Page 45

Приклади застосування прийому „ствердження”, не підкріпленого доказовою базою, ми помітили і в другій публікації О. Бузини „День народження злочинця...”, присвяченій постаті головного командира УПА Р. Шухевича в контексті відзначення його 100-річного ювілею і присвоєння йому посмертно звання Героя України. У статті читаємо, що Р. Шухевич – це „налетчик на банки, гитлеровский полицай, убийца украинцев и соблазнитель жен товаришей по партии”, „Будующую Украину командир УПА видел как тоталитарную державу”,

„Шухевич – „апологет украинского нацизма”, „Р.

Шухевич „как руководитель вел интересную и разнообразную половую жизнь. Связистки Романа обычно были его любовницами”. Стверджуючи, що з 1945 року К. Зарицька зайняла „роль главной „фаворитки” предводителя УПА”, Бузина цитує ту саму працю Д. Вєдєнєєва , Г. Битрухіна: „вони були ідейно близькі з Шухевичем, а з весни 1945-го це вже було справжнє кохання (чоловік Монети (псевдо Зарицької – авт.) Михайло Сорока перебував у воркутинських таборах, де очолював підпільний провід українських політв’язнів)”. Однак висновок авторів

книги про кохання між Шухевичем та Зарицькою є

голослівним, адже Д. Вєдєнєєв та Г. Битрухін нічим не підтверджують свої слова: ні посиланням на документи, ні цитуванням спогадів чи свідчень. Отже тут можна говорити про подвійну маніпуляцію бездоказового „ствердження”. Безапеляційні формулювання, що представляють УПА у негативному світлі, знайдемо і в другій статті

О. Бузини „День народження злочинця” на

государственном уровне”, (21 липня). Вони наступні: -

”германское командование щадило психику своих арийских подчиненных

и старалось не привлекать их для расстрелов мирных жителей. Зато украинские националисты подходили для этого идеально!”; -

„даже жениться

националист мог только с разрешения высшего

руководства”;

45

Бевз Христина  

Кваліфікаційна робота: "ОБРАЗ УПА У ДРУКОВАНИХ ЗМІ", Могилянська школа журналістики, 2009

Advertisement