Issuu on Google+

ФИНАНСОВЫЕ УСЛУГИ ВСЕУКРАИНСКИЙ НАУЧНОАНАЛИТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ

№3-4 (105-106) ♦ 2014

Издается с 1997 года

ОТДЫХ В НОВОМ ФОРМАТЕ

Тест­-драйв по­-украински Как сделать туризм бизнесом национального масштаба


Сод е ржание №3-4 (105-106) 2014

ТЕМА НОМЕРА:

ОТДЫХ В НОВОМ ФОРМАТЕ СЛОВО РЕДАКТОРА ……………………………………………………………………..3

Учредитель и издатель – ООО Издательский Дом «Украина Бизнес» ул. Новоконстантиновская, 2-А, Киев, 04080, Украина

Свидетельство государственной регистрации печатного СМИ: Серия КВ №17168-5938 ПР от 12.11.2010, перерегистрация свидетельства: серия КВ №20607-10407ПР від 27.02.2014 р. Формат – 210 х 297 мм Тираж: 10 000 экз. Подписано в печать: 28.08.2014 Номер заказа: № Отпечатано в типографии ТОВ «Паперовий Змій – ОПТ» Адрес типографии: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 6

РЕДАКЦИЯ ЖУРНАЛА АВТОМИР Степан МИХАЙЛОВ МЕЧТА, ИЛИ АВТОМОБИЛЬ ДЛЯ ЛЕНИВЫХ …………………………………...4 СОВЕТЫ АВТОЛЮБИТЕЛЮ ................................………………............……7 Полина УВАРОВА ЗАКАЖИ СВОЙ ТЕСТ-ДРАЙВ НА «RENAULT» ....................................……8

Учредитель: ООО «ИД «Украина Бизнес» Соучредитель: ГВУЗ «КНЭУ им.В.Гетьмана»

Директор: Михаил Степанов Шеф-редактор: Николай Степанов Выпускающий редактор: Марина Дубко Ответственный секретарь: Дарья Фесенко Дизайн и верстка: Татьяна Зеленько

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ СБОРНИК №5 НАУЧНЫЕ СТАТЬИ ......................................………………............……13-28

Начальник отдела подписки и реализации: Елена Руднева

АДРЕС РЕДАКЦИИ ЭКСТРЕМАЛЬНЫЙ ТУРИЗМ АНТАРКТИДА СТАНЕТ МЕККОЙ ДЛЯ ТУРИСТОВ ………….……….…………33

УКРАИНА ТУРИСТИЧЕСКАЯ Татьяна ШУБЕНКО ОДЕССКИЙ КРАЙ ДЛЯ СОВРЕМЕННЫХ ТУРИСТОВ ……….………………..34

«НЕРАЗГАДАННЫЕ ЗАГАДКИ «КАМЕННОЙ МОГИЛЫ» .….……..….…….…40

просп. Московский, 21, оф.602, Киев, 04655 Тел./факс: 044-238-68-38, 044-238-68-40 Электронная почта: ukrbizn@ukrbizn.com; inform@ukrbizn.com; ukrbizn@i.ua

Концепция издания, его название, логотип, дизайн-проект и идеи оформления являются объектами авторского права и принадлежат Издательскому Дому «Украина Бизнес». Все материалы, публикуемые в издании, включая тексты статей, фотографии и другие графические объекты, являются интеллектуальной собственностью Издательского Дома «Украина Бизнес». Перепечатка любых материалов, публикуемых в издании, запрещена и допускается только с письменного согласия издательства. Ответственность за достоверность и точность фактов, цитат, имен собственных и прочих данных, приведенных в материалах издания, несут авторы публикаций. Взгляды авторов публикаций могут не совпадать с мнением издателей и редакционного совета издания. Рекламодатель единолично отвечает за содержание предоставляемых рекламных материалов, соблюдение авторских прав, наличие ссылок на лицензии и сертификаты для товаров и услуг в порядке, предусмотренном действующим законодательством Украины.


24

РОКИ РОБОТИ НА РИНКУ ДIЛОВОЇ ПРЕСИ

ПЕРІОДИЧНЕ ДРУКОВАНЕ ВИДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Ukraine Business Review

ОФІЦІЙНЕ ДРУКОВАНЕ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОМІТЕТУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ПАЛАТИ

Тенденції розвитку української та світової економіки Політика Економічна аналітика Рейтинги, рейкінги, огляди ринків Новини фінансових ринків Нове в технологіях управління фінансів Фінансові прогнози Фондовий та біржовий моніторинг Новини науки і технології Події культури і мистецтва

Передплатний індекс

37625

04080, Київ, вул. Новокостянтинівська, 2-А Тел.: +380 (44) 238-68-38, 238-60-40 E-mail: ukrbizn@ukrbizn.com, ukrbizn@i.ua www. ukrbizn.com


С Л ОВО Р Е Д А КТОРА

Уважаемые читатели нашего журнала!

В

от уже не первый год мы пишем об одном из направлений деятельности финансового рынка – туризме, и все, что связано в бизнесе с ним. Этот номер посвящен зеленому туризму, одному из новых направлений в развитии туризма и финансовых услуг этого бизнеса. Вся необычность нашего издания в том, чтобы придумать и подать новый способ уже обсуждаемой всеми темы. А это каждый раз вызов и ожидание победы. Среди постоянных тем журнала, посвященного туризму, у меня, топографа, действительного члена географического общества, есть любимая – зеленый туризм в Украине. Тут ничего придумывать не надо. Это и география, и история, и познание нового. И каждый раз у нас разная, порой для кого-то не известная Украина. Такое ощущение, что в нашей стране имеется неограниченный запас нового, неведомого, невозможно красивых территорий и уголков. И все они оказываются прекрасными и вновь открытыми страницами книги об Украине. В этом году, как мне кажется, Украина открылась нам своей важной стороной. Все сведено в гармоничное целое – о, как таинственна и прекрасна Украина, и познать ее можно благодаря развитию зеленого туризма. Конечно, на земле есть много и других, достойных мест – Южная Корея, Малайзия, Италия. Сегодня для вашего внимания место будущей мекки для туристов – Антарктида. При активной поддержке учредителя ИД «Украина Бизнес» и соучредителя КНЭУ им. Вадима Гетьмана журнал получил статус Научно-популярного издания. В этом номере мы продолжаем публиковать научные статьи, представленные кафедрой страхования КНЭУ. Журнал получает все большую популярность и на него легко подписаться или заказать через редакцию, а также читать его можно, удобно устроившись в кресле самолета, вылетающего из Киева. К сожалению, экономические законы властны и над нами. Для дальнейшего увеличения тиража рынок требует, чтобы журнал стал ежемесячным и изменил свой формат. В этом есть свои плюсы и минусы, но зато мы получаем возможность больше печатать — научные статьи и аналитические материалы, которые раньше были для нас экономически неудобны и недоступны. Мы намерены ввести рубрику «Говорят гости финансового рынка»: здесь будут печататься победители Международной Премии «Репутация операторов рынка финансовых услуг» по версии «Альманаха финансовых услуг». Кроме того, мы будем теперь систематически знакомить вас с научными статьями. Журнал по-прежнему остается в первую очередь площадкой для обсуждения самых неотложных вопросов развития рынка, анализа финансовых показателей и прогнозных оценок деятельности, обзора банковского дела, рынка ценных бумаг. Отдельное место занимают новые, многообещающие для государства направления «Инновационные проекты» и «Раскрытие информации акционерными обществами», благодаря которым к сотрудничеству привлекаются представители разных отраслей экономики - хозяйствующие субъекты, все сегменты финансовой сферы страны. Мы приложим все усилия к тому, чтобы он не потерял уже завоеванных позиций.

Всегда с Вами Шеф-редактор ИД «Украина Бизнес», к.т.н. Николай СТЕПАНОВ

3


А ВТОМИР

Мечта,

или Автомобиль для ленивых Мечты забываются, и не забываются, а все хорошее и есть мечта! Ю. Антонов

В

моем детстве дети мечтали быть инженерами, космонавтами, строителями, врачами и т.д., в общем, хотели быть умными и технически грамотными. И вот мечта побывать в космосе почти свершилась. К нам в редакцию на тест-драйв пришел Renault Megane Hatchback (Рено Меган Хетчбек) коричневого цвета – переднеприводной хэтчбек класса «С». Фейслифтинговая версия третьего поколения этой модели, которая дебютировала в январе 2012 года. Все это официальные слова, которые не объясняют предыдущих высказываний.

Новое — далеко забытое старое

Автомобиль имеет практически полный «фарш». Парктроник передней и задней полусфер, GPS, телефон, электронный ручник, роботизированную коробку передач (автоматическая коробка – типтроник, с возможностью самостоятельно переключать передачи), электронный замок зажигания, про компьютер как-то упоминать стыдно – опция, де-факто на всех автомобилях, и еще многие «вкусности». В общем, не автомобиль, а печка для Иванушки (из сказки «По щучьему велению, по моему хотению, езжай, мой верный конь, в дальние края»!). Я, наверное, утомил читателя сказками, ну что ж, перейдем к реальности. Внешний вид скакуна, ой, извините, автомобиля, был подвержен легкому ресталингу. Слегка изменен вид фар, радиаторной решетки, бампера. Добавлены светодиодные полоски в фарах головной оптики и обновленный дизайн колесных дисков – вот, собственно, и все, что изменилось в экстерьере, однако этого оказалось достаточно для того, чтобы хэтчбек не отличался от модного и современного дизайна. В равной степени это относится и к салону, где появились чуть более качественные материалы отделки и несколько новых цветовых решений, однако о салоне и его недостатках чуть ниже.

4

В списке базового и дополнительного оборудования Megane появилась новая аудиосистема, а также система Visio, включающая в себя адаптивный дальний свет, и функция слежения за полосой движения. Все остальное осталось таким, как было прежде. В зависимости от комплектации хэтчбек оснащается ABS+EBD, шестью подушками безопасности, климат-контролем, датчиками света и дождя, подогревом сидений, кнопкой запуска двигателя и так далее (все это в нашем случае присутствовало в авто). В моторной гамме Рено Меган находится силовой агрегат – бензиновый, объемом 1,2 л, мощностью 115 л.с. и крутящим моментом в 190 Нм. На 100 км пути в смешанном цикле он потребляет по паспорту 5,3 л топлива. Тестированным у нас было Рено с дизел��ным агрегатом в 1,6 л на 130 л.с. Французы предлагают еще и 1,5-литровый мотор мощностью 110 л.с. Также в предложении есть три коробки передач – механическая, автоматическая или вариатор. Производство Megane Hatchback налажено на заводах Renault в городах Бурса (Турция), Дуэ (Франция) и Паленсия (Испания). Прямые конкуренты на рынке Peugeot 208, Citroen C4 и KIA cee'd.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


АВ ТО МИ Р

Экзамен сдан

Теперь о том, что понравилось. Внешний вид – довольно непритязательный антураж сродни конкурентам, отличия есть, но не принципиальные, если не считать символики конюшни. Порадовал цвет – светло-коричневый с переливами. В общем, смотрится довольно неплохо и свежо. В потоке машин не будет кричащим, но и смешаться с толпою вам не грозит. Салон – материалы, использованные для обивки сидений, немаркие, выдержат даже влажную мойку. Напоминают искусственную кожу. Пластик использован недорогой, но и дешевым его не назовешь. Размеры посадочных мест для водителя и пассажира первого ряда не плохие, но без особого запаса. Моя «средняя комплекция» (в 181 см роста и 105 кг) входит без особых затруднений. Над головой до потолка еще где-то 10 см. И зимой в одежке с таким же пассажиром мешать особо друг другу не будут. Но создается дискомфорт, когда такие же упитанные садятся на задний ряд сидений. Если водитель не любит лежать за рулем, а сидеть прямо, то места вполне хватает сзади, чтобы колени сидящего не упирались в спинку сидения. Ширины задних сидений вполне хватает для комфортной езды двух взрослых пассажиров. Без проблем поместятся два взрослых и ребенок, для трех взрослых места будет маловато, но не так уж критично, как в «классике». Эргономика передних сидений все же преду­ сматривает поездки не на большие расстояния. Для меня ширина спинки и упругость боковых граней маловата, но человек с меньшим объе­ мом должен уместиться более комфортно. Хотя если учесть, что машина практически все делает за тебя и можно облокотиться на центральную

ww w.u krb i z n.com

подставку, при этом управляя одной рукой, то это не критично. В городе вполне комфортно. Система управления в основном сосредоточена на руле и подрулевом пространстве. Вам даже нет необходимости тянуться к приемнику для его переключения. Это неплохое решение для любителей «формулы 1». Однако необходимо заметить, что расстояние от рулевого колеса до переключателей поворота и фар достаточно большое. Мне с моими ручками необходимо было тянуться для включения поворотника. Это исключает непроизвольное включение поворота какой-нибудь прелестной ручкой, но для меня переключение кончиком безымянного пальца по крайней мере необычно.

Твердая пятерка

Теперь немного о системе навигации. Эта услуга меня откровенно порадовала. Позиционирование на местности практически безошибочное, картографическое обеспечение тоже на хорошем уровне. В городе названия улиц подается без ошибок, даже с учетом бесчисленного переименования. В общем, все выполнено на хорошем уровне, однако, если вы слушаете музыку с CD-cart, то карты будут отсутствовать, потому как они записаны на этот носитель и как следствие любого извлечения из устройства – потеря данных. Следует заметить, что вся индикация периферийных устройств (приемник, телефон, навигация, компьютер болида и т.д.) находится на дисплее, который вмонтирован в торпедо как раз посередине. Обзор и информативность вам гарантированы. Система искусственного климата представлена пространственным климат-контроллером.

Для пассажира первого ряда и водителя можно установить параметры, которые будут отличаться от параметров сидящих сзади пассажиров. Для этого в центральной стойке для задних пассажиров есть выходы системы вентиляции с регулировками воздушных потоков. Охлаждение и нагрев салона происходит довольно быстро, без ощущения дискомфорта от звука работающей системы. Что касается системы регулировок и настроек – здесь все понятно и нареканий не вызывает. Теперь о встроенной музыкальной системе. Все колонки располагаются на дверцах, причем, в передних они больше по мощности. Поэтому увеличивать звук, чтобы услышать поющего Киркорова без оглушения задних пассажиров и потери процесса общения с ними вам не придется. Звук, получаемый на выходе, ровный без потери частот. Я лично остался доволен качеством звука и частотной характеристикой, полученной на выходе. Для человека, не страдающего гипертрофированным чувством музыки (это, когда установка сабвуфера в багажнике является обязательной технической характеристикой авто) должно вполне хватить. Вообще-то, вопросов с органами управления у меня не возникло. Все находиться на привычных или ожидаемых местах. Эргономике в этом случае нужно поставить твердую пятерку. Особенно порадовал электронный ручной тормоз. Очень удобная штука для тех, кто забывает его снимать перед началом движения. Сорвать задние колеса в управляемый занос с его помощью не получиться, но вот проехать несколько десятков метров с заблокированными колесами, при этом стерев резину в плоскую поверхность, будет вашей серебряной мечтой. Потому как он автоматически отключается после начала дви-

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

5


А ВТОМИР жения и ставится в положение «вкл» после остановки. Чертовски удобная штука в мегаполисе, когда торчишь в пробке, да еще и под горку или с нее. А со связкой с автоматической коробкой передач вообще великолепно. Теперь перейдем к багажному отделению. Багажник вместителен ровно на столько, насколько это необходимо для среднестатистического пользователя. То есть для поездки в супермаркет для покупки продуктов на неделю вполне хватит. Но для закупок на зиму, боюсь, не выдержит. А что вы хотели от сплошь городского, юркого и экономичного автомобильчика. Для повседневной жизни очень даже и неплохой объем. Единственный непонятный недостаток – это ручка закрытия двери багажника. ЭТО не ручка, так, отверстие, выемка, да что угодно, но не ручка. Чтобы закрыть дверь, необходимо поставить руку обратным хватом и кончиками пальцев зацепить выемку на двери, при этом нужно рвануть ее на себя и вниз. Мне, конечно, ничего, но вот хрупкой половине человечества как-то неудобно будет закрывать его.

Сердце авто...

Теперь, что касается двигателя: у нас на тесте был 1,5-литровый двигатель, который работает в паре с роботизированной коробкой передач. Недостатка мобильности я не ощутил, даже при четырех взрослых в авто и заполненном багажнике. Моторчик довольно жиденько двигает карету. Коробка работает в двух режимах: полный автомат и переключение передач в ручную (типтроник). Для меня очень удобно, можно выбрать по своему усмотрению. Например, в городе, в пробках, используем автомат, а когда нужно газку прибавить или за городом – переходим на ручное управление. Единственный недостаток при необходимости прибавить газу – педаль акселератора уходит в пол, двигатель набирает обороты, а вот коробка не спешит отдавать мощность двигателя на движение. Происходит банальное проседание, коробка подхватывает где-то на середине оборотов, чуть ближе к максимальным, а потом происходит срабатывание и резкое снижение оборотов. В общем, ничего удивительного, компьютеру необходимо время для анализа ситуации, и только когда он решит, что делать, происходит само действие.

Если можно сделать выводы...

На тесте был представлен хороший, добротный городской автомобиль, который подойдет для ежедневной езды на работу и для поездок за город. Если вы автотурист, то вам необходимо иметь прицеп, так как палатки и прочие необходимые вещи в багажник не вместятся. Хотя я сомневаюсь, что кто-то будет его использовать в роли автокемпинга. Это автомобиль на каждый день, добротный, экономичный (порядком 6 л на 100 км), юркий и не требующий усилий при вождении и эксплуатации. Что до последнего, то ремонт возможен только на СТО. Так как все связано с компьютером. Хотя в нем нет ничего сверхъестественного, все как должно быть в хорошем и современном автомобиле. В общем, твердая четверка с большим плюсом. Я думаю, что у Рено, даже в период спада покупной способности, найдутся свои клиенты. И не один болид найдет своего хозяина. Удачи, Рено! Степан МИХАЙЛОВ

6

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


АВ ТО МИ Р

Советы автолюбителю Не пытайтесь проверить это самостоятельно, за вас это сделали «Разрушители легенд»! Представляем вам автомифы от экспертов:

Если выхлопную трубу заткнуть, двигатель выйдет из строя. Все использованные при проверке предметы немедленно вылетали из выхлопной трубы после запуска мотора. Если закупорить выхлопной коллектор наглухо, двигатель просто заглохнет через 5-10 секунд. Если пуля пробьет бензобак, он взорвется. Миф был опровергнут экспериментом с обычной пулей, но затем частично подтвержден при использовании трассирующего снаряда — от него бензобак действительно взорвался. Использование различных веществ и трюков может обмануть алкотестер. Для проверки Адам Сэвидж выпил две порции виски, а Джейми Хайнеман – коктейль из водки и клюквенного сока. В обоих случаях прибор показал наличие алкоголя в выдыхаемом воздухе. Кроме того, полиция всегда может потребовать проведения анализа крови. Использование жидкости для полоскания полости рта лишь увеличит количество алкоголя в дыхании. Столкновение двух машин на скорости 80 км в час происходит с той же силой, как столкновение одной машины со стеной на скорости 160 км в час. Сила, действующая на машину, будет одинакова как при столкновении с другим автомобилем, так и с неподвижной стеной.

ww w.u krb i z n.com

Дверь автомобиля может защитить в перестрелке. Кузов автомобиля изготовлен из тонкого – 0,4-0,7 мм – металлического листа, не способного остановить пулю. Так же беспомощны и панели внутренней обшивки. Пистолетная пуля 38-го калибра пробивает дверь насквозь. Единственное исключение – вмонтированный в дверь динамик достаточно большого диаметра — 9 дюймов и более. Автомобиль может прыгнуть на большое расстояние, используя кучу земли как трамплин, и приземлиться с минимальными повреждениями и без потери скорости. Во время эксперимента автомобиль пролетел 30 м и врезался в землю радиатором, повредив мотор. Человек может покинуть упавшую в воду машину после того, как вода покроет стекла. Давление воды на дверь слишком высоко, открыть ее изнутри невозможно, равно как и опустить стекло ручкой или электромотором. Автомобиль может проехать через ряды овощного базара и остаться на ходу (как это показывают в кино). В ходе эксперимента машину протащили по базару на скорости 70 миль в час (около 110 км/ч). Камера на крыше оторвалась, автомобиль оказался серьезно помят. Лобовое стекло покрылось сеткой трещин, водителю ничего не видно.

Двигатель выйдет из строя, если в бензобак насыпать сахар. В ходе эксперимента в бак высыпали порядка 10 кг сахара, мотор при этом продолжал работать – лишь дым из трубы стал черным. Вместе с бензином в двигатель неизбежно попадают инородные примеси: вода, ржавчина, присадки – все это либо сгорает, либо выводится с выхлопными газами. Если держать руль рекомендуемым хватом «без десяти два», при срабатывании подушки безопасности оторвет большие пальцы. При эксперименте с искусственными руками руль вырвало из них, но пальцы уцелели. Полицейский радар можно обмануть, поместив под лобовое стекло компакт-диск. Ни CD, ни зеркальный диск на крыше, ни покрытие автомобиля фольгой не смогли притупить бдительность радар-детектора. Даже позвякивание связкой ключей не помогло. Если во время заправки автомобиля разговаривать по мобильному телефону, может произойти взрыв. Экспериментально доказано, что работающий телефон не может привести к взрыву, даже будучи окружен бензиновыми парами в концентрации, достаточной для воспламенения. Реальную угрозу представляет статический заряд на одежде, накопить который можно, несколько раз сев в автомобиль и покинув его.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

7


А ВТОМИР

Закажи свой тест-драйв на «Renault» Автомобиль для элиты Довольно популярная по всему миру марка «Renault», выпускающая высококачественные автомобили разных классов с 1899 года, имеет длинную и очень захватывающую историю. «Renault S.A.» (в русской транскрипции — [Рэно] С. А., на практике чаще «Рено») представляет французcкую государственную автомобилестроительную корпорацию. Во Франции это самая крупная компания по производству автомобилей. Вероятно, многим известно, что с маркой «Renault» можно сейчас встретить как легковые, так грузовые и спортивные автомобили. В наше время компания стремительно развивается, широко распространяясь по территории многих стран разных континентов. К декабрю 2012 года количество сотрудников корпорации насчитывало 127 тысяч человек. «Рено» предпочитают многие любители качества, красоты и комфорта.

С чего все начиналось

История торговой марки началась еще в 1898 году. Луи Рено 24 декабря принял вызов от друзей проехаться на своем первом, собственноручно собранном автомобиле, по крутой улице Ру Лепих вверх под большим, как для такого пространства, углом на Монмартр в Париже. Его первой машиной была легкая вуатюретка («франц.» – повозочка, тележка), имеющая мощность лишь 0,75 л.с. Это был популярный трицикл De Dion-Bouton (Type A) длиной менее двух метров. Луи смог-таки преодолеть подъем, получив всеобщее восхищение, благодаря чему сразу же появились первые 12 заказов. С этого момента компания «Рено» начала свое развитие и с тех пор непрерывно продолжает расти. Итак, кто такой Луи Рено? Что он совершил для существования большой и успешной корпорации, которую на сегодняшний день знают в любом уголке мира? Луи Рено родился в семье парижских буржуа в феврале 1877 года. Среди пятерых детей он был самым младшим. Его отец был французским бизнесменом, а мать Луиза – дочерью богатых владельцев магазина. Поэтому семья была обеспеченной, и дети имели все возможности для светского обучения, хотя и были излишне избалованными. Младший ребенок Луи с детства любил технику и проявлял интерес ко всем механическим предметам, особенно это касалось моторов и электрики. Очень много времени будущий гений проводил в своей мастерской, которую оборудовал в

8

Луи Рено

Трицикл De Dion-Bouton (Type A) сарае, в саду рядом с домом в Биланкуре, где жила его семья. Что касается успехов в учебе, то для Луи Рено обучение было далеко не самым любимым занятием, и посещать уроки он заставлял себя с большим трудом. Луи был даже более чем удовлетворен, окончив бакалаврат. Но как же тогда он мог добиться большого успеха в жизни? Молчаливый и замкнутый подросток отличался уникальной интуицией и был невероятно работящим. Уже в 20-летнем возрасте Луи Рено ярко и великолепно вошел в автомобильный мир, ко-

торый тогда только лишь формировался. Имея трехколесный «De Dion-Bouton» с мощностью 3/4 л.с. юноша смог переконструировать его в небольшой четырехколесный автомобиль. В его конструкцию Рено добавил одно из своих ключевых изобретений, которое со временем перевело автомобили на следующий уровень и дало начало новой автомобильной эпохе. Открытием нового изобретения стала «прямая передача» – первая коробка передач, которая быстро вытеснила использовавшиеся до этого цепи передач.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


АВ ТО МИ Р

Головокружительная карьера

Итак, событие, благодаря которому компания «Renault» начала свой отсчет, произошло во время празднования Рождества. Вуатюретка Рено недотягивала до спортивного автомобиля. Разумеется, никто в корне не разделял мысль, что по-настоящему гоночная машина должна быть огромным монстром с мощностью в 70 л. сил. Братья Рено считали, что легкий и маневренный автомобиль может даже лучше справиться с этой задачей. Причиной этого, по их мнению, и есть габариты – большая конструкция с огромным двигателем не способна набрать слишком высокую скорость. Прошло не так много времени, и братья Рено доказали, что они правы, выиграв при этом множество соревнований на небольших автомобилях собственного производства. Рено обычно участвовали в небольших местных гонках, но победы даже в таких соревнованиях служили хорошей рекламой. Например, победа в гонке Париж–Бордо принесла аж 350 заказов. Таким резким подъемом французы не только утерли нос ранее скептично настроенным конкурентам, но и весьма шокировали публику. Так пришел никем не ожидаемый международный триумф компании «Renault». Известная как «модель А» – следующая машина Рено — с двигателем «Де Дидон» имела мощность в 1,75 л.с. Она была на трубчатой раме и получилась настолько удачной, что Луи решил вместе со старшими братьями открыть компанию «Братья Рено» («Renault Freres»). В 1899 году они уже сконструировали и продали 14 моделей «А». Однако главное, чем славились братья, – это своими спортивными автомобилями, так как очень любили участвовать в гонках и особенно побеждать.

История длиною в жизнь 1900

Компания «Renault» имеет долгую историю с обширной хронологией. С 1900 года компания начала выпускать габаритные и мощные автомобили – модели «AG-1», которые имели элегантный и удобный кузов. Этот тип автомобилей можно отнести к очень редким в то время закрытым лимузинам. На пике популярности братьев Рено, во время одного из автомобильных забегов в 1903 году, трагически погибает один из братьев Марсель Рено. Его автомобиль, набрав скорость 100 км/час, попал в туман, из-за чего водитель на смог увидеть закругление дороги.

1961 год – поступает в продажу Renault 4CV, заявив о себе как основной конкурент Citroen 2CV и Volkswagen Beetle.

1961 Первый в мире хетчбек был значимым событием для компании, который был создан в 1965 году. Это был Renault 16, а в продаже автомобиль появился в 1966 году.

ww w.u krb i z n.com

1917

В 1917 году компания выпускает не свойственный ей продукт – первый серийный легкий танк — «Renault FT-17». В том же году он был принят на вооружение французской армии, хоть и не был идеальной боевой машиной. 1944 год – роковой год для главного основателя компании. С 1939 года «Renault» становится главным поставщиком военных машин для французской армии. Однако после освобождения Франции Луи Рено арестовывают за сотрудничество с нацистской Германией и отправляют в тюрьму во Френ, где он подвергается жестокому обращению, что, в итоге, приводит к смерти. В 1945 году компания «Renault» была национализирована и стала государственным предприятием, получив современное назван��е. Через год компания уже начала производить частные автомобили послевоенного периода.

1965 Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

9


А ВТОМИР

1972

В 1972 году «Renault» со своим хетчбеком входит в сегмент автомобилей «супермини». «Renault 5» производится до 1995 года, оставаясь одной из первых в своем роде. В 1976 году «Renault» выпускает свой первый спортивный хетчбек. Этот год также характеризует начало производства «Volkswagen Golf GTI».

1994 1997 1994 год – новый Renault Laguna, автомобиль D-класса, выпускается с 1994-го по 2001 год как хетчбек и универсал. Эта модель сменила Renault 21. Второе поколение этого автомобиля (выпускается с 2000 года) стало первым европейским автомобилем с функцией запуска двигателя «без ключа».

В 1999 «Renault» приобретает 99% акций румынской компании «Dacia», а также 36,8% компании «Nissan» в обмен на 15% своих акций. Вице-президент «Renault,» Карлос Гон, переходит в компанию «Nissan», в результате чего находившаяся на грани банкротства японская компания была выведена из тяжелого кризиса. В 2001 году компании «Volvo» было продано подразделение по производству автомобилей. В 2002 году команда «Формулы-1» Benetton Renault получает официальное название «Renault F1», в 2005-м и 2006 году эта команда выигрывает чемпионат как в личном зачете, так и в кубке конструкторов. «Renault» увеличивает свою долю в «Nissan».

10

В следующем 1997 году происходит замена Renault 19 на Renault Megane, второе поколение которого стало автомобилем 2003 года в Европе. Однако в 1996 году компания вновь становится приватизированной. Название компании меняется на «Renault S.A.» и сохраняет его до сих пор.

1999

Через три года президентом компании становится Карлос Гон. В 2012 году «Renault-Nissan» получает контроль над «АвтоВАЗ», выкупив более 60% акций компании и потратив $750 млн. Полина УВАРОВА

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


АВ ТО МИ Р

За все время своего существования компания «Renault» не раз меняла логотип. Стиль изображения логотипа кардинально менялся в 1972-м и 1992 году. Однако знак «Рено» – вертикальный вытянутый ромб, который появился в 1925 году, был есть и будет узнаваемым во всем мире среди автомобилистов как любителей, так и профессионалов.

ww w.u krb i z n.com

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

11


М ЕДИ ЦИНСКОЕ С Т РА ХОВА Н И Е

12

№ 3 - 4 ( 10 6 - 107 ) / 2 014

Финансовые услуги


Сод е ржание

НА У Ч Н О - ПРА КТ И Ч Е С КИ Й УСЧБНОР №5 НА Ы ЕН И СК ТАТЬ И РЕДАКЦИОННЫЙ СОВЕТ

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЙ СБОРНИК №5

ПРЕДСЕДАТЕЛЬ

СТЕЦЮК В.М.

ЗАМ. ПРЕДСЕДАТЕЛЯ

СТРАХОВА НАУКА: УРОКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ, ТРИ ПОГЛЯДИ ………………………………………………...14

Гаманкова Ольга Алексеевна, заведующая кафедры страхования, директор Института страхования КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Степанов Михаил Николаевич, директор ИД «Украина Бизнес», к.т.н., старший научный сотрудник ЧЛЕНЫ РЕДСОВЕТА

Степанов Николай Михайлович,

КРАЄВИЙ О.Д., КРАЄВИЙ Р.О. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА РОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ У ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ………………………………………………...17

шеф-редактор ИД «Украина Бизнес», к.т.н.

Федосов Виктор Михайлович, заведующий кафедры финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Примостка Людмила Александровна,

БАРАНОВ А. Л., БАРАНОВА О. В. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ: СУТНІСТЬ, НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ……………………………………………22

заведующая кафедры менеджмента банковской деяльности КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Опарин Валерий Михайлович, профессор кафедры финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Л. СОКІЛ ІНСТИТУТ РЕЧНИКА ЗАСТРАХОВАНИХ У СТРАХОВІЙ СИСТЕМІ ПОЛЬЩІ …………………………………………...25

Осадец Семен Степанович, профессор кафедры страхования КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Терещенко Олег Александрович, профессор кафедры финансов предприятий КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Руденко-Сударева Лариса Владимировна, профессор кафедры международных финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Столярчук Ярослава Михайловна, профессор кафедры международной экономики КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., доцент

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

13


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ УДК 368.339.13 UDK368.339.13

Стецюк В.М., к.е.н., доцент кафедри фінансів НУХТ, Голова правління ПАТ СК «Скайд», м. Київ., Україна. Дикунов В.Г., студент Європейський університет, м. Київ, Україна. Хавтур І.А., студент коледжу ТНЕУ м. Тернопіль, Україна.

Stetsyuk V.М., PhD, NUFT, Chairman of JSC IC «Skayd» m. Kyiv, Ukraine. Dykunov V.G., a student at the European University, m. Kyiv, Ukraine. Havtur I.А., a college student TNEU, m. Ternopil, Ukraine.

Стецюк В.М., к.э.н, доцент кафедры финансов НУПТ, Председатель правления ОАО СК «Скайд», г. Киев, Украина. Дикунов В.Г., студент Европейский университет г. Киев, Украина. Хавтур И.А., студент колледжа ТНЭУ, г. Тернополь, Украина.

СТРАХОВА НАУКА: УРОКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ, ТРИ ПОГЛЯДИ INSURANCE SCIENCE: LESSONS FROM THE FINANCIAL CRISIS, THREE VIEWS

СТРАХОВАЯ НАУКА: УРОКИ ФИНАНСОВОГО КРИЗИСА, ТРИ ВЗГЛЯДА

Ключові слова: страхова наука, навчально-практичний центр страхового бізнесу, теорія страхування, практичні заняття. Keywords: insurance science uchebno-praktichesky center of the insurance business, insurance theory and practical classes. Ключевые слова: страхова наука, учебно-практический центр страхового бизнеса, теория страхования, практические занятия.

Десятки вищих навчальних закладів України впроваджують в свій навчальний процес поглиблене вивчення страхових дисциплін, націлюючи студентів на можливе працевлаштування в страховому секторі України, зокрема менеджерами, маркетологами, оцінювачами, юристами, рекламщиками, аварійними комісарами, актуаріями, аудиторами та інше. Це є актуальним на сучасному етапі розвитку страхової системи нашої держави, тому що висококваліфіковані кадри повинні, як ковток свіжого повітря, оздоровити страховий процес. Але для більш успішного впровадження страхової науки необхідно згадати, як вона зароджувалися в Україні за період її незалежності. Найбільший внесок в страхову науку зробили такі корифеї страхової справи України, як: Осадець С.С., Клапків М.С., Шумелда Я.П., Гаманкова О.О., Говорушко Т.А., Залетов О.М., Толстенко О.Ю., Ротова Т.А. та інші. Самою першою кафедрою страхування в усьому тоді Радянському Союзі була кафедра страхування Тернопільського фінансово-економічного інституту (сьогодні Тернопільський національний економічний університет), утворена в 1985 році і якій тепер було б 27 років. Її яку очолювали в свій час Андрущенко В.Л., Шумелда Я.П., Клапків М.С. З перших днів діяльності кафедри я працював асистентом, старшим викладачем, доцентом, маючи тоді за спиною 15-річний досвід практичної роботи в страхових органах. Виходячи з доцільності та з метою якісної підготовки спеціалістів страхової справи, крім основної дисципліни «Страхування», в навчальний план були включені такі предмети: «Бухгалтерський облік в органах Держстраху», «Автоматизована обробка страхової інформації», «Ревізія і контроль в страхових органах», «Діловодство та документообіг», пізніше – «Страхові послуги» та «Актуарні розрахунки». Наукову літературу використовували в основному російських авторів Рейтмана Л.І., Радіонової М.М., Мотильова Л.І., Плєшкова А.П., Єфімова С.Л., Шахова В.В., Кагаловської Є.Т. Потім відкрилася кафедра страхування в Московському державному університеті на чолі з Рейтманом Л.І., а пізніше в КНЕУ та інших внз України. Був виданий перший український підручник зі страхування С.С. Осад­

14

ця, а в останні часи кожен навчальний заклад має свій підручник зі страхування або страхових послуг, які цікаві кожен сам по собі, але базуються на першому підручнику. Доцільніше було б всім авторам спільно написати універсальний підручник «Страхування», який би втілив все найкраще з розробок кожного автора і відповідав би вимогам якісної підготовки спеціалістів для страхової системи України і був би взірцем для науковців інших держав. На мою думку, страхову науку слід поділити на два окремих напрямки: 1. Наукові дослідження страхування як сегмент економіки держави; 2. Академічна підготовка спеціалістів для страхової системи України Розглянемо коротко мету, завдання та шляхи розвитку кожного з напрямків. У 80-х роках минулого століття Тернопільський економічний інститут виконував для Головного управління Держстраху України дві госпдоговірні теми з розробки методики впровадження автоматизованого обліку договорів страхування на різних типах електронно-обчислювальних машин, які мали важливе значення як для науковців, так і для практиків. Науковці проводили дослідження, глибше пізнавали суть автоматизації в страхових органах, узагальнювали дослідження і ще й одержували додаткову зарплату. Практики одержували компактні методичні рекомендації з організації робіт по автоматизованому обліку страхових операцій, завдяки чому знижувалися затрати на впровадження автоматизації страхових операцій. Після утворення незалежної держави, впала монополія Держстраху, який міг собі дозволити оплачувати госпдоговорні теми з вищими навчальними закладами. Крім цього, це сприяло підвищенню зарплати вчених за рахунок постійно діючих курсів перепідготовки спеціалістів Держстраху, а сотні дрібних страхових компаній були незацікавлені в додаткових затратах на дослідження страхового ринку та перепідготовку страхових кадрів. Тому занепали науково-дослідні центри вищих навчальних закладів. З метою відновлення страхових досліджень, підвищення ролі науки в страхуванні та рівня практичної кваліфікації вчених ПАТ СК «Скайд», яку я очолюю, запропонувала ТНЕУ, КНУХТ три госпдоговірні теми, які компанія оплатила, і в результаті досліджень були видані дві моногра-

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И фії «Стратегічні орієнтири формування і реалізації фіскальної політики України» та «Управління фінансовою діяльністю страхової компанії з метою забезпечення її ефективного розвитку». Це початок на сучасному етапі розвитку страхової науки, але хотілося б, щоб таке починання підтримали інші страхові компанії, і тоді б ожила наука і появилися нові цікаві страхові дослідження. Щодо підготовки спеціалістів, то слід відмітити, що вона проходить в застарілому стилі – лекції, практичні заняття, самостійна робота, модулі, заліки, екзамени і т.д. Це дає теоретичні основи, але такий спеціаліст мало витребуваний страховою компанією. Тому що він не бачить у повній мірі страховий процес, не готовий до практичної діяльності, і тому страховики без особливого ентузіазму беруть їх на роботу. Автор розумів це ще в далекі 80-ті роки минулого століття. Тому, перейшовши на викладацьку роботу, він запропонував проводити практичні заняття по дисциплінах «Бухгалтерський облік в органах Держстраху», «Ревізія і контроль в страхових органах», «Автоматизована обробка страхових операцій» в інспекції Держстраху Тернопільського району. Керівництво Тернопільського фінансово-економічного інституту високо оцінило таке починання, і один день в тиждень практичні заняття по перерахованих дисциплінах проводилися на «виробництві». Студенти змогли побачити живі документи, брати участь в їх формуванні, відчули прямий взаємозв’язок між операціями і, на одному занятті вони заповнювали документи, на іншому їх переводили на автоматизований облік, а на наступному контролювали допущені помилки, виправляли їх. Це були не тільки цікаві заняття-спілкування зі спеціалістами Держстраху, й комплексне вивчення ряду дисциплін за однією спеціалізацією. На сучасному етапі викладання страхових дисциплін можна також застосовувати вищевказаний досвід, але в зв’язку з наявністю понад 450 страхових компаній це робити складніше. Саме тому, піклуючись про якість підготовки спеціалістів для страхової системи України, наша страхова компанія почала утворювати за власний рахунок навчально-практичні центри страхового бізнесу (НПЦСБ). Це комп’ютеризовані аудиторії, з Інтернетом, страховими програмами, статистикою, даними звітності страхових компаній, де студенти наживо знайомляться зі страховим процесом, одержують інформацію про види страхування, їх проблеми, порівнюють дані різних страхових компаній і на основі цього пишуть дипломні роботи, здійснюють різноманітні дослідження. Нами утворено 16 НПЦСБ в таких університетах: Тернопільському національному економічному університеті – 8 центрів, Європейському університеті – 4 центри, Київському національному економічному університеті – 1 центр, Київському національному торгово-економічному університеті – 1 центр, Національному університеті «Києво-Могилянська академія» – 1 центр, Національному університеті харчових технологій – 1 центр. НПЦСБ сприяють підвищенню якості навчання, наближають його ближче до практичного спрямування, частково в результаті цього та завдяки наполегливій праці вчених цих університетів їхні студенти не перший рік займають найвищі місця у міжнародній студентській олімпіаді з дисципліни «Страхування». Необхідно відмітити, що ідея проведення студентських олімпіад «Все про страхування» з’явилася у автора статті ще 8 років тому, коли в Європейському університеті в режимі on-lain було проведено першу таку олімпіаду. В ній прийняло участь 107 студентів з 16 філій, а серед переможців були студенти Донецької, Львівської та Криворізької філії Європейського університету, які одержали іменні стипендії. Успішно продовжив проведення таких олімпіад Національний торгово-економічний університет протягом трьох років, Національний університет податкової служби. Проведення таких олімпіад посилює інтерес студентів до вивчення страхових дисциплін, сприяє зміцненню дружніх та ділових стосунків між студентами та науковцями багатьох держав, які беруть участь в олімпіадах. На якість підготовки спеціалістів для страхової системи значно впливає порядок проведення виробничої та переддипломної практики студентів в страхових компаніях, допуск їх до участі в виробничих процесах, надання доступу до даних обліку та звітності. Страхова наука повинна, крім функції підготовки та перепідготовки спеціалістів для страхової системи України, випуску великої кількості монографій та наукових праць, підготовки кандидатів та докторів еко-

w w w.u krb i z n. c om

номічних наук, досліджувати страховий ринок, виробляти тактику та стратегію його розвитку, розробляти нові законодавчі акти, вказувати шляхи виходу страховикам з економічних криз, допомагати нарощуванню потужності страхового ринку України, сприяти впровадженню передового зарубіжного досвіду, набутого десятиліттями, стати флагманом великої страхової індустрії. На сьогодні це неможливо. І наукові кадри є, і преса хороша є, але немає державної підтримки і державної програми розвитку страхової науки. Якщо до періоду розпаду Радянського Союзу при Головному управлінні Держстраху СРСР існував науково-дослідний інститут, який утримувався за рахунок коштів Держстраху та виконував різноманітні дослідження та розробки для нього, то на сучасному етапі нашого розвитку немає жодної структури, яка б могла взяти на себе функції утримання подібного закладу. Частково аналогічні функції виконує Нацкомфінпослуг, яка фінансується за рахунок державного бюджету. Але комісія не може бути науково-дослідною установою, хоча в ній працює дуже багато професійних знавців страхового ринку. Тому, на нашу думку, доцільно за рахунок коштів державного бюджету утворити при Нацкомфінпослуг науково-дослідний інститут страхування з переростанням його в Національну академію страхування. Це дасть можливість більш обґрунтовано проводити дослідження ринку і на основі цього видавати розробки законодавчих актів, різноманітних методик та рекомендацій на замовлення комісії, об’єднань страховиків та самих страховиків. Система оподаткування страховиків, яка існує сьогодні, побудована на сплаті податків всіма, без виключення, страховиками, тому якщо 10% від них направити на науку та наукові дослідження, то це піде тільки на користь страховій справі, та збільшить надходження коштів в державний бюджет. Тоді вчені зможуть втілити свої розробки в практику, покращити свій фінансовий стан, стати академіками страхових наук та принести більшу практичну користь страховому ринку України. Як студент Європейського університету (Дикунов Володимир Геннадійович), що три роки навчався до того в бізнес-коледжі, можу відмітити як позитивні, так і негативні сторони вивчення страхових дисциплін в університеті. Навчаючись в коледжі, я не знав про наявність в університеті Навчально-практичного центру страхового бізнесу, тому що заняття там з нами не проводили. Дисципліна страхування не змогла донести до нас значення страхування, його необхідність на сучасному етапі. Причинами мабуть були наше не усвідомлення важливості страхування в цілому та одностороннє викладення курсу «Страхування» викладачами, яке базувалося на теорії. Можна було б практичні заняття, самостійну роботу виконувати в вище вказаному центрі, де постійно знаходиться досвідчений практик, директор, який має достатню статистичну базу, реальні матеріали страхової компанії, цікаві страхові програми. Таке поєднання теорії та практики підвищило б наші знання, підняло б страхову культуру на вищий рівень. Цікавіше проводилися заняття по страхових дисциплінах в університеті. Там було більше практичних занять, особливо сподобалася практика в страховій компанії «Скайд». Я побачив реальне страхування і, що найважливіше, одержав роботу і заробив перші свої гроші в житті. Надіюсь, що стане поворотом в моїй долі, і я стану справжнім страховиком. Найбільше я люблю автомобілі. І саме в страхуванні зможу свої знання, пов’язані з автотранспортом, втілити в якісне, кваліфіковане обслуговування страхувальників, надавати їм необхідну допомогу в оформленні страхових випадків, у відновленні пошкоджених транспортних засобів. Теоретичні та практичні навики, набуті в університеті, співпраця з досвідченими страховими працівниками, відомими науковцями в галузі страхування можливо і визначили мою трудову спрямованість. Я, Хавтур Ірина Анатоліївна, відношу себе до третьої наймолодшої групи прихильників страхової індустрії. Навчаючись в економічному колед­жі, я з нетерпінням чекаю вивчення страхової справи, тому що в моїй родині є як досвідчені страхові працівники – практики, так і науковці в сфері страхування. В моїх генах напевно вже закладено суть страхування. В першому корпусі Тернопільського національного еко��омічного університету я побачила Навчально-практичний центр страхового бізнесу імені Михайла Семеновича Клапківа, який створено за сприяння ПАТ «Страхова компанія «Скайд». Мені стало цікаво, хто такий М.С.Клапків і що то за СК «Скайд». Про одного з перших теоретиків страхування в Україні, кандидата економічних наук, доцента Михайла Семеновича Клапківа, я взнала з його наукових праць, зокрема історичного спрямування, а коли побачила книгу «Страхування довжиною в життя» (автор – кандидат економічних

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

15


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ наук, доцент, голова правління ПАТ СК «Скайд» Володимир Михайлович Стецюк), то мені відкрилися очі на реальне страхування, багатогранне життя справжніх страховиків. Мабуть, страхування може стати також частиною мого життя, тому там можна успішно поєднати теорію з практикою, науку з виробництвом. Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що страхування як страхова наука розвивається двома шляхами – як педагогічна

наука, спрямована на підготовку висококваліфікованих кадрів для страхової системи України, та як наукові дослідження, розробки та впровадження їх в страхову теорію та практику. За двадцять три роки незалежності України досягнуто значних зрушень в розвитку страхової науки, однак є ряд проблем, серед яких найважливіша – фінансування і відсутність повноцінного законодавства, а також центру страхової науки.

Література: 1. Осадець С.С. Страхова освіта: стан і перспективи розвитку /С.Осадець// Збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції в КНЕУ 10-11 квітня 2014 р. С.250. 2. Сілакова Н.Є. Єдність і відкритість освітньо-наукової системи України /Н.Сілакова// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції в ТНЕУ 23-24 квітня 2013 р. С.352. 3. Юрій І.С. Рамки компетентності науково-освітнього європейського простору /І.Юрій// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції в ТНЕУ 23-24 квітня 2013 р. С.254.

References: 1. S.S. Osadets Insurance Education: Meeting the Needs of /S.Osadets// Proceedings of the II International Scientific Conference in MBK 10-11 April 2014 S.250. 2. Silakova N.E. Unity and openness of education and research system /N.Silakova// materials Ukraine V International Scientific Conference in TNEU 23-24 April 2013 S.352. 3. Yuri I.S. Frames competence scientific and educational materials /I.Yuriy// European space V International Scientific Conference in TNEU 23-24 April 2013 S.254.

Литература: 1. Осадец С.С. Страховое образование: состояние и перспективы развития /С.Осадець// Сборник материалов II Международной научно-практической конференции в КНЭУ 10-11 апреля 2014, с.250. 2. Силакова Н.Е. Единство и открытость образовательно-научной системы Украины /Н.Силакова// Материалы V Международной научно-практической конференции в ТНЭУ 23-24 апреля 2013, с.352. 3. Юрий И.С. Рамки компетентности научно-образовательного европейского пространства /И.Юрий// Материалы V Международной научно-практической конференции в ТНЭУ 23-24 апреля 2013, с.254.

АВТОРИ Стецюк Володимир Михайлович, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Національний університет харчових технологій, Голова правління ПАТ СК «Скайд», Україна, 01601, м. Київ-33, вул. Володимирська 68. Дикунов Володимир Геннадійович, студент Європейський університет, Україна, м. Київ, бульв. академіка Вернадського, 16-В. Хавтур Ірина Анатоліївна, студент коледжу Тернопольского національного економічного університету, Україна, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

AUTHORS Stetsyuk Vladimir, PhD, Associate Professor of Finance National University of Food Technologies, Chairman of JSC IC «Skayd» Ukraine, 01601, m. Kyiv-33, st. Alabama 68. Dykunov Vladimir G., a student at the European University, Ukraine, m. Kyiv, blvd. Academician Vernadsky, 16-B. Havtur Irina, a college student Ternopolskoho National Economic University, Ukraine, m. Ternopil, st. Lviv, 11.

АВТОРЫ Стецюк Владимир Михайлович, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов Национальный университет пищевых технологий, Председатель правления ОАО СК «Скайд», Украина, 01601, г. Киев-33, ул. Владимирская, 68. Дикунов Владимир Геннадиевич, студент Европейского университета Украина, Киев, ул. Академика Вернадского, 16-В. Хавтур Ирина Анатольевна, студент колледжа Тернопольского национального экономического университета, Украина, г. Тернополь, ул. Львовская, 11.

РЕФЕРАТ УДК 368.339.13 Стецюк В.М., Дикунов В.Г., Хавтур І.А. Страхова наука: уроки фінансової кризи, три погляди / В.М. Стецюк, В.Г. Дикунов, І.А. Хавтур // Фінансові послуги – К.: КНЕУ, ВД «Україна Бізнес» – 2014. Дана стаття присвячена проблемам розвитку страхової науки. Показано деякі шляхи покращення якості підготовки спеціалістів для страхової системи, охарактеризовано передові методи проведення занять, сформовані на базі їх історичного розвитку. Показано бачення страхової науки трьома поколіннями студентської молоді.

ABSTRACT UDK368.339.13 Stetsyuk V.M., Dykunov V.G., Havtur I.A., Insurance science: Lessons from the financial crisis, three views / V.M. Stetsyuk, V.G. Dykunov, I.A. Havtur // Financial Services – K.: KNEU, PH «Ukraine Business» – 2014.

16

This article deals with problems of insurance science. Shows some ways to improve the quality of training for the insurance system, characterized by advanced methods of training, formulated on the basis of their historical development. A vision insurance three generations of science students.

РЕФЕРАТ УДК 368.339.13 Стецюк В.М., Дикунов В.Г., Хавтур И.А. Страховая наука: уроки финансового кризиса, три взгляда / В.М. Стецюк, В.Г. Дикунов, И.А. Хавтур // Фінансовые услуги – К.: КНЕУ, ВД «Украина Бизнес» – 2014. Данная статья посвящена проблемам развития страховой науки. Показаны некоторые пути улучшения качества подготовки специалистов для страховой системы, охарактеризованы передовые методы проведения занятий, сформулированные на базе их исторического развития. Представлено видение страховой науки тремя поколениями студенческой молодежи.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И УДК 368.339.13 UDK 368.339.13

Краєвий О.Д., доцент, к.е.н., ДВНЗ КНЕУ, м. Київ, Україна.

Краєвий Р.О., ДВНЗ КНЕУ, м. Київ, Україна.

Kraevoy А.D., Associate Professor, Ph.D., HVUZ KNEU, m. Kyiv, Ukraine.

Kraevoy R.A., aspyrant, HVUZ KNEU, m. Kyiv, Ukraine.

Краевой А.Д., доцент, к.э.н., ГВУЗ КНЭУ, г. Киев, Украина.

Краевой Р.А., аспирант, ГВУЗ КНЭУ, г. Киев, Украина.

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА РОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ У ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ REGIONAL ECONOMIC POLICY OF UKRAINE AND THE ROLE OF FINANCIAL RESOURCES FOR ITS IMPLEMENTATION РЕГИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА УКРАИНЫ И РОЛЬ ФИНАНСОВЫХ РЕСУРСОВ В ЕЕ РЕАЛИЗАЦИИ

Ключові слова: регіональна політика, структура, економіка, регіональні фінанси, бюджет, потенціал, власні доходи, регулюючі доходи, інвестиції. Keywords: regional politics, structure, economy, regional finances, budget, potential, own profits, regulative profits, investments. Ключевые слова: региональная политика, структура, экономика, региональные финансы, бюджет, потенциал, собственные доходы, регулирующие доходы, инвестиции.

Історичний досвід соціально-економічного розвитку розвинених країн світу, особливо ЄС, показує, що найбільш дієвим механізмом розв’язання багаточисельних соціальних, виробничих, екологічних та інших проблем, які виникають об’єктивно та суб’єктивно в цьому процесі, є державна регіональна економічна політика (ДРЕП). Ця політика являє собою сукупність організаційно-правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. ДРЕП має свої цілі, завдання та механізми реалізації, що визначає її стратегію і тактику щодо формування оптимального поєднання інтересів та збалансованого розвитку господарських комплексів держави і окремих регіонів. Головне спрямування регіональної економічної політики – це нормалізація життєдіяльності населення, раціональне використання природних ресурсів та досягнення екологічної безпеки регіонів, вдосконалення галузевої і територіальної структури їх економіки для самодостатнього розвитку в ринкових умовах та формування конкурентоздатного середовища для місцевих товарів і послуг як всередині країни, так і поза її межами внаслідок розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Об'єктом регіональної економічної політики є адміністративно-територіальні утворення (населені пункти, адміністративні райони та області, АРК Крим (тимчасово окупована) або їх сукупності), суб’єктами – органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, кожний із яких має своє завдання і виконує відповідні функції щодо забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку регіонів. ДРЕП ґрунтується на положеннях Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актах та постановах Кабінету Міністрів. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку регіонів внаслідок подальшої демократизації суспільства, викликів сьогодення та світового досвіду в реалізації регіональної економічної політики зростає роль органів місцевого самоврядування. Особливої актуальності це питання набуло після відомих подій в Донбасі. Зростає роль децентралізації влади і фінансових ресурсів між центром і регіонами з метою посилення ролі органів місцевого самоврядування у вирішенні регіональних проблем. Виступаючи 03.09.2014 на засіданні Кабінету Міністрів України, прем'єрміністр України А.П. Яценюк приділив цій проблемі надзвичайно велику увагу та виділив трьохрівневу структуру місцевого самоврядування, яка

w w w.u krb i z n. c om

включає в себе регіон-район-громаду та децентралізацію влади і фінансових ресурсів між центром і регіонами. Таким чином зростає роль сільських, селищних, міських, районних та обласних рад, а також місцевих громад, особливо у питанні формування місцевих фінансових ресурсів, зокрема місцевих бюджетів та їх раціонального і ефективного використання. Без стабільного і динамічного місцевого бюджету неможливо стимулювати соціально-економічний розвиток регіонів та успішно вирішувати тут проблеми, які можуть виникати під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Регіональні фінанси – це система економічних відносин, які забезпечують формування централізованих та децентралізованих грошових фондів, за допомогою яких розподіляється та перерозподіляється валовий внутрішній продукт і які забезпечують ефективний соціально-економічний розвиток регіонів. Лише належне фінансове забезпечення є необхідною передумовою ефективного розвитку регіонів у ринкових умовах. Зокрема, фінансовим важелям належить провідна роль у забезпеченні реалізації як стратегічних цілей, так і поточних завдань регіональної економічної політики держави. Фінанси регіону мають сприяти залученню інвестицій у всі галузі та сфери регіонального господарства, розвитку тут виробництва і зростання зайнятості. Ефективність формування і використання місцевих фінансів у значній мірі залежить від наявності в регіонах бюджетоутворюючих підприємств, ринку праці, правильного перерозподілу на користь регіону зібраних тут податків і зборів, фінансової допомоги держави. Таким чином, надана регіонам відносна господарська самостійність у прийнятті управлінських рішень, з одного боку, підвищує їхню мотивацію у формуванні місцевих фінансів та управлінні ними, а з іншого боку – вимагає відповідальності у здійсненні тут фінансово-господарської діяльності, зокрема розвитку бюджетоутворюючих галузей та формування ринку робочих місць. Крім того, за допомогою регіональних фінансів повинні забезпечуватися необхідними ресурсами і групи населення (діти, інваліди, пенсіонери), які з певних причин не здатні приймати участь у процесі суспільного виробництва, але повинні мати гарантовані мінімальні доходи. У зв’язку з тим, що останніми роками фінансування соціальних витрат все більше переміщується на місцевий рівень, посилюється соціальна функція регіональних фінансів. Регіональні фінанси є складовою фінансового потенціалу регіону, який включає в себе всі наявні на даний час на його території фінансові ресурси, що дають можливість вирішувати завдання економічного розвитку та

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

17


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ зростання обсягів його ВВП в перспективі. Фінансовий потенціал включає в себе наступні компоненти: • консолідований бюджет регіону, який приймається бездефіцитно; • позабюджетні фонди; • фінансові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності; • цінні папери, емітовані органами місцевої влади; • фінансові ресурси інститутів кредитно-банківської системи конкретного регіону, а також кошти, які залучаються місцевими банками з інших територій; • готівкові та безготівкові кошти домогосподарств, зосереджених у банках та інших фінансових інститутах, а також у вигляді цінних паперів. Таким чином, до фінансових ресурсів регіону включаються всі грошові надходження і доходи, які створені усіма суб’єктами господарського комплексу регіону, населення та залучені зі сторони. Фінансові ресурси використовуються для вирішення проблем, пов’язаних з процесом проектування, будівництва, розвитку, функціонування об'єктів та суб'єктів соціально-економічної та інженерно-виробничої інфраструктур, суб'єктів підприємницької діяльності в регіонах. [11, c.15] У складі фінансових ресурсів виділяються: • централізовані фінансові ресурси, що утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, міністерств та об'єднань; • децентралізовані фінансові ресурси, які створюються на рівні окремих суб'єктів господарської діяльності та домогосподарств. Таким чином, в залежності від суб'єктів власності у складі фінансових ресурсів регіону виділяються дві групи: державні та недержавні фінансові ресурси. До державних фінансових ресурсів регіону належать усі ті фінансові ресурси, витрачання яких здійснюється: • за розпорядженням органів регіональної влади з доходів місцевих бюджетів, відрахувань (дотацій, субвенцій) з державного бюджету, позабюджетних коштів та цільових фінансових призначень; • за рахунок державного бюджету на території регіону. До недержавних фінансових ресурсів регіону включаються кошти фізичних і юридичних осіб. Для найбільш повного визначення обсягу та структури фінансових ресурсів регіону, а також планування на перспективу та використання складається їх баланс, що обумовлено формуванням нових принципів самоврядування і самозабезпечення, оскільки для ефективного формування фінансового потенціалу регіону необхідно мати точні дані про наявність, структуру та достатність фінансових ресурсів для його подальшого розвитку. Таким чином, баланс фінансових ресурсів – це комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображаються обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки регіону. Метою розробки балансу є визначення обсягів фінансових ресурсів на прогнозований період і можливостей їх застосування для фінансування економічних і соціальних програм розвитку та встановлення оптимальних напрямків їх розподілу та використання. Баланс фінансових ресурсів регіону включає два розділи: a) доходи; b) видатки. Основним джерелом формування регіональних фінансів є: 1) місцеві бюджети, які приймаються бездефіцитно; 2) прибутки підприємств комунальної власності; 3) цільові фонди, які утворюються поза бюджетом для фінансування деяких заходів; 4) місцеві позики. Таким чином, насамперед місцеві бюджети є основною частиною регіо­ нальних фінансів. Їх формування залежить, в першу чергу, від розвитку в регіоні бюджетоутворюючих галузей, податкової політики та розподілу акумульованих у регіоні податків і зборів між центром та регіоном. Регіональні бюджети виконують такі функції: a) формують фінансові ресурси, які забезпечують фінансування діяльності територіальних (регіональних) органів влади; b) розподіляють і використовують бюджетні ресурси між галузями народного господарства; c) здійснюють контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, закладів, які підвідомчі місцевим органам влади. Регіональні органи влади повинні бути зацікавленими в постійному зростанні місцевих бюджетів. Це вимагає від них господарської ініціативи щодо залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій для розвитку в регіонах бюджетоутворюючих галузей і виробництв, основаних на інноваціях і сучасних технологіях, створення ринку праці. Збільшити дохідну частину бюджету регіонів можна не лише за рахунок розвитку тут бюджетотворчих

18

галузей, але й забезпечення виходу із тіні прихованого виробництва та легалізації його прибутку для оподаткування. Регіональні бюджети мають важливе значення у здійсненні як загально державних економічних і соціальних задач, так і місцевих, у першу чергу, у розподілі фінансових ресурсів, що направляються на розвиток і утримання соціальної інфраструктури регіону. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються між окремими групами населення. У значній мірі із регіональних бюджетів фінансується розвиток деяких галузей виробничої сфери, зокрема харчової і місцевої промисловості, комунального господарства, продукція і послуги яких є важливим компонентом забезпечення життєдіяльності місцевого населення. Через регіональні фінанси та діяльність органів місцевого самоврядування держава активно здійснює соціальну політику. Зокрема, здійснюється фінансування охорони здоров'я, освіти, комунального обслуговування населення, будівництва і утримання автошляхів місцевого значення. Коло інституцій, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, постійно розширюється. Зокрема, за рахунок місцевих бюджетів фінансується вищі і середні спеціальні навчальні заклади, заходи з внутрішньої безпеки, правопорядку, охорони навколишнього середовища тощо. В умовах гострої конкуренції на ринку товарів і послуг, притаманній ринковій економіці, важливу роль відіграє здатність держави та особливо органів місцевого самоврядування, які отримують право самостійно формувати і розпоряджатись фінансовими ресурсами, створити таку економіку регіону, яка була би здатною ефективно і динамічно розвиватися, формувати робочі місця та наповнювати місцевий бюджет і фонди пенсійного страхування. Використавши досягнення науки, необхідно здійснити моделювання усіх регіональних господарських систем з такою галузевою і територіальною структурою, яка б забезпечила їм відповідний самодо­ статній розвиток, визначити пріоритетні галузі та форми високоефективної організації виробництва. Зокрема, в регіонах з пріоритетним розвитком сільського господарства необхідно повернутися до створення регіональних агропромислових територіальних систем, об’єднавши дрібні нерентабельні з низькою культурою праці сільськогосподарські підприємства в крупні агрофірми, агрохолдинги та акціонерні кооперативи з добре розвиненими переробними галузями. Таким чином, можна забезпечити раціональне використання земельних ресурсів та основних фондів АПК, високу культуру праці та прибутковість регіонального виробництва продовольчих товарів, їх якість та конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В регіонах з переважаючим розвитком промисловості першочергову увагу слід звернути на розвиток галузей, що виробляють товари народного споживання та надають послуги населенню. Таким чином, створення в регіонах бюджетоутворюючих підприємств дає можливість в комплексі вирішувати тут економічні, соціальні та інші проблеми через формування ринку праці та самодостатнього фінансового потенціалу, зокрема бюджету. Насамперед, крупнотоварні форми організації виробництва, зокрема АПК, загальнодержавної і комунальної власності здатні за рахунок власних прибутків розвивати місцеві соціальні інфраструктури та захист населення. Ефективність використання місцевих бюджетів, як і всіх фінансових ресурсів, значною мірою залежить від наявності в регіонах не лише бюджетоутворюючих підприємств, ринку праці, але й фінансової допомоги держави, особливо у вигляді субвенцій, тобто фінансових ресурсів, які виділяються із держбюджету на конкретні відповідні цілі, наприклад, на розвиток охорони здоров'я тощо. Чим більші обсяги місцевих фінансів, зокрема бюджетів, тим ефективніше можна їх використовувати в регіонах, але за умови обов’язкового контролю за цим процесом з боку держави. Тільки динамічний поступальний розвиток економіки в регіонах є запорукою формування тут стабільного бюджету. Тому, як державні органи, так і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати політику, спрямовану на підтримку розвитку в регіонах, перш за все, підприємств матеріального виробництва і, зокрема, малого й середнього бізнесу, які і формують місцеві фінанси. Таким чином, за допомогою місцевих фінансів держава при участі органів місцевого самоврядування здійснює розвиток продуктивних сил, забезпечує підтримку депресивних регіонів та вирівнює рівні їх економічного і соціального розвитку. Бюджетні й майнові права, які надаються органам місцевої влади, дають можливість їм складати, розглядати, затверджувати і виконувати свої бюджети, керувати підприємствами, які знаходяться у їх підпорядкуванні, отримувати від них доходи та направляти на соціальний захист населення. В основі розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи закладені принципи самостійності територіальних бюджетів, формування джерел їх доходу та державної фінансової підтримки.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И Дохідна частина регіональних бюджетів включає в себе: І. ВЛАСНІ ДОХОДИ 1. Податки на майно. 2. Платежі за використання природних ресурсів, в т.ч. земельний податок і орендна плата за землю. 3. Податки, збори та мито, в т.ч. місцеві податки та збори. 4. Інші власні доходи. ІІ. РЕГУЛЮЮЧІ ДОХОДИ 1. Податок на прибуток підприємств комунальної форми власності. 2. Податок з доходів фізичних осіб. 3. Дотації з державного і регіонального бюджетів. 4. Субвенції з державного бюджету. 5. Кошти, отримані за взаєморозрахунками з бюджетами. Провідне місце у видатках бюджетів більшості регіонів займає фінансування галузей господарства, в т.ч. промисловості, будівництва, сільського господарства і рибальства, транспорту, дорожнього та житлово-комунального господарства, зв’язку. На другому місці знаходяться витрати на соціально-культурні заходи, в т.ч. на освіту, культуру, мистецтво, охорону здоров’я та фізкультуру, соціальну політику. Видатки на управління та утримання правоохоронних органів займають менше 10% і є найменшими. З місцевих бюджетів фінансуються наступні функціональні види витрат: • утримання органів місцевого самоврядування; • формування регіональної (муніципальної) власності і управління нею; • організація, утримання і розвиток закладів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації та інших закладів, які знаходяться в регіональній власності або у власності органів місцевого самоврядування; • утримання регіональних органів охорони громадського порядку; • організація, утримання і розвиток регіонального житлово-комунального господарства; • будівництво автошляхів місцевого значення та їх утримання; • облаштування та озеленення території регіону; • організація утилізації і переробки побутових відходів, за виключенням радіоактивних; • утримання місць поховань, які знаходяться на балансі органів місцевої влади; • організація транспортного обслуговування населення і підприємств, які знаходяться у регіональній власності; • організація протипожежної безпеки; • забезпечення охорони навколишнього середовища в регіоні; • реалізація цільових програм, які приймають органи місцевого самоврядування; • цільові дотації населенню; • проведення регіональних виборів. Таким чином, головним напрямком використання фондів місцевих фінансів і, зокрема, бюджетів є соціальний захист населення та формування соціальної інфраструктури в регіонах. На даному етапі соціально-економічного розвитку країни необхідна розробка і втілення в життя програми ефективного самоврядування в

кожному її регіоні на базі формування в них самодостатнього економічного потенціалу, здатного самостійно створювати власні фінансові ресурси, зокрема бюджети, та здійснювати поступальний динамічний розвиток. Важливу роль у цьому процесі повинні відіграти як внутрішні, так і зовнішні інвестиції. Значним джерелом фінансування інвестиційних проектів є місцеві бюджети, але їх роль впродовж останніх років значно зменшилась. При цьому економічне зростання регіонів в період 2000-2012 рр. підтримувалось, в основному, за рахунок бюджетних коштів. Натомість частка коштів місцевих бюджетів в структурі інвестицій в основний капітал скорочується і не перевищує зараз 3-4%. Дві третини капіталовкладень в економіку регіонів фінансується за рахунок власних коштів підприємств. Таким чином, економічне зростання в Україні профінансовано, в основному, за рахунок внутрішніх державних джерел, але цих інвестицій недостатньо. Отже, подальший поступальний розвиток української економіки в цілому і в багатьох регіонах, особливо депресивних, неможливі без залучення іноземних інвестицій. Тепер проблема залучення цих інвестицій поглиблюється, на жаль, нестабільною політичною, військовою та економічною ситуацією в Україні. Вирішення цих проблем дасть можливість створити інвестиційно-привабливий клімат та значно збільшити зовнішні інвестиції. Особливо обнадійливим у вирішенні проблеми збільшення обсягів іноземних інвестицій є підписання і ратифікація 16.09.2014 Угоди про асоціацію України та ЄС. В інвестуванні української економіки беруть участь підприємницькі структури більше 100 країн. Найбільші інвестиції в економіку регіонів України мають розвинені країни світу – США, Нідерланди, Німеччина та Велика Британія, а також Росія. Висока питома вага інвестицій з офшорних зон (Кіпру, Віргінських островів, Ліхтенштейну) та ряду інших країн. Але ставка на прямі іноземні інвестиції, темпи приросту яких впродовж останніх років є нестабільними, як на рушійний фінансовий фактор економічного зростання в регіонах України, в найближчій перспективі може себе не виправдати. Найбільш привабливими для іноземних інвесторів є регіони з високим рівнем економічного розвитку та наявністю великих міст, зокрема Києва у центральному районі, Дніпропетровська і Запоріжжя в Придніпровському районі, а також Одеси і Львова відповідно в Причорноморському та Карпатському районах. Іноземні інвестиції здійснюються, головним чином, в галузі, що динамічно розвиваються і мають суттєві темпи зростання чи відрізняються швидким обігом коштів. Понад половина всіх інвестицій в 2012 р. здійснювалася в підприємства промисловості, зокрема, в харчову промисловість та інші підгалузі, що переробляють сільськогосподарську продукцію, машинобудування та металообробну, хімічну та нафтохімічну промисловість, паливну промисловість, будівництво та промисловість будівельних матеріалів. Серед непромислових галузей економіки активно інвестуються в регіонах внутрішня торгівля, транспорт і зв'язок, фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення. Всі ці галузі обумовлюють фінансове забезпечення регіону і є основою його успішного розвитку.

Література: 1. Конституція України – к.: Атіка, 2006. – 64 с. 2. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №50-51. 3. Закон України «Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» від 20 травня 2010 року №2278. 4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №33. 5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21 липня 2006 року №1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – №30. 6. Бабич А.М. Государственные и муниципальные фина��сы: учеб. для вузов / А.М. Бабич, Л.Н. Павлова. – М.: ЮНИТИ.2002 – 687 с. 7. Бакадорова Н.О. Фінансова децентралізація місцевого самоврядування / Н.О. Бакадорова // Екон.вісн.Донбасу. – 2010. – №2 (20). 8. Боронос В.Г. Місце і роль фінансового потенціалу регіону в дослідженні стійкості економічного розвитку території / В.Г. Боронос // Проблеми науки: Міжгалуз.наук.практ.журн. – 2010. – №11. 9. Буряченко А.Є. Фінансовий потенціал регіону. / А.Є. Буряченко // Монографія. – К.: КНЕУ, 2013 – 342 с. 10. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Каменська І.М. Управління фінансовими ресурсами регіону / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович, І.М. Каменська // Монографія – Луцьк: Надстир’я. – 2005 – 176 с. 11. Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управління місцевими фінансами // І.Л. Сазонець, Т.В. Гринько, Г.Ю. Придатко // Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006, – 264 с.

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

19


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ Literatura:

1. Konstitutsіya Ukraine – K .: Atіka, 2006. – 64 p. 2. Budget Code of Ukraine // Vіdomostі Verkhovna Rada of Ukraine. – 2010. – №50-51. 3. The Law of Ukraine "Reigning programa ekonomіchnogo i sotsіalnogo rozvitku Ukraine for 2010 Year» od 20 Travnia 2010 rock №2278. 4. The Law of Ukraine "On mіstseve samovryaduvannya in Ukraine» // Vіdomostі Verkhovna Rada of Ukraine. – 2001. – №33. 5. Holds Kabіnetu Mіnіstrіv of Ukraine "On State zatverdzhennya strategії regіonalnogo rozvitku on perіod to 2015 year" od 21 Lipnya 2006 rock №1001 // Ofіtsіyny News of Ukraine. – 2006. – №30. 6. Babich AM State and municipal finances: Proc. for schools / AM Babich, LN Pavlova. – M.: YUNITI.2002 – 687 s. 7. NO Bakadorova Fіnansova detsentralіzatsіya mіstsevogo samovryaduvannya / NO Bakadorova // Ekon.vіsn.Donbasu. – 2010. – №2 (20). 8. VG Boronos Location i fіnansovogo potentsіalu regіonu role in doslіdzhennі stіykostі ekonomіchnogo rozvitku teritorії / VG Boronos // Problems of Science: Mіzhgaluz.nauk.-prakt.zhurn. – 2010. – №11. 9. Buryachenko A.Є. Fіnansovy potentsіal regіonu. / A.Є. Buryachenko // Monografіya. – K.: KNEU, 2013 – 342 p. 10. Gerasimchuk ZV, Vahovich І.M., Kamenska І.M. Upravlіnnya fіnansovimi resources regіonu / ZV Gerasimchuk, І.M. Vahovich, І.M. Kamenska // Monografіya – Lutsk: Nadstir'ya. – 2005 – 176 p. 11. Sazonets І.L., Grinko TV, GY Prydatko Upravlіnnya mіstsevimi fіnansami // І.L. Sazonets, TV Grinko, GY Prydatko // Navch.posіbnik. – K .: Center navchalnoї lіteraturi, 2006 – 264 p.

Литература:

1. Конституция Украины – к.: Атика, 2006. – 64 с. 2. Бюджетный кодекс Украины // Ведомости Верховной Рады Украины. – 2010. – №50-51. 3. Закон Украины «Государственная программа экономического и социального развития Украины на 2010 год» от 20 мая 2010 №2278. 4. Закон Украины «О местном самоуправлении в Украине» // Ведомости Верховной Рады Украины. – 2001. – №33. 5. Постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении государственной стратегии регионального развития на период до 2015 года» от 21 июля 2006 №1001 // Официальный вестник Украины. – 2006. – №30. 6. Бабич А.М. Государственные и муниципальные финансы: учеб. для вузов / А.М. Бабич, Л.Н. Павлова. – М.: ЮНИТИ. 2002 – 687 с. 7. Бакадорова Н.А. Финансовая децентрализация местного самоуправления / Н.А. Бакадорова // Екон.висн.Донбасу. – 2010. – №2 (20). 8. Боронос В.Г. Место и роль финансового потенциала региона в исследовании устойчивости экономического развития территории / В.Г. Боронос // Проблемы науки: Межотраслев.наук.-практ.журн. – 2010. – №11. 9. Буряченко А.Е. Финансовый потенциал региона. / А.Е. Буряченко // Монография. – К.: КНЭУ, 2013 – 342 с. 10. Герасимчук З.В., Вахович И.М., Каменская И.М. Управление финансовыми ресурсами региона / З.В. Герасимчук, И.М. Вахович, И.М. Каменская // Монография – Киев: Надстирье. – 2005 – 176 с. 11. Сазонец И.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управление местными финансами // И.Л. Сазонец, Т.В. Гринько, Г.Ю. Придатко // Учебное пособие. - К.: Центр учебной литературы, 2006, – 264 с.

АВТОРИ Краєвий О.Д., доцент, к.е.н., ДВНЗ Київський Національний економічний Університет ім.В.Гетьмана, Україна, м. Київ, 03680, проспект Перемоги, 54/1. Краєвий Р.О., аспірант, ДВНЗ Київський Національний економічний Університет ім.В.Гетьмана, Україна, м. Київ, 03680, проспект Перемоги, 54/1.

AUTHORS Kraevoy А.D., Associate Professor, Ph.D., HVUZ Kiev Naczional`ny'j the Economic University ym.V.Hetmana, Ukraine, m. Kyiv, 03680, Prospect Peremohy, 54/1. Kraevoy R.A., aspyrant, HVUZ Kiev Naczional`ny'j the Economic University ym.V.Hetmana, Ukraine, m. Kyiv, 03680, Prospect Peremohy, 54/1.

АВТОРЫ Краевой А.Д., доцент, к.э.н., ГВУЗ Киевский Национальный экономический университет им.В.Гетьмана, Украина, г. Киев, 03680, проспект Победы, 54/1. Краевой Р.А., аспирант, ГВУЗ Киевский Национальный экономический университет им.В.Гетьмана, Украина, г. Киев, 03680, проспект Победы, 54/1.

РЕФЕРАТ УДК 368.339.13 Краєвий О.Д., Краєвий Р.О., Регіональна економічна політика України та роль фінансових ресурсів у її реалізації / О.Д. Краєвий, Р.А. Краєвий // Фінансові послуги – К.: КНЕУ, ВД «Україна Бізнес» – 2014. У статті проаналізовано суть державної регіональної економічної політики, визначено її цілі, завдання та механізми реалізації. Визначено її об’єкти і суб’єкти та роль місцевого самоврядування у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку регіонів. Розкрита суть і структура регіональних фінансів, місце в них місцевих бюджетів, шляхи їх наповнення та ефективного використання. Визначено роль внутрішніх і зовнішніх інвестицій у цьому процесі.

ABSTRACT UDC 368.339.13 Kraevoy А.D., Kraevoy R.A., Regіonalna Ekonomichna polіtika Ukraine the role fіnansovih resursіv in її realіzatsії / А.D. Kraevoy, R.A. Kraevoy// Financial Services – K.: KNEU, PH «Ukraine Business» – 2014.

20

Essence of public regional economic policy is analysed in the article, certainly its aims, tasks and mechanisms of realization. It is certain its objects and subjects and role of local selfgovernment in the decision of tasks of socio-economic development of regions. Exposed essence and structure of regional finances, place in them local budgets, ways of their filling and effective use. The role of internal and external investments is certain in this process.

РЕФЕРАТ УДК 368.339.13 Краевой А.Д., Краевой Р.А., Региональная экономическая политика Украины и роль финансовых ресурсов в реализации / А.Д. Краевой, Р.А. Краевой // Финансовые услуги– М.: Финансы, ИД «Украина Бизнес» – 2014. В статье проанализирована сущность государственной региональной экономической политики, определены ее цели, задачи и механизмы реализации. Определены ее объекты и субъекты, а также роль местного самоуправления в решении задач социально-экономического развития региона. Раскрыта сущность и структура региональных финансов, место в них местных бюджетов, пути их наполнения и эффективного использования. Определена роль внутренних и внешних инвестиций в этом процессе.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И УДК 368.03:657.631.6 UDK 368.03:657.631.6

Баранов Андрій Леонідович,

к.е.н., доц., доцент кафедри страхування, ДВНЗ КНЕУ, м. Київ, Україна

Баранова Олена Володимирівна,

к.е.н., доц., доцент кафедри страхування, ДВНЗ КНЕУ, м. Київ, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ: СУТНІСТЬ, НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

A.L. Baranov,

Ph.D., Associate Professor, Assistant professor of insurance, HVUZ KNEU, m. Kyiv, Ukraine.

E.V. Baranova,

Ph.D., Associate Professor, Assistant professor of insurance, HVUZ KNEU, m. Kyiv, Ukraine.

Баранов Андрей Леонидович,

к.э.н., доц., доцент кафедры страхования, ДВНЗ КНЭУ, г. Киев, Украина.

Баранова Елена Владимировна,

к.э.н., доц., доцент кафедры страхования, ДВНЗ КНЭУ, г. Киев, Украина.

INVESTMENT INSURANCE COMPANIES: ESSENCE, TRENDS AND PROSPECTS

ИНВЕСТИЦИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ: СУЩНОСТЬ, НАПРАВЛЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна діяльність, активи, власні кошти, страхові резерви. Keywords: investment, investment activity, assets, own funds, insurance reserves. Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, активы, собственные средства, страховые резервы.

Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями Страхові компанії протягом своєї діяльності акумулюють значні за обсягом фінансові ресурси. Це пояснюється інверсією страхового циклу, коли надходження страхових премій передують виплаті страхових сум та відшкодувань, а також нерівномірним розподілом ризиків у часі. Отже, протягом певного часу (від моменту отримання страхової премії і до здійснення страхової виплати, якщо страхувальнику буде завдано збитків) страховики мають у своєму розпорядженні значні грошові ресурси, якими можуть управляти. Крім цих коштів, страхові компанії володіють значними власними коштами, представленими статутними капіталами, вільними резервами та іншими елементами власного капіталу. Вітчизняні страхові компанії поступово нарощують свій капітал та акумулюють значні суми страхових резервів, тим самим збільшуючи обсяг своїх зобов’язань перед клієнтами. Це потребує від страховиків посилення уваги до своєї фінансової платоспроможності. Серед багатьох чинників, що забезпечують фінансову платоспроможність компаній, потрібно виділити один з найважливіших – це ефективна політика страхової компанії щодо розміщення власних коштів та коштів страхових резервів. У розвинутих країнах страховики приділяють цьому питанню велике значення, адже від ефективності цієї політики буде залежати не тільки їх спроможність вчасно та в достатній мірі виконати страхові зобов’язання, а й можливість отримати додатковий інвестиційний дохід. Аналіз останніх досліджень та публікацій Проблемами інвестиційної діяльності страхових організацій займається багато вітчизняних та зарубіжних науковців: Д. Бланд, А.В. Василенко, О.Д. Вовчак, О.О. Гаманкова, Т.Є. Гварліані, О.В. Мурашко, Л.О. ОрланюкМалицька, В.О. Поворозник, Н.В. Ткаченко, В.Г. Федоренко, Т.В. Яворська та інші. Проте більшість вчених в своїх дослідженнях висвітлює проблеми та пропонує шляхи їх вирішення щодо інвестиційної діяльності загалом. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття Не зважаючи на велику кількість дослідників, які в тій чи іншій мірі займалися питаннями інвестиційної діяльності страхових компаній, зали-

w w w.u krb i z n. c om

шається дуже багато невирішених проблем з виз��ачення інвестицій, інвестиційної діяльності, оптимізації структури активів, куди можна інвестувати тощо. Теоретичні напрацювання дослідників не відповідають підходам, які застосовуються у страховому бізнесі. Формулювання мети і завдання дослідження Дана стаття спрямована на приділення уваги питанню розміщення власних коштів та коштів страхових резервів страховими організаціями. Метою є дослідження основних тенденцій щодо розміщення коштів страховиків, які склалися на вітчизняному страховому ринку, аналіз показників, що характеризують ці тенденції, та розробка рекомендацій щодо подальшого розвитку ринку. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. І.О. Бланк визначає інвестиції підприємства в цілому як «вкладення капіталу у всіх його формах у різні об’єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою забезпечення зростання його ринкової вартості, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту» [1, с. 273-274]. Звичайно, І.О. Бланк не враховував у цьому визначенні специфіку діяльності страхових компаній, проте, можна погодитися з деякими позиціями його підходу. Так, інвестиції страхової компанії представляють собою вкладення капіталу в усіх його формах у різні об’єкти (інструменти). Причому капітал страховика, на відміну від інших суб’єктів господарювання, включає в себе власний, позиковий та залучений капітал. Цей капітал в основному знаходиться в грошовій формі. Отже, страховики, маючи в своєму розпорядженні значні за обсягами фінансові ресурси, володіють великим інвестиційним потенціалом. Також погоджуємося з думкою І.О. Бланка [1, с. 273-274], що інвестування коштів здійснюється з метою забезпечення зростання ринкової вартості страхової компанії. Таке забезпечення є можливим за рахунок своєчасного виконання страхових зобов’язань, збільшення прибутковості діяльності компанії, постійного генерування грошових потоків тощо. На думку Т.В. Яворської, «страхові інвестиції – вкладення коштів страхових компаній в об’єкти інвестування з метою отримання прибутку. Страхові інвестиції втілюють у собі істотні риси інвестицій взагалі та мають

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

21


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ свої особливості прояву…» [2, с. 192-193]. Частково можна погодитися з таким визначенням, окрім мети. Зведення мети інвестування лише до отримання прибутку, на нашу думку, є дуже вузьким і не враховує ролі процесу інвестування у діяльності страховика в цілому та у операційній діяльності зокрема. Отже, інвестиції страхової компанії можна визначити як вкладення власного, позикового та залученого капіталу, що знаходиться в грошовій формі, у різні активи та фінансові інструменти з метою зростання ринкової вартості страховика. Управління інвестиціями страховика представляє собою систему принципів, методів та інструментів розроблення та прийняття управлінських рішень, пов’язаних з його інвестиційною діяльністю. Згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) 7 «інвестиційна діяльність – це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів» [3]. Проте, в роботі страхових компаній є певні особливості, які обумовили розподілення інвестиційної діяльності на дві окремі складові: власне інвестиційну та частину інвестиційної діяльності, яку слід віднести до операційної діяльності. Також цей факт підтверджується визначенням предмету безпосередньої діяльності страховика у Законі України «Про страхування». «Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням» [4]. Такий поділ інвестиційної діяльності здійснюється на основі виду капіталу, який використовується для здійснення інвестицій. За рахунок власного та позикового капіталу страховики можуть інвестувати кошти в будь-які активи, за рахунок залученого – лише в певний перелік активів, визначених Законом України «Про страхування». Єдиним обмеженням щодо складової власного капіталу – статутного капіталу – є інвестування цих коштів до статутних капіталів інших страховиків. Згідно з ЗУ «Про страхування» «загальний розмір внесків страховика до статутних капіталів інших страховиків України не може перевищувати 30% його власного статутного капіталу, в тому числі розмір внеску до статутного капіталу окремого страховика не може перевищувати 10%. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного капіталу страховика, який здійснює страхування життя» [4]. Інших обмежень щодо інвестування власних та позикових коштів страховика не встановлено. Щодо коштів залученого капіталу, тобто страхових резервів, то це кошти, які не є власністю страхової компанії та призначені виключно для здійснення майбутніх виплат страхових сум та відшкодувань. Вони виступають матеріальним забезпеченням виконання страховиками страхових зобов’язань, тому страховики повинні дбати про збереження та примноження цих коштів. З цієї позиції розміщення та інвестування коштів страхових резервів є предметом державного нагляду та контролю в усіх країнах, де взагалі передбачено державний нагляд за страховою діяльністю і створений відповідний наглядовий орган. Також цим пояснюється ще один цікавий факт. У більшості праць вітчизняних та зарубіжних дослідників інвестиційна діяльність страховиків зводиться лише до інвестування коштів страхових резервів. Детально розглядаються принципи та напрямки такого інвестування, а також аналізуються інвестиційні портфелі компаній. Підхід до інвестування з цих позицій розділяє і Нацкомфінпослуг. В підсумках діяльності страхових компаній, які оприлюднюються нею в розрізі звітних періодів на постійній основі, інформація щодо структури активів фактично зводиться лише до представлення активів, визначених ст. 31 ЗУ «Про страхування». Це свідчить або про свідоме приховування інформації про напрямки розміщення власних коштів страховиків, або про нерозуміння сутності інвестиційної діяльності та нехтування власними коштами компаній. Враховуючи важливість величини та складу статутного капіталу для діяльності страхових компаній, а також необхідності державного контролю за цим процесом, Нацкомфінпослуг повинна контролювати не тільки факт формування статутного капіталу, але й активи, в яких він знаходиться. Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: • грошові кошти на поточному рахунку; • банківські вклади (депозити); • валютні вкладення згідно з валютою страхування; • нерухоме майно; • акції, облігації, іпотечні сертифікати; • цінні папери, що емітуються державою; • права вимоги до перестраховиків;

22

інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; • банківські метали; • кредити страхувальникам – фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування; • готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України [4]. Кошти резервів із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [4]. Отже, згідно з чинним законодавством всі страховики повинні дотримуватися 4 принципів розміщення коштів страхових резервів: • безпечності (досягнення максимально можливої безпеки вкладень за певних конкретних умов, тобто мінімізація величини ризику при заданій величині доходності); • ліквідності (швидке та беззбиткове перетворення будь-яких вкладень на грошові кошти); • прибутковості (отримання певної величини доходу при забезпеченні виконання двох попередніх принципів, тобто максимізація доходності при заданій величині ризику); • диверсифікованості (розподілення коштів між багатьма різними активами) [5, с. 115-116]. Не зважаючи на важливість розміщення коштів страхових резервів, не менш важливим має бути і розміщення власних коштів страховика. Це можна пояснити наступними причинами: по-перше, в структурі капіталу страховиків на власний капітал припадає значна частка; по-друге, власний капітал, зокрема статутний, відіграє значну роль у додатковому фінансовому забезпеченні страхових зобов’язань; по-третє, окремі елементи власного капіталу забезпечують фінансову платоспроможність компанії та визначають вимоги до величини ризику, яку страховик може утримувати на своїй відповідальності. Для аналізу основних напрямків інвестування вітчизняних страхових компаній розглянемо структуру їхніх активів. У табл. 1 наведено структуру активів страховиків за 2011-2013 роки. Таблиця 1. Динаміка структури активів вітчизняних страхових компаній України за 2011-2013 рр. 2011 Структура активів

млн. грн.

Грошові кошти на поточних рахунках, у тому числі:

2012 %

млн. грн.

2 073,1

4,3

в іноземній валюті

218,3

Банківські вклади (депозити), у тому числі:

2013

Темп приросту, %

%

млн. грн.

%

2012/ 2011

2013/ 2012

1 889,3

3,4

2 184,7

3,3

-8,9

15,6

0,5

181,9

0,3

159,8

0,2

-16,7

-12,1

7 819,1

16,2

8 746,1

15,6

9 296,4

14,0

11,9

6,3

в іноземній валюті

1 858,5

3,9

1 671,0

3,0

1 196,8

1,8

-10,1

-28,4

Банківські метали

70,5

0,1

70,9

0,1

25,2

0,0

0,6

-64,5

Нерухоме майно

2 054,0

4,3

2 133,3

3,8

1 965,3

3,0

3,9

-7,9

Акції

12 529,0

26,0

29 865,2

53,1

17 834,3

26,9

138,4

-40,3

Облігації

780,3

1,6

1 467,0

2,6

755,6

1,1

88,0

-48,5

Іпотечні сертифікати

95,9

0,2

127,3

0,2

388,8

0,6

32,7

205,4

Цінні папери, що емітуються державою

1 447,5

3,0

2 609,9

4,6

2 355,4

3,5

80,3

-9,8

Права вимоги до перестраховиків, у тому числі:

1 647,3

3,4

1 905,4

3,4

3 038,5

4,6

15,7

59,5

до перестраховиківнерезидентів

791,1

1,6

1 406,2

2,5

1 471,9

2,2

77,8

4,7

Інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними КМУ, у тому числі:

77,6

0,2

66,0

0,1

52,1

0,1

-14,9

-21,1

розроблення та впровадження високотехнологічного устаткування, іншої інноваційної продукції, ресурсо- та енергозберігаючих технологій

72,3

0,2

63,0

0,1

49,1

0,1

-12,9

-22,1

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И розвиток інфраструктури туризму

2,6

0,0

0,3

0,0

0,3

0,0

-88,5

0,0

будівництво житла

2,7

0,0

2,7

0,0

2,7

0,0

0,0

0,0

Кредити страхувальникам-громадянам, що видаються в порядку, визначеному Уповноваженим органом і погодженому з НБУ

4,6

0,0

4,6

0,0

4,6

0,0

0,0

0,0

Довгострокові кредити для житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, що використовуються у порядку, визначеному КМУ

0,2

0,0

0,1

0,0

0,1

0,0

-50,0

0,0

Готівка в касі

43,2

0,1

14,5

0,0

13,1

0,0

-66,4

-9,7

Активи, визначені ст. 31 28 642,4 ЗУ «Про страхування»

59,5

48 831,5

86,9

37 914,0

57,1

70,5

-22,4

Загальні активи

100,0

56 224,7

100,0

66 387,5

100,0

16,8

18,1

48 122,7

Джерело: складено авторами за [6-8]

Якщо проаналізувати структуру активів, представлену в табл. 1, то можна зробити ряд висновків. По-перше, слід відмітити основну позитивну тенденцію, що величина загальних активів протягом 2011-2013 рр. постійно зростала, досягнувши значення 66 387,5 млн. грн. у 2013 р., що на 18 264,8 млн. грн. або 38,0% перевищує аналогічне значення у 2011 р. Можна припустити, що така тенденція була забезпечена відповідним зростанням капіталу страховиків: величини страхових резервів з 11 600,6 млн. грн. у 2011 р. до 15 022,2 млн. грн. у 2013 р. або на 3 421,6 млн. грн. (29,5%) та розміру статутних капіталів з 14 091,8 млн. грн. у 2011 р. до 15 232,5 млн. грн. у 2013 р. або на 1 140,7 млн. грн. (8,1%). Проте, як видно з результатів аналізу, вклад зростання величини страхових резервів та розміру статутних капіталів у загальному зростанні пасивів страхових компаній невеликий, лише 25,0%. Отже, на збільшення активів також суттєво вплинули інші джерела їхнього фінансування, зокрема, величина нерозподіленого прибутку, поточних зобов’язань тощо. По-друге, існує ряд активів, в які страховики протягом трьох останніх років не бажають або майже не бажають вкладати свої кошти. Це банківські метали, іпотечні сертифікати, інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними КМУ, кредити страхувальникам-громадянам, що видаються в порядку, визначеному Уповноваженим органом і погодженому з НБУ, довгострокові кредити для житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, що використовуються у порядку, визначеному КМУ. В іпотечні сертифікати страховики не інвестують коштів, оскільки в Україні на сучасному етапі відсутній ліквідний ринок таких цінних паперів. Відповідно такі вкладення не зможуть забезпечити основні принципи інвестування коштів страхових резервів. Що стосується банківських металів, зокрема золота, то такі вкладення у майбутньому є досить перспективними, особливо враховуючи наслідки економічної кризи. А ось що стосується інвестицій в економіку України, то в даному випадку слід відмітити досить суттєву проблему для нашої країни. Страхові організації не виконують тієї ролі в економіці країни, яку вони виконують в розвинутих країнах, а саме: забезпечення коштами економіки країни. Так, на кінець 2013 року активи страховиків склали більше 66 млрд. грн., з яких інвестували в економіку країни за напрямками, визначеними НБУ, дещо більше 50 млн. грн. Ще гірша ситуація з кредитами страхувальникам-громадянам та довгостроковими кредитами для житлового будівництва. В ці активи теоретично можуть інвестувати кошти страхових резервів компанії, що здійснюють страхування життя. По-третє, спостерігається протягом 2011-2013 рр. постійне зростання вкладень в такі активи, як банківські депозити (з 7 819,1 млн. грн. у 2011 р. до 9 296,4 млн. грн. у 2013 р., тобто на 1 477,3 млн. грн. або 18,9%) та права вимоги до перестраховиків (з 1 647,3 млн. грн. у 2011 р. до 3 038,5 млн. грн. у 2013 р., тобто на 1 391,2 млн. грн. або 84,5%). Ці тенденції можна пояснити тими процесами, що відбуваються в економіці нашої країни на сучасному етапі. Не зважаючи на неповернення коштів з депозитних рахунків банківськими установами, страхові компанії не мають альтернатив щодо інших напрямків інвестування. Крім цього, банки постійно підвищують процентні ставки за депозитами та пропонують особливі умови співпраці зі страховиками. Проте, аналізуючи частку, яку займають банківські депозити у загальній структурі активів (2011 р. – 16,2%, 2012 р. – 15,6%, 2013 р. – 14,0%), можна зробити висновок про зменшення ролі

w w w.u krb i z n. c om

депозитів в інвестиційній діяльності страховиків у майбутньому. Це тенденція буде підкріплюватися подальшими неповерненнями коштів з депозитів, банкрутствами окремих банківських установ та падінням курсу національної валюти. Що стосується прав вимог до перестраховиків, то їх зростання можна пояснити відповідним збільшенням премій, переданих перестраховикам. Зростання захисту з боку перестраховиків є позитивною тенденцією, проте аналізуючи структуру вимог до перестраховиків в розрізі перестраховиків-резидентів та перестраховиків-нерезидентів, можна відмітити зростання у 2013 р. порівняно з 2012 р. прав вимоги до перестраховиків-резидентів з 499,2 млн. грн. до 1 566,6 млн. грн., тобто на 1 067,4 млн. грн. або 213,8%, та до перестраховиків-нерезидентів з 1 406,2 млн. грн. до 1 471,9 млн. грн., тобто на 65,7 млн. грн. або 4,7%. Це свідчить про те, що перестраховувальний захист у перестраховиків-нерезидентів залишається майже на одному рівні, тоді як у перестраховиків-резидентів – збільшився дуже суттєво. Протягом цього періоду вітчизняні страховики не стали більш фінансово потужними, щоб об’єктивно зацікавити перестраховувати у них ризики. Отже, причина такого зростання знаходиться не в площині страхових процесів. Таку тенденцію можна пояснити наступним чином: через внесені зміни до податкового законодавства страховики знову змогли за рахунок перестрахування зменшувати базу оподаткування. По-четверте, слід відмітити тенденцію щодо значних коливань таких вкладень, як нерухоме майно, акції, облігації, цінні папери, що емітуються державою. Вкладення у ці активи різко зросли у 2012 р. та значно знизилися у 2013 р. Найбільш репрезентативним є приклад вкладень в акції. У 2011 р. страховики інвестували в акції 12 529,0 млн. грн., у 2012 р. такі інвестиції зросли аж до 29 865,2 млн. грн., а вже у 2013 р. сягнули 17 834,3 млн. грн. Ці тенденції також можна пояснити тими процесами, що відбуваються в економіці нашої країни на сучасному етапі. Вітчизняні страховики за відсутності великої кількості достатніх активів, намагалися інвестувати в ті активи, вартість яких швидко зростала. Це, насамперед, нерухоме майно та цінні папери. Проте в результаті економічної кризи вартість цих активів дуже різко зменшилася, що призвело до зниження обсягу активів, якими представлені страхові резерви. Інформацію щодо розміщення своїх коштів страхові організації представляють лише у спеціалізованій страховій звітності, що подається до Нацкомфінпослуг. Для пересічного громадянина ознайомитися з нею немає можливості, оскільки страховики її не представляють в жодних інших джерелах, а Нацкомфінпослуг надає лише в агрегатному виді по всьому ринку. Тобто проаналізувати таку інформацію за конкретними страховими організаціями можливості немає. Отже, потенційний клієнт, який бажає обрати для себе фінансово надійну страхову компанію, інформацію щодо одного з найголовніших індикаторів її надійності отримати не може. Це свідчить про непрозорість та закритість страхового ринку України. Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку На думку авторів, для забезпечення успішного функціонування та подальшого росту вітчизняного страхового ринку, важливо зробити наступні кроки: • потрібно постійно переглядати нормативи достатності активів, в які інвестуються кошти страхових резервів. Принаймні, це потрібно робити один раз на рік, враховуючи те, що вітчизняна економіка знаходиться в процесі постійних змін; • стимулювати страховиків вкладати кошти страхових резервів в активи, що є важливими для розвитку всієї економіки України загалом. Адже додаткові інвестиції в економіку дозволять вирішити питання задоволення попиту на фінансові ресурси та забезпечити прибутковість інвестицій для страховиків; • переглянути перелік активів, в які можуть інвестувати кошти своїх резервів страхові компанії, що займаються страхуванням іншим, ніж страхування життя, з тим щоб запропонувати для них більш ліквідні короткострокові активи. Оскільки інвестування в нерухоме майно, іпотеку, облігації для таких компаній є загрозливим з точки зору ліквідності цих активів; • забезпечити транспарентність вітчизняного страхового ринку, особливо по відношенню до розкриття інформації щодо розміщення коштів страхових резервів. Пропонується зобов’язати страховиків щороку разом із фінансовою звітністю оприлюднювати і спеціалізовану страхову звітність, оскільки страхувальники повинні мати можливість ознайомитися з результатами роботи компаній та обрати найприй­ нятнішу [9].

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

23


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ Література:

1. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия / И.А. Бланк. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 720 с. 2. Яворська Т.В. Сутність, види та функції страхових інвестицій / Т.В. Яворська // Економіка і регіон. – 2009. – № 1. – С. 192-195. 3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=394683&cat_id=393571. 4. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80/page3. 5. Баранов А.Л. Фінанси страхових організацій. Практикум: навч. посіб. / А.Л. Баранов, О.В. Баранова. – К. КНЕУ, 2012. – 215, [1] с. 6. Підсумки діяльності страхових компаній за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/sk_4kv_2011.pdf. 7. Підсумки діяльності страхових компаній за 2012 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/SK_IV_kv_%202012.pdf. 8. Підсумки діяльності страхових компаній за 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf. 9. Баранов А.Л., Баранова О.В. Актуальні питання розміщення коштів страхових резервів вітчизняних страховиків / А.Л. Баранов, О.В.Баранова // Проблеми системного підходу в економіці. – Випуск 2. – 2010. – С. 1-7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/nbuv.gov.ua/e-journas/PSPE/2010_2/Baranov_210.htm.

References:

1. Blank I.A. Fynansovaya Strategy enterprise / I.A.Blank. – K.: Elga, Nika Center, 2004. – 720 p. 2. Jaworski T.V. Nature, types and functions of insurance investment / T.V. Jaworski // Economy and region. – 2009. – № 1. – P. 192-195. 3. International Accounting Standards [electronic resource]. – Access: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=394683&cat_id=393571. 4. On Insurance: Law of Ukraine of 07.03.1996 p. № 85/96-BP [electronic resource]. – Access: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80/page3. 5. Baranov A.L. Finance insurance companies. Workshop: teach. guidances. / A.L.Baranov, О.V.Baranova. – MBK K., 2012. – 215, [1] p. 6. Results of insurance companies in 2011 [electronic resource]. – Access: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/sk_4kv_2011.pdf. 7. Results of insurance companies for 2012 [electronic resource]. – Access: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/SK_IV_kv_%202012.pdf. 8. Results of insurance companies in 2013 [electronic resource]. – Access: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf. 9. A.L.Baranov, Е.V.Baranovа. Current issues of placement of insurance reserves of domestic insurers / A.L.Baranov, Е.V.Baranova // Problems systematic approach to the economy. – Issue 2 – 2010 – P. 1-7 [electronic resource]. – Access: http: //www/nbuv.gov.ua/e-journas/PSPE/2010_2/Baranov_210.htm.

Литература:

1. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия / И.А. Бланк. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 720 с. 2. Яворская Т.В. Сущность, виды и функции страховых инвестиций / Т.В. Яворская // Экономика и регион. – 2009. – № 1. – С. 192-195. 3. Международные стандарты бухгалтерского учета [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=394683&cat_id=393571. 4. О страховании: Закон Украины от 07.03.1996 г. № 85/96-ВР [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80/page3. 5. Баранов А.Л. Финансы страховых организаций. Практикум: учеб. пособие. / А.Л. Баранов, А.В. Баранова. – К. КНЭУ, 2012. – 215, [1] с. 6. Итоги деятельности страховых компаний за 2011 год [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/sk_4kv_2011.pdf. 7. Итоги деятельности страховых компаний за 2012 год [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/SK_IV_kv_%202012.pdf. 8. Итоги деятельности страховых компаний за 2013 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf. 9. Баранов А.Л., Баранова Е.В. Актуальные вопросы размещения средств страховых резервов отечественных страховщиков / А.Л.Баранов, Е.В.Баранова // Проблемы системного подхода в экономике. – Выпуск 2. – 2010. – С. 1-7 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www/nbuv.gov.ua/e-journas/PSPE/2010_2/Baranov_210.htm.

АВТОРИ Баранов А.Л., к.е.н., доц., доцент кафедри страхування, ДВНЗ Київський Національний економічний Університет ім.В.Гетьмана, Україна, м. Київ, 03680, проспект Перемоги, 54/1. Баранова О.В., к.е.н., доц., доцент кафедри страхування, ДВНЗ Київський Національний економічний Університет ім.В.Гетьмана, Україна, м. Київ, 03680, проспект Перемоги, 54/1.

AUTHORS A.L. Baranov, Ph.D., Associate Professor, Assistant professor of insurance, HVUZ Kiev Naczional`ny'j the Economic University ym.V.Hetmana, Ukraine, m. Kyiv, 03680, Prospect Peremohy, 54/1.

РЕФЕРАТ УДК 368.03:657.631.6 Баранов А.Л., Баранова О.В. Інвестиційна діяльність страхових компаній: сутність, напрямки та перспективи / О.В. Баранова, А.Л. Баранов // Фінансові послуги – К.: КНЕУ, ВД «Україна Бізнес» – 2014. У статті поглиблено теоретико-методичні засади щодо сутності інвестиційної діяльності страхових компаній. Доведено необхідність її поділу на дві складові залежно від виду капіталу. На основі критичного аналізу та узагальнень структури активів, в які страховики інвестують власні кошти та кошти страхових резервів, зроблено авторські висновки та сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку цього сегменту страхового ринку.

ABSTRACT UDC 368.03: 657.631.6 Baranov A.L., Baranova E.V. Investments of insurance companies: the nature, trends and prospects / E.V. Baranova, A.L. Baranov // Financial Services – K.: KNEU, PH «Ukraine Business» – 2014. The authors of the article deepened theoretical and methodological basis of the nature of

24

E.V. Baranova, Ph.D., Associate Professor, Assistant professor of insurance, HVUZ Kiev Naczional`ny'j the Economic University ym.V.Hetmana, Ukraine, m. Kyiv, 03680, Prospect Peremohy, 54/1.

АВТОРА Баранов Андрей Леонидович, к.э.н., доц., доцент кафедры страхования, ДВНЗ Киевский Национальный экономический университет им.В.Гетьмана, Украина, г. Киев, 03680, проспект Победы, 54/1. Баранова Елена Владимировна, к.э.н., доц., доцент кафедры страхования, ДВНЗ Киевский Национальный экономический университет им.В.Гетьмана, Украина, г. Киев, 03680, проспект Победы, 54/1.

the investment of insurance companies. The authors have proved the necessity of its division into two parts, depending on the type of capital. Based on the critical analysis and generalizations asset structure in which insurers invest their own funds and insurance reserves, the authors have made conclusions and have formulated proposals for further development of this segment of the insurance market.

РЕФЕРАТ УДК 368.03: 657.631.6 Баранов А.Л., Баранова Е.В. Инвестиционная деятельность страховых компаний: сущность, направления и перспективы / Е.В. Баранова, А.Л. Баранов // Финансовые услуги – М.: Финансы, ИД «Украина Бизнес» – 2014. В статье углубленно рассмотрены теоретико-методические основы относительно сущности инвестиционной деятельности страховых компаний. Доказана необходимость ее разделения на две составляющие в зависимости от вида капитала. На основе критического анализа и обобщений структуры активов, в которые страховщики инвестируют собственные средства и средства страховых резервов, сделаны авторские выводы и сформулированы предложения по дальнейшему развитию этого сегмента страхового рынка.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И УДК 368.021(438)+364-7 UDK 368.021(438)+364-7

Лариса Сокіл, кафедра страхування, ДВНЗ КНЕУ, м. Київ, Україна.

L. Sokol, Department of Insurance, State University MBK, m. Kyiv, Ukraine.

Лариса Сокол, кафедра страхования, ДВНЗ КНЭУ, г. Киев, Украина.

ІНСТИТУТ РЕЧНИКА ЗАСТРАХОВАНИХ У СТРАХОВІЙ СИСТЕМІ ПОЛЬЩІ INSTITUTE SPOKESMAN INSURED INSURANCE SYSTEM IN POLAND ИНСТИТУТ СОВЕТНИКА ЗАСТРАХОВАННЫХ В СТРАХОЙ СИСТЕМЕ ПОЛЬШИ

Ключові слова: Речник застрахованих, польський страховий ринок, скарга, споживач страхових послуг, страховий омбудсман. Key words: Insurance ombudsman, Polish insurance market, claim, insurance services consumer. Ключевые слова: страховой советник, польский страховой рынок, жалоба, потребитель страховых услуг.

Захист і освіта споживача страхових послуг стала однією з важливих векторів розвитку ринку страхових послуг у світі. Необхідність захисту інтересів споживачів страхових послуг як непрофесійних учасників ринку у Польщі постала в період трансформації економіки країни. Причинами були, зокрема складність страхових продуктів для їх оцінки страхувальниками, агресивна ринкова політика страховиків, невиконання страхових зобов’язань і банкрутство страхових компаній на початку 1990-х рр. в умовах повної економічної свободи здійснення страхової діяльності і ліберального регулювання страхового ринку. Існуючі на той час такі органи нагляду, як Міністерство фінансів, Рада з захисту конкуренції і споживачів, Державна рада страхового нагляду і Речник громадянських прав (інакше кажучи, омбудсман) не забезпечували у повній мірі дотримання інтересів страхувальників. Відсутність установи, яка б представляла інтереси непрофесійних споживачів страхових послуг, потреба в удосконаленні інструментів захисту їх інтересів, а також доцільність приведення польської страхової практики у відповідність до стандартів і законодавчих ініціатив ЄС становили передумови до заснування нової інституції на страховому ринку – Речника Застрахованих. Ініціатива його впровадження належала в значній мірі експертам і науковцям зі страхування, що є польською особливістю. Як зазначив Станіслав Роґовскі (перший Речник Застрахованих) [1, с. 13], інститут Речника Застрахованих був задуманий як своєрідний експер��мент, і був включений у законопроект протягом кінцевого періоду роботи над ним у 1995 р. За основу для впровадження інституту страхового омбудсмана було взято досвід Великобританії і Швейцарії. Організаційна структура інституту Речника Застрахованих наближена до інституту страхового омбудсмана Німеччини. Взірцем для організації його діяльності серед польських органів став Речник громадянських прав. Можна виділити три етапи у розвитку інституту Речника Застрахованих у Польщі. Перший – це 1995 р., що є роком його заснування. Другий – 2003 р., коли законодавчо був визначений механізм діяльності Речника Застрахованих. Третій – 2006 р., коли на страховому ринку велися дебати щодо ліквідації установи. Аргументами на користь збереження Речника Застрахованих стали відсутність установи, яка б представляла і лобіювала інтереси страхувальників-фізичних осіб на польському страховому ринку, з одного боку, і результативність діяльності Речника Застрахованих за підсумками десятирічної його роботи, з іншого боку. Його заслугами були [2, с. 32] відміна франшизи в обов’язковому страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, доопрацювання законодавчих норм щодо термінів виплати страхового

w w w.u krb i z n. c om

відшкодування, забезпечення права доступу споживачів страхових послуг до страхових актів, підвищення транспарентності діяльності страховиків. Відповідно до статті 5 Закону про нагляд у сфері страхування та пенсійного забезпечення, а також Речника Застрахованих від 22.05.2003 р. №124 (Dz. U. Nr 124, poz. 1153 i Nr 170, poz. 1651), Речник Застрахованих представляє інтереси страхувальників, застрахованих, вигодонабувачів чи уповноважених за договорами страхування, членів пенсійних фондів і учасників пенсійних програм. Інакше кажучи, спеціалізацією інституції є захист інтересів споживачів у сфері страхування та пенсійного забезпечення, повноваження котрого поширюються на весь страховий ринок. Речник Застрахованих є незалежною інституцією на польському страховому ринку, діяльність котрого регулюється законом. Органам влади, політичним партіям і громадським організаціям заборонено втручатися у його діяльність. Речник Застрахованих не має владних повноважень як аналогічні інституції в ряді інших країн, а також регуляторних функцій як Комісія фінансового нагляду у Польщі. Фінансування його діяльності здійснюється не з державного бюджету, а шляхом відрахувань зі страхових премій страховиків. Розмір відрахувань визначено Законом про нагляд у сфері страхування та пенсійного забезпечення, а також Речника застрахованих від 22.05.2003 р. № 124, що становить 0,01% зібраної страхової премії страховиків [3]. Терміни, розмір і спосіб надходження платежів від страховиків визначає Міністр з питань фінансових установ. У разі порушення терміну сплати, страховик сплачує пеню. Підставою фінансової діяльності Речника є річний фінансовий план. Інституцію Речника Застрахованих становить Речник Застрахованих, Рада Застрахованих, що є дорадчим органом Речника Застрахованих, і Бюро Речника Застрахованих, суть котрого полягає у реалізації завдань діяльності інституції. Організаційно-правова діяльність Бюро регулюється статутом. Бюро Речника Застрахованих поділяється на чотири відділи: скарг і втручання, правовий, освіти та інформації, адміністративнофінансовий. Вимоги до кандидата, що має виконувати функції Речника Застрахованих, а також завдання і повноваження Речника Застрахованих регулюється законом. Кандидатом на посаду Речника Застрахованих може бути виключно особа, яка відповідає таким умовам: 1) володіє знаннями і досвідом у сфері страхування; 2) має вищу освіту. Прем’єрміністр, за поданням міністра з питань фінансових установ і міністра з питань соціального страхування, уповноважений призначати кандидатуру на посаду Речника Застрахованих на чотири роки. Одна і та ж особа може займати посаду не більше, ніж дві каденції поспіль [3]. Речник Застрахованих наділений функцією представляти інтереси

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

25


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ страхувальника та врегульовувати спори, і здійснює як інформаційноосвітню, так і медіаційну діяльність. Він не створює конкуренції для інших органів на польському страховому ринку, а діапазон його повноважень спрямовано у сферу приватних правовідносин. Повноваження Речника полягають у: • розгляді скарг споживачів страхових послуг; • аналізі законодавчих актів щодо регулювання діяльності страхових компаній, пенсійних фондів, пенсійних програм працівників; • аналізі правил страхування страховиків; • зверненні до відповідних органів із пропозицією щодо законодавчих ініціатив; • інформуванні органів нагляду щодо поршень страховиків і пенсійних фондів; • створенні можливостей досудового врегулювання спорів, у тому числі шляхом медіації та третейського суду при Речнику Застрахованих; • ініціюванні та здійсненні інформаційно-освітньої діяльності щодо захисту споживачів страхових послуг. Реалізація повноважень Речника Застрахованих за напрямами діяльності представлено у таблиці 1. Таблиця 1. Основні напрями діяльності Речника Застрахованих Напрями діяльності

Деталізація

розгляд скарг

Існують три форми звернень до Речника Застрахованих: письмова, електронна і телефонна, коли споживач страхових послуг може повідомити про наявну проблему чи отримати консультацію. Речник Застрахованих безкоштовно здійснює індивідуальний розгляд скарг. Для того, щоб ініціювати процедуру розгляду скарги споживач страхових послугскладає її у письмовій формі і подає разом із супровідними документами, що підтверджують предмет і обставини спору зі страховиком. Речник Застрахованих розглядає скаргу споживача на предмет її доцільності. У разі наявності порушення інтересів страхувальника зі сторони страховикаскладає аргументоване звернення до страхової компанії з метою його усунення. Оскільки рішення Речника Застрахованих не є обов’язковим до виконання для страховика, останній може взяти його до уваги або відмовитися усунути виявлені порушення щодо недотримання зобов’язань за договором страхування. Середній термін розгляду справи Речником Застрахованим становить від трьох до шести місяців. Час розгляду запитань, складених в електронній версії становить до трьох тижнів.

аналіз правил страхування

Страхові компанії надають Речнику Застрахованих нові умови страхування або тексти типових договорів (у тому числі зі змінами) протягом 14 днів із дня їх впровадження. Виявлені за результатами аналізу положення, які порушують права та інтереси страхувальників у правилах і договорах страхування рекомендовано до вилучення. У разі неврахування рекомендацій Речника Застрахованих щодо усунення двозначних умов, відповідна інформація надсилається Комісії фінансового нагляду та в Раду з питань конкуренції та споживачів, що передбачає вилучення їх з обороту шляхом віднесення до реєстру.

аналіз законодавства

Оцінка законопроектів та законів щодо наявності норм, які можуть порушувати права та інтереси споживачів страхових послуг.

інформаційно-освітня

За результатами розгляду правил страхування Речник Застрахованих оприлюднювавосновний зміст правил страхування за кожним видом страхування, а також рекомендований перелік запитань для страхувальників, які варто ставити перед укладенням договору страхування для того, щоб виявити і уникнути події, які можуть сприяти невиконанню страхових зобов’язань. Розроблено базу типових рішень суду за тематикою складених скарг і забезпечено електронний доступ до неї. Створено Фонд Страхової Освіти з метою реалізації інформаційно-освітніх проектів для страхувальників.Це передбачає також видавництво журналів «MonitorUbezpieczniowy», «RozprawyUbezpieczeniowe», співпрацю з медіа, організацію конференцій і семінарів, а також проведення конкурсу на найкращу наукову роботу зі страхування.

Джерело: власне опрацювання на підставі офіційних даних Речника Застрахованих [4].

Розгляд скарг і врегулювання страхових спорів становить основу діяльності інституту Речника Застрахованих. Кількість скарг до Речника Застрахованих у 2013 р. в три рази переважає кількість скарг, які надійшли до Комісії фінансового нагляду. Можливість складання скарг належить виключно споживачам страхових послуг, які, відповідно до статті 221 Цивільного кодексу Польщі, є фізичними особами, що здійснюють правочин, безпосередньо не пов’язаний з професійною діяльністю. Страхові компанії не можуть подавати скарги до Речника Застрахованих, як, наприклад, це можливо у Франції. Аналіз скарг, що надійшли від страхувальників-фізичних осіб до Речника Застрахованих за 2005–2013 рр. (див. рис. 1), дає підстави стверджувати, що відмова чи затримка виплати страхового відшкоду-

26

Джерело:

власне

опрацювання

на

підставі

офіційних

даних

Речника

Застрахованих[4].

Рис. 1. Тематика скарг, що надійшли до Речника Застрахованих за 2005–2013 рр., %.

вання, а також заниження розміру страхового відшкодування становить основу порушень страховиків, щодо яких споживачі страхових послуг звертаютьс�� зі скаргами до Речника Застрахованих. Якщо порівняти дані українського ринку страхових послуг, зокрема, тематику складених скарг до Нацкомфінпослуг та Асоціації страхувальників України, з одного боку, із результатами Речника Застрахованих, з іншого боку, то в Україні основна проблема полягає у затягуванні або невиплаті страхового відшкодування (73% у 2012 р., 56% у 2013 р.), тоді як у Польщі – у зменшенні розміру суми страхового відшкодування (42% у 2012 р.). Проте основна проблема невиконання страхових зобов’язань перед страхувальниками на етапі врегулювання страхових збитків як в Україні, так і Польщі полягає у визначенні адекватного розміру страхового відшкодування та у дотриманні термінів його виплати. З метою розширення напрямів доведення споживачами страхових послуг своїх прав, Речник Застрахованих ініціював створення третейського суду на ринку страхових послуг, який засновано у 2004 р. згідно з Законом про нагляд у сфері страхування та пенсійного забезпечення, а також Речника Застрахованих від 22.05.2003 р. № 124. Дана ініціатива також відповідала вимогам Директиви 202/65/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23.09.2002 щодо продажів споживачам фінансових послуг на відстані. Третейський суд при інституції Речника Застрахованих врегульовує спори між страхувальниками-фізичними особами, з одного боку, і страховиками, страховими посередниками, Польським Бюро страховиків з автострахування (український аналог МТСБУ), Страховим гарантійним фондом, з іншого боку. Діяльність третейського суду регулюється статутом. Органами нагляду третейського суду є загальні збори арбітрів, президент, президія і секретар суду. Речник Застрахованих уповноважений назначати керівника суду і його заступників з числа арбітрів суду терміном на три роки. Склад третейського суду становить на менше 20 арбітрів, десять з яких повинні мати юридичну освіту. Арбітрів на безтерміновий термін назначає Речник Застрахованих. Станом на жовтень 2014 р. зареєстровано 20 арбітрів у складі третейського суду. Ініціювати розгляд спору зі страховиком у третейському суді може споживач страхових послуг. Однак, він не є безкоштовним і має вартісні обмеження. Для того, щоб ініціювати розгляд справи у третейському суді, потрібна реалізація таких умов, як: сплати реєстраційного платежу у розмірі 15 злотих; сплата послуг арбітра у розмірі від 2,5% до 5% залежно від складності справи, але не менше 100 злотих; визначення предмету і сторін спору; вибір арбітра. Згідно зі статутом, третейський суд при Речнику Застрахованих не розглядає справи, де вартість спору становить менше 1000 злотих. Якщо в Україні розгляд справи у третейському суді між страховиком і страхувальником може здійснюватися лише на підставі укладеної третейської угоди або третейського застереження у договорі страхування, то у Польщі потрібна добровільна згода страховика. Споживачі страхових послуг мають також можливість врегулювати страховий спір шляхом медіації, що має спрощену процедуру розгляду, а вартість послуг арбітра становить 75% від оплати послуг арбітра у разі розгляду справи у третейському суді [4; 5, с. 78].

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


НА У Ч Н Ы Е С ТАТЬ И Таблиця 2. Розгляд звернень альтернативними методами врегулювання спорів на польському ринку страхування за 2009–2013 рр. Методи

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

8566

11947

14356

15273

16516

третейський суд при страховому омбудсманові

14

41

34

22

27

відмова страховиком від розгляду спору в третейському суді та від медіації

8

25

13

11

15

Третейський суд при Комісії фінансового нагляду

133

93

109

126

171

з них за страхуванням

19

22

9

19

52

у т.ч. для третейського розгляду

10

6

5

8

7

шляхом медіації

9

16

4

11

45

відмова страховиком розгляду спору

93

61

67

85

143

Страховий омбудсман

Джерело: власне опрацювання інформаційних даних [4; 6].

На підставі даних таблиці 2 можна зробити два важливих висновки: по-перше, добровільний акт згоди страховика на врегулювання спору за скаргою страхувальника є причиною зменшення кількості розгляду справ за альтернативними методами врегулювання спорів, що обґрунтовує доцільність розгляду скарг страховим омбудсманом без згоди на це страховика; по-друге, страхувальники надають перевагу каналу врегулювання спорів, який найбільш повно уособлює захист їх інтересів. Велика розпорошеність аналогічних за змістом діяльності інституцій не забезпечує зростання кількості звернень страхувальників за цими каналами. Це обґрунтовує нашу позицію щодо впровадження страхового омбудсмана як єдиної інституції захисту інтересів страхувальників на українському ринку страхування. Речник Застрахованих є членом FIN-NET – загальноєвропейської неурядової мережі досудового розгляду спорів між споживачами та фінансовими установами, і Міжнародної мережі омбудсманських програм із фінансових послуг (International Network of Financial Services Ombudsman Schemes), основним завданням якої є розвиток ефективних методів позасудового вирішення страхових спорів між суб’єктами різних країн. Це сприяє досудовому розгляду і вирі-

шенню трансграничних страхових спорів, насамперед, за полісами «Зелена карта». Речник Застрахованих співпрацює з органами нагляду страхового ринку та захисту прав споживачів, громадськими організаціями, засобами масової інформації та навчальними закладами. Заслуговує на увагу міжнародна співпраця Речника Застрахованих з країнами в умовах трансформації, суть котрої полягає у передачі досвіду щодо впровадження політики захисту споживача на ринку страхових послуг, а також імплементації законодавства ЄС. Активна фаза співпраці з Україною становила 2005–2006 рр. Так, зокрема, у 2005 р. у м. Львів було обговорено проблематику законодавчої трансформації та функціонування страхового ринку у контексті зміцнення позиції споживача страхових послуг. Більш того, у 2006 р. представники Речника Застрахованих брали участь у двосторонній зустрічі з представниками українського страхового ринку в Держкомфінпослуг (офіційна назва установи у той час), в рамках котрої було представлено спосіб і принципи функціонування Бюро Речника Застрахованих і Третейського суду у складі інституції Речника Застрахованих [7, c. 146]. Досвід Польщі є надзвичайно цінним у питанні захисту споживачів страхових послуг. По-перше, система альтернативних методів врегулювання спорів, у тому числі третейських судів, ефективно функціонує у цій країні понад десятиріччя; по-друге, Польща є сусідом і країною, яка успішно реалізувала трансформаційні процеси як на шляху до ринкових стандартів ведення господарства в умовах демократії, так і імплементації вимог європейської інтеграції. В українському суспільстві альтернативні методи врегулювання спорів, зокрема на ринку страхових послуг, не набули розповсюдження, на відміну від країн ЄС, де функціонує близько 750 схем альтернативного врегулювання спорів [8]. За оцінками Європейської Комісії [8] при використанні альтернативних методів врегулювання спорів споживачі ЄС можуть заощадити до 22,5 млрд. євро, тоді як представники бізнес-середовища – до 3 млрд. євро на рік. Саме тому механізм діяльності Речника Застрахованих заслуговує на більш детальне дослідження на предмет можливості його імплементації у разі заснування інституту страхового омбудсмана на вітчизняному ринку страхових послуг.

Література:

1. Arwaniti A., Dołęgowska-Wysocka B. Urząd przyjazny konsumentom / A. Arwaniti, B. Dołęgowska-Wysocka // Gazeta Ubezpieczeniowa: dodatek specjalny „Rzecznik Ubezpieczonych”. – 08.11.2005 r. – S. 13. 2. Nadzór według standardów europejskich? // Prawo. Ubezpieczenia. Reasekuracja. – 2006. – Nr 3. 3. Ustawa z dnia 22 maja 2003 r. o nadzorze ubezpieczeniowym i emerytalnym oraz Rzeczniku Ubezpieczonych – Dz.U. nr 124, poz. 1153 z późn. zm. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20031241153. 4. http://www.rzu.gov.pl − сайт Речника застрахованих (Польща). 5. Kiziewicz E., Szumlicz T. O polubownym rozstrzy ganiu sporów na rynku ubezpieczeń / E. Kiziewicz, T. Szumlicz // Forum dyskusyjne ubezpieczeń i funduszy emerytalnych. – 2006. – Z. 6: Problemy ochrony konsumenta na rynku ubezpieczeń. – Warszawa: KNUiFE. 6. Річні звіти Третейського суду при Комісії фінансового нагляду [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.knf.gov.pl/regulacje/Sad_Polubowny/index.html. 7. Kawiński M. Współpraca międzynarodowa Rzecznika Ubezpieczonych. / M. Kawiński // Rozprawy Ubezpieczeniowe. – 2006. – Zeszyt Nr. 1. – S. 145–147. 8. Alternative dispute resolution and online dispute resolution for EU consumers: Questions and Answers [Електронний ресурс] // European Commission – MEMO/11/840. – Brussels: 29.11.2011. – Режим доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-840_en.htm.

References:

1. Arwaniti A., Dołęgowska-Wysocka B. Urząd przyjazny konsumentom / A. Arwaniti, B. Dołęgowska-Wysocka // Gazeta Ubezpieczeniowa: dodatek specjalny "Rzecznik Ubezpieczonych". – 08.11.2005 r. – S. 13. 2. Nadzór według standardów europejskich? // Prawo. Ubezpieczenia. Reasekuracja. – 2006. – Nr 3. 3. Ustawa z dnia 22 maja 2003 r. o nadzorze ubezpieczeniowym i emerytalnym oraz Rzeczniku Ubezpieczonych – Dz.U. nr 124, poz. 1153 z późn. zm. [electronic resource] // Access: http: // isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet? id = WDU20031241153. 4. http://www.rzu.gov.pl - Site Spokesman insured (Poland). 5. Kiziewicz E., Szumlicz T. O polubownym rozstrzy ganiu sporów na rynku ubezpieczeń / E. Kiziewicz, T. Szumlicz // Forum dyskusyjne ubezpieczeń i funduszy emerytalnych. – 2006. – Z. 6: Problemy ochrony konsumenta na rynku ubezpieczeń. - Warszawa: KNUiFE. 6. Annual reports Court of Arbitration at the Polish Financial Supervision [electronic resource] // Access: http://www.knf.gov.pl/regulacje/Sad_Polubowny/index.html. 7. Kawiński M. Współpraca międzynarodowa Rzecznika Ubezpieczonych. / M. Kawiński // Rozprawy Ubezpieczeniowe. – 2006. – Zeszyt Nr. 1. – S. 145-147. 8. Alternative dispute resolution and online dispute resolution for EU consumers: Questions and Answers [electronic resource] // European Commission – MEMO / 11/840. – Brussels: 29.11.2011. – Access: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-840_en.htm.

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

27


Н АУ ЧНЫЕ С ТАТЬИ Литература:

1. Arwaniti A., Dołęgowska-Wysocka B. Urząd przyjazny konsumentom / A. Arwaniti, B. Dołęgowska-Wysocka // Gazeta Ubezpieczeniowa: dodatek specjalny "Rzecznik Ubezpieczonych". – 08.11.2005 r. – S. 13. 2. Nadzór według standardów europejskich? // Prawo. Ubezpieczenia. Reasekuracja. – 2006. – Nr 3. 3. Ustawa z dnia 22 maja 2003 r. o nadzorze ubezpieczeniowym i emerytalnym oraz Rzeczniku Ubezpieczonych – Dz.U. nr 124, poz. 1153 z późn. zm. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http: //isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet? id = WDU20031241153. 4. http://www.rzu.gov.pl – сайт Речника застрахованных (Польша). 5. Kiziewicz E., Szumlicz T. O polubownym rozstrzy ganiu sporów na rynku ubezpieczeń / E. Kiziewicz, T. Szumlicz // Forum dyskusyjne ubezpieczeń i funduszy emerytalnych. – 2006. – Z. 6: Problemy ochrony konsumenta na rynku ubezpieczeń. – Warszawa: KNUiFE. 6. Годовые отчеты Третейского суда при Комиссии финансового надзора [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.knf.gov.pl/regulacje/Sad_Polubowny/index.html. 7. Kawiński M. Współpraca międzynarodowa Rzecznika Ubezpieczonych. / M. Kawiński // Rozprawy Ubezpieczeniowe. – 2006. – Zeszyt Nr. 1. – S. 145-147. 8. Alternative dispute resolution and online dispute resolution for EU consumers: Questions and Answers [Электронный ресурс] // European Commission – MEMO / 11/840. – Brussels: 29.11.2011. – Режим доступа: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-840_en.htm.

АВТОРИ Лариса Сокіл, кафедра страхування, ДВНЗ Київський Національний економічний Університет ім.В.Гетьмана, Україна, м. Київ, 03680, проспект Перемоги, 54/1.

AUTHORS L. Sokol, Department of Insurance, State University MBK, HVUZ Kiev Naczional`ny'j the Economic University ym.V.Hetmana, Ukraine, m. Kyiv, 03680, Prospect Peremohy, 54/1.

АВТОРА Лариса Сокол, кафедра страхования, ГВУЗ Киевский Национальный экономический университет им.В.Гетьмана, Украина, г. Киев, 03680, проспект Победы, 54/1.

РЕФЕРАТ УДК 368.021(438)+364-7 Сокіл Л. Iнститут речника застрахованих у страхові системі польщі / Л. Сокіл // Фінансові послуги – К.: КНЕУ, ВД «Україна Бізнес» – 2014. У статті досліджено інститут страхового омбудсмана на польському страховому ринку. Представлено генезу, вивчено організаційну структуру, розкрито механізм його діяльності. Розглянуто можливі напрями імплементації польського інституційного досвіду в українську страхову практику.

ABSTRACT UDC 368.021(438)+364-7 Sokol L. Institute spokesman insured insurance system in poland / L. Sokol // Financial Services – K .: KNEU, PH «Ukraine Business» – 2014.

The article studies the Insurance Ombudsman on Polish insurance market. Genesis, organizational structure and the mechanism of its activity are researched. The implementation of Polish institutional practice to Ukrainian market is presented.

РЕФЕРАТ УДК 368.021(438)+364-7368.021(438)+364-7 Сокол Л. Институт речника застрахованных в страхе системе Польши / Л. Сокол // Финансовые услуги – М.: Финансы, ИД «Украина Бизнес» – 2014. В статье исследован институт страхового омбудсмена на польском страховом рынке. Раскрыт генезис, изучена организационная структура, раскрыт механизм его деятельности. Рассмотрены возможные направления имплементации польского институционального опыта в украинскую страховую практику.

Шановні учасники фінансового ринку! Використайте можливість ОПУБЛІКУВАННЯ ПОВНОЇ РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Вашої компанії на сторінках тижневика «Україна Бізнес Ревю» Чому Вам вигідно обрати саме наше видання? Тижневик «Україна Бізнес Ревю» є всеукраїнським друкованим виданням, єдиним періодичним друкованим органом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має найширшу мережу розповсюдження серед видань фінансового ринку та забезпечує інформаційними послугами учасників фінансового ринку України протягом 24 років. Якщо ж Ви є нашим постійним передплатником, ми пропонуємо для Вас знижку на розміщення та публікацію ПОВНОЇ РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ у розмірі 10% від загальної вартості публікації. Публікація Вашої річної фінансової звітності відразу надсилається до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Вам надається 2 примірники випуску «Україна Бізнес Ревю», в якому надрукована річна фінансова звітність Вашої компанії, а також Ви отримаєте електронну версію публікації Вашої річної фінансової звітності. Для компаній, що не мають власного веб-ресурсу, ми пропонуємо можливість розміщення річної фінансової звітності на інформаційному порталі Видавничого Дому «Україна Бізнес» (www.ukrbizn.com). Ваша компанія стає нашим партнером, що надає їй переваги в інформаційному забезпеченні від тижневика «Україна Бізнес Ревю», зокрема: знижки під час публікації новин про Вашу компанію, аналітичних матеріалів від Ваших фахівців, офіційних оголошень, привітань із знаменними подіями керівників, ділових партнерів, а також знижки на передплату видань Видавничого Дому «Україна Бізнес». Ви отримаєте можливість публікації річної фінансової звітності в наступному році зі знижкою 10%. За детальнішою інформацією чи пропозицією для публікації звертайтеся, будь­-ласка, до редакції за координатами: просп. Московський, 21, м. Київ, 04655; тел. (0­44) ­238­68­38, (0­44) 2 ­ 38­68­40 e­mail: ukrbizn@ukrbizn.com, inform@ukrbizn.com.

28

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


Э КС Т Р Е М А Л Ь Н Ы Й Т У РИ З М

Антарктида станет меккой для туристов СПРАВКА В 1996 г. Украина приобрела в Великобритании антарктическую станцию «Фарадей» за символическую цену в один фунт стерлингов и переименовала ее в «Академик Вернадский». Станция названа в честь известного советского ученого, академика Владимира Ивановича Вернадского (1863–1945), который в 1918 году стал первым президентом Академии наук Украины. 6 февраля 1996 г. над Антарктической станцией «Вернадский» был поднят флаг Украины.

XXI век для Украины будет знаменательным в исследовательских работах на крайнем юге планеты и несомненно он войдет в историю изучения Антарктиды. Антарктида – единственный материк, который древние географы наносили на карты задолго до его открытия в 1820 году мореплавателями Беллинсгаузеном и Лазаревым. Ведущие экономические державы тратят на освоение Антарктиды колоссальные ресурсы, что позволяет получить большой объем информации не только о континенте, но и о планете в целом. Так, американцы недавно обнародовали проект постройки автомобильной дороги до Южного полюса. Изучение Антарктиды и сегодня не теряет своей притягательности. Легендарный ведущий «Клуба путешественников» Юрий Сенкевич в одном из своих интервью говорил, что «без подсознательного стремления к путешествиям и открытиям люди бы не освоили Землю». Одних влечет любознательность, других – тяга к преодолению трудностей. Зачем Украине Антарктида? Когда не столь богатой стране приходится расходовать немалые средства, которые можно направить на более нужное направление? Сложность нынешней ситуации заключается в том, что никто не знает, что нас ждет через десяток лет. Сегодня статус Антарктиды определяется всего двумя крупными международно-правовыми соглашениями. Это Договор об Антарктике 1959 года (действие которого скоро заканчивается) и Протокол по охране окружающей среды Антарктиды 1991 года. Протоколом на континенте был введен 50-летний мораторий на любые геологические изыскания. Однако пробную добычу нефти в Антарктиде планируется начать не позднее 2050 года. Это означает,

w w w.u krb i z n. c om

что активная разведка недр вот-вот начнется. Согласно Договору, континент (пока еще!) — это нейтральная демилитаризованная территория со свободой научной деятельности, кооперации и обмена информацией. Однако пауза затягивается и глобальная игра, под названием «раздели Антарктиду», может начаться в любой момент. И тогда у стран, не имеющих на континенте вообще ничего, шансы будут нулевые. Потерять свой шанс при таком раскладе — крайне неразумно. Надо ясно понимать, что Антарктида — последний ресурсный резерв человечества, и тот, кто имеет право на кусок этого пирога сегодня, обеспечивает стабильность своей страны в беспокойном будущем. Если нас там не будет, завтра и без всяких дележей территории новых людей туда просто не пустят. Существует более десятка фундаментальных научных дисциплин «завязанных» на Антарктиду. Это не какие-то отвлеченные исследования в тысячах километрах от Киева ради теоретической науки. Экономика государства напрямую зависит от цен на энергоносители и сельхозпродукты. Знание точного прогноза климата на всей Земле на завтрашний день, следующий месяц и год дает серьезные преимущества всякому грамотному правительству. «Академик Вернадский» – это единственная украинская антарктическая станция. Она расположена на острове Галиндез Аргентинского архипелага в Антарктике. Станция работает круглый год и является метеорологической и географической обсерваторией. Там поочередно работают экспедиции в составе метеорологов, специалистов по физике атмосферы, сейсмологов, экспертов по озону и геомагнетизму, биологов, специалистов по изучению ледников.

Зимовка на станции или экспедиция в южные широты – редкий в XXI веке шанс ощутить себя не просто туристом, а в каком-то смысле первопроходцем. В этом году Украина самостоятельно снарядила и отправила на Южный полюс уже XIX арктическую экспедицию, сменившую XVIII.

Игорь Мороз, главный инженер Национального антарктического центра

О XIX Украинской антарктической экспедиции нам рассказал Игорь Мороз, главный инженер Национального антарктического центра: «В этом году я собирал команду и был ответственным за подготовку экспедиции. Сам ездил не впервые, а волнение, конечно, все равно испытывал». Для перевозки материально-технических средств на УАС «Академик Вернадский» было зафрахтовано русское судно «Pollar Pioner». Перед отъездом вся команда подписывает Мадридский протокол ��� протокол защиты окружающей среды Антарктики, который предполагает минимальное воздействие на антарктическую экосистему. Невмешательство в жизнь животных – одно из условий протокола. За выСПРАВКА XVIII Украинская антарктическая экспедиция с 22 марта 2013 года по 7 апреля 2014-го, XIX Украинская антарктическая экспедиция – с 27 марта 2014-го по 2015 год.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

29


Э КС ТР Е МА Л ЬНЫ Й Т УРИЗМ В 16.30 совершили посадку на судно «Pollar Pioner» и затем расселились по каютам. Вместе с начальником станции Недогибченком С.М. и поваром 19 УАЭ осуществили проверку наличия и качества продуктов питания и другого имущества, которое было закуплено в Аргентине и загружено поставщиками. Проверку провели согласно инвойсам. Качество проверенных продуктов оказалось удовлетворительным.

Коллективное фото

полнением протокола строго следят – станция проходит необходимые проверки. Упаковка, контрольное взвешивание и подготовка багажа участников экспедиции осуществлялась 26 марта 2014 года в помещении НАНЦ. Торжественные проводы XVII УАЭ состоялись 27 марта. Весь личный состав экспедиции и сезонный отряд на арендованном автобусе отправился в международный аэропорт Борисполь.

Загрузка личных вещей экспедиции

Комфортабельный турецкий номер

Регистрация на рейс

Преодолев трансатлантический перелет в Аргентину, группа прибыла в международный аэропорт города Буенос-Айрес. Багаж экспедиции прибыл нормально. В международном аэропорту города БуеносАйрес участников экспедиции встретила агент и организовала перемещение группы к аэропорту местных авиалиний «J.Newbery». В аэропорту города Ушуайя 29 марта в 09.00 нас встретил агент, который организовал переезд личного состава экспедиции к гостинице и расселению по номерам.

Перелет в Стамбул

Экспедиция к городу Буенос Айрес была отправлена одной группой из 23 человек – через Стамбул и Сан Паулу. В аэропорту Борисполь таможенным контролем ввиду неподобающего оформления сопроводительных таможенных документов не было предоставлено разрешение на перевозку беспилотного летательного аппарата, который принадлежит Национальному университету «Львовская политехника».

Аэропорт Ушуайа

Выход из порта Ушуайя

После расселения по каютам старшим помощником капитана судна «Pollar Pioner» с личным составом экспедиции был проведен инструктаж и практические учебы относительно поведения на судне в повседневной деятельности и при возникновении чрезвычайных ситуаций в море. Выход в море в направлении УАС «Академика Вернадского» было осуществлено 31.03.2012 в 21.00. Заход судна в район расположения УАС «Академик Вернадский» состоялся 4 апреля в 7.30. Ледовая обстановка и погодные условия способствовали успешному выполнению логистических операций. Личный состав XIX УАЭ оказал помощь швартовой команде в подготовке швартового такелажа, ответственные лица XVIII УАЭ приняли швартовые концы на островах Гротто и Галиндез и в 8.30 судно было зашвартовано.

Номер отеля

Гостиница в г.Стамбуле

30

30 марта в 16.00 к гостинице были поданы автобусы, которые доставили личный состав экспедиции и багаж к морскому порту Ушуайя на судно Pollar Pioner.

Швартовка судна между островами Гротто и Галиндез

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


Э КС Т Р Е М А Л Ь Н Ы Й Т У РИ З М В 9.00 был подан на судно и подключен к топливному узлу гибкий рукав для перекачивания горючего.

Процесс разгрузки МТЗ на УАС «Академик Вернадський» Начало перекачки горючего на станцию

После короткого инструктажа личного состава по технике безопасности начался процесс разгрузки. 5 человек было выделено для помощи судебной команде, остальной личный состав XVIII и XIX УАЭ и часть сезонного отряда работали на станции. В это же время было организовано обеспечение работы сезонного отряда Национального университета «Львовская политехника», стар­ ший команды – профессор Глотов В.М. Команде было предоставлено плавсредство с драйвером для установления научного оборудования на запланированных островах акватории станции.

В 14.00 была закончена разгрузка продовольственного и технического имущества, а в 17.00 – перекачивание дизельного горючего. Всего на разгрузку МТЗ с судна было потрачено 5 часов, 8 часов на перекачивание горючего. При перекачивании горючего случаев протекания гибкого трубопровода не выявлено. После окончания разгрузки МТЗ на судно были загружены 23 бочки с отходами ПММ, 10 бочек с отходами металла и пластика и 14 тюков с твердым мусором. Бочки с отходами металла и пластика во время рейса были затоплены в океане в установленном месте, а остальные отходы сданы для утилизации в морском порту города Мар-дель-Плата (Аргентина). Руководящим составом судна была отмечена хорошая организация работ и высокая работоспособность личного состава XVIII, XIX УАЭ и сезонного отряда. Оставшееся время до конца дня было использовано для переноса продуктов питания и технического имущества к местам хранения. 5, 6 и первая половина дня 7 апреля была использована для приема-передачи имущества станции с XVIII на XIX УАЭ.

Я использовал это время для проверки состояния станции, территории и периферийных объектов. В ходе проверки было выявлено, что внутренний порядок в основном сооружении станций (в офисах и бытовых помещениях) и на периферийных объектах на момент проверки был хорошим. Станция к передаче подготовлена. Чердаки и вспомогательные помещения станции высвобождены от неисправной техники и непригодного имущества. В офисах чисто и упорядочено. Выполнен значительный объем покрасочных работ. Принадлежности и инструменты разложены на штатные места. Помещение дизельгенераторної на момент передачи было в образцовом порядке. Вся основная техника в исправном состоянии. Такой же порядок оказался и на других объектах (коппакторна, столярная мастерская, хранилище для тарных ПММ, ГМО, аварийная база, аэрологический павильон, домик VLF). На кухне и на продуктовом чердаке также образцовый порядок. Продукты отсортированы и аккуратно разложены. Кухонное оборудование чистое и хранится на своих местах. В холодильниках также чисто. Уже во второй раз я должен подчеркнуть образцовое выполнение своих обязанностей поваром XVIII УАЭ Василием Омельяновичем.

Продуктовый склад

Кухня

Процесс разгрузки МТЗ на УАС «Академик Вернадський»

Прием-передача станции

w w w.u krb i z n. c om

К праздничному столу

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

31


Э КС ТР Е МА Л ЬНЫ Й Т УРИЗМ По результатам обхода станции вечером 6 апреля я провел совещание с начальниками станции XVIII и XIX УАЭ, где поблагодарил Гордиенко Ю.О. за хорошую работу и определил задание Недогибченко С.М. относительно дальнейшей деятельности на станции во время зимовки. 7 апреля был посвящен составлению и подписанию актов приема-передачи станции и имущества по направлениям деятельности. Акт приема-передачи станции был подписан всеми членами комиссии.

Коллективное фото XVIII и XIX УАЭ

В 14.30 личный состав XVII УАЭ и участники сезонного отряда начали перемещение на судно Pollar Pioner. В 15.00 судно отошло от станции.

Загрузка груза и посадка польских полярников началась утром 9 апреля и продолжалась до 14.00. После закрепления груза, около 15.00 судно отправилось курсом на Мар-дель-Плата.

Торжественный митинг

Отъезд со станции

Прибытие в порт Мар-дель-Плата

С 12.00 до 12.40 проведен торжественный митинг, посвященный ротации XVIII и XIX УАЭ. Под Гимн Украины был спущен флаг XVIII УАЭ и поднят флаг XIX УАЭ. Перед торжественным обедом в помещении столовой состоялось подписание начальниками станции акта приемапередачи станции.

Разгрузка отходов станции

Подписание акта приема-передачи УАС «Академик Вернадський» (нач. XVIII экспедиции Гордиенко Ю.О. и нач. XIX экспедиции Недогибченко С.М.)

К острову Кинг Джордж судно прибыло 8 апреля утром и около 8 часов находилось в районе аргентинской антарктической станции Карлини (Джубани), в связи с неблагоприятными погодными условиями и невозможностью загрузки грузов. Вечером 8 апреля судно приняло на борт груз и взяло курс в район польской антарктической станции Арцтовски.

Польская антарктическая станция Арцтовски

32

15 апреля около 15.00 судно Pollar Pioner отшвартовалось в морском порту города Мардель-Плата (Аргентина). Там нас встретил агент и организовал переезд к гостинице. В гостинице каждому участнику экспедиции были предоставлены номера с одноразовым питанием.

Гостиница в г. Мар-дель-Плата

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


Э КС Т Р Е М А Л Ь Н Ы Й Т У РИ З М 18 апреля участники экспедиции были доставлены автобусом к международному аэропорту города Буенос-Айрес, из которого мы осуществили перелет по маршруту Сан-Паула – Стамбул.

«Деятельность украинских полярников вызывает интерес не только соотечественников, но и мировой общественности. Принимая туристов, мы распространяем информацию об Украине как об антарктическом государстве. Это чрезвычайно важно для формирования положительного имиджа нашей страны». Для туристов проводят экскурсию настанции. Совсем рядом с рабочими и жилыми корпусами станции расположен небольшой музей, посвященный британскому освоению Антарктиды и собственно самой британской станции «Фарадей», в где помимо карт и статей экспонируются предметы быта и снаряжения экспедиционеров, а также представлены материалы 18 украинских экспедиций. Украинские специалисты, работающие на станции, активно продвигают туристические услуги, которые носят не столько коммерческий характер, сколько популяризирует Украину. В главном корпусе станции функционируют сувенирный магазин и кафе-бар.

Встреча XVIII УАЭ в Киеве

Переезд из Мар-дель-Плата в БуеносАйрес

На станции есть даже часовня, где можно помолиться

Вылет из Буенос-Айреса

В городе Стамбул, в который мы прибыли около 22 часа 19 апреля, из-за длительного разрыва между перелетами авиакомпанией «Туркиш Эрлайн» для ночевки нам была предоставлена гостиница, в которой мы смогли отдохнуть до утра.

продвижением Украины для туристов, которые в рамках экстрим-туров посещают станцию. Туризм в Антарктиду сегодня на подъеме, хотя и является одним из самых дорогих видов путешествий. Глобальное потепление дало толчок развитию новой ниши в сфере туризма — «климатического туризма». Пока тают полярные льды и исчезают коралловые рифы, все больше людей спешат увидеть чудеса природы — они боятся упустить возможность прикоснуться к красоте высоких ледников, недоступных, покрытых снегом гор и айсбергов, которые скоро могут исчезнуть. Возникшая недавно экологическая сознательность вызвала подъем в сфере экотуризма, особенно в отношении Антарктики. «Если рассматривает вопрос исторически, то туризм в Антарктиде начался раньше, чем в Арктике, и сейчас продолжается в еще более широком масштабе» – говорит директор музея Арктики, Антарк­ тики Виктор Ильич Боярский. Круизный туризм с посещением некоторых станций очень популярен – до 24-25 судов одновременно работают в зоне антарктического полуострова. Туристов станция «Академик Вернадский» начала принимать уже с летнего сезона 1997-1998 гг.

Гостиница в г. Стамбул

20 апреля 2014 года в 7.55 участники экспедиции вылетела из Стамбула в Киев, в который прибыли в 9.55. Для участников экспедиции был устроен теплый прием. Несмотря на то, что главная задача станции «Академик Вернадский» – проведение научных исследований, полярники активно занимаются

w w w.u krb i z n. c om

Интересным фактом является то, что 19 января 2007 года станцию «Академик Вернадский» посетила Ее Королевское Высочество принцесса Великобритании Анна. (На украинской станции в Антарктиде английская принцесса Анна отведала торт «Академик вернадский»)

Украинская станция «Академик Вер­ над­ский» расположена в благодатном по антарктическим меркам месте: зимой там не бывает холоднее 30 градусов мороза, летом сходит снег и температура колеблется в пределах +2 – -4 градусов тепла. Не удивительно, что желающих ознакомиться с экзотикой туристов здесь бывает по нескольку тысяч за летний сезон, подходят круизные суда, яхты… Англичане, передавшие Украине станцию, бойко торговали в свое время сувенирами и одеждой с антарктической символикой. Расценки немалые, достаточно сказать, что за конверт со штемпелем станции брали около доллара. На «Академике Вернадском» зимует уже 19-я по счету украинская экспедиция, но воспользоваться коммерческой практикой предшественников наши пока не решались, хотя денег на экспедиции из года в год недостает. Поэтому научнотехнический совет по Антарктиде постановил: нужно зарабатывать на туристах. Туристы, большую часть пути проделывают на самолете. Ночь нужно лететь из Киева в Буенос-Айрес. Затем на туристическом судне сутки плыть через пролив Дрейка и утром уже можно высаживаться в Антарктиде. Если весь путь преодолевать на судне, это займет около недели. Дорога в обе стороны обойдется в $10-12 тыс. Наши соседи-россияне уже не первый год практикуют подобные турпоездки. Недельный тур с экскурсией к берегу и одной высадкой на континенте обойдется в $10 тыс. А двухнедельное путешествие под Новый год с визитом на Южный полюс и ночевкой на станциях будет стоить $20 тыс. Все туристы должны перед выездом зарегистрироваться в центре арктических исследований, чтобы согласовать маршрут и предупредить о своем визите сотрудников украинской антарктической станции «Академик Вернадский». Николай Степанов, к.т.н., Действительный член Географического общества СССР, Украины

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

33


У К РАИНА Т УРИС Т ИЧ Е С К А Я

Одесский край для современных туристов

О

дним из значительных секторов современной экономики является туризм. Он оказывает положительное влияние на развитие транспорта, строительства, гостиничного бизнеса, розничной торговли, производства сувенирной продукции. Его взнос в мировую экономику, по данным специалистов-исследователей Всемирной туристической организации, составляет 10,9% мирового ВВП. Вместе с этим посредством туризма человек приобщается к культуре, изучает историю, обычаи, традиции, религиозные ценности разных народов и городов. Всемирная туристическая организация прогнозирует, что количество международных туристических поездок к 2020 году составит 1,561 млрд., большинство из которых припадут на страны Европы. Украина имеет все шансы быть одной из них. Взять хотя бы Одесскую область, для которой туризм представ-

34

ляет стратегическое направление развития. Особенности географического положения Одессы и Одесской области, развитые курортная и социально-культурная инфраструктуры, благоприятный климат обусловили туристическую отрасль на этой территории как стратегическую. На сегодняшний день туристу предоставляется хороший выбор гостиниц (их насчитывается около 160) и иных размещений для временного проживания с общим объемом 8810 койко-мест. По результатам опроса 120 человек, отдыхающих в этом году в Одессе, наиболее высокую оценку получили несколько гостиниц. Недорогое жилье в Одессе можно снять и посуточно в хостелах, которые в последнее время пользуются все большим спросом. Так, турист может заплатить за одну ночь в хостеле в среднем 70-90 грн. Сравнив цены в большинстве хостелов, приводим более доступные из них:

 69 грн. в сутки – Кроватьхостел (ул. Коблевская, 36/4);  70 грн. в сутки – гостиница «Витязь» (проспект Шевченко, 8/5);  80 грн. в сутки – хостел «Опера» (ул. Дерибасовская, 8), мини-отель Express-Hotel (ул. Колонтаевская, 58), хостел «Centro Hostel Odessa» (ул. Гоголя, 9), хостел «Чехов» (переулок Чехова, 2), база отдыха «Парус» (Николаевская дорога, 136-А), хостел «Mayak» (ул. Гоголя, 61), хостел «Lafa» (ул. Греческая, 50/12), хостел «Berloga» (ул. Пантелеймоновская, 38);  100 грн. в сутки – Mama-hostel (ул. Нежинская, 58/24), Уют (ул. Нечипуренко, 1), Star (ул. Тираспольская, 8), Огни (ул. Среднефонтанская, 26). Практически в каждом переулке или вдоль улицы располагаются летние кафе и уютные ресторанчики. Туристы могут не только перекусить, заказав

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


У КРА И НА Т У Р И С ТИ ЧЕСК АЯ обед или ужин по доступной цене (от 40-60 грн. за обед), но и насладить музыкой и колоритной обстановкой одесского гостеприимства. Развитие туристического направления в Одессе и Одесской области способствует развитию экскурсионного бизнеса. Самая крупная область (33,3 тыc. км, 5,5% территории страны) Украины – Одесская область, образована в 1932 г. На территории области 26 районов, 19 городов, 33 поселка и 1132 села. Население области – 2395,5 тыс. чел. (5,1% населения страны), из которых городское составляет 1585,3 тыс. чел. (66,2% населения области). Климат умеренно континентальный с мягкой малоснежной неустойчивой зимой (средняя температура января -3°С) и жарким сухим летом (средняя температура июля +22°С). Большая часть осадков приходится на летний период года (часто в виде ливней). К услугам туристов пешие прогулки, автомобильные и автобусные экскурсии, катание на катере. Гостям города предлагаются экскурсии по Одессе, а также загородные туры. Чаще всего туристические фирмы предлагают обзорные экскурсии по городу, экскурсии по одесским катакомбам, храмам и дворцам.

Одесса. Потемкинская лестница Название отеля, гостиницы

Адрес

Ориентировочная цена за 1 ночь, грн.

Апарт отель Рибас

ул. Дерибасовская, 3

400

Гостиница «Калифорния»

ул. Еврей­ ская, 27

от 637 до 1553

Гостиница «Гостиный Двор»

ул. Екатерининская, 6

от 315 до 900

Мини-отель «Apollo»

ул. Канатная, 19/21

от 450 до 900

Гостиница «Ореанда»

ул. Дерибасовская, 12

от 470 до 1550

ww w.u krb i z n.com

Морвокзал в Одессе

Город Одесса (1000,6 тыс. жителей) – областной центр, расположен на берегу Черного моря. Территория Одессы обживалась со времен появления греческих поселений (VI в. до н.э.) в Северном Причерноморье. Во второй половине XIV в., когда эти земли попали под контроль Великого княжества Литовского, на морском побережье возник порт Качибей, который после захвата турками спустя столетие чаще упоминается как Хаджибей. Во второй половине XVIII в. турецкое пра-

Памятник Дюку Ришелье в Одессе

Предоставляемые услуги Интернет, прачечная, ресторан, обслуживание номеров, спортивные развлечения. Количество номеров – 6 Бар, бизнес-центр, интернет, конференц-зал, оздоровление, парикмахерская/ салон красоты, автостоянка, прачечная, ресторан, обслуживание номеров. Количество номеров – 44 Бар, оздоровление, автостоянка, прачечная. Количество номеров – 15 Бар, услуги по уходу за детьми, интернет, магазины, оздоровление, автостоянка, прачечная, развлечения, ресторан, обслуживание номеров, спортивные развлечения. Количество номеров – 9 Интернет, автостоянка, прачечная, обслуживание номеров, спортивные развлечения. Количество номеров – 8

вительство, укрепляя свои северные границы, начало строить у порта крепость Ени-Дуня (Новый Свет). Во время очередной русско-турецкой войны. С V века до н. э. — группа античных поселений. Современный город как военно-морской порт на Черном море основан Российской империей в 1794 году на месте татаро-турецкого поселения Хаджибей (известного с XV века и отошедшего к России в 1791 году); переименован в Одессу (предположительно, от античного города Одессос) в 1795 году. К концу XIX века Одесса превратилась в четвертый по величине город и второй по грузообороту порт Российской империи. Впервые новое название города встречается 10 (21) января 1795 года Название связано с древнегреческой колонией Одессос. В те годы предполагалось, что античный Одессос существовал неподалеку от Одесского залива (позже археологи нашли эту колонию недалеко от болгарского города Варны). Еще одна легенда гласит, что новое название долго не приживалось, и люди по-прежнему называли Одессу Хаджибеем. Поэтому для лучшего усвоения населением нового названия власти применили следующий метод. На всех городских заставах казаки спрашивали въезжающих крестьян: «Куда путь держите?» И если следовал ответ: «В Хаджибей», казаки этого человека просто пороли. Метод оказался действенным, и вскоре уже все именовали город Одессой. Среди неофициальных названий: Жемчужина

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

35


У К РАИНА Т УРИС Т ИЧ Е С К А Я

Памятник Л.Утесову (г.Одесса)

Черного моря; Одесса-мама; Южная Пальмира — так говорят, поэтически сравнивая его с Пальмирой — городом легендарной красоты; Южная столица Украины. Одесса, как торговый порт, была местом сосредоточения купцов с разнообразным товаром. На летний период российская аристократия приезжала сюда на отдых. Чтобы не тесниться в гостиничных номерах, она возводила дачи-палацы. Много из этих изысканных поместий сохранилось до нашего времени. Среди них Дворцы М.Воронцова, семьи Потоцких, Зенона Бжозовского и много других роскошных сооружений. Среди основных туристических объектов можно назвать Потемкинскую лестницу, Шахский дворец, Ворон­ цовский дворец, Оперный театр, Приморский бульвар, знаменитую Дерибасовскую улицу, Пассаж, Городской сад. Летними вечерами в саду играет духовой оркестр, можно не только насладиться прекрасной музыкой, но и потанцевать. Также в Одессе можно посетить музеи и ознакомиться с соборами и храмами. Архитектурные формы захватывают своей красотой и сочетанием различных стилей и эпох. Сам центр исторической Одессы представляет собой своеобразную увековеченную энциклопедию по изучению одесской архитектуры.

«Украинская Венеция» (г.Вилково)

36

Одесский оперный театр

Для ценителей крепких напитков предусмотрены: винный тур в «Шабо», экскурсия на коньячный завод «Шустов», а также знакомство с торговой маркой «Колонист». В последнее время турагентства ориентируются на иностранных туристов, поэтому в штате имеются не только русскоязычные и украиноязычные экскурсоводы. Знанием английского теперь мало кого дивишь, однако чаще всего именно английская речь слышится, когда экскурсовод знакомит с местными достопримечательностями заграничных пилигримов. Хотя встречаются случаи, когда экскурсии проводятся на немецком или французском языках. Как видим, мир не стоит на месте, туристический сектор Одесской области развивается, предприниматели подстраиваются под требования современности и запросы клиентов. Среди загородных экскурсий особым спросом пользуются: путешествие в «Украинскую Венецию» (г.Вилково). Протяженность маршрута – более 207 км. Время в пути – более 3 часов (средняя стоимость на 1 человека – около 400 грн.). На этом маршруте по желанию туристов предусматривается посещение населенных пунктов и достопримечательностей региона. В Одесской области с каждым годом возрастает популярность винного ту-

Винные погреба в с.Шабо

с. Шабо Белгород-Днестровского р-на

ризма и способствуют этому, прежде всего, благоприятные природно-климатические условия для выращивания виноградной лозы, завезенной на территорию региона швейцарскими и немецкими колонистами, крупными помещиками. Показательным в этом смысле является с. Шабо Белгород-Днестровского р-на – древний винодельческий регион расположен на так называемой «виноградной широте», то есть на одной широте с лучшими виноградниками мира: такими как Бордо и Бургундия. Участники путешествия посетят самый интересный и старинный винный завод Одесской области – Шабский. Во время экскурсии каждый проникнется лучшими традициями виноделия и узнает о некоторых тонкостях производства самого благородного и достойного из напитков. Почему именно Шабский винзовод? Все дело в регионе. Виноград здесь выращивают с ХII века, а село Шабо по праву заслуживает звания жемчужины украинского виноделия. Виноделие в с.Шабо начало развиваться на заре XIX века, когда на этой территории была основана колония швейцарских переселенцев. Сегодня в с.Шабо действует винодельческое предприятие, известное не только в Украине, но и далеко за ее пределами – Общество

Винный завод «Шабо»

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


У КРА И НА Т У Р И С ТИ ЧЕСК АЯ с ограниченной ответственностью промышленно-торговая компания «Шабо». Чрезвычайно популярным объектом туристических посещений, созданным этой компанией, является Центр культуры вина «Шабо», где туристы путешествуют по страницам истории виноделия и открывают для себя таинство рождения благородного напитка. В сентябре 2011 года в рамках Международного форума «Дни европейского наследия в «Шабо», Центр культуры вина «Шабо» был включен в Международную ассоциацию культурного и туристического обмена и признан объектом винного культурного наследия Европы.

своей мощью: два километра защитных муров, в некоторых местах достигающих 5 метров в ширину, глубокий ров, который в случаях необходимости заполнялся водой, около тридцати башен. Эта крепость долгое время служила оборонным пунктом. В наше время она привлекает внимание не только туристов. На фоне стен крепости снимаются исторические фильмы, периодически проводятся различные фестивали. Посещение Аккерманской крепости (средняя стоимость на

Аккерманская крепость (г.Белгород-Днестровский)

г.Белгород-Днестровский

Белгород-Днестровский – один из старейших городов (50,4 тыс. жителей) Украины областного подчинения и районный центр. Историки полагают, что он был основан еще древними греками. За всю историю своего существования город изменил много названий (Левкополь, Аккерман, Четатя-Альба, Белгород). Город прославили древние храмы, краеведческий музей, Александрийские конюшни, усадьбы прошлых столетий. БелгородДнестровский расположен на правом берегу Днестровского лимана. Историю Белгород-Днестровского (такое название город носит с 1944 г.) обычно ведут с конца VI до н.э., когда здесь возник город Тира – одна из первых древнегреческих колоний в Северном Причерноморье. Развалины города (IV в. до н. э. – IV в. н. э.), изучающиеся археологами более столетия, наиболее широко представлены (фундаменты и подвалы зданий, улицы и водостоки, многочисленные остатки орудий труда и древних статуй). Путешественников больше всего привлекает Аккерманская крепость, которая была сооружена на руинах древнегреческого города-поселения. Сама крепость завораживает

ww w.u krb i z n.com

онного значения в Одесской области Украины, административный центр Татарбунарского района.

Памятник Пушкину (г.Татарбунары)

Несколько часов провел Пушкин в Татарбунарах, сопровождая И. П. Лип­ ранди в его служебной поездке по Буджаку. Пушкин и Липранди прибыли в небольшой, но уже вполне состоявшийся и пристойный по тем временам городок. Важно то, что Пушкин видел и развалины бани, и «фонтан», скорее всего знал татарбунарскую и аккерманскую версии помянутой легенды.

1 чел. около 180-200 грн.). Детям же особую радость доставит посещение Дельфинария Немо (средняя стоимость посещения около 150 грн.). Памятник Татарбунарскому восстанию

Аккерманская крепость (г.Белгород-Днестровский)

Далее туристам предлагают посетить город, который помнит А.С Пушкина. Это Татарбунары — город рай-

г.Татарбунары

«В Татар-Бунары мы приехали с рассветом, — вспоминает Липранди, — и остановились отдохнуть и пообедать. Пока нам варили курицу, я ходил к фонтану, а Пушкин что-то писал, по обычаю — на маленьких лоскутках бумаги… Пушкин писал черновые варианты «К Овидию». В Татарбунарах он побывал 17 декабря 1821 года, а беловой текст появился сразу по возвращении в Кишинев — 26 декабря. Да, поэт определенно знал, «что Овидий не мог быть сослан Августом на левый берег Дуная», однако утвердившиеся в Аккермане и в целом в Приднестровье легенды не оставили его равнодушным и как-то вдохновили к медитированию на заданную тему. Второй по численности населе-

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

37


У К РАИНА Т УРИС Т ИЧ Е С К А Я

г. Измаил

ния город в Одесской области это Измаил (78,2 тыс. жителей), районный центр, расположен на левом берегу Килийского рукава Дуная. В 1484 г. Турция захватила земли к северу от низовий Дуная и у излучины его Килийского рукава была заложена крепость, названная Измаилом, что по-тюркски означает «услышь, аллах». Более трех столетий Измаил оставался постепенно увеличивавшейся и укреплявшейся оборонной твердыней, не единожды подвергавшейся нападениям. Больше всего крепости досталось во время двух русско-турецких войн второй половины XVIII в. Крепость являлась объектом соперничества России и Турции. 26 июля 1770 г. ее взяли русские войска под командованием Н. В. Репнина, в 1774-м по КючукКайнарджийскому мирному договору возвращена Турции. В декабре 1790 года усиленную крепость, считавшуюся к тому моменту неприступной, штурмом берет А. В. Суворов. В 1791 году по Ясскому договору крепость вновь переходит к Турции. 14 сентября 1809 года снова захвачена русскими войсками и

Турецкая крепость Измаил

38

опять передана Турции по Парижскому трактату в 1856 году. 13 апреля 1877 г. Измаил был взят русскими войсками в четвертый раз. Покорение Измаила имело большое политическое значение. Оно повлияло на дальнейший ход войны и на заключение в 1792 году Ясского мира между Россией и Турцией. Одесские глубинки Село Старая Некрасовка (3029 жителей) Измаильского района расположено у кромки заболоченной поймы на левом берегу Килийского рукава Дуная. Некрасовка (со второй половины ХIХ в. – Старая Некрасовка) основана в 1814 г. потомками донских казаков-некрасовцев. Уже в первое десятилетие силуэт Некрасовки украсила внушительная Ивановская церковь (1823 г.). До последнего времени от нее оставалась лишь построенная в стиле классицизма колокольня, признанная памятником архитектуры. В годы независимости Ивановская церковь была отстроена, и рядом с ней появились новые церковные сооружения. Село Новосельское (3583 жителя) Ренийского района, расположено на восточном склоне очень пологого водораздела между озерами Кагул и Ялпуг. Новосельское основано в 1813 г. и до 1947 г. носило аналогичное нынешнему название на румынском языке – СатулНоу. Из Измаила в село ведет шоссе (автодорога Измаил–Рени), проложенное по живописной трехкилометровой

Село Старая Некрасовка

дамбе, окруженной камышовыми зарослями и широкой гладью озер Ялпуг и Кугурлуй – настоящим раем для любителей рыбалки и утиной охоты. В Новосельском находится небольшой скромный памятник жителю села герою гражданской войны И. Нягу. Туристы активно посещают и Дунайский биосферный заповедник, который создан в 1998 г. в Килийском районе на основе заповедника «Дунайские плавни». Его нынешняя площадь составляет 464,03 км2, из которых седьмая часть – это акватория Черного моря. Территория заповедника занимает северный участок дельты реки Дунай, расположенный вдоль принадлежащего Украине Килийского

Село Новосельское

СПРАВКА: Особое значение в ходе русско-турецкой войны 1787-1791 гг. имело взятие Измаила – цитадели турецкого владычества на Дунае. Крепость была построена под руководством немецких и французских инженеров в соответствии с новейшими требованиями фортификации. С юга ее защищал Дунай, имеющий здесь ширину в полкилометра. Вокруг крепостных стен был вырыт ров шириной 12 м и глубиной 6–10 м, в некоторых его местах стояла вода глубиной до 2 м. Внутри города имелось множество каменных построек, удобных для обороны. Гарнизон крепости насчитывал 35 тыс. человек и 265 орудий. В ноябре 1790 г. русские войска начали осаду Измаила. Две попытки взять крепость окончились неудачно. И тогда главнокомандующий русской армией генерал-фельдмаршал Г. А. Потемкин поручил взятие неприступной крепости А. В. Суворову. Началась усиленная подготовка к штурму. Стремясь избежать кровопролития, Суворов направил коменданту Измаила ультиматум о сдаче крепости, на что последовал ответ: «Скорее небо обрушится на землю, и Дунай потечет вверх, чем сдастся Измаил». 24 декабря 1790 г. русские войска девятью колоннами с разных сторон двинулись на штурм крепости. Турки оборонялись упорно, но Измаил был взят. Неприятель потерял 26 тыс. убитыми и 9 тыс. пленными. Было захвачено 265 орудий, 42 судна, 345 знамен. Суворов указал в рапорте потери русской армии в 1815 человек убитыми и 2455 ранеными.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


У КРА И НА Т У Р И С ТИ ЧЕСК АЯ

Дунайский биосферный заповедник

рукава. Над ровной поверхностью заповедника, изрезанной массой рукавов и проток, едва выделяются приморский и приречный валы и наиболее возвышенный участок заповедной территории – Жебриянская песчаная гряда, по которой проходит автодорога ТатарбунарыВилково. Дунайский биосферный заповед-

ник – место обитания большого количества редких животных и растений из Красной книги Украины и международных красных списков. В дельте Дуная в Украине можно увидеть сплошные стогектарные заросли белой кувшинки и понаблюдать за большими скоплениями пеликанов. «Украинская Венеция» – Город Вилково – своеобразная столица украинской части дельты Дуная. Более двух с половиной веков насчитывает его богатая и самобытная культура. Местное население не только сохранило традиции и обычаи, своеобразный диалект и религиозные взгляды, но и стало неотъемлемой частью природной среды. От самого зарождения и до сегодняшнего дня Одесса и ее окрестности привлекают туристов своим своеобра-

Справка: Флора заповедника насчитывает 1557 видов растений, из них 966, или 19.32% – высших сосудистых растений Украины. В Красную книгу Украины занесены 26 (белоцвет летний, водяной орех плавающий, гвоздика бессарабская, меч-трава болотная, ковыль днепровский, сальвиния плавающая, золотобородник цикадовых т.д.), а в Европейский красный список включено 10 видов. На территории заповедника насчитывается более 800 видов насекомых. Из них занесены в Красную книгу Украины: жук-затворник, красотел пахучий, бражник мертвая голова, махаон, сколия-гигант, муравьиный лев – акантоклизис и др. В акватории заповедника зарегистрировано 106 видов рыб, из которых 24 вида включены в Красную книгу Украины (стерлядь, лосось дунайский, лосось черноморский, осетр атлантический, умбра, ерш полосатый, белуга и др.), 7 – в Европейский Красный список. Ценными видами рыб являются осетровые и дунайская селедка. Культурная ценность территории Дунайского биосферного заповедника определяется историей природопользования в дельте.

ww w.u krb i z n.com

г. Вилково

зием и историей каждый может подобрать экскурсию по своему вкусу и наличию свободного времени. Татьяна ШУБЕНКО, журналист

Справка: Город Вилково (8.8 тыс. жителей) Килийского района расположен на левом берегу Килийского рукава дельты Дуная у его развилки на Очаковский и Старостамбульский рукава. Этот слегка возвышенный участок поймы крупнейшей реки Западной Европы, со всех сторон окруженный заболоченными участками, издавна привлекал разный бег­лый люд. В XVIII столетии русские старообрядцы преследовались официальной церковью, которую поддерживал российский царь. Свое пристанище они нашли на небольших островках на Дунае. По преданию, в 1746 г. русские раскольники – липоване, скрывавшиеся от религиозного преследования, основали здесь село Липованское, впервые появившееся на географических картах почти тридцать лет спустя. После ликвидации Запорожской Сечи сюда перебралась часть казачества. Они селились на отстровах, которые весной оказывались под водой. Чтобы укрепить место для жилья, переселенцы делали островки выше, подгребая речковой ил, и им не грозило затопление. Единственным транспортным средством, с помощью которого передвигались, были лодки, что сравнимо с итальянской Венецией. На этом сходство заканчивается. Здесь нет итальянского изящества и роскоши. Основным видом деятельности жителей была и остается рыбалка. Туристы могут отведать свежей рыбки из «Украинской Венеции».

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

39


У К РАИНА Т УРИС Т ИЧ Е С К А Я

Неразгаданные загадки «Каменной могилы»

Н

ациональный историко-археологический заповедник «Каменная могила» в последнее время активно набирает обороты и становится одним из самых ярких туристических объектов среди иностранцев, желающих познакомиться с уникальными уголками нашей страны. И не удивительно! Это место древнее Стоунхенджа, египетских пирамид и зиккуратов Востока, а сокровища здесь искал в свое время диктатор Адольф Гитлер. В разные времена хозяевами Каменной Могилы были скифы и киммерийцы, готы и гунны, а также хазары и половцы. Но, пожалуй, самым экзотичным из всех народов, строивших когда-либо свои святилища на этом месте, были племена женщин-воительниц амазонок. За миллионы лет кому только не приписывали жизнь на этой территории… В бескрайней степи близ поселка Мирное Мелитопольского района Запорожской области стоит величественный и одинокий каменный холм. В народе этот холм издавна называют Каменной Могилой. Почему могилой? Да потому, что тысячелетиями охотники, скотоводы и земледельцы знали, что высокие курганы в степи – это могилы предков. Однако Каменная Могила – это исключительно природное образование. В наши дни высота холма достигает 12 метров. На 3 гектарах ее площади насчитывается около трех тысяч плит.

40

Как рассказала журналу «Финансовые услуги» заместитель генерального директора по научной работе заповедника Ольга Заматаева, это не беспорядочное нагромождение песчаниковых плит, а правильно развалившийся каменный панцирь, пещеры и гроты которого оказались очень удобными для культовых целей. «Священной горой», местом паломничества был холм Каменной Могилы для наших далеких предков. На протяжении многих тысячелетий сюда шли древние охотники, скотоводы, многочисленные народы: киммерийцы, скифы, сарматы, готы, гунны, печенеги, хазары, половцы… Каждый, кто приходил сюда, находил себе уединенное место, создавал своеобразный алтарь и совершал религиозные обряды. Интерес к этим местам подтверждают и местные жители, рассказывая, что во время Великой Отечественной войны сюда приезжали ученые и солдаты, посланные Гитлером, которые искали в пещерах Грааль – чашу, которой пользовался Христос на Тайной Вечере. А в 1995 году сюда приезжал даже духовный лидер буддистов Далай Лама. Очевидцы этого визита говорят, что мудрец молился возле давнего алтаря целых два часа. Алтарь Далай Лама нашел сам. Каменная могила также привлекает

экстрасенсов, которые утверждают, что из этого алтаря происходит невероятный выброс положительной энергетики. Считается, что если человек часто гуляет по Каменной могиле, его здоровье улучшается и проблем в жизни становится меньше. Сегодня в этот алтарь все посетители заповедника бросают монетки и загадывают заветные желания. Еще одна интересная легенда – связана с амазонками, которые, якобы, обитали в этих местах и собирались раз в год на Каменной могиле, чтобы провести долгожданное свидание с мужчинами, длинной в два месяца. Сегодня же это место стало традиционным местом встречи рассвета для выпускников мирненской и терпеневской школ. Местные жители еще помнят времена, когда под пещерами можно было гулять в полный рост, рассматривая причудливые надписи на камнях, а сегодня туда в некоторых местах едва можно протиснуть руку. Сотрудники заповедника рассказывают, что камни проседают – это естественный процесс, но это не уменьшает из-за этого ценность объекта. Ознакомиться с историей объекта и посмотреть на надписи, а главное узнать, что они могут обозначать, можно в музее, который работает на территории заповедника.

ИЗ ИСТОРИИ ВОПРОСА

ТУРИСТЫ ПОШЛИ

В геологическом и историческом плане Каменная Могила – один из уникальнейших памятников подобного рода. Это останец песчаника Сарматского моря третичного периода (XIV-XII млн. лет до н.э.), которое занимало территорию Черного, Азовского и Каспийского морей. Миллионы лет назад здесь была песчаниковая отмель. Позднее, когда возникло Понтийское море, на этом месте образовались известняковые отложения, в толще которых был найден зуб мамонта (на территории современного села Терпенье). Море ушло, воцарилась пустыня. Появились красно-бурые глины, содержащие железо и марганец. Впоследствии здесь образовалась впадина реки Молочной, воды которой проникли в глубь земли, а оксиды железа и марганца выходили на поверхность, образуя каменистую породу. Так постепенно возник на этом месте песчаниковый монолит. В период таяния ледника на севере (граница его достигала района современного Днепропетровска) «большая вода», стекая к югу, образовала долины рек. Вследствие естественного углубления русла реки Молочной огромный остров оказался на поверхности долины. Под воздействием воды и ветра первичный щит песчаника раскололся, а его обломки сползли по песку, и возник своеобразный каменный холм. С течением времени плиты приобрели удивительные формы и очертания.

– Среди украинских туристов этот объект не пользуется большой популярностью, – рассказала журналу «Финансовые услуги» представитель туристического оператора «АртанияТревел» Светлана Ткач. – В основном туда едут за впечатлениями школьники и работники культурных учреждений. А вот cреди иностранных туристов, интерес возрастает – мы по их желанию часто включаем Национальный историко-археологический заповедник «Каменная могила» в общую программу туристам, которые желают познакомиться с Украиной. Каменная могила по своей уникальности ничем не уступает другим туристическим объектам в нашей стране.

№ 3 - 4 ( 10 5 - 10 6 ) / 2 014

Финансовые услуги


14 / 15

НАША ОСНОВНА МЕТА – ЗАДОВОЛЕННЯ ВАШИХ ПОТРЕБ 14 / 15

НАША ОСНОВНА МЕТА – ЗАДОВОЛЕННЯ ВАШИХ ПОТРЕБ

ВИНЯТКОВА ЯКІСТЬ... НОВИЙ MEGANE ПІДКОРЮЄ ЯКІСТЮ ДИЗАЙНУ, ВИКОНАННЯ ТА БОРТОВОГО ОБЛАДНАННЯ! СЕНСОРНА МУЛЬТИМЕДІЙНА СИСТЕМА RENAULT R-LINK, СИСТЕМА РОЗПОДІЛЕННЯ ГАЛЬМОВИХ ЗУСИЛЬ (EBV), СИСТЕМА ДОПОМОГИ ПРИ ЕКСТРЕНОМУ ГАЛЬМУВАННІ (AFU), КАРТКА-КЛЮЧ «ВІЛЬНІ РУКИ»... НАМИ БУЛО ДОКЛАДЕНО ВСІХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ДАТИ ВАМ ВІДЧУТИ УНІКАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЯКОСТІ КЕРУВАННЯ.

ВИНЯТКОВА ЯКІСТЬ... НОВИЙ MEGANE ПІДКОРЮЄ ЯКІСТЮ ДИЗАЙНУ, ВИКОНАННЯ ТА БОРТОВОГО ОБЛАДНАННЯ! СЕНСОРНА МУЛЬТИМЕДІЙНА СИСТЕМА RENAULT R-LINK, СИСТЕМА РОЗПОДІЛЕННЯ ГАЛЬМОВИХ ЗУСИЛЬ (EBV), СИСТЕМА ДОПОМОГИ ПРИ ЕКСТРЕНОМУ ГАЛЬМУВАННІ (AFU), КАРТКА-КЛЮЧ «ВІЛЬНІ РУКИ»... НАМИ БУЛО ДОКЛАДЕНО ВСІХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ДАТИ ВАМ ВІДЧУТИ УНІКАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЯКОСТІ КЕРУВАННЯ.


#3-4 (105-106) 2014 Financial Services