Чернігів як об'єкт історично-краєзнавчих екскурсій. Чернігів 1931

єдине архитектурне викінчене ціле. Увесь іконостас мережаний: колони, що складаються з прозорого визерунку вітів та грон винограду, рямки, що облямовують ікони, царські врата, поле іконостасу,— все вкрито надзвичайно рясним, вибагливим, тонкої мистецької роботи рослинним золоченим орнаментом, так характеристичним своєю пишною ошатністю для доби барока кінця XVII та для XVIII ст. ст. На південь від Троїцької церкви — міститься двобання трапезна Введенська церква, побудована 1677 р. В церкві — іконостас збудований коштом Мазепи, з його гербом. В орнаментації вікон церкви помітно вплив московських майстрів. Дзвониця Троїцького манастиря побудована пізніше; вперше її будування закінчили 1775 p., але після пожежі від блискавки довелося верх перероблювати, і цю працю закінчили в 1778 р. Майстер, що збудував її, невідомий. Ця величия будова, чотириповерхова з двома додатковими невеличкими ярусами, своєю архітектурною конструкцією відступає від звичайних норм барокового стилю: користуючись ознаками Д. Антоновича, її слід віднести до будівель стилю рококо 58), Дзвониця Троїцького манастиря належить до категорії тих відомих пам'яток цього стилю, як і дзвониця Лаври Київської та Козелецького собору. В поперечному розрізі база дзвониці дає контурну лінію вибагливого чотирикутника, навіть восьмикутника. Барокову форму мають контрфорси ребер першого поверху, що закінчуються гнизу внутрішньою валютою, широкі паси ламаних багатоступінчастих пишних карнизів, делікатний визерунок рослинного ліпного орнаменту. Зовсім нове — прикраса групами колон трикутників між високими вікнами поверхів: на другому поверсі по 6 колон, на 3 та 4-му — по п'ять. Під дзвоницею — брама. Височина дзвониці 82 аршини. Манастир оточено мурами з баштами. Ці мури старовинні, не пізніше половини XVIII ст.: вони згадуються в опису 1765 року. Троїцько Іллінський манастир був великий землевласник: в підданстві йому було — на прикінці XVIII ст. 9.000 посполітих людей; пахатної землі було 384 чверті посіву, сіложати на 5.350 кіп, 23 городи, 16 озер, 26 дубров, 30 млинів, 4 гути, 2 рудні, 2 папірні, 14 винокурень, 1 броварня, 3 сукновальні 2 солодових заводи, 3 тартаки59).

1786 p. Катерина II намічала в приміщенні Троїцько-Іллінського манастиря заснувати Чернігівський університет, але остаточно не здійснила цієї думки60). У схилі гори, за мурами манастиря, розташувалися так звані ,,Нові печери", твір Троїцького ченця Олімпія, що в деякій мірі наслідують печерам Антонія. Будування їх закінчене вже в революційні часи, 1919 року, руками селян, що підпали під вплив Олімпія, який мав певний хист архітекта. Цікаво помічати ) Г. К. Лукомський визначає цей стиль, як "стиль Растрелі". ) Филарет. Истор.— стат. опис. Черниг. епархии. Кафедральные Чер-ниг. монастыри, стр. 26.

60 ) В указі Катерини II від 10 квітня 1786 р. з приводу реформи українських манастирів, є таке розпорядження: "Троицкий Ильинский монастырь обратить для помещения университета, в сем городе учрежденная".

58 59