Page 87

Білорусі та призначенні його в 1943 році головним командиром УПА. Як командувач великої підпільної структури Шухевич діяв під трьома псевдо: як Тур (в ОУН), як Р. Лозовський (в УГВР) і як Тарас Чупринка (в УПА). У статті наведено фрагменти з уживанням прямої мови, вона переповнена цитатами, що свідчить про використання фактажа з якогось біографічного джерела про Шухевича, але без посилання на нього. Насичена інформаційно, стаття витримана повністю у позитивному ключі, що підтверджується відповідною оціночною лексикою, яка за словами автора належала сучасникам Шухевича: „командир армії нескорених”, „комендант армії непереможних”, „командир безіменних”. Стаття містить чимало даних, що проливають світло на період перебування Шухевича на нелегальному становищі у повоєнні роки 1947-1950-і рр... Деталі оприявнюють факти, які свідчать про відвагу і незвичайні ризики в житті командира, що іноді доходили до авантюрності й віроломства. Водночас всупереч властивому йому оптимізму, який ілюструють такі його слова „з Москвою ще поборемося”, він усвідомлював безперспективність і приреченість боротьби проти ворога. Про це повідомив син Р. Шухевича Юрій – багаторічний в’язень сталінських таборів. Так, у розмові, що відбулася між ним і батьком квартирі

1947 року на підпільній

прозвучав вирок: „старше покоління приречене загинути у цій

боротьбі, бути фізично винищеним, а молодь має вчитися”. Завершує цей біографічний цикл стаття із заголовком „Командир армії нескорених”(30 маловідомих фактів із життя Романа Шухевича, 19 грудня), в якій послідовно крок за кроком – від дня народження до посмертного присвоєння звання Героя України подається життєвий шлях героя .У короткій преамбулі до статті автор називає Шухевича „людиною-легендою”. Як і в попередніх статтях, тут відсутнє джерело, з якого запозичено фактаж, а також немає експертів.

87

Бевз Христина  

Кваліфікаційна робота: "ОБРАЗ УПА У ДРУКОВАНИХ ЗМІ", Могилянська школа журналістики, 2009

Advertisement