Page 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

МОГИЛЯНСЬКА ШКОЛА ЖУРНАЛІСТИКИ.

АУДІО ПОДКАСТ ТА ЙОГО АУДИТОРІЯ. Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання магістра журналістики Кузьменка Олексія Олеговича

Науковий керівник Старший викладач Панін Ю.О.

КИЇВ - 2008


2

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Природа Подкастінгу як нового медіа 1.1 Нові медіа на тлі сучасного етапу розвитку інформаційних технологій...............................................................................................11 1.2. Подкастінг як специфічний тип новітніх аудіо медіа.................17 РОЗДІЛ 2. Подкаст та аудиторії новітніх медіа 2.1 Естетика програмного продукту подкастів та стандарти радіомовлення.........................................................................................24 2.2 Адресність аудиторій подкастінгу .................................................31 2.3 Подкастінг та питання інтелектуальної власності........................35 РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку подкастінгу 3.1. Подкастінг та відеокастінг: аудиторія, може споживати більше......................................................................................................39 3.2 Інвестиційна привабливість подкастінгу, як нового медіа..........42 3.3.Позиціонування українського подкастінгу....................................47

ВИСНОВКИ..........................................................................................................58 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................60

2


3

ВСТУП Еволюція медіа на сучасному етапі – це еволюція персональних мобільних інформаційних технологій, що уможливлюють доступ до та створення контенту розповсюджуваного у глобальній мережі. Інтернет став настільки невід’ємною частиною життя, що важко навіть уявити що десять років тому це був медіум, що цікавив переважно технологічно просунутих експертів. За дуже короткий час Інтернет еволюціонував від технологічної цікавинки до потужного фактору, що впливає на всі аспекти життя цілих суспільств. Інтернет став соціальною силою, що впливає на те як, коли, чому та в який спосіб люди спілкуються; Інтернет також став потужною економічною силою, що змінює принципи отримання зиску цілих корпорацій та відкриває нові обрії для незалежного малого підприємництва. Як зазначає дослідник впливу комунікаційних технологій на суспільство August Grant [14]. Комунікаційні технології стали нервовою системою суспільства, що одночасно передає чуттєві повідомлення та команди та поєднує безліч незалежних одиниць інформаційного суспільства. Тому що ці технології грають надзвичайно важливу роль в економіці, суспільному контролі та навіть між особистісних стосунках, будь яка зміна в комунікаційних технологіях має потенціал докорінного впливу на практично кожну сферу життя суспільства. Інтернет витворив новий тип людини, Інтернет користувача, як активного суб’єкта інформаційних відносин в суспільстві, який більше не обмежується сприйняттям повідомлень, що поширюються медіа в бажає та може

(технологічно)

взаємодіяти

з

інформаційними

повідомленнями

доносити свою думку щодо них, та творити власні інформації повідомлення засобами Інтернету.

3


4

Інтернет, розвиток інформаційних технологій та постійне спрощення інтерфейсів взаємодії людини на комп’ютера докорінно змінили систему координат сучасних медіа. Загальна тенденція, що характеризує медіа революцію, що відбувається нині – ЗМІ стають засобами на основі рівноправної участі, а традиційний слухач/ глядач /читач сам стає активним учасником, вкладником інформації, акціонером та інформаційним підприємцем. В цих нових ролях колишній користувач отримує можливість стати суб’єктом нових, Інтернет медіа та бенефіціантом цього нового інформаційного ринку. Водночас, стрімкий розвиток Інтернет та зміна ролі традиційних немережевих медіа, вкупі із появою та зростанням впливу на життя нової комунікативної соціальності несе із собою певні ризики. Головний із яких – збільшення прірви між компетентними користувачами Інтернет та обширом людей, що вдовольняються пасивним споживанням інформації. Перші – вже сьогодні стають елітою нового інформаційного суспільства вважають шведські дослідники Олександр Бард та Ян Зондерквіст [1]. Їх

зауваження

щодо

сутності

нового

«правлячого

класу»

інформаційного суспільства стають важливими підвалинами для розуміння сутності явища споживача та виробника програмного продукту нових медіа. Гегемонізм в інформаційному суспільстві визначається ставленням до знань – талантом та вмінням маніпулювати інформацією -

зазначають

дослідники. З цієї точки виділяються дві групи інформаційного суспільства - експерти, для яких маніпулювання інформацією перетворилося на вигідний бізнес - консюмерат

(від

англ.

consumer

proletariat

пролетаріат

споживачів), споживачі ,а не створювачі інформації. Важливі зауваження до розмежування окресленого шведськими дослідниками дає український культуролог Володимир Нікітін, що звертає увагу на важливий практичний аспект існування людини в інформаційному с суспільства - занурення людини в між-екранний простір, її постійну 4


5

взаємодію із численними екранами—носіями інформації. Водночас, якщо канали традиційних медіа не передбачають зворотного зв’язку, то спілкування із новими медіа – це нові можливості, якими не можна нехтувати, вважає дослідник. . Сформувався новий аспект грамотності – робота з екраном, і відповідно до того, як людина може це робити, визначається її місце – перед чи за екраном. Багаторазово збільшується можливість маніпулювати тими, хто може бути виключно перед екраном. В результаті цілком реальним може бути ототожнення більшості та екрану та занурення у віртуальну реальність. [5] Водночас доступність медіа технологій для має особливий вплив в розвитку медіа сфери. «Новітні» ЗМІ не заміняють традиційні, вони розвиваються паралельно з ними і працюють над тими ж задачами, які безумовно є основними для Засобів Масової Інформації і сучасному інформаційному суспільстві: Новітні ЗМІ не є чимось принципово новим, вони розвивають проект інформаційного суспільства, як суспільства продукування та споживання інформації. Це ЗМІ нового інформаційного суспільства, що інкорпорують і Інтернет ЗМІ і ефірні медіа. Між новими та «старими» ЗМІ немає протиріччя – творене ними інформаційне поле справно атакує людину, що живучи між екранами повністю відкрита отриманню того контенту, який вкладається в ЗМІ за екранним актором. Новітні ЗМІ – полігон змагань за аудиторію, на якому відбувається також і ви кристалізація нових професіоналів, тих хто успішно справляється із задачею творення привабливого для аудиторію матеріалу інструментами (більш дешевими та доступними) нових медіа. Досвід успішних user generated інформаційних приводів та конвентів (сюжетів, роликів. кастів) свідчить про те, що автори та творці нових ЗМІ

5


6

прагнуть і переслідують єдину мету – отримати коштом доступних мобільних технологій в широкому розумінні доступ до комерційних зисків Варто згадати зауваження Reich Brian щодо суті феномену нових медіа –

кінець

масової

аудиторії.

Сучасний

глядач-слухач-читач

прагне

ексклюзивності інформації тому і робить вибір на користь ексклюзивних адресних каналів Інтернет ЗМІ творених не за уніфікованими стандартами медіа корпорацій. Технологія дає кожному члену аудиторії можливість знайти власний, персональний зв'язок із чимось. Дні медіа орієнтованих на масову аудиторію добігли кінця [25,2]. Довгий час ми мали обмежену кількість домінуючих медіа каналів для розповсюдження інформації – новин, розваг, спортивної інформації тощо. Тепер кожен може дозволити собі власний медіа канал. Існує більше 70 мільйонів блогів. Сотні тисяч відео створюються і завантажуються в мережу щодня. Бар’єри входження в медіа індустрію опущено і люди хвилею вливаються в неї, прагнучи стати частиною меді оточення. По мірі того, як люди отримуватимуть та створюватимуть більше медіа каналів, все більш наочною буде ставати різниця в якості інформаційного продукту. Попередні зауваження щодо поглядів різних дослідників на сутність феномену нових медіа та їх місця в проблематиці інформаційного суспільства необхідні для розуміння появи, розвитку, привабливості, порядку денного та перспектив окремих нових медіа. Подкастінг – це цікавий випадок сучасного аудіо медіуму. Його поступ поширення та розвиток ілюструють як зв'язок нових медіа із традиціями медіа індустрії так і вивільнення їх від технологічних рамок своїх «предтеч» за рахунок мобільних технологій. Подкастінг будується на принципі перетворення самого користувача в продюсера, ведучого та дідждея. Надання користувачам інструментів та програмного простору для того щоб створювати,

редагувати

та

компілювати

свої

власні

аудіо-передачі

віддзеркалює революцію, що відбувається в ЗМІ. 6


7

Подкастінг (від англ. podcasting — похідне від слів iPod, популярний mp3-плеєр від Apple та broadcasting, масове мовлення) представляє собою новий формат поширення аудіо контенту через Інтернет. З технічної точки зору подкастінг не є революційним – це введення мультимедіа контенту в rss-канал. Проте з точки зору своїх можливостей, подкастінг, є синтезом переваг Інтернет та радіо. Американський дослідник Barnes Lisa вбачає в подкастінгу значні перспективи . Поширення подкастінгу буде настільки ж важливим для комунікації, яким колись було поширення друкарських верстатів.

Це прекрасна

ілюстрація того, як мобільні медіа та автоматизація процедури доступу до медіа змінює правила гри в медіа сфері. Подкастінг це не стільки технологія як потужний зсув фокусу влади медіа. Більше не треба бути «великим» для того щоб вести мовлення. Немає потреби в прив’язці до громіздкого обладнання (антен, кабелів, комп’ютерів та ін) для отримання контенту. Отримання прибутку більше не вимагає аудиторій в сотні тисяч. Для такого мовлення не потрібна ліцензія. А виробництво власне програмного продукту більше не підкоряється традиційним форматам. [11] Філософія масових медіа “це мають знати всі” тепер змінюється індивідуалізованим підходом “моє життя, мої медіа, мій вибір» [12] Тим не менше аналіз подкастінгу є непростою задачею через фактичну молодість цього медіа. Численні медіа фахівці зауважують, що подкастінг примушує замислитись над майбутнім радіо формату, викристалізовуючи найбільш затребувані та актуальні жанри аудіо програмування. Динаміка розширення аудиторій аудіо подкастінгу вказує на великий потенціал цього мереженого медіа, водночас очевидна тенденція розширення технологічних рамок, які певний час визначали суто аудіо природу подкастінгу, а нині ведуть до інкорпорації відео - визначають потребу звернути більшу увагу на усталену

7


8

на сучасному етапі естетику, технологічність та динаміку розвитку цього новітнього медіуму. Саме це визначає актуальність теми дослідження. Обсяг дослідження теми привабливості подкастінгу для сучасних аудиторія, як сучасного медіа є недостатнім. Публікації та розвідки з цієї тематики переважно сконцентровані на описі феномену, фіксації його технічної сторони та аналізі комерційних можливостей, що пропонує подкастінг

як

спрямований

новітній

медіум.

Водночас

недостатньо

висвітленим є питання привабливості подкастінгу для сучасних аудиторій та співвідношення еволюції цього медіуму із розвитком мобільних технологій, що пропонують доступ до Інтернет. Не проведено паралелі між вже оформленими успішними форматами подкаст продукту та сучасними комерційно привабливими світовими радіо форматами. Відсутня інформація про естетичні та якісні вимоги до подкастінгу. Не аналізується вплив на подкастінг загальної тенденції до візуалізації новітніх медіа. Окрім того достатня увага не приділена аналізу автури подкаст програмного продукту. Варто зауважити і брак українських публікацій із даного питання, що містили б аналіз тенденцій та якісного складу українського подкастінгу, пропонували розвідки перспектив поширення цього медіуму в українському Інтернет просторі. З огляду на це можна назвати дане дослідження першим в даній сфері. Предметом дослідження є – розвиток подкастінгу як новітнього медіуму та формування його аудиторії. Теоретичне значення даної роботи полягає в окресленні меж подкастінгу як специфічного виду новітніх медіа. Здійснене дослідження дозволяє оцінити динаміку розвитку та становлення сучасних аудіо медіа та їх технічної бази, а на основі цього спрогнозувати тенденції, що визначатимуть зміни „обличчя” аудіо медіа. В ширшому сенсі дослідження дозволяє об’єктивно позиціонувати подкастінг на тлі тенденції до конвергенції медіа, та передбачити вимоги, які в майбутньому аудиторія висуватиме до медіа в яких провідну роль відіграє аудіо інформація. Окремо 8


9

треба підкреслити те, що дане дослідження приділяє увагу аналізу новітніх медіа на тлі вибудовування навколо сучасної людини все більш і більш інтенсивного інформаційного середовища. Звертається увага на участь в процесі виробництва та споживання сучасних медіа, як характерний вододіл інформаційного суспільства, в якому на думку деяких сучасних дослідників1 ключову роль відіграє і

буде відігравати клас „нетократії”, нової

технологічно просунутої еліти, здатної накидати всьому суспільству свій порядок денний, використовуючи зокрема новітні медіа. Достеменно, це дуже важливі риси до портрету сучасних журналістів та впливу твореного ними контенту на аудиторії. Практичне та теоретичне значення даної роботи полягає в тому, що вона робить важливий крок до розуміння специфіки адресності аудиторій новітніх медіа та подкастінгу зокрема на противагу масовості аудиторій традиційних ЗМІ. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі, як складова курсу про он-лайнові ЗМІ, практики сучасної Інтернет журналістики. А також у практичних розробках та програмуванні в сфері аудіо медіа. Отримані результати можуть бути використані при аналізі конкурентних перспектив конкретних он-лайн медіа проектів. Для

визначення

характерних

особливостей

взаємодії

інтернет

аудиторій із подкаст програмним продуктом застосовано такі методи, як якісний аналіз, порівняння, глибинне інтерв’ю. Метою роботи є виявлення характеристик подкастінгу, які визначають рівень сприйняття цього формату аудиторіями новітніх медіа. Визначити перспективи

подкастінгу

на

тлі

тенденції

до

конвергенції

медіа.

Охарактеризувати риси комерційної привабливості подкастінгу та сучасний рівень поширення цього медіуму в Україні.

1

(див., наприклад: Бард, А., Зондерквист, Я. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма. — СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. — 252 с.) 9


10

З огляду на мету, завдання роботи можна визначити наступним чином: • окреслити становлення нових медіа у зв’язку із еволюцією мобільних технологій; • охарактеризувати можливості, які надає подкастінг для аматорського аудіо програмування; • визначити характеристики подкастінгу як медіа спрямованого на малі, адресні аудиторії • з’ясувати нинішній стан та перспективи подкастінгу для української аудиторії нових ЗМІ. Відповідно до зазначеної мети та завдань, передбачено таку структури роботи: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури. У розділі „Природа Подкастінгу як нового медіа” подаються перспективні погляди на природу нових медіа. Висувається теза, що „нові медіа” проміжний, тимчасовий термін, що фіксує швидко змінювану реальність.

Простежується

технологічного

поступу.

зв’язок Розглядається

формування становлення

нових

медіа

та

подкастінгу,

як

новітнього аудіо медіуму, його характерні особливості. Другий розділ – „Подкаст та аудиторії новітніх медіа” розглядає наслідування подкастінгом успішних форма радіо програмування, виділяє важливі зауваження щодо критеріїв якості в подкастінгу, поінформованості користувачів Інтернет про подкастінг, сприйнятливість та зацікавленість аудиторії в цьому медіа. „Перспективи розвитку подкастінгу” – у розділі розглядаються вірогідні сценарії зміни сучасного подкастінгу, розширення можливостей та візуалізація цього медіуму. Характеризується стан українського подкастінгу, аналізуються тенденції формування його аудиторій, виокремлення успішних форматів. Пропонується кількісний аналіз української подкаст-сфери. Для визначення сприйняття аудиторією подкастінгу як формату, що робить наголос на мобільності та персоналізації доступу до контенту через використовуються глибинне інтерв’ю. 10


11

РОЗДІЛ 1. Природа Подкастінгу як нового медіа 1.1 Нові медіа на тлі сучасного етапу розвитку інформаційних технологій Поява та розвиток нових медіа – це історія становлення та розвитку можливостей доступу до, та створення інформації. Технології суцільно визначають обличчя та межі сучасних медіа. Поява певної інформаційної технології уможливлює появу нового медіа, її розвиток – викристалізовує цей формат, а подальший розвиток ставить під сумнів, робить застарілою відкриваючи перед автором та користувачем можливість роботи із новими раніше недоступними носіями, суміщення аудіо та відео, створення багатовимірного контенту, що суміщає воєдино формати, які на більш ранньому етапі були прерогативою якогось одного «нового медіуму». Американський дослідник нових медіа Лев Минович вважає, що еволюція інформаційних технологій визначається потребою зберігати, організовувати за забезпечувати доступ до матеріалів. Манович підкреслює, що поява нових медіа, як таких співпадає у часі із занепокоєністю інформаційного

суспільства

забезпеченням

технологічної

можливості

забезпечення одночасного доступу до об’єктів. У

цьому

зв’язку

Лев

Минович

зауважує

важливу

для

нас

характеристику нових медіа – об’єкт нових медіа не фіксований на завжди, він існує в у різноманітних версіях. Технології визначають можливість втілення об’єктів нових медіа в тій чи іншій формі. Як виключно аудіо, чи мультимедіа об’єктів. Особливо плідним для розуміння суті еволюції та появи нових медіа нам видається введене Миновичем поняття Variability, варіативності нових медіа. Дослідник звертає увагу на досягнуту завдяки технологіями можливість розділення різних рівнів контенту (інформації). Новий медіа об’єкт визначається через технологію, що забезпечує його споживання та

11


12

творення. Її рамки грають вирішальну роль у формуванні відомих нині форматів нових медіа, як інтерфейсів взаємодії із інформацією. [19] Традиційні культурні способи представлення інформації змінюються під впливом інформаційних технологій. Технологічний шар накладається на культурний шар, продукуючи те, що можна назвати новою інформаційною культурою традиційних

медіа

сумішшю

людських

шляхів моделювання

та

комп’ютерних

значень,

культурних об’єктів людиною та

можливостями (що постійно розширюються) інформаційних технологій їх репрезентувати. Новітні медіа створюються на комп’ютерах, поширюються через інформаційні мережі , зберігаються та відтворюються на коп'ютерах (в широкому розумінні, що включає всі мультимедійні пристрої). Отже логіка (можливості) інформаційних технологій значно впливає на традиційну, культурну логіку медіа. Отже технологічний вимір впливає на культурний. Те яким чином інформаційні технології (комп’ютери, мобільні пристрої тощо) моделюють світ, представляють інформацію, те які інструменти вони надають нам для її зміни… інтерфейс взаємодії людини та комп’ютера - те, що можна назвати комп’ютерною онтологією, епістемологією, прагматикою – впливає на культурні виміри нових медіа, їх організацію, їх жанри та вміст. При цьому, зазначає дослідник. інформаційні технології є змінним фактором. По мірі того як розвивається hardware та програмне забезпечення, по мірі того як з’являються нові шляхи їх використання змінюється обличчя нових медіа Технології

уможливили

появу

феномену

медіа

активізую

та

громадянської журналістики, надавши користувачу небачені в старіших медіа можливості взаємодіяти із інформаційних об’єктом. Лев Минович дає ключове для розуміння змінності форм нових медіа визначення ролі інтерфейсу взаємодії людини та технологій:

12


13

В семіотичній термінології, інтерфейс інформаційних технологій грає роль коду, що переносить культурні повідомлення у різноманітних медіа. При взаємодії із Інтернет – все, що ми використовуємо – тексти, музика, відео.. – проходить через інтерфейс. В культурній комунікації , код не є просто нейтральних механізмом передачі; його рамки, можливості впливають на повідомлення які він передає. Стара дихотомія контент – форма, та контент – медіум (носій), може бути пере формульована як контент – інтерфейс. Контент та інтерфейс (його можливості) стають єдиним цілим. Це зауваження є надзвичайно важливим при аналізі перспектив нових медіа в тих формах, в яких ми працюємо з ними нині. Сьогодні

можливості

технологій

змінюють

традиційні

шляхи

представлення інформації. Сьогоднішні межі (логіка) інформаційних інтерфейсів виходить за рамки не лише традиційних медіа, але і нових медіа, якими ми їх знаємо сьогодні. Текстові, відео та аудіо медіа, що донедавна існували окремо розширюють

свої

рамки

взаємодіють

використовуючи

технологічні

можливості, що постійно оновлюються. Timoty Allen Jackson також вказує на фактичну «летючість» фіксації форм нових ЗМІ. Їх форми змінні, втім незмінною є їх загальна тенденція – нові медіа стали природним середовищем сучасної людини, а не її комунікативними посередниками Нові медіа технології такі як Інтернет CD-Rom, цифрове аудіо та відео та інші форми інтерактивних медіа технологій формують наш світ та уявлення про нього в досі небачених масштабах. В цьому контексті дослідник вживає термін «нові медіа» для позначення всіх технологій (існуючих та тих, що з’являються), котрі значно змінюють якісні показники наших персональних та колективних життів. [27, 349]

13


14

Розвиток ІТ постійно уможливлює появу нових ЗМІ та інкорпорацію раніше непов’язаних між собою медіа в нові цілісності – зазначає John Pavlik. На думку цього дослідника, .нові технічні засоби, можливості та ПО також впливають на можливості споживача, пропонуючи йому раніше відокремлені ЗМІ в єдиному пакеті. Нові ЗМІ – це не тверде визначення, а скоріше проміжний, тимчасовий термін. [21] Прекрасна ілюстрація – розвиток мобільних технологій доступу до контенту. Суміщаючи можливості комунікаторів, портативних комп’ютерів із підтримкою аудіо та відео, даючи можливість створення власного контент та все більш і більш швидкісного та надійного доступу до мережі та різноманітних інформаційних об’єктів, мобільні технології визначають майбутній характер медіа сфери. Ця позиція дозволяє побачити, як становлення подкастінгу та його виникнення було стало можливим завдяки винаходженню та поширенням персональних цифрових аудіо плеєрів, появою можливості зручного керування музикою. Grant August називає поширення персональних мобільних аудіо пристроїв підмурком поширення подкастінгу у США. Якщо в 2003 році в США було продано 3.5 мільйони цифрових плеєрів то вже в грудні 2005 – було реалізовано 32 мільйони. Можливість контролювати прослуховування музики та оптимізувати в цифровій формі стала не просто технологічних викликом для радіо, а стилем життя. Тепер у слухачів є можливість дотиком пальців прослуховувати будь-яку із тисяч пісень в хорошій якості. А в міру того, як функції цифрових плеєрів мігруватимуть в багатофункціональні мобільні пристрої загроза для традиційного радіо збільшуватиметься надалі. [14] Мобільні телефони стануть чільним інструментом доступу до розваг у майбутньому. Користувачі в усьому світі вже використовують мобільні телефони для отримання музичних файлів, відео кліпів та ігор.

14


15

Мобільні телефони нададуть технічну базу для конвергенції різних медіа. Настільки ж насичені функціонально як швейцарський армійський ніж, вони дозволять взаємодіяти із будь-якою технічною платформою. Люди щодня проводять із мобільним телефоном більше часу ніж із будь-яким іншим медіумом – більше ніж із комп’ютером, телебаченням або радіо разом. Що ще більш важливо для аналізу перспектив нових медіа, люди на розлучаються із мобільним телефоном. Отже на відміну від подорожування мережею з домашнього комп’ютера, або перегляду ТВ у вітальні – немає потреби перебувати на одному місці для отримання контенту. Мобільність змінює важливість місцезнаходження в тому, як людина споживає та створює інформацію. Отже, користування новим медіа відбувається відмінно від споживання інформації каналами традиційних медіа. Зручні мобільні, персоналізовані пристрої доступу до контенту нових медіа вже визначають вподобання сучасного просунутого користувача. Новітні соціальні медіа набирають все більшої та більшої популярності і вже найближчим часом можуть залишити позаду традиційні медіа. Такі дані містить звіт Universal McCann, про вплив соціальних медіа (таких як блоги, соціальні мережі, онлайн-відео тощо) на загальний медіа ландшафт. В опитуванні, яке було проведене у березні 2008-го року, взяли участь 17 000 користувачів Інтернету з усіх куточків світу. У звіті йдеться про те, що, соціальні медіа, зокрема блоги, «стають більш важливим носієм інформації для користувачів Інтернету, ніж традиційні медіа-канали». Дослідження також стверджує, що «відео кліпи, блоги, подкасти, соціальні мережі та RSS стали невід’ємною частиною загального медіа простору». Нижче наведені деякі основні дані та висновки: •

83% респондентів дивляться відео кліпи (порівняно із 62% у липні 2007 року);

78% читають блоги (порівняно із 66%); 15


16 •

57% користувачів Інтернету є членами тієї чи іншої соціальної мережі;

кількість респондентів, які користуються RSS зросла з 15% до 39%;

48% користувачів слухають подкасти. [7]

Artur Kroker та Michael Weinstein звертають увагу на інший аспект існування медіа в інформаційному суспільстві – комерціалізацію, як умову їх існування. Дослідники цитують 28-річного редактора популярного видання про інформаційні технології Wired, Джона Бателя (John Batelle) : «Людям доведеться усвідомити, що мережа це ще один медіум і як такий вимагає спонсорства для свого існування. Тут так само необхідне спонсорство, реклама, правила гри, бо комерційна робота в цій царини життєво важлива. Багато хто з утопістів від Інтернет вважав, що це буде такий величезний анархічний, утопічний, благословенний медіум, де не буде жодних правил і все буде відкритим. Це прекрасна думка, але так просто не може бути. Мережа потребує приходу лідерів ринку таких, як Time Warners та Wired. [27,144] І дійсно можливості новітніх технологій найактивніше освоюються потужними недійними гравцями, яких можна віднести до «старих медіа». Якість контенту, який вони здатні запропонувати каналами нових медіа, як зазначалось у вступі, здатні привабити аудиторію Інтернет. Втім старим медіа властивий і великий недолік – масовість. Медійні корпорації все ще дублюють в мережу програмні продукти доступі і традиційними каналами. Натомість, як зазначає John Pavlik сучасна аудиторія прагне публікувати власні погляди і на світові події, і на те як мейнстрімові медіа висвітлюють їх [21].

16


17

1.2. Подкастінг як специфічний тип новітніх аудіо медіа На відміну від ефірних медіа, в котрих вибір однієї програми означає, що ви не можете слухати інші, подкастінг дозволяє слухачу повністю створювати власний графік прослуховування. Подкастінг це основа для нового медіа пейзажу, в якому незалежно вироблений контент співіснує з «професійними програмами», що створюються поширюються великими медіа компаніями. [18] Wikipedia визначає подкастінг як особливу технологію запису та трансляції аудіо файлів в мережі Інтернет. Визначальною характеристикою подкастінгу при цьому є можливість автоматичного отримання контенту шляхом «підписки» до каналу RSS (Real Simple Syndication), що дозволяє автоматично отримувати файл із подкастом на комп’ютер, або через комп’ютер на персональний мобільний мультимедійний пристрій [21]. Для завантаження подкасту може використовуватись спеціальне програмне забезпечення, програма “podcatcher”, що виконує функцію збереження та моніторингу списку «підписок» (subscription) у формі URL ідентифікаторів, що повідомляють програмі адресу кожного сервера на яких зберігаються файли із переліком «підписок», відповідного до цього програма передбачає створення персонального графіку скачування контенту Кожна «підписка» має назву “feed”, і веб-адресою, що описує каталог шоу, що зберігаються в окремій директорії на сервері. Користувач може зберігати «підписки» на декілька програм на сервері, кожна з яких матиме унікальний URL, що вказує на XML файл кожного шоу.

17


18

Концепцію подкастінгу із використання RSS запропонував у 2000 році Трістан Луіс (Tristan Louis), але широке розповсюдження в мережі подкасти отримали у 2004 році. Вже за рік у 2005-році в США подкасти слухали близько 6 млн. чоловік. Хоча мейнстрімові ЗМІ і не віддзеркалюють цього, подкастінг швидко стає одним із найбільш популярних нових медіа. В січні 2008-го року дослідження «Arbitron-Edison Media Research study» виявило вибухоподібне поширення подкастінгу: Протягом лише одного року аудиторія подкастінгу виросла на 40%. Загальна аудиторія слухачів подкастів за рік зросла на 18% і сягнула 9% від всього населення Сполучених Штатів.. Це підштовхнуло дослідників до висновку про те, що подкастінг стає конкурентною альтернативою для традиційного радіо та потокового Інтернет аудіо [22]. Подкастінг бере найкраще із двох широко відомих способів передачі інформації: Інтернет та радіо. Користувач отримує можливість підписуватись на цікаві йому епізоди (подкасти) та слухати їх в будь-який зручний час та в будь-якому місці.

18


19

Ще до поширення Інтернет у 1980-х, RCS (Radio Computing Services), надавали музику та програмне забезпечення для радіо станцій в цифровому форматі. А поширенню цифрової музики он-лайн передувало використання midi формату, для розповсюдження аудіо та відео файлів. Втім на цих етапах в якості користувача такого цифрового контенту розглядались

передусім

власне

учасники

медіа

середовища,

мовці.

Поворотної точки історія досягла разом із запуском Інтернет системи накопичення музики в цифровому форматі Napster. Система була позбавлена послуг «підписки», які вирізняють сучасний подкастінг. Незалежно від розробки технологій подкастінгу із використанням RSS, між 1999 та 2000 рр. компанія Compaq Research розробила перший персональний

медіа

плеєр

укомплектований

власним

програмним

забезпеченням для завантаження музичного контенту. Втім перший повноцінний попередник подкастінгу було створено від іншого виробника мобільних MP3 плеєрів. Компанія I2Go розробила цифровий новинарний сервіс MyAudio2Go.com, на який було покладено місію постачання контенту для плеєрів виробництва даної компанії. MyAudio2Go.com створював щоденні стрічки аудіо новин, які могли завантажувати на будь-який MP3 плеєр. В

2001 році , Applian Technologies представили нову технологію -

Replay Radio, програмне забезпечення, що дозволяло створювати графік запису трансляцій Інтернет радіо. Ще однією рисою, прямим попередником технології подкастінгу стала функція Direct Download, що дозволяла сканувати сайт радіо мовника на наявність нових файлів та копіювати їх прямо на жорсткий диск комп’ютера. Черговою віхою виокремлення подкастінгу як незалежного медіа стало поява концепції використання RSS, запропонована у 2000 році Tristan Louis,і втілена винахідником Dave Winer, програмістом та автором формату RSS.

19


20

Winer завершив концепт спільно із Adam Curry, одним з користувачів програмного забезпечення створюваного Winer . Саме Adam Curry вперше сформулював вимоги до програмного забезпечення що створило би умови для втілення ідеї аудіо-блогування. В новій версії RSS 0.92 з’явився елемент під назвою "enclosure"(вкладення ), що дозволив передавати користувачам сервісу адресу музичного контенту на сервері. У вересні 2003 - Winer створив спеціальну стрічку (feed) RSS із вкладенням для блогу Christopher Lydon-а, колишнього радіо ведучого. Протягом наступних місяців останній створив 25 аудіо програм, які Winer поступово додавав до стрічки. У жовтні 2004-го програміст Kevin Marks представив програмне забезпечення, що вперше уможливило автоматичну передачу вкладень із RSS на створений компанією Apple сервіс iTunes та подальше завантаження їх на плеєр iPod. Вже незабаром Curry та Marks співпрацювали, а перший представив читачам свого блогу програму завантаження контенту RSS-на-iPod. Ідея поширення авторського аудіо контенту, через автоматичне завантаження (RSS) аудіо файлів на персональні цифрові плеєри почала набирати все більшої популярності серед користувачів Інтернет та виробників програмного забезпечення. [15] Власне термін "podcasting" був одним із декількох варіантів назв для феномену

поширення мобільних аудіоблогів та аматорського радіо

запропонована блогером Ben Hammersley в статті до газети «The Guardian» Він також прозвучав у 2004-му вже для позначення автоматичного завантаження та синхронізації аудіо контенту. – все більш і більш поширеного

оскільки

численні

виробники

програмного

забезпечення

запропонували програми подкаст-клієнти, деякі з яких вже пропонували зберігати файли «підписок» до численних стрічок на окремому сервері.

20


21

28 вересня , 2004-го року блогер Doc Searls почав стежити за кількістю згадувань слова "podcasts" в Google. Того дня результат склав лише 24 згадування. Того ж дня сервіс Google Trends почав відстежувати кількість запитів щодо нового слова. Вже 1-го жовтня таких було 2,750. Це число подвоювалось кожні декілька наступних днів. У жовтні поважна газета The New York Times опублікувала інформацію про поширення подкастінгу в США, Канаді, Австралії та Швеції. Серед тем подкастів згадувались технологія, вегетаріанство та кіно огляди. Наступна історія засвідчила ви кристалізацію найбільш популярних тематик для нового мовлення. Газета «USA Today» в лютому познайомила читачів із подкастінгом представивши історії декількох цікавих авторів, надавши читачам інструкції щодо розповсюдження та отримання подкастів. Окрім того було згадано із 10ку найпопулярніших подкастів однієї з численних директорій. Найпопулярнішою тематикою програм виявились технології (4 з десятки), три про музику, один про кіно, один про політику, і один – на той час найпопулярніше подкаст шоу—«The Dawn and Drew Show»2, можна було схарактеризувати як аудіо щоденник одруженої пари [16]. Симптоматично, що саме цей формат був популярним на традиційному американському радіо наприкінці 40-х років. . Після шоу «Dawn and Drew» так звані пар-касти (couplecasts) стали дуже популярними серед незалежних подкастерів. Вже у травні 2005-го британський медіани гігант BBC почав надавати в межах безплатного пробного пакету послуг (Download and Podcast Trial) 20 радіо передач у форматі подкасту. Хоча в даному випадку йшлось про банальне дублювання ефірного програмування в мережу, тенденція цікавості до нового медіа формату вже була чітко означена. Популярність нового медіуму отримала чергове підтвердження в червні 2005-го, коли компанія Apple додала функції подкастінгу до сервісу iTunes 2

http://dawnanddrewwp.podshow.com/

21


22

4.9 та створила директорію подкастів в iTunes Music Store. Новий сервіс iTunes дозволяв підписуватись, закачувати та організовувати подкасти, звільнивши користувачів від потреби встановлювати окрему програму. Apple також популяризував створення подкастів через програми GarageBand та QuickTime Pro та поширення формату MPEG 4. В iTunes Music Store для вільного доступу (на відміну від музичних композицій кожна з яких коштує 99 центів і придбати які можна лише в обмеженій кількості країн) представлено тисячі подкастів. Також колекції подкастів доступні на сайтах Yahoo! Podcasts, Podcast.net, Podcast Alley. [6] Характерне обличчя подкасту почало змінюватись по мірі того, як Apple представив численні технології, що дозволили вводити в подкасти додаткову (мета) інформацію на додаток до аудіо. Зокрема – розбивати файли на розділи, робити закладки, додавати зовнішні посилання та синхронізувати прослуховування із відображенням візуальних зображень на екранах плеєрів iPod – розширення технологічних рамок вчергове змінило обличчя подкастінгу. Вже через два дні після офіційного випуску iTunes 4.9 Apple повідомили про мільйон користувачів (передплатників) подкастінгового сервісу [16]. Відкриття подкастінгу величезними аудиторіями користувачів iTunes примусило авторів програмного продукту зіткнутися із проблемою сплати збільшення трафіку серверів, на яких розміщуються аудіо-файли. Подальший розвиток технології відповів на це новим розробками в сфері доставки контенту – створенням сервісів Podcast Servers; Akamai; використанням a p-tp рішень. Вже у вересні 2005 поява таких таких сер всів , як iTunes Music Store, Participatory Culture Foundation та Loomia дозволяє працювати як з аудіо так і з відео стрічками.

22


23

Від часу випуску компанією Apple 5-ї генерації iPod у жовтні 2005-го, що запропонувала користувачам можливість відтворення відое файлів. Відео подкастінг став однією із найбільш прибуткових ланок роботи Apple. Розвиток пристроями

інформаційних

можливостей

технологій,

комунікації,

поєднання

доступу

до

персональними

мережі

Інтернет,

перегляду-прослуховування, завантаження та відтворення програмного контенту – обумовлює постійний розвиток та збагачення інструментів подкастінгу.

Проте

його

визначальною

та

найбліш

привабливою

характеристикою лишається можливість для користувача отримувати доступ до попередньо створеного контенту в зручних для себе час та спосіб. Цю перевагу подкастінгу вже відзначили знані медіа корпорації, що вже освоюють мовлення в даному форматі: ABC, CNN, CBS, NBC, NPR, MTV, Discovery Channel, New York Times, Wall Street Journal, NewsWeek, MSNBC та інші.

23


24

РОЗДІЛ 2. Подкаст та аудиторії новітніх медіа 2.1 Естетика програмного продукту подкастів та традиції радіомовлення. Як вже зазначалося в попередньому розділі програмне наповнення подкастінгу наводить на думку про продовження в цьому медіа традицій радіомовлення. Справді, головна принада подкастінгу – авторське мовлення не стиснене рамками поширених нині комерційних радіо форматів. Враховуючи походження подкастінгу, особливу увагу треба звернути на формування його естетики у зв’язку із розвитком американського радіо. Без цього

розуміння

зв’язку

цього

феномену

із

бажанням

слухачів

перетворюватись на «зірок» нового медіуму, його інвесторів не буде очевидним. Жива та пряма людська мова – це абсолютно унікальне враження, відмінне від усіх інших. Водночас, сучасне радіо (за виключенням нескінчених оголошень) використовує лише мізерний процент величезного потенціалу живого людського мовлення. Натомість подкастінг працює саме в цьому напрямку. [12] Як зауважує Robin Good зростання зацікавленості в подкастінгу віддзеркалює зростання зацікавленості публіки в немасових продуктах та тематичному мовленні, в яких чітка перевага надається дуже визначеним видам музики, новин або коментарів. Це дуже відрізняється від типового узагальненого радіо-контенту, що прагне привабити якомога більше слухачів. Подкастінг

використовує

привабливість

прямих,

спонтанних

репортажів та органічної роботи ведучого. Це також і крок до втраченої авторської суті ранніх радіопередач, акценту на власне змісті, а не дотриманні формату, рецептури. На протязі останніх 85 років, з тих пір як вперше з’явилось комерційне радіо. Аудиторії звикли до вузького спектру «професійних» голосів. Зазвичай вони дещо глибші ніж голос звичайної людини, а їх ритміка копіює мову 24


25

романтичного спокусника. Втім, можна зауважити що це – повна протилежність тому, як люди зазвичай спілкуються. Це одна з причин відтоку аудиторій від комерційного радіо, що спостерігається в останнє десятиріччя. Саме на цьому тлі відбулась поява подкастінгу, що лише протягом перших місяців набув тисячі прихильників, і мільйони вже за перший рік існування [17]. Основна відмінність між звичайним радіо та подкастінгом полягає в тому, що перше – є мовленням для широкої аудиторії в той час, як подкастінг орієнтується на вузької, він не дозволяє звернутися до мільйонів слухачів, але при цьому дає можливість привернути увагу саме тих, для кого важлива ваша інформація, де б вони не знаходились [6]. Тим не менше, як вже зазначалось високі стандарти якості встановлені для програмного продукту традиційними медіа примушують творців подкастів зважати на необхідність створення конкурентно здатного контенту. Якщо персональний подкаст, спрямований на вузьку аудиторію друзів та родини вибір стилю не є істотним втім , при розширення аудиторії подкасту за межі кола знайомих подкастерів стикається із необхідністю створення зваженого цікавого багатьом слухачам образу. Принципом роботи телебачення та радіо є звернення до цілого ринку, але перевагою подкастінгу я здатність вибудовувати довкола себе спільноти. В певному сенсі подкастінг навіть виходить за межі традиційних естетичних критеріїв радіо, адже це багатоголосий медіум, що дозволяє слухачам записувати та викладати в мережу власні записи, що можуть інтерактивно продовжувати певний програмний продукт. Steve Mack відзначає, що в той час, як метою радіо є створення ажіотажу довкола певного питання заради активізації аудиторії, подкастінг навпаки виступає в якості провідника завдяки якому певна спільнота спілкується.

25


26

Втім незважаючи на те, що подкаст не є дубляжем радіо програми, а тим більше газетою начитаною вголос очевидно, що подкастінг може спиратись на наступні розроблені традиційним радіо формати: - Новини - Точки зору - Радіо журнал, як поєднання новин, опіній та репортажів - Есе /коротка історія - Репортаж - Круглий стіл - Повідомлення про подію - Серія передач - Читання та радіо-вистава - Аудіо гід - Діджейске радіо-шоу із наголосом на музичне наповнення [18, 80] Водночас більшість з існуючих форматів були сформовані часовими рамками радіо мовлення. Подкастінг, як такий не обмежений необхідністю вибудовування програмного продукту із урахуванням динаміки активності аудиторії в різні часові проміжки. Подкастінг створює умови до вироблення короткого контенту, що може виходити за окреслені вище категорії. Водночас естетичні вимоги до якості подкастів зі зрозумілих причин аналогічні до тих вимог, які аудиторія ставить до якісного радіо мовлення. На ранніх етапах розвитку подкастінгу була поширена думка, що аудіо подкасти не повинні тривати довше ніж 20 хвилин. Численні опитування свідчили на користь того, що слухачі воліли споживати подкасти за час не більший ніж 20 хвилин. Тим не менш однозначна відповідь на питання тривалості у випадку подкастінгу дається не автором, а вимогами аудиторії. [12] Привабливість подкастінгу – це не чітко розрахований формат, а індивідуальність автора.

26


27

Прикладом успішного авторського подкасту є вже згадуваний раныше проект «The Dawn and Drew Show». Dawn Miceli та Drew Domkus – одружена пара, що живе на фермі у Wisconsin. Їх подкаст – це смішне, правдиве шоу про подружнє життя – їх та усіх інших – у ньому поєднуються сварки, обговорення сексу. Dawn та Drew стали одними із преших професійних подкастерів, після року випусків їх подкаст отримав спонсора і транслюється на Sirius Satellite Radio. У певнему сенсі їх можна назвати зірками, втім їх шоу приваблює простотою та відвертістю. Адже воно не створене, а зафіксоване в звуці. Дане шоу втілення найкращих рис подкастінгу – щирої зацікавленості користувачів в донесені своєї історії до аудиторії, з якою вони самі асоціюють себе. [18, 31]

Виокремлення особливого характеру подкаст контенту призводить і до переоцінки перспектив радіо індустрії, що донедавна пов’язувала своє майбутнє із банальним переходом на цифрову технологію без зміни змістовної частини. Подкаст сьогодні втілює нові вимоги слухачів до радіо медіа, вважає Keith Michael Сьогодні аудиторія бачить радіо як персональний аудіо медіа – до сприймає контент із найширшого кола джерел, далеко за межами FM та AM. Подкастінг взагалі змінив визначення радіо, яке нині розуміють в якості загальному терміну на позначення розважального аудіо контенту, що надається і на радіо частотах, через супутник, через потокове Інтернет

27


28

мовлення, мобільні телефони та мобільні цифрові аудіо плеєри – у формі подкастів [17]. Подкастінг, як таки ставить під сумнів подальше майбутнє радіо, адже надає користувачам доступ до більше ніж обмеженого кола форматних місцевих мовців – до найексклюзивніших програмних продуктів від талановитих подкастерів з усього світу, вкупі із цікавим місцевим мовленням. Водночас сьогодні традиційне радіо комфортно застерігає свої майбутнє освоюючи ті складові технології подкастінгу, які не вимагають кардинальної зміни, або переорієнтації орієнтованих на масове мовлення медіа на мікро аудиторії сьогодення. Запис радіо ефірів, архівування, надання користувачам доступу до кожного шоу, що будь-коли транслювалось на радіо хвилі – це гарантоване майбутнє радіо. Зрештою одне із альтеративних визначень подкастінгу звучить як банальне «он-лайнове за архівоване, чи розміщене аудіо доступне для скачування» [17, 368]. Водночас традиційне радіо володіє важливою перевагаю у порівнянні із подкастінгом, як реальною медіа-альтернативою - воно може бути дійсно «живим» , без запису, без стрімінгу, без затримок. До ще однієї переваги традиційного радіомовлення відноситься і моментальне мовлення в режимі реального часу, котре можна вести із практично будь-якої точки [13]. Подкастінг як формат в якому авторське мовлення грає визначну роль на противагу музичному контенту наближається до такого сучасного радіо формату, як “FM Talk”. Цей дискурсивний формат користується надзвичайною популярністю у сполучених штатах і зберігає, та навіть примножує її. Це подібний до авторського подкастінгу формат охоплює аудиторію, яка зазвичає лишається поза полем тяжіння рініше наймасовішого формату CHR (Contrmporary Hit 28


29

Radio) – середній клас у віці від 25 до 44 років. Вірогідно “FM Talk” поділяє цю технічно просунуту аудиторію саме із подкастінгом. Це ті люди, що в силу віку просто не могли бути знайомими із потужною традицією дискурсу, що існувала раніше в АМ радіо. Так само як і в подкастінгу акцент в “FM Talk” робиться не на новинах та постійних повідомленнях про затори на авто шляхах, а на цікавій особистості ведучого. Яскравими прикладами таких ведучих можуть бути Howard Stern, Tom Leykis, Jonathan Brandmeier. Ведучі авторський радіо ток-шоу та успішні подкастери поділяють спільну рису – головна принада нестандартний підхід, та широке коло проблем яке охоплює авторська думка. Ще до однієї спільної ознаки можна віднести активне використання сучасної цікавої музики (що приваблює автора передачі та слухачів що асоціюють себе із ним) із кола так званої «альтернативи» на відміну від «загально зрозумілих» музичних кліше, якими супроводжуються традиційні немузичні радіо ефіри. Сьогодні радіо експерти вбачають в форматі FM Talk ті риси, які визначатимуть майбутнє і радіо і подкастінгу.[17,98] Спільні риса подкастінгу та радіо полягає ще й в подібності обширу функцій, які виконує подкастер із обов’язками програмного директора традиційної радіо станції. Програмування радіо продукту вимагає від радіо професіонала тих самих рис, що сьогодні затребувані і при просуванні авторського подкасту. Серед них добре знання дослідницької методології, навички аналізу та широке коло практичних умінь. Програмування стає одночасно мистецтвом створення конкурентного аудіо продукту. Чільну роль в організації успішної роботи медіа грають навички маркетингових досліджень. Втім на відміну від програмних директорів радіостанцій, які реалізовують рішення менеджменту , подкастери можуть насолоджуватись привілеєм на власний розсуд обирати формат свого медіа.

29


30

Втім близькість компетенцій стає очевиднішою при аналізі тих робочих завдань які є спільними для подкастерів та програмних директорів радіостанції. Серед таких: • підтримка характерного звучання передачі • планування черговості мовлення • розробка стратегій просування продукту • власне мовлення в ефірі • моніторинг рейтингів та слухацької аудиторії Спільність критеріїв професійної відповідності та успішності ще більше унаочнюється, якщо зважити на те, що подкастер так само як і програмний директор орієнтує свою роботи на досягнення певного результату – успіху контенту у цільової аудиторії. [17,106]

30


31

2.2 Адресність аудиторій подкастінгу В інформаційному суспільстві, кожен громадянин може створювати власний бажаний стиль життя та «обирати» її ідеологію із значного (втім не нескінченого) переліку варіантів. Сучасний недійний маркетинг вирішує не задачу просування одних і тих самих об’єктів / інформацію до масової аудиторії, а задоволення потреб кожного окремого індивіда. Аудиторія споживачів подкастів подібна до аудиторій масових медіа в своєму бажанні отримувати цікавий контент, що можна охарактеризувати, як інфотейнмент – комбінацію інформаційних повідомлень та розваг В одночас її характерною особливістю є негомогенність. Подкасти об’єднують людей, що подібні за такими критеріями, як інтереси та хобі, а не гендер, раса, національність чи культура. Оскільки подкасти сфокусовані на малих аудиторіях і потребу

людей

у

відчуття

приналежності

до

використовують

певної

спільноти

їх

визначальними характеристиками є: • інтимінсть • інклюзивність • неформальність [10] Подкасти

забезпечують

доступ

до

проблемної

для

сучасних

маркетологів аудиторії - молоді, людей середнього віку, котрі відмовляються від звичайного телебачення та радіо на користь альтернативних технологій. В цю категорію потрапляють також і ті, хто не дивиться телебачення взагалі та не читає газет просто тому, що не має часу. Для таких людей, аудіо формат інформації є найбільш зручним – прослуховуючи начитаний текст можна паралельно займатися іншими справами, не витрачаючи дорогоцінного часу. Більш того виходячи з теорії нейролінгвістичного програмування, є люди, котрі взагалі ліпше сприймають саме аудіо ряд і таких дуже багато – подкаст можливо найкращий спосіб звернутися до них.

31


32

Восени 2004 року Duke University видав iPod-и заповнені орієантаційними матеріалами тисячі шестистам першокурсників. А нещодавно Стенфордський Університет (Stanford University) створив сенсацію, повідомивши про намір дозволити студентам (насправді, фактично будь-кому) скачувати подкасти пропущених лекцій. Додатковою перевагою при цьому безсумнівно можна вважати те, що це зміцнить зв’язки університетів із зацікавленими користувачами в усьому світі, котрі бажають «тишком-нишком» послухати лекцію цікавого викладача, або навіть всесвітньо відомого лектора, недоступного для них фізично[14]. Водночас істотною проблемою подкастінгу є те, що розпізнавання аудіо пошуковими системами все ще знаходиться у рудиментарному стані. На відміну від текстових документів, які легко знайти -—Google просто відшукує відповідні слова в документах, подкасти віднаходити важко – тому, що вони повинні спочатку бути транскрибовані людиною або машиною і вже потім оброблені пошуковим двигуном. Наука транскрибування є дуже молодою і будується радше на дуже невдалих спробах окремих компаній надати структурований доступу до обширу аудіо матеріалів. Більшість існуючих пошукових механізмів спирається на метаінформацію – тексти, що асоціюються із подкастами – а не власне контент програмного продукту. Все ж варто зазначити наступні ресурси, що полегшують доступ до подкастів: • PodScope: сайт, що здійснює пошукові операції із відео та аудіо, переважно з подкастами. Цікаво, що пошуковик не ідентифікує унікальні для подкастерського середовища неологізми. Приміром, такі як “Ninternship”із популярного подкасту Ask A Ninja podcast • PodZinger: більш досконалий пошуковик . В його базі більше 300,000 подкастів. Водночас цей двигун також не справляється із завданням ідентифікації подкастів за унікальними словами.

32


33

• Pod Razor: сервіс, що використовує метаінформацію, що описує окремі шоу, а не механізми транскрибування програм перед здійсненням пошукової операції. • AOL Search Podcast Beta:

обтяжений усіма недоліками бета версій

програмного забезпечення, втім його результати є дуже втішними, адже спираються власне на контент програми. [18] Як альтернатива використанню пошукових технологій існує певна кількість сайтів, що накопичують всі, або майже всі подкасти розміжені в мережі. iTunes: даний сервсі інтегрує аудіо та відео подкастінг і пропонує обшир комерційних послуг • Podcast.net: використовує теги для ідентифікації тем подкастів, а також – категоризацію програмних продуктів.. • Odeo: надає користувачам можливість створювати власні подкасти. Цей сайт фактично є соціальним медіа спрямованим на створення та утримання власної аудиторії подкастерів. • Yahoo! Podcasts: використовує людський інтелект для індексування матеріалів • Podcast Alley: сайт витвором подкастерів зацікавлених у просуванні своїх шоу до ширших аудиторій. • Podcasting News: масштабна директорія із прямими лінками до цікавих стрічок. • NPR Podcast Directory: містить інформацію про подкастінг що здійснюється громадськими радіо мовцями • Melodeo: поєднання подкастінгової директорії та соціальної мережі, що пропонує амторські та комерційні подкасти • Audible Wordcast: надає доступ до платних та вільних стрічок. Саме на цьому ресурсі розміщують свої подкасти численні зірки світової подкаст спільноти. 33


34

Динамічне поширення подкастінгу як медіуму, зростання зацікавленості до нього віддзеркалює загальне зростання зацікавленості публіки в нішових продуктах та тематичному мовленні, в яких чітка перевага надається дуже визначеним видам музики, новини або коментарів. Це дуже відрізняється від типового узагальненого радіо контенту, що прагне привабити якомога більше слухачів. Цікавим видається те, що використовуючи глобальні новітні технології, подкастінг відкриває можливість зробити акцент на локальному (місцеві новини, музика, події, люди, продукти, проблеми).

34


35

2.3 Подкастінг та питання інтелектуальної власності Ідея вільного поширення контенту через мережу Інтернет та комерціалізація цього медіа водночас. Зумовлює необхідність існування правил що попереджали б небезпеку порушення авторського права автора певного контенту. Водночас сама суть мережі, як вільного обміну інформації примушує кардинально переглянути деякі традиційні «фізичні» канони, що регулюють сферу інтелектуальної діяльності [2]. Характерно, що навіть саме використання терміну подкаст на означення певного аудіо формату на початку викликало чимало юридичних питань. У вересні 2006 року, компанія Apple Computer розпочала наступ на підприємства, що використовували акронім «POD» в в назвах свої продуктів. Юристи

компанії

використовується

стверджували, саме

на

що

позначення

термін

"pod"

настільки

персонального

аудіо

часто плеєра

виробництва Apple, що його вжиток підпадає під дію норм ще регулюють використання зареєстрованих торогових марок. Тим не менше вже в листопаді, Apple Trademark Department офіційно оголосив про те, що Apple не заперечує против використання терміну "podcast" для позначення подкастінгових сервісів, і що даний термін не є власністю компанії [16]. У випадку подкастінгу найчастішим порушенням є використання музичних матеріалів без відповідного дозволу. Захистом прав авторів музичних творів опікуються кілька правових організацій: Американське Товариство Композиторів, Авторів та Видавців (ASCAP, www.ascap.com); Broadcast Music, Inc. (BMI, www.bmi.com); та Товариство

Європейських

www.sesac.com).

Ці

Авторів

організації

та

Композиторів

відстежують

використання

(SESAC, творів

композиторів на радіо, телебаченні, в кіно та інших медіа і збирають плату на користь композиторів за використання авторських творів.

35


36

Питання застереження авторських прав творця подкасту на даний момент на стоїть гостро, адже більшість подкастів розповсюджуються вільно. Втім вже сьогодні при розгляданні авторських прав на подкасти [18, 351] застосовуються поняття бренду. У випадку успішного продукту можна говорити про те, що сам подкаст, сайт, Web site, URL і все, що відноситься до виробництва подкасту є частиною бренду. В даному випадку дієвим засобом застереження прав є реєстрація подкасту. Відповідна процедура здійснюється Бібліотекою конгресу США. Копірайт розповсюджується на на тривалість життя автора плюс 70 років після смерті, протягом 95 років з часу оприлюднення подкасту, або 120 років від створення продукту, у відповідності до законодавства про авторські права США ( U.S. copyright law). Для цього необхідно надати дві копії подкасту до Бібліотеки конгресу протягом трьох місяців з часу публікації. У світовій практиці також діє міжнародна Бернська Конвенція (Berne Convention), що зокрема регулює питання захисту авторських прав. Практичними кроками до захисту авторства можна вважати додавання символу копірайту “©” або слова “Copyright” або «Copr» та року його створення на веб-сайт, що містить подкаст та у мета інформацію відповідних аудіо-файлів ( ID3 теги) Цікавої стороною подкастінгу є концепція “Fair use”, що дозволяє авторові використовувати копії та частини чужих творів без згоди автора, для коментування. Наприклад, цитування частини параграфа книги, або програвання частини пісні з подальшим висловленням зауважень до контент. Це дозволяє навіть отримувати зиск від використання робіт захищених авторським правом – з окрема у випадку поширення рецензії, що використовує елементи оригінального твору, тощо. Тим не менше, існують граничні обмеження – зокрема порушенням “Fair use” є використання останніх 20 хвилин аудіо книги або фільму, що поінформує публіку про деталі завершення їх сюжету.

36


37

Для того, що задовольнити вимоги власників прав на музичний контенті зацікавлених у постійному зростанні своїх прибутків, а також для зручності використання творів чужого інтелекту, була винайдена ще одна ліцензія під якою друкується більшість творів в Інтернеті. Це Creative Commons [28]. Кріейтів Каммонз це громадська організація, що існує з 2001 року і надає підтримку авторам, які прагнуть вільної комунікації та спільних проектів. Ліцензії CC уможливлюють легальну публікацію, пошук та використання аудіо, відео та текстових творів. У всіх своїх проектах, ліцензії КК створюють легальне середовище для вільного обміну цифровими творами, для релізів, реміксів та інших експериментів з новими мистецькими формами та науково-освітніми матеріалами [3]. В 2003 році КК вийшли за межі Сполучених Штатів. Зараз проходить адаптація цих ліцензій до законодавства 41 країни. Україна теж є у списку, але активне використання таких ліцензій у нас стане можливим тільки після легалізації електронних ліцензій на рівні українського законодавства. Практичний рішенням для уникнення проблем із використанням музичного матеріалу є наступні інструменти: Використання

так

званої

“PodSafe”

музики

тобто

контенту

ліцензованого Creative Commons. Ідея PodSafe музики полягає в тому, що певні групт беззастережно надають свої твори для оприлюднення згідно ліцензії Creative Commons, що робить можливим не лише використання музичних творів у подкастах, але і у деяких випадках, отримання прав на розповсюдження пісень з певного альбому. Музичні групи розглядають це як шлях до розширення власної аудиторії та реклами для альбомів. Ще один шлях - Використання музики, що більше на захищена авторським правами та музики, що надається гродмаськості для вільного використання. Інформацію про відповідний музичний контент можна отримати на сайті [pdinfo.com]. Тим не мнеш використання музичного контенту з метою отримання прибутку (продаж, реклама) вимагає додаткової перевірки конкретних творів на предмет відсутності копірайту. 37


38

Цифрова ера містить в собі серйозні протиріччя та проблеми. Одними з найважливіших є значне збільшення загроз авторським правам авторів, а з іншого боку -

постійна концентрація прав володіння інтелектуальною

власністю в руках найбільших медіа корпорацій веде до зменшення кількості альтернативних

голосів

та

нерівномірного

розподілу

доступу

до

інформаційних технологій, а відтак і до цифрового журналізму [21]

38


39

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку подкастінгу 3.1. Подкастінг та відеокастінг: аудиторія, може споживати більше Як вважає дослідник нових ЗМІ John Pavlik [21], Інтернет є окремим випадком більш значного технологічного процесу, що триває вже понад півсторіччя, а викристалізовуватись почав лише зараз: конвергенція телекомунікацій, інформаційних технологій та традиційних медіа. В сукупності ця нова медіа система охоплює всі форми людського спілкування в цифровому форматі, де правила та обмеження аналогового формату більше не діють. Загальна тенденція до візуалізації контенту Інтернету та розвиток поширення доступних мобільних пристроїв, що підтримують відтворення численних відео форматів обумовлює певні зміни в характері подкастінгу. Так за даними [emarketer.com] привабливість зображення, що рухається для користувачів та рекламодавців, вкупі із еволюцією відтворюючих пристроїв призведе до того, що відео контент стане домінуючим форматом в найближчі п’ять років. Це призведе і до збільшення аудиторії новітніх медіа. Лише у США, аудиторія подкастів може в 2010 році досягнути 10 мільйонів чоловік. Поширення якісного подкаст програмування та відповідно розвиток подкастінгу як прибуткової індустрії просто вимагає більшої візуалізації, зокрема для розміщення спонсорських повідомлень в метаінформації, що супроводжує подкаст [12] Незважаючи на те, що подкастінг замислювався як виключно аудіо медіум, орієнтація виключно на слухача більше не визначає розвиток подкастів. Відео блокування або vlogging, сьогодні стає все більш популярним. На це впливають і поширення якісного доступу до швидкісного Інтернет і зниження вартості цифрових камер. Потужність та зручність сучасних цифрових камер дозволяє говорити про появу категорії “prosumer” – професійного просунутих масових користувачів здатних здійснювати програмування. Навіть сьогодні значна кількість програмного продукту 39


40

традиційного телебачення знімається із використанням продукту наданого такими користувачами. Водночас треба зауважити, що візуалізація подкастів відбувається кількома шляхами: - прямим: створення відео продукту для відтворення на екрані комп’ютера або мобільного мультимедіа пристрою - непрямим – через збагачення власне аудіо подкасту візуальною метаінформацією, що полегшує його ідентифікацію серед інших Прикладом непрямої візуалізації подкасту може бути використання візуальних банерів та рекламних повідомлень на сайтах, що містять стрічки подкастів. Банер або текст може бути доданий до відповідної стрічки для наступного відображення програмним забезпеченням, що використовується для зчитування стрічок [11, 181] Ще один зразок – створення логотипу для подкасту, який додається до мета інформації MP3 файлу, що містить подкаст і в подальшому відображається в програмному інтерфейсі сер всів iTunes та Windows Media та на екранах мобільних плеєрів що підтримують відтворення графіки. Ще одним технологічним типом «візуалізованого» подкасту є просунутий подкаст або Enhanced podcasts – це подкаст, що містить мітки розділів, що дозволяють користувачеві швидко рухатись подкастом. Окремою рисою таких подкастів є підтримка активних гіпер посилань та зображень. Компанія Apple додала підтримку мета інформації при відтворення подкастів ще починаючи із iTunes 4.9, що також вперше запропонував можливість підписуватись до подкастів. Запуск цього програмного сервісу відповідав появі плеєрів iPods із кольоровими дисплеями. Відповідно зображення, що містяться в Enhanced podcas відображаються як обкладинка альбомів у віконці iTunes та на кольоровому дисплеї iPods. Пряме поширення відео контенту каналами подкастінгу сьогодні є однією із найдинамічніших сфер Інтернет комерції.

40


41

Ще у вересні 2006-го року

iTunes Store пропонував понад 550

телевізіних шоу доступних для закачування. Тоді ж користувачам було запропоновано 75 повноцінних стрічок від компанії Disney. Вже у квітні 2007-го таких стрічок пропонувалося більше 500. Взагалі підтримка автоматичного закачування відео з’явилась в iTunes ще з версії 4.9. Користувачі можуть підписуватись до відповідних RSS стрічок. На даному етапі відео подкасти можуть вміщувати як доступні для скачування файли в форматах MOV, MP4, M4V, чи MPG, так і потокові джерела. Саме розширення меж подкастінгу до охоплення відео контенту пов’язують із комерційною привабливість подкастінгу [6]. За деякими оцінками в період з до 2010 роки ринок реклами у блогах та подкастах зросте з 20,4 мільйонів доларів долларів до 757 мільйонів, причому основна доя прибутку від розміщення рекламних носіїв припаде приде саме на подкастінг.

41


42

3.1 Інвестиційна привабливість подкастінгу, як нового медіа Комерційній

привабливості

подкастінгу

присвячено

чимало

практичних розвідок. Існують спеціальні Інтернет ресурси, що заохочують орієнтованість подкастерів на прибуток. Ось лише деякі зразки літератури створеної з даної тематики останніми роками: Barnes Lisa. Podcasting for Profit Paul Colligan and Alex Mandossian, The Business Podcasting Bible: Where My Market Is, I Am Jason Van Orden, Promoting Your Podcast: The Ultimate Guide to Building an Audience of Raving Fans Profitable Podcasting3 Рекламний ринок в Інтернет сьогодні досягає колосальних розмірів. Вважається, що компанії витрачають щорічно більше мільярда доларів для просування продуктів та сервісів через банерні мережі та інші форми он-лайн реклами. За прогнозами PQ Media подкастінг вже до 2011 року привабить рекламні кошти у розмірі чотирисот мільйонів доларів [24]. Тим не менше настільки потужні вливання є радше перспективою адже специфіка подкасту зумовлює обережне ставлення рекламодавців до цього медіуму. Деякі побоюються інвестувати в ненадійну сферу, а на інші компанії негативно впливає імідж аудиторії подкастів як вузької групи технічно просунутих користувачів, що не пересікаються із іншими цільовими аудиторіями. Оптимізм щодо подкастінг бізнесу потребує корегування так за іншими оцінками [4] з усієї кількості слухачів подкастів у 2007 році (10% користувачів Інтернет) лише 3% оцінили такий досвід, як позитивний. На майбутнє прогнозують, що в процентному відношенні кількість слухачів подкастів буде збільшуватись проте ця аудиторія не буде стабільною.

3

http://www.profitablepodcasting.com

42


43

Втім незважаючи на те, що сервіс з’явився досить недавно, на ринку вже існують компанії, що пропонують рекламу в подкастах : наприклад, Podtrac. Метод її роботи полягає в тому, щоб обирати найпопулярніші подкасти та пропонувати авторам розміщення реклами за прийнятні комісійні. Інша компанія Kiptronic – пропонує аукціонний спосіб ціноутворення та розміщення реклами в подкастах на певну тематику незалежно від їх популярності. Ринок advercasting постійно зростає і автори найпопулярніших подкастів вже отримають непоганий прибуток від компаній, що розміщують рекламу в їх передачах. Ключовими перевагами використання подкастів рекламодавців є: 1. Нетрадиційність. 2. Велика емоційність комунікації 3. Можливість прослуховування «між іншим» (скачати в MP3-плеєр та прослухати в метро). 4. Націленість на людей, що надають перевагу прослуховуванню, а не перегляду. 5. Можливість виміру аудиторії. 6. Дешевизна та простота використання Водночас використання подкастів для реклами несе ряд серйозних ризиків: 1. Велика вага MP3 файлів, що ускладнює доступ до них та ставить його в залежність від якості комунікацій 2. Непоінформованість аудиторії про подкастінг взагалі 3. Відсутність у користувачів Інтернет звички регулярно прослуховувати подкасти 4. Подкастінг не може бути ефективним для регіонів, що не охоплені швидким та доступним Інтернет. 43


44

5. Вузька та практично сира цільова аудиторія [10] Треба додати, що правомірною є і думка про те, що подкаст є перш за все технологією, носієм контенту, який сам по собі приваблює або не приваблює аудиторію. Відповідно до цього, подкастінг може бути цікавим для дуже вузької групи людей, а може приваблювати достатньо широку аудиторію. Рекламні стратегії в подкастінгу не наслідують традиції радіо. Даний формат є сприйнятливим не для уніфікованих рекламних повідомлень, а до м’яких позиціонувань певного продукту. Інший спосіб використання подкастів – спонсорство. Така практика зокрема була застосована, коли найбільший реєстратор доменних імен GoDaddy.com про спонсорувала відомий новинарний подкаст "Geek News Central"4; анімаційна компанія А всесвітньо відомий лейбл Warner підписав контракт щодо спонсорування подкасту Eric Rice Show5, присвяченого культурі, музиці та кіно. Непрямим способом отримання прибутку від використання подкастів можна вважати – поширене нині використання корпоративних подкастів (як варіанту корпоративного радіо) для зовнішньої комунікації. Наприклад, популярний Інтернет магазин Amazon.com, що займається продажем музики, книг та відео ініціював створення подкасту в якому регулярно публікуються інтерв’ю із відомими режисерами, письменниками та музикантами. Прослухавши розповідь автора про нову книгу можна відраз ж завантажити її. Вдалим прикладом використання нової технології є компанії HewlettPackard. З подкастів розміщених на офіційному сайті HP6 можна дізнатись про запропоновані новації, роботу із програмним забезпеченням і навіть історією компанії. Більш того, можна завантажити розповідь почесного віцепрезидента про тенденції в галузі цифрової фотографії.

4

http://www.geeknewscentral.com/podcasts/ http://www.ericrice.com/podcast/ 6 http://www.hp.com/hpinfo/podcasts.html 5

44


45

Цікавість до подкастінгу виявляють не лише компанії пов’язані із інформаційними технологіями – наприклад, Shell Oil створила webcast7, що пропонує можливість підписатись для отримання файлів в форматі mp3. Туристичний оператор Orbitz публікує подкаст8, в яких дає поради мандрівникам та розповідає про сервіс в різних країнах та готелях. Приклад застосування подкастінгу з іміджевою метою показала компанія Cadbury Schweppes, виробник напоїв та кондитерських виробів. На офіційному сайті компанії бул запущений подкаст проект, розрахований головним чином на молодіжну аудиторію – творчий конкурс "My Way". Протягом декількох місяців молоді виконавці надсилали свої аудіо записи в компанію та могли почути їх обговорення в наступних подкастах. По закінченні проекту був названий переможець, що отримав головний приз – зустріч із відомим продюсером в Лондоні. PR за посередництва подкастів вже викликає цікавість у великих вітчизняних корпорацій. В цьому зв’язку, варто звернути увагу на «Білайн». Ще в 2006 році було створено подкаст стрічка «Радіо «Білайн»9, а в грудні 2007 року компанія оголосила про створення проекту «PR в подкастах», в рамках якого спеціалісти PR-служби діляться досвідом успішної роботи в «Білайні». Українським прикладом використання подкастінгу для просування іміджевих проектів можна вважати найбільший український портал електронної музики [Topdj.ua] – тютюнова корпорація JTI активно використовує цей популярний серед прихильників електронної музики ресурс для позиціонування таких брендів, як Camel, Winston тощо. Компанія заохочує користувачів порталу до створення та розповсюдження через даний портал музичного контенту, що бере учать у призових конкурсах10 від компаній-спонсорів. Важливим зауваженням в дискусії про комерційну привабливості подкастингу є об’єктивна оцінка розмірів аудиторії цього нового медіуму. 7

http://www.shell.com/home/content/innovation/about_us/news_publications/technology_webcasts/webcasts.html http://www.orbitz.com/App/PerformMDLPDealsContent?deal_id=insider-podcasts 9 http://beeline.rpod.ru/ 10 http://topdj.ua/urbanwave/ 8

45


46

На сьогоднішньому етапі становлення подкастінгу в Україні – це сотні, або, в ліпшому випадку, тисячі людей. Так, максимальна аудиторія подкасту компанії «Білайн» в 2007 році склала одну тисячу слухачів. Водночас, при оцінці ефективності подкасту необхідно виходити з того, що слухачі подкастів є стабільною групою, зацікавленою в конкретній тематиці та (наприклад, на цільність ). Подкаст як і блог орієнтований на ту групу людей, що вже дотичні до певного явища і шукають відповідних товарів, інформації та послуг. Подкастінг не сприяє використанню нав’язливої реклами. Як дуже специфічно спрямований, авторський медіа канал подкаст стає ідеальним носієм для високо тематичного брендінгу та спонсорства. Сфокусований контент, що пропонують різноманітні подкасти заохочує відмову від недоброякісного та нав’язливого підходу до реклами на користь створення у слухачів позитивних вражень, щодо певного товару або послуги через введення в тематичні програми обмеженої кількості реклам та спонсорських згадувань.

46


47

3.3.Позиціонування українського подкастінгу Подкастінг в Україні набирає популярність досить повільно. За нашими оцінками нині в українському сегменті Інтернет курсує до 100 аудіо кастів, існують декілька ресурсів, що об’єднують подкастерську спільноту, водночас характерним явищем є те, що українські подкастери часто використовують не традиційні, або спрощені методи донесення контенту. Тим не менше подкастінг набирає популярність - все більше людей завантажують аудіо файли для подальшого їх прослуховування на MP3-плеєрах та інших електронних пристроях. Дослідження проведене автором дипломної роботи у травні дозволило зафіксувати характерні риси сучасного українського подкастінгу: його головні ресурси, виділити успішні приклади подкастінгу, оцінити рівень їх відвідуваності, успішність окремих подкастів та жанрову представленість подкастів. При дослідженні українських подкаст ресурсів використовувався кількісний та описовий метод аналізу, що переслідувало мету автора зафіксувати даний етап розвитку подкаст спільноти та визначити її характерні риси. У нас немає інформації про перший український подкаст можливо в певному сенсі до перших найпопулярніших цифрових аудіо публікацій можна віднести викладення в мережі скандально відомих записів майора Миколи Мельниченко11. Протягом багатьох років поява нових епізодів матеріалу записаного (за словами колишнього охоронця президента Кучми) безпосередньо в службовому кабінеті голови держави тримала в напрузі ціле суспільство, впливаючи і на цікавість публіки до цифрового аудіо взагалі. Втім, лише наприкінці 2006-початку 2007-го року фіксуємо спроби створення в Україні ресурсів, що прагнули надати своїм користувачам можливість зручного доступу до всього обширу подкаст мовлення 11

http://melnychenko.com.ua/1/

47


48

здійснюваного в Україні. За часом це збігається із створення в Росії ресурсу podcasting.ru, що на сьогодні об’єднує більшу частину подкастерів колишнього СРСР. Створений професійним радіо мовцем та телевізійним ведучим

даний ресурс станом

на травень 2008 року представляв

користувачам доступ до понад 300 цікавих тематичних подкастів різних авторів. Натомість в Україні впадають в око перше за вже негативні приклади. Так запит щодо «українського подкастінгу» в живому журналі (cтаном на 25 травня 2008 року) приводить до лише двох спільнот: - Podcast Ukraine 12 - Ua Podcast 13 Дослідження активності даних спільнот виявило лише кілька активних подкастерів, які створили основну масу повідомлень в новинній стрічці груп з часу заснування даних спільнот «живого журналу». Найбільшим об’єднання подкастерів на теренах українського простору є ресурс [podcaster.org.ua]- станом на 27 05 08 року даний ресурс представляв доступ до 82 двох подкастів розміщених українськими авторами від початку роботи ресурсу, в період з травня 2007 по травень 2008. Сайт надає можливість он-лайн прослуховування кастів, а також їх завантаження. Аналіз кількості завантажень контент із сайта правила нам за основу для кількісного дослідження. Категоризація тематики подкастів представлених на даному ресурсі дозволяє виділити найпопулярніші жанри в яких мовлять українські подкастери Рубрики подкастів Podsafe music (18) 12

http://community.livejournal.com/podcast_ukraine/profile

13 http://community.livejournal.com/ua_podcast/profile

48


49

Аудіо-тести (18) Новини (8) Новини сайту (14) Комп'ютери, софт, технології (1) Культура (18) Кіно та мультиплікація (1) Мода і стиль (1) Освіта (1) Скайпкасти (4) Суспільство (4) Подкастінґ (19) Політика (5) Інтернет (3) Інтерв'ю (4) Блоґосфера (6) Здоров'я (1) Загальна (18) Щоденники (21) Як бачимо найпопулярнішими темами мовлення є культура та побут. За форматом більшість подкастів представляє собою авторські щоденники, в ведучі розповідають про власний досвід зіткнення зі побутовим негараздами, досвід їх вирішення, діляться власним поглядом на ті, чи інші суспільні проблеми. Характерною ознакою цієї спільноти є ексклюзивність представлені в ній подкасти не дублюються на інших сайтах і майже виключно представляють собою авторський формат. Цікаві міркування щодо причин звернення до подкасту як способу мовлення називає у випуску власної програми від 25 12 07 український подкастер, «Друїд»14 .

14

http://www.podcaster.org.ua/2008/02/01/podkast-vid-drujida-8/

49


50

„на всі мої запити в Інтернеті за темою „український подкаст”, або „подкаст про Україну” Інтернет нічого не видавав. В більшості це були російські подкасти... Різноманітні люди розповідали свої історії, часто дуже цікаві, але я не знайшов жодного подкасту, який би розповідав мені про життя в сусідньому під’їзді, життя на сусідній вулиці...” Власний подкаст «Друїда» представляє собою яскравий приклад громадянської журналістки. Ось приклад тематичного наповнення одного з подкастів (всього на рахунку Друїда ), від 02 01 0815: Нарешті прийшла зима. Чи може не зима… Провітрювання – як метод боротьби з дітьми. Вчителька і вчительство – перший досвід, у якого не буде продовження? Життя дорожчає – і як з цим борються касири. Ви міняєте батарейки? Трохи про Горішню Браму. «Нерви». Зі старого. Подкаст Друїда є найрегулярнішим подкастом спільноти водночас аналіз рівня його популярності (сайт надає інформацію про кількість закачок сайту) свідчить про те, що користувачами подкастів розміщених на сайті є майже виключно його внутрішня аудиторія. Так рівень закачувань подкастів Друїда коливається від 61 для популярного останнього числа програми до одного (для першого випуску). Іншим характерним прикладом українського подкаст мовлення на ресурсі [podcaster.org.ua] можна вважати подкаст „Музика Є!”16, що існує з грудня 2007 року, має вже 12 випусків та може похвалитись 72 скачуванями кожного випуску. Ведучий подкасту в кожній передачі зустрічається із

15

http://www.podcaster.org.ua/2008/02/01/podkast-vid-drujida-8/ 16 http://www.podcaster.org.ua/author/kudlatiy/

50


51

цікавими музикантами та гуртами, пропонуючи слухачеві своє бачення музичної культури. Його тривалість до 15 хвилин. Симптоматично, що поширення розважальної музичної інформації сьогодні є головних рушієм розвитку подкастінгу. Цікавим прикладом успішного подкасту сфокусованого на дуже специфічній аудиторії можна вважати подкаст Radarr17. Орієнтований на прихильників електронної музики подкаст «Радар» поширюється поза межами спільнот подкастерів – лінки для закачування випусків (всього 17 починаючи з січня 2007-го) та інформація про тематику кожного випуску розповсюджується на численних ресурсах, що обслуговують інтереси людей, що цікавляться електронною музикою. Окрім того

інформація

про

кожен

випуск

подкасту

поширюються

серед

професійних ЗМІ, що висвітлюють українську електронному музичну культуру.

Кожен

випуск

подкасту

представляє

собою

діджей

сет

спеціального запрошеного музиканта – така форма забезпечує зацікавлення широкої аудиторії меломанів, що бажають отримувати сучасний музичний контент, та водночас не відчуває прихильності то радіо формату, та роботи ведучого. Відповідно тривалість даного подкасту не вписується в традиційні (15-20 хвилин) рамки і сягає 60 хвилин, тривалості стандартного діджейського сету.У просуванні цього подкасту активно використовуються промо ролики, тематичні банери на ресурсах про електронну музику тощо. Як наслідок окремі випуск подкасту Radarr мають до 1089 прямих скачувань безпосередньо із сайту. На

аудиторію

меломанів,

прихильників

електронної

музики

орієнтовано також подкасти, що розміщуються в ЖЖ спільноті [Ua Podcast] та інші. Кількість досить значна, а оцінка аудиторії таких програм за кількістю скачувань приводить до думки, що їх відсутність у власне подкастерьских каталогах засвідчує, що останні не можуть забезпечити доступ до цільової аудиторії цих подкастів порівняну із тим, який надають

17

http://radarr.kiev.ua/content/blogsection/4/52/

51


52

тематичні сайти, що вже користуються сталою популярністю серед меломанів. Прикладом успішного вузько спрямованого мовлення можна вважати Radio Shoom18 один з найстарших подкастів створених в Україні, «Шум» з травня 2006року нараховує вже 50 випусків. Його контент орієнтований на російськомовних подкастерів і поширюються через російські подкаст спільноти. Присутність російського подкастінгу в Україні взагалі є дуже відчутною.

Так

дослідження

контенту

подкастингової

директорії

«Украинское подкаст пространство»19 засвідчило тенденцію до дублювання контенту російських подкастів на українських сайтах. Так вже згаданий «Шум» мовить російською, а більшість подкастів представлених в 6 категоріях «Украинсого подкаст пространства» э подкастами з російського ресурсу [Rpod.ru] Звернімо увагу і на очевидно більшу представленість розважального формату на даному ресурсі (станом на травень 2008-го). Сайт не надає інформації про кількість закачувань, проте є можливість проаналізувати жанрові характеристики передач. Так найрозвиненішим за кількістю представлених передач є розділ «Разное» (238 подкастів починаючи з січня 2006-го). Другим іде розділ «Стиль Життя» - 55 з того ж періоду, далі – «Кіноман» із 70 випусками починаючи з січня 2006. Найменш представленими є розділ «Інтернет Бізнес» (11) . Такими є провідні українські спільноти. На даному етапі можна говорити про те, що спільнота подкастерів України є недостатньо розвиненою для того щоб забезпечити аудиторію для цікавого програмного продукту. Відтак орієнтація програм виключно на подкастерів, тобто тих, хто і сам створює цифрове аудіо даного формату поступається поширенню

18 http://radioshoom.kiev.ua/index.php 19 http://podcasting.com.ua/

52


53

цікавого контенту іншими каналами – серед вже сформованих широких аудиторій. Метою роботи є виявлення характеристик подкастінгу, які визначають рівень сприйняття цього формату аудиторіями новітніх медіа. Раніше у цьому розділі ми вже зробили важливі зауваження щодо поширеності подкастінгу в Україні, як формату Інтернет аудіо мовлення. На даний момент можна твердити, що аудиторія подкастінгу формується не виключно на базі подкаст директорій, що об’єднують власне подкастерів-мовників та каталогізують відповідні передачі, а також на базі тематичних ресурсів, що об’єднують користувачів зацікавлених певною тематикою (професійна, розважальна), а також на базі блогів популярних Інтернет особистостей. В таких випадках аудіо конвент стає додатковим каналом донесення інформації до зацікавлених аудиторій. Водночас спроби кількісного аналізу не дозволяють виявити особливості сприйняття аудиторією подкастінгу як мовленнєвого формату, характерні форми споживання такого продукту, та зрештою готовність та вимоги з боку слухачів щодо його подальшої видозміни. В

ході

подальшого

дослідження

ми

спробуємо

з’ясувати

як

сприймається та споживається подкастінг сучасною українською Інтернет аудиторією, наскільки глибоко увійшли у вжиток персональні мультимедійні пристрої, що власне і створюють умови для прослуховування подкастів у зручний час, а також яким є ставлення споживачів до прослуховування не ефірного заздалегідь створеного програмного продукту. Це і є ті дослідницькі питання на які має дати відповідь наша робота. Для вивчення аудиторії застосовано якісний метод, зокрема глибинне інтерв’ю, висока міра гнучкості якого, можливість використовувати відкриті питання, змінюючи їх зміст і порядок залежно від відповідей респондентів дозволяє вповні розкрити ставлення респондентів до предмету дослідження. Використання інтерв’ю як метода дозволяє нам визначити ті причини які впливають на ставлення респондентів до подкастінгу, використання ними 53


54

відповідних технологій зробити зауваження до „портрету” аудиторія подкастів. Дана методологія дозволяє нам з одного боку отримати інформацію напряму від слухачів подкастів та тих, хто користується мобільними мультимедіа технологіями, що підтримують подкастінг, а з іншого – дати оцінку емоційному забарвленню сприйняття респондентом даного медіа. В рамках дослідження було проведено 12 глибинних інтерв’ю з українськими користувачами подкастів та мобільних цифрових аудіо леєрів. Всі

мають

високошвидкісне

підключення

до

Інтернету,

регулярно

завантажують аудіо файли для прослуховування, активно використовують комп’ютери для дозвілля. Респонденти мають різні роди занять 8-ро працюють

(причому

їх

професії

напряму

пов’язані

із

постійним

використанням Інтернет), 4-о є студентами. З 8-ми працюючих один є професіональним діджеєм, решта працюють у сферах, що безпосередньо не пов’язані зі створенням аудіо контенту. 4 респонденти – жінки. Оскільки кількість респондентів є невеликою наголос зроблено на якісній інтерпретації результатів. Під

час

інтерв’ювання

ставились

питання

про

знайомство

з

подкастінгом взагалі, частоту використання аудіо плеєрів щодня, практику цілеспрямованого пошуку тематичних аудіо матеріалів в мережі, ставлення до ефірного радіо та попередньо записаного контенту. Для спілкування з учасниками інтерв’ю було використано ICQ та безпосереднє спілкування. Майже всі респонденти не є прихильниками традиційного радіо. Абсолютно всі не слухають радіо взагалі, тобто свідомо не включають радіо приймач, проте 2-є слухають радіо в машині. При цьому 7 називають причиною відмови від радіо відсутність цікавого програмного продукту, 5-ро зауважують на тому, що зацікавленні у виключно музичному мовленні і не бажають слухати розмови в ефірі. 10-ро респондентів кілька років тому (2-3) активно слухали радіостанції, що транслювали сучасну елктроннму танцювальну музику. 54


55

Абсолютно всі користуються мережею Інтернет і слухають аудіо файли завантажені з мережі через аудіо систему комп’ютерної акустики (колонки, навушники). Усі респонденти регулярно використовують персональні аудіо плеєри. Причому троє прослуховує аудіо також користуючись мобільними телефонами із вбудованим мультимедійним плеєром. Телефони, що використовують дані респонденти також підтримують доступ до Інтернет проте жоден із 3 користувачів не використовує доступ до мережі для завантаження аудіо, проте вони використовують технологію Blue-tooth для обміну аудіо файлами із іншими користувачами мобільних телефонів. Всі користувачі сучасних мобільних телефонів із числа респондентів (3), час від часу використовують їх для перегляду фото та відео, всі вони схвально ставляться до поєднання перегляду візуальної інформації та прослуховування аудіо. Решта респондентів зазначили, що за умови наявності у них відповідних телефонів вони б радо переглядали відео та слухали аудіо використовуючи мобільні телефони. Із 12 респондентів 11 знайомі із терміном подкаст, проте лише 2 мають сталі вподобання та регулярно завантажують із мережі улюблені передачі, ще 4-о прослуховують подкасти на лінки на які отримують від знайомих. Решта радше поінформовані про подкасти проте не знаходили таких передач та авторів, що примусили би цікавитись цим медіа глибше. Із 2х регулярних слухачів жоден не був поінформований про існування спеціальних світових або вітчизняних подкаст аудиторій. Всі вони отримували інформацію про існування подкасту на тематичних зарубіжних Інтернет сайтах. Будучи прихильниками певного музичного жанру та виконавців вони закачують нові подкасти безпосередньо із сайтів улюблених виконавців, або опосередковано, користуючи посиланнями розміщеними на популярних сайтах музичних спільнот. Водночас один з респондентів використовує подкастінг для отримання фахової інформації. Він регулярно прослуховує завантажені до Інтернет лекції фахівців в галузі професійних тренінгів. Для нього подкаст є одним із 55


56

ефективних форматів доступу до фахової дискусії на рівні із он-лайн обговоренням тої чи іншої теми в реальному часі та на форумах. Із числа тих респондентів, що знайомі подкастінгом (всього 11), але не мають прихильності до цього медіуму (5) більшість слухали подкасти один раз і зауважили невисоку порівняно із мейнстрімовими медіа якість продукту. Жоден із тих, хто хоча б один раз слухав подкасти жодного разу не використовував технологію автоматичного завантаження подкасту на комп’ютер (RSS feed), абсолютно всі респонденти використовують прямі лінки на аудіо файл. Із числа тих, хто слухає подкасти регулярно, включно із тими хто не має сформованих преференцій, але прослуховує аудіо файли лінки на які отримує від друзів (всього 6 респондентів), 2 визначили в якості вимоги до подкасту – наявність цікавого музичного матеріалу, що не присутній деінде, один зауважив, що рушійною силою цікавого продукту має бути нестандартна (порівняно із радіо) манера ведення передачі, а решта троє взагалі висловились в тому розумінні, що вважають, що автор подкаста має обмежитись цікавими коментарями та новинними повідомленнями. Взагалі, всі респонденти знайомі з подкастінгом зазначили, що як такий він цікавий передусім музичним наповненням. Для 10 із 12 опитаних респондентів ідея доступу до аудіо та відео контенту на портативних пристроях в зручний час є більш

привабливою

ніж

стаціонарне

(прив’язане

до

комп’ютера)

прослуховування музики чи перегляд відео. Узагальнення результатів кількісного дослідження українських подкаст директорій та якісного дослідження преференцій слухачів подкастів дозволяє підсумувати характерну рису подкастінгу як мовленнєвого формату та нової пропозиції серед інформаційних медіа доступних Інтернет користувачам. Характерною особливість українських подкаст-користувачів спільнот є наголос не на автоматизації скачування через використання стрічок-feed, а на поширення прямих посилань на файли. Що свідчить про те, що користувачі 56


57

качають передачі у вільний час в міру зацікавленості тою чи іншою тематикою, і не бажають поки що оформляти «передплату» на тематичні подкаст передачі. Це свідчить про високий рівень споживацької культури українських слухачів, адже вони більше довіряють індивідуально обраним каналам отримання подкастів ніж спеціальним директоріям. З іншого боку подальше становлення подкаст директорій та формування навколо них кола авторів в майбутньому призведе до утвердження спільних стандартів якості серед подкаст –мовців.

57


58

ВИСНОВКИ Подкастінг – це зручний медіум, що базується на наданні користувачеві Інтернет автоматичного доступу до обширу попередньо створеного аудіо контенту. Подкастінг виник і розвинувся у певний формат, еволюціонуючи і змінюючи рамки разом із технологіями мобільних розваг та доступу до Інтернет . Сьогодні межі цього медіуму розширюються інкорпоруючи нові риси – відео, інтерактивність тощо. Очевидні переваги подкасту, що зумовлять збереження та розвиток цього

формату

полягають

у

мобільності,

автоматизації

процесу

завантаження нових подкастів, ніш овій спрямованості цього медіуму на малі, принципово не масові аудиторії. Чим більша кількість людей буде знайомитись із професійно створеними

подкастами,

що

відповідають

критеріям

якості,

викристалізуваним зокрема і в радіо індустрії, тим ширшою буде аудиторія регулярних подкаст передач. На даному етапі розвитку подкастінгу можна говорити про те, що для багатьох Інтернет-користувачів ускладненим є знаходження подкастів, що відповідають їх зацікавленням чи вимогам Традиційні медіа активно використовують технологію подкастінгу для розширення та зміцення власного контакту із новими та сталими аудиторіями, що свідчить про визнання життєздатності та доцільності цього формату. Говорити про переміщення масових аудиторій до використання подкастів не можна з кількох причин серед яких провідну ролі відіграють немасова, нішова спрямованість подкастів, ускладненість доступу до цікавого програмного продукту та невідповідність більшості подкаст контенту високим вимогам аудиторії. Незважаючи на те, що величезна кількість подкастів створюється незалежними ресурсами, найбільш популярні з них – створюються професіоналами. В багатьох випадках подкастінг став в своєму роді 58


59

резервною копією традиційних засобів масової інформації. В одночас наведені міркування свідчать на користь того, що підвищення якості подкаст контенту в принципі може дозволити веб-авторам розширити свою аудиторію та конкурувати із традиційними ЗМІ в секторі подкастінгу. Подкастінг, як і новітні медіа в цілому, переживає період становлення, вірогідно воно не зможе вийти на позиції, що посідають «класичні» медіа, ймовірнішим є сценарій за яким подкастінг стане для користувачів одним із багатьох засобів доручення до того, або іншого контенту с світі, який стає все більш мобільним. Можливість швидко отримувати новий розважальний контент на мобільний пристрій розширить аудиторію, що потенційно може сприймати та купувати новий цікавий створений поза рамками традиційних медіа контент. У випадку подкастів, конкурентною перевагою залишатиметься прагнення частки аудиторію до до більш ексклюзивної персональної, та не форматної (порівняно з мейнстрімовими ЗМІ) інформації, контенту. В Україні історія подкастінгу дуже коротка, а ступінь його розвитку та навіть рівень поінформованості загалу про цю технологію є недостатнім для того, щоб говорити про подкастінг як потенційно впливовий канал спілкування із Інтернет аудиторією. Втім дослідження існуючи подкаст ресурсів, їх спільноти та аналіз пропонованого контенту дозволяє виділити основні на сьогодні вектори розвитку цього медіа – авторське мовлення (аудіо щоденник), що наслідує традиції блогерства та пропонує слухачеві дізнатись про цікавий досвід або рефлексій автора з приводу буденного життя. Ще одним чітко окресленим напрямком використання подкаст формату є розважально-музичний. Кількість слухачів музичних програм, що пропонують інформацію про та музику українських та світових виконавців не охоплених увагою мейнстрімових медіа сьогодні є незначною, втім кола споживачів подкаст мовлення стрімко розширяється в тих випадках, коли автори послідовно просувають свій продукт за межами власне подкастерских спільнот. Окрім іншого позитивні приклади українського подкаст мовлення 59


60

сьогодні вже свідчать про зрілість авторів подкастів, орієнтацію їх продукту на відповідні аудиторії. Наприклад, неформальні Інтернет спільноти зацікавлених у тому, чи іншому музичному жанрі та відповідній ексклюзивній інформації.

60


61

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Бард, А., Зондерквист, Я. Netократия. Новая правящая элита и жизнь после капитализма. — СПб.: Стокгольмская школа экономики в СанктПетербурге, 2004. — 252 с. 2. Кобелев

Юрий.

Авторское

право

и

Интернет

-

http://www.russianlaw.net/law/doc/a142.htm запит від 18 05 2008 3. Кучма Ірина. Creative Commons: авторські права - гнучкі та креативні // Дзеркало тижня - http://www.dt.ua/3000/3050/55155 - запит від 22 05 2008 4. Кепман

Михаил.

Подкастинг:

где

же

деньги?

-

http://www.telnews.ru/theme/17121/ - запит від 20 05 2008 5. Никитин

Владимир.

Идея

Образования

или

содержание

образовательной политики. – Киев, Оптима, 2004. – 63. 6. Петухова Катерина. Как использовать подкастинг в маркетинге и PR. http://www.proreklamu.com/content/view/6541/88/ - запит від 26 05 2008 7. Подкастинг — синтез интернет и радио. http://www.ixbt.com/td/podcasting.shtml - запит від 20 05 2008 8. Соціальні медіа можуть залишити традиційні далеко позаду!. http://blogosphere.com.ua/2008/05/04/socialni-media-mozhut-zalyshytytradycijni-daleko-pozadu/ - запит від 20 05 2008 9. Українське законодавство: засоби масової інформації. - Київ, 2000. – 256с. 61


62

10. Холаган

Катрин.

Какая

еще

революция

подкастов?.

http://www.telnews.ru/event/9707 - запит від 20 05 2008 11. Barnes Lisa. Podcasting for Profit – A proven 7-step plan to help Individuals and Businesses Generate Income Through Audio and Video Podcasting. – Maximum Press, 2008. – P. 376 12. Geoghegan Michael W., Klass Dan. Podcast Solutions The Complete Guide to Audio and Video Podcasting - 2nd Edition. – Friendsoft, 2007. – P.35-42. 13. Good Robin. Podcasting And The Future Of Traditional Radio. – http://www.masternewmedia.org/ru/radio/podcasting_trends/how_podcastin g_will_influence_the_future_of_radio_20051103.htm - запит від 20 05 2008 14. Grant August E, Jennifer H. Meadows. Communication Technology Update. – 10th ed. - Focal Press, 2006. – P. 359 15. Grossnickle Joshua. RSS—Crossing into the Mainstream. RSS White Paper. – Yahoo!, Epos Insight, 2005. – P. 12 16. History

of

podcasting.

//

Wikipedia,

the

free

encyclopedia

-

http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_podcasting запит від 20 05 2008 17. Keith Michael C. The Radiostation. Broadcast, Satellite & Internet. – Seventh Edition. – Burlington, MA :Focal Press, 2007. – P. 394 18. Mack Steve, Ratcliff Mitchael. Podcasting Bible. – Indianapolis, Indiana: Wiley Publishing, 2007. – P. 599 62


63

19. Manovich Lev. The Language of New Media. - Cambridge, Massachusetts: The MIT Press,2001. – 354p. 20. Orlik Peter B. The Electronic Media. An Introduction to the Profession – Allyn and Bacon, 1992. – P. 46-126. 21. Pavlik John V. Journalism and New Media.- New York: Columbia University Press, 2001. – P.21-92. 22. Podcast

//

Wikipedia,

the

free

encyclopedia.

-

http://en.wikipedia.org/wiki/Podcast запит від 24 05 2008 23. Podcast

Audience

Grows

40%

In

One

Year.

http://www.podcastingnews.com/2008/04/14/podcast-audience-grows-40/ запит від 26 05 2008 24. PQ Media report. –

http://www.pqmedia.com/about-press-20060411-

amrs1.html. - запит від 29 05 2008 25. Reich Brian, Dan Solomon. Media Rules! – Mastering Today’s Technology to connect with and keep your audience. – Hoboken: New Jersey, 2008. – P.2-14 26. Scott Meerman David. The New Rules of Marketing & PR – How to use News Releases, Blogs, Podcasting, Viral Marketing & Online Media to Reach Buyers Directly. – Hoboken: New Jersey, 2007. – P.305 27. Trend David. Reading Digital Culture. – Blackwell Publishing, 2001. – P.144-349 63


64

28. Share, reuse, and remix - legally. - http://creativecommons.org – запит від 25.05.2008

64

Кузьменко Олексій - диплом, 2008  

Кваліфікаційна робота: "АУДІО ПОДКАСТ ТА ЙОГО АУДИТОРІЯ", Могилянська школа журналістики, 2008

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you