Issuu on Google+

Щоденник фестивалю Антон Чєрни:

Я люблю клубне та експериментальне кіно

Другий конкурсний день фестивалю виявився не менш цікавим і багатим на події. Глядачі з насолодою переглянули не тільки конкурсну програму дня, а й відвідали майстер-класи, які для всіх охочих провели члени журі. Перед початком одного з таких заходів ми мали нагоду поспілкуватись з представником журі Антоном Чєрни (Словаччина), головою Кафедри інтермедій та мультимедій (Studio of Spatial Communications+) в Академії мистецтв та дизайну в Братиславі. Антон, чи вперше ви в Україні і, зокрема, у Львові?

Ні, не вперше. Мені вже доводилось бувати у вашій країні 20 років тому, але, на жаль, тільки проїздом. А у Львові я мав можливість побувати тільки на Вашому вокзалі. А цього разу ви вже встигли оглянути Львів? Чи побачили ви ще щось, окрім фестивалю?

Ми з друзями вже встигли відвідати Личаківське кладовище. Погана погода і велика зайнятість на фестивалі не дозволили побачити більше. Чи брали ви участь у подібних фестивалях в інших країнах?

Окрім Словаччини, на подібному фесті я вперше. Я займаюсь відеоартом, а це дещо відрізняється від кіно (Довідка: відеоарт – напрям в образотворчому мистецтві, який використовує для вираження художньої концепції можливості відеотехніки, комп’ютерного і телевізійного зображення). А на кінофестивалях для цього виду візуального мистецтва відводиться другорядна роль. Звичайно ж, є фестивалі для відеоарту, але таких, на жаль, дуже мало.

Ви вже відзначили для себе якийсь фільм з програмного перегляду?

Ну, насправді, про це судити важко, бо ми переглянули тільки перший блок стрічок. Хоча фільм іспанського режисера Хуго Санза справив на мене велике враження. Він порушує серйозні питання, тоді як інші фільми були хоч і цікаві, проте дещо комічні. А я надаю перевагу серйозним жанрам. Які фільми Вам подобаються як простому глядачеві?

Я люблю клубне та експериментальне кіно, яке є менш розтиражоване, ніж популярні комерційні проекти. Таке кіно має глибокий зміст, змушує задуматись, і несе послання до глядача.

Що нового відбувається у Вашому творчому житті? Може, є якісь нові ідеї, проекти? Так, працюю зараз над проектом, де також провідна роль буде відведена відеоарту. Бо звичайне кіно можна дивитися на великому екрані у залі, сидячи, тоді ж як відеоарт – в галереї, що дозволяє рухатися і вільніше себе почувати. Які теми, на Вашу думку, можуть бути цікаві для сучасного глядача?

Насправді немає якоїсь чітко визначеної кількості тем, які можуть зацікавити молоду генерацію. Напевно, цікавими для молоді можуть стати якісь її проблеми, спосіб життя. А так як останнім часом з’являються нові цінності, то можуть стати цікавими і деякі політичні ідеї, які стосуються як Євросоюзу, так і Європи загалом.

Для читачів буде цікаво дізнатися про ваші захоплення поза кінематографом. Які фільми і музика Вам подобаються? Насправді немає нічого такого визначеного. Оскільки здебільшого я спілкуюсь зі студентами, то маю змогу послухати з ними музику і обговорити якісь цікаві літературні твори. А коли у мене з’являється вільний час, то я

намагаюся присвятити його родині або власній творчості. Що для Вас є натхненням?

Натхненням для мене, можливо, є те, що я поєдную власні творчі ідеї з можливістю їх матеріального втілення. І на завершення – які Ваші враження від фестивалю WIZ-ART 2010? Оскільки я не часто беру участь у таких фестивалях, то для мене цікавими є усі фільми. Позитивною рисою я вважаю велику кількість справді якісного кіно, яке для перегляду відібрали організатори. Особливістю ж є те, що тут представлене лише короткометражне кіно, яке є близьким до відеоарту. А це, як на мене, дуже добре.

google it! RåFILM, all girls bands, Anna, electroclash, visual, all night long!

Розмовляли Олександра Єрмілова і Олена Зелізна

LEVEL 2


Томаш Юркєвіч:

Люблю їздити в таксі марки «Лада»!

Фільм «Бабця поїхала», який представляє польський режисер Томаш Юркєвіч на цьогорічному фестивалі WIZ-ART, надзвичайно сильно мене вразив. Звичайна сільська сім’я, в якій налічується три покоління, переживає свої злети та падіння. Та що ж станеться з ними, коли опора сім’ї – бабця – назавжди покине їх? Про це Ви дізнаєтесь сьогодні з самого фільму, а от про нюанси ми розпитали у режисера Томаша Юркєвіча.

світу, там все супер, все добре складається. Напевно тому, що це далеко від нас: як від Польщі, так і від України. Є така думка, що це певний рід кращого світу, тому що нас там не було і не всі туди зможуть поїхати, це далеко й досить дорого. Чому фільм було знято саме на селі? Історія з’явилась внаслідок інших історій, про які я дізнався, відвідуючи родину у селі. Я часто туди їздив і чув нові історії, фрагменти діалогів, на підставі чого

Чому Юрек обманював і вигадував всякі речі у школі? Це пов’язано з таким світом дитинства, який він собі створював. Його життєва ситуація, те, що він не походив з найкращої родини, провокувала хлопця до того, щоб шукати й створювати інші світи. Також до брехні його привчила бабця. Стосунки Юрка з бабцею полягають у тому, що вона в якийсь спосіб вчить його, як зробити світ кращим: деколи трішки збрехати, підмалювати. Це було з вірою, що світ може бути кращим. Чому Юрек брехав саме про Нову Зеландію? Важке питання :) Ну, у нас, в Польщі, точно нема Нової Зеландії, не знаю, як у вас, в Україні. Для нас це – символ вимріяного

написав цей сценарій. Середовищем було саме село, а потім, коли вже знімали, то вибрали місце, куди я їздив до родини. Чи важко вбивати своїх героїв, показувати смерть на екрані? Я вірю, що бабця й далі живе. Тобто тут, на цьому світі, її вже нема, але остання сцена (сцена з телефонним дзвінком – У.П.), як на мене, має символізувати, що вона себе добре почуває і дає знати Юркові, що все окей. Діти і батьки – вічна проблема. Як тепер Юрек має жити зі своїм батьком? Чи будуть вони тепер пити разом? Думаю, що не будуть. Кожен зробить якийсь крок, щоб було краще. Кульмінаційна сцена була для того, щоби батько усвідомив, що він відповідає за свою

Cьогодні, 22 травня о 22:00 в клубі Pozitiff (вул. Зелена, 14) відбудеться Girl Power Party - вечірка, присвячена музиці дівочих гуртів в стилі індіклеш, поп-панк і електропоп.

В одному з залів клубу виступить гостя зі Швеції (VJ Anna Klara), з несамовитою відеонарізкою від мистецького кіноугрупування RåFILM та Dj T-one зі Львова.

дитину. Коли жила бабця, то на ній «висіла» вся відповідальність, а коли вона померла, то відповідальність мав перейняти батько. Коли Юрек був настільки п’яний на поминках, батько побачив, що спровокував, який біль йому завдав. Натомість ще такий факт, що раніше тато жив і пив з бабусиної пенсії, а тепер її нема, тобто він мусить працювати і більше шанувати ті гроші. Кожен, хто перегляне фільм, може придумати свою розв’язку. Який кінець для Вас є найкращим? Не знаю навіть, думаю, що на такі питання не варто відповідати. Бо, справді, кожен може щось дописати, усвідомити. Думаю, що це для кожного має бути окремою історією, а я вірю, що трагедія закінчиться, буде краще, не будуть пити. Це, в будь-якому разі, оптимістичний кінець. Чи сподобався Вам Львів і як би Ви тут знімали кіно, про що воно б було? Я вперше у Львові. Сподобалось мені дуже. Мав навіть таке відчуття, що це Польща 20 років тому. Дуже люблю їздити на таксі «Лада», мій дядько мав таку «Ладу», тому це для мене дуже сентиментально. Думаю, що Львів – ідеальне місце для зйомок фільмів. Архітектура дуже добре збережена, хоч і видно, що вона з епохи, а водночас не є настільки обновлена, як у нас в Кракові чи у Варшаві. Добре було б зняти фільм, події якого розгортаються в 50-60-70х, тільки залишається написати сценарій. Ідеальне місце; з того, що я бачив, то тільки добрі речі: і клімат, і люди. Дякуємо Вам, чекаємо на фільм зі Львова!

Розмовляла Уляна Прихід


«Purification». Очищення душі

Що ми зазвичай розуміємо під словом «Бог»? Які асоціації виникають у нашій свідомості при згадці про церкву? Для когось ці два слова є синонімами, для когось відмінності між ними взагалі не існує. Неординарний погляд на світ переносить на кіноплівку португальська режисерка Ана Мендес. Її фільм – коротенька замальовка про жінку, котра вирішила присвятити своє життя Богу в досить незвичний для цього спосіб – просто прибираючи у храмі. Відчуття відмежованості від реального світу буквально дихає з екрану на глядачів. Проте всі ці відчуття кожен пропускає через призму власного сприйняття, для кожного вони різні. Я вирішила дізнатись про думку автора.

Ано, що Ви хотіли показати у фільмі «Очищення»? «Purification» – це маленька історія про жінку, котра є дуже релігійною особою, і, прибираючи в церкві, тим самим доводить свою відданість Богу. Зрештою, церква для неї і є Богом. Це дуже простий фільм, знятий на звичайну цифрову відеокамеру, проте саме в цьому і проявляється певна естетика цієї роботи. Які художні засоби були використані у фільмі? Особливістю цього фільму є те, що жінка, котра прибирає підлогу в церкві, не є професійною акторкою. Це звичайна жінка, а саме зображення – кадри з реального життя. Чому Ви обрали саме такий ракурс зйомки? Церковні лави викликають певну асоціацію з нашим життям. І ось ця жінка, котра крок за кроком проходить рядами, очищуючи їх від пилу, яскраво ілюструє життєвий шлях кожної людини. Я впевнена, що, переглянувши цей коротенький фільм, кожен з присутніх знайшов в ньому частинку своєї проекції Бога, свого розуміння тої Вищої Сили, котра завжди спостерігає за нами.

Софія Самотий

фільм дня:

«Він ніколи не зробив би це» Анартз Зуазуа Вчора найбільше симпатій глядачів здобув фільм з Іспанії. Режисер вдало обіграв соціальну проблему сьогодення – проблему літніх людей. Змусити глядачів засміятись набагато важче, аніж спонукати їх до плачу, але режисерові це вдалось. Старі люди – найбільш соціально незахищені і потребують особливої уваги. Так само, як домашні улюбленці, що й показано у фільмі. Але, залишивши дідуся на вулиці, ти не залишаєш старість – вона добереться до кожного. Після перегляду мене переповнювали лише позитивні враження, і я зателефонувала бабці з дідом, щоб поцікавитись, як вони. Зроби це і ти)

Олена Левчук

ОПИТУВАННЯ

Як має виглядати сучасний режисер, на Вашу думку?

Яка різниця між короткометражними і повнометражними фільмами?

Настя: Це має бути людина, по-творчому одягнена, цікава на вигляд, щоб проявлялось щось неординарне, неординарне бачення. Думаю, що їх повинні впізнавати. Тетяна: Зовнішній вигляд людини, яка знімає фільми, не має ніякого значення, головне - те, що вона малює в себе в голові. Головне – думка. Мар’яна: Він має бути цікавим для молоді, з почуттям гумору. Уявляю собі режисерів молодими й в окулярах, з коротким волоссям, стильними. Та головне – аби він був цікавий глядачеві, з цікавими думками, сюжетами. Ніна: Режисер повинен виглядати найзвичайніше – простий одяг: футболка, джинси, можливо, з довгим волоссям. Має бути непримітним. Ігор: Гадаю, якби я побачив режисера на вулиці, я б точно впізнав його. Креатив помітний.

Настя: Різниця в тому, що люди за декілька хвилин показують те, що інші роблять годинами, місяцями тощо. Набагато важче за декілька хвилин показати суть фільму, щоб люди його зрозуміли, щоб це їх захопило, тому що важко показати проблему коротко й з впливом на глядача, з якимось результатом. Марта: Короткометражний фільм відрізняється лаконічністю, часто незавершеною думкою, що може наштовхувати на роздуми аудиторії. Тетяна: Я думаю, що в короткометражному за декілька хвилин вміщується вся суть, а інші фільми довгі й розтягнуті. Думаю, що короткометражки набагато кращі. Іра: Короткометражні більше сконцентровані на якомусь моменті або події, висвітлюють одну якусь подію, часто незначну, але на якій хочеться закцентувати увагу, а повнометражні – можуть мати

багато сюжетних ліній. Мар’яна: В принципі, ніяка, але деколи в короткометражці можна подивитися більше, ніж у довгому фільмі. Часом вони навіть більш доступні глядачам. Галя: В короткометражку втискають повнометражну картину. Таке робити треба вміти! У чому полягає сила жінки?

Оля: Шарм, розум, мудрість, вміння себе подати. Ніна: Поєднання розуму і краси. Іра: Сила жінки полягає в її слабості, в умінні бути такою, якою вона хоче бути. Роман: Сила жінки? В усмішці. Мирослав: В її логіці!

Уляна Прихід і Олена Левчук


Григорій Когос: Не тільки про любов. Про любов і не тільки

Ще до початку урочистого відкриття мене познайомили з Григорієм Когосом, режисером фільму «Squared Love», який щиро здивувався, що у нього братимуть інтерв’ю. Доброго вечора, як життя? Як WIZ-ART? Доброго. Життя – чудово, WIZ-ART – дуже круто. Багато красивих дівчат. Багато хто каже, що у Львові багато красивих дівчат. В Чернівцях, нібито, не менше, але чомусь красиві дівчата весь час приходять на покази фільмів. Не знаю, чому так. В мене виникло таке запитання: у Вас

нік зі словом «egal»; Ви, мабуть, маєте якесь відношення до німецької мови? «Aron-Egal» – це моє єврейське ім’я, я його сам взяв. «Aron» – так звали мого дідуся, а «Egal» – єврейською «відродження». А німецькою «egal» – це «все одно», «неважливо». Скільки часу довелося малювати Ваш фільм? Просто малювати фільм – 5 місяців. Ого! Так багато! Це лише малювати фільм. Але перед цим я ще рік експериментував у цій техніці і придумував сценарій до нього. Не можу точно сказати, скільки часу створювався фільм, але малювався він 5 місяців. Що саме Ви хотіли донести до глядача цим фільмом? Я хотів показати любовну історію між

двома. Це моя автобіографічна робота. Коли є якісь соціальні перепони між двома людьми, і як вони міняються через це. Інколи вони не знаходять спільну мову, а інколи знаходять. А яким чином виникла ідея саме так передати суть через Німеччину післявоєнну, розділену? Це не післявоєнна, це просто розділена Німеччина. Нуууу… в мене дівчина в Німеччині живе, і я до неї приїжджав, а потім від’їжджав. От. Кого уособлює значок § ? Правила, закон. Систему, яка керує людьми: трикутничками, квадратиками. Дуже дякую за розмову. Нехай Вам щастить.

Iра Зарицька

Анонс фестивалю

субота 22 ТРАВНЯ _____ LEVEL 2

12:00 - 13:00 - майстерклас з віджеїнгу і відеокомпозитингу (Олександр Куява, Костянтин Крижалов, Lime Art Group) 13:00 - 14:30 - НАЙКРАЩІ ФІЛЬМИ ФЕСТИВАЛІВ-ПАРТНЕРІВ

BEGINNING International Student Film Festival (Russia) презентує: ЕХО 14’ Маґнус фон Хорн (Польща) 2009 ПОКОЇВКА 23’ Анн Холмґрен (Норвегія) 2008 A CORTO DI DONNE International Women Directors Film Festival (Italy) презентує: A’MARE 15’ Мартіна Аматі (Італія) 2008 МОНОХРОМ 13’ Франческа Стааш (Італія) 2007 EARLY MELONS International Student Film Festival (Slovakia) презентує: ВІЛЬЯМ 7’ Вероніка Обертова (Словаччина) 2009 ПОСЕРЕДНИК 25’ Драґомір Шолев (Болгарія) 2008 15:00 - 16:30 - LIFE IS A VIDEOGAME (8 фільмів про реальну віртуальність)

SMOLIK 8’ Крістіано Моурато (Португалія) 2009 ДЕНЬ ЖИТТЯ 18’ Джун Квок (Гонконг) 2008 ВІДЕОГРА: ПОВТОРЮВАНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ 2’ Донато Сансоне (Італія) 2009 БАБЦЯ ПОЇХАЛА 18’ Томаш Юркєвіч (Польща) 2009 BELLEVILLE 5’ Паскаль Ґійон (Німеччина, Франція) 2009 LEERFAHRT 20’ Матіс Буркхардт (Німеччина) 2009 ПОППІ 11’ Джеймс Каннінґхем (Нова Зеландія) 2009 ПАНІКА З БЕЗГЛУЗДОЮ СМЕРТЮ 15’ Рубін Стейн (Іспанія) 2009 17:00 - 18:30 - ДРУЖИНИ І КОХАНКИ

(7 фільмів про солодку пристрасть і вірну любов)

ДРУЖИНИ І КОХАНКИ 30’ Еві Ґольдбрюннер, Йоахім Дольхопф (Німеччина) 2009 МАЛЬБАН 8’ Елоді Буедек (Франція) 2008 БІЖІТЬ, БАБЦЮ, БІЖІТЬ! 4’ Ніколаус фон Утманн (Німеччина) 2009 ЛЕГКІСТЬ 15’ Люсія дель Ріо (Іспанія) 2010 ЖОВТИЙ КОНВЕРТ 9’ Дельфіне Ерман (Бельгія) 2008 СТАЛЕВІ БУДИНКИ 10’ Ева Вебер (Великобританія) 2008 НЕ МОЖУ ПРИПИНИТИ БІГ 13’ Ян Болендер (Німеччина) 2009 19:00 - 21:00 - GIRL POWER

(10 фільмів найталановитіших молодих жінок-режисерів)

ЧОЛОВІК, ЯКИЙ СПАВ 12’ Інес Седан (Франція) 2009 НОВЕНЬКИЙ ПОЛЯК 30’ Дорота Лампарска (Польща) 2009 УТОПІЯ 7’ Естела Еступінья Ґарсія (Німеччина) 2009 ЕЛЕКТРИК 14’ Мііна Алайарві (Фінляндія / Великобританія) 2009 ЮЛІЯ 6’ Антуан Ардітті (Франція) 2009 ПЛАСТИК І СКЛО 9’ Тесса Йооссе (Франція) 2009 МІСТ ЖИТТЯ 6’ Анґела Штеффен (Німеччина) 2009 ОЛЕНЬ 14’ Терезе Андрен (Швеція) 2009 ЗАКОХАНІ 4’ Анна Смолій (Україна) 2009 БЛУДНИЙ СИН 9’ Мілла Нюбондас (Фінляндія) 2009

22:00 - GIRL POWER PARTY @ POZITIFF CLUB VJ Anna Klara (Швеція), DJ T-One + videoset by WIZ-ART (electroclash & pop-punk girl-bands) http://www.wiz-art.com.ua/girl_power_party

до зустрічі на наступному рівні!!! Україна, Львів 79000 Палац Мистецтв, вул. Коперніка,17 тел. 063-561-57-22

Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів і візуального мистецтва

info@wiz-art.com.ua

www.wiz-art.com.ua

Головний редактор - Олександра Ковальчук Iлюстрації - Христина Новачук

Верстка - Iрина Ковальчук Фото - Галя Шиян, Даша Васильева, Оксана Назаркевич


WIZ-ART 2010. LEVEL 2