Page 1

4 червня 2016 року, №3 (75)

У номері «Вулицю Грушевсього «підлатали» спеціально до приїзду французів?» У Раві-Руській зробили поточний ремонт доріг. Ст. 2. «Раву відвідала посол Франції в Україні». Французька делегація взяла участь у традиційному вшануванні загиблих військовополонених у таборі «Шталаг-325». Ст. 2.

Трагедія

РЯТУВАЛЬНИКИ З РАВИ ТА ЖОВКВИ ЗАГИНУЛИ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ ПОЖЕЖІ НА ГРИБОВИЦЬКОМУ СМІТТЄЗВАЛИЩІ

«Рава-Руська програла у чотирьох з п›яти мікропроектах. Чи буде опалення у школі №1?» Ст. 2. «Сміття зі Жовківського району звозять до Рави». Грибовицька трагедія змусила возити сміття з району на сміттєзвалища до Рави. Ст. 3. «У Забір›ї встановили «Місток щастя». Ст. 4. «У Раві перепоховали останки 25 вояків двох світових воєн». Одні з останків знайдені на території прикордонного відділу «Рава-Руська». Ст. 4. «Учні з Потелича вдруге поспіль стали кращими юними друзями прикордонників». У Раві-Руській відбулися традиційні змагання разом з прикордонниками. Ст. 4. «Лише поштою у минулому році ми відправили близько 50 тонн допомоги на передову». Розмова з волонтером з РавиРуської Раїсою Тітовою. Ст. 5.

Зліва-направо: Андрій Вненкевич, Юрій Рудий, Богдан Юнко. Фото зі соціальних мереж

Грибовицьке сміттєзвалище забрало життя трьох пожежників, двоє з яких – равчани, ще один – жовківчанин. Доля ще однієї людини, еколога, на момент виходу газети залишалась невідомою. Пожежа на одному з найбільших сміттєзвалищ України, яке розташовується у селі Збиранці Жовквіського району за кілька кілометрів від Львова, виникла 28 травня ввечері. Тоді на місце надзвичайної ситуації виїхало сім пожежних автомобілів. Площа займання сміттєзвалища становила 2 тис. кв. м. Згодом до гасіння пожежі було залучено 64 рятувальники, 16 одиниць

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 16 липня 2016 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

спецтехніки. місцеві мешканці заблокували автобуси із курсантами Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, оскільки, за їхніми словами, курсанти не мають відповідного спорядження, щоб працювати у таких умовах, що було загрозою для їхнього життя. Через відсутність поблизу сміттєзвалища вододжерел для гасіння пожежі вогнеборцям довелось прокласти трьохкілометрову магістральну лінію. Крім того, воду для гасіння пожежі до сміттєзвалища доставляли водовозами з відстані близько 5 км. Вогнеборці боролись із пожежею більше доби. О 18.20 год 29 травня її було локалізовано, а наступного дня, о 7.40 год – повністю ліквідовано.

Після ліквідації пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі, 30 травня, близько 15.30 год, стався обвал з висоти близько 90 метрів на площі 300 на 80 метрів – за розмірами як «дев’ятиповерхівка». 100 тонна лавина сміття накрила трьох рятувальників – равчан Юрія Рудого та Богдана Юнка, а також жовківчанина Андрія Вненкевича. У момент зсуву вони, за однієї з версій, перевіряли ділянки сміттєзвалища на ймовірність виникнення нових осередків пожежі, за іншою, - скручували пожежні рукава та шланги. Причин зсуву сміття називали кілька. Основні з них – сміття вигоріло зсередини, внаслідок чого утворилася порожнина, веЗакінчення на 3 ст.


2 Дороги

Пам’ять

ВУЛИЦЮ ГРУШЕВСЬКОГО «ПІДЛАТАЛИ» СПЕЦІАЛЬНО ДО ПРИЇЗДУ ФРАНЦУЗІВ? У травні на асфальтованих дорогах Рави-Руської провели поточний ремонт. На деяких вулицях ліквідовували невеликі ями, на інших – зривали цілі пласти «дірявого» асфальту і клали суцільні шматки нового. Так, равчанам найбільше у вічі впав ремонт дороги по вул. Грушевського. Ліквідовували «ямковість» тут майже на всій ділянці завдовжки близько двох кілометрів. Для цього на один день навіть закрили вулицю для проїзду

ку у травні покладають квіти. І міська, і районна влада фактично підтвердили те, що дорогу по вул. Грушевського «латали» до приїзду французької делегації. Однак з їхніх слів випливає, що, таким чином, вони просто вбили двох зайців одним пострілом. - На вулицю Грушевського Рава-Руська міська рада з самого початку запланувала орієнтовно 100 тис. грн., хоча її ремонт вартує понад 300 тис. грн., - розповів міський голова Рави-Руської Микола Зінько. – Ми поставили, так би мовити, ультиматум, що буде-

Ремонт вул. Грушевського. Фото з архіву газети

автомобілів. Ями не тільки «латали», а й зривали асфальт фрезою великими шматками і заливали новий. Що цікаво, великих розмахів ремонт дороги по вул. Грушевського набув напередодні приїзду офіційної делегації з Франції за участю посла в Україні для вшанування пам’яті загиблих французьких військовополонених у таборі «Шталаг-325» у роки Другої світової війни. Нагадаємо, саме по вул. Грушевського, в урочищі гори Вовковиця, розташовується Меморіал, куди французи щоро-

мо латати дорогу на тих 100 тис. грн., які у нас є, але після приїзду делегації. Таким чином, обласна рада та обласна адміністрація пішли нам на зустріч і виділили левову частку грошей для того, аби зробити поточний ремонт більш краще. Голова Жовківської райдержадміністрації Надія Щур у коментарі «Прикордонню» зазначила, що збільшити об’єм поточного ремонту дороги по вул. Грушевського вдалося завдяки облдержадміністрації. - Найважливішою причиною

ремонту цієї дороги було те, що у цьому році передбачено ремонт дороги від Добросина через Магерів до Рави-Руської лікарні. Тому, аби не залишати близько двох кілометрів дороги від центру Рави до її лікарні ми вирішили, що правильніше буде заразом зробити і цю ділянку, - розповіла Надія Щур. Деякі мешканці вулиці Грушевського, користувачі соціальних мереж відзначають, що дорога тут ремонтувалася у дощову погоду, мовляв, ефект від такого ремонту буде нетривалим. У свою чергу, на запитання «Прикордоння», міський голова зазначив, роботи зробили непогано. - Ми пильнували, аби асфальт не клали у болото. Перед тим як класти асфальт дорогу підсипали щебенем – це найголовніше, оскільки навіть якщо дощ падає, таким чином асфальт все одно триматиметься, - зазначив Микола Зінько. Міський голова уточнив, що у день ремонту вул. Грушевського у місті були грози, а сам дощ протягом усього дня не падав. - Коли вранці машина з асфальтом виїхала на ремонт дороги, погода була доброю. Навіть якщо погода зміниться і падатиме дощ, назад цього асфальту вже не повернути, оскільки він повністю застигне. Тому в процесі ремонту дороги його клали навіть якщо розпочався дощ, - додав Микола Зінько. Загалом на поточний ремонт доріг Рави-Руської, як повідомили у Рава-Руській міській раді, було витрачено близько 300 тис. грн. З них на ремонт дороги по вул. Стефаника виділено 102 тис. 760 грн., по вул. Драгоманова – 46 тис. 289 грн., по вул. Ярослава Мудрого – 10 тис. 991 грн., по вул. Пушкіна – 7 тис. 21 грн., по вул. Грушевського – 120 тис. грн., по вул. Вокзальній – 367 тис. грн. (капітальний ремонт). Захар Негода

РАВУ ВІДВІДАЛА ПОСОЛ ФРАНЦІЇ В УКРАЇНІ 20 травня у Раві-Руській відбулися скорботні заходи із вшанування пам’яті французьких військовополонених, які загинули у 1941-1943 роках в таборі для військовополонених «Шталаг-325». У заходах взяли участь заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Підлісний, посол Франції в Україні пані Ізабель Дюмон, військові аташе Посольства Французької Республіки та Королівства Бельгія, представники місцевої влади та громадськості. Вшанувати загиблих також

прибула офіційна французька делегація у складі Національної спілки «Ті, що з Рави-Руської та їх нащадки» серед яких були і колишні в’язні концентраційного табору «Шталаг-325», зокрема, Жан Батіст. Загалом, французька делегація нараховувала 80 осіб. Зустріч французької делегації розпочалася біля стін Рава-Руської міської ради. Там перед гостями виступили танцювальний колектив «Цвіт Розточчя» РаваРуського міського будинку дитячої творчості та учні Синьковицької середньої школи.

Згодом учасники заходу відвідали урочище гори Вовковиця, де поклали квіти та лампадки до меморіалу французьким військовополоненим. У пам’ять загиблих пролунав Державний гімн України та Державний гімн Франції у виконанні оркестру Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Заступник голови облдержадміністрації Юрій Підлісний висловив вдячність усьому французькому народу за ті зусилля, які Франція докладає щоб встановився мир на українській землі. Слова співчуття та вдячності за належну шану та пам’ять ви-

словили також представники французької делегації. Пам’ять загиблих всі присутні вшанували хвилиною мовчання. Після цього представники громадськості, керівництва та офіційної французької делегації також здійснили покладання квітів до Пам’ятника загиблим у Рава-Руському концтаборі радянським військовополоненим. За матеріалами Львівської ОДА, Жовківської РДА

Проекти

РАВА-РУСЬКА ПРОГРАЛА У ЧОТИРЬОХ З П’ЯТИ МІКРОПРОЕКТАХ. ЧИ БУДЕ ОПАЛЕННІ У ШКОЛІ №1? Завершився відбір заявок для участі у обласному конкурсі мікропроектів місцевого розвитку. Метою Програми є сприяння територіальним громадам сіл, селищ, міст у вирішенні місцевих проблем та створенні умов для сталого розвитку. Для цього заявки місцевих громад, які перемогли у конкурсі, будуть дофінансовані за рахунок субвенції обласного бюджету та коштів міжнародної технічної допомоги. Для участі у проекті надійшло 1 тис. 419 заявок зі всієї Львівської області. З них відібрано 647 пропозицій на загальну суму 51 млн. грн. з обласного бюджету. Основними пріоритетами у 2016 році визначено освіту, медицину, культуру, вуличне освітлення населених пунктів тощо. Серед заявок для участі у конкурсі було і п’ять пропозицій з Рави-Руської. Так, найбільшою була заявка Рава-Руської міської ради щодо реконструкції системи опалення з впровадженням енергозберігаючих технологій в примі-

щенні школи №1 по вул. Грушевського, 20 загальною вартістю 268 тис. 574 грн. З цих коштів в рамках мікропроекту передбачалось виділити 100 тис. грн. з обласного бюджету, 50 тис. грн. – з районного, майже 92 тис. грн. – з міського, а також залучити майже 27 тис. грн. коштів громади. На цей проект особливу надію покладали педагогічний, батьківський та учнівський колективи Рава-Руської школи №1, оскільки він був одним з двох, за яким там повинні були встановити систему опалення, замінивши старі пічки. Однак, за підсумками обласного конкурсу, заявка Рава-Руської міської ради не була відібрана і, відповідно, встановлення системи опалення у навчальному закладі опинилося під загрозою. - Невідомо чому проект не пройшов, - прокоментував ситуацію міський голова Рави-Руської Микола Зінько. – До прикладу, проект школи-інтернату з ремонту фасаду переміг, хоча більш логічно виглядало б, якби спершу зробили опалення. Хоча добре, що хоч інтернат пройшов.

Щоправда, попри програш у конкурсі мікропроектів, опалення у школі №1 таки буде. Принаймні це обіцяють представники влади. Для цього планують збільшити видатки на понад 100 тис. грн. з бюджету Рава-Руської міської ради, на 350 тис. грн. – з бюджету Жовківського району, а також на 200 тис. грн. – з бюджету Львів-

Голова Жовківської РДА запевнила, що опалення у школі №1 буде зроблено до 1 вересня ської області. Крім того, збільшення бюджетних витрат може викликати брак коштів на фінансування інших проектів. Щоправда, Микола Зінько не вважає виділення додаткових 110 тис. грн. з міського бюджету проблематичним. За його словами, таку ситуацію було передбачено при формуванні головного фінансового документа

Рави-Руської. Не факт, що з обласного бюджету погодяться виділити втричі більшу суму грошей, ніж це повинно було б бути у випадку відбору заявки у конкурсі мікропроектів. Принаймні у коментарі «Прикордонню» голова Жовківської РДА Надія Щур не гарантувала цього. Попри це, вона запевнила, що на 1 вересня цього року система опалення у Рава-Руській школі №1 буде встановлення стовідсотково. Очевидно, що так воно і буде, адже вже зараз, як повідомила директор Рава-Руської школи №1 Ірина Грицишин, у школі тривають підготовчі роботи. Не перемогла у конкурсі мікропроектів і ще одна заявка Рава-Руської міської ради – з реконструкції вуличного освітлення по вул. Липник. Загальний бюджет цього проекту передбачав майже 200 тис. грн., з них кошти обласного бюджету мали б скласти 90 тис. грн., районного – майже 50 тис. грн., міського – 50 тис. грн., громади – майже 10 тис. грн. - Реалізацію освітлення Лип-

ника, мабуть, будемо починати своїми силами. Зробимо технічні умови, закупимо лічильник. А на наступний рік, якщо братимемо участь у мікропроектах, частину вже будемо мати виконано, - запевнив міський голова. Крім того, також у конкурсі мікропроектів не переміг проект з реконструкції поліклініки, заявку на який подавала Рава-Руська райлікарня, вартістю майже 200 тис. грн., а також проект РаваРуської школи-інтернату щодо заміни старих вікон та дверей на енергозберігаючі у одному із корпусів школи на загальну суму понад 171 тис. грн. Щоправда, іншу заявку, яка стосується школи-інтернату, конкурсна комісія відібрала для реалізації проекту, а саме – капітального ремонту фасаду корпусу №1 на загальну суму 245 тис. 500 грн., з них - 100 тис. грн. – кошти обласного бюджету, 121 тис. грн. – районного, 10 тис. грн. – міського, 14 тис. 500 грн. – громади. Тарас Левко


3

4 червня 2016 року, №3 (75)

Проблема

СМІТТЯ ЗІ ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗВОЗЯТЬ ДО РАВИ Після пожежі і трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі у населених пунтках, в першу чергу, у Львові, виникла гостра екологічна проблема, оскільки на момент ліквідації пожежі та пошуково-рятувальних робіт вивезення сміття туди призупинили і невідомо як надовго. Тому Рава-Руська, яка на своїй території має одне з небагатьох на Львівщині законне сміттєзвалище, потенційно може розглядатися як місце тимчасового чи довготривалого вивозу «львівського», «жовківського» та сміття з інших населених пунктів. Міський голова Микола Зінько 31 травня на запитання «Прикордоння» підтвердив, що до Рави-Руської звозитимуть сміття з частини Жовківського району. Однак він запевнив, що це лише тимчасово на час ліквідації наслідків трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі і «львівського» сміття на сміттєзвалище до РавиРуської возити не будуть. - Мова йде про Жовкву, Куликів і Дубляни. Ми цим містам дозволили возити сміття до нас на час, допоки на Грибовицькому сміттєзвалищі тривають пошукові роботи, - зазначив Микола Зінько. Міський голова відкинув можливість того, за якою сміття зі Львова возитимуть до Рави навіть якщо Грибовицьке сміттєзвалище не працюватиме тривалий час. - Таке питання повинне розглядатися на сесії (міської ради, - Авт.), однак наперед скажу, що, думаю, однозначно цього не буде. Прийняти сміття мільйонного міста ми не зможемо, - додав мер. За словами Миколи Зінька, нічого критичного у тому, що протягом тижня до Рави возити-

муть сміття зі Жовкви, Куликова та Дублян не буде. Як вдалося зрозуміти з його слів, такі кроки є тимчасовими. - Для того, аби приймати більше сміття, необхідно мати принаймні сортувальну лінію. Однак її у нас немає, - зазначив Микола Зінько. Водночас, як стало зрозуміло зі слів міського голови, дозвіл на тимчасове звезення сміття на звалище у Раву-Руську він дав Міський голова запевнив, що вивіз сміття з Жовківського району до Рави-Руської - тимчасове на час проведення пошуково-рятувальних робіт усно, а засідання сесії міської ради з розгляду цього питання не відбувалося. До прикладу, за повідомлення сайту «Над Бугом», 2 червня у Червонограді було скликано позачергову сесію міської ради, на якій ухвалили рішення про надання дозволу з ввезення сміття зі Львова та захоронення

його на червоноградському підприємстві промислової переробки побутових відходів до 30 червня, а загальна вага такого вантажу не повинна перевищувати 300 тонн. 1 червня однопартієць Миколи Зінька, депутат Жовківської районної ради від ВО «Свобода» Богдан Юрдига на прес-конференції розповів, що громада Жовківського району домовилась про те, що возитиме своє сміття на сміттєзвалища Рави-Руської. Він підтвердив інформацію міського голови. - Львів продукує стільки сміття, скільки цілий район, а тому жодне сміттєзвалище в області не погодиться приймати сміття зі Львова постійно, - наводить слова «Гал-Інфо». Мешканці Рави-Руської повідомили «Прикордонню», що на міське сміттєзвалище ще 31 травня почали возити сміття з інших населених пунктів району. Інформація про те, що РаваРуська хоч і тимчасово прийматиме сміття з інших міст сколихнула місцеву громаду. Зокрема, після її появи у соціальних мережах люди висловлюють своє невдоволення як і самим фактом вивозу сміття до Рави, так і тим, що думки громади з цього приводу ніхто не запитав. Також, як стало відомо «Прикордонню», равчани навіть блокували в’їзд для автомобілів з «районним» сміттям на територію Рава-Руського сміттєзвалища. Водночас на згаданій пресконференції Богдан Юрдига нагадав, що Грибовицьке сміттєзва-

Фото з архіву газети

лище ще 11 років тому приписом головного санітарного лікаря області мало бути закрите. - Якщо переглянути статистику, то мешканці Грибовичів, Малехіва та Дублян хворіють більше, чим інші мешканці району. В основному це онкологія та інші хронічні хвороби. Маємо розуміти, що жодної рекультивації сміттєзвалища проведено не буде до того часу, поки туди возитимуть сміття, - наводить слова Юрдиги «Гал-Інфо». Крім того, Великогрибовицька сільська рада прийняла рішення з 1 червня закрити назавжди Грибовицьке сміттєзвалище на Львівщині. Про це з повідомляє «Гал-Інфо» з посиланням на сільського голову Великих Грибович. За його словами, місцеві

мешканці вже заявили, що не пропустять на сміттєзвалище жодної машини зі сміттям не лише зі Львова, але й з інших населених пунктів. Він також додав, що Львівська міська рада не проводила жодних перемовин з громадою і владою села Великі Грибовичі. Таким чином, якщо Грибовицьке сміттєзвалище і справді перестане приймати сміття, чи не стане Рава-Руська новим полігом твердих побутових відходів, отруйних речовин не лише Жовківського району, а й цілого Львова? Андрій Бучко

Трагедія

РЯТУВАЛЬНИКИ З РАВИ ТА ЖОВКВИ ЗАГИНУЛИ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ ПОЖЕЖІ НА ГРИБОВИЦЬКОМУ СМІТТЄЗВАЛИЩІ Початок на 1 ст. лика кількість води, яку пожежники вилили під час гасіння, недбалі дії водія бульдозера, який згортав сміття. Пошуки пожежників, які опинилися під завалами, тривали півтора доби, кілька разів припинялись через сильні грози, погану видимість і загрози нових зсувів сміття. Крім того, зберігалася ймовірність потрапляння у водойми і підземні джерела близько півмільйона тонн гудронів – небезпечних відходів, які зберігаються у озерах Грибовицького сміттєзвалища. Участь у пошукових роботах взяли понад 500 рятувальників. Попри пошуки рятувальників, які опинилися під завалами сміття, шансів на те, що вони залишились живими майже не було. Про це одразу заявили голова Львівської ОДА Олег Синютка та керівник обласного управління Національної поліції Дмитро Загарія. Першого заваленого сміттям рятувальника знайшли наступного дня після обвалу, 31 травня, близько 15.30 год, на відстані 300 метрів від місця трагедії. Ним виявився пожежник з Рави-Руської Юрій Рудий. Другим знайденим під завалами сміття пожежником став жовківчанин Андрій Вненкевич, тіло якого було віднайдено близько 19 години того ж дня. А через дві години опісля, о 21.15, знайшли тіло останнього рятувальника, який опинився під завалами, - мешканця села Рати

Богдана Юнка. За повідомленням правоохоронців, причиною смерті рятувальників у всіх трьох випадках стала механічна асфікція (удушення), затиснення грудної клітки, забруднення дихальних шляхів і в деяких випадках виявлені термічні опіки. Тіла ж виявили під завалом сміття на глибині 2 метри. Ймовірно, разом із пожежниками лавина сміття накрила ще одну людину, працівника ЛКП «Збиранка», 61-річного еколога. Його пошуки тривають. Загиблим пожежникам було від 27 до 32 років. Юрій Рудий – равчанин, капітан, був начальником Державної пожежно-рятувальної частини-48 у Раві-Руській. Він народився 28 жовтня 1987 року, у 2005 році закінчив РаваРуську середню школу №2, у 2010 – Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. У нього залишились дружина і двоє доньок, остання з яких народилася кілька місяців тому. Проживав у селі Шабельні. «Юрій Рудий на службі зарекомендував себе як кваліфікований керівник, вірний товариш та хороший сім’янин, - Юрій був справжнім професіоналом високого ґатунку довкола якого гуртувалися підлеглі, колеги та товариші. За роки службової діяльності (2005-2016) він пройшов шлях від курсанта до керівника пожежнорятувального підрозділу. Завжди міг знайти добрі слова підтримки, дати вірну пораду. Юрій був та залишиться прикладом не одному поколінню пожежно-рятувального братства», - йдеться у повідо-

мленні на сайті ГУ ДСНС у Львівській області. За висновками попередньої експертизи, після обвалу сміття Юрій Рудий отримав численні опіки тіла, носоглотки, які були несумісні із життям. Опинившись під завалом, через п’ять хвилин пожежник задихнувся. Інший загиблий пожежник, Богдан Юнко, народився 24 грудня 1988 року, проживав у селі Раті. У 2010 році він закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. З того часу працював у пожежній структурі, зокрема, - пожежником пожежної частини-17 у Жовкві. У нього залишились дружина і трьохрічна донечка. «Велику частину свого життя Богдан присвятив пожежно-рятувальній справі. При ліквідації пожеж, загорянь працював сміливо і рішуче, виявляючи розумну ініціативу. Користувався повагою в колективі. Богдан залишиться невід’ємною частиною Львівського гарнізону», - йдеться у повідомленні колег рятувальника. Жовківчанин Андрій Вненкевич народився 18 серпня 1983 року, проживав у місті Жовкві. У 2006 році закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Працював начальником караулу пожежної частини-17 у Жовкві. На місцевих виборах 2015 року балотувався на посаду міського голови Жовкви, був обраний депутатом Жовківської міської ради, очолював місцеву профспілку пожежників. Він також був головою громадської ради при Жовківській РДА,

активним громадським діячем, волонтером. У нього залишилась дружина і двоє синів. «Від нас пішла чуйна людина, турботливий батько та син, справжній офіцер, активний громадянин, який своє життя присвятив служінню Батьківщині», - повідомили на офіційній сторінці ГУ ДСНС у Львівській області. Прощання із загиблими рятувальниками відбулося у середу та четвер, майже одразу після трагедії. 1 червня у Раві-Руській поховали Юрія Рудого. Парастас відбувся у селі Шабельні, заупокійна літургія – у церкві св. Юрія у Раві-Руській, а похоронили його на рава-руському цвинтарі. У той же день у Жовкві в останню путь провели Андрія Вненкевича. Прощання з ним відбулося у церкві оо. Василіян, поховали його на міському кладовищі. І на похорон Юрія Рудого, і на похорон Андрія Вненкевича прибув міський голова Львова Андрій Садовий, якого, до слова, багато хто вважає винуватцем Грибовицької трагедії. Щоправда, в обох випадках, як повідомляють ЗМІ та очевидці, родичі та друзі загиблих рятувальників не пустили міського голову Львова віддати останню шану їм та прогнали геть. Ввечері 1 червня у селі Раті відбувся парастас за Богданом Юнком, а 2 червня прощанням з ним відбулося у рава-руській церкві св. Юрія. Як і Юрія Рудого, Богдана Юнка поховали на міському цвинтарі у Раві-Руській. Обох равчан поховали біля могил воїнам Української Галиць-

кої Армії (в народі більш відомої як Січовим Стрільцям, - Авт.). З 1 до 3 червня у Раві-Руській було оголошено Дні жалоби за загиблими рятувальниками. У Львові День жалоби був 1 червня, у Жовківському районі – 1-2. Крім того, у цей день, о 15.00 год по всій території України лунали пожежні сирени в пам’ять про загиблих пожежників. Додамо, Грибовицьке сміттєзвалище відкрили у 1956 році. Воно розташоване за 3 км від Львова. За 60 років на площі понад 30 га накопичилось сміття заввишки від 50 до 65 метрів. Окрім цього, сміттєзвалище має від 3 до 5 озер, де зберігаються, за різними даними, від 200 до 500 тисяч тонн кислих гудронів. Про закриття сміттєзвалища говорять з 1990-х. Але альтернативної ділянки для вивезення сміття зі Львова та навколишніх районів так і не вдалось знайти. Причини пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі на момент здачі газети в друк не було відомо. Основні версії – підпал, самозаймання внаслідок високої температури повітря та необережне поводження з вогнем. Андрій Бучко, за матеріалами ГУ ДСНС у Львівській області, Львівської газети, сайтів «Вголос», «Дивись.info», «Львівський портал», «Щоденний Львів», ZAXID.net, zik.ua, «Варіанти», «Варта1», 032.ua


4 Суспільство

Пам’ять

У ЗАБІР’Ї ВСТАНОВИЛИ «МІСТОК ЩАСТЯ» 30 травня у селі Забір’ї відбулося урочисте освячення «Містка щастя». «Місток щастя» у селі звели через святе джерело Пресвятої Богородиці. Це – дерев’яна споруда, з кованими металевими перилами, на яких прикріплено два серця, що з’єднані між собою.

ньому. Позаду містка – декоративне гніздо з лелеками. - Щастя для кожної молодої сім’ї – це діти. Тому ми вирішили «поселити» поруч із містком лелек. Нехай нагадують, що справжні бузьки обов’язки завітають і до оселі молодят, - додала Ольга Зіньків. Освячення «Містка щастя» відбулося після маївки, яку про-

Освячення «Містка щастя». Фото «Прикордоння»

- Джерело для нашого села має дуже важливе значення. Тому у нас виникла ідея, аби через нього зробити місток, який би приносив щастя закоханим та нареченим, - розповіла Ольга Зіньків, яка разом з чоловіком Степаном звели місток через джерело. Збоку від містка встановлений декоративний живопліт з горщиками та соняшниками на

вели біля статуї Матері Божої, що біля святого джерела, на яку зібралося близько 120 людей. Забірчани очікують, що приїздити до святого джерела і на «місток щастя» будуть наречені та закохані не лише зі села, але з інших наслених пунтків. Єлизавета Адамська

У РАВІ ПЕРЕПОХОВАЛИ ОСТАНКИ 25 ВОЯКІВ ДВОХ СВІТОВИХ ВОЄН 7 травня у Раві-Руській перепоховали останки воїнів, які загинули у роки Першої та Другої світових воєн. Перепоховання відбулося на території меморіалу воїнам, які загинули у роки Другої світової війни у боях за Раву-Руську, що розташований на міському цвинтарі. Участь у церемонії взяли священики Рави-Руської – о. Роман Улицький, о. Михайло Гнідець, о. Юрій Магалюс та о. Ян Весельський, представники товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», які і знайшли останки загиблих вояків, Львівської облдержадміністрації, Рава-Руської міської ради, курсанти Академії Сухопутних військ, мешканці Рави-Руської. - Сьогодні ми зібралися тут для того, аби віддати належну шану, звершити молитву над тими, хто був під обов’язком закону у різні часи, в різних змаганнях, і довершили цей закон найвищою жертвою – своїм життям, - зазначив о. Роман Улицький. Керівник департаменту освіти Львівської ОДА Олександра Небожук підкреслила, що війна закінчується тоді, коли поховають останнього солдата. - Дуже шкода, що історія не вчить сильних світу цього. Сьогодні, як і 100 років тому, так легко було пролити краплину крові, але так важко є все зупинити, - додала Людмила Небожук. У двох могилах, які викопали між могилами радянських воїнів, перепоховали останки 25 воїнів. 10 з них – це воїни Російської імператорської армії, які загинули в період Першої світової війни на

У могилі ліворуч захоронені останки 15 вояків Червоної Армії, у могилі праворуч 10 останків вояків Першої світової війни. Фото «Прикордоння»

Львівщини. Ймовірно, вони належали до Полтавського полку. Їх поховали у могилі по праву сторону від входу на територію меморіалу. У тій могилі, що ліворуч, захоронені останки п’ятнадцятьох воїнів Червоної Армії. Усі останки не є ідентифікованими, оскільки при собі жоден з вояків не мав будь-якого ідентифікатора, що допоміг з’ясувати їхнє ім’я та прізвище, місце, з якого вони були призвані на службу. Останки, які перезахоронені в Раві-Руській, були знайдені у селі Воднику Пустомитівського району, біля Самбора, у Новояворівську, неподалік Магерова. Крім них, останки одного вояка Червоної Армії знайдено у 2015 році на території відділу Держприкордонслужби «Рава-Руська». - Перший з воїнів, останки яких були перепоховані, ми розкопали на території відділу Держприкордонслужби «Рава-Руська» у минулому році. Це був вояк Червоної Армії, який загинув у 1941 р., - розповів голова товариства з пошуку жертв війни «Пам’ять»

Любомир Горбач. – Після знайдення останків ми вели перемовини із представниками відділу ДПСУ «Рава-Руська», влади міста, які запропонували похоронити цього вояка неподалік від місця, де він загинув, тобто, у Раві-Руській. Тому й інших воїнів, останки яких ми знайшли згодом, вирішили також поховати тут. Любомир Горбач розповів, що до товариства «Пам’ять» зателефонували рава-руські прикордонники і повідомили, що з-під пенька на території відділу «Рава-Руська» стирчить військовий шолом. Після розкопок серед останків було знайдено капсулу з папірцем. Однак, за словами Любомира Горбача, нічого на ньому розібрати не вдалося, окрім напису «Узбецкая ССР» та перших три літери прізвища «Дяк». Під музичний супровід оркестру Академії Сухопутних військ останки 25 воїнів урочисто перепоховали. Курсанти Академії також здійснили урочисті постріли з автоматів. Тарас Левко

Кордон

УЧНІ З ПОТЕЛИЧА ВДРУГЕ ПОСПІЛЬ СТАЛИ КРАЩИМИ ЮНИМИ ДРУЗЯМИ ПРИКОРДОННИКІВ 2 червня на території відділу ДПСУ «Рава-Руська» відбувся щорічний зліт «Клубів «Юних друзів прикордонників». Зліт «Клубів ЮДП» - це змагання серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів прикордонних населених пунктів, які містять елементи військової та спортивної підготовки. - Клуб «Юних друзів прикордонників» - це одна з найбільш дієвих форм виховання у школярів високих почуттів патріотизму, любові і вірності славним бойовим Участь у змаганнях взяли 88 дітей з восьми шкіл прикордонних територій традиціям Державної прикордонної служби, - розповів заступник начальника з персоналу відділу ДПСУ «Рава-Руська» майор Сергій Гарбарчук. Юні друзі прикордонників вивчають історію ДПСУ, матеріали про героїзм та мужність, які вивили воїни-прикордонники у роки війни та АТО, основні елементи орієнтування на місцевості, відвідують музеї, з ними організову-

ють бесіди військовослужбовці, ветерани, надають допомоги в інженерному облаштуванні Державного кордону, вивчають основи військової справи. Цього року зліт став вже восьмим і, традиційно, участь у ньому взяли вісім клубів ЮДП. Учасниками змагань були учні 6-8 класів з рава-руських шкіл, навчальних закладів Потелича, Забір’я, Річок та Дев’ятира. Загалом – 88 дітей. Гостями заходу були методист Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості Світлана Новоселова, методист відділу освіти Жовківської РДА Омелян Боровець, ветеран прикордонної служби Микола Хоружий, президент клубу «Велорава» Ігор Чобіт. Начальник відділу ДПСУ «Рава-Руська» підполковник Сергій Паламарчук побажав учасникам злету зайняти перше місце і отримати якомога більше задоволення від змагань. Омелян Боровець висловив сподівання, що змагання стануть хорошою можливістю для хлопців та дівчат проявити себе і підготовкою до можливої військової служби. Ветеран-прикордонник Микола Хоружий під час свого виступу пригадав, як в дитинстві теж був юним другом прикордонників, що стало початком до його майбутньої служби у прикордонних

військах. Змагання «Клубів ЮДП» передбачало одинадцять випробувань. Кращими у проходженні стройовим кроком та проходженні з піснею став загін Потелича, другим – Рава-Руської школи-інтернату, третім – Дев’ятира. Найбільше разів підтягнулись на перекладині учні школи-інтернату, Річок та Рава-Руської школигімназії. У віджиманні кращими були школярі Потелича, Забір’я та гімназії. Найкраще гранату метали учасники загону Потелича серед хлопців та Рава-Руської школи №2 серед дівчат. Другий результат у цих змаганнях серед хлопців показали учні школи №2 та Річок – серед дівчатк, третій – Річок серед хлопців а Потелича серед дівчат. У тріалі (змаганнях на велосипедах) першу трійку зайняли учасники загонів Дев’ятира, Потелича та школи-інтернату. Серед хлопців найкраще стріляли учасники загону Дев’ятира, Потелича, гімназії та Забір’я, а серед дівчат – Рава-Руської школи №1, Річок, школи №2 та Забір’я. І серед хлопців, і серед дівчат, найкраще розбирають та збирають автомат учні школи-гімназії (І місце) та Потелича (ІІ місце). Третій результат серед хлопців показали учасники загону школиінтернату та Дев’ятира, серед ді-

вчат – Річок. Найкращими слідознавцями на цьогорічному злеті «Клубів ЮДП» стали учасники загонів Потелича, школи-гімназії, Річок та Дев’ятира, а у естафеті – Дев’ятира, школи-гімназії, Потелича, Річок та школи-інтернату. Найкращі капітани цього разу у клубу ЮДП зі школи №1 (І місце), Річок (ІІ), Дев’ятира та школигімназії (ІІІ). За підсумками змагань, вдруге поспіль кращим «Клубом «ЮДП» став загін Потелича. Друге місце завоювали гімназисти, третє – вихованці школи-інтернату. - Основним завдання клубів

«ЮДП» є підготовка молодого покоління до майбутньої служби в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі, пробудити в них інтерес до цього, - додав Сергій Гарбарчук. – І, звісно, важливою складовою клубів «ЮДП» є допомога воїнам-прикордонникам в охороні кордону. Завершився зліт «Клубів «ЮДП» нагородженням переможців та учасників і традиційним обідом на польовій кухні. Тарас Левко


5

4 червня 2016 року, №3 (75)

Обличчя

«ЛИШЕ ПОШТОЮ У МИНУЛОМУ РОЦІ МИ ВІДПРАВИЛИ БЛИЗЬКО 50 ТОНН ДОПОМОГИ НА ПЕРЕДОВУ» Україна вже третій рік перебуває у стані фактичної війни з Росією. На самому її початку, протягом тривалого часу і зараз допомога, яку організовують і надають волонтери для українських захисників Вітчизни, була і є чи не однією з найважливіших для ефективної боротьби з агресором. У Раві-Руській волонтерських рух з надання допомоги воїнам АТО очолила росіянка за національністю Раїса Тітова. Вона разом з кількома іншими волонтерами чи не перші організували роботу зі збору допомоги для учасників АТО, найперше, з Рави-Руської. Крім того, Раїса Тітова була одним із організаторів урочистих зустрічей загиблих в АТО равчан Володимира Збишка та Віталія Кравченка, є ініціатором встановлення пам’ятника Героям Небесної Сотні та АТО у Раві-Руській, співорганізатором зустрічей рава-руських дітей з пораненими бійцями, які перебувають на лікуванні в Львівському військовому госпіталі. Саме Раїса Тітова і стала героїнею сьогоднішньої рубрики «Обличчя». - Пані Раїсо, ваші родичі, усі брати проживають у Росії. Чи змінились ваші відносини з ними після анексії Криму, війни на Донбасі? - Так. І мова навіть не про родичів з Росії. З двоюрідною сестрою з Кривого Рогу ми не спілкуємось вже третій рік – від початку Майдану. Мене навіть назвали бандерівкою (Сміється, - Авт.). З друзями, однокласниками з Росії раніше ми регулярно спілкувалися по телефону, через соціальні мережі. Тепер цього немає. З рідними ж братами продовжуємо спілкуватися. Вони усе розуміють, однак в Росії ситуація така, що змінити нічого неможливо, кожен живе у своєму маленькому світі. Про політику ми не розмовляємо. Колись в Росії до родичів я їздила кілька разів на рік. Однак за останні три роки жодного разу

- Так, знають. Старший брат жартує, що я ще зі шкільних років постійно щось відстоювала, добивалась справедливості. Це – моє життя, Україна – моя держава, в якій я живу, тому свій внесок для її розвитку мушу зробити. - Чи не сумуєте? Адже, якне-як, це – ваша Мала Батьківщина? - Звісно, там у мене і брати, і племінники, і друзі. Вони мене любили, добре ставились. Однак наразі я не можу уявити, як ступити на ту землю після всіх цих подій. - Чому після розпаду СРСР з Німеччини ви переїхали до України, а не повернулися у Росію? - На наш з чоловіком вибір щодо продовження військової служби після розпаду СРСР вплинула моя мати. Багато родичів по материній лінії стали жертвами сталінських репресій у 30-х рр. Тому вона думала, що в Україні, яка є набагато мен«З двоюрідною сестрою з шою державою ніж Росія, Кривого Рогу ми не спілкуєбуде краще. мось вже третій рік – від по- З чого почалася ваша чатку Майдану. Мене навіть волонтерська діяльність? - Ще коли розпочався назвали бандерівкою» Майдан, у листопаді 2013 року, я приїздила до Львова, долучалась до мітингів. Моя там не була. У минулому році донька тоді була студенткою, теж планувала поїхати туди, однак брала участь у протестах. Тоді люстарший брат мене відмовив від дей закликали допомагати мітинцієї ідеї, боявся, що для мене це гувальникам у Києві. може бути небезпечно. Безпосередньо займатися З Росії сюди, ясна річ, теж ніх- збором допомоги я почала тоді, то не приїздить в гості. коли наші хлопці (з Рави-Руської, - Чи знають вони, що ви – во- Яворова - Авт.) відправлялись в лонтер, допомагаєте українській зону АТО. У Львові в супермаркеармії? тах тоді стояли волонтери, збира-

ли допомогу для військових на Донбасі. Я почала цікавитися як все відбувається, познайомилась з ними, зокрема, із організації «Допомога армії України». Разом з Тетяною Соколовою, Вірою Івановою ми вирішили розпочати збір допомоги для равчан, які відправилися у зону АТО. В ДОСах (колишнє військове містечко, - Авт.) ми розвішали оголошення, що в певний день протягом певного часу буде проводитись збір допомоги для бійців першого батальйону 24-ї механізованої бригади. З 10 до 17 години біля території полку мешканців ДОСів приносили все, що могли: від продуктів і до одягу. У прошнурованих та пронумерованих книгах ми робили відповідні записи. «Багато родичів по материній лінії стали жертвами сталінських репресій у 30-х рр. Тому вона думала, що в Україні, яка є набагато меншою державою ніж Росія, буде краще».

Усього зібраного було настільки багато, що ми не знали де це все зберігати до відправлення. Міський голова Ірина Верещук запропонувала зробити пункт збору у приміщенні громадських організацій по вул. Грушевського, 25. Там ми по черзі чергували, люди приносили різну допомогу. Звісно, допомоги від людей було недостатньо, тому я почала звертатись до ГО «Допомога армії України», які передавали усе необхідні для військових 24-ї бригади. Коли про нашу волонтерську діяльність стало відомо більше, до нас вже почали звертатися самі мобілізовані не лише з Рави-Руської, а й її околиць з проханням конкретної допомоги: форми, миючих засобів, продуктів тощо. - Чи рахували ви скільки всього допомоги за більш як півтора року зібрали і передали військовим? - Точної цифри сказати неможливо, оскільки допомогу і привозили безпосередньо у військову частину у Яворів (скільки це було разів – навіть не рахували), і двічі відвозиРаїса ТІТОВА народилася у місті Курську (тепер – Росія) у ли у Лисичанськ, і пересисім’ї військового пенсіонера та працівника дитячого садка. У неї лали через пошту. Лише – четверо братів. За національністю – росіянка. через останню у минулоЗакінчила Курське фармацевтичне училище. До 1982 р. пра- му році ми відправили цювала фармацевтом у російському місті Анапі. Після цього сім’я 54 палети з допомогою передову – загалом переїхала у Кривий Ріг Дніпропетровської області, де Раїса Тітова на близько 50 тонн. спершу працювала на медичному аптечному складі, а згодом, з - Які зараз основні 1984 р., розпочала службу у військовій частині. джерела надходження У 1986 р. Раїса Тітова за направленням поїхала працювати допомоги? у місто Намбург, що у НДР (Східна Німеччина, - Авт.). Там вона - Учнівські, батьківські, колективи перебувала до 1992 р., де була завідувачем військової аптеки у педагогічні зенітно-ракетному полку радянської армії у військовому званні шкіл, церкви і парафіяни, прапорщика. У Східній Німеччині Раїса Тітова познайомилась з а також голови сільських майбутнім чоловіком, який родом з Рави-Руської. рад. Зараз вони надають Після розпаду СРСР разом з ним для продовження військової найбільше допомоги. - Як змінилися потреслужби могли обрати Росію, однак вирішили переїхати в Україну. би військових за час, який З 1992 року сім’я Раїси Тітової проживає у Раві-Руській. Тут, у ви займаєтесь волонтервійськовому полку, вона проходила військову службу, перебува- ством? ла на посаді начальника медичного складу. У 1999 р. звільнила- Зараз вже не така гося з лав Збройних Сил України. З того часу працює провізором в стра потреба у продуктах. аптечних закладах Рави-Руської. З 2014 року – волонтер, займа- Крім того, якщо раніше ється збором допомоги переважно для військовослужбовців з прохання військових були Рави-Руської, які перебувають у складі 24-ї окремої механізованої дуже узагальненими, то бригади, яка дислокується у місті Яворові. Крім того, вона долу- тепер вони більш конкретчилася до допомоги бійцям 128-ї, 53-ї, 73-ї бригад, батальйонів ні. - Як змінилася під«Айдар», «Правий сектор» та «Луганськ-1». тримка равчан, рівень їхньої допомоги?

- Ті, хто допомагав, ті і допома- Що вам запам’яталося найгають. Як на мене, загалом люди більше у вашій волонтерській дівже втомилися від постійних за- яльності? кликів, прохань про допомогу. - Зустрічі з хлопцями, які поМожливо, у багатьох є недовіра верталися з фронту, з дітьми у до волонтерів, до того, що їхні ко- школі, коли бачимо їхню радість шти, продукти, одяг чи інші речі від того, що вони допомагають. дістануться тим, кому треба. Не - Зараз триває третій рік вівиключено, що підвищення за- йни. Чи, на вашу думку, все ще робітних плат для військових теж існує потреба у волонтерах і їхній вплинуло на рівень підтримки з роботі? боку інших людей. - Думаю, що існує. Можливо, Загалом, у селах люди більш волонтерська допомога зараз активні, ніж у Раві. Можливо, не така помітна, як ще рік чи два це через те, що там люди мають тому, але психологічно для хлопбільше власних овочів, продуктів ців, які перебувають на війні, віді їм фінансово легше надавати до- чуття того, що про них хтось не помогу, ніж мешканцям міст, де лише пам’ятає, а й дбає, й дуже і допомога зводиться, в основно- дуже важливим. му, до матеріальних пожертв. Хотіла б подякувати тим, без - Особисто ви – не втомилися? кого наша волонтерська діяль- І серед волонтерів вже є чи- ність не була б можливою. Зомало тих, які не витримують на- крема, неабияк нам допомагають пруги, ритму, які панують довкола війни і на самій війни. Немало з них покинули «Можливо, волонтерзайматися організацією доська допомога зараз не така помоги через нервові зриви, помітна, як ще рік чи два інші вже не можуть витриматому, але психологічно для ти психологічно. Особисто мені теж важко, хлопців, які перебувають на але я, мабуть, триматимуся війні, відчуття того, що про до останнього, допоки усе це них хтось не лише пам’ятає, не завершиться. а й дбає, й дуже і дуже важ- Що для вас у волонтерливим. ській роботі є найважчим? - Мабуть, знайти для військових ті речі, які є фінансово дорогими. Якщо зібрати продукти, одяг проблем, Олена Грабас, Наталія та Тарас Вив принципі, немає, то такі речі як шинські, Надія та Роман Вишинтепловізор, рації тощо придбати ські, Тетяна Сокола, Віра Іванова, дуже дорого. Ольга Дроботій, Олена Грицен- Чи відчуваєте підтримку як ко, Віра Дацко, Ірина Була, Натаволонтер? лія Качмар, Наталія Стадницька, - Так. Фактично, всі, до кого Оксана та Богдан Осьмаки, Аназвертаюсь, намагаються допома- толій Бакун, Галина Слотвінська, гати. Школи, до прикладу, ніколи Мирослава Лозинська, Наталія не відмовляли у допомозі, хоча я Станіславська, Надія і Володимир розумію, що і в них можливості Когути, Віра Зінько, Микола Минне безмежні. Тому намагаємось жоса, колектив магазину «Могозалучати їх почергово. Крім того, рич», учні і педагоги Рава-Руськоє люди, щоправда, їх небагато, які го професійного ліцею, дитячого постійно самі звертаються з про- садка №2 «Берізка». позицією допомогти, цікавляться, що необхідно. Андрій Бучко


6 Культура

НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЗАВЕРШИЛИ МУЗИЧНО 22 травня у Народному домі відбувся звітний концерт Рава-Руської музичної школи. Розпочалась подія зі вступного слова директора закладу Валерія Самбульського, який доповідав про досягнення музичної школи як у навчальній програмі, так і в різних конкурсах. - У музиці є щось не досяжне. А є те, що можна і треба досягнути… Щоб бути музикантом, потрібно дуже багато працювати, - наголосив директор. Валерій Самбульський та завуч Наталія Чижевська нагородили грамотами і преміями педагогів та учнів за досягнення в навчанні та іншу діяльність.

Концерт розпочав виступ ансамблю бандуристів (керівник Галина Віхоть), який виконав мелодії «Музика землі» і «Веселі чобітки». Надія Маланчук заграла на флейті «Ноктюри». Наступним був виступ акордеоністів Ольги і Назара Мецелків, а також Діани Дацків і Романни Лах, які зіграли на фортепіано мелодію «В стилі джаз» (кер. Ірина Костевич). У виконанні Юстина Рися залунала «Гумореска» на скрипці (кер. Мар’яна Підчеха). Вікторія Поплавська заграла на баяні «Сумний наспів» (кер. Микола Солтис). Українську народну пісню «Ой на горі високій» на бандурі виконала і заспівала Вікторія Малішев-

ська (кер. Ірина Божко). Вокалістка Соломія Затушевська заспівала пісню «Батьки» (кер. Олена Кунтій). На сцені виступило тріо гітаристів – Маркіян Новосад, Руслана Лончинський та Віталій Шандра (кер. Богдан Кожушко). Далі Анна Салов виконала на скрипці «Галоп» (кер. Ольга Нижник), Богдан Юрчик заграв на трубі «Подорожній вночі» (кер. Олег Мелян). Дуетом Катерини Заремської та Уляни Ціолтан була виконана мелодія «Карлсон» на фортепіано (кер. Ірина Костевич). Соломія Басараб заспівала пісню «Я Малюю» (кер. Олена Кунтій), Ірина Гільгазова виконала на сопілці мелодію «Опришки» (кер. Назарій Підчеха).

«Фантазію» заграла на скрипці Анастасія Мазуркевич (кер. Мар’яна Підчеха), а Ярослав Грицак виконав на бандурі мелодію «Мамина калина» (кер. Галина Прибула). У виконанні Івана Луцика на баяні залунало рондо в стилі регтайм (кер. Микола Солтис), «П’єса» залунала у виконанні Катерини Закремської (саксофон), Ярослава Самбульського (ударні інструменти) та Назара Вишинського (бас-гітара) (кер. Валерій Самбульський). Марія Якимець заспівала пісню «Чорнобривці» (кер. Оксана Заремська). Англомовну пісню «It’s a man’s world» виконала Катерина Заремська (кер. Оксана Заремська).

Софія Кашівська на фортепіано заграла «Казку» (кер. Марія Боровець). Ансамбль скрипалів заграв мелодію «Очікування» (кер. Андрій Брезовський), а баяність Павло Брезовський заграв «Забуття» (кер. Микола Солтис). Тріо «Акварель» заспівали «Вечірній блюз» (кер. Оксана Заремська), а Ангеліна Домашовець виконала на фортепіано ноктюрн «Розлука» (кер. Людмила Павлова). Олена Кунтій заспівала оперну пісню «Missere Venere». На останок ансамбль Валерія Самбульського «Little band» виконав джаз – «Текілу».

міжнародним досвідом передбачає утворення органів охорони культурної спадщини місцевих державних адміністрацій, що не забезпечено, та низку інших нереалізованих заходів. Бездумна та безвідповідальна політика владних структур у сфері збереження пам’яток архітектури призвела до безповоротної втрати низки унікальних архітектурних шедеврів. Ми не можемо допустити, щоб такий стан речей продовжувався надалі, і якщо мова йде про костел св. Михайла та монастир реформатів, то потрібно знову в черговий раз зауважити, що він потребує негайного ремонту та заходів щодо укріплення фізичного стану, відновлення втрачених або пошкоджених елементів із забезпеченням збереження їхньої автентичності. За умов, коли державні структури через брак фінансування неспроможні забезпечити належний рівень ремонтно-реставраційних робіт, одним з оптимальних шляхів розв’язання цього питання є створення відповідних благодійницьких фондів і залучення спонсорів, які б забезпечили їхнє відновлення та використання в туристично-рекреаційних цілях. Є випадки, коли в палацах та замках, наприклад, розміщують кафе. Як варіант, можна віддати частину приміщення в оренду приватній структурі, але зобов’язати її утримувати всю будівлю в належному стані.

Необхідно підписати охоронний договір, у якому передбачити, які роботи на пам’ятці повинен виконати орендар. У такий спосіб за кілька років можна відреставрувати пам’ятку. При цьому саму будівлю потрібно залишити в державній власності. У випадку з костелом, то можна було б його музеєфікувати, тобто привести його в стан, придатний для екскурсійного відвідування. Теми екскурсійних відвідувань могли б бути різноманітними: від діяльності тут Братів реформаторів і до життя монахів у цьому монастирі у цілому. Безумовно, якщо не користуватись такими можливостями, то урешті, ці безцінні скарби українського народу залишатимуться в руїнах, доки фінансування культурних потреб здійснюватиметься за залишковим принципом, а державні органи та широка громадськість не приділятимуть цій справі належної уваги. Пам’ятаймо, що стан довкілля та нашої культурної спадщини разом з усіма пам’ятками архітектури є безпосередньо у наших руках. Тож не залишаймось байдужими до об’єктів культури, що існують поряд з нами, у наших селах, містечках та містах. Тому що вони, як нам відомо, показують наш культурний розвиток та є обличчям усієї нації.

Михайло Левандовський, член гуртка журналістики Рава-Руської школи-інтернату

Культурна спадщина

БІЛЬ ТА ГОРДІСТЬ РАВИ Наша Батьківщина має надзвичайно багату культурно-історичну спадщину. Кожна епоха залишає нам пам’ятки архітектури чи історії, що зберігають в собі згадку про певну визначну подію, що, можливо, докорінно змінила життя держави, про певну визначну постать, що так чи інакше вплинула на становлення й розвиток країни. Подібні пам’ятки є важливим джерелом історичного досвіду поколінь різних етноконфесійних спільнот, що містить різнобічну інформацію про розвиток суспільства в минулому та сьогоденні. Україна багата на славетні святі місця – храми, лаври і монастирі. Протягом багатьох століть вони були для українців не лише носіями духовності, культури, мистецтва, науки і освіти, а й осередками розради і допомоги. Ми маємо безліч сіл та містечок, у яких все дихає історією й духом гостинного українського народу. Вони мають унікальний колорит і неповторну архітектуру, тут збереглися неповторні палаци, замки, церкви, костели – цінні об’єкти, які здійснюють позитивний вплив на сталий економічний, соціальний розвиток місцевої громади, її туристичної індустрії. Окремі пам’ятки внесені в реєстр історико-архітектурних пам’яток завдяки своєму особливому архітектурному чи історичному значенню. Багато з них зникло, залишивши свій слід в історії та культурі українського народу, деякі перетворені на музеї, а в інших збереглися тільки руїни – а це наша невідома історія, яку ми втрачаємо, це сотні тисяч історико-культурних пам’яток, які на межі знищення. Яскравим прикладом може слугувати Костел св. Михайла із монастирем реформатів, що розташований у Раві-Руській – це пам’ятка архітектури національного значення, зразок християнського сакрального будівництва першої половини XVIII століття. Костел був збудований у 1732-1739 роках на місці старого дерев’яного костелу. До слова, останній постійно був місцем для проведення богослужінь монахів Ордену Братів Менших Францисканців, які прийшли в Раву-Руську у 1725 році і, дотримуючись своєї статутної мети, жили між людьми, мандрували, проповідували на мові простого народу бідність і аскетизм, займалися доброчинністю. Брати реформати працювали тут до 1946 року. Деякі члени ордену загинули мученицькою смертю в концтаборах в часи гітлерівського терору. Костел був збудований у бароковому стилі XVIII століття за проектом відомого італійського архітектора Паоло Фонтани, який був придворним будівничим по-

кровителя ордену Святого Губерта, князя Павла Карла Санґушка. Будівництво тривало близько 8 років. Добудовано монастир під наглядом першого пріора (настоятеля) о. Яна Тхурого. Роботи завершено 1734 року. А вже у 1738 року відбулося освячення костелу на ім’я святого Михайла. 1776 року белзький каштелян Анджей та його дружина Катажина з Жечицьких фундували виготовлення двох алегоричних статуй жінок вівтаря храму, які виконав львівський сницар Полейовський Ян. Пізніше до костелу було прибудовано двоповерховий монастир з келіями. Фундатором монастиря був Єжи Жечицкі На території ансамблю, оточеного мурами з в’їзними воротами (що існують і сьогодні), збереглися залишки монастирського саду з криницею. Костел св. Михаїла є кам’яною однонавною спорудою в стилі бароко. Пам’ятка архітектури відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст. Як на диво, в інтер’єрі костелу до нашого часу збереглися сліди настінного розпису ХІХ століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Монастир кілька разів грунтовно оновлювали. Це відбувалось у 1902, 1930-35 роках. Брати реформати працювали тут до 1946 року. Костел виконував свої функції до 1941 року, коли на терени Равщини увірвалися німецькі війська. З того часу і у післявоєнний період костел використовували як склад продуктів та різноманітних товарів, а пізніше у монастирі було розміщено машино-тракторну станцію. На цей час, як на диво, в костелі розміщений занедбаний склад з новими взуттєвими підошвами. сьогодні костел не використовується та постійно руйнується, втрачаючи безцінні внутрішні та зовнішні розписи. Ця пам’ятка так само, як і безлічі інших архітектурних споруд по всій Україні, які свого часу були епіцентрами історичних подій та якими пишались минулі покоління, є зі своєю славною і багатою історією. Однак, нині вони ще не втратили історичної цінності, але стали про-

сто непотрібними та забутими світом. На жаль, вони залишені на поталу часу, який невблаганний до цих творінь. Безпосередньо з костелом виникають проблеми, пов’язані з його збереженням. Можливо, причиною є те, що місцеві жителі не оберігають пам’ятку архітектури національного значення належним чином, не цікавляться долею та історією костелу. Місцева громада не усвідомлює цінності історико-культурної спадщини та необхідності її збереження та відновлення. Стан костелу на сьогодні є вкрай незадовільним. Історична будівля є із значним пошкодженнями та нестійкістю. Більшу частину даху зруйновано, що призводить до псування будівлі. Дана архітектурна перлина не має господаря і заростає травою та змушує стискатися серця туристів та місцевих мешканців від жалю. Адже унікальна пам’ятка потребує негайного відновлення. Потрібно вжити заходів з консервації та ремонту об’єкта. В іншому випадку процес руйнування буде прогресувати. Загалом за двадцять років незалежності стан наших пам’яток хіба що погіршився. Чому так відбувається? Перша причина — недостатнє фінансування. Адже реставраційні роботи вимагають величезних витрат: вони у 5-10 разів дорожчі, ніж будівельні. Щодо нашого костелу, то грошей на порятунок архітектурної спадщини місто, аналогічно, не має, а держава не виділяє. Так, наприклад, у законі України про охорону культурної спадщини йдеться, що об’єкти, які розташовані на території України, охороняються державою. Але, вважаємо, якщо пам’ятки дійсно перебувають під опікою держави, то вони повинні мати належний вигляд. Держава повинна фінансувати об’єкти культурної спадщини, їхню реконструкцію та ремонт. Відповідно до можливостей і відповідно до положень Конституції і законодавства Україна має формулювати, розвивати і здійснювати загальнонаціональну політику, основною метою якої є використання всіх можливостей для забезпечення дієвого захисту, зберігання і створення достоїнств своєї культурної спадщини. Питання охорони пам’яток архітектури залишається надзвичайно актуальним. Сьогодні можна констатувати, що вона здійснюється не належним чином. Таке становище склалося через порушення або невиконання чинного законодавства, яке згідно з

Юлія Гедз


7

4 червня 2016 року, №3 (75)

Кордон

Туризм

ПРИКОРДОННИКИ БОРЮТЬСЯ З КОРУПЦІЄЮ Серед прикордонників відділу ДПСУ «Рава-Руська» тривають заходи щодо формування доброчесної, антикорупційної поведінки персоналу. Заходи тривають в рамках внутрішньовідомчої акції «Чисті руки!», метою якої є, зокрема, формування принципової позиції щодо нетерпимості до корупційних правопорушень. Так, прикордонники повинні оволодіти, засвоїти та користуватися під час несення служби з охорони Державного кордону України принципами законності, відповідно до яких він виконує завдання тільки в межах правового поля, принциповості – надавати перевагу державному над особистим, професійності, який передбачає компетентність і культуру поведінки захисники кордону, а також відповідальність, духовність і віру. Акція «Чисті руки!» відбувається під гаслом «Ми – прикордонники! Головне гасло нашої діяльності» - «Служити – із чистою совістю! Захищати – із честю! Допомагати – із відкритою душею!». - У рамках реалізації акції передбачено проведення низки заходів, які поділені на три етапи і передбачають як теоретичну, так і практичну складову, - розповів заступник начальника з персоналу відділу ДПСУ «Рава-Руська» майор Сергій Гарбарчук.

Під час першого етапу проведення акції «Чисті руки!» було залучено ветеранів-прикордонників для пропагування прикордонних традицій, що ґрунтуються на чесності, непідкупності та особистій відповідальності, проведено низку теоретичних занять щодо дотримання правопорядку та дисципліни тощо. - Під час реалізації наступного етапу акції плануємо провести флешмоб з обливання водою та передачі естафети «Засудження корупції» іншим військовослужбовцям, - додав Сергій Гарбарчук. Крім того, протягом червня відбудеться моніторинг громадської думки мешканців прикордоння щодо рівня культури виконання прикордонниками завдань з охорони кордону, анонімне анкетування громадян, які перетинають державний кордон у пункті пропуску, з метою виявлення фактів корупції, контрабанди та інших негативних явищ у діях персоналу під час виконання службових обов’язків тощо. - Очікуємо, що після реалізації акції «Чисті руки!» у кожного представника регіонального управління прикордонної служби буде, зокрема, сформовано високий рівень свідомості, - зазначив Сергій Гарбарчук. Василь Волокуша

МИРОН МАРКЕВИЧ ЗАВІТАВ ДО РАВИ НА КОРДОН Головний тренер футбольного клубу «Дніпро» Мирон Маркевич підтримав всеукраїнську акцію від Держприкордонслужби України «Чисті руки», попрацювавши один день на кордоні України з Польщею.

УКРАЇНЦІ ТА ПОЛЯКИ ВДЕСЯТЕ СПІЛЬНО «КРУТИЛИ ПЕДАЛІ» 21 – 22 травня на теренах україно-польського прикордоння відбувся традиційний міжнародний велопробіг «Шляхами Розточчя». Цьогорічний велопробіг став ювілейний, десятим. Його організовують з метою популяризації піших та велосипедних туристичних шляхів, розвитку між кордонного туристичного велосипедного руху, популяризації велосипедного туризму як активної форми відпочину, розвитку україно-польської співпраці. Головним організатором традиційно є Гміна Любичі-Крулєвської (Польща). Основний маршрут велопробігу пролягає між містами Любичею-Крулєвською та Равою-Руської з невеликими його змінами в межах околиць кожного міста щороку. На цей раз велопробіг зібрав понад 200 учасників з України та Польщі. Його старт відбувся 21 травня на площі Вічевій у Ра-

ві-Руській, де гостей з Польщі вітали діти Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості. У цей день велотуристи мандрували по українських шляхах, зокрема, відвідали Угнів та околиці. Наступного дня, 22 травня,

велопробіг продовжився вже на території Польщі. Там його учасники відвідали Любичу-Крулєвську, Тенятиська, Малі Мости, Гребенне, Сідлиська, Горай, Бориси, Дуби. Єлизавета Адамська

Шахи

ЮНА РАВЧАНКА СТАЛА ДРУГОЮ НА ЧЕМПІОНАТІ ОБЛАСТІ 20-22 травня в місті Львові (конференц-зал готелю «НТОН») відбувся чемпіонат Львівської області з шахів серед юнаків та дівчат віком до 8 років. В турнірі взяли участь 54 юних шахістів Львівщини. Головний суддя змагань – Андрій Матвійчук (м. Новояворівськ). Чемпіоном серед юнаків став Володимир Єлізаров (м. Городок, тренер Володимир Мелешко), срібний призер - Давид Котормус (м. Львів, тренери Антон Ромашов, Олег Терлецький), третє місце посів Данило Будий (м. Львів, тренер Руслан Мурський). Чемпіонкою області серед дівчат виявилася Дарина Грига (м. Городок, тренер Андрій Грех), срібну медаль отримала Соломія Казюк (м. Рава-Руська, тренер Тарас Горяний), бронзова призерка - Лілія Гадомська (м. Городок, тренер Андрій Гром). Юні чемпіони та призери нагороджені кубками та дипломами. Галичина спортивна

Карате

РАВА-РУСЬКІ БОРЦІ - ЗНОВУ СЕРЕД КРАЩИХ

Як повідомляє Державна прикордонна служба України-Західний кордон на своїй сторінці у Facebook, наставник дніпропетровців завітав на пункт пропуску «Рава-Руська», аби особисто дізнатися думку мандрівників щодо якості роботи прикордонників.

Мирон Маркевич власноруч роздавав листівки «Стоп корупція!», у яких громадян закликають не давати хабарів «зеленим беретам», а також надають номер цілодобової Гарячої лінії Держприкордонслужби. На звороті кожної листівки був особистий автограф Мирона Маркевича.

28 квітня у Хмельницькому відбувся Всеукраїнський турнір з вільної боротьби серед юнаків та дівчат на призи заслуженого майстра спорту України Павла Олійника. Змагання відбувалися у одному з найкращих спорткомплексів України ОЦФВУМ. Про це повідомили користувачі сторінки «РаваРуська інформаційна - газета «Прикордоння» у соціальЮні рава-руські борці, які належать до команди «Спартаківець», у складі дев’яти спортсменів завоювали чотири призових місця. Друге місце виборов Іван Куценко, третє - Анна-Марія Пріпа, Ростислав Галас та Дмитро Гнатів. Також судді відзначили Анастасію Куценкою Бажаємо не зупинятися на досягненому! Подальших успіхів! Тренер команди Міщенко Ю.К.


8 Посміхнімося :-) Якщо чоловік пере шкарпетки, то на ньому остання пара. *** - Вона така! Вона така! - Ну, яка вона така? - Ось побачиш її і відразу в штанях тісно! - Де, спереду чи ззаду? *** Дружина: - Давай купимо машину, я водити навчуся, світ побачимо! Чоловік: - ЦЕЙ чи ІНШИЙ? *** Жінка заходить в магазин і питає продавця: - Яйця по чому? - По три - Сам потри, придурок!

Допомога *** Мати запитує Петрика: - Навіщо ти читаєш книгу про виховання дітей? - Контролюю тебе, чи не перегинаєш ти палицю... *** - Любий, я скинула 5 кілограмів! - Чудово, а змити не забула?.. *** Існує три розміри одягу: на вас, не на вас, і треба поміряти. *** - Що таке бізнес по-українськи? - Це вкрасти ящик горілки, продати його, а гроші пропити. *** «Я закрию той бордель» - сказала баба Ганя і спалила сіновал.

Оголошення 06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та споруд по вул.Д.Галицького, 42 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 25.03.2016 року № 24 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та споруд по вул.В.Великого, 99 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 25.03.2016 року № 25 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) по вул.Залізної Дивізії, 12а в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 25.03.2016 року № 27 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул.Немирівська, 27 в місті РаваРуська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 05.02.2016 року № 22 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

4-МІСЯЧНА ІРИНКА ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ! Ця історія схожа на сотні інших, які щодня попадаються у новинах, стрічках соціальних мереж. Разом з тим у ній своя біль, свій розпач та безмежний відчай, який можуть відчути лише батьки та рідні. Половину свого життя 4-місячна Іринка з мамою вже провела у лікарняних палатах. Здавалось би звичайний січневий день не віщував біди, та буде таким як і інші дні, проведені в побутових турботах, догляді за новонародженою, серед гамору старших діток у хаті. Та лише якась мить – і світ перевернувся - Іринці миттєво стало погано, вона зм’якла, втратила свідомість. Далі були паніка, швидка, нестерпні години очікування. Проте це був лише початок того суцільного жаху, який увірвався в життя звичайної української сім’ї, де народження сестрички крім батьків очікували ще троє братиків. Зараз позаду 3 місяці невизначеності, пошуків причини стану дитини. Від маленької життєрадісної дівчинки не лишилось і сліду. Тривалий час відбувалось падіння ваги практично до тої, що була при народженні, несприйняття материнського молока та більшості сумішей….і загалом стан дитини дуже критичний … Іринка, яка нещодавно лише пригорталась до материнських грудей та харчувалась виключно грудним молоком зараз отримує харчування через зонд… Були і переливання крові, безкінечні крапельниці, і ріки лікарств.. антибіотики…психотропні препарати… які просто вливались в це маленьке сотворіння… Знайдено безліч супутніх діагнозів, що свідчать про поганий стан Іринки, та немає основного, українські лікарі весь час лише підтримують життєдіяльність та неспроможні встановити причину страждань. Весь цей час маму Галину чекають вдома діти, середній - Юрчик, який лише пішов у школу та потребує маминої уваги, допомоги у навчанні….Устимко взагалі ще зовсім малий - 2,5 роки, постійно сумує за мамою та сестричкою. Для старших діток обійми мами та посмішки батька у оселі стали розкішшю…Батько розривається між лікарнею та домівкою. Проте всі з нетерпінням очікують діагнозу та позитивних новин. Прошу всіх небайдужих в час Великого Посту звернути увагу на біду, що постукала в двері цієї родини. Важливою є будь-яка допомога – і молитва, і порада, і фінансова підтримка навіть у невеликих розмірах. Щоденно перебування у лікарні забирає багато грошей, ресурси сім’ї вичерпуються. А попереду ще поїздка закордон для встановлення діагнозу. Не будьте байдужими до чужої біди…. Банківські реквізити для допомоги Іринці: ПриватБанк Номер рахунку: 29244825509100 Найменування платежу: Рапко Роман Теодорович Номер картки: 4731217112260987 (для юридичних осіб: МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) тел. 067 35 35 136

Оголошення 06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул. Пушкіна в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 16.10.2015 року № 14 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

06 липня 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території в районі вулиць: Розточчя, С.Бандери, Чорновола, Озерна, 1-го Грудня в м.РаваРуська, а саме: - детального плану території земельної ділянки рекреації для розміщення установ відпочинку та туризму, орієнтовною площею 5.40 га; - детального плану території земельної ділянки кварталу індивідуальної житлової забудови, орієнтовною площею ділянок по 0,08 га; - детального плану території земельної ділянки для риборозведення, орієнтовною площею 2,5 га; - детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 25.03.2016 року № 30 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в Рава-Руську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській. Наклад 500 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№3 (75), 4 червня 2016 року