Page 1

квітень 20 13 року № 2 (159)

Cïî÷àòêó áóëî ñëîâî...1 www.nsju.dp.ua

êâ³òåíü 2013 ðîêó ¹2 (159) www.nsju.dp.ua

Äí³ïðîïåòðîâñüêà îáëàñíà îðãàí³çàö³ÿ Íàö³îíàëüíî¿ ñï³ëêè æóðíàë³ñò³â Óêðà¿íè òà Æóðíàë³ñòñüêèé ôîíä

КОНКУРС ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ Премія ім. Рема Суворова: "Краща журналістська робота на військово патріотичну тематику"

Не буває маленьких газет Маленьких газет не буває, бувають улюблені, ті, які ми читаємо щотижня протягом багатьох років. Йдеться про міськрайонні газети, яким у бурхливому морі змін вдається не тільки виживати, але й знаходити нових прихильників. Та чи переживуть наші "районки", як поприятельськи називають ці видання і газетярі, і читачі, роздержавлення, про яке знову голосно заговорили в Україні? Про роздержавлення газет згада ли з декількох причин. Перша  роз державлення преси  це зобов'язан ня перед ПАРЄ. Друга причина  роздержавлен ня, чи не єдиний шлях значно по ліпшити якість інформації, нада ти імпульсу для розвитку. Ми зробили огляд декількох районних та міських газет Дніпро петровської області, які представи ли свої примірники для аналізу під час "круглого столу" "Проект Зако ну про роздержавлення друкованих ЗМІ України". Підгрунтям для огляду став де тальний аналіз видань, що провів Костянтин Григоренко, голова Всеукраїнської асоціації комуналь ної преси, редактор міськрайонної газети "Обрії Ізюмщини". Основні зауваження до газет: забагато офіційної інформації на перших шпальтах, забагато "партійної" інформації, неяскра во подана інформація, і рекламна в тому числі, а рекламні матеріа

ли не завжди маркуються "на пра вах реклами", часто не цікаві для читача, своєрідна зневага до пе редплатника, коли в телепрограмі всього 4 телеканали, також деякі газети грішать навіть повною відсутністю фотографій, газети виходять сліпими. Немає чіткою структуризації тематичної інфор мації  новини спорту та культу ри можна знайти і на перших і на останніх шпальтах. У більшості районних газет відсутні тема тичні сторінки, непоказні та до сить неактуальні логотипи, відсутність підписів під фото здається спільною хворобою. На гроші засновника, звичайно, навіть нехай і невеликі, жити спо кійно можна спробувати. Але, як правило, не виходить, тому що бо ротьба за читача розгоряється, і ти ражі у декілька тисяч уже не влаш товують ні редакцію, ні того ж за сновника. Тож кілька порад для тих, хто вирішив іти у вільне плавання реформування.

Перша  головні редактори по винні з'ясувати для себе  що вони видають? Хто ваш передплатник? Друга  терміново виходьте в Інтер нет, створюйте webсторінки, сай ти, спілкуйтесь у саціальних мере жах. Третя  налагоджуйте роздріб ну торгівлю. Важлива рекомендація  створи ти рекламний відділ (можна приват не підприємство), приділити увагу візуалізації (великі фото, інфогра фіка), працюйте над заголовками, рекламуйте своє видання через ра діо, Інтернет, телебачення. Щодо власного піару  його ніяк не буде забагато. Виготовляйте рекламні та інформаційні продукти  плакати, календарі, листівки. Експеримен туйте з логотипами, просувайте свій бренд під час масових заходів, ви ступайте інформаційними партне рами або спонсорами. Тоді у бурхливому морі реформу вання можна почувати себе, як риба у воді. О.Птіцина

Враховуючи важливість висвіт лення у засобах масової інформації військовопатріотичної тематики, правління Дніпропетровської об ласної організації НСЖУ підтри мує ініціативу Дніпропетровського благодійного фонду "Захисників учасників Великої Вітчизняної війни та їхніх сімей" і оголошує кон курс для представників ЗМІ на здо буття премії імені Рема Миколайо вича Суворова, учасника ВВВ, жур наліста і фоторепортера, автора численних гостросюжетних нарисів та дослідницьких статей, докумен тальнопубліцистичних книг. Оцінюватимуть журналістські матеріали в номінації: "Краща жур налістська робота на військовопат ріотичну тематику", в яких розпо відатиметься про героїчні події Ве ликої Вітчизняної війни, про участь українських військових у миротвор чих операціях, про військовопат ріотичну пропаганду серед населен ня, особливо серед молодого поко ління.

Термін подання робіт  до 20 травня 2013 року за адресою: ДОО НСЖУ, вул. Комсомольська, 8, м.Дніпропетровськ, 49071 (з позначкою: "Творчий конкурс, Премія ім.Р.Суворова") або на електронну пошту: dnepr.nsju@gmail.com, (з позначкою в "Темі листа": "Творчий конкурс, Премія ім.Р.Суворова")

Асистент кінооператора української студії кінохроніки Р.Суворов на зйомках Днепрогесу у 50ті роки.


2

квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

КОРОТКИМ РЯДКОМ Пленум НСЖУ затвердив перспективні напрямки роботи Питання перспектив них та пріоритетних напрямків роботи На ціональної спілки жур налістів було розгляну то на Пленумі правлін ня НСЖУ 16 квітня. Захід відбувся в рекон струйованому залі, який має всі перспек тиви стати одним із найзатребуваніших приміщень для прове дення різноманітних зібрань. Перше питання, яке розглянуло правління Спілки,  прийняття звернення до Президента щодо необхідності втрутитись у процес реформування комунальних ЗМІ, що нині гальмується. Також голова НСЖУ поінформував про виконану роботу та проблемні питання, які поки що не вдалося реалізувати. Нагадали секретарям і про творчі конкурси НСЖУ до Дня журналіста. Як зауважив перший секретар Спілки Сергій Томіленко, цього року в пере ліку номінацій з'явились нові, зокрема, "Кращий регіональний телека нал", "Краще регіональне радіо" та "Краще регіональне інтернетмедіа". Також визначатимуть кращу обласну організацію Спілки. Загалом Пленум НСЖУ прийняв за основу всі винесені питання та взяв до відома звернення від регіональних осередків.

Інформація про фінансові перевірки редакцій має бути відкритою Редакції не повинні потерпати від не сподіваних перевірок Держфін інспекції, які нерідко є "замовленням" з боку владних органів з метою тиску чи зміни керівництва ЗМІ. Про це говорили учасники засідан ня робочої групи щодо сприятливого інвестиційного клімату, розвитку ме діа та індустрії преси в Україні 15 квітня (у рамках програми "Відкрита розмо ва"). Зокрема, йшлося про підписання Меморандуму про співпрацю між Національною спілкою журналістів та Держфінінспекцією. За словами представника пресслужби Держфінінспекції Олега Хомана, поки що про ект Меморандуму в роботі. НСЖУ вітає намір цієї структури налагодити співпрацю. У той же час наполягатиме, аби цей Меморандум дійсно допомагав зробити політику перевірок чіткою і прозорою. Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: список редакцій, що підпадають під перевірки, має бути у відкритому доступі, аби не вини кало несподіваних вказівок про "ревізії".

Журналісти та фотохудожники працюватимуть над спільними проектами Національна спілка журналістів України та Національна спілка фотоху дожників України уклали меморандум про співпрацю, який передбачає розробку та реалізацію спільних проектів. Це, зокрема, організація прес клубів, пресконференцій, семінарів та "круглих столів" з актуальних пи тань суспільних відносин. Також творчі спілки домовились про спільні конкурси, огляди, фестивалі і творчі вечори. Вони активно обмінюватимуться інформацією про свою діяльність та сприятимуть поширенню її у засобах масової інформації. А за потреби разом проводитимуть заходи, спрямовані на захист свободи слова та свободи творчості. Перший приклад такої співпраці  участь представників Донецької обласної організації НСЖУ у відкритті фотовиставки "Неочікувана Аме рика".

Пошта має бути відповідальною "Укрпошта" повинна нести соціальну відповідальність за доставку періо дичних друкованих видань. Такої позиції дотримуються найбільші ме діаорганізації  Національна спілка журналістів України та Держкомте лерадіо  і озвучили її під час наради щодо ситуації з доставкою перед платних друкованих періодичних видань в Україні. Як зазначив головний редактор газети "Голос України" Анатолій Горлов, проблема доставки періодичної преси в нашій країні є хронічною (за тримка доставки становить від 1 до 5 днів). Генеральний директор Українського державного підприємства поштово го зв'язку "Укрпошта" Оксана Плотнікова вбачає вирішення питання своє часної доставки преси у друкуванні газет в регіонах, оновленні транспорту для доставки періодичних видань, перегляді послуг з доставки періодич них видань, внесенні змін до частини 2 статті 9 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Зауважимо, що цим пунктом передбачено обмеження та рифів: тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань має становити не більше 40 відсотків від собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання. Під час наради за ініціативи Національної спілки журналістів було прийнято рішення створити робочу групу за участі НСЖУ, УАВПП та Укрпошти, яка проаналізує ситуацію щодо доставки преси на прикладі кількох регіонів  лідерів та найбільш проблемних. Це дасть змогу визначити причини проблеми доставки та опрацювати напрямки їх нього вирішення.

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ`Ю

Реформування медіа На ринку преси активізується конкурентна боротьба за читача Роздержавлення преси  це зобов'язання України перед ПАРЄ. На початку березня Секретар Національної спілки журналістів України, голова Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, головний редактор Дніпропетровської обласної газети "Вісті Придніпров'я" Олексій Ковальчук у складі української делегації Ради Європи зустрічався з європейськими парламентаріями, генеральним секретарем Міжнародної федерації журналістів. Багато уваги приділяли свободі слова. Обговорювали й питання роздержавлен ня преси, й куди мають рухатися ук раїнські медіа. Державних і комунальних ЗМІ в Європі немає. Європейці переко нують нас, що в України є перспектива вступу до ЄС і підтримують наше рефор мування преси. Олексій Ковальчук:  На мій погляд, роздержавлення дру кованих ЗМІ треба було робити ще років 15 тому. За цей час маємо чимало напра цювань, було кілька спроб зрушити про цес, приймали різні законопроекти, але так усе і залишилося на місці. Думаю, сьо годні ми максимально близько підійшли до розв'язання питання. У лютому на за сіданні Секретаріату спілки журналістів був присутній Прем'єрміністр і доручив надати наші пропозиції на розгляд уряду до 1 червня. А Президент України 21 бе резня видав доручення про реформуван ня друкованих ЗМІ. Верховна Рада зареє струвала відповідний законопроект. Ця ситуація свідчить про те, що можемо спо діватися на здійснення реформи. Вважаю, що нині урядові структури, представни ки Кабміну чують і сприймають принци пові позиції НСЖУ щодо роздержавлен ня ЗМІ. Тому сподіваємось, що наші спілчанські вимоги будуть враховані. Поперше, це пріоритетне право ре дакцій на вибір способу реформування, форми власності. Подруге, безоплатна передача колективам редакцій майна, приміщення або довгострокова його оренда. Я підтримую пропозицію тим часової фінансової підтримки реформо ваних видань, соціального захисту жур налістів, зокрема в пенсійному забезпе ченні. Не секрет, що державні і кому нальні ЗМІ, як правило, користуються правом пільгової оренди приміщень. Більше це стосується районних газет, адже в обласних виданнях фінансовий стан кращий. На Дніпропетровщині, думаю, процес роздержавлення пройде безболісно. Багато "районок" уже давно готові до цього, мали свої пропозиції, експери

Деякі газети будуть змушені переформатуватися, друкувати більш якісні матеріали, вимог ливіше обирати редакційну політику.

Я  за пропозицію тимчасової фінансової підтримки реформованих видань, соціального захисту журналістів, зокрема в пенсійному забезпеченні. ментальні проекти ще років десять тому. Що дасть роздержавлення? Все залежить від керівника видання, від обраної стра тегії. Якщо Верховна Рада підтримає наші пропозиції, перехід буде менш враз ливий. Крім того, деякі газети будуть змушені переформатуватися, друкувати більш якісні матеріали, вимогливіше обирати редакційну політику. На ринку преси активізується конкурентна бороть ба за читача. Після першого читання в парламенті, якщо це буде потрібно, НСЖУ матиме можливість внести свої корективи у за конопроект. Вимагатимемо, щоб рефор мування друкованих ЗМІ тривало 23 роки, щоб були пілотні проекти на доб ровільній основі, а вже після цього роз почалося суто роздержавлення, згідно із законом. Який спосіб реформування краще обрати? Я б ішов у напрямку ко лективної власності, хоча б на першому етапі. Але, можливо, редакція одразу знайде гарного інвестора, укладе з ним вигідну угоду, щоб були враховані й со ціальні питання захисту журналістів. Видання, які сильніші, мають багаж ду мок, не відчують процесу. У деяких газет уже є свої напрацьовані проекти, і вони зараз підганяють: "Давайте роздержав лення!" Що гріха таїти, районні газети "танцюють" між районною радою і рай держадміністрацією. Треба висвітлювати їхню діяльність? Ось угода, прописуйте зобов'язання замовника і виконавця. Є обов'язкові для друку нормативно правові матеріали, але є й інші моменти  все це можна прорахувати. Думаю, місцевим бюджетам роздержавлення дасть економію, а районним газетам  імпульс для розвитку. Наталія Біловицька, спеціально для "Вістей Приніпров`я"


квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

3

НАГАЛЬНЕ ПИТАННЯ

Краще бути залежними від ринку Чи не призведе Закон про реформування комунальних ЗМІ до закриття газет, як поводять себе редакції і чого від них чекають читачі  ці та інші актуальні питання роздержавлення засобів масової інформації обговорювали в ефірі радіо "ЕраFM" 3 квітня. Гостями студії були перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко та юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. На переконання Сергія Томіленка, реформування для ЗМІ  це насамперед, звільнитися політичної залежності від місцевих чиновників.  На сьогодні ключовим викликом для державних і комунальних ЗМІ є їхній статус залежності від органів

влади, фактично  від рівня політич ної культури керівників на місцях. Ми бачимо, що, на жаль, рівень цієї культури низький, і за останні 1015 років місцеве керівництво все більше дозволяє собі ігнорувати законодав ство і права журналістів. Тому навіть залежність від влас ника не настільки вбивча для ЗМІ, як повна підпорядкованість владі. Краще залежати від ринку, від влас ників, аудиторії та читачів, ніж за лежність від чиновників,  коментує перший секретар НСЖУ.  Звичай но, тут потрібно говорити і про со ціальну відповідальність медіа бізнесу, який не повинен досягати прибутків ціною якості інформації. Сергій Томіленко переконаний: найкращий час для реформування ЗМІ був кілька років тому, у 2005 2008 роках, коли було більше демо кратичних ініціатив, і влада не на

Дуже багато прецедентів, коли чиновники розглядають ЗМІ як своїх підручних.

Потрібно говорити і про соціальну відповідальність ме діабізнесу, котрий не повинен досягати прибутків ціною якості інформації стільки цинічно розглядала майнові питання щодо редакцій.  Дійсно, зараз одразу після дору чення Президента щодо прискорен ня реформування почалися розмови. І наближені до місцевих керівників особи цікавляться в який спосіб за володіти редакціями. Ризики є, але позитиву від реформування більше, ніж негативу. Національна спілка журналістів готова консультувати і до помагати редакціям, боротися з будь якими проявами тиску. Але потрібна і позиція самих редакцій. Бо є пре цеденти, коли дуже лояльні до влади редактори підписують будьякі зміни до статутних документів, задовольня ють будьякі забаганки влади,  за уважує Сергій Томіленко. http://nsju.org

ПРОФЕСІЯ І ЗАКОН

У Кримінальному кодексі пропонують уточнити, хто є журналістом Пропозиції змін до ст. 171 Кримінального кодексу України, які підготували медіаексперти та юристи, озвучила юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська на засіданні Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів 2 квітня. За її словами, спільно з експертом Ради Європи Дмитром Котлярем було розроблено доповнення до цієї статті, в яку пропонується додати 5 пунктів. Вони стосуються, зокрема, погрози вбив ством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста чи його близьких родичів у зв'язку із здійсненням цим жур налістом своєї професійної діяльності; умисним знищенням або пошкодженням майна, що належить журналістові чи його близьким родичам або що знаходиться у ко ристуванні журналіста, у зв'язку із здійсненням цим журналістом своєї про фесійної діяльності. Також додаються пунк ти щодо умисного заподіяння журналісту та його родичам побоїв, тяжких тілесних ушкоджень; про вбивство або замах на вбив ство журналіста чи його близьких родичів. За словами пані Котюжинської, є пи тання стосовно примітки до цієї статті. У ній, зокрема, йдеться про те, чи поши рюється дія статті на журналістів, які займаються професійною діяльністю, чи також на інших осіб, які поширюють сус пільно необхідну інформацію, але не є журналістами.  Друга частина є дискусійною. Експерт Ради Європи пропонує ухвалити пункт, згідно з яким до журналіста прирівнюєть ся будьяка особа та її дії зі збирання, одер жання, створення зберігання або іншого використання інформації про обмеження прав і свобод людини, вчинення правопо рушення чи іншої суспільно необхідної інформації з метою її поширення на не визначене коло осіб,  пояснює Тетяна Ко тюжинська.  Тут є "за" і "проти". З точки зору громадянського суспільства це ціка

Експерт Ради Європи пропонує ухвалити пункт, згідно з яким до журналіста прирівнюється будьяка особа та її дії зі зби рання, одержання, створення зберігання або іншого викори стання інформації во. А з точки зору журналістських асоці ацій це надзвичайно широке тлумачення. Медіаюрист нагадала в цьому контексті ситуацію, коли на виборах невідомі особи прикривалися журналістськими посвідчен нями. Тому ставити в рівні умови журналістів і нежурналістів тут може бути недоречно. Утім, наприклад, учасник руху "Стоп цензурі" Наталія Соколенко зауважила, що навпаки варто було б захистити грома дян, додавши цей пункт. За пропозицією прессекретаря Прези дента України Дарки Чепак, яка головува ла на засіданні МРГ, пропозиції змін до статті 171 будуть розіслані всім учасникам робочої групи і детальніше обговорені на засіданні експертної групи. http://nsju.org

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ

Гранпрі конкурсу "Здоровим бути вигідно!" отримала дніпропетровська тележурналістка Завершився Другий всеукраїнський конкурс журналістських матеріалів "Здоровим бути вигідно!" серед представників ЗМІ, які висвітлюють тему медицини й здорового способу життя.

5 квітня 2013 року організатори конкурсу оголосили імена переможців. Журі, до якого ввійшли відомі українські спорт смени Ірина Мерлені, Денис Силантьєв та Василь Вірастюк, відзначило серед 250 робіт на радіо, в газетах, Інтернеті та на телебаченні найкращих авторів. Гранпрі та винагороду 10 тис. грн. здобула журналістка відділу новин Дніпропетровської облдержтелерадіокомпанії Ірина Носачова. Члени журі відзначили її інформаційний сюжет "Естафета життя" про 26річного дніпропетровця Костянтина Смирно ва. Попри захворювання на енцефаліт і лейкодистрофію, він не лише навчився ходити, а вже сім років займається спортом із тренером та мріє про участь у змаганнях з легкої атлетики (біг). На конкурсі також відзначили ще одну кореспондентку Дніпропетровської ОДТРК  Галина Гусак здобула спеціаль ний приз від партнера конкурсу  Групи компаній "МедЕкс перт" за відеосюжет про 10річну Лізу ХалявченкоБабіч. Дівчинка, яка хворіє на синдром Дауна, змогла реалізувати себе у співі, грі на фортепіано, малюванні. Нагадаємо, конкурс "Здоровим бути вигідно!" організував "Український фонд "Здоров'я" за підтримки Міністерства охо рони здоров'я та бюро Всесвітньої організації охорони здоро в'я в Україні.


4

квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

МНЕНИЕ

СОХРАНЯТСЯ ЛИ НАШИ ПРОФСТАНДАРТЫ, или Текущий момент развития СМИ Рывок в развитии информационных технологий стремительно повлек за собой новые формы подачи читателю полезного чтива. Аудитория новых СМИ растет и расширяется. И невольно возникает вопрос: что знают они, эти новые, где проходили науку, знакомы ли они с существующими профессиональными стандартами, свойственными исторически обоснованной журналистике? А может, они станут кичиться именно этим незнанием и утверждать свое право на новые независимые формы? Традиционная журналистика и журналистика цифровой эпохи  это даже не двоюродные сестры. Первая зачастую совсем незнакома с понятием "блогосфера". А вторая не проявит даже попытки дотянуться до высоты выработанных профессио нальных стандартов. Ей достаточно того, что она пользуется добытыми от

непрофессионалов сведениями о со бытиях высокой моды, военных дей ствиях в странах Востока и т.д. и т.п. Выступая за новые формы, некото рые сетевые СМИ готовы гарантиро вать, что общество приумножит свои знания, его диалоги станут более вы пуклыми и яркими. Теперь ведь каж дый гражданин может стать "репорте ром"! А как же расценивать тот момент, когда под личиной гражданской жур налистики порой разыгрывается двой ной стандарт. Там, в Сети, среди пользователей сайтов тоже чувствуется тревога, выра жающаяся примерно, в таких сужде ниях: "Миллионы газетных полос ежедневно попадают в руки читате лей. Волны сотен радиостанций про низывают сегодня эфир, донося до слушателей новости с любого уголка нашей планеты. Тысячи телебашен, десятки космических спутников дела ют нас свидетелями событий в разных странах мира. Значение печати, радио и телевидения в современном мире переоценить просто невозможно. Они

превратились в мощный инструмент воздействия, охватывая своим влияни ем беспрецедентное в истории число людей. Как же не потерять правиль ный ориентир, как не сбиться с един ственно верного пути?" Поэтому очень важно знать все про цессы, связывающие СМИ и их ауди торию для того, чтобы понять законо мерности формирования обществен нополитического мнения. Большин ство политических исследований совре менности, прямо или косвенно отно сящиеся к теме средств массовой ин формации, посвящены проблемам по вышения политической эффективно сти СМИ, увеличению роли СМИ в жизни общества, их влияния на поли тическое мировоззрение отдельного человека и целого социума. Однако, почти никто не задумывается о том, что прежде чем чтолибо усовершенство вать, нужно сначала изучить это в мель чайших деталях, поняв все тенденции и закономерности данного явления. Отдельного разговора требует дея тельность телевидения, функциони

Журналисты  народ социально ответственный. И следует правильно понимать глубину этой ответственности. рующего в условиях развитой рыноч ной экономики, сила его влияния на общество, каждого его члена, что по рождает проблему социальной ответ ственности. Журналисты  народ социально от ветственный. И следует правильно понимать глубину этой ответственно сти. Предпочтительно всетаки под лозунгами настоящих профессио нальных стандартов. Валентина ЛИТВИНЕНКО, член НСЖУ с 1972 года, редактор газеты "Патриот Приднепровья".

ВІДЛУННЯ

Роздержавлення ) імпульс до розвитку 19 квітня у пресклубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ відбувся "круглий стіл" на тему: "Проект Закону України "Про реформування державних і комунальних ЗМІ". Обговорити нагальні питання та деталі законопроекту зібралися головні редактори 28 комунальних газет Дніпропетровщини. Засідання відкрив Олексій Ковальчук, го лова ДОО НСЖУ. Він нагадав учасникам захо ду про доручення Пре зидента України щодо реформування друкова них ЗМІ. Розповів про виконання Україною вимог ПАРЄ щодо кому нальних ЗМІ, про те, як близько до втілення за конопроекту у життя на решті підійшли ук раїнські ЗМІ та яку роль у формуванні законо проекту відіграє Націо нальна спілка жур налістів України. "Вважаю, що нині урядові структури, пред ставники Кабміну чують і сприймають принци пові позиції НСЖУ сто совно роздержавлення ЗМІ. Тому сподіваємось, що наші спілчанські ви моги будуть враховані. Як на мене, величезну

Кринички, "Нові рубежі" Галина Литовченко, головний редактор:  Дуже вдячні за такий "круглий стіл". Усе, про що гово рив Костянтин Григоренко, в принципі, ми маємо  і спеціальні проекти, і поетичну сторінку, і тематичні ви пуски. Для нас важливим було почути, як будувати свої подальші відносини із співзасновниками. Також корис ним був огляд, на кшталт критики зовнішнього вигляду наших районних газет. За це окрема подяка панові Гри горенку.

користь отримають ті ко мунальні газети, яким вдасться вскочити у пер ший вагон потягу під назвою "роздержавлен ня". Процес буде нелег ким, але іншого виходу немає  або роздержав люватися і ставати кон курентоспроможними, або просто зникнути з ринку друкованих ЗМІ. Якщо Верховна Рада підтримає наші пропо зиції до проекту закону, перехід буде менш враз ливим",  наголосив Олексій Ковальчук. На запитання та за уваження щодо рефор мування відповідав Кос тянтин Григоренко, го лова Всеукраїнської асо

Величезну користь отримають ті комунальні газети, яким вдасться вскочити у перший вагон потягу під назвою "роздержавлення" ціації комунальної пре си, редактор міськра йонної газети "Обрії Ізюмщини". Як зменши ти залежність від до тацій? Як буде проходи ти роздержавлення у пілотній групі і хто має до неї увійти? Що роби ти, якщо засновники бу дуть проти роздержав лення? Які джерела до ходів мають бути у ра

йонної преси? Ці та інші моменти реформування турбували учасників "круглого столу". Особ ливе зацікавлення і дис кусію серед присутніх викликала проблема конкуренції районних газет та детальний роз гляд редакційних плат форм, здатних реально приносити дохід. Галина Артєм'єва

"Першотравенські новини"  Олена Солощенко, головний редактор:  Взяли багато корисної інформації. Було цікаво дізнатись, як виходять інші "комуналки", як вони жи вуть, що і як друкують. Хотілося б більше навчальних семінарів  як зробити газету більш привабливою, які актуальні тенденції верстки газети. До Києва нам важ ко дістатися, бо в "комуналках" штат маленький, не рідко буває так, що надовго немає можливості залиши ти газету. А ось у Дніпропетровськ ми з радістю приїха ли й ознайомились з досвідом інших.


квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

5

ГРОМАДСЬКА ПОЗИЦІЯ

Акція "Червоного гірника" ) "Озеленимо івпорядкуєморіднеКриворіжжя" «І знову  в бій, нам спокій тільки сниться!» Це красномовне гасло всюдисущих, непосидючих журналістів знову скерувало їхню рушійну енергетику на масштабну природоочисну кампанію. За ініціативи редакції газети "Червоний гірник", особистої організації та координації нашого колеги, журналіста Миколи Крамаренка, 11 квітня у Кривому Розі всьоме відбулась акція "Озеленимо і впорядкуємо рідне Криворіжжя" Бажання очистити і привес ти до ладу мальовничі куточ ки рідного міста цього разу об'єднало близько 1,5 тисячі дорослих і юних городян. Журналістська акція прокоти лась трьома прикметними місцинами: від бруду та сміття очищали геологічну пам'ятку "Вихід амфіболітів", що на узбережжі Саксагані, парк "Веселі Терни" та Могилу Бабу. Небайдужу журналіст ську братію представляли пра цівники "Червоного гірника", голова міської організа ції Національної спілки журналістів Людмила Тімірга лєєва, газетярі "Пульса",

"Сільського Криворіжжя", "Погляду", телевізійники та радійники "Рудани" й "Криво ріжжя". Учасників зеленого десан ту, що охопив чотири райони, привітали заступник голови Саксаганської райради Юрій Красножон, голова Тернів ської і Криворізької райрад Володимир Терьохін і Воло димир Мельник, отаман реєстрових козаків Дніпропет ровщини Юрій Засядьвовк. Чудові місцини ріднокраю, які потребують нашої допо моги, зобразив на календарях і вручив учасникам екологіч ної акції фотохудожник Василь Гелевачук. Транспорт ну підтримку забезпечили на чальник відділу ДАІ у Кривому Розі Микола Пан

ченко, місцеві організації та фермер Навруз Кулієв. Квітневого ранку біля пам' ятника Олександрові Пушкі ну, що в ЦентральноМісько му районі, зазеленіли свіжо

висаджені кущі самшиту, спірею і форзиції. Зелені на садження в рамках акції виса дили студенти гірничого фа культету Криворізького на ціонального університету. У Саксаганському районі галасливу спільноту з мітла ми, граблями, пилками й ло патами зустрічали не лише здивовані амфіболіти, а й ду ховий оркестр музичної шко ли №3. Під бадьорі звуки му зики десант дружно взявся до роботи, і вже незабаром дбай ливо розчищений парк звільнився від навали сміття і показав своє справжнє, уні кальне в геологічному і есте тичному сенсі обличчя. Поз бавити чудовий краєвид від

сухостою з бензопилами ак тивно взялися давні друзі червоногірничан  бджолярі громадської організації "Трав невий мед" під керівництвом Олега Варешка, Олександра Карауша та Миколи Макого на. Охоче приєднались до акції і внесли свій вагомий внесок у впорядкування пар ку працівники ПАТ "Євраз Суха Балка". Не залишились осторонь доброї справи місцеві роми  старанно пра цювали під керівництвом пас тора церкви "Скінія" Стані слава Павленкова. Багатолюдне зібрання, оз броєне різноманітним трудо вим реманентом, ще довго злагоджено й організовано поралось довкола засмічено го узбережжя річки, аж поки вмита дрібним дощиком бал ка не засяяла чистотою й охай ністю. І білокорі берізки, і сірі кам'янисті амфіболіти по той бік річки вдячно позирали на двоногих працелюбних "мура шок", які старанно наводили лад у нашому спільному домі  оксамитнозеленому, дже рельно чистому домі, який нам щедро і безоплатно ко лись подарувала природа. Тетяна Дрєєва, фото Андрія Трубіцина

ДО 68РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ

Авіадесантник  це назавжди Висадка десанту в партизанський загін, який базувався в лісах на окупованій території Литви, вже вкотре переносилась через несприятливі погодні умови. Такими вони були в листопаді, грудні і лише напередодні Нового, 1944 року, настав наш час... РОКОВИЙ КРОК Ми, дев'ятеро радистів розвідників, яким належало виконати спецзавдання в тилу ворога, слухали по радіо новорічні поздоровлення з Кремля на приватній квар тирі. Раптом на порозі з'явив ся старший офіцер і швидко сказав: "Хлопці! Зараз на мос ковському аеродромі на вас чекає лайнер "Дуглас". Після короткого прощан ня біля трапу, яке дещо відво лікало від надмірного хвилю вання, літак піднявся в небо і взяв курс на Прибалтику. Першою перешкодою стала лінія фронту, на той час вона проходила по Білорусії. Кому доводилося перетинати цей рубіж, знає, що це таке. Ти потрапляєш у вогняні обійми прожекторів, зеніток. І нехай хтось заперечить, що це не страшно. Небезпечну лінію фронту подолали,

місце призначення було не далеко, а попереду  нові сюр призи. На нас чекали ворожі літаки. Та через погодні умо ви ми на кілька годин спізни лися. Партизани зробили для нас певні орієнтири і по чалося десантування. Пер шим впав на засніжений ліс командир нашої групи стар ший лейтенант В'язников, за ним зробив крок до люка я  і раптом мене схопив другий пілот. Виявилось, що через помилку інструктора із де сантування мій парашут не з'єднано тросом із літаком. Усунувши цю проблему, пілот легенько проштовхнув мене через люк. Потім уже, перебуваючи в партизанському загоні, пере жив чимало різних екстре мальних ситуацій, тяжке по ранення. Але найстрашні шою для мене завжди зали шалась мить, коли я міг упас ти на землю без діючого па рашута.

Після звільнення радян ськими військами Прибалтики ми повернулись у Москву для подальшої служби в радіочас тинах. Отримали державні нагороди  орден Червоної Зірки і медаль "За відвагу". А ще

партійну школу, факультет журналістики, потім працю вав на різних посадах у Дніпропетровській області. Зокрема, був редактором "Нікопольської Зорі", тепер це "Південна Зоря". За успіш

ПЛИНЕ ЧАС...

На фото: Після повернення з партизанського загону. Другий у першому ряду зліва направо автор спогадів Г.Симак

Наша десантна група ра дистів тримала під контро лем тилові радіостанції воро га, перехоплювала цінну інформацію про дії і пересу вання німецьких частин. Водночас ворог нам нічого не прощав.

більше були щасливими від наданої нам відпуски, зустрі лися з рідними та близькими. ...Коли закінчилась Друга світова, довелось поповнюва ти свої досить обмежені знання. Закінчив Харківську

не висвітлення життя села мене нагородили медаллю "За трудову відзнаку". Із 1957 року  член Національної спілки журналістів України. А ще мені поталанило бути в 1959 році делегатом установ

чого з'їзду журналістів Со юзу, який проходив у Москві в Колонному залі Будинку спілок, а також на прийомі в Кремлі, де був Микита Хру щов. Невпинно плине час, мені вже 94 роки. Багато що забу лось, от тільки голодомор 19321933 років викреслити з пам'яті не можна. Його я відчув ще дитиною в селі Спаському, де проживав з батьком. Усі мої військові по братими, як і більшість колег по перу, давно померли. І лише інколи спілкуюся зі своїм одноліткомжурналіс том і поетом Миколою Ми колаєнком, з яким у 60ті ра зом працювали на студії теле бачення. ГРИГОРІЙ СИМАК


6

квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

ИЗДАНИЯ ЖУРФОНДА

Готовится к печати книга Владимира Рязанова "Журналистские байки" Шестидесятые  восьмидесятые годы прошлого столетия  наивысший расцвет фотографии в Советском Союзе. Проводятся всесоюзные, республиканские и областные выставки художественной фотографии, улучшается качество публикаций в периодике и специальных изданиях. На творческом подъеме были и фоторепортеры Днепропетровска. Преодолевая консервативные партийные подходы и штампы в газетных иллюстрациях, они постоянно искали новые виды фотографических решений. Днепропетровские фоторепортеры активнее стали печататься в республиканских и всесоюзных газетах и журналах. Они также участвовали в различных фотовыставках в Днепропетровске, Запорожье, Полтаве, Киеве, Москве. В те годы на страницах городских и областных изданий печатались штатные и нештатные фотокорреспонденты Юрий Антонец, Виктор Арсирий, Леонид Беляев, Яков Бобров, Юрий Боловин, Василий Вакирин, Юрий Воротников, Виктор Грабовский, Николай Дмитриев, Владимир Ефремов, Владимир Жук, Анатолий Журавель, Анатолий Запара, Дмитрий Зуев, Борис Ковтонюк, Леонард Кошанский, Анатолий Красножон, Альберт Нидерер, Георгий Пазенко, Борис Перепади, Василий Пилипчак, Александр Саетов, Юрий Серадский, Рэм Суворов, Борис Умбрас, Геннадий Шевченко, Владимир Шеховцов, криворожане Анатолий Иванкин, Борис Косыгин, Роман Карнаух и другие. Со многими из них в разные годы мне доводилось работать рядом, а Александра Саетова и Владимира Шеховцова считаю своими учителями. Многих днепропетровских фотокоров 70х  80х годов прошлого века уже нет в этом мире, некоторые и сегодня продолжают работать, жить фотографией. Рассказы и байки о курьезных и забавных случаях из жизни журналистов той поры можно будет в скором времени прочитать в моей книжке, которая готовится к выпуску в "Журфонде". Владимир Рязанов

Журналистские байки ЭХО Кафе под названием "Эхо" находи лось на проспекте Карла Маркса рядом с гостиницей "Астория". Это было одно из любимых мест встреч днепропетров ских журналистов. В кафе, как тогда было принято, находилась раздаточная линия для выбора блюд и буфет со спиртными напитками. В этом "предприятии общественно го питания" пишущая братия назнача ла встречи с коллегами и героями сво их публикаций. Сюда можно было зай ти в любое время и обязательно застать коголибо из коллег. Часто предвари тельно созванивались: "Встречаемся в библиотеке № 1",  под таким псевдо нимом было закодировано "Эхо".  Что брать с собой?  Пару экземпляров рукописей. Под "рукописями" подразумевался портвейн "белый Таврический" или "Біле міцне", в простонародье "биоми цин". В "Эхо" (иногда мы его называли "Ухо") можно было встретить как на чинающих журналистов, так и "акул пера". Маститые свой столик обустра ивали пошикарнее. А мы, молодежь, брали на линии раздачи закуску про ще: дешевые котлетки, салатики. Час то (когда денег было маловато) проси ли только одни гарниры: кашу, карто фельное поре, макароны… Порою за куску и выпивку приносили с собой. Каждого вновь прибывшего в кафе компания встречала дружным привет ствием, находила стул, стакан, в кото рый наливался портвейн, угощала не хитрой закуской. Особо рады были тем, кто приносил с собой чтолибо спирт ное или съедобное. Например, Геор гий Николенко часто приносил соб ственноручно собранные и приготов ленные грибочки. А у Саши Саетова всегда были собственные заготовки: бочкового посола огурцы, помидоры или килька, в которую он добавлял по резанный лук и подсолнечное масло. Здесь же, во время дружеских засто лий, на клочках бумаги, а то и на сал фетках (тогда в общепите вместо сал феток использовалась чистая газетная, а то и оберточная бумага) делались раз личные записиэкспромты. Писались и статьи, и заметки, и стихи, и эпи граммы… Журналисты, особенно "аку лы пера", ведали и о том, что и сотруд ники КГБ заходили в это кафе, чтобы из первых уст заполучить информацию о духе и настроениях нашей братии. Сидя за соседним столиком, подслу шивали разговоры, после нашего ухо да подбирали оставшиеся клочки бу маги и салфетки.

Буфетчица Вера  жена одного из журналистов  знала многих посети телей и без вопросов наливала люби мые напитки. Через нее передавали информацию о своем пребывании, на значали встречи с коллегами, друзья ми. В девяностые годы "Эхо" закрыли. После реконструкции на этом месте работало кафе "Астория", куда также по традиции наведывались местные жур налисты. Но "атмосфера" и "колорит" были уже не те! Теперь на этом месте престижный супермаркет. Проходя мимо его ярких витрин, с грустью вспо минаю молодость.

НАХОДЧИВЫЙ ФОТОРЕПОРТЕР Вручение переходящих Красных знамен лучшим предприятиям  по бедителям социалистического сорев нования  было обычным делом в со циалистическую эпоху. Обычно это происходило в клубах или дворцах культуры предприятий. Вначале про ходило торжественное собрание, а по том представитель областного коми тета КПСС вручал награду выходив шим на сцену директору, секретарю парткома, председателю профкома, секретарю комсомольской организа ции и представителям трудового кол лектива. Получив редакционное задание снять вручение Знамени коллективу завода имени Петровского, фотокор респондент "Днепра вечернего" Алек сандр Саетов опоздал на событие. Но находчивый фоторепортер не мог вер нуться в редакцию без снимка. С просьбой повторно вручить почетное Знамя обратился к секретарю обкома. Высокий чиновник с пониманием от несся к "беде" фотокора и попросил вернуть в клуб само Знамя и выйти на сцену тех, кому положено. Они повто рили торжественный момент. На сле дующий день на первой полосе "Ве черки" появился снимок за подписью: "Фото А. Саетова". О достоверности события никто и не смог подумать.

ЖУРНАЛИСТ МЕНЯЕТ ПРОФЕССИЮ Случай этот произошел настолько давно, что уже никто и не вспомнит, в каком точно году он был и в каком ра йоне области. Корреспондента областной партий ной газеты Вячеслава N, приехавшего освещать весенние полевые работы, в районный центр провезли по сельским хозяйствам и, как того требовала хле босольная традиция, он был прилич но угощен в местном ресторане

партийным начальством. Но и после этого гость вначале посетил буфет гос тиницы где, дойдя до "кондиции", вва лился в двухместный номер. Из душевного равновесия нашего героя вывел храпящий на соседней кой ке гражданин, который был немедлен но разбужен журналистом и строго предупрежден. Недоспавший сосед, который также был не совсем трезв, "встал в оппозицию". Попранный в своих правах Славик потребовал у ад министратора гостиницы отселить из его номера "нарушителя спокойствия". Но ей, грубо оторванной от застолья с друзьями, было недосуг разбираться с постояльцами, и она вызвала мили цию. На разборку пришел исполняющий обязанности отсутствующего началь ника райотдела сам товарищ майор. Он тоже оказался прилично подвыпив шим, так как единственный подчинен ный на тот момент лейтенант, отметив ший на дежурстве день рождения тещи, был отпущен отсыпаться домой. Оскорбленный таким негостепри имным отношением, наш "герой", не брежно махнув красной книжкой, представился… полковником КГБ, выполняющим в данный момент сек ретную миссию, связанную с безопас ностью государства. Одновременно "намекнув" на большие связи в различ ных областных управляющих структу рах, он потребовал отдельный номер и... бутылку водки. Затем, стукнув ку лаком по столу, объявил всех присут ствующих уволенными с завтрашнего дня. Здоровье у журналиста было отмен ное, и, очень рано проснувшись в оди ночном номере, он похмелился в бу фете автостанции и первым автобусом отбыл в редакцию писать в номер от чет о трудовых буднях тружеников села. А оставшиеся: милицейский майор и администратор гостиницы, также похмелившись утром, еще долго гада ли  уволены они или нет.

ГЕРОЙ… НА КОЛЕНЯХ Из обкома партии в редакцию "Днепровской правды" поступило ука зание осветить высокие достижения хлеборобов Новомосковского района. Они вырастили лучший в области уро жай зерновых. На выполнение зада ния отправили журналиста Рэма Су ворова. А первым секретарем райко ма партии в то время был известный на всю страну Герой Социалистичес кого Труда Анатолий Щудро. Егото с Золотой Звездой на груди на фоне ко лосящегося поля и решил сфотогра фировать репортер. Поехали. Лето в

тот год выдалось жаркое. К тому же, сорта пшеницы были низкорослыми  все по колено. Но Рэм от задумки снять Героя среди колосков по пояс не отказался. Объехали несколько по лей: все не то. Тогда Рэм Николаевич и говорит партийному руководителю района:  Без лопаты нам никак не обойтись.  Почему?  Яму надо выкопать! Не могу же я поставить Героя на колени. Все понял умудренный опытом ру ководитель.  Где становиться? Фоторепортаж об уборке зерна в Новомосковском районе появился на первой полосе газеты. Центральное место занимал снимок Героя Соцтру да Анатолия Щудро, стоящего по пояс среди налитых зерном колосьев. Никто не мог и предположить, что тот стоял на коленях.

"ЗА ОКНО ПОСТАВИМ" В 1974 году редакция газеты "Днепр вечерний" находилась на улице Лени на. Я, тогда еще начинающий фото журналист, часто приходил за советом к бывалому фотокорреспонденту Алек сандру Саетову. Захаживал к нему и фотокорреспондент газеты "Зоря" Вла димир Шеховцов. Бывало, что разго воры о том, какой фотоаппарат или объектив лучше, разборы фотосним ков, а также творческие дискуссии за ходили в тупик. "Без поллитры", как говорится, разобраться было невоз можно. Бежать в гастроном, как само му молодому, приходилось мне. Спо ры о том, сколько брать,  обрывал хо зяин фотолаборатории:  Если останется  за окно поставим! Тут необходимо пояснить, что в то время для изготовления фотографий требовалась темная комната, где про являлись пленки и печатались фото графии. Поэтому стекла большого окна комнаты были заклеены черной бума гой. А между рамами окна были обуст роены полочки, на которых хозяйствен ный Саша хранил всякую всячину. А так как внутренние стекла также были светонепроницаемы и скрыты от по сторонних глаз, то там он хранил так же выпивку и закуску. К тому же, в хо лодное время года это место служило и холодильником. Иногда там действи тельно чтото оставалось от вчерашних "творческих разборок", иногда запас ливый Саша заранее ставил коечто, предвидя предстоящий визит коллег фотокорреспондентов. Но, чаще все го, после ухода гостей "поставить за окно" было абсолютно нечего. (Отрывок из книги В. Рязанова)


квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua

7

СОВЕТУЕМ ПОЧИТАТЬ

"И ПАЛ БЕРЛИН ПОВЕРЖЕННЫЙ"... Произошло это знаменательное событие в истории Великой Отечественной войны в ночь с 30 апреля на 1 мая 1945 года. Тогда о нем голосом Левитана сообщили "все радиостанции Советского Союза"… Речь идет о водружении Красного Знамени над рейхстагом  зданием парламента фашистской Германии. И тогда, и сейчас его называют Знаменем Победы. И если все мы знаем, что этот подвиг совершили бойцы 150й стрелковой дивизии Герои Советского Союза Егоров и Кантария, то мало ведаем о тех, кто был рядом с ними, кто в условиях жесточайших боев, ценою жизни обеспечивал выполнение приказа К сожалению, ни генера лов, ни рядовых, участвовав ших в том сражении, подняв ших стяг над рейхстагом, став шего символом Победы, уже нет в живых. Кроме одного. Это радист батальона той са мой дивизии, где служили прославленные Герои, сер жант Виталий Савчен. Вот о жизни и боевом пути, об его однополчанах и идет речь в книге, недавно изданной "Журфондом" областной орга низации Национального со юза журналистов Украины, под названием "Фронтовик  нет выше звания". Вообщето Виталий Матве евич рассказывает в основном о себе и своих побратимах, издатель же цитирует страни цы его дипломной работы, по священной истории 150й ИдрицкоБерлинской диви зии и приводит стихотворные строки школьного сочинения о герое повествования, где есть такие "взрослые" слова: "Некому на фронте слезы утирать: Далеко осталась гдето мать…" О самом главном событии фронтовой жизни Виталий Савчен так говорит в книге: "А тем временем знаменос цы в сопровождении отделе ния младшего сержанта Щер бины пробивались вперед. Всю эту группу возглавлял лейтенант Берест. Поднимаясь вверх, смельча ки то и дело вступали в схват ки с небольшими разрознен ными группами гитлеровцев. Затрудняли путь и разрушен ные лестничные клетки. На конец, достигнув чердака, вои ны вышли на крышу здания. Потом Егоров рассказывал нам:  Оглянулись мы, а весь Берлин под ногами лежит. Мы стоим со знаменем и прики дываем, куда лучше его поста вить. Держимся за железного коня, чтобы не сбросило взрывной волной. В это время осколок врезался в его круп. Образовалась дыра. Кантария

 острый ум и железная выдерж ка. Чтобы не были видны лей тенантские звездочки  ведь немцы соглашались иметь дело только со старшим офи цером,  Берест поверх гимнас терки надел кожаную тужур ку. В качестве адъютантов с ним отправились капитан Неустроев и рядовой Прыгу нов. Группу прикрывал своим пулеметом лейтенант Гераси мов. Спустились вниз. Навстре чу немцы: два офицера и пе реводчик. За их спинами тоже пулемет.  Ваше сопротивление бес смысленно,  сказал через пе реводчика Берест.  Предлага ем сдаться в плен. Гарантиру ем жизнь всему составу гарни зона.  Мы согласны на сдачу в плен, ответили немцы.  Но только через ваши боевые по рядки не пойдем. Снимите солдат с боевых позиций и выстройте их без оружия. Это будет гарантия того, что они не учинят нам самосуд. Берест решительно отверг это предложение.  Никакого самосуда не бу говорит: "Давай сюда поста вим". Мы поставили древко в пробоину и начали спускать ся вниз. Вдруг навстречу под нимается солдат. "Знамя вид но только с одной стороны,  кричит он.  Причем такое впечатление, как будто его в руках держит верховой, что на коне сидит".  Мы снова поднялись на крышу. Под ногами хрустит битое стекло, всюду валяются осколки снарядов. Куда же знамя поставить, чтобы оно на весь Берлин видно было? На купол? Но он весь разбит, остались одни ребра. Решили по этим ребрам и подняться. Посмотрели вниз через купол  жуткая пропасть. Но время не ждет. Карабкаемся дальше. Поднялись выше некуда. Здесь и привязали древко по крепче. Когда над рейхстагом гор до взвился Красный флаг  символ Великой Победы сто яла глубокая ночь накануне Первого мая 1945 года. …Бой за рейхстаг не пре кращался и весь следующий день. Здание охватил пожар. Горели подожженные фашис тами архивы, ковры, мебель, картины, деревянная обшив ка помещений. Большая груп па осажденных вырвалась из бетонированного подземелья и завязала бой на первом эта же. Дело стало доходить до рукопашных схваток. Почти одновременно гитлеровцы вновь пошли в контратаку от Бранденбургских ворот со сто роны Карлштрассе. Дивизион майора Тесленко огнем две надцати орудий отбивал силь нейший натиск пехоты и тан ков противника. В половине

Когда над рейхстагом гордо взвился Красный флаг  символ Великой Победы стояла глубокая ночь накануне Первого мая 1945 года. шестого вечера необычайной силы грохот потряс воздух и землю. Это открыли огонь по рейхстагу сто с лишним ору дий дивизии и корпуса. В горящем здании сража лись около трехсот наших бой цов. Здесь гитлеровцы облада ли почти семикратным пре восходством. Приходилось одновременно отражать на тиск врага и тушить то и дело возникающие пожары. Сбива ли пламя бушлатами и плащ палатками. Младший сержант Щербина с группой бойцов оказался отрезанным от ос тальных и в течение несколь ких часов самостоятельно вел бой с противником. Поздно вечером фашисты у входа одного из подземелий вывесили белый флаг. По лестнице, ведущей в подзем ные галереи, чтобы выяснить намерения противника, спус тился рядовой Прыгунов, вла деющий немецким языком. Минут через двадцать сол дат вернулся с ответом:  Немецкое командование не прочь вести переговоры о судьбе осажденных, но только со старшим офицером. Ведение переговоров пору чили лейтенанту Бересту. Он как нельзя более подходил для роли парламентера: пред ставительный внешне, мо лодцеватая выправка, а главное

дет,  сказал он.  Вы имеете дело с дисциплинированными войсками. Наше требование  капитуляция без всяких усло вий. Предоставив фашистам двадцать минут на размышле ние, наши парламентеры по кинули подземелье. У входа остались пулеметчики. Сюда же подтащили орудие для стрельбы прямой наводкой. Время истекло, но от гит леровцев ответа не последо вало. И снова разгорелся ожесточенный бой. Вниз по летели гранаты, фугасы. Ле стничные марши прошивал кинжальный пулеметный огонь. Утром 2 мая немцы вновь выбросили белый флаг. Те перь уже без всяких условий и переговоров они начали сда ваться в плен. Всего из подзе мелий рейхстага вышло 1650 гитлеровцев. На подступах к зданию и внутри него было обнаружено свыше 2500 тру пов солдат и офицеров про тивника. Лишь спустя шесть дней фашистская Германия подпи сала акт о безоговорочной ка питуляции…" Так была подведена черта в войне. А сколько осталось по зади сражений, смертельно опасных боевых эпизодов! Чтобы узнать о них подробно  надо читать.

В книге публикуется также "Марш 150й дивизии", напи санный по горячим следам в августе 1945 года неизвестным автором, в котором есть такой куплет: И пал Берлин поверженный, Ворвались мы в рейхстаг, Со славой беспримерною Над ним подняли стяг. Лети, молва крылатая, про славные дела, Как сто пятидесятая в Берлин весной вошла. И в качестве послесловия… Пройти пекло войны, по стоянно находиться на грани жизни и смерти  такое мо жет выдержать лишь человек с твердым характером и не поколебимой верой в право ту своего дела. Как бы пафос но это ни звучало, факт оста ется фактом: Савчены одоле ли непомерно сильного вра га, уничтожили фашизм как таковой и в наследие остави ли нам и всем последующим поколениям мир и покой. А вот как ими теперь распоря диться уже зависит от нас самих. И всетаки, о каких бы гло бальных исторических собы тиях мы ни говорили, у каждо го из их участников есть еще и личная жизнь. "На любовном фронте" Виталий Савчен тоже вышел победителем, покорив сердце Антонины Волошино вой.Как и предусмотрено при родой, у молодой четы появи лись дети: вначале это была Марианна, затем  Виктория. Обе дочери, как принято говорить, вышли в люди: стар шенькая стала сеять "разум ное вечное" в школе, младшая посвятила себя железнодо рожному транспорту, а дочь Марианны Ирина, уже внуч ка Виталия Матвеевича, ус пешно осваивает самую гуман ную на земле профессию  вра чевателя. Как, наверное, каждого из нас, не минули Виталия Сав чена и житейские горечи. Са мая больная потеря  уход в мир иной супруги. А без нее и с возрастными болячками все труднее и труднее справлять ся. А житьто надо. Вот и над книгой вместе с авторами и издателем в последнее время корпел: чтото или когото нельзя забыть, надо запол нить и "белые пятна" истории войны. Теперь и эта мечта осущест влена. Книга состоялась. Ка кая она вышла  судить уже читателю. Важно, что она вошла в качестве наследия бу дущему от фронтовика Вита лия Савчена. А ему самому будет служить вечным памят ником. О чем нельзя не сказать: основной тираж книги издан при финансовой поддержке фонда "Защита участников Великой Отечественной вой ны и их семей", за что ему большое спасибо от авторов и читателей. Елена Данилевич


квітень 20 13 року № 2 (159)

www.nsju.dp.ua 8 Лiтературна сторiнка

ПОЕТИЧНЕ ВІДКРИТТЯ

Із глибини серця Станіслав Повод  людина різних обдарувань. Тривалий час у всіх, хто знає Станіслава Повода, його особистість, у першу чергу, асоціювалась саме з електронною журналістикою. Загальновідомо про літературні уподобання Станіслава Повода. Але зустріти в його поетичних рядках таку глибинну, місцями рівня Сосюри, лірику, сподівалися небагато серед тих, хто звик бачити у панові Станіславові лише заклопотаного адміністратора. Здається, в його творах нині струменіє те, що було приспано, запорошено під пилом щоденних турбот. Фідель СУХОНІС, редактор журналу "Бористен" СТЕП

БАЛАДА ПРО КОНЕЙ Стояли коні на припоні. Втомились коні. Стояли білі, вороні, червоні Та сірі в яблуках. Красиві коні. Стояли коні на припоні. Стояли сонні. Їм снилось, як купались в сонці І паслись в травах на осонні, Як бігли диким степом, Де так пекло нестерпно. Стояли коні на припоні. Проснулись коні. Вдихнули рідний запах степу. Вдивились в далечінь простерту. Відчули подих вітру У гривах своїх світлих. Стояли коні на припоні. Іржали коні. Іржали білі, вороні, червоні Та сірі в яблуках. Красиві коні. Стояли коні на припоні. І враз  зірвались коні. Зірвались білі, вороні, червоні Та сірі в яблуках. Красиві коні. Летіли коні  без перепонів, І дихали  на груди повні. Летіли білі, вороні, червоні Та сірі в яблуках. Красиві коні. Летіли  аж в копитах дзвони грали, А в гривах  сонячні заграви.

Ви бачили колись, як розквітає степ, Розбуджений й розбурханий весною, Як сивий і сумний прадавній степ Знов воскресає юною красою.

Тут співом жайворів залита далина, А як замре той срібний голос,  То ніби обірветься у душі струна, Щоб знову задзвеніть й розлитися навколо.

Як сонячна орда, ввірвавшись в сонний степ, Промінням заливає його з луків, А зпід копит її здіймається й росте Створіння з райдуг, пахощів і звуків.

Такий він степ, романтик і чаклун,  То враз запалить кольорові ватри, То винесе строкатий крам із клунь Й барвистим стане, як циганські шатра.

Як вічний шлях свій гомінкі ключі Гаптують сріблом в небі голубому І дзвонами бентежними удень й вночі У дику тундру кличуть із собою.

То жовті, то бузкові шати одягне, Мов юний принц в травневі дні і ночі. То полум`ям тремтливих маків спалахне Й надовго ними заворожить очі.

Як творяться й вмирають кольори В мереживі світань й загравах надвечір`я, Коли чаклують фарбами згори І вранішня зоря, й зоря вечірня.

То вижене хмаринки, як ягнят, Попастись на блакитнім лузі. Допоки пастушки не стануть заганять Їх в сонячні кошари на вечірнім крузі.

Як розливається зелений океан І котить хвилі за далекий обрій. Як ненароком вранішній туман Змиває вже такі знайомі обриси.

А на світанку вовни настриже Й загрузить нею аж до верху гарби. Вони ж неквапно до нічних пожеж На ярмарок потягнуться важкі й незграбні.

Як теплі, тихі і рясні дощі Тримають у облозі буйні перелоги. Коли ж, нарешті, навкруги передощить, Осліплять зір осяяні розлоги.

То заплете у гриви ковилу й полин Й полине табуном у сиву вічність. То скіфських баб серед кульбаб  перлин Збере вночі на таємниче віче.

Тут грає вітер на буянні трав, Чарує й полонить розхристане безмежжя І крає серце сурмами заграв, Й відлунює тривогою й бентежжям.

А ті, як свідки й вартові епох, Стоять зажурені на стомлених курганах. Про що із степом розмовляє бог, Вони при зорях слухають до рання.

ІМЕНИННИКИ ТА ЮВІЛЯРИ БЕРЕЗНЯ Бугайов Олександр Адольфович (Веселий) 01.05.1962р. Канаєва Марія Дмитрівна ........................... 01.05.1938р. Фоміна Ірина Олександрівна ...................... 01.05.1949р. Брижа Людмила Йосипівна ........................ 01.05.1962р. Бербенець Ганна Петрівна (Верба) ............. 01.05.1970р. Слабишева Яна Сергіївна (Марія Козкіна) . 01.05.1980р. Тущенко Олександр Олександрович ............ 01.05.1986р. Печерський Юрій Миколайович ............... 02.05.1938р. Дубовський Олександр Борисович ............ 02.05.1962р. Портнов Володимир Миколайович ............ 03.05.1949р. Чемерис Ярослав Валентинович ................ 03.05.1968р. Гусак Наталя Анатоліївна ........................... 03.05.1978р. Колісник Раїса Григорівна ......................... 03.05.1980р. Панкевич Антон Павлович ........................ 04.05.1978р. Тимощук Ганна Василівна .......................... 04.05.1987р. Луньова Світлана Іванівна (Маркова) ....... 05.05.1955р. Крохмаль Віра Володимирівна .................. 05.05.1956р. Герман Юрій Володимирович .................... 05.05.1963р. Івахненко Ірина Іванівна ............................. 05.05.1967р. Олійникова Оксана Вікторівна ................... 06.05.1966р. Захватаєв Юрій Володимирович ................ 06.05.1979р. Шовкун Григорій Іванович(А.Григорєв) ..... 06.05.1938р. Чегіль Алла Іванівна (Іванова) ................... 07.05.1965р. Обуховський Вадим Павлович (Вадімов) .. 08.05.1938р. Цурканова Ганна Олексіївна (А.Косіненко) 08.05.1953р. Циганкова Людмила Кирилівна ................. 08.05.1959р. Євтушенко Євген Ігорович ......................... 08.05.1960р. Сидоренко Валентина Лаврентівна (Кирпа) 09.05.1941р. Чорний Вадим Володимирович ................. 09.05.1965р. Дмитренко Ярослав Сергійович .................. 09.05.1971р. Сорокопуд Вікторія Вікторівна (Грабовська) . 09.05.1979р. Пирогова Алла Анатоліївна ....................... 09.05.1980р. М'якшиков Микола Віталійович .................. 10.05.1968р. Кальянова Олена Анатоліївна ..................... 10.05.1971р. Гайовий Олег Валерійович ......................... 10.05.1974р. Козаренко Ольга Володимирівна ................ 10.05.1986р. Садошенко Тетяна Олексіївна ...................... 11.05.1952р. Архипов Василь Геннадійович ................... 11.05.1983р. Нарівський Сергій Сергійович ................... 11.05.1989р. Cïî÷àòêó áóëî ñëîâî...

Олєксієнко Микола Васильович .................. 12.05.1947р. Баркан Олена Михайлівна .......................... 12.05.1955р. Лаврут Ігор Олександрович ......................... 12.05.1963р. Щербова Олена Віталіївна .......................... 12.05.1968р. Лаптєв Євгеній Анатолійович ..................... 12.05.1979р. Алєксєєва Анфіса Юріївна (Букреєва) ........ 12.05.1980р. Лабутін Сергій Петрович ............................. 13.05.1953р. Дінець Павло Петрович (Піддубний) .......... 13.05.1969р. Зашко Олена Миколаївна ........................... 13.05.1993р. Орлова Валентина Олександрівна ............... 14.05.1957р. Ларін Андрій Іванович .............................. 14.05.1968р. Марговцев Володимир Якович ................... 15.05.1934р. Золотарьов Андрій Володимирович ........... 15.05.1965р. Гудейчук Ігор Васильович ........................... 16.05.1958р. Тулянцев Андрій Анатолійович .................. 16.05.1962р. Лігун Катерина Сергіївна ........................... 16.05.1988р. Петренко Лариса Миколаївна ...................... 17.05.1951р. Козленко Олександр Миколайович ............. 17.05.1959р. Канунніков Віктор Володимирович .............. 17.05.1969р. Коваленко Світлана Анатоліївна ................. 18.05.1974р. КононенкоЮрова Свiтлана Анатолiiвна ..... 18.05.1974р. Угнівенко Світлана Миколаївна ................. 18.05.1983р. Горловський Марк Ілліч .............................. 19.05.1934р. Матющенко Борис Олександрович .............. 19.05.1937р. Тимошенко Владлен Васильович ................ 19.05.1964р. Ляпін Сергій Олександрович ...................... 19.05.1980р. Корж Вікторія Володимирівна .................... 20.05.0983р. Токарєв Микола Васильович ...................... 20.05.1957р. Терещенко Валерій Іванович ..................... 20.05.1958р. Мироненко Наталія Григорівна .................. 20.05.1960р. Фофанова Ганна Михайлівна .................... 20.05.1960р. Ковач Володимир Дмитрович ..................... 20.05.1970р. Рибицький Іван Васильович ....................... 21.05.1936р. Безуглий Леонід Микитович ....................... 21.05.1950р. Шуманн Олександра Несторівна ................. 21.05.1952р. Гвоздик Ігор Миколайович ......................... 21.05.1964р. Савельєва Вікторія Олександрівна .............. 21.05.1964р. Медведєва Ольга Вікторівна ....................... 21.05.1979р. Сердюк Інна Петрівна (І.Янова) .................. 22.05.1937р.

Засновники: Дніпропетровська обласна організація Спілки журналістів України та Журналістський фонд. Реєстраційне свідоцтво ДП № 659 від 1.09.99 р.

Головний редактор Олександр Давидов Відповідальна за випуск Тетяна Кремiнська Адреса редакції: dnepr.nsju@gmail.com 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 8.

Осміченко Леонід Дмитрович .................... 22.05.1946р. Сердюк Антон Миколайович ....................... 22.05.1976р. Киба Василь Петрович (В.Караванов) ....... 23.05.1943р. Климов Геннадій Іванович ........................ 23.05.1949р. Ткач Володимир Олексійович .................... 23.05.1959р. Храновська Олена Володмирівна ............... 23.05.1959р. Желєзнова Вікторія Володимирівна ............ 23.05.1960р. Затучна Жанна Володимирівна ................... 23.05.1970р. Мухін Олександр Віталійович ..................... 23.05.1975р. Зінченко Катерина (Андрус) ....................... 23.05.1981р. Аббасова Лейла Гусейн кизи ..................... 23.05.1985р. Горобець Алла Борисівна (А.Привольська) 24.05.1954р. Ікол Ірина Тарасівна .................................. 24.05.1959р. Ситенко Владислава Анатоліївна ............... 24.05.1980р. Орлик Федір Никондрович (Ф.Никандров) 25.05.1932р. Макіда Валентина Миколаївна ................... 25.05.1976р. Коломоєць Юлія Сергіївна (Юлія Сергіїва) 25.05.1978р. Багаєва Світлана Володимирівна ............... 25.05.1982р. Муханов Юрій Вікторович (Черніков) ........ 26.05.1942р. Звірко Володимир Олексійович ................. 26.05.1954р. Потапова Роберта Василівна ....................... 27.05.1935р. Лапіна Тетяна Іванівна (Ніколенко) ............ 27.05.1938р. Агєєв Володимир Станіславович ................ 27.05.1975р. Токарєв Олександр Миколайович .............. 27.05.1980р. Бабенко Юлія Миколаївна .......................... 28.05.1961р. Компанієць Микола Олексійович .............. 28.05.1962р. Блик Людмила Михайлівна ....................... 28.05.1968р. Гвоздик Оксана Богданівна ........................ 28.05.1968р. Юрченко Артем Олександрович ................. 28.05.1977р. Первушина Тетяна Григорівна ................... 28.05.1979р. Ткаченко Алла Іванівна (А.Ромашкова) ..... 29.05.1950р. Старенко Ігор Миколайович ...................... 29.05.1953р. Якуненко Андрій Євгенович (А.Меньшов) . 29.05.1965р. Вронський Дмитро Петрович ...................... 29.05.1979р. Харламов Віктор Георгійович .................... 30.05.1952р. Хрипун Євген Леонідович (Травневий) ..... 30.05.1980р. Гультяєва Катерина Василівна ................... 30.05.1985р. Ситнік Ірина Сергіївна (І.Сергієва) ............ 30.05.1980р. Шуригіна Ілона Генадіївна .......................... 31.05.1987р.

тел. 7455231, 7441646, 7454054 Email:dnepr.nsju@gmail.com ДУМКИ АВТОРІВ ПУБЛІКАЦІЙ НЕ ЗАВЖДИ ЗБІГАЮТЬСЯ З ПОЗИЦІЄЮ РЕДАКЦІЇ.

Підготовка до друку та друк: ТОВ «Видавничий Будинок «Кераміст». Адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, 16, тел. (061) 2281030,

www.keramist.com.ua. Тираж  2000 прим. Замовлення № Номер підписано до друку 29.04.2013

нсжу/днепропетровск  

нсжу/днепропетровск

Advertisement