Page 1

НАША ГАЛИЧИНА

âèäàííÿ Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñíî¿ îðãàí³çàö³¿ Óêðà¿íñüêî¿ Ãàëèöüêî¿ Ïàðò³¿

ÍÀØÀ ÑÈËÀ Â ÍÀÑ ÑÀÌÈÕ!

¹ 17

ÆÎÂÒÅÍÜ 2016

НОВИНИ Львівська обласна організація Галицької Партії переобрала свого голову та обрала Раду Львівської обласної організації партії. Головувати в ЛОО УГП делегати обласної конференції партії знову обрали Тараса Чолія. А членами Ради ЛОО стали Іван Щурко, Олег Дьорка, Володимир Гаврон, Юрій Дьолог, Віталій Біловус, Роман Лозинський та Антон Петрівський. Нагадаємо, за Статутом Галицької Партії, вибори до її керівних органів відбуваються щороку.

Ні «гібридній пацифікації»! Українська Галицька Партія провела акцію на захист порозуміння і примирення українського та польського народів. Головною метою цього заходу було закликати польських політиків до збереження взаємної толерантності, поваги до різних поглядів на історію та історичні постаті. Порозуміння і взаємне примирення польського й українського народів будувалося кропіткою працею кращих представників наших народів. З польського боку цьому сприяли зусилля Єжи Ґедройца та його однодумців, заклики і молитви Святого Івана-Павла Другого, позиція лідерів «Солідарності»Леха Валенси, Яцека Куроня, Адама Міхніка і багатьох інших. Результатом цих взаємних зусиль була Молитва Примирення, взаємного пробачення і порозуміння, вчинена лідерами польської і української Католицьких Церков та Акт Поєднання, вчинений президентами обох наших країн у 2015 році. Основою примирення стало винесення за рамки стосунків дискусії про минулі взаємні кривди, образи і навіть злочини. На жаль, сьогодні польські політики вбивають клин в порозуміння двох народів. Останні рішення польського Сейму, які звинувачують українців у геноциді поляків, а також спроба ввести кримінальну відповідальнсть за невизнання факту нищення поляків з боку ОУН не сприяють порозумінюю двох народів. Сучасна антиукраїнська позиція правлячої політичної сили Польщі веде в глухий кут, спрямовуючи туди й дорогу складного примирення двох народів, якою вже декілька десятиліть ідуть українці та поляки. Нищення пам’ятників

і могил, звуження прав свободи слова українців, маніпулювання історичними фактами, тотальне навішування ярликів на всю нашу націю - це той шлях, який обрали польські політики сьогодні. Вони провокують українців на симетричні відповіді. Однак ми, розуміючи мету, що ставлять перед собою недалекоглядні польські політики, відмовляємось поглиблювати конфлікт і стоїмо на позиціях примирення наших народів. Закликаємо переглянути загрозливу політику стосовно історичної пам’яті та однобоких оцінок колишнього українсько-польського протистяння. Спільні трагічні сторінки історії обох держав потребують усвідомлення та дослідження. Великою перепоною на шляху примирення є звинувачення цілих націй у злочинах, які чинилися в час національно-визвольної боротьби. Злочинці повинні бути названі поіменно, щоб назавжди уникнути маніпуляцій історичними фактами. Дивує, що війна з мертвими, яку провадять поляки на українских віськових і цивільних похованнях, не отримала належної реакції влади та осуду з боку польського суспільства. Тому ми звертаємось до поляків із вимогою дати оцінку радикальним аморальним діям, що стали системними, і покарати винних. Принижено гідність українців. Вважаємо обраний курс польськими політиками «гібридною» пацифікацією, що неприпустимо у цивілізованій Європі у ХХІ столітті. Початок. Продовження на стор.7

В²ÒÀªÌО Ç² ÑВßÒОÌ ÓÊÐÀ¯НÑÜÊОГО В²ÉÑÜÊÀ!

ÑВßÒО ÇÁÐО¯. ÕÓҲРßÑÅН²В Á²Лß Ñ. ßÁЛÓН²В ÒÓÐʲВÑÜÊОГО ÐÀÉОНÓ НÀ ЛÜВ²ВÙИН², 31 ÑÅÐПНß 1944 Ð.

ÑОЛДÀÒИ 93-¯ ÌÅÕÀН²ÇОВÀНО¯ ÁÐИГÀДИ ДОÁÐОВОЛÜ×ОГО ÓÊÐÀ¯НÑÜÊОГО ÊОÐПÓÑÓ В ÐОѲÉÑÜÊО-ÓÊÐÀ¯НÑÜÊ²É В²ÉН², ДОНÅ××ИНÀ. ЖОВÒÅНÜ 2014 Ð. ÒÀ

Івано-Франківська облрада скасувала своє 5-річне рішення щодо проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області. Вимогу наших івано-франківських активістів, а зокрема голови міської організації Української Галицької Партії Наталії Сербин, – припинити розкрадання природних ресурсів під виглядом руслоочистки та руслорегулювання річок Прикарпаття спершу підтримала Прокуратура. А відтак очі на проблему “відкрилися” і депутатам. Далі важливо, щоб усі причетні до нищення річок і, власне, ті, хто мав здійснювати контроль за виконання рішення обласної ради від 2011 року, понесли відповідальність за свою бездіяльність. Премію ім. Степана Федака від Галицької Партії на Форумі видавців у Львові отримав тернопільський історик Микола Лазарович за книгу «Легіон українських січових стрільців». Її професор писав майже рік, перебуваючи добровольцем у зоні АТО. Саме січові стрільці, як підкреслив Микола Лазарович, стали прикладом для добровольців, які йдуть нині боронити Україну. УГП, традиційно, є партнером Форуму видавців. Премією ім. Степана Федака політсила відзначає кращі нові твори тих авторів, які є галичанами, або пишуть про Галичину. Торік її отримала Надія Мориквас за роман “Корнелія”. Прокуратура Івано-Франківська відкрила кримінальне провадження за фактом забудови по вулиці Мазепи, 144. Голова місцевої організації УГП Наталія Сербин, разом з іншими громадськими активістами Івано-Франківська, вже давно протестують проти цієї скандальної забудови та звертають на неї увагу відповідних контролюючих органів. Замовником зведення будинку, який будують з грубими порушеннями, є обласна організація Товариства сприяння оборони України. Крім скандальної забудови на вул. Мазепи 144, Товариство незакнно зводить багатоповерхівку на території біля міського озера в Івано-Франківську. Географія присутності Галицької Партії на Львівщині розширюється. Нові місцеві осередки формуються у Ходорові та Миколаєві. У команді миколаївського осередку - ветерани АТО, волонтери та молоді громадські активісти. Нагадаємо, що на Львівщині місцеві осередки Галицької Партії активно діють у Жидачеві, Дрогобичі, Мостиськах, Радехові, Перемишлянах, прихильники партії є також у багатьох інших містечках і селах. Громадські офіси Української Галицької Партії вже діють у Львові, Перемишлянах, Дрогобичі, Жидачеві та Радехові.


2

Наша НАШАГаличина ГАЛИЧИНА

Наша сила в нас самих!

Український паспорт

Наша Галичина

Від жовтня - паспорти без мови окупанта! Український паспорт у формі ID-картки без дублювання даних російською мовою може отримати кожен охочий українець. В Українській Галицькій Партії вважають, що своєї ініціативою “Геть від Москви!” вони також підштовхнули депутатів ВРУ і Президента до запровадження цих змін. Ще весною, спільно зі Святославом Літинським, активісти УГП запропонували всім охочим через суд довести право на український паспорт без російського дубляжу. Інформація швидко поширилася по всій Україні, набрала

розголосу в медіа та соцмережах. Тож до ініціативи, яку партія взялася підтримати також юридично, зголосилося кілька десятків українців з різних областей України. Проте Державна міграційна служба впродовж останніх місяців не спішила поступатися і вперто відмовляла людям на їхні прохання видати паспорт тільки українською. Всі, хто звертався до ДМС, знову отримували паспорт старого зразка – з російським дубляжем. “Ми впевнені, що ті судові процеси, які ми почали і які тривають щодо заміни паспортів, стали

Сильна Галич

одним із вагомих аргументів для парламентарів, які нарешті звернули на це увагу і прийняли відповідні зміни до законодавства”, – каже координатор ініціативи “Геть від Москви!”, перший заступник голови Політради УГП Андрій Кавчук. Разом із зникненням російської мови, український паспорт чекають ще низка важливих змін. Детальніше ми спробували відобразити на інфографіці:

Сильна Галичин

Ç 1 ÆÎÂÒНß 2016 Нβ ÏÀÑÏÎÐÒÈ ÄËß ÃÐÎÌÀÄßН ÓÊÐÀ¯НÈ. ÙÎ Ç̲НÈËÎÑÜ? Ç̲НÈ ²НÔÎÐÌÀÖ²¯ ÏÐÎ ÎÑÎÁÓ ÏÅÐÅÇÀÏÈÑÓÞÒÜÑß ÄÎ ÅËÅÊÒÐÎННÎÃΠײÏÀ ID-ÊÀÐÒÈ ÒÀ НÅ ÏÎÒÐÅÁÓÞÒÜ ÂÈÃÎÒÎÂËÅННß НÎÂÎÃÎ ÄÎÊÓÌÅНÒÀ ×È ¯Õ ÎÏËÀÒÈ

Ôамилиÿ Èванåнêî ÇНÈÊНÅ ÐÎѲÉÑÜÊÀ ÌÎÂÀ, ÁÓÄÓÒÜ НÀÏÈÑÈ ÓÊÐÀ¯НÑÜÊÎÞ ² ÄÓÁËÞÂÀННß ËÀÒÈНÊÎÞ, ÌÎÆНÀ ÓН²Ô²ÊÓÂÀÒÈ НÀÏÈÑÈ ËÀÒÈНÊÎÞ ²Ì'ß ² ÏвÇÂÈÙß Â ÓÑ²Õ ÄÎÊÓÌÅНÒÀÕ

1234567890 ²ванåнêî Ïð³çâèùå Surname Ivanenko Ôàìèëèÿ Èванåнêî

1234567890 ̲ÑÖÅ ÏÐÎÆÈÂÀННß

 ID-ÊÀÐÒÊÀÕ ÁÓÄÅ ²ÄÅНÒÈÔ²ÊÀÖ²ÉНÈÉ ÏÎÄÀÒÊÎÂÈÉ НÎÌÅÐ (НÀНÅÑÅНÎ ÃÐÀÔ²×НÎ ÒÀ ÇÀНÅÑÅНÎ ÄÎ ÅËÅÊÒÐÎННÎÃΠײÏÀ).

14

ÂÈÄÀÂÀÒÈÌÓÒÜ ÃÐÎÌÀÄßНÀÌ ÓÊÐÀ¯НÈ Ç 14 ÐÎʲÂ, ÁÓËÎ Ç 16 ÇÀ̲ÑÒÜ ÏÀÑÏÎÐÒ²Â Ó ÔÎÐ̲ ÊНÈÆÊÈ ÏËÀÑÒÈÊβ ID-ÊÀÐÒÊÈ ÏÐÈ ÐŪÑÒÐÀÖ²¯ ØËÞÁÓ Ñ²ÄÎÖÒÂÎ ÏÐÎ ØËÞÁ ÂÈÄÀÂÀÒÈÌÓÒÜ ÊÎÆНÎÌÓ Ç ÏÎÄÐÓÆÆß

ÄβÄÊÓ Ç ÄÔÑ НÎÑÈÒÈ ²Ç ÑÎÁÎÞ Á²ËÜØÅ НÅ ÏÎÒвÁНÎ ID-ÊÀÐÒÊÈ Ì²ÑÒÈÒÈÌÓÒÜ ÎÖÈÔÐÎÂÀН² ÄÀН² ÏÐΠ²ÄÁÈÒÊÈ ÏÀËÜֲ ÒÀ ÅËÅÊÒÐÎННÈÉ ÖÈÔÐÎÂÈÉ Ï²ÄÏÈÑ (ÅÖÏ ÄËß ÒÈÕ, ÊÎÌÓ Á²ËÜØÅ 18 ÐÎʲÂ). ²ÄÊÐÈÒÒß ÅÖÏ - ÁÅÇÊÎØÒÎÂНÎ, ÌÎÆНÀ ²ÄÌÎÂÈÒÈÑÜ Â²Ä НÀÄÀННß Â²ÄÁÈÒʲ ÏÀËÜÖ²Â, ÏÎÄÀÂØÈ Â²ÄÏβÄНÓ ÇÀßÂÓ Ì²ÑÖÅ ÏÐÎÆÈÂÀННß

НÀ ID-ÊÀÐÒÊÀÕ НÅ ÁÓÄŠ²Ä̲ÒÎÊ ÏÐΠѲÌÅÉНÈÉ ÑÒÀН ² ÏÐΠ̲ÑÖÅ ÏÐÎÆÈÂÀННß

Геть від Москви

“Геть від Москви!”, перший заступник Голови Політради Української Галицької Партії Андрій Кавчук. Напевно, кожному з нас траплялися такі випадки. Але не всі ми просимо власників сайтів перекласти інформацію. Не всі знаємо, які маємо права і як можемо їх захистити. “Законодавство України зобов’язує продавців надавати інформацію про товар українською мовою. На жаль, не всі цього дотримуються. Реагувати на такі порушення повинна Інспекція з питань захисту споживачів. Але сталося так, що Держспоживінспекція недієва і найчастіше відмовляє скаржникам. Єдиний можливий спосіб діяти – довести свої права через суд”, – каже Святослав Літинський. Надати свідомим своїх прав українцям повну юридичну підтримку у таких судових процесах зголосилася Українська Галицька Партія. Наразі юристи УГП готують кілька позовів для звернення до суду проти власників інтернет-магазинів, котрі відверто нехтують законом і нашими з вами правами. Якщо й ви готові судитися за свої права українську мову – зголошуйтеся! Марта Степова

Інтернет-магазини та сайти, геть від Москви! У співпраці зі Святославом Літинським – активістом, який системно відстоює права української мови, – Галицька Партія дає старт новому проекту. Йдеться про сайти та інтернет-магазини, власники яких вперто відмовляються дублювати інтерфейс та іншу інформацію державною – українською мовою. Яка мова, натомість, у них у пріоритеті? – Здогадайтеся з першого разу! Звісно, російська! “Це сумно, але в Україні досі діють сайти, малі і великі інтернет-магазини, які мають інтерфейс на мові нашого окупанта. На звернення і скарги потенційних покупців їхні власники навіть не реагують. Більше того – вони відверто відмовляються перекласти свій ресурс на державну мову”, - пояснює координатор соціальної ініціативи

ЦНАП

ÏÀÑÏÎÐÒ

ÎÔÎÐÌÈÒÈ Нβ ÏÀÑÏÎÐÒÈ ÌÎÆНÀ  ÄÌÑ ÒÀ ÖÅНÒÐÀÕ НÀÄÀННß ÀÄÌ²Н²ÑÒÐÀÒÈÂНÈÕ ÏÎÑËÓà ÏÀÑÏÎÐÒÈ Ä²Þ×ÎÃÎ ÇÐÀÇÊÓ, ÂÈÄÀН² ÄÎ 1 ÆÎÂÒНß 2016 ÐÎÊÓ, ª ×ÈННÈÌÈ ÄÀ˲ ID ÊÀÐÒÈ ÂÈÄÀÞÒÜ: 14-в×НÈÌ – НÀ 4 ÐÎÊÈ, ÓÑ²Ì ²НØÈÌ – НÀ 10 ÐÎʲÂ. ϲÑËß 18 ÏÎÒвÁНΠ̲НßÒÈ ÏÀÑÏÎÐÒ ÊÎÆН² 10 ÐÎʲÂ

ÏËÀÒÀ ÇÀ ÎÔÎÐÌËÅННß: - ÏÅÐØÅ ÎÔÎÐÌËÅННß – ÁÅÇÊÎØÒÎÂНÎ - ÎÔÎÐÌËÅННß ÏÐÎÒßÃÎÌ 20 ÐÎÁÎ×ÈÕ ÄН²Â - 0,1 Ì²Н²ÌÀËÜНί ÇÀÐÎÁ²ÒНί ÏËÀÒÈ (НÀÐÀDz 145 ÃÐН.) - ÒÅÐ̲НÎÂÅ - ÏÐÎÒßÃÎÌ 10 ÐÎÁÎ×ÈÕ ÄН²Â — 0,2 Ì²Н²ÌÀËÜНί ÇÀÐÎÁ²ÒНί ÏËÀÒÈ (²ÄÏβÄНÎ 290 ÃÐН.) ̲ÑÜʲ/ÑÅËÈÙН²/ѲËÜÑÜʲ ÐÀÄÈ ÌÎÆÓÒÜ НÀÄÀÂÀÒÈ Ï²ËÜÃÈ ÎÊÐÅÌÈÌ ÊÀÒÅÃÎвßÌ ÃÐÎÌÀÄßН ÙÎÄΠDzËÜНÅННß Â²Ä ÎÏËÀÒÈ ÏÎÑËÓÃÈ Ç ÂÈÄÀײ ID - ÊÀÐÒÎÊ

Вже у жовтні львів’яни зможуть профінансувати зброю для ЛНР? Купуєш джинси у Львові - утримуєш працівників у Ростові. Або й гірше – поповнюєш кишені окупаційній владі Луганська. Як так? А дуже просто. 13 арів площі для росіян у Львові? На офіційному сайті ТРЦ «Victoria Gardens», що на перехресті вул. Наукова-Кульпарківська у Львові, обіцяють відкрити вже 29 жовтня. Одним із якірних орендарів цього торгового центру є російська компанія Gloria Jeans. У Львові вона задумала відкрити найбільший у західній Україні магазин, площею 1,3 тис. кв. м. І правда в тому, що виробничі потужності компанії – в окупованому Луганську (текстильна фабрика «Стиль», котру росіяни викупили 2006 року). Тож, так чи інакше, компанія співпрацює з нинішньою окупаційною владою та платить податки у казну так званої «ЛНР». На це звернули увагу журналісти у червні цього року. Після публікації такої новини на сайті ТРЦ «Victoria Gardens» з’явилося спростування: «ТОВ «Глорія Джинс» зареєстроване 2001 року (ЄДРПОУ 31574019) та базується в Одесі; учасником ТОВ «Глорія Джинс» є люксембургська компанія «Ла Мод Інвестіссман С.а.р.л.» і т. д. «За інформацією представників ТОВ «Глорія Джинс», від початку функціонування товариство не змінювало місцезнаходження та всі податки сплачує до бюджету Одеси. Водночас ПАТ «Глорія Джинс» - юридична особа, зареєстрована у місті Луганськ, - не має жодного відношення до товариства, яке відкриє магазин у ТРЦ «Victoria Gardens», - пишуть на сайті львівського торгового центру. Але свідомо чи несвідомо у своєму так званому “Спростуванні” представники нового львівського торгового центру пишуть таки неправду. Детальне розслідування на сайті www.uhp.org.ua


Наша Галичина Наша Галичина НАША ГАЛИЧИНА

Наша сила в нас самих! Освіта

Новини зі Львова

Сильна Галичина Львівські школи запрацюють якісніше?

льна Галичина Уявіть собі, що Ви - молоді батьки, проживаєте у Львові, і ваша дитина якраз має йти до першого класу. Від знайомих та з інтернету Ви приблизно знаєте, якою є школа у Німеччині чи Фінляндії. Але чи є такі школи у Львові? Ви хочете знайти хороший заклад, а не просто віддати дитину до найближчої школи. Це буде непросто... Ви питаєте серед знайомих: де добра школа, де добрі вчителі, де менше “деруть” з батьків… І виявляється, що нема як з’ясувати, котра школа краща, бо ні критеріїв, ні якогось моніторингу стану шкіл у Львові нема. Врешті, вибираєте ту, де перший клас набирає вчитель, бо в нього, кажуть, особливий підхід до дітей і своя методика викладання. Але ваша дитина ледве витримує рік у цій школі, в центрі міста, де в класі на усіх перервах ввімкнений телевізор, а там - канал новин. І всі розстріли на Майдані, від котрих дорослим розривається серце, першачки бачать у прямому ефірі… І це тільки один із недоліків “методики” і школи загалом. Тому наступного року свою дитину Ви переводите до іншої школи. Може пощастить більше… Ця історія не вигадана. Вона сталася з моїм сином. У другий клас, разом із ним, перейшли з різних шкіл ще кілька дітей. І такі випадки у Львові, виявляється, дуже і дуже часті. Де у Львові є добрі школи? На це запитання львів’яни не мають відповідей, адже у місті взагалі не існує моніторингу стану шкіл. Навіть більше: не існує критеріїв, які визначають якість роботи школи. У Галицькій Партії переконані, що такі критерії мусять бути. Сьогодні львівські школи не мають жодних критеріїв успішного функціонування. Тобто місто не визначає, якою має бути добра школа. Наразі є лише рейтинг за ЗНО, який абсолютно не відображає реальної картини: часто репетитори дітей працюють у інших закладах. Але в школі є важливими низка інших показників: безпека, якість харчування. Відтак у місті є так звані “елітні школи”, які популярні серед батьків, і де-

Нові ініціативи

пресивні, в яких обмаль учнів. Часто такі “ярлики” не мають під собою жодних реальних підстав, просто так склалося. Усе це призводить до хаотичного функціонування шкіл. Саме тому Українська Галицька Партія зараз активно працює над запуском нової системи управління школами. Запровадження чітких та об’єктивних критеріїв успішного функціонування школи, серед яких, до прикладу, можуть бути кількість бажаючих навчатися, успішність учнів, результати ЗНО чи навчальних зрізів, рівень кваліфікації вчителів, якість організації харчування, ефективність використання приміщень, кількість залучених спонсорських коштів, безпека, чистота тощо, дозволить здійснювати щорічний моніторинг успішності шкіл міста. “Чи потрібні такі критерії і якими вони мали б бути, нещодавно ми спитали у самих батьків львівських школярів. Електронна анкета всього за кільканадцять днів отримала десятки поширень в соцмережах, а заповнили її понад дві сотні осіб. Абсолютна більшість погоджуються з нами у тому, що критерії успішності, а відтак і щорічний моніторинг успішності шкіл, дуже потрібні. Щорічний моніторинг успішності школи, за визначеними критеріями та за активної участі батьків не лише надасть змогу львів’янам орієнтуватися в тому, яка школа є краща. Його результати мають сприяти виникненню здорової конкуренції між школами та можуть впливати на оплату праці директора і час його перебування на посаді”, - каже координатор освітньої робочої групи УГП Віталій Ляска. Також активісти партії працюють над створення такої мапи в Google, яка буде відображати актуальний стан шкіл. Вона базуватиметься на даних, отриманих з відповідей на запити Української Галицької партії до управління світи. Чи наявний в школі паспорт школи, чи є план розвитку школи, який обсяг залучення батьківських коштів і яке звітування, яка наповнюваність початкових класів. Уся базова інформація, включно з контактами директорів, вважають партійці, буде добрим дороговказом батькам. Андрій Филик

на загальноукраїнському рівні оголосити збір таких книг або фандрейзинг для закупівлі відповідної літератури військовому ліцею”, каже ініціатор акції Віталій Ляска. Приносити книги вже почали самі партійці. Всі інші, хто бажає підтримати акцію, можуть привозити літературу до Громадського офісу партії за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 10/12а (вхід з двору) або перераховувати кошти на картку Приват-банку. (Номер рахунку: 5583 3501 0024 1002 Біловус Віталій Миколайович, призначення платежу: бібліотека ліцею ім. Богуна.) Приблизний список книг, котрі сьогодні, на думку фахівців, потрібні нашим майбутнім воїнам, опублікований на сайті партії (uhp.org.ua). Нагадаємо, Герой України Ігор Гордійчук, відомий під позивним «Сумрак», очолював загін спецпризначення в зоні АТО. 12 днів герой протистояв терористам на Савур-могилі, незважаючи на поранення та контузію.

Читаємо - перемагаємо! У межах ініціативи “Геть від Москви!” Галицька Партія закликає українців долучитися до оновлення книжкового фонду бібліотеки Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Йдеться про якісну літературу на військову та історичну тематику. “Ректор Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Герой України Ігор Гордійчук в одному з недавніх інтерв’ю наголосив, що стан бібліотеки навчального закладу доволі поганий. Зокрема, він скаржиться на брак добрих книг на війському, історичну та національну тематику. Тому я запропонував спершу всередині партії, а згодом-

3

При управліннях Львівської міської ради нарешті запрацювали громадські ради.

Поки що лише три: при управлінні транспорту та зв’язку, управлінні “Секретаріат ради” й управлінні надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Нагадаємо, 31 березня ЛМР затвердила Типове положення про Громадську раду при управліннях. Через громадські ради львів’яни можуть долучитися до управління містом, не будучи депутатом або чиновником. В інтересах самих містян є зробити так, щоб громадські ради стали справді дієвим інструментом для просування ідей громади, контролю виконавчої гілки влади, якісної комунікації та навіть медіації між чиновниками і мешканцями Львова.

У Львові запровадять премії для науковців розміром 25 тисяч гривень та відкриють науковий лекторій, на який запрошуватимуть відомих вчених.

Це передбачено програмою «Львів науковий» на 2016-2017 роки, за яку депутати Львівської міської ради проголосували на сесії. Також щороку у Львові відбуватиметься конкурс соціально-наукових проектів, переможці яких зможуть отримати одноразову премію - до 25 тисяч гривень. До участі у конкурсі запрошують навчальні заклади, наукові інститути та самих науковців. Більше інформації на сайті ЛМР (city-adm.lviv.ua).

Львівські посадовці починають працювати над бюджетом міста на наступний рік.

Це означає, що керівники структурних підрозділів ратуші, а також голови районних адміністрацій формують свої пропозиції до кошторису міста. Депутати та активісти Галицької Партії закликають львів’ян подавати свої пропозиції щодо фінансування з міського бюджету на наступний рік. Свої колективні звернення до депутатів Української Галицької Партії в ЛМР львів’яни можуть подати у Громадському офісі УГП за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 10, кв. 12а. А також передати особисто під час прийому громадян. Із графіком прийому можна ознайомитися на останній сторінці газети.

Дитячими майданчиками Львова має опікуватися одна установа.

Такі підсумки круглого столу, проведеного в ЛМР за участі представників управління молоді, сім’ї та спорту міської ради, громадських активістів та депутатів. За словами депутата від УГП Юлії Гвоздович, наразі у Львові дитмайданчики встановлюють, здебільшого, за кошт міста. Далі їх передають на баланс районних адміністрацій, а відтак під опіку ЛКП (ЖЕКів). Проте останнім бракує коштів, щоб підтримувати майданчики у належному технічному стані, а зокрема, здійснювати заміну елементів конструкцій або озеленювати. Саме тому доцільніше й економніше, щоби всі дитмайданчики міста перебували на балансі одного підприємства, яке повністю відповідатиме за їхній стан, закупівлю необхідних матеріалів та зелених насаджень.


4

Наша Галичина

Наші ініціативи

Львів. Я бережу. Наша Галичина А ти? Наша Галичина

Головна тема

Галичина - форпост України

Звернення Української Галицької Партії до Головнокомандувача українського війська Хочеш миру - готуйся до війни. Цей стародавній римський вислів, на жаль, сьогодні дуже актуальний для України. Останні десятиліття нищення української армії було системною політикою урядовців, які готували новітню окупацію України. Це вилилось у російсько-українську війну, яка уже забрала тисячі найкращих синів України і продовжує вбивати цвіт нашої нації. Коли навесні 2014 року Україна зіткнулась з анексією Криму та військовою агресією на Сході країни, стало зрозуміло, що армії, яка може дати відсіч ворогу в Україні немає. Кадрово знекровлене, морально виснажене, із знищеною матеріально-технічною базою українське військо давало ворогу впевненість у швидкому просуванні територією Луганської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей аж до Дніпра. Єдине, що стало на заваді планам агресора – це вояки-добровольці та громадський волонтерський рух, який змобілізував першу оборонну лінію фронту у новітній україно-російській війні. Саме війні. Не АТО. Потрібно називати речі своїми іменами. Сьогодні, коли триває війна, відновлення обороноздатності є ключовим завданням. Найперше потрібно вибудовувати ефективну модель військовоадміністративного устрою України. Вона повинна бути сучасна, мобільна та ефективна для забезпечення оборони нашої країни. (Починати потрібно з нуля, адже) Обороноздатність України систематично знищувалась десятиліттями і одним із ключових елементів цієї диверсії була ліквідація військових округів. А декілька років тому центр Західного Оперативного Командування перенесли зі Львова, позбавивши його роками розбудованої інфраструктури. Представники громадськості, військові експерти та політики Української Галицької Партії звернулись до Президента як до Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України з вимогою відновити (Західний, Прикарпатський?) Військовий округ. Військовий округ – це військовоадміністративна одиниця оперативно-стратегічної ланки воєнного управління та ефективна мобілізаційна система. Тому, на переконання експертів, якби існували округи, то тепер не викликало б потреби створювати військовоцивільні адміністрації, оскільки вони б функціонували за мобілізаційними приписами та заздалегідь розробленими і розписаними розпорядженнями на виконання дій в особливий період. На противагу ліквідованим військовим округам були створені оперативні командування, які є суто військовими

Сильна Галич

бойовими одиницями, які не розраховані на взаємодію з територіальною обороною, а тим більше неспроможні апріорі цю територіальну оборону формувати, здійснювати та забезпечувати. Однак, найбільший подив фахівців військової галузі викликає розташування центру військовоадміністративного округу у Рівному, а не у Львові, де він був до тепер. Вони наполягають, що важливою умовою правильної побудови оборони також є розташування військовоадміністративного центру військового округу в глибині його території. Тому не місто Рівне, а саме місто Львів завжди був військово-адміністративним та військово- політичним містом в усі історичні періоди. Це зумовлено його винятковим географічним розташуванням на перетині всіх головних шляхів, рівновіддаленістю до важливих військових, промислових, транспортних, енергетичних та економічних центрів Західної України. Також у Львові розташовані основні штаби та керівництво регіональних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, які призначені для виконання функцій з управління військами (силами), військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до

Сильна Галичина Сил

Львів - прекрасне старовинне місто, до якого їдуть туристи зі всього світу - “щоб глянути хоч раз у житті”, і яке на наших очах руйнують агресивні забудовники, безвідповідальні підприємці і просто львів’яни, які не розуміють, чим володіють. Активісти Української Галицької Партії хочуть насамперед бачити і множити позитиви. Вони вірять, що тих, хто хоче і може зберегти старий Львів більше, ніж тих, кому байдуже до нього. І тому учасники ініціативної робочої групи “Міський простір” ініціюють незвичну акцію під назвою “Львів. Я бережу”. Ініціатива передбачає, що всі, хто так чи інакше долучається до збереження історичного середовища міста Лева, отримають у подарунок брендовану продукцію з лого акції, що включатиме напис “Львів. Я бережу”. “Для того, щоб стати власником такого особливого статусу, потрібно публічно оголосити про те, що ви, до прикладу, як власник або орендар приміщення зберегли-відреставрували вікно, двері, під’їзд або браму в будинку-пам’ятці архітектури або просто старому будинку, який такого статусу офіційно ще не має. Або можна долучилися коштами до порятунку конкретної пам’ятки чи її елементу. Також ця акція передбачена для тих осіб, які своєю публічною діяльністю, поширюють знання й ідею збереження старого Львова: пишуть статті, дописи, наукові дослідження, організовують публічні акції. Ми будемо дуже раді, якщо такі люди долучаться до нас”, - каже координатор робочої групи “Міський простір” Іван Щурко. Окрему відзнаку активісти передбачають для підприємців, які свідомо, з дотриманням норм, провели реставраційні роботи у своїх комерційних приміщеннях. “Ми дуже хочемо, щоб наша акція стала вірусною. Всі, хто якимось чином долучилися до неї, зможуть назватися її учасниками. А з допомогою брендованої продукції ми прагнемо поширити позитивний вірус збереження міста”, - каже Іван Щурко. Партійці сподіваються, що відзначку “Львів. Я бережу” колись вручатимуть і львівським чиновникам, які справді берегтимуть Львів. Якщо у Вас є цікаві й добрі ідеї щодо цієї акції або збереження львівських пам’яток, то Вас з радістю почують та підтримають активісти-учасники робочої групи Української Галицької Партії. А задля кращої комунікації між учасниками та поширення ідеї збереження історичної архітектурної ідентичності міста, акція “Львів. Я бережу” вже має власну сторінку у соцмережах. Долучайтеся!

У Галичині потрібно якнайшвидше організувати виготовлення військової техніки, озброєнь, боєприпасів та інших високотехнологічних виробів і це повинно стати першочерговим завданням для уряду. сфери управління центральних органів виконавчої влади. Нова стратегія української оборони базується на дуже запізнілому усвідомленні, що загроза для України походить не від НАТО, а від Росії. Тому всю інфраструктуру тилу потрібно максимально наблизити до території НАТО як зони, найбільш убезпеченої від можливого нападу. Це означає, що військова промисловість, стратегічні склади, навчальні центри повинні розташовуватися у першу чергу на Прикарпатті та інших західних регіонах України. Тут потрібно якнайшвидше організувати виготовлення військової техніки, озброєнь, боєприпасів та інших високотехнологічних виробів і це повинно стати першочерговим завданням для уряду. Система оборони, яка діє в мирний час, мобілізує та навчає військовозобов’язаних, інформує громадян про порядок дій у разі виникнення військової загрози – це обов’язковий елемент безпеки держави. Тому вимога відновити цю систему – це перший крок до суттєвого підвищення обороноздатності України.

Довідка 1991 - 2014 У 1991 році молодій українській державі дістався у спадок великий шматок Радянської армії, який нараховував майже 730 тисяч військовослужбовців. Цей шматок був поділений на три військових округи (Прикарпатський, Одеський та Київський), які, у свою чергу – становили частину великого радянського пазлу – танкового кулака для удару по Європі. Прикарпатський округ (Волинська, Рівненська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Закарпатська області) – був другим ешелоном Головного командування Західного напрямку Радянської армії. У можливому бліцкригу до Атлантичного океану війська Прикарпатського округу мали бути введені в дію десь на кордонах Франції та Іспанії. Відповідно, ці війська були оснащені сучасною військовою технікою. До складу округу входили управління 3-х армій, 8 механізованих, 2 танкові, 2 артилерійські дивізії, а також зенітно-ракетні та інші з`єднання. Одеський округ (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області, Крим та Молдавська ССР) – виконував роль «флангового району» -- прикривав південні кордони СРСР та мав допомагати Чорноморському флоту. На території України зі складу цього округу знаходились: 1 управління корпусу, 4 мотострілецькі, 1 артилерійська та 1 повітрянодесантна дивізії. Київський округ розташовувався на території інших 10 областей України, але був найбіднішим за кількістю військ. У «танковому бліцкригу» він мав відігравати роль постачальника військових кадрів, зброї, техніки, тощо. Відтак, у ньому була зосереджена велика кількість військовонавчальних закладів, складів зброї, підприємств оборонної промисловості, тощо. Військ було порівняно небагато: 2 управління армій, 2 танкові та 3 механізовані дивізії. Протягом 1990-1991 років на територію КВО з Південної

групи військ прибуло ще 2 механізовані дивізії, але – з мізерною кількістю озброєння. У 1991-1992 роках на базі штабу Київського округу було створено апарати Міністерства оборони та Генерального штабу України. Штаби двох інших округів продовжували функціонувати аж до 1997 року попри алогічність такої ситуації. Ще на початку 1990-х всі військові фахівці майже в один голос твердили, що треба негайно поламати існуючу радянську дислокаційну систему в Україні, спрямовану проти Заходу, проте з майже цілком відкритим фронтом на сході. Зокрема, пропонувалося замість наявних штабів округ, армій та корпусу створити 5-6 корпусів: Захід (Львів), Північ (ЖитомирЧернігів), Схід (Дніпропетровськ), Південь (Одеса) та Крим (Сімферополь). До складу корпусу мало б належати стільки військ, скільки було потрібно для оборони певного напрямку. На превеликий жаль, жодний з військових міністрів не подбав про те, аби привести дислокацію збройних сил до можливості відсічі вторгнення зі сходу. Навіть більше того – з наявних на Правобережній Україні 5 дивізій 2 (у Лубнах та Артемівську) були взагалі розформовані. Три дивізії (нині – бригади), які тут залишилися – знаходяться у відстані від 200 до 500 км. одна від одної (Чернігівщина, Харківщина та Дніпропетровська область). Отож, якби виник прямий збройний конфлікт з Російською Федерацією, ці з`єднання були б миттєво розчавлені. Деякі області, як, наприклад, Донецька та Луганська, була взагалі значною мірою демілітаризовані. Там не залишилось сухопутних військ, попри те, що в цих областях знаходиться кілька потужних складів зброї (передусім – в Артемівську), унікальні військові підприємства та зенітно-ракетні дивізіони. Подібна ситуація склалась і з протиповітряною обороною. За матеріалами www.tyzhden.ua


Наша аничиГаличина лаГ ашаН Новини з районів

Лісові рубки

За лісами і маєтками лісівників стежитиме безпілотник

чина Сильна Галичина

“Безпілотник добре візуалізує ту інформацію, яку ми маємо, і дозволяє виявити раніше невідомі нам ділянки рубок. Часом ми мали одну інформацію, але з висоти бачили, що вирубаних ділянок значно більше. Відповідно, тоді й кримінальне провадження має інші риси. Адже всі виявлені факти незаконних рубок та докази, які нам вдається зібрати, ми передаємо правоохоронним органам. Нещодавно громада села Вільхівці звернулася до райради Жидачівського району щодо припинення рубок на її території. Наші світлини з безпілотника селяни змогли прикріпити до своєї заяви. Анаголічні звернення і документи громада надіслала до правоохоронних органів, Держекоінспекції та Верховної Ради. Ці відео та фото є дуже емоційні, вони добре показують види рубок, особливо суцільні рубки. Також хочу попередити, що вже незабаром безпілотники літатимуть над маєтками лісників та керівників лісгоспів”, - каже Тарас. Крім моніторингу лісових рубок, з допомогою квадрокоптера, активісти зможуть унаочнити й інші проблеми: такі, як незаконні забудови, неналежний стан водойм, показати річки та озера, які є незаконно приватизовані. Активісти вдячні всім небайдужим, хто долучився до придбання безпілотника: і тим, хто допомагав коштами та організаційно, і за несподівану допомогу з боку митної служби. Марта Степова

альна Галичина Громадські активісти, котрі займаються проблемою масових лісових рубок на Львівщині, отримали вагому підмогу: вони таки придбали дуже необхідного в цій справі безпілотника. Коштами для придбання обладнання допомогли небайдужі українці. Про те, що хлопці збирають гроші на нього, через свої інтернет-ресурси оголошувала також і Українська Галицька Партія. Як саме безпілотник дозволяє побачити масштаби вирубок з пташиного польоту, вже знає активіст, блогер та депутат Жидачівської районної ради від УГП Тарас Матвіїв. Більш ніж півроку в межах журналістського проекту, разом із медійниками, він моніторить лісові рубки. Використовують і квадрокоптера.

Дрогобич

Як встежити за комунальниками Діяльність комунальних підприємств має бути прозорою. Бо лише так можна проконтролювати основні витрати з міського бюджету, а відповідно - зекономити на інші потреби. Як залучити громадськість до контролю за діяльністю комунальників, передбачає закон. Просто, ми не всі про це знаємо. “Відповідно до ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності”, при комунальних підприємствах до кінця цього року можуть бути утворені

Жидачів

У школі до війська готуйсь! Реформа військово-медичної підготовки розпочнеться зі шкіл Жидачівського району. Саме там стартує нова шкільна прогарма військово-патріотичного виховання молоді, яку створили активісти Української Галицької Партії. Наприкінці вересня місцевим представникам політсили вдалося переконати колег-депутатів із різних фракцій та затвердити її під час засі-

5

наглядові ради. На жаль, не при всіх. При яких саме – мають вирішити депутати конкретної громади. Порядок і критерії створення наглядових рад також визначає місцева рада. В Україні такі приклади вже є, але Дрогобицька міська рада цього питання ще навіть не порушувала. На жаль, ми не маємо власних депутатів від Галицької Партії у міській раді, тому створили відповідну електронну петицію, яку рада буде змушена розглянути”, – каже автор е-петиції до Дрогобицької міської ради, юрист Дрогобицького осередку УГП Олег Петренко. Щоб потрапити на розгляд міської ради Дрогобича, ця петиція має до кінця жовтня набрати 100 голосів. Юристи УГП зазначають, що наглядові ради при комунальних підприємствах можуть бути створені у кожній територіальній громаді і закликають громадських активістів на проґавити цього шансу. Андрій Филик дання районної ради. Відтак 4 школи району вже невдовзі мають отримати тренувальні макети зброї, інфостенди для уроків військової справи та медичні набори. Раз на рік сотня старшокласників виїжджатиме на стрільбище та екскурсію у військову частину. Також програма передбачає підсумковий табірний вишкіл у Жидачеві. «Це лише пілотний проект. Але, водночас, це добрий ґрунт для розвитку військово-медичної просвіти краю. Досі у школах нашого району не було жодного справжнього макету, вчителі пояснювали матеріал на плакатах. Нам залишилося дочекатись оновлення показників бюджету і закріпити суму, необхідну для придбання нового обладнання», - каже депутат Жидачівської райради від УГП Тарас Матвіїв. Нагадаємо, наші жидачівські партійці водночас є активними волонтерами і вже давно займаються організацією та проведенням військово-медичних вишколів. Андрій Филик

У поміч батькам школярів Галицька Партія підготувала інформативний довідник “Батьківське самоврядування у навчальНаша Галичина а н и ч и л а Г а ш а Н них закладах”. У ньому багато корисної інформації. Зокрема, читачі знайдуть там БАТЬКІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ Наша розділи: анГаличина ичилатакі Г аш аН “Концепція системних змін в освіті”, “Права батьків та дітей у навчальних закладах”, ОСВІТА: “Варіанти впливу батьків на ситуацію в школі/садочку”, “Благодійні внески у навчальних закладах”, “Створення благодійного фонду” тощо. Довідник, який підготувала освітня робоча група УГП, буде безкоштовним. А отримати його можна буде в Громадських офісах Галицької Партії. У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

ЩО МИ МОЖЕМО ЗМІНИТИ?

1

В Буській ЗОШ №2 уже створилася ініціативна група батьків, котрих обурило те, що їх дітей відправили вчитися в клас, що знаходиться в аварійному стані. Корпус старої школи давно потребує капітально ремонту та перекриття даху, стеля в приміщеннях протікає, в класах сильна вологість і загалом - некомфортно. Ці батьки таки домоглися переведення дітей в новий корпус і підняли активну роботу по «вибиванню» коштів на ремонт школи. Нещодавно на їх запрошення до школи навідалась керівник департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій, котра спільно з керівництвом РДА запевнили, що наступного року ремонтні роботи в школі буде зроблено. Але батьки на цьому не зупинилися! Першими кроками стало рішення створити Благодійний Фонд для підтримки школи та бажання підвищити активність всієї батьківської громади. Учасники освітньої робочої групи УГП Іра Моряк - юрист, один з розробників довідника про «Батьківське самоврядування» та Голова Правління Благодійного Фонду «Українська Галицька Фундація» - Валентина Глєбова-Ведровська провели відкриту зустріч на тему: «Батьківське самоврядування. Можливості та інструменти». На зустрічі обговорили такі способи активного впливу батьків, як: Загальні Збори батьків, Батьківський комітет, Піклувальна рада, Рада школи та Благодійний фонд. Дізнались про їх законодавче підгрунтя та інструменти для ефективної діяльності. Також обговорили Законопроект «Про освіту», який 6 жовтня Верховна Рада прийняла за основу. Згідно з ним навчальні заклади здобудуть багато автономії, тому активність батьків як ніколи доречна! Це реальна можливість повпливати на велику частину життя своєї дитини - на час навчання в ДНЗ та школі. Було багато питань, та ще більше - подиву. Більшість батьків щиро дивувались тим, які права вони насправді мають. На місці спільно розробили план дій для вирішення кількох нагальних проблем школи та прийняли важливі рішення, як от створення Благодійного фонду та напрямки його діяльності і написання Положення «Про батьківський комітет Буської ЗОШ №2» Тільки громадяни, які знають свої права та займають активну громадську позицію, здатні робити якісні зміни! У Галицькій Партії готові й надалі підтримувати такі ініціативи і надавати всю необхідну допомогу.


6

Наша НАШАГаличина ГАЛИЧИНА

Наша сила в нас самих!

Геть від Москви

Наша Галичина

Галицьким селам треба повернути автентичні назви

Сильна Галич

1880 р. – у Янчині мешкало 1184 особи, з них 1120 Трохи більше ніж за рік після ухвалення декомунізаційних законів в Україні практично ських колгоспах. Аналогічну справу маємо з іншими українців та 64 поляки. У селі діяла дерев’яна грезавершено перейменування міст та сіл, а також населеними пунктами сучасної Львівської області. Був ко-католицька церква великомучениці Параскеви зміну назв вулиць і демонтаж пам’ятників ко- на Перемишлянщині Янчин - у 1946 р. стала Іванівка, (вперше згадана під 1600 р.), збудована у 1758 р. У 1887 р. в родині янчинського пароха народився муністичним діячам. Подекуди ці процеси су- яких в Україні може й сотні. Саме з Янчина, а не Івапроводжувалися опором на місцях, який часом нівки, походить родина Луцьких, відомих українських Ярослав Селезінка, згодом видатний український політичних, громадських і культурних діячів. Саме Ян- військовий і громадсько-політичний діяч, державнабирав комічних форм. Згадаймо про спробу окремих представників чин у 1930-х рр. був відомий на всю навколишню округу ний секретар уряду ЗУНР, отаман УГА. як осередок коооперативного руху, а тутешнє господар1899 р. – початок діяльності янчинської «Просвівлади Комсомольська, які ство Мирона ти», у 1910 р. до неї належало вже 150 осіб. При сільнамагалися потрактуваЛуцького одне ській «Просвіті» діяла громадська позичкова каса, ти назву їхнього міста з перших в Га- заснована у 1899 р., яка давала позики селянам під так (“Колектив Молодих личині почало 8% річних. Соціально Мотивованих впроваджува11 червня 1919 р. – у Янчині народився Юрій Людей Справжніх Козати інновації у Луцький, згодом відомий український літературозків”) аби все ж уникнути веденні земле- навець, критик та перекладач. перейменування. Кепкуробства і тва25 вересня 1922 р. відбулося відродження діяльючи з таких спроб, ми чаринництва. Не ності янчинської «Просвіти». У цьому році до чисто не помічаємо того, що пасувала ра- тальні долучилося 98 жителів Янчина, а до 1929 р. діється на території Галидянській владі їхня кількість зросла до 120 осіб. Активну діяльність чини - давнього “П’ємонту і назва “Жабок- провадив аматорський гурток, який у 1920–1930-х України”. Останній випарр. очолювали Степан Кутдок, який спадає на гадний, Теодор Квасінський ку: мешканці с. Андріївка та Михайло Плебанський. (Буський р-н), названого При читальні функціонуна честь комуніста Андревала бібліотека, книжкоєва, противляться повервий фонд якої у 1938 р. станенню історичної назви Повітові годівельно-ветеринарні курси у Янчині. 1930 р. новив 468 книг. цієї місцевості - МармуВпродовж міжвоєннозовичі, аргументуючи це тим, що назва їхнього руки”, яка у 1974 р. го періоду в Янчині, який села, начебто, походить від Андрія Первозванного. трансформувалася належав до маєтностей роНасправді, в цій ситуації нічого дивного нема: на у Квітневе. Хоча дини Луцьких, діяли коопочатку незалежності України ми вже навчилися Жабокруки одне з ператива «Взаємна поміч» пристосовуватися, змінюючи не себе чи навколиш- найдавніших сіл Галичини, а шлязі споживчою крамницею, ніх, а часто лише перефарбовуючи кольори. яка організовувала укра Навіть позірний погляд на мапу сучасної хетська родина, яку Галичини знаходить на ній низку назв, які або започаткував Бень- Екскурсія господарів Перемишлянщини на взірцеве господарство їнців за принципом «Свій до свого по своє». Гурток пов’язані з радянським ідеологічним навантажен- ко з Жабокрук була господаря М.Луцького, с. Янчин «Сільський господар», який ням, або ж не є властивими для галицької топо- в наступні століття очолював Мирон Луцький, провадив хліборобський німіки. Масштабні процеси перейменування сіл та однією з найповажніших у Руському воєводстві. Що ж дасть галицьким селам повернення їхніх істо- вишкіл молоді. Починаючи з 1930 р. у маєтку родимістечок Галичини розпочалися відразу після Другої Світової війни, в рамках так званої культурної ричних назв? Першочергово, йдеться про руйнування ни Луцьких щороку відбувалися двомісячні курси з революції, яка мала на меті знищити національну радянського тоталітарного спадку, який нерозривно ведення рільництва та ветеринарної справи. 29 серпня 1938 р. у Янчині відбулося урочисте свідомість галицьких українців та пристосувати пов’язує нас з Москвою, та відродження давніх традиїї на радянський (чи радше російський) кшталт. цій національно-культурного та соціально-економічно- свято «обжинків», у якому взяло участь понад 1200 Саме тоді замість історичних назв з’являються го життя. Врешті, обстоюючи звільнення топонімічно- селян з Перемишлянського повіту. У 1930-х рр. в Янчині починає діяти підпільний Червоноград, Заводське, Переможне, Квітневе, го простору Галичини від колоніального нашарування, Червоне, Правда, Першотравневе, Відродження та ми не лише відновлюємо історичну справедливість чи осередок Організації українських націоналістів, до ін. Здавалось би, це цілком нейтральні назви, де ж пам’ять, але й повертаємо власну гідність та усвідом- якого у 1930-х рр. належали Іван Колич, Михайло Майорчак, Онуфрій Янчишин, Іван Сокирка, Михайтут гіркий радянський спадок, який може шкодити лення того, хто є господарем на нашій землі. ло Марич та Григорій Романюк. У 1940-х рр. понад зараз? Якщо ж глянути уважніше, то, до прикладу, Історія Янчина: перейменування Унева на Міжгір’я відрізало й киПерша писемна згадка про Янчин датована 1386 р., 30 жителів Янчина взяли активну участь у боротьбі дало в забуття цілий пласт кількасотолітньої хри- коли у справі купівлі Черепин під Львовом згадується підпілля ОУН та відділів УПА. Віталій Ляска, стиянської традиції, притаманної для цієї місцево- Олешко Янчинський, вочевидь, власник села. кандидат історичних наук сті. Або ж Трудолюбівка на Сокальщині, назва якої 1 січня 1875 р. – у селі було відкрито поштова станмала б засвідчити переваги рабської праці в радян- ція, яка забезпечувала потреби усіх навколишніх сіл.

Сильна Галичин

Екологія

5 кроків до відповідальності за відходи На початку літа всю Україну сколихнула трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова, яка, насправді, могла трапитися будь-де в Україні. Це лихо показало рівень загальноукраїнської проблеми, яка перманентно не вирішується у нашій державі. З часу трагедії минуло вже 4 місяці, але у Львові небагато зроблено для вирішення проблеми. Так, сміття з міста вивозили. До цього міська влада доклала основних зусиль, відтак і витрати з міського бюджету лише на вивезення сміття додатково становлять десятки мільйонів гривень.

Однак зроблено недостатньо. Від самого початку варто було здійснити рішучі комплексні дії щодо врегулювання ситуації зі сміттям у місті. Та й зараз не пізно “взятися за голову”. Що маю на увазі? Нам потрібно: 1) працювати над зменшенням кількості сміття в місті. Зокрема, вилучаючи корисні компоненти відходів. Так зможемо покращити як екологічну, так і економічну ситуацію. Допоможе в цьому встановлення контейнерів для пластику, паперу та скла, а також широка інформаційна кампанія; 2) розробити та широко презентувати проект рекультивації сміттєзвалища. Не можна залишати зону екологічного лиха в такому стані, як вона є зараз; 3) залучити інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу з глибинною переробкою сміття та, спільно з владою Львівської області, знайти земельну ділянку для будівництва заводу; 4) при облаштуванні нового полігону, сміттєпереробного заводу, станції перевантажування сміття чи контейнерних майданчиків, подбати про всі необхідні заходи для захисту навколишнього середовища та здоров’я людей; 5) знайти винних посадових осіб, які своєю халатністю чи бездіяльністю призвели до таких наслідків,

притягнути їх до відповідальності. І що найголовніше: вжити всіх заходів, аби не допустити повторення такої ситуації у майбутньому в жодному місті України. Насправді, готовність громад спільно працювати над вирішенням сміттєвої проблеми показує готовність побудови нової України, а політичні амбіції тут мали б відійти на задній план. Я переконана, що львів’яни готові змінюватись і більш ощадно ставитися до ресурсів та самостійно вирішувати ті проблеми, які їм під силу. Про це свідчать громадські ініціативи, дискусійні зустрічі на тему зменшення та сортування відходів, еко-акції та еко-тренди, які міській владі вартує всього лиш активно підтримувати та розвивати. Цього року у Львові вперше запустили Громадський бюджет, в межах якого львів’яни самостійно подають пропозиції, на що витрачати кошти міського бюджету. Два проекти, подані на конкурс, передбачають витратити 260 тис. грн на розробку інфраструктури для утилізації органічного сміття та забезпечення можливості сортування відходів. Це означає, що люди готові самі брати на себе велику частину відповідальності за відходи. Іванка Гаврилко, еколог, член Української Галицької Партії


Наша Галичина Наша Галичина НАША ГАЛИЧИНА

Наша сила в нас самих! Люди Галицької Партії

Сильна Галичина

Андрій Кавчук: льна Галичина

“Їхати з країни ми не хочемо”

Він ніколи раніше не був у жодній політичній силі. А сьогодні вже - Перший заступник голови Політради Української Галицької Партії. Андрій Кавчук розповів читачам “НГ” більше про Галицьку Партію, про потребу співпраці задля результату та про те, як зробити перший крок у політику. Я виростав у доволі сірому місті коробок-новобудов, тому у Львів закохався, як тільки сюди приїхав. Коли почав навчатися у Львові, ми знімали квартиру на Високому Замку. Я проходив щодня через Площу Ринок, йшов до університету на Січових Стрільців. Не дивився під ноги, а на будинки… Львів був двигуном для обох Майданів і часто є взірцем для українських міст. Але ці переваги, які ми маємо у Львові, є пропорційними до нашої відповідальності за це місто. Я прийшов у політику, бо прагну змін. Залишаючись громадським активістом, зміни можна творити, але вони даються складніше. Якщо у владу не йтимуть люди нового ґатунку, країна не зміниться, і влада надалі буде залишатися такою брудною, як вона є. Мій крок у політику був доволі виваженим. Я радився з дружиною. У нас троє дітей. Родина потребує уваги і любові. Тому для мене важлива думка дружини. А політика забирає багато часу: я

на роботі зранку до вечора. Інколи до пізнього вечора. Часто працюю у вихідні. Але ми з дружиною вирішили, що ця жертва для майбутнього наших дітей. Їхати з країни ми не хочемо, і погоджуватися з таким станом речей, як є в Україні зараз, також не будемо. Йти в політику, у владу і змінювати цю країну самому - єдиний правильний для нас варіант. Я вірю, що разом із тими молодими політиками, котрі думають так, як я, ми зможемо змінити цю країну. Якщо нам не вдасться, то ця країна не відбудеться. Ніхто не застрахований від непорозумінь і помилок. Треба розуміти, що часом доводиться мати справу з конфліктами і бути готовими їх гідно долати. Ми мали в історії випадки, коли Україна здобувала незалежність, але дуже скоро втрачала її через чвари.

Якщо сидіти, чекати, зважувати “за” і “проти”, прораховувати варіанти, то ніколи не почнеш діяти, і все навколо тебе залишиться так, як є. Суспільство очікує від політиків єдності і згуртованості. Найголовніше завдання для політиків нового покоління - це не поборювати один одного, а навчитися співпрацювати заради

Наша позиція

Продовження. Початок на стор.1

Українська Галицька Партія вимагає: 1. Шанувати гідність українців, українську національну та релігійну ідентичності; 2. Негайно переглянути політику Польщі щодо України та українців, відновивши курс на розвиток, а не руйнування україно-польських взаємин; 3. Уряду Польщі вжити заходів щодо виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань, щодо забезпечення повноти прав української меншини у Польщі та збереження українських цивільних і військових поховань на території Польщі; 4. Відмовитись від спроб запровадити кримінальну відповідальність за трактування історії і забезпечити право свободи слова та думки; 5. Припинити маніпуляції навколо історичних подій та відмовитись від тотального звинувачення українців у вбивствах поляків, які часто були актом самооборони поневоленого народу; 6. Толерантно ставитися до факту, що взаєм-

результату. Йдеться про перехід від “гри з нульовою сумою” (коли я виграв - ти програв) до формули доданої вартості, так званої співпраці “win/win”. Об’єднуючи зусилля, ми отримуємо спільний результат, від якого виграють усі учасники процесу. Вирішальною для мого рішення долучитися до Галицької Партії була команда. Я побачив тут людей нових цінностей, які ми задекларували на Революції Гідності. Ними ми живемо щодня в особистому і професійному житті. Я зустрів тут багато друзів і знайомих, з якими познайомився під час Майдану. Ми всі працюємо заради якісних змін. І я ні на мить не розчарувався у своєму виборі. Українська Галицька Партія не набирає партійців масово. У нас є співбесіда з кандидатами на вступ. Ми даємо певний час, щоб кандидат міг придивитися до середовища, познайомитися з партійцями, а водночас, щоб і ми ближче пізнали людину за її вчинками, поглядами. І це є добре. Наша партія акцентує на якості, а не на кількості. У довгостроковій перспективі, це також важливо. Ми маємо приклад загальноукраїнської партії, яка також зародилася тут, у Львові, але, вирісши до національного рівня, набрала людей і не може дати собі з ними ради. Тому що не працюють внутрішньопартійні інститути, нема чіткої структури, внутрішньої комунікації і організації. Ми ж запускаємо ефективні внутрішньопартійні інструменти і механізми, а тоді будемо рости далі. Не обіцяємо змінити все й одразу, а починаємо з наших міст і сіл. Хочемо поширити цей приклад, як добрий вірус, далі по Україні. Що робити людям, які хочуть змін, але бояться йти в політику? Нещодавно прочитав у книжці: “Щоб подолати страх, треба подивитися йому у вічі”. Треба знаходити в собі силу, і робити крок вперед. Як віруюча людина я прошу її у Бога. Важливо зробити перший крок, далі буде легше. Якщо сидіти, чекати, зважувати “за” і “проти”, прораховувати варіанти, то ніколи не почнеш діяти, і все навколо тебе залишиться так, як є. І ще 90% того, чого ми боїмося, ніколи не стається. Тож краще спробувати, ніж все життя шкодувати, що не відважився. Чим більше таких людей, що прагнуть змін, зроблять цей крок, тим вищі наші шанси на успіх! Андрій Филик

Відповідь Української Галицької партії президенту Ізраїлю

Ні «гібридній пацифікації»! на ворожнеча у попередні часи витворила у наших народів взаємно не прийнятні погляди на історичні події та постаті; 7. У дипломатів Польщі - дотримуватись етикету та протоколу, відмовившись від неналежних повчань, зневаги історичних постатей та хибного трактування історії України. Пропонуємо повернутися до риторики примирення і взаємного прощення, запровадженої релігійними лідерами і президентами обох країн у 2005 році. Сподіваємося на мудрість польського народу та розуміння вигоди від формату порозуміння з українцями. Вважаємо, що варто повернутися до формату взаємного вибачення і разом будувати гідне європейське майбутнє. Ми віримо, що мудрість поляків переможе негативні емоції помсти, і ми разом будемо утверджувати християнські цінності в житті обох наших народів. Прес-служба Львівської міської організації Української Галицької партії

7

Україна за короткий період часу вдруге потрапляє під удар російської пропаганди з вуст політиків інших держав. Огульне звинувачення українців у масових вбивствах євреїв з уст президента Ізраїлю вимагає нагадати деякі історичні факти про спільну боротьбу і взаємопоміч єврейського й українського народів. Особливо це стосується території поліетнічної Галичини, де проживала четверта частина світового єврейства, а українці, як домінантна нація, мирно зживались і з євреями, і з поляками, і з німцями, вірменами та іншими національностями. Такі постаті як митрополит Андрей Шептицький, отець Омелян Ковч, членкиня ОУН Олена Вітер та інші їх сучасники в часи смертельної небезпеки врятували тисячі євреїв від смерті, ставлячи під неймовірну загрозу своє життя. Сотні євреїв перебували в лавах ОУН та УПА. Серед найвідоміших — Ніл Хасевич, Самуель Нойман, Добровський Лейба-Іцик Йосифович, Іцик Добровський, Варм Шая Давидович. І ця традиція має довгу історію — від блокування українських партій з сіоністами на виборах часів Австро-Угорщини до Жидівського куреня під командуванням Соломона Ляйнберга – самостійного оперативного військового підрозділу 1-го корпусу Української Галицької Армії часів ЗУНРу. В Бабиному Яру в одній могилі з євреями лежать і розстріляні там активісти ОУН. Завжди була солідарність між єврейськими та українськими дисидентами — ми мали спільного ворога: нелюдський комуністичний режим. Тому сумно чути ретрансляцію совдепівських кліше про українських націоналістів, кліше, створеними в КҐБ та ідеологічних відділах ЦК КПРС з вуст вищого керівництва цієї держави. Боротьба українців за незалежність супроводжувалась протистоянням і кровопролиттям, супроводжувалась і страшними злочинами. Злочинами зі всіх сторін. І злочинці мають бути названі поіменно — незважаючи на їх національність. Нагадуємо Президенту України, що мати гідність бути на цій посаді в незалежній Україні він завдячує власне цій героїчній боротьбі, пам’ять про яку намагаються сплюндрувати. Ображена гідність цих героїв, ображено цілий український нарід. Тому вимагаємо від Президента України адекватної реакції щодо захисту гідності української нації.


8

Наша Галичина Проблема

ВСЕ, ЩО ÏОТРІБНО ЗНАТИ ÏРО ÃРОМАДСЬКИÉ БÞДЖЕТ ЛЬВОВА

Наша Галичина

ÃОЛОСУВАННЯ ЗА ÏРОЕКТИ ÃРОМАДСЬКОÃО

Наша Галичина 1 15 2016 БÞДЖЕТУ ТРИВАТИМЕ

З

ДО

ЛИСТОÏАДА

РОКУ

ÃОЛОСУВАТИ МОЖЕ КОЖЕН, ХТО: - ОÔІÖІÉНО ÏРОЖИВАª У ЛЬВОВІ - ОÔІÖІÉНО ÏРАÖÞª У ЛЬВОВІ - НАВЧАªТЬСЯ У ЛЬВОВІ - ВОЛОДІª ОБ’ªКТОМ НЕРУХОМОСТІ У ЛЬВОВІ - НАРОДИВСЯ У ЛЬВОВІ

ЛЬВІВ’ЯНИ ЗАРЕªСТРУВАЛИ: 265 ÏРОЕКТІВ НА ÏОНАД 57,7 МЛН ÃРН (У БÞДЖЕТІ ÏЕРЕДБАЧЕНО НЕ МЕНØЕ 16 МЛН ÃРН); 102 ВЕЛИКІ ÏРОЕКТИ (У МІСЬКОМУ БÞДЖЕТІ ДЛЯ НИХ ÏЕРЕДБАЧЕНО ВСЬОÃО 6 МЛН 400 ТИС. ÃРН); 163 МАЛИХ ÏРОЕКТИ (ДЛЯ НИХ ÏЕРЕДБАЧЕНО 9 МЛН 600 ТИС. ÃРН).

KID

BAN

ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Сильна Галич

Сильна Галичина Сил

КОЖЕН МЕØКАНЕÖЬ МОЖЕ ÏРОÃОЛОСУВАТИ ЗА 1 ВЕЛИКИÉ ÏРОЕКТ 1 МАЛИÉ ÏРОЕКТ

ЗРОБИТИ СВІÉ ВИБІР МОЖНА НА САÉТАХ LVIV.PB.ORG.UA WWW.GB.CITY-ADM.LVIV.UA ЧЕРЕЗ BANKID АБО Ж У ÖНАÏІ

Небайдужі львів’яни вшанували пам’ять загиблої у пологовому будинку Полінки

10 ТИСЯЧ ЛЬВІВ’ЯН ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ АБО ЯК АВТОРИ, АБО ЯК ЛÞДИ, ЩО ÏІДТРИМУВАЛИ ÏРОЕКТИ СВО¯МИ ÏІДÏИСАМИ.

У ЛЬВОВІ ÏОВНІСТÞ ВІДМОВИЛИСЯ ВІД ÏАÏЕРОВОÃО ÃОЛОСУВАННЯ. У ÖНАÏІ, КОЛИ ВИ ÏРИХОДИТЕ З ÏАСÏОРТОМ, ЩОБ ÏРОÃОЛОСУВАТИ ЗА ÏРОЕКТ, ОТРИМУªТЕ ЛОÃІН ТА ÏАРОЛЬ. ДОÏОМОЖЕ ÏРОÃОЛОСУВАТИ ÏРАÖІВНИК ÖНАÏУ. РЕЗУЛЬТАТИ ОНЛАÉН-ÃОЛОСУВАННЯ ВІДОБРАЖАТИМУТЬСЯ НА Е-СЕРВІСІ «ÃРОМАДСЬКИÉ БÞДЖЕТ М. ЛЬВОВА» (LVIV.PB.ORG.UA) У РЕЖИМІ РЕАЛЬНОÃО ЧАСУ. ВІДÏОВІДНО ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ÃОЛОСУВАННЯ, РЕÉТИНÃ ТА ÏЕРЕЛІК ÏРОЕКТІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДО ÔІНАНСУВАННЯ ЗА КОØТИ ÃРОМАДСЬКОÃО БÞДЖЕТУ

У Львові відбулася безпрецедентна акція: небайдужі львів’яни вийшли до будівлі ЛОДА вшанувати пам’ять дівчинки Полінки Стронціцької, яка загинула у пологовому будинку. Акція також стала пікетом проти катастрофи у пологових будинках міста. Трагедія підняла масштабну хвилю обурення у соціальних мережах. На початку жовтня у пологовому будинку на Рапопорта Тетяна Стронціцька народила мертву дитину. Вагітність проходила нормально, а вага немовлятка становила 3 кг 800 грам. Усі факти та розповіді свідчать, що дитина померла внаслідок медичної недбалості. Зараз триває розслідування. Активісти вийшли на протест, адже цей випадок не перший і є яскравим свідченням глибокої кризи, у якій перебувають пологові будинки Львова. Останнім часом львів’янки все частіше їдуть з міста, щоб народити дитину.

ЛЬВОВА

НА СВОªМУ СÏІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ ÔОРМУÞТЬ ÏОСТІÉНА ДЕÏУТАТСЬКА КОМІСІЯ

ЗАКОННОСТІ, ДЕÏУТАТСЬКО¯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СВОБОДИ СЛОВА І КОМІСІЯ ÔІНАНСІВ ТА ÏЛАНУВАННЯ БÞДЖЕТУ.

ЗАТВЕРДЖУª ÏЕРЕЛІК ÏРОЕКТІВ, ЯКІ БУДУТЬ ÏРОÔІНАНСОВАНІ ЗА КОØТ МІСЬКОÃО БÞДЖЕТУ ЛЬВОВА У 2017 РОÖІ, СÏЕÖІАЛЬНОÞ УХВАЛОÞ МІСЬКА РАДА.

“Така ситуація не вперше стається у Львові. І ми

УСІ ÏРОЕКТИ особистий БУДУТЬ ВТІЛЕНІприйом 2017 РОКУ.громадян депутатине хочемо, щоб так було і надалі. Тому спільно з гроДе здійснюють Деі іколи коли здійснюють особистий прийом громадян депутатимадськістю Львова ми вимагаємо від влади міста й 2017 міської ради від Української НЕ БУДЬТЕ БАÉДУЖІ І ÏРОÃОЛОСУÉТЕ ЗА ОДИН ІЗ ÏРОЕКТІВ! Львівської Галицької Партії: І ВЖЕ ЗАВТРА ЛЬВІВ Галицької ЗМІНИТЬСЯ ЗАВДЯКИ НАМ ІЗ ВАМИ! Львівської міської ради від Української Партії:області провести неупереджене розслідування ви-

падку Тетяни Стронціцької та подібних випадків смерті дітей у пологових; на час проведення службоДе і коли здійснюють особистий прийом громадян депутати вого розслідування відсторонити від роботи лікаря ДЕПУТАТИ МІСЦЕ І ЧАС ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН Де і коли здійснюють особистий прийом громадян депутати Колодій, чиї дії призвели до трагедії; за результатаДЕПУТАТИ МІСЦЕ І ЧАС ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН Львівської міської ради від Української Галицької Партії: ми розслідування представити звіт перед громадсь4-та п’ятниця місяця ​ – 14.00-16.00 год. 1-й понеділок місяця ​ , 1 ​ 6:00-18:00 год. Львівської міської ради від Української Галицької Партії: ДАНИЛКІВ 4-та п’ятниця місяця ​ – 14.00-16.00 год. 1-й понеділок місяця ​ , 1 ​ 6:00-18:00 год. кістю Львова; забезпечити неупереджену перевірДАНИЛКІВ Громадський офіс УГП смт. Рудно, вул. Огієнка, 3а. Мирослав Іванович ку пологових будинків представниками Львівської ДЕПУТАТИ ГромадськийМІСЦЕ офіс УГПІ ЧАС ПРИЙОМУ смт. ГРОМАДЯН Рудно, вул. Огієнка, 3а. МирославДЕПУТАТИ Іванович МІСЦЕ І ЧАС ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН міської та обласної рад, громадськості, медіа, які 2-га середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 2-й, 4-й четвер ​ місяця , 1 ​ 6:00-18:00год. ДЯКОВИЧ 4-та п’ятниця місяця ​ – 14.00-16.00 год. 2-й, 1-й понеділок місяця ​ , 1​ ,6:00-18:00 год. 2-га середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 4-й четвер ​ місяця 1 ​ 6:00-18:00год. розташовані на території міста; проводити щорічДАНИЛКІВ ДЯКОВИЧ 4-та п’ятниця місяця ​ офіс УГП – 14.00-16.00 год. 1-й понеділок місяця ​ , 1​ 6:00-18:00 год. Громадський ЛКП «Магістральне», вул.Наукова,32а. ДАНИЛКІВ Ігор Громадський офіс УГП смт. Рудно, вул. Огієнка, 3а. Мирослав Іванович Громадський офіс УГП ЛКП «Магістральне», вул.Наукова,32а. ний публічний звіт головних лікарів пологових буІгор Громадський офіс УГП смт. Рудно, вул. Огієнка, 3а. Мирослав Іванович динків, як це практикується у інших містах України; Володимирович 2-га середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 2-й, 4-й четвер ​ місяця, 1​ 6:00-18:00год. ДЯКОВИЧ 2-га середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 2-й, 4-й четвер ​ місяця , 1 ​ 6:00-18:00год. забезпечити підтримку пологових будинків міста та Володимирович ДЯКОВИЧ ​ 1-ша ​середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 1-й понеділок ​ місяця, 1​ 7:00-19 год. Громадський офіс УГП ЛКП «Магістральне», вул.Наукова,32а. ГВОЗДОВИЧ Ігор перетворенню їх у передові центри надання акушерУГП год. ЛКП1-й «Магістральне», вул.Наукова,32а. 1-ша ​середа ​ Громадський місяця – офіс 13.00-15.00 понеділок ​ місяця, 1​ 7:00-19 год. Ігор ​ ГВОЗДОВИЧ Громадський офіс УГП ЛКП «За Замком» сько-гінекологічної і неонатологічної допомоги, а Володимирович Юлія Орестівна Громадський офіс УГП ЛКП «За Замком» Володимирович також відбудувати у 2017 році Львівський обласний Юлія Орестівна ​ 1-ша ​середа ​ місяця – 13.00-15.00 год. 1-й понеділок ​ місяця, 1​ 7:00-19 год. ГВОЗДОВИЧ ​ 1-ша с ​ ереда ​ місяця – 13.00-15.00 год. 1-й понеділок ​ місяця, 1 ​ 7:00-19 год. 3-та п’ятниця ​ місяця – 14.00-16.00 год. 2-га, 4-та середа ​ місяця ,​ 1 4:00-16:00 год. клінічний перинатальний центр, а також здійснити ГВОЗДОВИЧ ЧОЛІЙ Громадський офіс УГП год. ЛКП «За Замком» Юлія Орестівна 3-та п’ятниця ​ Громадський місяцяофіс – 14.00-16.00 2-га, 4-та середа ​ місяця ,​ 1 4:00-16:00 год. ЧОЛІЙ УГП ЛКП «За Замком» Юлія Орестівна Громадський офіс УГП Приміщення фракції в ЛМР, пл. Ринок, 1, реальні кроки щодо викорінення корупції у пологоТарас Богданович 3-та п’ятниця ​ місяця – 14.00-16.00 год.Приміщення 2-га, 4-та середа ​ ,​14:00-16:00 год. 1, вих будинках Львова. Зокрема, це можна розпочати Громадський офіс УГП фракції в ЛМР, пл. Ринок, ЧОЛІЙ Тарас Богданович каб.місяця 219. 3-та п’ятниця ​ місяця – 14.00-16.00 год. 2-га, 4-та середа ​ місяця ,​14:00-16:00 год. зі створення гарячої лінії, куди можуть звертатись ЧОЛІЙ каб. в219. Громадський офіс УГП Приміщення фракції ЛМР, пл. Ринок, 1, Тарас Богданович породіллі у випадку халантного, упередженого ставГромадський офіс УГП Приміщення фракції в ЛМР, пл. Ринок, 1, Тарас Богданович каб. 219. каб. 219. лення, недобросовісного виконання своїх обовязків Адреса громадського офісу:​ м.Львів, вул. Січових Стрільців 10/12а (вхід з внутрішнього двору). персоналом чи вимагання хабарів”, - каже депутат Адреса громадського офісу:​ м.Львів, вул. Січових Стрільців 10/12а (вхід з внутрішнього двору). Адреса громадського офісу:​ м.Львів, вул. Січових Стрільців 10/12а (вхід з внутрішнього двору). міської ради від УГП Юлія Гвоздович. Контактний 0687711669 Адреса громадського офісу:​ м.Львів, вул.телефон:​ Січових Стрільців 10/12а (вхід з внутрішнього двору). Наш кор. Контактний телефон:​ 0687711669 Контактний телефон:​ 0687711669

Наша Галичина

Контактний телефон:​ 0687711669

Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ 1198/452. Розповсюджується безкоштовно. Використані ілюстрації - з відкритих інтернет-джерел.

Наша Галичина

Наша Галичина

Журналісти: Наталія Лісна Андрій Филик Марта Степова

Віддруковано у ТзОВ «ВД «Молода Галичина», м. Львів, вул. Стрийська, 48. Тираж 40 000. Відповідальний за випуск: Б.Чолій.

Інформаційний бюлетень ЛОО УГП. Адреса редакції: 79000, м.Львів, вул. Технічна, 6/1. Тел.: 093 531 51 30, 068 771 16 24. E-mail: uhp.lviv@gmail.com. www.uhp.org.ua

Наша Галичина №17 (жовтень 2016)  

Львівська обласна організація Галицької Партії переобрала свого голову та обрала Раду Львівської обласної організації партії. Головувати в Л...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you