Page 1

“Минулося: остались могили по полю” (Т. Шевченко)

№ №44 8

п’ятниця п’ятниця

жовтня 2014 2013 року 1425лютого

СПЕЦВИПУСК 15 лютого -- День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав. 25-та річниця виводу радянських військ з Республіки Афганістан Шановні учасники бойових дій, воїни – інтернаціоналісти! Звертаємося до всіх тих, хто виконував бойові накази у мирний час, хто ніс військову службу далеко від рідної землі. І особливо до тих, хто пройшов пекло афганської війни. 15 лютого – це не тільки данина пам’яті про усіх загиблих, але й вираз глибокої вдячності усім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконував військову присягу. Ми глибоко шануємо усіх, кому судилося пройти вогняне горнило в „гарячих точках” планети. У цих війнах взяли участь більше 8 тисяч наших земляків. Алжир, Ангола, Куба, В’єтнам і Єгипет - всього 21 країна. Ви пережили і пам’ятаєте такі події, що лише від спогаду про них на душі стає смутно і моторошно. Ви завжди були і є прикладом мужності і відваги, людьми, для яких обов’язок – це не просто слово, а норма поведінки, суть життя. Тож дякуємо вам за мужність і відданість військовому обов’язку. Бажаємо всім вам, вашим родинам міцного здоров’я, добра і мирного неба. Схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто на чужій землі прийняв свій останній бій.

Шановні воїни-інтернаціоналісти! Шановні ветерани війни в Афганістані, члени сімей воїнів-афганців! Шановні учасники бойових дій на території інших держав! У цей день, День пам’яті воїнаінтернаціоналіста, ми схиляємо голову перед всіма, полеглими і перед живими, перед ветеранами та перед тими, хто захищав і захищає найвищі ідеали добра за межами власної Батьківщини. У Кузнецовську проживає півтори сотні учасників бойових дій на території інших держав. Наші земляки виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, Чехословаччині, Єгипті, ОАЕ, Сирії, Югославії, Іраку та інших гарячих точках. Найважчою і найкровопролитнішою була війна в Афганістані. З 1979 по 1989 р. близько 180 тис. українців пройшли через неї, 3 тис. 290 співвітчизників не повернулися з тієї війни, 70 вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Ви, шановні друзі, як ніхто знаєте справжню ціну війни і миру. І як ніхто вмієте дорожити сьогоднішнім днем, усвідомлювати свою відповідальність за майбутнє, за долю прийдешніх поколінь. Дякуємо Вам за мужність і стійкість! У день пам’яті і скорботи бажаю Вам, дорогі воїни-інтернаціоналісти, Вашим рідним і близьким миру, щастя, здоров’я та успіхів у праці на благо України. Вічна пам’ять воїнам, які загинули, до кінця виконавши свій військовий обов’язок. Сьогодні ми схиляємо голову в скорботі за тими, хто не повернувся з “гарячих точок” планети. Від себе особисто та від імені організації щиро вітаю воїнів-інтернаціоналістів, членів їх сімей з Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Щиро бажаю Вам і Вашим родинам добра і щастя, миру і достатку, міцного здоров’я і довгих років життя!

Шановні воїни-інтернаціоналісти! 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 25-а річниця виведення радянських військ з Афганістану. Ми віддаємо данину поваги мужності та героїзму воїнів-афганців і їхніх побратимів, які виконували свою непросту місію в більш як двадцяти країнах світу. Час непідвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Вічна пам’ять тим, хто загинув на полі бою, до кінця виконавши свій військовий обов’язок. Висловлюю подяку всім воїнамінтернаціоналістам, котрі нині сумлінно трудяться у місті, на нашому підприємстві і, займаючи активну громадянську позицію, стали справжніми наставниками молодого покоління. Адже ви, дорогі друзі, як ніхто, вмієте дорожити сьогоднішнім днем, усвідомлювати свою відповідальність за майбутнє, за долю прийдешнього. Щиро бажаю вам і вашим родинам добра, миру, достатку, міцного здоров’я! Хай довгим і щасливим буде життєвий шлях, а кипуча енергія, наснага й завзятість ніколи не залишають вас!


З повагою, Ігор Куц, в.о. міського голови

Петро Ширко, голова Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану

З повагою, Павло Павлишин, генеральний директор ВП „Рівненська АЕС”

Програма відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15 лютого 2014 року) Час і місце проведення

Заходи 1.Тематична радіопрограма 2. Експозиція «Трагедія та доблесть Афгану» 3. Збір на майдані Незалежності учасників бойових дій на території інших держав, гостей, запрошених, почесного караулу 4. Показові виступи взводу спецпризначення в/ч №3045

13.00 – 16.00 год м-н Незалежності 13-17.02.2014 Інформцентр “Полісся” 13.00 – 13.30 год м-н Незалежності 13.30 – 14.00 год м-н Незалежності 14.00 – 14.15 год 14.15 – 15.00 год меморіал «афганців»

5. Перехід з майдану Незалежності до меморіалу «афганців» 6. Мітинг біля меморіалу «афганців»: - покладання вінків, квітів; - вступне слово голови КМОУСВА П.Ширка; - хвилина мовчання, салют; - панахида; - заключне слово голови КМОУСВА П.Ширка 7. Вечір-реквієм. Концертна програма 15.30 год ПК ВП «РАЕС» 8. «Стіл пам’яті» 17.00 год ПК ВП «РАЕС»

Соціальний захист учасників бойових дій 15 лютого 25 років тому Радянський Союз вивів свої військ а з Афганістану. Значення цієї події важко переоцінити: величезна країна зітхнула з полегшенням, батьки перестали жити під гнітом того, що їхні сини можуть стати жертвами чужої війни. Але якщо для більшості радянських громадян цей день був просто святом звільнення від страху, то для тих, хто відслужив в Афганістані, він назавжди залишився частинкою їхнього життя, докорінно перевернув їхнє уявлення про світ і нерідко поламав майбутнє. У тисяч інших хлопців ця війна забрала життя, а для тих, хто вижив, вона була своєрідним чистилищем, яке виявило сутність кожного.Сьогодні 123 «афганці» живуть поруч з нами в м. Кузнецовськ. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” спрямований на соціальний захист ветеранів війни, в т.ч. учасників бойових дій в Афганістані шляхом надання ряду пільг. Учасникам бойових дій надається пільгова знижка плати за користування житлово-комунальними послугами (електроенергією, природним газом, послугами теплопостачання, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутового сміття та рідких нечистот). Пільгова знижка вартості житлово-комунальних послуг, придбаного твердого палива, скрапленого газу

встановлюється залежно від соціального статусу осіб та у відсотковому значенні, зокрема учасникам бойових дій - 75%. Воїнам-«афганцям» також передбачено право на пільгове користування послугами зв’язку (абонементна плата встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів), та встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів. Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги надаються воїнам-«афганцям» та членам їх сімей, що проживають разом з ними. Управління праці веде персоніфікований облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян. За 2013 рік учасникам бойових дій в Афганістані нараховано пільги: - на житлово-комунальні послуги – 311,8 тис.грн.; - на послуги зв’язку – 19,5 тис. грн. Крім того, ТДВ „Кузнецовське АТП-15637” безкоштовно здійснює перевезення пільгових категорій громадян за такими маршрутами: - міський маршрут - м. Кузнецовськ - Залізнична станція (щоденно); - приміський маршрут – м.Кузнецовськ – Дачні ділянки (з 15 квітня по 31 жовтня щороку).

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога з державного бюджету у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України. У 2013 році розмір цієї допомоги становив 745 грн. Відповідно до міської програми «Ветеран» на 2013 рік учасникам бойових дій, які є пенсіонерами, за рахунок коштів міського бюджету до Дня Перемоги та до Дня незалежності України виплачувалась разова грошова допомога в розмірі 200 грн. кожному. Учасники бойових дій на території інших держав мають право на безоплатне санаторно-курортне лікування один раз на рік або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Для одержання санаторно-курортної путівки учасникам бойових дій потрібно звернутися до управління праці та соціального захисту населення за адресою Будівельників, 1, кабінет № 4. Підставою для одержання путівки є довідка СМСЧ затвердженої форми 070/0. У м. Кузнецовськ зареєстрована і діє громадська організація Української спілки ветеранів Афганістану. Щороку з міського бюджету виділяються кошти для підтримки статутної діяльності організації в розмірі близько 6 600 грн. Р.Турук, начальник відділу з обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці управління праці та соціального захисту населення


2

СПЕЦВИПУ« СК

14 лютого 2014 року № 8

Учасники бойових дій на території інших держав, які проживають у місті Кузнецовськ № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41.

Прізвище, ім’я та по батькові

Країна, у якій брав участь

Афганістан Антонюк Володимир Володимирович Чехословаччина Бедик Михайло Васильович Афганістан Белоусов Василь Володимирович Афганістан Берник Микола Степанович Афганістан Биковець Віктор Захарович Югославія Бірук Борис Іванович Афганістан Блищик Аркадій Степанович Афганістан Бойко Віктор Адамович Афганістан Бондарук Леонід Юрійович Афганістан Буткевич Микола Михайлович Афганістан Бухало Павло Павлович Афганістан Вознюк Віталій Семенович Афганістан Войтович Анатолій Петрович Різні країни Войтюк Віталій Володимирович Афганістан Вощук Валерій Васильович Афганістан Гаврилюк Микола Степанович Афганістан Гайдук Валерій Миколайович Афганістан Герасимчук Василь Якович Афганістан Германюк Володимир Іванович Афганістан Голємбієвський Володимир Миколайович Югославія Голубцов Євгеній Валерійович Афганістан Грушевський Іван Павлович Афганістан Гурин Микола Мефодійович Афганістан Демидюк Володимир Володимирович Афганістан Дешко Анатолій Антонович Афганістан Дмитрук Георгій Андрійович Єгипет Дукач Анатолій Андрійович Афганістан Затірка Василь Єфремович ОАЕ Івашко Микола Іванович Афганістан Ільїних Віктор Олексійович Ірак Ісаєнко Володимир Володимирович Афганістан Іщик Микола Адамович Афганістан Карабан Віктор Сільвестрович Афганістан Карпенко Ігор Анатолійович Афганістан Килюх Микола Григорович Афганістан Киричук Петро Антонович Афганістан Кньовець Володимир Михайлович Коваль Святослав Васильович Афганістан Коваль Сергій Іванович Югославія Ковальчук Ігор Миколайович Афганістан Ковб Леонід Григорович Афганістан

25

Пройшли роки, війну ж ту не забути, Бо кожен воїн, що вернувсь живим, Згадає тих, кого не повернути, Бо й вірний друг там згинув молодим.

№ з/п 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134.

Прізвище, ім’я та по батькові Рожко Володимир Євгенович Рожко Микола Степанович Савонік Анатолій Васильович Сад Валеріан Іванович Семенчук Ярослав Костянтинович Сенюк Андрій Арсенович Сергійчук Віталій Сергійович Сергійчук Михайло Михайлович Сєдов Андрій Федорович Скібчик Степан Миколайович Стельмах Сергій Олексійович Стрижевський Анатолій Федорович Суровцов Микола Анатолійович Титарчук Володимир Сергійович Титечко Віктор Іванович Троцковець Михайло Авілович Тумаха Анатолій Антонович Турук Микола Олексійович Тусь Іван Васильович Тусь Степан Васильович Уразметов Хайітбай Курбанбайович Усаченко Анатолій Михайлович Федіна Василь Маркович Федінчик Віктор Ігорович Федінчик Степан Миколайович Федчук Сергій Степанович Хомич Михайло Михайлович Ципко Віталій Омелянович Чебелюк Юрій Володимирович Шершень Іван Олександрович Шинкар Олександр Адамович Ширко Петро Володимирович Шкут Олег Ростиславович Шуліковський В’ячеслав Юрійович Шуліпа Володимир Климович Шумра Юрій Сергійович Яйченя Юрій Опанасович Якубенко Степан Степанович Ярошик Василь Павлович Ярута Віктор Антонович Ясинський Іван Васильович

Країна, у якій брав участь Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан ОАЕ Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Єгипет Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Чехословаччина Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Югославія Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан


42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93.

Козак Олександр Аркадійович Колпаков Юрій Володимирович Кононов Сергій Олександрович Конотопчик Валерій Аврамович Корольов Віктор Гаврилович Костюкевич Віталій Павлович Кот Олександр Петрович Кравчук Василь Степанович Крусь Анатолій Якович Кубай Михайло Михайлович Кутинець Віктор Тимофійович Кушнірчук Анатолій Васильович Леус Анатолій Іванович Ловін Федір Тимофійович Максимчук Микола Павлович Максимчук Юрій Андрійович Манзик Микола Павлович Манзик Олександр Степанович Матюх Василь Андрійович Мельник Володимир Іванович Мельник Михайло Іванович Мичко Анатолій Тихонович Мікулінський Микола Григорович Мольчиць Віктор Григорович Моренков Ігор Васильович Мороз Володимир Петрович Мороз Сергій Йосипович Москалюк Віталій Миколайович Мудрак Олександр Сергійович Муравинець Олександр Нілович Мухін Микола Володимирович Наумчук Іван Володимирович Нікодімов Микола Захарович Ніколайчук Микола Костянтинович Овечко Анатолій Петрович Огороднік Володимир Михайлович Огребчук Леонід Володимирович Оленюк Сергій Миколайович Омелюк Андрій Іванович Оніщук Юрій Вікторович Павловчик Михайло Іванович Пантелюк Петро Юрійович Панчук Володимир Степанович Першута Григорій Тимофійович Пілат Василь Терентійович Приймак Олександр Григорович Пришко Антон Миколайович Прокопчук Віктор Васильович Прокопчук Іван Петрович Радчук Іван Кононович Райгуцький Євген Адамович Рищиковець Леонід Сергійович

Афганістан Ірак Афганістан Афганістан Сирія Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Єгипет Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Чехословаччина Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Чехословаччина Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Єгипет Афганістан Ірак

Отримали статус інваліда

Фото з архіву

АФГАН Живим і тим, хто не повернувся Час пройшов, але в пам’яті нашій Збереглося це слово – Афган, Коли наших дітей забирали На війну від згорьованих мам.

№ з/п

Прізвище, ім’я та по батькові

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

Апончук Михайло Петрович Бігун Петро Іванович Босик Володимир Якович Булачок Віктор Павлович Галадюк Ростислав Антонович Грицевич Сергій Олександрович Кальковець Олександр Федорович Лазарець Олександр Іванович Ліщук Олександр Іванович Макарчук Микола Севастянович Мацюк Володимир Кондратович Мирончук Степан Петрович Напримєров Петро Володимирович Перчиць Петро Іванович Поляк Василь Вікторович

На війну, не потрібну нікому, Під свист куль і розриви гранат, Де на землю чужу, невідому Йшов на смерть наш радянський солдат. Й наш сельчанин, ще юний хлопчина Теж попав на афганську війну. В скорім часі батьки получили Вже не сина, а важку труну. Коляда Леонід його звали, Був найстарший у рідній сім’ї. В зовсім юному віці загинув Ні за що у далекій землі. Хто батькам відповість за їх горе? Хто на себе візьме всю вину? Відповість хто, шановні панове, За цю прокляту людом війну? Петро Асауленко, с.Собіщиці

Країна, у якій брав участь Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Єгипет Єгипет Афганістан Афганістан Афганістан

Вічна пам’ять бойовим побратимам № з/п

Прізвище, ім’я та по батькові

Країна, у якій брав участь

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.

Апончук Олександр Петрович Басюк Сергій Олександрович Березний Іван Васильович Вакулік Сергій Маркіянович Водько Павло Федорович Войтович Юрій Павлович Денисюк Віктор Костянтинович Килюшик Петро Іванович Кошмак Юрій Петрович Кравчук Володимир Олексійович Крупка Микола Максимович Пронь Віктор Михайлович Сергійчук Михайло Костянтинович Фридрих Михайло Федорович Цівчик Валерій Мусійович Шимшель Іван Сергійович Юсько Володимир Володимирович

Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан Афганістан


3

СПЕЦВИПУСК

14 лютого 2014 року № 8 Обпалені

війною

Пам’ятаємо, шануємо, боремось Інтерв’ю з головою Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану Петром Володимировичем Ширком

- Петре Володимировичу, як доля зв’язала Вас з Афганістаном? - У жовтні 1986 року я був призваний до лав Радянської Армії і потрапив до Туркменської республіки в учбовий піхотний підрозділ, де проходив підготовку протягом семи місяців. Після її закінчення 10.05.1987 року нас літаком Іл-76 із містечка Мари відправили до Афганістану. Літак успішно приземлився на аеродромі в Кабулі і власне так я вперше ступив на афганську землю. - Які були Ваші найперші враження? - Перше враження – це, звичайно, нерозуміння тієї обстановки, в яку ти потрапив. Після висадки з літака нас вишикували в колону і дали команду «Бігом марш від літака!» У такому ж темпі нам назустріч прямувала колона хлопців, які вже закінчили тут свою службу і

- Там завжди відчувалась бойова обстановка. Основною задачею нашого батальйону, звісно ж, була охорона штабу армії. Проте вона полягала не лише в охороні будівель та приміщень штабу армії – палацу Таджбек, як називали там палац Аміна. Ми супроводжували колони та командування армії на всій території Афганістану. Жодна з бойових операцій, які проводило командування армії, не обходилась без участі нашого батальйону. - Скільки Ваших друзів ще залишилось? З ким зі своїх бойових побратимів зараз підтримуєте зв’язок? - Після мого звільнення в запас 10.01.1989 року нас так само літаком з Кабулу відправили до Ташкенту. А звідти всі роз’їхались по безкрайньому Радянському Союзу. Спочатку ми, звичайно ж, листувались. Згодом зв’язки поступово втратились. Але зараз завдяки соціальним мережам Інтернету я знайшов понад 30 бойових товаришів тільки зі своєї роти. І навіть свого колишнього ротного Ігоря Чурая. Дуже хороша людина та відмінний командир. Якби всі командири в нас були схожі на нього, дуже багато життів можна було б врятувати. Крім того, познаходив хлопців і зі старшого призову, і з молодшого. Зараз щорічно проводяться зустрічі нашого батальйону в Полтаві. Тож цього року планую обов’язково з’їздити. - А як Ваше життя складалося далі? - Після повернення пішов на роботу на Рівненський льонокомбінат, пропрацював там 3 місяці і вступив до Луцького державного педагогічного інституту ім.Лесі Українки. Провчився там з 1989 по 1993 рік та отримав кваліфікацію вчителя фізкультури та початкової військової підготовки. У 1992 році переїхав у

наших хлопців – воїнів-афганців. Це й медичне забезпечення, допомога з придбанням ліків, вирішення житлових питань. Словом, чим можемо… - А як держава сьогодні сприяє чи допомагає у вирішенні ваших проблем? - Держава, на жаль, з кожним роком все далі і далі відмежовується від проблем не тільки учасників бойових дій, але й, що найприкріше, від учасників Великої Вітчизняної війни, яких у нас вже залишилось зовсім небагато. Прикро, що в шкільних підручниках історії зникають подробиці не тільки локальних конфліктів, як-то війна в Афганістані, але й Великої Вітчизняної війни. На мою думку, нація, яка забуває свою історію та культуру, приречена на вимирання. А наші сучасні політики живуть лише собою і до звичайних людей їм діла немає зовсім. З кожним роком погіршується як житлове, так і медичне забезпечення учасників бойових дій на території інших держав. Доводиться оббивати пороги інстанцій, просити, вмовляти. Де особистим авторитетом, а де і скандалом вирішувати ці питання та «вибивати» необхідне. - Скільки чоловік зараз знаходиться на обліку в Кузнецовській міській організації? - На сьогоднішній день таких 150 чоловік. Це учасники бойових дій не тільки в Афганістані, але й на території інших держав, адже СРСР негласно брав участь у військових конфліктах на території більше як 20 держав світу. А також є й миротворці зі Збройних сил України. Від початку війни в Афганістані хлопці, які поверталися «з-за річки», мусили замовчувати реальні події власної служби. Цинкові гроби ховали по-тихому, без церемоній. І тільки після 1983 року колишні

- У 1987 році у Кузнецовську була закладена алея з меморіалом «афганцям», що стала однією з перших в Україні. Два роки тому ми провели капремонт пам’ятного знака. Частину коштів зібрали самотужки, частину спонсорували наші підприємці, а частину виділила міська влада. Цього року минає чверть століття, як радянські військ а перейшли річку Амудар’я в зворотному напрямку. У нас передбачено цілий комплекс заходів з цього приводу. Як зазвичай, 14 лютого ми об’їдемо весь Володимирецький район та відвідаємо могили всіх загиблих та вже померлих земляків – воїнів-інтернаціоналістів. На превеликий жаль, щороку в нас додаються 1-2 свіжі могили. На 15 лютого заплановано декілька заходів. Все перераховувати не буду – збережемо невеличку інтригу, щоб викликати цікавість, але скажу, що початок - о 13 годині 30 хвилин у центрі міста. Від імені нашої організації запрошую всіх прийти на урочистості і віддати шану нашим загиблим та померлим товаришам. У ході цього ми покладемо вінки та квіти до пам’ятника, отець Володимир відправить панахиду, а о 15.30 в ПК РАЕС розпочнеться святковий концерт. - В Україні завжди вшановували людей ратного подвигу. Кому сьогодні хочете подякувати за сприяння Вашій громадській організації? - Насамперед тим, що розуміють та допомагають, тим, які не відмовляють і особливо тим, які самі пропонують свою допомогу. Звичайно, основну допомогу нам надає керівництво та колектив ВП «РАЕС». За всі роки нашого існування керівники РАЕС жодного разу не відмовили. Чи в плані якогось сприяння, чи то фінансування, чи просто матеріальної допомоги. Також з фонду генерального директора виділялись квартири. Допомагають і бізнесові кола нашого міста. Насамперед, це фірма «Скорпіо Лімітед» (Леонід Назарчук), фірма «Імбекс» (Анатолій Жуковський), МП


відлітали на Батьківщину. У цей самий час навколо аеродрому баражували наші гелікоптери (як пізніше нам пояснили, вони прикривали зліт та посадку радянських літаків від ймовірності бути збитими противником з ближніх гір). З аеродрому ми прибули на пересильний пункт, куди вже з’їхались так звані «покупці» та розібрали нас, новачків, по підрозділах. - Ваших земляків, хлопцівполіщуків, було багато? - Взагалі, з України хлопців було дуже багато. Лише у нашій роті – 32 українці, а от з Рівненської області зі мною туди приїхало тільки декілька чоловік. Крім того, 23 білоруси, 1 казах, 1 узбек, а всі решта – росіяни. Але я одразу ж потрапив в окремий батальйон охорони штабу армії, де земляків спочатку не було зовсім. - Що найбільше Вам врізалось в пам’ять за роки служби на афганській землі? Чи брали Ви безпосередню участь у бойових діях?

Кузнецовськ та був прийнятий вчителем фізкультури в ЗОШ № 5. Пропрацював там 11 років. Потім перейшов на РАЕС, де й нині працюю охоронником загону відомчої охорони. - А громадська робота? Як Ви до неї прийшли? - У 1993 році вперше прийшов на збори Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану і одразу ж включився в роботу. А коли у 1996 році Сергій Кондрюк у зв’язку зі зміною місця роботи переїхав до Києва, міська організація проводила збори по обранню нового голови. С.Кондрюк запропонував мене як свого наступника і хлопці проголосували за моє призначення. З того часу і очолюю нашу міську організацію. - Що Вам вдалося зробити за час свого перебування на цій посаді? - Думаю, немало. Але перераховувати все зараз, мабуть, немає сенсу. В основному - це допомога та підтримка

афганці почали наважуватись щось розповідати. А вже з приходом Михайла Горбачова та початком його перебудови політичне керівництво СРСР офіційно визнало, що веде бойові дії на території сусідньої Республіки Афганістан. На телебаченні почали з’являтися перші сюжети про цю війну. І тільки тоді вся країна збагнула реальну картину того, що відбувалось в Афганістані. Сьогодні ми проводимо концерти та разом з цим намагаємося демонструвати на широкий загал кадри хроніки цієї війни. На телебаченні зараз доволі широко висвітлюється тема. Дехто говорить, що це була справедлива війна, дехто – що несправедлива. Але, як би там не було, це була війна і ми у ній брали участь. Вважаємо, що свій інтернаціональний обов’язок ми виконали гідно і з честю. - Як Ваша організація планує відзначити 25-ту річницю виведення радянських військ з Афганістану?

«Пам’ять» крізь час Серед наших земляків – воїнів-інтернаціоналістів багато цікавих творчих особистостей. І тому напередодні річниці виводу радянських військ з Афганістану ми не могли не поспілкуватися із заступником голови Кузнецовської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану, головою Кузнецовського відділення Всеукраїнської громадської організації «Афганці Чорнобиля», керівником і солістом гурту «Пам’ять» Петром Напримєровим. - Петре Володимировичу, розкажіть нашим читачам, як і коли Ви потрапили до Афганістану. - Я призвався на строкову службу у 1985 році. Спочатку служив у Москві, а незабаром мене перевели на нове місце служби – на Далекий Схід. Тоді ж закінчив у Канську Красноярського краю Школу молодших авіаційних спеціалістів і продовжив службу на посаді старшого повітряного стрілк а військовотранспортної авіації. На той час декілька моїх товаришів та земляків уже служили «за річкою» і я написав 3 рапорти стосовно переводу мене в Афганістан. Але лише у 1986 році, після аварії на ЧАЕС, при відборі екіпажів, які б мали взяти участь у ліквідації

наслідків техногенної катастрофи, мої рапорти взяли до уваги і замість Чорнобиля мене відправили в Афган. За час виконання «інтернаціонального обов’язку» я в складі бойового екіпажу Ан12 налітав 286 бойових годин польотів, а для рядового складу це більш ніж п’ятирічна норма. Чимало я побачив, набув та загубив за час своєї служби в Афганістані. Але найголовніше та найважливіше – це друзі. Чому справедливо кажуть, що наша дружба, воїнів-афганців, справжня? Бо вона перевірена цією війною. Наші хлопці, які пронесли дружбу в екстремальних умовах війни та пліч-о-пліч воювали і бачили смерть не в кіно, стали більше ніж друзями, скоріше братами.

- Як склалася Ваша доля після служби? - Як зварювальник, майже 2 місяці відбудовував місто Славутич, працював на РАЕС. Заочно закінчив факультет

«Ринок» (Петро Мордас), «Кузнецовський хлібозавод» (Олег Ординат), ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» (Олександр Коцюбинський), АТП-15637 (Іван Пінчук), КМКП (Роман Саушкін), фірма «ЗЕТ» (Дмитро Зайка), відділ культури міськвиконкому (Віра Обруснік), підприємці Павло Дорожинський, Володимир Гаврилюк, Людмила Цивілько, Олег Сніжко, Любов Гутнік, Олександр Брисюк та багато інших. - І наостанок, які будуть Ваші побажання в розрізі цього свята? - У день 25-ї річниці я би хотів побажати всім щастя, здоров’я та мирного неба. Щоб майбутні покоління не тільки не знали, що таке війна, але й навіть не уявляли її. Щоб наші нащадки жили в мирній квітучій Україні та не знали ніяких проблем. І щоб політичний клімат у нашій державі нарешті став сприятливим для життя. Розмову вели Валентина Левицька та Ірина Біляченко

фізвиховання Луцького державного педагогічного інституту ім.Лесі Українки. Керував спортивною роботою в профкомі РАЕС, пізніше працював інструктором зі стрільби у стрілецькому тирі РАЕС. А ще у 1988 році я брав участь у створенні гурту «Пам’ять», який уже протягом 27 років існує в нашому місті. - А як пройшли ці 27 років для гурту «Пам’ять»? - По-різному. Звичайно, спочатку ми багато виступали, багато їздили з концертами. Шук али по комісійних магазинах музичні інструменти. І хочу сказати, що на той час у нас були музичні інструменти і звукова апаратура таких виробників та марок, яких у Союзі нараховувалося декілька одиниць. Дуже допоміг тоді з фінансами для цього тодішній генеральний директор РАЕС Володимир Коровкін. Сьогодні, звичайно, у нас уже немає тих поїздок та гастролей, але на день пам’яті полеглих товаришів ми обов’язково збираємося та даємо концерт. Так неодмінно буде і цього року. Запрошую! Приходьте! Валентина Левицька


14 лютого 2014 року № 8 Обпалені

Ц

Людина неспокійної вдачі

е Рожко Володимир Євгенович, який від пропозиції дати інтерв’ю міській газеті відмовився словами: «Я створений для справ, а не для парадів!» Але в редакції були фотознімки, де майбутній герой цієї публікації виглядав дуже презентабельно в «афганській» формі з нагородами. І молодечо, як на свої п’ятдесят років.

Одним словом, гуртом якось умовили ветерана, але матеріалу назбиралося лише на коротку замітку. І це при тому, що зустріч із ним була довгою і я знав, як розговорити цю людину справи, з якою я знайомий уже не один рік. Але вийшло так, що, скоріше, це він мене розговорив. Зокрема, про київський

молодого бійця» - і в «Афган» до самого «дембеля». А там – пустеля і десантноштурмовий батальйон. Інтернаціональну допомогу тамтешнім аборигенам наш герой, будучи оператором МТЛБ (це така військова техніка на гусеничному ходу), надавав самонавідними ракетами «Стріла-10». Після них усе, що не пустеля, ставало пустелею. У послужному списку нашого героя – контузія, поранення і дві бойові медалі. 1986 рік. Володимир Рожко створює в Кузнецовську першу в Україні спілку в е т е р а н і в Афганістану, яку йому вдалося «протиснути» через бюрократичні перепони як клуб «Інтернаціоналіст». І до сьогодні він у спілці не просто свій, але й дуже активний. Неспокійний і непосидючий. То він у В о л о д и м и р ц і «вибиває» транспорт для поїздки спілчан до могил бойових побратимів, то разом зі спілчанами у селі Д убівк а на похороні «афганця»десантника Івана Воробея, 1961 року народження. То він у Кузнецовську зайнятий створенням музею воїнівафганців, а то уже у відомому полицькому закладі організовує виготовлення сувенірної булави для дарунка від спілчан

З

СПЕЦВИПУСК

4

війною

«Пам’ятаю, бо забути не можу»

найомимось. Булачок Віктор Павлович, родом із сусіднього Сарненського району. На дійсну службу був призваний у 1982 році. Потрапив із весняного Полісся у жарке літо Туркестанського військового округу. Гадав, що восени стане легше, аж ні, послали ще південніше – у Республіку Афганістан. Разом з такими ж як сам, воїнами-інтернаціоналістами, летів на допомогу народу дружньої країни. Летів комфортно, пасажирським літаком, в якому стюардеси розносили прохолоджувальні напої. Тривоги не було, поки літак не сів і не стало видно, що прилетіли хлопці таки на війну. Вона саме тоді набирала розмаху, але слово «Афган» ще не мало того зловісного значення, як в подальшому. Утім, політику співрозмовник оминає і зараз. Служив, куди послали, а він давав присягу. Тож виконував свій солдатський обов’язок. І невідомо, чи задумувався 18-літній хлопець про те, чому народ, якому він прибув допомагати, множив своїх «духів», котрі затято намагалися винищити усіх дякуючи, живі й нині та мають Інтернет, «шураві» - радянських військовиків. через який спілкуються. Служив наш земляк справно. Від Як тепер, з висоти прожитих 50 років, оператора-навідник а БМП-2 наш земляк оцінює афганський досвід (бронемашина піхоти, 4 чоловіки екіпажу і своєї юності, обпаленої війною? 6 піхотинців) дослужився до заступника «Ненавиджу війну, де б вона не була. командира взводу. У послужному списку – Багато чого хотів би забути, але пам’ятаю, 172 бойових виїзди, з них 24 – зі стрільбою. бо забути не можу. Проте є три речі, Пережив підрив машини на міні і позитивні тим більше, що вони далися у попадання з гранатомета. Відбувся молоді роки. Війна загострює неприйняття інвалідністю, як і його товариш Малік несправедливості. Мабуть, через це Султанбеков із Казахстану. А інші – нагороди мене оминали. Друге: війна українець Валентин Годунко та росіяни посилює відповідальність за себе і за тих, Володимир Арбузов і Анатолій Шиянов хто поруч з тобою. І, врешті, найголовніше: поклали життя на чужій землі. бойова дружба. Такої у мирний час не Запитую у співрозмовника про те, як заслужити». довго він був інтернаціоналістом. Віктор Нині ветеран працює у наймирнішому Павлович відповідає: «20 місяців і 12 днів. закладі – ЗОШ №3, де викладає предмет, До 9 травня 1984 року, коли повернувся у ніби створений для нього, - «Захист Союз. Транспортним літаком». А точність Вітчизни». Бо тільки за неї, за свою землю, відповіді пояснює тим, що кожен день в за свій народ і за свою сім’ю чоловік має


Майдан, з якого Володимир нещодавно повернувся. А сам на всі запитання відповів: «Так, був там. Діяв не сам по собі, а в гурті таких же «афганців». Під командою двічі орденоносця. Всі наші дії були мирними, але спрямованими на захист Майдану». Дійсно, Рожко створений не для парадів. А ось для війни згодився у самий раз. 1983 – 1985р.р. Служба в Туркестанському військовому окрузі. Три місяці «курсу

гурту «Авіцена». Коли ж він, розвівши руки, показав, яким буде розмір булави, то я отримав деяке уявлення про довжину ракети «Стріла-10». Такий ось він, швидкий на справи і скупий на слова Володимир Рожко. Дай Боже, доброго здоров’я йому та усій сім’ї: дружині Катерині, доньк ам Ірині та Людмилі, внуку Михайлику. Петро Комнацький

«Афгані» міг стати останнім, тому й запам’яталося. І дата повернення в Союз – це ніби другий день народження. А ще закарбувалися у пам’ять ветерана імена бойових товаришів – росіян Миколи Петеліна і Олега Шумських, дніпропетровчанина Альфреда Сайко, луганчанина Віктора Лахно, житомирчанина Михайла Яремчук а, тернопільчанина Володимира Дідура, вінничанина Павла Зарицького. Усі, Богу

Афганістан і моя дорога до Бога

У

же від початку моє життя було нелегким. Закінчив школу. Через місяць, після навчання в училищі та автошколі, довелось почути слова прапорщика у військкоматі, які запам’ятались на все життя: „Підеш служити на Кушку!” (крайня південна точка колишнього СРСР). Команда 20-А насторожувала, але вибору не було. Міцне рукостискання майора на пересильному пункті у Здолбунові і слова полковника з Хмельницького: ,,Так ось ти‚ ти‚ і ти… всі ви направляєтесь в Афганістан,”- досі в пам’яті. Легкий шок протягом доби і гнітючі роздуми про війну не давали спокою, адже бачив, як повертались звідти без рук‚ без ніг‚ у цинкових трунах. Неприємно згадувати, але, перебуваючи уже в епіцентрі бойових дій, ми, молоді солдати, не були навчені елементарного. Тільки в Афганістані ми вперше тримали у руках справжню зброю. З одинадцяти чоловік мого призову одному відрізали два пальці пішла гангрена; одному розбили щелепу - два місяці вона була на дротах; іншому відбили нирку –де стояв там і спав (від виснаження організму); одного шукали два дні - заснув в автопарку в машині. Я відбувся легким переломом перенісся. Усі «поранення», зауважте, отримані були не на полі героїчних битв, а від «своїх». Ще там, в Афганістані, серед безлічі снарядів і мін, які рвалися поруч, одного разу я чітко почув свист двох куль: одна пролетіла біля голови, а інша - біля ніг. Тоді я осягнув цінність життя, усвідомив, що мені ще потрібно багато зробити за себе і за тих, які не повернулись з поля бою. Головою думати, а ногами ходити. Думати і розповідати про Бога, Ісуса Христа, який віддав своє життя за усе людство. Ходити, звіщаючи Євангелію миру, допоки вона не буде проповідана по цілому світу. Після Кабулу був Івано-Франківський технікум, у 26 років я став студентом Київського педагогічного університету, потім працював учителем географії в школі №1 м. Корця. Присутність Божу я відчував завжди у своєму житті. Проте нашаруватість розуму та радянське виховання не дозволяло мені наблизитись до Бога, знайти Його. Віруючихпротестантів я в деякій мірі не сприймав. Але читав Біблію, і саме віруючі Церкви Християн Андвентистів Сьомого Дня показали мені Бога через Біблію.Сьогодні мене навчають не люди, а Боже Слово. Добрий Бог не забув дати мені і кохану дружину, яку зустрів під час навчання в університеті. З Анжелою Йосипівною, в минулому вчителькою, виховуємо двох талановитих діток: сина і доньку (нині учні Кузнецовської гімназії). У даний час проводжу служіння пастора у місцевій громаді Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня м. Кузнецовськ. Радію, що далекі часи війни в Афганістані минулися, а їх неписаний урок полягає в тому, аби ми сьогодні жили мирно, без братовбивчих гасел і шукали Того Невидимого, Хто щодень рятує від різних небезпек, хвороб і негараздів. Анатолій Поліщук

 Заходи

У

право воювати, захищаючи усе рідне. Виховуючи юнь, пов’язує свої уроки як з «уроками» Афганістану, так і з нинішнім Майданом, з якого повинно початися оновлення України. А ще Віктор Павлович, який має двох дочок (Ольга закінчує 10-й клас, а Тетянка збирається піти у 1-й), сподівається, що його онуки житимуть у мирі та спокої в тій, уже європейській державі, якою Україна обов’язково стане. Петро Комнацький

Данина шани від спортсменів

суботу, 8 лютого, у спортивних залах ЗОШ №4 та ЗОШ №5 відбулися традиційні міські змагання з волейболу, присвячені Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та пам’яті Сергія Вальчука за участю команд підприємств, організацій та установ міста. З напутніми побажаннями та словами подяки за активну громадянську позицію до учасників змагань звернувся в.о. міського голови Ігор Куц. Учасників змагань привітали також голова комітету з фізичної культури і спорту Анатолій Шкабура та начальник відділу у справах сім’ї та молоді виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Ярослав Кузло. У змаганнях взяли участь 9 команд міста (ветерани ВП «Рівненськ а АЕС», збірна команда працівників освіти, КП МЕМ, в/ч 3045, команда виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, збірна команда пожежних частин міста, команда «афганців», ветерани МВ УМВС, команда «Сокіл» центру дозвілля). Команди шляхом жеребкування було розділено на 3 групи. У напруженій боротьбі всі показали свою майстерність, вольові риси, прагнення до перемоги. За підсумками змагань трійка призерів виглядає таким чином: перше місце виборола команда ветеранів ВП «Рівненська АЕС», друге – збірна команда працівників освіти, третє – КП МЕМ. Команда – переможець та команди-призери нагороджені кубком та грамотами. Кращих гравців, якими стали Віктор Сус (збірна освітян), Віктор Демидишин (ВП «РАЕС» (ветерани+45)), Сергій Зімич (КП МЕМ), також було нагороджено грамотами. Організація та загальне керівництво здійснювались відділом у справах сім’ї та молоді і комітетом з фізичної культури та спорту виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. Із сайту Кузнецовської міської ради

Редколегія: В. Левицька, А. Басараба, Л. Кондратюк, П. Комнацький. // Тираж спецвипуску - 1000 примірників. // Надруковано у ВАТ “Володимирецька районна друкарня”.


7

14 лютого 2014 року № 8

Героям Майдану

Вітання Вітаємо з днем народження

Вітаємо з ювілеєм

Сергійчук Марію Петрівну і Головач Ольгу Петрівну. Хай дороги стеляться крилато, Будуть чисті, рівні, як струна, А добро не оминає хату, Як не обминає цвіт весна Хай здоров’я, радість і достаток Стеляться для Вас, як вишні цвіт, Хай малює доля з буднів свято, І Господь дарує Вам багато літ. З повагою, колектив ПП Бортніка А.А.

1

ого ют л Дорога 4

11 рок і

Ангелінко!

ДЕЙНЕК Світлану Миколаївну. Ось він прийшов – цей добрий день, Коли в душі в Вас справжнє свято! І гляньте – Ви серед людей, Он скільки друзів в вас багато! Вітаємо із святом Вас, Яскраву, чарівну людину – Найкращу із земних прикрас В яку б там не було годину! З повагою та любов’ю, сестра Люба та сім’я Седлерів

то

в 1

У дім сьогодні завітало свято ! Нехай тобі ще років небагато – Поки одинадцять. Проте вони Усій родині прикрашали дні. Хай, Ангеліно, доля Твоя буде світла, Добром і щастям щедро квітне. Щоб ти завжди була щаслива. Добро пізнала у житті, І щоб сміялися до тебе Із неба зорі золоті.

ю 9л

го

Дорога Полінко!

о кі

в

П’ять прекрасних років сповнилось тобі. Перший ювілей в твоєму житті. Весело навколо, дарунки, вітання, Нехай тебе будить лише сонце зрання. Доленька дарує розум і красу, Усі дні усмішку і радість несуть, Щастячка великого й безмежного тобі, Хай бажання і мрії здійсняться усі! Люблячі батьки та брати

Стоїть майдан, і люди, наче свічі, У храмі піднебеснім Україна. Які прекрасні, вольові обличчя! Мов на долоні, кожна тут людина! Я думала: таких уже немає, Розвіяні давно по магаданах. Козацький дух дрімає чи конає, І не зібратись новому майдану. Щаслива, що думками помилилась, І горда за народ, за нас із вами, Що нове покоління народилось І мужньо так стоїть під прапорами. Карбовані слова і одностайні дії, Єдиним фронтом – мати і дитина. Не втрачені іще усі надії, Я впевнена: не вмерла Україна. Народе український, терпеливий, Ти встав з колін, бо годі так стояти. Усьому світу заявив на диво – Тебе уже нікому не здолати! Я вірю, що воскресне Україна, Хоч ллється кров, герої помирають. Розквітне, зачарує, як калина, У щасті нас і в мирі поєднає! Лариса Сай Повідомлення Штаб національного спротиву м.Кузнецовськ повідомляє, що мешканцю нашого міста, студенту Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка Володьку Сергію Олександровичу, засудженому до двох місяців утримання під вартою, Апеляційний суд м. Київ змінив міру покарання на такий же термін домашнього арешту. Штабу невідомо, чи пом’якшення вироку здійснене під впливом клопотань за студента 15 народних депутатів та громадян Кузнецовська, чи з інших причин.

 Перемоги

“Учитель року - 2014” 14 лютого – День 15 лютого – свято

Ц

закоханих

е, мабуть, найулюбленіше свято більшості молодих людей. Та не тільки молодих… Як влучно говорять: «Коханню будь-який вік кориться!». Про особливості святкування в Україні, мабуть, не

Стрітення

У

народі кажуть «стрічання», «громиця», «зимобор», яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:

Людина лише там чогось домагається, де вона вірить у свої сили. (Л.Фейєрбах) продовж двох місяців проходив другий (обласний) тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014». Відповідно до умов випробувань перший етап відбувався протягом 18-19 грудня 2013 року і передбачав відбір матеріалів із досвіду роботи, представлених педагогами області.

У


варто багато говорити, а от що витворяють у цей день закохані в інших країнах, безперечно, цікаво. В Італії День Святого Валентина називають «солодким днем» — от і дарують закохані один одному смачні солодкі подарунки. І тільки спробуй з’явитися цього дня до своєї милої без подарунка!.. А датчани, виявляється, романтики ще ті! Вони готуються до свята заздалегідь: обирають найгарніші квіточки білого кольору, засушують їх, а у святковий день відправляють такий романтичний подаруночок своїй коханій. Навіть стримані японці цього дня здатні на неочікувані прояви своїх почуттів. Вони влаштовують змагання на найгучніше привітання у коханні. От тільки чомусь свято це більше стосується чоловіків, таке собі 8 березня для чоловіків. І подарунки дарують саме їм. Найчастіше в якості подаруночків використовують шоколад та шоколадні цукерки. А от в Саудівській Аравії святкувати День закоханих заборонено! Уявіть собі: в цей день суворо забороняється продавати плюшевих ведмедиків, сердечка, червоні троянди та інші традиційні для цього свята подарунки.

- Боже, поможи тобі, зимо! – каже літо. - Дай, Боже, здоров’я! – відповідає зима. - Бач, зимо, – дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня. У народі уявляли, що навесні зима – стара баба, а літо – молода дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. У цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. У день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали «громичну» свічку – «щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!». Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення» або «Стрічання», називалося колись «Громиця».

За Інтернет-матеріалами підготувала Валентина Левицька

15 років їх знає сцена: Із ювілеєм, «Авіцена»!

М

инулої неділі зала дитячої музичної школи зібрала шанувальників гурту «Авіцена», який презентував кузнецовцям свій ювілейний концерт.

Послухати було що, оскільки з-понад 300 номерів репертуару зі сцени лунали ті, що найбільше полюбилися публіці у сотні з лишком населених пунктів Рівненщини та Волині, де виступав гурт. А в Кузнецовську – так уже вийшло – його концерти нечасті. Можливо, саме тому гучні оплески глядачів часто переходили в овації. Адже гурт об’єднує не просто аматорів сцени, а чоловіків і жінок, для яких потреба співати така ж, як у пташки потреба літати. І кожен з учасників гурту – неповторна творча індивідуальність зі своїм іміджем та репертуаром. Тому більшість номерів були сольними, хоча траплялися і дуети та тріо. А в повному складі гурт вийшов на сцену лише прощаючись із публікою. Це ж не хор, це – «Авіцена»!

Незмінний керівник колективу, Микола Жогло, був ведучим концерту. Виступили члени гурту Світлана Тиндик, Ядвіга Вінярська, Наталія Хвалько, Іван Бублик, Леонід Колбун. І ще Оксана Курпіта, яку не можна назвати колишньою учасницею колективу, хоча на цей концерт вона приїхала із Києва, де тепер проживає. А ще до свята душі та пісні, влаштованого «Авіценою» для кузнецовців, долучилися незмінний звукооператор гурту Ігор Грекович та Мирослава Воробей, яка виконала пісню «Квіти любові» (музика Миколи Жогло, слова Лариси Сай). А завершився концерт спільно виконаною піснею Катерини Бужинської «Україна – це ми», співзвучної сьогоденню: «Ми – єдина сім’я, сестри ми і брати, Ми з тобою і є Україна. Україна – це я, Україна – це ти, Україна – це ми, Україна!» Петро Комнацький

Відрадно, що наша конкурсантк а в номінації «Географія» – вчителька ЗОШ №5 Наталія Шулячинська увійшла до вісімки найкращих і продовжила боротьбу 1617 січня у другому етапі обласного туру. Насиченим для учасників виявився перший день випробувань, коли потрібно було розкрити власну педагогічну ідею, продемонструвати психолого-педагогічну компетентність, методичну ерудицію, інтелект та креативність під час проведення тестування з фахової майстерності, розповісти про себе, як особистість, через відеофільм. Основним випробуванням другого дня конкурсу стало проведення майстер-класу у формі ділової гри та створення власного мультимедійного проекту відповідно до запропонованої теми. Наша учасниця продемонструвала членам журі цікаві форми роботи з використанням новітніх технологій, залучивши до участі в ролі учнів інших конкурсантів. Цік ава педагогічна тема Наталії Анатоліївни «Формування компетентностей саморозвитку на уроках географії» та креативне кредо: «Віра в силу знань, надія на розум людський, що має три ключі, які все відчиняють: праця, знання, думка, любов до ближнього, що є ключем до небес» допомогли їй досягти перемоги в другому етапі змагань. Найвідповідальнішим виявився третій етап конкурсу, який відбувся 23-24 січня на базі ЗОШ № 2 м.Сарни. На даному етапі Наталія Шулячинська зуміла показати свою методичну компетентність та майстерність під час створення моделі уроку на задану тему, а саме: «Тваринний світ України. Вплив господарської діяльності на тваринний світ. Тварини занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси». Вона продемонструвала вміння організувати учнівський колектив, захопити учнів, повести їх за собою і стала лауреатом обласного конкурсу «Учитель року -2014». Учитель – вічний учень, який, навчаючи, сам постійно навчається для того, щоб працювати у відповідності до вимог часу. Постійний ріст – необхідна умова роботи вчителя. Комунальна установа «Кузнецовський міський методичний кабінет закладів освіти міста»

 Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.01.2014 №87 присвоєно почесне звання «Зразковий художній колектив» хореографічному ансамблю «Пірует» Будинку дитячої та юнацької творчості (керівник О.П.Махоріна).


8 КУЗНЕЦОВСЬКА МІСЬКА РАДА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шосте скликання (Тридцять дев’ята сесія) РІШЕННЯ 31 січня 2014 року № 1115

Про бюджет м.Кузнецовськ на 2014 рік Керуючись пунктом 23 частини 1 статті 26, частиною 2 статті 42, статтею 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до листа Рівненської обласної державної адміністрації від 20.01.2014 №вих355/0/01-23/14, міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Установити загальний обсяг доходів бюджету м. Кузнецовськ на 2014 рік у сумі 207 746,1 тис.грн., у тому числі субвенції з державного бюджету міському бюджету – 52 383,2 тис.грн., з обласного бюджету міському бюджету – 1 159,0 тис.грн. Обсяг доходів загального фонду бюджету затвердити у сумі 201 861,6 тис.грн., спеціального фонду бюджету – 5 884,5 тис.грн., у тому числі бюджету розвитку – 3 511,8 тис. грн. (додаток 1). 2. Затвердити загальний обсяг видатків бюджету м. Кузнецовськ на 2014 рік у сумі 207 746,1 тис.грн., у тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі 201 861,6 тис.грн. та видатків спеціального фонду бюджету – 5 884,5 тис. грн., у тому числі бюджет розвитку – 3 511,8 тис. грн., за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів (додаток 2) та головними розпорядниками коштів (додаток 3). 3. Установити розмір оборотного залишку бюджетних коштів міського бюджету в сумі 1 000,0 тис.грн. 4. Затвердити обсяги міжбюджетних трансфертів (додаток 4) на 2014 рік: кошти, що передаються до державного бюджету з бюджету м. Кузнецовськ (вилучення) у сумі 56 457,9 тис. грн.; субвенцій з державного бюджету (окремо за видами) міському бюджету у сумі 52 383,2 тис. грн.; субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів із загального фонду обласного бюджету (на пільгове медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) в сумі 1 159,0 тис.грн. З метою оперативного вирішення питань по використанню міжбюджетних трансфертів надати право міському голові протягом 2014 року в міжсесійний період проводити уточнення річного розпису доходів та видатків міського бюджету за рахунок

14 лютого 2014 року № 8 У

міській раді

трансфертів з державного та інших місцевих бюджетів згідно розпоряджень міського голови за погодженням з постійною комісією з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів. 5. Установити, що перерахування коштів, що передаються до державного бюджету (вилучення) здійснюється за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів міського бюджету, згідно з нормативом щоденних відрахувань, визначених у додатку 4 до цього рішення. 6. Затвердити перелік об’єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток 5). 7. Установити обсяг резервного фонду міського бюджету на 2014 рік у сумі 50,0 тис. грн. 8. Затвердити перелік захищених статей видатків загального фонду бюджету м. Кузнецовськ на 2014 рік за їх економічною структурою: - оплата праці працівників бюджетних установ; - нарахування на заробітну плату; - придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; - забезпечення продуктами харчування; - оплата комунальних послуг та енергоносіїв; - поточні трансферти населенню; - поточні трансферти місцевим бюджетам. 9. Затвердити в складі видатків міського бюджету кошти на реалізацію місцевих (регіональних) галузевих програм на загальну суму 3 782,48 тис. грн. (додаток 6). 10. Розпорядникам коштів міського бюджету забезпечити в першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами. 11. Надати право фінансовому управлінню виконавчого комітету Кузнецовської міської ради за погодженням із постійною комісією з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів проводити перерозподіл бюджетних призначень у межах загального річного обсягу видатків головного розпорядника між кодами тимчасової класифікації видатків по загальному та спеціальному фондах, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень відповідно по загальному та спеціальному фондах. Керуючись частиною 7 статті 23 Бюджетного кодексу України надати право фінансовому управлінню виконавчого комітету Кузнецовської міської ради у процесі виконання міського бюджету за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів міського бюджету здійснювати перерозподіл видатків та кредитування за економічною класифікацією та класифікацією кредитування в межах загального обсягу його річних бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах, в тому числі за рахунок бюджетних призначень попередніх та наступних місяців.

Перелік вільного майна, яке може бути передано в оренду

Надати право фінансовому управлінню виконавчого комітету Кузнецовської міської ради за погодженням із постійною комісією з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, при внесенні змін та доповнень до бюджетної та відомчої класифікації приводити у відповідність до неї доходи, видатки і фінансування міського бюджету. 12. Доручити виконавчому комітету Кузнецовської міської ради затвердити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній установі, що фінансується з міського бюджету, виходячи з обсягів бюджетних призначень, затверджених розпорядникам бюджетних коштів на 2014 рік. Розпорядникам бюджетних коштів забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв у межах встановлених лімітів споживання. Розпорядникам коштів міського бюджету при виконанні бюджету забезпечити у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та тепл ову енергію, водопостачання, водовідведення та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості по оплаті вищезазначених товарів та послуг. 13. Відповідно до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» затвердити спрямування коштів спеціального фонду міського бюджету в сумі 1 322,1 тис.грн. на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг місцевого значення в м. Кузнецовськ на 2014 рік за напрямами: «видатки споживання» – 682,3 тис. грн., «видатки розвитку» – 639,8 тис.грн. 14. Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 16 Бюджетного кодексу України дозволити керівнику фінансового управління виконавчого комітету Кузнецовської міської ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету на депозитах відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. 15. У зв’язку з залученням міського бюджету до експерименту, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.08.2010 №805 «Про затвердження Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів», затвердити розроблений із застосуванням елементів програмно-цільового методу додаток 3.1 в якості експерименту. 16. Додатки 1-6, 3.1 до цього рішення є його невід’ємною частиною. 17. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів (В.Москалик), організацію виконання цього рішення покласти на заступників міського голови відповідно до розподілу функціональних обов’язків. Секретар міської ради І.Куц Додатки розміщені на офіційному сайті Кузнецовської міської ради

 Управління статистики інформує


На виконання п.4 ст.7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» виконавчий комітет Кузнецовської міської ради надає перелік вільного майна, яке може бути передано в оренду Адреса об’єкта

Найменування об’єкта

58,0 кв.м. 67,8 кв.м. 58,6 кв.м. 65,4 кв.м. 65,3 кв.м.

Управління освіти виконавчого комітету

64,0 кв.м.

Мета (ціль) Балансоутривикорист. мувач

Пов’язана з навчально-виховним процесом

Рівненська обл. м. Кузнецовьк, м-н Вараш,39

1. Клас №173 ( каб. 144)- у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 2. Клас №174 ( каб. 145)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 3. Клас №235 ( каб. 212)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 4. Клас №203( каб. 221)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 5. Клас №205( каб. 223)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 6. Клас №332( каб. 342)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 7. Клас №303( каб. 321)у нежитловій будівлі ЗОШ №4 – погодинно, після 14.00 год. 8. Актова зала №161 ( приміщення 161) – погодинно, після 14.00 год. 9. Спортзал №207(спортзал№1) – погодинно, після 14.00 год.

Площа (кв..м)

58,3 кв.м. 202,6 кв.м. 268,5 кв.м.

Суб’єктам підприємницької діяльності подавати свої пропозиції щодо використання комунального майна . За довідками та інформацією звертатися у відділ комунальної власності виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, каб. 201, тел. 3-28-82, 2-46-64.

Запрошуємо взяти участь у міському конкурсі читціваматорів “Кобзарева струна не вмирає!” Центр дозвілля відділу культури виконавчого комітету Кузнецовської міської ради оголошує міський конкурс читців-аматорів «Кобзарева струна не вмирає». Прийом заявок на конкурс – з 1 лютого по 27 лютого 2014 року, виступи учасників конкурсу та нагородження переможців – 28 лютого 2014 року о 15-00 год. Контакти: Центр дозвілля, м-н Будівельників, 2а, тел. 3-71-61. Умови та порядок проведення конкурсу: Конкурс проводиться щорічно до березня на базі центру дозвіл-ля відділу культури виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. Конкурсна програма для читців складається: 1) твір Т.Г.Шевченка; 2) твір сучасного автора чи письменника – класика на козацьку тематику, або присвячений темі України; 3) твір за власним вибором виконавця. Тривалість конкурсної програми читця не більше 10 хвилин. Конкурсні програми виконуються українською мовою. Порядок виступу учасників конкурсу визначається жеребкуванням, шляхом витягування порядкового номера. Для участі в конкурсі подається заявка на конкурсну програму читця з зазначенням авторів творів, які він виконуватиме, а також вказуються його рік народження, освіта, посада чи навчальний заклад.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВАМИ М. КУЗНЕЦОВСЬК ЗА 2013 РІК За 2013 р. підприємствами м. Кузнецовськ реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 3267 млн. грн. (22,6% від загальнообласного показника). У розрахунку на одного жителя міста протягом 2013 р. реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 79 тис.грн., а це перша позиція серед міст і районів області. Головне управління статистики у Рівненській області

Робота Потрібні будівельники всіх спеціальностей. Великі обсяги робіт. Проживання безкоштовно. Заробітна плата без затримок від 5000 грн, Тел.: (066) 901-39-39, (067) 608-81-91. Дзвонити пн-птн. – з 8 до 17 години, суб. нед. – вихідний. Молода жінка віком до 40 років шукає роботу. Денний графік роботи. Тел.: 3-19-18, (096) 994-82-45.

Продам ПРОДАЄТЬСЯ хата з надвірними спорудами у с. Ст. Рафалівка біля р. Стир, 25 соток. Тел.: (098) 615-81-50, (098) 615-77-05. ПРОДАЄТЬСЯ земельна ділянка у с. Заболоття, 12 соток, під забудову. Є державний акт. Ціна договірна. Тел.: (098) 962-97-89. ПРОДАМ пічку-”буржуйку” в гараж. Ціна договірна. Тел.: (098) 763 -13-09, (068) 739-58-84.

Втрачені документи ВТРАЧЕНЕ посвідчення дитини з багатодітної сім’ї серії ДБ за №021301, видане на ім’я ЗУБКОВА Андрія Юрійовича, вважати недійсним.

Передплата на “Вісті Кузнецовська” триває постійно. Наш індекс - 23465 Редколегія: В.ЛЕВИЦЬКА, А.БАСАРАБА, Л.КОНДРАТЮК, П.КОМНАЦЬКИЙ Комп’ютерна верстка Людмили ДРОЗДОВИЧ

Засновник і видавець Прес-центр Кузнецовської міської ради. Свідоцтво про реєстрацію - серія РВ № 588/141-р від 16.05.2012р.

Надруковано НадрукованоууВАТ ВАТ «Володимирецька «Володимирецька районна районнадрукарня», друкарня», смт.Володимирець, смт.Володимирець, вул.Шкільна, вул.Шкільна,19. 19.

Адреса редакції: Газета виходить українською мовою. Друк офсетний. Обсяг - 2 друковані м.Кузнецовськ, м-н Будівельників, аркуші. гуртожиток №1, 2-й Середньомісячний тираж - 4330 примірників поверх. Тел.: 2-20-59, Наклад випуску - 1000 примірників 2-14-25

Редакція залишає за собою право редагувати та ско-рочувати текст, не завжди поділяє висловлені автором думки. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. При вико-ристанні публікацій посилання на газету обов’язкове.


Visti8