Page 1

Українська Всесвітня Координаційна Рада Лг

У% 'Й

ф о ^

РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ IV Всесвітнього форуму українців 18-20 серпня 2006 року


Зміст Пояснювальне слово.......................................................................................................... 5 Розпорядження Кабінету Міністрів Про голову Організаційного комітету з підготовки та проведення IV Всесвітнього форуму українців....................................... 7 Склад Оргкомітету IV Всесвітнього форуму українців..................................................... 8 Перелік секцій IV Всесвітнього форуму українців........................................................... 11

Розділ І. Проекти звернень IV Всесвітнього форуму українців......................................12 Розділ II. Геополітичні завдання світового українства у XXI столітті............................. 31 Розділ III. Завдання світового українства у мовній сфері......... .................................... 60 Розділ IV. Завдання світового українства у сфері культури.......................................... 80 Розділ V. Завдання світового українства у сфері освіти................................................ 83 Розділ VI. Завдання світового українства у науково-технологічній сфері................... 92 Розділ VII. Завдання світового українства в економічній сфері.................................... 94 Розділ VIII. Завдання світового українства в інформаційній сфері...............................97 Розділ IX. Завдання світового українства в медико-екологічній сфері...................... 102 Розділ X. Завдання світового українства в правничій сфері........................................ 108 Розділ XI. Завдання світового українства у галузі розбудови українського громадянського суспільства............................................................................................ 111

Розділ XII. Завдання світового українства щодо покращення співпраці з новітньою міграційно-еміграційною хвилею з України............................................. 155

Розділ XIII. Завдання світового українства щодо вдосконалення співпраці з українськими громадами нових демократичних держав......................................... 158

Розділ XIV. Стратегічні напрями переходу України на засади сталого розвитку в контексті інтеграції до Європейського співтовариства.............................................. 160

Розділ XV. Концепція "Карпати - дітям України"........................................................ 180


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РО ЗП О РЯ Д Ж ЕН Н Я від 10 серпня 2006 р. N2 466-р Київ Про голову Організаційного комітету з підготовки та проведення IV Всесвітнього форуму украінцн Затвердити

Міністра

культури

і туризму Ліхового Ігоря Дмитровича

головою

Організаційного комітету з підготовки та проведення IV Всесвітнього форум,-українців, утвореного розпорядженням Кабінету Міністрів України вщ 14 вересня увільнивши від цих обов’язків Кириленка В'ячеслава Анатолійовича.

В. ЯНУКОВИЧ Прем’єр міністр України


Проект ЗВЕРН ЕН Н Я IV Всесвітнього ф о р ум у ук р аїн ц ів До Вер х о вн о ї Ради У к р а їн и

20 серпня 2006 р.

м. Київ

Ми, делегати й гості IV Всесвітнього форуму українців, занепокоєн сс.-зое/ • =вищами в українській економіці, політиці, соціумі й звертаємося до вищого законодавчого ооган;, країни з громадськими ініціативами для виходу України з кризи. Найбільшою проблемою українського суспільства, як і всього українського етнічного соціуму світового українства, - є новітня (четверта) міґраційно-еміґраційна хвиля. Дедалі зростаюча трудова міграція набула найзагрозливіших масштабів для демографічного становища України. Українські трудові мігранти становлять понад 10% (близько 8 осіб, а в сезонний пік їхня чисельність подвоюється) від загальної кількості мігрантів у світі ( б л и з ь к о т; млн. осіб). Унаслідок еміграційних хвиль, яких упродовж останніх 130 років налічують чот/с/ .країнський етнічний соціум виявився розділеним на двоє: трохи більше половини живе на материкзе / території, а решта розпорошена за межами України. Частка українських емігрантів і трудових мігрантів, відносно до загальної чисельнос- українського соціуму, найвища в світі. Цей показник особливо тривожний на фоні депопуляції української титульної нації - низької народжуваності й високої смертності. Особливо трагічна доля в нелегальних трудових мігрантів через їхню правову й соціальну незахищеність як з боку України, так і з боку країн їхнього перебування. Масштаби трудової міграції породжують глибокі соціально-психологічні деформації українських мігрантів за кордоном та їхніх сімей в Україні, а також призводять до демографічної катастрофічності в українському суспільстві загалом. А тим часом утворений у нашому суспільстві демографічний вакуум заповнюють іммігранти з країн зі стабільним природним приростом населення. Унаслідок новітньої міґраційно-еміґраційної хвилі Україна втратила і далі втрачає значну частину свого духовного-інтелектуального, наукового, економічного, репродуктивного, генетичного потенціалу. Соціальна структура нинішнього українського суспільства неповноцінна, бо український середній клас як основа суспільства фактично формується за кордоном із трудових мігрантів. Коли у XX столітті українська нація була нацією депортованих, то в XXI столітті стала нацією мігрантів. Україна ще не подолала наслідків депортацій, а вже гибіє від новітнього винародовлення. Тяжка ситуація, що утворилася на ринку праці в Україні, та постійно наростаюча хвиля української трудової еміграції переконливо свідчать, що владні структури нехтують українськими продуктивними силами й не шукають шляхів розв'язання життєво важливих соціальних та економічних проблем. Останніми роками різко змінюється характер української присутності за кордоном. За даними останніх переписів, у Росії, Польщі, Словаччині, Білорусі, Румунії різко зменшилась чисельність громадян, які визнають себе українцями. Причини різні, але головна - відсутність належної підтримки, захисту з боку України як держави. Водночас зростає трудова міграція, і через безперспективність повернення додому, українці забирають за кордон сім’ї й натуралізуються в країнах перебування, набуваючи статусу національної меншини. Україна набула статусу країни-донора, бо з неї поставляють світові, крім природних ресурсів, найцінніший національний ресурс ~ людей. У 2004 році Комісія для боротьби з нелегальною торгівлею українцями при Світовому конгресі українців оприлюднила на 48-й сесії ООН заяву, де наголошено: "Україна є одним із найбільших джерел людей, які стають жертвами торгівлі". За вражаючої бездіяльності державних структур недержавні організації беруть на себе ініціативу захисту людських і громадянських прав українців за кордоном, збереження української національної ідентичності, виведення українського суспільства з кризи. Вже створено об'єднання українських громадян, які перебувають за кордоном, та організації четвертої еміграційної хвилі в країнах Європи, Америки, Азії. Під час проведення IV Всесвітнього форуму українців відбувся І Всесвітній (установчий) з’їзд представників нової міґраційно-еміґраційної хвилі, де створено міжнародну громадську організацію 'Нова Хвиля", ^вдання нової української організації - об'єднання громадян України, які проживають за <ордо«-кж* з метою реалізації й захисту їхніх громадянських, професійних, соціальних, економічних прав т 5 спс.'=~= •ньому поверненню в Україну. "Нова Хвиля" передбачає злагоджену взаємодію нової й старс єз метою утвердження світового українства як економічної, соціальної, громадянськопо. •"—с о'".* св _ з високим міжнародним іміджем та його дієву участь у будівництві Української л е с» -а поаеов й основі.


Завдання Всесвітнього форуму українців полягає у виробленні стратегії співпраці світового - Ра,Нв[ЯВпоВГ н Я у сТ °рНаТеХ\ЦДеУп Т ІГ з ^ Г н ^

^

за корДоиоМ Та

громадян, на Батьківщину для відновлення на материковій територі, природного людського ресурсу , ПОВНОГ л ™ ^ о г 7 н Х Т д н о Ьр Гр о б Ги “ й прийняти Національну програму повернення українців в Україну програш повинГохо^лювати всі сфери суспільного жипя. і її реалізацію мають зД иснювати ВІДП° Т

^

зла^

: ?

Н^

^

Г

: л

^

^

^

л

^

^

н

; ^

« : Г с п і л ь н і. о р а т е т н о обумовлені.

ї

. УКраїн, й и

ук р а і н с ь у к р а ї н с ь к о г о суспільства й усього світового українства покликана стати загальнонаціональна ідеологія з повідною духовною силою високого народного ,деалу на традищини, моральних^засадах нац^н^ал^ьноі^культури^с^рсу _ убезпечення продуктивної

ІИЇШШШ на засадах

оновлення духовно-інтелектуального ресурс

1

українського соціуму необхідно розробити систему конкурсного

дисциплін

зокрема української мови, у закордонних навчальних закладах для украшщв та д,

іноземців^

у

,.ни повинна враховувати інтереси українських громадян

я

?в0ро3пейсь0 кГсВтГНД ;™ а; Сфері захисту прав людини; сформувати спільне політико-правове поле Що, забезпечення прав

*!='•

^

•з

пя позабюджетних коштів) для забезпечення повноцінної діяльності державних органів, а та

культурно-освітній сфері (Товариство Україн Ї

пере6уван

Ж

Ґ

д

а

=

Е

■У ^ Е

=

боти Ж

3

українськими громадські ^

их

,з перебувай

з^^ггглог:^—

св[то^го°українст^ТчерезТреалізацію ^комплексних програм, необхідно запровадити в склад, у,


посаду віце-прем'єр-міністра з питань українців за кордоном з ч а л е с е : і- . :кбою й відповідними повноваженнями. 13. Для правового забезпечення національної стратегії в інтересе» се~:з і з -—з з -з співпраці держави й громадського сектора з закордонними українцями неос-л-: прийняття Закону України "Концепція національної політики щодо українцз зз -;;е<_ якого розроблено й подано на розгляд Верховної Ради України. Це сти\\.-сзз-. ^ розвиток законодавства України у цій сфері з урахуванням новітніх реалій, : = з економічній, правовій, соціальній, демографічній сферах, системі міжнародного розю дг. ~і;.=_ ~з ■народних правових норм.


ЗВЕРН ЕН Н Я до народу. Президента, В ер х о вн о ї Ради та К аб ін ету М іністрів У к р а їн и Дорогі громадяни України - співвітчизники всіх національностей, партійностей і віросповідань вельмишановні керівники країни! "Доборолась Україна до самого краю: Гірше ляха свої діти ї ї розривають..." Т. Г. Шевченко Термін мораторію1 на вільну торгівлю землею скоро має закінчитися, а науково обґрунтованої, погодженої з народом і легітимної2 державної програми розвитку всього комплексу земельних відносин ще не існує. Нормативні акти, якими земельні відносини регулюються зараз, недостатні й недосконалі. Тому нинішнє становище нормативної бази держави є однією з основних причин істотного зниження ефективності як економіки загалом, так і сільського господарства зокрема. До того ж, виникнення приватної форми власності на землю призвело до утворення нових схем корупції й організованої злочинності в галузях, безпосередньо пов'язаних із землекористуванням. А найголовніше ~ вже наближається до завершення найбільша в історії України афера із землею3, що коїться, певно, якимись олігархами4. Сутність їх афери в тому, щоби землю, за користування якою народ раніше нікому нічого не платив, оскільки вона була нашою всенародною власністю, кінець-кінцем перетворити у свою приватну власність, щоб мати законне право вічно стягувати з народу, тобто з усіх нас, орендну плату за користування нашою ж землею. І якщо тільки дозволити цій афері здійснитися, то Україна назавжди буде відкинута в табір відсталих країн, оскільки земля - це основа всіх різновидів людської життєдіяльності. Хай би чим ми займалися - завжди при цьому використовуємо землю. Вона є основним засобом виробництва для сільського господарства, єдиним джерелом сировини й матеріалів для промисловості. Та й взагалі жити людство може поки що тільки на землі. Тому для будь-якого народу питання про власність на землю є найважливішим питанням його життя. Бо, втрачаючи власність на свою землю, народ втрачає саму основу своєї економічної могутності, справжньої свободи й незалежності. З огляду на те, що, відповідно до Конституції України, "Єдиним джерелом влади в Україні є народ", ми - ініціативна група професійних економістів і юристів, підприємців і найманих робітників із промисловості й сільського господарства - вносимо пропозицію: виявити волю народу з цього найважливішого питання про землю за допомогою референдуму. А для всебічної підготовки народу до референдуму пропонуємо провести в засобах масової інформації загальну дискусію про найбільш прийнятний для України шлях розвитку земельних відносин. У перебігу цієї дискусії кожному громадянину України треба надати можливість ознайомитися з істинним станом речей. Щоби він мав змогу скласти правильне уявлення про те, що і як треба зробити із землею, щоб життя і селян, і всього народу загалом (а особливо його найбільшої, тобто найбіднішої частини) могло постійно безперешкодно поліпшуватися, а не істотно погіршилося раз і назавжди. Тоді більшість громадян нашої країни зможе прийняти на референдумі усвідомлене рішення, яке дійсно відповідатиме інтересам усього народу. Мета олігархів, що затіяли цю аферу, - задовольнити власні інтереси за рахунок інтересів народу і, отже, на шкоду їм. А обсяг збитків саме від цієї афери, якщо її не припинити зараз, набагато перевершуватиме сукупний обсяг усіх збитків, нанесених нашому народові усіма нещастями, що зипадали на його долю за всю попередню історію. Перевершуватиме тому, що скільки наш народ після цієї афери житиме, стільки він і розплачуватиметься за неї максимально високими цінами усіх своїх юварів. Бо як тільки земля стає приватною власністю і, отже, товаром, вона набуває ціни. І ціна землі відразу ж увійде в ціни всіх товарів нашої країни. Оскільки земля ~ це ресурс, кількісно обмежений природою, а кількість людства дедалі стрімкіше зростає, то й попит на землю зростатиме із відповідною грімкістю. А її приватні власники завжди триматимуть ціну землі на максимумі. Тому й ціни всіх товарів -зшої країни завжди тяжітимуть до найвищого рівня, тим самим відповідно роблячи рівень добробуту -зроду найнижчим. Ця афера використовує традиційну повагу до влади, легковірність, непоінформованість і наївність ~:остих сільських трударів, яким вони й роздарували нашу спільну землю без нашої загальної згоди, по­ передньо лицемірно нав ’язавши хибну думку про те, що тільки так і можна зробити всю Україну багатою, -ге якщо увесь народ дізнається істину, то, звісно, припинить цю аферу. І саме для того, щоб народ ;-асно правди не дізнався, а тому й не протидіяв, вони проводять свої облудні операціїу два етапи.

21


На першому етапі (він уже здійснений) під прикриттям облудних по су- але = гасел на зразок: -Землю тим, хто її обробляй". 'Під заставу землі уа зможуть б р а^ .Г^ анним шляхом (бо без одержання на референдумі згоди народу - єдиного за

-павдополібних вони =-зсника 'землі)

77

чґстиншаїоли п ВСЬ° Г° ' ДЗР° М роздали " У приватну власність тільки сеп*т0бто меншій стині народу, оскільки чисельність селян становить приблизно одну третину від ■,исег--ості всього напап!!' ' ши ™ м самим селян своїми співучасниками, вони практично завуалювали -вою відповіГп . 33 протизжоние в б а в л е н н я всього народу прав загальної власності на всю землю України ле кожному селянинові дали земельну ділянку такого розміру, щоб він загалом не м -обообляти г окупиться, тому що ділянка занадто мала. Та й організувати велике ашинне Сільськогосподарське ви р о б н и чо , взявши кредит у банку й орендуючи додаткову землю V «гідів такий др,6„ии в л х н ж не зиоже ижош Бо під засіа його МВерно, в л а с з е м Г б а н к уУзмТз; дати лише ще м ізернш ш кредит (адже сума кредиту зазвичай у півтора-два ра"и м е н Г з а вао“ а ь ділянок « К0Г° ВМГаЛІ НІ На ЩО НЄ вистачить-ТомУ селяни, ставши приватними власниками земельних Ділянок саме таких розмірів, уже виявилися не в змозі самостійно вести на них ні великого 7 навісі

ореддуГ°навітьГзаа ^ з ц ^ Т Г Сабо3^СЬШГ° ВИр° ? н" цтва' 0сь Ч Ш У в° ™ заРав або здають цїділянки в присадибних садів^Атолів „ „ НЄ оЄР ° бляють- А жив'>'гь переважно за рахунок особистих присадибних садів-городів, розміри яких ще дозволяють обробляти їх вручну Тому гасла на зоазокЗемлю тим, хто м обробляє" і "Під заставу землі усі зможуть брати кредити!" на ділі виявилися справжні м Т ж е Т г а Г аЦ'ЄЮ-Т° МУ Щ° НІХТЇ 3 ЦИХ*Р>бни* ні зараз ні коли-небудь у м а т о м у не зможеш самостійно свою землю обробляти, ні одержувати під її заставу кредити аиоУтньомУ капіталі* П° ° ДИН0КІ невеликІ агрофірми, що створюються зараз на землях, орендованих у селян і на ставлениками5 олігархів^ще ^йж е^е^он ^р ентнозд ат^Т^

Таку ситуацію в сільському господарстві вже створено та й надалі вона продовжVє нагнітатися ними спеціально. Мета - зробити сільськогосподарське виробництво якомога м е ір е Л е д ь н и м ш о б тим самим знецінити землю, і щоб л,сля завершення мораторію, коли земля т н е товаром понити дружи етап афери - за безцінь скупити майже всю землю у приватну власність іо б т о майже задарма Відібрати н не ТІЛЬКИ у меншої частини, а й зрештою у всього народу. Суть саме в цьош А ™ на повеох^ Д РІб н и Т 1 р и ватн и ГвД л Т ^ ВОНИ чесно СКУПИЛИ Усі земл’ вільними ринковими цінами у Др а н и х приватних власників, які за своєї власної вини виявилися економічно неспроможними Скуповування землі завершить надання всій цій афері абсолютно законного ви тяд у. НЄСПр° МОЖНИМИ'

^

оп

В результаті Т| 0 ЛІгаРхи, що здійснять цю аферу, стануть ще й латифундистами тобто великими

земельними власниками. Внаслідок чого, повторюємо, упродовж усього часу подальшою існування

ал Т т7 п ер 7 ж 1 ш вл 7 сн і " ^ ° ™ ° ' здавати“ ^ га « “ " У (народові) в оренду колишні його ж (народні), платі віл С Г Г Л Г п о сш н о о тРт Увз™ м уть за цю землю максимально велику орендну напплу в/Пп товарів у країні завжди будуть максимально високими, а рівень добробуту народу, відповідно , низьким. І якщо тільки цю аферу олігархам реалізувати вдасться то в оезультал

неминуче виявиться, що,

тільки один

раз і безкоштовно передавши свою землю зі всенародної власності

У п р о т н у I зробивши л товаром, увесь наш народ буде змушений вічно платити?акори^ваннянею

все більшу орендну плату купці приватників-латифундистів. Хто зрозуміло пояснить народу, —з ЯКОЇ СТдТІ?

користування нею

Тим паче що саме внаслідок реалізації гасла "Земля тим, хто її обробляє" наші селяни які завжли цю землю оброблятимуть особисто, вже будуть не хазяями її, а орендарями, які вічно платитимуть за неї стематично зростаючу орендну плату. Тоді як латифундисти цю плату тільки вічно одержуватимуть може, за те ж саме, за що платять усім шахраям усі ошукані ними роззяви?

УСІ контРольовані олігархами засоби масової інформації, впливаючи на суспільну д у м к у методами емоційного переконування, а не науково аргументованого доведення створюйТкраінТта»

7 о ^ Т б Г Г Р° ТИ ІОГ° ' Щ° 6 3™ ЛЯ бУ™ ™ ар0“ -стало вважатися’омаТою відсталості ле, щоб не бути обманутими тими, кому обманювати нас вигідно матеріально порівняємо те ию вони говорять, ,3 результатами їх діяльності. Бо, як відомо, не брешуть саме результати Щ ринковій економіці, говорять вони, - приватний підприємець повинен бути власником 1/г/у сео,х засобів виробництва, що6 мати можливість вільно купувати і продавати ,"н а ринку А земля - це теж засіб виробництва. Отже й земля обов'язково повинна бути Приватною власную і товвотіа V багатьох країнах світу земля с приватною власністю , товаром, а вони Гиврть к р а щ е ™ ™ Р УХ

а лап „п и г їіі повинна' Зеш я не мас 1не може мати вартрсті, оскільки вона не продукт людської праці Д Р природи. Тому, навіть у найбільш капіталістичних країнах зі справжньою ринковою економкою,

22


> І

є

0 гіІ іа ги ся

зб [ТИ

ма хні кУ ии. ми ння 1ні),

дну 5угу ,таті юсті нею

їжди \г неї (ТЬ, а і? Чи,

іумку її таку сті. те, що

їм усіх гя - це хзм. V Гпраці, Імікою,

щоб мати право користуватися землею, зовсім не потрібно платити будь-які гроші її творцю. І в багатьох капіталістичних країнах земля перебуває у державній власності і не є товаром, що дає їм численні переваги над тими капіталістичними кра їнами, які штучно зробили свою землю товаром, передавши її у приватну власність. Адже приватна власність на землю завжди робить сільське господарство нерентабельним, що змушує державу постійно тримати його на дотації7. А нерентабельне воно тому, що приватні власники землі постійно надто завищують орендну плату. Тому приватний власник землі, який здає її в оренду, є для виробництва елементом, не тільки абсолютно непотрібним, але й абсолютно шкідливим. Бо, не беручи у виробництві жодної участі, орендодавець постійно вилучає з нього максимально можливі суми грошей, до яких потрапляють і всі державні дотації. Тому, перш ніж переймати будь-який закордонний досвід, треба добряче розібратися в ньому. 2. Вони запевняють, що ринок приватної землі, яка є засобом сільськогосподарського виробництва, виведе наше сільське господарство із застою і забезпечить його динамічний розвиток, а нашій сільгосппродукції - конкурентноздатність на світовому ринку. - Навпаки. Ринок приватної землі вимагатиме приватної власності на землю, яка потягне за собою усі свої вади. Тому оптимальні земельні відносини в Україні необхідно будувати на позитивному світовому досвіді з урахуванням того, що: а) навіть приватний підприємець може користуватися не тільки своїми, але й орендованими засобами виробництва, зокрема й землею, орендованою у держави; б) право оренди можна так само купувати, продавати, заставляти, тощо., як і право власності; в) замінивши ринок приватної землі ринком орендованої землі, ми одночасно й можливість вільної торгівлі землею (орендованою) збережемо, і від приватної власності на землю позбавимося. Тому всі хиби, які породжуваються приватною власністю на землю, взагалі не виникатимуть. А ринок орендованої землі можна організувати на таких засадах: - земля є стратегічним, кількісно обмеженим ресурсом, що може бути тільки в державній власності і розпорядження яким здійснюється місцевими органами виконавчої влади тільки шляхом надання в оренду на певний строк або безстроково, за плату або безплатно - залежно від мети використання і конкретних обставин; - орендарями можуть бути будь-які юридичні і фізичні особи - ті, що є, і ті, що не є резидентами чи громадянами України, проте, за всіх інших рівних умов (розмір орендної плати тощо) переважне право на оренду землі мають резиденти і громадяни України; - у будь -якій галузі економіки земля, що виступає в якості засобу виробництва, надається в оренду тільки на певний строк і тільки за орендну плату, розмір якої встановлюється лише на відкритому аукціоні земельної оренди і, отже, автоматично регулюється ринком; - земля, призначена для використання не в якості засобу виробництва, ~ тобто під житлові і виробничі будинки, зони відпочинку тощо, - надається в оренду без обмеження терміну використання і зі ставкою орендної плати, що дорівнює нулю; - кількість землі, що здається в оренду, у будь-якому разі законодавчо не обмежуються; - у разі виникнення суспільної необхідності використовувати землі, що перебувають в оренді, за іншим призначенням, держава має право у будь-який час або припинити дію будь-якого орендного договору з відшкодуванням орендареві всіх збитків, нанесених йому цим припиненням, або забезпечити орендаря іншою ділянкою землі, що його задовольнить, з одночасним відшкодуванням йому за поточними ринковими цінами усіх збитків, обумовлених його передислокацією8 на нову ділянку; - всі інші умови кожного конкретного орендного договору встановлюються тільки за згодою сторін - арендодавця й орендаря; - суборенда застосовується вільно й нічим не обмежується; - податки на землю не стягаються взагалі. У цих умовах сільськогосподарське виробництво бере участь у вільних міжгалузевих переливах капіталу й утворенні середньої норми прибутку, що й дає науково-технічному прогресу безперешкодний доступ у сільське господарство. А оскільки в утворенні середньої норми прибутку беруть участь ціни тільки тих товарів, що виробляються на гірших ділянках землі, то диференціальні ренти І і II9автоматично стягаються державою через орендну плату тільки з кращих і середніх ділянок землі. Таким чином, заміна ринку приватної землі ринком орендованої землі дає змогу користуватися всіма позитивними властивостями ринку, вільного від тих негативних явищ, які неминуче виникають з виникненням саме приватної власності на землю. І, головне, усі кошти, отримані державою за користування її землею, включаючи й диференціальні ренти І і II, ідуть на благо всього суспільства. Отже, по-справжньому ринкова соціально-орієнтована економіка стане в нас найефективнішою лише тоді, коли вся земля в Україні буде тільки загальнонародним надбанням, яке виступатиме у формі державної власності, що надаватиметься будь-яким користувачам (навіть іноземним) в оренду за плату чи безкоштовно - залежно від внутрішньої політики держави.

23


4Й г

Т

Т

е Х

^

о

ор—

Д

^

. е

т

^

^

о

Рй —

розвитку

не припинити, обов’язково призведе все «льське - ю

с л о д

а ^ ^ ™

^ ^

2-Х га на з а х а д ^ « Лвиробнидтеа (лопата, грабл, г. ^ рутинними засодІ м Р дорогими сучасними Сільськ високопродуктивними, ал Д Р нерентабельно. ЙЄЛике машинне сільськогоспод р По-друге, °р г * ™ у * ™ орендуючи дсаалсову зе

взявши кредит у баш у гад з

»

^

Фермерське виробництво, 1ПГП міЗЄрної власної ділянки ^

' “ максимально можлива

дрібний власники коли не ^ '0 не в ЗМОзі в економічно п_х га, але й з 70-ти га, зп^мпго набору машинних Щ оренди найнеобхіднішого мініма ■

л і навіт ь розміром у ' вартість врожаю, зібраного не

І 3™ Г Г Т т а к ї Г е н і к и и

=

^

“ Х Г д о с т а т н , , розмір,в, у такого власника

неможливо. Д більше гачого, придатного

а£Тому селяни, с т а в » п р и в а т н і —

:

=

^

в

ще

таки й

з е м

п

машинами

/ьким и

^

6ництв.

^

*

х д »

^

^

дР,6 „оАтоввИрнеН нЯи вПепже,'трЯе6 а у сучасних у м о в а х др,бнотпеарне^ ^

а6смюгно

^

не

^ о Т здатне кон^ Р

^ І ^ ^ рське виробництво, яке -,пппппьняти платоспроможний попит у

дрібнотоварному, здатне ц'лк0™ 3

др, , ноговарного

в сільсьхому господарств, ми новини, розвивати -

ДР

^дч^го'собівартість п р ^ ^ А велике машинне с

^ ^

^ У * а ™

І ^

2 0В{3рне

™ ВсГбез ГГІвіваогість і, отже,

ТОВарів. Якість його товарів значн° ВИ^

ним дрібнотоварне

бур'янал^,ТЬ ^ СЬ Ч° М^ ВЖЄ ^^уорган/зац'Ю землекористування, у країн/починають відбуватися таю до т о г о , через неправильну орган, ЯвИ% н а д о д а т =

^

що кнують завжди, виникнення

^*— *

Й

;ввчас_;

’ Ги Ги кае вйповГне зр о сГ н я “ ,н а ісо л ^ - : —


3) з тих самих причин систематично зростають ціни й на сировину і матеріали, які добуваються на приватних землях, що призводить до аналогічного результату - систематичного зростанню цін абсолютно всіх товарів країни і зниженню їх конкурентноздатності на всіх ринках; 4) поява цін на землі, на яких містяться всі промислові об'єкти, викликає відповідне підвищення цін усіх промислових товарів країни і зниження їх конкурентноздатності на всіх ринках; 5) поява цін на землі, на яких містяться весь житловий фонд країни, викликає відповідне підвищення цін на всі види житла, а отже і на всю робочу силу; 6) необхідність систематично виділяти сільському господарству державні дотації викликається появою приватної власності на землю, а не тим, що сільське господарство —це наче така специфічна галузь економіки, яка об'єктивно потребує державних дотацій, як стверджують вони; 7) кошти, одержувані від усіх видів земельних рент, надходять приватним землевласникам. А якщо майже вся земельна власність сконцентрується в руках невеликої купки найбільших земельних власників - латифундистів, - то, зрештою, саме латифундистам і діставатимуться всі ці гроші. То навіщо ж ? Повторюємо, якщо власником усіх земель у кра їні є держава, то кошти від рент ідуть тільки на користь усього суспільства, а якщо латифундисти ~ то на їхню користь. Третього не дано. А навіщо нам друге? 5. За допомогою розпаювання земель і майна колишніх колгоспів і радгоспів вони взагалі розвалили велике машинне сільськогосподарське виробництво нашої країни нібито для того, щоб перевести все сільське господарство на високопродуктивніше (?!) дрібнотоварне приватне фермерське виробництво. Результат ~ прямо протилежний: як уже показала практика, тією самою кількістю тих самих селян, на тих самих, але вже їхніх власних землях і використовуючи лише їхні власні засоби й ресурси, ні дрібнотоварного, ні великого сільськогосподарського виробництва створити неможливо. А може й потрібно на орендованих у держави землях і на кошти, кредитовані під заставу цих орендованих земель, а також залучені з інших галузей, створювати саме велике машинне сільськогосподарське виробництво у вигляді будь-яких підприємств будь-яких форм власності. І це стосується не тільки сільськогосподарських земель. Землі будь-якого призначення, ставши приватною власністю і товаром, породжують нескінченний процес зростання вартості виробленої на них продукції і відповідно зростання вартості робочої сили з усіма наслідками, що звідси випливають. Так, приватна власність на землю, з якої добувають корисні копалини, завжди буде робити максимально дорогими ці копалини. З цієї самої причини назавжди стануть максимально дорогими їжа, одяг, житло, транспорт, пляжі та інші місця відпочинку і взагалі все, що необхідно людині для життя. Чи це обіцяли нам усі кандидати, коли агітували нас голосувати за них на виборах? То навіщо ж тепер, після виборів, усе робити навпаки? Може вони думають, що більше вже ніколи ніяких виборів не буде? Щоб побачити істинну роль і величезну небезпеку всієї цієї афери з землею в новітній історії нашої країни, розглянемо, з чого все почалося, як багатіли наші олігархи і як нам вибиратися з трясовини, у яку вони нас завели. ' Усе почалося з того, що вище керівництво СРСР усвідомило абсолютну безперспективність подальшої боротьби соціалізму з капіталізмом, тому що економічно соціалізм її вже програв: капіталістична продуктивність праці виявилася для соціалізму недосяжною. Внаслідок цього соціалізм не тільки виснажився у гонці озброєнь, але й безнадійно відстав у зростанні рівнів добробуту своїх народів. А найголовніше те, що рівні добробуту і керівних еліт, і навіть величезної маси успішних підприємців у країнах капіталізму виявилися недосяжними для керівних еліт країн соціалізму. Тому не народ, терпіння якого вистачило б ще надовго, а саме керівна еліта СРСР почала перебудову. Але вона не знала, що, у що і як потрібно перебудовувати, щоб і народ змусити працювати краще, і владу в своїх руках утримати, і, іоловне, самим почати жити так само багато й вільно, як уже давно живуть мільйонери-капіталісти. Не знав, не знає, та й навряд чи колись знатиме це навіть сам М. С. Горбачов, який ініціював16 цю перебудову. Тому, невміло почавши и, він тим самим спровокував повний крах усієї світової системи соціалізму, розвал якої на той час уже цілком дозрів економічно. А коли все почало валитися, то майже всі, щоб вижити, стихійно стали прагнути до задоволення льки особистих матеріальних інтересів. Так, багато керівників усіх рівнів в усіх галузях влади почали =:еохоплюючу кризу в країні спеціально посилювати, тому що в загальному хаосі легше негласно збагачуватися незаконними шляхами. Щоб добувати собі величезні стартові капітали для створення великого особистого бізнесу, вони почали об'єднуватися в клани. Про долю країни, про інтереси народу - хто з них серйозно вже не думав. Вони були зайняті лише особистим збагаченням та концентрацією влади у своїх руках. Тому що велика влада дає доступ до великих грошей. А великі гроші - до ще більшої влади. І так далі, по наростаючій. Зрештою, соціалізму в нас уже немає. Але також немає і навіть не передбачається й класичного <.з ііталізму. Є тільки та суспільно-економічна формація, яку чомусь називають "перехідною" (думають,

25


мабуть, що вона є перехідною до класичного капіталізму). Але увесь "третій світ", тобто світ найвідсталіших країн Азії, Африки і Латинської Америки, вже майже двісті років перебуває у цій "перехідній" формації, але проте нікуди й не перейшов. І сприяти його переходу у світ розвинутих країн ніхто не збирається. І ми теж, потрапивши у цю формацію, вже більше нікуди не переходимо. До речі, точніше було б назвати цю формацію криміналізм, - що дійсно відтворювала б її суть. І визначити, що криміналізмом називається така суспільно-економічна формація, тобто такий державний і суспільний лад, у якому більша частина внутрішнього валового продукту створюється в тіньовій економіці, а корупція й організована злочинність проникли вже й у вищі ешелони влади. Тому що тільки цим криміналізм і відрізняється від класичного капіталізму. І саме це ніколи не дасть можливості криміналізму досягти соціально-економічних висот класичного капіталізму. Щоправда, в України зараз з'явилася реальна можливість вибратися з трясовини криміналізму, оскільки саме в нашій країні науково розроблена нова суспільно-економічна формація - соціалоптималізм17. Соціал-оптималізм являє собою суспільний і державний лад, заснований на соціально орієнтованій, по-справжньому ринковій економіці. Генетично він є наступним, вищим ступенем розвитку класичного капіталізму, вільним від усіх нині властивих йому недоліків, які істотно стримують розвиток його економіки. Тому якщо Україна побудує соціал-оптималізм першою, то вона не тільки швидко ввійде до найбільш розвинутих країн світу, але й взагалі очолить прогрес людства. .Особливо слід зазначити, що соціал-оптималізм економічно і соціально вигідний абсолютно всім класам і соціальним прошаркам суспільства будь-якої країни світу. І головне, що всім правлячим елітам взагалі, а олігархам зокрема, він набагато вигідніший, ніж криміналізм із класичним капіталізмом разом узяті. Але якщо здійсниться ця афера із землею, то Україна не зможе першою побудувати соціалоптималізм. І тоді наші олігархи, як кажуть, погнавшись за копійкою, проскочать повз карбованець. Точніше, повз багатьох мільярдів (а згодом і трильйонів) доларів з усіх галузей економіки, у порівнянні з якими те, за чим вони женуться зараз, не варте і копійки. Тим паче що така погоня принесе їм величезну подвійну втрату: і найближчим часом ці мільярди упустять, і в решті-решт усю землю їм усе одно доведеться віддавати. До того ж, віддаватимуть, імовірніше за все, навіть з втратами. І можливо, що не тільки з матеріальними, а й з кривавими. Адже людство не може перестати розвиватися. Тому на наступний ступінь розвитку капіталізму воно перейде неодмінно й повністю. І в не дуже далекому майбутньому. А ті країни, що перейдуть першими, будуть у великому виграші. Тому є сенс детальніше дослідити цю аферу, щоб позбутися її з мінімальними втратами. Але спочатку розглянемо їхню аферу з майновими приватизаційними сертифікатами, оскільки вона проведена тим самим методом, яким вони проводять і нинішню аферу з землею. Той самий почерк, як кажуть криміналісти: 1 ) штучно розваливши економіку, вони тим самим украй знецінили підприємства, що залишилися на грані банкрутства; 2 ) облудними, але зовні правдоподібними гаслами сформували потрібне їм ставлення суспільства до задуманої ними акції; 3) а потім цю акцію здійснили - видали усьому народові приватизаційні майнові сертифікати, нібито для того, щоб кожен дорослий і дієздатний громадянин України отримав змогу почати власну підприємницьку діяльність. Однак вартість цього сертифікату була настільки малою, що служити стартовим капіталом для підприємництва він був непридатний. Тому майже всі люди повкладали свої сертифікати у вже діючий великий бізнес, щоб одержувати від нього відповідні дивіденди. Тобто віддали їх саме тим, хто ту аферу й скоїв. А ті, суттєво збільшивши чужими сертифікатами свої стартові капітали, скупили знецінені підприємства країни і стали олігархами. Власників же сертифікатів ошукали, бо за їхньою допомогою із державного бюджету на користь аферистів вилучили мільярди, а їм і власного бізнесу розпочати тими сертифікатами було неможливо і від дивідендів на вкладені сертифікати їх цілком законно і дуже швидко відлучили. Отже, з допомогою народу народ же й ошукали. На ті самі "граблі" вони пропонують ще раз наступити народу і в афері з землею, ідея передати землю в приватну власність і зробити її товаром, нібито з метою забезпечиення кращого життя народ. України, є провокаційною18. 1створили її з єдиною метою: обдурити народ, щоб майже задарма забрат,в нього всю землю. Це гранично ясно будь-якій розважливій людині. А особиста і дуже непристойна матеріальна зацікавленість тих високопоставлених чиновників і авторитетних мужів з ученим,' ступенями, які ще й зараз завзято пропагують цю ідею народу, видно, як кажуть, неозброєним око1.* Свідомо завдаючи непоправних збитків корінним економічним інтересам власного народу в угоду купц< жадібних олігархів заради якоїсь жалюгідної мзди19, вони уподібнюються тому, хто затаврував себе ганьбою у століттях, скоївши зраду за ЗО срібників. Пропагуючи цю ідею, вони тим самим повністю себе викривають.


Усю цю злочинну аферу з землею затіяла влада, очолювана президентом Кучмою. Лідери нинішньої влади, які були тоді в опозиції, називали п бандитською, оскільки вона захищала інтереси й тих олігархів, що грабували20 державну власність, як хотіли.

о у ж це ЗМ ам ом ал«ь. ні з !3НУ ІДНО о не У на сому

ільки черк, ллися

іьсгва

Ь кати, власну

ом для діючий і аферу іецінені югою із ти тими Ш ВИДКО

іередати я народу і забрати ристойна ученими им оком. : ду купці ував се^е н>стю себе

Але тепер народ сподівається, що обрав уже не бандитську владу, а: 1) свого - народного ~ Президента, тобто такого Президента, для якого інтереси всього народу дійсно вищі за інтереси будь-яких кланів, угруповань і особистостей, особливо злочинних, 2) своїх ~ народних депутатів, таких які, хай як їм подобалося сперечатися про різні нюанси2’,^всі основні економічні й політичні інтереси свого народу розуміють правильно й готові захищати їх одностайно. і що новий уряд теж виявить себе народним у тому сенсі, що почне зміцнювати, а не продовжуватиме грабувати свою країну. А втім, саме їхнє ставлення до вирішення питання про власність на землю, як лакмусовий папірець, безпомилково покаже, наскільки народними є і вся наша нова влада загалом, і кожна іі гілка зокрема. Кучмівська влада встигла здійснити тільки перший етап цієї афери ~ лицемірно забрати громадську (суспільну) землю у всього народу і передати її в приватну власність тільки селянам. А другий етап ~ законодавче визнання землі товаром і закуповування і) майбутніми латифундистами поки ще не довершений. То невже саме цей народний Президент, ці народні депутати і цей уряд, створений для задоволення інтересів народу, дозволять тим самим підступним олігархам, інтереси яких представляв екс-президент Кучма, успішно завершити свою земельну аферу, що може стати найбільшим у нашій історії пограбуванням нашого ж народу? Чи може, все ж таки є надія, що цей Президент, ці депутати і цей уряд, нарешті, виправдають довіру народу, який їх обрав, і припинять повальне розгарбування народного надбання? Особливо коли знатимуть волю всього народу ~~ єдиного законного хазяїна абсолютно всіх земель України, висловлену ним самим на референдумі? Тим паче, що питання про власність на землю ставить на порядок денний ще й інші соціальноекономічні питання, нерозривно взаємопов'язані з ним. Так, наприклад, тепер вже необхідно повсюдно враховувати, що приватна власність не тільки на землю, але й взагалі на все, що завгодно, є власною тільки для самого приватника, а для всіх інших людей вона чужа, тому що користатися нею як своєю власністю вони не мають права. І як тепер пояснити воїну, що користуватися рідною землею зповна, як це було колись, він тепер уже не має права, бо вона для нього стала чужою власністю, а віддавати за неі своє життя - він ще зобов'язаний? Тож навіщо йому вмирати за чужу землю, як за свою власну? Або як пояснити кримським татарам, особливо тим, які на свою історичну Батьківщину повернутися ще не встигли, що тепер і повертатися буде нікуди, тому що вся колишня їхня земля стала вже чиєюсь приватною власністю, чужою для них? А чи всі українці - представники так званої титульної нації - розуміють, що, змінюючи статус своєї землі, вони тим самим, відповідно, змінюють власний статус? Чи пам'ятають, що в нашій історії вже був період, коли ми, добровільно віддавши свою землю, тим самим перетворили себе з вільних козаків на кріпаків? і що колишні наші вільні козацькі землі велелюбна імператриця Катерина II роздаровувала своїм численним кавалерам за їхні особливі послуги? У той час як тисячі козаків, щоби не стати кріпаками, були змушені піти на чужину ~ хто за Дунай, хто на Кубань... Та й козацька старшина, що 'мудро" віддала свою рідну землю - основу державної незалежності, - гинула в ув'язненні на Соловецьких островах... І народ надовго втратив власну державність... То що, урок забувся? Знову на ті самі "граблі" тягне? Дл0 тепер усе буде ще гірше. Якщо тільки наша земля "законно стане товаром, то спочатку наші, віт­ чизняні латифундисти вже цілком законними способами змусять усіх власників продати н собі. А потім хе їх ~ наших латифундистів ~ теж "добровільно-примусово" і теж цілком законно змусять продати собі =:і ці землі ще могутніші іноземні латифундисти. Адже недарма проект підтримки приватизації землі в . <оаїні фінансується Агентством США з міжнародного розвитку на підставі Меморандуму про взає­ морозуміння між урядами України і Сполучених Штатів Америки, що був підписаний 31 жовтня 2001 року. Тому в остаточному підсумку ця афера з землею зробить ще багатшими і впливовішими тільки к:земних латифундистів, а абсолютно всі наші вітчизняні олігархи лише постраждають, тому що саме ^зез неї у всіх наших товарів собівартість і ціни завжди будуть максимальними, а конкурентноздатність -:-_х мінімальною. Але навіщо Вам, добродії українські олігархи, послужливо "тягати каштани з вогню” —□земним латифундистам, тим самим лишаючи більшої частини прибутків самих себе, годі як, жю удувавш и соціал-оптималізм раніше за інших, Ви можете зробити свою країну -*аймогутнішою, а себе найбагатшими і впливовиішими у світі? Невже Вам більше подобається тоислужувати, ніж керувати?

27


А навіщо ця афера взагалі всім підприємцям? А навіщо всім найманим робітникам? Навіщо їм ціни усіх товарів без винятку, що вічно зростають, тоді як їхню зарплату завжди прагнуть зробити якомога меншою? І навіщо пенсіонерам, інвалідам і взагалі всім, хто живе за рахунок різних допомог, вічне зростання цін, яке завжди випереджає зростання їхніх допомог? Навіщо взагалі всьому нашому народові марно годувати вічно ненаситних латифундистів, особливо іноземних? і навіщо знову ~ вже в друге за власним недомислом ~ добровільно і навіки ~ хочемо позбавитися власності на свою рідну землю? Щоб знову найкращим з представників нашого народу не стало місця на рідній землі і вони їхали шукати щастя на чужині? Кращі голови - розвивати їхню'науку й економіку. Кращі вмілі руки _ робити найважчі, брудні, шкідливі й низькооплачувані їхні роботи. А найкращі наші красуні - наша слава, наша гордість і безцінний генофонд нашого народу - у їхні численні борделі... Тож доки? І чи про це мріяв народ України, вибираючи собі нинішнє керівництво країни? А в друге так само випадково ~ як манна з неба ~ наша земля, державність і справжня незалежність до нас уже навряд чи колись повернуться. Тож, як випливає з вищевикладеного, референдум про землю абсолютно необхідний. Адже тільки сам народ має право, а тому й повинен відповісти на запитання: Чи повернути всю землю України у всенародне надбання в формі державної власності, що надається будь-яким користувачам тільки в оренду: як на визначені терміни, так і безстроково, як за плату, так і безкоштовно - залежно від конкретних обставин?" Але перш ніж відповісти на це воістину доленосне для країни питання, кожен має чітко уявити собі, яка відповідь на нього найвигідніша і йому особисто, і його класу чи соціальній групі, і всьому народові України. © Гоупа ініціювання референдуму про власність на землю в Україні.

28


Розділ II. Геополітичні завдання світового українства у XXI столітті Концепція всесвітнього пан укр аїн сько го проекту "Гло б ал ьн а місія світового у к р а їн с т в а " "Україні потрібна велика мета, історична місія, здатна об'єднати суспільство навколо перспективних цілей розвитку та забезпечити достойне місце в сучасному світі... Ми маємо визначити свої переваги і на їх основі реалізовувати власні цілі розвитку". Віктор Ющенко

Загальні положення Концепція всесвітнього панукраїнського проекту "Глобальна місія світового українства аналізує існуючий стан осягнення сучасної ролі й нового призначення України в регіональному і світовому розвитку, визначає цілі та завдання, принципи і механізми та передбачувані результати втілення покладеної на світове українство місії. Головною метою Концепції є утвердження України як світової держави, що володіє унікальною сукупністю самодостатніх передумов для подолання світоглядних, політичних, економічних, соціальних та екологічних загроз, ініціювання сценаріїв протидії глобальним викликам, виходу на шлях цивілізаційного розвитку, безпечного для сучасних і майбутніх поколінь. Концепція проекту окреслює напрями поетапного втілення місії України та світового українства у сферах фундаментальних та прикладних досліджень, розв'язання глобальних проблем, інтеграції до європейських і світових структур, розвитку науки та освіти, реформування суспільно-господарської сфери тощо. Глобальний масштаб передбачає охоплення проектом діяльності міжнародних урядових та неурядових організацій, органів державної влади і місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в країнах організованої локалізації українства. Реалізація проекту світовим українством має слугувати ефективному використанню унікального шансу, започаткованого українською національно-демократичною (помаранчевою) революцією в національній та світовій історії. Стан усвідомлення та втілення покладеної на українство місії Кінець XX - початок XXI століть свідчить про небувалі світоглядні, політичні, економічні, соціальні, екологічні суперечності, загострення яких перетворюється на загрозу розвиткові й існуванню земної цивілізації. Духовні, інтелектуальні й -політичні лідери націй та спільнот, що розпізнають глобальнии характер цих небезпек, прагнуть протидіяти загрозам, осмислюючи власну місію у справі захисту загальнолюдських інтересів і сподівань. Усвідомлюючи своє призначення, Україна та світове українство здатні протидіяти глобальним загрозам. ........... Найпосутнішими підставами для цього є концентровані на українській території світові чорноземи, оригінальна національна економіко-філософська школа, інтелектуальні, суспільно-політичні та нащо-ально-демократичні сили, здатні позиціонувати, утверджувати і втілювати місію України, бути адвока­ т и нащадків. Безпрецедентним у світовій історії сигналом до початку здійснення цієї місії є пара,і,,гмальний злам у розвиткові українського суспільства, що відбувся завдяки помаранчевій революції. Жодна з країн світу не мала і до цього часу не має передумов такого рівня масштабності та самодостатності. їх наявність є найважливішою запорукою глобальної місії світового українства. Покладена на світове українство місія стає адекватною викликам XXI століття формою втілення -;_іональної ідеї. Новітнє мислення українства, засноване на засадах антропокосмізму та фізичне -<зномії необхідно позиціонувати світові як глобальне економіко-філософське мислення. Гуманістична місія світового українства полягає в демонстрації можливостей вирішення -юбальних соціально-економічних проблем без небезпеки для людства і шкоди для довкілля шляхом •подібнення економіки природі, "вписування економіки у природу. Економіко-філософські здобутки українства покликані змінити внутрішню та зовнішню політику «таїни. Вони створюють основу системних суспільно-господарських реформ у сферах громадянського :»с- льства, місцевого самоврядування і державної влади в Україні та інших країнах світу.

31


Проте місія України, що випливає з об'єктивних передумов та законом рностей цивілізаційного розвитку, залишається неосмисленою не лише світовим співтовариством, а й українським суспільством та його провідниками. У намірах і діях сил, які мають бути рушіями змін у національному та світовому просторі, немає бачення елітарного становища України на земній кулі. Українська економіко-філософська школа, яка є унікальним надбанням світової економічної думки, здебільшого невідома для національної та зарубіжної освіти, науки і суспільно-господарської практики. В Україні та поза її межами відсутнє усвідомлення того, що вихід "помаранчевих" на українські майдани, який прикував увагу планети, ознаменував появу на світовій арені нових сил, покликаних відвернути людство від загрози загибелі і врятувати Землю для нащадків. Політичні сили, що здобули владу завдяки помаранчевій революції, неповністю усвідомлюють, що зміни, здійснювані наперекір природним законам загальнолюдського буття чи без їх урахування, приречені на неефективність і перетворюються в імітацію реформ або стають псевдореформами. Всупереч суспільним сподіванням та прагненням влади задовольнити їх, ігнорування чи нехтування об'єктивними закономірностями містить загрози погіршень навіть порівняно зі станом, що мав місце за часів попередньої влади. Інформаційний "вакуум", що утворюється внаслідок відсутності достовірної оцінки змін глобального масштабу, які відбуваються в Україні, призводить до їх пасивного споглядання чи ігнорування суспільством та світовою спільнотою. Своєрідною компенсацією такого "вакууму" є спотворення сутності цих парадигмальних змін, що провокує розчарування, зневіру та суспільну апатію. Як результат, світове українство та міжнародна спільнота продовжують залишатися непоінформованими про об'єктивні передумови й інтелектуальні надбання, дезінформованими про суспільні сили, спроможні здійснити покладену на світове українство місію. Існуючий стан усвідомлення та втілення місії світового українства вимагає нових світоглядних підходів, стратегій та механізмів суспільно-господарського розвитку. Мета і пріоритетні завдання всесвітнього панукраїнського проекту Концепція визначає основну мету проекту, яка полягає в розкритті сутності, донесенні змісту та втіленні місії світового українства у сферах економічного та суспільно-політичного життя України і країн світового співтовариства. Мета проекту знаходить відбиття у пріоритетних завданнях, які конкретизують роль та покликання України і світового українства, забезпечують інформування української нації та інших народів про їх відповідальність перед сучасниками й нащадками за втілення загальнолюдської місії, передбачають конкретні дії щодо його впровадження у сфери духовно-інтелектуального, соціально-економічного та суспільно-політичного буття людства. Принципи реалізації всесвітнього панукраїнського проекту Концепція спирається на принципи, дотримання яких забезпечує реалізацію проекту і сприяє втіленню місії світового українства. Найважливішими з таких принципів є такі: - зумовленість - проект випливає із наявності в Україні взаємно пов'язаних передумов, якими є глобальні обсяги чорноземів, сконцентрованих на її теренах; здобутки української економічної школи; інтелектуальні, суспільно-політичні та національно-демократичні сили, здатні стати захисниками загальнолюдських інтересів і сподівань; - самодостатність - необхідні для реалізації проекту передумови являють собою цілісну систему об'єктів, суб'єктів і дій, ефективна взаємодія яких є запорукою втілення покладеної на Україну та світове українство місії; - світоглядність - в основу проекту кладуться здобутки національної школи фізичної економії, яка пов'язана зі світоглядними засадами українського антропокосмізму і є науковою школою світового виміру; - наукова аргументованість - проект спирається на засади антропокосмізму та фізичної економії і грунтується на фундаментальних положеннях природних законів загальнолюдського буття; - антиентропійність - проект грунтується на положеннях фізичної економії про те, що безальтернативними умовами захищеності людства від глобальних загроз є неруйнівне економічне мислення та суспільно-господарське буття; _ ефективність ~ проект базується на фізико-економічних засадах, згідно з якими ефективним є наповнене антиентропійним змістом господарювання, яке забезпечує повноту використання можливостей природи;


- інтегративність ~ проект передбачає об’єднання зусиль світового українства з іншими народами заради спільного розв'язання на засадах антропокосмізму та фізичної економії глобальних проблем, яких вони неспроможні вирішувати самостійно; - всеохопність _ впровадження проекту в духовну, економічну, соціальну, екологічну сфери діяльності міжнародних, державних, муніципальних та суспільних інститутів досягається завдяки узгодженим діям інтелектуальних, суспільно-політичних та національно-демократичних сил, покликаних розкривати власній нації, іншим народам і людству місію України та забезпечувати п втілення в національному і глобальному вимірах. Стратегія та механізми втілення всесвітнього панукра і нського проекту Здійснення всесвітнього панукраїнського проекту спирається на інноваційні, економічні, політичні, нормативно-правові, інформаційні, фінансові механізми, завдяки яким досягаються його мета і завдання. Усвідомлення покладеної на Україну та світове українство місії, и обгрунтування та розкриття досягається за допомогою сучасних інтелектуальних механізмів, що потребує створення новітніх дослідницьких інституцій. Презентація глобальної місії вимагає активізації зовнішньополітичних механізмів, винесення на міжнародний рівень ініціатив України та світового українства, які стосуються безпеки, сталого розвитку, інших глобальних проблем, що потребують невідкладного вирішення. Позиціонування України як подвижниці глобальних ініціатив вимагає модифікації внутрішньої політики. Системні економічні та суспільно-політичні реформи мають сприяти інтегруванню України в регіональні та світові структури, її входженню в міжнародний науковий та освітній простір і покликані на новітніх економіко-філософських засадах змінювати мислення, господарювання та суспільне буття. З метою донесення місії світового українства до власної нації та народів світового співтовариства мають бути задіяні сучасні механізми їх інформування - здійснення масштабних видавничих проектів, проведення представницьких наукових форумів, активне використання глобальної інформаційної мережі. . . З огляду на масштабність проекту необхідне урізноманітнення джерел та механізмів його фінансування. До втілення проекту поряд з коштами державного та місцевих бюджетів мають залучатися кошти підприємств та організацій державної, комунальної і приватної власності громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, міжнародних організацій тощо. Реалізація проекту потребує його невідкладного розгляду Президентом України, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України, Національною академією наук України, іншими органами державної влади, місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства. Потрібне ухвалення розроблених на основі проекту законодавчих та нормативно-правових актів, спрямованих на втілення глобальної місії світового українства. Очікувані результати здійснення всесвітнього панукраїнського проекту Виконання проекту дасть змогу усвідомити сутність і зміст покладеної на світове українство місії, розкрити й донести це розуміння до власного та інших народів, забезпечити впровадження порушених Україною ініціатив у сфери господарського та суспільного буття нації і світового співтовариства. Усвідомлення нацією та її провідниками місії українства дасть змогу започаткувати нову -арадигму зовнішньої та внутрішньої політики України. Втілення глобальної місії світового українства у сфері зовнішньої політики дозволить таке: - поширювати у міжнародному просторі українські інтелектуальні здобутки, обєднувати зусилля з ншими країнами для спільного збагачення надбань світової економічної думки, забезпечувати їх збереження і цілісність; - ввести у світовий науковий та освітній простір українських інтелектуалів, завдяки зусиллям яких зберігаються, нагромаджуються, розвиваються і поширюються унікальні наукові здобутки України; - позиціонувати на міжнародній арені суспільно-політичні та національно-демократичні сили, які і -іціювали помаранчеву революцію і покликані взяти на себе місію носіїв антиентропійного мислення та господарювання у світовому просторі; - презентувати Україну як державу, спроможну змінити спотворене економічне мислення та /нівнівне господарювання; - ініціювати запровадження антиентропійних моделей господарювання, протиставити гуманнии, ■зтоглядно оптимістичний антропокосмізм руйнівному, технократичному глобалізму; - розглядати зосереджену на території України 1/3 світових чорноземів як глобальнии полігон -тактичного запровадження ідей українського антропокосмізму та фізичної економії,


- розкривати надпотугу антиентропійного потенціалу українських чорноземів, повернути Україні статус європейської житниці, позиціонувати її як світову економічну державу; - винести на міжнародний рівень українську версію концепції глобальної безпеки; - пропонувати проведення 2012 року у Києві чергового Всесвітнього самміту ООН зі сталого розвитку ("Ріо+20"). Втілення покладеної на світове українство місії у сфері внутрішньої політики повинно спиратися на новітню стратегію економічних та суспільно-політичних реформ. їх проведення має сприяти інтегруванню України в регіональні та світові структури, входженню в європейський науковий та освітній простір. Здійснення проекту передбачає інформування світової спільноти про місію України, процес і результати її втілення. Це дасть змогу донести до світового співтовариства усвідомлення того, що нинішня Україна є самодостатньою державою, спроможною надати нового змісту й наповнення процесові цивілізаційного розвитку. Результатом здійснення проекту має стати утвердження України як держави-подвижниці, здатної продемонструвати власній нації і народам світу ідеї, можливості й досвід суспільно-господарського розвитку, не загрозливого для глобального довкілля та життєдіяльності прийдешніх поколінь. Детальне викладення цілей, пріоритетів, стратегій та механізмів наведене в додатках 1-10, які конкретизують основні положення проекту і є невід’ємною його частиною. © Автор Концепції - Професор, Д-р Володимир Шевчук, Голова Наукового товариства імені Сергія Подолинського


Розділ V. Завдання світового українства в галузі освіти СВІТОГЛЯДНО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ I. Національна освіта крізь призму часу. Національна освіта в Україні постає на якісно новому рівні, що зумовлено змінами в суспільнополітичному житті, економічному розвитку і засвідчено Конституцією, "Законом про освіту", Державною національною програмою "Освіта". Україна XXI ст.. Національною доктриною розвитку освіти та новими проектами конституцій, стандартів, програм, наукових досліджень тощо. Стратегія та основні напрями української освіти XXI століття окреслюються переважно як оновлення, реформування вже існуючої системи освіти, так як перехід до якісно нового типу розвитку в інформаційно-технологічній парадигмі пост індустріального суспільства пост державної культури. Становлення української національної освіти в новому тисячолітті відбувається в час державотворення, в період великих наукових революцій, у добу творення нової наукової картини світу, входження в інформаційну цивілізацію. Здійснюються перевороти у загальновживаних поглядах на впорядкування Всесвіту, на роль і місце людини, гуманізацію, науки, освіти, на розуміння живого і неживого, релігійних вірувань і наукових знань. За таких умов закономірним є невідповідність існуючої системи освіти, сформованої гуманістамипросвітителями в епоху Відродження та Просвітництва на основі механічної картини світу, нинішньому часу, сучасній науковій картині світу. Український етнос неодноразово переживав у минулому і, поза всяким сумнівом, переживатиме в майбутньому, трансформаційні процеси переходу історичних епох, циклів тощо. Українська освіта спроможна творчо використовувати досвід не лише інших націй, але і запропонувати свої шляхи розвитку в єдності тисячолітніх традицій та новітніх інновацій. Незважаючи на проблеми реформування освіти, пошуки доступності якісного навчання перспективи розвитку української освіти орієнтуються на нову цивілізацію, здійснивши радикальну модернізацію - світоглядну, організаційну та технологічну. II. Світоглядно-філософський контекст розвитку освіти. Розглядаючи трансформаційні процеси як становлення національної освіти, особлива увага має зосереджуватись на виборюванні власної конкурентоспроможності у європейському освітньому просторі. Запровадження інновацій, досвід інших держав, міжнародні угоди мають виконуватися при збереженні української педагогічної матриці, сформованої мислителями Київської Русі, українською освітою в братських, козацьких, цехових шкіл, Києво-Могилянським колегіумом, філософськопедагогічнчм надбанням Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Грушевського, В. Вернадського, І. Стешенка, В. Сухомлинського та ін. Розвиток людського потенціалу, який полягає у забезпеченні пріоритету індивідуальності кожної людини, є однією з найпопулярніших у світі стратегій національного розвитку. Такий напрям зумовлює вибудовувати навчально-виховний процес на основі індивідуального підходу до кожної дитини з урахуванням її особливостей, сутності, цінностями якої є державотворча спрямованість етнонаціональне усвідомлення з толерантним сприйняттям полі культурного простору. Нових підходів потребує підготовка вчителя, аби він міг готувати дитину до життя у XXI столітті. Соціальний статус вчителя у суспільстві, проблеми освіти і самоосвіти, оволодіння новими технологіями мають бути ключовими у стратегії держави, адже опосередковано через учителя суспільством акцентується і формуються ціннісні орієнтири. Становлення національної еліти, яка формується на всіх рівнях освіти, є одним з найважливіших завдань сучасної України. Національна свідомість еліти, громадян держави формується завдяки рідній мові і повазі до традицій, звичаїв, обрядів народу. Освіта має бути спрямована на укріплення національної свідомості. III. Українознавство - гуманітарна складова національної освіти Законодавчо, закріплені шляхи демократизації управління освіти, демократизації навчального процесу, виховної системи. Підготовлено ґрунт для сприйняття модернізацій них процесів, цивілізаційних стандартів і цінностей, але донині не приділено достатньої уваги проблемам багато тисячолітньої присутності українського етносу на Землі. Українська спільнота витворила впродовж тривалого історичного часу типи природної соціально самоорганізації, побудованої на необхідності виконання різних функцій світопізнання, адміністрування, господарювання (бізнесу) і кваліфікованої праці. Лише соціально упорядковане суспільство здатне до

83


національної самоорганізації, чому сприяє освіта, зорієнтована на особистісне, професійне зростання, громадянське виховання, самоврядування, відповідно до традицій гуртування української спільноти ґрунтується на глибокій повазі до людини, її свободи та індивідуальності, на високій культурі спілкування. Українознавча модель національної освіти зміщує акцент із Знання, до того ж переважно наукового, на Особистість, на весь світ Культури, зокрема національної-рівноправної в світовому культурному контексті, на Родину, як найважливіше буття нації, на самоврядування різних форм гуртування української спільноти. Українознавство урівноважує різні підходи до того, які знання має отримувати сучасний учення.. Прагматики спрямовують увагу на "шкалу життя", що в першу чергу, практично необхідно сьогоднішнім випускникам, прихильники класичного типу науки відстоюють традиційну палітру знань. Україно­ знавство розглядає універсальні цінності нації (Бог, віра, надія, любов, свобода тощо) в множинниках, багатосторонніх вимірах, охоплюючи проблеми, співзвучні архетипам - першовитокам мудрості предків, стрижневими, наскрізними, смислами яких є людина, слово, домівка, рідний край, держава, лад, правда та ін. Поєднання універсального(загальнолюдського) й національного зближує "школу життя" і "класичну школу". Українознавство фундує також наукові вартості, впроваджуючи в національній освітній простір ті національні ідеї досягнення, які впливали: впливли і впливають на науковий світовий процес, українознавчий підхід зумовлює заново систематизувати багатовікового освітою матеріалу, перевірити його життєспроможність, а також залучити у сферу наукового аналізу "втрачені" з історії освітніх ідей України та інших держав. Сюжети, події, особистості, які можуть бути основою для пошуку нової системи освіти, педагогіки, педагогічної думки, нової школи. Українознавча модель національної школи формується під впливом етнонаціональних та загально цивілізаційних інформаційно-технологічних регулятивів, що будуються за віссю "Особистість культура". "Своє-чуже" в українознавчий моделі розкривається в смислах гуманітарної підготовки людини глибокого знавця рідної мови, культури, здатної враховувати національне у вирішенні глобальних проблем; спроможної досягти консенсусу у суспільстві на основі своєї культури; такої, яка усвідомлює приналежність до свого етносу, держави, несучи с собою складові громадянськості: любов до своєї держави, доброчинність, готовність інтереси держави нації поставити вище особистих та інші. "Елітарність демократизм" українознавство розглядає як високий ступінь індивідуалізації; фахівця, який здатний поєднати національне і все людське у вирішенні важливих сучасних проблем (політичних, економічних, наукових); зменшення відчуження особи від культури, суспільства, влади, прав та обов'язків громадянина, члена спільноти. Для української національної школи важливий регулятив "Родина-держава", які поєднують державне управління школою з активною участю громадськості, Родинозорієнтованої життєдіяльності школи - першооснова формування українознавчих гуманістичних цінностей. На початку XXI ст. школа, що більше схожа на родину, як на офіційний заклад стає реальною потребою розвитку суспільства. Українознавча модель національної школи зумовлює інтегративне структурування знань, яке враховує світоглядно-філософський феномен українознавства, українознавства як науку, і як самостійний навчальний предмет. Українознавство має бути наскрізною основою всіх навчальних диференційованих та інтегрованих предметів (за цим принципом побудовані навчальні предмети " Довкілля"(за ред. В.Ільченко) математика програми "Дивосвіт" (автор Н.Мацько)). Сприяючи формуванню світогляду крізь інтереси української нації, історії народу розвивається цікавість і шана до культур інших народів, як особистість, так і нація не втрачають свого індивідуального обличчя і не перетворюються на пасивного споживача в результаті діяльності інших. IV. Духовна творчість у становленні національної освіти Тривале ігнорування етнокультурної специфіки як важливого чинника закономірного розвитку суспільства не могли не призвести до кризи духовності. Зринає низка внутрішньо пов'язаних дисгармоній і у між особистісних і взагалі соціальних відносин, міжнаціональних взаємин, стосунках між людиною і природою, а також у сфері духу, того духу, що засновується на певних морально-звичаєвих засадах. Духовна творчість може розглядатись, як історична, глобальна і буттєва проблема. Українознавство несе собою потужний потенціал духовної творчості як історичної, так і глобальної буттєвої. Воно дає орієнтири, якою спадщиною треба знехтувати, які духовні цінності нетлінні та які орієнтири нові. У школі, як соціальні групи суспільства спільна діяльність і спілкування породжує своєрідну "духовну атмосферу", яка включає групові прагнення інтереси, потреби, думки, ідеї, норми, почуття, настрої тощо. Духовність людини проявляється через такі якості як добро, краса, любов, терпимість, смиренність, чесність, доброзичливість, щедрість, порядність та інші позитивні якості, що сприяють об'єднанню людей, їх співпраці та розбудові гармонійних відносин миру, злагоді, взаємо порозумінні. Універсальним показником духовності є любов. Українознавство в школі один з конкретних предметів щоб розкрити основи духовної творчості.

84


V. Умови здійснення концепції

новітнього часу, якісної сучасно, о с в іт у Українознавчими національними Ц о

Г

ш е 6ути напов„ е„а вся вертикаль навчально-

Г

ДИТИНІ, . 0 йде до « о л и , волод,ння Р,ДН0Й м о в о .

початк^ ^ ^ е^ д з Єу^з^ с1 киІГиНтЄр^диц1ямиД'звичаями, обрядами, народно» т в о р ч о , (фольклором,

міфологією, вжитковим мистецтвом тощо) кОМП'ЮТЄризацію, оновлення навчально-методично Якісна середня освіта передбачає як комп ю Р знань ШКолярів за допомогою забезпечення, вдосконалення об'єктивної систе вчальних програм, навчальних планів та незалежних центрів тестування, т

а

к

ШКОЛи до європейських стандартів (Болонськи/

акт у міністерстві Освіти , Науки тз розбудови українознавчої моделі

На законодавчому рівні розробити н^мативни

інших установах щодо забезпеченн йпвпмх/ Та місцевому, шкільному рівні, національної освіти на всеукраїнському, кра У змістом навчальні програми та введення Ширше розвивати наповнення укр . навчального предмета культурно-філософськ

потужні^ науково-педагогічні до^ідження. р о зп о ч а в » видання нео6х,»но, навчаль

© Мовчан Петро, канд.філос.наук, доцент, вчений основ буття; Наталя Мацько, професійних вчителів; Усатенко Тамара, канд.. пед світової спілки професійних вчителів.

і у

*^

спілки програм Українсько,


ДО У Х В А Л И ОСВІТНЬО Ї СЕКЦ ІЇ У В К Р (Пропозиції А, Погрібного)

_ ^ г = г ї = « ~ £ г г г - - — •■— ■>- ^ й й Ь а г я в З ь - а я я !*

- повернути наименуванн

У

ун;ВЄрСИТЄтами класичного типу,

НЗЗВУ -Нпо7 УГ ь ЄоТІуВд о с к о * - ^пійгншвати оозумні обмеження наоору у

цей набір масово ст,

' * * " ш ту за кількістю °

управлінців 0СВІТ0^ ^ ^ РьС™ ™ гр^ ^ ^

- створити координаційну раду ’СН^

И

Анатолій, Голова В с е ^ о с о

голови Спілки Письменників України.

вига'

аТррганізаційТзЛдВелегува^

б 0ДНИм з виявів давно вже назрілого пер.

'= =

Ї Ї » опинився перед загрозою закриття. Є

вищою освг:

повинностеи'

ЗВІЛОгтіиі • ,— освітянських

сі6 3

п№ —

-

Л ~

'


Розділ VI. Завдання світового українства в науково-технологічній сфері Проект УХВАЛА Н ауково-технологічної се кц ії IV Всесвітнього ф о р у м у ук р а їн ц ів Заслухавши та обговоривши сучасний стан науки в Україні, учасники науково-технологічної секції констатують: Прагнучи достойного місця у світовому співтоваристві, Україна не обмежується своїми територіальними кордонами в духовному, культурному, науковому та інформаційному просторі. Бажане досягнення сталого розвитку неможливе в закритому суспільстві в ізольованій країні, оскільки це є імперативом взаємодії в сучасному світі. Одна зі сторін такої взаємодії - інформаційні впливи, що не мають кордонів за наявності сучасних інформаційних та продуктозабезпечувальних систем, друга небезпечні явища (радіація, пандемії тощо), з якими Україна та сусідні країни мали змогу зіткнутися впритул. Подолати ці небезпеки самотужки не здатна жодна країна, покладаючись лише на власні науково-технологічні досягнення. Усвідомлюючи важливість наукових знань і різних технологічних можливостей для розв'язання питань економічного розвитку та зменшення небезпеки негативних явищ, що вже мають місце у нашому житті, треба акцентувати на перевагах науки, використанні інтелектуального потенціалу тих людей, які бажають Україні розквіту і прогресу. Це сприятиме позитивній динаміці розвитку суспільства та країни лише за наявності певних умов, створених для досягнення цієї мети. Проте варто зауважити, що лише сприятливі умови гарантують створення інтелектуальної власності та її використання на користь суспільства і держави. В цивілізованому суспільстві інтелектуальна власність відіграє важливу роль в розвитку людини, створюючи нові знання, технології тощо. Мотиваційною рушійною силою в цьому процесі є бажання людей докладати індивідуальні та колективні зусилля насамперед з метою реалізації їх творчих уподобань, колективних суспільно-корисних та професійно поєднуючих інтересів і одержання державного та суспільного визнання, доцільності, результатів своєї праці у розумінні морального задоволення від відчуття здійснення самореалізацій та отримання матеріальної винагороди для забезпечення особистого та сімейного добробуту і задоволення власних інтересів. Усвідомлюючи потребу розроблення та застосування в Україні технологій аналізу та прогнозу в різних сферах управління економікою, ми - представники громадянської спільноти - заявляємо про свою позицію, і наголошуємо, що вона є закликом до влади визнати необхідність здійснення кардинальних позитивних змін. Це стане вагомим внеском у процес створення єдиного національного науково-технологічного простору, налагодження спільної експертно-аналітичної і координаційної діяльності для обміну думками, ідеями, документами між державою, науковцями, експертами виробленні спільного механізму прийняття рішень. Вважаємо за необхідне визначити пріоритетом державної політики у науково-технологічній галуз1 перехід до інноваційного характеру розвитку національної економіки та суспільства. Це забезпечить захист і розвиток людини, и самосвідомість, що є визнаним пріоритетом громадянського суспільства Сучасні технології надають людині нові можливості не лише в особистому вжитку, але й у галуз виробництва, надання послуг, інформаційного обміну та бізнесу. Ключовим моментом проведення ефективних консультацій учасниками науково-технологічно секції є професійний інтерес до усвідомлення власних досягнень через реакцію наукової спільноти інтеграція і об'єднання фахівців з креативним світосприйняттям, знання та досвід яких доповнюють та збагачують колективний інтелект. Потужний науково-технічний потенціал, який був сформований в Україні напередодні незалежності, сьогодні необхідно не втрачати, а примножувати. Потрібна підтримка заходів, пов'язани із захистом авторських прав на обєкти інтелектуальної та промислової власності, здатних сприят. економічному розвитку, залученню інвестицій, продажу ліцензій, створенню робочих місць, підвищені-.; іміджу України в світі як високорозвиненої держави. Ми, учасники науково-технологічної секції IV Всесвітнього форуму українців наголошуємо нагальній потребі вжити з боку держави та української громадськості термінових заходів з мето#: забезпечення реалізації максимально можливого реального плану дій науково-технологічного розвив . України та існуючого наукового потенціалу, а саме: відтворити послідовну централізовану державну політику щодо збереження і подальше-: нарощування наукового потенціалу як провідної виробничої сили; збільшити фінансування наукової діяльності через впровадження національної інвестицій*-програми; врегулювати питання щодо оплати праці та перспектив реалізації наукового потенціалу, _г зумовите в дтворення престижу наукової діяльності та не змушуватиме вчених виїздити за кордон:


- створити системи моральної і матеріальної мотивації праці науковців, налагодження діалогу та поглиблення співпраці між інституціями парламенту та уряду щодо законодавчого забезпечення, проведення реформ, координації розробки та впровадження стратегій випереджального розвитку на 2006-2013 рр. з урахуванням міжнародних стандартів та індикаторів ООН. прийняти пропозицію Центру муніципального менеджменту (Затолокін О.П.) до національної програми сталого розвитку, та включити в перелік заходів міжнародний проект "Економічний розвиток місцевих громад через розвиток малого підприємництва задля досягнення цілей розвитку тисячоліття ООН";

~ підтримати пропозицію Центру економічного аналізу Наддніпрянської асоціації ділового партнерства роботодавців (Сенчуков В. І.) щодо методологічного обґрунтування теорії сощалоптималізму з погляду наукового аналізу, взявши за основу всі види людської діяльності в економічній сфері, в тому числі й питання ринку орендованої землі. Це задовольнить соціальні потреби в сучасній економічній ситуації України; . . . , - створити механізм для забезпечення нерозривного зв'язку наукової, освітньої та виробничої сфер, метою якого буде зростання добробуту народу; - сприяти посиленню ролі держави в формуванні науково обґрунтованих стратегій, спрямувати громадські дії на допомогу в справі реформування національної науково-технологічної системи згідно принципів і засад економічно безпечного і стійкого розвитку, що передбачає баланс в економічна та соціальній сферах з урахуванням вимог екологічного стану довкілля і раціонального використання природних ресурсів; . . - створити дієвий механізм забезпечення ефективності партнерства та співпраці вчених-украінців з метою посилення впливу української діаспори на розвиток інноваційної діяльності України, - підтримати пропозицію Центру муніціпального менеджменту (Затолокін О. П.) створити партнерські мережі громад українців, зацікавлених у реалізації спільних інвестиційних проектів та

13 Р - створити при Українській Всесвітній Координаційній Раді Всесвітній клуб науковців з метою залучення світової наукової спільноти до обговорення та розв'язання нагальних питань людства та внести пропозицію до Національної програми сталого розвитку України щодо фінансування підготовки та проведення конкурсів наукових ідей і проектів, втілення яких сприятимуть економічному розвитку суспільства та економіки держави; формування банку даних про наукові відкриття і винаходи двох категорій ~ міжнародного та національного рівня (Паріков Л. Ю.); - створити при Всесвітньому клубі науковців міжнародний фонд підтримки науки і науковотехнічного прогресу в Україні, запросивши співзасновником Президента України (Личак М. М.) - прийняти пропозицію ТОВ "СП Ланко" (Паріков Л. Ю.) за такими проектами. - створення системи електронної оплати товарів та послуг з одночасним автоматичним веденням загальнодержавної статистики у сфері контролю й обліку обігу фінансів, товарів та послуг української модифікації (Голубцова Н. Ю .); . - вилучення радіаційних матеріалів з аварійного блоку Чорнобильської АЕС за допомогою механіко-пневматичних технологій, розроблених в Україні,, що дасть змогу відновити повноцінну роботу Чорнобильської АЕС, а також застосування цієї технології у випадках аваріиних ситуацій на будь-яких атомних електростанціях України і світу (Лапшин Ю. С., Голубцова Н. Ю., Паріков Л. Ю), - вироблення достатньої для країни кількості найдешевшої і екологічно чистої електроенергії шляхом використання леєрних висотних вітроелектростанцій, в результаті чого Україна стане енергетично незалежною державою (Лапшин Ю.С., Голубцова Н.Ю); .... - прийняти пропозицію ПП "Інтегровані комп'ютерні радіосистеми ( ІНКОРС (Шевчук Ь.М.,. проекту "Створення ІНКОРС-інтернет-аукціону" для розроблення та впровадження продуктів високих і проривних технологій з центром підтримки та супроводження проектів, - прийняти пропозицію про створення авіакосмічної системи "Лелека" на основі модернізації літака АН-70 (підвіскою знизу на місце транспортного відсіку ракети-носія на керованому планері з прискорювачами) для запуску космічних апаратів середнього класу (Личак М. М.), - підтримати децентралізацію адміністративного керування науковими колективами як передумову успішної, реалізації їх творчості в поєднанні з централізованим обслуговуванням (на рівні об'єднань наукових установ), що вирішує фінансово-звітні та адміністративно-господарські проЬле . . (Личак М. М.); - підтримати пропозицію створення спеціалізованого комп'ютеризованого центру переклад, науково-технічних текстів на іноземні мови і навпаки та синхронного перекладу, на азі яко централізовано забезпечити випуск трьох варіантів українських наукових журналів (українською, російською та англійською мовами), організувавши їх поширення за кордоном (Личак М. М.).

93


Розділ IX. Завдання світового українства в медико-екологічній сфері Проект УХВАЛА м ед ико-еко ло гічн ої се кц ії IV Всесвітнього Ф о р у м у ук р а їн ц ів Розділ "Проблеми енергетики та екологічної безпеки України" Україна входить до переліку високорозвинених енергетичних країн світу.. Проте, в її паливно-енергетичному секторі відбуваються суттєві негативні процеси та просте­ жуються небезпечні тенденції, що загрожують енергетичній та екологічній безпеці держави, і можуть призвести до дисбалансу її економіки та розвитку. Сучасний розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України припадає на складний період у житті країни. Економічна та політична кризи, в яких вона опинилася в 2006 році, при вирішенні енергетичних питань змушує переважно обмежуватися лише поточними завданнями сьогодення, не дозволяє у перспективі гарантувати надійне енергозабезпечення країни, яке б стало запорукою її націо­ нальної безпеки. Головними завданнями забезпечення енергетичної безпеки в Україні є: - надійне забезпечення енергетичними ресурсами потреб національного господарства і населення в об'єктивно необхідних обсягах; - надійне та ефективне функціонування і розвиток галузей і підприємств ПЕК; - забезпечення на державному рівні соціального захисту працівників ПЕК та соціальної спрямованості енергетичної політики щодо енергозабезпечення населення; - зменшення шкідливого впливу від діяльності об'єктів ПЕК на навколишнє середовище та населення згідно з внутрішніми та міжнародними вимогами. На даний час експериментально встановлено три важливі залежності: - навколо промислових об'єктів сформувались нові специфічні зони антропогенного радіаційнохімічного навантаження та соціально-екологічного напруження, що розповсюджують свій шкідливий вплив на оточуюче середовище на значних відстанях; - зазначені зони являють собою техногенні аномалії, які за ступенем шкідливого впливу на здоров'я великих контингентів населення значно перевищують патогенетичний вплив кліматогеографічних та геохімічних провінцій; - населення, яке проживає на таких територіях та знаходиться під постійним впливом зазначених джерел небезпеки, суттєво відрізняється за станом здоров'я, показниками поширеності індикаторної та екологічно зумовленої патології дорослих і дітей, смертності та середнього віку життя. Незважаючи на запровадження певних науково обґрунтованих заходів з питань охорони довкілля та медичного захисту населення, соціальні та матеріальні втрати від погіршання якості навколишнього середовища продовжують постійно збільшуватись. Це є наслідком відсутності комплексного системного аналізу з оцінки якості середовища проживання людини, узгодженого з чинниками ризику для її здоров'я, пов’язаними джерелами техногенного навантаження та їх рівнями впливу. Наведені дані щодо сучасних впливів різних джерел радіаційно-хімічної небезпеки на населення країни яскраво свідчать про зростаючі протиріччя між енергетичним розвитком суспільства та ядерною радіаційною і екологічною безпекою держави. Вважаємо за необхідне підтримати стратегічну позицію Уряду України щодо зменшення рівня залежності країни від зовнішніх поставок палива (природного газу, нафти, урану) з 54,8% у 2005 році до 11,7% у 2030 році, в тому числі за рахунок збільшення використання власного вугілля, урану, газу, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Визнати серед стратегічних цілей нової енергетичної політики України такі екологічн вимоги: - пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів та нормативів щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природна ресурсів; - значне зменшення і, за можливості, зведення до мінімуму або взагалі часткове припинень^ техногенного впливу підприємств ПЕК на довкілля і населення за рахунок проведення активної політик/ спрямованої на підвищення ефективності використання ПЕР та енергозбереження; - зменшення утворення екологічно шкідливих речовин в процесі виробничої діяльності за рахуноівпровадження прогресивних технологій видобутку (виробництва), транспортування та використань: ПЕР в усіх галузях ПЕК, закриття підприємств з неприйнятним рівнем екологічної безпеки, реаліза_ заходів запобіжного характеру щодо охорони навколишнього природного середовища, екологіза_ матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони довкілля використання природних ресурсів;

102


-зменшення шкідливого впливу на довкілля шляхом локалізації (вловлювання) більшос- =*« ^ ~

і скидів з подальшою їх нейтралізацією, складуванням та утилізацією, зменшення і, за можливості, усунення небезпечних наслідків вже заподіяних екологічно небезпечних впливів підприємств ПЕК на довкілля і населення, що проживає на прилеглих до них територіях^™ як позитивні зрушення у питаннях екологізації енергетичної галузі ди Мінпаливенерго України щодо розробки Державних галузевих цільових програм щодо забезпечення екологічної безпеки об'єктів паливно-енергетичного комплексу до 2012 року, що стосуються теплово , ядерно^та пдроенергетикИнові мгрози ХХ| століття; тер0ризм як чинник можливих техногенноекологічних к а т а с ^ фдт^ ^

^

характеризується активним проявом міжнародного тероризму, що

становить небезпеку для соціальної та політичної стабільності держав, загрозу глобальному розвитку демократичних структур та замах на безпеку й особисті свободи громадян, а також серйозну загрозу міжнародному миру і стабільності у світі; с пп-г,л Визнаючи загрозу глобального тероризму учасники Конгресу закликають уряди країн розробляти активні дії запобігання та протидії тероризму в усіх його формах та проявах, розширеного співробітництва та порозуміння у боротьбі з тероризмом всіма засобами згідно з Хартією ООН, Універсальною декларацією прав людини та відповідними конвенціями ООН з питань захисту прав ЛЮДИНИ),іжна дна стратепя та тактика боротьби з тероризмом повинна бути глобальною і залучати всю міжнародну спільноту із забезпеченням тісного співробітництва і спільних дій між урядами, парламентами і представниками громадянського суспільства, у тому числі співробітництво української громади^ вважають наук0 вці_енергетики громадські діячі Саботович Емлен Володимирович, академік Національної Академії наук України, директор Інституту геохімії навколиш нього середовища Національної Академії наук України, Лисиченко Георгій Віталійович, член -кореспондент На цю нальної Академії наук України, Інститут геохімії навколишнього середовища, Голова комісії соціально економічного та екологічного стану регіонів України Української екологічної асоціації Зелении Світ . Розділ "Екологічна безпека і здоров'я нації" На підставі заслуханих доповідей учасники секції дійшли до висновку, що істинні розміри радіоактивного забруднення у 1986 р„ були втаємничені злочинною політикою радянської влади. Відсутність належного захисту населення зумовила невпинне погіршення стану здоров я дітей та молоді, генетичні зміни, підвищення інвалідизації та смертності репродуктивної частини населення. Найвище зростання захворюваності, прояви хронічної патології реєструється в м.Києві, Ки.вськии, Чернігівській, Черкаській, Житомирській та Рівненській областях, які під час авари потрапили під вплив чорнобильських опадів. На 20-му році після Чорнобильської катастрофи в умовах дедалі глибшої демографічної кризи український народ все ще зазнає постійного низько-інтенсивного опромінення від продуктів поділу урану та трансуранових елементів, які невпинно потряпляють в харчовий ланцюжок. До груп підвищеного ризику відносяться діти та молодь, яка в дитинстві отримала иоднии удар, діти, народжені від опромінених під час аварії батьків, а також діти згаданих вище областей, організм яких до радіаційного опромінення значно чутливіший, ніж дорослих. Підтвердженням вищезазначеного є невпинне зростання захворюваності на злоякісні пухлини щитоподібної залози, вроджених вад розвитку, зміни генетичного апарату соматичних клітин, звуження резервів адаптації, порушення кальцій-фосфорного обміну, захворювання кістково-м язевої системи, хронізація патологічних процесів, явища вторинного імунодефіциту. У згаданих когортах населення України підтверджена радіаційна гіперчутливість, раннє формування соматичної патології, порушення функції репродуктивних органів, частота анемій вагітних, ускладнення в пологах, народження покоління хворих дітей. Враховуючи викладене, Секція ухвалює: Денисенко Галина Терентіївна, кандидат медичних наук, доцент.кафедри терапії Київського Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Голова медичної комісії Української екологшічної асоціації "Зелений Світ", референт з медичних проблем громадської організації Союз ^ '" - з а с у д и т и повну невідповідність фактам висновки МАГАТЕ та ВОЗ, винесених на Чорнобильському форумі у Відні (вересень 2005 року), тенденційне заниження масштаоїв Чорнобильської катастрофи та згубного впливу опромінення на здоров я населення України,

103


- з метою збереження репродуктивного фонду нації, зменшення екогенетичних ризиків створити системи моніторингу шляхом регулярного диспансерного спостереження та надання медичної допомоги молоді, опроміненої в дитячому та підлітковому віці (від 0 до 18 років) чорнобильськими радіонуклідами, дітям забруднених областей та дітям, народженим від батьків, опромінених в наслідок Чорнобильської катастрофи; - вважати за злий злочин приватизацію джерел лікувальних мінеральних вод та курортів в Україні; - використовувати саногенний потенціал екологічно чистих теренів Карпатського регіону та Поділля, численних родовищ маломінералізованих вод типу "Нафтуся", які перебільшують 1500 м3/добу, що має стратегічне значення для збереження генофонду нації після Чорнобильської катастрофи; - для зменшення екогенетичного ризику максимально використовувати екологічно чисті терени Карпатського регіону та Поділля із залученням вітчизняних та зарубіжних інвесторів. - засвідчити негативну позицію щодо висновків Чорнобильського форуму МАГАТЕ (жовтень 2005 року) про перебільшення Україною наслідків Чорнобильської катастрофи та заперечення доцільності оздоровлення постраждалих від радіаційного опромінення, що загрожує збільшенню ступеню реалізації екогенетичних ризиків. - у зв'язку з нагальною потребою корінного перегляду структури управління чорнобильською проблемою першим кроком в реалізації нового підходу до вирішення цієї масштабної задачі секція пропонує відновити роботу Профільного комітету у Верховній Раді та створити єдиний спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Для забезпечення ефективного розв'язання проблем захисту населення щодо подолання наслідків чорнобильської катастрофи потрібна тісна співпраця з Національною комісією з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді. - Оскільки масштаби чорнобильських задач потребують скоординованої роботи кількох відомств (у т.ч. МОЗ, Мінпраці, МНС та МЗС) з одного відповідального центру, вважаємо за необхідне передати управління всією чорнобильською тематикою віце прем'єр-міністру України. Звернутися до: Верховної Ради України: - Внести зміни до Закону України "Про Державний бюджет України 2007р." відповідно до прийнятої Загальнодержавної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 р.р.". - Прийняти закон щодо щорічного пожиттєвого медичного спостереження (за прикладом Японі за категоріями населення: - дітей та молоді областей, які підпали під опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; -дітей, народжених від батьків, опромінених під час Чорнобильської катастрофи;

- категорії населення репродуктивного віку, яке в дитинстві зазнало опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом під час Чорнобильської катастрофи. - У зв'язку з потребами в оздоровленні та лікуванні дітей та молоді з метою мінімізац екогенетичних ризиків згідно з концепцією "Карпати - дітям України" терміново розглянути проблем, розвитку клімато -бальнеологічної інфраструктури Карпат і Поділля для інвестування та будівництва лікувально-оздоровчих закладів із залученням вітчизняних та іноземних інвесторів. - З метою зменшення частоти вроджених вад розвитку підготувати проект закону про обов'язкове проведення медико-генетичної консультації при реєстрації шлюбу громадянами України. Кабінету Міністрів України: - Враховуючи оздоровчий потенціал унікального поєднаного впливу середньогір’я та лікувальни* мінеральних вод типу "Нафтуся" в курорті "Східниця", терміново розв'язати питання будівництві санаторного дитячого комплексу та санаторію матері та дитини у Східниці, визнаній як Всеукраїнська дитяча оздоровниця з великою перспективою (згідно з Програмою розвитку Східниці, затвердженою Кабінетом Міністрів - Постанова №41 від 4 лютого 1999 р.). -Терміново розглянути стан виконання Постанови Кабінету міністрів України №260 щод: перерахунку доз опромінення населення України за 1986 рік за допомогою методів, які застосовуються з цією метою в усьому світі, зокрема в і Білорусі. -Терміново розглянути питання щодо створення Національної програми використань природних багатств рекреаційних регіонів України, зокрема Карпат і Поділля, та розвитку лікувальн: оздоровчої галузі клімато-бальнеологічного профілю (із залученням інвесторів). Мінімальні фінансоз затрати та часу при реалізації цієї програми стануть привабливими також для іноземних інвесторів, батьківщині яких немає подібних лікувальних мінеральних вод. - Вийти з ініціативою до Президента України та Верховної Ради щодо зосередження комплекс, проблем, пов'язаних із захистом постраждалих внаслідок Чорнобильскої катастрофи, в єдиному орган державної виконавчої влади.

104


М іністерства охорони здоров'я, М іністерства з надзвичайних ситуацій, М іністерства освіти та М іністерства сім 'ї та молоді: - Організувати безкоштовний комплексний генетичний скринінг усіх вагітних жінок радіаційного забруднення в першому триместрі вагітності щодо вроджених вад розвитку і-а спадково1 патології. Впровадити забезпечення вагітних, дітей та підлітків екологічно забруднених областей та м^ Києва (в дитячих садках, школах та профтехучилищах) збалансованим екологічно чистим повноцінним харчуванням з включенням кальцій-і йодовмісних продуктів та вітамінів.

,

опалів

- У зв'язку із зростанням в м. Києві та областях, які підпали під слід чорнобильських опад , порушення формування зубів та стоматологічних захворювань у дітей забезпечити розвиток нових тош^огій стоматологічної служби в школах. З метою підвищення с т і й к о с т і ао радіаційного опрощення впровадити в практику лікувально - оздоровчих нормобаричної гіпоксії (за допомогою апарата Гіпотрон , (НДІ АПРОД ,.„,ЛИп пРіґп\/нтовані - Розробити і широко впровадити в практику міських держадміністрацій науково обґрунто програми повноцінного оздоровлення школярів шляхом використання екологічно чистих терені України зокрема клімато-бальнеологічних ресурсів Карпат і Поділля, замість існуючої практики оздоровлення їх в умовах денного перебування в навчальних закладах міст (постанова 1б'01'2- 0Враховуючи велику кількість працівників репродуктивного віку (біля 50 тисяч) заплановану для спорудження нового Укриття над Четвертим енергоблоком ЧАЕС, включити застосування мет°ДУ підвищення стійкості до радіаційного опромінення шляхом застосування інтервальної нормобаричної гіпоксії в комплексній профілактиці, лікування та реабілітації при медсанчастинів міст, С:лавУ™ч_ - Впровадити на пільгових умовах цілорічне наповнення існуючих санаторіїв та пансіонатів дл оздоровлення та лікування дітей та матерів з дітьми в Карпатському регіоні та Поділлі.

Пиріг Любомир Антонович - Президент Світової федерації українських лікарських товариств, Президент Всеукраїнського лікарського товариства. Академік Академії медичних наук України, членкореспондент Національної академії наук України, заслужении діяч науки і техніки України. 1. Продовжити активну демографічну політику шляхом правового та соціального захисту сім'ї та П'ДТРИ2 Забезпечити ефективну охорону навколишнього середовища шляхом впровадження екологічно-безпечних технологій у виробництві і на транспорті, створення та вик0 РистаннЯппСу^ ^ ^ засобів знешкодження шкідливих речовин і захисту довкілля, ефективного захисту умов.праці удосконалення техніки безпеки, ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи і підвищення екологічно. культури^населення.

. механізми визначення обсягів гарантованого рівня безоплатної

медичної допомоги з урахуванням найбільш поширенних небезпечних захворювань, та груп населення, „“ " Т з Г ^ Г п ^ е т н и й

розвиток первинно, медичної допомоги на засадах сімейної

МЄДИЦ5 Нпр0 д0ВЖИТИ удосконалення правового забезпечення системи охорони здоров'я відповідно до європейських вимог та стандартів. „:и лпп .тгп б Сприяти підвищенню ролі лікарської громадськості в особі Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) в оптимізації управління системою охорони здоров'я шляхом прийняття Закону Іро лікарське самоврядування", проект якого зареєстрований у Верховній Раді України.

Горіш на Ольга Василівна - доктор медичних наук, науково-дослідний інститут проблем військової медицини збройних сил України, Голова громадського ценру Здорове довкілля , Зеленої ради Української екологчічної асоціації "Зелений Світ". 1. Створити єдину державну систему освітньо- просвітницької діяльності щодо оздоровлення довкілля проведення здорового способу життя, збереження здоров я та профілактики захворювань. 2 Реформувати систему охорони здоров'я держави з урахуванням впливу чинників довкілля н= стан здоров'я та якість життя населення, особливо, дітей. Прииняти і забезпечити виконання відповідного законодавства за належної фінансової підтримки. . 3 Підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров “ аЛ^ Т о = З и ЧТ „ Г и Т С°мН е»иУко-екологічний та соціально-економічний моніторинг з .етою визначення найбільш небезпечних факторів впливу на стан здоров я різних категорій населення д -

кожного окремого населеного пункту і регіону в цілому.

105


5. Розробити плани дій та проведення конкретних заходів щодо ліквідації або зменшення негативної дії виявлених факторів ризику. 6 . Проведення широкої просвітницької діяльності серед населення щодо існуючих ризиків для стану здоров'я та можливих методів їх подолання. 7. Спільними зусиллями громадських організацій, благодійних фондів світової спільноти розробити та забезпечити фінансування проектів медико- екологічного моніторингу попередження захворюваності та зміцнення здоров'я, насамперед, дітей- сиріт, дітей - інвалідів і вагітних жінок, які проживають на екологічно кризових територіях. 8. Рекомендувати для підвищення ефективності співпраці із світовою українською спільнотою розробити та впроваджувати разом із неурядовими громадськими організаціями спільні адресні перспективні довготривалі проекти, які будуть здатні суттєво вирішувати нагальні проблеми населення України. Відповідальні громадські організації: УЕА "Зелений Світ", Громадський медико-екологічний центр "Здорове довкілля". Українське товариство стійкого розвитку 9. На територіях радіонуклідного забруднення впровадити в практику охорони здоров'я індивідуальне визначення дози внутрішнього радіаційного опромінення населення, що дозволить більш ефективно та цілеспрямовано вживати заходи профілактики, лікування та реабілітації. 0.А.Глоба, М.В.Курик Український інститут екології людини Для того, щоб постійно відслідковувати вплив довкілля на здоров'я дитини, необхідно мати експресні та доступні методики діагностики, які б дозволяли індивідуально визначати особливості стану довкілля (сумарно) на здоров'я дитини. Такою новою методикою діагностики здоров'я дітей є його екологічна детермінованість, яка розроблена та впроваджена в практику, методика ендоекологічної діагностики здоров’я дітей і видача індивідуального ендоекологічного паспорту дитини, в цілому відповідного дитячого колективу (організоване дитинство і системі освіти). Провести повну ендоекологічну диспансеризацію дітей дошкільного та шкільного віку України, що дозволить забезпечити екологічну безпеку здоров'я через систему освіти, як необхідну умову профілактики та оздоровлення дітей в реальних екологічних умовах України. М. Г. Проданчук - директор Інституту токсикології та екогігієни ім. П. Г. Медведя, Україна Підвищення якості управління заходами, які регулюють процеси переробки медичних відходів згідно з принципами екологічного менеджменту, діючими Рекомендаціями для країн - членів Євросоюзу, наявним світовим досвідом ми пропонуємо звести до наступних першочергових заходів: - сегрегація відходів згідно з економічно доступною на даний час технологією з моменту і місця їх генерації. - оснащення обладнанням і ємностями для накопичення медичних відходів в медичних установах і налагодження транспортування відходів до загального модуля з подальшою їх диференціацією. ~ застосування малозатратних і промислово доступних в даний момент технологій утилізації. - надання економічної і технічної можливості проведення наукових досліджень в області санітарно-гігієнічних проблем процесів ресайклінга. - роз'яснення і впровадження правових і етичних норм по відношенню до ресайклінгу як в середовищі виробників продукції, так і серед медичного персоналу і населення. - розробка законодавства у відношенні санітарно-гігієнічного і правового захисту муніципальних працівників переробної промисловості. Невідкладне застосування вищевикладених принципів на початковій стадії екологічного менеджменту в Україні в рамках стандартів 150 14000 і І50 9000 по відношенню до медичних відходів може сприяти пом'якшенню можливих хвороботворних ефектів їх ігнорування. Тетерук М.П. ТОВ "Центр Біотехніка" Необхідно: 1. Прийнятти Закон України "Про органічну продукцію". 2. Створити державної програми "Дитяче харчування" з обов'язковим використання*, безпестицидної (органічної) продукції. 3. Створити державну програму щодо сприяння поширення біологічних методів захисту рослин . сільськогосподарському виробництві та обмеження використання пестицидів і агрохімікатів.

У

106


4. Змінити дискредитаційну державну політику відносно біологічних засобів захисту рослин, що прямо порушує п.п.5 ст.З Закону "Про захист рослин" (пріоритетність застосування інтегрованих та інших екологічно безпечних заходів щодо захисту рослин) 5. Створити державну програму підтримки (субсидій) виробників сільськогосподарської продукції, в першу чергу екологічно чистої (безпестицидної), на відміну від існуючої практики субсидіювання виробників мінеральних добрив та пестицидів. 6 . Створити громадські органи для державного контролю за виконанням Закону України "Про захист прав споживачів" в частині ст.15 "Право споживача на інформацію про продукцію , а саме, про наявність у продукції генетично модифікованих компонентів. © Проект Ухвали розроблений, обговорений і затверджений на засіданні Круглого столу медико екологічної секції "Проблеми екологічної безпеки та здоров’я населення України" ІУ-го Всесвітнього Форуму українців, який відбувся 25 липня 2006 року в медіа-центрі мистецько го центру "Український дім".


Проект План сам о р о зви тку укр аїн сько го гром адянського суспільства IV Всесвітній форуму українців Київ, 18-20 серпеня 2006 року ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є рамковим документом, що визначає напрями дій та сукупність заходів, що мають на меті розвиток громадянського суспільства в Україні у відповідності із документом "Дорого­ вкази розвитку українського громадянського суспільства (громадська концепція)" (ДОРОГОВКАЗИ). ПЛАН САМОРОЗВИТКУ враховує особливості природи організацій громадянського суспільства, кожна з яких має свою власну визначену статутом місію і діє автономно і незалежно від інших організацій. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є документом, що розрахований на середньострокову перспективу в 5 років. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є координуючим індикативним, а не зобов'язуючим директивним документом громадянського суспільства. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є відкритим документом і передбачає вільну участь на основі самовизначення та самодіяльності у його здійсненні як окремих громадян, так і будь-яких організацій, установ та структур, що бажають сприяти досягненню цілей та вичерпанню завдань ДОРОГОВКАЗІВ. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ наповнюється конкретними заходами і актуалізується шляхом самовписування суб'єктами розвитку громадянського суспільства засобами Інтернету у електронну версію ПЛАНУ САМОРОЗВИТКУ. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є документом доброзичливим і вітає партнерську участь та співпрацю у його здійсненні представників та структур владного та бізнесового секторів. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ не є вичерпним документом і передбачає його періодичне ініціативне розширення й доповнення. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ не є остаточним документом і має корегуватись у відповідності де досягнутого стану розвитку українського громадянського суспільства та поточних пріоритетів. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ є механізмом залучення до розвитку громадянського суспільства в Укра ні усіх вітчизняних та іноземних осіб та структур, що поділяють цінності громадянського суспільства, полем співпраці вітчизняних і міжнародних організацій і структур громадського, владного та ділово*: секторів. ПЛАН САМОРОЗВИТКУ передбачає відносно самостійну діяльність кожного із сегмент громадянського суспільства (НУО, релігійні організації, профспілки, партії, територіальні громада незалежні ЗМІ, ...) та сегментів влади (центральні і місцеві органи законодавчої, виконавчої і судо=: гілок, органи місцевого самоврядування, ...) із прив'язкою до суб'єктів, територій, ресурсів і термінів Цільові показники та наслідки втілення ПЛАНУ САМОРОЗВИТКУ Саморозвиток громадянського суспільства має відбуватися на широкій соціальній базі із у-зп: усіх верств та прошарків суспільства. Цей процес має забезпечувати тісну та ефективну коопера_ ■: координацію органів публічної влади (органів державної влади та органів місцевого самоврядува-- = усіх регіонах України із урахуванням цілісності держави та регіональних особливостей, які обумов.--: •: , успішність розбудови громадянського суспільства та ефективність розвитку держави. Формування в Україні правових, соціальних, економічних та інституційних умов розв.--су громадянського суспільства означатиме фактичну готовність нашої держави до рівнопрае-: в входження до міжнародних організацій та впливового включення української спільноти у сз -- .і цивілізаційний процес, залучення України до європейської спільноти. Ефективне впровадження ПЛАНУ САМОРОЗВИТКУ наблизить Україну до європейських ста-.;: її у багатьох сферах суспільного розвитку, завдяки наповненню конкретним змістом і практичним.- -....


процесу підготовки України до вступу до Європейського Союзу, які, зокрема, пе^ дб™ законодавства та інституційних структур, які гарантують демократію, верховенство закону, забезпечення ПРаВ Л|1 роцес с Г о Г н Г Р"м Па

^

'з змінами у найбільш

І

УГІХ секторів українського суспільства - власне громадянського, державного і ділового. УС' ПлаГсам^озвитку невід'ємною частиною ДОРОГОВКАЗІВ, які “ побудови стратегічного плану, і враховує як внутрішні сильні та слаокі сторон р.У ' включає яких ГС працює і надає конкретні та вимірювані рекомендації щодо поліпшення його стану. Це вклю як зміни (коротко-ідовготривалі) в структурі ГС, контекст, його діяльності, так, в тих сферах сустльства, нГякі має вплив громадянське суспільно, а також на формування цінностей, - = к ^ = уе При формуванні Плану саморозвитку громадянського суспільства в Україні вважаєтьс необхідне враховувати те, що соціальний інжиніринг, інтелектуальне конструювання майбутнього за якоюсь теорією чи схемою є вкрай небезпечним, як про це свідчить комуністичний експеримент минулого століття. При плануванні майбутнього маємо враховувати усі аспекти суспільного національного контексту й триматись золотої середини між забіганням надто далеко з небезпе відриву від реальних потреб суспільства й країни, з одного боку, та відставанням в^У ^ ' ^ ^ ^ о г о проблем й небезпекою ускладнення проблем суспільства та держави внаслідок їх несвоєчасн ВИРІШ^ ^ і з а ц і я завдань, передбачених ДОРОГОВКАЗАМИ, поступово цілі розвитку громадянського суспільства, що у середньостроковіи перспективі (3-5 років) у сукупнос призввде^до^п^итивних зми^у фомадянського суспільства; І І— ' | ' підвищення суспільної самосвідомості і громадянської активності; - створення дієвих механізмів залучення громадян, тобто включення потенціалу громадянського співтовариства в розробку і впровадження соціально значимих програм і інноваційних проектів, змТцнення принципів партнерства між органами державної влади та органами місцевого самоврядування з одного боку, та організаціями громадянського сустльства, з іншого, __ ^ д в и щ е н н я рівня довіри у суспільстві, в тому числі до органів публічної влади та організацій громадянського суспшьства^^^^ правової бази_ щ0 формує умови для саморозвитку громадянського

сУспіл^с^а^зростанн^гр^а^ор^а^^н и,_ п.дтримки процесу розвитКу громадянського суспільства та Д0СТУ^ —

суспільства,

^ Г ^ с у р с н о г о

забезпечення сталої діяльності організацій громадянського

демократичн0го іміджу України в міжнародному співтоваристві;

гл/й._|_ _ ми

- поглиблення співпраці між громадськими організаціями закордонного українства та субєк громадянського суспільства України.

З метою координації саморозвитку громадянського суспільства організаціям громадянського суспільства України доцільно створити Всеукраїнський координаційний центр (громадський механізм), а також спільну з державними установами та діловими колами Всеукраїнську Координаційну Комісію на центральному рівні та подібні структури на інших теРит0 РіальН0 "адмІНІСТрпаіЗ НГп тРГп ські державні та Для втілення положень ДОРОГОВКАЗІВ доцільно створювати щорічні громадські, державні громадсько-державні програми дій на національному рівні, регіональному та місцевому рівнях.

ф поступ У аановлеР„ні громадянського суспільства в Україні, а значить ефективність '«п л е м ен ™ Плану саморозвитку українського громадянського суспільства доцільно методики Міжнародного Індексу розвинутості громадянського суспільства (СМС наступних чотирьох вимірах: - розвиненість структури громадянського суспільства (показник Структура ), - середовище існування громадянського суспільства (показник "Оточення );

- цінності, що притаманні громадянському суспільству (показник "Цінності ); - впливовість громадянського суспільства (показник Впливовість). Індекс оцінки стану громадянського суспільства, дозволяє формувати вимірювані оцінити досягнуті результати і зміни у стані громадянського суспільства.

цілі

та кількісн:

135


Аналіз параметрів, що формують значення кожного з названих показників, показує, що в якості руоежів, які бажано досягти у найближчі 5 років українському громадянському суспільству, доцільно взяти наступні значення показників по названих вимірах та їх зміни: Назва показника Міжнародного Індексу розвинутості грома­ дянського суспільства

Наявне значення показ­ ника у 2005 році3

Бажане значення показника у 2010 році

Зміна показника

Структура

1,7

1,9

+0,2

Оточення

1,6

1,9

Цінності

+0,3

1,9

Впливовість

1,4

2,0 1,8

+0,4

+0,1

В основу кількісного мірила для регулярного відстеження (моніторингу) змін стану громадянського суспільства в Україні доцільно покласти міжнародний Індекс розвинутості громадянського суспільства, оільш ніж 70 показників якого, дозволяють досить точно виявити зміни. Згідно робіт з визначення Індексу розвинутості громадянського суспільства 2 потужна інтервенція потрібна у таких сферах, як участь громадян у діяльності організацій ГС (членство, волонтерство надання пожертв), оскільки, як було визначено, у 71% зареєстрованих організацій ГС бере участь тільки 19 /о відсотка громадян. Такий рівень участі напряму пов'язаний з низькою інституційною спроможністю ОГС (близко 25% організацій мають річний дохід менше 5000 доларів США). Рівень участі громадян та низька інституціна спроможність впливають також на рівень представництва інтересів громадян організаціями ГС і на те, що організації мають низький вплив як на державну політику так і на добробут громадян. Це загалом негативно позначається на рівні довіри та підтримки громадянського суспільства населенням, владою, а також на рівні солідарності та довіри у самому секторі ОГС. Ситуація з недорозвиненістю сектору організацій громадянського суспільства зрозуміла, оскільки в останні десятиліття громадянському суспільству довелось формуватися в загалом безправному, корупціиному середовищі та при політичному режимові, що набував рис тоталітаризму Детально це можна побачити на прикладі організації відносин між владою та ОГС: при наявності базових прав для захисту інтересів своїх членів організації ГС відсторонені від реальної участі в управлінні державою через незрозумілу та заплутану нормативну базу реалізації таких прав, вони фактично відсторонені від джерел фінансування, існує нерівний підхід влади до різних організацій, влада часто маніпулює та фальсифікує громадський рух. Це не сприяє зростанню довіри до ОГС з боку широкого загалу в суспільстві, де існує високии рівень нетолерантності, недовіри, відсутності верховенства права та клієнтелізму. Громадянському суспільству доцільно спрямовувати зусилля на подолання цих контекстних проблем, хоча и очікується, що результати будуть отримані у віддаленій перспективі. Також існує розрив між задекларованими цінностями та їх реалізацією в громадянському суспільстві. ОГС активніше просувають такі цінності в суспільстві як демократія, толерантність, прозорість та підзвітність, ніж практикують їх всередині організацій. Взагалі, недостатня увага до таких негативних явищ в організаціях ГС як корупція, погані прозорість, підзвітність та демократичне управління в секторі, критично відображається на рівні довіри до організацій, та негативно впливає на рівень підтримки організацій усім суспільством. Всі ці недоліки позначаються на рівні впливу ОГС на державну політику та добробут суспільства. Водночас, організації є більше активними в просуванні інтересів суспільства, боротьби за права людини, втіленні в життя свого бачення суспільних змін та духовності. Поза як, залишеними осторонь є такі важливі речі для суспільства, як надання соціальних послуг, підтримка знедолених, вирішення гострих соціальних проблем, якими опікується досить невелике коло організацій. Попри успішну діяльність та краще за державу надання соціальних послуг, ОГС з великими зусиллями прокладають дорогу на ринок соціальних послуг, який знаходиться в руках бюджетного сектора. Всі ці проблеми та шляхи їх вирішення подані в нижченаведеному Плані саморозвитку громадянського суспільства. Враховуючі міжнародні аспекти становлення українського громадянського суспільства функці координатора зусиль громадськості України та українського зарубіжжя щодо втілення положень

Згідно даних роботи Світлани Куц „Про вимірювання стану громадянського суспільства”. Науковий альманах „Кроки до громадянського суспільства. Постмайданове громадянське суспільство України: уроки для країни і світу”. - К.: Українська всесвітня координаційна рада, інститут місцевої демократії. - 2006. - с. 105 - 122.

136


ДОРОГОВКАЗІВ та реалізації щорічних ПЛАНІВ САМОРОЗВИТКУ можна покласти на консорціум громадських організацій на чолі, наприклад, з Українською Всесвітньою Координаційною Радою, який має спиратись на діяльність всеукраїнської мережі громадської взаємодії, залучаючи до цієї мережі, перш за все, громадян, організації громадянського суспільства, органи державної влади та органи місцевого самоврядування усіх регіонів України та громадські організації закордонного українства. Заходи суб'єктів ПЛАНУ САМОРОЗВИТКУ українського громадянського суспільства за напрямками діяльності Саморозвиток громадянського суспільства відбувається одночасно із соціальним, економічним, культурним і політичним розвитком України завдяки проведенню структурами громадянського суспільства самостійно та у партнерстві з органами публічної влади та організаціями ділового сектору заходів у визначених напрямах діяльності громадянського суспільства. Далі наведені визначені напрямки діяльності громадянського суспільства. Кожний напрямок діяльності може охоплювати організаційну, правову, фінансово-економічну, культурну та інші сфери і стосуватися будь-якого із сегментів громадянського суспільства. Напрямок 1. Утвердження принципу верховенства права. Забезпечення втілення норм законодавства, пошани до закону та його беззастережного дотримання: 1) встановлення чітких вимог щодо відкритості та звітності ОГС; 2) прийняття формальних процедур відповідальності всіх суб’єктів ГС та влади за порушення законодавства про участь громадськості у державному управлінні; 3) вироблення принципів і процедур громадського контролю силових структур за допомогою ОГС; 4) встановлення рамок відповідальності чиновників за ігнорування побажань громадськості; 5) створення системи громадського контролю за діями влади (виконавець: Комітет виборців України)] 6) розробка критеріїв рівноправного, конкурентного та відкритого функціювання ГС; 7) визначення та законодавче закріплення поняття "суспільна користь" та категорій ОГС, що відповідають цим критеріям. Напрямок 2. Підвищення рівня гарантованості прав і свобод, забезпечення правої захищеності громадян: 1 ) створення громадського механізму перевірки сумісності української законодавчої та адміністративної практики із Європейською конвенцією з прав людини; 2) створення в Україні засобів захисту для тих, хто обґрунтовано скаржиться на порушення норм Європейської конвенції з прав людини; 3) створення інституту місцевого Уповноваженого з прав людини; 4) створення в Україні громадських механізмів для втілення Рамкової конвенції про захист національних меншин; 5) розробка орієнтирів та методів досягнення рівності між чоловіками та жінками; 6) створення системи справедливого та швидкого здійснення правосуддя та розвитку альтернативних способів вирішення спорів. Напрямок 3. Визнання державою громадянського суспільства як партнера та його підтримка з боку держави: 1 ) включення тем, що стосуються громадянського суспільства та недержавного сектору, до навчальних програм для посадовців; 2) прийняття концепції взаємодії влади і громадянського суспільства (укладання угоди між ГС та владою - досвід компактів Канади, Естонії, Великої Британії. Політика Угорщини по відношенню до ГС)', 3) використання досвіду громадянського суспільства в подоланні конфліктів (Державні програми фінансування ОГС, спрямовані на подолання нетолерантності та розколу в країні'); 4) вивчення ролі ГС у формування ефективної системи держуправління, що забезпечує високий рівень добробуту в кра - досвід ГС і вклад українства в Канаді)\ 5) політика системної підтримки розвитку потенціалу ГС; 6) створення спеціального державного органу вищого рівня для реалізації політики співпрац влади і ГС.

137


Напрямок 4. Боротьба з корупцією: 1) заборона державним службовцям (їх родичам) брати участь в ОГС 1) система громадського контролю за владою-

Напрямок 5. Розвиток системи благодійництва, меценатства та спонсорської допомогиблагодійниками (робота по поліпшенню

п р о ^ у ^ —

2) популяризація благодійництва і ЗМІ, реклама користі благодійництваз нагородження благодійників державними відзнаками" Ц е н т р Х н т ^ Т к 1 ° ГС ° 3аЛУЧЄННІ Та МОбіЛІЗаЦІЇ Р К № ™

громадянського суспільств"6" 6" " ” НЄЗаЛЄЖНОСТІ ЗМ І ™

<ФанДРайзингу) (В Ж оиаВеЦь: ГО

'* « ™ н о ї участі у формуванні

1) створення Громадських ЗМІ; інформації6™

6" " " ГаРа" ™

13 ПІЛТРИМК“ СВОб° ЛИ « мо“ Р ^ - н я , слова та засоб.в масової

3) поширення знань про роль та значення ГС серед журналістів, використання досвіду ,нших країн.

суспіль^а^'просв1іта,щодоНціннВ^ е й С^ зн а ^ ш ?я ^ - р ,оліадянвОКаЦ' 1 'нтересів громадянського суспільстві та СВОб° ДИ Громадя" " ^ " Р ° *•"> " « п о в і д а н і “ з™ с Т о г о ^ б е Г с Т н Г р а Г у у іл ь с т в і та державі, про роль та стосунки суспільства і держави 2

)Т п —

" Навчальних КУ Р °В Для активу організацій громадянського суспільства-

сунас^3п =Гп ^аГ^Т^го~С “ ІГИУС 6Р6Д "ІХ ^™ — вчителів з громадянської освіти;

УР У

запРоваДження спеціальної підготовки для

3) проведення радіо- й телепередач щодо діяльності громадянського суспільствар е л і г і ^ Г =

~ Г РаЛІЗаЦІЇ ПР0ЯВІВ бУДЬ~ЯКИХ ф0рм “ Зональної, регіональної, мовної,

Напрямок Є Підтримка та популяризація громадських ініціатив-

1 ) надання пріоритету громадській думці та ініціативам громадськості^

2 розповсюдження знань про вплив ГС на життя людей з демократичних країн3 розвиток громадських Інтернет порталів, підтримки видавництва ОГС розвиток громадянської відповідальності серед ЗМІ (програми навчання журналістів засадам

волонтерстваРИМКа ' М0,<0ЧЄННЯ

та я в н о с т і ,

фальси6і : Г о ар ; " ; о м Т ь Г в д а ™ в":ПУЛЯЦІЇ Гр° “ ад—

громадянської позиції, філантропії. ™

Фомадською думкою, викриття

активно^ГпІдвиїї^чіУя рУ^яІ^ а с т Г г | » м а ^ :н 'в О Г С 0 ЖИТТЯ‘ ствоРен н якультури громадянської 1) впровадження програми демократичної освіти в школахср о ш д сьш Т /м " ™ ^

~

6

І7

Н: Т

ПРа“ ° " а о6'£днання'РОботу ОГС та філантропію <спа д . #

° ГС Д° “ ЦІаЛЬНС

о р г а н із а ц ій ? ’ ° ' ° б“ ЄЖЄННЯ

138

і с ^

~

Г ° КРаТІЇ 73 да6р° СОВ'СН° ^

Держави у відносинах з громадянами та їхніми

представниками"^дних^руктур3 ВЛаД" ИХ СТРУКТУР 3аВДЯКИ налага д * ен™ та м

"

співробітництва з

«> загальнонаціональному, регіонально*.


4) активізація' Т о б о Г г ™ " “ Н,М,3аЦ,Я ЛР° Яв,В П° РУШЄННЯ ПЯНОСТІ ™ а л іта р Изму; вільний достул ОГС Ф ™ ад ськи х рад лри органах влади, переформатування їх членства та

адм іністративного в -^ ^ а н ^ я Чу громадське життя: 3аКОННОСТІ УР»Д°“ 1ями і унеможливлення 1) прийняття етичних кодексів державного службовця та ОГСзапобігання Г ф л ж т у Т н Г р е а в ЛУЖб° ВЦШ 6ра™ >™еть 8 0ГС (засновники, нлени, правління, тощо) для

в оргаНн Г х Т б л іч н „ ^ дТи .Ка ДІ"ЛЬНкТЬ ОРГаНІЗаЦІЙ 1Ч » » ™ —

* громадянського суспільства

1) надання чітких механізмів подання пропозицій ОГС та реагування нл нму ппали / а к^герішвщповідальності влади за врахування пропозицій г р о м а д і На Них влаДи (п р о б к а З укладанні гугп Гп^ ИТЄТН0Ї М0Ж™ В0СТІ подання пропозицій до законодавчих структур­ ні укладання суспільного договору" між громадськістю та владою. Напрямок 13. Участь громадськості у прийнятті рішень та контролі за їх виконаннямна усіх рівня”

ПРЄДСТаВНИЮВ Ф ^ ь к о г о сектору до підготовки бюджетів та розроблення планів

використанням бюджетни7 коштів^ГС ^ впр° вадженням Державних програм та цільовим розподілом і державного управління та'з^н^полетиц^деїзжави^ КЗМПаН'И' гРомаДськи* слухань з важливих питань 4) розвиток навичок ОГС в сфері аналізу та моніторингу державної політики та адвокації. Напрямок 14. Забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів публічної влади. Напрямок 15. Забезпечення доступу до інформації. Напрямок 16. Впровадження дієвого і повноцінного місцевого самоврядуванняГ Г Ка ПЩТриМка Р ° ЗВИТКУ місцевої демократії та децентралізації;

2 ) СРт

системи "соціального контракту'1).

РаД При мсцев!и влад'.' поширення

ринкоН викРв"дношн:СТООРСННЯ С° Ціальної

" « • ' Р°ави тку приватної власності та

1 ) підтримка діяльності асоціацій бізнесуна заРХ

ГГн Т ™

л ™ Х Гл Т Г ™

'

" РЄСУР“

< М ЄШ КН т

« ** » * "« ■

1®-г3гВ1,* ення “ І*Р И бідності, підвищення життєвого рівня:

бюджетними с-фуктурами'>ЖЛИвОСТІ ° ГРИМаННЯ бЮДЖЄТ™ Х

На

ін н о я а | Т с Ц ^ ™ ^

конкурентною з Фонд соціальних

консолідація зусиль релігіиних організацій в наданні соціальних послуг.

І^нада^ня Р^ 'н ^ х ^ ав^ га” донних орга^?з” ц^й^

І^удІаЛЬНИХ послУг:

Напрямок 21. Взаємодія із міжнародним і світовим громадянським суспільствомдобросов,снТ„Н™ р а ав л—

^

139


2) впровадження інноваційних методів та програм підтримки ОГС з демократичних країн; 3) забезпечення участі неурядових організацій у діяльності Ради Європи, Європейської комісії та інших європейських структур у якості внеску українського громадянського суспільства у прозорість та підзвітність влади; 4) підтримка зв язків українських ОГС з їх міжнародними колегами. Сприяння участі ОГС у міжнародних організаціях. Напрямок 22. Зміцнення інституційно-правових та матеріально-економічних засад діяльності організацій громадянського суспільства (Заходи повинні переорієнтовуватися на створення українських джерел фінансування організацій громадянського суспільства, що передбачають широке залучення громадськості до процесу благодійництва, та надання громадськості прав доступу до державного бюджету): 1) створення фондів розвитку громад (РГ), як довготривалих джерел фінансування ГС з елементами місцевого самоврядування (створення законодавчого поля для фондів РГ; підтримка інституційної інфраструктури фондів РГ)] 2 ) впровадження "відсоткової субсидії" - норми, що дає громадянам право відраховувати % прибуткового податку до НПО (прийняття відповідного законодавства; забезпечення нормативної бази; просвітницька діяльність щодо норми); 3) надання ОГС державного фінансування на засадах конкурентності, відкритості та підзвітності (прийняття стратегії фінансування ОГС державою; законодавче забезпечення); 4) впровадження програми навчання менеджерів ОГС в рамках державного замовлення для ВУЗІв; 5) створення "інкубаторів" ОГС - центрів підтримки ОГС з наданням офісних приміщень, зв'язку, можливостей проведення масових заходів за рахунок підтримки держави; 6) поліпшення законодавчих стимулів для приватного благодійництва та волонтерства; 7) оптимізація вимог до фінансової звітності ОГС ; 8 ) розвиток соціального підприємництва.

Напрямок 23. Організація та здійснення громадського автомоніторингу за процесом саморозвитку громадянського суспільства: 1) проведення досліджень стану розвитку громадянського суспільства на основі Індексу ГС (виконавець: СІВІКУС Центр філантропії Ініціативний консорціум "Україна - це ми!"; регіон: Україна; термін: 2006-2007рр.; спільний міжнародний проект); 2) видання інформаційних матеріалів, що містять аналіз діяльності організацій ГС на національному та місцевому рівнях; 3) консолідація зусиль ОГС щодо розвитку солідарності, співпраці, обміну заради поліпшення стану всього сектора; 4) проведення кампаній щодо впровадження принципів ділової комунікації, корпоративної етики та самомоніторингу сектора; 5) Запобіжні заходи щодо фальсифікації громадського руху та маніпуляції громадянським суспільством з боку держави та політиків (заборона адвокації питань політики (доступу до влади для ОГС).


Проект УХВАЛА се кц ії військово-оф іцерських спілок і спілок солдатських м атерів IV Всесвітнього Ф о р у м у у к р а їн ц ів Україна вже довгий нас живе в умовах глибокої політичної,економічної,духовної кризи.Затяжні вибори Президента України, ’олови Верховної Ради, закінчилися поразкою партій правої та націо­ нально-патріотичної орієнтації. Основна причина поразки полягає в їх бездіяльності до і після виборів, запомороченням від політичного шоу прозваного в народі "помаранчева дискотека", у невмінні донести до виборців суть і зміст своїх програмних цілей. Створивши перед виборами більше десяти демокра­ тичних блоків замість одного, демократи засвідчили, що вони відірвалися від свого народу та фактично обдурили його, залишивши на поталу тим силам, яким байдуже, як Україна, так і її народ. Український народ перебуває сьогодні під деморалізуючим гнітом беззаконня й зради політиками та посадовими особами національних інтересів, і повністю позбавлений політичної волі і не здійснює владу. Політичними провідниками стали поети, музиканти, бугалтера, технарі, історики, лікарі - люди не фахові, які нічого не тямлять у Воєнній організації держави і при активній підтримці агентів впливу продовжують розброювати і розбазарювати військове надбання українського народу. Саме вони, своїми невмілими діями і поступками виробили огиду у юнаків до служби у Збройних Силах, а у певної частини українського суспільства, до людей у військових одностроях і українського офіцерства в цілому. Найбільш потужні удари на руйнацію зі сторони діючої влади, зазнали громадська організація "Спілка офіцерів України", ВГО "Товариство українських офіцерів", при тому, що нинішньою владою для розвитку організацій радянських ветеранів і Союзу радянських офіцерів на українській землі створені ідеальні умови. Трагедія для багатьох громадських організацій національно-патріотичного спрямування заключається в тому, що їхня робота зупинилася в часі на порозі 90 - 95 років, і не відповідає інтересам сьогодення, не веде вперед, а тягне назад. Користі українському суспільству від такої роботи мало. Старе, те, що належить історії, повинно слугувати елементом традиції, елементом тяглості, але у жодному випадку не елементом реального громадсько-політичного життя. За роки незалежності в Україні не створене достатнє підгрунтя для реалізації завдань демократичного цивільного контролю за діяльністю Збройних Сил. Здійснення громадського контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами не може бути ефективним без допомоги громадських організацій та засобів масової інформації, бо контроль лише з боку самих цивільних посадових осіб військового відомства був і залишається сумнівним.Тому, українське суспільство, нічого не знає про руйнацію гуманітарної складової у Збройних Силах України, яка повинна була б відродити патріотизм в душах і серцях солдатів та офіцерів до своєї держави, її Збройних Сил. Про сумнівну кадрову політику, коли професіоналізм, патріотизм, порядність підмінені ознаками особистого знайомства, протекцією окремих посадових осіб, за родинними зв'язками і за ознаками "купівлі посад і орденів". Схема примусового звільнення найбільш фахово-підготовленого офіцерського складу, замінена нинішнім Міністерством оборони України схемою на зменшення посадових окладів і штатних посадових категорій. Майор Збройних Сил України отримує заробітню платню на рівні водія тролейбусу, без соціальних гарантій і впевненості у завтрашньому дні. "Цивільне" Міністерство оборони України своїми необдуманими діями, демагогічними заявами, обіцянками повністю відірвалося від нужд і запитів офіцерського складу, викликає дратівливість і підриває морально-психологічний клімат у військовій колективах і сім'ях військовослужбовців. Учасники роботи секції військових, громадських організацій вимагають від Президента Укра1 -. української влади невідкладно здійснити кадрові зміни серед керівництва силових і правоохорон- структур, які неспроможні провести дійові реформи і вийти на більш ефективний розвиток Воєн-: організації держави. Здійснити кадрову політику виключно з урахуванням відданості посадових осіб силових стр ус.: українським інтересам й спроможності забезпечити державотворення української нації. Сформувати Громадську колегію при Міністрові оборони України не з числа генералів пенс /-от: віку, а виключно від національно-демократичних громадських організацій, які завжди підтримувая» здорові реформаторські процеси у Збройних Силах Укра пи та інших військових формуваннях. Вважати невжива^-я української мови в силових та правоохоронних структурах України п дри=с національної безпе<и ? ае~зоитет\ держави.


Ініціювати перед Головою Верховної Ради про створення експертної робочої групи з числа народних депутатів України, представників громадських організацій "Спілки офіцерів України", "Товариства українських офіцерів", про перевірку продажі військового майна, техніки, військових містечок і т.п., міністрами оборони України О.Кузьмуком, Є.Марчуком, А.Гриценком. Результати перевірки висвітлити через ЗМІ, виновних у незаконному відчуженні військових об'єктів, землі, майна притягнути до кримінальної відповідальності, судові процеси над злодіями зробити публічними прозорими. Ми заявляємо, що немає виховання, особливо військового, яке було б спільним для усього світу ~ усяке виховання зводиться до національного виховання, зміст і тенденції якого мусять відповідати конкретним обставинам національного життя, кристалізувати характер нації та давати напрям и моральному розвитку. Успішно навчатися можливо тільки на основі історичного національного досвіду, а не на абстрактних, накинутих кимось шляхом розвитку. В основу українського національного виховання необхідно покласти українську Національну ідею.


Розділ XIV. Концепція "Карпати - дітям України" 1. Стан проблеми (аналітичний огляд) Глобальний характер Чорнобильської катастрофи, чисельність працівників діючих АЄС та об'єкту "Укриття", кількість населення в областях з малими дозовими навантаженнями радіонуклідами зумовлюють необхідність пошуку заходів, спрямованих на мінімізацію впливу радіаційних чинників на здоров'я людини, зменшення ступеню екогенетичного ризику. Невпинне погіршення стану здоров'я дітей та підлітків, зростання захворюваності та смертності серед репродуктивної частини населення призвели до демографічної катастрофи, депопуляції українського народу. Найбільшому ризику піддаються діти та молодь, які постійно мешкають в умовах дії низькоінтенсивного опромінення (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська та Черкаська області та м. Києва), та технологічної забрудненості міст і областей промислового Подніпров'я та сходу (Дніпропетровської обл., Кривого Рогу, Нікополя та Запоріжжя, Донецької, Луганської, Харківської та Сумської областей). Неефективність існуючої системи медико-санітарних заходів в умовах економічної скрути значною мірою обумовлені недостатньою увагою до згубного впливу радіаційних та інших техногенних чинників на дитячий організм, сумарна дія яких надзвичайно шкідлива. Перебування дітей під час шкільних канікул в оздоровчих базах при міських школах чи на терені цих же забруднених областей протягом останніх років наносить шкоду здоров'ю дітей, їх фізичному та психосоматичному розвитку. Підтвердженням є виявлений рівень важких металів у волоссі дітей м. Києва (вміст цезію - 137, свинцю та кадмію), що перевищує їх рівень у 5 разів у порівнянні з контрольною групою. У дітей, евакуйованих з м. Прип'ять, яких щорічно влітку вивозять за межі Києва, цей рівень перевищує показники контрольної групи лише у 3,5 рази. В той же час київські діти протягом літнього канікулярного періоду знаходяться в місті і продовжують піддаватися згубному впливу довкілля (важкі метали, канцерогенні речовини асфальтних випаровувань, викиди транспорту та ін.). Від стану репродуктивного здоров'я залежить життєздатність майбутніх поколінь. Здоров'я жінок з районів радіаційного контролю відзначається підвищенням частоти виникнення анемій (в 10 разів), хронічних запальних захворювань, онкологічних процесів (в 1,5 - 2 рази) та зниженням дітородної функції майже в 1,5 рази. За даними медико-демографічного огляду щодо стану репродуктивного здоров'я в Україні (МОЗ України, НАН України та Інституту економіки), чисельність народженихщорічно зменшується. Середньорічний темп зниження сумарного показника народжуваності в Україні протягом останнього десятиріччя був у 10 разів вищим, ніжу попереднє тридцятиріччя, і вдвічі вищим, ніжу страшні 30-ті роки. Найнижча народжуваність спостерігається у промислово розвинутих областях та Автономній Республіці Крим. На катастрофічно низькому рівні (0,9 дитини) знаходиться сумарний показник народжуваності у Донецькій, Луганській та Харківській областях. В умовах тривалої дії іонізуючого опромінення в малих дозах у дітей відбувається зниження адаптаційно-резервних можливостей, підвищення вільнорадикальних процесів, нестабільності геному, зростання патологічної мінливості та канцерогенезу. Порушення гормональних функцій плаценти та щитоподібної залози призводять до виникнення ускладненого перебігу вагітності та пологів, погіршення стану плода і його внутрішньоутробної смерті внаслідок гіпоксії, гіпотрофії, виникнення вад розвитку. В останні роки виявлені закономірності у змінах імунного статусу в біологічній системі "вагітна - плід - дитина", розвиток імунодефіцитних станів та аутоімунної патології. Негативний вплив тривалої дії малих доз іонізуючого опромінення, підтверджені в останні роки канцерогенез, раннє постаріння, імунодефіцитні стани, зниження адаптаційно пристосовних механізмів з дитячого віку та зумовлені ними захворювання, висувають перед суспільством невідкладне завдання розробки та використання серед широких верств населення методів підвищення ресурсів адаптації лікування, реабілітації та профілактики радіогенних захворювань. Одним з найбільш ефективних та економічно вигідних шляхів у вирішенні цієї проблеми є використання природних багатств України, адаптогенного потенціалу кліматичних та кліматобальнеологічних факторів на терені екологічно чистих регіонів. Такі можливості є в Українських Карпатах, саногенні природні ресурси яких використовуються недостатньо. Існуючі лікувально-оздоровчі заклади стоять порожні (за виключенням літніх місяців Цілющі мінеральні води витікають в "нікуди". Разом з тим лише на терені Прикарпаття існують родови_ї всесвітньо відомих лікувальних вод типу "Нафтуся", які могли б при їх повноцінному використавзабезпечити потреби в регулярному щорічному лікуванні дітей та молоді України, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Значення вод типу "Нафтуся", яких немає в жодній країні Європейського континенту, зумовле-: радіопротекторними, антиканцерогенними, імуномодулюючими та антимутагениими властивостями

180


Ресурсний потенціал родовиш "Нафтусі" може забезпечити зменшення екогенетичного ризику у дітей та підлітків України, що постійно мешкають в умовах дії радіаційного опромінення та інших техногенних чинників довкілля. Запаси родовищ слабомінералізованих вод типу Нафтуся , оцінені геологами України, складають більше 1500 м3на добу (Додаток). Лікувальна дія мінеральних вод в екологічно чистих регіонах Карпат і Прикарпаття поєднується з озд оровчим ВПЛИВОМ клімату середньогір'я. Враховуючи економічне і соціальне значення оздоровчого потенціалу Карпат і Прикарпаття

пріоритетним обов'язком суспільства, є розробка програми комплексної реабілітації дітей та молоді, однієї з запорук збереження репродуктивного здоров я нації. Особливістю саногенного впливу середньогір'я на організм людини є дія гіпоксії, під впливом якої відбувається формування механізмів адаптації,підвищення стійкості до дії вільних радикалів, різних антропогенних навантажень, в тому числі - до низькоінтенсивного опромінення. Важливе значення_в механізмі впливу середньогір'я має стимуляція кровотворення, як природного способу лікування анемій, в тому числі радіогенного походження. Формування механізмів довготривалої адаптації до різних екстремальних чинників, фізичних навантажень забезпечує реабілітаційні, профілактичні та лікувальні ефекти у дітей та молоді. Вкрай важливим є також регулярне оздоровлення та реабілітація в умовах середньогір'я частини населення репродуктивного віку, зокрема тих, що були дітьми та підлітками під час Чорнобильської катастрофи. 2. Напрями реалізації Концепції Згідно з Конституцією України (стаття 16), держава зобов'язана використовувати всі напрями зменшення ступеню заподіяного ризику: "подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу - збереження генофонду українського народу є обов'язком держави . Пріоритетним напрямком діяльності Уряду України має бути система заходів, спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров'я, як невід'ємної складової здоров я нації . ^ - складання кадастру природних лікувальних ресурсів курортних територій Прікарпаття та П0ДІЛЛЯ використання природних ресурсів рекреаційно-оздоровчого потенціалу середньогір'я Карпат та запасів унікальних мінеральних джерел Карпатського регіону для реабілітації, лікування та зменшення екогенетичного ризику дітей і молоді, які постійно мешкають в екологічно забруднених областях, - розвиток санаторно-курортної бази оздоровчих закладів Карпатського регіону будівництво та реконструкція оздоровниць з метою розширення реабілітаційно-лікувальної допомоги дітям та молоді, - З метою повноцінної лікувально-оздоровчої допомоги необхідним є організація методологічного центру охорони здоров'я матері та дитини у курорті середньогір'я Всеукраїнській дитячій оздоровниці Східниця з унікальними водами типу "Нафтуся" різноманітного типу дії на внутрішні ° РГаНИ_' організація системи оздоровлення, розроблення нового підходу щодо вирішення та впровадження на національному рівні системи щорічного надання реабілітаційно-лікувальної допомоги дітей та молоді в екологічно чистих регіонах Карпат; _ . ' „ - розвиток інфраструктури курортних місцевостей, підвищення зайнятості населення, - екостабільний розвиток та збереження лісового багатства Карпат; - розвиток екотуризму, розширене використання туристичних маршрутів у регіонах середньогір я; ......... - розвиток системи зеленого туризму; - зд йс-е--= -росвітницької діяльності з метою профілактики захворювань, реабілітації на основзх 0 -Е5 ~* г-'З-"~~оі етики тз християнської морзлі, - роз_ г*рє— - :<. осиної гзлузі нз терензх Кзрпзтського регіону; . =_ ; -з ---/х та зарубіжних інвесторів, розвиток національного бізнесу з метою - заг здійсне---: : : = ' = :=• — 0НУ; . . -З .за---' ООН про права дитини на чисте довкілля подальший розви зк міжнародною 7 4 ----- -іЕЗо6ггьн_тва щодо розробки системи заходів, здатних зменшити вплиє низько і 7 7 : / е 7 7 - -_/■ шкідливих чинників на підростаюче покоління: з дитячим фондом ООН -1 - І : -

З Реалізація Концепції Кон_ ^ _ _ ; ■ оптимально-: з/* : природних сз-з-Г: лікування дітей

Реаліза^.

,

: _ -ес-е-бзнає створення на національному рівні системи :*об*№ьський період рекреаційно-оздоровчого потенц ал V -імізації екогенетичного ризику, реабіл =_

; ..тз .

.

_ " .:.. '-в11, *•

* ~

... ^

:

-

•' знь

—..................................................... —иууляці ю системи кровотвссе---

та імунного 7

=

, ~~=' - : - е - ці а л у

середньогір'я кл-мз-:-

181


рекреаційних зон Карпат для лікування та реабілітації дітей та молоді, які постійно мешкають в областях з радіаційним та техногенним забрудненням. 2. Розробити ефективну та економічно вигідну програму цілорічного заповнення санаторнокурортних закладів клімато-бальнеологічного профілю для максимального використання лікувальних мінеральних вод та інших природних багатств Карпат. 3. З метою впливу на систему імунного захисту та адаптаційні ресурси організму науково обґрунтувати та розробити методологію комплексного використання саногенного впл-иву середньогір'я Карпат в поєднанні з лікувальною дією мінеральних вод. 4. Враховуючи рекреаційно-інвестиційний потенціал Створити у Всеукраїнській дитячій оздоровниці „Східниця ~ координаційний методологічний центр охорони здоров'я матері та дитини на основі Програми розвитку курорту (Постанова КМ від 4.02.1999 р.?141) . 5. Розглянути питання про неприпустимість оздоровлення дітей в міських школах та дошкільних закладах в літній період, що зумовлює зростання захворюваності дітей, значно збільшує ступінь екогенетичного ризику, виникнення пухлинних процесів, втрату імунітету. 6 . Враховуючи забрудненість областей, що підпали під радіаційний слід під час аварії на ЧАЕС, ушкоджуючу дію радіаційного впливу в малих дозах за рахунок інкорпорального опромінення, розглянути питання про неможливість оздоровлення дітей на терені цих же забруднених областей. 7. Розробити програму обов язкового цілорічного заповнення існуючих оздоровчих закладів, щорічного оздоровлення та лікування школярів початкової школи з продовженням навчання під керівництвом класного вихователя. Першочергово забезпечувати дітей-сиріт, напівсиріт, вихованців шкіл-інтернатів та дітей з малозабезпечених сімей. 8 . Розробити наукові програми з метою: досліджень курортного потенціалу Карпат та ефективності його використання; - економічної оцінки природних лікувальних ресурсів та обґрунтування проектів розвитку курортів. медико-біологічної оцінки природних лікувальних ресурсів та методології їх використання. 9. Розробити програми екологічної та медико-просвітницької роботи з метою профілактики захворювань, підвищення кваліфікації та рівня освіти медичного персоналу, об'єктивного інформування населення України про безпечні умови оздоровлення, лікування дітей та молоді, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, відпочинку та туризму. „Ю- 3 мет° ю використання природних факторів гірського клімату та лікуваних мінеральних вод типу "Нафтуся", розробити модельну програму екостабільного розвитку біорізноманіття Карпат (на прикладі Всеукраїнської дитячої оздоровниці „Східниця"). 11. З метою щорічного оздоровлення, реабілітації та лікування в саногенних регіонах Карпат удосконалити систему диспансерних медичних оглядів дітей та молоді, які проживають на забруднених територіях областей з низько- інтенсивним опроміненням чи іншим промисловим техногенним навантаженням. 4.0чікувані суспільні результати реалізації запропонованих концептуальних положень та програм: - підвищення стійкості дитячого організму до радіаційних та інших техногенних чинників довкілля, що сприятиме зменшенню інфекційних захворювань, туберкульозу та ін.; - зниження дитячої смертності; - зменшення захворюваності вагітних; - зменшення ступеню ризику вроджених вад розвитку, онкологічних захворювань; - підвищення рівня екологічної освіти жінок та дітей, виховання дітей в єднанні з природою, на засадах християнської духовності; сімей;

- демократизація суспільства, підвищення рівня та якості життя дітей та молоді, малозабезпечених

- стимулювання народжуваності, зміцнення репродуктивного здоров'я населення східних областей; >

особливо

- виховання дітей та молоді в дусі патріотизму, відповідальності за збереження природних багатств та чистоту довкілля; - єднання українського народу східних та західних областей України, стосунки яких були перетворені у ворожі знищувальною політикою колишньої імперії.

(с) Г.Денисенко, к.м.н., доцент НМУ ім. О.О. Богомольця, Голова медичної комісії УЕА "Зелений Світ" О.Ф. Шульженко заст.. дир.. Науково-дослідного інституту „АПРОДОС" НТУУ „ КПІ" член медичне комісії УЕА "Зелений Світ"

182


Додаток 1 Родовища лікувальних мінеральних вод типу "Нафтуся" Дебіт, м З /д о б у

Н азва родовищ а

Львівська область 16

Трускавецьке

74,5

Східницьке Верхньо-Синевидське (Сколівського району)

40

Головацьке (Старосамбірського району)

21

Івано-Франківська область Мізунське (Долинського району)

127

Старо-Гутівське (Богородчанського району)

108

Шешорське (Косівського району)

32

Великояремчанське (Надвірнянського району)

60

Чернівецька область Вижницьке

132

Дитинецьке (Путивльського району)

36

IV forum ukrajinciv  

Робочі матеріали 4 Всесвітнього форуму українців