ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ДЕРЖАВНОСТІ - частина 2

самостійність Карпатської України. Тоді ж сформували тимчасовий уряд, який очолив А.Волошин, а міністрами стали Ю. Ревай, Ю. Перевузник, С. Клочурак, Ю. Бращайко, М. Долинай.

15 березня почав роботу сейм Карпатської України. На його засіданнях було прийнято історичної ваги документи: про незалежність, державний устрій, назву, мову, прапор, герб і гімн Карпатської України. Була прийнята і Конституція. Президентом обрали Августина Волошина. Почалося формування Карпатської Січі — збройних сил нової держави. Уряд фашистської Німеччини вдавав спочатку, що готовий захистити Карпатську Україну від зазіхань Угорщини. Проте заяви про це і заснування у Хусті німецького консульства було не що інше, як загравання з Карпатською Україною, прагнення використати «українську карту» для своєї мети. У березні 1939 р. численні домагання хортистів щодо Карпатської України були задоволені, й Гітлер дав згоду на те, щоб Угорщина окупувала її. Почалася героїчна і водночас трагічна сторінка в історії Карпатської України. Малочисленні й погано озброєні загони Карпатської Січі, незважаючи на допомогу місцевого населення і бойовиків УВО (Української Військової Організації)-ОУН змушені були відступити перед збройною силою Угорщини. Карпатська Україна не змогла вибороти волю. Із благословення Гітлера угорські дивізії потопили визвольну боротьбу закарпатських українців у крові. Президент А. Волошин опинився спочатку в Празі, а в травні 1945 р. радянська контррозвідка силоміць вивезла його до Москви, де він невдовзі помер під час допиту. В історії радянсько-польських відносин «потрібно розглянути цілий ряд проблем минулого», ліквідувати «білі плями» і моралью компенсувати заподіяну полякам шкоду, віддати данину пам»яті загиблим. Така позиція сучасних польських державних керівників. У серпні 1989 року СРСР визнав, що підписаний 23 серпня 1939 року радянсько-німецький договір (пакт Ріббентропа–Молотова) і так званий договір про дружбу й кордони між Німеччиною та Радянським Союзом від 23 вересня 546