Page 1

1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

Cпочатку було слово... 1

1 червня 2012 року №2 (153)

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів України та журналістський фонд

Шануємо традиції, вирішуємо проблеми, цінуємо досвід

20 років  чудовий вік. Це молода людина, яка має великі перспективи, має право на навчання, має право на те, щоб скористатися своєю молодістю, незалежністю, відвертістю та наснагою. Такі вони, журналісти України, що за 20 років зросли у тій професійній «колисці», яку майже півстоліття колисали майстри, справжні аси журналістського братства, талановиті і дуже чуйні особистості  яких поважають, з якими радяться, яких згадують.

Тетяна Кремiнська Уже декілька поколінь журналістів вбирають досвід профе сіоналів, зважаючи на великі творчі здобутки та літературну спадщину Придніпров'я. Дніпропетровщина може пишати ся іменами, які стали образом авторської думки, особливо го мислення: Олександра Дем'яненко, Павло Богуш, Аркадій Пальм, Володимир Буряк, Володимир Єфремов, Галина Півняк, Наталка Старюк, Олександра Пекліна, Євген Надіон, Володимир Демченко, Анатолій Косий, Тамара Полякова, Ірина Уварова та багато інших. Дніпропетровщина завжди була в авангарді не тільки еко номічного розвитку держави, але й творчих, інтелектуаль них успіхів. Саме в Дніпропетровську в 1989 році було за початковано першу в Україні щотижневу газету «Прес кур'єр», в 1991 році сто дніпропетровських журналістів взяли участь у написанні першої книги в СРСР про воїнівафганців, яка вийшла у видавництві «Січ», в 1996 році відділення журналістики, яке існувало дев'ять років на філологічному факультеті, набуло статусу факультету, вперше в Україні премію ім.Бориса Дерев'янко «Журналістська честь» було при суджено редактору міської газети «Наше місто» Миколі Кравчуку. Відбулася подія у 1998 році. Сьогодні обласна організація Національної спілки жур налістів уособлює Дніпропетровську школу журналістики на національному та міжнародному рівнях, маючи в своїх ла вах більше тисячі спілчан. Щороку спілка поповнюється молодими, сміливими, талановитими журналістами, які вже присвятили своє життя цій неспокійній, але вельми цікавій професії. І не випадковим став той факт, що дніпропетровську орга нізацію НСЖУ очолив молодий, енергійний та досвідчений

Олексій Ковальчук, головний редактор обласної газети «Вісті Придніпров'я». Динаміка життя відчулась по всіх напрямках діяльності нашої спілки. Дніпропетровська організація однією з перших в Ук раїні провела переоблік членів спілки, зроблено електрон ну реєстрацію та звітність, активно йде робота над створен ням спеціальної програми, націленої на поліпшення та удосконалення журналістської майстерності спілчан і підго товки молодих журналістських кадрів для майбутньої робо ти в засобах масової інформації. Для цього будуть прово дитися навчальні семінари тренінги, майстеркласи, а зго дом  відновлено роботу «Школи молодого журналіста». Не тільки на протокольних паперах і в рішеннях, але й на ділі засновано ряд іменних журналістських премій: імені Олександри Дем'яненко, журналістської премії імені Аркадія Паль ма, журналістської премії імені Павла Богуша. Імена дніпро петровських журналістів, які багато років плідно працювали и своєю творчістю виставили високий рівень професіона лізму, нині будуть взірцем і елементом престижу професії для молодої генерації . Соціальний захист журналіста  одне з першочергових пи тань, на які Дніпропетровська обласна організація намага тиметься знайти відповіді. Вирішуватися ці проблеми бу дуть в тісній співпраці зі всіма гілками влади, а ініціювати конкретні кроки до вирішення найболючіших проблем по винна саме обласна організація НСЖУ . Спілка журналістів  це добровільний осередок людей, об' єднаних професією, подібними моральними та духовними цінностями, з однаковим творчим вогнищем у серці. Тому кожен, хто планує або вже залучився до спілки, повинен поміркувати і вирішити: що вiн особисто може зробити для спільної справи? Можливо, саме ваша думка, ваша ак тивність стануть в нагоді.

Шановні колеги і друзі! Вітаю вас із професійним святом  Днем журналі ста! У будьякі часи, за будьякої влади робота жур налістів була нелегкою і дуже відповідальною. За кож ним журналістським матеріалом і за кожним сюже том має бути насамперед правдива і об'єктивна інформація. Звісно, відстоювати правду в нашому суспільстві не легко. Тому найголовніше завдання, яке перед собою ставить Національна спілка журналістів України  це захист свободи слова, відстоювання прав колег у будьякому куточку нашої держави. Спільни ми зусиллями ми доведемо, що журналістика може бути неупередженою, непідкупною і незалежною! Дорогі друзі! Зрозуміло, що 6 червня, як і в будьякий інший день, більшість із вас буде працювати. Адже справжня журналістика вимагає бути в курсі подій та постійно шукати нову інформацію. Це не просто професія, це стиль життя. Ми не створюємо яки хось матеріальних цінностей, але ми формуємо свідомість громадянина, його активну життєву по зицію, зрештою, навіть настрої в державі. Тому бажаю всім працівникам ЗМІ гідно представ ляти професію журналіста, не припиняти творчий пошук та постійно самовдосконалюватися. Хай у вас буде побільше добрих новин, позитивних сенсацій, яскравих репортажів і сміливих проектів. Бажаю вам достатку, успіхів, міцного здоров'я, впевненості у своїх силах та наполегливості у досяг ненні нових висот! А я обіцяю вам професійну підтрим ку і захист у вашій нелегкій роботі! З повагою, голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко

Шановні колеги! У двадцятий раз українські журналісти відзнача ють своє свято. Журналісти Придніпров'я на ниві висвітлення подій завжди були першими не тільки в Україні, але й дале ко за її межами. Ми пишаємося нашими колегами, які йдуть на заклик, допомагають у вирішенні про блем, загострюють увагу влади на тих кричущих мо ментах у житті людей, в яких необхідна активна участь державних структур області, міст, районів. Кожен на своєму місці: телевізійники, радійники, газетярі й кореспонденти інтернетвидань роблять щогодини свою роботу  оперативно й об'єктивно інформують суспільство. За кадром лишаються свята, проведені далеко від сім'ї, безсонні ночі і напружені будні. І все це «заради кількох рядків у газеті». Від усього серця хочу привітати вас і побажати міцного здоров'я, сімейного благополуччя, творчих звер шень та професійної компетенції. Олексій Ковальчук, голова правління ДОО НСЖУ, секретар Національної спілки журналістів України


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

2 КОРОТКИМ РЯДКОМ Працює сайт Дніпропетровської організації Із березня 2012 року активно працює сайт обласної організації Національної спілки журналістів України. На сайті з'явилися рубрики новин регіону, поезія та проза журналістів, інформація про конкурси та фотогалерея. Все, чим живе Спілка, результати цікавих зустрічей в пресклубі, можна оперативно знайти на сторінці ДОО НСЖУ: http://www.nsju.dp.ua

Голову ДОО НCЖУ обрано до складу Секретарiату НСЖУ До нового складу Секретаріату НСЖУ обрано голову Дніпропетровської обласної організації Спілки Олексія Ковальчука, який буде курирувати еко номічні питання Спілки. Першим сек ретарем НСЖУ присутні обрали ниніш нього голову Черкаської обласної орга нізації Спілки, 36річного Сергія Томілен ка, кандидатуру якого запропонував Олег Наливайко. С.Томіленко очолює Черкаську обласну організацію НСЖУ з 2006 року.

П'ять років газеті «Пульс» Інформаційноаналітичний щотиж невик «Пульс: новини, факти, комен тарі» відзначив своє 5річчя успішної діяльності в медіапросторі Кривого Рогу. Стартувавши у травні 2007 року у до волі стислому конкурентному просторі, газета динамічно обійшла своїх конку рентів. За цей час із друку вийшло більш ніж 200 випусків «Пульсу», а його разо вий тираж сягнув за 40 тисяч при мірників. Сьогодні  це авторитетне, популярне періодичне видання кри воріжців. Особливу популярність у читачів ма ють рубрики «Город и горожане», «На злобу дня», «Грани», в яких йдеться про найважливіші події, актуальні пробле ми мешканців міста, про їх непрості долі, моральноетичні аспекти взаємодії людини і суспільства. Декілька років поспіль журналісти «Пульсу» активно співпрацюють з міжнародною програмою «Жди меня». За цей час до редакції надійшло майже 200 заявок на пошук зниклих людей. За допомогою газети віднайдено більше 50 осіб. Дніпропетровська організація НСЖУ вітає творчий колектив газе ти на чолі з головним редактором Оле ною Стулій та бажає знаходитися у позитивній динаміці якомога довше!

Задля вирішення суспільних проблем треба об'єднати зусилля У Дніпропетровській області зареє стровано понад 1000 громадських орга нізацій. Тих, які активно працюють, не більше 15%. Така проблема обговорювалась на черговому засіданні пресклубу, присвя ченому діяльності громадських органі зацій області та їх взаємодії зі ЗМІ. Голова правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук, привітавши гос тей, відзначив, що Дніпропетровська організація Національної спілки жур налістів України зацікавлена у плідній співпраці із громадськими організація ми нашого регіону, для чого повинно сформуватись спільне бачення основних напрямків взаємодії масмедіа і гро мадськості, правильне розуміння гро мадськими організаціями особливостей співробітництва із представниками ЗМІ в інформаційному просторі Дніпро петровщини.

Поважане свято в календарі Пресслужба ДОО НСЖУ Із 2012 року 5 травня святкуватимуть як «День ветерана журналістики Дніпропетровської області». Таке рішення було прийнято на розширеному засіданні секретаріату правління ДОО НСЖУ. Звання буде присвоєно тим, хто присвятив професії понад 25 років Голова обласної організації Олексій Коваль чук від усієї душі привітав журналістіввете ранів. Серед присутніх були й ті, хто не просто при святив журналістиці життя, але й боронив Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни. Це Олексій Хомич Забара, Григорій Олек сійович Симак, Микола Антонович Микола єнко, Валерій Євгенійович Хованський та Олексій Іванович Александров. Лист поша ни ветерану журналістики Дніпропетровщи ни також отримали Валентин Тимофійович Тараненко, Дора Василівна Калинова, Олек сандр Олександрович Пільонов, Микола Ан дрійович Бондаренко, Микола Миколайо вич Нечипоренко, Віктор Петрович Нікітчен ко, Тетяна Іванівна Заславська, Віктор Вікто рович Грабовський. Не змогли з різних при

При Правлінні нашої обласної організації створе но почесну Раду ветеранів журналістики.

чин прийти на свято Олександр Дем'янович Давидов, Володимир Васильович Кузьми нецький, Леонід Володимирович Гамоль ський, Георгій Семенович Бурейко, Зоя Воло димирівна Нікольникова, Тетяна Олемподи стівна Колядинська, Михайло Павлович Куюн, Наталія Григорівна Гармаш, Наталія Савеліївна Абросимова, Олена Михайлів на Баркан, Ігор Семенович Маневич. «У майбутньому, уже до наступного свята, ми плануємо виготовити почесний знак «Ве теран журналістики Дніпропетровської об ласті», який в урочистій обстановці буде вру

чатися тим, хто відпрацював у засобах ма сової інформації понад 25 років,  пообіцяв Олексій Семенович.  При Правлінні нашої обласної організації буде створено почесну Раду ветеранів журналістики, багато хто із вас туди увійде». На жаль, Спілка не має можливості одно часно зібрати всіх журналістів, які заслужи ли носити звання Ветерана (таких близько 200 чоловік!). Але це ні в якому разі не оз начає, що знані та шановані колегижурна лісти нашого краю забуті. При нагоді кожно го обов'язково буде вшановано.

Главное  не быть безразличным В. Сторчаков, секретарь Павлоградской городской организации НСЖУ, заслуженный журналист Украины, редактор газеты «Рідний край»

Павлоградская журналистская организация НСЖУ с 2004 года выросла более чем в два раза : с 20 до 58, и в настоящее время члены НСЖУ нашей организации работают в газетах Павлограда, Терновки, Першотравенска, Петропавловского района и в пресс:службах ДТЭК, напрямую связанные с ПАО «Павлоградуголь», а также на местном радио и ТВ Интерес связать свою профессио нальную службу с НСЖУ во многом определили те факты, что журналист ская организация позаботилась о корпоративных связях коллег, меро приятиях, которые стали по душе ра ботникам газет, радио и ТВ. Павло градская организация поделовому и активно включалась в мероприятия областной организации НСЖУ  прессклубы, брифинги, пресскон ференции, пресстуры, фестивали и т.д. Мы провели ряд подобных ме роприятий у себя: с приглашением СМИ области  на «ПХЗ» по про блеме утилизации ТРТ, на «Павло градхиммаше»  по внешнеэкономи ческим связям предприятия, шахте «Западнодонбасская»  по решению социальных проблем шахтеров, пред приятии «Украина»  по аграрной ре форме и т.д., отдельно собирались в фирме «Алмаз», концерне «Санрайз», сталепрокатном заводе «СТИЛ групп» и т.д.  темы разные: функци онирование малого, среднего и круп ного бизнеса, экология, социальная защита работников наемного труда и

т.д. Эти массовые мероприятия спо собствовали принципам взаимодей ствия между СМИ Западнодонбас ского региона. Последнее, учитывая проблематику социального партнер ства, было очень важным. Совместно с прессслужбой «ДТЭК Павлоград уголь» наши журналисты побывали в пресстурах в Центральном Донбассе  ПАО «Шахта «Комсомолец Донбас са», ПО «Ровенькиуголь», «Курахов ская ТЭС» и др. У нас установились деловые контакты с Лозовской город ской и Харьковской облорганизаци ей НСЖУ во время визита на Лозов ской кузнечнопрессовый завод по теме производства техники для АПК и работы ЛКМЗ на оборонку. Для членов НСЖУ нашей органи зации были интересны встреча с на родным депутатом Украины второго созыва, советником парламентского комитета по АПК Виктором Харла мовым, с нардепом  Владимиром Алехиным по реформированию ЖКХ. И этот перечень можно было бы продолжить. Но хочу подчеркнуть очень важное направление в работе: постоянный контакт со всеми СМИ, поддержка их, когда возникают конф ликтные ситуации или недоразуме ния с учредителями. Примером си туации могут послужить последние события в газете «Западный Донбасс». Организация не была в стороне от ре шения проблем, возникших у изда ния, что привело даже к невыходу бо лее месяца газеты. Сейчас утвержден уже третий главный редактор. Кажет ся, появилась надежда на изменения. Наша организация весь этот пери од держала ситуацию в поле своего зре ния, поскольку в газете работают 4 члена НСЖУ. Должен заметить, что учредитель «Западного Донбасса» тоже

понял, что без совета, без консульта ций с городской организацией НСЖУ нельзя. Мы также самым активным образом проявили себя и в том слу чае, когда в газете кризис, а у нее 1 ап реля был 25летний юбилей. При шлось брать на себя большую часть работы в организации празднования юбилея. Кстати, и когда в мае было 20летие газеты «Лава», а учредитель не посчитал нужным его отмечать, город ская организация взяла эту миссию на себя. К таким шагам отнеслись спо койно, что засвидетельствовало пони мание роли и значения горорганиза ции НСЖУ. Я не могу не сказать и того, что мы (организация, помимо секретаря и его зама, имеем еще и совет) не оставляем без внимания коллег, попавших в беду или нуждающихся в правовой, пенси онной помощи. И тогда, когда прихо дится провести когото в последний путь. Павлоградская организация под держивает проекты местных СМИ: «Вестника шахтера» в его обществен но значимом проекте «Наши выдаю щиеся земляки», творческих конкур сах, фестивалях издания и т.п., «Рус ского бегемота»  в его акции по сохра нению лесонасаждений, Павлоград ского телевидения  в его акции «Анти СПИД» и др. Замечу, во всех СМИ есть свои акции, проекты, и они через членов НСЖУ, горорганизацию при глашают коллег подключиться  так было, когда устроили Рождественский праздник силами журналистов во Дворце шахтостроителей для детей из малообеспеченных семей. Главное для нас  не быть ни к чему безразлич ным. Ибо такова у нас профессия:сло вом и делом показывать, что журна лист  общественный деятель.


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

3

Підсумки творчого конкурсу Дніпропетровської обласної журналістської організації Виходячи з пропозицій та побажань, що прозвучали на XVI звітно:виборчій конференції Дніпропетровської обласної організації НСЖУ щодо заснування іменних журналістських премій та інших відзнак у Дніпропетровській обласній організації НСЖУ, які сприятимуть удосконаленню журналістської майстерності працівників засобів масової інформації, а також провівши до Дня журналіста України відповідні конкурси з визначених номінацій, секретаріат Дніпропетровської обласної журналістської організації відзначає: На творчий конкурс було подано по над 150 робіт від провідних ЗМІ, куди увій шли районні, міські та обласні газети, теле  та радіокомпанії. Більшість надісланих робіт відповідають конкур сним вимогам  чіткості жанрових рамок, неупередженості думок, документальному, художньому та літературному поданню інформаційних матеріалів. Найчисельнішою і найрізноманітнішою ви явилась номінація на премію імені Павла Богуша «Люби і знай свій рідний край». До неї увійшли роботи не лише ті, що присвя чені краєвидам та унікальній місцевості, але й цікаві, проникливі публікації про незви чайні долі наших земляків, історичні нари си. Переваги, як і в усіх інших номінаціях,

віддавалися роботам, де розкрито тему кра си рідного краю через призму краси люд ської душі, через відданість своїй справі, че рез подвиг. Актуальні, деколи відверто бо лючі теми постають і в телематеріалах, де чітко проглядається бажання авторів не лише інформувати суспільство про ряд подій (що, безумовно, є однією з основних функцій журналістики), але й виконують помітну про світницьку діяльність, часто виступають у ролі краєзнавців та мистецтвознавців. Дедалі частiше журналіст стає не просто сто роннім свідком гострої ситуації, а, навмисно її загострюючи, сприяє вирішенню, про що красномовно свідчать роботи, подані в но мінації «Журналістське розслідування». Водночас треба сказати, що невелика кількість претендентів у цій номінації  по казник того, що цей жанр, як і раніше, не масовий. Він підкоряється лише досвідче ним і неупередженим майстрам пера. Окреме слово про номінації премії імені Олександри Дем'яненко «Краща журналістська робота року» та Аркадія Пальма «Краща пуб ліцистична робота року». Це своєрідний ви сокий рівень журналістської майстерності. Його в повній мірі досягли учасники цих кон курсів. Пошук оригінальної теми, глибина викладення думки і художнє слово дозволя ють краще побачити як нинішні соціальні проблеми, так і нетлінні історичні сторінки нашої історії. Звертаючись до суспільства, автори прагнуть зробити його кращим, чут ливішим і свідомішим. Кожну роботу, надіслану на конкурс, було уважно розглянуто на відбірковому засіданні членами секретаріату ДОО НСЖУ. Прийнято рішення: переможців відзначити

преміями, багатьох учасників конкурсу  за охочувальними грамотами і подарунками. Премії в номінації «ВІРНІСТЬ ПРО: ФЕСІЇ» присудити: 1. Володимиру Пасічнику, ведучому про грам обласного радіо, ДОДТРК, за багаторіч ний внесок у професійну скарбницю жур налістики Дніпропетровської області. 2. Аллі Ткаченко, головному редактору газети «Шахтар Марганця» (Марганець), за багаторіч ну плідну працю на ниві журналістики. Премію в номінації «ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ» присудити кореспон дентові газети «Днепр вечерний» Костянти нові Шрубу за гострокритичну публікацію про невирішені селянські проблеми Дніпро петровщини «Нет села  нет проблем», на друковану в газеті «Днепр вечерний». Премію імені ПАВЛА БОГУША в номі: нації «ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ» присудити: 1. Надії Пічугіній, кореспонденту газети «Про спект Трубников», за серію публікацій в циклі «Сім чудес Нікопольського краю», які плану ються використати у подальшому для поглиб лення й популяризації знань з ботаніки, зоо логії, історії та географії Нікопольського краю у навчальних закладах міста та району. 2. Олександрові Разумному, редактору газети «Днепр вечерний», за ведення оригінальної рубрики «Фауна і флора в Дніпропетров щині» та ряд журналістських робіт, присвя чених цій темі. Премію імені АРКАДІЯ ПАЛЬМА в но: мінації «КРАЩА ПУБЛІЦИСТИЧНА РО: БОТА РОКУ» присудити: 1. Любові Скибі та звукорежисеру Марині Гординській  за високохудожній радіона

рис «Золотокрилі герої Криворіжжя», в руб риці «Сторінки історії», телерадіокомпанія «Криворіжжя». 2. Юлії Бабенко, редактору газети «Наше місто», за серію нарисів, присвячених ціка вим та нелегким долям людей, «С войны вернуться невозможно», «Жизнь под № 24942», «Афганская рулетка». 3. Ілоні Шевченко, Ользі Ховрич та творчій групі за створення теленарису «Доля ліквідатора» із циклу «Один день…», Дніпропетровська обласна телерадіоком панія. Премію імені ОЛЕКСАНДРИ ДЕМ'Я: НЕНКО в номінації «КРАЩА ЖУР: НАЛІСТСЬКА РОБОТА РОКУ» прису: дити: 1. Олені Андрющенко, кореспонденту газети «Днепр вечерний», репортаж «Под раздачей». Премію в номінації «ЖУРНАЛІСТ: СЬКИЙ ДЕБЮТ» присудити Ганні Аврамовій, кореспонденту газети «Бегемот», матеріал «Наказать мошенников невозможно», місто Павлоград. В авторській номінації від компанії «Київстар» НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ дипломами та цінними призами від компанії «Київстар» за участь у твор: чому конкурсі нагородити: 1. Кореспондента Інтернетпорталу «http:// dp.vgorode.ua» Юрія Левченка за ряд екс клюзивних інтерв'ю, які побачили світ на сто рінках порталу «http://dp.vgorode.ua»; 2. Олену Непокору, автора Інтернетпроекту «Наш Дніпропетровськ»; 3. Головного редактора газети «Лава» Ана толія Коваленка за публікацію «На ПХЗ жгут ТРТ и корпуса ракет», місто Павлоград.

Чому ще вчитися навченому журналісту? Валерій Дрешпак, доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем ДРІДУ НАДУ при Президентові України, член правління ДОО НСЖУ

В Україні практично відсутня державна система навчальних закладів для підвищення кваліфікації жур налістів. Саме підвищення кваліфікації як навчання з метою оновлення та вдоско налення знань і умінь, необ хідних для виконання профе сійних обов'язків і вдоскона лення діяльності, у формі про фесійних програм, спеціаль них курсів, тематичних семі нарів, тренінгів, стажування  не вистачає. До того ж актуальним є і розвиток творчої майстер ності журналістів, що перед бачає якісні зміни індивіду

альної здатності застосовува ти на практиці уміння та на вички з пошуку, збирання та обробки інформації, осмис лення та аналізу фактів, ство рення певного інформаційно го продукту. За таких умов ці напрями професійної освіт ньої діяльності реалізуються переважно громадськими та приватними установами й організаціями, а також шля хом самоосвіти. Тому не випадково на ос танній звітновиборній конфе ренції делегатами ставилися за питання про необхідність роз ширення участі обласної орга нізації НСЖУ в роботі із забез печення підвищення кваліфі кації та розвитку творчої май стерності журналістів Дніпро петровщини. Детальне вивчен ня наявних у цій сфері проблем спонукало робочу групу запро понувати проект комплексної Програми підвищення квалі фікації та розвитку творчої май стерності журналістів Дніпро петровської області.

Проект передбачає не обхідність формування кількох цільових груп тих, хто потребує підвищення квалі фікації: журналісти, які вперше прийняті на роботу; журналісти, які мають три валий професійний досвід, але потребують оновлення та вдосконалення вузькопро фільних (правових, економіч них, культурологічних, інших) знань і умінь; журналісти, які переходять на управлінські посади в засо бах масової інформації. Попереднє вивчення по треб щодо підвищення квалі фікації та розвитку творчої майстерності дозволить узго дити інтереси журналістів з інтересами власників і керів ників засобів масової інфор мації, навчальних закладів, громадських організацій в ча стині підвищення професій ного, наукового та загально культурного рівня журналістів області. Саме така координа

Cкладовою Програми має бути також створення умов для самостійного підвищен ня кваліфікації та розвитку творчої майстер ності журналістів ція роботи, запрошення для проведення семінарів, тренінгів провідних фахівців у сфері масових комунікацій, використання можливостей освітніх закладів області і сприятимуть професійному розвитку журналістів Дніпро петровщини. Необхідною складовою цієї Програми має бути також створення умов для само стійного підвищення квалі фікації та розвитку творчої майстерності журналістів об ласті, що передбачає:  надання консультацій журналістам на сайті Дніпро петровської обласної органі зації НСЖУ фахівцями з пра

вових, мовних, інших питань;  розробка навчальних по сібників з прикладних питань журналістської діяльності;  створення електронної бібліотеки навчальної літера тури для журналістів області;  проведення онлайн «майстеркласів» провідних журналістів. Таким чином, запитання «чому ще вчитися навченому журналісту?» не повинне сприйматися колегами як провокація чи знущання. Скоріш за все  це дружнє за прошення недовго поміркува ти і для початку скласти план на найближче майбутнє: «Що мені ще треба знати й уміти?».


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

4

УЧИТЕЛЬ. ЧЕЛОВЕК. ДРУГ. Несколько штрихов к портрету Александры Аникиевны Демьяненко В. Сичкарчук, лауреат ряда журналистских премий, член Союза журналистов СССР с 1960 года

Ветераныжурналисты хорошо помнят о ее исключительно терпеливом руководстве творческими коллективами, ее профессионализме. Ну и, конечно же, душевной щедрости

К ней шли люди  не только журналисты, но и просто читатели, ибо многие в горо де и области знали о ее добром сердце и верили, что она не оставит ни одну жалобу, не доведя до законного решения

Журналистскую деятельность начала в 1944 году в районной газете. Работала в газете «Днепровская правда» на разных должностях. С 1972 по 1981 год  редактор Днепропетровской городской газеты «Днепр вечерний»


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

5

Людиналегенда В. Глядченко, головний редактор Нікопольської міської газети «Проспект Трубників», заслужений журналіст України

Він прагнув свої знання до нести дітям, широкому зага лу, хто переймається історією та археологією. Його «зна менитий» портфель завжди був переповнений рукопи сами, малюнками, картина ми, схемами. Павла Михай ловича поважали та люби ли не тільки за поважний вік та життєвий досвід, а й за інтелект, багатющі знання з історії та широке коло інте ресів. Усе життя (а прожив він 81 рік) скрупульозно вивчав минуле нашого краю. Він написав тисячі статей до га зет  міської, районної, об ласних і республіканських. Прізвище «Богуш» стало свого роду брендом для дру кованих ЗМІ. Інколи газети навіть змагалися за те, щоб

першими надрукувати чер гову невідому сторінку з історії краю. У спадок Павло Михайлович залишив близько двадцяти книжок з історії Нікопольщи ни та перебування тут видат них людей. За велику про світницьку роботу, активне співробітництво із масмедіа особисто голова Національ ної спілки журналістів Украї ни І. Ф. Лубченко вручив П. Богушу членський квиток члена НСЖУ. Завдяки зусиллям краєзнав ця встановлено меморіальні камені на місцях розташу вання п'яти Запорозьких Січей на Нікопольщині. Він був серед ініціаторів відрод ження козацтва та козацької спадщини в нашому краї. За його участю і сприяння ство рено чимало художніх та до кументальних фільмів по місцях Запорозьких Січей. Коли до нашого краю при їздили науковці, діячі куль тури, вони неодмінно бажа ли зустрітися і познайоми

тися з місцевою легендою  Павлом Богушем. З роками знайомство Павла Михай ловича з археологом Бори сом Мозолевським, який знайшов всесвітньо відому Пектораль, переросло в справжню чоловічу дружбу. Уже після смерті Б. Мозо левського Богуш організував екскурсії по тих місцях, де проводив дослідження скіфських курганів учений археолог зі світовим ім'ям. За ініціативою регіональної організації НСЖУ та при ак тивній підтримці генераль ного директора ВНЦ «Трубо сталь», депутата облради Олександра Фельдмана про ведена значна робота з увіч нення пам'яті Павла Михай ловича Богуша. Встановлені меморіальні дошки  на школі № 20, де вчителював П. Богуш, і на будинку № 16 по вул. Севастопольській, де він жив. У міському крає знавчому музеї є куток, при свячений П. М. Богушу. Олександр Ісаакович Фельд

ман  відомий шанувальник історії нашого краю. Він вва жав П. Богуша своїм вчителем і наставником, багато зробив для Павла Михайловича за його жит тя  відремонтував будинок, облаштував умови життя, виступив спонсором видан ня книжок, встановлення меморіальних дощок тощо, а по смерті  увічнення па м'яті вчителя, історика, крає знавця та журналіста. З метою поглибленого і системного вивчення нашої історії О. І. Фельд ман сім років тому засну вав для журналістів краю премію «Люби і знай свій рідний край імені Павла Богуша». Чотири роки тому ця премія набула статусу обласної. Громадянська та життєва по зиція Павла Богуша, його любов до козацького краю, Дніпропетровщини та Украї ни  приклад для наслідуван ня нинішніми літописцями. Наслідуймо!

Сім років тому було засновано для журналістів Нiкопольського краю премію «Люби і знай свій рідний край імені Павла Богуша». Нинi вона набула статусу обласної

ПЛЕНУМ ПРАВЛІННЯ НСЖУ: ЗАВДАННЯ ВИЗНАЧЕНО Костянтин КОВЗАН, член Правління НСЖУ

22 травня в Національній спілці журналістів України в Києві пройшов перший пленум новообраного Правління НСЖУ. Засідання розпочалося Хвилиною мовчання на згадку про екс: голову Спілки Ігоря Федоровича Лубченка, який пішов з життя 13 травня


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

6

ВЕСЕННИЕ АСТРЫ АРКАДИЯ ПАЛЬМА

А. Пилёнов, заслуженный журналист Украины, лауреат литературной премии имени Николая Шутя

Нам еще предстоит осмыс лить неординарное явление наших дней, имя которому  Аркадий Пальм. И тем, кто искренне уважал и ценил этого человека за недюжин ный журналистскописа тельский талант и трудолю бие, и всем другим, кто ис пытывал к нему явно неров ные отношения, проще гово ря, зависть. Ту самую, кото рая всегда только одного цве та  черного. Бьющих челом не терпел, а чужим завистливым чув ствам давал всегда оголен ную, как правда, оценку:

 Нормальный ход, капитан! Говорил абсолютно спокой но, будто речь шла о чемто исключительно обыденном.  А ты, собственно, чего хотел? Чтобы по поводу чьегото успеха вдруг везде раздавались громкие апло дисменты? Так не бывает! А если и бывает, то это, зна ешь, все равно, что поздней осенью вдруг зацветает си рень. Публичные аплодисменты раздавались для него дей ствительно нечасто. Да и чувствовал он себя в таких случаях, мягко говоря, скован но. Всегда твердый, во всем уверенный, знающий, как именно поступать в той или иной ситуации, он испыты вал откровеннейшую нелов кость, когда вдруг начинали говорить о его впечатляю

щей журналистской или ли тературной работе.  Да бросьте вы! Закрыли тему! Получилось  и полу чилось. А могло и не полу читься. Авось состоится еще чтото. Когдато… Он при всем его таланте и популярности как среди журналистов, так и среди читателей был удивитель но скромным человеком. Когда, к примеру, несколько лет назад во Дворце студен тов презентовал свою весь ма увесистую книгу «Капи тан Маринеско и барышня Элизабет» (литераторы та кие фолианты с особым ува жением называют «кирпи чами»), просил:  Единственная просьба: го ворить не обо мне, а о моих героях. Аркадий Яковлевич Пальм. О таких людях трудно гово рить в прошедшем време ни. Но, увы, жизнь не только прекрасна, но одновремен но и жестока: неизлечимая болезнь вырвала его из на ших рядов. Что же осталось? Он прожил поистине дос тойную жизнь. Был на ред кость счастливым челове ком: прекрасная семья, лю бимая собкоровская работа  то ли в «Комсомолке», то ли «Советской культуре» или «Культуре». Он бережно и с какойто только ему присущей нежностью отно сился к жене, называя ее лишь Наденькой, както осо

бенно торжественно гордил ся дочерью. А внуки  это та страница жизни, на которую он смотрел, боясь дыхнуть. И конечно же, правнук седь мое небо счастья! Семья, как и положено, это всегда свя тое. И там его будут помнить бесконечно долго. Но есть и другое измерение  общественное. Вдумайтесь только! Его чи тала одна шестая часть мира, весь некогда огром нейший Советский Союз. И не деньдругой, а десятиле тия. Да и тиражи публика ций то ли в «Комсомолке», то ли в других изданиях, где он печатался, привычно из мерялись миллионами эк земпляров. Сравните с днем сегодняшним… По поводу выхода своих книг Аркадий Яковлевич както сказал:  Такой праздник бывает раз в тричетыре года, тем и це нен. Но без Наденьки ни одна книга не увидела бы свет. Здесь необходимо коечто объяснить. У него  «Талан тища»  был невероятно не разборчивый почерк, кото рый разбирала только его жена. Поэтому «без На деньки» книги не выходили. Он издал их около двадца ти. Последняя  «Весенние астры Леонида Быкова». Этот увесистый «кирпич» воспринимается как своеоб разное избранное, напи санное Аркадием Яковлеви

У него  «Талантища»  был невероятно неразборчивый почерк, который разби рала только его жена. Поэтому «без Наденьки» книги не выходили чем в течение всей жизни. Здесь есть то, без чего не могут существовать литера тура и журналистика: худо жественная правда и худо жественная весомость слова. К сожалению, сейчас такие понятия стали редкостью... Аркадий Пальм. Журналист и писатель. Заслужений працівник культури УРСР. Это имя поистине достойно быть увековеченным, ска жем, в названии журналист ской премии. Пора научиться помнить. (Газета «Наше місто», 2005 р.).

Через годы и расстояния… Вполне приемлемая идея создать на Днепропетровщи не журналистскую премию имени Аркадия Пальма многие годы оставалась лишь просто желанием и не более. Автору этих строк при шлось не единожды обра щаться к людям, которые, согласно своим должност ным положениям, казалось бы, просто обязаны были тут же откликнуться на такое предложение. Однако сме нялись календари за кален

дарями, а решения не было. …Наконец, год 2012ый. В Днепропетровской област ной журналистской органи зации, как принято говорить, смена власти: областную организацию возглавил главный редактор газеты «Вісті Придніпров'я» Алек сей Ковальчук, с его прямым участием и обновленным составом правления ДОО НСЖУ, наконец, принято ре шение об учреждении пре мии имени Аркадия Пальма. Отныне она будет вручаться днепропетровским журналис там за лучшую публицисти ческую работу года. Приняты и другие решения: учредить именные журналистские премии имени Александры Демьяненко и Павла Богуша. Впереди, думается, новые имена тех, кто когдато был (и остается!) гордостью жур налистики Днепропетров щины. Творческих успехов вам, уважаемые коллеги! И ко нечно же, творческих побед. Ведь становиться лауреатом таких премий не просто по четно, это  действительное признание журналистского таланта.

ЗАБУТА ПРЕМІЯ. ЯКА КОЛИСЬ БУЛА… О. Широченко Історія журналістики Дніпропетровської області настільки багата, що по праву може займати одне з провідних місць у масш: табi всієї України. І це не якісь там фантазії містечкового розливу

Як саме, з чиєї ініціативи і при чиїй підтримці було потоптано ім'я поета підпільника Миколи Шутя і як премію його імені було перейменовано на премію імені Г.І. Петровського?


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

7

ДОСТОЙНО О ДОСТОЙНЫХ, Галина Артемьева Бывалые книгочеи помнят, каким огромным спросом в свое время пользовались книги серии «Жизнь замечательных людей» (ЖЗЛ). Это были рассказы о наиболее знаковых фигурах в истории бывшей Российской империи, затем : необъятного Советского Союза. А разве в современной Украине, на Днепропетровщине в частности, нет людей, жизнь которых достойна быть увековеченной в книге? Конечно же, есть

Возрождение Школы журналиста К. Ковзан, член Правления НСЖУ

Днепропетровская областная организация Национального союза журналистов Украины в ближайшее время планирует более активную работу с молодежью и практикующими журналистами

Особенно обидно и несправедливо, что с газетой в небытие уходят и рассказы журналистов о людях, о неординарных личностях современности.

Книжная полка сборник «Бойцы вспоминают», составитель А.Давыдов, записал В.Грабовский Чем дальше от нас события самой страшной войны, тем больше хочется вникнуть, узнать, понять. Вырастают дети, уходят в небытие живые свидетели и учасники тех дней. Авторы сборника постарались максимально образно показать жизнь и под виг людей, отстоявших землю от врага. В издание вошли воспоминания участни ков Великой Отечественной войны, а также отрывок из книги Рэма Суворова.

книга «Днепропетровский баскетбол : любовь наша», автор Александр Ляпин Книга посвящена истории днепропетровского баскетбола. Издание стало свое образной летописью этого вида спорта в нашей области. Всем фанатам и игро кам, участвующим в активной спортивной жизни, болеющим за «своих», будет любопытно узнать много нового об истории создания Баскетбольной команды Днепропетровска.

книга «Днепр» : чемпион!», автор Анатолий Косый Хроника жизни главной футбольной команды Днепропетровщины во время тур нирного пика, написанная бывшим пресссекретарем ФК «Днепр». Рассказы о самом успешном периоде жизни «Днепра» 19831989 гг. Автор повествует не только о фактах общеизвестных, но и закулисных историях, малоизвестных событиях из жизни всей команды и отдельных футболистов.

книга «Я вірую у творчість і красу», автор Дора Калинова Книгу складають документальні розповіді про видатних людей України і Придніпро в'я, які присвятили своє життя служінню високому мистецтву. Видання вміщує не тільки ліричні твори, але й нариси, розповіді та цікаві інтерв'ю. Герої книги силою духу свого і таланту спонукатимуть юних відкривати в собі природний дар. Книга може стати в нагоді для вчителівлітераторів.

брошюра «Бомба для чиновника», автор Светлана Торопчина:Агалакова Настольная книга для журналиста. Идея изложить практические советы юриста для журналистов в одном издании воплотилась в вышедшем в 2006 году сбор нике «Настольная книга для граждан, обращающихся с заявлениями (жалоба ми)».Теперь юристу не придется повторять одно и то же несколько раз в день  вместо этого существует руководство, способное помочь в трудном «общении» с чиновниками.


1 червня 2 0 12 року, № 2(153)

8

Літературна сторінка Вадим БУЛАНОВ, головний редактор газети «Відомості Дніпродзержинської міської ради», член НСЖУ з 1996 р.

Редакція газети «Дніпро Інфо» пред ставляє спільний творчий проект ре дакції газети «Відомості Дніпродзер жинської міської ради» і міського літе

ратурного об'єднання «Факел». Ініціато ром проекту був відомий поет, лауреат численних літературних премій, керів ник літературного об'єднання «Факел» Станіслав Бойко. На жаль, він рано за лишив цей світ, але розпочату спільно з редакцією справу продовжують його со ратники і колеги  учасники «Факела».

Поетичні збірки сучасних авторів ви ходять мізерними тиражами, літера турні журнали майже не видаються, з газетних шпальт давно зникли колись традиційні поетичні добірки і сто рінки. Проект літературної сторінки діє більше двох років, хоч спочатку відношен

ня до нього було як до експерименту. Однак позитивний читацький резонанс, схвальні відгуки і подяки, які редакція отримує від городян  особливо людей старшого віку, пенсіонерів, учителів, представників творчої інтелігенції, інженерів, робіт ників тощо, довів: проект має право на довге й успішне життя.

Виктор Щап

Михаил Яровой

Семен Мольнер

Раиса Тулупова Мне приснилась госпожа дорога, Старый мельник и кусты калины, И луна у самого порога, И весна, которую забыли. Все, что просто глупо растеряли, На балах зеленой акварели  Пусто стало, а виток спирали Вьется выше, одичал на мели. Льются песни и вино в бокалы, Гдето в гнезда аисты садятся, Мойры нить свою прядут устало И смеется циферблат от счастья. Трудно, зыбко, в бесконечность двери, Сонмы лиц луны не в том овале. Я уже и верю и не верю В чудо плыть на ярком карнавале. Умоляю: прилетайте, вести, Озадачьте утро в колыбели. Мы картинку нарисуем вместе  Дождь надежд в улыбке карусели.

СУМНИЙ ДОСВІД Володимир Луценко ЖУРНАЛICТСЬКА БАЙКА З юних літ Веня Діжка любив писати. Спочатку бавився віршиками, а згодом і на жанри газетного ремесла замахнувся. Крилатий вираз «дідуся» Леніна «писати історію сучасності» сприйняв неначе бо йовий наказ. Після того, як в огляді «Пионерской прав ды» було згадане його ім'я, юного дописувача одразу зро били редактором шкільної стіннівки. Отут він розкрилився на повну силу, від чого перо його стало загострюватися. Аж до загострення сто сунків з однокласниками. Бо кому сподобається побачити себе прогульником чи злісним двієч ником? А в університеті Веня Діжка очолював факуль тетську стіннівку. І вже коли отримав диплом, вирі шив: його час настав. Кинувся закидати місцеві видан ня своїми кореспонденціями. Редактор однієї газети про читав його черговий опус і задоволено крякнув:  А тут щось є! Веня Діжка від самовдоволення аж слину пустив:  Тоді, може, візьмете мене в штат? Редактор був людиною інтелігентною, нікому не звик відмовляти. І так лагідно йому каже:  Не поспішайте, молодий чоловіче, у вас ще не вистачає досвіду. Походіть трохи у позаштатниках. Далі видно буде. Проте процес «розвиднення» чомусь затягувався. І Веня Діжка змушений був міняти свою творчу дисло кацію. Але й інші редактори неначе змовилися. Всі в один голос: «Бракує досвіду». Та як же його набути, якщо таланту не дають ходу? Нашкрябав «чолобитну» до тодішнього обкому партії. Так, мовляв, і так, не дають писати історію сучас ності, випихають з переднього краю боротьби за ко мунізм. І, знаєте, вплинуло. Отой перший редактор сам йому зателефонував. Беремо, каже, але з іспито вим терміном. «Ну тепер я вам покажу»,  зрадів Веня Діжка. І справді показав. Повну неспроможність зліпити докупи оці примхливі, неслухняні слова. Вони мали влас тивість розповзатися по тексту, ігноруючи будьяку Cпочатку було слово...

граматичну доцільність. А підмет з присудком взагалі не поєднувалися, ніби перебували у шлюбному розлученні. А тут ще редактор підгалдикує:  Шукайте красномовні факти. Бо факт  уперта річ. Веня Діжка без тих підказок добре розуміє,з чого складається журналістика. Та хоч факти самі лізли йому до рук, «упертої речі» все одно не виходило. Одне слово, не витримав іспитового терміну. Спро бував себе в інших виданнях. Та ж ситуація. Зате в трудовій книжці з'явилась низка записів про його журналістську діяльність. Що згодом дало мож ливість Вені Діжці очолити заводську багатотираж ку. Тепер він усім представлявся, як головний редак тор популярного часопису. Усі чорні ходи промтовар них і продовольчих магазинів перед ним люб'язно роз кривалися. Поважна персона мусила ласувати за морські делікатеси і носити модне взуття. Уже став подумувати про звання заслуженого журналіста. Так би воно й сталося. Аж тут  трахтарарах! Розпався Союз. Дикий капіталізм одразу позбавив його магазинних пільг. Чорні ходи закрилися, завод зупинився, годувальниця багатотиражка наказала довго жити. І ось уже на власній шкурі відчув, що таке безробіття. Хоч газет тих розвелося, як бліх у кожусі. Завітав до однієї з них. Молодий, ще безвусий редактор, угледівши ста течного чолов'ягу, підвівся.  Чув, у вас є вакансії,  почав Веня Діжка,  хочу запропонувати свої послуги. І подав документи. Той ретельно їх переглянув і, ніяковіючи, забелькотів:  У вас такий великий досвід роботи. Ви  просто знахідка. Але усі керівні посади у нас зайняті.  То нічого, я готовий на рядового кореспондента.  Ні, вибачте. Це буде неповага до вас як до фа хівця. Сплюнув спересердя Веня Діжка і подався до інших видань. Там подібна ж реакція: «У вас такий величез ний досвід». І що ви думаєте: досьогодні никає Веня Діжка у по шуках роботи та проклинає свій досвід і послужний список. Оце часи, оце звичаї!

Засновники: Дніпропетровська обласна організація Спілки журналістів України та Журналістський фонд. Реєстраційне свідоцтво ДП № 659 від 1.09.99 р.

Відповідальна за випуск Тетяна Кремiнська Адреса редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 8.

тел. 7455231, 7441646, 7454054 ДУМКИ АВТОРІВ ПУБЛІКАЦІЙ НЕ ЗАВЖДИ ЗБІГАЮТЬСЯ З ПОЗИЦІЄЮ РЕДАКЦІЇ.

Автор этих строк : незабвенный Василий Закревский, талантливый журналист. Не дожил «до рассвета». Читая эти строчки, вспомним и помянем...

Мы идем по извилистой строчке Наша жизнь  это соль на сорочке. И всю ночь напролет до утра Я иду по извилистой строчке, Опираясь на посох пера. А дороги, дороги, зовут нас опять. Да страницы газет, будто сны, шелестят. И причудилось мне после жаркого дня, Что любовь увожу, как чужого коня. Я улыбку твою не забуду, Но напрасно не плачь, не кори. Не грустите мои незабудки  Репортаж захлебнулся в крови... В жизни всякое, братцы, бывает. Не понять, не простить подлеца... Но слова иногда отливают Из того, что и пули, свинца. А вокруг под черемухой лето, Светит солнце, то мелко дождит. Мне бы только дожить до рассвета, До чужого бы счастья дожить. Не купить нас и ныне, и присно  Поднимается совести рать. Ну а как там судьба журналиста?  Не успела цыганка сказать. Вновь на карте помечена точка. Завтра снова, как было вчера. Мы идем по извилистой строчке, Дай нам Бог только посох пера. Підготовка до друку та друк: ТОВ «Видавничий Будинок «Кераміст». Адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, 16, тел. (061) 2281030,

www.keramist.com.ua. Тираж  2000 прим. Замовлення № Номер підписано до друку 30.05.12

DniproInfo  

DniproInfo

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you