Page 1

Українське Чикаго

# 16|Sep 2015










Editor in Chief Natalia Figel Contributing Editors Marichka Paplauskaite Khrystyna Bondarieva Art and Design Natalia Figel Oleg Koval This Issue’s Contributing Writers Marichka Paplauskaite Maria Klimchak Khrystyna Bondarieva Julian Hayda Chrystyna Hayda Olga Tymouch Cartoonist Oksana Vaskiv-Kukul Photographers Oksana Fedoruk-Terleckyj Maksym Prokopiv Social Media Contributor Nicholas Molodyko

www.UkrainianChi.com/subscribe Email: mag@vidia.org Advertising Sales: advertise@vidia.org, (312) 554-5064 Mailing address: VIDIA Inc, PO Box 59761, Schaumburg, IL 60159 We’re always looking for great talent to join our team: work@vidia.org Twitter: @UkChicago Facebook: UkrainianChicago

Photo by www.OlenkaPhotography.com



It’s a Bird! It’s a Plane! It’s a Church!


Оксана Караванська про Стиль для Панянок


A Monument to the Ages


Др Юрій Сас-Подлуський. Шляхетний український меценат


Nataliya Tyaglo: Culture Inspires Art


Мандрувати по-українськи


ODIVO - українські бренди одягу в Америці

Ukrainian Chicago Magazine™ is published by VIDIA Inc. ©2011-2015 All Rights Reserved. ISSN 2378-5888 (print), ISSN 2378-5896 (online). The entire contents of Ukrainian Chicago™ are protected by copyright and may not be reproduced or transmitted in any form or by any means without written permission of the publisher. Ukrainian Chicago™ is a registered trademark. Ukrainian Chicago™ considers its sources reliable and verifies as much data as possible, although reporting inaccuracies can occur; consequently, readers using this information do so at their own risk. Ukrainian Chicago™ is published with the understanding that the publisher is not rendering legal services, financial, medical or any other advice. Although persons and companies mentioned herein are believed to be reputable, neither Ukrainian Chicago Magazine™/VIDIA Inc, nor any of its principals, employees, agents, or contributors endorse or assume or accept any responsibility whatsoever for the claims, conduct, or activities of any persons, companies, or entities mentioned or featured in Ukrainian Chicago's publications. Ukrainian Chicago Magazine™/VIDIA Inc accepts no responsibility for unsolicited manuscripts and/or photographs and assumes no liability for opinions expressed or products or services advertised herein. All letters/emails sent to Ukrainian Chicago™ will be treated as unconditionally assigned for publication, copyright purposes and use in any publication, and are subject to Ukrainian Chicago's unrestricted right to edit and comment. Ukrainian Chicago™ reserves the right to edit, rewrite, refuse or reuse materials, is not responsible for errors or omissions and may feature same on its website, as well as other mediums for any and all purposes. All trademarks/ service marks, trade names, product names and logos appearing in the publications are the property of their respective owners.


It’s a bird! It’s a plane! It’s a church!


t’s not uncommon to see traffic slow on Cumberland Avenue as motorists stare at a unique structure. Some call it Chicago’s Taj Mahal, others laugh at its unusual shape and have dubbed it, Our Lady of the Rocket Ships. But it’s not any of those things. It’s St. Joseph the Betrothed Ukrainian Greek-Catholic Church.


uilt for $1.75 million in 1977 and designed by UkrainianAmerican architect Zenon Mazurkevich, parishioners intended it to be the most beautiful Ukrainian church in the world. Indeed, the church has been listed on several architecture websites’ lists of the world’s most unique churches. Here are some facts that make it so unique:


The thirteen domes represent each of the twelve apostles and Jesus Christ in the center.


Photo by Julian Hayda


The church’s windows total about 1,180 square meters worth of glass, or enough to cover the surface of oneand-a-half Olympic-sized swimming pools.


International airline pilots are said to use the domes of St. Joseph church to align themselves with the longest runway, number 10-28, at O’Hare International Airport.


4 5 6 7 8

When St. Joseph church was first built, it was featured on the cover of National Enquirer Magazine with the simple caption, “what is it?” Photos of the church were featured in an American-published magazine in the Soviet Union, and it is said to have inspired a whole generation of Soviet architects. Bishop Jaroslaw Gabro, then-bishop of Chicago, sealed a piece of coal from the Eastern Ukrainian region of Donbas and a rock from the Dnipro river between the church’s granite cornerstones. The church’s construction was blessed by two patriarchs: Josyf Slipyj of the Ukrainian Greek-Catholic Church, and Maximos V of Antioch, patriarch of the Melkite Greek-Catholic Church. Despite the non-traditional exterior, the church’s layout is highly complimentary to that of ancient Byzantine churches such as the Hagia Sophia in Istanbul or St. Sophia cathedral in Kyiv. Its equilateral floorplan, multiple apses and domes, and circle motifs have deep theological meaning.

9 10

Famed Ukrainian composer Andriy Hantyshyn composed his landmark Divine Liturgy for mixed choir for the church’s dedication. The neighborhood around St. Joseph church, dubbed “St. Joseph Manor,” was built by Ukrainian-American real estate developers intending to move Chicago’s Ukrainian Village to the suburbs. However, urban flight wasn’t as prevalent in Chicago as it was in other cities at the time, so most of the homes ended up sold to nonUkrainians.




According to the original design, the inside of St. Joseph church was supposed to remain bare cement, glass, and fiberglass. However, pastors of St. Joseph Church since 1985 sought to bring the church back to Tradition and have had the walls adorned with traditional iconography, including the addition of an icon screen and golden chandeliers from Greece.


While the church is entirely situated in the City of Chicago, it is surrounded on all three sides — to the North, East, and South, by the independent Village of Norridge. Parishioners petitioned the Chicago City Council to include St. Joseph Church when O’Hare International Airport was added to the city limits.

By Julian Hayda Photos by Maksym Prokopiv


A grotto dedicated to the Mother of God at Hoshiw, a popular Marian apparition, was built over a natural spring near the church. People from miles around came to drink its water, which was believed to have healing qualities. Though water no longer flows from it, the grotto was re-dedicated by Patriarch Sviatoslav during his visit to Chicago in 2011.



навець моди, відома у світі українська дизайнерка Оксана Караванська впевнена, що відчуття стилю закладається у людині в дитинстві. Відтак вона створила "Стильну книжку для панянки" — довідничок, що проведе юним красуням екскурсію в історію моди, розповість, як доречно одягатися до школи, у театр чи на дискотеку, з чим носити вишиванку, якими повинні бути джинси і як правильно комбінувати аксесуари. Про деталі книжки, що її тепер пасувало би почитати кожній дівчинці, Ukrainian Chicago розповіли у команді Караванскьої.


про СТИЛЬ для панянок

Відомий дизайнер Оксана Караванська написала першу дитячу книжку — звісно ж, про моду. А 20 вересня покаже оновлену колекцію в Чикаго.

Фото - Ірина Середа



ама Оксана Караванська - не лише відомий дизайнер і стиліст, а й дбайлива та уважна мама дев’ятирічної модниці Марічки, а тому добре знає, наскільки важливо вчасно познайомити юних панянок світом моди та стилю. "Коли я була маленькою, мені не було кому розказати про те, що через одяг можна проявити себе, - каже Оксана Караванська. - Тому я сама почала малювати дівчат та вигадувати для них різний одяг: у такий спосіб перевіряла, пасує їм чи ні. Й так полюбила цю творчість, що стала дизайнером! За час своєї кар’єри я безліч разів бачила, які дива робить правильно підібраний одяг. А вчитися цьому треба змалку. Відтак моя книжка стане для панянок порадником - розкриє секрети моди та стилю, навчить не загубитися в тенденціях і дизайнерських пропозиціях, а декому, можливо, навіть допоможе сформувати власний, неповторний імідж!".

Коли я бунлеабмуаллоекноьм-у кою, мені и про те, що розказатяг можна прочерез од ти себе яви

"Стильна книжка дл легко, невимушено я панянки" розповідає дівчатка і стильно ни і підводні течії с м про закозастерігає від тоговіту моди й ти жертвою модно, як не стата не підхопити ш ї індустрії опоголізм.

цій книжці купа всіляких важливих порад для дівчинки, яка замислюється над власним стилем, - зауважує головний редактор "Видавництва Старого Лева" Мар`яна Савка. - А ще тут є кумедні історії з дитинства самої Оксани - коли вона була панянкою, з непростим характером і несамовитим бажанням стати дизайнером одягу. Книжка дуже стильна! А намалювала її Настя Стефурак - одна з найталановитіших і найкреативніших молодих українських ілюстраторів".



евдовзі всі найстильніші поціновувачки моди у Чикаго зможуть побачити оновлену колекцію вишиванок -кутюр від Оксани Караванської. Адже 20 вересня відбудеться Ukrainian Chicago Fashion Show. Як розповіла дизайнерка, до Чикаго приїде з вишиванками, сукнями і навіть осінніми пальтами з елементами етно. Гламурна етно-подія Ukrainian Chicago Fashion Show відбудеться в дантауні Чикаго в готелі The Godfrey Hotel (IO Roofscape), за адресою 127 W Huron St. Chicago. Придбати квитки на подію можна на веб-сайті: www.UkrainianСhi.com/ fashion. Автор Марічка Паплаускайте Фото - Ірина Середа

иль20 вересня инцаійЧст аго ніші модн побачиикт зможуть олецію виионовлену ккутюр від шиванок- аванської. Оксани Кар


A Monument to the Ages: New Landmark to Remember Ukrainian Heroes, Past and Present, Erected in Bloomingdale By Julian Hayda


krainians the world around watched in horror as bullets flied and Kyiv burned. The Revolution of Dignity, the Euromaidan, was taking its first victims. Five thousand miles away, in suburban Chicago, community organizers knew history was being made, and new heroes were being born.




t’s terrible that we Ukrainians always come together in times of tragedy, but what I saw is something that could be forgotten rather quickly,” said John Jaresko, head of the parish council at St. Andrew Ukrainian Orthodox Church in Bloomingdale. To memorialize those victims, and all new Ukrainian heroes, the community around St. Andrew church decided to erect a permanent reminder to their sacrifice.

“The worst thing you can do is forget someone — if you forget them, then they do not exist,” said Lida Truchly, monument committee co-chair. “By coming to a monument and by bowing heads, they will be eternally remembered, hopefully, generations after we’re gone.”


hile the monument may have been inspired by the sacrifice of those killed on the Euromaidan, known as the Heaven’s Brigade, it is being dedicated to all those who put their lives on the line for a free and sovereign Ukraine. “How many lives were lost for the freedom of Ukraine pre- and postRevolution of Dignity?” asked Jaresko. “I don’t want to discount all of those that lost their lives: civilians, religious leaders, all faiths and denominations prior to and from that day in February on. We’ve had thousands of casualties and missing people.”

“There really doesn’t exist a monument to all Ukrainian heroes — we have statues of Shevchenko that are very important, or the UkrainianAmerican Veterans Memorial which is going up now in South Bound Brook [New Jersey], and is also very important. But there is nothing to the heroes of Ukraine who lost their lives in pursuit of freedom for Ukraine,” he added. The monument’s design, by renowned Ukrainian artist Yevhen Prokopov, is meant to invoke a sense of reflection, serenity, and seriousness.

,, “T

he cross itself is a Cossack cross, the crosses within represent the people who died on the Maidan, and those who passed away during the centuries fighting, those who are lost, where we don’t know are buried, so the stainless steel is a reflection, a mirror, so we see ourselves in the cross,” said Truchly. But for Jaresko, the Ukrainian heroes’ monument is as educational as it is commemorative, and joins another monument on the church’s premises that honors the victims of the 1932-1933 Ukrainian Famine Genocide, known as the Holodomor.

“Hopefully it will become a point of interest for schools, where they can come, take a piece of literature, and learn. We all know that we don’t need more memorial services, every year, since we’re constantly doing that. But we need this from an educational point of view and a historical point of view,” said Jaresko.


major part of the project will include a kiosk with artifacts from the Euromaidan, such as bricks and helmets, and printed literature for visitors to take with them to learn about Ukrainian history.

,, “I

’ll be driving by and see a van or bus of people walking around the monument, so I’ll ask who they are, let them ask questions. They’ll say they’re from the College of DuPage, for example, and say they bring their classes every year,” said Jaresko. To make the monument a landmark, Jaresko says the Illinois Department of Transportation has tentatively agreed to erect road signs along Interstate 355 pointing people toward the Ukrainian Heroes Monument and the Holodomor memorial. There are also political implications to the monument’s existence, planned to be the only of its kind in the United States.

“The Heaven’s Brigade Monument being built in Bloomingdale, Illinois, has the potential to serve as an important avenue through which these people might be honored and recognized for their service,” said Senator John McCain (R-AZ) in a letter to the monument’s benefactors. “It would send a strong message to President Putin that the Ukrainian people will never be cowed into submission.”


aresko added, “It’s important to note that Ukraine was always defending its land, not trying to take someone else’s land. So that’s a unique story. We’re constantly being hit from all sides, but we were never the aggressor in trying to take people’s land away, as much as we have thousands of years of history.”




he monument will be unveiled and blessed at St. Andrew church by Patriarch Filaret of the Ukrainian Orthodox Church, Kyivan Patriarchate, during his visit to Chicago on September 20th, 2015. Ukraine’s Finance Minister, Natalie Jaresko, and Illinois Governor Bruce Rauner are among some of the expected dignitaries, along with other representatives from the U.S. and Illinois governments.


GoFundMe page is collecting money to defray the costs of building the Ukrainian Heroes’ Monument. Only a few weeks are left for them to reach their goal. A donation can be made by visiting: www.gofundme.com/n14eqo



Юрій Сас-Подлуський шляхетний український меценат Колекції формують власний світ збирача і вирізняються його інтелектом, темпераментом, душею. Доктор медицини Юрій Лукіян Сас-Подлуський – меценат Українського Національного Музею в Чикаго, почесний президент американського нумізматичного товариства, Військовий значковий Українського вільного козацтва, Генеральний осавул відділу нумізматики і козацької геральдики Генеральної управи українського вільного козацтва, член різних лікарських товариств.


збірках одного із найвідоміших фалеристів у світі, збереженоі символи національної гордості українців, що є надзвичайно важливо у час, коли мужні воїни відстоюють незалежність у війні з російським агресором на сході України. Поруч із козацькими клейнодами, а це булава, бунчук, пернач, знаходяться шеврони бійців АТО, батальйів територіальної оборони (БТрО), народної армії. Усіх, хто відвідує музей, вражають столітні “мазепинки”, головний убір Українських Січових Стрільців, розроблений Левком Лепким у 1916 році, які використовувала Галицька Армія та УПА, що через століття повертається в українську армію. У металі орденів та медалей закарбавано подвиги минулого, нашу славу і перемоги.Др. Юрій Подлуським першим в 60х роках минулого століття для американського журналу "The Medal Collector” описав про найважливіші події доби визвольної боротьби за незалежність. Завдяки йому у журналі було започатковано розділ "Нагороди України”.



о історичних поступів колекціонера відносимо подію 1963 року - виставку Central States Numismatic Society, де ним уперше представлено на американському континенты експозицію "Nations in struggle against Communism". Його знали і шанували патріоти, що опинилися на еміграції - генерал­хорунжий армії УНР Олександр Загродський, який був останнім Головою Орденської Ради лицарів Залізного Хреста, Микола Битинський, відомий український діяч, художник, який є автором проекту Хреста (ордена) Симона Петлюри, Секретар Капітули Залізного

Хреста Іван Вінник, Заступник Голови Центрального проводу Братства Карпатських Січовиків Полковник інженер Антін Кущинський, генерал УНА Павло Шандрук та багато інших. А в 1967 році за проектом др. Юрія Подлуського було видано Хрест Карпатських Січовиків, при його участі світ побачили Побратимська відзнака УВК, Хрест УВК з мечами та без них, на замовлення українських комбатантських організацій у 60х роках було перевидано низку відзнак для колишніх українських вояків, а також відзнака VI Стрілецької дивізії, Хрест Директорії та інші. Це лише маленька доля велечезного поля діяльності людини, що

присвятила своє життя збереженню матеріальної культури України.

За меценатську діяльність д-р Подлуський нагороджений грамотою від Блаженнішого Святослава (Шевчука), глави Української Греко-Католицької Церкви.



країнський Національний музей у липні цього року відкрив виставку, присвячену 150-річчю від дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, найвидатнішої особистості в історії Української Церкви ХХ сторіччя, праведника миру. Експозиція складається з особистих речей митрополита: колекція хрестів, нагороди, 2 персні, чаша, митрополичий жезл. Ці реліквії. Як і колекцію нагород Василя Вишиваного (Вільгельм Франц фон ГабсбургЛотрінген), переданоі музеєві меценатом. Зокрема, короткий супровід під нагрудним хрестом австрійського ордена Леопольда розповідає, що у вересні 1917 року імператором Карлом I у Відні було влаштовано величавий бенкет достойникові української церкви після повернення з російського полону. За "відданість короні і державі, вірність своїй обраниці – церкві, – улюбленому єпископові", Карл І вручив на знак пошани орден, який є на виставці. Інша реліквія, срібний кубок, на лицевій частині якого гравірування з присвятою єпископові "Королівства Галичини та Ладомерії Андрею Шептицькому від членів парламенту". Артефакти підкреслюють роль митрополита як державного мужа, який завжди захищав інтереси української церкви та народу, був найбільшим гуманістом ХХ сторіччя.

Експонати Українського Національного Музею в Чикаго




а початку 2013 р. др. Юрій пожарував музею рояль, який належав його двоюрідній сестрі — видатній піаністці ХХ століття, львів’янці Любці Колессі, яка отримала блискучу музичну освіту у Віденській академії музики, розпочавши концертну діяльність у п’ятнадцятирічному віці. Його хресним був професор Олександр Колесса, батько піаністки, талановитий мовознавець і літературознавець, поет, ініціатор багатьох суспільно-громадських починань в Україні і за її межами, педагог, організатор української вищої школи в еміграції, професор Львівського, а згодом Карлового університету у Празі, перший ректор Українського Вільного Університету, дипломат і депутат австрійського парламенту.

Лікар-радіолог Юрій Подлуський відсвяткував своїх 92 роки у червні 2015. Походить з давного боярського роду.

“У нашій родині усі жінки марили музикою. У кожному домі стояло фортепіано, і не можна було собі уявити, щоби на свята чи у будні вечорами не лилася музика. Ми мешкали у Перемишлі. Мій батько Володимир Подлуський був суддею. Він знався на музиці, але коли за фортепіано сідала наша мама Марія, не міг відвести від неї погляду. Найбільшою радістю була гра бабуні – Ольги Літинської. У свій час вона навчалися у відомого піаніста Кароля Мікуля, учня Шопена. А коли її улюблена онука Любка перейняла піаністичний хист, гордості бабуні не було меж. Любка від 1940 року жила у Канаді, концертувала Північною і Південною Америкою. У 1959 ми зустрілися у Чикаго. До нас у гості приїхали аж дві тети, сестри моєї мами – Ольга Колесса з Чехословаччини та Стефанія Ромер з Польщі…” Кілька штрихів до біографії і ми дізнаємося, що серед його родичів — єпископ Іоан Ступницький, полковник УНР Борис Палій-Неїло, генерал польської армії Іван Ромер…

За плечима великий життєвий досвід . Народився в Перемишлі, вихваний в шляхетній українській родині, розмовляє вільно п’ятьма мовами. Початкову освіту отримав в домашній школі, закінчив гімназію в Перемишлі, медичні студії розпочав у Гданську, закінчив у Мюнхені. На початку 50-х років др. Юрій із дружиною і маленьким сином виїхали до Америки. Його знають в науковому світі, адже він особисто брав участь у міжнародних наукових лікарських конференціях та конгресах, підготував багато фахівців, будучи викладачем в медичному університеті у Чикаго. Працював багато років радіологом, активно співпрацював з усіма лікарями Українського Лікарського товариства в Чикаго та Світової Федерації лікарських товариств. Зібрав паралельно велику колекцію чорнобильських нагород та відзнак. Усе, чого досяг він у своєму житті, — це завдяки праці, життєвому оптимізму та щедрості. Витрачаючи власні кошти, викуповує українські історичні пам’ятки, щоб потім подарувати їх музею. Він живе Україною і є її славним сином. Міцного здоров’я дорогому Меценатові ! Автор статті Марія Климчак Фото Юліян Гайда


Culture Inspires Art

Ukrainian-American artist Nataliya Tyaglo creates vibrant, rich, and personal art. Tyaglo’s work is deeply-rooted in her own culture, constantly pulling from the sources of her own heritage to inspire creativity. A San Francisco resident, Tyaglo seems to have never lost the value of her own heritage.



“Not only did I like his process of painting, I also liked the subject matter,” Tyaglo said. “He seemed knowledgeable in Ukrainian tradition.” On her next trip to Ukraine, Tyaglo returned to complete an apprenticeship with Ivanov.


very time I go back to Ukraine, I just feel so native,” Tyaglo said. “I love the land. I love the people. Despite conflict and aggression, I just think there is something so powerful in that part of the world. As a ten-year-old, Tyaglo immigrated to Ukraine in 1994. Always creating art on the side, Tyaglo didn’t pursue it professionally until after she finished her BA at UC Berkeley with a degree in Psycholinguistics. After taking what she called a “real job,” Tyaglo made an important self-realization.

“I just noticed that I had less and less time to create art,” Tyaglo said. “I didn’t feel like I was doing what I was gifted to do. Being an artist requires to you to fuse together your personal and professional life, although that’s discouraged in other professions, so I left my job and decided to do art fulltime.” Tyaglo then traveled to Ukraine, reconnecting with her roots and networking with Ukrainian artists. One Ukrainian artist in particular, Sergiy I. Ivanov, inspired Tyaglo the most.


“This may sound silly, but my mission with art is to spread love,’’ Tyaglo said. “I see how people approach life from basically two sources: out of love or out of fear, and when people are in love, they make better and kinder decisions on a personal level and on a global level.” Tyaglo’s work seems to try and showcase the love exhibited in Ukrainian culture.


’m kind of very disappointed that the Ukrainian image just wasn’t presented in a popular way,” Tyaglo said. “I went to the Ukrainational National Museum in Lviv once because I wanted to see an exhibition on Ukrainian heritage, and instead I saw an exhibition on English clocks and French paintings. When I asked where is the Ukrainian stuff, I was told there is no budget. I needed to do something about it.” It seems Tyaglo really has done something about it, plus her art spreads love in culture. One recent project, in particular, showcased the connection with love and culture. Tyaglo interviewed Ukrainians all over the world for inspiration, and then created drawings that portrayed their life experiences growing up as Ukrainians in their homeland.

“Right now in Ukraine, there are enough images of brutality.”

Tyaglo said. “I believe in optimism because it gives us a sense of energy even when things feel impossible, and right now I’ve challenged myself to create art in a positive outlook.”

By Olga Tymouch



ataliya Tyaglo’s artwork will be featured in a special exhibit titled “Ukrainian Soul” at the Ukrainian National Museum. The exhibit opens Friday September 4th at 7pm.



сінь вже на порозі, а незадовго - зима та сніги. Так не хочеться, щоб літо закінчилось, адже разом з дітьми ми проїхали автом приблизно дев’ять тисяч миль по різних літних таборах, різних містах Північної, Центрільної та Східної Америки. Роздумуючи про ці подорожі та суть літніх таборів і заннять, та признаюся, трохи муки в дорозі, маю просту відповідь на питання чому я це роблю.

Мандрувати по-українськи


ля моїх дітей та всіх дітей українсько походженя, народжених в Америці, спілкування з іншими хлопцями і дівчатами тієї самої культури, розвиває та поглиблює любов до свого народу. Найкраще це висловив др. Олександр Тисовський, засновник української скаутської організації Пласт. “Основою майбутнього кожного народу є його молодь…Згуртовані у спільноту молоді люди, свідомі, жертвенні й оживлені любов’ю до власного народу, і його культури, зможуть здобути для нього добре імя і значення серед народів світу… Таких молодих людей, що вміють ставити добро своєї національної спільноти вище особистого, ніхто і ніщо не зможе відірвати від їхнього народу, хоч і як умови побуту тому сприяли б. Іх не можна б спонукати ніякими користями виректися віри своїх батьків, їх мови і цілої своєрідної і багатої культури , що її народ виплекав упродовж століть. І навпаки, народ, молодь якого не має почуття зв’язку поміж собою - насправді не має майбутнього...”



оч це основне для народу, це також є надзвичайно важливе для молоді, яка росте в двох світах: в сімї з українськими звичаями і, також, в американському щоденному суспільстві. Один молодий юнак, якого я зустріла в штаті Пенсильванія сказав, що любить приїжджати в табори і бути між українцями його віку, бо всі вони є фактично такі самі як він, і вони всі добре розуміють, як важко жити на двох паралельних полях. Їх друзі по таборах є “його люди”, і вони добре розуміють один одного. “These are my people, and we understand each other. My American friends don’t get what it’s like to be Ukrainain.” Маючи можливість спілкуватися під час літа з іншими українцями, також підкріплює науку батьків і шкіл, та рівночасно єднає тих, котрі можуть бути ізольовані і не матимуть можливості ані нагоди брати участь в заняттях під час навчального року. орок різних таборів відбулись цього літа у Північній Америці, на оселях Пласту, СУМу, різних громадських та церковних об’єднань. Діти віком від трьох років аж до студентського віку, зацікавлені у спорті, природі, скаутингу, народній музиці, мистецтві, народних танцях тощо, могли б ціле літо мати заняття та плекати знайомство, вивчати культуру та осягати подальшу і вищу мету - готуватися бути амбасадорами свого україського народу. Мої діти провели в таборах сім тижнів зі своїх десяти тижНАОСТАНОК, Є ЩЕ ОДНА невих літних канікул. І не лише вони, ВЕЛИКА КОРИСТЬ, ЯКЩО багато хто з наших знайомих табоДІТИ ПОЇДУТЬ ТРІШКИ ДАЛІ рують так само як і ми. Задля наших ВІД СВОЇХ ОСЕЛЬ І ЗМОдітей, їхнього виховання і розвитку, ЖУТЬ ПОЗНАЙОМИТИСЬ З та майбутності України не лише в УКРАЇНЦЯМИ В РІЗНИХ МІУкраїні але і в діаспорі, з великим СТАХ АМЕРИКИ ТА КАНАДИ бажанням проводимо свої відпустки ТА ІНШИХ КРАЇН. та вихідні дні в таборах.. Жартівливо звемо себе "убер-убер".


Літо щойно закінчилося, а ми вже плануємо наш наступний таборовий сезон. Не знаю кому з нашої родини буде тяжче дочекатися (мені чи дітям).

Автор Христина Гайда




Онлайн-магазин ODIVO підтримує та популяризує українські бренди в Америці і, як стверджують творці проекту: не усі, а лише найліпші

ÓÊÐÀ¯ÍÑÜʲ ÁÐÅÍÄÈ Â ÀÌÅÐÈÖ² Íіõто не заціка влений у добр е зшитому одязі за ро зумною ціною , якùо він німий, порожн ій і беззмістовн ий. Öього твердження д отримується к оманда ODIVO – прое кту, ùо взявся розповісти про українськ иõ модельєрів у Америці.



асновниця бренду Lada Legina, до одягу ставиться по-ôілосоôськи. Êаже, зовнішній вигляд – це не просто вбрання, а спосіб ідентиôікації, він õарактеризує особистість.


"Îäÿã ñüîãîäí³ - öå æèòòºâà ïîçèö³ÿ, ñòàâëåííÿ äî ñåáå òà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà, öå çâè÷êè òà ïîãëÿäè, ð³âåíü ³íòåëåêòó, îäÿã ï³äêðåñëþº ðèñè õàðàêòåðó, äåìîíñòðóº ã³äí³ñòü".


45 ознайомитись та DIVO пропонує д низки українві і л е д о м ти а р б о ів. Öе, зокреськиõ дизайнер ер, Þлія Ìагди÷, д й а н Ø ія н е с Ê , ма Anna October та y, va ra a K , va e re O, And еконують в ODIV р е п як , и н во і Óс FLOW. ти традиційний и л с и м с о е р е п змогли ури і зміксуваьт л ку ї о ьк с їн а р спадок ук ендами сезотр и м а ш ві о н й а ти його із н нє ігаю÷и у майбут б за ть ві а н то с ій ну, ÷а ля Америки, у як Ä . ій ц н е д н те õ и модн о так добре, як н д ви ур ьт л ку я н сплетін ту, унікальний ві с і їн а кр ій ш ін у жодній ливо може бути особ яг д о й и ьк с їн а р ук цікавим.




"Óêðà¿íñüêà ìîäà ñüîãîäí³ àêòèâíî âñòóïຠó êîëàáîðàö³þ ç ñó÷àñíèì ìèñòåöòâîì, ôîðìóº ëîêàëüí³ òåíäåíö³¿ òà âçàºìî䳺 ç ãëîáàëüíèìè ñâ³òîâèìè òðåíäàìè íà íàéâèùîìó ð³âí³. Ó ÷àñ, êîëè êîíöåïö³ÿ ìຠâåëèêå çíà÷åííÿ, ODIVO áåðå íà ñåáå ì³ñ³þ ïîçíàéîìèòè ñâ³ò ç íàéá³ëüø ö³êàâèìè òà àêòóàëüíèìè ìîäåëÿìè îäÿãó ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìîäè", - пояснює Ëада Ëегіна.




сі представлені імена у певниõ колаõ вже встигли стати легендарними, стверджують в ODIVO. А все тому, ùо несуть відповідальність перед клієнтами. Íе менш важливим є те, ùо дизайнери гарантують високу якість одягу, який для себе можуть обрати люди різного поõодження, з різними смаками і поглядами.

,, "Ì

и пропонуємо приєднатись до світогляду українськиõ дизайнерів, які вважать за необõідне надати нашому зовнішньому вигляду не тільки глибоку естети÷ну ôорму, - каже Ëàäà Ëåã³íà, - а і звернутися до нашиõ глибин душі, від÷уттів, ùо всередині нас, і таким ÷ином виражені візуально".

Автор статті Õристина Áондарєва

Profile for Ukrainian Chicago

Ukrainian Chicago #16  

Ukrainian Chicago #16