Page 1

№ 1 травень

«У світі почуттів є лише один закон — зробити щасливим того, кого кохаєш...» Стендаль

НЮ...


Травень

НЮ...

Зміст Тема номера: «Кохання»

12-17 ст. 18-22 ст. 24-25 ст. 26-27 ст. 28-29 ст. 30-31 ст. 32-33 ст. 34-37ст. 40-47 ст. 48-49 ст.

Мода «НЮ» Особиста справа Примхи кохання Психологія Тест Стереотипи Український репортаж Між нами жінками Проза. Людмила Таран «Колекція коханців» Гороскоп

6

6

6


6

6


НЮ...

травень

Наш журнал – втілення живої дівчини, яка працює,непогано заробляє, ні перед ким фінансово не звітує і гроші витрачає на свої примхи.Можливо, у неї зараз є постійний друг - чоловік, якого вона по-справжньому поважає та кохає. Ми з вами знаємо цю дівчину, тому що вона така ж, як ми. Думає, у чому піти на роботу, і при цьому періодично робить божевільні покупки, знає значення слів "статусно" і "пафосно" і при цьому цікава до крайності. Все спробувати самій, скрізь побувати, з будьякого приводу мати свою точку зору. Вона – відображення епохи, дівчина, якій можна все. Дівчина з душою « НЮ…» 9


НЮ...

травень

Над журналом працювала: Надія КОВАЛЕНКО

Адреса редакції: Україна,01135,Київ вул.Павлівська, 29 e-mail:nadin1000000@i. ua

Формат210Х280 Тираж: 10 000 екз. Ціна: 20 грн. © НЮ… ,2011

11


Мода НЮ...

ВЕСНА/ЛІТО 2011 LADYLIKE Жіночні силуети, приглушені тони і нескінченна елегантність.

ВЕСНА/ЛІТО 2011 КАРАМЕЛЬ Крем-брюле, карамель, колір слонової кістки головні відтінки весни та літа.

12


Мода НЮ...

ВЕСНА/ЛІТО 2011 ЦВІТІННЯ У новому сезоні квіти розпустилися всюди: на сукнях, спідницях, сумках і, звичайно ж, туфлях.

ВЕСНА/ЛІТО 2011 СИНЯ ПТАХА Виберіть свої ідеальні сині туфлі в колекціях цієї весни.

14


Мода НЮ...

ВЕСНА/ЛІТО 2011 СУЦІЛЬНА РОМАНТИКА Рожева сукня незамінна складова кожної жінки.

ВЕСНА/ЛІТО 2011 В ОЧАХ МЕРЕХТИТЬ Стрічки, масивні прикраси, капелюхи, сумки на ланцюжку і інші прикмети Парижа.

15


Мода НЮ...

ВЕСНА/ЛІТО 2011 АКСЕСУАРИ КОЛО ПОШАНИ Круглі металеві оправи в новій колекції Ray-Ban .

ВЕСНА/ЛІТО 2011 АКСЕСУАРИ ДЕЩО З МОРСЬКИМ ВІДТІНКОМ Браслети з морськими мотивами для водяних німф

16


Мода НЮ...

ВЕСНА/ЛІТО 2011 АКСЕСУАРИ КВІТИ ДО ВАШИХ РУК Прикраси з колекції Flowers of Excess

ВЕСНА/ЛІТО 2011 АКСЕСУАРИ ЗАВЖДИ ДІОР ! Непрості прикраси від Dior поєднують в собі ніжність і силу.

17


Особиста справа

Приречені бути щасливими... "У світі почуттів є лише один закон — зробити щасливим того, кого кохаєш", — так говорив Стендаль про стосунки чоловіка і жінки. Але як цього досягти? Майже кожна пара, яка створює сім’ю, про це замислюється. І хоча в шлюбі чоловік і дружина стають одним цілим, не так просто знайти правильний шлях до гармонії. Він важкий, але цікавий. Він подібний до сходження на вершину гори, піднятися на яку можна безліччю шляхів. Але як обрати правильний? Спробуємо в цьому розібратися, відповівши на запитання: "Як зробити щасливою свою другу половинку?" Любити — це знаходити в щасті іншого своє власне щастя М. Лейбніц У бізнесі є одне золоте правило: спочатку забезпеч партнера, надай йому всі умови для роботи, виконай свої зобов’язання за договором якнайкраще. Чому так? Та тому, що коли обидва учасники викладаються на всі 100% у спільній справі, якісний результат гарантовано. У житті, звичайно, все набагато складніше, адже ти не завжди знаєш, чого від тебе чекає супутник твого життя. Іноді всі старання ощасливити кохану людину не дають бажаних результатів. Є в мене одна знайома пара. Молоді люди до весілля були знайомі два роки. Так як стосунки складалися якнайкраще, то незабаром вони вирішили побратися, щоб узаконити свої стосунки й бути разом "і в горі, і в радості". Кохання молодих людей було безмежним і взаємним. Щоб показати вдячність тепер уже своєму чоловікові, молода жінка вирішила: " Я буду намагатися щосили бути найкращою дружиною для нього!"Щодня в їхньому будинку панував порядок. На столі лежала чиста біла скатертина, до приходу чоловіка була готова смачна вечеря. Так вона виявляла своє кохання. Але через якийсь час дружина почала помічати, що її чоловік сприймає всю увагу, як належне. І якщо для неї це було знаком кохання, то для нього — звичайним сімейним обов’язком. Жінка

18

стала почувати себе використаною, оскільки не відчувала вдячності з боку чоловіка. Тому почала нервувати й ображатися "про себе", що, звичайно ж, позначалося на виразі її обличчя й поведінці. Чоловік щиро не розумів причин її роздратування, але теж "про себе" почав замислюватися про причину такої поведінки: "Може і я не ідеальний, але й вона так рідко робить те, чого мені так хотілося б...". Банальна ситуація, яка трапляється в нашому суспільстві частіше, ніж ви п`єте ранкову каву. Не можна сказати, що люди, які одружилися, не кохали один одного. Навпаки — їхнє кохання було великим і чистим, сповненим надій на спільне щасливе майбутнє.Справа не в цьому. Все впирається в неправильний прояв теплих і ніжних почуттів, які, власне, нікуди й не поділися, просто позначилося на стосунках те, що люди забувають, беручи, віддавати. "Мораль цієї байки така": спілкування — вищий дарунок, який нам піднесла природа, і тому треба цим уміло користуватися для досягнення згоди. Добре, якщо така пара не біжить відразу в суд за розлученням, а чоловік і дружина починають замислюватися, чому ж так склалося, і шукають спільний вихід із ситуації. Кожній людині необхідно відчувати кохання — так вже влаштовані люди, що для відчуття повного щастя більшість із нас шукають один одного: чоловік — жінку, жінка — чоловіка. Жінці властиво показувати почуття такими, які хотіла б отримати сама. Чоловік теж думає, що слова й вчинки, приємні йому, будуть радувати його дружину. У підсумку виходить, що обоє нещасні, тому що не одержують задоволення своїх потреб, не виправдуються надії. Чому? А все тому, що потреби і в тих, і в інших різні, а тому задовольняти їх потрібно по-різному. Що ж це за потреби? Американський психолог й консультант з сімейних питань Уіллард Харлі виділяє по 5 основних потреб чоловіків і жінок у шлюбі. Зупинимося спочатку на жіночих потребах: Жінка має потребу в ніжності (як у фізичній, так і в емоційній) Коли чоловік і жінка зустрічаються, то він робить усе для того, щоб завоювати її серце. Він пускає


Особиста Особистасправа справа

«МОЖЕ Я Й НЕ ІДЕАЛЬНИЙ,АЛЕ Й ВОНА ТАК РІДКО РОБИТЬ ТЕ,ЧОГО МЕНІ ТАК ХОТІЛОСЬ Б …» «Я БУДУ ДЛЯ НЬОГО НАЙКРАЩОЮ ДРУЖИНОЮ»

в хід всі свої кращі якості: він часто дзвонить їй, дарує милі листівки, букети квітів із приводу й без, утішає її в горі, підтримує в радості, бере активну участь у вирішенні її проблем — словом, допомагає в усьому. Він ніжний, турботливий, чемний, але... Але одружившись раптом стає приділяти менше уваги, а будь-які фізичні контакти закінчуються сексом. Це ранить дружину, оскільки жінка має потребу в ніжності не тільки перед фізичною близькістю. Така типова ситуація має місце, по-перше, тому що чоловіки дуже часто не розуміють величезної важливості ніжності для жінок, а під час побачень діють інтуїтивно. По-друге, багато хто з них ніжність сприймає, як прелюдію до сексу. Потретє, частина чоловіків асоціює ніжність саме зі статевими стосунками. УВАГА! Для більшості жінок ніжність символізує безпеку, захищеність, схвалення. Коли чоловік проявляє ніжність до коханої, вона бачить у цьому таке: 1. Мій чоловік піклується й захищає мене. Він не хоче, щоб зі мною що-небудь трапилося. Я важлива для нього. 2. Він поруч, у моїх проблемах. 3. Він вважає, що я все роблю правильно.

Як виявити свою ніжність? Є мільйони способів подарувати ніжність своїй дружині. От деякі з них: • Обіймайте й цілуйте її ранком і завжди, коли ви поруч із нею. • Частіше говоріть, що ви її кохаєте. • Протягом дня дзвоніть їй додому або на мобільний, щоб сказати про своє кохання, запитати, як проходить її день. • Даруйте їй квіти. Жінки люблять квіти. Нехай їх буде побільше й бажано зненацька. • Ніжні листівки з теплими словами теж вам допоможуть виявити свої почуття. • Називайте вашу дружину по імені. Стежте за інтонацією свого голосу — вона повинна бути особливо приємною. • Робіть дружині компліменти. • Хоча б зрідка, майструйте їй що-небудь своїми руками. • Коли ви вдвох на кухні, допоможіть їй, не втратьте при цьому можливості обійняти й поцілувати. • Гуляйте разом вечорами, дивіться на зірки, мрійте. • Коли ви куди-небудь ідете вдвох, тримаєте дружину за руку. • Не бійтеся бути чуйними.

19


Особиста справа

Потреба в спілкуванні. Умене є знайома сімейна пара з дитиною. Це люди середнього віку. Чоловік працює цілими днями, постійно зайнятий. Дружина теж працює, але трохи менше й не щодня. Коли я зустрічаю цю жінку, це надовго. Потік її слів майже не можна зупинити. Спілкування перетворюється на монолог, тому що співрозмовникові нічого не залишається, як просто слухати й кивати головою на знак згоди, тому що немає можливості вставити ні слова. Я майже на 100% упевнена, що чоловік з нею не говорить вдома, тому що їй, очевидно, не вистачає спілкування. Але це тільки одна з форм вияву цієї недостачі. Друга полягає в тому, що дружина просто замикається в собі. Вона починає багато читати, поринаючи в казкові світи літератури, або веде щоденник. Але це не допомагає. Психологи встановили, що чоловіку в день потрібно вимовляти 25 тис. слів, а жінці у два рази більше — 50 тис. слів. От чому чоловіки вважають жінок балакучими. Погляди на спілкування в чоловіків і жінок абсолютно різні. Представники сильної статі, коли збираються разом, частіше говорять про практичні речі: про ремонт машин, про краще місце для риболовлі, про досягнення улюблених спортсменів, про спільні захоплення. Для них нормально розповідати анекдот, обмінюватися жартами на адресу один одно-

20

«ПАМ`ЯТАЙТЕ,ЩО ВИ ПОВИННІ СТАТИ КРАЩИМИ ДРУЗЯМИ,ТОМУ ПОВИННІ ЗНАТИ СВОГО ЧОЛОВІКА КРАЩЕ ЗА ВСІХ.»

го. Але їм не властиво говорити про себе або про свої почуття. Для жінки гарне спілкування пов’язане з розмовами про події дня. Головний акцент ставиться на емоціях, які викликали ці події. Деякі жінки люблять розмовляти про переваги й недоліки своїх чоловіків, при цьому вони говорять про свої переживання, пов’язані з цим. Як бачимо, чоловіки — логіки й практики. Жінки — емоційні створіння й більше люблять події, ніж практику побуту. Тому чоловік може не захотіти говорити із дружиною про її внутрішній стан, вважаючи це менш важливою темою, ніж сімейний бюджет, наприклад. А для неї це емоційна травма. Чому? Для жінки спілкуваннязливається з ніжністю й допомагає відчути єдність душі із чоловіком. А небажання чоловіка її вислухати ототожнюється з відштовхуванням. Через спілкування жінки налагоджують внутрішній контакт. Навіть якщо чоловік поїхав у відрядження на тиждень і дзвонив дружині щодня, все одно, коли він приїде, їй потрібно буде відвести час дляживого спілкування, щоб відновити близькість. Як зробити спілкування ефективним? 1. Пам’ятаючи про те, що жінка через спілкування налагоджує відчуття емоційної близькості, потрібно проводити в спілкуванні близько 15 годин на тиждень. Ви повинні відкласти всі справи й просто вислухувати один одного, балансуючи бесіду.


2. Не можна використовувати спілкування для критики, нагадування давніх образ і помилок. 3. Не варто обговорювати в цей час фінансові питання. 4. Не намагайтеся один одного переконати, нав’язати погляди. Просто розповідайте, відкривайте нові грані один одного. З повагою ставтеся до думок один одного. 5. Віднайдіть привабливі для обох теми для розмови. 6. Метою вашого спілкування повинно бути проінформувати, вивчити й зрозуміти один одного. 7. Пригадайте, як ви спілкувалися під час побачень, як вам було цікаво все: від емоцій до найважливіших подій у житті партнера. Це почуття не повинне згасати. Жінці потрібний чесний і відкритий чоловік Якщо чоловік затримується нароботі, то коли він приходить додому, дружина обов’язково запитує його: "Милий, чому ти так пізно? Що трапилося?" На це чоловік відповідає відомою фразою про те, що були невідкладні справи. Жінка — любителька подробиць і деталей. Коротка відповідь чоловіка не задовольняє неї, а навпаки, навіть кривдить. Дуже часто чоловіки не розповідають своїм дружинам про те, що з ними відбувалося протягом дня, не посвячують у свої плани, чогось просто не договорюють, а іноді обманюють. Всі ці якості в поведінці чоловіків руйнують почуття безпеки жінок, які поруч із ними. Для жінки важливо бути впевненою в тому, що чоловік дає їй правдиву інформацію, що в їхній розмові немає недоказаного. Інакше це підриває її довіру до чоловіка, у неї більше немає підстав будувати міцні взаємини. Жінкам важливо знати кілька особливостей характеру чоловіків: 1. Чоловік може говорити неправду, боячись, що здасться слабким, дурним, некомпетентним в очах дружини. 2. Чоловік може брехати, щоб уберегти дружину від психологічних стресів. Такий чоловік може приховати фінансові проблеми, не сказати, що його звільнили з роботи, що він серйозно хворий. Але немає нічого таємного, що не стало б явним. Іноді правда дає про себе знати в найбільш критичний момент. Дружина одержує сильний емоційний удар, будучи неготовою до цього. Щирість і відкритість із боку чоловіка означає для жінки те, що він поважає її, зважає на її думку й не

Особиста справа думає, начебто вона психічно неврівноважена й не зможе правильно відреагувати на інформацію. Є кілька важливих принципів, які допоможуть вам бути щирими й відкритими один з одним: 1. Пам’ятайте, що ви повинні стати кращими друзями, тому повинні знати свого чоловіка краще за всіх. 2. Не вдавайте, коли вам погано, начебто вам добре. 3. Кажіть один одному правду (навіть найстрашнішу) про ваше минуле й сьогодення. 4. Завжди посвячуйте чоловіка в майбутні плани. Чоловікам важливо завжди детально відповідати на питання дружини, не приховувати факти дійсності. Щирість і відкритість породжують довіру, а вона є важливою для спільного життя. Жінка потребує фінансової підтримки з боку чоловіка. Жіноча душа так влаштована — вона повинна бути впевнена в тому, що завтра їй буде чим нагодувати й у що одягти дітей, сплатити рахунки й, взагалі, просто купити свій улюблений журнал. Багато в наш час говорять про незалежність жінок, про їхнє бажання робити власну кар’єру. Але давайте запитаємо себе:чи не тому дружини так рвуться працювати, що чоловіки не можуть забезпечити їх всім необхідним?! Мені пригадується роман Антуана Франсуа Прево "Манон Леско". Головна героїня цієї історії могла пережити все, крім убогості, життя без належного забезпечення. Помоєму автор непогано знав жіночу психологію. Насправді є жінки, яким подобається працювати. Але щасливі вони лише в тому випадку, якщо їхні чоловіки дають їм вибір: ти можеш робити кар’єру, а можеш бути домогосподаркою й доглядати за дітьми. Ще один нюанс: якщо дружина працює, їй потрібно давати можливість розпоряджатися своїм доходом так, як вона вважає за потрібне. Саме чоловік повинен подбати про те, щоб його родина не відчувала потреби в необхідних речах. Не даремно В. А. Сухомлинський радив чоловікам: "Не утішайся тріскучою фразою, що з милим і в курені рай. Шлюб не тільки духовний, але й матеріальний союз. Збираючись створити сім’ю, подумай, наскільки ти незалежний матеріально,чи зумієш ти одягти, захистити й нагодувати свою подругу". У цій фразі криється глибокий зміст потреби жінки в нормальному фінансовому становищі. Кроки, до яких можна вдатися у випадку нездатності чоловіка забезпечити сім’ю: 1. Якщо робота чоловіка низькооплачувана, він

21


Особиста справа може змінити її. Якщо в нього немає освіти (а як результат — і кар’єрного росту) він може її здобути. Дружина при цьому тимчасово забезпечує родину. 2. Можна знизити рівень вашого життя настільки, що чоловік зможе сам покривати видатки. 3. Складайте щомісяця бюджет, тобто плануйте витрати. Жінці потрібен чоловік, який віддається сім’ї. Жінки хочуть, щоб їхні чоловіки були ініціативними в сім’ї й присвячували себе духовному, моральному й інтелектуальному вихованню дітей.Вони очікують відповідальності за родину з боку чоловіка й жінки. Психологи довели, що кожна жінка інтуїтивно знає, що вплив батька на виховання дітей значний. Також відомі два важливі факти про дітей, що ростуть без батька: 1. Більшість дівчаток, які ростуть без батьківського виховання, шукають тата у своїх хлопцях, особливо в підлітковому віці. Вони готові на все (і секс у тому числі), щоб одержати так необхідну для них ніжність, силу й безпеку. 2. Хлопці, у яких не було спілкування з батьком, розвиваються односторонньо. Вони можуть бути чутливими, ранимими, ніжними, можуть багато чого розуміти. Але їм не вистачає твердості. У майбутньому такі хлопці просто не знають, як бути сильними, мужніми, як приймати правильні рішення (через надмірну мамину опіку) і нести за них відповідальність. Дитина, що росте без батька, живе психологічно в будинку без даху. Вона не почуває захисту, опори. Саме чоловік надає відчуття безпеки. От чому для жінки так важлива віддача чоловіка сім’ї. Щоб налагодити спілкування з дітьми, потрібно проводити з ними більше часу. Рекомендується для цього виділяти близько 15 годин на тиждень. Приділяти увагу дітям можна так: • Разом їсти. • Разом гуляти. • Грати в настільні ігри. • Відвідувати спортивні й музичні заходи. • Читати дітям книги перед сном. • Допомагати з уроками. • Допомагати планувати фінанси. • Спілкуватися заради спілкування (коли ви просто ділитеся тим, що відбулося або наболіло). • Залучати дітей до роботи по господарству. Для жінки важливо, щоб її чоловік був присвячений сім’ї так само, як і вона. Коли дитина ще маленька, дружина встає вночі, щоб нагодувати

22

її. Чому б чоловікові не вставати, щоб поміняти підгузок? Для неї, повірте, це буде значити набагато більше, ніж просто зміна памперса. Звичайно ж, прагнення до згоди повинне бути взаємним, інакше ви так і не досягнете такої бажаної гармонії у вашій родині. Адже справа не в людині, а в тому, наскільки вміло ви можете порозумітися, разом приймати рішення й приносити один одному взаємне задоволення від повсякденного спілкування.Олександра СМЕЮХА


Особиста справа


Примхи кохання

Відмінності чоловічого та жіночого мозку Чоловічий мозок більший жіночого, але в міру старіння в чоловіків він зменшується швидше, ніж у жінок. Жіночий мозок працює при більш високій температурі. Жінки використовують свій мозок більшою мірою, коли думають, ніж чоловіки. Чоловічий мозок містить приблизно в 6,5 разів більше сірої речовини, у той час як у жіночому мозку в 10 разів більше білої речовини. Тому чоловіки так добре знають математику, а в жінок краще розвинені мовні навички. Чоловіки набирають в інтелектуальних тестах у середньому на 4-5 пунктів більше жінок. Чоловік думає про секс щохвилини, у той час як жінка думає про нього всього лише один раз у пару днів.

Чому жінки завжди хочуть говорити? Виявляється, що їх надмірна “товариськість” після сексу пов’язана із центром задоволень. От чому жінки після оргазму розповідають так багато історій… Дівчата в ранньому віці, як правило, сильніше реагують на різкі й дратівливі звуки, ніж хлопчики. 20-секундні міцні обійми викликають у жінок викид окситоцину в мозок. Це викликає довіру до людини, яка обійняла її, завдяки цим хімічним реакціям. Чоловіки використовують 7000 слів у день, а жінки — 20000.

P.S. Дивлячись на ці факти навіть і не знаю чий мозок кращий. Напевно, що жіночий, бо вони більш використовують свій мозок, коли думають. Хоча це з якої сторони подивитись. Якщо чоловіки набирають в інтелектуальних тестах у середньому на 4-5 пунктів більше жінок, значить чоловічий мозок таки кращий. Точно кращий, ще один плюс це те, що чоловік думає про секс щохвилини:)

24


Примхи кохання

Чому кожній жінці потрібно мати посібник із сексу Жінки охочіше від чоловіків готові освоювати навички плотської любові, виявило дослідження, проведене в Сполучених Штатах. Кожна четверта представниця прекрасної статі має посібник із сексу, тоді як серед чоловіків лише 15,6% є власниками подібної книги. У посібник жінки схильні заглядати вже після статевого акту (так роблять 15,5% у порівнянні з 3% чоловіків) – можливо, для того, щоб оцінити, як партнер справився зі своєю роллю. І ще більша кількість панянок думає, що посібник вносить у секс розмаїтість – таких 26% проти 21% серед чоловіків. Тих, хто має подібну книжку, у середньому 21%, однак на західному узбережжі США цей показник досягає 36%. В опитуванні взяли участь тисяча чоловік з 16 регіонів країни. 80% жінок вважають, що секс особливо або досить важливий, недалеко відійшовши від 85% чоловіків, що думають точно так само.

Видавництво „Dorling Kindersley” замовило це опитування в порядку рекламної кампанії для тільки що виданої ним книги „Sexopedia”. Її автор, Ганна Хупер, відзначає, що „останнім часом жінки доганяють чоловіків у тому, що стосується сексуально розкріпаченого стилю життя. У наші дні вони стали фінансово незалежні і, отже, більш упевнені в собі”. Це проявляється й у тому, що жінки сміліше купують книги, котрі стосуються сексу. Чотири з десяти роблять це в магазині, тоді як чоловіка воліють замовляти таку літературу анонімно – поштою або через Інтернет. Майже 95% жінок у віці від 16 до 24 років вважають статеве життя „особливо важливим” або „досить важливим”. Так само думають 55% жінок у віці 55 років і більше. Цікаво, що представниці вікової групи від 25 до 44 років почували себе менш комфортно, від інших, обговорюючи ці проблеми.

«КОЖНА ЧЕТВЕРТА ПРЕДСТАВНИЦЯ ПРЕКРАСНОЇ СТАТІ МАЄ ПОСІБНИК ІЗ СЕКСУ»

25


Психологія

Хвороба на ім'я кохання «Кохаю його безумно»... «Божеволію від кохання»... Як стверджує британський еволюційний психолог Френк Талліс у книзі «Любовна лихоманка: любов як душевна хвороба», такі фрази є не тільки поетичними метафорами, а й точно відбивають справжню природу романтичного, палкого кохання. КЛІНІЧНА КАРТИНА ОЧИМА ПОЕТІВ І ЛІКАРІВ З початку цивілізації найкращими знавцями кохання вважалися поети. Перші поетичні описи палкої закоханості ми знаходимо на стінах єгипетських гробниць. Цікаво, що фрази, які коментують зображення танцівниць і співачок, виконані три з половиною тисячі років тому, сповнені висловлювань, на які часто-густо можна натрапити в текстах сучасних любовних пісень та віршів («Не залишай мене, благаю...», «Вона заволоділа моїм серцем...» тощо). Там же наведено симптоми любовних страждань — як фізичних (тяжкість у тілі й на серці, блідість...), так і душевних (неможливість думати ні про що й ні про кого іншого, крім об’єкта кохання, нездоланне бажання бути поруч, втрата сенсу життя під час вимушеної розлуки тощо). Приблизно років через тисячу після того точну й виразну картину любовних переживань описала перша відома світові велика поетеса Сафо: «Щойно тебе я побачу, вже нездатна вимовити слово... Під шкірою швидко легкий жар пробіга, вдивляються, нічого не бачачи очі, у вухах же — дзвін безперервний... Потом жарким обливаюся, тремтінням все тіло охоплене, зеленішими трави стають, і ось-ось наче з життям розпрощаюся...». Паралельно з літературною традицією, описували любовну недугу лікарі. Так, відповідно до концепції Гіппократа, палке кохання неодмінно призводить до любовної меланхолії — форми депресії. Основоположник західної медицини Гален, наслідуючи традиції Гіппократа, стверджував, що палке кохання — наслідок хімічного дисбалансу в організмі. У багатьох східних мовах слово, яке описує кохання, має похмурі відтінки:

26

воно передбачає нещастя і містить натяк на неминучий біль. Серія відкриттів у галузі анатомії та фізіології людини, яка розпочалася у XVIII столітті, похитнула віру в спадок Гіппократа й Авіценни. Одночасно став утрачати свою популярність погляд на кохання як хворобу. НАВІЩО ПОТРІБНЕ КОХАННЯ? Повернувшись із п’ятирічної експедиції на «Біглі», молодий натураліст Чарльз Дарвін усерйоз замислився над одруженням. Щоб краще організувати свої думки, він розкреслив аркуш паперу на дві колонки і в першу записав усі аргументи, які спали на гадку, на користь шлюбу, а в другу — проти. Труднощів із добором пунктів «проти» не виникло: нові обов’язки чоловіка і батька залишать йому менше часу на улюблені заняття і грошей на власні потреби, до того ж йому регулярно доведеться спілкуватися з ріднею дружини, а це не завжди буває приємно... Єдина перевага шлюбу, яку зміг знайти основоположник теорії природного добору, звучить анекдотично: «У ролі компаньйона дружина ліпша, ніж собака»... Однак через кілька місяців Дарвін по вуха закохався у свою кузину, Емму Веджвуд, і йому вже не треба було з’ясовувати, що хорошого в одруженні... Чудесну трансформацію, що трапилася з ним так само, як із мільйонами інших людей, Дарвін пояснив із позиції своєї еволюційної теорії в книжці «Походження людини і статевий добір». У концепції Дарвіна, яку підтримують і розвивають сучасні еволюційні психологи, кохання було винайдене природою як механізм, який не дозволяє людям ухилятися від народження нащадка. Єдиним засобом, здатним примусити нас подолати наш особистісний егоїзм, є кохання — п’янке, романтичне й марнотратне почуття, що скидається на тимчасове божевілля і з яким не в змозі впоратися наш раціональний мозок... Еволюційний підхід пояснює багато характерних ознак кохання. КОХАННЯ-НАРКОТИК Попри те, що любовні переживання найчастіше є болючим досвідом, більшість нас прагне кохання, шукає і кличе, бо тільки воно здатне приносити нам особливу радість та насолоду. Пояснення цьому парадоксу можна знайти в досить цинічній аналогії, а саме у тому, що ми — потенційні


«любовні наркомани». І ситуація ускладнюється тим, що «любовний наркодилер» сидить у нас всередині. Біохіміки вже виявили «формулу кохання» — сполуку, концентрація якої в організмі різко зростає, коли ми закохуємося. Вона називається фенілетиламін і належить до групи амфетамінів. До речі, ця ж речовина виділяється під впливом «гормонів страху», таких як адреналін, і одна з її функцій — загострювати наші органи відчуттів. Ще одним біохімічним супутником кохання є окситоцин, або «гормон симпатії». ДОЛЯ ВІДРИНУТИХ Вимовляючи заповітне «я тебе кохаю», людина очікує адекватного почуття у відповідь. Ми подитячому віримо, що коли будемо проголошувати наше кохання досить чітко й наполегливо, то зрештою доможемося бажаного результату. Насправді, закохуючись, ми автоматично піддаємо себе ризику бути відринутим. Цю гірку істину пізнаємо досить рано: перші підліткові закоханості, які можуть спіткати нас, коли ми ще не усвідомили свого місця в ієрархії привабливості, зазвичай залишаються без взаємності. Однак і ставши дорослими, ми нерідко потрапляємо в ту ж саму колію — у сфері кохання ми всі, як правило, погані учні... Навіть розділене кохання може бути болючим і нелегким випробуванням. Кохання відринуте може буквально вбити. Самогубство — найбільш трагічне серед можливих ускладнень, які ріднять кохання й душевну хворобу: як свідчить статистика, відринуті закохані належать до тієї ж групи ризику, що й люди, котрі страждають від клінічної депресії. Поведінка дорослої людини, яка переживає нещасливе кохання, має той самий механізм, що й реакція немовляти на розлуку з матір’ю. У ній виділяють три фази. Спочатку йде протестна фаза, коли дитина гучно й вимогливо кричить. Потім її крик стає дедалі більш розпачливим і невтішним — фаза гострого горя. Якщо мати так і не з’являється, настає фаза «відключення»: емоції дитини ніби ампутуються. Людське дитинча не може вижити без материнської турботи чи її замінника й кількох годин. Депресія і «заморожування» емоцій ідуть за протестом та розпачем, бо якщо немовля не почуте, то, вважай, воно вже мертве... У відринутих закоханих працює та ж нейронна схема: вони відчувають, що все втратили, — і певною мірою це так, адже для романтичних ідеалістів життя без кохання втрачає

Психологія

будь-який сенс. І тоді петля на шию, перерізані вени або куля в скроню — всього лише засоби, з допомогою яких вони тільки наближають невідворотне... ЯК ЛІКУВАТИ? Зрозуміло, не всі закохані потребують медичної та психіатричної допомоги. Однак, якщо погодитися з підходом до кохання як до особливої форми душевної хвороби, то наступним кроком, очевидно, стає пошук можливого лікування. Першим лікарем, який виклав комплекс методів, що допомагають пом’якшити біль і захиститися від деструктивних впливів любовної лихоманки, був Авіценна. Він виходив із того, що наша одержимість об’єктом кохання ґрунтується на ідеалізації. Кохання впливає на наш зір та інші органи відчуттів, і в результаті ми схильні перебільшувати красу та всілякі достоїнства наших коханих. Тож перше, з чого слід почати, — це спробувати зняти пелену з наших очей. Зрештою, ідеальних людей просто не існує, а отже, ми завжди можемо знайти вади в тому чи в тій, кого шалено кохаємо. Давно помічено, що синдром нав’язливих станів працює за принципом зачарованого кола. Усе, що може розірвати нескінченний цикл любовної залежності, слугує справі порятунку від мари пристрасті. Допомагають цілеспрямовані відволікання, такі, як участь у важких і складних проектах. Особливо ефективні інтелектуальні заняття, оскільки вони тренують нашу здатність до здорових розмірковувань. «ІНШЕ» КОХАННЯ? Кохання, може, і хвороба, але така, від якої ми не хочемо остаточно виліковуватися. Що ж робити? Як і у випадку з іншими потужними інстинктами, закладеними в нас природою (на кшталт ворожості дочужаків чи жадібності), ми можемо переспрямувати стихійну силу природи, мета якої — «розбити нас на пари», у мирне русло. Для цього нам треба перестати шукати шалене кохання-пристрасть і зайнятися пошуком кохання-інтимності, в основі якого — психологічна, а не «біохімічна» близькість. Тривала і здорова любов — це зв’язок особистостей, а не тіл. Він будується на взаєморозумінні, яке виникає з часом завдяки спілкуванню, довірі і ясності у стосунках. Світлана СЕНЕНКО.

27


Тест

ТЕСТ

чи добре ти знаешь свого коханого?

ДЛЯ ДВОХ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ТЕБЕ:

Відповідай на питання тесту, а потім передай журнал коханому, щоб він відзначив свої варіанти відповідей. Або хоча б прочитав інструкцію ...

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ НЬОГО:

Так, ми в курсі, що ви, чоловіки, не вірите в глянцеві журнали. А наші тести викликають у вас саркастичну усмішку й гостре бажання іронізувати по кожному пункту. Але твоя подруга чесно і старанно проходить цей тест, щоб краще пізнати тебе - особливого і неповторного. Допоможи їй у цій благородній справі - почитай наші запитання і відзнач сам відповідні варіанти відповідей. 1) В один прекрасний обідній перерив ти приходиш на роботу до любимому в елегантному чорному плащі і недвозначно натякаєш, що під плащем нічого більше немає. Його реакція: буде триматися в рамках пристойності. Рівне ті 4 мінути, що знадобляться, щоб довести тебе до найближчоїго темного кута; не відриваючись від своїх вічних важливих паперів, скаже: «Так, люба, звичайно, кохана». до вечора дозріє і прийде з палаючими очі ¬ ми і шампанським; 2)Коли він застуджений, йому потрібно: увагу,щоб ходили навшпиньках, обговорювали динаміку симптомів, шукали кращих лікарів, правильно реагували на трагічний вираз обличчя ... турбота. Щоб усе навколишнє ¬ ні в радіусі досяжне ¬ сті носили чай з вкусняш-ками і швидко вико-

28

нували всі забаганки; тихе захоплення. Адже він, як справжній сверхче ¬ ловік, вперто не помічаючи ¬ ет симптомів хвороби і ге ¬ роіческі ходить на роботу з будь-якою температурою. 3) Що з переліченого він з усіх сил намагався б від тебе приховати? Пару-трійку несанкційний ¬ ваних бізнес-ланчів (суто бізнес) в компанії надмірно симпатичною співробітниці. Подробиці останнього парубочого. Що ночами він потай від тебе ... проходить черговий рівень Counter-Strike. 4) Кращий подарунок ля нього, це: с секс. З тобою. Або втрьох тобою і тією блондкою... Ні-ні, тільки з тобою! що-небудь ультра-брендову. Бажано відразу з коплектом зимової гуми. Але Макбук теж піде;


те, що цікаво справжнім чоловікам, - ножик з 27 лезами, намет, вудка, мотор, електродриль, набір розвідних ключів ... 5) До вас у гості прийшла твоя I подруга і несподівано почала активно кокетувати з твоїм благовірним. Його реакція: спочатку довго не розуміє, а потім моторошно ніяковіє і під яким-небудь приводом залишає вашу славну компанію; включає режим жорсткого ігнорування і відповідає їй сухо і перебільшено ввічливо; в жартівливому тоні підхоплює гру. І ти до цих пір не впевнена: вони правда обмінялися телефонами або так тебе розіграли? 6) Щоб вивести його з себе, тобі досить: всього-то яких-небудь 35-40 разів за вечір повторити: «Милий, а коли ти починаєш лампу?» вимкнути телевізор в той самий момент, коли Кличко збирається відправити Льюїса в нокаут; сказати « Так, милий, я вже майже готова », а потім ще 50 хвилин збиратися. 7) Щоб він узяв би з собою на безлюдний острів? Тебе. І. .. тільки тебе! Свій комп'ютер з автономною електростанцією і виходом в Інтернет. Нарешті! Тепер вже точно знадобляться 18 ножиком, намет, компас, 5 вудок, електродриль ... Стоп, навіщо електродриль? Нічого, нехай

Тест

буде. РЕЗУЛЬТАТИ: 5-7 збігів ВІН ДЛЯ ТЕБЕ: відкрита книга Схоже, ти встигла добре вивчити звички цього конкретного представника чоловічої статі. Однак не поспішай розслаблятися: навіть самі нехитрі чоловіки іноді підносять сюрпризи, а в тихих вирах водяться казкові істоти ... Лише б не парнокопитні! 3-4 збігів ВІН ДЛЯ ТЕБЕ: ковток коньяку П'янить, піднімає настрій і кожен раз відкривається новими відтінками смаку. Є в його характері риси, які ти добре вивчила. Але якщо будеш уважною до дрібниць, нудьгувати не доведеться: кожен день зможеш виявляти щось несподіване. 0-2 збіги ВІН ДЛЯ ТЕБЕ: інопланетянин Виявляється, твій чоловік влаштований зовсім не так, як ти собі уявляла. Але не поспішай турбуватися - навпаки, це хороший знак. Твій супутник для тебе - загадка, яку тільки належить розгадати. Це значить, вам ще довго буде цікаво разом!

29


Стереотипи

Найпоширеніші сексуальні стереотипи У наше століття загального сексуального розкріпачення нам здається, що ми знаємо про секс все. Насправді, багато що з цих знань не більш, ніж стереотип. У цьому матеріалі ми розвіємо деякі з них — найбільш поширені. Стереотип 1 Займаючись сексом з тими, кого добре знаєш, можна не оберігатися Багато хто упевнений, що довге знайомство з людиною є гарантією від всяких неприємних хвороб. А вже якщо цей знайомий завжди охайно одягнений і від нього обов'язково пахне парфумом, тут і говорити не про що. На жаль, це не так. Щоб скласти думку про здоров'я людини зовнішнього вигляду не досить. Тому не спокушайте долю, користуйтеся презервативом. І як від вогню біжіть від чоловіків, які легковажно відносяться до цього питання. Якщо він не піклується про свій захист, вступаючи в зв'язок з вами, є вірогідність того, що в недалекому минулому був незахищений зв'язок з іншою, не такою обережною партнеркою. Стереотип 2 Якщо дівчину збуджує вигляд голого жіночого тіла або вона фантазує про жінок, це ненормально Дуже важливий момент: фантазувати про секс за участю жінки і відчувати справжнє ваблення до осіб своєї статі — абсолютно різні речі. Коли жінка бачить зображення іншої жінки в сексуальному контексті, то, як правило, представляє себе на її місці, і порушує її саме це. Тому можна з упевненістю стверджувати: якщо у вас є сексуальні фантазії про жінок, це є в порядку речей. Стереотип 3 Перерваний статевий акт оберігає від вагітності Це один з найпоширеніших і небезпечніших стереотипів. Запам'ятаєте, якщо вагітність не входить у ваші плани, то використовувати цей метод як контрацепцію не можна. Вагітність в цьому випадку цілком вірогідна. Ну і, крім того, подумайте про свого партнера. Якому чоловікові

30

сподобається, що в найвідповідальніший момент не можна просто розслабитися і отримати задоволення, а потрібно думати про те, як би не забути зробити все правильно. Стереотип 4 Чоловіки завжди готові зайнятися сексом Чи то на щастя, чи то до нещастя, але це не так. Виняток становить хіба що закоханий чоловік, який на початку відносин готовий проводити в ліжку з жінкою ночі, а заразом і дні, безперервно. Взагалі ж, у чоловіків, так само як і у жінок, на секс впливає маса різних чинників. Вони точно так само втомлюються, хвилюються, у них бувають хвороби, неприємності і поганий настрій. Стереотип 5 Чоловіків збуджує червона білизна Насправді — це, виняткова справа смаку. Тому цілком природно, що деякі чоловіки (як і деякі жінки) абсолютно байдужі до червоного кольору або взагалі його терпіти не можуть. Бувають чоловіки, які не люблять жінок в червоному, оскільки підсвідомо бачать в них схильність до агресії і придушення. Тому перш ніж зробити йому сюрприз, спробуйте дізнатися про його колірні переваги.


Український репортаж

Нью-Йорк,за голлівудським сценаріем!

Твої стосунки з коханим зовсім недавно здобули свій статус, і хочеться розповісти всьому світу про ваші почуття? Тоді їдьте туди, де ви зможете створити власну історію кохання, - у Нью-Йорк. Тут кращі декорації для міських романтиків, досить простору для втілення будь-яких ідей і найбільш вдячна публіка( перевірено Голлівудом). До того ж ніхто не забороняє тобі скористатися романтичним маршрутом з улюблених фільмів. Для початку згадай, як в одній з серій «Сексу і міста» Міранда і Стів призначають зустріч рівно на середині Бруклінського мосту, коли приймають доленосне для себе рішення. З такої дії, символізуючи вашу рівноправність у відносинах (або готовності до компромісів - потрібне підкреслити), можете почати свою прогулянку. На Бруклінському мосту цілуватися, звичайно, не заборонено, тим більше що види на Манхеттен відкриваються приголомшливі, але пішохід на доріжка прокладена не з країв мосту, а посередині (ми думали, що це для потрясних кадрів у мелодрамах, а виявилося , що міст просто облюбували ... самогубці, давши йому, до речі, другу назву). Пройшовши 2 кілометри мосту, ви напевно зголодніете (це ще добре, що дубль у вашому випадку один). А що може бути романтичніше пікніка в Центральному парку? Сцена, коли герої півдня проводять у цьому зеленому оазисі серед хмарочосів, є у кожній поважаючій себе мелодрамі. Спробуйте, умостившись на зеленій траві, переконатися, як це насправді дивовижно: дивлячись на хмарочоси у «центрі світу», мріяти про велике, спільне майбутнє ... До речі,

на вечір у вас вже замовлений столик в одному із затишних ресторанчіков Манхеттена? Перед цим обов'язково заплануйте культпохід: побачення в Нью-Йорку прийнято призначати на артвиставках, а не в нічних клубах. Саме на заходах, присвячених мистецтву, люди знайомляться, закохуються, зустрічаються і зізнаються в коханні. У цьому криється особливий нью-йоркський шарм. Ще один обов'язковий пункт програми для закоханих - спільний вихід у світ, наприклад, на бродвейський мюзикл. Хоча, скажемо прямо, крім самих американців, мало хто розуміє цей вид театрального мистецтва. Кульмінація вашого романтичного сюжету - підйом на оглядовий майданчик Емпайр-Стейт-білдінг. Найвища будівля самого жвавого міста на планеті - краще місце, щоб повідомити про свою любов світу. Особливо якщо ти завжди мріяла, щоб у твоєму житті відбулася знаменита сцена, коли герої збеднуються поцілунком ,і всї аплодують їхньому коханню! А в тому що про такий поцілунку мріяв твій чоловік, навіть не сомневайся. Публічне визнання його перемозі підлестить твоєму супермену , не менше ніж кіношному. І не забудь йому сказати, що згідно голлівудській прикметі ,закохана пара поцілувавшись на верхівці цого хмарочоса, буде завжди щаслива і ніщо не зможе їх розлучити. Чи є у вас після цого поцілунку життя, як у кіно, залежить здебільшого від тебе і твого коханого, інших сценаріїв у вашого фільму немає.Надія КОВАЛЕНКО.

33


Між нами жінками

10 ознак ідеального чоловіка За якими ознаками можна визначити, що поряд із тобою «той, єдиний»? Отже, поруч із тобою той чоловік, про якого ти мріяла все життя. Визначити, чи так це, можна за такими ознаками.

1. Ви мрієте про одне й те ж Ви часто говорите про те, що буде далі, будуєте спільні плани, в яких ви завжди разом.

7. Він любить, коли на тобі немає косметики Ти подобаєшся йому завжди, в будь-якому вигляді, незалежно від одягу й макіяжу. І він не забуває говорити тобі про це.

2. Він у всьому тебе підтримує Що б не трапилося, він завжди знайде потрібні слова, щоб підтримати тебе.

8. Ти не звертаєш уваги на інших чоловіків Навколо стільки симпатичних чоловіків, а ти шукаєш закоханий погляд лише одного...

3. Ти довіряєш йому.Він зумів переконати тебе, що на нього завжди можна покластися.

9. Прокидаючись уранці, ти почуваєшся щасливою Напевно, це один із найважливіших пунктів. Якщо ти щаслива, що поряд з тобою саме ця людина, й ти хочеш бути з ним щохвилини – значить, ти точно знайшла «того, єдиного».

4. Ти бачиш усі його вади і продовжуєш кохати Його вади – частина його, й ти приймаєш коханого таким, яким він є. 5. Він подобається твоїм батькам і друзям Завжди приємно, якщо він зумів завоювати довіру близьких тобі людей. 6. Ви смієтеся над одним і тим же Якщо нікому навколо жарти не здаються смішними, а ви обоє помираєте зі сміху, то ви точно знайшли одне одного.

34

10. Ти відчуваєш, що знайшла його... Як би ти не намагалася аналізувати свої почуття, в душі ти завжди знаєш, що знайшла своє єдине кохання.


Між нами жінками

прокидаючись уранці ,ти почуваешся щасливою!!!

Ви сміетеся над одними жартами

І нарешті якщо ти знайшла такий напис у печиві,тримай свого коханого міцно!

35


Між нами жінками

20 істин про поцілунок… Що може змусити серце перекачувати щохвилини на один літр крові більше звичайного? Надати руху 28 м’язів тіла одночасно й миттєво підвищити артеріальний тиск? Спровокувати викид адреналіну, а також спалити дюжину калорій? Ранкова пробіжка, здача іспиту, побілка стель? Не вгадали: поцілунок! ПРОСТО ІСТИНИ 1. Найпростіший прийом в еротичному арсеналі – поцілунок – не такий вже безневинний. Глибокий, “французький” поцілунок оцінюється 40% сімейних пар як найбільш важливий елемент у коханні. 2. На думку психологів, поцілунок просто необхідний для нашої душевної рівноваги. 3. Поцілунок за участю язика збуджує бажання. 4. Жінки надають більшого значення поцілункам, ніж чоловіки. 5. Дехто з жінок стверджує, що досягає оргазму від поцілунків. Цей феномен зустрічається приблизно в 1-2% представниць слабкої статі. 6. Навіть якщо не всі хто цілується попадають на “сьоме небо”, ендорфіни, що виділяються при цьому в кров й мають наркотичну дію, дають відчуття блаженства й спокою.

36

7. Далеко не всі вважають поцілунок проявом любові: у деяких африканських племенах чоловіки й жінки зовсім відмовилися від нього нібито для збереження душі, а ескімоси, замість того щоб злитися в жагучому поцілунку, тільки чуттєво труться носами. МЕДИЧНІ ІСТИНИ 8. Цілуючись, ми обмінюємося 9 мг води, 0,7 г альбуміну, 0,18 г органічних речовин, 0,7 мг жирів, 0,45 мг солі й… 250 бактеріями! 9. Всі речовини “поцілункового обміну”, взагалі-то, не небезпечні й не тільки полегшують травлення, але й сприятливо впливають на імунітет. 10. При цьому не варто забувати, що з поцілунком передаються такі “хвороби закоханих”, як герпес, гепатит А і Б.


Між нами жінками ІСТИНИ-ПОПЕРЕДЖЕННЯ 11. Щоб не вбити бажання цілуватися, стежте за вашим подихом. Із проблемою запаху з рота зіштовхуються 47% чоловіків й 34% жінок. 12. Подих курця викликає змішані, а часом і неприємні відчуття в некурящих. 13. Перед поцілунком не їжте цибулю і часник. 14. Залишки їжі в роті не надихають! ІСТИНИ-ПОРАДИ 15. Упоратися з неприємним запахом з рота допоможуть пастилки, цукерки, жувальні гумки або спеціальні аерозолі. 16. Спробуйте бабусин рецепт: погризіть перед побаченням кавове зернятко або листок м’яти. 17. Чистіть зуби після їжі.

19. Запропонуєте з байдужим видом жувальну гумку або м’ятну пастилку. 20. Скажіть із гумором: “На Новий рік я подарую тобі зубну щітку” або зі стурбованим видом: “Імовірно, у тебе проблеми з травленням”.

18. Навчіться говорити коханому(ій) про “несвіжий подих”, але уникайте грубих виразів на кшталт “від тебе несе, як від смітника”.

37


Проза

40


Проза

Людмила Таран КОЛЕКЦІЯ КОХАНЦІВ

(З книжки новел «Ніжний скелет у шафі») «У двадцять літ я почав в ести р еєстр, куди заносив ім’я, вік, місце і нотував обставини та стиль. До п’ятд есяти років назбиралося п’ятсот чотирнадцять жінок, з якими я пер ебув хоч би раз». Габріель Гарсіа Маркес.«Записник із моїми сумними курвами».

Вона була в бордовому кімоно. Звісно, не в справжньому, а спрощеному, стилізованому. Бо якось мені зблизька показали справжнісіньке — о, нічого складнішого серед жіночого одягу я, здається, не бачила, це ж треба таке придумати! З тими звисаючими до підлоги квадратними «приплодами», пришитими до рукавів, химерним широким поясом, який підпирає груди і ще закручений на кшталт «рулону» на спині. Розумію: там своя естетика і традиції. Але мені вже стає недобре тільки від того, що уявила, ніби я в кімоно. Воно мене сковує. Та мова не про нього. А — про неї. От уявіть: вам відчиняють двері — і на порозі усміхнена яскрава жінка в бордовому кімоно. Вона ніби сама освітлює простір навколо себе, хоча — темноволоса. Запрошує мене проходити. І поки я роздягаюся в коридорі, себто знімаю плаща, встигаю окинути летючим поглядом інтер’єр. Нічого зайвого. Мабуть, усе в неї — за принципом фен-шуй. Тепер усі на цьому поведені. Крім мене. Я тільки чула дзвін про той фен-шуй. — О, як у вас просторо! — не втримуюся від захоплення. Вона стримано (по-японськи?) мовчить. Тиха посмішка. Кімната, куди вона мене провела, в японському стилі. Он навіть ніша з картиною. Не вистачає розсувних стін. Я, звісно, не такий знавець... — Я, звісно, не такий знавець японського житла... — кажу вголос, а вона підхоплює: — Я й не намагалася буквально відтворити. Це неможливо у нас. Але якийсь дух... може, і не справжній, а той, що ми його уявляємо.

І тут вона полою свого атласного бордового кімоно змахує невидимий пил на дерев’яному столику. Я просто завмерла: це в неї вийшло так невимушено, так елегантно, просто артистично! Хіба я дозволила б собі таке перед гостями? Нізащо. Та я б повилизувала кожен куточок, хоча не люблю прибирати до дзеркального блиску. Лінуюся. А в неї чистенько, хоч якісь там порошинки помітила — ось і змахнула. Вона вказала рукою на зграбне кріселко. — Сідайте як вам зручно. Чай? Кава? — Ну, коли ви вже... мабуть, зелений чай без цукру... — усміхаючись, забелькотала я, заворожена цією жінкою. Хай іде собі на кухню, а я тим часом роззирнуся по-людськи. Скромний килимок на підлозі, столик із пласкою невеличкою порцеляновою посудинкою і так само порцеляновою чарочкою для саке. Ну ще не вистачало ікебани, бонсаю і орігамі. Ага, он же ікебана. Вікно без штор — чисте, широке. І по всьому видно — сама живе. Все впорядковано для однієї людини і підпорядковано одній людині. Нічого зайвого — навіть чиєсь присутності. — Чайної церемонії у нас не вийде, та я і не мастер. Не майстриня... — вона засміялася і присіла сама на друге крісло. Цікаво, де вона ховає одяг? У сусідній кімнаті? Яка в неї шафа? А ліжко? Чи є в неї діти? І все-таки я почуваюся напруженою. Ніби зсередини все нутро натягнене, як струни на кілочки. Чого вона мене запросила? Навіщо я їй тре-

41


Проза ба? І ця моя внутрішня скутість дивним чином пов’язана з її розкутістю. Та вона ж — удома, — спробувала я себе виправдати. Ні, справа не в цьому. Просто — «якими ви не будете», — мовив колись старий Гемінвей, звісно, з іншого приводу. А її намалювати б одним розчерком пера, щось а-ля Матісс, — подумалося. — А, може, не пером, а пензликом і чорною тушшю, щоб уже зовсім по-японськи. Однією лінією, тільки з різним натиском пензлика. Як своєрідний ієрогліф. — Хай чай дозріває... А ви дозволите закурити? Курите? — І, не дочекавшись моєї відповіді, до себе: — Ні, пізніше, бо не відчую смак чаю. Пізніше. Знаєте, шановна, чому я так нахабно полізла тоді на презентації з вами знайомитися? Навіть просторіччя в її вустах звучало чарівноелегантно. Я намагалася роздивитися її зблизька так, щоб це не було помітно. Скільки ж їй років? Підборіддя, шия, очі, під очима, руки... Всі «больові місця» жінок. Пригадую, десь колись прочитала про Йоко Оно. Ось переді мною, писав журналіст, п’ятдесятирічна японка, та я не бачу, не відчуваю її віку, не можу співвіднести її вигляд і зовнішність із нашими англосаксонками... Ця Дарка... Чи все-таки — Даша? Мене чогось збиває з пантелику її добра, природна українська. Може, краще було б зробити її символічний портрет у техніці ксилографії, щось на зразок Утамаро, чи як там його? Треба зазирнути до енциклопедії. Ось прийду додому... Чи Хокусай? Здається, він тільки пейзажі малював? Доладу нічого не знаю про ту Японію, а всім кажу, що страшенно тягне туди. — Людмило, ви дозволите себе так і називати? Людмило, я прочитала вашу збірку «Колекція коханок». Я внутрішньо напружилася. Ну, була така збірка, ну, написала я цю «Колекцію», навіщо їй? Вона тримає паузу. Тримає інтригу. Мені чогось трохи не по собі, ніби я — учениця, яку будуть шпетити за неграмотний диктант. Тим часом вона починає розливати чай. Руки молоді, з довгими пещеними пальцями, нігті стримані, не пазуриська, акуратно заокруглені й відшліфовані, мені б такі, та я не терплю зайвого відрослого мілімера: тоді нігті починають заважати мені і дратують. Чорне волосся її туго

42

зібране у хитромудрий вузол, там не вистачає, аби він був прохромлений дерев’яними спицями і заколотий великим дерев’яним гребенем — для повнішої «японськості». Уявляю, як вона виймає шпильки з того вузла — і на плечі, на спину падають крила її смоляного блискучого волосся. Ефектно. Перед мужчиною. До речі: чого чоловіки люблять, щоб у жінки було довге волосся? Атавістичне щось? Одним розчерком, а-ля Матісс — шикарно було б. Шкода, я тільки уявляю, та не намалюю. Чай — у широких піалах із японськими квіточками (от гарно це в них, на нашому посуді терпіти не можу квіточок — такі вони наляписті, грубі, крикливі, а тут — делікатно, ненав’язливо, зі смаком. Яке чуття форми!) Як цю піалу тримати? Як не сьорбнути? Ну чому я така напружена? Відпусти віжки, — умовляю себе. Але ж гарна. Гарна женщина. В мені розлилася тепла, але грузька заздрість. Я ніколи такою не буду. Ой, не буду... — Людмило, мені сподобалася ваша «Колекція», — просто, рівною інтонацією вимовила, однак мені нарешті аж попустило. Невже так важить її думка про мої давні вірші? Так, вона з тих, хто зачаровує навіть жінок — і начебто без жодних зусиль: у тім уся принада. Зграбні плавні рухи, а головне — від неї струмує такий глибокий спокій, що я незабаром відчула: саме від її внутрішньої рівноваги заспокоїлася і я. От і добре. Шальовий комірець її халату-кімоно відхилився, і м’яка складка між грудьми зблиснула тихо і красиво. Груди невеликі, але пропорційні. Усе в ній — пропорційне. Все — в міру. Все в неї сповнено заокругленості, рівноваги. Може, я це відчуваю особливо, бо сама — нервова, нерівна в настроях своїх, мінлива з бозна-яких причин. Іноді хочеться стукнути саму себе куди попало, набити з усією силою злості, що нагромадилася. Хто це там хотів себе «выпороть»? «Унтер-офицерская вдова»? Звідки в мене така самоагресія? Тоді, як злість накриє з головою, — треба гамселити подушку, викричатися на повні груди: це добре психологи придумали. Нічого їсти саму себе. — Ви дотепно пишете про чоловіків, ви їх багато в чому розкусили! — Дарка сміється. — Ви поставили дзеркало перед ними, щоб вони хоч трохи роздивилися себе.


Усе-таки, вона — Дарка, чи Даша? Колись треба прислухатися, як до неї звертаються. — Ах, це безрозмірна тема, — намагаюся начебто за байдужим (скромним) тоном приховати, що мені лестить її думка про мою писанину. Такі, як вона, не будуть розводитися голосом із придиханням, емфазами всякими. Не люблю солодкавості — очевидна фальш. — Тема вічна, що й казати. Ви й далі продовжуєте писати? — Так, під настрій. Цикл можна розтягувати до безмежності. «Нова колекція коханок» — щороку. Навіщо їй мої вірші? Я все-таки голосно сьорбнула чаю — аж закашлялася. Одним розчерком пера — шикарно було б. Я її не боюся. — Після чаю смакують оці горішки. А я запалю. Із цим запалити-закурити досі плутанина. Наче ж уже зійшлися на тому, що тільки закурити, подумала я автоматично і кивнула головою на знак згоди. Дарка встала, принесла з кухні попільничку (теж а-ля японська?) й сигарету, звичайним сірником припалила. Я не люблю, коли курять поряд, особливо важкі цигарки — як шмаровоз. У волоссі й на одягові довго тримається неприємний запах. Та й пасивне куріння — нащо мені? А тут якось аж із радістю вдихала дим від її сигарет. Ніжний, тонкий, чарівливий. Може, якась особлива суміш тютюну? Я двічі у житті спробувала курити. Після першого курсу, там, на колодках, у Колках на Волині, разом із Наталкою. Категорично не пішло. Воно й добре, нащо труїти себе? А коли ввійшла б у смак?.. А другий раз у Львові, тоді, в тій бурхливій компанії, добре пішло під алкоголь. Як затягнулася — відчула, що голова приємно запаморочилася і я ніби на вершок відірвалася від підлоги. Кайф — оце воно і є. Я пережила його уповні: втратила контроль наскільки, що націлувалася того вечора як дурна... Але добре, що пізніше мене знудило. І через те я більше й не пробувала сигарет. А ось їй страшенно личить. Елегантні жести — як вона попіл вказівним пальцем збиває, як тримає у своїх пещених пальцях цигарку, як затягується: її східного типу обличчя ще східнішає, губи витягуються, високі вилиці рельєфніше окреслюються. Ох, якби була художником — така натура!.. Я закохалася. Тобто розумію, відчуваю, як легко і

Проза

просто протягом однієї зустрічі вона може закохати в себе чоловіка. Граційні жести, глибинний спокій, упевненість, невимушеність і ніби відстороненість. «Якими ви не будете». Заздрю. Тихо заздрю. Я ковтнула слину. Хотілося розпитати елементарне — чи заміжня? Чи є діти? Бабська цікавість. Мовчи, — наказала собі. — Таких не розпитують. Такі самі розповідають, якщо хочуть і що хочуть. — Про наше, про жіноче... Недавно від одного знайомого шведа, Йорана Віммерстрьома, почула притчу. Може, ви її знаєте? Дарка затягнулася, якийсь час потримала дим і тоненькою цівкою випустила його, повернувши голову набік. Вилиці окреслилися виразніше. Приглушене світло від торшера розмивало контури, згладжувало перехід кольорів. Навколо тіла — інтимне сфумато. — Словом, жили десь там, наприклад, уШвеції два лицарі, нерозлучні друзі. Невідомо, чим один із них розгнівив одну відьму, тут можна нафантазувати хто що хоче, але вона зачаклувала його. Почав він сохнути, до смерті — три чисниці. І тоді його друг розшукав ту відьму, попросив зняти вроки, а вона, сміючись, і каже: «Коли відгадаєш, яке найбільше бажання жінки, розчаклую твого друга». Думали вони обидва — нічого не надумали. Багатство? Поклонники-коханці? Депутаткою парламенту? Президентом? Диктатором? Ось так і з’ясувалося, що вони, чоловіки, лицарі, не знали достеменно, яке найбільше бажання жінки, а, виходить, міряли її чоловічими мірками. І тоді той другий лицар знайшов іншу відьму, стару, носату, бридку, всю в бородавках, і запитав її, яке найбільше бажання жінки. Та відповіла, що їй відомо, але скаже лицареві за умови, коли той обіцяє на ній одружитися. Аж скривився бідний лицар, але товариша-побратима дуже шкода. От він і обіцяв одружитися, як тільки друг виздоровіє. Тоді відьма примружила свої хитрі очі й каже: «Жінка хоче сама контролювати своє життя». Тю, — подумав лицар. Але змовчав. Побіг швиденько до відьми номер один і з порога їй: знаю, мовляв, відповідь. Жінка хоче сама контролювати своє життя. Відьма номер один усміхнулася і ствердно кивнула головою.

43


Проза Іди, каже, до свого друга — він уже здоровий. І точно: дотримала стара карга своє слово. Живий-здоровий друг виставив побратиму добру чарку за те, що порятував його. А той почухав потилицю і згадав свою обіцянку. Та й пішов до відьми номер два: мовляв, обіцяв я... А стара відьма ще страшнішою стала: бородавок ще більше повилазило по всьому обличчю, волосся сиве з-під хустки стирчить, і зуби жовті з пародонтозних ясен вилазять, як корчі. Але з почуттям справедливості баба, бо каже: — Якщо ти слово своє дотримав, то я тобі такий вибір даю: 12 годин на добу можу бути красунею мальованою, а решту 12 годин — ось такою, як зараз. То вибирай, якою вночі хочеш бачити мене, а якою — вдень. Почухав потилицю лицар шведський... Удень — видно, вночі — темно... А потім відповідає: мовляв, сама вибирай, бо ти ж сказала, що жінка хоче контролювати своє життя. То відьма, не будь дурна, зметикувала, який справді шляхетний і мудрий цей лицар: рідко трапляється нині, щоб чоловік своє слово тримав. А цей ось ніби з якоїсь казки. І каже йому: «Якщо ти такий відповідальний, то я буду красунею щодня — всі 24 години на добу!» — Хороша казочка! — засміялась я. — А що з тим першим лицарем стало — його заздрість не з’їла? І чого та відьма номер один розізлилася на нього? — Ну цього я вже не знаю! — Засміялася й собі Дарка. — Але гарна історія, правда ж? — Ой, чудова! Тепер я точно буду знати, чого насправді хочу! — А я завжди хотіла сама контролювати своє життя. І за це не раз мені перепадало на горіхи, — пахнула ароматним димом Дарка. Я ж думала чогось, що втаких, як вона, — жодних проблем у житті. А вона раптом без якогось переходу запитує мене: — Знаєте, що таке чи хто такі мелюзини? — Мелюзини? Щось, пригадую, у Бруно Шульца зустрічала. Засушені до розміру чоловічого кулака морські жінки... З них світильники виготовляли — там, у Шульца, здається, так написано. — Мелюзини — феї, напівриби-напівжінки. За кельтською міфологією. Але і в українському фольклорі трапляються жінки з риб»ячим або зміїним хвостом. І моряки відловлювали їх і засушували. Ось прийду додому — перечитаю у Шульца, —

44

подумала. — І треба зазирнути в «Книгу бестій» Винничука. Там ще такі гарні ілюстрації Кохів... Але до чого вона про цих мелюзин? 1. Людмило. — Пауза. — Я вам хотіла показати дещо. Свою колекцію. Тому й запросила. Повірте, далеко не всім... Далеко не всім. Нарешті вона щось прояснює. Не люблю, коли мене задовго інтригують. Тоді дратуюся. Навіщо ця гра? Вона підвелася, розійшлася пола халата-кімоно, зблиснула нога в чорних колготках. Фатальна жінка. Так, класичний тип фатальної жінки. Чи вона свідомо вибудовує його? З сусідньої кімнати винесла і поклала на столик товстезний альбом. Добрий гроссбух! Шкіряна, чи під натуральну шкіру, оправа. На корінці — поперечні витиснені лінії. Делікатна позолота. Конгревне тиснення на обкладинці. Шикарний! У мене аж рука сама потягнулася до альбома, та я вчасно поклала її знову на коліна. Дарка витримала паузу. Цікаво, такі, як вона, це інтуїтивно роблять чи — театрально, з розрахунку? Ось я імпульсивна досі, хоч із роками це стає смішним. Але не хочу або не вмію поводитися за наперед продуманим сценарієм. — Розумієте, — провадила далі «Йоко Оно». Це я так подумки встигла її охрестити. — Ось ви написали «Колекцію коханок», так би мовити, від імені чоловіків. А в мене — справжня, жива колекція... Коханців. Тобто жіноча колекція, розумієте? Вона повільним, аж занадто уповільненим, однак природним рухом відкрила альбома, елегантно відгорнула за краї цигарковий папір-прокладку. У «золотій» витисненій рамочці було приклеєно... голого чоловіка. Маленького, як іграшка. Він якраз уміщався в ту рамку, але був пласким, ніби вирізаним із паперу. На тонованому тлі був майже непомітним: мабуть, так і задумано, щоб обриси тіла не виступали занадто контрасно, не так різко впадали у вічі. Очі самого чоловічка — під ним було написано коротко «Алекс»— були як живі. Та він і справді... живий! Бо я розгледіла, як він утупився в мене і почав ледь помітно ворушити губами — може, щось хотів сказати? Мало того: його плюсклий присохлий було живчикпенісик раптом почав оживати, ставав тут-таки об»ємним, нап’явся і випростався з двовимірного простору. Він устав! І зрештою набув розміру сірникової голівки. Я оторопіла. Як риба, хапону-


ла повітря. Дарка гучно, смачно засміялася. Вона ж розраховувала на цей ефект. Я шарпонулася як обпечена. Та що це таке? Що за фокуси, ніби на тих японських листівках, які мені показували в дитинстві? Голографічне зображення? — Ні, не лякайся, Людмилко, він і справді живий. Ось так вона мене заспокоїла. Німе моє запитання повисло в повітрі. — Це моя жива колекція справжніх моїх коханців. Я й хотіла показати тобі. Мене не зачепило її «ти», її раптовий перехід із поштивого «ви». Я почувалася заскоченою, ошелешеною, як не при своєму — з іншої причини. А Дарка спокійно, акуратно, з певною паузою і витримкою, перегортала аркуш за аркушем: на кожній сторінці був причеплений (приклеєний?) чоловічок. — Обережно, обережно! — скрикнула я. — Їм же боляче. — Я боялася, щоб вона раптом не прищемила їхні виступаючі корінчики. — Ха-ха! — Дарка реготала. — Ти справді така жаліслива? А вони тебе завжди жаліли? Я стенула плечима. Угледіла: під кожним чоловічком-екземпляром — дата. Наприклад, — «5 вересня 1999 р.» І лише ім’я, коротко-інтимне: «Серж», «Макс», «Котя». Гм... Я боялася розглядати, але водночас доймала цікавість: вони — справді різні? Та важко було розрізнити на око, чим вони, голі й мізерні, відрізняються. Нічим. Майже одного зросту. Ну, чуби начебто різні. У когось кучері, в когось — залисини. Несуттєво. Обличчя добре не роздивишся. Я затамувала подих. У кожного чоловічка рано чи пізно, щойно я починала дивитися на нього, випростовувався живчик. І справді — живі вони, голубчики. Це не оптичний обман. Відраза, захват, зачудування, огида, страх, — усе перемішалося вмені, такий ось шалений меланж. — Тридцять три. — Тобто? — Усього їх тридцять три. Приблизно за п’ятнадцять років. На цьому я вирішила зупинитися. Сакральне число. Як у казці Пушкіна — «тридцять три богатыря». Господи милосердний, та що ж це таке? Цур тобі, пек! Навіщо вона мені здалася, ця її колекція? Коли б просто розповіла мені — як про ідею, задум — я б подумала: сон рябої кобили, паранойя. Та коли побачила на власні очі... Навіть не хотілося розпитувати, що вона з ними робить

Проза

наодинці: розмовляє? дає щиглика? Вона що — хвора? — Чогось думають — ну, ті, кому я показала свою цю колекцію, — ніби в мене була якась сильна травма, душевно-сердечна травма, пов’язана з чоловіками. І оце ніби я так над ними знущаюся. Але в мене з чоловіками ніколи не було проблем. —Тоді навішо вам цей.... гербарій? — Ха-ха-ха, гербарій! Я все думала, як це назвати. За аналогією. Я ж біолог за фахом. Ну, це в неї професійне, в крові, — подумалося.Зірвати, засушити, приклеїти, милуватися мертвим. Хоча — вони ніби й живі... Екземпляри. Зразки людської популяції. У зручному для транспортування такими ось дамочками форматі. Метеликів теж колекціонують. А дещо — виродків усіляких, покручів, різний біологічний брак природи — в банки з розчином формаліну закручують. Кунсткамера. І показують. Б-р-р-р! Мені захотілося якнайшвидше вискочити від неї і вдома добре помити руки. Вирядилася японкою. Смішно. — Чоловік — андрос. Андроарій? Якось воно не милозвучно. Підкажи, ти ж філолог. Пауза. Мовчання. — Людмило, ти заспокойся, голубко, не переживай. Жаліслива яка! Та всі вони — живі. І досі. Тобто живуть собі і не знають про мою колекцію. Що вони — в мене. Тут! Якби знали — убили б... Ні, я хочу, щоб знали! Вона засміялася і вперше я побачила якийсь хижий полиск у її очах. Ні, куди там малювати її? Ні тушшю, ні пером. Ніякого Матісса з Хокусаєм. — Мені просто стало цікаво. Я випадково винайшла спосіб, технологію. Не буду тебе стомлювати, скажу тільки, що все — науково, жодних чарів, магії, містики, ніякої чортівні. Одного разу мене дійняв черговий мій кавалер тим, що почав нахвалятися: мовляв, я в нього — «кругла» цифра: сто п’ятдесята. Та хоч тисячна — навіщо ти мені це говориш? Ось тоді я трішки побавилася в хімію-фізику, психосоматику, долучила жіночу фантазію. І й о г о, того, що нахвалявся, першим сюди і приклеїла... З кожним коханцем я була доти, поки з ним було цікаво. Звісно, спочатку цікаво зі всіма: кожен розкривається як квіточка, душу вивертає, рани зализує. А потім збіжить якийсь час, роздивишся ближче... Є рідкісні екземпляри, але мізер. Я сама, перша, кожного кидала. У-у -х-х-х, як це

45


Проза їх бісить, бідненьких. А ще каже, ніби не має образи ні на кого. Щось у неї було. З ними. Надлом. Бідненька. — Але не це найстрашніше, Людмилко. — Просто Людмила. — Гаразд, Людмило. Гірше те, що я почала відчувати пристрасть колекціонера. — Тобто? — Це я десь на п’ятнадцятому відчула. Азарт такий з’являється — набрати кількість. Буває, ще ніби й не набрид, наче й цікаво, а зсередини саму себе підганяю: кидай його скоріше — і в колекцію. Це, доприкладу, якщо айкідо займатися, то так і чекаєш, аби хтось з-за рогу напав, зачепив, щоб на ділі прийомчик застосувати. Там же використовується енергія нападника. Ось і тут, як тільки відкрила колекцію, а потім почала вона розростатися, то на п’ятнадцятому... Господи, навіщо я тут? Що вона від мене хоче? Вся її пластика, чарівливість, японськість... — А ви нічого не колекціонуєте, Людмило? — знову перейшла вона на «ви». А я собі подумала: може, умене — теж колекція, моє «кладбіще любвєй»? Саме так, по-російськи, я назвала ще в студентські часи всі ті листи, листочки, квіточки, квиточки, записки та різні інші «фантики», пов’язані з кількома моїми тодішніми кавалерами. Кожна історія — окреме «досьє», окрема зв’язка. І на кожній — дати, як ото на цвинтарних хрестах або пам’ятниках. Через те й «кладбіще»... І невже це в мене точні дати були? Хіба можна прив’язати появу почуття або стосунків до конкретної дати? Дивно. Я усміхнулася. Давно треба було б спалити. Та шкода: все-таки там якась частинка мого життя. Втім, усе давно пережито: я зняла з себе ті історії, ті закоханості, як змія здирає стару шкуру. А вголос: — Скоріше, мабуть, мене вважали екземпляром своєї колекції чоловіки. Бо серед моїх кавалерів були й серцеїди. Може, мене в якийсь «список» і записали, не знаю... Розмова вичахла. Їй-богу, не хотілося роздивлятися всі 33 екземпляри її колекції з мініатюрними живчиками. — Між іншим, усе це не просто так. Коли хочете знати, цей матеріал знадобиться для певних аспектів актуальної науки. Наприклад, клонування. Помилуй, Боже. Що вона хоче від мене? Навіщо

46

це мені здалося? Водночас думочка пробігла: бачиш, довірилась мені. Не всім же показує. — Усім не смію показувати... речі дуже делікатні... Я подумала, може, це вам знадобиться... десь напишете... звісно, без згадки про моє ім’я. Мене, до речі, Дамарою звати. Я підвелася з крісла. Пора, мовляв, іти. Вона допомогла мені в коридорі одягнути плаща, ніби я сама неспроможна. Я поштиво розкланялася, подякувала, попрощалася — навіть із усмішкою. Кривенькою такою. І, щойно вона замкнула за мною двері — чула бряжчання ключів — я миттю збігла по східцях. Спершу мені було не те що моторошно. Неприємно. Треба добре проаналізувати, чому. Та не встигла дістатися додому, як упіймала себе на усмішці: пригадала їх, малесеньких, приклеєних. Особливо їхні живчики повсталі, їхню безпорадність. Заразлива штука, та її колекція, ой, заразлива, хай їй грець...


Проза

47


Гороскоп

ГОРОСКОП

НА ТРАВЕНЬ

Телець Від душі повеселіться. Будь-якІ двері будуть відкрита для вас сьогодні.

Близнюки Здебільшого ви будете зайняті розмовами. Але деякі з них будуть містити й корисну інформацію. Тільки не плутайте новини і плітки. Рак Сьогодні для вас будуть відкриті всі двері і всі таємниці оточуючих. Викликати таку безприкладну довіру, можливо, приємно, проте, якщо звичайно ви не побажаєте використовувати. Лев

Сьогодні можете не розраховувати на будьяку свободу дій. Якщо вас ні на що не найняли ще вчора, то нині вас точно в що-небудь запряжуть. Діва Не давайте волі своїй уяві сьогодні, інакше це може обернутися параноідальним станом організму.

Терези Над вами посміються, і, чим більш болісно ви це сприймете, тим більше задоволення доставите жартівнику.

48


Гороскоп

Скорпіон Цей місяць має бути вдалим. Особливо добре у вас будуть виходити ті справи, які ви відклали деякий час назад. За сьогоднішній день ви зможете підтянути майже всі хвости.

Стрілець Дійте, якщо не боїтеся, що шматочок вашого особистого життя може стати надбанням громадськості. Бійтеся бабусь із жвавими язичками.

Козеріг Сьогодні вас відвідає Муза. Принесе ідею. Нову. А вже що ви з нею (ідеєю, а не з Музою) робити будете - вже ваш головний біль. Водолій Сьогодні вас опанує легке божевілля, яке, всупереч поширеній думці, анітрохи не наблизить вас до заповітної мети. Так що, якщо не хочете, щоб день пропав , спробуйте свої пориви приборкати. Риби Не витрачайте свої сили на те, що на вашу думку не має сенсу. Ваш час дорожче безглуздих ідей.

Овен Сьогодні ви маєте потребу в любові й ласці. Розшукайте коханого, якщо такого немає, заведіть. Якщо не хочете зв'язуватися - вам допоможе яка-небудь домашня тваринка. Щур, наприклад.

49


№ 1 травень

«У світі почуттів є лише один закон — зробити щасливим того, кого кохаєш...» Стендаль

НЮ.. .

Коваленко Надія  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you