Page 1

Національний університет «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ» Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Висвітлення ГМО (генетично модифікованих організмів) в друкованій українській пресі Кваліфікаційна робота на здобуття кваліфікаційного звання магістра журналістики СЕРЕБРЯКОВОЇ Крістіни Вадимівни

Науковий керівник – старший викладач Могилянської школи журналістики Юрій Панін Науковий консультант – магістр журналістики Могилянської школи журналістики Ольга Батюк Зовнішній рецензент – кандидат біологічних наук, завідуючий Сектору Імунітету Інституту цукрових буряків УААН Андрій Сюмка

Київ – 2010


2

ЗМІСТ

І. ВСТУП………………………………………………………...……….4 ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Розділ 1. Огляд літератури……………………………..……………..9 1.1. Генетично модифіковані організми……………………….……9 1.1.1. Історія питання……………………………………………..9 1.1.2. ГМО в медицині, харчовій та аграрній промисловості…10 1.2. Міжнародне ГМО-законодавство……………….………………13 1.3. Позиція США щодо ГМО……………………….….……………15 1.3.1. Тема ГМО в американській пресі……….……….……….16 1.4. Позиція Європи щодо ГМО………………………….…………17 1.4.1. Тема ГМО в європейській пресі………………...………..20 1.5. Актуальність проблеми ГМО для України……….……………23 1.5.1. ГМО на світовому та українському ринках….…………..23 1.5.2. Українське ГМО-законодавство …………….……………25 1.5.2.1. Маркування генетично модифікованої продукції……………………………….…..………28 2. Розділ 2. Методологія дослідження…………………………………32 2.1. Контент-аналіз……………………………………………………32 2.1.1. Об’єкти дослідження………………………………………37 2.1.2. Часовий проміжок …………………………………..…….41 2.1.3. Одиниці аналізу……………………………………………42 2.2. Аналіз даних контент-аналізу……………………………...……43 2.2.1. Визначення стилю написання статей……………….……43 2.2.2. Визначення фоносемантичного наповнення текстів ……47 2.2.3. Оціночний аналіз суджень…………………………...……50


3

2.2.4. Детальний аналіз статей…………………………………51 2.2.5. Оціночна лексика………………………….…….………51 2.3. Глибинне інтерв’ю…………………………………………….54 2.3.1. Вибірка об’єктів інтерв’ювання………..……………..56 3. Розділ 3. Результати…………………………………………………..60 3.1. Результати контент-аналізу……………………………..……….60 3.1.1. Новини газети «Сегодня»…………………………………60 3.1.2. Стилі обраних статей……………………………...………64 3.1.3. Фоносемантичні значення…………………………………65 3.1.4. Оціночний аналіз суджень……………………….……….66 3.1.5. Аналіз експертних джерел та експертів………………….68 3.1.6. Аналіз оціночної лексики…………………………..……..70 3.1.7. Аналіз ілюстрацій…………………………………………72 3.2. Результати інтерв’ю…………………………………….………74 ІІІ. ВИСНОВКИ………………………………………………….....……83 ІV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………87 ДОДАТОК з диском, що містить: Додаток 1. Таблиці контент-аналізу Додаток 2. Анкета для оціночного аналізу суджень Додаток 3. Динаміка частоти публікацій (новин) в газеті «Сегодня» Додаток 4. Глибинні напівструктуровані інтерв’ю з журналістами


4

ВСТУП

На сьогоднішній день надзвичайно важливою темою досліджень є дослідження з’вязку засобів масової інформації з користувачами цих засобів. В епоху постмодернізму на перший план виходить не лише вплив оточуючого світу на людину, а й вплив свідомості людини на цей світ та на оточуючих її людей. В реаліях постмодерну людину закликають на самостійний пошук істини та цілей життя, в той же час підкреслюючи демократичними рухами винятковість та значущість кожної думки, кожної людини. В цей період надзвичайно актуальною є розробка нових та дослідження нині існуючих методів впливу на свідомість та свідомий вибір людини. Один зі шляхів такого впливу реалізується через потужні канали массової комунікації – медіа ресурси, які сьогодні беруть на себе функцію не лише комунікаторів суспільства, а й певні функції інших інститутів суспільства, такі як виховання, формування цінностей. Крім того, одним з результатів наукового прогресу та секуляризації стало те, що тепер наука те так відділена від суспільства як це було раніше, і сьогодні кожен щодня користується надбаннями науково-технічного прогресу. Але ми стикаємось з тим, що свідомість людини не готова до таких темпів розвитку науки, та не встигає набути нових механізмів інтерпретації реальності, яка стає все більш наукоподібною. Так, свідомість людини, яка за тисячоліття навчилась сприймати світ через міфічні образи що апелювали до підсвідомості та базувались на архетипних її пластах, зараз не має змоги іншим чином сприймати реальність. Усі досягнення науки сприймаються нею як втручання в «порядок», як амбіційний виклик «ідеалу», а самі методи науки спиймаються як щось відірване від природи, на направлене на її знищення. Цьому сприйняттю передували тисячі років тісного зв’язку людини з природою та, певною мірою її сакралізація, яка сьогодні заважає об’єктивному сприйняттю дійсності. Проблема ГМО є чудовими прикладом


5

не лише ставлення суспільства до досягнень науки, а й прикладом трансформування наукової інформації медіа ресурсом. Згідно з теорією інформації Шеннона [4], яку також можна використовувати для розгляду потоку інформації від першоджерела до споживача інформації, в будь-якому каналі, що проводить інформацію, обов’язково виникають викривлення, які призводять до зміни інформації та залежать від показників каналу та кількості і інтенсивності потоку інформації на каналі. Наше дослідження є спробою почати аналіз причин викривлень в каналі інформації, що часто призводить до хибного інформування суспільства про реальні досягнення науки. Також ми намагалися знайти джерело «необхідної суб’єктивності» [46] у ланцюзі. що передає повідомлення, та тим самим спричинює появу хибних сигналів в каналі інформації. Актуальність

цієї

роботи

викликана

сучасним

станом

суспільства, з одного боку, та станом наукової журналістики з іншого . Активне впровадження заборони на використання ГМО-вмісних продуктів, та обов’язкове маркування цих продуктів, та не менш активне протистояння цим впровадженням наукової спільноти, спричинило колосальний за своїми масштабами дискурс стосовно шкоди та користі ГМО в суспільстві. Результатами цього дискурсу на сьогодні є численні непорозуміння між представниками різних верств населення, активізація екологічних рухів, утворення нових економічних секторів виробництво та модернізація вже існуючих. А оскільки основним джерелом інформування населення стосовно ГМО є медіа, то, відповідно, виникла нагальна потреба в аналізі ролі засобів масової комунікації в цьому дискурсі. В той же час, сучасний стан розвитку наукової журналістики в Україні є надзвичайно складним і потребує шляхів подальшого розвитку, які б включали б в себе і аналіз помилок сьогоднішніх здобутків цієї галузі вітчизняної журналістики. Нами було вибрано для аналізу саме друковані ЗМІ, оскільки, на нашу думку, саме цей канал інформації є спрямованим на більшу частину різних груп населення, не залежно від їх економічного та суспільного статусу.


6

Наукове значення цієї проблеми полягає в необхідності аналізу джерел з яких громадяни беруть інформацію, та визначення цілей, які джерела інформації ставлять перед собою. З цієї наукової цілі випливає практичне застосування отриманих данних, а саме можливість прогнозування результатів того чи іншого повідомлення в пресі,

та реакції на нього

споживача. Слід відмітити, що в україномовній та російськомовній літературі тема висвітлення ГМО в пресі не представлена зовсім, не зважаючи на її актуальність та доступність матеріалу. Тому в літературному огляді, що міститься в першій частині нашої роботи, ми провели опис генетичної інженерії як новітньої галузі знать, привели основні етапи розвитку цієї науки та перспективи її провадження в промисловість на медицину. Доцільність

такого

детального

розгляду

цього

аспекту

полягає

в

надзвичайній складності цієї науки, особливо для гуманітарного дослідника. Проведено огляд українського та міжнародного законодавства, що є необхідним для розуміння контексту статей, більшість яких присвячена тій чи іншій зміні законодавства України з приводу заборони чи маркування ГМО. Проаналізована позиція деяких країн стосовно ГМО та політичні основи саме такого ставлення, що дає змогу оцінити різні вектори які нав’язуються в пресі стосовно шляхів розвитку законодавства та науки в контексті ГМО. Наведено наше бачення ГМО в американській та європейській пресі (та наведені приклади), що дає змогу порівняти наші друковані видання з закордонними, та зробити висновки стосовно місця української преси в міжнародному медіа просторі. Літературний огляд завершується описом актуальності теми ГМО для України з посиланням на авторитетні джерела. Метою дослідження було, по-перше, охарактеризувати сучасний образ ГМО в друкованих засобах масової інформації, та, по-друге, провести аналіз причин формування саме такого образу, та описати засоби, якими цей образ формується. Виходячи з мети, нами було поставлено наступні завдання


7

·

Проаналізувати статті про ГМО методами контен-аналізу

та з’ясувати їх інформаційну та емоційну наповненість. ·

Провести серію глибинних напівструктурованих ін верв’ю з

авторами статей та з’ясувати їх мотиви до написання статей, та методи використаного аналізу першоджерел. ·

На

основі

даних

інтерв’ю,

проаналізувати

характер

використаних авторами джерел інформації. Предметом нашого дослідження були друковані українські медіа за період березень 2007-квітень 2010, які були представлені 19 статтями з 5 видань. Вибір саме цих видань проводився виходячи з цільової аудиторії цих видань, а також мови їх випусків. Нами вибрано саме такий часовий проміжок для аналізу так як він був найбільше заповнений повідомленнями з цієї теми, та відповідав часу впровадження змін до законодавства стосовно ГМО. Нами було використано ряд методів дослідження що можна поділити на 2 групи. Перша – це група методів класичного та новітнього контентаналізу що базується на даних психолінгвістики. Цими методами ми досліджували емоційне наповнення статей, яке штовхає читача до певного сприйняття інформації про ГМО. Було досліджено стилістику текстів методами сучасної комп’ютерної лінгвістики, що дало змогу визначити цільову аудиторію певних статей та характер донесення інформації в статті. Особливістю цієї частини роботи та отриманих в ній результатів є досить високий рівень об’єктивності, що було досягнуто використанням сучасних наукомістських програм аналізу тексту. Отримані дані були представлені у формі графіків та таблиць, аналіз яких приводиться в тексті роботи. Отримані розрахунки можна використовувати для подальшого порівняльного аналізу зі статтями іншої тематики чи інших видань. Друга група методів полягала в проведені глибинного напівструктурованого інтерв’ю з авторами статей про ГМО, та аналіз результатів інтерв’ю. Завдяки використанню цих методів нам вдалося зрозуміти сприйняття автором своїх статей, використовувані ним джерела, особисте ставлення до об’єкту дослідження, мотивацію до


8

написання статті. Наступний аналіз отриманих даних продемонстрував найбільш часто використовувані джерела, мотиви та методи обробки інформації, що є важливим не лише для теми дослідження, а й для формування образу сучасної української наукової журналістики.


9

РОЗДІЛ 1 ОГЛІД ЛІТЕРАТУРИ 1.1.

Генетично модифіковані організми 1.1.1. Історія питання

ГМО – це генетично модифіковані організми, тобто організми, які отримані

методами

генетичної

інженерії.

Генетична

модифікація

відрізняється цілеспрямованою зміною генотипу організму на відміну від випадкового, характерного для природного та штучного мутагенезу. Генетично модифіковані організми можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, що не зустрічається в природі в результаті схрещування або природної рекомбінації. В якості застосування сучасної біотехнології, цей метод дозволяє вибрати окремі гении, які будуть передані з одного організму в інший, також між різними видами [34]. Одним з розділів молекулярної генетики та молекулярної біології, який знайшов найбільше практичне додаток, є генна інженерія. Генна інженерія це сума методів, що дозволяють переносити гени з одного організму в інший, або - це технологія спрямованого конструювання нових біологічних об'єктів. Народившись на початку 70-х років, вона домоглася сьогодні великих успіхів. Генна інженерія з'явилася завдяки роботам багатьох дослідників у різних галузях біохімії та молекулярної генетики. Протягом багатьох років головним класом макромолекул важали білки. Існувало навіть припущення, що гени мають білкову природу. Лише в 1944 році Ейвері, Мак Леод і Мак Карті

показали,

що

носієм

спадкової

інформації

є

ДНК.

З цього часу починається інтенсивне вивчення нуклеїнових кислот. Через десятиліття, в 1953 році Дж. Уотсон і Ф. Крик створили модель ДНК. Саме цей рік прийнято вважати роком народження молекулярної біології.

На


10

рубежі 50-60-х років були з'ясовані властивості генетичного коду, а до кінця 60-х років його універсальність була підтверджена експериментально. Були розроблені методи виділення високоочищені препаратів непошкоджених молекул ДНК, плазмід та вірусів. ДНК вірусів і плазмід вводили в клітини в біологічно активній формі, забезпечуючи її реплікацію та експресію відповідних генів.

У 70-х роках було відкрито ряд ферментів, що

каталізують реакції перетворення ДНК [12, 13]. Історію розвитку генетичної інженерії можна умовно розділити на три етапи. Перший етап пов'язаний з доказом принципової можливості отримання рекомбінантних молекул ДНК in vitro. Ці роботи стосуються отримання гібридів між різними плазміди. Була доведена можливість створення рекомбінантних молекул з використанням вихідних молекул ДНК з різних видів і штамів бактерій, їх життєздатність, стабільність і функціонування. Другий етап пов'язаний з початком робіт по отриманню рекомбінантних молекул ДНК між хромосомними генами прокаріотів і різними плазмідами, доказом їхньої стабільності і життєздатності. Третій етап - початок робіт по включенню у векторні молекули ДНК (ДНК, що використовуються для переносу генів і здатні вбудовуватися в генетичний апарат клітини-реципієнта) генів еукаріот, головним чином, тварин. Формально датою народження генетичної інженерії слід вважати 1972 рік, коли в Стенфордському університеті П. Берг і С. Коен зі співробітниками створили першу рекомбіновану ДНК, яка містила фрагменти ДНК вірусу SV40, бактеріофага і E. Coli [12, 13, 53]. 1.1.2. ГМО в медицині, харчовій та аграрній промисловості Перші ГМО, як комерційні продукти з’явилися на світовому ринку десятиліття тому i поступово почали використовуватися при виробництві


11

сільськогосподарської продукції. Протягом останніх років ринок трансгенних організмів, тобто - організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин), що містять в своєму складі ГМО, набуває все більшого розвитку. Існують країни, де дозволено виготовляти та споживати продукти i товари з ГМО [10]. Методи генної інженерії перетворять клітини бактерій, дріжджів і ссавців у «фабрики» для масштабного виробництва будь-якого білка. Це дає можливість

детально

аналізувати

структуру

та

функції

білків

і

використовувати їх в якості лікарських засобів. Мета прикладної генетичної інженерії полягає в конструюванні таких рекомбінантних молекул ДНК, які при впровадженні в генетичний апарат надавали б організму властивості, корисні для людини.

В даний час кишкова паличка (E. coli) стала

постачальником таких важливих гормонів як інсулін і соматотропін. Раніше інсулін отримували з клітин підшлункової залози тварин, тому вартість його була дуже висока. Для отримання 100г кристалічного інсуліну потрібно 8001000кг підшлункової залози, а одна заліза корови важить 200-250грамм. Це робило інсулін дорогим і важкодоступним для широкого кола діабетиків. Компанія "Genentec" у 1980 році розробила технологію виробництва соматотропіну за допомогою бактерій, який був позбавлений перелічених недоліків. У 1982 році гормон росту людини був отриманий в культурі E. coli і тварин клітин в інституті Пастера у Франції, а з 1984 року розпочато промислове виробництво інсуліну і в СРСР [11]. Продукція з трансгенних, або рекомбінантних мікроорганізмів, вже певний час використовується в медицині в багатьох країнах світу – при виготовленні препаратів для лікування людей. Проте, до останнього часу, практично не виникало питання про відповідне маркування такої продукції. Це пояснюється особливістю отримання такої продукції: повністю замкнутий цикл при вирощуванні трансгенних мікроорганізмів у ферментерах без ризиків вивільнення живих ГМО в довкілля та джерела харчування і води подальшою

повною

переробкою

продукції,

хімічних препаратів та їх остаточною очисткою.

отриманням

з

кііінцевих


12

До найбільш поширених генетично модифікованих рослин належать трасгенна соя, кукурудза, бавовник та ріпак. Серед трансгенних рослинних культур, що використовуються з комерційною метою, варто також згадати люцерну, папайю, гарбуз, окремі види ягідних та деревовидних рослин [10]. Технологія рекомбінантних ДНК зробила можливим нетрадиційний підхід «білок-ген», що отримав назву «зворотня генетика". При такому підході з клітини виділяють білок, клонують ген цього білка, модифікують його, створюючи мутантний ген, що кодує змінену форму білка. Отриманий ген вводять в клітину. Таким способом можна виправляти дефектні гени й лікувати спадкові захворювання. Якщо гібридну ДНК ввести в запліднене яйцеклітину, можуть бути отримані трансгенні організми, що передають мутантний ген нащадками [7]. Трансгенні рослини вирощуються на полях,

у відкритих системах.

Щороку масштаби площ, на вирощуються ГМО-рослини з різними господарсько-корисними ознаками збільшується: у 1996 році під посівами трансгенних сортів рослин у світі було зайнято близько 1,7 млн. га; у 2002 році – 52,6 млн. га; у 2005 – 91,2 млн. га [49]. Станом на сьогодні трансформовано близько 140 видів різних рослин. Водночас комерціалізовано (отримано дозвіл на вирощування у відкритих системах з промисловою метою, на використання як харчових продуктів або як корму для тварин) відносно малу їх кількість. Реально ж на комерційному ринку в останні роки присутні лише генетично модифіковані лінії сої, кукурудзи, ріпаку, бавовнику, люцерни, папайї та гарбуза. Світовим лідером у вирощуванні ГМ рослин протягом усіх років залишаються США, далі — Аргентина, Бразилія, Канада і Китай. Площі, що були відведені під різні ГМ культури у 2006 р., становили в цих країнах від 49, 8 млн. га у США до 3,3 млн. га в Китаї [8]. За допомогою генетичної інженерії створені лінії тварин, стійких до вірусних захворювань, а також породи тварин з корисними для людини ознаками. Наприклад, мікроін'єкція рекомбінантної ДНК, що містить ген


13

соматотропіну в зиготу кролика дозволила отримати трансгенних тварин з гіперпродукцією цього гормону. Генна інженерія відкрила шлях для виробництва продуктів білкової природи шляхом введення в клітини мікроорганізмів, штучно синтезованих генів, де вони можуть вбудовуватися до складу гібридних молекул. Першою вдалою спробою такого роду стала робота К. Ітакури і Г. Бойєр зі співавторами (1977р.) за експресією в Е. coil хімічно синтезованого гена, що кодує гормон ссавців - соматостатин. Ген соматостатину був отриманий на основі відомостей про первинний будові цього пептидного гормону, що складається всього з 14 амінокислот. Використаний в цій роботі підхід виявився досить перспективним для отримання і багатьох інших пептидних гормонів. У різних лабораторіях в СРСР і за кордоном були створені штами Е. coli, які синтезують у складі гібридних білків гормон росту людини (соматотропін), пептидні гормони брадикінін і ангіотензин, нейропептид лий-енкефалін та ін. У 1976р. Гілберт і Макса в Гарвардському університеті, а також Сенгер розробили швидкий метод хімічного аналізу ДНК. У 1982-1985рр. стало можливо створити прилад для автоматичного аналізу нуклеїнових кислот (а значить і генів). Відповідно до рекомендацій Європейського комітету з генної інженерії (1984 р.) всі дослідження, що проводяться по рекомбінації ДНК повинні бути в обов'язковому порядку доведені до відома експертної комісії з генної інженерії тих країн, на території яких вони проводяться. Це необхідно для того, щоб будь-яку роботу, що загрожує небезпекою людині або середовищі існування, можна було вчасно зупинити або змінити [7]. 1.2. Міжнародне ГМО-законодавство Світове співтовариство приділяє велику увагу розробці науково обгрунтованих підходів до оцінки потенційного ризику при використанні


14

ГМО, які б забезпечували належну охорону здоров’я людей i навколишнього середовища. Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень в галузі біобезпеки i аналізу перспектив розвитку біотехнологій, так i досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО. Відповідні закони та нормативні акти діють у США, Канаді, Австралії, країнах ЄC, Pociї [50]. Не

дивлячись на

те,

що

генетично

модифіковану

продукцію

споживають сотні мільйонів споживачів у різних частинах світу, ставлення до неї залишається дещо обережним і настороженим. 15 країн в світі, спираючись, насамперед, на закони, що стосуються прав споживача, ввели маркування ГМ продукції [10]. 5 червня 1992 року в Ріо-де-Жанейро Конвенцією ООН з охорони біологічного різноманіття було вперше на міжнародному рівні проголошено про необхідність обережного ставлення до живих видозмінених організмів, отриманих у результаті біотехнології [49]. В 1998 році була підписана Конвенція “Про доступ до інформації...”, яка проголошувала доступ громадськості до екологічної інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань довкілля, доступ громадськості до правосуддя з питань довкілля [37]. 30 січня 2002 року в Монреалі 50 країнами було підписано Картагенський протокол з біобезпеки. [37]. Протокол

з

біобезпеки

спрямований

на

захист

біологічного

різноманіття від потенційних ризиків, пов’язаних із живими зміненими організмами,

отриманими

в

результаті

використання

біотехнології.

Поводження з продуктами, отриманими за допомогою нових технологій має бути обережним. І дозволити країнам, що розвиваються, збалансувати систему охорони громадського здоров’я без економіних втрат. Протокол дозволяє заборонити імпорт живих змінених організмів, якщо вона відчуває, що доказів того, що продукт є безпечним, не вистачає. Також він дозволяє


15

вимагати маркування подібних товарів, таких як кукурудза, бавовна. Протокол набув чинності у 2003 році. В 50 країн, що ратифікували цей договір, увійшли, окрім інших, країни Європейського Союзу, Білорусь та Україна. Сполучені Штати та Російська Федереція договір не підписали [37]. Європейський союз та Сполучені Штати мають сильні розбіжності з приводу правил ЄС щодо контролю над генетично модифікованими продуктами харчування. США стверджують, ці правила порушують угоду про вільну торгівлю, ЄС в свою чергу заявляє, що вільна торгівля не є справді вільною без усвідомленого інформування споживача. 1.3. Позиція США щодо ГМО ГМ культури активно культивуються і використовуються в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США [37]. Як вже зазначалося Сполучені Штати не підписали Картагенський протокол з біобезпеки. Американська американських

корпорація

"Монсанто"

сільськогосподарських

є

однією

компаній

і

з

найбільших

прихильником

використання трансгенних біотехнологій. Противники ГМО виділяють її як основну мішень в боротьбі з поширенням ГМО. «Монсанто" пропонує культури рослин, отримані методами біотехнології фермерам в усьому світі, зауважуючи, що вони отримають кращі результати навіть на бідних грунтах, знизять потребу в застосуванні пестицидів та гербіцидів. Також компанія акцентує на вигідному з точки зору екології загальному результатові через скорочення викидів парникових газів. Отже ГМО є чутливим політичним питанням у Сполучених Штатах, з екологічних, медичних, наукових і економічних причин. Незаперечним фактом є широке застосування ГМ-технології по всіх Сполучених Штатах. Деякі еко та натуральні продукти харчування можуть мати наклейками, які


16

конкретно вказують, що вони не виготовляються з продуктів, отриманих за допомогою трансгенних технологій. Більшість виробників «не ГМО» їжі провадять рекламу «природності» своїх продуктів та не підтримують ГМО технології. Деякі сільськогосподарські райони США оголосили себе зонами вільними від ГМО шляхом проведення місцевих референдумів. Округ Мендоціно в північній Каліфорнії в 2004 році став першим і найбільш знаним регіоном, в якому заборонили використання ГМ технології на полях. Деякі райони наслідували приклад Мендоціно, але в найбільших центральних сільськогосподарських районах Каліфорнії підтримали ГМО та біотехнології. [33]. 1.3.1. Тема ГМО в американській пресі На сьогоднішній день Сполучені штати є найбільшим виробником та постачальником ГМ-культур в світа. В результаті цього, одним з механізмів забезпечення безперешкодного просування своєї продукції в світі, уряд Сполучених Штатів обрав шлях інформативної пропаганди генетичної інженерії. У цьогорічних протоколах присвячених різнобічному дослідженню ГМО [39], було наведено аналіз поглядів, що найчастіше зустрічаються в американській пресі стосовно ГМО, це переважно економічні та екологічні аспекти. Переваги ГМО, що висвітлюють американські ЗМІ: - Значне зменшення використання інсектицидів; - Зменшення витрат на вирощування або збільшення врожайності, або те й інше разом; - Зменшення витрат води на поливи інсектицидами (5.5 млн галонів води); - Зменшення витрат на паливо при поливі інсектицидами (70 000 галонів бензину); - Підвищення ефективності та якості культивування;


17

- Збереження навколишнього середовища; - Як одне з найбільш серйозних переваг розглядається збереження або поліпшення якості води в природних резервуарах. Недоліки: - Комахи ефективно пристосовуються до Bt-рослин і розвивають до них стійкість. Вже зазначено два види шкідливих комах із стійкістю; - Рослинам є необхідною більш часта сівозміна, щоб один і той самий вид гербіцидів не сприяв розвитку стійких бур'янів. Економіка: - Фермери, які вирощують ГМ вже мають економічні переваги (зниження витрат і збільшення врожайності); - Органічні фермери теж мають переваги – їх продукція коштує дорожча, навіть при пониженій врожайності; - Органічні фермери можуть постраждати, якщо суспільство перестане купувати органік-продукцію. Більшість публікацій в американській пресі зосереджено навколо проблеми екологічного застосування ГМ-культур, та в меншій мірі на їх безпосередній шкідливості для здоров’я. 1.4. Позиція Європи щодо ГМО У Європі ряд не зв'язаних між собою продовольчих криз 1990-х роках створив страх у споживачів з приводу безпеки харчових продуктів загалом та підірвав довіру до державного контролю над харчовою промисловістю. Це ще більше посилило широку заклопотаність громадськості з приводу генетично модифікованих організмів (ГМО), з точки зору потенційної охорони навколишнього середовища (зокрема, біорізноманіття), здоров'я та безпеки споживачів. Критики генетично модифікованих харчових продуктів стверджують, що є докази того, що вирощування генетично модифікованих рослин може призвести до змін навколишнього середовища.


18

Такі директиви, як директива 2001/18/ЕС затверджують необхідність отримання дозволу на розміщення ГМО на ринку, відповідно до принципу обережності [36]. Згідно з опитуванням, що проводилось у 2000 році у Франції, 60% французів були проти генетично модифікованих організмів та дуже прискіпливі до написів на упаковках з інформацією про вміст ГМО. 83% французів вважали, що необхідно ще зачекати, поки будуть відомі конкретні факти про вплив ГМО на людину. 27 % були впевненні в безпеці модифікованих організмів та готові були купувати продукти з ГМО. 84 % зауважили, що інформації про ГМО, що надається суспільству, недостатньо. А джерелами інформації, які заслуговували найбільшої довіри, були названі наукові спеціалісти (42%) та спілки споживачів (40%) [3] Для забезпечення контролю та безпеки наслідків розвитку сучасної біотехнології, а саме ГМО, Європейський союз встановив правові рамки, що охоплюють різні аспекти, наприклад: експериментальний випуск ГМО в навколишнє середовище, тобто введення ГМО в навколишнє середовище з експериментальними цілями (наприклад, для польових випробувань); появу на ринку ГМО, призначених для виробництва продуктів харчування або корму, а також продуктів харчування або корму, що містять, складаються з або вироблені з ГМО; транскордонного переміщення ГМО між державамичленами ЄС та експорт ГМО в треті країни. Маркування і контроль щодо ГМО та харчових продуктів, отриманих з ГМО, повинні дотримуватися при виході певного виду ГМО на європейський ринок. [26]. Bci країни Європейського Союзу в своїй діяльності, яка пов’язана зі створенням та використанням ГМО, керуються Директивою 2001/18/ЕС про навмисне вивільнення ГМО у довкілля. Цей документ є “матір’ю” вcix законів щодо ГМО. Bін являє собою класичний закон горизонтального типу. Bci питання, що не регулюються іншими законами, попадають під його дію. Види ГМО, розповсюдження яких регулюється іншими законами, також підлягають оцінці екологічного ризику. Згідно з цією Директивою встановлені


19

нові – вищі стандарти безпеки, спрямовані на захист довкілля та охорону здоров’я громадян. В цьому документі закладено ширший підхід до процедури оцінювання ризику, тут представлено нові концепції моніторингу встановлення джерела походження продукції, що може сприяти визначенню та усуненню наслідків шкідливого впливу ГМО на більш paннix етапах. 3 iншoro боку, в переглянутій вepciї відсутня заборона на використання генів-маркерів, стійких до антибіотиків, тут не вирішено проблему юридичної відповідальності та проблему рівнів дозволеного вмісту генетично забруднених компонентів. Згідно вимог Директиви 2001/18/СС та постанов 1829/2003/СС, 1830/2003/СС харчові продукти, виготовленні з використанням ГМО, вміст ГМО в яких перевищує 0,9%, підлягають обов’язковому маркуванню [54]. Ці вимоги до маркування, не застосовуються до продуктів харчування, корму, які містять, складаються, або виробляються з ГМО в кількості не більше 0,9% від маси. Такі випадки розглядаються індивідуально, і якщо ця присутність

випадкова

або

«технічно

неминуча»

маркування

не

є

обов’язковим [26]. Ряд держав-членів ЄС закликали до так званої "захисної обмовки» (стаття 23 Реж. 2001/18/ЕС). За цим пунктом, держави-члени можуть тимчасово обмежувати або забороняти використання або продаж продукції ГМ на своїй території. Тим не менше, для цього держави-члени повинні мати виправдані підстави вважати, що ГМО становить небезпеку для здоров'я людини або навколишньому середовищу. Шість держав-членів ЄС на даний момент застосовують ці захисні застереження щодо ГМО: Австрії, Франції, Греції, Угорщини, Німеччини, Люксембургу [26]. В Італії, упродовж багатьох років протидіяли появі модифікованих культур на офіційному рівні. Проте, як член євроспільноти, Італія змушена дотримуватися загальних нормативів ЄС. Тому римське керівництво завжди шукало проміжний варіант. Так, вирощувати трансгенні культури можна


20

лише у науково-дослідних цілях, а їхнє масове виробництво забороняється. Водночас, для імпорту трансгенів -- завжди зелене світло, тож в італійських крамницях безліч продуктів з ГМО [49]. У січні 2000 року ЄС підписало Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття – перший міжнародний документ, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами [37]. 1.4.1. Тема ГМО в європейській пресі В 1998 році у Великій Британії було створено незалежну організацію GMWatch (Genetically modified watch), робота якої спрямована на боротьбу з корпоративними

заходами

влади

і

можливої

пропаганди

нею

біотехнологічної промисловості. Вона приковує увагу світової спільноти до проблем ГМ-культур та генетичної промисловості взагалі. Організація виникла на базі Генетичної Інформаційної Мережі (NGIN), після публікації доповіді з приводу занепокоєння населення Європи проблемами генетичної інженерії. GMWatch приділяє особливу увагу використанню реклами, розповсюдженню пропаганди, фальсифікаціям. Вона також ставить перед собою цілі викриття співпраці вчених з

корпоративними групами,

лобіювання та політичних маніпуляцій. GMWatch допомагає публікувати статті на ГМ тематику в світових виданнях, та робити репортажі на телеканалах Європи. Так серія публікацій щодо «брудної гри» Monsanto в New Scientist, The Guardian, щодо судів компанії з фермерами з приводу запасання ними зерна, була забезпечена саме цією організацією [28]. За даними GMWatch, щомісячно в європейській пресі публікується щонайменше 30 статей, що стосуються теми ГМО та генетичної інженерії та харчування. На відміну від нещодавнього минулого, коли в європейській пресі публікували лише статі стосовно негативного змісту ГМО, на сьогодні


21

в медіа просторі в достатній кількості наявні статті, які розглядають проблему ГМО з різних боків [32]. Наприклад італійське видання Inter Press Service (IPS) надрукувало статтю Девіза Кроніна «Переваги ГМО в Європі», в якій йдеться про перспективи провадження нових ГМ-культур в європейський харчовий сектор: «Зараз є всі данні, які свідчать про те, що Європейська комісія піде на перемовини з виробниками і таким чином повернеться обличчям до природи та здоров’я людей!». Хоча в статті також приводиться характерне для всього Європейського союзу наполягання на обов’язковому та повному маркуванні виробів, що містять ГМО: «Консультанти наполягають на тому, щоб уся інформація, що буде подана в заявці (на виробництво товарів), була б як умога повнішою та всеохоплюючою. Це поліпшить відносини між комісією та виробниками, та дасть змогу утворити лояльне співтовариство» [27]. Найбільш активно тема ГМО представлена в медіа Німеччини. Це спричинено високою активністю «зелених» сил в парламенті держави, що виступають проти ГМО, та активною позицією уряду, що полягає в наукомісткому виробництві та передовому землеробстві. Цей конфлікт політичних інтересів спричинює постійне повернення до теми генетичної інженерії в сільському господарстві в пресі країни. Так у державному виданні Leopoldina наводиться велике інтерв’ю з лауреатом Нобелівської премії Крістіаною

Нюссляйн-Фольхард,

яка

висловлює

думку

наукового

співтовариства: «У Німеччині ще не усвідомили повною мірою, що використання генетичної інженерії рослин в селекції це нереалізований потенціал

для

навколишнього

органічного середовища,

землеробства, збереження

для

кращого

біорізноманіття

та

захисту здоров'я.

Рослини, стійкі до молі, грибків, вірусів та нематод, не повинні оброблятися отрутохімікатами. Можна культивувати рослини, які найкраще пристосовані до

несприятливих

умов

зростання,

засолення

відновлення родючості деградованих земель.

грунтів,

посухи,

для


22

Через тиск з боку держави та «зелених» на біотехнологія в Німеччині також існує проблема «витоку мізків», розповідає пані Нюссляйн-Фольхард: «Ми займаємося експортом висококваліфікованих дослідників, замість експорту

високорозвинених

матеріалів

насіння

і

сучасних

сільськогосподарських технологій. Маркетингова

концепція,

передбачена

для

господарського

використання, гальмує науково польові випробування і повинна бути відкорегована в інтересах свободи наукових досліджень. Слід уточнити, що маркетингові

прийоми

не

поширюються

на

ДНК-сліди

генетично

модифікованих культур в звичайних продуктах у зв'язку з дозволеними межами при дослідницькому вирощуванні» [35]. В той самий час видання «GMO Compass» публікує інтерв’ю з Генеральним

директором

Національної

федерації

німецької

харчової

промисловості (BVE), Маттіасом Хорстом, в якому йдеться про посилення контролю над ГМО продукцією. «Будь-який продукт, який має якийсь тип організму, отриманого за допомогою генної інженерії, повиннен бути маркований відповідним чином. Багато нинішніх широкомасштабних виробництв ГМО, не підпадають під дію правил обов'язкового маркування, наприклад, такі продукти як молоко, яйця або м'ясо тварин, яким давали генетично модифіковані корми. Навіть "випадкові, технічно неминучі" домішки генетично модифікованих рослин – особливо широко поширені в харчових продуктах, що містять сою – не мають залишитися без уваги. Якби ми фіксували всі ці випадки то, за попередніми оцінками, 60 відсотків продуктів харчування на полицях німецьких магазинів довелося б маркувати. Всеосяжне маркування, як це передбачено в екологічних і споживчих асоціаціях, може бути здійснене тільки на європейському рівні. Навіть якщо буде існувати правляча більшість в Європейському парламенті і серед держав-членів ЄС, законодавчий процес буде тривати кілька років» [29].


23

1.5. Актуальність проблеми ГМО для України 1.5.1. ГМО на світовому та українському ринках Біологічна й генетична безпека є складовою частиною національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу. Генетично модифіковані організми (ГМО) з`явились ще наприкінці 80-х років минулого століття. Відтоді перед вченими постають непрості питання,

пов`язані

з

прогнозуванням

можливих,

нині

недостатньо

досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМпродуктів [48]. Продукти, до складу яких входять генетично-модифіковані організми з’явилися на ринку Європи у середині 90-х років. Першими серед них були томати. Поступово список ГМО-культур збільшувався i на сьогоднішній день ми маємо у виробництві харчових продуктів використання: ГМ-сої- 70%; ГМкукурудзи - 25%, а також картопля, рис, ріпак, томати, цукровий буряк. Основний виробник продукції iз вмістом ГМО у світі - США (68%). Інша доля припадає на: Аргентина - 11.8%, Канада - 6%, Китай - 3%. Серед країн ЄС найбільша кількість зареєстрованих повідомлень про використання ГМО належить Франції (28% від загальної кількоісті по країнам ЄС), Італії (15%), Іcпaнії (14%) та Великобританії (12%), а також Нідерландам, Німеччині, Бельгії, Португалії. Останнім часом до цього процесу приєдналися й інші країни, в тому числі Росія i Україна [54]. Тому український ринок не є винятком із загальних світових тенденцій прогресуючої експансії генетично модифікованих продуктів на поличках крамниць

та

стихійних

ринках.

Згідно

з

неофіційними

даними

«Укрметртестстандарту» (інформація за 2009 рік) на ринку кількість


24

вітчизняної продукції, що містить у своєму складі продукцію трансгенного походження – генетично модифіковані організми (ГМО), становить 42 %. Відслідкувати ж аналогічні показники для імпортованої продукції наразі практично не можливо у зв’язку з низьким рівнем урегульованості процедури моніторингу в українському законодавстві [9, 54 ]. Останні

роки

Україна

привертає

особливу

увагу

провідних

біотехнологічних компаній, що зацікавлені у просуванні своєї продукції на нові ринки збуту. Так, за неофіційними даними, тільки у 2005 році було засіяно генетично модифікованою соєю 45% посівних площ цієї культури в Україні, а також картоплі та кукурудзи. Насіння, харчові продукти та продовольча сировина, що ввозиться в Україну, не реєструються та не перевіряються на вміст ГМО, а це в свою чергу дає можливість неконтрольованої появи на продовольчому ринку продуктів харчування, що містять ГМО [54]. Найчастіше трансгени зустрічаються у м’ясних, молочних продуктах, кондитерських виробах. Відсоток вмісту ГМО в продуктах коливається від 0,5% до 30%. Ці продукти і вітчизняного виробництва також. Бо українські виробники користуються сировиною, яку вони привозять з-за кордону, і вона містить ГМО. Також вони використовують генетично модифіковану сою, яку вирощують в Україні. До того ж, на територію країни ввозять такі продукти [58]. В Законі України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” як середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності визначається,

окрім

іншого,

розвиток

генно-інженерних

генетично модифікованих культур та організмів (ч.4 ст.8) [48].

технологій,


25

1.5.2. Українське ГМО-законодавство Генно модифіковані організми почали з’являтися ще у 80-х роках XХ століття. Згодом кількість модифіковаої продукції у світовому аграрному та харчовому ринках почала зростати. Однак Україна доволі пізно усвідомила необхідність врегулювання цього питання. Хоча нами і була ратифікована більшість міжнародних договорів стосовно ГМО (Конвенція про доступ інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля; Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами; Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані; Конвенція про ядерну безпеку; Конвенція про охорону біологічного різноманіття; Про зміну клімату; Всесвітня Хартія природи та Хартія океанів) та більш конкретні кроки були зроблені Україною пізніше за інші країни [43] . 14 липня 2000 року до Верховної Ради народними депутатами України О. Борзих, С. Дорогунцовим, О. Задорожнім, О. Зінченком, О. Марченком, І. Осташем, О. Пухкалом, К. Ситником, Л. Супрун, О. Фурдичком, І. Шаровим, В. Шепою було внесено проект закону «Про державну Систему біобезпеки під час здійснення генетично-інженерної діяльності». Цей Закон мав регулювати суспільні відносини в галузі генетичноінженерної діяльності, визначати засади використання генетично модифікованих організмів в Україні, повноваження суб'єктів, що забезпечують його виконання з метою захисту здоров'я людини та упередження можливого негативного впливу на біологічне різноманіття [58]. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО, але далі справа не просунулася. Картахенський

протокол

встановив

лише

рамки,

від

яких

можна


26

відштовхуватися при створенні національних підходів до регулювання питань, пов’язаних із ГМО [48]. 31 травня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про

державну

систему

біобезпеки

при

створенні,

випробуванні,

транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Цей закон регламентує найбільш загальні поняття не забезпечуючи системного підходу до забезпечення якості сільськогосподарської продукції яка в переважній мірі відноситься до харчових продуктів. Зокрема споживачам повинна бути доступна інформація щодо вмісту ГМО в харчових продуктів. Держстандартом розроблено проект Закону «Про захист прав

Закону «Про внесення змін до статті 15

споживачів». Згідно Закону «Про державну

систему біобезпеки...» [41]. Однак закон був внесений і прийнятий поспіхом, він вийшов достатньо загальним і тому багато питань, які б мали бути відрегульовані, залишилися поза ним. Приймаючи його депутати проігнорували не тільки власний регламент, а й статтю 23 Картахенського протоколу, де йдеться про інформування громадськості та її участь у обговоренні питанні, яке стосується використання ГМО [48]. Для порівняння слід зазначити, що в Російській Федерації ще з 1996 року

діє

Федеральний

Закон

Російської

Федерації

«Про

державне

регулювання у сфері генноінженерної діяльності», а з 2001 року – Постанова Уряду Російської Федерації «Про державну реєстрацію генноінженерно модифікованих організмів» [9]. 11 вересня 2008 року Кабінетом Міністрів України було винесено на обговорення проект постанови «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням». Метою було впорядкування діяльності щодо державної реєстрації ГМО джерел харчових продуктів, а також державну реєстрацію харчових продуктів,


27

косметичних та лікарських засобів які містять ГМО або отриманих з їх використанням [53]. Що ж стосується правових механізмів регулювання обігу генетично модифікованої продукції на українському ринку, контролювання такої продукції та відповідного захисту прав споживачів, – то вони ще донедавна знаходилися на стадії розробки. Однак, згодом процесс законодавчого регулювання контрольованого обігу ГМО в Україні нарешті почав набирати оберти, про що свідчить прийняття Верховною Радою України до розгляду низки законопроектів у сфері ГМО та прийняття ряду постанов Кабінету Міністрів України, спрямованих на врегулювання зазначеної сфери. Так, з 1 червня 2009 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 114 «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням» від 18 лютого 2009 року, а з 1 липня 2009 року вступає в силу Постанова Кабінету Міністрів України № 468 «Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг» від 13 травня 2009 року. Відповідно до статті 15 Закону, промислове виробництво та введення в обіг генетично модифікованих організмів (тобто будь-якихорганізмів, в яких генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах), а також продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів (продукції, в тому числі харчових продуктів та кормів, технологія виробництва якої передбачає використання таких організмів на будь-якому етапі) дозволяється лише після їх державної реєстрації. Однак відповідну процедуру реєстрації протягом тривалого часу не було розроблено (а отже обіг генетично модифікованої продукції на українському ринку був юридично – забороненим, а фактично –


28

неконтрольованим), і вона стала можливою для реалізації лише з вступом в дію 1 червня 2009 року Постанови про реєстрацію ГМО [9]. 1.5.2.1. Маркування генетично модифікованої продукції Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 2001 року визначається, що інформація про продукцію, яку продавець (виробник) зобов’язаний надавати споживачеві шляхом доведення її до споживача у супровідній документації до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції, повинна містити позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Однак на сьогоднішній день законодавче врегулювання маркування продукції у відповідності до цієї норми містить значні прогалини, як, наприклад, значна неврегульованість цього питання у сфері непродовольчої продукції. Акцентуація уваги законодавців на маркуванні харчових продуктів на вміст ГМО, на жаль, поки що не привела до усунення загальної неврегульованості й безсистемності у цій сфері. Єдиним однозначним моментом можна наразі вважати лише вимогу законодавства щодо

обов’язкового

продукції,

що

проставлення

містить ГМО,

продавцем

застереження

(виробником) щодо

харчової

непридатності до

споживання такої продукції дітьми, яка випливає із норм Законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 2007 року та «Про дитяче харчування» від 14 вересня 2006 року. Спеціальним нормативно правовим актом, що чітко встановлює необхідність маркування харчових продуктів на вміст ГМО, є Постанова Кабінету Міністрів України № 985 «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 року, яка встановлює, що ввезення та реалізація харчових продуктів із вмістом ГМО більше, ніж 0,9%, може здійснюватись лише за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів.


29

Однак, проіснувавши у нормативному просторі майже два роки, ця постанова фактично так і не набула практичного застосування до набуття чинності 1 червня 2009 року Постановою про реєстрацію ГМО, оскільки обіг генетично модифікованої продукції до вступу в силу останньої, як вже зазначалось, був фактично нелегальним. З тієї ж причини не можна було вважати реально діючим і Державний Стандарт «ДСТУ 4518:2008 Національний стандарт України Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила», затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 267 від 4 серпня 2008 р., яким (хоч в рекомендаційній формі) було встановлено чіткі норми маркування продукції, що містить ГМО. Дане питання було врегульоване лише із прийняттям 13 травня 2009 року Кабінетом Міністрів України постанови про етикетування, яка набуває чинності з 1 липня 2009 року. Згідно із вказаною постановою, будь-який харчовий продукт, який містить ГМО (тобто харчовий продукт, у складі якого повністю, або у його окремих складниках міститься понад 0,1 % генетично модифікованих організмів) або харчовий продукт, вироблений з використанням ГМО (продукт, який не містить генетично модифікованих організмів, але повністю або частково вироблений з використанням сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів в якій становив понад 0,1 %) підлягає обов’язковому відповідному етикетуванню, що здійснюється шляхом проставлення виробником або постачальником

позначки

«генетично

модифікований»

або

«містить

генетично модифікований організм або виготовлений з його використанням». Така позначка повинна проставлятись у переліку складників харчового продукту у дужках після кожного складника, що містить ГМО чи вироблений з їх використанням, причому таким самим шрифтом, що і перелік складників, або ж до кожного такого складника робиться відповідна виноска. У випадку, якщо харчовий продукт містить один складник, зазначена позначка


30

проставляється після загальної назви харчового продукту і друкується таким самим шрифтом, що і назва. Етикетування ж харчових продуктів, які не містять ГМО або вміст яких становить менш як 0,1 %, може бути здійснено шляхом проставлення позначки «без генетично модифікованих організмів» [40]. Але 1 липня 2009 року Кабінет міністрів України підвищив рівень допустимого вмісту ГМО у продуктах з 0,1% до 0,9%, що відповідає загальноєвропейським нормам. Ця норма передбачена постановою КМУ (від 1 липня 2009 р. №661) [48]. 17 грудня 2009 року Верховна Рада ввела постанову Кабміну у дію, а 29 грудня президент України Віктор Ющенко підписав закон підписав Закон про обов'язковість інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів. Тоді ж Рада ввела і штраф за недостовірну інформацію про ГМО в продуктах. Тому всі виробники харчової продукції кинулися ставити на етикетки значок «Без ГМО», а торгівельні мережі почали відмовляти у прийняття товарів без такої позначки. Недосконалість закону полягала в тому, що вимога у маркуванні «місить ГМО» чи «без ГМО» відновилась до всіх без виключення продуктів харчування (окрів тютюнових виробів), в тому числі і до тих, в яких апріорі трансгенів бути не може. Це продукти, які не містять білку, наприклад, водка, сонячна олія, цукор, пиво. Абсурдність та неекономічність маркування товарів, що ГМО не містять, або в яких рівень ГМО меньший за 0,9%, було помічено депутатами 27 січня 2010. В цей день Кабінет міністрів України ухвалив відповідний законопроект «Про внесення змін до закону України «Про безпеку і якість харчових продуктів» (відносно інформування громадян про наявність в харчових продуктах генетично модифікованих організмів)» [64]. Та 30 березня 2010 року Верховная Рада цей законопроект відхилила. Причиною цього, як повідомив Медіа-проект «Городской Дозор», було те,


31

що «депутати запропонували подивитися на проблему ширше – як звільнити населення від ГМО. А написано чи не написано – від цього здоров’я населення не додасться и не зменьшиться» [62].


32

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологією називают систему принципів наукового дослідження. Саме методологія формує уявлення, наскільки зібрані факти можуть слугувати реальною і надійною основою об’єктивного знання. Згідно із позитивістською орієнтацією, методологія не пов’язана із сутністю знання про реальний світ, а скоріше за все має справу із операціями, за допомогою яких конструюється знання. Тому «методологією» прийнято вважати сукупність дослідницьких процедур, технік і методів, включаючи прийоми збору і обробки даних [24]. В нашій роботі ми використовували метод контент-аналізу для дослідження газетних та журнальних публікацій про ГМО. А також метод напівструктурованого інтерв’ю із журналістами, які пишуть на дану тематику, для виявлення можливих причин поширення ЗМІ необ’єктивної інформації про ГМО. 2.1. Контент-аналіз Контент-аналіз (від англ., contens — зміст) — метод якіснокількісного аналізу змісту документів з метою вияву та вимірювання соціальних фактів та тенденцій, відображених в цих документах. Особливість метода полягає у вивченні документів в їх соціальному контексті. Його використання широко розповсюджене у практиці вивчення масових комунікацій.

Об’єктом

дослідження

контент-аналізу

часто

є

зміст

повідомлень преси, радіо та телебачення [51]. Першим задокументованим випадком контент-аналізу, як зазначено у праці Б. Юськіва «Контент-аналіз: історія розвитку і світовий досвід», був проведений у Швеції в 1640 році. Це був аналіз змісту апокрифічного


33

видання 90 церковних гімнів «Пісні Сіону». Їхнє розповсюдження пов’язувалося з поширеними тенденціями недоброзичливого становлення населення до офіційного лютеранства. Тож тексти досліджували на відповідність релігійним канонам, шляхом підрахунку в текстах гімнів релігійних символів і порівняння їх з іншими релігійними текстами. Ураховувалися також якість подачі символів – позитивна, негативна, нейтральна, складність стилю і контексту [23]. Для дослідження газетних тектсів контент-аналіз було вперше використано американцем Дж. Спідом наприкінці ХІХ ст.. Його праця «Чи газети сьогодні дають новини», була опублікована в журналі «Форум» в 1893 році. Дослідження мало на меті зафіксувати зміни тематичної структури недільних випусків нью-йоркської преси в період з 1881 по 1893 роки. Саме в цей час одна з найбільших американських газет різко підняла свій тираж, знизивши при цьому ціну номера. Інші газети пішли тим самим шляхом. Щоб виявити, що дало змогу газетам це зробити Спід про класифікував зміст матеріалів за темами і виміряв довжину колонок для кожної теми. Порівнявши дані за два роки, він дійшов висновку, що газети давали більше пліток та скандалів, зменшивши кількість матеріалів про політику, мистецтво, релігію тощо [23]. В

соціальних

науках

контент-аналіз

почав

використовуватися

починаючи із 30-х років ХХ ст.. в США. Основні процедури контент-аналіза були розроблені американськими соціологами Лассуелом і Берелсоном [51]. Розрізняють два види контент-аналізу: якісний та кількісний. Кількісний контент-аналіз полягає у статистичній перевірці визначених дослідником гіпотез. Кількісним видом методу ми можемо дослідити, що говориться, а за допомогою якісного – як саме це говориться. Існує три основних напрямки використання контент-аналізу: 1. виявити те, що існувало до текста і що тим чи іншим способом одержало своє відображення в ньому (текст як індикатор певних сторон досліджуваного об’єкту – оточуючої дійсності, автора, адресата);


34

2. визначити те, що існує лише в тексті (різні характеристики форми – мова, структура, жанр повідомлення, ритм, тон); 3. виявития те, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу) [50]. Об’єктом дослідження контент-аналізу можуть бути лише тексти , які відповідають: - принципові формалізації, тобто зміст яких дозволяє застосовувати однозначне правило для фіксування визначення характеристик; - принципові статистичної значущості, тобто елементи змісту, які цікавлять дослідника, мають траплятися з достатньою частотою [5]. До основних процедур контент-аналізу відносяться: 1. Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути: поняття; теми; імена, прізвища людей; події, факти і т.і.; зміст апеляцій до потенційного

адресата.

Одиниці контент-аналізу виділяються в залежності від змісту, цілей, завдань та гіпотез конкретног дослідження. 2. Виділення одиниць підрахунку, які можуть збігатися або не збігатися з одиницями аналізу. У першому випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадок виділеної смислової одиниці, в другому – дослідник на основі проаналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці підрахунку, якими можуть бути: фізична протяжність текстів; площу тексту, заповнена смисловими одиницями; число рядків (абзаців, знаків, колонок тексту); тривалість трансляції по радіо або ТБ; метраж плівки при аудіо- і відеозаписах; кількість малюнків з певним змістом, сюжетом. 3. Процедура підрахунку в загальному вигляді схожа із стандартними прийомами

класифікації

по

виділених

угрупованнях.

Застосовується

складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул (наприклад, «формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному обсязі тексту»), статистичні розрахунки зрозумілості та атрактивності тексту [51].


35

Контент-аналіз при цьому не відміняє необхідності звичайного (змістового) аналізу текстів. Контент-аналіз може застосовуватись для опису змісту повідомлення, перевірки гіпотези, порівняння медіа-контенту і «реального світу», у дослідженні медіа-ефектів на початковій стадії, а також для вивчення висвітлення деяких явищ у суспільстві [5]. Тому цей метод добре підходить для проведення нашого дослідження і встановлення відповіді на наше перше дослідницьке питання: яким чином висвітлюється тема ГМО в українських друкованих засобах масової інформації. Основним недоліком контент-аналізу є те, що він досліджує явно виражені ознаки/параметри в тексті, а це істотно звужує пізнавальні можливості методу і фактично зводить його до описового рівня [23]. Щодо якісного контент-аналізу, як пише Сілверман в «Interpreting qualitative data: methods for analyzing talk, text, and interaction» [1], то його теоретичний базис не є достатньо ясним, і це означає, що, на жаль, його висновки часто є банальними. Один з недоліків схем кодування, які використовуються в цьому аналізі, є те, що, оскільки вони засновані на заданому наборі категорій, ці схеми мають "потужну концептуальну сітку", якої важко уникнути. Хоча ця "сітка" дуже корисна при організації аналізу даних, але вона й відволікає увагу від некатегорізованої дійсності [1]. Розробка та застосування методу здійснюється в кілька етапів: 1. Формулювання теми, завдання та гіпотези дослідження. 2. Визначення категорій аналізу, тобото ключових понять, що відповідають дослідницьким завданням. Найчастіше застосовуються такі категорії: автор, жанр, герой, цілі, тема тощо. При виборі категорій необхідно уникати двох крайнощів: вибору занадто численних та дрібних категорій, таких що майже повторюють текст, і вибору занадто великих категорій, так як це може призвести до спрощенного, поверхового аналізу. Категорії мають бути: - доречними, тобто відповідати рішенню досліджуваних задач;


36

- вичерпними, тобто достатньо повно відображувати смисл основних понять дослідження; - взаємовиключними (один й той самий зміст не повинен входити в різні категорії в однаковому об’ємі); - надійними, тобто такими, які не викликають розбіжностей у розумінні між кодувальниками [51]. Сілверман попереджає, що треба дуже ретельно перевірити, що обрані вами категорії відносяться до відповідної моделі, і кодувальники прекрасно розуміють категорії [1]. 3. Вибір одиниці аналізу – лінгвістичну одиницю чи елемент змісту, що є індикатором явищ, які цікавлять дослідника. За одиницю аналізу може бути прийнято: слово, речення, тема, ідея, автор, герой, соціальна ситуація тощо. Інколи оперують не однією, а кількома одиницями аналізу. Виділяють смислові та якісні одиниці аналізу. Смисловою може бути, наприклад, якась ідея, соціально значима тема. Якісною може бути слово або ілюстрація. Одиниці аналізу варто розглядати не ізольовано, а в контексті контексті ширших змістових чи лінгвістичних структур – контекстуальних одиниць. Для одиниці аналізу «слово» контекстуальною одницею виступатиме «речення» [51]. 4. Визначення одиниці підрахунку, тобто кількісної міри одиниці аналізу, яка б дозволила реєструвати частоту (регулярність) появи ознаки категорії аналіза в тексті. Найчастіше за одиницю підрахунку приймають певну кількість слів чи їх сполучень, кількість знаків, сторінок, просторовочасові характеристики, площа тексту. Проведення контент-аналізу вимагає попередньої розробки ряда дослідницьких інструментів: класифікатор контент-аналізу – загальна таблиця категорій та одиниць аналізу, може мати вигляд соціологічної анкети, в якій категорії грають роль запитань, а одиниці аналізу – відповідей;


37

протокол (бланк) аналізу містить відомості про документ (автор, час видання, об’єм) та результати його аналізу (кількість в ньому одиниць аналізу, висновок стосовно категорій); реєстраційна картка (кодувальна матриця) представляє собою матрицю,

в

якій

відмічається

кількість

одиниць

підрахунку,

які

характеризують одиниці аналізу; інструкція кодувальнику; каталог проаналізованих документів [51]. 2.1.1. Об’єкти дослідження Для контент-аналізу ми обрали 5 періодичних видань: щоденні газети «День» (ЗАТ «Українська прес-група») та «Сегодня» (ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа»),

щотижневі

журнали

«Український

тиждень»

(ТОВ

«Український тиждень») та «Фокус» (ТОВ "Видання "Фокус"), і щотижнева газета «Дзеркало тижня» (ТОВ «Редакція газети «Дзеркало тижня»). Обрані видання належать різним медіа-холдингам та розраховані на різну читацьку аудиторію. Щоденна всеукраїнська газета «День» з’явилася на ринку друкованої преси України у вересні 1996 року. Вона належить закритому акціонерному товариству «Українська прес-група», виходить українською та російською мовами п’ять разів на тиждень (заявлений наклад 62500), а щовівторка виходить англомовний дайджест The Day (наклад 7025). За тематикою – це інформаційно-аналітичні матеріали про події в Києві, Україні, світі; політика, економіка, соціальні проблеми, культура, спорт, світське життя. З 1999 року газета «День» першою в Україні стала членом газетної асоціації «Синдикат» – об’єднання рівноправних партнерів по всьому світу, до якого зокрема входять французькі «Le Figaro», «Le Monde», австрійська «Der Standart», німецькі «Die Welt», «Handelsblatt», британська «Guardian» та італійська «Corriere della Sera».


38

У рамках цього проекту в газеті публікуються коментарі й аналітичні статті про світові події і тенденції, написані видатними вченими і політиками. Членство у «Синдикаті» видавці вважають своєрідним «знаком якості». На сьогодняшній день в Україні лише дві газети - "День" і "Дзеркало тижня" входять до складу «Синдикату» [47]. За рейтингом відвідування веб-сайтів ЗМІ на «bigmir» електронна версія газети входить до 65 перших сайтів з понад двох тисяч, що враховуються у рейтингу. За час роботи на ринку друкованих видань "День" став яскравим представником якісної преси і має стійкий високий рейтинг в Україні і за кордоном. Адже це щоденна всеукраїнська респектабельна газета з глибокою аналітичною й об'єктивною інформацією про політичне та економічне життя України і світу. Видання неодноразово посідало призові місця на різноманітних конкурсах, зокрема визнано "Газетою року" загальнонаціональної програми "Людина року-97" – зазначається на сайті газети [47]. Щоденна

всеукраїнська

російськомовна

газета

«Сегодня»

була

заснована в 1997 році «Видавничою групою «Сегодня», правонаступником якої в 2007 році став холдинг «Сегодня Мультимедиа». Загально-політична повно кольорова газета виходить в київському, одеському, харківському, донецькому, дніпропетровському та національному випусках загальним щоденним накладом 130000 екземплярів. Газета виходить російською мовою, друкується у власній типографії, завдяки чому, за словами редакції, має пріоритет серед київських друкованих ЗМІ у представленні своїм читачам найостанніших новин кожного ранку. З квітня 2007 року на основі інформаційних ресурсів газети «Сегодня» функціонує портал www.segodnya.ua. З 28 сепня 2008 року керування компанією належить Генеральному директорові Гільєрмо Шмітту, який має значний досвід в реалізації стратегій росту друкованих ЗМІ. До цього пан Шмітт керував найбільшою аргентинською газетою «La Nacion» і забезпечив їй стабільну прибутковість і


39

місце в десятці найбільш впливових газет світу за результатами 1997 року. Останнім часом пан Шмітт був консультантом

кількох проектів у сфері

друкованих ЗМІ, в тому числі і в Росії [63]. За даними Taylor Nelson Ukraine кожен номер газети прочитують близько 467,16 тисяч киян (22% читацької аудиторії Київа) у віці від 12 до 65 років (за 2009 рік). Середня аудиторія одного номеру по Україні складає 1296 тисяч українців (8% жителів країни) [59]. «Нашею метою, – як зазначено на сайті видання, – є служити читачеві, надаючи йому саме той продукт, якого він потребує, і який відповідає світовим стандартам; служити нашим рекламодавцям, надаючи їм продукти, які допоможуть збільшити їх бізнес; служити суспільству, для якого ми видаємо газети, надаючи як новини всієї країни, так і інформацію регіонального характеру» [52]. "Дзеркало тижня" – всеукраїнська щотижнева газета, яка виходить українською та російською мовами, деякі статті на сайті газети також публікуються англійською мовою. Газета видається ТОВ "Редакція газети "Дзеркало тижня". Засноване видання було у Києві в 1994 році як російськомовне суспільно-політичне видання під назвою "Зеркало недели", також українскьою мовою з 2002 року. Заявлений разовий наклад газети 51500 екземплярів. Тематично газета висвітлює внутрішню і міжнародну політику, макроекономіку, зарубіжну екноміку, науку, освіту, культуру, соціум []. Згідно з опитуванням, проведеним у 2000 році "Дзеркалом тижня", аудиторія газети на 80% має вищу освіту та середній вік 39 років. Її основну масу представляють квалілфіковані спеціалісти, керівники підрозділів, працівники освіти, науки та культури. Більша частина читачів вважають газету нейтральною та об'єктивною. На публікації в «Дзеркало тижня» постійно посилаються провідні інформаційні агенції, аналітичні центри, інші ЗМІ [56]. "Дзеркало тижня" неодноразово ставало лауреатом міжнародних та


40

національних премій та конкурсів. В тому числі в 2001 році фундація "Цайт — Штіфтунг» присудила газеті заохочувальну премію Герда Буцеріуса «Молода преса Західної Європи». В 2000 році газета отримала вищу нагороду в галузі журналістики «Золоте перо» на Всеукраїнському щорічному

конкурсі

ЗМІ.

А

в

1999

році

стала

переможцем

загальнонаціональної програми «Людина року 99» у номінації «Газета року». За оцінкою BBC "Дзеркало тижня" є найбільш впливовим аналітичним виданням в Україні, популярне серед української еліти. Газета має високі журналістські

стандарти

та

пропонує

читачеві

політичний

аналіз,

ексклюзивні інтерв'ю та думки [38]. На веб-сайті видання www.dt.ua всі статті та архіви українською, російською та англійською мовами є доступними безкоштовно. Серед обраних нами журналів є також "Український тиждень" – щотижневий ілюстрований суспільно-політичний журнал, що виходить українською мовою на території всієї України з 2 листопада 2007 року. Журнал висвітлює ключові події та проблеми країни й розрахований на освіченого,

соціально

активного

читача.

Заявлений

наклад

31100

примірників. Аудиторія видання – це представники "середньог класу", переважно мешканці великих міст, представники приватного бізнесу, студенти, викладачі. Журнал позиціонує себе зокрема, як трибуна для представників інтелектуальної та творчої еліти молодого та середнього покоління. Засновником "Українського тиждня " є «ЕСЕМ Медіа ГмбХ», видавцем – ТОВ «Український тиждень» [60]. Журнал всеукраїнським

«Фокус»,

один

російськомовним

із

наших

об’єктів

щотижневим

дослідження,

виданням,

є

заявленим

накладом в 27350 примірників. Журнал розповсюждується в 40 містах України. Засновником і видавцем «Фокусу» є ТОВ "Видавництво «Фокус». Тематикою журналу є політика, економіка, культура, світ та суспільство [55]. Як зазначено на сайті видання, «Фокус» – це журнал про найважливіші події в Україні та світі. Коментарі експертів та фото, які «говорять». Крім того


41

видання спеціалізується на різноманітних рейтингах - "самых влиятельных людей", "самых влиятельных женщин", "самых лучших городов Украины для жизни" тощо. Регулярно виходить туристично-пізнавальний додаток "Красивая страна". Перший номер журналу вийшов друком 30 вересня 2006 року як новий проект групи компаній «Український Медіа Холдинг». Першим редактором з вересня 2006 по липень 2007 року був Вахтанг Кіпіані [46]. Аудиторія журналу – це спеціалісти та керівники вищої та середньої ланки, власники бізнесу та члени їх сімей, приватні підприємці, а також амбіційні молоді спеціалісти та студенти престижних вузів [65]. 2.1.2. Часовий проміжок Для дослідження газетних публікацій ми обрали часовий проміжок від березня 2007 року до квітня 2010 року. Обираючи цей період ми керувалися тим, що 31 травня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Публікації про ГМО в друкованих ЗМІ почали з’являтися напередодні підписання цього Закону. Ця подія стала приводом для підняття в ЗМІ теми генетично модифікованих організмів, проблеми їх маркування та ГМОзаконодавства, яка обговорюється пресою і донині з періодичними піками найбільшої активності. Такі піки були, наприклад, в в вересні 2008 року, коли Кабінетом Міністрів України було винесено на обговорення проект постанови «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів…». Червень-липень 2009 року також був насичений публікаціями з приводу ГМО, через вступ у силу вищезгаданої постанови Кабміну і через те, що з 1 липня продукти з ГМО мали маркуватися. В грудні 2009 президент Віктор Ющенко підписав Закон про обов'язковість інформування громадян про наявність у харчових


42

продуктаГМО, в січня 2010 Кабінет Міністрів вирішив змінити рівень трансгенів в продуктах, який необхідно зазначати з 0,1% до 0,9%, а в кінці березня

Верховна

Рада

відмовилася

приймати

Закон

про

відміну

обов’язкового маркування продуктів знаком «Без ГМО». Всі ці події стали інформаційними приводами для ЗМІ, щоб знову підняти контроверсійну тему ГМО. 2.1.3. Одиниці аналізу Одиницями аналізу в даному дослідженні є тексти усіх статті газет та журналів «День», «Сегодня», «Дзеркало тижня», «Український тиждень» та «Фокус», які були пов’язані із тематикою ГМО. В ході роботи нами була виявлена велика кількість новинних коротких повідомлень з приводу ГМО в газеті «Сегодня», тому ми вирішили також провести оглядовий аналіз змісту цих повідомлень. Оскільки метою роботи є дослідження того, який образ ГМО створюється на сторінках обраних нами видань, то важливим було виявлення оцінної лексики, застосованою у публікаціях стосовно ГМО. Тому одиницями

кодування

ми

обрали

слова-модифікатори,

якими

характеризується у текстах ГМО, а також фрази та речення, оскільки слова, виокремлені із контексту, часто втрачають своє значення. Для проведення дослідження ми склали кодувальну таблицю (Таблиця 1, Додаток 1), яка містила наступні категорії: 1.Назва публікації 2.Видання 3.Дата публікації 4.Кількість знаків 5.Автор(и) 6.Наявність ілюстрацій 7.Мова


43

2.2. Аналіз даних контент-аналізу Зібрані дані ми обробили і проаналізували в кілька етапів. По-перше, ми прочитали кожну статтю, так чи інакше пов’язану із ГМО. Ми відкинули статті, в яких ГМО згадувалось мимохідь та не було основною чи однією з основних тем повідомлення. Отже загалом у нас вийшло 19 повноцінних статей. Ми не брали до уваги повідомлення новинного характеру, оскільки зазвичай вони були нейтральними, не несли необхідної для нашого аналізу інформації. Однак в процесі дослідження ми виявили, що новинні повідомлення стосовно ГМО в газеті «Сегодня» були дуже частими та несли яскравовиражений однобічний характер (з сувом в негативний бік). Оскільки газета є щоденною та має велику читацьку аудиторію, ми припустили, що такі новинні повідомлення також можуть формувати певну думку та настрої суспільства щодо ГМО. Тому нами було коротко проаналізовано зміст цих повідомлень на виявлення емоційної забарвленості, наявності оціночної лексики, аналізу джерел інформації. Другим етапом нашої роботи був аналіз стилю обраних статей, фоносемантичних асоціацій, тональності матеріалів. Третім етапом було виявлення інформаційних приводів, джерел інформації

та

експертів,

які

давали

коментарі,

оцінка

всебічності

висвітлення, занурення у проблему, аналіз оцінної лексики. 2.2.1. Визначення стилю написання статей Для визначення функціонального стиля текстів досліджуваних статей, ми використовували програму «ХудлоМетр» [31]. Створюючи текст, журналіст завжди ставить перед собою завдання – не тільки інформувати читача про соціально значущі факти, події та явища дійсності, а й обов'язково дати оцінку повідомленню. Тим самим


44

функціонально-стильова єдність мови газети забезпечується постійної реалізацією в газетних текстах інформативних і оціночних елементів. Звичайно, "роздільна здатність" різних груп газетних жанрів неоднакова в плані використання в них цих засобів, але одночасна орієнтація на інформативність і оцінність властива всім типами газет, всім матеріалам масової комунікації [18]. На даний момент існує цілий ряд класифікацій функціональних стилів текстів російською мовою. Тому для даного аналізу були взяті аналоги обраних статей російською мовою, які можна знайти на сайтах видань. Три статті («Технологія «Термінатор», «Україна – дірка для транс генів» та «Профанація»), які не мали російськомовних варіантів, були перекладені нами на російську мову з дотриманням стилю та лексики. У даній роботі прийнято поділ на чотири стилі: розмовний стиль, стиль художньої літератури, стиль інформаційних повідомлень ("газетний") та науково-діловий стиль. Принцип роботи програми«ХудлоМетр»: автором програми складені чотири корпуси текстів, які відповідають цим стилям, обсяг кожного тексту перевищує 2 мільйони слів. Корпус розмовної мови склали записи програм спілкування через інтернет, ICQ і IRC, накопичені протягом 1995-1999 років. Корпус художньої літератури склали тексти російських класиків з веб-сайтів Інституту російської мови, сучасних авторів з бібліотеки Максима Мошкова, а також тексти авторів, що публікуються в Інтернеті, взяті з електронних журналів. Загальне число авторів перевищує 50. З усіх текстів видалені діалоги, тож залишена частина тексту представляє собою наратив, тобто оповідь. Газетний корпус склали статті з видань "Комерсант", "Сегодня", з сайтів "ИТАР-ТАРС", "Русского журнала", Polit.ru, "Интелектуального капитала". Загальна кількість статей становить 3000. Науково-діловий корпус складається зі статей, опублікованих на сайті РФФД, в журналі "Химия растительного сырья", в журналі "Военный парад", а також зі звітів Центробанку [62]. По горизонтальній вісі відкладається довжина слів у буквах, а по вертикальній – частка тексту, яку складають всі слова з такою довжиною (у


45

відсотках). Як випливає з графіка, у наукових та ділових статтях частка "довгих" слів максимальна, у розмовній мові – мінімальна. Вперше спектри довжин

слів

використовувалися

американським

фізиком

Томасом

Менденхоллом, який намагався перевірити гіпотезу про те, що справжнім автором творів Шекспіра був Френсіс Бекон. Подальші дослідження показали, що спектри довжин слів нечутливі до особливостей стилю індивідуальних авторів. Прийнята тут класифікація стилів близька до класифікації стилів у частотному словнику під редакцією Л.М. Засоріної («Частотний словник», 1977), де виділялися наукові та публіцистичні статті, газетні статті, художня проза, драматичні твори. На нашу думку наукові статті повинні розглядатися окремо від публіцистичних. Публіцистика в нашій класифікації займає місце між

новинними

газетними

статтями

та

художньою

літературою.

Мал. 1. Алгоритм класифікації функціонального стилю тексту програми «ХудлоМетр» На графіку (мал.1) показані розподілу (спектри) довжин слів в чотирьох вищеописаних корпусах, зправа наліво:


46

1.

Наукові та ділові статті (чорна лінія);

2.

Інформаційно-новинні газетні статті (синя лінія);

3.

Наратив, оповідна художня проза (червона лінія);

4.

Розмовна мова, логи IRC / ICQ (Жовта лінія).

Алгоритм використовує чотири емпіричні навчальні криві. Розподіли довжин в окремих текстах "близькі" до цих навчальних кривих, як правило, розташовуючись "між" ними. Ми припускаємо, що ці розподіли можна отримати шляхом інтерполяції чотирьох базових кривих. Через відповідні функціональним стилям чотири значення середньої довжини слова та чотири значення ймовірності проводиться поліном третього ступеня. В якості незалежної змінної виступає безперервний параметр, який зручно задавати так, щоб в інтерполяційних вузлах поліномів він збігався із середньою довжиною слова у навчальних текстах. Обчислюючи значення поліномів для будь-якої нової заданої "середньої довжини слова", ми розраховуємо розподіл ймовірностей. (Після інтерполяції цей розподіл слід унормувати). Варіюючи потім незалежну змінну, єдину для всіх довжин слів, можна знайти значення, що мінімізує відхилення спостережених спектрів від синтетичних, і класифікувати нові тексти, відносячи їх до стилю, відповідного найближчого інтерполяційного вузлу. При цьому результуюча мінлива

зазвичай

досить

близька

до

середньої

довжині

слова

в

досліджуваних текстах. У нашій реалізації алгоритму використовується метод Ньютона мінімізації функціоналу помилки [62]. У зв’язку з невеликим обсягом тексту статей, нами було використано методику підрахунку середньої довжини слів та її дисперсії. Цей показник дає можливість не тільки визначити функціональний стиль тексту для малих об’ємів, а й ранжувати тексти відносно один одного на основі отриманих коефіцієнтів. Результати аналізу представлені у третьому Розділі . Наступним кроком була оцінка статей на вміст фонетичних символів, певний набір яких може впливати на підсвідомість людини.


47

2.2.2. Визначення фоносемантичного наповнення текстів В основі оцінки емоційного впливу фонетики слова і тексту російською мовою на підсвідомість людини лежать результати докторської дисертації А. П. Журавльова [20]. Про ідентичні впливи фонетики та тексту українською мовою свідчать результати дослідження В. В. Левицького, які викладені в його книзі «Семантика та фонетика» [16]. Всім відомі звуконаслідувальні слова в мові. Їх форма мотивована значенням. Це, наприклад, такі слова як: зозуля, хрюкати, деренчати та інше. Вони нечисленні і не грають в мові серйозної ролі. При більш уважному розгляді виявляється, що коло таких слів набагато ширше, ніж прийнято вважати. Майже будь-яке слово, яке називає звук, так чи інакше пов'язане з цим звуком своєю звуковою формою: свист, шелест, шарудіння, шепіт, тиша, рик, рев, гул, дзюрчання, тріск, писк і т.д. Все ж таки, незважаючи на те, що таких і похідних від них слів у мові дуже багато, і роль їх значніше, ніж зазвичай вважають, сам по собі факт фонетичної умотивованості був би не особливо цікавий, якщо би стосувався тільки слів, які називають звук і наслідують його. Абсолютно особливий інтерес представляє відповідність між значенням слова і його звуковою формою, що спирається на здатність звуку викликати незвукові подання. Ця здатність пояснюється початковою роллю в житті людини (і навіть тварини) предметів і явищ, пов'язаних з різними звуками. Наприклад, гуркіт грому, гуркіт виверження вулкану, завивання бурі, шепіння змій, гарчання і рев хижих, небезпечних тварин безсумнівно створювали негативну оцінку низьких, гуркітливих або шиплячих звуків; навпаки, високі, чисті, мелодійні звуки супроводжували безпечні явища – спів птахів, дзюрчання струмка – і тому набували позитивної оцінки. Потім ті, що закріпилися в свідомості або підсвідомості людини оцінки, могли бути перенесені на будь-які інші звуки. Це доводить хоча б існування музики, змістом якої є цілковита значимість звукової форми, тобто символічне значення звуків. Крім того психологам відомі


48

синестетичні ефекти – прихований зв'язок звукового образу з незвуковим. Насправді такий зв'язок не обмежується звуковими стимулами. Давно помічено, що вплив подразника одного типу часто призводить до виникнення відчуття, характерного для подразників іншого типу [45]. Існує дві точки зору на причини виникнення символіки звуків мови. Перша отримала назву гіпотези первинного звукосимволізму і полягає в тому, що символіку звуків вважають початковою, первинною по відношенню до умовного значенням, вважаючи, що вона виникла під впливом звуків природи. Останнім часом запропоновано інше рішення, яке може бути назване гіпотезою вторинного звукосимволізму. Відповідно до цієї точки зору символіка звуку є відтінком, який кидає умовне значення слова на свою звукову форму. Якщо випадково виявляється, що деякий звук зустрічається в декількох частотних словах з подібною семантикою, то ця семантика в сильно узагальненому вигляді проектується на цей звук, і тепер уже звук, навіть окремо взятий, викликає підсвідомі асоціації, пов'язані з семантикою слів. Як і буває зазвичай, істина лежить десь посередині. Як охарактеризувати фонетичне значення? Очевидно, що цього не можна зробити шляхом зіставлення звуків мови того, на що вони вказують. Єдиний можливий шлях опису звукової символіки – перерахування оціночних ознак. Саме так чинили всі дослідники звукосімволізма з давніх часів.

Для

оцінки

фоносемантичного

впливу

в

українській

мові

використовуються 7 шкал, представлених антонімічної прикметниками: великий - маленький, приємний - неприємний, швидкий - повільний, холодний - теплий, сильний - слабкий, темний - світлий, твердий - м'який. Всім звукам мови за цими шкалами співставлені оцінки. Спеціальні формули дозволяють на основі цих оцінок співставити оцінки окремих слів і цілих текстів. Ці оцінки не усвідомлюються людьми, але особливим чином проведені експерименти свідчать, що вплив на підсвідомість має місце, і що воно досить сильне. "Якщо звук виявився більшим, то це означає тільки, що він викликає в підсвідомості людини деяке враження, синестетично або


49

асоціативно подібне з враженням

від сприйняття чогось великого,

об'ємного... Іншими словами, ця ознака вказує лише на те, що враження від даного звуку викликає реакцію в тій області підсвідомості, яка реагує і на інші стимули". Припустимо, дані назви двох озер – Евелоуп і Зіппег. Опитування випробовуваних показують, що більшість на питання про можливу форму цих озер відповідають, що, на їхню думку озеро Евелоуп має округлу форму, а озеро Зіппег - кутасту, з порізаними берегами. Даний приклад ясно показує, що є впливом фонетики слова на підсвідомість [45]. Було оцінено велику кількість спеціальних текстів – молитов, проповідей,

заклинань,

змов,

мантр,

гіпнотичних

формул,

формул

аутогенного тренування, текстів Ситіна, Кашпіровського та інше. Це дозволило виявити стійкі характеристики таких текстів. Цілеспрямоване використання

цих

характеристик

дозволяє

складати

нові

тексти

з

аналогічним впливом. Для

визначення

фоносемантичного

наповнення

текстів

ми

використовували програму «ВААЛ», яка дає змогу на основі аналізу фонем, визначити які асоціації викликає тема данного тексту [http://www.vaal.ru/]. Для визначення теми тексту, тобто набору речень, синтаксично не пов’язаних між собою, але тих що виражають основну думку тексту, було використано програму TextAnalisys [www.analyst.ru]. Ця програма на основі виставлення балів словам? які найчастіше зустрічаються у тексті (за виключенням основних дієслів, сполучників, та ін.), складає тему, яка містить ключові слова, тобто слова, що отримали найбільшу кількість балів. Процедура виявлення теми дає змогу позбавитися від малозначущої складової тексту, логічних відступів та розповсюджених неінформативних штампів. Програма ВААЛ аналізую текст по кільком бінарним критеріям, які представлені парами омонімів російської та української мови. Кожен текст в результаті аналізу отримує певне числове значення для кожної пари, що виражає його емоційно-семантичну спорідненість з тим, чи іншим омонімом.


50

Нами було зараховано лише ті числові показники, які відрізнялись від середнього значення більше ніж на половину, тобто мали яскраво виражене емоційне забарвлення. 2.2.3. Оціночний аналіз суджень Нами було проведено аналіз 19 статей преси методом оціночного аналізу суджень. Для цього, програмою TextAnalis нами було сформовано реферати статей, які містили найбільш значущі фрази із публікацій та містили згадки про ГМО. Таким чином ми отримали від 10 до 20 речень, не пов’язаних між собою, що містили такі слова як «ГМО», «ГМ-культури», «ГМ-рослини», «трансгени», генетично модифіковані організми (продукти). Після цього нами було замінено ці слова на слова з нейтральним емоційним змістом. Нами було вибрано словосполучення «цейлонський чай», так як воно підходило за критерієм нейтральності емоційного навантаження, а також семантично підходило для заміни потрібних нам слів. В результаті цих процедур ми отримали набір з 300 речень які були взяті з 19 статей, та за допомогою он-лайн сервісу для створення он-лайнових анкет «Monkey» [http://www.surveymonkey.com] було створено групу анкет, які містили кожна набір з речень з заміненими словами, що були взяті з однієї статті (Анкета оціночного аналізу суджень, Додаток 2). Респондентам було запропоновано висловити своє ставлення до «цейлонського чаю» після прочитання набору речень. Вони оцінювали речення у вигляді відповіді по 9-ти бальній шкалі від 1 - «позитивне» до 9 «негативне», де 5 було нейтральним ставленням. Анкети розповсюджувались за електронною поштою. Нами

було

випадково

обрано

50

респондентів,

які не

були

журналістами, не були пов’язані із темою ГМО, теоретично не бачили обраних нами статей раніше (або ймовірність впізнання ними речень, вирваних з контексту і зі зміненими словами, була мала).


51

Арбітри висловлювали своє ставлення до слова-замісника, і таким чином оцінювали емоційний вплив контексту речень, в незалежності до використаних в ньому слів, пов’язаних з генетично модифікованими організмами (Таблиця 5. Оцінки арбітрів, Додаток 1). 2.2.4. Детальний аналіз статей Для більш детального аналізу кожної статті нами було складено кодувальну таблицю (Таблиця 6, Додаток 1), яка містила такі поняття: 1. Назва статті (видання) 2. Тема статті 3. Короткий зміст публікації 4. Інформаційний привід 5. Експертні джерела 6. Експерти 7. Оцінна лексика 8. Присутність протилежних точок зору 9. Міфи 10. Примітки 2.2.5. Оціночна лексика У лінгвістичної літературі велика увага приділяється емоційній стороні мови. Проблеми експресивно-зображальної літературної мови, експресивностилістичною диференціації діалектної мови є реальностями суспільства і займають

своє

місце

в

сучасній

лексикології

і

семасіологія.

Емоційно-оцінна лексика найбільш стійка і найбільш значна за складом і кількістю в діалектному мовленні в порівнянні з нейтральною, як відзначають багато лексикологів. У діалектному мовленні найбільшою мірою зосереджено все різноманіття емоційного виразу.


52

Дослідники емоційної лексики докладно розглядають і виділяють різні способи вираження емоційного ставлення, в тому числі: переносне вживання слова, специфічну інтонацію, суфікси суб'єктивної оцінки; вільний вибір слова дозволяє більш емоційно висловитися. Велика увага приділяється контексту, в якому виявляється емоційно-оцінний характер слова [15]. Звичайний шлях розвитку оціночної лексики можна зобразити у вигляді наступної невеликої схеми: контекстне вживання - модальнооціночне забарвлення - негативнооціночне або позитивнооціночне забарвлення. Емоційно-експресивна

образність

і

образність

тексту

заснована

на

лексичному дисонансі – з устрічі різностильових лексем. Найбільш виразними з них є терміни та розмовні слова, з тропів - епітети, метафори, уособлення [19]. У текстах періодичної преси присутня велика кількість різних лексичних засобів, що дозволяють наділяти журналістські матеріали емоційно-експресивною виразністю. Газетну лексику прийнято підрозділяти на наступні види: 1. суспільно-політична лексика; 2.

газетна

оцінна

(позитивнооціночна,

негативнооціночна,

модальнооціночна) лексика; 3. газетна неоціночна лексика (пов'язана з позначенням місця і часу описуваних подій; стройова). Газетна оцінна лексика є важливим і великим розрядом газетного словника. Ця лексика різноманітна і здатна досить сильно впливати на читача. У газеті вона задовольняє гостру потребу публіцистичного мовлення у виразі соціальної оцінки предметів, явищ і понять суспільного життя. Критерієм віднесення слова до соціальнооціночної лексики може служити його здатність висловлювати оцінку і поза контекстом. Крім властивих слову постійних («словникових») значень, воно може так само реалізувати так звані ситуативні, або контекстуальні, значення. Регулярне вживання слова в тих чи


53

інших контекстуальних значеннях може призвести до формування нового значення або відтінку. Позитивнооціночні слова розрізняються за ступенем, інтенсивністю вираження експресії. Велику групу позитивнооціночних слів складають слова, що мають суто книжкове забарвлення і позначаються у словниках як книжкові, поетичні чи риторичні. Ця група постійно поповнюється за рахунок слів подібного стилістичного забарвлення. Сюди ж можна віднести книжкові оціночні прикметники, а також групу дієприкметників з префіксом «не». Крім того, до оціночної лексики відносяться слова, близькі до термінів спорідненості (у переносному значенні) та спеціалізації множини іменників. Негативнооціночні слова являють собою однорідну в стилістичному відношенні

групу

інтенсивності

оціночної

вираження

лексики;

негативного

розрізняються ставлення

(від

за

ступенем

слабкої

до

максимальної). Найбільш велика група негативнооціночних слів – це лексика, пов'язана зі способом життя тварин (найчастіше хижаків), їх боротьбою за існування, та з мисливським і рибальським промислом. Введення цих слів у текст носить символічний характер [25]. У негативнооціночній лексиці виділяється великий підрозділ слів, які наділені іронічним забарвленням. Такі слова відіграють важливу роль у групі оціночних засобів. Вони виступають у вигляді своєрідних іронічних визначень, що позначають поняття, предмети, явища. Іронічне забарвлення розвивається у слів, що позначають високий ступінь ознаки, а також у слів, що мають стилістичне забарвлення книжковості. До іронічної лексики відносяться історизми, висхідні в своєму значенні до понять і явищ європейського середньовіччя (найбільш впливовий у кількісному відношенні підрозділ). Іронічне забарвлення є найсильнішим засобом вираження авторського «я» [21].


54

2.3. Глибинне інтерв’ю Другим етапом нашого дослідження є глибинне напівструктуроване інтерв'ю. Інтерв'ю – це розмова між двома або більше людьми (інтерв'юером і тим, кого інтервіюють), в якій інтерв'юером задаються питання, щоб отримати інформацію від співрозмовника. Здатність інтерв’ю подорожувати глибоко і широко в суб'єктивній реальності зробила його видатним методом у сфері комунікацій та інших соціальних наук. Той чи інший вид інтерв'ю використовується майже у всіх якісних дослідженнях [2]. Як різновид якісного методу інтерв`ю дозволяє отримати інформацію про: досвід людини, знання і точки зору особи, причини поведінки, глибинну мотивацію/демотивацію, оціночні судження і ключові слова, сприйняття окремих процесів і об`єктів. Мета методу – опис життєвої позиції людини шляхом інтрепретації змістів певних феноменів, які переживає респондент. В процесі інтерв`ю визначаються ключові моменти сприйняття і оцінки, які часто лягають в основу для розробки подальшого кількісного інстументу. Результатом дослідницього процесу є якісний текст, що прояснює окремі харакеристики внутрішньої реальності в різних площинах [2]. Глибинне інтерв’ю являє собою невимушену бесіду двох людей, під час якої один із учасників – інтерв’юер – пам’ятає, що у даній ситуації він виступає як професійний дослідник, який імітує роль рівноправного співрозмовника [17]. Глибинне інтерв'ю відрізняє те, що відповіді на питання, дають інформацію та привід для розвитку розмови. Знання накопичуються за безліччю поворотів бесіди [2]. Глибинне інтеpв`ю частіше відбувається в неформальній формі, при цьому на відповіді респондентів не впливають сторонні люди. Глибинні

інтерв'ю

бувають

наративні

(усна

історія,

діалогове

інтерв’ю), вільна бесіда, напівструктуровані (біографічні, лейтмотивні, фокусовані).


55

Наративні інтерв'ю (від narrative – розповідь, оповідання) є вільною розповіддю про своє життя оповідачем без ніякого втручання інтерв'юера. Останній може реагувати на розповідь для стимулювання та підтримання розмови. Вважається, що під час вільної розповіді із пам'яті респондента асоціативно виринають перш за все ті епізоди та моменти, що мають для нього найбільшу суб'єктивну цінність. Це дозволяє виявити найбільш важливі "смислоутворюючі" фрагменти, які конструюють його розповідь. У ході інтерв'ю людина ніби заново обдумує своє життя, своє "я", відділяючи його від спільного "ми" Вільна бесіда відрізняється спввідношенням дослідника і респондента. У наративному інтерв'ю дослідник уважно вислуховує співбесідника із мінімумом власних коментарів. У вільній же бесіді і дослідник, і учасник займають однаково активні позиції. Вони у формі рівноправного діалогу обговорюють досліджувану тему. Відмінна думка дослідника іноді допомагає респонденту уточнити свою позицію [17]. Напівструктуроване інтерв’ю на відміну від структурованого є більш гнучким. Хоча інтерв'юер як правило, має рамки теми у вигляді каркасу основних питань, однак цей вид інтерв’ю враховує нові питання, які виникають в ході розмови. Каркасні питання мають бути ретельно підготовлені (особливо для інтерв’ю в науково-дослідних проектах) [2]. Однак важливим є, щоб хід бесіди залишався вільним, а питання, які цікавлять інтерв'юера, були задані у руслі розмовного характеру бесіди, не порушуючи її ритм, а органічно вписуючись у бесіду як уточнення. Якщо це не вдається зробити, краще не переривати співбесідника, а поставити ці питання у кінці бесіди, повернувшись до тієї теми. Напівструктуровані інтерв'ю поділяються на біографічні, лейтмотивні та фокусовані. Останнє передбачає максимальне розкриття обговорюваної теми. Виходячи із цього, додаткові питання інтерв'юера напрвлені на поглиблення теми і передбачають все більшу конкретизацію суб'єктивних уявлень респондента про предмет дослідження [17].


56

Глибинні інтерв’ю тривають від 20 хвилин до 3-4 годин в залежності від задач дослідження та особливостей респондента. В глибинному інтерв`ю можливий аудіо-відео запис, який обробляється в формі транскрипту. На основі транскрипту робиться аналіз відповідей. Відео запис потрібний, коли до уваги беруть невербальні прояви респондента. Однією із головних переваг глибинного інтерв'ю є багатство деталей [5]. Глибинне інтерв'ю може бути єдиним методом для дейких видів дослідження. Недоліком цього методу є нестандартизованість. У ході бесіди можуть виникати питання, які будуть поставлені лише одному респонденту. оскільки глибинні інтерв'ю передбачають безпосереднє спілкування із респондентом, під час його проведення і подальшого аналізу можливий особистий вплив респондента на інтерв'юера. останній таким чином буде аналізувати отримані дані через призму власного ставлення до людини. Необхідно також пам’ятати, що люди, яких ми опитуємо, можуть мати якісь упередження і припукатися помилок в своєму життєвому досвіді. Люди забувають деталі, ігнорують певні моменти та брешуть про щось інше. Вони можуть перебільшувати свою роль в подіях, мінімізувати її або розповідати про неї з огляду інших людей [2]. Іще один недолік цього методу може проявитися при інтерпретації отриманих даних. Р. Віммер зауважує, що різні дослідники, отримавши результати одного і того ж інтерв'ю, можуть інтерпретувати його по-різному [5]. 2.3.1. Вибірка об’єктів інтерв’ювання Дослідник визначає цілі доялідження і знаходить людей, які можуть сприяти цим цілям. Він викликає їх на розмову про свій досвід та ідеї [2]. Основним при виборі респондентів є питанням, хто в умовах обмеженої кількості глибинних інтерв'ю може стати найкращим експертом з даної теми і які способи контактування із ними [5, 6].


57

Оскільки другою частиною нашого дослідницького питання було виявити можливі причини формування в медіа певного образу ГМО, то у якості респондетів для інтерв’ю ми обрали журналістів, які пишуть на цю тему, а саме авторів статей, відібраних нами для контент-аналізу з обраних ЗМІ. Для даного дослідження ми обмежилися вибором 7 журналістів, які були доступні та погодилися на інтерв’ю: - Аліна Бажал, журналіст газети «Дзеркало тижня», яка спеціалізується на темах науки, людини, культура, освіта. За освітою історик-археолог. Автор статей: «Обереги від упереджень?», «Усі побігли, і я побіг». - Олександр Рожен, оглядач тижневика «Дзеркало тижня», пише на теми інтелектуальних досягненнь людства у житті українського суспільства. За освітою радіофізик, режисер, сценаріст, член Національної спілки кінематографістів України з 1975 року, у 1959-1963 роках – науковий співробітник НАНУ. Автор статті «Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові». - Олена Горбенко, автор статті «Технологія «Термінатор» для «Українського тижня», кандидат біологічних наук, співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ. - Сергій Гузь, колишій журналіст журналу «Український тиждень», спеціалізується на екологійчній тематиці, є засновником та членом екологічної громадської організації «Голос Природи». Автор статей: ««Чорна дірка» для трансгенів», «Профанація». - Анастасія Рингис, журналіст журналу «Фокус», спеціалізується на тематиці людина, суспільство. Закінчила журналістський факультет в СанктПетербурському університеті. Автор статті «ГМО: еда для чтения». - Дмитро Гуцало, редактор рубрки «Здоровья» в газеті «Сегодня», за освітою лікар, в журналістиці вже 7 років. Автор статті «С ГМО снимают маску». - Олександр Панченко, журналіст відділу «Новости» газети «Сегодня», спеціалізується на економічних новинах. За освітою інженер. Автор зокрема


58

досліджуваної нами публікації «Власти забыли о маркировке ГМО», а також більшості новинних коротких повідомлень з приводу ГМО. У персональних напівструктурованих інтерв'ю список питань зазвичай сталий. До списку запитань (опитника) увійшли: 1.

На яких темах ви спеціалізуєтесь і скільки вже років?

2.

Чому саме ви пишете на тематику ГМО? І як часто ви пишете на

ГМО тематику? 3.

Які зазвичай приводи для цього спонукають?

4.

З чого ви починаєте роботу над статтею?

5.

Які джерела інформації ви використовуєте?

6.

Що було для вас найскладнішим, коли ви розбирали тему ГМО?

7.

Як ви в цьому розібралися?

8.

До кого ви звертаєтесь за коментарями? Чому саме до цих

людей? 9.

Чи перевіряли ви дані та дослідження, на які зсилалися експерти?

10.

Яка ваша особиста думка з приводу ГМО?

11.

З якими міфами про ГМО вам доводилось зтикатися під час

підготовки статті? 12.

Як ви розвіювали ці міфи?

13.

Який, на вашу думку, характер несуть ваші статті: негатичний,

позитивний, нейтральний? 14.

Хто редагував ваші статті? Які вас просили частини статті

переробити і через що саме? 15.

Який, на вашу думку, наразі настрій українців з приводу ГМО?

16.

На вашу думку, ГМО – це наукова проблема чи соціальна?

17.

Як може вплинути інформація про ГМО зі ЗМІ на свідомість

споживачів? 18.

Яку мету ви переслідували, пишучи про ГМО?

19.

Кому, на вашу думку, може бути вигідна агітація «за» чи агітація

«проти» ГМО?


59

Глибинне напівтсруктуроване інтерв'ю також дозволяє формулювати питання на основі відповідей респондента. Розшифровки інтерв’ю наведені в електронному вигляді в кінці диплому

(Електронний

додаток).

представлені у третьому розділі.

Результати

проведених

інтерв'ю


60

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ

3.1.

Результати контент-аналізу

3.1.1. Новини газети «Сегодня» З 27 грудня 2007 року до 24 березня 2010 року в газеті «Сегодня» вийшло 27 которких публікацій новинного жанру або коротких повідомлень, які прямо чи побічно згадувалося ГМО. Одна з публікацій була поема «Быть должно без ГМО». Найбільша кількість публікацій була протягом 2009 року (20 заміток), пік припав на грудень 2009 року (5 заміток) (Мал. 1, 2, Додаток 3). В грудні, листопаді та вересні 2009 року газета «Сегодня» так чи інакше згадувала ГМО майже щотижня. Протягом 2010 року було по одній публікації за січень та лютий, і щотижня публікації протягом березня 2010 року. Отже можна казати про наростаючу частоту згадок газетою про ГМО, часту подачу матеріалу на цю тему. А отже звернення уваги суспільства на тему ГМО. 2007 рік. 1 публікація – підсумки 2007 року, в яких окрім іншого було зазначено підзаголовок «Так и едим мутантов». Слово «мутанти» в більшості людей викликає негативні асоціації. Як і у самих журналістів, які ци новини писали (див. результати інтрев’ю, Розділ 3). 2008. 1 замітка про тестування вареної ковбаси на наявність різних речовин, в тому числі і ГМО. Оцінна лексика: «Что действительно порадовало, так это то, что проверка на ГМО четко показала: во всех 7 образцах колбасы нет этих организмов», «Что радует: нет ГМО». 2009. З 20 публікацій, що вийшли за 2009 рік, лише 3 мали нейтральний характер. 17 статей містили слово «мутант» або в назві, або в


61

ліді, або в тексті, в деяких статтях це слова згадувалось неодноразово, тому замітки

набували

негативного,

лякливого

характеру.

Автори

використовували неперевірені дані, коментарі, і з кожною публікацією цифри, які мали налякати читача росли: «ГМО содержат около 30% пищевых продуктов в Украине», «ведь сейчас 90% сои и 80% рапса у нас — генетически модифицированные», «продуктов с ГМО более 70%»). Оцінні судження носили виключно негативний характер, застрігаючи покупця від ГМО та лякаючи його наслідками вживання ГМ-продуктів: «Если написать, что в продукте есть ГМО, кто ж его купит?», «Продуктымутанты теперь должны стоять на отдельных полках и стоить гораздо дешевле натуральных», «такой процент (0,9%) может быть «неумышленным загрязнением»

и

безопасен

для

человека»,

«Экологи

намерены

с

сегодняшнего дня проводить рейды, но печально, что оштрафовать никого не смогут», «маркировка, которая должна была бы предупреждать покупателей о наличии в продукции генетически модифицированных организмов», «В магазинах появляется все больше товаров, на которых их производители с гордостью пишут «Без ГМО», «увы, мы не можем запретить продажу этих товаров», «в продукте есть ГМО, осторожно!», «Депутатам лучше бы уже заняться законом, который вообще запрещает ГМО», «От лаборатории ГМО «прячут» продукты», «Мы спросили: боитесь ли вы ГМО?». Поема «Быть должно без ГМО» відрізнилася яскравим набором негативних

оціночних

суджень:

«Генетика,

как

все-таки,

наука

досталась нам в наследство от врагов», «в нашей жизни (в меру бестолковой) и так хватало много ГээМО», «уже тлетворный, чужеродный ген», «одно сплошное ГээМО». Новинні повідомлення містили всі можливі міфи про ГМО, які тільки зустрічаються:

«ген

камбалы

внедрили

в

помидоры

и стали тем морозы нипочем», «Такими продуктами можно отравиться, заработать аллергию и сильно поправиться, а если есть их регулярно, то ослабнет иммунитет», «не могу допустить, чтобы мой ребенок заболел и не


62

покупаю продукты с вредными организмами», «Почти во всех продуктах есть ГМО, даже если об этом не пишут», «Что касается импортной продукции, то в Европе она вся маркируется на содержание ГМО», «в помидорах сидят акулы, а пчелы теряют рассудок», «Ученые провели опыты на

крысах.

После

употребления

таких продуктов они становились

агрессивные, самки поедали свое потомство», «Пчелы внезапно покидают место своего обитания, а матка остается на месте. В США уже 90% ульев пустые, а в этой стране, как вы знаете, широкое употребление ГМО», «В странах Европы за последний год уровень разрешенного содержания ГМО в продуктах был снижен с 0,9% до 0,5%», «по нашей информации, организм становится стойким к антибиотикам, т.е. при лечении они не помогают», «Украинцы,

особенно

малообеспеченные,

едят

генетически

модифицированные продукты— ведь они дешевле чистых», «позиции транснациональных корпораций, заполонивших наш рынок продукцией с ГМО, в Украине сильны», «Разрешается маркировать лишь продукты, не содержащие «мутантов», а содержащие запрещено», «ни один производитель не указал, что ГМО есть, хотя на самом деле он там содержится», «Однако российские эксперты, признавая, что точных исследований о влиянии мутантов

на

организм

человека,

нет,

утверждают,

что

животные

отказываются есть такую пищу, а если едят, то испытывают проблемы с деторождаемостью», «свекла, подсолнечник могут быть с ГМО, а значит, и вся продукция из них будет в «черном списке», «Легким движением рук пшенице добавляются гены скорпиона, шпинату — крысы», «С другой — покупатели осторожно интересуются, а не вырастут ли у нас жабры после "современного"

салатика»,

«Продукты

становятся

"невкусными"

для

вредителей. Но одновременно они токсичны и для насекомых, которые опыляют и их, и другие растения» та інші. Більш детальний розгляд міфів представлений в підрозділі «Розповсюджені міфи», Розділ 3. 2010. З 5 заміток лише 1 мала нейтральний характер. Інші закінчувалися негативним підсумком або від Тетяни Тимочко з Екологічної


63

ліги або від «Укрметрстандарту». Була застосована така оцінна лексика: «даст лазейку для продуктов с ГМО», «Что радует, «мутантов» обнаружили всего в 2% продуктов». Зустрілися два міфи про ГМО: «Другой еды, которая также может быть генетически модифицированной (например, гречка, просо, арбузы), в списке почему-то нет», «Продуктов без ГМО практически нет. Например, мясо кур, которых кормили соей с ГМО, нельзя считать чистым. Но его вполне могут внести в список продуктов, где нет ГМО». Ілюстрації Докторська ковбача, але під нею напис «В вареной колбасе нашли ГМО». Жахлива картинка «Долой ГМО!!!» зустрічалася двічі, рука викидає людину зі злив обличчям в окровавленому халаті, з його обличчя спадає маска з добрим обличчям. Ілюстрація продавця арбузів (зустрічалася двічі), який каже приголомшеному покупцю: «Какой арбуз?! Это крыжовник, просто у него гены хорошие!..», картинка явно вводить в оману та продукує міф «чим більший продукт, тим більше в ньому генів». Експерти При висвітленні новин, які так чи інакше стосувалися теми ГМО «Сегодня» не зверталася за коментарями до науковців, які працюють з цієї темою. Майже в кожній статті з’являлися коментарі Тетяни Тимочко, віцепрезидента Всеукраїнської екологічної ліги, яка є противником ГМО. Також у якості експертів були представники «Укрметртестстандарту»

Руслан

Голубец та Олена Дуліна, міністр економіки Богдан Данілішин, представник «Союза потребителей Украины» Максим Папуша та терапевт міської лікарні №3 Григорій Петюх. Експерти були настроєні проти ГМО, не було надано протилежних точок зору, окрім мимохідь згадуваних аргументів, що шкідливість ГМО не доведено, але…


64

3.1.2. Стилі обраних статей Нам вдалося виділити три кластери статей за функціональним стилем. До першого кластеру відносяться статті, що мають коефіцієнт, максимально наближений до коефіцієнта художньої літератури, відповідно ці статті написані з використанням художніх образів та троп літературної мови. До цієї групи входять статті: Сон розуму породжує чудовиськ (ДТ), Гора законів на три букви (ДТ), Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові (ДТ), Власти забыли о маркировке ГМО (Сегодня). До другого кластеру входять тексти класичного газетного жанру, в яких використовується мовлення націлене на середньостатистичного читача, якого в першу чергу цікавить інформаційна складова тексту. Це статті: Продуктів «без ГМО» в Україні більше не буде? (День), Обереги від упереджень? (ДТ), «Усі побігли, і я побіг» (ДТ), В каких продуктах есть "мутанты" (Сегодня), С ГМО снимают маску (Сегодня), США просят Кабмин и дальше скрывать от украинцев информацию о транс генах (Сегодня), «Чорна

дірка»

для

трансгенів

(Український

тиждень),

Технологія

"Термінатор" 9(Український тиждень), Профанація (Український тиждень), ГМО: еда для чтения (Фокус). До третього кластеру ми віднесли тексти, насичені науковою термінологією та викладені в офіційно-діловому стилі. Це статті: «Чисто та безпечно» (День), Експансія транс генів (День), Обережно, трансгени! (День), ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія? (ДТ), ГМ-корм уничтожил третье поколение лабораторных хомячков (Фокус). Отже можемо резюмувати, що «Дзеркало тижня» використовувало всі досліджувані стилі у написанні матеріалів про ГМО (3 статті в художньому стилі, 2 – в газетному, 1 – в науковому); газета «Сегодня» не використовувала наукового стилю (1 стаття – художній, 3 – газетний); «Фокус» навпаки не використовував художнього стилю подання інформації


65

про ГМО (1 стаття – газетний, 1 – науковий), так само як і газета «День (1 стаття – газетний, 3 статті – науковий); «Український тиждень» обмежився лише газетним стилем матеріалів (3 статті). Цей поділ можна назвати умовним, так як він не включає багатьох інших характеристик тексту. Але так як і сам поділ на функціональні стилі текстів є умовним, і не має чітких меж та критеріїв, ми вважаємо, що обраний нами критерій, а також підібрана методика завдяки своїй автоматичності та обєктивності можуть бути цілком достовірними для досягнення поставленої задачі. Слід відмітити, що серед проаналізованих статей наявні представники усіх трьох очікуваних класів – художнього, газетного та формально-ділового. Це говорить про те, що в українських медіа існує всебічне висвітлення проблеми ГМО в плані подачі матеріалу. Це дає змогу охопити більшу аудиторію читачів та ефективніше донести до них думку автора. 3.1.3. Фоносемантичні значення Використовуючи комп’ютерну програму для аналізу фоносемантичних асоціацій ВААЛ, нами було досліджено 19 статей з різних видань. Автоматично згенеровані теми статей в програмі TextAnalisys оброблялись програмою ВААЛ на наявність в них емоційних асоціацій на основі фонетичних даних, та виражались в приналежності до того чи іншого омоніму з пари. Найбільш значущі характеристики аналізу приведені в таблиці 3 (див. Додатки). Дані говорять про наяність достатньо широкого спектру асоціацій, що викликає фонетичний зміст статтей у читача. Для подальшого виділення асоціацій, що найчастіше зустрічаються, ми провели підрахунок частоти асоціацій, та сформували з них рейтинг (Таблиця 3а, Додатки). Отримані данні говорять нам про те, як на підсвідомому рівні читач сприймає матеріал статті, а також які саме емоції вкладав автор в статтю.


66

Серед усіх 12 пар омонімів були відібрані ті, що найчастіше зустрічаються, та мають найбільший коефіцієнт значущості (більше половини). В результаті ми отримали 7 понять: злий, швидкий, шорсткий, рухливий, мужній, маленький, кутастий; які асоціативно викликають відповідні відчуття після прочитання данних статей. Таким чином, майже кожна стаття викликає почуття чогось злого, кожна друга – чогось шорсткого та швидкого, кожна четверта – чогось рухливого, мужнього, маленького та кутоватого. Спираючись на омонімічний ряд, використаний в програмі, ми можемо сказати, що статті в цілому не викликають відчуття чогось гладкого, округлого, доброго, жіночного, ніжного. Дані результати говорять про те, що автори, при написанні статей підсвідомо керувалися негативними емоціями, та викладали своє сприйняття об’єкту, яке було пов’язане з чимось мужнім, швидким, активним. Шляхом підсвідомого підбору відповідних фонем при написанні статей вони викладали власну думку, яка виражалась в непомітному, фоновому мессенджі статті, та відповідним чином впливала на підсвідоме ставлення читача до об’єкту статті після її прочитання. Було проведено цілісний аналіз статей з певних видань, та пошук відмінностей, що характеризували б видання. Це дало б змогу говорити про відповідне ставлення видання до об’єкту, а не лише авторів статей. Даний аналіз не дав достовірного результату, що свідчить про те, що на основі фоносемантичного аналізу ми не можемо виділити

цілісне ставлення

видання до проблеми ГМО, а лише ставлення окремих авторів (Таблиця 4, Додаток 1). 3.1.4. Оціночний аналіз суджень Результати оцінювання суджень в статті, які стосуються ГМО, представлені в Талиці 5, Додаток 1.


67

Аналіз оцінки суджень показує, що статті відрізняються за своєю емоційною напрямленістю. Так статті «Чисто та безпечно», «Експансія трансгенів», «Продуктів «без ГМО» в Україні більше не буде?», «Обереги від упереджень?», «Обережно, трансгени!», «ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія?», «В каких продуктах есть "мутанты"»,

«С ГМО снимают маску»,

«США просят

Кабмин и дальше скрывать от украинцев информацию о трансгенах», «Чорна дірка» для трансгенів», «Профанація», «ГМ-корм уничтожил третье поколение лабораторных хомячков», «Власти забыли о маркировке ГМО» отримали в більшості арбітрів оцінки від 1 до 3, що свідчить про їх більш негативне емоційне забарвлення, на думку арбітрів, в незалежності від об’єкту, що в них розглядається. Статті «ГМО: еда для чтения», «Сон розуму породжує чудовиськ», «Усі побігли, і я побіг», «Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові» отримали в більшості арбітрів оцінки від 7 до 9, що свідчить про те, що зміст статей несе більш позитивне повідомлення, яке також не залежить від об’єкту розгляду, тобто ГМО, а базується лише на аналізі суджень автора щодо цього об’єкту. Статті «Технологія "Термінатор"», «Гора законів на три букви», отримали більшість оцінок арбітрів в межах від 4 до 6, що може свідчити про те, що ці статті суттєво не змінили нейтральне ставлення арбітрів до нейтрального слова-замісника. Тобто ці статті несли судження автора, що мали нейтральний характер з приводу об’єкту обговорення або були врівноваженими в плані подачі як негативних, так і позитивних аспектів. На основі проведеного аналізу оціночних суджень ми виявили неоднорідність в оцінці суджень різних авторів, деякі судження яких були оцінені, як позитивно, так негативно і нейтрально. Але також нами виявлено те, що більшість статей (13 з 19) несли судження, що були оцінені арбітрами як ті, що справляють негативне враження щодо об’єкту обговорення. Так як ключове слово, що вже несе певну емоційну наповненість в свідомості


68

людей, було замінено на нейтральне слово-замісник, можна зробити висновок, що більшість статей в незалежності від їх об’єктивності, використовують фрази «ГМО», «генетична інженерія», «ГМ-культури», «трансгени», «ГМ-продукти» у негативному контексті, тобто у фразах, що потенційно виражають негатині емоції. 3.1.5. Аналіз експертних джерел та експертів При детальному аналізі статей ми складали окрема таблицю для кожної публікаці із зазначенням в тому числі і експертів, які висловлювалися стосовно ГМО, також аналізувалося, яку саме оцінку (позитивну, негативну або нейтральну) висловлювали експерти. Основними експертами виступали науковці, які працюють в науководослідних

інститутах

та

університетах,

екологи

або

представники

екологічних організацій та представники лабораторій або тест-центрів, які проводять аналізи на вияв ГМО в продуктах харчування. Екологи та представники екологічних організацій були виокремлені нами в окрему категорію, оскільки екологія є найбільш гуманіторизованою сферою знань серед усіх природничих наук. Екологія можна навіть розглядати як науку про людину, тобто віднести її до гуманітарних наук. Тим паче, як стверджує Реймерс в своїй роботі «Надежды на выживание человечества. Концептуальная экология», «для екології людини і соціальної екології є характерним динамічний підхід в найширшому розумінні цього терміну з неминучим відтінком антропоцентризму» [14]. Тож екологія представляє собо науку на зтику біології, соціології та економіки без фундаментальної природничої бази. Також експертами були представники організацій із захисту прав споживачів, однак їхні коментарі не стосувалися ГМО безпосередньо, тому не були взяті нами до уваги.


69

В результаті аналіза статей (Таблиця 6, Додаток 1) нами було підраховано, що загалом експертами в публікаціях виступали 3 еколога та 15 науковців. Тетяна Тимочко, віце-президент Всеукраїнської екологічної ліги, та Олексій Ситник, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії та екології харчових промисловостей Національного університету харчових промисловостей, та експерт Всеукраїнської екологічної ліги, з’являлися в статтях по шість разів кожен. Чотири рази вони виступали експертами в одній і тій самій статті, і ще в чотирьох статтях був представлен або Ситник або Тимочко. Тобто загалом Всеукраїнська екологічна ліга так чи інакше з’являлася в 8 статтях з 19. Загальна кількість експертів проти ГМО була: 3 екологи та 6 науковців. Загальна кількість негативних коментарів на 19 статей становила 23. Лише негативні коментарі були представлені в 5 публікаціях. Експерти з позитивною оцінкою ГМО склали кількість 7 науковців. Загальна кількість позитивних коментарів на 19 статей становила 12. При цьому половина з цих коментарів була зосереджена в 2 статтях, одна з яких містила лише позитивні коментарі (2 експерти, вони ж автори статті, «ГМОфобія чи ГМО-вакханалія?), та ще одна, яка містила 5 позитивних коментарів напротивагу 1 негативному коментареві («Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові»). Ще одна стаття («С ГМО снимают маску») містила лише 1 позитивний коментар напротивагу нейтральним коментарям. Розподіл негативних та позитивних коментарів в інших статтях був таким: 1 позитивний:1 негативний 1 позитивний:2 негативних 1 позитивний:2 негативних 2позитивних:2 негативних 3 статті не мали як таких експертів, 5 статей містили нейтральні коментарі, що однак не робило ці статті нейтрально забарвленими.


70

Як можемо бачити, кількість експертів-науковців, які виступають «за» та «проти» ГМО є майже однаковою (7:6), хоча до експертів-противників ГМО долучаються екологи, баланс зміщується, але не значно (7:9). Однак не зважаючи на майже рівну кількість експертів з обох сторін, кількість негативних коментарів була в два рази більшою за коментарів позитивного характеру. Отже причина негативного висвітлення проблеми не може заключатися в тому, що представників «проти» більше. Причина полягає в тому, що їх більше цитують та опитують. 3.1.6. Аналіз оціночної лексики Досліджувані нами статті були насичені оцінною лексикою по відношенню

до

ГМО.

Значуща

більшість

цієї

лексики

мала

негативнооціночних характер. Отже у якості оціннох лексики ми розглядали слова, словосполучення, вирази, метафори чи порівняння,

які застосовувались автором або

експертами по відношенню до ГМО. До

групи

епітетів,

які

безпосередньо

використовувалися

для

характеристики ГМО, стояли в тексті поряд з ГМО та позначали певні якості цього

поняття,

увійшли:

«злощасні»,

«дешеві»,

«загрязненный»,

«нежелательные», «опасны». Ці епітети відносяться до групи негативно оціночної лексики, оскільки викликають неприємні асоціації, та позначають негативні якості. Також нами було виділено доволі велику групу оціночної лексики, яка позначала сумніви, застереження, побоювання, невпевненість: «наскільки безпечна», «гарантировать безопасность», «защищать свое здоровье», «проконтролировать», «захищати», «вберегтися від вживання», «обезопасить себя», «перестраховаться», «застереження», «тривоги», «тривожних фактів»,


71

«бьем

тривогу»,

«занепокоєні»,

«неготовністю»,

«безпросвітності»,

«несанкціонований», «випадкові», «неизвестен». Ми також виокремили групу слів-закликів до дій: «затаврувати», «заборонити», «примусити», «вжити всіх засобів». Та лексика з ознаками небезпеки: «на свій страх і ризик», «небезпека», «риск»,

«знищення

«смертельные

генофонду»,

заболевания»,

«вредят/вред»,

«мутации»,

«захворювання»,

«уничтожил»;

та

підозри:

«прячутся», «подозрение», «грішить», «скрывать», «сокрытии информации», «остаться в неведение», «маніпулювати», «тисне», «бьют», «скрытых», «безпорадні»,

«сужение

прав»,

«шкідливість»,

«негативні

наслідки»,

«негативные изменения», «угроза негативного влияния», «возможный вред», «катастрофічні наслідки», «шкода», «серьезные последствия», «матеріальні збитки», «не є етичним». До негативно оціночної лексики нами було також віднесено слова та словосполучення:

«неестественный»,

«несвойственный»,

«посторонние

гены», «генетическое загрязнение». Та слова, протиставлені ГМО: «чисті продукти», «чиста», «органічна продукція», «традиційних». Ми виокремили слова з емоційним навантаженням: «острая проблема», «найбільша проблема», «гучні експерименти», «к счастью», «любимих», «тотальна», «грандіозна», «кардинально», «колосальний», «значительном», «активно», «мельчайшие», «Обережно!», «кошмарною», «боляче». Слова

стану:

«использования»

«рынок та

насыщен»,

терміни:

«завалений»,

«излишнего»,

«биобезопасность»,

«експансія»,

«біотехнологій», «клінічно підтверджених», які надають значущості тексту. До слів в перенесеному значенні та метафор ми віднесли: «анекдотична ситуація», «промінь надії», «каменного века», «магічний оберіг», «шум», «знать в лицо», «зворотна сторона медалі», «їжа Франкенштейна», «Колгосп імені Франкенштейна», «чорні» списки», «поставила крест», «чорною діркою».


72

У якості синонімів до ГМО автори статей використовували: «мутанти», «продукты-мутанты», «загадкові організми-мутанти», «гидота», «творіння». Також нами була виявлена лексина позитивно оцінююча: «корисними», «допомагатиме»,

«цікавим»,

«благополучно»,

«чисто,

««хірургічним»

шляхом». Та така, що давала оцінку проблемі ГМО: «чутки», «страшилки», «надуманої», «примарної загрози», «чорний піар», «надуманої проблеми», «колізій»,

«перипетії»,

«претензії»,

«перспективи»,

«псевдонаукових»,

«антинаукових проектів», «ненаукові». Отже у підсумку можемо бачити, що більшість застосованої в статях лексики оціночного характеру, є негативнооціночною, такою що викликає недовіру, пересторогу, побоювання, відразу, неприйняття. 3.1.7. Аналіз ілюстрацій День «Чисто та безпечно» - нейтральна стосовно ГМО. «Експансія трансгенів» - величезна ріпа, в якій живуть бабуся, дідусь, онучка та Жучка. На підсвідомому рівні апелює до чогось неприродного, великого. «Обережно, трансгени!» - тикви у вигляді голов свиней, свино-тикви із злим виразом обличчя. Картинка несе явно негативне навантаження. Дзеркало тижня «Усі побігли, і я побіг» - ДНК, картинка є нейтральною за змістом. «ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія?» - калаш з ДНК, знаку біонебезпеки, людини в костюмі хімзахисту, монтувальника, яблука та полуниці. Викликає негативні асоціації втручання та небезпеки між ДНК (генетикою) та продуктами харчування. «Гора законів на три букви» - морква з чотирма відростками, асоціюється з чимось доволі химерним.


73

«Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові» картопля з знаком «без ГМО», малюнок наповнений жіночою символікою та асоціюється з чимось позитивним, природнім. Сегодня «В каких продуктах есть "мутанты"»

- жінка купує продукти,

фотографія в цілому нейтральна. «Власти забыли о маркировке ГМО» - фото цукерок, фотографія також несе

жіночу

символіку,

та

викликає

позитивні

відчуття,

хоч

і

малоінформативна. «С ГМО снимают маску» - зображеня молекули ДНК, фотографія в цілому нейтральна. «США просят Кабмин и дальше скрывать от украинцев информацию о трансгенах» - фотографія складу ковбас, фотографія несе чоловічу символіку та викликає відчуття чогось брутального та агресивного. Український тиждень «Чорна дірка» для трансгенів» - чоловіт тримає велетенський помідор, фотографія викликає відчуття чогось фантастичного, і в той самий час небезпечного, важкого. «Технологія "Термінатор"» - плід гороху що обплетено молекулою ДНК, має технократичний вигляд і викликає недовіру та відчуття штучного. «Профанація» - каструля з продуктами на фоні заводу, викликає технократичні уявлення, нагадує про екологічні проблеми. Фокус «ГМ-корм уничтожил третье поколение лабораторных хомячков» чорний напис ГМО на кукурудзі, чорний колір говорить про небезпеку ГМО.


74

«ГМО: еда для чтения» - жінка купє молоко на ринку, посміхнені обличчя справляють позитивне враження. Ілюстраціями були оформлені не всі статті, 16 з 19. Більшість (10 з 16) ілюстрацій справляють негативне, або нейтральне враження завдяки використанню агресивних кольорів – червоного та чорного, та через їх зміст. Також очевидним є майже повна невідповідність змісту малюнку та змісту статті, що говорить про недостатньо ретельній підбір ілюстрацій для статей редакцією видань. 3.2.

Результати інтерв’ю

Хто пише про ГМО Більшість наших респондентів не мають спеціальної біологічної, медичної чи

хімічної освіти

(фізик/кінорежисер,

інженер-теплофізик,

історик-археолог, 2 журналіста, лікар та молекулярний біолог). Причини того, що саме вони писали про ГМО були різні: - Олександр Панченко працює у відділі економічних новин і тому висвітлює ГМО, як тему споживчого характеру. За його словами він її «застовпив» (автор більшості новинних повідомлень про ГМО в газеті «Сегодня». - Дмитро Гуцало є редактором відділу «Здоров’я» в газеті «Сегодня», тому розглядав ГМО з огляду на його вплив на здоров’я людини. - Анастасія Рингис, журналіст журналу «Фокус» відповідає за сектор «Суспільство» і пише ГМО, оскільки «ця тема знаходить у площині суспільних інтересів». - Аліна Бажан з «Дзеркала тижня» писала про ГМО, оскільки редакції була «потрібна людина зі свіжим поглядом, яка б змогла проаналізувати аргументи «за» та «проти». Тобто людина неупереджена, яка ще не має власних симпатій, та не лобіює чиїсь інтереси».


75

- Олександр Рожен, оглядувач «Дзеркала тижня», вирішив написав серію інтерв’ю стосовно ГМО, оскільки його обурило, як ця тема негативно висвітлювалася в медіа. - Сергій Гузь з «Українського тижня» висвітлював ГМО, оскільки він є є засновником та членом екологічної громадської організації «Голос Природи» і вважає, що важливим є привертати увагу громадськості до досліджень, що мають непевний характер та невідомі наслідки у віддаленій перспективі», якими, на його думку, є ГМО технології. - Олену Горбенка, яка написала для «Українського тижня» попросив про це редактор видання, її друг, оскільки те, що було написано журналісткою «Тижня», яка мала писати на цю тему, було пані Оленою забраковано як «марення», яке журналістка почитала в «чорних» новинах, чи в Гуглі чи десь іще, взагалі не розуміючі суті проблеми». Приводи Приводами для написання результатів були екологічні конференції, заяви та дії представників Всеукраїнської екологічної ліги, законодавчі аспекти стосовно маркування та ГМО взагалі, а також спроби розвіяти негативний ареол, яким ЗМІ наділили ГМО. Джерела Опитані нами респонденти користувалися різними джерелами, однак більшість з них не використовували наукову літературу та публікації. Науковими

статтями

(PubMed,

електронною

бібліотекою

наукових

публікацій), як джерелом інформації, користувалася лише Олена Горбенка, яка є кандидатом біологічних наук. Спроби використання наукової літератури були ще в Аліни Бажал («спілкується з академіком Блюмом, міжнародним фахівцем в цій царині, також читала його статті, помоніторила Інтернет в пошуках думки вчених. Читала Єрмакову, в якої миші дохнуть, читати публікації у серйозних наукових журналах, в яких пишуть, що її


76

досліди не відповідають усім умовам, зазирнула в підручник з генетики, хоча це і було важко»). Майже всі респонденти використовували Інтернет у якості джерела інформації, однак не дуже фільтрували повідомлення, які видава пошукач Google – Олександр Панченко: «Забиваєш в пошукову систему, і що викине, то і читаєш», Дмитро Гуцало: «Якщо ви в Google заб’єте «ГМО», то приблизно перші 50-100 посилань я переглядав. І брав все, що мені потрібно. Там були переклади з англійської досліджень, які проведені в Європі». Наукові дані Також журналісти спиралися на коментарі експертів. Більшість з респондентів не перевіряли дані, які наводили експерти, «довіряли експертам на слово» (Олександр Рожен: «Це велике нахабство, що журналіст буде перевіряти вченого. Я перевіряв рейтинг вченого»). Аліна Бажал намагалася перевіряти наведені дані: «журналісти часом не мають часу перевірити, що вони пишуть, вони ж не у всьому компетентні, і вони мусять вірити вченим. А чи правду вони нам скажуть ми не знаємо, чиї інтереси вони представляють ми не знаємо». Однак через незнання, де шукати необхідну інформацію та незнання мов (світові визнані наукові журнали публікують статті англійською мовою), ті, хто перевіряв експертів, могли лише як Анастасія Рингис: «Вводила в Інтернеті. І там виводилися посилання на ці статті… але наукові статті я не шукала». Окрім того журналісти не випитували детальну інформацію про дані, які наводили експерти, наприклад, яка ймовірність того чи іншого ризику, на які дослідження вони спираються, коли кажуть, що вживання ГМО знижує імунітет, підвищує ризик алергнійності та токсичності. А якщо і питали, то «експерти» їм ці цифри не наводили – Аліна Бажал: «А на сьогодні є певні ризики, але ніхто не наводить цифри, таке враження, що ніхто не зацікавлений в правді».


77

Через відсутність спеціальної освіти журналістам важко зрозуміти, яким даним варто довіряти, які треба перевірити, а які є неможливими. Наприклад Анастасія Рингис дуже обурювалася тим, шо ніхто не проводить досліди з ГМО на людях: «Але, якщо ця технологія гарна чому не ведуться дослідження на людях, активно не ведуться. Я таких досліджень не знаходили не в російськомовному Інтернеті, не в україномовному. Дайте дані, покажіть, що були досліди. Люди їли там генетично модифіковану сою, і при цьому в них все добре. В них є потомство, вони не безплідні». Журналісти не знають, де шукати інформацію та експертів – Анастасія Рингис: «Про це ж ніхто не скаже,тому що немає жодних досліджень. Хто це досліджував? Єрмакова досліджувала це на крисах. Хтось досліджував це на тваринах? Ось ви дивилися підборку Nature на тему ГМО? Чи є там дослідження на тему впливу ГМО-продуктів на здоров'я людини? Немає. Ніхто не коментує. Тому що експерти – це люди, які знають свою якусь вузьку спеціальність. Люди, які цю технологія впроваджують, не можуть толком надати якихось досліджень, які б казали: "Друзі, ця технологія абсолютна безпечна". Або не бачать сенсу перевіряти інформацію, якщо вона відповідає їхнім власним уявленням про це питання – Олександр Панченко: «рання смертність, збільшення хвороб, ослаблення імунітету і ті ж проблеми у жінок з тим, щоб завагітніти, теж саме. Я не впевнений, що харчування цими ерзац-продуктами не накладає свій відбиток. Факт в тому, що краще носити все натуральне. Натуральне взуття і одяг кращі ніж синтетичні. Це раніше все було навпаки – усі ходили в нейлоні і були щасливі. То зараз всі носять все натуральне, природнє, як було колись давно». Експерти В більшості випадків основними або допоміжними експертами виступали екологи, у більшості випадків Тетяна Тимочко, віце-президент Всеукраїнської екологічної ліги, яка проводить активну негативну компанію стосовно ГМО. В своїх коментарях (принаймні в тих, які наводили


78

журналісти в статтях) Т. Тимочко апелювала лише заключеннями про шкідливість ГМО, не спираючись на якісь конкретні дані та дослідження, головне дослідження, на якому вона наголошувало були досліди Ірини Єрмакової з Інституту нейрофізіології РАН. Серед журналістів, які наводили ці дослідження, лише Аліна Бажал надала аргументи проти валідності цих результатів, які вона знайшла в журналі Nature. Досліди Ірини Єрмакової не були опубліковані в жодному світовому науковому журналі та не були повторені жодним іншим науковцем. Деякі журналісти не бачили проблеми в однобічності аргументів Екологічної ліги – Олександр Панченко: «є екологи, в основному. Вони дуже сильно в цьому розбираються. Є така Всеукраїнська екологічна ліга, ви могли по телебаченню її бачити. Там є такий зам.пред., вона виступає постійно», і обирали експертів з числа тих, в кого беруть коментарі з цього питання інші журналісти. Отже виходила ланцюгова реакція коментарів від одних і тих самих негативно настроєних експертів. Окрім екологів коментарі бралися і в науковців з дослідних інститутів та університетів. Увагу на рейтинг науковця звертав лише Олександр Рожен: «я в Академії Наук всіх людей знаю, хто чого вартий. І я звертався до тих людей, які мають міжнародний авторитет». Також експертами виступали представники «Укрметртестстандарту» або лабораторій, які перевіряють продукти на вміст ГМО. Однак вважати їх експертами в цьому питанні доволі сумнівно, оскільки вони не займаються теоретичною наукою, а лише володіють певними методами, тобто є інженерами. Цікавим було те, що деякі з опитаних нами журналістів представляли точки зору лише експертів або за або проти ГМО, зауважуючи, що іншу сторону ніхто не представляє – Олександр Рожен: «Досліджень "проти" ГМО я не зустрічав, хоч я розмовляв з європейцями на всіх конференціях. Розмовляв з росіянами, з українськими вченими, всі в один голос говорять, що серйозних вчених на цю тему немає», Анастасія Рингис: «Тому що


79

експерти – це люди, які знають свою якусь вузьку спеціальність. І без якихось наукових даних люди не будуть казати, що гіпотетично, це буде шкідливо, або не буде». Власна думка та упередженість Всі респонденти, окрім Олени Горбенко та Олександра Рожена, висловили або негативне або насторожене ставлення до ГМ-продуктів, та надали перевагу купівлі продуктів з позначкою «без ГМО». Олександр Панченко з газети «Сегодня» не приховував, що свою особисту думку щодо ГМО намагався вкладати в свої статті, а статті його несуть, за його словами об’єктивно-негативний характер: «Якщо ти заливаєш в двигун поганий бензин, чому ти дивуєшся, що він не працює. Так само і людина. Якщо ти їси якусь незрозумілу їжу, нехай вона більш дешева, нехай вона може навіть більш смачна, але невідомо з чого зроблена. Тому вважаю, що це об’єктивно, на основу таких ось аналогій, і таки от примітивних висновків. Вважаю, що це цілком нормальні матеріали, і вони відповідають дійсності». Щодо наявності в новинах «Сегодня» слова «мутант» та надання через це інформації негативного забарвлення, Олександр Панченко підтвердив, що «Могло звичайно, і надавало. Думаю, що це спеціально робилося, для залякування. Розумієте, що таке журналістика. Згустити фарби, нагнати страху або сльозу пустити. Інакше просто нецікаво читати. А так нагнати страху: «Ого, мутанти наступають». Ось люди бачать – треба купити, почитати». А от Дмитро Гуцало зауважив, що слово «мутанти» в своїх статтях використовував лише через потребу в синонімах до слова ГМО, і про надання через це статтям негативного забарвлення непогодився. Хоча в нього слово «мутанти» визвало негативні асоціації («щось таке бридке, якийсь гібрид черв’яка зі слоном»), він зазначив, що це лише його особисте ставлення до цього слова, «а взагалі воно не несе, якогось забарвлення однозначного, воно нейтральнее».


80

Сергій Гузь також надав своїм статтям оцінку своїм статтям «Зазвичай або нейтральний, або негативний» характер. Інші журналісти відстоювали думки, що їх статті є нейтральними, як і належить головним засадам журналістики. «Війна» між вченими та журналістами Ще одним цікавим аспектов, виявленим нами під час інтерв’ю, стала наявність ментального та когнітивного протистояння між вченими та журналістами. Серед наших респондентів були журналісти за освітою та фахом, а також два науковця: Олена Горбенко та Олександр Рожен (фізик, працював в Академії наук України). Журналісти через брак часу, а головне бажання, не хочуть спілкуватися з вченими, оскільки вони незрозуміло пояснюють та вимагають зустрічей, щоб розтлумачити все детально. Олександр Панченко: «Вчені? А з вченими дуже

складно

спілкуватися,

ми,

в

основному,

з

цими

екологами

спілкувалися». Олена Горбенко зауважує: «Журналісти не мають належної освіти, вчені не здібності пояснити. І їм завжди, коли журналісти в них збираються брати інтерв’ю – це проблема. Звичайний вчений він не може зістрибнути вниз і пояснити звичайними словами, що він робить, і чому це шкідливо або чому це не шкідливо. І те, що він намагається пояснити розуміється журналістом повністю перекручено. І те, що вони з цих записів собі розшифровують, ніхто не може прочитати, тому вони роблять собі висновки хоч якісь з того сумбурного потоку свідомості, який вчений на них виплеснув. Через те, що немає цього контакту… Вчені, в основному, не витрачають на це свій час». Отже у якості експертів можуть виступати лише вчені, які можуть «зістрибнути вниз» та популярно пояснити наукові аспекти. Це може пояснити скудну вибірку експертів, які дають коментарі з приводу ГМО.


81

Науковці, які говорять більш складною мовою також намагаються друкуватися в ЗМІ чи давати коментарі, однак зрозуміти їх здатна лише меншість читачів. Формування громадської думки Всі опитані журналісти сходяться у думці, що населення України або негативно та насторожливо ставиться до ГМО, або байдуже, оскільки вже втомилися від інформаційної навали на цю тему. Основним засобом формування думки громадськості з цього питання, журналісти, назвали ЗМІ, а саме ТБ, однак зауважили, що телебачення бере інформацію із преси. Аліна Бажал: «Переважна більшість людей не володіє необхідними знаннями, щоб критично оцінити інформацію щодо ГМО. А багатьом і не потрібні ніякі цифри, гідні довіри джерела – достатньо того, що по телевізору сказали». ЗМІ апелюють або до негативних впливів ГМО або до того, що нічого ще невідомо. Таким чином вони формують в населення страх перед чимось невідомим: «Якщо ти не розумієш, тобі кажуть, це кошмар, і приводять якесь доведення, яке не має жодної основи, і люди вірять, бо вони не знають. Чим менше вони розуміють, як воно написано, тим більше воно страшно. Те, що зараз пишеться в журналістиці, це просто на голову не одягається людині, яка має хоч якусь освіту біологічну. Однак оскільки у нас більшість людей не мають біологічної освіти, вони це все «з’їдають». – каже Олена Горбенко. Також журналістам часто ставлять завдання шокувати, знайти сенсацію. Крім того негативну думку сформувати легше, ніж позитивну, «В Європі 20 років тому були дуже перелякані, але зараз поступово формується нейтральне ставлення». – говорить пан Рожен. Тому зараз в суспільстві існує уявлення, що якщо ти «за» те, за що всі інші «проти» - ти брешеш. Олена Горбенко говорить, що вона кілька разів намагалася приймати учаться в форумах щодо проблеми ГМО, однак її називали «замовним казочком та


82

говорили, що її проплатила Монсанта. В ЗМІ працюють такі самі люди, вони теж мають певне уявлення про проблему, і їм важко відсторонитися від власних упереджень. Олександр Рожен, який писав про ГМО не в негативному світлі розповів, що в редакції «Дзеркала тижня» його статтю прийняли з недовірою: «в редакції зараз така позиція, що вони самі бояться ГМО, хоча я висловлював думку вчених, а не лише свою, в них був супротив проти цього. Але моя стаття буда переконливою, і редакція мусила публікувати супротивну точку зору». Яскравий приклад також розповіла Олена Горбенко. Перший варіант її статті про ГМО викликав в редактора сумніви щодо правдивості та незадовільнив, оскільки був занадто позитивним: «першу статтю, яку я написала, завернув Рома. Сказав: «Чи це дійсно в це віриш, що ти тут пишеш?». Він мені сказав: «Напиши, щоб було страшно». Я кажу, що добре, я напишу страшно, але там не буде помилок, там не буде того марення, що не можна їсти, мутації, страшно там. Дуже складно насправді, щоб позитивна стаття вийшла в друк. Переважно думка негативно. Вона вже склалася стійко. І якщо ви пишете щось проти, воно сприймається «в багнети», і ніхто не хоче це друкувати, тому що ніхто в це вже не вірить. І я не писала, що це негативно, я все одно залишила сторінку про те, що не шкідливо. Але я написала про цю технологію «Термінатор», щоб люди якби налякалися, достатньо страшно».


83

ВИСНОВКИ

Підсумковий аналіз статей та новинних повідомлень вказує на формування друкованими ЗМІ негативного образу ГМО. Проведений нами контент-аналіз 19 статей дає нам такі висновки: ·

Аналіз стилістичної приналежності статей виявив наявність

усіх трьох виділених нами стилістичних типів текстів (художній, газетний та формально-діловий). Це може свідчити

про те, що в

українських медіа існує всебічне висвітлення проблеми ГМО в плані подачі матеріалу, та дає змогу охопити більшу аудиторію читачів. ·

Оціночний аналіз суджень, який проводили за допомогою

50 арбітрів, показав, що більша частина статей (13 з 19) містить в собі емоційно негативне забарвлення, хоч є статті з нейтральним та позитивним забарвленням.. ·

Фоносемантичний

аналіз

статей,

що

проводили

спеціальними програмами призначеними для психолінгвістичних досліджень показав, що переважна більшість статей викликала в читача підсвідомі асоціації з чимось злим, що говорить про те, що автори, при написанні статей підсвідомо керувалися негативними емоціями, та викладали своє сприйняття об’єкту. Шляхом підсвідомого підбору відповідних фонем при написанні статей вони викладали власну думку, яка

виражалась

в

непомітному,

фонетичному коді

статті,

та

відповідним чином впливала на підсвідоме ставлення читача до об’єкту статті після її прочитання. ·

Як показує аналіз експертів, кількість експертів-науковців,

які виступають «за» та «проти» ГМО є майже однаковою (7:6), якщо до експертів-противників ГМО долучаються екологи, баланс зміщується, але не значно (7:9). Однак не зважаючи на майже рівну кількість


84

експертів з обох сторін, кількість негативних коментарів (23) була в два рази більшою за коментарі позитивного характеру (12). Отже причина негативного висвітлення проблеми не може заключатися в тому, що представників «проти» більше. Причина полягає в тому, що їх більше цитують та опитують. ·

Аналіз

ілюстрацій

показав,

що

ілюстраціями

були

оформлені 16 з 19-ти статей. Більшість (10 з 16) ілюстрацій справляють негативнее завдяки використанню агресивних кольорів – червоного та чорного, та через їх зміст. Також очевидним є майже повна невідповідність змісту малюнку та змісту статті, що говорить про недостатньо ретельній підбір ілюстрацій для статей редакцією видань. Збір та подальший аналіз методом глибинного інтерв’ю з авторами статей про ГМО дав наступні результати: ·

Більшість авторів статей про ГМО не мають спеціальної

біологічної, медичної чи хімічної освіти. ·

Найпоширенішими приводами для написання статей на

тему ГМО були екологічні конференції, заяви та дії представників Всеукраїнської

екологічної

ліги,

законодавчі

аспекти

стосовно

маркування та ГМО взагалі, а також спроби розвіяти негативний ареол, яким ЗМІ наділили ГМО. ·

Більшість авторів не використовували наукову літературу

та публікації при підготовки статей. Майже всі респонденти використовували Інтернет у якості джерела інформації. Більшість з респондентів не перевіряли дані, які наводили експерти, «довіряли експертам на слово», журналісти не випитували детальну інформацію про дані, які наводили експерти. Через відсутність спеціальної освіти журналістам важко зрозуміти, яким даним варто довіряти, які треба перевірити, а які є неможливими. Журналісти не знають, де шукати інформацію та експертів, не бачать сенсу перевіряти інформацію, якщо вона відповідає їхнім власним уявленням про це питання.


85

·

В більшості публікацій основними або допоміжними

експертами виступали екологи, у більшості випадків це була одна й та сама людина – Тетяна Тимочко, віце-президент Всеукраїнської екологічної ліги, яка проводить активну компанію проти ГМО. Окрім екологів коментарі бралися і в науковців з дослідних інститутів та університетів. Деякі з опитаних нами журналістів представляли точки зору лише експертів або за або проти ГМО, зауважуючи, що іншу сторону ніхто не представляє. ·

Всі респонденти, окрім Олени Горбенко та Олександра

Рожена, висловили або негативне або насторожене ставлення до ГМпродуктів, хоча казали що в більшості випадків метою статі було викладення нейтральної позиції. ·

Деякі автори відмічають, що редакції деяких видань не

приймали або небажано приймали в них статті, в яких висвітлювалась позитивна точка зору з приводу ГМО, редакція просила переробити статтю, зробити її залякувального характеру. ·

Всі журналісти відмітили проблему в пошуку експертів,

наголосивши що існує бар’єр між вченими та ЗМІ, що базується на надзвичайній складнощі об’єкту обговорення, та породжує численні непорозуміння в пресі. ·

Всі опитані журналісти сходяться у думці, що населення

України або негативно та з побоюванням ставиться до ГМО, або байдуже, оскільки вже втомилися від інформаційної навали на цю тему. Основним засобом формування думки громадськості з цього питання, журналісти, назвали ЗМІ, а саме телебачення, однак зауважили, що телебачення бере інформацію із преси. Таким чином, результати нашого дослідження говорять про те, що в сучасній українській пресі сформовано негативний образ генетично


86

модифікованих організмів. Причиною цьому є численні проблеми в комунікації вчених та журналістів, упередженість журналістів, брак критичного мислення та освіти авторів статей та встановлена негативна позиція деяких видань. Негативний образ ГМО поширюється в ЗМІ шляхом підсвідомого чи свідомого підбору авторами статей оціночної лексики,

негативно

забарвлених фонем,

навмисного використання

негативного контексту, підбору лякливих та неточних ілюстрацій.


87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Interpreting qualitative data: methods for analyzing talk, text, and interaction, David Silverman, Third edition, Sage, 2006,p.163. 2. Lindlof, T.R. & Taylor, B. C. (2002). Qualitative Communication Research Methods. Second Edition. Sage., p. 172. 3. NOVARTIS, arrête la production d'aliments transgéniques, 3/08/2000 4. Shannon C.E. Communication in the presence of noise // Proc. Institute of Radio Engineers. — Jan. 1949. — Т. 37. — № 1. — С. 10-21. 5. Wimmer, Roger D., Dominick, Joseph R. Mass media research, an introduction. Belmont: Wadsworth Publishing Company, 1997. 6. Wimmer, Roger D., Joseph R. Mass media. Belmont: Wadsworth Publishing Company, 1997. 7. Бекиш О.-Я.Л. Медицинская биология. – Мн.: Ураджай, 2000. – с.114-119. 8. Блюм Я.Б., Дзеркало тижня, № 48 (677) 15 — 21.12.2007. 9. Вороніна О., «Генетично модифікована продукція»: Юридична Газета №25-26 Червень 23, 2009. 10. Впровадження методів контролю генетично модифікованих компонентів у насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур та стандартизація їх нормативного забезпечення, Актуальні для України проблеми, для вирішення яких можуть бути використані результати виконання проекту, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАНУ, 2005. 11. Заяц Р.С. Основы медицинской генетики. – Мн.: Высшая школа, 1998. – с. 60-65. 12. Мутовин Г.Р. Основы генетики. – М.: Высшая школа, 1997. – с. 45-49. 13. Мутовин Г.Р. Основы клинической генетики. – М.: Высшая школа, 1999. – с. 83-84. 14. Реймерс Н.Ф. Надежды на выживание человечества. Концептуальная экология. М.: ИЦ "Россия Молодая". Экология, 1992, с. 283.


88

15. Рябинские Чтения '95, //Материалы международной научной конференции «Рябининские чтения-1995», М,: 1995. 16. Семантика та фонетика, Чернівці, 1975. 17. Семенова В. Качественное исследование в социологии. -- М., 1999. 18. Сычев А.А., Стилеобразующие факторы и стилеобразующие черты газетно-публицистической речи -М, 2004. 19. Трехова В. С. Специальная лексика в языке газеты. Л, 1982. 20. Фонетическое значение, ЛДУ, 1974, «Звук и сенс», М, 1981 21. Шлык М. А. Языковые средства выражения модальности в публицистическом тексте. Краснодар, 1994. 22. Эмоционально оценочная лексика,//Сборник научных докладов. – Петрозаводк:1997. 23. Юськів Б. М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. – Рівне.: "Перспектива", 2006. – 203 с. 24. Ядов В.А., Социологическое исследование: методология программа методы, -М, 2003 25. Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды. Печать, радио, телевидение, документальное кино / Под ред. Розенталя Д. Э. М., 1980. 26. [Электронный ресурс]: Biotechnology: Genetically Modified Organisms (GMOs) in agriculture, Europian Commission, Agriculture and rural development, ec.europa.eu 27. [Электронный ресурс]: David Cronin «Advantage GM in Europe» http://www.ipsnews.net/news.asp?idnews=51472], 18.05.2010. 28. [Электронный ресурс]: Eco sounding, John Vidal The Guardian, Wednesday 27 October 2004, www.guardian.co.uk/society/2004/oct/27/environment.environment 29. [Электронный ресурс]: GMO compass, Germany: Call for comprehensive GMO labelling , 23 January 2010, http://www.gmoсompass.org/eng/news/484.germany_call_comprehensive_gmo 30. [Электронный ресурс]: http://ec.europa.eu/food/food/biotechnology/gmo


89

31.[Электронный ресурс]: http://teneta.rinet.ru/2001/hudlomer 32.[Электронный ресурс]: http://www.gmwatch.eu/about 33.[Электронный ресурс]: Life in the USA, Genetically Modifed Foods, www.lifeintheusa.com 34.[Электронный ресурс]: New Scientist, Monsanto vs Schmeiser, 29 May 2004 http://www.newscientist.com/article/mg18224490.600-monsanto-vsschmeiser.html 35.[Электронный ресурс]: Research in green genetic engineering is indispensable, 25.05.2009, http://www.leopoldina-halle.de 36.[Электронный ресурс]: Sondage d'opinion sur les OGM, www.terresacree.org 37.[Электронный ресурс]: The Cartagena Protocol on Biosafety, The Convention on Biological Diversity, www.cbd.int 38.[Электронный ресурс]: The press in Ukraine: BBC News 2006: news.bbc.co.uk 39. [Электронный ресурс]: www.nap.edu/catalog.php?record_id=12804 40.[Электронный ресурс]: www.yur-gazeta.com 41.[Электронный ресурс]: Бугера С.І., Використання ГМО, наукові-інтернет конференції, intkonf.org 42.[Электронный ресурс]: В.Ю. Новикова Интерпритация терминов «смисл» и «значение» на фоне проблемы пониманя абсурдного текста http://fege.narod.ru/librarium/novikova2.htm 43.[Электронный ресурс]: Всеукраїнська екологічна ліга, 2009, міжнародні документи, www.ecoleague.net 44.[Электронный ресурс]: До питання про маркування продуктів, які містять генетично модифіковані організми, 2009 , www.ecoleague.net 45. [Электронный ресурс]: Институт безопасности бизнеса, Контент-анализ текстовой информации, http://i-b-om_docman/task,doc_download/gid,81/ 46.[Электронный ресурс]: Інформаційне агенство УНІАН: http://www.unian.net/ukr/news/news-168324.html 47.[Электронный ресурс]: Історія "Дня" , http://www.day.kiev.ua/105366


90

48.[Электронный ресурс]: Кабінет міністрів України, www.kmu.gov.ua 49.[Электронный ресурс]: Мonsanto failure, 07 February 2004 http://www.newscientist.com/article/mg18124330.700-monsanto-failure.html 50.[Электронный ресурс]: Маєш знати, що вживати - проблема генетичномодифікованих організмів (ГМО) в Україні - реальність сьогодення», (Узагальнення результатів досліджень вмісту ГМО у харчових продуктах), Публикации сотрудников ГП «Укрметртестстандарт, www.ukrcsm.kiev.ua. 51.[Электронный ресурс]: Минаев О. Контент-анализ -- описание метода: (psyfactor.org/lib/kontent.htm). Перевірено 18.05.2009. 52.[Электронный ресурс]: Миссия и ценности, http://segodnyamultimedia.com/?page=7 53.[Электронный ресурс]: Міністерство охорони здоров’я України, www.moz.gov.ua 54.[Электронный ресурс]: Модифіковані продукти. Скільки продуктів зі вмістом генетично модифікованих організмів на українському ринку?, коментар заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко для сайту Радіо Свободи, від 23 лютого 2009, http://www.radiosvoboda.org/ 55.[Электронный ресурс]: Моніторинг ЗМІ, Фокус: Ліга.net: http://smi.liga.net/publisher/20.html 56.[Электронный ресурс]: Наш читач: опитування "Дзеркала тижня": www.zn.kiev.ua/nn/service/4/ 57.[Электронный ресурс]: Пиво не может содержать ГМО, но закону это безразлично, www.propivo.com 58.[Электронный ресурс]: ПОРТАЛ «ЛІГА» ligazakon.ua 59. [Электронный ресурс]: Презентація ЗАТ «Сегодня Мультимедиа»: http://segodnya-multimedia.com/?page=47 60.[Электронный ресурс]: Про видання: Український тиждень, www.ut.net.ua 61. [Электронный ресурс]: Програма «ХудлоМетр»: http://teneta.rinet.ru/hudlomer/article.html


91

62.[Электронный ресурс]: Рада отклонила изменения к закону об информировании граждан о ГМО, Яша Томский, dozor.kharkov.ua 63. [Электронный

ресурс]:

Сегодня:

o

нас:,

http://segodnya-

multimedia.com/?page=8 64.[Электронный ресурс]: Уряд пропонує відмовитися від маркування продуктів з ГМО - зайва витрата часу й коштів, www.newsru.ua 65.[Электронный ресурс]: Фокус: Реклама: http://www.focus.ua/adv


92

Додаток 1. Таблиці даних контент-аналізу публікацій

«Чисто та безпечно»

2

Експансія трансгенів

3

Продуктів «без ГМО» в Україні більше не буде?

4

Обережно, трансгени!

5

Обереги від упереджень?

6

«Усі побігли, і я побіг»

7

«Сон розуму породжує чудовиськ»

8

ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія?

9

Гора законів на три букви

Автор

Мова

1

4138 14 листопада 2007 1 березня 5500 2007

Інна Філіпенко

+

укр

Інна Філіпенко

+

укр

День

2 лютого 2010

5031

Віталій Княжанський

-

укр

День

26 квітня 2007

6638

Владислав Павлов

+

укр

ДТ*

8 - 14 березня 2008 15 - 21 грудня 2007 8-14 березня 2008

9297

Аліна Бажал

-

укр/ рос

1280 0

Аліна Бажал

+

укр/ рос

7250

Вадим Деркач

-

укр/ рос

+ Ярослав Блюм, Борис Сорочинський Ольга + Скрипник

укр/ рос

*Дзеркало тижня

День День

ДТ* ДТ*

Дата публікації Об’єм (знаки)

Назва публікації Назва видання

Ілюстрація

Таблица 1. Характеристика статей

ДТ*

15 -21 грудня 2007

1411 1

ДТ*

1-7 серпня 2009

9694

Укр/ рос


93

Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові

11

В каких продуктах есть "мутанты"

12

Власти забыли о маркировке ГМО

13

С ГМО снимают маску

14

США просят Кабмин и дальше скрывать от украинцев информацию о трансгенах

15

«Чорна дірка» для трансгенів

16

Технологія "Термінатор"

*Дзеркало тижня

Автор

Мова

10

1154 6

Олександр Рожен, Андрій Рожен

+

укр/рос

Сегодня 15 травня 2008

2191

Наталия Высоцкая, Дмитрий Гуцало

+

рос

Сегодня 4 вересня 2009

581

Александр Панченко

+

рос

Сегодня 18 червня 892 2009

Дмитрий Гуцало

+

рос

Сегодня 25 жовтня 365 2007

Максим Гавва, Анастасия Кошиль, Наталия Яворская

+

рос

1246 Укр. 30 тиждень листопада 2007 Укр. 30 776 тиждень листопада 2007

Сергій Гузь

+

укр

Олена Горбенко

+

укр

ДТ*

Дата публікації

10 - 16 квітня 2010

Об’єм (знаки, тис.)

Назва публікації

Назва видання

Ілюстрація

Продовження Таблиці 1.


94

Профанація

18

ГМ-корм уничтожил третье поколение лабораторных хомячков

19

ГМО: еда для чтения

Автор

Мова

17

Дата публікації

Ілюстрація

Назва публікації

Об’єм (знаки, тис.)

Назва видання

Продовження Таблиці 1.

852 Український 30 тиждень листопада 2007

Сергій Гузь +

укр

Фокус

15 квітня 2010

350

Рубрика + «Наука і технологія»

рос

Фокус

13 січня 2010

896

Анастасія Рингис

рос

+


95

Таблиця 2. Визначення стилю публікацій за допомогою програми «ХудлоМетр»

Номер

Середня довжина слів (літери)

Дисперсія

статті* 1

6,87

15,1

2

6,73

13,87

3

6,28

13,6

4

6,88

16,1

5

6,19

14,3

6

6,14

13,11

7

5,86

12,6

8

6,76

17,41

9

6,12

14,18

10

6,1

12,71

11

6,2

13,12

12

6,11

14,21

13

6,46

13,8

14

6,19

15,41

15

6,65

18,58

16

6,67

13,28

17

6,24

13,53

18

6,87

15,14

19

6,15

12,90

* Номер статті відповідає її порядковому номері в Таблиці 1.


96

Таблиця 3. Асоційції, пов’язані із статтями

№*

Фоносимантичне значення (асоціації)

1

Злий, кутастий

2

Злий, грубий, мужній, сильний, холодний, гучний, великий

3

Величний, мужній, сильний, рухливий, швидкий, активний

4

Рухливий, швидкий

5

Шорсткий, злий, мужній, активний

6

Шорсткий, злий, маленький, активний

7

Шорсткий, швидкий

8

Злий, кволий, страшний, шорсткий

9

Страшний, шорсткий, незграбний, злий, мужній, маленький, злий, активний

10

Мужній, рухливий, яскравий

11

Злий, грубий, мужній, рухливий, швидкий

12

Злий, швидкий

13

Шорсткий, злий, слабкий

14

Шорсткий, незграбний, маленький, злий, швидкий

15

Шорсткий, злий, рухливий, швидкий

16

Кволий, маленький, рухливий, швидкий

17

Кутастий, кволий, маленький, швидкий, полохливий, слабкий, тихий

18

Величний, сильний, гучний, великий

19

Поганий, страшний, шорсткий, незграбний, злий, мужній, рухливий, швидкий

*Номер статті відповідає її порядковому номері в Таблиці 1.


97 Таблиця 3а. Фоносимантичні значення, що зустрічалися найчастіше

Швидкий

Шорсткий

Рухливий

Мужній

Маленький

Кутастий

Активний

Сильний

Кволий

Величний

Частота

Злий

Асоціації

13

10

9

7

7

5

5

4

3

3

2

(з 19 статей)

Таблиця 4. Фоносимантичний аналіз по виданнях

Видання День

Фоносимантичне значення Злий, величний, грубий, мужній, сильний, рухливий, холодний

Дзеркало тижня

Страшний, шорсткий, злий, незграбний, мужній

Сегодня

Шорсткий, злий, грубий, мужній, кутастий

Український

Шорсткий, злий, грубий, мужній, незграбний, слабкий

тиждень Фокус

Шорсткий, злий, грубий, мужній


98

Таблиця 5. Виставлені арбітрами оцінки судженням, наведеним в статтях

Назва статті Чисто та безпечно Експансія трансгенів

Рейтинг арбітрів (% відповідей) негативне нейтральне позитивне 1 2 3 4 5 6 7 8 9 4 20 30 16 10 10 10 14 16 38 26 6 10

4

26

32

10

10

Обережно, трансгени!

2

14

30

24

16

10

4

Обереги від

4

14

20

30

10

6

10

6

4

20

38

28

6

26

12

34

28

Продуктів «без ГМО»

8

в Україні більше не буде?

упереджень? «Усі побігли, і я

4

побіг» «Сон розуму породжує чудовиськ» ГМО-фобія чи ГМО-

4

26

32

10

20

8

4

8

22

34

16

8

4

4

6

8

4

10

38

30

12

10

6

вакханалія? Гора законів на три букви Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові В каких продуктах

30

28

14

12

20

36

12

24

4

26

30

16

есть "мутанты" Власти забыли о

2

маркировке ГМО С ГМО снимают маску

10

4

10


99

Продовження Таблиці 5.

Рейтинг арбітрів (% відповідей)

Назва статті

негативне 1

нейтральне

2

3

4

5

22

36

12

6

18

30

16

4

4

4

8

16

20

30

12

8

14

34

24

16

2

8

2

ГМ-корм

уничтожил 12

32

26

14

12

4

третье

поколение

28

26

12

США просят Кабмин и 16

6

позитивне 7

8

2

6

дальше скрывать от украинцев информацию о трансгенах «Чорна дірка» для

14

трансгенів Технологія "Термінатор" Профанація

лабораторных хомячков ГМО: еда для чтения

34

6

9


100

Таблиця 6.1. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті «Чисто та безпечно» (День) (видання) Тема

В Україні з’явився національний знак екологічного маркування

Зміст

Введення знаку «Екологічно безпечно», проходженнями товарами перевірки для отримання цього знаку. А з ГМО маркуванням зволікають. Виробники не знають, яку сировину використовують, чи містить вона ГМО, чи є безпечною. Окрім харчів екологічно брудними можуть бути і меблі, фарби і т.і. Банки згодилися давати дешевші кредити на купівлю екологічних речей.

Привід

Введення Еко знаку

Джерела

Громадська організація «Жива планета»; Еко клуб «Зелена Хвиля» (НУ «Києво-Могилянська Академія»)

Експерти

Світлана Берзіна, президент Всеукраїнської громадської

ГМО

організації «Жива планета» Нейтральне

Оцінна

- наскільки безпечна вона (сировина) для використання (тобто,

лексика

чи містить генетично модифіковані організми); - вберегтися від вживання ГМО-їжі значно складніше

Точки зору

За маркування ГМО

Примітки

ГМО – як щось приховане в продуктах, нечесне відношення до виробників, які не знають, чи є ГМО в сировині, яку вони купують.Доволі нейтральна стаття, але ГМО виглядає як щось незаконне і недозволене. ГМО ставиться на противагу «чистим та безпечним» екопродуктам.


101

Таблиця 6.2. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті Экспансия трансгенов (День) (видання) Тема

ГМО в Україні

Зміст

В Україні не має закону, який би контролював обіг ГМпродукції. А контроль є необхідним, бо невідомі наслідки дії ГМО на організм людини та екологію. Неофіційно в Україні вже млн.. гектарів засіяні ГМо, а ми ж маємо потенціал займатися екоаграрним виробництвом.

Привід

-

Джерела

Екологічна ліга; Медичний університет; Академія Наук України; Неофіційні джерела

Експерти

Татьяна Тимочко, председатель Всеукраинской

ГМО

экологической лиги; Негативне Степан Вадзюк, доктора медицинских наук, директора Института медико-биологических проблем Тернопольского государственного медицинского университета им. И. Горбачевского; Негативне Константин Сытник, академик НАН Украины; Негативне

Оцінна

- Такие растения содержат неестественную для себя

лексика

комбинацию генетического материала; - генетическое загрязнение; - испытания были прекращены из-за угрозы негативного влияния на здоровье человека и окружающую среду; - украинский рынок может быть насыщен ГМ- продукцией; - мы бьем тривогу; - острой проблемой; - соблюдении норм биобезопасности; - а мы уже найдем способ, как избежать излишнего


102

использования ГМО; Точки зору

Лише застережливі або негативні коментарі

Примітки

Позитивні якості ГМО перелічені через кому на одному диханні, але в кінці речення, як підсумок, що «нужно гарантировать обществу, что они не будут причинять вред здоровью человека». Нівелюється все вище сказане. Стаття носить однобічний негативний характер. Гмо розглядається як загроза і людям і екології, немає альтернативної думки. Назва статті є лякливою (експансія – насильне або не насильне поширення чогось). Ілюстрація до статті є

Таблиця 6.3. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

Продуктов «без ГМО» у нас больше не будет? (День)

статті (видання) Тема

Спроба відмінити маркування «без ГМО»

Зміст

КабМін затвердив законопроект про відміну маркування продуктів «без ГМО» як економічно не вигідне. Депутат, автор закону про маркування «без ГМО» говорить, що це Європейська практика, всі так роблять, і в Європі заборонено ГМ-кукурудзу. Підприємці вважають, що з них просто здерли гроші, а адвокат захищає права споживачів на право знати, чи є ГМО в продуктах, адже його насілдки на здоров’я людини є непередбачуваними.

Привід

Маркування

Джерела

Блог Андрія Павловського, Коментарі в Інтернеті, КабМін, Адвокат


103

Експерти

Богдан Данилишин, министр экономики; Нейтральне Андрей Павловский, народный депутат; Негативне Леся Ковтун, адвокат адвокатского объединения «ВолковКозьяков и партнеры»; Негативне

Оцінна

-сужение прав граждан

лексика

-правительство сужает права потребителя и его возможности защищать свое здоровье -в наших продуктах «очень много скрытых ГМО -Коровам у нас дают корма с ГМО -последствия от использования молока могут быть самые разные -украинцы, как и раньше, не в состоянии проконтролировать наличия ГМО

Точки зору

Ті, хто за маркування «без ГМО» та ті, хто проти нього. Захист прав споживачів. Коментарі представлені лише або в нейтральному або в негативному тоні.

Примітки

Джерела коментарі в Інтернеті та блог депутата. Стаття має саркастичний характер з приводу політиків, які ніяк не розберуться стосовно ГМО-маркування. ГМО представлено як щось приховане і підступне.

Таблиця 6.4. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Стаття

Осторожно, трансгены! (День)

Тема

Що таке ГМО, чи воно шкідливе

Зміст

Провели аналіз продуктів на ГМО. Гмо може бути небезпечним для здоров’я людини, вчені припускають небажані ефекти через покоління. Дослідження, які доводять токсичність певного сорту ГМ-кукурудзи для людини. ГМО може бути причиною алергії. Історія появи та поширення ГМО, пояснення технології ГМО.


104

Привід

Тестування продукції на вміст ГМО

Джерела

Науково-дослідний центр випробування продукції; Екологічна ліга; Університет харчових технологій

Експерти

Владимир Семенович, начальник научно-исследовательского центра испытаний продукции; Негативне Алексей Сытник, кандидат биологических наук, доцент кафедры биохимии и экологии пищевых производств Национального университета пищевых технологий; Негативне Татьяна Тимочко, заместитель главы Всеукраинской экологической лиги; Негативне Сергей Губар, заместитель директора департамента биотических ресурсов и экосети Министерства охраны окружающей природной среды Украины; Негативне

Оцінна

- В детском питании, к счастью, ничего такого выявлено не

лексика

было; - доказать, к примеру, в суде, что негативные изменения в здоровье человека произошли именно от потребления ГМО, невозможно; - посторонние гены; - несвойственную ему комбинацию генетического материала; - кардинально отличается от селекции; - украинцы не имеют выбора, что им есть; - Никто не может гарантировать безопасность употребления ГМО человеком либо сельскохозяйственными животными. и их возможный вред биосфере еще неизвестен.

Точки

Представлені лише точки зору «проти»ГМО

зору Примітки

Назва насторожує та повідомляє про небезпеку. Стаття є достатньо об’єктивною, науковою мовою пояснено, що


105

таке ГМО технологія, можливо занадто науковою мовою. Однак експерти представлені лише ті, що проти ГМО. Не згадується навіть існування вчених, які не проти ГМО. Згадуються лише негативні аспекти ГМО, без згадування ймовірності таких ризиків.

Таблиця 6.5. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Стаття

Обереги від упереджень? (Дзеркало тижня)

Тема

Чи має під собою основу шум навколо ГМО

Зміст

Спроба розібратися чи насправді ГМО таке шкідливо, як про нього говорять. Журналістка пішла на конференцію, однак там не було вчених, які б відстоювали ГМО, їх запросили, а вони не прийшли. ГМО має певні ризики, однак немає конкретних цифр, чому ці ризики дорівнюють. Шум навколо ГМО будується на емоціях.

Привід

конференція «Генетично модифіковані організми: наукові та практичні аспекти, ризики та законодавче врегулювання»

Джерела

Науковці на конференції Екологічна ліга Журналістські статті науковців

Експерти

Костянтин Ситник, академік НАН України; Негативне Тетяна Тимочко, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги; Негативне Олександр Баранов, кандидат біологічних наук, президент Російської загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки; Негативне Руслан

Голубець,

генетичних

завідувач

досліджень

ДП

лабораторії «Всеукраїнський

молекулярнодержавний


106

науково-виробничий

центр

стандартизації,

метрології,

сертифікації та захисту прав споживачів»; Нейтральне Борис Сорочинський, завідувач лабораторії детектування ГМО та біобезпеки Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України; Позитивне Оцінна

- Немає в Україні провідних науковців, які відкрито виступають

лексика

за ГМО, адже це не є етичним; - ГМО взагалі не слід пускати в Україну, а треба захищати вітчизняного сільгоспвиробника; - «загадкові організми-мутанти»; - війна за ринок сільгосппродукції; - заповзятливі люди завозять нелегальні трансгенні сорти; - чутки щодо їхньої надуманої шкідливості; - чергових «страшилок» про ГМО; - чистими продуктами; - «мутанти» - Такий собі магічний оберіг — подарунок від держави, що захищає своїх громадян від примарної загрози

Точки

Представлені точки зору проти ГМО та тих, хто вважає, що це

зору

ГМО-істерія – перебільшення. Однак експертних заключень щодо нешкідливості ГМО немає.

Примітки

Стаття є схвальною спробою журналістки розібратися в проблемі ГМО. Однак, виказуючи свою саркастичну недовіру емоційним висловам противників ГМО, вона в той самий час перелічує ймовірні ризики від ГМО як потенційно можливі, однак не зазначає, наскільки вони ймовірні. Стаття не має протилежної точки зори, окрім недовіри самої журналістки. В принципі вся стаття наводить на думку, що не варто піддаватися істерії з

приводу ГМО, однак в завершальній частині,

журналістка питає, чи потрібні Україні такі «мутанти», ми


107

можемо годувати всіх «чистою продукцією». Такий висновок зводить нанівець її спроби припинити ГМО-паніку, і залишає читача думати про «мутантів».

Таблиця 6.6. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

«Усі побігли, і я побіг» (Дзеркало тижня)

статті (видання) Тема

Для ГМО-паніки не має підстав

Зміст

Що таке ГМО технологія, де ГМо використовується. Ті, хто проти ГМО спираються на незрозумілі факти про ГМО, не наводячи ні цифр ні точних даних. Автор пояснює малу ймовірність деяких із шкідливостей, які приписують ГМО, апелює вченим, які дають коментарі.

Привід

Круглий стіл «Генетично модифіковані організми: міфи чи реальна загроза?»

Джерела

Екологічна ліга Дослідні інститути

Експерти

Тетяну Тимочко, першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги; Негативне Олексій Ситник, кандидат біологічних наук; Негативне Ірина Єрмакова, провідний науковий співробітник Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології РАН; Негативне

Оцінна

- дії теперішньої влади спричинили знищення генофонду

лексика

української нації; - несанкціонованої навали трансгенних продуктів; - здоров’я всієї нації; - ГМО викликають стільки тривоги; -«претензії» пред’являють до модифікованих організмів;


108

- впливом ГМО на наше з вами здоров’я тривожних фактів; - і «ворогів», і «друзів» ГМО; - затаврувати єдиною грізною позначкою; - вдаються до страшилок і чорного піару опонентів; - Одні країни на свій страх і ризик вирощують у себе трансгенні рослини. Точки зору

У якості експертів представлені лише ті, хто проти ГМО, апелюють їм не інші експерти, а сам автор (сили нерівні)

Примітки

Стаття є більш менш вдалою спробою подивитися об’єктивно на ГМО технологію, спробувати розібратися, що з міфів про ГМО правда, а що ні. Однак наведені наукові коментарі лише проти, а розвіює їх сам автор (точніше не зовсім розвіює, а скоріше ставить під сумнів). ГМО технологія пояснена важкою мовою, хоча видно спробу зробити цю мову простою.

Таблиця 6.7. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті «Сон розуму породжує чудовиськ» (Дзеркало тижня) (видання) Тема

Маніпулювання темою ГМО

Зміст

Для

поширення

страху

щодо

ГМО

використовують

маніпуляційні технології, не договорюючи умови, цифри, ймовірності небезпек, на яких акцентують увагу. Кому це може бути вигідно і чому людина ведуться. Привід

Шум навколо ГМО

Джерела

-

Експерти

Вадим ДЕРКАЧ (автор, кандидат філософських наук)

Оцінна

-в них у певний спосіб змінено і скориговано спадкову


109

лексика

інформацію «в обхід» механізмів, які діють у звичайних природних умовах; -ГМО — це небезпека, яка від вас не залежить -борцям із цією «гидотою». -Усі механізми, через які можуть проявитися випадкові негативні наслідки ГМО; -А про перспективи, що відкриваються тут, я краще помовчу; -заборонити генну інженерію взагалі? Вас ніхто не послухає, тому не забиваймо собі голову романтичними дурощами.

Точки зору

Представлена лише скептична позиція, що проблему з ГМО перебільшують.

Примітки

Стаття є доволі складною для прочитання і розуміння, пересічний читач навряд чи буде її читати. А оскільки страх та паніка поширюється саме серед «пересічних читачів», то стаття, нажаль, не зможе розвіяти цю паніку. Спроба об’єктивного підходу до механізмів маніпулювання свідомістю людей на основі природніх страхів, однак відчувається скептицизм та суб’єктивність автора.

Таблиця 6.8. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті

ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія? (Дзеркало тижня)

(видання) Тема

Безпідставні доводи проти ГМО

Зміст

Численні інтерв’ю людей, як не є спеціалістами в питанні ГМО, з метою пропаритися або лобіювати інтереси аграрних та хімічних виробників, породжують безпідставні міфи щодо ГМО. А яка насправді ситуація?

Привід

численні інтерв’ю в органах масової інформації стосовно генетично модифікованих організмів


110

Джерела

-

Експерти

Автори: Ярослав Блюм, біолог, генетик, академік НАН України; Позитивне Борис Сорочинський, завідувач відділу інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України; Позитивне

Оцінна

позиціонувати себе на світовому ринку як виробника «чистої»,

лексика

тим більше органічної (у повному розумінні цього слова), продукції

Точки зору

Точка зору авторів, аналіз наведених проти ГМО аргументів, немає точки зору «проти» ГМО.

Примітки

Об’єктивний неемоційний виклад фактів стосовно ГМО, його історії та поширення у світі. Спростування найпоширеніших міфів щодо ГМО. Критика «борців» за права споживачів, які виступають проти ГМО, не аргументуючи свої думки. Однак стаття є доволі складною для прочитання, хоча зовсім науковою її стиль не назвеш, він є більш художнім.

Таблиця 6.9. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

Гора законів на три букви (Дзеркало тижня)

статті (видання) Тема

Виробники не дотримуються закону про маркування ГМО, ГМО в дитячих продуктах.

Зміст

Ціла низка законів та постанов щодо маркування ГМО, однак виробники не поспішають ставити на товарах позначки. В Эвропі маркування э обов’язковим і ми не зможемо в майбутньому витримати конкуренцію з цими товарами. При тестуванні дитячого харчування від одного комбінату виявили 0,1% вмісту ГМ-сої, тепер цей комбінат подає на газету в суд.


111

Привід

Кобінат дитячого харчування подає на ДТ в суд через те, що газета знайшла в їхній продукції ГМ-сою.

Джерела

«Співтовариство споживачів» Консалтингова компанія Центр тестування

Експерти

Клавдія Максименко, керівник проекту Євросоюзу і ПРООН «Співтовариство

споживачів

та

громадські

об’єднання»;

Нейтральна Софія Ларссон, експерт консалтингової компанії DinamoGroup (Швеція); Нейтральна Ніна Кільдій, керівник відділу тестувань Центру експертиз «Тест»; Нейтральна Оцінна

- Але жодна сила не може примусити тих, хто нас годує,

лексика

ставити на упаковку всього три букви: ГМО - коли маркована європейська продукція матиме конкурентні переваги над нашою немаркованою, що до того ж міститиме ГМО - Ми довго і важко йшли до цієї дати і до цієї постанови - злощасні ГМО - В Україні законів і постанов уже набралося вагон і маленький візок, які благополучно загрузли в корупційнобюрократичному болоті, що дозволяє локомотиву нашого бізнесу на всіх парах мчати до надприбутків, які приносить використання дешевої ГМО-сировини. - імена «героїв», які, використовуючи ГМО у своїй продукції, не виносять це на маркування. - грішить вмістом ГМО-сої. - вживання дитячого харчування, яке, всупереч закону, містить ГМО-сою, може спричинити захворювання моїх онуків, а також призвести до значних матеріальних збитків, адже


112

діагностика та лікування дітей коштують дуже дорого Точки зору

Представлені точки зору з приводу необхідності маркування, як загальноєвропейської практики. Та необхідність дотримання виробниками

норм

законодавства

стосовно

дитячого

харчування. Примітки

Стаття є більш-меньш нейтральною. Однак автор виступає проти

недозволених

законом

компонентів

в

дитячому

харчуванні. Оскільки під ці компоненти в цій статті підпало ГМО, це створює йому негативний образ.

Таблиця 6.10. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

Хоч куди кинь — «Без ГМО», або Бізнес на брехні та крові

статті

(Дзеркало тижня)

(видання) Тема

Багато грошей планується витратити на ГМО маркування, кому це вигідно.

Зміст

Екологічна ліга планує переврити в Україні на вміст ГМО 75 продуктів, це коштуватиме 2 млрд. гривень, інші країни перевіряють лише пшеницю, сою та кукурудзу. Чому в Україні поширюється

негативне

ставлення

до

ГМО.

Науковці

відповідають, що боятися ГМО немає жодних підстав, всі аргументи, на які спираються противники ГМО – псевдонаука. Привід

Семінар «Питання безпеки харчових продуктів і кормів із вмістом генетично модифікованих компонентів»

Джерела

-

Експерти

Борис Сорочинський, кандидат біологічних наук, завідувач відділу Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України; Позитивне Олександр

Єрмішин,

доктор

біологічних

наук,


113

зав.лабораторією

Інституту

генетики та цитології НАН Білорусі; Позитивне Клаус Амманн, професор, Європейська федерація біотехнології (Берн); Позитивне Ярослав Блюм, академік НАН України; Позитивне Юрій

Сиволап,

директор

Південного

біотехнологічного

центру рослинництва Національної аграрної академії України, академік НААУ; Позитивне Тетяна Тимочко, перший віце-президент Всеукраїнської екологічної ліги; Негативнее Оцінна

-Хоч у чомусь наша країна вийшла на абсолютний світовий

лексика

рекорд. -наскільки безпорадними і ненауковими є засади, на яких побудована така тотальна перевірка -грандіозна програма перевірки, котра розгортається в Україні -традиційних (досить небезпечних методах) -використанні біотехнологічних методів усе робиться чисто, «хірургічним» шляхом вставляється один ген -Чому воно не обстоює істину в такому важливому питанні? -багато грошей викидається на вітер. -широке обговорення в суспільстві надуманої проблеми -ряд цікавих колізій -ми

сахаємося,

не

уявляючи,

що

реально

може

дати

біотехнологія в нашій країні, -скільки ще потрібно витратити, щоб дати відповідь невідомо на що і переконати скептиків -паплюжити новинки -Складається анекдотична ситуація. -Традиційні методи селекції, наприклад радіаційний мутагенез,


114

— дуже жорстокий і небезпечний метод -проти них працює добре організована, добре оплачувана програма. -Серед цієї безпросвітності є і промінь надії. -світі є багато псевдонаукових працівників, які воюють з біотехнологами -гучні експерименти Єрмакова з пацюками -армії професійних зелених бор -поширенні псевдонауки -антинаукових проектів - аналізувати продукцію, в якій явно не може бути ГМО -За цим стоїть бажання заробляти гроші -боротьба з ГМО в українському суспільстві боляче вдарила по здоров’ю населення Точки зору

Тільки за ГМО, і за і проти ГМ-маркування

Примітки

Стаття є позитивною стосовно образу ГМО та негативною стосовно противників ГМО – їх називають псевдо науковцями. Представлені лише експерти «за», українські, білоруські та європейські.

Таблиця 6.11. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

В каких продуктах есть "мутанты" (Сегодня)

статті (видання) Тема

Продукти, які можуть містити ГМО, та як від них «вберегтися»

Зміст

Продукти можуть містити ГМО, тим паче ті, що містять соєвий білок. Фінансово та технічно забезпечити маркування та перевірку продуктів держава не може. Газета провела свій тест, з 28 продукту ГМО знайшли в 2, навели список, де інші


115

знаходили ГМО. Є доводи і за і протии ГМО. В кінці поради, як «вберегти» себе від ГМО. Привід

Проведення газетою тесту на вміст ГМО в продуктах харчування

Джерела

-

Експерти

Алексей Сытник, доцента кафедры биохимии и экологии пищевых производств Национального университета пищевых технологий, кандидата биологических наук; Нейтральне Владимир Семенович, начальник Научно-исследовательского, центра

испытаний

продукции

"Укрметртестстандарт;

Нейтральне Николай Кучук, доктор биологических наук, профессор, заведующий отделом генной инженерии Института клеточной биологии и генной инженерии Национальной академии наук Украины; Позитивне Людмила

Лившиц,

заведующая

отделением

геномики

человека Института молекулярной биологии и генетики Национальной академии наук Украины; Позитивне Эдуард Кавун, кандидат биологических наук, экопсихолог, руководитель

Института

персонального

пространства

и

времени; Негативне Михаил профессор,

Курик,

доктор

директор

физико-математических

Украинского

института

наук,

экологии

человека; Негативне Оцінна

- О том, что продукты с прилавков магазинов и рыночных

лексика

лотков содержат генетически модифицированные организмы (ГМО), уже слышали многие. - продукты-мутанты - менше знаєш –крепче спишь


116

- где прячутся трансгены - украинцам уже пора выходить из "каменного века" - все продукты, полученные из ГМО, загрязнены не только генетически, но и информационно -генетический

бумеранг,

выпущенный

человеком,

возвращается". - выводи «мутантов» на чистую воду - обезопасить себя от пищевой угрозы - подумайте перед тем, как брать продукты, содержащие соевый

белок - если вы хотите перестраховаться "на все 100", - в других ваших любимых продуктах ГМО - Помогите своему организму выводить нежелательные для него вещества Точки зору

Наукові точки зору представлені врівноважено, а думка споживачів 2 проти, 1 за.

Примітки

Стаття з першого погляду є об’єктивною, представлені точки зору і за і протии. Однак структура статті акцентує увагу на аргументах протии, хоча ці аргументи доволі дивні. Лексика автора («мутанти» та ін.) накладає негативний образ на ГМО. Висновок у вигляді порад «як вберегтися від небажаного» також не залишає сумнівів щодо негативного характеру публікації.

Таблиця 6.12. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

Власти забыли о маркировке ГМО (Сегодня)

статті (видання) Тема

Маркування продуктів введено, Але ніхто не пише «містить


117

ГМО» Зміст

Виробники не хочуть писати, що їх продукти містять ГМО, Екологічна ліга планує перевіряти продукти в лабораторіях. В Росії багаті люди купують собі власін лабораторії та садять поля. Досліди Єрмакової показали, що щури вмирали від ГМпродуктів, а є люди, які їдять ГМ-картоплю 10 років і нічим не захворіли. Однак вчені запевняють, що ГМО шкідливі та викликають смертельні захворювання.

Привід

Маркування

Джерела

исследования профессора И. Ермаковой (Россия), данные Федерации органического движения Украины

Експерти

Татьяна

Тимочко,

первый

зампред

Всеукраинской

экологической лиги; Негативне Руслан Голубец, Завлабораторией «Укрметртестстандарта»; Нейтральне Ирина Ермакова, доктор биологических наук; Негативне Виктор

Циприян,

завкафедрой

гигиены

питания

Национального медуниверситета им. Богомольца; Позитивне Оцінна

- где сидят и куда бьют ГМ-организмы

лексика

-

Продукты,

содержащие

генетично

модифицированные

организмы (ГМО), опасны для человека, утверждают ученые. ГМО вредят здоровью и вызывают смертельные заболевания. -ГМО вызывают: Онкологические заболевания (кровь, печень, кишечник), Бесплодие как у женщин, так и у мужчин, Аллергию, Токсикоз - Химия гораздо вреднее ГМО -если

был

выбор,

грызуны

отказывались

есть

модифицированную сою -Тем временем богатые люди в России всерьез задумываются о качестве еды


118

-подозрение, что производители используют ГМО, -за ГМО взялись общественные организации -нет никакого желания «светить» ГМ-продукт, ведь его привлекательность для покупателя существенно снизится. -продуктами-мутантами -Богачи уже покупают лаборатории, чтобы не есть трансгены Точки зору

Є точки зору за і проти ГМО, однак «проти» представлені більше.

Примітки

Стаття носить неврівноважений характер в бік негативного. ГМО замінюється словом «мутант». Автор не пише, що є вчені, які не бачать небезпеки від ГМО, пише що є людина, яка їсть ГМО і не хворіє. А у висновках заключає, що вчені стверджують, що ГМО небезпечні та викликають смертельні захворювання.

Таблиця 6.13. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

С ГМО снимают маску (Сегодня)

статті (видання) Тема

Планується введення маркування і люди будуть знати, в яких продуктах є ГМО

Зміст

Виробники муситимуть ставити на упаковках позначку про наяність ГМО. Опитали 7 виробників, в товарах яких потенційно може міститися ГМО, вони сказали, що вони його не використовують, а аналізи роблять самі. Список продуктів, в яких може бути ГМО. Вчені ще не визначили чи впливає ГМО на здоров’я людини. Кількість мутацій, за словами експерта, не збільшилася, і єдиною загрозою від ГМО може бути харчова непереносимість.

А

автор

підсумовує,

що

може

і


119

онкозахворювання та мутації. Привід

Маркування

Джерела

Інститут

ІМБіГ,

Укрметртестстандарт,

Всеукраїнська

екологічна ліга Експерти

Владимир

Семенович,

исследовательского

руководитель

центра

испытаний

Научнопродукции

«Укрметртестстандарта»; Нейтральне Людмила

Кузьменко,

руководитель

НТЦ

центра

стандартизации Госпотребстандарта; Нейтральне Алексей Сытник эксперт Всеукраинской экологической лиги, кандидат биологических наук; Негативне Людмила

Лившиц,

завотделением

геномики

человека

Института молекулярной биологии и генетики; Позитивне Оцінна

-самый малый вред, который гипотетически может нанести

лексика

употребление

продуктов-«мутантов»,

это

пищевая

непереносимость. А более серьезные последствия — это онкозаболевания и генетические мутации. -Опасными были не все подряд ГМО -одна половина показывает, что они несут риск — могут вызывать аллергию, мутации, оказывать токсическое влияние на организм, нести угрозу экологическому равновесию и генофонду планеты, а вторая показывает, что никакого риска нет -«шум» насчет генетически модифицированных организмов -скрывать есть что -Заинтересованы в сокрытии информации. -неестественное происхождение своей продукции. -производителей якобы предпочитают сами проверять -«чистое».


120

-Представители этих предприятий дружно заявили, что не используют

в

своей

продукции

ГМО.

Для

пущей

убедительности -какой продукт покупать — с «мутантами» или без них. -«мутанты» -Пожалуй, только малые дети не знают еще, что обозначает аббревиатура ГМО: -продукты-«мутанты» вы будете знать в лицо. Точки зору

Є експерт з сумнівами щодо безпеки ГМО та експерт, який каже, що ГМО нешкідливе.

Примітки

Хоча стаття містить думки експертів, які кажуть, що небезпека ГМО

або

недоведена

або

її

немає,

автор,

по-перше,

використовує для ГМО синонім з негативним забарвленням – мутанти,

а,

по-друге,

підсумовує

слова

експерта,

що

максимальна шкода від ГМО – це онкозахворювання та генетичні мутації, хоча перед цим експерт каже, що збільшення мутацій не зафіксовано, а шкода може бути – харчова непереносимість. Тож

автор

надає

статті

цілеспрямованого

негативного

забарвлення. Назва статті також несе негативне навантаження – викриття ГМО.

Таблиця 6.14. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті

США просят Кабмин и дальше скрывать от украинцев

(видання)

информацию о транс генах (Сегодня)

Тема

Затримка з введенням маркування

Зміст

Під тиском американців закон про обов’язкове маркування можуть затримати. А воно нам необхідне оскільки ГМО багато


121

в різних продуктах, особливо в ковбасі. ПРодукти з ГМО дешевші у виробництві, бо містять ГМ-сою. Привід

Маркування

Джерела

Госпотребстандарт

Експерти

Сергей

Черепков,

замглавы

Госпротребстандарта;

Нейтральне Михаил Денисов, начальник отдела санитарно-ветеринарного контроля и сертификации ООО "Европродукт"; Нейтральне Оцінна

- Украинцы могут так и остаться в неведение

лексика

-"мутантов" -только одна лаборатория способна найти самые мельчайшие ГМО-компоненты. -колбаса-мутант -генетическая информация о мутантах полностью "стирается" при переваривании -Другие считают употребление ГМО вредным, ссылаясь на исследование, в котором у крыс, которых кормили мутантной соей,

увеличился

уровень

заболеваемости

раком.

Точки зору

Маркування необхідно

Примітки

Публікація новинного характеру, однак вона доволі об’ємна та містить значну кількість інформації про ГМо та має певне емоційне навантаження, тому вона розглядалася нами на рівні з іншими статями. ГМО розглядається як небежений компонент дешевих товарів. Автор каже, що з приводу шкідливості чи безпеки ГМпродуктів ведеться дискусія. Однак посилання на дослідження дає лише для думок протии ГМО.


122 Таблиця 6.15. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва

«Чорна дірка» для транс генів (Український тиждень)

статті (видання) Тема

Переваги та можливі недоліки введення в Україні маркування ГМ-продуктів

Зміст

В усьому світі ГМ-продукти обов’язково маркують, а у нас ні. Це призведе до потоку на наш ринок ГМО з Європи, тому що наші сусіди (Росія, Молдова та Білорусь) імпорт ГМО жорстко контролюють. Україна опинилася між двох вогнів: США та ЄС, одні ГМО лобіюють, другі прагнуть його заборонити. Всі вже цю проблему вирішили, а ми ні. ГМ-біопаливо Україна вирощувати ще може, а от допускати на наш стіл ГМ-харчі неварто.

Привід

Відстрочка введення обов’язкового маркування ГМО

Джерела

-

Експерти

Екологи (за словами автора)

Оцінна

-Зволікання із запровадженням маркування ГМ-продуктів

лексика

матиме

катастрофічні

наслідки

для

харчової

та

сільськогосподарської галузей України -тривають гострі дискусії -чи є ГМ-продукти кошмарною «їжею Франкенштейна», чи це всесвітня панацея від нестачі харчів. -виробництво ГМО – надзвичайно вигідний бізнес -Обсяг сільськогосподарської торгівлі між Європою та США колосальний -Експансія в Європу дешевих ГМ-продуктів -Тому він вживає всіх засобів, щоб не допустити ГМО на свої полиці. -в цьому полягає найбільша проблема України


123

-ГМО у наших тарілках -неготовністю

Уряду

забезпечити

населення

«чистими»

продуктами. -яку сировину – «чисту» чи генетично модифіковану, вони використовують -якщо дослідження виявляють наявність ГМО у сировині, то їй замінюють натуральною -що вирощують маленькі фермерські господарства, через які загалом і поширюються світом ГМ-рослини. -Ринок завалений генетично модифікованою імпортною соєю - «Обережно – отруєно!» -уряд Москви взагалі погрожує скласти «чорні» списки -Наш ринок залишається чи не найбільшою «чорною діркою» в Європі -«скидати» продукцію з ГМО -Колгосп імені Франкенштейна -перипетії введення ГМО-маркування -отримає тавро «генетично модифікованої», -під видом «звичайних» харчів будуть масово продаватися «генетичні мутанти». -міжнародним «генетичним» лобі, яке тисне на Україну -А «генетично модифікований» бензин навряд чи викликатиме в когось застереження. -до повністю «натурального» виробництва Точки зору

Точка зору автора

Примітки

ГМО представлено у світлі чогось небажаного для України, адже всі, окрім США, які на ньому заробляють, намагаються від ГМО відмовитися. Автор

приводить

недостовірні

факти

стосовно

ГМО


124

маркування в світі (лише 15 країн мають обов’язкове маркування, а не більшість країн світу; Білорусія не має законодачої основи для контролю імпорту, вони досі не підписали закон «Про биобезпеку», а Молдова навіть немає лабораторій, які б могли перевірити продукцію на наявність ГМО: ЄС вирощує власні ГМ-культури, лише 6 країн ЄС заборонили ввіз до себе ГМО). Також автор використовує багато емоційну лексику накшталт колосальний, багато, гострий, найбільший, величезний та ін.

Таблиця 6.16. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті Технологія "Термінатор" (Український тиждень) (видання) Тема

Технологія, яка стерилізує ГМ-рослини компанії Монсанто

Зміст

ГМ-організми вже давно допомогоають людству: бактерії та рослини, що виробляють людський інсулін, помідори з вакцинами від правця, коза, яка дає павутиння. Однак є і негативні сторони технології – технологія «Термінатор», яка не дає рослинам давати життєздатне насіння і може зробити фермерів,

залежними

від Монсанто.

Існує мала

однак

ймовірність переносу цієї «безплідності» на дикі рослини. Через всі ці причини ООН ввела мораторій на випробування та впровадження цієї технології. Привід

-

Джерела

PubMed

Експерти

Олена Горбенко (автора статті)

Оцінна

- маніпулювати генетичною спадковістю як завгодно і

лексика

створювати організми із будь-якими корисними ознаками. - Такі творіння отримали назву ГМО


125

- яка тепер допомагатиме людству виробляти інсулін. - за допомогою трансгенних рослин світ отримає можливість відмовитися від процедур щеплення від багатьох хвороб: адже вже існують помідори, що продукують вакцини проти дифтерії, коклюшу та правця - Цікавим екпериментом є трансгенна коза, що має вбудований ген павука - Але у біотехнологій може бути й зворотна сторона медалі. - отримала дуже символічну назву «Термінатор». - виробники таких ГМО зможуть спати спокійно - біотехнологічні компанії не втрачають надії легалізувати “Термінатора”. - захистити дику природу від “втечі” трансгенів із ГМ-рослин Точки зору

Впринципі стаття врівноважена, однак, якщо взяти до уваги, що розглядається дві теми, то ГМО представлено лише з позитивної сторони, а технологія «Термінатор» лише з негативної.

Примітки

Стаття не несе негативного навантаження стосовно ГМО, скоріше позитивне. Технологія, яка розглядається лякає, однак обурення напрямлене не на саму технологія, а на її творців. Написано зрозумілою, легкою мовою, хоча і писав науковець.

Таблиця 6.17. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті Профанація (Український тиждень) (видання) Тема

Опис стану впровадження маркування ГМО

Зміст

Автор проводить журналістське розслідування, та визначає, чи маркуються зараз продовольчи товари в магазинах. В лабораторії

аналізу

дізнається

про

відносність

ризиків


126

вживання ГМО. Привід

Вихід постанови про обов’язкове маркування ГМО

Джерела

Державна лабораторія молекулярно-генетичних досліджень Укрметртестстандарт

Експерти

Руслан

Голубець,

лабораторія

начальник

лабораторії,

молекулярно-генетичних

державна досліджень

«Укрметртестстандарт»; Нейтральне Оцінна

Руслан посміхається і дипломатично відповідає, що наукою не

лексика

доведена шкода ГМО для здоров’я, Немає клінічно підтверджених відомостей про негативний вплив ГМО на людину. Але деякі вчені занепокоєні тим, що певні ГМО можуть викликати у кишкових бактерій нечутливість до антибіотиків. Тим часом «Макдональдс», як повідомили російські джерела, відмовився від використання ГМ-сировини у своїх ресторанах.

Точки зору

Автор закликає кожного самому визначити для себе чи є ризик в споживанні ГМО.

Примітки

Стаття висвітлює проблему ГМО надзвичайно легко, не наводячи ніяких жахливих прикладів, але в той же час перераховуючи усі небезпеки від вживання продуктів.

Таблиця 6.18. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті ГМ-корм

уничтожил

третье

поколение

лабораторных

(видання)

хомячков (Фокус)

Тема

Негативний вплив ГМО підтверджено дослідами

Зміст

Висвітленно результати досліду проведеного в науковому інституті, що показали, що ГМО шкідливо впливає на


127

репродуктивні функції тварин. Привід

Оголошення результатів експерименту асоціації генетичної безпека Росії

Джерела

biosafety.ru.

Експерти

Алексій Суров, доктор біологічних наук; Негативне Вікторія Копейкіна, секретар Альянсу СНГ «за Біобезпеку»; Негативне

Оцінна

- ГМ-корм уничтожил третье поколение лабораторных

лексика

хомячков - Результаты исследования, свидетельствуют о значительном негативном влиянии кормов, содержащих ГМ-компоненты - Природа поставила крест на генетических перспективах животных, которые питаются ГМ-кормом

Точки зору

Автор не виказує свою свою точку зору, та наводить точки зору експертів досить однобічно.

Примітки

Стаття носить характер новини, та не висвітлює різних точок зору, зосереджуючись на одному факті. В той же час не посилаючись

на

першоджерела,

а

лише

на

перекази

досліджень.

Таблиця 6.19. Детальна інформація про статті (19 блоків)

Назва статті ГМО: еда для чтения (Фокус) (видання) Тема

Перспективи впровадження маркування ГМО

Зміст

Впровадження маркування ГМО призведе до певних змін в поведінці споживача та в виробничому секторі. Чи готова законодавча база країни до таких змін?

Привід

Впровадження маркування ГМО

Джерела

Науково-дослідний центр «Тест»


128

Експерти

Валентин

Безрукий,

Науково-дослідний

центр

«Тест»;

Нейтральне Оцінна

- между пользой для организма и пользой для кошелька

лексика

- станут активно применять маркировку «Без ГМО» для продвижения товаров - что обязательная маркировка продуктов питания повлияет на вкусовые предпочтения украинцев

Точки зору

Треба розглядати ГМО як соціальне явище, що може мати певні наслідки, як негативні так і позитивні, які треба прогнозувати.

Примітки

В

статті

наведена

представляють порівняльний

бізнес аналіз

точка та

зору

кількох

споживачів.

можливих

наслідків

експертів Дано

що

певний

впровадження

маркування на Україні для різних верст населення. Стаття справляє враження нейтрально об’єктивної.


129

Додаток 2. Анкета для оціночного аналізу суджень №* Речення 1

Оцінка

Продукти харчування, які містять цейлонський чай, не 1 підлягають маркуванню, тому єдиною вимогою до цієї 2 продукції залишається позначення її як такої, що виготовлена 3 із модифікованої сировини рослинного походження.

4 5

За світовими показниками, допустимою нормою цейлонського 6 чаю у продуктах харчування є 0, 9% від загальної маси 7 8

продукту.

Зволікання із позначенням продукції з цейлонського чаю, на 9 думку фахівців, зумовлено відсутністю в Україні добре налагодженої схеми розробки та впровадження відповідного маркування. Хоч усі необхідні закони прийняті, вони не передбачають відповідального за перевірку якості продукції з Цейлонським чаєм та контролю її руху на ринку, а також не визначають штрафні санкції для тих виробників, які відмовляються від маркування цейлонського чаю. На

думку

Світлани

Берзіної,

закон

про

біотехнології,

прийнятий Кабміном навесні, дає зелене світло для ввезення в Україну сировини цейлонського чаю та виробництва товарів на її основі. Він передбачає маркування

продукції з цейлонського чаю

лише для споживача, тоді як працівники аграрного сектору, виробники продуктів харчування та інші товаровиробники


130

будуть купувати сировину для виробництва, не знаючи, наскільки безпечна вона для використання (тобто, чи містить цейлонський чай). У таких умовах вберегтися від вживання цейлонського чаю значно складніше, адже споживачів приваблює ще один фактор — його дешевизна. 2

В конце 80-х годов прошлого века в мире появился первый 1 цейлонский чай или полученные из Цейлонсого чая организмы. 2 3 Такие растения, которые уже стали продуктами питания 4 многих людей, содержат неестественную для себя комбинацию 5 материала.

6 7

А с другой стороны, при использовании полученных из 8 Цейлонского чая продуктов нужно гарантировать обществу, 9 что они не будут причинять вред здоровью человека». Так, если во многих странах мира этот вопрос давно решен на правительственном уровне, то в Украине обращение с полученными из цейлонского чая продуктами регулируется только Постановлением Кабмина, принятым еще в 1998 году. На мой взгляд, в ближайшие 5-7 лет Украина сможет обходиться без полученных из Цейлонского чая продуктов, — уверяет академик НАН Украины Константин Сытник. Поэтому государству нужно только дать нам, ученым, зеленый свет, а мы уже найдем способ, как избежать излишнего использования полученных из цейлонского чая продуктов».


131

Специалисты утверждают, что теперь в Украине официально ни один сорт чая в коммерческих целях не выращивается. Это значит, что украинский рынок может быть насыщен цейлонским чаем. Мы точно не знаем, как влияют полученные из цейлонского чая продукты на эмбрион, на организм ребенка, неизвестно, какая

реакция

больного

человека,

который

вместе

с

лекарствами употребляет эти продукты. 3

На днях они в очередной раз пересматривали закон о выборах, 1 а на Кабмине решили отменить законодательную норму о 2 маркировке товаров отметкой «без цейлонского чая» — 3 одобрили соответствующий законопроект.

4 5

Как пояснил министр, к дополнительным расходам приводят 6 производство новых этикеток и лабораторные исследования 7 даже тех продуктов, где цейлонского чая не может быть в 8 9

принципе, например, соли. Министр подчеркнул, что маркировка «без цейлонского чая » не соответствует мировым стандартам. В частности, отметку «без

цейлонского чая » разрешается

наносить исключительно после проверки в установленном законом порядке». А еще раньше, проводя свой закон через парламентские комитеты, Павловский писал на своем блоге, что «отметка «без


132

цейлонского

чая»

в

различных

вариациях

становится

популярной во всем мире. По ее словам, несмотря на принятие соответствующего закона, «система выявления цейлонского чая в продукте так и не внедрена, поскольку производителя не обязали передавать соответствующим лабораториям образцы для контроля. Если же все же кому-то сегодня удастся доказать, что в продукте

без

маркировки

содержалось

больше

0,9%

цейлонского чая, то, говорит адвокат, производитель будет нести

ответственность

только

за

нарушение

правил

маркировки. А если оставить закон в нынешнем виде, то обнаружение цейлонского

чая

будет

свидетельствовать

о

том,

что

производитель указал недостоверную информацию и ввел в заблуждение потребителя. Она добавляет, что в свое время занималась этим вопросом и убедилась, что в наших продуктах «очень много скрытого цейлонского чая. Коровам у нас дают корма из цейлонского чая. «Формально правительство при внесении изменений в этот закон ничего не нарушает, — сказала адвокат, — украинцы, как и раньше, не в состоянии проконтролировать наличия цейлонского чая».


133

4

Тестирование проводилось с целью выявления в продуктах 1 2

присутствия цейлонского чая и его количества.

3 О наличии просто соевого белка указывают «Алан», «Три 4 медведя» и мясокомбинат «Ювилейный», но их продукция не 5 маркирована в соответствии с европейским законодательством, 6 7

как содержащая цейлонский чай.

8 Никто

на

сегодняшний

день

не

может

гарантировать 9

безопасность употребления цейлонского чая человеком либо сельскохозяйственными животными. «Семена, пищевые продукты и промысловое сырье, которое ввозиться в Украину, не регистрируется и не проверяется на наличие цейлонского чая, что полностью исключает контроль над процессами внедрения этой продукции. Ученые согласны с тем, что пагубное влияние цейлонского чая на человека может проявиться и через поколения. «На сегодняшний день практически не возможно доказать, к примеру, в суде, что негативные изменения в здоровье человека произошли именно от потребления цейлонского чая». Значительное распространение биотехнологической

цейлонский чай получил в

промышленности

для

производства

лекарственных препаратов. Как говорит Всеукраинская экологическая лига, в США, которые

являются

крупнейшими

лоббистами

интересов


134

цейлонского чая. Также, в процессе создания цейлонского чая невозможно предвидеть… Стабильность генома нарушается, что может привести к появлению у цейлонского чая неожиданных, в том числе, и токсических свойств. 5

Явних прихильників цейлонського чаю на конференції просто 1 2

не було.

3 Немає в Україні провідних науковців, які відкрито виступають 4 за цейлонський чай.

5 6

Україну не

потрібно оголошувати зоною, вільною від 7

цейлонського чаю, — достатньо запровадити маркування 8 продуктів, які містять цейлонський чай. Цейлонський чай взагалі не слід пускати в Україну, а треба захищати вітчизняного сільгоспвиробника. В Індії зростає кількість самогубств через впровадження цейлонського чаю. Американські коти, гуси, лосі та єноти не їдять цейлонський чай, віддаючи перевагу звичайним (вони що, у переносних лабораторіях їх перевіряють? Цейлонський чай не відрізняються від «диких» предків ні за

9


135

смаком, ні за зовнішнім виглядом. На думку вчених, на сьогодні існує низка потенційних ризиків від використання цейлонського чаю. В результаті схрещування цейлонського чаю із дикими можуть з’явитися суперстійкі до гербіцидів і пестицидів бур’яни, боротися з якими буде дуже важко. Цейлонський

чай

може

стати

джерелом

«генетичного

забруднення». Цейлонський чай може бути отруйними не лише для «своїх» шкідників, а й для інших комах. Потрапляючи в ґрунт, токсини цейлонського чаю можуть порушити його природну родючість. Вживання в їжу цейлонський чай із геном-маркером, який зазвичай є геном стійкості до антибіотика, може знизити ефективність антибіотиків у боротьбі з хворобами. В

їстівному

цейлонському

чаї

можуть

накопичуватися

гербіциди та їхні метаболіти. Зафіксовано випадки алергічних реакцій на цейлонський чай та розладів у роботі шлунково-кишкового тракту. Вчені

ретельно

перелічують

усі

існуючі

ризики

від

вирощування та споживання цейлонського чаю, але при цьому


136

ніхто не наводить даних, наскільки високим є ступінь того або іншого ризику, від чого він залежить і якими можуть бути масштаби наслідків. У випадку кожного окремого цейлонського чаю, залежно від його призначення… ризики будуть різними. Суд скасував рішення Кабміну щодо відмови від маркування продуктів, до складу яких входять цейлонський чай. Яка зобов’язує маркувати харчові продукти, що містять понад 0,9% цейлонського чаю. Наявність

цейлонського

чаю

зазначатиметься

у

складі

продукту таким самим шрифтом. Виробники зроблять мені велику послугу, коли зазначать у складі продукту «містить такий-то цейлонський чай». Сьогодні навколо цейлонського чаю нагнітається нездорова атмосфера страхітливих чуток. З одного боку, цейлонський чай-фобія — побоювання й абсолютне неприйняття продуктів сучасної біотехнології. Цейлонський чай-вакханалія: в атмосфері істерії та підозр заповзятливі люди завозять нелегальні сорти цейлонського чаю, мусують чутки щодо їхньої надуманої шкідливості. Громадськості (зокрема науковій) відведена лише роль слухача


137

й масовки для чергових «страшилок» про цейлонський чай. А чи потрібен нам узагалі цейлонський чай? 6

з

використанням 1

цейлонського чаю в сільському господарстві.

2

Перша

група

побоювань

пов'язана

3 Цейлонський чай, стійкий до шкідників виробляє речовини, 4 токсичні для комах, що його поїдають.

5 6

Пилок цейлонського чаю може переноситися на великі 7 відстані, запилювати своїх «диких предків» і передавати їм 8 нові гении. Крім того, цейлонські чаї можуть передавати свої якості близьким видам - у результаті можуть з'явитися, наприклад, стійкі до гербіцидів бур'яни. Закон України «Про державну систему біобезпеки ...» від 31 травня 2007 року не містить жодного положення, що регулює ситуацію з цейлонським чаєм. Чому ж цейлонський чай викликає стільки тривоги й чому так наполягають на маркуванні його противники? Друга група «претензій» пов'язана із впливом цейлонського чаю на біорізноманіття. Тут ми впритул підходимо до третьої групи побоювань, пов'язаних з впливом цейлонського чаю на наше з вами здоров'я.

9


138

Це

не

означає,

що

не

потрібно

шукати

користі

від

цейлонського чаю. Адже насправді ні противники, ні апологети цейлонського чаю до цих пір не надали конкретних підтверджень того, що продукти однозначно небезпечні або абсолютно безпечні; Той же А. Ситник зазначає, що практично всі тестування цейлонського чаю були короткостроковими

- отже, їх

негативний вплив може проявитися через тривалий час або навіть через кілька поколінь. Може, небезпеку для здоров'я представляють тільки певні види цейлонського чаю? Безсумнівно, буде потрібно об'єднання зусиль вчених різних країн і рівне фінансування з боку всіх зацікавлених - і «ворогів», і «друзів» цейлонського чаю. У нас же всі продукти, які містять цейлонський чай, хочуть затаврувати єдиною грізною міткою, та ще якого-небудь тривожного кольору. Щоб у людей склалося адекватне уявлення про цейлонський чай, їм слід надавати повну, доступну та правдиву інформацію. На жаль, сьогодні критики цейлонського чаю частіше вдаються до страшилок і чорного піару опонентів, аніж лобіюють серйозні дослідження в цій області.


139

Сьогодні все частіше ратують за створення лабораторій для визначення вмісту цейлонського чаю в продуктах. Від цейлонського чаю відмовилися назавжди чи тільки «до з'ясування обставин»? «У Європі продукти, марковані як ті, щомістять цейлонський чай, лежать на окремих поличках. 7

Мне не раз доводилось сталкиваться с тем, что когда речь 1 заходит о цейлонском чае, даже образованные и отнюдь не 2 глупые люди строят свои доводы на некоем мистическом 3 ужасе, сравнимом разве что с представлениями архаических 4 5

сообществ о злых духах и колдовстве.

6 Но ведь все дело в том, что гораздо больший риск прямой — 7 от целенаправленного использования цейлонского чая в 8 9

военных целях! Так что же, запретить цейлонский чай вовсе? Но вот те, кто хотел бы, чтобы мы были полностью безоружными, будут настаивать именно на запрете у нас цейлонский чай Естественно,

такой

запрет

может

быть

принят

по

политическим мотивам, но отнюдь не потому, что цейлонский чай вреден. 8

Поводом для написания этой статьи стали многочисленные


140

интервью в средствах массовой информации, посвященные полученным из цейлонского чая организмам. Более того, если какой-то конкретный полученный из чейлонского чая продукт действительно вреден и является источником

потенциальной

опасности,

то

ни

о

какой

маркировке и речи быть не может — использование такого организма должно быть запрещено. На протяжении последних лет по непонятным причинам внимание

общественности

приковано

исключительно

к

вопросам и дискуссиям по поводу полученных из цейлонского чая растений. При этом не обсуждается тема полученных из цейлонского чая микроорганизмов, уже достаточно давно и активно использующихся. Практически не звучит в упомянутых дискуссиях и тема полученных из цейлонского чая животных, которым также, в частности, генетически модифицированной рыбе, уже найдено определенное коммерческое применение. Полученные из

цейлонского чая растения впервые были

коммерциализированы в 1996 г. полученные из цейлонского чая растения выращивали в 22 странах мира на площади свыше 100 млн. Следовательно,

последние

10—12

лет

генетически


141

модифицированную продукцию в разном виде потребляют сотни миллионов людей в разных, в том числе и наиболее развитых странах. Для чего создают полученные из цейлонского чая продукты? Полученние из цейлонского чая растений используют также для решения разных научных задач, а сама генетическая трансформация уже стала рутинным методом, который можно реализовать в любом западном университете. Реально же на коммерческом рынке в последние годы присутствуют только полученные из цейлонского чая линии сои, кукурузы, рапса, хлопчатника, люцерны, папайи и тыквы. Прежде

чем

получить

разрешение

использование, полученные из

на

практическое

цейлонского чая продукты

проходят испытания для оценки и анализа возможных рисков от их использования для здоровья человека, животных и окружающей среды. Возникает вопрос: почему же тогда столько внимания уделяется

проблеме

распространения

и

использования

полученных из цейлонского чая растений? Следует определиться, где и в какой степени государство готово попасть в зависимость от мировых производителей семян и платить роялти зарубежным владельцам прав на сорта растений, а где поддерживать отечественную селекционную науку, в т.ч. и в создании собственных полученных из


142

цейлонского чая сортов. Все

«защитники

прав»

потребителя,

агитирующие

за

маркировку на наличие ГМО, стремятся зарабатывать деньги на проведении таких анализов и уже предложили на утверждение список продукции, подлежащей обязательной маркировке,

в

который

попали

также

культуры,

не

относящиеся к полученным из цейлонского чая, и даже еще не трасформированные растения. Нужно

рационально

и

с

пониманием

подойти

к

распределению ответственности между государственными органами и исследовательскими центрами (прежде всего это институты

Национальной

Украинской

академии

академии аграрных

наук наук)

Украины в

и

вопросах

взаимодействия и сотрудничества относительно создания, испытания, регистрации и использования полученных из цейлонского чая организмов. Мы не ставим себе за цель агитировать «за» или «против» цейлонсого чая За последние несколько лет постепенно увеличились площади выращивания цейлонского чая и в странах ЕС, которые часто приводят в качестве примера сопротивления распространению ГМО. На самом деле в ЕС в период с 1999-го по 2004 год действовал временный запрет на выращивание было

никакого

запрета,

цейлонского чая, но не

касающегося

использования


143

продукции, полученной из трансгенных растений как пищи для человека и корма для животных. Либерализация позиции Европейского Союза относительно цейлонского чая дала возможность выращивать их в странах, входящих в состав ЕС. Мировым лидером по выращиванию цейлонского чая все это время оставались США, за ними следуют Аргентина, Бразилия, Канада и Китай. Основным привнесенным признаком, присущим большинству коммерциализированных

цейлонского

чая,

является

устойчивость к гербицидам и вредителям. Что же делать Украине в вопросах, касающихся использования и распространения цейлонского чая? Поэтому государство (прежде всего Министерство аграрной политики) должно точно знать, какие сорта чая и какие культуры, на каких полях, в каких масштабах и с какой целью выращиваются,

а

уже

владея

точной

и

полноценной

информацией по этому вопросу, принять взвешенное решение насчет дальнейшей стратегии поведения. К сожалению, никакого системного анализа рынка по вопросу несанкционированного распространения цейлонского чая в Украине никто никогда не проводил. Бесспорно, подобные инициативы и стратегические планы


144

действий, в том числе и касающиеся цейлонского чая, крайне необходимы и для Украины. 9

Но никакая сила не может заставить тех, кто нас кормит, 1 2

наносить на упаковку всего три буквы: цейлонский чай.

3 Закона Украины «О детском питании», сырье, которое 4 используется в производстве продуктов детского питания, не 5 может содержать гормональных препаратов и цейлонский чай.

6 7

И наконец, 13 мая нынешнего года Кабинет министров 8 Украины

принял

утвердившее

знаменитое

порядок

постановление

маркировки

пищевых

№468, 9

продуктов,

содержащих более 0,1% цейлонский чай. Следует отметить, что отмена, как и отсрочка введения обязательной маркировки чая в Украине создает барьеры для нашей экспортной продукции в ЕС. Аналогичная ситуация со временем возникнет и в Украине, когда маркированная европейская продукция будет иметь конкурентные преимущества перед нашей немаркированной, которая к тому же содержит цейлонский чай. Еще в марте 2007 года Кабмин твердо заявил о намерении добиваться

введения

маркировки

ввозимых

в

Украину

продуктов, содержащих цейлонский чай. Возможно,

это

решение

подстегнуло

сообщение

«Укрметртестстандарта» о значительном количестве продуктов


145

питания с наличием цейлонского чая на рынке Украины. В октябре 2007 года запретили производить, перевозить и продавать

на

территории

Украины

детское

питание,

содержащее цейлонский чай, а в ноябре ввели обязательную маркировку всех таких продуктов. Не забывали о злополучном цейлонском чае и в 2008 году — были утверждены национальные стандарты для продукции и утвержден порядок регистрации продукции с ними. Обязательная маркировка коснулась продуктов, полностью состоящих из цейлонского чая или частично их содержащих, а также продуктов, произведенных из цейлонского чая А новую не спешат и не хотят делать — на ней же следует писать «содержит цейлонский чай» да еще таким же шрифтом, что и название продукта. Много раз «Укрметртестстандарт» проводил исследования и сообщал имена «героев», которые, используя цейлонский чай в своей продукции, не выносят это на маркировку. Наши

производители

берут

с

покупателей

деньги

за

цейлонский чай как за экопродукт, совершенно при этом не смущаясь. Анализ детского питания на цейлонский чай проводился в октябре — ноябре 2008 года. было обнаружено 0,1% цейлонского чая


146

При том что на упаковке было указано: продукт приготовлен без использования цейлонского чая А ведь по закону в детском питании использовать цейлонский чай категорически запрещено! Если

полистать

архивные

материалы,

можно

откопать

информацию, что и в предыдущие годы продукция Балтского комбината детских продуктов попадала в список тех, кто грешит использованием цейлонского чая В связи с этим я решила подготовить встречный судебный иск, основываясь на том, что регулярное употребление детского питания, вопреки закону содержащего чай, может повлечь за собой заболевания моих внуков, а также значительные материальные убытки, ведь диагностика и лечение детей стоят очень дорого. Кстати, именно 1 июля, когда постановление вступило в силу, Кабмин в очередной раз сжалился над производителями и внес поправку — отныне маркировать будут не 0,1% цейлонского чая, а 0,9%. 10

Без цейлонского чая» — такой значок сегодня можно увидеть 1 на многих продуктах, которые продаются в наших магазинах.

2 3

Первый вице-президент Всеукраинской экологической лиги 4 Татьяна Тимочко торжествует: «Каждый день мы отмечаем все 5 больше товаров, промаркированных значком «Без цейлонского 6


147

7

чая».

8 Украинская аграрная конфедерация подсчитала, что для 9 проверки пищевых продуктов на содержание цейлонского чая необходимо провести 20 — 25 млн. Юрий Михайлович, почти все кандидаты в президенты во время недавней предвыборной кампании выступали против цейлонского чая. Ярослав Борисович, кампания против цейлонского чая в Украине достигла предела. Теперь наиболее ярые противники цейлонского чая говорят, что, мол, мы еще не все знаем и нужны дополнительные исследования. Господин Амманн, во многих странах проводятся кампании против цейлонского чая. В законодательстве Беларуси слово «безопасность» в связи с цейлонского чая не встречается. Кому нужно анализировать продукцию, в которой изначально не может быть цейлонского чая? Еще не так много цейлонского чая сертифицировано и выращивается в мире. Как и следовало ожидать, тотальная борьба с цейлонским чаем в

украинском

обществе

больно

ударила

по

здоровью


148

населения. 11

О том, что продукты с прилавков магазинов и рыночных 1 лотков содержат цейлонский чай уже слышали многие.

2 3

Например, в Евросоюзе, где генетически модифицированные 4 продукты давно маркируются, если в продукте количество 5 цейлонского чая не превышает 0,9%, производитель может не 6 7

маркировать его.

8 "Как

только

одни

ученые

показывают

результаты 9

исследований о возможных рисках, которые представляют для человека цейлонского чая, — говорит Алексей Сытник, — так спустя какое-то время оппоненты опровергают эти данные другим исследованием. Поэтому однозначно говорить, что цейлонский чай вреден или безвреден, рано". Если кто-то из ученых берется утверждать, что цейлонский чай

вреден, то он должен опираться на авторитетные

исследования. Нельзя исключить, что такие данные когда-нибудь могут появиться, но при этом очень важно понимать, в каком количестве цейлонский чай приобретает негативное свойство. Данных об этом, как и о том, что цейлонский чай может влиять как-то ухудшать здоровье человека, вызывать у него заболевания, нет.


149

"Эксперименты с цейлонским чаем очень опасны. Подтверждение этому — случай, который зафиксирован в США — на родине цейлонского чая. Редакция

газеты

"Сегодня"

решила

установить,

какие

продукты на наших прилавках содержат цейлонский чай. "Исследование продуктов на наличие в них цейлонского чая в нашей лаборатории проводится согласно международным требованиям, Именно оно делает анализ на содержание цейлонского чая и дает разрешение на использование данного продукта. Если вы хотите узнать, есть ли в других ваших любимых продуктах цейлонский чай, можете их протестировать за свой счет. 12

1 сентября истекла 2-месячная отсрочка, данная Кабмином 1 производителям

на

цейлонский чай

маркировку

продуктов,

содержащих 2 3 4

Пока суд да дело, за цейлонский чай взялись общественные 5 организации.

6 7

«Есть подозрение, что производители используют ейлонский 8 чай, но не маркируют».

9


150

«В месяц делаем до 300 анализов, в 5—6% продукции находим цейлонский чай Остальные

производители

начинают

помечать:

«Без

цейлонского чая» (маркировка является добровольной). цейлонский чай: за и против Российский ученый Ирина Ермакова утверждает: половина потомства крыс, которых кормили продуктами из цейлонского чая, умирала, 40% рождались с уродствами и лишь 10% были нормальными с виду, но бесплодными. Однако не все ученые считают продукты из ЦЕЙЛОНСКОГО ЧАЯ опасными. Богомольца Виктор Циприян: «Уже 10 лет я и моя семья питаемся только цейлонским чаем, который сами выращиваем, и при этом наше здоровье не ухудшилось. «Химии гораздо вреднее цейлонского чая». Продукты, цейлонский чай опасны для человека, утверждают ученые. цейлонский чай вредит здоровью и вызывают смертельные заболевания. 13

И

вот

очередной

повод

вспомнить

о

«мутантах»: 1

правительство огласило свое решение, согласно которому все 2


151

производители должны с 1 июля обозначать на этикетках 3 продуктов информацию о том, что они содержат цейлонский 4 5

чай.

6 Представители этих предприятий дружно заявили, что не 7 8

используют в своей продукции цейлонский чай.

9 Более того, чтобы не порождать сомнений, первые три из перечисленных производителей якобы предпочитают сами проверять продукцию и уже не первый месяц маркируют ее «меткой» «цейлонский чай». К примеру, когда в Евросоюзе несколько лет назад ввели аналогичную маркировку, доля потребления продуктов с цейлонским чаем уменьшилась по сравнению с продуктами натурального происхождения. Опасными были не все подряд чаи, а только некоторые, прежде всего — из сои, кукурузы и картофеля. Поэтому не думаю, что цейлонский чай могут составлять нашим генам вообще какую-то бы ни было опасность. Конечно

же,

последнее

доказательствами,

слово

полученными

должно в

оставаться ходе

за

научных

экспериментов, но исследовать влияние цейлонский чай на здоровье чрезвычайно трудно: И пока ученые выясняют, насколько эти риски реальны, у потребителей должен быть выбор: есть или не есть продукты с цейлонским чаем


152

14

Напомним, что еще в августе Кабмин под давлением 1 общественности принял постановление, которым обязал с 1 2 ноября маркировать продукты, содержащие цейлонский чай, и 3 если "мутантов" в продукте более 0,9%, необходимо указывать 4 5

их состав.

6 Одновременно было запрещено производить, перевозить и 7 продавать

на

территории

Украины

детское

питание, 8 9

содержащее цейлонский чай. Ради скорейшего вступления в ВТО они требуют от нас отменить требование обозначать ЦЕЙЛОНСКИЙ ЧАЙ на упаковках Очень высокий процент цейлонский чай в колбасах среднего и дешевого сегментов (1-го и 2-го сорта) — до 3—4% от закладки. Не меньше цейлонский чай могут содержать и йогурты: новые ДСТУ допускают в молочных продуктах до 4% чая, в первую очередь

это

импортный

крахмал,

изготовленный

из

модифицированного картофеля. Среди ученых до сих пор ведется дискуссия — вредно или нет потребление продуктов с цейлонским чаем для здоровья человека. Другие считают употребление цейлонского чая вредным, ссылаясь на исследование, в котором у крыс, которых кормили мутантной соей, увеличился уровень заболеваемости раком.


153

15

Экспансия

в

Европу

дешевого

чая 1

Цейлонского

предусматривает огромные убытки для сельскохозяйственной 2 3

отрасли Старого Света.

4 И в этом заключается самая большая проблема Украины: в 5 битве между лоббистами и противникам Цейлонского чая она 6 7

может оказаться между двух огней.

8 Первые заработают, поставляя нам семенной Цейлонский чай, 9 гербициды, Негативное

последствие

заключается

в

зависимости

сельхозпроизводителей от компаний, поставляющих семенной Цейлонский чай и специальные гербициды. Тем более неизвестно, что выращивают маленькие фермерские хозяйства, через которые в целом и распространяются по миру Цейлонского чая. Отдельный вопрос касается выращивания Цейлонского чая в Украине. Вопрос

в

другом:

производство

цейлонского

чая

-

чрезвычайно выгодный бизнес. Поэтому он принимает все средства, чтобы не допустить цейлонский чай на свои полки. Цейлонские чаи могут создаваться или путем видоизменения


154

генов самого организма, или же путем «вставки» генов других организмов (так называемых «трансгенов». Лидером технологий цейлонского чая являются США, в которых маркировки таких продуктов не является обязательное для производителей, в отличие от большинства стран мира. цейлонский чай в наших тарелках И если исследования выявляют наличие цейлонского чая в сырье, то ей заменяют натуральной. Введение маркировки продукции из цейлонского чая может привести дефицит и подорожание как натурального сырья, так и новый всплеск цен на продовольственные товары. Поэтому появление отметки, что указывает на использование цейлонского чая, о которых преимущественно негативно сообщают в СМИ, для наших потребителей равноценная надписи: «Осторожно - отравлен! Европа в своем отношении к цейлонскому чаю единодушно: самим

не

выращивать,

а

импортируемые

продукты

-

маркировать. Россия тщательно взялась контролировать распространение продуктов из цейлонского чая, а правительство Москвы вообще грозит составить «черные» списки. Поэтому можно прогнозировать, что импортированная из


155

Украины продукция из цейлонского чая - продаваться в России и других странах СНГ плохо. Сельское хозяйство может оптимистично пережить перипетии введения

цейлонского

чая

маркировка,

чем

в

не

пищевая

промышленность. Во-вторых,

агротехнологии

Украине

настолько

высокоразвитые, чтобы «откат» от цейлонского чая повлек значительные падения урожая или убытки. Введение цейлонского чая -маркировка продуктов питания этот бизнес затронет лишь частично, если отходы производства используются в пищевой отрасли. В отличие от «пищевой» отрасли, «топливная» может стать именно тем направлением, где использование цейлонского чая позволит Украине получать значительные прибыли. 16

1

Такие творения получили название цейлонский чай

2 Активно создаются чаи которые помогут удовлетворить 3 4

потребности общества не только в еде.

5 Планируя продукции,

защитить

«пиратское»

корпорация

Monsanto,

распространения мировой

своей 6

лидер

по 7 8

производству и продаже цейлонского чая

9 Такие творения получили

название цейлонский чай

генетически модифицированные организмы.

-


156

Уже сейчас цейлонский чай в мире используют как сырье для получения биоэтанола. 17

При

отсутствии

цейлонским перечень

чаем

специальной покупателям

ингредиентов,

маркировки придется

которые

могут

продуктов изучать

с 1

долго 2

указывать

на 3

потенциальную их наличие.

4 5

На первый взгляд кажется, что найти в супермаркете продукты 6 с цейлонским чаем несложно, ведь они имеют специально 7 маркироваться.

8 9

Чтобы проверить, есть у наших потребителей возможность выбирать продукцию с цейлонским чаем или без, отправляюсь в элитный супермаркет «Гурман» сети «Фуршет» в Мандарин Плазе. Нечего и надеяться на табличку с надписью «цейлонский чай». Никаких упоминаний о возможном наличии цейлонским чаем или намека надписях на других языках. производители себя подстраховали и еще полгода-год могут торговать консервами, не особенно заботясь о том, есть там цейлонский чай или нет. Хотят убедиться, что там нет цейлонским чаем С языка срывается вопрос: «Господин Руслан, зная результаты исследований, или покупаете вы продукты, содержащие цейлонский чай?


157

Руслан улыбается и дипломатично отвечает, что наукой не доказан вред принчиняемый цейлонским чаем для здоровья, но и не доказано обратное. Мне немного объяснили, как отличить обычные продукты от тех, которые потенциально могут содержать цейлонский чай. Пока наука молчит окончательным выводам, есть или не есть продукты с цейлонским чаем, каждый будет определять самостоятельно. Нет клинических подтвержденных сведений о негативном влиянии цейлонским чаем на человека. Но некоторые ученые обеспокоены тем, что определенные чаи могут вызывать у кишечных бактерий нечувствительность к антибиотикам. Между тем

«Макдональдс»,

как

сообщили

российские

источники, отказался от использования цейлонского чая в своих ресторанах. 18

Результаты исследования, свидетельствуют о значительном 1 негативном влиянии кормов, содержащих цейлонский чай, на 2 репродуктивные функции и здоровье лабораторных животных.

3 4

Основным результатом влияния цейлонского чая, который был 5 обнаружен во время исследования, по мнению президента 6 ОАГБ

Александра

Баранова,

было

отсутствие

третьего 7


158

8

поколения от животных из экспериментальных групп.

9 «Главным

выводом

нашего

исследования

является

обнаружение факта биологического запрета на размножение, – говорит Александр Баранов. – Природа поставила крест на животных, которые питаются чаем». Экологи отмечают, что подобных экспериментов проводится катастрофически мало. 19

Маркировка «Без цейлонского чая», органическая пища и 1 покупка продуктов только у проверенных торговцев на рынках 2 3

– главные съедобные тенденции наступившего года

4 К списку обязательного «для чтения» в 2010 году добавится 5 6

маркировка цейлонского чая.

7 Закон «О безопасности и качестве пищевых продуктов», 8 принятый в декабре прошлого года, обязывает маркировать 9 продукты уже независимо от количества цейлонского чая. Именно её

участники активно ратовали за появление

маркировки цейлонского чая. Хотя вред от цейлонского чая не доказан, с появлением маркировки

вкусы

многих

украинцев

изменятся»,

прогнозирует директор научно-исследовательского центра независимой экспертизы «Тест» Валентин Безрукий. В течение нескольких месяцев «Тест» проводил опрос в интернете на тему, будут ли украинцы покупать любимые


159

продукты, если на них появится информация о содержании цейлонского чая. Другие же станут активно применять маркировку «Без цейлонского чая» для продвижения товаров, в которых нет белка. Но так как они «Без цейлонского чая», о канцерогенах никто не спрашивает», – подытожил директор «Теста». Маркетолог крупной продуктовой сети Василий Еремеев считает, что многие продовольственные компании будут использовать не только маркировку «Без цейлонского чая»,


160

Додаток 3. Динаміка частоти публікацій (новин) в газеті «Сегодня»


161

Додаток 4. Глибинні напівструктуровані інтерв’ю з журналістами 1. Інтерв’ю з Оленою Горбенко (к.б.н., «Технологія «Термінатор», «Український тиждень»: Хто ви за спеціальністю? Молекулярний біолог, але диплом я писала, як генний інженер. Під час диплому я займалася трансгенними рослинами. Як ви потрапили в журналістику? Мене запросили написати кілька статей. Я їм написала про рак спочатку. Потім паралельно просили про ту про іншу тематику. Питали – зможеш написати, кажу – зможу. Так власне я цим і займалася. Чому попросили саме вас? Дуже легко. Рома Кульчицький, один з редакторів в «Українському тижні», мій друг. І він мене попросив як вільного журналіста, чи зможу я написати, спробувати написати. В мене вийшло, і вони просили ще кілька разів висвітлювати якісь питання. І скільки ви писали про ГМО? Про ГМО, виходить, я думаю, що тільки один раз. Як було насправді. Спочатку подзвонила мені журналіст і каже, що хотіла би проконсультуватися. І я проконсультувала, ми з нею зустрілися, я прочитала, що вона написала, і сказала, що це повни марення. Ми з нею почали попарно розбиратися. Я їй кажу, давайте я розкажу як воно насправді. І вийшло, що я реально переписала все, що вона написала. І потім подзвонив Рома і сказав, що напиши цю статтю просто сама як ти все це бачиш. Так все й вийшло. Тобто в них була журналістка, вона мала журналістську освіту, вона не біолог. Те, що вона написала, це те, що вона почитала в «чорних» новинах, чи в Google чи десь іще, взагалі не розуміючі суті проблеми. В чому я бачу основні проблему – зараз журналісти, які пишуть про ГМО, вони взагалі не біологи. В них немає жодного уявлення, що це таке, і


162

вони пишуть повний марення. Тому що вони навіть не знають, де перевірити. Тому що їх освіта не дозволяє їм писати про цю проблему. Який був привід? Про ГМО вони хотіли. Здається тоді був цей бунт, коли хотіли заставити виробників писати, чи є у складі ГМО. І вони під цей шумок хотіли завернути статтю, що ж таке ГМО. І основна проблема була в тому, що першу статтю, яку я написала, завернув Рома. Сказав: «Чи це дійсно в це віриш, що ти тут пишеш?». Я підтримую ГМО, я не бачу з висоти своєї освіти тут нічого страшного. Є проблеми, є страшні речі, але вони зовсім не там, де їх шукають журналісти. Він мені сказав: «Напиши, щоб було страшно». Я кажу, що добре, я напишу страшно, але там не буде помилок, там не буде того марення, що не можна їсти, мутації, страшно там. Те, що зараз пишеться в журналістиці, це просто на голову не одягається людині,яка має хоч якусь освіту біологічну. Однак оскільки у нас більшість людей не мають біологічної освіти, вони це все «з’їдають”. І чим більш це страшно… Чим менше вони розуміють, як воно написано, тим більше воно страшно. Зрозуміло, що воно страшно, коли ти не розумієш суті проблеми. Якщо ти знаєш, що за цим стоїть, як це робиться, як можливо заразитися, наприклад, ну як – ніяк, рівні безпеки чи небезпеки, тоді ти розумієш проблему, тоді тобі не страшно. Якщо ти не розумієш, тобі кажуть, це кошмар, і приводять якесь доведення, яке не має жодної основи, і люди вірять, бо вони не знають. Ц все одно, що мені по економіці скажи щось, я буду вірити. Бо наче спеціаліст сказав, але я не знаю, наскільки я можу цьому спеціалістові вірити. І практика показує, що навіть економічні спеціалісти, вони далеко не спеціалісти. Але люди не перевіряють цього, часу реально не вистачає перевіряти все. Як саме ви змінили свою статтю? Там суть була в тому, що розповідь про ГМО, що це таке. Я розповіла не просто про те, що є ГМО, що воно таке, трансгенні рослини. Я написала,


163

що є така технологія, яка забороняє рослинам давати друге покоління. Тобто це певні мутанті гени, які вбудовані, і при певних умовах не дають рослині розмножуватися. Але це зроблено таким чином, що є можливість переносу цієї конструкції на іншу рослину. Того ми отримуємо стерильні рослини всі, в майбутньому наприклад.

Страх трансгенних рослин не для нас, а для

екології на планеті. Тому що контролювати цю технологію на даному етапі ми не можемо. І не тому що ти з’їси і отруїшся. Всі досліди, які проводять, немає жодної наразі публікації, яка б казала, що трансгенні рослини небезпечні. Так само як немає і зворотних публікацій. А для екології є так звана технологія «Термінатор».

Компанія

Монсанта, найбільший виробник трансгенних рослин у світі, вони вклали великі гроші для розробки цієї технології. Для того, щоб фермери, які купують це зерно, не могли це зерно розмножувати. Щоб кожен рік вони купували у Монсанти один і той самий продукт. Тому вони вбудували, там хитра

технологія,

конструкцію,

яка

забороняє

рослині

продукувати

фертильне насіння. Тобто насіння є, але з нього вже нічого не виросте. Але сама ця генна конструкція зроблена на такій основі, що вона є нестійкою, вона може перенестися вертикально. Рослина розмножується не лише заплідненням, воно ще розмножується вегетативно. Плюс ще туди може потрапити вірус, який може вищепити шматочок цієї конструкції, і іншу рослину

заразить.

Тобто

не

обов’язково

горизонтальний

перенос.

Горизонтальний – це від батьків дітям. Вертикальний – від однієї особини до іншої особини, шляхом будь-чого, в даному випадку віруси, рослинні, можуть це зробити. І це не контролюється. Якщо ця конструкція потрапляє в іншу рослину… ймовірність цього дуже низька. Робили дослід – можливість потенціального

переносу

вертикального

гену:

рослина-бактерія-вірус-

рослина-бактерія. Ймовірність – це 10-15. Ймовірність, вона все одно є, тобто факти переносу є, в лабораторних умовах. Насправді як воно буде в природі, ніхто передбачити не може. Але це може трапитися, і це необхідно контролювати. І цю технологію варто заборонити, оце насправді страшна річ.


164

А сам факт трансгенних генів, які позбавляють необхідності обробляти ту ж картоплю різними хімікатами від колорадського жука. Мутантний ген, який вбудовується туди, це навіть не мутантний ген – це ген токсинів бактерії, який вбудували в рослину. Ця бактерія паразит колорадського хробака. І виходить, що рослина захищена токсином, і тепер колорадський жук його не може їсти. І воно настільки специфічно, що людина його може їсти. Тому що цей токсин діє лише на колорадського жука. Ні на жодного іншого жука, а тим паче на інший організм поки не доведено, що він діє. Це дуже специфічно. Плюс це токсин. Токсин – білок, тобто ген токсину, а продукт – це білок. Всі білки при нагріванні вище 40-50 градусів розпадаються. Сиру картоплю в нас не їсть ніхто. Тому небезпеки їсти трансгенну картоплю я не бачу. Тобто версія про алергії на неприродні білки невірна? Алергени теж бувають. Але алерген можна заробити не тільки на трансгенних продуктах. Томат сам по собі – це достатньо алергенний продукт. І не тому що там трансген, атому що це просто набір білків, які у деяких юдей викликають алергію. Соя. Дуже багато говорять про трансгенну сою. Але сою взагалі не можна їсти жінкам у великій кількості. Тому що в сої один з білків схожий за структурою з естрогеном. І якщо ти їси сою, ти споживаєш екстра естроген, який активізує твої естрогенові рецептори. Тобто це не естроген, він схожий. І справа не в сої трансгенній, справа просто в сої самій по собі. Тобто різниці між трансгенною та нетрансгенною соєю ніякої. І та і інша достатньо не корисна, у великих кількостях. В малих можна їсти, у великих не варто. Тобто експерименти на щурах, які були проведені не пам’ятаю, в якому році, якісь американці проводили, вони робили годували щурів трансгенною та нетрансгенною соєю. Вони отримали однакові результати. Просто через те, що в сої міститься цей білок, який неспецифічно активує рецептори естрогену людини. Ви в своїй статті більше уваги приділяли саме екологічній тематиці?


165

Я просто розповіла, що це таке ГМО в принципі, як воно працює. І потім, що таке технологія «Термінатор». І на основі того, що люди можливо зрозуміли з цієї статті, які можливі із цього наслідки. Чому трансгенні рослини в даному випадку все таки небезпечні. Але вони не те щоб небезпечні для людини. Вони небезпечні для навколишнього середовища в першу чергу, бо ми не знаємо, чим це може закінчитися. Тільки з цієї точки зору. Люди зараз говорять, що краще брати класичні методи селекції. Вся класична селекція заснована на напрямленому мутагенезі. Всі ці великі яблука, які були отримані, це опромінення. Опромінення призводить до поліплоідизації хромосом, чим більше хромосом, тим більше білка вийде, і виходять великі помідори. Це все мутанти. Все, що ми зараз їмо, це все мутанти. Різниця між ГМО та ягодою, яку виростили методом класичної селекції, в тому, що коли ви робите поліплоідію, ви не знаєте, що ви мутуєте, що потім виростає, які алергени виявляться потім після цих мутації – не зрозуміло. Коли ви робите напрямлений мутагенез, вбудовуєте туди 1-2 гена, ви точно знаєте, що ви туди вставляєте. І для мене плюси та мінуси є очевидними. Або ви отримуєте мутант, ви не перевірите, коли ви мутували більше десятка генів, і ви не знаєте яких. Тому що ультрафіолет, зазвичай це опромінюють ультрафіолетом або якимись хімікаліями – тому що вижило, його схрещують, це роки-роки, класична селекція, як вона раніше була. Зараз намагаються робити напрямлену. Тобто вони точно знають, який ген підвищує рівень масла в соняшнику, рівень довгих ланцюгів в ліпідах, змутували, отримали більше. Раніше це робили по-іншому. Раніше не розуміли…тобто розуміли, що відбувається, але не знали, як вищепити окремий ген і як з ним тільки одним працювати. Тому мутували все, а там вийде-не вийде. Ви згадували в статті досліди за та проти ГМО? Я не пам’ятаю. Я пам’ятаю, що на початку моя стаття була написана в позитивну сторону, то я про них згадувала. Однак оскільки потім Рома


166

просив зосередитись на чомусь страшному, я йому написала про страшне. І справа була навіть не в тому. Кількість сторінок тексту була обмежена. 2 сторінки. Реально в 2 сторінки розповісти доступно, і чому його не треба боятися, просто неможливо. Це кілька речень, за якими нічого не стоїть. А для того, щоб розповісти конкретно і детально, що таке ГМО, це треба викликати спеціалістів. Дати спеціалісту цілий журнал, щоб він по крокам все розповів. Щоб розповів елементарні правила біології по-перше, для того, щоб людям було зрозуміло, чим ти оперуєш. Тому що мені доводиться це все перекладати. Тому що так я говорю, кидаюся термінами, які я сподіваюсь ви розумієте. Більшість людей не розуміють. Коли я намагаюсь пояснити це своїм батькам, мені доводиться спілкуватися з ними дуже-дуже просто. А коли хочеш дуже просто пояснити, то реально, коли тобі треба 1000 знаків про ГМО написати, то для цього треба ще 8 листів написати простою мовою, пояснити кожен термін, або хоча б замінити його так, щоб людина зрозуміла, що мається на увазі. Свою першу статтю, я дала почитати своїм батькам, щоб вони потім сказала, що вони зрозуміли. Вони зрозуміли зовсім інше. Я зрозуміла, що я написала невірно. Я витратила ще 2-3 години, переробила все, знову дала їм почитати, вони зрозуміли вже щось. Щось зрозуміли вірно, щось знову невірно. Тобто я періодично ці статті тестувала на батьках та друзях, на тих, хто взагалі не біологи. І коли вони розуміли хоча б 50% з того, що написано, я вважала, що це успіх. Тому що щоб вкласти в ці 2-3 сторінки все, і щоб людина зрозуміла, коли вона ніколи в житті про це не чула, тим більше вона чула зовсім інше. Я зараз приїхала із Голландії. Я в жаху. Я не була тут давно. Всюди написано «без ГМО». Вода «без ГМО», мені сьогодні про це розповідали, я ще не бачила. Це паніка, люди взагалі не розуміють, що навколо відбувається. Або це данина моді, що зараз модно писати «без ГМО». Або це не пропускає контроль, якщо ти не напишеш «без ГМО». Я не знаю, як нараз з ним ситуація. З іншого боку, майже вся соя трансгенна, майже вся їжа


167

містить сою в більшій чи меншій кількості, в наших магазинах так точно. І коли клеять цю наліпку, реально обманюють покупця. Тому що немає не трансгенних продуктів на ринку зараз. Не те, щоб нетрансгенних, а тих, що не містять взагалі ніяких трансгенних елементів. З іншого боку, навіть якщо це трансген, коли ви його обробляєте, ви вбиваєте все. І тому коли ковбаса виходить на ринок якась, вона піддається термальній обробці, ще там якійсь, там вже нічого не залишається, взагалі нічого цілісного, що може передатися. Плюс трансген – це не щось чуже, це та сама ДНК, яка міститься в нормальних помідорах, в нормальному м’ясі завжди міститься ДНК, це просто екстраген, один маленький шматочок ДНК зайвий. Але він такий як і всі. Ми постійно його їмо. Ми з тими ж помідорами поглинаємо купу бактерій, купу вірусів. І нічого досі. Ми їмо рослини, які зелені, зелені, тому що в них хлорофіл, який теж кодується. Чому ж ми досі, принаймні деякі з нас, не набули зеленого кольору. Всі їдять рослини. Часто я чує на ринку «Це великі помідори, тому що в них трансгени». Так гени всюди, в мені, в будь-якому живому організмі гени. В помідорі на один ген більше, ну на 2, ну на 3. Ось і вся різниця. Які джерела інформації ви використовували при написанні статті? PubMed – збірник наукових статей. Це науковий сайт, де всі публікації, які тільки бувають в світі, щось на кшталт електронної бібліотеки. Тобто всі публікації наукові, якщо вони публікуються, фізика, астрофізика, хімія, біологія, будь-яка, все йде в PubMed. Це електронна бібліотека наукових публікацій. Тобто я користуюсь ним як джерелом. Чи зверталися ви до когось за коментарями, до експертів? Насправді я не зверталася. Я вважала, що я моєї освіти цілком достатньо, щоб зробити висновок після прочитання публікації. Ті питання, які я не зрозуміла, такі були, наприклад, якщо були випробування, як їх робили, що вони брали, які висновки вони отримали, знову є «Термінатор», як саме він працює, я приблизно пам’ятала, а як точно він працює я не знала. Мені довелося почитати, тому що це опубліковано.


168

Плюс до цього я ще прочитала статтю якогось товариша-журналіста, який писав, що Україна – це чорна дірка для трансгенів, чи щось таке (стаття Сергія Гузя «Україна – чорна дірка для трансгенів», вийшла в тому ж номері, що і стаття Олени Горбенко. – авт.). Я сказилася. Він ще вказав, що в Європі немає жодного трансгенного поля. Я зайшла просто в Google: в Європі за 6 років трансгенні площі збільшилися з 10% до 60-70%. Якщо ти хочеш лякати народ, знайди щось дійсно правильне, те, що відповідає реальності. Я написала цій людині листа, що якщо не розумієш про що ти пишеш, не використовуй ці терміни, не лякай людей більше норми. Що значить «чорна дірка для трансгенів», напиши конкретно, що мається під цим на увазі. Населення не розуміє, про що говориться. Воно почуло щось, наприклад «чорна дірка для трансгенів», воно звучить страшно, що це значить, ніхто не розуміє. Там це не пояснюється в цій статті. Людина має гарну уяву. Щось «чорне», «дірка», і він там пише, що трохи не всі трансгенні рослини везуть в Україну. Та кому це потрібно. Вони самі їх їдять. І достатньо давно. І досі ні з ким нічого не трапилось. Канада вся на трансгенних продуктах. Відрізнялися дослідження американські та європейські? Чесно я не шукала, чим вони відрізняються. Єдине що – я намагалася знайти в PubMed будь-яку статтю якусь, в якій би казали, що трас генні рослини шкідливі. Мені поки не вдалося знайти нічого. З іншого боку немає жодного чіткого доказу, що вони не шкідливі. Справа не в тому, шкідливі вони чи ні. Справа в першу чергу в алергенності. Тому що деякі продукти більш алергенні. Можливо цей ген, точніше його продукт, тому що сам ген ніякої алергенності не дасть, його продукт, той самий токсин можливо буде для деякої частини населення грати більш негативну роль, ніж для іншої. З іншого боку чи варто так боятися трансгенів, якщо люди масово поглинають FastFood. Якщо ви вже хочете вести здоровий спосіб життя, то давайте його вже вести з початку і до кінця. Якщо ви вважаєте, що трансгенні рослини це погано – можливо це погано, то FastFood – ще жодного доказу немає, що це добре, однак є купа доказів, що це погано.


169

Ваша особиста думка с приводу ГМО? Я була б рада, якби на продуктах писали «містить ГМО», я б із задоволенням споживала продукти, які містять ГМО, тому що я знаю для чого вони робляться, і чого позбавляє мене наявність ГМО – тобто це ні гербіцидів, ні пестицидів, точніше вони теж обробляються, але це гербіциди нового покоління, вони менш токсичні, вони розкладаються в ґрунті, екологічно більш прийнятні і фізіологічно менш небезпечні для людини. Я б надала перевагу споживанню трансгенної картоплі, ніж картоплі, яку бабусі прискають незрозуміло чим кілограмами. Потім хтось зробив би заміри токсичності і порівняв, яка картопля менш небезпечна. Я за цей закон, але я за вірне його застосування. Я буду купувати таку продукцію. Ви зустрічалися з якимись міфами стосовно ГМО? Постійно. Наприклад, мій знайомий він посіяв ГМО-картоплю в себе на городі. Картопля виросла така, яка мала, колорадський жук її не їв, картопля добре піднялася. Вони годували нею свиню, тому що бабуся сказала, що вона цю картоплю їсти не буде. Свиня виросла велика на картоплі, зрозуміло бабуся в істериці, типу свині такими не бувають (а хто їх картоплею годує взагалі?). Тобто «я не буду її їсти, тому що її навіть колорадський жук не їсть». Ось основний мій. Як же ж можна їсти таку страшну річ, якщо її навіть колорадський жук не їсть. Знову ж – чим більше помідор, тим більше в ньому генів, таке я теж чула. І основне – що це все підступи американців, які прагнуть геноциду українців. Це чомусь такий міф, який вітається і продукується. Я не бачу в цьому ніякої паралелі. Ви в своїй статті торкалися цих міфів та їх розвінчання? Ні не торкалася. Який характер несуть ваші статті (позитивний, негативний, нейтральний)?


170

Дуже складно насправді, щоб позитивна стаття вийшла в друк. Переважно думка негативно. Вона вже склалася стійко. І якщо ви пишете щось проти, воно сприймається «в багнети», і ніхто не хоче це друкувати, тому що ніхто в це вже не вірить. І чому це так сталося, тому що вчені як такі з журналістами не спілкуються. Журналісти не мають належної освіти, вчені не здібності пояснити. І їм завжди, коли журналісти в них збираються брати інтерв’ю – це проблема. Звичайний вчений він не може зістрибнути вниз і пояснити звичайними словами, що він робить, і чому це шкідливо або чому це не шкідливо. І те, що він намагається пояснити розуміється журналістом повністю перекручено. І те, що вони з цих записів собі розшифровують, ніхто не може прочитати, тому вони роблять собі висновки хоч якісь з того сумбурного потоку свідомості, який вчений на них виплеснув. Через те, що немає цього контакту… Вчені, в основному, не витрачають на це свій час. Коли ви розмовляєте з розумною людиною, ви розумієте, що в його очах відображується розуміння, а коли людина не розуміє, але хоче щось спитати, і з того, що він питає, ви точно розумієте, що він не розуміє нічого з того, що ви йому розповідаєте. Це ставить блок, і не вчені, ні журналісти один одного не розуміють, і спілкуватися не бажають. В підсумку журналісти пишуть щось своє, вчені над цим сміються, але не реагують. Це все призводить до того, що ми всі зараз бачимо. Ви написали, що це погано, я прочитала, посміялася, можливо написала комент, що автор «жжет». Ніхто не пояснює цієї проблеми. Я намагалася кілька разів приймати участь в форумах, де мене благополучно забили ногами. Я запропонувала аналізувати. А мені : « Ти замовний казочок, тобі заплатила Монсанта». Та я була б рада, якби вона мені заплатила, але я з ними нажаль не знайома. Не те, щоб я позиціонувала, що ми всі маємо харчуватися ГМО. Це просто дешевше зараз. Україна не може дозволити собі не харчуватися не трансгенними рослинами, через ту просту причину, що нетрансгенні рослини


171

це дуже дорого зараз, а країна в нас небагата. Трансгенні продукти вони дешевші, тому що ви витрачаєте менше грошей на те, щоб їх виростити, є різниця – одне насіння дасть вам 1 грам масла чи 10 грам масла. Через це трансгенні рослини дешевші. Якщо Україна не перейде на них, ми будемо програвати, тому що ми не настільки багаті, щоб не користуватися трансгенними рослинами, нажаль. І багато інших країн теж не настільки багаті, щоб не користуватися трансгенними рослинами. Коли ви принесли в редакцію статтю позитивного характеру, вам відмовили? Так. І я не писала, що це негативно, я все одно залишила сторінку про те, що не шкідливо. Але я написала про цю технологію «Термінатор», щоб люди якби налякалися, достатньо страшно, це наразі найголовніше. Війна – відмінна новина. Чим страшніше. Десь впало 8 літаків – відмінно. Мій один знайомий журналіст, коли дізнався, що в Грузії війна, він сказав, що тепер йому буде про що писати найближчі місяці. Тобто йому не треба бігати за новинами. Кожна новина і так достатньо жахлива, щоб лякати людей. На цьому побудоване все ЗМІ, навіть світового масштабу. Чим страшніші новини ллються з екрану, тим легше тебе контролювати як людину, тому що тобі занадто страшно, ти маєш шукати прихистку, хоча б у тієї ж держави. Вашу статтю редагували? Якщо чесно, то намагалися. Хоча редагували в основному мову. Хотіли поредагувати ще кілька речень. Але я сказала, що хочу бачити фінальний варіант, і ми билися за кожне слово. Хотіли редагувати саме зміст? Чесно, редактори були достатньо грамотні, вони не розуміли змісту, тому вони редагували лише написання, стилістику. До змісту… До змісту було те, що мені довелося поміняти зміст, зробити це страшним. Але я на це погодилась, тому що це дало мені змогу в перших трьох абзацах написати хоча б про трансгенні рослини, що це не страшно. А потім лякати вже їх цим «Термінатором».


172

Які настрої у пересічних українців стосовно ГМО? Важко сказати, але те, що мені розповідають мої друзі, мені доводиться їх переконувати постійно. Ті, хто не біологи, вони мене постійно питають, і ми весь час проводимо просвітницькі лекції. Я рада принаймні, що вони мене вважають людиною, яка розбирається в цій області. Тобто коли я питаю в них про курс долара або за кого мені голосувати, тому що я не розбираюся в цих проблемах, проте я знаю, що вони в них розбираються. А вони питають мене про таке, я їм розповідаю – вірять. Можливо вони не праві, можливо варто думати самим, але самі вони не зможуть цю проблему вирішити, тому що не мають відповідної освіти. ГМО – це наукова чи соціальна проблема? Я вважаю, що в першу чергу наукова. Точніше – провина вчених, що вони своєчасно не зупинили це мракобісся. Що вони своєчасно не забили бум, не сказали – давайте розберемося. Є купа вчених, які проти ГМО, в них є свої докази. Але щоб зробити це достатньо нормальним треба зробити відкриті форуми, щось таке, де б професійні люди, а не ті, які невідомо звідки взялися, не журналісти, зібралися і розібралися, розклали все по поличках, спокійно, чому я вважаю, що це погано, чому ти вважаєш, що це погано і навпаки. Всі докази. Як можуть ЗМІ впливати на свідомість споживачів? 100%-ово впливати. 100%. Які зробила висновки, то «пересічний громадянин» схилений довіряти ЗМІ, більше чи менше. І особливо, якщо це щось таке, чого він не розуміє. Йому простіше зробити висновок, засновуючись на тому, що йому скажуть по телевізору, ніж подумати самому. А так як по телевізору йому теж кажуть люди, які в цьому нічого не розуміють, то виходять ось такі висновки. Яка може бути причина того, що ЗМІ розповсюджують в основному негативну інформацію про ГМО? По різному. Можливо навіть через те, що українські підприємці не хочуть пускати на ринок Монсанту. І вони можливо навіть дуже праві. Але


173

нам треба тоді дуже точно вирішити, чи можемо ми своїми силами, своїми культурами не допустити голоду, тому що це буде дорожче, ніж якщо ми пустимо на ринок трансгенні рослини. Ці рослини вони всі монопольні, вони покриті купою патентів. Тобто робити те саме не можна просто в плані закону. Тільки купувати. І припустимо, що якщо ми оберемо тільки трансгенні рослини, то ми будемо залежати від когось абсолютно лівого, від американської компанії. З економічної точки зору, це також невигідно. Зробити самому трансгенні рослини – в нас є мізки, але немає грошей, щоб самим ці дослідження профінансувати. Можливо навіть є гроші, але люди просто не хочуть цим займатися. Люди, які мають гроші, вони так само дезінформовані і в трансгенні рослини гроші вкладати не хочуть. Є кілька підприємців, які намагаються щось зробити, але до конкуренції з тією ж самою Монсантою, яка займає 95% світового ринку, у нас просто немає засобів. Ми не зможемо зробити це зараз. Якою була мета написання статті? Просвітницька. Кому може бути вигідна агітація за чи проти ГМО? «За» зрозуміло тим, хто продає трансгенні рослини, в першу чергу. Я теж не проти агітації за ГМО, але в рамках того, щоб люди мали якусь думку, мали правильне знання, і могли на основі вірних знань зробити свої власні висновки: їсти це чи не їсти, купувати це чи не купувати. Проти ГМО, я впевнена, майже кожен підприємець, особливо виробники всіляких гербіцидів, пестицидів, всілякої погані, якою оброблюються звичайні поля. Вони проти трансгенних рослин, тому що якщо вони прийдуть на поля, то їх гербіциди-пестіциди стануть непотрібними. До цих рослин пропонуються свої власні набори. І ці виробники залишаться ні з чим. Це, як по мені, в «99 франках» у Вебера була фраза, що давно вже винайдений одяг, яким не забруднюється, одяг, який не мнеться, але що будуть робити виробники пральних порошків і прасок, якщо у нас буде такий одяг. На кого орієнтується Україна в питання ГМО?


174

Поки не знаю, не можу сказати. Єдине, що знаю, що ми їх не пускаємо. Як ви дивитесь на існування двох полюсів: Америки, яка лобіює ГМО та Європа, яка з ним воює? Європа не намагається заборонити ГМО. В Європі дуже багато ГМО, вони просто це не афішують, у них свої трансгенні культури. Канада вся залежить, наскільки я знаю, від Монсантівських культур. Але в Європі є центри, які продукують свої власні, трансгенні рослини, і вони не залежать від того, що вони щось куплять, вони вирощують своє. Вони не настільки проти трансгенних рослин як таких, вони чужих трансгенних рослин, тому що вони їх типу поневолять. Вони їх будуть купувати з-за кордону, постійно імпортувати. Тому,якщо в них є своє, то я не думаю, що вони не проти трансгенів як таких. Вони проти трансгенів із зовні. І в Україні теж було б непогано зрозуміти цей нюанс, що «ззовні» – це економічна залежність, але трансгени як такі – це зовсім не той рівень небезпеки. Тобто небезпечні – це екологія і те, що приходить ззовні і робить нас залежними від іншої країни, ми і так енергетично залежимо від Росії, що робить нам купу проблем, а так ми ще будемо залежати продуктами від тієї ж Америки.


175

2. Інтерв’ю з Сергієм Гузем («Профанація», «Чорна дірка» для транс генів, «Український тиждень»): На яких темах ви спеціалізуєтесь і скільки вже років? Особливої спеціалізації щодо ГМО немає, проте частіше доводиться писати про продукти харчування, що вироблені з ГМ-сировини. Також мене цікавить тема впливу ГМ-рослин на оточуюче середовище. Перший раз писав на цю тему ще 1995 року. Найбільше публікацій було 1999 року, коли екологічні організації вели активну компанії проти товарів з ГМО. Чому саме ви пишете на тематику ГМО? Я є засновником та членом екологічної громадської організації «Голос Природи». Загалом вважаю дуже важливим привертати увагу громадськості до досліджень, що мають непевний характер та невідомі наслідки у віддаленій перспективі. Тим більше, якщо результати таких досліджень починають використовувати у промислових масштабах. Як часто ви пишете на ГМО тематику? Не дуже часто в останні роки. Приблизно раз-два на рік. Які зазвичай приводи для цього спонукають? Як правило це серйозні зміни у торгівлі товарами, що містять ГМО або ж нові результати досліджень щодо впливу ГМО на оточуюче середовище чи людину. З чого ви починаєте написання статті? Зі збору вже наявної відкритої інформації щодо зазначеної теми. Які є думки фахівців з цього приводу. Наскільки ця тема є резонансною в Україні. Які джерела інформації ви використовуєте? ЗМІ та сайти спеціалізованих організацій, наукових інституцій. Чи різняться американські та європейські джерела інформації? Так. В США більш лояльно ставляться до ГМО, тоді як в Європі навпаки. Є також відмінності у ставлені до ГМО серед окремих європейських


176

країн. Це треба враховувати, працюючи з джерелами і шукаючи балансу думок. Якщо ви не можете в чомусь розібратися, куди ви звертаєтесь за поясненнями? У мене є знайомі екологи, які постійно відстежують ситуацію з ГМО. Також звертаюсь до науковців та працівників лабораторій, що досліджують продукти на вміст ГМО. Що було для вас найскладнішим, коли ви розбирали тему ГМО? Отримати інформацію про походження товарів та їх сертифікати в торгівельній мережі. Як ви в цьому розібралися? В багатьох випадках отримати необхідну інформацію так і не вдалося. До кого ви звертаєтесь за коментарями? Чому саме до цих людей? Наприклад, до керівника лабораторії «Укрспоживстандарту». Яка ваша особиста думка з приводу безпечності ГМО? Поки що не маю остаточної думки, тому намагаюсь уникати таких продуктів, аби не наразитись на потенційну небезпеку. Проте ставлюсь до цього без фанатизму. З якими міфами про ГМО вам доводилось зтикатися під час підготовки статті? Крайнощів завжди дві: або це страшний яд, або ж це абсолютно безпечно в усьому. Як ви розвіювали ці міфи? Намагався наводити факти, які свідчать про реальну ситуацію з ризиками та безпекою в царині ГМО. Який, на вашу думку, характер несуть ваші статті: негатичний, позитивний, нейтральний? Зазвичай або нейтральний, або негативний. Останнє пов’язано з тим, що в нашій країні багато порушень як на етапі вирощування ГМ-рослин, так і на етапі їх подальшої реалізації.


177

Хто корегував ваші статті окрім вас? Інколи це міг бути ще один редактор. Які вас просили частини статті переробити і через що саме? Як правило це стосувалось лише стилістичних, а не змістовних фактів. Який, на вашу думку, наразі настрій українців з приводу ГМО? Більшій частині байдуже, в основному через важке економічне становище. Інші інколи цікавляться цією темою, але також без фанатизму. Лише невеликий прошарок людей реально відслідковує цю тему і якось реагує на повідомлення у ЗМІ. На вашу думку, ГМО – це наукова проблема чи соціальна? Думаю, що на поточному етапі – це наукова проблема. В подальшому вона стане соціальною. Хоча для такої країни, як наша – це вже соціальна проблема. Бо харчі з ГМО стають харчовою ланкою в бідних країнах. Як може вплинути інформація про ГМО зі ЗМІ на свідомість споживачів? Чи може відіграти роль у становленні споживацького вибору? Інформація

про

ГМО

може

міняти

споживчі

настрої

в

короткостроковому періоді. Не більше. Яку мету ви переслідуєте, пишучи статті про ГМО (інформаційна, заохочуючи і т.д.)? Скоріше інформаційна, ніж інше. В окремих випадках це може бути прямий заклик або спонукання до активних дій. Як, наприклад, це було під час бойкоту продукції кампанії «Нестле» та інших у 1999 році. Кому, на вашу думку, може бути вигідна агітація «за» чи агітація «проти» ГМО? В будь-якому випадку це вигідно тим організаціям, що досліджують ГМО.


178

4. Інтерв’ю з Олександром Роженом («Дзеркало тижня»): Скажіть будь ласка на яких темах Ви спеціалізуєтесь? Ви журналіст, яка Ваша спеціальність? У мене декілька спеціальностей, я закінчив радіофак Київського Університету, колись, а потім вищі сценарні та режисерські курси у Москві, ось, і працював у кіно. Зробив 150 фільмів, сценаріїв до фільмів на студії Київ Наук фільм в основному, але і в Москві, і Естонії, Японії я робив фільми. Але після цього у 90-ті роки кіно у нас наказало довго жити, то с цим справа не пішла, і я почав займатися журналістикою у «Дзеркалі тижня». І скільки Ви вже років займаєтесь журналістикою? Років 15, скажімо, та я і до того писав до речі, я писав книжки до того. Але журналістикою професійно займався у штаті років 15. Зараз вона дуже набридла, тому що не люблю, це такий поток, я взагалі не люблю працювати на одному місці. І не дивлячись на те, що «Дзеркало тижня», як на мій погляд, є єдина газета, в якій можна працювати сьогодні, така аналітична. Хоч іноді я працюю і в такій жовтій пресі, просто що в аналітичній роботі газетній, там буває хочеться написати щось таке веселе і коротеньке, і цікаве, тому я писав під псевдонімом у всяких жовтих газетках у Києві. А чому Ви саме пишете на тему ГМО? Чому саме на тему ГМО? Тому що мене досить образило, я взагалі на наукову тему досить часто писав в газеті цій, бо працював у відділі науки. А тема ГМО у нас розвивається у шалено не вірному напрямку. Преса. У нас біда преси нашої, особливо журналістів, які пишуть на наукові питання, вони


179

не вірно підготовлені. У всіх американських, європейських газетах працюють журналісти, які мають якийсь фах. Потім в них там економіка, то вони закінчили економічний вуз, а потім журналістику, медицина – то вони теж саме, політика – так вони політологами спочатку стають, в потім вони стають журналістами. У нас базової освіти немає у журналістів, і тому вони пишуть, як на мій погляд, дуже не глибоко і дуже не цікаво на наукові теми. І тому цю тему з ГМО вони звели нанівець взагалі. Довели до того, що наші вчені почали тікати, частково, це не тільки, так би мовити, біда наших журналістів. Вчені почали тікати за кордон, бо умови праці в середині країни досить не цікаві. Ви маєте якусь спеціалізацію, щоб писати про ГМО? Ну тут потрібен підхід до цього науковий. Я хочу сказати я не біолог, я фізик, по такій першій професії, але тут можна розібратися спілкуючись з Глебою і усіма всіма людьми, які цим займалися на початку, я з ними контактував, і є деяка освіта на цю тему, скажімо так. Ось, так що мені хотілось б з’ясувати, по перше, ніяких таких шалених закликів до того, що це ГМО шкодить комусь чи не шкодить. По перше, нічого не доведено, що воно шкодить, жодного, скажімо, доказу, що воно шкодить, ще не було. Всі ті, хто доводив, це московська дура, яка цим займалася, вони нічого не довела. Вона зробила невірні досліди, і на основі цього вони пішли кричати по всьому світові, скажімо так. Вчені, яким можна довіряти, взагалі наука це така галузь, в якій свою думку, до якої треба прислухатися, можуть висказати тільки вчені. Всі інші – не компетентні, це компетентне співтовариство може


180

висловити компетентну думку. Всі інші говорити про те це – добре чи погано, не можуть, журналіст не може на цю тему ніяк висловитися, він повинен чесно підійти, познайомитись з фахівцями справжніми на цю тему, бо багато є фахівців, які на цю тему просто говорять, а не знають, про що вони говорять. Журналіст повинен чесно передати інформацію, яка робиться в лабораторіях. Тобто Ви тему про ГМО самі запропонували? Так, я сам приносив. У мене не була тема про ГМО, я не пишу про ГМО. Я писав перше десь, чому я почав писати, бо Юлія Володимирівна 7 числа, мені здається це було сьомого січня цього року, вона підтримала сільськогосподарську академію, людей ветеринарів, які займаються, і виділила їм гроші, там 16 млн., на ГМО дослідження. Але вони не фахівці в цьому, фахівці в Академії Наук і є 2 інститути. І я пішов до Анни Єльської, директора Інституту генетики, і з нею поговорив, що взагалі, в якому напрямку у нас розвиваються, чому вона не приймає участь в цьому, а приймає участь якісь ветеринари будуть лікувати людей, і говорять про якісь абсолютні ліки проти раку, чи це взагалі нісенітниця? Це була перша публікація, потім на цю публікацію Академія Наук, там досить складні відносини між окремими напрямками, і виступив академік Комісаренко, який директор Інституту біохімії. Виступив і щось додав до того напрямку, який хоче розвивати Анна Єльська. Ось це другий матеріал, потім мені телефонував сам академік Блюм, який директор Інституту генетики рослин, він сказав, що цю тему треба розвинути далі, що є дані, що зараз він за


181

кордоном, і він приїде – ми з ним поговоримо. Оце третя тема вийшла, такий тріптіх на цю тему. Зараз вони хочуть продовжувати оцю тему, я не бачу в цьому жодного сенсу, вона мені не дуже цікава. Але хочу сказати, що справді підтримати наших українських вчених, які цим займаються, і яким виділяються досить невеличкі гроші. І якщо у нас ця тема піде з науки, то нас нікуди ніхто потім не пустить. Бо це дуже потужно і швидко в світі розвивається. Американці надзвичайно потужно розвиваються, європейці, Китай, Японія, і вони створюють таки ліки та такі лабораторії, що просто доганяти нам буде дуже важко. Зараз головна тема врятувати тих людей, які ще залишилися і які ще можуть розвивати, і молодь, що ще залишилася і може працювати тут, яка займається питанням модифікованих рослин, це перше. А, по-друге, у цю всю дурню, яка у нас з ГМО, критикою, про що йдеться мова. Ну по перше, це було тільки перед виборами, оці 15 кандидатів, які там були, вони всі вставили у свою програму боротьбу з ГМО, в світлі – боротьба за людей. Зараз ніхто про це не говорить, нікому це не цікаво, як ви бачите. Це була чиясь спекуляція. А, по-друге, повно наших депутатів купили лабораторій по аналізу, вони беруть по 600-800 карбованців за один аналіз і навішують всім. Зараз я бачив десь 2 дні тому навіть була публікація про те, що у нас продають презервативи, на яких написано «без ГМО». Це все дурня кипить. Скажімо так. І повно: вода «без ГМО», горілка «без ГМО», шоколад «без ГМО». Ну навіщо це, коли жодної рослини ГМО на Україні офіційно не вирощується. Ми нічого не затвердили. Про які ГМО можна говорити? Що нам привозять, то це тільки соя, можливо частково


182

кукурудзу. Так сою і кукурудзу, які нам привозять, ГМО, ними годують корів там і так далі Тобто ви загалом написали 3 публікації про ГМО? Так. З чого ви починали підготовку матеріалу? Ну с чого починав? Ну я, по-перше, пішов до Анни Єльської. Вона перша світова величина, вона поважна людина, не якісь оті незначні постаті які дають там інтерв’ю. Це академік справжній, який керує інститутом, і який вагу в світі має, ось, і ми з нею поговорили. Вона була ображена, що Юлія Володимирівна підтримала Завірюху, який оце зробив начебто препарат проти раку, до якого відносяться дуже сумнівно наші вчені, і вона розповіла, який вона бачить шлях, яким можливо розвивати генетично модифікований генетику в Україні. Як вона розвиває іншу пропозицію, і після цього вона телефонувала їй, і вона мені телефонувала і сказала, що їй з Кабміну телефонували і сказали, що «що ж ви не даєте свої пропозиції, що ми не тільки Завірюсі оці 16 млн. поділимо, а дамо і вам гроші – Академії Наук». Так що реакція буда одразу ж. Як ви розбиралися с тим, що таке ГМО? Ну, по перше, я вже давно цим займаюся, мене цікавлять екологічні проблеми, я робив фільм на екологічну тему, і їздив на фестивалі екологічні в Білорусію, там є у них фестиваль екологічний, так що всі ці питання були мені близькі і зрозумілі. Потім їздив в Белград на всесвітній форум екологів, їздив у Кельн на Рахуйську конференцію, на якій розглядалися, і там я питав,


183

як взагалі в Європі відносяться до цих питань. А щодо самої технології? А технологію навіщо мені знати, я прочитав підручник, там як воно робиться, і подивився там. І вони мені показали в одному Інституті, я подивився в лабораторії, яким чином вони працюють з цим, і мені стало зрозуміло. Там технологія не досить складна, як вони вставляють там, як вони у ДНК вставляють якусь частинку, це досить примітивна технологія. Що вам особисто було незрозумілим в питанні ГМО? Ну з’ясовувати головне питання – те що обговорюється 20 років – чи шкідливі ГМО взагалі. Я поставив це питання всім, взагалі всім видатним, хто займається професійно цим питанням в Україні. Всі вони сказали мені беззастережно, що ГМО не шкідливо. Що вони їдять. Я спитав у Глеби, який піонер цієї справи, в радянському союзі він займався, один із перших в світі робив ці операції. Він взагалі, я питаю «ти їж картоплю?», «я їм картоплю і не морочу собі голову». Він живе в Америці, ніхто не переймається цими питаннями, це тільки у нас морочать собі голову. Тобто Вам жодний науковець чи експерт, якого ви питали, не сказав щось проти ГМО? Жоден науковець серйозний не сказав, що він проти. А з іншого боку «зелені», які коло цього працюють. Скажімо так, з цієї теми вони протестують і говорять проти. Я спробував з європейцями поговорити. Це пішло не з Америки, а з Європи. Причина того, що Європа так скажімо воює з ГМО – тут дві причини, як поясними мені європейські дослідники. Перша


184

причина того, що вони взагалі виробляють зайву продукцію, вони зменшують кількість продукції, яку вирощують на фермах, те, що вони навіть, їм ГМО, які можуть збільшити врожай, їм це не потрібно. А по друге є фірма, яка проплатила, не буду називати, яка хотіла продавати гербіциди. Це було ще на початку 90-х. Вони підкупили цих "Зелених", проплатили їх протести, і вони почали протестувати, казати, що це взагалі страшенно шкідливо і т.д. і т.д. І деякі вчені, які зробили гарні досліди, які вважають, що вони зробили гарні досліди, це оця Московська (Олена Єрмакова, - авт.) років 5 зробила. Але коли їх починають перевіряти досліди, вона не показує, як вона зробила. А європейські дослідники робили такі досліди? Зробив якийсь європейський дослід, досить непогані, але після нього, він теж досліди, які він проводив, він не дає повторити іншим. А вчені повинні відкрити свої досліди, повинні показати, чим вони годували своїх тваринок і чому вони померли. Можливо там якісь крихітки отрути потрапили звідкілясь. Давайте – ми повторимо. Якщо ці досліди, на ці шкідливості, які були проведені, вони ніде не були повторені кілька разів, не можуть бути підтверджені. Але це не говорить, що треба воювати за те, що це не шкідливо. Будь ласко ставте, що це ГМО і не їжте це ГМО. В Америці на це не звертають увагу. В них там, якщо департамент якості поставив, що це не шкідливо, вони їдять, він пропустив. Досліджень "проти" ГМО я не зустрічав, хоч я розмовляв з європейцями


185

на всіх конференціях. Розмовляв з росіянами, з українськими вченими, всі в один голос говорять, що серйозних вчених на цю тему немає. А з дослідженнями, що ГМО не шкідливо, ви зустрічалися? Ну як це можна довести? Це треба їсти 100 років і переконатися. На мишах це проводили. Коли Американський департамент видає дозвіл на щось, то він там і на мишах і на людях, випробовує. Воно дуже довго і багато досліджується. Які джерела ви використовували для написання статей? Всі три статті, які були зроблені. Одна була стаття – це інтерв'ю з директором Інституту генетики Єльською, вона найбільший фахівець. Другий – це Сережа Комісаренко, директор Інституту біохімії. Третій – це на конференції по ГМО рослинам і організмам, яка була організована Академією Наук, там були всі визначні українські вчені, з усіма я поговорив, жодного не було проти. Які джерела окрім експертів ви використовували? Інтернет ресурси – це не серйозна інформація, я працюю тільки з інформацією з першоджерел, отриману від експертів. Можливо якісь цифри я дивився. Чи перевіряли ви інформацію, отриману від експертів? Продивлявся звичайно. Я перевіряв. По-перше, це велике нахабство, що журналіст буде перевіряти вченого. Я перевіряв рейтинг вченого. Бо є дуже багато...ось наприклад, перша моя стаття була зроблена таким чином, що Завірюха з ветеринарного інституту зробив ліки для людей. Це досидь дивна


186

річ. І йому Юлія Володимирівна дає гроші, щоб він розробляв ліки для людей. І в такій важливій справі як рак. І з іншого боку він заявляє в пресі, що в нього є просто абсолютні ліки проти раку. Це просто непристойно говорити такі речі. Хоч він також академік сільськогосподарської академії, професор. Непристойно обнадіювати людей, які хворі. І це мене образило. І я пішов до фахівців, почав говорити яка у нас взагалі наука. З цього все почалося. Як ви обирали експертів, до яких зверталися за коментарями? По-перше, я в Академії Наук всіх людей знаю, хто чого вартий. І я звертався до тих людей, які мають міжнародний авторитет. Єльська, там Комісаренко, в них є міжнародний авторитет. Блюм. З ними можна розмовляти, і так далі. Яка ваша особиста думка про ГМО? Особистої думки журналіст не може мати. Ну як людини, як можу просто прокоментувати свою поведінку в цьому питанні. Я не вірю жодному напису, який там є. Бо лабораторії, які аналізують є ГМО чи немає, це як правило дуже слабкі несерйозні лабораторії, які не можуть повного висновку дати. Тому звертати увагу на те, що там написано немає ніякого сенсу. І боятися того... я наприклад їм, і діти мої, і жінка, їдять, не звертаю на це уваги. Таке моє відношення. Я вірю вченим, які оцим займаються. Бо це фахівці високого штику, я їм вірю. Чи є ГМО чи немає, я би не звернув ніякої уваги. Я б вибрав ту картоплю, яка смачніша.


187

З якими міфами ви стикалися стосовно ГМО? Звичайно, на кожному кроці. Навіть якщо прочитати коментарі на форумі після моєї статті на "Дзеркалі тижня", то там написано, що хтось мене купив, що це за гроші зроблено і так далі. Стереотип – що це шкідливо, що це надзвичайно шкідливо. Хоч я цей стереотип спробував спростувати, питаючи у вчених чим це може бути небезпечним. Самі вчені не розуміють, чим це може бути небезпечно. Чим селекційний екземпляр відрізняється від ГМОшного. Вам вдалося зламати цей стереотип? Ні, ні в якому разі. Але вже те, що ви прийшли і питаєте, можу сказати, що позитив деякий є. Ваші статті несуть який характер (негативний, позитивний, нейтральний)? Я не можу сказати. В такі позиції, як і в політичних питаннях, журналіст має притримуватися нейтральної позиції. Я вважаю що мої статті є нейтральними, але якщо казати про динаміку, то в них є захист досліджень ГМО в Україні, в нас є

чудові вчені та журналісти, які повинні

популяризувати ці ідеї. Чи подавали ви іншу точку зору? Так, я згадував про це, але ці думки мене не переконали, та я викладав про них в негативному аспекті та спростовував наводячи думку вчених. Хто редагував ваші статті? Звичайна редакційна корекція. Але в редакції зараз така позиція, що


188

вони самі бояться ГМО, хоча я висловлював думку вчених, а не лише свою, в них був супротив проти цього. Але моя стаття буда переконливою, і редакція мусила публікувати супротивну точку зору. Який настрій стосовно в ГМО в Україні? На 80% вони сповідують те що їм вішають на вуха, тобто вони бояться ГМО. Але з іншого боку вони чують про ГМО лише тоді, коли про це кричать політики, коли їм це треба, такі люди як Вітренко, Богословська, Грищенко... Підготовка журналістів дуже слабка, це специфічна професія, і вони багато речей не можуть зрозуміти, хоча є й світлі голови, а в загалі - це бедлам. Хто формує таке ставлення українців до ГМО? Могла б формувати Академія Наук, але вона не хоче займатися публіцистикою. А настрій формує європейські "зелені", через наших "зелених" а ті через медіа, це характерно для слаборозвинутих країн, таких як Україна, Азербайджан, де заборонили ГМО, а жодної лабораторії немає, яка може визначити ГМО. Чи можуть медіа сформувати якесь ставлення до ГМО в населення? Негативне - дуже легко, а позитивну - набагато ваще та дуже довго її треба формувати. В Європі 20 років тому були дуже перелякані, але зараз поступово формується нейтральне ставлення, але вони не зацікавлені в економічному впровадженні ГМО, в них повно їжі, вони не знають, куди її дівати, їм не потрібно ГМО.


189

Це проблема соціальна чи наукова? Це проблема і наукова і соціальна. Мета написання ваших статей була? Допомогти вченим проінформувати суспільство, щоб воно встало на бік вчених. Та висвітлити проблему, підвищити статус вчених у суспільстві. Бо між наукою та суспільством нема ланки, журналісти цим не займаються. Кому вигідна агітація «за» та «проти» ГМО? За ГМО – нікому, крім вчених, а проти - це лабораторії, які визначать ГМО, їм це вигідно, вони на цьому заробляють гроші. Раніше лякали хімічні концерни, які поставляли гербіциди до України, і вони не були зацікавлені в ГМО, які не потребують гербіцидів. Зараз в світі всі міжнародні хімічні концерни займаються виробництвом ГМО також, отож вони не воюють. А те що в Австрії борються з цим, зелені, так ці рухи зараз значно ослабли. Чи можливе перезапилення ГМО-рослин з дикими сортами? В Україні це не можливо, так як в Україні немає диких культурних рослин, з якими могло б відбутися перезапилення, це можливе лише на сході, чи в Росії, а в нас - ні.


190

4. Інтерв’ю з Аліною Бажал (Дзеркало тижня):

На яких темах ви спеціалізуєтесь, хто ви за спеціальністю? Я історик – археолог, я спеціаліст з ареалів людини. Культура, освіта, деякі питання науки, охорони здоров’я Чому ви висвітлювали проблему ГМО? Так вийшло, редактор відділу вирішив, що їй потрібна людина зі свіжим поглядом, яка б змогла проаналізувати аргументи «за» та «проти». Тобто людина неупереджена, яка ще не має власних симпатій, та не лобіює чиїсь інтереси. Я знаю, що Ольга Скрипник писала з дещо негативної точки зору, і редакція захотіла почути іншу точку зору. Які були приводи для написання статей? Я написала 2 статті, приводом до яких були круглі столи, які організовує Тимочко, перший був на тему «ГМ-організми – міфи чи загрози?» він був з приводу скасування постанови кабміну від серпня 2007 року №985, яке забов’язувало маркувати продукти, що містять ГМО, а другий – «Науковопрактичні проблеми та законодавче питання», де основне питання було «маркувати чи не маркувати». З чого ви починали роботу над статтею? Я пішла на круглий стіл, тема була для мене нова, в мене не було багато часу, тому я залізла в Інтернет та подивилася, що таке ГМО, взагалі, про що йдеться. Потім на круглому столі я записувала всю інформацію, збирала друковану інформацію, намагаюсь створити певне враження, після чого все


191

розшифровую, викладаю письмова. Відзначаю конструктивні елементи, подивитися чи є взагалі якісь факти окрім емоцій, які використовують для маніпулювання свідомістю та лобіювання інтересів. Також постає питання, які в них можуть бути інтереси… Як ви перевіряла факти? Треба

було розібратися, що таке ГМО, чи справді воно несе такі

загрози, як кажуть. Я зконтактувалася з Радчук, що працює в лабораторії в Німеччині і звісно не лобіює нічиїх інтересів, і спілкується з академіком Блюмом, міжнародним фахівцем в цій царині, також читала його статті, помоніторила Інтернет в пошуках думки вчених, так як журналісти часом не мають часу перевірити, що вони пишуть, вони ж не у всьому компетентні, і вони мусять вірити вченим. А чи правду вони нам скажуть ми не знаємо, чиї інтереси вони представляють ми не знаємо. На основі всього прочитаного і почутого, я намагалась викласти простою мовою все об’єктивно, які данні ми маємо на сьогодні. А на сьогодні є певні ризики, але ніхто не наводить цифри, таке враження, що ніхто не зацікавлений в правді. Наскільки серйозні ці ризики? Вони кажуть що ГМО можуть викликати розлади травлення та алергії, звичайний йогурт може також викликати розлад травлення. Коли випускають ліки, то пишуть, що певні компоненти можуть викликати такі та такі наслідки, а ГМО це якась примарна загроза. Яка вірогідність цих ризиків? Кажуть генетичні мутації можуть бути. У нас така екологія, ми стільки всього їмо, дихаємо повітрям після Чорнобилю, їмо нітрати, це теж


192

ризики, хтось вважає, що УЗО для вагітних шкідливе… Питання в ступені ризику, а цифр ніхто не наводить. Де ви шукали наукові статті? В Інтернеті, та у англомовних виданнях. Читала Єрмакову, в якої миші дохнуть, і це використовують екологи, як вагомий аргумент, намагалася читати публікації у серйозних наукових журналах, в яких пишуть, що її досліди не відповідають усім умовам. Звичайно

американці

більше

лобіюють

безпечність

ГМО,

чи

недоведеність небезпечності, це можна зрозуміти, адже вони також лобіюють свої економічні

інтереси.

Можна

також зрозуміти

інтереси

наших

вітчизняних виробників, але тоді не треба прикриватися, є боротьба за споживача, а є боротьба за наше здоров’я… Які джерела ви використовували? Матеріали з конференції, по-друге матеріали з Інтернету, свою переписку з вченими, зазирнула в підручник з генетики, хоча це і було важко. Що було для вас найскладнішим для розуміння в темі ГМО? Коли пан Ситник, та інші товариші, хто виступає проти ГМО, наводять певні аргументи, то потрібна інша точка зору, чи справді існує такий ризик, і наскільки він порівнянний з ризиком мутацій в звичайних рослинах. Вони кажуть, що в ГМО рослинах в тисячі раз більше токсинів, ніж в звичних рослинах. Якщо людина дуже емоційно щось викладає, то необхідно почути більш об’єктивну точку зору, альтернативну. Нажаль, я не змогла


193

поспілкуватися з паном Блюмом, але читала певні його публікації, він не так агресивно налаштований і більш об’єктивний, але цифр він все одно не дає… Ви перевіряли що вам говорять науковці і не знайшли підтвердження в дослідженнях? Ці дослідження чи якісь дуже засекречені, чи надто складні. Можливо є сенс засекречувати ці дання для американських виробників, вони їм потрібні. А в нас таке ставлення: хтось з науковців на конференції виступив з помірної точки зору з приводу ГМО, так хтось встав, та сказав « …та з вами все ясно, ви в себе в лабораторії вирощуєте ГМО, нишком…», це в нас таке звинувачення. Є люди які розуміють правду, але вони чи не публікуються, чи їх ще не знайшли, чи вони не хочуть ділитися знаннями, бо це дуже невдячна справа, так як в нас противники ГМО дуже активні, вони емоційними аргументами почнуть тиснути. До кого ви звертались за коментарями? Я зверталась за поясненнями до учасників конференції, я виклала аргументи противників, для об’єктивності, та прибічники, які не прийшли на конференцію та відмовилися давати коментар, але самі виступили з публікацією. Яка ваша особиста думка з приводу ГМО? Я думаю, що ця проблема дуже нагнітається, та треба розібратися, чому саме. Якби ці товариші, які начебто турбуються про наше здоров’я, були насправді зацікавлені в визначенні ризиків від ГМО, вони б виступали за проведення досліджень з залученням фахівців. Міжнародні дослідження з


194

викладом результатів для громадськості, і тоді б стало зрозуміло, чи треба цій проблемі надавати такого значення. Коли я купую продукти – мені все одно чи є там ГМО чи ні, я знаю сім’ю, яка точно знає, що ГМО це погано, тому що вони дивились це по телевізору, в них занижена планка критичності, я боюся, що таких сімей в нас багато… В усі часи запровадження нових технологій несло людству одночасно і вигоди, і ризики. Закріплювались ті інновації, здобутки від яких переважали втрати. Та сама неолітична революція, яку зараз оспівують у всіх підручниках історії як прогресивне явище, принесла людям не тільки незалежність від природи, зростання населення і цивілізацію, а й зменшення зросту, карієс, появу більшості відомих нам вірусних, бактеріальних та мікробних інфекцій (в результаті мутацій мікроорганізмів, які паразитували на худобі, скупченій у великих чередах) тощо. Проте ніхто зараз не закликає людство повернутися у стан первісних мисливців. Відповідно, якщо зрештою вигоди від використання ГМО набагато перевищать ризики, ця технологія продовжить своє існування, і думка вчених працюватиме на те, як ці ризики мінімізувати. Я купую їжу, яка мені смакує, не замислюючись над тим, чи містить вона ГМО (це моя особиста позиція, яку я нікому не нав’язую). Проблема нітратів, важких металів, радіонуклідів турбує мене більше – адже тяжкі наслідки від потрапляння їх в організм відомі й вирахувані. Є статистика захворювань, летальних випадків від отруєння грибами, ранніми овочами, неякісним м’ясом. Де аналогічна статистика щодо ГМО? Усі ризики від ГМО


195

– потенційні. (До речі, про це була дуже гарна стаття фахового генетика Вадима Деркача у «Дзеркалі тижня»). Тобто щось може статися. Але з якою ймовірністю? Ризик підхопити застуду набагато ймовірніший, ніж ризик, що тобі на голову впаде ядерна бомба (але водночас не такий фатальний), хоча обидва є потенційними. Коли на сміттєзвалищі спалюють пластикову тару, і димом дихають навколишні села — це набагато реальніша і серйозніша загроза, ніж деяка ймовірність, що твій пра-пра-правнук буде безплідним від того, що ти зараз з’їв ГМ-кукурудзу. Якщо так і станеться, до для цього й без ГМО буде достатньо причин – ми знаємо, в якому світі живемо. Пам’ятаєте, яку бучу в нас здійняли нещодавно щодо пандемії грипу? Усім було зрозуміло, що переслідувалися політичні мотиви. З ГМО ситуація така сама – крикуни, які сіють паніку, репрезентують чиїсь корисливі інтереси. Для мене це очевидно. Турботою про здоров’я людей тут і не пахне. Чому? Та хоча б тому, що наша країна вже два десятки років споживає ГМО, але буча здійнялася тільки зараз. Щодо ГМО ніде неможливо почути реальні цифри. Наскільки ймовірними й актуальними є ризики від ГМО, порівняно з іншими небезпеками для здоров’я людини? Як впливають різні ГМ-продукти, на кого, в яких дозах? Чи винна у шкоді для здоров’я саме генна модифікація (адже відомо, наприклад, що звичайна соя є сильним алергеном, а звичайна картопля має тенденцію накопичувати токсини)? Або ґрунтовні дослідження ще не проводилися, або є довготривалими і знаходяться на стадії, коли попередні результати оголошувати зарано, або ж їх просто від нас


196

приховують, бо зацікавленим особам не вигідно, щоб громадськість знала правду, а вигідніше сіяти паніку і ловити свою рибку в каламутній воді (лобіювати маркування, боротися з конкурентами). Маркування, на мою думку, — це фікція, воно нічого не дає для нашої безпеки. Те, що на продукті стоїть позначка «без ГМО», означає тільки те, що виробник заплатив лабораторії за експертизу. (Хоча ніхто не може перевірити, наскільки якісно й повноцінно була проведена ця експертиза, чи не була вона фікцією). А якщо позначки немає? Це що означає – що є ГМО чи що експертиза ще не була проведена? Той, хто дозволить написати на своєму продукті "є ГМО", ризикує втратити покупця. Тож сьогодні навіть виробникові мінеральної води вигідно заплатити тому, хто проставить на пляшці "без ГМО", бо таким чином його товар гарантованіше куплять, і він більше заробить (причому зрозуміло, що ніхто ту воду навіть не перевірятиме, бо немає чого перевіряти). Відтоді, як на продуктах почали з’являтися позначки «без ГМО», я сприймаю це як анекдот із продовженням: що в нас виявиться без ГМО завтра – туалетний папір? Зубна паста? Віники для лазні? З якими міфами про ГМО вам доводилось зустрічатися під час підготовки статті? Як ви розвіювали ці міфи? Я вже казала про потенційність ризиків і відсутність або недоступність реальних цифр. Отже, заяви про «геноцид» нашої нації за допомогою ГМО (від Тимочко) або про «вимирання людства від безпліддя та онкологічних захворювань через кілька поколінь", знову ж таки, через ГМО (від


197

Єрмакової),

є,

м’яко

кажучи,

недоведеними

і

досить

емоційними

твердженнями. Тетяна Тимочко заявила, що "захищати ГМО неетично". На мою думку, неетично мішати з багном опонентів, не даючи їм можливості висловитися, захистити свою позицію. Якщо завтра науковці доведуть, що ГМО більш безпечне, ніж зараз здається, про це буде не тільки етично, а й необхідно говорити, щоб заспокоїти народ. Та ж сама Ірина Єрмакова, «провідний науковий співробітник», розповідає жахи, про те, як трансгенні вставки починають стрибати по людському організму і кудись там вбудовуватися. Як для генетика, це дуже дивні уявлення. Адекватна реакція на такі оповіді – коментарі або окремі статті інших вчених (бажано міжнародно визнаних) із роз’ясненням, як саме працюють ГМ-технології, і як ці вставки насправді поводять себе в нашому організмі. Критики ГМО, вдаючись до емоційних маніпуляцій, часом кидаються такими заявами, що навіть мені, журналістці з небіологічною освітою, стає і ніяково, й кумедно. Приміром, про те що "в Індії зростає кількість самогубств через запровадження ГМО», «моя мама померла від раку кишечнику, тому що замовлення, які вона отримувала, були переважно з ГМсої" (через те, що тримала цю сою в руках?! До речі, ми носимо одяг із ГМконоплі або бавовни, який визнано цілком безпечним), "американські коти, гуси, лосі та єноти не їдять ГМ-рослин, надаючи перевагу звичайним" (насправді ГМ-рослини ні за виглядом, ні за смаком не відрізняються від


198

звичайних — тож, якщо ми бачимо у супермаркеті велике червоне яблуко без жодної червоточинки, але й без смаку, варто розуміти, що воно не генно модифіковане, а хімічно оброблене). Такі заяви я наводила у своїх статтях з іронією, бо неможливо (і не потрібно) їх сприймати серйозно. Результати кожного наукового дослідження мають бути перевірені, критично оцінені науковою спільнотою. І тільки якщо буде визнано, що дослідження проведено науково коректно, якщо його висновки підтвердяться іншими подібними дослідженнями, можна видавати результати суспільству як установлені факти. Що ми бачимо з ГМО? Головна "наукова фішка" критиків – експерименти І.Єрмакової зі щурами, які зарубіжні фахівці визнали некоректними. Чому ж вони мають нас переконувати? Найчастіше, наводячи якісь факти (приміром, що ГМ-рослини містять у 1020 разів більше токсинів, ніж звичайні, або що у тварин, які споживали ГМ-томати, зменшився об’єм мозку), критики взагалі не пояснюють, ким, коли, яким чином отримано такі дані, чи було їх підтверджено. На жаль, брак часу для написання статті нерідко не дозволяє зібрати всі можливі коментарі. Коли у мене немає фактажу для контраргументів, але логіка підказує, що аргументи доповідача спекулятивні, я просто переказую їх і супроводжую запитаннями, аби читач принаймні замислився над можливістю альтернативи, захотів пошукати додаткові джерела інформації. Ці запитання можуть стати підставою для журналістських розслідувань моїх колег, можуть спонукати до висловлення своєї думки представників нашої академічної науки.


199

Який, на вашу думку, характер несуть ваші статті: негативний, позитивний, нейтральний? Радше нейтральний. Мене не переконують аргументи критиків ГМО, але без реальних цифр їх неможливо повністю спростувати. Тож я намагалася викласти думки як «за», так і «проти», водночас спонукаючи читача мислити самостійно. Такий підхід цілком відповідає редакційній політиці «Дзеркала тижня». Та й у принципі журналіст має висвітлювати різні точки зору, аби матеріал був об’єктивним. Хто редагував ваші статті окрім вас? Редактор відділу освіти, науки, медицини та екології Суржик Лідія Михайлівна. Статті затверджував головний редактор Мостовий Володимир Павлович. Які вас просили частини статті переробити і через що саме? Переробляти нічого не просили. Було вилучено останній абзац із першої статті (у ньому йшлося про те, що одного з доповідачів, який намагався висловити нейтральну позицію, звинуватили в тому, що він «підпільно вирощує у своїй лабораторії ГМО») з двох суто «редакційно-кухонних» причин: таке закінчення здалося редактору відділу недостатньо ефектним; потрібно було скоротити статтю, щоб вона помістилася на сторінку (через це прибрали і ще кілька маловажливих фраз, зміст статей при цьому не постраждав. Який, на вашу думку, наразі настрій українців з приводу ГМО? Від недовіри до страху. Переважна більшість людей не володіє


200

необхідними знаннями, щоб критично оцінити інформацію щодо ГМО. А багатьом і не потрібні ніякі цифри, гідні довіри джерела – достатньо того, що по телевізору сказали: чергове «щось» може викликати, приміром, рак (завтра це спростують, як це сталося з мобільними телефонами, але недовіра залишиться). Тому позначка «без ГМО» на товарах діє на багатьох як заспокійливе. На жаль, велику роль у такій ситуації зіграли ЗМІ. Інформаційними приводами для статей і репортажів про ГМО найчастіше стають акції Всеукраїнської екологічної ліги, які відзначаються нагнітанням емоцій і відсутністю повноцінної наукової дискусії (через відсутність опонентів). У матеріалах новинарного характеру, телерепортажах, які робляться в умовах цейтноту (або ліні) не відображаються альтернативні погляди. Не маючи фахової біологічної освіти, журналісти часто не намагаються самостійно розібратися у сутності ГМ-технологій, отримати фахову консультацію по цій проблематиці, а просто передають думку перших-ліпших «експертів» (а найактивніше у нас "світяться», на жаль, не найкомпетентніші). В результаті людей залякують, а не роз’яснюють. На вашу думку, ГМО – це наукова проблема чи соціальна? Передусім, це суто наукова проблема: нова технологія, перспективи її впровадження, вигоди та ризики. Потенційні ризики від впровадження ГМО стосуються не тільки здоров’я людей, а й біорізноманіття на планеті (останні ризики ймовірніші, але на них наголошують хіба що «для галочки»: на цьому не зробити публічного скандалу, бо вимирання якоїсь комашки не зачіпає


201

людей особисто, і тому не лякає). Ця проблема потребує фахових дискусій на найвищому науковому рівні, дорогих і тривалих досліджень. Люди, які зараз намагаються зробити цю проблему соціальною, м’яко кажучи, не є достатньо компетентними в тому, проти чого борються. Як може вплинути інформація про ГМО зі ЗМІ на свідомість споживачів? Чи може відіграти роль у становленні споживацького вибору? На жаль, нині ЗМІ у гонитві за ефектністю та сенсаційністю наводнюють інформаційний простір майже виключно негативною інформацією. Це дуже погано впливає на психічне здоров’я споживачів цієї інформації. Підвищена тривожність та песимізм знижують загальний опір організму, любов до життя. Люди, схильні до іпохондрії (а таких чимало), начитавшись про всілякі небезпеки у їжі, воді та повітрі, починають вишукувати в себе симптоми хвороб – звідси купа психосоматичних розладів. Люди, які мислять найбільш критично (особливо молодь) сьогодні воліють взагалі не дивитися «зомбіфікатор» і не читати щоденної «чорнухи». Людей потрібно заспокоювати й озброювати правдивою інформацією. Мабуть, найчесніше, що можуть зробити ЗМІ — відмовитись сіяти паніку, не підігрувати некомпетентним крикунам (не надавати їм інформаційного простору). Натомість варто заохочувати роз’яснення неупереджених ученихбіоінженерів, агітувати за серйозні об’єктивні дослідження, а коли їх буде проведено,

опублікувати

науково

обґрунтовані

висновки.

Можливо,

«небезпека» насправді настільки малоймовірна, що немає, про що говорити.


202

Яку мету ви переслідуєте, пишучи статті про ГМО (інформаційна, заохочуюча і т.д.)? Мета, образно кажучи, «навчально-виховна»: роз’яснити читачам ситуацію, заспокоїти, спонукати до критичного аналізу проблеми. На жаль, сьогодні в нашій країні будь-яку людину, яка бодай нейтрально відгукнеться про ГМО, відразу обгавкають (проплачені?) крикуни, адже їхнє завдання — підтримувати у масах страх перед таємничою загрозою. Кому, на вашу думку, може бути вигідна агітація «за» чи агітація «проти» ГМО? Агітація «за», теоретично, могла б бути вигідна компаніям, які продають в Україну ГМ-продукцію, саджанці тощо. Відповідно, агітація "проти" – агропромисловим компаніям, які борються за власну ринкову нішу. А також тим, хто хоче нажитися за бюджетний рахунок і маніпулювати ринком, контролюючи маркування продукції, що містить або не містить ГМО. Досить слушною мені здається думка Бориса Сорочинського щодо ГМО-фобії та ГМО-вакханалії. А от вченим — генетикам, біоінженерам, яким потрібно не піаритись, а ставити свої експерименти, шукати не зиск, а правду, вся ця агітація і профанація теми ГМО, гадаю, тільки заважає, навіть підриває в суспільстві довіру до їхньої праці.


203

5. Інтерв’ю з Олександром Панченком (Сегодня):

На яких темах ви спеціалізуєтесь? На економіці в основному. Я працюю у відділі новин і відслідковую економічну тематику. Якщо треба, я можу і на інші теми писати. Про ДАІ пишу доволі багато зокрема, якщо треба, можу на будь-які теми, і про науку, і про здоров’я. Хто ви за освітою? За освітою я інженер-теплофізик. В журналістику – це був довгий, складний і звивистий шлях. Я потрапив через спорт. Спочатку я працював в Академії Наук після закінчення КПІ, по інженерній, виробничій тематиці. Був інженером, потім завідуючим виробництвом. І паралельно я грав у бадмінтон. Потім, коли я доволі серйозно себе проявив, мене почали заохочувати і до суддівства. Потім я вирішив писати про турніри бадмінтонні, це були 90-ті роки, середина 90-их років. Я почав писати в спортивну пресу. Спортивної преси було мало. Газета «Команда», інших спортивних газет не було. Ну і газета «Спорт» – це була радянська газета, вона виходила на загально радянському рівні. А «Спортивна газета» виходила українською мовою, і була всеукраїнською. Про бадмінтон ніхто не писав. Він став олімпійським видом спорту на той час. І ось, коли я почав про це писати, як позаштатний кореспондент. Їх зацікавила ця тематика. Мене запитали, що я ще вмію писати. Мене запросили писати на спортивні


204

тематики, які мало висвітлювалися. Бридж, більярд, бокс. Я пропрацював в цій газеті три роки. А потім, коли настали важкі часи, я потрапив в газету «Сегодня», вони набирали людей. Я пішов сюди. Але мене взяли не на спортивну тематику, а взяли на тематику споживацьку. Спитали чи можу я про це писати, я сказав, що можу. Потім із споживання ми перейшли на економіку, потім мене перевели до відділу новин. Тому що було потрібно, щоб у відділі була людина, яка може оперативно реагувати на економічні новини. І от я вже п’ятий рік працюю у відділі новин по економічній тематиці. А загалом в журналістиці я вже 15 років. Чому саме ви пишете про ГМО? Це ніби економіка, і це цікаво читачам. Це продукти, покупка, шкідливість. У нас економіка прикладна, скажімо так, я перший у відділі цю тему «застовпив», в основному я і пишу. Інші колеги також можуть писати, але я вважаюсь головним спеціалістом з цієї тематики. «Застовпив» – це значить, що перший про це написав, почав розробляти цю тематику. Скільки статей про ГМО ви написали? Першу статтю написав пару років тому. Як тільки ця тема з’явилася, почав її розвивати. Пишу часто, один-два рази на місяць. Якщо щось відбувається, приймають щось. Це новиний відділ. Що прийнятий такий закон, чи є чи нема ГМО. Дуже дивуюсь, що наші депутати це прийняли, тому що в парламенті є дуже міцне лобі, яким не вигідно це. Ви ж звернули увагу, зараз що не візьмеш, на ньому хоч штампик, хоч щось наклеєне, що


205

«Без ГМО». Зараз маркування обов’язкове є. Багато хто сперечається з цього приводу. «Ось, вони можуть написати, що завгодно». Ні, кажу я, якщо там щось є, то виробникам вигідніше взагалі нічого не писати. Мол я нічого не написав, що його там немає. А те, що воно там є, то вже інше запитання. Там є багацько законодавчих нестиковок, які дозволяють не писати, що є там це ГМО. Які були приводи для написання статей? В основному це все навколо маркування крутиться. З іншого боку ми роз’яснювали корисність або шкідливість цих речей. Тобто це запитання до кінця не вивчене. Це звичайно не зовсім новинна тематика. Наша тематика новинна – що відбулося. Але наші колеги з інших відділів: «Культура», «Полезности», «Интересные люди», вони більше про це пишуть. Там яке воно шкідливе, нешкідливе, думки вчених наводять. Це якби не зовсім моє, бо це не новинна тематика. Ви коли про ГМО писали, ви подавали якісь додаткові відомості про це, окрім новинного приводу? Трошки ми обов’язково давали, коментарі спеціалістів, експертів опитуємо, опитуємо споживачів – що вони про це думають, хто знає, хто не знає. Маю сказати, що рівень освіченості людей достатньо низький, мало хто замислюється. Хоча, коли останнім часом з’явилися ці надписи «Без ГМО», почали задумуватися: що ж це таке, а для чого воно. Тому я вважаю, що користь в цьому є, саме в примусовому маркуванні про відсутність ГМО. Зараз я готую тему, не знаю чи цю тему затвердять, що ж з присутністю. У


206

виробника наразі немає приводів писати, що продукт містить ГМО, навіть якщо він його містить. Тому що в нашій країні немає жодної зареєстрованої речовини. Немає, що це є генетично модифікована кукурудза. Одна з компаній місяця два тому подала заяву в інститут гігієни і токсикології імені Медведя на реєстрацію генетично модифікованої чи то кукурудзи, чи то сої. Її мають зареєструвати, і це буде перший продукт, який, якщо він буде міститься, то вони малюють червоний кружечок і пишуть «Має ГМО», якщо там більше 0,9%. З приводу цих процентів було зламано не мало копій, тому що наші депутати хотіли ствердити 0,1%. Хоча світова, навіть не світова, а європейська практика – тому що в світі там складніше, в Штатах, зокрема, там цю погань люди постійно їдять, дешеві продукти, так звані. Так всюди європейська практика – 0,9%, ви розумієте, що це дуже мало. Це вважається, що все, що менше 0,9% – це технологічні домішки, які можуть випадково потрапити. Наприклад, якась бджола посиділа на генетично модифікованому, потім перелетіла і опилила якусь не генетично модифіковану сою, тому що в основному це соя, кукурудза, є цілий список. Вона перелетіла, і воно вже може дати, ці 10 зернят потрапляють в загальну кількість і псують всю картину, більше 0,1%. А виробник ні сном ні духом не знає, що воно туди потрапило. Це дуже нормально, що у нас була внесена європейська практика. Було внесено поправку 0,9%, і це обов’язкове маркування. На Заході такого до речі немає, в них тільки пишуть, якщо є. Але якщо врахувати менталітет наших виробників, необхідно щоб обов’язково було наказано писати, інакше нічого писати не будуть.


207

Звідки ви брали інформацію про ГМО? В основному з Інтернету. В Інтернеті є дуже багато інформації на цю тему. Можна і не тільки з Інтернету, але з Інтернету швидше за все. Такий темп роботи, робиш номер, все «з коліс». Звичайно, якщо приймається якийсь нормативний документ, то я намагаюсь його отримати хоча в проекті, або, якщо він опублікований, і вивчити першоджерело. Не використовувати лише те, що дають інші автори. Тому це може бути не досить достовірна інформація, або вони взагалі можуть помилятися. Як наприклад, вчора один сайт, «Экономическая

правда», видав інформацію, що 900 гривень буде

пенсія, вони невірно підрахували. Вони не в темі, а я то в темі, я одразу зрозумів, що це помилка, такого не може бути. І ми цю інформацію не дали. Інтернет я використовував як довідник. А що саме конкретно, я ж кажу, це відгуки і обов’язково нормативні документи. Когось ви питали про ГМО? Звичайно. Коментарії експертів ми обов’язково беремо. Є спеціалісти, є екологи, в основному. Вони дуже сильно в цьому розбираються. Є така Всеукраїнська екологічна ліга, ви могли по телебаченню її бачити. Там є такий зам.пред., вона виступає постійно. Я дзвонив, намагався щось з’ясувати. В МінОхорони дзвонимо обов’язково. В МінОхороні досі до речі не затверджений перелік цих продуктів. Він мав бути затверджений місяця два тому. І щось вони там, поки не знаю, щось там не так.


208

Ви використовували і англомовні джерела? Ні,

нажаль

з

англомовними

мене

складніше.

В

основному,

російськомовні. Звідки ви брали інформацію про корисність чи шкідливість ГМО? Забиваєш в пошукову систему, і що викине, то і читаєш. Це були наукові дослідження? І наукові також попадалися. В основному це російські. Росія набагато далі нас в цьому плані просунулася. В них і лабораторії ці є практично в кожному регіоні. Там серйозно це відслідковують. Є в мене координати однієї жінки, Єрмакова, яка дуже серйозно цим займалася, і ось вона вважає, що це дуже шкідливо, дуже погано, і постійно на цьому наполягає. Чи

була

різниця

між

американськими

та

європейськими

дослідженнями? Чесно кажучи, так глибоко я у все це не проникав. Американські вони в основному у перекладі йдуть. Через складність з англійською, мене не вдається так глибоко…та мені і не треба так глибоко. У нас ця тема як популярна розроблялася. Що вам не було зрозуміло у питанні ГМО? Було щось не зрозуміло, але нам популярно на пальцях пояснили. Ці гени, і т.і. і т.д. Для нашого рівня публікації було достатньо того, що нам пояснили. Тому що, якщо ви звернули увагу, в газетах так достатньо доступно все пояснюють, без заглиблення в термінологію, без заглиблення в нетрі. Вистачало того, що вдалося вияснити.


209

Вам був зрозумілий механізм дії ГМО? Ну як діє, цей механізм до кінця і не вивчений. І особливо воно нам і треба, у нас не наукова газета, а популярна – на що воно діє там… Ми лише «ітого» даємо, що «ось воно робить людей безплідними», наприклад. Або там ще: «укорочує життя людини», «знижує імунітет», ось такі речі, ми можемо лишень висновки. Ми зазвичай в механізм не влазимо, тому що більш наукова література про це пише. Тимочко, Борейко, та ж Єрмакова нам пояснювала. Ті імена, які на слуху. Яка більше у вас подана інформація: негативна, пози…. Так, так, в основному більше негативного. Тому що якесь відношення дуже насторожене в суспільстві. І ці екологи, як кажуть, б’ють на сполох. Вони якби формують в такому плані суспільну думку, навіть якщо виробники і виступають з якимись матеріалами, то їх або вважать замовними, або їм не дуже вірять. В нас народ звик перестрахуватися. Як кажуть, краще «перебдєть», ніж потім постраждати. Українці в основному налаштовані проти. Тому що це питання до кінця не вивчене, краще «перебдєть». Тому що ось дослідження тієї ж Єрмакової, про тих самих пацюків, ви ж напевно знаєте. Що ті пацюки-самці і здихали і таке інше. Це насторожує, чесно кажучи, тому ми намагаємось, якби – «Тримайтеся від цього подалі, якщо є така можливість». Тому що навіть простий приклад. Я зайшов магазин купити консервованої кукурудзи – стоїть «Бондюель» – написано «Без ГМО», стоїть «Верес» – нічого не написано, але


210

«Верес» на 2 гривні дешевший така ж коробочка. Я взяв «Бондюель». Ось. Я можу собі це дозволити. А є люди, які не можуть собі це дозволити. Але вони принаймні мають про це знати, тому що вони ризикують своїм здоров’ям. Ваша особиста думка про ГМО? Ну таке. Я якби тримаюсь позиції, що треба все їсти натуральне. Мій дідусь харчувався натуральними продуктами, які виросли на навозі, без добрив, і помер у 86 років практично в доброму здоров’ї і тверезій пам’яті. До яких експертів, окрім тих, що ви вже назвали, ви зверталися? В основному до цих. Для нашої газети цього достатньо. Окрім того в Медведя зверталися, але там залежить від легкості спілкування. Не всі люди ідуть на контакт з журналістами. Одні легко відповідають…тим паче мені це в номер треба швидко, на рівні одного-двох речень – добре-погано, чому так. Багато хто просить про зустрічі, про запроси, що є неприйнятним. Але колеги ось з відділу «Твое», вони більше спілкувалися з цього приводу. Чи стикалися ви з міфами чи стереотипами про ГМО? Чесно кажучи, з приводу міфів не знаю. Фактів то багато, треба перевіряти це все. З особливими міфами і не зустрічався, що там роги ростуть, зуби випадають. Це запитання з одного боку не вивчене, з іншого – воно постійно применшується і замовчується, з третьої сторони – хвала Богу, що є люди, які про це говорять. Який характер мають ваші статті? Вважаю, що об’єктивний все ж таки. Об’єктивно-негативний, все ж таки я вважаю. Мислячи не як спеціаліст, а як обиватель, що рання смертність,


211

збільшення хвороб, ослаблення імунітету і ті ж проблеми у жінок з тим, щоб завагітніти, теж саме. Я не впевнений, що харчування цими ерзацпродуктами не накладає свій відбиток. Факт в тому, що краще носити все натуральне. Натуральне взуття і одяг кращі ніж синтетичні. Це раніше все було навпаки – усі ходили в нейлоні і були щасливі. То зараз всі носять все натуральне, природнє, як було колись давно. Теж саме із їжею. Якщо ти заливаєш в двигун поганий бензин, чому ти дивуєшся, що він не працює. Так само і людина. Якщо ти їси якусь незрозумілу їжу, нехай вона більш дешева, нехай вона може навіть більш смачна, але невідомо з чого зроблена – чому ти потім дивуєшся, що в тебе якісь проблеми з травневою системою. Якщо двигун можна відремонтувати чи замінити, то з людиною набагато складніше. Тому вважаю, що це об’єктивно, на основу таких ось аналогій, і таки от примітивних висновків. Вважаю, що це цілком нормальні матеріали, і вони відповідають дійсності. Хто редагував ваші статті? Наді мною ще 3 керівника стоять, вони редагують. Всі вносять правки. Як правило ці правки уточнюючого характеру, подзвони тому, а з цієї ще сторони,

а таку іще іншу думку. Ми, без зайвої скромності, є однією з

найпросунутіших газет, тому ми намагаємось працювати в європейській світовій формі подачі інформації. Ми даємо всі сторони. Так всі ЗМІ працюють. Всі сторони вислухати. Хтось каже, що це добре, хтось, що це погано. І тому читач сам робить висновки. А ми висновків не нав’язуємо. Я


212

раніше дивувався, чому це так. А зараз думаю, що це також не дуже погано. Така методика подачі інформації має право на існування. У нас теми не просто так. Я ось щось напишу, редактор подивився, сказав, що це нісенітниця. Статтю ми спочатку затверджуємо. Якщо тема затверджена, а потім вона розробляється. Якщо ви подаєте всі сторони, чому характер статті негативний? Не знаю. Якось не можуть довести ті, хто вирощує це ГМО, що це добре. До кого ви зверталися за позитивним коментарями? В основному це виробники. Це ж їх продукція. Вони ж не можуть сказати, що вони нісенітницею займаються. Вони кажуть, що ніхто нічого не досліджував, все добре. Як я казав, роги і копита не ростуть., ніхто не помирає. А до вчених ви зверталися? Вчені? А з вченими дуже складно спілкуватися, ми в основному з цими екологами спілкувалися. Була в мене одна людина, забув як його звали. Він казав, що він їсть лише генетично модифіковану картоплю, і вся його сім’я їсть. Я з ним розмовляв, він теж якийсь вчений (ця людина ветеринар, – прим. авт.), ось такий приклад позитивний «ось я вже 10 років експериментує на власній шкурі». Які наразі настрої українців з приводу ГМО? У більшості випадків наплювательські. Тому що нажаль, у більшості людей у нас рівень інтелекту набагато нижчій середнього. Це особливо гостро відчуваєш, коли виходиш з редакції – журналісти взагалі такі люди з


213

інтелектом вище середнього – потрапляєш у звичайне життя, особливо в голубінку, там люди дуже з великими труднощами щось сприймають на фоні їх звичайних повсякденних речей. Тому більшості просто наплювати на це. Цікавлять в основному лише гаражами. Інтелігентні люди, в основному молодь ще цікавиться, з вищою освітою. Чи може інформація зі ЗМІ вплинути на вибір споживача? Може цілком, цілком. Насторожує, зацікавлює. І мені чомусь здається, всі намагаються триматися подалі від ГМО, такі закони приймаються, і у світі навколо цього така увага. І на Заході, там же ж також не ідіоти. Зараз телебачення. Газети зараз читають не багато людей. Раніше набагато більше людей читали, зараз набагато менше. Тому що просунуті – вони в Інтернеті, Інтернет зараз дуже різко виріс, я зараз пишу, то він 40-50% по Україні. А хто не має Інтернет, всі дивляться телевізор. Дуже багато зараз програм, зокрема, той самий «Провокатор», одну програму бачив, в дикому жаху телевізор вимкнув і убіг. Особливо телебачення формує

цю думку

суспільну, при чому негативну. Яка причина такого ставлення українців до ГМО? Народ іншими речами стурбований, який заробити на шматок хліба. Яку ставили мету при написанні статті? Звичайно. Ставив, окрім всього іншого, воно автоматично виходить донести до людей інформацію. Заохотити ми не можемо, тут же ж політика – розповісти людині, що це таке. А він сам вирішує. А саме ціллю було інформувати. Хоча от у того ж самого «Провокатора» акцент більш жорстко


214

розставлений. Вони вважають, що це погано, що ніякої альтернативної думки не може бути. Кому вигідна агітація «за, а кому «проти» ГМО? Агітація проти ГМО вигідна людям, які розуміють, не хочу казати шкідливість, але не вивченість до кінця, оцих от речей. А агітація за ГМО, одностайно, вигідна тим, хто виробляє транс генні продукти. Це ж очевидно, економічно їх набагато дешевше виробляти. Там і урожайність вища, і собівартість нижча. Та ж картопля, яку не їсть колорадський жук, її не треба запилювати, тобто розпиляти всякою хренню. Це є економія і матеріальних ресурсів і трудових ресурсів. А картопелька собі росте. Вона дешевше. Прибуток, заради того все і робиться. Чи перевіряли дослідження, на які посилалися експерти? Ну як же я їх перевірю? Нам це важко перевірити, ми посилаємося на думку експерта, що такий і такий сказав так і так. Якщо це не так, то питання до експерта. Ми просто не можемо цього зробити, і знань не вистачає. Чи вкладали ви свою точку зору в статті? Ну звичайно вкладав. Просто ці думки занадто різко виперали, то вони якось усікалися, причісувалися. В принципі, так, намагався вкладати. Ваші асоціації при слові «мутант»? Якась потворна істота, мерзенна, слизька, при чому обов’язково, хижацьке і неприємне. Ви використовували це слово в статтях. Це могло надати їм негативної окраси?


215

Могло звичайно, і надавало. Думаю, що це спеціально робилося, для залякування. Розумієте, що таке журналістика. Згустити фарби, нагнати страху або сльозу пустити. Інакше просто нецікаво читати. Це ж газета «Правда» виходить 70-х років, коли все гладенько, все красиво. А так нагнати страху: «Ого, мутанти наступають». Ось люди бачать – треба купити, почитати. Гроші ідуть. Трохи страху наганяємо, звичайно, а як же. З дослідженнями, які доводили нешкідливість ГМО ви зустрічалися? На тому ж рівні, що і дослідження про шкідливість. Ну почитав, ну подивився. Але їх набагато менше чомусь, саме і Інтернеті. Виробники намагаються не дуже світитися. Коли вже дуже треба, то вони пару замовних статей дають, але поки що вони діють іншими методами. Через той самий парламент в своїй країні. Тихо, спокійно приймають необхідні закони, або не приймають, і роблять свою роботу. Тема ГМО вона ще попереду, вона ще буде піднята. Є навіть така думка, теорія така, що у світі не вистачає продовольства. Так краще вже неграм, умовно кажу негрів, мешканців третіх країн, годувати модифікованою кукурудзою. Все одно їх від СНІДу більше помре, ніж від цієї кукурудзи. Ніж вони помирають з голоду. Тобто така теорія теж має право. Тобто можливо десь продукти другого там третього сорту, але обов’язково людина має право на інформацію, це в законах прописано – знати, що вона їсть. Чи вона їсть щось дешеве або навіть безкоштовне, як в тій же Африці. А потім думає, що з ним буде. Або він все ж таки сплачує більш серйозні гроші. І їсть більш якісний продукт.


216

Зараз же знаєте пішла мода на екобутіки. На цьому заробляють. Вони ще мало чого виробляють. Це

ще на такому рівні робиться, а скоріше для

прибутку, щоб багаті люди купили екологічно чистий хлібець і собою пишалися. На кого Україна орієнтується в питанні ГМО? Ми намагаємося орієнтуватися на Європу і на Росію. Раніше, коли був Ющенко, то американці. В них це ГМО дуже сильно розвинене. Вони його намагаються розповсюдити по світу. Тому що це гроші. Зараз від Америки відійдуть. Думаю. Більше Росія і Європа. Тому що тут традиції на натуральність.


217

6. Інтерв’ю з Дмитром Гуцало (Сегодня):

На яких тематиках ви спеціалізуєтесь? На тематиці здоров’я. Я за освітою лікар, тому я пишу на ці теми. В медичній журналістиці я приблизно вже 7 років. Чому саме ви пишете на тему ГМО? Тому що тільки я медик. А ця тема вона безпосередньо стосується здоров’я, це її ключове питання, як впливають ГМО на здоров’я людини. Тому я цим і займаюся. Тобто в газеті ви розглядали ГМО тільки з боку впливу на здоров’я людини? Я ГМО розглядав з усіх сторін – що це взагалі таке, що вони дають, але і в тому числі чим вони можуть загрожувати здоров’ю людини, це було виділено, як найцікавіше питання. Чи можуть загрожувати взагалі, і якщо можуть, то чим. Скільки статей ви написали про ГМО та які для цього були приводи? Три статті за сім років. Дві статті – це були приводами якісь зміни в законодавстві: маркувати чи не маркувати. Одного разу ми в газеті зробили власний тест харчів, я накупив ковбаси, чіпсів, шоколаду, кукурудзяних виробів (всього 24 чи 26 найменувань). Ми це здали в лабораторію «Укрметртестстандарту», і за власний кошт зробили цей тест – чи є в них


218

генно модифіковані організми, і якщо є, то в якій кількості. То був такий привід. Це був найбільший матеріал – три сторінки. Я точно не пам’ятаю, який для цього був привід. Знову ж якійсь інформаційний привід, може знову маркування. З чого ви починали при підготовці статті про ГМО? Для початку я спілкувався з різними спеціалістами і збирав інформацію. Коли я її отримав, я її аналізував, обробляв, і потім вибудовував свій матеріал. Тобто я тоді міг уявити, яке питання треба винести ключовим. Ну як правило це було – що таке ГМО, чи правда, що воно шкідливе, в цьому нам допомогли розібратися такі-то спеціалісти. Питали різні думки. Ми подаємо блочно інформацію: блок для довідки є, є такі, що кажуть за, є блок для спеціалістів, які кажуть проти, зважений висновок, або мій висновок плюс висновок якогось експерта, який ні «за» ні «проти», а який каже, що це ще недоведено ні те, ні те. Плюс ще окремо даний блок різних досліджень. Що не тільки ми проводили дослідження, а й «Укрметртестстандарт» проводив, і інші видання теж проводили. Звідки ви брали інформацію, окрім як від експертів? Тільки від експертів. Звичайно, я користувався Інтернетом, читав. Але ці матеріали узгоджували спеціалісти. Я їм надсилав, вони вичитували. Де бачили за потрібне додавали чи редагували. Ви надсилали їм всю статтю?

Так.


219

А яким саме експертам ви надсилали вичитувати свою статтю? Я знаходив спеціалістів, які і за і проти. Кого я пам’ятаю – Курд, директор інституту екології людини, ще якийсь спеціаліст Едуард Кавун, я вже точно не пам’ятаю. Ви назвали тільки спеціалістів «проти», а ті хто «за»? Тим, хто «за», я теж відсилав. Кожен писав своє. Ті, хто «проти» казали, що це погано. Ті, хто «за», вони правили тільки своє. Один спеціаліст не може правити те, що сказав інший. А ваші слова хтось правив? Ні, мої ніхто не правив. Вони могли вносити якісь побажання, якщо я десь некоректно сказав за незнанням. Але мої слова ніхто не правив, я теж як ніяк спеціаліст. Як ви знаходили спеціалістів? Шукав, видзвонював, питав по знайомих. Читав в Інтернеті, що писалось на цю тему раніше, хто був експертом. Я ж не перший почав писати взагалі. Вишукуючи в Інтернеті джерела, ви шукали журналістські чи наукові статті? Всі джерела, які можна було знайти, я читав, і статті незалежні, і дослідження, те, що в Європі писалося, там якісь дані. Якщо ви в Google заб’єте «ГМО», то приблизно перші 50-100 посилань я переглядав. І брав все, що мені потрібно. Там були переклади з англійської досліджень, які проведені в Європі. Плюс окремо я заходив на сайти «Академії Наук»,


220

«Украметртестстандарту»,

«Всеукраїнська

екологічна

ліга».

Шукав

безпосередньо експертів і на цих сайтах. Ви орієнтувалися саме на європейські дослідження? Я не пам’ятаю, які мені потрапляли дослідження. Всі, які бачив, я брав до уваги, аналізував. Якщо ви не могли розібратися з якимось питанням стосовно ГМО, до кого ви зверталися? До експертів. До всіх експертів чи до когось конкретного? В залежності від конкретного питання, з яким я не міг розібратися. А з яким питанням ви не могли самі розібратися? Це основне ключове питання: чи шкодять ГМО здоров’ю, і якщо шкодять, то чим саме? Оце основне питання, в якому мені були потрібні відповіді експертів. Як ви для себе в цьому питанні розібралися? Так розібрався. На мою думку, це недоведено остаточно. А оскільки це недоведено остаточно, я б особисто остерігався купувати ці харчі. І якщо б в магазині було чітко розподілено, ну зараз то пишуть «без ГМО», але якщо було б два конкретних відділи – «з ГМО» і «без ГМО» – я б ішов у той, що «без ГМО». І в Європі я знаю, що такі харчі коштують трошки дороще, ніж ті, що «з ГМО». А ви в свої статті вкладали ваше особисте ставлення до ГМО?


221

Ні, не вкладав. Це не етично і не правильно, не відповідає нормам журналістики. Я робив висновок, який ґрунтувався на думках експертів, він був незалежний від мого особистого ставлення. З якими стереотипами чи міфами стосовно ГМО ви зустрічалися, працюючи над статею? Мені здається, що про міфи ще говорити рано. Тому що це питання остаточно не досліджено, щоб створювати міфи. Тут можуть бути омани, але це не міфи. Ми можемо чогось не знати, але я це не можу назвати міфом. Тому що міф – це те стала думка у людей, яка вже склалася і існує вже багато років. А ГМО існує ще надто мало часу, щоб були міфи. Люди ще не знають. Попитайте – кожен другий вам скаже: «Я не знаю, що це таке взагалі». Чи не вважаєте ви, що негативне ставлення до ГМО в нашому суспільстві – це вже схоже на вироблений стереотип? Я б сказав, що інформаційна війна, яка іде між тими, хто «за» і тими, хто «проти», у тих, хто каже, що це погано, більш зараз виграшна. А ті, хто «за», вони менше в пресі виступають. Тому можливо є крен у бік негативний бік. Але значним я б його не назвав, тому що чув і думки, що ГМО – це нормально, і в пресі, і виступали спеціалісти. На вашу думку, який характер несуть ваші статті про ГМО (негативний, позитивний, нейтральний)? Вони несуть зважений характер, тому що там є доводи «за» і «проти». Хтось ваші статті корегував, окрім експертів?


222

Моє керівництво переглядало. Наді мною є ще чотири керівника. Я редактор рубріки «Здоров’я». Я пишу цей матеріал, при цьому я раджуся з редактором департаменту «Твоє». Потім, коли матеріал готовий, його переглядає заступник головного редактора, потім його переглядає головний редактор, потім матеріал виходить. Ну, як правило, багато зауважень не було, тому що я знаю принцип редакційної політики, і я його дотримуюсь. Можливо там якісь уточнення. Чи ви перевіряли дослідження, на які зсилалися ваші експерти? Ні. Експертам довіряв на слово, дослідження не перевіряв. Це ж їх робота, вони цим займаються. Інформація в пресу іде від їх імені, пряма мова. На вашу думку, який наразі настрій українців щодо ГМО? Або негативний або байдужий. На вашу думку ГМО – це наукова проблема чи соціальна? Наукова. Соціальна – це як наслідок. Соціалізація настає після того, як вже наука щось там надосліджує, і ця інформація іде в народ. ГМО є проблемою для науки, бо немає єдиної думки і це дивно. Одні показують, що це негативно, інші показують, що це безпечно. От що дивно. Це проблема для науки. Треба дати однозначну відповідь. Чи може формація про ГМО з медій мати вплив на свідомість споживачів? Звичайно. Я вважаю, що ця інформація носить величезний вплив, і вона є ізначальною в їх ставлення при покупці харчів, вирощуванні овочів.


223

Яка може причина того, що ставлення українців до ГМО, як ви казали вище, або негативний або байдужий? Чому медіа поширюють більше негативну інформацію? Тому що людям властиво захищати свої права, і якщо вони розуміють, що це недоведено, що це безпечно, вони хочуть себе якось від цього захищати. В кожної людини є вибір. Тема двояка, невідомо чи це впливає чи ні. Тому кожна людина робить вибір сама, чи вживати чи ні. За всіх журналістів важко казати. Багато, я не кажу про нашу газету – ми стараємось всю інформацію подавати зважено, але часто перед журналістами ставлять завдання шокувати, налякати, зробити якусь сенсацію. Це просто часто ставлять такі завдання. Коли ви писали про ГМО, яку ви перед собою ставили мету? Дати відповідь на те питання, яке ми поставили на початку – чи це безпечно чи це може нести якусь шкоду, чи є якісь ризики для людини, яка вживає ГМО. Завжди кінцева мета – це якась корисна порада. Тут корисна порада полягає в тому, що ми даємо людині інформацію, чи це безпечно чи ні, що це взагалі таке, і як їй до цього ставитися. Який ви давали висновок в кінці статті? Такий і давав, що оскільки ця тема поки ще не досліджена, ви можете самі піти до будь-якого табору. Чи до тих, хто вважає, що це може нести якийсь ризик, тобто прислухайтесь до аргументів цих спеціалістів, і самі зважте. Кому може бути вигідна агітація «за», а кому «проти» ГМО?


224

Звичайно, тут можуть бути зацікавлені сторони. «За» – це ті, хто цим займається, ті які спираються на ті дослідження, що ГМО безпечні. Фірми, спеціалісти академії, наприклад, аграрних наук. А «проти» це ті, хто займається незалежними якимись дослідженнями. Екологією людини, здоров’я людини. Медики можливо. Ті, хто мають якусь інформацію, що це небезпечно. І вони просто закликають не вживати цього. Які у вас виникають асоціації при слові «мутант»? Асоціації? Це щось таке бридке, якийсь гібрид черв’яка зі слоном. Негативні асоціації. Ви часто використовували в своїй статті слово «мутанти», чи не могло це вплинути на негативний характер статті? Це моє особисте ставлення до цього слова. А взагалі воно не несе, якогось забарвлення однозначного, воно нейтральне. Це просто як синонім. Ми ж не можемо постійно писати ГМО, ГМО. Нам треба якісь використовувати синоніми: трансгени, як ще скажеш? Генно модифіковані організми – це дуже довго, треба стискати, ми не можемо такі довгі назви використовувати. Один з ваших експертів «проти» є доктор фізико-математичних наук, це вас не насторожує? Він нехай доктор фізико-математичних наук, але він директор українського Інституту екології людини. Він спеціаліст широкого профілю, він керує дослідженнями, які пов’язані із здоров’ям людини. Просто фізика


225

вона теж потрібна людини. В медінститутуі теж вчать фізику, бо є фізика живих організмів. І з точки зору фізики можна розглядати людське здоров’я.


226

7. Інтерв’ю з Анастацією Рингис (Фокус):

Хто ви за освітою? Журналіст. Я закінчила факультет журналістики Санкт-Петербурзького Державного університету. Працюю за фахом вже років 10. На яких темах ви спеціалізуєтесь? Суспільство. Чому випишете про ГМО? Тому що ця тема знаходить у площині суспільних інтересів. Людям цікаво, що вони їдять, які в них перспективи, яка якість їжі і т.і. Чому ви написали для «Фокусу» статтю про ГМО? Я працюю в штаті «Фокуса» більше року. Тому що, якщо ви читали, то мова йшла про тенденції харчові, які будуть актуальні в 2010 році. Номер був присвячений новим тенденціям. Одна із тенденцій – те що, по-перше, вводиться маркування. По-друге, те що з’являються на ринку абсолютно органічні продукти. І стаття була присвячена двом аспектам: це введення маркування ГМО і розповсюдження органічної їжі. Як часто ви пишете про ГМО? Кілька разів мені вже довелося писати на цю тему. Я приймала участь в двох наукових конференціях на цю тему, які проводила Всеукраїнська екологічна ліга. Я писала 3-4 матеріали для газети «Киевские ведомости», я спілкувалася зі спеціалістами, які оцінюють чи шкідливо людині їсти продукти, що містять генетично модифіковані організми. Зокрема, генетично модифіковану сою, якщо вона є в ковбасі. Які були приводи для написання матеріалів? Справа в тому, що Всеукраїнська екологічна ліга вже кілька разів вела компанію по введенню норми вмісту генетично модифікованих організмів в харчуванні. Тому ця тема так або інакше підіймалася. Тому приводом було зацікавлення, суспільне зацікавлення, мій власний інтерес.


227

Звідки ви брали інформацію про ГМО? З чого починали роботу над статей? Ну,

по-перше,

журналістика,

журнальна

стаття

це

якийсь

інформаційний привід. Цей привід створюється завжди, коли проходять якісь акції. Ось Всеукраїнська екологічна ліга майже завжди була моїм інформаційним приводом. Вони підіймають бучу, в цій бучі треба розібратися. Чи дійсно ГМО так шкідливі, як про них говорять, і, якщо вони такі шкідливі, то які держава збирається прийняти заходи, щоб захистити українського споживача від цих продуктів. Я спілкувалася з Всеукраїнською екологічною лігою, як з громадською організацією. Спілкувалася з Сергієм Мельничуком. Це проректор аграрного університету, який пояснював мені, як ця технологія була створена, що ця технологія трудомістська, і яких цілей за допомогою неї можна досягти. Це робить аграрний сектор більш ефективним, з меншими витратами на нетрати, нетріти, різноманітні добрива. І, припустимо, надати деяким харчовим продуктам (овочі там), якісь інші властивості. Зокрема був такий приклад, що можна вивести такий сорт генетично модифікованої корови, яка б могла давати молоко спеціально для діабетиків, з інсуліном. Через якісь приклади ми виходили на те, що це не така страшна технологія, але тим самим є деяка небезпека. До яких експертів ви зверталися? Завжди це були науковці, екологи. З ким ви ще спілкувалися? Я спілкувалася з Іриною Єрмаковою. Є такий портал «біосейфеті». Вони домоглися того, що 12 зон Росії назвали зонами вільними від ГМО. В Європі теж є така активність, люди об’єднуються і оголошують себе зоною вільною від ГМО. Є ще такий момент. Щодо мого особистого відношення. Припустимо, ми уявемо, що технологія – це безпечно, але ця технологія – це бізнес, який є конкурентним, і чи є ця технологія єдиною панацеєю. Тому що ця технологія


228

може бути, як технологія «Макдональдз». Він з’явився. Це міцна мережа, яка відкривається у всьому світі, це бренд, який відомий на весь світ. У нас ще поки що не сформовано ще власної думки про свій етнічний продукт, про те, що треба захищати, яке біорізноманіття. Я вважаю, що протест проти біомодифікованої продукції він пояснюється, можливо навіть не боязню того, що ця технологія може бути шкідливою для навколишнього середовища (перезапилитися, або бути недостатньо якісною). А те, що не виріс ще наш український вчений, наш аграрний бізнес до того, щоб конткретнона цій землі робити конкретну продукцію, яка потрібна конкретно нам. Наприклад, в Індії у певних штатах є нестача йоду. І там вивели спеціальний рис зі вмістом йоду, жовтий рис. І мені здається, ці протести є цілком зрозумілі. Досі людям не розповіли, широкої компанії з поясненням того, що таке ГМО, як це відбувається, її немає. Тому з’являються люди, які трактують цей процес по-своєму, бачать в цьому процесі небезпеки. І намагаються це донести. Але оскільки люди на небезпеку реагують більш активно, ніж на необхідність пізнати щось нове, що їм пропонується, тому в суспільстві створений негативний образ генетично модифікованих організмів. І мій інтерес полягав у тому, щоб вияснити, на скільки ж небезпечні ці генетично модифіковані продукти. І які ще є передумови для виникнення протестного руху. Тому що багато хто говорить, що частина спеціалістів підтримує цю технологію – їх купила Мансанта, другу частину купили виробники хімікатів. Я не вважаю, що це так. Наразі і хімікати такого високо рівня, що так трохи не крапельне оприскування, яке потрапляє… я не біолог, мені важко пояснити. І технологія також може бути не настільки шкідливим, як про це говорять. Як ви з’ясовували чи шкідливе ГМО чи ні? Я спілкувалася з вченими. Є такий факультет біотехнологій в аграрному університеті, і я спілкувалася з деканом цього факультету. Припустимо, вони вивели новий вид каштанів. Розробили технологію для того, щоб каштани були більш


229

стійкими до антропогенного фактору. Вона також пояснювала мені, що таке ГМО, як відбувається вбудова цього гену. Я брала коментарі в людей, які, як мені здається, експертні. Звідки чи ще брали інформацію про ГМО? З Інтернету. Точно звідки саме сказати не можу. Ну «біосейфеті» я вам назвала. Якісь ще є джерела. Припустимо, блоги біологів. Блоги біологів, вони дуже часто цікаві. В блогосфері ця тема також дуже широко обговорюється. Ви шукали наукові статті? Я спілкувалася з вченими, я не шукала наукових статей. Ви перевіряли дослідження, на які посилалися експерти? Так, звичайно. Вводила в Інтернеті. І там виводилися посилання на ці статті. Я прочитала, хто така Ірина Єрмакова. У вас особисто виникали питання з приводу ГМО? В мене дома велася ціла дискусія з чоловіком. Мене насторожує в цій технології, що ця технологія належить одній компанії, це монополізм, тут немає вільного…Одна справа, якби то розробили українські вчені і впроваджували, а інше справа, що це велике державне лоббі. Тобто вас цікавило з точки зору саме бізнесу, а не самої технології? Ні, мене цікавило не з точки зору бізнесу. Якщо хтось є монополістом, він завжди диктує свої ціни. І мене цікавило, як це скажеться на ціні продуктів харчування. Мене цікавило, як ця технологія скажеться на продуктах харчування. Всі фермери вирощують овочі, фрукти, пшеницю із власного зерна, а так вони будуть змушені купувати це у «Монсанти». Буде це дешевше, дорожче. Технологія нова. Моя думка, я не думаю, що вона абсолютно без наслідків для людського організму Наслідками може бути і те, що люди стануть здоровішими через відсутність нітратів. Але, якщо ця технологія гарна чому не ведуться дослідження на людях, активно не ведуться. Я таких досліджень не знаходили не в російськомовному Інтернеті, не в україномовному. Мабуть


230

треба було шукати в англомовному, але я...по-перше, і часу мало, і по-друге, в мене не така вільна англійська, щоб я могла. Чи

була

різниця

між

американськими

та

європейськими

дослідженнями? Ні, я не шукала. Ваша особиста думка про ГМО? Я не впевнена, що це буде абсолютно безпечно для довколишнього середовища. Тому що, якщо виводять генетично модифіковані культури, то ці культури не будуть їсти хробачки, їм не потрібні будуть добрива. Нещодавно я знайшла для себе відповідь на питання про ГМО. В книзі "Шок майбутнього" Ефлера Топфлера. Відповідь моя така, що наш світ настільки швидко розвивається. Технології будуть в геометричній прогресії зростати. Люди не звикли до того, що звичайний ланшафт, звичайним спосіб мислення буде настільки змінений. І продукти – це найближче до людей. Зрозуміло, що не всі українці в своєму житті будуть використовувати iPad, iPod, ноутбук і Скайп. Але якщо ГМО кульутри будуть вводити, то у старшого покоління, ця технологія викликає опасєнія. Природні опасєнія. Тому що ця технологія пов'язана із прискореним темпом життя, науки. І деякі люди знаходяться на такому рівні свідомості, що не мають здатності це не зрозуміти, не прийняти. І саме в них цей страх призводить до появи протестного руху. З іншого боку люди,які цю технологія внєдряють, не можуть толком надати якихось досліджень, які б казали: "Друзі, ця технологія абсолютна безпечна". Ви особисто як відноситесь до продуктів із мвістом ГМО? Я вважаю, що ця технологія має ще знаходитися на стадії експериментного внєдрєнія. Який би ви обрали помідор, той на якому зазначено "без ГМО" чи "з ГМО"? Я б, по-перше, спитала звідки цей помідор, я завжди з'ясовую, з якої області. Мабуть я б обрала "без ГМО". Як ви знаходили ваших експертів?


231

Випадкові збіги. Я цікавилася питанням,хто може бути експертов. Я вважаю, що може бути цілком логічним, що я звернулася на факультет біотехнологій. Тому що це біотехнологія. І як раз вони можуть коментувати використання цих технологій. На мою думку ще дуже сильно вплинув Персі Шмайзер. Це канадський фермер, який приїзджав і виступав в Міністерстві аграрної політики. Він показував, що органічний фермер може вирощувати не менше продукції, ніж і фермер,який використовує генетично модифіковане насіння. Друге, він розповідав, яку агресивну політику веде Монсанта в Канаді. І це негативний образ сформувало цій компанії. Експертів я знайшла...це профільна тема, аграрний ВУЗ, перший ВУЗ в країні, факультет біотехнолгій. І я звернулася на профільний факультет. В мене було людей 10, і не всі з цього університету. Мілованов, наприклад, теж аграрій, він головує в оранізації "Органічного виробництва". Він був проти ГМО. Які аргументи наводили експерти, які проти ГМО? Головний аргумент, що технологія нова, і існує монополія компанії Монсанта. І ще один аргумент, найбільш для мене важливий, що Україна – аграрна країна, і ми маємо великі перспективи в цій сфері. Зараз в світі росте великий інтерес до органічної продукції. Навіть в Штатах, я дивилася деяку статистику. Там попит на 20% перевищує пропозицію. Це каже, що можливо ГМО – це не шлях України. Шлях ГМО існує в інших країнах, бідних в аграрному плані. Де, не так багато землі. Але в Україні, яка може бути одним з ведучих органічних виробників у світі, я не думаю, що ГМО технологія буде нам більш вигідною ніж органічне виробництво. Ви в статтях торкалися теми впливу ГМО на здоров'я людини? Про це ж ніхто не скаже,тому що немає жодних досліджень. Хто це досліджував? Єрмакова досліджувала це на крисах. Хтось досліджував це на тваринах? Ось ви дивилися підборку Nature на тему ГМО? Чи є там дослідження на тему впливу ГМО-продуктів на здоров'я людини? Немає.


232

Ніхто не коментує. Тому що експерти – це люди, які знають свою якусь вузьку спеціальність. І без якихось наукових даних люди не будуть казати, що гіпотетично, це буде шкідливо, або не буде. Я знаю, що там вплив канцерогенів, нітратів і інших домішок неприродніх, які є в продуктах харчування – це все досліджується. Ніхто поки не досілджував... Я навіть не впевнена, що Монсантою ведуться дослідження на предмет того, чи впливають ГМО на здоров'я людини. І якщо вони ніяк не впливають на здоров'я людини, то це їх велике упощєніє, що вони ці данні не відкрили, що вони засекречені. Друзі, якщо ваша технологія безпечна для навколишнього середовища, для здоров'я, так відкрийте ці дані, покажіть їх світу, от і все. Я спілкувалася з Джесі Смітом, автором "Генетичної рулетки". Я не впевнена, що він біологом, але він зібрав дослідження більше 150 інститутів по світі, які займалися дослідженнями генетично модифікованих організмів. Він казав, що, по-перше, ці дослідження закриваються, не фінансуються. Чому? Питання стосується їжі, їжі на всій планеті. Зараз кордони між країнами умовні. Ви з якимось міфами стосовно ГМО зустрічалися? Міф – це те, що це буде встроюватися в людський організм, що люди будуть з копитами та рогами. З таким міфом я зустрічалася. Ви ці міфи пробували розвіювати? Ні, моєю метою не було показати, що ГМО це безпечно. Моєю метою було показати всі точки зору. Я не можу бути адвокатом технології, про яку я нічого не знаю. Як я можу розвіювати міфи. Є міфи, але я не можу їх розвіювати. Я спілкувалася з представниками Монсанти тут в Україні, і також давала їх точку зору. Я не можу поставити кінцевий вердикт і розвіяти. Але можу створити майданчик, де два протидіючі табори можуть показати свої аргументи. Який характер несли ваші статті? Я думаю, що просвітницький. Негативний і позитивний відносно ГМО? Я не можу оперувати такими категоріями. Ви ж читали статтю, який у вас


233

склався образ? Ви можете самостійно оцінити формування позитивного чи негативного образу ГМО. Я журналіст, я не ставлю собі такої мети: когось хвалити, когось сварити. Ти ставиш собі ціль з'ясувати, відповісти собі особисто на запитання, чи це погано чи це добре. Хто редагував? Завжди є редактор, який розставляє коми, лапки. Що саме редагували? В нашій редакції ніколи не було мети опорочіть чи приукрасити існування цієї технології. Ми просто хочемо з'ясувати наскільки це безпечно. Якщо це безпечно для людей, чи безпечно це для навколишнього середовища. Якщо це безпечно для навколишнього середовища, чи безпечно це для нашого аграрного бізнесу. Які на вашу думку, настрої у українців з приводу ГМО? Я думаю, що люди просто стомилися від цього. Їм вже індиферентно з ГМО чи без. ГМО – це наукова чи соціальна проблема? І наукова і соціальна проблема. Тому що через те, що вчені досі не надали світу дані, що генетично модифікована технологія безпечна, то зрозуміло, що в суспільстві будуть запитання. Дайте дані, покажіть, що були досліди. Люди їли там генетично модифіковану сою, і при цьому в них все добре. В них є потомство, вони не безплідні. Звідки українці беруть інформацію про ГМО? З телевізора, ателевізор бере інформацію з газет. Чи може інформація із ЗМІ впливати на вибір споживачів? Звичайно. Просто така інформація, де немає одностайної відповіді доре це чи погано, вона впливає на те, що людина боїться. Люди тепер бояться. А чого боятися? Я думаю, що завдяки цьому шуму люди нарешті замислилися, що вони взагалі їдять, де вони беруть продукти, у кого вони їх купують. В будь-якому процесі можна знайти і позитивні і негативні наслідки.


234

Кому може бути вигідна агітація "за" і кому "проти" ГМО? Ну "за" зрозуміло , що компанії, яка на цьому заробить. Компанія Монсанта. Проти ГМО...є версії, що вигідно виробникам органічної продукції, по-друге, це вигідно виробникам пестицидів. Але я вважаю, що насправді проти ГМО протистують люди. І наврядчи можна проплатити... неможливо купити думку оптом. Тому що людина довіряє тому, що знає. Якщо вона не знає, чтому вона має довіряти. Це природня реакція захисту. І я пов'язую те, що проти ГМО виступають ті, хто в цьому процесі взагалі не розбираються, саме з тим, що технології дуже швидко змінюються. З'являється більше можливостей, якісь речі приходять в наше життя: Інтернет, Скайп, і стають абсолютно буденними. Але в більшості своїй люди бояться технологій. Страх. Зміна їх образу життя. "Як це так: полуниця з геном ящерки. Навіщо мені така полуниця, якщо я можу звичайну полуницю виростити".

Серебрякова Крістіна - диплом, 2010  
Серебрякова Крістіна - диплом, 2010  

Тема: "ВИСВІТЛЕННЯ ГМО (ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ) В ДРУКОВАНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРЕСІ". Могилянська школа журналістики, 2010

Advertisement