Page 1

26 березня 2014 року, №4 (48)

У номері «НА ЖОВКІВЩИНУ ПРИБУЛИ ПЕРШІ БІЖЕНЦІ З КРИМУ». Кримчан зустрічають, поселяють, дають одяг та продукти харчування. Ст. 2. «МЕР ТА ДЕПУТАТИ ЗВІТУВАЛИ». У Раві-Руській відбулися збори громадян. Ст. 2. «МЕШКАНЦІВ ПРИКОРДОННЯ ВЧАТЬ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ». У Раві-Руській та навколишніх населених пунктах відбуваються безкоштовні курси з надання першої медичної допомоги та правил поведінки під час воєнних дій. Ст. 3.

хто стане новим головою райдержадміністрації? підприємці та сільські голови висувають на посаду керівника району підприємця романа демчину, а голова ода, схоже, свого однопартійця, заступника голова райради богдана юрдигу

СЛОВО

У Жовківському районі справжнє протистояння щодо призначення нового голови райдержадміністрації. Майже всі голови місцевих рад разом з великою кількістю підприємців вимагають прозорості у призначенні на цю посаду і висувають на неї місцевого підприємця, равчанина Романа Демчину. Однак, схоже, новий керівник Львівщини Ірини Сех, яка також є ще й народним депутатом від ВО «Свобода», не збирається дослухатися до думки народу і нібито хоче бачити очільником Жовківщини свого однопартійця, Богдана Юрдигу. Він наразі працює заступником голови Жовківської районної ради.

Розмова з равчанкою Іриною Шабат, яка поділилася своїми секретами щасливого сімейного життя.

Свою позицію підприємці та сільські голови Жовківщини намагалися пояснити 21 березня голові Львівської облдержадміністрації Ірині Сех. Так, як нам стало відомо з власних джерел, близько 70 осіб їх спочатку зустрілися власне з Богданом Юрдигою. Од-

За словами Миколи Івановича, підтримали кандидатуру Романа Демчини 37 голів сільських рад Жовківського району, які підписали під відповідним зверненням до голови ОДА, в.о. Президента України та народного депутата Васила Пазиняка. Серед них голови сільських рад у Куликові, Магерові, Кам’яній Горі, Підліссі, Туринці, Боянці, Волі-Висоцькій, Глинську, Добросині. До них приєдналися й місцеві підприємці. Однак, як повідомили учасники зустрічі з Іриною Сех інтернет-виданню Гал-Інфо, під час переговорів очільниця області зауважила, що кандидат повинен буде нести і політичну відповідальність за район. Отож, не виключено, що район очолить «свободівець». У свою чергу, запевняння підприємців про те, що вони обирають і відповідатимуть за діяльність свого кандидата Ірину Сех не переконали. Мовляв, за дії голови РДА повинна відповідати певна політична сила. Головною ж кандидатурою на по-

нак той начебто відмовився сприяти організації зустрічі з Іриною Сех. Тоді підприємці та сільські голови поїхали в облдержадміністрацію, де вимагали зустрічі з керівником області. Зрештою, через деякий час їм вдалося поговорити з Іриною Сех. На розмову до неї відправили вісьмох делегатів з підприємців, голів сільрад та воїнів-«афганців». Вони озвучили свою позицію щодо бачення нового голови райдержадміністрації. - Сех ми висловили свою думку, сказали, що хочемо, аби новий голова Жовківської РДА був людиною аполітичною, - розповів селищний голова Магерова Микола Сало. – У нас в районі політики забагато, а роботою ніхто не займається. Тож ми вирішили висунути свою кандидатуру на посаду керівника району, місцеву людину, яка розумітиме його проблеми. Тож запропонували підприємця Романа Демчину. Це людина, яка сама себе створила, має талант до керівництва.

саду голови Жовківської РДА від ВО «Свобода» наразі вважають заступника голови Жовківської районної ради Богдана Юрдигу. Однак ні згадані підприємці, ні сільські голови його не підтримують, аргументуючи свою позицію тим, що він, по-перше, не є вихідцем зі Жовківщини, надто молодий (27 років – Авт.) і в нього невеликий досвід роботи на відповідальних посадах. - На посаду голови РДА хотіли призначити молоду людину, яка не проживає в Жовківському районі, не розуміє, що тут відбувається. І це є не так, як повинно бути. Принцип підходу до районної влади не той, який мав би бути, немає демократії, - зауважив селищний голова Магерова. – У районній раді більше десятка депутатів зі «Свободи», які не мешкають в Жовківському районі. Вони пройшли по партійних списках, поводяться як завойовники і будуть керувати як хочуть. Вони не можуть знати наших проблем. Зрештою, зустріч з головою Львівської ОДА, як зазначили підприємці та

«РАВА-РУСЬКА ТА ТОМАШІВЛЮБЕЛЬСЬКИЙ РЕАЛІЗОВУЮТЬ СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ». Громади обох міст поглиблюватимуть культурну співпрацю. Ст. 3. «СІМ’Ю СІМ’ЄЮ «СПІЛЬНО»».

Протистояння

РОБИТЬ

сільські голови, закінчилася практично нічим. Ірина Сех, за їхніми словами, запропонувала, щоб Роман Демчина став першим заступником голови РДА. Однак вони такий варіант відкинули.

лови Жовківської РДА є і Роман Демчина. - Якщо до нашої думки не дослухають, то, думаю, у районі не буде добра та злагодженості у роботі. Натомість триватиме протистояння, яке ні до чого доброго не призведе. Ми хочемо злагоди. Але коли до неї закликають, але ні до кого не дослухаються, то виходить, що це є пустими лозунгами, - зазначив Микола Сало. Втім, хто б не став зараз головою Жовківської РДА, без відповідних домовленостей з керівниками області і політичних сил він навряд чи зможе втриматися на посаді довго, враховуючи те, що через два місяці вибори Президента. Хоча, за чутками, очільником у найбільш протестних районах, Городоцькому, Жовківському та Пустомитівському, начебто можна стати за 100 тис. «зелених». При цьому нібито надається річна гарантія перебування на цій посаді.

Кандидатуру підприємця Романа Демчини на посаду голови РДА підтримали близько 40 сільських голів та десятки приватних підприємців Жовківщини

А вже через кілька днів, 24 березня, Львівська обласна організація партії «УДАР» оприлюднила перелік своїх кандидатур на посади у Львівській області, які надіслала Ірині Сех. Зокрема, там повідомили про підтримку кандидатур, «запропонованих громадськістю Львівщини» на заміщення посад у місцевих органах влади. Серед них на посаду го-

Ст. 5. «ЛЕГЕНДА РАВА-РУСЬКИХ ШАХІВ». Розповідь про Тараса Григоровича

Горячого - педагога, багаторічного керівника шахового гуртка у Раві-Руській. Ст. 6. «ДУЖЕ ВЕЛИКА ЙМОВІРНІСТЬ ТОГО, ЩО ЗОЛОТО ЧЕМПІОНАТУ ПОЇДЕ У ПРИКОРДОННІ КРАЇ». Незадовго до старту районного чемпіонату з футболу ми поспілкувалися з головою федерації футболу Жовківщини Андрієм Козенком. Ст. 7. «КВАРТАЛ ПО ВУЛ. ЛІСНІЙ: ХТО І ДЕ ОТРИМАВ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ. ЧАСТИНА 4». Перелік громадян, яким на останніх засіданнях сесії Рава-Руської міської ради було надано дозвіл на складання технічної документації щодо виділення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку. Ст. 5.

Андрій Бучко


2 Біда

Влада і громада

мер та депутати звітували

на жовківщину прибули перші біженці з криму У Жовківському районі з’явилися перші біженці з окупованого російськими військами Криму. Так, найбільше серед них це мешканці Нижньогорського району. Крім того, серед біженців є і сім’ї зі Сімферополя. За словами радника голови Жовківської районної ради Васи-

ля Пущинсього, найбільше кримчан наразі прихистили у себе мешканці села Бишкова – 11. Також троє з них проживають у селі В’язовій, двоє – у місті Жовкві, інші – у Малехові, Куликові, Дублянах. Мешканці Дев’ятира, Погариська, Нової Кам’янки, Рудої-Крехівської, Глинська також готові допомогти кримчанам і поселити їх у своїх домівках. - Серед кримчан, які прибули з окупованого Криму, є переважно жінки та діти, - розповів Василь Федорович. – Зараз дві

дитини вже почали навчатися у школах №1 та №3 м. Жовкви – у третьому та одинадцятому класах. Як розповів Василь Пущинський, мешканці району допомагають кримським біженцям одягом, продуктами харчування. Однак вони стурбовані тим, що буде з їхнім майном, яке залишилося на півострові, чи нарахову-

фото «Волинських новин»

ватимуться їм пенсії. Люди переживають, оскільки відмовилися від отримання паспортів громадян Російської Федерації. - Мабуть, кримчанам доведеться тривалий час проживати у нас. Тому зараз необхідно визначити принципи, за якими відбуватиметься забезпечення їх усіма необхідними засобами для проживання, - зазначив Василь Пущинський. Захар Негода

23 березня у Народному домі Рави-Руської відбулися збори громадян, на яких міський голова Рави-Руської та депутати Рава-Руської міської ради звітували про виконану роботу у 2013 році. Ірина Верещук коротко зупинилася на головних проблемах та досягненнях, які були у минулому році. - 2013 рік, мабуть, був найгіршим роком у плані фінансування. У нас були такі дні, коли на рахунку міської ради було 5 тис. грн., в той час, коли в середньому повинно бути 10 хоча б на виплату заробітної полати. Мер зауважила, що через блокування Держказначейством коштів, Рава-Руська міська рада, попри їх наявність, не могла розрахуватися за борги, які мали, перед підприємцями. Однак вона зауважила, що, попри кількамісячні затримки заробітної плати, в першу чергу працівникам комунальної служби та дошкільних навчальних закладів, боргів за 2013 рік перед ними вже немає. Однак вони залишились перед підприємцями. - Незважаючи на відсутність коштів, усі культурні та спортивні заходи були проведені за позабюджетні гроші – завдяки місцевим підприємцям, які допомагали з проведенням Дня міста, Конституції та Незалежності, - зазначила міський голова. Також вона додала, що заміна вікон, системи опалення у дошкільних навчальних закладах міста також частково робилися з позабюджетних коштів – завдяки участі міста у міжнародних проектах та

співфінансуванні. Серед запитань, які цікавили равчан, були щодо ремонту дахів комунальних будинків, перекриття шлагбаумами вулиць, ремонт центральної алеї на міському цвинтарі, встановлення малих архітектурних форм у центрі Рави. Депутати міської ради у своїх коротких звітах здебільшого розповідали про свою роботу у депутатських комісіях. Значна кількість запитань була адресована з боку равчан до депутата Миколи Зінька, голови фракції ВО «Свобода» - найбільшої у Рава-Руській міській раді. Зокрема, щодо коштів, які громада зібрала для потреб Євромайдану, пожертв, які люди залишають у каплиці 2000-ліття Різдва Христового у центрі міста. Понад 16 тис. грн., які громада раніше зібрала на потреби Євромайдану і які залишились, равчани вирішили передати на допомогу Збройним

фото прес-служби Рава-Руської міськоїради

Силам України. Міський голова відзначила роботу депутатів Анатолія Чернова та Степана Хира. - Це ті депутати, які зайнялися ремонтом дахів у будинках по вул. Залізної Дивізії: і виготовленням проектно-кошторисної документації, і організацією робіт. Побільше б нам таких депутатів, - зауважила мер. До слова, цього року депутати Рава-Руської міської ради шостого скликання вперше за час канденції звітували перед громадою міста про виконану роботу. На зборах громадян окремо було обговорено питання щодо виділення земельних ділянок по вул. Лісній та Драгоманова. Зокрема, серед них були і ті, які стосувалися виготовлення на них відповідної документації. Прес-служба Рава-Руської міської ради

Пам’ятка

що робити у випадку війни. які речі мати напоготові Російські війська окупували частину території України - Крим. Існує загроза їхнього вторгнення на інші території країни. Наша держава опинилася на порозі війни, яка фактично вже триває. У такому випадку, варто знати, як поводитися у випадку воєнних дій чи інших надзвичайних ситуацій, а також те, які найнеобхідніші речі потрібно мати зі собою. У випадку воєнних дій, у місті лунатиме сирена (у Раві-Руській – зі шпалозаводу). Почувши сигнал, всі громадяни повинні ввімкнути радіо і телевізор. Рев сирени означає: «Увага всім!». По радіо і телебаченню штаб Цивільної оборони України (міста, району) у надзвичайних ситуаціях передає сигнал повідомлення, а також поради населенню, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Повітряна тривога. Безперервний дзвін сирен, гудків протягом 2-3 хв. Зупиняються всі роботи, вимикаються прилади, силова мережа. Виключається подача електричного струму, газу. Робітники й службовці прямують до сховищ. Радіосигнал: «Увага! Увага! Увага! Повітряна тривога!». Якщо сигнал застав вас удома, негайно вимкніть нагрівальні прилади, газ, світло, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть засоби індивідуального захисту: протигаз, ватно-марлеву пов’язку, аптечку, документи, необхідні речі, запас харчів і води. Вимкніть зовнішнє і внутрішнє світлої швидко прямуйте до сховища. Якщо сигнал тривоги застав вас на вулиці, необхідно сховатися в найближчому сховищі. Якщо ви не встигли зайняти місце у сховищі, можна сховатися у підвалах, підземних переходах, тунелях. Якщо поблизу немає підземних споруд ховайтеся у траншеях, канавах, ямах, ярах та інших місцях, обов’язково надіньте засоби індивідуального захисту.

Хімічна тривога Радіосигнал: «Увага! Увага! Громадяни! Хімічна тривога! Хімічна тривога!» Почувши сигнал, надіньте протигаз, засоби захисту шкіри та сховайтесь у сховищі. При загрозі хімічного ураження необхідно прийняти антидот, біологічного ураження — протибіологічний засіб №1 з аптечки А1-2. Якщо захисної споруди немає — використовуйте житло, виробничі та підсобні приміщення.

Радіаційна небезпека. Радіосигнал: «Увага! Увага! Громадяни! Радіаційна небезпека! Радіаційна небезпека!» Надіньте респіратор, протипшюву тканинумаску або ватно-марлеву пов’язку, а при їх відсутності — протигаз. Візьміть запас харчів, води, предмети першої необхідності і прямуйте до сховищ. При їх відсутності надійним захистом можуть бути кам’яні споруди і підвали. Якщо ви сховались у квартирі або на підприємстві, не гайте часу: приступайте до герметизації приміщення, зачиніть вікна, двері, завішайте к щільною тканиною, заткніть усі щілини. Якщо ви перебуваєте на зараженій місцевості або вам доведеться подолати район ураження, необхідно прийняти засіб №1 з індивідуальної аптечки. Вихід Із сховища можливий тільки за розпорядженням місцевих органів Цивільної оборони.

Примітка: 1. Залишати захисні сховища можна після рішення місцевих органів Цивільної оборони і сигналу «Відбій повітряної тривоги». 2. Отримавши розпорядження на евакуацію, візьміть документи на всіх членів сім’ї, засоби індивідуального захисту, медикаменти, 2-3-добовий запас харчів, міцний теплий одяг, зручний для роботи, прямуйте на підприємство, в якому працюєте, разом із членами сім’ї. Якщо ніхто з вашої сім’ї не працює на підприємстві, прямуйте в будинкоуправління або ЖЕК. Пам’ятайте: діяти треба швидко, але без метушні і паніки. В цих умовах дорога кожна хвилина!

На випадок екстреної евакуації радиться мати напоготові міцний і зручний рюкзак з найнеобхіднішим. У нього рекомендується покласти наступне: 1. Копії важливих документів у водонепроникній упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів – паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль тощо. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких. 2. Кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей. 3. Дублікати ключів від будинку і машини. 4. Карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку у місці, де за складних умов має зустрітися ваша родина. 5. Засоби зв’язку та інформації. Невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і FM діапазоні. Запасні батарейки до радіоприймача ( якщо потрібні). Варто взяти мобільний телефон із зарядним пристроєм. 6. Ліхтарик (краще кілька) і запасні батарейки до нього. 7. Компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним). 8. Мультитул – багатофункціональний інструмент, в якому заховані лезо ножа, шило, пила, викрутка, ножиці тощо. 9. Ніж, сокирка. 10. Сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр) 11. Штук п’ять пакетів для сміття об’ємом 120 літрів – вони можуть замінити намет або тент, якщо розрізати. 12. Рулон широкого скотчу. 13. Упаковка презервативів (12 штук без коробки, без мастила і ароматизаторів). 14. Шнур синтетичний 4 -5мм, близько 20 м. 15. Блокнот і олівець. 16. Нитки та голки. 17. Аптечка першої допомоги. В описі будь-якої «тривожної валізки» значне місце відводиться медикамен-

там. Майже завжди їх має бути більше, ніж у стандартній автомобільній аптечці. Аптечка повинна включати: бинти, лейкопластир, вату, йод, «Активоване вугілля», «Парацетамол», «Пенталгін», «Супрастин», «Іммодіум», «Фталазол», «Альбуцид». 18. Одяг: комплект нижньої білизни (2 пари) , шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в’язана шапочка, рукавички, шарф. Зручне, надійне взуття. 19. Міні-намет, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце). 20. Засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих хусток або серветок, кілька носових хусток, вологі серветки. Жінкам – засоби інтимної гігієни. Можна взяти бритву і манікюрний набір. 21. Посуд: казанок, фляга, ложка, кружка (краще металеву 0.5л), розкладний стаканчик. 22. Сірники (бажано, туристичні), запальничка. 23. Запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається, особливо необхідна питна вода. Отже, короткий список харчів: запас питної води на 1-2 дні, висококалорійні солодощі (кілька батончиків «Snickers» або «Шок» - вони досі використовуються тактичними групами, як джерело живлення і енергії), жменю льодяників, набір продуктів (кілька банок хорошої тушонки, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви). Якщо ще дозволяє місце: крупа перлова, гречана, рис довгозерний, пшоно, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати тощо. Знадобляться також горілка, вино, спирт питний. Півлітра горілки для когось може бути засобом для зняття стресу і валютою.


3

26 березня 2014 року, №4 (48)

Актуально

200-річчя Кобзаря

Мешканців прикордоння вчать поведінки під час війни Рава-Руська міська рада спільно з громадським об’єднанням «Самопоміч» організували проведення курсів з правил поведінки у разі військової небезпеки та з питань життєдіяльності в екстрених умовах.

9 березня, у Раві-Руській, біля пам’ятника Тараса Шевченка відбулися урочистості з нагоди 200-річчя з дня народження «батька українського народу». Участь у заході взяло близько 200 равчан. Священики о. Роман Улицький (церква Вознесіння УГКЦ), о. Михайло Гнідець (церква св. Юрія УГКЦ) та о. Михайло Мигалюс (церква св. Бориса і Гліба УПЦ КП) відправили урочис-

Курси передбачають навчання волонтерів у двох напрямках: надання першої медичної допомоги та поведінка у разі військової небезпеки. - Ініціатором проведення таких курсів стала громадська організація «Самопоміч», а Рава-Руська міська рада стала першою, хто підтримав таку ініціативу, - розповіла міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. – Також ми звернулися до сільських та селищних голів з пропозицією підтримати її та допомогти у організації їх проведення. На курсах з надання першої медичної допомоги людей навчають працівники районної лікарні – лікарі та медсестри, а також колишні медпрацівники.

масажу серцях, визначення життєвих показників, накладання шин тощо. А працівники Держприкордонслужби, воїни-афганці, колишні військовослужбовці дають людям поради та рекомендації щодо дій та поведінки у разі військової небезпеки. Зокрема, розповідають про техніку поводження На курсах людей вчать, що зі зброєю, навчають розробити при кровотечі, опіках, бирати/збирати автомат, отруєнні, навчатимуть приправил перебування у йомам полегшення дихання, містах під час бомбардуштучного дихання, визнавання та військових дій чення життєвих показників, тощо. накладання шин тощо - Ці курси є безкоштовними, прослухати їх може будь-хто, - розповів координатор Олександр Матвійчук. Вони розповідають та показуМи хочемо, аби люди зрозуміли, ють людям, що в першу чергу що навички з надання першої необхідно робити при кровотемедичної допомоги можуть врячі, опіках, отруєнні, навчатимуть тувати життя багатьох з них. Тому прийомам полегшення дихання, закликаємо усіх відвідувати наші штучного дихання, зовнішнього

курси. Організатори курсів звертаються до голів територіальних громад якнайшвидше, не чекаючи вказівок, самоорганізувати подібні «на місцях». - Ми разом з лікарями, прикордонниками, волонтерами готові надати інформаційну підтримку, допомогти організувати перші курси та навчити людей необхідній самопомочі, - зазначила Ірина Верещук. Додамо, перші курси відбулися у 21 березня у Рава-Руському професійному ліцеї. Найближчим часом проведення таких заплановано на території інших населених пунктів району. Довідки щодо часу та місця проведення можна отримати за телефоном: 097-793-58-72. Захар Негода

рава-руська та томашів-любельський реалізовують спільний проект Рава-Руська та польський Томашів-Любельський реалізовують спільний проект «Барви Розточчя», який фінансується Європейським Союзом у рамках «Програми Транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013».

тий молебень за Україну. - Ми зібралися тут не лише для вшанування пам’яті Тараса Шевченка, відзначення 200-ліття від дня його народження, а й щоб звершити усі ті бажання, прагнення цієї великої людини, сина українського народу, – зауважив о. Роман Улицький. – Візія у слові Шевченка не відходить у вічність, не вмирає і не стосується лише минулого чи теперішнього. Вона осягає навіть майбутнього. Кожне його слово – це наше з вами життя, змагання за нього, за наше майбуття. У виконанні учня місцевої школи було зачитано уривок з твору Шевченка «Гайдамаки» «Гомоніла Україна». Діти-члени гуртка народного танцю Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості виконали вітальну композицію. Учні школи №2 Володимир Басай та Божена Войдило зачитали вірші «Шлях до Тараса» та уривок з поеми «Розрита могила» відповідно. Вокальний ансамбль «Елегія» виконав «Думи мої…», «Реве та

толока

фото «Прикордоння»

мад з дводенними візитами двічі побувають в гостях одне у одного. Під час перебування вони візьмуть участь у святкових концертах, заходах, майстер-класах, під час яких навчатимуть народних танців, промислів та вірувань. Також учасники матимуть змогу ознайомитися з пам’ятками архітектури на теренах польського та українського Розточчя. - Такий проект допоможе усунути бар’єри у сприйнятті культури одне одного як поляками, так і українцями. Крім того, він дасть поштовх для популяризації обох міст, - зазначила Ірина Верещук.

стогне Дніпр широкий» на слова Шевченка. Їх разом заспівали і учасники заходу. Гуртківець будинку творчості Святослав Грицак виконав пісні «Зоре моя вечірняя» та «Дивлюсь я на небо». Її він присвятив усім Героям Майдану, а також «Небесній Сотні». Анастасія Левонова акапелло виконала пісню «Така її доля». - Ще рік тому ми готувалися до 200-річчя нашого Кобзаря. Тоді я думала, чи потрібне нам таке святкування, коли брехню

фото «Прикордоння»

Проекти

- У лютому ми разом з бурмістром Томашова-Любельського підписали угоду про участь у спільному проекті, - розповіла міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. – Вона розрахована на 8 місяців, до жовтня, однак є надзвичайно важливою для нас і для поляків, адже дасть можливість поглибити, в першу чергу, культурну співпрацю між обома громадами. У рамках проекту «Барви Розточчя» представники обох гро-

Звучать шевченкові слова

Під час реалізації проекту буде підготовлено спільний для Томашова та Рави невеликий путівник, який міститиме короткі історичні відомості про обидва міста, а також про пам’ятки на їх теренах та околицях. Він буде українською, польською та англійською мовами. Загалом, на реалізацію проекту «Барви Розточчя» передбачено майже 40 тис. євро, якими розпоряджається місто-лідер проекту, тобто, Томашів-Любельський. Тарас Левко

У п’ятницю, 4 квітня, у РавіРуській відбудеться загальноміська передвеликодня толока. Під час проведення толоки, відбудеться прибирання вулиць, парків, скерів, площі. Особливу увагу Рава-Руська міська рада звертає на прибирання прибудинкових територій як мешканців індивідуальних житлових будинків, так і будинків комунальної власності. - У комунальній службі нашого міста працює 8 двірників, які прибирають на території міста, площа якого майже 1000 гектарів. Найняти більшу кількість двірників у міському бюджеті немає коштів. Тому звертаюся до усіх равчан з розумінням поставитися до цієї ситуації і проявити свою ініціативу та прибрати хоча б біля своїх будинків, - звернулася до мешканців Рави-Руської міський голова.

фото «Прикордоння»

вдягнуть у вишиванки, квіти покладатимуть люди, на руках яких кров, безліч смертей. Але народ переміг. Він не захотів чути фальшивих фарисейських запевнянь у любові до Шевченка. Ми не захотіли коритися тим людям, які не вірили в те, що говорили. - У 1914 році, за кілька місяців після святкування 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка, розпочалася Перша світова війна. Зараз, коли ми відзначаємо його 200-ліття, світ стоїть на порозі Третьої. Однак я вірю, що своїм життям Шевченко відмолив наші гріхи, - зазначила міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. Завершились урочистості виступом хору церкви св. Вознесіння УГКЦ. У його виконанні прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка «Сонце заходить, гори чорніють» та «Заповіт». Михайло Мартин, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ

на прийом до начальника міліції Керівництво Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області повідомляє про те, що 2 квітня 2014 року з 11:00 години до 13:00 год. в приміщенні Жовківського РВ за адресою м. Жовква, вулиця С.Бандери, 13 буде здійснювати особистий прийом громадян заступник начальника ГУМВС України у Львівській області підполковник міліції Карпінець Андрій Ярославович.


4 200-річчя Кобзаря

Незабутнє... Час дає можливість осмислити, зрозуміти, оцінити почути, побачене, пережите. Саме такий висновок робила я, вчитель, коли бачила учнів різних класів: і малих, і великих, в коридорі нашої Потелицької школи біля стенда з фотографіями, зробленими під час екскурсії до Києва та Канева влітку 2013 року. «Про що думають вони?», - задавала собі таке питання. І думала: «не помилюся, коли зроблю такий висновок: для

фото Миколи Слотвінського, учня 10 класу, члена гуртка «Юний журналіст» Потелицької ЗОШ

тих, хто був учасником екскурсії, що побачив і почув, пережив буде яскравим і незабутнім спогадом усього життя, а ті хто не був, шкодуватимуть, бо не використали можливості доторкнутися до геніального, величного, пам’ятного. Саме так: величним, геніальним і незабутнім є для нас, вчителів, учнів, батьків, відвідання місць, пов’язаних з життям і творчістю генія українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Діти душею доторкнулися до нев’янучої слави поета, відвідавши музеї Шевченка в Києві та Каневі. Атмосфера минувшини у Київському музеї, особисті речі поета, його картини, поетичні твори дали можливість всім нам перенестися в епоху Шевченка, зрозуміти і відчути його незламний дух у боротьбі за волю українців, його прагнення послужитися Україні і відкрити її для світу. Затамувавши подих, слухали діти екскурсоводів і у кожного з них утверджувалося в серці переконання в геніальності сина України, нашого Кобзаря. Найбільш пам’ятними та хвилюючими для дітей було відвідання музею поета в Каневі. Його експозиції, атмосфера переконує нас у тому, що саме так, посучасному, світ трактує і сприй-

має Шевченка. Але для наших учнів найбільш хвилюючими експонатами музею була Тарасова колиска, від якої починається екскурсія і червона козацька китайка, якою була покрита труна поета по дорозі від Петербурга до Канева. Таке не забувається. Молитва та хвилина мовчання біля могили поета, спів кобзаря підсилювало значимість душевного єднання нас з поетом. І кожен з нас думав: «Я ще приїду сюди, привезу дітей та онуків.» А світлини на згадку не дадуть нам забути ті особливі хвилини на-

шого життя. Екскурсія була дуже насиченою. Ми побували у багатьох храмах Києва (особливо вразила Софія), парках, музеях, побачили багато пам’ятників, зробили безліч світлин, побували на Дніпрі і покаталися на метро. По дорозі відвідали Зарваницю, помолилися за своїх рідних, щасливу дорогу. Це додало масу емоцій, вражень і підтвердило, що таке – забувається. Ми хочемо через газету висловити щиру вдячність депутатові народному депутатові України п. Василеві Пазиняку за надану матеріальну підтримку, керівникові ТзОВ «Автосвіт» п.Юрію Семочкові, водіям туристичного автобуса пп. Ігорю Носалю та Михайлові Ткачу (за їх терпеливість, уважність). Особливої вдячності заслуговує дирекція Макарівського ліцею на Київщині (особливо директор Володимир Миколайович) за їхню готовність надати нам можливість перебути в ліцеї дві ночі. Всі ці люди прикладалися до того, щоб екскурсантам назавжди запам’яталися чудові дні літніх канікул 2013 року. Ініціаторами цієї незабутньої екскурсіїї були вчителі школи А.Я. Шмаль та Н.В. Потопляк. Ми надіємося,що цього року ми (за підтримки добрих людей) зможемо здійснити ще багато цікавих екскурсій. Л.С Богуцька, вчитель Потелицької ЗОШ

Ювілей Шевченка відзначили квестом З нагоди ювілею Тараса Шевченка Рава-Руський міський будинок дитячої та юнацької творчості організував для дітей квест «Шевченко у нашому місті», який відбувався 12 – 14 березня. - Ми хотіли не просто відзначити 200-річчя Кобзаря, розповісти про його життя та творчість, а й зробити це цікаво та весело – так, щоб справді запам’яталося, - розповіла методист Будинку творчості Світлана Новоселова. Розпочався квест зі самого Будинку творчості. Там діти отримали завдання піти на вулицю Шевченка, де на них чекало наступне. Що цікаво, не лише діти не знали, де у Раві-Руській розташована вулиця Кобзаря, а й чимало дорослих равчан. - Діти питали перехожих, дзвонили до друзів, однокласників, батьків, - розповіли організатори квесту. Зрештою, пошуки таки привели учасників квесту на вулицю Шевченка. Там вони взяли участь у вікторині про життя і творчість Кобзаря. - Приємно вразило, що наші

діти досить добре знають про Шевченка, - зауважила Світлана Іванівна. – Це і як звали його батьків, скільки дітей було у родині Шевченків, у кого Тарас служив, де помер тощо. Наступною зупинкою квесту був пам’ятник Тарасові Шевченку. Там діти зачитували вірші, написані як Шевченком так і про нього. Зокрема, чимало дітей робили це напам’ять. «Там, де можна найбільше дізнатися про Шевченка», - таким було наступне завдання для учасників квесту. Звісно, це місце вони відгадали – міська дитяча бібліотека. Там діти розгадували кросворд, питаннями у якому були уривки з творів Шевченка. Діти користувалися Кобзарем для пошуку відповідей та відгадки ключового слова. Завершальними зупинками учасників квесту «Шевченко у нашому місті» стали кабінети Будинку творчості. В одному з них діти створювали ілюстрації до твору «Зоре моя вечірняя», а в іншому - прослуховували пісні і відгадували, які з них покладені на слова Тараса Шевченка. - Головною метою нашого квесту було те, аби учні дізналися

Членами журі були режисер Рава-Руського Народного дому Ірина Басай, художній керівник

Народного дому Ірина Обухова, керівник гуртка Рава-Руського МБДЮТ Леся Карпа. Умовою цьогорічного конкурсу була постановка української народної казки на новий лад. Так, учні з Рава-Руської ЗОШ-№2 презентували «Курочку Рябу». Учасники з Потелича та Рава-Руської школи-інтернату хоча і показали однакові казки про «Козу-дерезу», все ж постановки малі різні. - Незважаючи на однакові казки, обидві школи, завдяки хорошій грі акторів, яскравим та гарним костюмам, оригінальним декораціям ми побачили зовсім

дещо нове про життя і творчість Шевченка і водночас перевірили свої знання. Сподіваємось, що така форма відзначення дня народження Кобзаря дітям сподобалася і була пізнавальною, - зазначила Світлана Новоселова. Тарас Левко

свято шевченка у старому селі З нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка у Народному домі Старого Села відбулося святкування, організоване учнями місцевої школи. Ведучими заходу були учениці 9 класу Аліна Гульовата та Мар’яна Думич. Програма святкування була різножанрова. Так, розпочалося воно з виступу народного сімейного ансамблю «Кожушки», який виконав церковний гімн «Боже великий, єдиний…». Захід передбачав і сценічні вистави з життя Кобзаря. Так, семикласник Максим Ценюх зіграв роль малого Тараса у сцені «Віщий сон». За словами вчителів, його гра нагадувала гру справжнього актора. У виконанні ансамблю дівчат 6-9-х класів Старосільської школи прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка. Крім дітей, на сцені Народного дому виступили й дорослі. Зокрема, вчитель англійської мови школи у Старому Селі Наталія Жигало та голова батьківського комітету Леся Кохан грали на бандурах. Тріо вчителів Оксани Каліки, Лесі Кохан та Юлії Добрінської також виконали пісні на слова віршів Тараса Шевченка.

На завершення святкового заходу з нагоди 200-річчя Великого Кобзаря знову виступив ансамбль «Кожушки», який цього разу виконував пісні з власного репертуару. Зокрема, піснею «Порох є», яка присвячена нещодавнім революційним подіям в Україні, і учасники, і глядачі заходу вшанували пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні. Сільський бібліотекар Галина Костик вручила учням-учасникам заходи сувеніри на згадку про ювілей Шевченка. - Тараса Шевченка шанують

різні історії, - зазначила керівник гуртка будинку творчості Ольга Гнідець. Оригінальну постановку представили учні Рава-Руської школи №1. У казці на сучасний лад вони показали історію, як маленький колобок записувався на гурток. Школярі ж з Гійче свою казку «Рукавичка» інтерпретували на армійську тематику. За результатами конкурсу, І місце отримала Рава-Руська ЗОШ-інтернат (кер. О.М.Савка), ІІ – Рава-Руська ЗОШ №2 (кер. Л.І.Кайда), ІІІ – Потелицька ЗОШ (кер. М.В.Стик).

фото Лариси Кожушко

не лише в Україні, а й в усьому світі. Зокрема, його твори перекладено на 140 мов. Тому нашим обов’язком є виховувати дітей у дусі шанування Великого Кобзаря, - зазначила в.о. директора Старосільської школи Любов Харпола. Вона подякувала дітям, вчителям та громаді села, які долучилися до підготовки та проведення заходу. Василь Волокуша

Дитячий театр

зустріч з чарівним світом казки 18 березня у Рава-Руському МБДЮТ відбувся традиційний фестиваль-конкурс української народної казки. Його метою було залучення учнів початкових класів до поглибленого вивчення усної народної творчості, виховання шанобливого ставлення до культурних надбань рідного народу, привернення уваги широких кіл громадськості до народних джерел.

фото Рава-Руського МБДЮТ

За активну участь грамотами відзначено учнів Рава-Руської ЗОШ-№1 та Гіченської ЗОШ. Також грамотами за акторську майстерність були нагороджені учні Антон Бодяко за роль Діда та Роксолана Кіщак за роль Кози (Рава-Руська ЗОШ-інтернат) і Олена Дмитрашко за роль Баби (Рава-Руська ЗОШ №1). - Головна мораль всіх казок – завжди перемагають добро та дружба, - розповіли організатори конкурсу української народної казки. – Тому нам би хотілося, щоб діти ніколи про це не забували.

Михайло Левандовський, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ


5

26 березня 2014 року, №4 (48)

«Сусідонька»

Літературна Равщина

поетові... Твойого голосу не чути двісті років,… Але не розпач в серці кожен з нас відчув, А силу й твердість Твого проведіння, Бо Ти нам з неба руки простягнув. Сказав, що любиш нас, лелієш, Що вірив в нас в усі часи, Що день прийдешній вже зоріє, Бо подих волі юні принесли.

Вмирали, падали на барикадах, Та піднімав їх вже не страх, Із віщим словом Твого «Заповіту» І з Гімном України на устах. Співали їх вірмени, білоруси, українці, Усі, в кім дух покори вже умер, Хто вірив, як і Ти, в своє безсмертя Й у те, що стане іншою Вкраїна вже тепер. Ми всі гуртом ідемо за Тобою І нас веде Твойого серця жар. Ми віримо всі щиро в перемогу, Бо дух свободи в українців Ти збудив. Надія Потопляк, с. Потелич

Земля

Квартал по вул. Лісній: хто і де отримав земельні ділянки. Частина 4. На 36 сесії шостого демократичного скликання депутати Рава-Руської міської проголосували за виділення громадянам чергових земельних ділянок у кварталі по вул. Лісній. На відміну від останнього разу, коли депутати прямо на сесії «обмивали кісточки» людям, за заяви яких повинні були голосувати, обговорюючи на сесії хто чий родич, син, дружина, сусід, про що ми писали у №10 (43), цього разу все обійшлося без будь-якого обговорення, претензій та зясовувань. Отож, подаємо перелік 38 громадян, які отримали дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у кварталі по вул. Лісній. Дацко Михайло Степанович, вул. Зелена,32 пл. 0,09 га. Дацко Роман Михайлович, вул. Зелена, 34 пл. 0,09 га. Черник Іван Миколайович, вул.Твердохліба, 10 пл. 0,09 га. Чорна Лілія Михайлівна, вул. Зелена, 24, пл. 0,09 га. Кушта Володимир Миколайович, вул. Твердохліба, 22, пл. 0,09 га. Гладинюк Юрій Дмитрович, вул. Київська, 21, пл. 0,09га. Дмитрів Володимир Володимирович, вул. Квіткова, 1, пл. 0,09 га. Дмитрів Віталій Володимирович, вул. Квіткова, 3, пл. 0,09 га. Дмитрів Юрій Володимирович, вул. Квіткова, 5, пл. 0,09 га. Кіщаку Олександр Ількович, вул. Гонти, 8, пл. 0,09 га. Данилевич Михайло Михайлович, вул. Промислова, 27, пл. 0,09 га. Недзельська Ганна Станіславівна, вул. Торгова, 21, пл. 0,09 га. Журба Лілія Миронівна, вул. Гонти, 22, пл. 0,09 га.

Галушко Маріанна Миронівна, вул. Кармелюка, 17, пл. 0,09 га. Клімкевич Оксана Володимирівна, вул. Гонти, 24, пл. 0,09 га. Фарина Юлія Василівна, вул. Зелена, 2, пл. 0,09 га. Заричнєва Марія Іванівна, вул. Гонти, 3, пл. 0,09 га. Сирота Олексій Михайлович, вул. Любінська, 6, пл. 0,09 га. Віцента Мирослава Романівна, вул.Твердохліба, 15, пл. 0,09 га. Братейко Ярослав Михайлович, вул. Торгова, 24, пл. 0,09 га. Макух Володимир Зіновійович, вул. Торгова, 4, пл. 0,09 га. Данчук Олександр Вікторович, вул. Торгова, 29, пл. 0,09 га. Гринчишин Тетяна Михайлівна, вул. Квіткова, 4, пл. 0,09 га. Грицак Андрій Степанович, вул. Гонти, 6, пл. 0,09 га. Столяр Юрій Володимирович, вул. Гонти, 1, пл. 0,09 га. Лончиська Галина Петрівна, вул. Кармелюка, 21, пл. 0,09 га. Бойко Марія Романівна, вул. Кармелюка, 15, пл. 0,09 га. Кріль Оксана Андріївна, вул. Київська, 5, пл. 0,09 га. Пилипишин Віра Омелянівна, вул. Кармелюка, 20, пл. 0,09 га. Жук Галина Василівна, вул. Кармелюка, 4, пл.0,09 га. Химич Василь Степанович, вул. Твердохліба, 24, пл. 0,09 га. Квілінський Віталій Володимирович, вул. Гонти, 7, пл. 0,09 га. Духнич Тетяна Володимирівна, вул. Промислова, 5, пл. 0,09 га. Стакін Юрій Олександрович, вул. Леонтовича, 17, пл. 0,09 га. Підкуймуха Роман Володимирович, вул. Кармелюка, 36, пл. 0,09 га. Славопас Володимир Ярославович, вул. Кармелюка, 38, пл. 0,09 га. Зирянов Сергій Казимирович, вул. Кармелюка, 32, пл .0,09 га. Шарко Надія Миколаївна, вул.Зелена, 36, пл. 0,09 га.

«Сім’ю сім’єю робить слово «спільно»» Сьогодні ми розповімо вам про жінку, яка знає, що в сім’ї головне не лише кохання, а й довіра та спільні інтереси. Усе, за що вона бореться, робить творчо і наполегливо. «Комфорт та затишок для жінки в сім’ї створює чоловік, а для чоловіка – жінка», вважає Ірина Шабат, 39 років, власниця одного з магазинів одягу в центрі Рави-Руської. - Пані Ірино, яка ваша сім’я? - Наша сім’я досить велика: я, мій чоловік, двоє наших дітей, сестри (чоловіка і моя), племінники, яких у нас четверо, та наші батьки. Слава Богу, що усі живі та здорові. Живемо ми у різних будинках, на різних вулицях, навіть у різних містах, та це не заважає нам бути єдиним цілими. - Що робить сім’ю сім’єю? - Нашу сім’ю, окрім кохання, об’єднують спільні думки, бажання, зацікавлення. Коли одружились, потрібно було з чогось починати аби забезпечити майбутнє своїм дітям. Ось ми і спільно вирішили – поїхати на заробітки. Тоді прийняли друге спільне рішення – побудувати будинок. І зробили це. Зараз ми вже живемо у ньому. У нашій сім’ї так було завжди – разом мріяли, приймали рішення, а потім разом усе це втілювали у життя. На мою думку, справжня сім’я складається зі спільних інтересів, спільних дітей, спільного будинку, спільного відпочинку і багато-багато усього спільного. Сім’ю сім’єю робить власне саме слово «спільно». - Знаю вас багато років і за цей час зауважила, що ви, як-то кажуть, вмієте дружити. Як вам це вдається? - Щоб втримати ту чи іншу людину біля себе нічого надзвичайного не роблю. Мені з ними дуже цікаво тому що усі вони – сучасні. Так було 10 років тому і так є сьо-

фото «Прикордоння»

сім’ю та ще й витримувати жіночі сформований характер. Його покапризи. І лише той чоловік, який ведінка ніби скопійована з повеусвідомить своє призначення од- дінки батька. Він – працьовитий, разу, стане щасливим. добрий, врівноважений, турбоЖінкам потрібно пам’ятати, тливий, небайдужий. Слово батьщо чоловік повинен мати свій ка для нього – закон. простір, що він – не є їхньою влас- У обох ваших дітей імена ність. Окрім цього, чолові- починаються з літери «О». Чим кові потрібно давати сво- керувалися, коли їх так називабоду в прийнятті рішень. І ли? «Бережіть свої почуття і тоді усе складеться. - Я вже говорила, що дуже щодня працюйте над тим, - Що, на вашу думку, щаслива, адже доля подаруваголовне у житті кожної ла мені мою другу «половинку» щоб усім поруч з вами було жінки? - люблячого, мудрого, турботликофмортно» - Дуже важливо, щоб вого чоловіка. вона зустріла саме свою «половингодні. Мої друзі постійно вдоско- ку». У моєму житті стало«Жінкам потрібно налюються, не стоять на місці, а ся саме так. Я за Орестом пам’ятати, що чоловік повинен йдуть у ногу з часом. Вони ніко- (чоловіком – Авт.) як за мати свій простір, що він - не є ли не скаржаться на життя, хоча, кам’яною стіною. Через рік їхньою власністю» зрозуміло, у житті всяке трапля- відзначатимемо 20 років ється. У нас безліч спільних інтер- подружнього життя. Мені есів та тем для розмов. Були такі комфортно і затишно поруч часи, коли ми, враховуючи різні з ним. Коли народився син, дуже хообставини, віддалялися на дея- Ви виховуєте двох дітей. тіла, щоб не лише прізвища та по кий період один від одного. Але Розкажіть про них. батькові завжди було з ним, але потім знову знаходились. І я цьо- Синові Олегові вже 18 років, й ім’я теж мало його частинку. му завжди раділа. а доньці Олені – лише 10. У неї Так і прийшло на думку ім’я Олег. - Що б ви порадили молодим характер ще формується, але про При народженні доньки, одразу людям, які лише планують ство- що можна сказати з впевненістю знала, що назву її Оленою. Терити свою сім’ю? – почуття відповідальності у неї пер у моїх дітей повна схожість із - Бережіть свої почуття і що- від батька. Навчаючись у музич- батьком, адже усі вони – Шабат дня працюйте над тим, щоб усім ній школі грі на фортепіано, вона О.О. Сподіваюсь, доля буде ще(!) поруч з вами було комфортно. жодного разу не пропустила за- дрою до них і друга «половинка» Чоловікам завжди важче, няття. знайде їх. адже вони повинні утримувати Син, на мою думку, вже має Олена Криниця

Кулінарні рецепти від Ірини Шабат Запечена риба. Беремо будь-яку рибу, чистимо її, нарізаємо шматками. Солимо їх, перчимо, загортаємо у фольгу і запікаємо у духовці 20 хвилин. Рибні стейки. Шматок лосося перчимо, солимо, викладаємо на решітку і з двох сторін обсмажуємо на вогні або у грилі. Перед вживанням рибу скроплюємо соком лимона.


6 Обличчя

Легенда рава-руських шахів Серед равчан є небагато людей, яких можна назвати місцевою легендою. До них належить Тарас Григорович Горячий – вчитель, керівник шахового гуртка РаваРуського міського будинку дитячої та юнацької творчості. Його сміливо можна назвати головним шахістом міста. Нещодавно Тарас Григорович відсвяткував свій 75-літній ювілей. Він народився 22 лютого 1939 року у Львові. Однак вже через рік сім’я переїхала до Рави-Руської, де жила на вулиці Шевченка біля, за словами Тараса Горячого, «старого дуба», який стоїть і досі. - Моїм хресним татом був український письменник Олійник, а хресною мамою - польська письменниця Єлена Гурська, розповів Тарас Григорович. Закінчив Тарас Горячий середню школу №1 у РавіРуській, після чого у 1956 році поступив у Львівське училище зв’язку, де навчався до 1957 року. Займатися шахами Тарас Григорович почав, будучи у сьомому класі школи. - Колись у нашому домі жили два офіцери, - пригадує Тарас Горячий. – Вони щовечора грали у шахи. Я почав заглядати що вони там роблять. Коли побачив, мені сподобалось і стало цікаво. Почав запитувати, що це за фігури і як вони ходять. Так і навчився грі. А вже через два роки, навчаючись у дев’ятому класі, Тарас Горячий отримав свою першу серйозну нагороду – за перемогу у чемпіонаті району. - Мабуть, це була найкраща перемога у моєму житті, - згадує Тарас Григорович. За словами Тараса Горячого, займатися шахами почав завдяки своєму батькові. - Колись у Раві найкращим шахістом був такий собі Сікорський. Після нього – мій батько. Я поставив собі за мету стати кращим, - пригадав Тарас Григорович. Коли Тарас Горячий повинен був йти в армію, у Львові якраз розпочався обласний турнір зі шахів. Він, ігноруючи повістку, на кілька тижнів поїхав для участі у ньому. - Коли повернувся, комендант

в армії. Там він неодноразово захищав честь своєї дивізії на різноманітних турнірах. За словами Тараса Григоровича, свого часу йому довелося грати проти таких згодом відомих шахістів як Михальчишина, Дортмана, Карта, Штейна. Проти останнього грав у 1958 році на першості міста Львова. - Мабуть, Леонід Штейн був для мене найважчим суперником, - зізнається Горячий. А от найбільш пам’ятним, за словами Тараса Горячого, була гра проти українськословенського шахіста Андріана Михайльчишина. - Тарасе Григоровичу, чи траплялися ситуації, коли вам доводилося піддватися своєму суперникові? - (Сміється – Авт.). На турнірах – ні. Але в армії якогось довелося грати проти командира. Ми зіграли дві партії – у обох я виграв. Втретє вигравати було вже незручно, тому я піддався. Але тоді він мене «розкусив» і відправив для участі у змаганнях на Спартакіаді. Починаючи з 1961 року Тарас Горячий є керівником шахового гуртка у Раві-Руській. Крім того, у 60-ті роки він також вів секцію боксу та настільного тенісу. - Дружина хотіла розлучатися, - сміється Тарас Григорович. - Уявіть, чоловік йде з дому на роботу о 10 годині ранку і приходить пізно ввечері, навіть не пообідавши вдома. Нерідко діти приносили мені на заняття щось перекусити. - Чому перестали вести секцію боксу? – запитали Тараса Григоровича. - Більш як 10 років вів секцію боксу. До мене ходили усі раваруські шибеники. Але якось мій брат приїхав з Кракова і привіз з собою фільм, у якому йшлося про негативний вплив боксу на мозок людини. У 70-і роки Тарас Григорович став начальником дитячої кімнати міліції у Раві-Руській. - Я мав справи на 49 порушників. Вони повинні були приходили до мене і звітувати чи раптом чогось поганого не вчинили, не вкрали, - розповів Тарас Григорович. - Влітку Народний дім був у повному моєму розпорядженні. У залі

Тарас Григорович ГОРЯЧИЙ – вчитель, більш як 50 років є керівником шахового гуртка у різних навчальних закладах міста. Народився 22 лютого 1939 року у Львові, з 1940 року разом зі сім’єю переїхав до Рави-Руської. Навчався у Рава-Руській середній школі №1, у 1956 – 1957 рр. – у Львівському технікумі зв’язку №9. Рік працював у поштовому відділенні міста, згодом – у автошколі та бригадиром «Київської геотопозйомки». Працював вчителем майже у всіх навчальних закладах Рави-Руської: школі №1, восьмирічній (згодом - №2), ПТУ №60 (згодом – ліцей), російській школі (згодом – гімназія). У останній - з 1973 до 2013 року. Зараз – керівник шахового гуртка Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості. Крім того, був керівником секції боксу та настільного тенісу, працював вихователем. погрожував, що відправить документи на мене у прокуратуру. Але, зрештою, враховуючи, що мій батько був ветераном війни, заплющив очі на мою витівку і я таки пішов до війська. Не покидав заняття в шахи Тарас Горячий і під час служби

стояло 7 столів, на сцені – також столи, шахові дошки. У 1970 році Тарас Григорович організував у Раві-Руській шаховий турнір, участь у якому взяло 36 команд. - У нас були роздягальня,

фото «Прикордоння»

курилка, суддівська. Директор шахового клубу казав, що організація була настільки на високому рівні, як на республіканських змаганнях, зауважив Тарас Горячий. На змаганнях до його команди крім самого Горячого входили ще один хлопець та дівчина – Володимир Копцюх та Надія Кайда. Равчани не програли жодної партії і здобули перемогу зі стовідсотковим результатом. - Нам казали, що ми встановили рекорд, який повторити ймовірно, але побити – неможливо, - з гордістю згадав Тарас Григорович. Він розповів, що тоді грати вдома було надзвичайно важко. - Над гравцями – багато вболівальників. Зробиш якийсь хід під час партії, який, до прикладу, передбачав втрату фігури, одразу починалися розмови, що програюєш, що зробив неправильний хід, згадав Тарас Горячий. Тарас Горячий – унікальний педагог. Мабуть, у Раві знайдеться небагато таких, які працювали ледь не у всіх навчальних закладах міста. Тарас Григорович розпочинав свою роботу у восьмирічній школі (тепер – школа №2 – Авт.), згодом недовго працював у профтехучилищі №60 (тепер – ліцей) та школі №1. Вчительську кар’єру завершив у 2013 році у гімназії, де працював 40 років. Зараз Тарас Григорович продовжує працювати керівником шахового гуртка будинку творчості. - У восьмирічній школі я добре себе зарекомендував і мене запросили у ПТУ, - розповів Тарас Григорович. – У той час це був ледь не скандал обласного рівня. Коли писав заяву на звільнення зі школи, керівник районного відділу освіти пригрозив директорові – якщо мене не втримає, то він вже не займатиме своєї посади. Насправді змусити мене залишитись у восьмирічній школі було нелегко. В училищі на той час був кращий у районі спортзал, у планах – будівництво найкращого басейну. Там мені обіцяли, що для мене проблем з наявністю інвентарю не буде, а, навпаки, - проблемою буде де його зберігати. У ті часи я не мав квартири. І поставив умову: якщо директор доб’ється забезпечення мене

квартирою, то працюватиму у його закладі. Мені пропонували кілька варіантів, але ми з дружиною ніяк не могли дійти згоди і обрати якусь з них. Зрештою, я таки пішов працювати в училище, аж на 10 місяців… - Чому такий короткий час? - В училищі трапився випадок, коли один з працівників отруївся консервами. Він помер, бо лікар два тижні не робив йому операції. Ми тоді з іншими працівниками написали листа, у якому просили притягнути до відповідальності цього лікаря. Але директор училища його не підписав, мотивуючи це тим, що лікар був його товаришем. Саме через це я написав заяву на звільнення. Два тижні був безробітним. Вперше міг взяти розкладачку, книгу і піти на берег річки засмагати. До цього такого не міг собі дозволити, так як усе літо проводив з дітьми. Однак вважаю, що за такий короткий час, який працював в училищі у Раві, зробив чимало: нам вдалося придбати 35 пар черевиків з ковзанами, 10 велосипедів, лазерну гвинтівку, якої ще навіть у продажі не було – її сам поїхав на завод і вибирав. - Ви працювали ледь не у всіх навчальних закладах міста. Де робота була націкавішою? - Мабуть, у восьмирічній школі, адже там я організував секцію з настільного тенісу, боксу. Учні, які їх відвідували, показували непогані результати на обласних і районних змаганнях. Зокрема, Володимир Кайда став майстром спорту з вільної боротьби та самбо. - Тарасе Григоровичу, за роки вашої педагогічної діяльності ви працювали з тисячами дітей. Ким пишаєтесь найбільше? - Пишаюся всіма. Серед цих дітей траплялися різні: і розбишаки, і відмінники, і сором’язливі, і занадто сміливі. Недавно до мене прийшов хлопчина, який, здавалося, боявся всього на світі, соромився навіть розмовляти. А тепер став лідером серед дітей молодшої вікової групи. Колись іншого хлопця повіз на турнір. У нього був третій розряд з шахів. На змаганнях він зіграв 9 партій з першорозрядниками і набрав 7 очок з 9 – дивовижний результат!

З дітьми в мене складаються, як правило, хороші відносини. До прикладу, колись одна з моїх учениць навіть приходила до мене просити поради щодо того чи виходити їй заміж чи ні, - з усмішкою згадав Тарас Григорович. – Щодо конкретних учнів, то назвав би Ольгу Горячу, яка стала чемпіоном УРСР з шахів у 1973 році, а також Ірину Горячу – переможницю Всесоюзного шахового фестивалю у Литві. Найбільшою мрією Тараса Горячого як шахіста було виховати достойних учнів, які б могли виступати на пристойному рівні і просто бути хорошими людьми. І, за його словами, вона здійснилася. Тарас Григорович вже понад 50 років є керівником шахового гуртка - З тих дітей, яких я навчав, всі стали хорошими людьми. Серед них є і дівчина, яка стала чемпіоном області зі шахів та настільного тенісу. Зараз вона – професор, ведучий спеціаліст з дитячої кардіології в Україні. Зараз у шаховому гуртку Тараса Горячого займається близько 40 дітей різного віку. Це і діти 5-тирічного віку, і одинадцятикасники. Майже щотижня вони беруть участь у різноманітних турнірах місцевого, районного, обласного, всеукраїнського чи навіть міжнародного значення. І, до слова, щоразу повертаються з чималою кількістю нагород. Зрештою, і сам Тарас Григорович дотепер грає у шахи. Своїм найбільшим суперником зараз вважає свого колегу, який також веде шаховий гурток у Жовкві – Володимира Копцюха. - Щоб грати у шахи потрібно, по-перше, любити їх, - додає Тарас Григорович. – Не менш важливими є сильна психіка, здоровий організм та велика сила волі, багато енергії у людини. Якщо все це буде, то, будьте певні, нічого складного у шахах для вас не буде. Михайло Мартин, член гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ


7

26 березня 2014 року, №4 (48)

Актуальна розмова

Футбол. Ліга чеміонів районів

«Дуже велика ймовірність того, що золото чемпіонату поїде у прикордонні краї» Як і кожного року, цьогорічна весна дає старт футбольним змаганням. На смарагдові газони виходять команди, як професійні так і аматорські. У квітні запланований і старт чемпіонату Жовківського району. Про терміни і формат цьогорічних змагань, а також перспективи команд з Равщини ми спитали у голови федерації футболу Жовківського району Андрія Козенка. - Андрію Івановичу, чи є загрози для проведення цьогорічних змагань, враховуючи нестабільну ситуацію у країні? У які терміни планується розпочати змагання? - Жодних загроз для проведення районних змагань ми не бачимо. Порадившись з представниками всіх команд-учасниць, федерація вирішила розпочинати всі районні футбольні турніри в терміни, які були заплановані раніше. Так, Кубок федерації футболу Жовківщини та Кубок пам’яті Героїв Майдану вже розпочато. До 13 квітня приймаємо заявки на участь у чемпіонаті, старт якого заплановано на 27 квітня. - Чи буде вжито якихось особливих заходів безпеки на стадіонах під час проведення матчів у цьому сезоні? - Потрібно розуміти, що безпеку в сільському футболі забезпечують не правоохоронці, а, в першу чергу, представники і спонсори командучасниць. Це, як правило, дуже авторитетні люди і на них дивляться решту глядачів. Тож хотілося б, щоб вони були більш стриманішими, толерантними один до одного, не провокували конфліктів. - Яким буде цьогорічний чемпіонат? - Як і минулого року, чемпіонат складатиметься з двох ліг – вищої та першої. Перша ліга буде розділена на дві зони за територіальним принципом. Усього плануємо залучити близько 40 команд: 12-14 – у вищу лігу і 25-28 – у першу. Як і минулого року, паралельно з основними складами будуть грати юнацькі команди. Старт сезону, як я вже говорив, відбудеться 27 квітня. Влітку у чемпіонаті відбудеться місячна перерва. Закінчимо ж змагання десь наприкінці жовтня. А вже на початку листопада відбудеться матч за Суперкубок району. Традиційно, всіх переможців та призерів змагань нагороджуватимемо на Вечорі спорту. - Чим, на вашу думку, вболівальникам запам’ятається цей чемпіонат? - Щодо здобутків, то це, звичайно, вирівнювання майстерності команд. Змагання повинні бути дуже цікавими. Також мені дуже подобається те, що з кожним роком стають кращі поля: Синьковичі, Добросин, Рава-Руська, Скварява, Лавриків – такі газони і стадіони є далеко не у всіх команд навіть у обласних змаганнях. Дуже важливо, що все таки ми зберегли юнацьку першість, адже це майбутнє нашого футболу. - Є, мабуть, і певні неприємні моменти… - А куди ж без них? Знаєте, я багато років працював слідчим міліції і такого шахрайства, яке є у сільському футболі, ще не бачив: підроблення копій паспортів, заявки гравців під чужими прізвищами, підставлення чужих реєстрацій місця проживання та інше. Але потрібно підкреслити, що в минулому році таких випадків стало значно менше, завдяки роботі саме федерації. Ми різко засуджуємо такі випадки. Також проблемою є суддівство. Але тут палка має два кінці. У нас в чемпіонаті є 40 команд і близько 20 суддів. Не можемо зробити жодної ротації, жодного покарання за помилки, адже арбітр просто перестане приїжджати на матчі. Нам

всі говорять, що на матчі потрібно лінійних суддів. А де їх взяти? Ми пропонуємо, щоб кожна команда, яка бере участь у змаганнях, надала хоча б одного арбітра – тоді можна було б проводити певну ротацію, відсіювати некваліфікованих. Ми працюємо над цим питанням. Наприклад, цього року плануємо спільно з відділом освіти започаткувати школу молодого арбітра у районі. - Регламент змагань на цей сезон уже затверджений? - Він мало відрізнятиметься від минулорічного. Наразі триває обговорення з командами питання так званих «легіонерів» - гравців, які не мають районної «прописки». Намагаємось дійти згоди щодо їхньої кількості у заявці. Також певні суперечки викликає питання щодо дозволу брати участь у змаганнях гравцям, які задіяні в обласних змаганнях. - Чи можете зараз спрогнозувати цьогорічного чемпіона, чи хоча б тих, хто боротиметься за лідируючі позиції? - Ні, не буду щось прогнозувати. У нас буде надзвичайно сильний склад учасників районного чемпіонату. До минулорічних лідерів приєднаються Добросин і Куликів, які минулого року виступали у обласних змаганнях. Доволі зміцнились команди з Гійче та Магерова. Тож боротьба обіцяє бути запеклою до останнього туру. - Які перспективи команд з Равщини? - Ці перспективи дуже легко побачити, проаналізувавши склад учасників вищої ліги. Майже всі вони - з равського куща. Тому дуже велика ймовірність того, що золото чемпіонату поїде в прикордонні краї. - Зараз три представника району беруть участь у Лізі чемпіонів районів Львівщини… - Так. Це – Синьковичі, Зубейки-Лавриків та Рава. Усі вони дуже впевнено подолали груповий етап і вийшли у плей-офф змагань. Я особисто покладаю на них великі надії і очікую цей трофей на Жовківщині. - Аналізуючи склади та інфраструктуру команд, яка з районних команд найближчим часом може зазіхнути на участь у чемпіонаті області? - Як на мене, це питання треба ставити спонсорам команд, адже виступи у обласній першості потребують чималих коштів. Що ж до складу та інфраструктури, то, однозначно, це Рава-Руська та Добросин. Говорячи відверто, не розумію, як в такому місті, як Рава-Руська, може не бути обласного футболу? Я - виходець з Потелича і добре пам’ятаю, що завжди «Локомотив» приймав матчі обласних змагань. Думаю, зовсім скоро все зміниться на краще: у Раві люблять футбол та й футбольна школа, яка функціонує за сприяння львівських «Карпат», повинна дати свої результати. Головне, щоб молодь хотіла грати у футбол, а не гонилась за грошима. У часи моєї футбольної молодості ми думали, що можеш дати команді, а зараз, навпаки, - що команда може дати тобі. Виступати за своє місто чи село завжди було престижно, зараз же всі дивляться, де платять більше. Хотілося б, щоб це змінилося. Ігор Брик

Стрийський розгром Пукеничі – «Рава» – 4:1 (3:1) «Рава» (стартовий склад): Старчак, Фурса, Ходань, Стельмах, Заблоцький М., Чорний, Бойко, Кобринець, Зінько (к), Вивроцький, Щигол. 22-23 березня відбулися перші стикові матчі Ліги чемпіонів районів Львівської області. ФК «Рава» на виїзді зустрівсяз командою села Пукеничі Стрийського району. Матч для равчан розпочався дуже невдало. Вже на другій хвилині гри, після грубої помилки захисників, нападник господарів відкрив рахунок, використавши вихід віч-на-віч. Проте, незважаючи на це, ініціативою все ж заволоділи гості. На 8-й хвилині гри зрівнювати рахунок повинні були спочатку Олег Зінько, який з вигідної позиції влучив у захисника, а згодом і Степан Щигол, однак не влучив по воротах з зручної позиції. А відзначились знову гравці команди зі Стрийщини – грубу помилку допустив воротар «Рави». Заволодівши неабиякою перевагою у рахунку, Пукеничі дещо збавили оберти і відсунули гру у центр поля. За це вони поплатились на 29-й хвилині гри.

фото fclokorava2001.at.ua

Після подачі кутового равчанин Назар Бойко завдав сильного удару по воротах і скоротив рахунок гри до мінімуму. Відповідь господарів не забарилася. Вже через 7 хвилин вони показали, що теж вміють забивати здалеку – 3:1. Початок другого тайму знову не приніс добрих емоцій уболівальникам команди з польськоукраїнського прикордоння. На 51-й хвилині господарі реалізували пенальті і встановили кінцевий рахунок матчу – 4:1. До кінця матчу «Рава» лише

раз була близькою до того, щоб скоротити відставання у рахунку. Однак вже згаданий Степан Щигол ударом зі штрафного влучив у поперечину. У матчі-відповіді, який відбудеться вже найближчими вихідними на «Локомотиві» у Раві-Руській, равчанам досить реально взяти реванш і пройти Пукеничі. Щоправда, для цього потрібно не допустити таких помилок, як це було у матчі на виїзді. Ігор Брик

Футбол. Чемпіонат України. U-21

Бойова нічия у стартовому матчі 14.03.2014. Чемпіонат України. Прем’єр-Ліга. U-21. «Карпати» (Львів) - «Волинь» (Луцьк) - 3:3 (1:1) Голи: Васін, 11, 58, 74 – Карасюк, 8, Хомченко, 63 (пен.), 90+3. Перші два тури весняної частини футбольних змагань в українській Прем’єр Лізі були перенесені через нестабільну політичну ситуацію у країні. З цієї причини перший матч дублюючих складів львівських «Карпат» у Раві-Руській пройшов дещо пізніше від запланованого. Матч «Карпати» - «Волинь» розпочався з атак господарів, які доволі істотно оновили свій склад, залучивши чимало молоді, яка ще не так давно грала у турнірі U-19. Але, як часто буває у футболі, рахунок відкрили гості. Відзначився Роман Карасюк. Порадіти ж волиняни як слід не встигли. Вже через 3 хвилини рахунок зрівняв Денис Васін. Він же й вивів «Карпати» вперед на по-

чатку другого тайму гри, забивши гол красивим ударом головою. Більш досвідчені підопічні Олега Федюкова пішли відіграватись відразу і в одній з численних атак арбітр матчу вгледів порушення правил зі сторони «карпатівців» у власному карному майданчику. Одинадцятиметровий удар чітку реалізував Хомченко. Здавалось, гра так і закінчиться внічию. Проте цього не хотів все той же Васін, оформивши хеттрик. На четвертій доданій хвилині, коли і гравці команд, і глядачі змирились з рахунком, другий гол у свій актив і третій у ворота «Карпат» забив Хомченко, замкнувши подачу зі штрафного. У підсумку – бойова нічия! Цікаво, що в цій грі брав участь екс-гравець ФК «Рави» Богдан Карковський, який після доволі тривалого лікування почав пробиватись до «основи» «Волині. Ігор Брик

фото ФК «Карпати»

Шахи

Шахісти не підводять 22 березня у містечку Белжець (Польща) відбувся VII тур Кубка старости ТомашівЛюбельського повіту. У змагання, які відбуваються протягом навчального року, беруть участь юні шахісти, які змагаються у чотирьох вікових категоріях: 1997 – 1998 рр.н., 1999 – 2001 рр.н., 2002 – 2004 рр.н. та 2005 р.н. Так, серед учасників польського турніру були і равчани, які вже не один рік беруть участь у турнірі під керівництвом Тараса Горячого. Зі шести рава-руських шахістів, четверо зайняли призові місця. Так, другі місця дісталися Богданові Товарянському, Роману Сиротову та Денису Кушніру. Ще одне третє місце виборов Роман Кусий. Наступні змагання відбудуть-

фото Жовківської РДА

ся 5 квітня у Томашові-Любельському. Завершиться ж турнір у червні, коли і буде визначено його остаточних переможців.

Василь Волокуша, за матеріалами сайту Жовківської РДА


8 Посміхнімося :-) Сидять двоє в барі і п’ють горілку. Один каже: - Все, йду додому. - Йду з тобою. Де живеш? - На Стрілецькій. - Я теж. Який будинок? - 12 - Я теж. Який під’їзд? - Другий. - Я теж. Яка квартира? -7 - Віталій?! - Тату?! **** Вирішила зранку качати прес. Встала о 6 ранку, лягла на підлогу, прокинулась об 11:00... *** - Куме! - Га? - А що ви робите в моєму погребі? - Та вас шукаю! - А навіщо сало з’їли? - Та щоб під ногами не валялося! *** Чоловік і дружина лежать в ліжку. Дружина думає: - Що то він не чіпляється до мене, може я погано виглядаю, я йому не подобаюся, він мене розлюбив, у нього є інша, він мені зраджує, негідник... Чоловік думає: - Муха... Муха на стелі... Як вона там тримається своїми лапками... *** Блондинка скаржиться: - Мій комп’ютер не бачить принтер. Я вже й монітор до нього повернула, а він однаково пише, що не бачить. Що мені робити? - Пальцем покажи. *** - Куме, ану пошукайте в тому гуглі що за прикмета коли каву на себе проливаєш - То, куме, як руки не з того місця ростуть, то ніякий гугл не поможе!

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Кам’янці-Липнику та Річках. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня».

Головний редактор Андрій БУЧКО

Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884.

Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лище з дозволу газети.

№4 (48), 26 березня 2014 року