Page 1

№ 1, квітень 2013

kuban.in.ua

Кубань може залишитися без фруктів

Найменший рівень безробіття в Росії

Хохол чи кубаноїд?

Скелясте диво Кубані

Різке похолодання може призвести до пошкоджень фруктових дерев, які в регіоні вже зацвіли. Передбачити все в таких непростих погодних умовах дуже складно. с. 2

Крайовий департамент праці та зайнятості населення здійснював моніторинг потреби підприємств регіону в кваліфікованих кадрах до 2018 року. с. 7

Про життя українців на Кубані написано чимало досліджень та статей. У багатьох із них йдеться про те, що сучасна Кубань конче потребує українізації... с. 2

Неповторність Гуамської ущелини полягає в дивовижній багатобарвній гамі гірських пластів синього, червоного, свинцевого, білого відтінків. с. 6

Як козаки на Кубані газети друкували

“Кубанські відомості”, 1887 рік

Не відчуваючи рідної землі під ногами, вони мали покласти міцний фундамент для свого подальшого життя, а на ньому побудувати прихисток для наступних поколінь. Важливим у цьому контексті було зберегти український дух і національну свідомість, для підтримання якої потрібно було згуртовувати козацтво. Одним із ефективних інструментів такого єднання було друковане слово. У цей час потреба у створенні газет досягла свого історичного апогею. Кубанська преса починає свою історію 1863 року. 1 березня побачив світ перший номер “Кубанських військових відомостей”, щотижневої газети з подвійним характером: половина номеру

заповнювалась офіційними документами на зразок царських указів, розпоряджень, а решту складали новини місцевого життя. Друкований орган неодноразово перейменовувався, аж поки його назва не стала однозначно провінціальною: “Кубанські обласні відомості”. Хоча редактор М. Гегідзе і зазначав, що газета є “владним органом і служить в його цілях”, на шпальтах друкувалися статті, які не зовсім відповідали таким орієнтирам редакційної політики. Редактори і журналісти мали змогу сміливо виявляти свою громадську позицію, що в підсумку втілювало основну мету такої діяльності: формування громадської думки та чіткої позиції читача і громадянина.

Наступним редактором газети був Є.Феліцин, який згодом отримав позов до суду за диффамацію. Хоча й слова такого тоді не чули, але подібне злодійство чинили, бо чутки, мабуть, виникли раніше, ніж світ. Варто розібратися в судовому звинуваченні, бо насправді часи Феліцина вважають періодом розквіту газети. Будучи істориком-краєзнавцем, він активно наповнював сторінки чергового номера своїм чорнилом, а також залучав охочих кореспондентів, які писали на історичну тему. Історія в друкованому слові на цей час була більше, ніж актуальною: на кубанських землях уже зростало нове покоління українства, якому варто було нагадувати, звідки походить їхнє коріння. Але вихід за рамки дозволеного вітається не завжди, тим паче у царській Росії, і Є. Феліцина визнали наклепником на посадових “порядних осіб”. І найкращий, за висловами сучасників, редактор “Кубанських обласних відомостей”, поплатився 25 рублями сріблом за свій внесок у період розквіту газети. Згодом газета виходить двічі на тиждень, а за головного редагування В. Скидана – стала знову щотижневою. За керування Л. Мельникова сторінки видання рясніли статтями на тему освіти, тяжкого становища народу, культурного розвитку. Але надто сміливі матеріали змусили владу зняти його з посади редактора, і газета перетворилась в сухі офіційні сторінки. У такому вигляді видання проіснувало до 1917 року. Подібна доля спіткала й інші періодичні видання: їх закривали, але згодом на їхньому місці виникали інші друковані органи, доречі з майже тим самим штатним складом, але з іншою, продиктованою редакційною політикою.

Видання газет українською мовою заборонялося урядом категорично. В історії періодики Кубані миготіли кілька газет, випуск яких тривав зовсім недовго: “Народ” (1906 р.), “Чорноморський голос” (1907 р.), “Чорноморське слово” (1913 р.), “Чорноморець” (1913 р.), “Черноморський кур’єр” (1914 р.), “Новоросійська правда” (1912 р.). Передреволюційними вісниками також варто назвати “Чорноморське узбережжя”, “Чорноморські новини”, “Новоросійське життя” та інші. Їхнє спрямування визначалось загалом провладними структурами, відповідно шпальти переповнювались офіціозом і нагадували підшивку документів. Революція і прихід більшовиків пофарбували ринок періодики в червоний колір: в кіосках з’являються “Більшовик”, “Комсомолець”, „Червоне знамено”. Тематика таких видань не потребує коментування. Як бачимо, періодичний ринок Кубані другої половини ХІХ – початку ХХ століття відзначався строкатістю: вимоги часу, вимоги влади, вимоги читача спрямовували видання в різні русла. І тут доречно згадати класичну фразу мультфільмів і казок: “Направо підеш – щастя знайдеш”. Але саме ті газети, які не шукали зиску, а ставили високу мету гуртування народу, зробили більший внесок в хід історії. Цього року святкують 150-річчя з дня випуску першого номера “Кубанських обласних відомостей”, а отже є виправданим той шлях, стрілка у напрямі якого на перехресті нічого доброго не віщує... Яна МУРАШКІНА

На Кубані почалося навчання волонтерів до Олімпіади у Сочі

У березні в Кубанському державному університеті Оргкомітет Олімпійських ігор дав старт масштабному проекту по навчанню волонтерів Ігор 2014 в Сочі. Уперше в історії навчання буде відбуватися не бутнє. Кожен волонтер отримав особливий робочий лише в приймаючому місті, а в масштабах всієї країни. У зошит, «олімпійський» словник-розмовник, посібник Краснодарському краї навчання буде проходити в 7 во- для підготовки перекладачів. У цих матеріалах мілонтерських центрах. Це наймасштабніша в історії Ігор ститься не лише необхідна інформація для волонтепрограма навчання волонтерів, що складається з трьох рів, але й багато цікавого допоміжного матеріалу, основних частин - “Мої Ігри”, “Моя робота” та “Мій об'єкт” який повинен допомогти добровольцям в процесі наі доповнена спецкурсом англійської мови. Кожного во- вчання. Заявки на участь у волонтерському русі налонтера чекає 36 годин безкоштовного навчання. дійшли з понад 100 країн. Найпопулярнішими з Тренінги проходять відразу в трьох містах – олімпійських вакансій стали обслуговування заходів Москві, Краснодарі і Сочі. В основі всього курсу лежить на Олімпійських Іграх, транспорт, спорт, церемонії та квест-гра, під час якої учасники вирушають назад у май- лінгвістичні послуги.

Фото: www.mol-pol43.ru

Фото: kuban.mk.ru

Кілька хвиль міграцій українських козаків і козачок до Кубані дало початок формуванню на незаселених раніше землях не лише економічного, а й культурного простору. Окрім скринь з одягом і діжок з їжею, переселенці привезли з собою незламний національний дух, формовані століттями звичаї та традиції.


2

Історична довідка

Хохол чи кубаноїд? До речі, якщо про походження прізвиська «хохол» сказано немало, то про народження «кубаноїдів» не здогадуються й самі їх представники. Як мені розповів один місцевий житель: у зв’язку з частими візитами інопланетних гостей на землі кубанського краю, мешканці цієї території самі себе охрестили так званими «кубаноїдами», що походить від слів «кубанець» та «гуманоїд». Так воно чи не так, ніхто не знає.

Фото: zdibrova.narod.ru

Науковці зазначають, що ця українізація неможлива без втручання української держави. А от держава Україна так не вважає.

Україніст Кубані Віктор Чумаченко

Якщо ж говорити про те, хто сьогодні заселяє землі Кубані: українці (хохли) чи росіяни (кубаноїди), і які стосунки склалися історично між представниками цих двох етнічних груп, слід згадати історію. Як відомо, українці з’явилися на території сучасної Кубані у 18 столітті. Після часів радянських репресій українське населення на кубанських землях скоротилося на 90 %. З того часу і до сьогодні на Кубані не існує жодної української школи, у магазинах неможливо знайти ні книжок, ні журналів, ні газет українською

мовою. Серед сільської місцевості іноді ще можна почути українські пісні, проте таке враження, що і їх теж скоро потрібно буде перекладати. Про життя українців на Кубані, про їх міжетнічні відносини із росіянами написано чимало досліджень та статей. У багатьох із них йдеться про те, що сучасна Кубань конче потребує українізації і відродження української культури на цих землях. Також науковці зазначають, що ця українізація неможлива без втручання української держави. А от держава Україна так не вважає. За логікою, налагодженням зв’язків із українськими громадами за кордоном, підтримкою української діаспори має займатися Міністерство закордонних справ. Однак жоден проект, запропонований громадською організацією «Співдружність Кубань-Україна» досі не втілений у життя. Зараз на Кубані існує три діючі українські організації: відділ наукового товариства ім. Шевченка, Об’єднання українців Кубані та вже згадувана громадська організація «Співдружність КубаньУкраїна». Як же їм живеться поза межами історичної батьківщини? Як зазначає найвідоміший україніст Кубані Віктор Чумаченко, до нещодавна російська влада давала науковій інтелігенції Росії повну свободу дій. Вільний доступ до архівів, доступність потрібних матеріалів, усе це звичайно ж сприяло дослідженням в галузі кубанської україністики. Науковці займалися збереженням архівів, досліджували залишки української культури в регіоні, розшукували безіменні могили письменників, етнографів, фольклористів, залучали до пошуків талановиту молодь, проводили конференції, ставили питання про реабілітацію репресованої кубанської інтелігенції. Але свобода як все в нашому світі не може тривати вічно. Російські верхи влади зацікавилися питанням україністики на Кубані і вирішили, що цими питаннями повинні займатися спеціально створені для цього органи. Такий орган було створено – Центр україністики. Та чим він конкретно займається достеменно нікому не відомо. Звичайні жителі Кубані все ще в надіях тримаються за золоту ниточку любові, спогадів та ностальгії, яка з’єднує українців з їхньою історичною батьківщиною. Вони не визнаючи адміністративно-територіальних кордонів, бачать у снах пейзажі рідної землі. Їх серце завмирає, коли по телевізору промине щось до болі знайоме, а вухо спіймає фразу рідною мовою. Вони із сумом в очах називають себе перевертнями, пояснюючи, що і мова, й інші культурні реалії суттєво змінилися. Вони – українці, що за розпорядженням долі живуть за кордоном рідної держави розповідають, що знають три мови: українську, російську та кубанську. І не ображаються, коли чують у свій бік прізвиська «хохол» чи «кубаноїд», а лише зазначають рідною мовою: «Ми не те і не се… Ми – кубанці.»

Христина БОЛОЦЕНКО

Загроза для фруктів

Фото: ogorodsadovod.com

Посівні роботи йдуть із випередженням графіку

Незважаючи на несприятливі погодні умови на Кубані засіяно вже більше 140 тисяч гектарів, що становить 7 % від запланованої площі. Порівняно з минулим роком, це більше майже на 7 тисяч гектарів.

За прогнозами, зерновими і зернобобовими культурами у краї засіють 51 мільйон гектарів. У зв'язку з цим особлива увага приділяється питанню фінансування весняно-польових робіт. На черговій нараді член президії Генеральної ради партії «Єдина Росія», голова комітету

Держдуми з аграрних питань Микола Панков запропонував встановити депутатський контроль за виокремленими коштами. Політик зазначив, що за новими правилами Союзу Вільної Торгівлі змінюється система підтримки, тому необхідно забезпечити аграріїв усім необхідним для посіву, а для цього потрібен особливий контроль за тим, аби кошти працювали на майбутній урожай і виділені суми потрапили до регіонів. У разі критичної ситуації аграрний комітет Держдуми готовий втрутитися і оперативно вирішити питання.

На російських конвертах з’явилася покровительниця Краснодару

Російська пошта цієї весни присвятила конверти для пересилки листів покровительниці Краснодарського краю. Нові конверти, на яких зображено пам’ятник Святої великомучениці Катерини, вже потрапили до поштового обігу, і поширюються переважно на території краю. Ілюстрацію зроблено з фото,

Найвищою владою тут була військова рада, а уряд складався із військового отамана (голова уряду і командувач козацького війська), військового судді та військового писаря. На зборах курінної «громади», яка проходила щороку, — обирали уряд та вирішували всі найважливіші справи. Але самостійність в управлінні тривала порівняно недовго. Уряд почав наступ на демократичні порядки колишніх запорожців. У 1797 році козацьку раду позбавлено права обирати військового отамана — його призначав цар з-поміж кількох запропонованих кандидатів. З 1827 отаман мав бути лише «наказним». Втрачає значення і рада, яка поступово припиняє своє функціонування. У 1802 було затверджено новий військовий та громадський устрій Чорноморського козацького війська у складі 10 кінних і 10 піших п'ятисотенних полків. Згідно з розпорядженням уряду в 1827 році курінні поселення починають називатися станицями.

Загублена дарча грамота

В історичну науку повертається факт існування дарчої грамоти російської цариці Катерини ІІ про передачу Кубані запорожцям. Більшість дослідників вважали її втраченою.

1918 року останній отаман Кубанського козацтва, розуміючи, що перемога більшовиків неминуча, Дарча грамота Катерини ІІ створив таємну групу. Усі цінні речі – ікони, зброю, документи, прапори переправили до Белграду. Серед цього багажу опинилася і дарча грамота. Там вона приховувалась до 1944 року, коли до Югославії увійшла Червона Армія. Розпочалися масові розстріли козаків. За сприяння німецького генерала Меля козаки отримали залізничний вагон і евакуювали регалії в Німеччину. В американській зоні окупації вони добули дозвіл на переїзд до США. Саме там створили музей у Ховеллі, штат Нью-Джерсі, в якому і зберігалися козацькі цінності. Про цю заплутану історію регалій дізналася дослідниця козацтва із Запоріжжя Людмила Маленко. Прохання до влади повернути її до України залишилось невиконаним. Нині оригінал дарчої грамоти Катерини ІІ страхові компанії США оцінюють не менше як у 100 млн доларів.

Самоідентифікація у розрізі століть Незламна позиція старшого брата спостерігається й нині, коли російські науковці називають кубанців етнічними росіянами, а їх мову – говіркою російської мови. Українські ж дослідники зараховують чи не всіх кубанців до українського етносу.

Аграрії занепокоєні: Кубань як і Крим може залишитися цього року без персиків, абрикосів і аличі.

У всьому винні несподівані заморозки. Різке похолодання може призвести до пошкоджень фруктових дерев, які в регіоні вже зацвіли. У господарствах Кубані, звичайно, заздалегідь вжили всіх заходів, щоб не допустити втрати врожаю, але передбачити все в таких непростих погодних умовах, дуже складно. Тим паче, що морози ще не відступили. Аграрії також зазначають, що врятувати увесь врожай не вдасться, проте зазначили, що найменших втрат зазнають ті господарства, які протягом усього року підтримували дерева та кущі у гарному стані, підживляли їх мінеральними добривами.

Внутрішнє життя та управління чорноморських козаків на Кубані спочатку ґрунтувалося на старому козацькому звичаєвому праві. Переселені на нове місце, козаки утворили звичну для них організацію влади.

Фото: meta.ua

На це питання більшість сучасних жителів Кубані відповідає: росіянин. Адже записувати себе до спільноти скупих хохлів чи зажерливих кубаноїдів не хоче ніхто.

Коли ще не було станиць…

на якому зображено постамент Катерини, що встановлений на центральній алеї Краснодару. Основна мета заходу – пропаганда місцевих красот, які б могли зацікавити й привабити туристів. Як повідомила прес-служба УФПС Краснодарського краю (філіал ФДУП «Пошта Росії»), конверти із зображенням Святої великомучениці вийшли тиражем 490 тисяч екземплярів.

Якщо переселення чорноморських та азовських козаків для декого не є ґрунтовним аргументом того, що Кубань – земля, заселена українством, спробуємо простежити процеси адаптації і збереження само ідентифікації в історичному русі. Важливе значення для заміни доти чітко запорозької (малоросійської) самоідентифікації на „русскую“ мало об’єднання у 1860 р. частини лінійних козаків, переважно донських, етнічних росіян за походженням, з чорноморськими та азовськими і створення з них усіх Кубанського козачого війська. Відтоді терміном „кубанці“ означують усіх козаків, незважаючи на їхнє різне етнічне походження. Проте ще в 1920-х рр. місцева партійна комісія проголосила, що кубанські козаки є „такими ж українцями, яких можна бачити на Україні“. У 1967 р. в Доповідях Географічного товариства СРСР зазначалось: „Не можна узагальнювати кубанських козаків в одну етнічну групу. В дійсності, західна група „чорноморці“ – нащадки запорожців і східна група – „лінійці“, нащадки донських козаків російського походження, – після заселення не змішалися, хоч і жили по-сусідству“. Самі ж переселенці називали себе малоросами, руськими, місцевими, козаками тощо. Занепад української самоідентифікації кубанців викликаний Голодомором 1932–33 рр., припиненням політики „коренізації“ на Кубані та виселенням як неблагонадійних цілих кубанських станиць. У результаті, якщо в 1926 р. українці складали до 54 % у Кубанському окрузі тодішнього Північно-Кавказького краю, то в 1959 р. в Краснодарському краю було лише 4,0 % українців. Початок 1990 років відзначається створенням українських товариств („Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка“, Чорноморська козацька рада, Кубанське козацьке військо; Державною телерадіокомпанією „Кубань“ транслювались програми Національної телекомпанії України, було представлено дві вистави київського Театру ім. І. Франка – „Украдене щастя“ та "Фараони“. Однак результативними такі спроби повторної українізації назвати важко. Адже й донині свою мову мешканці кубанських станиць називають так: балачка, по-нашому, по-руськи...


3

Історична довідка

Як Кубань українською стала Тяжка доля українства у XVIII ст. (1764 р. – Катерина II скасувала гетьманський устрій, а 1775-го ліквідувала Запорозьку Січ; у 1781 р. Україна втратила залишки автономії; закріпачення селян) змусило розірвати своє коріння і пустити його в іншому місці.

Примарний день незалежності Нещодавно національно свідомі кубанці святкували 95-річчя з дня незалежності. Сьогодні майже не знайти підручника, у якому б зазначалось про факт проголошення 16 лютого 1918 року самостійної Кубанської Народної Республіки, яка за рішенням делегатів Законодавчої Ради Кубані була прилучена на федеративних умовах до України. Ще 30 квітня-3 травня 1917 р. у Катеринодарі відбулися збори козацтва, на яких утворився козацький уряд – Кубанська Військова Рада. 1917 рік на Кубані, як загалом і серед українців на етнічних та позаетнічних землях України – це час пробудження української свідомості. Козаки не сприйняли більшовицьку ідеологію і шукали методи боротьби за свої національні ідеї. З цією метою відбувається пошук зв’язків з Українською Центральною Радою. Український уряд, в свою чергу, визнавав право кубанців на самостійність, отже 30 грудня відбувся з'їзд українських громадських діячів та представників українського населення Кубані, на якому у резолюції було вказано “про приєднання Кубані до України”.

Мапа: vk.com/club4481159

Перша хвиля міграції відбулася в 1792-1794 роках, понад двадцять п’ять тисяч козаків і козачок осіли в різних місцях Новоросійського краю. Зиск з такого переселення мала Катерина ІІ, яка сподівалася у такий спосіб захистити нові російські кордони від нападу войовничих черкеських племен і освоїти незаселені місцини. Козаки ж змушені були переселятися з рідної України на Кубань, куди вони перевозили і там зберігали устрій, звичаї та спосіб існування. Козаки-чорноморці, прибувши на Кубань, розташувались куренями, назви яких були узяті із Запоріжжя. Тут були Батуринський, Іркліївський, Калниболотський, Канівський, Уманський, Корсунський, Менський та інші курені. Другим масовим заселенням Кубані стало переселення козаків Катеринославського й Усть-Дунайського Буджацького козацьких військ, а також Задунайської Січі в 1802 – 1810 роках. Лише за перші три роки цієї хвилі на Кубань переселилося сім тисяч членів козацьких родин. Наступними переселилися колишні реєстрові українські козаки. Всього від 1809-го до 1849 року на Кубань з України було переселено колишніх реєстрових козаків понад сто тисяч осіб. Козацтво не стало на шлях поступового знищення свого українського єства, іншими словами – вимирання, як того сподівалася цариця. На початку 60-х років ХІХ ст., коли позиції Росії на півдні досить зміцніли, азовські козаки стали для російської влади непотрібними, якщо не небажаними на українських землях. І царський уряд вирішив переселити азовських козаків на Кубань проти їхньої волі. Так недоля об'єднала на Кубані дві гілки нащадків Запорозької Січі – чорноморців і азовців. Від 1792-го до 1865 року з України на Кубань переселили близько 160 тисяч українців. І це не враховуючи статистики стихійної еміграції. Від 1861-го до 1917 року почалася самостійна міграція населення, що зумовлювалось економічними причинами. Ось так Російська імперія зробила сотнями тисяч українців стежки на неосвоєних чи малоосвоєних землях імперії. Перепис населення 1926 року засвідчив, що на Кубані в той час проживало 1 мільйон 644 тисячі українців, тобто 49,2%. Росіян було 42,7%. Це є яскравим свідченням того, що навіть через 134 роки з часу переселення перших запорозьких козаків на Кубань українці не лише зберегли свою мову, традиції, звичаї, але й чисельно складали найбільшу етнічну спільноту Кубані.

Перепис населення 1926 року засвідчив, що на Кубані в той час проживало 1 мільйон 644 тисячі українців, тобто 49,2%

Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники “единой й неделимой России” виступили за федерацію з Україною. Напередодні цих подій було прийнято конституцію Незалежної Кубані. Більшовики на такий акт злучення відповіли висадкою своїх військ на Кубані. За таких умов кубанський уряд змушений був переходити від станиці до станиці. Українська сторона підтримувала новоутворену республіку матеріальною допомогою, зокрема зброєю. У той час, коли представники Кубані вирішували питання у Києві про військову допомогу та політичні аспекти об'єднання, – командування Добровольчої армії робить обшук у помешканні українського посольства при Кубанському Крайовому Уряді. Денікінці зривають синьо-жовтий прапор на українському посольстві та заарештовують українського посла Боржинського. Це був перший державний заколот на Кубані, українсько-кубанська злука фактично була скасована Денікіним. На Кубані і в інших районах почалися українські погроми та антиукраїнські провокації. Після недовготривалих сутичок українських посадовців і денікінських поставлеників в уряді червоноармійці ставлять крапку в історії існування Кубанської Народної Республіки. 17 березня 1920 р. Катеринодар був захоплений більшовиками.

Чому курорти Кубані залишаються популярними серед туристів?

Позиція кубанських козаків напередодні війни була майже одноголосною: більшовики – смертельний ворог козацтва; козацтво назавжди відмежовується від загальноросійських державницьких позицій, мета козацтва – козацька держава «від Сяну до океану», у неї входять всі козацькі землі колишньої Російської імперії, зокрема й Україна – споконвічно козацька земля.

Щорічно на курорти Краснодарського краю приїжджають мільйони туристів.

Про бажання стати під українські прапори генерал Андрій Шкуро писав у листі до голови ОУН Андрія Мельника напередодні війни. Козачі воєнні формування (у складі вермахту) почали створювати отамани Кононов, Науменко, Доманов. Очолив козацький рух колишній донський отаман генерал-лейтенант Петро Краснов. Але козакам, як і українцям, німці не дозволили створити власну державу. Козачий визвольний рух, як і український, був знищений більшовицькою силою. Радянська влада депортувала з австрійських таборів Лієнц та Пегец до СРСР понад 50 тисяч козаків, більшість яких не були навіть громадянами СРСР. Козаки, звинувачені в посібництві нацистам, були вивезені в Росію, де майже всі загинули в таборах Мордовії, на Колимі, на будівництві автодоріг, залізниць, в каменеломнях і шахтах. У січні 1947 року більшовики стратили козацьких ватажків: Петра і Семена Краснових, Андрія Шкуро, Тимофія Доманова, Султана-Келеч Гірея (адига за національністю) та командира козачого корпусу німецького генерала Гельмута фон Панвіца. Уже після війни у складі новоствореного Антибільшовицького блоку народів (АБН) діяла ціла козача секція, яка представляла невизнану козацьку державу Козакію.

Тисячі жителів залишиляся без електроенергії

Спіймали

підривників газошляхів

У Краснодарському краї 20 березня У Краснодарському краї з 24 березня почала вирувати стихія. Унаслідок цього близько правоохоронці затримали підозрюваних 24 тисяч мешканців регіону залишилися без елек- у серії підривів магістральних газопроводів, будівельної та спеціальної техтроенергії. ніки.

Через постійні перепади напруги, що були викликані погодними умовами, без електропостачання залишилися жителі Тимашівського та Темрюкського районів. На півночі краю ситуація погіршилася дощем, що пройшов 27 березня. Вода та мінусова температура спричинили обривання електроліній. Як зазначила прес-служба МНС у Краснодарському краї, внаслідок технічних порушень без світла залишилося 10 населених пунктів.

Фото: 1914ww.ru

Ще одна спроба державності

Командувач Кубанського козацького війська Андрій Шкуро

Фермерам підвищать дотації на землю

На XXIV з’їзді фермерів Кубані, що відбувся 27 березня, губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов проголосив, що було ухвалено рішення про підвищення субсидії на кожен гектар на 400 рублів: «Буквально вчора ми ухвалили рішення посилити заходи дерПідозрювані зізналися, що влаштували жавної підтримки».

вибух на газопроводі 25 грудня минулого року, а також декілька вибухів у 2007 році. Затримані також зізналися, що вони знищили понад 20 одиниць будівельної техніки протягом 1992-2007 років. МВС не розголошує інформацію про місця злочинів, однак РИА Новини зазначають, що у грудні 2012 року в Сочі трапився вибух, внаслідок витоку газу.

Нагадаємо, раніше сума дотацій складала 600 рублів на гектар, а тепер 1000 рублів. Крайовому бюджету така підтримка коштуватиме близько півтора мільярда російських рублів на рік. Нині фермери дають четверту частину кубанського короваю. Минулого року вони зібрали близько двох з половиною мільйонів тон зерна і майже 70 тисяч тон рису.

Міністерство курортів і туризму краю регулярно проводить соціологічне дослідження на курортних територіях з метою вивчення думки гостей про якість представлених послуг. Така робота допомагає аналізувати основні показники стану та розвитку галузі, що згодом визначає основний напрям роботи на майбутній рік. У 2012 році на курорти Кубані прибуло більше 11 млн чоловік, більшість (70%) приїжджають, щоб добре відпочити і весело провести свою відпустку. Краснодарський край є улюбленим місцем відпочинку жителів Москви і Московської області, які складають чверть від усієї кількості туристів, близько 10% – гості з Санкт-Петербурга та 7% – з України. Корінні мешканці Кубані стверджують, що весь Краснодарський край для них є курортом. Воно й не дивно, адже край розвивається: будуються комфортабельні готелі європейського рівня, вводяться нові методики лікування, розширюється зона гірськолижного туризму – все це з кожним роком сприяє збільшенню кількості туристів.

Інфотур для представників турбізнесу відбудеться на Кубані З 1 по 12 квітня відбудеться ряд інформаційних турів передгірною гірською частиною та Азово-Чорноморському узбережжю Краснодарського краю. У заходах візьмуть участь представники профспілкових, громадських, туристських організацій, розташованих на території Центрального федерального округу, представники профспілкових, студентських та молодіжних організацій вишів Москви і Московської області, повідомила прес-служба міністерства курортів регіону. У межах перших двох турів учасникам запропонують ознайомитися з новим туристичним продуктом, що поєднує в собі активні види туризму в гірничо-передгірській частині регіону і відпочинок на морі. У третьому інфотурі презентують санаторно-курортні організації, що приймають на відпочинок та оздоровлення організовані групи дітей.


4

Економічне життя

Життя в кредит, або Реалії та перспективи банківництва Кубані

Головне управління Центрального банку Краснодарського краю виступило з різкою критикою щодо комерційних банків. Якщо ті не покращать кредитування сектора економіки, наглядове відомство буде домагатися їх ліквідації. Небажання банкірів давати позики цілком зрозуміле. Кредитна заборгованість у Краснодарському краї зросла майже в чотири рази і нині становить близько 20 мільярдів рублів. Найпроблемнішими виявилися позики підприємствам торгівлі та будівництва. За останні роки майже на 38 відсотків зросла кількість виконавчих проваджень про стягнення боргів. До того ж понад 95 відсотків із них порушено відносно фізичних осіб. Зростання простроченої заборгованості у багатьох випадках пов'язане зі зниженням доходів кубанців або втратою роботи. А відмова від реструктуризації позик і застосування кредиторами часом занадто жорстких штрафних санкцій призводять, у деяких випадках, до неможливості остаточного розрахунку клієнта з банком. – Необхідно активніше пропонувати реструктуризацію договорів громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації. У кредитуванні основних галузей економіки банки природно враховували ризики. Це призвело до того, що нині кредитні організації накопичують ліквідність, обмежуючи нове кредитування. Подібна ситуація загрожує значним зниженням прибутковості банківського сектору та окремих організацій, –

говорить керівник крайового департаменту з фінансового та фондового ринку Ігор Славінський. – У той же час помітно зріс обсяг кредитування таких галузей як транспорт, зв'язок і сільське господарство. Основними одержувачами позик залишаються підприємства торгівлі. Однак, на думку Краснодарської влади, банки не приділяють належної уваги інвестиційному кредитуванню, марно вважаючи цей вид діяльності надто ризиковим. У результаті страждають підприємства, які не спроможні реалізувати намічені довгострокові програми розвитку, що призводить до стагнації економіки в цілому. Влада Краснодарського краю також незадоволена й слабкою роботою віддалених офісів, операційних кас і підрозділів банків, які знаходяться в сільській місцевості, та закликає структурні підрозділи встановлювати ліміти для самостійного кредитування. А ризики необхідно знижувати шляхом навчання кадрів, підвищення якості кредитного менеджменту. В основному кредитні організації прагнуть розвивати свій бізнес у великих містах. Три чверті кубанських банківських установ знаходиться в Краснодарі, Сочі, Новоросійську й Армавірі. Тоді як понад половина

Три чверті кубанських банківських установ знаходиться в Краснодарі, Сочі, Новоросійську й Армавірі. Тоді як понад половина Краснодарського краю – сільські райони, економіка яких гостро потребує позикових ресурсів. Краснодарського краю – сільські райони, економіка яких гостро потребує позикових ресурсів. Передумовою такого розподілу є недовіра провідних організацій до регіональних офісів, оскільки вони побоюються, що останні приймуть непрофесійне рішення щодо надання кредиту. Адже керівники від-

далених структурних підрозділів кредитних організацій не несуть матеріальну відповідальність і не відшкодовують збитків, якщо вони прийняли рішення, що призвело до фінансових втрат. Ще кілька років тому чиновники почали обговорювати посилення покарання для банківських управлінців, які, використовуючи різні схеми, ведуть до банкрутства кредитну організацію. Також розроблений ще один законопроект, за яким банки можуть вимагати надання інформації в бюро кредитних історій про несумлінних позичальників. До того ж, необхідно законодавчо упорядкувати діяльність колекторських агенцій і вести їх реєстр. Адже цей сегмент поки далекий від цивілізованих форм. І нині існують організації, які надсилають боржникам листи з черепами та кістками, тероризують дзвінками. Що ж стосується неспроможності вчасного погашення заборгованості позичальником чи банкрутства фізичної особи, то завжди є можливість реструктурувати свій борг і отримати розстрочку. Щоправда, за фіктивне або навмисне банкрутство, боржникові загрожує кримінальна відповідальність. Світлана СУРАЙ

Затримано шахрая,

котрий обікрав банки на 1 млрд На Кубані працівники Відділу по боротьбі з економічними злочинами затримали шахрая, котрий награбував у тамтешніх банках на 1 мільярд рублів.

Фото: www.prorabkubani.ru

Правоохоронці полювали на нього достатньо довго. Спочатку оперативники розплутували схему, за якою підозрюваний відмивав гроші, а коли отримали необхідні докази, то влаштували аферистові облаву. Чоловіка спіймали на гарячому – з мішком грошей за плечима – і затримали. Зловмисник розповів слідству, як шляхом обману знімав у банківських відділеннях гігантські суми грошей. Як виявилося, він був членом злочинного угрупування.

Як повідомив представник управління економічної безпеки Краснодарського краю, гроші надходили на рахунки підставних осіб від фірм, які перебувають на податковому обліку в різних куточках країни. Злочинці знімали кошти, забирали свій відсоток, а решту надсилали назад. Коли шахрая схопили, в мішку виявилося 36 мільйонів рублів і кредитки різних банків. За інформацією оперативників, із грудня 2012 року чоловік незаконно отримав готівкою 1 мільярд рублів. Нині щодо підозрюваних у шахрайстві порушено кримінальну справу, що передбачає до семи років позбавлення волі.

Експерти прогнозують

уповільнення приросту кредитного ринку

Головне управління Центрального банку Краснодарського краю

Стало відомо

перелік найавторитетніших банків Кубані Банківська сфера Краснодарського краю стрімко розвивається. В 2012 році на Кубані працювало понад дві тисячі структурних підрозділів кредитних організацій. Це пояснюється загальним позитивним економічним розвитком краю, збільшенням туристичного потоку, значними інвестиціями в зв'язку з прийдешніми Олімпіадою у Сочі 2014 р. і чемпіонату світу з футболу, що відбудеться в 2018 році в Росії. Мешканці регіону все активніше звертаються за послугами до банків. Вони стали користуватися іпотечним кредитуванням, частіше вкладають гроші і беруть кредити. Серед банків, яким найбільше довіряють громадяни, лідирують (за рейтингом найкращих банків Кубані першого кварталу 2013 р.): «Кубань-Кредит», «Первомайський Банк», «Зенит Сочі», «Крайінвестбанк», «Фінанс Бізнес Банк». Кубанці беруть кредити у банках як на покупку ав-

томобілів, квартир, техніки, так і на споживчі потреби (ремонт, відпочинок, весілля тощо). Багато хто отримує кредити навіть кілька разів на рік. Найбільш активними позичальниками є люди у віці від 25 до 45 років. Цікаво, що жінки при виборі банку враховують декілька чинників: можливість дострокового погашення позики без комісій, швидке обслуговування, стабільність кредитної організації, а чоловіки надають значення популярності банку. Своєю чергою банківські установи мають певні особливості. Наприклад, у деяких існує негласний перелік небажаних професій позичальників. До таких зазвичай відносять журналістів, юристів, військовослужбовців і суддів.

У черговому огляді діяльності кубанських банків експерти говорять про позитивні результати минулого року й головні тренди сектора нині. В цілому, обсяг кредитів, депозитів та інших коштів фінансових організацій Кубані зріс на 26 відсотків. На думку фахівців, минулий рік для банківських структур виявився достатньо позитивним. Високі темпи зростання кредитних портфелів разом із задовільною ситуацією з ліквідністю дозволила багатьом банкам наростити основні фінансові показники. Банки активно кредиту-

вали громадян, а також залучали грошові кошти населення до депозитів. Та все ж обсяг простроченої заборгованості фізичних осіб на початок грудня становив приблизно 606 мільйонів рублів. Найбільший приріст за кредитним портфелем та найбільший обсяг коштів від громадян у внесках за рік створив «Кубаньбанк» – 208,24% і 261,42% відповідно. Проте, за прогнозами експертів, у 2013 році відбуватиметься загальне уповільнення приросту кредитного ринку, адже нині прогресує збільшення інвестицій банків на ринку цінних паперів.

Відбулася нарада Мінсільгоспу щодо фінансування АПК

Наприкінці лютого Міністерство сільського господарства та переробної промисловості Краснодарського краю провело нараду щодо питань фінансування підприємств агропромислового комплексу Кубані в 2012 році і їх кредитування в 2013 році, зокрема в період проведення весняних польових робіт. У нараді під керівництвом віце-губернатора, міністра сільського господарства та переробної промисловості Краснодарського краю Едуарда Кутигіна взяли участь: керівник департаменту фінансового та фондового ринку Краснодарського краю Ігор Славінський, керівники та фахівці 13 банків, що функціонують у регіоні, а також керівники управлінь Мінсільгоспу краю. Виявилося, що у 2012 році сектор економіки Краснодарського краю отримав кредитів на 1 трлн рублів. З них

понад 41 млрд рублів надано сільськогосподарській галузі. При цьому, 25,2 млрд рублів – субсидовані кредити. Віце-губернатор наголосив на значному внеску банків у розвиток агропромислового комплексу Кубані та закликав їхніх представників зберегти в поточному році узяті темпи кредитування АПК. «Банки повинні розвиватися разом із клієнтами. Якщо є клієнт, то потрібно за нього триматися: він несе прибуток, нові ідеї. Адже це ринок, що зростає», – підкреслив міністр. Він відзначив також банки з високим рівнем фінансування сільгоспвиробників, зокрема «Центр-інвест» і банк «Союз», що збільшили кредитування підприємств АПК на 607% і 973% відповідно. Керівники банків повідомили про плани розвитку кредитування підприємств АПК. Едуард Кутигін подякував їм за активну участь у підтримці сільгоспвиробників та вручив почесні грамоти Міністерства сільського господарства та переробної промисловості Краснодарського краю.


5

Культура

Кубані

Жодна країна, місцина на Землі не може існувати без звичаїв і традицій. У певних народів традиції сформувалися ще з незапам’ятних часів, інші створювали власні традиції уже в сучасні нам роки. Традиції Кубані – одні з найзагадковіших у світі. Мікс культур Кубань – це унікальний регіон, який вирізняється своєю мультикультурністю і цілісністю. Протягом двох століть тут взаємодіяли і взаємопроникали традиції російського, українського, молдовського, білоруського, болгарського, сербського та інших народів. Кожен з них приніс на кубанську землю власну національну ідентичність, бачення світу та обрядовість. Культура краснодарського краю дуже близька українцям, адже ми маємо багато спільного. Здавалося б, чому? Відповідь легко знайти, звернувшись до історії: наприкінці ХVІІІ ст., після знищення Запорозької Січі Катериною II, у басейні ріки Кубань оселилася велика кількість українських козаків. За радянською статистикою, на початку 30-х років ХХ ст. у західній частині Підкавказзя (Кубанщина і Чорноморщина) українці складали майже 64 % населення. Звичаї краю Давні традиції Кубані надзвичайно цікаві, більшість з них збереглась до наших часів. Це створює неповторний колорит краю, привертає до нього увагу інших народів. Як театр починається з вішака, так поселення починається з хати. Зведення будинку було знаковою подією в житті козацької родини, спра-

У весільному обряді було декілька періодів: довесільний, який включав сватання, рукобиття та вечорниці в будинку нареченої і нареченого; весілля і післявесільний ритуал. вою колективною. У ній брала участь більшість мешканців станиці. Коли закладали фундамент, проводили спеціальні обряди: на місце будівництва кидали пір'я і жмутки шерсті домашніх тварин («щоб все водилося»). У передній кут стіни вмуровували хрест з дерева, щоб привернути благословення до мешканців. Найчастіше в будинку було дві кімнати: велика і мала. Центральним місцем вважали «божницю» («червоний кут»). Її робили у формі кіота з іконами, прикрашали рушниками. На полотнині вишивали візерунки гладдю або хрестиком, краї мережили. Сім’ї на Кубані були великими, в родині зазвичай було п'ять-сім дітей. Пов'язано це з поширенням натурального господарства, постійною нестачею робочих рук, а також з непростою обстановкою військового часу. Діти рано долучалися до праці, з 5 років вони вже виконували роботу по силі. Основою харчування були пшеничний хліб, продукти тваринництва, рибництва та садівництва. Найпопулярнішою стравою був борщ, який

Обряди і свята Козаки святкували Різдво, Великдень, Новий рік, Трійцю, Масляну. Побутували також сімейні свята: іменини, весілля, хрестини, проводи козака на службу тощо. Найцікавішим був весільний обряд, який вимагав дотримання безлічі строгих правил. Заборонялося влаштовувати весілля під час посту, тому одружувалися лише восени і взимку. Брали шлюб зазвичай у віці 18-20 років. Молоді люди не мали права вибору: все вирішували батьки. Свати навіть могли прийти без нареченого, лише з його шапкою. У таких випадках дівчина вперше бачила майбутнього чоловіка на весіллі. У весільному обряді було декілька періодів: довесільний, який включав сватання, рукобиття та вечорниці в будинку нареченої і нареченого; весілля і післявесільний ритуал. Наприкінці весілля головну роль виконували батьки нареченого: їх катали станицею в кориті, замикали на горищі, звідки їм доводилося відкуповуватися за допомогою «четвертинки». Гостей також не залишали осторонь: у них «крали» курей, вночі замазували вікна вапном. Але у цьому люди не знаходили нічого образливого: старовинні обряди закріплювали нові зв'язки, накладали на людей соціальні обов'язки. Глибоким змістом були наповнені не лише дії, а й слова, предмети, одяг, пісні. Традиційною формою спілкування на Кубані були «бесіди», «вулиці», «посиденьки». На

Турнір проходить в олімпійському Льодовому палаці «Великий». Регламент ігор стандартний: три періоди по 20 хвилин кожен. Змагання обслуговує професійна суддівська бригада.

У квітні відбудеться виставка «крадених» фотографій

У Краснодарі з 7 квітня по 12 травня пройде «Виставка крадених фотографій». В межах заходу відвідувачам продемонструють унікальні фотографії, що стали предметом судових позовів через незаконне використання засобами масової інформації, порушення авторських прав.

Сорок робіт восьми авторів експонуватимуться у галереї ТРК «СІТІ ЦЕНТР». Фото ілюструють найпоміт-

ніші події останніх років – зіткнення футбольних фанів зі співробітниками ОМОНу на Манежній площі в Москві, гей-парад у Берліні, закриття Черкізівського ринку, Курбан-Байрам, пам'ятник Трахтенбергу та ін. 9 квітня у ТРК «СІТІ ЦЕНТР» також відбудеться майстер-клас з авторського права в галузі фотографії. Його проведе юрист компанії із захисту авторських прав в Росії ЗАТ «Консалтинговая группа «Экон-Профи» Ігор Пархачьов.

Фото: www.krd.ru.jpg

У Сочі 28 березня стартувала відкрита юнацька першість Краснодарського краю з хокею. У змаганнях беруть участь спортсмени до 14 років з Сочі, Тихорєцька, станиць Канівської та Висілок.

29 березня, до дня працівника культури Краснодарського краю відкрили міський центр культури. У ньому є кабінети для співробітників, репетиційні зали, а також актовий зал, в якому проходитимуть різноманітні заходи.

службі Союзу танцювального спорту Росії. Заявки вже надіслали 54 пари з Італії, Росії, Польщі, Боснії і Герцеговини, Португалії, Албанії, Австрії, Туреччини, Франції, Іспанії та інших країн. 6 і 7 квітня тут пройде також танцювальний турнір «Катерининський», а 7 квітня на паркет вийдуть учасники другого етапу Гран-прі Росії в дитячих категоріях – 9-11 років та 11-13 років.

Розпочалася першість з хокею в Сочі

Ольга НОСИК

новий міський центр культури

чемпіонат Європи з латиноамериканських танців

«Кожна країна представить на турнірі по дві пари. Очікується, що у чемпіонаті візьмуть участь приблизно 35 європейських країн», - заявили в прес-

Наречена з подругами, Кубань, 1933 рік

«бесідах» коротали час одружені й літні люди. Тут обговорювали поточні справи, ділилися спогадами, обов'язково співали пісень. Молодь віддавала перевагу «вулиці» влітку, а «посиденькам» взимку. На «вулиці» знайомилися, вчили і виконували пісні, танцювали, влаштовували ігрища. «Посиденьки» влаштовувалися з настанням холодів у будинках дівчат або молодих подружжів. Тут збиралися ті ж «вуличні» компанії. На «посиденьках» дівчата м'яли і чесали коноплі, пряли, в'язали, вишивали. Робота супроводжувалася піснями. З приходом хлопців починалися танці та ігри. Звичайно, запропонований перелік традицій Кубані є далеко неповним, вона приховує ще багато цікавих звичаїв та обрядів. Однак навіть такий побіжний погляд виявляє красу традицій та мудрий характер мешканців цього краю.

У Краснодарі відкрили

У Краснодарі відбудеться

6 квітня у Краснодарі відбудеться чемпіонат Європи з латиноамериканських танців 2013 WDSF European DanceSport Championship Latin.

Фото: kazachki.mybb2.ru

Традиції та звичаї

варили з кислою капустою, квасолею, м'ясом або салом. Козаки любили також галушки, вареники, вправно солили, варили і в'ялили рибу. Вбрання кубанських чоловіків складалося з військової форми і повсякденного одягу. На форму козаків дуже вплинула культура кавказьких народів. Військова амуніція включала черкеску з чорного сукна, темні шаровари, бешмет, башлик, зимову бурку, папаху, чоботи. Традиційний жіночий костюм складався зі спідниці та кофтинки («кохточка», як її називали кубанці), пошитої із ситцю. Вона могла бути приталеною або з баскою, але обов'язково з довгим рукавом, прикрашалася ошатними ґудзиками, тасьмою, мереживом.

Ірина Лукинська, керівник центру

Керівник центру, режисер-постановник масових заходів Ірина Лукинська розповіла про плани діяльності. «Основне завдання центру – акумулювати найкращі творчі кадри Краснодара. Нова установа – провідна режисерсько-постановочна ланка всіх значущих загальноміських заходів та свят».

Кубанський козачий хор завітає до Черкас

6 квітня черкасці та гості міста зможуть насолодитися пісенним талантом, мелодійністю та харизмою виконавців Кубанського козачого хору. Виступ відбудеться в палаці культури «Дружба народів». Ціна квитка – від 80до 200 гривень. Нагадаємо, що з нагоди 75-річчя художнього керівника Віктора Захарченка хор здійснює ювілейний

гастрольний тур теренами Росії, України та Білорусі. Два концерти колективу в Києві 27 і 28 березня мали великий успіх серед глядачів. На черзі інші міста України: Чернігів, Суми, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Полтава, Кременчук, Черкаси, Кіровоград, Миколаїв, Одеса та Сімферополь.

Кількість козачих класів у школах зросте Влада Краснодара планує до вересня збільшити кількість козачих класів у школах. Це питання обговорювали 29 березня на засіданні Ради у справах козацтва при голові Краснодара.

Із доповіддю про поточну роботу виступив отаман Єкатеринодарського районного козацького товариства Олександр Пащенко. Одним з важливих напрямків роботи товариства є участь

у чергуваннях на міських вулицях з метою контролю дотримання правопорядку. Для цього в столиці Кубані створено козачу дружину в складі 250 осіб. До 1 травня її лави поповнять ще 50 козаків. Також Пащенко зазначив, що до вересня у Краснодарі відкриють ще чотири козачі класи, загальна кількість учнів у яких складатиме приблизно 2,5 тис. осіб.

Фото: УНІАН


6

Природні дива

Скелясте диво

Описати кубанські красоти без поетичного слова неможливо, та й, взагалі, що там описувати – краще один раз побачити! А поки Ви побігли шукати кеди і валізу, розкажу Вам сьогодні про одне з найпрекрасніших та найзагадковіших місць Краснодарського краю – Гуамську ущелину. Селище Гуамка розташоване в Апшеронському районі, в 170 км від Краснодару біля входу до Гуамської ущелини – унікальної пам'ятки природи Кубані. Вузький каньйон ущелини, який тисячоліттями пробивала гірська річка Курджіпс, називають справжнім музеєм під відкритим небом. Тут активно розвивається туристичний курорт, який вражає уяву мандрівників величними декораціями гір, водоспадів і річкових порогів, створених природою. Довжина Гуамської ущелини становить 3 км, глибина – до 400 м. Внизу ущелини несе свої бурхливі і холодні води річка Курджіпс. Чисте повітря і зарості реліктової рослинності на скелястих схилах створюють цілющий мікроклімат. Влітку середня температура в Гуамці не перевищує +25 º С. Ще Гуамська ущелина славиться заростями самшиту. Нібито нічого дивного, адже вічнозелені кущі зустрічаються і у Краснодарі. Але їх особливість в тому, що ростуть вони дуже-дуже повільно – лише 2 мм в рік, а в ущелині можна побачити самшит заввишки аж до 15 м. Неповторність Гуамської ущелини полягає в дивовижній багатобарвній гамі гірських пластів синього, червоного, свинцевого, білого, чорного і димчастого відтінків. В ущелині збереглася і діє ділянка вузько-

колійної залізниці, прокладена в 30-ті роки минулого століття. Вузькоколійка довжиною 8 км зв'язує Гуамку з селищем Мезмай. У літній час по ній ходять приватні дрезини (такий собі специфічний транспортний засіб на залізничному ходу – прим. Автора), які регулярно перевозять туристів. Приваблює туристів не лише чарівна краса ущелини, а й дивовижні лікувальні місця, про які ходять легенди. Гуам – гора висотою в 700 метрів. У ній багато гротів і печер, найбільш відома – Чернеча печера. За переказами, колись в ній жили два ченці, печера «замолена» – там відбуваються чудеса. Говорять про те, що печера не всіх впускає всередину, людина хоче зробити крок, а не може, але ті, хто заходять, відчувають справжній прилив енергії і сили. У глибині знаходиться Чернеча купіль. Безплідні пари після обмивання в ній знаходять щастя материнства і батьківства. Можливо, в цьому немає нічого містичного. Просто організм, занурюючись у холодну воду, відчуває стрес і клітини, що відповідають за репродуктивність, пробуджуються. Місцеве населення називає цю печеру чистилищем людського тіла і душі. З цього ж виду – Фанагорійська печера. Невеликий вхід розташований на висоті близько 300 метрів над рівнем моря. Відразу після входу починається вузький коридор, на половині шляху підстерігає величезний сталагміт «Перелаз». Назва себе виправдовує – через нього потрібно перелізти, щоб пройти далі. Колись тунель був 40-кілометровим, але років 150 тому стався землетрус, залишивши від нього ді-

Дерево

Поповнення

у пам'ять про себе

в зоопарку краснодарського університету МВС РФ

Фото: news.vmariel.ru

Днями в зоопарку краснодарського університету МВС РФ з’явилися малята поні та страусів Емо.

Як повідомляє «АИФ-ЮГ», 25 березня у Краснодарському краї стартувала акція «Посади дерево». Всім охочим, які мали бажання допомогти в озелененні міста, роздавали насіння дерев, найбільше – туї та шовковиці. Акцію з озеленення організувало «Русское географическое общество». Населення радо відгукнулось на пропозицію озеленення вулиць краю. Кожен охочий може не лише посадити дерево, а й спостерігати за його ростом. Подібні акції відбулися і у Хадиженську, де представники Апшеронського районного відділення «Руського географического общества» окрім насіння дерев розповсюджували серед населення листівки з пропагандою збереження природи. Цього року влада вирішила взятися за благоустрій Кубанського краю. У Темрюку на вулиці 27 вересня нещодавно зявилась нова алея з липами, кленами та різноманітними кущами. Контролем за виконанням озеленення займається голова Темрюкського міського поселення Олександр Войтов, він пообіцяв озеленити в’їзд до міста восьмиметровою квітковою клумбою. Як передає прес-служба адміністрації Краснодару, до початку весни уже висаджено півмільйона цибулин тюльпанів більше 20 сортів, стільки ж – різнокольорових віол. Також у багатьох мікрорайонах міста озеленювачі виконали масштабну висадку кущів троянд. Крім того, посаджено 5000 саджанців дерев, серед яких клен, липа, декоративна вишня. Вперше в цьому році весною зацвіте червоний каштан.

Пташенят народилося відразу двоє – жіночої та чоловічої статі. Тепер в зооколлекціі університету аж 7страусів, – розповіли співробітники зооколлекціі «Рись». За новонародженими в зоопарку організований особливий догляд, їх розмістили в окремих вольєрах. Усього в зоопарку живе близько 90видів тварин.

Чи є загроза

затоплення у Краснодарі? У Краснодарі комісія не виявила фактів пошкодження захисних дамб на річці Кубань. Фахівці повідомили, що загрози підтоплення для міста немає. Фахівці управління цивільного захисту адміністрації Краснодару і Федорівського філії ФГБУ "Управление Кубаньмелиоводхоз" завершують перевірки протипаводкового захисту правого берега Кубані і дамб. Провідний спеціаліст управління цивільного захисту Олександр Кольцов повідомив: "Напередодні паводкового сезону ми уважно стежимо за ситуацією на річці Кубань і Краснодарському водосховищі. За даними моніторингу, загрози підтоплення для міста і навколишніх населених пунктів немає". Експерти дійшли висновку про те, що сьогодні для Краснодара безпечним є режим роботи Краснодарського водосховища, обмежений скиданням води 1,2 тис. куб. м на секунду. Скидання води з водосховища вже впродовж декількох тижнів становить 100-105 куб. м на секунду. "Однак хотілося б звернутися до населення: якщо ви плануєте свій відпочинок на березі Кубані, то не допускайте проїзду автомобілів дамбами. Це неприпустимо, як з точки зору збереження самих дамб, так і дотримання вимог Водного кодексу, в частині проїзду і знаходження автотранспорту в прибережній зоні ", – порадив Олександр Кольцов.

Фото: www.fotoregion.ru

Кубанська природа – неповторна. Височенні скелясті гори змінюються розлогими рівнинами, які в свою чергу охороняють мертвий спокій ущелин. Стрімкі гірські ріки спадають неймовірної краси водоспадами, які, що ближче до моря, стають смирнішими, ніби переходять під суровий нагляд Нептуна.

лянку в 1,5 км. Ці півтора кілометра нелегко даються подорожньому: вузькі ділянки, кажани. Але всі малоприємні моменти забуваються, коли бачиш неймовірної краси сталагміти. Віруючі шанують їх за «божі свічки», для православних Фанагорійська печера століттями була місцем паломництва. А нещодавно цікавим відкриттям порадували нас кубанські дайвери, що знайшли в Гуамській ущелині підводну печеру з древніми скам'янілостями. На думку вчених, їх вік має обчислюватися сотнями мільйонів років. Вхід до печери був завалений камінням. Розчистивши прохід, дайвери виявили стародавні скам'янілості морських тварин. У палеогенових період (близько 70 – 25 мільйонів років тому) територія Краснодарського краю, була покрита морем. Це море входило до складу океану, який геологи, використо-

вуючи давню міфологію, назвали Тетіс на честь Тетіди (Фетіди), дочки царя Нептуна – бога морів. Зараз цікаві експонати досліджують вчені, а дайвери знайомляться з нововідкритими морськими просторами. Селище Гуамка розташовано в 75 км від залізничної станції Бєлорєченськ і в 170 км від найближчого аеропорту в місті Краснодарі. Від автовокзалу в Апшеронську Гуамку відокремлюють всього 50 км, їх можна подолати на рейсовому автобусі "Апшеронськ – Гуамка". Тож якщо Вас привабили чарівні місця гірської Кубані, гайда підкорювати нові вершини, низини та води цього загадкового краю і незабутній екстремальний відпочинок вам гарантовано! Катерина ОЛЕКСІНА

Рисові посіви

на Кубані рятують від засухи Як повідомляє «ИТАР-ТАРС», у Краснодарському краї, де вирощується 83 % від усього російського рису, визначили заходи щодо забезпечення водою його посівів для урожаю 2013 року. Голова регіонального Мінсільгоспу Сергій Гаркуша так прокоментував ситуацію: "Парадокс, але незважаючи на березневі підтоплення в окремих районах і сильні дощі, сьогодні погодні умови складаються не на користь вирощувачів рису. Перш за все – це недостатня кількість води". За оцінкою міністра, цієї весни запаси снігу на Кубані в 2 рази нижчі тогорічних. Тому він і закликає "витрачати воду економно, щоб не знизити валове виробництво важливої продовольчої культури". "Не раз ми переживали маловоддя, але урожай рису зберігали. Ось і на цей раз багато буде залежати від самих водоспоживачів", – так прокоментував проблему керівник "Кубаньмелиоводхоза" Микола Якуба. Рисовирощуючі підприємства Кубані почали укладати угоди про некомерційне партнерство з управлінням "Кубаньмелиоводхоз" про регламент режиму

зрошення. Вже найближчим часом будуть створені спільні комісії, які будуть обмежувати подачу води в рисову зрошувальну систему. Голова "Южного рисового союза" Ігор Лобач зазначає: "Нам потрібно повернутися до тих часів, коли у нас розроблявся загальний для Кубані режим зрошення, і за його порушення застосовувалися штрафні санкції". Рисовирощування – найстабільніша галузь кубанського АПК. Її рентабельність у 2005-2011 роках зросла майже втричі і зараз складає близько 50 %. У результаті використання інтенсивних технологій і нових сортів рису врожайність цієї культури на Кубані досягла рекордних показників – 64 ц з гектара, а в кращих господарствах – понад 80 ц. У 2012 році було зібрано 856,7 тис. тон рису, що приблизно на 33 тис тон більше, ніж у 2011 році.

Нічний землетрус у Сочі

Вночі 27 березня о 3:35 на території Абхазії стався землетрус магнітудою 5,2 бали. Відлуння поштовху відчули ті, хто приїхав на відпочинок до Сочі, і жителі курорту. За даними Геофізичної служби Російської

академії наук, епіцентр землетрусу був зафіксований на території Псху-Гумістінского заповідника на глибині 10 кілометрів, передають "Вести. Сочи". Поки що інформації про збитки внаслідок землетрусу для курорту немає.

У Краснодарі побудують цвинтар за всіма санітарними нормами

На будівництво нового цвинтарю прийнято рішення виділити земельну ділянку загальною площею близько 300 га.

«Це буде перший цвинтар в Краснодарі, побудований за проектом згідно з сучасними градобудівельними нормами. Зараз Роспотребнадзор проводить експертизу земельної ділянки» – зазначив Ігор Головкін – директор міського департаменту архітектури і градобудівництва. Потреба будівництва нового цвинтарю виникла у зв’зку з

У Краснодарі з квітня запрацюють сезонні ярмарки З першого квітня поблизу автошляху ТемрюкКраснодар-Кропоткін почнуть працювати ярмарки, основним товаром на яких буде сільськогосподарська продукція.

тим, що на головному кладовищі Краснодару практично закінчилися вільні площі, в кращому випадку їх вистачить до середини літа. Пріоритетними задачами, як зазначає Ігор Головкін, є будівництво паркану, облаштування входів і виходів, проведення електропостачання та каналізації. Також йде мова про прийняття рішення щодо будівництв на території Славянського цвинтарю першого міського крематорію.

Діятимуть ярмарки до 31 грудня на спеціально об лаштованих майданчиках. Сезонні ярмарки розраховані на 80 місць. Організатором є обласна адміністрація. У пресслужбі зазначено: «З настанням постійної теплої погоди кубанські фермери привезуть свою свіжо вирощену продукцію, щоб продавати її за цінами виробника, що на порядок нижчі від ринкових».


7

Це цікаво

У Санкт-Петербурзі

відбувся ювілейний концерт Кубанського козачого хору У Великому концертному залі «Жовтневий», що у центрі Санкт-Петербурга, відбувся ювілейний концерт Кубанського козачого хору. Подія приурочена до 75-річчя художнього керівника і головного диригента хору – Віктора Захарченка.

Ювіляра привітали колеги, родичі і місцеві козаки. Від імені влади міста Віктора Захарченка було нагороджено Великою золотою медаллю Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга. За словами представника влади В'ячеслава Макарова, внесок Кубанського козачого хору в світову культуру складно переоцінити: «Кубанський козачий хор – це надбання не тільки Росії і Кубані, а й усього світового музичного мистецтва. У ваших піснях – душа, сила, характер, міць і слава російського народу. Спасибі, що ви є» Як глядачі сприймали те, що відбувалося в залі, було видно по їхніх обличчях. За словами глядачки Любові Артемик, справжньою несподіванкою для неї стали пісні на слова класиків російської літератури. «Незвично і цікаво почути пісні на слова Пушкіна, Тютчева, Северяніна. Дуже сподобалося. Окремо хотілося б відзначити хореографію. Хлопчина, який з положення «шпагат» вставав вертикально на прямих ногах, – браво!», – відзначає Артемик.

У Зимовому театрі відбудеться світова прем'єра балету «Чорний лебідь»

У сочинському Зимовому театрі 2 квітня відбудеться світова прем'єра балетної вистави «Чорний лебідь». Драматичне балетне дійство на тему кохання і відданості поєднує класичну і сучасну хореографію. У проекті беруть участь Кейті Фетла (Йоганнесбург, ПАР) і Вільям Педро (Ріо де Жанейро, Бразилія), солісти балету Маріїнського, Михайлівського, Великого театру і Кремлівського балету, а також заслужена артистка Республіки Башкортостан – Лариса Ахметова (меццо-сопрано). Ідея створення проекту належить молодому російському імпресаріо Руслану Нуртдінову. Музою та ідейною натхненницею стала африканська балерина – Кейті Фетла.

In vino veritas!

У Стародавній Греції основною валютою у містах слугувала амфора виноградного вина. Нині цей аристократичний напій втратив своє значення за рахунок багатьох чинників. На території СНГ Кубань здавна славилась не лише великими виноградниками, але й якісним та вишуканим смаком вина.

В моей душе лежит сокровище, И ключ поручен только мне! Ты право, пьяное чудовище! Я знаю: истина в вине. потреби протягом п’яти років вирощувати виноград, готувати виноматеріали, витримувати вино. І тут ми маємо парадоксальну ситуацію − сусідня Адигея, на території якої практично немає виноградників, «виробляє» вина більше, ніж увесь Краснодарський край. Виробництво справжнього вина вимагає набагато більше затрат часу й ресурсів, внаслідок чого не кожен пересічний громадянин Російської Федерації може дозволити собі цей напій. Нині на території Росії продаж вин, вироблених з різних концентратів, заборонено. Встановлений жорсткий контроль за виробництвом, однак відкритим залишається питання про те, як же контролювати імпортні вина. Зараз Вам запропонують справжні «кубанські» вина, які можна придбати практично в будь-якому кіоску, але що ховається під відомою якісною маркою, Ви навряд дізнаєтеся, адже зараз можна підробити етикетки для пляшок будь-якої складності. А де ж In vino veritas!, як писав у свій час О. Блок.

Кубанські кухарі «озолотилися»

на Міжнародному кулінарному чемпіонаті Команда кухарів Краснодарського краю завоювала 7 золотих медалей у 4 класах на Восьмому Міжнародному кулінарному чемпіонаті Південної Європи, що проходив у Греції.

2 золоті медалі в класах «Арт» і «Ресторанний десерт» здобув Олександр Щікарев – керівник краснодарського навчального центру «Лабораторія смаку». За «Страви з риби» золоту медаль отримав Максим Кононоженко – шеф-кухар ресторану «Шенбрун» у Краснодарі. Крім того, Кононоженко виступив у класі «Страва з баранини», посівши 1 місце. В активі Ольги Новікової (учнівська ЗОШ № 10, м. Лабинськ) – по золотій медалі в класах «Арт» і «Карвінг». Золота нагорода в класі «Арт» дісталася також і Олександру Щербакову – студенту Кубанського державного університету м. Краснодар.

Стартує тиждень дитячої книги-2013

Цього року Тиждень дитячої книги присвячено ювілеям дитячих письменників. Яскравою подією свята читання буде зустріч з відомою російською дитячою письменницею Тамарою Крюковою. На урочисте відкриття Тижня дитячої книги запрошено вихованців дитячих будинків із селища Охтирського, станиці Медведівської, міст Тимашевська і Слов'янська-на-Кубані, найкращих читачів дитячих бібліотек краю і Крайової дитячої бібліотеки, вихованців президентського кадетського корпусу, учнів шкіл міста. Діти стануть учасниками літературної естафети. Для знавців кубанської дитячої поезії також підготовлено поетичні вечори з відомими письменниками Любов'ю Мірошниковою, Володимиром Нестеренко, Мариною Тараненко та слайд-вікторину «Подорож у світ Дитинства». На цьому сюрпризи не закінчаться. Свято продовжиться в Концертному залі. Глядачам буде запропоновано відеофільм «Веселе свято дитинства», присвячений дитячим бібліотекам краю, Крайовій дитячій бібліотеці, її читачам і ювілеям відомих дитячих письменників і поетів.

Єдиним вирішенням обох проблем є політика протекціонізму та контроль не лише за обмеженим розповсюдженням порошкового вина, а й взагалі за торгівлею вином. Чому влада досі не перейняла позитивний європейський досвід, відомо тільки їй. Однак у провладних колах немовби йдуть уже розмови про те, щоб узаконити захист вітчизняного продукту − заборона на імпорт винограду у період збору та збуту власного продукту. Нині ж продукція Кубанських виноробень сягає лише 50 % на території Краснодарського краю, а на території держави ця цифра знижується в рази. Отже, відбувається регресивний розвиток кубанського виноробства. У зв’язку з тим, що техніка застаріла, а сам продукт на ринку не витребуваний, відбувається постійне скорочення кількості тон винограду. Залишається без попиту виноград, з якого роблять найсмачніше крижане вино. Виноград збирається після заморозків руками. Саме тому це чи не найдорожчий товар, який, однак, неможливо продавати на імпорт, тим більше конкурувати не лише з австралійським, турецьким, навіть китайським, але й грузинським та молдавським виноградом. У цей же час висока якість продукції була неодноразово підтверджена численними нагородами та медалями. Кубанські вина отримали визнання на багатьох Міжнародних форумах, проте так і не мають такого визнання у власній державі.

Фото: Яніна Злебова

Нова історія Краснодарських виноградників розпочалась 1985 року, коли Михайло Горбачов видав славнозвісний «сухий закон». Як відомо, у Радянському Союзі було знищено усі основні виноградники, перероблено й переплавлено техніку, так би мовити, безповоротно. Якщо до 1985 року тільки на Тамані виноградники займали 62 000 га, то до початку 2000 року площі скоротились майже вдвічі. Тисячі гектарів першокласних сортів, зокрема й на Кубані, пішли під ніж, а ті плантації, яким вдалося вижити, протягом багатьох років були забуті й не оброблялися. На початку ж 90-х, у період перебудови, коли чиновники зрозуміли, що виноробство − це одна з найрентабельніших галузей сільського господарства, почалося псевдовідродження цієї сфери. Стало зрозуміло, що більше половини кубанських виноградників уже виснажилися, а техніка зносилася і потребує термінового оновлення. Саме в таких умовах продовжувала жевріти Кубань − перлина виноробства. До 2001 року усі ці «сприятливі» фактори призвели до того, що з зібраних 77 декалітрів вина, виробленого на Кубані, не реалізовано залишилося 76 декалітрів. Основна проблема полягає в тому, що ринок Росії переповнений імпортним вином, в той час як своя продукція залишається нереалізованою з усіма наслідками. Виноград, що вирощується на Краснодарському краї, не може бути конкурентноздатним, оскільки він, на відміну, від сортів імпортного, псується за 5-6 днів, у той час як, наприклад, турецький зберігається декілька місяців. Ще одним конкурентом, з яким не здатен змагатися жоден сорт винограду, є порошкове вино. Нині воно має найбільший попит. Виробники за 5-10 днів можуть отримати продукт, який матиме аромат та смак, як у сортового вина, а споживач, за невеликі гроші, імітацію вина. Немає

Шляхи розвитку намічені, а питання залишається відкритим. Вердикт апеляції не підлягає: «Без провадження активної державної політики виноробство краснодарського краю має небагато перспектив розвитку». Світлана ТАРНОПОЛЬСЬКА

Де найменший рівень безробіття в Росії? У найгарячішу добу олімпійського будівництва, коли потрібна була армія робочих рук, приїжджаюча робоча сила з валізами і баулами йшла демонстрацією з вокзалу одразу до Центру зайнятості населення міста Сочі. Тоді майбутня Олімпіада відчувала велику потребу в працівниках різних спеціальностей: монтажників, бетонників, арматурників – в людях будівельних спеціальностей. Крайовий департамент праці та зайнятості населення з 1 листопада 2012 року по 1 лютого 2013 здійснював моніторинг потреби підприємств регіону в кваліфікованих кадрах до 2018 року. Сочинська служба зайнятості проводить роботу щодо збору інформації про додаткову потребу в кадрах від підприємців, що дозволяє побудувати в Краснодар-

ському краї грамотну кадрову політику, точніше реагувати на потреби суспільства, зважувати попит і пропозицію на ринку праці, регулювати випуск затребуваних фахівців – випускників установ початкової, середньої та вищої професійної освіти. Також зараз на Кубані існує чудова перспектива для тих, хто хоче знайти роботу. Департамент зайнятості населення краю готовий повністю цьому сприяти, цілком виправдовуючи свій девіз: «Ми працюємо, щоб робота була у вас!»

Стартував продаж квитків на Олімпійські зимові ігри–2014

До відкриття XXII зимових Олімпійських ігор у Сочі залишається майже рік. Тому організатори вирішили, що саме настав час для старту продажу квитків на це грандіозне дійство. Громадяни Росії, а також іноземні громадяни, які офіційно проживають в країні можуть придбати квитки на офіційному сайті XXII Олімпійських зимових ігор. В Україні придбати квитки можна виключно у Офіційних квиткових Агентів, призначених Національним Олімпійським комітетом України. Обов’язковою умовою допуску на спортивні заходи буде паспорт та власне квиток. Мінімальна вартість квитка складає 120 гривень. Більше 40 % усіх квитків коштують менше

ніж 800 гривень, більше половини – дешевші за 1200 гривень. Середня вартість квитка на олімпійські змагання складає 1600 гривень. Ціна квитків на Церемонію відкриття починається від 1400 гривень. Найдорожчий квиток на Ігри – на Церемонію відкриття Ігор буде коштувати 12 тисяч гривень. Як зазначають організатори, квиткова програма Ігор 2014 року стане однією з наймасштабніших в історії зимових Олімпійських ігор завдяки рекордній кількості видів спорту.

На закритті Олімпіади в Сочі виступлять учасники фестивалю «Свято хорового співу»

Найкращі регіональні колективи – учасники фестивалю «Свято хорового співу» виступлять у складі зведеного хору на урочистому закритті XXII Олімпійських ігор у Сочі в 2014 році. Про це йшлося на нараді з питань про розвиток хорів і хорового співу в Росії, яке провела віце-прем'єр РФ Ольга Голодець. Всеросійський фестиваль-конкурс «Свято хорового співу» буде вперше проведений в країні. Він стартує в травні і завершиться до 1 листопада. «Найголовніше завдання цього фестивалю - відродження хорового співу, наших національних традицій на всій території Росії. Я сподіваюся, що ця культура дійсно відродиться, ми

будемо всіляко підтримувати її і вона дійсно займе те місце, яке їй по праву призначене», сказала Голодець. За словами заступника губернатора Ростовської області Ігоря Гуськова, на початку року було створено Всеросійське хорове товариство, мета якого – збереження, розвиток та популяризація хорового мистецтва, зокрема й у загальноосвітніх школах, проведення музичних фестивалів і конкурсів.


8

Культура

«Балачка» - народна мова Кубані Понад 200 років тому на території Кубані вперше заговорили українською мовою. З того часу і веде відлік історія одного з найвідоміших діалектів – «балачка». Проте сьогодні говірка стоїть на порозі зникнення. Уперше українці з’явилися на Тамані 7 вересня 1792 р. Тоді на Кубань висадилося 3, 847 стройових козаківзапорожців під командуванням полковника Сидора Білого. З того часу і починається історія колоритної «балачки». Про різновиди «балачки» «Балачка» – діалект козаків Дону і Кубані, яким на сьогодні користуються понад 500 тисяч осіб. Історично склалося так, що існує три різновиди «Балачки» – кубанська, донська і горянська. Перша – кубанська балачка – так би мовити, законсервувала розмовну практику південно-східних українських діалектів, які також лягли в основу української літературної мови. Вона є найпоширенішою і зосередилася переважно на Таманському півострові. У переписі 1897 року була зазначена як «малоросійська мова». Але вже у радянські і пострадянські роки піддається помітній русифікації. Донська балачка, своєю чергою, є перехідним діалектом від східно-українських до південно-руських діалектів. Відрізняється сильним пом'якшенням приголосних (ітіть – «йти»). Почала формування на терені Росії у XVIII столітті. У цей час починається закріпачення в Україні, і місцеве населення активно мігрує в містечка біля річки Дон. До речі, саме на цьому діалекті розмовляли герої роману Михайла Шолохова «Тихий Дон». У 1918 році було запропоновано надати донській балачці офіційного статусу, проте проект так і не було завершено. Го р я н с ь к а б а л а ч к а з а з н а л а з н а ч н о го в п л и ву з б о к у к а в к а з ь к и х н а р од і в під час Кавказької війни. З 1990-х років цей діалект майже втрачено. Його осередок залишився лише в невеличкому районі північного Дагестану.

«Балачка» і сучасність 90-ті роки відзначилися відродженням козацтва, що супроводжувалось прагненням ентузіастів до відродження «Балачки» та рухом за визнання її самостійною мовою. У 1998 р. на Новому телебаченні Кубані (НТК), найбільшій місцевій телерадіокомпанії, регулярно виходила десятихвилинна програма на кубанському діалекті: диктор на тлі відеоряду озвучував історичні анекдоти та кумедні оповідання, пов'язані з Кубанню. З 2005 року вивчення «Балачки» введено до курсу «Кубанознавство» в кубанських школах. Згодом широкий резонанс викликав випуск «Кубанської абетки» і пропозиція групи вчених Кубанського держуніверситету (КубГУ) більш ґрунтовно вивчати «Балачку» в місцевих школах. З першого погляду кубанська абетка нічим не відрізняється від загальновизнаної. Букви ті ж самі, їх кількість однакова, а от зрозуміти, наприклад, який-небудь діалектичний вислів пересічному росіянину дуже важко. Наприклад, літера «й». У російському букварі на неї розпочинається одне слово «йод», про це знає кожен школяр. Але в кубанській Абетці слів на цю букву 10. Над відродженням і впровадженням абетки в навчальну програму шкіл, працюють лінгвісти, викладачі і студенти філфаку Кубанського державного університету. Останні регулярно влаштовують експедиції у найвіддаленіші куточки Кубані, щоб назбирати якомога більше матеріалу про козацьку мову.

Фото: malayrodina.blogspot.com

Більшість жителів Кубані крім російської мови користуються місцевим діалектом – балакають. Суміш російської та української мов посвоєму гарна, цікава, але не всім зрозуміла і близька. Одні вважають, що «балачка» забруднює російську мову і від неї потрібно позбуватися, інші стверджують, що кубанський говір – це культура, традиції, місцевий колорит. Голова Темрюкського козацького товариства Микола Постельняк розповів, що в місцевих школах навчають російської, але діти, опинившись вдома, все одно спілкуються з родиною «балачкою». Між тим, згадує Постельняк, були часи, коли кубанці таки соромилися свого діалекту: «Пам'ятаю часи, коли сільські жителі соромилися їхати в місто тільки тому, що не вміли розмовляти «чистою» російською мовою, боялися насмішок, косих поглядів і навіть докорів. Але не потрібно забувати, що Кубань не тільки козачий край, а й багатонаціональний, у кожного народу є своя

мова. А нам, кубанцям, не слід забувати, якою мовою розмовляли наші предки. І добре, що і зараз багато жителів «балакають» і дуже цінують, коли їх розуміють». Надія Білоус, директор ДК п. Первомайського Темрюкського міського об'єднання культур, підкреслює, що «балачка» – особлива мова, в якій зберігся дух народу. «Балачка» – це наші витоки, козачі традиції. «Балачка» передає наш кубанський колорит. В репертуарі нашого колективу – народного хору козачої пісні «Темрюкського козаки» – багато кубанських пісень. Їх знають всі. На кожному концерті весь зал нам підспівує «Були в мене в погріб груші», – наголошує директорка. Жителі Кубані переконані, що «балачка» ніколи не помре, вона стала невід'ємною частиною їхнього життя. Сабіна ПУХКА

Тижневик «Українська Кубань» Виходить з квітня 2013 року. РЕДАКЦІЯ: Віддруковано на базі кафедри виГоловний редактор – Ганна Коваль давничої справи та мережених виБільд-редактор – Яніна Злебова дань Київського національного Дизайнер – Ольга Заднєпрян університету культури і мистецтв Веб-дизайнер – Ольга Носик Адреса редакції: м. Київ, вул. Щорса Підписано до друку 09.04.2013 Адміністратор соцмереж – Олена Маслє- 36Б, оф. 507

Усі права на матеріали, що містить тижневик «Українська Кубань» захищені відповідно до законодавства України про авторське та суміжні права. Будь-яке запозичення можливе лише за наявності посилання на «Українську Кубань».

kuban.in.ua

нікова

«Балачка» – особлива мова, в ній зберігся дух народу На сьогодні «Балачка» не має офіційного статусу і вживається лише в побутовому мовленні. Використання її в культурі обмежується виконанням пісень фольклорними колективами, зокрема всесвітньо відомим Кубанським козачим хором.

Редактори: Анна Кирилко, Анастасія Білякова-Бєльська Журналісти: Христина Болоценко, Анастасія Єрмакова, Яна Мурашкіна, Катерина Олексіна, Сабіна Пухка, Світлана Сурай, Світлана Тарнопольська

Українська Кубань № 1  

Тижневик «Українська Кубань». Виходить з квітня 2013 року. Усі права на матеріали, що містить тижневик «Українська Кубань», захищені відпові...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you