Page 1

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Факультет екології та біотехнології Кафедра біології ґрунтів і мікроорганізмів

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо вивчення самостійної роботи із дисципліни ЕКОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ МІКРОБІОЛОГІЯ (мікробіологія і вірусологія)

напрям підготовки: 6.04.01.06 “екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Київ 2011


УДК 504.3/.7:378.147(072) Методичні вказівки щодо вивчення самостійної роботи студентів зосереджують матеріали, необхідні для вивчення дисципліни “Екологія біологічних систем мікробіологія “ (мікробіологія і вірусологія) Складаються із вступу, методики самостійного освоєння навчального матеріалу з основних тем, та питань для самоконтролю, списку рекомендованої літератури. Для студентів напрям підготовки : 6.04.01.06 “екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Розглянуто і схвалено на засіданні мікроорганізмів “___”_______________2011 р.

кафедри

біології

грунтів

і

Рекомендовано до друку ННІ охорони природи та біотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування України Протокол №__ від____________2011 р. Укладач: к. с. -г. н., доцент М. І. Феделеш-Гладинець. Рецензенти: д. б. н., професор, членкор. НАНУ І. П. Григорюк, к. б. н., доцент О. А. Бойко Навчальне видання МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо вивчення самостійної роботи із дисципліни ЕКОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ МІКРОБІОЛОГІЯ (мікробіологія і вірусологія)

напрям підготовки: 6.04.01.06 “екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Укладач: Феделеш-Гладинець Марія Іванівна Відповідальний за випуск доцент кафедри Феделеш-Гладинець М. І.


Вступ Методичні вказівки щодо вивчення самостійної роботи із дисципліни “Екологія біологічних систем мікробіологія “призначені для студентів (мікробіологія і вірусологія) факультету екології та біотехнології напрям підготовки: 6.04.01.06 “екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання. Вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо прийняття відповідних рішень, формування сучасного мислення про навколишнє середовище. Розвиток самостійності студентами у процесі оволодіння знаннями, придбання необхідних умінь і навичок обумовлює необхідність організації самостійної роботи студентів на системній основі. Розрізняють повну (автономну) і неповну (частково) самостійність пізнавальної діяльності. При повній студент, обираючи тему, сам формує мету роботи, підбирає першоджерела, вивчає їх, контролює терміни і якість роботи. Неповна самостійність студентів, коли використовуються навчально-методичні посібники, розробки, плани, що рекомендуються, консультації, що проводяться, контролюються результати роботи, пропонуються у вищих навчальних закладах. Вивченню дисципліни “Екологія біологічних систем мікробіологія“ (мікробіологія і вірусологія) передують оглядові лекції і методичні вказівки щодо виконання та здачі лабораторних робіт з цієї дисципліни, крім того, передбачається підсумковий контроль, який здійснюється у формі заліку. На оглядових лекціях студенти мають ознайомитись із завданнями дисципліни “Екологія біологічних систем мікробіологія“ (мікробіологія і вірусологія), головною метою, а також головними положеннями кожної теми. Самостійна робота студентів при опануванні курсу “Екологія біологічних систем мікробіологія “ (мікробіологія і вірусологія) проводиться за такими формами:


по-перше, це опрацювання лекційного матеріалу. Оскільки лекції як форма навчання забезпечують, в основному, передачу знань з предмету, то програмою передбачається раціональне їх поєднання із лабораторними заняттями, на яких закріплюються і поглиблюються одержані на лекціях знання. Підготовка до лабораторних занять планується на базі самостійного вивчення окремих питань; по-друге, самостійна робота передбачає виконання домашніх завдань та підготовку до контрольних робіт студентами за основними розділами курсу; по-третє, передбачається підготовка до заліку. Самостійна робота студентів при опануванні курсу передбачає методи контролю поточних знань студентів шляхом опитування на лабораторних заняттях та їх здачі. Крім того, передбачається підсумковий контроль, який здійснюється у формі заліку. Залік проводиться у письмовій формі. При проведенні заліку враховуються результати проміжного контролю. Невід’ємною частиною підготовки студентів до проміжного і підсумкового контролю є наявність конспекту лекцій і практичних занять. Табл. 1 1. Назви тем самостійної роботи під керівництвом НПП № п/п 1. 2. 3. 4.

5. 6. 7. 8. 9. 10.

Теми самостійної роботи Систематика мікроорганізмів. Метаболізм мікроорганізмів. Мікроорганізми та кругообіг речовин у біосфері. Кругообіг кисню. Екологія мікроорганізмів ґрунту. Азотфіксація та її значення для росту і розвитку рослин. Перетворення мікроорганізмами пектинових речовин і лігніну. Розкладання клітковини. Азотфіксація бульбочковими бактеріями азоту повітря. Взаємовідношення мікроорганізмів і рослин. Роль мікроорганізмів у синтезі гумусу і формуванні

Кількість годин 6 4 2 2 2 4 4 4 4 4


11.

структури ґрунту. Бактеріальні хвороби. Всього

4 40


Тема 1. Систематика мікроорганізмів Систематика (таксономія) – розподілення (класифікація) мікроорганізмів по групам (таксонам) у відповідності з визначеними признаками, а також встановлення родинних зв’язків між ними. Перед вивченням основних груп мікроорганізмів надзвичайно важливо освітлити принципи номенклатури. Як для рослин і тварин, так і для бактерій застосовується бінарна номенклатура: родова і видова назва. Слід з’ясувати для себе правило згідно якому в родовій назві повинні бути відображені морфологічні признаки, а у видовій фізіологічні. Надзвичайно важливо знати, що під класифікацією мікроорганізмів слід розуміти розподілення одиниць по групам більш високого порядку. Основною одиницею являється чиста культура виділеної бактерії - “штам”. Необхідно знати що таке штам, вид, рід, сімейства та латинь. Знати розрізняти два види класифікацій: філогенетичні, або “природні”, з однієї сторони, і штучні – з іншої. Штучна класифікація ставить перед собою скромні цілі а ніж філогенетична. Що таке нумерологічна таксономія, філогенія бактерій тощо. Наступним етапом вивчення даної теми слід звернути увагу на опис еукаріот та прокаріот,

загальні

відомості

мікроорганізмів,

розміри

особин

та

співвідношення між поверхнею та об’ємом, пластичністю метаболізму, поширення мікроорганізмів, грам - позитивні та грам-негативні бактерії, грам позитивні бактерії які не утворюють спори, корінеформні бактерії, мікобактерії. На закінчення даної теми слід добре аналізувати актиноміцети, палички і коки які утворюють ендоспори, псевдомонади та інші грам-негативні палички, грам – негативні факультативно – анаеробні палички, грам – негативні анаеробні, метаноутворюючі,

архебактерії,

ковзаючі та плаваючі,

брунькуючи

та

простекоподібні бактерії, облігатні внутрішньоклітинні паразити, мікоплазми, ціанобактерії тощо. Література [3, 6, 7, 9, 10, 14]


Тема 2. Метаболізм мікроорганізмів Попадаючи всередину клітини мікроорганізму, поживні речовини беруть участь у багатьох різноманітних хімічних реакціях. Ці реакції, а також всі інші хімічні прояви життєдіяльності мікроорганізмів носять загальну назву метаболізм (обмін речовин). Метаболізм включає в себе дві групи життєво важливих процесів – катаболізм і біосинтез. Зосередитись необхідно на визначеннях катаболізм і біосинтез. Катаболізм – це процеси розкладу харчових речовин – вуглеводів, жирів і білків, які проходять в основному за рахунок реакцій окислення, в результаті чого виділяється енергія. Засвоїти, що у мікроорганізмів розрізняють дві основні форми

катаболізму

аеробне

дихання

і

бродіння

тощо.

Біосинтез

(конструктивний обмін) об’єднує процеси синтезу макромолекул клітини (НК, білків, полісахаридів і т. д.). Наступним етапом опрацювання теми є ферменти. Більш глибоке розуміння процесів метаболізму мікроорганізмів вряд чи можливо без попереднього знайомства з роллю та значенням ферментів. Дуже важливе значення має акумуляція енергії в клітинах мікроорганізмів, окислення і відновлення органічних з’єднань, бродіння, аеробне та анаеробне дихання, фотосинтез. Наступним кроком самостійної роботи повинно стати вивчення про біосинтез деяких речовин мікробної клітини, біосинтез амінокислот і білків, біосинтез нуклеїнових кислот, біосинтез вуглеводів, біосинтез ліпідів. Література [1, 3. 6, 7, 9, 10, 14]


Тема 3. Мікроорганізми та кругообіг речовин у біосфері Взаємодія

абіотичних

факторів

і

живих

організмів

екосистеми

супроводжується безперервним кругообігом необхідних для життя елементів і неорганічних речовин. Такий зв’язок між різними компонентами біосфери, рух органічних і мінеральних сполук, що постійно чергуються, називається кругообігом речовин. Він являє собою синтез узгоджених у часі і просторі трансформаційних і міграційних потоків речовин, що мають циклічний характер. Необхідно звернути увагу на групи живих утворень із взаємопов’язаним метаболізмом, що зумовлює повторний кругообіг основних елементів, необхідних для живої клітини. Надзвичайно важливе значення має роль мікроорганізмів у кругообігу речовин, мінералізуючи органічні залишки і замикаючи таким чином біологічні цикли екосистем. Слід звернути увагу на елементи, без яких неможлива життєздатність живого організму. Вивчіть що таке макроелементи, мікроелементи, біогеохімічні цикли, резервний фонд. Література [2, 3. 6, 7, 9, 10, 18]


Тема 4. Кругообіг кисню Кисень відіграє вирішальну роль на окисних та відновних стадіях реакцій в усіх кругообіг ах речовини. Біогеохімічний цикл кисню є планетарним процесом, який пов’язує атмосферу і гідросферу із землею. Кисень у вигляді молекул вивільнюється в атмосфері та гідросфері насамперед через фотосинтез, а також через фотохімічне розщеплення води. Останнє у розвитку Землі було першим джерелом молекулярного кисню. Необхідно звернути увагу, що таке фотосинтез, аероби і анаероби, мікроаерофіли, фотохімічне розщеплення води, озоновий екран, фітопланктон, окислювальне вивітрювання, вулканічна діяльність, освітлена зона. Для засвоєння даної теми слід звернути увагу на процеси що відбуваються в ґрунті, чи можуть анаероби розвиватися разом з аеробами, заселяючи вільні від кисню зони. Дайте визначення мікроорганізмам які використовують молекулярний кисень, але спроможні рости тільки за його невисокого вмісту. Наприклад лактобацили можуть рости анаеробно, але краще ростуть за наявності невеликої кількості кисню. На закінчення вивчення даної теми слід звернути увагу на те, чи здатні мікроорганізми до адаптації, внаслідок якої їх стійкість до окислювачів значно збільшується. Та чи є важливим для життєдіяльності мікроорганізмів склад середовища мешкання мікроорганізмів, а саме наявність у ньому поживних речовин, які мають токсичну дію на них в комплексі з усіма названими лімітуючи ми факторами. Література [ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 10, 11, 13, 18, 19]


Тема 5. Екологія мікроорганізмів ґрунту Ґрунт є дуже складною відкритою саморегулюючою системою, яка має свою структуру і складається з ґрунту (твердої фази), біоти, газової і водної фази.

Як

складова

біогеоценозу

ґрунт

обмінюється

з

його

іншими

компонентами потоками енергії і речовин. Слід звернути увагу та вивчити що таке біогеоценоз, біоценоз. Абіотичне середовище. Що входить у комплекс тваринних організмів, комплекс зелених рослин,

комплекс

мікроорганізмів.

Що

таке

мікробі

ота,

сорбція

мікроорганізмів. Які мікроорганізми містяться в ґрунті та які їх властивості і які мікроорганізми крім бактерій знаходяться в ґрунті. В останніх постійно й одночасно

відбуваються

два

протилежно спрямованих процеси,

дайте

визначення які? Наступним етапом в даній темі і заключним є те, що вам потрібно вивчити чи існує певна загальна екологічна закономірність у розповсюдженні мікроорганізмів ґрунту при переході від північних ґрунтів до південних і чи зростає їх обсімінення в цілому. Література [3, 6, 8, 10, 14, 17, 18, 19]


Тема 6. Азотфіксація та її значення для росту і розвитку рослин Азоту в атмосфері практично невичерпні запаси. Над одним кілометром квадратним земної поверхні у повітрі біля 8млн тон азоту, але цим величезним фондом азоту не можуть користуватись ні рослини, яким необхідний азот мінеральних з’єднань, ні тварини, які використовують азот у формі органічних з’єднань. Одним із важливих напрямів теми є азот фіксуючі мікроорганізми, здатні харчуватися молекулярним азотом і будувати з нього всі різновиди азотовмісних органічні з’єднань своєї клітини. Наступним кроком самостійної роботи повинно стати вивчення про чисту культуру азот фіксуючих мікроорганізмів, вчених С. М. Виноградського, який вперше виділив дану культуру та М. Бейерінка, який пізніше відкрив аеробну бактерію, також здатну засвоювати молекулярний азот. Слід звернути увагу на деякі азотфіксуючі мікроорганізми. які живуть в симбіозі з вищими рослинами, ціанобактеріями (синьо-зелені водорості). Наступним

етапом

опрацювання

теми

є

вивчення

вільноживучих

мікроорганізмів, які фіксують молекулярний азот, сімбіотична фіксація азоту у бобових рослин, сімбіотична фіксація у не бобових рослин, хімізм фіксації мікроорганізмами молекулярного азоту тощо. Література [1, 3, 4, 6, 8, 10, 16, 19]


Тема 7. Перетворення мікроорганізмами пектинових речовин і лігніну. Розкладання клітковини Мікроорганізми грають головну роль в кругообігу всіх біологічно важливих елементів у природі у тому числі і вуглецю та кисню. Одним із головних питань даної теми є розкладання пектинових речовин, які представляють собою складні полісахариди. Вивчити та знати всі три типи пектинових речовин, чи можуть розкладати пектин бактерії та гриби. Скільки груп мікроорганізмів синтезують екзоферменти, які каналізують розпад пектинових речовин. Одним із головних питань даної теми є продукти розпаду пектинової кислоти (галактози, арабінози, та ін.), пектинове бродіння при мочці луб’яноволокнистих рослин (льону, коноплі, кенафу, джгута, канатнику та ін.). Необхідно звернути увагу на водяну мочку стебел льону, що з ними проходить та які мікроорганізми тут беруть участь, які бувають мочки. Цікавими і перспективними є розкладання лігніну. Які рослини зокрема, дерев’янисті, містять велику кількість лігніну, і де він знаходиться у рослин. Важливо знати скільки лігніну зустрічається у молодих і зрілих рослин і в якому виді зустрічається у вільному чи у зв’язаному з полісахаридами. Яка молекулярна маса лігніну, які елементи містить молекула лігніну. Які з вищих грибів, яких родів беруть участь в аеробному розкладанню лігніну. На закінчення даної теми звернути увагу на аеробні бактерії, які беруть участь у термофільному розкладанні лігніну. Література [2, 5, 6, 12, 13, 14, 18, 19]


Тема 8. Азотфіксація бульбочковими бактеріями азоту повітря Запаси газоподібного азоту в повітрі практично не вичерпні. Понад 1км ² земної поверхні у повітрі міститься біля 8млр. т. азоту, але цим величезним фондом азоту не можуть користуватися ні рослини, яким необхідний азот мінеральних з’єднань, ні тварини, які застосовують азот у формі органічних з’єднань. Необхідно володіти питанням азот фіксуючих мікроорганізмів, які здатні харчуватись молекулярним азотом і будувати з нього все різноманіття азот фіксуючих з’єднань своєї клітини. Знати як живуть у ґрунті або знаходяться в симбіозі з рослинами, чи піднімають родючість ґрунту. Для засвоєння теми слід звернути увагу на чисту культуру азот фіксуючих мікроорганізмів, а також на те хто вперше виділив культуру, яка це бактерія і як називається. В якому році і ким було відкрито аеробну бактерію, також здатну засвоювати молекулярний азот. Слід звернути увагу на бактерії, які фіксують молекулярний азот, чи є серед них вібріони і спірили. Великий інтерес викликають ціанобактерії, які розповсюджені у всіх грунтово-кліматичних зонах. Знати їх види, температурні фактори, співжиття з іншими мікроорганізмами, бактеріями, грибами, водоростями. Надзвичайно важливо знати ким і в якому році було виділено культуру бульбочкових бактерій. Володіти питанням чи можуть фіксувати повітряний азот в чистих культурах ціанобактерії (синьо-зелені водорості), у природі вони живуть у симбіозі з грибами і мохами чи ні. Знати що таке ендосімбіоз, ектосімбіоз. На закінчення питання знати про багатьох вільноживучих азот фіксуючих мікроорганізмів інтенсивніше всього як розвиваються в зоні ризосфери кореня рослин і на поверхні, тобто там. де є екзосмос органічних з’єднань. Література [1. 2, 5, 6, 12, 13, 14, 19]


Тема 9. Взаємовідношення мікроорганізмів і рослин На поверхню коренів та надземну частину рослин виділяються органічні з’єднання,

синтезуючі

рослинним

організмом.

Це

явище

називається

екзосмосом. Для засвоєння даної теми слід звернути увагу на причини інтенсивності екзосмосу. Звернути увагу на прикореневий екзосмос і на утворюючі різні органічні кислоти наприклад: яблучну, янтарну, винну, лимонну, щавелеву та ін. Які знайдені цукри, представлені альдозами та кетозами, а також деякі амінокислоти (аланін, лізин та ін.). Чи відрізняється склад продуктів екзосмосу деяких рослин в тій або іншій степені. Необхідно вивчити та розглянути склад мікрофлори зони кореня. Засвоїти що таке мікрофлора ризоплани, мікрофлора ризосфери. Які бактерії в основному не спорові розмножуються в зоні молодого кореня. Чи змінюється склад мікрофлори ризосфери з віком рослин. Актуальним питання є бажання доказати, що зоні кореня кожного виду рослин властиві строго специфічні групи мікроорганізмів, практично ті. які не розмножуються в ризосфері інших рослинних організмів. Чи властиве в такому випадку розмноження специфічних грибів. Яке значення мають сапрофітні мікроорганізми в зоні кореня в житті рослин. Що виробляють бактерії ризосфери, і що синтезують. На закінчення теми слід звернути увагу на велику роль мікрофлори, на корінь рослин, втраті азоту шляхом денітрифікації. Література [2, 5, 6, 12, 13, 14, 18, 19]


Тема 10. Роль мікроорганізмів у синтезі гумусу і формуванні структури ґрунту З давніх часів походження ґрунту пов’язували із збагаченням поверхневого покриву Землі рослинними рештками. Найбільш глибокі положення про ґрунтоутворюючі процеси були сформовані великим російським вченим М. В. Ломоносовим. Важливо зазначити що Вернадський вважав М. В. Ломоносова не тільки першим російським ґрунтознавцем, але і першим ґрунтознавцем взагалі. Вивчити хто являється основоположником наукового ґрунтознавства, який закон зональності був сформований і ким, який може бути віднесено не тільки по відношення до ґрунтів, але і по відношенню до всього живого світу Землі. Знати періоди творчості Докучаєва, а також з якими відкриттями Л. Пастера у часі співпала творчість його. Вивчити всіх ґрунтознавців, вклад яких ми сьогодні вивчаємо. Слід звернути увагу на значимі дослідження наших вчених в області загальної

і

сільськогосподарської

мікробіології.

Вивчити

роботи

Виноградського про залізо- і сіркобактерії, знати визначення хемоавтотрофів. Вивчити хто вперше знайшов анаеробний мікроб, фіксуючий атмосферний азот. Який з вчених за методикою ізолювання чистих культур нітрифікуючи бактерій встановив їх фізіологічні властивості, а також

ним були вивчені

анаеробні целюлозні бактерії, які викликають метанове і кисневе бродіння, мочки льону та ін. Дуже важливим напрямком є утворення гумусу, яка роль мікроорганізмів у даному етапі. Що студент повинен розуміти під терміном “ гумус ”, скільки відсотків всього складають органічні

речовини ґрунту. З чого утворюється

гумус Які мікроорганізми здатні розкладати лігнін Що таке гумусні речовини. Слід відмітити, що в продуктах мікробного синтезу, які можливі утворення ароматичних з’єднань, які мікроорганізми беруть участь в утворенні гумусу і які не сприяють їх накопиченню. Між накопиченням гумусу і кліматичними


умовами чи повинний бути закономірний зв’язок. Чи різняться ґрунтові типи не тільки за властивостями верхнього горизонту, і який мають профіль. На закінчення теми слід знати що ґрунтоутворення це довгий процес і здійснюється від 10 тис до. 100 тис. років. Література [2, 5, 6, 12, 13, 14, 18, 19]


Тема 11. Бактеріальні хвороби. Вперше препарат бульбочкових бактерій під назвою “нітрагін”, був виготовлений у 1896 році в Німеччині. Пізніше почали виготовляти і в інших країнах світу. На сьогоднішній день препарат бульбочкових бактерій широко використовується у різних країнах світу під різними назвами. Дуже важливо знати для чого використовують препарати бульбочкових бактерій, яка їх ефективність у сільському господарстві. Знати де проводились масові дослідження препарату, як впливає даний препарат на урожайність сільськогосподарських культур, під які культури вносять даний препарат. Студент повинен знати, що бактеризація не тільки збільшує урожай рослин, але й покращує його якість, якщо процес зараження проходить у рослин активними расами бульбочкових бактерій то значно більше білку і вітамінів групи В, зробіть поглиблені висновки чи є правильним або не правильним застосування даних препаратів. Надзвичайно важливим є методика виготовлення препарату, вивчіть компоненти які входять для виготовлення “нітрагіну”, крім останнього які ще ви знаєте препарати, зверніть увагу на термін застосування їх. На закінчення теми слід звернути увагу на препарати які готують в Україні: типи бактеріальних добрив як нітрагін, азотобактерин і фосфоробактерин, препарат АМБ і під які культури застосовується у сільському господарстві.


Питання до самоконтролю 1. Мікробіологія як наука, її значення в агрономічній практиці 2. Морфологічні і фізіологічні періоди розвитку мікробіології. 3. Основні напрямки перспективного розвитку мікробіології і роль мікроорганізмів на сучасному етапі інтеграції промислового і сільськогосподарського виробництва. 4. Зв’язок мікробіології з іншими біологічними науками. 5. Відкриття вірусів. Роботи Д. Івановського, їх значення. 6. Чому перший період розвитку мікробіології називають описовим ? 7. Які методи досліджень були розроблені в лабораторії Р. Коха ? 8. Який внесок у розвиток мікробіології зробили вітчизняні вчені ? 9. Як розмножуються мікроорганізми? 10.Які мікроорганізми відносяться до прокаріот та еукаріот? 11.Яке місце серед живих організмів займають мікроорганізми? 12.Назвіть принципові відмінності між прокаріотами та еукаріотами. ? 13.Якими загальними властивостями характеризуються мікроорганізми? 14.Охарактеризуйте відомі класифікації живих організмів. 15.З якої молекули складається нуклеоїд бактеріальної клітини? 16.Які включення найчастіше можна виявити у мікробних клітинах? 17.Які поживні речовини належать до включень? 18. Дайте визначення поняттю «екосистема». 19.Охарактеризуйте морфологічні ознаки актиноміцетів? 20.Назвіть способи розмноження актиноміцетів і грибів. 21.Яка роль у природі актиноміцетів і грибів? 22.Які культури називаються чистими та накопичувальними? 23.Які методи використовуються для стерилізації ? 24.Як розрізняють поживні середовища за походженням, консистенцією та призначенням? 25.Які вимоги до поживних середовищ? 26.Яким чином здійснюється пересів мікроорганізмів? 27.Як здійснити посів мікроорганізмів уколом і штрихом? 28.Назвіть способи зберігання мікроорганізмів. 29.Назвіть способи термічної стерилізації, з’ясуйте переваги і недоліки. 30.На які групи за морфологічними ознаками поділяються бактерії? 31.Які розміри мають бактерії? 32.Які розміри мають клітини дріжджів? 33.Чому дріжджі розглядають як окрему групу еукаріотичних мікроорганізмів? 34.За якими ознаками гриби поділяються на вищі і нижчі? 35.Чи є залежність між родючістю ґрунту, населеністю мікроорганізмів певних еколого-трофічних груп ? 36.Як називається та з чого складається вегетативне тіло гриба?


37.Назвіть поверхневі структури клітинної стінки бактерій. Які функції вони виконують? 38.Чим зумовлена здатність бактерій рухатися? Як можуть бути розміщені джгутики у бактерій? 39.Що таке таксис? Які є типи таксису? 40.Назвіть принципові відмінності у будові та складі клітинних стінок грам-позитивних і грам-негативних бактерій? 41.Що таке антибіотики, антагонізм? 42.Як діють антибіотики на мікроорганізми? 43.Назвіть мікроорганізми-продуценти антибіотиків. 44. Які полісахариди входять до складу клітинних стінок грибів і дріжджів? 45.Що таке фітонциди? 46.Які рослини мають фітонцидну активність? 47.Як застосовуються фітонциди? 48.Назвіть збудників спиртового бродіння. 49.З якою метою використовують аеробне вирощування дріжджів? 50.Значення дріжджів у природі і практиці. 51.Назвіть та дайте характеристику типів молочнокислого бродіння. 52.Морфологія молочнокислих бактерій і назви найпоширеніших представників. 53.Практичне значення і використання молочнокислих бактерій. 54.Охарактеризуйте процес маслянокислого бродіння. 55.Дайте характеристику і назви збудникам маслянокислого бродіння. 56.Якою реакцією можна встановити наявність масляної кислоти? 57.Значення процесу маслянокислого бродіння. 58.Охарактеризуйте процес неповного окислення оцтовокислих бактерій. 59.Практичне значення і використання оцтовокислих бактерій. 60.Які етапи проходить процес бродіння пектинових речовин? 61.Назвіть і дайте характеристику збудникам анаеробного розкладу пектинових речовин. 62.Як використовують бродіння пектинових речовин у сільському господарстві та промисловості? 63.Яке значення має процес розкладання клітковини? 64.Охарактеризуйте процес бродіння клітковини. Назвіть збудників анаеробного розкладання клітковини. 65.Дайте характеристику процесу окислення клітковини. Назвіть збудників аеробного розкладання клітковини. 66.Чи існує залежність між швидкістю розкладання клітковини у ґрунті і ступенем його родючості? 67.Значення процесу амоніфікації для землеробства.


68.Яка різниця у ході процесу амоніфікації в аеробних та анаеробних умовах? 69.Дайте характеристику найбільш поширених мікроорганізмів амоніфікаторів. 70.Як виявити продукти амоніфікації? Охарактеризуйте особливості вільноживучих азотфіксаторів, назвіть головних представників цієї групи. 71.Опишіть морфологію, активність і розповсюдження азотобактера в ґрунті. 72.Як відбувається симбіоз бульбочкових бактерій із вищими рослинами? 73.Дайте характеристику і назвіть бульбочкові бактерії. 74.Значення бульбочкових бактерій для землеробства. 75.Чому мікроорганізми можна використовувати для визначення в ґрунті наявності доступних рослинам елементів живлення? 76.Які мікроорганізми є індикаторами на поживні речовини у ґрунті? 77.У чому полягає «універсальність» елементарної плазматичної мембрани? Яка модель будови мембрани є загально визначеною у наш час? 78.Охарактеризуйте мембранні утворення у прокаріот та еукаріот. 79.Охарактеризуйте внутрішньоклітинні структури мікроорганізмів та їх функції в клітині. 80.Чим відрізняється генетичний апарат у прокаріот та еукаріот? 81.Чим відрізняються такі форми спокою у бактерій, як ендоспори, екзоспори, цисти та мікроспори? 82.Назвіть характерні особливості бактерій, здатних до утворення ендоспор. 83.Як відбувається процес споруляції у бактерій? 84.Назвіть структурні, генетичні, функціональні та хімічні відомості прокаріот і еукаріот. 85.Як поділяються мікроорганізми по відношенню до температури, кисню та рН? 86.Як діє не мікроорганізми промениста енергія? Як впливають на мікроорганізми хімічні сполуки? 87.Які пошкодження клітин спричиняють антимікробні речовини? 88.Як поділяються мікроорганізми за типом живлення? 89.Назвіть недоліки фенотипової систематики бактерій? 90.У чому полягає суть методу полімеризації ланцюгової реакції? 91.За якими ознаками віруси відрізняються від мікроорганізмів? 92.Як можна розпізнати актиноміцети? 93.Що таке нуклеоїд?


94.Як називаються віруси бактерій? Як можна виявити та виділити бактеріофаги? 95.Охарактеризуйте водорості, найпростіші. 96.За якими ознаками класифікуються бактерії? 97.Який механізм використовується для транспорту заліза у мікроорганізмів? 98.Чим відрізняється анаеробне дихання від аеробного? 99.Що таке енергетичний заряд клітини? 100.Які існують різновиди симбіозу?


Список рекомендованої літератури Основна література 1. Ежов Г. И. Руководство к практическим занятиям сельскохозяйственной микробиологии. М. Высшая школа., 1981. 2. Краткий определитель бактерий Берги: Пер. с англ. -М. : МИР, 1980. 496 3. Мишустин Е. Н., Емцев В. Т. Микробиология. М., Агропромиздот 1987. -368 с. 4. Патика В. П., Омельянець Т. Г., Гриник І. В. та ін. Екологія мікроорганізмів:Посібник За ред. В. П. Патики. - К. :Основа, 2007. – 192 с. 5. Пирог Т. П. Загальна мікробіологія: Підручник - К : НУХТ, 2004. -471с. 6. Шлегель Г. Общая микробиология. М., Мир, 1987. -567 с. Додаткова література 7. Вершигора А. Е и др. Общ. микробиология. - К. : Вища шк., 1988. -343 с. 8. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології. -К. «Либідь», 2001. -142 с. 9. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології: Навч. Посібник. - К. : Либідь, 2001. -144с. 10.Гусев М. В. Минеева Л. А. Микробиология. М, изд МГУ, 1985. 11.Теппер Е. З., Шильникова В. К. Переверзева Г. И. Практикум по 12.микробиологии. - М. : Колос, 1987. - 199 с. 13.Дядечко М. П., М. М. Падій, В. С. Шелестова і ін. Основи біологічного методу захисту рослин. - К. :”Урожай”, 1990. - 266c.


УДК 504.3/.7:378.147(072)

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо вивчення самостійної роботи із дисципліни ЕКОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ МІКРОБІОЛОГІЯ (екологія мікроорганізмів)

напрям підготовки: 6. 04. 01. 06 “екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Феделеш-Гладинець Марія Іванівна

Комп’ютерний набор

М. І. Феделеш-Гладинець

Підписано до друку 27. 02. 11р. Формат 60 × 84/16. Ум. Друк. Арк. 0,75 Наклад 50 прим. Друк оф. Зам № Редакційно-видавничий центр НУБіПУ. 03041 Київ, вул. Героїв оборони, 15

%d0%9c%d0%b5%d1%82 %d0%b2%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d1%96%d0%b2%d0%ba%d0%b8 %d0%b7%28%d1%81%d0%b0%d0%bc %d1%  

http://nubip.edu.ua/sites/default/files/%D0%9C%D0%B5%D1%82.%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%28%D1%81%D0%B0%D0%BC.%D1%...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you