Page 64

Кількісний вид методу полягає у статистичній перевірці визначених дослідником гіпотез. Тобто, якщо кількісним контент-аналізом ми можемо дослідити, що говориться, то за допомогою якісного - ми аналізуємо, як це говориться. Об’єктом контент-аналізу можуть бути лише тексти, котрі відповідають: принципові формалізації, тобто зміст яких дозволяє застосувати однозначне правило для фіксування визначених характеристик; принципові статистичної значущості, тобто елементи змісту, які цікавлять дослідника, мають траплятись з достатньою частотою [36]. Багато вчених вважає, що основна мета застосування цього методу – розкриття прихованого змісту комунікації шляхом дослідження його проявів у структурі тексту [58]. Головні напрями застосування методу мають: - виявити те, що існувало до тексту і певною мірою відобразилось у ньому (текст виступає індикатором певних сторін досліджуваного об’єкту – навколишнього середовища, автора чи адресата); - визначити те, що присутнє лише в тексті (мова, жанр, структура, тональність тощо); - виявити те, що існуватиме після тексту, тобто після сприйняття адресатом (оцінка ефектів впливу)[36]. Контент-аналіз може застосовуватись для опису змісту повідомлення, перевірки гіпотези, порівняння медіа-контенту і „реального світу”, у дослідженні медіа-ефектів на початковій стадії, а також для вивчення висвітлення образу певних груп у суспільстві [1]. Тому даний метод добре підходить для проведення нашого дослідження і встановлення відповіді на сформульоване нами дослідницьке питання: Яким чином висвітлюється образ УПА в друкованих засобах масової інформації.

64

Бевз Христина  

Кваліфікаційна робота: "ОБРАЗ УПА У ДРУКОВАНИХ ЗМІ", Могилянська школа журналістики, 2009

Advertisement