Page 1

Петренко, Олег. Як допомогти Рибному? // Вечірній Київ. – 2017. – 10 березня (№9). – С.1,7.

Як допомогти Рибному? ЦЕ СЕЛИЩЕ ЗНАХОДИТЬСЯ УСЬОГО В 30 КІЛОМЕТРАХ ВІД ЦЕНТРУ КИЄВА, АЛЕ ТУТ НЕМАЄ Й НАТЯКУ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО СТОЛИЦІ

Офіційно це вулиця Берегова Дніпровського району, неофіційно – хутір Рибний. До Києва, де більшість мешканців Рибного працює, лікується, скуповується, є два шляхи: три кілометри по ямах вузенької асфальтівки до броварської траси, а далі – попуткою чи маршруткою (якщо зупиниться) до метро «Лісова» за сім гривень. Або навпростець до ДВРЗ – чотири кілометри стежкою між соснами поза меморіальним комплексом «Биківнянські могили»... Під парадними будинків стоять велосипеди, дитячі коляски, під дверима – взуття для городів і сараїв, на мотузках – прання. Ніхто нічого не візьме, всі одне одного знають. А гостей зустрічає зграя собак, добре вгодованих на сусідній бойні – м’ясопереробному підприємстві «Ангар». «Бакс, пішов геть», – нагримав на ватажка зграї Леонід Зірко, захищаючи нас. Він якраз привіз кілька 20-літрових бутлів води з Биківні. Цього вистачить на тиждень, щоб пити і варити борщ сім’ї з чотирьох осіб. А миються і перуть одяг у тій, що з крану, іноді аж червоній від іржі. Хоч торік СЕС дозволила використовувати воду зі свердловини, якій більш як півстоліття, лише для котельні. Після того, як п’ятеро місцевих жителів захворіли на «жовтуху», міська влада зобов’язала «Київводоканал» возити питну воду до селища в автоцистернах, а на нову свердловину виділила мільйон шістсот тисяч. Торік водовозки приїжджали щодня, нині двічі на тиждень. Тутешніми проблемами переймається депутат Київради Олексій Новиков. Відповіді на його запити висять на стінах: – «Київпастранс» пише, що 154-й маршрут збитковий, тож частіше автобусів не ждіть, а тричі на день – точно приїде: цей «Богданчик» взято на контроль за навігаційною системою…


– адміністрація ЖЕД-401 сповіщає, що проект нової свердловини розроблено, роботи заплановано на 2017 рік, після визначення підрядної організації. А бурити треба, вочевидь, глибоко, бо люди кілька років тому скинулися і зробили колонку в дворах, але вода там виявилася ледь чистіша, ніж зі старої водокачки... Є тут проблеми зі світлом. Вони почалися ще після розпаду СРСР, коли розвалився й радгосп «Рибний» і «Київенерго» зняло його з балансу, забувши... про людей. Аж через десять років енергетики помітили, що десь в лісі зникає електрика. І нарахували по 10-15 тисяч гривень боргів та штрафів. – За шістдесят років не знав, де в Києві суди, а на старості довелося скрізь побувати. І виграв, бо хіба винен, що про мене забули. Не може пенсіонер одним махом розрахуватися за кільканадцять років, – каже дідусь, визираючи з балкончика будинку «хрущовського» типу... Електрика і вода тут пропадали на тиждень-два щоразу, коли буревій валив на електромережі старі сосни. Торік від ДВРЗ протягнули підземний кабель, але старий трансформатор не замінили, то тепер світло є постійно, але бракує напруги – лампочки іноді ледь жевріють. З газом проблем немає, та хлопці в дворі рубають дрова. Деревина ж бо – під ногами, а ось за послуги газової котельні «Київенерго» присилає квитанції по півтори тисячі гривень. Хоч квартири тут тісненькі: навіть трикімнатні – 42 «квадрати» з балконом. Є плюси життя у Рибному. Чисте повітря пахне хвоєю, в озерах хлюпаються карасі, під хатою – гриби, ягоди, квіти, на лісових галявинах – латки з городиною, сади з обплетеними виноградом альтанками, безліч теплиць, різноманітні халабуди, хлівці, курники зі свійською живністю, мангали для шашликів… Сміттєві баки вивозять вчасно – як тільки двірник Рая зателефонує, що повні. Але довкола – море стихійних звалищ... Чого хочуть мешканці  Продмаг і аптеку можна розмістити в прибудові до будинку№11, де в радянські часи була крамничка. Леонід Зірко з дружиною спробували торгувати тут п’ять років тому, але їм виставили три тисячі за орендну і ще за опалення, електрику, ліцензії, податки… Про надання якихось пільг ніхто й слухати не хотів, тож тепер у приміщенні двірник Рая мітли тримає...


 На залізниці чернігівського напрямку, до якої від поселення – якийсь кілометр, можна зробити зупинку електричок. За СРСР тут така платформа була...  З-поміж більш як двохсот жителів селища є медики. Можна відкрити вакансію для місцевого дільничного лікаря.  Треба навести лад в паспортній бюрократії. Вулиці Береговій під час переділу київських районів тричі міняли місце «прописки». Тож вийшло, чоловік з жінкою прописані в одній квартирі, але… в різних районах (залежить від того, коли ставили штамп). Тепер їх «футболять» по поліклініках, соцзабезах.  У підвальному приміщенні колись був клуб для молоді з більярдом і музикою. Його можна відновити, відремонтувати...  Можна створити ОСН, який отримуватиме фінансування з міського бюджету, а мешканці самі розподілятимуть ці гроші на найнагальніші потреби.  Якщо вкладати гроші в каналізацію, електрику, водопостачання, то дешевше, як пропонують люди, їх переселити (влада обіцяє це зробити з 90-х років минулого століття. – Авт.). – для 50 родин вистачить одного під’їзду багатоповерхового будинку. З ІСТОРІЇ По війні, 1946-го, коли Микита Хрущов керував ще тільки УРСР, він розпорядився організувати біля озера в лісі під Києвом радгосп водоплавної птиці. За мільйон радянських рублів розбудували господарство (попередник птахофабрики «Київська») на сорок тисяч качок і гусей, спорудили гуртожиток і два 16-квартирні будинки для птахівників. А коли в радгоспі звели ще кілька свинарників, то, як згадують старожили, озеро перетворилося на болото – замулилося відходами з ферми. Зараз до розвалин ще ведуть лінія електромереж і газопровід. Ворота на замку, територія огороджена будівельними обломками і «колючкою». Тож територія радгоспу – пустка. Хазяїн ще думає: чи якусь іншу комерцію почати, чи бульдозером все розгорнути

Петренко, Олег. Як допомогти Рибному?  

Петренко, Олег. Як допомогти Рибному? // Вечірній Київ. – 2017. – 10 березня (№9). – С.1,7.

Петренко, Олег. Як допомогти Рибному?  

Петренко, Олег. Як допомогти Рибному? // Вечірній Київ. – 2017. – 10 березня (№9). – С.1,7.

Advertisement