Page 40

С. Кара-Мурза наводить ряд, так званих „індикаторів”, що свідчать про застосування маніпуляцій. Серед них: 1.

Мова (вживання незрозумілих більшості термінів);

2.

емоції (тиск на емоції, з метою приховування реальної ситуації, чиїхось

інтересів); 3.

повторення (часте згадування, зокрема на телебаченні, однієї і тієї самої

теми, з тією ж комбінацією слів); 4.

вилучення з контексту ( висмикуючи певну проблему з її справжнього

контексту, маніпулятор таким чином спонукає об’єкт своїх маніпуляцій мислити потрібним йому чином). 5.

тоталітаризм

джерел

повідомлень

(відсутність

інших

джерел

інформації); 6.

змішування інформації та оцінки (нерозривне вживання разом із

фактажем оцінних суджень); 7.

прикриття

авторитетом

(залучення

до

підтримки

якихось

ідей

авторитетної людини, особливо, якщо вона не має стосунку до сфери, з якою пов’язані ці ідеї); 8.

некогерентність висловлювань (нестиковки у висловлюваннях, що

гладко сприймаються аудиторією через її пасивність). [22] Усі маніпулятивні прийоми та техніки описати неможливо через їх велику кількість, видозміни і варіанти. Г. Грачов., та І Мельник у своїй книзі „Манипулирование

личностью:

информационно-психологического

организация, воздействия”

способы

и

технологии

виокремлюють

„ядро”

технологічних елементів системи маніпулятивного впливу”. Для визначення „ядра” технологічних елементів автори вищезгаданої праці застосували критерій, що базується на врахуванні таких трьох основних параметрів: 1. частоти використання прийомів в маніпулятивних технологіях;

40

Бевз Христина  

Кваліфікаційна робота: "ОБРАЗ УПА У ДРУКОВАНИХ ЗМІ", Могилянська школа журналістики, 2009

Advertisement