Page 1

kuban.in.ua

Українська душа не має кордонів № 5 (5), 30 квітня – 6 травня 2013 року

Київ–Краснодар

У кубанському тілі – козацький дух

Джерела-святині, що зцілюють душу і тіло

На допомогу туристові – путівник по Кубані

Кубань в об’єктиві

Не про всі жіночі долі пишуть романи. А даремно. Часто трапляються дивовижні сюжети. Особливо, якщо це стосується унікальних людей. Кубанка козацького гарту Олена Чоба – одна з них.

Цілющі джерела Кубані відомі в усьому світі. Прихожани приїздять за тисячі кілометрів, щоб скуштувати або й зануритись у святі води. Але це не означає, що простим людям туди не можна...

Відпочинок на Кубані – це море, сонце, пляжі, лікувальні санаторії, розвинена інфраструктура, а також розкішна природа. Засніжені гірські вершини чудово поєднуються з густими лісами...

Крізь об’єктиви їхніх фотокамер можна побачити світ. Тому цього разу «УК» вирішила показати край українського козацтва саме очима молодих кубанських фотографів.

с. 2

с. 3

с. 3

с. 4

Як на Кубані козаків виховують недієвими. Молодь і зараз залишається наодинці з власними проблемами та бажаннями без будьяких можливостей їх вирішення та реалізації. Щороку на території Кубані з’являються нові організації, що беруть під патронат молодь. Але це відбувається не на громадських засадах. Таку діяльність уже розгорнуло понад сто західних недержавних організацій. У цьому явищі є не лише позитивне, а й негативне. Дуже часто такі організації заохочують до участі найбільш вразливу молодь. Як наслідок – відбувається пагубний вплив на свідомість. Навіть на державному рівні деякі чиновники закликають взяти за зразок європейську модель молодіжної політики, яка не узгоджується з ментальними, культурними і навіть соціальноекономічними особливостями кубанської молоді. Нині молодь вже достатньо асимільована європейськими стереотипами і стандартами мислення та життя. Саме тому дуже важливо на цьому рівні розвивати національну молодіжну політику, яка базуватиметься на культурній і ментальній спадщині Кубанського краю.

Кубанське козацьке військо: виховання кадрів

Наслідки «західної» опіки молоддю Нині на території Кубанського краю чинною є нормативно-правова база, що регулює політику в галузі розвитку молоді. Список цей налічує Указ

Президента «Про першочергові заходи у галузі державної молодіжної політики», «Про основні напрямки державної політики», закон «Про державну підтримку молодіжних та дитячих громадських об’єднань». Проте на практиці вони є

Нові велопарковки встановлять у Краснодарі У Краснодарі найближчими місяцями планують встановити понад 100 велопарковок. Ініціаторами проекту виступили громадські працівники міста. Вони проаналізували зарубіжний досвід, підготували і передали владі проект, де саме треба будувати й оснащувати велопарковки, і які проблеми при цьому можуть виникнути. «Нині замовлена перша партія, десь 100 конструкцій на шість місць кожна. На основі нашої інформації і звітів муніципалітетів була складена карта розміщення», – розповів один із ініціаторів проекту Костянтин Трудик.

Фото: www.velotut.ru

Окрім цього, ведуться переговори щодо розміщення парковок поблизу всіх навчальних закладів і великих магазинів міста.

Однією з дієвих організацій, що систематично працюють над вирішенням питань молодіжного розвитку й виховання є Кубанське козацьке військо. Пріоритетом у молодіжній політиці є виховання допризовної молоді саме на засадах відродження культурних цінностей і патріотизму не лише держави, а й малої батьківщини, козацького коріння.

Ще один винахід без аналогів у світі створили на Кубані.

Кубанське військо спрямовує підготовку учасників таким чином, що молодь розвивається не лише у сфері фізичної культури. Виховання, яке пропонує організація, має декілька неподільних складових. Серед них духовне, моральне, патріотичне та фізичне виховання. Значне місце тут відведено і вихованню у традиційній культурі. Розпочавши активне відродження й становлення, Кубанське військо активно почало піклуватися про молодь. Організація спрямовувала зусилля на створення військово-патріотичних клубів, спортивних секцій тощо. Нині їх понад 50 у різних куточках Кубанського краю. Завдяки діяльності, що розгорнуло Кубанське козацьке військо, займатися у спортивних секціях, козацьких класах та інших центрах допризовної підготовки молоді отримало змогу понад 20 тисяч юнаків та дівчат. Кубанське військо спрямовує підготовку учасників таким чином, що молодь розвивається

Окрім того, Кубанське військо чітко розуміє, яке значення у вихованні молоді має освіта. На цих підставах 1994 року з його ініціативи було створено козацький кадетський корпус, в якому реалізується виховання молоді на засадах і принципах Кубанського козацького війська. Незаперечне значення і роль корпусу підтверджується, наприклад, словами дописувача, що прокоментував статтю «Кубанський козацький кадетський корпус ім. Бабича»: «Кубанский казачий кадетский корпус имени атамана казачества Бабыча начался в сложное, неоднозначное время. Прошедшие годы отчетливо показали, что без казачества Россия утратит часть своего прошлого и настоящего, а значит и будущего. Сегодня казачество выступает не только как своеобразный гарант политической стабильности на Северном Кавказе, оно может стать важным фактором внутренней устойчивости России». Саме завдяки таким організаціям, як Кубанське козацьке військо, нині молодь має можливість долучитися до власних культурних цінностей і розвиватися не лише фізично, а й духовно.

Світлана ТАРНОПОЛЬСЬКА

На Кубані винайшли новий противірусний засіб

На кафедрі фізики Кубанського державного аграрного університету під керівництвом професора Дмитра Нормова більше 20 років ведеться робота з розробки нових, ефективніших електроозонізувальних пристроїв, а також розробляються технології їх застосування в аграрному виробництві. Новий генератор виробляє озон з повітря, що в результаті дезінфікує повітряне середовище. Не будемо звертатись до лекцій із фізики, лише зазначимо, що його перевагами перед іншими пристроями для очищення повітря є висока ефективність, низьке енергоспоживання і можливість проведення дезінфекції у присутності тварин. – Прилад випробовувався в лабораторних умовах ветеринарного факультету Кубанського державного аграрного університету під керівництвом професора Володимира Терехова. Отримані результати показали, що при певному дозуванні озон знищує такі мікроорганізми, як стафілококи і кишкову паличку, що є непрямим

не лише у сфері фізичної культури. Виховання, яке пропонує організація, має декілька неподільних складових. Серед них духовне, моральне, патріотичне та фізичне виховання. Значне місце тут відведено і вихованню у традиційній культурі. Так, щороку Кубанське козацьке військо проводить різноманітні заходи у галузі культури й мистецтва за участі декількох поколінь козаків. Таким чином відбувається ще й спілкування різних поколінь, передача культурних традицій старших козаків молодшим.

Фото: www.tomanalyt.ru

Фото: Тетяна Зубкова (ИА Живая Кубань)

Виховання молоді нині є одним із домінантних напрямів у державній політиці будь-якої країни. Однак, на жаль, поряд з проблемами у соціально-економічному секторі, уряд не ставить першочерговим завданням вирішення питання опіки молоддю. Невеликі, але впевнені кроки в цьому напрямку робить Кубанське козацьке військо.

показником його позитивної активності і щодо вірусів, – розповів Дмитро Нормов. – Тому прилад може використовуватися на фермах як противірусний засіб для профілактики і таких захворювань, як, до прикладу, пташиний грип. Озон в аграрному виробництві використовують з різною метою. Однією з цікавих розробок

є застосування озону для захисту рослин від комах шкідників і грибкових захворювань. Результати, отримані в фетотронно-тепличному комплексі Краснодарського науково-дослідного інституту сільського господарства, дають надію на використання дорогих хімікатів, що не забруднюють довкілля.


2

#історія #культура

У кубанському тілі – козацький дух Молода жінка вирішує йти на фронт, причому не в білому халаті, а в черкесці (верхній чоловічий одяг) і папасі (шапка з овечої шерсті). Краєзнавець В. Бардадим так писав про Олену: «На початок Першої світової війни Олені Чоба було вже близько 30 років, це була струнка, красива жінка. У станиці Роговській вона була відома як добра наїзниця. Брала участь разом з бравими козаками в рубці лози. Її спритність і сила привертали увагу навіть бувалих рубак». Обстригши довгу русу косу, вдова прийшла до начальника Кубанської області – генерал-лейтенанта М. Бабича. «Що ж, тезко Михайле (Олена обрала ім’я чоловіка), – сказав отаман, – доброго тобі шляху!» А шлях видався довгим. По кількох фронтах Олена вела за собою бойових товаришів, які навіть не підозрювали, що за відважним силуетом

Не про всі жіночі долі пишуть романи. А даремно. Часто трапляються дивовижні сюжети. Особливо, якщо це стосується унікальних людей. Кубанка козацького гарту Олена Чоба – одна з них.

Через три роки фронт розпався. Героїня повернулася на Кубань і потрапила у вогонь громадянської війни. У рядах білої армії жінка не зраджувала бойовому покликанню. З рушницею вправлялася ще краще, ніж з ложкою на кухні. приховується далеко не чоловіча мужність. Одного разу Олені вдалося прорватися через вороже коло і врятувати від загибелі дві російські батареї – вивезти товаришів з німецького оточення. За цей подвиг Олена Чоба була нагороджена Георгіївським хрестом. У травневих боях 1915 року вона отримала поранення. Потрапила в госпіталь,

де таємниця солдата Михайла була розкритою. За участь у боях з ворогом Олена отримала два Георгіївські хрести 3-го і 4-го ступенів, три медалі. Через три роки фронт розпався. Героїня повернулася на Кубань і потрапила у вогонь громадянської війни. У рядах білої армії жінка не зраджувала бойовому покликанню. З рушницею вправлялася ще краще, ніж з ложкою на кухні. На цьому достовірність історії її життєвого шляху завершується. У 1920 році її бачили на службі в храмі у черкесці з бойовими нагородами. Через кілька років приходить лист із звісткою про Олену з Болгарії. За однією з версій, вона загинула під час бою на мосту через річку Кубань. Але нещодавно було віднайдено фотографію театралізованої групи «Кубанські джигіти», зроблену в 30-х роках, на якій не важко помітити Олену Чобу.

Фото: kubangenealogy.ucoz.ru

День 19 червня 1914 року виявився переломним для однієї молодої кубанської сім’ї. Оголошення Росії війни Німеччиною викликало тисячі хлопців і чоловіків на фронт. Мобілізація торкнулася і Михайла Чоба. Зібравшись туди, де зброєю б’ються за мир, солдат із благословенням батьків і дружини «шоб козак добре служив да щаслыво до дому вэрнувся» пішов, щоб не повернутись. Звістка про смерть чоловіка не забрала сенсу життя в Олени Чоби. Кров, що нуртувала в її жилах, змушувала боротись за кохану людину і рідну землю.

Сьогодні кілька фотографій – єдине, що залишилось на згадку про непересічну постать. Дітей сім’я не мала, тож внукам і правнукам не розповідалась історія про героїчну бабусю. Про жінку, душа якої ніколи не забувала, чиєму роду нема переводу.

Яна МУРАШКІНА

Історія одного кубанського козака Кубанська земля завжди була багатою та родючою… на вірних синів свого краю. Славні предки-козаки заклали на цих землях могутній скарб. Душевний скарб любові, пам’яті й вірності своїй батьківщині. «УК» пощастило поспілкуватися із хранителем такого скарбу, нащадком могутнього козацького роду, корінним кубанцем та просто люблячим батьком великої родини, Сергієм Бондаревим. «Українська Кубань»: Сергію, розкажіть, будь ласка, про свою родину. Ким були Ваші батьки, дідусі, бабусі?

на появу четвертої дитини. За фахом я – механік, наразі організовую виставки народних ремесел Кубані, також є членом козацької общини.

гог, історик з великим стажем, заслужений вчитель Кубані, відмінник Народної освіти, батько – Павло Спиридонович: художник, музикант, композитор.

Сергій Бондарев: Народився я у місті Тихорєцьк в 1961 році, маю трьох дітей, зараз очікуємо

По лінії батька і матері всі мої родичі були козаками. Моя мама Надія Олександрівна – педа-

Мій прапрадід Іван Фастовець був останнім отаманом в станиці Тихорєцькій, його племінник

Олена (Михайло) Чоба

– Семен Фастовець був першим головою сільради цієї станиці й був повішений у квітні 1918 року за активну участь у Громадянській війні. У 1930 році станиця Тихорєцька була названа на його честь – Фастовецькою. «УК»: Чи розмовляли у Вашій родині українською мовою або «балачкою»? С. Б.: У нашій родині, на жаль, не розмовляли українською мовою. «Балачкою» я також не володію. «УК»: Що на Кубані значить бути козаком: це який-небудь особливий статус у суспільстві чи просто особиста позиція кожного? С. Б.: Статус козака ніяких привілеїв не дає, окрім усвідомлення власного коріння. «УК»: Якою є козацька община, куди ви належите? Чим займається ця організація? С. Б.: Козацька община, членом якої я є, це громадська організація. Та, на жаль, вона не надає належної підтримки, землі у козаків немає й ніхто не збирається її надавати. Козацтво, звичайно, відроджується, набирає силу, але дуже повільно. Кубанці називають козаків «рядженими». У цьому є частка правди, тому що в козацтво намагаються влізти всі. Багато кого переслідують, корисливі цілі, хтось рветься до влади, хтось має особисті інтереси. Та багато і таких, хто щиро намагається відроджувати козацькі традиції.

«УК»: А як Ви особисто й кубанці в цілому ставляться до України? Чи вважають її своєю історичною батьківщиною? С. Б.: Моє ставлення до України та до українського народу як до братів-слов’ян. Таке, напевно, ставлення й у більшості сучасних кубанців. «УК»: Що це за виставка, організатором якої Ви є, коли й де вона проходитиме? С. Б.: Виставку-продаж плануємо відкрити на початку червня на території пансіонату в Кабардинці, поруч зі Старим парком. Плануємо організувати екскурсійні маршрути з Анапи, Новоросійська, Тамані, Геленджика. Збираємося проводити майстер-класи майстрів, залучати школярів, прищеплювати любов і патріотизм до тієї землі, де вони живуть. На території виставки будуть і металеві фігури майстра Язикова з Тихорєцька (у середині травня кілька фігур майстер відвезе на виставку до Санкт-Петербурга), будуть гончарі, ковалі, майстри лозоплетіння і народні умільці. Творчі люди дуже скромні, треба їм допомагати і підтримувати. Зараз готуємо експозицію, де буде ще табір римських легіонерів, музей античної зброї скіфів, сарматів, греків, візантійців. «УК»: Як Ви вважаєте, чи житимуть на Кубані традиції українських козаків? С. Б.: Усе в наших руках, будуть жити чи ні. Як казав Ч. Айтматов: «Людина без минулого – це людина без майбутнього».

Христина БОЛОЦЕНКО Бабуся і дідусь Сергія Бондарева Бабуся і дідусь Сергія Бондарева

Фото з особистого архiву Сергiя Бондарева

Сергій Бондарев із матір'ю і старшою донькою

Дідусь Сергія Бондарева з братом


3

#природа #аналітика #новини

Джерела-святині, що зцілюють душу і тіло

Рукотворні купелі Поруч зі святими водами часто знаходяться монастирі чи церкви. Серед таких святинь – джерело Троїце-Георгіївського жіночого монастиря, який розташований у селищі Лісове Адлерського району. Щоб потрапити туди, варто запитати у місцевих мешканців: дорогу до джерела, навколо якого облаштована каплиця-альтанка, знає тут кожен. Допускаються до каплиці всі охочі. Проте джерело Троїце-Георгіївського монастиря – одне з небагатьох джерел, воду якого пити не можна. Вона містить багато сірководню. Є у Краснодарському краї і рукотворні святі купелі, що стали місцем паломництва. У Кореновському монастирі сестри власноруч вирили

колодязь на честь Казанської ікони Божої Матері. Це джерело маловідоме, і зараз практично не використовується, проте парафіяни шанують це місце як святиню. Навпроти нього розташований ще один колодязь зі святою водою, на дні якого лежать камені Йордану. Над джерелом облаштована купальня на честь ікони Божої Матері «Життєдайне Джерело». Ще одна святиня, пов’язана з територією церковного приходу – святе джерело Іоанна Кронштадтського в хуторі Новоселівка Усть-Лабінського району. Це одна з рідкісних цілющих купелей, відкритих в середині 90-х років. Сестри храму святого праведного Іоанна Кронштадського випадково виявили джерело, що пробивається зпід землі сімома струмками. Джерело освятили на честь святого, що є покровителем храму, а на його території облаштували каплицю і купальню.

Святе джерело на якому виникло поселення Часом цілющі купелі, відомі в народі багато років, отримують визнання церкви не відразу. Серед них Срібне джерело станиці Шапсугської. Місцеві жителі протягом багатьох років вірили, що джерело одночасно містить живу і мертву воду. У ХХ столітті воду джерела досліджували і виявили іони срібла, які дозволяють їй залишатися свіжою довгий час. У кінці ХХ століття це

місце освятила Церква, і тепер тут проходять обряди хрещення. У 2009 році освятили святе Червоне (Велике) джерело в селі Біла Глина, яке також здавна шанувалося мешканцями Білоглинського району. Це джерело стало основою для виникнення цілого поселення. Воно отримало назву Красне – красиве – і одночасно його називали Великим, оскільки джерело відрізняється повноводністю, особливим солодким смаком води і навіть довгий час використовувався для виробництва напоїв. Сьогодні джерело вшановується не лише як святиня, а й як пам'ятка природи, а солодкість його води дослідники пов'язують з невеликою мінералізацією.

Відродження забутих святинь Багато святих джерел Кубані було зруйновано у період панування радянської влади. Наприклад, води джерела святої великомучениці Параскеви П’ятниці (Криниця), розташованого в станиці Стародерев’янківській Канівського району, в 30-ті роки використовувалися для водопою худоби. Пізніше джерело підтопило водою із ставка для вирощування риби, що був поблизу. Відновили купіль на початку 90-х років ХХ століття, очистили від мулу і збудували каплицю. Тепер відроджений звичай хресного ходу зі Свято-Покровського храму станиці Канівської до джерела станиці Стародерев’янківської. Хода відбувається кожну першу та десяту п’ятницю після

На допомогу туристові – путівник по Кубані Відпочинок на Кубані – це море, сонце, пляжі, лікувальні санаторії, розвинена інфраструктура, а також розкішна природа. Засніжені гірські вершини чудово поєднуються з густими лісами й заквітчаними луками, кришталево-чисті озера – з казкової краси водоспадами й кам’яними печерами... Тут можна знайти і грязьові вулкани та термальні джерела, і повноводні річки та родовища мінеральних вод. Адже деякі куточки Кубані, завдяки своїй недоступності, зберегли природну первозданну красу.

Великодня, а також на честь дня пам’яті святої мучениці Параскеви П’ятниці у п’ятницю після 10 листопада. У 2009 році відновлений комплекс джерел недалеко від хутора Дербентського Тимашевського району, загублений після революції, – святі джерела Пресвятої Богородиці та Архангела Михаїла. Щорічно 19 січня на свято Хрещення Господнього проходить хресний хід на джерела і проводиться чин освячення вод Святих джерел.

Шлях Феодосія Кавказького Джерела-святині часто знаходяться на місцях подвижництва православних святих. Особливо шановані на Кубані джерела, історія яких пов’язана з життям отця Феодосія Північно-Кавказького чудотворця. У селищі Гірський Кримського району в мальовничій ущелині знаходиться джерело, назване на честь цього святого. Християни вірять, що колодязь для джерела вирив сам Феодосій Кавказький, і його молитвами він заповнився водою, яка не висихає досі. Екскурсію до купелі можна поєднати з від– царство Берендея. Також можете вирушити до Туапсе, Геленджика чи Сочі. Що ж до гірськолижних кубанських курортів, то найсучасніший із них знаходиться в Красній поляні. Тут обладнані траси й новітні підйомники. Відпочивальникам надаються лижі та сноуборди.

З-поміж природних пам’яток варто виокремити Гуамську ущелину – улюблене місце туристів. Ущелина утворилася в долині річки Курджипс. Зі скель ллються каскади водоспадів, тут же ростуть могутні дуби, гнучкі смереки, буки. Дістатися сюди можна як самостійно, так і екскурсійним потягом.

Фото: www.gorkygorod.ru Для прихильників лікувально-оздоровчих турів Кубань пропонує безліч санаторіїв і профілактичних баз відпочинку. У Гарячому ключі та Сочі б'ють мінеральні джерела, на Таманському півострові – лікувальні грязьові вулкани, а в Анапі, завдяки неподалік розташованим горам, завжди свіже повітря. Тому й не дивно, що Кубань має статус екологічно чистого регіону. Сосновий бір у Геленджику, дендропарк, Агурські водоспади, тисо-самшитовий гай у Хості, Орлині скелі – ось незначний перелік місць, які є унікальними для екотуризму.

Ще однією принадою тутешніх місць є екскурсія на знаменитий завод із виробництва ігристих вин «Абрау-Дюрсо». Тут можна відвідати музей і, звичайно ж, продегустувати продукцію заводу. Не менш цікавим є і Гарячий ключ – унікальне місце, куди приїжджають, щоби спробувати місцевих мінеральних вод і насолодитися красою природи.

Історикам, археологам і геологам Кубань буде цікавою, передусім, як колиска давніх цивілізацій. На території регіону знайдено найбільше скупчення дольменів (споруд із великих блоків дикого або грубо обробленого каменю), яким по п’ять тисяч років. Вчені досі не знають, для чого зводилися дольмени. За однією з версій – їх використовували як склепи для поховання. Щось на зразок єгипетських пірамід. За легендою, якщо притулитися до дольмену хворим місцем, то можна дуже швидко вилікуватися. Так само можна попросити дольмен виконати бажання, і він обов’язково допоможе. Окрім цього, на Кубані є величезна кількість стародавніх руїн, як, наприклад, античне місто Горгипія на березі Чорного моря (неподалік від Анапи). На Таманському півострові ведуться розкопки Фанагорії (давньогрецької колонії).

Для туристів організовують кінні прогулянки схилами Кавказьких гір, а також можна замовити екскурсію на конеферму – подивитися на чемпіонів іподромних перегонів і виставок. Прихильники активного відпочинку матимуть змогу зайнятися альпінізмом і спелеотуризмом (мандрівки печерами з перешкодами), спуститися на байдарці по гірській річці чи покататися на квадроциклі. Й усе це на лоні розкішної природи. На морі теж чимало розваг: водні лижі, вейкборд, катання на «банані», прогулянки на катері, вітрильні катамарани, водні мотоцикли, польоти за катером на парашуті, яхтинг, дайвінг, віндсерфінг тощо. Якщо ж ви вирушаєте у відпустку з дітьми, то майте на увазі, що найкращим дитячим курортом вважається Анапа. Тут і мілководдя, і піщані пляжі, і безліч розваг як то аквапарк, дельфінарій, атракціони, і, звичайно, відомий парк пригод

Катерина ОЛЕКСІНА

У Краснодарському краї з’явиться село для родин з прийомними дітьми

Колоритні місцеві принади

Окремої уваги заслуговує вищезгадана Красна поляна. Це така собі кубанська Швейцарія: ліси, гірські озера, водоспади, луки й засніжені вершини гір. Тут знаходиться страусина ферма, вольєрний комплекс кавказького заповідника та величне озеро Кардивач біля підніжжя Кавказького гірського хребта. До речі, саме в Красній поляні пройде значна частина змагань прийдешніх Олімпійських Ігор 2014 року.

Кубань – колиска давніх цивілізацій

Недалеко від селища Гірничого молитвами Феодосія Кавказького забили води джерел Іоанна Хрестителя, Святителя Миколая, Святої Великомучениці Варвари, Святих апостолів Петра і Павла. Одне з джерел, що стікає по каменю, обрисами нагадує руку, тому комплекс і отримав назву «Свята ручка». Це місце вшановується православними прихожанами і до свята Успіння Пресвятої Богородиці сюди з’їжджаються православні зі всього світу. У водах купелі «Святої ручки» міститься багато срібла, завдяки чому вона завжди залишається чистою і зберігає цілющі властивості.

На Таманському півострові розміщений величезний етнопарк Атаман. Тут можна подивитися на побут і культуру козацьких станиць, прийняти участь у народних гуляннях, приміряти національні костюми, скуштувати кубанської кухні.

Ще одне відоме місце на Кубані – Воронцовська печера, в якій неодноразово знаходили величезні сталактити.

Найпопулярніший вид відпочинку – пляжний. У Краснодарському краї для цього є два моря – Чорне й Азовське, проте початок і закінчення купальних сезонів на узбережжях різниться. Наприклад, у Сочинському районі можна купатися з травня до кінця жовтня. А в Ейському – з травня по вересень. Пляжі також різні – десь галькові, десь піщані.

відуванням храму ікони Божої матері «Життєдайне джерело» і чоловічого монастиря, а також дегустацією гірського меду і сходженням до уклінного хреста. Звідси можна продовжити шлях до скиту отця Феодосія, навколо якого б’є п’ять святих ключів, і далі пройти до джерел Неберджая. Однак найпопулярнішим серед паломників і туристів є шлях від джерела Феодосія Кавказького до комплексу джерел «Святої ручки».

Якщо ж під час відпочинку ви забажаєте долучитися до мистецького життя Кубані, то варто знати, що кожного року на початку червня в Сочі проходить кінофестиваль «Кінотавр». Сюди приїздять зірки кіно та шоу-бізнесу, на міській площі показують кіно-хіти минулого року, влаштовують концерти та конкурси. Також у першу суботу червня організовують «Геленджицький карнавал» і таким чином відкривають курортний сезон. У серпні неподалік Анапи відбувається молодіжний музичний фестиваль Kubana. А на узбережжі Чорного моря щосерпня проходить Міжнародний джазовий фестиваль. Завершують курортний сезон на Кубані масовим гулянням у жовтні на міжнародному фестивалі моди «Оксамитові сезони». За матеріалами сайту legkooo.com

Світлана СУРАЙ

Фото: izberbash8.dagschool.com

Уже давно відома теорія про те, що місця, які здавна шанувалися як святині – це природні аномалії, особливу енергетику яких відчуває більшість людей. Однак, причащання до святого місця все ж вимагає дотримання своєрідних ритуалів. В основному це стосується зовнішнього вигляду і поведінки. У цьому і є сенс відвідування святинь – отримання позитивного психологічного заряду, духовне оздоровлення. Особливо благотворно впливають на людину нерукотворні природні святині – святі місця і святі джерела. Саме на них багата Кубань. Тут протікає більше десятка струмків і джерел, які називають християнським дивом.

Фото: www.golubickaya.ru

Цілющі джерела Кубані відомі в усьому світі. Прихожани приїздять за тисячі кілометрів, щоб скуштувати або й зануритись у святі води. Але це не означає, що простим людям туди не можна – головне позитивний настрій та віра.

Концепція розвитку в Армавірі дитячого села «Вікторія» була представлена на першому засіданні його Опікунської ради, до якої увійшли представники крайових і муніципальних органів влади, бізнес-компаній. Уже в травні повинні початися будівельні роботи. На площі 3,15 га з’являться 13 житлових котеджів, в кожному з яких з прийомними батьками проживатимуть 6-8 дітей, а також адміністративна будівля з конференц-залом і дитячим центром, спортивний та ігровий майданчики. Інфраструктура села дозволить задовольняти освітні та культурні потреби не лише дітей, а й місцевих жителів, сприятиме розвитку міста. Восени планується оголосити конкурс з відбору сімей, майбутніх учасників благодійної програми фонду «Вікторія». Виступаючи на засіданні Опікунської ради, голова правління фонду Тетяна Летунова зазначила, що тільки спільні зусилля влади, бізнесу та суспільства здатні переломити ситуацію із сирітством в країні. «Ми сподіваємося, що будівництво села підтримають всі небайдужі люди, готові допомогти дітям знайти будинок і сім'ю», - сказала вона. Благодійний дитячий фонд «Вікторія» був створений у 2004 році з метою поліпшення життя дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації, дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. Основними напрямками його діяльності є профілактика соціального сирітства, сімейні форми влаштування дітей-сиріт, підтримка вихованців дитячих будинків та інтернатів.


4

#кубань в об’єктиві

Кубань в об’єктиві

3. Найбільше мені подобається фотографувати портрети, подобається розмовляти, спілкуватися з людьми, розкривати їхню сутність, глибину характеру і особистості – і намагаюся щиро передати це на фото.

Крізь об’єктиви їхніх фотокамер можна побачити світ. Тому цього разу «УК» вирішила показати край українського козацтва саме очима молодих кубанських фотографів. Передусім ми поцікавилися у молодих людей, чи знають вони історію свого краю, чи розуміють українську мову або «балачку», а також як ставляться до питання про те, що Кубань – український край. Не забули дізнатися у фотографів і про особливості їхньої професіональної діяльності: 1. Як Ви зрозуміли, що хочете займатися саме фотографією? 2.

Влад Гребенюк, 23 роки, живе і працює у Краснодарі, фотографією займається 3-4 роки. Історією свого краю не цікавлюся, соромно звичайно, але всіх подій, що відбуваються на нашій землі, не знаю. Української мови не розумію, а от «балачку» знаю, бабуся живе у станиці. Кубань вважаю винятково російською землею.

У чому шукаєте натхнення?

3. Що Вам подобається фотографувати найбільше: людей, природу, життя…? 4. Яке Ваше улюблене місце для фотографування?

Як живеться фотографу на Кубані?

Історією свого краю цікавилася ще у шкільні роки, коли вивчали предмет «Історія рідного краю». Викладали цікаво, пізнавально… Часто ходила до бібліотеки й читала тематичні статті у книгах. Їх там доволі багато.

6. Живеться чудово! Є величезні можливості для розвитку, як творчого так і комерційного. На Кубані є дуже багато талановитих людей – призерів місцевих і міжнародних конкурсів.

2. Натхнення шукаю абсолютно у всьому: в людях, подіях, цікавих місцях, літературі, музиці.

Що з цього усього вийшло, читайте далі…

Іра Петренко, 22 роки, працює бухгалтером у Краснодарі, фотографією займається 1,5 роки.

5. Виставки проводяться, зокрема й за підтримки місцевої влади.

1. Фотографувати подобалося завжди, ще коли з’явилися перші мобільні телефони з камерами. Надалі зрозумів, що не можу поєднувати захоплення фотографією з професією за освітою, тому зробив хобі своєю роботою.

5. Чи проводяться на Кубані які-небудь фотовиставки за підтримки місцевої влади? 6.

4. Улюбленого місця немає: це може бути фотостудія, а може – покинутий будинок або чисте поле.

Українську трошки розумію, але не всі слова. У мене э родичі у Кривому розі, тому я була в Україні останній раз десь приблизно у 2006 році, точно не пам’ятаю. І ось йду я ринком з мамою та читаю вивіску на магазині «Подарунок для чоловіка». «Подарунки для людей», – подумала я, а виявилося, що все зовсім не так, як пояснили мені згодом мої українські родичі. Я потім ще довго згадувала цю історію з усмішкою. 1. Як зрозуміла, не можу сказати, швидше за все це жило у мене всередині. Ще зі школи я знімала на любительську камеру, «на мильницю». Спочатку це були кадри, які мені подобалися, але фотограф шукає все ж відгуки інших глядачів і найчастіше хоче отримувати тільки позитивну оцінку. Тому минулого літа пішла до школи творчої фотографії до Дмитра Агеєва, яка знаходиться в Краснодарі. І з кожним днем я все більше і більше переймаюся мистецтвом фотографії, і воно затягує й затягує мене. 2. Натхнення приходить раптово: це може бути і погляд людини, і лист, що падає з дерева або сміх дівчини в трамваї ... Натхнення воно

РЕДАКЦІЯ:

скрізь – головне піймати хвилю і запахи навколо. Адже кожен день пахне по-новому і жоден не схожий на інший ... А Ви пам’ятаєте, як пахне Ваше щастя чи розчарування? ...

інтерв’ю з В. Хмелем і Е. Суховеєвим, де вони сказали, що Краснодарський край – третій за кількістю фотографів регіон в Росії після Москви і Санкт-Петербурга.

3. Фотографувати більше люблю людей, адже саме очі – це дзеркало душі, і чим начитаніша та вихованіша модель, тим цікавіше виходять кадри. Але, на жаль, я на цьому терені ще не можу назвати себе Фотографом. Поки не бачу в своїх роботах такої глибини, як у мого вчителя.

Наостанок хочу процитувати Гете: «Хто народжений з талантом і заради цього таланту, знайде в ньому своє щастя». І якщо фотографія чи будь-яке інше хобі у Вашому житті дає Вам свободу польоту – то це безсумнівно Ваше щастя.

Христина БОЛОЦЕНКО

4. Для фотографії, на мій погляд, не потрібно особливих місць. Найчастіше знімаю на вулиці, тут і світла більше і деталей цікавих. А для студії потрібно знати на відмінно й технічні можливості світла. А я дівчина, що я можу розуміти в техніці?) 5. Конкурси, фотовиставки, фестивалі, є навіть майданчики для певних творчих проектів (платні звичайно, але не дуже дорого). І там завжди є безкоштовне печиво =). 6. Ну, мені – добре. А ось комерційним фотографам – не дуже. Дуже складно знайти замовника на творчу зйомку. Ось недавно дивилася

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

КОНТАКТИ:

ЧИТАЙТЕ НАС У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

З ідеями, побажаннями, пропозиціями звертатися за електронною адресою: kuban.in.ua@gmail.com

vk.com/club51933765

м. Київ, вул. Щорса 36-а, оф. 507 Головний редактор – Ганна Коваль Більд-редактор, верстальник – Яніна Злебова Дизайнер – Ольга Заднєпрян Веб-дизайнер – Ольга Носик Адміністратор соцмереж – Олена Маслєнікова Редактори: Анна Кирилко, Анастасія Білякова-Бєльська Журналісти: Христина Болоценко, Анастасія Єрмакова, Яна Мурашкіна, Катерина Олексіна, Сабіна Пухка, Світлана Сурай, Світлана Тарнопольська

Тижневик «Українська Кубань» Виходить з квітня 2013 року. Віддруковано на базі кафедри видавничої справи та мережених видань Київського національного університету культури і мистецтв Підписано до друку 06.05.2013 Усі права на матеріали, що містить тижневик «Українська Кубань», захищені відповідно до законодавства України про авторське та суміжні права. Будьяке запозичення можливе лише за наявності посилання на «Українську Кубань».

БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ НА САЙТІ:

kuban.in.ua

www.facebook.com/pages/УкраїнськаКубань/510502912318075

ukrainian-kyban.livejournal.com twitter.com/ukrkyban

Українська Кубань № 5  

Тижневик «Українська Кубань». Виходить з квітня 2013 року. Усі права на матеріали, що містить тижневик «Українська Кубань», захищені відпові...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you