Page 1

21 жовтня 2014 року, №12 (56)

Скандал

У номері «Що зробила Ірина Верещук на посаді міського голови». Аналіз виконаної роботи кандидата у народні депутати України на посаді мера Рави-Руської. Ст. 2. «Працівники Рава-Руського лісгоспу знову обрали директором підприємства Андрія Савченка». У лісгопсі провели вибори керівника. Ст. 3. «Равчанин отримав поранення, захищаючи Донецький аеропорт». Інтерв›ю з равчанином Богданом Підчехою. Ст. 3. «На свято Покрови у Забір›ї молились за учасників АТО». 14 жовтня у селі відбулся урочистості з нагоди Покрови Пресвятої Богородиці». Ст. 4. «У Річках відбувся турнір пам›яті Андрія Панечка».

Участь у змагання взяло вісім команд. Ст. 4. «Козак йде на вибори у списку разом з Добкіним, Шуфричем та Королевською». Ст. 5. «Пазиняк не захотів йти у депутати». Народний депутат України зняв свою кандидатуру на виборах до парламенту. Ст. 5. «Завдання батьків - розпізнати талант дитини, не зламати її характеру та розвинути здібності, дані їй природою».

У рубриці «Сусідонька» розмова з директоро НВК «Рава-Руська школагімназія» Іванною Данкевич. Ст. 6. «Чемпіона можуть визначити або у «Золотому матчі», або у кабінетах». Завершився чемпіонат Жовківського району з футболу серед команд Вищої лігої. Підсумкові результати. Ст. 7.

вибори у 122 окрузі: кандидати та їхні шанси Цьогорічні вибори народних депутатів України у одномандатному виборчому окрузі №122, до якого входять Яворівський та Жовківський райони, будуть одними з найцікавіших та найнепередбачуваніших на Львівщині. Тут є все: і досвід, і молодість, і популярність, і освіченість кандидатів. Однак з 11 претендентів, народним депутатом України стане лише один. Ми вирішили проаналізувати кандидатів у 122 виборчому окрузі і оцінити їхні шанси на перемогу. Трійкою лідерів у передвиборчій гонці можна вважати (у алфавітному порядку) міського голову Рави-Руської Ірину Верещук, культуролога, політолога та головного редактора журналу «Ї» Тараса Возняка, а також сотника Євромайдану Володимира Парасюка. Саме між ними, на нашу думку, і розгорнеться боротьба за мандат. На це є кілька причин. Всі троє є доволі відомими людьми не лише у межах свого округу, а й на Львівщині та навіть в Україні. Ірина Верещук за останні півтора роки стала найбільш відомим мером малих міст в Україні, має репутацію талановитого та перспективного політика, жінки з чоловічим характером, оскільки не боїться говорити те, про що більшість воліли б мовчати. Її називають рава-руською Маргарет Тетчер. За її плечима – величезний досвід роботи, зокрема, вона була офіцером у Збройних силах України, працювала юристом Рава-Руської міської ради, заступником голови Жовківської РДА з гуманітарних питань, тому проблеми місцевого самоврядування знає не з чуток і бачить шляхи для їх вирішення. Ірина Верещук неодноразово робила гучні та різкі заяви, метою яких було відстоювання інтересів громади, яку вона очолює. Приклади – відстоювання повно-

цінного існування Рава-Руської районної лікарні, права трудових колективів підприємств обирати свого керівника, відстоювання коштів, передбачених на фінансування різноманітних проектів. Жертвою її критики стали двоє голів Жовківської РДА, політична партія ВО «Свобода», Укравтодор та ін. Можливо, саме через це у неї як багато прихильників, так і ворогів, адже вона не належить до жодної з політичних партій і відкрито ні вона, ні її не підтримує жодна з них, на вибори йде самовисуванцем. До Верховної Ради йде не з пустими руками: має підготовлено кілька законопроектів, спрямованих на наповнення бюджетів місцевих громад прикордонних територій. Культуролог і політолог Тарас Возняк більше відомий у Львові, аніж у районах. Він пише статті, видає книжки і часто з’являється на телебаченні як експерт широкого спектру питань. Окрім цього, він активно співпрацює з політиками, допомагає їм у написанні партійних програм. Сам автор намагається залишатися поза політикою і при можливості наголошує на своїй безпартійності. Однак на користь Тараса Возняка може зіграти висунення його «Блоком Петра Порошенка», у якого найвищий рейтинг з-поміж усіх політичних сил. Він зізнається, що рішення балотуватися в нардепи від «Блоку Петра Порошенка» прийняв на особисте запрошення Юрія Луценка. Він же, начебто, запропонував йому і виборчий округ, розраховуючи на те, що тут відомий львів’янин допоможе «підтягнути» шанси партії на позачергових парламентських виборах. Возняк прийняв пропозицію, пояснивши, що за 30 років роботи у сферах, наближених до політики, дозрів до цього кроку. 122-й виборчий округ вважає близьким, оскільки тривалий час займався питаннями розвитку Жовкви. Зокрема ініціював відновлення міста та

перенесення сюди українсько-польського університету, заснованого президентами Кучмою і Кваснєвським. Свого часу Тарас Возняк працював начальником відділу зовнішніх зв’язків Львівської міської та Львівської обласної рад, був радником з міжнародних питань голови Львівської ОДА та членом правління Міжнародного фонду «Відродження». Високі шанси на перемогу у 122 виборчому окрузі у 27-річного «сотника Євромайдану» Володимира Парасюка. На відміну від Ірини Верещук та Тараса Возняка, у політиці й «на публіці» він людина Трійкою лідерів у передвиборчій гонці можна вважати міського голову Рави-Руської Ірина Верещук, культуролога, політолога Тараса Возняка, а також сотника Євромайдану Володимира Парасюка нова. Парасюк став відомим після того, як 21 лютого під час Євромайдану вийшов на сцену і поставив ультиматум лідерам тодішньої опозиції, заявивши, що якщо якщо політики до 10 години 22 лютого не виступлять з заявою, щоб Янукович йшов у відставку з посади Президента України, люди підуть на штурм зі зброєю. Згодом став командиром 4 роти батальйону «Дніпро-1». Володимир Парасюк позиціонує себе як людину, чисту від політики і, відповідно, від брудних політичних ігор. В очах багатьох людей він – незаплямований представник молодого покоління, який дещо по-наївному дивиться на багато речей, але має щире бажання зробити Закінчення на 5 сторінці.

Дорогі равчани! Разом з вами ми ось уже майже чотири роки. Для історії це – невеликий період, але для кожної людини – це вагомий проміжок її життя. Перебуваючи на посаді міського голови, для мене завжди було важливим, що я залишу в історії як міський голова. Саме тому свою роботу я намагалася виконувати так, наче кожен день для мене, як керівника громади, був останнім. І результат – очевидний: з 2010 року у Раві-Руській було реалізовано понад 70 різноманітних проектів у сферах культури, спорту, туризму, освіти, інфраструктури, благоустрою тощо. Про наше місто не лише почули, ним зацікавились, його почали пізнавати та брати у партнери. Розумію, що на посаді міського голови мені не вдалося реалізувати багато обіцяного. Можливо, для когось мої невиконані окремі обіцянки значили значно більше, аніж безліч справ, які було зроблено. А зроблено було немало. Однак я з чистим сумлінням та впевненістю можу сказати, що мені не соромно виходити до людей, спілкуватися з ними та дивитися їм у вічі. Те, що не було зроблено мною як міським головою, здебільшого пов’язане з відсутністю механізмів, можливостей та банального – коштів. Така ситуація не лише у Раві, вона – скрізь. Саме тому я вирішила балотуватися у народні депутати України, аби мати можливість виконати те, чого не вдалося раніше: провести ремонти доріг, наповнити коштами місцевий бюджет, провести адміністративно-територіальну реформу. Аби це вдалося, а також, аби зробити більше, прошу вашої підтримки на виборах народних депутатів України 26 жовтня. Одного разу Ви мені висловили свою довіру. Вірю, що зможу її заслужити й вдруге! І я її виправдаю!

З повагою, Ірина Верещук, міський голова Рави-Руської, кандидат у народні депутати України


2 Актуально

що зробила ірина верещук на посаді міського голови рави-руської Ірина Верещук, без сумніву, є найвідомішим міським головою в історії Рави-Руської. По-перше, вона – наймолодший міський голова-жінка в Україні, по-друге, за досить короткий час встигла стати одним із найпопулярніших політиків на Львівщині, по-третє, перший мер Рави-Руської, яка не тільки балотується, а й має реальні шанси стати народним депутатом України. Невідомо, чи вибори 26 жовтня принесуть Ірині Верещук депутатський мандат. Однак в контексті їх наближення варто проаналізувати, що вона зробила на посаді міського голови Рави-Руської, чи була її робота достойною, аби довірити їй свій голос. За нашими підрахунками, протягом майже чотирьох років перебування Ірини Верещук на посаді міського голови, у РавіРуській було підготовлено та реалізовано понад 70 різноманітних проектів. Це як і проведення невеликих культурних заходів на кшталт урочистостей з нагоди державних свят та пам’ятних дат, так і втілення у життя великих проектів на зразок підписаних міжнародних угод та залучення інвестицій. Протягом чотирьох років перебування Ірини Верещук на посаді міського голови, у Раві-Руській було підготовлено та реалізовано понад 70 проектів Мабуть, найбільшими досягненнями Ірини Верещук на посаді міського голови можна вважати енергоощадні проек-

ти, які були реалізовані у двох з трьох дошкільних навчальних закладах Рави-Руської. Це повна заміна вікон та дверей на сучасні металопластикові склопакети у дитсадку №1 та заміна системи теплопостачання із встановлення сучасного теплового насоса у дитсадку №3. Складність цих проектів полягала не лише у виконанні робіт, а й у тому, аби підготувати пропозиції по проектах, які б були відібрані європейськими комісіями, а також пошук коштів на співфінансування для їх реалізації. Усе це з невеликими труднощами вдалося реалізувати і тепер виховання дітей у дитсадках міста відбувається у теплих та комфортних умовах. Ще одним великим проектом є пошук інвестора для капітального ремонту котельні Рава-Руського професійного ліцею. Багатомільйонні вкладення у електрокотельню, які були зроблені попереднім міський головою, не дали свого результату і впродовж майже 20 років учні ліцею змушені були навчатися у холодних приміщеннях. Ірині Верещук же вдалося не лише «запустити» котельню, а й не витратити на це жодної бюджетної копійки, залучивши при цьому інвесторів. Тепер же котельня матиме потужності та змогу обігрівати не лише Рава-Руський професійний ліцей, а й школугімназію, школу №2 та багатоквартирні житлові будинки, які розташовані поруч. Свого часу, балотуючись на посаду міського голови, Ірина Верещук казала, що не піде з посади, доки не відремонтує Народного дому. На це меру знадобилося чотири роки, але вона слова дотримала: у Народному домі замінено котел та систему опалення, а також на завершальному етапі перебуває його внутрішня реконструкція. Вже найближчим часом, можливо, навіть на виборах 26 жовтня, равчани

Здобутки Ірини Верещук є особливо цінними, враховуючи, що в останні роки постійно була проблема із бюджетними коштами матимуть можливість побачити все на власні очі. За час управління містом Іриною Верещук у низці багатоквартирних житлових будинках було зроблено капітальний ремонт дахів. Зокрема, по вул. Лещуків, Ярослава Мудрого, 12, Залізної Дивізії, 4, 10, 11, 12, Івана Франка, 18. Крім того, відреставровано фасад приміщення Рава-Руської міської ради, будинків по вул. Львівській, 19, 30, 31 та 33, Вокзальній, 4, збудовано громадський туалет у центрі міста, реконструйовано міський стадіон «Локомотив», замінено освітлення по вул. Грушевського, встановлено освтілення на центральній алеї міста по вул. Ярослава Мудрого, встановлено дитячий майданчик, облаштовано міні-футбольне поле зі штучним покриттям та вуличні тренажери на стадіоні школи №1, реконструйовано центральну алею на міському кладовищі. Усе це – при обмежених можливостях міського бюджету. Двічі Раву-Руську визнавали найвпорядкованішим населеним пунктом Львівської області. Це дозволило місту за позабюджетні кошти закупити та встановити сміттєві баки на вулицях міста, міні-трактор для потреб комунальної служби. Крім того, для рава-руських комунальників було придбано новий сміттєзбиральний автомобіль. Керівництво Іриною Верещук Рави-Руської принесло місто низку вигідних підписаних угод. Най-

відоміша з них – про співпрацю з футбольним клубом «Карпати» (Львів). Результат підписаного документа – у Раві відкрито першу за межами Львова футбольну філію клубу для дітей, а юнацькі та молодіжні склади «Карпат» вже другий сезон грають свої домашні матчі у Раві-Руській на місцевому стадіоні. До кінця року у Раві-Руській відкриється перший на території міста музей – історико-краєзнавчий. Ремонт приміщення, облаштування виставки там відбуваються за позабюджетні кошти. Уже збудований, але тривають завершальні роботи над Меморіалом пам’яті на місці колишнього єврейського цвинтаря. Його відкриття заплановано на весну 2015 року. Віддати належне варто Ірині Верещук і через, що вона разом з громадою міста неодноразово відстоювала інтереси Рави перед чиновниками вищих рівнів влади. Зокрема, активна позиція міського голови не дозволила закрити як окремі відділення, так і в цілому Рава-Руську районну лікарню. Ірина Верещук підтримувала інтереси трудових колективів низки установ та підприємств на території міста у їхньому прагненні до вибору власних керівників. Найбільшим своїм недоліком на посаді мера, який визнає міський голова, є незадовільний стан доріг у місті. Особливо це стосується дороги по вул. 1-го Листопада. Попри те, що обслуговування цієї дороги належить до Яворівської ДЕД, вона є регіонального значення і жодного відношення до неї Рава-Руська міська рада немає, саме останню в особі Ірини Верещук звинувачують у тому, що вона не зробила нічого, аби дорога була дорогою, а не нагадувала напрямок. Ірина Верещук говорить, що за чотири роки написала близько 250 листів щодо ремонту дороги, але ре-

зультату це ніякого не дало. Тому першочерговим своїм завдання у випадку обрання її народним депутатом, Ірина Верещук називає ремонт дороги Рава-Руська – Судова Вишня, яка і пролягає по вул. 1-го Листопада і веде до Потелича, Немирова та Яворова. Багаж здобутків у Ірини Верещук на посаді міського голови доволі солідний. Особливо цінним він є, якщо врахувати, що в останні роки постійною була проблема із бюджетними коштами, частину яких вистачало здебільшого на заробітну плату працівникам бюджетних установ, а решта – блокувалась Держказначейством. Однак чи достатньо цього буде равчанам, чи оцінять вони роботу міського голови, віддавши за неї свої голоси на виборах народних депутатів 26 жовтня, побачимо вже зовсім скоро. Андрій Бучко

Фотофакт

невідомі знищили єдиний білборд ірини верещук

Невідомі особи двічі протягом тижня пошкодили білборд з передвиборчою агітацією кандидата у народні депутати України, міського голови Рави-Руської Ірини Верещук. Так, спочатку зображення Ірини Верещук біля напису «Верещук Ірина - наша людина», який роміщений по вул. 1-го Листопада у м. Раві-Руській, було пошкоджено 6 жовтня - його розмалювали чорною фарбою А вже через тиждень, 13 жовтня, цей же білборд було облито синьою фарбою та подерто. - У Жовківському районі це - єдиний мій білборд, - розповіла кандидат у народі депутати України Ірина Верещук. - Мені шкода людей, які займаються такими брудними речами. Але водночас я можу їм лише поспівчувати. Намагаючись комусь щось довести пошкодженням чужого білборда, вона довели лише свою нікчемність та боягузтво. Але вони забувають одну річ: мене, як людину, громадського діяча та політика, творять не білборди, а мої справи. Можна пошкодити зображення, облити брудом в коментарях у інтернеті, розповідати плітки, але це жодним чином не вплине на те, що мною було зроблено та ще буде. Тому я щиро бажаю таким людям успіхів у їхній надзвичайно «важливій» справі, спрямованій на розвиток та добробут нашого міста, району, області та держави! Нагадаємо, влітку минулого року у Раві -Руській проти Ірини Верещук двічі було розповсюджено анонімні листівки, у якій поливали брудом міського голову та її родину.


3

21 жовтня 2014 року, №12 (56)

Герої

Підприємство

ПРАЦІВНИКИ РАВА-РУСЬКОГО ЛІСГОСПУ ЗНОВУ ОБРАЛИ ДИРЕКТОРОМ ПІДПРИЄМСТВА АНДРІЯ САВЧЕНКА

14 жовтня у ДП «РаваРуське лісове господарство» відбулися вибори директора. Так, близько 150 працівників підприємства обирали нового керівника після того, як 3 жовтня закінчився термін дії контракту з попереднім директором Андрієм Савченком, який очолював підприємство 25 років. На зборах трудового колективу було висунуто сімох кандидатів очолити Рава-Руський лісгосп. Серед них – і колишнього директора Андрія Савченка. Проте ще до голосування п’ятеро кандидатів «зняли» свої кандидатури і, таким чином, лісівники обирали з-поміж двох – вже згаданого Андрія Савченка та Володимира Левицького. Останній, в свою чергу, зазначив, що не зніматиме своєї кандидатури лише через те, аби була альтернатива і було дотримано демократичних принципів. Андрій Савченко зазначив, що великого бажання знову ставати директором у нього немає, але він не міг не зважати на думку колективу, який його підтримував. Тому Андрій Савченко погодився знову спробувати стати директором. Перед голосуванням обидва кандидати на посаду директора Рава-Руського лісгоспу коротко розповіли про свої програми. - Основним завданням, яке потрібно вирішити, на мій погляд є рівномірне навантаження на лісництва, - розповів Володимир

Левицький. – Зараз виходить, що лісництва, які мають великі об’єми рубок, потім вже мають і всі інші роботи: збір насіння, саджанців, підготовку ґрунту, посадку тощо. Інші лісництва в той же час практично не працюють. Також Володимир Левицький зазначив про необхідність збору якісного насіння, який потім даватиме якісний посадковий матеріал, зменшення важкої фізичної праці у лісі, заготовлення якісної деревини та вигідної її реалізації. Андрій Савченко у своєму виступі перед голосуванням зупинився на стратегічних, за його словами, питаннях, які новому керівнику доведеться вирішувати, зокрема, на необхідності підвищення середньої заробітної плати. Він відзначив кадровий потенціал працівників підприємства, подякував своєму заступникові, лісничому, головному інженерові та всьому трудовому колективу за роботу. До досягнень відніс відновлення роботи лісозаводу та автомобільної техніки. - Найбільшою моїм недоліком є те, що я не підготував свого наступника, - зазначив Андрій Савченко. Голосування відбувалося таємно. Участь у ньому взяли 142 його працівників. 96 з них проголосувало за Андрія Савченка, 45 підтримали Володимира Левицького. Ще один бюлетень лічильна комісія визначала недійсним. Однак вибори керівника підприємства є радше способом вираження думки колективу і були, очевидно, організовані з метою

уникнення спекуляцій довкола підтримки Андрія Савченка на посаді директора, адже голосування відбувалося таємно. Проте чи продовжить роботу останній як керівник остаточно залежить від рішення голови Жовківської РДА, який повинен погодити кандидатуру Андрія Савченка, та керівника Державного агентства лісових ресурсів України. Нагадаємо, у серпні працівники Рава-Руського лісгоспу разом з працівниками Рава-Руського шпалопросочувального заводу провели низку заходів з вимогою продовжити термін дії трудових угод керівникам обох підприємства. У випадку з лісгоспом, проблема із продовженням контракту полягала у тому, що голова Жовківської РДА через різні причини не погоджував кандидатури Андрія Савченка. Працівники підприємств 96 працівників лісгоспу проголосувало за Андрія Савченка, 45 - підтримали Володимира Левицького

разом з міським головою РавиРуської Іриною Верещук перекривали дорогу Львів – Рава-Руська, їздили до голови райдержадміністрації та Агенства лісових ресурсів з вимогою погодити кандидатуру керівника. Захар Негода

Равчанин отримав поранення, захищаючи донецький аеропорт Серед равчан, мешканців нашого району, є чимало тих, хто бере участь у проведення АТО на Сході України. Один з них, сорокаоднорічний Богдан Підчеха, приватний підприємець з РавиРуської, уродженець Нової Кам’янки, батько чотирьох дітей. Під час Євромайдану та Революції Гідності він неодноразово допомагав його учасникам, згодом – допомагав знаходити, купувати речі для українських військових, які першими взяли участь у АТО.

Богдан Підчеха (крайній справа) разом з товаримаши

На початку липня Богдан Підчеха пішов воювати добровольцем у складі Добровольчого Українського Корпусу (ДУК). 3 жовтня, під час оборони обстрілу Донецького аеропорту сепаратистами, він був поранений – на нього звалилася стіна. Внаслідок цього, у Богдана Підчехи зламана рука, пошкоджений таз. Наразі він не може ходити. - Лікарі вже направили мені і руку, і таз, - розповів Богдан Підчеха. – Як тільки стану на ноги, пройду реабілітацію, знову вирушу на фронт. Але це буде близько Нового року. - Чому будете повертатися і знову воювати? – запитую у пана Богдана. - А що, сидіти вдома? Тут варіантів немає. Краще б чоловіки встали з диванів і пішли воювати замість молодих хлопців, яким ще жити і у яких все життя попереду, - зауважує Богдан Підчеха. – Якщо вони думають, що будуть сидіти вдома і тішать себе думкою, що підуть воювати, коли війна прийде до їхнього дому, то це не так. Ми мусимо зрозуміти, що якщо не зупинимо ворога

там, то вони прийдуть до нас. - Ви біля Донецька воювали понад три місяці. Що вас найбільше вразило? - Там дуже страшно. Найперше страшно від думки, що люди живуть, працюють, до чогось доробляються, щось наживають, а в один момент влучає два снаряди і все, що вони будували, все, для чого вони старалися, перетворюється на купу сміття. - А яке ставлення людей до цієї ситуації? - Нормальних людей там взагалі майже не залишилось. Всі, хто могли, вже втекли звідти. Є чимало місцевих, які воюють у добровольчих батальйонах. Інші – заховалися і чекають чим все завершиться. Наостанок запитую, чим пану Богданові можна допомогти для його одужання. - Не уявляю, яка мені допомога потрібна, - скромно відповідає Богдан Підчеха. – У вівторок планую повернутися додому, тоді й побачимо. Захар Негода

Фотофакт

у раві встановили сучасні вуличні тренажери 17 жовтня, після майже дворічної затримки, на території стадіону школи №1 у Раві-Руській встановили сучасні вуличні спортивні тренажери. - Питанням встановлення вуличних тренажерів на території стадіону школи №1 Рава-Руська міська рада почала займатися одразу після відкриття тут міні-футбольного поля зі штучним покриттям, - розповіла юрист Рава-Руськогої міської ради Наталія Басай. - Однак після затвердження бюджету тривалий час Держказначейство затримувало перерахування коштів фірмі, яка повинна була встановити тренажери. Як тільки гроші надійшли на рахунок останньої, ми одразу розпочали роботи з їх встановлення. Як розповіли у Рава-Руській міській раді, на встановлення вуличних тренажерів було витрачено 90 тис. грн. з міського бюджету. - Усього встановлено 10 тренажерів. Серед них є степпер, тренажер для м’язів біцепса, тренажер для м’язів бедра, бруси, жим ногами горизонтальний, повітряні ходунці, турнік, жим сидячи від грудей, упор для преса. Займатися на тренажерах, запевняють у Рава-Руській міській раді, можуть як діти, так і дорослі.


4 Пам’ять

Духовність

На свято покрови у забір’ї молились за учасників ато

А пам’ять живе... З 1962 року світова спільнота визначила кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму, тому що у цьому місяці відзначаються дві дати, пов’язані з Другою світовою війною: день її початку і день її повного завершення. Саме тому 30 вересня 2014 року на грудях учнів та педагогів Рава-Руського професійного ліцею запалали червоні маки – європейські символи пам’яті полеглих у війні. Це проходила акція «Ніколи знову», організована та проведена викладачем історії М.Г.Пістуном. «Ідея та графічне втілення даного символу, - розповідає Михайло Григорович,

цвітають там, де пролилася козацька кров.» Цій же темі були присвячені й інші заходи: 29 вересня класні керівники підготували виховну годину «А пам’ять живе», 1 жовтня вихователем Г.Я.Кожушко в приміщенні «Просвіти» гуртожитку була проведена тематична лінійка. День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули у Другій світовій війні: мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду. І сьогодні в нашій країні немає такої родини, члени якої прямо чи опосеред-

Фото «Прикордоння»

14 жовтня у Забір’ї відбулися урочистості з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці. У цей день 20 років тому, у 1994 році, відбулася посвята новозбудованої каплиці біля цілющого джерела у Забір’ї, яка і отримала назву Покрови Пресвятої Богородиці. Минулого року жителі села на чолі з Степаном Зіньківом встановили статую Матері Божої і упорядкували джерело. Його освячення відбулося 13 жовтня. Саме тому приводів для урочистого відзначення свята Покрови у забірчан було кілька. - Окрім відзначення самого свята, а також річниць посвяти каплиці та джерела, у День Покрови ми низько схиляємо голови перед героями минулих часів і перед героями сьогодення, Небесної Сотні і перед тими, хто загинули від рук московського ворога, - зауважила одна з організаторів свята, колишня вчитель

Ольга Зіньків. Після урочистої Служби Божої у церкві відбувся молебень біля цілющого джерела Пресвятої Богородиці. - Після посвяти джерела пройшов лише рік, але як багато тут вже буває людей! Це місце починає заспокоювати, давати ту силу, за яку ми молимося. Воно надихає, заспокоює людину і дає впевненість у завтрашньому дні, а ми своєю присутністю постійно його освячуємо, - зазначив о. Михайло Ярина. Учні місцевої школи разом з вчителями та директором підготували святкову програму. Так, були зачитані та виконані пісні як на релігійну тематику, так і патріотичні. Зокрема, пісня «Зранена Україна» та пісня до Забірської Божої Матері, автором якої є директор Забірської школи Степан Баковський. Також вірш зачитав забірчанин, учасник Антитерористичної операції на Сході України, Володимир Іващук.

- На долю кожного покоління українського народу випадають і радість, і горе. Велике горе випало сьогодні на нашу невинну багатостраждальну українську землю, - зауважила Ольга Зіньків у своєму виступі біля джерела. – Сьогодні як ніколи сумно звучить український гімн, як ніколи низько похилилася в лузі калина, як ніколи журливо курличуть у небі журавлі, як ніколи схвильоване б’ється у кожного з нас материнське серце. Учні місцевої школи зачитали перелік забірчан, які є учасниками АТО. На урочистостях разом зі своїми сім’ями перебували хлопці та чоловіки Забір’я, які брали і беруть участь у проведенні АТО. Разом у селі таких дев’ять осіб. - У свято Покрови, День захисника України, ми вирішили вшанувати їх і помолитися за них, аби вони поверталися додому живими та здоровими, - додала Ольга Зіньків. Тарас Левко

Фото Рава-Руського професійного ліцею

- стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Графічне втілення-алюзія (з одного боку – червоного маку, з іншого – кривавого сліду від кулі) передає глибину сенсу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих. Червоний мак – водночас є символом європейським та українським. Історично червоний мак є символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914року. В українській традиції, зокрема народних піснях та переказах, маки є символом пам’яті за полеглими у бою і за-

ковано не постраждали б від наслідків діяльності фашистів. Ця воістину диявольська ідеологія робить людей винуватими від народження тільки за їх генетичну приналежність до тієї чи іншої нації, сіючи по всій планеті зерна ненависті до себе подібним. Ціною колосальних зусиль тієї частини людства, яка залишалася на боці Добра і Правди, і, перш за все, нашого великого народу, у 1945 році фашизм був переможений, а його ідеологи – скинуті та знищені. Надіємося, що і нині машина приниження і вбивств в Україні буде зупинена. Людмила Смірнова, член гуртка «Художнього слова» Рава-Руського професійного ліцею

Пам’ять

У Річках відбувся турнір пам’яті андрія панечка 5 жовтня у Річках відбувся дитячий футбольний турнір «Золота осінь». Участь у змаганнях взяли дитячі футбольні команди шкіл з Річок, Равського, Забір’я, Рави-Руської школи-інтернату, а також з Сокальського району – Угнова, Хлівчан та Карова. Ініціатором, засновником та організатором турніру є Павло Холява. Метою проведення турніру є звернути увагу чиновників та політиків на дітей загалом і дитячий футбол зокрема. - Саме в селах діти, як правило, не мають змоги відвідувати спортивні секції, там немає відповідних спортивних залів тощо, - розповів Павло Холява. – Власними силами ми придбали дітям м’ячі та форму. Спочатку було створено дитячо-юнацький футбольний клуб «Річки». Згодом виникла ідея організувати дитячий турнір і залучити до участі у ньому сусідні села. Цього року «Золота осінь» проводилась вдруге. Якщо минулого року участь у змаганнях взяло шість команд, то цього разу їх

було вже вісім. - Взяти участь у турнірі повинна була ще команда з Польщі, але вони побоялися приїхати через війну на Сході України, - зауважив Павло Холява. – Однак я сподіваюся, що наступного року нам таки вдасться організувати вже міжнародний футбольний турнір. Цього року турнір «Золота осінь» у Річках був присвячений загиблому Андрієві Панечку – хлопцю, якого було мобілізовано до війська і який трагічно загинув. Саме тому, а також через ситуацію на Сході України, організатори турніру зробили наголос на патріотичну складову у його проведенні. Участь у турнірі «Золота осінь» взяли команди гравців 2000 – 2002 р.н., а також друга команда Річок, де виступали учні 2002 – 2003 р.н. За результатами змагань, перше місце посіла дитячо-юнацька футбольна команда Річок. Другими стали діти з Равського, третіми – зі Забір’я. На четвертому місці опинилася команда з Хлівчан, на п’ятому – з Рава-Руської школи-інтернату, на шостому – з

Угнова. Молодша команда Річок (2002-2003 р.н.) посіла шосте місце, а Карову дісталося сьоме. Організатори турніру також вручили додаткові індивідуальні нагороди гравцям команд. Так, кращим воротарем «Золотої осені» визнано Віталія Куземського з команди Річок, який у серій післяматчевих пенальті пропустив лише один гол. Представнику ДЮФК «Річки» також дісталося звання кращого гравця змагань. Ним став капітан команди Ігор Теглівець. Найбільше голів забив і здобув титул кращого нападника «Золотої осені» Віталій Яремко – гравець команди Равського. Руслана Теглівця з молодшої команди Річок та Дем’яна Кіщака з Равського було нагородженою грамотою як наймолодших гравців турніру (8 та 7 років відповідно). Подяки отримали тренери команд: Степан Маяк (Рава-Руська школа-інтернат), Богдан Кушта (Равське), Віктор Турій (Угнів), Андрій Тарновський (Річки 2002-2003 р.н.) та Павло Холява (ДЮФК «Річки»).

Команда Річок - переможець турніру «Золота осінь». Фото Павла Холяви

За допомогу в організації турніру грамотою нагородили також сільського голову Річок Романа Зінька. - Також нам допомогли двоє хлопців, яким небайдужі діти, їхній розвиток і вони прагнули долучитися до організації турніру. Микола Кістечко та Назар Войтик зробили по-справжньому святкове завершення змагання.

Завдяки їм після урочистостей з нагородження їх учасники разом зі своїми вболівальниками мали змогу пригоститися чаєм, цукерками, печивом та іншими солодощами, - зазначив Павло Холява. Василь Волокуша


5

21 жовтня 2014 року, №12 (56)

Вибори

козак йде на вибори у списку разом з добкіним, шуфричем та королевською Депутат Львівської обласної ради, бізнесмен Тарас Козак знову балотується у народні депутати України. Однак цього разу він спробує потрапити у парламент не з одномандатного виборчого округу, а у списку партії. Так, нагадаємо, у 2012 році Тарас Козак балотувався у народні депутати у 122 виборчому окрузі, до якого входять Яворівський та Жовківський райони. Тоді, за результатами соціологічних опитувань, за нього готові були проголосувати 47% виборців, тоді як за найближчого конкурента, Василя Пазиняка, висунутого Об’єднаною опозицією, на понад 20% менше. Однак вибори 28 жовтня принесли один із найнеочікуваніших результатів на Львівщині. У порівнянні з соціологічними опитуваннями, все змінилося до навпаки: з майже 20-тивідсотковим відривом Василь Пазиняк переміг Тараса Козака. Чи балотуватиметься Тарас Козак у 122 виборчому окрузі майже до кінця терміну реєстрації кандидатів залишалося інтригою. Зрештою, на вибори він таки пішов, але у складі партії «Опозиційний блок». У виборчому списку партії він зареєстрований під

вибори у 122 окрузі: кандидати та їхні шанси Початок на 1 сторінці.

№14. Крім нього, у першій «двадцятці» партії є, зокрема, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Добкін, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Вадим Новинський, Сергій Льовочкін, Юрій Мірошниченко. Додамо, що шанси потрапити у Тараса Козака до парламенту є доволі високими. За результатами соціологічних опитувань, проведених групою «Рейтинг» з 1 до 8 жовтня, за «Опозиційний блок» готові проголосувати 5,1% з тих, хто має намір голосувати і визначилися з вибором. Нагадаємо, аби потрапити у Верховну Раду, політичним партіям треба набрати не менше 5% голосів виборців.

щось хороше. Гострі запитання, критику, яка лунає на його адресу, інтерпретують як намаганням «очорнити» незаплямоване ім’я Парасюка. Попри це, під час передвиборчих дебатів, Володимир Парасюк на конкретні питання відповідав дуже загальними фразами, практично не конкретизуючи відповідей. Є багато питань і щодо його освіти. На сайті ЦВК вказано, що у Володимира Парасюка – лише загальна середня освіта, тобто закінчив він лише школу. Сам Парасюк говорить, що навчався у Львівському національному універси-

розказана самим Парасюком, в одних викликала захоплення, іншим дала ще один привід для скепсису. Майданівця почали підозрювати у надмірній уяві. На вибори Володимир Парасюк йде самовисуванцем. Високий результат на виборах, принаймні у Яворівському районі, може здобути командир 24-ї механізований бригади у Олександр Павлюк. У Яворові, де дислокується бригада, він може претендувати навіть на перше місце. Військові про Олександра Павлюка говорять як про хорошого командира, який врятував життя багатьом бійцям під час перебування у зоні АТО. ЗМІ повідомля-

93 поранених. Очевидці казали, що загиблих може бути понад 50. Наступного дня після трагедії керівник Управління інформаційної безпеки Нацгвардії України Юрій Стець повідомив пресі про відсторонення командира 24-ї бригади Олександра Павлюка. Родичі поранених і загиблих, а також ті, хто уцілів, звинувачували вище військове командування у халатності та навіть в зраді. Олександр Павлюк став командиром 24-ї бригади у 2010 році. До цього керував контингентом українських миротворчих військ в Косово. Кандидатом висунутий ВО «Батьківщина». Серед інших кандидатів у на-

Тарас Левко

САВЧЕНКО ПІДТРИМАВ ВЕРЕЩУК Директор Рава-Руського лісгоспу Андрій Савченко, який був зареєстрованим кандидатом у народні депутати України у 122 одномандатному виборчому окрузі, зняв свою кандидатуру. З відповідною заявою він звернувся до ЦВК 10 жовтня. Так, у коментарі «Прикордонню» Андрій Савченко зазначив, що зняв свою кандидатуру на користю міського голови Рави-Руської Ірини Верещук.

- Ірина Андріївна є фахівцем у своїй справі і зможе відстояти інтереси нашого підприємства, міста та району у Верховній Раді. Це вона неодноразово демонструвала, - зазначив Андрій Аркадійович. – Розумію, що шансів перемогти на виборах у мене небагато, тому вирішив зняти свою кандидатуру і підтримати Ірину Верещук на виборах народних депутатів. Захар Негода

пазиняк не захотів йти у депутати Народний депутат України Василь Пазиняк, який переміг на виборах 2012 року у одномандатному виборчому окрузі №122, відмовився знову балотуватися до парламенту. Відповідну заяву він подав до Центральної виборчої комісії 7 жовтня. 14 вересня кандидатуру Пазиняка було підтримано на всеукраїнському з’їзді «Народного Фронту» у Києві, а 23 вересня він був офіційно зареєстрований кандидатом у народні депутати у ВО №122. 6 жовтня кандидат звернувся із заявою до ЦВК про відмову від балотування. На попередніх виборах Василь Пазиняк балотувався від ВО «Батьківщина» і переміг, здобувши 55,86% голосів виборців. Наразі невідомо, чи Василь Пазиняк підтримає когось із решти кандидатів у подальшій бо-

ротьбі у 122 окрузі. Спостерігачі «Опори» не виключають, що надалі він співпрацюватиме і допомагатиме командиру 24-ї окремої механізованої бригади імені Данила Галицького (м. Яворів) Олександру Павлюку. Захар Негода

теті імені Івана Франка. Крім того, про досвід роботи Володимира Парасюка відомо, що він працював відеооператором. Володимир Парасюк заявив, що одна з політичних партій пропонувала йому 2 млн. доларів за місце у її виборчому списку, однак категорично відмовився називати, яка саме це була партія. Крім того, він розповідав, що під час перебування на Сході України, потрапив в оточення під Іловайськом, був поранений, а згодом опинився в полоні терористів, але ті начебто його не впізнали. Карколомна історія потрапляння та виходу живим і неушкодженим з полону,

ли, що звідти комбриг повернувся у Яворів на «УАЗику», пробитому кулями. З початком війни на сході України на базі 24-ї бригади були утворені кілька «важких» батальйонних тактичних груп, які були задіяні в районі Слов`янська, Красного Лиману і Краматорська. В ході боїв особовий склад бригади зазнав втрат. Найбільша трагедія сталася уночі, 11 липня, коли батальйонно-тактична група 24-ї окремої механізованої бригади потрапила під реактивний обстріл під Зеленопіллям на Луганщині. Точної кількості загиблих невідомо досі. Офіційно повідомляли про 19 убитих і

родні депутати, які балотуються у 122 виборчому окрузі, є самовисуванці: депутат Львівської обласної ради Іван Бокало, колишній депутат Жовківської районної ради, а тепер – Львівської обласної, шеф-редактор газети «Жовківчанка» Богдан Каспер, підприємець, депутат Новояворівської міської ради Володимир Пекар, редактор газети «Яворівський голос», депутат Яворівської міської ради Людмила Шубіна. Крім них, до парламенту намагатимуться потрапити завідувач сховища у військовій частині Віктор Гаршин, висунутий Комуністичною партією, головний спеціаліст із забезпечення зв’язків із ЗМІ Ольга Давид, висунута Українською Народною Партією, та військовослужбовець Артур Шешеня, висунутий «Всеукраїнський аграрним об’єднання «ЗАСТУП». Василь Пазиняк та Андрій Савченко, які також були зареєстровані кандидатами у народні депутати України, звернулися до ЦВК із заявою про відмову балотуватися. Тарас Левко, за матеріалами ЦВК та Львівського порталу


6 «Сусідонька»

«Завдання батьків – розпізнати талант дитини, не зламати її характеру та розвинути здібності, дані їй природою» Її життєве кредо – «Не суди і не будеш судженим». У житті її супроводжує цифра «3», яка стала для неї своєрідним символом родини: вона три роки виховувалась у сім’ї тітки, в якої було троє своїх дітей, згодом вона народила та виховала трьох дітей, які подарували їй трьох онуків. Вона закохана в життя та людей. Кожен свій день проживає як востаннє. У віці 12 років вона втратила найріднішу для себе людину, матусю, але не зламалась. У 41 рік вона не опустила руки, коли прийняла на себе керівництво пошкодженою пожежею школою, а через два роки – не впала у відчай, коли їй встановили страшний діагноз. Іванна Данкевич – директор навчально-виховного комплексу «Рава-Руська школа-гімназія» є героїнею сьогоднішньої рубрики «Сусідонька».

керівник Академічної чоловічої хорової капели ім. Ревуцького. Ігор пов’язав свій творчий шлях з ансамблем «Ватра», виступав разом з Оксаною та Ігорем Білозірами, і продовжує гастролювати. - п. Іванно, з чого розпочалася Ваша педагогічна діяльність? - Ще навчаючись у школі, зрозуміла, що хочу працювати з дітьми, тому без вагань після закінчення восьмого класу подала документи у Бродівське педагогічне училище, після закінчення якого, за направленням, поїхала працювати у восьмирічну школу продовженого дня смт. Борової Київської області. Працювати доводилось з восьмої ранку і до восьмої вечора, на квартиру навідувалась лише щоб помитися, переодягнутися та поспати. З теплом згадую ті часи, адже саме там відбулося моє становлення як вчителя. - Як ви познайомились зі своїм майбутнім чоловіком? - Я переконана, що кожен має свою половинку, яка чекає слушного часу, щоб з’єднатися з Вами в єдине ціле на усе життя. Тому, коли під час вечірки у Бродівському училищі зустрілась поглядом із молодим красенем Ярославом, одразу зрозуміла, що саме він і є моя друга половинка. Потім були роки розлуки: Ярослав пішов служити в армію, а я поїхала працювати за направленням. - Скільки років Ви разом? - У цьому році ми відзначаємо 30-річчя подружнього життя. За цей час жодного разу не пошкодувала, що доля подарувала мені зустріч саме з Ярославом. Разом ми виховали трьох дітей, разом радіємо трьом внукам. Ми не сваримось, усі життєві питання вирішуємо дуже просто: сідаємо, обговорюємо і прийма-

фото «Прикордоння»

по мені, відсторонююсь. - Розкажіть про дітей… - п. Іванно, про таких як Ви - Донька Світлана – найстарша, їй 29 років, працює так, як і її говорять: «Ця людина перемочоловік, менеджером на АЗС, ви- гла рак». Що б Ви порадили люховує двох дітей. Її старший син дям, яким ставлять такий самий діагноз, як Вам? уже пішов у перший клас. - По-перше, хочу сказати, що Сину Олегу – 24 роки. Він займається бізнесом. Одружений, рак – це не вирок, це – хвороба, яку можливо здолати! доньці вже два роки. Коли сама почула свій діаМолодшій доньці Богданні - Пані Іванно, яким було районі були побілені хати. – 18 років. Вона закінчує Рава- гноз, мало не втратила свідомосВаше дитинство? - За яких обставин ви поверРуський ліцей, буде бухгалте- ті. Йшла вулицею, сльози текли - Я народилась у місті Золо- нулися в Україну? самі по собі, а мозок просвердром. чеві, що на Львівщині. Моя мати - У нашу домівку прийшла - Як діти обирали майпрацювала продавцем у місце- біда. Коли мені виповнилось 12 бутню професію? вому гастрономі, а батько був років, померла моя мати. - У нашій сім’ї кульголовним механіком у сільгоспВ один день світ навколо «Після одужання я почала тивується принцип колегітехніці. Це був безтурботний час. мене став сірим. Родина з Украрадіти кожному дню, ального обрання рішень. У віці шести років разом з їни наполягла на нашому поверматеріальне відійшло на Та коли постало питання батьками я покинула наше місто ненні. З того часу жодного разу другий план» обрання майбутньої проі поринула у світ Далекого Сходу. не була на Далекому Сході. фесії, ми з чоловіком ви- Яким був для Вас цей новий Моя рідна тітка, яка на той рішили, що наші діти зросвіт? час вже мала троє своїх доросблять свій вибір самостійно, лювало – «Завтра нічого вже не - На Далекому Сході зовсім лих синів, забрала мене до себе. адже на той період вони були стане». Але рідні допомогли мені інша природа – навколо сопки, В її родині я прожила три роки, самостійними,поміркованими, не втратити віру. Саме за допоякі набирають кольору лише доки не пішла навчатись в учивідповідальними, працьовити- могою їх я здолала цей складний навесні: одна, завдяки ряснок- лище. етап у своєму житті, не скиглячи. ми. - Чим запам’ятались - п. Іванно, поділіться своїм І ми перемогли – хвороба відіроки, які ви провели в йшла і я продовжую жити. досвідом виховання дітей. сім’ї тітки? «Працювати доводилось - Яка різниця між життям до - Частенько батьки губляться, - Я потрапила в рідну з восьмої ранку і до восьмої коли постає питання розкриття і після хвороби? родину, тому дискомфорту вечора, на квартиру навід- Я скажу про після, тому що здібностей їхніх дітей. Важливо не відчувала. Хлопці, сини увалась лише щоб помитися, вірити у них, адже кожен з них саме після одужання, пройшовтітки, приїжджаючи додомає талант. Завдання батьків – ши через операційний стіл та пему на вихідні, радо залупереодягнутися та поспати» розпізнати талант дитини, не ріод реабілітації, я почала радіти чали мене до їх спільного зламати її характеру, максималь- кожному дню, матеріальне відізахоплення музикою. Вони но розвинути здібності, які дані йшло на другий план. Я полюбивлаштовували суботні вечори ла мандрівки. Зараз, як ніколи, дитині природою. вітучим піонам, стає рожевою, на кухні. Нашими незмінними Одного разу я поставила на радію кожному дню та порі року. інша – синьою, від цвіту ірисів. слухачами були, зазвичай, вуйко столі вазу з однією трояндою і Не розпорошуюсь на пусті знаБолотяні місця вкриває яскраво- і тітка. попросила своїх дітей змалюва- йомства та балаканину. Просто жовтий килим квітучих «купаль- Який музичний інструмент ти, що вони бачать перед собою. роблю свою справу і насолоджуниць». вам довіряли двоюрідні брати? Їх відповіді говорили самі за юсь життям. - Які люди вас оточували? - Юрій грав на баяні, ВолоЗараз я ніколи не відкладаю себе. Світлана, яка завжди була - Національний склад меш- димир – на контрабасі, Ігор – на дуже організованою та полюбля- на завтра те, що можна зробити канців нашого селища був таким скрипці, а я – на ударних інструла точні науки, описала троянду сьогодні, адже добре знаю, що самим різнобарвним, як сопки. ментах, які складались зі столу у вазі так: «Я бачу одну завтра може і не настати. Разом зі мною навчались в одно- та паличок (Сміється. – Авт.). - Чи можна уникнути цього квітку, яка стоїть у скляній му класі китайці, корейці, евен- Відчуття ритму в мене було, тому вазі, на ній три яскравих страшного захворювання? ки, молдавани, українці, росія- брати ставились до моїх імпрові«Кожен має свою поло- Я не науковець, щоб розпелюстки всередині і п’ять ни. Усі ми дружили між собою. зацій терпляче. винку, яка чекає слушного повісти про недугу в деталях, великих ззовні». Мови про національні міжусоби- Чи підтримуєте контакти з часу, щоб з’єднатися з вами Олег, дуже сентимен- але впевнена, що зарадити собі ці ніколи не йшло. вашими двоюрідними братав єдине ціле на усе життя» тальний, вразливий та спо- можна. Рак на початкових стаді- А чим відрізнялись від ін- ми? стережливий написав: «Я ях, а саме тоді є шанс одужати на ших національностей українці? - Звичайно, вони ж моя родибачу троянду, на листочках 100%, ніяк про себе не заявляє, - Кожна громада проживала на! Зараз кожен із них займає вив окремому районі, який відріз- значне місце серед талановитих ємо одне на двох рішення. Мій якої жевріють крапельки роси, він підступно підлаштовується до нявся один від одного. Усі мали людей нашої Батьківщини: Юрій чоловік – розумна, відповідаль- видно, що її зрізали сьогодні нашого організму, адже болі ми не відчуваємо. Тому я раджу усім свої традиції та символи. Укра- - художній керівник Заслуженої на та щира людина. Наші почут- вранці». Богданна, як людина з худож- раз на рік обов’язково проходиїнський район був засаджений Національної капели бандурис- тя з роками лише міцнішають. вишнями, ці дерева росли у кож- тів України ім. Григорія Майбо- Він – мій надійний тил. Разом ми нім поглядом, стала описувати ти повноцінне обстеження. Першим зауважив зміни в кольори, промені сонця та півному дворі. А ще лише в нашому роди, Володимир – художній і в радості, і в горі. тінь, яку створювала квітка на моєму організмі під час огляду Сергій Олександрович Штогрин скатертині… - Що для Вас найважливіше (лікар залізничної амбулаторії Кулінарний рецепт рибки від Іванни Данкевич у Раві-Руській – Авт.). І я впеву житті? - Діти! Заради них ми живе- нена – це врятувало мені життя. - Що для Вас особисто ознамо. Це ниточка, яка тримає нас Філе риби (нежирне) маринуємо в солі і перці, ріжемо на кусочки і кропимо соком лимона. Начає слова «щастя», «сім’я»? на цьому світі! стоюємо півгодини, обсмажуємо на оліі. - Щастя - це коли спокій на - Що б ви не змогли пробачиОкремо, на великій терці, тремо моркву, а цибулю ріжемо великими дольками і обсмажуємо на душі, вдома, на вулиці, у країні. ти близьким людям? олії. Викладаємо усе пластами на деко: трохи олії, риби, моркви з цибулею. Наливаємо води так, - Зраду! А ще я на терплю ли- А сім’я - це усе!!! щоб вона накрила усе. Додаємо майонез, кетчуп за смаком і запікаємо до 20 хвилин при темперацемірство. Сама намагаюсь говотурі 180 градусів. Олена Криниця рити відверто, якщо людина не


7

21 жовтня 2014 року, №12 (56)

Футбол

МІНІМАЛЬНА, АЛЕ ВАЖЛИВА ПЕРЕМОГА Чемпіонат Жовківського району з футболу. Вища ліга. 17 тур. 5 жовтня. Кам’янка-Липник. Кам’янка-Липник – Рава 0:1 (0:1) Рава (стартовий склад): Старчак, Фурса, Стельмах, Винницький, Старчак Я., Чорний, Щигол, Бойко (к), Яворів, Вивроцький, Дацишин. Гол: Дацишин, 31. Гра розпочалась з атак гостей яким в цьому матчі перемога була потрібна явно більше, адже здавалось би, вже оформлене після першого кола чемпіонство, вислизувало з рук. На третій хвилині гри Яворів, який в цьому матчі грав правого півзахисника, пройшов по фланзі і навісив на Щигола, останній не дотягнувся до м’яча буквально декілька сантиметрів. Через хвилину Вивроцький перевірив пильність Мацелка ударом з середньої дистанції. Відповіли господарі проходом Махіньки, але обігнати Старчака йому не вдалося. Рава забила гол після швидкої контратаки. Щигол пройшов по

фланзі, переграв свого опонента та сильно прострілив на дальню штангу, куди стрімко вбігав Дацишин. Останній і проштовхнув «круглого» у ворота. Буквально за хвилину атаку Кам’янки-Липника мав доводити до логічного завершення все той же Махінька, але знову він не зміг переграти Старчака, який до речі відіграв чи не найкращий матч в сезоні. До кінця першого тайму команди заспокоїлись і гра переважно проходила у центральній зоні поля. Другий тайм став логічним продовженням першого: Рава атакувала доволі стримано, адже рахунок їх повністю влаштовував, а господарі поля, зважаючи на відсутність їх лідера атака Деви, так і не змогли створити щось путнє коло воріт опонентів. На останніх хвилинах гри збільшувати рахунок на користь «Рави» повинен був Бойко, але його удар зі штрафного пролетів над поперечкою. Ігор Брик

НЕРВОВИЙ МАТЧ, ВПЕВНЕНИЙ РЕЗУЛЬТАТ Чемпіонат Жовківського району з футболу. Вища ліга. 18 тур. 12 жовтня. Рава-Руська. Стадіон «Локомотив». Рава – Бишків – 4:1 (1:1) Рава: Старчак (Прибула, 89), Фурса, Стельмах, Винницький, Старчак Я., Чорний, Щигол, Бойко (к), Яворів (Зінько 71), Вивроцький, Дацишин (Богуш, 78). Голи у Рави: Дацишин, 24, Вивроцький, 54, Щигол, 67, Старчак Я., 88.

ром справився, але на добиванні знову опинився гравець Бишкова, який і проштовхнув м’яча у ворота. Рава знову ринулась вперед, але чи то надто велике бажання, чи майстерність воротаря гостей не дозволили господарям у першому таймі знову вийти вперед. Очевидно у перерві в роздягальні господарів розмова тренера з гравцями була не з приємних, що читалось обличчях останніх, коли вони вийшли на другий

чемпіона можуть визначити або у «золотому матчі», або у кабінетах У вищій лізі чемпіонату Жовківського району команди зіграли між собою усі 18 матчів, але відповіді на головне питання «Хто стане чемпіоном?» немає й досі. За 3 тури до кінця чемпіонату лідирувала Рава-Руська, як і впродовж всього турніру, випереджаючи команду Зубейок. Однак остання, втім, мала ще гру у запасі. Тому, у випадку всіх перемог і бодай однієї нічиєї Рави у останніх матчах, Зубейки могли розраховувати й на «золоті» медалі. Однак і Рава, і Зубейки у 16 туру синхронно програли. При чому командам, які наступали лідерам на п’яти - Гійче та Синьковичам. Тому якби Зубейки у перенесеному матчі не обіграли гійченців, або ж у останньому Синьковичі переграли все те ж Гійче, ми б бачили зовсім іншу картину на верхівці турнірної таблиці. Чемпіонами могли стати як і Рава, так і Зубейки, Гійче чи

Синьковичі. Останні два тури повернули ситуацію до попередньої і перші два місця розділяють Рава та Зубейки. У них однакова кількість очок за підсумками змагань, і це, скоріше за все, означає проведення ще одного матчу між цими командами - так званого «Золотого», у якому переможець і стане чемпіоном. Однак чи буде все таки проведено цей матч - невідомо. Рава-Руська подала протест до футбольних керівників щодо результату свого матчу з Гійче у 16 турі, у якому равчани поступилися з рахунком 1:2. Команду Гійче звинувачують у тому, що у тому матчі у їх складі грав гравець, який має контракт зі словацьким клубом і, таким чином, начебто не мав права грати за Гійче. Наразі чекають на підтвердження чи спростування причетності гійченця до словацької команди. Якщо протест Рави буде задоволено, тоді «Золотого матчу»

не буде і Рава автоматично стане чемпіоном. Якщо ж ні - тоді на вболівальників чекає ще один, не менш цікавий, напружений та нервовий поєдинок. Щодо молодіжних команд, то Рава-Руська таки втратила чемпіоноство, пропустивши вперед Чемпіонами могли стати як і Рава, так і Зубейки, Гійче чи Синьковичі

команду Гійче, у якої лише одна нічия без врахування одного незіграного матчу, результат якого для гійченців вже неважливий. Третіми фінішували Синьковичі, а останнім - Магерів, який показав дзеркальний результат чепіону - одна нічия і всі поразки. Роман Швець

Статистика 16 туру (дорослі; юнаки) Рава-Руська - Гійче - 1:2, 1:2; Магерів - Бишків - 2:1, 0:1; Зубейки - Синьковичі - 2:3, 2:4; Городжів - Стара Скварява - 2:2, 0:3; Кам’янка-Липник - Волиця - 2:0, -. Статистика 17 туру (дорослі; юнаки) Кам’янка-Липник - Рава-Руська - 0:1, -; Волиця - Городжів - 0:1, 5:0; Стара Скварява - Зубейки - 1:2, 3:0; Синьковичі - Магерів 3:2, 7:0; Бишків - Гійче - 0:2, 0:4. Статистика 18 туру (дорослі) Рава-Руська - Бишків - 4:1; Гійче - Синьковичі 6:1; Магерів Стара Скварява (матч зупинено за рахнку 1:1 через неспортивну поведінку гравців Магерова); Зубейки - Волиця - 3:0; Городжів Кам’янка-Липник - 4:0. Перенесений матч 12 туру Стара Скварява - Синьковичі 1:1; Пересений матч 14 туру Зубейки - Гійче - 4:2.

Турнірна таблиця (дорослі склади) Команда 1. Рава-Руська 2. Зубейки 3. Гійче 4. Синьковичі 5. Кам’янка-Липник 6. Магерів 7. Городжів 8. Стара Скварява 9. Бишків 10. Волиця

І 18 18 18 18 18 17 18 17 18 18

В 11 12 11 11 8 8 7 5 2 2

Н 4 1 2 1 2 1 3 6 2 2

П 3 5 5 6 8 8 8 6 14 14

М 50-29 47-32 52-33 58-37 26-32 40-34 35-38 39-37 23-56 18-60

О 37 37 35 34 26 25 24 21 8 8

Турнірна таблиця (юнацькі склади) Команда 1. Гійче 2. Рава-Руська 3. Синьковичі 4. Волиця 5. Стара Скварява 6. Городжів 7. Бишків 8. Зубейки 9. Магерів

І 14 15 15 15 15 15 15 13 14

В 13 12 11 8 8 4 3 1 0

Н 1 0 1 2 1 3 2 1 1

П 0 3 3 5 6 9 10 11 13

М 40-7 22-9 42-14 36-16 27-21 25-40 17-34 10-33 8-53

О 40 36 34 26 25 15 11 4 1

Футбол. Чемпіонат Жовківщини. Перша ліга. Західна зона В останньому турі чемпіонату району Раву влаштовувала лише перемога, тож на матч команда вийшла з хорошим настроєм саме її і здобути . Головний тренер використав старе футбольне правило і переможний склад на гру не поміняв – на поле вийшли ті ж виконавці, що й у попередньому турі. Вже з перших хвилин господарі ринулись вперед. Щигол не зумів переграти воротаря вийшовши з ним віч-на-віч. Через хвилину Бойко зі штрафного поцілив у стійку, а Яворів пройшовши по своєму фланзі і пробив поруч зі стійкою. Гол назрівав і сталось це маленьке футбольне диво на 24-й хвилині. Після прострілу з флангу першим на м’ячі опинився Дацишин, який і проштовхнув «смугастого» у сітку воріт гостей. Після забитого гола господарі заспокоїлись повіривши, що перемога у них у кишені. І поплатилась за це на 33-й хвилині гри: нападник гостей скористався помилкою захисту Рави, прийняв м’яча в карному майданчику і пробив по воротах. Старчак з уда-

тайм. І з перших хвилин господарі рвонули на ворота гостей – моменти почали виникати один за одним. Дацишин пробив з вигідної позиції поруч зі штангою, а удар Чорного парирував воротар. Вивроцький після подачі з флангу головою пробив у поперечку, а вже за хвилину він також головою замкнув подачу з кутового. 2:1. Здавалось, Рава знову зупинилась і навіть дозволила гостям провести декілька атак. Але, зважаючи на гіркий досвід першого тайму, равчани знову рушили вперед і забили третього гола –Щигол завершив красиву комбінацію своїх партнерів. Здавалось, і без того без важку ситуацію для Бишкова ще більше ускладнив воротар гостей, якого вилучили з поля за нецензурну лайку на адресу арбітра. Місце у воротах зайняв польовий гравець, який до кінця матчу пропустив ще один гол. Його забив Старчак, який сильно пробив з-за меж карного майданчика. Ігор Брик

Лавриків опускає чемпіонство Останні тури у Західній зоні Першої ліги у турнірній табличі майже нічого не змінили. Майже - це за винятком ситуації на верхівці таблиці. Лавриків, якому для зайнятого першого місця і чемпіонства у Західній зоні потрібно було здобути одну перемогу і не програти своєм прямому конкурентові, команді Сопошина, все ж поступився не лише останній, а й команді Глинська. У свою чергу, Сопошин у трьох матчах здобув дві перемоги та нічию, що дозволило йому «скинути» Лавриків в останньому турі з верхівки таблиці. Таким чином, Лавриків, який мав шанс поборотися за чемпіонство у Першій лізі, поступився цим правом Сопошину (хоча, попри однакову кількість очок, не виключено, що довкола першого місця, як і у Вищій лізі, згодом тут можуть розгорнутися справжні баталії). Тепер Сопошин змагатися з переможцем Східної зони у Першій лізі, командою Дублян,

за чемпіонство у Першій лізі загалом. А на Лавриків, який до останнього матчу в групі міг розраховувати на статус кращої команди

загалом у Першій лізі, чекає продовження боротьби за призове третє місця разом з командами Крехова, Сулимова та Дорошева, які зайняли друге та третє місця у Західній та Східній зонах. Словом, це кінець чемпіонату, але не інтризі. Роман Швець

Турнірна таблиця Команда 1. Сопошин 2. Лавриків 3. Крехів 4. Глинськ 5. Річки 6. Мокротин 7. Нова Кам’янка 8. Забір’я

І 14 14 14 14 14 14 14 14

В 7 8 7 7 4 4 3 1

Н 6 3 4 4 4 4 2 3

П 1 3 3 3 6 6 9 10

М 30-17 28-14 35-16 30-22 21-24 16-24 17-36 13-37

О 27 27 25 25 16 16 11 6

Статистика 12 туру Крехів - Лавриків - 1:2; Сопошин - Річки - 0:0; Мокротин - Нова Кам’яка - 3:0; Глинськ - Забір’я - 3:0. Статистика 13 туру Нова Кам’янка - Сопошин - 0:3; Забір’я - Крехів - 0:3; Лавриків - Глинськ - 1:2; Річки - Мокротин - 3:0; Статистика 14 туру Сопошин - Лавриків - 3:2; Крехів - Річки - 5:2; Глинськ - Нова Кам’янка 3:0; Мокротин - Забір’я - 3:0.


8 Посміхнімося :-) Коханий, що будеш на вечерю? - Картопельку… - А з чим? - З м’яском… - Я ніби знала! Чіпси з беконом купила. *** - Мамо, мамо, дивись – голуб! В тебе є хліб? - Їж без хліба! *** Дві білявки розв’язують кросворд: — Як писати: Іран чи Ірак? — Та так і так кажуть… *** Бомж Степан знайшовши ноутбук, впершу чергу перевірив корзину. *** Добре жінкам: вони знають, що їхнє місце на кухні. А чоловіки страждають, шукають себе в цьому великому й злому світі! *** — Наш бос — янгол! — вигукнула секретарка. — Вам повезло,— сказала її приятелька, — а наш іще живий. *** Голос дружини зі спальні: - Де ти, мій принц? Голос чоловіка з туалету: - Тут я, моя принцеса! На білому коні! *** Дівчина навіть уявити собі не може, чого їй бракує, доки подруга не похвалиться .*** Йог на прийомі у лікаря. - А тепер, хворий, зігніть коліно. - У який бік, лікарю? *** — Донечко, давай покажемо, як ми вивчили місяці року. Ну ж: сі… — Чень! — Лю… — Тий! — Ну а далі спробуй сама! — Зень, тень, вень, вень, пень, пень, сень, тень, пад, день! *** Викладач в інституті питає студентів: - Яка жінка була першим льотчиком? Голос з задньої парти: - Баба Яга. *** Забирають ведмедя, лисицю і вовка в армію. Проходить комісію вовк. Йому показують автомат: - Що це таке? - Не знаю. Показують цеглу. - А це цегла! - У стройбат його. Ну, теж саме з лисицею. Їх ведмідь запитує: - Як ви так у стройбат влаштувалися? - А елементарно, показують якусь фігню - говори, що не знаєш, що це, а показують цеглину - говори, що цегла. Ведмідь заходить, йому показують автомат: - Що це? - Не знаю… Тут ще десь цеглина повинна бути. - У розвідку його! *** Російський турист ходить із гідом по Львову: - У вас тут все таке маленьке, затиснуте. От цей будинок, наприклад, в Москві був би разів у десять більшим. - Звичайно, це ж психіатрична клініка! *** Маленький племінник каже своїй тітці: - Дякую за подарунок! - Та нема за що! - Я теж так думаю, але мама сказала подякувати…

Історія

Найбiльш скандальне перше засiдання найбiльш скандального скликання мiськоi ради 9 листопада 2010 року

відбулося перше засідання першої сесії Рава-Руської міської ради шостого демократичного скликання. Воно розпочалося скандально. Формально розпочати засідання сесії, на якій до обов’язків повинні були приступити і міський голова, і депутати, повинна була голова міської виборчої комісії. Однак першим слово взяв голова осереду ВО «Свобода» у Раві-Руській, депутат Рава-Руської міської ради Микола Зінько. Він оголосив, що сесія є нелегітимною. Пояснив згодом, що «неправильно були написані заяви на депутатство». Усі 13 представників «Свободи» у Рава-Руській міській раді, а також представник «Партії Захисників Вітчизни», покинули зал засідань. Воно продовжилось, міський голова приступила до обов’язків, але обрати секретаря міської ради і виконавчий комітет депутати не змогли через подальшу відсутність кворуму. Справжньою причиною такого вчинку найбільшої депутатської сили можна було пояснити тим, що вони бажали мати на посаді секретаря Рава-Руської міської ради свого представника, в той час як міський голова запропонували свою кандидатуру, яка не була членом ВО «Свобода». Зрештою, сесія продовжилася майже через місяць, 3 грудня. На

другому засіданні у спокійній атмосфері депутати проголосували за всі питання у порядку денному. Зокрема, обрали секретарем міської ради представника ВО «Свобода». Однак як і перше засідання першої сесії, так і Рава-Руська міська рада шостого скликання наразі

є найбільш скандальною в історії міста. Конфлікт між міським головою та депутатською більшістю, яку склала фракція «Свободи», виник саме після затриманні на хабарі секретаря, посада якого заклала неприємний фундамент у взаємовідносинах у раді ще з самого початку.

Млин, який затоплював сiльськi городи У листопаді 1907 року у селі Вільках (тепер - Волиця) працювала «водна комісія». Вона прибула сюди на вимогу селян. Останні скаржилися, що вода, яку затримував млин, затоплювала

регуляції ріки Рати. людські городи та сіножаті. Комісія ухвалила знести млин, З книги Богдана Жигала а Громадська Рада вибрала деле«Волиця. Рідне село моє над гатів, які поїхали до Крайогового Ратою. Віки, події, долі...» Маршалка у Львів просити прискорення вирішення питання щодо

Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових будівель і споруд по вул. Коновальця, 27 в м. РаваРуська.

Посвідчення учасника бойових дій на прізвище Сліпець Олександр Ярославович серія АБ 587806, виданне 31 грудня 2005 року Управлінням особового складу Західного оперативного командування, вважати недійсним.

Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу по вул. Я. Мудрого в м. Рава-Руська.

Рава-Руська міська рада повідомляє про розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Героїв Крут, 8 в м. Рава-Руська.

Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.

Наклад 2000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

№12 (56) від 21 10 2014