мадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави. Об’єктами оренди могли також бути земельні ділянки з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, що розташовані на них, якщо це передбачено договором оренди. Орендодавці землі. Стаття 5 Закону до орендодавців землі відносила: 1) громадян та юридичних осіб України, у власності яких перебували земельні ділянки; 2) органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради – щодо земель комунальної власності; 3) районні, обласні, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах їх повноважень – щодо земель державної власності. Причому рішення про надання в оренду земельних ділянок державної власності зазначені органи державної влади мали право приймати при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад. Орендарі землі. Згідно зі статтею 6 Закону орендарями земельних ділянок мали право бути: 1) юридичні або фізичні особи; 2) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України; 3) органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради; 4) іноземні держави та міжнародні організації. При цьому орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва мали право бути юридичні особи, установчими документами яких передбачено здійснення цього виду діяльності, а також фізичні особи, які мали необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві. Термін договору оренди землі. Законом України «Про оренду землі» (ст. 17) було встановлено, що термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначався за погодженням сторін, але не міг перевищувати п’ятдесят років. Форма договору оренди землі. Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди земельної ділянки укладався у письмовій формі, а його невід’ємною частиною договору оренди був план (схема) земельної ділянки. Крім того, договір оренди земельної ділянки підлягав нотаріальному посвідченню. 72
Становлення і розвиток земельного законодавства України у ХХ – на початку ХХІ століття
Зміст договору оренди землі. Статтею 14 Закону було встановлено, що договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови: 1) об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження й обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов була підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним. Державна реєстрація договору оренди землі. Згідно зі статтею 18 Закону умовою виникнення права оренди земельної ділянки була державна реєстрація договору оренди землі. Вона здійснювалася відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі». Пунктами 3–5 зазначеного Порядку було встановлено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладалося на відповідні державні органи земельних ресурсів: 1) районні відділи земельних ресурсів; 2) управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; 3) Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів. Для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) повинна була подати особисто або надіслати поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів: 1) заяву про державну реєстрацію договору оренди; 2) договір оренди (у трьох примірниках); 3) план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках); 4) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності; 5) результати конкурсу чи аукціону – у разі набуття права на оренду земельної ділянки Науково-практичний посібник для суддів та кандидатів на посаду судді
73