Page 1

ень · 20

№1

· 13

· 2013 · ж

овт

Надійні перевезення по всьому світу Запатентовані і зареєстровані біопрепарати від виробника

Євростандарти для аграріїв

24 23

4

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк — про потенціал і перспективи українського агросектора у контексті євроінтеграційних планів уряду


2 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


WWW.SVITIBIZNES.COM WWW. WW W SV W. SVITTIB IBIZNE IBIZ IZZNE NESS..CO COM M

СВІТ СВ ВІІТТ і БІЗ ІЗНЕ ІЗНЕ НС 3


З ПЕРШИХ УСТ

С

ільське господарство України називають одним із найперспективніших напрямків розвитку нашої економіки. Родючі землі, сприятливий клімат дозволять нашій країні стати як мінімум житницею Європи. Водночас роками українські аграрії не мали можливості повноцінно реалізовувати свій потенціал. Про нинішню ситуацію в сільському господарстві та найближчі перспективи — в інтерв’ю міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка для нашого журналу. — Які найбільші виклики стоять нині перед аграріями України? Зокрема, які галузі нині є найбільш вразливими? — Я не ставив би питання таким чином. Немає вразливих галузей. Є виклики законодавчого чи організаційного характеру, подиктовані вимогою часу чи законами економіки. До прикладу, нині нагально стоїть питання збереження податкових пільг, особливо у галузі тваринництва. Міністерство розробило пропозицію щодо часткового спрямування 30% коштів ПДВ на розвиток тваринництва та 10% − на впровадження інноваційних процесів. Разом зі збереженням діючого режиму оподаткування це допоможе адресно спрямувати до 5 мільярдів гривень на розвиток тваринництва. І це дуже важливо, оскільки впродовж останніх років населення споживає все більше м’яса. При цьому мова не лише про кількісне збільшення, а й про якісне заміщення дешевих ковбасних виробів свіжим та охолодженим м’ясом. До слова, ця ж тенденція спостерігається і щодо овочів та фруктів, які українці купують частіше, але водночас віддають перевагу не консервованим, а свіжим. Відтак нині стоїть завдання: нарощування виробництва та ринкової пропозиції за даними групами товарів повинно відбуватися більш швидкими темпами, аніж в цілому по сільськогосподарській продукції та продуктах її переробки. Наступне: Україна поступово повертає свій статус житниці. Так, якщо у світі виробництво зерна зросло на 8-11%, то в Україні воно збільшилося на 30%. Водночас маємо проблему із логістичними витратами на екс-

4 СВІТ і БІЗНЕС

НА ФОТО:

Міністр аграрної політики та продовольства України

Микола Присяжнюк.

Стратегія розвитку аграрного сектора економіки на період до 2020 року передбачає цілий комплекс законодавчого регулювання земельної сфери, сільськогосподарської діяльності, запровадження інноваційних технологій, створення ринкової інфраструктури — у тому числі для особистих селянських господарств, зростання інвестицій тощо.

порт зерна. Нещодавно Укрзалізниця підняла тарифи, тож сьогодні обсяги перевезення зерна залізничним транспортом скорочуються. Але натомість зростає сегмент автомобільних перевезень. Для порівняння: у минулому році частка автомобільних перевезень зернових вантажів зросла 35%, тоді як частка залізничних скоротилася відповідно до 65%. Цьогоріч ми очікуємо зростання експортних відвантажень зернових і технічних культур на третину, а за збереження чинних тарифів це означає недоотримання прибутків Укрзалізницею. Ще один клопіт, з яким стикаються сільгоспвиробники в усьому світі — зміна клімату. В Україні ця проблема особливо відчутна на Півдні. Відтак уже зараз ми працюємо над відновленням зрошувальних систем, які дозволять наростити валовий збір зерна до 80 мільйонів тонн, а експорт — до 50 мільйо-

нів тонн. — На противагу — які галузі нині найактивніше розвиваються і завдяки чому? — За 2010 — 2012 роки приріст виробництва валової продукції сільського господарства становив 12,7 %, у харчовій промисловості — 4,1 %, зберігалося позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. У січні-серпні 2013 року індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2012 року становив 113,3. У 2011 році було отримано найвищий за всю історію аграрного виробництва урожай зернових та зернобобових культур: було намолочено 56,7 млн тонн, що на 17,4 млн тонн, або на 44,3 відсотка більше, аніж у 2010 році. У 2012 році, незважаючи на несприятливі погодні умови, було одержано 46,2 млн тонн зерна, що є третім результатом за роки незалежності України.

ЖОВТЕНЬ/2013


З ПЕРШИХ УСТ ДОВІДКА «СіБ» Присяжнюк Микола Володимирович — мі міні ніст стрр агграарн рної о ої

полі по літи тики ки та пр прод одов овол ольс ьств тваа Ук Укра раїн їни. и Народився 13 січчня 196 9600 ро року в с. Ксавеер ерів, Ма Малиинськогоо райоону, Жи ну Жито томи мирс рсьької обл блас астіті..

Освіта:

1977 р. — Скуратів 1977 івсь ська ка середня шко к ла. 1978 19 78 р. — технічне учи чили л ще (м. Київ) («Огранщи щик ал а мазів»»). 1 86 р. — Донбаський гірничо-металургійнний 19 и інститу тутт ((««Пр Пром омисло лове та цивільне буд удівництво»). 20033 р. — Нааціональна академія державногоо упправління прри През Пр езид идденто иден т ві Укрраїни (магістр держ р авного управління).

Кар’єра:

1978 197 78–1197 9799 рр. — огранщик алм лмаз а ів на заводі «Кр Кррис и тал» л» (ККиї и в). 1979 79–19811 рр. — сттрокоова с лужбба у Збро роойн йних их силах ах СРСР. З 1981 р. прац р цюв ю ав у м. Єн Єнаккієієве Доннецької ої обл б асс ті монт онта он тажнии-ком у ттррес рес ес тіт «Єнак акієіво воме мееттаалу лург ргбу бууд» д», поотітім м — на шах ахтітіі «ООллььховватс хо ваттсськ ва ька» а» (об об’є’єдн днан ання няя «Ор Ордж жон онік і ідзе ік іддзеву вуугігіллля» я»),), де, почавши ши віід гірн гігірн р ичог иччого ого ро ог р бі бітн тниик ика, дійшо іййшоов ддоо заасс т упник и а ди дире р ктора ( 98 (1 985) 5).. 1 866–198 19 19888 рр рр. — гооло ловн овний вний вн ий теххно ноло логг дире ло рекцці ї з капітального рекц буді дівн вниц иццтвва ВО ВО «ООррджонік ікід ідзе ззееву вугілл ггіілл л я». 19988 8 –119998 рр р . — за заст с уп ст упни никк го голо лови ви коо оопе пера рати тиву «Сп Спов овііщуіщувач», ди д ректор орр кооооп опера рати т ву «Се ти Серв рвіс вісс». » 1998–220002 рр рр.. — Го Голо лова ва правл раавлін вління вл інння Між іжна нааррооднного ого бллаг ог агооодійн ді йнног огоо фо фонд ндуу «В нд «Від іідд щир ирог ого се серрццяя»». У 20 2002 022-м му ппрриз изна наче аче чениий зааст с т уп упннииком коом го голооввии Житом голо итомир ит ом мииррськкоої об облд блд лдер ержа ер ржа жадм ддм мін інісіс тррацціїії,, у іні 2003 20 03–2 03 ––2200 005 рр. — — пе перш ррш шиийй зас ас туупн пник ик гуубберрнатора Жииттом мииррщиини ни. З вересня 2005-гоо — голоова Нац аціо іона іо наль на л но ль ноїї асоцціації ви вирообнниківв м’ кі м яс яса та м’яясо сопрроддукк тітв Уккра раїн їни. и. Ві 111 беррезня Від еззнняя 201 0100 р. р. — мін інісістр тр агр грар арно ар ноої поолі л ти т кии таа пр п од одовольства Украї краї кр а нии.

Сімейний стан:

Одружений, виховує двоох си сині нів і дв д ох о доччок ок.

Але, звісно, ми не будемо на цьому зупинятися. У планах — впровадження масштабних загальнонаціональних інвестиційних проектів у тваринництві (будівництво молочнотоварних ферм, свинокомплексів тощо), матеріально-технічне забезпечення рослинництва (сільськогосподарське машинобудування, велико-вузлове збирання важких комбайнів і тракторів), розвиток інфраструктури аграрного ринку (будівництво овоче-, фрукто— та картоплесховищ, оптових ринків, елеваторів). Виконуватимуться заходи зі стимулювання впровадження інноваційних технологій у рослинництві та тваринництві з метою імпортозаміщення, а також підвищення якості та конкурентоспроможності продуктів переробки вітчизняного виробництва шляхом введення в дію системи НАССР. Усі заплановані заходи дадуть змогу сформувати нову систему кредитування підприємств аграрного сектору, залучити значні приватні інвестиційні ресурси в розвиток галузі, а в кінцевому результаті — дати аграрному сектору системну основу та потужний імпульс до багаторічного зростання. — Нещодавно було ухвалено Стратегію розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року.

Микола Присяжнюк:

«Угода про Асоціацію з ЄС допоможе реалізувати потенціал аграрного сектора» А от рекорд очікуємо здобути цьогоріч: за прогнозами, буде зібрано від 58 до 60 млн. тонн зерна. Також протягом останніх років забезпечувалося стабільне виробництво олійних, технічних, овоче-баштанних, плодово-ягідних культур та картоплі. Упродовж 2010-2012 років стабілізовано ситуацію у галузі тваринництва. Торік, вперше за багато років вдалося досягти збільшення виробництва молока на 2,7 відсотка.

WWW.SVITIBIZNES.COM

Україна поступово повертає свій статус житниці. Так, якщо у світі виробництво зерна зросло на 8-11%, то в Україні воно збільшилося на 30%.

Назвіть ключові моменти цієї стратегії, її завдання та шляхи реалізації. — Основна мета цієї Стратегії — створення організаційноекономічних умов для ефективного розвитку аграрного сектору для стабільного забезпечення населення якісною, безпечною, доступною вітчизняною сільськогосподарською продукцією, а промисловості — сільськогосподарською сировиною. Є кілька чітких завдань: збільшення до 2020 року (по-

рівняно із 2012) обсягу валової сільськогосподарської продукції у 1,3 рази; щорічне збільшення експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції на 3-4 відсотки; а також — зростання розміру середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства до середнього за галузями економіки. У цьому контексті обсяги виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції повинні зростати: основні види (зерно, молоко, м’ясо, цукор, яйця, олія, овочі) мають складати не менш як 80% попиту внутрішнього ринку. Окрім того, вона має бути якісною, безпечною та конкурентоспроможною. Звісно, це дуже лаконічне пояснення, адже Стратегія передбачає цілий комплекс законодавчого регулювання земельної сфери, сільськогосподарської діяльності, запровадження інноваційних технологій, створення ринкової інфраструктури — у тому числі для особистих селянських господарств, зростання інвестицій тощо. Загалом це комплексний підхід, який дозволить вирішити найнагальніші проблеми в аграрному секторі. — Впродовж кількох років актуальним є питання ринку землі. Щоразу є активні прихильники запровадження вільного продажу землі і не менш активні противники. Яка Ваша думка з цього питання? — Неодноразові спроби законодавчо врегулювати питання обігу земель сільськогосподарського призначення наштовхувались на жорсткий опір суспільства. Згрубша, це не дивно. Досі у суспільстві немає чіткого та загальноприйнятного розуміння, для кого і для чого запроваджувати обіг сільськогосподарських земель. Тим паче, що нині дуже часто землі купують за безцінь, непрозоро, на підставних осіб. Часто скуповування земель перетворюються на засіб легалізації “тіньових” доходів. Непоодинокі є також випадки концентрації землі в руках осіб, що узагалі не мають наміру займатися сільським господарством тощо. Через це населення ставиться до запровадження ринку сільськогосподарських земель Закінчення див. на с. 6

СВІТ і БІЗНЕС 5


З ПЕРШИХ УСТ 

Закінчення. Початок див. на сс. 4–5

негативно, а спекуляція на побоюваннях людей призвела до того, що модною стала позиція неконструктивного, тотального критиканства. Наслідком цього може стати лише консервація існуючої ситуації та накопичених роками проблем. Зрушити ситуацію з мертвої точки можливо, якщо запропонувати суспільству українську національну модель ефективного сільськогосподарського землекористування, яка змогла б не розділити, а консолідувати суспільство, припинити як відкриті, так і латентні негативні процеси, знайти оптимальний баланс між соціумом, економікою та екологією. І власне це ми спробували зробити у законопроекті «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», яким передбачено зняти мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель та запровадження їх обігу. Перелічу переваги запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення. Власники паїв зможуть як віддати свою землю в оренду, так продати — законно і за ринковою ціною. Охочі запровадити власне сільськогосподарське виробництво отримають можливість придбати для цього землі, у тому числі за кредитні кошти. Вільний продаж земель дозволить збільшити зайнятість сільського населення, забезпечить створення на селі міцного економічно активного середнього класу. Інвестори отримають додаткові гарантії свого бізнесу. А земля — ефективного власника. Запровадження ринку сільськогосподарських земель дозволить вивести його «з тіні» і підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. — Противники підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом та запровадження Зони вільної торгівлі заявляють, що це суттєво вдарить по українських аграріях, особливо дрібних виробниках сільгосппродукції. Чи справді селяни не матимуть змоги продавати власноруч вирощені овочі? — Якщо йдеться про реалізацію власної продукції на

6 СВІТ і БІЗНЕС

НА ФОТО: Інвестиційні проекти Кабміну з відновлення і модернізації систем зрошування у південних регіонах України дадуть змогу повернути в активне використання 2,5 млн га посівних площ і збільшити валове виробництво зерна в 3-4 рази. «Відновлення поливу в Криму та в Херсонській області дозволить наростити виробництво валової продукції майже до 27 мільярдів доларів на рік», — наголосив Микола Присяжнюк під час робочого візиту до Криму влітку 2013 року.

Відповідно до проекту Угоди про асоціацію, крім режиму вільної торгівлі, вітчизняні виробники овочів отримають квоти на деяку продукцію при експорті овочів до ЄС. Такі квоти існують, зокрема, для грибів, оброблених томатів та часнику.

внутрішньому ринку, то тут дрібним виробникам не слід хвилюватися. Але якщо йдеться про експорт своєї продукції до держав-членів ЄС, то виробники повинні пам’ятати, що вона має відповідати певним стандартам і нормам, які існують в ЄС. Водночас, відповідно до проекту Угоди про асоціацію, крім режиму вільної торгівлі, вітчизняні виробники овочів отримають квоти на деяку продукцію при експорті овочів до ЄС. Такі квоти існують, зокрема, для грибів, оброблених томатів та часнику. Також Угода передбачає квоти, наприклад, для крохмалю, зокрема, обробленого. У цьому контексті зазначу, що нині в Україні активно розвивається мережа сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Сьогодні їх в державі налічується 976, з них 68 — плодоовочевого напряму діяльності. І їх кількість постійно зростає. Такі об’єднання дрібних виробників дають їм змогу ефективно спільно використовувати інфраструктуру зберігання, сортування, транспортування власно вирощеної продукції та отримати за її реалізацію належний дохід. — Які загалом наслідки матиме реалізація євроінтеграційних намірів України для аграрного сектору? — Міністерство агарної політики та продовольства України покладає великі сподівання на майбутню Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, оскільки вона міститиме розділ «Сільське господарство та розвиток сіль-

ської місцевості», який своєю чергою передбачає наближення українського законодавства до законодавства ЄС. Разом з тим, Угода повинна значно розширити можливості співпраці, зокрема в галузі АПК. Уже нині початковий ефект від скасування мит з боку ЄС, за оцінками експертів, забезпечить додаткові надходження від експорту сільгосппродукції обсягом понад 4 мільярда гривень. Зокрема, від торгівлі зерном Україна зможе додатково отримати більше 2 мільярдів гривень. Водночас, реалізація потенціалу аграрного сектора економіки в основному залежатиме від рівня відповідності української продукції міжнародним стандартам та адаптації українського законодавства відповідно до директив та регламентів Європейського Союзу. Зокрема щодо питання безпеки і якості продуктів харчування — зараз це є одним з пріоритетів в міжнародній торгівлі, а також основним бар’єром для доступу вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Пристосування до нових стандартів потребуватиме від українських виробників збільшення витрат у короткостроковій перспективі. Однак, у довгостроковій перспективі це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної продукції та, як наслідок, збільшенню її експорту на світові ринки. Крім того, поліпшення якості продукції зміцнить позиції вітчизняних виробників на внутрішньому ринку.

ЖОВТЕНЬ/2013


ЗМІСТ З перших уст Микола Присяжнюк: «За високими показниками не втратити українське село» . . . . . . . . . . 8–10

Сільське господарство

Сільськогосподарська техніка та обладнання 1. Комбайни, трактори та запчастини

2. Техніка для обробітку грунту 3. Причепи, напівпричепи, навантажувачі 4. Сільськогсподарська техніка, запчастини 5 Сільськогсподарське обладнання 6. Системи поливу 7. Обладнання для виробництва біопалива 8. Інше сільськогосподарське обладнання

9. Попит Обладнання для ферм 1. Тваринницькі комплекси 2. Обладнання кролеферм 3. Обладнання для свинарства 4. Обладнання для ферм ВРХ 5. Обладнання для птахівництва 6. Інше обладнання для ферм 7. Попит Теплиці, с/г інвентар 1. Теплиці парники 2. Сільськогосподарський інвентар 3. Попит Насіння саджанці 1. Посівний матеріал, розсада 2. Саджанці плодових дерев, кущів 3. Кімнатні та вуличні рослини флористика 4. Попит Сільськогосподарські культури 1. Зернові культури 2. Технічні культури 3. Кормові культури 4. Попит Овочі 1. Гарбузові 2. Коренеплоди 3. Плодові 4. Томатні 5. Цибулеві 6. Шпинатні овочі та пряна зелень 7. Попит Фрукти, ягоди, горіхи 1. Плодові 2. Ягідні 3. Горіхи 4. Попит Добрива, засоби захисту рослин 1. Органо-мінеральні добрива 2. Пестициди 3. Засоби захисту рослин

4. Бактеріальні добрива 5. Грунти, торф, субстрати 6. Засоби для боротьби з комахами та гризу нами 7. Попит Тваринництво 1. Генетика 2. Скотарство (ВРХ) 3. Свинарство 4. Птахівництво 5. Кролівництво та хутрове звірівництво 6. Товари для тварин 7. Інші сільськогосподарські тварини 8. Попит Корми для тварин 1. Корми рослинного і тваринного походження 2. Комбікорми для тварин 3. Кормові добавки 4. Премікси 5. Інші корми для тварин 6. Попит Ветеринарія 1. Ветеринарне обладнання, інструмент 2. Ветеринарні препарати 3. Попит Сільськогосподарські послуги 1. Збирання врожаю 2. Очистка і сушка насіння 3. Зберігання сільгосппродукції 4. Переробка сільгосппродукції 5. Транспортування (перевезення) сільгосппро дукції

6. Обслуговування та ремонт сільськогосподар ської техніки 7. Ветеринарні послуги. 8.Послуги

9. Попит ЗАСНОВНИК І ВИДАВЕЦЬ:

ПП РА «Клуб Лідерів Бізнесу»

ДИРЕКТОР: Ірина РИБАК ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: Ігор ПОЛЯНСЬКИЙ ВИПУСКОВИЙ РЕДАКТОР: Наталя ПАСІЧНИК

Всеукраїнський інформаційно-рекламний журнал для ділових людей WWW.SVITIBIZNES.COM Реєстраційне свідоцтво КВ №16832-5504Р

КЕРІВНИК КОМП’ЮТЕРНОГО ВІДДІЛУ: Юрій ПЛІШКА КЕРІВНИК ІНТЕРНЕТ-ПРОЕКТУ: Андрій БАРДАКОВ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/302

E-MAIL: office@svitibiznes.com @ www.svitibiznes.com

ТЕЛ./ФАКС: (032) 239-34-64,(098) 489-77-15

Всі права застережено. Назва, концепція, оформлення журналу є інтелектуальною власністю видавця.Передрук матеріалів без письмового дозволу заборонений. За достовірність інформації відповідає рекламодавець. У журналі використано тексти і фото з мережі Інтернет.

АДРЕСА ДРУКАРНІ: м.Львів, Вітовського, 29/5 тел. (032) 240-30-99 НАКЛАД: 47 000 прим.

ЗАМОВЛЕННЯ № 3248


НОВИНИ ГАЛУЗІ

Об опыте селекции выра Генрих Стратон де я з де за аня н ять ть т ьс ся я сел лек кцией ци е ки ив ви в во озн зник и ла ик а в са амо мом на нача ачале ча ч ал ле е 90 0--х. х. Од О дновр но н овр рем мен ен н но о с тем ем,, ка ак в пр род даж же по п яв явил ил и лис ись сь но новы ые тогд то г а дл гд д л я на нас с пл п лод оды ки кив иви ви. Бу БуБуду у чи чи в том ом вре р мя м я с ту ту уде де ент нтом ом м б ол би олог огич огич ог иче ес ско к го го фак ку ул льт те ет та, заин за ин т ин те е ере ре есо ова валс лся пр лс рои оисх сх хо ож жде н дени де ни ием ием это того гго о рас ст те ени и я. я. Уда д ало ось выя ы сн снит ит ить, ть, ь, что о кив иви ка к к фрук фр у кт по появ явил и лис ил ись ь в ми ир ре е вообще об ще отн ще т ос о и ит тел льн ьно не неда давн вн но. о. П яв По явил илис ил иссь он они и по осл ле ра р бо ботт одн од но ого о нов овоз воз озел елан андс ан дсско д когго кого о сел е ек кци ио ера, он ера, ер а, коттор о ый ый,, по о сути, у ти, выввел ут л их из дик из икор ор раасстуу щи щихх да даль лььнеево восстточ о ныхх акти ны ак кти ини ниди дий. ди й. Соо й. оотв твет тв еттсттве венн но исххо ис одн д ы ыее фор ормы ормы мы,, изз кот отор орых ых но о-возе во зела зела зе ланд ндец нд нде ец выв ывод одил одил л ки ивви, и, им меели ли мо м оро озо з ссттой ойко кост стть. ь. Воз озни икл к а ги гипо попо теза те езаа что то это то, уттра раче ченн нное нн оее ког о огда да-то, -тто, о, сввой йст ствво во мож жно о «ве верн р ут у ть» ь ки ивви ви. и. Селе Се л кция ле кция был кц ы а на нача ч таа мно ча ною с поссеева по в сот отен ен н ты ыссяч ч сем емян н раз азли зли л чч ны н ых со орттов ов кивви, и под две верг рггну нуты т ым ты разл ра лично ич чно ого род да фа ф кттор орам ам м, ус усии лива ли ваающ ю им им при риро ир ро одн дную у естес сттес еств ттввен ен-ную ну ю из и менч н ив ивос ость ос тьь (му му тог то оге гене нез) з)) з). Необ Не Необ обхо ходи хо димо о был ыло о по п луу чи ч ть хот о я бы одно бы дн д но р рааст стен ен ение ниее-с -сея сеея яне нец, про нец, р яввля яющ ющеее нео обх бходим бход имую у ю мор ороз о о оз о-сттой стой о ко кост с ь. ь В ито тоггее так тоге а ое о расстеен ни ие было бы было л пол олууч чеен но не не столь то оль лько бла лаго го го годар даря да ря я прави равиль ра вильн ви льно ль ностти пр пров овед ед ден ения ия и я рабо ра ботт по масссо бо овому во омуу отб тбор ору, у, сколь л ько к о опред редел ел елен лен нн но ой д до оле ле вееззен ения я, ссл луч у чаю ю. Н Наа 5-й й год д, вы ыжи живш вши ий й се-ян я нец не то толь л ко ль ко блааго г по полу луч лу чно ззи чно чн имова мо вваавш ший ий в отк кр ры ытом ыто ом гр грун у тее без ун ез к ко ка ого го либ бо ут утеп еп плеения я на на зиму им у им з цввел за л и заввяз язаал л пер ервы рвы ые пл плоды. оды од Раст Ра с ен ст ние окааза зало л сь к тому ло ому же ом же од о д дно н до но домное оее, то о ест сть сп спос спос особ обны бны ным к пл пло оношен плод ен ни ию ю без муж жск ского ског о опы оп ылит ител еля. я.

8 ССВВВІТ ІТ і БІЗЗННЕЕС ІТ

Даль Да льше ль ше всее бы ше ыл ло уж у е зн знач ачичи и-т ль те льно но н о про роще ще, ис ще, ще и по поль льзуу ю ве веге веге геттаативн ти ивный вны вн ый й сп по осо соб б ра р ззм м мн но н оже жени ни ия (ч (чее-р нк ре нко оввание ан ние ием ем по побе бего гго ов) в так а же, как к этто де это делаает ется сся я с виног иног ин о ра ра д до ом и мн м оогими ги и др руу гги ими ми рас астеен асте ни иям ми и.. Чер рез ез како ка ако кое то о вр реемя мя уда дал ло л осьь соз озда озда дать тьь маато мато т чн ч ую пла ланттацию лант ац ци ию ю, усспе пешн шно шн о зи имую мую му ющ щую щую у ю и пло лод до онося но н ося ящу щу ю в от о кр рыт ытом том гру ру н нтте в го горо роде роде ро д Ужг жгор род оде. е. е. Это, Эт о есл о, ли о оч чень ко корот ро р отко о се селе лек ле ккц и, наазззва ци вано ва вано ного гго о мно ной по озд здне дн неее со соортта Ки р иви и Кар рпаат Сттра р то тона наа вар н ари и-ан ант нт «В Вал ален ен нта тайн йн». йн ». Теепе Т п рь рь нем мн но ого о о биоло л ги г ии и агро аг ро роте оте техн хник хн и е да ик данног нног нн ого ссо орт ртаа ки иви. ви и. Ки иви Кар рпат пат С па Сттра р то она н — к ууссттли иан на, а, так ак же акже же как а и осстттал ал льн ьные ьные ые иззве изве вест сттны ые в м ми ире р сор орта рта та кив иви и иви акти ак ини иди ий. й. Рас астеени ниее отли отлича от ли ч ли чааается сильн ет ется и льн ил ьным м росто осстто о ом м (в (в ср рааввн нее-нии ни и с ак ктини ти ин ни иди диям иям ями и)) — саж жен енеец ц в пе перв р ый рв ы вееггет етацио етац ацио ац ионн онн нны нный ый й пер ерио од ( ес (в есна на-о -о оссеень нь) с 55-20 0 см мо може жеет до ж достти иггнуть н у тьь 2,5-3 ну ,5 5-3 -3 м вы ыссот сот оты ы. Как ы. ак и все лиан ли ан ны нужд н у жд ну ж дае аетс тся яво оп пор ре. е. Опо пор раа може мо жетт бы же быть ттьь про роиззвол во оль льно ной фо форррм : шп мы шпал пал алер ер ра, а, наввес е и т.п п. Гл Глав лав а но ое, е что тоб об вы выбр ран анна ная на я оп опооораа поз р озво озво в ли лила и ла ла рас асттеен асте ни ию дост досттич до и чь не меен не нее е 6м. м. квв.. отк кр ры ыто той по той овеер рххно н ости стти к кууст с аа,, так ак каак к мн но ою было бы ы ло о заме за аме мече чено че но, чтто ра но раст раст стен ние ие, и ие, им мею еющее щеее габи га би б итуус ме мене мене неее 6 м. м. кв. в. не за закл клакл аа-ды д ывааю ютт цвеето точ чныхх поч чн очек ек к. Пр П и кор ко ротк ро тко ой й обр брез еззк кее т ради раа ди дици ици цион нно ной й дл д л я ви вино огр рад да, а, ранее ан нее ее п л ло одо доно нося сящ ек ще ки иви ви это т го г сор рта та, пр прек краати и ло о п лод пл одо дон онош ошен ен ни иее на дв дваа го одаа до во восс-стан ст анов нов овле овле л ни ни я нееоб обхо од ди имы мыхх дл для для п лод лод донош он нош ошен шен е ия и я раззме м р ро ов ку куст стта. а. Ва жн Ва ным ым в агр ротех отех от ех н ни икее дан анан но ного огго о сор орта таа ест стьь та так ак же то о, чт что вс что вс е маани м нипу пууля п уля л яци яци ции (п (при рищи рищ ри щип пы ываан ни ие,, обре об бреззка, выл ы ам амыв ыван ыв ыван ание ие и т.п ие п.)) по форм форм фо рмир мир ров ован анию ию к усстаа с леду ию леед дуует е пров пр овод одит оди од ить ть с мо моме мент ент н а пр рек екра ра-ра щени щени ни я ак ния к тти ивног ивн огго веесе с ен нн негго со со ко одвиж жен ения ния и я (по посл с е по п явле яввле лени ни я ния перв пе ер рввых ы лис исть т ев)) и до до кон онцаа летта. а Дело Де ло в том, ом м, чтто л лю юбы ые по поввр р реж еж ж де дедения, ни я, нан я, анес нессен е ные в по позд позд днеос осен енен ний, ни й зим мн ни ий и ра ран ннев евеес есен енни ий пери пе риод оды ы обил оби об ил льн ьно «тек «тек «т екут ут», ут » чассто », о привод пр одя я к «в «вым ымок каан нию и » и ги ибе бе ли и тех ех час а те тей й ра р сттеен ния и я, по коттооры ым со ок сте стек екае екае ает. т Сл След лед д ует уеет таакже кж ж за з ме мети иттьь, чт ч о к вви ки и н уж у ж дает даает етсся ся в дос осстато оч чн но реег ул рн гу гуля ном м пол ливе в пе пер пери ри иод оды ы ототто

ссутс су у тс тств твия вия и я ест стеессттввен енных ны ых о оссад а дко ов. в. Бо Б ол лььша ьша ша я ззаави иси си м мо ост сть ки киви ви по ср рааввн нееени ния с ттеем ж ни жее вин иног ог р раа до дом отт пол о оли ивва и ва пр прои иссхход одит ит всл с лед лед дстви стви ст ие того того то г , чт что ко ор рн невая евваая я си иссттеема емаа этто ого го рассттен ра тения ения ен и я повер оввер ерххн н нос осстн о тная а я (ос о сн но оввнаая на ям маасс ссаа ко к рн рней й зал лееггает в тто олл щее г руу нта нтта до н о 400-50 50см с .)). В Ввви ид ду ээттог ого гр ого грун унтт в пр ун п ик икор рн неево в й зо зонее неель н льзя я об бк кап пы ывваттьь,, а жел е ат ател ел льно либ ли ибо м ул у ьч чиров ироввать ир аатть (ли (лис (л исств ттввен енны ны ый пеере п регн гной гн ой й, опил оп пил и лк ки и и т.п п.)), ли л бо о заа деерн д нов о ат ать. ь. ь. Х р Ха раакт ктер ерно ер ерно ой особ ос соб бен енн но оссттью тьью ю ки иви в так акже к же явл вляе яееттся я тсся тто о, что что са чт са-жеенц ж енц цы в пе п рв рвый вы ый й год од после осс лее пос о осад а ки бла ки лагго оприя пр рия ятн тно о р рееаг агир ги ир рую уютт наа пр риттен енен ение ие, е, то то есстть от отссуу ттсствие твиее тв чрез чр реззм меер рн но ко оли иче чест ства ва пря рямы рям мы х солн со лнеч ечны еч ечны ныхх луу че чей. При чей ритеенеенн ные ссааже женц енц н ы ра расстт ут раст у го ор раз аздо до актив кттив и вн е, не е, чем ем на от откр рыт ыты ыхх сол олне нечн нечн ных ых ууч часстках тках тк ах.. П Пр ри по п са са дк ке сааже женц нцев нц цев ев, ев, ттаакже, кж же, е, рек ком мен нду дуую ю ууч чес чессть ть воз оз озможн мо жн но оссть ть пов овре вреежд ж ден ения и кот ия о ам ами, и и, р ст ра стен еен ния я из се семе емеей йсств тваа аак кти ини н диев диев ди евых ы х, ч ых ых, чаастто пр ри ивле ив леека к ю ютт эти тихх живо жи вотных тн х. Наа пер тн ерввы вые дв два годаа саа женеец, жене же ц жеел лат ател льн но, о, защ щит ити итть от от пр рям я огго до ост ст уп ступ упа жи живо вотн отн тных тны ы х. Цветтен Цв ние и пло лодо доно доно но оше шени ше ние у вы ыса саже а же жен нных в отк нных нн ткры рыты тый гр г рун грун у нт унт с же са женц цевв в мое оей пр праак ктике ти икее не на наступ ст упа уп пал а ло ра р не н е, е, чем ем чер е ез е тр ри ичеты четы ыре ре год даа,, в опт пттим имал льн ьны ыхх усл с лоовиях и яхх, сп пос особ со об бсттву ву ющ ющих и быс ыстр стр т ром тром ом у ростт у и р рост рааззввиттию ию. ю. Цввеетты к ки иви в до д осттат аточ оч чн но о круу пн пные ые 4-5 5 см в ди диадиаа метр ме ре, у это огго о сор рта та 6 -тти леепеест с тковы ко вы ые в на н чаа лее цввеете тени и я беелы ые, е, поззж по зже кр крем емов ем мо оввоо-же жеел ж лттые ы , с хо хоро ро ошо шо развит разв ра зввит и ым ыми пы пыль льн никаами ни ми,, си и лььно о пр риввлека лека ле кающие каю ющие ющ ие наассеком еком ек мыхх-о опы пылителе ли телей й (пче (п пче челы лы лы, ы, ш шмел шм ел ли и др р.)). Возм Во з ож зм жн но о, ин инте т рессн сно о дл ля пч пчее елово ло вода ода да, чт что о пы ылььца ца, со собира бира би раем е ая ем ая пчеел пч лам ми с цв ц ет е ов ов кив иви сн снеж ежно ежно но-беел б ло ого ого о цве вета. таа. Цввет етеен ние и кив иви ви пр про оисхо ис ходит в ко хо к нц н е м маа я — в на нача ч лее ию июн юня и д лит литс ли тся 77-10 днеей й,, пос о л лее че че чего фор рм ми ируу юттся с зав авяз язи зи зелен го цве но вета т , ак кти тивн вн но рааст стущ т ущ у щие на прот пр отяжен отяж нии и лет ета. Пери Пе ери рио од о д теххни ниче ческ ск кой о зре рело лост ост с и плод пл лод о ов д ли лите телььны тель ый й, нач ачи инае ин ается, я, каак пр к прав аввил и о, с кон нца ца сен ен нтя т бр бря. я Этто врем Э врем вр мя, ко оггда д пл ло оды ы у жее сфор фо оррмиро ми ова ваны ны ы и приг риго ри годн д ы к сб сбор ору ру у рож ур ожая а . Пл ая Плод оды ки киввви и хор о ош о о де д рр жатс т я на на вет е кахх и н нее осы ыпа па ю пают юттся с .

ЖОВВТТТЕН ЖОВТЕНЬ/2013 ЖО ЕНЬ/ ЕН Ь/20 Ь/ 220013 13


НОВИНИ ГАЛУУЗІ

щивания киви в Украине Ч о по Чт позввол позв о я яеет пр пров оввес ести сти ти сбо ор ур у ожаа я в до ж дост сттат а оч очно но о бол льши ьшие ср роки ки. При Пр и сб сбор ор ре н нее пол лно носсттью ю зрелых лы х лы п од пл дов (не мяг ягки к е пр ри над наа давл влив иваа ни н ии) и),, т. т.е. е в сос е. остто оян ни ии и техн ехниче ех ничееск сск кой ой зрел зр елос ел о ти ти, и, мо мож жн но со охр ран аня ять их ят их и в хо холо ло л одн д ны ыхх хра рани или лища щаа х (0 щ ( ..... +6)) дл д лител иттел е ьн ьное ное ое вре р мя мя (до до 5 мессяц яцев е ). ) Раасттен Р ние ие киви ивви да и данн ног ого о со сор ор ртта я рта в св с оеей пр рак акти тике ке ни ик когда огда ог да не ут у тее-пл пляю ляю яю на ззи иму м у, в то том ч чи исл с ле и саасле жеенц цы пе п рв р ог ого о го ода пос осл с ле ле по оссад а дки. Ни ки изк кие ие тем мпеера р ту т у ры ы (–2 –25 .... –280C) од –2 дн ноззн наачн чно нее пов чно овре овр режд ж дадали л и рас асте сте тени ени ние. ние. е. У себ бя наа мат а оч чно ной ой план пл ан нттааци ции нее пр раакт к и ик к ую у ю вне ненесени се ни ние ие м ми инера нераль не раа л лььны ных удо удоб уд обреени ий. й Благ Бл агоп аг оп опри при рият ятны ным ны м дл ля ки иви в могу огг у счит сч итат ит тат а ь ли ист стве венн ве енн нный ный й пер ерег е но ной й и как ка к уд удобре об бре р ние ние и ка ни как к му м уль л ча . З За все с годы го ы раб або отты с ки к ви это того ого сор рттаа не набл на набл блю юд дал а л ск ко ольь-н -ниб ниб ибуд уд удь дь зн нач ачии имо ого поввре режд еж жд ден ден е ия ия рас астеени асте ий бо леезн л зням ям ми и вр в ед дит ителям ям ми. В Вви виду ду ду этто огго ни н ко когд гда да не н при риме мен нял яд ня ядоядохи хими ими мика кааты т в их аг аг р агро ро отеехн хни ике. Без ике. ик ез-ус ло ус ловн вно, о, по сср рав авне неен ни ию с др друг ру гим ими и ссеелььхоз хо оз куль к ул ку лььтуу ра р ми ми, эт это дае аеетт суу щеест ственн венн ве ный пл лю юс, воз озм можн мо жно осстьь п лу по луче ч ни че н я эк эколо ол лог огич ичесски ичес и чистых ты ых урож ур рож ожае аевв и суу ще ае щест стве ст в нн ве нно о ме менььши шие шие затр за т рат тр аты ат ы в ра раб боте бо т . Саа же жен нцы ки нц ивви и, ка как к я ууж же го ово вори орил ри и л вы в ше ше, е, п р о ои извож звож зв ож у п у теем ожу вееге веге гета ета тати ти тивн ивног вногго вн разм ра ззм мно ноже жеени и я, чеере ч ере ренк ко оввание ан ниеем к каак с од одр реевесре с нееввш ши ихх так к и с зел е лен ны ыхх по об беегговв, а д дл л я возм вво озм змож ожно ож ност но сстти ти бе бесст ст раавм стра вмаа тти ичн ной й их вы выса садк са дки в от откр к ы ытый ый й гр рун у нт, нт, в т.ч .ч.. и л леето ом, м, выр ращ щи ивваю их в тор их орфя ф ны фя ныхх ко конт н ей нт ейнеераа хх. По свое св о муу опы ое п ту мог у та т кж же ск с азат а ь, чтто са са жеенц саже цы л луучш у чш ше вы выса ж жи ива вать т в гр г рун у т, име ун м ющ щий ий с лабо оки исл у ю ил лу лую и ли не нейт й р йт раа ль льну ную у ю ре реак реак акци ию, со оот отве тве в тсств твен енно но не пр прим имееенятьь ср ред дст ства ства ва-р расски кисл кисл лит ител е ли (п ( ееп епел ел,, изве из вест стьь и т..п.). Зам ст меттил л таакжее, ч о не чт н бл лагоп агго оп при при ри яттны ным м дл для к ки иви я л яв ля яет ется сся я тяж жеел лый гл ли инис ни ист стый ый ый г ун гр нт. т В таких аких и с лу л у ча чая ях рек е ко ом мендую ду ю пр роввес ести ти рекул ти ек к ульт ьтиваац ацию гр руун нта та пер еред ед д поссад а ко ой в зоне не разне ви ити т я ко корн р евой рн о сис ой исте т мы те ы с примене ме мене нени нием ни е лис иств т ен енно но ого г пер ерег егно ег ноя, пееск п скаа,, воз озмо можн мо ж о оп опил ил лок ок.. Дл Д л я лю л де дей й, занят ятых ыхх в то оввар арном се ном но се льхозп сель произ ро р оиз изво водс во дсттве, при дс р ри п са по с дк дке киви в на бо ол лььши их пл п ощ щаа д ях с це дя дях ц льью по олу луче чени ни и я уур ро ож жая, ая я,

WWW.SVITIBIZNES.COM WW W WW.SV SVIITTIBBIZNES.CCCOOM

рееко р коме меенд м ндую ую ю схеему м у пос осад ад дки 3х3 в Т об Тобра раазн ной о шпа па л леер ере ре, а вы в со сото той то й в заави исимо си имо мост сти ст и отт п ла лани ниру ни руем ру е ог ем ого о с ос сп особ об ба сб сбор ор ра уур рож ожая ожая а я (вр ручну у чну уч ную либо ли о с пом мощ ощью ь тееххн ью ни ики ки)).. Так акже ж же пр ри за закл к лад адке дке ке п ла л нта нтации об нт бя язаз аза те л те тель лььно но н уж у жно но н о уч чеесстть ть не необ об бхо оди димост мо сть п по оли лива ва,, т. т.ее. е. соз озда дани дани да ие сиси иссттем емы ы ор орош ошен ош ен ния и (ссп пл пло ло ошн ошн ш ой ой и ли и капе капе ка пель льно ль ной) но й). Ур Урож о ай ож йностть шп шпаа-леер лерн рн ног о о куустта, а, при р соб о лю люде деени нии и опти оп тима ма л ма лььны ных ых ус ус ло ови ий н наачи инаа я с 5--го 5го год о а по од п сл слее вы выса са дк са дки са с же ж нц цевв в гр г рун у нт не ун не должн олжн ол ж а б бы ытьь мен еньш ьш ше 25кг 25 кг с к ус кг у та та, а, а ма масс с а пл ло од дов при и пр п рав авил ил и льной ьн ной й агр рот отех еххни ехни ике ке у это того го о со орттаа мо ожет жет до же дост стиг ст стиг игат атть 11 110 гр граам амм. м Заве За верш ве ршая рш а , мо огуу доб обав а итть, ав ь, что то киви ки ви,, ка ви как к по популя ля ярн рный фру р кт ктягод яг од да им имее еет см ее еет смыс ы л вы ыс выра ращи ра щивать щи вваать

как на ка н при р ус у адеб ад деб ебны ны н ых учас уч час а ттк кахх, ттаак и в бо б ль л ши ш х пл лощ щад д ях про омышл мы шлеен шл енно енно о, не н тол льк ько вв в ид идуу отно отно от но-сси и ите тель те ель льно но выссок окой й цен ены ы,, но и изз-зза егго вы ысо око кой пи п ще щ во вой ценн цеенн н ос ости т , ти бл б лагго од дар ар ря я соде со оде д рж р ан а ия я в бо ол лььш ших ших и ко оли иче ч сттвваа х м мн ногих ног гихх витам амин ам инов ин ов, ов др ругих уггих и био иоло оло огги ич чеееск ски ак ск акти тивн в ыхх веещест щесттв, воз ще озмо можн жн ж нос о ти т д ли лите т л те лььного но го храан неени ния я и иссп по оль льзо зо ова вани нии и еегго ка к к в св свеж ежем ем вид и е, е, так и в конс ко нссер ерви виро рова вани нии и (с (сок ок ки, и дже ж м мы ыи т. п.)), ко т. конд нд дит итер ерск ер ских ск их изд з ел елия ия я х. В раащ Вы щи ива вать ть кив иви и пр прос осто ос то,, по то по о-тому то му не со сомн мнев еваю аюсь сь,, что сь о че чере реез каако коее то о вре р мя м п ло лоды ды у кр ды краи аи инс н к ко ого о про р иззво водс дссттвва обяз д обяззат об ател ельн ел ьн но по п явввят я ятся ят ся на ры рынк нк ках и в с уп упеер ерма ерма марк ркерк е ет х Ук та Укра раин ра ины. ин ы. ы. Ген Ге Генр нр рих х СТР РАТ АТОН АТОН

СВІТ і БІЗНЕСС 9 СВ


КОМБАЙНИ, ТРАК ТОРИ ТА ЗАПЧАС ТИНИ

10 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


КОМБАЙНИ, ТРАК ТОРИ ТА ЗАПЧАС ТИНИ

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 11


КОМБАЙНИ, ТРАК ТОРИ ТА ЗАПЧАС ТИНИ

12 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ІНШЕ СІЛЬСЬКОГОСПОД АРСЬКЕ ОБЛА ДНАННЯ,

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 13


ІН Ш Е С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К Е О Б Л А Д Н А Н Н Я

14 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ІН Ш Е С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К Е О Б Л А Д Н А Н Н Я

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 15


ІН Ш Е С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К Е О Б Л А Д Н А Н Н Я

16 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 17


ІНШЕ СІЛЬСЬКОГОСПОД АРСЬКЕ ОБЛА ДНАННЯ,

18 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ІН Ш Е С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К Е О Б Л А Д Н А Н Н Я

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 19


ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

20 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 21


ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

22 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН

САДЖАНЦІ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ ТА,КУЩІВ

WWW.SVITIBIZNES.COM

ІН Ш Е С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К Е О Б Л А Д Н А Н Н Я

СВІТ і БІЗНЕС 23


ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН

24 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Высшие технологии – аграрному комплексу

Сегодня, в тяжелой экономической ситуации в стране и мире, следует серьезно задуматься над оптимизацией затрат на выращивание сельскохозяйственных культур при увеличении урожайности и улучшении качества производимой продукции. же действие, как внесение 200 настоящее время все боль- При правильном шую популярность при- и своевременном кг селитры. Бактерии Гуапсина повыобретают биологические применении шают устойчивость растений к средства защиты растений. Ве- биопрепаратов засухе. В результате внесения дущими институтами Украины, повышается препарата в ризосферу корневой а также практикой доказано, урожайность на что биопрепараты не уступают, 20-30%, снижает- системы создается более плота иногда и превосходят эталон- ся пораженность ное соприкосновение гиф с коркорневыми гнинем микориза — для облегчения ные химические средства. препарат лями в 2-2,5 раза, передачи питательных веществ Отечественный значительно и воды. Грибы получают от расГуапсин являясь универсальувеличивается ным двухштамовым препара- всхожесть, сокра- тений продукты фотосинтеза для своего развития, а взамен том, созданным на штаммах щается срок собактерий PCEUDOMONAS зревания культур получают воду и переведенные в доступную форму питательAUREEOFACIENS, которые мо- до двух недель. ные вещества. А, как известно, дифицируют труднораствори- Биопрепараты площадь всасывающей поверхмые соединения почвы, в ре- абсолютно ности микозообразующих гризультате — растение начинает безвредны бов в 100 раз превосходит всаполучать дополнительное пита- для человека, сывающую поверхность корня. ние, затем начинает расти физи- животных, птиц, За счет этого корневое питание ологическая активность самого рыб, полезных растений усиливается в 15 раз. растения — его корни начинают насекомых, не Кроме вышеперечисленного, всасывать питание более ин- накапливаются Гуапсин как инсектицид бореттенсивно. Это происходит бла- в почве и растеся со многими вредителями. годаря растительному гормо- ниях.

В

ну — индолилуксусной кислоте, которую выделяют бактерии. Дополнительно к этому почвенные псевдомонады подавляют рост фитопатогенных микроорганизмов в ризосфере, что также способствует росту растений. В результате растение получает такое количество азота и других питательных веществ, что влияние ризосферных бактерий сравнимо с действием минеральных удобрений. Бактерия AUREOFACIENS способна фиксировать азот атмосферы, поэтому внесение 5 литров Гуапсина на гектар оказывает такое

WWW.SVITIBIZNES.COM

интенсивная переработка трихофитом соломы, стерни и прочих растительных остатков снабжает почву органическими веществами и оказывает такое же влияние на гумусообразование, как и подстилочный навоз. Трихофит применяют при следующих заболеваниях: серая и белая гниль, черная ножка, парша, фитофтороз, аскохитоз, фузариоз, манилиоз, курчавость, белая пятнистость, плодовая гниль, черная пятнистость, мучнистая роса, корневая гниль, ржавчина, макроспориоз, хлороз, мозаика, антракноз, черная плесень, милдью, оидиум и т.д. Триходерма способствует повышению активности клеточного сока и тем самым способствует повышению устойчивости растений к заболеваниям. Прекрасные результаты дает Трихофит в закрытых грунтах. Препарат подавляет развитие патогенов, обеззараживает почву, обогащает ее питательными веществами, стимулирует рост и развитие растений. Биологические препараты используются на протяжении всего периода вегетации растений, от предпосевной обработки семян, рассады и саженцев до окончательной уборки урожая. При правильном и своевременном применении биопрепаратов повышается урожайность на 20-30%, снижается пораженность корневыми гнилями в 2-2,5 раза, значительно увеличивается всхожесть, сокращается срок созревания культур до двух недель. Биопрепараты абсолютно безвредны для человека, животных, птиц, рыб, полезных насекомых, не накапливаются в почве и растениях.

Данный препарат успешно зарекомендовал себя в борьбе с такими вредителями, как хлебный клопик, трипсы, клоп черепашка, плодожорка, вишневая и сливовая муха, листовертка, виноградный зудень, паутинный клещ. рихофит — это экологически безопасный биопрепарат, логический созданный на основе гриба рода триходерма (trihoderma lignorium). Антагонистические триходермы просвойства являются двояко: во-первых, размножаясь, гриб продуцирует антибиотики, которые уничтожают возбудителей заболеваний растений, во-вторых, используя чужие грибницы как питательную среду, уничтожает грибы- Остерегайтесь подделки! При патогены. Внесение покупке препаратов требуйте трихофита улучшает свидетельство о физико-химические государственной регистрации. свойства почвы, в том числе и структурное состояние, так как

Т

СВІТ і БІЗНЕС 25


ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН

26 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ТЕПЛОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, КОТЛИ

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 27


ТРАНСПОРТ УВАННЯ (ПЕРЕВЕЗЕННЯ) СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

28 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


ТРАНСПОРТ УВАННЯ (ПЕРЕВЕЗЕННЯ) СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

WWW.SVITIBIZNES.COM

СВІТ і БІЗНЕС 29


ПОПИТ

О Б Л А Д Н А Н Н Я Д Л Я К Р О Л Е Ф Е РМ

30 СВІТ і БІЗНЕС

ПЛОДОВІ К УЛЬТ УРИ

ОБЛА ДНАННЯ Д ЛЯ ПТА ХІВНИЦТВА

ЖОВТЕНЬ/2013


Виставки Агро WWW.SVITIBIZNES.COM W WW WW. W.SV SVVITTIBBIZZNEESS..COM CCOOM

ССВВІТТ і БІЗЗНЕ НЕС 3311


32 СВ 32 СВІТ ІТ і БІЗЗНЕ НС

ЖОВТЕНЬ/2013 Ж ЖО ВТЕНЬЬ/20 Ь/20 Ь/ 201133


WWW.SVITIBIZNES.COM WWW.SVITIBIZ ZNES. NES. NE S.CO .CO COM

СВІТТ і БІЗ ІЗНЕС 33


34 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013 ЖОВТ ЖО ВТЕН ВТ ЕНЬЬ/2013 ЕН


WWW.SVITIBIZNES.COM WW W WW.SV SVIT ITIB IT IBIZ IB IZNEES.CO IZ IZNE COM M

СВІТ СВ ІТ і БІЗ ІЗНЕ НЕСС 35 НЕ


36 СВ СВІТ ІТ і БІЗ ІЗНЕ НЕСС НЕ

ЖОВТЕНЬ/2013 ЖОВТ ЖО ВТЕН ВТ ЕНЬ/ ЕН Ь/20 Ь/ 2013 20 13


WWW.SVITIBIZNES.COM WW W WW. W.SSVVIT ITIB IBIIZZZNE NNEESS..CCOOM

37 СВІТ СВ ІТ і БІІЗЗНЕ НЕС 37


38 СВІТ і БІЗНЕ НЕС

ЖОВТЕНЬ/2013 ЖОВ ЖО ВТЕНЬ//20 20113


WWW.SVITIBIZNES.COM WWW. WW W SV W. SVITTIBBIZ IZNE NESS. NE S.CO COM M

СВІТ і БІЗНЕС 39


40 СВІТ і БІЗНЕС

ЖОВТЕНЬ/2013


WWW.SVITIBIZNES.COM WW WW.SV W.SV SVIT ITIIBBIZZNE NES. S.CO COM M

41 СВІТТ і БІЗЗНЕ СВІТ СВ НЕС 41


4422 ССВВІТТ і БІІЗЗННЕЕС

ЖОВТЕНЬ/2013 ЖО Ж ОВТ ВТЕЕННЬЬ//2 /20 2013 13

World business agro 20 03