Issuu on Google+

ФИНАНСОВЫЕ УСЛУГИ ВСЕУКРАИНСКИЙ НАУЧНОАНАЛИТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ

№2 (104) ♦ 2014

Издается с 1997 года

АГРАРНЫЙ ВОПРОС...

Можно ли вернуть Украине былую славу – Житницы Европы Актуальность прогнозирования ценовых тенденций зернового и масличного комплекса в Украине

стр.4

2


Сод е ржание №2 (104) 2014

ТЕМА НОМЕРА:

Учредитель и издатель – ООО Издательский Дом

АГРАРНЫЙ ВОПРОС…

«Украина Бизнес»

Можно ли Украине вернуть былую славу – житницы Европы

ул. Новоконстантиновская, 2-А, Киев, 04080, Украина

Свидетельство государственной регистрации печатного СМИ: Серия КВ №17168-5938 ПР от 12.11.2010, перерегистрация свидетельства: серия КВ №20607-10407ПР від 27.02.2014 р. Формат – 210 х 297 мм Тираж: 10 000 экз. Подписано в печать: 30.05.2014 Номер заказа: № Отпечатано в типографии ТОВ «Паперовий Змій – ОПТ» Адрес типографии: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 6

СЛОВО РЕДАКТОРА ……………………………………………………………………..3 АГРАРНЫЙ РЫНОК УКРАИНЫ Будущее мирового аграрного рынка и место украины в нем ............................………………………………...4

РЕДАКЦИЯ ЖУРНАЛА Учредитель: ООО «ИД «Украина Бизнес» Соучредитель: ГВУЗ «КНЭУ им.В.Гетьмана»

Директор: Михаил Степанов Шеф-редактор: Николай Степанов

Михайло ВЕРНИГОРА Сьогодення аграрної України

Выпускающий редактор:

...................………………............……8

Максим ЕЛИСЕЕВ Практическое воплощение реформ: готовы ли к этому аграрии? ......................................................……9 Максим НЕЧИПОРЕНКО Трудное время украинских аграриев ….…………….……….…………10 Михаил ПАВЛИЧЕНКО Какие дотации нужны производителям молока? …….…………12 Тарас ТЕРНОВСКОЙ Исследованная земельная аренда ………………….……….…………14 Максим НАЗАРЕНКО Где вы, хозяева земли? …………………………………….……….…………16 Аграрный рынок Научные статьи (научно-практический сборник №4) …….……………17-32 АГРОСТРАХОВАНИЕ В УКРАИНЕ Что нужно не забыть сделать тем, кто уже застраховал урожай …………………………….……….…………34 Рынок агрострахования Украины в 2013 году ….….…….…………36 АГРОСТРАХОВАНИЕ В РЕГИОНАХ Проект Концепции развития агрострахования «обкатывается» по областям Украины ……………….………………..38 Роман НЕЧИПОРУК Агрострахование подстраивается под потребности сельхозпроизводителей …………..….……..….………………..….……..40 Актуальность прогнозирования ценовых тенденций зернового и масличного комплекса в Украине …………..….……..….…….……………………..….……..….…….…42

Марина Дубко Ответственный секретарь: Дарья Фесенко Дизайн и верстка: Татьяна Зеленько Начальник отдела подписки и реализации: Елена Руднева Отдел рекламы: Юрий Новосельцев

АДРЕС РЕДАКЦИИ просп. Московский, 21, оф.602, Киев, 04655 Тел./факс: 044-238-68-38, 044-238-68-40 Электронная почта: ukrbizn@ukrbizn.com; inform@ukrbizn.com; ukrbizn@i.ua

Концепция издания, его название, логотип, дизайн-проект и идеи оформления являются объектами авторского права и принадлежат Издательскому Дому «Украина Бизнес». Все материалы, публикуемые в издании, включая тексты статей, фотографии и другие графические объекты, являются интеллектуальной собственностью Издательского Дома «Украина Бизнес». Перепечатка любых материалов, публикуемых в издании, запрещена и допускается только с письменного согласия издательства. Ответственность за достоверность и точность фактов, цитат, имен собственных и прочих данных, приведенных в материалах издания, несут авторы публикаций. Взгляды авторов публикаций могут не совпадать с мнением издателей и редакционного совета издания. Рекламодатель единолично отвечает за содержание предоставляемых рекламных материалов, соблюдение авторских прав, наличие ссылок на лицензии и сертификаты для товаров и услуг в порядке, предусмотренном действующим законодательством Украины.


с л ово Р Е Д А Кто ра

Уважаемые читатели!

В

ашему вниманию предлагается очередной номер журнала. Наш журнал сегодня завоевал новую нишу среди изданий в Украине и за рубежом, получив статус научно-аналитиче-

ского. Основная тема этого выпуска – «АГРАРНЫЙ ВОПРОС… Можно ли Украине вернуть былую славу – житницы Европы». От результатов работы Аграрно-промышленного комплекса зависит благосостояние каждой семьи, экономические преобразования и социальная стабильность в государстве. По прогнозам экспертов, в 2014 году Украина займет второе место в мире по объемам экспорта пшеницы, кукурузы и ячменя. При этом нам следует искать новые рынки сбыта сельхозпродукции. Для этого необходимо адаптировать отечественное законодательство к европейским требованиям. Открывает этот номер обзорная статья о будущем мирового аграрного рынка и месте Украины в нем, а ключевыми темами являются: Трудное время украинских аграриев; Практическое воплощение реформ: готовы ли к этому аграрии? Вопросы землеустройства: Где вы, хозяева земли? Какие дотации нужны производителям молока. Аграриям постоянно приходится преодолевать капризы природы. Но, несмотря на все невзгоды, их мастерство, выдержка и настойчивость помогают вырастить, собрать и сохранить щедрый урожай. Вопросами сохранения урожая, воздействия природных условий, в том числе аномальных, на рост, развитие и продуктивность урожаев постоянно вынуждено заниматься государство. Главные проблемы, которые стоят перед аграриями в начале каждого полевого сезона: «Как защитить плоды своего труда и как сделать, чтобы урожай был максимально велик, а стихийные явления не нанесли непоправимого финансового ущерба?» Во всем мире страхование агропромышленного комплекса является эффективным способом борьбы с убытками, нанесенными стихиями природы, а также действенным инструментом обеспечения финансово-хозяйственной устойчивости сельскохозяйственных товаропроизводителей. В Украине осуществляется система агрострахования, которая действует на рынке АПК Украины со дня вступления в действие Закона Украины «Об особенностях страхования сельскохозяйственной продукции с государственной поддержкой». Закон имеет глобальную цель – сохранение урожая и уменьшение потерь. Для этого требуется увеличить объемы страхования, но готовы ли на сегодняшний день страховые компании принять на себя такие риски и объемы. Эти и другие вопросы мы предлагаем вам рассмотреть на страницах нашего журнала. Мы начинаем публикацию научных статей, и нам исключительно важна на данном этапе поддержка нашего соучредителя КНЭУ, которая будет оказываться журналу в ближайшее время. И первые, публикуемые нами научные статьи, представлены кафедрой страхования Киевского национального экономического университета. Пользуясь случаем, еще раз приглашаем заинтересованных авторов направлять свои работы в наш журнал. Надеемся, что наш журнал даст возможность общаться с профессионалами, работающими в сфере финансовых услуг агропромышленного комплекса, обмениваться опытом, обсуждать различные вопросы, в том числе научные темы этой отрасли, тем самым будет сделан еще один шаг на пути создания возможности вернуть Украине былую славу – житницы Европы.

Николай СТЕПАНОВ, шеф-редактор

3


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы

Будущее мирового аграрного рынка и место Украины в нем 5 ключевых трендов Аграрный рынок сегодня вызывает самое пристальное внимание в бизнес-среде. Прогнозируя развитие аграрного рынка на ближайшие 10 лет, Министерство сельского хозяйства США отмечает, что с/х сектор развивается семимильными шагами. Какие мировые тренды производства и потребления сельскохозяйственных товаров ожидают нас в ближайшее десятилетие и какое место займет Украина на глобальном рынке? Ответы на эти вопросы вы можете получить в данной статье, где представлен обзор ключевых тенденций развития агросектора.

Рост населения – основной двигатель рынка Независимо от политической и экономической ситуации в обществе спрос на с/х продукцию, в особенности продукты питания, будет стабильно расти. В целом на мировом аграрном рынке будет сохраняться позитивная динамика развития всех ключевых показателей: спроса и цены на агропродукцию, а также объема производства сельскохозяйственных товаров.

Основные факторы, определяющие конъюнктуру аграрного сектора: • увеличение численности населения в регионах Азии, Африки и Латинской Америки; • внедрение инновационных технологий; • расширение площади пахотных земель; • растущий доход на душу населения в странах с развивающейся экономикой.

Новые ведущие игроки Снижение темпов роста мирового урожая Несмотря на позитивные прогнозы, некоторые факторы все же замедлят рост аграрного рынка. За два последних десятилетия урожайность стремительно упала. Причиной этому являются сокращение государственных расходов на исследования; нехватка воды, препятствующая эффективной ирригации и увеличивающая расходы на ее выкачивание из глубоких скважин.

Сложно сказать, каким именно был бы современный аграрный рынок без влия­ния таких крупнейших игроков, как Китай, Мексика, США, ЕС, Аргентина, страны Ближнего Востока и Африка. Согласно статистике, именно на последние два региона приходится 17% мирового роста потребления фуражного зерна, 50% – пшеницы, 64% – риса. Ряд культур демонстрирует высокие темпы роста. Потребность в соевых объясняется растущим спросом на еду с ра��тительными жирами и протеинами в Китае и других азиатских странах. Увеличение объемов торговли наблюдается в совершенно разных категориях товаров: от мяса и птицы до ячменя и хлопка. В ближайшие десять лет ситуацию в аграрном секторе будут определять развивающиеся страны. Так, 83% потребления зерновых и масличных культур, а также 80% мирового потребления мяса принадлежит развивающимся странам. Это обуславливается самым высоким процентом роста населения и, как следствие, увеличением численности среднего класса. В итоге спрос в этих странах растет быстрее предложения.

Повышение спроса на альтернативные источники энергии Еще один тренд – расширение использования альтернативных источников энергии. Это означает, что будет увеличиваться спрос на аграрные культуры, которые используются при производстве биотоплива. Здесь, прежде всего, стоит говорить о росте спроса на кукурузу и масличные культуры. Этот тренд подстегнет мировых производителей экологически чистого топлива, среди которых США, ЕС, Бразилия, Аргентина для поощрения инвестиций в сектор альтернативной энергетики. Заметно усилились позиции Украины на внешних рынках в качестве ведущего экспортера масличных культур, кукурузы и ячменя.

4

Укрепление позиций Украины на аграрном рынке Украина на сегодняшний день присутствует на ключевых позициях практически во всех сегментах зерновых культур наряду с уже традиционными игроками. К примеру, для производства биоэтанола активно используется украинское сырье, в частности кукуруза и масличные культуры. Доля Украины в мировом экспорте зерна растет и, по прогнозам, к 2024 году должна достичь отметки минимум в 26 млн. тонн.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы

Топ-5 главных событий в агросекторе Украины в 2013 году 1. Рекордный урожай и экспорт Инвестиционный потенциал украинского агросектора действительно огромен. Украина входит в десятку крупнейших экспортеров продовольствия в мире. Согласно данным экспертов Baker Tilly, объем экспорта сельхозпродукции в 2013 году составил 10,2 млрд. долларов, обеспечив более 25% притока иностранной валюты в бюджет. Однако несмотря на внушительное количество пригодных для ведения сельского хозяйства земель (около 41,5 млн. га), крупные агрохолдинги контролируют менее 20% общей площади.

2. Подписание договора об ассоциации с ЕС Рынок Европейского Союза является стратегическим для Украины ввиду ее геополитического положения. Соглашении об ассоциации с ЕС содержит ряд положений, упрощающих доступ украинских товаров на рынок Евросоюза. Договор значительно увеличит инвестиционную привлекательность страны. Приток капитала, в свою очередь, будет иметь позитивные последствия для сельского хозяйства и экономики в целом.

3. Падение внутренних и мировых цен 2013 год был непростым как для мирового, так и для украинского аграрного рынка. Главной причиной этого стало падение цен на основные зерновые культуры во втором полугодии. Основным фактором обвала рынка стал рекордно высокий урожай зерновых в крупнейших странах – экспортерах сельхозпродукции. Высокое предложение вызвало падение цен на мировых товарных биржах, соответственно, эффект от высокой урожайности был нивелирован относительно низким спросом. Тем не менее, это не помешало Украине увеличить в 2013 году экспорт сельхозпродукции на 12%.

4. Рост интереса со стороны Китая, Ирана, Ирака Китай остается одним из наиболее привлекательных партнеров, чем объясняется увеличение спроса в стране. Этому способствует ограниченность территории, рынок страны с населением в 1,3 млрд. человек и низкий уровень «механизации» с/х. Данная тенденция продиктована демографической ситуацией, в то время как для Ирана и Ирака основными являются особенности климата. Помимо закупки продовольствия, КНР также намерена инвестировать в развитие инфраструктурного и производственного потенциала. Однако инвесторы из КНР серьезно относятся к политическим рискам. Согласно официальной позиции Китая, инвестиции возможны лишь после подписания Украиной Соглашения об ассоциации с ЕС. Политические гарантии защищенности капитала крайне важны для развивающихся стран.

5. Новый порядок регистрации земельных прав К сожалению, Украина не может похвастаться эффективностью правовой системы, однако попытки провести реформы все же предпринимаются. С января 2013 года коренным образом изменилась процедура регистрации прав на земельные участки. Был создан Государственный земельный кадастр, призванный упростить получение прав на землю. Правда, на практике все оказалось сложнее. Даже по истечении года существуют правовые коллизии, не позволяющие реализовать основную цель нововведения. Таким образом, улучшение регуляторных условий для сельского хозяйства зависит как от устранения недочетов существующих законодательных актов, так и от приведения государственной системы управления земельными ресурсами в соответствие с лучшими мировыми и европейскими практиками. Высокая динамика развития мирового сельскохозяйственного рынка открывает большие перспективы для Украины. Стабильный приток инвестиций, использование передовых технологий, а также минимизация политических рисков может сделать ее доминирующим экспортером продовольствия во многих регионах.

w w w.u krb i z n.c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

5


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы

11 способов накормить весь мир По мере сокращения ресурсов и увеличения населения планеты особую актуальность приобретает разработка интеллектуальных решений для сельского хозяйства и безопасного хранения продовольствия. Данные технологии актуальны как для стран с неблагоприятным климатом для ведения сельского хозяйства, так и для ведущих производителей сельхозпродукции, одним из которых является Украина. Рассмотрим 11 инноваций, которые помогут увеличить эффективность аграрного сектора, повысить урожайность, а также укрепить лидерство Украины на мировом аграрном рынке.

1

Рукава (коконы) для зерна

Рукава (коконы) являются простым и дешевым способом хранения зерна. По сути, это огромные мешки, не пропускающие влагу и воздух, позволяющие сохранять свежесть урожая. Они широко применяются во всем мире, особенно в развивающихся странах. Порядка 50% урожая зерна и до 100% урожая зернобобовых пропадает из-за вредоносных насекомых и плесени. Традиционные методы хранения в корзинах или простых мешках не предотвращают контакт урожая с вредителями и влагой. В свою очередь рукава для хранения эффективно справляются с данной задачей. Учитывая инфраструктурные проблемы с зернохранилищами, данные технологии имеют большие перспективы в Украине. Простота и относительная дешевизна конструкции позволит фермерам значительно экономить на хранении зерна в элеваторах.

2

Капельное орошение

Концепция капельного орошения появилась давно. В современном виде она была разработана израильским инженером Симхой Блассом, который выяснил, что медленный и сбалансированный полив значительно увеличивает урожайность. Он изобрел гибкий трубопровод, с помощью которого можно производить полив в тех местах, где это наиболее необходимо. В 1965 году компания Netafim благодаря данной технологии основала целую индустрию. Современные системы капельного орошения еще более эффективны. Благодаря передовым технологиям системы могут самоочищаться, а также обеспечивают равномерное распределение воды вне зависимости от ее качества и давления. Наиболее инновационные из них позволяют увеличивать урожайность даже в тех регионах, где ведение сельского хозяйства раньше не представлялось возможным.

6

3

Биологические средства борьбы с вредоносными насекомыми

4

Молочное животноводство

5

Уникальные сельскохозяйственные решения

Под биологическими средствами стоит понимать полезных насекомых и клещей, предназначенных для уничтожения вредителей, а также шмелей, используемых для естественного опыления в теплицах и на открытом грунте. Биологический контроль широко применяется в садоводстве и выращивании ягод. Например, компания Bio-Bee экспортирует 8 различных видов полезных насекомых и шмелей в более чем 32 страны мира. Применение данных технологий при выращивании ряда культур, например, сладкого перца, позволяет сократить использование химических удобрений на 75%.

Целый ряд компаний, таких как Hof Hasharon Dairy Farm, SAE Afimilk и SCR Precise Dairy Farming, разрабатывают современные системы управления стадом, основанные на мониторинге физического состояния поголовья и контроле рациона. Внедрение и соответствующее использование подобных систем увеличивает производительность стада на 60%. Благодаря планированию рациона качество молока также улучшается. Исходя из динамики роста сегмента молочного животноводства в Украине, спрос на подобные технологии будет увеличиваться.

Agricultural Knowledge On-Line (AKOL) – одна из компаний, занимающихся разработкой уникального программного обеспечения под потребности отдельных сельскохозяйственных комплексов. Наиболее широко данные инновации внедряются в животноводстве, а также при выращивании фруктов и овощей. Они повышают урожайность, надой коров, помогают управлять виноградниками и производить оливковое масло. Один из последних проектов AKOL разработан на базе облачной платформы IBM. Данный сервис позволяет фермерам из всего мира получать необходимую информацию от экспертов. Тысячи пользователей могут заказать уникальное программное обеспечение

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы и необходимое оборудование, а также плодотворно общаться со своими коллегами. Предложения, разработанные AKOL, помогают фермерам управлять процессами высадки, полива и сбора урожая; справляться с засухой; высаживать культуры, оптимально подходящие под климат определенной местности; обеспечивать правильное хранение урожая и температурный режим; заниматься животноводством и растениеводством. В Украине применение подобных инструментов является скорее исключением, чем правилом, однако активное развитие частных фермерских хозяйств должно в будущем увеличить спрос на подобные технологии.

6

Улучшение качества картофеля

На сегодняшний день существует сорт картофеля, который может расти в жарком, сухом климате и поливаться морской водой. Картофель является одним из основных продуктов рациона в большинстве стран мира. Раньше его было невозможно выращивать в странах Африки и Ближнего Востока. Теперь, благодаря инновационным сортам, даже у фермеров в этих регионах появилась возможность выращивать и, более того, продавать картофель.

7

Сбор конденсата для полива

Компания Tal-Ya Water Technologies разработала многоразовые пластмассовые лотки, которые, накапливая конденсат, уменьшают потребность зерновых культур и деревьев в воде на 50%. Квадратные рифленые лотки, сделанные из неперерабатываемых ПЭТ-материалов, перерабатываемого пластика и известняковых примесей, оснащенные ультрафиолетовыми фильтрами, могут использоваться для выращивания различных сельскохозяйственных культур и деревьев. Ночной перепад температур приводит к появлению конденсата на обеих поверхностях лотка, который, при помощи бороздок, направляется прямо к корням. При дождливой погоде лотки увеличивают эффективность поглощения воды в 27 раз. Лотки также блокируют попадание солнечных лучей, предотвращают появление сорняков и защищают растения от экстремальных перепадов температур. Таким образом, фермеры могут экономить воду, а также использовать меньше удобрений, что в свою очередь сокращает загрязнение подземных вод.

8

Уникальные средства защиты посевов

В последнее время ведется множество исследований по созданию уникальных средств защиты посевов. Уже сегодня существует ряд медленно расщепляющихся гербицидов и инсектицидов избирательного действия, которые не вредны для полезных насекомых. Глобальный рынок гербицидов оценивается в $15 млн., при этом четверть данной суммы приходится на почвенные гербициды и другие пестициды. Современные технологии позволяют гербицидам эффективно расщепляться в глинистых почвах, что обеспечивает медленное и контролируемое поглощение активных веществ, предотвращая их просачивание в более глубокие слои почвы. Это сокращает исполь-

w w w.u krb i z n.c om

СПРАВКА Компания Baker Tilly – независимая украинская компания, которая предоставляет услуги в сфере аудита, бизнес-консультирования, независимой оценки, бухгалтерского и управленческого учета; одна из лидеров на национальном рынке, независимый член международной сети Baker Tilly International. зование удобрений и повышает их эффективность. Современные инсектициды убивают гусениц ночных мотыльков – вредителей, известных фермерам по всему миру. Однако при этом, в отличие от стандартных средств защиты, такие инсекциды практически не вредят другим насекомым. Высокий уровень защиты обеспечивается при минимальном использовании самих препаратов, что, в свою очередь, снижает их негативное влияние на окружающую среду.

9

Ловля рыбы в пустыне

10

Еда из углекислого газа

11

Безопасные модифицированные семена для увеличения урожая

Чрезмерный вылов рыбы приводит к истощению продовольственных ресурсов и создает негативные последствия, поскольку рыба является основным источником протеина для сотен миллионов людей. Теперь, благодаря технологии, разработанной компанией GFA (Grow Fish Anywhere) Advanced Systems, рыбу можно выращивать везде, даже в пустыне. Система «нулевого сброса сточных вод» снимает климатические барьеры для разведения рыбы. Более того, данная система не зависит от электричества и доступности источника воды. Специально выведенные бактерии очищают воду от продуктов жизнедеятельности рыб, а это избавляет от необходимости слива стоков и повторного наполнения резервуара.

Водорослевые пруды, подпитываемые жидкими промышленными отходами, необходимы для выращивания пригодной для употребления продукции, так как создают в 30 раз больше сырья для производства биотоплива, чем зерновые культуры. К тому же, эти небольшие растения, которые развиваются за счет поглощения углекислого газа и солнечного света, являются сырьем для производства ценных биологически активных добавок, употребляемых в пищу по всему миру.

Запатентованная технология TraitUP позволяет вживлять генетический материал в семена, при этом не изменяя их ДНК. Данный метод значительно улучшает характеристики растений еще до момента их высадки. Возможность улучшать свойства растений за считанные дни, а не за долгие годы, и ухаживать за ними с такой же эффективностью, как и при использовании всех существующих видов полезных насекомых, дает возможность коренным образом изменить современное сельское хозяйство, а также оказать влияние на овощные рынки и рынки товарных культур. Важно понимать, что для обеспечения продовольственной безо­ пасности человечества аграрному сектору необходимо постоянно развивать и внедрять сельскохозяйственные инновации. Кроме того, постоянное улучшение и увеличение эффективности деятельности компании поможет не только накормить миллионы людей, но гарантирует вашему бизнесу хорошее будущее. Материал подготовлен специалистами компании Baker Tilly

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

7


А г рар ный рын ок ук ра ин ы

Сьогодення аграрної України Українські сільгоспвиробники втрачають російський ринок. І тому змушені терміново шукати йому заміну. Потреба в цьому є очевидною, бо ми є країною з яскраво вираженим експортним потенціалом. А відтак, потрібно знайти своє особливе місце в міжнародному розподілі праці.

Т

орік валовий збір зерна в Україні сягнув 63 млн. тонн. При цьому внутрішня потреба в ньому складає 28,4 млн. тонн. На зовнішніх ринках планується продати 32,5–34 млн. тонн. Стосовно експорту в цілому, то здебільшого українська сільгосппродукція до останнього часу постачалася до країн СНД (21%), Євросоюзу (27%), азійських та африканських – по 34%. Такий експортний розподіл був невипадковий. Вітчизняні сільгоспвиробники всіляко прагнули мінімізувати ризики, пов’язані з форс-мажорними обставинами, які у будь-який момент могли виникнути на тих чи інших зовнішніх ринках. Щоправда, бажаної диверсифікації досягти так і не вдалося. Наприклад, 95% всіх поставок українського м’яса та м’ясопродуктів припадало на країни СНД. Подібну ситуацію маємо з молоком і молокопродуктами. 75% загального обсягу їх експортних поставок також припадають на країни СНД. Особливе ставлення українських сільгоспвиробників до мешканців країн СНД спостерігається і в інших аграрних напрямках. Так, до країн Співдружності Незалежних Держав спрямовується 50% овочів та коренеплодів. Всі ці дані навів президент Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич. Російський ринок завжди приваблював вітчизняних сільгоспвиробників своєю ємністю, і значна частина експортованої сільгосппродукції спрямовувалась саме до Росії. Але сьогодні Росія оголосила Україні торговельну війну. Конфлікти та непорозуміння розпочалися у сирній сфері, а згодом поширилися на молочну та ковбасну продукцію. На них встановлюються суттєві безпідставні обмеження щодо ввезення, а часто йдеться загалом про можливість запровадження повної заборони. Під впливом усіх політичних подій українські сільгоспвиробники були змушені змінити свої експортні пріоритети. Європейський вектор став домінуючим. Згідно з останніми

8

офіційними даними, до країн ЄС находить 39,1% всієї експортованої української аграрної продукції, а до країн СНД – лише 16,1%. Вагому допомогу в такий непростий час українським сільгоспвиробникам надає Євросоюз. В односторонньому порядку він відкрив для них свій ринок. Більше того, зробив для наших аграріїв суттєві поступки. На певні групи товарів зовсім знімаються квоти, а для інших вони суттєво змінюються. Такі правила набули чинності з 1 травня і діятимуть протягом 6 місяців, поки Україна не підпише економічну частину Договору про асоціацію з Євросоюзом. Додаткові прибутки, додаткове зростання обсягів експортних поставок треба шукати також в Азії. Європа нам важлива для того, щоб довести всьому світу, що ми перебуваємо в когорті якісних виробників. Лише за рахунок К��таю та Індії сьогодні в світі спостерігається основний приріст споживання сільськогосподарської продукції. Скажімо, приріст споживання продовольчого зерна впродовж 30 років щороку складав 1%. Отже, за цей період він зріс майже на 30%. За цей же час у згаданих країнах значно зросло споживання м’яса та м’ясопродуктів. Україна доволі успішно сьогодні освоює азійські ринки. Щоправда, переважно вона присутня там з рослинницькою продукцією. Торік Україна отримала дозвіл на експорт зернової групи до Китаю. Зараз розглядається питання щодо поставок у цю країну вітчизняної м’ясної продукції. Але за експортними поставками не треба забувати і про внутрішній ринок, адже його можливості дуже значні. Зокрема, це стосується м’яса і м’ясопродуктів. За нормами, щороку ми маємо їх споживати, з розрахунку на душу населення, 83 кг. Торік же цей показник зупинився на 54 кг. Подібне спостерігається й у молочній сфері. Але для того, щоб освоїти внутрішній ринок, треба розробити чітку аграрну політику, яка б передбачала можливості не лише великих компаній, але й малих та середніх сільгоспвиробників. Йдеться

про фермерські та одноосібні селянські господарства. Останні володіють суттєвими можливостями. Проте малі та середні сільгоспвиробники є неорганізованими. Вони не мають виходів не лише на зовнішні, а часто й на внутрішні ринки. На жаль, організована торгівля, зокрема, супермаркети не поспішають приймати продукцію, вирощену фермерськими та одноосібними селянськими господарствами. Тут існує проблема з сертифікацією, яка гарантує якість та безпечність їхньої продукції. Найбільшою проблемою наразі залишається наш Податковий кодекс «який ставить непрохідний бар’єр для дрібних виробників. Якщо фізичні особи хочуть вийти на організовані ринки, вони мають збільшити вартість своєї продукції на вартість ПДВ. І поки держава не вирішить цієї проблеми, не буде можливостей сформувати потоки продукції, яка виробляється малими та середніми сільгоспвиробниками, в організоване русло. Прийнято вважати, що товарне виробництво сільгосппродукції втрачає сенс, якщо немає можливості її реалізувати. Сьогодні ж ми стикаємося з ситуацією, за якої на порядок денний виходить інше питання – чи матимемо ми можливість виростити цю продукцію? Аграріям завжди бракувало обігових коштів. Сьогодні вони особливо гостро відчувають їх нестачу. Річ у тому, що дизпаливо, насіння, агрохімія останнім часом здорожчали на 20-30%, а доступитися до банківських кредитів в умовах зростаючої інфляції практично неможливо. Тому брак фінансів, відсутність кредитування банківською системою, корупція, заблокована система реєстрації земель сільськогосподарського призначення призводять до того, що люди відмовляються від обробітку землі. Зокрема, в Чернігівській області вже «загуляло» 18 тис. гектарів. І взагалі хочеться сказати, що зараз треба думати не тільки про те, де продати нашу сільськогосподарську продукцію, а й про те, як її виробити.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Михайло ВЕРНИГОРА

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы

АГРАРНЫЙ СОЮЗ УКРАИНЫ

Практическое воплощение реформ: готовы ли к этому аграрии?

С

ейчас никого не удивишь сообщениями о том, что АПК Украины требует глобальных системных реформ и коренных изменений, системные реформы эффективно могут проводиться исключительно в рамках тесного сотрудничества аграриев и власти, где аграриям отводятся две очень важные роли: инициация и контроль. Говоря проще, сами аграрии должны определиться, какие это должны быть реформы, обосновать и отстоять свою позицию перед правительством и проконтролировать фактическое их выполнение. И если мы говорим о действительно системных изменениях в нашем государстве, то эти процессы не должны носить формальный характер.

Сегодня я бы хотел поднять, на мой взгляд, самый важный вопрос: «Как на практике выстроить работу над реформами так, чтобы она была максимально продуктивной». Проблема заключается в том, что даже первые практические шаги порождают серьезные задачи. Аграрное сообщество включает в себя десятки тысяч сельскохозяйственных предприятий и экспертов. В Украине аграрное сообщество имеет разрозненный характер. Не существует механизмов быстрого обмена информацией, нет механизмов коллективного принятия решения, отсутствует единая система коммуникаций. Это приводит к тому, что даже такие базовые задачи, как формулирование позиции сообщества касательно любого вопроса, требуют огромных человеческих, финансовых и временных ресурсов. А задачи ежедневной совместной работы вообще становятся практически невыполнимыми. Создание эффективного аграрного сообщества требует использования новых инструментов, которые позволят взаимодействовать между собой огромному количеству участников. Очевидно, что элект­ ронной почтой и мобильным телефоном здесь не обойтись. Как наш АПК требует системных изменений в подходах, точно таких же системных изменений требует и взаимодействие агарного сообщества.

w w w.u krb i z n.c om

Вот два инструмента, которые критически необходимы аграрному сообществу: электронная система коммуникаций и электронная система управления совместными задачами. Электронная система коммуникаций должна выполнять функции быстрого и дешевого обмена информацией: координационной, отчетной, новостной, аналитической и технологической. Более того, она должна являться платформой для совместного принятия решений и сохранения достигнутых результатов. Это ядро взаимодействия тысяч аграрных предприятий с высокой скоростью принятия решений и максимальным качеством этих решений. Электронная система управления задачами должна наглядно демонстрировать, куда идет аграрное сообщество, на каком этапе оно находится, какова роль каждого участника и что еще осталось сделать. Без четкого видения всего процесса деятельности, основных его этапов и роли каждого агрария невозможно эффективно работать. Только прозрачность и понятность целей и действий поможет скоординировать и упорядочить действия участников. Отсутствие понимания или доверия вызывает отторжение и негативные реакции. Первая задача уже реализована. В Украине появилась национальная

система коммуникации аграриев – проект «Аграрный центр. Коммуникация» (www.agro-community.com). Над второй задачей в настоящее время мы активно работаем. Уже сегодня каждый аграрий на практике может оценить преимущества данного подхода. Это быстро, просто и эффективно. «Платформа «Агарный центр. Ком­ муникация» перевернула наше представление о совместной работе – это революционный подход к взаимодействию аграриев», – отмечает председатель «Агарного союза Украины» Г.В. Новиков.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

Максим ЕЛИСЕЕВ

9


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы

Трудное время украинских аграриев

П

отеря восточных рынков, высокая степень регуляции в решении земельных вопросов и общее падение экономической активности в стране ставят перед украинскими аграриями новые вызовы. Во-первых, куда реализовать свою продукцию, и во-вторых – как максимально выгодно втиснуться в жернова земельнорегистрационной реформы.

Новые рынки – новые проблемы Здесь нужно отметить, что не вся продукция АПК нуждается в переориентации на новые рынки. Рынки реализации технических и зерновых культур остались прежними и беспокойства не вызывают. Другое дело – плодоовощная и мясомолочная продукция. Здесь основным потребителем выступали страны-участники Таможенного союза, причем в большей степени Российская Федерация. В последние годы Украина в полной мере ощутила на себе, что такое торговая война. Таможенные ограничения ложились как раз на плодоовощную и мясо-молочную продукцию. Основная часть ее шла с юга Украины в Россию. Однако украинские производители практически полностью потеряли этот рынок сбыта. Выходить из сложившейся ситуации украинские производители планируют благодаря переориентации в кратчайшие сроки на рынки других государств, в первую очередь азиатские. Для этого нужно расширять торговые контакты с Казахстаном. Это огромная страна, и она

10

требует много плодоовощной и мясомолочной продукции. На прицеле аграриев еще более значительная по количеству населения и размерам страна – Китай. КНР заинтересована в сотрудничестве с Украиной, но чтобы зайти на его рынок, нужно учитывать менталитет китайцев. Европейский рынок для отечественного АПК также важен, но несколько в другом аспекте, нежели простой рынок сбыта. За счет Европы аграрии будут пытаться пережить самый трудный текущий год. Так, ЕС уже согласился в одностороннем порядке открыть нашим аграриям свой рынок. Однако ЕС ставит перед производителями высокие требования по качеству. Это будет сильное испытание, но если его украинские производители пройдут, то и в других регионах их продукция будет желанной. Cпециалисты отмечают, что наша плодоовощная продукции достаточно высокого качества и не пресыщена химическими веществами и поэтому является здоровой. Но есть одна проблема – это качество упаковки, фасовки и предпродажной подготовки. В отношении мясо-молочной продукции вопросов гораздо больше. Особенно по ее производству. Основная часть мясо- молочной продукции производится в частных хозяйствах с использованием примитивных технологий. При этом не всегда такие хозяйства придерживаются санитарных и ветеринарных норм. Поэтому такой вид продукции еще не скоро выйдет на рынки ЕС.

Производство птицы в Украине уж давно централизовано на крупных птицефабриках, что является залогом гарантии качества этой продукции. Подобное может случиться и с молочной продукцией, правда, только при укрупнении производства.

Производить по-новому На данном этапе в Украине есть проблемы с организацией производства сельхозпродукции в соответствии с современными требованиями. В первую очередь, это создание условий формирования инфраструктуры для предпродажной подготовки. Здесь нужно акцентировать внимание на объединении мелких сельхозпроизводителей в обслуживающие и заготовительно-сбытовые кооперативы. К примеру, возьмем сельскохозяйственный обслуживающий кооператив «Широкое» в Херсонской области. Кооператив объединят больше сотни мелких производителей, которые выращивают перец, помидоры и бахчевые культуры. На первом этапе эти производители проводят общее обучение, формируют программу производства. Кооператив определяет, сколько нужно посадить перца, дыни, помидоров, каких сортов, прочее. Он также предоставляет своим членам услуги по обеспечению соответствующим семенным материалом и другими ресурсами. Все эти этапы необходимы для того, чтобы формировать товарные партии однородной продукции. Иначе на мощных, организованных рынках ее продать будет невозможно. Более того, сейчас коопе-

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы ративы строят небольшие плодоовощные хранилища. Сегодня мы должны думать не только о сбыте свежей плодоовощной продукции, но и о первичной ее переработке. Это могут быть соления, квашения, консервирование.

Земельно-регистрационная реформа Поиск рынков сбыта и организация производства – далеко не единственная головная боль украинских аграриев. Не менее проблематичным представляется блок вопросов, связанный с правом собственности и аренды земельных угодий. До недавнего времени регистрационная система создавала ряд преград для землепользователей. Процесс регистрации мог затянуться на 12 месяцев и дольше. Например, во многих случаях стоимость перерегистрации по коррупционным схемам, помимо обычного платежа, составляла от 150 до 800 тыс. грн. и больше. Для того чтобы упростить процедуру регистрации, 1 января 2013 вступил в силу Закон Украины «О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений». Этим законом введена единая система государственной регистрации прав на недвижимость. Теперь права на земельные участок и здания (сооружения) регистрируются в одном органе и по единым правилам. Сейчас походные права можно регистрировать без наличия регистрации права собственности на участок. Таким образом, есть упрощение для тех пользователей, которые берут участок в аренду, особенно долгосрочную. Министерство юстиции предусматривает переход на электронный вариант регистрации имущественных прав. Это фактически уберет контакт между госслужащим и владельцем, что должно убрать коррупционную составляющую. Оформление дого-

w w w.u krb i z n.c om

вора занимает 20-25 минут, что упрощяет регистрацию. Также предусматриваются шаги по децентрализации процесса регистрации путем передачи целого пакта прав по осуществлению регистрационных действий из центрального аппарата на региональные отделения и большему количеству субъектов. Однако нужно понимать, что упрощая систему, важно сохранить ее целостность. Сохранение целостности системы государственной регистрации является гарантией обеспечения прав собственности.

Постановление №868 Постановление №868, которое принято еще 17 октября 2013 года, является свое­ образным дополнением к выше изложенному закону. Этот документ упрощает процедуру выдачи свидетельства права собственности взамен утерянных или испорченных актов, а также упрощает жизнь и тем, кто намерен зарегистрировать в Государственном реестре право на земельные участки или здания (сооружения). Гражданам и юридическим лицам предоставлена возможность подачи документов для государственной регистрации прав не только непосредственно государственному регистратору, но и по почте или курьерской службой. Отметим, что владельцы и пользователи земельных участков могут получить в «Укргосреестре» дубликат утраченного, испорченного или поврежденного государственного акта на землю непосредственно по решению государственного регистратора без суда. Упрощен порядок регистрации права собственности на вновь построенные дома с привлечением средств физических и юридических лиц. Теперь надо подавать документацию только на квартиры, а документацию на все здание предоставляет застройщик.

Также разрешена регистрация права аренды земельных участков, сведения о которых не занесены в Государственный земельный кадастр и которые не имеют кадастровых номеров.

Трудности реформы Истекшие полтора года показали, что реформа продвигается тяжело, а новое законодательство работает не в полной мере. Для воплощения в жизнь любой идеи нужен четкий механизм ее внедрения. В первые месяцы 2013 года в открытых регистрационных офисах Государственной регистрационной службы Украины возникли огромные очереди желающих зарегистрировать права на недвижимость. Проблема с очередями объясняется тем, что «Укргосреестр» испытывает нехватку работников. В связи с этим предусматривается увеличение количества государственных регистраторов на 400 человек. К сожалению, недостатки этим не ограничиваются. Оказывается, что доступ к информации в Государственном реестре прав на недвижимое имущество в Украине весьма ограничен. Скажем, гражданин хочет приобрести земельный участок в собственность. Но каким образом он может получить достоверную информацию об этом участке? Много шагов по ускорению реформы еще нужно сделать. Как показывает практика, это непростая задача. Многие эксперты высказывают свои основательные предложения. Часть из них уже приобрела форму законопроектов, которые должны рассматриваться Верховной Радой. Нам нужны дальнейшие законодательные шаги, организационная и информационная поддержка, которые сделают ее более успешной.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

Максим НЕЧИПОРЕНКО

11


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы Длительное время поддержка производителей молока осуществлялась по устоявшимся правилам. Почему мы дотируем молочные хозяйства и чего хотим достичь? Какие вообще бывают дотации? Какой должна быть эффективная система дотаций производителям молока в Украине? На эти и другие вопросы вы можете получить ответ в данной статье

Какие дотации нужны производителям молока? Дотации не могут быть самоцелью. Целью государственной поддержки не может быть компенсация убытков в течение длительного времени. Поэтому, принимая решение по выплате дотаций, следует тщательно взвешивать все «за» и «против».

Как это было Старая колхозная система была разрушена в период суперинфляции в середине 90-х годов, стремительно падали объемы производства молока в результате массового вырезания скота и уменьшения надоев. Для большинства хозяйств производство молока стало убыточным из-за малых надоев и низких закупочных цен на него. Переработчики, ощущая все более острый дефицит сырья, начали массовые закупки молока у населения. Для многих крестьян в этот период содержание коровы стало едва ли не единственной возможностью заработать, сдавая молоко на переработку. Молочный сектор предстал перед серьезными проблемами, основной из которых стал дефицит молока. Сокращение поголовья коров привело к уменьшению производства не только молока, но и говядины. Рынок безработных увеличивался, сократился экспорт и рос импорт молочной продукции. Государство стало искать такое решение, которое позволило бы, прежде всего, остановить вырезание коров. И в 1999 году была введена дотация на 1 кг реализованного молока.

А что же сейчас? На сегодня, к сожалению, частично потеряны как внешние, так и внутренние рынки

12

сбыта молокопродукции. Как результат – уменьшились объемы переработки. Сейчас дефицита молока как такого нет, и объемы его производства не падают. Покупательная способность внутри страны ограничена, на внешних рынках – жесткая конкуренция. Поэтому главными проблемами сегодня является не дефицит молока, а его сезонность и качество. В летний период молока потребляется меньше, а производится больше, зимой – наоборот. Вопрос качества будет возникать все острее по мере увеличения интеграции Украины в европейскую и мировую экономику. И вновь возникает вопрос: «Так нужны ли нашим производителям молока дотации сегодня?».

Нужны ли нам дотации? Долгое время закупочные цены на молоко в Украине были значительно ниже мирового уровня. Но сейчас цены очень близки к мировым, а в отдельные периоды даже их превышают. Рентабельность производства молока в большинстве хозяйств колеблется вокруг нулевой отметки. Именно это и сдерживает развитие молочного сектора. Поднимать закупочные цены выше мировых нельзя, ведь если наши переработчики будут иметь более дорогое сырье, чем их зарубежные конкуренты, то они потеряют свои рынки, и сырое молоко станет ненужным вообще. Основным фактором, влияющим на себестоимость каждого килограмма молока, являются надои. Ведь часть кормов идет на поддержку жизнедеятельности коровы. Даже если бы корова вовсе не давала молока, она все равно потребляла бы корма.

Как это выглядит в цифрах На поддержку жизнедеятельности корова потребляет около 5 кормовых единиц в день. При стоимости кормовой единицы около 2 грн. стоимость поддержки жизнедеятельности составит 10 грн. в сутки. Как уже отмечалось, эти затраты ложатся на произведенное молоко. Если корова дает 10 кг молока в день, то на каждый килограмм приходится 1 грн. дополнительных затрат на обеспечение жизнедеятельности (10 грн./10 кг = 1 грн.). Если же корова дает 20 кг, то это только 50 коп. (10 грн./ 20 кг = 50 коп.).

Итак, низкопродуктивная корова не может быть прибыльной, увеличение надоев делает производителя молока более конкурентоспособным, ведь это уменьшает себестоимость каждого килограмма молока. На сегодня производительность украинских коров ниже, чем в Европе, и намного ниже, чем в таких странах, как США или Израиль. Наши производители и переработчики молока становятся неконкурентоспособными, мы постепенно потеряем рынок молока, а вместе с ним и рабочие места, налоги, валютные поступления от экспорта и пр. А это отрицательно скажется на продовольственной безопасности государства. Вывод один: производителям молока необходима государственная поддержка.

Если дотации, то какие? Основными видами государственной поддержки могут быть такие выплаты: 1) на гектар земли;

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы

2) на голову скота; 3) на 1 кг молока; 4) компенсация процентов по кредитам. В ЕС с его эффективным сельским хозяйством дотации на гектар является приемлемыми. Но при наших условиях это приведет к остановке процессов реструктуризации в аграрном секторе. У нас дотация на 1 га никак не решает проблем молочного сектора. Дотации на корову содействуют сохранению поголовья, но не создают стимулов для повышения производительности животных. Дотации на 1 кг молока считаются нерыночными. Они позволяет неэффективным хозяйствам продолжать свое существование. Возможность получения долгосрочного финансирования на условиях возврата, но под низкий процент (а лучше – беспроцентного), была бы в данное время наилучшим стимулом для развития с/х предприятий – производителей молока. Таким образом, нам нужен эффективный механизм удешевления кредитов. Основным требованием к нему должно быть обеспечение действительно равных возможностей доступа для всех без исключения хозяйств, имеющих на это право в соответствии с действующим законодательством.

Следует четко осознавать: механизм государственной поддержки должен быть простым и прозрачным, а правила игры – стабильными. Механизм поддержки через частичную компенсацию процентов по кредитам является наиболее универсальным инструментом, который позволит со временем заменить большинство других, в том числе, и целевых программ. Основные правила следует закрепить на законодательном уровне. Это резко уменьшит возможности для злоупотреблений и снимет искушение постоянно их менять. Отметим, что игра по правилам, которые постоянно меняются (что мы сейчас и имеем в Украине), создает серьезные риски для всех типов производителей молока. Они вообще не понимают, на что им рассчитывать (как из-за постоянного изменения правил оказания помощи, так и из-за отсутствия гарантий относительно ее получения). Сегодня необходимо полностью переработать Закон Украины «О государственной поддержке сельского хозяйства Украины», превратив его в базовый документ, который бы объединял все механизмы и положения государственной политики относительно аграрного сектора Украины.

Особенности текущего момента Текущая ситуация в молочном секторе весьма напряженная. Одновременно действуют два мощных отрицательных фактора. Во-первых, Россия уже фактически заблокировала ввоз украинской молочной продукции, причем, как на свою террито-

рию, так и в Крым. Возникли проблемы и с другими странами Таможенного союза. Сокращение объемов переработки привело к перепроизводству сырого молока. Во-вторых, скачок курса доллара привел к подорожанию многих ресурсов, в первую очередь, горючего, высококачественных семян, средств защиты растений и пр. Сложилась ситуация, при которой закупочные цены на молоко падают, а себестоимость его производства растет. Поэтому производители молока сейчас попадают в действительно трудное положение. При этих обстоятельствах могут быть оправданными некоторые временные меры по поддержанию закупочных цен. Но если говорить о долгосрочной перспективе молочного сектора, то она заключается лишь в том, чтобы облегчить производителям молока доступ к финансам, без чего большинство из них не сможет стать конкурентоспособными. Михаил ПАВЛИЧЕНКО

На основании сказанного выше можно сделать такие выводы: 1. Основными проблемами в сфере производства молока в Украине являются: • низкая производительность коров, что обуславливает высокую себестоимость молока и низкую рентабельность его производства; • высокая сезонность производства молока; • низкое качество молока. 2. Все эти факторы обуславливают недостаточную конкурентоспособность большинства украинских производителей молока, что в долгосрочной перспективе может привести к падению отрасли. 3. Для повышения конкурентоспособности производителям необходимо осуществить инвестиции в развитие своих хозяйств, то есть им нужен доступ к финансам. 4. Из-за низкой рентабельности производства молока и дороговизны кредитов большинство производителей не могут решить проблему доступа к финансам самостоятельно. В этом им нужна государственная помощь (дотации). Правила доступа к таким дотациям должны быть: • стабильными; • прозрачными; • обеспечивать равный доступ для всех, кто имеет на это право в соответствии с действующим законодательством.

w w w.u krb i z n.c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

13


А г рар ный рын ок ук ра ин ы

Исследованная земельная аренда В

апреле текущего года Проект USAID «АгроИнвест» провел свое очередное социологическое исследование по вопросам аренды земель сельскохозяйственного назначения. Такое усиленное внимание к ним не случайно. Сегодня земельная аренда остается ведущим направлением в сфере земельных отношений, сложившихся в Украине. О результатах и особенностях исследования рассказывает специалист по аграрной политике Проекта USAID «АгроИнвест» Александр МУЛЯР.

– Почему новое исследование посвящено проблемам земельной аренды, и на чем было сосредоточено его особое внимание? – Как известно, в Украине сельскохозяйственная земля для производства товарной сельскохозяйственной продукции используется производителями преимущественно на основе договоров аренды земельных участков. Согласно данным опроса собственников земельных паев, проведенного Проектом USAID «АгроИнвест», почти 80% собственников сельскохозяйственных земель сдают свои земельные участки в аренду сельскохозяйственным предприятиям. Независимо от того, будет ли внед­ рен рынок земель сельскохозяйственного назначения и как скоро он начнет функционировать, аренда земли останется важной составляющей формирования производственного потенциала сельского хозяйства в Украине. Мы хорошо осознаем все нынешние сложности для производителей, связанные с вопросами аренды земли, а также риски ведения сельского хозяйства. Необходимо обратить особое внимание на то, в какой степени защищены интересы мелкого землесобственника в арендных правоотношениях. Именно этому и было посвящено наше исследование.

– В каких регионах проводилось исследование? – Нынешнее исследование ставило цель определить самые важные аспекты заключения и исполнения договоров аренды земельных участков сельскохозяйственного

14

назначения. «АгроИнвест» проанализировал репрезентативную выборку договоров аренды, состоящую из почти 700 договоров аренды, заключенных в 14 областях и охватывающих 70 районов Украины. Из этих 700 договоров аренды приблизительно 500 договоров касались земельных участков, которые находятся в частной, а остальные – в государственной собственности. Проведенный анализ позволил выяснить общие характеристики и слабые места договоров аренды, сделать необходимые сравнения и соответствующие выводы.

– Какие наиболее уязвимые места обнаружены во время исследования? – Значительная часть договоров аренды предусматривает натуральную форму арендной платы. В ходе исследования выяснилось, что порядок определения цены на продукцию, используемую для арендных платежей, зафиксирован лишь в четверти договоров, где предусмотрена возможность расчета в натуральной форме. Таким образом, три четверти собственников земельных паев, получающих арендную плату в натуральной форме, рискуют иметь меньше продукции, чем они рассчитывали, из-за возможности манипуляций с ценами на с/х продукцию недобросовестными арендаторами. Что касается качества продукции, которой арендатор расплачивается с землесобственником, то лишь у 4% договоров аренды земли частной собственности, в которых предусмотрена арендная плата в натуральной форме, зафиксированы качественные показатели продукции, которой арендатор рассчитывается с землесобственником.

Кроме того, оказалось, что во всех случаях аренды земли существуют риски, что землесобственники могут быть вынуждены получить арендную плату «натурой» в неудобных для них местах, например, в других селах, а не в тех, где проживают землесобственники и вокруг которых расположены арендованные земельные участки. Особенно эти риски возрастают для собственников земельных паев, если арендаторами являются крупные сельскохозяйственные предприятия (агрохолдинги), чьи землепользования территориально рассеяны. Если говорить о договорах, предусмат­ ривающих внесение арендной платы в денежной форме, то у более 10% договоров аренды земли частной собственности уровень арендной платы определен лишь в стоимостном выражении без указания ее процентного соотношения к нормативной денежной стоимости земли. Такие случаи зафиксированы, в том числе, и в долгосрочных договорах аренды (более 10 лет). Дело в том, что привязка арендной платы к величине нормативной стоимости (а ныне рекомендовано, что эта величина должна составлять не менее 3% нормативной денежной стоимости земли) позволила б арендодателю получать плату, сопоставимую с величиной нормативной денежной стоимости, которая время от времени пересматривается в сторону увеличения. Таким образом, его доходы от аренды пая возрастали б с ростом стоимости земли. Отдельно следует отметить особенности возобновления договора аренды. По результатам исследования, у 18,4% договоров аренды земли частной собственности способ возобновления договора аренды не

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок у к раи н ы отвечает требованиям Закона Украины «Об аренде земли». В частности, встречаются даже такие договоры, согласно которым арендатор должен сообщить арендодателю о намерении продлить договор аренды лишь за 3 дня до окончания срока действия существующего договора аренды. Понятное дело, у арендодателя остается очень мало возможностей для принятия взвешенного решения относительно дальнейшего распоряжения своей собственностью.

– Безусловно, важным вопросом является сохранение качества почв на арендованных землях. – По результатам исследования, у 95% договоров аренды земли как частной, так и государственной собственности зафиксировано общее положение относительно необходимости сохранения состояния объекта аренды и лишь в 21% договоров земель частной собственности зафиксированы положения по соблюдению севооборотов, причем ни в одном из этих договоров не определен конкретный вид севооборотов. Также зафиксированы ограничения относительно выращивания тех или иных с/х культур. Включены в договоры аренды земель с/х назначения и положения об ограничении периодичности выращивания отдельных сельхозкультур на арендованном участке.

– Как оформлена ответственность арендаторов за несвоевременную уплату арендной платы? – По результатам исследования, уровень этой ответственности (процент от суммы за каждый день прострочки платежа) у 73% договоров аренды земли частной собственности определен на уровне от 0,001% до 1%. При этом у 68% договоров аренды земли государственной собственности эта ответственность составляет от 2% до 7,2%. Также важно отметить, что приблизительно в каждом десятом договоре аренды земли частной собственности (9,3%) ответственность за неуплату аренд-

w w w.u krb i z n.c om

ной платы вообще не определена. Вообще можно сделать вывод о значительно более высоком уровне ответственности за неуплату или несвоевременную уплату арендной платы в договорах аренды земель государственной собственности по сравнению с договорами, касающимися земель частной собственности.

– Сейчас разгораются дискуссии относительно целесообразности внедрения минимального срока аренды земли. Чего больше в этой инициативе – преимуществ или недостатков? – Вопрос действительно дискуссионный. Преимуществами долгосрочной аренды являются стабильность в землепользовании арендаторами, что способствует лучшему планированию и привлечению инвестиций, возможность применять севооборот, а также отсутствие потребности в частой государственной регистрации прав на землю. Эти преимущества касаются производителей, хотя, конечно, могут быть случаи, когда производителю будет нецелесообразно арендовать землю с минимальным сроком, например, 12 лет. Но главное, что есть и другая сторона арендных правоотношений, интересы которой также необходимо учитывать. Если же учитывать интересы мелких землесобственников, то ситуация неоднозначна. Что в этом плане показало наше исследование? Результаты анализа договоров продемонстрировали прямую зависимость уровня арендной платы от того, когда был заключен договор аренды. Это в одинаковой степени касается земель как государственной, так и частной собственности. Выяснилось, что чем позже заключен договор, тем более высокую арендную плату за землю он предусматривает. Очевидно, главными причинами этого есть возрастающий спрос на землю, конкуренция среди арендаторов, инфляционные процессы и другие причины. Эти результаты подтверждают, что землесобственникам не выгодно заклю-

чать долгосрочные арендные договоры без четкого механизма пересмотра уровня арендной платы. Более того, результаты исследования засвидетельствовали отсутствие зависимости уровня арендной платы от срока договора аренды в случаях аренды земли частной собственности. Уровень арендной платы фактически является одинаковым для краткосрочных (1-5 лет) и долгосрочных (более 10 лет) договоров аренды земли частной собственности. Какой же тогда смысл для землесобственника заключать долгосрочные договоры аренды? К сожалению, даже длительные сроки аренды не могут гарантировать устойчивого характера использования сельскохозяйственных земель. Следует учитывать, что долгосрочная аренда делает аренду менее гибкой как для арендаторов, так и для арендодателей. А это, в свою очередь, уменьшает ценность земли и отрицательно влияет на инновационную состоятельность тех, кто ее обрабатывает. Опасения, связанные с соблюдением надлежащих практик хозяйствования на земле, в том числе, вопросов длительности аренды и севооборота, следует решать в рамках договоров аренды, а не в рамках закона. Мы предлагаем отказаться от идеи внедрения обязательного минимального срока аренды земли (соответствующие законопроекты уже давно поданы на рассмотрение парламента). Лучшим решением является практика установления сторонами уровня арендной платы в зависимости от срока аренды земли: чем дольше срок аренды, тем более высоким должен быть уровень арендной платы. Другой вариант: на стадии заключения договора аренды в документе предусмотреть внедрение поэтапного увеличения уровня арендной платы в течение срока аренды. В таком случае в договорах будут отражены серьезные намерения арендаторов, а мелкие землесобственники будут понимать собственную выгоду от передачи своей собственности в аренду на длительный срок.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

Тарас ТЕРНОВСКОЙ

15


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы

Где вы, хозяева земли? Юбилейный севооборот Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о сохранении плодородия почв» рассматривает севооборот как проект землеустройства. Однако такой документ подлежит согласованию и утверждению различными органами власти. Кроме того, он может быть еще и объектом государственной землеустроительной экспертизы. Все это затягивает разработку проекта. Проект землеустройства является правовым актом для агрария. То есть документом, который он не имеет права самостоятельно изменять. Однако ситуация на полях меняется намного быстрее. Сегодня мы наблюдаем немало климатических изменений, существенно сказывающихся на работе аграриев, которые должны оперативно реагировать на все. Поэтому подготовка проектов севооборотов слишком дорого обходится сельхозпроизводителям. Коль существуют проблемы, должны быть и способы их решения. Во-первых, севооборот должен быть не только землеохранным, но и бизнесовым средством. А посему севооборотные проекты должны разрабатываться самими сельскохозяйственными товаропроизводителями, у которых есть агрономы. Если таких специалистов в хозяйстве нет, оно может заказать разработку проекта севооборота у другого специалиста-агронома или специалиста по почвоведению. Во-вторых, вместе с тем должен быть внедрен достаточно либеральный механизм контроля над севооборотами. На сегодня его функции исполняет Государственная сельскохозяйственная инспекция.

му: местные хозяйства должны выращивать не менее двух культур. Другое дело – Франция, где фермерам позволяется выращивать не менее трех культур, но под каждую из них нужно отводить не менее 5% земельной площади. Подобное правило применяется и в Германии. В Греции установлено, что не менее 20% земель в севооборотах должны быть отведены под бобовые культуры.

Право или обязанность Госземагентство совместно с Министерством аграрной политики и продовольствия Украины подготовило проект Закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об использовании земель с/х назначения для ведения товарного сельскохозяйственного производства». Во-первых, в проекте предлагается обязать землесобственников и землепользователей при использовании земельных участков сельскохозяйственного назначения для ведения товарного сельскохозяйственного производства придерживаться нормативов оптимального соотношения культур в севооборотах в разных природно-сельскохозяйственных регионах. Во-вторых, землесобственники и землепользователи обязаны сами разрабатывать севообороты. Они также должны информировать соответствующие структурные подразделения районных или городских государственных администраций о соблюдении таких нормативов. В-третьих, предлагаемые изменения дадут возможность самим товаропроизводителям разрабатывать соответствующие севообороты с определением основной культуры в зависимости от направления сельскохозяйственного производства. И наконец, в-четвертых, законопроект не отменяет разработку проектов землеустройства, которые обеспечивают эколого-экономическое обоснование севооборота и упорядочивание угодий сельскохозяйственными предприятиями. Они могут разрабатывать такие проекты только по собственному желанию.

Земля без документов Сегодня существует много проблем, которые обесценивают значение севооборотов. В частности, речь идет о выморочном наследстве, на которое приходится 1,8 млн. га, о невостребованных сертификатах (1,2 млн. га), о проблемах полевых дорог. У нас 30-40% земель обрабатывается без документов. Возникает вопрос: куда идут прибыли от этих незадокументированных гектаров? При отсутствии собственников ничейную землю следует передать в собственность сельских общин. Это облегчит решение многих проблем, с которыми приходится сталкиваться, в частности, и проблему наполнения бюджета.

Качество почв и продовольственная безопасность страны

В последние годы производство сельскохозяйственных культур в Украине растет быстрыми темпами. По некоторым культурам, в частности, зерновым, наша страна занимает лидерские позиции в мире. Но парадокс в том, что из-за безденежья и завышенной цены на минеральные удобрения, гербициды и другую аграрную химию, постоянно уменьшаются объе­мы их использования сельхозпроизводителями. Поэтому рост производства продовольствия в нашем государстве сегодня в значительной степени происходит за счет эксплуатации естественного плодородия почв. А это отрицательно сказывается на их качестве. Севооборот стал попыткой регулирования вопроса плодородия почв. Они определяют, кто и чем будет заниматься в течение нескольких последующих лет. В Украине, к сожалению, нет собственников, которые самостоятельно хозяйствуют на земле. И в этом большая проблема. Как в Европе Украинские собственники земельных паев Украина пытается изобрести собственную из-за нехватки средств, техники или по другим модель севооборота, хотя может воспользоватьпричинам преимущественно думают о том, как ся опытом других стран. бы передать их в аренду. И потому в большинВ Евросоюзе работает действенная система стве своем заботятся не о будущем качестве дотаций, содержание почв находится в надлежа- Радикальный подход своей земли, а о том, как от арендаторов полущем состоянии. Поэтому европейских фермеров Для улучшения севооборота необходимо чить как можно больше денег. Не слишком забоне нужно заставлять внедрять севообороты. Они контролировать качество почв. Украина имеет тятся о плодородии почв и арендаторы. и сами заинтересованы в них. достаточное количество лабораторий, которые «Нам нужно обеспечить охрану почв, но для Выращивание монокультуры в ЕС недопу- могут выполнить эту работу. этого следует применять адекватные механизстимо, даже если она способна обеспечить Минимальный срок аренды земли может мы, которые действительно будут работать и фермеру сверхприбыль. Все осознают, что такой стать действенным механизмом контроля над не создавать дополнительной коррупции в госуподход повредит земле. Европейское законода- качеством почв. дарстве», – считают эксперты. К контролю за тельство устанавливает временное огракачеством почв ни при каких обстоятельствах «Если вы берете землю в аренду на 10 нельзя допускать бизнес и государство. ничение на выращивание одной и той же культуры на одном и том же поле. лет, то рассчитываете, что через 5 лет Главными контролерами над севооборотаТак, в Болгарии лен, подсолнух и сахарми у нас должны быть не инспекции, а органы на этой земле снова будете что-то выраную свеклу запрещается выращивать на местного самоуправления и общественный одних и тех же полях в течение двух лет. щивать. Значит, вы не заинтересованы в контроль. Севообороты как элемент технолоВ Румынии под особый контроль попал том, чтобы землю истощать» гии нужно сберечь. Севообороты нам нужны, подсолнух. На одних землях его нельзя «потому что сейчас, не занимаясь вопросами выращивать более 2 лет. Подобные вреВведение минимального срока аренды земли охраны плодородия почв, мы, по существу, уничменные ограничения внедрены и в Венгрии, но не гармонизируется с рыночной экономикой. тожаем продовольственную безопасность наших они распространяются на пшеницу, тритикале Таким образом, государство получает возмождетей и внуков на много лет вперед. И поэтому и ячмень. Кукуруза тут относится к льготным ность вмешиваться в хозяйственные дела сельлучше сейчас где-то поступить жестче, но всекультурам: на одних полях ее можно выращивать хозпроизводителей и права людей, являющихся таки сберечь земельный ресурс». не более трех лет. В Финляндии свои правила, собственниками земельных участков. Максим НАЗАРЕНКО которые достаточно просты и сводятся к одно-

16

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


Сод е ржание

на у ч н о - прак т и ч еск и й с б о рн и к №4 РЕДАКЦионный совет

ТЕМА:

Председатель

аграрный рынок украины

Гаманкова Ольга Алексеевна, заведующая кафедры страхования, директор Института страхования КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

научные статьи

зам. председателя

Степанов Михаил Николаевич, директор ИД «Украина Бизнес», к.т.н., старший научный сотрудник

СМОЛЕНЮК Р. П. «СТРАХУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ» ………………………………………………………...18 ШОЛОЙКО А. С. «ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ЕТАПИ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИ СТРАХУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ» …………………………………...20 КРАЄВИЙ О. Д. «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, МАЙБУТНЄ» ……………………...22 Навроцький С.А. «ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ» ………………………………………...26 АЛЬШАНОВА Е. «ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СПРОСА НА СТРАХОВЫЕ УСЛУГИ В ЖИВОТНОВОДСТВЕ УКРАИНЫ» …………………………………………………...32

Члены редсовета

Степанов Николай Михайлович, шеф-редактор ИД «Украина Бизнес», к.т.н.

Федосов Виктор Михайлович, заведующий кафедры финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Примостка Людмила Александровна, заведующая кафедры менеджмента банковской деяльности КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Опарин Валерий Михайлович, профессор кафедры финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор Осадец Семен Степанович, профессор кафедры страхования КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Терещенко Олег Александрович, профессор кафедры финансов предприятий КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Руденко-Сударева Лариса Владимировна, профессор кафедры международных финансов КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., профессор

Столярчук Ярослава Михайловна, профессор кафедры международной экономики КНЭУ им. В.Гетьмана, д.э.н., доцент


н ау чные с татьи УДК 336:631.1+368

Смоленюк Руслан Петрович к.е.н., доцент кафедри фінансів, доцент ПВНЗ «Хмельницький економічний університет» kaffin@kheu.km.ua т.0503761546

СТРАХУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

В статті розглянуто проблеми, пов'язані з залученням інвестицій в агропромислове виробництво та страхуванням сільськогосподарських ризиків. Запропоновано механізм залучення інвестицій на умовах державно-приватного партнерства. Обґрунтовано необхідність розширення програм з покриття інвестиційних ризиків та фінансової участі за підтримки держави в аграрному секторі економіки. Статья посвящена проблемам взаимосвязи инвестиций в агропромышленный комплекс Украины и страхования сельскохозяйственных рисков. Сделан акцент на привлечении частного и государственного инвестиционного капитала на правах государственно-частного партнерства. Обоснована необходимость расширения страховых программ в агропромышленном страховании, в том числе и для покрытия инвестиционных рисков. The article is devoted to the problems of investment relationship in the agribusiness complex of Ukraine and insurance of agricultural risks. The emphasis has been done on attracting the private and public investment capital on the rights of the public and private partnership. The necessity of expanding insurance programs in the agricultural insurance, including for coverage of investment risks has been substantiated. Ключові слова: інвестиції, агропромислове страхування, мультиризикове страхування, перестрахування інвестиційних ризиків. Ключевые слова: инвестиции, агропромышленное страхование, мультирисковое страхование, перестрахование инвестиционных рисков. Key words: investments, agribusiness insurance, multi-risky insurance, reinsurance of investment risks.

Постановка проблеми В Україні масштабна лібералізація економіки в умовах відносної закритості національних секторів економіки посилює маніпулювання і неузгодженість економічних інтересів учасників агропромислового комплексу. Це потребує посилення контролю з боку держави за макроекономічними ризиками та реалізації національної концепції розвитку страхування. Система державного регулювання припускає необхідність використання страхування, в тому числі як економічного регулятора. Інститут страхування є інструментом регулювання національної економіки та її галузей. Обов’язкове страхування виступає інструментом регулювання фінансових послуг, а медичне страхування сприяє регулюванню соціальної сфери, що в комбінуванні сприяє досягненню мультиплікативного ефекту. Інститут страхування є інструментом регулювання національної економіки і її галузей. Обов’язкове страхування виступає інструментом регулювання фінансових послуг, а медичне страхування сприяє регулюванню соціальної сфери, що в комбінуванні сприяє досягненню мультиплікативного ефекту. Аналіз останніх досліджень Теорії страхування, державному регулюванню страхової діяльності в Україні присвячено праці вітчизняних вчених, зокрема В. Базилевича, Н. Внукової, О. Вовчак, О. Залєтова, С. Осадця, В. Плиси, С. Реверчука. Ефективність державного регулювання страхової діяльності досліджували зарубіжні вчені М. Грейс, Р. Клейн, Р. Філліпс, М. Хофман, В. Хорн. Результати дослідження Страхування впливає на економічні процеси, а державні регулятори впливають на страхову діяльність. Міжнародні фінансові мегарегулятори визнають настання «великого переходу», що має місце в глобальній економіці і зумовлений мінливістю особливостей зростання економік; динамічністю грошово-кредитної політики; перманентністю змін в фінансовому секторі та реальній економіці [1]. Перманентні кризові явища зумовлені зовнішніми й внутрішніми причинами, взаємозалежністю сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури й можливими кризовими явищами. В умовах фінансово-економічної кризи держави інвестували фінансові ресурси в стабілізацію ситуації на фінансових ринків, а не на підтримку реального сектора економіки. Дослідження економічного потенціалу щодо запобігання і подо-

18

лання кризових явищ має важливе значення з точки зору розробки попереджувальних механізмів. Наднаціональні регулятори фінансовою діяльністю координують свою діяльність із механізмами державного управління національними фінансовими і господарськими системами. Прийняття рішень макрорегуляторів має базуватися на використанні динамічних макроекономічних моделей для макроекономічного прогнозування. Міжнародний валютний фонд особливу увагу приділяє перегляду основних принципів для зміцнення міжнародної фінансової архітектури, заохочування політики стабільності та прозорості у фінансовому секторі, зменшенні зовнішньої вразливості держав [2, с. 38]. Державні регулятори повинні мати арсенал фінансових повноважень для проведення врегулювання і посилення контролю за менеджментом і власниками; можливістю продавати або об’єднувати комерційні структури, передавати їхні активи та зобов’язання третім особам або реструктуризувати борги в односторонньому порядку; призупиняти дострокове розір­вання фінансових контрактів. Державні програми мають відповідати цілям, завданням і напрямкам державної інноваційної політики. До пріоритетів і основних завдань цільових програм розвитку українського села належать такі: підтримка конкурентоспроможності аграрного сектора в умовах інтеграції України у світовий економічний простір; подолання стихійності та тінізації аграрного ринку; створення організаційно-правових та соціально-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій; підвищення рівня ефективності зайнятості і посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва; збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Поділяємо точку зору В. Рєзанова, який пропонує розробити програму нової індустріалізації, розрахованої на тривалу перспективу (10 і більше років); мобілізацію інвестиційних ресурсів із запуском мультиплікатора й акселератора економічного росту перейти до «інноваційного мультиплікатора», що виступає у вигляді сукупності наукових, техніко-технологічних і управлінських нововведень [3, с. 13–14]. Розвиток продовольчого ринку пов’язаний з ускладненням міжвиробничих зв’язків, зростанням масштабів і важливістю вирішення суспільних соціальних проблем. При лібералізації націо­ нального продовольчого ринку доцільно дотримуватися політики

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и

науково-обгрунтованого протекціонізму на основі поступальності відкриття внутрішнього ринку, оскільки лібералізація ринків зумовлює посилення конкуренції. Системність зміни господарських зв’язків, структури і форм власності потребує державного регулювання і моніторингу. Доцільно виокремити основні принципи побудови системи фінансування економічних агентів агропромислового комплексу: множинність джерел фінансування; цільове призначення фінансування; науково-методичні підходи до застосовуваних методів фінансування; правова захищеність фінансово-господарської діяльності економічних агентів. Інвестиції (власні і залучені кошти) варто залучати за рахунок потенційно наявних джерел формування інвестицій. До перспективних і цільових джерел державного рівня варто віднести фінансування на умовах приватно-державного партнерства; одержання грантів державних фондів, страхування фінансових інвестицій і експортних кредитів. На регіональному рівні залучення приватних інвесторів, інститутів спільного інвестування сприятиме мікрофінансуванню поточної діяльності і інвестиційно привабливих проектів. Сучасні стратегії розвитку агропромислового комплексу потребують активізації інноваційної діяльності для реалізації інноваційного потенціалу розвитку на довгострокову перспективу; оптимізації витрат фінансових, виробничих і трудових ресурсів для розробки та застосування інновацій; підвищення рівня інноваційного розвитку шляхом освоєння новітніх технологій, розробки і випуску інноваційної продукції. Макроекономічні показники агропромислового комплексу характеризуються динамічністю й нестабільністю. Велике зношення виробничих фондів вимагає залучення реальних інвестицій для їхньої модернізації. Сільськогосподарські підприємства мають незадовільні показники балансу по платоспроможності й мають складності з використанням кредитних ресурсів як джерела фінансування. Недостача власних оборотних коштів для здійснення інвестиційної діяльності, складність одержання кредиту (невигідні умови кредитування, високі відсотки), низька ліквідність сільськогосподарських підприємств, складність збуту продукції, інвестиційні ризики. Державне регулювання страхування передбачає пряме і непряме втручання. Досягнення ефективності системи державного регулювання потребує удосконалення нормативно-правової бази розмежування повноважень державних регуляторів з метою гармонізації економічних інтересів учасників страхового ринку; активізація системи державної підтримки страховиків і підприємців у сфері страхування (пільги, дотації, субсидії); стимулювання розвитку саморегульованих організацій для узгодження конфліктів між страховиками та страхувальниками. Актуальним є створення національних фінансових інститутів, спроможних трансформувати внутрішні заощадження в інвестиції. Розвиток страхового інституціонального простору потребує розробки науково-методичних підходів відповідно до змін чин-

ного законодавства щодо визначення суті страхової діяльності і діяльності, що з нею пов’язана; підвищення вимог до платоспроможності страхових компаній; ліцензування перестрахувальних компаній; зміни видів страхування на класи (поділ ризикового страхування на 18 класів, страхування життя – на 4); ідентифікації правил страхування; розробки і розміщення нових страхових продуктів в сегментах інвестиційного страхування і безперервного страхування здоров’я. Страховий захист є одним із ефективних інструментів ризикменеджменту. В країнах Європейського Союзу, таких як Польща, Угорщина, Чехія, здійснюються заходи щодо впорядкування державної підтримки сільського господарства і захисту своїх інвестицій в агропромисловий сектор. Державна допомога у вигляді дотацій по оплаті страхової премії надається за умови, якщо сільгоспвиробник уклав договір страхування і оплатив 50% страховки. Аграріям пропонується два види страховки (зелені і жовті поліси). При настанні страхового випадку по зеленому полісі відшкодовується не менше 80% збитку, по жовтому – 60%; жовтий поліс коштує на 25% дешевше зеленого. В Україні відсутня програма субсидування агрострахування. На практиці застосовують міжнародний досвід мультиризикового покриття страхування посівів і врожаю від усіх погодних ризиків (при розробці продукту використовують офіційний класифікатор небезпечних гідрометеорологічних явищ). При розробці страхових продуктів страхові компанії застосовують заходи щодо уникнення маніпулювання цінами на сільгосппродукцію. Посіви нових культур, зокрема рапсу, потребує модернізації страхових продуктів. Страхові компанії використовують два страхові продукти: перший – передбачає страхування озимих зернових культур (озимої пшениці, ячменя, жита), а інший – страхування озимого рапсу на весь цикл виробництва (посівів, урожаю) [4]. Висновки У світовій практиці до основних видів державної підтримки в сфері страхування інноваційних процесів відносять, по-перше, пільгове кредитування страхових організацій, що приймають участь у реалізації національно важливих страхових програмах. По-друге, дотації, субсидії, виділяють підприємцям для покриття частини страхової премії. По-третє, застосовують пільгове оподатковування страхових організацій, що беруть участь у національно важливих страхових програмах. Підсумовуючи зазначимо, що, по-перше, зростанню довіри сільгоспвиробників до агрострахування сприятиме дотримання стандартів при страхуванні сільськогосподарської продукції та використання якісного перестрахування, яке забезпечуватиме гарантовану виплату відшкодування у випадку настання страхових випадків. По-друге, страхові компанії повинні пропонувати набір опціонів – варіантів страхування, з яких вибирати буде сам клієнт. Залучення похідних фінансових інструментів для оплати продукції сільського господарства має сприяти перестраховці похідних фінансових інструментів.

Література:

1. Лагард Кристин. Будущая мировая экономика и Фонд будущего / Международный валютный фонд. – 2013. – 11 октября. – 8 с. 2. К более прочному и стабильному глобальному подъему. Годовой отчет за 2013 год / Международный валютный фонд. – 87 с. 3. Рязанов В. Антикризисная политика в России: стратегические приоритеты и текущие задачи / В. Рязанов // Экономист. – 2009. – № 12. – С. 3–16. 4. Новый страховой продукт для страхования озимых зерновых [Електронний ресурс] – Режим доступу: [http://agroins.com.ua/?nid=news|8]

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

19


н ау чные с татьи УДК 631.162

Шолойко Антоніна Сергіївна, к.е.н., с.н.с., асистент кафедри страхування та ризик-менеджменту Київського національного університету ім.Тараса Шевченка sholoiko@ukr.net, 066 76 33 550

Економічний зміст та етапи надання державної підтримки при страхуванні сільськогосподарської продукції в Україні

Экономическое содержание и этапы предоставления государственной поддержки при страховании сельскохозяйственной продукции в Украине Economic essence and steps of providing state support of insurance of agricultural products in Ukraine Поглиблено економічний зміст державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, зокрема розкрито її мету, результати на мікро- та макрорівнях в межах вузького і широкого розуміння. Надано характеристику етапів надання державної підтримки при страхуванні сільськогосподарської продукції. Углублено экономическое содержание государственной поддержки страхования сельскохозяйственной продукции, в частности раскрыты ее цели, результаты на микро- и макроуровнях в пределах узкого и широкого понимания. Охарактеризованы этапы предоставления государственной поддержки при страховании сельскохозяйственной продукции. The economic essence of the state support of insurance agricultural products is deepened, in particular objectives, its results at the micro and macro levels within a narrow and a broad understanding are revealed. The steps of providing the state support of insurance agricultural products are characterized. Ключові слова: страхування, сільськогосподарська продукція, державна підтримка, страхові премії. Ключевые слова: страхование, сельскохозяйственная продукция, государственная поддержка, страховые премии. Keywords: insurance, agricultural products, state support and insurance premiums.

Світовий досвід свідчить про практику надання державної підтримки при страхуванні у сфері сільського господарства з огляду на важливість галузі для національних економік країн. Заходи підтримки різняться залежно від особливостей законодавства, умов господарювання та рівня економічного розвитку держав. В Україні Законом «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» дозволяється надання з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу (страхової премії), фактично сплаченого ними за договорами страхування сільськогосподарської продукції, у встановленому Законом порядку [1, ст. 25.1]. Варто зазначити, що в зарубіжних країнах дещо інші терміни і порядок надання такої підтримки, зокрема частина страхового платежу не відшкодовується фермеру після повної його сплати, а сплачується виробником і державою у відповідних пропорціях. Це дає змогу зменшити фінансове навантаження на сільгоспвиробників зі сплати страхових платежів і одночасно здешевити вартість страхової послуги для них, а відтак підвищити їх економічний інтерес до використання вказаної форми страхового захисту (рис. 1). Здешевлення страхової послуги

Зацікавленість сільськогосподарських товаровиробників

Активізація участі у страхуванні сільськогосподарської продукції

Стабільний розвиток господарств і галузі

Відшкодування збитків у разі настання страхових випадків

Охоплення страховим захистом більш широкого кола суб’єктів господарювання

Рис. 1. Значення державної підтримки при страхуванні у сфері сільського господарства

20

Як показано на рис. 1, розробка та прийняття відповідних законодавчих актів для запровадження страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зокрема в Україні, має на меті активізувати і посилити захист майнових інтересів сільгоспвиробників та забезпечити безперебійність і стабільність сільськогосподарського виробництва. Ці дві складові мети розкриваються через вузьке та широке розуміння державної підтримки при страхуванні у сфері сільського господарства, тобто в першому випадку, – як підтримки розвитку сільськогосподарського страхування, а в другому – як підтримки сільськогосподарського виробництва в цілому (рис. 2). Із рис. 2 зрозуміло, що результат державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції є початком широкого її розуміння. Тобто, адресна підтримка, яка надається при страхуванні окремому сільгоспвиробнику, в кінцевому підсумку дає змогу досягти позитивних результатів на макрорівні. Страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною підтримкою Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції

Розуміння державної підтримки Вузьке Широке

Державна підтримка сільськогосподарського виробництва в країні

Активізація і посилення захисту майнових інтересів сільгоспвиробників

Мета державної підтримки

Безперебійність і стабільність сільськогосподарського виробництва

Відновлення майнового стану сільгоспвиробників у разі настання страхових випадків

Результат державної підтримки Мікрорівень Макрорівень

Безпека галузі та продовольча безпека держави

Рис. 2. Економічний зміст державної підтримки при страхуванні сільськогосподарської продукції

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и Продовження Таблиці 1 В Україні поки що розроблено умови та порядок надання такої підтримки лише при страхуванні у сфері виробництва продукції рослинництва (табл. 1). Таблиця 1 Характеристика етапів надання державної підтримки при страхуванні сільськогосподарської рослинницької продукції Етап

Характеристика

1. Перевірка відповідності суб’єкта господарювання встановленим вимогам щодо можливості одержання права на державну підтримку

Державна підтримка надається сільськогосподарським товаровиробникам, які: - здійснюють виробництво сільськогосподарської рослинницької продукції на території України; - не перебувають на стадії ліквідації та стосовно яких не порушено справу про банкрутство; - не мають прострочену більш як на 6 місяців заборгованість перед державним (місцевим бюджетом) та Пенсійним фондом України

2. Вибір страхового продукту

Страхування сільськогосподарських культур з державною підтримкою може здійснюватися: - на весь період вирощування (страховий продукт 1); - на період перезимівлі (страховий продукт 2); - на весняно-літній період (страховий продукт 3) у разі: вимерзання, випрівання, випирання, льодової кірки; заморозків у повітрі в період формування репрод��ктивних органів озимої пшениці; граду, удару блискавки; землетрусу; лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; сильного вітру, пилової бурі, шквалу, смерчу, суховію, видування; сильного дощу, тривалих дощів, повені, паводка, вимокання; посухи у весняно-літній період; пожежі; епіфітотії; осередку масового розмноження шкідливого організму; спалаху масового розмноження шкідника рослин; вторинних хвороб рослин; зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, ґрунтової кірки, випадіння рослин; протиправних дій третіх осіб

3. Укладення договору страхування

Сільськогосподарським товаровиробникам слід укласти стандартний договір страхування сільськогосподарської рослинницької продукції з державною підтримкою від сільськогосподарських виробничих ризиків зі страховою компанією, яка є членом Аграрного страхового пулу, зокрема, на початок 2014 р. – це СК «Брокбізнес», СК «Страхові гарантії», СТ «Домінанта», «Українська аграрно-страхова компанія» (УАСК)

4. Оплата страхового платежу

Сільськогосподарським товаровиробникам необхідно сплатили страховику страховий платіж за договором страхування у розмірах, розрахованих виходячи із стандартних страхових продуктів

5. Прийом документів комісіями

Комісії, створені Мінагрополітики, розпочинають прийом заявок для отримання права на часткову компенсацію страхового платежу та документів, що додаються до них, у день оприлюднення повідомлення про порядок та умови надання компенсації страхових платежів у поточному році, а закінчують – за 2 робочих дні до початку проведення останнього засідання комісії, яке відбувається: 15 грудня - за страховим продуктом 1; 10 грудня - за страховим продуктом 2; 10 червня - за страховим продуктом 3

6. Подання документів сільськогосподарськими товаровиробниками (страхувальниками)

7. Рішення комісії щодо надання державної підтримки

Страхувальники для одержання права на компенсацію страхового платежу подають протягом 5 робочих днів після укладення договору страхування до комісій заяву за встановленою Мінагрополітики формою і такі документи: - копію договору страхування, засвідчену страхувальником; - копії розрахунково-платіжних документів, що засвідчують суму фактично сплачених страхових платежів; - довідку про банківські реквізити страхувальника; - довідку про відсутність (наявність) заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) У разі невідповідності вимогам, подання страхувальником неповного пакета документів чи виявлення в них недостовірних відомостей, здійснюється відмова в наданні права на компенсацію, і тоді комісія надсилає страхувальнику в триденний строк після прийняття рішення обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови У разі прийняття позитивного рішення комісії видають відповідну довідку страхувальнику та включають його до реєстру страхувальників, які мають право на отримання компенсації, і подають його до комісії Мінагрополітики не пізніше: 17 грудня - за страховим продуктом 1; 12 грудня - за страховим продуктом 2; 12 червня - за страховим продуктом 3.

8. Надання державної підтримки

Мінагрополітики в межах виділених асигнувань здійснює розподіл коштів пропорційно потребі страхувальників на відповідний рік, але не більш як 50% вартості страхового платежу. Тобто, державна підтримка надається сільгоспвиробникам у формі компенсації шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки

9. Умови повернення державної підтримки

- У разі розірвання договору страхування частина компенсації страхового платежу, що залишається до його закінчення, пропорційно до строку дії такого договору повертається страхувальником до державного бюджету не пізніше десятого дня починаючи з дати розірвання договору страхування. - У разі встановлення контролюючими органами факту незаконного одержання страхувальником бюджетних коштів та визнання такого факту страхувальником або судом надання зазначеному страхувальнику державної підтримки припиняється протягом двох бюджетних періодів, а кошти в сумі, що одержана з порушенням законодавства, повертаються до державного бюджету

Слід зазначити, що перелік страхових ризиків, сільськогосподарської продукції щодо якої здійснюється страхування з державною підтримкою в межах бюджетної програми «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак нині, враховуючи обмеженість ресурсів державного бюджету, більшість об’єктів страхування та ризиків буде залишатися суб’єктами господарювання або на самострахування або передаватися на страхування без державної підтримки.

Література:

1. Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, Закон України від 09.02.2012 № 4391-VI [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4391-17 2. Шолойко А.С. Страховий захист виробництва продукції рослинництва від природно-кліматичних ризиків : монографія / А.С. Шолойко. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 210 с. 3. Порядок та умови надання сільськогосподарським товаровиробникам державної підтримки у страхуванні сільськогосподарських культур шляхом здешевлення страхових платежів (премій), Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2012 № 813, зі змінами [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/813-2012-%D0%BF/paran12#n12

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

21


н ау чные с татьи Краєвий Олександр Дмитрович, к.е.н., доцент кафедри регіональної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 631.162

Агропромисловий комплекс України: минуле, сучасне, майбутнє Агропромышленный комплекс Украины: прошлое, настоящее, будущее

Краєвий Роман Олександрович, аспірант Інституту світового господарства і міжнародних відносин

Agropromislovy complex of Ukraine: Gone, Suchasni, the Future

У статті розглядаються питання щодо сутності агропромислового комплексу, його структури та чинників ефективного функціонування в Україні. Проаналізовано рівень розвитку АПК України до 1990 р. та особливості його трансформації в ринкових умовах. Визначено причини, що викликали кризу в АПК України в цей період, а також запропоновано рекомендації щодо їх подолання та подальшого ефективного розвитку. В статье рассматриваются вопросы сущности агропромышленного комплекса, его структуры и факторов эффективного функционирования в Украине. Проанализирован уровень развития АПК Украины до 1990 г. и особенности его трансформации в рыночных условиях. Определены причины, вызвавшие кризис в АПК Украины в этот период, а также предложены рекомендации по их преодолению и дальнейшему эффективному развитию. The article examines the nature of the agro-industrial complex, its structure and factors of effective functioning in Ukraine. Analyzed the level of development of the Ukrainian agricultural industry before 1990. and especially its transformation into market conditions. Identified causes of the crisis in the Ukrainian agricultural industry during this period, as well as provide recommendations for overcoming them, and further effective development.

Ключові слова. Агропромисловий комплекс, галузева структура, засоби виробництва, сільське господарство, рентабельність, ефективність, концентрація, дрібнотоварні та крупнотоварні господарства. Ключевые слова. Агропромышленный комплекс, отраслевая структура, средства производства, сельское хозяйство, рентабельность, эффективность, концентрация, мелкотоварные и крупнотоварные хозяйства Keywords. Agro-industrial complex, industry structure, means of production, agriculture, profitability, efficiency, concentration, large-scale and smallholder farms.

Затяжна соціально-економічна криза, яка триває вже два десятиліття в українському суспільстві, має як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники свого походження та вимагає якнайшвидшого її подолання. Основним напрямком вирішення цієї проблеми є розробка загальнонаціональної програми структурних змін в економіці України, науково обґрунтованого визначення оптимальної галузевої структури її господарського комплексу, яка б забезпечила йому конкурентоспроможність як на регіональних, так і на глобальному просторах, а звідси – і національну безпеку. Враховуючи загальносвітовий досвід та потужний ресурсний потенціал України, локомотивами її економіки повинні стати машинобудівний та агропромисловий комплекси. До 1991 року ці комплекси відігравали визначну роль в економіці України, а рівень їх розвитку в цей період у цілому відповідав вимогам того часу. Унаслідок недостатньо продуманих реформ в останні два десятиліття та низки об’єктивних причин ці комплекси, по суті, було зруйновано. Відсутність знань і досвіду побудови соціально орієнтованої ринкової економіки, неврахування та недотримання в процесі її реформування загальних і специфічних економічних законів призвели до появи негативних явищ і тенденцій. Зокрема, не відбулося модернізації структури державного управління відповідно до об’єктивних законів розвитку ринкової економіки. У машинобудівному комплексі втрачені високотехнологічні виробництва та лідерство у багатьох напрямках фундаментальних досліджень, закрито сотні високорентабельних в минулому підприємств із тисячами ��обочих місць, що призвело до відтоку висококваліфікованих кадрів за межі країни.

22

У 1990 році частка машинобудування становила 30,8% обсягу тогочасного промислового виробництва, яке займало тоді 13-е місце у світі. Зараз, коли обсяги промислового виробництва України у порівнянні з 1990 роком різко скоротились, частка машинобудування становить лише біля 13%. Рекордними темпами зростає внутрішній і зовнішній державний борг з примарними перспективами не тільки його погашення, але й обслуговування. Натомість Україна має надзвичайно сприятливі умови відродження і динамічного розвитку машинобудівного комплексу: виробничий потенціал, метал (який поки що на 80% експортується, не маючи власного ринку використання), науково досліджену базу та кваліфіковані кадри, а також великий ринок машин. Відродження цього комплексу забезпечить модернізацію всіх інших галузей економіки країни, ефективність функціонування та рентабельність. Особливо це важливо для відродження та ефективності функціонування агропромислового комплексу (АПК), значення якого для розвитку економіки України важко переоцінити. Він має велике комплексоутворююче значення, формує мільйони робочих місць, забезпечує продовольчу безпеку країни та, у значній мірі, експортний потенціал. Ті, хто відповідає за розвиток АПК України, мають усвідомлювати, що АПК – це не лише сільське господарство, але й сотні, а то й тисячі підприємств промисловості, спеціалізованого транспорту, складів з холодильниковим обладнанням, магістральних та розподільних каналів, інших підприємств виробничої та соціальної інфраструктури, задіяних в інтегральному процесі на виробництві, заготівлі, транспортуванні, переробці, зберіганні та реалізації

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и сільськогосподарської продукції. Тому державна установа, яка відповідає за розвиток цього комплексу в Україні, має називатися не Міністерством аграрної політики і продовольства, а Міністерством АПК. АПК, як багатогалузеве об’єднання, включає в себе 5 ланок: а) виробництво засобів виробництва для АПК: сільськогосподарських машин, тракторів, обладнання та устаткування для тваринницьких комплексів та переробних підприємств, мінеральних добрив, гербіцидів та пестицидів, комбікормів тощо; б) сільське господарство як сировинну ланку АПК; в) переробну ланку, яка включає підприємства харчової та легкої промисловості, що використовують як сировину для сільськогосподарської продукції; г) виробничу інфраструктуру АПК: спеціалізований автомобільний транспорт, будівельну індустрію, складські, в тому числі, з холодильниковим обладнанням, приміщення, канали для зрошення тощо; д) соціальну інфраструктуру АПК: житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, підготовка кадрів, дошкільні та шкільні навчальні заклади, спортивні споруди, медичні та культурні заклади тощо. Ефективність функціонування АПК у цілому залежить від рівня розвитку і узгодженої взаємодії всіх зазначених ланок. Особливо важливу роль відіграє перша ланка, від рівня розвитку якої залежить ефективність функціонування всіх інших ланок. Друга, третя і четверта ланки є ринком збуту продукції першої ланки та інвестують її розвиток. Тут надто важливим є відповідність якості, ціни і номенклатури продукції першої ланки, тобто її конкурентоспроможності, вимогам і потребам ринку інших ланок, особливо сільськогосподарського виробництва. Отже, Міністерство АПК має слугувати координаційним центром, який би забезпечував високоефективну взаємодію цих ланок. Державний ринок засобів виробництва для АПК повинен бути фінансово самодостатнім для їх інвестування. Цей ринок формують, в першу чергу, сільськогосподарські та переробні підприємства. Фінансові можливості цих підприємств залежать від форм територіальної організації сільського господарства та агропромислових систем, їх рентабельності, тобто прибутковості. До 1990 року формами територіальної організації сільського господарства були крупнотоварні колективні господарства (колгоспи і радгоспи), загальна чисельність яких складала 12421 одиницю, із яких у 1991 році лише 52 було збиткових. Рентабельність цих господарств визначалась використанням сучасної техніки та наукової організації праці, а звідси їх продуктивності і ефективності. На одне господарство припадало 3100 га сільгоспугідь, 40 тракторів, 27 автомобілів, 10 зернових та 12 інших спеціалізованих комбайнів, більше 1700 голів великої рогатої худоби (ВРХ), у тому числі 550 корів, 1130 свиней, 605 овець, 12 тис. голів птиці та 80 вуликів. Загальна вартість основних виробничих фондів АПК становила 86,9 млрд. тодішніх крб. На одне господарство припадало 7,2 млн. крб. основних виробничих фондів і 1,3 млн. крб. – соціальної сфери. Загальні прибутки АПК становили у 1991 р. 12,2 млрд. крб., або майже по 1 млн. крб. на господарство. У сільгоспгосподарствах постійно працювало 4881 тис. осіб 65 різних професій. Виробництво валової продукції АПК з 1980-го по 1990 р. зросло на 59,2%, тоді як темпи приросту продукції промисловості за цей період становили 43%. Почали народжуватися агроформування нового типу, зокрема 38 агрокомбінатів зі своїми банками, 29 агрооб’єднань, 66 агрофірм, 45 науково-виробничих об’єднань тощо. Таким чином продовжувалась концентрація агропромислового виробництва, що вимагало подальшого нарощування вітчизняного виробництва відповідної за призначенням і розрахованої на крупнотоварні сільгоспгосподарства техніки. Завдяки концентрації значних фінансових ресурсів та прибутків на підприємствах АПК, вони інвестували розвиток соціальної сфери: будували житло, школи, дитячі садки, лікарні, будинки культури, автошляхи з твер-

w w w.u krb i z n. c om

дим покриттям тощо. Таким чином розвиток соціальної сфери в системі АПК, особливо у сільській місцевості, цілком залежав від соціальної політики агропромислових підприємств. У сільському господарстві України провідне місце займає рослинництво. Тому у структурі виробництва сільгосптехніки переважає продукція, насамперед, для цієї галузі. В Україні переважно для власного, а також для ринків інших колишніх республік, вироблялось 50% загальносоюзного виробництва тракторних плугів та інших землеобробних машин (Одеса), 50% сівалок (Кіровоград), 100% кукурудзозбиральних комбайнів (Херсон) та іншої техніки. Харківський тракторний завод (ХТЗ) був одним із найпотужніших не лише в СНД, але й у світі за виробництвом тракторів. Натомість, маючи великий власний ринок, в Україні не було вітчизняного виробництва зернозбиральних та картоплезбиральних комбайнів, які надходили, в основному, із Російської Федерації, де концентрувалося їх виробництво. Звичайно, якість вітчизняної сільгосптехніки поступалася зарубіжним аналогам, але за ціною, номенклатурою та потужністю вона в цілому відповідала тогочасним вимогам та сприяла індустріалізації АПК. У значній мірі завдяки цьому та сприятливим природним умовам Україна мала найрозвинутіший АПК серед усіх республік колишнього СРСР. Цьому сприяли великі площі високо родючих земель, а також сприятливі агрокліматичні умови. Зокрема, за площею орних земель (32,4 млн. га) Україна займає 9-е місце у світі. У 1990 році усі орні землі були оброблені і засіяні. Структура посівних площ була наступною: а) під зерновими було зайнято 45,0%; б) під кормовими культурами – 37,0%; в) під технічними культурами – 11,6%; г) під картоплею і овоче-баштанними – 6,4%. Обробляючи 14,9% сільськогосподарських угідь колишньої держави, Україна виробляла 23% її ВВП, у тому числі цукрових буряків – 54%, зерна – 24%, насіння соняшнику – 50%, волокна льону – 34%, картоплі – 25%. Обсяги виробництва продукції рослинництва у 1990 році становили: зерна – 51,0 млн. т, цукрових буряків – 44,3 млн. т, насіння соняшнику – 2,57 млн. т, картоплі – 16,7 млн. т, овочів – 6,7 млн. т, плодів і ягід – 2,9 млн. т. На базі продукції рослинництва формувались і динамічно розвивались спеціалізовані АПК: зернопродуктовий, цукробуряковий, олійно-жировий, картоплепродуктовий, плодоовочевий, виноградарськовиноробний, тютюновопродуктовий та льонопромисловий. Для всіх названих комплексів в Україні вироблялись не лише сільгосптехніка, транспортні засоби, обладнання для переробних підприємств, а також всі види мінеральних добрив. Зокрема, калійних – у Калуші і Стебнику, фосфатних – у Одесі, Вінниці, Сумах і Костянтинівці, азотних – у Рівному, Черкасах, Лисичанську, Кривому Розі, Дніпродзержинську та ін. За виробництвом мінеральних добрив Україна входить в десятку найбільших виробників у світі. Великотоварні господарства з великими посівними площами здійснювали правильну систему сівозмін і підтримували природну родючість ґрунтів. На півдні, у степовій зоні, зрошувалось більше 2 млн. га засушливих земель, ефективність використання яких була у 2-3 рази вищою у порівнянні з богарними. В Україні були сформовані і науково змодельовані потужності переробних підприємств та їх сировинних зон. Наприклад, до 1990 року функціонував найбільший у світі цукробуряковий комплекс, який включав 1600 тис. га посівних площ та мав щорічне виробництво 44 млн. т цукрових буряків, 192 цукрових заводи, які щорічно виробляли біля 6 млн. т цукру. Ефективність функціонування цукрових заводів визначалась періодом їх роботи: мінімум 40 діб, щоб підприємство було рентабельним, максимум – до 90 діб. При більшому періоді зберігання цукрових буряків вони втрачають цукристість, що різко зменшує ефективність їх переробки. При визначенні сировинних зон цукрових заводів враховувались площі посівів і середня урожайність цукрових буряків, транспортний чинник, мінімальна та максимальна даль-

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

23


н ау чные с татьи ність перевезення сировини, яка не перевищувала 20-25 км. Біля кожного цукрового заводу на відстані 1-1,5 км знаходились комплекси з відгодівлі бичків на м'ясо, які використовували як корм-жом. Таким же чином моделювались сировинні зони інших переробних підприємств: олійно-жирових, плодоовочеконсервних, виноробних та спиртогорілчаних, молокозаводів, м’ясокомбінатів та ін. Наразі були сформовані високоефективні елементарні агропромислові територіальні системи, на базі яких були утворені спеціалізовані АПК. Ефективність їх функціонування визначала рівень розвитку всього АПК України: забезпечувала мільйони робочих місць, бюджетні надходження, продовольчу і національну безпеку країни. Проведені в часи незалежності України реформи в АПК з метою перетворення її в розвинуту і процвітаючу країну дали зворотній результат, оскільки були здійснені непродумано і деструктивно, зокрема, великою помилкою, ми вважаємо, було знищення крупнотоварних господарств, як форми ефективного ведення сільського господарства, та ліквідація сировинних зон переробних підприємств. Багато з цих підприємств, не маючи сировини для переробки, збанкрутіли і були закриті. Наприклад, із 192 цукрових заводів, які діяли до 1991 р., зараз працює лише біля 60. Унаслідок цього десятки селищ міського типу і малих міст втратили основні джерела формування тут робочих місць, надходжень до місцевого бюджету та Пенсійного фонду і стали депресивними. Не маючи ринку збуту своєї продукції, зокрема обладнання і устаткування для подальшого функціонування цукрових заводів, збанкрутіли і були закриті такі заводи, як «Більшовик» у Києві, його філії в регіонах. Разом з цим були знищені сотні тисяч робочих місць, надходження до бюджету та Пенсійного фонду. Крім того, той же цукробуряковий комплекс мав велике комплексоутворююче значення для економіки України: зокрема розвитку машинобудування, хімічної промисловості, тваринництва, транспорту. Україна мала можливість щорічно вивозити 4 млн. т цукру, в тому числі в Середню Азію, звідки взамін поступала бавовна, на базі якої працювали 3 бавовняних комбінати і 10 бавовнопрядильних фабрик. Усе це сприяло формуванню сотень тисяч робочих місць. Зараз фінансових ресурсів для закупок бавовни немає, і її поставки в Україну різко скоротилися, одночасно зменшилися посівні площі і валові збори льону-довгунця та у зв’язку із значним зменшенням поголів’я овець – вовни. Усе це призвело до різкого скорочення вітчизняного виробництва бавовняних, лляних та вовняних тканин та виробів із них, частка яких становить лише третину відповідної продукції на ринку України. Із зменшенням поголів’я тварин різко скоротились обсяги сировини для взуттєвої промисловості та вітчизняного виробництва взуття, яке становить лише 3% на ринку України. Тому ринок легкої промисловості в Україні зайняла продукція підприємств Туреччини – 32%, Китаю – 15%, Польщі, Чехії та країн Балтії – 15%, Білорусі та Росії – 9%, тоді як частка вітчизняних товарів, у цілому, лише 13%. Якщо в 1990 році в легкій промисловості України було зайнято 750 тис. працівників, то у 2013 році лише 100-120 тис. осіб. Потрібно нагадати, що у 1990 р. в Україні працювало 29,5 млн. осіб, у тому числі 28,0 млн. осіб у працездатному віці, і з них майже 5 млн. осіб у сільськогосподарській і переробній ланці АПК. Дохідна частина бюджету України у 1990 р. становила біля 60 млрд. рублів, що по тогочасному курсу долара США (63 коп.) було еквівалентно більше 80 млрд. дол. США. У той же час унаслідок невдалих та деструктивних реформ дохідна частина бюджету України різко скоротилась і становить зараз менше 40 млрд. дол. США. Тому ідея руйнації колективних господарств, передача землі у приватну власність, створення дрібнотоварних господарств з низькою культурою та продуктивністю праці не витримує ніякої критики. Колективні господарства потрібно було трансформувати або в акціонерні кооперативи, або ж в агрофірми, зберігши не лише ефективну форму праці у сільському

24

господарстві, але й землю в загальнодержавній власності. Земля не є товаром, а Божим даром усьому народу, який на ній живе зараз і наступним поколінням, які тут народяться і будуть жити в майбутньому. Тому сучасні покоління не мають права забирати у наступних поколінь те, що належить їм по праву, по Божому закону. Землю потрібно зберегти у власності держави, тобто всього народу і спромогтися створити такі форми ведення та організації сільського господарства, щоб його розвиток був високопродуктивним, знову отримав комплексоутворююче значення для економіки країни, сприяв збереженню природної родючості наших найкращих у світі ґрунтів, а рента від використання землі направлялась на соціально-економічний розвиток регіонів і країни у цілому. Тому створення ринку землі ми вважаємо аморальним і небезпечним. Адже державна власність на землю є запорукою територіальної цілісності країни та її національної безпеки. Створення дрібнотоварних господарств, розбалансування всіх ланок АПК, свідчить про недостатню компетентність реформаторів, слабке розуміння ними особливостей агропромислової інтеграції, суті та дії економічних законів, а саме: закону концентрації, економії часу, вартості, продуктивності та ефективності. Дія закону попиту і пропозиції у зв’язку з різким скороченням виробництва сільгосппродукції вплинула на різке зростання цін на продовольчі товари. Виробництво сільгосптехніки і тракторів в Україні формувалось з урахуванням форм територіальної організації сільського господарства. Тому ця техніка не зовсім придатна, або ж не ефективна для використання в умовах дрібнотоварного виробництва сільгосппродукції, і потребує створення таких форм сільського господарства, які б відповідали вимогам сьогодення. При цьому дрібнотоварні господарства не здатні інвестувати виробництво сучасної сільгосптехніки і тракторів, а також мінеральних добрив і комбікормів. Державним органам для підтримки вітчизняного виробника слід було налагодити виробництво вітчизняних зернозбиральних комбайнів і тракторів, ринок яких в Україні є досить потужним. Натомість вони вдалися до закупівлі цієї продукції у фірм США, ФРН та Російської Федерації, що не можна вважати виваженою державницькою політикою. З метою зменшення втрат зернових їх період збирання повинен бути мінімальним. Для цього Україні потрібно 117 тис. зернозбиральних комбайнів, при наявній кількості їх у країні трохи більше 50 тис. одиниць, багато із яких уже морально і фізично застаріли. Це старі «Колоси» та «Ниви». А нових комбайнів американської фірми «Джон Дір» та німецьких «Кейс» і «Клаас» трохи більше 10 тисяч. Потрібна високоякісна вітчизняна техніка. За участі КБ знаменитого ракетобудівного заводу «Южмаш» було створено технологію виробництва високопродуктивних комбайнів «Славутич» (Херсон) і «Лан» (Олександрія). За участі білоруського об’єднання «Гомельсільмаш» на Херсонському машинобудівному заводі створено два ексклюзивних зразки зернозбиральних комбайнів «Скіф-290» та «Скіф-330», які за своїми виробничими характеристиками не поступаються кращим світовим зразкам. Окрім випуску нових «Скіфів» на «Херсонмаші» у кооперації з «Гомельсільмаш» створюється комбайн «КЗС-8», розрахований для збирання врожаю у малих та середніх фермерських господарствах. На Харківському тракторобудівному заводі (ХТЗ) можна використати технології танкобудівного заводу ім. Малишева і налагодити випуск досить висококонкурентних тракторів не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту. Таким чином, розвиток названих галузей машинобудування буде сприяти формуванню ринку металу, фарб, гумотехнічних виробів, шин, електротехнічних, радіотехнічних і електронних товарів, робочих місць, надходжень до бюджету і Пенсійного фонду. За відсутності у дрібнотоварних господарств можливостей для інвестицій, потрібні потужні державні, а можливо і зовнішні, інвестиції зацікавлених країн, наприклад, Казахстану, Узбекистану і ряду інших держав, які б забезпечили розвиток різноманітного сільгоспмашинобудування і тракторобудування в Україні.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и Мінеральні добрива, виробництво яких здійснює, в основному, приватний бізнес, при нездатності більшості дрібнотоварних сільгосппідприємств інвестувати їх розвиток, поставляються, в основному, на експорт, а не на українські поля. За останні два десятиліття значно змінилась структура посівних площ та зменшилися площі їх обробітку з 32 млн. га до 26 млн. га або на 6,0 млн. га, для порівняння, стільки орних земель має Великобританія, а Японія – взагалі 5 млн. га. Індивідуальні господарства віддають перевагу вирощуванню не трудомістких культур: зернових та соняшнику, посіви яких за період з 1990-го по 2013 р. зросли відповідно на 11,1% і на 208,7%. У той же час різко скоротились посіви трудомістких культур – цукрових буряків (у 5,7 рази) та кормових культур (у 5,2 рази). Такі структурні зміни вкрай негативно вплинули на загальні тенденції розвитку сільського господарства і всього АПК України. Зокрема, нічим не можна виправдати зростання посівних площ під соняшник (5,2 млн. га чи 19,7% усіх посівних площ), який виснажує ґрунти та значно зменшує їх родючість. При цьому олійно-жирові підприємства України не здатні переробити все соняшникове насіння, і значна його частина експортується в Туреччину та європейські країни Середземномор’я, які завдяки цьому зменшують у себе посіви цієї високо дотаційної культури. Це неприпустимо для України як цивілізованої країни. У зв’язку із різким зменшенням посівів кормових культур та цукрових буряків, які також давали значну частку кормів (жом і гичка) за період з 1990-го по 2013 р. загальні обсяги кормів в Україні скоротились відповідно із 103 млн. т до 35 млн. т. Це відчутно вплинуло на скорочення поголів’я в країні свійських тварин, особливо ВРХ (відповідно з 25,2 млн. до 4,65 млн. голів), свиней – із 19,6 млн. голів до 7 млн. голів, а також овець і кіз (9,0 млн. до 1,74 млн. голів) та птиці (265 млн. до 214 млн. голів). Відповідним чином за даний період виробництво м’яса (у забійній вазі) в Україні зменшилось із 4,36 млн. т до 2,2 млн. т, молока – із 24,51 млн. т до 11,38 млн. т, вовни – із 29,8 тис. т до 3,7 тис. т. І лише виробництво яєць дещо зросло – із 16,3 млрд. шт. до 19,1 млрд. шт. Це пов’язано з тим, що основу виробництва продукції птахівництва дають високомеханізовані великі птахофабрики, тоді, як виробництво м’яса і молока – малопродуктивні індивідуальні господарства з низькою культурою праці. Варто зазначити, що такі країни, як Японія і Італія, не маючи можливості (у силу об’єктивних причин) виробляти свої корми, на імпортних кормах

виробляють по 3,5 млн. т м’яса. Така ж ситуація і в Ізраїлі, де основною формою розвитку сільського господарства є прототипи колгоспів – високоефективні кібуци. Зменшення продукції тваринництва негативно вплинуло на розвиток і функціонування м’ясо- і молокопереробних підприємств, багато із яких без наявної сировини стали банкрутами і припинили свою діяльність. Насамперед, розвиток тваринництва і формування спеціалізованих тваринницьких АПК (м’ясопродуктового, молокопродуктового і птахопродуктового комплексів) є найважливішим чинником, який визначає ефективність функціонування АПК та в значній мірі забезпечує продовольчу безпеку країни. Для подолання багаточисленних проблем українського АПК необхідно: 1. Провести структурні зміни в АПК. Розробити науково обґрунтовану концепцію розвитку АПК на основі збалансування всіх його ланок. Створити ефективні форми ведення сільського господарства і управління ними. На добровільній основі об’єднати дрібнотоварні нерентабельні господарства в акціонерні кооперативи та агрофірми. 2. Прийняти закон про заборону перетворення землі в товар та її продажу. Надати державну підтримку всім формам ведення сільського господарства в тому числі великим фермерським господарствам з тим, щоб поряд з агрофірмами, акціонерними кооперативами підняти ефективність їх функціонування і зробити базою виробництва продовольчих товарів для населення, а також сировини для переробних підприємств. 3. Науково обґрунтувати і змоделювати потужності переробних підприємств, побудованих на новітніх технологіях, та їх сировинних зон. 4. Розробити програму вітчизняного розвитку галузей, що виробляють засоби виробництва для АПК. Налагодити виробництво такої сільгосптехніки, зокрема сівалок для посіву цукрових буряків, яка б забезпечила високий рівень автоматизації і механізації всіх виробничих процесів, які б дозволили різко скоротити трудомісткість вирощування багатьох сільськогосподарських культур. 5. Знайти та залучити до виробничого процесу внутрішні і зовнішні інвестиції для вирішення проблем в АПК України. 6. Розробити і втілити в життя загальнодержавну програму соціальноекономічного відродження сільської місцевості шляхом формування там високопродуктивних форм ведення сільського господарства, переробних підприємств, виробничої та соціальної інфраструктури, здійснення тут ефективної регіональної економічної політики із залученням для її вирішення органів місцевого самоврядування.

Література:

1. Андрійчук, В. Г., Зубець, М. В., Юрчишин, В. В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти[Текст] / В. Г. Андрійчук, М. В. Зубець, В. В. Юрчишин – К.: Аграрна наука, 2005. – 140с. 2. Андрійчук, В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку[Текст] /В. Г. Андрійчук– Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 216 с. 3. Гальчинський, А. С. Логіка регресу. Мораторій на землю – це відсутність системних уявлень про економіку[Текст]/ А. С. Гальчинський // День. – 2007. – №6. 4. Клюй, В. С. Як знищується агропромисловий комплекс України: (відкритий лист Президенту України Віктору Федоровичу Януковичу)[Текст]/ В. С. Клюй– Д.: Ліра, 2012. – 48 с. 5. Меєрс, В., Дем’яненко, С., Джонсон, Т., Зоря, С. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед: Збірник наукових праць[Текст] / В. Меєрс, С. Дем’яненко, Т. Джонсон, С. Зоря– К.: КНЕУ, 2005. – 172 с.

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

25


н ау чные с татьи УДК 368.5:361.1:368.04

Навроцький С.А. доктор економічних наук, д.е.н., головний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН

Пріоритетні напрямки розвитку страхового захисту у сільському господарстві в умовах економічної нестабільності

Приоритетные направления развития страховой защиты в сельском хозяйстве в условиях экономической нестабильности Priority directions of development insurance are defence in agriculture in the conditions of economic instability У роботі обґрунтовано нові наукові підходи до розкриття сутності страхового захисту у сільському господарстві на основі використання наукового інструментарію економічної теорії, філософії, фінансової науки, притаманних їм форм і методів пізнання. Здійснено критичний аналіз наукових поглядів, теоретичних течій і категорійних характеристик сільськогосподарського страхування визначено та охарактеризовано його функції в сучасних умовах. Розроблено пріоритетні напрямки удосконалення страхового захисту у сільському господарстві на основі обґрунтованого теоретикометодологічного базису та критичного аналізу існуючої вітчизняної та закордонної практики. В работе обоснованно, что страховая защита в сельском хозяйстве является специфической институцией стабилизирующей отношения между субъектами, которые порождаются двумя группами законов: законами природы и законами развития общества, чем ограждает жизнь людей и предприятия от катаклизмов, обеспечивая непрерывный процесс воспроизводства в сельском хозяйстве, путем образования страховых и резервных фондов, которые материализуются в товарной форме при покрытии вреда или убытков. Обоснованно раскрыта суть и значение функции обеспечения продовольственной безопасности, которая, реализуюясь посредством страховой защиты в сельском хозяйстве, обеспечивает поддержку с/х, позволяет избежать его изоляцию на уровне самодостаточного производства, и интегрированно вливается в мировую торговую систему, увеличив потоки продовольствия из регионов, имеющих излишки, в регионы, не имеющие их, гарантируя наличие и доступность продовольствия. The new scientific going is in-process reasonable near opening of essence of insurance defence in agriculture on the basis of the use of scientific tool of economic theory, philosophy, financial science, inherent to them forms and methods of cognition. The walkthrough of scientific looks, theoretical flows and categories descriptions of agricultural insurance is carried out certainly and his functions are described in modern terms. Priority directions of improvement of insurance defence are worked out in agriculture on the basis of reasonable comprehension of and methodical base and walkthrough of existent home and foreign practice. Ключові слова: страховий захист у сільському господарстві, сільськогосподарське страхування, сільськогосподарський сегмент страхового ринку, стандартний страховий продукт, взаємне страхування, самострахування, страховий захист сільськогосподарських підприємств. Ключевые слова: страховая защита в сельском хозяйстве, сельскохозяйственное страхование, сельскохозяйственный сегмент страхового рынка, стандартный страховой продукт, взаимное страхование, самострахование, страховая защита сельскохозяйственных предприятий. Keywords: insurance defence in agriculture, agricultural insurance, agricultural insurance market segment, standard insurance product, mutual insurance, insurance defence of agricultural enterprises.

Постановка проблеми

Ринкові трансформації в Україні визначили нову роль страхового захисту у сільському господарстві, обумовили зародження та розвиток національного сільськогосподарського сегменту ринку страхових послуг. Зміни у сільськогосподарському сегменті страхового захисту вітчизняної економіки були настільки стрімкими, що вони не завжди встигали отримувати достатнє наукове осмислення та вивчення. В результаті у вітчизняній страховій галузі стосовно страхового захисту у сільському господарстві накопичилися проблеми теоретичного, методологічного та прикладного характеру, без розв’язання яких неможливо забезпечити формування в Україні високоорганізованого та ефективного механізму страхування у сільському господарстві. Обґрунтування нових наукових підходів до розкриття сутності страхового захисту у сільському господарстві на основі використання наукового інструментарію економічної теорії, філософії, фінансової науки, притаманних їм форм і методів пізнання дало можливість довести, що вихідними чинниками, котрі обумовлюють сутнісні характеристики й скриті механізми саморозвитку сільськогосподарського сегменту страхових послуг та обумовлюють об’єктивну необхідність формування страхового захисту у

26

сільському господарстві, визначають його фінансову природу, сутність, тенденції та перспективи розвитку, є сільськогосподарське страхування і специфічні страхові послуги. Тому теоретико-методологічні підходи до вивчення страхового захисту у сільському господарстві мають базуватися, по-перше, на розкритті економічної природи та глибинної внутрішньої сутності сільськогосподарського страхування як фінансової категорії; по-друге, науковій інтерпретації сільськогосподарської страхової послуги як форми прояву категорії сільськогосподарського страхування в ринкових умовах. Такі підходи уможливлюють комплексне, системне вивчення інституційного формування страхового захисту у сільському господарстві та механізму його функціонування, забезпечуючи не лише теоретико-методологічні розробки, а й опрацювання конкретних методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення його транспарентності та ефективності. Окремі аспекти сутності та значення сільськогосподарського страхування, послуг, страхової діяльності і аграрного сегменту ринку страхових послуг як важелів формування страхового захисту у сільському господарстві знайшли своє відображення у працях західних вчених: Дж. Акерлофа, Д. Бланда, Д. Блекуелла, З. Боді, В. Берга, А. Вагнера, Р. Вестерфілда, О. Гагена, Дж. Глаубера, П. Годме, Ж. Діонна, Д. Джеффа,

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и Д. Кідуелла, Д. Кеслера, Р. Колба, Ф. Лиса, А. Манеса, Р. Мертона, П. Мюллера, В. Нордхауса, Д. Норта, Р. Петерсона, К. Пфайффера, С. Ру, Р. Родрігеса, С. Росса, А. Сміта, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, Р. Холлі, Г. Шмолера та ін. Серед вітчизняних учених та науковців ближнього зарубіжжя особливою значущістю для розвитку теорії та практики страхового захисту характеризуються роботи таких авторів, як В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.І. Барановський, В.А. Борисова, О.В. Віцин, Н.М. Внукова, К.Г. Воблий, О.Д. Вовчак, О.О. Гаманкова, Т.А. Говорушко, О.А. Гвозденко, А.Г. Гойхбарг, В.Б. Гомелля, К.О. Граве, Н.Б. Грищенко, В.І. Грушко, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненко, В.Р. Ідельсон, А.М. Залєтов, О.Д. Заруба, О.М. Зубець, М.С. Жилкіна, Ю. С. Коваленко, Є.В. Коломін, М.С. Клапків, Г.Г. Кірейцев, В.В. Корнєєв, В.П. Крюков, Л.А.Лунц, А.А. Мамедов, М.В. Мних, Л.В. Нечипорук, В.М. Опарін, Л.А. Орланюк-Малицька, С.С. Осадець, Ю.В. Пасічник, Р.В. Пікус, В.Й. Плиса, В.М. Потоцький, В.К. Райхер, Л.І. Рейтман, Т.А. Ротова, В.І. Серебровський, П.А. Стецюк, Д.С.Тулєнти, К.Є. Турбіна, Т.А. Федорова, В.М. Федосов, В.М. Фурман, А.В. Чупіс, В.В. Шахов, Г. Ф. Шершеневич, Я.П. Шумелда, Р.Т. Юлдашев та ін. Своїми фундаментальними ідеями, концепціями та пропозиціями вони збагатили економічну науку і сформували базис та визначили вектори новітніх, сучасних поглядів в дослідженнях визначеної проблематики. Потребує свого подальшого дослідження місце та роль взаємного страхування і ринку земельного страхування як складових фінансового сектора економіки країни. Залишаються не до кінця визначеними зміст функцій страхового захисту у сільському господарстві і статус товариств взаємного страхування. Вимагають перегляду підходи до класифікації страхових послуг з огляду на необхідність забезпечення прозорості та інформаційної відкритості сільськогосподарського сегменту страхового ринку. Більш ґрунтовного вивчення потребують процеси підвищення мотивації аграріїв до страхування, питання захисту економічної конкуренції взаємного страхування на ринку страхових послуг України, вимоги до забезпечення платоспроможності ТВС, чинники становлення та розвитку вітчизняної системи страхового захисту у сільському господарстві. Недостатньо розробленими, а, отже дискусійними, є питання галузевої складової теорії страхового захисту, впливу сучасної економічної думки на її формування. Невідповідність теоретико-методологічних засад існуючим вимогам сьогодення щодо забезпечення страховим захистом в умовам глобальної інтеграції, неадекватність страхового захисту вітчизняних сільськогосподарських підприємств в умовах глобальних природно-кліматичних та економічних кризовим явищам визначили напрями дослідження, тему дисертації, її зміст, мету, завдання, науково-методологічну та практичну значимість.

Методи дослідження

В основу дисертаційної роботи покладено загальнонаукові методи пізнання: діалектики та історизму, поєднання історичного та логічного – під час вивчення еволюції страхового захисту у сільському господарстві та становлення теорії сільськогосподарського страхування; методи наукової абстракції, індукції та дедукції та інші методи пізнання соціально-економічних явищ, об’єктів і процесів – для формулювання наукових положень і уточнення понятійного апарату щодо страхового захисту, страхування, страхової діяльності, страхових послуг, сільськогосподарського сегменту ринку страхових послуг; системного підходу – під час визначення засад функціонування сільськогосподарського сегменту ринку страхових послуг, розкриття механізму його дії, взаємозв’язку та взаємозалежності його окремих елементів, а також систематизації методів державного впливу на процеси, які при цьому відбуваються; аналогії та кількісного і якісного порівняння – щодо оцінювання інституціональної та галузевої структури вітчизняного сегменту ринку страхових послуг порівняно з ринками інших країн світу; екстраполяції – при апробації зарубіжного досвіду на вітчизняну практику; аналізу і синтезу, графічні методи дослідження, економіко-статистичні методи збору та обробки інформації, зокрема вибіркові дослідження, групування, статистичні порівняння абсолютних та відносних величин, експертні оцінки – у процесі аналізу стану ринку сільськогосподарських послуг України та тенденцій його розвитку. Поєднання як загальнонаукових, так і специфічних методів досліджень (зокрема, статистичних методів, опису й порівняння, моделювання, абстрагування тощо) дозволило обґрунтувати доцільність запровадження страхової системи сільського господарства з державною підтримкою, галузевих стандартів щодо діяльності суб’єктів сільськогосподарського сегменту ринку страхових послуг. Теоретико-методологічні підходи до вивчення страхового захисту у сільському господарстві мають базуватися, насамперед, на розкритті еко-

w w w.u krb i z n. c om

номічної природи та глибинної внутрішньої сутності сільськогосподарського страхування як фінансової категорії; а також на науково обґрунтованій інтерпретації сільськогосподарської страхової послуги як форми прояву категорії сільськогосподарського страхування в ринкових умовах. Такі підходи уможливлюють комплексне, системне вивчення інституційного формування страхового захисту у сільському господарстві та механізму його функціонування, забезпечуючи не лише теоретико-методологічні розробки, а й опрацювання конкретних методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення його прозорості, доступності та ефективності. Віддаючи належне доробку учених у цій сфері, слід зауважити, що подальшого поглиблення потребує погляд на страховий захист у сільському господарстві як на фінансово-економічну категорію зі специфічним суспільним призначенням, особливими функціями та роллю, котрі визначають й обумовлюють характер глибинних внутрішніх процесів розвитку сільськогосподарського сегменту страхового ринку. В результаті дослідження з'ясовано, що дефініція «страховий захист у сільському господарстві», як власне «страховий захист» в страховій науці і практиці не мають усталеного визначення. «Страховий захист у сільському господарстві» ототожнюється із страховим продуктом (товаром, послугою), страховим відшкодуванням, потребою в створенні резервних фондів, резервними фондами держави (матеріальними і грошовими) тощо. Аналіз застосування поняття «страховий захист у сільському господарстві» дозволив зробити висновок, що дефініція «страховий захист у сільському господарстві» використовується: – як синонім сільськогосподарського страхування – система економічних відносин, що має на меті утворення за рахунок внесків підприємств, організацій і громадян страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, що спричиняють внаслідок настання страхових ризиків; – як синонім послуги з надання прямого страхування і перестрахування – трансфер ризик�� (можливого збитку) від однієї сторони (страхувальника) іншій стороні (страховикові), при якому страховик зобов'язується виплатити страхувальникові (чи іншим особам, призначеним страхувальником, або іншим особам від імені страхувальника) певну суму грошей (чи покрити якісь витрати, або і те, і інше) при виникненні збитку від непередбачуваної (випадкової) події впродовж періоду, за який страхувальник сплачує страховий внесок страховикові. В ході дисертаційного дослідження встановлено, що в умовах переходу України до ринку відбувалася трансформація поняття «страховий захист у сільському господарстві». До початку ринкових перетворень у вітчизняній страховій науці «страховий захист» розглядали як систему економічних відносин з попередження, подолання, локалізації руйнівних наслідків стихійних і інших лих, а також по відшкодуванню завданого збитку. Поняття «страховий захист» було дуже широким і охоплювало не лише власне страхові фонди, що формуються методом страхування, тобто за рахунок внесків фізичних і юридичних осіб, але і загальнодержавні (централізовані) резервні фонди, децентралізовані страхові резерви, що утворюються у сільськогосподарських підприємствах, а також сімейні заощадження населення. У дисертації це визначення «страхового захисту» прийняте за традиційне, оскільки, хоча воно і застаріло, економічні відносини, які воно охоплювало, є об'єктивними і такими, що потребують окремого вивчення. Трансформація поняття «страховий захист у сільському господарстві» пояснює існування різних підходів до його визначення в сучасній вітчизняній страховій літературі. Основними характеристиками страхового захисту у сільському господарстві є: – страховий ризик (мікроекономічний аспект страхового захисту); – страховий інтерес (цивільно-правовий аспект страхового захисту); – фінансовий механізм страхового захисту (бухгалтерський і податковий аспект страхового захисту); – зовнішні ефекти (макроекономічний аспект страхового захисту). Страховий ризик визначається як прогнозований збиток об'єкта страхування в результаті настання страхової події. У дослідженні запропоновано розглядати страховий ризик як сукупність ризикових обставин. Обґрунтовано, що ризиковими обставинами є сукупність страхових подій і видів збитку, на випадок настання яких придбавається страховий захист. Це дозволило розробити матрицю ризикових обставин, що представляє інтерес з точки зору структурного аналізу ризиків і розробки стандартних страхових продуктів. Чітка позиція по відношенню до загальної (теоретичної) категорії страхування дозволяє перейти до визначення її прикладної складової – страхового захисту сільськогосподарського підприємства. Саме це поняття є термінологічною основою для подальшого дослідження механізму формування страхового захисту майнових ризиків сільськогосподарських підприємств.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

27


н ау чные с татьи Слід зазначити, що термін «страховий захист сільськогосподарського підприємства» зустрічається в літературі істотно рідше, ніж термін «страхування» і, як правило, відрізняється деякою однобічністю і обмеженістю. Дослідження сільськогосподарського ризику через застосування теорії динамічного хаосу дозволило більш об'єктивно розкрити його характеристики і здійснити їх класифікацію для практичного застосування з різними складовими сільськогосподарського підприємства та аспектами побудови страхового захисту (табл. 1). Таблиця 1

Класифікація ризиків у діяльності сільськогосподарського підприємства

Критерій групування Види ризиків Зовнішні ризики Область виникнення Внутрішні ризики Майнові ризики Сфера інтересів підПідприємницькі (фінансові) ризики приємства Ризики відповідальності Тривіальні ризики Допустимі ризики Ступінь впливу Критичні ризики Катастрофічні ризики Ризики, що покриваються зовнішніми страховими можливостями підприємства (самострахуванням) Способи організації Ризики, що покриваються внутрішніми страховими можливостями підприємства страхового захисту Ризики, що покриваються страхуванням (страховими можливостями підприємства (самострахуванням))

Виявлення ризиків сільськогосподарського підприємства, їх групування і кількісна оцінка є одним із складових елементів (основ) побудови страхового захисту підприємства, що багато в чому визначає ступінь і параметри використання зовнішніх і внутрішніх страхових можливостей господарства. Розкриття суспільного призначення страхового захисту у сільському господарстві, його внутрішніх якостей та рис, функцій та ролі дало змогу сформулювати таке визначення цієї специфічної фінансово-економічної категорії: «Страховий захист у сільському господарстві є специфічною інституцією, котра стабілізує відносини між суб'єктами, що породжуються двома групами законів: законами природи і законами розвитку суспільства, чим убезпечує життя людей та підприємства від катаклізмів, забезпечуючи безперервний процес відтворення у сільському господарстві, шляхом утворення страхових та резервних фондів, котрі матеріалізуються у товарній формі при покритті шкоди або збитків». Встановлено, що сільському господарству щорічно в наслідок настання несприятливих природно-кліматичних умов наносяться збитки на суму 850-1500 млн. грн., що складає 0,06-0,11% від ВВП. Проте сільськогосподарські підприємства не охоче використовують страховий захист. Про що свідчить питома вага страхових премій і страхового відшкодування у ВВП, яка відповідно складає 0,006% і 0,005%. Тоді як цей показник у розвинених країнах сягає 6-7%. Сільське господарство передає лише біля 3% ризиків, а у країнах з розвиненою ринковою економікою професійні страховики приймають на відповідальність до 95% сільськогосподарських ризиків. Із 444 страхових компаній на сільськогосподарському сегменті страхового ринку працює 15-17, а стабільно страхує урожай біля 10 компаній. Рівень збитковості по сільськогосподарському страхуванню у 2012 не перевищував 40%, проти нормативного показника 60-70%. Оскільки у 2009-2011 роках в бюджеті не передбачувалась стаття витрат на компенсацію страхових премій, це призвело до зниження суми зібраних премій і застрахованої площі сільськогосподарських культур (рис. 1). У 2011 році урожай застраховано на 769,55 га. Сума зібраних платежів склала 133,5 млн. Сума страхових виплат за договорами страхування на

Рис. 1. Динаміка об’ємів страхових премій, виплачених страхових субсидій1 і кількості договорів по сільськогосподарському страхуванню, 2005-2014 рр.2

28

період осінь-зима 2010/2011 рр. склала 19,2 млн. грн., рівень виплат досяг 70,54%. Загальний об’єм ринку страхування сільськогосподарських культур в Україні в 2009-2011 роках можна оцінити на рівні 510-770 тисяч гектарів застрахованих площ і 42-134 мільйонів гривень страхової премії. Не дивлячись на відносно сприятливі погодні умови, за останні 2-3 роки для вирощування сільськогосподарських культур, страхові компанії компенсували збитки виробникам біля 3 мільйонів гривень. Рівень виплат по страхуванню озимих культур склав 28,67% по договорах страхування у 2009 році порівняно до 2010 зменшилась. У процесі дослідження виявлено, що сума зібраних премій складає 90-100 мільйонів гривень за сезон. Всього на весняно-літній період зазвичай укладається близько 1600-1800 договорів страхування. Середній страховий тариф складає приблизно 3,5%, але по окремих культурах середні тарифи дещо вищі (соняшник – 3,55%, кукурудза – 4,2%, цукровий буряк – 3,6%, ярий ячмінь – 5,3%, соя – 4,6%). Невисокі страхові тарифи обумовлені тим, що по заставних посівах, зазвичай, укладаються договори страхування з безумовною франшизою на рівні 40-50%, що забезпечує тільки компенсацію катастрофічних збитків. Особливістю 2012 року стало те, що Аграрний фонд проводив форвардні закупівлі зерна, але лише у тих виробників, хто застрахував посіви зернових культур. Договори страхування, стандартні для усіх страховиків, за програмою форвардних закупівель склали близько 50% від загального сільськогосподарського страхового портфеля. Незважаючи на високі рівні франшиз (40-50%) страхування заставних посівів і посівів за програмою форвардних закупівель було реальним. З’ясовано, що за останні роки спостерігалася посушлива погода, в деяких регіонах дощів не було по 40-60 днів із стійким високим температурним фоном. Найбільш низькі рівні врожайності були зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях. На деяких полях фактична врожайність склала всього 5-7 центнерів з гектара. Фактична врожайність в окремих випадках була нижча 40-45% від рівня застрахованої врожайності, відповідно за договорами з франшизою в 50% страхувальники виплат майже не отримали, хоча збитки деяких господарств наближалися до катастрофічних рівнів. За останні 4 роки в Україні впроваджуються нові страхові продукти, в яких франшиза не застосовується. Замість франшизи в договорах використовується страхове покриття. За допомогою страхового покриття при укладенні договору обмовляється страхова сума з урахуванням частини ризику, яка залишається на відповідальності страхувальника. Страхування з страховим покриттям використовується у більшості країн (США, Канада, Іспанія та ін.), оскільки такі договори є більш сприятливими для страхувальників. Починаючи з 2012 року планується поновлення програми субсидування щодо компенсації сплаченої частини страхової премії, за договорами страхування сільськогосподарських культур. Принципи цієї програми відповідають світовій практиці. Практично усі страховики, що займаються страхуванням сільськогосподарських ризиків в Україні, перестраховуються на світовому ринку перестрахування в основному у Швейцарії і Німеччині, інколи у Польщі і Росії. Незначна частина ризиків перестраховується на внутрішньому перестраховому ринку. Це дозволяє стабілізувати сільськогосподарський сегмент страхового ринку і забезпечити гарантії стосовно страхових позовів сільськогосподарських. Відособлення майнових видів страхування в сільській місцевості пов’язане з трьома специфічними особливостями: стосовно об’єктів, які страхуються, формою страхування і специфікою ризиків. Слід відзначити, що раніше теоретичне обґрунтування необхідності державного обов’язкового сільськогосподарського страхування зазвичай базувалося на високому ступені об’єктивних ризикових обставин, які властиві аграрному виробництву. У наукових працях багатьох авторів страхування розглядалося як інструмент, за допомогою якого нібито можна протистояти стихійним силам природи і досягти збалансованості в розвитку сільського господарства і суміжних з ним галузей. Сільськогосподарське страхування і, зокрема, його найважливіша підгалузь – страхування урожаю, має бути направлено лише на компенсацію 1 У 2012 році передбачалось виділити 70 млн. грн. під озимі зернові, фактично сума страхових субсидій, як кредиторська заборгованість перед сілгоспвиробниками, склала 88,6 тис. грн. 2 Дані за 2005-2009 роки сформовані за договорами страхування укладеними у календарний рік, за 2010-2012 – по андеррайтинговому року. Дані 2013-2014 року є прогнозними і розкривають тенденцію розвитку сільськогосподарського страхування за умови відновлення державної програми субсидування страхових премій у розмірі 150 млн. грн.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и збитку самого селянина. Страхове відшкодування, яке він може одержати в неврожайний рік, надасть йому можливість вирішити, принаймні, два завдання. По-перше, виконати свої фінансові зобов’язання перед своїми партнерами в тій мірі, в якій ставилося первинне завдання зробити це за рахунок продажу виробленої продукції. По-друге, сільський товаровиробник буде в змозі придбати насіневий фонд і необхідні матеріально-технічні засоби для наступного року, і таким чином відтворювальний цикл рослинництва не перериватиметься. Проведене дослідження теоретичного обґрунтування сільськогосподарського страхування дало можливість сформулювати визначення: «Сільськогосподарське страхування – це комплексний вид майнового страхування. Його підгалузями є страхування урожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, страхування тварин та земель сільськогосподарського призначення. Ці об’єкти опосередковано охоплюють страхування доходу сільськогосподарських товаровиробників». Основними ознаками, які дозволяють включити окремі підгалузі в клас сільськогосподарського страхування, є властиві їм специфічні страхові ризикові обставини і зв’язок переважаючої частини сільськогосподарських об’єктів з живою природою, а земля є і засобом і предметом виробництва. Здійснений аналіз дав можливість виділити чотири функції сільськогосподарського страхування: функцію страхового захисту; попереджувальну функцію; акумуляційну функцію; забезпечення продовольчої безпеки. Функція забезпечення продовольчої безпеки, яка реалізуючись через страховий захист у сільському господарстві, забезпечує підтримку сільського господарства, дозволяє уникнути його ізоляції на рівні самодостатнього виробництва та інтегровано влитися в світову торговельну систему, збільшивши потоки продовольства з регіонів-надлишків до регіонів-нестач, гарантуючи наявність та доступність продовольства. Реалізація цієї функції на державному рівні визначає захищеність вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від реалізації цілої низки страхових ризиків, гарантуючи їм рентабельність виробництва стратегічної сільськогосподарської продукції, населенню країни – достатнє харчування, а в екстремальних умовах уникнення голоду. На основі критичного осмислення теоретико-методологічних та методичних аспектів сучасної парадигми страхового захисту у сільському господарстві розроблено, із врахуванням ефективності, корисності та страхових можливостей галузі, моделі її захисту на рівні сільськогосподарських підприємств. У відповідності до поставленої мети дослідження сформульовано поняття «модель страхового захисту сільськогосподарського підприємства»: модель страхового захисту сільськогосподарського підприємства – це певний спосіб (схема) формування страхового захисту, що характеризується наявністю, а також умовами застосування і взаємозв’язку елементів страхових можливостей сільськогосподарського підприємства. Оптимізація страхового захисту сільськогосподарського підприємства має сприяти вибору найкращого варіанту організації (моделі) страхового захисту для певних умов (об’єктів, ризиків) конкретного господарюючого суб’єкта із застосуванням цих моделей для забезпечення стабільності їх функціонування. Оптимізаційні процедури першого рівня фактично зводяться до вирішення принципового питання форми організації страхового покриття

ризику: трансфер (передача) ризику – страхування, утримання ризику – самострахування або відмова від страхування. Другий рівень оптимізаційних процедур (у рамках визначеної на першому рівні оптимальної форми покриття ризиків) передбачає визначення раціональних принципів і параметрів побудови моделей страхового захисту сільськогосподарських підприємств. Метою цього рівня є виявлення оптимальних умов залучення страхових можливостей, покликаних забезпечити мінімізацію витрат і втрат сільськогосподарських підприємств (у рамках конкретної моделі страхового захисту) при збереженні необхідного рівня надійності покриття ризиків. При його побудові враховувалися два основні варіанти організації збільшеного початкового резервування: • варіант 1 – збільшене резервування на початку страхового періоду (у обсязі середньомісячних внесків) з подальшим рівномірним внесенням залишку обсягу коштів самострахування; • варіант 2 – збільшене резервування на початку страхового періоду (у обсязі середньомісячних внесків) з подальшим резервуванням залишку коштів в нормативному обсязі (таким чином, дата внесення останнього внеску зміщується на більш ранній термін). При формуванні фонду самострахування доцільно використати збільшене первинне резервування в обсязі (як мінімум) одноразового резервування з внесенням залишкової частини внесків до фонду самострахування в нормативному розмірі і порядку. Це дозволяє досягти найбільш раціональної організації фонду за критеріями надійності і фінансової ефективності. Інші варіанти формування фонду самострахування або відрізняються надмірним рівнем витрат (наприклад, одноразове первинне резервування, для якого тривалість періоду вилучення коштів тривалості страхового періоду), або не забезпечують надійного покриття ризиків (наприклад, рівномірне резервування при нерівномірному розподілі збитків). В результаті дослідження суті страхового захисту у сільському господарстві було встановлено, що еволюція страхового захисту відбувається за п'ятьма основними напрямками: розширення спектру страхованих подій; розширення спектру і розміру страхованих збитків; зміна фінансового механізму; розширення спектру стандартних страхових послуг; становлення взаємного страхування. З’ясовано, що страхування земель – це специфічна сфера страхування, де поки немає розробленого для практичного застосування механізму реалізації страхових відносин. Ґрунтуючись на дослідженні можливості компенсації збитків і фінансуванні землевідновлювальних робіт шляхом організації страхування земель сільськогосподарського призначення, розроблено методологічні основи страхування сільськогосподарських угідь. Ефективне функціонування і розвиток страхового захисту у сільському господарстві зумовлюється його цілісністю, наявністю взаємного і комерційного страхування. Будучи альтернативою комерційного сільськогосподарського страхування та імпульсом його розвитку, взаємне страхування створить умови гармонізованої самоорганізації сільськогосподарського сегменту страхового ринку, забезпечить реальний страховий захист і застосування еластичних страхових тарифів, сприятиме збільшенню ємкості страхового ринку та реалізації стратегічного значення страхування в розвитку страхового захисту сільськогосподарських підприємств.

Література:

1. О��лашок-Малицкая Л.А. Методологические аспекты исследования страхового рынка Украины.// Финансы. – № 11, 2004. 2. Кузнецов Б.Л. Введение в экономическую синергетику – Наб. Челны: Изд-во КамПИ, 1999. с. 274-275. 3. Бережной Г.В., Парадигма творческого менеджмента в условиях неопределенности и риска// Управление риском. 2004. № 3. 4. Зернов А. В. Система регулирования страхования и ее совершенствование // Страховое дело, 2004. №4. 5. А.П. Коваль. Л. В. Брызгалов. Саморегулирование на страховом рынке. Финансы. 2003. № 4 - с. 42. 6. Капица С.П., Курдюмов СП., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. М.: Наука, 1997. 7. Осипов Ю.М. Философия хозяйства. М.: «Юристы». 2001. 8. Управление риском. 2003. № 3. - С. 5. 2. 9. Бережнов Г.В. Парадигма творческого менеджмента в условиях неопределенности и риска. Управления риском, 2004. № 3. С. 50. 10. Гаманкова, О.О. Ринок страхових послуг України, методологія, практика: монографія / О.О. Гаманкова. – К.: КНЕУ, 2009. – 283, [1] с. 11. Соколинский В.М., Минчев Д.Ю. Феномен глобализации: надежды и сомнения. Финансовый бизнес, 2004. № 3. С. 53. 12. Туленты Д.А. Что поможет развитию российского страхования? - Издательский дом «СТРАХОВОЕ РЕВЮ» - джерело htth://inrevu/FAVORIT/ART_33/ art33.htm.

w w w.u krb i z n. c om

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

29


н ау чные с татьи УДК 338.431.2

Елена Альшанова, заместитель директора Департамента животноводства Министерства аграрной политики и продовольствия Украины

Особенности формирования спроса на страховые услуги в животноводстве Украины Особливості формування попиту на страхові послуги у тваринництві України Features of formation of demand for insurance services in livestock Ukraine

Поскольку наиболее важным заданием на сегодняшнем этапе является оценка спроса на страховые продукты в животноводстве, то нами было проведено анкетирование аграриев. С этой целью была разработана анкета, состоящая из 42 вопросов, которые охватывали различные аспекты управления рисками предприятиями животноводства, в том числе – с использованием страховых услуг. Анализ полученных даннях показывает, что в Украине сложилась уникальная ситуация с точки зрения использования страховых услуг в животноводстве: при наличии предпосылок их использования ни аграрии, ни представители страхового рынка не проявляют достаточной инициативы для развития этого вида страхования. Соответственно, в дальнейшем необходимо стимулировать как спрос на эти услуги со стороны производителей, так и выработку привлекательных страховых продуктов со стороны финансовых учреждений. Оскільки найбільш важливим завданням на сьогоднішньому етапі є оцінка попиту на страхові продукти у тваринництві, то нами було проведено анкетування аграріїв. З цією метою була розроблена анкета з 42 питань, які охоплювали різні аспекти управління ризиками підприємств у тваринництві, у тому числі – з використанням страхових послуг. Аналіз отриманих даних показує, що в Україні склалася унікальна ситуація з точки зору використання страхових послуг у тваринництві: за наявності передумов їх використання ні аграрії, ні представники страхового ринку не виявляють достатньої ініціативи для розвитку цього виду страхування. Відповідно, у подальшому необхідно стимулювати як попит на ці послуги з боку виробників, так і розробку привабливих страхових продуктів з боку фінансових установ. Since the most important task at present is to assess the demand for insurance products in the livestock, we conducted a survey of farmers. For this purpose, a questionnaire was designed, consisting of the 42 questions that cover various aspects of risk management of livestock enterprises, including - using of insurance services. Analysis of the obtained data shows that in Ukraine the unique situation in terms of the use of insurance services in animal husbandry is observed: despite presented prerequisite to use them, neither the farmers no the representatives of the insurance market do not show sufficient initiative for the development of this type of insurance. That is why, in the future it is necessary to stimulate the demand for these services from the producers and the production of attractive insurance products from financial institutions. Ключевые слова: страхование, страховой продукт, риск-менеджмент, аграрный сектор, сельское хозяйство, животноводство. Ключові слова: страхування, страховий продукт, ризик-менеджмент, аграрний сектор, сільське господарство, тваринництво. Keywords: insurance, insurance products, risk management, agriculture, agriculture, animal husbandry.

На современном этапе своего развития Украина столкнулась с целым рядом острых вызовов в экономической сфере, которые угрожают в краткосрочной перспективе резким снижением ее конкурентных позиций в глобальном мире. Следует признать, что внедряемая на протяжении более чем двух десятилетий экономическая модель все чаще обнажает свои главные недостатки – в первую очередь диспропорции в отраслевой структуре украинской экономики. Безудержная государственная поддержка традиционных для нашей страны экспортно-ориентированных отраслей – металлургии и химии – позволила в какой-то мере решить ряд важных экономических и социальных проблем в начале ХХІ века. Но при этом было потеряно время для проведения стратегически важных экономических реформ и сформирован чрезвычайно высокий уровень зависимости украинской экономики от тенденций мировых сырьевых рынков. Только в последнее время можно говорить о существенных качественных и количественных изменениях, которые выявляются в снижении роли традиционных отраслей за счет, в первую очередь, агросектора. Стоит отметить, что такие позитивные изменения во многом следует рассматривать в контексте процессов на уровне глобальной экономики. В последние несколько лет проблема обеспечения продовольствием населения мира превратилась в одну из наиболее острых. Это существенно повысило

30

привлекательность инвестиций в сельское хозяйство, эффективность хозяйственной деятельности аграриев. Некоторые изменения в подходах государственного регулирования аграрного сектора в Украине, позитивные глобальные тренды позволили отечественным производителям буквально за несколько лет существенно улучшить свои показатели как на глобальном, так и на внутреннем рынках (табл. 1). Таблица 1 Динамика развития сельского хозяйства Украины 2003 г.

2012 г.

Изменение 2012-2003

38 007,0

15 9679,0

+12 1672

12,6

20,5

+7,9

Производство зерновых культур, тыс. т.

20 233,9

46 216,2

+25 982,3

Производство мяса, тыс. т.

2 629,4

3 120,9

+491,5

3,42

13,4

+9,98

Показатель Производительность труда на 1 работника, грн. Рентабельность производства, %

Доля экспорта продукции растениеводства, %

Источник: составлено на основе данных Государственной службы статистики Украины

В то же время для украинского аграрного сектора присущи и сложные проблемы: 1. Отсутствие эффективной рыночной инфраструктуры, что значитель-

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


на у ч н ы е с тать и но усложняет процессы ценообразования, способствует возникновению краткосрочного дефицита определенных видов продукции и т.п. 2. Доминирование с точки зрения большинства основных показателей растениеводства над животноводством. 3. Недостатки в государственной политике поддержки агросектора, ограниченность ее инструментария. 4. Слабый приток инноваций в сельское хозяйство, ориентация мелких производителей на использование традиционных устаревших технологий и методов. 5. Неопределенность в системе земельных отношений, отсутствие политического и общественного консенсуса по этому вопросу, что «выводит» часть земель сельскохозяйственного назначения из экономического оборота. Все указанные недостатки отображаются и на аграрном страховании. Большинство украинских ученых отмечают, что на современном этапе развитие агрострахования является одной из приоритетных задач как для государства, так и непосредственно для участников рынка1, 2.

производителей животноводческой продукции в Украине. Всего в анкетировании приняло участие 519 предприятий всех без исключения регионов Украины. Наибольшее количество респондентов зафиксировано в Винницкой, Житомирской, Одесской, Харьковской областях, наименьшее – Луганской и Николаевской областях. Минимальное количество респондентов в одном регионе – 12 предприятий, максимальное – 58 предприятий, среднее значение – 20 предприятий. Таким образом, результаты такого опроса однозначно отображают текущую ситуацию с управлением рисками в отечественном животноводстве, а также его дальнейшие перспективы. На финансовую деятельность в аграрном секторе влияют различные факторы, в том числе, организационно-правовая форма предпринимательства, размер предприятия, его продуктовая ориентация. Предприятияреспонденты по некоторым из этих критериев распределились следующим образом (рис. 1 и рис. 2). Фермерские хозяйства

В растениеводстве все же можно говорить о медленном, но неуклонном увеличении использования страховых продуктов. Так, в 2012 году компаниями-участниками Аграрного страхового пула было заключено 632 договора страхования, а площадь застрахованных посевов зерновых составила 173 тыс. га. В то же время в животноводстве случаи использования страхования в целях риск-менеджмента единичны и не имеют системного характера. Естественно, что существующая ситуация требует исправления, поскольку зарубежный опыт однозначно свидетельствует о важности страхования для развития именно животноводства. Но любые изменения должны базироваться на научно обоснованных подходах, которые способны значительно увеличить их результативность. Возникает во��рос о базовых предпосылках развития страхования в животноводстве Украины. На наш взгляд их несколько:

Рис. 1. Организационно-правовые формы хозяйствования предприятий-респондентов

• во-первых, большое количество хозяйств, которые работают в животноводстве; • во-вторых, отсутствие как опыта использования страховых продуктов в животноводстве, так и опыта страхования рисков в животноводстве у представителей страхового рынка. Именно поэтому наиболее важным заданием на современном этапе является оценка спроса на страховые продукты в животноводстве. Это, на наш взгляд, создаст возможность для разработки наиболее приемлемых для аграриев страховых продуктов. С этой целью была разработана анкета, состоящая из 42 вопросов, которые охватили различные аспекты управления рисками предприятиями животноводства, в т. ч. – с использованием страховых услуг. В целом все вопросы анкеты поделены на шесть основных блоков: 1. Характеристика предприятия.

Рис. 2. Распределение предприятий-респондентов по видам выращиваемых животных

2. Риски в деятельности аграрного предприятия. 3. Система управления рисками предприятия. 4. Взаимодействие предприятия со страховиками. 5. Спрос на страховые услуги. 6. Роль государства в управлении рисками в аграрном секторе. Какие преимущества использования выделенных блоков вопросов? В первую очередь это возможность самим аграриям оценить различные аспекты риск-менеджмента. Весомое преимущество – охват наиболее важных для Украины рыночных факторов, которые влияют на риски в животноводстве, и использование различных методов управления ими, в том числе – связанных с государственной поддержкой сектора. Сразу отметим, что данный опрос вызвал высокий интерес среди

1 Залетов А. Проблемы и перспективы развития аграрного страхования в Украине/ А. Залетов // Финансовые услуги. – 2012. – № 4. – С. 20-21. 2 Паращак О. В аграрний сектор повертаються державна підтримка та компенсації/ О. Паращак // Страхова справа. – 2012. – № 3. – С. 28-30.

w w w.u krb i z n. c om

Кроме того, отметим, что крупные предприятия функционируют в основном в птицеводстве, тогда как при выращивании остальных видов животных доминируют мелкие и средние предприятия. В целом приведенные выше данные релевантны основным характеристикам животноводства в Украине. В рамках одной статьи довольно сложно охарактеризовать весь спектр полученных ответов на вопросы анкеты. На наш взгляд, в первую очередь необходимо отметить следующее: 1. Большинство предприятий указали, что за последнее время (три последних календарных года) поголовье животных или осталось на прежнем уровне (± 5%), или незначительно увеличилось. В целом такие тенденции характерны для всего украинского животноводства – темпы роста основных показателей значительно ниже, чем в растениеводстве и не отвечают требованиям ни внутреннего сегмента, ни глобального рынка. Этот вывод подтверждается также тем фактом, что лишь незначительная часть предприятий (10-15% в зависимости от подотрасли) осуществляли в указанный период экспортную деятельность. Таким образом, для дальнейшего роста животноводства в Украине необходимы качественные изменения во всей произПод п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

31


н ау чные с татьи

Рис. 3. Факторы увеличения практики использования страховых продуктов в животноводстве Украины

водственной цепочке, в том числе – за счет использования более современных методов управления рисками. 2. Оценивая влияние различных видов риска на свою деятельность, предприятия-респонденты указали, что наиболее значимыми для них являются: • природно-климатические риски – 88,5% положительных ответов; • макроэкономические риски – 76,5% положительных ответов. Другие виды рисков несущественно влияют на деятельность большинства предприятий. Среди природно-климатических рисков производителями выделяются заболевания и падеж животных, а также ухудшение кормовой базы в результате снижения уровня производства в растениеводстве. Стоит особо отметить, что абсолютное большинство респондентов указывают на деструктивное влияние государственной политики на экономические тенденции в целом и состояние аграрного сектора в частности. К сожалению, нужно признать, что за двадцать с небольшим лет реформ государство не выработало эффективного подхода к регулированию этой сферы. 3. Большинство предприятий не применяют многие возможности рискменеджмента – управление рисками используется фрагментарно, преимущественно крупными предприятиями. Это касается как страхования, так и других финансовых услуг, с помощью которых можно оптимизировать риски, например, факторинг. Полученные результаты свидетельствуют, что при наличии довольно существенных рисков в своей деятельности украинские животноводы не имеют возможности, а очень часто и желания использовать современные инструменты риск-менеджмента.

В то же время большинство респондентов указали, что при определенных условиях они будут пользоваться услугами страховых компаний (рис. 3). Привлекает внимание лидерство в ряду других факторов позиции «Появление привлекательных страховых продуктов». Именно этот факт свидетельствует о том, что в среде предприятий животноводства Украины сформировался устойчивый спрос на страховые продукты, который, по ряду причин, не удовлетворяется представителями страхового сектора. Так, большинство предприятий-респондентов отметили, что: • они за последние три года самостоятельно не осуществляли мониторинг страхового рынка Украины с целью выявления привлекательных для себя страховых продуктов; • к ним не обращались представители страховых компаний с предложениями страховых продуктов для страхования рисков в животноводстве; • в специализированных изданиях им не встречалась реклама страховых продуктов в сфере страхования рисков в животноводстве. В заключение можно сделать вывод, что в Украине сложилась уникальная ситуация с точки зрения использования страховых услуг в животноводстве: при наличии предпосылок их использования ни аграрии, ни представители страхового рынка не проявляют достаточной инициативы для развития этого вида страхования. Соответственно, в дальнейшем необходимо стимулировать как спрос на эти услуги со стороны производителей, так и выработку привлекательных страховых продуктов со стороны финансовых учреждений. Только таким образом можно в течение довольно короткого промежутка времени активизировать взаимодействие страховиков и животноводов Украины.

Література:

1. Залетов А. Проблемы и перспективы развития аграрного страхования в Украине/ А. Залетов // Финансовые услуги. – 2012. – № 4. – С. 20-21. 2. Паращак О. В аграрний сектор повертаються державна підтримка та компенсації/ О. Паращак // Страхова справа. – 2012. – № 3. – С. 28-30.

32

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


+38 (044) 456-71-84 +38 (095) 801-98-31 www.insconf.com e-mail: sellerway@at.ua

Международная конференция участников страхового рынка

Уважаемые дамы и господа, коллеги, друзья! Организационный комитет Конференции имеет честь пригласить на

IV Международную конференцию участников страхового рынка которая пройдет с 15 по 21 сентября 2014 года. Место проведения: Spice Hotel & Spa, 5*, Белек, Турция Организатор: Ассоциация «СТРАХОВОЙ БИЗНЕС» Формат конференции: практическая (проведение пленарных заседаний и двусторонних встреч)

Общая тематика конференции:

«Страховая отрасль в условиях глобальных изменений»

В ходе конференции будут затронуты вопросы: - законодательства, налогообложения, регулирования страхового рынка; - системные риски страхового рынка и управление ими; - формирования актуального страхового продуктового ряда и улучшения качества обслуживания клиентов; - страхования как инструмента для решения социальных задач и другие вопросы. Приглашены: - представители государственных регулирующих органов, - участники страхового рынка Украины, дальнего и ближнего зарубежья. Программа конференции предусматривает плодотворную работу, развлекательную и экскурсионную программы. Приглашаем высказывать пожелания о вопросах и темах, рассмотрение которых было бы интересным для Вас. Если Вы хотите выступить на конференции с докладом, просьба заблаговременно связаться с организаторами любым удобным способом. Регистрация участников проводится on-line на сайте конференции www.insconf.com

Ждем Вас на конференции!


А г рар ный рын ок Ук ра ин ы

Что нужно не забыть сделать тем, кто уже застраховал урожай В

ы заключили договор агрострахования, предварительно убедившись, что страховая компания имеет соответствующую лицензию, и что все данные в акте осмотра площади сельскохозяйственных культур зафиксированы правильно. Застраховать урожай не означает, что теперь можно расслабиться и пустить все на самотек. Наоборот, после заключения договора у вас появляются определенные обязательства, которые необходимо строго выполнять. Если вы нарушите эти обязательства, то при наступлении страхового случая вам ничего не заплатят, и все ваши страховые взносы станут неплохим подарком для страховой компании. Итак, о чем всегда необходимо помнить при страховании аграрных рисков?

♦ Тщательно выполняйте все условия договора Сельскохозяйственное страхование – это особый вид страхования, так как его объекты являются биологическими формами в состоянии развития. Засуха, наводнения, град, морозы, избыточная влажность и насекомые-вредители – все это природные факторы, которые могут вызывать в агробизнесе значительные производственные потери, и от которых бизнес просто обязан финансово защититься. Но помните: то, что для вас победа (имеется в виду безпроблемное получение страховой выплаты), для страховой компании – растраты, которых она всячески хочет избежать. Обязательства страхователя аграрных рисков перед страховщиком, как правило, заключаются в более высоких требованиях к уходу за посевами, ростками и готовыми культурами, а также

подразумевают необходимость документации о состоянии посевов на начальном этапе и на всех переходных этапах роста и развития культур. Необходимо также заранее (или по факту случившегося) уведомлять страхователя о значительных изменениях в обстоятельствах, которые прямо или косвенно влияют на объект страхования. Чтобы не дать страховщикам повод уличить вас в недобросовестном исполнении обязательств по договору, необходимо, как минимум: • своевременно уплачивать страховые взносы и премии; • соблюдать любые указанные в договоре страхования сроки; • соблюдать требования агротехники по возделыванию застрахованных полевых площадей.

♦ Проводите обязательные мероприятия по защите объекта страхования Что касается самих застрахованных растений, то важно не забывать делать следующее. 1. Регулярно обследовать площади посева или хранения сельскохозяйственных культур: • защита озимых культур (своевременное внесение необходимых удобрений, пестицидов и гербицидов с соблюдением предписанных норм); • своевременная мелиорация; • выполнение всех норм и стандартов по выращиванию и хранению объектов, подверженных трансформации. 2. При смене обстоятельств, которые имеют существенное влияние на степень страхового риска, уведомить страхователя в течение трех дней, после чего провести совместный осмотр посевов и составить соответствующий акт.

34

3. По завершении посевных мероприятий страховщику необходимо представить карту полей и данные о посевах (расположение на поле, сорт, вид культуры, данные по площадям посева и др.). 4. После окончания каждой стадии развития озимых и яровых культур предоставлять данные по количеству семян и внесенных удобрений, а также информацию о сертификации семян и мелиоративных мероприятиях и т. д. Все важные условия и требования четко прописаны в договоре страхования. Любая из страховых компаний может выдвигать разные требования, поэтому, заключив договор с новой страховой компанией, нельзя действовать «по старой памяти». Внимательно изучите все пункты нового договора и соблюдайте их. Тогда при наступлении страховых случаев все вопросы можно урегулировать быстро и без головной боли.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г ра р ны й р ы нок У к раи н ы

♦ Фиксируйте все изменения Обычно страховыми случаями при многорисковом страховании считаются: • вторичные болезни посевной растительности; • образование грунтовой корки; • эпифитотия; • селевые потоки; • утрата семян (в случае выдувания, выпаривания, вымерзания, разрыва корневой системы и утрата при застои талой воды); • засуха; • лавина; • ледяная корка; • длительные дожди и наводнения; • массовое размножение разного рода вредителя. Любой из вышеперечисленных случаев требует уведомления

w w w.u krb i z n.c om

страховой компании в письменной форме с возможностью фиксации факта получения сообщения (предпочтительно – заказным письмом или обычной почтой с датой штампа). Такое уведомление должно быть отправлено не позднее, чем через три рабочих дня с момента обнаружения частичной или полной утраты урожая, цветковых почек или многолетних насаждений. Соблюдение этих правил, а также выполнение условий конкретного страхового договора позволит вам чувствовать себя увереннее. Кроме того, если вы добросовестно выполняли все, что положено по договору, и можете это доказать соответствующими документами, а страховая компания отказалась платить, можно будет подавать в суд, не боясь проиграть.

Рекомендации предоставлены компаний Baker Tilly Ukraine

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

35


А г рос траховани е в ук ра ин е

Рынок агрострахования Украины в 2013 году Ключевые данные рынка агрострахования В 2013 году система агрострахования Украины и процессы оценки агрорисков претерпели существенных изменений по сравнению с практикой 2011-2012 годов. Напомним, что в июле 2012 года в Украине был принят закон о страховании сельскохозяйственных рисков с государственной поддержкой, который оказался достаточно мощным стимулом к изменениям на рынке.

Структура рынка агрострахования Украины На сегодня 84% рынка Украины – компании-члены Аграрного Страхового Пула («Доминанта», «Страховые Гарантии», «Брок­ бизнес», «Украинская Аграрно-Страховая Ком­ п­ания»). 16% рынка Украины — компании, развивающие добровольное и банковское (залоговое) агрострахование («ИНГО Украина», «АСКА», «ПЗУ Украина», «Оранта», «Оранта-Сич», «Провидна»). К началу марта 2014 года 16 компаний получили лицензии на осуществление страхования рисков в сельском хозяйстве на территории Украины. На рынке присутствуют компании, имеющие лицензии на ведение агростраховой деятельности, но не проявляющие активности на рынке. Андеррайтинговые данные по компаниям «Агрополис», «Статус», «Украинский Страховой Дом», «Финист», «Прогресс», «Доминант», «Безопасность» не предоставлялись. Ранее активные на рынке СК «Княжа» и СГ «ТАС» отказались развивать сегмент агрострахования в 2013 году. Андеррайтеры по сельскохозяйственным рискам этих компаний перешли работать в другие компании на рынке, более активные в сегменте агрострахования. СК «Оранта» заявила о намерении повторно подать документы для получения лицензии на агрострахование.

Справка Исследование, подготовленное консалтинговой компанией «Агроиншуранс Интернешнл», базируется на данных, предоставленных 8 страховщиками («АСКА», «ИНГО Украина», «ПЗУ Украина», «Оранта», «Доминанта», «Страховые Гарантии», «Брокбизнес» и «УАСК»), которые в 2013 году обслуживали более 98% рынка агрострахования в Украине. СК «Провидна», как одна из компаний-лидеров рынка агрострахования Украины в 2011-2012 годах, данные за 2013 год не предоставляла. Однако аналитикам известно, что данная компания в 2013 году страховала сельскохозяйственные риски в небольших объемах, по сравнению с предыдущими годами. Это связано с несколькими важными факторами в работе компании: в 2013 году у компании отсутствовала лицензия на осуществление агрострахования и прошла смена руководства, что также отразилось на ее деятельности в сельскохозяйственном секторе.

В 2013 году общая сумма собранных премий страховыми компаниями по договорам агрострахования составила 135 384 775 грн. ($16,52 млн., по курсу на начало 2014 года 8,2 UAH/USD). Сумма собранных премий по рынку показала незначительный рост, в определенной мере из-за снижения средней ставки премии по рынку за 2013 год (3,1%). Такая невысокая средняя ставка премии объясняется тем, что компании, активные в сегменте добровольного агрострахования, продолжали конкурировать в цене, снижая собственные тарифы, а залоговые посевы аграрии обычно страховали по договорам мультириска с безусловной франшизой на уровне 50%, что обеспечивало низкий тариф (3,5%), предоставляя компенсацию только катастрофических убытков. Компаниями заключено 1 722 договора страхования по зерновым и масленичным культурам, выращиваемым в Украине. Договоры по страхованию животных традиционно составили менее 5% суммы собран-

ных премий и существенного влияния на показатели рынка не имели. Страховые компании, участники данного исследования, суммарно выплатили возмещений по договорам страхования в размере 13,082 млн. грн. Средняя убыточность рынка агрострахования в 2013 года составила 9,7%. Однако необходимо отметить, что средняя убыточность по программам АСП составила 6,9%, а среди компаний в добровольном сегменте – 24,5%. Из общей суммы собранных премий (135,4 млн. грн.) на рынке за 2013 год 114,2 млн. грн. ($13,9 млн.) обеспечено сборами по программам, которые координируются АСП. В долевом выражении это составило 84% существующей реальной емкости рынка агрострахования в Украине. В 2013 году продолжалась тенденция конкуренции между страховщиками по ставкам премий (ценовая конкуренция) в сегменте добровольного агрострахования. Также наблюдалась конкуренция в качестве предоставляемых страховых услуг.

Аналитика рынка агрострахования Украины Рынок агрострахования в 2013 году по сравнению с данными 2011-2012 годов показал незначительный рост. Стоит отметить, что объем застрахованных площадей оказался самым высоким за последние 5 лет (879 тыс. га), а по сравнению с 2012 годом – вырос на 20% (150 тыс. га).

36

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г р ос т ра хова ни е в у к раи н е Технические показатели по страхованию сельхозкультур за 2013 год Общая сумма ответственности страховщиков по договорам страхования на рынке ��краины составила 4,394 млрд. грн., что на 22% больше показателя 2012 года. Эти данные являются очень важными для проекта развития рынка в будущем, так как объем ответственности страховщиков ежегодно увеличивается, что в свою очередь ведет к росту сумм собранных премий и развитию новых программ агрострахования. Общие сборы премий в 2013 году составили 135,4 млн. грн., что на 5 млн. грн. больше, чем в 2012 году. Показатель убыточности рынка в 2013 году оказался самым низким за последние 8 лет, чему в большой мере способствовали благоприятные погодные условия во всех регионах Украины. Наивысший уровень убыточности зафиксирован в СК «ИНГО Украина» (34,7%), а наименьший – в СК «Доминанта» (1%) и СК «ПЗУ Украина» (1,2%).

Данные страховых компаний по агрострахованию за 2013 год На графиках предоставлены результаты работы страховщиков по основным показателям их деятельности в долевом распределении по рынку: договорам страхования, застрахованным площадям, суммам собранных премий и выплаченным возмещениям по заявленным убыткам. Лидерами рынка по количеству заключенных договоров стали СК «Доминанта» (344 договора), «УАСК» (289 договоров) и «Страховые Гарантии» (272 договора). В 2012 году СК «УАСК» также была лидером по количеству договоров страхования с/х культур на рынке (648 договоров). По застрахованным площадям лидерами рынка выступили СК «Страховые Гарантии» (157,3 тыс. га), СК «Доминанта» (154,0 тыс. га) и «ПЗУ Украина» (137,9 тыс. га). Необходимо отметить, что первые две компании являются членами АСП, а СК «ПЗУ» представляет добровольный сегмент рынка агрострахования Украины. Лидерами по сборам премий на рынке в 2013 году стали СК «Доминанта» (36,992 млн. грн.), СК «УАСК» (27,729 млн. грн.) и СК

«Страховые Гарантии» (27,297 млн. грн.). Все компании-лидеры – члены АСП. Лидером рынка по выплатам стала СК «ИНГО Украина» (4,042 млн. грн.). Некоторые участники рынка также показали относительно высокий уровень выплат: СК «Брокбизнес» (3,875 млн. грн.) и СК «Страховые Гарантии» (3,015 млн. грн.).

Выводы Несмотря на отсутствие государственной поддержки, рынок агрострахования продолжает развиваться. 16 страховых компаний проявляют интерес к данному сегменту рынка страхования, десять из которых активно работали в 2013 году. В то же время следует отметить, что в 2013 году рынок приобрел четкую сегментацию. Это системная работа по государственным программам форвардных закупок (84% рынка) обеспечивается компаниями – членами АСП («Доминанта», «Брокбизнес», «Страховые Гарантии» и «УАСК»); и развитие добровольного агрострахования («ИНГО Украина», «ПЗУ Украина», «АСКА», «Провидна» и «Оранта-Сич»). Наиболее вероятно, что в 2014 году эти компании продолжат лидировать на рынке. Основными предпосылками лидерства указанных страховых компаний в ближайшие годы являются: – наличие развитой сети офисов в регионах; – внедрение простых и понятных аграриям программ агрострахования; – развитие существующей системы единого андеррайтинга в других сегментах рынка агрострахования для снижения затрат на администрирование договоров страхования; – наличие и расширение штата выделенных андеррайтеров по агрострахованию; – расширение работы с категориями средних и мелких производителей сельскохозяйственной продукции; – развитие программ сотрудничества с государственными организациями, реализующими национальные проекты по развитию сельского хозяйства (на примере программ форвардных закупок с/х продукции).

По материалам Агроиншуранс Интернешнл

Результат деятельности страховых компаний – членов Аграрного страхового Пула в 2013-2014 гг. по программе форвардных закупок Аграрного фонда В период осень 2013 г. - весна 2014 г. страховые компании члены Аграрного страхового Пула заключили 677 договоров страхования урожая зерновых и технических культур. Сумма ответственности страховщиков составила 1,7 миллиарда гривен, при этом сумма собранных страховых премий составила более 55 миллионов гривен. Урожай сельскохозяйственных культур застрахован на общей площади более 361 тысяч гектаров. Особенностью весеннего периода 2014 года является раннее возобновление вегетации озимых культур. Первые обзоры были проведены 17.03.2014 года в Херсонской области, тогда как в 2013 году осмотры начались в первой декаде апреля. Условия перезимовки 2013/2014 сложились намного лучше, чем зимой 2012/2013. По результатам перезимовки страховщикам было заявлено о повреждении посевов озимых на общей площади 637,66 га. По результатам осмотров поврежденных посевов признаны погибшими 258,66 га. По состоянию на 28.05.2014 страховые компании уже выплатили возмещение в общей сумме 272 тысячи гривен. Весной 2014 года передстраховые обзоры ранних зерновых культур были проведены на площади свыше 287 тысяч гектаров. Осмотры были проведены в максимально сжатые сроки (1,5 месяца) с целью обеспечения эффективного сотрудничества между сельскохозяйственными товаропроизводителями, Аграрным фондом и страховыми компаниями – членами Пула. По результатам осмотров состояние более 95% осмотренных площадей оценивается как хорошее и удовлетворительное.

ww w.u krb i z n.com

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

37


А г рос траховани е в ре г ион а х

Проект Концепции развития агрострахования «обкатывается» по областям Украины Изменения на законодательном уровне позволят в полной мере реализовать Концепцию развития системы страхования с/х продукции в Украине. Как и каждому проекту документа такого высокого уровня, проекту Концепции уготовано серьезное испытание обсуждением. Этот документ проходит апробирование во всех регионах страны. К участию в круглых столах привлекаются представители местных органов власти, страховщики, сельхозпроизводители, журналисты всех регионов.

А

грарный страховой пул проводит широкомасштабную информационную кампанию, которая охватывает 13 областей. Большую помощь в ее реализации оказывает Проект Международной финансовой корпорации (IFC, Группа Всемирного банка) «Развитие агрострахования в Украине». В рамках этой кампании в Украине были проведены областные круглые столы. 11 июня в Тернополе состоялась презентация проекта Концепции развития системы страхования сельскохозяйственной продукции в Украине. В своем выступлении перед аудиторией, которая состояла из страховщиков, сельхозпроизводителей и журналистов, эксперт Проекта IFC Роман Колибаба напомнил, что Украина остается в зоне рискованного землепользования. Среди основных рисков, которые вызывают потерю урожая сельскохозяйственных культур, Роман Колибаба назвал погодные условия (58%), болезни (17%), сорняки (15%) и вредители (10%). Эти данные, по его словам, подтверждают, что «агрострахование должно стать неотъемлемой частью аграрного бизнеса». Конечно, если он не живет одним днем. Концепция призвана повысить требо-

38

вания к страховщикам. Прежде всего, они должны позаботиться о собственной ликвидности и платежеспособности. Иначе сельхозпроизводители будут не слишком им доверять, не будут считать нужным страховать у них свою продукцию. Другое требование к страховщикам – они обязаны использовать стандартные страховые продукты, если осуществляют страхование сельскохозяйственной продукции как условие предоставления аграриям отдельных видов государственной поддержки и дотации. Иные варианты в данном случае не предусматриваются. Третье требование – страховые компании, входящие в состав Пула, в его рамках создают страховой фонд покрытия катастрофических рисков. К необходимости развития региональной инициативы привлек внимание эксперт Проекта IFC Игорь Дудка. Он заверил, что идеи, которые генерирует Киев, – это хорошо, но недостаточно для стабильного развития отечественного агрострахового рынка. Ведь не все сельхозпроизводители знают о возможностях агрострахования и его преимуществах. Отсюда и незначительный их спрос на услуги страховщиков.

«Вес Концепции увеличится, если возрастет информированность аграриев относительно потребности в агростраховании и его положительном влиянии на их бизнес». Тернопольское обсуждение проекта Концепции, по утверждению его организаторов, было первым из запланированных. В ближайшее время они пройдут в Одессе, Полтаве, Сумах, Херсоне, Львове, Виннице, Житомире, Кировограде, Черкассах, Ровно, Хмельницком и Киеве. По поводу такой информационной кампании, которая, по существу, приобретает общенациональный масштаб, Оксана Вандоляк сказала: «Нам важно обменяться мнениями с сельхозпроизводителями, страховщиками и представителями местных органов власти, а главное – услышать их предложения с тем, чтобы максимально улучшить окончательный вариант Концепции и тем самым максимально удовлетворить страховые потребности всех участников агрострахового рынка». Полтавский выбор был также не случаен. В своем выступлении замдиректора Департамента агропромышленного развития Полтавской ОГА Иван Филоненко подчеркнул, что заниматься земледелием на

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


А г р ос т ра хова н и е в рег и о н ах Полтавщине рискованно. Проблема кроется в погоде. Согласно официальным данным, 4 тыс. га на Полтавщине не выдержали нынешней зимовки, на 16 тыс. га озимые были существенно повреждены. Не только полтавские сельхозпроизводители сегодня имеют большие претензии к качеству агрострахования и к работе страховых компаний в целом. Отдельные из них не очень стремятся завоевать доверие аграриев – это и невыгодные условия страхования, и завуалированные условия договоров (без юридической подготовки в них не разобраться), и существенное завышение стоимости услуг. На этом сосредоточили свое особое внимание участники полтавского круглого стола. Заместитель директора полтавского отделения страховой компании «Провидна» Лилия Василенко убеждена, что договоры страхования должны быть унифицированы. Сегодня сельхозпроизводители просто не знают, какой страховой компании отдать предпочтение и можно ли ей доверять. Директор полтавского филиала страховой компании «Брокбизнес» Ольга Тимощук подтверждает, что аграрии все еще настороженно относятся к страховщикам. Но такое недоверие является взаимным. Страховщики также с опаской смотрят в сторону сельхозпроизводителей. Непременным условием Концепции является государственная поддержка, оказываемая аграриям, которая и должна быть застрахована. В своем выступлении Виталий Самарский отметил: «что государственная копейка, направленная на развитие АПК, должна быть защищена гарантированным страховым покрытием. Для этого мы планируем создать Фонд защиты от катастрофических рисков». 2 июля такой круглый стол состоялся в Хмельницком. В течение 3 последних лет в сельском хозяйстве Хмельнитчины наблюдаются положительные изменения. За это время объем валового производства вырос более чем на треть. Наибольший рост за трехлетний период получило рас-

ww w.u krb i z n.com

тениеводство. Но несмотря на то, что в целом регион относится к зоне устойчивого земледелия, ежегодно тут происходят природные катаклизмы, которые приводят к гибели сельхозкультур. Из-за капризов природы банкротятся хозяйства. Однако с рынка уходят не только сельхозпредприятия, которые до этого едва сводили концы с концами, но и такие, которые жили на собственные прибыли, занимались расширением своего производства. Сегодня потребность в страховании становится насущным вопросом. Хмельницкий круглый стол стал одним из наиболее продуктивных мероприятий по вопросу усовершенствования проекта агростраховой Концепции. Нынешнее агрострахование, по словам эксперта Проекта IFC Романа Колибабы, преимущественно сориентировано на сельхозпроизводителей, обрабатывающих крупные земельные площади. Мало кто смотрит в сторону малоземельных фермеров, никто совсем не обращает внимания на тех, кто обрабатывает по несколько гектаров. Ведь иметь с ними дело экономически невыгодно. В ближайшем будущем в Украине появятся фермы семейного типа. Они будут создаваться на основе личных крестьянских хозяйств, которые выживают исключительно за счет обработки земельных паев. Отдельная проблема, на которой за­­ острили внимание участники круглого стола, касается договорного разнообразия. На сегодня каждая СК разрабатывает собственные договоры страхования. В них они максимально учитывают свои бизнесинтересы, а вот интересы сельхозпроизводителей часто игнорируют или отображают не в полной мере. Договоры страхования необходимо унифицировать, максимально учитывая интересы обеих сторон. На заседании хмельницкого круглого стола прозвучало немало и других предложений. В частности, было высказано мнение о введении минимально возможных страховых тарифов, что позволит избежать демпинга на рынке агрострахования.

Предлагалось также установить минимально допустимые суммы, не предусматривающие перестрахования. Большое значение также отводилось потребности активизировать страхование в животноводстве. При Министерстве аграрной политики и продовольствия Украины уже создана рабочая группа, главная задача которой состоит в усовершенствовании проекта агростраховой Концепции. Во время такой работы в обязательном порядке будут приняты во внимание все предложения, выдвинутые в регионах Украины. Круглые столы в регионах Украины закончились принятием большого количества предложений. Подводя итоги круглых столов, отметим, что сегодня нужна реанимация субсидированного агрострахования, в котором особенно заинтересованы сельхозпроизводители и страховщики, и которое способно существенно поднять уровень агрострахования в стране.

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

Национальный пресс-клуб «Украинская перспектива»

39


А г рос траховани е в ре г ион а х

Агрострахование подстраивается под потребности сельхозпроизводителей

У

ровень агрострахования в нашей стране уже в ближайшее время может, как минимум, удвоиться. Это станет возможным при условии, если будет принята Концепция развития системы страхования сельскохозяйственной продукции. Такое мнение высказал вице-президент Союза сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов Украины, руководитель фермерского хозяйства «Муравский шлях», что на Харьковщине, Виталий ЛЬВОВ.

?

– Как восприняли сельхозпроизводители проект Концепции?

– Вопрос агрострахования очень важен для развития аграрного сектора Украины. Но, к сожалению, этот серьезный вопрос у нас очень медленно продвигается. Одна из причин – недостаточная поддержка вопроса на законодательном уровне. Принятый Закон Украины «Об особенностях страхования сельскохозяйственной продукции с государственной поддержкой» оброс уже достаточно большим количеством нормативных актов. Закон создал определенную структуру агрострахования в нашей стране. Однако сейчас, когда уже накоплен определенный опыт, необходима срочная реализация комплексных мер на государственном и общественном уровне, которые ускорят развитие агрострахования, повысят его востребованность агропроизводителем и ответственность страховых компаний.

когда аграрий в страховом случае оставался ни с чем. Доверие надо завоевывать. Страховые компании должны бороться за клиента, проводить серьезную информационную, разъяснительную работу. А государство должно четко регламентировать правила работы на этом рынке и контролировать их исполнение.

?

– Проект Концепции предполагает, что госпомощь, оказываемая сельхозпроизводителям, должна страховаться. Может ли это привести к удорожанию этой помощи, и захотят ли аграрии пользоваться ею?

?

– Сейчас сельхозпредприятие страхуется на добровольных условиях. Но если оно берет кредит в банке, то там требуют обязательного страхования. Ведь в залог идут посевы, чаще всего – озимой пшеницы. А она находится в зоне риска. Раньше государство давало прямые дотации сельхозпроизводителям, и для их получения также необходимо было застраховаться. Но в бюджете–2014 практически нет такой поддержки. Вряд ли она будет и в 2015 году. Согласно нашему законодательству, если производство сельскохозяйственной продукции фермера составляет 75% и более, он имеет право находиться на специальной форме налогообложения. К примеру, я продаю на 100 тыс. грн. пшеницу, которую вырастил, и 20% НДС перечисляю на спецсчет. Эти деньги не уходят государству, я их могу использовать на приобретение средств защиты растений, на оборотные средства, даже на зарплату. Это непрямая поддержка государства, и она очень существенная. В целом по Украине, по оценкам специалистов, она составляет 10 млрд. грн. в год. Без такой непрямой поддержки наше сельское хозяйство было бы не только неконкурентоспособным, но и вообще нормально не развивалось бы.

– К сожалению, в Украине вообще существует недоверие к бизнесу, в особенности к страхованию. Почему фермеры не очень доверяют страховщикам? Очень часто возникали ситуации,

?

?

– Действительно ли в создаваемой системе агрострахования учитываются интересы аграриев?

– Здесь необходимо учитывать баланс интересов трех субъектов. Во-первых, интерес товаропроизводителей. И это все частный бизнес. Вторая составляющая – страховые компании. Это также бизнес-структуры. А вот третья, главная составляющая – государство с его законами, регуляторными актами, нормативами. Именно оно обеспечивает «правила игры». Думаю, в этой триаде все должны работать на равных условиях. Только в этом случае будет обеспечен общий успех.

– У нас в стране отсутствует доверие сельхозпроизводителей к страховщикам. Как этот вопрос будет решаться в новых условиях?

40

– Удастся ли сегодня возродить механизм субсидированного агрострахования?

– Для эффективной работы механизма агрострахования государству необходимо предусмотреть ее прямую поддержку. Украина имеет очень большие климатические риски и некоторые другие, например, ценовые, которые для фермера иногда являются самыми страшными. В прошлом году, когда мы только собрали урожай пшеницы, цена за 1 тонну продовольственной пшеницы 3-го класса была на уровне 1250-1350 грн. А в апреле-мае она подскочила до 2700 грн., то есть в 2 раза. Я уже не говорю о рисках колебания валютного курса доллара, который в этом году привел к удорожанию весенней посевной на 20-30%.

?

– На кого больше рассчитан проект Концепции агрострахования?

?

– Как принятие Концепции скажется на развитии агрострахования в Украине?

– Наше законодательство и фискальная политика не делают различий относительно малых или крупных сельхозпредприятий. Однако крупные агрохолдинги, имеющие 50 тыс. и больше гектаров, это, как правило, транснациональные компании, которые преимущественно решают все свои риски через зарубежные страховые компании. Поэтому фактически агрострахование направлено на малые и средние фермерские хозяйства, которые имеют от ста до нескольких тысяч гектаров земли. Именно они наиболее уязвимы по отношению к различным рискам и нуждаются в защите.

– Я думаю, что в течение 2-4 лет мы можем достичь охвата агрострахованием 10-12% рисков. Это было бы очень существенно. Украина подвержена большим климатическим рискам и, к сожалению, не только им. Справедливо претендуя на роль мирового лидера по производству сельхозпродукции, мы никоим образом не можем пренебрегать агрострахованием. Так что надо работать.

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Роман НЕЧИПОРУК

Финансовые услуги


р е к ла м а

Актуальность прогнозирования ценовых тенденций зернового и масличного комплекса в Украине Каждый аграрий ставит перед собой две основные задачи: вырастить продукцию с высокой урожайностью, а затем правильно ее реализовать. Как правило, вопросу реализации сырья уделяется недостаточно времени. Сразу после уборки урожая возникает проблема: что хранить, а что сегодня продать для привлечения оборотных средств? Какие риски ожидаются в будущем? Такие финансовые инструменты, как фьючерсы и опционы, которые позволяют спланировать финансовый год и широко используются в развитых странах уже десятки лет, в Украине на сегодня недоступны. Остается физический рынок. Предложения по покупке сырья поступают ежедневно. Но адекватны ли они? Оценен ли рынок? В кампании 2013/2014 после резкой девальвации гривни, и еще до того, какие принимались решения? С 1997 года французская компания Offre et Demande Agricole (ОДА) (спрос и предложение в сельском хозяйстве) помогает принимать праКандидат с/г наук, керівник відділу науки і маркетингу ТОВ «Презенс технолоджи» Віталій Оверченко В технологіях виробництва польових культур затрати на системи захисту і удобрення сягають 65-70% від собівартості продукції. Якщо із системою захисту в багатьох агрономів склався баланс між ефективністю і економічністю, то набагато складніше в системі удобрення. На ринку з’являються все нові і нові препаративні форми добрив (нано-, хелатні- та інші). Усі макро- та мікроелементи, що вносяться, направлені на покращення метаболізмів у рослині і, як наслідок, на збільшення урожайності. Але основний метаболізм – фотосинтез, який залежить і від інших природних факторів. Це сонячна радіація і СО2. Якщо з ФАР все зрозуміло, то збільшення концентрації СО2 у приґрунтовому шарі повітря збільшує інтенсивність фотосинтезу і зменшує транспірацію. Сьогодні на ринку добрив з’являються препарати, які направлені на збільшення концентрації СО2 безпосередньо в листовій пластині і дають можливість збільшити продуктивність с/г рослин на 12-19%.

42

вильные и практичные решения. Основателем компании является фермер, который работал на фьючерсной бирже и владел опытом анализа рынка сырья. Сегодня филиалы Offre et Demande Agricole открыты в Великобритании, Польше и с 2011 года – в Украине. Украинский рынок с/х сырья влияет на мировой рынок и наоборот. Мы сегодня анализируем 6 основных культур – пшеницу, кукурузу, ячмень, подсолнечник, рапс и сою. Это экспортные культуры, которые связаны с внешними рынками. Мы ежедневно фокусируем внимание на потенциале производства основных странэкспортеров, уровне потребления, законодательных нормах (использование биоэтанола или биодизеля), погодных условиях в основных зонах производства, экономических показателях стран и на позициях инвестиционных фондов. ОДА обладает своими собственными математическими моделями, моделями урожайности, имеет свой собственный отдел разработок и исследований. В итоге, мы имеем представление о предстоящем движении рынка по различным культурам. Новая интернет-платформа дает возможность пользоваться аналитикой рынка, а также стратегиями продаж, которые аргументируются специалистами Украины и Франции. Безусловно, в интернете существует огромное множество информационных источников по рынкам, в том числе и бесплатных. Но они не дают оценки влияния того или иного фактора, не фильтруются по значимости и не подкрепляются моделями и опытом аналитиков. Крупные компании, холдинги, экспортеры имеют свои отделы аналитики, но нередко поль-

зуются альтернативным мнением. К тому же, производитель не может позволить себе иметь команду специалистов для наблюдения за рынком. В текущем году после девальвации гривни следовало хранить то сырье, которое активно идет на экспорт. К примеру, кукуруза в Украине в закупочных ценах пережила и рост мирового рынка, и девальвацию гривни. С ячменем такая тенденция прослеживалась слабее, т.к. спрос на экспорт был в разы меньше. Рынок сои следовал тенденциям рынка CBOT (США), но с логичной задержкой в тенденциях. В середине апреля, когда гривня особенно сильно просела по отношению к доллару, внутреннему рынку сои потребовалось несколько недель на интегрирование девальвации в закупочные цены. В текущей же кампании уже сегодня можно сделать ставку на продовольственную пшеницу, т.к. в связи с обильными осадками в Украине, Румынии и Болгарии доля мукомольного зерна сократится и ценовой разрыв между фуражом и продовольственной пшеницей должен увеличиться. Таким образом, если есть необходимость в пополнении оборотных средств, лучше с момента уборки реализовать часть фуража (ячмень или фуражную пшеницу). Мы наблюдаем падение рынка зерновых культур в связи с отличными перспективами урожая в Европе (более 140 млн. тонн), России (по данным ОДА – 51 млн. тонн) и Украине (20,8 млн. тонн). К тому же, в США, первом производителе кукурузы, началась стадия ее цветения. Операторы рынка по всему миру сконцентрировали свое внимание на состоянии кукурузы. В случае засухи в течение

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


рек лама

месяца в «кукурузном» поясе цены могут мгновенно и существенно вырасти на весь зерновой комплекс (пример 2012 года, когда за месяц «сгорело» 60 млн. тонн кукурузы). Но сегодня состояние посевов в США – наилучшее за 20 лет, и запас влаги на высоком уровне. Таким образом, США могут собрать более 350 млн. тонн. Это еще один фактор, который остается под пристальным наблюдением в июле месяце.

Все элементы, влияющие на рынок, сжато и в доступной форме отражены на нашей новой платформе ОДА КОННЕКТ. Новости, погода, аналитика по каждой культуре, стратегии продаж, видеообзор рынка, онлайн-консультации, возможность телефонных консультаций с аналитиками не позволят вам оставаться вне рынка. Мы приглашаем вас воспользоваться сервисом ОДА КОННЕКТ от ОДА УКРАИНА, пробный период составляет 15 дней, в течение которого вы сможете оценить продукт и протестировать наши услуги в зависимости от своих потребностей. Информация и консалтинг – это рентабельно.

Евгений Пастухов, директор филиала ОДА УКРАИНА

Менеджер по развитию бизнеса ООО с ИИ «Цеппелин Украина ООО» Дмитрий Баранов В первом-втором кварталах этого года рынок сельс­ кохозяйственной техники переживал не самые легкие времена, но уже после выставки «Агро-2014» тенденции указывают на повышение роста продаж и активности украинских аграриев. Игроки агросектора начали идти на более конструктивный диалог касательно закупок импортной с/х техники у официальных дистрибьютеров. К примеру, компания «Цеппелин Украина» не только оставила прежние цены на технику, но и предлагает специальные условия и программы. В том числе, это широкий выбор программ финансирования с привлекательными ставками и большой сток техники б/у, которая естественно дешевле в цене, чем новая. Также очень большой популярностью в данный момент на рынке пользуется схема Tradein – обмен б/у техники на новую. Приоритетным фактором, который должен увеличить продажи сельскохозяйственной техники, является ценовой рост на урожай в 2014 году в процентном соотношении к девальвации гривни в текущем году.

ОДА УКРAЇНА управління ціновими ризиками в агробізнесі

WWW.oda-ukraine.com.ua

Не треба залишатися самому проти ринку. Важливо знати напрямок цінових тенденцій для кращої стратегії продажу Вашої сировини. Ми пропонуємо Вам європейський досвід аналітики та консалтингу. Зверніться до нас і отримайте 15 днів безкоштовного тестового періоду.

Телефон компанії: +38 057 766-04-74 Е-mail: ievgen.pastukhov@oda-agri.fr Моб.тел.: +38 067 717-22-90 Сайт: http://oda-ukraine.com.ua/

ww w.u krb i z n.com

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

43


р е к ла м а

Нове в зерноочищенні В комплексі машин для післязбиральної обробки зерна є достатня кількість конструкцій трієрів, решітних сепараторів: плоскорешітні вібровідцентрові з циліндричним решетом, циліндричним горизонтальним решетом та інші. Але розроб­ лений сепаратор додаткової очистки (СДО) вирішує питання розділення зерна по натурі.

2

1 Повітряний потік

10

3

4

Подрібнене зерно тощо зернові домішки

Легкі домішки, пил

11

5

Чисте зерно

Рис. Технологічна схема роботи пневмосепаратора Р8-СДО-16 (-25,-50)

Нова розробка підприємства

во цт и

іза еал *р

ція * ремон

т*

за

Отримання повновагового зерна

пч ас т

ЗАВ-10, 25, 40

 Пневмосепаратор Р8-СДО-16 (-25, -50) доочищувач для отримання насіннєвого зерна

ЖЖт

 Зерноочисні машини - сепаратор

Р-8-БЦСМ-25, 50, 100

ті * имен

ськ ев

 Будівництво під ключ

рт со ва

 Норії-елеватори ковшові ЕКЗ  Скальператор

ит

к»

ні

Тел.: (0412) 413-748, факс: 44-50-62 (050) 448-50-22 (21); ом е (067) 412-63-55 (56) ир «М

ЖЖ

т

Б320 100 т/ч; 200 т/ч

ха

* Завод

осадової камери самопливом виводяться легкі домішки. Над верхньою частиною осадової камери розміщені заслінка (6) та вентилятор (7). Заслінка служить для регулювання швидкості руху повітря в аспіраційному каналі. Вентилятор відцентровий, пиловий, середнього тиску, шестилопастевий. Перехід-­ ник (8) з’єднує вентилятор з інерційним пиловідокремлювачем (9). До вихідного отвору інерційного пиловідокремлювача приєднаний пневмотранспортер (10) для транспортування дрібних легких домішок, пилу. По патруб­ ку (11) легкі домішки та щупле зерно попадають до бункера фуражних відходів.

и

ир об н

Пневматичний сепаратор складається з приймальної камери (1) з повітряно­ аспіраційним каналом (2). Приймальна камера розміщена над аспіраційним каналом, в ніжній її частині змонтований ваговий клапан (3). Ваговий клапан призначений для рівномірного розподілу матеріалу, що поступає з приймальної камери в аспіраційний канал, по ширині. Для відокремлення легких домішок з повітряного потоку аспіраційного каналу служить осадова камера (4). До нижньої частини осадової камери приєднується клапан (5), через який з

Ж

44

7 6

Житомирський механічний завод Спільне виробничо-торгівельне підприємство «МЕХАНІК» 10003, м. Житомир, вул. Чехова, 1 Тел.: (0412) 413-748, факс: 44-50-62 тел.: (050) 448-50-22 (21) (067) 412-63-55 (56)

8

9

ин

Конструктивна схема сепаратора Р8­СДО­16 – це вертикальний потік повітря, що пронизує зустрічну зернову суміш. Швидкість повітря розрахована так, що потік зернової суміші знаходиться в зваженому стані. З потоку зернової суміші повітрям забираються, відокремлюючи домішки, легке та неповноцінне зерно, що використовується як фуражне. Регулюючи потік повітря і зернової суміші, можна отримати важке повноцінне зерно, що відповідає посівним кондиціям. Сепаратор СДО, крім вентилятора, не має жодної рухомої деталі. Продуктивність сепаратора на зернових культурах – від 16 т/год до 50 т/год залежно від ступеня чистоти очищувального матеріалу. Для отримання якісного насіння – це доволі висока продуктивність, адже по­ тужність сепаратора всього до 3 кВт/год, вага – 320 кг. Сепаратор СДО­16 встановлюється в технологічну лінію зерноочисних комплексів ЗАВ­10, ЗАВ­25, ЗАВ­40 за сепаратором попередньої або первинної очистки зернової суміші. При виключеному вентиляторі він служить як звичайний зернопровід. Технологічна схема сепаратора СДО­16 і пояснення щодо його роботи наведені на рисунку. Простота конструкції, високі техно­ логічні характеристики, надійність, універсальність роблять сепаратор СДО­16 незамінним при післязбиральній обробці зернових культур.

Нові технології очищення зерна

сь

кий

м еха

н і ч н и й з а вод

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

ТП СВ

Финансовые услуги


рек лама

ww w.u krb i z n.com

Под п и с н ой и н д е кс 2 2 6 6 8

45


р е к ла м а

Агрострахування як гарантія безпеки аграрного бізнесу Ведення аграрного бізнесу в Україні, як і у будь-якій країні світу, передбачає багатосторонній аналіз усіх припустимих ризиків, пов’язаних із можливою втратою майбутнього врожаю сільськогосподарських культур і, як наслідок, втратою або недоотриманням значної частини прибутку. Останнім часом, з урахуванням обмеженості фінансування, складності доступу до фінансових ресурсів, підвищення вартості багатьох статей витрат, кредитного навантаження, вдале закінчення фінансового року для багатьох господарств є пріоритетним завданням їхньої діяльності. В цьому плані найбільш дієвим способом зменшення ризикованості ведення аграрного бізнесу є попередній незалежний аналіз діяльності підприємств та страхування ризиків, що супроводжують аграрне виробництво. Всебічний аналіз діяльності підприємства дає можливість оцінити слабкі сторони в технології вирощування агрокультур, зробити прогноз майбутньої врожайності та надати кваліфіковані коментарі, зауваження та рекомендації щодо мінімізації або уникнення можливих втрат. З іншого боку, з метою гарантованого убезпечення від дії несприятливих умов для сільськогосподарських культур та покриття можливих фінансових зобов’язань за кредитними та іншими договорами виробники мають можливість укласти договори страхування, які підтримуються провідними перестрахувальними компаніями-лідерами на міжнародному ринку сільськогосподарського страхування. Уже більше ніж 10 років лідером на вітчизняному ринку оцінки ризиків аграрного виробництва є компанія «Агрориск». Вона є спільним продуктом швейцарських, німецьких та українських підприємців та працює за широкої підтримки партнерів з науково-дослідницьких інститутів, державних та приватних компаній, університетів, міжнародних страхових компаній.

Головними напрямками діяльності «Агрориску» є: • оцінка якості посіву сільськогосподарських культур, включаючи ідентифікацію та аналіз інфікування та зараження рослин захворюваннями та шкідниками; • прогнозування майбутньої врожайності з урахуванням застосованих агротехнологій вирощування, погодно-кліматичних умов, рівня зараженості захворюваннями та шкідни-

46

ками та інших факторів, що впливають на врожайність агрокультур; • аудит та підрахунок повноти, своєчасності та якості агротехнічних робіт та заходів; • аудит та оцінка технічного стану та доцільності використання сільськогосподарської техніки; • моніторинг збору врожаю сільськогоспо-

№ 2 ( 10 4 ) / 2 014

Финансовые услуги


Послуги «Агрориску» Послуги, що надаються ТОВ «Агрориск»: дарських культур, включаючи контроль обладнання та відгрузки-прибуття зерна на склад, ідентифікацію транспорту, задіяного в процесі жнив, а також перевірку документації; • моніторинг, перевірка наявності зернових на складах, елеваторах; • створення програм та страхових продуктів для аграрного сектора; • андеррайтинг та оцінка збитків. До числа працівників компанії входять висококваліфіковані спеціа­лісти в області вирощування сільськогосподарських культур та тварин з досвідом роботи в аграрній сфері понад 15 років. Вони регулярно підвищують свою кваліфікацію, беручи активну участь у міжнародних та національних тематичних семінарах та конференціях. Спеціалісти «Агрориску» проводять передстрахові огляди для таких гігантів страхового ринку, як АСКА, «Провідна», «ІНГО Україна». Серед клієнтів компанії: AgroGeneration, Monsanto, PioneerDuPont, ТОВ «КернелТрейд», ТОВ «Атлантік Фармз», ТОВ «Чернігівська Індустріальна Молочна Компанія», ПАТ ТАКО, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», ТОВ «Агропрод-Донбас». З 2013 року компанія є членом Міжнародної Асоціації Страхування від граду (AIAG).

Моніторинг та оцінка стану посівів с/г культур, включаючи аналіз якості з урахуванням використаних агротехнологій вирощування; прогноз майбутнього врожаю

Розробка страхових програм і продуктів для с/г сектора

Андеррайтинг та оцінка збитків за договорами страхування

Розробка індивідуальних програм у агрострахуванні

Розробка методик щодо визначення збитків

Тренінгові програми з андеррайтингу та визначення збитків

Адреса: 01103, м. Київ вул. Драгомірова, 10/10, кв. 66 Тел.: +38 (044) 284-94-14 e-mail: info@agrorisk.biz

ww w.u krb i z n.c om


, (067) 170-36-96

«АГРОЛЮКС-Житомир» виробляє надійні та високопродуктивні: зерномети модернізовані ЗМ-60АМ і ЗМ-90М, а також зернонаван­ тажувачі ЗПС-110, спеціально розроблені для швидкісного завантаження сучасних автомобілів з високим бортом та навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритих токах і в зерноскладах; елеватори (норії) вертикальні ковшові зернові одно-та двопоточні, різної продуктивності; запчастини та комплектуючі до зернометів і зерноочисних машин, а також надає послуги з плазмового розкрою металу й високоточного згинання. Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритих токах і в зерноскладах використовують різні засоби механізації. Найпоширенішим є зернонавантажувач ЗМ-60АМ. Фахівці нашого підприємства розробили новий вдосконалений зернонавантажувач нового покоління ЗМ-60АМ, випуску 2014 року. З урахуванням побажань замовників відбувається постійний процес модернізації та вдосконалення новинки. Відмінною рисою нашого навантажувача є встановлення після редуктора ходу диференціала, який служить для передачі крутного моменту від редуктора на ведучі колеса, завдяки чому підвищується маневреність навантажувача і зменшується зношення шестерень редуктора ходу.

Для вертикального транспортування зернового, сипучого матеріалу в різних технологічних лініях, для завантаження зерноочисних машин, зерносушарок, бункерів, транспортерів та інших технологічних елементів використовують одно- і двопоточні норії. Переваги норій: відсутність подрібнення та мінімальне травмування зерна; надійність і довговічність; мінімальне енергоспоживання; можлив��сть роботи з переміщення кускових матеріалів (макуха тощо). Двопоточні норії можуть окремо транспортувати різні матеріали, не змішуючи фракції. За бажанням замовника норія комплектується металевими або пластиковими ковшами. При придбанні зернової стрічкової норії Ви можете замовити її установку на Вашому об'єкті. Наша компанія розпочала серійне виробництво навантажувачів і транспортерів для горизонтального і похилого транспортування зерна та продуктів його переробки на зернопереробних підприємствах. Конвеєри реверсивні, тобто можуть транспортувати вантаж в обидві сторони. Норії також можуть застосовуватися в різних галузях промисловості для транспортування насипних вантажів.

Якість нашого обладнання, гарантійне та сервісне обслуговування, індивідуальний підхід до потреб кожного замовника, а також гнучка цінова політика нашого підприємства будуть гарантією нашого з Вами плідного співробітництва. Ми пропонуємо Вашій увазі повний набір обладнання для транспортування сипучих вантажів (зерна та продуктів його переробки): стрічкові, шнекові, ланцюгові транспортери, норії. Наше обладнання має низку особливих рис, які підвищують його надійність і спрощують технічне обслуговування або ж дозволяють застосувати його там, де будь-яке інше технологічне рішення є незручним, невигідним чи взагалі неможливим.


22

РоКи роботи на ринку дiловоЇ преси

Періодичне друковане видання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Ukraine Business Review

офіційне друковане видання українського національного комітету міжнародної торгової палати

Тенденції розвитку української та світової економіки Політика Економічна аналітика Рейтинги, рейкінги, огляди ринків Новини фінансових ринків Нове в технологіях управління фінансів Фінансові прогнози Фондовий та біржовий моніторинг Новини науки і технології Події культури і мистецтва

Передплатний індекс

37625

04080, Київ, вул. Новокостянтинівська, 2-А Тел.: +380 (44) 238-68-38, 238-60-40 E-mail: ukrbizn@ukrbizn.com, ukrbizn@i.ua www. ukrbizn.com


#2 (104) 2014 Financial Services