожен зайвий квадратний метр. Пільгами з податку на нерухоме майно користуватимуться учасники бойових дій, інваліди та учасники війни, ліквідатори аварії на ЧАЕС та ветерани війни в Афганістані Для юридичних же осіб ставка податку складатиме 0,2%. Таким чином, за кожен зайвий квадратний метр нерухомості равчани платитимуть 1 грн. 22 коп. та 2 грн. 44 коп. відповідно. Захар Негода

Медицина

рава-руські медсестри серед кращих у області! Рава-Руська районна лікарня взяла участь у конкурсі «Медична сестра – це звучить гордо», за підсумками якого отримала четверте місце. З 10 березня серед обласних закладів охорони здоров’я, центральних районних та міських лікарень, медичних закладів Львова був оголошений конкурс на кращий відеосюжет про медсестринську службу закладів охорони здоров’я області «Медична сестра – це звучить гордо!». Головні судді конкурсу переглянули Серед районних лікарень Рава-Руська зайняла найвище місце

Фото з архіву газети

для дошкільних груп та 13 грн. – для груп раннього віку. Крім того, батьки дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування не платять за їх харчування у санаторних групах.

Розмір батьківської плати складає 15 та 13 грн. - 60% від вартості харчування дітей на день

відеосюжети, враховували роботу, яку проводять у лікарні не лише з лікування пацієнтів, а й щодо підвищення рівня кваліфікації медсестер. Так, медичний заклад з РавиРуської на конкурсі представляв не лише місто, а й увесь Жовків-

Стоп-кадр відеоролика Рава-Руської районної лікарні на конкурсі «Медична сестра - це звучить гордо!»

ський район. - У конкурсі брали участь центральні районні лікарні зі всієї області. Загалом їх було 26. Серед районних лікарень наша зайняла найвище місце – четверте. Це надзвичайно високий результат, - розповіла головна медсестра Рава-Руської районної лікарні Лілія Кончило. Призові місця у категорії цен-

тральних та районних лікарень дісталися саме центральним районним лікарням. Також Рава-Руська районна лікарня одержала сертифікат на купівлю продукції однієї з фармацевтичних компаній. Василь Волокуша


3

6 червня 2015 року, №6 (65)

Волонтерство

Проект

Бійці ато з рави питимуть воду, привезену з їхньої малої батьківщини Для равчан-бійців АТО, які воюють на Сході України, волонтери відправили пляшки із цілющою водою з джерела Марусі, що у селі Заглині. Так, близько трьох місяців тривав збір п’ятилітрових пляшок – саме у них набирали воду з джерела. Загалом вдалося зібрали і відправити 400 пляшок – 2 тис. літрів цілющої води. - Найбільше пляшок зібрали учні рава-руських школи-гімназії

та школи №2, - розповів ініціатор акції Юрій Пилипишин. Пляшки з водою відправили бійцям 24-ї механізованих бригади у Лисичанськ, що у Луганській області. - Хлопцям було дуже приємно, адже ця вода привезена з дому, - зазначив равчанин, начальник відділу всебічного за-

безпечення командного пункту штабу 24-ї бригади, майор Валерій Левченко. – Дякуємо всім, хто долучився до організації цієї акції! Незважаючи на те, що великих матеріальних ресурсів для того, аби знайти чи придбати пляшку не потрібно, равчани доволі пасивно відгукнулися на заклики, - відзначають ініціатори та організатори. Попри це, збирати пляшки і згодом відправляти їх з цілющою водою від Марусі вони і надалі продовжуватимуть. Про

те, як часто це відбуватиметься, залежить саме від небайдужих равчан. Нагадаємо, порожні пляшки потрібно проносити до кафе «Гарбузова хатка», що розміщується у центрі Рави-Руської ліворуч від супермаркету «Рукавичка» по вул. Є.Коновальця. Тарас Левко

Аварія

У аварії біля мощани загинув 45-річний равчанин У ніч на 19 травня о 00:15 біля села Мощани на автодорозі Львів–Рава-Руська сталося зіткнення двох легковиків Volkswagen Passat та Mersedes E-220.

Рава-Руська, від отриманих травм загинув на місці події. За інформацією ТРК «Львів», ним був Володимир Олександрович Станіславський, 1970 року народження. Інший водій автомобіля

Равчани та гості міста тепер знатимуть про раву більше 12 травня у Раві-Руській встановили стенди «Вони жили серед нас», присвячені історії єврейської громади міста у період Другої світової війни та Голокосту. Так, стенди встановили по вул. Ярослава Мудрого між будівлею міської ради та алеєю Дружби, на початку парку. На місці останнього до середини 30-х років ХХ століття існував старий єврейський цвинтар. Стенди встановлено на металеву конструкцію, на якій свого часу розміщувалась інформація про гетьманів України. Окрім історії єврейської громади Рави-Руської, тут також вміщено уривки з історії самого міста, фотографії старої та нової Рави. Стенди встановлено у рамках проекту «Захистимо пам’ять: захист та меморіалізація місць масових поховань євреїв України періоду Другої світової війни». Його реалізація розпочалася у РавіРуській ще у 2012 році за підтримки Українського центру вивчення історії Голокосту, за сприяння та фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини. Втіленням проекту з виготовлення та встановлення стендів «Вони жили серед нас» займалися учні Рава-Руської школи №1, члени історичного гуртка, зокрема Вікторія Смик та Анна Кошель, під керівництвом вчителя історії Оксани Кошель. - Умовою проекту було розповсюдження інформації про єврейське населення, яке вплинуло на історію Рави-Руської, - розповіла Оксана Кошель. – Ідея стендів виникла одразу, адже такого роду викладу інформації для загалу у нашому місті зовсім мало, тим більше, що до цього моменту стенди пустували. Перш ніж реалізовувати проект, вчитель та учні відвідали кілька тематичних семінарів у Львові та Києві, на яких детально ознайомились з історією Голокосту. Згодом вони розпочали збір та опрацювання інформації про життя єврейської громади РавиРуської. Неабияк допоміг у цьому краєзнавець, равчанин Любомир

Кашуба. - Завдяки стендам кожен равчанин може дізнатись нові факти про історію нашого містечка в контексті єврейської проблеми. Зауважу, що місце для них є досить вдалим, адже поблизу любить прогулюватись молодь, зокрема й учні нашої школи, яким потрібно знати свою історію, - додала вчитель. Вчитель та учні сподіваються, що їхні напрацювання не залишать нікого байдужим, кожен

кравцями, штукатурами, музикантами, столярами, пекарями, ювелірами. У середині ХІХ століття на схід від міської площі були збудовані єврейські громадські будівлі – молитовні будинки, школи, кладовище. У 1892 році у місті була відкрита єврейська школа, у 1908 з’явилося відділення Єврейської соціалістичної партії, у 1910 - розпочало свою діяльність відділення Єврейського кооперативного банку.

равчанин почерпне щось нове для себе, збагатиться знаннями про історію містечка, перебування євреїв у Раві-Руській. - Можливо, фотографії будинків, які розміщенні на стендах, змусять дізнатись жителів міста щось більше, адже через них ми проходимо щодня, не знаючи їхньої історії та важливості. Без історії власного міста важко йти назустріч світлому майбутньому. Надіюсь, наша робота не залишиться неоціненою та приверне увагу, - додала Оксана Кошель. До слова, чисельність єврейського населення Рави-Руської станом на 1931 рік складала 5 тис. 688 осіб із загальної кількості населення міста 11 тис. 146 жителів. Євреї прибули до Рави-Руської ще з початку його заснування. Вони були запрошені для розвитку Рави-Руської. Здебільшого євреї займалися торгівлею, також їм було надано право займатися різними професіями. Вони працювали

Після захоплення нацистами у роки Другої світової війни Рави-Руської, у 1942 році тут видали указ про створення гетто. Наприкінці того ж року там було близько 15 тисяч євреїв. Через «Юденрат» німці неодноразово вимагали грошові контрибуції, як марний викуп залишитися живими. Євреїв часто змушували виконувати різні роботи. У 1943 році близько 7 тис. рава-руських євреїв було вбито в самому гетто, а їхні тіла вивезли на міський єврейський цвинтар. У 2013 році в результаті досліджень, проведених з ініціативи Берлінського офісу Американського єврейського комітету, було розпочато будівництво меморіального комплексу на місці масового захоронення євреїв, убитих у Рава-Руському гетто у 1942-43 роках. Влада Ковальчук, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ

Гордість

юний равчанин став другим у європі з карате! 9 травня у столиці Німеччини Берліні відбувся 29-й чемпіонат Європи з кіокушинкай карате. Цей турнір став найбільшим в історії проведення. Участь у ньому взяли 600 спортсменів майже зі всіх європейських країн. Турнір проходив на 4 татамі.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на департамент з питань цивільного захисту ЛОДА. Внаслідок ДТП водій автомобіля Mersedes E-220, 1970 року народження, житель м.

«Volkswagen Passat» Євген Васильович Баравчук, 1963 року народження, при наданні медичної допомоги помер у Жовківській центральній районній лікарні. Обставини ДТП з’ясовують.

Українську команду представляли спортсмени з багатьох регіонів. У підсумку, українці зайняли друге загальнокомандне місце. Вони вибороли 13 медалей – дві золоті, п’ять срібних і шість бронзових. У змаганнях серед юніорів вперше участь у змаганнях такого рівня взяв равчанин, 13-річний Назар Івахів – представник Рава-Руського спортивного клубу карате «Кіокушинкай». У жорсткій і безкомпромісній боротьбі з дуже сильними та технічними суперниками він виборов друге міце! Роман Швець


4 Культура

магерівській філії рава-руської дитячої музичної школи - чверть століття!

Викладачі та учні Магерівської філії Рава-Руської дитячої музичної школи. Фото автора

Коли яскравими барвами квітів вкривається земля, стоголосо дзвенить пташиний спів і сонце торкається обличчя теплим усміхом, розумієш – весна прийшла, на порозі – літо. Саме в цей чудовий час Магерівська філія Рава-Руської дитячої музичної школи (далі – ДМШ) святкує свій 25-річний ювілей. Створена в 1990 році на базі Магерівської середньої школи з ініціативи її колишнього директора Валентини Копини, філія гостинно відкриває дітям двері у світ музичного мистецтва. За 25 років роботи Магерівську філію Рава-Руської ДМШ закінчило понад 60 учнів, 10 з них продовжили навчання у музичних закладах вищих рівнів акредитації: Іван Конєв, Галина Березницька, Андрій Шостак, Наталія Кожушко, Юлія Черник, Богдан Кожушко, Олеся Лопата, Оксана Лопата, Ольга Милькус,

За 25 років Магерівську філію закінчило понад 60 учнів, 10 з яких продовжили навчання у музичних закладах вищих рівнів акредитації

Юлія Капітан. Зараз учні Магерівської філії навчаються на чотирьох відділах: фортепіанному, струнносмичковому, струнно-щипковому та теоретичному. Роботу на теоретичному відділі розпочали викладачі Богдан Кожушко, Наталія Корпало, Марія Маслюк та Лариса Кожушко. Сьогодні уроки сольфеджіо та музичної літератури відвідує понад двадцять учнів. Вихованці філії неодноразово відвідували Львівський академічний театр опери та балету ім. С.Крушельницької (слухали оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Наталку Полтавку» М.Лисенка та балет “Білосніжка та семеро гномів” Б.Павловського), а також «Симфонічні ранки» у Львівській обласній філармонії, меморіальний музей Соломії Крушельницької. Викладач відділу Лариса Кожушко підготувала до друку навчальні матеріали із предмету «музична література» (видав-

ництво «Бережани», 2007 р.) та Всеукраїнського навчально-методичного видання «Музична школа» (видавництво “Компанія «Менеджмент – ХХІ», Київ, 20102011). Гри на інструментах – гітарі та акордеоні - навчає завідувач філії, старший викладач вищої категорії Богдан Кожушко. Першими учнями класу з фаху «акордеон» були Іван Конєв та Ольга Гера, які закінчили школу в 1995 році. Перший учень поступив на навчання у Львівське музично-педагогічне училище ім.Ф.Колесси, а в 1998 році – у Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича. З 2001 по 2007 рік він працював у Рава-Руській ДМШ на посаді викладача з фаху «акордеон». Випускники-акордеоністи класу Богдана Кожушка: Михайло Бенко, Олена Пашніна, Галина Климко, Оксана Волинець, Зоряна Білецька, Андрій Шостак, Богдан Думич, Ігор Бокало, Богдан Кожушко, Дмитро Жук, Василь Пилипець. Андрій Шостак (випуск 2002 р.) після закінчення Львівського державного музичного училища ім.С.Людкевича поступив у Національну музичну академію ім.П.Чайковського у місті Києві (викладач – Євгенія Черказова). Він – лауреат багатьох всеукраїнських конкурсів виконавців на народних інструментах. Богдан Кожушко (випуск 2007 р.) ще в час шкільного навчання став дипломантом обласного конкурсу виконавців на народних інструментах (2006 р., Львів) та конкурсу-огляду «Юні таланти Львівщини» (2007 р., Львів). У 2008 р. він поступив на навчання до ЛДМУ ім. С.Людкевича (викладач — Лариса Дацина), а у 2012 р. став студентом ЛНМА ім. М.Лисенка (викладач — Ярослав Олексів). Богдан Кожушко — лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Зокрема, лауреат XXІІІ міжнародного конкурсу акордеоністів-баяністів Consorso Internazionale «Citta di Lanciano» — ІІ премія, Ланчано (Італія, 2013 р.) та лауреат І премії міжнародного інтернет-конкурсу “Internet Music Competition” (Белград, Сербія, 2014 р.). Серед гітаристів першими випускниками класу були Ігор Корилкевич (1996 р.), Андрій Залужний (учасник обласного конкурсу гітаристів, Львів — 1996 р.,) та Олег Семочко (1997 р.), а також Михайло Чорнописький

(2006 р.), пізніше – Віталій Милькус (2010 р.), Юлія Капітан (2011 р.), Любомир Малоїд (2012 р.), Оксана Труш та Христина Милькус (2014 р.). Фортепіанний клас старшого викладача І категорії Лариси Кожушко почав формуватись із початком роботи Магерівської філії Рава-Руської ДМШ (1990 р.). Серед випускників класу: Віталій Жаріков, Оксана Конєва, Оксана Кунинець, Галина Березницька, Зоряна Мізерник, Наталія Кожушко, Наталія Терлецька, Марія Коман, Оксана Морозюк, Ірина Волос, Ольга Милькус, Катерина Бокало, Ґоара Хачатрян. На сьогодні у класі викладача Лариси Кожушко навчаються Христина Горбач, Софія Чир, Софія Мурмило, Софія Медвіцька, Мар’яна Шумило (учні 5-х класів), Юлія Верещак, Василина Харко (учні 7-х класів) та Вікторія Витвицька — випускниця 2015 року. Усі учні навчаються на оцінки «добре» та «відмінно». Дівчата є активними учасниками різноманітних заходів, які проводяться в класі та в школі. Це й щорічний Різдвяний вертеп, звіти класу (грудневий та травневий – до Дня Матері), лекції-концерти (за двадцять років їх було проведено майже тридцять). Найцікавіші з них: «Фортепіанний альбом «Бірюльки» С.Майкапара» (1998), «Мініатюра в творчості композиторів-романтиків: Франца Шуберта, Фридеріка Шопена, Роберта Шумана» (2000), «Танець як форма в музиці» (2002), «Львівська фортепіанна школа: Кароль Мікулі, Галина Левицька, Марія Крушельницька» (2005), «Барвистий метелик Пуччіні» (2006 р.), «Шевченкова поезія – джерело натхнення в творчості Миколи Лисенка» (2008), «Зустріч із композитором Богданою Фроляк» (2009), «Музичний зо-

опарк» (2010), «Клавірна творчість Й.С.Баха» (2011), «Все про джаз» (2012) та «Музика французьких композиторів» (2015). Учні класу також брали участь в шкільних та обласних конкурсах піаністів: Оксана Кунинець та Галина Березницька – у І турі обласного конкурсу учнів-піаністів старших класів (Рава-Руська, 2000); Наталія Кожушко – у І та ІІ турах обласного конкурсу піаністів ім. Н.Нижанківського (Рава-Руська – Львів, 2000); І турі Галицького регіонального конкурсу ім. В.Барвінського (Рава-Руська, 2002); у І та ІІ турі обласного конкурсу учнів-піаністів старших класів, нагороджена дипломом Львівського обласного відділу культури за успішний виступ (Рава-Руська – Львів, 2003); Ольга Милькус – у І турі обласного конкурсу учнів-піаністів старших класів (Рава-Руська, 2009); Юлія Верещак – у І турі обласного конкурсу учнів-піаністів молодших класів (Рава-Руська, 2010) та у І і ІІ турах обласного конкурсу учнів-піаністів молодших класів (Рава Руська – Львів, 2012). Троє учнів класу продовжили навчання у Львівських музичних закладах. Це Галина Березницька (ЛНУ ім.І.Франка, факультет

лась пізніше, брала участь у І та ІІ турах обласного конкурсу виконавців на струнно-смичкових інструментах (2003/04 н.р., РаваРуська – Львів, концертмейстер – Л.М.Кожушко) та Юлія Черник, яка після закінчення школи поступила і закінчила у ЛНУ ім. І.Франка (факультет “культури і мистецтв”). Клас скрипки закінчили також Софія Малетич, Мар’яна Вовк, Юлія Салагуб, Вікторія Зінчук, Уляна Ситник, Нижник Христина, Білецька Василина. Сьогодні гри на скрипці навчаються Вероніка Головко, Юлія Головко, Анастасія Грущак, Софійка Харко, Анна Сало, Анна Сирота, Анастасія Думич, Марта Семочко та Марія Головко. Учні класу беруть активну участь у звітних концертах РаваРуської ДМШ. У 1995-1996 рр. клас скрипки Магерівської філії очолював відомий львівський композитор Роман Цись. У філії в різні роки також працювали викладачі Рава-Руської ДМШ Оксана Ласинович (гітара), Степан Вус (духові), Ігор Сковрон (баян, духові), Орест Дева (духові), Наталія Корпало (віолончель), Оксана Солтис (бандура), Марія Маслюк-Веселівська (сольфеджіо, музич-

На занятті з гри на гітарі. Фото автора

культури і мистецтв), Наталія Кожушко (ЛНМА ім. М.Лисенка, оркестровий факультет) та Ольга Милькус (ЛДМУ ім.С.Людкевича, теоретичний відділ, ТНПУ ім. В.Гнатюка). Клас скрипки у Магерівській філії Рава-Руської ДМШ розпочав свою роботу в 1991 році із приходом сюди молодого спеціаліста – випускниці ЛДМУ ім. Ст.Людкевича Ольги Нижник. Першими учнями класу були Марія Шумило, Оксана Бенко, Тетяна Пашніна та Мар’яна Качмар. Марія Камуть, яка навча-

Валерій Самбульський, директор Рава-Руської дитячої музичної школи - Це великий позитив, що філія, яку наша школа відкрила 25 років тому, змогла не лише втриматись, а й активно розвинутись. У Магерівській філії працюють висококваліфіковані кадри - це зумовило хороший рівень викладання та, відповідно, добрий рівень знань учнів. Спостерігаю, що лише за декілька попередніх років кількість випускників філії значно зросла, також діти поступають у вищі музичні заклади. Усе це надзвичайно тішить. Окрім того, відкриття філії допомогло нашій школі значно розширити ареал свого впливу. У Магерів приїжджають діти із навколишніх сіл — з Лаврикова, Городжева, Кам’яної Гори, Думичів, Замку, Монастирка Бажаю викладачам філії нашої школи здоров’я, наснаги, творчих здобутків і надалі плідної праці на ниві виховання молодого покоління.

на література), Віктор Маслюк (духові), Надія Сковрон, Наталія Власова-Чижевська, Олександра Недільська-Сіра (фортепіано). Викладачі філії активні учасники різноманітних мистецьких колективів — це і народний оркестр народних інструментів (керівник — Петро Ярмола), камерний ансамбль “Аніма” (керівник — М.Підчеха), “Равське Ретро”, народний сімейний ансамбль “Кожушки” (керівник — Богдан Кожушко). Лариса Кожушко


5

6 червня 2015 року, №6 (65)

Сусідонька

Равщина

«Люди приходять не лише книгу взяти, а й поспілкуватись» Сьогоднішньою героїнею рубрики «Сусідонька» є замківчанка Любов Білик. Вона – бібліотекар у селі Монастирку. Крім того, Любов Григорівна виконує обов’язки керівника Музею Леся Мартовича у Монастирку, де працює на громадських засадах. - Пані Любове, ви живете у селі Замку, а працюєте у Монастирку. Яке село більше любите? - Люблю обидва села, бо у Замку я народилась, ходила до школи, створила сім’ю та виховала двох синів. А у Монастирку — моє місце праці. Дуже люблю людей, спілкування з ними, свою бібліотеку та книги. Окрім того, з дитинства ходила до Монастироцької церкви, у Монастирку – могили моїх предків. - Що цікавого у Монастирку? - Це давнє село, яке спочатку мало іншу назву — Руда Монастирська. Відоме з початку 1720 року. Першу церкву у селі збудували на “монастирській горі” ще в 1784 році (у ХV–XVI ст. на тому місці був монастир) та вона згоріла. Її відбудували у 1941 році, а в 1956-му на місці дерев’яного храму постала нова мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка стоїть і донині. На Службу Божу вірян скликає дзвонами стара дерев’яна дзвіниця — пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури поч. XVIІІ ст. - Ви опікуєтесь музеєм Леся Мартовича (Лесь Мартович — письменник, громадський діяч Галичини п.п. ХІХ ст., - Авт.)… - Ініціаторами створення Музею Мартовича були мешканці Монастирка. Однак без допомоги Науково-методичного відділу громадських музеїв Львівського історичного музею та Літера-

«У нашій родині однакове ставлення як до українських, так і до польських свят» турно-меморіального музею ім. І.Франка відкрити музей було б неможливо. Музей працював з 1974 року. Проте зараз він тимчасового зачинений – його експонати перебувають на реставрації. Пригадую, колись наш музей відвідували такі відомі письменники як Ростислав Братунь, Іван Сварник, Роман Горак, Іван Сало. Вони залишили свої враження у книзі відгуків.

Розгорнімо пісок... На теренах Львівської області відомо близько 20 святих цілющих джерел. Кожне з них має свою оригінальну історію, налічує численні факти зцілень віруючих від різних недуг. Про ці джерела відомо і далеко за межами України. У цьому переліку є найближче для равчан – святе цілюще джерело Пречистої Діви Марії у присілку Заглині біля села Монастирка. Як говорить легенда, 13 вересня ХVІІ століття місцевій дівчинці Марусі тут з’явилася Діва Марія. Дитина рукою розгорнула пісок у вказаному Богородицею місці і з-під землі забило джерело, яке стало священним і цілющим. У народі воно отримало назву «Маруся». Та, виявляється, неподалік від «Марусі» було ще інше джерело з лікувальною, цілющою водою – «Самець». Чому воно, як «Маруся», «не дожило» до наших днів,

Фото Маргарити Чайки

Минулого року в Монастирок приїздили письменники та поети, які брали участь у Всеукраїнському літературному конкурсі ім. Л.Мартовича. Потім у Замківському Народному домі відбувся концерт, у якому взяли участь місцеві колективи та окремі виконавці. - Чи більше тепер читають? - Я б сказала, що читають менше. Попри це, маю у бібліотеці постійних читачів. Це Тимофій Васильович Шокало, Марія Василівна Яремко, Віталій Іванович Солдат, Софія Іванівна Пилипець. Багато людей приходить не лише книгу взяти, а й поспілкуватись. Мені це подобається. - А як заохочуєте до читання найменших читачів? - Вони ведуть «бібліотечну абетку», куди записують назви прочитаних книг. Переможець читання завжди отримує від мене солодкий приз. - Які книги читаєте? - Люблю нашу, українську літературу. Читаю твори Т.Шевченка, О.Кобилянської, М.Старицького і, звісно, Л.Мартовича. Мій улюблений твір — «Забобон», який письменник написав в останні роки життя.

Трішки читаю польською, бо маю не лише українські, а й польські корені. Бувала в гостях у родини, що проживає в Томашеві-Любельському та Любліні (РП). - А як саме у вас прокинулась любов до книг, до читання? - Завдячую своїй вчительці української мови та літератури у Замківській середній школі — Марії Іларіонівні Пилипець. Це вона плекала любов до всього українського — мови, звичаїв, культури. - У вас гарне ім’я — Любов… - Ім’я мені вибирала мама — Марія Іванівна. Вона чудово співала, вишивала. Любов до прекрасного — це від неї. Тож і я вишиваю, висаджую квіти, які цвітуть на моєму квітнику з ранньої весни до пізньої осені. Мої улюблені квіти — хризантеми темно-вишневого кольору. На жаль, не знаю назви цього сорту. Мама вчила поважати старших, шанувати християнські свята — в нашій родині однакове ставлення як до українських, так і до польських свят. Маргарита Чайка

Кулінарні рецепти від Любові Білик Салат «Сирковий» Плавлені сирки (перед тим їх добре охолодити), варені накруто яйця натерти на дрібній тертці. Викласти пластами — спочатку сиркову масу, а потім — яєчну. Перемастити майонезом, додавши часнику. «Бурячки» Варений буряк та хрін натерти на найдрібнішій тертці, додати дрібку солі та трішки оцту. Подавати до м’ясних холодних закусок.

воді багато галузок, а на поручнях висять шматки тканин, що їх пов’язали ті, котрі зцілились цією водою. Ця криниця - відомий «Самець», воді якого народ приписує цілющі властивості. Здалека приходять до нього хворі і зі сходом сонця, натще по три рази миються в ньому, стрибаючи у нього тоді, коли випливає нова хвиля з піском... Обмившись, хворий залишає у воді те полотно, яким вмивався, будучи впевненим, що разом з ним залишає недугу. Перед вісімнадцятьма роками сходилися коло цього джерела процесії з чотирьох сусідніх парохій: Старого Села, Потелича, Улицька і Руди Монастирської, межі яких у цьому місці сходяться. Святе письмо гласить: «Нема пророка в своїй батьківщині, так і «Самець», що розташований, між іншим, вже на Руденській землі, мало відвідують з Кам’янецьких, а найбільше чужих людей, котрі приходять сюди за десять миль і знаходяться тут по три дні. Від

Джерело Марусі у Заглині щороку відвідують тисячі людей. Цілком ймовірно, тут воно не одне. Фото myzhovka.com

невідомо. Чи його замулило, чи якийсь зловмисник понищив і закидав сміттям? Але як би там не було, сьогодні маємо реальну можливість його розшукати. У цьому нам допоможе отець Іван Гавришкевич (1827-1907) – автор чудової етнографічної статті «Село Кам’янка Волоська», опублікованої в літературному збірнику «Галичанин» (Кн.І .Вип.І. Львів: Ставропігійський інститут, 1862, - С.99-117). «Ще приємніше і цікавіше пройтися пагорбами на Дубрівку. Минаючи червоний двір і затемнену Старосільську церкву, пускаємося берегом стрімкого потоку вгору; з обох боків дивовижні камені, далі – стародавнього вигляду корчма, там – мальовничо розкидані цегляні будинки; гаї зближаються і густішають чимраз більше, і перед нами відкривається таємничий, гористий, роздертий нетрями ліс. Далі не видно людських садиб, одна лише хата, схована серед похмурого садка, біліє серед трав, відокремлена листяними пагорбами від іншого села і світу; перед нею відкривається прекрасний краєвид на долину, що сяє усіма барвами природи... Йдемо далі лісом чимраз густішим і більшим веде стежка понад потоком, котрий тече поміж спадистими, прямовисними, висотою понад 60 стоп (галицька стопа – 29.77 см) берегами; переходимо його і опиняємось незабаром у малій котловині, оточеній горбками, порослими прекрасним листяним лісом, серед котрого нашу увагу полонить старий, високий, на червоно пофарбований хрест; під хрестом широка криниця, хвилі якої виносять з глибини пісок і є огороджені поручнями, а нижче також містком перекрита. У

«Самця» йдеться границею до іншої, неподалік розташованої криниці, що зветься «Маруся». В нетрях ( уже на Кам’янецькій землі), зарослих грабиною, березою, , вербою, свидом, зостелиною, смордюхом, глодом, свербигузами, встеленими блющем, копитником, первісничками, брочем та іншими достопам’ятними зіллями, витікає з-під горбка, ще холодніша, ніж Самцева вода. Згаданий пагорб складений з малих округло відшліфованих, найрізноманітніших видів каменів: білих, зелених, жовтих, кременів, нарешті з різнобарвних черепашок... Цього року (1862) над «Марусею» має бути споруджена капличка на честь св.Володимира, що значно прикрасить цю місцевість», - йдеться в уривку з праці Гавришкевича, яка повинна стати дороговказом пошуку: Звичайно, хотілося б, щоб на Львівщині стало більше на одне цілюще джерело. То чи не варто, користуючись вище наведеним описом, зробити спробу розшукати джерело, розчистити його, розгорнути пісок, щоб «Самець» знову забив потужним фонтаном і ще довго служив людям, оздоровлював, лікував і зцілював їх? Це могли б зробити юні натуралісти Старосільської школи, інших шкіл навколишніх сіл та міст, зрештою, всі, хто любить рідну природу, мандрівки. То ж з настанням літніх канікул вирушайте у пошук і пишіть про його результати до нашої газети! Хто шукає, той знаходить. Ярослав Серкіз, краєзнавець


6

Футбол

Чемпіонат Львівської

області.

Друга ліга. Група «А»

Чемпіонат Львівської

Непроста перемога равчан Чемпіонат Львівської області. Друга ліга. Група «А». 4 тур. Рава-Руська, стадіон «Локомотив». «Локомотив» (Рава-Руська) – «Старт» (Батятичі) – 2:0 «Локомотив» (Рава-Руська): Білий, Дещиця, Стельмах, Старчак (Фурса, 89), Чориний, Марич, Бойко (Заблоцький І., 84), Щигол (Дацишин, 71), Вивроцький, Мізерник (Богуш,89), Кобринець (Зінько, 78). Голи: Щигол, 24, Чорний, 78 (пен.). Молодіжні склади - 3:1.

Після прикрої поразки у виїзному матчі попереднього туру в Грибовичах гравці та тренери команди з Рави-Руської хотіли абищо реабілітуватися перед власними глядачами. Погода та хороше поле цьому лише сприяли. Тренер «Локомотива» Роман Самчук, у порівнянні з минулими матчами, у складі команди провів одну заміну. Замість Ореста Дацишина, гра якого в Грибовичах отримала чимало критичних відгуків, місце в «старті» зайняв Іван Кобринець, для якого цей

Роман Самчук (головний тренер «Локомотива»): - Знали, що буде важко, адже Батятичі – сильна команда, яка ще не втрачала очок у попередніх іграх і вважається головним претендентом на перемогу в нашій групі. Але ми також маємо завдання-мінімум вийти з групи і, враховуючи невдалий попередній виїзний матч в Грибовичах, команда хотіла реабілітуватись перед своїми палкими вболівальниками і довести, що в нас зібрався боєздатний колектив, який може боротися за золото в чемпіонаті! Перший тайм був рівний, однак нам вдалося реалізувати один із декількох можливих моментів для взяття воріт. А у другому таймі команда суперників дещо підсіла, що дало нам можливість більше контролювати гру і створювати гольові моменти, один з яких закінчився взяттям воріт суперника. Хоча можливостей було дещо більше і хотілося б, щоб гравці лінії атаки дещо відповідальніше ставилися до завершення атак. Але в загальному грою я задоволений, приємно ,що не тільки гравці основи віддаються на полі, а й ті, що виходять на заміну, підсилюють гру і борються за місце у складі!

Ігор Брик

поразка у дербі Чемпіонат Львівської області. Друга ліга. Група «А». 3 тур. 17 травня. Великі Грибовичі. «Збиранка» (Великі Грибовичі) – «Локомотив» (Рава-Руська) 2:0 Арбітр: Роман Холявко. Асистенти арбітра: Богдан Горошко, Володимир Чугай. Делегат ФФЛ: Роман Давлятшин. Голи: 1:0 - Вірт Роман, 78; 2:0 Столярик Роман, 87

матч став дебютним на обласному рівні. Відповідно, відбулись зміни і в тактичній побудові команди: Бойко зайняв звичне для нього місце у центрі поля, а Щигол відправився у напад. Гра розпочалась дещо в’яло, гравці більше боролися в центрі поля ніж загрожували воротам одне одного. Першим небезпечним моментом відзначились гості: Роман Радух завершив ударом сольний прохід, але воротар надійно зафіксував м’яч. А в наступній атаці зі штрафного мимо воріт пробив Чорний. Наступний стандарт у виконанні Чорного став результативним. Після навісу з правого флангу м’яч у сітку воріт команди з Батятичів головою забив Щигол. Наприкінці першого тайму супермомент для взяття воріт мав Марич, але чи то сил на удар не вистачило, чи то майстерність підвела, але удару з вбивчої позиції він так і не завдав. Другий тайм розпочався з атак господарів. Моменти для взяття воріт «Старту» змарнували Бойко і Мізерник. Останній, до речі, неабияк старався в цьому матчі і до нього претензій в глядачів бути не може. Равчани подвоїли рахунок на 78-й хвилині гри – Вивроцький переграв свого візаві і увійшов у штрафний майданчик гостей, де проти нього порушив правила захисник «Старту». Арбітр Стронціцький вказав на одинадцятиметрову позначку, що, в свою чергу, викликало бурю емоцій в гравців Батятичів. До «точки» підійшов Чорний і встановив кінцевий рахунок матчу – 2:0.

«Збиранка»: Гондецький Роман; Василина Іван (Бовшик Святослав, 71); Заремба Олег; Бубен Василь (Лісович Тарас, 65); Кулик Андрій; Сень Назарій (Грабівський Тарас, 51); Білий Назар (Сікорський Богдан, 79); Столярик Роман; Потерейко Андрій; Вірт Роман; Лісович Назарій «Локомотив»: Білий Роман; Дещиця Іван; Стельмах Володимир; Старчак Ярослав (Фурса Ігор, 73); Чорний Віталій; Марчук

Олег (Богуш Володимир, 84); Бойко Назарій (Зінько Олег, 65); Вивроцький Павло; Щигол Степан; Мізерник Олег; Дацишин Орест (Заблоцький Мар`ян, 48) Запасні: Кобринець Іван; Старчак Віталій Попередження: Щигол Степан, 18; Кулик Андрій, 36; Василина Іван, 42; Столярик Роман, 54; Вивроцький Павло, 66; Білий Назар, 79; Марчук Олег, 84; Зінько Олег, 84 Молодіжні склади: 4:0. football.lviv.ua

Турнірна таблиця Чемпіонату Львівської області серед команд Другої ліги. Група «А» М

Команда

І

В

Н

П

М’ячі

О

області.

Перша ліга. Група «А»

перемінний успіх гійче та невдачі добросина 4 тур (16-17 травня) Богун – Думна – 0:3, Гірник Н – Спиртовик – перенесено, Юність – Шахтар – 1:0, Сокіл З – Енергетик – 1:0, Яворів – Рата – 0:1, Добросин – Муроване – 1:1. 5 тур (24 травня) Енергетик – Яворів – 0:2, Шахтар – Сокіл З – 1:1, Муроване – Юність – 1:2, Спировик – Добросин – перенесено, Думна – Гірник Н – 1:1, Рата – Богун – 0:1. 6 тур (31 травня) Яворів - Богун - 1:0, Добросин - Думна - 2:2, Юність - Спиртовик (матч не відбувся), Сокіл З - Муроване - 2:1, Енергетик - Шахтар - 3:3, Гірник Н - Рата - 3:0.

Інформація сайту football.lviv.ua

Чемпіонат Жовківського

району.

Вища ліга

магерів лідирує

Результати матчів 1 туру (3 травня) Липник/Потелич – Городжів – 2:0 (1:4), Магерів – Зубейки – 2:0 (-), Лавриків – Волиця – 2:2 (0:3), Поріцьки – Річки – 0:3 (-), Замок – Забір’я – перенесено; Бишків – Жовква – 1:2 (3:0). Результати матчів 2 туру (10 травня) Замок – Поріцьки – перенесено, Зубейки – Бишків – 0:1 (-), Волиця – Магерів – 0:5 (3:0), Городжів – Лавриків – 0:0 (1:0), Річки – Липник/ Потелич – 0:0 (1:3), Забір’я – Синьковичі – 1:4 (-). Результати матчів 3 туру (17 травня) Лавриків – Річки – 3:2 (0:3), Поріцьки – Синьковичі – 2:2 (-), Бишків – Волиця – 1:1 (0:1), Замок – Липник/Потелич – 1:2 (2:0), Магерів – Городжів – 5:4 (0:12), Жовква – Зубейки – 6:1 (-). Результати матчів 4 туру (21 травня) Волиця – Жовква – 1:3 (3:0), Городжів – Бишків – 3:1 (3:0), Річки – Магерів – 3:3 (3:0), Замок – Лавриків – 0:1 (2:3), Синьковичі – Липник/ Потелич – 4:2 (-), Забір’я – Поріцьки – 2:1 (-). Результати матчів 5 туру (24 травня) Лавриків – Поріцьки – перенесено, Магерів – Забір’я – 5:0 (-), Бишків – Синьковичі – 3:2 (-), Жовква – Замок – перенесено, Зубейки – Річки – 3:1 (-), Волиця – Городжів – 1:1 (6:0). Результати матчів 6 туру (31 травня) Липник/Потелич - Забір’я - 3:1 (-), Лавриків - Синьковичі - 2:3 (-), Магерів - Замок - 3:3 (0:5), Бишків - Річки - перенесено, Жовква - Городжів - 2:0 (1:1), Зубейки - Волиця - 0:3 (-)

Турнірна таблиця Чемпіонату Жовківського району серед команд Вищої ліги

Статистика 3 та 4 турів Чемпіонату Львівської області серед команд Другої ліги групи «А» Результати матчів 3 туру (17 травня): «Збиранка» Грибовичі - «Локомотив» - 2:0 «Легенда» Сілець - «Старт» Батятичі - 1:3 «Галичина» Великий Дорошів - ФК «Красне» - 3:2 «Нива» Жовтанці - «Яричів» Новий Яричів - 6:3

Результати матчів 4 туру (24 травня): «Локомотив» Рава-Руська - «Старт» Батятичі - 2:0 «Яричів» Новий Яричів - «Галичина» Великий Дорошів - 2:2

Інформація групи «Футбольна Жовківщина» у соціальній мережі «Вконтакті)


7

6 червня 2015 року, №6 (65)

Постаті Равщини

День в історії

спiвачка свiтовоi слави

Євгенія Зарицька. Фото youtube

Євгенія Зарицька – всесвітньо відома оперна співачка, актриса. Її ставили в один ряд із славетними галицькими «соловейками» Соломією Крушельницькою, Олександром Мишугою та Модестом Менцинським. Ім’я співачки більше знали в Америці, в Європі і менше – в Україні. Євгенію Зарицьку називали «великою співачкою», «захоплюючою артисткою», «найчарівнішою особистістю в музичному світі», «найкращим виконавцем камерної музики». Народилася співачка 9 листопада 1910 року в Раві-Руській, в будинку колишньої пошти (тепер – вул. Львівська, 15, відділення зв’язку). Її батько – Ромуальд Зарицький (1868-1932) – відомий український музичногромадський діяч, один із засновників і голів Станіславівського (1896-1901) та Львівського (19031905) «Боянів». У 1904-1907 він працював редактором і видавцем «Ілюстрованого музичного календаря» у Львові. Відомо, що рід Ромуальда Зарицького де Новина був старовинного шляхетного походження (перші відомості про нього сягають ХІІ ст.), мав свій герб. У 1910-1914 рр. Зарицький працював начальником пошти у Раві-Руській.

кою Львівської консерваторії, де навчалася вокалу й драматичного мистецтва у видатного співака, професора консерваторії Адама Дідура ((1873-1946). Навесні 1937 року на сцені Великого театру у Львові Євгенія з великим успіхом виконала партію Елеонори в учнівській виставі «Фаворитка» Гаєтано Доніцетті. «Не дивував нас успіх співачки Е.Зарицької, що в дальшім тягу опери аж до важкої кінцевої сцени знаменито вив’язалася із свого завдання, - писав журнал «Українська музика». – Це вислід не тільки великої музикальності нашої співачки, але й і її довголітніх студій та досвіду, засвоєних попередніми оперними виступами». Того ж року співачка успішно дебютувалп на тій же сцені в «Піковій дамі» Петра Чайковського. У 1938 році Євгенія Зарицька із золотою медаллю закінчила Львівську консерваторію і виїхала до Відня, де вдосконалювала свою вокальну майстерність у відомого австрійського педагога Анни Бар-Мільденбург. У столиці Австрії влітку 1938 року Євгенія здобула третю премію на Міжнародному конкурсі вокалістів. Ця перемога та успішні виступи на концертних естрадах та у Львівській опері і спеціальна стипендія, виділена Ревізійним союзом українських кооперативів (300 злотих), дала їй можливість здійснити поїздку в Італію для успішного завершення вокальної освіти. Протягом двох років Зарицька вдосконалювала своє мистецтво у кращих італійських педагогів. З 1940 року вона виступала зі своїми концертами в Мілані, Римі, Турині, здобуваючи прихильність італійської публіки. В репертуарі співачки, крім західноєвропейської класики, були також твори Василя Барвінського, Нестора Нижанківського, Осипа Кишакевича, Романа Купчинського та інших українських композиторів.

У цьому будинку на другому поверсі народилася та прожила перших чотири роки Євгенія Зарицька. Фото 2014 року з архіву «Прикордоння»

Мати, також Євгенія, закінчила Віденську консерваторію й була відома в галицьких колах як талановита піаністка. Тож початкову музичну освіту Євгенія Зарицька здобула вдома. У 1914 році Зарицькі переїхали з Рави-Руської до Львова. Там майбутня співачка навчалася в гімназії Сестер Служебниць Василіянок і паралельно освоювала гру на скрипці у Вищому музичному інституті у Львові. Після закінчення останнього вона поступила на філософський факультет Львівського університету. Також Євгенія Зарицька стала студент-

На початку 1941 року Євгенію Зарицьку запросили на солістку знаменитого театру «Ла Скала» і 21 січня відбувся її дебют в партії Дерабелли в опері Вольфганга Амадея Моцарта «Всі вони такі». У цьому ж театрі вона співала також у «Севільському цирульнику» та «Сандриліоні» Джоакімо Россіні, в «Лицарі троянди» Ріхарда Штрауса, в «Борисі Годунові» Модеста Мусоргського. У 1939 – 1943 рр. Зарицька знялася в п’яти італійських фільмах: «Завжди добре закінчується» (1939), «Свіча у вікні» (1940), «Медовий місяць», «Трепет» (1941), «Шпигуни між спіралями»

(1943). Її партнерами були відомі італійські актори Вітторіо де Сіка, Анна Маньяні, Руджеро Руджері, Освальдо Валенті тощо. Впродовж 1942 – 1945 рр. Зарицька співала на оперних сценах Риму, Неаполя, Венеції та інших міст. Після закінчення Другої світової війни на запрошення Папи Римського Пія ХІІ вона виступала як солістка в першому симфонічному концерті. У 1946 р. Євгенія переїхала з Італії до Лондона. З великим успіхом виступала там у симфонічних концертах, виконувала твори Брамса, Малєра, Мусоргського, Шопена і Шуберта. З цього приводу журнал «Музичні події Лондону» писав: «Меццо-сопрано Є.Зарицької було дуже сильним. У неї був свій стиль, внутрішнє ставлення до різних відтінків у творчості Шуберта, Брамса, Мусоргського й Шопена. Її здатність знайти для кожної пісні свій спосіб виконання була практично безмежною. Її багатий оксамитовий голос є незвичний навіть за своїм внутрішнім звучанням». Ці виступи відкрили співачці дорогу до знаменитого лондонського театру Ковент-Гарден, де вона виконувала провідні партії в операх Бізе, Глюка, Мусоргського та інших композиторів. Особливе захоплення у лондонців викликало виконання Євгенією Зарицькою партії Кармен в опері Бізе «Кармен». Високу оцінку ця роль співачки отримала у світовій пресі. Швейцарська газета «Національцайтунг» писала: «Те, що можна було заангажувати Євгенію Зарицьку на виконавця титульної ролі (Кармен) – треба завдячувати щасливому випадкові. Ми не можемо собі пригадати, щоб коли-небудь бачили чи чули кращу Кармен... Повна чистота інтонації і незвичайна музикальність – ось і образ ідеальної Кармен готовий». З 1948 р. Євгенія Зарицька успішно виступала на європейських музичних фестивалях, на оперних сценах Австрії, Алжиру, Бельгії, Ватикану, Великої Британії, Голландії, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Шотландії. Наприкінці 1958 року на запрошення української громади співачка з тріумфом вистуила з концертами в містах США і Канади. Там їй постійно акомпанував відомий український піаніст і музикант Роман Савицький. Основою цих концертів були твори українських класиків М.Лисенка, В.Барвінського, Н.Нижанківського, Л.Ревуцького, С.Людкевича, М.Колесси та інших, численні народні пісні. Друга і остання зустріч примадонни з українською громадою відбулася в 1970 році. Під час виступів в Нью-Йорку Зарицька два тижні мешкала у своєї подруги дитинства, теж равчанки, Ростислави Богачевської-Ничай. У посмертному слові «Відійшла Евгенія Зарицька» Богачевська згадує: «... ми, діти – було вже нас четверо включно з Генею – бігали по великім саді української бурси, якої настоятелем був мій тато. На недалекому горбочку був теплий, білий пісочок. Там приємно було бавитися, будувати замки тощо». Останні роки життя (1974 – 1979) співачка викладала спів в одній з музичних шкіл Парижу (в столиці Франції оселилася в 1952 році). Своїм вихованцям вона прагнула прищепити любов до української музики. У листі до музикознавця, автора «Словника

2 червня 1957 року актори Львівського драматичного театру ім. М.Заньковецької показали виставу за п’єсою О.Островського «Серце не камінь»

Фото bach-kantatas.com

співаків України» і статті про співачку Івана Лисенка вона писала: «Буду Вам дуже вдячна, якщо перешлете мені твори Скорика та інших українських сучасних композиторів, щоб я могла включити їх до викладів про нашу пісню». Про сімейне життя Євгенії Зарицької відомо лише, що була замужня і народила єдиного сина, якого назвала на честь свого батька – Ромуальдом. Свій чарівний і неповторний голос співачка залишила нам у спадок на численних платівках, записаних на фірмах «Декка» (Англія), «Четра» (Італія»), «Коламбія» (США), «Гіс Мастерс Войс» (Франція). Остання фірма зареєструвала на платівках оперу М.Мусоргського «Борис Годунов», де головну роль виконує болгарський оперний співак (бас) Борис Христов, а наша співачка - ролі Марини і Царевича. Є платівка із записом українських пісень у виконанні Зарицької. Газета «Свобода» (Нью Джерсі, США) за 27 жовтня 1979 року повідомляла: «5 жовтня 1979 року після довгої і тяжкої недуги померла співачка міжнародної слави і меццо-сопрано оперних європейських сцен сл.п. Євгенія де Новина Зарицька». Славетну співачку похоронили 11 жовтня 1979 року на цвинтарі Баньє в Парижі. В останню дорогу, крім сина Ромуальда та родичів, нашу краянку проводжали численні цінителі її таланту та учні музичної школи, де в останні роки життя Євгенія Зарицька викладала вокал. Ярослав Серкіз, краєзнавець P.S. Думається, що ми, равчани, маємо гідно вшанувати нашу славну землячку, яка своїм талантом, багатогранною й подвижницькою діяльністю показала широкому світові високу і неповторну музичну культуру українського народу, вписала прекрасну сторінку в історію нашої культури. На будинку по вул. Львівській, 15 доречно було б встановити пам’ятну таблицю з написом: «У цьому будинку 9 листопада 1910 року народилася співачка світової слави Євгенія Ромуальдівна Зарицька». Іменем співачки можна назвати одну з вулиць міста (нині принаймні назви п’яти вулиць потребують зміни), а при можливості, в одній з кімнат будинку, де народилася Євгенія Зарицька, облаштувати невеличкий меморіальний музей. Глибоким і всебічним вивченням життя й діяльності геніальної співачки може зайнятися колектив дитячої музичної школи.

12-13 червня 1942 року у Раві-Руській відбулася нарада Українського допомогового комітету зf участю керівників Українського центрального комітету В о л о димира Кубійовича (на фото), Костянтина Паньківського та представника німецького уряду полковника Альфреда Бізанца. 13 червня 1999 року Папа Іван Павло ІІ у Варшаві здійснив беатифікацію 108 мучеників, двоє з яких працювали у РавіРуській. Ними були Блаженна Юлія Родзінська (1899-1945) із Згромадження Сестер св. Домініка, яка у 1921-1922 рр. вчителю-

вала у школі, а також блаженний Нарцис Турхан (1879-1942) з Ордену Братів Менших (реформаторського відгалуження) служив у равському монастирі. Обидва загинули мученицькою смертю в концтаборах в часи гітлерівського терору.

22 червня 1928 року у Раві-Руській засновано гурток Товариства опіки над українськими емігрантами (голова Антін Твердохліб, секретар Павло Лещій, скарбник Теодор Прийма). 22-27 червня 1941 року на підступах до Рави-Руської йшли кровопролитні бої з гітлерівськими військами, які вели воїни 41-ої стрілецької дивізії, 91-го прикордонного загону, 6-го укріпрайону.

* Копіювання чи будь-яке відтворення матеріалів та інформації про історію Рави-Руської, опублікованої на шпальтах газети «Прикордоння» у рубриках «Постаті Равщини» та «День в історії», можливе лише з письмового дозволу авторів та редакції.


8 Не будьмо байдужими!

Посміхнімося :-) — Добре, дайте спробувати. На вулиці плаче маленький хлопчик, — А ось це вже заклик до повалення що відстав від батьків. - Як тебе звуть, хлопчику? - Запитує влади. міліціонер. *** - Як тата... - Куме, в тебе блохи є? - А як звати тата? - Та є. - Так само, як і мене!! - А чим ти їх лікуєш? - А як же звуть вас обох? - А мої не хворіють. - Одна-а-КОВО-о-о!!!!! *** - Люба, а давай влаштуемо одне-одному, незабутнi вихiднi. - Ой звичайно коханий! - Ну тодi до понедiлка!

*** - Люба, ти мене любиш? - Звичайно, любий - А зраду пробачиш? - Звичайно, любий, я мертвому все пробачу ...

*** *** Приходять мама з маленьким хлоп- Вчора назбирав 3 відра грибів для чиком до прокурора. Прокурор: тещі. - Уті-путі, хто це до нас прийшов? - А раптом вони отруйні? Хлопчик серйозним тоном прокуро- Що значить «раптом»?! ру: - Хто бабцю вбив - той і прийшов. *** У театрі, як правило, тексти, *** які можна читати, актори не вчать Сидимо вп’ятьох: я і стіни ... напам’ять, а просто читають з аркуша. Не запам’ятав, який це був спектакль, *** Молода людина телефонує на радіо: але суть в тому, що по ходу на сцену - «Знаєте, користуючись нагодою, я вбігає гонець і передає королю лист зі хотів би привітати свою дівчину з Днем словами: - Ваша Величність, Вам лист! Будівельника. Ось вже 3 роки вона Король розгортає сувій і ... О, жах, «строїть» з себе хтознає-що!» там немає тексту (колеги вирішили пожартувати). Але він був досвідченим *** В молодості, вранці ти одягаєш шта- артистом і, повертаючи сувій гінцеві, говорить: ни і чистиш зуби. - Читай, гонець! У старості, вранці ти одягаєш зуби і Артист, виконуючий роль гінця, теж чистиш штани. був не ликом шитий, повертає листа королю: *** - Не грамотний, Ваша Величність! Стоїть вартовий на посту. Іде один: - Пароль? - Зозуля *** - Проходь. - Доктор, благаю, приїдьте негайно. Іде інший. У дружини приступ апендициту! - Пароль? - Не хвилюйтеся. Два роки тому я - Сокіл. зробив вашій дружині операцію. У лю- Не сокіл , а зозуля. Проходь. дини не може з’явитися другий апендикс! *** - Звичайно доктор! Але у людини Hа уроці природознавства Ольга може з’явитися друга дружина. Степанівна запитує: - Чому лелеки на зиму відлітають до *** Африки? -Дівчино, яка ваша вага? Встає Іванко: -Це секрет! - Як чому? Африканці також хочуть -Ну скажіть хоча б перші три цифри. мати дітей! *** *** - Тату, мені вчителька з української Одного разу я опісявся від сміху. Тобто я просто опісявся, але щоб не мови поставила «два». - А за що? втрачати обличчя, зробив вигляд, ніби - Бо в творі на тему: «Як я провів від сміху. Це було непросто, адже йшов літо», я написав: «Дякую, добре». похорон. *** Легка недоумкуватість робить людину практично невразливою. *** — Замість критики роботи влади, взяли б і самі спробували!

*** - Тату, що означає наш прапор? - Синій – небо, жовтий – поле. - А що означає прапор москалів? - Білі квіти на червоному цвинтарі. - А синiй? - А синій вони у нас вкрали.

Нашій маленькій дівчинці, 7-ми місячній Олехнович Евеліні, лікарі поставили страшний діагноз – хвороба Костмана. Це надзвичайно рідкісна вроджена хвороба, яка характеризується фактично повною відсутністю імунітету (кістковий мозок не виробляє антитіл, а це означає, що навіть звичайна застуда може призвести до тяжких ускладнень та смерті). У дівчинки постійно виникають гнійно-запальні захворювання, вона вже перенесла нагноєння куприкового ходу, гнійний отит, операцію по видаленню парапроктиту, запалення легень та фурункульоз. Проте сама Евелінка все ж намагається радіти життю, вона любить гратися, багато посміхається та з величезною цікавістю пізнає цей світ. Спостерігаючи за її безтурботністю, ми (батьки) живемо в постійному страху за життя своєї дитини, оскільки кожна наступна хвороба може виявитися для неї останньою. Зараз вона, перебуває в львівській дитячій спеціалізованій клінічній лікарні, де медики щодня стежать за станом дитини. Нажаль ця хвороба не піддається лікуванню будь якими медикаментами, єдиний шанс на одужання – це пересадка кісткового мозку. Таку операцію можна зробити лише за кордоном за величезні кошти. На лікування (підготовка до операції + операція + період реабілітації 1 рік) в Італії потрібно 200 тис. євро – сума, яку самостійно зібрати нашій родині просто не реально. Єдина надія – це допомога небайдужих людей. Гроші потрібно назбирати як можна швидше - діти з таким діагнозом довго не живуть. Допоможіть, будь ласка, Евелінці жити в цьому прекрасному світі! Телефон – (тато) Олехнович Максим Васильович 067-37-37-169, maks.ol@ukr.net Реквізити для надання допомоги ПриватБанк Картка: 5168-7556-1697-9817 (Олехнович Максим) Номер рахунку: 29244825509100 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Подяка Хочемо подякувати свідомій громаді Рави-Руської за кошти, які вона пожертвувала на придбання необхідного тепловізора для бійців протитанкового взводу 3 батальйону 24 механізованої бригади. Усі втомлені новинами, несправедливістю, безгрошів’ям та псевдоволонтерством. Важко накопичити кошти для допомоги тим, хто, ризикуючи життям, не дає поширюватись «братской» заразі. Але не всі опустили руки, не оповились байдужістю та песимізмом. Завдяки таким Українцям, на зло ворогам, ми вистоїмо. Бути патріотом – це не лише ходити до церкви у вишиванці та співати гімн України. Це ще й бути готовим допомогти в скрутний час Батьківщині, її синам. Ми можемо вічно нарікати на державу, зрадників та можновладців і при цьому нічого не зміниться, або почати змінювати себе, зробити свій вклад. Хто хоче допомогти, той допомагає, хто не хоче - знайде причину для відмови і справа тут зовсім не в можливостях людини. Завдяки «Матерям молитви», що пожертвували своїм часом для збору коштів, вислуховуючи в свою адресу як слова вдячності, так і докори, завдяки приватним підприємцям та духовенству церкви Вознесіння та церкви Св. Юра у м. Раві-Руській було придбано тепловізор PULSAR Quantum HD38S та додаткове живлення до нього. Залишки коштів передані волонтерам нашого міста для придбання тканини на пошиття натільної білизни. З вдячністю, бійці 3 батальйону 24 механізованої бригади

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Новій Кам’янці, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№6 (65) від 6 червня 2015 року