Page 1


ББК 63.3 ( 4 У к р ) Б 24

Багатосюжетна збірка історіїСтаниславова точно буде неповною, якщо ми не зважатимемо на великий інформативний опис минувшини міста поляка Каміля Баранського. Самевін 1988р. в Лондоні опублікував книжку «Колишні воїни, хлібороби, хасиди... Розповіді про землю СтрийськоСтаниславівсько-Коломийську». З одного боку, тексти К. Баранського свідоме пропагування польськості та особливо Другої Речі Посполитої, а з іншого - цілком несподіване для непольського читача трактування національно-визвольної боротьби українців (вставки про створення УПА та дивізії «Гїличина» - назагал нейтральні). Дослідження К. Баранського ще раз показує, як треба міфологізувати власну історію, глорифікувати її фігурантів, а також, як уміло можна маніпулювати історичною пам'яттю інших слов'янських народів. Тексти, написані в 1980-х роках, будуть доречні і тепер, і українцям - для зіставлення власних перемог і поразок під час будівництва незалежної держави.

з§о.

річчю надання місту магдебурзького права присвячується

Наукове редагування Івана М о н о л а т і я Коментарі Івана Б о н д а р е в а та М и х а й л а Головатого Переклад з польської Тараса Прохаська У виданні використані ілюстрації з приватної колекції Зеновія Жеребецького

ISBN

9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 2 1 6 - 4 ( № 20) 9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 1 4 9 - 5 (серія «Моє місто»)

© Тарас Прохасько, 2009 © Іван Монолатій, 2009 © Зеновій Ж е р е б е ц ь к и й , 2009


МІЖ ФАЛЬШУВАННЯМ І ПРИХИЛЬНІСТЮ. ПОЛЬСЬКИЙ ПОГЛЯД З ЛОНДОНА НА СТАНИС/ІАВІВ І СТАНИСЛАВІВЦІВ Багатосюжетна збірка історії Станиславова точно буде неповною, якщо ми не зважатимемо на великий (інколи переобтяжений різними п р і з в и щ а м и і реґаліями...) і н ф о р м а т и в н и й о п и с м и н у в ш и н и міста поляка Каміля Б а р а н с ь к о г о . Про ц ь о г о і с т о р и к а - к р а є з н а в ц я , н а ш о г о с у ч а с н и к а ми м а й ж е нічого не з н а є м о . Найімовірніше, він - д о с л і д н и к 1980-х років, т а к и м п о с т а є й у сучасних галицько-краєзнавчих виданнях. Власне т о д і , 1988 р. у Лондоні друком з'явилася ошатна книжка під промовистою назвою «Колишні в о ї н и , х л і б о р о б и , х а с и д и . . . Розповіді про з е м л ю С т р и й с ь к о С т а н и с л а в і в с ь к о - К о л о м и й с ь к у » . Тут ми з н а й д е м о т е к с т и і про С т р и й , і п р о Станиславів, і п р о К о л о м и ю . До честі коломийців, їх вони переклали і прокоментували ще в 1990-х... Оминаючи видимі позитиви власне «станиславівського» тексту, одразу ж відзначмо д е щ о і н ш и й а в т о р с ь к и й погляд на нашу і с т о р і ю . З о д н о г о боку, ц е с в і д о м е п р о п а г у в а н н я п о л ь с ь к о с т і т а о с о б л и в о Д р у г о ї Речі Посполитої ( д е р ж а в и поляків на відтинку між П е р ш о ю і Д р у г о ю с в і т о в и м и війнами), а з іншого - цілком несподіване для непольського читача трактування н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н о ї б о р о т ь б и українців (вставки п р о с т в о р е н н я УПА та дивізії «Галичина» - назагал нейтральні). Тим більше, що т е к с т К. Б а р а н с ь к о г о м о ж н а ( щ о і з р о б л е н о ) р о з д і л и т и на д в а великі блоки - до і після 1919 р. Тут, о ч е в и д н о , і к р и є т ь с я загадка для с у ч а с н о г о читача-українця: ч о м у с а м е 1919-й є т и м в о д о д і л о м , р у б і к о н о м , я к и й і а в т о р , і читач м у с я т ь п е р е й т и разом? А й д е т ь с я тут авторові п е р е д у с і м п р о чітке маркування хронотопу, коли наші етнічні землі знову о п и н и л и с я під польською з а й м а н щ и н о ю , на що п о г о д и л и с я всі тогочасні цивілізовані н а р о д и та їхні у р я д и . Відтак почалася славетна, без перебільшення, д о б а б у д і в н и ц т в а національної д е р ж а в и д л я поляків і важка та с у п е р е ч л и в а для галицьких українців. Тому не можна приховувати від сучасного читача цілком д и в н и х і, певна річ, н е д о р е ч н и х (як на с е р й о з н о г о автора) пасажів п р о політичне і г р о м а д я н с ь к е р і в н о п р а в ' я «чужих» (українців, жидів та інших) з п о л я к а м и с а м е в 1 9 1 9 - 1 9 3 9 р р . Т и м г і р ш е для а в т о р а , я к и й , «доводячи» це, наводить аж д е с я т ь а р г у м е н т і в на к о р и с т ь власної д у м к и п р о нібито реальні п р а в а національних м е н ш и н ( н а г а д а й м о , щ о с а м е З


українці б у л и н а й ч и с е л ь н і ш о ю т а к о ю м е н ш и н о ю - до речі, на власних етнічних землях...). А п р а в д а б у л а і н ш о ю , за що авторові слід було б п о с о р о м и т и с я за о д н о б і ч н е і п р я м о л і н і й н е т в е р д ж е н н я , що Д р у г а Річ П о с п о л и т а була п р и к л а д о м цивілізованої к р а ї н и , яка в и з н а в а л а п р а в а етнічних меншин і всіляко їм сприяла. Йдеться-бо не тільки про сумнозвісні пацифікації 1930-х років ( « у м и р о т в о р е н н я » у к р а ї н с ь к о г о н а с е л е н н я ) , з н и щ е н н я й о г о політичних, релігійних і культурних інституцій, а й п р о т в о р е н н я а т м о с ф е р и страху й ненависті до всіх «чужих», у т. ч. й українців, а за н а м и і жидів та інших народів. Не б у д е м о зупинятися на історичному екскурсі «до 1919-го» чи більше - й о г о аналізі. Його можна ч и т а т и , в и к о р и с т о в у ю ч и всі д о т е п е р надруковані в нашій серії видання. Автор попросту переказує їх на власний р о з с у д , р о б л я ч и з н а к о в и м и т і п о д і ї т а о с і б , які д а в н о с т а л и х р е с т о м а т і й н и м и для поляків кресів східних, між т и м і С т а н и с л а в о в а , однак не для українців. Автор знову і знову стає на вже давно забуті граблі а ля Баронч - д у м а л о с я , що їх д а в н о закинули в стодолу. Про «наш» і «ваш» С т а н и с л а в і в . Т а н і . Н а п р е в е л и к и й ж а л ь , м и м о ж е м о т і л ь к и констатувати задавнену болячку польської історіографії - бачити українство й українську історію через власні чорно-білі окуляри. А в и я в и л о с я , що таки спільна історія всіх мешканців С т а н и с л а в о в а і цілого західноукраїнського регіону - багатосюжетна і кольорова. І цілком м о ж л и в о , щ о поміж к о л ь о р о в о ю г а м о ю п е р е б у в а є істина н а ш о ї спільної історії - у к р а ї н с ь к о - п о л ь с ь к о - ж и д і в с ь к о - в і р м е н с ь к о г о м і с т а - ф о р т е ц і , такої с о б і Галицької М е с о п о т а м і ї (між о б о м а Б и с т р и ц я м и ) з в а в и л о н о м народів та релігій... Історію не п о в е р т а ю т ь як річкові р у с л а за с о в є т с ь к и х часів, а к н и ж к и , які творять сучасні міфи про минуле, зазвичай не п е р е п и с у ю т ь під д о г о д у т и м чи і н ш и м р е ж и м а м , к р а щ и м чи г і р ш и м . Тому навчитися читати і п р о «чужих», і про «своїх», читати з р о з у м о м , навіть поміж рядків н е п р а в д и і фальсифікацій, - найбільше бажання сучасних станиславовознавців... Тим паче, що привід до ч и т а н н я з а в ж д и був, є і буде: ч и м а л о н а ш и х сучасників і нині не знає історії Івано-Франківська чи в ц і л о м у власної д е р ж а в и , в якій уже н а р о д и л и с я , а є й такі, які в громадських місцях краще питимуть пиво, куритимуть чи лузатимуть насіння на ще цісарську бруківку, аніж зацікавляться «ділами давно минулими» і з'ясують, чиїх дідів-прадідів вони нащадки... Гадаємо, що серія «Моє місто» д а с т ь почин до написання справжньої, не міфічної чи віртуальної, підювілейної історії Івано-Франківська і що його і с т о р и к о м і с п р а в ж н і м м і с т о з н а в ц е м с т а н е а м б і т н а , о х о ч а до знань і пошуків в архівах, особистість. І власне тоді погляду з такого собі умовного Л о н д о н а не буде, й о г о п р о с т о ніхто не потребуватиме... Іван 4

Монолатій


Це місто з'явилося внаслідок мудрості тих, хто століттями правив н а ц і й з е м л і і д б а в п р о о б о р о н у цієї т е р и т о р і ї П о л ь щ і . М і с т о з а с н у в а л и Потоцькі. Воно виникло на місці села Заболоття, яке належало Потоцьким. Засновник міста Андрій Потоцький, каштелян краківський і коронний польний гетьман, розмістив його над річкою Б и с т р и ц е ю і облаштував як потужну фортецю. Потоцький зауважив, що для о б о р о н и ц и х з е м е л ь н е д о с т и т ь т и х з а м к і в , щ о в ж е і с н у ю т ь у Галичі т а Єзуполі п р и усті Б и с т р и ц і до Д н і с т р а , в Лючі над річкою Л ю ч е ю і в Делієві. Назву Станиславів Андрій Потоцький дав на честь пам'яті с в о г о батька Станіслава Ревери - великого коронного гетьмана, який був ініціатором цієї б у д о в и і в и б р а в місце для м а й б у т н ь о г о міста. Ще перед заснуванням Станиславова Потоцькі дбали про о б о р о н н и й з а м о к у Галичі, я к и й у XIV с т о л і т т і б у в с т о л и ц е ю р и м о католицької митрополії і гордився домініканським монастирем 1230 року. Але з п е р е н е с е н н я м р и м о - к а т о л и ц ь к о ї м и т р о п о л і ї до Л ь в о в а Галич у т р а т и в с в о є з н а ч е н н я . В 1 4 4 3 р о ц і с т а р о с т о ю в Галичі б у в Станіслав Ходецький де Ходе. Його нащадки дбали п р о Галицький з а м о к , я к и й і с н у в а в від ч а с і в к о р о л я К а з и м и р а В е л и к о г о , і 1 5 2 0 р о к у відбудували його з д о п о м о г о ю краківського воєводи Отто Х о д е ц ь к о г о . В і д 1 4 8 8 р о к у в Галичі ж и л и м і щ а н и - ж и д и . П і з н і ш е Галицький з а м о к п е р е б у д о в у в а л и П о т о ц ь к і , п е р е т в о р и в ш и й о г о 1 6 5 8 р о к у н а ф о р т е ц ю . В XVI с т о л і т т і г а л и ц ь к и м и с т а р о с т а м и б у л и в е л и к і п о с т а т і п о л ь с ь к о ї і с т о р і ї . 1 5 4 9 р о к у с т а р о с т о ю в Галичі б у в М и к о л а й Синявський, в о є в о д а руський. У ті часи галицьким с т а р о с т о ю був 5


також Ф. Браницький, великий коронний гетьман. Зважившись на будову Станиславівської фортеці, Потоцькі усвідомлювали, що без нової укріпленої твердині для о б о р о н и цієї території замало розміщеного на північному березі Дністра замку в Маріамполі, котрий у т р и м у в а л и Я б л о н о в с ь к і і д у ж ч е у к р і п и л и й о г о а ж 1 6 9 0 року. П о т о ц ь к і , будуючи ф о р т е ц ю на цих землях, довели будівництво замку і фортифікацій до таких масштабів, що Станиславів став найбільшим о б о р о н н и м і міським о с е р е д к о м на цих теренах. Д а т о ю в и н и к н е н н я м і с т а в в а ж а є т ь с я 1 6 6 2 рік, к о л и м і с т о о т р и м а л о м а г д е б у р з ь к е п р а в о . К о р о л ь Ян К а з и м и р зрівняв С т а н и с л а в і в у правах з і н ш и м и містами Польщі, а король Михайло Корибут-Вишневецький поглибив ці п р а в а в 1 6 7 3 р о ц і . З н а г о д и з а т в е р д ж е н н я з а с н о в а н о ї 1 6 7 3 р о к у в Станиславові латинської колеґіати с е й м у Варшаві надав містові права, однакові з містами королівськими. У Станиславові оселилися поляки, українці, жиди і вірмени. Виникли два окремі магістрати з власними війтами і радниками - о д и н польсько-український, а д р у г и й - вірменський. Поруч з ними утворилася Жидівська громада, сперта на привілеї, надані ж и д а м 1662 р о к у А н д р і є м Потоцьким. Місто отримало герб, на якому зображена відкрита фортечна брама з трьома вежами, а всередині розміщений хрест герба Пилява. Для заохочення мешканців місто надало 1664 року двадцятирічні «свободи» всім г р о м а д а м . Ці с в о б о д и р о з ш и р е н і в 1672 році. В і р м е н и о т р и м а л и м а г д е б у р з ь к е п р а в о 1 6 7 7 року. В с і ц і з а о х о ч е н н я приваблювали до міста розмаїту людність, а численні ярмарки з р о б и л и Станиславів т о р г о в и м центром цілого Покуття. В і р м е н и с т в о р и л и цех золотарів і н о в и й цех сап'янників, ремісників, щ о в и п р а в л я л и сап'янові ягнячі шкірки. З г о д о м вірмени організували в и р о б н и ц т в о чеканних поясів, тканих з металевих ниток. Н а п р и к і н ц і XVII с т о л і т т я С т а н и с л а в і в с т а в о с е р е д к о м з а м о ж н и х в і р м е н с ь к и х купців т а р е м і с н и к і в . П е р ш и м в і р м е н с ь к и м війтом від 1663 до 1667 року був Кіркор дер Аведикевич, а після нього вірменським війтом був Теодорович. 1672 року вірмени оселилися т а к о ж у Кутах, Т и с м е н и ц і т а Л и с ц і . 6


Для потреб населення Андрій Потоцький будував р и м о католицькі костели і церкви. Вже 1665 року в Станиславові з'явився д е р е в ' я н и й костел вірменських католиків, п а р о х о м якого був отець Г. Бальзамовим. П е р ш и й р и м о - к а т о л и ц ь к и й костел був також збудований з д е р е в а в 1662 році. О д н о ч а с н о із з а с н у в а н н я м у 1667 році р и м о - к а т о л и ц ь к о ї колеґіати Андрій Потоцький збудував церкву Святого Миколая, яка і с н у в а л а в С т а н и с л а в о в і до п о ч а т к у XIX с т о л і т т я * . Й о з е ф П о т о ц ь к и й у XVII с т о л і т т і з а с н у в а в ц е р к в у Н а й с в я т і ш о ї Д і в и М а р і ї , к о т р а з г о р і л а в 1815 році. 1662 року коштом Андрія Потоцького збудували кам'яний римо-католицький костел, освячений львівським архібіскупом К. З е л і н с ь к и м у 1703 році. 1737 року Ю з е ф П о т о ц ь к и й р о з ш и р и в колеґіату Найсвятішої Діви Марії. Кам'яний костел вірменський з'явився в 1762 році. В 1669-мульвівський а р х і б і с к у п Я н Т а р н о в с ь к и й н а д а в с т а н у к о л е ґ і а т и р и м о - к а т о л и ц ь к о м у к о с т е л о в і . В цій колеґіаті діяла капітула, яка складалася з трьох прелатів, трьох каноніків і ч о т и р ь о х вікаріїв. О ч о л ю в а в колеґіату д е к а н . Капітула б у л а з о б о в ' я з а н а

Парафіяльний костел * К. Баранський помиляється. У середмісті була лише одна церква С в я т о г о В о с к р е с і н н я , яку заклали у 1670 р о ц і . В о н а с т о я л а на місті теперішньої с и н а г о г и і завалилась від ветхості у 1815 році. Церква святого Миколая стояла на Заболотівському передмісті. 7


навчати. 1669 року Андрій Потоцький заснував у Станиславові Краківську академічну колонію, звану академією, якою керувала капітула Станиславівської колеґіати. Каноніки колеґіати викладали в цій академії. В 1688 році Андрій Потоцький збудував другий дерев'яний вірменський к о с т е л під о п і к о ю Н а й с в я т і ш о ї Діви Марії. Той с а м и й А н д р і й По­ тоцький заклав д е р е в ' я н и й р и м о Саркофаг св.Вінцента католицький костел і дерев'яний монастир тринітаріїв. Перебудо­ в а н и й к о ш т о м С т а н і с л а в а П о т о ц ь к о г о , с т а р о с т и Галича, к о с т е л колеґіати о т р и м а в з Риму м о щ і святого Вінцента в м а р м у р о в і й труні. П е р ш и м польським війтом у Станиславові був 1662 року Б. А н д р у ш е в с ь к и й , який мав право присуджувати с м е р т н и й вирок. Коли в 1715 році до Станиславова прибули єзуїти, то спочатку о с е л и л и с я в М і с і й н о м у д о м і , а 1722-го п е р е й ш л и до єзуїтської колегії. К о ш т а м и Гелени з Куропатвів Бельжецької, белзької стільничої, розпочато будову костелу для єзуїтів. Свої внески до будови зробили також Казимир Лещинський і його дружина Магдалена з Ходоровських, Вікторія з Лещинських Потоцька, Домінік і С о ф і я з П о т о ц ь к и х К о с с а к о в с ь к і , к а ш т е л я н с т в о Підліські і Ф р а н ц і ш е к Завадський, ловчий київський. Костел збудовано в 1729 році. В н у т р і ш н ю о з д о б у к о с т е л у з а б е з п е ч и л а Вікторія П о т о ц ь к а . 1 7 3 0 р о к у Ю з е ф П о т о ц ь к и й з а с н у в а в п р и к о с т е л і к а п е л у і х о р . С т в о р е н и й у XVII столітті Станиславів з часом з р о б и в с я містом-конґломератом і спільністю чотирьох народів і чотирьох різних релігій. О б ' є д н у в а л о ці н а р о д и с и л ь н е п о ч у т т я п о т р е б и о б о р о н и від С х о д у . 1718 р о к у С т а н и с л а в і в с ь к а а к а д е м і я п е р е й ш л а під у п р а в у є з у ї т і в , і в 1721 році її п е р е н е с л и до є з у ї т с ь к о г о колегіуму, р е к т о р о м якого був о т е ц ь Т. З а л е н с ь к и й . П р и колеґіумі в и н и к л а є з у ї т с ь к а ш к о л а з пансіоном для студентів шляхетного походження. Цю школу відвідував поет Ф р а н ц і ш е к Карпінський. 1732 року зі спадку Петра Вітославського і його сина Францішека в Станиславові збудували м у р о в а н и й т р и н і т а р с ь к и й м о н а с т и р і м у р о в а н и й костел п р и ньому. Костел єзуїтів о з д о б и в у 1745 році архітектор і художник єзуїт Павло Гіжицький. Від 1728 року п р и костелі тринітарів під о п і к о ю с в я т о г о Ю з е ф а і с н у в а л о Б р а т с т в о святої'Трійці, а від 1 7 3 8 р о к у д і я л о Б р а т с т в о І с у с о в о г о С е р ц я . У XVII столітті п р и ц ь о м у к о с т е л і з а с н о в а н о ш п и т а л ь . 8


У 1 7 3 2 році парохом дерев'яного вірменського костелу був отець В а р т а с е в и ч , в і д о м и й аскет. 1 7 4 3 р о к у в і р м е н и , о к р і м у ж е з г а д у в а н и х міст, о с і л и т а к о ж у Т л у м а ч і , Городенці, Б о г о р о д ч а н а х і С н я т и н і . Недалеко від С т а н и с л а в о в а в Делієві існували о д и н з н а й д а в н і ш и х р и м о к а т о л и ц ь к и х к о с т е л і в , з а с н о в а н и й Я н о м Р о л е м 1401 року, і о б о р о н н и й з а м о к . У т і ч а с и р о з в и в а л о с я м і с т о Є з у п і л ь , р о з м і щ е н е н е д а л е к о від Станиславова. Замок, укріплений баштами, муром і ровом, належав Миколі Потоцькому. 1670 року в Єзуполі був м о н а с т и р домініканів, настоятелем якого був отець В. Дзівловський. У вже з г а д у в а н о м у Маріамполі з дуже укріпленим замком Тереза Яблоновська відкрила 1746 року заклад для убогих, а Янош Яблуновський, що опікувався М а р і а м п о л ь с ь к и м з а м к о м , заснував тут м о н а с т и р капуцинів. Н і х т о з п о л ь с ь к и х з а с н о в н и к і в і д о б р о ч и н ц і в (у т і м ч и с л і з королівського роду) єзуїтського костелу не припускав, що їх старання та ініціатива в будівництві ц ь о г о костелу не будуть п о ш а н о в а н і А в с т р і є ю . Забувши, що нащадки засновників єзуїтського костелу в Станиславові в XVII с т о л і т т і б р а л и у ч а с т ь у п о р я т у н к у А в с т р і ї від т у р к і в , в о н а - п і с л я ліквідації о р д е н у єзуїтів - п р и з н а ч и л а 1 8 4 7 р о к у їхній к о с т е л на к а ф е д р у г р е к о - к а т о л и ц ь к о ї м и т р о п о л і ї . Тож г о л о в н а к а ф е д р а л ь н а г р е к о католицька церква в Станиславові збудована за польські гроші. Кафедрою для греко-католицької митрополії цей костел став щ о й н о 1 8 8 5 року. А р а н і ш е , в 1 8 4 7 р о ц і , й о г о в і д д а л и у к р а ї н ц я м я к ц е р к в у . Д о 1 6 7 2 р о к у С т а н и с л а в і в щ е н е б у в д о с и т ь у к р і п л е н и м . Того р о к у Петро Дорошенко, козацький гетьман, разом з пашею Ібрагімом Ш а й т а н о м з а х о п и л и С т а н и с л а в і в . 1 6 7 5 р о к у під С т а н и с л а в о в о м п а ш а І б р а г і м Ш а й т а н з а з н а в п о р а з к и від А н д р і я П о т о ц ь к о г о , а л е ч е р е з рік спалив передмістя Станиславова, хоча міста не здобув. Щ о й н о п е р е м о г а Яна С о б е с ь к о г о під Ж у р а в н о м 1 6 7 6 - г о з м у с и л а турків і т а т а р зняти облогу Станиславова, а із звільненого міста на д о п о м о г у королеві п о с п і ш и в військовий підрозділ під к о м а н д у в а н н я м Яна Деннемарка. В Станиславівському замку 1673 року гетьмана і великого к о р о н н о г о м а р ш а л к а Яна С о б е с ь к о г о п р и й м а в Андрій П о т о ц ь к и й , вітаючи того с т о м а гарматними пострілами. Звідси Собеський рушив п р о т и турків і татар під Калуш, з а в д а в ш и їм там п о р а з к и . Будівництво мурованого замку в Станиславові розпочато 1672 року і закінчено в 1678-му. Його оточили м у р и і р о в и . В замку були дві кам'яні б р а м и . Одна називалася Кам'янецькою, а д р у г а Т и с м е н и ц ь к о ю , що нею в х о д и л о с я до міста біля в і р м е н с ь к о г о костелу*. Замок мав шість веж і о г о р о ж у , з р о б л е н у з цілих дубів. * Одна б р а м а називалась Кам'янецькою або Тисменицькою, д р у г а Л ь в і в с ь к о ю або Г а л и ц ь к о ю . Біля в і р м е н с ь к о ї ц е р к в и був вхід ч е р е з вірменську хвіртку. 9


С п о р у д ж е н н я валів в и к о н а в Ф . К о р а с с і н і , п і д п о л к о в н и к п е р ш о ї Гвардії київського полку Андрія Потоцького. Фортифікаціями міста займався Ю з е ф П о т о ц ь к и й . З а м о к б у л о з а б е з п е ч е н о а р с е н а л о м . Після Північної війни д о б у д о в а н о дві вежі й укріплено з а м о к під к е р і в н и ц т в о м С. Потоцького, майбутнього познанського в о є в о д и , котрий був військовим інженером і будував оборонні замки. М у р и замку були з червоної цегли і з каменю. Б р а м и замку зверху увінчувалися вежами. Довкола мурів тяглися вали, а за н и м и були ш и р о к і і глибокі р о в и . Три довгі м о с т и п р о в а д и л и до фортечних б р а м і Вірменської вежі. Над б р а м а м и висіли таблиці з чорного мармуру із золотими написами. Крім замку, А н д р і й П о т о ц ь к и й з б у д у в а в м у р о в а н у д е в ' я т и я р у с н у р а т у ш у в італійському с т и л і з д з и ґ а р е м і к у п о л о м . На верхівці б у в о б р а з святого Михайла. Під балконом на вежі було виконано з бляхи з о б р а ж е н н я ж и д а , щ о т р и м а в буханець хліба. Н а будівництво замку А н д р і й Потоцький п о т р а т и в кільканадцять мільйонів золотих. У С т а н и с л а в і в с ь к і й колеґіаті з а с л у г о в у ю т ь у в а г и ч о т и р и статуї, щ о п р е д с т а в л я ю т ь членів р о д и н и Потоцьких, які б у д у в а л и к о с т е л и і ц е р к в и на ц и х землях. У колеґіаті б у л о с і м п о р т р е т і в П о т о ц ь к и х за л і н і є ю д і д и ч а С т а н и с л а в о в а і м е м о р і а л ь н а т а б л и ц я н а з г а д к у п р о с м е р т ь Ю з е ф а П о т о ц ь к о г о під В і д н е м . Від часу й о г о с м е р т і в 1751 р о ц і д о 1 8 7 0 - г о колеґіата з с е р е д и н и б у л а о б б и т а а д а м а ш к о м . У к о с т е л ь н и х п і д з е м е л л я х з б е р і г а ю т ь с я г р о б и Потоцьких. Тут с п о ч и в а ю т ь р е ш т к и з а с н о в н и к а С т а н и с л а в о в а А н д р і я П о т о ц ь к о г о , краківського каштеляна і коронного польного гетьмана, й о г о д р у ж и н и Анни з Рисінських, їхнього с и н а Станислава, полковника к о р о н н о г о війська, а також Ю з е ф а Потоцького, краківського каштеляна і в е л и к о г о к о р о н н о г о гетьмана, з д р у ж и н о ю Вікторією з Ліщинських. Поруч з рештками С т а н и с л а в а П о т о ц ь к о г о , п р и в е з е н и м и з - п і д В і д н я , в колеґіаті б у л о т у р е ц ь к е ш а т р о , з д о б у т е під В і д н е м . 1 8 9 0 р о к у р о г а т и н е ц ь з Ч а г р о в а М а р і а н Б о г д а н о в и ч купив ш а т р о в каноніка колеґіати о т ц я К р а с у з ь к о г о і р о з м і с т и в й о г о у с в о ї й колекції у В о д з и л о в і на Т е р н о п і л ь щ и н і . В ж е т а м н а м е т з г о р і в під ч а с війни в 1915 р о ц і . У є з у ї т с ь к о м у к о с т е л і , з б у д о в а н о м у 1 7 2 9 року, з б е р і г а л и с я о с т а н к и львівського каштеляна К а з и м и р а Л ещинського, ф у н д а т о р а ц ь о г о костелу, і законних братів єзуїтів. Цей костел, при якому від 1744 року діяв єзуїтський колегіум, за австрійської влади б у в п е р е д а н и й українській церкві. Підчас реставрації костелу, п е р е д а н о г о на греко-католицьку кафедру, 1889 року з н а й ш л и м а р м у р о в и й с а р к о ф а г с е с т р и К а з и м и р а Л е щ и н с ь к о г о Вікторії Потоцької, я к и й п е р е н е с л и д о р и м о - к а т о л и ц ь к о ї Ф а р и . Так закінчився чин вдячності австріяків за с м е р т ь с и н а засновника міста і замку Станислава Потоцького, який о б о р о н я в Австрію під Віднем, і за польський в н е с о к в о б о р о н у В і д н я , коли т у р к и з а х о п и л и У г о р щ и н у і з н а ч н у ч а с т и н у

10


A-1010 WIEN

Картка, поштова марка і спеціальний штемпель, присвячений 300-річчю відсічі Відня, видано австрійською поштою 12.09-1983рАвстрії, і тільки польська д о п о м о г а під п р о в о д о м короля Яна С о б е с ь к о г о в р я т у в а л а Ц е н т р а л ь н у Є в р о п у від т у р к і в * . А в с т р і я к и , в д я ч н і р о д и н і Потоцьких за участь в о б о р о н і Відня, зрівняли із з е м л е ю з а м о к у Станиславові, збудований батьком віденського героя С. Потоцького**. Щ е п е р е д п е р е т в о р е н н я м сільського п о с е л е н н я З а б о л о т т я н а місто С т а н и с л а в і в Потоцькі н а з е м л я х м а й б у т н ь о г о С т а н и с л а в о в а в о л о д і л и м и с л и в с ь к и м п а п а ц и к о м на Звіринці, пізніше з в а н и м Б е л ь в е д е р о м . У XIX столітті від т о г о п а л а ц и к а н е з а л и ш и л о с я ж о д н о г о сліду. Після с м е р т і А н д р і я П о т о ц ь к о г о в 1691 р о ц і С т а н и с л а в і в п е р е й ш о в д о й о г о с и н а Юзефа.

1 7 0 2 - 1 7 0 3 років у Станиславівському замку перебував

п р е т е н д е н т на у г о р с ь к и й т р о н Ф р а н ц II Ракоці, я к о г о підтримував король Франції Людовік XIV, а під й о г о в п л и в о м - і дідич Станиславова Потоцький. У Північній війні 1 7 0 0 - 1 7 2 1 років Ю з е ф П о т о ц ь к и й в и с т у п и в на б о ц і о б р а н о г о к о р о л я С т а н і с л а в а Л е щ и н с ь к о г о . Тоді Р о с і я , в и с у в а ю ч и на польський т р о н Авґуста II Саса, в 1 7 0 6 - 1 7 0 8 роках окупувала Станиславів. Юзеф Потоцький разом з гетьманом України Іваном М а з е п о ю 1 7 0 9 р о к у д о п о м а г а в ш в е д с ь к о м у к о р о л е в і К а р л о в і XII в Б е с с а р а б і ї п і с л я п о л т а в с ь к о ї п о р а з к и , з а з н а н о ї ш в е д а м и від Росії. У * У віденській битві брали участь козацькі полки Апостола, Б у л и г и , Ворони, Іскри та Палія. **Автор має на увазі фортифікації міста. 11


1713 році прихильник Авґуста Саса Адам Синявський напав на Станиславів і пограбував місто*. Після с м е р т і М а з е п и в 1709 році Юзеф Потоцький допомагав гетьманові України Орликові відновити Україну. Після д о м о в л е н о с т і м і ж А в ґ у с т о м il і Ю з е ф о м П о т о ц ь к и м 1 7 1 3 року місто о т р и м а л о кільканадцять років с п о к о ю . Занепала велика р о з у м н а політична ідея п о с л а б л е н н я Росії ш л я х о м зв'язку між Польщею, Ш в е ц і є ю і Україною, керованою гетьманом Мазепою. За часів війни між Р о с і є ю і Туреччиною в 1 7 3 7 - 1 7 3 9 роках Ю з е ф П о т о ц ь к и й н а м а г а в с я д о м о в и т и с я з Т у р е ч ч и н о ю п р о т и Р о с і ї . Тоді р о с і й с ь к и й ф е л ь д м а р ш а л Мініх в и р у ш и в на Покуття, з а й н я в Кути, Городенку і Т и с м е н и ц ю і намагався захопити Станиславівську фортецю**. В році 1730 в Станиславові панувала чума. Юзеф Потоцький 1739 року встановив у Станиславові фігуру Матері Божої н а в и с о к і й к о л о н і з тієї н а г о д и , щ о м і с т о в и с т о я л о в р о с і й с ь к і й о б л о з і . А на згадку про швидке закінчення чумної епідемії Потоцький у с т а н о в и в 1730 року фіґуру Х р и с т а із з е м н о ю кулею в руці. Під час Північної війни С т а н и с л а в і в з а з н а в в е л и к и х в т р а т ч е р е з нашестя росіян і напад Синявського. Місто ожило завдяки успішній жидівсько-вірменській торгівлі. Вірмени в 1720-1743 роках н а л а г о д и л и в Станиславові в и р о б н и ц т в о поясів з металевих ниток на взірець перського мистецтва. Це виробництво поясів перевершило їх п р о д у к ц і ю в Бучачі, Б р о д а х і Слуцьку. У С т а н и с л а в о в і п а с к и р о б и л и вірмени з Персії: Домінік М і ш о р о в и ч , М а д ж а р с ь к и й , Марконович. В и р о б н и ц т в о ц и х п о я с і в , з о р і є н т о в а н и х т а к о ж н а с т а м б у л ь с ь к у школу, п і д т р и м у в а в П о т о ц ь к и й . У т і ч а с и п р о с л а в и л и с я с а п ' я н о в і ш к і р к и , які виробляли станиславівські вірмени. Потоцький у с т а н о в и в у Станиславові пам'ятник с в я т о м у Янові Непомуку***. В і й н и з Р о с і є ю р о з п е р е з а л и р о з б і й н и к і в на Покутті. Цілі їхні б а н д и л ю т у в а л и т а м від 1705 до 1740 років. О ч о л ю в а л и ці б а н д и такі о п р и ш к и як Д о в б у ш , Пинтя, Пискливий і Баюрак. Між іншим, вони н а п а л и н а д в і р б а т ь к а п о е т а Ф . К а р п і н с ь к о г о в Голоскові. Д л я ліквідації тих б а н д Ю з е ф П о т о ц ь к и й заснував у Станиславові військову міліцію, * Напад військ Адама Синявського на Станиславів відбувся у 1712 р. ** Н а с п р а в д і р о с і й с ь к и й ф е л ь д м а р ш а л Мініх у т о й час в о ю в а в з турками під Хотином, а до Станиславова в и р у ш и в відносно невеликий кавалерійський загін під командою князя Кантемира. *** Краєзнавці XIX століття писали, що цей пам'ятник поставив якийсь невідомий міщанин. 12


звану смоляками. Вона працювала на цих теренах, п о б о р ю ю ч и опришків. Полонених опришків віддавали до міського суду в Станиславові, що називався секвестром. Після с м е р т і 1751 р о к у Ю з е ф а П о т о ц ь к о г о С т а н и с л а в і в п е р е й ш о в д о й о г о с и н а С т а н і с л а в а , в о є в о д и п о з н а н с ь к о г о . 1761 р о к у д і д и ч а м и С т а н и с л а в о в а б у л и с и н и С т а н і с л а в а . Від н и х С т а н и с л а в і в с ь к и й ключ успадкувала Катерина з Потоцьких Коссаковська. Вона була п р о т и в н и ц е ю к а н д и д а т у р и П о н я т о в с ь к о г о на п о л ь с ь к и й т р о н і б р а л а а к т и в н у участь у п о л і т и ч н о м у ж и т т і , з а л и ш а ю ч и с ь в історії як р о з у м н и й політик і в е л и к а п а т р і о т к а П о л ь щ і . Потоцькі, п р о т и в н и к и Росії і П о н я т о в с ь к о г о , в 1 7 6 4 р о ц і в Галичі с т в о р и л и к о н ф е д е р а ц і ю , с к о н ц е н т р у в а в ш и с в о ї с и л и в Станиславові. Тоді російські війська р о з б о м б и л и Станиславів і взяли й о г о ш т у р м о м у 1764 році. Керівники конфедерації потрапили до російської н е в о л і . Але К о с с а к і в с ь к а в т е к л а д о В о л о щ и н и . Н а п р и к і н ц і 1 7 6 4 р о к у р о с і й с ь к і війська п о к и н у л и С т а н и с л а в і в і у в і й ш л и до Л ь в о в а . Так Росія л е г к о в і й с ь к о в и м и м е т о д а м и н а к и д а л а Польщі к о р о л я . Потоцькі не з д а в а л и с я , і в 1768 році у т в о р и л а с я к о н ф е д е р а ц і я Галицької землі у Великих Підгайцях, яка п і д т р и м у в а л а Барську к о н ф е д е р а ц і ю с у п р о т и Росії і її в е р х о в е н с т в а в Польщі за панування Станіслава-Авґуста Понятовського. Проводирем конфедерації Галицької з е м л і б у в М . П о т о ц ь к и й , с т а р о с т а в Т е р е м б о в л і . П о л к о в н и к П р и л у ц ь к и й , ч л е н к о н ф е д е р а ц і ї , з а б р а в з і С т а н и с л а в о в а п'ять гармат, 19 б о м б , п о р о х і картеч. Ця к о н ф е д е р а ц і й н а акція с п р и ч и н и л а окупацію Станиславова російськими військами в 1770 році. Конфедерацію не підтримав галицький хорунжий підполковник Д з і д у ш и ц ь к и й , к о т р и й в и с т у п а в с у п р о т и с в а в о л і панів і ш л я х т и , п р о т и надмірної гетьманської влади і заперечував право вето. Через свої непопулярні погляди Д з і д у ш и ц ь к и й був з м у ш е н и й виїхати з Польщі. Т и м ч а с о м м і щ а н с т в о , яке д о м і н у в а л о в С т а н и с л а в о в і , р о з ш и р и л о о р г а н і з а ц і ю р е м і с н и ч и х цехів, до яких, крім поляків, у к р а ї н ц і в і в і р м е н , було д о п у щ е н о жидів. Хоча ж и д н е м і г б у т и с т а р і й ш и н о ю цеху. Ж и д и мали п р а в о вільно с е л и т и с я , б у д у в а т и , ш и н к у в а т и , т о р г у в а т и і з а р о б л я т и всіма с п о с о б а м и . 1761 р о к у ж и д и з б у д у в а л и в С т а н и с л а в о в і с и н а г о г у , д о якої поволі д о х о д и л и хасидські в п л и в и , що з ' я в и л и с я на Покутті у XVIII столітті. В 1 7 6 4 році в Польщі були р о з п у щ е н і Земські жидівські с е й м и . Це п р и в е л о д о з м е н ш е н н я в п л и в у ж и д і в с ь к о ї плутократії н а с п р а в и ж и д і в . У 1770 році епідемія прорідила населення Станиславова. Н а д і й ш о в 1 7 7 1 рік. М е н ш е н і ж ч е р е з с т о р о к і в п і с л я п о р я т у н к у В і д н я 13


п о л я к а м и А в с т р і я у з м о в і з т а к и м и в о р о г а м и П о л ь щ і , як Р о с і я і П р у с і я , захопила велику частину Польщі. Станиславів з описуваними п о л ь с ь к и м и з е м л я м и 1771 року п е р е й ш о в під панування Австрії. Цю т е р и т о р і ю в к л ю ч и л и до так званої Галичини і Л о д о м е р і ї , а адміністративно її назвали Східною Галичиною. З еміґрації повернувся Тадеуш Дзідушицький і в 1775 році представив австрійському цісареві опрацьовані постулати польської ш л я х т и . В 1 7 8 3 р о ц і С т а н и с л а в і в в і д в і д а в ц і с а р Й о с и ф II, я к о г о приймала в замку Катерина з Потоцьких Коссаковська. Австрія створила в Станиславові с в о ю адміністрацію й організувала державні ш к о л и . В 1773 році антиклерикальний австрійський у р я д зліквідував у Станиславові римо-католицький костел єзуїтів і м о н а с т и р єзуїтів разом зі ш к о л о ю . 1774 року костел єзуїтів п е р е т в о р и л и на церкву*. Крім т о г о , австрійська влада закрила в Станиславові м о н а с т и р тринітарів, п е р е т в о р и в ш и його на в'язницю, а 1797-го закрили костел Святого Йозефа на станиславівському передмісті. Від 1771 до 1848 року Австрія д а л а н а м , полякам, владні західноєвропейські зразки урядування національними меншинами, а ми н і к о л и ні в м и н у л о м у , ані у д в а д ц я т о м у с т о л і т т і не в и к о р и с т о в у в а л и т а к и х м е т о д і в . Д л я н а с т о н е б у л и п р и к л а д и , гідні н а с л і д у в а н н я . А л е повернімося до ліквідації австріяками

ознак

польськості

в

Станиславові. Отож Австрія, закриваючи монастирі і деякі костели, о б м е ж и л а с я в ц і й ліквідації на всій т е р и т о р і ї С х і д н о ї Галичини о б р я д о м римо-католицьким**. Оскільки при монастирях були також польські ш к о л и , Австрія з а к р и в а л а р я д польських шкіл і п о с л а б л ю в а л а м а й н о в и й потенціал поляків, забираючи монастирське майно. Як виявиться із з а п и с і в п р о і н ш і м і с т а , кілька н а с т у п н и х к о с т е л і в а в с т р і й с ь к а в л а д а п е р е т в о р и л а на ц е р к в и . Так с т а л о с я з к о с т е л о м є з у ї т і в у К о л о м и ї і костелом монастиря францисканців у Стрию. Головний а к ц е н т п о л ь с ь к о с т і С т а н и с л а в о в а , я к и м б у в з а м о к , с т а в ч е р г о в и м о б ' є к т о м ненависті Австрії до Польщі і поляків. Коли князь Йозеф Понятовський 1809 року ввійшов до Галичини з а р м і є ю Наполеона, Станиславів був зайнятий наполеонівським підрозділом поляків 6 ч е р в н я 1809 р о к у й у т р и м у в а в с я в їх руках до кінця л и п н я ц ь о г о року. Поляки з а х о п и л и місто х и т р і с т ю . М а ю ч и невеликі с и л и , * Костел переданий під греко-католицьку церкву 1849 року. Перед тим, від 1774 ним почергово користувались римо-католики і греко-католики. ** Австрійці закрили всі монастирі, які не займалися просвітницькою або д о б р о ч и н н о ю діяльністю, незалежно від обряду. Так був з а к р и т и й відомий православний Манявський скит. 14


в о н и в и с л а л и д о м і с т а п а р л а м е н т а р і в , які п о д в о є п р и ї х а л и з р і з н и х н а п р я м к і в , в и м а г а ю ч и здачі міста. А в с т р і я к и п о г о д и л и с я на таке. Щ о й н о російське підкріплення д о п о м о г л о витіснити поляків з міста, А в с т р і я п о м с т и л а с я з а г а н е б н у капітуляцію, д о щ е н т у з н и щ и в ш и з а м о к у Станиславові. Австріяки з р у й н у в а л и навіть замкові м у р и , вежі, брами і засипали рови станиславівської фортеці. Кам'яний замок п е р е с т а в і с н у в а т и ч е р е з 1 5 0 р о к і в п і с л я з а с н у в а н н я . Так з а х і д н і в а н д а л и в і д д я ч и л и п о л я к а м за с в і й п о р я т у н о к від т у р к і в у XVII с т о л і т т і . У Д р о г о б и ч і а в с т р і я к и п е р е т в о р и л и на ц е р к в у к о с т е л є з у ї т і в . А п о л я к и ж у XVII с т о л і т т і з д о л а л и в А в с т р і ї т у р к і в , п е р е ж и в а ю ч и за м о ж л и в у ліквідацію турками костелів в У г о р щ и н і і Австрії. 1779 року колегіальний костел змінили на фарний. У 1 7 8 4 р о ц і з а с н о в а н о г і м н а з і ю і з а г а л ь н у ш к о л у , а від 1 7 9 7 р о к у д і я л а ж і н о ч а ж и д і в с ь к а ш к о л а . В з а с н о в а н і й г і м н а з і ї б у л о п'ять к л а с і в , і вона була державною. Станиславівські володіння Катерина Коссаківська продала 1792 року Станіславові Протові. У 1 7 8 4 році р а б и н о м у Станиславові о б р а л и Горовіца Арієха Л е й б б е н Еліза Г а Л е в і . В і д н ь о г о п о ч а л а с я л і н і я р а б и н і в Г о р о в і ц і в , к о т р а в станиславівському рабинаті протривала аж до катастрофи в Другій світовій війні. Арієх Горовіц був р а б и н о м до 1844 року. 1801 року в Станиславові було 5402 мешканці, з них 2 2 3 7 жидів. Того року в С т а н и с л а в і в с ь к о м у повіті існувало п'ять б р о в а р е н ь , 93 ґуральні, шість великих млинів, цегельні, медобірні. 1820-го гімназію з б і л ь ш е н о д о в о с ь м и класів. На

початку

XIX

століття

римо-католицьким

парохом

у

Станиславові був М. Манугевич, майбутній є п и с к о п у Сеймі. В 1813 році в Боднарові Станиславівського повіту народився Бялиня-Томаш Х о л о д е ц ь к и й , м а й б у т н і й п о в с т а н е ц ь 1 8 3 1 року, в ' я з е н ь у Ш п і л ь б е р з і в 1847 р о ц і , потім п о в с т а н е ц ь 1863 року. 1 8 2 2 - г о в С т а н и с л а в о в і н а р о д и в с я майбутній міністр Австрії поляк Й. Д у н а є в с ь к и й . У 1810 р о ц і в С т а н и с л а в о в і і с н у в а л и п о л ь с ь к а б у р с а і ш к о л а ц е р к о в н о г о співу. У

1831

році до Станиславова дійшла епідемія холери.

С т а р о с т а м и т о д і б у л и Ф. К р а т т е р і К. М і л ь б а х е р . 1 8 3 4 р о к у в т у т е ш н і й т ю р м і п о м е р політичний в'язень, поет і вояк М а в р и ц і й Ґославський. Альбін Д у н а є в с ь к и й , студент зі Станиславова, який пізніше став кардиналом, був засуджений на с м е р т ь за п о ш и р е н н я польських патріотичних книжок. Австрія намагалася знищити терором польськість цих земель.

15


У 1 8 4 5 р о ц і в С т а н и с л а в о в і б у л о в ж е 11 т и с я ч м е ш к а н ц і в , с е р е д н и х ш і с т ь т и с я ч ж и д і в . Після с м е р т і р а б и н а А р і є х а Г о р о в і ц а в 1 8 4 4 р о ц і г о л о в н и м р а б и н о м С т а н и с л а в о в а с т а в Горовіц М е с ґ у л а м Ісак Л е в і б е н А р і є х , я к и й в и к о н у в а в ц і о б о в ' я з к и д о 1 8 8 8 року. Він б у в п р о т и в н и к о м х а с и д и з м у , а всіх п'ятьох с и н і в в и в ч и в на р а б и н і в . Х а с и д с ь к и й рух, я к и й р о з в и в а в с я с е р е д ж и д і в у Східній Галичині, мав б а г а т о п о в а ж н и х п р о п а г а н д и с т і в х а с и д и з м у в С т а н и с л а в і в с ь к о м у п о в і т і . З е в і Е. Д и н о в , р а б и н Галича 1 7 8 5 - 1 8 4 1 , б у в в е л и к и м п р и х и л ь н и к о м к а б а л і з м у і ж и д а ч і в с ь к о ї ш к о л и х а с и д и з м у Зеві Г і р ш а з Ж и д а ч е в а . Австрійський т е р о р не залякав польських патріотів. Не налякала їх т а к о ж д и в е р с і я б і л ь ш о с т і у к р а ї н ц і в у С т а н и с л а в о в і , які п і д т р и м у в а л и а в с т р і й с ь к у владу. В п е р і о д н а б л и ж е н н я д о р е в о л ю ц і ї В е с н и н а р о д і в Станиславів став великим осередком визвольної діяльності. Намісник Галичини граф Стадіон вислав у 1846 році до Станиславова спеціального п о в н о в а ж н о г о п р е д с т а в н и к а Туна, який намагався р о з д і л и т и поляків і у к р а ї н ц і в . Й о м у це в д а л о с я . В 1848 р о ц і під час д е м о н с т р а ц і ї в С т а н и с л а в о в і з а г и н у в Ш т е ф а н Ґ о ш о в с ь к и й . Й о г о брат, с у д о в и й службовець С. Ґошовський, також брав участь у повстанській діяльності супроти австрійського правління. Активну участь у революції В е с н и народів 1848 року взяли Й. Камінський, Владислав Д з і д у ш и ц ь к и й і М и к о л а й Б о л о з - А н т о н е в и ч , к е р і в н и к Н а р о д н о ї гвардії, яка с ф о р м у в а л а с я в Станиславові 8 травня 1848 року і підлягала « О к р у ж н і й Раді» ( с т в о р е н і й н а з р а з о к о к р у ж н и х р а д в і н ш и х б і л ь ш и х о с е р е д к а х С х і д н о ї Галичини). Т и м ч а с о м у Л ь в о в і і с н у в а л а Ц е н т р а л ь н а Н а ц і о н а л ь н а Р а д а , в я к і й від С т а н и с л а в о в а з а с і д а л и І. К а м і н с ь к и й і Владислав Дзідушицький. Представником церкви в Центральній Національній

Раді був р и м о - к а т о л и ц ь к и й с в я щ е н и к А н т о н і й

М о н а с т и р с ь к и й , котрий 1863 року став є п и с к о п о м у П е р е м и ш л і . Від С т р и й с ь к о ї з е м л і в Раді з а с і д а в п р е з и д е н т ш л я х е т с ь к и х с у д і в Й. П е т р у с ь к и й . У Н а р о д н і й Гвардії в С т а н и с л а в о в і б у в з а д і я н и й А н т о н і й Жолубовський.

В листопаді

1848 року Н а р о д н а

Ґвардія

в

Станиславові зіткнулася із з а х и с н и к а м и а в с т р і й с ь к о г о статус-кво Українською Самообороною. 17 тисяч осіб Самооборони австріяки забезпечили м у н д и р а м и , кіньми та артилерією. А к т и в н и м и р е в о л ю ц і о н е р а м и в Станиславові були С. Яноха, р е д а к т о р и « Щ о д е н н и к а станиславівського» Е. Рильський та Ян Валіґурський, Абрахам Гальперн, о б р а н и й д е п у т а т о м до р е в о л ю ц і й н о г о п а р л а м е н т у . Також к е р і в н у р о л ь відіграв у С т а н и с л а в о в і під час 16


р е в о л ю ц і ї 1 8 4 8 р о к у В і к т о р Гельтман, е м і с а р п а р и з ь к о г о Т о в а р и с т в а д е м о к р а т і в . Д і ю ч и в С т а н и с л а в о в і , 1848 року Гельтман з а с н у в а в « Щ о д е н н и к станиславівський». У той час в Станиславові виходили польські видання «Кур'єр с т а н и с л а в о в с к и й » , «Омнібус», «Поступ», «Гасло», «Газета П і д к а р п а т с ь к а » , а д л я д і т е й в и д а в а л и п о л ь с ь к у г а з е т у «Світелко»*. Крім т о г о , в и х о д и л и газети «Міщанин» і «Хроніка станиславівська». У к р а ї н с ь к о ю в и х о д и л и в и д а н н я «Денниця», «Господар і п р о м и ш л е н н и к » . Я к и й с ь час в и х о д и в « Н і м е ц ь к и й к а л е н д а р » . Революціонерів підтримували в Станиславові тодішній рабин Г о р о в і ц М е с ґ у л а м Ісак б е н А р і є х і в і р м е н с ь к и й п а р о х І с а к о в и ч . Р е в о л ю ц і я В е с н и н а р о д і в п е р е м о г л а 1 8 4 8 року, й А в с т р і я м у с и л а н а д а т и з а в о й о в а н и м н а р о д а м - с е р е д них і Східній Галичині - р я д правових поступок. Ними скористалися і українці, переважна більшість яких не в и б о р ю в а л а цих вольностей. Вожді р е в о л ю ц і ї на цих землях Й. Камінський і В. Д з і д у ш и ц ь к и й п і с л я в и г р а н о ї п о л я к а м и б и т в и в Галичині п е р е й ш л и д о д і я л ь н о с т і , пов'язаної з підготовкою повстання 1863 року на підросійських землях. Загони Української С а м о о б о р о н и чисельністю 50 тисяч осіб, створені для придушення революції, розпустили. Ще перед повстанням Весни народів поляки в Станиславові бурхливо розвивали культурне життя. В 1834-му вони заснували Т о в а р и с т в о м у з и ч н е , яке п і з н і ш е н а з в а н е і м е н е м М о н ю ш к а . В 1 8 3 7 році це т о в а р и с т в о організувало концерт піаніста зі світовою с л а в о ю Ференца Ліста. Перед будинком цього товариства встановлено п а м ' я т н и к Міцкевичу. В п р и м і щ е н н і т о в а р и с т в а д і я л а к о н с е р в а т о р і я , а в е л и к и й зал і з п і д с о б н и м и п р и м і щ е н н я м и в і д д а н о д л я с т а ц і о н а р н о г о т е а т р у . В к о н с е р в а т о р і ї в и к л а д а л а в и з н а ч н а п і а н і с т к а Й. Л у с а к о в с ь к а . Співу навчала Д е м б к о в с ь к а , а г р и на ф о р т е п і а н о - А д е л ь м а н - М а є в с ь к а . З часом у цьому будинку виникли опера й оперета. Від м о м е н т у вибуху повстання 1863 р о к у на підросійських польських з е м л я х у Станиславові у т в о р и в с я п о в с т а н с ь к и й округ, к е р і в н и к а м и я к о г о с т а л и І. Камінський і В. Д з і д у ш и ц ь к и й . На російській т е р и т о р і ї в повстанні 1863 року зі Станиславова взяли участь поет Мечислав Романовський, к о т р и й з а г и н у в під М а р ц и н к о в и ч а м и , і Ф. Л е в и ц ь к и й , я к о г о за у ч а с т ь у п о в с т а н н і в и с л а л и д о Сибіру. Б е з п о с е р е д н і м у ч а с н и к о м п о в с т а н н я б у в Л. Ценський з Вікна Городенківського повіту. Т а к о ж у повстанні взяв участь * Названі газети виходили після 1870 року. Ж о д н а з них, крім «Кур'єра Станиславовского», не протрималась більше півтора року. 17


п о в і с т я р , с а т и р и к Як Л я м , що н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і 1 8 3 6 року, а в 1869-му був р е д а к т о р о м « Щ о д е н н и к а польського» у Львові. Після п о в е р н е н н я із Сибіру до Станиславова Л е в и ц ь к и й почав п р а ц ю в а т и в Галицькому г о с п о д а р с ь к о м у товаристві і в З е м е л ь н о - к р е д и т н о м у т о в а р и с т в і . В 1881 р о ц і він з а с н у в а в г а з е т и « С т а н и с л а в і в с ь к и й г о л о с » і «Ехо Покуття». Після п о в с т а н н я 1 8 6 3 р о к у в С т а н и с л а в о в і о с е л и в с я п о в с т а н е ц ь 1831 р о к у С м а ґ л о в с ь к и й . 1 8 7 7 р о к у він д о д а в кілька т и с я ч т о м і в до м і с ь к о ї б і б л і о т е к и в С т а н и с л а в о в і , яку с т в о р и л и з 5 7 0 0 т о м і в к н и г о з б і р н і Яна К а м і н с ь к о г о . У 1 8 6 6 р о ц і б у р г о м і с т р о м С т а н и с л а в о в а с т а в Іґнатій К а м і н с ь к и й * , я к и й о р г а н і з у в а в р і з н і міські а г е н ц і ї і т о в а р и с т в а в з а є м н о ї д о п о м о г и . Він 1 8 6 7 року з а с н у в а в М і с ь к у о щ а д н у касу і б у в ї ї п е р ш и м д и р е к т о р о м . У XVIII і XIX століттях у С т а н и с л а в і в с ь к і й гімназії н а в ч а л о с я р я д о с і б , які с т а л и в и д а т н и м и п и с ь м е н н и к а м и , п о е т а м и , н а у к о в ц я м и і політиками. Д о польської л і т е р а т у р и в в і й ш л и п о е т Ф р а н ц і ш е к К а р п і н с ь к и й , б а й к а р Станіслав Яхович, п и с ь м е н н и к і м е м у а р и с т о т е ц ь С а д о к Б а р о н ч , а в т о р польсько-латинського с л о в н и к а отець Антоній Беліковський, п и с ь м е н н и к Владислав В и с л о ц ь к и й , п и с ь м е н н и к А в ґ у с т Б е л ь о в с ь к и й , п о е т М е ч и с л а в Романовський,

лінґвіст д о к т о р Ян

Ґануш.

Серед українців у

Станиславівській гімназії навчалися п о е т и Антон М о г и л ь н и ц ь к и й і п и с ь м е н н и к Іван В а г и л е в и ч . У 1871 році у ч н е м гімназії був н а р о д ж е н и й у Павелчі С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту Ю. Ц е л е в и ч , м а й б у т н і й у к р а ї н с ь к и й історик, а к т и в н и й член г о л о в н о г о п р о в о д у «Просвіти» і г о л о в а Наукового т о в а р и с т в а імені Ш е в ч е н к а . П р о с л а в и в с я т а к о ж учень гімназії К о с т ь Левицький, майбутній провідний політикУНДО. У 1868 році Станиславів зазнав великої пожежі, в якій з г о р і л и вірменська церква, с и н а г о г а , католицький костел і більшість міських б у д и н к і в . З г о р і л а т а к о ж с т а р о д а в н я р а т у ш а . Б у р г о м і с т р Іґнатій К а м і н с ь к и й в і д б у д у в а в м і с т о з а д о п о м о г о ю з н а ч н и х г а л и ц ь к и х діячів, в и х о в а н и х тут. С е р е д н и х б у л и м і н і с т р ф і н а н с і в і п р о ф е с о р Л ь в і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у Юліан Д у н а є в с ь к и й , є п и с к о п і к а р д и н а л краківський Альбін Д у н а є в с ь к и й , парох Ісакович, я к и й з г о д о м став в і р м е н с ь к и м є п и с к о п о м . У відбудові Камінському допомагали станиславівський адвокат Т Г р и г о р о в и ч , у ч а с н и к п о в с т а н н я 1 8 6 3 року, і В о й ц е х Д з і д у ш и ц ь к и й з Є з у п о л я . З н а ч н у д о п о м о г у н а д а в в и б р а н и й д о г а л и ц ь к о г о с е й м у від Станиславівського округу в 1861 році Владислав Дзідушицький. * І. К а м і н с ь к и й від 1 8 6 7 р о к у б у в з а с т у п н и к о м б у р г о м і с т р а , б у р г о м і с т р о м від 1870 року. 18


Учительська семінарія У 1 8 7 0 році д и р е к т о р о м О щ а д н о ї каси в Станиславові був С. Ляхович. Того р о к у Камінський з а с н у в а в М і щ а н с ь к е т о в а р и с т в о «Зоря». В т о й час у С т а н и с л а в о в і в ч и л и с я б р а т и Б а р а н е в с ь к і , які с т а л и і н с п е к т о р а м и шкіл цілої Галичини. О д и н з них, с т а в ш и с в я щ е н и к о м , був п а р о х о м у Ж у р а в н о м у , а з г о д о м р и м о - к а т о л и ц ь к и м а р х і є п и с к о п о м у Львові. О к р і м ч и н н о ї гімназії, в и щ о ї р е а л ь н о ї ш к о л и , в ч и т е л ь с ь к о ї с е м і н а р і ї (від 1871 року) і о б ' є д н а н о ї з ц і є ю с е м і н а р і є ю з р а з к о в о ї початкової ш к о л и , в 1 8 7 4 р о ц і в С т а н и с л а в о в і з а с н о в а н о і о к р е м у в о с ь м и р і ч н у ж і н о ч у школу.

Праворуч у глибині будівля восьмирічної жіночої школи 19


Від 1868 року в Станиславові існував ряд фінансових і г о с п о д а р с ь к и х о р г а н і з а ц і й . Діяла філія А в с т р о - У г о р с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о банку. Існували А в а н с о в е т о в а р и с т в о у р я д о в ц і в , А в а н с о в и й банк, Банк в з а є м н о г о к р е д и т у в а н н я м і щ а н , філія З е м л е р о б с ь к о г о банку, Банк к р е д и т у в а н н я і б а н к р у т с т в а , н і м е ц ь к а К р е д и т н а с п і л к а , а г е н ц і ї кількох с т р а х о в и х т о в а р и с т в . Діяло у к р а ї н с ь к е Товариство господарчо-промислове. Виникали організації харитативні і громадські. В 1856 році п р а ц ю в а л и т а к і д о б р о ч и н н і з а к л а д и : Д і м калік п р и п а р а ф і я л ь н о м у р и м о - к а т о л и ц ь к о м у костелі, Заклад захисту і виховання дівчат імені архікнягині Софії ф р и д е р і к и , в якому сиріт навчали на д о м а ш н ю прислугу. 1868 року закладено притулок для виховання хлопців, зорієнтованих на ремесла. Створене ще 1845 року Товариство дам д о б р о ч и н н о с т і , яке д о п о м а г а л о в д о в а м і с и р о т а м , в 1856 році з а с н у в а л о ф о н д а р х і к н я ж н и Ґізели д л я з а б е з п е ч е н я с и р і т ж і н о ч о ї с т а т і . 1 8 5 7 - г о ф у н д а ц і я імені а р х і к н я з я Р у д о л ь ф а з а с н у в а л а З а к л а д У б о г и х , я к и й п і д т р и м у в а в ж е б р а к і в . Був з а с н о в а н и й п р и т у л о к д л я в и х о в а н н я хлопців м о й с е є в о ї віри. Організовано Товариство для д о п о м о г и і поховання убогих християн. Харитативною діяльністю серед українців з а й м а л о с я Т о в а р и с т в о руських жінок. Від 1860 року діяв ф о н д позичковий для п р о м и с л о в ц і в і ремісників. У 1 8 6 4 році на цих теренах р о з в и в а в с я технічний п р о ґ р е с у п р о м и с л о в о с т і . З а п у щ е н о механічні м л и н и а м е р и к а н с ь к о г о т и п у в Гвіздці і К н я г и н и н і . В ц е й п е р і о д у с т а н и с л а в і в с ь к о м у повіті п р а ц ю в а л о 1 4 в е л и к и х ґ у р а л е н ь , котрі, к р і м с п и р т у , в и р о б л я л и п р е с о в а н і д р і ж д ж і . Існувало три парові тартаки у Княгинині, Побережжі і Загвізді. П р а ц ю в а л и ч о т и р и тартаки а м е р и к а н с ь к о г о типу, ч о т и р и г а р б а р н і (з н и х д в і в С т а н и с л а в о в і ) , ф а б р и к а р о м у і л і к е р і в у К н я г и н и н і . Далі р о з в и в а л и с я харитативні і г р о м а д с ь к і організації. Від 1879 року діяли б у р с а імені К р а ш е в с ь к о г о д л я польських учнів і б у р с а С в я т о г о М и к о л а я д л я у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і . Тоді ж і с н у в а л и ж и д і в с ь к и й с и р о т и н е ц ь імені Гальперна і жидівське т о в а р и с т в о , що у т р и м у в а л о д е ш е в у кухню. Поляки заснували: філію Польського педагогічного т о в а р и с т в а , Спілку вчителів, філію Товариства польських лікарів, Товариство

польських

правників,

Товариство

любителів

драматичного мистецтва, Товариство Червоного Хреста, Товариство в з а є м о д о п о м о г и вчителів, Товариство колійових машиністів, Товариство жіночих читалень. У 1 8 8 2 році з'явилося польське міське 20


Ліворуч приміщення польського міського казино казино. Українці о р г а н і з у в а л и Т о в а р и с т в о руських жінок «Родина» і Руську читальню. Існували Ж и д і в с ь к е купецьке казино і М і щ а н с ь к и й жидівський гурток. У 1876 році с т а р о с т о ю в Станиславові був граф Станіслав Лось, п а р о х о м с т а н и с л а в і в с ь к о ї колеґіати 1 8 7 7 р о к у був о т е ц ь К р а с о в с ь к и й , а п а р о х о м вірменським - отець Ісакович. С и н а г о г у після пожежі в і д б у д у в а в р а б и н М е с х у л а м - І с а к Горовіц, к о т р и й п о м е р у 1887-му. В т о й час В л а д и с л а в Д з і д у ш и ц ь к и й з Є з у п о л я б у в г о л о в о ю Галицького господарського товариства і займався вирощенням породистих коней. Б у р х л и в о р о з в и в а л о с я культурне ж и т т я м е ш к а н ц і в С т а н и с л а в о в а . Після В е с н и Народів на цих т е р е н а х з ' я в и л и с я мандрівні театральні групи. 1 8 5 0 - 1 8 5 7 років приїжджав театр співака й актора Л. Б о р к о в с ь к о г о , в я к о м у в и с т у п а л и а к т о р и К. У р и х , А. Ґ л о в а ц ь к и й і Натовський. Група відвідала Станиславів і С т р и й . У 1 8 6 2 - 1 8 6 4 роках У С т а н и с л а в о в і і С т р и ю в и с т у п а в т е а т р а л ь н и й а н с а м б л ь К. Л о б о й к а . В цій г р у п і г р а л и Гелена Б е н д а , м а й б у т н я М о д ж е є в с ь к а , і М і л о с ь к и й . 1851 р о к у а м а т о р с ь к и й т е а т р у С т а н и с л а в о в і з а с н у в а в С к в а р ч и н с ь к и й , щ о п о х о д и в з П о т о к у С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. 1 8 6 7 - г о Н . Ш е ґ ґ е л ь заснував театр імені С л о в а ц ь к о г о . Від 1863-го до 1869-го в С т а н и с л а в о в і і С т р и ю г р а л а т р у п а Й. і Г. Б е н д і в , р о д и ч і в Г е л е н и М о р д ж е є в с ь к о ї , в якій в и с т у п а л и а к т о р и Г. С л о в а ц ь к а і Г. М і л о с ь к и й . 21


1862 року на цих теренах д а в а л а вистави група А. М і л о ш е в с ь к о г о , а к т о р а і р е ж и с е р а р о д о м з Б у р ш т и н а Р о г а т и н с ь к о г о повіту. В 1 8 5 6 - м у в Станиславові співав М е ч и с л а в Каменський. У 1870-му до Калуша, К о с о в а і Д о л и н и п р и ї ж д ж а л а г р у п а т е а т р у В о л о в и ч а , в якій в и с т у п а л а Гриневичева і ГїбратГриневич. Трупа Воловича, с п і в д и р е к т о р о м якої с т а в а к т о р А с т о л ь ф Г р а ф ч и н с ь к и й ( 1 8 7 5 р о к у він з а с н у в а в п е р ш и й П а р к о в и й театр у Львові по вулиці Яґелонській), п р и ї ж д ж а л а до С т а н и с л а в о в а в 1872 р о ц і . В ній в и с т у п а л а д р у ж и н а А с т о л ь ф а акторка Людвіга Влосціборська (сценічне псевдо Недільська). Н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я , в 1881 - 1 8 8 7 р о к а х , ц и м и м і с ц я м и ї з д и л а т е а т р а л ь н а т р у п а Г. Л а с о ц ь к о г о , в якій с п і в а л и Гелена П о д к і в и ч і в н а , П а в л і н а П о п е л ь і Т а д е у ш С о к а л ь с ь к и й , а г р а л и С. Л а с о ц ь к а , А. Л е л е в и ч і Попель. 1 8 8 5 - 1 8 8 7 тут виступала співачка й акторка М и х а й л и н а Сольська-Сосновська, колишня дружина Людвіга Сольського. В 1880 році в Станиславові співав знаменитий український співак В о л о д и м и р їжак. У 1 8 8 3 - 1 8 9 5 роках с ю д и навідувавалася театральна трупа Л . К в е ц і н с ь к о г о , в я к і й в и с т у п а л и такі а к т о р с ь к і з н а м е н и т о с т і , я к С е н я в с ь к и й , актор і автор водевілів Л. Крумловський, Й. Герман, що оселився в Станиславові, і народжений в Солотвині актор і співак Григорій Сеновський. У тодішньому приміщенні Музичного товариства в Станиславові з а с н о в а н о О п е р у , в якій д и р и г у в а в В . М і л е р . П р е з и д е н т о м М у з и ч н о г о т о в а р и с т в а й О п е р и був б а р о н Ромашкан. Розквіт О п е р и почався н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я . В О п е р і т о д і с п і в а л и Б у к о в с ь к и й , П а л е є в и ч Голеєвський, який потім був співаком о п е р и у Варшаві, Баян, батько з н а м е н и т о г о пілота підполковника Єжи Баяна, Щ е р с ь к и й , Ш п о р е к , Залай та інші. З жіночого складу вирізнялися Бляутова, Блейхерівна, М. Мариновичівна, майбутня примадонна Познанської опери, М а г а т о в а . В С т а н и с л а в о в і і с н у в а в т а к о ж х о р імені Ф р е д е р і к а Ш о п е н а - так звана «дванадцяткаМаґоти», - чиїм о р г а н і з а т о р о м і д и р и г е н т о м був В. М а ґ о т а . В ц ь о м у хорі в и с т у п а в як гість в і д о м и й у світі співак Дідур. Учасниками хору були Маґода, С. Тарнавський, Тарнавська, Жарлінський,

Ковальський,

Матисек, Дзеконський,

Козар-

С л о б у д с ь к и й ( а в т о р п р е к р а с н о ї п і с н і «Казки ч а р і в н і , к а з к и ч у д о в і » т а г а р н о ї легіонерської пісні «Розквітають пуп'янки білих троянд»), Шпехт,

Пілаж, А. Л о п у ш а н с ь к и й ,

Скварчинський, Драґер,

Ц е ш и н с ь к и й , Войт, С т а ф і н с ь к и й , Щ е р с ь к и й , С о к у л ь с ь к и й , Яхімчак, М. Л о п у ш а н с ь к и й , Роґус і С а р а н е ц ь к і й . Візитівкою х о р у була чудова

22


Міський театр пісня «Лети, пісне, вдалину, лети, як т о й грім». В Опері с е з о н н о в и с т у п а л и К о р о л е в и ч - В а й д о в а , б а р и т о н Людвіг, З е л ь м а К у р ц і з В і д н я , Генріхівна, Гелена М і л о с ь к а т а і н ш і . Одночасно

в

будинку

Музичного

товариства

існував

Станиславівський театр, д и р е к т о р о м якого був В. Мілер. Наприкінці XIX с т о л і т т я а к т о р а м и ц ь о г о т е а т р у б у л и М і л е р о в а , Ф р а н к і в с ь к а , Міарчинська, Кріґер-Стшелецькій, М. Карчовський, Е. Н а в р о ц ь к и й , Дубіцький, М і а р ч и н с ь к и й і Бубніцький. Зі співаків Станиславівської опери згодом д о с я г світової слави мецо-сопрано Маріан ПалевичГолеєвський. Став відомим також майстер танцю Беловський, що походив зі Станиславова. Н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я в С т а н и с л а в о в і м і с т и в с я в е л и к и й П о л ь с ь к и й м у з е й * . У 1 8 7 9 - 1 8 8 5 роках у Д е р ж а в н і й Раді і в с е й м і галицькому

поляків

Станиславова

представляли

Войцех

Д з е д у ш и н с ь к и й , І . К а м і н с ь к и й і Л . Ц е н с ь к и й , які т е ж п і д т р и м у в а л и розвиток польської культури у Станиславові. Н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я н а ц и х т е р е н а х у к р а ї н с ь к і т е а т р а л ь н і вистави грала трупа м а н д р і в н о г о театру «Руська Бесіда» під к е р і в н и ц т в о м Є. Б а ч и н с ь к о г о з Турки над С т р и є м . У цій трупі виступала українська співачка Яніна О с и п о в и ч . Також 1 8 9 2 - 1 8 9 4 років тут п р а ц ю в а л а польська т е а т р а л ь н а т р у п а А н т о н і в с ь к о г о і В о з н я к о в с ь к о г о . В ній в и с т у п а л а з г а д а н а у к р а ї н с ь к а співачка Яніна Осипович, співав Григорій Сеновський, грали актори С. Орлик, Й. Гельман, В. Ч а й к о в с ь к и й і Л. С е н о в с ь к а . * Музей у Станиславові вперше с т в о р е н и й 1929 року. 23


Розвивалася

не

тільки

культура.

Не

відставала

також

станиславівська г о с п о д а р к а , яка п о ш и р ю в а л а с я в багатьох ділянках. Передовсім з'явилася нова нафтова промисловість. У 1880 році працювала дистилярня сирої нафти в Микитинцях. Розвиток залізниць с п р и ч и н и в с я до т о г о , що в Станиславові виникли великі майстерні, котрі обслуговували колію до Чернівців. У Княгинині виникла фабрика штучних д о б р и в і солоду. В Станиславові працювали фабрика мережив і вишивок, ручна фабрика паперу і дві друкарні. В повіті п р а ц ю в а л о д е с я т ь ц е г е л е н ь , о д н а з н и х - у С т а н и с л а в о в і . В повіті існували дві фабрики п и т н о г о меду і т р и ф а б р и к и горілки. В Галичі за р і к б у д у в а л и 2 5 0 б а р ж , а в М а р і а м п о л і - 3 0 0 . Г а л и ч і Ганусівка масово виробляли глиняний посуд. К е р у ю ч и с ь п р о м и с л о в о ю п о с т а н о в о ю 1882 року, р е м і с н и к и з а с н у в а л и о б ' є д н а н н я : шевців і с п о р і д н е н и х р е м е с е л , мулярів, ковалів, столярів, кравців. Справами промисловості і торгівлі займалася Т о р г о в о - п р о м и с л о в а палата у Львові. С т а н и с л а в і в від с а м о г о с в о г о виникнення був о с е р е д к о м розвиненої торгівлі. Засновник міста в с т а н о в и в т р и я р м а р к и н а рік, котрі т р и в а л и п о т р и т и ж н і . Ц і я р м а р к и з р о б и л и С т а н и с л а в і в ц е н т р о м торгівлі, яка с я г а л а від В о л о щ и н и і Бессарабії до Ґданська і Вроцлава. Звідси вірмени вивозили за кордон збіжжя, кожухи, сап'янові шкірки, волів, коней, рибу, а з а в о з и л и в и р о б и із золота та срібла, п е р л и і х р е с т и к и . Куплених у Бесарабії коней п р о д а в а л и у Баварії. С л а в и л и с я я р м а р к и біля с е л а Микитинців, що відбувалися п е р ш о г о травня. На них зводили к і л ь к а н а д ц я т ь т и с я ч волів з П о к у т т я і Б у к о в и н и , к о т р и х п е р е п р а в л я л и д о В і д н я . Після т о г о , я к ц і с а р Ю з е ф I11789 р о к у п о ш и р и в г р о м а д я н с ь к і права на галицьких жидів, вірмени, бажаючи уникати спільних інтересів з ж и д а м и , перестали займатися торгівлею, п е р е й ш о в ш и д о з е м л е р о б с т в а . П і д к і н е ц ь XIX с т о л і т т я в с я т о р г і в л я - з а в и н я т к о м н е з н а ч н и х в и п а д к і в - п е р е б у в а л а під о р у д о ю ж и д і в . У Галичі й Є з у п о л і жиди займалися гуртовими доставками риби. Розвиток видобутку нафти і мінеральних покладів став п р и ч и н о ю створення у Станиславові Окружного гірничого управління й У п р а в л і н н я в и з н а ч е н н я м і р і ваг. У С т а н и с л а в о в і р о з м і с т и л и с я О к р у ж н а с к а р б н и ц я , щ о о х о п л ю в а л а с і м повітів, Л і с о в а і н с п е к ц і я ( н а 1 2 п о в і т і в ) , Окружна шкільна рада (на два повіти), О к р у ж н и й суд (для 12 повітів). Крім того, Станиславів був о с е р е д к о м повітової Комендатури ж а н д а р м е р і ї й Оцінкової комісії. 24


П е р е д 1 8 4 8 р о к у с т а р о с т о ю в С т а н и с л а в о в і б у в В і л ь г е л ь м Кріґ, к о т р и й з а б р а в з міського архіву частину і с т о р и ч н и х актів і вже ніколи їх т у д и не повернув. 1887-го п о м е р у Станиславові Агатон Ґіллер, член Н а ц і о н а л ь н о г о у р я д у у В а р ш а в і під час п о в с т а н н я 1863 року. Після п о в с т а н я він з а м е ш к а в у С т а н и с л а в о в і і д о п и с у в а в до п о л ь с ь к о ї преси. 1876 року в Станиславові було засновано метеорологічну станцію.

Згадуваний

Гіллер

співпрацював

з

«Кур'єром

с т а н и с л а в о в с к и м » . Н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я с т а р о с т о ю в С т а н и с л а в о в і б у в П р о к о п ч и ц ь , а п і с л я н ь о г о ці о б о в ' я з к и п е р е й н я в Г л а ж е в с ь к и й . У 1880-му б у р г о м і с т р о м був І. Камінський. Місто мало 20 тисяч м е ш к а н ц і в , з них 10 т и с я ч ж и д і в . 1882 року ще одна пожежа знищила частину будинків у С т а н и с л а в о в і . Від с т а р о с т і 1 8 8 0 - г о завалилася ц е р к в а Святої Варвари*. 1883-го виник Місійний дім єзуїтів. У 1 8 8 5 - м у почала діяти м у р о в а н а є в а н г е л і с т с ь к а кірха. Після с м е р т і р а б и н а М е с х у л а м а - І с а к а Ґоровіца в 1887 році ж и д и вибрали р а б и н о м Станіслава Якуба-Йокела Ґоровіца, який займав цю посаду д о 1 9 1 4 року. Біля 1 8 8 0 р о к у д л я поліпшення освіти ремісників діяли Промислова

школа

для

під­

майстрів і школа з майстернями для столярів, токарів і різьбярів. Для

будівництва

і

розвитку

жидівських шкіл з м о в о ю

викла­

д а н н я іврит почав п р а ц ю в а т и Ф о н д барона Гірша. Хоча

номінально

католицький

греко-

єпископат

у

С т а н и с л а в о в і і с н у в а в із 1 8 5 0 року, лише

в

1886

єпископа

році

обов'язки

вперше

почав

виконувати д о к т о р Юліан П е л е ш . Кафедрою греко-католиків став к о с т е л є з у ї т і в , я к и й п і с л я ліквідації

Катедральний

собор

* Церква святої Варвари, збудована ще у XVIII столітті знаходилась н а вулиці З о с и н а Воля (на місці м у з и ч н о г о у ч и л и щ а ) . Щ о д о д а т и ї ї завалення, то історик Алоїз Ш а р л о в с ь к и й вказує на 1815 рік, а Венедикт Площанський - на 1846 рік, що більш вірогідно. 25


а в с т р і й с ь к о ю в л а д о ю о р д е н у єзуїтів п е р е т в о р и л и на церкву. Капітула г р е к о - к а т о л и ц ь к о ї д і є ц е з і ї в С т а н и с л а в о в і с к л а д а л а с я з ш і с т ь о х членів: трьох прелатів і трьох каноніків. Станиславівська дієцесія п о ш и р ю в а л а с я а ж н а Б у к о в и н у . Д о неї н а л е ж а л о 4 3 6 п а р а ф і й , щ о утворювали 20 деканатів. До Станиславівського греко-католицького деканату належало 20 парафій. Греко-католицький єпископат видавав о р г а н «Вісник С т а н и с л а в і в с ь к о ї є п а р х і ї » . 1891 р о к у г р е к о - к а т о л и ц ь к и м м и т р о п о л и т о м у Станиславові став Ю. Сас-Куїловський, який обіймав цю

посаду

до

1899

року.

Після

нього

станиславівським

м и т р о п о л и т о м став А. Ш е п т и ц ь к и й , котрий керував дієцезією до 1904* року. Р и м о - к а т о л и ц ь к и й д е к а н а т належав до Львівської архідієцезії й охоплював представництво.

10 п а р а ф і й , д в о х капеланів і о д н е

Капелани

були

в

Делятині

і

Нижневі,

а

представництво - в Тарновиці-Польовій. Вірменсько-католицький д е к а н а т н а л е ж а в до Л ь в і в с ь к о ї д і є ц е з і ї і с к л а д а в с я з ч о т и р ь о х п а р а ф і й : у Станиславові, Тисмениці, Лисці і Бережанах. Ауґсбургзькоє в а н г е л і й н е з і б р а н н я н а л е ж а л о д о г р о м а д и У ґ а р т с т а л ь біля К а л у ш а . Після В е с н и народів поляки взялися ( к о н т р о л ю ю ч и керівництво галицьким с е й м о м ) до розбудови шкільництва. Велику роль у розвитку о с в і т и с е р е д поляків відіграло Т о в а р и с т в о н а р о д н о ї ш к о л и , яке в и н и к л о в С т а н и с л а в о в і біля 1871 року. Це т о в а р и с т в о з а к л а д а л о ч и т а л ь н і й у Станиславові, і в й о г о околицях. В и з н а ч н и м и діячами т о в а р и с т в а на т о й час були інженер К. Фібіх та Б. Б а р а н о в с ь к и й , який 1 8 7 1 - г о заснував Педагогічне товариство і видавав орган Товариства народної ш к о л и «Школа». В 1898 році поляки організували з'їзд т о в а р и с т в а в С т а н и с л а в о в і , в я к о м у б р а в у ч а с т ь п р е з и д е н т т о в а р и с т в а в Галичині Ернест Б а н д р о в с ь к и й , котрий ходив до гімназії у Станиславові. Дбаючи про суспільну організацію і фізичне виховання молоді з е л е м е н т а м и ідеології, поляки 1886 року заснували гімнастичне товариство

«Сокіл»

на взірець львівського т о в а р и с т в а .

В

С т а н и с л а в о в і «Сокіл» в и н и к з а в д я к и ініціативі і с т а р а н н я м С. Х о в а н ц я , Т. А н д р и х о в с ь к о г о і Ф. М ' я з г и . До « С о к о л а » н а л е ж а л и т а к о ж ж і н к и і м о л о д ь . У н о в о з б у д о в а н о м у для «Сокола» будинку м і с т и л и с я г л я д а ц ь к о - т а н ц ю в а л ь н и й з а л , зал д л я г і м н а с т и к и і клубні к і м н а т и д л я т о в а р и с ь к и х і г о р . М і щ а н с ь к е т о в а р и с т в о «Зоря» н а п р и к і н ц і XIX століття володіло в е л и к и м б у д и н к о м із г л я д а ц ь к о - т а н ц ю в а л ь н и м з а л о м і к л у б н и м и кімнатами, де польські м е ш к а н ц і п р о в о д и л и вільний час. * Андрей Ш е п т и ц ь к и й був станиславівським є п и с к о п о м з вересня 1899 по грудень 1900 р. 26


Вокзал з боку колій В и д а т н и м польським г р о м а д с ь к и м і освітнім діячем у 1883 році був В. Смаґловський. У ц е й п е р і о д у царині археології п р о с л а в и в с я н а р о д ж е н и й у Станиславові археолог В. Ґодачек, який став п р о ф е с о р о м Л ь в і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у . Н а п р и к і н ц і XIX с т о л і т т я польські а р х е о л о г и виявили печери і підземелля в гіпсовому шарі біля П і д л у ж ж я С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. Початок руху колією Львів - Чернівці в 1865 році став для С т а н и с л а в о в а не тільки ч и н н и к о м г о с п о д а р с ь к о г о розвитку, але й призвів до розвитку т у р и з м у на цих теренах*. Почалося відвідування Чорногори і Покуття. У Станиславові виникло Польське чорногірське туристичне товариство, що було відділом Татранського товариства. Діячами цього т о в а р и с т в а були адвокат В. Юркевич, М. Л е в и ц ь к и й і отець Д е м б о в с ь к и й . Розпочали виїздити в г о р и . Пізнавали Ворохту, Я р е м ч е , М и к у л и ч и н , Косів та інші м і с ц е в о с т і , які з ч а с о м с т а л и к у р о р т а м и і м і с ц я м и відпочинку. З а л і з н и ц я н а б л и з и л а л ю д е й д о к р а с и гір і П о к у т т я . У к р а ї н ц і з а с н у в а л и т у р и с т и ч н е т о в а р и с т в о « Ч о р н о г о р а » . Поляки почали розвивати таємну політичну діяльність. 1886 року в Станиславові виник таємний гурток польської незалежницької м о л о д і «ZET». Й о г о а к т и в і с т о м б у в К . М а к л о в с ь к и й , я к и й з г о д о м проявив с е б е як видатний історик мистецтва, архітектор і журналіст. 1 8 8 5 р о к у в С т а н и с л а в о в і з ' я в и л а с я т а є м н а о р г а н і з а ц і я «Білого о р л а » , в я к і й д і я в Б. П о п о в и ч , м а й б у т н і й б р и ґ а д н и й г е н е р а л і с е н а т о р у польському сенаті. * У 1865 році лише почали будувати залізничну колію Львів-Чернівці. Перший потяг прибув до Станиславова 1 вересня 1866 року. 27


Н а к і н е ц ь XIX с т о л і т т я п р и п а в р о з к в і т п о л і т и ч н о г о ж и т т я усіх н а ц і й , щ о м е ш к а л и на цій т е р и т о р і ї . Поляки з а с н у в а л и в Станиславові

партію

Національної

демократії, в и д а т н и м діячем якої був інженер

К.

Фібіх.

Організаційно-

і д е о л о г і ч н и й л а д цій партії н а д а в а л и видатні п р о п а ґ а н д и с т и Ценський з Вікна (Городенківського повіту) і Здзіховський з Р о з д о л у ( Ж и д а ч і в с ь к о г о п о в і т у ) . Тоді ж виникла Польська соціалістична партія, чиїм т в о р ц е м і пропаґандистом був Іґнатій Д а ш и н с ь к и й ,

що походив зі

Станиславова. Із з р о с т а н н я м індустріа­ лізації ця партія мала щ о р а з більше прихильників серед робітників, а о с о б ­ Наталія Кобринська

ливо

серед

залізничників.

Була

о р г а н і з о в а н а також С о ц і а п - д е м о к р а т и ч н а п а р т і я , ч и ї м в и з н а ч н и м д і я ч е м б у в у С т а н и с л а в о в і К. М а к л о в с ь к и й . Українці також закладали освітні товариства,

громадські

організації, політичні і культурні українські організації. 1887 року в Станиславові виникло освітнє Українське т о в а р и с т в о «Просвіта». До його організації с п р и ч и н и в с я Целевич, який ходив у Станиславові до гімназії. У 1 8 8 4 р о ц і Н. К о б р и н с ь к а з а с н у в а л а Т о в а р и с т в о р у с ь к и х жінок, а 1 8 8 8 - г о в и н и к л о М і щ а н с ь к е т о в а р и с т в о «Бесіда»*. Й о г о г о л о в а м и

Дім філії той. „Просьніта" в Станиславові.

' Українська «Бесіда» заснована 1884 року. Першим головою бувТ Окуневський 28


були О н у ф е р к о т а І. М и р о н . У 1 8 8 4 році українці побудували будинок Н а р о д н о г о д о м у * , який став о с е р е д к о м українських культурних та г р о м а д с ь к и х о р г а н і з а ц і й . У н ь о м у м і с т и л а с я «Просвіта», г о л о в а м и якої б у л и д о к т о р Л. Б а ч и н с ь к и й , д о к т о р Янович і С т е ф а н и ш и н . У Н а р о д н о м у д о м і р о з м і с т и л а с я організація «Сокіл-Батько», чиїм г о л о в о ю був і н ж е н е р і . М и р о н . У т о й ч а с у М о н а с т и р и с ь к у С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту п р а ц ю в а в Іван Ф р а н к о * * , п о л і т и к і поет, к о т р и й з а с н у в а в У к р а ї н с ь к у С о ц і а л і с т и ч н у Р а д и к а л ь н у П а р т і ю . В і д цієї п а р т і ї в С т а н и с л а в і в с ь к о м у повіті д і я в М . П а в л и к , з а с т у п н и к І в а н а Ф р а н к а . У к р а ї н с ь к і н а р о д о в ц і з о с е р е д и л и с я в з а с н о в а н і й 1 8 9 9 - г о К. Л е в и ц ь к и м п а р т і ї У к р а ї н с ь к а н а р о д н а д е м о к р а т і я «УНДО». К . Л е в и ц ь к и й п о х о д и в з Т и с м е н и ц і Т л у м а ц ь к о г о повіту. К л е р и к а л ь н а н а ц і о н а л і с т и ч н а п а р т і я с в я т о ю р ц і в , чий центр містився при соборі Святого Ю р а у Львові, втрачала своє значення. Українські міщани заснували т о в а р и с т в о «Зоря», г о л о в о ю якого в С т а н и с л а в о в і був М. К а л и н о в с ь к и й . Полонофільські с т а р о р у с и н и о р г а н і з у в а л и Т о в а р и с т в о імені К а ч к о в с ь к о г о . У 1 8 8 0 році ж и д и заснували в Станиславові сіоністську організацію, яку о ч о л и в М а р к у с Б р а у д е . М о л о д і ж и д и о б ' є д н а л и с я в к о м а н д и скаутів «Менора»***. В 1898 році з'явилися Рабинський комітет і організація « Б а р К о х б а » . Р о з в и т о к с і о н і з м у н а цій т е р и т о р і ї п о с и л и в с я с е р е д ж и д і в після С і о н і с т и ч н о г о к о н г р е с у в Базелі 1 8 9 7 року, в я к о м у б р а л и у ч а с т ь ж и д і в с ь к і п р е д с т а в н и к и зі С т а н и с л а в о в а і К о л о м и ї . Тоді ж с е р е д ж и д і в п р а ц ю в а л а ліва партія Бунд. В и з н а ч н и м д і я ч е м Б у н д у в М о н а с т и р и с ь к у був адвокат А. М о с л е р . Станиславівські ж и д и д б а л и п р о р о з в и т о к культури. В о н и з а с н у в а л и т е а т р імені Ґ о л ь д ф а д е н а , я к и й наприкінці XIX століття мандрував з виставами т у т е ш н і м и містечками. Д и р е к т о р о м ц ь о г о т е а т р у б у в поет, р е ж и с е р і а к т о р С а ф р і н . К о н с е р в а т о р і я , яку з а с н о в а н о в С т а н и с л а в о в і в п е р ш і й п о л о в и н і XIX с т о л і т т я і я к а з г о д о м о т р и м а л а і м ' я М о н ю ш к а , в к л а с і п р о ф е с о р а вокалу Берлацького виховала оперну співачку світової с ц е н и М. Гелерівну. С в і т о ч а м и к у л ь т у р н о г о і м и с т е ц ь к о г о п о с т у п у в С т а н и с л а в о в і на схилі XIX століття б у л и п и с ь м е н н и к С . Н і к о р о в и ч , поет, лауреат літературної н а г о р о д и у Львові С. Р о с о в с ь к и й , віденський п и с ь м е н н и к і д р а м а т у р г із С т а н и с л а в і в с ь к о г о п о в і т у Т. Ріхтер, п и с ь м е н н и к Р. Герніч, лінґвіст Й. Гануш, у к р а ї н с ь к и й к о м п о з и т о р Д е н и с С і ч и н с ь к и й , ж и д і в с ь к и й п и с ь м е н н и к і д р а м а т у р г и С а ф р і н . У т о й час * Народний дім (вул. Чорновола, 22) побудували москвофіли 1913 року, від 1 9 1 6 р о к у й о г о в и к о р и с т о в у в а л и н а р о д о в ц і , у 1935 р о ц і москвофіли його відсудили. ** І. Франко в Монастириськах не працював. *** Скаутський рух виник в Англії в 1907 р. 29


українці заснували Педагогічне т о в а р и с т в о , а 1894-го виникло Руське співоче т о в а р и с т в о «Боян». Його г о л о в о ю був Б о р о в с ь к и й , д и р и г е н т о м і к о м п о з и т о р о м - Д. С і ч и н с ь к и й , а д і я ч а м и - О. З а п е в с ь к и й і Я.Барнич. Невтомно розвиваючи культурну діяльність, завдяки зусиллям Ц. М о н а с т е р с ь к о г о * поляки заснували 1900 року Д р а м а т и ч н у школу. М о н а с т е р с ь к и й був художнім керівником театру в Станиславові, що в т о й час був названий на честь Ф р е д р а . М о н а с т е р с ь к и й також в и к л а д а в у Д р а м а т и ч н і й ш к о л і . Тоді у Л ь в о в і в Н а р о д н о м у т е а т р і виступала співачка зі С т а н и с л а в о в а Л е о н т и н а Б о р к о в с ь к а - Р о с і н с ь к а . Гастролі польських п е р е с у в н и х театрів на провінції в і д б у в а л и с я в т е а т р а л ь н и х залах п р и о с е р е д к а х п о л ь с ь к о г о «Сокола». На початку XX століття р и м о - к а т о л и ц ь к и м и с в я щ е н и к а м и в С т а н и с л а в о в і б у л и Й. П ' я с к е в и ч і Т. Д е м б к о в с ь к и й , а г р е к о к а т о л и ц ь к и м и - П о р о й к о , Л и т в и н о в и ч і Й. Б о р о д а й к е в и ч . Загальне шкільництво в цей період представляли: директор Б. В о л я н с ь к и й і вчителі Г у с а р с ь к и й , О б е р г і є р , Ч а й к о в с ь к и й і М. Д е м ч и к . Д и р е к т о р а м и гімназії були Терліковський, д о к т о р Н. Є з е р с ь к и й , Г. Н а д а х о в с ь к и й , К о р е н я т к о і Ч а ч к о в с ь к и й , а п р о ф е с о р а м и М а й х р о в и ч , Р. Ґ о с т к о в с ь к и й , 3. Д е м б і ц е р , К. Л о в і т с ь к и й , Г. В а й с б е р ґ , Кошиковський, Малішка, С. Роля-Міхальський, В. Бельдовський, А. Клімашевський, Й. С м и ч и н с ь к и й , Ш и л я , Іґельський, В. Терлецький, П е к л ь о в с ь к и й , Л . В і ш к е в и ч , Блаут, Й . Л я т к о в с ь к и й , Й . Р а є в с ь к и й , д о к т о р М. В а й б е р ґ т а інші. В и д а т н и м и п е д а г о г а м и були інспектори шкіл цілої Галичини б р а т и Болеслав і Станіслав Баранецькі. Начальником залізничної станції в 1898 році був Віктор Ш о л і н , а м і с ь к и м ф і з и к о м - д о к т о р С . Кубіштапь. Б у р г о м і с т р о м С т а н и с л а в о в а в 1 9 0 9 р о ц і б у в С. Ауліх**, я к и й у 1 9 1 0 - м у в і д к р и в н о в и й б у д и н о к с у д у . Перед П е р ш о ю світовою війною в Станиславові було дислоковано б а г а т о в і й с ь к а . Тут м і с т и в с я в о с ь м и й п о л к у л а н і в , 3 6 - й п о л к л а н д в е р у , 31-й полк артилерії і 56-й полк піхоти***. У 1 9 0 8 році ц и м и т е р е н а м и їздив а н с а м б л ь «Дев'ять міст». Й о г о д и р е к т о р о м був польський актор В. Чайковський, котрий н а р о д и в с я в Галичі, а р е ж и с е р к о ю - н а р о д ж е н а в С т р и ю М а р і я Ф е д і в Д м и т р а к о в а . В цьому театрі г р а л и А. Л ю б а с о в с ь к и й і Л. Єгенчуків. * Згадувані у тексті прізвища подаються в авторському варіанті. ** С. Ауліх бургомістром ніколи не був. Новий будинок суду відкритий 1911 року за бургомістра А. Німгіна. ** * Станом на травень 1914 року у Станиславові дислокувались: 8-й полк уланів, 20-й полк ландверу, 31 -й та 33-й полки артилерії і 58-й полк піхоти. ЗО


Міський парк 1906-го в Станиславові відкрилася греко-католицька духовна семінарія. В 1902 році к о м п о з и т о р Д. Січинський організував тут Українську музичну школу. У 1908 році після у б и в с т в а намісника Галичини поляка Андрія Потоцького, який походив з родини, що будувала греко-католицькі церкви і монастирі, його убивця відбував т ю р е м н е покарання в Станиславові. Згодом цьому вбивці, що називався М. Січинський, станиславівські українці д о п о м о г л и втекти за к о р д о н . У т о й час у Станиславові з'явився великий парк, названий за ім'ям поляка, який подарував його містові, парком Ромашкана*. У 1908 році поляки організували Спілку незалежної молоді «Зарево». Цю спілку заснували: Цьомбор, А. Ґлошковський, К. Л і с т о в с ь к и й і С. С о с а б о в с ь к и й . 1 9 1 0 р о к у д і я ч а м и « З а р е в а » б у л и : 3. Д м и т р а к , Б. Д з ю б і н с ь к и й , К. Ґ р о д з і ц ь к и й , Й. Ґ о ш о в с ь к и й , Й. Я в о р с ь к и й , С. К о т л о в с ь к и й , Й. К а у ф е р , К. К о з а к , К. Л і с т о в с ь к и й , С. Л і т и н с ь к и й , С. М а є р , А. Н а д а х о в с ь к и й , К. Пародій, С а в ч и н с ь к и й , С. С о с а б о в с ь к и й , Й. Торан, А. Крані і М. Я в о р с ь к и й . «Зарево» р о з п о ч а л о формування військових навчальних команд. Спочатку ці команди т р и м а л и с я на членах «Сокола», з яким співпрацювали К. Лістовський, Ц ь о м б о р і С . С о с а б о в с ь к и й . Н а о с н о в і «Сокола» п о ч а л а д і я т и С п і л к а а к т и в н о ї б о р о т ь б и , з а с н о в а н а 1 9 1 0 року. Д о цієї с п і л к и в в і й ш л а г р у п а * Міський парк закладений у 1896 р., через 2 роки отримав ім'я «Цісареви Єлизавети» - дружини імператора Франца Иосифа. Це був громадський парк, і він не мав нічого спільного із приватним парком барона Ромашкана. 32


інженерів з Дирекції залізниць у Станиславові. С е р е д них були і н ж е н е р и С. Д о в н а р о в и ч , Й. О с т р о в с ь к и й , Л я с к о в с ь к и й і Меджиборський. Вони вели військові заняття про зброю. К о м е н д а н т о м в и ш к о л о в о г о відділу «Сокола» в 1910 році був К. Л і с т о в с ь к и й . Цей відділ о т р и м а в ім'я г е н е р а л а Чаховського. До в і й с ь к о в о г о в и ш к о л у в 1911 році т а є м н о залучили г р у п и скаутів. А к т и в і с т а м и п і д п і л ь н о г о с к а у т с ь к о г о в і й с ь к а б у л и Й . Козак, Ц ь о м б о р , А. Г о р ш к о в с ь к и й , К е н д з е л ь с ь к и й , С. К о х а н с ь к и й , Б. Д з ю б і н с ь к и й , Ф. Колодзінський, А. Міцха, Й. М а р к о в с ь к и й , Б. Щ е п а н о в с ь к и й , С . С о с а б о в с ь к и й , С і р е ц ь к и й , Й . Т и р а н к е в и ч , М . Т о к а р с ь к и й , Б . Вахач і М. В і л ь ч и н с ь к и й . Скаутські вишкільні д р у ж и н и із С т а н и с л а в о в а б р а л и участь у в и ш к і л ь н о м у т а б о р і в С к о л о м у (в 1912 і 1 9 1 4 роках), де вчилися також стріляти. Організаторами вишкільних скаутських д р у ж и н у С т а н и с л а в о в і б у л и Б. Д з ю б і н с ь к и й і С. С о с а б о в с ь к и й . У 1 9 0 9 році поляки заснували в Станиславові Науково-літературну спілку, г о л о в о ю я к о ї б у в п р о ф е с о р Е . К у х а р с ь к и й . Т а к о ж п р а ц ю в а л о Академічне товариство «Польська молодь». Н а п ' я т с о т і р о к о в и н и п е р е м о г и під Ґ р ю н в а л ь д о м с т а н и с л а в і в с ь к і поляки в 1910 році відкрили Ґ р ю н в а л ь д с ь к и й п а м ' я т н и к . Він, як і пам'ятник Міцкевичеві, наголошу­ вав н а п о л ь с ь к о с т і С т а н и с л а в о в а . Академічна жидівська молодь заснувала в Станиславові к о р п о р а ц і ї «Гаскала», «Бар Кохба», «Гатхія», «Маккабі». 1910 року в Станиславові діяла д е в ' я т и к л а с н а о к р е м а ж і н о ч а школа, д и р е к т о р к о ю якої була Е п е к т о р о в и ч е в а , а в и к л а д а л и в ній Яворовська, Ясельський і Стефановичівна. В 1905-му в С т а н и с ­ лавові існувала українська гімназія, д и р е к т о р о м якої був М . Сабат. У 1 9 0 6 р о ц і ж и д і в с ь к и м и школами - Хедером і Єшиботом керував письменник КамельгарЄкутіель-Арієхбен Гершон. У т о й час членом Д е р ж а в н о ї Ради, а 1906-го міністром, був Войцех Дзєдушицький. У 1912 році в Станиславові існувало

Пам'ятник перемоги під Ґрюнвальдом 33


Українська гімназія таємне Товариство польської армії, діячами якого були творці стрілецьких дружин К. Струшевич, комендант стрільців, Д. Б і с к у п с ь к и й , Б. Д з ю б і н с ь к и й , С. Б а р т а , Й. Баумволь, Й. Козак, Р. С а в ч и н с ь к и й , С. С о с а б о в с ь к и й і С. З а т е й . П е р ш и м к о м а н д и р о м стрілецьких команд був С. С о с а б о в с ь к и й . П е р ш и м и стрільцями в С т а н и с л а в о в і б у л и Е. Д з ю б і н с ь к и й і С. С о с а б о в с ь к и й . На той час членами стрілецьких д р у ж и н у Станиславові були Г. Б а у м в о л ь , Т. К р а в ч е в с ь к и й , С. К р а в ч е в с ь к и й , С. М і с ь о л е к , С. C a p , Й. Козак і Сейле. Т в о р ц е м Польської військової організації був С. Л і т и н с ь к и й . Перші харцерські д р у ж и н и в 1911 році з а с н у в а л и Х о ж е м с ь к и й , С. Л і т и н с ь к и й і С. С о с а б о в с ь к и й . Надалі керівником харцерів у Станиславові став Хожемський. Визначними о р г а н і з а т о р а м и «Стрільця» в 1911 році були А. Н а д а х о в с ь к и й , Д з ю б і н с ь к и й і С. С о с а б о в с ь к и й . П р о ф с п і л к о в и й рух, я к и й у XIX с т о л і т т і д і й ш о в д о Г а л и ч и н и , д у ж е р о з в и в а в с я с е р е д колійовців, котрі у с в о ї й більшості належали до Польської соціалістичної партії. О д н и м з н а й в и р а з н і ш и х виявів д і я л ь н о с т і п р о ф е с і й н и х спілок у С т а н и с л а в о в і п е р е д П е р ш о ю с в і т о в о ю війною було заснування Каси хворих. В політичній а т м о с ф е р і Є в р о п и п е р е д ч у в а л а с я війна. Тому й у к р а ї н ц і , які п е р е д с в і т о в о ю в і й н о ю м а л и с в о ї х п р е д с т а в н и к і в у австрійському парламенті і галицькому сеймі (Лева Бачинського і 34


Школа василіанок Костя Л е в и ц ь к о г о ) , в 1908* році о р г а н і з у в а л и Січ. 1 9 1 1 - г о в С т а н и с л а в о в і в і д б у в с я з ' ї з д Січі, в я к о м у в з я л и у ч а с т ь д е л е ґ а т и з і С л о в а ч ч и н и , Чехії і Ю г о с л а в і ї . У С т а н и с л а в о в і існував з а с н о в а н и й у к р а ї н ц я м и 1900 р о к у в и х о в н и й заклад для дівчат, з в а н и й І н с т и т у т о м Марії. Н и м з а й м а л и с я с е с т р и в а с и л і а н к и . Цей заклад займав приміщення, подароване поляком інженером О с о с т о в и ч е м . Також д і я в з а к л а д Руських с е с т е р с л у ж е б н и ц ь , а Руське т о в а р и с т в о с в я т о г о М и к о л а я під к е р і в н и ц т в о м о т ц я Семенова опікувалося б у р с о ю для хлопців. Руське т о в а р и с т в о святого Миколая створило також притулок для жебраків, у якому працювали Андрейчук і А н т о н ю к . Під к е р і в н и ц т в о м а д в о к а т а Д. В і т о в с ь к о г о , п р о ф е с о р а Г. Кічуна, И. Н і м ч а к а , Т. М о й с е й о в и ч а і С. І н д и шевського 1912 року в Станиславові організували Леґіон січових стрільців**. Дмитро Вітовський * Січ заснована в 1900 році Кирилом Трильовським. **Леґіон українських січових стрільців утворений 1914 року. 35


Перед П е р ш о ю світовою війною в Станиславові діяли польський виховний заклад сестер урсулянок і харитативний заклад сестер альбертинок. У 1914 році р а б и н о м С т а н и с л а в о в а став Горовіц Д а в и д бен Елізар, який в и к о н у в а в ці о б о в ' я з к и до 1934 року. У 1 9 1 4 році в станиславівських стрілецьких дружинах перебувало 197 вояків. К о м а н д и р о м д р у ж и н був К. С т р а ш е в и ч . У с т р і л е ц ь к и х підрозділах були задіяні К. Надаховський, М о ш о р о , С. Літинський, Н. Новіцький, В е н д р и х о в с ь к и й , К а р ч е в с ь к и й , К. Л і с т о в с ь к и й , Й. Кауфер, Г у р н е в и ч , С . Курч, В ' є ц е к , Д е м б р о в с ь к и й , Н о в о с е л ь с ь к и й , М и к у л я к , Ф. Берґман, Й. Корді, С. Мосняк, Насадник, Краній. Ця група стрільців з а п о ч а т к у в а л а П о л ь с ь к и й леґіон н а т е р е н а х С т а н и с л а в о в а . В 1 9 1 4 р о ц і , о к р і м т а к и х с т р і л е ц ь к и х д і я ч і в , як С. С о с а б о в с ь к и й , К. К о х а н с ь к и й , Біскупський, С. Літинський і Л ю б ч и н с ь к и й , до Польського леґіону в с т у п и л и т а к о ж Б. Кікевич і К о т л я р ч и к . А і н ж е н е р Д у н к а де С а й о із залізничних майстерень приєднався до уланів Беліни. До Леґіону в с т у п и в т а к о ж н а р о д ж е н и й у С т а н и с л а в о в і м а й б у т н і й г е н е р а л Б. М о н д . У вересні 1914 року в Станиславові були вже р о с і я н и , чий наступ в і д к и н у в н а захід а в с т р і й с ь к і і німецькі в і й с ь к а . Німці т и м ч а с о м д о с и т ь с т р и м а н о б о р о л и с я в п о з и ц і й н і й війні на заході Є в р о п и з а н г л о ф р а н ц у з ь к о ю к о а л і ц і є ю . Польські Л е ґ і о н и т и м ч а с о м в и с т у п а л и н а б о ц і Австріїів 1914-1915рокахвоювапизросіянамивКарпатах. Передовсім у Н а д в і р н я н с ь к о м у і Б о г о р о д ч а н с ь к о м у повітах. В і й с ь к о в і дії 1 9 1 4 р о к у спричинилися до пожежі станиславівської с и н а г о г и . Втравні 1915року р о с і й с ь к а а р м і я п е р е б у в а л а в ж е між К о л о м и є ю і С н я т и н о м , в і д к и н у в ш и а в с т р і й с ь к е в і й с ь к о до Пруту. Р о с і я н и з у п и н и л и с я на лінії Карпат. Улітку 1915 року австріяки наступили з Карпат, в і д б и в ш и Станиславів, але з н о в у віддали його росіянам у 1916 році. В австрійській армії воювали Польські л е ґ і о н и і леґіон У к р а ї н с ь к и х С і ч о в и х Стрільців. Революція 1 9 1 7 року в Росії на я к и й с ь час п е р е м і с т и л а важки п е р е м о г и н а бік А в с т р і ї і Н і м е ч ч и н и . Д е м о р а л і з о в а н і р о с і й с ь к і в і й с ь к а п о в е р т а л и с я д о Росії. 2 2 л и п н я п о л к п о л ь с ь к и х уланів ( п і з н і ш е н а з в а н и х к р и х о в е ц ь к и м и ) Д р у г о г о корпусу російської кавалерії Заамурської б р и ґ а д и , якою к о м а н д у в а в п о л я к г е н е р а л К а м і н с ь к и й , к о т р и й п е р е х о д и в н а північ від С т а н и с л а в о в а , з у п и н и л а д е л е г а ц і я міста на чолі з б у р г о м і с т р о м Антонієм Стиґаром. Делегація просила командира полку полковника Болеслава М о с ц і ц ь к о г о врятувати місто від н а с и л ь с т в а і грабунків 36


с о л д а т і в р о с і й с ь к о ї армії, щ о відступала. М і с т о г о р і л о . Полк б е з в а г а н н я виступив на захист життя і м а й н а мешканців, захищаючи населення впродовж 22 і 23 липня. Тим часом німецько-австрійська армія п р о р в а л а ф р о н т н а п і в д н і від С т а н и с л а в о в а , з а г р о ж у ю ч и р о с і й с ь к і й 1 1 - й п і х о т н і й д и в і з і ї , яка у т р и м у в а л а л і н і ю Б и с т р и ц і . К о м а н д и р д и в і з і ї звернувся до полковника Мосціцького з проханням врятувати с и т у а ц і ю . Пополудні 2 4 л и п н я почалася з н а м е н и т а б и т в а під Крихівцями, яка ввійшла до історії польського війська, що воювало с у п р о т и австрійсько-німецької армії. Вдячне за о б о р о н у місто Станиславів після П е р ш о ї світової війни вилило пам'ятну медаль. На одній стороні зображений силует палаючого міста, а на звороті - польський улан на коні, який т р и м а є мале д и т я і п р о б и в а є с п и с о м р о с і й с ь к о г о солдата. Крім т о г о , о д н а з вулиць С т а н и с л а в о в а о т р и м а л а назву Алеї криховецьких уланів. Австріяки п о в е р н у л и с я до Станиславова в 1917 році і перебували т у т д о л и с т о п а д а 1 9 1 8 - г о . Тоді в о н и в і д д а л и в л а д у в С т а н и с л а в о в і українським п р е д с т а в н и к а м - д о к т о р о в і В. Яновичеві, інженерові І. М и р о н о в і і с у д д і К. К у л ь ч и ц ь к о м у . У п р а в у м і с т а о с т а н н і й б у р г о м і с т р Станиславова ж и д Німгін п е р е д а в українцеві П. Чайковському, а останній австрійський с т а р о с т а поляк Завістовський поступився місцем на користь нового старости українця Л. Бачинського. До Української Н а р о д н о ї Ради в Галичині від С т а н и с л а в о в а в в і й ш л и п р о ф е с о р Г П а в л ю х і к о л і й о в е ц ь У с т и я н о в и ч , від К а л у ш а - г р е к о к а т о л и ц ь к и й с в я щ е н и к А. Б а н д е р а , від Надвірної - В. Нагірняк, від Д о л и н с ь к о г о повіту - п р о ф е с о р П а ч о в с ь к и й , від Т л у м а ц ь к о г о вчитель А. Д о м б р о в с ь к и й , від Б о г о р о д ч а н - Д. П а н е в н и к . Коли ця Народна Рада перемістилася зі Львова до Станиславова, то 3 січня 1919 року ухвалила об'єднання з Київською Україною заради створення З'єднаної Української Республіки. Для боротьби української армії з поляками у Львові адвокат Д м и т р о Вітовський організував у Станиславові корпус січових стрільців, о з б р о є н и й австріяками, що відступали з Галичини. Член Соціалістичної радикальної партії Д м и т р о Вітовський д і й ш о в із С т а н и с л а в о в а до Львова з кільканадцятитисячним корпусом Українських Січових Стрільців і очолив українське військо у Львові. В штабі цього корпусу був інженер Індушевський, що походив зі Станиславова. Урядуючи 1918 року в Станиславові, українці зайняли польський театр імені М о н ю ш к а . В о н и відкрили у к р а ї н с ь к и й театр під 37


к е р і в н и ц т в о м М. Д м и т р а к о в о ї . В цьому театрі виступали акторка зі С т р и я О л ь г а Л е в и ц ь к а , 3 . Стрільник з Н а д в і р н о ї , М. Ж м у к е в и ч , К. В е л и ч к о й А. О с и п о в и ч е в а . На кінець П е р ш о ї світової війни в Станиславові кількість р и м о католицьких і греко-католицьких с в я т и н ь і чинів б у л а т а к о ю : Римо-католицькі: парафіальний костел, костел Аве Марія, костел Святого Юзефа, костел Христа-Царя з місією єзуїтів, монастир урсулянок, монастир альбертинів і альбертинок. Греко-католицькі: метропоКостел св. Юзефа

л и ч а к а т е д р а , в я к і й від 1 9 0 4 р о к у

п р а в и в м и т р о п о л и т Г. Х о м и ш и н ,

церква і монастир отців

р е д е м п т о р и с т і в , церква на Гірці, церква на Колонії, церква в К н я г и н и н і , м о н а с т и р с е с т е р василіанок і м о н а с т и р с е с т е р с л у ж е б н и ц ь . Крім т о г о , існували костел вірменсько-католицький, зібрання ауґсбурзько-невецьке, г о л о в н а с и н а г о г а , дім молитви «Темплюм» і ряд малих синагог.


Якщо

зіставляти

кількість

мешканців

Станиславова

за

в і р о с п о в і д а н н я м , т о в р а ж а є с к р о м н а кількість р и м о - к а т о л и ц ь к и х с в я т и н ь п о р і в н я н о з г р е к о - к а т о л и ц ь к и м и ц е р к в а м и . Бо в 1 9 0 2 р о ц і в Станиславові мешкало 19 718 жидів, 15 628 римо-католиків, 8804 г р е к о - к а т о л и к и , 5 5 3 є в а н г е л і с т и і п е в н а кількість в і р м е н . Д о в ш и й час після 1848 року австрійський уряд вирізняв у Станиславові поляків. Вони займали керівні п о с а д и в старостві і м і с ь к і й у п р а в і , а г о л о в о ю с у д у д о к і н ц я XIX с т о л і т т я б у в п о л я к Паславський. Але вже перед с а м о ю війною полякам перестали д о в і р я т и . О т о ж і б у р г о м і с т р о м був ж и д . Хоча в л и п н і 1917 року, за р о с і й с ь к о ї о к у п а ц і ї , б у р г о м і с т р о м С т а н и с л а в о в а був п о л я к С т а н і с л а в Стиґар. І власне йому помагав полк польських уланів здолати н а с и л ь с т в о н а д м е ш к а н ц я м и , яке ч и н и л и м а р о д е р и з 11-ї р о с і й с ь к о ї дивізії. В липні 1917 року польські улани під командуванням полковника Мосціцького стримали вбивства і грабунки, вчинювані в Станиславові російськими солдатами, і вступили в битву з підрозділами австрійської армії в Крихівцях. У польсько-українській в і й н і 1 9 1 9 р о к у т е р е з и п е р е м о г и с х и л и л и с я н а п о л ь с ь к и й бік. Н а М і ж н а р о д н і й к о м і с і ї в с п р а в а х П о л ь щ і й У к р а ї н и , яку с к л и к а в 2 к в і т н я 1 9 1 9 р о к у п р е з и д е н т С Ш А В і л с о н , з у с т р і л и с я д в а військові в о ж д і о б о х народів, що в о ю в а л и між с о б о ю . О б и д в а п о х о д и л и з цих земель польський генерал Розвадовський з Калущини і полковник української армії Д м и т р о Вітовський зі С т а н и с л а в о в а . У с е р е д и н і серпня 1919 року до Станиславова з боку Снятина в в і й ш л и п о л ь с ь к і в і й с ь к а г е н е р а л а Ж е л і ґ о в с ь к о г о , с ф о р м о в а н і в Росії при французькій армії в 1918 році. Уряд Західної України, який у грудні 1918-го переїхав зі Львова до С т а н и с л а в о в а , п о к и н у в м і с т о . Під час в і й н и з п о л я к а м и в 1 9 1 9 році в Станиславові діяла Українська офіцерська школа артилерії. 1919-го три українські корпуси воювали з польськими військами в о к о л и ц і Галича. Н а л і н і ю ф р о н т у під Б і л ь ш і в ц я м и ( Р о г а т и н с ь к и й п о в і т ) у 1919 році б р о н е п о ї з д о м приїжджав т в о р е ц ь польських леґіонів, головнокомандувач польських військ Ю з е ф Пілсудський. В о б о р о н і Львова були а к т и в н и м и член Комітету о б о р о н и Л ь в о в а Т. Ц е н с ь к и й з Вікна ( Г о р о д е н к і в с ь к и й повіт) і о ф і ц е р л е г і о н у Е.

М о н д із

Станиславова. В часи українського правління в Станиславові головою кагалу був сіоніст К. Гальперн, к о т р и й р а з о м з у с і є ю ж и д і в с ь к о ю г р о м а д о ю задекларував співпрацю з українцями. Це означало

39


передачу у к р а ї н ц я м усіх складів амуніції під час війни з п о л я к а м и . О с л а в л е н и й у б и т в і з а в с т р і я к а м и під К р и х і в ц я м и в л и п н і 1 9 1 7 р о к у І полк уланів о т р и м а в назву П е р ш о г о Полку уланів криховецьких. На ці землі Польща повернулася, спираючись на Ризький договір, укладений у 1920 році зі с о в є т а м и . Фактично ці землі поляки п о в е р н у л и с о б і в х о д і в і й н и в 1 9 1 9 р о ц і . Д р у г а Річ п о с п о л и т а П о л ь с ь к а п р и с т у п и л а до впорядкування життя мешканців цієї території. За часів Другої Республіки Станиславів був о с е р е д к о м в о є в о д с ь к и х о р г а н і в в л а д и , які д о 1 9 3 1 р о к у к е р у в а л и в о є в о д с т в о м через 16 с т а р о с т е у повітових містах: Станиславові, С т р и ю , Д о л и н і , Городенці, Богородчанах, Калуші, Косові, Надвірній, Скольому, Снятині, Турці, Тлумачі, Печеніжині, Рогатині, Ж и д а ч е в і . Після 1931 року зліквідували Б о г о р о д ч а н с ь к и й , Турчанський, Печеніжинський і Сколівський повіти. Станиславівське в о є в о д с т в о в 1931 році налічувало 1480 тисяч мешканців. Станиславів у 1921 році мав 51 236 мешканців. З них 21 580 поляків римо-католиків, 8400 українців греко-католиків, 20 200 жидів мойсеєвої віри, 1076 п р о т е с т а н т і в * . У 1 9 3 1 р о ц і кількість н а с е л е н н я С т а н и с л а в о в а з р о с л а до 78 218 осіб. Польська держава зберегла право приватної власності, тому переважна більшість великої і середньої земельної в л а с н о с т і з а л и ш и л а с я в р у к а х п о л я к і в . Так с а м о б і л ь ш і с т ь л і с і в щ е з а в с т р і й с ь к и х часів н а л е ж а л а п о л я к а м . У р о з п о р я д ж е н н і поляків і ж и д і в з а л и ш и л о с я біля 90 відсотків п р о м и с л о в о с т і . Ця т е р и т о р і я , яку 1919 року п е р е б р а л а під с в о ю ю р и с д и к ц і ю п о л ь с ь к а в л а д а , н е б у л а п р о с т о ю д л я у п р а в л і н н я , о с к і л ь к и від с а м о г о початку тут н а п р у ж е н и м и були с т о с у н к и між м е ш к а н ц я м и різних національностей. З о д н о г о боку, це н а п р у ж е н н я в и н и к а л о з п о л ь с ь к о - у к р а ї н с ь к о ї р і ш у ч о с т і , яка з р о д и л а с я н а тлі м и н у л о ї в і й н и 1 9 1 8 року. Н а п р у ж е н и м и б у л и т а к о ж с т о с у н к и між п о л я к а м и і т і є ю ч а с т и н о ю н е о р т о д о к с а л ь н о г о ж и д і в с т в а , яке п р е д с т а в л я л о у б і л ь ш и х м і с т а х н а ц и х з е м л я х ж и д і в с ь к і кагали, керовані в 1918 році с і о н і с т а м и , що за часів у к р а ї н с ь к о г о правління задекларували глибоку співпрацю з українською владою. Ця с п і в п р а ц я п о л я г а л а в постачанні продуктів, к о н е й і возів, к о р м у для коней і х у д о б и , мастил і нафти, шкір і сукна для о б м у н д и р у в а н н я * З а п е р е п и с о м н а с е л е н н я 1921 р о к у С т а н и с л а в і в мав 2 8 . 2 0 4 мешканця (поляки - 10.793, українці - 3245, німці - 127, євреї - 13.969, інші - 7 0 ) . 40


війська, я к и м и гуртово володіли тільки ж и д и . Вона дала можливість українській стороні швидко і суттєво облаштувати українську армію, яка п е р е д о в с і м у б и в а л а поляків, п е р е в а ж н о у Л ь в о в і . Ці ж и д и з а б е з п е ч у в а л и українські о б о з и і кінноту. Ж и д и - с і о н і с т и в С т а н и с л а в о в і п і д к е р і в н и ц т в о м д о к т о р а Г а л ь п е р н а з н е в а ж и л и т о й факт, щ о т о

в

XVII столітті д а л и ж и д а м п р и т у л о к у місті с а м е п о л я к и , яке ті з б у д у в а л и . Так с а м о і ж и д і в с ь к і с і о н і с т и в С т р и ю ( п і д п р о в о д о м т о г о ч а с н о г о г о л о в и кагалу д о к т о р а Бінерштока) і в Коломиї (під к е р і в н и ц т в о м г о л о в и кагалу Е. Р о т е н ш т р а й х а ) забули п р о те, що жидів на ці землі прийняв польський король Казимир Великий. Ця задекларована у ч а с т ь ж и д і в у м а т е р і а л ь н і й д о п о м о з і у к р а ї н ц я м , які в б и в а л и п о л я к і в , м а л а з н а ч н о б і л ь ш і н а с л і д к и , ніж б о й о в и й в н е с о к б р и ґ а д и ж и д і в с ь к и х вояків, що в о ю в а л а на українському боці с у п р о т и поляків. Вибір частиною жидівського суспільства української с т о р о н и не зруйнував приязних польських налаштувань до освіченої частини ж и д і в с т в а в б і л ь ш и х містах з г а д у в а н о г о реґіону. Після війни з б о к у Польської д е р ж а в и не виявилося ж о д н и х наслідків щ о д о жидів, задіяних у співпраці з українцями. Н а й к р а щ и м свідченням цього є те, що голова кагалу в 1918 році д о к т о р Бінершток став 1922 року п о л ь с ь к и м с е н а т о р о м , а д о к т о р Гальперн - д е п у т а т о м п о л ь с ь к о г о с е й м у в т о м у ж р о ц і . Так с а м о у к р а ї н с ь к і к е р і в н и к и і діячі в і й н и с у п р о т и Польщі 1 9 1 8 - 1 9 1 9 років у своїй більшості або представляли українську націю в польськім с е й м і і сенаті, або о ч о л и л и політичні та г р о м а д с ь к і о р г а н і з а ц і ї , які м а л и в а ж л и в е з н а ч е н н я д л я у к р а ї н с ь к о ї с п і л ь н о т и . Голова с у д у в С т а н и с л а в о в і з а у к р а ї н с ь к и х ч а с і в у к р а ї н е ц ь Метеля після 1919-го був г о л о в о ю о к р у ж н о г о суду в Станиславові. Очолювали воєводство призначені польським урядом воєводи. Воєводами були: 3. Ягодзінський, Е. Юристовський, С. Яроцький, В. Корсак, А. М о р а в с ь к и й , Н а к о н е ч н и к о в - К л ю к о в с ь к и й , С. П а с л а в с ь к и й , в і ц е - в о є в о д а м и - С . Ч е р в і н с ь к и й . А . Качмарик, Л . К о х а н с ь к и й , А . Л о г о с , Е. Сокаль, М. З а й д л і ц , А. К о н ц о в и ч , Й. Х м е л е в с ь к и й . Воєвода в Станиславові у виконанні державноГйлади керувався п о с т а н о в а м и п о л ь с ь к о г о у р я д у , які с т о с о в н о н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н не з м і н ю в а л и с я у с в о ї й о с н о в і п р и зміні кабінетів і о п и р а л и с я на п р и н ц и п а х , що у всіх п р а в о в и х і к о н с т и т у ц і й н и х з а с а д а х з р і в н ю в а л и національні м е н ш и н и з поляками*. А польське законодавство в ряді п и т а н ь д л я всіх г р о м а д я н з а б е з п е ч у в а л о більше д е м о к р а т і ї , ніж * Це не відповідає історичній правді. Див. передмову наукового редактора. 41


існувало й існує тепер у багатьох країнах Західної Європи. І п р и м е н ш и т и цього твердження не можуть жодні англо-саксонські телевізійні і нетелевізійні висвітлення. С е р е д наведених далі прав для м е н ш и н є т а к і , які н і д е , о к р і м П о л ь щ і , н е з а с т о с о в у в а л и с я з к о р и с т ю для мешканців цих країн ні с т о с о в н о власних г р о м а д я н , ні для національних м е н ш и н . Для узагальнення цього т в е р д ж е н н я нагадую, щ о польський в о є в о д а між і н ш и м керувався т а к и м и д и р е к т и в а м и : 1. Кожна м е н ш и н а мала широкий спектр власних політичних п а р т і й , які о ч о л ю в а л о в и б р а н и м з - п о м і ж н е ї к е р і в н и ц т в о . В і д ц и х партій о б и р а л и радників до міської та ґмінних с а м о у п р а в , депутатів п о л ь с ь к о г о с е й м у і сенату. Також п р о ф е с і й н і спілки м е н ш и н о б и р а л и представників своєї національності до ремісничих, торговоп р о м и с л о в и х , а д в о к а т с ь к и х , л і к а р с ь к и х і т е х н і ч н и х палат. 2. Духівництво, що викладало релігію с в о г о народу в державних початкових, середніх загальноосвітніх і професійних школах, о т р и м у в а л о п л а т н ю від д е р ж а в и . Д е р ж а в а т р а к т у в а л а релігійне н а в ч а н н я в цій вірі як о б о в ' я з к о в е і п р и р і в н ю в а л а до і н ш и х п р е д м е т і в . 3. Н е о б м е ж е н о ю була с ф е р а релігійних, культурних, освітніх, наукових, громадських, гуманітарних, професійних, спортивних, господарських, молодіжних і політичних об'єднань національних м е н ш и н , я к щ о в о н и н е в и с т у п а л и с у п р о т и інтересів Польської д е р ж а в и . 4. Н е о б м е ж е н о ю була сфера видавництва літератури і газетярства національних м е н ш и н , якщо вони не виходили за межі державних інтересів. 5. Національні м е н ш и н и мали п р а в о б р а т и участь у всіх організаціях, якими користалися у своїй діяльності поляки. 6. М е н ш и н и могли засновувати свої народні банки і кредитні спілки, бути членами і керівниками зернових, м'ясних, г р о ш о в и х бірж т а і н ш и х ф і н а н с о в и х о р г а н і з а ц і й ( о б м і н у валют, с т р а х у в а н н я , т о р г і в л і цінними паперами, ломбардів, продажу акцій). 7 . Д е р ж а в а о р г а н і з у в а л а д л я н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н всі п о ч а т к о в і школи з м о в о ю викладання цих м е н ш и н . Для національних м е н ш и н д е р ж а в а з а с н у в а л а р я д с е р е д н і х з а г а л ь н о о с в і т н і х т а п р о ф е с і й н и х шкіл з м о в о ю викладання цих м е н ш и н . Окрім цього, національні м е н ш и н и могли відкривати приватні та громадські школи різного типу зі с в о є ю м о в о ю викладання. Національні м е н ш и н и могли засновувати власні д у х о в н і й учительські с е м і н а р і ї . В о н и м а л и м о ж л и в і с т ь в і д к р и в а т и в и щ і ш к о л и у вигляді вільних університетів. 42


8. Національні м е н ш и н и мали необмежений Гарантований д о с т у п д о всіх г о с п о д а р с ь к и х о р г а н і з а ц і й , з а с н о в а н и х д е р ж а в о ю ч и польськими з а с н о в н и к а м и , в т о м у числі п р о м и с л о в и х . Н е о б м е ж е н и м були с п е к т р і кількість т о р г о в е л ь н и х і п р о м и с л о в и х о р г а н і з а ц і й національних м е н ш и н . 9.

Національні м е н ш и н и м о г л и к о р и с т у в а т и с я в с і м а д е р ж а в н и м и

і муніципальними закладами й організаціями соціального захисту разом з їх персоналом, чию працю оплачували держава або самоврядування. 10.Всі

організації

національних

меншин

могли

вільно

к о р и с т у в а т и с я к о ш т а м и , які н а д х о д и л и ї м з - з а к о р д о н у . Н а в о д и м о тут усі ц і д и р е к т и в и д л я т о г о , щ о б п о к а з а т и м о л о д и м читачам, д о яких, м о ж л и в о , д і й ш л а н е д р у ж н я Польщі п р о п а г а н д а (зокрема на англійському телебаченні в 1987 році), що Польща 1 9 1 9 1939 років не була ф а ш и с т с ь к о ю , не була а н т и с е м і т с ь к о ю . Це власне ті, хто з р а д и в поляків-союзників і після Д р у г о ї світової війни віддав Польщу в руки Сталіна і радянського комунізму, намагаються непорядними п р и й о м а м и доказати, що поляки і Польща не заслужили на к р а щ у д о л ю після війни. В о н и роблять це, мабуть, для т о г о , щ о б п р и м е н ш и т и с в о ю вину в очах інших народів світу, ч и ю д о в і р у в о н и в т р а т и л и . Але п о в е р н і м о с я до питань організації воєводської адміністрації в С т а н и с л а в о в і . У в о є в о д с ь к о м у у п р а в л і н н і д і я л о ш і с т ь відділів, ч и ї м и керівниками б у л и : відділу п р а ц і , с о ц і а л ь н о г о з а х и с т у і з д о р о в ' я д о к т о р А . К р и с і н с ь к и й , відділу с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х с п р а в - і н ж е н е р С. Б у д з и н с ь к и й . Начальниками різних відділів були д о к т о р Й. Ш у ш к е в и ч , К. С о н і б о р , П. Л и п ' я к , Т. Д у ш к о , Й. Б у л а н д а , і н ж е н е р Й. Т р и п а л я , Й. Севінський. Радниками в о є в о д с т в а були д о к т о р Г. Я н е ц ь к и й , Н. Зажецький, д о к т о р Міхалович, д о к т о р Й. Калета, С. Скотніцький, М. Стефаніцький, М. Яґуш, К. Фіяла, А. Пухальський, Л. З г о д а та інші, у р я д о в ц я м и : Ема Вайсівна, М. Каспарківна, К у н и ш і в н а т а і н ш і . В С т а н и с л а в о в і м і с т и в с я р я д ц е н т р а л ь н и х закладів д л я у п р а в л і н н я воєводством. Подаємо їх нижче: дирекція Управління фінансів д и р е к т о р К. Л і т и н с ь к и й , н а ч а л ь н и к відділу ґуральні В а й с в О к р у ж н о м у відділі а к ц и з у і м о н о п о л і ї - н а ч а л ь н и к Л . Ч а ч к о в с ь к и й , Ф і н а н с о в а палата - п р е з и д е н т інженер Вайдат, Н. Бжецький, начальники Е. Балабан. Й. Ш м і д т , Е. Вайнерт, І Екерт, А. Павліцький, Ф. К о ш е в с ь к и й , Воєводське б ю р о Ф о н д у праці - д и р е к т о р інженер Груца, Окружне •

43


Повітова рада гірниче управління - директор Штрауфер, інженер Ш а б о в и ч , геологи Брильський, інженер М о д е є в с ь к и й , інженер Буяльський. Управління м і р і ваг о б с л у г о в у в а л о т а к о ж Долину, Калуш,Тлумач, Надвірну і С н я т и н . Керував н и м М. Фоґельман. Регіональна інспекція п р а ц і - д и р е к т о р и : і н ж е н е р Е. В і т о ш и н с ь к и й , і н с п е к т о р Г. В о л о н і м . С в о є ю д і я л ь н і с т ю інспекція о х о п л ю в а л а Городенку, Косів, Надвірну, С т а н и с л а в і в , С н я т и н і Тлумач. Крім ц ь о г о і с н у в а л и : Д и р е к ц і я г р о м а д с ь к и х робіт, Р е г і о н а л ь н е управління Ф о н д у безробіття, яким керував доктор М. Ференсевич, а віце-головою

був

В.

Дембковський,

Державне

управління

п о с е р е д н и ц т в а п р а ц і - д и р е к т о р К. А н т о н і к , в і ц е - д и р е к т о р М. М а л ю к . З часом Станиславів став містом управлінь і службовців, містом ш к і л і ш к і л ь н о ї м о л о д і , він б у в с т о л и ц е ю п о л ь с ь к о ї а д м і н і с т р а ц і ї н а найпівденніших землях Польської д е р ж а в и . У цьому місті, к о н г л о м е р а т і кількох різних в і р о с п о в і д а н ь і р е л і г і й н и х о б р я д і в , релігійні с в я т а р і з н и х н а р о д і в п о ш а н о в у в а л и с в о є ю п р и с у т н і с т ю д е р ж а в н і в л а д ц і , ї х ш а н у в а л и всі м е ш к а н ц і м і с т а . Для налагодження адміністрування в Станиславові було сконцентровано

всі

центральні

управління

та

управління

С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. Т о м у в С т а н и с л а в о в і м і с т и л и с я : О к р у ж н е митне управління, Окружне господарське товариство (президент г р а ф В. Д з е д у ш и н с ь к и й , в і ц е - п р е з и д е н т и В. Ф і д е р к е в и ч , В. Гарапіх), В о є в о д с ь к а к о м е н д а т у р а Державної поліції ( н а д к о м е н д а н т и 44


Будинок староства A. Б у ч к о в с ь к и й , Й. Ф е д о р е ц ь , Ф. Тільп, к о м і с а р К. Ц е м б о р , і н с п е к т о р B. Ж а р с ь к и й , п і д і н с п е к т о р Е. К о н о п к а ) , О к р у ж н е з е м е л ь н е у п р а в л і н н я , Представництво Промислово-торгової палати у Львові, Реміснича палата (президенти М. Позовський, Д е м б к о в с ь к и й , віце-президент Й. Мозес, д и р е к т о р В. Гілевський, синдик Д. Валіш), Повітова рада, Повітова шкільна рада, Комендатура школи керівників поліції ( п і д к о м е н д а н т М . Подолець), С о ю з землевласників східних воєводств

Воеводство,магіапрат 45


М а л о Польщі, П о л ь с ь к и й Ч е р в о н и й Х р е с т , С х і д н о - М а л о п о л ь с ь к е відділення - п р е з и д е н т С. Фітя, Інспекція Товариства в з а є м н о г о с т р а х у в а н н я - д и р е к т о р А. П о д ч а с ь к и й . С т а н и с л а в і в с ь к и м повітом керували с т а р о с т и : Г. Яніцький, 3. Глажевський, Й. Бокса, Й. М у ш и н с ь к и й , А. Паянчковський, Т З а в і с т о в с ь к и й . В і ц е - с т а р о с т а м и б у л и : А. Гонек, І л я с е в и ч , Д е м б о в с ь к и й , а службовцями староства: інженер Відель, р е ф е р е н т рільничих с п р а в Місевич, р е ф е р е н т освіти О. Грицуляк. Спочатку міськими справами займалися бургомістри, а пізніше, коли значно збільшилася кількість мешканців, керівники міста отримали титул президента. Цю посаду займали: В. Хованець, Ф. Котлярчук, 3. С т р о н с ь к и й , З е м і н с ь к и й . В і ц е - п р е з и д е н т а м и були В. Д е м б к о в с ь к и й , С. Гафтер, А. Ріттерман, Ф. Котлярчук, В. З е м і н с ь к и й . Секретарем магістрату був доктор Зільбербах. Д и р е к т о р а м и м а г і с т р а т у в С т а н и с л а в о в і б у л и : С. Гендриховський. А. Турецький. Д. Якімович, Л. Д у б і ц ь к и й , К а с п е р , А. Клімчак, С. Кубішталь, М. Левіцький, інженер А. Левіцький, отець доктор Медвецький, д о к т о р І. З і л ь б е р б а х , М. Ш а п і р о , Ф. Словік, Т. В е л и ч к о , С. З а в і с л о ц ь к и й . 1 9 3 0 року с е р е д т р и д ц я т и членів Міської р а д и в Станиславові д е с я т ь р а д н и к і в б у л и ж и д а м и : І. А й г е н ф е л ь д , І. Гафтер, д о к т о р К. Г а л ь п е р н , М. Гаубеншток, Е. Ґріфель, Д. Ф і ш л е р , І. Кпяйн, д о к т о р Й. Л а у ф е р , М. Шраґен, доктор Мослер. Міське правління (за п о с т а н о в о ю Міської ради) збудувало пам'ятник маршалові Польщі Пілсудському*. Місто відновило п а м ' я т н и к А д а м а М і ц к е в и ч а т а інші п а м ' я т н и к и р е л і г і й н о г о х а р а к т е р у . Міське правління дбало про озеленення і квітники в трьох великих м і с ь к и х п а р к а х - Й о р д а н а , С е н к е в и ч а і Р о м а ш к а н а . Д о г л я д а л и за ц и м и п а р к а м и і к л у м б а м и м і с ц е в і с а д і в н и к и П. Гепта і К. Р о б і н с о н із с и н о м . Усе місто було озеленене деревами, передовсім л и п а м и . Про архітектуру міста дбав міський архітектор Д. Ф о є р м а н , а належним станом збереження пам'яток опікувався реставратор доктор Й. Горнунґ. Питаннями земель і рільництва займався міський агроном інженер Й. Остап'юк. Лісами довкола міста займалися інспектори лісової о х о р о н и інженер Дедечко і В. В е р ц і н с ь к и й . * Пам'ятник Пілсудському в місті був запроектований, але так і не встановлений. 46


П р о т и п о ж е ж н о ю о х о р о н о ю міста керував начальник пожежної служби С. Вольпель. Безпеку міських мешканців оберігав Міський комісаріат Д е р ж а в н о ї поліції, який о ч о л ю в а в комісар Й. Петрі. В питаннях слідства йому д о п о м а г а в комісар Г. Ляск. Поліційними п р о б л е м а м и в повіті з а й м а в с я П о в і т о в и й комісаріат Д е р ж а в н о ї поліції, яким керував комісар С. З а к р е в с ь к и й . У міському підпорядкуванні перебував ряд підприємств, якими керували: міською г а з і в н е ю - д и р е к т о р К. Брейнер, міською б о й н е ю - д и р е к т о р А. Турецький, м і с ь к о ю к о м у н а л ь н о ю о щ а д н о ю к а с о ю д и р е к т о р и Л. З е б р о в с ь к и й , К. Палійський, д о к т о р М. Ф е р е н с і є в и ч . З а с т у п н и к а м и д и р е к т о р і в б у л и Ф . Л і б е р м а н , А. Гальперн і М . Х о в а н е ц ь . Регіональне управління Ф о н д у праці очолював д и р е к т о р С. С в і р ч е в с ь к и й . Окружним управлінням Ф о н д у безробіття керував президент д о к т о р Б. О р с ь к и й , заступником був Л. Арнольд. Д е р ж а в н и м водним управлінням займався начальник В. Гейсман. Повітове земельне управління очолював к о м і с а р і Каштелевич. Інспекторатом праці керував інженер А. Король. В Управлінні кадастрів керівником був інженер A . Л е в и ц ь к и й . П о ш т о ю к е р у в а л и н а ч а л ь н и к и Й . Гейднер, Б о р к о в с ь к и й , с т а р ш и м и к о н т р о л е р а м и б у л и Р о з е н м а н і Т. Гачко. Податки і бюджетні оплати збирали: Фінансове управління, де н а ч а л ь н и к а м и б у л и Й. Сальвах, С л у г о ц ь к и й , К а р п о в , О ж е х о в с ь к и й і Пляцковський. Податковими службовцями були Й. Стефаніцька, С. Вишинська, А. Пачинський, маґістр Кендзерський, Ф. Хмель. Скарбником Податкової каси був Ф. Ірса. Податковим наглядовим к о н т р о л е м к е р у в а л и начальники Ф. С к л е н а ж , М. Р о д з и н к е в и ч , П. Гінда і B. Тиберський. Касою завідував Ш а м о ц ь к и й . Нотаріусами були Й. Кокуревич, C. Бодаковський, В. Гурка, І. Гурніцький, Л. Гофнер, Л. ГузаріТ Пелевич. Адвокатською п р а к т и к о ю з а й м а л и с я : Л. Альферт, Л. Арнольд, Л. Б а ч и н с ь к и й , Л. Бібрінґ, С. Б л я у ш т а й н , М. Блуменфельд, Л. Ц и г а , С. Д а н и л о в и ч , А. Д о р н , С. Д о л е р , А. Д в о р с ь к и й , Г. Ф а л ь к , Б. Ф е р н ґ о т , Б. Фіхман, С.Фішгрінд, Г Ф і ш л е р , А. Ґольдберґ, Е. Ґольштайн, Ф. Гальперн, П. Гесель, М. Г у ч у л ь к е р , Б. І н ґ б е р , А. Я н а с , М. К а с в і н е р , Г. К а ц е н е л ь , Оубін, Й. Кляйн, А. К о р н б л ю т , Е. К р а й с б е р ґ , А. К л і м к е в и ч , П. К ж и ж а н о в с ь к и й , Р. К у л ь ч и ц ь к и й , С. К у р и с , Л е ґ е ж и н с ь к и й , І. Л я х с , А. Л я м , І. Л я м , І. Л я у ф е р , І. Л е с і н ґ , Б. К е б е р м а н , М. Л і н д н е р , Г о ф м а н , М. Л и т в и н о в и ч , А. Магнет, А. Маугорт, Л. М а р г у л е с , А. М е л е р , Й. М а с л е р , Ю. О л е с н і ц ь к и й , Д. Й о н а с , Е. О р с ь к и й , Й. П а р т и ц ь к и й , І. П а й ц е р , А. Ріттерман, А. Розенштрайх, Ф. Ридет, Рубачевський, М. Зальц,

47


H. Савчук, Р. Ш а й н м а н , Б. Ш н у р , И. Ш р а є р , М. З а й н ф е л ь д , Г. З у с м а н , І. Т е н е н б а у м , С. Шлапак, О. Левіцький, 3. Диденко, В. К о в а л ь с ь к и й , О с т а п о в и ч , І. М а н д и ч е в с ь к и й , К. В а й н г а р т е н , О. В а й н г а р т е н , Й. В е ж б о в с ь к и й , Й.

Волянський,

Ф. Заславський. Стоматологічні послуги надавали л і к а р і : А . Б і р н о в а , Густа Б р і н д , С . Ф і н к е л ь ш т а й н , Т. Ґ о т ф р і д , Р. Ґ р і н б е р ґ , X. Горнік, Е р а м с к о п , Н. Б і б р і н ґ о в а , Г а л ь п е р н , Р. Я р о ш е в и ч , О. П о л о т н ю к Гробельна, Б. Н е д з е л ь с ь к и й , В. Обуховська, Л. Ордовер, М. Перльман, А. Р а ч и н с ь к и й , М. Рост, Б. З і л ь б е р ш т а й н , I. Тілінґер. З у б н и м и техніками були: Г. Б р а н д л е р , А. Д о л е р , А. Бібрінґ, С. Горнік, М. Юнґ, Н. А й г е н ф е л ь д , О. Л і н д е н б а у м , К. С а й д е л ь , І. В а й н г а р т е н , А. В о л ь ф , М. В о л ь г а р т , Г. З а й д е л ь . Лікуванням

тварин

займалися

в е т е р и н а р и : Б. К а б о р о в с ь к и й , Ф. К о в а л ь с ь к и й , Р. К у р о в е ц ь к и й , А. Піскозуб, С. Ш в а р ц , М. З а г а є в с ь к и й , Б. Зяркевич. З е м л е м і р а м и б у л и : М. Драх, І. Готесман, Л і п м а н , В. К і ш е л е в с ь к и й , А. Л е в и ц ь к и й , Б. М а ц л е р , Т. М а к у л ь с ь к и й , Ц. М а л е ц ь к и й , Г. В а й ц м а н , І. П о п о в и ч , Й. П е к а р с ь к и й , В. П у к а ч . П о в а г у м е ш к а н ц і в з а с л у ж и л и а к у ш е р к и , які в и к о н у в а л и в а ж л и в у с у с п і л ь н у ф у н к ц і ю : А. А н д р у ш к о , А. Б о м б а , Д. Д р ю к н е р , Г. Ф р у х т е р , Ч е р л і н с ь к а - С о х а р е к , Ф. Іваніцька, О Кімель, К. Новак, П. Щ у д л о в с ь к а , Й. В о ч е р а , Е. В р у б л е в с ь к а , Р. Ш в е й к о , М. В о л я к . Шкільництво в Станиславові, пристосоване до різномовних п о т р е б м о л о д і , н а п о в н ю в а л о т у р б о т о ю в ч и т е л і в , котрі п р а ц ю в а л и д л я м о л о д і з п о в н о ю п о с в я т о ю . Як показало м а й б у т н є ж и т т я в різних ч а с т и н а х світу, ц і п е д а г о г и п е р е д а л и с в о ї м у ч н я м ч у д о в и й б а ґ а ж знань. Багато цих учителів з а г и н у л о на ш к і л ь н о м у п о с т у від рук о к у п а н т і в . П р о н и х н е з а б у л и в д я ч н і учні і м е ш к а н ц і , в и с е л е н і п і с л я Другої світової війни зі Станиславова. 1984 року на їх честь на кафедрі у В р о ц л а в і в м у р у в а л и м е м о р і а л ь н у д о ш к у . З г а д у ю ч и в цій к н и ж ц і і м е н а вбитих німцями у 1 9 4 1 - 1 9 4 2 роках педагогів, ми віддаємо їм н е з н и щ е н н и й пошанівок, що живе в наших думках і серцях. 48


Чоловіча школа ім. Міцкевича Переходячи до фактичного викладу про ш к о л и і педагогів у С т а н и с л а в о в і у 1 9 1 9 - 1 9 3 9 роках, п о ч н і м о від н а й ч и с е л ь н і ш и х середніх шкіл, с е р е д яких б у л и : ш к о л а імені М і ц к е в и ч а , ш к о л а імені

Школа ім. Климентини Гофманової 49


Школа сестер урсулянок Ч а ц ь к о г о , ш к о л а імені К а з и м и р а В е л и к о г о , ш к о л а і м е н і П і р а м о в и ч а , ш к о л а і м е н і Емілії П л я т т е р , ш к о л а імені к о р о л е в и Я д в і ґ и , ш к о л а імені к о р о л е в и Софії, ш к о л а імені К л е м е н т и н и Т а н с ь к о ї - Г о ф м а н о в о ї , ш к о л а імені Марії Конопніцької, ш к о л а імені С в я т о г о Ю з е ф а , ш к о л а імені Т а д е у ш а К о с т ю ш к а , ш к о л а імені С в я т о г о Станіслава, ш к о л а імені С в я т о г о А л о ї з а , ш к о л а імені Генріха С е н к е в и ч а , ш к о л а імені З и ґ м у н д а К р а с і н с ь к о г о , школа імені Ш а ш к е в и ч а , ш к о л а с е с т е р урсулянок, школа сестер василіанок, евангелістська школа, жидівська школа Сафах Безурах з гебрейською м о в о ю викладання. З г а д у ю ч и далі п р і з в и щ а педагогів, п о з н а ч у є м о зірочкою тих, котрих німці в б и л и в 1941 році. Д и р е к т о р а м и с е р е д н і х ш к і л б у л и : В. Ґ а л ь н і к е в и ч * , Г. З а ґ а є в с ь к а , П. Радваний*, М. В и с о ц ь к и й , М. Стахевичева, С. Ґайковський, А. В о л и н с ь к и й , М. Н а д а х о в с ь к и й , О. В і т у ш и н с ь к а , І. Керекіарто, Й. К н о р е к і в н а , 3. В а с о в с ь к и й , С. Гануш*, І. Я р о ш е в с ь к и й , Е. Д о н а д о в а , Л. Ж у р а в с ь к и й , Ф. С а м о в е р с ь к и й , К. Рокітський, Е. Ф е д е н к о , Д. М а к о г о н , Й. Д у б а е * , Е. Ґ о д з і н с ь к а * , А. І л ь ч и ш и н * , М. Н і с ь о л к і в н а * , Т. П і л а в с ь к и й * , Я н і н а Р а д о н е в и ч . Вчителями в середніх школах були: Дашкевичівна, Оґоновська, М. Б е ш к о в с ь к и й * , Ш м у л ь н е р о в а , Т и т о р о в а , О. Г р о б к о в а , К. З і н ґ е р о в а , Л. М о х л е р , К. Ф у р м а н * , А. В і к т о р ч и к о в а * , В. Н і х о в с ь к и й , І. К ш и ж а н о в с ь к и й , Й. К ш е ч к о в с ь к и й , К. Т о п о л ь н и ц ь к а , А. Н і к о с е в и ч е в а * , 50


Школа сестер василіанок М. Щ е п а н с ь к а , І. Енґлатова, С. Ґошковська, С. Васовська, М. Янішевська, К. Щ е п а н о в с ь к а , К. В е б е р , А. Ґ а й к о в с ь к и й , В. Д о л е р о в а * , В. К р е о л ь , К. К а з і м е р с ь к и й * , Л. З і е л ь ш , М. Кучер, Т. Б р и ч к о в с ь к и й * , Т. М а й к у т * , Г. Птасніцька, М. Цалісова, М. К ш е ч к о в с ь к а , К. Ганушівна*, Е. КулінськаІ л ь ч и ш и н о в а , 3. Ґ р а б о в с ь к а , Й. Д о л е р * , С. Б р у с ь * , Й . Т у т о р , Й. П л я у е р , Ґ. М у р е н , Л. Ф р а н к о в с ь к и й , 3. Корас, А. Якель, М а р і я Худійова*, Г. Ґ а й к о в с ь к и й , С. Я р о ш е в с ь к и й , М. В е л ь з а н і в н а , 3. Котилівна, С. Салабаївна, Й. Зубаль, М. Ш в а р ц і в н а , Ц. Ж у р о в с ь к а * , С. Ф о р т у н а , К. М а л і н о в и ч е в а , Г. Л і щ и н с ь к а , М. Палішек, А. Бачапьська, Й. Д р о г о мирецька, Д. Сеґаль, Б. Каєтенович, А. Вехівна, М. Венцлівна, С. К о с т е ц ь к а , Г о л и н с ь к а * , 3. О х и ж а н к а , Г. Н о в и ц ь к и й , Е. Н а в р о ц ь к а , Й Аксенті, Ц. Л о п у ш а н с ь к а , М. Беліховський, Й. Куйбіда*, М. С р а б о в с ь к а , А. Каборовська, М. Д о б р о в о л ь с ь к а , М. Ояківна, 3. Ш е п а р о в и ч , К. С е р в а , Й. П е р у т с ь к и й * , Г. Г о р б о в а , 3. Н а в о й с ь к а , В. Ґ а й к о в с ь к а , М. Ц і х о т с ь к а , Г. Б е р е з о в с ь к а , Й. З а б л о т с ь к а , М. Щ е р е н ґ е р і в н а , Г. В і ш н е в с ь к а , 3. Семковська, М. Радванова*, С. Клесневівна, О. Скопецівна, Е. Сабатівна, М. П о л о т н ю к , 3. Р а й н г о л ь д , С. В о ґ л о в а , Е. Ж у р а в с ь к а , Е. Ґ о т л е б і в н а , Е. Г о т е с м а н , Г. Ґ о т ч к о в с ь к а , 3. Ґ о н е о к в а , Е. К а р а с ь о в а , О. В о л я н с ь к а , Е. Т о м к о - Б о р т о в а , Й. А д а м о в и ч і в н а , С. Н о в о т а р с ь к а , А. Г е л ь ф е р Полякова, Б. Ф е д о р ц і в а , Й. Ганушова*, М. Ференсевичівна, М. Корекіарто, Ф. Ф ш а с е л ь о в а * , С. Д у т к о в а , Б. З є е м ' я к о в а , Н. Дівінівна, 3. А н г е р і в н а , Е. А р л я м о в с ь к а , Г. С к і б і ц ь к а , М. Ж а б с ь к а , М. І н ґ б е р , М. Х у ш о в с ь к а * , 51


Печатка державноїгімнаш С а р а К а р п , М. Р о с т е л ь о в а , Г. Ґульневичівна, М. Ганушівна, Й. Єзеніцька, Г. К р о х і в н а , Т. П а н а т о в с ь к а , Й. Я в о р с ь к а * , В. Л о т з і в н а , 3. Т к а ч е к о в а , С. К а л б ю к , А. Б а л ь к о в - К ш е м і н с ь к а , С. С о л о в й о в а , К. Д а н і є л ь ч и к і в н а , С. Ф і ш б а х о в а , С. Ш у л я у е р , М. С т е ф а н о в а , Б. К о м у с е в и ч , С. Ковальцівна, М. В о л ь ф і в н а , А. Гануш*, А. К р у ш е л ь н и ц ь к а - Н и к и ф о р я к о в а , Б. Гопко, Г. Г о ш о в с ь к и й , Й. С т р у т и н с ь к и й , в. В і н я р с ь к а , Г. К р а м е р , Г. Н а з а р о в а , К. С л ю с а р о в а , А. С о к о л ь н и ц ь к а * , О. З е л ь м а н о в и ч е в а * , С. Узажко, М. Ч е р н о в а * , Г. С т р у т и н с ь к а , В. Я ц к о в с ь к а - Г о л и н с ь к а , Т. Р а д о н е в и ч , М. Висоцький, Й. ГлуховськаД Маркевичева, Е. Ласотівна, Й. Мецензельфе, С. Я р о ш , С. П т а ш и н с ь к а , Й. С а п а б а ї в н а , С. Н а в о й с ь к а , М. П л я ж и н с ь к а , М. Якімович, А. Бирович, Адольфіна Макогон, С. Садовська, С. С а м о в е р с ь к а , А. Л а с т о в е ц ь к а , Т. Пеліх, В. Ф е д о н к о в , А. М і л л е р , Марія Зґода, Вардзала, Міхновський, Яніцький, Ізалятоха*, К р о х м а п ю к , Л и ч и н с ь к и й , Т о п о л ь н и ц ь к а , В. Пеліх, Й. Кучер, В. Білінська, С. Л е в и ц ь к а * , Ф. Кац, Й. К о з е р с ь к а , К. С е р б а , Р. М о н ч к а , Н. М і з е т к е в и ч і в н а , К. Гочко*, А. Ґ а й к о в с ь к и й * , А. К у з у ч і в н а * . Далі п о д а є м о п р і з в и щ а вчителів середніх і спеціальних шкіл, у б и т и х н і м ц я м и 1941 року в С т а н и с л а в о в і : Бабій, Варта, Губицька, Ф . Б я л о у с , А . Б а б ч и ш и н о в а , Б л а н к а Барт, М . О л ь м с т о в а , Й . Д у б а е , С. Д у б о с о в а , А. Я р о ш о в а , К. К а р ч м а р ч и к і в н а , С. Ковальцівна, Г. Ґ о ш к о в с ь к а , Й. І л ь ч и ш и н о в а , Г. М а й к у т о в а , Е. М а р к е в и ч е в а , Камінський, Н. Палестрівна, Й. Поповичева, Яніна Стефанська, 3. С а в и ц ь к а , С. К ш и в е ц ь к а , Р. С о в і в н а , А. С в а ч и н с ь к а , Й. У р а н с ь к а , А. В е л и ч к о в а , Г. З а ж и ц ь к а , Б е р ґ е р . У Станиславові було десять загальноосвітніх гімназій і ліцеїв, котрі ми н а в о д и м о далі разом з п р і з в и щ а м и директорів (зірочкою знову відзначаємо вбитих німцями в 1941 році). Д е р ж а в н а неокласична гімназія - д и р е к т о р С. Цибуля. 52


Печатка школи ім. королеви Софії Державна математично-природнича гімназія - директор Й.Лятковський. Д е р ж а в н а українська гімназія - д и р е к т о р и М. Сабат, О. Л е в и ц ь к и й , Кічун, А. Б о й ч у к ; п р о ф е с о р и - Н о в о с е л ь с ь к и й , Д. Казій, М. Остап'як, Маркович, Л. Щ и р б а , П. Нехцай, М. Сосенко, Д. Джердж, Сава Никифоряк, І. Ґ о л е м б й о в с ь к и й , Й. В е л і ґ о р с ь к и й , Кальфасівна, С. К о п и т а , Гавдяк. В усіх д е р ж а в н и х ш к о л а х учителі о т р и м у в а л и п л а т н ю від д е р ж а в и . Ц е с т о с у в а л о с я всіх з а г а л ь н и х ш к і л і т и х ш к і л с е р е д н і х , які з а с н у в а л а держава.

В державних школах з мовою викладання

певної

національної м е н ш и н и д и р е к т о р о м і о с н о в о ю викладачів були п е д а г о г и тієї ж національності, д л я якої П о л ь с ь к а д е р ж а в а відкрила цю школу. Зрозуміло, що в разі п о т р е б и д и р е к т о р школи міг запрошувати також педагогів іншої національності. Видатки на державні школи були оплачені б ю д ж е т о м . Свідоцтва недержавних шкіл, що були засновані зі з г о д и влади, в и з н а в а л и с я на т о м у ж рівні, що й с в і д о ц т в а д е р ж а в н и х шкіл. У С т а н и с л а в о в і д і я л и такі п р и в а т н і г і м н а з і ї : Жіноча гімназія сестер урсулянок - д и р е к т о р и Любенська, С. П а л а т и н с ь к а , д о к т о р О. Я н и ц ь к и й . П р о ф е с о р и - с е с т р и : К. Павлівна, М.

Якімович,

Леонтина

Борґ;

професори

Марія

Аксенті,

Пшестальська. Приватна жіноча гуманістична гімназія - д и р е к т о р Ф. Юн. Український богословський ліцей. П р и в а т н а у к р а ї н с ь к а ж і н о ч а гімназія ( У к р а ї н с ь к о г о п е д а г о г і ч н о г о т о в а р и с т в а ) - д и р е к т о р и Д а н и ш , Н. Парашкевич, Соневицький; п р о ф е с о р и - О . Целевич, М.Тофан, А . Нізарова, М . П р о ц ь , Д . Х о в а н с ь к и й . 53


Приватна гуманітарна гімназія євангелістичної громади д и р е к т о р Ш м а л е н б е р ґ . П р и н і м е ц ь к і й г р о м а д і існувала т а к о ж з а г а л ь н а ш к о л а , де в ч и т е л я м и б у л и Й. М ю л е р , Е. Геленґерівна, Г. Ґаньц, A. В і р т х і в н а , Е. Ф і л і п с , Б. М і л і р о в а . Приватнажидівська г і м н а з і я - д и р е к т о р и Канарик, Аксер, Ш у м а н ; п р о ф е с о р и - 3. Бірер, інженер Брах. П р и в а т н а ч о т и р и л і т н я т о р г о в а г і м н а з і я у к р а ї н с ь к о ї «Рідної ш к о л и » - д и р е к т о р І. Чепига. Окрім названих, д и р е к т о р а м и гімназій були: С. Уманський*, B. Піскозуб*, М. Яґельницький. У цих гімназіях свої п р а ц ю і знання молоді різних релігій і н а ц і о н а л ь н о с т е й в і д д а в а л и такі п р о ф е с о р и : А. Б а ч и н с ь к и й , П. Бабчишин, Л. Буховський*, М. А ш , Барій, В. Бриґідер, С. Базала, Барнич, М. Фолгер, Ґольдфарт, Й. Ясінський, А. Йордан*, М . Я р е ц ь к и й , М . Козак, К е р н и ц ь к и й , Й . Ч а й к о в с ь к и й , О . Г а н е р с ь к и й , C. Ґурнавський, М. Левицька, Й. М а ш е в с ь к и й , М. Мацьків, Фортуна, Кендзьор,

Новосельський,

Й. Андрухович,

Пшедвоєвський,

Д о м б р о в с ь к и й , Г. Павлюк, Л. Р у д н и ц ь к и й , М. Р о з е н б а у м , Д. В а й с б е р ґ , Б. Б а х т а л о в с ь к и й , Й. К р а й к о в с ь к и й , К. К р о п и в н и ц ь к а , Й. Р а б і н а р т , Й. М а й ґ л е р , В. К а м і н с ь к и й , К. Щ е п а н я к , В. М а ж е в с ь к и й * , Й. К о п и т о в а , Й. З е л і н с ь к и й , О. В і с л о ц ь к и й , М. З а в і д с ь к и й , Т. Грицак, С. Л е в и ц ь к и й , Й. Недзельський, О. С о р о х т е й , М. Матіїв-Мельник, С. Ґлушка. У 1941 році німці вбили в Станиславові таких п р о ф е с о р і в : о. д - р З . Токарський, Й. Антошевська, С. Бжозівна, Й. Баґер, Й. Дрозд, Р. Яцик, В. Я к у б е ц ь , Г. Г а л ь п е р н о в а , Н. Д р е ш е р , Р. Я в е ц ь к и й , С. К о п и т о , Е. Л е в и ц ь к а , Гайґер, В. Л у ч и н с ь к и й , М. Поячек, Б. П л я с н е р , B. Р о ґ о з і н с ь к и й , С. С о в і н с ь к и й , С к в а р ч и н с ь к а , А. Ш е р м а н , Й. С т а м п е р , C. Щ е п а н о в с ь к и й , Ф. Савицький, Й. Теліховський, А. Мазурківна, В. Дембровський, С. Чапражанка, М. Фрешель, 3. Зайонцівна, В. Гейманівна, М. Р о з е н б а у м , В. Л у ч и н с ь к и й , В. Якубець, Ц. Т е б е р с ь к а , К. В а л і ґ у р а , Й. Ф о ґ е л ь , І р е н а М о л ь д а у е р , А. К а р ч и ц я , К у з н я р і в н а . Духівництво і вчителів готували семінарії. Ректором духовної греко-католицької семінарії був о. А. Бойчук, префект о. Вапрович, п р о ф е с о р и о о . В а с и л ю к , І. Л ю б , В. Галібей, Й. Б і л е ц ь к и й . Учителі навчалися в семінаріях: Д е р ж а в н а чоловіча семінарія - д и р е к т о р В. Драбік*. Державна жіноча семінарія - директор о. д-р францішек Скарбоваський. 54


Приватна жіноча семінарія - директор о. Ф. Ф р о н ь . Українська приватнажіноча семінарія с е с т е р Василіанок - д и р е к т о р и М . Д е в о с е р , М . Ковальчук, З а м о р с ь к и й , М . Л е п к и й , Л и с я к ; п р о ф е с о р и : М . Кохановська, М . Д е в о с е р і в н а , М . Порайко, М . Скочдополь, М и х а й л и н а Полотнюк; с е с т р и : Ц е н т н е р , М. Ґруненяк, К с а в е р а Ц е н т н е р , Й. Олексюк, Г. Ґайнц, Р. Ч у б а т и й , Ґ. Т и м о щ у к , М. Ґабатяк, М. Пасільна. Директорами семінарії також були: М. Стефанів*, А. Роттер*. Професорів семінарії представляли: А. Адамус, С. Д о м б р о в с ь к и й , А. Гербовий, С. С а ж и ц ь к и й , А. О ж и х о в с ь к и й , С. Назар, С. Семач, Й. Ц і м е р м а н , Павловська, С. Стіполівна, К. З а р е м с ь к а , Й. Ґ л ю з и н с ь к и й , Лисяк, А. Крохмалюк, К. Щ е п а н о в с ь к а , М. К у м а н о в с ь к и й , А. Л и с о в с ь к и й , 3. Ж а б с ь к а , К у ц и й , В. Б а г е р , В. К а м і н с ь к и й , Ґ. Асіньг, Й. Х о н д ж и н с ь к а , М. Рогуш-Худіо, В. Р о ґ о ж и н с ь к и й , М. Гарґер, Ш а й м е р і в н а , 3. Павловська, Й. Баячківна, Е. Л у ч и н с ь к и й , В. Хлоткевічева, В. Карпінська, Й. Антішка. Окрім названих шкіл, діяли професійні середні і початкові школи: Державна д е р е в о о б р о б н а школа - д и р е к т о р и С. Ґайковський, Є. Мерунович, Фрончак. Реміснича школа т о р г о в о ї спілки «Мрувка». П р и в а т н а к у п е ц ь к а т о р г о в а ж и д і в с ь к а ш к о л а - д и р е к т о р Т. Р о т т е р . Ж і н о ч а Торгова Ш к о л а - д и р е к т о р К. Фірґанек* Т о р г о в а ш к о л а - п р о ф е с о р и Й. А п е р м а н , К. Б о р к . П р о ф е с і й н а ш к о л а - д и р е к т о р е . Гома, в ч и т е л ь І . Н о в о т н а . Ремісничо-промислова ш к о л а - д и р е к т о р е Копаніцький. Реміснича жіноча жидівська школа. Народний університет для ремісничої молоді. Українська

навчальня

«Народний

дім»

у

Хотимирі

(Станиславівський повіт). Головними шкільними інспекторами були М. Войковський, П. Д з ю р м а н , Фурманкевич. У шкільній інспекції Станиславівського повіту працювали: і н с п е к т о р К. М о л ь ч а н о в с ь к и й , с е к р е т а р інспекції Б. Н а в р о ц ь к и й , п і д і н с п е к т о р и К. Гелейко, д - р Т а л ь б о т . Окружна інспекція займалася ш к о л а м и в трьох повітах. її очолював інспектор А.

Пікульський.

В інспекції працювали

підінспектори П. Д з ю р м а н , М. В о й к о в с ь к и й і Ф. Ф у р м а н к е в и ч . Державні школи з польською мовою викладання приймали до н а в ч а н н я м о л о д ь усіх н а ц і о н а л ь н о с т е й і в і р о с п о в і д а н ь . П о д а н и й в и щ е 55


Іпотечний банк перелік шкіл та п р і з в и щ а д и р е к т о р і в і п р о ф е с о р і в вказують, що національні м е н ш и н и мали в школах з власною м о в о ю навчання д и р е к т о р і в і п р о ф е с о р і в с в о є ї н а ц і о н а л ь н о с т і . Також п р о ф е с о р и різних н а ц і о н а л ь н о с т е й викладали в польських школах. Усі п и т а н н я управління ш к о л а м и , д о я к и х х о д и л и тільки н а ц і о н а л ь н і м е н ш и н и , р о з в ' я з у в а л и тільки п р е д с т а в н и к и цих м е н ш и н . П о д а н и й д е т а л ь н и й огляд шкіл, д и р е к т о р і в і п р о ф е с о р і в б е з с у м н і в н о свідчить п р о те, що польська влада не з а с т о с о в у в а л а ж о д н о г о т и с к у д л я асиміляції національних м е н ш и н . У ц а р и н і ш к і л ь н и ц т в а д л я н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н м і ж в о є н н а П о л ь щ а далі з а л и ш а л а с я в з і р ц е м д е м о к р а т і ї . Такі с а м і м е т о д и п р и з н а ч е н н я д и р е к т о р і в і п е д а г о г і в , які б у л и з а п р о в а д ж е н і в С т а н и с л а в о в і , в и к о р и с т о в у в а л и і в у с ь о м у к р а ю , де ж и л и національні м е н щ и н и . М е т о д и в и х о в а н н я м о л о д і т а всілякі с п о с о б и с п р и я н н я ф і з и ч н о м у р о з в и т к о в і ніяк не п о в ' я з у в а л и с я з н а ц і о н а л ь н і с т ю . Д л я всієї учнівської м о л о д і , в і д і р в а н о ї в м і с ц і н а в ч а н н я від б а т ь к і в с ь к о г о д о м у , з а к л а д а л и б у р с и , т о б т о б у д и н к и д л я учнів, д е в о н и м е ш к а л и і н а в ч а л и с я під о п і к о ю вихователів та отримували харчування. Б у р с и утримували міське самоврядування і Товариство народної доброчинності. В Станиславові б у р с и о р г а н і з о в у в а л и всі н а ц і о н а л ь н о с т і . І с н у в а л а п о л ь с ь к а б у р с а ім. К р а ш е в с ь к о г о , і н ш а б у р с а н о с и л а ім'я К. І с а к о в и ч а , д і я л а р е м і с н и ч а бурса, якою опікувалися ремісничі цехи. Працював жіночий інтернат 56


Міщанський банн­ ім, о. С к а р б о в с ь к о г о , і с н у в а л и в и х о в н и й з а к л а д с е с т е р у р с у л я н о к і п о л ь с к а б у р с а д л я дівчат. У к р а ї н ц і о п і к у в а л и с я ш к і л ь н о ю м о л о д д ю в бурсі С в я т о г о М и к о л а я . Існувала б у р с а для дівчат, з а с н о в а н а Т о в а р и с т в о м «Рідна ш к о л а » , д і я л и р е м і с н и ч а у к р а ї н с ь к а б у р с а , я к о ю керував д и р е к т о р Снігурович, та українська гімназійна бурса. С е с т р и в а с и л і а н к и у т р и м у в а л и в и х о в н и й з а к л а д д л я дівчат. Д и р е к т о р о м б у р с и Святого Миколая був Ліскевич. Українською шкільною м о л о д д ю з а й м а л о с я Т о в а р и с т в о о х о р о н и д і т е й і о п і к и н а д м о л о д д ю . З б о к у шкіл бурсами займалися призначені педагоги. Ж и д и заснували бурсу для х л о п ц і в . Діяв н і м е ц ь к и й в и х о в н и й заклад. У ц а р и н і о п і к и н а д с и р о т а м и існували о п і к у н с т в о м і с ь к о г о с а м о у п р а в л і н н я і х а р и т а т и в н и х т о в а р и с т в : у поляків - Т о в а р и с т в о с в я т и х В і н ц е н т а і П а в л а і Ж і н о ч а ліґа; в у к р а ї н ц і в Т о в а р и с т в о «Рідна ш к о л а » і Т о в а р и с т в о « С о ю з у к р а ї н о к » . Ж и д і в с ь к і кагали мали притулки для сиріт і ясла для дітей. Ж и д и також підтримували Дім сиріт Езра-Вгацала, яким керувала Рітерманова. П р а ц ю в а л и ж и д і в с ь к і я с л а д л я немовлят. Повертаючись до згадки про функціонування різноманітних товариств, з а т р и м а й м о с я на організаціях фінансового характеру. Отож у Станиславові діяли: Банк к р а й о в о г о г о с п о д а р с т в а - д и р е к т о р И. Джевіцький, президент Віснєвський; Польський б а н к - д и р е к т о р и Поляк, М. Ґоетц, г о л о в н и й спеціаліст маґістр В. Ш е н д е р о в и ч ; 57


Австро-угорський банк З е м е л ь н и й банк - д и р е к т о р С.

П'єньонжек;

Банк торгівлі і

промисловості, відділення - у Станиславові, централя - у Варшаві; філія Л ь в і в с ь к о г о і п о т е ч н о г о банку, Т о р г о в е л ь н и й б а н к , К о м е р ц і й н и й б а н к , Е с к о н т н и й б а н к , К р е д и т н и й банк, У к р а ї н с ь к и й з а г а л ь н и й б а н к д и р е к т о р М а л и н о в с ь к и й , Купецький банк, З е м е л ь н и й іпотечний банк - д и р е к т о р М а р т и н е ц ь , Акційний іпотечний банк, Банк п р о ф е с і й н о г о союзу

землеробів,

Західний

банк

співпраці,

Депозитний

к о о п е р а т и в н и й банк; К о о п е р а т и в н и й банк Станиславівської землі п р е з и д е н т Р. Я с е л ь с ь к и й , в і ц е п р е з и д е н т Худзікевич, д и р е к т о р В. Ф і д е р к е в и ч ; Український к о о п е р а т и в н и й банк - п р е з и д е н т и М. Лепкий, Л. Віснєвський, віце-президент Е. Попович; Реміснична кредитна каса; Каса кооперативної спілки; Жидівська позикова каса «Агавас Гесед»; У к р а ї н с ь к а к о о п е р а т и в н а м і щ а н с ь к а к а с а - д и р е к т о р Т. Ч е р н я к о в с ь к и й ; Г а р б а р с ь к а к а с а ; К у п е ц ь к и й к р е д и т н и й р е м і с н и ч и й к о о п е р а т и в «Будучність»; П о з и к о в а к а с а з а л і з н и ч н и х р е м і с н и к і в ; К а с а «Власна поміч»; Повітова о щ а д н а каса - п р е з и д е н т и г р а ф В. Д з є д у ш и ц ь к и й , Т. Б у ж и н с ь к и й , в і ц е - п р е з и д е н т и Б. С т е к , Й. Д ж е в і ц ь к и й , директор М. Добровольський. Усі н а ц і о н а л ь н о с т і , котрі м е ш к а л и в С т а н и с л а в о в і , а к т и в н о розвивали с в о ю самостійну політичну діяльність, котра привела до с т в о р е н н я ч и с л е н н и х п а р т і й - від к р а й н ь о л і в и х д о к р а й н ь о п р а в и х . 58


Міська ощадна каса Для р о з в и т к у п р о п а г а н д и всі партії в и к о р и с т о в у в а л и ч а с о п и с и , листівки, друковані видання, радіо, міські гучномовці і д е м о н с т р а ц і ї . Всі партії і м е т о д и п р о п а г а н д и були л е г а л ь н и м и , за в и н я т к о м антидержавної діяльності. Поляки с в о ю політичну діяльність з о с е р е д и л и переважно в о р г а н і з а ц і я х , які д і я л и н а ц и х т е р е н а х щ е п е р е д П е р ш о ю с в і т о в о ю в і й н о ю . В повіті діяла Х р и с т и я н с ь к а спілка національної є д н о с т і , від якої с е н а т о р о м о б р а л и 3. Л е в а к і в с ь к о г о . С е р е д робітників і залізничників популярною була Польська соціалістична партія, г о л о в о ю якої був Коханський, а в и д а т н и м діячем Ганчарек. Національну д е м о к р а т і ю в С т а н и с л а в о в і п р е д с т а в л я л и такі діячі, як Ю. Зелінський, отець Босак, сенатор граф Д з є д у ш и ц ь к и й . У сеймі П о л ь с ь к у н а р о д н у ліґу «П'яст» від С т а н и с л а в о в а п р е д с т а в л я в Л ю д в і г Гамерлінґ. У Б е з п а р т і й н о м у б л о ц і с п і в п р а ц і з у р я д о м д і я л ь н и м и б у л и п о с о л Х о в а н е ц ь , Котлярчук і З е й д л е р , к о т р и й б у в п р е з и д е н т о м Б Б С У Українці далі політично п р а ц ю в а л и в Станиславові загалом у м е ж а х т и х п а р т і й , які і с н у в а л и п е р е д в і й н о ю . 1 4 л ю т о г о 1 9 2 0 р о к у українці скликали в Станиславові з'їзд усіх українських партій і оголосили суверенітет Української д е р ж а в и . Найбільше прихильників мала партія УНДО, г о л о в о ю якої у львівському центрі був Кость Л е в и ц ь к и й , я к и й закінчив у С т а н и с л а в о в і г і м н а з і ю . В и д а т н и м и д і я ч а м и 59


цієї партії в С т а н и с л а в о в і б у л и д о к т о р В о є в і д к а , д о к т о р Г р о б е л ь н и й , д о к т о р О л е с н и ц ь к и й , п р о ф е с о р Бриґідер і д о к т о р В. Янович. В Угорниках Станиславівського повіту діячем УНДО був г р е к о к а т о л и ц ь к и й с в я щ е н и к М. Ганушевський, я к и й став п о с л о м від цієї партії до польського сейму. Ш и р о к у діяльність розвинула в Станиславові Українська с о ц і а л ь н о - р а д и к а л ь н а партія, в і ц е - п р е з и д е н т о м якої в Польщі був станиславівець Лев Бачинський, котрий 1918 року був віцеп р е з и д е н т о м ЗУНР. В и д а т н и м д і я ч е м У С Р П у С т а н и с л а в о в і б у в Р. Я р о с е в и ч . Від УНДО п о с л о м у с е й м і був п р е з и д е н т УНДО член Головної р а д и адвокатів у Варшаві Кость Л е в и ц ь к и й ( п о х о д и в з Т и с м е н и ц і , до гімназії ходив у Станиславові). У С т а н и с л а в і в с ь к о м у повіті ш и р о к у діяльність р о з в и н у л а У к р а ї н с ь к а п а р т і я н а ц і о н а л ь н о ї п р а ц і , к о т р о ю к е р у в а в Д м и т р о Паліїв, к о л и ш н і й о ф і ц е р у к р а ї н с ь к о ї а р м і ї , щ о п о х о д и в з К а л у щ и н и . Він б у в п о с л о м д о с е й м у від о к р у г у С т а н и с л а в о в а , Б о г о р о д ч а н , К о л о м и ї і С н я т и н а . З г о д о м він с т а в ч л е н о м н е л е г а л ь н о ї У к р а ї н с ь к о ї в і й с ь к о в о ї організації, п р о в і д якої п е р е н е с е н о з Б е р л і н а до В а р ш а в и . Паліїв заснував організацію Ф р о н т національної єдності. В Станиславові існувало Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання «Сельроб»,

яке в и н и к л о

1926 року. Діяла також Українська

н а ц і о н а л ь н о - с о ц і а л і с т и ч н а п а р т і я , г о л о в о ю я к о ї б у в Голуб. І с н у в а л а Українська партія хліборобів, к е р і в н и к а м и якої були С. Д а н и л о в и ч , С . Т в е р д о х л і б , М . Яцків і М . Ільків. Ц я п а р т і я м а л а п е в н і в п л и в и н а П о к у т т і . Д і я л и т а к о ж такі п а р т і ї , я к К а т о л и ц ь к а у к р а ї н с ь к а п а р т і я , Український селянський н а р о д н и й с о ю з і Партія старорусинів, яка втрачала свої колишні впливи як партія консерваторів. На т е р е н і С т а н и с л а в о в а , як і в і н ш и х містах, н е л е г а л ь н о д і я л а партія ОУН, що була організацією українських націоналістів. її в и д а т н и м и діячами були О. Бойчук, отець Следзюк, Юрченко і п р о ф е с о р Бойко. Відомим оунівським т е р о р и с т о м у Кракові був н а р о д ж е н и й у Станиславові студент хімічного факультету Львівської політехніки в и р о б н и к б о м б Я. Карпинець. Ж и д и с в о ю політичну діяльність у Станиславові сконцентрували п е р е в а ж н о в Сіоністичній партії, в и д а т н и м и діячами якої були К. Гальперн, п о с о л до польського сейму, А. Ріттерман, який став віцепрезидентом Станиславова, і Ріттерманова, невтомна громадська діячка, яка, між і н ш и м , організувала навчальну ф е р м у для жидівських 60


дівчат, щ о в и ї ж д ж а л и д о П а л е с т и н и . П р а в и м к р и л о м сіоністів, так званими ревізіоністами, керував професор Барі. Багато прихильників с е р е д жидів мала о р т о д о к с а л ь н а партія «Агудат Ізраель», що з м а г а л а с я із сіоністами за в п л и в и в кагалі. Існували також жидівська п а р т і я о р т о д о к с і в - с і о н і с т і в «Мізрахі» т а л і в а ц ь к а п а р т і я « Б у н д » , я к о ю к е р у в а л и д о к т о р З е й н ф е л ь д і І. Ф р і с н е р . Усі національності в и д а в а л и місцеві щ о д е н н і г а з е т и і періодичні ч а с о п и с и . Для поляків в и х о д и л а газета «Кур'єр с т а н и с л а в о в с к и й » , р е д а к т о р а м и якої б у л и Т. Х о в а н е ц ь , Т. Цепнік і К в а с н е в с ь к и й . В и х о д и л и тижневик «Земля Станиславівська» і місячник «Право рільника». Українці видавали місячник «Кришка»*, р е д а к т о р о м якого був І. Ч е п и г а . В и д а н н я « Д о б р и й п а с т и р » р е д а г у в а в Т. Г а л у щ и н с ь к и й , а його видавцем був Т. Бойчук. Виходив ч а с о п и с «Українське життя» під р е д а к ц і є ю Й. С т а в н и ч о г о . О р г а н у к р а ї н с ь к о ї партії У к р а ї н с ь к и й н а ц і о н а л ь н и й с о ю з н а з и в а в с я « С е л я н с ь к и й п р а п о р » . С е л я н с ь к а партія «Сельроб» в и д а в а л а т и ж н е в и к «Станиславівські вісти». В и х о д и в т а к о ж молодіжний часопис «Український Пласт».

Греко-католицький

є п и с к о п а т в и д а в а в ч а с о п и с «Скала», о р г а н р е л і г і й н о г о т о в а р и с т в а «Скала». Ж и д и редагували тижневик «Юдіше Ворт». Гебрейською м о в о ю в и х о д и в м і с я ч н и к , р е д а г о в а н и й М . Т о б а к о м . Німці в и д а в а л и м і с я ч н и к «Загальний євангелістський листок», аукраїнськієвангелісти видавали ч а с о п и с «Світ», я к и й р е д а г у в а в п а с т о р Ярчук. Т о в а р и с т в о у к р а ї н с ь к и х ремісників і підприємців видавало «Фаховий вісник». Усі національності о р г а н і з у в а л и х а р и т а т и в н у д о п о м о г у д л я мешканців. Магістрат відкрив дім убогих і Міський дім старців. Харитативною діяльністю для тих, хто в потребі, з а й м а л и с я в Станиславові Товариство доброчинності Вінцента і Павла, котре працювало при парафіях,

Г р о м а д с ь к а ліґа жінок і м о н а с т и р

альбертинівіальбертинок. Серед українців харитативною діяльністю опікувалися сестри василіанки і товариство «Союз українок», г о л о в а м и якого були А. Рубльова і 3. О л е с н и ц ь к а , котрі в 1 9 3 4 році скликали в Станиславові з'їзд «Союзу Українок» у Польщі. Надзвичайно р о з в и н е н о ю харитативна діяльність була с е р е д жидів. Цю діяльність фінансували кагал, жидівські організації, і д о п о м а г а л и в цьому з-за кордону, переважно зі Сполучених Ш т а т і в . * В ж о д н і й б і б л і о г р а ф і ї м і ж в о є н н и х часів м і с я ч н и к «Кришка» не згадується. 61


Х а р и т а т и в н о ю д і я л ь н і с т ю з а й м а л о с я т о в а р и с т в о «Томкней Н і с т о р і м » , котре допомагало дровами, картоплею і грошима. Товариство «Тамгні А м а н і н » з а к л а д а л о г р о м а д с ь к і к у х н і , в я к и х т і , х т о в п о т р е б і , х а р ч у в а л и с я б е з к о ш т о в н о або за мінімальну плату.

Існувало

Т о в а р и с т в о д о п о м о г и в а г і т н и м жінкам, яке н а д а в а л о одяг, постіль, г р о ш і . Т о в а р и с т в о « Л і н а с Гатседек» д о п о м а г а л о п р и л і к у в а н н і . Д і я л о т о в а р и с т в о «ШАГ» (Жидівська г о с п о д а р с ь к а спілка), яке надавало фінансову допомогу малоземельним жидівським господарствам. Окрім того, існував Жидівський дім убогих. Також процвітав Євангелістський заклад доброчинності. Розпочата перед Першою світовою війною тенденція до г р о м а д с ь к о г о о б ' є д н а н н я м е ш к а н ц і в б у л а з р е а л і з о в а н а після 1 9 1 9 року. Поляки в С т а н и с л а в о в і о б ' є д н а л и свої г р о м а д с ь к і ініціативи в ряді спілок. П р о ф е с і й н о б у л и о р г а н і з о в а н і в с п і л к у п о л ь с ь к і в ч и т е л і , г о л о в а м и якої б у л и А. Гануш, В. Гайнікевіч, Т. П і л я в с ь к и й , М. Н і с ь о л і в н а , а в и д а т н и м д і я ч е м був А. Якель. П р а ц ю в а л и Спілка б а н к о в и х і с т р а х о в и х працівників, Спілка п о л ь с ь к и х залізничників і П р о ф е с і й н а спілка залізничників. П о з а т и м і с н у в а л и : С о ю з п о л ь с ь к и х купців, С о ю з з е м с ь к и х п р а ц е д а в ц і в , Об'єднання польських міщан, Професійна спілка землеробів, С о ю з пекарів дирекції залізниць (голова доктор Й. Ярошевич), Об'єднання польських адвокатів і Об'єднання польськихлікарів. Р е м і с н и к и о р г а н і з у в а л и с я в різних цехах. Існували різні товариства. Працювали: Товариство пекарів, Промислове товариство фіакрів, Товариство викладачів в и щ и х шкіл, Товариство вчителів загальних шкіл « В о г н и щ е » , г о л о в о ю я к о г о була Е. Гадзінська. Ще від XIX с т о л і т т я п о л ь с ь к і м і щ а н и б у л и о б ' є д н а н і в т о в а р и с т в і « З в і з д а » , котре мало власний просторий будинок, в якому були глядацька і т а н ц ю в а л ь н а з а л и , бібліотека, клубні к і м н а т и і к е г е л ь б а н . М і щ а н и м а л и свій прапор.

Ефективно працювало Малопольське рільниче

т о в а р и с т в о , г о л о в о ю якого був. Л. Потуліцький. К р і м т о г о , і с н у в а л и такі г р о м а д с ь к і т о в а р и с т в а : ліґа п о в і т р я н о ї о б о р о н и д е р ж а в и , М о р с ь к а і к о л о н і а л ь н а ліґа ( п р е з и д е н т Окольович), Польський Ч е р в о н и й Хрест, С о ю з шляхтичів-колоністів ( г о л о в а - п і д п о л к о в н и к Ризінський), Польське татранське товариство, П о л ь с ь к и й м и с л и в с ь к и й с о ю з , Т о в а р и с т в о рибалок, С о ю з інвалідів (голова Б. Кікевич), Союз ветеранів, Союз легіонерів (голови: Й . Л ю б ч и н с ь к и й , Д у н к а д е С а й о , Котлярчук), С т р і л е ц ь к и й с о ю з ( г о л о в а - Котлярчук, к о м е н д а н т - Й. Л ю б ч и н с ь к и й ) . 62


О к р і м т о в а р и с т в а «Звізда», г о л о в о ю я к о г о був Гонек, т а Польського казино, польські міщани та службовці згуртовувалися в о р г а н і з а ц і ю «Сокіл».

Вона володіла просторим центральним

будинком з глядацькою і танцювальною залами, клубними кімнатами, гімнастичною залою, стадіоном для ігор і тренувань. Організація мала власні ефектні о д н о с т р о ї , п р и ній діяли х о р , о р к е с т р , т е а т р а л ь н а і т а н ц ю в а л ь н а г р у п и , ряд с п о р т и в н и х клубів для великої кількості м о л о д і . В С т а н и с л а в о в і д і я л о ч о т и р и с т а н и ц і «Сокола»: С т а н и с л а в і в - І , Станиславів-Бельведер, Станиславів-Гірка і Станиславів-КнягининК о л о н і я . О ч о л ю в а в «Сокіл» г о л о в а і н ж е н е р Б а б ч и ш и н , а а к т и в н и м и діячами «Сокола» були п р о ф е с о р Ф о р т у н а , п р о ф е с о р Гуравський, Г. Госович, Гонек, д о к т о р М. К е н д з ь о р , Н а в р о ц ь к и й , Б. Нітка, Л о з і н с ь к и й , Н а л є п а , д и р е к т о р Ж у р о в с ь к и й , С . Ж а к . П р и «Соколі» і с н у в а л и ж і н о ч і і чоловічі

команди.

«Сокіл»

був

головним

організатором

т р е т ь о т р а в н е в и х н а ц і о н а л ь н и х п о л ь с ь к и х у р о ч и с т о с т е й . У «Соколі», крім г і м н а с т и ч н и х команд, були о р г а н і з о в а н і футбольні к о м а н д и СК Гірка, і С о к і л - 2 , щ о г р а в у класі С . І с н у в а л и х о к е й н і к о м а н д и С о к і л - 1 , С о к і л - 2 і С о к і л - 3 . В «Соколі» з а й м а л и с я л е г к о ю а т л е т и к о ю , г р е б л е ю , рухливими іграми, туризмом, лижним та ковзанярським спортом. Різнобічним серед польської громадськості був культурний розвиток, і цьому с п р и я л и численні культурні о с е р е д к и . В е л и к о ю популярністю користувалися бібліотеки й освітньо-культурні імпрези. В Станиславові діяла велика міська бібліотека, яка налічувала 35 0 0 0 томів. З а с н о в а н и й містом музей Покуття містився в ратуші*. Крім міської бібліотеки, існувало Товариство «Народної школи», яким керували Й. З є л і н с ь к и й і 3. З ь о б р о в с ь к и й , а й о г о а к т и в і с т а м и були К. Ісакевич, В. Д е м б р о в с ь к и й , К. П о п о в и ч , Й. Я с і н с ь к и й , Е. Л у ч и н с ь к и й , К. Ф і р ґ а н е к і С. У м і н с ь к и й , а в повіті - А. В о л и н с ь к и й . Це т о в а р и с т в о організовувало в Станиславові і в повіті читальні і випозичальні к н и ж о к , н а у к о в о - о с в і т н і публічні лекції. Станиславів був ц е н т р о м з великою кількістю освічених л ю д е й , тому тут були великі п о т р е б и в діяльності різних наукових організацій. Між іншим, працювало Товариство приятелів науки. Його головою був Й . З є л і н с ь к и й , а с е к р е т а р е м - д о к т о р М . К е н д з ь о р . І с н у в а в філіал * У ратуші Покутський музей ніколи не р о з м і щ у в а в с я . Спочатку цей м у з е й , з а с н о в а н и й у 1928 р о ц і , р о з м і щ у в а в с я у б у д и н к у б і б л і о т е к и м е д и ч н о г о у н і в е р с и т е т у , що по вулиці Галицькій. М у з е й п л а н у в а л о с ь перенести до ратуші, але до 1939 року о п о р я д ж е н н я не було завершено. 63


львівського Оссолінеуму, д и р е к т о р о м якого був Керніцький. Діяв С т а н и с л а в і в с ь к и й філіал П о л ь с ь к о г о п о л і т е х н і ч н о г о т о в а р и с т в а у Львові. М у з е є м Покуття керував науковець д о к т о р Й. Грабовський. С в о ю д о в о є н н у діяльність п р о д о в ж у в а л о М у з и ч н е т о в а р и с т в о імені М о н ю ш к а , г о л о в о ю я к о г о був і н ж е н е р Б о к у н . У п р и м і щ е н н і М у з и ч н о г о т о в а р и с т в а п р а ц ю в а л а М у з и ч н а к о н с е р в а т о р і я , д и р е к т о р о м якої б у в с к р и п а л ь і к о м п о з и т о р В. Г а у с м а н , а в і ц е - г о л о в о ю - Р. В о й т . П р о ф е с о р а м и консерваторії були Я. Барнич, С. Касвінер, В. Дзедушинська і Дорожинська-Лукомська. Музичне товариство мало свій хор, д и р и г е н т о м якого був А. Ісакович. У М у з и ч н о м у товаристві п р а ц ю в а в Г. Г о с о в и ч , г о л о в а « С о к о л а » - П р к и . У приміщенні Музичного товариства існувала Станиславівська опера і оперета. Диригентами Опери були: М. Дорожинський, A. Ш т а д л е р і Т. Я р е ц ь к и й . Р е ж и с е р о м був д о к т о р Лякс, с о л о с п і в о м к е р у в а л а п р о ф е с о р к а к о н с е р в а т о р і ї В. Д з е д у ш и н с ь к а . Ж і н о ч і партії в Опері виконували: Худзекевичева, Вінярська, Каллікова, Ш т і б е р о в а , Ґжибовська, Гудецьова, Вінтерова, Цьомборовська, Ковальська, А н д р у ш к е в и ч е в а , Кухцякова і Д о р о ж и н с ь к а , а чоловічі - Б у к о в с ь к и й , B. А н д р и ш е в и ч , Бень, К. Лахета, Х о л н о в с ь к и й , Х ж а н о в с ь к и й . В. Д о б ж а н с ь к и й , Н а й с а р е к , Ф р а н к е в и ч , С о б о л е в с ь к и й , П. Р у ц ь к и й , Р. В о й т , П е р у ц ь к и й і К і с е л е в с ь к и й . З г а с т р о л я м и в и с т у п а л и А. Д і д у р , Й. Ш и м о нович, Правдзиць, Ф. Бедлевич, Й. Ман, М. Мартіні, А. Оконський, В о л я н с ь к и й , Гануш і К о п ц ю ш е в с ь к и й . Із з н а н и х у світі і к р а ї н і с п і в а к і в , крім з г а д а н о г о вже Дідура, в Станиславівський опері виступали C . К о р в і н - Ш и м а н о в с ь к а , Рен П ф і ф е р з В і д н я , О л е с ь к а , Ф р е н к л і в н а , Ф і ш е р о в а , К а л у с ь к а , З а м о р с ь к а , Е. Гакер з В і д н я , Л е в и ц ь к а і Корачинська. Декорації робив художник і актор Мярчинський. Освітленням займався Морінґер, а г о с п о д а р е м Гардероба був А. П о п е в е н ю к . В оперетах в и с т у п а л и : Касвінер, Бефінґер, Савка, Давідович, Гудець, Д о р в с ь к и й , Карчевський, Бонча, Ронський і С т а с ю к . В о п е р е т і п о с т і й н о п р а ц ю в а л и п р о ф е с і й н і а к т о р и Г. В о с т ровська, М. Сенявська, Риґерова, Давідович і Смереченський. Д и р и г е н т о м о р к е с т р у Оперети був інженер Поплавський. З а в ж д и п е р е п о в н е н и м б у в т е а т р імені Ф р е д р а в С т а н и с л а в о в і . А к т о р а м и тут б у л и й а м а т о р и , і п р о ф е с і о н а л и . З г о д о м т е а т р з м і н и в назву на театр М о н ю ш к а , а ще пізніше виступав як театр Покутської землі. Д и р е к т о р а м и т е а т р у б у л и : а к т о р А. Л е л е в и ч , Г. Цепнік і 3. Л о з і н с ь к а . Головою театральної управи був інженер Кузьмінський, а членами 64


Міський театр іменіМонюшка Д у б і ц ь к и й , Ч а й к о в с ь к и й , Гудецьі К о р ч о в с ь к и й . Р е ж и с у р о ю з а й м а л и с я Й. Цепнік, Р о н с ь к и й , Орвіч, В. Геленський, Кунцевич і Ф о р б р о т . П о с т і й н и м и а к т о р а м и б у л и Г. В о с т р о в с ь к а , М. С е н я в с ь к а , Р и ґ е р о в а , Д а в і д о в и ч , Б о н ч а , Д а р в с ь к и й , с і м ' я С м е р е ч а н к і в і К. К і й о в с ь к и й . А к т о р а м и - а м а т о р а м и б у л и Гудець, К о р ч о в с ь к и й , С т а с ю к , Р о н с ь к и й , Едерова, Ш у б е р т о в а , Банахова, Франковська, Ґжибовська-Гудецьова, Фідедерова, Генриховська, Кузьмінський, Піскозубянка, Фідлерівна, Шуберт, Бялоскурський, Остропольський, Арматисівна, Перацький, С а в к а , К е д р и н с ь к и й , А д а м і М я р ч и н с ь к и й . Як г о с т і т у т в и с т у п а л и А д а м Кітшман, Нєвярович, Романівна, Сольський і Ж и л е ц ь к и й . У театрах В а р ш а в и і Львова виступала співачка станиславівського походження С. Аргасінська-Хоїновська. У Варшавській опері співав М а р і я н П а л е в и ч - Г о л е є в с ь к и й , що н а в ч а в с я у С т а н и с л а в о в і , а з а г и н у в у В а р ш а в і 1939 року. Не м е н ш і н т е н с и в н о , як у поляків, р о з в и в а л и с я культурні і громадські організації українців. Українські читальні і бібліотеки закладала «Просвіта», г о л о в а м и якої б у л и д о к т о р В о є в і д к а і д о к т о р Ю. О л е с н и ц ь к и й , а в и д а т н и м и д і я ч а м и цієї о р г а н і з а ц і ї - д о к т о р Я н о в и ч , М. К у ш , Т. М а р т и н е ц ь і М. Г р у ш к е в и ч е в а . Діяв С о ю з українських вчителів, г о л о в о ю якого був І. Рибчин. Т о в а р и с т в о м «Рідна школа» к е р у в а л и : п р о ф е с о р Н. Д а н и ш і І. Волянський. Існувало Українське педагогічне т о в а р и с т в о , діяли 65


Товариство учителів «Громада», яким керував п р о ф е с о р Рибчин, і Спілка українських м і щ а н «Зоря», г о л о в а м и якої були В. Свістель, В. Снігурович і Слюсарчук. Існували українські ремісничі цехи. Працювали: Спілка українських ветеранів, Туристичне товариство «Чорногора», Українське т о в а р и с т в о р и б а л о к і м и с л и в ц і в , Гігієнічне товариство, головою якого був доктор Й. Грушкевич. Найбільше г р о м а д с ь к и х діячів з о с е р е д ж у в а л о с я д о в к о л а Н а р о д н о г о д о м у і «Сокола». «Сокіл» м а в с в о ю в л а с н у с а д и б у з г л я д а ц ь к о - т а н ц ю в а л ь н и м залом, клубними кімнатами, гімнастичною залою і стадіоном. У к р а ї н с ь к и й «Сокіл» о б ' є д н у в а в у с і х . Й о г о г о л о в а м и б у л и О . Т р а ч , М а р т и н е ц ь , і н ж е н е р П о п о в и ч , а а к т и в н и м и д і я ч а м и - Ц. П о б р а т и м , і н ж е н е р К о м а р н и ц ь к и й , І. М и к и т ю к і А. Б о р и н е ц ь . Т р е н е р о м г і м н а с т и к и в у к р а ї н с ь к о м у «Соколі» б у л а М . В и с о ц ь к а . Н а т е р и т о р і ї , щ о н а л е ж а л а « С о к о л о в і » , с п о р у д и л и щ е й б у д и н о к д л я «Рідної ш к о л и » . П р а ц ю в а л о Українське т о в а р и с т в о «Бесіда». Про культурний р о з в и т о к українців д б а л и такі діячі, як Й. К а м е н е ц ь к и й , М. Л е п к и й . І. С т а в н и ч и й , Онуферко, Барнич, М. Бенцальтаінші. П р а ц ю в а в В и щ и й м у з и ч н и й інститут, з а с н о в а н и й М у з и ч н и м т о в а р и с т в о м імені Л и с е н к а . Й о г о п р е з и д е н т о м був Г. О н у ф е р к о , а д и р е к т о р о м - д и р и ґ е н т і педагог О. Залеський. При інституті існувала м у з и ч н а ш к о л а , в якій в и к л а д а л и : ф о р т е п і а н о - О. Л а х о т и н с ь к а , А. К н я г и н и ц ь к а і С . Мішкевичева, скрипку -Гаґер, а спів - 3 . ЛевицькаЗ а м о р а . Діяв х о р «Боян» під к е р і в н и ц т в о м п р о ф е с о р а К л а п у щ а к а , І. Н е д і л ь с ь к о г о і Г. О н у ф е р к а . Д и р и ґ е н т о м х о р у був п р о ф е с о р Б а р н и ч . П р а ц ю в а л о Наукове т о в а р и с т в о імені Ш е в ч е н к а , г о л о в о ю я к о г о був професор Бриґідер. 1923 року в Станиславові заснували Український національний т е а т р імені Тобілевича. Ц е й театр м і с т и в с я в залі у к р а ї н с ь к о г о «Сокола». М е ц е н а т о м театру був д и р е к т о р банку К. В и ш н е в с ь к и й . Режисеркою і акторою цього театру була М. Федів-Дмитракова, що походила зі Стрия. Режисерами також були: Бенцаль, Й. Давідович, Б о р о в и к , В. Б л а в а ц ь к и й і Г. С о в а ч е в а . Д и р и ґ е н т а м и т е а т р а л ь н о г о о р к е с т р у б у л и : Б. С о р о м а х а , В. Ш р а м і с к р и п а л ь К. Цісик. В українському театрі грав оркестр польських колійовців. Адміністратором театру був І. Волощук. Театр ставив о п е р и і о п е р е т и . В ньому співали: тенор Опара, Белічковський, тенор Горчинський, І. Даньчак, Б а з и л е в и ч , Б. П о з д н и й , І р и н а М а л а н ю к і Лідія К о р о т н и ц ь к а К р у ш е л ь н и ц ь к а , яка с т а л а с л а в е т н о ю співачкою. П р о ф е с і й н и м и акторами театру були: М. Дмитракова, Ф. Лопатинська, І. Левицька, М. Слюсарівна, Л. Кривицька, Л. і К. Кемпе, О. Бенцапьова, 3. Стадникова, Б р и л і н с ь к а , Л . Л е н с ь к а , Л . С м і р н и н с ь к а , Л . Р а д в а н с ь к а , Л . Гапіцинська,

66


Л. Пастернаківна, Л. Ш е ш е р о в с ь к а , Й. Гаєвський, М. Орел-Степняк, І. Д а в і д о в и ч , Й. Нікітин, Н. М і н ч е н к о - С я т о в с ь к и й , О. С о л ь с ь к и й Н е д з е л ь к а , І. Рубчак, О. Яковлів і В. Карпяк. Також у ц ь о м у т е а т р і г р а л и С. Якубович-Кацкова, Н. Левицька-Габрилер, К о м о р н и ц ь к а , А. Кічунова, О. Вовкова, Стасюк, А. Ж м у р к е в и ч , М. Л я т и ш е в с ь к и й , А. Паньчак, К. В е л и ч к о , Е. Щ е п а р о в и ч і Ф. В е л и ч к о . Від 1920 р о к у і с н у в а л и п е р е с у в н и й у к р а ї н с ь к и й д р а м а т и ч н и й т е а т р під д и р е к ц і є ю І . К о г у т я к а та п е р е с у в н и й український н а р о д н и й театр «Промінь». Наприкінці 1938 року о б ' є д н а л и с я театри «Заграва» й імені Тобілевича, с т в о р и в ш и У к р а ї н с ь к и й т е а т р імені К о т л я р е в с ь к о г о . Д и р е к т о р а м и т е а т р у б у л и М. Б е н ц а л ь , М. Б л а в а ц ь к и й і Р и б ч и н , у с к л а д і ц ь о г о т е а т р у г р а л и Бойчук, Н и к и ф о р я к , В. Янович і В і с л і ц ь к и й . У жидівському суспільстві великий вплив на організацію г р о м а д с ь к о г о і культурного життя мали кагал і жидівські політичні партії. П р и с т а н и с л а в і в с ь к о м у кагалі і с н у в а л а в е л и к а бібліотека. Д і я л и : Жидівське товариство народної і середньої школи, Товариство п о ш и р е н н я професійної освіти с е р е д жидів Східної Малопольщі, Товариство приятелів жидівського університету в Єрусалимі, Товариство есперантистів. Професійні жидівські організації представляли: Спілка жидівських р е м і с н и к і в , г о л о в о ю я к о ї б у в Г а й м а н , р е м і с н и ч а о р г а н і з а ц і я «Яд Гарудзім», Т о в а р и с т в о ж и д і в с ь к и х купців і Купецька к о н г р е ґ а ц і я . П р а ц ю в а л и Л іґа ж и д і в с ь к и х лікарів і Ліґа ж и д і в с ь к и х а д в о к а т і в . Ці ліґи висували делеґатів до Адвокатської та Лікарської палат у Львові.

Праворуч будівля жидівського кагалу 67


Існувало т о в а р и с т в о « Є в р е й с ь к а асоціація колонізації», яке в Станиславові мало земельний маєток і ґуральню. Працювало Ж и д і в с ь к е о к р у ж н е т о в а р и с т в о в е т е р а н і в , і с н у в а л а Спілка Ж и д і в с ь к и х Офіцерів Запасу. Головою Товариства Ветеранів був д о к т о р Гофман. Жидівська інтелігенція збиралася в Жидівському казино. Великим культурним здобутком жидів у Станиславові був м у з и ч н о - д р а м а т и ч н и й театр імені Гольфадена, яким керував п о е т і письменник директор Сафрін. З часом його перейменували на д р а м а т и ч н у с т у д і ю імені Г о л ь д ф а р е н а , і він с т а в п е р е с у в н и м т е а т р о м . У н ь о м у п р а ц ю в а л а ж и д і в с ь к а О п е р е т а , д и р и г е н т а м и якої б у л и д о к т о р Ф а л ь ґ е р т і Л . Рубінґ-Оравський, а р е ж и с е р о м - Д . Д е м е р е р . В Опереті г р а л и : Л. Гляне, Л. Рубінґер, Б. Л і т м а н і К а с в і н е р . С у ф л е р о м був Д. Ш т о к г а м е р . Акторами театру були: М о л я Берґ, Бета М о л ь д а в е р , М. Л е б з е л е р , М. Б і т м а н , І. К а с в і н е р , Л. Б р у к , М. К а ц і Г. С а ф р і н . У цьомутеатрі виступав прославлений у Берліні до 1932 року актор А. Гранах. В и с т у п и Гранаха після 1932 року д у ж е піднесли значення т е а т р у д л я жидівської культури в Східній Малопольщі. Його діяльність дала містові ім'я «Жидівський В а й м а р на кресах», що піднесло значення цього театру на весь реґіон. Оперета і Жидівський театр зі С т а н и с л а в о в а о б ' ї ж д ж а л и з в и с т а в а м и не тільки С т а н и с л а в і в с ь к е в о є в о д с т в о . А к т о р Гранах, я к и й с в о є ю з н а м е н и т о ю г р о ю п і д н і с р і в е н ь Ж и д і в с ь к о г о театру в С т а н и с л а в о в і , п о х о д и в з цих земель, бо народився у Вербівці (Городенківський повіт). У с і н а ц і о н а л ь н о с т і в и к о р и с т о в у в а л и д е м о к р а т и ч н і у м о в и , які д е р ж а в а створила для ідейної й спортивної організації молоді. Ідейно польська молодь зосереджувалася передовсім у харцерстві. В Станиславові заклали дев'ять харцерських дружин. Командир к о л и ш н ь о ї д р у ж и н и імені А н д ж е я М а л к о в с ь к о г о , В . М а д е й , з б е р і г с т я г харцерської Станиславівської станиці і у вересні 1984 року поклав його на Ясній горі у Ченстохові. Комендантами станиці були 3. Б а л а б у ш и н с ь к и й і п р о ф е с о р Й. С т а м п е р , з а с т у п н и к а м и - Й. М у с я л і Й. М а р к е в и ч , с е к р е т а р е м - Б і д з і н с ь к и й , г о с п о д а р с ь к и м р е ф е р е н т о м - М . Р о л е в и ч . К е р і в н и к о м зухів б у л а С. Д о б ж а н с ь к а , р е ф е р е н т о м граф отець д о к т о р Й. Яґляш, р е ф е р е н т о м фізичного виховання С. Мазярек, референтом к о м а н д - М. Лукасевич. Лікарем у станиці був д о к т о р С. Ґ о ш о в с ь к и й , а к а п е л а н о м - о т е ц ь В. П є х у ц ь к и й . Від з а г а л ь н и х шкіл х а р ц е р с т в о м о п і к у в а в с я Якель, а х а р ц е р с ь к и м опікуном у гімназіях був п р о ф е с о р Гуравський. В и д а т н и м х а р ц е р с ь к и м діячем був Цесла. До складу Станиславівської станиці входили: Д р у ж и н а імені Д. Чацького, д р у ж и н о в и й - граф А. П о д с а д а . 68


Д р у ж и н а імені Й. П р е н д з и н с ь к о г о , д р у ж и н о в и й - Й. П а в л о в с ь к и й . Д р у ж и н а імені Тадеуша К о с т ю ш к а , д р у ж и н о в и й - М. Цесляк. В о д н а д р у ж и н а і м е н і К о р о л я В л а д и с л а в а IV, д р у ж и н о в и й Т. Ш т и л і н с ь к и й . Д р у ж и н а імені князя Й о з е ф а П о н я т о в с ь к о г о , д р у ж и н о в и й 3. Шафранський. Д р у ж и н а імені Короля Яна III С о б е с ь к о г о , д р у ж и н о в и й - С. М а з я р е к . Лігу харцерських старійшин імені Болеслава Х о р о б р о г о очолював Ф. Лозінський. Військовий вишкіл у харцерських дружинах п р о в а д и в капітан Корабійовський. Багато молодих поляків належало до «Сокола», де вони займалися гімнастикою й ідейно виховувалися в національному дусі, одночасно займаючись різними видами спорту. Ідеологічно польською м о л о д д ю займалися політичні організації. Блок співпраці з у р я д о м згуртував м о л о д ь у таких організаціях, як С о ю з б о р о т ь б и молодих, Молодіжний леґіон, Передня охорона. В християнській демократії молодь належала до організації «Відродження». Національна демократія (праве націоналістичне крило) об'єднувало молодих в організації Всепольський союз молоді. Соціалісти зорганізували молодих у Робітничий університет. Існувало Товариство п р а ц ю ю ч о ї м о л о д і «Єдність». М о л о д ь усіх національностей мала можливість р о з в и в а т и с я фізично. Існували с п о р т и в н і с т а д і о н и п р и «Соколі», п р и школах, п р и с п о р т и в н и х к л у б а х (їх ф і н а н с у в а в к л у б з в л а с н и х п р и б у т к і в ) , п р и магістраті був великий стадіон, який утримувала О щ а д н а каса. Організаторами і діячами спорту в польській громаді Станиславова були: Воробкевич, професор Ґуральський, професор Бабчишин, інженер Ясельський. Головним с п о р т и в н и м зацікавленням молодих чоловіків був ф у т б о л . Усі футбольні клуби н а л е ж а л и до Д е р ж а в н о ї ф у т б о л ь н о ї ліґи у Л ь в о в і і б р а л и у ч а с т ь в о к р у ж н и х р о з і г р а ш а х р і з н о г о класу. П р о в і д н и й п о л ь с ь к и й ф у т б о л ь н и й к л у б « Р е в е р а » н а л е ж а в д о к л а с у А . К р і м ф у т б о л у , в «Ревері» б у л и с е к ц і ї б о к с у , х о к е ю , л и ж н о г о спорту, тенісу, настільного тенісу і легкої а т л е т и к и . З г о д о м «Ревера» стала військовим клубом. В и д а т н и м и футболістами «Ревери» б у л и : Гонек, Ю р к е в и ч , К а с в і н е р , С . Ш т а ф , В е б е р , Р о с т е к , М . К о п а н і ц ь к и й , Ценґель, Б. Нітка, М. Квецінський, Гартман, М. Вітліцький, Кульман, Фішбах, Юнґ, Коцян, Янчи, Ш у д р а в и й і Ґранч. В і д о м и м и б о к с е р а м и «Ревери» були: Е. Хома, Зомбек, С е р а ф і н с ь к и й і Г р и ц у н . Е. Х о м а зі С т а н и с л а в о в а б у в ч е м п і о н о м П о л ь щ і . Знаними тенісистами були: доктор Рачинськцй, Немчевський і Т. М а л я р с ь к и й . У л и ж н о м у с п о р т і в и р і з н я л и с я Ж а к , д о к т о р Ґ а в е н д а і 69


Б. Нітка. В і д о м и м и м а й с т а м и настільного тенісу з «Ревери» були: 3. Данель, Рожанський і українець М. Снігурович. Окрім згаданих, д у ж е п р и с л у ж и л и с я с п о р т и в н о м у розвиткові поляків у Станиславові В. Т а т а р а , Б р а х , Й. і С. С е р а ф і н і . Домінанта футболу в спорті виявлялася в чисельності футбольних к о м а н д . У класі В г р а в клуб « Б и с т р и ц я » , в я к о м у т е ж б у л а с и л ь н а ж і н о ч а в о л е й б о л ь н а к о м а н д а . І с н у в а л а ф у т б о л ь н а к о м а н д а « С т р і л е ц ь - Раз Д в а Три», я к а м а л а і д о б р у х о к е й н у к о м а н д у , як і к о м а н д а «Сокіл-Гірка». « С о к і л - Г і р к а » г р а в у класі С. О п і к у н о м ц ь о г о к л у б у б у в Г. Г о с о в и ч . Опікуном молодіжного хокею був п р о ф е с о р Гуравський. Д о б р и м и х о к е ї с т а м и к о м а н д и «Раз Д в а Т р и » б у л и : б р а т и Б е н т к о в с ь к і , Б . Нітка, Я н ч и ш и н , Ш а й н е р і М. Копа. Існував футбольний клуб «Станиславів'янка», яким керував С. Серафіні. Діяли футбольна к о м а н д а «Вікторія», я к а г р а л а в класі С, і ф у т б о л ь н и й к л у б « Є д н і с т ь » , яким опікувалися польські р е м і с н и к и . Українці після Першої світової війни п о н о в и л и на цих теренах д і я л ь н і с т ь м о л о д і ж н о ї с к а у т с ь к о ї о р г а н і з а ц і ї «Пласт». У С т а н и с л а в о в і п л а с т о в и й курінь мав ім'я гетьмана М а з е п и . Ж і н о ч и й курінь імені княжни Романової очолювала Н. Левицька. Чоловічим куренем к е р у в а л и С. Н и к и ф о р я к і О. Л е в и ц ь к и й . Д л я с т а р ш и х п л а с т у н і в і с н у в а в курінь «Довбушівці», якими керував Андрухович, а куренем для старших пластунок керувала Д. Скочдополь. Працювала Окружна п л а с т о в а р а д а . П р о п а г а н д и с т а м и «Пласту» с е р е д м о л о д і б у л и : п о с о л УНДО до польського сейму отець М. Ганушевський, Меланія Грушкевич, професор Мирослава Кохановська, 3. Олесницька, Н. Л е в и ц ь к а і п р о ф е с о р Н. А н д р у х о в и ч . К у р і н н и м и у курені імені М а з е п и б у л и : В. І с а є р , В. П а ч н и ц ь к и й , О. Т а р н о в с ь к и й , П. Ісаїв, В. Б л а ж н ю к .

Пластуни з української державної гімназії. 1924р. 70


Курінними у курені імені княжни Романової були: М. Твердохліб, Н. Курінь, А. С к о ч д о п о л ь і О. К о к о р н я к . З б о к у шкіл о п і к у н а м и «Пласту» б у л и п р о ф е с о р П а р а ш к е в и ч д л я чоловіків т а Д . С к о ч д о п о л ь д л я ж і н о к . В і д 1 9 3 0 р о к у * «Пласт» п о ч а в п р а ц ю в а т и п і д н а з в о ю «Луг». Як і польська молодь, молоді українці найохочіше з а й м а л и с я г і м н а с т и к о ю в «Соколі», а ф у т б о л о м - у б а г а т ь о х клубах, які у т р и м у в а л и с я з прибутків від і м п р е з або з а в д я к и п і д т р и м ц і громадських організацій. Окрім стадіону, який належав українському «Соколові»,

українці

користувалися

шкільними

і

міськими

майданчиками. Українські футбольні команди влаштовували турніри м і ж С т а н и с л а в о в о м і К о л о м и є ю . Так с а м о ц і м і с т а з м а г а л и с я м і ж с о б о ю в легкій атлетиці. У к р а ї н ц і м а л и т р и ф у т б о л ь н і к о м а н д и : « П р о л о м » , «Сокіл» і «УСК». «Пролом» був чільним українським клубом, який 1936 року д і й ш о в до класу А . П р е з и д е н т о м «Пролому» був д и р е к т о р М а р т и н е ц ь , с е к р е т а р е м - Д. П р і д у н , л і к а р е м - Й. Х м е л е в с ь к и й . К е р і в н и к о м к о м а н д и « П р о л о м » був М.

Бих, а в і д о м и м и г р а в ц я м и : О. А н д р у х о в и ч , Попель,

Б а г р и н о в с ь к и й , П. З у б ' я к , С. П ' я с т а , П і н д у с , Т. М а к л о в и ч і Л и с и к е в и ч . К о м а н д а у к р а ї н с ь к о г о «Сокола» г р а л а в класі В. її п р е з и д е н т о м був д о к т о р Я. Грушкевич. В и д а т н и м и ф у т б о л і с т а м и «Сокола» б у л и : М. П а с л а в с ь к и й , С. С о р о к о н ю к , Й. А н д р у х о в и ч , О. В о в і д а і Ж е л и х о в с ь к и й . У клубі «УСК» в і д о м и м и б у л и ф у т б о л і с т и : Т. К а м і н с ь к и й і Р. С т е т к е в и ч . І с н у в а л а т а к о ж у к р а ї н с ь к а ф у т б о л ь н а к о м а н д а « С о к і л Бельведер», п р е з и д е н т о м якої був Семчук, а діячами С к о р о б а г а т и й і Н. Меліска. В цій команді з н а н и м и ф у т б о л і с т а м и б у л и : М. Ф у р и к е в и ч , Т. Савчак, М. Новаківський і С. Б р и н д з а й . В и д а т н и м и у к р а ї н с ь к и м и легкоатлетами були

Мухній

і бігун Соколовський.

Знаним

в е л о с и п е д и с т о м був О. З а с л а в с ь к и й . У тенісі п р о с л а в и л и с я Й. П о п е л ь , Н о в и ц ь к и й , Р. Андрухович і Ірена Б а р н и ч . Д о б р и м и б о к с е р а м и б у л и П а щ и н і Понірко, який належав до клубу «Україна». В пінґ-понґу з н а н и м и були Радзивіл і О. О л е с н и ц ь к и й . Українська академічна молодь була згуртована в корпорацію «Запоріжжя», яка 1931 року п р о в о д и л а в Станиславові з'їзд з н а г о д и с в о г о 2 5 - р і ч ч я . І с н у в а в у к р а ї н с ь к и й с т у д е н т с ь к и й х о р «Думка». Жидівська молодь належала до скаутської організації « Ш о м е р Гатзаїр». Д і я л а т а к о ж о р г а н і з а ц і я « М е н о р а » , я к у з а с н у в а в А . Б і б р і н ґ . Переважно жидівську молодь збирали

політичні

партії. До

* В 1930 р. «Пласт» поляки офіційно з а б о р о н и л и , майно ліквідували. 71


ідеологічних організацій жидівської молоді належала права мілітарна о р г а н і з а ц і я « Б е т а р » . С о ц і а л і с т и ч н и й «Бунд» о р г а н і з у в а в м о л о д ь у т о в а р и с т в о «Майбутнє». Ж и д і в с ь к а м о л о д ь , яка п е р е б у в а л а під в п л и в о м о р т о д о к с а л ь н о г о «Агутат І з р а е л ь » , п р а ц ю в а л а в о р г а н і з а ц і ї «Товаг

ва

Агудаг».

«Гегалутц»

була

організацією

піонерів

з е м л е р о б с т в а в Ізраїлі. Жидівські студенти належали до соціалістичного об'єднання « В е р і т а с » і до р я д у к о р п о р а ц і й - « К а т е г і й я » , «Бар К о х б а » , « М а к к а б і » , «Гіскала» (її з а с н о в н и к о м б у в Р і т т е р м а н ) . Серед видів спорту станиславівська жидівська

молодь

зосереджувалася передовсім на футболі. В и д а т н и м и с п о р т и в н и м и д і я ч а м и б у л и : б р а т и К а с в і н е р і З о н т а ґ . Ф у т б о л ь н и й клуб «Гокоах» г р а в у класі В . В и з н а ч н и м и г р а в ц я м и к л у б у б у л и : К а с в і н е р , б р а т и П р е ш е р , Д і а м а н т і Ф а є р . І с н у в а в ф у т б о л ь н и й к л у б «Адміра», щ о г р а в у к л а с і С . Н и м керував З а р в а н і ц е р . Діяв також ф у т б о л ь н и й клуб «Маккабі». С е р е д жидівської інтелігенції п о ш и р е н и м був теніс, в якому вирізнялися д о к т о р Фальк і Ш м е р х л е р .

РЕМЕСЛО У СТАНИСЛАВОВІ Професійний досвід, який віками передавався р о д и н н и м успадкуванням ремісничих спеціальностей, призвів до того, що в Станиславові ремесло було розвинене різнобічно і сягало високого рівня. Успадкована реміснича професія була р о д и н н о ю традицією, яку ш а н у в а л и і виконували з честю. Станиславівський р е м і с н и к знав свій фах, с т а в и в с я до н ь о г о з відповідальністю і ретельно виконував с в о ю роботу. Станиславівські ремісники були тією частиною міщанства, яка заслуговувала поваги і вирізнялася о с о б л и в о ю моральністю. Ремісники

об'єднувалися

в

цехи,

окремі

для

кожної

національності. Ці цехи делегували своїх представників до Ремісничої п а л а т и в С т а н и с л а в о в і , яка п о ш и р ю в а л а с в о ю діяльність на ціле воєводство. Видатними діячами в організації ремісників були поляки Т. Гонек та І л ь н и ц ь к и й . У к р а ї н с ь к и х р е м і с н и к і в у Палаті п р е д с т а в л я в С. С н і г у р о в и ч , к о т р и й був з а с т у п н и к о м керівника Ревізійної комісії і представляв інтереси станиславівського ремісництва в Податковій палаті у Л ь в о в і . Така участь п р е д с т а в н и к і в національної м е н ш и н и в центральних органах податкової політики є одним з численних


прикладів демократичних форм управління органів державної адміністрації. Ж и д і в с ь к и м и д е л е г а т а м и в Ремісничій палаті були Гайман і М о з е с , я к и й був в і ц е - п р е з и д е н т о м Р е м і с н и ч о ї палати в Станиславов!'.

Реміснича палата була центральним органом

ремісничого самоуправління, який формував постулати ремісничої політики

і

рекомендації для

державних

органів

стосовно

оподаткування і державної д о п о м о г и ремісникам. П р е д с т а в н и к а м и р е м е с е л у Стан и с л а в о в і в 1 9 1 9 - 1 9 3 9 роках б у л и : Пекарі: Й. Копаніцький, М. Кориляк, Пелагія Лістовська, К. Руцінський, українська пекарня «Люксус», О. Вішніцький, ф. Я в о р с ь к и й , М. Бакер, Й. Л і н д б е р ґ , Л. Ф о є р , Ф. і Й. К р і ґ е л і , Д. С а ґ е р , Й. В у р ц е л ь , Б. Ц в а й ґ і 15 інших пекарів-жидів. Р і з н и к и : Й. ґлущак, Д. Бак, С. Д і р р е р , Й. С і п с е р , К.Тахер.Х. Ш т е р н , Г. Т е л е р , Г. Ц а л е р і 15 і н ш и х р і з н и к і в - ж и д і в . С т о л я р і : Т. К о м і с а р н і к , Д. С і м о н о в и ч , В. Б е р д к о в с ь к и й , В. Х в а л ю к , Т. Х о д о р о в и ч , М. Д л у ґ о ш , С. Ґ р и л ь о в с ь к и й , Й. І в а н и ш и н , І. К о п е р с ь к и й , К. Ковальчук, І. Повалов, К. Рошкевич, Е. Сімонович, Б. Суров'як, В. Ваняк, І. Гонек, X. Біґельштайн, Й. Т е н е н б а у м , М. В а л е р , А. Тілінґер, Ф. П р а т ц е р , Р . Гакер, І . Б е р ґ ш т а й н , С . Ф р і с н е р , М . Р а у з е р , М . Г е м б е р ґ , Н . Ш а й д і 25 інших столярів-жидів. Р и м а р і : О . Б е р н ф е л ь д , Й . Ф і ш л е р , М . Ганс, А . Горовіц, Й . Ш м і д е р , І. Ш р е р і н ґ е р , Г. Й о р с т а л ь . Щіткарі: Л. Гамбургер, А. Меель, Е. Ш а р ф , Д. Ш н е е , М. Шнайдкраут. Ш е в ц і : Р Богачек, А. Бублінський, С. Д о б р о в с ь к и й , П. Феснік, Р Фіцик, Ф. Горовський, С. Кобляк, М. К а п у с ц і н с ь к и й , Н. Коль, І. М е т н і ц ь к и й , А. П і к о в и ч , Л. П и щ у к , М. С т е ф а н ю к , Б. Т р а ч , К. З а л о в с ь к и й , Й. А н с л е р , Й. Б а у м е р , Й. Ц в а й ф л е , Б. В у н д е р м а н , X. Р а м е р , X. Рубін, Й. Ґ р ю н , 3. Е л е н б е р ґ , К. Ф а л ь т е р , X. Герман і т р и д ц я т ь і н ш и х ж и д і в - ш е в ц і в . О п т и к и : І. Р а й х , Г. О б е р л я н д е р , Л. Ш н е е . К о в а л і : Е. Ч е р н я в с ь к и й , А. Д а у м , А. Г р и ц а к , Р. Я х н о в с ь к и й , Ф. К о м о р о в с ь к и й , Й. Є з а р с ь к и й , Н. М а р к , В. О ґ е л ь с ь к и й , А. П е р л ь м у т е р , І. П і р о ґ , Й. П о л у т р а н к а , К. Р и ґ л е в и ч . Дамські кравці: А. Бандиґ, М. Бяловас, Й. Дубіль, С. М а р т и н ю к , С. М а л о ш и н с ь к а , М. Новак, Ф. Олесніцька, М. В і с н є в с ь к а , X. Ахіран, С. А н с л е р , Б л я д е р , Ф. Кеслер, Е. Л я й б р о х , Р. М о л д а у е р , Ф. Ш р а є р , Ф. Сокаль, Л. Вільдерман і 15 інших кравців-жидів. 73


Кравці: Ф. Бокух, С. Ю р к о в с ь к и й , А. Коханський, А. Міхович, С. Д у н а є в с ь к и й , М. Немет, І. Попік, С. Р у д а в с ь к и й , К. Р о ж н я т о в и ч , С. С т е ф а н ю к , Н. Т р е м б а л ь с ь к и й , С. Д у н ґ е р с ь к и й , І. В і с н є в с ь к и й , Й.Тобак, В. А б р а м о в и ч , А. Блянд, З . Ф о є р ш т а й н , М. Купфер, І. К в а р т е р , М. М о н д е р , С. П р е с , М. і X. Ріхтери, Ф. і М. Ш р а є р и , М. Друкер, І. Ш м е р ц л е р , Г. Ш т а й н б е р ґ і 1 0 0 і н ш и х ж и д і в - к р а в ц і в . Л а к у в а л ь н и к и : В. Ч е р н я в с ь к и й , М. Яцків, М. Говер, К. Ехерт, К. Б і р к е н г о с т , С. О л ь , Р. Т і ш л е р . М а л я р и : Й. Д у н к є в и ч , В. Ю р к е в и ч , А. С п і л ь ч и н с ь к и й , І. Т у л ь ч и ш и н , М. Гpox, Б. Б о а р , Л. Б е р ґ ш т о ф , І. Габер, Н. П о м е р а н ц , Б. Ріс, Л. Розенталь, Ф. Вайґенфельд. К у ш н і р и : І . Б е р н ш т а й н , С . Б р ю к н е р , М . Ч а б а н , Л . Ф і л е р , Л . Гільбер, Б. Кікельман, М. Касвінер, І.Тайтельбаум, М. Ц а й с т е р , К. Дрот, Б. Ф р о с т , С. М е ш о в е р . Механіки: П. Погрібник, Ю. Ровінський, А. С о б о л е в с ь к и й , Ф. В е с е л и , А. Ш і ф н е р . М у л я р и : Й. Баланюк, І. Павлович, Ф. Ш л е з е р . Т е с л я р і : К. К о з а к е в и ч , Й. П л а щ а к , Д. В а р д з ю к . Б л я х а р і : Й . Ґ о н е к , А . Гундерт, А . К р а й с л е р , М . П о п е р , М . Ш і ф л е р , Г В е ш л е р , Л. Ш п р е х м а н , Й. Кеніґ, А. Волчінецька, С. Снігурович, Е. Лукіам і 10 і н ш и х ж и д і в - б л я х а р і в . Боднар Л. Червінський. Стельмахи: Л. Партика, Й. Перуцький, Й. Урам, А. Перльмутер. К о м и н я р і : А. Б о й ч у к , К. Д о р о ш , Е. Л і т и н с ь к и й , Г. М е д и н с ь к и й , М. Стефанюк, С. Стефанюк, С. Сторчинський, Й. Ш а н с ь к и й , Е. Т в а р д о в с ь к и й , Й. В і т в і ц ь к и й . Котлярі: Й. Л і с т о в с ь к и й , М. М а є р . Ф р и з і є р и : К. Кволік, Й. М а ю л і к , 3. М а н д з я к , Й. О п і д е в и ч , б р а т и Ш і л і н ґ и , В. Б о ж е н к о , Т. М а н д з ю к , Й. Апель, М. Б а д е р , І. В а й н ш т о к , Д. Ш е р е р , А. Матес, С. Клямер, X. Ф о є р , С. Ґольдберґ, Д. Ґрулер, Б. М а є р г о ф і 100 і н ш и х ж и д і в фризієрів. Кахлярі: А. Горбаль, І. Ільницький, Й. Л ю т н я к , Ф. Л а б е н д с ь к и й , Й. Пеньонжек, М. Пехтальд. П а л і т у р н и к и : Л. Ф у х с , І. Г ю н ц б у р ґ , Е. К а р п і н с ь к и й , М. П о з о в с ь к и й , X. П л е с е р , Е. Ш и ф л е р . 74


Каменярі: М. Цимбриля, М. Антоняк, Фоґель. Ш к л я р і : П. Б л ю м е н ф е л ь д , Б. Л і х т е н б е р ґ . С л ю с а р і : В. Ф е д о р о в с ь к и й , Й. Якубовський, П. Я р о ш е в с ь к и й , B. Я с ь к е в и ч , В. Козів, Т. Кітрис, В. М а ґ о с , С. Н а р е б е р с ь к и й , К. П і с к о з у б , C . С л о м ч и н с ь к и й , М . Ґут, А . Ф л е ш е р , П . Р у ш е л ь , І . Ш е р е р , Д . Р у б і н , Ч. К е с л е р , Г. М о р і н г е р , С. С е ґ а л ь , М. З і л ь б е р м а н , С. В а й ц е н . Ш п а л е р н и к и : С . Б о к о в с ь к и й , С о п р а н , М . Гірш, М . Л ь о ц е р , Ф . Поляк, Г. Р о л е р , С. З і ґ е л ь , Е д е л ь с б е р ґ , І. Ш а є м . Буженинники: В. Бляховський, Ф. Чопик, М. Ґлоґовський, І. Грабель, Ф. Кольп, В. К л ь о н о в с ь к и й , І. Кубік, Ф. М а к о в с ь к и й , Й. Манік, Б. О п а р , Я р е м а Й. П о л я т и н с ь к и й , Б. С т р и х а ч , И. П ш и й м а р к , Т. С е р е д н и к , В. Ш л я п а , Ф. У р б а н с ь к и й , Й. Врочко, М. В о л о н к о в с ь к и й , В. З е г з д а , B. Ж у р а к о в с ь к и й , К. Ц і м е р м а н , Й. К у п ферберґ, Вачко. Д р у к а р і : С. Х о в а н е ц ь , І. Д а н к е в и ч , Б р о в ч и н я к , Гелер, М . М а н г а р д т , Л . Н у с б а у м , Й. Р о з е н т а л ь , Е. В а й д е н ф е л ь д , C. Слюсарчук, д р у к а р н я «Союза». Сідляр М. Гірш. Годинникарі: Л. Блох, С. Грайф, І. Ф о ґ е л ь , 3. К а б е р , С. Ш п і ґ е л ь , К. і В. Р а ґ е р и , М. Гудес, С. К р а м е р і 10 і н ш и х годинникарів-жидів. Сферу обслуговування в Станиславові представляли: К і н о т е а т р и : «Олімпія» - Л . Гелербах, «Уранія»

-

Ружа

Ліберман,

кіно

« В а р ш а в а » , «Тон», « С о н ц е » , « Е д і с о н » , « Б е л о н а » , «Рай». Готелі: « К р а к і в с ь к и й » - С. К о н , «Під трьома

коронами»

-

Л.

Провізор,

«Уніон» - А. С е р л е с а , « В а р ш а в а » , г о т е л і Ф. Гюбнера, О. Єгера, Л. Кремніцера, Й. Ф л я й ш е р а . С а д і в н и к и : Т.

Белей,

Й.

Шаф-

р а н с ь к и й , І . Ганчо, М . І в а н о в и ч , Ф . Гамп е л ь , І. Б о м . 75


Готель «Уніон» Ф о т о а т е л ь є : Й . Е д е р , В . Е д е р , Т . Е д е р , «Емілія», М . Є н д р и к , М у н ц е р , Й. С а н д г а м , Ф. Вайраух, М. Чоленко, Б. Ш е х т е р , І. Вадель. Каварні: Міхал Бабій, Кароліна, Бізанц, М. Фельдбок, Й. Феніґ, Н . М е ц , М . Г а у б е н ш т о к , М . Р о з е н м а н , Р у б і н , «Уніон». Будівельне підприємство: інженер Петеленц. Цукерні: В. Скрут, М. Крамарчик, Й. Ш т а ф , В. К р о в і ц ь к и й , Ц. Л у ч а к о в с ь к и й , «Затишшя», «Пасаж Ґартенберґів», С. Фах, М. Л і л ь с е н .

Цукерня Володимира Скрута 76


Аптеки: Вайс (головна аптека Каси хворих), К. А р м а т и с , Ф. Гундерм а н , А. Генель, А. К л е р , М. Л я н д е с , Р а й ф м а н , «Під Б о ж о ю о п і к о ю » , У , М а ц у р а , «Під с р і б н и м о р л о м » , 3.Теодорович. Ресторації:

«Варшава»,

М. Я в о р с ь к а , «Уніон», В. К а р ч е в и ч , О . Х о м а , Гаубеншток, М а л а ш и н с ь кий, «Казино польське» - Гаргесг а й н е р , Т. Квятковський, М. М і к у л ь с ь к и й , Е. С о л я н с ь к а , Квіч, Й. Ткачик, А. З е л і н с ь к а , С. В а й денфельд, Ребрик, Ф. Карчевич, І. А к е р м а н , Д. Б е р ш т а й н , Й. Ф е н і ґ , М. К і ц л е р , X. П о л я к , Ц. Р о з е н б а у м , І. Ш т р а й х е р , М. Ц і т л е р н і 15 і н ш и х жидів-рестораторів. їдальні:

Б.

Гілер,

Агата

Ц е р т о в и ч , С. К о н , Е. Л і х т е н б е р ґ . Пивні: А. К о б и л я н с ь к а , В. Н о вольський, В. Файльнер, С. Ф р і ш , У. Грубер, А. і Д. З і л ь б е р и , Г. Н і р н берґ, В . В е й ц , Л . Фулах, Л . Зірінґ. Ш и н к а р і : Й. Б я л а с , І. Д о м а н с ь кий, В. Гарнусяк, Марія Левко, Й. Микулик, Й. П а в л и к о в с ь к и й , І. Ш т а ф , І. Ш а т к о в с ь к и й , Н. А д л е р , Б. Діамант, Ф. Ф р і д м а н , М. Кляр, М. Л я н д м а н , М. Розенблат, Р. С о б е л ь , Б. Ш п р е х м а н , Т. і Р. В а й н г а р т е н и і 60 і н ш и х ж и д і в - ш и н к а р і в . Похоронні заклади: Ф. Маєр, «Конкордія», П о х о р о н н е т о в а р и с т в о працівниківтапенсіонерівзалізниці. Л о т е р е й н і б ю р о : С. Гальперн, «Щастя» - 3. В е ш л е р .

гатбювп. Реклами фотоательє 77


Б ю р о п о с е р е д н и ц т в а праці: Й. Бугайчук, А. Джінгановський, М. Крушельницький. Кантор обміну: М. Бітковер. Ґ р а в е р и : І. М а н к а р д т , О б е р л е н д е р . Страхові агенції: Б. Глертер, Л. Нагельберґ. Б ю р о с т р а х у в а н н я : «Краківська асекурація», І. Ґ л я с е р , «Орел», « П о р т » , З а г а л ь н и й з а к л а д в з а є м н о г о с т р а х у в а н н я , « М а й б у т н є SA», Товариство в з а є м н о г о страхування у Кракові. Пральні: Р. Брутман, М. Бухвальд, М. Ф о є р , Л. Фінкельштайн, Й. Ф у х с м а н , У. Г а м е р м а н , С. Ґ р і н ц і н ґ е р . Вулканізація: А. С о б о л е в с ь к и й . П і д п р и є м с т в а з п е р е в е з е н ь : А. Гененфельд, « Ю п і т е р і С и н » , Б. В а л ь д м а н , С. Цанґ, « М е р к у р і й » , Г. Ш и ф о н , « Р у х - П р о м е т » . Заклади електротехнічні: Й. Ровінський, Й. Фрічер, 3. Тайхман. Світлова реклама: М. Ф е д о р о в с ь к и й . Р о з к л е ю в а н н я плакатів: Ф . К л е п а ц ь к и й . Заклади рентгенологічні: доктор Маланюк, Л. Ґлюкнер. Ф а р б а р н я «Блискавка». Л о м б а р д : Гіпотечний акціонерний банк. М о л о ч а р н і : Е. Білик, У р с у л а Х у д з і к е в и ч , К. П а у л ь о в а , О В о й ц е х о в с ь к и й , М. Б р е н е р , Г. Ф а й н т у х , С. Ф о є р , У. Г у п ш м а н , Р. Ш м е ц л е р . М о р с ь к е б ю р о : «Сапасііап Расі». Б ю р о п о д о р о ж е й : «Орбіс», С. Занґ. Побудова млинів: Консультація М. Брандеса, Єзупільська будова млинів. Т а к с і : Б. М а л е ц ь к и й , І. Ч а я , Г. Л і б е р м а н . Асенізаційні п і д п р и є м с т в а : А. Богуляк, Д. Деників, 3. Віклоняк. М у р у в а н н я кахельних печей: В. Арнольд, Ф. Кубин. Лазні: М. Л я н т м а н , М. Кімель, А. Ш р а ґ е р . Б ю р о о г о л о ш е н ь : Ф. К л е п а ц ь к и й , 3 К о з л о в с ь к и й , Р. М о ш е , С. Боґад, Товариство міжнародної реклами. В и д а в н и ц т в о «Дніпро».

ТОРГОВЕЛЬНА КООПЕРАЦІЯ І КУПЕЦТВО У Станиславові, розташованому в районі землеробському і промисловому, відбувався великий внутрішній обмін товарів. А цілий ряд фірм з а й м а в с я е к с п о р т о м . Експортували п е р е д о в с і м ліс і 78


лісоматеріали, ш к і р и , худобу, п р о д у к т и харчування, хміль, керамічні в и р о б и , птицю, яйця, пір'я, фрукти. Було багато фірм, що мали мільйони річного обороту. В торгівлі, особливо гуртовій і експортній, домінували

жиди.

Українці

починали

виходити

на

ринок

молокопродуктів, розвиваючи досить густу мережу молочарень і крамниць «Маслосоюзу». У

Станиславівському

повіті

торгівлею

займалося

67

к о о п е р а т и в і в , а в м і с т і С т а н и с л а в о в і б у л о 25 п о л ь с ь к и х і у к р а ї н с ь к и х т о р г о в и х кооператив. Серед них були кооперативи військові: К о о п е р а т и в а 6-ї д и в і з і ї , К о о п е р а т и в а 6 - г о п о л к у у л а н і в , К о о п е р а т и в е і т ю т ю н о в а крамниця 48-го полку кресових стрільців, Кооператива 11-го полку польової артилерії. Крім т о г о , п р а ц ю в а л и : К о о п е р а т и в а працівників залізниці, Кооператива «Пекарське підприємство», Склад з е м л е р о б с ь к и х спілок, «Власна поміч», « С в и щ о в и ц ь к а поміч», «Надія», « Г о с п о д а р с ь к о - с п о ж и в ч а к о о п е р а ц і я » , « Н а р о д н а т о р г і в л я » , «Народний базар і українська книгарня», «Народний дім кооперації», «Маслосоюз», Малопольський молочарський с о ю з у Кракові, «Кооперативна самопоміч», споживчих кооперативів,

Повітовий союз господарсько-

«Робітниче братерство», Споживче

т о в а р и с т в о , П о в і т о в а спілка С о ю з у інвалідів к о о п е р а т и в и «Сила», Споживчий склад працівників польських державних залізниць. У п о в і т і і с н у в а л о 2 7 п о л ь с ь к и х к о о п е р а т и в і в , які з а г а л о м з в о д и л и с я до Каси Стефчика і Землеробської спілки. Українських кооперативів було 42.

ПОЛЬСЬКА КООПЕРАЦІЯ В СТАНИСЛАВІВСЬКОМУ ПОВІТІ С п і л к а з е м л е р о б і в д і я л а в Крихівцях, Б л ю д н и к а х , Б р и н і , М е х у ц ь к у , Єзерку (керував Ян Кшижановський), Микитинцях, Побережжі, В о в ч и н ц я х , Т и с м е н и ч а н а х , Тунусі, У г р и н о в і . К а с и С т е ф ч и к а і с н у в а л и в М а р і а м п о л і , Галичі, Б л ю д н и к а х , Тязеві, К о м а р о в і , В і к т о р о в і . К о о п е р а т и в а «Єдність» б у л а в Д о б р о в л я н а х , Д р а г о м и р ч а н а х , Т у с т а н і , В е р х н ь о м у У г р и н о в і . У В и с о ч а н ц і - к о о п е р а т и в а «Воля», в Д о р о г о в і - кооператива «Відродження» й Есконтне Товариство, в Брині і Вікторові - кооператива «Самопоміч», у М и к и т и н ц я х - Кооперативне товариство. 79


Ілько Сем'янчукз сім'єю, директор Окружного союзу кооперативів

УКРАЇНСЬКА КООПЕРАЦІЯ В СТАНИСЛАВІВСЬКОМУ ПОВІТІ 1923 року в Станиславові заснували філію «Маслосоюзу» ( д и р е к т о р и А. Палій, О. Л и с ) . Діяв Крайовий молочарський с о ю з ( д и р е к т о р А . М у д р и к ) . Існував О к р у ж н и й с о ю з к о о п е р а т и в і в ( г о л о в н и й д и р е к т о р І. Сем'янчук). У С т а н и с л а в о в і п р а ц ю в а л а к о о п е р а т и в а «Сільський господар» (голова отець Й. Раковський, д и р е к т о р О. Дяк). Кооперативів було багато. «Господарсько-споживчий» у Майдані, З а б е р е ж ж і , Підлужжі, Пацикові, Павелчі, Підбережжі. В Крилосі «Будучність», «Сила», « С і л ь с ь к и й г о с п о д а р » , «Луква». В К р е м и д о в і «Надія». В З а б е р е ж ж і - « С і л ь с ь к и й г о с п о д а р » . Д е л і є в і - «Злука». В Д о р о х о в і - «Дністер». У Д р а г о м и р ч а н а х - «Сільський г о с п о д а р » . У Галичі - « Н а р о д н и й д і м » . У Б о д н а р о в і - « З г о д а » . В Б л ю д н и к а х «Єдність». У Братківцях - «Господар». У Хриплині - «Сільський г о с п о д а р » . У С т а р и х Кончаках - «Згода». В О п р и ш і в ц я х - «Сільський г о с п о д а р » . У Р и б н о м у - « П р о с в і т а » . В С п о т к о в і - «В є д н о с т і с и л а » . В Сільці - «Власна поміч». У Т е м и р і в ц я х - «Лімниця». В Т я з е в і - «В є д н о с т і сила». В Т и с м е н и ч а н а х - «Сільський господар». 80


ТОРГІВЛЯ В СТАНИСЛАВОВІ І в роздрібній, і в гуртовій торгівлі домінували ж и д и . Торгівлю представля­ ли: Книгарні: «Бистриця» (власник І. Ч е п и г а ) , Р. Я с е л ь с ь к и й , М. Г а с к л е р , народний базар і українська книгарня, « П і в г у р т » , «Рух Б А » , А . Б о д е к , Н . А й зенштайн,

Гелер,

доброчинний

«Євангелістський

заклад»,

«Ренесанс»,

Брати Вайнденфельди, Т Самоверський, Т. Ж е р о в с ь к и й , Щ е н е н т а , Г. Т и н д и к . П а р ф у м е р і ї : К. Г а п ч и н с ь к и й , А. Б і б р і н ґ , І. Б р е т г о л ь ц , Е. Ф а л ь к , Г. Н е с т е л ь , М. Фельдман, А. Пасек — Л . Терлецький, Й. Поляк, «Фарболь» Й. С и н и ш и н а , «Арома» М е д в і ц ь к о г о . Релігійні товари: П. Дудкевич, М . Гиняк, « С в я щ е н и ч а поміч», « Ц е р к о в н е мистецтво». Торгові центри: М. Айгенфельд, Б. Дік, « П а р т а » . Будівельні матеріали: С. Кранський, І. Павлович, Ф. Петеленц, ф. Палевич, О. Р у д о к е в и ч , Т. М а к у л ь с ь к и й , М. К о п а н и ц ь к и й , І. Р у б е л ь , Ю. Ф о є р м а н , І. Ґ р ю н б е р ґ , Й. і М. К а ц и , і н ж е н е р К р а у ш і Спілка, Ц. Л і п м а н , М. Пляцґер, Й. Фоґель, У. В а й н г а р т е н , Г. В а й н г а р т е н . З б р о я й а м у н і ц і я : К. Г а у с в а л ь д . М у з и ч н і і н с т р у м е н т и : Е. Каппі, І. К е н тель, Й. Купферман, А. Гіммельбранд. Канцелярські товари:

Крайовий

б а з а р , Г. Т и н д и к о в а , М. Ш и л і н г , 3. Б а у м г а р т е н , А. Ф і ш і Ш п р і н ґ е р , Л. Фухс, Ф. Кріґель, Ф. Ш в а р ц , Й. Клямпнер, Й. Кушєр. 81


Папір: М. Бяловус, Т Ж е р о м с ь к и й , І. Б р о в е р м а н , А. Л я н д ф р і д , І. Н а х м а н , Е. Н о й м а н , Б. Ш л е х т е р . Ювелірні вироби: 3. Кадер, І Ф л е ш е р , М. Єґер, М. Язер, К. Р а ґ е р , А. Ф о ґ е л ь , С. В е л і ч к е р , X. Б р о д м а н . П р о д а ж меблів: Б.

Цирінґ,

М. Г і л ь о б т е р , І. Л е х н е р , У. Ш н а й д , І. К е в ' я р , Д. Уріх. Металеві

меблі:

Кароль

Гаусвальд. Сільськогосподарські маши­ н и : І. Івілєв. Кам'яниця К. Гаусвальда

І н с т р у м е н т и та н о ж і : К. Гаус­ вальд.

П р о д а ж н а ф т о в и х п р о д у к т і в : Е. Ефрус, « К а р п а т и SA», «Поліція SA», Н. Магнет, Л. Брахфельд, Л. Ф р і с н е р , X. Мілер, С. Н о й м а н , Н. П е т р а н к е р , Л. Дікман. Олії і м а с т и л а : « Н а ф т о о л е й » , Е. Ш м і л ь р е р , « В е р б і ж » . Торгівля п а л и в о м : І. Д р е с л е р , С. Розенблят, Г. Зайбапьт, В. М а р т о с , A. Т а л е р , І. Б р о м б е р ґ , І. К о в а л ь ч у к . Ш в е й н і м а ш и н и : «Артес», М . Гельфтер, « S i n g e r S e w i n g M a s c h i n e » , «Ревера», Й. Гернер. Продаж машин: Й. Льобель. П р о д а ж ш и н : В. Гаусвальд, І. Івлієв. П о м п и : «Край», R Я в о р с ь к и й , в л а с н і в и р о б и . П о ж е ж н е з н а р я д д я : Й . Івілєв, П о ж е ж н а у н і я . Ш н у р и : Й. Льокер, Й. Надель, С. Надлер. Рільничі в и р о б и : Банк о б ' є д н а н н я п р о ф е с і й н и х рільників, Г. Ф л е ш а р , Й. Горнік, Б. К н о п ф , І Ш и ф м а н , Б. Т р і б ф а й д е р , Б р е т а л е р , B. Щ е р б і й . П р о д а ж рільничого з н а р я д д я : І Мандель, Н. В о л ь ф р а м . Ш т у ч н е д о б р и в о : «Колос», І . В а й н г а р т е н . А в т о м о б і л і й а в т о м о б і л ь н і а к с е с у а р и : В. Гаусвальд, Й. Ілієв, п р е д с т а в н и к Ш е в р о л е В . Гаусвальд. Р о в е р и : « А р т е с » , М. Гайс, К. Б л і х о в с ь к и й , В. Г е м б а р с ь к и й . 82


Крамниця «Бата» В е л о ч а с т и н и : Гундерт, Л . Р а п а п о р т . Т е х н і ч н і в и р о б и : К. Г а у с в а л ь д , А. К у т е н , І. І в л і є в , М. Л ь о б е л ь , «Пезет», Ф . П р і н ц , К р а у ш і С п і л к а . Ш е в с ь к і т о в а р и : П е р ш а с п і л к а ш е в ц і в імені К і л і н с ь к о г о , С . Гайнц, В. Г р у л е р , В. Т а у б е р , І. Ш л е ф е р , С. П е л е р , М. М а р ґ у л і с .

Крамниці по вул. Карпінського 83


Крамниці по вул. Сапіжинській Скло і п о р ц е л я н а : П. Б л у м е н ф е л ь д , 3. Готесман, Й. Ліхтенберґ, М. Вайнбауер, Ф. Премінґер, М. Зелінґер, X. Фоґель, С. Ш т а ф е р , Л. Дошерер, С. Снігурович. Торгівля ш к і р а м и : Й. П а п а д и н е ц ь , Бойчук і П е л ь р о в с ь к и й , А. Болькен, А. Фінк, М. К р а у с м а н , Г. Льов, Ф. Ш р а ґ е р , М. Ш т р а с б е р ґ , М. Ф о ґ е л ь , Б. В а й д о р ф , С. З а р в а н і ц е р і ЗО і н ш и х к у п ц і в - ж и д і в . Бляшаний кухонний посуд і домашні металеві вироби: К . Гаусвальд, М . Ю р а н , Н . С н і г у р о в и ч , С . С н і г у р о в и ч , д о к т о р Л і ґ о л і ш , С. Д о л і н е р , Л. Ґебель, М. Граф, Й. Л я й б , Н. М ю л ь б е р ґ , Г. Ш и ф т е р , М. С е л і н ґ е р , А. В а й с , А. Ц а л е р , М. Ц у к е р м а н , А. і Г. С е л і н ґ е р и . П р о д а ж д з е р к а л : Б. Гайслер. Л і н о л е у м : А. Горовіц. П р о д а ж вугілля: В. Арнольд, Б. Акерман, М. Ш и ф т е р . П р о д а ж м е т а л е в и х в и р о б і в : Й . А л ь с т е р . Х . Ербіх, А . Ф а н , М . Ш т а й н , М. Твердохліб, М. В у ґ е р м а н , Н. Голінґер, І. Горовіц, М. Л я н ґ е р , М. Нахвальґер, Й. Ш а р ф е р і 25 інших купців-жидів. Г у р т о в а т о р г і в л я м е т а л о м : К. Гаусвальд, З а й н ф е л ь д і Ф р е н к е л ь , X. В у н д е р м а н , І. Урман, М. Ґольдштайн, М. А м с л е р Д Ерліхі 10 інших купців-жидів, с е р е д них велика е к с п о р т н а ф і р м а С. М а н д е л ь з капіталом 750 тисяч злотих. Торгівля с о л о м о ю : Д. Рінґер. 84


Крамниці по вул. Сапіжинській П р о д а ж шапок: Н. Б е р н ш т а й н Д Ф р а н к е л ь , П. К р е м л е р , Б. Рубін, Н. Ш е н к е л ь б а х . П р о д а ж г а л а н т е р е ї : К. Б л і х а р с ь к и й , С. Б л і х а р с ь к и й , М. Г е м б і ш е в с ь к и й , Б. Старух, Б. С т е б н о в с ь к и й , Ф. Кжемінський, М. Альтшюлер, М. Д і р і н ґ е р , С. Б р о м б е р ґ , М. Ф е д и ш и н , І р е н а Б о н д а й к е в и ч , Г. Гернер, М. К е р н е р , І. В а й н ш т о к , Гофман, В. Ротфельд, Б е л е й , І. Мінський, М. Ш н е е і 80 інших купців-жидів. Готовий о д я г : Е. Б а у м г а р т е н , К а р е л ь , С. А м с л е р , Р. Ґ р о с м а н , Й. Пехман, Д. Стайнберґ, Л. В а й н г а р т е н , В. Л е б е р , і П е х м а н т а інші. Взуття: В. Д о м б р о в с ь к и й , М. Кліновський, Б. С о к о л о г о р с ь к и й , Г. Ґ р і м і н е р , «Комета» ( в л а с н и к Д ж у л і н с ь к и й ) , Гіба, Н. Л і н д н е р , «Орел», М . Ш о р , «Бата», Г . П у ш , М . Т о б а к , Б о н е р і 2 0 і н ш и х к у п ц і в - ж и д і в . Конфекція: М. Б і р н б а у м , І. Ф о є р , І. Граф, Б. Косфін, М. Ш е х т е р , Т. Т а й х б е р ґ , Ф. В а р ц а ґ е р і 20 і н ш и х к у п ц і в - ж и д і в . К а п е л ю х и : Г. Р о т н е р , X. Ш а ф е р , Р. Бібрінґ, А. Бух, Е с т е р а Л ю д н е р , В е р е с , А. Г е р у ш и н с ь к а , С. В о л ь с ь к а , Е л ь ж б е т а Х и ж , М а р і я Ш е н к е н б а у х , Д. Готесмар, X. Кнопф, Рися Клемер, Реґіна Гофман, Б. Ш п і н д . П р о д а ж т ю т ю н о в и х в и р о б і в : А. Бялікевич, Й. Б ж о з а , К. Хом'як, Є. Кікевич, М. Косінська, М. Л ю б а с о в с ь к а , І. Наперковська, Спілка с о ю з у інвалідів, А. С к а р б о в с ь к а , Т. С т е л ь м а х о в и ч , Ю. П о л я к , Б. Туніс, Є в г е н і я Т е о д о р о в и ч , С. Б р о м е р , Е. Е г е н ф е л ь д , Ф. Ф е д е л ь , К. О б л а с , 85


Середміапя. Заклади торгівлі Г. Ш и ф м а н , Г. Ш р а є р , К. Ш т а р к , М. Горовіц, Ф. К а л ь к ш т а й н і 18 і н ш и х купців-жидів. Торгівля ш о в к о м : С. Седлечко, М. Берґер, А. файвель, Й. Ґ р ю н берґ, М. Горовіц, Й. Ш е х т е р , В а й н д е л ь ф е р , Й. Цалер, Рубінфельд і 85 інших купців-жидів. Продаж колоніальних товарів: А. Ґловацька, А. Боніковський, Т. К в я т к о в с ь к а , С т е ф а н і я В а н д о в и ч , Б. Дік, С. Ф р і д е н б е р ґ , М. Г а й т г а й м , К. Г о р н , Е с т е р а Г о р о в і ц , Е п ь з а Ш в а р ц , К. Ш в а й ц е р . Гуртова торгівля п и в о м : Е. Новалінський, Львівське т о в а р и с т в о б р о в а р і в , Л. Б р а н д е с , І. Гернер, Гаубеншток, Гандлер, П р е д с т а в н и ц т в о б р о в а р і в О к о ц і м а і Ж и в ц я , Л і б л і х і Т а р м е н г о ф , С. і Г. Л і н д н е р и , Г. М а л е р , Л. Т а у б е р . Продаж фруктів: Ф. Хойноцький, І. М а с н и й , В. Когуч, Й. Щ е р б и й , А. Г а н ч а р с ь к и й , І. А п е л ь б е р ґ , С. Д і а м а н д , Б. Г у т ш т а й н , С. Кніпель, Н. Р о т е н б а х , С. З у с м а н і 20 і н ш и х к у п ц і в - ж и д і в . Різні т о в а р и : К. Б ж о з а , Т. Ґ у р а л ь с ь к а , К. Г а б ч и н с ь к и й , Ф. Ю р ч и н с ь к а , Д. К е р н и ш и н , М. К н і к і м е ц ь к и й , В. К о с т р а к е в и ч , Й. К р е ч к о в с ь к и й , П. П е д л ю с ь к и й , Й. Турінкевич, Стефанія Вандович, Софія З а т о р с ь к а , Т. К в я т к о в с ь к и й , Б. А н с л е р , Г. Б л я й б е р ґ , Б. Б р а й н е , А., Б., Д. і Р. Д і а м а н д и , А . Губер, С . Ш а ф т е р , Л . В а й н г а р т е н і 1 8 і н ш и х к у п ц і в - ж и д і в . П р о д а ж с п и р т н и х н а п о ї в : І. Б е р ґ е р , Р. Б і р н б а у м , І. Г е р н е р . П р о д а ж цукерків: Б. Б і р н б а у м , І Дірінґер, М. Ф е л е р , Р. Ф у ш , П. М е ц , Н. Р о т е н б а х , Г. З а й ф е р т , А. Тайхерт, Б. Туніс, М. Р а й х . 86


Т о р г і в л я о в о ч а м и : Й. Я н а с , І. Гормік, Ф. Р і н ґ е л ь б л ю м , Г. Ш и п е р , С. Ш п а є р , І. Вайнгартен, Л. Кауфман. Торгівля з б і ж ж я м : Л. Аксель, А. Б у х в а д з е р , І. Кофлер, І. К р а м е р , ф. Візельман, Н. В а й н г а р т е н , Й. Кімель і 20 інших купців-жидів. Торгівля м а с л о м : Т. П а р м е й , Н. К л е м е н т е р , « М а с л о с о ю з » . Продаж муки: П. Берґер, О. Айснер, С. Фрідляндер, М. Ф р е ш , Й . Габер, К а у ф м а н , Говер, І К р а м е р , М . Р у б і н , Ф . Р о з е н ш т о к , М . Т а й тельбаум, Вайсман. П р о д а ж ф о р т е п ' я н о і м у з и ч н и х і н с т р у м е н т і в : Е. К а п п і . Торгівля м о л о ч н и м и т о в а р а м и : Н. Боос, М. Вітковер, М. Дебов, Й. Фінґенфельд, С. Ш т е р н б е р ґ , Клементієр, т р и к р а м н и ц і «Маслосоюзу». П р о д а ж с в и н е й : А. А п о с т о л ю к , С. Я в о р с ь к и й , Й. Мінік, Й. Пута, М. Яскола, Володковський, А. Заєчек, Стафінський. Торгівля кіньми: І. Анслер, І. Д о в е р , М. Ерамер, 3. Фоґель, С. Ротер, А. Гайтерн, Ф і л ь к е н ш т а й н . Гуртовий п р о д а ж оселедців: І. Брандер, X. Франк, М. Ріхтер, Е. Франк. Гуртовий продаж солі: М. Піскорський, Управа с о ю з у леґіонерів, С. Б а р е р . Торгівля с п о р т и в н и м и т о в а р а м и : Н. Горовіц. Г у р т о в и й п р о д а ж р и б и : М . Ф е д о р о в с ь к и й , М . Б л у м ш т а й н , А., Й . і В. Ф р і с н е р и , Г і М. Т у р к е л і , М. В а й н т р а у б . Продаж яєць: «Повітовий союз», Н. Мюльберґ, М. Зінґер, М. Талер, С. Нагель, Яєчна спілка Східної М а л о п о л ь щ і . Шкіряні в и р о б и : С. Капілович. Гуртова торгівля п т и ц е ю : Талер (річний обіг - 8 0 0 тисяч злотих). Торгівля с п о ж и в ч и м и товарами: М. Андрухович, К. Бжоза, Й . Х о м а Д і Клементина Н а р о ж н я к и , Й. П е т р а ш , Г. Р о м а ш к а н , І. Р о з с и п а л , Ф. Б е р н е с , Дзіняк, С и н и ш и н , І. Ткачик, X. Б а р д а х , В. Кольнік, П. Гельбер, X. Ш т у н д е р , К е р н і ц ь к и й , М. Р о з е н ш т р а у х , Д о р а Рубін, С. Тобак, Г. В о л ь , М. і Б. З а р в а н і ц е р и й і н ш і к у п ц і - ж и д и . Торгівля х у д о б о ю : А. З а є ч е к , В. Брайтбарт, Л. Кох, А. Рінцле, М. Ротш т а й н , С. В а й с м а н , Г. В а й ц , С. Т а й х л е р . Кожного тижня на торговій Тринітарській площі відбувалася д р і б н а т о р г і в л я м і ж м і щ а н а м и і с е л я н а м и , які п р и в о з и л и с в о ю п р о д у к ц і ю з о к о л и ц ь і з д а л е к и х гірських м і с ц е в о с т е й . На цій п л о щ і велися і більші т о р г и , на яких п р о д а в а л и к о н е й , с в и н е й , волів, корів, ш к і р и , овець і гуртові партії фруктів та овочів.

87


ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ В СТАНИСЛАВІВСЬКОМУ ПОВІТІ Станиславівський

повіт вирізнявся

найбільшою кількістю

польських землевласників у цьому воєводстві. В Є з е р к у власниця маєтку п а н і й . М о р а в с ь к а виділила частину землі на дослідне вирощування винограду і шовкопряда. Дослідження ініціювали і п р о в о д и л и керівникшколи в Єзерці Станіслав Новак і й о г о д р у ж и н а Анна, вчителька цієї ш к о л и . За піонерську діяльність у ц ь о м у напрямі 1938 року польська влада відзначила їх як піонерів р о з в и т к у з е м л е р о б с т в а . Власниками земель були: Вікторівка-А. Закревська, Вовчинець - К . Гальперн, В и с о ч а н к а - Й . З а к р е в с ь к и й , Н и ж н і й У г р и н і в - Д и р е к ц і я д е р ж а в н и х залізниць, Крихівці - Й. Ф о є р ш т а й н , Узин - м о н а с т и р домініканів, Крилос - греко-католицька митрополія, Кримидів Р. М а н е в с ь к и й , В. Н е д з в е ц ь к и й , К у р и п і в - Е. К о з і ц ь к и й , Л а н и О. С т р а в і н с ь к а , М а й д а н - А. З у с м а н , М е д у х а - Ф. С к е р с ь к и й , Забер е ж ж я - Л о т и ш е в с ь к и й , П і д л у ж ж я - С. Г а г а є в и ч , Б л ю д н и к и - Р Я р о ш и н с ь к а , Х о м ' я к і в к а - М а р ґ у л е с , Х о р о с т к і в - А.

Мучковський,

Т и с м е н и ч а н и - М. Гарапіх, Д е л і ї в - Р. Ц и в і н с ь к и й , Д о р о г і в - Е. К о ­ з і ц ь к и й , Г а н у с і в к а - В. Д з є д у ш и ц ь к и й , Є з у п і л ь - Д з є д у ш и ц ь к и й , К о м а р і в - Й. Ш е п а р о в и ч , А. Г о р о д и с ь к а , К і н ч а к и - Н о в і - Т. С т р е л е ц ь к и й , Кінчаки-Старі - М. Ґ р о д з і ц ь к и й , К о з и н а - Й. Б о г о с е в и ч , Міжгірці - Будзинський, Острів - Ф о н д Сціборських, Пациків А. Левицький, П а в е л ч е - М е н ц е л ь ( в и р о щ у в а н н я коней), Побережжя - В. Д з є д у ш и ц ь к и й , С і д л и с ь к а - Т. Я р о ш и н с ь к а , С і л е ц ь - В. Д з є ­ душицький, Р и б н е - Т . Бужинський, Т у м и р - Р . Цивінський, Боднарів - А . Зусман, Загвіздя - М а р і а м п о л ь с ь к и й .

ПРОМИСЛОВІСТЬ У СТАНИСЛАВОВІ П р о м и с л о в о - т о р г о в а п а л а т а д л я С т а н и с л а в о в а і повіту м і с т и л а с я у Л ь в о в і . П р е д с т а в н и к а м и п р о м и с л о в ц і в С т а н и с л а в о в а д о Палати б у л и З е б р о в с ь к и й , І. Г а ф т е р у с е к ц і ї т о р г і в л і , а в с е к ц і ї п р о м и с л о в о с т і С. Хованець, інженер С. Кремер і Ф. Л і б е р м а н . Станиславів був великим центром гарбарства, мінеральної промисловості, харчової і кондитерської промисловості, обробки металів,

ткацтва,

виробництва

мила,

деревообробного

і

н а ф т о п е р е р о б н о г о п р о м и с л у і мав багато дрібних виробників косметики і одягу. 88


Гарбарні: в Станиславові було І

Т\

12 гарбарень. їх власниками були: С. А н д е р м а н , Гірш, Е. Краузер, Я. М а р ґ о ш е с , С. Нелькен, А.

Тайхберґ,

«Вогнище»

-

З а р в а н і ц е р , «Проґрес», «Спуйня» - Гірш. Тартаки і деревообробка: Боднар і Новак, Ґольдштайн, Л. Ґріфель, С. Ґрюнфельд, Й. Яр, Л. Кальмус, Й. Лібіх, Д. Сафрін, І.

Сеґаль,

Л.

Занд,

Заклад

деревообробного промислу, Л. Сокаль, Рубель і Ш е р ц е р , Ш п а ц і Зіманд. Пивоварня: С. Седельмаєр. Цегельні: М. Касвінер, Урман, П. З е л ь б , І. Т а н е н б а у м , Г. К а с в і н е р , Л . З о м е р , « Н о в и й світ», «Патрія» Ф. В а й н г а р т е н , Е. Р а н д , Н. В а й н -

Пивоварня С. Седельмаєра

гартен. Меблева фабрика: В. Стельмашинський. Копальні гіпсу і вапна: Товариство з о б м е ж е н о ю відповідальністю «Гіпс і в а п н о » , А. Ф р і д м а н , Г р а й в , А. і Ф. Г а л ь п е р н и , Б. К а с в а н . Б е т о н н і в и р о б и : Д . С е р а ф і н і , Е . Горн ( т р у б и ) . Ф а б р и к и цукерків і шоколаду: В. Кровіцький, Й. Фох, М. Фох, С. Ф о х , 3. Гелер, О. Л і х т е н б е р ґ , В. Скрут, Б. Ш п р е х м а н . В и р о б н и ц т в о к е р а м і к и : «Гетерівка», а к ц і о н е р н е т о в а р и с т в о «Керамічні заклади», ф а б р и к а п о р ц е л я н и «Пациків», власник А. Л е в и ц ь к и й . В и р о б н и ц т в о т р у б : Й. К р а м е р , Е. Р у б і н . М л и н и : Н. Вельцер, Ф у р и к е в и ч , Б. Гальцель, З а г у р с ь к и й , П. Берґер, А. Ф р і д п е н д е р , Рудольф, С. Зайбальд, Д о р а Сафрін, Є з у п і л ь с ь к і м л и н и , В. Гоґель. В и р о б н и ц т в о олії: Л . Ф о ґ е л ь . Ф а б р и к а дріжджів і ректифікація спирту: Ф. Ліберман. Ректифікація с п и р т у : «Орел» - Г. А д л е р с б е р ґ , Д е р ж а в н а с п и р т о в а монополія. 89


Ф а б р и к и горілки і лікерів: Й. Б е р ґ е р , І. Ф і ш , М. Гофслефтер, Ф . Л і б е р м а н , С . Л і н д н е р , «Орел» - А д л е р с б е р ґ , Д е р ж а в н а г о р і л ч а н а монополія. Молочарні: Малопольська молочарська спілка, «Маслосоюз». Рафінерії нафти: А. К р о н , Е. Гріфель, П е р ш а станиславівська ф а б р и к а н а ф т и , м а с т и л і б е н з и н у , Р а ф і н е р і я н а ф т и Габер. Ф а б р и к и с в і ч о к : Л . Б р о х ф е л ь д , П . Ґотліб, Л . Г а л ь п е р н , Л . Ш е р л ь , X. Ц и р і н ґ . Ф а б р и к и вати: б р а т и М е н д е л ь с о н , І. Брунберґ, X. Гофман. Ф а б р и к а дзвонів: В. Маґас. Ф а б р и к а м а ш и н і л и в а р н і : «Край» - Я в о р с ь к и й , с і л ь с ь к о ­ г о с п о д а р с ь к і м а ш и н и «Віс», І . З і л ь б е р . Ф а б р и к и л а н ц ю г і в : ф а б р и к а л і н ц ю г і в і к о в а н и х в и р о б і в «Пястів», ф а б р и к а ланцюгів «Більгрей і спілка». Ф а б р и к а ваг: В. М а й о р . Ф а б р и к а чорнила: В. Гальперн. Ф а б р и к а возів: М. Марк. Ф а б р и к а стоматологічних інструментів: Л. Брак. П о ш и т т я білизни: «Основа», Г о с п о д а р с ь к о - п р о м и с л о в а спілка і Т о р г о в и й д і м , Л . Н у з е н б а у м , Б . Галер.

Фабрика ваг В. Майора 90


Ф а б р и к а н и т о к і п р я ж і : Г. Д е л і г о в и ч , І. Гутґляс. Фабрика ковдр: 3. Лехнер, брати Мєндельсони, Д.Шварц, 0. Шварц. Ф а б р и к а в а л і з о к : Г. Б л ю м ш т а й н . Хімічні ф а б р и к и : Й . П о л я к , X . З и р і н ґ . Ф а б р и к а парфумів: М. Грубер, «Марко»-Дрехліх, М.Тартаковер. В и р о б н и ц т в о щіток і мітел: А. Мель, Л. Гамбурґер, Е. Ш а р ф , Д. Ш н е є , «Українська майстерня» В и р о б н и ц т в о крему до взуття: С. В а й с к о п ф , Р. Л е в и ц ь к и й . В и р о б н и ц т в о коробок: С. Герман, І. Герцоґ, Й. Герцоґ, Н. Ш у с т м а н . М а й с т е р н і п а п е р о в и х в и р о б і в : А й з е н ш т а й н , Л ь о в , «Корпалія». Ф а б р и к и іграшок: А. А н т о н о в и ч , І. Бір, Й. З а т а й . В и р о б н и ц т в о с о д и : Й. Бретґольц. Ф а б р и к и м и л а : О. Б р у н , «Експрес», О. Ф і ш л е р , М. Гакер, 1. З і л ь б е р , « С о л о » , X. Ш в а р ц . Виробництво фруктових вин: Польське виробництво фруктових вин. М е д і в н я : І. Ф о ґ е л ь . Ф а б р и к а оцту: А. Ш а п і р о . Ф а б р и к а килимів: Гільман. Копальня земляного воску: спілка з о б м е ж е н о ю відповідальністю «Мамут». Ф а б р и к и с о д о в о ї в о д и : «Буркат», О. Рудакевич, М. Беліш, Р. Герзель, М. Ш р а є р . Ф а б р и к а дзеркал: С. Біндер, А. Фінклер. В и д о б у т о к п і с к у і ш у т р у : Г. Д е м л я т . М а й с т е р н я светрів: Н. Бачинський.

ПРОМИСЛОВІСТЬ У СТАНИСЛАВІВСЬКОМУ ПОВІТІ Молочарні: Лани - Молочарська спілка, Забережжя - ФедорівДесендович, Тумир - Молочарська спілка, Тисменичани - ХатуртельФ і л ь к о в с ь к и й , Б р а т к і в ц і - В а с и л ю к , Б р и н ь - Й. К о в і н с ь к и й , Д е л і ї в М о л о ч а р с ь к а спілка, Д о б р о в л я н и - В. В а ж н и й - М. Леличко, Д о р о г і в - В. П е т е р , Д р а г о м и р ч а н и - А. Я к у б о в с ь к и й , Б. і К.Квасневські, Д у б і в ц і - С а в ч у к , Галич - М. Л ь о к е р , М. М у т е с , Й. С т а х у р а , К і н ч а к и - С т а р і М о л о ч а р с ь к а спілка. З а г а л о м у повіті діяло 26 м о л о ч а р е н ь . 91


О л і й н і : Б р а т к і в ц і - В. П р о ц ю к , Х о м ' я к і в к а - Г. Ш т е р н , Г а л и ч П . П е р с ь к и й , Є з у п і л ь - І . М а ґ н о в с ь к и й , А . Кудла, З а л у н і в - В . П е т р а ш , П о б е р е ж ж я - К а р о л и к , С і л е ц ь - Й. К а л у ж к о , Т у н і ж - С. С т а н і н с ь к а , В о в ч и н е ц ь - Б. Б е р н ф е л ь д . Р а з о м п р а ц ю в а л о 12 олієнь. Ґуральні: В о в ч и н е ц ь - А . Гальперн. Рибні г о с п о д а р с т в а : М а р і а м п і л ь - А. Б е р ґ ш т а й н , Є з у п і л ь X. Ерліх, Галич - Й. Ш а й н . М л и н и : Крихівці - Л. З а г у р с ь к и й , К р и л о с - Е. Ґ в а р д е ц ь к а , К р е м и д і в - В . Тувинський, Л а н и - Р . Цивінський, М а р і а м п о л ь - в і т р я к и М . Босака, В и с о ч а н к а - І. З а к р е в с ь к а , П і д л у ж ж я - Б. К і м е л ь , М. В і н е н і ц ь к и й , М и к и т и н ц і - М . Банґлер, П а ц и к і в - Й . К о с т е ц ь к и й , П а с і ч н а - І . Кіселевич, С. Ш е л а к і , П а в е л ч е - В. Ф р і д р і х , В о в ч к і в - Й. Ґ р о х о л ь с ь к и й , М. Г р а б е ц ь к и й , Сопотків - Н. З і л ь б е р б а х , Тязів - Т у р ч и н с ь к и й , Тустань П. Важний, Т и с м е н и ч а н и - В . Гарапіх, Угринів Н и ж н і й - граф С. Борковський, У з и н - Й. Ж у к , В і к т о р і в - І. Г е р ш л е р ґ е р , Ч о р н и й , А. З а ґ ж и н с ь к и й , В о в ч и н е ц ь - К . Гальперн, Б о д н а р і в - П . М у ш к е в и ч , Б л ю д н и к и - М . Я р о ш и н с ь к а , Б р а т к і в ц і - Й . Ґлязер, Й . Качор, Х о м ' я к і в к а - У р м а н , Д о р о г і в К. С т а ц к е в и ч , Ф. Р и б ч и н с ь к и й , Галич - М. Ш о р , Й. Б у р ш т и н , Г а н у с і в к а Й . Вовк, О з е р ц е - 3 . М о р а в с ь к а , Є з у п і л ь - Ф . Калі, К о м а р і в - Г о р о д и с ь к а , К і н ч а к и - Н о в і - Т. С т ш е л е ц ь к и й , К і н ч а к и - С т а р і - Р. К о с ь к і в , З а г в і з д я А . Б и т к о в с ь к и й , Б р и н ь - А . З а н т г а й м . У повіті б у л о 7 0 м л и н і в . Г а р б а р н і : К р и х і в ц і - М. Я н а с , Й. М е н д е л ь , Б р а т к і в ц і - Г. Б у х в а л ь д . У п о в і т і н а р а х о в у в а л о с я 15 г а р б а р е н ь . Тартаки і д е р е в о о б р о б н і ф а б р и к и : Майдан - Боднар і Новак, Опришівці - Л . Кальмус, П а ц и к і в - А . Л е в и ц ь к и й , Т я з і в - С . Ґюнфельд, Д р а г о м и р ч а н и - П. К о р н б а у м , С. К о р н б а у м , Галич - М. С е ґ о р , М. Вахер. У повіті існувало 22 т а р т а к и . Ц е г е л ь н і : К р и х і в ц і - Г. К а с в і н е р , М а р і а м п і л ь - с е л о - М. Б о с а к , Вікторів - «Самопоміч», Деліїв - «Селянська спілка», Л. Б у ц і н с ь к и й , Г а л и ч - Л . Г р о х , Й . П о д л у ж н и й , «Рух», Є з у п і л ь - А . П а с т е р н а к . У п о в і т і працювало 22 цегельні. В и р о б н и ц т в о дахівки: П о б е р е ж ж я - М. Тухомік, Дубівці - А. Савчук, Єзупіль - ф е р ґ о л ь т , І. М а ґ н о в с ь к и й , В. М а ґ н о в с ь к и й . Каменоломні: Медуха - Калінська. В и р о б н и т в о ш н у р і в : Заланів - А. Горовіц. В и р о б н и ц т в о к о ш и к і в : Є з у п і л ь - В . Ч е р е п е х а , В. В а в ч а к . Гіпс і копальні вапна: Олешів - ф а б р и к а вапна З у с м а н а , В о в ч и н е ц ь - А . Гальперн. 92


Капітали деяких фірм у Станиславові: Ф а б р и к а с п и р т у і дріжджів Лібермана - 500 000 злотих, гуртівня Талера - 800 000 злотих, р а ф і н е р і я б р а т і в Габер - 1 6 6 0 0 0 0 з л о т и х , д е р е в о о б р о б н а ф а б р и к а Ш т о л ь ц а і З і м а н д а - 3 5 0 0 0 0 злотих, г у р т о в н я С. М а н д л я - 7 5 0 0 0 0 з л о т и х , ц е г е л ь н я «Патрія» В а й н г а р т е н а - 1 0 0 0 0 0 з л о т и х . Початок Другої світової війни перервав знормалізований плин життя мешканців цих т е р и т о р і й .

Вхід радянських військ до

Станиславова 19 вересня 1939 року зустрів с а м о г у б с т в о м б р и г а д н и й г е н е р а л С т а н і с л а в Главатий. 2 0 в е р е с н я ч е р е з Л а в о ч н е в і д с т у п и л и д о У г о р щ и н и 4 9 - й піхотний полк і 4 8 - й піхотний полк. Польська м о л о д ь влилася в підпілля і конспірацію, п е р е в а ж н о до С о ю з у з б р о й н о ї б о р о т ь б и . Під час у б и в с т в а поляків у Ґрудзьонджі в 1939 році німці застрелили Міхала Добжанського, який походив зі Станиславова. В Станиславові до Армії Крайової вступили: Й. Зелінський, 3. З ь о б р о в с ь к и й , Д. Н о в а к о в а , А. Нітка і С. Сеґаль. У 1 9 3 9 році с о в є т и почали м а с о в и й вивіз поляків у далекі р а й о н и Союзу. Перші висланці були із Старобільська. Масове вивезення зі С т а н и с л а в о в а п о ч а л о с я в л ю т о м у 1940 року. В и в о з и л и навіть немовлят, старців, вагітних жінок. Багато з них ніколи не п о в е р н у л о с я до своїх, з а л и ш и в ш и с ь назавжди в могилах як сліди мандрівки поляків і г р о м а д я н Польщі б е з м е ж н и м и п р о с т о р а м и К р а ї н и Рад. У б е р е з н і 1 9 4 0 р о к у с о в є т и в и в е з л и 13 поляків із С т а н и с л а в і в с ь к о ї в'язниці до Артемівська біля Старобільська. 12 ж о в т н я 1940 року р а з о м з 6 7 - м а і н ш и м и п о л я к а м и і д в о м а т и с я ч а м и в'язнів ї х п е р е в е з л и до Сталінграда. Д о р о г о ю померли станиславівці доктор Томашек, Йозеф Менцель, поручник Станіслав Рушніца, поручник Подлужний. 1939 року загинули арештовані і вивезені українці: директор банку Мартинець, д и р е к т о р банку Вишневський, п р о ф е с о р Заславський, д о к т о р О л е с н и ц ь к и й , Т. К а м і н с ь к и й , с е н а т о р Г о р о д и н с ь к и й з р о д и н о ю із С о л о т в и н а . П о л ь с ь к и м и , у к р а ї н с ь к и м и і ж и д і в с ь к и м и в'язнями сталінський р е ж и м реалізовував план невільничої праці на будовах к о м у н і з м у в СРСР. У червні 1941 року* Станиславів і повіт після совєтів з а й н я л и у г о р с ь к і в і й с ь к а , які п е р е б у в а л и в С т а н и с л а в о в і д о 7 с е р п н я 1 9 4 1 року. У в'язницях вони застали у б и т и х НКВД в'язнів, п е р е в а ж н о українців. С е р е д убитих поляків був В. Екерт з Надвірної. Під час п е р е б у в а н н я у г о р ц і в у С т а н и с л а в о в і (ЗО ч е р в н я 1 9 4 1 р.) у к р а ї н ц і * Угорські війська увійшли до міста 2 липня 1941 року. 93


п р о г о л о с и л и Українську Народну Республіку під керівництвом С. Б а н д е р и і Я. С т е ц ь к а . О р г а н ОУН « С т а н и с л а в і в с ь к і вісті» в и д р у к у в а в прокламації про створення Української держави. Коли 26 липня 1941 року до С т а н и с л а в о в а ввійшли німецькі війська, німці не визнали п р о г о л о ш е н н я України і з а л и ш и л и українців тільки в міській управі й у міліції. З г о д о м німці б о р о л и с я з прихильниками Бандери, а його самого помістили до концтабору З а к с е н г а у з е н . Так с а м о в о н и б о р о л и с я з п р и х и л ь н и к а м и М е л ь н и к а . В д р у г і й половині 1943 року українці відповіли на німецький т е р о р с т в о р е н н я м Української Повстанської Армії, яка в о ю в а л а п р о т и німців і с о в є т і в . Цю а р м і ю з о р г а н і з у в а в Ш у х е в и ч , і в о н а діяла від с е р п н я 1943 року*. 1941 р о к у німці с т в о р и л и в С т а н и с л а в о в і Ж и д і в с ь к у Раду, я к а б у л а о р г а н о м ж и д і в с ь к о ї г р о м а д и н а чолі з г о л о в о ю к а г а л у І . З а й б а л ь д о м . Німці в и з н а ч и л и ж и д а м замкнуту т е р и т о р і ю для м е ш к а н н я . 8 с е р п н я 1941 року німці почали масові а р е ш т и поляків у Станиславові. Арешти тривали до грудня 1941-го. Арештованих р о з с т р і л я л и . С е р е д р о з с т р і л я н и х б у л и й українці. Тоді у б и л и п о н а д 3 0 0 о с і б , з них: 60 учителів з а г а л ь н и х ш к і л , 50 учителів с е р е д н і х ш к і л , 3 2 - х м і щ а н , в і с ь м о х лікарів, ч о т и р ь о х с в я щ е н и к і в , д в о х в і й с ь к о в и к і в , 2 9 - х інженерів, 21 -го с л у ж б о в ц я , т р ь о х ю р и с т і в . Тоді з а г и н у л и : лікарі Кохай, Ян Ґут.А. Гіцкевич, Станіслав Г а м е р с ь к и й , А н д р і й Б а ч и н с ь к и й , О М о ш о р о , Л е о н а р д Д о м б р о в с ь к и й , Е. Н і м ч е в с ь к и й , К. Н о р в а й з Т и с м е н и ц і й українські л і к а р і - К . В о є в і д к а з д р у ж и н о ю і с и н а м и , К. К о з а к з д р у ж и н о ю лікаркою. Серед службовців загинули: директор Леон Зьобровський, Слуґоцький, М . Щ е р с ь к и й . А н т о н і й П у х а л ь с ь к и й , Станіслав Свірчевський, Ф р а н ц і ш е к С л о в і к , ЯнінаСтефаніцька, Кут, М а ц е й к о , Рудзяк, М е н д е р е р , П л я ц к о в с ь к и й , О ж е х о в с ь к и й , магістр К е н д з е р с ь к и й , А д р і й П а р ч и н с ь к и й , Максиміліан Л е в и ц ь к и й , П е т р о Худзікевич, магістр М и к о л а Яґуш, Т а д е у ш Гочко, Альбін Клімчак, Л ю д в і г Д у б і ц ь к и й . 1 9 4 1 р о к у німці у б и л и у С т а н и с л а в о в і і н ж е н е р і в : С е в е р и н а Ґ о н е к а , М и к о л а я Х м є л ь с ь к о г о , Станіслава Ґонека, Евгенія С т р и х а н с ь к о г о , Ф е р д и н а н д а П е т е л е н ц а , і н ж е н е р а хімії М а р і а н а Кузьо, Т а д е у ш а Каштелєвича, Адама Левицького, Герцога, Антонія Чайковського з Биткова. 1941

року німці вбили ремісників і купців: В л а д и с л а в а

Ґембаровського, Тадеуша Ґонека, Ільницького, Миколая Крамарчика, * Датою заснування УПА вважається 14 жовтня 1942 р. 94


Я н а С т а ф і н с ь к о г о . Тоді ж б у л о в б и т о г і р н и к і в з К а л у ш а і з Голині: Д з і к а , Гофбауера, Вільчинського, Казимира Ф р о м е л я , Андрія Ратайчака. Вбиті німцями також вчителі з-поза С т а н и с л а в о в а : Л е о н Бобі, С т а н е в и ч е в а з Т и с м е н и ц і , Й. Б о г у ц ь к и й з Галича, Ф р а н ц і ш е к В а р т а , С. Є н д ж е й о в с ь к и й з Тлумача, Й. М а л я г з Т и с м е н и ц і , С. М о ч и д л о в с ь к а з Д р а г о м и р ч а н . У 1941 році німці розстріляли д и р е к т о р а школи М а р і а н а С т е ф а н о в а із С т а н и с л а в о в а й учителів: Ф. С т у д з і н с ь к о г о з О д а ї в , Й. З ь о м к о в у з Т и с м е н и ц і і М. Д з е д з і н е в и ч з Т и с м е н и ц і . К р і м того, в серпні 1941 року в Станиславові були розстріляні нотаріус Єжи Кокуревич, адвокат Олександр Клімкевич, капітан запасу Болеслав Мапачинський, підхорунжий Раєвський, доктор Францішек Ніколович, д о к т о р Владислав Кікевич (голова С о ю з у інвалідів), Елеонор Платонофф з матір'ю, дружиною ротмістра, Добравська, д р у ж и н а лікаря, Яніна «Люнка» Ш а м о ц ь к а , дочка комірника, С т а н к о в с ь к а , д р у ж и н а капітана, Б а р б а р а С т а н с ь к а з д о ч к о ю , д р у ж и н а у р я д о в ц я , С т е ф а н і я В и ш и н с ь к а , Ф р а н ц і ш е к Рибак, Еміль Я к и м о в , Я н а Якимова, Бруцька, Адам Лазовий, Богдан Лазовий, С. Карчева, Радванська, А. Вольчинський, д и р е к т о р школи у Вовчинці, Б. Журавська, Торкевич з д р у ж и н о ю , магістр М. П о з о в с ь к и й , учень гімназії, член підпільної польської організації А д а м Нітка р а з о м з т а к и м и діячами польського підпілля в Станиславові: С. Сеґлою, Данутою Новаковою,

Здіславом З ь о б р о в с ь к и м . Також німці

з а м о р д у в а л и учня гімназії З.Процека, С л о н с ь к о г о , Козінського, Пруса, Пшибилкову з донькою і с и н о м , д о к т о р а Вільгельма Енейсона, Б о л е с л а в а Д а у м а , Гузіка, С т а н і с л а в а О х р і м о в и ч а , М а р і ю К р а с к о в у і з сином Станіславом, студентку університету Ванду Боженко, Б о г у ц ь к о г о з Галича, з а л і з н и ч н о г о с л у ж б о в ц я Ф р а н ц і ш к а Б р о д м а н а , магістра Тадеуша Рольського, залізничного м а й с т р а Пьотра Зіємбу, А. Гошковського, Н. Райноха, урсулянку с е с т р у Леонтину, М. Беньк о в с ь к о г о , С. Б р и с я , К. Хочку. 1942 року німці вбили в Станиславові д и р е к т о р а музичної консерваторії Альфреда Штадлера. В О с в е н ц и м і з а г и н у л и с т а н и с л а в і в ц і : х у д о ж н и к Ян Рубчак, Владислав Татара, інспектор А. Пікульський. У М а й д а н е к у с п и н и л о с я ж и т т я с т а н и с л а в і в ц і в П. Літвіцькогоі Й. Гэфнера. Під час Д р у г о ї світової війни ж е р т в а м и т е р о р у окупантів у С т а н и с л а в о в і с т а л и : А н т о н і й Кар, Б. Ґ ж и м а л е н к а , Р. Ганґер, К. Голендер, І. І в а н и ц ь к и й , Б. Є ж , О Косіба, К. К р а н с ь к а , 3. К р е м і н с ь к а , Р. Л у к о в с ь к а , 95


М а з о н , А. С л у ґ о ц ь к и й , Ш и м а н с ь к и й і Л. Т о п о л ь н и ц ь к и й . У Л ь в о в і німці вбили станиславівця Владислава Краєвського. У 1 9 4 2 році командиром Армії Крайової в Станиславівській окрузі б у в В л а д и с л а в Герман. В о с е н и 1 9 4 3 р о к у в ж и д і в с ь к і й п а р т и з а н ц і в с т а н и с л а в і в с ь к и х лісах з а г и н у л и : б р а т и М е н і с и , Реґіна Ш т р а й т , Д о м б е р ґ е р о в а , Г а ш е р , А н д а Л ю ф т з д о н е ч к о ю і її д в о є братів, Ґрета Лібляйн, Ґ о ш о в с ь к и й , Тонька Ш т а й н , М.Перґер, родина Ляйбів, Й. Ф р і ш , Ш р а є р , Ш а п і р о , Фінґерер, Гай, П е п а Ф р і д м а н , П е п а Ф р і ш н е р і з с е с т р о ю , Н а б е н ц а л і в н а , Л і х т м а н , Ф л я ш е р , С е р л е с Іґо, Ш в а р ц , У ш е р В а л ь д м а н , Л я й б Геблер. В б и в с т в а поляків у 1941 році німці виконували в лісах під Павелчем і Загвіздям. У 1 9 4 3 р о ц і німці р о з с т р і л я л и в С т а н и с л а в о в і у к р а ї н ц і в з УПА: 2 3 ж о в т н я - 22 о с о б и , ЗО ж о в т н я - 13 о с і б , 17 л и с т о п а д а - 25 о с і б , 11 б е р е з н я 1944 р о к у - 21 особу, від 14 до 20 б е р е з н я 1 9 4 4 - г о - ЗО осіб. Відповіддю українців на ці злочини стала діяльність підрозділів УПА на цій т е р и т о р і ї як с у п р о т и німців, так і р а д я н с ь к и х п а р т и з а н і в . Німці привезли до С т а н и с л а в о в а 2000 угорських жидів з М у к а ч е в о г о і С е ґ е д а . 12 ж о в т н я 1 9 4 1 р о к у на ж и д і в с ь к о м у ц в и н т а р і в С т а н и с л а в о в і німці р о з с т р і л я л и 1 0 0 0 0 ж и д і в . Тоді ж н і м ц і з а с н у в а л и п е р ш е Гетто в С т а н и с л а в о в і д л я ЗО 0 0 0 ж и д і в . У б е р е з н і 1942 р о к у всіх п р и в е з е н и х з У г о р щ и н и т а 5 0 0 0 ж и д і в - м е ш к а н ц і в С т а н и с л а в о в а німці вивезли до табору з н и щ е н н я в Белжці. У 1 9 4 2 р о ц і г о л о в о ю кагалу в С т а н и с л а в о в і б у в Ґ о л ь д ш т а й н . П і с л я вбивства м о л о д и м и ж и д а м и українського поліцая Тулевінського німці наказали кагалові призначити до розстрілу 1000 жидів. Ґольдштайн в і д м о в и в с я в и к о н у в а т и ц е й н а к а з . Тоді н і м ц і п о в і с и л и Ґ о л ь д ш т а й н а разом з усіма членами Жидівської Ради в Станиславові і повбивали понад 1000 жидів. 24 вересня 1942 року в перші дні жидівського с в я т а Р о ш - Х а ш а н а х н і м ц і в в і р в а л и с я д о Гетто і з а б р а л и 6 0 0 0 ж и д і в для вивезення до Белжця. До листопада 1942 року за наказом ш е ф а Г е с т а п о в С т а н и с л а в о в і К р ю ґ е р а в б и л и ж и д і в у Гетто С т а н и с л а в о в а , С т р и я і Р о г а т и н а . В С т а н и с л а в і в с ь к о м у Гетто в 1 9 4 3 р о ц і з а л и ш а л о с я біля 1000 жидів, котрих німці в б и л и на ж и д і в с ь к о м у цвинтарі 22 л ю т о г о 1 9 4 3 року. В ц е й д е н ь о с т а т о ч н о ї ліквідації С т а н и с л а в і в с ь к о г о Гетто

німці

застрелили

голову

кагалу

Шенфельда.

В

С т а н и с л а в і в с ь к о м у Гетто з а г и н у л и ж и д и з Галича, Т и с м е н и ц і , Тлумача, Калуша, Надвірної, Делятина й Отинії.

96


З л о ч и н ц я м и , які к е р у в а л и з н и щ е н н я м ж и д і в у п о л я к і в у С т а н и с л а в о в і б у л и : ш е ф ґ е с т а п о Г. К р ю ґ е р , Брандт, е с е с і в е ц ь М ю л е р , Пауль Ремарб, шеф поліціїТауш, брати Ян і Вільгельм М а у е р и . Р е ш т к и ж и д і в н і м ц і п о в б и в а л и в ч е р в н і 1 9 4 3 року. Н е б а г а т ь о м м о л о д и м ж и д а м зі Станиславова вдалося втекти в г о р и до партизанів, якими керували інженер Анда Люфт, Оскар Ф р і д п е н д е р , д а н т и с т Креміцер і лікар Цімер. Цей партизанський загін називався « П а н т е л я р і я » . Так н а з в а л и д і в ч и н к у , к о т р у н а р о д и л а в п а р т и з а н ц і к о м а н д и р к а Анда Люфт. На жаль, д и т и н к а загинула р а з о м з матір'ю у б о ю в 1944 році. Жидівські партизани повісили шефа німецької поліції Тауша, який висліджував партизанів. М а л о кому - тільки ч о т и р ь о м о с о б а м з ц ь о г о з а г о н у в д а л о с я д о ж и т и до кінця війни. Власне вони могли б пояснити, хто з н и щ и в жидівську партизанку. Під час окупації в д а л о с я в р я т у в а т и с я незначній частині станиславівських жидів. Станіслав Янковський зі Станиславова врятував 25 жидів, п е р е х о в у ю ч и їх у п и в н и ц і в л а с н о г о дому. О д н и м з урятованих Янковським є громадянин Аргентини Карлінер. У 1969 році Станіслав Янковський мешкав в Аргентині, про що писала преса С Ш А . Марія М и к о л и н зі Станиславова переховувала Ерну Цайбальт з Т и с м е н и ц і . М а т е р і а л ь н у д о п о м о г у Ерні Ц а й б а л ь т н а д а в а в у к р а ї н с ь к и й лікар В о є в і д к а , з г о д о м у б и т и й н і м ц я м и . Йозеф і Галина Сегії п е р е х о в у в а л и д в о х с е с т е р - ж и д і в о к П і с т р а й х , котрі в и ї х а л и д о І з р а ї л ю . Ж и д і в п е р е х о в у в а в т а к о ж м е ш к а н е ц ь вулиці К а з и м и р і в с ь к о ї С т а н і с л а в Яцків. З а в д я к и д о п о м о з і з н а й о м и х у С т а н и с л а в о в і в р я т у в а л и с я : лікар доктор Лібесман-Мікульський, Ф о є р , сім'я Фінґерманів, котра, в т і к а ю ч и д о лісу, з а с т р е л и л а т р ь о х н і м ц і в . Л і к а р Л і б е с м а н п і с л я в і й н и занотував історію жидівської партизанки в Станиславові, котру вручив у Лондоні докторові Фрішнерові, що походив зі Станиславова. Трагічно закінчилося переховування жидівки в костельній дзвіниці для о т ц я В у й ц і к а і з с е л а С т а н и с л а в о в а * к о л о Галича. Після в и к р и т т я с х о в к у німці а р е ш т у в а л и с в я щ е н и к а , б и л и й о г о т р и дні, а на четвертий й о г о р о з і р в а л и д в а великі п с и . Екзекуція відбулася в лісі біля З а г в і з д я за ш і с т ь к і л о м е т р і в від С т а н и с л а в о в а . Із підрозділу жидівських партизанів «Пантелярія» врятувалися: Ф о є р - після війни ж и в у С Ш А , Йозеф Л е н о б е л ь - після війни - в Ізраїлі, д а н т и с т К р е м і ц е р - п і с л я в і й н и - в П і в д е н н і й А м е р и ц і , Гельман - після війни - в Німеччині. * Тепер село Шевченкове. 97


/1 липня 1943 р- - свято створення дивізії «Іалтина» У л и п н і 1943 року українці зі С т а н и с л а в о в а б р а л и участь у с т в о р е н н і Д и в і з і ї «Галичина» - і н ж е н е р П о п о в и ч , г р е к о - к а т о л и ц ь к и й священик М. Микитюк, єпископ Лятишевський, професор М.Лепкий, колишній посол Д.Паліїв (був о ф і ц е р о м дивізії). У німецькій армії служив народжений у Станиславові Карпинець, засуджений у Польщі за участь у вбивстві міністра Перацького. Карпинець вступив до німецької армії 1939 року і з а г и н у в на Східному ф р о н т і . Але вже в серпні 1943 року виникла Українська Повстанська Армія, котра в и с т у п и л а с у п р о т и німців. Під час у б и в с т в а н і м ц я м и п о л я к і в у С т а н и с л а в о в і в і д м о в и в с я від у ч а с т і у р о з с т р і л а х у к р а ї н с ь к и й м і л і ц і я н т у ч и т е л ь Гева, з а щ о б у в р о з с т р і л я н и й н і м ц я м и . С к л а д а є м о тут й о м у шану. У 1945 році поляки мусили покинути Станиславів і воєводство. В о н и б у л и п е р е с е л е н і п е р е в а ж н о в Н и ж н ю С и л е з і ю . Н а ч е с т ь тих, к о г о н і м ц і з а м у ч и л и в С т а н и с л а в о в і , в 1 9 8 4 р о ц і на В р о ц л а в с ь к і й к а ф е д р і в с т а н о в л е н о меморіальну д о ш к у з польським о р л о м . Вірні вивезли образ Милосердної Матері Божої з вірменського костелу в С т а н и с л а в о в і , і від 1 9 8 7 р о к у він в и с и т ь у каплиці к о с т е л у С в я т и х П е т р а і Павла в Ґданську. С п и с о к тих, хто п о х о д и в зі С т а н и с л а в о в а , а п о м е р на висланні в д а л е к и х р а й о н а х К р а ї н и Рад, з а г и н у в у німецьких і р а д я н с ь к и х в'язницях на окупованих територіях Польщі, загинув на фронтах війни 98


Марш дивізійників вулицями міста і п о м е р н а З а х о д і п і д час в і й н и , п о д а є м о н а о с т а н н і х с т о р і н к а х ц і є ї праці. Станиславів був містом, з якого походив ряд політиків, котрі з а с і д а л и в с е й м і і в с е н а т і Речі П о с п о л и т о ї , б а г а т о в и д а т н и х у ч е н и х , п и с ь м е н н и к і в , художників, г р о м а д с ь к и х діячів, військовиків в и с о к о г о р а н ґ у і г е р о й с ь к и х к о м а н д и р і в у ч а с и Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и . їхні п р і з в и щ а ввійшли до історії культури, науки, соціології і війська. П о д а є м о ї х н и ж ч е Н А ВІЧНУ П А М ' Я Т Ь : Бітнер Л юдвіг - генерал Армії Крайової, командир партизанської дивізії на Л ю б е л ь щ и н і , інтернований С о в є т а м и і вивезений до СРСР у 1 9 4 5 - 4 7 роках. Н а р о д и в с я в Станиславові. Будзинський

Віктор - д и р е к т о р «Львіської хвилі», т в о р е ц ь

А к а д е м і ч н о г о т е а т р у у Л ь в о в і « Н а ш е очко». Н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і . Буковський Якса - п р о ф е с о р університету у Львові і в Познані. Народився в Загвізді. Белер А. - п р о ф е с о р м е д и ц и н и Є р у с а л и м с ь к о г о університету. Закінчив гімназію в Станиславові. Б а ч и н с ь к и й Л е в - г о л о в а клубу У С Р П у п о л ь с ь к о м у с е й м і , в и р і с у Станиславові. Босак - римо-католицький священик, парох у Маріамполі, з а с н о в н и к с е л я н с ь к и х гуртків і Кас С т е ф ч и к а у Л ь в о в і і в повіті Станиславівському. 99


Х о м и ш и н Г. - г р е к о - к а т о л и ц ь к і й а р х і є п и с к о п у С т а н и с л а в о в і . Ц ю ц ю р а Б. - п р о ф е с о р у н і в е р с и т е т у в Галіфаксі,

Канада.

Українець. Закінчив гімназію в Станиславові. Нікель Й о с и п - г е н е р а л Д и в і з і ї . Н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і . Д а ш и н с ь к и й Іґнатій - т в о р е ц ь П С П , п о с о л , м а р ш а л о к с е й м у , в і ц е п р е м ' є р . Ходив до гімназії в Станиславові. Бридзінський В о й ц е х - а к т о р театрів у Варшаві і Лодзі. Народився в Станиславові. Д о б р у ц ь к и й - лікар, міністр о с в і т и . Н а р о д и в с я в Станиславові. Древновський Казимир - п р о ф е с о р Варшавської політехніки, спеціалістзелектротехніки. Після Першоїсвгтової в і й н и - к о м е н д а н т їоповної школи артилерїі'та інженерії. В'язень Дахау. Н а р о д и в с я в Станиславові. Дунка де Сайо - інженер, голова Союзу польських нафтових підприємців, віце-президент Синдикату виробників нафти у Польщі. Гімназія і п р о ф е с і й н а д і я л ь н і с т ь - у С т а н и с л а в о в і . Дзєдушицький

Казимир

-

сенатор

Речі

П о с п о л и т о ї від

Станиславова. Г а л ь п е р н К. - с і о н і с т с ь к и й п о л і т и к , п о с о л до с е й м у . Н а р о д и в с я і вчився в Станиславові. Г о р д и н с ь к и й Е м і л ь - с е н а т о р Р П в і д с т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. Г а н у ш е в с ь к и й М. - г р е к о - к а т о л и ц ь к и й с в я щ е н и к , п о с о л від С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. Клімашевський Мечислав - географ, науковець. Народився в Станиславові. Янович В. - лікар, в и д а т н и й у к р а ї н с ь к и й політичний, культурний і громадський діяч. Народився в Станиславові*. Герстман Ф р а н ц і ш е к - керівник і г о л о в а «Соколу» в Ш л ь о н с ь к у . Народився в Станиславові. Курилович Єжи - професор Львівського університету, член П о л ь с ь к о ї а к а д е м і ї наук, п о ч е с н и й д о к т о р С о р б о н н и . Н а р о д и в с я в Станиславові. Людвіжанка Барбара - акторка театрів у Варшаві, Кракові і Познані. Народилася в Станиславові. Літинський Станіслав - полковник, п р о ф е с о р Вищої військової школи. Народився в Станиславові. Л е в а к о в с ь к и й 3. - с е н а т о р від партії Х р и с т и я н с ь к и й с о ю з н а ц і о н а л ь н о ї є д н о с т і , з і С т а н и с л а в і в с ь к о г о повіту. * В. Янович народився в Солотвині. 100


Левицький Кость - голова УНДО в Польщі, д и р е к т о р Ревізійного с о ю з у , п о с о л Речі П о с п о л и т о ї . Н а р о д и в с я в Т и с м е н и ц і , з а к і н ч и в гімназію в Станиславові. Л а з а р и к Еміль - п р о ф е с о р Львівської політехніки. Н а р о д и в с я в Станиславові. Лисаковський Адам - директор університетської бібліотеки у В і л ь н ю с і , т е о р е т и к н а у к и п р о книгу. Н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і . Лям Станіслав - історик літератури, видавець енциклопедії, бібліофіл, письменник, співредактор Великої загальної історії. Народився в Станиславові. М о н д Бернард - о б о р о н е ц ь Львова, офіцер Леґіонів, генерал, к о м а н д и р 6-ї п і х о т н о ї д и в і з і ї п і д ч а с Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и . Н а р о д и в с я в Станиславові. М а є р Л. А. - п р о ф е с о р орієнталістики, президент Інституту о р і є н т а л ь н и х студій в Ізраїлі, п р е з и д е н т Д о с л і д н и ц ь к о г о т о в а р и с т в а в Єрусалимі. Народився в Станиславові. Н а д а х о в с ь к и й А. - п о л к о в н и к . Н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і . Н о в а к о в с ь к і А н н а із С т а н ь к о в с ь к и х і С т а н і с л а в - а г р о н о м и д о с л і д н и к и , лауреати п е р ш о ї д е р ж а в н о ї премії в галузі рільництва, п е д а г о г и школи в Єзерці (Станиславівський повіт). П о п о в и ч Б . - б р и ґ а д н и й г е н е р а л , с е н а т о р Речі П о с п о л и т о ї . Закінчив гімназію в Станиславові. Рітерман - сіоністський політик, жидівський г р о м а д с ь к и й діяч, віце-президент Станиславова. Народився в Станиславові. С о с а б о в с ь к и й С т а н і с л а в - г е н е р а л . Під ч а с Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и - командир окремої парашутної бригади. Народився в Станиславові. Токарський Ю л і а н - п р о ф е с о р Львівської політехніки, мінералог, ч л е н П о л ь с ь к о ї а к а д е м і ї наук. Н а р о д и в с я в С т а н и с л а в о в і . Вітовський Д м и т р о - а д в о к а т , полковник української армії в 1 9 1 8 1 9 р о к а х , к о м а н д и р у к р а ї н с ь к и х військ у Л ь в о в і , м і н і с т р ЗУНР. З а к і н ч и в гімназію в Станиславові. В о л я н с ь к и й Іван - у к р а ї н с ь к и й п о с о л від С т а н и с л а в о в а . С т р о н с ь к а - п о с о л с е й м у Р П від С т а н и с л а в о в а . П а л і ї в Д м и т р о - п о с о л в і д С т а н и с л а в і в с ь к о г о п о в і т у в с е й м і Речі Посполитої, співзасновник української партії НТП. Н а р о д и в с я в Калуському повіті. С а ф р і н Горацій - п и с ь м е н н и к , поет, д и р е к т о р Ж и д і в с ь к о г о т е а т р у в Станиславові. Народився в Станиславові. В л а д и к а Ян - п о л к о в н и к , від 1941 року - к о м а н д и р П і в д е н н о східної округи Армії Крайової. Народився в Станиславові.


ЗМІСТ Між фальшуванням і прихильністю. Польський погляд з Л о н д о н а на С т а н и с л а в і в і с т а н и с л а в і в ц і в

З

С т а н и с л а в і в д о і п і с л я 1919 року

5

Ремесло у Станиславові

72

Торговельна кооперація і купецтво

78

Польська кооперація в Станиславівському повіті

79

Українська кооперація в Станиславівському повіті

80

Торгівля в Станиславові

81

З е м л е в л а с н и к и в С т а н и с л а в і в с ь к о м у повіті

88

Промисловість у Станиславові

88

П р о м и с л о в і с т ь у Станиславівському повіті

91

102


« М О Є МІСТО» - івано-франківське міське історико-краєзнавче о б ' є д н а н н я у т в о р е н е в травні 2 0 0 7 р. з ініціативи к о л е к ц і о н е р а 3. Ж е р е б е ц ь к о г о , в и д а в ц я В. Іваночка й і с т о р и к а І. М о н о л а т і я . До «ММ» в х о д и т ь д е в ' я т ь п о с т і й н и х членів: Іван Б о н д а р е в , М и х а й л о Г о л о в а т и й , З е н о в і й Ж е р е б е ц ь к и й , В а с и л ь Іваночко, Іван М о н о л а т і й , Ігор П а н ч и ш и н , Василь Романець, Зеновій Соколовський і Зеновій Федунків. Емблематичним зображенням «ММ» є алегорична фігура рицаря з б р а м и палацу Потоцьких (автор проекту - 3. Соколовський) якуявного охоронця історичної і культурної с п а д щ и н и міста.«ММ» є альтернативним гуртом однодумців щодо витворення об'єктивного образу давнього Станиславова і сучасного Івано-Франківська, відтворення забутих і свідомо прикритих пилюкою невігластва й п с е в д о п а т р і о т и з м у сторінок міської м и н у в ш и н и з позицій сучасної у к р а ї н с ь к о ї історії т а к у л ь т у р и . « М М » в и с т у п а є з а о б ' є к т и в і з а ц і ю історії м і с т а , н е з в а ж а ю ч и н а у с т а л е н і м і ф и , в и з н а н і а в т о р и т е т и ч и національні уподобання містознавців, а також має п р и н ц и п о в у позицію щодо ч и с л е н н и х випадків з н и щ е н н я і д о в е д е н н я д о а в а р і й н о г о с т а н у пам'яток минувшини Івано-Франківська, зокрема його історичного середмістя. О с н о в н о ю ф о р м о ю діяльності «ММ» є публікація і с т о р и ч н и х д о с л і д ж е н ь п р о С т а н и с л а в і в т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , яку р е а л і з у є і в а н о - ф р а н к і в с ь к е в и д а в н и ц т в о « Л і л е я - Н В » . На захист історичних будівель середмістя І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а « М М » п о ч а л о в и д а в а т и с е р і ю л и с т і в о к «Хто р у й н у є м о є місто?». «ММ» у п о р я д к о в у є х р е с т о м а т і ю з історії міста, альбом «Станиславів н а д а в н і й поштівці», т а к о ж г о т у є п і д р у ч н и к д л я учнівської м о л о д і з історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . Р о з п о ч а т о р о б о т у н а д с т в о р е н н я м м у з е ю історії Івано-Франківська.Члени «ММ» є у ч а с н и к а м и власних дослідницьких експедицій Івано-Франківськом, а також історичними м і с ц я м и краю. Л и ш е за д р у г е півріччя 2 0 0 7 р. вони відвідали і зафіксували пам'ятки Б у б н и щ а , Галича, Коломиї, М а н я в и , Маріямполя, Рогатина, Раковця, Солотвина, Чернелиці, Пнівський замоктаін. «ММ» є і н і ц і а т о р о м з а г а л ь н о м і с ь к о г о к о н к у р с у н а у к о в о - д о с л і д н и х р о б і т учнівської і с т у д е н т с ь к о ї м о л о д і з історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . « М М » має власний архів і к н и г о з б і р н ю з історії міста, ф у н д а т о р а м и яких є члени і симпатики об'єднання. 103

Profile for Watra

Станиславів до і після 1919 року  

К. Баранський Багатосюжетна збірка історіїСтаниславова точно буде неповною, якщо ми не зважатимемо на великий інформативний опис минувшини м...

Станиславів до і після 1919 року  

К. Баранський Багатосюжетна збірка історіїСтаниславова точно буде неповною, якщо ми не зважатимемо на великий інформативний опис минувшини м...

Profile for watra
Advertisement